1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ»

ДЕНИС ОКСАНА БОРИСІВНА

УДК 336:[336.71:334.78-048.93](477)

ФІНАНСОВІ ПЕРЕДУМОВИ ТА НАСЛІДКИ КОРПОРАТИВНИХ КОНФЛІКТІВ

В БАНКІВСЬКОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Київ – 2017

2

Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Державному вищому навчальному закладі «Університет

банківської справи».

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Смовженко Тамара Степанівна, ДВНЗ «Університет банківської справи», ректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Костюк Олександр Миколайович, Сумський державний університет, професор кафедри міжнародної економіки; доктор економічних наук, професор Івасів Ігор Богданович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри банківської справи; доктор економічних наук, професор Кужелєв Михайло Олександрович, Університет Державної фіскальної служби України, Навчально-науковий інститут фінансів, банківської справи, директор

Захист відбудеться 27 червня 2017 року о 10.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.883.01 Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 1, ауд. 205. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» за адресою: 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 17. Автореферат розіслано ___ травня 2017 року. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент Н.С.Меда

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Останнім часом як теоретики, так і практики все більшу увагу приділяють проблемі корпоративних конфліктів у банківському секторі України. Це пояснюється стрімким розвитком таких конфліктів у період сучасної банківської кризи та масштабністю фінансових втрат, яких зазнають унаслідок корпоративних конфліктів усі учасники ринку: акціонери банків, вкладники, кредитори, банки, регулятори.

Історія розвитку банківської справи свідчить, що корпоративні конфлікти виникли в момент створення банків і супроводжували їхню подальшу діяльність, еволюціонуючи та набуваючи масштабності.

Практика показує, що повністю уникнути корпоративних конфліктів у банківському секторі неможливо з огляду на те, що вони зумовлені як природою акціонерних товариств, що неминуче породжує конфлікти різного масштабу, так і специфікою банківської діяльності, пов’язаної з численними ризиками, які спричиняють додаткові проблеми в управлінні корпоративними відносинами та підвищують потенціал корпоративних конфліктів.

З огляду на збільшення кількості корпоративних конфліктів та масштабності їхніх наслідків за останні десятиліття різні аспекти проблематики фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів, а також пошуку механізмів урегулювання корпоративних конфліктів загалом, і в банківському секторі зокрема, привертали увагу вітчизняних і зарубіжних учених, які намагалися різнопланово висвітлити ці процеси, оцінити їх і запропонувати підходи до діагностики та врегулювання.

Теоретико-методологічні засади фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів та підходи до їх урегулювання обґрунтовано в дослідженнях відомих закордонних учених: М. Бечта, О. Вільямсона, Р. Вишні, Д. Деніс, М. Дженсена, Р. Коуза, Р. Ла-Порта, Дж. Макконелла, Д. Норта, А. Роєль, Е. Фами, А. Шлейфера та ін. Специфічні аспекти конфліктності корпоративних відносин в українських реаліях знайшли відображення в публікаціях вітчизняних науковців: Д. Баюри, Н. Деєвої, М. Кужелєва, В. Ряботи, Л Селіверстової, Н. Супрун. Галузева специфіка конфліктності фінансових інтересів учасників корпоративних відносин в банках представлена в публікаціях Т. Арабової, Я. Головіної, Т. Грачової, Б. Івасіва, А. Керна, О. Костюка, П. Мюлберта, Дж. Макея, Л. Лав’єна, Л. Лівайна, П. Сінсанеллі, М. О’Хари, С. Чаха та ін. Питання ризиків банківської діяльності та їх впливу на фінансову безпеку банків ґрунтовно досліджені О. Барановським, О. Вовчак, О. Дзюблюком, А. Кузнєцовою, В. Міщенком, В. Рисіним, М. Савлуком, Т. Смовженко та ін.

Водночас, віддаючи належне напрацюванням науковців, ознайомлення з літературними джерелами дозволяє стверджувати про відсутність на сучасному етапі розробленої методології виявлення фінансових передумов і наслідків та формування підходів до врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі. Теоретичні дослідження корпоративного управління

2

орієнтовані на пошук превентивних механізмів запобігання корпоративним конфліктам, тоді як урегулювання виниклих конфліктів належить до сфери корпоративного права.

Не знайшли належного відображення і відмінності конфліктності фінансових інтересів учасників корпоративних відносин у банках і нефінансових корпораціях, впливу фінансових передумов на появу, розвиток, динаміку та наслідки корпоративних конфліктів.

Значущість і логічна незавершеність висвітлення в наукових працях концептуальних підходів до діагностики фінансових передумов, наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі зумовлюють актуальність теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційного дослідження використані при виконанні таких наукових тем: «Фінансові передумови та механізми попередження корпоративних конфліктів у банківському секторі країни» (№ державної реєстрації 0113U002974), де дисертантом обґрунтовано фінансові передумови корпоративних конфліктів та підходи до зменшення конфліктів фінансових інтересів у банках України; «Методологія управління підприємствами різних організаційно-правових форм та форм власності» (№ державної реєстрації 0107U001146), у якій дисертант обґрунтував специфіку державного регулювання корпоративних відносин у банках України; «Реалізація інноваційної стратегії комерційних банків в умовах виходу з кризи» (№ державної реєстрації 0111U009101), у якій дисертантом обґрунтовано підходи до формування систем внутрішнього контролю банківських установ; «Сучасні напрями та механізми модернізації фінансової системи України» (№ державної реєстрації 0115U002173), де дисертантом запропоновано підходи до реорганізації інституційної системи діагностики фінансових передумов і врегулювання наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі України.

Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних засад і формування науково-методичного забезпечення виявлення фінансових передумов і наслідків та розроблення практичних рекомендацій щодо врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України.

Об’єктом дослідження визначено процеси виникнення і перебігу корпоративних конфліктів у банківському секторі України.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади, методичні підходи та прикладні аспекти фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів та їх урегулювання в банківському секторі.

Досягнення поставленої мети передбачало вирішення таких завдань: • обґрунтувати теоретико-методологічні засади фінансових передумов і

наслідків корпоративних конфліктів; • визначити природу трансакційних витрат та їхній вплив на появу,

розвиток і наслідки корпоративних конфліктів; • обґрунтувати механізми врегулювання конфліктів фінансових інтересів

учасників корпоративних відносин;

3

• визначити специфіку формування корпоративних відносин у банках та її вплив на появу та розвиток корпоративних конфліктів;

• обґрунтувати методологічні підходи до виявлення фінансових перед-умов та наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі;

• визначити інституційне забезпечення діагностики фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі;

• розробити методичні підходи до аналізу та оцінки фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі України;

• проаналізувати тенденції розвитку конфліктності фінансових інтересів учасників корпоративних відносин у вітчизняному банківському секторі;

• обґрунтувати моделі розвитку корпоративних конфліктів у банківському секторі України;

• визначити фінансові передумови корпоративних конфліктів у вітчизняному банківському секторі;

• проаналізувати фінансові наслідки корпоративних конфліктів у банківському секторі України;

• оцінити діяльність внутрішніх інститутів діагностики фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів у банківських установах України;

• визначити проблеми функціонування зовнішніх інститутів системи діагностики фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України;

• обґрунтувати концепцію реформування інституційного забезпечення діагностики фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України;

• визначити шляхи вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб в Україні;

• обґрунтувати підходи до зниження ризику концентрації акціонерної власності в банківському секторі України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний, діяльнісний, інституціональний та синергетичний підходи, згідно з якими корпоративні конфлікти в банківському секторі розглянуто в тісному взаємозв’язку з галузевою специфікою.

У дисертації застосовувались такі методи: аналізу і синтезу, наукової абстракції, історичний − для дослідження еволюції теоретичних підходів до вивчення сутності корпоративного конфлікту, його фінансових передумов і наслідків, а також уточнення базових категорій та понять, що стосуються формування теоретичних засад їх діагностики і наслідків у банківському секторі; графічний, статистичних порівнянь, узагальнення, групування − для аналізу тенденцій розвитку корпоративних конфліктів у банках; систематизації, класифікації, компаративного аналізу – для обґрунтування моделей розвитку

4

корпоративних конфліктів у банківському секторі; кореляційного аналізу – для аналізу взаємозв’язків концентрації власності та організації корпоративних відносин і фінансових результатів банків; графічний, абстрактно-логічний, теоретичного узагальнення – для виокремлення проблем виявлення фінансових передумов, наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють корпоративні відносини в банківському секторі України, офіційні дані Державної служби статистики України, звітні дані Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, банківських установ України, офіційні матеріали Базельського комітету з банківського нагляду, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України, Асоціації українських банків, Міністерства фінансів України, звіти рейтингових агенцій, кредитних бюро, науково-дослідних установ та аналітичних центрів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів з проблематики дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів: уперше: • розроблено методологічний підхід до формування інституційної системи

діагностики фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі та, на основі обґрунтування взаємозв’язків і відносин між її інститутами, визначено роль центрального банку в урегулюванні таких конфліктів;

• запропоновано методичний підхід до аналізу та оцінки фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі на основі таких груп показників: макроекономічні індикатори банківських криз; індикатори фінансових передумов корпоративних конфліктів банківських установ; індикатори організації корпоративних відносин в банках; індикатори розвитку інститутів зниження трансакційних витрат учасників корпоративних відносин;

• на основі застосування агентської теорії визначено основні відмінності фінансових агентських відносин банку з клієнтами від класичних «акціонер – найманий менеджер» (строковість і зворотність інвестицій, присутність фінансових гарантій та фіксована плата за користування капіталом; ризик ланцюгової реакції «неповернення коштів позичальником – зниження ліквідності банку – неповернення банком коштів вкладникам»; відмінна структура трансакційних витрат учасників конфліктів) і виявлено додаткові фінансові передумови корпоративних конфліктів у банках, обумовлені структурою та збалансованістю складових їхнього капіталу;

• доведено, що з огляду на специфіку функціонування банківського сектору (однотипність складових, фінансові взаємозв’язки, взаємо-залежність банків) і банківської системи (конфліктність фінансових

5

інтересів окремих банків та банківської системи) урегулювання конфліктів фінансових інтересів учасників корпоративних відносин у банківському секторі повинно мати системний характер і забезпечувати вирішення додаткових завдань: моніторинг ризику концентрації акціонерної власності, управління кредитними та депозитними ризиками, забезпечення фінансової стійкості банківських установ і банківського сектору загалом, попередження появи ефекту «доміно»;

• запропоновано підхід до структурування фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківській сфері з виокремленням чотирьох рівнів (клієнтів банківських установ; банків; банківського сектору; банківської системи) і показано взаємозв’язки фінансових передумов та наслідків на всіх рівнях;

удосконалено: • наукові засади періодизації розвитку конфліктності корпоративних

відносин у банках шляхом виокремлення трьох етапів, на основі тенденцій розвитку банківських установ, формування кола ключових учасників корпоративних конфліктів, ролі центрального банку в корпоративних відносинах, розвитку інститутів діагностики фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів. Це уможливлює комплексний розгляд взаємозв’язку фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі;

• концептуальні засади трансформації взаємозв’язків інститутів діагнос-тики фінансових передумов і врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі через перерозподіл функцій регуляторів у напрямі посилення впливу центрального банку на рейтингові агенції, кредитні бюро, колекторські компанії, банківських омбудсменів та медіатора. Це дозволяє надати системності функціонуванню інститутів діагностики фінансових передумов, наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі;

• науковий підхід до розрахунку внесків банків до системи гарантування вкладів фізичних осіб на диференційованій основі з групуванням банків у п’ять груп ризику на основі оцінки кількісно-якісних індикаторів та ризику кластера банку, що надасть можливість формування ресурсів системи гарантування вкладів з урахуванням комплексної оцінки ризиків неповернення вкладів банківськими установами;

• визначення процедур та інструментарію зниження конфліктності фінансових інтересів вкладників і власників контрольних пакетів акцій у банках та зацікавлених осіб на основі застосування заходів прямого та опосередкованого обмеження монополії власника контрольного пакета акцій при ухваленні управлінських рішень у банках, що дозволить знизити втрати від ризику концентрації акціонерної власності в них;

набули подальшого розвитку: • трактування сутності корпоративних конфліктів, яке, на відміну від

наявних підходів до тлумачення цього поняття, акцентує увагу на

6

фінансових передумовах їх виникнення і містить індикатори, що дозволяють комплексно їх діагностувати;

• обґрунтування впливу специфіки корпоративних відносин у банках на перерозподіл трансакційних витрат між їхніми учасниками, інститутами діагностики фінансових передумов корпоративних конфліктів та інститутами зниження фінансових втрат учасників корпоративних відносин. Це дає змогу системно підійти до формування інституційного забезпечення зниження трансакційних витрат учасників корпоративних відносин у банківському секторі;

• тлумачення сутності корпоративного управління як сукупності механізмів, сформованих під впливом формальних і неформальних норм і правил поведінки, що формують оптимальний рівень трансакційних витрат для запобігання та пом’якшення наслідків конфліктів фінансових інтересів учасників корпоративних відносин. Це дозволяє визначити роль корпоративного управління в попередженні корпоративних конфліктів;

• класифікація трансакційних витрат завдяки виокремленню та викорис-танню як ознаки етапів розвитку корпоративних конфліктів, відповідно до якої запропоновано виділяти три групи трансакційних витрат: витрати, що виникають до укладення угоди; витрати, що виникають унаслідок реалізації угоди; витрати, що виникають унаслідок порушення умов угоди. Це дозволяє розглядати зростаючі трансакційні витрати, що виникають під час угоди, як каталізатори появи корпоративних конфліктів, а трансакційні витрати, що виникають унаслідок порушення умов угоди, як фінансові наслідки корпоративних конфліктів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання теоретичних і методологічних узагальнень та висновків дисертаційної роботи законодавцями, центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб України, саморегулівними банківськими організаціями для формування системи комплексної діагностики фінансових передумов, наслідків і підходів до врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України.

