1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Вагомим інструментом державного впливу на соціально-

економічний розвиток регіонів є бюджетна політика, дієвість якої визначається, з одного боку, рівнем економічного розвитку країни, а з іншого – станом державних фінансів. Сучасні дослідження свідчать, що впродовж останніх років бюджетна політика соціально-економічного розвитку регіонів (БПСЕРР) в Україні формувалася під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників, що позначилося на характері її змін. Надмірна централізація бюджетних коштів, недосконалість механізмів фіскального перерозподілу фінансових ресурсів держави, неефективність цільового бюджетного фінансування «точкових» регіональних проектів, посилення міжрегіональних диспропорцій за рівнем фінансової спроможності зумовили послаблення стимулів органів місцевого самоврядування до саморозвитку та розширення дохідної бази власних бюджетів, забезпечення економічної і фінансової самодостатності. Зазначене свідчить про невідповідність бюджетної політики стратегічним завданням розвитку українського суспільства та її орієнтованість на підтримку поточного стану, а не на розвиток регіонів.

Зважаючи на неспроможність чинних механізмів формування та реалізації бюджетної політики вирішувати проблеми соціально-економічного розвитку регіонів, необхідне вироблення нової бюджетної політики, яка повинна сприяти: розкриттю потенціалу розвитку регіонів на засадах фінансової децентралізації та реалізації внутрішнього потенціалу економічного зростання (саморозвитку); удосконаленню міжбюджетних відносин. Особливої актуальності дослідження проблем формування та реалізації бюджетної політики на регіональному рівні набуває у світлі пріоритетних завдань Стратегії сталого розвитку «Україна 2020» та Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, відповідно до яких бюджетна політика розвитку регіонів повинна бути спрямована на реалізацію стратегічних пріоритетів держави.

Різні аспекти окресленої проблематики стали предметом наукових пошуків як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Зокрема, теоретичні основи цього напряму знань сформовано працями західних науковців Р. Барро, Г. Блочлігера, Дж. Б’юкенена, К. Ерроу, Дж. М. Кейнса, Д. Кінга, Р. Масгрейва, В. Оутса, А. Пігу, Д. Рікардо, Ч. Тібу, Дж. Хікса; питання впливу державної фінансової політики на економічний розвиток країни висвітлено у працях О. Грабчук, В. Дем’янишина, В. Зимовця, І. Луніної, В. Опаріна, В. Федосова, С. Юрія; визначенням можливостей бюджетної політики у системі державного регулювання соціально-економічного розвитку України та обґрунтуванням практичних аспектів використання бюджетних коштів в контексті розвитку економічних систем як на національному, так і на регіональному рівні переймаються І. Алєксєєв, К. Васьківська, В. Глущенко, В. Зайчикова, І. Запатріна, А. Кузнєцова, Л. Лисяк, І. Чугунов, О. Демків, Ц. Огонь, Ю. Радіонов, І. Ткачук, В. Тропіна, Н. Савчук; тематиці формування системи міжбюджетних відносин, ефективного розподілу трансфертів, бюджетного регулювання, горизонтального та вертикального вирівнювання присвячені праці О. Василика, І. Волохової, О. Кириленко, В. Мельника, К. Павлюк, Б. Пшика, С. Слухая, В. Христенко. Проблеми фінансової децентралізації є об’єктом дослідження В. Варцаби, Л. Демиденко, А. Інгудіна, В. Кравченка, Т. Кізими, С. Ларіної, Ю. Наконечної, Д. Серебрянської,

1

2

І. Сторонянської, І. Ускова, В. Христенко; окремі аспекти реформування та вдосконалення фінансової політики регіонів і територіальних громад розробили С. Єгоричева, М. Карлін, С. Лєонов, Н. Павловська, Л. Тарангул, О. Тимошенко, В. Удовиченко та ін.

Попри вагомий науковий доробок учених, слід вказати на відсутність цілісного, комплексного бачення БПСЕРР із чітко визначеними цілями, завданнями, інструментами та функціональними можливостями. Сучасні виклики регіонального розвитку, пов’язані з процесами фінансової децентралізації (ФД), і трансформація фінансових систем зумовлюють об’єктивну потребу в розробці новітньої методології дослідження та модернізації механізмів БПСЕРР. Відсутність єдності у визначенні ключових понять, а також недостатня розробленість методологічних підходів до оцінювання бюджетного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів та практична потреба в посиленні ролі бюджетної політики в його забезпеченні в умовах фінансової децентралізації в Україні вказують на необхідність подальших досліджень. Значущість вирішення означених проблем зумовила на вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання і зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з тематикою наукових досліджень, що виконувалися в ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Зокрема науково-дослідних тем: «Механізми підвищення ефективності використання фінансового потенціалу регіону» (номер державної реєстрації 0110U002026), в якій автор запропонувала комплексний підхід до оцінювання фінансового потенціалу регіону, обґрунтувала доцільність формування бюджетних ресурсів регіону на програмно-цільовій основі та напрями вдосконалення механізмів формування бюджетного потенціалу регіону; «Фінансові механізми формування конвергентної моделі регіонального розвитку» (номер державної реєстрації 0112U000460), де автор обґрунтувала наукові засади бюджетного забезпечення конвергентного розвитку регіонів, провела оцінювання впливу інструментів бюджетного регулювання на зниження рівня диференціації темпів розвитку регіонів, визначила принципи та критерії системно-функціонального аналізу механізмів формування та ефективного використання бюджетних коштів регіонів; «Фінансове забезпечення розвитку територіальних громад Карпатського регіону в умовах реформування місцевого самоврядування» (номер державної реєстрації 0115U000018), в межах якої автор запропонувала науково-методичний підхід до оцінювання бюджетного забезпечення регіонів, який базується на застосуванні методу порівняльної комплексної оцінки, обґрунтувала методологічний підхід до дослідження міжбюджетних відносин, визначила специфіку фінансової децентралізації в європейських країнах, розкрила окремі аспекти територіальної організації та характерні особливості місцевого самоврядування; «Методологічні основи та напрями реформування адміністративно-територіального устрою України» (номер державної реєстрації 0114U004401), де автор обґрунтувала теоретичні засади реформування фінансових відносин на місцевому рівні в умовах реалізації політики фінансової децентралізації, «Наукові засади формування моделі сталого ендогенного зростання регіонів України в умовах адміністративно-фінансової децентралізації» (номер державної реєстрації 0117U000691), в рамках якої автор провела оцінювання впливу

2

3

фінансової децентралізації на процеси ендогенного зростання економіки регіонів України; «Ризики бюджетної децентралізації у формуванні фінансового потенціалу територіальних громад Карпатського регіону» (номер державної реєстрації 0117U003493), в якій автор розробила теоретико-методичні засади модернізації системи місцевих фінансів та міжбюджетних відносин в умовах реалізації реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні.

Теоретичні положення та прикладні рекомендації і висновки дослідження використані під час виконання конкурсної відомчої теми «Інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на регіональному рівні (Львівська область) за проектом «Інтелектуальна автоматизована інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на базі вітчизняної суперЕОМ», що виконувалася у 2010-2011 рр. і в рамках якої автор визначила бюджетоутворювальні види економічної діяльності для моделювання по Волинській та Львівській областях і провела верифікацію статистичних даних за обраними блоками показників.

Науково-аналітичні матеріали щодо виконання місцевих бюджетів Львівської області, пропозиції щодо удосконалення реалізації програмно-цільового методу бюджетування на місцевому, регіональному та національному рівнях лягли в основу проекту «Громадський моніторинг формування, виконання та звітування місцевих бюджетів Львівської області» (2013-2014 рр.), який був реалізований в межах програми «Громадянське суспільство та належне врядування».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад, розвиток науково-методичних підходів та обґрунтування практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності формування та реалізації БПСЕРР в умовах фінансової децентралізації в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання: – розкрити економічну сутність бюджетної політики та узагальнити теоретичні

основи її дослідження; – обґрунтувати концептуальні засади формування бюджетної політики та

визначити її роль в забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів; – розвинути теоретичні основи фінансової децентралізації та з’ясувати

особливості її впливу на процеси соціально-економічного розвитку регіонів; – розробити методологічні засади дослідження БПСЕРР в умовах фінансової

децентралізації; – охарактеризувати інституційні засади забезпечення БПСЕРР та визначити

передумови її формування та реалізації в умовах фінансової децентралізації; – розвинути теоретико-методологічні основи організації міжбюджетних

відносин та бюджетного вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів;

– удосконалити методологічний підхід та здійснити оцінювання бюджетного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів;

– з’ясувати особливості сучасних процесів формування та реалізації бюджетної політики, а також виявити тенденції бюджетних дисбалансів та оцінити їх вплив на соціально-економічний розвиток регіонів України з метою визначення стратегічних орієнтирів реформування бюджетної політики;

3

4

– вдосконалити науково-методичний підхід до моделювання впливу фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток регіонів України;

– узагальнити світовий досвід реалізації фінансової децентралізації та визначити можливості застосування його в Україні;

– розробити концептуальні засади формування та реалізації БПСЕРР в умовах фінансової децентралізації;

– обґрунтувати стратегічні пріоритети реалізації бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів України;

– запропонувати перспективні напрями вдосконалення бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів України. Об’єктом дослідження є процеси формування та реалізації бюджетної

політики соціально-економічного розвитку регіонів України. Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади, методичні

підходи і практичні аспекти формування та реалізації бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах фінансової децентралізації.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення та принципи теорії державних і місцевих фінансів, інвестування, державного регулювання економіки, сучасні концепції регіонального розвитку, а також наукові праці, присвячені проблемам формування та реалізації БПСЕРР. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, що забезпечило можливість реалізувати єдність наукового дослідження. Для розробки теоретико-методологічних і прикладних засад задіяно методи: логічного узагальнення, аналізу, синтезу, наукової абстракції (для уточнення категоріально-понятійного апарату); історичного підходу (в дослідженні еволюції форм фінансування розвитку регіонів); порівняльного і статистичного аналізу, логічне узагальнення та групування (для типізації форм і моделей бюджетної політики, оцінювання ефективності застосування її інструментарію); індукції, дедукції (для формування теоретичних засад впливу бюджетної децентралізації на економічний розвиток регіонів); системно-структурного та функціонального аналізу (під час вивчення стану й тенденцій функціонування бюджетної політики, розробки концепції бюджетної політики та підходу до її планування); економіко-математичного моделювання – таксономічний метод та економетричний підхід (у дослідженні впливу фінансової децентралізації на економічне зростання регіонів України).

Інформаційною базою дослідження є: законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України; матеріали й статистичні дані Міністерства фінансів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державної казначейської служби України, Державної служби статистики України, департаментів фінансів обласних державних адміністрацій; наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених; аналітичні розрахунки автора, виконані у процесі дослідження; ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному вирішенні важливої наукової проблеми – розроблення теоретико-методологічних засад,

4

5

розвиток науково-методичних підходів та обґрунтування практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності формування та реалізації БПСЕРР в умовах фінансової децентралізації в Україні. До найвагоміших наукових результатів, які характеризують новизну дослідження та особистий внесок автора, належать такі:

уперше: – запропоновано концептуальні засади формування і реалізації БПСЕРР,

спрямовані на забезпечення ендогенно орієнтованого зростання регіонів в умовах фінансової децентралізації, які передбачають: визначення критеріїв і стратегічних пріоритетів розвитку регіонів, засадничих принципів та інструментів реалізації такої бюджетної політики, що сприятиме підвищенню ефективності використання власних фінансових ресурсів регіонів, забезпеченню стабільного фінансування їх соціально-економічного розвитку та покращанню конкурентних переваг;

– розроблено методологію дослідження БПСЕРР, яка ґрунтується на теоретичних положеннях бюджетної політики та розвитку регіонів, передбачає використання методів багатовимірного статистичного аналізу, синтез принципів системного, синергетичного, інституційного та біхевіористичного підходів, дозволяє визначити економічну сутність і функції бюджетної політики, виявити особливості її формування та наслідки реалізації для соціально-економічного розвитку регіонів, що дає змогу сформувати наукову базу для подальших досліджень;

– обґрунтовано теоретико-методологічні засади дуального позиціонування БПСЕРР, які базуються, з одного боку, на узгодженні загальнодержавних і регіональних цілей соціально-економічного розвитку (кінцевий результат), а з іншого – на сприянні нарощенню фінансової бази регіону (засіб досягнення кінцевого результату). Такий підхід дозволить врахувати інтереси як держави, так і регіонів у процесі нарощення їх фінансового потенціалу;

– введено в науковий обіг і дано визначення поняття «бюджетна політика соціально-економічного розвитку регіонів» як визначених органами державної влади та місцевого самоврядування напрямів діяльності, пов’язаних із мобілізацією, перерозподілом та ефективним використанням бюджетних ресурсів, орієнтованих на досягнення стратегічних і тактичних цілей соціально-економічного розвитку регіонів, забезпечення фінансової та соціальної стабільності з дотриманням загальнодержавних стандартів і максимальним врахуванням регіональних інтересів;

– визначено стратегічні пріоритети та обґрунтовано цільові орієнтири реалізації БПСЕРР в умовах фінансової децентралізації, які базуються на врахуванні комплексу заходів, реалізація яких спрямована на: підвищення фінансової самодостатності регіонів, створення сприятливих умов для їх саморозвитку; посилення дієздатності органів місцевого самоврядування в фінансовому забезпеченні їх ендогенно орієнтованого соціально-економічного розвитку; підвищення ефективності використання коштів місцевих бюджетів та забезпечення високої якості суспільних послуг для населення;

удосконалено: – методологічний підхід до оцінювання бюджетного забезпечення соціально-

5

6

економічного розвитку регіонів, що, на відміну від існуючих, обґрунтовує процедуру оцінювання, виокремлює його чотири групи індикаторів за напрямами: стан і збалансованість бюджету; міжбюджетна взаємодія; стійкість бюджету, боргове навантаження (для бюджетів міст), містить методику розрахунку інтегрального показника бюджетного забезпечення таксонометричним методом. Застосування цього підходу допомагає диференціювати регіони за рівнем бюджетного забезпечення, що слугує орієнтирами для розробки напрямів вдосконалення БПСЕРР;

– науково-методичний підхід до моделювання впливу фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток регіонів, що, на відміну від існуючих, передбачає використання індикаторів вимірювання фінансової децентралізації, застосування моделей множинної регресії, із фіксованими і випадковими ефектами та дає змогу визначити вектор впливу фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток регіонів, встановити її неоднозначність та причинно-наслідкові зв’язки між ними;

– теоретичні засади БПСЕРР в умовах фінансової децентралізації шляхом виокремлення специфічних функцій (мотиваційна, інтеграційна та контрольно-регулююча), конкретизації принципів формування (субсидіарності й пріоритетності) та інструментів реалізації (партисипативні бюджети, програмно-цільове бюджетування, мікропроекти);

отримали подальший розвиток: – методологічні основи дослідження бюджетної політики в умовах фінансової

децентралізації в частині врахування особливостей впливу останньої на процеси соціально-економічного розвитку регіонів за напрямами: формування фінансової бази місцевих бюджетів, регулювання міжбюджетних відносин, управління бюджетним процесом на регіональному і місцевому рівні. Це уможливлює системний підхід до формування та реалізації БПСЕРР;

– обґрунтування економічної сутності бюджетного вирівнювання, яке, на відміну від усталених поглядів, розглядає його як процес згладжування диспропорцій регіонального розвитку шляхом перерозподілу фінансових ресурсів з метою усунення вертикальних і горизонтальних дисбалансів. Такий підхід дає змогу розглядати бюджетне вирівнювання як ключове завдання бюджетного регулювання;

– напрями покращення дієвості БПСЕРР в умовах фінансової децентралізації в частині: нарощування фінансової самодостатності регіонів; підвищення прозорості бюджетного процесу; зменшення регіональної диференціації; оптимізації системи міжбюджетних відносин та поліпшення якості суспільних послуг;

– обґрунтування доцільності запровадження бюджетної стратегії регіону, яка повинна: містити передбачення доходів / видатків місцевих бюджетів, показники їх стійкості; враховувати специфіку регіону та узгоджуватися з його стратегією соціально-економічного розвитку; орієнтуватися на вирішення завдань соціально-економічного розвитку регіону в процесі реалізації бюджетної політики. Це дасть змогу суттєво знизити інвестиційні ризики та підвищити ділову активність у регіоні.

