÷èсло 1 (26), весна - літо 2009 Газета української молоді

Ò Å Ð Å ÍÒåìè íîìåðà:

...Коли Україна в нерівній борьбіВся сходила кров’ю і слізьми стікала

І дружної помочі ждала собі,Європа мовчала...

Європейський Союз – об’єднання держав з різним минулим.Держав, які часто воювали між собою. Держав, список взаємнихпретензій між якими надзвичайно великий. До об’єднання коженприходив зі своїми болями та героями, які часто діаметрально про-тилежно сприймалися іншими.

Політичне майбутнє Союзу значною мірою залежало від узгод-ження історичного минулого.

Це завдання історикам та політикам багато в чому вдалосявиконати. Платформою для об’єднання стала орієнтація на спільніцінності, взаємоповага, ненаголошення на конфліктних моментахминулого. Такими цінностями були, зокрема, демократія, право насамовизначення народів, засудження тоталітаризму.

Тоталітаризм довгий час представлявся лише в двох його подо-бах – фашизмі та нацизмі. Певне замішання в наявну спільну плат-форму історичної пам’яті внесли нові члени ЄС – країниЦентральної та Східної Європи - Польща, Чехія, Словаччина,Угорщина, Румунія, країни Прибалтики.

Прийнявши спільні цінності, ці країни звернули увагу "староїЄвропи" на комуністичний тоталітаризм.

Вони заговорили про Радянську Армію, яка, визволившиЄвропу від нацизму, сама на довгих п’ятдесят років перетворила-ся на жорстокого окупанта. Своїм завданням ці країни бачилидонесення правди про злочини під червоними прапорами. Вонивимагали засудити комуністичні злочини нарівні з фашистськимита нацистськими.

Проте засудження комуністичного тоталітаризму сприйнялосяЄвропою далеко не так легко. Адже серед провідних політиків ЄСбуло і залишається чимало ідейних спадкоємців комунізму чи йогосучасних симпатиків.

Резолюції, прийняті європейськими організаціями в останніроки, свідчать, що під тиском нових членів зрушення у цій справітаки почалися. Європейський Союз, зацікавлений у тісній інтегра-ції, прийняв нові країни разом із тягарем їхнього історичногоминулого.

В Україні ж досі немає єдиного спільного бачення історії. Тутдосі тривають запальні дискусії про деякі її періоди та окремихдіячів.

Проте з певністю можна сказати: крига замовчування минуло-го скресла. Ми є свідками справжнього "історичного буму".Небачений досі доступ до архівних документів, збільшення науко-вих та науково-популярних досліджень, поява спеціальних сайтівта документальних фільмів тощо.

Постійні політичні дискусії довкола тих чи інших історичнихпитань є свідченням загостреного інтересу суспільства до них.

Проте політизація такої дискусії радше шкодить, аніж допома-

гає.Адже як у самій Україні, так і за її межами є потужні політич-

ні сили, зацікавлені в консервації радянського бачення на нашеминуле. Опираючись на інформаційні ресурси, вони розгорнулисправжні бойові дії проти українських спроб дати власну оцінкусвоїй історії.

Донедавна інструментами у цій війні були переважно російськічи проросійські ЗМІ в Україні та світі, окремі публіцисти чи гро-мадські організації.

Як свідчить 20-й пункт резолюції Європарламенту від 25 люто-го цього року, тепер у це протистояння вдалося втягнути і цюповажну структуру.

Європарламент "глибоко сумує з приводу рішення президентаУкраїни Віктора Ющенка, що йде з посади, присвоїти посмертноСтепану Бандері, лідеру Організації українських націоналістів(ОУН), що співпрацював з нацистською Німеччиною, звання"Героя України". Сподівається, що у цьому відношенні нове укра-їнське керівництво перегляне рішення і підтримуватиме свою від-даність європейським цінностям".

Давайте зараз не будемо торкатися історичних підстав співпра-ці ОУН і Бандери з нацистською Німеччиною – про це вже напи-сано безліч літератури. Ці питання залишаються як мінімум диску-сійними.

Але хотів би звернути увагу на форму документа, та місце уньому зазначеного пункту.

Резолюція в цілому просякнута позитивним ставленням донашої держави – "Україна є європейською країною і, відповідно достатті 49 Угоди про Європейський Союз, може претендувати начленство в ЄС, як і будь-яка інша європейська країна, що визнаєпринципи свободи, демократії, поваги до прав і основних свободта верховенства права".

І на цьому фоні згаданий пункт виглядає досить штучним,можливо, вписаним в останній момент.

продовження на стор. 4

Â³ð ³ ä³é!

Наприкінці жовтня 2009 року Міністерствосім’ї, молоді та спорту затвердило своїм наказом„Концепцію національно-патріотичного вихованнямолоді як шлях до утвердження державностіУкраїни”. Документ містить ряд положень, якіокреслюють завдання та методику діяльності, якаспрямована на виховання почуття патріотизму вмолодого покоління українців. Зміст Концепціїзачіпає всі сфери людської життєдіяльності, зокре-ма – освіту, дозвілля, сімейне життя і т.д.Розробники документу – Міністерство у справахсімї, молоді та спорту, Міністерство освіти і науки,Міністерство оборони України і молодіжні гро-мадські організації - поставили собі за завданнявиховати в людині громадянина, патріота, відпові-дального за долю країни.

Тому, усвідомлюючи необхідність успішноговтілення Концепції, 16 грудня в Мінсім`ямолодь-спорті відбувся круглий стіл, присвячений питан-ню національно-патріотичного виховання молоді.Модератором круглого столу виступив заступникпрофільного міністерства Іван Крулько. На заходібули присутніми представники органів влади,молодіжних громадських організацій, серед яких ікерівники Молодіжного НаціоналістичногоКонгресу Ярослав Іляш та Іван Кішка.

Під час обговорення даної Концепції, а такожположення про Центр національно-патріотичноговиховання було відзначено актуальність цих доку-ментів і суспільну значущість, а головне – держав-ницький підхід, яким розробники концепцій кори-стувалися під час своєї роботи. Втім, було виявле-но і ряд моментів, які ще потребуватимуть ретель-ного доопрацювання.

Так, за словами Голови МНК Ярослава Іляша,в документах не прописано чіткий механізм реалі-

зації задекларованих положень. Також ГоловаМНК відзначив і той момент, що Концепція знаціонально-патріотичного виховання не зовсімвідображає аспект відповідальності молодої люди-ни перед Батьківщиною та своєю нацією.

Втім, як запевнив голова засідання заступникМіністра у справах сім ї̀, молоді та спорту ІванКрулько, всі пропозиції, які пролунали при обгово-ренні, будуть враховані під час доопрацюваннядокумента та при реалізації положень Концепції вреальному житті. Зокрема, заступник Міністранаголосив, що незабаром буде створено робочугрупу з числа фахівців різних міністерств та пред-ставників громадських організацій, які вже не одинрік опікуються процесом національно-патріотич-ного виховання молодих українців.

Затвердження Концепції викликало жваві від-гуки не тільки серед громадськості, відповіднихфахівців та ЗМІ, а й серед політичних сил України.Так, народний депутат від КПУ Олександр Голубзаявив: "Якщо вихвалятимуть ОУН-УПА, то цяконцепція до патріотизму взагалі не має стосунку".Коментарі зайві…

Сергій Пархоменко, Інформцентр МНК

Конференція змандрівництва:

«Пізнай себе –пізнаєш світ!»

стор. 2

АнтиТабачнаКампанія – іспит

на зрілість української

нації

стор. 5

М. Ратушняк:«Підтримка української

молоді є найкращою

«інвестицією...»

стор. 3

Історія без міфівв Україні: міф чи

реальність?

стор. 6-7

Роль особистості

в історії

стор. 4

14 листопада в Києві, в приміщен-ні Центру національного відродження,відбувся всеукраїнський тренінг-семі-нар "Ефективне лідерство - запорукауспіху організації", організованийВМГО "МолодіжнийНаціоналістичний Конгрес", на якомубули присутні представники всіхрегіональних осередків, членівЦентрального Проводу та Ради ЧестіМНК.

Згуртована команда, харизматич-ний лідер, чітко поставлена ціль, конт-рольований процес, досягнутийрезультат, аналіз діяльності, моніторинг тазворотній зв'язок – деякі практичні аспектисемінару, мета якого - віднайти рецепт іде-альної організації роботи у будь-якій сфері.

Тренер-модератор семінару СавичЖанна для учасників поставила завданняпроаналізувати власну поведінку під часрольових ігор, визначити якості якимиповинен володіти ідеальний лідер-керів-ник; учасники дізналися про різні типимотивації, стимули, що на них впливає таспособи їх визначення.

Було передбачено все: від тематичнихігор та їх аналізу до теорії та її застосуван-ня. Кожен із учасників тренінгу мав мож-ливість проявити себе, зробити аналіз своїхдій, протестувати свої можливості, а такожрозробити для себе концепцію їх застосу-вання на практиці. Особливо запам’ята-лась рольова гра, яка не просто проектува-ла реальне життя, а і найкращим чиномпоказала всі переваги і недоліки роботи

команди. Поступово учасники почали розв’язу-

вати і конкретні організаційні проблеми:ведення ефективної вишкільно-кадровоїроботи, роль і функції провідника в органі-зації. До кінця тренінгу кожен сформулю-вав для себе власний портрет справжньоголідера, окреслив його характерні риси танамалював для себе своє т.зв. «колесожиття». Колесо, яке не просто окреслюєможливості людини, а показує напрямок вякому потрібно рухатися задля особистіс-ного вдосконалення і ефективної праці.

Проблема вдалого керівництва і дони-ні залишається одним з найголовнішихпитань у середовищі молодіжних організа-цій. Саме від лідерів залежить прогресив-ний розвиток і успішна діяльність всієїорганізації.

Вікторія Базкуленко, Інформцентр МНК

Мінсім’ямолодь затвердилаКонцепцію національно-патріотичного

виховання молодіЕфективне лідерство - запорука

успіху організації

Європа заговорила…

Україна

÷èñëî 1 (26), веñна - ëітî 2010, ñтîð. 2ÒÅÐÅÍ УКРАЇНА

Наприкінці жовтня 2009 року в м.Києві відбулася Всеукраїнська підсум-кова конференція з мандрівництва, якапроходила в рамках Комплексної про-грами з мандрівництва «Пізнай себе –пізнаєш світ». Цей захід став одним іззразків пошуку альтернативного підхо-ду до виховання української молоді тапопуляризації громадського руху.Проект, що реалізується ВМГО«Молодіжний НаціоналістичнийКонгрес» за сприяння Міністрествасім`ї, молоді і спорту України, спрямо-вано на вирішення проблем низькогорівня громадянської свідомості та пат-ріотизму молоді, формування та розвит-ку особистості на засадах духовності,позитивного ставлення молоді до фізич-ного та інтелектуального самовдоскона-лення тощо.

Гасло «Пізнай себе – пізнаєш світ»було обрано не випадково, адже саме уцьому короткому «меседжі» мандрівно-го філософа Григорія Сковороди органі-затори намагалися висловити актуальнута інноваційну суть проекту. Адже черезсамопізнання, розкриття потенціалу іможливостей кожної молодої людини,через включення її в соціальний процесбудується шлях до майбутнього держа-ви.

Програма від початку була розрахо-вана на 5 етапів, але у зв’язку зі скоро -ченням фінансування державних ціль-ових програм підтримки молоді, цього-річ було реалізовано лише три. Але,попри все, якісні і кількісні показникипроекту були виконані. Про це говоритьі та обставина, що заходи, які проводи-лися в рамках програми, змогли відвіда-ти понад 500 осіб з усіх регіонівУкраїни; також було залучено великукількість молодіжних громадськихорганізацій патріотичного спрямування.

Окрім МНК це,зокрема – СпілкаУкраїнської Молоді, НСОУ«Пласт», Молода Просвіта,Фундація РегіональнихІніціатив та інші.

На підсумковій конференціїперед її учасниками виступилиГолова МолодіжногоНаціоналістичного КонгресуІляш Ярослав, фахові інструкто-ри з туризму та спортивногоорієнтування Кішка Іван (Київ),Лучанінова Наталка (Суми),Бень Андрій (Львів), завідувачекскурсійно-краєзнавчим відді-лом Сумського обласного цент-ру позашкільної освіти та роботи з тала-новитою молоддю Стойняк Ірина таслухач Національної академії державно-го управління при ПрезидентовіУкраїни Олександр Пархоменко(Харків).

До присутніх звернувся і заступниккерівника Української ІнформаційноїСлужби Сергій Пархоменко, який наго-лосив на важливості тієї діяльності, якувпроваджує МНК, особливо – на нивіроботи з молоддю, тобто це – і мандрів-ництво, і табірництво, й інформаційнізаходи, що сприяють підвищенню соці-альної активності населення та вихован-ню почуття патріотизму. Зі свого бокудоповідач запевнив, що УІС і надалімаксимально інформаційно підтримува-тиме і висвітлюватиме подібні заходи,адже МНК є давнім партнером інформа-генції.

