ЗВІТ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА...

ЗВІТ

З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

«Нове будівництво берегозакріплювальних споруд на р. Чорний

Черемош на території Зеленської сільської ради в с. Явірник

(біля моста ВПС «Шибене») Верховинського району Івано-

Франківської області»

20188141469

(реєстраційний номер справи

про оцінку впливу на довкілля

планованої діяльності)

2018

2

ЗМІСТ 1. ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ .......................................................................................... 4

1.1. Опис місця провадження планованої діяльності .......................................................................... 4 1.2. Цілі планованої діяльності .............................................................................................................. 8

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та

провадження планованої діяльності ..................................................................................................... 8 1.4. Опис основних характеристик планованої діяльності .............................................................. 12 1.5. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води,

повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного

забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності. ............................................................ 14

2. ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ,

ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ВАРІАНТА З

УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ........................................................................ 18

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ) ТА ОПИС ЙОГО

ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ...................... 19

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БОКУ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ .............................. 26

5.1. Опис та оцінка можливого впливу зумовленого виконанням підготовчих і будівельних

робіт та провадження планованої діяльності, включаючи роботи з демонтажу після

завершення такої діяльності ............................................................................................................. 29

5.2. Використання у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів,

зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття ........................................................................ 50

5.3. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності зумовленого

викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим,

тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а

також здійсненням операцій у сфері поводження з відходами .................................................. 50


ризиками для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі

через можливість виникнення аварійних ситуацій. .................................................................... 51


впливом діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових

газів, та чутливості діяльності до зміни клімату .......................................................................... 56


технологією і речовинами, що використовуються ....................................................................... 56

6.ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ

ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ................................................................................................................. 59

7.ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ,

ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО

НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ)

КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ. ................................................................................................... 62

8.ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА

ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ

НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ’ЯКШЕННЯ

ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ

НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ...................................................................................................... 65

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, ВІДСУТНОСТІ

ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ), ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ

ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ................................................... 67

10. УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РІВНЯ ДЕТАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО

ПІДЛЯГАЄ ВКЛЮЧЕННЮ ДО ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ .................... 68

3

11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО ВПЛИВУ

НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ

(ЗА ПОТРЕБИ) ПЛАНІВ ПІСЛЯПРОЕКТНОГО МОНІТОРИНГУ ....................................... 74

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ, РОЗРАХОВАНЕ НА

ШИРОКУ АУДИТОРІЮ ................................................................................................................... 75 13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ .......................................................................................................... 80

4

1. ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Опис місця провадження планованої діяльності

В адміністративному відношенні ділянка проектування (лівий берег

р. Чорний Черемош), на якій планується здійснення берегозаріплюючих робіт,

знаходиться на землях водного фонду на території села Явірник (біля моста ВПС

«Шибене») Верховинського району Івано-Франківської області.

Площа майданчику для здійснення планованої діяльності з

берегозакріплення становить 0,270 га. Передача земель водного фонду у власність

чи тимчасове користування не передбачена.

Ділянка, на якій передбачено проведення планованої діяльності, межує:

- з заходу – житлова забудова (приватний будинок);

- з півночі – дорога місцевого значення, далі житлова забудова

(приватний будинок);

- з півдня – дорога місцевого значення, далі житлова забудова

(приватний будинок);

- зі сходу – зелені насадження.

Ділянка проектування розміщена на території с. Явірник біля ВПС

«Шибене». В геологічному відношенні русло ріки та її береги складаються з

бурих гірсько-лісових переважно щебенюватих ґрунтів на елювії делювії щільних

порід з вмістом валунів до 10%.

Вище моста неподалік ВПС «Шибене» в руслі ріки Чорний Черемош

утворився острів, який ділить русло на два рукави, внаслідок чого течія почала

інтенсивно підмивати лівий берег. У зв’язку з чим, існує загроза руйнування

автодороги місцевого значення, яка проходить паралельно до запланованого

кріплення, житлових будівель та присадибних ділянок.