6

7

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні наукові положення дисертаційної роботи доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можуть бути використані органами управління різних рівнів у процесі реалізації бюджетної політики, реформування регіональної політики в Україні, а також реалізації бюджетної політики соціально-економічного розвитку територіальних громад.

Отримані результати реалізовані в практиці управління на державному, регіональному та місцевому рівнях, зокрема: Міністерством фінансів України – для розробки та підготовки методичних вказівок щодо складання місцевих бюджетів на програмно-цільовій основі (довідка № 12000-06/485 від 21.06.2013 р.); Департаментом економічного розвитку та регуляторної політики КМУ – під час доопрацювання Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 08.08.2014 р. № 4435а (довідка від 01.12.2014 р.); Територіальним управлінням Рахункової палати по Львівській, Волинській, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях – для підготовки річних звітів Рахункової палати про ефективне використання бюджетних коштів (довідка № 22-19/289 від 28.12.2015 р.); Головним фінансовим управлінням Львівської обласної державної адміністрації – у рамках підготовки стратегії розвитку Львівської області (довідка № 1-27 від 25.03.2011 р.); Департаментом фінансової політики Львівської міської ради – для складання проекту бюджету м. Львова на 2014 рік (лист № 22-вих-2 від 08.01.2014 р.); Львівською обласною радою – для планування обласних програм на 2017 рік (довідка № 02-вих-1850 від 06.12.2016 р.); Пустомитівською міською радою – для обґрунтування рішень про ініціювання створення об’єднаної територіальної громади (довідка 02-08/1432 від 20.10.2015 р.). Окремі теоретичні та науково-методичні положення дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес Львівського торговельно-економічного університету та використовуються для формування магістерських програм, складання навчальних програм і підготовки навчально-методичного забезпечення з дисциплін «Місцеві фінанси», «Бюджетна система», «Бюджетний менеджмент» (довідка № 831/01-1.08 від 09.10.2017 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримано автором особисто, а з наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційному дослідженні використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих напрацювань.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення, пропозиції та рекомендації дисертаційної роботи пройшли апробацію на 28 міжнародних, всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах, серед яких: «Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір» (м. Львів, 2009 р.); «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); «Економічний простір України: регіоналізація та інтеграція в умовах суспільних трансформацій» (м. Львів, 2010 р.); «Інноваційні процеси у фінансово-кредитній сфері» (м. Київ, 2011 р.); «Ключові питання в сучасній науці» (м. София, 2011 р.); VIII Мezinarodni vedecko - prakticka conference «Veda a technologie: krok do budoucnosti» (Прага, 2012 р.); «Стратегічні вектори розвитку національної економіки в умовах протидії викликам

7

8

глобалізації» (м. Сімферополь, 2012 р.); «Стратегічний розвиток національної економіки, регіонів і підприємств» (м. Донецьк, 2012 р.); «Фінансово-кредитне стимулювання розвитку територіальних суспільних систем» (м. Луцьк, 2013 р., 2014 р.); «Трансформація національних моделей економічного розвитку в умовах глобалізації» (м. Київ, 2013 р.); «Сучасні концепції управління соціально-економічним розвитком держави» (м. Дніпро, 2015 р.); «Соціально-економічний розвиток України: загрози та виклики в умовах трансформаційних змін» (м. Одеса, 2016 р.); «Фінансові аспекти розвитку держави, регіонів та суб’єктів господарювання: сучасний стан та перспективи» (м. Одеса, 2017 р.) та ін.

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано у 89 наукових працях, з яких: 6 монографій (в т.ч.1 одноосібна); 47 статей у фахових наукових виданнях, з них 9 – у виданнях, що внесені до міжнародних наукометричних баз даних; 3 – у періодичних наукових виданнях інших держав; 9 – у наукових доповідях; 24 – у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій – 262,73 д.а., з яких 99,04 д.а. належать особисто автору.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел (418 найменувань на 42 сторінках), 14 додатків (на 101 сторінці), містить 29 аналітичних таблиць та 62 рисунки, з яких повну сторінку займають 12 рисунків та 7 таблиць. Основний текст розміщено на 392 сторінках. Повний обсяг роботи становить 575 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи,

проаналізовано стан розроблення проблеми, визначено зв'язок роботи з науковими темами, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено його об’єкт і предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі «Теоретичні засади бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів та фінансової децентралізації» розкрито економічну сутність, принципи і функції бюджетної політики, систематизовано теоретичні концепції регіонального розвитку, обґрунтовано концептуальні засади формування бюджетної політики та визначено її роль у соціально-економічному розвитку регіонів, з’ясовано особливості фінансової децентралізації та імперативи впливу на процеси регіонального розвитку.

Ретроспективний аналіз альтернативних поглядів на суть бюджетної політики як важливого інструменту регулювання економічних процесів у країні загалом та регіонах зокрема дав змогу стверджувати, що теоретичне підґрунтя дослідження формують фундаментальні ідеї теорії державних, місцевих фінансів та державного регулювання економіки, які пояснюють причини позитивного та негативного впливу бюджетної політики на соціально-економічний розвиток, що лежать у площині визначення оптимального рівня перерозподілу ВВП через зведений бюджет держави.

У роботі доведено, що теоретичний зміст БПСЕРР слід розглядати у форматі суб’єктивно-об’єктних взаємозв’язків (бюджетна політика регіону існує в

8

9

економічних реаліях, зумовлених об’єктивними економічними відносинами, тобто це об’єктивне начало, а сутність суб’єктивних взаємозв’язків розкривається визначенням пріоритетів, напрямів, завдань і механізмів реалізації бюджетних відносин) державної бюджетної політики та соціально-економічного розвитку регіону. Доцільність дуального позиціонування бюджетної політики пояснюється тим, що з одного боку, БПСЕРР є стрижнем регіональної політики та визначається специфікою економіки регіону. Органи влади на регіональному та місцевому рівнях сприяють формуванню доходів місцевих бюджетів, їх ефективному використанню, активізації внутрішніх резервів зростання, а відтак і розширеному відтворенню. Із цих позицій бюджетна політика є ключовою забезпечувальною складовою виконання середньо- та довгострокових програм розвитку регіонів, передбачених стратегією їх соціально-економічного розвитку. З іншого боку, вона є складовою бюджетної політики держави, реалізуючи функції якої, узгоджується з її стратегією і тактикою. БПСЕРР – інтегрований, комплексний вид політики, позаяк об’єднує у собі кілька напрямів та визначає роль суб’єктів різного рівня державного управління у її формуванні та реалізації (рис.1).

Відповідно до визначеного теоретичного підходу запропоновано трактувати «бюджетну політику соціально-економічного розвитку регіонів» як визначені органами державної влади та місцевого самоврядування напрями діяльності, що пов’язані з мобілізацією, перерозподілом та ефективним використанням бюджетних ресурсів, орієнтовані на досягнення стратегічних і тактичних цілей розвитку регіону, забезпечення фінансової та соціальної стабільності з дотриманням загальнодержавних стандартів і максимальним врахуванням регіональних інтересів.

Розкриття концептуальних засад БПСЕРР зумовило необхідність визначення її домінантних характеристик: об’єкта (відносини, пов’язані з формуванням, розподілом і використанням бюджетних ресурсів); суб’єкта (органи управління різного рівня, казначейська, фіскальна та митна служби); бюджетних механізмів у розрізі функціональних складових (політика доходів, політика видатків, політика ефективного управління місцевими запозиченнями та політика у сфері міжбюджетних відносин). Важливою часовою характеристикою є стратегічна (стійкі темпи зростання економіки регіону та його конкурентоспроможність, підвищення соціальних стандартів життя населення) й тактична (забезпечення збалансованості доходів та видатків місцевих бюджетів) цілі. Наголошено, що в умовах поглиблення процесів децентралізації повноважень та фінансових ресурсів як між органами місцевого самоврядування, так і між різними рівнями територіальної організації влади акцент зміщується на активізацію та використання внутрішніх фінансових ресурсів розвитку. Інституціональний аспект відображає повноваження суб’єктів реалізації, які розробляють і реалізують бюджетну політику в рамках чинного законодавства.

Сутність бюджетної політики розкривається сукупністю принципів та функцій, систематизація яких засвідчила відсутність єдиних підходів до їх уніфікації. У дисертації запропоновано до системи традиційних (об’єктивності, послідовності, прозорості, прогнозованості та ефективності) долучити ще два принципи – субсидіарності (розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого

9

10

10

Рис.

1.

Стр

укту

рно-

логі

чна

схем

а бю

джет

ної п

оліт

ики

соці

альн

о-ек

оном

ічно

го р

озви

тку

регі

онів

П

римі

тка.

Зап

ропо

нова

но а

втор

ом.

Сукупність зовнішніх і внутрішніх чинників: фінансово-економічних, соціальних, демографічних, політичних

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА РЕГІОНІВ

Державна бюджетна політика

Ціл

і За

вдан

ня

П

ринц

ипи

Інст

рум

ент

и,

мет

оди

Фун

кції

Зако

нода

вче

та

інф

орм

ацій

не

забе

зпеч

ення

Б ю

д ж

е т

н а

п о

л і

т и

к а

с о

ц і

а л

ь н

о –

е к

о н

о м

і ч

н о

г о

р о

з в

и т

к у

р е

г і

о н

і в

(до

хідн

а, в

идат

кова

, рег

улю

юча

, ком

біно

вана

, пла

ново

-дер

ект

ивна

)

Об’

єкт:

від

носи

ни, п

ов’я

зані

з ф

орму

ванн

ям,

ро

зпод

ілом

т

а ви

кори

стан

ням

бю

джет

них

ресу

рсів

ро

звит

ку

Суб

’єкт

и: д

ерж

ава

в ос

обі в

ищих

орг

анів

влад

и, о

рган

и мі

сцев

ого

само

вряд

уван

ня,

каз

наче

йськ

а сл

ужба

, фіс

каль

на с

луж

ба, м

итна

сл

ужба

Б ю

д ж

е т

н і

м

е х

а н

і з

м и

Стра

тег

ічна

ціл

ь –

стій

кі т

емпи

зрос

тан

ня

екон

омік

и ре

гіон

у т

а йо

го

конк

урен

тос

пром

ожно

сті,

підв

ищен

ня со

ціал

ьних

ст

анда

ртів

жит

тя

насе

ленн

я

Такт

ична

ціл

ь –

забе

зпеч

ення

збал

ансо

вано

сті

дохо

дів

та

вида

ткі

в м

ісце

вих

бюдж

етів

ОЧІ

КУВА

НІ

РЕЗУ

ЛЬТ

АТИ

: зм

іцне

ння

фін

ансо

вої

авто

номі

ї ор

гані

в де

ржав

ної

влад

и та

мі

сцев

ого

само

вряд

уван

ня;

підв

ищен

ня

ефек

тивн

ості

вик

орис

танн

я вл

асни

х ф

інан

сови

х ре

сурс

ів;

забе

зпеч

ення

ста

біль

ного

ф

інан

сува

ння

розв

итку

ре

гіон

ів; п

ідви

щен

ня к

онку

рент

них

пере

ваг

регі

ону

Виз

наче

ння

ціле

й та

за

вдан

ь на

до

вгос

трок

ову

пе

рспе

ктив

у

Ана

ліз

дохо

дів/

вида

тків

міс

цеви

х бю

джет

ів, в

иявл

ення

про

блем

та

чинн

иків

впл

иву

на п

роце

си

фор

мува

ння

вико

рист

ання

Оці

нка

збал

ансо

вано

сті,

лікв

ідно

сті т

а ви

знач

ення

пот

реби

в б

юдж

етни

х ре

сурс

ах

Виз

наче

ння

напр

ямів

ре

аліз

ації

та о

цінк

а до

сягн

утих

ре

зуль

таті

в

ФО

РМУ

ВАН

НЯ

ТА

РЕА

ЛІЗ

АЦІЯ

БЮ

ДЖ

ЕТН

ОЇ П

ОЛ

ІТИ

КИ

СО

ЦІА

ЛЬН

О-Е

КО

НО

МІЧ

НО

ГО Р

ОЗВ

ИТК

У

РЕГІ

ОН

ІВ (п

оліт

ика

дохо

дів;

пол

ітик

а ви

дат

ків;

пол

ітик

а уп

равл

іння

міс

цеви

ми за

пози

ченн

ями;

пол

ітик

а у

сфер

і мі

жбю

джет

них

відн

осин

)

10

11

наближення надання гарантованих послуг до їх споживача та передбачає прийняття рішень на нижніх ланках управління) та пріоритетності (полягає в переважанні інтересів місцевих громад над державними за збереження умови оптимальності Парето: покращання суспільних благ для громад не повинно сприяти зменшенню суспільних благ для окремих індивідів чи держави).

Перелік функцій, які виконує бюджетна політика на регіональному рівні, запропоновано доповнити такими: контрольно-регулююча (в частині міжбюджетних відносин – визначає рівні розподілу бюджетних коштів у цілях забезпечення соціальних стандартів, нарощення фінансового потенціалу регіону в частині видаткової складової – сприяє підвищенню конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості регіону через бюджетну підтримку пропульсивних видів економічної діяльності, стратегічно важливих для розвитку регіону; унеможливлює нецільове використання бюджетних коштів у процесі виконання стратегічних і тактичних завдань регіональними органами влади та органами місцевого самоврядування); мотиваційна (спонукає стейкхолдерів фінансувати соціально-економічний розвиток регіону) та інтеграційна (об’єднує зацікавлених осіб у фінансовому забезпечені соціально-економічного розвитку регіону).

Встановлено, що соціально-економічний розвиток регіонів у сучасних умовах є прямим результатом внутрішніх процесів у них, а фінансова самодостатність – необхідною умовою такого розвитку. Фінансовими домінантами економічного зростання стає внутрішній (ендогенний) потенціал регіону, який спроможний забезпечувати позитивну динаміку його розвитку й створювати конкурентне середовище. Такий підхід до розвитку регіонів базується на їх ефективній спеціалізації, рівномірному і збалансованому розвитку територій, оптимізації системи влади, недопущенні зростання регіональних асиметрій та передбачає зростання ролі регіональних і місцевих органів влади на основі розвитку сучасних інститутів децентралізованого управління. У роботі доведено, що базовим теоретичним постулатом, на якому доцільно формувати концепцію бюджетної політики розвитку регіону, є теорія регіонального саморозвитку. З огляду на це визначено підхід до «соціально-економічного розвитку регіону», який розкривається такими позиціями: а) соціально-економічний розвиток регіону – це динамічний процес позитивних соціально-економічних змін під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників, які сприяють стійкому формуванню регіону як самодостатньої та самоорганізованої просторової системи; б) вектор розвитку регіону повинен бути орієнтований на зниження його дотаційності та забезпечення саморозвитку через активізацію внутрішніх потенційних можливостей.

Дослідження феномена фінансової децентралізації дало змогу з’ясувати її особливості та неоднозначний характер впливу на процеси соціально-економічного розвитку регіонів. У широкому розумінні фінансова децентралізація зводиться до розподілу функцій, фінансових ресурсів та відповідальності за їх використання між органами влади різних рівнів. Водночас у дисертації аргументовано, що основою фінансової децентралізації є бюджетна децентралізація, яка передбачає, з одного боку, розподіл видаткових повноважень між рівнями бюджетної системи та визначає особливості міжбюджетних відносин, а з іншого – самостійність органів

11

12

місцевого самоврядування щодо формування місцевих бюджетів (які є основою місцевих фінансів).