Наукові та методичні положення дисертаційної роботи впроваджено в діяльність:

• Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україні (довідка № 2401-04/7327-09 від 06.03.2017), а саме: при формуванні програм захисту прав споживачів фінансових послуг – пропозиції щодо зниження фінансових втрат учасників корпоративних конфліктів через обмеження можливостей зловживань колекторських компаній; при оцінці макро-економічної ситуації та здійсненні макроекономічного прогнозування – підхід до оцінки фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі; при формуванні програм розвитку ринку фінансового посередництва – розробки щодо інституційного забезпечення діагностики фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі;

7

• Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України (довідка № 12-5962/17 від 17.03.2017) при вдосконаленні роботи ФГВФО – пропозиції щодо діагностики ризиків банківських установ і підвищення транспарентності роботи Фонду;

• Першого всеукраїнського бюро кредитних історій (довідка № 26-1/02-02 від 15.03.2017) при формуванні кредитних історій позичальників – про-позиції щодо застосування групи якісних критеріїв оцінки кредитоспро-можності позичальників для комплексної оцінки кредитного ризику;

• Незалежної асоціації банків України при розробленні пропозицій щодо вдосконалення розвитку банківської системи України (довідка № 3840-15/03 від 15.03.2017) – пропозиції щодо діагностики фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі, рекомендації щодо запобігання та зниження конфліктності фінансових інтересів вкладників та власників контрольних пакетів акцій у банках України, методичний підхід до аналізу та оцінки фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі;

• ПАТ КБ «ПриватБанк» (довідка № E.LV.0.0.0.0/3-240 від 15.03.2017) – підходи до оцінки фінансових передумов корпоративних конфліктів у банку і пропозиції щодо вдосконалення внутрішніх процедур корпоративного управління та інструментарію запобігання і зниження конфліктності фінансових інтересів учасників корпоративних відносин;

• ПАТ «Комерційний банк ,,Глобус”» (довідка № 1197/1 від 15.03.2017) – пропозиції щодо оцінки ризиків корпоративного управління в банку, вдосконалення роботи наглядових рад і підходи до оцінки фінансових передумов появи корпоративних конфліктів;

• АТ «Ощадбанк» (довідка № 2280 від 14.03.2017) – пропозиції щодо діагностики фінансових передумов появи корпоративних конфліктів і формування внутрішніх систем регулювання конфліктності інтересів учасників корпоративних відносин;

• ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (довідка № Д5-ВМ/23-791/1 від 14.03.2017) – методичний підхід до аналізу та оцінки фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі та підхід до їх структурування;

• ТОВ «Фінансова компанія ,,Авістар”» (довідка №1/21 від 06.03.2017) – пропозиції щодо формування процедур організації медіаційних переговорів між боржниками та банківськими установами і рекомендації щодо оцінки фінансових передумов появи корпоративних конфліктів клієнтів компанії;

• ДВНЗ «Університет банківської справи» (довідка № 12-009/458 від 03.03.2017) – при формуванні магістерських програм «Корпоративне управління в банках» і складанні навчальних програм дисциплін «Банківське регулювання та нагляд», «Центральний банк та грошово-кредитна політика».

8

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, що винесено на захист, сформульовані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення та ідеї, що належать авторові. Особистий внесок автора у працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та методичні результати наукового дослідження оприлюднені автором на таких міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях та круглих столах: Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Економіка і управління: проблеми науки та практики» (м. Київ, 2012 р.); VII Міжнародна науково-практична конференція «Інтеграція України в європейський і світовий фінансовий простір» (м. Львів, 2012 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Економічний потенціал України: наукові підходи та практика реалізації» (м. Одеса, 2016 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічний розвиток України: загрози та виклики в умовах трансформаційних змін» (м. Одеса, 2016 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Творення простору суспільної довіри в Україні XXI сторіччя» (м. Львів, 2016 р.); ХI Міжнародна науково-практична конференція «Інтеграція України в європейський і світовий фінансовий простір» (м. Львів, 2016 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Підприємництво та фінансова система: національні особливості та світові тенденції» (м. Одеса, 2017 р.); II Міжнародна науково-практична конференція «Національні особливості та світові тенденції управління та адміністрування на макро-, мезо- і мікрорівні економіки» (м. Київ, 2017 р.); ІІІ Міжнародна конференція «Корпоративна соціальна відповідальність. Глобальні виклики та національні рішення» (м. Київ, 2009 р.); Парламентські слухання на тему «Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії та перспективи» (м. Київ, 2009 р.); круглий стіл «Капіталізація: проблеми розвитку і кількісного виміру» (м. Львів, 2006 р.); круглий стіл «Боротьба з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом» (м. Львів, 2007 р.); семінар МОН України «Корпоративна соціальна відповідальність» (м. Київ, 2009 р.).

Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертації опубліковано в 43 працях, з яких: 1 одноосібна монографія (загальним обсягом 16 друк. арк.), розділи у двох колективних монографіях, 22 статті у вітчизняних і зарубіжних наукових фахових виданнях, 18 інших публікацій. Обсяг опублікованого особисто автором матеріалу за результатами дисертаційного дослідження становить 64,64 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 460 сторінок, основний зміст викладено на 381 сторінці. Робота містить 23 таблиці, 39 рисунків, 14 додатків. Список використаних джерел включає 454 найменування.

9

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, викладені мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено інформацію про їх публікацію і апробацію.

У розділі 1 «Теоретико-методологічні засади розвитку корпоративних конфліктів у банках» обгрунтовано теоретико-методологічні засади фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів, розкрито суть трансакційних витрат та їх вплив на розвиток корпоративних конфліктів, обґрунтовано механізми врегулювання конфліктів фінансових інтересів учасників корпоративних відносин, а також визначено специфіку формування корпоративних відносин у банківських установах та її вплив на появу і наслідки корпоративних конфліктів.

Вихідним пунктом дослідження стало уточнення сутності поняття «корпоративний конфлікт».

На основі наявних наукових концепцій визначено, що корпоративний конфлікт є результатом дій учасників корпоративних відносин, який виникає внаслідок їх бажання змінити частку в акціонерному капіталі чи дохід від його використання та/або умови корпоративних відносин у ситуації, коли одночасне задоволення фінансових інтересів власників капіталу та інших сторін взаємовиключне.

На основі систематизації поглядів науковців визначено, що корпоративні конфлікти можуть набувати форми як внутрішніх (конфлікти між власниками і між власниками та управлінцями), так і зовнішніх (як результати конфліктності фінансових інтересів власників з іншими суб’єктами, що претендують на фінансові потоки чи інші блага корпорації) конфліктів. До ключових зовнішніх учасників корпоративних конфліктів у банках з огляду на стейкхолдерську теорію фірми віднесено регуляторів, вкладників і позичальників банківських установ.

Доведено, що корпоративний конфлікт зумовлений, насамперед, конфліктом фінансових інтересів агентів та принципалів, специфіка відносин яких полягає в тому, що один чи кілька принципалів (інвесторів) за винагороду доручають іншим особам (агентам) управління фінансами від свого імені. Наслідком відокремлення власності на фінансові ресурси від управління ними, опортунізму агентів, інформаційної асиметрії, невизначеності відносин та специфічності активів є трансакційні витрати принципалів, пов’язані з переходом прав власності та їхнім захистом.

Визначено, що за теорією трансакційних витрат корпоративний конфлікт є наслідком порушення умов трансакції однією із сторін, і запропоновано при дослідженні фінансових передумов та наслідків корпоративних конфліктів виділяти три групи трансакційних витрат: витрати, що виникають до укладення угоди; витрати, що виникають унаслідок реалізації угоди; витрати, що

10

виникають унаслідок порушення умов угоди. Обґрунтовано, що зростаючі трансакційні витрати під час реалізації угоди є каталізаторами появи корпоративних конфліктів, тоді як витрати, що виникають унаслідок порушення умов угоди, є за своєю суттю фінансовими наслідками корпоративних конфліктів.

На основі застосування системного та інституційно-еволюційного підходів виявлено, що повністю уникнути трансакційних витрат неможливо, водночас масштабність фінансових наслідків принципалів унаслідок корпоративних конфліктів залежить від наявних інститутів урегулювання конфліктності фінансових інтересів учасників корпоративних відносин.

На підставі аналізу наукових поглядів визначено, що методологічні підходи до врегулювання конфліктів фінансових інтересів принципалів та агентів сформувала теорія корпоративного управління. Уточнено зміст категорії «корпоративне управління» як сукупності механізмів, сформованих під впливом формальних та неформальних норм і правил, що формують оптимальний рівень трансакційних витрат для запобігання та пом’якшення наслідків конфліктів фінансових інтересів учасників корпоративних відносин. Внутрішні механізми корпоративного управління (механізми моніторингу радою директорів і концентрації власності та механізми компенсаційних контрактів) призначені для встановлення збалансованого рівня трансакційних витрат власників капіталу та агентів. Зближення фінансових інтересів власників з інтересами інших учасників корпоративних відносин за зниження їхніх трансакційних витрат забезпечується дією зовнішніх механізмів (нормативно-правових, ринку корпоративного контролю, ринку позичкового капіталу, ринку праці менеджерів).

У результаті дослідження наукових підходів до визначення відмінностей корпоративних відносин у банківських установах і нефінансових корпораціях виявлено, що специфіка корпоративних відносин у банках проявляється: у наявності двох груп інвесторів – акціонерів банку і вкладників, фінансові інтереси яких мають суперечливий характер, а можливості впливу неідентичні; вищому рівні трансакційних витрат власників капіталу на інформацію, що пов’язано з труднощами моніторингу використання фінансових ресурсів через ускладнену оцінку активів банків з огляду на високу частку фіктивного капіталу; особливій ролі банківського регулятора в корпоративних відносинах між акціонерами і зацікавленими особами; перерозподілі частини трансакційних витрат між власниками капіталу та органами регулювання банківської діяльності.

На основі узагальнення результатів досліджень щодо використання в банках традиційних механізмів урегулювання конфліктів фінансових інтересів визначено, що наслідком специфіки корпоративних відносин у банках є те, що такий традиційний механізм контролю агентів принципалами, як концентрація акціонерної власності, може спричиняти протилежні ефекти, створюючи додат-кові ризики та виступаючи передумовою появи корпоративних конфліктів, які

11

особливо негативно можуть проявлятись у країнах із транзитною економікою у кризові періоди. Натомість регуляторні та ринкові механізми, а також механізм моніторингу наглядовими радами відіграють більш вагому роль у зближенні фінансових інтересів власників, вкладників та суспільства.

У другому розділі дисертаційного дослідження «Організаційно-методичне забезпечення діагностики фінансових передумов, наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі» визначено методологічні підходи до виявлення фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі, обґрунтовано інституційне забезпечення діагностики фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі, наведено методичний підхід до оцінки їх фінансових передумов та наслідків в Україні.

На основі застосування системного, діяльнісного і синергетичного підходів виявлено, що додаткові фінансові передумови появи корпоративних конфліктів у банківській сфері та відмінний характер їх розвитку визначаються особливостями функціонування комерційного банку, банківського сектору та банківської системи.