Метою проекту є розчистка русла ріки (утворений острів) та закріплення

лівого берега ріки габіонною стінкою на двох аварійних ділянках.

Зелені насадження цінних порід в межах будівництва майданчика відсутні.

На території проведення робіт зникаючі та занесені до Червоної книги

України види рослин і тварин відсутні.

Відповідно до ст. 88 Водного Кодексу України прибережні захисні смуги

встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у

меженний період) шириною 50 метрів для середніх річок, водосховищ на них та

ставків площею більше 3 гектарів.

Згідно з ст. 86 Водного Кодексу України на землях водного фонду можуть

проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та

гідрометричних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням

корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок),

розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів,

5

трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні

роботи.

Найближча житлова забудова (присадибні ділянки) знаходиться в

південному напрямку на відстані 20 м від об’єкту планованої діяльності з

берегоукріплення.

Нижче додаються:

1. Генеральний план розміщення об’єкту планованої діяльності;

2. Ситуаційна карта-схема розміщення об’єкту планованої діяльності.

6

Рис. 1.1. Генеральний план розміщення об’єкту планованої діяльності

7

Рис. 1.2. Ситуаційна карта-схема розміщення об’єкту планованої діяльності

8

1.2. Цілі планованої діяльності

За участю державних установ та громадськості було проведено обстеження

русла р. Чорний Черемош та встановлено, що паводковими водами минулих років

біля лівого берегу р. Чорний Черемош в с. Явірник Верховинського району Івано-

Франківської області, було утворено утворився острів, який ділить русло на два

рукави, внаслідок чого течія почала інтенсивніше підмивати лівий берег.

Для покращення умов проходження паводків різної забезпеченості,

зменшення руйнування берегової лінії та попередження руйнування

сільськогосподарських земель та гідротехнічних споруд передбачено проведення

робіт з берегоукріплення лівого берегу р. Чорний Черемош.

Мета планованої діяльності – проведення робіт з розчистки русла ріки з

берегоукріпленням аварійних ділянок лівого берега для забезпечення захисту

сільськогосподарських угідь, автодороги місцевого значення житлових будівель

та присадибних ділянок від шкідливої дії води.

Виконання робіт з протипаводкового захисту території, в межах

вищезазначеної ділянки річки Чорний Черемош передбачає дотримання вимог

щодо охорони навколишнього середовища згідно з нормативними документами

та технологічними регламентами на ці види робіт. Технологічні процеси і операції

не допускають перевищення значень допустимих концентрацій забруднюючих

речовин в елементах навколишнього природного середовища та значень

допустимих рівнів впливу. Відповідальність за належне виконання будівельних

робіт відповідно до нормативних документів покладається на генпідрядну

будівельну організацію.

Реалізація планових рішень з берегоукріплення р. Чорний Черемош в

адміністративних межах Зеленської сільської ради покращить гідрологічний

режим річки, здатність її до самоочищення, а головне позитивно вплине на

забезпечення протипаводкового захисту прилеглої території.

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності

Планованою діяльністю передбачається здійснення берегоукріплення

р. Чорний Черемош в адміністративних межах Зеленської сільської ради, а саме:

- розчищення русла ріки на довжину 54 м;

- закріплення лівого берегу на довжину 81м габіонною підпірною стінкою, в

т.ч. нижче моста – 27 м, вище моста – 54 м.

У зв’язку з тим, що дана ділянка русла річки замулилось, утворився острів

вище моста. Для покращення пропускної здатності ріки та недопущення

подальшого підмивання лівого берега, проектом передбачено переміщення ґрунту

бульдозером з намитого острова (довжиною 54 м) в насип для підсипки лівого

берега з подальшим влаштуванням кріплення берега.