На основі аналізу наукового дискурсу щодо доцільності та ефективності фінансової децентралізації в контексті її впливу на соціально-економічний розвиток регіонів зроблено висновки про її переваги (перед централізацією) та ризики, що дає змогу системно підійти до формування та реалізації бюджетної політики. Показано, що прерогативою фінансової децентралізації є: збільшення алокативної ефективності наданих суспільних послуг для населення; підвищення ефективності функціонування бюджетної системи, рівня контролю за бюджетним процесом; фінансова самостійність у прийнятті рішень щодо формування доходів місцевих бюджетів. Вагомим проявом фінансової децентралізації є становлення ефективної системи місцевих фінансів та можливість впливати на процеси соціально-економічного розвитку шляхом стимулювання регіонів до фінансової автономії, пошук додаткових власних фінансових ресурсів, активізацію внутрішнього потенціалу розвитку тощо. Водночас фінансова децентралізація не гарантує автоматичного вирішення економічних та фінансових проблем регіонів. Вагомі ризики фінансової децентралізації пов’язані з фінансовим забезпеченням делегованих і законодавчо закріплених повноважень за органами влади, однак найбільшим ризиком є поглиблення диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів та зростання міжрегіональної диференціації за так званими чистими фіскальними вигодами (різниця між вартістю отриманих суспільних послуг та витратами у формі податків, понесеними на їх придбання).

У другому розділі «Методологія дослідження бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів в умовах фінансової децентралізації» розроблено методологію дослідження бюджетної політики та оцінювання бюджетного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів, розкрито інституційно-правові передумови формування та реалізації бюджетної політики, поглиблено теоретико-методологічні основи організації міжбюджетних відносин.

Методологія дослідження БПСЕРР базується на системному, синергетичному, інституційному та біхевіористичному підходах до її пізнання (рис. 2). Системний підхід дає змогу розглядати бюджетну політику як складну (бо їй притаманні відкритість, нелінійність), дисипативну (бо можуть спонтанно виникати нові типи структур, відбувається перехід від хаосу до порядку) систему відкритого типу (бо постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем). При цьому її стійкість і цілісність забезпечуються сукупністю внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Застосування синергетичного підходу є виправданим з огляду на те, що і розвиток регіонів, і бюджетна політика – відкриті системи, котрим властиві процеси самоорганізації, аналіз яких виходить за межі традиційних наукових підходів. Доцільність застосування інституційного підходу зумовлена необхідністю дослідження значної кількості інститутів, діяльність яких прямо чи опосередковано стосується процесів розвитку регіонів, формування бюджетної політики, механізмів її реалізації. Застосування біхевіористського підходу пізнання дає змогу ідентифікувати проблеми формування та реалізації БПСЕРР, визначити їх пріоритетність, що в подальшому сприятиме розробці адекватної системи заходів щодо їх вирішення. В основу запропонованої методології дослідження БПСЕРР лягли принципи пізнання

12

14

Ри

с. 2

. М

етод

олог

ія д

ослі

джен

ня б

юдж

етно

ї пол

ітик

и со

ціал

ьно-

екон

оміч

ного

роз

витк

у ре

гіон

ів

При

мітк

а. З

апро

поно

вано

авт

ором

.

Мет

одол

огія

дос

лідж

ення

бю

джет

ної п

оліт

ики

соці

альн

о-ек

оном

ічно

го р

озви

тку

рег

іоні

в

суку

пніс

ть ід

ей, п

огля

дів,

пол

ожен

ь, с

прям

ован

их

на

розк

ритт

я су

тнос

ті

бюдж

етно

ї по

літи

ки,

розв

итку

рег

іоні

в, ф

інан

сово

ї дец

ентр

аліз

ації

нако

пиче

ння

інф

орма

ції,

перв

инне

уза

галь

ненн

я,

осми

слен

ня

резу

льта

тів

спос

тере

жен

ня

та

експ

ерим

енту

Нау

кова

гіп

отез

а до

слід

жен

ня:

теор

етик

о-м

етод

олог

ічне

обґ

рунт

уван

ня

БПС

ЕРР

даст

ь зм

огу

сфор

мува

ти

наук

ову

базу

дл

я ро

зроб

ки

мех

аніз

мів

упра

влін

ня

бюдж

етни

ми к

ошта

ми з

мет

ою з

абез

пече

ння

соці

альн

о-ек

оном

ічно

го р

озви

тку

регі

онів

. Д

оціл

ьно

комп

лекс

но в

иріш

уват

и пр

обле

ми ф

орм

уван

ня т

а ре

аліз

ації

бюдж

етно

ї по

літи

ки

на р

егіо

наль

ном

у рі

вні в

ум

овах

фін

ансо

вої д

ецен

трал

ізац

ії.

Діа

лект

ична

єд

ніст

ь

Етап

1 2 3 4 5

Вив

ченн

я ст

ану

об’є

кта

досл

ідж

ення

: те

орет

ичні

осн

ови

БП, р

озви

тку

регі

онів

, уто

чнен

ня

поня

тійн

ого

апар

ату,

вис

унен

ня

та о

бґру

нтув

ання

гіп

отез

Фор

мув

ання

м

етод

олог

ічно

ї ос

нови

дос

лідж

ення

БП

СЕ

РР:

розр

обле

ння

ме

тодо

логі

ї до

слід

жен

ня

БПС

ЕРР

та

оцін

юва

ння

БЗ,

вивч

ення

пе

реду

мов,

інст

итуц

ійно

го з

абез

пече

ння

Оці

нюва

ння

знач

ущос

ті Б

П у

за

безп

ечен

ні С

ЕРР

:фор

мув

ання

си

стем

и по

казн

иків

, ана

ліз

стан

у БП

, тен

денц

ій, з

акон

омір

ност

ей

Нау

ково

-екс

пери

мен

таль

ний:

мо

делю

ванн

я вп

ливу

ФД

на

РР,

пере

вірк

а гі

поте

з,

анал

із св

ітов

ого

досв

іду

реал

ізац

ії Ф

Д

Уза

галь

ненн

я ре

зуль

таті

в:

розр

обка

кон

цепц

ії БП

, ви

знач

ення

ст

рате

гічн

их

пріо

рите

тів

реал

ізац

ії БП

, дов

еден

ня г

іпот

ез

Мет

оди

досл

ідж

ення

Лог

ічне

уза

галь

ненн

я,

наук

ова

абст

ракц

ія,

істо

ричн

ий, і

ндук

ція,

де

дукц

ія,

сист

емат

изац

ія,

ієра

рхіч

ний,

си

нтез

Кон

тент

-ана

ліз,

сист

емно

-ст

рукт

урни

й, а

налі

з, іс

тори

чний

Спо

стер

ежен

ня, о

ціню

ванн

я,

такс

оном

ічни

й, п

орів

нянн

я,

інте

грал

ьних

інди

като

рів,

гр

упув

ання

, ста

тист

ични

й ан

аліз

, ко

нтен

т-ан

аліз

Ек

оном

етри

чний

, мо

делю

ванн

я,

комп

арат

ивни

й,

спос

тере

жен

ня,

фун

кціо

наль

ний

анал

із

Абс

трак

тно-

логі

чний

, уз

агал

ьнен

ня, м

озко

вого

ш

турм

у

При

нцип

и до

слід

жен

ня

Комплексності, системності, єдності теорії і практики, розвитку

Мет

одол

огіч

ний

підх

ід

Сис

темн

ий,

сине

ргет

ични

й,

інст

итуц

ійни

й

Сис

темн

ий,

інст

итуц

ійни

й,

сине

ргет

ични

й

Сис

темн

ий,

інст

итуц

ійни

й,

біхе

віор

исти

чний

Син

ерге

тичн

ий,

біхе

віор

исти

чний

Сис

темн

ий,

інст

итуц

ійни

й,

біхе

віор

исти

чний

Нап

рям

и до

слід

жен

ня

Пре

дмет

до

слід

жен

ня:

теор

етик

о-ме

тодо

логі

чні

заса

ди,

мет

одич

ні

підх

оди

та

прак

тичн

і ас

пект

и фо

рмув

ання

й

реал

ізац

ії бю

джет

ної

полі

тики

роз

витк

у ре

гіон

ів У

краї

ни в

ум

овах

фін

ансо

вої д

ецен

трал

ізац

ії.

Мет

а:

розр

обка

теор

етик

о-м

етод

олог

ічни

х за

сад,

ро

звит

ок

наук

ово-

мет

одич

них

підх

одів

та

об

ґрун

тува

ння

прак

тичн

их

реко

мен

даці

й щ

одо

підв

ищен

ня

ефек

тивн

ості

ф

орму

ванн

я та

ре

аліз

ації

БПС

ЕРР

в ум

овах

фін

ансо

вої д

ецен

трал

ізац

ії в

Укр

аїні

.

Завд

ання

: роз

крит

и ек

оном

ічну

сут

ніст

ь бю

джет

ної

полі

тики

та

уз

агал

ьнит

и те

орет

ичні

ос

нови

її

досл

ідж

ення

; об

ґрун

тува

ти

конц

епту

альн

і за

сади

фо

рмув

ання

бю

джет

ної

полі

тики

з

мето

ю

визн

ачен

ня

її ро

лі

в за

безп

ечен

ні

соці

альн

о-ек

оном

ічно

го

розв

итку

ре

гіон

ів;

розв

инут

и те

орет

ичні

ос

нови

фі

нанс

ової

де

цент

ралі

заці

ї та

з’

ясув

ати

особ

ливо

сті

її вп

ливу

на

пр

оцес

и со

ціал

ьно-

екон

оміч

ного

ро

звит

ку

регі

онів

; ро

зроб

ити

мето

доло

гічн

ий п

ідхі

д до

дос

лідж

ення

БП

СЕР

Р в

умов

ах

фіна

нсов

ої

деце

нтра

ліза

ції;

охар

акте

ризу

вати

інс

титу

ційн

о-пр

авов

і пе

реду

мови

фо

рмув

ання

та

ре

аліз

ації

бюдж

етно

ї по

літи

ки т

а уд

оско

нали

ти

наук

ові

заса

ди

її пе

ріод

изац

ії;

розв

инут

и те

орет

ико-

мето

доло

гічн

і ос

нови

ор

гані

заці

ї мі

жбю

джет

них

відн

осин

та

бюдж

етно

го

вирі

вню

ванн

я С

ЕРР;

уд

оско

нали

ти

мето

доло

гічн

і пі

дход

и до

оці

нюва

ння

бюдж

етно

го з

абез

пече

ння

соці

альн

о-ек

оном

ічно

го р

озви

тку

регі

онів

; з’я

сува

ти

особ

ливо

сті

суча

сних

пр

оцес

ів

форм

уван

ня

та

реал

ізац

ії бю

джет

ної

полі

тики

, а

тако

ж

вияв

ити

тенд

енці

ї бю

джет

них

дисб

алан

сів

та

оцін

ити

їх

впли

в на

соц

іаль

но-е

коно

мічн

ий р

озви

ток

регі

онів

У

краї

ни з

мет

ою в

изна

ченн

я ст

рате

гічн

их о

рієн

тирі

в ре

форм

уван

ня

БП;

запр

опон

уват

и на

уков

о-ме

тоди

чний

під

хід

та з

моде

люва

ти в

плив

фін

ансо

вої

деце

нтра

ліза

ції

на

СЕР

Р У

краї

ни;

розр

обит

и ко

нцеп

туал

ьні

заса

ди

форм

уван

ня

та

реал

ізац

ії БП

СЕР

Р в

умов

ах

фіна

нсов

ої

деце

нтра

ліза

ції;

обґр

унту

вати

ст

рате

гічн

і пр

іори

тети

ре

аліз

ації

БПС

ЕРР

Укр

аїни

; за

проп

онув

ати

перс

пект

ивні

на

прям

и вд

оско

нале

ння

БПС

ЕРР

Укр

аїни

. О

б’єк

т д

ослі

джен

ня:

проц

еси

фор

мув

ання

та

реал

ізац

ії бю

джет

ної

полі

тики

со

ціал

ьно-

екон

оміч

ного

роз

витк

у ре

гіон

ів У

краї

ни.

Теор

етич

ний

ріве

нь

Ем

піри

чний

рів

ень

13

13

(комплексності, системності, єдності теорії і практики, об’єктивності, розвитку), котрі формують систему наукової інформації, яка базується на достовірних даних і забезпечує отримання максимально об’єктивної картини про формування та реалізацію бюджетної політики в умовах фінансової децентралізації, а відтак і її вплив на соціально-економічний розвиток регіонів. Виділено методи наукового пізнання, які згруповано в три групи: загальнонаукові та спеціальні, аналітичні та багатовимірного статистичного аналізу.

Дослідження особливостей формування та реалізації бюджетної політики в контексті її впливу на соціально-економічний розвиток регіонів України дало змогу виділити чотири етапи її трансформації та характерні риси (1990-2000 рр. – становлення й зародження інституційної структури бюджетної політики, 2001-2009 рр. – прийняття бюджетного кодексу України (БКУ) та збалансування бюджетної політики; 2010-2013 рр. – прийняття нового БКУ та модернізація бюджетної системи; 2014р. і донині – бюджетна політика в умовах фінансової децентралізації). Доведено, що така періодизація відповідає тенденціям розвитку бюджетної системи, фінансово-правовим основам місцевого самоврядування, враховує умови формування та реалізації місцевих бюджетів. Це дало змогу виокремити низку систематичних проблем як загальноекономічного, так і інституційного характеру еволюційного становлення бюджетної політики (відсутність балансу між повноваженнями, покладеними на органи місцевого самоврядування, та фінансами, спрямованими на їх виконання, хронічний дефіцит фінансових ресурсів, недосконала структура доходів місцевих бюджетів, непрозорі принципи побудови міжбюджетних відносин, відсутність мотивації органів місцевого самоврядування до нарощення власної ресурсної бази та розвитку територій; недосконалість інструментів та відсутність довгострокового бачення реалізації БПСЕРР України; нестабільне інституційне середовище та слабка фінансова спроможність регіонів; недосконалі інструменти горизонтального та вертикального вирівнювання розвитку регіонів в Україні), що слугувало орієнтирами для її подальшого дослідження та вдосконалення.

У дисертації розкрито особливості інституційно-правового забезпечення БПСЕРР України в умовах фінансової децентралізації в частині: розширення самостійності місцевих бюджетів, перерозподілу видаткових повноважень між органами влади різних рівнів відповідно до принципу субсидіарності; вдосконалення системи міжбюджетних відносин, зміни характеру взаємовідносин між державним бюджетом і бюджетами базового рівня.

Поглиблено методологічні основи дослідження міжбюджетних відносин і бюджетного вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів в частині: а) уніфікації термінології (на основі семантичного аналізу понять уточнено визначення поняття «міжбюджетні відносини», під якими запропоновано розуміти систему економічних відносин між суб’єктами бюджетного процесу (органами управління різного рівня) з приводу розмежування повноважень, видаткових зобов’язань і дохідних джерел у цілях забезпечення фінансової підтримки регіонів, та «бюджетне вирівнювання» фінансового потенціалу регіонів, яке запропоновано розглядати як процес згладжування диспропорцій регіонального розвитку шляхом

14

15

перерозподілу фінансових ресурсів з метою усунення вертикальних і горизонтальних дисбалансів); б) обґрунтування необхідності вирівнювання фінансової спроможності регіонів як об’єктивної потреби та передумови їх стійкого соціально-економічного розвитку.

Розвинуто методологічні засади оцінювання бюджетного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів, які базуються на теоретичному обґрунтуванні системи індикаторів та напрямів оцінювання (стан і збалансованість бюджету; міжбюджетна взаємодія; стійкість бюджету та боргове навантаження (для бюджетів міст); їх кількісній оцінці та нормуванні значень; конкретизації порядку розрахунку та інтерпретації запропонованих індикаторів. Аргументовано доцільність розрахунку інтегрального показника методом евклідових відстаней як методологічної основи комплексного оцінювання бюджетного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів. Реалізація цього підходу дає змогу судити про бюджетні можливості регіонів та фінансові домінанти розвитку територій.