Організатори заходу також подяку-вали за підтримку директорові тури-стичної агенції «Terra Incognita», члено-ві СУМ Сергієві Підмогильному, який єщирим подвижником українського істо-рико-пізнавального туризму та надававпроекту консультаційну та матеріальну

допомогу. Під час конференції було надано

поради з проведення мандрівок, підбитопідсумки проведення всіх заходів про-грами та обговорено матеріали дляпрактичного посібника з мандрівницт-ва, який розкриває основні складовіорганізації і проведення мандрівнихтаборів і щонайближчим часом маєвийти друком в м. Києві. Ця книга, зазадумом організаторів, має розкритиосновні аспекти організації і проведен-ня мандрівництва. Вона стане підсум-ком праці досвідчених мандрівників -учасників конференції з практичногомандрівництва в рамках програми«Пізнай себе – пізнаєш світ».

«Ми переконані, що посібник станенезамінним у діяльності молодіжнихорганізацій та їх лідерів. Адже моло-дість – це найромантичніша і сповненапригод частина життя людини. Томумандрувати – це найкращий спосіб зба-гатити досвідом і враженнями своємолоде життя», - наголосив у заключно-му слові Голова МНК Ярослав Іляш.

Сергій Багряний, Інформцентр МНК

Представники ОрганізаціїУкраїнських Націоналістів (бандерів-ців) та Центру національного відрод-ження підбили підсумки року СтепанаБандери в Україні і відзначили людей,які максимально долучилися до кампа-нії зі вшанування лідера ОУН(б).

Так, 10 лютого 2010 р. під час свят-кування 70-ї річниці створенняРеволюційного проводу ОУН відбулосянагородження тих, хто своєю працеюсприяв поширенню історичної правдипро Бандеру.

Приємно, що в числі нагородженихбули й представники МНК. Так, зокре-ма, Оксана Кузан з Харкова посіла другемісце на Всеукраїнському конкурсіінформаційно-просвітинцьких матеріа-лів імені С. Бандери, а СергійПархоменко (Київ) був відзначенийподякою за акцію «Молоді про

Бандеру», в рамках якої студентів ВНЗінформували про життя та діяльністьлідера ОУН(б). При нагородженні бувприсутній онук Провідника ОУНСтефко Бандера.

Загалом, МНК став тією організаці-єю, що зробила найбільшу кількістьзаходів за час проведення акції. ОкрімКиєва, було організовано заходи вХаркові, Сумах, Дніпропетровську,Львові, на які приходили сотні студентівмісцевих ВНЗ. Якби оргкомітет відзна-чав не лише окремих людей, але й моло-діжні громадські організації, які прово-дили заходи в рамках Року Бандери, тоМолодіжний НаціоналістичнийКонгрес, очевидно, претендував би нароль організації, що зробила найбіль-ший внесок в рамках кампанії.

Інформцентр МНК

МНКівців відзначили за підсумками року Степана Бандери

Пізнай себе – пізнаєш світ!У Києві відбулася Всеукраїнська підсумкова конференція з мандрівництваВсеукраїнські заходи

06.09.09Відбулося чергове засідання Центрального

Проводу МНК, де були розглянуті питання звітіврегіональних організацій, підсумки літніх табору-вань, кадрові рішення та план діяльності на II пів-річчя. На засідання був запрошений керівникУкраїнської Інформаційної Служби (УІС) АндрійЛевус.

01-04.10.09Табір-джамборі «Повстанська Ватра» відбувся

поблизу с. Слов’ятин Бережанського районуТернопільської області на базі музею ОУН-УПА.Польові умови проживання, фізичні навантажен-ня, патріотичний запал та атмосфера братерствадали змогу хоча б частково перейнятись націоналі-стичним духом, що панував у лавах УПА.

Понад 70 учасників прослухали лекції проісторію виникнення та ідеологію МНК, національ-но-визвольний рух України, діяльність та менедж-мент МГО, проявили свою вправність під час аль-піністичного вишколу і пейнтболу, змагались вбрейн-ринзі «Цікава Україна».

15.11.09Проведено засідання Центрального Проводу

МНК з метою об’єктивної оцінки та критичногоаналізу діяльності у 2009 році. Проаналізовано хідвсеукраїнського проекту „Молоді про Бандеру” таокреслено пріоритети у вишкільно-кадровому таінформаційно-пропагандивному напрямку діяль-ності.

Голова МНК Ярослав Іляш підсумував, щопозитивні тенденції в діяльності організаціїзобов’язують нарощувати зусилля для примно-ження здобутків МНК і постійно працювати надсамовдосконаленням.

18.11.09ВГО «Громадський рух «Не будь байдужим!»

відзначила подякою ВМГО «МолодіжнийНаціоналістичний Конгрес» за допомогу в поши-ренні та функціонуванні української мови у віт-чизняних школах, чим сприяли успішній діяльно-сті кампанії.

28.11.09Керівництво МНК здійснило інспекційну

поїздку на Сумщину. Делегація у складі ГоловиМНК Ярослава Іляша, заступника Голови МНКСергія Кузана, Голови Секретаріату РустамаЯкименка та Голови Ради Честі Ярослава Фурсавзяла участь у нараді з активом Сумської організа-ції МНК та інших молодіжних патріотичних орга-нізацій регіону. Учасники наради обговорилиситуацію, яка склалася в патріотичному середови-щі, накреслили шляхи вирішення поточнихпитань.

05-06.12.09Голова Проводу ОУН(р) Стефан Романів та

Голова МНК Ярослав Іляш взяли участь у роботіХІІІ Крайового З’їзду Спілки Української Молоді вУкраїні.

У своєму вітальному виступі до делегатівЗ`їзду Голова МНК зазначив: «Саме від Вас мипереймали цінності любові до рідної землі, почут-тя родинності і покликання служитиБатьківщині… Бажаю Вам натхнення, кріпостідуху, Божого благословення на добрі справи і про-цвітання Вашій організації».

11-14.02.10Понад 100 кілометрів подолали учасники

мандрівного табору "Урай". Півтора десятки віді-браних членів МНК за сильного морозу та склад-них психологічних умов мандрували Донецькимкряжем. Цьогоріч "Урай" об’єднав учасників ізКиєва, Харкова, Тернополя, Львова та Сум.

Однією з умов таборування було спання безнаметів, окреме харчування та швидке пересуван-ня. Окрім фізичного гарту та випробування воль-ових якостей, учасники табору прослухали курслекцій з лідерства, інших вузькоспеціалізованихгалузей та змогли на практиці перевірити новізнання. Програма таборування передбачала отри-мання практичних навичок керівництва групоюлюдей у максимально екстремальних умовах.

23-24.02.10У Києві відбулось розширене засідання

Центрального Проводу МНК. Значна увага приді-лялась аналізу діяльності обласних осередківорганізації. Заслухано звіти членів ЦП МНК, від-повідальних за напрямки роботи, та затвердженостратегічний план діяльності на 2010 рік.

Розпочато зголошувальну кампанію на все-українську теренову гру «Гурби-Антонівці».Відповідальною за проведення дівочого вишкіль-ного табору «Руса Коса», який проводитиметься уЛьвівській області, було затверджено члена ЦПКатерину Аврамчук. Традиційно літній всеукра-їнський вишкільний табір «Відвага» проходитимена Сумщині, а табір-джамборі «Повстанськаварта» прийматиме Тернопільська область.

Діяльність МНК. Коротко

28 лютого, на знак протесту противтручання у внутрішню політикуУкраїни у Львові відбулась інтелекту-ально-динамічна гра «НАреШтіГЕРОЙ!» за участі активної молодіміста. Організаторами дійства виступи-ли громадська організації «Молодіжнийнаціоналістичний конгрес» (МНК) таЛьвівський осередок «Конгресу укра-їнських націоналістів» (КУН) за спри-яння Управління у справах сім’ї, молодіта спорту Львівської облдержадмініст-рації.

Метою проведення квесту було вша-нування Провідника ОУН СтепанаБандери, підтримка рішенняПрезидента про присвоєння йому зван-ня Героя України та протест проти втру-чання Росії, Польщі та Євросоюзу увнутрішні справи України.

Акція проходила у форматі квесту,обов`язковою умовою якого було знання

біографії і діяльності Степана Бандери.На участь у заході "Нарешті герой"заявки подали більше десяти команд,кожна з яких нараховує в середньому доп’яти учасників.

«Ми вважаємо подібні заяви непри-пустимими і розцінюємо їх як втручан-ня у внутрішні справи України. Бандеравідстоював незалежність України таправа українців за важких умов поль-ської пацифікації, голодомору і приму-сової колективізації з боку РадянськогоСоюзу та під час Другої світової війни.Для нас він однозначно є героєм, симво-лом незламності українського духу.Український народ вправі шануватисвоїх героїв.

Ми не втручаємось у внутрішнісправи Росії, Польщі чи інших держав.У центрі Москви знаходиться мавзолейЛеніна, міста і села Росії прикрашаютьсотні пам’ятників Леніну, а також близь-ко п’ятдесяти пам’ятників Сталіну, кот-рий лише за період 1932-1933 років зни-щив 10 млн. 63 тис. осіб в Україні. УПольщі ряд пам’ятників та вулиць воз-величують Юзефа Пілсудського – одно-го з організаторів політики пацифікації,за якої знищено близько 800 українсь-ких сіл, арештовано та закатовано сотніукраїнців», – заявив голова Львівськогоосередку МНК Андрій Бень.

Молодь МНК подібні заяви росій-ських, польських та європейських полі-тиків сприйматиме як нагнітання анти-українських настроїв та прояви шовініз-

му та чинитиме опір будь-яким спробамвтручання у внутрішню політикуУкраїни.

Інформцентр МНК, за матеріала-ми провідних українських і російськихЗМІ

Довідка Західної ІнформаційноїКорпорації:

25 лютого Європарламент ухваливрезолюцію, в якій висловив своє невдово-лення з приводу присвоєння звання«Герой України» Степанові Бандері,яку він одержав посмертно 22 січня2010 року за рішенням ПрезидентаУкраїни Віктора Ющенка.

Невдоволення щодо надання Бандерізвання «Герой України» висловив іпрем’єр-міністр Російської федераціїВолодимир Путін під час зустрічі зПрезидентом Казахстану НурсултаномНазарбаєвим в Ново-Огарьово.

4 лютого Президент Польщі ЛехКачинський також засудив присвоєннязвання «Герой України» засновниковіОУН-р.

Президент України ВікторЯнукович пообіцяв ПрезидентуРосійської Федерації ДмітріюМедвєдєву скасувати Указ ВіктораЮщенка про надання Степану Бандерізвання «Герой України» до 9 травня -Дня Перемоги у Великої ВітчізняноїВійни.

БАНДЕРА - НАреШті ГЕРОЙ !

"Онук Провідника ОУН СтефкоБандера та журналіст СергійПархоменко"

ÒÅÐÅÍ УКРАЇНА÷èñëî 1 (26), веñна - ëітî 2010, ñтîð. 3

Волинь

10.10.09У рамках святкування Дня створення УПА,

поблизу села Кошів Луцького району, члениМНК відвідали повстанське кладовище, девласними силами були впорядковані 14 могилта пофарбовані надгробні хрести. На цьомукладовищі в період між 1943-45 роками похо-вано близько 45 повстанців і 20 жителів най-ближчих населених пунктів, які постраждаливід рук німців і поляків.

14.10.09На Свято Покрови молодими націоналіста-

ми із Волинського МНК було розгорнуто вели-кий червоно-чорний прапор (3Х5м) та органі-зовано фотовиставку про УПА. Фото булизібрані Волинським братством ветеранів ОУН-УПА імені Клима Савура.

Напередодні МНКівці вирішили здійснити ісуспільнокорисну акцію. Фасад будинкуВолинського братства ветеранів ОУН-УПА бувнаново перефарбований, і на ньому повісилибанер «14 жовтня – день створення УПА. Невтрать волю, завойовану не Тобою, але дляТебе. Слава УПА!».

17.12.09У Луцьку відбувся марш проти нелегальної

міграції, організований ВО “Свобода”. До акціїдолучився Волинський осередок МНК таМКУН. Основною метою заходу було привер-нути увагу влади до загроз, які несе в собіугода між Україною та ЄС “Про реадмісію”, заякої наша держава може перетворитись на “від-стійник” для нелегальних мігрантів.

29.01.10На Київському майдані Луцька розпочалися

урочистості з відзначення 92-ї річниці подвигуГероїв Крут. На всенародне віче поблизупам’ятника Борцям за волю і незалежністьУкраїни прийшли близько тисячі лучан, духо-венство і представники місцевої влади. На від-значення річниці вшанувати пам'ять героївприйшла молодь міста: Молодий Рух Волині,«Батьківщина молода», УСС, МНК та інші.

22.02.10У м. Луцьку, в Народному Домі «Просвіта»,

відбулося урочисте нагородження грамотою тапочесною ювілейною відзнакою «З нагоди 100- річниці від Дня народження ГоловногоПровідника ОУН (революційної) СтепанаБандери».

За заслуги в національно-визвольнійборотьбі, в утверджені та розбудові УкраїнськоїДержави почесну відзнаку отримали як ветера-ни визвольних змагань, так і активісти моло-діжного патріотичного руху, серед яких і ЧленПроводу Волинського осередку МНКОлександр Скиба. Відзнаку вручали ГоловаБратства ветеранів ОУН-УПА Волинськогокраю ім. Клима Савура Василь Кушнір таЛуцький міський голова Богдан Шиба.

