227

Іван Паславський – кандидат філософських наук, провіднийнауковий співробітник відділу середніх віків Інституту украї-нознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, відомий своїмиґрунтовними дослідженнями в галузі середньовічної й ранньо-модерної історії України.

Коротко про проблему заснування Львова. В літописі містовперше згадано під час опису пожежі в Холмі 1259 р., яку ні-бито було видно й зі Львова: «1259. Данило ж і Василько всеодно зібралися удвох, маючи намір битися з татарами. Але при-лучилось ото за гріхи [наші] загорітися Холмові через окаяннубабу … і полум’я було таке велике, що зо всеї землі [Хомської]заграву було видіти. Навіть і зо Львова дивлячись, було видно [її]по белзьких полях от палахкотіння сильного полум’я*. Історики

буклет чи альбом історичних та культурнихпам`яток, хоча багато і щедро ілюстрована.Головне в ній – текст, вдала, як на нас, спробапоказати непереривність історичного життя умісті. Книга орієнтована на молодь, автор, при-свячує її «своїм дітям і дітям Чернігова». За ра-хунок відмови від строго наукового підходу,насамперед у оформленні, уникаючи викори-стання фахової термінології, було досягнутопевної простоти сприйняття тексту, що дає під-ставу сподіватися, що книгу прочитають нетільки історики, краєзнавці, представники чер-нігівських інтелігентних кіл, але й численні лю-бителі історії в місті та Україні. Власне одним злейтмотивів книги став не артикульований, аленаявний заклик автора саме до молодших чер-нігівців: ви побачили доробок поколінь, щодавно вже стали історією, отримали непоганийспадок від старшої генерації – далі все буде за-лежати від вас: доля міста, його історичних такультурно-мистецьких пам`яток, підвищеннядобробуту городян, комфортність проживання –все у ваших руках.

Безумовно, що перша спроба дати читачамУкраїни й усім, хто цікавиться її минулим, алемешкає далеко за її межами, системний викладісторії одного з найдревніших міст нашої Бать-ківщини викличе і вже викликає різноплановуреакцію. Комусь не сподобається надмір архео-логічного матеріалу, а хтось гостро відчує йогобрак; будуть нарікання на відсутність тієї чиіншої конче важливої інформації і засилля не-обов`язкових, на стороннє судження, подро-биць; знайдуться і такі, хто не сприйме попу-лярний характер викладу матеріалу або ж вінвидасться надто вже специфічним. Проте утри-маємося від критичних суджень і зауважень,адже тема дослідження старожитностей та й не-давнього минулого Чернігова аж ніяк не вичер-пана. Навпаки, книга С. Леп`явка стане від-правною точкою для розгортання науковихдискусій, появи нових версій тих чи іншихподій, а все разом взяте сприятиме подальшомувивченню історії прекрасного старовинногоміста на Десні.

Історія міста й місто в історії

Ігор Чорновол ( м. Львів)

Іван Паславський про заснування ЛьвоваРец. на: Іван Паславський. Хто і коли заснував місто Львів? Вірогідні й невірогідні дати

заснування столиці Галичини. Львів: «Українські технології», 2010. 35+1 ст.

* Літопис руський. Переклад Л.Махновця. Київ, 1990. - С.417.

2’2013Ігор Чорновол

228

встановили, що пожежа трапилася на три рокираніше, тому це повідомлення літописця уточ-нили – 1256 рік. Оскільки в світовій практиціприйнято датувати вік міста за першою пись-мовою згадкою, то утвердилася саме ця дата.Хоч насправді усім зрозуміло, що 1256р. Львіввже існував.

Отже, коли насправді засновано Львів?Вперше проблема постала під час судового по-зову магістрату до королівського суду противірменської громади з метою скасування їхніхпривілеїв 1578р.: вірмени стверджували, що їхпредки прийшли до Львова відразу після зас-нування міста Данилом Романовичем, а міськірайці – його сином Левом близько 1280 р; вартозауважити, що в оригіналі скарги іншим почер-ком дату виправлено на 1269 р. (circa 1269).Відтоді вважали, що місто заснував Лев Дани-лович 1280 або 1270 року. Цю думку утвердилиперші історики Львова, бургомістри Йоган Аль-нпек і Варфоломій Зіморович, на початку XVIIстоліття. Але після того, як російський історикМикола Карамзін вперше опублікував фраг-менти Галицько-Волинського літопису (1816-1817), вже ніхто не сумнівався, що містостарше. Згодом, з огляду на молодий вік князя

Лева (який народився не пізніше 1225 р.), булопіддано ревізії також давню традицію вважатиособу старшого сина Данила Романовича зафундатора нашого міста. Думка про заснуванняЛьвова королем Данилом переважила середісториків наприкінці XIX – ХХ століттях зав-дяки авторитетові М.Грушевського.

