Життєпис

Появився я на світ 14 квітня 1990 року в місті Миколаєві, так як в моєму

рідному місті Новий Розділ на той час не працювали пологові будинки!

Родичі розказують як був малий, був я дуже непосидючий, і тому батьки

відали мене в школу на рік раніше. І так завчасно в 1996 році почались мої

довгі роки навчання.

В школі я був бешкетником, завжди щось вигадував, а вчителі казали

«от твій старший брат, ото дитина» . Літні канікули проводив на селі то в

маминих батьків то в татовому селі. І саме такі обставин мене тісно пов’язали

з природою. З раннього дитинства я ходив з братами то в ліс по гриби то на

рибалку, ходили на черешні, також ми ніколи не забували про ріку і озера бо

досить скоро навчились плавати і полюбили це діло, а дуже часто ми любили

просто поблукати лісами, полями, кар’єрами туди куди нас кликали наші

серця ми ішли і розвідували щось нове, а в процесі завжди придумували

цікаві для себе забавки. В такому ритмі проходило моє дитинство.

Закінчивши три класи я перейшов в старшу школу. І ось одного разу, то

було осінню 2001, сказали що до нас прийдуть пластуни в школу і мають

щось сказати. Я пішов на ту збірку бо дуже хотів послухати пластунів, а вони

нам школярам запропонували зробити команди і взяти участь в

«повстанській ватрі». Я захопився ідеєю і зробив все, щоб таки попасти на

«повстанську ватру». Отримавши величезне задоволення від акції, я почав

шукати методи як мені потрапити в Пласт. І в квітні 2002 року я таки почав

ходити на Пласт. Так я і приєднався до великої пластової сім’ї.

Моє пластове життя почалося в юнацькому гуртку «Білі Ведмеді».

Життя в нас було не просте так як перший рік в нас не було стабільного

виховника, но з часом все стало так як має бути. На початок заснування в

гуртку було 15 осіб з яких не протримався більше трьох років ніхто, а люди які

і зараз є членами гуртка прийшли в гурток хто через рік, а хто через два. В

гуртку я був гуртковим і писарем, суддею і скарбником за активну участь в

житті гуртка і сумлінне виконання обов’язків мені надали ІV відзначення!

Наш гурток належить до куреня ч. 53 імені Євгена Коновальця, єдиний

хлопчачий курінь в нашому місті. Час ішов ми потроху здавали першу пробу і

ставали старшими, їздили на курінні табори відвідували різні акції не тільки в

нашому місті. В серпні 2005 я поїхав на крайовий табір «Легіон 9»! Того ж

року у вересні коновальці на раді обрали мене курінним! То була нова

відповідальність, нічого подібного ще не було! І от 10 грудня 2006 року я

склав пластову присягу і мене іменували ступенем учасника! І так почалась

нова сторінка пластового життя!

Проба «скобиного хвату»! Почав пробувати себе в ролі організатора не

значних акцій! В часі другої проби мені надали III відзначення за сумлінне

виконання свого діловодства! В травні 2006 року мій курінь виборов друге

місце на Львівському Святі Весни! Цього року я був випускний клас закінчував

школу і вступав до ВНЗ. В університет мені не вдалося поступити і я пішов

вчитись в училище на автослюсаря! Літо після провалу пройшло все в

роз’їздах: частково станичний табір «Х-філес», потім мандрівки і цього літа я

зовсім випадково потрапив на КМТ-2006 з якого все і почалось. Табір мені

дуже сподобався так як я любив воду, а на КМТ було дуже цікаво і дуже

різноманітно. Після цього табору вода почала цікавити мене все більше і

більше!

З вересня 2006 я склав свої обов’язки курінного і взявся за обов’язки

судді! Рік ішов, я вчився, робота кипіла, курінь ішов за затвердженим річним

планом! 14 квітня 2007 на дні Пласту у Львові мене іменували розвідувачом!

Після цього якийсь час я не знав що робити, братись за складання III проби чи

ні??? І тут на поміч прийшов пл.сен. Богдан Іваницький ЧМ який порадив

мені здавати пробу на ступінь СКОБа Гребця. Я не довго думаючи вирішив: «а

що, я воду люблю, чому б не взятись за морську пробу».

Так почалась нова сторінка. В травні 2007 я поїхав у Львів до референта

спеціалізаційного пластування Марка Чуквінського ЧМ. Ми сіли поговорили

він дав мені відповідь на всі питання які мене турбували, ми зразу накинули

приблизний план дій бо ідеї на рахунок проектів в мене вже були! І почалась

довга і не легка праця. Цього року я закінчив бурсу і отримав червоний

диплом і посвідчення водія! Я вирішив ще раз поступити в ВНЗ, після

підготовки я поїхав писати вступні іспити і цього разу я вступи у ЛНУ ім. Івана

Франка на фізичний факультет!

Під час вступних іспитів проходив якраз курінний табір ЧЗК, я також був

на ньому присутній но не весь час. В серпні я поїхав на КВТ-2007 і пройшов

його. Табір мені сподобався і ще я був дуже радий ,що здав III пера на цьому

таборі.

З вересня почалось студентське життя, мушу визнати то не є просто

особливо перший семестр. Але пройшов час і я привик пристосувався до

навчання в універі. Так сталось, що я знову став курінним на 2007/2008 роки.

В жовтні я поїхав на сплав другої категорії на Південний Буг, де мав

можливість закріпити багато практичних знань. Пройшов рік: літом 2008 я

поїхав бунчужним на курінний табір ККД, потім знов на КМТ але тепер в

провід. В жовтні я склав обов’язки курінного.