Дніпропетровськ

14.10.09У свято Покрови вірні УПЦ Київського

Патріархату та членство Дніпропетровськогоосередку МНК провели святковий тематичниймітинг присвячений борцям за УкраїнськуДержаву, які поклали своє життя в обороні рід-ної землі у часи Київської Русі, Козацтва, ДобиУНР та визвольної боротьби ОУН-УПА.

29.11.09Представники Дніпропетровського осеред-

ку МНК прийняли участь у заходах з вшану-вання пам’яті жертв Голодомору 1932-1933років, що проходили біля Меморіалу жертвамГолодомору на 9-му кілометрі Запорізькогошосе.

04.12.09З нагоди 90-ї річниці початку Першого

Зимового Походу армії УНР активомДніпропетровського осередку МНК, за підт-римки шкільної адміністрації, серед учнівСЗШ №147 було проведено бліц-акцію"Спадщина".

Метою проведення заходу постало нагадатимолодим нащадкам про славне минуле їх рід-них та земляків, які були безпосередніми учас-никами Визвольних Змагань 1917-1921 років.

12.12.09В рамках проекту "Молоді про Бандеру"

представники МНК та СУМ в Україні, за підт-римки молодіжної бібліотеки ім.С.Свєтловапровели спільний захід для студентства і пат-ріотичної молоді міста Дніпропетровська.

Гість заходу, учасник Визвольних Змагань у40-50-х роках пані Марія Засіменко-Бонацьканаголосила: “Естафету галицької молоді уборотьбі за Українську Самостійну СоборнуДержаву повинна перейняти молодь з ВеликоїУкраїни”.

28.01.10З нагоди 92-ої річниці Крутянського Чину

Дніпропетровським осередком МНК за підт-римки націонал-патріотичного клубу "МолодаСіч" був проведений вечір-реквієм пам`ятіГероїв Крут. Гостями зустрічі були небайдужідо історії рідної країни студенти, представникигромадських організацій та інтелігенції.

9 березня цього року, під час робочоїнаради керівництва МолодіжногоНаціоналістичного Конгресу, яка прохо-дила у Тернополі, було обрано керівницт-во організаційного комітету з питань про-ведення всеукраїнської молодіжної тере-нової гри «Гурби-Антонівці-2010».Співголовами оргкомітету стали ОлегВітвіцький (Громадсько-політичне об’єд-нання «Українська справа»), ЯрославІляш (Голова ВМГО «МолодіжнийНаціоналістичний Конгрес») та МихайлоРатушняк (Спілка підприємцівТернопільщини «Українська справа»).Останній із них, Михайло Ратушняк –відомий меценат і підприємець, став іні-ціатором підтримки проектів патріотич-ного виховання української молоді,зокрема і всеукраїнської теренової гри«Гурби-Антонівці».

Пане Михайле, чи готовийТернопільський край до зустрічі учас-ників теренової гри «Гурби-Антонівці-2010»?

Процес підготовки триває доситьдинамічно. Я можу сказати, що робота,яка ведеться, помножена на наш багато-річний досвід, дає всі підстави стверджу-вати, що все буде організовано на гідномурівні.

Тернопільщина вже восьмий раз при-йматиме всеукраїнську теренову гру«Гурби-Антонівці». За ці роки нашуобласть відвідали більше двох тисячмолодих націоналістів з різних куточківУкраїни. Ми завжди гостинно приймаємоусіх, хто прибуває на цю неординарнуподію.

На моє глибоке переконання, прове-дення теренової гри є прекрасним взір-цем того, як потрібно вшановувати нашеминуле. Не лише меморіальними захода-

ми і урочистими академіями, а й реаль-ними дієвими акціями, під час якихформується нова українська еліта.

Не маю найменшого сумніву в тому,що «Гурби-Антонівці», власне, і пле-кають тих шляхетних молодих людей,які так необхідні нашій державі!

Цьогоріч Вас обрано співголовоюОргкомітету з питань проведеннявсеукраїнської молодіжної тереновоїгри «Гурби-Антонівці-2010». ЧомуВи відгукнулись на таку пропози-цію?

Я щиро радію з того, що така пропо-зиція надійшла, адже є давнім прихиль-ником вашої «теренівки». На запро-шення керівництва МНК доводилосьбувати попередньо і на відкритті гри,поблизу села Антонівці. Вже тоді від-чував потребу і готовність долучитисьдо проведення цього молодіжногозмагу.

А коли у 2010 році, спільно зі свої-ми однодумцями засновував Спілку

підприємців Тернопільщини «Українськасправа», то ми чітко узгодили позицію,що молодіжні патріотичні проектибудуть одним з головних напрямків, якіпідтримуватимуться нашою Спілкою.Адже на наш погляд, підтримка молоді єнайкращою «інвестицією», направленоюна розвиток нашої держави.

Після цього залишалось лише зустрі-тись з керівниками МолодіжногоНаціоналістичного Конгресу для узгод-ження технічних аспектів нашої співпра-ці.

Нам відомо, що «Гурби-Антонівці»мають й інший стосунок до родиниРатушняків…

Дійсно, про теренову гру я впершедізнався… від своєї дружини Галини. Всвій час, будучи активісткою молодіжно-го націоналістичного руху на Тернопіллі,вона брала участь у «Гурбах-Антонівцях» як безпосередній учасник.Від неї я дізнався про всі особливості«військових дій» під час теренівки, а,також про те, з якими випробовуваннямистикається молода людина під час такихподій.

Сподіваюсь, що добру традицію фор-

мування свого характеру та національноїсвідомості саме в таких «бойових умо-вах» отримають і наші діти…

Хотілось би, безперечно, трішкибільше дізнатись про створену ВамиСпілку підприємців «Українська спра-ва»…

Ідея створення Спілки зародиласьуже давно. Але до її реалізації ми присту-пили, фактично, лише на початку цьогороку. Головним нашим завданням булооб’єднати українських підприємців тер-нопільського краю навколо двох засад –християнської моралі та національноїідеї.

І нам це вдалось! Майже вісімдесятпідприємницьких структурТернопільщини зголосились до роботи уСпілці. Такий національний корпорати-візм дає змогу нам не лише бути більшконкуренто-спроможними на ринку, а йефективніше розпоряджатись коштами,які ми виділяємо на підтримку українсь-кої духовності, освіти, науки.

Разом з тим, мешканцямиТернопільщини Вам довірено працю-вати і у найвищому представницькомуоргані краю – обласній раді. Владнийресурс також можна задіяти для реалі-зації українських справ…

Ми намагаємось, бодай на рівні міс-цевої влади, максимально підтримувативсі добрі українські починання. Тут вартозауважити, що проведення теренової гри– ще однин крок на шляху до реалізаціїобласної програми «Антонівці-округа»,яка прийнята Тернопільською обласноюрадою ще у 2008 році і ми серйозно заці-кавлені в тому, щоб не припинити її реа-лізацію в нових політичних умовах, колиокремим політичним силам уже не так«зручно» пітримувати проекти, пов’язаніз тематикою визвольних змагань.

Більше того, наступним кроком будепідтримка обласної теренової гри длястаршокласників «Легенда УПА», якатрадиційно проводиться у травні підТеребовлею.

Щиро дякуємо Вам за розмову інехай щастить всім нам на поліборотьби за національні ідеали!

Михайло РАТУШНЯК: «Підтримка української молоді є найкращою «інвестицією», направленою

на розвиток нашої держави»

«Історія – це не те, що було насправ-ді, а те, що записано», - напевно цетвердження має свій сенс. Принаймніукраїнці могли в цьому пересвідчитисянеодноразово, адже впродовж столітьнашу історію трактували (і сьогоднінамагаються) для нас ті, хто вогнем імечем завойовував нашу землю.«Історію пишуть ті, хто вішав героїв», -пишуть для того, щоби обґрунтовуватисвої злочини, здійснені чи то під маркою«визволення», чи то під приводом«возз’єднання».

Сьогодні по крихтах, поволі, несмі-ливо, ми повертаємо свою історичнуправду, здобуваємось на власну націо-нальну самоідентифікацію, а отже, й навідповідне трактування історичногоминулого.

В історії кожного народу, кожноїнації, держави, золотими сторінкамизаписані періоди національно-визволь-них змагань, імена захисників рідногокраю возведені в ранг героїв, державо-творчі національні зусилля є предметомкульту. І це справедливо і закономірно.

Українцям також є чим пишатися, іпропонована вашій увазі збірка є цьомуяскравим підтвердженням. Спогадиучасників Національної Революції 1917-1920-х років сьогодні є безцінним дже-релом не лише для істориків. Це потуж-на база для письменників, режисерів,художників. Але де вони? Чому досьо-годні немає у нас жодного повноцінного

фільму про ту героїчно-трагічну, вкрайнасичену дійсно гамлетівськими драма-тичними епізодами, бурхливу епоху? Ахудожні книги та мистецькі полотна нацю тематику можна перерахувати напальцях, та і то, виходять вони мізерни-ми тиражами.

«Україна у вогні революції», - такназивається збірка спогадів учасниківнаціонально-визвольних змагань 1917-1920-х років, котру нещодавно виданоУкраїнською Видавничою Спілкоюімені Юрія Липи з ініціативиМолодіжного НаціоналістичногоКонгресу за сприяння Осипа Довбуша таМ.Ш. - чотового УПА (з Лестеру,Англія).

Нажаль, далеко не про всіх авторівспогадів, поміщених в збірці (поперед-ньо частина з них були опубліковані вгазеті «Шлях Перемоги») маємо сьогод-ні свідчення, а про деяких з них, зокре-ма Юрія Липу, Володимира Сікевича,Олександра Вишнівського та БогуславаШашкевича подано короткі нариси.Будемо вдячні кожному, хто допоможевстановити біограми інших учасниківспогадів, поділиться матеріалами проподії, коли «гомоніла Україна». Адже, зазадумом видавців, це видання має пере-рости в цілу серію, необхідність якої ні вкого з українських патріотів не викликаєсумнівів.

Спогади, які пропонуються увазічитача, друкувалися в еміграційних

ветеранських виданнях, зокрема такихяк «Дороговказ», «Вісті комбатанта»,«Сурмач», «За Державність»,«Українське Козацтво», «Голос комба-танта», «Вісті» та інших. Низький уклінтим, хто в тяжких умовах вимушеноїеміграції, змінивши багнет на перо,зумів записати і зберегти ці безцінніспогади. Їм, насамперед, і присвячу-ється ця книга.

Замовити книгу можна, зголосив-шись за адресою: 01034 м. Київ, вул.Ярославів Вал, 9 п. 4, тел. (044) 234-70-20, e-mail: book_mnk@ua.fm

Віктор РОГ, упорядник збірки

Багнетом і пером

Діяльність МНК. Коротко

Біографічна довідка. МихайлоРатушняк. 48 років, українець.Народився, виріс і проживає у Тернополі.Здобув три вищих освіти: інженера-механіка у Львівському політехнічномуінституті (1984 р.), менеджера-еконо-міста в Тернопільській академії народ-ного господарства (2002 р.), магістрадержавного управління у Львівськомурегіональному інституті державногоуправління при Президентові України(2006 р.).

Депутат двох скликаньТернопільської міської ради і

Тернопільської обласної ради. З 1999 року – директор ТОВ “АНТ”,

що є ексклюзивним дистриб’юторомнаціональної торгової марки “Оболонь”в Тернопільській області.

Меценат українських проектівдуховного, культурного та національно-го розвитку. Вважає, що Україна, якдержава, відбудеться лише тоді, колиукраїнці всюди і повсякчас будуть підт-римувати все українське.

Разом з дружиною Галиною вихо-вують донечку Христинку.

÷èñëî 1 (26), веñна - ëітî 2010, ñтîð. 4ÒÅÐÅÍ УКРАЇНА

-«Провадити – це мати відвагурішати, і за рішення віповідати»

(з брошури „Вишкіл і вихованняОУН”)

Парадоксально, але в нинішньомузлібералізованому суспільстві, яке ніби-то декларує свободу особистості і вищуцінність Людини, все менш і менш з’яв-ляється яскравих політиків чи громадсь-ких діячів, здатних організувати дер-жавне життя на належному рівні. Зовнівиходить, що ліберальна ідеологія про-сто відстоює інтереси сірої маси спожи-вачів, а щоб, не дай Боже, суспільствоне повернулося до традиційної системицінностей, в будь який спосіб намага-ється розчинити перспективних людей взагальній масі болотяного кольору.

В цьому лібералізм є нічим не кра-щим від авторитаризму і тоталітаризму,які поборюють вільнодумство і свободуособистості в примусовий спосіб –методом батога, а лібералізм – черезрізні розбещення і задоволення самихницих інстинктів, іншими словами –методом пряника.

В результаті в Україні стає всеменше й менше яскравих молодих осо-бистостей в усіх сферах суспільногожиття, в першу чергу – в політиці йкультурі. Сірість, безликість, творчаяловість – такими характеристикамиволодіють більшість сучасних гро-мадських та політичних „лідерів” (доречі, це стосується не лише України).