Відкриття І.Паславського полягає у впровад-женні в науковий обіг трактату «ХристиянськийСхід» бібліотекаря домініканського монастирясвятого Оноре в Парижі, історика, одного із зас-новників наукової візантиністики Мішеля ЛєКієна (1661-1733). Перерахувавши 13 резиден-цій руських єпископів, М.Кієн вказав лише однуточну дату заснування міста – саме Львова:«Леополь або Львів, центр воєводства в Польщі,– руське місто в Галичині, що, як доносять, булозасноване князем русинів Левом 1240 року надрічкою Полтвою і біля підніжжя гори». Відтакавтор брошури роздумує над джерелами інфор-мації М.Кієна, який сам вказав на руські літо-писи й повідомлення певного Деліля. І.Па-славський встановив, що йдеться про директораастрономічної обсерваторії в Петербурзі (1725-1747) Жозе Ніколя Деліля і припустив, що Де-ліль мав доступ до літописів, згодом утрачених.

229

* І.Чорновол. Загибель Звенигорода // Львівська газета, 6 грудня 2012. ** Див. мою рецензію: Львівська газета, 2013. – 10 січня. http:// (режим доступу gazeta.lviv.ua/article/7571)

Іван Паславський про заснування Львова

Вказівку на 1240 рік підтверджує також піз-ній Тверський літопис, де заснування Львовадатовано 1241 роком. Свою гіпотезу І.Па-славський підкріпив власними роздумами, щопід час монголо-татарської навали логічнимбуло б рішення зміцнити обороноздатність Га-лицько-Волинського князівства.

Автор врахував також результати археоло-гічних досліджень останніх років, які виявилина території сучасного міста сліди давніших по-селень. Відтак Володимир Петегирич датуваввиникнення торгово-ремісничого осередкуЛьвова та перших фортифікацій на ВисокомуЗамку межею XI-XII століть, а історики архі-тектури Іван та Роман Могитичі обґрунтувалитезу про заснування міста Романом Мстислави-чем (батько короля Данила, загинув у бою1205р.).

Гіпотеза І.Паславського про заснуванняЛьвова 1240р. не позбавлена слабких місць. По-перше, що означало в ті часи «заснуватимісто»? «Якщо й існувало там якесь село чи ре-місничо-торгове поселення, навіть з будівлеюцерковного храму, то воно ще ніяк не було мі-стом, – каже автор. – Середньовічне місто по-чиналося щойно тоді, коли поселення набувалополітично-адміністративного (центр княжогоуділу), релігійно-церковного (єпископська ка-федра) чи оборонного (укріплений замок з го-родом)». Але ж далеко не всі городи могли по-хвалитися власним князем чи кафедрою.Гадаю, медієвісти мали б спочатку взагаліз’ясувати проблему заснування городів кня-зями, а тоді й проблема виникнення Львовабула б вирішена.

1240 р. Лев Данилович міг мати щонай-більше 15 років, тому не міг приймати жодні рі-шення. Це розуміє сам автор, тому наголошуєна середньовічному латинському уявленні продосягнення юнаками повноліття в віці 14 років(так звана конфірмація). Взагалі, треба врахо-вувати про існування певного культу Лева Да-ниловича, розпочинаючи з XV ст., про що свід-чить часті підробки саме його грамот, а неіншого князя, а також напис на міській Га-лицький брамі латиною «Князь Лев поклав меніпідвалини. Нащадки дали ім’я мені Леонтопо-ліс». Насправді ж львів’яни ранньомодерної

епохи були зовсім не певні про обставини зас-нування свого міста (що підтверджує й презен-тована брошура). Тому, пишучи про Лева Да-ниловича, важливо не піддатися чарам культуцього князя, який тепер поступово відроджу-ється.

Однак найважливіший фактор, що підважуєгіпотезу про 1240 рік, – Звенигород. Досі в ди-скусіях про Львів вчені чомусь не зверталиувагу на це квітуче місто, від якого Львів від-далений всього на двадцять кілометрів. Якийсенс будувати нове потужне місто на такіймалій віддалі? На мою думку, заснуванняЛьвова як би «по замовчуванню» свідчило пронебажання його засновників відродити зруйно-ваний монголами Звенигород (до чого ЛеваДаниловича зобов’язував титул князя звениго-родського), а можливо, й символізувало пере-несення Звенигорода всього 20 кілометрів напівніч*. Тому вважаю, що Львів міг бути засно-ваний (чи розбудований) після монголо-та-тарської навали, не раніше 1244 року. До речі,так вважає й професор Леонтій Войтович, авторкниги «Князь Лев Данилович»** (Львів: Інсти-тут українознавства ім. І.Крип’якевича НАНУкраїни, 2012).

Утім, І.Паславський усвідомлює гіпотетич-ність власних тверджень, тому своє вступнеслово завершив так: «Що ж до висновків, тоїх, звісно, не слід сприймати як істину в остан-ній інстанції. Необхідні додаткові аргументи,які б підтверджували б цю нововідкриту намидату заснування Львова. Сподіваємося, щонаше повідомлення збудить інтерес серед істо-риків, і вони висловлять свою думку щодо ві-рогідності звістки Мішеля Лє Кієна». Тому,висловивши низку зауважень, ми лише при-слухалися до заклику шановного автора і таксамо розуміємо дискусійний характер власнихаргументів.

Наративних джерел про історію нашогокраю в середні віки – обмаль, тому відкриттяще одного – для медієвістів, безумовно, подія.Відзначу також струнку методологічну побу-дову тексту брошури (що вказує на досвідченуруку), а також найбільше адаптований до вимогсучасності ретельний огляд історіографії про-блеми.