Аналіз Європейського досвіду вирішення проблем доступу підприємств малого та середнього бізнесу до фінансування

Нікітін Ю.О., Мельник М.В. «Юнівей консалтинг груп»

Аналітичний матеріал підготовлено у рамках проекту «Посилення впливу громадськості на євроінтеграційні процеси у сфері науково-технічного та інноваційного розвитку України» (http://inno.lviv.ua/ua/item/1026), який виконує ГО «Агенція Європейських Інновацій» під парасолькою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проекту «Громадська синергія» (http://www.irf.ua/programs/eu/civicsynergy). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю експертів Нікітіна Ю.О., Мельник М.В. та ГО «Агенція європейських інновацій» і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження»."

2017

Зміст

1. Інноваційна діяльність підприємств малого та середнього бізнесу Європейського Союзу ... 3

2. Проблеми доступу до фінансування підприємств малого та середнього бізнесу Європейського Союзу ........................................................................................................................ 7

3. Інструменти фінансової підтримки розвитку підприємств малого та середнього бізнесу Європейського Союзу ........................................................................................................................ 8

4. Інструменти грантового фінансування підприємств малого та середнього бізнесу Європейського Союзу ...................................................................................................................... 11

5.Досвід Іспанії щодо залучення грантового фінансування ........................................................ 13

6. Рекомендації щодо побудови української національної системи стимулювання створення та впровадження інновацій підприємствами малого та середнього бізнесу .............................. 15

Література ......................................................................................................................................... 15

1. Інноваційна діяльність підприємств малого та середнього бізнесу Європейського Союзу

Інновації мають важливе значення для підвищення європейської конкурентоспроможності у світовій економіці.

Майже половина всіх підприємств ЄС-28 повідомила що здійснювала інноваційну діяльність (48,9%) в період 2010-2012, що на 3,9% нижче у порівнянні з періодом 2008-2010 рр. Серед держав-членів ЄС найнижча інноваційна активність була зафіксована у Болгарії (27,4%), Польщі (23,0%) і Румунії (20,7%), а найбільш активне зростання відбувалось у Туреччині, Сербії, Норвегії [13, 25], рис. 1.

Рис. 1. Частка інноваційних підприємств ЄС-28, 2010-2012 рр. (% від усіх підприємств)

Більшість країн ЄС (14 країн) мають переважну кількість інноваційних підприємств

(більше 50%). У першу п’ятірку країн-новаторів по кількості інноваційних підприємств входять: Німеччина, Люксембург, Ірландія, Італія, Швеція [25].

Що стосується конкретних видів інновацій, то велика частина підприємств впроваджує: • продуктові інновації – Німеччина (35,8%), Люксембург, Швеція, Нідерланди, Бельгія,

Фінляндія (більш ніж 30,0% від всіх підприємств); • процесові інновації - Німеччина, Швеція, Бельгія, Нідерланди, Фінляндія і

Люксембург (більш ніж 30,0% від всіх підприємств); • організаційні інновації - Люксембург (46,8%), Німеччина, Італія, Португалія, Франція,

Мальта, Данія, Греція (більш ніж 30,0% від всіх підприємств); • маркетингові інновації - Греція (36,8%), Ірландія, Німеччина, Португалія,

Люксембург, Італія, Швеція (більш ніж 30,0% від всіх підприємств). Як показує аналіз, наявність продуктових інновацій на ринках потребує достатньо

високу долю впровадження маркетингових, організаційних та процесові інновацій. Так, технологічні процесові інновації були введені в одному з п'яти підприємств (21,4%). Серед держав-членів ЄС, Німеччина, Швеція, Люксембург були лідерами у впровадженні інноваційних технологічних процесів. Причому три п'ятих впроваджених інноваційних процесів інноваційних підприємств у всіх країнах ЄС (58,9%) було пов’язано із поліпшенням допоміжних операцій для процесів, таких як обслуговування, закупки, бухгалтерського обліку, а трохи більше ніж одна третина (34,9%) впровадження інноваційних процесів було пов’язано із поліпшенням матеріально-технічного забезпечення.

До найбільш важливих цілей всіх типів підприємств Європейського Союзу є: зростання обороту, зниження витрат, підвищення прибутковості, зростання частину ринку. При цьому важливість цих цілей для інноваційних підприємств на 7-12% вище, ніж для не інноваційних

0

10

20

30

40

50

60

70

80

ЄС

-28

Нім

еччи

на

Лю

ксем

бург

Ір

ланд

ія

Італ

ія

Шве

ція

Бель

гія

Пор

туга

лія

Авс

трія

Ф

ранц

ія

Фін

лянд

ія

Грец

ія

Нід

ерла

нди

Мал

ьта

Дан

ія

Вел

икоб

рита

нія

Сло

вені

я Че

хія

Кіп

р Х

орва

тія

Іспа

нія

Лит

ва

Уго

рщин

а Л

атві

я Бо

лгар

ія

Пол

ьща

Руму

нія

Туре

ччин

а С

ербі

я Н

орве

гія

підприємств ЄС, рис. 2, а. Найбільш важливі стратегії розвитку підприємств Європейського Союзу вказані на рис. 2,б.

