НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

Кафедра інформаційної політики та технологій

ДНІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА – 2012

Матеріали науково-практичної конференціїза міжнародною участю

(Київ, 24-25 квітня 2012 р.)

Київ – 2012

2

УДК 35.07:004:659.3/.4](063)

Рекомендовано до друку Вченою радою факультету публічного адмініструванняНаціональної академії державного управління при Президентові України.Протокол № 9 від 18 квітня 2012 р.

Видання здійснено за фінансової підтримки ТОВ «DE NOVO»

Дні інформаційного суспільства — 2012: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 24-25 квітня 2012 р. / [упоряд. : Н. В. Грицяк, С. Г. Соловйов]. — К.: Дизайн макетування та друк ТОВ «Салютіс», 2012. — 294 с.

Матеріали конференції включають тези доповідей учасників круглих столів «Електронне урядування у взаємодії влади і бізнесу», «Комунікативні процеси в публічному управлінні» та «Інформаційне суспільство: стратегічні орієнтири для України». Висвітлено проблемні питання розбудови інформаційного суспільства, запровадження механізмів електронного врядування для модернізації системи державного управління, демократизації взаємовідносин між владою, громадянами та суб’єктами господарювання; проблеми та перспективи впровадження інновацій в різних сферах життєдіяльності суспільства та держави; узагальнено вітчизняний та європейський досвід розбудови інформаційного суспільства; розроблено пропозиції щодо модернізації публічного управління в контексті становлення інформаційного суспільства.Для політиків, працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, науковців, слухачів системи підготовки та перепідготовки державних службовців, а також для широкого кола читачів, зацікавлених означеними проблемами.

Матеріали публікуються в авторській редакції

УДК 35.07:004:659.3/.4](063)

©Національна академіядержавного управління

при Президентові України2012

3

ВСТУПНЕ СЛОВОпрезидента Національної академії державного управління при Президентові України, доктора наук з державного управління, професора, Заслуженого економіста України Ковбасюка Юрія Васильовича

Шановні високоповажні гості й учасники конференції!

Від імені Національної академії державного управління при Президентові України щиро вітаю гостей та учасників науково-практичної конференції за міжнародною участю «Дні інформаційного суспільства – 2012», яка проводиться за нашою ініціативою напередодні проголошеного ООН «Всесвітнього дня телекомунікацій та інформаційного суспільства». Сьогоднішня конференція продовжує та розвиває традицію щорічного проведення «Днів електронного урядування» в Національній академії, яка вже чотири роки визначає електро-нне урядування одним із пріоритетів розвитку освіти в галузі державного управління.

Не випадково у цьому році ми розширили тематику конференції і назвали її «Дні ін-формаційного суспільства». Переконані — розбудова інформаційного суспільства, де голо-вними продуктами виробництва стануть інформація і знання, дозволить Україні вийти з кола «наздоганяючих» країн у світовому поділі праці та ресурсів і забезпечити гідне місце серед країн-лідерів.

Будь-який соціум, кардинально відмінний від його історичних попередників, передусім характеризується новою якістю людського життя. В інформаційному суспільстві ця нова якість полягає у забезпеченні вільного доступу кожного до інформації та знань, що зумов-лює радикальні зміни усієї системи суспільних відносин. Тобто основна ідея інформацій-ного суспільства у соціогуманітарному вимірі полягає у досягненні нової фази розвитку – «суспільства знань». Досягнення цієї амбітної мети потребує системної цілеспрямованої роботи з модернізації більшості сфер життя українського соціуму.

Ключовими рисами, що вирізняють інформаційне суспільство, є:• створення глобального інформаційного простору, здатного забезпечити нову якість

життя;• збільшення питомої ваги інформаційно-комунікативних технологій, продуктів і по-

слуг у валовому внутрішньому продукті (ВВП) країни;• поява якісно нових комунікацій та ефективної інформаційної взаємодії людей на за-

садах зростаючого доступу до національних і світових інформаційних ресурсів, подолання інформаційної нерівності (бідності), прогресуюче задоволення людських потреб в інфор-маційних продуктах і послугах.

Саме тому розбудова інформаційного суспільства в Україні визначена одним із пріо-ритетів політики Президента України. Так, згідно Указу Президента України № 926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» 2011 рік оголо-шено роком освіти та інформаційного суспільства. В межах його проведення здійснюються заходи зі створення та впровадження нової версії Урядового порталу, створення техноло-гічної бази та введення в експлуатацію Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів тощо.

Інформаційне суспільство передбачає нову якість державного управління, основним засобом модернізації якого є електронне урядування. Тому увага Президента України зо-середжується на впровадженні електронного урядування саме в умовах реформування державного управління. Так, Стратегія державної кадрової політики на 2012 - 2020 роки, схвалена Указом Президента України від 1 лютого 2012 року №45/2012, серед першочерго-вих завдань передбачає запровадження технологій електронного урядування.

4

Можна з впевненістю сказати, що Національна академія сьогодні стала потужним науково-аналітичним центром, навколо якого гуртуються всі зацікавлені сторони, зосеред-жується весь досвід й кращі практики впровадження електронного урядування та розви-тку електронної демократії. У цьому напрямі в Національній академії вже зроблено суттє-ві кроки. Національна академія не лише запровадила в навчальний процес в межах нової спеціальності «Публічне адміністрування» курс «Електронне урядування»; ділиться своїм досвідом, науковими надбаннями з вищими керівними кадрами в Інституті підвищення кваліфікації; надає експертно-аналітичні, консультативні послуги з питань ефективного впровадження електронного урядування як на центральному, так і на місцевому рівнях; але й у 2008 році запровадила нову магістерську програму за спеціальністю 8.150110 «Елек-тронне урядування» напряму підготовки 1501 «Державне управління», приєднавшись до когорти 20 провідних європейських ВУЗів у цій сфері. Адже Національна академія має за мету підготовку таких фахівців напрямку державного управління, які спроможні активно просувати в життя технології електронного урядування.

