Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради

Районний методичний кабінет

З початкової школи в основну:

проблеми наступності

Методичний збірник

м. Кривий Ріг2013 рік

З початкової школи в основну: проблеми наступності. Методичний збірник, - 2013.- 26 с.

Підготовлено творчою групою вчителів початкових класів Саксаганського району м. Кривого Рогу:

Дрябіна Г.М., керівник творчої групи, вчитель вищої категорії, старший вчитель КСШ № 118, Сидоренко С.В., член творчої групи, вчитель вищої категорії, вчитель-методист КНВК № 35,

Яременко О.Б., член творчої групи, вчитель вищої категорії, вчитель-методист КЗШ № 41.

Допомогти дітям якомога легше пройти період адаптації до нових умов, зв'язаних зі зміною зовнішніх обставин і починаючих внутрішніх змін - важливе завдання для всіх дорослих, які беруть участь у навчанні і вихованні школярів.

Збірник містить короткий опис наукових аспектів подолання проблем наступності, методичні поради щодо подолання дезадаптації п’ятикласників, таблицю вивчення рівня адаптації випускників початкової школи. Запропоновано заходи щодо координації зусиль адміністрації школи, вчителів початкових класів, класних керівників 5-х класів, вчителів – предметників та батьків для подолання проблеми наступності без ускладнень.

2

Рецензент: Лавренко Л.І. – завідуюча методичним кабінетом Саксаганського відділу освіти

ЗМІСТ

Передмова……………………………………………… 4

Наукові аспекти проблеми наступності……………. 5

Фактори, що спричиняють дезадаптацію п’ятикласників…………………………………..…… 8

Таблиця вивчення рівня адаптації випускниківпочаткової школи……………………………..…….. 9

Напрямки роботи з подолання проблеми наступності…………………………………………... 14

Пам'ятка батькам п'ятикласника……………….…… 17

Проблема психолого - педагогічної адаптації випускниківпочаткової школи у 5 класі (проблеми, новоутворення, протиріччя)…………………………………………... 19

Робота з учнями, які мають низький рівень загальнонавчальних умінь………………………….. 22

Робота з учнями, котрі мають високий рівень інтелекту……………………………………………… 23

Рекомендації класним керівникам, учителям-предметникам…………………………….. 24

Рекомендації для батьків……………………………. 25

Література…………………………………………... 263

Передмова

П'ятикласники… Ще вчора вони були маленькими, вчилися в окремому класі, ходили, як каченятка, за своєю першою вчителькою. Сьогодні вони підросли, посміливішали й бігають по всій школі, плутаючи кабінети. Вони вже дорослі. Але якою видається їм ця дорослість ?

Одним дітям комфортно у школі. У них піднесений настрій, позитивні емоції, і це додає їм сили, допомагає їм долати труднощі; які виникають у процесі навчання. Але є й такі діти, які сприймають школу зовсім не так. Їм тривожно, страшно, незатишно. І це зрозуміло: діти перейшли до середньої школи, і їхнє шкільне життя кардинально змінилося.

Треба звикнути до нових учителів, з'явилося багато нових предметів, замість затишного «свого» класу - безліч кабінетів. Деякі діти перелякані, почуваються маленькими, беззахисними й безпорадними.

Допомогти дітям якомога легше пройти період адаптації до нових умов, зв'язаних зі зміною зовнішніх обставин і починаючих внутрішніх змін - важливе завдання для всіх дорослих, які беруть участь у навчанні і вихованні школярів.

4

Наукові аспекти проблеми наступності

Наступність у педагогіці - дидактичне правило, що передбачає засвоєння учнем понять в їх логічному зв’язку та взаємозалежності.