(а) (б)

Рис. 2 Цілі (а) та стратегії (б) інноваційних і не інноваційних підприємств ЄС у 2010-2012 рр.

До найбільш важливих джерел інформації, що використовують інноваційні

підприємства ЄС для розробки інновацій є: постачальники матеріалів, компонентів; в межах підприємства; клієнти та споживачі; конференції та виставки; конкуренти та інші підприємства сектору; консультанти. Найбільш важливі методи підвищення конкурентоспроможності інноваційних підприємств ЄС є: тривалість виробничого циклу; комплексність товарів та послуг; комерційна стратегія, торговельна марка, патенти.

Серед інноваційних підприємств ЄС найбільшу кількість 756887 становлять інноваційні малі та середні підприємства (ІМСП) – 96,4%, більшість 79,5% відноситься до підприємств із кількістю до 50 працівників, що свідчить про високий рівень підтримки підприємництва у ЄС. Більшість країн ЄС (15 країн) мають інноваційні МСП у кількості більше ніж 10000, табл. 1 [14].

Таблиця 1 Інноваційні малі та середні підприємства ЄС, 2012 р. [14]

Назва країни Загальна кількість інноваційних підприємств

10-49 працівників

50-250 працівників

ІМСП ІМСП,%

ЄС - 28 785 243 624 377 132 510 756 887 96,39 Німеччина 135 033 100 798 27 801 128 599 95,24 Італія 116 621 100 548 13 779 114 327 98,03 Туреччина 81 078 66 254 12 379 78 633 96,98 Іспанія 71 801 60 817 9 264 70 081 97,60 Франція 70 962 55 761 12 151 67 912 95,70 Польща 54 365 41 267 10 868 52 135 95,90 Румунія 28 866 22 400 5 270 27 670 95,86 Нідерланди 25 242 19 844 4 595 24 439 96,82 Чехія 22 253 16 941 4 171 21 112 94,87 Швеція 17 954 14 380 2 929 17 309 96,41

0 20 40 60 80

Зростання обороту

Зниження витрат

Підвищення прибутковості

Зростання частки ринку

Не інноваційні підприємства

Інноваційні підприємства

0 20 40 60

Побудова альянсів

Зниження витрат на закупівлю

Підвищення гнучкості/чутливості

Зниження внутрішніх операційних витрат

Введення нових/покращених товарів/послуг

Розвиток нових європейських ринків

Розвиток нових ринків за межами ЄС

Покращення маркетингу товарів/послуг

Не інноваційні підприємства

Інноваційні підприємства

Португалія 17 660 14 404 2 824 17 228 97,55 Австрія 16 451 12 679 2 996 15 675 95,28 Угорщина 15 160 11 894 2 674 14 568 96,09 Бельгія 14 286 11 052 2 642 13 694 95,86 Болгарія 14 296 11 057 2 724 13 781 96,40 Греція 14 987 13 016 1 701 14 717 98,20

Хоча найбільша кількість ІМСП знаходиться у Німеччині та Італії (32,0% від загальної

кількості ІМСП в ЄС), найбільший відсоток ІМСП від загальної кількості інноваційних підприємств знаходиться у Греції, Італії, Іспанії та Португалії.

Аналіз загальної кількості та відсоткового співвідношення інноваційних підприємств малого та середнього бізнесу (ІМСП) ЄС щодо розподілу до основних типів інновацій показав, що: організаційні інновації – 39,83% (94748 підприємств), продуктові інновації – 32,51% (77350 підприємств), процесові інновації – 19,78% (47054 підприємств), і маркетингові інновації – 7,88% (18745 підприємств), табл. 2 [15].