До «Днів інформаційного суспільства – 2012» ми підготували для Вас збірку матеріалів доповідей учасників конференції; інформаційно-аналітичні матеріали про стан і проблеми розвитку інформаційного суспільства в Україні. Щорічно за результатами проведення такої конференції в Національній академії, учасниками заходу виробляються конкретні практич-ні рекомендації, частина з яких вже втілена у життя та практику державного управління, частина – ще потребує вирішення. Сподіваюся, що Ви підтримаєте нашу традицію і за ре-зультатами цього заходу виробите нові дієві практичні, втілювані у життя рекомендації.

Шановні колеги, в нашій залі сьогодні присутні представники: Адміністрації Прези-дента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, РНБО України, цен-тральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вищих навчальних закладів України, науково-дослідних установ, громадських організацій, полі-тичні експерти та журналісти. Презентаційні доповіді зроблять представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фірм-виробників провідних технологій електронного урядування.

Нам дуже приємно бачити сьогодні Вас, високоповажних гостей, ініціаторів, розробни-ків, кращих практиків інформаційної сфери та втілювачів у життя технологій електронного урядування. Тобто людей не байдужих; людей, які не лише підтримали, а й поділяють наші ініціативи; людей, які щодня працюють з інформацією, технологіями електронного уряду-вання, наданням послуг в режимі он-лайн тощо. Дехто з учасників уже не вперше присутні на нашому заході, деякі приєдналися до нас цього року. Але, сподіваюся, що всі ми готові до активної спільної роботи щодо побудови інформаційного суспільства в Україні.

Ми раді вітати наших іноземних колег і партнерів!Шановні колеги, я ще раз щиро Вас вітаю і бажаю творчої плідної роботи на нашій

науково-практичній конференції!

5

ПОЗИЦІЯ ДО ОБГОВОРЕННЯМетою конференції є систематизація наукових знань з питань розбудови інформацій-

ного суспільства, запровадження механізмів електронного врядування для модернізації системи державного управління, демократизації взаємовідносин між владою, громадянами та суб’єктами господарювання; висвітлення підходів до реалізації захисту персональних даних та доступу до інформації, державних стратегій розвитку інформаційного суспіль-ства; проблем та перспектив впровадження інновацій в різних сферах життєдіяльності суспільства та держави; узагальнення вітчизняного та європейського досвіду розбудови ін-формаційного суспільства; розробка пропозицій щодо модернізації публічного управління в контексті становлення інформаційного суспільства.

Організаційні форми проведення: пленарне засідання, круглі столи.

ОПИС СИТУАЦІЇ 1Проблемна економіка, низький ВВП на душу населення, політична криза та низька кон-

курентоспроможність країни на світових ринках – з таким результатом увійшла Україна у друге десятиліття ХХІ ст. Завдання держави – створити умови для випереджального розви-тку, що можливе лише за рахунок інтелектуальної діяльності, підвищення технологічного рівня виробництва та поширення сучасних інформаційних і телекомунікаційних техноло-гій, тобто здійснити якісний перехід від постіндустріального до інформаційного суспіль-ства. Виправити ситуацію шляхом наздоганяючих реформ виявилося безперспективно.

За даними Всесвітнього економічного форуму, який відбувся в Давосі (Швейцарія), рейтинг України за індексами, що стосуються інформаційно-комунікаційних технологій в порівнянні із сукупною кількістю країн становить: Глобальний індекс конкурентоспромож-ності 2010-2011 (WEF Global Competitiveness Index) 89 місце із 139 країн; Індекс техно-логічної готовності 2010-2011 (WEF Technological Readiness Index) 83 місце із 139 країн; Індекс мережевої готовності 2010-2011 (WEF Networked Readiness Index) 90 місце із 138 країн; Готовність уряду (Government readiness) 122 місце із 138 країн; Використання уря-дом (Government usage) 75 місце із 138 країн; Рейтинг за електронною готовністю 2010 (EIU eReadiness Ranking) 64 місце із 70 країн; Індекс електронного уряду ООН 2010 (UN e-Government Index) 54 місце із 192 країн.

Розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури та мобільних техно-логій. Одним з важливих завдань України на шляху до європейського інформаційного сус-пільства виступає побудова цифрової телекомунікаційної інфраструктури. За показником телекомунікаційної інфраструктури Україна займає 73 місце в світі, поступившись Росії та випередивши Казахстан і Білорусь. Так кількість інтернет-користувачів на 100 чоловік в Україні складає в середньому 22,51, кількість фіксованих телефонних ліній – 28,65, мобіль-них підключень – 121,09, інтернет-підключень – 3,59, рівень проникнення Інтернет-послуг на 100 мешканців становить 8,0%. За інформацією Єврокомісії, середній показник про-никнення у країнах ЄС вже на початок 2008 року перевищив 40%, в Угорщині досяг 70%, у Словаччині – 50%.

За останні роки мобільні технології стали найпріоритетнішим та найперспективнішим сегментом ІТ-технологій. Ця тенденція стосується розвитку мобільних пристроїв, бездрото-вого доступу до Інтернет, розвитку програмних додатків та веб-сервісів для мобільних при-строїв. За даними ITU рівень проникнення мобільного Інтернет в світі склав 14%, в Європі 51% і 6% в країнах що розвиваються. За даними компанії BuddeComm в Україні налічується 3,6 млн. користувачів (8%). Вартість мобільного Інтернету залишається порівняно високою, а швидкість і покриття не достатні для повноцінного використання та збільшення рівня проникнення. Зважаючи на велику площу нашої держави — розвиток сегменту мобільного

1 За матеріалами Доповіді Кабінету Міністрів України «Про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні за 2011 рік».

