ЗМІСТ

ВСТУП .......................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАТИКА У СТАРШІ ШКОЛІ: ЇЇ ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ .... 5

1.1. Зміст та завдання інформатики у старші школі ....................................... 5

1.2. Поліпшення викладання інформатики засобами ІКТ у старшій школі . 8

РОЗДІЛ 2. ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ .................. 13

2.1. Використання сервісів Веб 2.0 на уроках інформатики ......................... 13

2.2. Методика використання сервісів Веб 2.0 у навчанні ............................. 15

ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 23

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .......................................................... 25

ДОДАТОК А .............................................................................................................. 27

ДОДАТОК Б .............................................................................................................. 29

3

ВСТУП

Концепція Веб 2.0 останнім часом стала однією з основних, навіть

фундаментальних, засад розвитку Інтернету. Власне термін "Веб 2.0" був в

ужитку досить давно, але в сучасному розумінні почав використовуватися після

конференції 2004 року, присвяченій Веб 2.0, за матеріалами якої Тім О'Рейлі

опублікував першу і найпопулярнішу статтю "Веб 2.0", де вперше було надано

визначення цього терміна, а також наочно показано різницю між мережею

першого та другого покоління. Автор дає таке визначення: "Веб 2.0 – це

методика проектування систем, які шляхом обліку мережних взаємодій, стають

тим кращими, чим більше людей ними користуються. Важливою рисою Веб 2.0

є принцип залучення користувачів до наповнення і багаторазового

використання контенту"[1].

Сьогодні термін "Веб 2.0" найчастіше пов'язують з так званими

соціальними сервісами і мережами, які дають змогу поєднувати людей у

соціальні групи, швидко шукати однодумців і потрібну інформацію[2].

Нині сервіси Веб 2.0 активно використовують у різноманітних сферах

суспільства – на виробництві, в управлінні, медицині, фінансовій сфері, для

розваг, а також для розвитку освіти, науки і досліджень тощо.

Все більше увагу теоретиків та практиків привертає проблема

використання сервісів Веб 2.0 у навчальному процесі. Аналізуючи численні

публікації щодо їхніх особливостей варто зазначити, що важливою ознакою є

зміна пріоритетів та акцентів у використанні технологій і задоволенні потреб

користувачів – всі "нові технології", які використовує Веб 2.0, могли існувати й

раніше, але нікому на думку не спадало застосовувати їх як освітні

інструменти. Розвиток технологій комп'ютерної взаємодії – таким було

спрямування сервісу Веб 1.0, а його наступник був зорієнтований на

користувачів для виконання одних і тих самих завдань.

Сучасна вища школа – це насамперед спеціально організований простір,

платформа, якщо говорити мовою О'Рейлі, для обміну знаннями учасників

4

освітнього процесу. Безумовно, у цьому обміні присутнє часткове знання інших

людей, віддалених у просторі та часі, закріплене в артефактах культури, у тому

числі в спеціальній літературі. Але при цьому підручник із "носія об'єктивного

знання" перетворюється на один з елементів освітнього середовища. Праця

викладача в освітньому середовищі, де застосовуються технології Веб 2.0,

полягає не у вивченні програми, а в організації різноманітної діяльності учнів в

інформаційно-освітньому середовищі.

Таким чином, об'єкт дослідження – сервіси Веб 2.0 на уроках

інформатики в старші школі.

Предмет дослідження – використання сервісів Веб 2.0 на уроках

інформатики у старшій школі.

Мета курсової роботи – дослідити методику використання сервісів Веб

2.0 які використовуються на уроках інформатики в старші школі.

У відповідності з метою і предметом дослідження визначені наступні

завдання:

1. Розглянути зміст та завдання інформатики у старші школі;

2. Обґрунтувати методику використання сервісів Веб 2.0 на уроках

інформатики у старші школі.

Методи дослідження:

1. Аналіз наукової та навчальної літератури.

2. Спостереження.

3. Моніторинг інформаційних джерел.

5

РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАТИКА У СТАРШІ ШКОЛІ: ЇЇ ЗМІСТ ТА

ЗАВДАННЯ

1.1. Зміст та завдання інформатики у старші школі

Інформатика – це теоретична та прикладна (технічна, технологічна)

дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також

методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та

використання в різних галузях людської діяльності [3].

Основне теоретичне завдання інформатики полягає у визначенні

загальних закономірностей, відповідно до яких створюється інформація.

Відбувається її перетворення, передавання та використання у різних сферах

діяльності людини. Прикладні завдання інформатики полягають у розробці

найефективніших методів і засобів здійснення інформаційних процесів, у

визначенні способів оптимальної наукової комунікації у самій науці та між

наукою і виробництвом. Теоретична та прикладна (технічна, технологічна)

дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також

методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та

використання в різних галузях людської діяльності.

Прикладні завдання інформатики полягають у розробці найефективніших

методів і засобів здійснення інформаційних процесів, у визначенні способів

оптимальної наукової комунікації у самій науці та між наукою і виробництвом.