У третьому розділі «Бюджетна політика у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів України» проведено аналіз та оцінювання бюджетних дисбалансів регіонів, визначено основні тенденції та проблеми формування та реалізації бюджетної політики в контексті забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.

Дослідження сучасних тенденцій формування та реалізації БПСЕРР України у розрізі її функціональних складових дало змогу дійти таких висновків.

Критерієм стабільності й спроможності регіону фінансувати власний соціально-економічний розвиток є паралельне зростання частки місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України та відносно до ВВП країни. Аналіз дохідної складової бюджетної політики довів, що за період з 2000 р. до 2015 р. в Україні спостерігалася стійка тенденція до зниження частки місцевих бюджетів (без трансфертів) у доходах зведеного бюджету (з 29,1% у 2000 р. до 18,1% у 2015 р.) та відношення доходів місцевих бюджетів до ВВП (з 7,4% у 2006 р. до 6,05% у 2015 р.), на тлі надмірного зростання частки трансфертів у доходах місцевих бюджетів (з 46% у 2006 р. до 57% у 2015 р.). Така бюджетна політика характеризувалася посиленням надмірного регулювання, яке супроводжувалося концентрацією фінансових ресурсів у «центрі» з поступовим їх скороченням на регіональному рівні. Наголошено, що проблема високого ступеня централізації бюджетних коштів продукує зниження фінансової автономії місцевих бюджетів, послаблює зацікавленість органів місцевого самоврядування у збільшенні власних доходів, обмежує їхню самостійність у вирішенні питань соціально-економічного розвитку територій, не містить стимулів до пошуку додаткових джерел наповнення місцевих бюджетів.

Іншим вагомим напрямом, який зумовлює необхідність здійснення фінансової децентралізації, є зменшення нерівномірності формування доходів місцевих бюджетів регіонів. Проведений аналіз процесів формування БПСЕРР за допомогою інструментарію - та - конвергенції підтвердив наявність регіональних нерівностей України за низкою показників, що є свідченням того, що невідповідність у рівнях соціально-економічного розвитку регіонів України зумовлює регіональні диспропорції формування фінансових ресурсів місцевих

15

16

бюджетів. Оцінювання ефективності дохідної складової на основі індексу Джині за місцевими податками та податковими надходженнями загалом засвідчило незначне скорочення міжрегіональної неоднорідності з 2006 до 2012 рр. та стрімке зростання цього індексу з 2014 р., що свідчить про дивергенцію регіонів (рис. 3).

Рис. 3. Міжрегіональна диференціація за доходами місцевих бюджетів у

2006-2016 рр. (σ- конвергенція) Примітка. Складено автором на основі власних розрахунків. Натомість міжрегіональна диференціація за показником власних доходів місцевих бюджетів поступово скорочується, хоча все ще є суттєвою. Серед вагомих причин бюджетних дисбалансів регіонів України в роботі виокремлено: неефективну бюджетну політику і найважливішу її складову – бюджетне вирівнювання; фрагментарність, непослідовність, незавершеність реформ в бюджетно-податковій сфері та чисто фіскальне спрямування вітчизняної системи оподаткування, яке слугувало інструментом наповнення бюджету; домінування патерналістських настроїв органів місцевого самоврядування та відсутність навиків ефективного самостійного управління.

Вагомим інструментом забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів є бюджетні видатки. Проведений аналіз за 2006-2016 рр. засвідчив існування низки таких тенденцій та проблем, які супроводжували бюджетну політику у сфері видатків: а) неефективність видатків та незадовільна їх структура, стійка орієнтація на виконання поточних завдань та задоволення першочергових потреб соціально-економічного розвитку замість стратегічних завдань розвитку країни та її регіонів (починаючи із 2010 року видатки соціально-культурного спрямування займають: 2010 р. – 84,6%; 2011 р. – 82,2%; 2013 р. – 86,3%; 2014 р. – 82,5%; 2015 р. – 81,54%). При цьому максимальними за обсягами та вагомістю видатків є такі статті: освіта (30%–34,2%); соціальний захист і соціальне забезпечення (16%–26,2%)%; охорона здоров’я (20,8%–23,6%). У регіональному вимірі найвищі обсяги видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення властиві регіонам із низьким рівнем економічного розвитку; б) скорочення капітальних видатків у загальному обсязі видатків місцевих бюджетів, яке супроводжувалося неефективним розподілом та освоєнням бюджетних коштів; в) залишковий принцип фінансування державних цільових програм (як результат –

16

17

збільшення законсервованих об’єктів будівництва, а отже й сповільнення розвитку регіонів) та неналежна спрямованість бюджетних видатків на стратегічні цілі розвитку; г) відсутність ефективних механізмів планування бюджетних видатків на середньострокову перспективу; д) перенесення ваги соціальних видатків на місцевий рівень, що не завжди відповідало фінансовій спроможності й компетентності органів місцевого самоврядування. Зазначене в підсумку поглиблює регіональні бюджетні дисбаланси та продукує ризики подальшого розвитку регіонів в умовах децентралізації; зростання соціальних видатків в переважній більшості не відповідає можливостям економіки, а номінальне збільшення їх обсягів не завжди означає покращення якості соціальних послуг для населення; відсутність соціальних стандартів та нормативів у вартісному вимірі за кожним із делегованих державою місцевому самоврядуванню повноважень унеможливлює задоволення реальних потреб споживачів.

У роботі наголошено, що в силу надмірної дотаційності місцевих бюджетів (в 2015 р. – понад 60%; у 2016 р. – 54%) надалі спостерігається суттєва залежність розвитку регіонів від рішень із «центру». Міжбюджетні трансферти впродовж останніх десяти років слугують інструментом забезпечення перерозподільних процесів замість засобу надання фінансової допомоги, що свідчить про неспроможність місцевої влади не лише самостійно вирішувати питання розвитку, а й забезпечувати мінімальні обсяги суспільних благ для своїх жителів. Означені деформації продукують бар’єри формування та не забезпечують ефективного використання бюджетних коштів, а отже не стимулюють соціально-економічний розвиток регіонів. Зазначене зумовило необхідність фінансової децентралізації.

Показано, що, попри виявлені негаразди в бюджетній політиці регіонів, реалізація розпочатої у 2014 р. реформи фінансової децентралізації засвідчила існування низки позитивних кроків, а саме: починаючи з 2015 р. намітилась позитивна тенденція формування доходів місцевих бюджетів (в 2015 р. приріст, порівняно із 2014 р. становив 19,2%, а у 2016 р. – 42%; в регіональному вимірі темпи зростання становили від 8,5% в Донецькій області до 33% у Полтавській; за показником «приріст власних доходів» зберігалися суттєві асиметрії: від 14% в Луганській до 55% у Львівській областях; в 2016 р. 100% місцевих бюджетів виконано з перевищенням планових показників). Про позитивні наслідки фінансової децентралізації можна судити і за різким зменшенням кількості та обсягу казначейських позик, наданих місцевим бюджетам на покриття тимчасових касових розривів (якщо у 2013 р. таких позик місцевим бюджетам було надано 31059 на суму 43,1 млрд. грн., то в 2016 р. – 347 на суму 0,17 млрд. грн., тобто у 89 разів менше). Про нарощення фінансової бази місцевих бюджетів також свідчить зростання обсягів коштів на депозитних рахунках в установах банків: в 2016 р. було розміщено в державних банках 15,9 млрд. грн., тоді як в 2013 р. – 1,1 млрд. грн., тобто 14-ти разове збільшення. Паралельно зросла і частка власних доходів місцевих бюджетів в доходах із трансфертами: середнє значення цього показника по Україні зросло від 5,89% в 2014 р. до 16,08% у 2016 р., з одночасним скороченням міжрегіональних асиметрій: від 7,11 рази в 2014 р. до 3,16 рази в 2016 р. Тільки сім областей України мали власні доходи на одну особу до 1 тис. грн. (рис. 4).

17

18

Рис. 4. Міжрегіональна диференціація власних доходів місцевих бюджетів

на одну особу в 2016 році Примітка. Складено автором на основі власних розрахунків. (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції). Проведене дослідження дало змогу встановити чинники, які впливали на процеси формування бюджетної політики, а саме: а) фінансова децентралізація (перерозподіл загальнодержавних податків та введення нових, зміна нормативів відрахувань забезпечили збільшення податкових надходжень); б) інфляція (понад 12% в 2016 р., яка сприяла зростанню надходжень від акцизного податку та єдиного податку); б) значне зростання номінальної заробітної плати (понад 20%, що дало змогу збільшити базу оподаткування ПДФО); в) надмірна трансфертна підтримка регіонів (174 млрд. грн. в 2015 р. та 195,4 млрд. грн. – в 2016 р.).

Водночас, у роботі наголошено, що суттєвого підвищення рівня фінансової самостійності органів місцевого самоврядування наразі не відбулося. До проблем, зумовлених фінансовою децентралізацією, віднесено: надмірну трансфертну залежність місцевих бюджетів; необґрунтовану передачу невластивих ОМС функцій та дефіцит коштів на виконання делегованих повноважень; перевантаження соціальними функціями замість домінування видатків розвитку; політизацію реформи фінансової децентралізації; поглиблення внутрірегіональної диференціації; відсутність спрямованості на соціально-економічний розвиток регіонів; порушення єдності цілісного господарського простору в межах регіону. Отримані закономірності підтверджують тезу про те, що існуючі механізми бюджетного забезпечення регіонального розвитку та розпочата фінансова децентралізація,

Max: м. Київ - 26,7 Min: Луганська обл. - 8,44 По Україні – 16,08 Частка власних доходів в сумарних,%

18

19

наразі, не сприяють суттєвому скороченню міжрегіональної диференціації регіонального розвитку, а отже, потребують вдосконалення.

На основі вдосконаленого методологічного підходу проведено інтегральне оцінювання бюджетного забезпечення розвитку регіонів в період з 2006 до 2015 рр., за результатами якого в роботі сформовано матрицю розподілу регіонів України (табл. 1).

Таблиця 1 Позиціонування регіонів України за рівнем бюджетного забезпечення,

2006-2015 рр. Регіон 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015

АРК* С С С С В В С С К К Вінницька Н Н Н Н Н С С С С В Волинська Н Н Н Н Н Н Н Н Н В Дніпропетровська С С С С С В С С С В Донецька* С С С С С В С С С В Житомирська Н Н Н Н Н С С С С С Закарпатська Н Н Н Н Н Н К Н Н С Запорізька С С С С С В С С С В Івано-Франківська Н Н Н Н Н Н Н Н Н В Київська С С С С С В В В В В Кіровоградська Н Н Н Н Н Н С Н С В Луганська* Н С С С С С Н Н С В Львівська Н Н Н Н Н С Н Н С В Миколаївська Н С С С С С С С С В Одеська С С С С В В В С В В Полтавська С С С С С С С С С В Рівненська Н Н Н Н Н С Н Н Н С Сумська Н Н Н Н Н С С С С В Тернопільська К К К К К Н К Н Н С Харківська С С С С С С С С В В Херсонська Н Н Н Н Н Н Н Н Н В Хмельницька Н С С С С С Н Н С В Черкаська Н Н Н Н С С С С С В Чернівецька С С Н С С С С Н Н С Чернігівська Н Н Н Н Н Н Н Н С В м.Київ В С С С В С С В В В м.Севастополь С В С С С В В В К К Інтервали значення інтегрального показника: ( 0.023I ) – кризовий (К); ( 0.023 0.142I ) – низький (Н); ( 0.142 0.284I ) – середній (С); ( 0.284I ) – високий (В). Примітка. Розраховано на основі авторської методики; у 2014-2015 рр. без тимчасово окупованої АРК й частини Донецької та Луганської областей.

Результати оцінювання засвідчили, що групу регіонів із кризовим рівнем

бюджетного забезпечення соціально-економічного розвитку представляють Тернопільська та Закарпатська області, які є глибоко депресивними зі стагнуючим типом розвитку. Їхні бюджети нестійкі, характеризуються високим рівнем дотаційності, що свідчить про незадовільну бюджетну політику, спрямовану на вирішення поточних проблем, а не довгострокових цілей розвитку. Не можна

19

20

назвати сприятливою для забезпечення соціально-економічного розвитку ситуацію із хронічно низьким рівнем бюджетного забезпечення для таких областей, як: Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Львівська, Сумська, Херсонська, Рівненська, Чернівецька, Кіровоградська, Чернігівська. Аргументовано, що цим регіонам доцільно займатись нарощенням потенціалу дохідної бази місцевих бюджетів, власних доходів, активізувати роботу органів місцевого самоврядування, модернізувати економіку регіону, позаяк така ситуація свідчить про взаємозумовленість процесів: низький рівень бюджетного забезпечення не сприяє розвитку регіонів, з іншого боку – незадовільні параметри соціально-економічного розвитку цих областей обумовлюють низький рівень наповнення бюджетів. Постійними лідерами, із стійким рівнем бюджетного забезпечення соціально-економічного розвитку є: Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Одеська, Харківська, Донецька, Миколаївська, Полтавська області, в зону абсолютного лідерства потрапляють: міста Київ та Севастополь, у 2011 р. Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська та Одеська області, що є свідченням того, що високий рівень бюджетного забезпечення підкріплений високим рівнем соціально-економічного розвитку регіону. Починаючи з 2015 року всі регіони зуміли поліпшити свої позиції. Отримані аналітичні оцінки та виявлені проблеми лягли в основу формування концептуального бачення БПСЕРР України та визначення напрямів її вдосконалення.

У четвертому розділі «Роль фінансової децентралізації у формуванні бюджетної політики та соціально-економічного розвитку регіонів» здійснено моделювання системних взаємозв’язків фінансової децентралізації та соціально-економічного розвитку регіонів України, проведено компаративний аналіз прояву фінансової децентралізації в Україні і світі, виявлено соціально-економічні наслідки фінансової децентралізації.

Огляд емпіричних досліджень впливу фінансової децентралізації на економічний розвиток країни чи регіонів засвідчив відсутність усталених методів вимірювання та уніфікованого набору показників оцінювання децентралізації, що в підсумку породжує непередбачувані та неоднозначні висновки. У дисертації удосконалено науково-методичний підхід до побудови моделі оцінювання впливу фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток регіонів, основу якого становить сукупність моделей оцінювання (які дають змогу аналізувати множину економічних явищ чи процесів, котрі не можна віднести до часових рядів і просторових даних окремо) та ефектів їх впливу на соціально-економічний розвиток регіонів (рис. 5).

У цьому контексті такий підхід передбачає три послідовні етапи реалізації, вибір та використання індикаторів вимірювання фінансової децентралізації, які охоплюють ключові напрями її впровадження (децентралізацію доходів, видатків, міжбюджетних відносин, податкових доходів та рівень фінансової самостійності ОМС); дослідження кількох моделей панельних даних (множинної регресії, з фіксованими та випадковими ефектами) із застосуванням програмного пакета Gretl та дозволяє обрати ту модель, яка з найбільшою точністю відображатиме залежність ВРП на одну особу від показників фінансової децентралізації.

20

21

Рис. 5. Підхід до побудови моделі оцінювання впливу фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток регіонів

Примітка. Складено автором. Для проведення емпіричного аналізу в роботі було обрано таку модель

множинної лінійної регресії: ln ln lnit it it itY D K ,

де itY - значення досліджуваного показника (залежна змінна, ВРП на одну особу) i го об’єкта в момент часу t ; 1,..., 27i ; 1,...,11t . 1 2 3 4 5( , , , , )it it it it it itD D D D D D - вектор незалежних змінних (індикатори фінансової децентралізації); itK - вектор додаткових змінних; it - відхилення i -го об’єкта в момент часу t ; , і - параметри моделі, які потрібно оцінити.