6

Інтернет для України є в край важливим та актуальним, у тому числі для зменшення інфор-маційної нерівності.

Виробничий потенціал сфери ІКТ. Галузь зв’язку та сфера інформатизації протягом останніх років зберігала позитивні тенденції у своєму розвитку. Сьогодні галузь інформа-ційних технологій України є найбільш високотехнологічною й високорентабельною галуз-зю економіки держави, не вимагає капітальних вкладень та державних інвестицій, витрат природних ресурсів і виснаження надр, реалізує високий науковий та інтелектуальний по-тенціал України, розвиває національну економіку, створює постійно зростаючу кількість високооплачуваних місць, практично зупинивши відтік перспективної молоді і інтелекту-альної еліти нації за кордон та інші.

Важливим фактором розвитку сфери інформатизації є ринок праці. За результатами аналізу, проведеного Міжнародним кадровим порталом HeadHunter Group, ІТ-спеціалісти залишаються найбільшим дефіцитними на ринку праці в Україні. При цьому українські роботодавці нарікають на низький рівень підготовки IT-спеціалістів в Україні. Потрібно та-кож відмітити зростання важливості електронних навичок для фахівців усіх галузей. Між-народний досвід та дослідження показують, що електронні навички набувають дедалі біль-шого значення для сталого економічного зростання. За даними досліджень до 2015 року 90% робочих місць в ЄС потребуватимуть певних навичок із ІТ. Дослідження проведене International Data Corporation (IDC) в Україні показує, що існує загальновизнана оцінка, що набуття електронних навичок є передумовою для успіху в роботі, незалежно від країни, галузі промисловості чи функції, що покладена на організацію.

Змінити цю ситуацію можна завдяки партнерству між державою і ринком. IT-спеціальності мають стати пріоритетними в системі вищої освіти - і мова йде не тільки про збільшення квот на набір, але і про підвищення якісних вимог. При цьому, роль держави має полягати у створенні “правил гри”, зокрема - створенні необхідної законодавчої бази. Якщо завдання держави - усунути диспропорції у структурі спеціальностей, то IT-бізнес має розробити сучасну кваліфікаційну рамку підготовки та перепідготовки фахівців, взя-ти участь у створенні навчальних програм, організації центрів перекваліфікації, прийти до вузів, відкриваючи власні кафедри і факультети. З метою розвитку системи ІТ освіти України пропонується: збільшення випуску ІТ фахівців та державного замовлення на ІТ спеціальності, приведення списку спеціальностей у відповідність до потреб галузі, під-вищення кваліфікації та мотивація професорсько-викладацького складу, удосконалення матеріально-технічної бази ВНЗ.

Посилення ролі соціальних мереж та соціальних медіа. Світові та українські тенден-ції вказують на посилення ролі соціальних мереж та соціальних медіа в розвитку мережі Ін-тернет в цілому та його національного сегменту. Згідно з даними сайту Facebakers, Україна посідає друге місце в світі за темпами збільшенням аудиторії цієї соціальної мережі.

У 2011 р. органи виконавчої влади активізували свою присутність у соціальних ме-режах. Зокрема, у соціальній мережі “Facebook” створено сторінки Прем’єр-міністра України, Урядового порталу, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства закордонних справ, інших органів виконавчої влади, на яких для користувачів Інтернету пропонуються щоденні оперативні інформаційні повідомлення, фото та відеосюжети про їх діяльність.

Інформатизація органів державної влади. Одним із головних пріоритетів розбудо-ви інформаційного суспільства в Україні є інформатизація органів державної влади, що має сприяти її прозорості та відкритості, підвищенню ефективності виконання посадових обов’язків державних службовців, якісному наданню населенню різноманітних інформа-ційних послуг, інтеграції зі світовим інформаційним простором.

7

Проте, за даними опитування органів виконавчої влади, проведеного Державним агент-ством з питань науки, інновацій та інформатизації України, станом на початок ІІ півріччя 2011 року, половина обчислювальної техніки ЦОВВ та понад половини техніки ОДА, яка знаходиться на балансі, є застарілою (понад 5 років), з якої 12% в ЦОВВ та 21% в ОДА техніки не використовується та підлягає списанню.

Впровадження електронного документообігу як пріоритетний напрям державної політики електронного урядування визначено актами Президента України, Кабінету Міні-стрів України та Верховної Ради України. Відносини у сфері електронного документообігу регулюються більше ніж десяти законами України. Ця законодавча база є недосконалою, що стало однією з основних причин несумісності систем електронного документообігу, які впроваджені в різних органах влади та місцевого самоврядування.

За даними Держінформнауки майже всі системи електронного документообігу (близько 85 систем), що впроваджені в органах виконавчої влади та органах місцевого самовряду-вання, не використовують електронний цифровий підпис. Тому документи, що циркулю-ють в системах електронного документообігу (СЕД) не відповідають нормам законодав-ства про електронні документи, зокрема Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”. Позитивним виключенням із такої практики є СЕД органів виконавчої влади, які отримують електронну звітність суб’єктів господарювання та СЕД Головдержслужби.

Інтернет-присутність органів державної влади. Однією із необхідних умов побудови та показником розвитку інформаційного суспільства є можливість громадян інтерактив-но взаємодіяти із органами влади. Всі облдержадміністрації, Київська та Севастопольська міськдержадміністрації, Рада Міністрів АР Крим представлені в мережі Інтернет через власні веб-сайти, на яких представлена інформація про всі райони регіонів. На регіональ-ному рівні майже у кожній області України, за інформацією ОДА, здійснюється подаль-ший розвиток та впровадження систем електронного документообігу, висвітлювалась на веб-сайтах інформація про інвестиційні об’єкти, про перелік, умови та порядок надання адміністративних послуг.