Проблеми наступності мають кілька наукових аспектів:  психологічний - пов'язаний з вивченням природного логічного зв'язку в розвитку дітей, визначенням специфіки переходу від однієї провідної діяльності до іншої, виокремленням закономірностей психічного розвитку учнів на перехідному етапі; 

педагогічний - спрямований на з'ясування специфіки прояву феномена наступності у різних педагогічних категоріях; 

методичний - стосується визначення послідовних логічних зв'язків у меті, завданнях, змісті, методах, організаційних формах і засобах навчально-виховного процесу.

Перебудовчі процеси, пов'язані із модернізацією освіти, характеризуються новими підходами до організації навчально-пізнавальної діяльності дітей молодшого та середнього шкільного віку. Неузгодженість освітньо-педагогічної діяльності на суміжних ступенях освіти ускладнює реалізацію процесу наступності. 

При переході учнів з початкової школи в середню кардинально змінюється ряд характеристик

5

соціального середовища: діти поптрапляють в нові умови навчання, до яких вони повинні адаптуватися. В початковій школі учні звикли до стилю викладання і вимог одного вчителя, його турботи. В 5 класі необхідно пристосуватись до різних вчителів, їх особливостям, різним вимогам. Класний керівник, в силу своєї завантаженості, як правило, не в змозі приділяти достатньо уваги своїм новим учням, хоч саме в п'ятому класі школярі цього особливо потребують. По висловлюванню Р. Бернса, п'ятикласники, переходячи з початкової школи в середню, відчувають себе "маленькой рыбешкой, попавшей в большой пруд".

Якщо в початковій школі учитель - фігура, яка багато в чому нагадує батьків, то в середній школі учителям така позиція невластива. Тут від учнів очікується більш незалежної, самостійної і відповідальної поведінки, до чого багато дітей не готові. Учителі середньої школи часто не роблять різниці між п'ятикласниками і іншими учнями середньої школи. Педагоги не надають потрібного значення важливості проблем адаптації дітей до нових умов, пред'являють до них високі вимоги, не вникаючи в їх труднощі, індивідуальні особливості, складність перебудови позиції, переходу від одних умов і стиля взаємовідносин до інших.

Багато дітей дуже хвилюється із-за погіршення успішності, зниження шкільних оцінок. Це також турбує батьків, вони іноді навіть підвищують вимогливість, сварять дітей за безвідповідальність або лінь, замість того щоб з розумінням віднестись до складного періоду в житті дитини, підтримати її,

6

одобрити. Іноді незадовільна адаптація школярів приводить до взаємного невдоволення, конфліктам між новими вчителями, класним керівником, учнями та їх батьками.

Необхідність швидко пристосовуватися до нових умов, виправдовувати сподівання вчителів і батьків у відношенні навчальних успіхів при різкій зміні умов навчання, сама по собі є стресогенним фактором, викликає стан напруги і ризик дезадаптації. Крім того, ця категорія учнів середньої школи потребує підвищеної педагогічної і психологічної уваги у зв'язку з тим, що даний віковий період знаменує початок вікової кризи при переході від дитинства до передпідліткового віку.

На межi початкової i середньої ланок загальноосвiтньої школи виникає комплекс психологiчних, педагогiчних та методичних проблем, якi можуть мати як об’єктивний, так i суб’єктивний характер. Адаптацiя школярiв є одним iз найважливiших елементiв наступностi. Загальмування процесу адаптацiї позначається на загальних результатах навчання. Воно пояснюється насамперед тим, що пiд час переходу школяра з початкової ланки до середньої змiнюється його статус, а також зміст, мета, завдання, умови та вимоги до навчання і виховання. На "стиках" мiж ланками й ступенями безперервної освiти виникають об’єктивні дiалектичнi суперечності, що перешкоджають створенню оптимальних умов, якi забезпечують наступнiсть. Тому пiд час переходу до кожної наступної освiтньої ланки школярi суб’єктивно вiдчувають i змушенi долати рiзного роду труднощi.

7

Стан дітей в цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, зниженням інтересу до навчання, з психологічної - зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності, порушенням взаємовідносин з однолітками та дорослими.

Чому навчання у 5 класі для багатьох учнів перетворюється на страждання?