Застосування запропонованого методичного підходу на основі панельних даних дало змогу побудувати економетричні моделі, які дозволили встановити

2-й етап Розроблення моделі аналізу та оцінювання на базі панельних даних

Встановлення виду функціональної залежності моделі Проведення специфікації моделі

Побудова моделі

3-й етап Прийняття та верифікація моделі, інтерпретація результатів

Прийняття моделі

Верифікація моделі

Виявлення найбільш значущих чинників та індивідуальних ефектів

1-й етап Формування інформаційної бази дослідження впливу фінансової децентралізації на соціально-

економічний розвиток регіонів

Вибір первинних показників

Аналіз репрезентативності вибірки

Обґрунтування системи індикаторів за обраними напрямами оцінювання

Встановлення лінійних зв’язків між показниками децентралізації та розвитку регіону

Проведення порівняльної оцінки: критерій Фішера (ЗР і ФЕ); критерій Хаусмана (ФЕ і ВЕ); критерій Бройша – Пагана (ЗР і ВЕ)

Звичайної регресії

З випадковими ефектами

З фіксованими ефектами

0 1 2: ... nН

20 : 0uН

0 : cov( , ) 0i itН x

21

22

неоднозначну природу фінансової децентралізації та визначити ключові чинники впливу, що слугувало основою для вироблення напрямів удосконалення бюджетної політики України на регіональному рівні (рис. 6).

Рис. 6. Система моделей оцінювання впливу фінансової децентралізації на

соціально-економічний розвиток регіонів України Примітка. Складено автором.

Зокрема, сильна кореляційна залежність підтвердила існування

функціонального зв’язку між фінансовою децентралізацією за доходами ( 1ln D ; 2 0,8R ), видатками ( 2ln D ; 2 0,7R ) та позитивний характер впливу на соціально-економічне зростання регіонів. Помітний негативний вплив на залежну змінну міжбюджетних трансфертів ( 3ln D ; 2 0,8R ) свідчить про те, що їх надмірне зростання в доходах місцевих бюджетів, зазвичай, пов’язано із фінансуванням поточних видатків, а відтак і не сприяє соціально-економічному розвитку. Тісний зв'язок залежної змінної з показником податкових надходжень в структурі доходів не дозволив встановити характер впливу, а отже, і стверджувати, що зростання ВРП на одну особу зумовлене підвищенням рівня податкових надходжень у структурі доходів місцевих бюджетів ( 4ln D ; щільність зв’язку у 2015-2016 рр. дещо знизилась - 2 0,6R ). Наразі, однозначне пояснення цій ситуації важко віднайти. З одного боку, зростання податкових надходжень у структурі доходів місцевих бюджетів (а отже і фінансовий потенціал регіону) слугує потенційною основою для розвитку територій, сприяє інвестиційній активності, з іншого – ці фінансові ресурси ще не можна вважати ресурсами соціально-економічного розвитку, позаяк в силу делегування значної кількості загальнодержавних функцій на нижчі рівні управління, вони слугують джерелом фінансування поточних соціально-

Оцінювання впливу фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток регіонів

Резу

льта

ти п

обуд

ови

функ

ціон

альн

их

зале

жно

стей

з ф

іксо

вани

ми

ефек

тами

для

пер

іоду

20

06-2

014

рр.

1-Децентралізація доходів ( 1ln D ); 2- децентралізація видатків ( 2ln D ); 3- децентралізація міжбюджетних відносин ( 3ln D ); 4 - децентралізація податкових доходів ( 4ln D );5- рівень фінансової самостійності ОМС ( 5ln D ). Безробіття ( 1ln K );інфляція ( 2ln K ); відношення обсягу капітальних інвестицій до ВРП ( 3ln K ); відношення місцевих податків до ВРП ( 4ln K ); частка єдиного податку в доходах місцевих бюджетів ( 5ln K ); відношення субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій до ВРП( 6ln K ).

1ln 11.75 06 0.790748 ln lnit it it i itY D K V 2 0 , 8 8 3R 2ln 1 0 .2 2 2 3 1 .6 0 7 3 ln lnit it i t i itY D K V 2 0, 9 0 8R

3ln 10.6202 0.171997 ln lnit it it i itY D K V 2 0, 872R

4ln 2.09256 2.02795 ln lnit it it i itY D K V 2 0 , 8 8 4R

5ln 1 0 .4 6 0 9 0 .1 8 3 5 3 4 ln lnit it i t i itY D K V 2 0 , 8 7 2R

Резу

льта

ти п

обуд

ови

функ

ціон

альн

их

зале

жно

стей

з фі

ксов

аним

и еф

екта

ми д

ля п

еріо

ду

201

4 -2

015

рр.

1ln 8 .2 7 5 3 7 0 .7 1 7 7 2 3 ln lnit it it i itY D K V 2 0 , 8 0 5R

2ln 7 .1 6 6 0 6 1 .0 1 4 0 5 ln lnit it it i i tY D K V 2 0 , 6 6 8R

3ln 2 0 .0 6 1 2 .1 0 3 0 5 ln lnit it it i itY D K V 2 0 , 8 4 8R

4ln 2 6 .6 9 0 3 8 .3 9 3 ln lnit it it i itY D K V 2 0 , 6 2 0R

5ln 4 . 5 7 7 5 9 2 .2 4 1 6 9 ln lni t i t i t i i tY D K V 2 0 , 4 8 4R

Характер впливу / напрям оцінювання

позитивний (1)

позитивний (2)

негативний (3) позитивний неоднозначний (4) позитивний неоднозначний (5)

позитивний (1) позитивний (2) негативний (3) позитивний неоднозначний (4) не впливає (5)

22

23

економічних видатків. Неочікуваний результат було отримано за напрямом фінансової самостійності органів місцевого самоврядування: якщо в 2006-2014 рр. зростання власних доходів місцевих бюджетів, хоча і слабко ( 2R =0,45), але все ж таки було пов’язано із соціально-економічним зростанням регіонів, то у 2015-2016 рр. результати досліджень не підтвердили їх помітного зв’язку, а отже, не можна назвати їх імпульсом прискореного економічного розвитку регіонів. Причину такої ситуації потрібно шукати в нових підходах до формування доходів місцевих бюджетів, за яких акценти зміщуються на рівень територіальних громад, а не регіонів, тобто децентралізація влади та ресурсів призвела до «вимивання» фінансових ресурсів з регіонального рівня і тим самим знівелювала значущість регіональної влади, а отже і мінімізувала цілісність господарського простору в межах регіону.

На основі компаративного аналізу світового досвіду фінансової децентралізації в роботі дійшли висновку про відсутність єдиної моделі, яку можна без змін адаптувати до України, в силу того, що в нашій країні одночасно відбуваються реформи місцевого самоврядування, територіального устрою та державної регіональної політики, в той час як в світі це був послідовний процес. Показано, що не існує оптимального рівня фінансової децентралізації, рівно як і не існує ідеальних рішень в процесах реалізації реформи фінансової децентралізації, бо кожна країна йде своїм шляхом розвитку. Практика проведення реформ децентралізації неоднозначна, диференційована, залежить від багатьох чинників: державного устрою країни, особливостей розвитку національної економіки, структури бюджетної системи тощо.

Виявлено протиріччя між задекларованими пріоритетами фінансової децентралізації та реальною практикою реалізації в Україні (політизація реформи, дисбаланси в системі «ресурси-повноваження», посилення фіскального перерозподілу коштів через державний бюджет тощо). Аргументовано, що реформа системи міжбюджетних відносин має непослідовний та несистемний характер, що породжує дисбаланси в системі територіального управління. Децентралізація бюджетної системи України наразі є незавершеною, а тому наступні етапи розпочатого процесу зміцнення матеріально-фінансової бази територіальних громад повинні лежати в площині аналізу результатів пройденого етапу фінансової децентралізації, виявлення її переваг та суперечностей, при цьому фінансова децентралізації повинна опиратися на адміністративно-територіальну реформу та нову філософію державного управління.

У п’ятому розділі «Стратегічні пріоритети та напрями вдосконалення бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах фінансової децентралізації» розроблено концептуальні засади формування та реалізації бюджетної політики, обґрунтовано стратегічні пріоритети реалізації бюджетної політики та запропоновано напрями її вдосконалення в умовах фінансової децентралізації. Запропоновано та обґрунтовано концептуальні засади формування і реалізації БПСЕРР в умовах фінансової децентралізації, які передбачають визначення нових пріоритетів, принципів, функцій, конкретизацію інструментів реалізації (рис. 7). Кінцевою метою такої бюджетної політики визначено забезпечення стійких темпів зростання економіки регіонів і покращання соціальних стандартів життя населення.

23

24

Рис.

7.

Кон

цепт

уаль

на м

одел

ь бю

джет

ної п

оліт

ики

соці

альн

о-ек

оном

ічно

го р

озви

тку

регі

онів

П

римі

тка.

Зап

ропо

нова

но а

втор

ом.

•

наро

щен

ня в

нут

ріш

ньог

о по

тен

ціал

у со

ціал

ьно-

екон

оміч

ного

роз

вит

ку р

егіо

нів

на за

сада

х ф

інан

сово

ї дец

ент

ралі

заці

ї; •

бюдж

етне

стим

улю

ванн

я ко

нкур

ент

них

пере

ваг е

коно

мік

и ре

гіон

ів;

• ск

ороч

ення

тер

итор

іаль

них

асим

етрі

й у

бюдж

етно

му

забе

зпеч

енні

роз

вит

ку

регі

онів

та

рівн

омір

ний

дост

уп н

асел

ення

до

якіс

них

публ

ічни

х по

слуг

.

Прі

орит

етні

нап

рям

и

Са

мод

ост

атні

сть,

сам

оорг

аніз

ація

, сам

оупр

авлі

ння

Кри

тер

ії со

ціал

ьно-

екон

оміч

ного

роз

вит

ку р

егіо

нів

•

підв

ищен

ня ф

інан

сово

ї са

модо

стат

ност

і ре

гіон

ів,

розш

ирен

ня с

табі

льни

х дж

ерел

до

ході

в мі

сцев

их

бюдж

етів

, ст

воре

ння

спри

ятли

вих

умов

дл

я са

моро

звит

ку

регі

онів

; •

поси

ленн

я ді

єзда

тнос

ті

орга

нів

місц

евог

о са

мовр

ядув

ання

в

фіна

нсов

ому

забе

зпеч

енні

енд

оген

но-о

рієн

това

ного

соц

іаль

но-е

коно

мічн

ого

розв

итку

рег

іоні

в;

• пе

редб

ачен

ня,

збал

ансо

вані

сть

та

ефек

тивн

е ви

кори

стан

ня

бюдж

етни

х ко

шті

в мі

сцев

их б

юдж

етів

;

• за

безп

ечен

ня в

исок

ої я

кост

і су

спіл

ьних

пос

луг

та м

акси

маль

не ї

х на

ближ

ення

до

на

селе

ння.

Ст

рат

егіч

ні ц

ілі

Ум

ови:

дец

ент

ралі

заці

я вл

ади/

ресу

рсів

; євр

оінт

егра

ційн

ий к

урс

краї

ни;в

ійсь

кова

агр

есія

; се

ктор

альн

і реф

орми

Очі

кува

ні р

езул

ьтат

и: з

міцн

ення

фін

ансо

вої

авто

номі

ї ор

гані

в мі

сцев

ого

само

вряд

уван

ня;

підв

ищен

ня

ефек

тивн

ості

вик

орис

танн

я вл

асни

х фі

нанс

ових

ре

сурс

ів; з

абез

пече

ння

стаб

ільн

ого

фін

ансу

ванн

я ро

звит

ку р

егіо

нів;

пок

ращ

ення

ко

нкур

ентн

их п

ерев

аг р

егіо

нів

Стратегія сталого розвитку Україна 2020», Стратегія регіонального розвитку 2020, Державна бюджетна політика,

регіональні стратегії

При

нцип

и:

Су

бсид

іарн

ості

Ре

аліс

тичн

ості

По

слід

овно

сті

Са

мос

тійно

сті

Пу

бліч

ност

і

Пріо

рите

тнос

ті

Ефек

тивн

ості

П

рогн

озов

анос

ті

Інст

рум

ент

и ре

аліз

ації:

Бюдж

ети

розв

итку

Бюдж

ети

учас

ті

Ціл

ьові

про

грам

и (д

ерж

авні

, обл

асні

)

Ціл

ьові

суб

венц

ії

Дер

жав

но-п

рива

тне

парт

нерс

тво

Фун

кції:

Стим

улю

юча

Регу

люю

ча

Пр

евен

тивн

а

Конт

ролю

юча

Ф о

р м

у в

а н

н я

/ р

е а

л і

з а ц

і я

Нормативно-правове поле

Мет

одол

огіч

не я

дро

(під

ходи

): •

Сист

емни

й, ін

стит

уцій

ний,

•

сине

ргет

ични

й, б

іхев

іори

стич

ний

Теор

ії ре

гіона

льно

го р

озви

тку

Теор

ії ф

інан

сів

Ста

лого

ро

звит

ку

Знан

нєво

ї ек

оном

іки

Пар

тиси

пати

вної

де

мок

раті

ї Ро

зумн

ої

спец

іалі

заці

ї С

амор

озви

тку

(енд

оген

ного

) роз

витк

у

Фіс

каль

ного

обм

іну

Дж

. Б’ю

кене

на

Фіс

каль

ного

фед

ерал

ізму

Р.

Мас

грей

ва

Пар

тиси

пати

вног

о ф

інан

сува

ння

Бюдж

етна

пол

ітик

а со

ціал

ьно-

екон

оміч

ного

ро

звит

ку р

егіо

нів

Мет

а: з

абез

пече

ння

стій

ких

тем

пів

зрос

тан

ня е

коно

мік

и ре

гіон

ів

та

покр

ащан

ня с

оціа

льни

х ст

анда

ртів

жит

тя

насе

ленн

я.

•

надм

ірна

рес

урсн

а за

леж

ніст

ь ві

д «ц

ентр

альн

ої»

влад

и;

• не

доск

онал

і мех

аніз

ми т

ранс

форм

ації

бюдж

етни

х ре

сурс

ів у

чи

нник

еко

номі

чног

о зр

оста

ння;

•

відс

утні

сть

довг

остр

оков

ого

баче

ння

бюдж

етно

ї по

літи

ки

соці

альн

о-ек

оном

ічно

го р

озви

тку

регі

онів

; •

розб

алан

сова

ніст

ь мі

ж п

отре

бами

та

мож

ливо

стям

и ре

гіон

ів;

• ві

дсут

ніст

ь мо

тива

ції

регі

онал

ьних

ор

гані

в вл

ади

до

розв

итку

на

вико

рист

ання

вла

сних

фін

ансо

вих

ресу

рсів

; •

непр

озор

і ме

хані

зми

фор

мува

ння

пока

зник

ів

місц

евих

бю

джет

ів т

а об

сягі

в мі

жбю

джет

них

тран

сфер

тів;

•

низь

ка е

фек

тивн

ість

вик

орис

танн

я бю

джет

них

кош

тів;

•

недо

скон

алі і

нстр

умен

ти б

юдж

етно

го в

ирів

нюва

ння;

Пер

едум

ови

24

25

Аргументовано, що в сучасних умовах, вітчизняна економіка потребує збалансованого розвитку, який може бути забезпечений шляхом формування регіональних соціально-економічних систем, спроможних до саморозвитку. Такі імперативи забезпечення зростання, як самоорганізованість, самодостатність, самоуправління та спроможність формувати конкурентні переваги; мотивація регіональних органів влади до активізації дій із саморозвитку; підвищення ефективності використання власного фінансового потенціалу; нарощення локальних конкурентних переваг регіону стають базовими при формуванні БПСЕРР. Попри те, що поглиблення фінансової децентралізації продукує можливість виникнення потенційних ризиків поглиблення процесів диференціації регіонів, обумовлених різним потенціалом саморозвитку, а також неспроможністю регіональної соціально-економічної системи самостійно виконувати покладені на неї функції (через мінімальне втручання держави в розвиток регіонів), нова бюджетна політика регіонів має базуватися на ефективному управлінні власним фінансовим потенціалом регіонів і реалізації моделі їх ендогенно орієнтованого зростання. Доведено, що підвищенню дієвості БПСЕРР сприятимуть: ефективний і прозорий перерозподіл бюджетних ресурсів; модернізація соціальних зв’язків і соціальних інтересів; запровадження нової демократичної культури та полісуб’єктне управління фінансовими ресурсами регіону (в т.ч. на засадах партисипації).