І так до нині триває моє Життя: сім’я, пласт, навчання, III проба… Тепер

відійде в минуле одна справа, III проба. А на її місце прийде щось нове,

цікаве і не забутнє.

В моєму житті Пласт завжди займав значне місце. Пластові Приписи,

спосіб організації були тами орієнтирами, яких я старався дотримуватись. Це

мобілізовувало мої сили прагненні до мети, яку щоразу я ставив собі будучи в

організації. Це дало мені змогу здобути багато знань з практики, ідеології.

Багато цих знань я переніс на життя в суспільстві і використав з користю для

себе та інших.

Тому будучи в організації я хочу передати набутий досвід молодшому

поколінню і займатись виховницькою діяльністю. А також працювати для

розвитку станиці Новий Розділ в якій пройшли роки мого юнацького

пластування.

Свято Весни – 90-річчя прапора фльоти

Сорок п’ять років минуло

від тієї пропам’ятної дати 29

квітня 1918 року, коли то зонова

по кількасот літній перерві

замаяли знамена вільної

Української держави над хвилями

Українського Чорного Моря.

Ці слова свого часу сказав

пл. сен. кер. Яро Гладкий

Дев’яностоліття цієї події є однією з важливих дат, які пов’язані з

Чорноморським флотом України.

Частина станиць округи «Свято Весни» проводили неподалік

Миколаєва, і частина проводу була із станиць Миколаїв та Новий Розділ.

Тому я подав ідею про те, що можна темою цьогорічного свята обрати тему –

дев’яносторіччя підняття українського прапора на флотом Чорного моря. А

також акцентувати увагу на важливості Чорного та Азовського морів для

України. Цю тема було подано на обговорення проводу СВ і вона була

затверджена. Після цього програма СВ була адаптована відповідно до теми.

Адаптація полягала в тому, що частина змагів, теми мистецьких

конкурсів, ватр були переплановані відповідно до теми СВ. Також був

введений додатковий змаг, змагання на байдарках.

Моя роль в організації цієї акції полягала у тому, щоб підготувати

тематичні ватри, забезпечити наявність плавзасобів (плавзасоби

доставлялись з м. Львова від куреня «Чорноморці»), рятувальних жилетів для

проведення змагу, забезпечити наявність ринди, прапора Чорноморського

флоту зразка 1918 року. Інші члени проводу також адаптували свої ділянки до

теми СВ, тобто інтелектуальний змаг проводився по темі Чорного і

Азовського морів. Конкурс куховарення також відповідав морській темі

(капітанська канапка) – виготовлення їстівного макету корабля. Брами,

підтабори оформлювались в вигляді кораблів. Також я відповідав за

виготовлення відзначок і грамот. Розроблену програму СВ було обговорено і

затверджено всім проводом.

Участь в СВ взяло близько 170 осіб з 8 станиць округи. Відкриття свята

відбувалось згідно пластових приписів, але крім прапора України піднімали

прапор Чорноморського флоту. В наказі була прочитана легенда СВ, яка

пояснювала тему і завдання Свята Весни.

Всі учасники оформили свої підтабори в формі кораблів. На терені СВ

було розміщено ринду, ліхтар на вершині щогли (який піднімався вночі). Всі

ці елементи відповідали за відповідність терену до теми СВ. Учасники були

задоволені цікавими змагами, зокрема змаганнями на байдарках. Перша

ватра була присвячена знайомству, а друга морським традиціям.

За результати точкування було визначено переможців СВ і на закритті

нагороджено грамотами і призами. Всі учасники отримали відзначки.

Така тема СВ була обрана тому, що пояснення важливості Чорного та

Азовського морів для України є важливим питанням. А проведення акцій

такого типу дає можливість зацікавити юнацтво цим питанням.

Свято Весни приурочене події про яку говорив Яро Гладкий, було

проведене у 1963 році на Вовчій Тропі. Додаю копію архівного документа

який підтверджує цю подію.

Українське мистецтво

Святий Миколай

Свято Миколая було організовано для дітей міста. Мета цього заходу

зорганізувати свято для потребуючих дітей міста, які належать до

багатодітних родин, дітей сиріт. При проведенні свята використовувались

ігрові елементи, що зробили його цікавим. Такий спосіб проведення дав

змогу дітям бути активними учасниками дійства, а не пасивними глядачами.

Проект був організований спільно із третьопробником із мого юнацького

гуртка пл. розв. Тарасом Садовим.

Підготовка свята проводилась в декілька етапів: пошук дітей, які б

підпадали під вищеописані категорії та запрошення їх до участі в святі, пошук

спонсорів і збір відповідної кількості подарунків, підбір ігор та підготовка

сценки за участю святого Миколая.

При підготовці проекту я відповідав за пошук спонсорів і збір

подарунків, пошук та запрошення дітей, підбір відповідних ігор, легенд

відповідав друг Тарас. Організацією сценки займались спільно.

Пошук дітей відбувався за інформацією отриманою в міському відділі

реєстрації соціально захищених сімей. Для цього було написано відповідного

листа від станиці, з проханням надати дані про дітей відповідних категорій.

Після цього формувались списки за якими запрошували дітей. Запрошені діти

повинні були написати листи за тиждень до свята і кинути їх у спеціальну

скриньку в своїй школі, якою за попередньою домовленістю опікувався

завуч. Всі листи написані дітьми були прочитані і на основі цього святий

Миколай спілкувався з дітьми.