Багаторічні спостереження за переходом учнів із початкової ланки навчання в середню дозволяють виділити фактори, що спричиняють дезадаптацію п’ятикласників:

- поява багатьох вчителів-предметників з різним темпераментом і емоційним настроєм;

- неготовність вчителів-предметників до роботи з школярами молодшого шкільного віку;

- неузгодженість в роботі класоводів та вчителів-предметників щодо методів навчання і виховання;

- невідповідність у складності навчальних програм;

- різниця в стилі спілкування з учнями вчителів початкової і середньої ланки;

- відсутність однакових вимог до оцінювання учнів;

- складність викладення матеріалу в підручниках для 5 класу;

- збільшення тижневого навантаження та обсягу домашніх завдань;

- зменшення опіки з боку вчителів та батьків;- відсутність єдиного підходу до організації

адаптаційного періоду.

8

Дуже важливо, щоб класний керівник разом з шкільним психологом протягом перших місяців навчання у середній ланці детально вивчили рівень адаптації кожного п’ятикласника.

Пропонуємо таблицю вивчення рівня адаптації випускників початкової школи

1 шкала - Пізнавальна активність5 б. Активно працює на уроці, часто піднімає руку і

відповідає вірно.4 б. На уроці працює, позитивні і негативні

відповіді чергує.3 б. Рідко піднімає руку, але відповідає правильно.2 б. Навчальна активність на уроці носить

короткочасний характер, часто відволікається, не чує питання.

1 б. Пасивний на уроці, дає негативні відповіді або не відповідає зовсім, часто відволікається, переписує готове з дошки.

0 б. Навчальна активність відсутня.

2 шкала - Засвоєння знань (успішність)5 б. Правильне безпомилкове виконання домашніх

завдань.4 б. Невеликі помарки, одиничні помилки.3 б. Рідкі помилки, пов'язані з пропуском букв і їх

заміною.2 б. Погане засвоєння матеріалу з одного з основних

предметів, велика кількість помилок.1 б. Часті помилки, неохайне виконання завдань:

багато виправлень, закреслень (непостійність оцінок, середній бал).

9

0 б. Погане засвоєння програмного матеріалу з усіх предметів: грубі помилки, велика їх кількість (низька успішність з усіх предметів).

3 шкала – Поведінка на уроці5 б. Сидить спокійно, сумлінно виконує усі вимоги

учителя.4 б. Виконує вимоги учителя, але іноді, на короткий

час відволікається від уроку.3 б. Зрідка обертається, обмінюється короткими

репліками з товаришами.2 б. Часто спостерігається скутість в рухах, позі,

напруженість у відповідях.1 б. Виконує вимоги учителя частково,

відволікається на сторонні заняття, крутиться або постійно розмовляє.

0 б. Не виконує вимоги учителя: велику частину уроку займається сторонніми справами (переважають ігрові інтереси).

4 шкала – Поведінка на перерві5 б. Висока ігрова активність, охоче бере участь в

рухливих, колективних іграх.4 б. Активність виражена в малому ступені: віддає

перевагу заняттю в класі з кимось із хлопців, читання книг, спокійні ігри.

3 б. Активність дитини обмежується заняттям, пов'язаним з підготовкою до наступного уроку (готує підручники, зошити, миє дошку, прибирає клас).

2 б. Не може знайти собі заняття, переходить від однієї групи до іншої.

10

1 б. Пасивний, рухи скуті, уникає інших.0 б. Часто порушує норми поведінки: заважає іншим

дітям грати, нападає на них, кричить на них, не змінює своєї поведінки, коли роблять зауваження (не володіє собою)

5 шкала – Взаємовідносини з однокласниками5 б. Товариський, легко контактує з дітьми.4 б. Малоініціативний, але легко вступає в контакт,

коли до нього звертаються діти.3 б. Сфера спілкування обмежена: спілкується

тільки з деякими хлопцями.2 б. Вважає за краще знаходитися поряд з дітьми,

але не вступає з ним в контакт.1 б. Замкнутий, ізольований від інших дітей, вважає

за краще знаходитися одному (інші діти байдужі до нього).