В рамках запропонованого концепту визначено та обґрунтовано нові стратегічні цілі реалізації БПСЕРР України в умовах фінансової децентралізації (рис. 7), вибір яких ґрунтується на дієвому використанні внутрішніх можливостей розвитку регіонів та послабленні соціальної орієнтації місцевих бюджетів, попри те, що й надалі соціальні видатки продовжують залишатися значними. В роботі сформовано матрицю стратегічних орієнтирів БПСЕРР, яка містить: обґрунтування заходів, визначення суб’єктів реалізації та очікувані результати.

Для підвищення фінансової самодостатності регіонів та розширення стабільних джерел доходів місцевих бюджетів необхідним є: збільшення частки місцевих податків в доходах місцевих бюджетів, вдосконалення системи міжбюджетних відносин, покращення управління місцевими запозиченнями. Цьому сприятимуть законодавчі ініціативи в частині закріплення за органами місцевого самоврядування відрахувань від загальнодержавних податків; інвентаризація майна та майнових прав, вдосконалення методики грошової оцінки земельних ділянок; зняття пільг та обмежень щодо податку на нерухомість та податку на землю; розширення повноважень ОМС щодо адміністрування та контролю за сплатою місцевих податків. Переорієнтація бюджетної політики на забезпечення умов для стійкого ендогенно орієнтованого зростання потребує вдосконалення стимулюючих інструментів. До таких в роботі віднесено звільнення від оподаткування коштів підприємств, інвестованих у: людський капітал (перепідготовка кадрів, медичне страхування, пенсійне страхування), інтелектуальний капітал (фінансування наукових досліджень), енергозберігаючі технології тощо. Доцільним буде запровадження податкових стимулів для інвестицій у самозайнятість.

Посиленню дієздатності органів місцевого самоврядування в фінансовому забезпеченні ендогенно орієнтованого розвитку регіонів сприятиме чіткий розподіл повноважень за результатами впровадження реформи органів місцевого

25

26

самоврядування і, як наслідок, відповідна їм бюджетна політика, підвищення кваліфікаційного рівня органів місцевого самоврядування. Ефективному використанню бюджетних коштів сприятиме належний контроль та активна участь громадськості в бюджетному процесі.

Забезпеченню рівного доступу населення до публічних послуг, гарантованих державою належної якості та в повному обсязі, сприятиме достатній рівень фінансового забезпечення делегованих повноважень. Для цього необхідно переглянути методики розрахунку, а також порядок використання освітньої, медичної та соціальних субвенцій; вдосконалення потребують показники, що використовуються в алгоритмі для розрахунку видатків на утримання освітніх та медичних закладів (особливо це актуально для районів з низькою густиною населення і розгалуженою мережею бюджетних установ). Доцільним є затвердження на державному рівні галузевих соціальних стандартів та бюджетних нормативів за кожним видом делегованих повноважень. Покращенню суспільних послуг для населення сприятиме посилення адресності надання соціальної допомоги та перехід до монетизації надання пільг та субсидій населенню. Це потребує приведення соціальних нормативів комунальних послуг до обґрунтованого рівня фактичного їх споживання.

Серед можливих ризиків, які можуть завадити досягненню стратегічних цілей, в роботі виділено: несвоєчасне прийняття відповідних нормативно-правових актів; недостатня спроможність ОМС здійснювати якісне бюджетне планування на середньострокову перспективу; небажання головних розпорядників бюджетних коштів змінювати підходи до формування бюджету та публічного звітування; посилення асиметрій у соціально-економічному розвитку територій, а відтак і забезпеченні суспільними послугами; можливі конфлікти між центральною владою та регіональними влади через владні повноваження, фінансові та матеріальні ресурси; нераціональний вибір бюджетних пріоритетів; необґрунтовані управлінські рішення щодо вибору інструментів реалізації бюджетної політики та розвитку регіонів; корупційні ризики; відсутність політичної волі для впровадження непопулярних ініціатив.

Важливими напрямами вдосконалення БПСЕРР в Україні залишаються: зміцнення самостійності місцевих бюджетів та розширення їх фінансової спроможності; переорієнтація видатків «споживання» на видатки розвитку; оптимізація системи міжбюджетних відносин та розвиток фінансової децентралізації; удосконалення розподілу функціональних обов’язків між органами управління різних рівнів; унормування стратегічних документів.

У дисертації наголошено на необхідності розроблення бюджетної стратегії регіону, яку доцільно формувати в розрізі таких складових, як: політика доходів політика видатків, трансфертна політика, політика у сфері управління місцевими запозиченнями. Відповідно визначення заходів для досягнення цілей слід здійснювати за цими ж напрямами. Бюджетна стратегія повинна: узгоджуватися із стратегією соціально-економічного розвитку регіону. Часовий діапазон передбачення повинен співпадати із стратегією розвитку регіону. Бюджетна стратегія регіону повинна містити різні сценарії розвитку з урахуванням темпів розвитку економіки регіону та інвестиційної активності, показники стійкості

26

27

бюджету; передбачення доходів та видатків місцевих бюджетів; бачення вирішення завдань соціально-економічного розвитку регіону. Це дасть змогу суттєво знизити інвестиційні ризики, підвищити ділову активність в регіоні, сприяти реалізації інноваційних проектів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення важливої наукової проблеми, пов’язаної з розробленням теоретико-методологічних засад, розвитком науково-методичних підходів та обґрунтуванням практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності формування та реалізації бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів в умовах фінансової децентралізації в Україні. Висновки концептуального, теоретико-методологічного та науково-прикладного характеру зводяться до такого.

1. Узагальнення теоретичних засад бюджетної політики дають змогу стверджувати, що її зміст та вплив на розвиток регіонів слід розглядати у форматі суб’єктно-об’єктних взаємозв’язків державної бюджетної політики та соціально-економічного розвитку регіонів. До засадничих положень, які розкривають сутність БПСЕРР та визначають теоретико-методологічні підходи до її дослідження слід віднести такі: а) бюджетна політика повинна бути забезпечувальною складовою виконання середньо- та довгострокових програм розвитку регіонів, сприяти підвищенню рівня їх фінансової самодостатності, поліпшенню інвестиційного та підприємницького клімату, а отже, і підвищенню конкурентоспроможності; б) бюджетна політика повинна враховувати специфіку регіону, його реальні економічні і фінансові можливості; в) концептуальні засади формування бюджетної політики розвитку регіону мають передбачати визначення її засадничих принципів та напрямів з позиції вирішення поставлених завдань розвитку регіону і розроблення чітких заходів щодо їх реалізації.

2. У дисертації обґрунтовано концептуальні засади формування БПСЕРР, відповідно до яких доведено дуальне її позиціонування. У рамках запропонованого концепту сутність БПСЕРР розкривається такими характеристиками, як спрямованість на мобілізацію, перерозподіл та ефективне використання бюджетних ресурсів, орієнтація на досягнення стратегічних і тактичних цілей розвитку регіону, забезпечення фінансової та соціальної стабільності з дотриманням загальнодержавних стандартів та максимальним врахуванням регіональних інтересів. Об’єктом є відносини, пов’язані з формуванням, розподілом та використанням бюджетних ресурсів; суб’єктами – органи управління різного рівня, казначейська, фіскальна та митна служби. Доцільно розглядати таку політику в розрізі її функціональних складових: політика у сфері доходів, видатків; управління місцевими запозиченнями та у сфері міжбюджетних відносин. Перелік існуючих принципів запропоновано розширити принципом субсидіарності та пріоритетності. Перелік функцій, які виконує бюджетна політика на регіональному рівні доповнено такими: контрольно-регулююча, мотиваційна та інтеграційна.

3. Фінансова децентралізація як невід’ємна складова децентралізації та вагома умова реалізації бюджетної політики, здатна забезпечувати соціально-економічну й територіальну справедливість. Теоретична сутність і значущість фінансової

27

28

децентралізації забезпечується рівновагою між централізацією і децентралізацією, а також розподілом повноважень та відповідальності в процесі управління місцевими фінансами. З’ясовано, що фінансовій децентралізації притаманний неоднозначний характер прояву. До переваг фінансової децентралізації в контексті її впливу на процеси соціально-економічного розвитку регіонів у роботі віднесено: збільшення алокативної ефективності наданих суспільних послуг для населення; підвищення ефективності функціонування бюджетної системи, рівня контролю за бюджетним процесом; фінансову самостійність у прийнятті рішень при формуванні доходів місцевих бюджетів. Вагомим проявом фінансової децентралізації є становлення ефективної системи місцевих фінансів та можливість впливати на процеси соціально-економічного розвитку шляхом стимулювання регіонів до фінансової автономії, пошук додаткових власних фінансових ресурсів, активізацію внутрішнього потенціалу розвитку. Найбільшим ризиком є поглиблення диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів та зростання міжрегіональної диференціації за так званими чистими фіскальними вигодами. У роботі обґрунтовано необхідність врахування впливу фінансової децентралізації на розвиток регіонів, що зумовлює посилення значення бюджетної політики у забезпеченні останнього.

4. Методологія дослідження БПСЕРР в умовах фінансової децентралізації має базуватися на системному, синергетичному, інституційному та біхевіористичному підходах до її пізнання, вивченні проблем формування та реалізації бюджетної політики, містити обґрунтування теоретико-методологічних засад бюджетної політики, розвитку регіонів та фінансової децентралізації, понятійно-термінологічну базу. Концептуальна модель дослідження БПСЕРР охоплює п’ять послідовних, взаємопов’язаних етапів, кожен з яких передбачає застосування певного переліку наукових методів, опирається на певний методологічний підхід: 1) вивчення стану об’єкта дослідження; 2) формування методологічної основи дослідження; 3) оцінювання значущості бюджетної політики у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів; 4) науково-експериментальний; 5) розроблення концептуальних засад і заходів з підвищення ефективності формування та реалізації БПСЕРР. Із врахуванням дуалістичної природи БПСЕРР доведена об’єктивна необхідність застосування, з-поміж інших, принципів комплексності, системності та розвитку як засадничих для формування методології дослідження. Це дало змогу виявити особливості формування та реалізації БПСЕРР, обґрунтувати напрями її вдосконалення й закласти наукову основу для подальших досліджень за вказаною проблематикою.

5. На основі визначеної періодизації етапів трансформації бюджетної політики України, яка відповідає тенденціям розвитку бюджетної системи, фінансово-правовим основам місцевого самоврядування, враховує умови формування та реалізації місцевих бюджетів, в роботі виокремлено низку систематичних проблем, а саме: надмірна фінансова залежність регіонів від «центру» та потреба в розмежуванні фінансових потоків; відсутність балансу між повноваженнями, покладеними на органи місцевого самоврядування, та фінансами, що спрямовуються на їх виконання; хронічний дефіцит фінансових ресурсів, недосконала структура доходів місцевих бюджетів; непрозорі принципи побудови міжбюджетних відносин;

28

29

нестабільне інституційне середовище та слабка спроможність регіонів; недосконалість інструментів та відсутність довгострокового бачення реалізації бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів України.

6. Аналіз теоретико-методологічної бази дослідження системи міжбюджетних відносин дав змогу виокремити низку підходів, які використовуються в науковій літературі для визначення змісту міжбюджетних відносин, а саме економічний, фінансовий, правовий, організаційний. Враховуючи значущість системи міжбюджетних відносин, функціональне призначення якої – мінімізувати диспропорції в розвитку регіонів та здійснити перерозподіл бюджетних ресурсів всередині бюджетної системи, зумовлених територіальними асиметріями дохідної бази, в роботі удосконалено трактування цієї дефініції як системи економічних відносин між суб’єктами бюджетного процесу (органами управління різного рівня) з приводу розмежування повноважень, видаткових зобов’язань і дохідних джерел у цілях забезпечення фінансової підтримки регіонів. Конкретизація поняття «бюджетне вирівнювання» дала змогу розглядати його як завдання бюджетного регулювання, об’єктивну потребу та передумову стійкого соціально-економічного розвитку регіонів.

7. Методологічний підхід до оцінювання бюджетного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів базується на формуванні множини індикаторів, що характеризують стан і збалансованість бюджету; міжбюджетну взаємодію; стійкість бюджету та боргове навантаження (для бюджетів міст), обґрунтуванні їх порогових значень та методиці розрахунку інтегрального показника таксонометричним методом. Комплексне оцінювання за період 2006-2015 рр. із застосуванням такого підходу дало змогу здійснити групування регіонів відповідно до рівня їх бюджетного забезпечення: групу із кризовим рівнем бюджетного забезпечення представляють Тернопільська та Закарпатська області; хронічно низький рівень властивий Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Сумській, Херсонській, Рівненській, Чернівецькій, Кіровоградській, Чернігівській областям; постійними лідерами є Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Одеська, Харківська, Донецька, Миколаївська, Полтавська області, в зону абсолютного лідерства потрапляють міста Київ та Севастополь, у 2011 р. – Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська та Одеська області. Проведене оцінювання бюджетного забезпечення розвитку регіонів дало змогу виявити бюджетні можливості регіонів, з’ясувати домінанти розвитку територій, а отже, стало підґрунтям для формування концептуального бачення реалізації бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів України.

8. Аналіз бюджетної політики в розрізі функціональних складових підтвердив її низьку ефективність та присутність регіональної диференціації за низкою показників. Попри позитивні тенденції формування доходів місцевих бюджетів, які намітилися з 2015 року в Україні та зумовлені поглибленням фінансової децентралізації, спостерігається посилення процесів -дивергенції. За результатами дослідження визначено чинники, які негативно впливали на процеси формування та реалізації бюджетної політики, а саме: а) неефективна державна бюджетна політика і найважливіша її складова – бюджетне вирівнювання; б) фрагментарність, непослідовність, незавершеність реформ у бюджетно-податковій сфері та чисто фіскальне спрямування вітчизняної системи оподаткування, яке слугувало

29

30

інструментом наповнення бюджету; в) домінування патерналістських настроїв у органів місцевого самоврядування, відсутність навичок ефективного самостійного управління; г) нераціональна структура видатків, яка не підпорядкована вирішенню стратегічних завдань розвитку регіонів України. Характер міжбюджетних відносин вибудовано за системою трансфертного типу, що свідчить про неспроможність місцевої влади не лише самостійно вирішувати питання розвитку, а й забезпечувати мінімальні обсяги суспільних благ для своїх жителів.

9. Поглиблення процесів фінансової децентралізації потребує перегляду підходів до оцінювання її впливу на соціально-економічний розвиток регіонів України. На основі запропонованого методичного підходу доведено, що для України найбільш прийнятними для оцінювання впливу фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток регіонів є моделі панельних даних із фіксованими ефектами. У результаті економетричного моделювання системних взаємозв’язків між фінансовою децентралізацією та соціально-економічним розвитком регіонів України за 2006-2016 рр. встановлено неоднозначну природу фінансової децентралізації та визначено ключові чинники впливу: за доходами та видатками вона позитивно асоціюється з економічним зростанням регіонів України впродовж усього обраного часового діапазону. Динамічне зростання власних доходів місцевих бюджетів наразі не є каталізатором соціально-економічного розвитку регіонів. Негативний вплив на залежну змінну міжбюджетних трансфертів є свідченням того, що їх надмірне зростання в доходах місцевих бюджетів пов’язане з фінансуванням поточних видатків, а отже, не сприяє соціально-економічному розвитку регіонів. Серед змінних, введених у модель, які додатково характеризують фінансову децентралізацію, суттєвим є вплив єдиного податку та субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій. Отримані результати свідчать про те, що, незважаючи на активну фазу реформи бюджетного устрою країни, й надалі актуальною залишається проблема невідповідності визначених пріоритетів фінансової децентралізації і реальної практики її реалізації.

