ЗАТВЕРДЖУЮ» Директор ТзОВ...

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Директор ТзОВ «Добробуд-Сколе»

______________ А.В. Семен

______20189121683__________

Реєстраційний номер

справи про оцінку впливу

на довкілля планової

діяльності

ЗВІТ

Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд-Сколе»

«Розчистка та регулювання русла річки Стрий на ділянці

біля с.Верхнє Синьовидне (від впадіння р.Опір і вище по течії

2,83км) на території Сколівського району Львівської області»

Львів – 2018 р.

2

ЗМІСТ

1. Опис планової діяльності………………………………………………………..4

1.1.Опис місця провадження планової діяльності………………………………...4

1.2. Цілі планової діяльності………………………………………………………. 7

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих та

будівельних робіт та провадження планової діяльності………………………….8

1.4. Опис основних характеристик планованої діяльності………………………12

1.5. Оцінка за видами очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води,

повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та

радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті

виконання підготовчих і будівельних робіт та впровадження планованої

діяльності……………………………………………………………………………13

2. Опис виправданих альтернатив планованої діяльності, основних причин

обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків……17

3. Опис поточного стану довкілля………………………………………………18

3.1. Загальна фізико-геграфічна характеристика басейну р.Стрий…………18

3.1.1. Геологічна будова і рельєф…………………………………………………18

3.1.2. Кліматичні умови……………………………………………………………18

3.1.3. Температура повітря…………………………………………………………19

3.1.4. Випаровування з водної поверхні…………………………………………..23

3.1.5. Вітровий режим……………………………………………………………...25

3.1.6. Короткі висновки по клімату……………………………………………….27

3.2. Рослинний покрив……………………………………………………………..28

3.3. Грунтовий покрив……………………………………………………………..29

3.4. Ландшафти……………………………………………………………………..31

3.5. Гідрографічні характеристики………………………………………………..32

3.6 Рівневий і льодовий режим……………………………………………………36

3.7 Гідрологічна вивченість………………………………………………………. 38

3.8 Розрахункові максимальні рівні води…………………………………………42

3.9. Річний стік……………………………………………………………………...43

3.10. Мінливість річного стоку…………………………………………………….44

3.11. Мінімальний стік……………………………………………………………..45

3.12 Санітарний мінімум…………………………………………………………...48

4. Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої

діяльності та її альтернативних варіантів………………………………………50

5. Опис та оцінка можливого впливу на довкілля планової діяльності………54

5.1. Клімат, мікроклімат, повітряне середовище, заповідні об’єкти……………54

5.2. Водне середовище……………………………………………………………55

5.3. Ґрунти…………………………………………………………………………56

5.4. Рослинний і тваринний світ…………………………………………………57

5.5. Оцінка впливу запроектованої діяльності на соціальне середовище………59

5.6. Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього

середовища та його безпеки……………………………………………………….61

6. Зміст методів прогнозування……………………………………………………62

3

7. Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення,

уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у

тому числі (за можливості) компенсаційних заходів…………………………….64

8. Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля,

зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів

запобігання чи пом’якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та

заходів реагування на надзвичайні ситуації……………………………………...72

9. Визначення труднощів та недоліків, виявлених у процесі підготовки звіту з

оцінки впливу на довкілля…………………………………………………………75

10. Відповіді та пояснення до зауважень і пропозицій громадськості………….76

11. Короткий зміст програм моніторингу………………………………………...77

12. Резюме нетехнічного характеру………………………………………………79

13. Список посилань………………………………………………………………82

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………83

4

1. ОПИС ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Опис місця провадження планової діяльності

Ділянка планової діяльності розташована в заплаві р. Стрий на території

Верхнєсиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської

області. На території ділянки відсутні культурні чи цінні зелені насадження,

будівлі та інженерні комунікації. Під’їзд до ділянки від дороги загального

користування Київ -Чоп по внутрігосподарській автодорозі. Довжина під’їзду

– 1,2…5,0км.

Проектом передбачено регулювання ріки Стрий шляхом влаштування

прокопів-поширень русла загальною довжиною 2,83 км з частковим

використанням грунту для підсипки берегів та вивозки надлишкового грунту

автотранспортом за межі прибережної смуги в тимчасові відвали. Для

забезпечення належного стану грунтовозних доріг передбачений їх ремонт та

утримання (планування поверхні, засипка ям гравійно-піщанною сумішшю).

Планова діяльність передбачаєє розчистку та регулювання русла річки

Стрий на ділянці біля с.Верхнє Синьовидне (від впадіння р. Опір і вище по течії

2,83 км) на території Сколівського району Львівської області. Передбачається

проведення руслорегулюючих робіт по розчистці русла р.Стрий на 6-ти

ділянках:

- Ділянка №1 Від ПК-2+00 до ПК3+70 – поширення русла в сторону

лівого берега до 150м. Орієнтовний об’єм виїмки -74634м3

- Ділянка №2 Від ПК3+30 до ПК7+40 – поширення русла в сторону

правого берега до 80м. Орієнтовний об’єм виїмки - 34732 м3


лівого берега до 80м. Орієнтовний об’єм виїмки - 51374 м3



- Ділянка №5 Від ПК14+30 до ПК16+15 – Ліквідація острову в руслі річки

русла на ширині до 40м. Орієнтовний об’єм виїмки - 24626 м3



5

Попередньо виконується зведення чагарнику. Далі розробка грунту

виконується бульдозером потужністю 96 квт з пересуванням грунту в сторону

берега та екскаватором з ковшем ємністю 0,5-1,0м3. Виїмка ґрунту виконується

до глибини 0,4 м нижче меженного горизонту і вище існуючого дна на 0,2м .

Днопоглиблювальні роботи на ділянці відкладень наносів виконуються із

збереженням існуючого стану ріки. Дно прокопів-поширень на початку

приймається на 0,2 м вище існуючого дна ріки.

Грунт від розчистки русла частково використовується для підсипки

берегів (відновлення уступів першої надзаплавної тераси). Надлишкова

гравійно-піщана суміш складується у тимчасові відвали за межами прибережної

захисної смуги. переміщається за смугу виконання робіт на відстань до 1 км.

Рис. 1. Карта району розташування ділянки проектування

Сучасні фізико-геологічні явища проявляються у розвитку глибинної і

бокової ерозії. При проходженні паводку 2008 року мало місце руйнування

правобережної захисної дамби з розмивом берегів та підтопленням території

Верхнєсиньовидненської сільської ради.

6

Поверхня ділянки сильно розділена внаслідок значного розвитку

ерозійних процесів.

В долині річки виділяються заплава, І и ІІ надзаплавні тераси. Круті,

обривисті уступи терас місцями обриваються безпосередньо до русла ріки.

Долина ріки Стрий на даній ділянці складена товщею галечникових

ґрунтів з валугами та піщаним заповнювачем, які на терасах перекриті шаром

легких суглинків з гравієм та галькою до 15%, а також грунтово-рослинним

шаром.

Характерними особливостями ріки є низька пропускна здатність русла,

великі швидкості течії при проходженні паводків, швидкий підйом та падіння

рівнів. Все це сприяє глибинній та боковій ерозії. На протязі 1986 року було

виконано будівництво захисної дамби у с.Верхнє-Синьовидне із кріпленням

плитами ПР 10-10-1,5 та півзагатами, а також регулювання річки шляхом

влаштування прокопу. Захисна дамба побудована на відмітках рівня води 1%

забезпеченості Q=2175м3/с.

За час експлуатації прокоп занесений на 80%, заріс густим чагарником та

деревами діаметром до 0,3м та висотою до 15м. При проходженні паводку ріка

змінила напрям течії в сторону правого берега.

Сучасні алювіальні відклади представлені гальковим ґрунтом з піщаним

заповнювачем із включенням валунів 20...25%, місцями вони перекриті

суглинками з включенням щебеню пісковиків до 30%, потужністю 1,1...1,4 м

або насипним ґрунтом (суглинком з включенням гальки до 30 %,

потужністю до 1,5м). Валунно-гальковий матеріал утворений переважно з

пісковиків і алевролітів різного ступеня окатаності. Середній діаметр

галькового ґрунту від 69 до 104мм. Товща валунно-галькового ґрунту,

внаслідок активного процесу донної ерозії весь час зменшується. Початково

шар валунно-галькового ґрунту досягав 6,0м. На даний час в деяких місцях

його товщина не перевищує 1,0м.

Дно ріки складено карпатським (палеогеновим) флішем (перешарування

пісковиків і аргілітів), перекритими гравійно-гальковими відкладами

товщиною до 3,50м. У верхній частині берегів пісковики і аргіліти

7

перекриваються суглинками з щебенем пісковиків. Несприятливі фізико-

геологічні явища проявляються у розвитку донної та бокової ерозії,

вимиванню заповнювачів (гравійно-галькових та суглинистих ґрунтів) при

проходженні паводків.

Ґрунтові та річкові води неагресивні по відношенню до бетону

нормальної щільності.

Згідно ДБН В.1.1-12:2006 “Будівництво в сейсмічних районах України

район будівництва характеризується сейсмічністю 6 балів.

1.2. Цілі планової діяльності

Метою природоохоронногшо заходу є зменшення шкідливої дії вод -

розмиву лівого та правого берегів р.Стрий на ділянці від впадіння р.Опір і вище

по течії 2,83км шляхом проведення руслорегулюючих робіт на р.Стрий з

поширенням русла і ліквідацією відмілин вздовж берегів.

В основу проектної документації покладені матеріали польових

обстежень, фондових матеріалів Львівського облводресурсів та Дрогобицького

УВГ, робочих проектів шифр 33.62-12264/85 «Регулирование р.Стрый в с.В.

Синевидное Сколевского района Львовской области» виконаного інститутом

„Львівдіпроводгосп” та «Ліквідація наслідків повені 23-27 липня 2008 року на

річках по Сколівському району Львівської області. Берегоукріплення.

В.Синьовидненська селищна рада» шифр 3452/8.01, інв.№45742, розробленого

ВАТ Інститут транспорту нафти (матеріали геологічних, гідрологічних

досліджень) та матеріали інженерно-топографічних вишукувань.

Рішенням про провадження планової діяльності буде дозвіл на виконання

будівельних робіт, що видається Департаментом Державної архітектурно-

будівельної інспекції у Львівській області.

8

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих та

будівельних робіт та провадження планової діяльності

Ділянка проектування розташована в заплаві р. Стрий на території

Верхнєсиньовидненської сільської ради Сколівського району Львівської області

(від впадіння р.Опір і вище по течії 2,84км).

До початку виконання основних робіт виконується комплекс внутришньо-

площадкових підготовчих робіт, якi передбачають:

- доставку в зону будiвництва необхiдних будiвельних машин, механiзмiв

та матерiалiв;

- будiвництво та розмiщення тимчасових будівель, споруд складського i

допомiжного призначення;

Тривалiсть будiвництва визначено розрахунком i складає з врахуванням

припинення робіт на час нерестового періоду та неспрятливих погодних умов

48 мiсяців.

Послідовність будівництва:

Влаштування під’їзних доріг;

Виконання культуртехнічних робіт на смузі виконання робіт.

Технічними рішеннями передбачено руслорегулюючі роботи по розчистці

русла р.Стрий на 6-ти ділянках загальною довжиною 2,84км:









- Ділянка №5 Від ПК14+30 до ПК16+15 – Ліквідація острову в руслі річки

русла на ширині до 40м. Орієнтовний об’єм виїмки - 24626 м3



9

Днопоглиблювальні роботи на ділянці відкладень наносів виконуються із

збереженням існуючого стану ріки. Дно прокопів-поширень на початку

приймається на 0,2м вище існуючого дна ріки.

Грунт від розчистки русла частково використовується для підсипки берегів

(відновлення уступів першої надзаплавної тераси). Надлишкова гравійно-

піщана суміш складується у тимчасові відвали за межами прибережної захисної

смуги. переміщається за смугу виконання робіт на відстань до 1 км.

Обсяги основних будiвельних робіт

№

п/п

Найменування робіт і витрат

Одиниця

виміру

Кількість

1 2 3 4

1 Зрiзування середнього чагарника i дрiбнолiсся у грунтах

природного залягання кущорiзами

Га 0,76

2 Корчування середнього чагарника i дрiбнолiсся у

грунтах природного залягання викорчовувачами-

збирачами

Га 0,76

3 Згрiбання зрiзаного або викорчуваного середнього

чагарника i дрiбнолiсся викорчовувачами-збирачами

Га 0,76

4 Розроблення грунту бульдозерами потужнiстю 96 кВт

[130 к.с.] з перемiщенням грунту до 30 м, група грунтiв

2

при роботi на водогосподарському будiвництвi /з

улаштуванням валикiв у грунтах в'язких,

перезволожених/

м3 2640

5 Розроблення грунту з навантаженням на автомобiлi-

самоскиди екскаваторами одноковшовими дизельними

на гусеничному ходу,група грунтiв 2 при роботi на

водогосподарському будiвництвi

м3 16800

6 Розроблення ґрунту з навантаженням на автомобiлi-




м3 14600

7 Перевезення грунту до 1 км Т 53380

8 Робота на вiдвалi, група грунтiв 2-3 м3

3

31400



Га 0,24



збирачами

Га 0,24

10



Га 0,24



2




м3 2980



на гусеничному ходу група грунтiв 2 при роботi на


м3 8120




водогосподарському

будiвництвi

м3 7000

15 Перевезення грунту до 1 км Т 25704 16 Робота на вiдвалi, група грунтiв 2-3 м

3 15120



Га 0,24



збирачами

Га 0,24



Га 0,24



2




м3 1920



на гусеничному ходу, група грунтiв 2 при роботi на



м3 8330






м3 7910


24 Робота на вiдвалi, група грунтiв 2-3 м3 16240






м3 2130





м3 1400



11





м3 2604





м3 2100





Га 1,81



збирачами

Га 1,81


чагарника i дрiбнолiсся викорчовувачами-збирачами з

переміщенням до 20 м

Га 1,81

36 Розроблення грунту бульдозерами з перемiщенням

грунту до 30 м, група грунтiв 2 при роботi на

водогосподарському будiвництвi /з улаштуванням

валикiв у грунтах в'язких, перезволожених

м3 7840





м3 33880





м3 21000







м3 2405

12





м3 2100



Потреба у основних будівельних механізмах і транспортних засобах

Найменування механізмів Кількість

Екскаватор 1

Бульдозер 2

Автобус 1

Автосамоскиди 3

1.4. Опис основних характеристик планованої діяльності

Регулювання та розчищення русла ріки являє собою цілий ряд заходів,

які приймаються для того, щоб захистити берегову лінію від надмірного

розмиву і руйнування шкідливою дією води.

Експлуатація захисно-регуляційних споруд носитиме пасивний характер,

як споруд, що не надто сильно впливають на саму воду і її силу, а лише

захищають берег від розмиву. Експлуатація берегоукріплення виключає

необхідність інженерного забезпечення та передбачає лише систематичний

моніторинг технічного стану, а при виникненні потреби – виконання ремонтних

робіт.

Експлуатація захисно-регуляційних укріплень буде здійснюватись у

відповідності з вимогами ВБН В.2.4-33-2.3-03-2000 «Регулювання русел річок.

Норми проектування» та ВНД 33-5.5-14-03 «Річки гірські. Регулювання русел

та догляд».

Для забезпечення водозахисного ефекту захисно-регуляційних споруд

необхідно:

- підтримування в справності захисних споруд;

13

- належне обслуговування берегозахисних і регуляційних споруд, робота

яких повинна регулюватися експлуатаційним персоналом відповідно до вимог,

що ставляться до тих або інших захисних об’єктів;

- проведення планово-попереджувальних, поточних і капітальних

ремонтів;

- своєчасне виявлення та ліквідація аварій;

- підготовка споруд для пропуску паводків; функціонування споруд у

різні періоди року (весна, зима);

- проведення систематичних спостережень за станом

берегоукріплювальних і регуляційних споруд, дамб обвалування;

- проведення систематичних спостережень за положенням рівня

ґрунтових вод на території, що захищається, контролюючи таким чином роботу

дренажних пристроїв та ефективність їх дії;

- інструментальна перевірка деформацій дамб обвалування та елементів

берегоукріплення;

- своєчасне виявлення і усунення пошкоджень;

- спостереження за плановим і висотним положенням русла ріки відносно

побудованого берегоукріплення.

1.5. Оцінка за видами очікуваних відходів, викидів (скидів),

забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного,

світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення,

які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та

впровадження планованої діяльності

Так як експлуатація споруд носитиме пасивний характер, як споруди які

лише захищають берег від розмиву, в даному розділі проводиться оцінка

впливу на навколишнє середовище тільки у результаті виконання підготовчих і

будівельних робіт.