0 б. Проявляє негативізм по відношенню до дітей, постійно свариться і кривдить, і інші діти його не люблять.

6 шкала – Відношення до вчителя5 б. Проявляє дружелюбність по відношенню до

учителя, прагне сподобатися йому, після уроку часто підходить, спілкується з ним.

4 б. Дорожить хорошою думкою учителя про себе, прагне виконати усі його вимоги, у разі потреби сам звертається до нього по допомогу.

3 б. Старанно виконує вимоги учителя, але по допомогу частіше звертається до однокласників.

2 б. Виконує вимоги учителя формально, не зацікавлений в спілкуванні з ним.

11

1 б. Уникає контакту з учителем, при спілкуванні з ним легко бентежиться, говорить тихо, запинається.

0 б. Спілкування з учителем призводить до негативних емоцій: ображається, плаче навіть при щонайменшому зауваженні.

7 шкала – Емоційне благополуччя5 б. Гарний настрій, часто сміється, посміхається.4 б. Спокійний емоційний стан.3 б. Епізодично проявляє зниження настрою.2 б. Негативні емоції:

а) тривожність, прикрість, іноді страх;б) образливість, часто свариться з дітьми, підвищує голос.

1 б. Депресивний настрій, плач без всяких причин.0 б. Агресія (спалахи гніву, злості) проявляється в

стосунках з дітьми (може ударити, щось зламати, затіяти бійку) і в стосунках з учителем.

АДАПТАЦІЯ УЧНІВ __ КЛАСУ, 20__/20__ уч. рік

№ Прізвище учня Шкали Разом1 2 3 4 5 6 7

123

Учитель_________________________Результати спостереження:22-35 б. – зона адаптації

12

15-21 б. – зона неповної адаптації0-14 б. – зона дезадаптації

Аналіз результатів рівня адаптації кожного учня допоможе скоротити перехідний період, пом'якшити пов'язані з ним фактори негативного характеру.

У тому навчальному закладі, де вміло скоординовані зусилля адміністрації школи, вчителів початкових класів, класних керівників 5-х класів та вчителів – предметників, проблема наступності долається майже без ускладнень.

13

Напрямки роботи з подолання проблеминаступності

З цією метою необхідно:

Адміністрації:• проводити з вчителями 5 класів педконсіліуми та

консультації з метою надання адресної допомоги в роботі як з класом, так із кожним конкретним учнем;

• в жовтні проводити міни-педради з метою вивчення індивідуальних особливостей та навчальних можливостей учнів 5 класів;

• формувати стійкі пари вчителів «ті, що передають – ті, що приймають»;

• контролювати вивчення вчителями-предметниками, які викладають в 5 класах, вимог Програми початкової школи, щоб уникнути висунення понад програмових вимог до знань, умінь і навичок випускників початкової школи.

Керівникам ШМК:• узгодити норми оцінювання знань учнів

початкової і середньої ланок;• дотримуватись вимог щодо обсягу і характеру

домашніх завдань з метою усунення перевантаження учнів 5-х класів.

14

Класним керівникам і вчителям - предметникам 5-х класів: • Уважно вивчити особові справи, характеристики

класу і учнів-випускників початкової школи спільно з першим учителем.

• Суворо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і вимог при роботі з дітьми молодшого підліткового віку.

• Використовувати методи активізації і прийоми диференційованого навчання, сприяти розвитку індивідуальних здібностей учнів.

• Дотримуватися на уроках оптимального темпу діяльності і рівня науковості при поданні учбового матеріалу, створювати ситуації успіху для усіх учнів.

• Брати участь в засіданнях шкільної методичної комісії учителів початкових класів з метою аналізу змісту програми, спадкоємності методів і прийомів навчання молодших підлітків, єдності вимог до знань учнів.