На основі застосування положень агентської теорії визначено, що у грошово-кредитному посередництві банку виникають три групи агентських фінансових відносин, порівняльний аналіз яких (табл. 1) дозволяє обґрунтувати додаткові фінансові передумови появи корпоративних конфліктів, обумовлені структурою та збалансованістю складових капіталу банку.

Це свідчить про те, що на попередження появи корпоративних конфліктів вагомо впливає управління кредитно-депозитними ризиками, спрямоване на забезпечення платоспроможності позичальників та надійності вкладників.

У результаті дослідження складу трансакційних витрат банківських установ, вкладників та позичальників показано, що, за певних спільних рис у відносинах, які виникають під час процесів кредитування і прийняття вкладів, структура трансакційних витрат учасників є відмінною, що проявляється в такому:

1) частину втрат вкладників відшкодовують треті особи, а частина, за умови непередбачуваності їх гарантування системами страхування депозитів, є незворотними втратами;

2) основним чинником зниження трансакційних витрат вкладників на інформацію виступає довіра, виявлення впливу якої створює основну проблему діагностики трансакційних витрат вкладників і спричиняє відсутність лінійного зв’язку між фінансовими передумовами та наслідками корпоративних конфліктів.

Унаслідок висвітлення специфіки функціонування банківського сектору та банківської системи загалом показано високу вірогідність появи корпоративних конфліктів у банках через зовнішні обставини, пов’язані з банківською панікою, банкрутствами банків-партнерів, кризовим станом економіки.

12

Таблиця 1 Порівняльний аналіз фінансових відносин «принципал – агент» у банку

Характеристика відносин

«принципал – агент»

Акціонери (принципали) –

наймані менеджери

(агенти)

Вкладники (принципали) –

банк (агент)

Банк (принципал) – позичальники

(агенти)

Особливості відносин при інвестуванні принципалом

Інвестиції в банк на незворотній основі

Надання банку коштів на певний період часу з умовою повернення та отримання прибутків у формі плати за користування капіталом

Надання коштів на певний період часу з вимогою їх повернення та виплати відсотків за користу-вання капіталом

Особливості прояву фінансових інтересів принципала у відносинах «принципал – агент»

Отримання прибутку у формі дивідендів чи продажу акцій іншим особам

Отримання прибутку у формі вищого відсотка, гарантія збереженості коштів

Отримання прибутку від надання коштів за вищим відсотком, гарантія повернення коштів та збереження ліквідності застави

Особливості прояву фінансових інтересів агента у відносинах «принципал – агент»

Отримання ви-сокої винагоро-ди за управління коштами

Отримання капіталу за невисокою платою за його використання

Отримання капіталу за невисокою платою за його використання

Особливості гаранту-вання принципалу повернення інвестованого капіталу у відносинах «принципал – агент»

Гарантії від банку відсутні

Гарантії від банку відсутні, можливі гарантії систем гарантування вкладів

Можливі гарантії від позичальника банку у формі застави чи поруки третьої особи

Особливості визначення обсягу інвестицій та розподілу прибутків принципала у відносинах «принципал – агент»

Обсяги можуть визначатися ре-гулятором, роз-поділ прибутків вирішує принципал

Обсяг необмежений, плата за користування капіталом формується агентом під впливом вимог регуляторів

Обсяг та плата за користування кредитом формується принципалом під впливом вимог регуляторів

Особливості впливу принципала на використання фінансів агентом у відносинах «принципал – агент»

Високий за умови концентрації власності з можливістю заміни агента

Низький, заміна агента можлива лише через забрання інвестицій

Середній або відсутній, заміна агента до закінчення строку дії контракту ускладнена

Особливості інформа-ційного забезпечення у відносинах «принци-пал – агент» при використанні капіталу

Інформаційна асиметрія на користь агента

Інформаційна асиметрія на користь агента

Двостороння інформаційна асиметрія

Специфіка порушення контрактних умов агентом у відносинах «принципал – агент»

Опортунізм агента

Опортунізм агента, відсутність необхідних коштів через втрату ліквідності, внаслідок зниження ціни активів, неповернення кредитів, відплив депозитів

Опортунізм агента, відсутність коштів через втрату ліквідності внаслідок внутрішніх проблем і зовнішніх екстерналій

Примітка. Розробка автора.

13

На основі визначення додаткових фінансових передумов появи корпоративних конфліктів у банківській сфері з урахуванням різних управлінських рівнів (рис. 1) виявлено їхні можливі циклічні взаємозв’язки та обґрунтовано, що їх наявність підкреслює важливість формування на системній основі інституційного забезпечення діагностики фінансових передумов і наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів як на рівні клієнтів, банків, так і на рівні банківського сектору та банківської системи загалом.

Рис. 1. Потенційні фінансові передумови і наслідки корпоративних конфліктів у банківській сфері

Примітка. Розробка автора. При викладенні положень щодо внутрішньої підсистеми виявлення

фінансових передумов і наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів обґрунтовано основні відмінності внутрішніх механізмів корпоративного управління в банках: наявність додаткових завдань наглядових рад щодо управління ризиками та захисту інтересів вкладників; вагома роль комітетів наглядових рад з ризиків та аудиту, політики врегулювання конфліктів

Потенційні фінансові передумови корпоративних конфліктів

у банківській сфері

Потенційні наслідки корпоративних

конфліктів у банківській сфері

Інфляція, падіння курсу національної валюти, масовий відплив депозитів,

зменшення фінансових ресурсів унаслідок витрат на підтримку

платоспроможності банківського сектору, збитковість банківського

сектору

Зниження фінансової стійкості банківського сектору,

банківська криза

Концентрація акціонерної власності певних груп інвесторів,

висока частка проблемних банків, зменшення ресурсної бази банків

унаслідок паніки вкладників, зростаючі трансакційні витрати

Збитковість банківського сектору, зростання трансакційних витрат обміну та трансакційних втрат

банківських установ, скорочення кількості операцій та зниження

їх прибутковості, втрати внаслідок підтримки платоспроможності банків та повернення вкладів

Рівень банківської системи

Рівень банківського сектору

Концентрація акціонерної власності, ризики корпоративного управління,

незбалансована структура складових капіталу банку,

відплив депозитів, неповернення кредитів,

зростаючі трансакційні витрати

Зменшення ресурсної бази, втрати від активних операцій,

зростання трансакційних витрат обміну та втрат від корпоративних

конфліктів, проблеми з ліквідністю, банкрутство

Рівень банківських установ

Зниження платоспроможності позичальників,

потреба в коштах вкладників, зростаючі трансакційні витрати

обміну

Відплив коштів вкладників,

неповернення кредитів позичальниками

Рівень клієнтів банків

14

інтересів та операцій із пов’язаними особами, внутрішніх інститутів зменшення інформаційної асиметрії – служб внутрішнього аудиту та корпоративного секретаря.

На основі комплексного застосування теоретичних та емпіричних підходів обґрунтовано, що основні завдання зовнішньої системи виявлення фінансових передумов і наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі включають: діагностику фінансових передумов корпоративних конфліктів та їх наслідків на рівні окремих позичальників, банківських установ, банківського сектору та банківської системи; формування превентивних заходів із попередження появи масштабних конфліктів; урегулювання корпоративних конфліктів. Визначено, що найбільш комплексно діагностику фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів здійснюють регуляторні інститути, серед яких визначальною є роль банківських регуляторів та регуляторів ринків цінних паперів. Основні завдання ринкових інститутів мають більш вузькоспеціалізований характер при розв’язанні окремих проблем конфліктності фінансових інтересів учасників корпоративних відносин (рис. 2).

На основі систематизації наявних і можливих взаємозв’язків між інститутами системи діагностики фінансових передумов, наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі обґрунтовано, що:

1) у функціонуванні системи ключовими є роль банківського регулятора, характер його взаємозв’язків і підпорядкованість інститутів у системі, унаслідок чого вона стає керованою чи самоорганізованою;

2) ефективність системи визначається її відповідністю особливостям країни, тенденціям розвитку банківського сектору та рівню конфліктності інтересів учасників корпоративних відносин.

Для діагностики фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі України розроблено методичний підхід до їх аналізу та оцінки, який передбачає дослідження таких груп показників: макроекономічні індикатори банківських криз; індикатори фінансових передумов корпоративних конфліктів банківських установ; індикатори організації корпоративних відносин у банках; індикатори розвитку інститутів зниження трансакційних витрат учасників корпоративних відносин.

У третьому розділі «Аналіз фінансових передумов та наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі України» висвітлено тенденції прояву корпоративних конфліктів за час існування банківської системи України, наведено моделі корпоративних конфліктів у банківському секторі України, досліджено їхні фінансові передумови і наслідки.

У процесі емпіричних досліджень виділено три етапи, особливості яких зумовили виникнення ключових учасників корпоративних відносин і формування характеру їхньої взаємодії, що вплинуло на розвиток та форми прояву корпоративних конфліктів.

15

Ри

с. 2

. Мод

ель

взає

моз

в’яз

ків

між

уча

сник

ами

корп

орат

ивни

х ко

нфлі

ктів

та

інст

итут

ами

діаг

ност

ики

фін

ансо

вих

пере

дум

ов,

насл

ідкі

в і в

регу

люва

ння

корп

орат

ивни

х ко

нфлі

ктів

у б

анкі

вськ

ому

сект

орі

При

міт

ка. Р

озро

бка

авто

ра.

Регу

лято

рні і

нсти

тути

діа

гнос

тики

фін

ансо

вих

пере

дум

ов, н

аслі

дків

та

вре

гулю

ванн

я ко

рпор

атив

них

конф

лікт

ів

Пос

тійн

і зв’

язки

М

ожли

ві зв

’язк

и

Ринк

ові і

нсти

тути

діа

гнос

тики

фін

ансо

вих

пере

дум

ов, н

аслі

дків

та

вре

гулю

ванн

я ко

рпор

атив

них

конф

лікт

ів

Інст

итут

и ба

нків

сько

го р

егул

юва

ння

Фун

кції:

діа

гнос

тика

фін

ансо

вих

пере

думо

в, н

аслі

дків

та

врег

улю

ванн

я ко

рпор

атив

них

конф

лікт

ів н

а рі

вні

окре

мих

кліє

нтів

, бан

ків,

бан

ківс

ьког

о се

ктор

у, б

анкі

вськ

ої с

исте

ми

Інст

итут

и ре

гулю

ванн

я ри

нку

ці

нних

пап

ерів

Ф

ункц

ії: д

іагн

ости

ка ф

інан

сови

х пе

реду

мов,

на

слід

ків

та в

регу

люва

ння

внут

ріш

ньо-

аген

тськ

их к

орпо

рати

вних

кон

флік

тів

банк

ів

і кон

флік

тів

на р

инку

цін

них

папе

рів

Уча

сник

и ко

рпор

атив

них

конф

лікт

ів

у ба

нків

сько

му

сект

орі

Сис

тем

и га

рант

уван

ня д

епоз

итів

Ф

ункц

ії: у

регу

люва

ння

конф

лікт

ів б

анкі

в

з вкл

адни

ками

і по

верн

ення

тра

нсак

ційн

их

втра

т вк

ладн

иків

бан

ків,

діа

гнос

тика

фі

нанс

ових

пер

едум

ов п

ояви

кон

флі

ктів

з в

клад

ника

ми

Банк

івсь

кі у

стан

ови

В

клад

ники

бан

ків Акц

іоне

ри б

анкі

в

П

озич

альн

ики

банк

ів

Рейт

инго

ві а

генц

ії Ф

ункц

ії: д

іагн

ости

ка ф

інан

сови

х пе

реду

мов

та н

аслі

дків

ко

рпор

атив

них

конф

лікт

ів

на р

івні

окр

емих

поз

ичал

ьник

ів,

інст

руме

нтів

, бан

ків

Кре

дитн

і бю

ро

Фун

кції:

діа

гнос

тика

фін

ансо

вих

пере

думо

в ко

рпор

атив

них

конф

лікт

ів

на р

івні

окр

емих

поз

ичал

ьник

ів

Кол

екто

рськ

і ком

пані

ї Ф

ункц

ії: у

регу

люва

ння

конф

лікт

ів

з бор

жни

ками

та

пове

рнен

ня ч

асти

ни

тран

сакц

ійни

х вт

рат

банк

ів

Б

анкі

вськ

ий о

мбу

дсм

ен

Фун

кції:

уре

гулю

ванн

я ко

рпор

атив

них

конф

лікт

ів м

іж б

анка

ми т

а кл

ієнт

ами,

зн

ижен

ня т

ранс

акці

йних

вит

рат

кліє

нтів

Бан

ківс

ький

мед

іато

р Ф

ункц

ії: у

регу

люва

ння

конф

лікт

ів

між

вла

сник

ами,

бан

ками

та

кліє

нтам

и,

зниж

ення

тра

нсак

ційн

их в

трат

уча

сник

ів

15

16

Наголошено, що під час першого етапу (1989–1999 рр.) відбулося зародження корпоративних відносин у банківському секторі України, визначальними ознаками яких були високий рівень концентрації власності, непрозорість володіння банками, обмежене коло учасників корпоративних відносин і слабкий вплив регуляторних і ринкових інститутів на корпоративні відносини. Наслідками корпоративних конфліктів, які мали форму банкрутств 76 банків у 1994–1996 рр. унаслідок сповільнення темпів інфляції, були втрати власників банків без їхнього суттєвого впливу на фінансову стійкість банківського сектору.