9

Лівий берег передбачено закріпити нижче моста на довжину 27 м та вище

моста на довжину 54 м габіонною підпірною стінкою. Висота кріплення – 2,5 м,

на ПП-1 (ділянка нижче моста), з ПК-0+00 до ПК-0+27 висота кріплення

збільшується на 1,0 м.

Основою габіонної підпірної стінки служитиме хворостяна вистилка

товщиною 0,30 м та шириною 3,5 м. Ширина першого ярусу підпірної стінки

3,0 м, другого та третього 2,0 м, всіх інших ярусів – 1 м.

Кріплення влаштовуватиметься із габіонів розміром 3,0х1,0х0,5м.

Для кріплення берега повинен застосовуватись камінь з граничною

міцністю на стиск не менше 30 МПа (М-300), та морозостійкістю F50.

В кінці габіонного кріплення вище моста для захисту кріплення

передбачено влаштування призми з місцевого великогабаритного каменю.

Для потреб будівництва передбачено використання природних матеріалів, а

саме: річковий камінь, для заповнення габіонів, який передбачено заготовляти в

поймі ріки. Об’ємна вага каменю 1,8 т/м3, дальність транспортування каменю –

15 км. Хмиз передбачено заготовляти вручну та перевозити на віддаль 15 км.

Також передбачено використання великогабаритного річкового каменю, об′ємна

вага якого 2,0 т/м3, дальність транспортування – 1 км.

Виконання робіт на об’єкті буде проводитись в такій технологічній

послідовності:

- підготовчі роботи;

- розчистка русла ріки;

- кріплення аварійних ділянок лівого берега ріки.

Виконання підготовчих робіт.

До початку виконання основних робіт виконується комплекс

внутрішньомайданчикових підготовчих робіт, які передбачають:

- польове обстеження ділянки русла р. Чорний Черемош;

- інженерно-топографічне вишукування;

- винесення меж проведення будівельних робіт в натуру;

- установка шлагбауму, інформаційного стенду;

- розміщення інвентарних тимчасових приміщень, необхідних для ведення

робіт;

- доставка на об’єкт необхідних механізмів, сировинних ресурсів;

- організація сторожової охорони;

- влаштування місця стоянки механізмів та тимчасового будівельного

майданчику на відстані не менше 50 м від меженного рівня р. Чорний Черемош;

- влаштування та утримання тимчасових доріг.

Розчистка русла ріки

Проектом передбачено розчистити русло ріки від острова на довжину 54 м.

10

Об’єм земляних робіт при розчистці русла – 455 м³. Розчищення річки

виконується бульдозером потужністю 96 кВт. Ґрунти, що буде вийнято,

передбачено використовувати для підсипки лівого берега.

Днопоглиблювальні роботи проводитись не будуть, тобто місця

перебування гідробіонтів не будуть порушені.

Кріплення лівого берега ріки

Лівий берег ріки передбачається кріпити габіонною підпірною стінкою.

Котлован під підпірну стінку виконуватиметься екскаватором з ковшем місткістю

0,40 м3.

В основі відкосу влаштовуватиметься хворостяна вистилка товщиною

0,30 м. Хмиз для виготовлення хворостяної вистилки повинен бути із прямих

свіжозрубаних лозових порід. Довжина хворостин повинна бути не менше

2,0 метрів, товщиною в комлі 4-5 см, з невеликою кількістю бокових гілок.

Хворостяну вистилку передбачено влаштовувати із шару хмизу, поверх

якого буде сітка з хворостяних канатів. Готові канати вкладатимуть спочатку в

поздовжньому напрямку, потім в поперечному із зв’язуванням в місцях перетину

оцинкованим дротом, створюючи клітки розміром 1,0х1,0 м.

На хворостяній вистилці під монтаж габіонів влаштовуватиметься

вирівнюючий шар із гравію, товщина шару вирівнювання – 15 см (без зміни

загальної товщини хворостяника).