• Практикувати проведення уроків – знайомств учителів-предметників у випускних класах початкової школи і відвідування уроків колег в паралелі.

• Відвідувати уроки учителів-предметників учителями початкових класів.

• Організовувати корекційні заняття з групами учнів по зниженню фону тривожності, збудливості, агресії.

15

• Організовувати проведення індивідуальних консультацій психолога і соціального педагога з дітьми і їх батьками щодо проблем адаптації до навчання в середній ланці, поведінки і виховання дітей.

• Продовжувати розпочату в початковій школі роботу по формуванню класного колективу і самосвідомості учнів, використовуючи активні форми роботи з дітьми.

Вчителям початкових класів:• забезпечувати всебічний розвиток особистості

молодшого школяра;• працювати над розвитком самостійності

молодших школярів;• поступово урізноманітнювати й ускладнювати

форми, методи та прийоми роботи з учнями, структуру уроків;

• розвивати вміння користуватися різними навчальними посібниками, довідковою літературою;

• дотримуватись єдиних вимог щодо оформлення письмових завдань;

• приділяти велику увагу розвитку зв’язного мовлення учнів;

• оптимально розвивати, розширювати й ускладнювати вимоги до учнів;

• психологічно готувати учнів до переходу на предметну систему навчання, підтримувати тісний зв'язок з учителями старших класів.

16

У п'ятикласника є потреба в справедливості, повазі і самостійності, він вимагає серйозного, довірливого відношення з боку батьків. Зневага цими вимогами, незадоволення цієї потреби загострює негативні риси підліткової кризи. Якщо вдома не пропонують дітям засобів реалізації їх почуття дорослості, воно все одно проявиться, але самим невигідним чином – упевненістю підлітка у батьківській несправедливості і необ'єктивності.

На перших батьківських зборах у 5 класі класному керівнику важливо налаштувати батьків на тісну співпрацю, спрямовану на успішну адаптацію їх дітей до нових умов навчання.

На допомогу батькам може прийти наступна пам’ятка:

Пам'ятка батькам п'ятикласникаУ ваших дітей проблемно-переламний період,

тому будьте особливо спостережливими, уважними, небайдужими.

У 5-му класі розширився обсяг основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час для підготовки уроків.

Забезпечте своїм дітям вдале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.

Навчальні програми включають більше теоретичного матеріалу. Тому слід привчати дітей заучувати напам’ять окремі правила з математики, української мови, географії тощо.

17

Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Хай удома виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів.

Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.

Дбайте про те, щоб дитина навчалась бути охайною в усьому, включаючи бережливе ставлення до підручників.

Ніколи не поспішайте з висновками ні про дитину, ні про вчителя - прийдіть у школу, поспілкуйтеся з учителем.

Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та довідкову літературу.

Пам'ятайте, що клас, де навчається ваша дитина, - об’єднання трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, у тим кращій атмосфері буде формуватись ваш хлопчик чи дівчинка. Це залежить від кожного, й від вас теж.

Не забувайте: дитину не слід карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.

Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.

Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.Умійте ставити себе на місце дитини.Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає

шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - перший ворог.

18

Проблема психолого - педагогічної адаптації випускників початкової школи у 5 класі

Перехід учнів з початкової школи в середню справедливо вважають кризовим періодом. Багаторічні спостереження педагогів свідчать про те, що цей етап завжди пов'язаний зі зниженням успішності, хоча б тимчасовим. Учням, що звикли до порядку початкової школи, необхідний час, щоб пристосуватися до нового темпу і стилю життя, у цей період зовнішні зміни збігаються в часі з початком фізіологічних змін в організмі дітей, Усе це, безумовно, відбивається на успішності.

Зниження успішності 5-х класів викликає тривогу батьків, учителів, адміністрації школи і самих дітей. Школярі частіше бувають неуважними, дратівливими, можуть неадекватно реагувати на зауваження вчителів, батьків.