Основні принципи інформатики полягають у виконанні поставлених

перед нею завдань обчислювальна машина може забезпечувати за допомогою

переміщення певних механічних частин, руху потоків електронів, фотонів або

за рахунок використання ефектів від інших добре вивчених фізичних явищ. На

сьогодні більшість найпоширеніших типів використовуваних обчислювальних

машин – електронні обчислювальні машини. Архітектура обчислювальних

машин може безпосередньо моделювати вирішувану проблему, максимально

близько (у значенні математичного опису) відображаючи досліджувані фізичні

6

явища. Так, електронні потоки можуть використовуватися як моделі потоків

води при моделюванні гребель або дамб. Таким чином сконструйовані

аналогові обчислювальні машини були звичними у 1960-х роках, проте

сьогодні є достатньо рідкісним явищем. У більшості сучасних обчислювальних

машин проблема спочатку описується в математичних термінах, при цьому вся

необхідна інформація представляється в двійковій формі (у вигляді одиниць і

нулів), після чого дії з її обробки зводяться до застосування простої

алгебраїчної логіки. Оскільки практично вся математика може бути зведена до

виконання булевих операцій, достатньо швидка електронна обчислювальна

машина може бути застосована для вирішення більшості математичних завдань

(а також і більшості завдань з обробки інформації, які можуть бути легко

зведені до математичних).

Навчання інформатики учнів загальноосвітніх навчальних закладів

ґрунтується на компетентнісному підході, відповідно до якого кінцевим

результатом навчання є сформовані на основі набутих у процесі навчання

знань, умінь і навичок, досвіду навчальної та життєвої діяльності, вироблених

ціннісних орієнтирів мають стати: предметна інформативна та ключові

компетентності, зокрема інформаційно-комунікаційна, навчальна,

комунікативна, математична, соціальна.

Навчальний предмет "Інформатика" за своєю сутністю є інтегративним,

його зміст будується на основі широкого кола наукових знань. У змісті

навчання інформатики, який визначено чинними програмами, відображено

доступний для засвоєння суб’єктами навчання відповідних вікових категорій

зміст відповідної наукової галузі, яка є основою інформаційних технологій[4].

До особливості навчання відноситься те що на кожному уроці учні мають

виконувати на комп´ютері певні дії, пов´язані з вивченням конкретного

матеріалу.

Зміст таких завдань слід добирати так, щоб тривалість їх виконання не

перевищувала 25 хвилин.

7

Засобами створення позитивної мотивації мають бути формулювання

завдань, у яких явно прописується зрозуміла учневі практична значущість

отримуваних результатів: "я хочу зробити подарунок мамі до дня народження";

"створена мною презентація може бути використана для навчання молодших

школярів безпечній поведінці на вулиці" тощо.

У десятому класі, в процесі навчання пошуку відомостей в мережі

Інтернет, позитивним підкріпленням пізнавальної діяльності можуть слугувати

й елементи наративу, на перший погляд не пов’язані безпосередньо з

навчальним матеріалом.

Таким чином основні завдання навчання інформатики в старшій школі

включають:

розвиток логічного, аналітичного мислення та основних видів

розумової діяльності: уміння використовувати індукцію, дедукцію, аналіз,

синтез, робити висновки, узагальнення;

формування теоретичної бази знань учнів щодо процесів перетворення,

передавання та використання інформації, розкриття значення інформаційних

процесів у формуванні сучасної системно-інформаційної картини світу,

розкриття ролі інформаційних технологій в розвитку сучасного суспільства;

розвиток уміння розв’язувати змістовні задачі різного рівня складності,

олімпіадні задачі, користуючись відомими теоретичними положеннями,

математичним апаратом, літературою та комп’ютерною технікою;

підготовку учнів до участі в олімпіадах, конкурсах, турнірах, науково-

практичних конференціях, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт

різного рівня та інших інтелектуальних змаганнях;

доведення вивчення інформатики до творчого рівня;

бачення учнями можливостей використання набутих знань у їх

майбутній професії;

інтеграцію інформатики з іншими предметами, що викладаються в

навчальних закладах.

8

1.2. Поліпшення викладання інформатики засобами ІКТ у старшій

школі

Будь-яка педагогічна технологія – це інформаційна технологія, оскільки

основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення

інформації.

Інформаційно-комунікаційні технології або ІКТ – засоби, пов'язані зі

створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформації. Цей

широко вживаний термін включає в себе всі технології, що використовуються

для спілкування та роботи з інформацією [5].

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – часто використовується як

синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін,

який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій

(телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного

забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних

систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ,

зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ

складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і

відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу [6].

Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують

комп'ютер, є комп'ютерна технологія. Комп'ютерні (нові інформаційні)

технології навчання – це процес підготовки і передачі інформації, кого

навчають, засобом здійснення яких є комп'ютер.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен

забувати, що це урок, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при

відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні

принципи: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого

підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки

доповнює його [7].

9

Уроку інформатики з використанням ІКТ властиво таке:

Принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних

особливостей дитини;

Керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу

навчання;

Інтерактивність і діалоговий характер навчання; – ІКТ мають здатність

"відгукуватися" на дії учня і вчителя; "вступати" з ними в діалог, що і становить

головну особливість методик комп'ютерного навчання.

Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

Підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з

комп'ютером;

Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки

завгодно великі.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці

уроку, так і в процесі навчання: При поясненні (введення) нового матеріалу,

закріпленні, повторенні, контролі. При цьому комп'ютер виконує такі функції:

1. У функції вчителя комп'ютер являє собою:

джерело навчальної інформації;

наочний посібник;

тренажер;

засіб діагностики і контролю.

2. У функції робочого інструменту:

засіб підготовки текстів;

графічний редактор;

засіб підготовки виступів;

При проектуванні уроку вчитель може використовувати різні програмні

продукти:

1. Мови програмування – за їх допомогою вчитель може скласти різні

програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку, але їх

10

застосування для викладача-предметника важко. Складання проекту за

допомогою мови програмування вимагає спеціальних знань і навичок і великих

трудовитрат.

2. Можливо при підготовці та проведенні уроку використання готових

програмних продуктів (енциклопедій, навчальних програм і т.п.). Такий підхід

розвиває ініціативу і сприяє підвищенню інтересу учнів до досліджуваного

предмета.

3. Велику допомогу при підготовці та проведенні уроків надає вчителю

пакет Microsoft Office, який включає в себе крім відомого всім текстового

процесора Word ще й систему баз даних Access і електронні презентації

PowerPoint.

4. Система баз даних передбачає велику підготовчу роботу при складанні

уроку, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему

навчання та перевірки знань.

5. Текстовий редактор Word дозволяє підготувати роздатковий та

дидактичний матеріал.

6. Електронні презентації дають можливість вчителю при мінімальній

підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки,

складені за допомогою PowerPoint видовищні і ефективні в роботі над

інформацією.

До переваг використання ІКТ відносяться:

Індивідуалізація навчання;

Інтенсифікація самостійної роботи учнів;

Зростання обсягу виконаних на урок завдань;

Розширення інформаційних потоків при використанні Internet;

Підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок

різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту;

Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю

перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання

11

більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким

процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що

вчителю не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на

екран), учневі не доводиться чекати, поки вчитель повторить саме потрібний

йому фрагмент.

Цей метод навчання дуже привабливий і для вчителів: Допомагає їм

краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові,

нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст і все

подальше освоєння комп'ютера.

Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів

дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня

засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати.

При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного

учня

Для учня важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця

інформація ще не втратила свою актуальність) він отримує об'єктивний

результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному

опитуванні.

Освоєння учнями сучасних інформаційних технологій. На уроках,

інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і

вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з

найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його

допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки, креслення, готують

тексти, малюнки для своїх робіт. Це – можливість для учнів проявити свої

творчі здібності.

Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до

таких уроків, так і під час їх проведення. До проблем та недоліків застосування

ІКТ відносяться:

12

Немає комп'ютера в домашньому користуванні у деяких учнів та

вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у

всіх школах;

У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому

використовуються комп'ютери;

Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;

Відсутність контакту з учителем інформатики;

У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження

можливостей Інтернет;

Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;

У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернету

на уроках;

При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри,

музику, перевірку характеристик ПК і т.п;

Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках,

учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним

методам.

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з

найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.

У вітчизняній загальноосвітній школі в останні роки комп'ютерна техніка й

інші засоби інформаційних технологій стали все частіше використовуватися

при вивченні більшості навчальних предметів.

Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові

технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних дозволяють

інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння

та глибину засвоєння величезних масивів знань.

13

РОЗДІЛ 2. ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

2.1. Використання сервісів Веб 2.0 на уроках інформатики

Сучасний етап розвитку суспільства, який визначаться як перехід від

індустріального до інформаційного суспільства, характеризується значним

збільшенням ролі інформації та сучасних інформаційно-комунікаційних

технологій у всіх сферах діяльності людини, в тому числі і професійній

діяльності. Тому одним із важливих завдань професійної освіти стає

формування інформаційної культури майбутнього фахівця, його готовності до

життя в інформаційному суспільстві. Формувати інформаційну культуру учнів

може тільки вчитель, який сам добре володіє професійними уміннями,

пов’язаними з використанням сучасних технологій, та має інноваційний склад

мислення[8].

Використання інтернет технологій на уроках інформатики дає змогу

вчителю підготувати різноманітний онлайновий дидактичний матеріал, який

можна використовувати на планшетах, мультимедійних дошках та комп’ютерах

(Додаток А).

Широко використовується у навчальному процесі сервісів Веб 2.0 [9]:

1. Сервіс learningapps.org – використовується для створення різних

завдання в вигляді гри.

2. Google документ – використовується для написання робіт на

конференцію, для проведення перевірочних робіт.

3. Google презентація – учні готують презентації для свого виступу;

4. Google таблиця – найчастіше використовується для створення

кросвордів або для проведення дослідження на уроці.

5. Google малюнок – учні виконують завдання за схемами.

6. Google сайт – учні використовують для реалізації своїх проектів.

7. Сервіс Picasa веб-альбом – використовується для демонстрації

підсумкових робіт учнів з теми «Графічний редактор», для створення альбомів-

виступів після екскурсій або позакласних заходів.