Таблиця 2 Розподіл інноваційних МСП за основними типами інновацій

Країни

Кількість ІМСП (шт.) Кількість ІМСП, %

Про

дукт

Про

цес

Мар

кети

нг

Орг

аніз

ація

Про

дукт

Про

цес

Мар

кети

нг

Орг

аніз

ація

ЄС - 28 77350 47054 18745 94748 32,51 19,78 7,88 39,83 Австрія 1345 1693 1529 2514 18,99 23,91 21,59 35,50 Бельгія 1678 1617 1186 2120 25,42 24,50 17,97 32,12 Болгарія 698 476 865 545 27,01 18,42 33,48 21,09 Греція 681 1570 2246 1233 11,88 27,40 39,20 21,52 Данія 904 781 721 886 27,46 23,72 21,90 26,91 Естонія 351 447 343 335 23,78 30,28 23,24 22,70 Ірландія 745 595 563 952 26,09 20,84 19,72 33,35 Іспанія 1008 6150 2842 6915 5,96 36,36 16,80 40,88 Італія 10220 11723 13630 16075 19,79 22,70 26,39 31,12 Кіпр 25 140 153 99 6,00 33,57 36,69 23,74 Латвія 167 277 323 325 15,29 25,37 29,58 29,76 Литва 285 377 610 476 16,30 21,57 34,90 27,23 Люксембург 171 221 101 322 20,98 27,12 12,39 39,51 Мальта 54 70 76 161 14,96 19,39 21,05 44,60 Нідерланди 3739 2256 2078 2981 33,82 20,41 18,80 26,97 Німеччина 23869 10150 19580 16528 34,0 14,47 27,92 23,57 Польща 844 2571 2615 986 12,03 36,64 37,27 14,05 Португалія 987 2302 1874 1806 14,16 33,03 26,89 25,91 Румунія 308 642 1271 1324 8,69 18,11 35,85 37,35 Словаччина 343 292 578 481 20,25 17,24 34,12 28,39 Словенія 745 284 456 345 40,71 15,52 24,92 18,85 Угорщина 836 460 1475 891 22,83 12,56 40,28 24,33 Фінляндія 985 881 716 936 28,00 25,04 20,35 26,61 Франція 2137 6485 5402 11312 8,43 25,60 21,32 44,65 Хорватія 275 441 588 535 14,95 23,98 31,97 29,09 Чехія 1826 1532 2375 1810 24,21 20,31 31,49 24,00 Швеція 2911 1609 2370 1453 34,89 19,29 28,41 17,42

Країни

Кількість ІМСП (шт.) Кількість ІМСП, %

Про

дукт

Про

цес

Мар

кети

нг

Орг

аніз

ація

Про

дукт

Про

цес

Мар

кети

нг

Орг

аніз

ація

Норвегія 964 333 980 818 31,15 10,76 31,66 26,43 Сербія 575 399 677 683 24,64 17,10 29,01 29,26 Туреччина 881 5373 9453 6967 3,89 23,70 41,69 30,73

Найбільша кількість на національному рівні країни інноваційних МСП, які

впроваджують: • організаційні інновації у Франції (44,65%), найменша у Польщі (14,05%); • продуктові інновації у Словенії – 40,71%, а найменша у Іспанії – 5,96%; • процесові інновації у Польщі – 36,64%, а найменша у Норвегії – 10,76%; • маркетингові інновації у Туреччині (41,69%), а найменша у Люксембурзі –

12,39% [16, 25]. Видно, що більшість країн Європейського Союзу мають переважну кількість

інноваційних підприємств, це більше ніж 50% від кількості усіх підприємств. Більшу кількість інноваційних підприємств у країнах ЄС складають інноваційні підприємства малого та середнього бізнесу ЄС, це 94%–98% від кількості усіх інноваційних підприємств, а більшість 79,5% відноситься до підприємств із кількістю до 50 працівників.

В першу п’ятірку країн-новаторів по кількості інноваційних підприємств входять: Німеччина, Люксембург, Ірландія, Італія, Швеція.

Найбільш важливі такі цілі, як зростання обороту, зниження витрат, підвищення прибутковості, зростання частини ринку для інноваційних підприємств на 7-12% вище ніж для не інноваційних підприємств ЄС. Найбільш важливими стратегіями інноваційних підприємств ЄС є: розвиток нових ринків ЄС, покращення маркетингу товарів та послуг, вдосконалення товарів та послуг, зменшення внутрішніх операційних витрат, а до найбільш важливих методів підвищення конкурентоспроможності можна віднести: тривалість виробничого циклу; комплексність товарів та послуг; комерційна стратегія, торговельна марка, патенти. Інноваційні МСП ЄС носить відкритий характер та базується на принципах відкритого інноваційного процесу із застосуванням зовнішньої інформації від постачальників, споживачів, консультантів, конкурентів та інших підприємств сектору [25].

2. Проблеми доступу до фінансування підприємств малого та середнього бізнесу Європейського Союзу

За оцінками Європейської комісії, загальна проблема доступу підприємств малого та середнього бізнесі (МСП) до джерел фінансування є другою в країнах Європейського Союзу (ЄС) після пошуку клієнтів і актуальність цієї проблеми останніми роками збільшилась, рис.3 [1, 26].

Рис. 3. Основні проблеми діяльності МСП ЄС, 2009 – 2013 рр.

Для 17 % інноваційних МСП ЄС доступ до фінансування є найбільш актуальною

проблемою в той час, як для не інноваційних МСП цей показник склав лише 13 %. З огляду на проблему доступу до фінансування вона визначена, як «вкрай актуальна» у Словаччині (42 %), Греції (28 %), Кіпр (26 %). З іншого боку, доступ до фінансування не визначається як «вкрай актуальний» для Естонії (3 %), Фінляндії (5 %) та Чехії (5 %) [1].