Вікові психологічні особливості передпідліткового віку визначаються такими новоутвореннями, як: почуття дорослості, рефлексія, орієнтація на ровесників.

В цьому віці вперше виникає і розвивається "почуття дорослості": школяр гостро відчуває, що він уже майже не дитина. Почуття дорослості виявляється в прагненні до незалежності, самостійності, утвердженні своєї особистої гідності і вимогам до дорослих поважати ці прагнення і рахуватися з ними. Може проявлятися демонстративна поведінка: бурні

19

протестні реакції, образи, впертість, підкреслений негативізм. В дослідженнях виявилось, що більш всього п'ятикласників засмучують ситуації емоційного тиску, неприязні нехтування. "Коли кричать, принижують, поводяться як з маленькими, не поважають", - так закінчують початок речення "Я засмучуюсь, коли..." більш, ніж половина дітей цього віку. Дорослі повинні уважно відноситись до почуття особистої гідності, яке формується, і на основі якого можна виховувати відповідальність, самостійність, цілеспрямованість і вольові якості.

Протиріччя віку заключаються в тім, що молодший підліток відчуває одночасно потребу в тому, щоб проявити самостійність, як дорослий, і в той же час він потребує турботи і опіки, як дитина. Педагоги і батьки, взаємодіючи з дітьми цього віку, з однієї сторони, повинні задавати деякі загальні межі їх діяльності, вводити зрозумілі дітям вимоги і послідовно контролювати їх виконання, а з другої сторони - дозволити їм самим приймати рішення.

Почуття захищеності, безпеки, які важливі в дитячому віці взагалі, необхідні для вдалого проходження кризи вступу у підлітковий вік.

Почуття дорослості виявляється в тім, що молодші підлітки відчувають потребу в освоєнні реальних, "дорослих" видів діяльності, їм хочеться робити щось корисне. Характерним є прагнення спробувати свої сили, реалізувати себе, навчити чомусь дійсно потрібному. Психолог Н.С. Легітес пише: "Певно, ніякий інший вік не несе такої готовності до самих різноманітних дій і жадоби до самоутвердження". Завдання дорослих - не згасити це

20

бажання діяльності і потреби бути корисним, а направити активність на суспільно корисну діяльність, привчати до наполегливої праці. Саме для п'ятикласників велике значення має організація позашкільних заходів.

Одна із суттєвих змін в даному перехідному періоді пов'язана із взаємовідносинами. Думка ровесників, їх оцінка стають дуже значними.

На відміну від молодшого шкільного віку, коли дитина найчастіше орієнтується на дорослого, на початку підліткового віку зростає орієнтація на однолітка, як на зразок. Для молодшого підлітка дуже важливо бути прийнятим однолітками, цінуватися ними, тому діти, відкинуті в класному колективі, стають «групою ризику» .

Джерелом стресу є також перехід з одного колективу в інший. Особливо важко це переживається дітьми, які невпевнені в собі, мають слабкі успіхи у навчанні. Якщо в своєму старому, звичному колективі вони вже зайняли певну позицію, то необхідність самоутвердження в новому колективі, налагоджуванню контактів, завоювання певної позиції вимагають додаткової енергії і сили, яких у «слабких» дітей і так не досить.

Допомогти дітям якомога легше пройти період адаптації до нових умов - важливе завдання для всіх дорослих: педагогів і родин.

21

Робота з учнями, які мають низький рівень загальнонавчальних умінь

І. Методи роботи:• перехід від простого до складного;• стимулювання ситуації успіху.II. Етапи роботи:1. виявити рівень сформованості навичок і

можливостей учнів;2. створити в класі морально сприятливий

клімат, що допоможе розкрити позитивні риси характеру учнів з низьким рівнем досягнень;

3. розробити індивідуальну програму навчання для таких учнів, використовуючи у навчанні:

• картки-інструкції та роботу за зразком;• індивідуальний тренінг, індивідуальний

підбір переліку робіт;• консультації сильніших у навчанні учнів;• систематичний контроль за виконанням

домашніх завдань;• оцінювання знань з урахуванням

можливостей учнів;• використання похвали для подолання

невпевненості учнів у собі і боязкості перед поганою оцінкою.