Утворення відходів в результаті виконання підготовчих та будівельних

робіт.

14

Під час виконання комплексу робіт для зміцнення та захисту прибережної

лінії ріки Стрий передбачається утворення побутових та будівельних відходів, а

саме:

- відходи комунальні (міські) змішані, у т. ч. сміття з урн (код згідно з ДК

005:96 – 7720.3.1.01) у період будівництва, передаватимуться на полігон ТПВ м.

Сколе відповідно до укладеного договору.

- будівельні відходи (код згідно з ДК 005:96 – 4510.1.1), які по мірі

накопичення передаватимуться організації відповідно до укладеного договору.

На території об’єкту місця тимчасового зберігання відходів

облаштовуватимуться та утримуватимуться відповідно до умов діючих

санітарно-гігієнічних норм і правил.

Технічний огляд будівельної техніки та автотранспорту на території

будівельного майданчика об’єкту не передбачається та відбуватиметься у

спеціально передбачених та організованих для можливості реалізації, з точки

зору вимог законодавства України, місцях.

Оцінка забруднення атмосферного повітря у результаті виконання

підготовчих та будівельних робіт.

Під час підготовчих та будівельних робіт вплив на атмосферне повітря

матиме короткочасний та локальний характер, оскільки спричинений він буде

лише роботою двигунів внутрішнього згорання механізмів та техніки.

Значення концентрацій забруднюючих речовин на межі житлової

забудови під час проведення будівельних робіт не перевищуватимуть ГДК.

Оцінка забруднення води у результаті у результаті виконання

підготовчих та будівельних робіт.

Негативний вплив на водне середовище може бути пов'язаний з

тимчасовим скаламучуванням вод ріки при виконанні земляних робіт.

Проведення робіт з будівництва берегоукріплювальної споруди, може

тимчасово впливати на забруднення поверхневих вод р. Стрий завислими

речовинами, збільшення каламутності води та концентрацій завислих речовин в

товщі води, зміну її кольору та прозорості. Внаслідок цього може відбутися

погіршення умов життєдіяльності та зменшення видового складу, чисельності

15

представників гідробіонтів та бентосу, що мешкають поблизу проведення

будівельних робіт.

Враховуючи здатність будь-якої екосистеми до саморегуляції та адаптації

при умові, що втручання буде короткочасним, вплив на водне середовище

можна вважати допустимим.

Водопостачання.

Для забезпечення господарсько-побутових та питних потреб працівників

водопостачання період будівництва здійснюватиметься за рахунок привозної

води відповідно до укладеного договору.

Водовідведення.

Господарсько-побутові стічні води у період будівництва

накопичуватимуться в ємностях біотуалетів та по мірі накопичення

передаватимуться на місцеві очисні споруди м. Сколе відповідно до укладеного

договору.

Водовідведення від мийки коліс будівельної техніки та механізмів

здійснюватиметься шляхом викачування забрудненої води з гідроізоляційного

прийомника з подальшим вивезенням на найближчі очисні споруди відповідно

до укладеного договору.

Відведення дощових стічних вод із будівельного майданчика

відбуватиметься по водоскидних канавах у гідроізоляційну ємність після чого

забруднені води, по мірі накопичення, передаватимуться на місцеві очисні

споруди м. Сколе.

Оцінка забруднення ґрунту та надр.

Планована діяльність не викликатиме змін основних елементів

геологічної структурно-тектонічної будови, а також виключає виникнення

ендогенних і екзогенних явищ штучного, техногенного походження.

Оцінка шумового та вібраційного навантаження під час виконання

підготовчих і будівельних робіт.

Основними джерелами утворення шуму на об'єкті є працюючі двигуни

механізмів та техніки. Передбачається одночасна робота чотирьох одиниць

16

техніки з розрахунковим рівнем шумового впливу на межі житлової забудови,

що не перевищує нормативно допустимий рівень.

Оцінка світлового, теплового, електромагнітного, радіаційного

забруднення, випромінення.

Використання установок, обладнання та матеріалів, що виділяють у

навколишнє природне середовище світлове, теплове, радіаційне забруднення, а

також випромінювання на об’єкті не передбачається.

17

2. ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО

ВАРІАНТА З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ

Роботи по регулюванні та розчищенні русла ріки є технологічно

складним процесом через безпосередню близькість води до місця виконання

робіт та через те, що проектовані рішення повинні забезпечувати стійкість та

потрібну конфігурацію берегової лінії водойми протягом тривалого періоду.

При проектуванні та виконанні робіт потрібно враховувати дуже багато

факторів, основними з яких є гідрологічні, гідротехнічні, гідрогеологічні,

антропогенні і т. п.

Альтернативою планованої діяльності було будівництво бетонних

укріплюючих конструкцій, проте, з урахуванням того, що даний тип кріплення

є одним з найбільш фінансово-затратних та вимагає використання дорогого

залізобетону, влаштування спеціальних підготовок або зворотних фільтрів і

швів, альтернативу визначено невиправданою.

18

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

3.1. Загальна фізико-геграфічна характеристика басейну р.Стрий

3.1.1. Геологічна будова і рельєф. Майже вся територія басейну

верхнього Стрия лежить в межах Кросненської тектонічної зони. Кросненська

зона розташована між Скибовою на півночі і Магурською на півдні

тектонічними зонами і відносно до них є депресією (Центрально-Карпатська

депресія), ширина якої в районі Турки досягає 25 – 30 км. Морфологічно

Кросненська зона також є низькогірною місцевістю, абсолютні висоти гір

Кросненської зони на 150 – 250 м нижче від висот гір Скибової і Магурської

зон.

Гірські породи Кросненської зони складені менілітовими сланцями,

поляницькими і кросненськими шарами. Останні представлені переважно

мергелистими і глинистими сланцями, сланцюватими пісковиками темно-

сірого і чорного кольору. Породи поляницької і кросненської серії

відзначаються слабкою цементацією, швидко піддаються вивітрюванню і

ерозійним процесам, що відбилося на сучасному вигляді рельєфу.

Гребенева лінія хребтів злегка хвиляста, вершини здебільшого плоскі.

Схили гір порівняно пологі (5 – 25о), вкриті потужним шаром делювіальних

суглинків, нерідко порізані ярами.

В басейні Верхнього Стрия поздовжні долини в рельєфі виражені

слабо, велику роль у морфології місцевості відіграють поперечні долини. Так,

долина р.Стрий перетинає з півдня на північ всю Кросненську зону: вона

глибоко врізана в товщі олігоценових порід, в ній добре виражені заплава і

нижні надзаплавні тераси. При перетині тектоніко-морфологічних структур

утворює багато звивин, розширень і звужень.

3.1.2. Кліматичні умови. Клімат басейну верхнього Стрия помірний,

вологий. У висотно-зональному відношенні район належить до помірної зони

гірського клімату. Повітряні маси морського повітря, які приходять з боку

Атлантичного океану, взимку викликають потепління і випадання опадів,

влітку приносять похолодання при відносно нагрітій поверхні землі, а також

багато опадів. Клімат регіону відзначається нестійкою погодою в кожний із

19

сезонів, великими коливаннями температури, нерівномірним випаданням

опадів. Середньорічна температура повітря, за даними станції м.Сколе

(абс.висота 587 м) становить5,6о. З підняттям у гори на кожні 100 м

температура взимку падає на 0,4о, влітку – на 0,6

о. Сума атмосферних опадів за

рік – 850 – 1000 мм.

3.1.3. Температура повітря. Помітне наростання тепла в районі

починається з третьої декади лютого і продовжується до кінця липня.

Підвищення температури іде нерівномірно: в січні – лютому слабо, в другій

декаді березня середня добова температура переходить через 0о.

Температура від березня до квітня і від квітня до травня досягає

найвищих показників. Підвищення температур від травня до червня і від

червня до липня незначне.

В таблиці 1 приведені середні добові температури повітря по

метеостанції м.Сколе.

Таблиця 1

Середньодобові температури повітря, оС (м.Сколе)

І ІІ ІІІ ІV V VІ VІІ VІІІ IХ Х ХІ ХІІ Річна

-6,1 -5,2 0,0 5,6 11,6 14,3 16,0 15,1 11,1 6,7 1,3 -3,3 5,6

Падіння температури починається у першій декаді серпня і

продовжується до третьої декади січня. У третій декаді листопада середня

добова температура переходить через 0о. Таким чином, число днів із середньою

добовою температурою повітря, вищою від 0о, становить 251.

Дуже важливими кліматичними показниками є дати переходу середніх

добових температур повітря через +5о, +10

о, +15

о, які визначають тривалість

вегетаційних періодів. Перехід середньої добової температури через +5о для м.

Сколе припадає на початок другої декади квітня весною і на третю декаду

жовтня восени. Отже, загальна тривалість вегетаційного періоду становить

194 дні. Період з температурою, вищою від 10о, триває 139 днів, з 7 травня по

23 вересня. Так зване метеорологічне літо, коли середня добова температура

повітря перевищує +15о, триває всього 48 днів. Дати переходу середньої

20

добової температури через +15о припадають на 29 червня і на 16 серпня.

Безморозний період дорівнює в середньому 130 дням. Останні заморозки

бувають на початку третьої декади травня, осінні заморозки починаються

переважно в кінці вересня. Загальні теплові ресурси, необхідні для цілого ряду

сільськогосподарських культур (жита, вівса, картоплі, ячменю, льону, овочів і

т.д.), в долинах Сколівського району цілком достатні. Суми активних

температур досягають 1800 – 2000о.

Зима в регіоні помірно холодна. Найхолоднішим місяцем є січень

(-6,1о), лютий і грудень мають від’ємну температуру. Різке падіння температур

починається в третій декаді листопада, коли середня температура спадає на

0,5о нижче від нуля. Від’ємні температури тримаються до першої декади

березня (-1,8о).

У зв’язку із вторгненням холодних мас повітря морози досягають значної

сили. Так середній абсолютний мінімум становить –30о, абсолютний мінімум –

39о. Вторгнення циклонів викликає відлиги і підвищення температури в січні до

+11о тепла. Сніговий покрив в регіоні спостерігається щороку, але тривалість

його різна: від 74 до 126 днів. Найбільша висота снігового покриву – 15 – 17 см

(лютий – березень). Грунт промерзає в середньому на 17 см, максимально на 27

см (Сколе).

Початок весни припадає на середину другої декади березня. В березні і

квітні ще холоднувато, погода нестійка, коливання температур значне: інколи

від 22 – 30о тепла до –3

о в травні і –19

о в березні.

Збільшення температур спостерігається тільки в травні. Сніготанення йде

порівняно повільно, з початку і до кінця березня. Сівба ярих культур

починається в кінці квітня і на початку травня. Випас худоби в горах – в кінці

першої декади травня.

Літо в регіоні помірно тепле і дощове. Наростання тепла від травня до

червня йде повільно. Дійсно теплі дні настають тільки в кінці третьої декади

червня, коли середня добова температура переходить через +15о, і тривають до

середини червня. Теплий період з середньою добовою температурою вище ніж

+15о на висоті 600 – 700 м над рівнем моря тягнеться 48 днів, в горах він значно

21

менший і на висоті 900 – 1000м його зовсім немає. Найбільш теплим (+16о) і

дощовим (130 мм) місяцем є липень. Погода влітку мало стійка. Максимальні

температури досягають +35о жари, поряд з цим температура в липні може

опускатися до +7о.

Дощі затяжні, нерідкі й зливи з грозами. Більшість культур вистигає в

кінці серпня.

Осінь тепліша, ніж весна. Озимі культури висівають переважно в першій

декаді вересня, а випас худоби в горах закінчується на початку третьої декади

жовтня. Вегетація озимих культур припиняється в кінці третьої декади жовтня і

на початку листопада.

Опади. Річна сума атмосферних опадів у регіоні перевищує 800 мм. В

річному ході опадів чітко виражений літній максимум. Так за три літні місяці

(червень, липень, серпень) у Сколе випадає 366 мм з 844 мм, а за період

активної вегетації – 480 мм.

У табл. 2 приведена кількість атмосферних опадів.

Таблиця 2

Середньо багаторічні величини опадів по місяцях і за рік в мм (за весь період

спостережень) м/с Абс.вис.

м

І ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII ІХ Х ХІ ХІІ Рік

Сколе 587 42 40 41 48 82 124 130 112 73 68 44 40 844

Атмосферні опади по території басейну верхнього Стрия

розподіляються нерівномірно, залежно від висоти місцевості і експозиції

схилів по відношенню до пануючих вологих вітрів. В пунктах з абсолютними

висотами 600 – 700 м випадає 800 – 900 мм опадів, з 700 і 800 м – відповідно

900 – 1000 і більше як 1000 мм. В улоговинах кількість атмосферних опадів

зменшується до 750 мм.

Сніговий покрив. На території басейну стійкий сніговий покрив

утворюється щорічно. Під впливом відлиг сніговий покрив протягом зими

неодноразово тане, особливо у передгірській частині. Перший сніг випадає, як

правило, через два-три дні після переходу середньодобової температури повітря

через 0оС. У роки із раннім похолоданням сніговий покрив появляється на 0,5 –

22

1,0 місяці раніше середніх дат, а в роки із теплою зимою на 1,0 – 1,5 місяці

пізніше.

Висота снігового покриву по площі водозбору розподіляється

нерівномірно, так як рельєф території дуже неоднорідний. Найбільших

значень висота снігового покриву досягає у лютому і складає 10 – 30 см.

Максимальні спостереження величини висоти снігового покриву змінюється в

межах від 40 до 96 см.

На початку зими щільність снігового покриву складає 0,15 – 0,17 г/см3.

До початку весняного сніготанення збільшується до 0,22 – 0,28 г/см3. У

холодні зими щільність снігового покриву до початку весняного сніготанення

складає 0,10 – 0,15 г/см3, у теплі зими щільність досягає 0,30 – 0,40 г/см

3 і

більше.

На території, що розглядається період сніготанення дещо розтягнутий

внаслідок частого повернення холодів і тимчасового припинення

сніготанення. У теплі і дружні весни середня інтенсивність сніготанення

складає 18 – 20 мм за добу, а тривалість сніготанення 7 – 10 днів. В затяжні і

холодні весни середня інтенсивність сніготанення складає 2 – 5 мм за добу, а

період сніготанення триває більше місяця.

В таблиці 3 приведені дані метеостанції Славсько, які характеризують

дату появи, утворення, руйнування, сходу снігового покриву, число днів із

сніговим покривом, та процент зим з відсутністю стійкого снігового покриву.

Дана таблиця повністю репрезентативна і для верхнього басейну р.Стрий,

оскільки висотні відмітки, фізико-географічні характеристики обидвох

басейнів дуже подібні.

23

Таблиця

Загальна характеристика снігового покриву Ч

исл

о д

нів

із

сніг

ови

м п

окри

вом

Дати появи

снігового покриву

Дати утворення

стійкого

снігового

покриву

Дати руйнування

стійкого снігового

покриву

Дати сходу

снігового покриву

Проц

ент

зим

з

від

сутн

істю

сті

йкого

сніг

ового

покри

ву

серед

ня

сам

а

ран

ня

сам

а

піз

ня

серед

ня

сам

а

ран

ня

са

ма

піз

ня

серед

ня

сам

а

ран

ня

сам

а

піз

ня

серед

ня

сам

а

ран

ня

сам

а

піз

ня

сам

а

піз

ня

108 10/Х

І

29/І

Х

20/Х

І

22/ХІ

І

- - 15/ІІ

І

- 8/ІV 11/І

V

17/V 5

3.1.4. Випаровування з водної поверхні

На території басейну р.Стрий не встановлено жодного випаровувача ГГИ

– 3000. Тому даних безпосередніх спостережень над випаровуванням з водної

поверхні не має.

Для розрахунку випаровування з водної поверхні на території, що

розглядається використана формула М.С.Каганера:

Е = 0,2 n / Lo – L200/ 1 + 0,56 V200

де Е – випаровування в мм/місяць;

Lо – L200 – середньомісячна різниця між пружністю водяної пари (в мм);

V – середньомісячна швидкість вітру (в м/сек.) на висоті 200 см;

n – число днів у місяці.

Для гірських і передгірських районів Карпат характерна вертикальна

зональність величин випаровування з водної поверхні. Із збільшенням висоти

місцевості шар випаровування зменшується.

Мінливість величини випаровування на території, що розглядається у

багаторічному періоді характеризується коефіцієнтом варіації рівним 0,15,

коефіцієнт асиметрії прийнятий рівним Сs = 2Cv.

Розрахункові величини випаровування приведені у таблиці

24

Таблиця

№

з/п

Населений пункт

Висота

місцевості,

м.абс.