14

Детально зупинимось на використанні сервісу learningapps.org на уроках

інформатики.

Сервіс LearningApps.org розроблений як дослідницький проект центру

комп’ютерної освіти Педагогічного коледжу PHBern (ін. Мікаель Хільшер,

проф. Вернер Хартман) спільно Із університетом м.Майнц (проф. Франц

Ротляуф) та університетом ЦІТа / Герліц (проф. Крістіан Вагенкнехт).

Головна сторінка виглядає таким чином (Рис 2.1.):

Рис. 2.1. – Головна сторінка сайту learningapps.org/

Сайт дозволяє переглядати вже готові вправи, які розробили інші вчителі

та опублікували їх до спільного використання. А можна створювати власні

вправи за готовими шаблонами. Серед запропонованих категорій можна обрати

потрібну та переглянути запропоновані вправи; ті, що вам сподобались можна

зберегти в свою папку. (Рис. 2. 2.)

Рис. 2.2. – Вкладка «Перегляд категорій»

15

Можна переглядати будь-які приклади, в режимі перегляду вподобані

зберігати до свого кабінету, клацнувши по кнопці «Закласти в моїх вправах»

або створити подібний власний додаток, клацнувши по кнопці «Створити

схожу вправу»(Додаток Б) (Рис. 2.3.).

Рис. 2.3. – вікно з відкритою вправою

Використання сервісу Веб 2.0 є необхідним на уроках інформатики та

позакласній роботі, тому що воно сприяє вдосконаленню практичних умінь і

навичок, що дозволяють ефективно організувати самостійну роботу і

індивідуалізувати процес навчання, підвищенню інтересу до уроків

інформатики, активізує пізнавальну діяльність учнів, робить урок сучасним[10].

2.2. Методика використання сервісів Веб 2.0 у навчанні

Веб 2.0 – друге покоління мережних сервісів, що останнім часом стали

основою розвитку мережі Інтернет[14].

Термін Веб 2.0 було запроваджено у 2004 видавництвом О'Рейлі (англ.

O'Reilly Media) та комерційним організатором серії конференцій під назвою

«Веб 2.0», – МедіаЛайв (англ. MediaLive, сьогодні англ. CMP Technology).для

означення сукупності прогресивних тенденцій у розвитку веб-технологій[16].

16

Принциповою відмінністю технології Веб 2.0 від технологій Веб 1.0

(першого покоління сервісів мережі Інтернет), є те, що її використання дає

змогу не лише переглядати веб-ресурси мережі, а й завантажувати власні,

здійснювати обмін цими ресурсами з іншими користувачами, діяти спільно з

метою їхнього накопичення, брати участь в обговореннях та ін.

Сьогодні термін Веб 2.0 швидше означає не стільки сукупність певних

конкретних технологій, а філософію представлення інформації у веб-

орієнтованому середовищі та побудову інформаційних відношень.

Технології Веб 2.0 справедливо називають соціальними сервісами мережі

Інтернет, оскільки їх використання зазвичай здійснюється спільно в межах

відповідної групи користувачів. Групи користувачів можуть утворювати цілі

мережні співтовариства, які об’єднують свої зусилля для досягнення

відповідної мети. Прикладом такої групи може бути створення мережного

співтовариства бібліотекарів для спільного використання веб-ресурсів та

обміну досвідом[11].

Найбільш використовуваними є такі соціальні сервіси:

створення блогів (веб-журналів) та сайтів;

вікі-енциклопедїї;

соціальні пошукові системи;

зберігання мультимедійних веб-ресурсів;

зберіганя закладинок

Варто зауважити, що використання соціальних сервісів Веб 2.0 не є

складним процесом, оскільки не вимагає знань мови програмування або умінь

створювати html-сторінки. Простота і зручність використання соціальних

сервісів дає змогу економити час і не витрачати його на довгі пояснення

технології функціонування веб-систем.

Розглянемо детальніше призначення кожного соціального сервісу та

доцільність їх використання в практиці.

17

Блог або веб-журнал (англ. blog, від Веб log, «мережевий журнал чи

щоденник подій») – це сайт, основний зміст якого постійно оновлюється

новими записами, які можуть містити символьні, графічні, звукові та відео дані,

і відображається у хронологічному порядку.

Кожен запис у блозі (пост) має тему, зміст (текстові, графічні, звукові,

відео дані), дату і час публікації. До нього можуть додаватися коментарі інших

людей, що забезпечує дискусію з приводу тієї чи іншої теми. Сукупність цих

записів утворює хронологічну структуру блогу, в якій останній запис завжди

відображається на початку, а перший в кінці, тобто в зворотному порядку.

Вміст блога можна уявляти собі як стрічку, на якій в хронологічному

порядку згідно з датами їхньої публікації блогером йдуть дописи один за

одним. Оскільки з часом у блозі накопичується багато постів, зазвичай, ця

стрічка займає кілька веб-сторінок, так що найновіший пост займає верхню

частину першої сторінки, і чим давніше, тим нижче від нього містяться

попередні пости, скажімо всі пости за останній тиждень, друга сторінка тоді

присвячена постам за тиждень до того, третя сторінка ще давнішим, і так далі.