Ліберальна доктрина намагаєтьсявиправдати такий стан речей тим, що,мовляв, нинішня ситуація не потребуєсильних харизматичних неординарнихособистостей; різного роду авторитарнідоктрини зі свого боку стверджують,що незамінних людей немає.

Натомість історія переконливо спро-стовує обидва твердження.Намагатимуся це пояснити на прикладівизвольних змагань українського наро-ду протягом тривалого періоду понево-лення з боку Москви.

Отже, якщо ми пригадаємо людей, зякими асоціюються визвольні чиниукраїнців, пригадаємо найбільш запек-лих опонентів наших поневолювачів, тоодразу в голову прийдуть прізвищаІвана Мазепи, Симона Петлюри іСтепана Бандери. Кожен з них діяв урізні історичні періоди, але коженхарактеризувався тим, що міг згуртува-ти довкола себе людей, які йшли в бій зйого іменем на вустах. Хіба зараз можнауявити собі, що наші громадяни підутьна смерть з криками „Я-ну-ко-вич!” чи„Ти-мо-шен-ко!”? Але в 40-50-і україн-ців йшли на виконання найнебезпечні-шого чину з іменами Коновальця чиБандери в серці.

Можна заперечити, що, мовляв, якбине було Коновальця, Петлюри, Бандеризамість них з’явилися інші діячі. Алеісторія не терпить умовного способу.

„Чомусь”, алевизначну роль увизвольних зма-ганнях відігралисаме Петлюра,Б а н д е р а ,Коновалець і т.д., ане, наприклад,Мельник, Порш чиВинниченко.

„Чомусь”, алетак сталося, що,п р и м і р о мПетлюра взяв насебе обов’язок докінця відстоюватиукраїнську неза-лежність, аГрушевський іВинниченко від-мовилися від тогов ім’я особистих преференцій. В резуль-таті Петлюра загинув від рук агента ЧК,став одним з символів боротьби за неза-лежність, а його ім’я стало безсмерт-ним, натомість Винниченко іГрушевський померли своєю смертю вумовах, коли їхньому життю не особли-во хто й загрожував. Тільки завдякизусиллям деяких істориків, що дуже вжебоялися „націоналістичного реваншу” вУкраїні, про Винниченка іГрушевського у нас знають як про„видатних державних діячів”.

Свого часу Донцов, як і багато хто зєвропейських філософів 30-х рр. ХХ ст.,відзначав природну необхідністьнаявності провідної верстви (активноїменшості), сильних лідерів для управ-ляння масою. Адже, як свідчили резуль-тати революцій в Росії, Німеччині чиІспанії, бунт мас і спроба натовпу самимкерувати політичними процесами додобра не доведуть. Так, зокрема провід-ний ідеолог українського націоналізму всвоїй праці „Дух отари і дух провід-ництва” писав: „В нації, де не посталаокрема, самосвідома провідницькагрупа, де панує дурійка об'єднання, втакій нації панує неподільно інстинктотари. Така нація не виступає самостій-ним чинником, не грає окремої ролі наарені події. Де така провідницька групавикристалізувалася, вона має шансивести маси, об'єднати націю. Де такоїгрупи нема, - може бути об'єднаннягруп, партій і клік, але ніколи не будеоб'єднання нації. Бо не імпонуватимевоно ні чужим, ні своїм”.

В основному колектив залежить відволі та організаторських здібностейоднієї людини – менеджера, керівникачи провідника, від його відповідально-сті та рішучості. Людина, яка змогла незагубити свої здібності, свої таланти(завдяки наполегливості і загартуваннюхарактеру), в кінці кінців вирішуваладолі цілих битв, революцій і т.д. Яквірно зазначив історик та публіцистВіктор Рог: „Роль особи в історії, роль

лідерів, еліти має неабияке значення.Томас Карлейль навіть стверджував, щоісторія світу – це лише біографія вели-ких людей”.

Тож що є лідерство? Лідерство - цетака якість, яка з одного боку, заклада-ється ще від народження, а з іншого –набувається досвідом, сила волі і харак-теру допомагають їй, цій якості, утвер-дитися в людині. Не дивно, що саме внайбільш критичних і несприятливихмоментах української історії на світз’являлися люди, про яких ми зараз всізнаємо. Адже в той час ці їх якості най-більше проявилися; крім того, ці люди впевний момент взяли на себе відпові-дальність за життя і долю цілого народу.

Факт – посередня і мало відпові-дальна особа, безхарактерна і непраць-овита не може стати лідером апріорі!

Тому, ми в сучасній Україні маємо втакі важкі часи нарешті виплекати собіна перспективу справді патріотичних,професійних, відповідальних, вольовихкерманичів. Справу починати треба зсебе, з кожного з нас, взаємно підтриму-вати одне одного, якщо ситуація вимага-тиме того, аби хтось з нас взяв на себевідповідальність за розвиток країни.

І припинімо цей „політичнийегоїзм”, коли посередні діячі через своюнездалість навмисне „топлять” осіб, якіє більш професійними в певній сфері іяким більше довіряють люди. Бо «гавка-ти» про недоліки інших, не бачачи влас-ну недолугість, - є єдиним способомзадекларувати своє існування (що ігарантують ліберально-демократичніпостулати – С.Б.). „Два українці – тригетьмани” – це традиція хохломанства, іаж ніяк не українства, якій мизобов’язані покласти нарешті край!Тому майбутнє належить новим поко-лінням українців, які свідомо і відпові-дально оберуть свій шлях і підуть затими, хто здатен пройти його до кінця.

Сергій Багряний

Роль особистості в історії(до проблем виховання лідерських якостей в людині в умовах сучасного суспільства)

Київ

18.09.09 У Центрі національного відродження було

організовано показ документального фільмубілоруського режисера Володимира Самойлова«НКВД-Гестапо: брати по крові». Захід прово-дився з нагоди 70-х роковин окупації західно-українських земель Радянським Союзом, щорозпочалася 17 вересня 1939 року.

Присутні змогли поспілкуватися із керівни-ком Центру досліджень визвольного рухуГалузевого архіву СБУ, кандидатом історичнихнаук О.Іщуком, головним редактором газети„Шлях Перемоги” В.Рогом та керівником УІСА.Левусом щодо актуальності тематики фільму.Показ відбувся за сприяння МНК.

08.10.09У Національному авіаційному університеті

(НАУ) відбувся захід в рамках проекту «Молодіпро Бандеру». Студенти мали змогу ознайоми-тися з життєвим шляхом Провідника ОУНзавдяки авторському фільму Вахтанга Кіпіані, атакож поспілкуватися з головним спеціалістомДержавного архіву СБУ, історикомВ.Іванченком та громадським діячем, журналі-стом С. Пархоменком, який представляв органі-заторів заходу: ЦНВ ім. С.Бандери, МНК.Інформаційну підтримку здійснює УІС.

15-16.10.09Проект „Молоді про Бандеру” продовжує

крокувати київськими ВНЗ. Цього року заходивідбулися у Київському національному універ-ситеті культури і мистецтв (КНУКіМ) таКиївському національному економічному уні-верситеті імені Вадима Гетьмана (КНЕУ).

Після лекцій відбулася дискусія студентів зкандидатом історичних наук, президентомфонду „Літопис УПА” М. Посівничем.Найактивніші учасники отримали від організа-торів в якості подарунків книги „Шлях Бандери”та „За Україну до Освенціму”.

14-15.11.09У столиці відбулися змагання з міні-футболу

„Кубок пам’яті героїв-2009” імені СтепанаБандери серед молодіжних громадських органі-зацій і студентських команд м. Києва.Організаторами виступили ВМГО "МНК" засприяння Київської міської державної адмініст-рації та Української Інформаційної Служби. Узмаганні взяло участь 10 команд. Перемогу здо-була студентська команда Києво-МогилянськоїАкадемії.

19.11.09У приміщенні ЦНВ пройшла прес-конфе-

ренція на тему: “Знай, чого вимагати відКиївської влади!” з нагоди створення Київськогорегіонального комітету всеукраїнської грома-дянської кампанії моніторингу та контролю завиконанням передвиборчих обіцянок політиків"МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за Вами спосте-рігає!" Захід організовано УІС та ВМГО "МНК".

02-06.12.09У Чернігівській області відбулися змагання з

екстремального туризму Адреналін ExtremeWays 2009. В ході випробувань учасники зма-гань боролися зі складними природними пере-шкодами, проводили рятувальні роботи і орієн-тувалися на незнайомій місцевості. Суть змаган-ня в тому, щоб якомога швидше подолати дис-танцію завдовжки 100 кілометрів.

У марафоні прийняли участь і дві командиМНК з Тернополя і Львова. А заступник головиМНК Іван Кішка в складі харківської команди«New Ton» за результатами змагань зайняв 6-темісце.

14.12.09З метою пропагування українських націо-

нальних традицій КМО МНК провелаАндріївські вечорниці. Святкування супровод-жувалося традиційним частуванням, співами,танцями та жартівливими конкурсами.

22.01.10Близько двох сотень молодих патріотів

вийшли попри двадцятиградусний мороз на містПатона, що в Києві, для того щоб разом відсвят-кувати річницю Акту Соборності УкраїнськихЗемель. До акції долучились і члени МНК. Цевже третій рік поспіль Братство козацькогобойового звичаю «Спас» разом із усіма охочимизбираються по обидва боки мосту Патона, длятого щоб об’єднати береги Дніпра.

29.01.10У приміщенні Центру Національного

Відродження КМО МНК провели показ доку-ментального фільму режисера Тетяни Осики«Боги призначили інакше…». Фільм об’єктив-но, без патетики відображає події бою підКрутами у 1918 році. По завершенні показусеред молоді відбулось обговорення фільму.

Діяльність МНК. Коротко

продовження, початок на стор.1

Крім того, його зміст суперечить самому духу резолюції. Вній, зокрема, вказано: "Україна як європейська країна поділяєспільну історію і спільні цінності з країнами ЄвропейськогоСоюзу".

Більше того, звучить заклик до наших сусідів "повністювизнати демократичність системи держави Україна і утриму-ватись від будь-якого тиску чи втручання в її політичний,соціальний чи економічний розвиток".

А як інакше, як не втручання у внутрішні справи державиможна трактувати рекомендацію новому керівництву держави"переглянути рішення" щодо Степана Бандери?!

Якщо справді щирим є висловлене у резолюції прагненняінтеграції України до Європи, то її представники повинні зро-зуміти – європейському народу, яким є українці, недоречнорекомендувати ті чи інші погляди на власне минуле.

"Оскільки слід пам’ятати, що Україна – країна, що пере-жила радянське домінування і пройшла довгий шлях подолан-ня його негативних наслідків" – це знову ж таки цитата з тієїж резолюції! І одним із цих наслідків було тривале історичнесамозабуття, якого щойно тепер ми позбавляємося.

Неможливо сприймати сучасну Україну, не сприймаючи їїтрагічного і героїчного минулого.

Боротьба українців за незалежність – є одним із наріжнихкаменів нашої національної самоідентифікації. А тому безУПА, без Бандери, без Шухевича не було б сучасної українсь-кої держави, не було б сучасної української нації.

Базові цінності українського визвольного руху, виражені вманіфесті ОУН під керівництвом Степана Бандери у грудні1940 року у гаслі "Свобода народам! Свобода людині!", – цецінності, на які опирається сучасна об’єднана Європа.

Для українських повстанців це були не просто слова.Адже вони одні з небагатьох починали боротьбу з німецькимтоталітаризмом і не припинили її зі сталінським.

Саме вони, а також польські та прибалтійські підпільники

– рятували честь Європи, яка сором’язливо заховалася заЯлтинськими угодами, не помічаючи розгортання сталінсько-го тоталітаризму, забувши на десятки років про свої цінності.

Саме приклад безкомпромісної боротьби повстанців нади-хав і наступні покоління борців за права людини та національ-ної спільноти – від учасників дисидентського руху до активі-стів Помаранчевої революції.

Поважні представники європейських структур, які такзахоплювалися Україною наприкінці 2004 року, не могли непомічати на Майдані, серед помаранчевого моря, численнихчервоно-чорних прапорів УПА. Вони не могли не чути поручіз "Разом нас багато" багатотисячного повстанського "Лентаза лентою"…

Зрештою, самі вони зверталися до народу бандерівськимпривітом "Слава Україні!". Так відбувалось поєднання євро-пейських демократичних цінностей – з героїчним минулимукраїнського народу. То що змінилось?..

ПАМ’ЯТАЙ

Коли Україна за право життяЗ катами боролась, жила і вмирала,

І ждала, хотіла лише співчуття,Європа мовчала.

Коли Україна криваві жниваЗібравши для ката, сама умиралаІ з голоду навіть згубила слова,

Європа мовчала.

Коли Україна життя проклялаІ ціла могилою стала,

Як сльози котились і в демона зла,Європа мовчала.

Олександр Олесь, 22.08.1931 рік

Володимир В’ятрович

Європа заговорила…

ÒÅÐÅÍ УКРАЇНА÷èñëî 1 (26), веñна - ëітî 2010, ñтîð. 5

Київ

18.02.10Захід «Молоді про Бандеру» у Києво-

Могилянській Академії, організований ЦНВ,МНК, Студентським Братством Могилянки таінформаційної підтримки УІС, зібрав повнуаудиторію слухачів.