Результати аналізу веб-сайтів органів влади свідчать, що інформація щодо структури органу влади, його завдань та функцій, порядку прийому громадян, інформуванню громад-ськості з питань європейської інтеграції на сайтах органів виконавчої влади є актуальною і представленою в достатньому обсязі, до неї забезпечено зручний доступ. Інформація щодо надання адміністративних послуг, регуляторної діяльності, взаємодії з громадськими ра-дами, проведення консультацій з громадськістю, цільових програм, порядку оскарження рішень та відомостей про місцеві податки і комунальні платежі представлена недостатньо.

Запровадження адміністративних послуг з використанням можливостей глобаль-ної мережі Інтернет на сьогодні є ключовим елементом побудови системи електронного урядування в Україні і відповідає світовим тенденціям розвитку інформаційного суспіль-ства. Практично усі ЦОВВ та обласні державні адміністрації мають перелік адміністра-тивних послуг, однак тільки одиниці з них реалізуються в електронному режимі. Єдиний Веб-портал органів виконавчої влади, який є центральною частиною створюваної системи “Електронний Уряд”, на сьогодні продовжує виконувати презентаційну та інформаційно-аналітичну функцію, в той час як цілісної системи надання адміністративних послуг в ре-жимі он-лайн досі не запроваджено.

Позитивним зрушенням є впровадження інформаційних послуг на веб-порталі “Дер-жавні закупівлі”. На даному порталі реалізовано можливість подання оголошення через мережу Інтернет, а також замовлення інформаційних послуг щодо державних закупівель.

На сьогоднішній день в Україні активно запроваджується система електронних звер-нень фізичних та юридичних осіб. У першому кварталі 2011 року Держінформнауки

8

України спільно з ДП “Державний центр інформаційних ресурсів України” розробило та впровадило першу чергу загальнодержавної автоматизованої системи організації роботи з електронними зверненнями громадян – веб-портал звернень громадян, який забезпечує можливість подання звернення в органи виконавчої влади в електронному вигляді. Також Кабінет Міністрів України ухвалив своїм розпорядженням від 9 червня 2011 року №589-р Концепцію створення Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади України, у якій передбачено запровадження автоматизованого опрацювання звер-нень, що надходитимуть через Інтернет. Таким чином, слід відзначити, що незважаючи на те, що стан розбудови системи надання електронних послуг державними органами в Україні порівняно із світовими тенденціями є недостатнім та не відповідає потенціалу та можливостям країни, сьогодні в Україні намітився комплексний підхід у впровадженні сис-тем надання адміністративних послуг через мережу Інтернет.

Кадрове забезпечення. Варто відмітити, що існуючі відділи (управління, сектори) не в змозі задовольнити потреби місцевих органів виконавчої влади в інформаційних ресурсах і темпах розвитку інформатизації у регіонах як через недоліки у самій структурній будові, так і через існуючи проблеми з кількістю та фаховим рівнем штатних працівників. До того ж, повністю відсутні відділи інформаційно-комп’ютерного забезпечення як у районних держадміністраціях, так і в органах місцевого самоврядування, що є неприпустимим для сьогоднішнього рівня розвитку інформатизації в Україні. Не повністю вирішені питання координації діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самовряду-вання в сфері інформатизації, визначення пріоритетних напрямів завдань (проектів) регіо-нальних програм інформатизації в регіонах.

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО РОЗБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Слід відзначити актуалізацію зусиль влади у цьому напрямку. Так, упродовж остан-ніх двох років в Україні здійснено цілеспрямовані заходи з розбудови інформаційного суспільства.

2011 рік оголошено Роком освіти та інформаційного суспільства (Указ Президента України від 30.09.2010 № 926/2010). Як зазначається у Доповіді Кабінету Міністрів України «Про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні у 2011 році», в межах його проведення здійснюються заходи зі створення та впровадження нової версії Урядового порталу, створення технологічної бази та введення в експлуатацію Національно-го реєстру електронних інформаційних ресурсів. У листопаді 2012 р. буде проведено Між-народний науковий конгрес з питань розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційного суспільства.

У Національному плані дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних ре-форм на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефек-тивна держава», затвердженому Указом Президента України від 27.04.2011 № 504/2011 в розділі «Забезпечення розбудови інформаційного суспільства, орієнтованого на інтер-еси людей, відкритого і спрямованого на розвиток» передбачено завдання щодо побудови основних системоутворюючих елементів системи «Електронний Уряд» та розроблення і прийняття Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інфор-маційної бібліотечної системи «Бібліотека – XXI».

Реалізація стратегії розвитку інформаційного суспільства знайшла відображення в Кон-цепції розвитку електронного урядування в Україні, яка була затверджена Розпоряджен-ням Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2010 року № 2250-р. В даному документі електронне урядування розглядається як один з інструментів розвитку інформаційного

9

суспільства, впровадження якого сприятиме створенню умов для відкритого і прозорого державного управління. В Концепції визначені основні засади та умови для досягнення європейських стандартів якості послуг, відкритості та прозорості діяльності органів дер-жавної влади та органів місцевого самоврядування, а також виконання основних положень Програми економічних реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспро-можна економіка, ефективна влада”.