Ео мм

Е5%

мм

1 Матків 705 288 362

2 Ільник 605 340 428

3 Новий Кропивник 505 390 492

Розподілення випаровування з водної поверхні по місяцях прийнято по

схемі отриманій М.С.Каганером на основі матеріалів натурних спостережень

метеостанцій Західної України (таблиця).

Таблиця

Випаровування з водної поверхні по місяцях, в мм Створ ІІІ ІV V VI VII VIII IХ Х ХІ Сума

за ІІІ-ХІ

В середньому році

Матків 6 29 44 46 52 49 34 20 8 288

Ільник 7 34 51 54 62 58 40 24 10 340

Новий

Кропивник

8 39 58 62 70 66 47 27 12 390

В маловодному році, Е5%

Матків 7 36 54 58 65 62 44 25 11 362

Ільник 9 43 64 69 77 73 51 50 13 428

Новий

Кропивник

10 49 74 79 88 84 59 34 15 492

Для оцінки величин втрат води на випаровування з водної поверхні

водойм на протязі безльодоставного періоду у водогосподарських розрахунках

користуються не величиною шару випаровування за цей період, а різницею

шарів випаровування і опадів (Е – Х). Мінливість цієї різниці значно більша

мінливості випаровування і опадів.

Для території Карпат характерна залежність величини Е – Х від висоти

місцевості. Для характеристики величини Е – Х в басейні р.Стрий використані

матеріали спостережень трьох найближчих метеостанцій, розташованих у

різних висотних зонах: Самбір (293 м.абс), Долина (470 м.абс) і Нижній

Студений (615 м.абс).

Величини Е – Х різної забезпеченості представлені в таблиці.

25

Таблиця Метеостанція Висота

місцевості,

м.абс

Період

спостережень

Норма

(Е–Х),

мм

Е–Х різної забезпеченості, мм

5 10 25 50 75 95

Нижній

Студений

615 1963-2000 -172 180 105 -0,20 -160 -300 -510

Долина 470 1964-2000 -38,4 339 257 116 -38,4 -193 -416

Самбір 293 1953-2000 46,0 318 259 167 46,0 -65,3 -226

3.1.5. Вітровий режим

Вітер – це горизонтальний рух повітря відносно земної поверхні, який

характеризується напрямком та швидкістю. Як одна з основних

метеорологічних величин, вітер впливає на господарську діяльність людини.

Він зменшує літню спеку, сприяє виносу пилу та промислових забруднень.

Однак, сильний вітер, особливо в поєднанні з іншими стихійними

метеорологічними явищами, ускладнює функціонування різноманітних галузей

міського господарства, особливо транспорту. Він може пошкоджувати опори та

призводити до обриву ліній зв’язку та електропередач, руйнувати будівлі,

здувати верхній родючий шар грунту, викликати небезпечні хвилювання на

водосховищах, створювати перебої в роботі річкового та авіаційного

транспорту, що приносить значні матеріальні збитки.

Важливим фактором, що визначає режим вітру, його зміни за часом та

простором являються загальні циркуляційні процеси. Напрям та швидкість

вітру залежать від величини баричного градієнту, особливостей баричного

поля, а також фізико-географічних умов місцевості: географічного положення,

рельєфу, ступеня жорсткості підстилаючої поверхні. Специфічні особливості

міста накладають свій відбиток на вітровий режим.

В цілому за рік у Верхньому Синьовидному чітко спостерігається

перевага вітрів західного, південно-західного, південного напрямку, а зимою –

північно-східні вітри.

Середня швидкість їх коливається від 2,2 до 4,4 м/с. В осінньо-зимовий і

весняний періоди вітер значно посилюється (в середньому 8 – 12 м/с), а інколи

26

досягає ураганної сили ( 25 м/с і більше), що призводить до буреломів у лісах,

завдає шкоди людським садибам. Взимку й навесні дмуть непостійні сухі вітри

– фени, які підвищують температуру і знижують відносну вологість повітря.

Вони тривають від кількох годин до кількох діб і приносять потепління та ясну

погоду. Пересічений рельєф сприяє формуванню місцевих вітрів на невеликих

територіях і висотах. Влітку дмуть гірсько-долинні вітри, які характеризуються

добовим ходом. Вдень вони рухаються уверх по долині, а вночі вниз.

Швидкість вітру визначається, в основному, величиною баричного

градієнта та умовами циркуляції. В значній мірі вони залежать і від характеру

підстилаючої поверхні. Для холодного (листопад-березень) періоду характерні

значні швидкості вітру, а для теплого (квітень-жовтень) – слабкі.

Вітер швидкістю 0 - 1 м/с найчастіше відмічається з травня до жовтня.

Для серпня характерна швидкість вітру до 5 м/с.

Для галузей народного господарства швидкість вітру 8 м/с та більше є

небезпечною. В поєднанні з іншими явищами такий вітер наносить значні

збитки.

Вітер зі швидкістю 15 м/с та більше являється важливим показником

вітрового режиму і становить небезпеку для енергопостачання, зв’язку,

ускладнює роботу міського транспорту та авіації, може викликати руйнування

різноманітних міських споруд. В середньому за рік відмічається 26 днів з

швидкістю вітру 15 м/с та більше.

Найбільша їх кількість приходиться на холодний період року (листопад-

березень). Максимальне число таких днів за місяць складає 15, а за рік – 76.

Вітер швидкістю 25 м/с та більше відмічається у Турці рідко. При

будівництві різноманітних споруд потрібно враховувати максимальне значення

швидкості вітру.

Таблиця

Максимальна швидкість вітру, м/сек (м.Сколе)

М І С Я Ц І / м / сек

І ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII ІХ Х ХІ ХІІ

36 28 39 33 28 28 30 30 28 32 32 36

27

Значні збитки народному господарству завдають шквали та смерчі. Як

правило, вони носять локальний характер і спостерігаються в певний період

року. Шквали відмічаються в період сильного розвитку конвекції та наявності

значних контрастів температур і, звичайно, пов’язані з опадами зливового

характеру та грозою, рідше градом. Район м. Сколе відноситься до зони, де

повторюваність шквалів становить один раз за п’ять років. За останні 30 років

смерчі в Сколе не спостерігалися. Середньомісячна і річна швидкість вітру

представлена в таблиці.

Таблиця

Висота

флюгера

М І С Я Ц І Рік

І ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII IХ Х ХІ ХІІ

м/с Сколе

12 3,5 3,5 3,0 2,5 2,4 2,5 2,1 2,1 2,2 2,5 3,0 3,3 2,7

3.1.6. Короткі висновки по клімату

Кліматичні характеристики написані на основі метеорологічних

спостережень за 30-річний період. При розробці численних показників

враховувались циркуляційні процеси, особливості рельєфу, географічне

положення, та інші фактори.

Дослідження підтверджують, на території басейну верхнього Стрия,

сформувався помірно-континентальний, прохолодний гірський клімат, який

характеризується порівняно затяжною весною, не жарким літом, теплою

весною і м’якою зимою.

Середня річна температура повітря за період з 1970 – 2000 рр. на

метеостанції в м.Сколе становить +5,6оС, січня від – 6,1 до –6,6

оС, липня +15,2

– +16оС. Абсолютний максимум для Сколе становить +35

оС, абсолютний

мінімум –-42оС. Опадів в середньому випадає 844 мм на рік. Максимум опадів

припадає на літо – 366 мм, мінімум на зиму – 122 мм.

Середня швидкість вітру за період з 1970 по 2000 рр. коливається від 2,2

до 4,4 м/с, максимальна швидкість вітру досягає 25 м/с і більше, що призводить

до буреломів в лісах, завдає шкоди житловим садибам.

28

Висота снігового покриву становить 90- 93 см.

Найбільша хмарність спостерігається взимку, найменша – влітку. За

багаторічними спостереженнями хмарна погода припадає в середньому на 179

днів.

Відносна вологість повітря у період з листопада по березень

наближається до максимальної і становить близько 80%. У літні місяці

вологість зменшується і становить 70 – 75 %.

Серед негативних кліматичних явищ слід відзначити випадання в літній

період граду, зливових затяжних дощів, наявність весняних заморозків і рідше

посух.

Клімат регіону характеризується відносно теплою з частими відлигами

зимою та прохолодним з великою кількістю хмарних днів літом. Він

сприятливий для вирощування таких сільськогосподарських культур, які не

потребують високих середніх температур і довгого вегетаційного періоду (овес,

жито, картопля), росту трав’яної та деревної рослинності.

3.2. Рослинний покрив

Природна рослинність басейну верхнього Стрия представлена лісами і

гірсько-лісовими луками. Характерні хвойно-широколистяні ліси з ялини,

смереки, бука, явора, модрини та ін. Ялиново-смерекові насадження утворюють

темно-хвойні гірські ліси із слабким розвитком чагарникового і трав’яного

підліску: ліщини, терену, малини, папороті, кислиці і ін. Нерідко розвинені

чисті насадження з ялини; чисті ж насадження із смереки зустрічаються рідко.

Хвойно-широколистяні ліси займають близько 20% лісопокритої площі. Вони

приурочені до більш теплих і зволожених місць з багатими і потужними

буроземними грунтами. Тут поширений звичайний бук з домішками явора,

рідко в’яза, частіше ялини і смереки. В підліску знаходимо вовче лико,

шипшину, папороть.

Ліси розміщуються по території басейну нерівномірно. Найбільші їх

масиви знаходяться там де гірські хребти високі.

Чагарники утворюють і самостійні зарості. Тут зустрічаються ліщина,

29

жимолость, верба, калина, а з хвойних ялівець. В лісах багато напівчагарників,

наприклад: чорниці, брусниці. По долині р.Стрий розвинені заплавинні і

прируслові ліси з чорної і сірої вільхи з домішкою верби і інших чагарників.

Трав’яниста рослинність представлена гірсько-лісовими і частково

заплавними луками. Луками зайнято біля 30% площі. Лісові луки поширені на

схилах і вершинах гір, є вторинною формацією. Вони виникли на місці

вирублених лісів в результаті господарської діяльності людини: випасу худоби і

розорання.

Характерною рисою флористичного складу цих луків є значна кількість

видів злаків і відносна бідність бобових. Із злаків тут поширені костриця,

щучник, польовиця, запашний колосок та ін., на більш сухих місцях

біловусник, на зволожених – осичники. Луки прикрашує яскраве різнотрав’я -

дзвіночки, тирлич, волошки, маруна та ін. Ранньою весною на луках цвіте

білоцвіт, а осінню – пізноцвіт. Бобові представлені білою, жовтою і червоною

конюшиною.

В долинах рік, на заплавах і нижніх терасах розвинені вологі луки з осок

болотної, волосистої, лисохвосту, польовиці, житняку, будяка, єжі збірної та ін.

В розміщенні рослинного покриву в середині низько- і середньогірної

області спостерігається вертикальна диференціація – від заплавинних луків -

прирічкових лісів в долинах рік до темно-хвойної ялинової гірської тайги на

високих горах. Але вертикальне розміщення рослинності порушене

господарською діяльністю людини – схили гір значно розорані і зайняті під

сільськогосподарські культури. В результаті випасу худоби в горах ліси зникли,

на місці їх розвинулись луки, які поширені тепер не тільки на схилах, але й на

вершинах пологих хребтів і використовуються для пасовищ і сінокосів. Значної

зміни зазнали і природні ліси, більша увага приділяється вирощуванню ялини,

вводяться нові породи, як, наприклад, ясень та ін.

3.3. Грунтовий покрив

Грунти регіону верхнього Стрия формуються на елювіально-

делювіальних і алювіальних породах, продуктах вивітрювання карпатського

флішу, переважно безкарбонатних, різного механічного складу. Формування

30

грунтів відбувається в умовах гірського рельєфу і теплого вологого клімату.

Через інтенсивний поверхневий стік, вологи, в умовах гірських схилів

перерозподіл мулистої фракції дуже ослаблений, верхній горизонт ніби

постійно змивається. Органічною масою для утворення грунтів служить

головним чином лісова підстилка хвойно-широколистяних лісів. Ґрунтовий

покрив регіону досить одноманітний, на схилах гір, плосковерхих хребтах він

представлений головним чином буроземно-лісовими грунтами різного ступеня

опідзоленості і оглеєності в долинах рік. На заплавах і нижніх терасах

розвиваються дерново-буроземні і лучні глеєві грунти.

Абсолютна висота гір, степінь розчленованості, крутизна і експозиція

схилів впливають не тільки на розміщення грунтів по території, а й

модифікують грунтотворчі процеси, створюючи численні відміни буроземних

грунтів. У залежності від материнських порід, місцевого дренажу, висоти над

рівнем моря і крутизни схилів утворюються грунтові типи і їх відміни з

різними агровиробничими властивостями. В долинах більших рік, в тому числі

Стрия, на їх заплавах і нижніх терасах на делювіально-алювіальних відкладах

глинистих і піщано-галечникових порід, в умовах рівного рельєфу, трав’янистої

(лучної) рослинності і неглибокого залягання вод, сформувались дерново-

буроземні глеєві, дерново-глеєві грунти в комплексі з лучно-болотними і

торфяно-болотними. Ці грунти легко- або слабо - суглинисті, у верхніх

горизонтах (до 50 – 60 см) щебінь відсутній; вони мають меншу кислотність,

вміст гумусу досягає 5 і більше процентів. Це найбільш родючі грунти регіону.

На схилах гір і на вододільних хребтах властивості грунтів змінюються із

крутизною схилів і наростанням абсолютних висот гір, тобто помітно виражена

вертикальна поясність грунтів. Із збільшенням висоти грунти мають більш

легкий механічний склад, зменшується кількість поглинаючого і органічно

пов’язаного кальцію і фосфору. В ґрунтовій товщі багато уламків гірської

породи, дуже велика кислотність, мала потужність гумусового горизонту і

незначний вміст його, здебільшого ці грунти змиті.

По вертикальному профілю схилів гір поширені буроземно-лісові грунти

і їх відміни – бурі лісові глибокі, бурі лісові середньо глибокі, бурі лісові

31

неглибокі, бурі лісові опідзолені і т.п. Всі буроземи мало родючі і потребують

систематичного внесення добрив.

Майже всіх орних земель на схилах гір торкнулася ерозія ( змив і лінійна

ерозія). В боротьбі з ерозією грунтів рекомендується поперечне розорання,

створення протиерозійних смуг поперек схилів, обліснення ярів, правильна

система сівозмін і т.п.

3.4. Ландшафти

На території басейну верхнього Стрия виділяються три основні

ландшафти – верховинське низькогір’я, середньогірний скибовий ландшафт і

ландшафт вододільного середньогір’я.

Верховинське низькогір’я характеризується невеликими абсолютними і

відносними висотами гір (абсолютні висоти 600 – 800 м). Розчленованість

гірських хребтів типово гратчаста з двома напрямами долин, які перетинають

одна одну. Гори складені малостійкими відносно ерозії породами, що і

відбилось на формах хребтів, вершин, схилів. Хребти часто плосковерхі,

вершини куполоподібні, схили пологі з досить потужним шаром делювію і

елювію. Високі гори покриті хвойно-широколистяними лісами, однак

переважно вони безлісні або розорані, або зайняті вторинними луками.

Типовими для верховинського ландшафту є широкі давні поздовжні долини.

Долини зручні для заселення, вони майже цілком зайняті населеними пунктами.

Іншим типом місцевості є поперечні долини, молодші за віком, вони глибокі і

вузькі, з розвиненими терасами. Плосковерхі, позбавлені лісів хребти – третій

тип місцевості. В східній частині регіону розвинуті заліснені, морфологічно

добре виражені гірські хребти.

Середньогірний скибовий ландшафт характеризується чітким

прямолінійним простяганням хребтів, які відбивають собою геологічну будову.

Вони також відбивають геологію місцевості, оскільки приурочені до

синкліналей і складені більш молодими, ніж хребти, породами. Хребти і скиби

мають асиметричну будову з крутим північним і пологим південним схилами.

Гори покриті лісами.

32

Ландшафт вододільного середньогір’я найбільш висока місцевість в

регіоні (абсолютні висоти 1100 – 1400 м). Північний схил дуже крутий і

порізаний глибокими ущелиноподібними долинами верхів’їв рік басейну

Стрия. Ландшафт покритий суцільними ялиново-смерековими лісами.

3.5. Гідрографічні характеристики

Ріка Стрий бере початок у Східних Карпатах, на південно-західному

схилі Верховинського водороздільного хребта, в 1,5 км на південний схід від

гори Станеща і в 4 км вище с.Верхнячка; впадає в р.Дністер з правого берегу

біля с.Залісці. Загальна довжина ріки 232 км, площа водозбору 3060 км2.

Відмітка витоку 990 м, гирла 240 м, загальне падіння 750 м, середній похил

3,23%

У верхній частині ріка носить характер гірського потоку, в середній течії

вона поступово розширюється, розгалужується і в низов’ї представляє собою

типічну рівнинну ріку, багату на перекати, стариці і острови.

Басейн розташований в Карпатських горах, в районі Стрийсько-Санської

Верховини, Сколівських і Верхнє-Дністровських Бескид і їх передгірях. Сама

нижня частина його лежить на Прикарпатській височині, займаючи крайнею

північно-східною частиною обширну рівнину, відому під назвою Дністрянсько-

Стрийської або Стрийсько-Жидачівської котловини, утвореної внаслідок

значного переміщення русла р.Стрий на схід.

Водорозділи у верхній і середній частинах басейну чітко виражені і

проходять по вершинах і гірських хребтах, в низов’ї - по рівнинним

межиріччям, де вони місцями слабо виражені.

Гори характеризуються сильною розчленованістю хребтів з окремими

вершинами мягкого обрису, куполоподібної форми, тільки окремі із них

виступають у вигляді гострих піків. Висота гір 1100 - 1200 м абс.(гора Станеща

– 1155,5 м, гора Тросцян – 1232,1 м, гора Висока – 1242,3 м, гора Парашка –

1269,3 м, гора Пікуй – 1405,0 м). Для району характерна наявність хребтів з

відкритими плоскими вершинами, відомими під назвою “полонини”, з

відмітками 700 - 1000 м абс.

33

Передгірська неширока (4 - 10 км) смуга з абсолютними висотами в

межах 400 - 600 м характеризується дуже м’якими формами гребеневої лінії і

розчленованим рельєфом.

Прикарпатська височина представляє собою хвилясту рівнину; більш

підвищені межиріччя з відмітками до 400 - 430 м абс. чергуються з пониженими

рівнинами і котловинами, які мають відмітки 250 м абс.

Поверхня всього басейну сильно розчленована внаслідок значного

розвитку ерозійних процесів.

Рослинний і грунтовий покрив характеризується вертикальною

зональністю. В передгірях ( до 500 - 600 м) на гірських-лісових бурих грунтах

розташований пояс широколистяних лісів ( дуб, граб, бук, липа). Вище ( від 600

до 900 м) переважають букові і змішані ліси ( бук, смерека, ялина), а потім

хвойні (переважно ялина) на гірських-підзолистих грунтах. Полонини покриті

луговими травами і використовуються як літні пасовища; тут розвинуті гірськи-

лугові грунти. На Прикарпатській височині зустрічаються лісостепові ділянки з

сірими опідзоленими грунтами. Ліси займають біля 35% площі басейну,

розташовані вони головним чином в гірській частині басейну. Решта площі

зайнята лугами і пасовищами. Боліт дуже мало (1,1 %), зустрічаються в

основному в низов’ї басейну.

В горах в середньому за рік випадає 800 - 1100 мм опадів, на плато - біля

700 мм. Найбільша кількість опадів ( 70 - 80 %) припадає на теплий період.

Велика кількість опадів і характер рельєфу сприяє розвитку річкової

сітки, густота якої досягає 1,40 км/км2. Всього в басейні нараховується 3405 рік.

Найбільш розвинута річкова сітка у верхній частині басейну і має

деревоподібну форму. В нижній частині басейну ріка приймає декілька

притоків, які течуть майже паралельно головній ріці. Основні притоки: Завадка,

Яблунька, Опір, Рибник, Стинавка, Жижава.

Долина ріки звивиста (з крупними долинними меандрами), ріка утворює

величезну дугу в межах зовнішньої частини Карпатських гір.

По будові долини, заплави і русла ріку Стрий можна розділити на дві

ділянки: перша - від витоку до гирла р.Стинавка і друга - від впадіння

34

р.Стинавка до гирла.

На першій ділянці долина звивиста, V-подібна, місцями представляє

собою ущелину; ширина її по дну змінюється від 40 м до 1,1 км. Біля с.Новий

Кропивник долина звужується до 100 м, це зручно для побудови ГЕС. Нижче

с.Корчин, перед впадінням р.Опір долина має значне розширення ( 5 - 6 км),

відоме під назвою Верхнє-Синевидської котловини.

Схили сильно посічені, випуклі, чергуються з ввігнутими, до м.Сколе -

помірно круті, нижче - круті, в ряді місць прямовисні, переважно задерновані,

частково розорані, окремі ділянки їх покриті хвойними і широколистяними

лісами, грунти піщані і суглинисті. Нижче с.Матків появляються тераси, які

прослідковуються майже на всьому протязі ріки; довжина їх 0,3 - 2 км, ширина

30 - 150 м, уступи круті висотою 1 - 18 м.

Заплава переривається, двостороння, часто чергується по берегах,

шириною 0,2 – 0,9 км. Поверхня її рівна, переважно відкрита, суха, лугова,

частково розорана, складена хрящоватими грунтами. Під час проходження

паводків високої забезпеченості заплава затоплюється шаром води 1,8 – 3,5 м.

Русло дуже звивисте, у верхів’ї не розгалужене, на рештому протязі

помірно розгалужене. Біля витоку, на протязі 1 км ріка представляє собою

гірський струмок шириною 30 - 10 см, глибиною 5 - 15 см, нижче вона

поступово розширюється до 30 - 60 м, в ряді місць досягає 130 м. Середня

глибина 0,2 – 0,5 м, найбільша – 2,8 м; швидкість течії змінюється від 0,1 до 2,0

м/сек.

Дно нерівне, галькове, між м.Сколе і с.Корчин на окремих ділянках

скельне, загромаджене валунами, в багатьох місцях нестійке, деформується.

Береги в більшій мірі круті і обривисті, висотою від 1 до 3,5 м, в багатьох

місцях зливаються із схилами долини; заростають травою, вербовим

чагарником і деревами. У верхній частині ріки береги суглинисті з домішками

гальки і гравію, стійкі, на рештому протязі - супіщані, розмиваються.

Від гирла р.Стинавка до впадіння в Дністер долина пряма, неясно

виражена; ріка протікає по відкритій, рівнинній, слабопересіченій місцевості,

що полого піднімається до водорозділів, на правобережжї декуди заросла

35

змішаним лісом. На дні долини зустрічаються у вигляді останців розмиті тераси

з крутим уступом висотою 9 - 15 м. Серед них виділяється останець висотою до

40 м, на якому розташоване м.Жидачів.

Заплава двостороння шириною 1,5 - 3 км, суха, порізана

багаточисельними протоками, рукавами, старицями, місцями лугова, вздовж

берегів заросла вербовим чагарником висотою до 4,5 м, складена піщано-

глинистими грунтами з домішками гальки. В катастрофічні паводки води ріки

Стрий зливаються з водами рік Жижава, Колодниця і Дністер, затоплюючи

значні простори.

Русло звивисте, багате островами, старицями, протоками і рукавами,

серед яких важко виділити головне русло, нижче м.Жидачів - нерозгалужене.

Внаслідок розвитку ерозійних процесів в басейні ріка проносить значну

кількість завислих наносів. На мало заліснених схилах з великою крутизною

інколи спостерігаються селеві потоки. В результаті селевого паводку влітку

1927 р. нижче с.Верхнє Синевидне було покрито 60 - 80 га поверхні шаром

наносів потужністю до 2 м. В липні 1955 р. під час селевого паводку водним

потоком переносилась галька, камені і валуни діаметром до 60 см.

Вода ріки має невисоку мінералізацію. Сума іонів в межень складає 250 -

300 мг/л, в повінь і паводки 130 - 200 мг/л.

Вода прозора, без присмаку і запаху, придатна для пиття, зрошення і

промислового використання. Біля сіл Новий Кропивник, Гніздичів і м.Жидачів

вона забруднюється стічними водами промислових підприємств.

Ділянка проектування даного об’єкту знаходиться в районі смт.Верхнє

Синьовидне Львівської області (створ №1). До розрахункового створу р.Стрий

характеризується наступними фізико-географічними і морфометричними

даними, таблиця.

36

Таблиця

Фізико-географічні і морфометричні характеристики р.Стрий

Назва

Ріки

Створ F,

км2

L,

км

Нсер.

м. абс

Похили, %о F ліс.

%

F роз.

% Ісер. Ісер.зв. Ісхил.

Стрий 1 2400 154 580 6,9 3,2 129 38 35

Примітка: Схема розташування гідроствору приведена у Додатках на рисунку 1

3.6 Рівневий і льодовий режим

Живлення р.Стрий змішане, переважає дощове. Річний хід рівня в різні

роки неодинаковий: в одні роки він має ясно виражену весняну повінь і

відносно невеликі паводки в решту частину року, в другі роки -

характеризується відсутністю чітко вираженої повені і високих паводків в

літньо-осінній сезон і нарешті, можна виділити роки з безперервно

проходящими паводками.

Коливання рівнів досить значні. Багаторічна амплітуда коливань рівнів

води по довжині ріки складає 1,5 – 5,5м, річна амплітуда рівнів 3,4 – 4,8 м.

Найбільші середні місячні витрати води приходяться, як правило, на

березень, квітень і травень; найменші - на січень - лютий.

Внаслідок частих паводків, які проходять у всі сезони року, стік в році в

багаторічному розрізі розподіляється відносно рівномірно. В роки з весняною

повінню на весну (березень - травень) приходиться біля 50% річного стоку; в

роки з інтенсивною зливовою діяльністю і невеликими снігозапасами на весну

приходиться біля 25%, на літньо-осінній період (червень - листопад) - до 40 -

50%. В роки з зимовими паводками, обумовленими відлигами і випаданням

дощів, тільки на зимові місяці (січень - лютий) припадає біля 30% річного

стоку.

Велика кількість опадів, випадаючих в основному у вигляді злив, часті

зимові відлиги, великі похили і відносно висока вологість повітря сприяє

швидкому стоку. Паводки по довжині ріки проходять звичайно на протязі 1 - 2

днів. Найбільші по об’єму паводки мають місце у весняні місяці, після танення

37

снігу в горах, часто супроводжуємого випаданням дощів; але величини

весняних максимальних витрат тільки в окремі роки перевищують величину

витрат літніх дощових паводків.

Мінімальні витрати води найчастіше бувають влітку ( в будь якому

місяці після закінчення весняної повені) і осінню до появи льодових утворень.

Максимальними річними рівнями найчастіше являються рівні дощових

паводків. На протязі літа спостерігаються до 10 - 12 паводків, інколи на протязі

одного місяця проходять 2 - 3 паводки. Середня інтенсивність підйому 0,5 – 1,5

м/добу, максимальна – 3,2 – 4,5 м/добу.

Міжпаводочні періоди з низьким стоянням рівня як правило нетривалі;

мінімальні рівні найчастіше бувають в серпні - вересні. Зимою рівні дещо

нижчі і відносно стійкіші, ніж влітку.

Льодовий режим ріки нестійкий, на протязі зими нерідко буває декілька

льодоставів, між якими спостерігається льодохід і тимчасове очищення ріки від

льоду. В деякі роки льодостава не буває, в такі зими спостерігаються льодові

утворення у вигляді сала, заберегів і льодоходу. Забереги появляються в кінці

листопада.

В середній і нижній частині ріки майже щорічно від 5 днів до 1 - 2

місяців спостерігається сало і осінній льодохід. Бувають роки, коли ріка зразу

покривається льодом.

Льодостав, як правило нестійкий. Встановлюється він в середньому в

кінці грудня - початку січня, у верхів’ї звичайно на декілька днів раніше, ніж в

низов’ї. В теплі зими стійкий льодостав спостерігається в кінці зими і

продовжується 15 - 20 днів. Середня тривалість стійкого льодоставу в суворі

зими біля 60 - 70 днів. Льодостав не суцільний, на ріці в багатьох місцях

утворюються ополонки. Біля м.Стрий внаслідок значних швидкостей течії

льодостав, як правило, не утримується і тільки у виключно суворі зими ріка

замерзає.

Очищується ріка на початку березня, у верхів’ї - на декілька днів

пізніше. Майже щорічно буває льодохід тривалістю від 1 до 16 днів, нерідко він

співпадає з проходженням піку повені, але частіше проходить раніше його.

38

На звивинах ріки і біля мостів утворюються затори льоду, що

супроводжує значний підйом рівня води і руйнування споруд. В середині - кінці

березня ріка очищується від льоду.

Плюсова температура води спостерігається з березня по листопад. В

березні вона не перевищує 2,5 - 30, в квітні рівна 4 - 9

0, в травні 10 - 14

0, в червні

15 - 180. Від червня до липня температура води збільшується на 2 - 3

0.

Максимальна температура в окремі дні досягає 27 - 290. З липня починається

зниження температури води, найбільш різке у вересні і жовтні ( до 6 - 90), в

листопаді коливається в межах 3 - 70, а в грудні - 0 – 3,2

0

3.7 Гідрологічна вивченість

Ріка Стрий і його основні притоки в гідрологічному відношенні вивчені

відносно добре. Початок регулярних стаціонарних спостережень за окремими

характеристиками стоку відноситься до кінця 19 - початку 20 століття, коли

були відкриті перші гідрологічні пости на р.Стрий в м.Стрий (1866 р.),

м.Жидачів (1887 р.), смт.Верхнє Синевидне (1902 р.), м.Сколе (1905 р.),

с.Матків (1926 р.); на р.Опір в м.Сколе (1913 р.); на р.Рибник в с.Рибник (1926

р.); на р.Головчанка в с.Тухля (1926 р.) і інші. Знаходились ці пости у

підпорядкуванні гідрографічної служби Польщі і Австро-Угорщини.

Спостереження виконувались по різних методиках, мали односторонній

напрямок регістрації зміни рівня води без систематичних вимірів витрат води.

Вони неодноразово переривались, потім знову поновлювались без ув’язки з

попередніми спостереженнями. І лише після Другої Світової війни почались

систематичні комплексні виміри витрат води, регістрація рівнів, спостереження

за хімічним складом, температурним і льодовим режимом, твердим стоком. Всі

ці матеріали опубліковані у “Гідрологічних щорічниках” і частина із них була

використана при виконанні розрахунків для обгрунтування даного проекту.

В таблиці 10 приведені основні відомості про гідропости на р.Стрий і

його притоках.

39

Таблиця 10

Характеристика гідропостів

Водний

об’єкт

Гідропост F

км2

L

км

“0” гр.

м.БС

Період дії Приналеж-

ність поста відкр. закр.

1 2 3 4 5 6 7 8

р.Стрий с.Матків 106 29 656.71 1926 діє УГМС

р.Стрий с.Завадівка 740 73 550.76 1961 діє УГМС

р.Стрий м.Сколе 897 78 543.72 1905 1961 УГМС

р.Стрий с.Новий

Кропивник

1140 120 472.43 1918 діє УГМС

р.Стрий смт.Верхнє

Синьовидне

2400 154 369.62 1902 діє УГМС

р.Стрий м.Стрий 2720 185 291.30 1866 діє УГМС

р.Стрий м.Жидачів 2950 215 246.61 1887 1957 УГМС

р.Яблунька м.Сколе 136 22 547.84 1929 1988 УГМС

р.Рибник с.Рибник 159 2.9 465.47 1926 діє УГМС

р.Опір м.Сколе 733 44 443.19 1913 діє УГМС

р.Славська смт.Славське 76.3 13 593.15 1926 діє УГМС

р.Рожанка с.Ружанка 88.6 22 563.76 1926 1988 УГМС

р.Головчанка с.Тухля 130 9.6 538.57 1926 діє УГМС

р.Орява х.Св’ятослав 204 25 475.59 1936 діє УГМС

Максимальний стік

Розрахунковими максимальними називаються такі витрати, які можливі

для даних умов і на пропуск яких повинні бути розраховані конструкції

гідротехнічних споруд з тим, щоб вірогідність пошкодження споруд від

пропуску максимальних витрат була або виключена зовсім, або не

перевищувала практично допустимих і доцільних меж. Величина

розрахункового максимуму визначає основні розміри споруд, а значить, тим

самим і їх вартість. Помилки при визначенні розрахункового максимуму

можуть потягнути за собою або руйнування споруд - при помилці в сторону

переменшення, або економічно недоцільне змертвлення капіталу - при

надлишніх запасах у водопропускній можливості, тобто при помилках в

сторону перебільшення розрахункового максимуму.

40

Розрахункові максимальні витрати бувають різного походження:

а) повеневі, що утворюються в основному внаслідок танення снігу та

льодовиків; коли останніх не має, витрати називаються весняними;

б) дощові, що утворюються від дощів або злив (їх часто називають

витратами дощових паводків);

в) змішані, що утворюються від дощів і танення снігу.

При розрахунках приймають максимальні витрати такого походження,

при якому складаються найбільш несприятливі умови для роботи споруд. З

максимальних витрат за розрахункову приймають витрату, зформовану

більшим об’ємом стоку повені або паводку. Розрахунковими є максимальні

миттєві витрати води.

Українські Східні Карпати (Львівська, Івано-Франківська області)

належать до зони інтенсивної зливової діяльності. На ріках даного регіону

максимальні витрати води дощових паводків істотно переважають аналогічні

витрати весняної повені. Тому розглядати останні в даній записці

представляється не доцільним.

При розрахунках максимальних витрат може бути два випадки: 1)

наявність даних стаціонарних спостережень за більш-менш довгий час і 2)

відсутність даних спостережень. Створ №1 (смт.Верхнє Синьовидне) належить

до другого випадку. Тому для визначення максимальних витрат води дощових

паводків були застосовані побічні методи - теоретичні формули, як такі що

вміщують в собі забезпечені значення основних паводко-утворюючих факторів

(параметрів) і рекомендовані нормативними документами для даного водотоку і

регіону:

Редукційна формула ДБН В.2.4-8:2014 «Визначення розрахункових

гідрологічних характеристик»

х а Fа

Qр% =qр%а х ---------- х ( ------)n х F (м

3/сек)

а х 2а F

де qр%а - модуль максимальної миттєвої витрати води ріки-аналогу

розрахункової ймовірності перевищення;

41

, а- відповідно для дослідної ріки і ріки-аналогу коефіцієнти, що

враховують зниження максимальних витрат проточними озерами;

2,2а- відповідно для дослідної ріки і ріки-аналогу коефіцієнти, що

враховують зниження максимальних витрат внаслідок заболоченості

водозбору;

n - коефіцієнт редукції модуля максимальної миттєвої витрати води із

збільшенням площі водозбору;

F, Fа- відповідно для дослідної ріки і ріки-аналогу площі водозборів, км2.

Формула Вишневського П.Ф.

Qр%=1.67 х F х hm х х n х r х r1х k1х (м3/сек)

де F - площа водозбору до розрахункового створу, км2;

hm - максимальна водовіддача зливового стоку, мм/10хв;

- коефіцієнт редукції модуля максимального стоку;

n - коефіцієнт для врахування впливу на максимальну витрату залісеності

і заболоченості басейну;

r - коефіцієнт штучної зарегульованості стоку ставками та

водосховищами;

r1- коефіцієнт природної зарегульованості стоку заплавою;

k1- коефіцієнт для врахування неповноти зрошення зливою площі

водозбору;

- коефіцієнт повторюваності (забезпеченості).

Регіональна формула Вакалюка В.В. (інститут “Львівдіпроводгосп”)

0.28 х m х х KF х Кг х F

Qр% =----------------------------------- 1 х 2 х х Кп (м3/сек)

tp

де m - максимальний шар схилового притоку різної вірогідності

перевищення, мм;

- коефіцієнт діючого шару стоку;

KF- коефіцієнт редукції шару опадів по площі;

Кг- гідрографічний коефіцієнт;

F - площа водозбору, км2;

42

tp - час руслового добігання в годинах;

1- коефіцієнт, що враховує залісеність розрахункового водозбору;

2- коефіцієнт, що враховує вплив зарегульованості стоку ставками

і водосховищами;

- коефіцієнт ймовірності перевищення, який залежить від

мінливості зливових максимумів;

Кп - перехідний коефіцієнт від максимальних миттєвих максимумів

до середньодобових витрат.

Проаналізувавши результати розрахунків максимальних витрат

води по вище приведених методиках (розрахунки знаходяться в архівному

екземплярі виконавця), врахувавши дані гідропостів, найближче розташованих

до створу №1 (р.Стрий – с.Завадівка, р.Стрий – м.Сколе, р.Стрий – с.Новий

Кропивник), ув’язавши максимальні витрати з даними раніше випущених

архівних об’єктів, вирішено прийняти за розрахункові наступні витрати,

таблиця

Таблиця.

Розрахункові максимальні витрати води

Назва Створ Fкм2 Розрахункові максимальні витрати води, м

3/с

водотоку Q1% Q2% Q3% Q5% Q10% Q25%

р.Стрий 1 2400 2135 1725 1292 995 734 514

3.8 Розрахункові максимальні рівні води

Розрахункові значення максимальних рівнів води заданих

забезпеченостей Нр% необхідні для призначення відміток дамб, набережних,

причалів, надводних відміток мостів через судоходні ріки, проектування

водозаборів і споруд інженерного захисту від затоплення, а також при виборі

ділянок для сільськогосподарського освоєння в зонах можливого затоплення,

тощо.

Як і для витрат, при визначенні максимальних рівнів бувають два

випадки:

1) наявність стаціонарних даних спостережень за рівнями

2) відсутність таких спостережень. В межах зони проектування даного

43

об’єкту спостереження за рівнями не проводились.

В результаті розрахунку у створі поперечника ПП-1 отримані наступні

результати максимальних рівнів, таблиця.

Таблиця.

Розрахункові максимальні рівні води

Назва

Створ ПП Розрахункові максимальні рівні води, м.абс.

ріки Р = 1% Р = 2% Р = 3% Р = 5% Р = 10%

р.Стрий ПП - 1 384,65 383,45 383,05 382,65 382,30

3.9. Річний стік

Норма річного стоку або середній багаторічний стік є основною

характеристикою, яка визначає загальну водоносність ріки і потенційні водні

ресурси даного басейну чи району. Вона служить гідрологічним "еталоном" або

"репером", від якого відштовхуються при визначенні інших характеристик

стоку, наприклад, річних витрат різної забезпеченості, сезонних і місячних їх

величин і має дуже велике значення для проектування водосховищ,

гідроенергетичного використання річок, зрошення, водопостачання та інших

видів водогосподарського будівництва.

Норма річного стоку, як будь-яка середня арифметична величина

статистичного ряду, може бути визначена за формулою

n

Qn = Q1+ Q2 +…+Qn-1 + Qn / n = Σ Q1/ n [1]

1

де Qn – норма річного стоку, м3/сек; Q1,Q2,…Qn-1, Qn – річні

значення стоку за тривалий період (n років), при якому збільшення ряду

спостережень не змінює або мало змінює середню арифметичну величину Qn

Підрахувавши по формулі [1] середньозважений модуль норми

стоку для гідропостів р.Стрий – с.Завадівка, р.Стрий – м.Сколе, р.Стрий –

с.Новий Кропивник, взявши до уваги матеріали кандидатської дисертаційної

роботи Цепенди М.В. “Водогосподарський баланс як засіб оптимізації проблем

водокористування у річкових басейнах” у створі № 1 прийнято за норму стоку

наступні результати:

44

а) модуль річного стоку – 21,1 л/сек з 1 км2;

б) коефіцієнт варіації середньорічного стоку – Сv = 0,33;

в) коефіцієнт асиметрії середньорічного стоку – Сs = 2Сv = 0,66;

г) середньо багаторічна витрата води (норма стоку) - Qо = 18,9 м3/сек.

3.10. Мінливість річного стоку

При водогосподарському плануванні і будівельному проектуванні, які

передбачають врахування параметрів природного або видозміненого режиму

річного стоку, необхідно знати не тільки середню величину (норму) стоку, але і

стік маловодних та багатоводних років, а також межі можливих коливань

річного стоку в майбутньому багаторічному періоді. Про величину стоку в

майбутньому і про його можливі коливання можна судити за наявними даними

спостережень. Якби коливання стоку мали певну періодичність і був би

відомий закон, то за наявними даними спостережень можна було б встановити

хронологічний хід стоку на заданий майбутній період часу і визначити, коли

буде спостерігатися та чи інша величина стоку або скільки раз за цей час річний

стік перевищить те чи інше значення. Однак така задача поки що не вирішена,

бо коливання річного стоку не мають чітких математичних закономірностей і

не являються функцією часу. Тому на сучасному етапі наших знань розрахунки

річного стоку та інших його характеристик представляються у вигляді

кількісної оцінки, яка відповідає тій чи іншій заданій забезпеченості або

повторюваності – в середньому один раз в N років без вказання дати появи

розрахункової величини, тобто без прив’язки до часу її появи. При цьому

мається на увазі, що в деякі N – річчя вона може повторитися 2 – 3 рази.

Забезпеченістю гідрологічної величини називають вірогідність того, що

розглянуте її значення може бути перевищено. У практиці гідрологічних

розрахунків, а саме розрахунків характеристик стоку для водогосподарського,

гідротехнічного та інших видів інженерного проектування вірогідність

перевищення обчислюється, як правило, у процентах відносно числа років

(Р%). Забезпеченість або вірогідність перевищення тієї чи іншої гідрологічної

характеристики (стоку, рівнів) залежно від типу завдання регламентується

відповідними нормативами з урахуванням капітальності споруд,

45

водоспоживачів і водокористувачів і загальної безпеки у випадку можливого

руйнування споруд і, як правило, знаходиться в межах Р = 50 – 95%.

Вірогідні коливання річного стоку і його значення заданих

забезпеченостей ( Р = 50%, Р = 75%, Р = 95%) були встановлені за допомогою

згладженої емпіричної кривої забезпеченості, яка будувалась за матеріалами

спостережень на гідропостах-аналогах р.Стрий – с.Завадівка, р.Стрий –

м.Сколе, р.Стрий – с.Новий Кропивник. Згладжування та екстраполяція

емпіричних кривих здійснювалась графічно на основі емпіричних кривих.

Розрахункові характеристики річного стоку різної вірогідності

перевищення для р.Стрий у створі № 1 відображені у таблиці 13

Таблиця 13

Норма і річний стік різної забезпеченості р.Стрий (смт.Верхнє Синьовидне)

Назва

водотоку

Створ

F,

км2

Норма

стоку,

Q м3/с

Річний стік забезпеченістю Р%,

Q, м3/сек

50% 75% 80% 90% 95%

р.Стрий Смт.Верхнє

Синьовидне 2400 50,4 10,8 16,0 15,5 13,5 11,9

3.11. Мінімальний стік

Мінімальні витрати води відносяться до розряду основних гідрологічних

характеристик, які використовуються при будівництві. Вони лімітують

водоспоживання і зумовлюють будівництво додаткових водорегулюючих

споруд. Без врахуваня даних про мінімальні витрати води не можуть бути

розроблені дієві заходи з покращення якості вод.

Збільшення кількості промислово-побутових стічних вод, хімізація

сільського господарства, збільшення кількості колекторно-дренажних вод в

результаті розвитку зрошення ведуть до інтенсивного забруднення річок, в

першу чергу у період, коли в них спостерігаються найменші витрати води, тому

дієві заходи з покращення якості вод не можуть бути розроблені без врахування

даних про мінімальні витрати води.

Будівництво гідровузлів, створення водосховищ, збільшення потужності

водозаборів, меліорація земель, штучна зміна умов стоку води на водозборах

річок, перерозподіл стоку, інтенсивне використання підземних вод

46

(водопостачання, водопонижуючі роботи, тощо) ведуть до зміни режиму річок і

кількості стікаючої в них води, у першу чергу в меженний період. У зв’язку з

цим наслідки господарської діяльності в басейні ріки перш за все впливають на

мінімальний стік річок.

Дані про мінімальні витрати води необхідні як для оцінки природного

стоку річок, так і для визначення ступеня господарського впливу на річний стік.

Основними розрахунковими характеристиками мінімального стоку, що

застосовуються у практиці проектними організаціями, є середньомісячні або

30-денні і середньодобові витрати води, які спостерігаються, як правило, у

меженний період. У практиці проектування в світі крім вказаних характеристик

нерідко використовуються дані про середні мінімальні витрати води за 5, 7 або

10 діб.

Меженний період на річках України спостерігається у зимовий та

літньо-осінній сезони. Якщо меженний період короткий (менший двох місяців)

або перерваний (складається із декількох періодів, розділених паводками), то

календарний місяць з найменшим стоком може включати паводки або їх

частини. Тому замість середньої місячної витрати води використовується

середня витрата за 30 діб з найменшим стоком в даному сезоні (не календарний

місяць). Він знаходиться наступним чином: будуються гідрографи стоку

дослідної річки за кожен рік за весь період спостережень (необхідність такої

побудови визначається складністю режиму стоку річок, який встановлюється

шляхом аналізу таблиць щоденних витрат води); на гідрографі визначається

ділянка з найменшими витратами води в даному сезоні тривалістю 30 діб і за

таблицями щоденних витрат води проводиться підрахунок середньої витрати

води за вибраний період.

При неможливості вибрати безперервний 30-денний період мінімального

стоку через часті і значні паводки, в розрахунках використовуються дані за

коротший період, але не менше 25 – 23 діб, щоб виключити вплив паводків.

Тривалість періоду мінімального стоку визначається висотою паводків,

попередніх і наступних за цим періодом.

47

Мінімальна 30-денна витрата води завжди менша середньомісячної

(календарної). Якщо різниця між мінімальною середньомісячною і 30-денною

витратами води для річок даного району, як правило, не перевищує 10%, то

використовується середньомісячна витрата води.

При будівельному проектуванні застосовуються дані про мінімальні

витрати води головним чином в діапазоні забезпеченостей 75 – 97%.

Враховуючи складність визначення мінімальної 30-денної витрати у

зв’язку з тим, що безпаводкові періоди не завжди налічують 30 діб, а також

трудомісткість робіт, пов’язаних з побудовою гідрографів та виділенням на них

30-добових періодів і відповідних їм витрат, за основну розрахункову одиницю

прийнята найменша середньомісячна витрата за рік та різні сезони.

В результаті обробки гідрологічних рядів спостережень на гідропостах-

аналогах р.Стрий – с.Завадівка, р.Стрий – м.Сколе, р.Стрий – с.Новий

Кропивник отримані розрахункові результати мінімального стоку.

У створі №1(р.Стрий – смт.Верхнє Синьовидне) мінімальні витрати

прийняті аналогічні гідропосту р.Стрий – м.Сколе і приведені вони у табл.

Таблиця

Основні характеристики мінімального стоку р.Стрий

(Смт.Верхнє Синьовидне)

Назва

ріки

Створ Мінімальні середньомісячні витрати води, м3/сек

Період відкритого русла Зимовий період

Q75% Q80% Q90% Q95% Q75% Q80% Q90% Q95%

р.Стрий смт.Верхнє

Синьовидне

3,4 2,9 1,9 1,5 4,2 3,8 3,0 2,5

Абсолютний мінімум є найменшою добовою витратою води за весь

період спостереження. Він показує максимально можливу природну ступінь

виснаження стоку. Спостерігався абсолютний мінімум 22 – 24 липня 1950

року і становив 0,86 м3/сек. Таким чином можна зробити висновок стосовно

відсутності пересихання чи перемерзання ріки, стік у ній ніколи не

припинявся, по крайній мірі протягом періоду спостережень.

48

3.12 Санітарний мінімум

Для підтримання нормальних біологічних і санітарних умов життя

потоку, повинен залишатися санітарний мінімум, який приймається в розмірі

мінімальної середньомісячної витрати води 95% забезпеченості. Тобто

санітарна витрата води у р.Стрий (смт.Верхнє Синьовидне) становить:

Qсан.= 1,5 м3/сек.

Виходячи із положення про санітарний мінімум, будь-який проектний

забір води із р.Стрий може здійснюватись при обов’язковій умові збереження

санітарної витрати (1,5 м3/сек.) у будь-якому випадку, та суворого дотримання

всіх норм і вимог Водного Кодексу, санітарно-епідеміологічної служби.

2.10. Твердий стік

В процесі замулення русел річок основна роль належить річковим

наносам, які по механізму транспортування поділяються на завислі і волочені.

В басейні р.Стрий спостереження над твердим стоком обмежуються

лише вимірюванням мутності води і підрахунком стоку завислих наносів.

Так як середня за період спостережень мутність води на ділянці ріки

Сколе – Верхнє Синевидне змінюється незначно, для визначення величини

твердого стоку у створі № 1 ( смт.Верхнє Синьовидне) був використаний ряд

спостережень на водпості р.Стрий – смт.Верхнє Синевидне, як самий тривалий

і репрезентативний. Середньобагаторічна мутність ρсер.на гідропосту дорівнює

271 г/м3.

Середньобагаторічна величина стоку завислих наносів у створі малої

ГЕС була розрахована по наступній формулі:

Rзав.= 31,54 х 106 х Qсер.х ρсер.

де 31,54 х 106 – число секунд у році;

Qсер.- середня за період спостережень витрата води у створі 1;

ρсер.- середня за період спостережень мутність води у створі 1;

і склала 163 тис.т за рік.

Вимірювання волочених наносів, особливо на гірських річках,

зв’язано з великими трудностями, що пояснюється: недосконалістю методик і

49

приладів для вловлювання волоченого матеріалу, складністю операцій по

відбору проб і особливостями формування стоку волочених наносів.

Основна частина стоку волочених наносів гірських рік формується

у високі і особливо, катастрофічні паводки. Але в такі паводки проводити

вимірювання приладами наявних конструкцій практично не можливо. Тому

спостереження за цією частиною твердого стоку носять епізодичний,

безсистемний характер, а дані спостережень характеризуються великими, часто

перевищуючими 100% похибками.

Розрахунок витрат волочених наносів по емпіричним формулам також

приводить до значних похибок [“Методические рекомендации по измерению и

расчету стока влекомых наносов” ГГИ Госкомгидромета СССР, 1982].

У зв’язку із перерахованими вище причинами, стік волочених наносів

визначений по його процентному відношенню до стоку завислих наносів, який

отримано по результатам дослідження донних відкладів наносів у

водосховищах, розташованих на ріках Карпат.

В якості розрахункового прийнято осереднене по всіх досліджених

водосховищах відношення стоку волочених і завислих наносів і воно становить

91%.

Таким чином у створі № 1 (смт.Верхнє Синьовидне), величина стоку

волочених наносів складає 148 тис. т за рік.

В результаті, сумарний твердий стік у створі №1 буде дорівнювати 311

тис.т за рік. Приймаючи об’ємну вагу донних відкладів γ = 1,2 т/м3, отримаємо

величину об’єму замулення русла наносами:

W = R/ γ = 259 тис.м3 за рік;

що за 50 років експлуатації складе 12,9 млн.м3.

50

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ

ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ

АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ

При реалізації прийнятого варіанту планованої діяльності з розчистки та

регулювання русла річки Стрий на ділянці біля с.Верхнє Синьовидне можливі

наступні ймовірні впливи планованої діяльності на фактори довкілля:

Здоров’я населення.

Планова діяльність виконує функції захисту берега від шкідливої дії води

і виключає будь-який негативний вплив на здоров’я людей.

Вплив планованої діяльності на здоров’я місцевого населення можливий

тільки в період будівельних робіт, матиме короткостроковий період та не

призведе до негативної дії на стан здоров'я, захворюваність, умови

життєдіяльності людей та в цілому на навколишнє соціальне середовище.

Стан фауни, флори, біорізноманіття.

Планова діяльність передбачає використання тільки територію руслової

частини з короткостроковим впливом будівельної техніки, вздовж ділянки

виконання робіт, вплив на фауну прибережної території р. Стрий, де мешкають

комахи та плазуни практично відсутній.

Для даної ділянки виконання робіт різноманітною являється іхтіофауна.

Проведення робіт на акваторіях водойм порушує природні умови

існування і відтворення риб та інших гідробіонтів, що наносить шкоду водним

біоресурсам.

Такі роботи негативно впливають на розвиток ряду організмів фіто-,

зоопланктону, бентосу; деякі види риб зникають зі складу біоценозу під дією

підвищеної мутності та забруднення токсикантами, другі зменшують свою

чисельність та біомасу, порушуються цикли їх розвитку та ріст.

Значна частина кормових організмів, особливо донних, знищується, що

погіршує умови нагулу молоді та дорослих особин.

В результаті роботи гідромеханізмів відбувається збільшення

концентрації зважених мінеральних речовин у товщі води, утворення

51

підвищеної мутності, що насамперед діє на якість води, змінює її колір та

прозорість.

Частки зважених речовин розбивають крупні клітки і колонії

фітопланктону, що призводить до його загибелі, засипають природні види

водоростей, збільшують швидкість осадження планктонних форм. В

зоопланктоні проходить руйнування літоральних комплексів з порушенням

циклічності розмноження та погіршення умов харчування, що призводить до їх

загибелі.

Зважені речовини пошкоджують організми зі слабким апаратом

колообертання, шипуваті форми роторного та рачкового планктону. У рачків-

фільтраторів засмічується також фільтраційний апарат. Все це призводить до

якісних змін та кількісному зменшенню кормової бази риб. Деякі види

переходять до розряду рідкісних та навіть випадають зі складу зоопланктону.

Зоопланктон на ділянках річок з підвищеним складом зважених речовин значно

бідніші в якісному та кількісному відношенні.

Зниження чисельності, біомаси та видового складу бентосу пов’язане з

прямою дією зважених речовин: на трофність субстрату, умови дихання та

пошукові функції організмів. У воді з підвищеним складом зважених речовин

зменшується видова різноманітність та чисельність хірономід, в той час, як

кількість олігохет збільшується.

У першу чергу збільшення зважених речових діє на мальків та личинок.

Що мають більш слабкий розвиток організму у порівнянні з дорослими

особинами. У плідників риб в зоні проведення гідромеханізованих робіт

відбуваються морфометричні зміни організму, зменшення вагових та розмірних

показників, плодючості. Пошкодження нерестового субстрату приводить до

знищення традиційних місць нересту риб, зниженню ефективності

розмноження.

Ступінь дії на екосистему залежить від району будівництва

(рибогосподарського значення даної ділянки), часу і засобів проведення робіт. В

районі проведення робіт водна рослинність слаборозвинена, зимувальні ями та

52

нерестовища відсутні, рибоводних підприємств немає, рибогосподарська

меліорація та акліматизація риб не проводиться.

Таким чином здійснення робіт негативно впливатиме тільки на стан

кормової бази риб. Але цей вплив буде короткостроковим.

В період експлуатації не очікується погіршення умов життєдіяльності та

існування представників фауни та очікується відновлення її біопродуктивності

в короткі терміни.

Втрати рибному господарству будуть компенсовані.

Передбачені проектною документацією будівельні роботи будуть

виконуватися на землях водного фонду з дотриманням норм і вимог чинного

законодавства.

Ґрунт.

Проектом передбачено регулювання ріки Стрий шляхом влаштування

прокопів-поширень русла загальною довжиною 2,83 км з частковим

використанням грунту для підсипки берегів та вивозки надлишкового грунту

автотранспортом за межі прибережної смуги в тимчасові відвали. Для

забезпечення належного стану грунтовозних доріг передбачений їх ремонт та

утримання (планування поверхні, засипка ям гравійно-піщанною сумішшю).

Земляні роботи проводитимуться виключно у позанерестовий період.

Вода.

Негативний вплив на водне середовище може бути пов'язаний з

тимчасовим скаламучуванням вод ріки при виконанні земляних робіт.

Водопостачання на господарсько-побутові, питні та виробничі потреби

працівників, задіяних при будівництві об’єкту, здійснюватиметься за рахунок

привозної води Для питного водопостачання використовуватиметься привозна

бутильована вода.

Відведення господарсько-побутових стічних вод відбуватиметься в

біотуалет та, по мірі накопичення, будуть передаватись на очисні споруди.

Водовідведення забруднених вод від мийки коліс будівельної техніки

відбуватиметься в бетонний прийомник та по мірі накопичення

передаватиметься на місцеві очисні споруди.

53

Повітря.

При виконанні підготовчих та будівельних робіт вплив на атмосферне

повітря матиме короткочасний та локальний характер, викиди

здійснюватимуться при роботі ДВЗ будівельних машин та механізмів.

Кліматичні фактори.

Змін мікроклімату в результаті планованої діяльності не очікується,

оскільки під час провадження планованої діяльності відсутні значні виділення

теплоти, інертних газів, вологи. Особливості кліматичних умов, які сприяють

зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на

навколишнє середовище, відсутні.

Передбачається незначне виділення парникових газів внаслідок ДВЗ

автотранспорту при маневруванні по території.

Матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та

культурну спадщину.

Об’єкти архітектурної, археологічної та культурної спадщини в районі

розташування об’єкта проектування відсутні.

Ландшафт.

Передбачена проектом планована діяльність спрямована на відвернення

(призупинення) небезпечних геологічних процесів, з метою запобігання

руйнування аварійних ділянок, втрати земельних ресурсів, та на створення

максимально безпечних умов для проживання населення та живих організмів,

що в свою чергу являється опосередкованим заходом зі збереження

біологічного та ландшафтного різноманіття.

Соціально-економічні умови.

Реалізація проектних рішень забезпечить надійний захист місцевого

населення, присадибних ділянок і житлових будівель, які розташовані в межах

аварійних ділянок. Результатом буде здійснення економії коштів на

відшкодування збитків, завданих від шкідливої дії повеней та паводків р.

Стрий. Проведення руслорегулюючих робіт з розчисткою русла покращить

умови проходження паводків та екологічний стан заплави.

54

5. ОПИС ТА ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

З метою визначення доцільності і прийнятності проведення планової

діяльності, з обґрунтуванням економічних, технічних, організаційних,

санітарних, державно-правових заходів щодо забезпечення безпеки

навколишнього середовища, проектом оцінюється вплив на такі компоненти

природного середовища: клімат і мікроклімат, повітряне, водне середовище,

ґрунти, рослинний і тваринний світ, а також соціальне і техногенне

середовище.

Вплив на навколишнє середовище, зумовлений підготовчими і

будівельними роботами матиме короткочасний і локальний характер.

5.1. Клімат, мікроклімат, повітряне середовище, заповідні об’єкти

Руслорегулюючі роботи в руслі і заплаві р. Стрий на території


області не матимуть негативного впливу на чистоту атмосферного повітря і

клімат. Покращення гідрологічного режиму та санітарного стану урочища

позитивно вплине на мікроклімат ділянки. Заповідні об’єкти на даній ділянці

відсутні.

Вплив на повітряне середовище буде тільки під час будівництва, тобто

від роботи машин і механізмів: екскаватора, бульдозера, автокрана,

автосамоскидів, які викидають у повітря шкідливі речовини. Концентрація

шкідливих речовин і газів у повітрі не повинна перевищувати допустимих

значень обумовлених вимогами ДСТУ-Н Б А 3.2-1:2007 «Настанова щодо

визначення небезпечних і шкідливих факторів», а саме:

- окисли азоту – не більше 0,0001% або 5 мг/м3 ,

- окис вуглецю – не більше 0,0017% або 20 мг/м3 ,

- сірчистий газ – не більше 0,00086% або 10 мг/м3 ,

- вуглеводень – не більше 0,00009% або 0,2 мг/м3 .

55

Необхідність оцінки проектованої діяльності на повітряне середовище не

пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря є

незначним, тому проводити розрахунок викидів недоцільно. Організовані

джерела викидів в атмосферне повітря в період експлуатації об’єкта

планованої діяльності відсутні.

При будівництві будуть присутні шуми від машин і механізмів, тому

необхідно також дотримуватись допустимих рівнів шуму – не більше 76 дБ.

5.2. Водне середовище

Технічними рішеннями передбачено руслорегулюючі роботи по

розчистці русла р.Стрий на 6-ти ділянках загальною довжиною 2,84км:









- Ділянка №5 Від ПК14+30 до ПК16+15 – Ліквідація острову в руслі

річки русла на ширині до 40м. Орієнтовний об’єм виїмки - 24626 м3



У відповідності до СНиП 2.06.02-86, запроектовані прокопи-поширення

русла є тимчасовою спорудою і належать до V класу споруд по капітальності.

За розрахункову витрату прийнята витрата паводка 10 % забезпеченості.

Запроектовані роботи не будуть мати негативного впливу на підземні

водоносні горизонти. Рівень ґрунтових вод буде без змін.

При виконанні робіт не допускається забруднення поверхневих вод

паливно-мастильними матеріалами і будівельними відходами. Гранично

допустимі концентрації (ГДК) та орієнтовно допустимі рівні (ОДР) шкідливих

56

речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового

водокористування при цьому не повинні перевищувати допустимих вказаних в

додатку 3 №6025-91 від 21.10.1991р до Санітарних правил та норм. Нагляд

за станом води здійснюється згідно чинного законодавства з періодичним

забором проб з води. При виявленні перевищення ГДК необхідно приймати

заходи по очистці води та виявляти можливі джерела забруднення.

5.3. Ґрунти

Ґрунти ділянки будівництва представлені гравійно-піщаними грунтами із

суглинистим заповнювачем та включенням валунів до15% потужністю до 3,0

м, що підстилаються глинами твердими, нижче аргілітоподібними.

Земляні роботи проводитимуться у поза нерестовий період.

При виконанні комплексу робіт відсутні фактори хімічного,

біологічного та радіоактивного забруднень, що можуть вплинути на надра,

додаткові заходи, що зменшують вплив діяльності об'єкта на надра не

передбачено.

Після завершення робіт будівельна ділянка буде прибрана, місця

стоянки машин і механізмів, а також інші ділянки, де були допущені

порушення поверхні землі в процесі будівництва будуть приведені до

природного стану.

Жорстке дотримання вимог проектних рішень до організації

будівельних робіт дозволяє звести забруднення ґрунтової товщі до

мінімуму і оцінювати ймовірність прояву даного впливу як незначну чи

мінімальну.

Під час провадження планованої діяльності не очікується погіршення

навколишнього природного середовища, а навпаки очікуються позитивний

вплив – захист берега р. Стрий від розмиву, упорядкування прилеглої

території та покращення екологічного стану.

57

5.4. Рослинний і тваринний світ

На ділянці виконання робіт наявна лише чагарникова та трав’яна

рослинність. Після завершення робіт по влаштуванню прокопів-поширень

русла прибережна захисна смуга шириною 50,0 м буде залужена і

господарська діяльність повинна відбуватись з дотриманням вимог ст..88,

ст..89 Водного кодексу України.

Запроектовані заходи не будуть мати негативного впливу на стан

тваринного та рослинного світу.

Проведення робіт на водоймах, пов'язаних з будівництвом, призводить до

зміни стану водного середовища, наносить збитки іхтіофауні, порушує

екологічну рівновагу у водоймах.

Під час будівництва в руслі річок при роботі землерийної техніки

відбувається збільшення концентрації завислих мінеральних речовин в товщі

води, підвищення каламутності, зміна кольору та прозорості води.

Згідно з "Правилами охорони поверхневих вод (Загальні

положення)", затвердженими Держкомприродою 21.02.91 р., вміст завислих

речовин в контрольному створі, розміщеному не далі як 500м від місця

проведення робіт, не повинен підвищуватись більш, ніж на 0,25-0,75 мг/дм3.

Для водойм, що містять в межень більше 30мг/л природних мінеральних

речовин, допускається збільшення їх в воді в межах 5 %.

При виконанні робіт в руслах річок концентрація зависі може

збільшуватися в 20 і більше разів порівнюючи з природними їх вмістом. Це

призводить до зменшення чисельності і біомаси кормових організмів, загибелі

ікри, личинок і молоді риб.

Під впливом завислих частинок відбувається збіднення фітопланктону,

зміна видів домінантів.

Частинки зависі розбивають великі клітини і колонії водоростей,

засипають природні види рослин, збільшують швидкість осадження

планктонних форм.

У зв'язку з малими розмірами частинок, самоочищення водойм

58

проходить надто сповільнено, часткове відновлення фітопланктону

здійснюється на значній відстані від місця проведення робіт.

Зоопланктон на ділянках з підвищеним вмістом завислих частинок

значно бідніший в якісному і чисельному відношенні.

В процесі будівництва відбувається порушення умов існування і

загибель кормових організмів в результаті зміни середовища, скорочується їх

абсолютна чисельність, деякі види випадають із складу зоопланктону.

Зниження чисельності, біомаси і видового складу бентосу пов'язано з

прямим впливом зависі на пошукові функції і умови дихання організмів в зоні

проведення робіт, засипанні донних організмів.

Вплив виконання будівельних робіт на іхтіофауну водойм може

виражатись в загибелі молоді риб, пошкодженні нерестовищ, перетині шляхів

міграції плідників і скату молоді.

У статевозрілих риб в зоні підвищеної каламутності відбуваються

морфометричні зміни в організмі, зокрема, вага і розмір тіла, плодючість, що

впливає на якість та кількість потомства.

Акваторії водойм на період виконання будівельних робіт втрачають

рибогосподарське значення, що пов'язано з відсутністю кормових організмів,

підвищеним шумом при роботі механізмів, підвищеною мутністю, яка не

характерна для сезонного стану водотоку.

Відповідно до характеристики, наданої державним басейновим

управлінням водних живих ресурсів, ділянка р.Стрий в місці виконання робіт є

площею нагулу риб. Відсутність стариць та озер в заплаві обумовлює

відсутність нерестовищ риб, тому розрахунок збитків виконується тільки для

русла річки.

Згідно з проектом будівництва, внаслідок влаштування прокопу

збільшується частина дна площею до 64000 м2, тобто збільшується площа

нагулу бентосоїдних видів риб. Влаштування прокопів-поширення русла

починається з його нижньої частини із залишенням смуги вздовж меженного

рівня шириною не менше 5,0м. Пропуск витрат по прокопам відбувається

тільки після завершення його влаштування і розборки перемичок у верхній

59

частині прокопів-поширень русла. Тому негативні явища від русло

регулюючих робіт зведені до мінімуму. З’єднання прокопу з існуючим руслом

При виконанні берегоукріплювальних робіт біля голів півзагат буде

відбуватись місцевий розмив і утворяться воронки розмиву, які будуть

сприяти створенню сприятливих умов для іхтіофауни. При відсипці

негабаритного каменю безпосередньо в руслі річки, утворюється зона

підвищеної мутності з відповідним негативним впливом на стан кормової бази.

Розрахунок компенсаційних втрат від стану іхтіофауни наведено у

розділі 7.

5.5. Оцінка впливу запроектованої діяльності на соціальне середовище

Ділянка проектування розташована в заплаві р. Стрий на території


області. Сучасні фізико-геологічні явища проявляються у розвитку глибинної і

бокової ерозії. При проходженні паводку 2008 року мало місце руйнування

правобережної захисної дамби з розмивом берегів та підтопленням території

Верхньосиньовидської сільської ради.

Поверхня ділянки сильно розчленена внаслідок значного розвитку

ерозійних процесів.

В долині річки виділяються заплава, І и ІІ надзаплавні тераси. Круті,

обривісті уступи терас місцями обриваються безпосередньо до русла ріки.

Долина ріки Стрий на даній ділянці складена товщею галечникових

грунтів з валугами та піщаним заповнювачем, які на терасах перекриті шаром

легких суглинків з гравієм та галькою до 15%, а також почвенно-рослинним

шаром.

Характерними особливостями ріки є низька пропускна здатність русла,

великі швидкості течії при проходженні паводків, швидкий підйом та падіння

рівнів. Все це сприяє глибинній та боковій ерозії. На протязі 1986 року було

виконано будівництво захисної дамби у с.Верхнє-Синьовидне із кріпленням

плитами ПР 10-10-1,5 та півзагатами, а також регулювання річки шляхом

влаштування прокопу. Захисна дамба побудована на відмітках рівня води 1%

забезпеченості Q=2175м3/с.

60

За час експлутації прокоп занесений на 80%, заріс густим чагарником та

деревами діаметром до 0,3м та висотою до 15м. При проходженні паводку

ріка змінила напрям течії в сторону правого берега.

Сучасні алювіальні відклади представлені гальковим грунтом з піщаним

заповнювачем із включенням валунів 20...25%, місцями вони перекриті

суглинками з включенням щебеня пісковиків до 30%, потужністю 1,1...1,4 м

або насипним ґрунтом (суглинком з включенням гальки до 30 %,

потужністю до 1,5м). Валунно-гальковий матеріал утворений переважно з

пісковиків і алевролітів різного ступеня окатаності. Середній діаметр

галькового ґрунту від 69 до 104мм. Товща валунно-галькового ґрунту,

внаслідок активного процесу донної ерозії весь час зменшується. Початково

шар валунно-галькового ґрунту досягав 6,0м. На даний час в деяких місцях

його товщина не перевищує 1,0м.

Дно ріки складено карпатським (палеогеновим) флішем (перешарування

пісковиків і аргілітів), перекритими гравійно-гальковими відкладами

товщиною до 3,50м. У верхній частині берегів пісковики і аргіліти

перекриваються суглинками з щебенем пісковиків. Несприятливі фізико-

геологічні явища проявляються у розвитку донної та бокової ерозії,

вимиванню заповнювачів (гравійно-галькових та суглинис- тих грунтів) при

проходженні паводків.

Русло ріки шириною 45...140м, хвилясте, розгалужене, з багато

чисельними рукавами, протоками. Під час паводків найбільш потужний

водостік формується поперемінно вздовж уступів лівобережної та

правобережної терас. При цьому відбувається інтенсивний розмив уступів

терас.

Проведення руслорегулюючих робіт з розчисткою русла покращить

умови проходження паводків та екологічний стан заплави.

Проектні рішення прийняті без відводу території під гідротехнічні

споруди з врахуванням земельного законодавства України.

Соціально - економічним наслідком реалізації проекту є забезпечення

зайнятості і поліпшення умов проживання населення.

61

5.6. Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного

стану навколишнього середовища та його безпеки

Екологічна безпека – це такий стан навколишнього природного

середовища, при якому запобігається погіршення екологічної обстановки та

виникнення небезпеки для здоров’я людей.

Екологічна безпека гарантується здійсненням комплексу

взаємопов’язаних технологічних, організаційних та інших заходів. Для

забезпечення нормативного стану довкілля та екологічної безпеки в проекті

передбачаються : захисні заходи – влаштування прокопів-поширення русла;

охоронні заходи – експлуатуюча організація повинна знати і виконувати

вимоги Водного Кодексу України відносно прибережної смуги вздовж ріки, не

допускати захаращення та засмічення русла та прибережної смуги на довжині

не менше 100м вище та нижче від ділянки виконаних робіт; планувальні заходи

– благоустрій території після завершення робіт, в тому числі вздовж берега

ріки.

Виконання запроектованих заходів позитивно вплине на навколишне

середовище. Негативні впливи проектованої діяльності незначні і лише на

період будівництва, які припиняться із завершенням робіт.

При виконанні планових робіт вплив на компоненти середовища

наступний: на водне, техногенне середовище негативного впливу не буде. Після

влашування ставу спостерігатиметься позитивний вплив на мікроклімат

ділянки, Навколишнє середовище і стан грунтів покращиться, так як

ліквідується затоплення і заболочення місцевості. На рослинний світ вплив

буде мінімальний і лише позитивний. Покращиться санітарно-екологічна

ситуація. Можливість виникнення надзвичайних екологічних ситуацій

виключена.

Прийняті проектом рішення та застосовані будівельні матеріали і

конструкції відповідають ДБН, ДСТУ, санітарним нормам, екологічним

вимогам і чинному законодавству. Загалом використовується лише комплекс

позитивних змін гідрологічного, екологічного, економічного і соціального

плану.

62

6. ЗМІСТ МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ

З метою оцінки впливу на довкілля використано дані аналогічних

об’єктів. Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього

природного середовища на прямий чи опосередкований вплив планованої

діяльності, вирішення задач раціонального природокористування у

відповідності з очікуваним станом природного середовища.

Всі методи прогнозування об’єднують у дві групи: логічні і

формалізовані. До логічних методів відносять методи індукції, дедукції,

експертних оцінок, аналогії.

При відсутності про об’єкт прогнозування достовірних відомостей і, якщо

об’єкт не підлягає математичному аналізу, використовують метод експертних

оцінок, суть якого полягає у визначені майбутнього на основі думок

кваліфікованих спеціалістів-експертів.

Метод аналогій полягає в тому, що закономірності розвитку одного

процесу з певними поправками можна перенести на інший процес, для якого

потрібно зробити прогноз.

Формалізовані методи поділяють на статистичний, екстраполяції і

моделювання.

Статистичний метод ґрунтується на кількісних показниках, які дають

можливість зробити висновок про темпи розвитку процесу в майбутньому.

Сутність його полягає в отриманні і спеціалізованому обробленні прогнозних

оцінок об’єкта через опитування висококваліфікованих фахівців (експертів) у

певній сфері науки, техніки, виробництва.

Метод екстраполяції полягає в перенесенні встановленого характеру

розвитку певної території чи процесу в майбутнє. Цей метод ефективний при

короткостроковому прогнозуванні стосовно об’єкта, який тривалий час

розвивався рівномірно без значних відхилень. Ґрунтується він на вивченні

кількісних і якісних параметрів досліджуваного об’єкта за попередні роки з

подальшим логічним продовженням, окресленням тенденцій його розвитку у

прогнозованому періоді.

63

Метод моделювання полягає у побудові моделей, які розглядають з

урахуванням імовірної або бажаної зміни прогнозованого явища на певний

період, користуючись прямими або опосередкованими даними про масштаби та

напрями змін. При побудові прогнозних моделей необхідно виявити фактори,

від яких суттєво залежить прогноз, з’ясувати їх співвідношення з

прогнозованим явищем, розробити алгоритм і програми моделювання змін

довкілля під дією певних факторів.

При прогнозуванні оцінки впливів на довкілля в даному звіті

використовувалися як логічні так і формалізовані методи прогнозування.

В якості вихідних даних про стан довкілля використані дані з кліматичної

характеристики району розташування підприємства.

64

7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА

ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ,

УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, У

ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ

Природоохоронні заходи в період проведення робіт з «Розчистки та

регулювання русла річки Стрий на ділянці біля с. Верхнє Синьовидне (від

впадіння р. Опір і вище по течії 2,83км) на території Сколівського району

Львівської області.» та експлуатації об’єкту планової діяльності після

завершення будівельних робіт:

1) В цілях охорони ґрунту повинно бути передбачено:

- складування будівельних матеріалів та побутових відходів в межах

спеціально відведених місць тимчасового зберігання;

- регулярне вивезення будівельного сміття та відходів з території

будівельного майданчика згідно з укладеними договорами;

- контроль поточного стану та забезпечення своєчасного ремонту машин

і механізмів, що запобігає забрудненню ґрунтового шару паливно-мастильними

та іншими матеріалами;

- заправка машин та спецтехніки проводити поза межами будівельного

майданчика;

- благоустрій та озеленення території.

2) В цілях охорони атмосферного повітря та зменшення викидів

забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинно бути передбачено:

- заборона експлуатації техніки з несправними або не відрегульованими

двигунами і на не відповідному стандартам паливі;

- перевезення сипучих матеріалів, тільки в зволоженому вигляді або під

накриттям;

- фарбування металевих конструкцій в заводських умовах, а в місці їх

монтажу фарбування тільки зварних швів;

- своєчасна підтримка техніки в справному стані за рахунок проведення у

встановлений час техобслуговування і планово-запобіжного ремонту;

- заборона роботи технологічного устаткування на форсованих режимах;

65

3) Для виключення забруднення підземних та поверхневих вод:

- забороняється злив відпрацьованих мастил, палива, розчинників тощо,

на поверхню землі;

- дотримуватись положень Водного Кодексу України;

- роботи проводити з врахуванням нерестового періоду.

4) Заходи щодо зниження впливу відходів на навколишнє середовище:

- відходи сортуються по класах небезпеки, збираються і зберігаються і

накопичуються в контейнерах в спеціально встановлених місцях тимчасового

зберігання на майданчику з твердим покриттям;

- наявність на будівельному майданчику пересувних контейнерів для

відходів будівельних відходів та ТПВ;

- обов'язковий вивіз і подальша утилізація будівельного сміття згідно

укладених угод між будівельною та ліцензованими на це організаціями по

переробці і утилізації відходів.

5) Заходи щодо охорони зелених насаджень:

- огородження дерев, що не підлягають знесенню в межах будівельного

майданчика;

- проведення земельних робіт без пошкодження кореневих систем

існуючих зелених насаджень;

Враховуючи прийняті заходи, негативний вплив на довкілля на стадії

будівництва буде незначний та обмежений за часом. Щодо екологічного ризику

планованої діяльності та він здебільшого полягає у наслідках надзвичайних та

аварійних ситуацій.

Виконання зобов'язань, що приймає на себе замовник та підрядні

організації, по реалізації технічних рішень відповідно до норм і правил

охорони навколишнього середовища та вимог екологічної, пожежної,

санітарно-епідеміологічної, будівельної безпеки на всіх етапах планованої

діяльності, зводить ступінь екологічного ризику до мінімуму. Відповідно до

нижче наведених зобов’язань.

Екологічний ризик при реалізації планової діяльності практично

відсутній, а існуючі впливи на навколишнє середовище не виходять за

66

нормативні межі. Це дозволяє стверджувати, що реалізація даної планової

діяльності не порушить екологічну рівновагу.

Згідно Податкового кодексу України до загальнодержавного податку та

зборів відноситься екологічний податок. Крім того передбачаються

компенсаційні заходи.

Екологічний податок – загальнодержавний обов'язковий платіж, що

справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні

об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу

радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками,

фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу

радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, а також за

утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, для забезпечення

екологічної безпеки, а також безпеки життя та здоров’я громадян.

Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря

забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі

використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими

агентами, тобто суб'єкти господарювання, які:

- здійснюють торгівлю на митній території України паливом

власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням

іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;

- здійснюють ввезення палива на митну територію України.

Так як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів на

території об’єкту планованої діяльності не передбачається, ставки податку за

розміщення відходів не розраховуються. Плата екологічного податку за

розміщення відходів буде включено у вартість договору на поводження з

відходами зі спеціалізованими підприємствами.

Скид у водний об’єкт не відбуватиметься, тому сплата екологічного

податку за скид у водний об’єкт забруднюючих речовин не передбачається.

Протягом проведення будівельних робіт очікується незначний

допустимий вплив на атмосферне повітря, водне середовище, геологічне

середовище та ґрунти, ландшафти; незначний допустимий вплив зумовлений

67

операціями у сфері поводження з відходами; відсутність впливу на кліматичні

фактори, матеріальні об’єкти, техногенні об’єкти та позитивний вплив на

соціально-економічні умови.

Згідно з проектом будівництва, внаслідок влаштування прокопу



починається з його нижньої частини із залишеннм смуги вздовж меженного










Таким чином збитки рибному господарству будуть нанесені внаслідок

пошкодження площ нагулу риб безпосередньо в місцях з’єднання прокопу із

руслом та в зоні підвищення каламутності нижче прокопу.

3 метою зменшення негативного впливу робіт необхідно проводити їх

лише по проектних матеріалах і відповідно до вимог рибного господарства.

Розрахунок збитків в натуральному виразі

Розрахунок збитків, що наносяться рибним запасам, виконаний згідно з

"Временной методикой оценки ущерба, наносимого рыбным запаса в

результате строительства, реконструкции и расширения предприятий,

сооружений и других обьектов и проведения различныx видов работ на

рыбохозяйствєнныx водоѐмах", затвердженої Міністерством рибного

господарства СРСР і Держкомприроди СРСР.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. за N 1545-

ХІІ, "Методика ... " є діючою на території України до прийняття відповідних

68

актів і нормативних документів.

3битки рибному господарству водойм від проведення будівельних

робіт розраховуються внаслідок тимчасової втрати продуктивності нагульних

ділянок русла за формулами:

збитки планктофагам:

1 К3

N = n0 х Р/В х ----- х ----- х S x H x 10-6

, т (1)

К2 100

Збитки бентофагам:

1 К3

N = n0 х Р/В х ----- х ----- х S x 10-6

, т (2)

К2 100

де: n0 - середня біомаса кормових організмів планктону (г/м3), бентосу

г/м2),

Р/В - коефіцієнт для переведення біомаси кормових організмів в

продукцію кормових організмів;

К2 - кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових

організмів в рибну продукцію;

К3 - показник гранично можливого використання кормової

бази, %;

S - площа пошкодження русла водойми, м2;

Н - середня глибина русла річки, м;

10-6

- множник для переведення грамів в тонни.

Площа пошкодження русла залежить від площі безпосереднього

виконання робіт та площі негативного впливу додаткової мутності, що

виникає під час роботи механізмів.

При влаштуванні прокопу при кам’яних грунтах русла (валуни, галька),

мутність практично не виникає. Негативний вплив мутності виникає під час

завершення робіт у верхніх ділянках прокопу.

Відстань розповсюдження частинок грунту (L) в потоці води під час

69

виконання робіт в руслі розраховується за формулою:

H x V

L = ---------- , м (3)

W

де: Н - середня глибина русла, м;

V - середня швидкість течії, мІс;

w - гідравлічна крупність частинок грунту, мІс.

Грунти, що складають русло ріки на 90 % складені частинками Ду 85

мм, для яких w=0,105 мІс. При швидкості течії 0,5 мІс, середній глибині р.

Стрий – 0,8м довжина розповсюдження мутності становить 80,0м. Ширина

прокопу - 70м, відповідно площа впливу завислих частинок на гідробіонтів -

11200 м2.

При виконанні розрахунків за вищенаведеними формулами були

використані такі матеріали:

- рибогосподарська характеристика р. Стрий, надана державним

басейновим управлінням водних живих ресурсів;

- загальна (визначена) площа пошкодження.

112600 м2 - дoдaтковa мутність.

В таблиці 1 наведені показники по кормовій базі риб (планктону,

бентосу) прийняті на підставі даних рибінспекції, літературних матеріалів, та

результати розрахунків іхтіофауні.

Таблиця

Групи

кормових організмів

Чисельне вираження коефіцієнтів Розмір

збитків,

Кг

п, г/м2,

г/м3

W, мЗ, S,

м2

Р/В

І

К2

К3%

Фітопланктон 1,03 11200х1,5 100 50 20 5,46

Зоопланктон 3,8 11200х1,5 20 6 70 11,06

Всього 16,52 ** тимчасове пошкодження дна 11200м

2

Таким чином, загальні збитки рибному господарству від загибелі

кормових організмів внаслідок будівництва складають 16,52 кг, з них 16,52 –

тимчасові.

70

Повне відновлення планктону з врахуванням тривалості виконання робіт

в руслі здійснюється через рік, бентосу протягом 2 років.

Розрахунок збитків у вартісному виразі, спрямування

компенсаційних коштів

Сума компенсаційних коштів для тимчасових збитків визначається за

формулою:

К = М х Кпит. х Кек.еф. х Т

де: К - сума компенсаційних коштів;

М - проектна потужність об'єкта, що дорівнює об'єму збитків:

Кпит. - питомі капіталовкладення на 1 т риби - сирцю у

промповерненні;

Кек.еф. - коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень в рибну

галузь;

Т - час негативного впливу (1 рік для планктону, 2 роки - для

бентосу).

Коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень (0,33) та

питомі капіталовкладення на 1 т риби-сирцю промповернення, що прийняти

по проекту-аналогу відповідної зони рибництва – «Форелеве господарство у

с.Старий Кропивник Дрогобицького району Львівської області» (Київ, ін-т

«Укррибпроект» арх..№55237/2004 і складають:

в цінах 2004 року - 89,26 тис. грн.

в цінах 2018року - 388 ,83 тис.грн.

Вартість будівельних робіт у цінах 2018 року визначена згідно

індексу інфляції.

Результати розрахунків суми компенсаційних, коштів наведені в таблиці .

Види збитків Розмір

збитків, т

Час

негативної

дії

Сума компенсаційних коштів

у цінах 2018 р., тис. грн

всього (без ПДВ)

Планктон 0,00546 1 0,480

Бентос 0,01106 2 0,60

Разом 0,01652 1,080

71

Компенсаційні кошти у розмірі 1080,0 грн. згідно з чинним

законодавством необхідно направити до державних фінансових органів для

використання їх при проведенні заходів з відтворення рибних запасів у

водоймах Львівської області.

На час проведення будівництва сума компенсаційних коштів повинна

бути перерахована за діючими коефіцієнтами вартості будівельних робіт

Вимоги рибного господарства до виконання будівельних

робіт на водоймах

3 метою зниження негативного впливу на рибні запаси р. Стрий під час

будівництва берегоукріплення та руслорегулюючих робіт необхідно

дотримуватись положень Закону України "Про охорону навколишнього

природного середовища", прийнятого Постановою Верховної Ради України від

25 червня 1991 р. №1268-XII, інших природоохоронних документів та

рибогосподарських вимог, а саме:

- обов'язкове узгодження строків початку робіт в межах водойм з

органами рибоохорони;

- не проводити роботи в період нересту риб (березень - червень);

- при обладнанні будівельно-монтажних майданчиків передбачити

спеціальні зони для технічного устаткування, миття, заправки машин та

механізмів. Розміщення цих зон повинно виключати можливість попадання,

стічних вод, палива, масла у проточну воду, на рослинність, культурний шар

ґрунту;

- родючий шар ґрунту в місцях руху важкої гусеничної техніки повинен

бути знятий і складений для використання його в подальшому при

рекультивації ґрунту;

- після закінчення робіт ділянки, на яких вони проводились, повинні бути

очищені від будівельного сміття і матеріалів.

72

8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО

ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО

ВРАЗЛИВІСТЮ ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ,

ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ’ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ

НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ

РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

Рівні очікуваних впливів і впровадження передбаченого проектом

комплексу заходів щодо забезпечення нормативного стану довкілля та

його безпеки виключають можливість виникнення значного негативного

впливу планованої діяльності на довкілля та виникнення надзвичайної

екологічної ситуації.

Крім того, заходи русло регулюючі роботи належать до

природоохоронних і направлені на відвернення (призупинення)

небезпечних геологічних процесів, з метою запобігання руйнування берега

та втрати земель.

Робочий проект “Розчистка та регулювання русла річки Стрий на ділянці

біля с.Верхнє Синьовидне (від впадіння р.Опір і вище по течії 2,83км) на

території Сколівського району Львівської області” виконаний у відповідності

до рішення Львівської обласної ради від 15.09.2015 №1 427 «Про

затвердження порядку проведення руслоочисних, руслорегулюючих та

днопоглиблювальних робіт на річках області», згідно листа-замовлення та

завдання на проектування, виданого Сколівською районною державною

адміністрацією Львівської області за участю інвестора «ТзОВ «Добробуд-

Сколе».

Мета проекту – зменшення шкідливої дії вод - розмиву лівого та правого

берегів р.Стрий на ділянці від впадіння р.Опір і вище по течії 2,83км шляхом

проведення руслорегулюючих робіт на р.Стрий з поширенням русла і

ліквідацією відмілин вздовж берегів.

В основу проекту покладені матеріали польових обстежень, фондових

матеріалів Львівського облводресурсів та Дрогобицького УВГ, робочих

проектів шифр 33.62-12264/85 «Регулирование р.Стрый в с.В. Синевидное

Сколевского района Львовской области» виконаного інститутом

73

„Львівдіпроводгосп” та «Ліквідація наслідків повені 23-27 липня 2008 року на

річках по Сколівському району Львівської області. Берегоукріплення.

В.Синьовидненська селищна рада» шифр 3452/8.01, інв.№45742, розробленого

ВАТ Інститут транспорту нафти (матеріали геологічних, гідрологічних

досліджень) та матеріали інженерно-топографічних вишукувань

Можливий негативний вплив природно-кліматичних умов:

- сильні вітри (шквали), що супроводжуються сильним дощем з

крупним градом та сильними пиловими бурями, сильні дощі спостерігаються з

періодичністю 1 раз на 3 роки, носять локальний характер і пов’язані з виходом

на територію області південних циклонів;

- вітер із швидкістю 25м/с і більше на території області

спостерігається 1 раз на 3 роки, його тривалість може досягати до 2-х діб.

Сильні вітри викликають на території області сильні курні бурі, стихійні курні

бурі (відзначають 1 раз у 3-5 років), смерчі, що супроводжуються зливами і

крупним градом відзначаються на території області 1 раз у 10 років.

До факторів, які можуть призвести до аварійних ситуацій, під час

виконання будівельних робіт належать:

- виникнення локальної пожежі в разі порушення протипожежних

заходів (паління, розпалювання вогнищ та використання відкритого вогню,

тощо);

- порушення режимів експлуатації будівельних машин та бладнання;

- порушення цілісності технологічного обладнання (розрив,

руйнування);

- помилкові дії персоналу.

У зв'язку з вищевикладеним, у проекті передбачена система заходів

безпеки, спрямована на запобігання виникнення аварійних ситуацій,

попередження їх розвитку, обмеження масштабів і наслідків аварій, мінімізацію

шкідливого техногенного впливу на довкілля при аваріях, що включає технічні

та організаційні заходи, в тому числі:

- будівельно-конструктивні, передбачені нормами і правилами при

організації виробництва;

74

- забезпечення вимог пожежної безпеки на об'єкті;

- підвищену вимогу до надійності будівельних машин та обладнання;

- постійне спостереження і періодичний контроль за

станом обладнання в процесі виконання робіт;

- періодичний контроль за технічним станом механізмів

та обладнання;

- захист від прямих ударів блискавок та захисне

занулення і заземлення технічного обладнання;

- суворе дотримання технологічної дисципліни і вимог

техніки безпеки;

- розташування машин та обладнання так, що забезпечує безпеку і

зручність його обслуговування і ремонт;

- під час експлуатації берегозахисної споруди регулярне обстеження

та своєчасний ремонт та/або проведення реконструкції.

У разі виникнення аварії на поруч розташованих об’єктах територія

об’єкта будівництва не потрапляє до зони можливих надзвичайних ситуацій.

Аналіз прийнятих технічних рішень дозволяє зробити висновок про те,

що створення аварійних ситуації, розвиток аварійної ситуації і перехід стану зі

стадії аварійної ситуації в стадію аварії, яка тягне за собою негайну загрозу

життю людей та довкіллю, практично зведено до мінімуму за рахунок

передбачених вищеперерахованих заходів.

Крім того, для запобігання стороннього втручання у діяльність об’єкта, як

запобіжний захід, рекомендовано передбачити забезпечення будівельного

майданчика охороною.

75

9. ВИЗНАЧЕННЯ ТРУДНОЩІВ ТА НЕДОЛІКІВ, ВИЯВЛЕНИХ У

ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

При підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля товариства з обмеженою

відповідальністю «Добробуд-Сколе» «Розчистка та регулювання русла річки

Стрий на ділянці біля с.Верхнє Синьовидне (від впадіння р.Опір і вище по течії

2,83км) на території Сколівського району Львівської області.» суттєвих

труднощів не виникло.

Науково-методологічні та методичні дані дали змогу чітко визначити усі

фактори довкілля, на які впливатиме планова діяльність, а також оцінити

допустимість негативного впливу відповідно до норм законодавства України.

76

10. ВІДПОВІДІ ТА ПОЯСНЕННЯ ДО ЗАУВАЖЕНЬ І ПРОПОЗИЦІЙ

ГРОМАДСЬКОСТІ

Згідно закону України “Про оцінку впливу на довкілля” протягом 20 днів

з дня офіційного оприлюднення повідомлення про планову діяльність, яка

підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати

уповноваженому територіальному органу зауваження і пропозиції щодо

планової діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що

підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля

ТЗОВ «Добробуд-Сколе» було надруковано у газеті «Високий Замок»

18.09.2019 року № 103 та газеті «Бойківська Думка» (додаток).

У відповідності до листа департаменту екології та природних ресурсів

Львівської ОДА №31-1498/0/2-18 від 10.10.2018р. протягом 20 днів з дати

офіційного оприлюднення повідомлення про планову діяльність ТзОВ

««Добробуд-Сколе»», пропозицій громадськості щодо планової діяльності,

обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до

звіту з оцінки впливу на довкілля не надходило.

77

11. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ

Відповідно до Закону України „Про охорону навколишнього природного

середовища” та постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 „Про

затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”.

Відповідно до ст. 15 цього Закону, місцеві ради несуть відповідальність за стан

навколишнього природного середовища на своїй території і в межах такої своєї

компетенції а саме:

- забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних

прав громадян;

- затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планування і

забудови населених пунктів, їх генеральні плани та схеми промислових вузлів;

- дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ і

організацій у порядку, визначеному законом;

- організовують вивчення навколишнього природного середовища.

- організують в разі необхідності проведення екологічної експертизи:

візуальний огляд, регулярний відбір зразків/проб та їх дослідження, регулярні

опитування та зустрічі із громадою, що потенційно може зазнати шкоди від

об’єкту, регулярний перегляд (не менше одного разу на рік) програми

моніторингу та її коригування в разі необхідності тощо;

- забезпечують інформування населення про стан навколишнього

природного середовища, функціонування місцевих екологічних

автоматизованих інформаційно-аналітичних систем;

- організують роботу по ліквідації екологічних наслідків аварій,

залучають до цих робіт підприємства, установи та організації, незалежно від їх

підпорядкування та форм власності, і громадян;

- здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону

навколишнього природного середовища.

Програма екологічного моніторингу буде працювати під час будівельних

робіт та опісля. Водоохоронні заходи – охорона водних ресурсів та запобігання

їх забруднення згідно чинного законодавства.

78

За результатами проведеної оцінки впливів на довкілля визначено, що під

час планованої діяльності, негативний вплив на навколишнє середовище не

передбачається.

Вплив на такі фактори довкілля, як атмосферне повітря, водне середовище,

рослинний та тваринний світ, шумове навантаження, спричинений будівельним

роботами оцінюється як короткочасний та допустимий.

Значний негативний вплив на довкілля під час виконання будівельних

робіт та провадження планованої діяльності не передбачається.

79

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Планова діяльність передбачає розчистку та регулювання русла річки

Стрий на ділянці біля с.Верхнє Синьовидне (від впадіння р. Опір і вище по течії

2,83 км) на території Сколівського району Львівської області. Передбачається

проведення руслорегулюючих робіт по розчистці русла р. Стрий на 6-ти

ділянках.

Попередньо виконується зведення чагарнику. Далі розробка ґрунту

виконується бульдозером потужністю 96 квт з пересуванням ґрунту в сторону

берега та екскаватором з ковшем ємністю 0,5-1,0м3. Виїмка ґрунту виконується

до глибини 0,4м нижче меженного горизонту і вище існуючого дна на 0,2 м.

Заходи по охоронi земель розроблено у вiдповiдностi до “Закону про

охорону навколишнього природного середовища", затвердженого 25.06.91р.

Верховною Радою України.

До заходiв по збереженню навколишнього природного середовища при

будiвництвi належать:

-охорона землi вiд забруднення вiдходами будiвництва, які підлягають

вивозу і утилізації в спеціально відведених місцях.

-попередження забруднення поверхневих і грунтових вод відходами

будівництва та паливно-мастильними матеріалами;

Доставка будівельних матеріалів та техніки виконується по існуючих

під'їздних дорогах.

Майданчик для тимчасового складування матерiалiв підлягає

плануванню та забезпечується засобами пожежогасiнння.

Заправка будівельної техніки паливно-мастильними матеріалами

виконується з автоцистерн. Залишки будiвельних матерiалiв вивозяться за межi

територiї пiсля закiнчення будiвництва.

Витрати по утриманню пожежної служби, а також по вивезенню

будiвельного смiття з майданчика пiсля закiнчення будiвництва покриваються

за рахунок накладних витрат.

Згідно ДБН А-3.1-5-2009 розділ 10 ”Організація будівництва”

передбачаються тільки заходи по облаштуванню майданчиків тимчасового

80

складування матеріалів та інвентарних будівель. Конструктивні рішення по

облаштуванню майданчиків згідно ДБН А-3.1-5-2009, повинні розроблятися в

проекті виробництва робіт, що входить в компетенцію генеральної підрядної

організації.

Кiлькiсть працюючих на будiвництвi визначено на пiдставi трудозатрат

згідно локальних ресурсних кошторисів і складає 10 чоловік.

Забезпечення робiтникiв при необхiдностi житлом здiйснюється

встановленням пересувних будинків-вагончикiв та оренди житла на мiсцi.

Виконання БМР i здавання об'єкта в експлуатацiю здійснюється

будівельною організацією, яка має ліцензію на виконання даних робіт.

При проведенні планової діяльності спостерігатиметься тимчасовий

вплив на повітряне середовище при роботі машин і механізмів – в період

проведення робіт із розчистки русла ріки, а максимальні концентрації

забруднюючих речовин не будуть перевищувати нормативні показники; - при

будівництві відбуватиметься тимчасове забруднення річкових вод ріки, при

експлуатації – поліпшення якості поверхневих вод; - грунт від розчистки

русла частково використовується для підсипки берегів (відновлення уступів

першої надзаплавної тераси; втрати водних біоресурсів при роботі

екскаватора будуть компенсовані, згідно чинного законодавства.

Так, згідно з проектом будівництва, внаслідок влаштування прокопу



починається з його нижньої частини із залишеннм смуги вздовж меженного









81


Таким чином збитки рибному господарству будуть нанесені внаслідок

пошкодження площ нагулу риб безпосередньо в місцях з’єднання прокопу із

руслом та в зоні підвищення каламутності нижче прокопу.

3 метою зменшення негативного впливу робіт необхідно проводити їх

лише по проектних матеріалах і відповідно до вимог рибного господарства.

Загальні збитки рибному господарству від загибелі кормових організмів

внаслідок будівництва складають 16,52 кг, з них 16,52 – тимчасові. Повне

відновлення планктону з врахуванням тривалості виконання робіт в руслі

здійснюється через рік, бентосу протягом 2 років.

Соціально - економічним наслідком планової діяльності є забезпечення

зайнятості і поліпшення умов проживання населення. Проведення

руслорегулюючих робіт з розчисткою русла покращить умови проходження

паводків та екологічний стан заплави.

З метою зменшення можливого негативного впливу передбачено

організаційно-технічні та природоохоронні заходи відповідно вимог

природоохоронного законодавства України.

83

ДОДАТКИ

ЗАТВЕРДЖУЮ» Директор ТзОВ...

Documents