Студенти мали змогу подивитися фільмВахтанга Кіпіані про Степана Бандеру, поспілку-ватися з автором цієї стрічки, з істориками В.Іванченком, М. Кірсенком, громадсько-політич-ним діячем М. Ратушним та ПрезидентомНаУКМА С. Квітом.

Львів

10.09.09Відбулась звітно-виборча конференція

Львівського осередку МНК, де було розглянутонизку важливих питань: підсумки роботи за пів-річчя, діяльність на наступний рік, обрання ново-го Проводу та офіційну реєстрацію організації.Після розгляду вищезазначених питань відбуласяпроцедура кадрового розподілу обов’язків. Напосаду голови організації обрано Андрія Беня,заступником - Зеновія Станішевського, а голо-вою Секретаріату - Соломію Фаріон.

19-20.09.09Львівський осередок МНК провів семінар-

вишкіл «Чотики» на Чотових скелях підЛьвовом. Захід приурочений пам’яті КрайовогоПровідника ОУН на західноукраїнських земляхЯрослава Старуха (Стяга), який героїчно загинув20 вересня 1947 року. Метою заходу стало озна-йомлення молоді з основами націоналізму тапропаганда здорового способу життя. Такожтаборовики мали змогу набути навиків зі скеле-лазання.

28.09.09Молодь Львівського осередку МНК відвідала

Меморіал пам'яті жертв окупаційних режимів«Тюрма на Лонського», де знаходились каральніоргани трьох окупаційних влад: польської,радянської та німецької. Це перший в Українімузей-в'язниця. Метою екскурсії було ознайом-лення зі страшними сторінками історії України,прагнення краще зрозуміти долю борців з оку-пантами.

«У цій в’язниці було ув’язнено багато націо-налістів, зокрема С.Бандеру, Я.Стецька,І.Климіва, К.Зарицьку, Ю.Шухевича,М.Хмільовського та інших діячів ОУН-УПА.Тому ми мали змогу відчути той непоборнийукраїнський дух, який не могли затримати нітюремні грати, ні жахливі умови та жорстокікатування» - повідомив голова ЛОО МНКАндрій Бень.

19.10.09МНК у Львові під мерією провела аукціон

«Політики продаються – купи свого політика!»,приурочений до початку передвиборчої прези-дентської кампанії. Молоді люди виставили напродаж ляльки-мотанки українських політиків,зроблені за давньою українською традицією.Цією акцією молодь хотіла змусити людей заду-матись над тим, за кого вони віддадуть свійголос.

25-28.10.09У Львові в рамках фестивалю «Покрова» від-

бувся конкурс графіті на повстанську тематику.До організації конкурсу долучились ЛОГО«Борець», «Лис Микита» та МНК за сприянняЛьвівської міської ради. Проведення конкурсуприсвячене 67-й річниці створення УПА з метоюпопуляризації націоналістичних ідей серед моло-ді.

10.11.09Молодь Львівського осередку МНК провела

вишкільну мандрівку в Тараканівський форт, щопоблизу м. Дубно Рівненської області. Метоюмандрівки було згуртування свідомої молоді тапоширення ідей націоналізму. Вишкіл присвяче-ний 91-й річниці проголошення ЗУНР.

11.12.09У приміщенні «Просвіти» відбувся круглий

стіл національно-патріотичних організаційЛьвівщини на тему «Питання захисту національ-них інтересів України у контексті президент-ських виборів». Захід зібрав понад 20 організа-цій: Товариство політв’язнів та репресованих,«Надсяння», «Сурми звитяги», МНК та ін. Мета– визначити загрози національним інтересамУкраїни та виробити програму дій на ближчийперіод.

19.01.10У парку ім. Богдана Хмельницького відбувся

зимовий купель. Організаторами дійства, при-уроченого до святкування Водохреща у Львові,виступила молодь ЛОО МНК. Пірнути в ополон-ку відважилось двадцятеро молодих людей, дояких час від часу приєднувались перехожі.

Діяльність МНК. Коротко

Після довгого океанського походунаш бойовий корабель повертається домісця постійного базування – уСевастополь. Свій курс, як завжди,штурман звірів по маяку на мисі Сарич,над яким майорить Державний прапорРФ. Цей навігаційний об’єкт , як і бага-то інших, силоміць захопили та утри-мують, незважаючи на те, що всі вони євласністю української держави, росій-ські морські піхотинці.

Моряки кормової швартовної коман-ди, у складі якої перебуваю і я, вдив-ляються в берегові обриси, виявляючина горизонті нові споруди та інші зміни,що відбулись за час нашого перебуван-ня на бойовому чергуванні.

Починаючи з бухти Омега, узбереж-жя стало щільніше замурованим химер-ними, у два-три поверхи і більше«хатинками», розкішними котеджаминових господарів не лише держави, авсього нашого життя. На власномудосвіді влітку ми переконались, що доакваторії моря, аби викупатись у спеку,стає все важче проникати через зведенітам височезні огорожі, паркани та кор-дони знахабнілих охоронців.

...На траверзі з правого борту рап-том постали будівлі на березіАртилерійської бухти. Розкішні бари,магазини, всілякі контори вигравалияскравою палітрою реклами та відом-чих вивісок.

- Не бачу нашої Вітчизни, - приклав-ши долоню до брів, зауважив з гумороммій товариш молодий матрос контракт-ної служби.

- Оце вона і є. Тільки нова, буржуаз-на, - вніс я уточнення.

За живою бесідою про конституцій-ний обов’язок захищати Вітчизну непо-мітно порівнялись з Приморським буль-варом. Над ним, зухвало, з викликомвисочить «Дом Москви», а поруч -берегові об’єкти російськогоЧорноморського флоту. Далі посталивиробничі корпуси та берегові підйомні

крани колись славет-н о г о«Севастопольськогоморського заводу».Його прихватизуваволігарх ПетроП о р о ш е н к о .Підприємство дове-дене до банкрутства,а тисячі його праців-ників вже викинутіна вулицю.

. . . П е р е в од и м опогляд наліво, а там –горизонт затулиливелетенські цистернизернового терміналу,власники якого -регіонали Ренат Ахметов, ВікторЯнукович, та головний парламентарСевастополя Валерій Саратов. Не зва-жаючи на спротив севастопольців, зіб-рались вони прибудувати ще і терміналвугільний, щоб збільшити приток капі-талу на власні рахунки.

То що ж ми тоді охороняємо?, - непереводячи погляду від багатомільйон-ної приватної нерухомості на узбереж-жі, не то до самого себе, а може і до нас,звернувся все той же матрос-контракт-ник.

Бійці швартовної команди, як вміли,так і провели урок політрамоти,пояснивши товаришу, що в нинішніхумовах ми в дійсності захищаємо неБатьківщину, як тлумачать командири, асвоїх експлуататорів - власників капіта-лу, та їх багатства: не лише ті, які бачи-мо на березі, а також і ті, що збері-гаються в банках іноземних держав тав офшорних територіях.

Так, через до болю гострі роздуми,дійшли до колективного висновку проте, що сьогодні ми, війсь-ковики, захи-щаємо дійсно надбання, майно і землюбагатіїв, а не Батьківщину. БоБатьківщина – це, на наш розсуд, тери-торія, де народилась людина і окрім

батьків має там щось своє, власне. А убагатьох з нас, новітні глитаї з допомо-гою продажних суддів та прокурорів,«на законних» підставах, як вони стве-рджують, відібрали навіть землю, котрунаші батьки отримали на паї. І якщораніше, на цій же землі вони гнулиспину в колгоспах на комуністичну бур-жуазію, то зараз на комуно-криміналь-ну, котра по-бандитськи узурпувалавладу в Україні.

Ніколи не забуду руки, порепані відхолодних вітрів, з пальцями, покруче-ними від важкої праці на плантаціяхцукрових буряків, нині покійної моєїбабусі. Тепер такими стають руки і моєїмами, такої ж батрачки, як і бабуся. Та іми - безправні кріпаки, тільки військові.Бо, як і міліція, СБУ, суди, прокура-тура, охороняємо не Вітчизну, не народсвій, а новітніх багатіїв та їх мільярдністатки тільки за кошти українських гро-мадян.

Тут є над чим замислитись… Бощось «не у ту стєпь» завели державнімужі нашу країну, спекулюючи на суве-ренітеті, незалежності і справедливості.

Матрос В. Железнякм. Севастополь

Кого і що ми захищаємо

«Давайте поднимем вопрос обисключении

этого дешевого клоуна ДмитрияТабачника!»

(Борис Колесников, один з лідерівПартії регіонів,

в інтерв'ю виданню «Обозреватель»,3 вересня 2008 року)

Призначаючи Міністром освіти інауки України особу, відому своїми реак-ційними поглядами і українофобськимивисловлюваннями, нова влада, очевидно,відчувала свою безкарність. Потребабачити на такій посаді саме ДмитраТабачника пояснюється, безперечно, тим,що Янукович і його команда возведутьреваншизм і реакцію в ранг своєї офіцій-ної політики. Таке призначення засвідчує,що ніякі обіцянки про «пошук компромі-су» і «об’єднання країни» нинішня владавиконувати не збиралася і не збирається.Неприхованим лишається той факт, щоЯнукович є президентом цілої країни, заякого проголосувало менше 50% вибор-ців, а значну перевагу здобув лише удекількох областях та для невеликої кіль-кості соціально-вікових груп – в першучергу, для пенсіонерів, що мріють як непро повернення СРСР, так про «міцнудружбу» з Росією, та представниківфінансово-олігархічних груп СхідноїУкраїни.

А для решти населення у нього єТабачник. Адже наявність цієї фігури водному з владних крісел гарантує реаліза-цію тієї гуманітарної політики, принципи

якої стали чи не основною приманкоюдля електорату нинішнього президента навиборах-2010. Це і питання «другої дер-жавної мови», і відмова від вступу доНАТО, і тісна інтеграція з Росією, і пере-гляд історії з усіма наслідками, що виті-кають звідси.

Януковичу понад усе потрібно зберег-ти обличчя «поборника прав» російсько-мовного населення. Вже сам факт того,що новоспечений президент відмовляєть-ся враховувати позицію навіть частинисвоїх соратників по партії, які виступаютьпроти Табачника, говорить про його намі-ри повернутися до авторитарних, «руч-них» методів управління країною.

Говорити про повернення часів, вяких ми жили до «Помаранчевої револю-ції» можна довго. Але наразі у нашогосуспільства поки ще є можливість дове-сти, що кучмізм безповоротно лишився вминулому. Ми маємо досвід у відстою-ванні своїх прав. Використаймо його, мище не забули як це робити. ДмитроТабачник – це не просто міністр-україно-фоб (один з дуже багатьох, до речі), непросто бюрократ «комсомольськогозагартування», що не визнає демократич-них цінностей і методів керівництва, непросто реформатор (тут варто було б ска-зати ДЕформатор) системи освіти, якийпрагне скасувати зовнішнє незалежне оці-нювання та повернути корупцію і хабар-ництво у вітчизняні виші. Ні, він в першучергу є зухвалим викликом нової владинашому суспільству, тест на міцність,тест на зрілість громадянського суспіль-ства та української нації в цілому. Він єсвого роду «лакмусовим папірцем», реак-ція суспільства на який визначить подаль-шу політику команди Віктора Януковича.

Нова влада ніби перевіряє нас на міц-ність: от, мовляв, дурні хохли, спробуйте,зніміть Табачника, побачимо, чи ви здатніхоча б на це. І якщо ми впораємося, тодоведемо, що урок 5-ти річної давнини неминув для нас марно. Якщо дозволимоТабачнику лишитися міністром – тоді все:можна буде «натянуть потуже ушаночку»і сидіти й чекати, поки «старший брат» неприйде і не затисне нас в своїх міцних«обіймах». Поразка антитабачниківськоїкампанії буде означати, що суспільство(ще або вже) не може боротися за правожити в українській Україні, Україні євро-пейській, правовій, демократичній. Бо,

окрім Табачника, в Кабміні є набагатосерйозніші фігури з суттєвим доробкомепізодів біографій з кримінальним мину-лим. Про це вже багато написано і списокможна продовжувати…

Але наразі ясно одне: якщо студенти ігромада, що їх підтримує, зможутьвистояти – ми отримаємо першу перемогунад новою владою, якщо ні… Якщо ні, тоє небажана ймовірність того, що наступнізагальнонародні виступи почнуться з гра-натами в руках, якими ми будемо закиду-вати російські танки на вулицях українсь-ких міст.

Сергій Багряний

Деякі «перли» від Табачника«Галичане практически не имеют

ничего общего с народом ВеликойУкраины ни в ментальном, ни в конфес-сиональном, ни в лингвистическом, ни вполитическом плане. У нас разные враги иразные союзники. Более того, нашисоюзники и даже братья — их враги, а их«герои» (Бандера, Шухевич) для нас —убийцы, предатели и пособники гитле-ровских палачей»

«...Желание мелко подгадить соседу,предать, выгадать что–то, обманувближнего, согласие потерять глаз,чтобы сосед вовсе ослеп, — характернаяособенность формирующейся украинскойнации».

«...Галичане — это лакеи, едванаучившиеся мыть руки...»