За подарунками ми звернулись до спонсорів – це місцеві підприємці,

власники магазинів. Серед зібраних подарунків були солодощі, фрукти, книги

для дітей різного віку. Участь в цьому святі брали діти віком молодшої школи.

Після збору подарунків з них сформували подарункові набори, які згодом

отримували діти. Найцікавішим елементом свята були забавки для дітей та

сценка за участю святого Миколая, яку в ролях розіграло юнацтво куреня ч.

53 ім. Є. Коновальця. Свято було проведено 18 грудня.Перша частина дійства

складалась з ігор, які були підібрані так, щоб ніхто з присутніх дітей не

залишився поза увагою. Також дітям розповіли легенду про святого Миколая,

його життя на землі і ті чуда, які він робив будучи святим для людей на землі і

на морі, оберігав їх від бурь, штормів.

В другій частині юнацтво куреня ставило сценку з приїздом Св.

Миколая. По прибутті, Миколай спілкувався із дітками по отриманих листах,

слухав вірші і всі разом співали пісні. Всіх дітей св. Миколай нагородив

подарунками свято завершилось. Після свята всі були задоволені.

Фотографії із свята додаються на диску.

Пошиття прапорів

Пластуни мають право використовувати на своїх суднах (акціях) прапор

Чорноморського фльоту зразка 1918 року. Цей дозвіл є затверджений і копію

документу, що це потверджує подаю разом із звітом.

Саме тому я вирішив зайнятись проектом пошиття цього прапора і

знамена куреня «Чорноморці». Цей проект має важливе значення, бо маючи

таке право ми повинні його використовувати і піднімати цей прапор на

пластових акціях відповідної тематики.

Пошиття цих прапорів включало в себе наступні кроки: пошук архівних

документів розкрою прапорів. Після цього розшукував гроші на пошиття

прапорів. Гроші виділив 10 курінь УПС «Чорноморці».

Справа пошиття прапора була нелегкою, оскільки прапор містить

державний герб пришитий як аплікація, а не вишитий на тканині. За

виконання такої тонкої і марудної праці не хотіла братись жодна кравчиня.

Проте, вперті пошуки кравчині дали свій результат, в м. Новий Розділ я

знайшов майстриню пані Олю, що погодилась пошити ці прапори.

Прапори були пошиті згідно розкроїв. Копії документів, що

потверджують це долучаю до звіту. На даний момент прапори ще не є

посвячені, так як не було відповідної акції на якій б був присутній священик.

Прапор Чорноморської фльоти

Знамено куреня «Чорноморці»

Пластова організація та провід

Метою цього проекту є долучення до організації та проведення акцій.

Окрім організації та проведення акцій на морську тематику я допомагав в

організації курінних та станичних акцій оскільки в станиці є не достатньо

людей. Долучення до таких акцій дає можливість здобути більше навиків в

організаторській сфері, виконуючи роботу в різних ділянках. В часі виконання

проби я допомагав організації великої кількості акцій: це курінні мандрівки,

змаги, станичні акції.

Крім різних незначних акцій я долучився до організації таких проектів:

I “Повстанська Ватра 2007” – акція присвячена 65-тій річниці з дня

створення УПА. Ця акція була окружною, але за її організацію відповідала

наша станиця. Провід запросив мене до акції як бунчужного. Крім

вищезгаданої ролі, я допомагав у проведенні теренової гри, відповідав за

змаг з стрільби.

2. Курінний

табір 2007 року

«Час збирати

Каміння». При

організації

цього табору я

допомагав у

перед

таборовій

роботі.

Зокрема,

відповідав за

забезпечення

табору

інвентарем,

доїзд учасників, закупівля харчів, доставка харчів та інвентарю.

Долучився до складання програми табору. На таборі виконував

функції помічника інтенданта, допомагав у проведенні теренівок і

змагів. З об’єктивних причин (вступ до університету) не був постійно

на таборі, тому не виконував ніяких функцій в булаві табору.

3.Курінний табір 2008 року «Князівство кам’яних доріг». При підготовці

курінного табору я був запрошений комендантом для виконання функцій

бунчужного. Крім цього брав участь у перед таборовій підготовці, допомагав

інтенданту з збором інвентарю, закупівлею харчів, так як мав більший досвід

роботи в цій ділянці. Як бунчужний я відповідав за доїзд учасників до терену

табору. На таборі я виконував функції бунчужного, інструктора з ділянок

життєпис патрон куреня, самозарадність, І та ІІ перо. Проводив дискусії на

тему ідеології Пласту.

Після завершення акцій подав звіти про виконувані обов’язки проводу

табору. Фотографії з акцій додаю.

Морська мудрість

Історія кораблебудування

Цей проект передбачає поширення інформації для широкого кола

людей. Для цього використовую сучасні інформаційні технології, зокрема

Internet. Щоб полегшити і пришвидшити доступ до гутірки я вирішив вивісити

її на Web-сторінці куреня «Чорноморці», в розділі гутірки.

Гутірка на тему «Історія кораблебудування» я готував з різних джерел.

Вона не містить детального часового розподілу, бо вона розрахована на те,

що читачі при підготовці власних гутірок будуть обирати саме необхідне.

Такий підхід я обрав тому, що через електронні засоби тепер можна

передавати велику кількість інформацію. Також важливим аспектом є те, що

люди які цікавляться цими матеріалами можуть їх доповнювати, редагувати.