Характерною ознакою другого етапу (2000–2008 рр.) розвитку корпо-ративних конфліктів у банківському секторі визначено появу типових для всіх банківських установ дрібних корпоративних конфліктів із клієнтами, без масштабних фінансових втрат і впливу на фінансову стійкість банківського сектору. До основних чинників, що вплинули на розвиток конфліктності фінансових інтересів учасників корпоративних відносин, віднесено підвищення концентрації власності та зміну структури власників банків унаслідок припливу іноземного капіталу, розширення кола зовнішніх учасників корпоративних відносин з виконанням банками функції грошово-кредитного посередництва, посилення впливу НБУ і початок формування інститутів діагностики фінансових передумов, наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів.

Визначено, що основні масштабні корпоративні конфлікти в банківському секторі України розпочалися під час третього етапу – етапу кризи банківського сектору, яка розпочалась у жовтні 2008 року після світової кризи, поглибилась у 2014-му і триває донині, супроводжуючись масовими банкрутствами банківських установ, відпливом коштів вкладників, видатками на підтримку банківського сектору, скороченням обсягів кредитування економіки.

Дослідження практики розвитку корпоративних конфліктів у банківському секторі України дозволило виділити такі типові моделі їх прояву: дрібні конфлікти між банками і клієнтами, що виникають при кредитно-депозитних та розрахунково-касових операціях через опортунізм персоналу банку і/або клієнтів; масштабні конфлікти між банками і клієнтами, що виникають через опортунізм керівництва банків при неповерненні вкладів клієнтів; масштабні конфлікти між банками і клієнтами, що виникають через опортунізм значущих клієнтів банків при кредитних операціях; конфлікти між банками і регуля-торами, які виникають при використанні коштів рефінансування у власних потребах, виведенні активів банків при введенні тимчасової адміністрації.

На основі аналізу індикаторів фінансових передумов появи корпоративних конфліктів визначено такі фінансові передумови корпоративних конфліктів: на макрорівні – світова фінансова криза, девальвація національної валюти, інфляція, зменшення фінансових ресурсів банківської системи; на рівні банківських установ – надмірна кредитна активність і високі кредитні ризики, пов’язані з високою часткою кредитів, наданих пов’язаним особам, нарощування кредитування і залежності від зовнішніх запозичень, значні строкові та валютні дисбаланси у структурі кредитів і депозитів, висока частка проблемних кредитів (табл. 2).

17

Табл

иця

2 П

оказ

ники

– ін

дика

тори

фін

ансо

вих

пере

дум

ов к

орпо

рати

вних

кон

флі

ктів

віт

чизн

яних

бан

ків

у 20

05–2

016

рр.

Пок

азни

к

2005

20

06

2007

20

08

2009

20

10

2011

20

12

2013

20

14

2015

20

16

Кіл

ькіс

ть б

анкі

в 16

5 17

0 17

5 18

4 18

2 17

6 17

6 17

6 18

0 16

3 12

0 96

А

декв

атні

сть

регу

ляти

вног

о ка

піта

лу (Н

2)

14,9

5 14

,19

13,9

2 14

,01

18,0

8 20

,83

18,9

18

,06

18,2

6 15

,6

12,3

1 12

,69

Пок

азни

к ві

днош

ення

рег

улят

ивно

го к

апіт

алу

1 рі

вня

до а

ктив

ів, з

важ

ених

на

ризи

ки, %

н.

д.

н.д.

10

,09

11,1

5 14

,23

15,1

1 13

,99

13,7

7 13

,89

11,2

1 8,

30

8,96

П

оказ

ник

відн

ошен

ня р

егул

ятив

ного

кап

італ

у

до зо

бов’

язан

ь, %

н.

д.

н.д.

13

,64

15,2

5 17

,75

20,0

0 19

,85

18,6

8 18

,88

16,1

7 11

,28

9,54

Ча

стка

лік

відн

их а

ктив

ів, %

н.

д.

н.д.

15

,11

12,5

9 15

,51

26,6

2 26

,45

31,6

6 29

,53

34,0

6 39

,54

48,5

2 С

півв

ідно

шен

ня л

ікві

дних

акт

ивів

до

кор

отко

стро

кови

х зо

бов’

язан

ь, %

40

,17

37,8

3 39

,93

32,9

9 35

,88

91,1

9 94

,73

90,2

8 89

,11

86,1

4 92

,87

69,2

3 Ре

зуль

тат

діял

ьнос

ті (м

лн гр

н)

2 17

0 4

144

6 62

0 7

304

-38

450 -

13 0

27 -7

708

4 8

99

1 43

6 -5

2 96

6 -6

6 60

0 -1

58 4

82

Резу

льта

т ді

яльн

ості

в р

озра

хунк

у на

1 б

анк

(млн

грн)

13

,15

24,3

8 37

,83

39,7

0 -2

11,2

6 -7

4,02

-43

,80

27,8

4 7,

98

-324

,95

-555

-1

650

,85

Рент

абел

ьніс

ть а

ктив

ів, %

1,

31

1,61

1,

5 1,

03

-4,3

8 -1

,45

-0,7

6 0,

45

0,12

-4

,07

-5,1

2 -1

2,60

Ре

нтаб

ельн

ість

кап

італ

у, %

13

,90

17,6

4 9,

51

6,12

-2

3,99

-9

,46

0,78

2,

89

0,75

-3

5,78

-6

4,22

-1

16,7

4 С

півв

ідно

шен

ня п

роце

нтно

ї мар

жі

до в

алов

ого

дохо

ду, %

48

,36

54,4

9 55

,45

51,1

6 65

,98

65,9

8 63

,07

64,1

5 58

,56

48,4

6 39

,00

45,9

4 С

півв

ідно

шен

ня н

епро

цент

них

витр

ат

до в

алов

ого

дохо

ду, %

н.

д.

н.д.

н.

д.

н.д.

74

,30

64,6

5 63

,72

51,4

1 51

,26

78,9

7 85

,20

60,9

1

Пок

азни

к за

галь

ної к

реди

тної

акт

ивно

сті,

%

73,1

2 79

,28

81

85,5

5 84

,9

80,1

4 78

,28

72,3

3 71

,31

76,4

2 76

,94

82,1

2 Ро

змір

кре

дитн

ого

ризи

ку н

а од

ного

кон

траг

ента

(Н7)

22

,25

21,4

5 22

,56

23,0

4 21

,56

21,0

4 20

,76

22,1

22

,33

22,0

1 22

,78

21,4

8 Ро

змір

вел

иког

о кр

едит

ного

риз

ику

на

одн

ого

конт

раге

нта

(Н8)

20

2,6

191,

4 17

1,1

187,

4 16

9,2

161,

2 16

4,5

172,

9 17

2,1

250,

0 36

4,1

308,

27

Розм

ір к

реди

тів,

гара

нтій

і по

ручи

тель

ств,

на

дани

х ін

сайд

ерам

(%)

7,13

5,

86

6,84

5,

76

3,31

2,

25

2,51

2,

41

1,63

1,

37

31,1

9 36

,72

Спі

ввід

нош

ення

нед

іючи

х кр

едит

ів

до с

укуп

них

вало

вих

кред

итів

, %

57,9

9 59

,76

48,1

2 3,

88

13,7

0 15

,27

14,7

3 16

,54

12,8

9 18

,98

28,0

3 30

,47

Спі

ввід

нош

ення

вел

иких

від

крит

их п

озиц

ій

до к

апіт

алу

202,

61 1

91,4

4 17

1,06

187

,36

169,

21 1

61,2

1 16

4,46

172

,91

172,

1 25

0,04

36

4,14

43

6,56

В

ідно

шен

ня н

едію

чих

кред

итів

до

нада

них

кред

итів

, % 5

7,88

59

,45

48,1

5 3,

87

14,1

2 15

,94

15,3

0 20

,76

16,7

9 24

,79

37,6

9 38

,31

Від

нош

ення

рез

ерві

в пі

д кр

едит

ні о

пера

ції

до к

реди

тног

о по

ртфе

ля,

%

5,33

4,

54

3,81

5,

62

12,9

3 14

,65

14,1

1 16

,32

13,5

0 18

,99

31,7

0 27

,67

Част

ка п

рост

роче

ної з

абор

гова

ност

і за

кре

дита

ми в

зага

льні

й су

мі к

реди

тів,

%

1,52

1,

26

1,3

2,3

9,4

11,2

9,

6 8,

9 7,

7 13

,5

20,4

25

,8

Част

ка д

епоз

итів

у зо

бов’

язан

нях,

%

43,5

5 40

,16

33,9

4 30

,80

26,8

9 32

,56

34,6

8 39

,87

41,9

6 36

,07

32,0

6 37

,80

Част

ка д

епоз

итів

і вк

ладі

в у

зобо

в’яз

ання

х, %

70

,99

61,4

8 51

,99

44,2

7 42

,50

51,5

7 54

,79

59,1

5 61

,60

57,9

8 58

,83

73,7

3 Дж

ерел

о. Д

ані Н

БУ і

розр

ахун

ки а

втор

а.

17

18

Визначено, що втрат унаслідок корпоративних конфліктів зазнають усі учасники ринку: власники банків – через збитковість банківських установ, вкладники банків-банкрутів – з огляду на некомпенсовані вклади, регулятори – у зв’язку з некомпенсованими витратами на підтримку платоспроможності банків.

За даними аналізу доходів і витрат банківських установ зроблено висновок, що збитковість банків обумовлена найбільшою мірою проблемами з позичальниками, наслідком яких є зростаючі обсяги відрахувань на резерви під кредити (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка показників результату діяльності та відрахування

на резерви під кредити банківських установ України за 2005–2016 рр. Примітка. Розраховано на основі даних звітності НБУ. На основі аналізу фінансової звітності банків-банкрутів за період 2014–

2015 років визначено, що сумарні некомпенсовані втрати фізичних осіб – вкладників досліджуваних банків становлять 47,35 млрд грн, юридичних осіб – 44,67 млрд грн.

Ґрунтуючись на даних щодо виплат ФГВФО вкладникам банків-банкрутів зроблено висновок, що найнижчий рівень покриття втрат вкладників ФГВФО (ПАТ «ВБР» – 2,87%, ПАТ «Грін Банк» – 15,66%, ПАТ «Укрбізнесбанк» – 23,14), ПАТ «Банк професійного фінансування» – 23,24%, ПАТ «Златобанк» – 25,55%, ПАТ «Інтегралбанк» – 27,24%, ПАТ «Легбанк» – 29,53%, ПАТ «ЮСБ банк» – 33,95%) є в банках, у яких введення тимчасової адміністрації НБУ мотивувалося причинами непрозорої структури власності банків.

На підставі оцінки структури втрат вкладників банківських установ визначено, що найбільші фінансові втрати припадають на банки, які були учасниками гучних корпоративних конфліктів (табл. 3 і 4).

19

Таблиця 3 Банківські установи України, банкрутства яких спричинили

найбільші втрати фізичних осіб – власників депозитів банків у 2014–2015 рр.

Банк

Вклади фізичних осіб (млрд

грн)

Виплати ФГВФО

(млрд грн)

Сума не компенсованих ФГВФО депозитів

фізичних осіб (млрд грн)

Частка в загальних втратах

фізичних осіб – власників депозитів у банках-

банкрутах (%) ПАТ «Дельта Банк» 31,408 16,730 -14,678 30,99 ПАТ «Фінанси та Кредит» 17,019 10,480 -6,539 13,80 ПАТ «Брокбізнесбанк» 5,745 2,681 -3,064 6,47 ПАТ «ВіЕйБі Банк» 10,045 7,116 -2,929 6,18 ПАТ «Златобанк» 3,622 0,925 -2,697 5,69 ПАТ «Форум» 5,282 3,041 -2,241 4,73 ПАТ «ВБР» 1,935 0,055 -1,880 3,97 ПАТ «Надра» 5,331 3,829 -1,502 3,17 ПАТ «Київська Русь» 3,577 2,446 -1,131 2,39 ПАТ «Південкомбанк» 2,929 1,827 -1,103 2,33

Примітка. Розраховано на основі даних звітності банків-банкрутів і ФГВФО.