Найвища кількість відмов МСП у банківських кредитах у Греції та Нідерландах серед країн ЄС, рис.4 [2].

Рис. 4. Відмови у банківському кредитуванні МСП ЄС,2013 р.

0

5

10

15

20

25

Мал

і та

сере

дні п

ідпр

иємс

тва,

%

200920112013

0

5

10

15

20

25

30

35

Мал

і та

сере

дні п

ідпр

иємс

тва,

%

Таким чином, доступ до фінансування є найбільш актуальною проблемою для більшої частини МСП ЄС, а розрив між необхідним і наявним зовнішнім фінансуванням збільшується [3].

Для покращення ситуації, щодо доступу до фінансування МСП деяких країн ЄС створили державні системи гарантій. Хоча така політика державного гарантування кредитів МСП має деякі негативні побічні ефекти. По-перше, державне втручання знижує стимули для фінансових інститутів для підвищення їх потенціалу в області кредитної оцінки МСП, що перешкоджає розвитку ринку фінансування МСП і спонукає державу до більшого втручання, що створює замкнене коло. По-друге, державна підтримка дозволяє слабким МСП вижити і перешкоджає їх реструктуризації. По-третє, заохочує МСП залишатися невеликим, щоб зберегти право на отримання державної підтримки, тим самим відмовляючись від підвищення ефективності і економії від масштабу, пов‘язаної з ростом. По-четверте, нежиттєздатні МСП, які отримали кредити, всіляко підтримуються урядом разом з банками, щоб не понести втрати і не зіпсувати імідж [4].

Довгострокове кредитування надається переважно тільки МСП з бездоганною фінансовою репутацією і ще банки вимагають заставу, а комісійні є вищими для МСП, чим для великих компаній і навіть окремих осіб, оскільки може додатково включати такі витрати, як: додаткові комісії (за розгляд заявки, за конвертацію валюти, для більш пізніше погашення, обробку кредиту, за невикористане фінансування); плату за оцінку застави; плату за зміни контракту; плату за страхування кредиту та інші витрати [5].

Таким чином, банківське кредитування є невдалим інструментом підтримки як МСП, так і інноваційних МСП і є привабливим для підприємства, що мають стабільні фінансові потоки і позитивну довгострокову фінансову історію [26].

3. Інструменти фінансової підтримки розвитку підприємств малого та середнього бізнесу Європейського Союзу

Підтримка розвитку МСП ЄС має вирішальне значення для підвищення конкурентоспроможності індустріальної промисловості ЄС, яка становить 80% експорту Європи. Малі та середні підприємства (МСП) є особливим пріоритетом інноваційної політики ЄС. На сьогодні більш ніж 70% МСП Європи мають труднощі щодо інноваційного розвитку.

Що стосується зовнішніх та внутрішніх джерел фінансування, то найбільш поширеним для МСП ЄС є використання зовнішнього фінансування. У 2013 р. більше половини МСП ЄС (54 %) потребували для свого розвитку традиційні інструменти зовнішнього фінансування, що трохи нижче, ніж в 2011 р. (56 %) [1, 26], рис.5.

Рис. 5. Традиційні інструменти зовнішнього фінансування МСП ЄС, 2013 р.

0

10

20

30

40

50

Банківський

овердрафт і

кредитні лінії

Лізинг, розстроч

ка, фактори

нг

Банківські

позики

Торговий кредит

Інші позики

Нерозподілений прибуто

к

Субординовані

кредити

Гарантовані або субординовані

кредини

Акції Боргові ціни і

папери

Нідерланди 44 39 30 29,5 24,5 14,5 11 5 4,5

Зона євро 40 34,5 34,5 30 14,5 25,5 4 14,5 5 3,5

Мал

і та

сере

дні п

ідпр

иємс

тва,

%

Дві найбільші перешкоди на шляху до зовнішнього фінансування, визначені керівниками МСП ЄС – недостатня застава і надто високі відсоткові ставки – обидва показники були обрані 20 % менеджерів у 2013р. [1].

Внутрішні кошти були основними джерелами фінансування для 26 % МСП ЄС у 2013 р. у порівняні для 24 % МСП ЄС у 2011 р. З іншого боку одна з п'ята МСП ЄС (20 %) не використовувала будь-які джерела фінансування для свого розвитку. Так, відмова від використання будь-якої форми фінансування був особливо високим для МСП Румунії, Латвії і Португалії (36 %–42 %) [1].

Позитивний приклад формування ринку традиційних інструментів зовнішнього фінансування інноваційних МСП показує Нідерланди, де найбільш важливими джерелами зовнішнього фінансування інноваційних МСП є не тільки банківські позики (30%), але і використовуються банківський овердрафт і кредитні лінії (47 %), лізинг і факторинг (38 %), торговий кредит(28%).