Таким чином забезпечується обмін досвідом між інструкторами. Тому

крім просто допомоги у підготовці таборової гутірки інструктором, цей

проект переслідує ще й додаткову мету: накопичення різноманітних

тематичних відомостей в одному легкодоступному місці. А це в свою чергу

полегшує доступ до неї.

На мою думку лише якісне і швидке забезпечення потрібною

інформацією сприяє тому, що люди більше нею цікавляться і використовують

для власного розвитку.

Морезнавство

Гутірка «Лоція та водно-дорожна розмітка»

Цей проект має прикладний характер. Тобто мета цього проекту

передати знання юнацтву та іншим бажаючим їх отримати в формі гутірки.

Так як гутірка, один з головних елементів передачі знань в Пласті. Цю гутірку

я читав для учасників КМТ 2008.

Підготовка цього проекту передбачає збір відповідних матеріалів,

узгодження кількості годин для прочитання гутірки з керманичем виховної

програми, в нашому випадку – шкіпером. Підготовка погодинного плану

гутірки і складання самої гутірки відповідно до почасового розподілу. Також

важливим елементом є підготовка роздаткового матеріалу.

На таборі я мав дві години гутірки. Впродовж цього часу я виклав

юнацтву теоретичні основи лоції річки. Дуже важливо є закріпити отримані

знання на практиці. Всі учасники мали таку нагоду під час мандрівки річкою

Дніпро на водолазному катері, практичну частину гутірки пройшли всі

учасники і мали змогу закріпити і перевірити отримані знання.

Тому я вважаю що ця гутірка була проведена успішно. Вдале поєднання

практичної і теоретичної частини дає максимальний ефект.

КМТ – 2008 «Таємничий острів»

КМТ – спеціалізаційний морський табір, саме тут учасники можуть

познайомитись з морським пластуванням, спробувати свої сили і здобути

основні навики під час практичних занять на воді. Цей табір також крім

спеціалізаційних ділянок має багато цікавих елементів: ватри, морські

традиції, які органічно вплетені в таборовий побут.

Оскільки я також свого часу був учасником КМТ, то знаю про весь чар

пластування на воді. Тому я зголосився в провід табору IV-асистентом, щоб

передати учасникам свої знання і спробувати створити таку ж незабутню

атмосферу.

На першій нараді проводу я отримав детальні інструкції щодо того,

якими повинні бути мої обов’язки. Після цього я приступив до їх виконання.

Ось і розпочалась робота: точіння сокир, лопат, пошук хорошої линви для

потреб водного пластування. Тобто в мої обов’язки входило забезпечення

господарської частини табору. На нарадах табору важливим було питання

пошуку відповідного місця таборування, так як для водного табору цей етап є

дуже важливим і складним.

Крім обов’язків IV-асистента мені доручили бути інструктором з ділянок

лоція та водно-дорожна розмітка, плавання. Я сумлінно підготував ці

обов’язки.

Для мене табір розпочався дещо швидше, так як я відповідав за

господарку табору. Робота IV-асистента пов’язана з безпосереднім

спілкуванням з учасниками табору, тому це є по своєму цікаво. Також на

морському IV-асистент є не простим господарником, бо в його обов’язки

входить розставляння морської щогли, великої кількості тентів, лятрини,

морського стола. На таборі крім виконання обов’язків інструктора та IV-

асистента я був куратором однієї із залог, проводив ватри.

Цей табір став для мене добрим уроком провідництва, бо дещо важко

є виконувати одночасно декілька обов’язків. Але я намагався виконувати їх

сумлінно, так як я колись був учасником, то розумію, щоб табір вдався і

учасники були задоволені то повинна бути максимальна праця і співпраця

всіх ланок. Тобто проводу між собою, проводу з учасниками, учасників між

собою.

По завершенні табору склав свої обов’язки і оформив звіт про виконану

роботу.

Історія українського моря

Акцію присвячену історії українського моря було заплановано провести

для молоді міста. Сама акція мала ознайомчий характер, тобто метою було

поширити серед молоді зацікавлення українським морем, через донесення

до них історії та українських морських традицій. Крім цього в програму було

внесено практичну реалізацію деяких морських традицій і практичні заняття

бажаючих на воді.

Ця акція була запланована і проведена під час святкування містом «Дня

молоді». Підготовка акції вимагала значних ресурсів, так як акція була

розрахована для молоді всього міста.

Підготовка цього заходу проводилась в декілька етапів. Спочатку було

сформовано команду проводу, так як акція переводилась як дводенний

морський табір, який мав свого капітана, всіх асистентів і учасників поділених

на залоги. Капітаном був пл. сен. Богдан Іваницький «ЧМ». Після цього було

зголошення до

міської влади

морського табору, як

окремого елемента

програми

святкування «Дня

молоді». За

домовленістю із

міською владою нам

було виділено

територію на березі

міського озера і

дозвіл на 2дні для

розташування там

пластового морського

табору. Крім цього,

було проведено

домовленості щодо

забезпечення табору

охороною.

Оскільки акція передбачала практичні заняття на воді, то потрібно було

забезпечити табір плавзасобами. Саме цей аспект робить проведення такої

акції в м. Новий Розділ доволі складним завданням. Бо плавзасоби є в м.