Таблиця 4 Банківські установи України, банкрутства яких спричинили

найбільші втрати юридичних осіб – власників депозитів банків у 2014–2015 рр.

Банк Сума втрачених депозитів юридичних осіб (млрд грн)

Частка в загальних втратах юридичних осіб – власників депозитів

банків-банкрутів (%) ПАТ «Дельта Банк» 12,463 27,83 ПАТ «Брокбізнесбанк» 4,603 10,28 ПАТ «Фінанси та Кредит» 4,041 9,02 ПАТ «ВБР» 2,569 5,74 ПАТ «Форум» 2,355 5,26 ПАТ «Київська Русь» 1,715 3,83 ПАТ «Златобанк» 1,565 3,50 ПАТ «Південкомбанк» 1,346 3,01 ПАТ «Укрбізнесбанк» 1,035 2,31 ПАТ «Експобанк» 0,905 2,02

Примітка. Розраховано на основі даних звітності банків-банкрутів і ФГВФО. Обґрунтовано, що збереження тенденцій погіршення показників

індикаторів фінансових передумов появи корпоративних конфліктів у банківському секторі за відсутності адекватної системи врегулювання зумовлює системний банківський ризик.

У четвертому розділі роботи «Роль інститутів діагностики фінансових передумов, наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України» представлено результати досліджень внут-рішньої і зовнішньої підсистем діагностики фінансових передумов, наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України.

У результаті дослідження практики роботи наглядових рад усіх банківських установ України зроблено висновок про формальний характер їхньої роботи, неналежну увагу до складу, структури та формування комітетів з

20

управління ризиками і внутрішнього аудиту (комітети у складі наглядових рад виявлені лише у 16% банків), політики уникнення конфліктів інтересів та операцій із пов’язаними особами (вимоги щодо уникнення конфлікту інтересів затвердили менше ніж половина – 46,15% – банків) (рис. 4).

Рис. 4. Формування комітетів з управління ризиками та/або аудиту

наглядовими радами банків України (станом на 01.01.2016) Примітка. Розраховано на основі даних звітності банківських установ. На підставі розрахунків концентрації акціонерної власності банківських

установ України виявлено високий рівень ризику концентрації власності та домінування непрозорої опосередкованої участі (рис. 5).

Рис. 5. Середній розмір найбільшого контрольного пакета акцій

банківських установ України (%)(станом на 01.01.2016) Примітка. Розрахунки автора за даними НБУ.

21

Показано, що в значній частці банків (51,28%) абсолютний вирішальний пакет акцій (пакет більше 75%, який дозволяє одноосібно ухвалювати стратегічні рішення щодо управління банком) сконцентровано в руках одного власника (табл. 5).

Таблиця 5

Концентрація власності банків у розрізі істотних пакетів акцій (станом на 01.01.2016)

Кількість банків, у яких інвестори

володіють істотною участю

Розміри найбільшої істотної участі менше

ніж 100%, більше

ніж 75%

менше ніж 75%, більше

ніж 50%

менше ніж 50%, більше

ніж 25%

менше ніж 25%, більше

ніж 10% Усі банківські установи (од.) 60 16 25 16 У % від загальної кількості 51,28 13,68 21,37 13,68 У тому числі Банки, контролюючими власниками яких є особи України (активи банків більше ніж 0,5% активів банківського сектору) (од.)

5 2 4 2

Банки, контролюючими власниками яких є особи України (активи банків менше ніж 0,5% активів банківського сектору) (од.)

29 14 21 14

Банки іноземних банківських груп (од.) 19 - - - Державні банки (од.) 7 - - -

Примітка. Розрахунки автора за даними НБУ. На основі зіставлення результатів розрахунків з аналогічними

дослідженнями автора за 2012 рік зроблено висновок про зростання рівня концентрації власності в банківському секторі.

Обґрунтування негативного впливу концентрації власності здійснено за допомогою кореляційного аналізу між показниками організації корпоративних відносин у банках і фінансовими результатами їхньої діяльності, який показав наявність оберненого нелінійного зв’язку [коефіцієнт Пірсона (-0,14)] між розміром найбільшого пакета акцій і рентабельністю активів.

Водночас розрахунки залежностей кореляцій концентрації власності та рентабельності активів за групами банків показали, що найвищий рівень оберненої залежності [коефіцієнт Пірсона – ( -0,45)] властивий банкам, активи яких перевищують 0,5% активів банківського сектору, а найщільніші обернені залежності є між володінням капіталом методом опосередкованої участі [коефіцієнт Пірсона – ( -0,59)].

З урахуванням даних емпіричного аналізу та узагальнення тенденцій розвитку корпоративних конфліктів з’ясовано, що основні втрати від надмірної концентрації акціонерної власності виникають унаслідок видачі інсайдерських кредитів, та обґрунтовано, що використання власниками банків коштів вкладників для операцій у власних інтересах уможливлює низький рівень обмежень на монополію ухвалення рішень.

22

У роботі визначено, що ситуація з неефективним внутрішнім урегулюванням корпоративних конфліктів у банках ускладнюється нерозвиненістю ринкових і регуляторних інститутів діагностики фінансових передумов, наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України.

Виявлено, що наявні в Україні кредитні бюро не здійснюють належним чином діагностику фінансових передумов корпоративних конфліктів на рівні клієнтів банків через неуніфікованість методик оцінки позичальників, брак належної співпраці та обміну інформацією про позичальників, обмеженість інформації, яку вони надають.

Аналіз методології складання рейтингів і результатів діяльності уповноважених вітчизняних рейтингових агентств засвідчив, що до основних проблем у їхній роботі, які не дозволяють зацікавленим особам оцінити фінансові та організаційні ризики банків, належать: незначна кількість рейтингів надійності банківських депозитів і повна відсутність рейтингів корпоративного управління в банківських установах; недостатня якість деяких рейтингів і прозорість їх формування; брак довіри зацікавлених осіб до таких агентств.

Оцінка застосування механізмів урегулювання корпоративних конфліктів у банках України через переговори між сторонами конфлікту і пошуку компромісних рішень, які дозволяють знизити трансакційні витрати учасників, показала, що найбільш поширеними є жорсткі механізми досягнення домовленостей на користь банків використанням колекторських компаній, що займаються напівлегальними методами роботи з проблемною заборгованістю, тоді як м’які форми врегулювання конфліктів, як-от банківська медіація і банківське омбудсменство, нерозвинені.

При дослідженні ролі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зроблено висновок, що в ретроспективі він відіграв загалом позитивну роль у врегулюванні корпоративних конфліктів, які виникали із вкладниками банків. Однак не розв’язані проблеми моніторингової діяльності, обґрунтованості обсягу відшкодування і формування його ресурсів у довгостроковій перспективі можуть спричинити високий моральний ризик та порушити фінансову стійкість банківського сектору.

Унаслідок оцінки ролі НБУ в урегулюванні корпоративних конфліктів банків та взаємовідносин із ринковими інститутами діагностики фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів показано, що його вплив є неоднозначним та слабоефективним. Виявлено як проблеми, пов’язані з неефективним використанням інструментів банківського регулювання і нагляду НБУ при допуску інвесторів на банківський ринок, так і неефективний розподіл функцій регуляторів фінансових ринків та, відповідно, обмеженість впливу НБУ на врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України.

23

На основі проведених емпіричних досліджень і виокремлених проблем було визначено перспективні напрями реформування системи виявлення фінансових передумов і наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України.

У п’ятому розділі роботи «Основи політики врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України» представлено рекомендації з реформування інституційного забезпечення діагностики фінансових передумов, наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України, вдосконалення системи гарантування депозитів та підходи до зниження ризику концентрації акціонерної власності в банківському секторі.

Обґрунтовано, що зміна інституційної структури діагностики фінансових передумов, наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів в банківському секторі потребує: підпорядкованості та чіткого регламентування Національним банком України процедур взаємодії кредитних бюро і колекторських компаній; установлення зв’язків між НБУ та рейтинговими агенціями; створення установи банківського омбудсмена, як структурного підрозділу Національного банку України з мережею офісів, а також розробку Кодексу банківської медіації та професійних стандартів медіаторів у банківській сфері.

Запропоновану систему взаємодії наведено в табл. 6. З метою зниження ризиків втрат учасників корпоративних конфліктів

обґрунтовано шляхи вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб в Україні на основі таких заходів: зміни ставок відрахувань банківських установ до Фонду гарантування вкладів, використання методичних підходів до розрахунку відшкодування депозитних вкладів із урахуванням типу вкладу і ризику депозитної політики, зміни методичного підходу до розрахунку внесків банків до системи гарантування вкладів фізичних осіб на диференційованій основі з групуванням банків у п’ять груп ризику на основі оцінки кількісно-якісних індикаторів та ризику кластера банку.

Для обмежень монополії власника контрольного пакета акцій на управління коштами в банківських установах і зниження втрат у банківському секторі запропоновано використовувати процедури та інструментарій запобігання на зниження конфліктності фінансових інтересів вкладників та власників контрольних пакетів акцій у банках України через використання обмеження на придбання контрольних пакетів акцій, установлення додаткових вимог до формування наглядових рад банків, їхнього складу і структури, формування внутрішніх процедур регламентування фінансових операцій із пов’язаними особами та обмеження конфліктів інтересів.

24

Табл

иця

6

Мат

риця

вза

ємод

ії ін

стит

утів

діа

гнос

тики

фін

ансо

вих

пере

дум

ов

і мін

іміз

ації

насл

ідкі

в ко

рпор

атив

них

конф

лікт

ів у

бан

ківс

ьком

у се

ктор

і Укр

аїни

НБУ

К

реди

тні

бюро

К

олек

торс

ькі

ком

пані

ї Ре

йтин

гові

аг

енці

ї Ба

нків

ськи

й ом

будс

мен

Ба

нків

ськи

й м

едіа

тор

Банк

івсь

кі

уста

нови

Н

орм

атив

но-

прав

ова

та

ре

ком

енда

-ці

йна

база

Розр

обка

, ух

вале

на

Дот

рима

ння

прав

ил

НБУ

щод

о лі

ценз

уван

ня,

мето

дики

оці

нки,

на

данн

я ін

форм

ації

НБУ

та

взає

моді

ї з і

ншим

и уч

асни

кам

Дот

рима

ння

прав

ил

НБУ

щод

о лі

ценз

уван

ня,

проц

едур

роб

оти,

на

данн

я ін

форм

ації

НБУ

та

взає

моді

ї з

інш

ими

учас

ника

ми

Уча

сть

у ко

нкур

сі

на с

тату

с уп

овно

ва-

жен

ої а

генц

ії, о

цінк

и як

ої в

икор

исто

ву-

вати

муть

ся Н

БУ

при

банк

івсь

кому

на

гляд

і

Вир

ішен

ня

конф

лікт

ів

відп

овід

но

до в

изна

чени

х пр

авил

, над

ання

ін

форм

ації

НБУ

та

інш

им у

часн

икам

Сер

тифі

каці

я.