У додаток до традиційних інструментів зовнішнього фінансування розвиваються спеціалізовані інструменти фінансової підтримки розвитку інноваційних МСП у країнах ЄС, рис. 6 [3, 6].

Рис. 6. Спеціалізовані інструменти фінансової підтримки розвитку інноваційних МСП ЄС

Аналіз Європейського досвіду [1-3;5-12, 26] використання інструментів фінансової

підтримки розвитку інноваційних МСП дозволив виділити їх переваги, недоліки та можливості застосування, табл. 3. На основі цього аналізу встановлені сприятливі інструментами фінансової підтримки розвитку інноваційних підприємств різних типів:

• наукові МСП, які мають інноваційну додану вартість, яка впливає на ринок – грантові фінансові інструменти ЄС, пряма державна підтримка, програми та політики стимулювання.

• інноваційні МСП старт-апи із швидким ростом та поверненням інвестицій – доступ до венчурних фондів, альтернативне фінансування, програми та політики стимулювання.

• підприємства середнього бізнесу з інноваційними розробками - державне гарантування інноваційних кредитів, податкові пільги, програми та політики стимулювання.

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

Прискорене

списання активів

Створення

спец.економічних

зон

Державні інформац

ійні заходи

Консультування держ.

інституціями,

підтримка

інновацій

Гарантування

повернення

інноваційних

кредитів

Преференційні

кредити/позики

Скорочення або

звільнення від

оподаткування

Фінансування з ЄС

% 1,4 1,4 2,9 3,6 5 14,4 18 42,4

Фін

ансо

ві ін

стру

мент

и, %

Таблиця 3 Особливості застосування інструментів фінансової підтримки розвитку

інноваційних МСП ЄС [26] Інструмент Переваги Недоліки Можливості

застосування 1.Фінансові інструменти ЄС (Горизонт 2020, КОСМЕ, ІнновФін)

Проекти фондів та програм ЄС – найбільш поширене джерело, яке використовується для отримання фінансування завдяки своїй доступності і поширеності.

Високі бар’єри входження, конкуренція з боку європейських МСП, необхідність пошуку партнерів з ЄС.

Застосування інструменту потребує потужної консалтингової підтримки досвідчених менторів.

2.Пряма державна підтримка

Пряме державне фінансування НДДКР і робіт зі створення і використання інновацій в формі субсидій на розробку і просування нових технологій, товарів і послуг, може сягати 50 % сукупних витрат підприємств на ці цілі.

Використання секторального підходу до вибору реципієнтів може призвести до негативного відбору, спричиненого не тільки асиметрією інформації, але і відсутністю потужних інноваторів в галузі. Доступність підтримки прямо залежить від наповнення бюджету. Високий ризик корупційної складової.

Критичним є чітке визначення поняття інновації та інноваційного підприємства на законодавчому рівні. Одним з головних критеріїв відбору претендентів на фінансування має бути вплив пропонованої інновації на ринок.

3.Державне гарантування інноваційних кредитів

Державна систем гарантій кредитування дозволяє заповнити можливі прогалини у фінансуванні. Розміри покриття варіюються в межах 50 %–80 %, іноді 100 %.

Державне втручання знижує стимули для фінансових інститутів у кредитній оцінці МСП та дозволяє слабким компаніям вижити, заохочує МСП залишатися невеликим.

Варто застосовувати для підтримки середніх та великих інноваційних підприємств чи при неможливості застосування інших інструментів підтримки.

4.Підтримка доступу до ресурсів венчурних фондів

Венчурне інвестування та Акціонерне фінансування має вирішальне значення. Продаж акцій вигідніше, ніж кредити для нових ІМСП, які потребують фінансових коштів для R&D і устаткування, як правило, віддають перевагу розподілу ризиків з інвесторами, а не оплаті процентної вартості кредитів.

Регуляторні бар’єри. Загроза витіснення державною приватних інвесторів з ринку. Складність для аудиторів забезпечити надійну оцінку компанії При використанні акцій або облігацій необхідно регулярно розкривати детальну інформацію про компанію.

Венчурне фінансування краще підходить для підтримки ІМСП (особливо стартапів) ніж кредитування, принаймні в короткій і середньостроковій перспективі розвитку останніх.

Інструмент Переваги Недоліки Можливості застосування

5.Інструменти альтернативного фінансування

Лізинг, факторинг, розстрочка, кредитні спілки, краудфандінг

Погана обізнаність МСП з такими інструментами.

Для просування та застосування необхідна розвинута нормативна правова база та консультаційна підтримка.

6.Податкові пільги

Відміна або скорочення податків для МСП: зниження податкових ставок на прибуток, що використовується на фінансування НДДКР, придбання обладнання; зменшення оподатковуваної бази на величину витрат, спрямованих на проведення наукових досліджень і розробок.