«Всем "черным пиаром" занимался ялично. Мы через "Интерфакс" размещалисоцопросы. Типа того, что социологиче-ский центр "Одуванчик" провел опрос поХерсонской области, и выяснилось, чтотам с огромным отрывом лидируетКучма. Цифры брались «с потолка», аделалось это для того, чтобы вселить влюдей уверенность в победе».

«Украине разница между регионами,языковая и ментальная, настолько вели-ка, что можно смело предлагать федера-лизацию образования и культуры, феде-рализацию бюджета»

«Кому нужна “мова”, если она выми-рает? И может ли государство, считаю-щее себя демократическим, навязыватьбольшинству населения интересы мень-шинства, пусть даже и “свідомого”?»

АнтиТабачна Кампанія – іспит на зрілість української нації

÷èñëî 1 (26), веñна - ëітî 2010, ñтîð. 6ÒÅÐÅÍ УКРАЇНА

Львів

13.02.10Львівський осередок МНК провів мандрівку

по Сколівських бескидах. Даний захід приуроче-ний до 70-річчя створення ОУН-р під проводомС.Бандери. Маршрут пролягав через г. ЗахарБеркут, Путище та Маківку. Учасники мали змогуподискутувати про історію визвольних змагань,проблеми українського націоналізму та його пер-спективи на сучасному етапі.

Суми

12.10.09У Сумському державному педагогічному уні-

верситеті відбулися змагання для першокурсни-ків. Члени СОО МНК спільно з кафедрою фізич-ного виховання СумДПУ провели спортивно-пат-ріотичну гру. Метою заходу була пропаганда здо-рового способу життя та залучення студентів довирішення громадських проблем.

Це був патріотичний квест з народних зага-док, питань з історії України, а також великоїкількісті цікавих етапів, що були спрямовані нароботу в команді, прояв лідерських якостей талогічного мислення.

14.10.09У м. Суми з нагоди Дня УПА та Українського

Козацтва відбувся мітинг за участі представниківгромадських організацій, політичних партій, істо-риків, активної молоді.

Учасників зібрання привітав заступник голо-ви Сумської ОДА Олег Медуниця. Було врученоподяки Президента України та голови облдержад-міністрації за сумлінну плідну працю, високийпрофесіоналізм та активну громадську діяль-ність, в тому числі і одному з членів СОО МНК –головному спеціалісту відділу зв’язків з політич-ними партіями та громадськими організаціямиОлексію Усенку.

По закінченні мітингу було покладено квітидо меморіальної дошки Семену Сапуну – керів-нику ОУН в Сумській області в 1941-1942 рокахта відбулася смолоскипна хода представниківмолодіжних патріотичних організацій.

15.10.09У Сумах відбувся вечір пам'яті Степана

Бандери до 50-річчя з дня його смерті.Представники громадських організацій, історики,науковці долучилися до обговорення роліС.Бандери у державотворчих процесах України зметою донести до молодого покоління історичнуправду, показати велич постаті провідника ОУН.

17.10.09СОО МНК організувала краєзнавчо-екскур-

сійну поїздку для студентів до с.Пустовійтівка,що присвячувалася Дню українського козацтва.Сотні скіфських курганів на берегах Сули тасадиба останнього кошового отамана ЗапорізькоїСічі Петра Калнишевського стали для студентівпрактичним уроком по вивченню унікальнихпам’яток української історії, які несуть в собіпрадавню велич.

09.12.09У Сумах в Інституті історії та додаткової педа-

гогічної освіти Сумського державного педагогіч-ного університету відбулася зустріч у рамкахкампанії «Молоді про Бандеру».

У рамках заходу перед студентами виступивдиректор Державного архіву Сумської областіГеннадій Іванущенко, який розповів про націона-лістичний рух на Сумщині у 40-ві роки ХХ сто-ліття. Про життєвий шлях Провідника ОУНСтепана Бандери розповів викладач кафедри істо-рії України СумДПУ, кандидат історичних наук,член Ради Честі МНК Олександр Вовк. Згодомстудентам було продемонстровано документаль-ний фільм.

Тернопіль

29.01.10Представники осередків МНК, СУМ в

Україні, «Пласту», «Тризубу», «МолодоїПросвіти», «Обереги» виклали на кризіТернопільського ставу 10-метровий сніговийнапис «КРУТИ». Захід відбувся в рамках всеукра-їнської акції «Пам’ятай про Крути!».

Цього дня вечір пам’яті Героїв Крут завер-шився концертом молодіжної бардівської пісні,який відбувся у світлиці Тернопільського замку.

01.02.10Тернопільська організація МНК провела

зустріч з представниками молодіжних організа-цій та студентами міста на тему «Ідеологія укра-їнського націоналізму та методи діяльностіМНК». В заході взяли участь понад 30 молодихлюдей.

Під час зустрічі учасники мали змогу прослу-хати доповідь про ідеологію націоналізму, йогоперспективи і розвиток. Зокрема палку дискусіювикликала проблема націоналізму в умовах гло-балізації.

Діяльність МНК. Коротко

У наш час ми часто стаємо свідка-ми, коли задля політичної доцільностіісторію часто перетворювали з науки напропаганду. Сучасний російський міфДругої Світової війни, 65-річчя закін-чення святкується цього року, викори-стовується як засіб пропаганди як все-редині Російської Федерації, так і за їїмежами.

Російський міф стверджує: героїч-ний радянський, він же російський,народ звільнив Європу і світ від фашиз-му. Тоді як деякі народи колишньогоСРСР - у першу чергу, прибалти, крим-ські татари, а також Західна Україна - утой час воювали на боці німецькогоРейху. І, мовляв, зараз у цих країнахісторію намагаються переписати: возве-личити зрадників та принизити подвиградянських солдатів.

Як і в кожному міфі, тут є частинаправди. Але лише частина - насправді,більшість так званих зрадників батьків-щини - етнічні росіяни.

Нещодавно вийшла із друку книга-довідник «Повний перелік об'єднань таз'єднань Третього Рейху з громадянСРСР і емігрантів», який містить пере-

лік військових угрупувань, укомплекто-ваних у Другій світовій війні, що вою-вали на боці гітлерівської Німеччини і їїсателітів. Автор книги - капітан першо-го рангу запасу, військовий історикВадим Махно використав архівні мате-ріали не лише республік, що входили доскладу Радянського Союзу, європей-ських держав, але і самої Німеччини.Називаючи десятки російських дивізій ікорпусів, сотні батальйонів і полків,Вадим Махно послуговувався винятко-во даними російських істориків. Набагатому фактичному матеріалі віндоводить, що сотні тисяч, якщо не міль-йони радянських людей служили влавах воєнізованих і збройних форму-вань.

З 1942 року Німеччина через браклюдського ресурсу почала залучати підзнамена своєї армії добровольців з оку-пованих територій. Були створеніестонські, литовські, латвійські, крим-ськотатарські підрозділи. На ЗахіднійУкраїні у 1943 році почалося створення14 гренадерської дивізії «Галичина». У44-му році дивізію «Галичина», такзвану Вафен-СС, або ж СС-зброя,німецьке командування кидає підБроди, де вона була вщент розбитарадянськими військами. Згодом її нама-галися відновити уже під виглядомУкраїнської Національної Армії.Нюрнберзький процес, до речі, не знай-шов у діях «Галичини» військових зло-чинів чи злочинів проти мирного насе-лення.

Однак дивізія «Галичина» буладалеко не першим військовим форму-ванням німецької армії з числа грома-дян Радянського Союзу. У Севастополі,який ще полюбляють називати містом«русской славы», ще влітку 1942 року,одразу після здачі міста німцям, буластворена перша СС-ська частина, сфор-мована в Україні. Це севастопольськевідділення «русской криминальнойполиции». «Взагалі, Севастополь - уні-кальне місто: кожний 8-й севастополецьслужив німцям, а не кожний 30-й, якзагалом по Україні...» – стверджуєВадим Махно.

Незважаючи на те, що довідникмістить статистичні дані, читається,тим не менше, з інтересом, оскількинаведені в ньому цифри, раніше ніде непублікувались. Наприклад, ВадимМахно поіменно назвав біля двохсотрадянських генералів, які під часВеликої Вітчизняної війни перебувалина службі у гітлерівців. Біля 150 з них –росіяни. І, як стверджує автор, 37 з нихпісля війни повернулись на

Батьківщину, а 26навіть були понов-лені в генераль-ських званнях і вправах.

Всього ж у вій-ськах фашистськоїНімеччини та їїсателітів воювалобіля двох мільйонівгромадян – вихід-ців із ССР та білое-мігрантів.

У цьому кон-тексті привертаєувагу та обставина,що російські істо-рики та політики, володіючи цимиданими, добре знають про те, скількиармій, дивізій і полків СРСР було уком-плектовано росіянами, проте замов-чують цей факт. Тягнені владою росій-ські історичні інституції та окремідослідники непропорційно багато часуприділяють тому, що відбувається вісторичному дискурсі сусідніх держав,забуваючи, що в їхньому власномуминулому є чимало недодосліджених,

контраверсійних і цікавихмоментів. Важко позбутисязвички виступати в ролі вер-ховного судді всіх інших,примушуючи їх постійновиправдовуватися й збері-гаючи власний, дарованийособливим положенням вімперії, імунітет. Дуже ком-фортно перебувати поза кри-тикою. Не таємниця, що вросійських ЗМІ сформувавсявиразний звинувачувальнийнахил стосовно сусідів іїхнього минулого, який,вочевидь, повинен підтвер-дити «святість» самих обви-нувачів. А ось святістю саме

й не пахне...А між тим лише в «Российской

освободительной армии» (РОА), якуочолював генерал-лейтенант радянсь-кої армії А.А. Власов, налічувалось 128тис. особового складу. Армія включалав себе 3 корпуси, 8 дивізій, 8 бригад, 52полки і 150 батальйонів..

Ще були інші формування такі,наприклад як «Русская освободитель-ная национальная армия» (РОНА) підкомандуванням генерал-майораЧервоної Армії Н.Н. Іванова. РОНАбрала участь у серпні 1944 року уподавлені Варшавського повстання підчас різні на Охті і Волі, знищивши біля10 тисяч варшав’ян. Формування вхо-дило до складу 29-ї російської грена-дерської дивізії військ СС, якою коман-дував росіянин з польським та німець-ким корінням Броніслав Каменський -генерал-майор військ СС. Пізніше вінбув розстріляний по судовому рішеннюза звірства його підлеглих над мирнимижителями Варшави. На Нюрнберзькомупроцесі німецькі генерали навіть наво-дили розстріл Каменського у своєвиправдання.

Третім великим формуванням СС зетнічних росіян був 15 кавалерійськийкозачий корпус.

Саме козачі формування найбільше«відзначились» на території України. У1942 році в російському містіНовочеркаськ за згодою німецькоївлади відновлюється напівдержавнеутворення Козачий стан. Паралельно наокупованих територіях Росії та Україниз усіх, хто називає себе козаками, фор-муються військові частини і одягаютьнімецько-козацьку форму.

Більше інформації про це - у галузе-вому архіві Служби безпеки України.Між стелажів зі справами потрібна за№ 65668. Олександр Пагіря, головнийспеціаліст Центру вивчення документівз історії визвольного руху галузевогодержавного архіву СБУ, розповідає:„Ось, зокрема, ця справа - на учасників570-го козачого батальйону, який розта-шовувався на території Волині. Один зйого членів, Борсуков, росіянин, він бувв складі 2-го Донського козачого полку,сформований у травні 1943 року дляборотьби проти радянських партизанівта українських повстанців на територіїВолині. Ось він описує одну з акційпроти повстанців, він говорить, що 12чоловік з групи виїхало в село МайківРівненської області для реквізиції худо-би. Однак на них тут напала озброєнагрупа місцевих жителів, очевидно, цесвідчить про повстанців або групу

самооборони, яка існувала в селі, зякими ця група вступила в бій. За рікбойових дій цей полк скоротився з 10до 4 рот і був виведений. Він був повні-стю розбитий і розкладений..."

Автор книги про російські дивізіїСС і Вермахту Махно стверджує: пали-ли українські села не німці, а росіяни внімецькій формі: „У групі армії«Південь і Південна Україна» була бри-гада і дивізія польової поліції, і вонивідповідали за те, щоб солдати не тіка-ли з фронту, і за те, щоб при відступіземля була знищена. В Україні знищено1377 сіл. З них 1000 сіл на совісті схід-них частин. Палили не німці, палилисвої ж. Ось мою Черкаську область тежспалила російська козача дивізія". Двіросійські козачі бригади польової полі-ції при відступі німецьких військ зни-щили, за даними Вадима Махна, при-близно 1000 українських сіл разом ізмирним населенням. Зупинився терорлише на Волині, «а потім ці хлопцідійшли - 9 тисяч чоловік в дивізії, 5тисяч в бригаді - вони дійшли до банде-рівських сіл. Є така звичка російська,козацька, фашистська - спалюватиукраїнські села, а цьому хлопці в схро-нах не зраділи. Від дивізії фонШуленбурга залишився один полк, триполки розформовані через втрати. Відбригади Духопельнікова із 5000 чоловікдо Львова добігло 500. Хлопці спіткну-лись на бандерівські села. Їх почалитупо різати. І вирізали».