Вир

ішен

ня

конф

лікт

ів

відп

овід

но

до р

еком

енда

цій

НБУ

Дот

рима

ння

вимо

г ре

гуля

тора

НБУ

Ліц

ензу

ванн

я,

нагл

яд, р

егул

юва

ння,

ве

денн

я ре

єстр

у,

отри

манн

я ін

форм

ації

Ліц

ензу

ванн

я,

нагл

яд, р

егул

юва

ння,

ве

денн

я ре

єстр

у,

отри

манн

я ін

форм

ації

Отр

иман

ня

інфо

рмац

ії

Отр

иман

ня

інфо

рмац

ії За

пог

одж

ення

м от

рима

ння

інфо

рмац

ії,

серт

ифік

ація

ме

діат

орів

Регу

люва

ння

та

наг

ляд

Кре

дитн

і бю

ро

Під

звіт

ніст

ь,

нада

ння

інфо

рмац

ії

Обм

ін ін

форм

аціє

ю

Отр

иман

ня

інфо

рмац

ії

про

проб

лемн

их

пози

чаль

никі

в

Зага

льно

дост

упні

да

ні

Зага

льно

дост

упні

да

ні

Зага

льно

-до

ступ

ні д

ані

Отр

иман

ня

інфо

рмац

ії

про

пози

чаль

никі

в К

олек

торс

ькі

ком

пані

ї П

ідзв

ітні

сть,

на

данн

я ін

форм

ації

Над

ання

інфо

рмац

ії За

дом

овле

ніст

ю

Зага

льно

дост

упні

да

ні

Зага

льно

дост

упні

да

ні

Зага

льно

-до

ступ

ні д

ані

Про

блем

ні

кред

ити

Рейт

инго

ві

аген

ції

Інфо

рмац

ія

про

рейт

инги

ба

нків

і п

озич

альн

иків

Зага

льно

дост

упні

да

ні

Зага

льно

дост

упні

да

ні

Зага

льно

дост

упні

да

ні

Зага

льно

дост

упні

да

ні

Зага

льно

-до

ступ

ні д

ані

Інфо

рмац

ія

про

фіна

нсов

і та

які

сні

пока

зник

и Ба

нків

ськи

й ом

будс

мен

П

ідзв

ітні

сть,

на

данн

я ін

форм

ації

Зага

льно

дост

упні

та

(або

) пер

едба

чені

до

датк

овим

и по

ло-

жен

нями

НБУ

дан

і

Зага

льно

дост

упні

та

(або

) пер

едба

чені

до

датк

овим

и по

ло-

жен

нями

НБУ

дан

і

Зага

льно

дост

упні

да

ні

Зага

льно

дост

упні

да

ні

Зага

льно

-до

ступ

ні д

ані

Інфо

рмац

ія

про

проб

леми

з к

лієн

тами

Банк

івсь

кий

мед

іато

р С

ерти

фіка

ція

За

галь

нодо

ступ

ні

дані

За

галь

нодо

ступ

ні

дані

За

галь

нодо

ступ

ні

дані

За

галь

нодо

ступ

ні

дані

За

галь

но-

дост

упні

дан

і Ін

форм

ація

пр

о пр

обле

ми

з клі

єнта

ми

Банк

івсь

кі

уста

нови

П

ідзв

ітні

сть,

на

данн

я

та о

трим

ання

ін

форм

ації

Отр

иман

ня

інфо

рмац

ії щ

одо

пози

чаль

никі

в

Зниж

ення

фі

нанс

ових

втр

ат

від

проб

лемн

их

кред

итів

Репу

таці

я,

інфо

рмац

ія п

ро

пози

чаль

никі

в

Зниж

ення

фі

нанс

ових

втр

ат

від

конф

лікт

ів

з клі

єнта

ми

Зниж

ення

фі

нанс

ових

втр

ат

від

конф

лікт

ів

з клі

єнта

ми

При

міт

ка. Р

озро

бка

авто

ра.

24

25

Додатково з метою зниження втрат від ризику концентрації власності в банківському секторі, на основі оцінки та моніторингу показника концентрації власності, запропоновано встановлення додаткових вимог чи заборон на відкриття філій та здійснення операцій у разі надмірної концентрації власності певної групи інвесторів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запро-поновано нове розв’язання важливої наукової проблеми – визначення фінансових передумов, наслідків і підходів до врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі, що дає підстави для формулювання таких висновків теоретико-методологічного та науково-практичного характеру.

1. Під корпоративним конфліктом слід розуміти результат дій учасників корпоративних відносин, який виникає внаслідок бажання учасників змінити частку в акціонерному капіталі чи дохід від його використання та/або умови корпоративних взаємовідносин у ситуації, коли одночасне задоволення фінансових інтересів власників капіталу та інших сторін взаємовиключне. Корпоративні конфлікти можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми. Ключовими зовнішніми учасниками корпоративних конфліктів у банках є регулятори банківської діяльності, вкладники і позичальники банківських установ.

У центрі корпоративних конфліктів перебуває конфлікт фінансових інтересів принципалів (власників капіталу) та агентів (осіб, які за фінансову винагороду здійснюють управління коштами для максимізації прибутку принципалів). Наслідком відокремлення власності на фінансові ресурси від управління ними, опортунізму агентів, інформаційної асиметрії, невизначеності відносин та специфічності активів є трансакційні витрати принципалів, пов’язані з переходом прав власності та їхнім захистом.

2. З погляду теорії трансакційних витрат корпоративний конфлікт є наслідком порушення умов трансакції однією із сторін. Трансакційні витрати, у свою чергу, поділяють: на витрати, що виникають до укладення угоди (визначають кількість угод); витрати, що виникають унаслідок реалізації угоди (каталізатори корпоративних конфліктів); витрати, що виникають унаслідок порушення умов угоди (фінансові наслідки корпоративних конфліктів), а їхній розмір залежить від сформованих інститутів урегулювання конфліктності фінансових інтересів учасників корпоративних відносин.

3. Корпоративне управління слід розглядати як сукупність механізмів, сформованих під впливом формальних та неформальних норм і правил, що зумовлюють оптимальний рівень трансакційних витрат для запобігання та пом’якшення наслідків конфліктів фінансових інтересів учасників корпоративних відносин. Внутрішні механізми корпоративного управління (механізми моніторингу радою директорів та концентрацією власності

26

і механізми компенсаційних контрактів) призначені для встановлення збалансованого рівня трансакційних витрат власників капіталу та агентів. Вирівнювання фінансових інтересів власників з інтересами інших учасників корпоративних відносин та зниження їхніх трансакційних витрат забезпечується дією зовнішніх механізмів (нормативно-правових механізмів, ринку корпоративного контролю, ринку позичкового капіталу, ринку праці менеджерів).

4. Основними відмінностями корпоративних відносин у банківських установах є: 1) наявність двох груп інвесторів із суперечливими фінансовими інтересами та можливостями їх реалізації – акціонерів банку і вкладників; 2) вищий рівень трансакційних витрат власників капіталу на інформацію внаслідок труднощів моніторингу використання коштів через ускладнену оцінку активів банків з огляду на високу частку фіктивного капіталу; 3) особлива роль банківського регулятора в корпоративних відносинах акціонерів і менеджерів; 4) перерозподіл частини трансакційних витрат між власниками капіталу та органами регулювання банківської діяльності. Унаслідок галузевої відмінності корпоративних відносин концентрація акціонерної власності в банках може давати протилежний ефект, створюючи додаткові ризики. Регуляторні та ринкові інститути, а також механізм моніторингу наглядовими радами відіграють вагому роль у зближенні фінансових інтересів власників, вкладників і суспільства.

5. Додаткові фінансові передумови корпоративних конфліктів і відмінний характер розвитку корпоративних конфліктів та їхні наслідки визначаються особливостями функціонування окремих комерційних банків, банківського сектору та банківської системи. Такими передумовами є: 1) на рівні клієнтів банків – рівень їхньої платоспроможності та потреби в коштах; 2) на рівні банківських установ – концентрація акціонерної власності; незбалансована структура капіталу банку, відплив коштів вкладників, неповернення кредитів боржниками, зниження вартості банківських активів; 3) на рівні банківського сектору – зростання кількості проблемних банків, скорочення ресурсів банків унаслідок банківської паніки, ризик концентрації акціонерної власності певної групи інвесторів; 4) на рівні банківської системи – девальвація національної валюти, інфляція, зменшення фінансових ресурсів. Циклічний взаємозв’язок фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі викликає необхідність формування системи їх виявлення та врегулювання корпоративних конфліктів як на рівні клієнтів, банків, банківського сектору, так і банківської системи загалом.

6. Основними відмінностями внутрішньої підсистеми виявлення фінансових передумов і наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів у банках є: наявність додаткових завдань наглядових рад з управління ризиками та захисту інтересів вкладників; вагома роль комітетів наглядових рад з ризиків та аудиту, політики врегулювання конфліктів інтересів та операцій із пов’язаними особами, внутрішніх інститутів зменшення інформаційної асиметрії між службами внутрішнього аудиту і корпоративного секретаря.

27

7. Формування внутрішньої системи діагностики фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів у банках та характеру взаємовідносин їхніх внутрішніх інститутів і зовнішніх учасників відбувається під впливом зовнішньої системи, яка включає низку регуляторних і ринкових інститутів, що забезпечують: діагностику фінансових передумов корпоративних конфліктів і наслідків на рівні окремих позичальників, банківських установ, банківського сектору та банківської системи; формування превентивних заходів з попередження появи масштабних конфліктів; урегулювання корпоративних конфліктів.

Найбільш комплексно діагностику фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів здійснюють регуляторні інститути, серед яких визначальною є роль інститутів регулювання ринків цінних паперів та банківських регуляторів. Діяльність ринкових інститутів має вузько-спеціалізований характер, спрямований на розв’язання окремих проблем конфліктності фінансових інтересів учасників корпоративних відносин. До основних ринкових інститутів належать: 1) інститути діагностики фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі (рейтингові агентства та бюро кредитних історій); 2) інститути врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі (колекторські компанії, банківський омбудсмен та банківський медіатор). Інститути страхування депозитів, покликані знижувати трансакційні витрати вкладників, можуть бути як ринковими, так і регуляторними.

У функціонуванні системи діагностики фінансових передумов, наслідків та врегулювання наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі ключову роль відіграють банківський регулятор і характер установлених у ній взаємозв’язків та підпорядкованості, що забезпечує її керованість чи самоорганізацію. Ефективність цієї системи зумовлюється її відповідністю особливостям країни, тенденціям розвитку банківського сектору та рівню конфліктності інтересів учасників корпоративних відносин.

8. Визначення фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі України має відбуватись на основі запропонованого автором методичного підходу до їх аналізу та оцінки, який передбачає дослідження чотирьох груп показників: макроекономічних індикаторів банківських криз; індикаторів фінансових передумов корпоративних конфліктів банківських установ; індикаторів організації корпоративних відносин в банках; індикаторів розвитку інститутів зниження трансакційних витрат учасників корпоративних відносин.

9. Розвиток корпоративних конфліктів у банківському секторі України характеризується трьома етапами: 1) корпоративні конфлікти мали форму банкрутств банків унаслідок сповільнення темпів інфляції, їхніми наслідками були втрати власників банків, несуттєвий вплив на фінансову стійкість банківського сектору, обмежене коло учасників корпоративних відносин (1989–1999 рр.); 2) масові типові для всіх банківських установ дрібні корпоративні конфлікти банків із клієнтами, що виникли одночасно з розвитком роздрібного

28

кредитування та збільшенням вкладників банківських установ, однак не спричиняли масштабних фінансових втрат і не впливали на фінансову стійкість банківського сектору (2000–2008 рр.); 3) масштабні корпоративні конфлікти в банківському секторі України виникли під час кризи банківського сектору, яка розпочалась у жовтні 2008 року, поглибилась у 2014-му і триває донині, супроводжуючись масовими банкрутствами банківських установ, відпливом коштів вкладників, видатками на підтримку банківського сектору, скороченням обсягів кредитування.

10. Найтиповішими моделями корпоративних конфліктів у банківському секторі України на сучасному етапі є: дрібні конфлікти між банками і клієнтами, що виникають при кредитно-депозитних та розрахунково-касових операціях унаслідок опортунізму персоналу банку і/або клієнтів; масштабні конфлікти між банками і клієнтами – опортунізму керівництва банків при неповерненні вкладів клієнтів; масштабні конфлікти між банками і клієнтами – опортунізму значущих клієнтів банків при кредитних операціях; конфлікти між регуляторами і банками, які виникають при використанні останніми коштів рефінансування у власних потребах, виведенні активів банків при введенні тимчасової адміністрації.

11. Основними фінансовими передумовами появи корпоративних конфліктів у банківському секторі України на макрорівні є: світова фінансова криза, інфляція, падіння курсу національної валюти; на рівні банківських установ – надмірна кредитна активність та високі кредитні ризики, пов’язані з високою часткою кредитів, наданих пов’язаним особам, нарощування кредитування та залежності від зовнішніх запозичень, значні строкові та валютні дисбаланси у структурі кредитів і депозитів, висока частка проблемних кредитів.

12. Фінансових втрат зазнають усі учасники корпоративних конфліктів: власники банків унаслідок збитковості банківських установ і проблем з поверненням кредитів, вкладники банків-банкрутів – некомпенсованих вкладів, НБУ – неповернених кредитів рефінансування, ФГВФО – виплат відшкодувань вкладникам банків-банкрутів. Збереження тенденцій погіршення індикаторів фінансових передумов корпоративних конфліктів у банківському секторі за відсутності адекватної системи врегулювання спричиняє системний банківський ризик.