Існує неоднозначність в оцінці ролі податкових пільг в активізації інноваційного процесу та труднощі, пов'язані з правильним їх застосуванням, проблеми, пов'язані з ускладненням податкового законодавства і адміністрування відповідних пільг.

Надання податкових пільг МСП, щодо стимулювання НДДКР позитивно впливає на збільшення інвестицій в дослідження і розробки з боку приватного сектора.

7.Програми та політики стимулювання

Програми заохочення співпраці МСП з дослідними науковими установами дозволяють підприємцям поміняти свої акції на технологію, що простіше ніж придбання ліцензії. Заохочення проведення R & D, доступу до схем фінансування спін-оффів і стартапів.

Можливі недоліки такого інструменту мають політичні коріння і є складними для визначення.

Створення підприємницького середовища, що базується на інноваціях і максимальна дія проявляється в синергії з іншими інструментами.

4. Інструменти грантового фінансування підприємств малого та середнього бізнесу Європейського Союзу

Центральним напрямком політики і програм Європейського Союзу (ЄС) є збільшення інвестицій в наукові дослідження і розробки з наступною конвертацією результатів дослідження у нові товари, послуги або процеси на ринку та вирішення проблем зовнішніх викликів і суспільства. Така політика впровадження інновацій на підприємствах та проблематика доступу до фінансування призвело до пошуку керівництвом СМП додаткового грантового фінансування на створення інноваційних розробок. Ефективними інструментами грантового фінансування МСП ЄС в рамках рамкової програми Н2020 є: “InnovFin”, “Fast track to Innovation”,“Cosme” та інші. Нижче, на рис. 7-9 наведено статистику проектів за різними напрямками у країнах ЄС, що отримують СМП на грантовій основі.

Інструмент грантового фінансування “SME instrument” серед країн, лідерів застосування: Іспанія, Італія, Великобританія, Германія. Інвестиції в кожну із країн програмою Н2020 складають, приблизно 1 млн. євро на кожні 2 проекти. А тобто, на лідера у виграші, Іспанію, програма Н2020 інвестували 227 млн. євро у розробку та впровадження інновацій. У середньому, СМП може отримати фінансування від 50 тис. євро до 2,4 млн. євро, рис.7.

Інструмент грантового фінансування “Fast Track to Innovation” серед країн, лідерів застосування: Італія, Великобританія, Іспанія, Німеччина. Ця частина програми фінансує інновації, що знаходяться близько до ринку та надають значної доданої вартості у інноваціях. МСП-новатори витримують значний конкурс та можуть отримати фінансування від ЄС до 3 млн. євро, рис.8.

Рис. 7 Результати надання грантового фінансування “SME Instrument”, на 19/10/2017

Рис. 8 Результати надання грантового фінансування Fast Track to Innovation”, на 19/10/2017

На рис. 9 наведені проекти-переможці за програмою “Cosme”, що фінансує великі

проекти та корпорації на впровадження та реалізацію високо інноваційних проектів.

Рис. 9 Результати надання грантового фінансування “Cosme”, на 19/10/2017

Аналіз рис. 9-11 показує, що у кожній країні велика чисельність малих та середніх

підприємств, що приймають участь у залученні зовнішнього фінансування на виконання

інноваційних проектів на грантових (“SME instrument” та “Fast Track to Innovation”) та кревних умовах (“Cosme”). Майже за усіма напрямками програм, лідером є іспанські МСП.

5.Досвід Іспанії щодо залучення грантового фінансування

За період 2000-2009 рр. інтенсивність досліджень та розробок в Іспанії збільшилася з щорічним середнім ростом 4,3%, що значно вище середнього по ЄС. В абсолютному вираженні, фінансування громадських НДДКР досягло піку в 2009 році, що означає, що іспанський уряд продовжувало збільшувати бюджет НДДКР до двох років після початку фінансової кризи в 2008 році. Однак за економічної кризи 2008-2009 рр., уряд скоротив державне фінансування в області НДДКР і освіти: на 4,12% в 2010 році, на 7,38% в 2011 році, на 25,57% в 2012 році [18].

У 2011 році інтенсивність досліджень і розробок в Іспанії склала 1,33%. Інтенсивність НДДКР в державному секторі склала 0,64%, а інтенсивність бізнес-досліджень - 0,70%. І те й інше в 2011 році показники трохи знизилися в порівнянні з 2010 роком.

Зайнятість населення в області середніх і високих технологій становить 4,78% від загального числа економічно активного населення, в порівнянні з 6,69% в середньому і 6,95% в провідних країн. Малі та середні підприємства, які впроваджують інновації, представляють 24,6% від загального числа компаній, в порівнянні до 30% в середньому по Європі і 42,45% в провідних країнах.