Концепцією розвитку електронного урядування в Україні на 2011-2012 роки перед-бачається:

• розроблення необхідної нормативно-правової та нормативно-технічної бази, зокрема щодо надання адміністративних послуг в електронній формі, а також єдиних стандартів, протоколів і регламентів взаємодії суб’єктів електронного урядування, їх гармонізація з міжнародними стандартами;

• забезпечення функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади всіх рівнів на основі єдиних стандартів;

• створення єдиної загальнодержавної системи електронного документообігу;• створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів та веб-сайтів

органів державної влади та органів місцевого самоврядування на усіх рівнях;• забезпечення надання органами державної влади та органами місцевого самовряду-

вання послуг в електронній формі громадянам і суб’єктам господарювання з використан-ням Інтернету, зокрема реєстрація суб’єктів господарювання, подання звітності;

• створення єдиної інформаційної системи, що містить реєстр адміністративних по-слуг, які надаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, та інформацію про умови їх отримання;

• створення Єдиного веб-порталу адміністративних послуг;• створення спеціальних центрів (пунктів) надання послуг, центрів обслуговування на-

селення (кол-центрів);• створення умов для участі громадян, їх об’єднань і суб’єктів господарювання у про-

цесі підготовки державних рішень;бондар• створення спеціального веб-порталу з метою забезпечення прозорості використання

державних фінансів.

Стратегія державної кадрової політики на 2012 - 2020 роки, схвалена Указом Прези-дента України від 1 лютого 2012 року №45/2012, серед першочергових завдань передбачає запровадження технологій електронного урядування.

Аналіз стану розвитку інформаційного суспільства в Україні дав змогу визначити мету конференції, тематику круглих столів та питань для обговорення.

10

ТЕМАТИКА КРУГЛИХ СТОЛІВ ТА ПИТАННЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ

Круглий стіл: Електронне урядування у взаємодії влади та бізнесуЕлектронне урядування як інструмент партнерства влади і бізнесу;• Адміністративні послуги для бізнесу за умов електронного урядування;• Креативність ІКТ компаній та діалог з владою;• Захист інформації за умов електронного урядування.•

Круглий стіл: Комунікативні процеси в публічному управлінніБезпосередні форми комунікації в системі публічної влади, їх роль у прийнятті • управлінських рішень.Форми місцевої демократії та їх роль в комунікації на муніципальному рівні.• Громадська експертиза та проблеми її застосування.• Оптимізація внутрішньо організаційних комунікаційних зв’язків в органах публіч-• ної влади.Проблемні питання комунікації між органами державної влади та органами місце-• вого самоврядування.Комунікативні зв’язки органів публічної влади і засобів масової інформації.• Роль соціальних мереж у вдосконалення реалізації прямих і зворотних зв’язків у • публічному управлінні.Доступ до публічної інформації у контексті розвитку комунікацій в публічному • управлінні.

Круглий стіл: Інформаційне суспільство: стратегічні орієнтири для УкраїниДержавні стратегії розвитку інформаційного суспільства • Людський капітал як фактор розвитку інформаційного суспільства• Освітні інновації як чинник прискореного розвитку інформаційного суспільства• Інформаційно-комунікаційні технології та інновації в соціально-економічній сфері• Організаційні інновації в суб’єктах господарювання• Захист персональних даних та доступ до публічної інформації: проблеми реалізації•

11

Круглий стіл ЕЛЕКТРОННЕ УРЯДУВАННЯ У ВЗАЄМОДІЇ ВЛАДИ ТА БІЗНЕСУ

Семенченко Андрій Іванович, д.держ.упр., декан факультету суспільно-політичного розвитку Національної академії державного управління при Президентові України, Журавльов Андрій Володимирович, начальник управління інноваційних освітніх технологій Національної академії державного управління при Президентові України

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ

Загальною тенденцією розвитку світового суспільства є його трансформація в ін-формаційне суспільство та суспільство знань, технологічною основою яких є сучасні інформаційно-комунікаційні технології, насамперед, електронного урядування. Україна не є виключенням з цього процесу, свідченням чого є, у тому числі, відповідні державно-управлінські рішення у цій сфері.

Згідно міжнародних та національних документів [1-4] саме держава є головним коор-динуючим та організуючим актором з розбудови інформаційного суспільства та впрова-дження електронного урядування, навколо якої мають групуватись громадські організації та суб’єкти господарювання.

Перманентне збільшення кількості проблем та рівня їх складності, зростання невизна-ченості та непередбачуваності зовнішнього та внутрішнього середовища обумовлюють необхідність пошуку нових креативних підходів до державного управління, оскільки тра-диційні механізми державного управління для таких умов не тільки втрачають свою ефек-тивність, але є недієздатними.

Одним із таких сучасних загальновизнаних підходів на сьогодні є електронне урядуван-ня, яке дозволяє реалізувати ключові принципи демократичного управління: орієнтованість на інтереси і потреби споживачів послуг, підзвітність та підконтрольність держави перед суспільством і бізнесом, прозорості та відкритості влади, партнерства та співпраці, взаємо сумісність, конфіденційності та інформаційної безпеки та інші.

Теоретичною основою електронного урядування є теорії політичних мереж та нового державного менеджменту, а головними умовами її успішного впровадження є:

підтримка проекту з боку вищого керівництва держави;• демократична та правова держава і розвинуте громадянське суспільство;• наявність діючої інформаційної інфраструктури;• підключення до Інтернету більше ніж 60 % громадян країни;• навчені та мотивовані до впровадження е-урядування державні службовці;• активне та підготоване до використання ІКТ населення та бізнес;• наявність необхідної та достатньої системи нормативно-правових документів.•

В Україні елементи електронного урядування почали впроваджуватися з кінця 90-их років 20-го століття, але на сьогодні цьому процесу притаманна низка нерозв’язаних про-блем, що суттєво його стримують та роблять неефективним.