Габіонні ящики виготовлятимуться із оцинкованого дроту товщиною 3-4 мм

на каркасі діаметром 6 мм. Після встановлення габіонних ящиків вони

заповнюватимуться каменем. Заповнений ящик закриватиметься кришкою, яку

слід скрутити дротом по ребрах з каркасом. Нижня і верхня сітки ящика

передбачено стягувати між собою скрутками із дроту діаметром 4 мм в шести

місцях. Ящики з’єднуватимуться між собою скрутками з дроту діаметром 4 мм

через кожні 0,2 м по всіх ребрах ящиків, які стягуються.

Пазухи за підпірною стінкою засипатимуться місцевим ґрунтом.

Таблиця 1.1. Об’єми будівельних робіт

№п/п Назва робіт Одиниця виміру Кількість

1. Кріплення лівого берега нижче моста

1. Розробка ґрунту IІІ групи екскаватором з ковшем

місткістю 0,4 м3 в тимчасовий відвал (підготовка

котловану під кріплення)

1000 м3 0,188

2. Ручні доробки (мокрий IІІ група) м3

10

3. Влаштування хворостяної вистелки товщиною 0,3

м без привантаження каменем

м3 94,5

4. Влаштування гравійного вирівнюючого шару

товщиною 0,15 м

м3 14

5. Влаштування підпірної стінки габіонами

розміром 3,0х1,0х0,5 м

м3

148,5

6. Засипка пазух за підпірною стінкою м3 69

11

7. Розрівнювання кавальєрів бульдозером

потужністю 96 кВт з переміщенням ґрунту на

відстань 10 м

м3 129

2. Розчистка русла

8. Розробка ґрунту IІІ групи бульдозером


відстань до 20 м для підсипки берега (розчистка

русла)

1000 м3 0,455

9. Планування території бульдозером м2 120

3. Кріплення лівого берега вище моста

10. Розробка ґрунту IІІ групи екскаватором з ковшем

місткістю 0,4 м3 в тимчасовий відвал (підготовка

котловану під кріплення)

1000 м3 0,242

11. Ручні доробки (мокрий IІІ група) м3

13

12. Влаштування хворостяної вистилки товщиною

0,3 м без привантаження каменем

м3 189

13. Влаштування гравійного вирівнюючого шару

товщиною 0,15 м

м3 28

14. Влаштування підпірної стінки габіонами

розміром 3,0х1,0х0,5 м

м3

243

15. Засипка пазух за підпірною стінкою м3 238

16. Розрівнювання кавальєрів бульдозером


відстань 10 м

м3 17

17. Заготівля великогабаритного каменю

екскаватором з ковшем місткістю 0,65 м3 з

навантаженням

м3 9

18. Перевезення каменю на відстань 1 км т 18

19. Влаштування призми з великогабаритного

каменю

м3 9

20. Дооформлення призми екскаватором м3 5

Таблиця 1.2. Перелік будівельних машин та механізмів, задіяних в процесі

будівництва

№п/п Транспорт Одиниця виміру Кількість

1. Автомобілі бортові, вантажопідйомність 5 т маш-год 1,38915

2. Трактори на гусеничному ходу при роботі на

водогосподарському будівництві, потужність

59 кВт [80 к.с.]

маш-год 1,6640904

3. Крани на гусеничному ходу при роботі на

гідроенергетичному будівництві,

вантажопідйомність до 16 т

маш-год 5,06709

4. Крани на гусеничному ходу,

вантажопідйомність до 16 т


5. Компресори пересувні з двигуном

внутрішнього згоряння, тиск до 686 кПа [7

ат], продуктивність 2,2 м3/хв

маш-год 12,74931

6. Екскаватори одноковшові дизельні на

гусеничному ходу, місткість ковша 0,4 м3

маш-год 32,8370317

12

7. Екскаватори одноковшові дизельні на

гусеничному ходу, місткість ковша 0,65 м3

маш-год 0,8664016

8. Бульдозери при роботі на гідроенергетичному

будівництві та гірничорозкривних роботах,

потужність до 59 кВт [80 к.с.]