У 2011 році був прийнятий новий закон про науку, техніку та інновації, який змінив систему управління, спростив розподіл конкурентного фінансування, що стимулювали створення нових національних наукових досліджень, мобільності дослідників між державним і приватним секторами. Особливості Національної програми реформ 2012р. було застосування пакету структурних реформ стимулювання розвитку інноваційних МСП на основі досліджень, інновацій, зайнятості молоді. Урядом було прийнято національну стратегію стимулювання участі національних груп досліджень у європейських рамкових програмах та збільшення державного фінансування до 3% ВВП до 2020 року.

Впродовж 2007-2013 років в іспанських регіонах на дослідження в області досліджень, інновацій та підприємництва було виділено 7,8 млрд. Євро від структурних фондів ЄС FEDER, що складає 22,6% від загального фонду FEDER. Іспанія також використовувала можливість збільшення фінансування НІОКР за рахунок отримання грантового фінансування із 7-ї рамочної програми ЄС: показник успіху складає 19,99% (середній показник успіху в ЄС - 21,95%). Загальний внесок інструменту грантового фінансування у сьомій рамковій програмі (2007-2013р.р.) склав - 3,182,32 млн. Євро на 11 034 учасників. Малий та середній бізнес отримав фінансування у розмірі 552.93 млн. Євро, для 2.489 МСП. Також, іспанські науковці отримали персональні гранти за програмою Марії Складовської Кюрі у розмірі 2,344,66 млн. Євро, для 2,439 стипендіатів, рис 10 [20].

Рис. 10 Результати надання грантового фінансування НДКР та МСП

у рамкових програмах ЄС, 2011-2017 рр., Іспанія (кількість проектів) [20].

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017

118 105 136 50

212 197 183

1060 1122 1219

554

40 93

1210 1208

996

SME FP7 H2020

За рахунок цього число дослідників бізнесу в Іспанії виросло, було покращена якість науки та виробництва.

Рис. 11 Розподіл іспанських МСП за видами інновацій, 2014 р. [20]

Іспанія продовжувала підвищення якості та інтернаціоналізації своїх університетів,

оскільки іспанські університети мають невисокі міжнародні рейтинги, а наука та персонал залишається менш інтернаціональним, ніж в інших державах ЄС, а державно-приватне співробітництво в науці та залучення до R&D бізнесу залишався нижче середнього показника по ЄС.

Рис.12 Національні спеціалізації S&T (1) в тематичних пріоритетах, 2000-2010 рр.

(S-кількість публікацій, T-кількість) [24]. Але за рахунок активної участі Іспанії у 7-й рамковій програмі ЄС модернізація

виробничих та високотехнологічних секторів економіки Іспанії здійснювалась в напрямках тематичних пріоритетах 7-ї рамочної програми ЄС, за рахунок чого зріс рівень інноваційної діяльності у МСП, збільшилась кількість інноваційних МСП, рис.11 [20] та було сформовано Національні спеціалізації (S&T) в тематичних пріоритетах, рис.12 [24].

0

100000

200000

300000

400000

500000

600000

700000

Малі підприємства

Середні підприємства

6. Рекомендації щодо побудови української національної системи стимулювання створення та впровадження інновацій підприємствами малого та середнього бізнесу

1. Розробка і затвердження державних пріоритетних напрямків розвитку економіки та індустрії України та стимулювання участі наукових розробок у програмах фінансування модернізації економіки та індустрії України.

2. Розробка та впровадження нових програм фінансування наукових досліджень, створення та впровадження інновацій на рівні 3% ВВП.

3. Податкове та законодавче стимулювання щодо підтримки стартапів, створення та впровадження інновацій підприємствами малого та середнього бізнесу.

4. Створення Національної Ради по інноваційній, науковій та технічній політиці. 5. Формування ефективної дослідницько-інноваційної системи України, заснованої на

принципах побудови Європейського дослідницького простору. 6. Переорієнтація економіки України з сировинної економіки на інноваційну згідно

тематичних пріоритетів Європейських рамкових програм. 7. Стимулювання розробки програм державного гарантування інноваційних кредитів,

податкові пільги, програми та політики стимулювання для МСП з інноваційними розробками.

8. Стимулювання механізмів співробітництва науки та приватного бізнесу із можливостями долучення науковців у приватний бізнес для проведення досліджень.

9. Стимулювання розвитку міжнародного співробітництва щодо створення та впровадження інновацій МСП та застосування Європейських інструментів грантового фінансування.

10. Стимулювання розробки національних програм грантового фінансування наукових старт-апів та МСП.

11. Адаптація закону про науку та інноваційну діяльність щодо стимулювання: підвищення кількості науковців та наукової молоді, стимулювання наукової мобільності, розширення відкритості та прозорості наукових досліджень.