22

Робота з учнями, котрі мають високий рівень інтелекту

I. Методи роботи:• стимулювання творчості учнів;• індивідуалізація навчання.ІІ. Етапи роботи:1. виявити рівень сформованості вмінь і

навичок учнів;2. удосконалювати їхнє вміння, інтерес і

бажання;3. під час закріплення матеріалу

використовувати їх у ролі помічників-асистентів для роботи з іншими учнями класу;

4. давати самостійну роботу у формі індивідуальних диференційованих завдань, вправ, що розширюють і поглиблюють знання;

5. використовувати завдання підвищеної складності;

6. спрямовувати роботу на розвиток творчих здібностей учнів;

7. почати роботу з підготовки таких учнів до предметних олімпіад.

23

Рекомендації класним керівникам, учителям-предметникам

1. Звернути особливу увагу на таких учнів, які мають проблеми у стосунках з більшістю дітей в класі. Це діти, що не можуть реалізувати себе в класному колективі через невпевненість у своїх силах або через невміння використовувати свої можливості.

2. Обходити гострі кути, будувати співробітництво на основі доброзичливості й довіри, щоб гальмувати порушення й не ускладнювати стосунки з учнями, котрі мають високі показники нервового порушення: емоційно-нестійкі, агресивні, збуджені, вразливі.

3. Давати велику кількість інформації, додаткове навантаження, вести діалог з учнями підвищеного емоційного тону швидким переключенням уваги.

4. Особливу увагу приділяти учням, які швидко стомлюються, втрачають здатність продуктивно працювати.

5. Провести індивідуальні бесіди з учнями, котрі показали низький рівень психофізичної адаптації до навчання в середній ланці, а також з їхніми батьками з питань режиму дня, харчування та відпочинку.

6. Приділяти значну увагу учням з низьким рівнем емоційної адаптації. Провести індивідуальні бесіди з ними для виявлення причин незадовільних результатів навчальної діяльності.

24

Рекомендації для батьків1. Зняти напругу дітей, викликану навчанням

у п'ятому класі:• створити атмосферу співробітництва з

дітьми;• надавати дітям психологічну допомогу під

час виконання домашніх завдань;• посилити контроль за успішністю та

поведінкою дітей.2. Тримати тісний зв'зок з учителями-

предметниками і класними керівниками.3. Допомагати класному керівнику в

позакласних закладах.4. Спілкуватися з дітьми у вихідні дні з

метою встановлення контакту між батьками і дітьми.

25

Література

1. Заброцький М.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник.-Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006.-112 с.

2. Каган В.Е. Психогенні форми шкільної дезадаптації // Питання психології. - 1984. - №4.

3. Класні години з психологом /уклад. О.В.Скворчевська, О.С.Нурєєва.-Х.: Вид. група «Основа»,2008.-240 с.

4. Кулагіна И.Ю. Вікова психологія. К., 2003.5. Настільна книга шкільного психолога /

Авт./уклад.О.Є, Марінушкіна.-Х.:вид-во « Ранок», 2010.-С.176-178.

6. Овчарова Р.В. Технології практичного психолога освіти: навчальний посібник для студентів вузів і практичних працівників. - К., 2000.

7. Організація та зміст психологічного супроводу до профільного і профільного навчання// Вісник психологічної служби Київщини: спецвипуск.-Біла Церква: КОІПОПК, 2009.- С. 24.

8. Основи практичної психології / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін.: Підручник. - К., 2003.

9. Раттер М. Допомога важким дітям. - К., 2005.10. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С.

Психологія та педагогіка сімейного спілкування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Веселка, 1998. -214 с.

26