Ефективним інструментарієм розв’язання цих проблем може бути державне програму-вання, яке до останнього часу в цій сфері не було застосовано. Сучасний стан нормативно-правого забезпечення електронного урядування в Україні характеризується наявністю та-ких базових законів як “Про інформацію”, “Про доступ до публічної інформації”, “Про захист персональних даних”, “Про основні засади розбудови інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”, “Про Національну програму інформатизації” та інші., а також сукупністю підзаконних актів.

Тому Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації разом з

12

Національною академією державного управління при Президентові України (Національна академія) підготоване проект Концепції державної цільової програми впровадження елек-тронного урядування на період до 2015 року, пріоритетними заходами якої, зокрема, про-понуються:

забезпечити державну підтримку та координацію діяльності органів влади, громадських організацій та суб’єктів господарювання у вирішенні питань електронного урядування;

удосконалити нормативно-правове забезпечення електронного урядування;розробити та впровадити концептуальні засади інтегрованої системи «Електронний Уряд»;забезпечити створення сприятливих умов для залучення ефективних інвесторів до

електронного урядування;здійснити чітке розмежування компетенції та повноважень органів влади при впрова-

дженні інформаційно-комунікаційних технологій у систему державного управління;забезпечити значне (у рази) зростання експорту продукції та послуг сфери ІКТ, як одно-

го з найпотужніших факторів економічного зростання країни;створити веб-портал для забезпечення надання органами державної влади та ор-

ганами місцевого самоврядування адміністративних послуг громадянам і суб’єктам господарювання;

створити спеціальні центри (пункти) надання електронних послуг громадянам і суб’єктам господарювання;

створити єдину інформаційно-телекомунікаційну інфраструктуру органів влади;впровадити в діяльність органів влади типових організаційно-технологічних рішень у

сфері електронного урядування та забезпечити їх ефективне функціонування;забезпечити підготовку державних службовців та посадових осіб місцевого самовряду-

вання електронному урядуванню;створити Національний депозитарій електронних інформаційних ресурсів;створити та впровадити єдину загальнодержавну систему електронного документообігу;створити та забезпечити функціонування автоматизованої системи “Єдине вікно подан-

ня електронної звітності”;усунути бар’єри на шляхах досягнення рівноправного доступу до інформації, а також

спростити доступ до інформації, яка є публічним надбанням;створити умови задля забезпечення участі громадян, їх об’єднань і суб’єктів господа-

рювання у формуванні та реалізації державної політики.Необхідність «проходження державними службовцями та посадовими особами міс-

цевого самоврядування навчання з питань впровадження електронного урядування» ви-значена й в Плані заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронного урядування в Україні[1-4].

Таким чином, необхідність підвищення ефективності та дієвості державної політики електронного урядування вимагає розроблення та імплементації державної цільової про-грами впровадження електронного урядування(програма), першим кроком якої є схвалення концепції цієї програми. В доповіді висвітлено основний зміст проекту концепції, розро-блений як з урахуванням попередніх документів, що стосуються даної проблеми, так і у відповідності до існуючих механізмів державного програмування, а також показано недо-цільність застосування механізмів Національної програми інформатизації. Визначена роль Національної академії державного управління При Президентові України у підготовці дер-жавних службовців електронному урядуванню, у тому числі, тих з них, що відносяться до категорії вищих керівних кадрів.

13

Список використаної літератури

1. Пероганич Ю. Всесвітній самміт з питань інформаційного суспільства (Женева 2003-Туніс 2005). Підсумкові документи/ Ю. Пероганич/ К.: ДП “Зв’язок, 2006.-131 с.

2. Електронне урядування в Україні: аналіз та рекомендації. Результати дослідження/[Баранов О.А., Жиляєв І.Б., Демкова М.С., Малюкова І.Г.]/ За ред. І.Г.Малюкової.-К.: ООО “Поліграф-Плюс”, 2007.-254 с.

3. Закон України “Про національну програму інформатизації” від 04.02. 1998 року №74/98-ВР, [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.rada.gov.ua.

4. Закон України “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки” вiд 09.01.2007 № 537-V, [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.rada.gov.ua.

5. Закон України “Про інформацію” вiд 02.10.1992 № 2657-XII, [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.rada.gov.ua.

Васильєва Наталія, к.е.н., доцент, докторант кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України

НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ ЮРИДИЧНИМ ОСОБАМЗА УМОВ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ:

ДОСВІД КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Впровадження електронного урядування набуває в Україні стратегічного значення, особливо стосовно поліпшення публічного адміністрування та надання якісних послуг. Фундаментальні принципи відповідального державного управління шляхом поглиблення співпраці між європейськими країнами та сумісність електронних послуг повинні стати основою загальної культури публічного адміністрування [1, с. 21]. Е-урядування є фор-мою взаємодії за допомогою простого й доступного щоденного спілкування фізичної та юридичної особи з офіційними установами. Перехід на портальні технології є одним із генеральних напрямів розвитку використання інформаційних і комунікаційних технологій в органах влади на всіх рівнях.

У Польщі е-врядування впроваджується з 2000 р. Польські підприємці можуть вирі-шити більше питань он-лайн, ніж звичайні громадяни. У загальному відношенні відсоток трансакційних послуг для підприємців становить 37,5 %, для громадян - 8,3 %. На сьогод-ні сектор «G2B» - послуги «уряду для бізнесу» охоплюють соціальні внески працівників, корпоративний податок і ПДВ (декларування, сповіщення), реєстрація нових компаній, по-дання даних до бюро статистики, митні декларації, дозволи з екологічною специфікою (у т.ч. звітність), державні закупівлі. Підприємства часто використовують державні веб-сайти: шукають інформацію, завантажують і надсилають назад заповнені форми (одностороння та двостороння взаємодія) [3, с. 78, 80].