13. Функціонування наглядових рад банків має формальний характер, неналежна увага приділяється їхньому складу, структурі та процедурам їх роботи. У банках України спостерігається високий рівень концентрації власності та домінування непрозорої опосередкованої участі. Концентрація власності обернено нелінійно впливає на рентабельність активів банківських установ. Унаслідок відсутності обмежень на монополію власника при ухваленні управлінських рішень високий рівень концентрації дозволяє контролюючим акціонерам використовувати ресурси вкладників для операцій у власних ризикових інтересах, насамперед інсайдерського кредитування.

29

14. До ключових проблем, які перешкоджають ефективному виявленню фінансових передумов, наслідків і врегулюванню корпоративних конфліктів в банківському секторі в роботі зовнішніх інститутів належать: 1) у роботі кредитних бюро – брак належної співпраці та обміну інформацією про основні кредитні продукти банків між кредитними бюро в Україні, обмеженість самої інформації, яку надають кредитні бюро, недосконалий та різний формат її надання користувачам, недосконале регулювання діяльності кредитних бюро; 2) у функціонуванні рейтингових агенцій – відсутність інтересів банківських установ отримувати рейтинги, недостатня якість деяких рейтингів і прозорість їх формування, брак довіри заінтересованих осіб до рейтингових агентств; 3) у роботі ФГВФО – необґрунтовані підходи до формування фінансових ресурсів і виплат вкладників, що зумовлює високий моральний ризик учасників корпоративних відносин; 4) у роботі інститутів урегулювання загострених конфліктів і зниження чи повернення трансакційних витрат учасників – відсутність правового регулювання діяльності колекторських компаній, банківського омбудсмена та банківських медіаторів в Україні.

15. Роль НБУ в діагностиці фінансових передумов, наслідків і врегулюванні корпоративних конфліктів у банківському секторі неоднозначна та недієва, оскільки неефективно використовуються інструменти банківського регулювання і нагляду при допуску інвесторів на банківський ринок, а також розподіляються функції регуляторів фінансових ринків.

16. Для ефективної діагностики фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України необхідна зміна інституційного забезпечення цих процесів. Зниженню інформаційної асиметрії сприятимуть: чітка регламентація підпорядкованості кредитних бюро НБУ, використання регулятором оцінок уповноважених ним рейтингових агенцій та відбір їх за критеріями: достовірності та об’єктивності присвоєння рейтингів; незалежність процесу присвоєння рейтингу.

Розв’язанню проблем роботи колекторських компаній, як інститутів повернення фінансових втрат банківських установ, що виникають унаслідок неповернених кредитів, сприятиме ухвалення закону України про колекторську діяльність, основними положеннями якого повинні стати: визначення сутності колекторської діяльності та основних принципів її здійснення; визначення регулятором колекторської діяльності Національного банку України; встановлення процедур і правил формування державного реєстру колекторських компаній; установлення переліку вимог до колекторських компаній і процедур отримання та відкликання ліцензій на здійснення такої діяльності; визначення переліку вимог до співробітників колекторської компанії та умов їх сертифікації.

Для вдосконалення інституційного забезпечення організації переговорного процесу під час корпоративних конфліктів у банківському секторі, зниження трансакційних витрат учасників конфліктів необхідне створення установи банківського омбудсмена як структурного підрозділу НБУ з мережею офісів

30

з використанням мішаної схеми фінансування і розробка Кодексу банківської медіації та професійних стандартів медіаторів у банківській сфері.

17. З метою зниження ризиків втрат учасників корпоративних конфліктів необхідне вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб в Україні на основі розрахунку відшкодування депозитних вкладів із урахуванням їх типу та ризику депозитної політики; визначення внесків банків до системи гарантування вкладів фізичних осіб на диференційованій основі з урахуванням оцінки кількісно-якісних індикаторів та ризику кластера банку.

18. Для зниження втрат від ризику концентрації власності в банківському секторі слід запровадити процедури та інструментарій запобігання і зменшення конфліктності фінансових інтересів власників контрольних пакетів акцій у банках України та зацікавлених сторін, які передбачають використання прямих (обмеження на придбання контрольних пакетів акцій, відкриття філій і здійснення операцій у разі надмірної концентрації певної групи інвесторів) та опосередкованих (установлення додаткових вимог щодо формування наглядових рад банків, їх складу і структури, участі в роботі наглядових рад колишніх членів правління, формування внутрішніх процедур регламентування операцій із пов’язаними особами та обмеження конфліктів інтересів) обмежень монополії власника контрольного пакета акцій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Корпоративні конфлікти в банківському секторі: фінансові передумови та механізми регулювання : монографія / О. Б. Денис. – Київ : ДВНЗ «Університет банківської справи», 2016. – 334 с. – 16 друк. арк.

2. Інтеграція економічних та інформаційних процесів: сучасний стан і перспективи розвитку : монографія / за заг. ред. Л. М. Савчук. – Дніпропетровськ : Герда, 2015. – 500 с. Особистий внесок автора: розділ «Державне регулювання корпоративних відносин в банках України» (С. 138–148) – 0,4 друк. арк.

3. Корпоративне управління: процеси, стратегії, технології : монографія / за заг. ред. К. С. Шапошникова та ін. – Херсон : Видавничий дім «Гельвеника», 2015. – 536 с. Особистий внесок автора: розділ «Корпоративне управління: суть, механізми та моделі» (С. 67–80) – 0,6 друк. арк.

Наукові статті в зарубіжних виданнях і наукових фахових виданнях України,

що входять до міжнародних науковометричних баз

4. Denys O. Foreigh experience in corporate social business responsibility shaping / О. Denys, Z. Lapishko // Enterprises facing new economic challenges. – Cracow : University of Economics, 2010. – Р. 29–33. Особистий внесок автора –

31

обґрунтовано вплив ключових груп учасників корпоративних відносин на формування корпоративної соціальної відповідальності – 0,2 друк. арк.

5. Denys O. B. Forming Institute of Corporate Secretaries as a prereguisite prevent corporate conflicts in banks / О. Denys // Development of financial systems in eastern European countries current state and problems. – Cracow, 2013. – Vol. 3. – Р. 67–72. – 0,4 друк. арк.

6. Denys O. Features of corporate relations in the banking sector, affecting the appearance of corporate conflicts / О. Denys // Managin organizations in changing environment. – Cracow : University of Economics, 2014. – Р. 133–137. – 0,3 друк. арк.

7. Denys O. Features of Forming of Corporate Relations in Banks and Their Influence on the Appearance of Conflict / О. Denys // Contemporary conditions entrance in enterprise management. Strategies, mehanisms, processes. – Cracow : University of Economics, 2015. – Р. 23–29. – 0,3 друк. арк.

8. Смовженко Т. С. Вплив специфіки корпоративних відносин в банках на розвиток корпоративних конфліктів / Т. С. Смовженко, О. Б. Денис // Międzynarodowy Zbiór prac naukowych «Współpraca Europejska». – 2016. – Vol. 5. – No 12. – С. 9–19. – (Index Copernicus). Особистий внесок автора – обґрунтовано вплив особливостей формування та використання капіталу банківських установ на конфліктність учасників корпоративних відносин – 0,3 друк. арк.

9. Денис О. Б. Аналітичні дослідження корпоративних конфліктів в англо-американській і німецькій (континентальній) моделі корпоративного управління / О. Б. Денис // Регіональна економіка. – 2014. – № 4. – С. 205–211. – (Index Copernicus). – 0,35 друк. арк.

10. Денис О. Б. Тенденції прояву корпоративних конфліктів у банківському секторі України / О. Б. Денис // Регіональна економіка. – 2014. – № 2. – C. 148–155. – (Index Copernicus). – 0,35 друк. арк.

11. Денис О. Б. Тенденції розвитку банківської системи України // Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва / редкол. : О. О. Непочатенко (відп. ред.) та ін. – Умань : УНУС, 2016. – Вип. 88. – Ч. 2 : Економічні науки. – С. 150–159. – (Індекс РИНЦ). – 0,3 друк. арк.

12. Смовженко Т. С. Оцінка фінансових втрат банків України від кредитних операцій / Т. С. Смовженко, О. Б. Денис // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України : зб. наук. пр. / ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України» ; відп. ред. В. С. Кравців. – Львів, 2016. – Вип. 2 (118). – С. 82–88. – (Index Copernicus). Особистий внесок автора – досліджено структуру втрат банківських установ унаслідок кредитних операцій та проаналізовано динаміку простроченої заборгованості в банківських установах України – 0,3 друк. арк.

32

13. Денис О. Б. Зарубіжний досвід медіації конфліктів в банках / О. Б. Денис // Вісник Одеського національного університету. – 2015. – Т. 20. – Вип. 5. – С. 227–231. – (Серія «Економіка»). – (Index Copernicus). – 0,5 друк. арк.

14. Денис О. Б. Еволюція розвитку конфліктів інтересів учасників корпоративних відносин в банках України // Вісник Одеського національного університету. – 2016. – Т. 21. – Вип. 4. – C. 168–173. – (Серія «Економіка»). – (Index Copernicus). – 0,5 друк. арк.

15. Денис О. Б. Аналіз роботи кредитних бюро в Україні / О. Б. Денис // Вісник Одеського національного університету. – 2016. – Вип. 7 (49). – С. 85–87. – (Index Copernicus). – 0,5 друк. арк.

16. Денис О. Б. Специфіка інформаційної асиметрії в банках / О. Б. Денис // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. – 2016. – Вип. 19. – С. 122–124. – (Серія : Економіка і менеджмент). – (Index Copernicus). – 0,5 друк. арк.

Статті в наукових фахових виданнях України

17. Денис О. Б. Сфери прояву корпоративної соціальної відповідальності

бізнесу: зарубіжний досвід і вітчизняна практика / О. Б. Денис // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2010. – № 2 (8). – C. 36–38. – 0,35 друк. арк.

18. Денис О. Б. Емісія акцій як форма створення та поповнення статутного капіталу банків / О. Б. Денис, М. М. Миколишин // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Проблеми інтеграції України у світовий фінансовий простір : (зб. наук. пр.) / Ін-т регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2013. – Вип. 2 (94). – С. 283–291. Особистий внесок автора – проаналізовано структуру та динаміку формування капіталу банківських установ України – 0,15 друк. арк.

19. Денис О. Б. Корпоративне управління в банках: зарубіжний досвід та вітчизняна практика / О. Б. Денис // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. – 2012. – Т. 1. – № 12. – С. 35–39. – 0,4 друк. арк.

20. Денис О. Б. Підходи до формування наглядових рад в банках: зарубіжний досвід та вітчизняна практика / О. Б. Денис // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Проблеми інтеграції України у світовий фінансовий простір : (зб. наук. пр.) / Ін-т регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2013. – Вип. 1 (99). – С. 277–282. – 0,35 друк. арк.

21. Денис О. Б. Теоретичні підходи до визначення ключових учасників корпоративних відносин у банках / О. Б. Денис // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2014. – № 1. – С. 200–202. – 0,3 друк. арк.

33

22. Денис О. Б. Форми прояву корпоративних конфліктів в банках / О. Б. Денис // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Проблеми інтеграції України у світовий фінансовий простір : (зб. наук. пр.) / Ін-т регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2014. – Вип. 1 (105). – С. 240–247. – 0,3 друк. арк.

23. Денис О. Б. Державне регулювання відносин «принципал – агент» в банках / О. Б. Денис // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2015. – Вип. 13. – Ч. 2. – С. 128–130. – 0,5 друк. арк.

24. Денис О. Б. Зарубіжний досвід роботи кредитних бюро / О. Б. Денис // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2016. – Вип. 6. – Ч. 1. – С. 85–88. – (Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство»). – 0,5 друк. арк.

25. Денис О. Б. Суть та специфіка корпоративних конфліктів / О. Б. Денис // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2016. – Вип. № 17. – С. 12–15. – 0,5 друк. арк.

26. Денис О. Б. Вплив банківської кризи на розвиток корпоративних конфліктів банків / О. Б. Денис // Фінансовий простір. – 2016. – № 1 (21). – С. 8–14. – 0,5 друк. арк.

27. Смовженко Т. С. Дослідження зарубіжного досвіду функціонування фінансового омбудсмена як механізму вирішення конфліктів між банківськими установами та клієнтами / Т. С. Смовженко, О. Б. Денис // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2016. – Вип. 7. – (Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство»). Особистий внесок автора – обґрунтовано принципи та вимоги до організації інституту фінансового омбудсмена, досліджено регіональні відмінності організації інституту фінансового омбудсмена – 0,3 друк. арк.

28. Денис О. Б. Оцінка рівня концентрації власності в банках України / О. Б. Денис // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2016. – Вип. 18. – Ч. 1. – С. 161–164. – (Серія : Економічні науки). – 0,5 друк. арк.