маш-год 1,819464



потужність 79 кВт [108 к.с.]

маш-год 4,3716652








маш-год 0,148824

12. Бульдозери при роботі на

водогосподарському будівництві, потужність

96 кВт [130 к.с.]


13. Бульдозери, потужність 79 кВт [108 к.с.] маш-год 0,1929942

14. Бульдозери, потужність 96 кВт [130 к.с.] маш-год 11,652186

15. Котки дорожні самохідні на пневмоколісному

ходу, маса 16 т

маш-год 1,115387

16. Трамбівки тракторні на базі трактора маш-год 2,6131924

Розробку ґрунту передбачено виконувати екскаватором.

Доставку на будівельний майданчик матеріалів, конструкцій, передбачено

автотранспортом.

Ділянка будівництва берегозакріплювальних споруд знаходиться на

території земель водного фонду, на яких діє режим обмеженої господарської

діяльності у відповідності з вимогами Земельного кодексу України та Водного

кодексу України, додержання якого виконавцем робіт є одним з пріоритетних в

процесі реалізації планових рішень.

Ділянка будівництва берегозакріплюючих споруд розміщується на території

Зеленської сільської ради, на якій розташований гідрологічний заказник місцевого

значення «Ріка Чорний Черемош з прибережною смугою».

На території заказника та в 25-метровій зоні згідно «Положення

гідрологічний заказник місцевого значення «Ріка Чорний Черемош з

прибережною смугою» забороняється будівництво будь-яких споруд (крім

гідротехнічних, гідрометричних та лінійних).

1.4. Опис основних характеристик планованої діяльності

Процес берегоукріплення представляє собою цілий ряд заходів з метою

захищення берегової лінії від надмірного розмиву і руйнування водою.

Берегоукріплювальні споруди відносяться до розряду гідротехнічних.

13

Експлуатація берегоукріплювальних і захисно-регуляційних споруд буде

здійснюватись у відповідності з вимогами ВБН В.2.4-33-2.3-03-2000

«Регулювання русел річок. Норми проектування» та ВНД 33-5.5-14-03 «Річки

гірські. Регулювання русел та догляд».

Планована діяльність з будівництва берегозакріплювальних споруд на

р. Чорний Черемош в с. Ярівник Верхнянського району Івано-Франківської

області носитиме пасивний характер, як споруди, що не надто сильно впливають

на саму воду і її силу, а лише захищають берег від розмиву.

Експлуатація берегоукріплення виключає необхідність інженерного

забезпечення та передбачає лише систематичний моніторинг технічного стану, а

при виникненні потреби – виконання ремонтних робіт. Для забезпечення

водозахисного ефекту захисно-регуляційних споруди необхідно:

- підтримання у справності берегоукріплювальних споруд;

- належне обслуговування берегозахисних і регуляційних споруд,

водовипускних та інших гідротехнічних споруд, робота яких повинна

регулюватися експлуатаційним персоналом відповідно до вимог, що ставляться

до тих або інших захисних об’єктів;

- проведення планово-попереджувальних, поточних і капітальних ремонтів;

- своєчасне виявлення та ліквідація аварій;

- підготовка споруд для пропуску паводків; функціонування споруд у різні

періоди року (весна, зима);

- проведення систематичних спостережень за станом берегоукріплювальних

і регуляційних споруд;

- проведення систематичних спостережень за положенням рівня ґрунтових

вод на території, що захищається, контролюючи таким чином роботу дренажних

пристроїв та ефективність їх дії;

- інструментальна перевірка деформацій дамб обвалування та елементів

берегоукріплення;

- своєчасне виявлення і усунення пошкоджень;

- спостереження за плановим і висотним положенням русла ріки відносно

побудованого берегоукріплення, дамб обвалування, регуляційних споруд.

14

1.5. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),

забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного,

світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення,

які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та

провадження планованої діяльності.

