Оцінка UIF: правки депутатів загрожують аграріям

Украинский институт будущего - это независимый аналитический центр, который:

• прогнозирует изменения и моделирует возможные сценарии развития событий в Украине;• предоставляет компетентную оценку украинским событиям;• формулирует конкретные рекомендации к действиям;• предлагает эффективные решения;• предлагает площадку для дискуссий на актуальные темы.

Миссия Украинского института будущего - проектирование успешного будущего Украины, через экспертные исследования и дискуссии, которые будут стимулировать принятие качественных политических решений как в украинской, так и международной политике.

Является совместным проектом представителей украинского бизнеса, политики и общественного сектора.

Основан в 2016 году.

Український інститут майбутнього – це незалежний аналітичний центр, який:

• прогнозує зміни та моделює можливі сценарії розвитку подій в Україні;• надає компетентну оцінку українським подіям;• формулює конкретні рекомендації до дій;• пропонує ефективні рішення;• пропонує майданчик для дискусій на актуальні теми.

Місія Українського інституту майбутнього - проектування успішного майбутнього України, через експертні дослідження та дискусії, які будуть стимулювати прийняття якісних політичних рішень як у українській, так і міжнародній політиці.

Є спільним проектом представників українського бізнесу, політики та громадського сектору.

Заснований влітку 2016 року.

3

Згідно з проведеною оцінкою UIF, впровадження поправок 180 та 182 є економічно доцільним з причини створення додаткового ВВП та переорієнтації сировинного експорту. Але внаслідок нествореного перехідного періоду для виробників, у 2018 році може відбутися відмова від вирощування сої, ріпаку, соняшнику через економічну непривабливість. Це зменшить сировинну базу для переробників і може нівелювати позитивні економічні ефекти даного рішення.

Отже, згідно з аналізом, економічно доцільно надати перехідний період на впровадження поправок 180 та 182. Даним перехідним періодом може бути 2018-2020 рр. За оцінкою UIF, середній період будівництва заводу становить 3 роки. Виробники зможуть долучитися до будівництва переробних потужностей.

Це надасть можливість уникнути небажаних втрат для Державного бюджету України, отримати позитивні макроекономічні ефекти від розвитку переробних можливостей, переорієнтації сировинного експорту, не погіршить відносини з ЄС в аграрній сфері.

Також економічно виправданою є відміна відшкодування ПДВ на інші сировинні товари, наприклад, руду. Це б дало змогу залишити сировину в країні та мотивувати бізнес до створення продукту з вищою доданою вартістю.

Економічна оцінка

7 грудня 2017 року Верховна Рада прийняла поправку 180 та врахувала по суті поправку

182. Поправки внесені до законопроекту 6776-Д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Згідно з поправками 180 та 182, з 1 березня 2018 року звільняються від ПДВ операції з вивезення в митному режимі експорту товарних позицій.

Згідно з УКТ ЗЕД, це:

соєві боби (1201);

насіння свиріпи або ріпаку (1205);

насіння соняшнику (1206 00). На дані технічні культури не буде здійснюватися відшкодування ПДВ.

Жодне Міністерство не здійснило розрахунки економічних наслідків поправок. Тому, з огляду на це, UIF оцінив економічний ефект від поправок для різних стейкхолдерів. А саме для:

виробників (фермерів);

для переробників аграрної продукції;

для бюджету;

громадян України.

З економічної точки зору, поправки стимулюють переробників аграрної продукції та обмежують виробників. Поправки 180 та 182 спрямовані на стимулювання внутрішньої переробки технічних культур з метою подальшого експорту. Лише 2% соняшнику експортується у вигляді сировини для подальшої переробки, тоді як для сої та рапсу цей показник становить 85% та 90% відповідно.

Враховуючи, що за оцінкою UIF, в Україні налічується 30% недовантажених аграрних переробних потужностей, обмеження сировинного експорту та переорієнтації його в експорт готової продукції є економічно доцільними.

4

Джерело: Державна служба статистики України

З огляду на дані поправки, в Україні зможе залишитися сировина для подальшої переробки в готовий продукт. Це створить додану вартість та сприятиме зміцненню національних експортерів на світовому ринку олії. Але в даних поправках є і негатив.

Внаслідок того, що поправками не створений перехідний період для виробників сої, соняшнику, ріпаку, ми можемо втрати даний потенціал. Поправки прийняли:

посеред маркетингового року;

обсяги уже заявлені, контракти укладені;

підприємства сформували бюджети на 2018 рік.

Різка зміна «правила гри» для однієї сторони, відсутність консенсусу між учасниками ринку не створить, на нашу думку, передумов до ефективної імплементації даних рішень.