Львові. Щоб отримати плавзасоби я домовився із пластовим куренем

«Чорноморці». Плавзасоби: катамаран і дві байдарки, забезпечення

веслами, спас жилетами отримав під розпистку. Також домовився із

студентським братством НУ «Львівська Політехніка» про історичну гармату з

о. Хортиця, яка належить до часів Козаччини. Цю гармату разом із

плавзасобами було доставлено з м. Львова в Новий Розділ.

До участі в акції запрошувались молодіжні організації, молодь міста і

пластуни. Про цю акцію було повідомлено в оголошеннях про програму

святкування «Дня молоді». Акція проводилась в формі пластового табору.

Було спеціально визначено територію табору і обгороджено. На таборі

було встановлено щоглу, на якій піднімались прапори – Чорноморського

фльоти і знамено куреня «Чорноморці». Також була встановлена козацька

гармата, яка є повністю діючою.

На відкритті табору звучав гімн України і гімн Пласту. Також лунав залп

із гармати. На терені табору висіла ринда на якій відбивали годину

відповідно до корабельного розпорядку. За проведення програми відповідав

І-ий асистент.

Програма акції включала катання на плавзасобах для молоді, в

післяобідній період проводилась гутірка про історію українського моря,

морські традиції. Гутірку проводив капітан акції пл. сен. Богдан Іваницький

«ЧМ». Крім цього на спеціально виставлених стендах було розвішано

плакати, які містили інформацію про морські традиції, назовництво, яке

використовувалось в різні історичні епохи в українських військово-морських

формуваннях.

У визначені програмою години проводилась демонстрація козацької

гармати з о. Хортиця. Гармата є справною, тому було закуплено порох, яким

набивали гармату і вистрілювали. Програма акції передбачала також обід і

вечерю за морським столом, це було практичне ознайомлення із однією із

морських традицій.

Катання на плавзасобах, стрільба з гармати, розміщена на стендах

інформація сприяла тому, що молодь приходила одночасно цікаво

проводила час і знайомилась з історією українського моря. В другий день

табору проводилась вікторина по темі «Українське море». Нагородою для

переможця була можливість вистрелити з гармати. Закриття акції

відбувалось згідно пластових традицій на другий день табору. Акція пройшла

успішно, про це свідчить велика кількість молоді, яка брала участь не лише в

катанні, а й у гутірці і вікторині.

Змагання з техніки водного туризму

Метою змагань було провести до Дня міста змагання з техніки водного

туризму для молоді, молодіжних організації та пластунів. Ці змагання було

зорганізовано для популяризації водних видів спорту і зацікавлення молоді

ними.

Для включення змагань до програми святкування Дня міста було

зроблено відповідне подання до оргкомітету та міської влади. Змагання були

включені як одна з точок програми. Підготовка змагань включала розробку

регламенту проведення змагань, пошук та запрошення суддів, доставка

плавзасобів, повідомлення молодіжних організацій, розробка оголошень.

До суддівської колегії були запрошені керівники місцевого

туристичного гуртка, а також провід акції. В групу забезпечення входило

старше юнацтво куреня ч. 53 ім. Є Коновальця. Регламент змагань

передбачав переведення цього заходу в два етапи.

За сприяння міської влади було виділено територію міського озера для

проведення змагань і забезпечено належну охорону. Плавзасоби потрібно

було доставити із місця зберігання, бо після СВ вони були в м. Новий Розділ.

Відкриття змагань проводилось по пластових приписах, комендантом

акції був пл. сен. Богдан Іваницький, який також належав до суддівської

колегії. Перший етап змагань проводився в суботу. Під час цього проводилась

реєстрація команд і розподіл періодів часу коли кожна команда могла

потренуватись з інструктором, ознайомитись з трасою і завданнями, які вона

повинна виконати. Тобто цей етап був підготовчим. До участі в змаганнях

зголосилось 6 команд з різних молодіжних організацій міста. Це, наприклад,

УМХ, Молодий Народний Рух, пластові команди, команда з м. Львова та м.

Миколаєва. В суботу також відбувся показовий виступ двох команд, які були

сформовані з проводу та інструкторів змагань.

Наступного дня відбувались змагання. Кожна команда в відповідний

час який вона отримала в процесі жеребкування виступала на трасі і

виконувала завдання. Змагання відбувались в двох категоріях: гонка і слалом.

Виступаючи в кожній з цих категорій команда заробляла очки в загальний

залік, але крім загального заліку був залік по кожній категорії змагань.

Нагородження відбувалось по трьох категоріях: загальний залік, гонка і

слалом. Команди переможці були нагороджені грамотами і призами.

Результати змагань були оголошені на закритті.

Проведення таких змагань сприяє популяризації здорового способу

життя серед молоді, зацікавленню молоді водними видами спорту. А це є

важливим чинником у формуванні здорової нації.

Чистий Барвінок – файний відпочинок

Ця акція була зорганізована для прибирання заміської відпочинкової

зони – озера Барвінок. Детально про мету і переведення акції є описано в

статті, яка була написана і подано мною до місцевої газети. Акцію проводив

спільно з пл. розв. Тарасом

Садовим. Вирізку із газети з

текстом статті додаю.

Проведена нами акція

започаткувала прибирання

території озера, яке стало

доброю традицією. Про це

свідчить наступна вирізка з

місцевої газети про

екологічну акції проведену

цієї осені.

Будова корабля

1. Вступ.