Література 1. 2013 SMEs’ Access to Finance survey (2013). European Commission, Analytical Report,

151. Available at: http://ec.europa.eu/DocsRoom/documents/7864/ 2. Kierzenkowski, R., Kastaneer, J. (2014). Boosting the Development of Efficient SMEs in

the Netherlands. OECD Economics Department Working Papers, 1157, 33. doi:10.1787/5jxz9xztql6f-en

3. Survey on the Access to Finance of Small and Medium-Sized Enterprises in the Euro Area (2013). European Central Bank. Available at: https://www.ecb.europa.eu/stats/money/surveys/sme/html/index.en.html

4. Jones, R. S., Kim, M. (2014). Promoting the Financing of SMEs and Start-ups in Korea. OECD Economics Department Working Papers, 1162, 37. doi:10.1787/5jxx054bdlvh-en

5. Duda, J. (2013). The Role of Bank Credits in Investment Financing of the Small and Medium sized Enterprise Sector in Poland. Managerial Economics, 13, 7–20. doi:10.7494/manage.2013.13.7

6. Grabara, J., Bajdor, P. (2013). Innovations Financed by Polish Enterprises from SME Sector. Revista Română de Statistică Trim, IV, 168–174.

7. Vasilescu, L. (2014). Accessing Finance for Innovative EU SMEs Key Drivers and Challenges. Economic Review – Journal of Economics and Business, XII (2), 35–47.

8. Audretsch, D. B. (2012). The Dynamic Role of Small Firms: Evidence from the U.S. Small Business Economics, 18(1), 13–40. doi:10.1007/978-1-4615-0963-9_2

9. Thompson, J., Sang-Mok, C. (2002). Risk Capital in OECD Countries: Recent Developments and Structural Issues. Financial Market Trends, 82, 59–102.

10. Şteţ, M. (2013). Financial implications of technological progress. SEA – Practical Application of Science, 1(1), 192–199.

11. Jones, R. S., Kim, M. (2014). Promoting the Financing of SMEs and Start-ups in Korea. OECD Economics Department Working Papers, 1162, 37. doi:10.1787/5jxx054bdlvh-en

12. Rekomendacii po usileniju roli malyh i srednih innovacionnyh predprijatij v stranah sodruzhestva nezavisimyh gosudarstv (2010). Vsemirnaja organizacija intellektual'noj sobstvennosti, 45.

13. Innovation statistics / [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/Innovation_statistics (Дата звернення 09.09.2017).

14. Innovation statistics / [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://appsso.eurostat.ec (Дата звернення 14.09.2017).

15. Fertility indicators / [Електроний ресурс] – Режим доступу: europa.eu/nui/submitViewTableAction.do (Дата звернення 15.09.2017).

16. Innovation statistics / [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat/web/science-technology-innovation/data/database? p_p_id=NavTreeportletprod_WAR_NavTreeportletprod_INSTANCE_T2HmWmRllBkW&p_p_lifecycle=0&p_p_state=normal&p_p_mode=view&p_p_col_id=column-2&p_p_col_count=1 (Дата звернення 16.09.2016).

17. Horizon 2020 SME Instrument data hub / [Електроний ресурс] – Режим доступу: https://sme.easme-web.eu/ (Дата звернення 19.10.2016).

18. http://ec.europa.eu/research/innovation-union/pdf/state-of-the-union/2012/innovation_union_progress_at_country_level_2013.pdf

19. http://www.idi.mineco.gob.es/portal/site/MICINN/menuitem.7eeac5cd345b4f34f09dfd1001432ea0/?vgnextoid=abf192b9036c2210VgnVCM1000001d04140aRCRD

20. http://ec.europa.eu/eurostat/web/science-technology-innovation/data/database 21. https://ec.europa.eu/research/fp7/pdf/country-

profiles/spain/country_profile_and_featured_projects.pdf#view=fit&pagemode=none 22. http://www.idi.mineco.gob.es/stfls/MICINN/Innovacion/FICHEROS/Spanish_Innovation_S

trategy.pdf 23. http://www.idi.mineco.gob.es/stfls/MICINN/Investigacion/FICHEROS/Spanish_Strategy_S

cience_Technology.pdf 24. http://ec.europa.eu/research/innovation-union/pdf/state-of-the-

union/2014/iuc_progress_report_2014.pdf 25. Ю.О. Нікітін, М.В. Мельник, С.О. Хвалінський. Інноваційні СМП як основа

інноваційного розвитку європейського Союзу // Науково-виробничий журнал «Інноваційна економіка». – 2016. – №. 9-10. – С. 13-19.

26. Ю.О. Нікітін, С.О. Хвалінський., М.В. Мельник, В.М. Невмержицький. Дослідження інструментів ЄС щодо фінансової підтримки малих та середніх підприємств // Технологический аудит и резервы производства. – 2016. – № 6/4 (32). – С. 24-29.