Як правило сторінки блога також містять посилання на архів блогу, тобто на

попередні пости згруповані по місяцях і роках. Отже навігація блога в є дуже

легкою.

Блог може складатися з декількох тематичних розділів, які містять записи

відповідно до його тематики.

Блоги мають соціальний характер. Навколо них формується група людей,

які цікавляться його тематикою, або знають особисто автора (чи авторів). Саме

тому блог можна використовувати навіть на уроці інформатики для

організувати спільну діяльність учнів.

Надзвичайна популярність блогів зумовлена двома головними

обставинами: по-перше, створити блог та публікувати за його допомогою

інформацію в Інтернеті дуже легко – фактично, декількома кліками можна

отримати власну сторінку в мережі, а створення нового посту зводиться до

набирання його тексту у відповідному полі та відправки його на сервер шляхом

18

натисканням кнопки «Публікувати» або подібної, і все, після цього пост

зберігається на сервері, який автоматично формує веб-сторінки, різні

посилання, додає стиль форматування, тощо. Тому користуватися блогом не

важче, ніж простим текстовим редактором. Друга причина – це моментальна

доступність в Інтернеті опублікованої інформації, тим більше, що у веб-

просторі мережі Інтернет існують декілька безкоштовних блогових платформ,

де будь-хто може зареєструватися та вести свій блог:

http://livejournal.ru– «Живий журнал»;

http://blogs.mail.ru– веб-журнал на «Мейл.ру»;

http://blogger.com– «Блогер» та ін.

Вікі – це сайт, що дозволяє своїм відвідувачам редагувати матеріали, що

вже на ньому розміщені, створювати посилання на інші сторінки, створювати

свої сторінки (на wiki вони називаються статтями), обговорювати статті, що вас

цікавлять.

Основна мета вікі – створити середовище, в якому можна створювати

документи та спільно працювати з ними та яке підтримує навчальну та

дослідницьку мережеву діяльність.

Вікі характеризується наступними ознаками:

можливість багатократного внесення правок засобами самого

середовища, без використання зовнішніх редакторів;

особлива мова розмітки, яка дозволяє легко та швидко створювати та

оформлювати окремі елементи структурні елементи тексту;

відображення змін відразу після їх внесення;

розподіл змісту на іменовані сторінки;

колективна робота;

облік змін (облік версій) тексту – можливість порівняння редакцій та

відновлення попередніх версій.

Вікі-технологія – потужний інструмент для швидкого створення та

редагування гіпертексту, тобто тексту для перегляду на комп'ютері, який

19

містить зв'язки з іншими документами, у наслідок чого користувач має змогу

перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного)

тексту, активізувавши посилання. При цьому дописувач або група учасників

проекту не відволікаються на html-кодування та встановлення зв‘язків між

різними частинами тексту. Цю роботу виконує спеціальна програма, що

дозволяє користувачам, які не мають спеціальних знань ІТ-технологій,

створювати та редагувати тексти.

Іншою важливою рисою Вікі є контроль за версіями статей. Всі правки

користувачів фіксуються та супроводжуються інформацією щодо часу, дати та

автора правки. Будь-яка версія статті може бути відновлена.

Кожна тематична стаття на вікі-сайті має свою сторінку обговорення.

Взаємозв‘язок сторінок та колективні зусилля – саме ці риси виділяють

вікі серед інших соціальних сервісів. Учасники з різних географічних областей

та різних областей знань можуть незалежно один від одного працювати над

створенням статей. Взаємодія між ними встановлюється через взаємодію між

статтями, яка встановлюється автоматично у відповідності до правила – назва

статті є потенційним посиланням на цю статтю в тексті інших статей.

Найбільш поширеними серед вікі-сайтів є вікі-енциклопедії – сайти

довідкового характеру, наповнення яких здійснюється спільними зусиллями

великої кількості учасників.

Вікі-енциклопедії можнуть поєднати матеріали із різних довідникових та

енциклопедичних видань в одній статті. Різні трактування одного і того ж

поняття у різних довідниках, різних авторів зв’язуються гіпертекстовими

посиланнями. Ці зіставлення доповнюють одне одного, поглиблюють

розуміння понять тощо. Завдяки гіпертексту можна швидко отримати

тлумачення незрозумілих понять або термінів в статті. Для цього

встановлюються гіперпосилання між всіма логічно пов’язаними поняттями та

термінами. Поняття, що розглядається користувачем зв’язується з тими, на які

воно спирається або у яких конкретизується. Крім того, кожна стаття

20

супроводжується гіперпосиланнями на інші схожі статті вікі-енциклопедії або

на веб-ресурси мережі Інтернет, що дає можливість знайти більше інформації.

Найбільший та найвідоміший вікі-сайт – Вікіпедія – багатомовна

загальнодоступна енциклопедія у вільному доступі, що публікується в

Інтернеті. Вона була створена 2001 р. як англомовний проект онлайн-

енциклопедії за вікі-технологією. З часом з'явилися розділи Вікіпедії іншими

мовами, у тому числі й українською (http://uk.wikipedia.org/wiki). Вікіпедія

відкрита для всіх, будь-який користувач може без попередньої реєстрації

внести зміни в кожну з її статей. Вільна вона і для використання: усі матеріали

проекту можуть використовуватись безкоштовно будь-якими людьми й

організаціями.