Сьогоднішня гутірка про будову корабля має частково оглядовий характер. Сьогодні ми

розглянемо історію розвитку кораблів, їх будову в різні вікові періоди. Цей матеріал є дуже

опширний і потребує багато часу для опрацювання. Метою нашої гутірки є зацікавити вас вивчати

корабелну справу і її ровиток. Бо крім того що цей матеріал має багато нової інформаії він має і

практичне значення для подальшо фахового зростаня у водному спорті.

2. Історія розвитку судноплавства.

Район Середземномор'я був колискою сучасної європейської цивілізації. У давнину,

завдяки винятково сприятливим природним умовам, тут виникали, розвивалися а потім і

занепадали великі держави. Значення цього району в багатовіковій історії мореплавання було

винятково велике. Тому починаючи саме звідси простежимо за розвитком плавучих засобів і за

історичними подіями, які вплинули на них. Най могутніші морькі держави того часу: Єгипет,

Фінікія, Карфаген, Греція, Рим.

Після занепаду великих імперій судноплавство в районі Середземномор’я набуло

характеру прибережних перевезень і розвиток кораблебудування гальмувався. Але в період

Відродження і епоху Великих Відкриттів (XV ст.) в суднобудуванні відбувся прорив. За володіння

територіями боролись держави, а для цього вони готували могутні флотилії, щоразу удосконалючи

свої кораблі. Найкращого успіху досягла морська держава Англія, яка володіла найшвидшим на

той час флотом (XVI-XVII ст.).

Наступним етапом мтав етап великих моських вантажних і пасажиро перезень. На йьому

етапі судна почали збільшуватись розміром, водотонажністю. Це призвело до того, що потрібно

було формувати нові конструкції кораблів. (XVIII – перша половина XIX ст.). І останнім етапом став

етап сучасності, який ми у своїй гутірці не будемо зачіпати.

3. Короткі відомості про будову кораблів стародавніх епох.

Єгипет

Перші вітрильники з'явилися в Єгипті приблизно 3000 років до н.е. Про це свідчать

розписи, що прикрашають, стародавні єгипетські вази. Однак, батьківщиною човнів, зображених

на вазах, є, імовірно, не долина Нілу, а прилегла Перська затока. Підтвердження цьому – модель

подібного човна, знайдена в Обейдській гробниці, у місті Еріду, яке знаходилось на березі

Перської затоки. Розвиток плавучих засобів йшов повільно: від примітивного плоту (з'єднаних

разом зв'язувань очерету) до човна, видовбаного зі стовбура дерева, і, уже пізніше, до човнів у

кілька метрів завдовжки з одним вітрилом. Однак, вітрило зустрічається і на найпростіших

плавучих засобах. Розглянемо коротко малюки кораблів Єгипту див. Додаток 1.

Фінікія

Велику главу в історію мореплаванн вписали фінікійці, жителі маленьких міст-держав,

розташованих на східному березі Середземного моря в передгір'ях Ліванських гір. Фінікійський

флот грав у Середземномор'ї першорядну роль уже в другому тисячоріччі до н.е. Фінікійці були не

тільки заповзятливими торговцями, але і піратами. Захоплених людей вони перетворювали в

рабство і, ймовірно, першими стали використовувати веслярів-невільників. Торговий і військовий

флот Фінікії в другому тисячоріччі до н.е. був опорою флоту єгипетських фараонів. При ближньому

плаванні фінікійці використовували переважно легкі кораблі, які мали весла і пряме рейкове

вітрило. Значно солідніще виглядали кораблі, призначені для далекого плавання, а також військові

кораблі. Фінікія, на відміну від Єгипту, мала дуже сприятливі природні умови для будівництва

флоту: поблизу узбережжя на схилах Ліванських гір росли ліси, у яких переважали знамениті

ліванські кедр і дуб, а також інші коштовні породи дерев. Фінікійці одні з перших (якщо не перші)

застосували при спорудженні кораблів набір, що складався з міцно з'єднаних кола і шпангоутів, до

яких кріпилася дерев'яна обшивка. У спорядження кораблів входили канати, звиті з волокна

конопель, і прості блоки. За формою корпуси нагадували шкарлупку, такі кораблі були легші,

рухоміші і більш вантажопід'йомні за вантажні кораблі єгиптян. Крім удосконалення морських

кораблів фінікійці залишили ще одну “спадщину” – слово “галера”, що увійшло в усі європейські

мови. Додаток 1.

Греція

Іншою видатною цивілізацією древнього світу була антична Греція, в історії якої морський

флот також зіграв значну роль. Греки вже в IX ст. до н.е. навчилися у фінікійців будувати чудові, як

на той час кораблі і рано почали колонізацію навколишніх територій. У VIII-VI ст. до н.е. область

їхнього проникнення охоплювала західні береги Середземного моря, весь Понт Евксинский (Чорне

море) і Егейський берег Малої Азії.

На жаль, жоден дерев'яний античний корабель, чи навіть його частина не збереглися, і це

не дає змоги уточнити уявлення про основні типи галер, що склалося на основі письмових та інших

історичних матеріалів. Водолази й аквалангісти продовжують обстеженн морського дна на місцях

древніх морських боїв, у яких загинули сотні кораблів. Їхню форму і внутрішню будову можна

відтворити лише за непрямими ознаками – наприклад за точними замальовками розташування

глиняних посудин і металевих предметів, які збереглися там, де лежав корабель.