Задля уникнення втрат дані рішення необхідно впроваджувати з перехідним періодом. Тільки так виробники зможуть врахувати майбутні зміни у фінансових планах та почати пошук інвестицій у переробні потужності.

Внаслідок того, що не створений перехідний період, ми маємо ризики, які є досить вагомими.

По-перше, швидке впровадження поправок може призвести до невиконання обсягів експортних контрактів для партнерів з ЄС. Як наслідок – погіршення іміджу України як прогнозованого бізнес-партнера для європейських інвесторів та можливе порушення Угоди про асоціацію з ЄС. Обсяг прямих фінансових втрат підрахувати складно, оскільки інформація щодо умов контрактів є комерційною таємницею. Але дана ситуація однозначно негативно вплине на відносити в аграрному секторі між Україною та ЄС.

По-друге, це створює значні складності для операційної діяльності виробників сої, ріпаку та соняшнику.

Розглянемо вплив поправок 180 та 182 на мікрорівні.

Уявіть ситуацію, фермер має землю, на якій вирощує сою, ріпак або соняшник. У 2017 році він посадив, зорав та зібрав врожай. Далі сплатив ПДВ, вчасно заклав бюджет для посівної кампанії та спокійно очікує на весну. Але під новорічні свята він взнає, що з весни ПДВ не будуть відшкодовувати. Як наслідок, собівартість готової продукції при її експорті автоматично збільшується на 20%, тим самим зменшуючи маржинальність його бізнесу. Які варіанти у виробника крім експорту? Продаж переробнику в Україні. Відповідно переробник в даних умовах буде грати на пониження ціни, і таке зниження також, за оцінками UIF, може бути до 20%. Які будуть дії фермера далі? Логічно, як мінімум, зменшення посівних площ. Як

2%

85%90%

0%

20%

40%

60%

80%

100%

Соняшник Ріпак Соя

Частка експорту насіння для подальшої переробки за кордон, станом на 01.12.2017, %

5

максимум – закриття.

Весною 2018 року агрохолдинг, переробник аграрної продукції, купує насіння за нижчою ціною, створює готовий продукт у вигляді олії та експортує. І що далі? Йому відшкодовується ПДВ, оскільки дані поправки до законопроекту 6776-Д діють тільки для насіння. Агрохолдинг отримує надприбутки, виробники на межі банкрутства, а компенсатори не передбачені.

Отже, відбувся перерозподіл маржи від виробників технічних культур до переробників. Створюється ситуація, коли «ринок покупця домінує над ринком продавця». З макроекономічної точки зору, даний перерозподіл можна виправдати тільки за умови створення додаткового валового продукту.

Закладаючи певний очікуваний рівень вартості у свої фінансові плани, виробники змушені будуть отримати до 20% меншу рентабельність. Внаслідок того, що бізнес експортерів насіння сої, ріпаку та соняшнику поставили в умови «невизначеності», є ризики закриття підприємств.

Наведемо проведені UIF оцінки втрат та виграшів для різних стейкхолдерів внаслідок прийняття поправок 180 та 182.

Ефект для виробників. За оцінками UIF, у 2018 році економічні втрати для фермерів можуть становити до 400 млн дол.1 у вигляді недоотриманих доходів. Фермери можуть втратити високомаржинальні сільськогосподарські культури. Оскільки основні культури, на яких аграрії заробляють – це соя, ріпак та соняшник. Інші культури – низькомаржинальні (зернові, кукурудза) і використовуються для сівозміни. Наприклад, 10 млн т соняшнику дають більше, ніж 60 млн т зерна. Найбільше падіння ціни відбудеться по сої. Врожай цієї культури зібраний, але більше ніж половина його не продана, і буде реалізовуватися після 1 березня. Як наслідок, з урахуванням 20% падіння ціни, маржинальність ріпаку і сої стане нижчою за альтернативні зернові (пшениця, кукурудза) та навіть інші бобові культури (сорго, нут), що призведе до поступової відмови виробників від їх вирощування через економічну непривабливість.

Як наслідок – падіння врожайності через відсутність у сівозміні та додаткові економічні втрати у майбутньому. Подушкою безпеки може стати детінізація доходів експортерів насіння сої та ріпаку.

Джерело: Державна служба статистики України

Позитивний ефект поправок – це стимулювання експортерів сировини до інвестування в переробні можливості, що є економічно доцільним.

Ефект для переробників. Внаслідок прийняття поправок буде позитивний макроекономічний ефект у вигляді переорієнтації сировинного експорту до експорту «готової продукції». Рішення знизить ціну сировини для переробників і, як наслідок, підвищить їх

1За умови ідентичної кон’юнктури світового ринку та темпів експорту технічних культур у 2018 р. порівняно з

2017 р.