Метою проекту є створення повної, нейтральної, відкритої, вільної від

авторських прав енциклопедії на всіх мовах Землі. Мова у цьому випадку йде

не про відмову від авторського права у від «авторського права» у його

юридичному розумінні – прізвище автора зберігається. Відбувається відмова

від права на тиражування (copyright), оскільки розповсюдження продукту

відбувається за умови його вільного використання всіма охочими та

можливості всіх бажаючих довільно змінювати його.

Переважна більшість статей, у всіх мовних розділах Вікіпедії, пов'язані

між собою перехресними посиланнями і розвиваються паралельно й у тісній

взаємодії один з одним, що дає можливість говорити про єдину всесвітню

енциклопедію, доступну одночасно на більшості мов світу. Вікіпедія пропонує

грандіозну кількість інформації. Вона містить понад 13 мільйонів статей на

більш ніж 260 різних мовах. (для порівняння – у Великій радянській

енциклопедії було 95 279 статей, у Британіці їх поки що близько 65 тис.).

Прикладами інших вікі-проектів є:

http://www.wikiznanie.ru – «ВікіЗнання» – гіпертекстова електронна

енциклопедія російською мовою;

http://wiki.km-school.ru – тематична вікі-енциклопедія, присвячена

використанню інформаційних технологій;

21

http://wek.kiev.ua – «Веб-енциклопедія Києва» та ін.

Використання вікі-енциклопедій в бібліотечній роботі дає можливість:

отримувати енциклопедичні відомості з будь-якої галузі знань;

повніше задовольняти інформаційні потреби користувачів;

подавати інформацію про бібліотеку, її інформаційніі ресурси тощо.

Першим вікі став Portland Pattern Repository, створений Вордом

Канінгемом (Ward Cunningham) у 1995 році. Канінгем вигадав і назву «вікі», і

концепцію – і сам створив перше втілення системи вікі.

Назва Вікі походить від гавайського «wiki-wiki» означає «швидко-

швидко».

Українська Вікіпедія продовжує залишатися одним із двадцяти

найбільших мовних розділів Вікіпедії. Його першу статтю створено 30 січня

2004 . Станом на 17 жовтня 2010 року у ньому нараховувалось 227 941 стаття.

Того ж дня зареєстрований її 79-тисячний користувач.

В мережі Інтернет функціонує низка сервісів, за допомогою яких

безкоштовно можна завантажувати, збірігати, використовувати особисто та

надавати для загального використання мультимедійні веб-ресурси, а також

організовувати обговорення завантажених матеріалів.

Соціальний сервіс «Flickr» (http://Flickr.com) призначений для

збереження, обміну та подальшого використання (особистого або групового)

цифрових фотографій.

Сервіс англомовний, але існує група «Український Флікер»

(http://www.flickr.com/groups/flickua/).

Реєстрація на сайті досить проста. Після неї користувач отримує базовий

обліковий запис, який дозволяє щомічяця безкоштовно розміщувати розмістити

до 200 фото та створювати до 3-х альбомів (наборів) фотографій. Кожен

користувач може також створити необмежену кількість тематичних груп для

спілкування з іншими учасниками або взяти участь у будь-якій з існуючих груп.

22

Завдяки системі коментарів, користувачеві надається можливість вступати в

соціальні зв'язки з іншими учасниками.

Розмістивши фотографії на сайті, їх власник фотографій має можливість:

обмежити доступ до своїх фото

встановити умови використання фото

супроводжувати свої фото коментарями

дозволяти коментувати свої фото

ставити до кожного фото мітки (теги), які дозволяють знаходити фото в

архівах Flickr за темою, місцем або предметом присутніми на фото

позначати певні фрагменти фото з коментарем

прив'язувати фото до місця зйомки або місцезнаходження об'єкта на

географічній карті з великою точністю

розмістити кожне своє фото в 10 тематичних групах

Флікр популярний завдяки зручній та простій системі завантаження та

пошуку фотографій. Пошук здійснюється за ключовими словами. Наприклад,

пошук по ключовому слову «троянда» сформує перелік посилань на всі

фотографії троянд, які відмічені такою міткою-категорією.

До подібних сервів у мережі Інтернет належать:

FastPic (fastpic.ru) – безкоштовний сервіс із розміщення зображень

Фотки (fotky.com.ua) – український безкоштовний хостінг цифрових

зображень тощо.

«Уoutube» (http://youtube.com) – соціальний сервіс, який дає можливість

всім бажаючим переглядати та надсилати власне відео. Завдяки простоті та

зручності використання YouTube став одним з найпопулярніших сервісів для

розміщення відео-файлів.

Найголовнішою характеристикою даного сервісу є те, що він

безкоштовний. Потрібно просто зареєструватись, створити власний акаунт – і у

Вас є можливість завантажувати та показувати власне відео цілому світу.