10. Компаративний аналіз світової практики реалізації фінансової децентралізації засвідчив відсутність моделі, яку можна без змін адаптувати до України, в силу того, що в нашій країні одночасно відбуваються реформа місцевого самоврядування, територіального устрою та державної регіональної політики, тоді як у світі це був послідовний процес. Практика проведення фінансової децентралізації неоднозначна і залежить від багатьох чинників. До протиріч фінансової децентралізації в Україні віднесено такі: політизація реформи, дисбаланси в системі «ресурси-повноваження», посилення фіскального перерозподілу коштів через державний бюджет.

11. Розроблено концептуальні засади формування та реалізації БПСЕРР в умовах фінансової децентралізації, які визначають принципи, функції та інструменти реалізації такої політики, застосування яких сприятиме забезпеченню стійких темпів зростання економіки регіонів. До пріоритетних напрямів концепції віднесено: нарощення внутрішнього потенціалу соціально-економічного розвитку регіонів на засадах фінансової децентралізації; бюджетне стимулювання конкурентних переваг економіки регіонів; скорочення територіальних асиметрій у бюджетному забезпеченні розвитку регіонів та рівномірний доступ населення до якісних публічних послуг. Фінансовими домінантами економічного зростання є ендогенний потенціал регіону, який в існуючих умовах спроможний забезпечувати позитивну динаміку його

30

31

соціально-економічного розвитку й створювати конкурентне середовище. Критеріями розвитку регіонів визначено самодостатність, самоорганізацію та самоуправління.

12. Стратегія реалізація нової БПСЕРР в умовах фінансової децентралізації передбачає виконання чітких скоординованих завдань у межах визначених цільових орієнтирів. Обґрунтовано, що запорукою ефективної БПСЕРР є: завершення реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади та децентралізації влади в Україні; формування чіткої системи повноважень між органами управління різних рівнів та належне фінансування делегованих повноважень; перехід до двоступеневої бюджетної моделі взаємовідносин державного бюджету з місцевими; вдосконалення системи міжбюджетних відносин; збільшення частки місцевих податків (та податкових надходжень) у доходах місцевих бюджетів; підвищення ефективності використання бюджетних коштів; забезпечення належного контролю за використанням бюджетних коштів та запровадження ПЦМ бюджетування для всіх місцевих бюджетів; зростання відкритості й прозорості бюджетного процесу; підвищення дієвості системи фінансування якісних суспільних послуг замість утримання установ.

13. Активізація бюджетної політики потребує врахування комплексу заходів, що мають системний характер і спроможні стимулювати соціально-економічний розвиток регіонів України. У роботі визначено напрями та обґрунтовано засоби вдосконалення БПСЕРР у розрізі її функціональних складових, інституційного забезпечення та місцевих запозичень, реалізація яких сприятиме підвищенню дієвості БПСЕРР у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів України. Обґрунтовано необхідність запровадження бюджетної стратегії регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Результати дисертаційної роботи опубліковано у 89 наукових працях, з яких: 6

монографій (в т.ч.1 одноосібна); 47 статей у фахових наукових виданнях, з них 9 – у виданнях, що внесені до міжнародних наукометричних баз даних; 3 – у періодичних наукових виданнях інших держав; 9 – у наукових доповідях; 24 – у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій – 262,73 д.а., з яких 99,04 д.а. належать особисто автору. Основні з них такі:

Монографії 1. Возняк Г.В. Бюджетна політика розвитку регіонів України: сучасна парадигма

та орієнтири подальших реформ : [монографія] / Г. В. Возняк ; НАН України. – Львів : ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», 2016. – 520 с. (30,33 д.а.).

2. Адміністративно-територіальний устрій України: методологічні основи та практика реформування : [монографія] / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»; [наук. ред. В.С. Кравців]. – Львів, 2016. – 264 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»). (19,64 д.а.). Особистий внесок: підрозділ 5.1 «Теоретичні засади реформування фінансових відносин на місцевому рівні в умовах реалізації політики бюджетної децентралізації». – С. 207-223 (1,16 д.а.).

3. Фінансові механізми формування конвергентної моделі регіонального

31

32

розвитку : [монографія] / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України» ; наук. ред. Сторонянська І.З. – Львів, 2014. – 438 с. (28,07 д.а.) (Серія «Проблеми регіонального розвитку»). Особистий внесок: підрозділи 2.1 «Бюджетна політика конвергентного розвитку регіонів: теоретичні засади», 2.2 «Бюджетні механізми підтримки розвитку регіонів України», 2.3 «Місцеві бюджети як інструмент забезпечення регіонального розвитку», 2.4 «Аналіз та оцінка бюджетної політики конвергентного розвитку регіонів України», С.40-95; підрозділи 3.1 «Бюджети міст: сучасні виклики та можливості для майбутньої бюджетної політики», 3.2 «Управління місцевим боргом як механізм забезпечення регіонального розвитку», 3.3 «Роль та значення муніципальних запозичень в забезпеченні регіонального розвитку» С.103-123, підрозділ 6.2 «Напрями підвищення ефективності використання бюджетних коштів в галузі охорони здоров’я» C. 273-299. (4,47 д.а.).

4. Карпатський регіон: актуальні проблеми та перспективи розвитку : монографія у 8 т. / НАН України, Ін-т регіональних досліджень ; наук. ред. В.С.Кравців. – Львів : Арал, 2013. – Том 6. Фінансовий потенціал / [І.З. Сторонянська, М. А. Козоріз, Г. В. Возняк та ін.] ; відп. ред. І.З. Сторонянська. – 2013. – 300 с. (20,25 д.а.) Особистий внесок: розділ 3 «Бюджетне забезпечення збалансованого розвитку Карпатського регіону». – С.106-137 (1,55 д.а.).

5. Фінансовий потенціал регіону: механізми формування та використання [монографія] / НАН України, Інститут регіональних досліджень ; за наук. ред. д.е.н., проф. М.А.Козоріз. – Львів, 2012. – 307 с. (Серія. «Проблеми регіонального розвитку»). (18,6 д.а.). Особистий внесок: підрозділ 1.2 «Суть, роль і функції фінансового потенціалу в забезпеченні розвитку регіонів»». – С. 29-36; підрозділ 2.1 «Методичні засади оцінювання фінансового потенціалу регіону». – С. 67-74; підрозділ 2.3 «Аналіз фінансового потенціалу реального сектора економіки регіону». – С. 83-100; підрозділ 4.3 «Формування та використання фінансового потенціалу реального сектора економіки регіону». – С. 219-243 (1,85 д.а.).

6. Фінанси регіону: теорія, проблеми, практика : [монографія] / М. А. Козоріз, А. Я. Кузнєцова, І. З. Сторонянська, Г. В. Возняк. – К. : УБС НБУ, 2010. – 222 с. (13,02 д.а.) Особистий внесок: підрозділ 1.2 «Регіони в системі глобальних відносин». – С. 27-42; підрозділ 2.1 «Фінанси регіону як складова фінансової системи України». – С. 68-81; підрозділ 2.2 «Фінансовий потенціал регіону: суть і структура». – С.81-94, підрозділ 3.1 «Бюджет регіону: концептуалізація та проблеми функціонування». – С.108-125; підрозділ 4.1 «Методичні підходи до оцінки фінансового забезпечення регіонального розвитку». – С.140-154; підрозділ 4.2 «Екзогенні й ендогенні чинники формування фінансів регіону». – С.154-162, (3,8 д.а.).

Статті в наукових фахових виданнях України 7. Возняк Г. В. Оцінювання бюджетного забезпечення розвитку регіонів України

на основі таксонометричного методу / Г. В. Возняк // Регіональна економіка. – 2017. – №1. – С. 46-52 (0,65 д.а.).

8. Возняк Г. В. Особливості міжбюджетних відносин в контексті досягнення фінансової спроможності територіальних громад / Г. Возняк // Світ фінансів. – 2017. – №2(51). – С.17-28 (0,8 д.а.).

32

33

9. Возняк Г. В. Бюджетне вирівнювання: теоретико-методологічні аспекти / Г.В. Возняк // Фінанси України. – 2017. – №4. – С. 42-54 (0,8 д.а.).

10. Возняк Г. В. Бюджетне забезпечення як чинник стійкого розвитку регіону: проблемно-орієнтовний аналіз / Г.В. Возняк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України : [зб. наук. пр.] / ДУ "Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України" ; відп. ред. В. С. Кравців. – Львів, 2016. – Вип. 1(117). – С. 45-50 (0,72 д.а.).

11. Возняк Г. В. Роль бюджетної децентралізації у формуванні фінансових відносин на місцевому рівні / Г. В. Возняк // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону : науковий журнал. – Ів.-Франківськ : Вид-во ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2016. – Вип.12. – Т.2- С. 33-42 (0,92 д.а.).

12. Возняк Г. В. Система охорони здоров’я в умовах інституційних змін в Україні: фінансові аспекти / Г. В. Возняк, І. С. Музика // Світ фінансів. – 2016. – №1(46). – С. 99-108 (0,95 д.а.). Особистий внесок: обґрунтовано проблеми фінансового забезпечення системи охорони здоров’я в умовах інституційних змін в Україні (0,5 д.а.).

13. Возняк Г. В. Бюджетна політика у сфері культури і мистецтва: проблеми і перспективи / Г.В. Возняк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України : [зб. наук. пр.] / ДУ "Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України" ; відп. ред. В. С. Кравців. – Львів, 2016. – Вип. 4(120). – С. 135-137 (0,5 д.а.).

14. Возняк Г. В. Методичний інструментарій оцінювання бюджетного забезпечення регіону / Г. В. Возняк // Регіональна економіка. – 2016. – №1. – С.110-120 (0,77 д.а.).

15. Возняк Г. В. Бюджетна децентралізація: європейський досвід та перспективи для України / Г.В. Возняк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України : [зб. наук. пр.] / ДУ "Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України" ; відп. ред. В. С. Кравців. – Львів, 2016. – Вип. 3(119). – С. 45-50 (0,85 д.а.).

16. Возняк Г. В. Бюджетна децентралізація та економічний ріст регіонів України: аналіз та оцінка / Г. В. Возняк // Світ фінансів. – 2015. – №3 (44). – С. 105-117 (0,82 д.а.).

17. Возняк Г. В. Регіональний розвиток: сутність та методологічна основа / Г. В.Возняк // Регіональна економіка. – 2015. – №3. – С. 34-43 (0,66 д.а.).

18. Возняк Г. В. Сучасні теорії та парадигми регіонального розвитку: практичний вимір [Електронний ресурс] / Г. В. Возняк // Глобальні та національні проблеми економіки : Електронне наукове видання. – Випуск 5, 2015. – Режим доступу : http://global-national.in.ua/archive/5-2015/138.pdf (0,72 д. а.).

19. Возняк Г. В. Бюджетна політика розвитку в рамках класичної та неокласичної теорій / Г.В. Возняк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України : [зб. наук. пр.] / ДУ "Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України" ; відп. ред. В. С. Кравців. – Львів, 2016. – Вип. 1(111). – С. 98-103 (0,80 д.а.).

20. Возняк Г. В. Бюджети міст Львівщини: моніторинг формування та використання / Г. В. Возняк // Регіональна економіка. – 2014. – №2. – С.209-211 (0,2 д.а.).

33

34

21. Возняк Г. В. Бюджетні механізми підтримки розвитку регіонів в умовах модернізації економіки України / Г. В. Возняк // Регіональна економіка. – 2014. – №3. – С. 205-216 (0,71 д.а.).

22. Возняк Г. В. Бюджети міст: сучасні виклики та можливості для майбутньої бюджетної політики / Г. В. Возняк // Вісник Одеського національного університету. Економіка. – Том.19 Випуск 3/3. – 2014. – С. 223-227 (0,51 д.а.).

23. Возняк Г. В. Видатки місцевих бюджетів на охорону здоров’я: оцінка ефективності / Г. В. Возняк // Фінанси України. – 2014. – №4. – С. 94-107 (0,8 д.а.).

24. Возняк Г. В. Програмно-цільове бюджетування на регіональному рівні: сучасні виклики та вектор розвитку / Г.В. Возняк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України : [зб. наук. пр.] / ДУ "Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України" ; відп. ред. В. С. Кравців. – Львів, 2014. – Вип. 1(1105). – С. 60-69 (0,57 д.а.).

25. Возняк Г. В. Планування та ефективне використання бюджетних ресурсів регіонів як інструменти модернізації управління публічними фінансами / Г.В.Возняк // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону : науковий журнал. – Івано-Франківськ : Вид-во ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2014. – Вип.10. – Т.2. – С. 161-168 (0,54 д.а.).

26. Возняк Г. В. Особливості формування місцевих бюджетів в контексті забезпечення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування (на прикладі Львівської області) / Г. В. Возняк // Регіональна економіка. – 2013. – №4. – С. 96-105 (0,58 д.а.).

27. Возняк Г. В. Використання бюджетних ресурсів регіонів: проблеми та способи їх розв’язання / Г.В. Возняк, І.С. Музика // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України : [зб. наук. пр.] / ДУ "Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України" ; відп. ред. В. С. Кравців. – Львів, 2013. – Вип. 1(99). – С. 42-52 (0,6 д.а.). Особистий внесок: визначено напрями підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів регіонів (0,3 д.а.).

28. Возняк Г. В. Детермінанти взаємодії банківського та реального секторів регіональної економіки / Г. В. Возняк, І. С. Музика // Вісник УБС НБУ. – 2013. – №2(17). – С. 87-93 (0,58 д.а.). Особистий внесок: проведено міжрегіональне порівняння за обсягами спрямованих в реальну економіку кредитів (0,3 д.а.).

29. Возняк Г. В. Бюджетне забезпечення розвитку Карпатського регіону: стан, проблеми, перспективи / Г. В. Возняк // Регіональна економіка. – 2013. – №1. – С.154-163 (0,6 д.а.).

30. Возняк Г. В. Місцеві бюджети як фінансова основа розвитку регіонів України: проблеми формування та напрями вдосконалення / Г. В. Возняк // Економічні науки.– Серія «Облік і фінанси». Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. – Випуск 9(33).– Ч.4. – Редкол.: відп. ред., д.е.н., професор Герасимчук З.В.- Луцьк, 2012. – С. 96-107 (0,50 д.а.).

31. Возняк Г. В. Управління бюджетом регіону на засадах системної динаміки / Г.В. Возняк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Модернізація економічного розвитку регіону: [зб. наук. пр.] / НАН України.

34

35

Ін-т регіональних досліджень ; редкол. : відп. ред. В. С. Кравців.- Львів, 2012. - Вип. 4 (96). – С. 113-122 (0,54 д.а.).

32. Возняк Г. В. Фінансова глобалізація та її наслідки для регіону / Г.В. Возняк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Модернізація економічного розвитку регіону: [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень ; редкол. : відп. ред. В. С. Кравців.- Львів, 2012. - Вип. 2 (94). – С. 576-585 (0,50 д.а.).

33. Возняк Г. В. Забезпечення економічного зростання регіону шляхом ефективного використання фінансового потенціалу реального сектора / Г.В. Возняк // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – K. : УБС НБУ, 2012, № 1(13) .– С. 19-24 (0,55 д.а.).

34. Возняк Г. В. Фінансовий потенціал регіону: економічна суть та структура / Г.В. Возняк, М. А. Козоріз // Економічні науки.- Серія «Облік і фінанси». Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. – Вип. 8(29). – Ч.4. – Редкол. : відп. ред., д.е.н., професор Герасимчук З.В.- Луцьк, 2011. – С. 48-56 (0,51 д.а.). Особистий внесок: запропоновано підходи до структурування фінансового потенціалу регіону (0,3 д.а.).