Є ще й інші цікаві факти… ВадимМахно свого часу написав у газеті«Флот України»: «За віру і Вітчизну» —це напис на меморіальній плиті, вста-новленій 1994 року в місті Москві заадресою Ленінградський проспект, 73-А в храмі Всіх Святих на ПатріаршомуПодвір’ї з особистого благословенняПатріарха Московського і Всієї Русі,Предстоятеля Російської ПравославноїЦеркви Алексія II. Наводжу повнийтекст: «Отаманам Краснову, Шкуро,Павлову, Доманову, Фон Панвіцу,Султан-Гірею Клич, Зборовському.Генералам Туркулу, Хольмстон-Смисловському, Скородумову,Штейфону. Козакам 15-гоКавалерійського корпусу, полеглим завіру і Вітчизну». Хто ж ці отамани тагенерали?

Вадим Махно називає їхні німецькізвання і посади:

генерал кавалерії Краснов (генерал-лейтенант Вермахту), з 1944 року —начальник Головного управлінняКозачих військ Головного управлінняСС, страчений 1947 року як військовийзлочинець;

генерал-лейтенант Шкуро, з 1944року — начальник Козачого резервуГоловного управління військ СС,страчений 1947 року як військовий зло-чинець;

групенфюрер СС, генерал-лейте-нант військ СС Фон Панвіц — коман-дир 15-го Козачого кавалерійськогокорпусу СС, страчений 1947 року яквійськовий злочинець;

генерал-майор Туркул — командирзапасної бригади Козачого резервуГоловного управління СС;

генерал-майор Конюхов — коман-дир 3-ї бригади 15-го корпусу військСС;

генерал-майор вермахту Штейфон— командир Російського охоронногокорпусу вермахту в Сербії;

полковник вермахту Зборовський —командир 1-го Зведеного козачогополку охоронного корпусу Штейфона;

генерал-майор Скородумов — сфор-мував Російський охоронний корпусвермахту в Сербії;

продовження на стор. 7

Історія без міфів в Україні: міф чи реальність?

ÒÅÐÅÍ УКРАЇНА÷èñëî 1 (26), веñна - ëітî 2010, ñтîð. 7

Пригадуєте анекдот про пішоходаКозлова, якого ледве не збив кортеж олі-гарха: "А для вас, Козлов, переход есть".

На українському ТБ широко викори-стовуються субтитри. Вигадали їх дляукраїномовних громадян, аби в них скла-далася ілюзія, ніби на українському ТБпредставлена здебільшого українськамова.

Насправді, така послуга дратує якукраїномовних, так і російськомовних гля-дачів. Для перших субтитри не створюютьмовного середовища і не задовольняютьїхніх мовних потреб, а якість текстовогоперекладу часто-густо просто обурює:суцільна "азаровщина", граматика та "про-нонс" Миколи Яновича. Дратують субтит-ри й російськомовних громадян, бо екранзасмічують, бо Маргошу погано видно.

Проте субтитри приносили певнукористь Нацраді з питань телебачення тарадіомовлення.

За Ющенка, коли треба було звітуватипро рівень поширеності української мовина ТБ, оці каляки-маляки дозволяли ціл-ком легально неначе національним орна-ментом прикрашати звітність. Закон єзакон, а він, як я розумію, україномовнимвважає не лише той продукт, який звучитьмовою, але й той, що "на понятном иобщедоступном", але субтитрований.

За таких правил жахами про суцільнуукраїнізацію ТБ в Україні не те що неваж-ко налякати нашу набридливу, як осіннямуха, сусідку, але й самому можна перепу-дитися.

За таких правил, готуючи інформаціюпро мовний баланс в Україні, який від-дзеркалює поширеність української таросійської мов у різних сферах громадсь-кого та приватного життя, я мусив врахо-вувати офіційні дані Нацради, згідно якихчастка української мови в українськомутелеефірі складає понад 75%.

Аби вщент розбити цю статистику обреалії життя, варто кілька хвилини покла-цати пультом, особливо в прайм-тайм.Саме тому, аби якось зафіксувати справж-ню реальність, мої колеги та я сформувалидві групи студентів-волонтерів, які протя-гом двох вечорів, навзаєм контролюючиточність вимірів, просиділи із секундомі-рами перед телевізорами, фіксуючи винят-ково мову трансляції.

Моніторились 12 найпопулярніших вукраїнських глядачів телеканалів: "Інтер","1+1", "ICTV", "СТБ", "Новий", "Першийнаціональний (+ "Ера"), "Первый", "5-й

канал", "НТН", "К-1", "ТЕТ" та ТРК"Україна" (перелік подано не в порядкурейтингу). Дослідження проводилося про-тягом двох днів – 24 лютого ("ТЕТ", "1+1","Інтер", ТРК "Україна", "ICTV", "НТН") та25 лютого ("5-й канал", "Первый", "УТ-1","Новий", "К-1", "СТБ") і охоплюваловечірній час з 17-00 до 24-00.

Який же ми отримали результат у ціло-му? Враховуючи рекламу, яка, згідно чин-ного законодавства, є поки що україномов-ною, частка звучання української мови наканалах склала 55,6%, а російської –44,3%.

Без реклами ж, до якої, як мені здаєть-ся, увага глядачів менша, ніж власне дофільмів та телепередач, питома вага укра-їнської мови становить 41,4%, а російської– 58,6%. Думаю, саме цей показник є адек-ватнішим, бо він демонструє програмнуполітику телеканалів.

Найуживанішою українська є на"Першому національному" (96%) та на "5-му каналі" (87% без реклами). Найнижчіпоказники були засвідчені (крім нульового"Первого"), принаймні в день моніторин-гу, у прайм-таймі ТРК "Україна" (21% безреклами проти 79% російської), на"Інтері" (16:84 на користь російської) та на"Новому" (лише 8%! української).

Чітко видно, кому закон не писаний.Напрочуд високою частка української

мови виявилася на СТБ: 67% без ураху-вання реклами та 77% з рекламою.

Звичайно, день на день не випадає, алеці два дні напевно віддзеркалюють загаль-ну тенденцію домінування російськоїмови на українському ТБ. Крім того, лево-ва частка глядачів має доступ не до 12каналів, а до десятків і сотень, які майжевсі є російськомовними.

Хто сумнівається, хто не вірить – пультвам в руки, і побачите, що пан автор такимає рацію!

Відтак, сентенції про українізацію тавитіснення російської мови з українськоготелевізійного простору не витримуютьжодної критики. Вимог про 75-відсоткову

частку української мови на ТБ практичноніхто не виконує. "Рулить" не закон, аринок, причому ринок не український, аросійський.

Вітчизняне ТБ на загал – це така собівелика "телебудка", яка ретранслює росій-ський продукт, а жаба давила, давить ідавити буде, аби щось з цього перекластиукраїнською. Але, як на мене, то титруван-ня російських серіалів – безглуздя.

Навіть така ситуація на ТБ, на думкудеяких регіоналів, складається накористь… української мови, а маревоміфічної українізації доводить їх до сказу.

От проста арифметична задачка: якщопри вимозі 75% україномовного продуктуканал ледве дотягує до 20%, то до якогопоказника він зменшиться, коли встанов-лену законом планку знизити до 50%? Таще й не контролювати її дотримання?

Правило №1 радянських трамваїв"Кращий контролер – Ваша совість"померло разом із СРСР. Кинута сам на сампроти ринкової стихії, українська мовадоволі швидко зникне з ТБ. У новомукерівництві держави немає жодної люди-ни, у якої б така перспектива викликалабодай якусь емоцію.

Хоча, помиляюся: немало таких, хто зцього щиро порадіє.

Припускаю, пані Герман, яка сьогоднізголосилася відповідати за реформу гума-нітарної сфери, хоч якось, будучи обмеже-ною потребою партійного пристосуван-ства, все ж таки обстоюватиме й інтересиукраїномовних, які в мейнстрмі ПР взагаліне розглядаються як такі, які мають права.

Але мало вірю в те, що посіяні неюукраїнофільські зерна, які після трьохсот-літніх московських морозів, потребуютьтепличного ґрунту, колись проростуть намакіївсько-єнакієвсько-донецькому камі-нюччі нової влади.

Олег Медведєв, політтехнолог,журналіст, для Української Правди

«А для вас, козлов, субтитры есть». Про мовну ситуацію на українському ТБ

Харків

08.10.09МНК розпочала просвітницьку акцію для

харківських середньоосвітніх шкіл, взявши замету донести до учнів ідеї патріотичногосприйняття світу.

Перша лекція відбулась в ЗОШ № 18 науроці з української літератури. Урок проведенодля дев`ятого класу по темі: “Патріотизм сьо-годні”. Свідомо було обрано формат обговорен-ня, аби виявити ті питання, які зараз найбільшетурбують сучасну шкільну молодь.

14.10.09У Харкові в Молодіжному парку, за участю

МНК, КУНу, священослужетелів УАПЦ таінших організацій пройшло святкування ДняУкраїнської Повстанської Армії.

Як і торік, підходи до пам’ятника були ото-чені колонами міліції, яка відмовлялись пуска-ти патріотів для покладання квітів і панахиди.Громада обурилась такою неправомірною реак-цією влади, і відстояла право на проведеннязаходу. На святкування прийшли студенти, щоприїхали на навчання з різних міст України:Кіровограду, Тернополя, Львова та Криму.

28.10.09Члени МНК відвідали учасника національ-

но-визвольних змагань Боєчка ІванаМихайловича, що проживає у Харкові.

Старому вояку УПА подарували продукто-вий набір, допомогли в побутових проблемах тависловили щиру подяку за життєву лінію,наскрізь пронизану боротьбою за ідеалиУкраїнської Держави.

04.12.09В рамках проекту «Молоді про Бандеру»

представники МНК за підтримки ГО «Поступ»провели лекцію для студентів 1-го та 2-го курсуХарківського Державного технічного універси-тету будівництва та архітектури. Бажаючихдізнатись більше про символ українськогонаціонально - визвольного руху виявилосьбільше 200 чоловік.

Доповідачами виступили голова ГО«Поступ» А.Г.Сергієнко, кандидат філософ-ських наук, доцент І.М. Розсоха та голова ХООМНК Сергій Кузан. Захід закінчився гучнимиоваціями на знак поваги Провіднику ОУНСтепану Бандері та вдячності лекторам.

06.12.09В харківській книгарні «Є» відбулась пре-

зентація «Антології українського націоналіз-му» - збірника основних праць визначних ідео-логів визвольного руху та зустріч із ГоловоюОУН(р) Стефаном Романівим. Організаторомзаходу виступив Харківський МНК.

15.12.09Представники МНК провели черговий захід

в рамках проекту "Молоді про Бандеру" вХарківському Національному ЕкономічномуУніверситеті (ХНЕУ).

09.01.10Голова Харківського МНК Сергій Кузан

разом з кандидатом філософських наук ІгоремРассохою взяли участь у програмі «Харківськадуховина» на радіо «Нова хвиля». Темою обго-ворення була 101 річниця від Дня народженняПровідника ОУН Степана Бандери та підписан-ня Указу Президента про відзначення річниціпереможного бою Українських СічовихСтрільців на горі Маківка.

23.01.10Біля пам’ятника Шевченку в Харкові прой-

шла акція, присвячена Дню СоборностіУкраїни. Незважаючи на сильний мороз мінус20 градусів, у заході взяли участь близько 30чоловік.

Представники Молодої Просвіти, Руху,МНК та інших молодіжних організацій містаприйшли на захід з синьо-жовтими прапорами,тримаючи в руках плакати з назвами областейУкраїни.

Під час акції до молоді долучились перехо-жі хлопці й дівчата з Криму та Запоріжжя, щоприїхали до Харкова на вихідні. Взявшись заруки, символізуючи єдність всіх регіонівУкраїни, учасники дійства тричі проскандува-ли: «Разом назавжди!!!» та виконалиДержавний Гімн.

29.01.10Члени Молодіжного Націоналістичного

Конгресу, Молодої Просвіти, інших громадсь-ких організацій міста Харкова разом з пред-ставниками облдержадміністрації відзначили92-гу річницю з дня бою під Крутами.

Під час зустрічі з представниками владиМНК спільно з іншими патріотичними органі-заціями Харкова вперше виступило з ініціати-вою спорудження «Алеї Героїв України».

Діяльність МНК. Коротко

продовження, початок на стор. 6

полковник Вермахту Павлов;генерал-майор вермахту Хольстон-Смисловський —

командував Особливою дивізією «Росія» Абвера, 1-юРосійською національною дивізією Вермахту, Російськоюнаціональною армією вермахту.

А через три роки, у 2007 року в станиці ЄланськаРостовської області зводиться меморіальний комплекс (музейі архів) генералу Краснову...

Чудово зарекомендував себе у воїнстві Генріха Гіммлера йособливий російський полк СС «Варяг», сформований колиш-німи денікінськими офіцерами. Варто нагадати, що нині вРосії А.І. Денікін — національний герой, який оспівуєтьсяособисто В.В. Путіним. Командував есесівським полкомколишній капітан російської імператорської гвардії та офіцерДобровольчої армії Денікіна Михайло Олександрович

Семенов. Усі чудово пам’ятають російський фільм «Адмірал», який

героїзує російського імперського флотоводця Колчака. Малохто, однак, знає, що син Колчака під час Другої світової війнибув майором Вермахту. Вадим Махно: «Корчак-молодший,командував 813 вірменським батальйоном карателів. Він зві-рів на Півдні України, в Херсонській, Полтавській, Донецькійобластях».