23

ВИСНОВКИ

Отже, Веб 2.0 – це методика проектування систем, які шляхом обліку

мережних взаємодій, стають тим кращими, чим більше людей ними

користуються. Важливою рисою Веб 2.0 є принцип залучення користувачів до

наповнення і багаторазового використання контенту

Інформатика – це теоретична та прикладна (технічна, технологічна)

дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також

методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та

використання в різних галузях людської діяльності. А її основне теоретичне

завдання інформатики полягає у визначенні загальних закономірностей,

відповідно до яких створюється інформація. Основні принципи інформатики

полягають у виконанні поставлених завдань.

Навчальний предмет "Інформатика" за своєю сутністю є інтегративним,

його зміст будується на основі широкого кола наукових знань. У змісті

навчання інформатики, який визначено чинними програмами, відображено

доступний для засвоєння суб’єктами навчання відповідних вікових категорій

зміст відповідної наукової галузі, яка є основою інформаційних технологій.

Використання сервісів Веб 2.0 на уроках інформатики дає змогу вчителю

підготувати різноманітний матеріал, який можна використовувати на

планшетах, мультимедійних дошках та комп’ютерах.

Використання сервісу Веб 2.0 є необхідним на уроках інформатики та

позакласній роботі, тому що воно сприяє вдосконаленню практичних умінь і

навичок, що дозволяють ефективно організувати самостійну роботу і

індивідуалізувати процес навчання, підвищенню інтересу до уроків

інформатики, активізує пізнавальну діяльність учнів, робить урок сучасним.

Переваги використання сервісів Веб 2.0:

Індивідуалізація навчання;

Зростання обсягу виконаних на урок завдань;

24

Розширення інформаційних потоків;

Підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок

різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту;

Недоліки використання сервісів Веб 2.0:

Немає комп'ютера в домашньому користуванні у деяких учнів та

вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у

всіх школах;

Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;

У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження

можливостей Інтернет;

У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернету

на уроках;

При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри,

музику, перевірку характеристик ПК і т.п;

Існує ймовірність, що, захопившись сервісом на уроках, учитель

перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.

25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Boubker Sbihi Towards a new vision of Web 2.0 [Text] / Boubker Sbihi //

Georgian Electronic Scientific Journal: Computer Science and Telecommunications.

— 2009. — № 6. — P. 36—46.

2. O'Reilly, T. What Is Web 2.0: Design Patterns and Business Models for the

Next Generation of Software / O'Reilly Tim // Computer and Information Science. —

2007. — Vol. 65. — P. 17—37.

3. Інформатика [Электронный ресурс] wikipedia.org – Режим доступа:

https://goo.gl/UHuCcP

4. Інформатика 10-11 клас [Электронный ресурс] – Режим доступа:

https://goo.gl/oC3Sz5

5. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та їх роль в

освітньому процесі [Электронный ресурс] – Режим доступа:

https://goo.gl/EIh8mw

6. Використання ІКТ на уроках інформатики [Электронный ресурс] –

Режим доступа: https://goo.gl/UtTxGK

7. Комп'ютерні науки та інформаційні технології : матеріали 4-ої Міжнар.

наук.- техн. конф. СSIT' 2009, 15–17 жовт. 2009, Львів, Україна / Нац. ун-т

"Львів. політехніка", Ін-т комп'ют. наук та інформ. технологій – Львів, 2009. –

510 с. – Парал. тит. арк. англ.

8. Використання онлайнових дидактичних матеріалів на уроках

інформатики [Электронный ресурс] – Режим доступа: https://goo.gl/o6bG27

9. Патаракин Е.Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю: Уч.-

метод. пособие. – Изд. 2-е, испр. – М.: Интуит.ру, 2007. – 67 с.

10. Балик Н.Р. Використання соціальних сервісів WEB 2.0 в галузі

вузівської та післявузівської педагогічної освіти з інформатики / Наукові

записки Тернопільського нац.пед.у-ту ім.В.Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2008.

– №7. – С.88-90.

11. Веліхов Є.П. Нова інформаційна технологія в школі//ІНФО, 2006

26

12. Гриценко В.І. Сутність інформаційних технологій/В.І. Гриценко.-

М: Просвітництво, 2006. - 354c

13. Гнеденко В. В. Использование технологий Web 2.0 в образова- нии /

В. В. Гнеденко, А. В. Тютяев // Международный журнал прикладных и

фундаментальных исследований. — 2009. — № 3. — С. 82—84.

14. Tim Berners-Lee. WorldWideWeb: Proposal for a HyperText Project /

Tim Berners-Lee, Robert Cailliau. — Мode of access:

http://www.w3.org/Proposal.html. — Title from sсreen.

15. Alexander P. Web 2.0 : Web Services Mesh-up / P. Alexander. —

Prentice Hall, 2005. — 248 p.

16. Tim Berners-Lee, Robert Cailliau WorldWideWeb: Proposal for a

HyperText Project [Electronic resource] / Tim Berners-Lee, Robert Cailliau // CERN

European Laboratory for Particle Physics, Geneva CH, November 1990. — Мode of

access: http://www.w3.org/ hypertext/WWW/Proposal.html]. — Title from sсreen.

17. Alexander P. Web 2.0: Web Services Mash-up [Text] / P. Alexander. —

Pearson: Prentice Hall, 2005. — 248 p.