Польща швидко впроваджує новітні системи е-врядування, незважаючи на перепо-ни, що свідчить про зацікавленість високопосадовців змінити ситуацію в державі на краще. В режимі on-line доступними для підприємців є обов’язкове соціальне страху-вання, надання статистичних даних, ПДВ, дозволи та сертифікати, державні замовлен-ня, реєстрація публічної діяльності. На розвиток е-адміністрації в Польщі 2007-2010 рр. було передбачено понад 2,5 млн. злотих із державного бюджету, фондів Європей-ського Союзу, Шенгенського фонду.

На пострадянському просторі у розвитку е-урядування найбільших успіхів досягла Ес-тонія (13 місце в світі у цій сфері - найвище з-поміж країн Центральної та Східної Європи;

14

застосування ІКТ - 16 місце) [7]. З червня 2001 р. діє Інтернет-портал «Сьогодні вирішую я» (Tana obsustan mina), за допомогою якого будь-який житель може взяти участь в управлінні державою - висловити свою думку про поточні процеси в країні, запропонувати поправки до законопроектів тощо [2, с. 108]. У рамках програми створення е-врядування серйозну увагу було приділено саме взаємодії різних структур державного апарату щодо спільного обслуговування бізнес-структур. Підприємство, звернувшись до однієї державної струк-тури та виконавши юридично значимі дії, не повинне оповіщати про це інші. За нього це зробить державна структура, яка має комп’ютерний зв’язок з іншими організаціями.

Через урядовий портал (www.eesti.ee) держава забезпечує єдиний доступ до необхідної інформації і послуг. Сервіс, який надається через портал, інтегрований з інфраструктурою обміну даних X-Road, що дає можливість користування водночас інформацією з різних баз даних. Середня кількість щомісячних запитів у цій системі становить понад 12 % населення Естонії [4, с. 66]. Всі послуги порталу надаються безкоштовно, крім тих, за які оплата ви-значена правовим актом і стягується окремо. До послуг, які надаються юридичним особам можна віднести наступні: сплата соціальних платежів, податок з доходів корпорацій, ПДВ (декларування, повернення податку), отримання екологічних дозволів, здійснення держав-них закупівель (з 2001 р.), реєстрація нової компанії (з січня 2007 р.), подача статистичної звітності в the Statistical Office (з лютого 2006 р.), заповнення митних декларацій (з травня 2006 р.) [3, с. 36-37].

У Російській Федерації важливим кроком на шляху побудови е-урядування стала роз-робка й ухвалення в 2002 р. Федеральної цільової програми «Електронна Росія», якою ви-значено вдосконалення взаємодії органів державної влади й органів місцевого самовря-дування з господарюючими суб’єктами, впровадження інформаційних і комунікаційних технологій у реальний сектор економіки. Проте, аналіз стану справ свідчить про наявні суб’єктивні й об’єктивні перешкоди у впровадженні технологій е-уряду. У 2008 р. Пре-зидентом В. Путіним була затверджена «Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Російській Федерації», відповідно до якої держава в рейтингах розвитку інформаційного суспільства до 2015 р. повинна зайняти місце не нижче 20-го, а в класифікаціях за рівнем доступності національної ІКТ-інфраструктури - потрапити до 10 [6].

Єдиний портал державних і муніципальних послуг (функцій) є федеральною дер-жавною інформаційною системою, яка забезпечує доступ юридичних і фізичних осіб до відомостей про послуги, організації, що беруть участь в їх наданні, забезпечує ведення реєстру державних послуг в електронній формі. Єдиний портал забезпечує інформаційно-технологічну взаємодію інформаційних систем, використовуваних для надання державних і муніципальних послуг в електронній формі. Інформація на ньому розміщується протягом одного робочого дня, яка одержується зі Зведеного реєстру державних та муніципальних послуг (функцій), сформованого федеральними та регіональними органами влади Росій-ської Федерації, органами місцевого самоврядування, які відповідають за повноту й досто-вірність відомостей про послуги (функції) [5].

Отже, загальним у побудові системи порталів адміністративних послуг є орієнтація на підвищення прозорості інформаційних ресурсів про послуги, розвиток інтерактивних сервісів з їх надання, дворівнева система взаємодії з заявником. Послуги на порталах кла-сифіковані за низкою ознак (відомствам, життєвих ситуацій, категоріям користувачів, по-пулярності - частоті замовлення послуги) і представлені у вигляді каталогу, на головній сторінці відображений швидкий навігатор найбільш затребуваних online-послуг. Таким чи-ном, досвід країн Східної Європи у сфері надання адміністративних послуг свідчить про загальносвітову тенденцію підвищення ролі та місця сервісного сектору органів влади - «е-урядування».

На наш погляд, впровадження е-урядування в Україні має бути складовою

15

адміністративної реформи та спрямоване на надання якісних адміністративних послуг в режимі он-лайн, створення єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи підтримки управління персоналом на державній службі, впровадження безпаперових технологій вну-трішнього та міжвідомчого документообігу, інтеграції держави до світового інформаційно-го простору, забезпечення відкритості та прозорості влади тощо.

Список використаної літератури

1. Досвід впровадження е-демократії та е-урядування в Україні / О. І. Архипська, О. А. Бара-нов, С. В. Дзюба та ін. ; за ред. С. В. Дзюби. - 2010. - 90 с.

2. Доступ до інформації та електронне урядування / авт.-упор. М. С. Демкова, М. В. Фігель. – К. : Факт, 2004. – 336 с.

3. Зарубіжний досвід упровадження електронного урядування / авт. кол. : Т. Камінська, А. Ка-мінський, М. Пасічник та ін. ; за заг. ред. С. А. Чукут. - К., 2008. - 200 с.