35. Возняк Г. В. Структурна диференціація економічного розвитку регіонів України / Г. В. Возняк, І. З. Сторонянська // Вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». Випуск 2(34), 2011. – C. 11-16. (0,5). Особистий внесок: проведено аналіз та виявлено проблеми структурної диференціації регіонів України (0,3 д.а.).

36. Возняк Г.В. Проблеми розвитку бюджетного федералізму в Україні / Г.В. Возняк, М.А. Козоріз // Вісник ТНЕУ. – 2012. – №1. – С.108-115 (0,6 д.а.). Особистий внесок: запропоновано можливі напрями вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні (0,3 д.а.).

37. Возняк Г. В. Актуальні проблеми функціонування регіональних бюджетів та шляхи їх вирішення / Г. В. Возняк // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – K. : УБС НБУ, 2011. – № 1(10) . – C. 33-37 (0,50 д.а.).

38. Возняк Г. В. Вибір бюджетоутворюючих галузей для побудови моделі економіки регіону / Г. В. Возняк, М. А. Козоріз // Вісник інституту економіко- правових досліджень НАН України. Вип.1(2) . – 2011. – C. 14-19 (0,62 д.а.). Особистий внесок: обґрунтовано підходи до вибору галузей для побудови моделі економіки регіону (0,3 д.а.).

39. Возняк Г. В. Глобалізація і регіоналізація: пошук оптимальних моделей економічної взаємодії / Г. В. Возняк // Вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». Випуск 32, 2011. – C. 14-20 (0,7 д.а.).

40. Возняк Г. В. Бюджетний федералізм як напрям реструктуризації фінансових відносин «держава-регіон» / Г. В. Возняк, М. А. Козоріз // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Економічний простір України: регіоналізація та інтеграція в умовах суспільних трансформацій: [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; Ред. кол.: Відп. ред. Є.І. Бойко. – Львів, 2011. – Вип. 1(87). – C. 61-67 (0,51 д.а.). Особистий внесок: визначено напрями модернізації фінансових відносин у форматі «держава-регіон» (0,3 д.а.).

35

36

41. Возняк Г. В. Фінансовий потенціал підприємств регіону: підходи до розуміння / Г. В. Возняк // Вісник Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) : [зб. Наук. пр.]. – 2010. – №2 (8). – С. 27-30 (0,48 д.а.).

42. Возняк Г. В. Економічна оцінка ефективності інвестицій у розвиток людського капіталу / Г. В. Возняк // Вісник Львівської державної фінансової академії / голов. ред. Буряк П.Ю. – Львів : ЛДФА. – 2010. – № 18. – С. 41-50 (0,58 д.а).

43. Возняк Г. В. Інноваційний потенціал регіону: оцінка та управління / Г.В. Возняк // Збірник наукових праць “Проблеми раціонального використання соціально-економічного і природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика і інвестиції” Рівне, 2009 Вип. XV №1. – С. 5-13 (0,51 д.а).

44. Возняк Г. В. Методичний інструментарій вартісно-орієнтованого управління виробничими активами регіону / Г. В. Возняк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Управління активами регіону на основі їх капіталізації: [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; Ред.кол.: Відп. ред. Є.І. Бойко.- Львів, 2009. – Вип. 3(77) . – C. 83-95 (0,6 д.а.).

Статті в іноземних періодичних виданнях та фахових виданнях України, які внесені до міжнародних наукометричних баз даних

45. Voznyak H., Pelekhatyy A. New priorities and directions of implementations of budgetary policy of development of regions of Ukraine / H. Voznyak, A. Pelekhatyy // Eurasian Academic Research Journal. – 2017. – № 6(12). – Р.14-20 (0,58 д.а). Особистий внесок: обґрунтовано підходи до вибору стратегічних пріоритетів бюджетної політики розвитку регіонів України (0,5 д.а.).

46. Возняк Г.В. Вплив бюджетної децентралізації на економічне зростання регіонів України: статистичне оцінювання / Г.В. Возняк // Проблеми економіки. – 2017. – №2. – С. 154-160 (0,51 д.а.).

47. Возняк Г. В. Бюджетна політика розвитку регіонів України в умовах фінансової децентралізації: концептуальні підходи до формування / Г. В. Возняк // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». Випуск 1(49) Том1. – 2017. – С. 237-243 (0,6 д.а).

48. Возняк Г. В. Бюджетне вирівнювання в системі фінансового забезпечення розвитку регіонів України: сучасний стан та вектор розвитку / Г.В. Возняк // Проблеми економіки. – 2016. – №3. – С. 24-30 (0,58 д.а.).

49. Возняк Г. В. Бюджетна політика розвитку регіонів України: особливості формування та реалізації / Г.В. Возняк, І.З. Сторонянська, А.О. Пелехатий // Бізнес Інформ. – 2015. – №10. – С. 348-353 (0,88 д.а.). Особистий внесок: окреслено шляхи вдосконалення процесів формування та реалізації бюджетної політики розвитку регіонів України (0,6 д.а.).

50. Возняк Г. В. Переваги та ризики бюджетної децентралізації: теоретико-методологіч-ні аспекти / Г.В. Возняк // Проблеми економіки. – 2015. – №2. – С. 24-30 (0,55 д.а.).

51. Возняк Г. В. Бюджетна політика в умовах трансформації фінансових основ місцевого самоврядування в Україні / Г.В. Возняк // Економічний часопис - XXI. – 2015. – №5-6. – С. 82-85 (0,65 д.а.).

52. Voznyak H. Budgetary imbalances in the development of the regions in Ukraine: convergence or divergence / H. V. Voznyak // L'AssocТatТon 1901 «SEPIKE», № 11. – 2015. – P. 248-255 (0,64 д. а.).

36

37

53. Возняк Г. В. Сучасні механізми реалізації бюджетної політики розвитку: регіональний вимір / Г.В. Возняк // Проблеми економіки. – 2014. – №3. – С. 187-193 (0,64 д.а.).

54. Возняк Г. В. Фінансова політика регіонального розвитку: економічний зміст та підходи до формування / Г.В. Возняк // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – №2(152). – С. 239-246 (0,5 д.а.).

55. Возняк Г. В. Бюджетна політика та її вплив на економічний розвиток регіону: теоретичні аспект / Г.В. Возняк // Бізнес Інформ. – 2013. – №9(428). – С. 25-32 (0,7 д.а.).

56. Voznyak H. Conceptual basics of forming and realization of regional development financial policy / H. Voznyak // Determinants and sources of development of enterprises in the region / widavnictwo uniwersytetu rzeszowskiego, Rzeszow, 2013. – Р.68-80 (0,67 д.а.).

Публікації, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації 57. Возняк Г. В. Територіальний розвиток та регіональна політика в Україні: актуальні

проблеми, ризики та перспективи адміністративно-фінансової децентралізації / НАН України. ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; наук. редактор В. С. Кравців. – Львів, 2017. – 119 с. (11,8 д.а.) Особистий внесок: підрозділ 2.1 «Бюджетна політика розвитку територіальних громад в умовах фінансової децентралізації: концептуальні підходи до формування»; підрозділ 2.2 «Міжбюджетні відносини в контексті досягнення фінансової спроможності територіальних громад». – С. 35-61 (1,7 д.а).

58. Возняк Г.В. Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів:вектори реального поступу : національна доповідь / за ред. Акад. НАН України Е.М. Лібанової, акад. НААН України М.А. Хвесика. – К. : ДУ ІЕПСР НАН України, 2017. – 867 с. Особистий внесок: підрозділ 7.3.1 «Теоретичні засади реформування фінансових відносин на місцевому рівні в умовах реалізації політики бюджетної децентралізації». – С. 671-680 (1,0 д.а).

59. Возняк Г. В. Бюджети участі як новітні інструменти реалізації бюджетної політики / Г. В. Возняк // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції [«Фінансові аспекти розвитку держави, регіонів та суб’єктів господарювання: сучасний стан та перспективи»], (Одеса, 16-17 травня 2017 р.) . – Одеса, 2017. – С. 195-197 (0,18 д.а.).

60. Возняк Г. В. Особливості запровадження європейських стандартів програмно-цільового методу планування в бюджетний процес України / Г. В. Возняк // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [«Соціально-економічний розвиток держави: досвід, проблеми, перспективи »], (Київ, 23-24 жовтня 2015 р.). – Київ, 2015. – С. 50-53 (0,20 д.а.).

61. Возняк Г. В. Місцеві бюджети в умовах реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні / Г. В. Возняк // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [«Сучасні концепції управління соціально-економічним розвитком держави»], (Дніпропетровськ, 5-6 червня 2015 р.). – Дніпропетровськ, 2015. – С. 78-81 (0,21 д.а.).

37

38

АНОТАЦІЯ Возняк Г. В. Бюджетна політика соціально-економічного розвитку

регіонів України в умовах фінансової децентралізації. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за

спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – ДВНЗ «Університет банківської справи». – Київ, 2017.

У дисертації розкрито теоретичні засади бюджетної політики, її функції, принципи, типи та вплив на соціально-економічний розвиток регіонів. Запропоновано визначення бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів та обґрунтовано її концептуальні положення, які базуються на дуальній природі. Досліджено особливості прояву фінансової децентралізації в процесі реалізації бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів. Розроблено методологічні засади дослідження бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів. Значну увагу приділено розробці методологічних підходів до оцінювання бюджетного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів, застосування якого дало змогу сформувати матрицю розподілу регіонів України за інтегральним показником бюджетного забезпечення. Проведено аналіз широкого спектру процесів формування та реалізації бюджетної політики в контексті її впливу на соціально-економічний розвиток регіонів України та існуючих викликів. В роботі підтверджено присутність регіональних асиметрій України за низкою показників бюджетного забезпечення. Розроблено модель оцінювання впливу фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток регіонів України, що дало змогу встановити її неоднозначну природу та визначити ключові чинники впливу.

Розроблено концептуальні засади формування та реалізації бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів в умовах фінансової децентралізації, спрямовані на забезпечення економічного ендогенно-орієнтованого зростання. Визначено засадничі принципи формування та механізми реалізації такої політики, запропоновано критерії соціально-економічного розвитку регіонів. Обґрунтовано стратегічні пріоритети та детерміновано перспективні напрями вдосконалення бюджетної політики соціально-економічного розвитку регіонів України в сучасних умовах.

Ключові слова: бюджетна політика, соціально-економічний розвиток регіону, фінансова децентралізація, міжбюджетні відносини, бюджетне вирівнювання, бюджетне забезпечення, бюджетне регулювання.

АННОТАЦИЯ

Возняк Г. В. Бюджетная политика социально-экономического развития регионов Украины в условиях финансовой децентрализации. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.05 – деньги, финансы и кредит. – ГВУЗ «Университет банковского дела». – Киев, 2017.

В диссертации раскрыты теоретические основы бюджетной политики, ее функции, принципы, типы и влияние на развитие регионов. Предложено

38

39

определение бюджетной политики социально-экономического развития регионов и обоснованы ее концептуальные положения, основанные на дуальной природе. Исследованы особенности проявления финансовой децентрализации в процессе реализации бюджетной политики социально-экономического развития регионов. Разработаны методологические основы исследования бюджетной политики социально-экономического развития регионов. Значительное внимание уделено разработке методологических подходов к оценке бюджетного обеспечения социально-экономического развития регионов, применение которых позволило сформировать матрицу распределения регионов Украины по интегральному показателю бюджетного обеспечения. Проведен анализ широкого спектра процессов формирования и реализации бюджетной политики в контексте ее влияния на социально-экономическое развитие регионов Украины и существующих вызовов. В работе подтверждено присутствие региональных неровностей Украины по ряду показателей бюджетного обеспечения. Разработана модель оценки влияния финансовой децентрализации на социально-экономическое развитие регионов Украины, что позволило установить ее неоднозначную природу.

Разработаны концептуальные основы формирования и реализации бюджетной политики социально-экономического развития регионов в условиях финансовой децентрализации, направленные на обеспечение экономического эндогенно-ориентированного роста. Определены основные принципы формирования и механизмы реализации такой политики, предложены критерии социально-экономического развития регионов. Обоснованы стратегические приоритеты и детерминировано перспективные направления совершенствования бюджетной политики социально-экономического развития регионов Украины в современных условиях.

Ключевые слова: бюджетная политика, социально-экономическое развитие региона, финансовая децентрализация, межбюджетные отношения, бюджетное выравнивание, бюджетное обеспечение, бюджетное регулирование.

SUMMARY

Voznyak H. V. Fiscal policy of socio-economic development of regions of Ukraine in conditions of financial decentralization. – The manuscript.

The thesis for a doctor of economic sciences degree by speciality 08.00.08 – money, finance and credit. – SHEI "University of Banking". – Kyiv, 2017.

In the dissertation there was made theoretical extension as well as there was proposed a new way of solution of an important scientific problem – development of theoretical and methodological principles, development of scientific and methodical approaches and practical recommendations to improve effectiveness of the process of formation and implementation of the budget policy of regions in the context of financial decentralization in Ukraine.

Theoretical foundations of fiscal policy, its essential characteristics, functions, principles, types and influence on development of regions are revealed. Economic nature and factors of development of regions in conditions of financial decentralization are investigated. Conceptual principles of the budget policy of regions development, which are

39

40

based on its dual nature and provide a combination of processes of formation, implementation, functional, time and institutional aspects, are proposed. It is proved that the budget policy of region's development corresponds to the target direction of the state budget and regional policies, as it is their structural component, but on the other hand, it contributes to the growth of its own resource base of the region. The main aspects and systematized advantages and risks of the impact of financial decentralization on regional development processes are outlined. Methodological principles of the study of budget policy of regions' development are substantiated. Preconditions, systematic problems of general economic and institutional nature are determined on the basis of proposed periodization of the stages of transformation of the fiscal policy of Ukraine. The results of the study of theoretical and methodological principles of the system of intergovernmental fiscal relations made it possible to consider budget equalization as the main task of budgetary regulation, an objective need and a prerequisite for sustainable balanced development of regions.

The study contains assessment of budget support for development of regions of Ukraine on the basis of proposed methodological approach, which application enabled formation of a matrix of distribution of regions of Ukraine by the integral indicator of budget support. Obtained results allowed formulating practical recommendations for increasing effectiveness of formation and implementation of the budget policy of regions of Ukraine. The work contains confirmation of presence of regional inequalities of Ukraine in a number of budget support indicators based on the tools of and - convergence. The peculiarities of budget policy formulation and implementation in the context of its influence on development of regions of Ukraine and existing challenges are analyzed. Considerable attention is paid to the study of impact of financial decentralization on socio-economic development of regions. Application of proposed econometric models, based on panel data, allowed establishing the ambiguous nature of financial decentralization and identifying key factors of influence. Modern models of realization of financial decentralization are analyzed. It is proved that the practice of decentralization reforms is ambiguous, differentiated, depends on many factors: state structure of the country, peculiarities of development of national economy, structure of budget system, etc.

Conceptual principles of formation and implementation of the budget policy of regions' development in conditions of financial decentralization aimed at providing economic endogenously oriented growth are developed. The basic principles of formation and mechanisms of realization of such policy are substantiated, criteria of development of regions are determined. Strategic priorities are outlined and perspective directions of perfection of the budget policy of development of regions of Ukraine in modern conditions are formulated.

The dissertation is a self-study, which contains theoretical positions, methodological approaches and practical recommendations for improving effectiveness of formation and implementation of budget policy of regions development in conditions of financial decentralization in Ukraine. The dissertation contains only those ideas and statements from scientific works, published in co-authorship, that are the personal achievements of the author.

Key words: fiscal policy, development of the region, financial decentralization, intergovernmental fiscal relations, budgetary equalization, budget support, budget regulation.

40