18. Ramanau R. Web 2.0 technologies in learning with the Open University

in the UK / R. Ramanau // E-learning PRO Magazine. — 2009. — № 2. — Р. 1—3.

27

ДОДАТОК А

Перелік сервісів Веб 2.0 які використовуються у навчанні на уроці

інформатики в старшій школі:

1. Diigo – персональна система управління інформацією. Сервіс

призначений для зберігання посилань на різні сайти та на фрагменти тексту на

сторінках сайтів. Користувач може зберігати приватні закладки або публічні (їх

бачитимуть усі). Закладка являє собою запис, який складається з посилання на

певний сайт або фрагмент тексту, його назви та короткого опису. Також сервіс

дозволяє створювати групи та запрошувати до них користувачів. У групах

можна розміщувати закладки на сайти певної тематики.

Також аналогічні функції виконують: http://www.bobrdobr.ru – БобрДобр;

http://delicious.com/ – Делішес; http://memori.ru/ - Меморі.

2. YouTube - сервіс, що надає послуги відеохостінга. Користувачі можуть

додавати, переглядати та коментувати відеозаписи. Сервіс також надає

можливість користувачам порекомендувати відео іншим. Згідно з даними сайта

Alexa.com YouTube займає третє місце у світі за кількістю відвідувачів.

3. Google Drive – дозволяє створювати, зберігати, редагувати

безпосередньо в он-лайні, навіть без встановленого офісного ПЗ на комп’ютері

користувача, переглядати документи в мережі та надавати до них доступ іншим

користувачам. Сервіс підтримує колективну роботу з документами.

4. FreeMind – Карти знань (когнітивні карти, ментальні карти) – схеми, в

яких наочно представлені різні ідеї, задачі, тези, пов’язані між собою і

об’єднані спільною ідеєю.

5. Blogger – сервіс мережевих щоденників. Зазвичай блоги публічні і

передбачають сторонніх читачів, які можуть вступити в полеміку з автором.

Але є і приватні блоги, зміст таких блогів може бачити тільки автор. Основний

зміст блогів - записи (пости), що регулярно додаються і містять текст,

зображення або мультимедіа. Для блогів характерні короткі записи,

відсортовані у зворотньому порядку (останній запис зверху). У блозі можна

розміщувати посилання на документи, відеоматеріали, сайти з профорієнтації

28

та інші матеріали.

6. Twitter – мережа мікроблогів стала подальшим розвитком ідеї блогів.

Повідомлення у мережу Twitter можна надсилати, використовуючи веб-

інтерфейс, програми-клієнти або SMS. Внаслідок простоти надсилання

повідомлень і швидкості розповсюдження новин мережу Twitter називають

новим видом ЗМІ, а деякі періодичні видання мають своє представництво в цій

мережі.

7. FaceBook – соціальна мережа. За даними сайта Alexa.com, Facebook є 7-

им за відвідуваністю сайтом в Україні та 2-им за відвідуваністю сайтом у світі.

Кількість українських користувачів Facebook на жовтень 2011 сягала 1 730 000

осіб. Facebook дозволяє створювати профіль із фотографією та інформацією

про себе, запрошувати друзів, обмінюватися з ними повідомленнями,

змінювати свій статус, залишати повідомлення на своїй і чужій «стіні»,

завантажувати фотографії та відеозаписи, створювати групи (спільноти за

інтересами).

8. Google Analytics – безкоштовний сервіс для ведення детальної

статистики відвідувань веб-сайтів від компанії Google. Сервіс дозволяє оцінити

трафік веб-сайта та ефективність різноманітних маркетингових заходів. Він

також забезпечує розширені можливості аналізу даних, у тому числі їх

відображення у вигляді зручних графіків. Сервіс працює з використанням

HTTPS. Аналітику використовують близько 49.95% з 1,000,000 провідних веб-

сайтів (за оцінкою Alexa.com).

9. Вікіпедія – вільна багатомовна енциклопедія

10. learningapps.org – сервіс для розробки та використання онлайн

додатків в навчальному процесі

29

ДОДАТОК Б

11. Learningapps вправа для перевірки знань «Web 2.0» -

https://learningapps.org/1428454 (Рис. Б. 1.)

Рис. А. 1. – Learningapps вправа «Web 2.0»

12. Learningapps вправа для перевірки знань «Основи Інтернету» -

https://learningapps.org/2695289 (Рис. Б. 2.)

Рис. Б. 2. – Learningapps вправа «»

30

13. Learningapps вправа для перевірки знань «Збереження веб-

сторінки» - https://learningapps.org/2079390 (Рис. Б. 3.)

Рис. А. 3. – Learningapps вправа «Збереження веб-сторінки»

14. Learningapps вправа для перевірки знань «Оцінювання веб-

ресурсів» - https://learningapps.org/2099981 (Рис. Б. 4.)

Рис. А. 4. – Learningapps вправа «Оцінювання веб-ресурсів»

31

15. Learningapps вправа для перевірки знань «Створення й підтримка

веб-ресурсів» - https://learningapps.org/1708753 (Рис. Б. 5.)

Рис. А. 5. – Learningapps вправа «Створення й підтримка веб-ресурсів»