4. Клімушин П. С. Електронне урядування в інформаційному суспільстві : монографія / П. С. Клімушин, А. О. Серенок. - Х. : Магістр, 2010. - 312 с.

5. Портал державних і муніципальних послуг Російської Федерації - http://www.gosuslugi.ru/ru/6. Стратегия развития информационного общества в Российской Федерации от 07.02.2008 г. №

Пр-212 // “Российская Газета” - Федеральный выпуск №4591 16 февраля 2008 г.7. E-Governance Academy (eGA). Strategy paper. – Tallinn, Estonia. – 2003, january.

Давидюк Володимир, директор Департаменту інформаційних технологій Державної служби фінансового моніторингу України; аспірант кафедри інформаційної політики та технологій Національної академії державного управління при Президентові України

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇВ СИСТЕМАХ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ

ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЯ ДОХОДІВ/ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ

Постановка проблеми. Впровадження в Україні нових стандартів Групи з розробки фі-нансових заходів (The Financial Action Task Force - FATF) вимагає збільшенню концентрації електронних інформаційних ресурсів в системах електронного урядування (далі – СЕУ), зокрема з протидії відмивання доходів/фінансування тероризму (далі - ПВК/ФТ), що водно-час може привести до зростання загроз інформаційній безпеці суспільства та його суб’єктів. Це є підставою для наукового обґрунтування удосконалення правових механізмів доступу до інформації, її використання та захисту в таких системах електронного урядування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукова проблематика спрямована на вивчен-ня та систематизацію вимог доступу до інформації, її використання в інформаційних сис-темах державних та інших органів і установ є актуальною для сфери інтересів передусім як технічних і юридичних наук, так і наук з державного управління. Особливе зацікавлен-ня цим напрямом дослідження відбувається нині в Україні, країнах Європейського союзу та Співдружності незалежних держав, де цій темі присвятили свої дослідження Бойченко О.А., Будько М.М., Беляков К.І., Голубів В.О., Гавловський В.Д., Додонов О.Г., Захаренко С.Є., Згуровський М.З., Ігнатенко П.П., Калюжний Р.А., Кормич Б.А., Кротов М.И., Нови-ков A.М, Користін О.Є., Семенченко А.І., Суслов В.Ю., Цимбалюк В.С., Швец М.Я., Kavoos Mohanak, Juliet Lodge, Mario Spremic, Jurica Simurina, Bozidar Jakovic, Marijana Ivanov.

Невирішені раніше частини загальної проблеми. В основному наукові праці присвячені дослідженню вимог захисту інформації обтяжені матеріалами щодо технічної складової таких вимоги. Проте аспекти, що носять передусім управлінський характер і пов’язані з

16

розглядом захисту інформації систем електронного урядування як невід’ємного елемента системи державного управління, здебільшого залишалися поза увагою дослідників.

Електронне урядування, як механізм державного управління, безпосередньо стосується діяльності органів влади, їх взаємодії з громадянами тощо і є способом організації держав-ної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, яка забезпечує функціонування певних органів в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування громадянина з ор-ганами влади.

Метою статті є визначення правових аспектів захисту інформації у сфері ПВК/ФТ як елемента підсистеми державного управління, виявити фактори, що справляють суттєвий негативний вплив на впровадження СЕУ у цій сфері та запропонувати підходи вирішення таких проблем.

Аналіз функціонування та захисту інформації єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, яка частково створювалась як система електронного урядування з протидії відмивання доходів/фінансування тероризму виявив ряд питань що потребують правого регулювання.

Зокрема, джерелами інформації СЄУ ПВК/ФТ є інформація та інформаційні ресурси фінансових посередників та інших осіб що забезпечують здійснення фінансових операцій; українського підрозділу фінансової розвідки (Державної служби фінансового моніторингу України); українських правоохоронних органів ; державних органів і установ України заді-яних в у сфері ПВК/ФТ; підрозділів фінансової розвідки іноземних держав. Користувачами інформації є правоохоронні органи; органи влади – суб’єкти державного фінансового моні-торингу; підрозділи фінансової розвідки іноземних держав [2].

Інформація та інформаційні ресурси СЄУ ПВК/ФТ мають різну природу секретності, зокрема: конфіденційна інформація, таємна інформація (банківська таємниці, комерцій-на таємниця, адвокатська таємниця, таємниця страхування, таємниця нотаріату таємниця слідства на інші) службова інформація, персональні данні, податкова інформація, митна ін-формація та інше. Нормативно-правове забезпечення захисту інформаційних ресурсів СЄУ ПВК/ФТ має враховувати процеси трансформацій секретності інформації при її обробці та використанні.

Технічні аспекти захисту інформації СЄУ ПВК/ФТ частково врегульовані постановами Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 року № 373 «Правила забезпечення захис-ту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах» та від 10.12.2003 р. № 1896 “Про Єдину державну інформаційну систему у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму”. Однак правові механізми доступу до інформації, її використан-ня та захист для різних користувачів щодо різних видів інформації СЄУ ПВК/ФТ мають характерні відмінності.

Слід також враховувати, що обробка інформації СЄУ ПВК/ФТ, її концентрація та струк-туризація може породжувати нову інформацію про об’єкт інформації, що має іншу природу секретності та вимоги щодо її захисту та використання. Зокрема, за сукупністю інформа-ції рівень її секретності може підвищуватись і вона набуває нові властивості щодо яких встановлені інші вимоги доступу, використання, захисту, або виникає потреба формування таких вимог.

«Прозорість» інформації в системах електронного урядування, з точки зору державного управляння, потребує створення організаційних механізмів, які забезпечують моніторинг, аналіз властивостей інформації в системах електронного урядування та формування вимог до її захисту з подальшим закріпленням правового статусу такої інформації та правовим

17

врегулюванням вимог до доступу, викори