24421991

660

1000

2000

3000

Соєві боби Насіння свиріпи або ріпаку

Насіння соняшнику

Експорт, в натуральних показниках за 11 міс. 2017 р.,

тис. т 905628819136

273710

200000

400000

600000

800000

1000000

Соєві боби Насіння свиріпи або ріпаку

Насіння соняшнику

Експорт у вартісному вираженні за 11 міс. 2017 р., тис. дол.

6

рентабельність за умови незмінності кон’юнктури світового ринку. Також це дасть можливість для залучення інвестицій.

За оцінками UIF, наприклад, для того щоб переробити 2 млн т ріпаку та 2,5 млн т сої необхідно більше 1 млрд дол. інвестицій в додаткові переробні можливості. Враховуючи інвестиційний клімат в Україні, залучити дану суму буде досить складно, оскільки внутрішній інвестиційний ринок обмежений, а іноземні інвестори не заходять. Малі та середні переробники можуть не створити додаткові потужності.

Ефект для бюджету. За оцінками UIF, у 2018 році короткостроковий економічний ефект для бюджету буде неоднозначним. З одного боку, це пряма економія бюджетних коштів – 300-400 млн дол. у вигляді невідшкодування ПДВ виробникам технічних культур. З іншого боку, може виникнути у 2018 році значний негативний економічний ефект для бюджету через падіння показників виробництва сої, ріпаку, недонадходжень податків.

Довгостроково, за умови перехідного періоду, буде позитивний економічний ефект від надходжень до бюджету внаслідок створення додаткового валового внутрішнього продукту переробниками.

Ефект для громадян України. Для забезпечення рентабельності виробники почнуть шукати варіанти оптимізації витрат, однією з яких буде зменшення вартості оренди землі. Існує ризик перекладання втрат на громадян України – недоотримання доходів від надання в оренду землі. При відміні мораторію на землю, це може вплинути також на вартість землі. Щодо створення робочих місць ситуація є неоднозначною. У 2018 році внаслідок прийняття поправок без перехідного періоду, орієнтації на інші культури, може скоротитися сировинна база для переробників. Робочі місця можуть бути не створені, наймані працівники не отримають заробітну плату. Довгостроково, при будівництві нових переробних потужностей, кількість робочих місць збільшиться. Але для досягнення цього доцільно надати період для підготовки виробників до нових умов на ринку. Саме тоді можна уникнути скорочення сировинної бази та реалізувати позитивний економічний ефект.

Компенсатори. Впроваджуючи дані поправки, компенсаторів для агровиробників передбачено не було. У 2017 році на дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції виділено 4 млрд грн., з яких, наприклад, птахівництво отримало більше 2 млрд грн. У 2018 році дотацій зовсім не передбачено.

Отже, з економічної точки зору, від поправок 180 та 182 до законопроекту 6776-Д виграють великі агрохолдинги – переробники аграрної продукції.

Програють фермери – виробники аграрної продукції (аграрії залишаться без ресурсів, які дозволяють підготуватися до посівної кампанії).

Можуть не отримати дивідендів малі та середні переробники аграрної продукції, внаслідок відсутності інвестиційних можливостей для нарощування потужностей.

7

Додаток А

ЗМІСТ ВНЕСЕНИХ ПОПРАВОК 180 ТА 182 ДО ЗАКОНОПРОЕКТУ 6776-Д

Поправка-180

Зміст Враховано Доповнити

Пункт 13 Розділу І законопроекту доповнити новими абзацами такого змісту:

«підрозділ 2 доповнити новим пунктом такого змісту:

«61. З 1 березня 2018 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення в митному режимі експорту технічних культур товарних позицій 1201, 1205 та 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД».

Пропонується, з 1 березня 2018 року, звільнити від ПДВ операції з вивезення в митному режимі експорту технічних культур товарних позицій 1201 (соя), 1205 (ріпак) та 1206 00 (соняшник) згідно з УКТ ЗЕД

Доповнити новим пунктом 63 такого змісту:

«63. З 1 березня 2018 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення в митному режимі експорту технічних культур товарних позицій 1201, 1205 та 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД».

Поправка-182

Зміст Враховано по суті -

Розділ І законопроекту доповнити новими абзацами такого змісту:

«підрозділ 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» доповнити новим пунктом такого змісту:

«60. З 1 березня 2018 року операції з вивезення в митному режимі експорту технічних культур товарних позицій 1201, 1205 та 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, нульова ставка не застосовується».

Пропонується з 1 березня 2018 року не застосовувати ставку 0 % ПДВ до операції з вивезення в митному режимі експорту технічних культур товарних позицій 1201 (соя), 1205 (ріпак) та 1206 00 (соняшник) згідно з УКТ ЗЕД.

-