Ранній тип грецького торгового корабля, дечим відрізнявся від фінікійського прототипу. У

той час мореплавці не вміли керувати одиночним вітрилом і лавірувати проти вітру. Так,

наприклад, шлях з Олександрії на Сицилію. завдяки перевазі побіжного південно-східного вітру,

займав біля тижня, тоді як зворотний шлях, на веслах, займав утроє більше часу. Корабель

утримувався на курсі за допомогою кермового весла, що в порівнянні з більш пізнім кермом мало

принаймні дві переваги: дозволяло повертати нерухомий корабель і легко робити заміну

ушкодженого чи поламаного кермового весла. Торгові кораблі були широкими і мали великий

трюмний простір для розміщення вантажів.

В V ст. до н.е. у греків з'явилис біреми (вдосконалені галери), характерною ознакою яких

стала наявність двох рядів весел. З розташованими по бортах у два яруси рядами весел, вона,

природньо, мала більшу швидкість, чим корабель такої ж величини з половинним числом весел. У

цьому ж столітті одержали поширення і трієри – бойові кораблі з трьома “поверхами” веслярів.

Подібне вдосконалення галер – внесок давньогрецьких майстрів у конструювання морських

кораблів. Військові кинкеремы не були “довгими кораблями”, вони мали палубу, внутрішні

приміщення для воїнів і особливо обкований мідними листами таран, розташований попереду на

рівні води, яким проламувалися борти ворожих кораблів. Подібний бойовий пристрій греки

перейняли у фінікійців, які застосовували його ще в VIII ст. до н.е.

Давньогрецькі суднобудівники вміли будувати також і великі кораблі, що сягали 100 м у

довжину і більш 10 м у ширину, з декількома таранами. Такі кораблі приводились в рух більш ніж

400 веслярів. Ці багатоярусні кораблі були оснащені довгими (і тому важкими) веслами, що

врівноважувалися з боку веслярів свинцевим вантажем. Греки удосконалили також такелаж та

інше оснащення. Додаток 2.

КОРАБЛІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

БОЙОВИЙ ЧОВЕН КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Відомо, що східні слов'яни стали здійснювати свої плавання по Чорному і Середземному морях

вже в VI-VIII століттях. Слов'яни були умілими суднобудівниками. Походи київського князя Олега з

дружиною у Константинополь у 907 році довели мореплавність слов'янських човнів. У “Повісті

временних лєт” повідомляється і про інші морські походи. Так при князі Ігореві руські дружини

більш ніж на 500 човнах плавали по Чорному, Азовському і Каспійському морях, перетягуючи

волоком човни з Дону у Волгу й назад.

Човни такого типу являли собою досить великі судна, на яких могло розміститись 40 і

більше воїнів. Для збільшення місткості довбаного з суцільного дерева корпусу боки бортів

нарощувались дошками. Кораблі з дощатою обшивкою внакрій називали набойнами, а з гладкою

обшивкою – насадами. Човни були озброєні великим полотняним вітрилом, щедро

орнаментовані. Веслярі ховалися від сонця під навісом.

4. Середньовічні кораблі.

ГЕНУЕЗСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ КОРАБЕЛЬ

Зображений на малюнку торговий корабель належить до класу каботажних суден XIV століття.

Когги – основний тип судна Ганзейского союзу. Це високобортне, палубне, однощоглове судно з

потужним набором корпуса. Характерна риса коггів – навісний руль і прямі штевні, сильно скошені

до лінії кіля. Найбільша довжина судна – 30 м, довжина по ватерлінії – 20 м, ширина – 7.3 м,

осадка – 3 м, вантажопідйомність – до 200 т. Рейкове пряме вітрило площею 180-200 м2 кріпилося

на щоглі, складеній з декількох зібраних і підігнаних у єдиний стовбур колод. Кормова надбудова

(ахтеркастль) була конструктивно пов'язана з корпусом. На ахтерштевні кріпилася платформа з

зубчатою огорожею. Кормова площадка займала біля половини довжини судна. Під нею

розташовувалося помешкання, що мало вхід, як з палуби, так і з каюти. В бортових стінках іноді

прорубувалися вікна до цього приміщення. Форштевень закінчувався похилою щоглою –

бушпритом, яка служила для розтягування вітрила спереду. Когги Ганзи дуже вплинули на

розвиток вітрильників Північної Європи.

АНГЛІЙСЬКИЙ КУПЕЦЬКИЙ КОРАБЕЛЬ

Цей корабель належить до класу коггів. Зображення виявлено на печатці графа Эд.

Рутланда (1395 р.). По краях корабля встановлені каслі (замки). Ці площадки-платформи

закривалися високим фальшбортом, за традицією виконаним у формі ряду щитів. Для

спостерігачів і лучників на щоглі кріпилася через центр бочкоподібна марсова площадка.

Навісний кормовий руль, велике пряме вітрило з гербами міста і власника і міцна щогла,

утворена декількома брусами, стягнутими канатами, підкреслювали добротність корабля.

Когги були морехідними кораблями. Короткий бушрит використовувався для проводки

булинів, які відтягали навітряну шкаторину вітрила. Масивні шпангоути зі шпацією (0.5

м) і дубова обшивка внакрій товщиною близько 50 мм були характерні для цих кораблів.

Палуба настилалась на бімси, кінці котрих часто виводилися назовні, через обшивку.

Подібного типу кораблі використовували і ганзейські купці.

КОРАБЕЛЬ РІЧАРДА III

Корабель був збудований на початку XV століття, докладне його зображення подається на

особистій печатці короля. Корабель мало відрізняється від скандинавських шнеккерів. Ніби зрізані,

різко загнуті та високо витягнуті штевні і бойові площадки для воїнів особистої охорони Річарда III

ніби утворюють єдине ціле з кораблем, вигідно підкреслюючи витончений силует. Корабель був

однощогловим і ніс пряме, щедро прикрашене вітрило з гербом. Кормовий руль із румпелем

кріпився на ахтерштевні за допомогою рульових штирів.