Привертає увагу на себе и «Русское антисоветское ополче-ние» Локотського округу Брянської області, яке провело 236успішних боїв з партизанами, спалило 24 села, знищивши 10000 мирних жителів.

Вадим Махно повідомляє і про військові угрупуванняВермахту на кшталт Русской национальной бригады СС,укомплектованої членами «Боевого союза русских», котроюкомандував офіцер Червоної Армії росіянин підполковникВ.В. Родіонов. Ця бригада СС чисельністю близько десятитисяч вояків, за німецькими архівними документами, із серп-ня 1942 по січень 1943 проводила каральні операції в районібілоруського Слуцька, очистила від партизан район містечкаЛужки, здійснювала каральні операції проти партизан і місце-вого населення в районі Молодечно-Борисів.

В довіднику на підставі архівних документів викривають-ся злочинні діяння проти власного народу багатьох російськихлегіонів та зондеркоманд СС. Проте російські історики, полі-тики і оглядачі української історії свідомо ухиляються відозвучування цих фактів. Більше того, коли довідник поширив-ся серед особового складу Чорноморського флоту дислокова-ного в Криму, російська Федеральна служба безпеки (ФСБ)зобов’язала здати всі примірники, оголосивши довідник фаль-шивкою СБУ. Ось і видно, на кому шапка горить...

Юрій Волонський, м. Севастополь,та за матеріалами вітчизняних ЗМІ

Історія без міфів в Україні: міф чи реальність?

ÒÅÐÅÍ Україна÷èсло 1 (26), весна - літо 2010, стор. 8

Ти можеш знайти нас:Волинь - 050-43-811-43 (Олександр), 093-677-47-08 (Віта), mnk.volyn@gmail.com Дніпропетровськ- 096-235-68-54 (Роман), mnk_dp@ua.fmДонецька обл. - 095-182-94-17 (Василь)Закарпаття - 067-729-13-75 (Віталій), foodfactory@tyachiv.uz.uaЗапоріжжя - 066-952-92-81 (Михайло), 050-148-80-34 (Юрій) sirko_mnk@ukr.netІвано-Франківська обл. - 098-635-05-77 (Володимир)Крим - 067-653-71-94 (Володимир), volodymyr_selivanov@meta.uaЛьвівська обл. - 063-263-88-28 (Андрій), golnach@gmail.comМиколаїв - 066-155-04-10 (Володимир), sychgora@gmail.comПолтавська обл. - 050-172-73-03 (Андрій)Рівенська обл. - 097-798-95-81 (Тарас), davtar@ukr.net, 096-821-83-66 (Юля), ulich-ka1992@ukr.netСумська обл. - 095-731-29-88, 096-181-43-19 (Наталія), mnk_sumy@ua.fm, 097-168-84-11, 095-442-99-03 (Андрій), baton@meta.uaТернопіль - 097-979-19-45 (Богдан), mnk.ternopil@gmail.comХарків - 066-340-26-92 (Сашко) mnk_kharkiv@ua.fm, konus@konus.in.ua

Організації:Спілка підприємців Тернопільщини “Українська

Справа”(Україна)Українська Інформаційна Служба (Київ, Україна)Добродії:Адольф Гладилович (Монреаль, Канада)Анна Зубаті (Вінніпег, Канада)Маруся Боднар (Вінніпег, Канада)Роман Медик (Етобіко, Канада)Микола Карпій (Торонто, Канада)Осип Довбуш (Лестер, Англія)

Василь Олеськів (Лондон, Англія)Володимир Гнип (Ноттінгем, Англія)Ростислав Мартинюк (Київ, Україна) Володимир Науменко (Київ, Україна)Лариса Йолкіна (Київ, Україна)Андрій Левус (Київ, Україна) Георгій Сахнюк (Суми, Україна) Олег Медуниця (Суми, Україна)Олег Вітвіцький (Тернопіль, Україна)Михайло Ратушняк (Тернопіль, Україна)

Найбільша в Україні спортивно-патріотична тереновагра «Гурби-Антонівці» знову скликає молодь. Відбудетьсявона з 1 по 4 травня 2010 року в традиційній вже для себемісцевості - у лісовому масиві між селами Антонівці наТернопільщині та Гурби, що у Рівненській області.

Саме тут 66 років тому підрозділи УкраїнськоїПовстанської Армії потрапили в оточення військ НКВД,так званий „Гурбенський мішок”. П’ять тисяч українськихгероїв мужньо боролися проти понад 35 тисяч окупантів іпісля кількох виснажливих днів бою вирвалися з оточен-ня. Цей бій увійшов в історію як найбільший бій УПА.Молоді патріоти щороку вшановують полеглих тут укра-їнських героїв та знищених після бою мешканців селаАнтонівці найбільшою в Україні тереновою грою „Гурби-Антонівці”, яку започаткував ще в 2003 році МолодіжнийНаціоналістичний Конгрес.

Суть гри полягає в тому, що учасники діляться на двікоманди (2 куреня, кожен поділяється на сотні, сотні начоти, чоти – на рої, так, як і в УПА), які змагаються міжсобою за прапори одна одної та за кількість «вбитих»гравців суперника. При цьому кожна з команд сувородотримується правил чесної гри. Прояви негідної поведін-ки під час її проведення можуть каратися дискваліфікаці-єю гравця, що проштрафився, пияцтво тут суворо заборо-нено. За дотриманням правил слідкують спостерігачі,основні суддівські функції здійснює Рада ВищихСпостерігачів.

Перемогу отримує той, хто захоплює прапор против-ника і при цьому відстоює свій. З кожним роком це роби-ти стає все складніше, адже командири «куренів», що дос-конало вивчили терен гри, примудряються заховати«штаб» із прапором в таких місцях, що супернику за тридні гри не вдається їх відшукати. Також з року в рік уск-ладнюється тактика суперників.

Приємно, що популярність гри з кожним роком зро-стає. Протягом 2008-2009 років гра вийшла на міжнарод-ний рівень – її відвідали гості з Польщі, Білорусі та Росії.Минулого року її проведення було підтримано на рівніМіністерства у справах сім’ї, молоді та спорту. Кількістьлюдей, які взяли участь у грі за сім років її існування сягаєдвох тисяч.

Усі, хто має бажання взяти участь у спортивно-патріо-тичній тереновій грі «Гурби-Антонівці», мають зголоси-тися до 20 квітня 2010 року. Кандидат, шоб отриматиправо на участь у грі зобов`язаний:

1. Досконало вивчити Правила і Положення гри наhttp://gurby.org.ua

2. Заповнити анкету3. Написати заяву.- до них додається:а) копія паспорта (1,2 стор., прописка);б) копія ідентифікаційного коду.4. Якнайшвидше надіслати заявку до Оргкомітету гри

(Центральний Провід МНК): 01034, м. Київ, вул.Ярославів Вал, 9, прим.4, тел. (044) 234-70-20, факс (044)246-47-83, e-mail: mnk@ua.fm, або зареєструватися on-lineна сайті гри: http://gurby.org.ua. Організатори достроковоприпиняють зголошувальну кампанію на момент наявно-сті 300 затверджених заявок.

5. Після затвердження кандидата учасником гри,останній зобов’язаний сплатити внесок 50 грн. на органі-зацію та проведення гри командами-учасниками (Коштисплачуються на ім`я Кішки Івана Васильовича,«Приват банк», рахунок № 4149605378080584). Платникповинен заздалегідь поінформувати оргкомітет про пере-ведення коштів). Після оплати внеску кошти не повер-таються.

6. Оргкомітет підтверджує участь у грі до 24 квітня.Особи, чия заявка не підтверджена або які не подализаявки та прибули на гру, не допускаються до гри за жод-них обставин.

7. Цьогоріч Оргкомітетом прийнято рішення просуттєве збільшення призового фонду гри. Окрім призівучасникам, оголошується конкурс інформаційних матеріа-лів, присвячених тереновій грі. Подавати матеріалиможна в таких номінаціях: фото, відео, PR-матеріал (пуб-лікація, стаття, нарис), які пов'язані з грою.

Строки проведення конкурсу: роботи приймаються до10 травня 2010 року. Оголошення результатів конкурсувідбудеться 13 травня.

В ході конкурсу буде визначено 5 переможців, якібудуть нагороджені призами.

Роботи необхідно надіслати на адресу: вул. ЯрославівВал, 9, п.4, м. Київ, Україна, 01034, avramchuk-katya@ukr.net. За детальною інформацією звертатись докерівника Інформцентру МНК Катерини Аврамчук (тел.097-33-99-991).

Курінь, керівник – Андрій Бень, golnach@gmail.com(зголошуються м. Київ, Київська, Львівська, Волинська,Вінницька, Житомирська, Запорізька, Чернігівська,Рівненська, Черкаська, Закарпатська, Херсонська,Кіровоградська області та Крим)

Курінь, керівник – Юрій Лотоцький,mnk.ternopil@gmail.com (зголошуються Тернопільська,Сумська, Харківська, Миколаївська, Донецька,Полтавська, Хмельницька, Чернівецька, Івано-Франківська, Дніпропетровська, Одеська, Луганська обла-сті)

Найбільша теренова гра в Українізнову оголошує мобілізацію!!!

Керівництво та членство Молодіжного Націоналістичного Конгресу висловлює щируподяку усім добродіям, жертводавцям та організаціям, які сприяли діяльності нашої

організації у вересні 2009 - лютому 2010 року.

Київ - 097-675-22-35 (Сергій), mnk_kyiv@ua.fmТи можеш завітати до нас на збори щоп`ятниці о 19-00 за адресою вул.ЯрославівВал, 9, прим. 4

Головний редактор: Ярослав ІляшРедакцiя: Катерина Аврамчук, Діана Сергiєнко, Олексій Довбиш, Іван Кішка, СергійПархоменко.

Редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати текст.Редакція не несе відповідальності за думки, висловлені авторами.При передруці посилання на “ТЕРЕН УКРАЇНА”обов`язкове

Друк: ТОВ, “Ціцеро”, вул. Дегтярівська, 21.Замовлення 25/03-10Наклад - 10000

“ТЕРЕН УКРАїНА”заснованèй Олександром Богатèр÷уком у 2002 роцi

Адреса редакцiї: 01034, м. Київвул. Ярославiв Вал, 9, оф. 4,

тел. (044)234-70-20

www.UkrNationalism.org.uae-mail: mnk@ua.fm, info_mnk@ua.fm

Засновник: ВМГО “МолодiжнийНацiоналiстичний Конгрес”

Свiдоцтво серiя: КВ, № 13248-2132р вiд 08 жовтня 2007 року

Розповсюджується безкоштовно

Дмитро Донцов “Московська отрута”

Збірка статей українськогомислителя, провідного ідеологаукраїнського націоналізмуДмитра Донцова обєднує тек-сти, в яких автор досліджує гли-бинну сутність та джерела мос-ковського імперіалізму. Один знайприскіпливіших дослідниківмосковщини дає свої відповідіна запитання, актуальні й сьо-годні.

Для широкого кола читачів.

“Карпатська Україна”

Ця книга видана до 70 -річчя Карпатської України тазбройної боротьби “КарпатськоїСічі” за незалежність. До збіркиувійшли праця відомого істори-ка Петра Мірчука, іменнийпокажчик діячів націоналістич-ного руху Закарпаття, підготов-лений фахівцями Центру дослід-жень визвольного руху та низкаактуальних статей відомих пуб-ліцистів, журналістів та лідерівгромадських патріотичних

рухів.Видання рекомендується студентам, політологам та

для широкого кола громадськості, хто цікавиться націо-нально - визвольною боротьбою українського народу.

Збірка статей “Шлях Бандери”

Впродовж багатьох років ім`яСтепана Бандери найчастіше зга-дується в історичних суперечках.Проте, незважаючи на 100-літнійювілей з дня народження,Бандера й далі в уяві багатьохзалишається більшою мірою міс-тичним прапором національно-визвольного руху, аніж реальноюлюдиною. Зруйнувати комуніс-тичні стереотипи і представитипостать лідера ОУН в правдиво-

му насвітленні покликане це видання. Пропонованазбірка містить біографічні дані Провідника ОУН і оглядйого теоретичної спадщини. Також поміщено статтюСтепана Бандери “З невичерпного джерела” і списокрекомендованої з теми літератури.

Дмитро Донцов "Націоналізм”

Головний твір видатногоукраїнського мислителя, ідеоло-га українського націоналізмуДмитра Донцова. В творі авторвизначає причини занепаду укра-їнської державницької думки таокреслює шляхи досягненнянаціонального ідеалу.

Книга розрахована на всіх,хто цікавиться історією філософ-ської думки, переймається долеюУкраїни.

Книга-поштою: для замовлення книг поштою необ-хідно звернутися за вказаною нижче адресою МНК,скринькою book_mnk@ua.fm або телефонічно та вказа-ти назви та кількість книг, ПІБ, повну поштову адресуз індексом

Свій до свого по своє!

Цей номер “Терен Україна”вийшов за сприяння

Анни Зубаті (Вінніпег, Канада)

Інформаційні партнери: