Івана КупалаУкраїнське свято

Свято Івана Купала є слов‘янська традиція святкування літнього

сонцестояння.

Метою свята було приворожити урожай.

Молодь дуже

Полюбляла саме

свято та традиції з

ним пов’язані.

Святкування

розпочиналося з

плетення вінків з

польових квітів.

Потім кожна дівчина

доповнювала свій віночок

свічками та пускала його

до води. Такий віночок

був символом щастя та

кохання.

Хлопці ж стрибали до води та намагалися

упіймати віночки дівчат, до яких вони були закохані.

Чий віночок парубок дістане, того дівчина має

поцілувати.

Коли темніло всі йшли до

лісу, але окремо хлопці та

окремо дівчата. Дівчата

співали і несли гільце

фруктового дерева,

прикрашене квітами.

Молоді чоловіки розпалювали велике вогнище.

Дівчата ходили навколо вогню та співали купальські

пісні. Потім усі стрибали через вогнище, закохані

пари трималися за руки і, якщо їм вдавалося

перестрибнути, невідпускаючи рук, то казали, що

ця пара проживе “ душа в душу“ довго та

щасливо.

Люди вірили, що лише в ніч на Купала розквітає

папороть, а кому вдасться її цвіт знайти, стане

багатим, щасливим, невразливим для злиднів та

чар і буде мати все, що забажає.

Також існувала легенда,

що той, хто побачить цвіт

папороті, зможе бачити

крізь землю, тобто знайде

коштовне каміння та

скарби.

Казали, що духи в ту ніч

усіма способами людям

заважати в пошуку цвіту

папороті.

Люди також

вірили, що в ніч на

Купала взагалі не

можна спати, аби

оберігати свій дім

та худобу від злих

духів.

Зранку ж кожен

хотів покупатися в

річці або озері,

щоб очистити тіло

і душу.