29. Оцінка роботи наглядових рад в банках України / О. Б. Денис // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2016. – Вип. 19. – Ч. 1. – С. 134–137. – 0,5 друк. арк.

Інші публікації

30. Денис О. Б. Історія розвитку концепції корпоративної соціальної відповідальності бізнесу / О. Б. Денис // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2009. – № 1 (4). – C. 156–158. – 0,35 друк. арк.

34

31. Денис О. Б. Вплив довіри на розвиток корпоративних конфліктів в банках [Електронний ресурс] / О. Б. Денис // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Творення простору суспільної довіри в Україні XXI сторіччя» (17–19 лютого 2016 р., Львів). – Режим доступу : http://aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id= 11986&menu=119&Itemid=266. – 0,2 друк. арк.

32. Денис О. Б. Суть, значення та специфіка прояву корпоративних конфліктів в банківській системі / О. Б. Денис // Економіка і управління: проблеми науки та практики : зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (3–4 грудня 2012 р., м. Київ). – Дніпропетровськ : «Герда», 2012. – С. 194–197. – 0,2 друк. арк.

33. Денис О. Б. Етапи розвитку корпоративних конфліктів в банківському секторі України / О. Б. Денис // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Економічний потенціал країни: наукові підходи та практика реалізації» (м. Одеса, 26–27 лютого 2016 р.) / відп. за вип. д-р екон. наук, проф. С. О. Якубовський. – Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2016. – С. 173–175. – 0,15 друк. арк.

34. Денис О. Б. Специфіка відносин «агент – принципал» в банку та її вплив на регулювання корпоративних конфліктів / О. Б. Денис // Соціально-економічний розвиток України: загрози та виклики в умовах трансформаційних змін : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 29–30 квітня 2016 р.) / відп. за вип. д-р екон. наук, проф. С. О. Якубовський. – Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2016. – С. 208–210. – 0,15 друк. арк.

35. Денис О. Б. Оцінка концентрації власності в банках України / О. Б. Денис // Інтеграція України в європейський і світовий фінансовий простір : збірник тез ХІ Міжнародної науково-практичної конференції (19–20 травня 2016 року) / Львівський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи». – Львів, 2016. – С. 102–105. – 0,15 друк. арк.

36. Денис О. Б. Вдосконалення роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Україні / О. Б. Денис // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток фінансово-економічного становища на різних рівнях управління: підприємство, регіон, держава» (24–25 березня 2017 року, м. Дніпро). – Дніпро, 2017. – 0,1 друк. арк.

37. Денис О. Б. Роль НБУ у регулюванні корпоративних конфліктів в банківському секторі України / О. Б. Денис // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Підприємництво та фінансова система: національні особливості та світові тенденції» (17–18 березня 2017 р., м. Одеса). – Одеса, 2017. – 0,15 друк. арк.

38. Денис О. Б. Роль Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у врегулюванні корпоративних конфліктів банківських установ / О. Б. Денис // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції «Національні особливості та

35

світові тенденції управління та адміністрування на макро-, мезо- і мікро-рівні економіки» (17–18 березня 2017, м. Київ). – Київ, 2017. – 0,15 друк. арк.

39. Денис О. Б. Корпоративне управління в банках : навч. посібник / О. Б. Денис. – Львів : ЛБІ НБУ, 2006. – 222 с. – 10 друк. арк.

40. Денис О. Б. Корпоративне управління в банках : навч. посібник / О. Б. Денис. – Вид. 2-ге, доповн. – Львів : ЛБІ НБУ, 2007. – 467 с. – 20 друк. арк.

41. Смовженко Т. С. Корпоративне управління в банках : електронний навч. посібник / Т. С. Смовженко, О. Б. Денис. – Київ : УБС НБУ, 2013. – 337 с. Особистий внесок автора: розділ 1 «Теоретичні основи корпоративного управління в банках», розділ 2 «Моделі корпоративного управління», розділ 5 «Внурішні інститути корпоративного управління – спостережна рада, контрольно-ревізійна комісія, корпоративний секретар» – 2,5 друк. арк.

42. Корпоративна соціальна відповідальність : підручник / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Т. С. Смовженко, д-ра екон. наук, проф. А. Я. Кузнєцової. – Вид. 2-ге, випр. і доповн. – Київ : УБС НБУ, 2010. – 318 с. Особистий внесок автора – розділ 1 «Теоретичні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальності», розділ 2 «Моделі корпоративної соціальної відповідальності» (С. 7–52) – 2,5 друк. арк.

43. Корпоративна соціальна відповідальність : підручник / О. Гирик, О. Денис, О. Дубовик, І. Жеребило, А. Зінченко, Н. Реверчук, М. Саприкіна, К. Телюк ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Т. С. Смовженко, д-ра екон. наук, проф. А. Я. Кузнєцової. – Київ : УБС НБУ, 2009. – 258 с. Особистий внесок автора – розділ 1 «Теоретичні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальності» (С. 7–34) – 1 друк. арк.

36

АНОТАЦІЯ

Денис О. Б. Фінансові передумови та наслідки корпоративних конфліктів в банківському секторі України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук зі спеціальності: 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит / ДВНЗ «Університет банківської справи». – Київ, 2017.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню фінансових передумов, наслідків та підходів до врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України. Розкрито сутність корпоративного конфлікту і визначено фінансові передумови і наслідки корпоративних конфліктів. Досліджено природу трансакційних витрат та їх вплив на появу, розвиток і наслідки корпоративних конфліктів. Обґрунтовано методологічні підходи до виявлення фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів у банківському секторі та визначено інституційне забезпечення їх діагностики і врегулювання. Розроблено методичні підходи до аналізу та оцінки фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів та на їх основі проведено емпіричні дослідження в банківському секторі України. Проаналізовано тенденції розвитку конфліктності фінансових інтересів учасників корпоративних відносин у вітчизняному банківському секторі. Обґрунтовано моделі розвитку корпоративних конфліктів у банківському секторі України. Визначено фінансові передумови і наслідки корпоративних конфліктів у вітчизняному банківському секторі. Виокремлено проблеми функціонування внутрішніх і зовнішніх інститутів системи діагностики фінансових передумов, наслідків та врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України. Обґрунтовано концепцію реформування інституційного забезпечення діагностики фінансових передумов, наслідків і врегулювання корпоративних конфліктів у банківському секторі України. Запропоновано методичний підхід до визначення внесків банків до системи гарантування вкладів фізичних осіб на диференційованій основі з урахуванням оцінки кількісно-якісних індикаторів та ризику кластера банку. Обґрунтовано підходи до зниження ризику концентрації акціонерної власності в банківському секторі України.

Ключові слова: корпоративний конфлікт, корпоративні відносини, банки, трансакційні витрати, діагностика фінансових передумов і наслідків корпоративних конфліктів, урегулювання корпоративних конфліктів, банківське регулювання, інфраструктура банківського ринку.

АННОТАЦИЯ

Денис О. Б. Финансовые предпосылки и последствия корпоративных конфликтов в банковском секторе Украины. – Рукопись.

37

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности: 08.00.08 – деньги, финансы и кредит / ГВУЗ «Университет банковского дела». – Киев, 2017.

Диссертация посвящена комплексному исследованию финансовых предпосылок, последствий и подходов к урегулированию корпоративных конфликтов в банковском секторе Украины. Раскрыта сущность корпоративного конфликта и определены финансовые предпосылки и последствия корпоративных конфликтов. Исследована природа трансакционных издержек и их влияние на появление, развитие и последствия корпоративных конфликтов. Обоснованы методологические подходы к выявлению финансовых предпосылок и последствий корпоративных конфликтов в банковском секторе и определено институциональное обеспечение их диагностики и урегулирования. Разработаны методические подходы к анализу и оценке финансовых предпосылок и последствий корпоративных конфликтов и на их основе проведены эмпирические исследования в банковском секторе Украины. Проанализированы тенденции развития конфликтности финансовых интересов участников корпоративных отношений в отечественном банковском секторе. Обоснованы модели развития корпоративных конфликтов в банковском секторе Украины. Определены финансовые предпосылки и последствия корпоративных конфликтов в отечественном банковском секторе. Выделены проблемы функционирования внутренних и внешних институтов системы диагностики финансовых предпосылок, последствий и урегулирования корпоративных конфликтов в банковском секторе Украины. Обоснована концепция реформирования институционального обеспечения диагностики финансовых предпосылок, последствий и урегулирования корпоративных конфликтов в банковском секторе Украины. Предложен методический подход к определению взносов банков в систему гарантирования вкладов физических лиц на дифференцированной основе с учетом оценки количественно-качественных индикаторов и риска кластера банка. Обоснованы подходы к снижению риска концентрации акционерной собственности в банковском секторе Украины.

Ключевые слова: корпоративный конфликт, корпоративные отношения, банки, трансакционные издержки, диагностика финансовых предпосылок и последствий корпоративных конфликтов, урегулирования корпоративных конфликтов, банковское регулирование, инфраструктура банковского рынка.

ABSTRACT

Denys O. Financial Prerequisites And Consequences of Conflicts in The Corporate Banking Sector in Ukraine. – Manuscript.

The thesis for the degree of doctor of economic sciences in speciality: 08.00.08 – money, finance and credit / SHEI "University of Banking". – Kyiv, 2017.

38

The thesis is devoted to the examination of financial assumptions, consequences and approaches to the settlement of corporate conflicts in Ukrainian banking sector. The essence of corporate conflict and financial background, as well as implications of corporate conflictsare defined. The nature of transaction costs and their impact on the emergence, development and consequences of corporate conflicts are disclosed.

The methodological approaches to identification of financial conditions and effects of conflicts in the corporate banking sector are justified. It is proved, that additional financial prerequisites of corporate conflicts in the banking sector and their distinctive character are defined by the features of functioning of commercial banks, of banking sector and of banking system. On the basis of agency theory, the main differences between the financial agency relationship “bank - customers” from the classic relationship "shareholder-hired manager" are determined, also based on this additional financial prerequisites of corporate conflicts in banks caused by structure the components of the balance of their capital are revealed. It is proved that considering the specificity of the functioning of banking sector and banking system, resolution of conflict of financial interests of corporate relations in the banking sector must be systemic in nature and provide the solving of additional tasks: monitoring of risk of concentration of stock ownership, management of credit and deposit risk, ensuring the financial stability of banks and the banking sector and prevention the of emergence of "dominoes" effect.

The institutional support of diagnostics of financial assumptions, implications and settlement of corporate conflicts in the banking sector is determined, and based on the grounding of interconnections and relations between the institutions of the system, the role of the central bank and the impact on the settlement of conflicts are shown. The methodical approach to the analysis and assessment of financial conditions and effects of corporate conflicts is developed on the basis of the following groups of indicators: macroeconomic indicators of banking crises; financial indicators of prerequisites of banks corporate conflicts; indicators of corporate relations organization in banks; indicators of development of institutions of reducing of transaction costs of corporate relations participants is developed, and on its basisthe empirical research in the banking sector of Ukraine was made. The trends of development of conflictability of financial interests of corporate relations in the domestic banking sector are analyzed. The models of corporate conflicts in Ukrainian banking sector are considered. The financial prerequisites of corporate conflicts in the domestic banking sectorare defined.

The problems of domestic and foreign financial institutions of diagnostics system of financial prerequisites, consequences and settlement of corporate conflicts in Ukrainian banking sectorare singled out. The сonceptual bases of transformation of relationships of institutes of diagnostics of financial conditions and settlement of corporate conflicts in the banking sector through the redistribution of functions of regulators towards strengthening of the central bank influence on credit rating agencies, credit bureaus, collection companies, banking ombudsman and mediator are considered. The scientific approach to the calculation of banks’ contributions to the system of guaranteeing deposits of individuals on the differentiation basis of

39

grouping banks in five risk groups based on evaluation of quantitative and qualitative indicators and bankcluster risk is proposed. The approaches to reducing the risk of concentration of stock ownership in the banking sector of Ukraine on the basis of direct and indirect measures of restricting of monopoly of owner of a controlling stake when making management decisions of banks are grounded.

Keywords: corporate conflict, corporate relations, banks, transaction costs, diagnostics of financial prerequisites and consequences of corporate conflicts, corporate conflicts settlement, banking regulation, banking market infrastructure.

40

Підписано до друку 24.05.2017. Формат 60 × 841/16. Умовн.-друк. арк. 1,9. Тираж 100. Зам. № 05/17.

Віддруковано у редакційно-видавничому відділі

ДВНЗ «Університет банківської справи». 79058 м. Львів, просп. В. Чорновола, 61.