5. Кораблі сучасності.

Сучасні кораблі переважно багатощоглові (3-4 щогли). Ці кораблі мають велику

водотонажність і широко використовувались в вантажоперевезенні в період XIX ст. Розглянемо 2

типи суден 3 і 4 щоглові та їх характеристики.

ПАРУСНО-ГВИНТОВИЙ КОРВЕТ

Водотонажність (стандартна), т 2156

Водотонажність (повна), т 2248

Довжина, м 66.3

Ширина, м 12.1

Осадка, м 5.3 (5.9)

Потужність парової машини, кін. сил 1042 (1618)

Швидкість (під машиною), вузли 12

Швидкість (під парусами), вузли 11

Екіпаж 357

Озброєння, гармати 17

ЧОТИРЬОХМАЧТОВИЙ БАРК

Водотоннажність, т 6250

Довжина (найбільша), м 114.5

Ширина (по міделю), м 14

Осадка, м 7.4

Кількість парусів 31

Загальна площа парусів, кв. м 3631.6

Потужність двигуна, кін. с. 1177

Швидкість під парусами, вузли 15

Швидкість під двигунами, вузли 9

Екіпаж 68

Курсанти 208

6. Будова вітрильного судна. Морські терміни.

Розглянемо детально будову вітрил і корпусу корабля та їх назви на прикладі звичайного 4-

щоглового вітрильника.

Парусне озброєння

1 – бом-клівер

2 – мідель-клівер

3 – клівер

4 – фор-стень-стаксель

5 – фок

6 – нижній фор-марсель

7 – верхній фор-марсель

8 – нижній фор-брамсель

9 – верхній фор-брамсель

10 – фор-бом-брамсель

11 – грот-стень-стаксель 1-го гроту

12 – грот-брам-стаксель 1-го гроту

13 – перший грот

14 – нижній марсель 1-го гроту

15 – верхній марсель 1-го гроту

16 – нижній брамсель 1-го гроту

17 – верхній брамсель 1-го гроту

18 – грот-бом-брамсель 1-го гроту

19 – грот-стень-стаксель 2-го гроту

20 – грот-брам-стаксель 2-го гроту

21 – другий грот

22 – нижній марсель 2-го гроту

23 – верхній марсель 2-го гроту

24 – нижній брамсель 2-го гроту

25 – верхній брамсель 2-го гроту

26 – грот-бом-брамсель 2-го гроту

27 – апсель

28 – крюйс-стень-стаксель

29 – нижня бізань

30 – верхня бізань

31 – бизань-гаф-топсель

Оснастка корабля. Морські терміни

Акростоль – декоративний кормовий край. Ахтерштевень – нижнiй кормовий край корабля. Банка – дошка для сидіння веслярів. Бархоут – пояс зовнішньої обшивки біля вантажної ватерлінії. Бізань – третя щогла, рахуючи з носа. Бімс – поперечний зв'язок, що з'єднує верхні частини шпангоута. Булинь – снасть, розташована біля нижніх вітрил. Бушприт – горизонтальний або трохи похилий брус, що виступає перед

форштевнем. Ванти –міцні троси для кріплення щогли в поперечній площині. Вибленка – мотузкове переплетення між вантами, мотузковий східець. Галс-кламп – отвір у фальшборті вітрильного судна. Кіль – основний подовжній зв'язок (міцний брус у діаметральній площині

при днищі судна між штевнями). Клюз – отвір в борті для якірного ланцюга. Кринолін – площадка, де розміщалися веслярі. Марс – площадка у верхній частині щогли. Марсель – пряме вітрило, що ставилося на марсреї. Набір судна – каркас, скелет корпуса судна, який складається з

поздовжніх і поперечних зв'язків. Нагель – дерев'яний цвях. Нок – закінчена частина реї. Планшир – верхній брус на фальшбортi палубних кораблiв (фальшборт –

продовження борта вище вiдкритої верхньої палуби). Рея – кругле веретеноподібне рангоутне дерево, до якого кріпиться

вітрило. Рифштерт – кінці, закріплені на вітрилі, за допомогою яких при

необхідності зменшується його площа. Румпель – дерев'яний шток для зручності керування рульовим веслом. Стеньга – частина суднового рангоуту, яка служила продовженням

верхнього кінця щогли. Таль – пристрій для зручного підйому вітрил (вантажів). Топ – верхній край щогли. Фал – кінець для підйому і спуску вітрила. Форштевень – носовий край корабля. Шкаторина – кромка вітрила, яку обшили гнучким тросом. Шкот – кінець для керування вітрилом. Шпангоут – поперечний зв'язок набору. Шпація – відстань між двома сусідніми шпангоутами. Шпиль – пристрій для підйому якоря. Штаги –міцні троси для кріплення щогли в поздовжній площині.

Штевень – міцний брус у носовій і кормовій частинах корабля.

Типи вітрильного озброєння

Чотирищоглова марсельна шхуна

Бермудська шхуна

Фрегат

Бригантина

Бриг

Барк

Трьохщоглова гафельна шхуна

Баркентина

КВТ 2007 – п.ч. 18

Вмілості

1. Плавання

2. Морська навігація

3. Водолаження