Вплив на навколишнє природне середовище при будівництві

берегозакріплювальних споруд на р. Чорний Черемош очікуються лише в період

виконання підготовчих і будівельних робіт, який відповідно до робочого проекту

буде становити 4 місяці. Період подальшої експлуатації даної гідротехнічної

споруди не передбачає жодного впливу на компоненти навколишнього середовища.

Утворення відходів в результаті виконання підготовчих та будівельних

робіт.

Під час виконання комплексу робіт для зміцнення та захисту прибережної

лінії ріки Чорний Черемош передбачається утворення побутових та будівельних

відходів, а саме:

- відходи комунальні (міські) змішані, у т. ч. сміття з урн (код згідно з ДК

005:96 – 7720.3.1.01) – 0,2736 т/період будівництва, передаватимуться на полігон

ТПВ м. Верховина відповідно до укладеного договору;

- будівельні відходи (код згідно з ДК 005:96 – 4510.1.1), які по мірі

накопичення передаватимуться організації відповідно до укладеного договору.

Технічний огляд, очищення та промивання кузовів, бетоновозів та інших

будівельних машин, а також заправлення техніки на території будівельного

майданчика об’єкту не передбачається та відбуватиметься у спеціально

передбачених та організованих для можливості реалізації, з точки зору вимог

законодавства України, місцях.

На території об’єкту місця тимчасового зберігання відходів

облаштовуватимуться та утримуватимуться відповідно до умов діючих санітарно-

гігієнічних норм і правил.

При виникненні нештатної ситуації, кількісний та якісний склад відходів

визначатиметься на місцях, по мірі їх утворення. Подальше поводження з відходами

здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про відходи». Відходи будуть

обліковуватися, та передаватися на утилізацію по мірі їх утворення.

Вплив об’єкту в частині поводження з відходами оцінюється як екологічно

допустимим.

Оцінка забруднення атмосферного повітря у результаті виконання

підготовчих та будівельних робіт.

Під час будівництва берегозакріплювальних споруд вплив на атмосферне

повітря матиме короткочасний та локальний характер, оскільки спричинений він

буде лише роботою двигунів внутрішнього згоряння механізмів та техніки.

15

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря при проведенні підготовчих

та будівельних робіт складатиме 1,80211 т/рік, в тому числі парникових газів

1,754527 т/рік.

Аналіз результатів визначення доцільності проведення розрахунків згідно

п. 5.21 ОНД-86 показав, що розрахунки розсіювання в приземному шарі

атмосферного повітрі забруднюючих речовин доцільно проводити лише для оксидів

азоту, для всіх інших речовин вклад в забруднення атмосферного повітря буде вкрай

незначним. Виконані в програмному комплексі “ЕОЛ+” (версія 5.3.8) розрахунки

розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на існуюче положення

при здійсненні планованої діяльності з врахуванням фонових концентрацій,

відомості про які надані Управлінням екології та природних ресурсів Івано-

Франківської обласної державної адміністрації, показали, що максимальні приземні

концентрації забруднюючих речовин на межі найближчої житлової забудови

підприємства складають: оксиди азоту – 0,84 ГДК, група сумації 31 – 0,98 ГДК.

Таким чином, вплив планової діяльності на повітряне середовище

характеризуються як екологічно допустимий.

Оцінка забруднення води у результаті у результаті виконання підготовчих

та будівельних робіт.

Негативний вплив на водне середовище може бути пов'язаний з тимчасовим

скаламучуванням вод ріки при виконанні земляних робіт по підготовці котлована.

Проведення робіт з будівництва берегоукріплювальної споруди може

тимчасово впливати на забруднення поверхневих вод р. Чорний Черемош завислими

речовинами. Роботи з гідронамиву викличуть збільшення каламутності води та

концентрацій завислих речовин в товщі води, зміну її кольору та прозорості.

Внаслідок цього можуть відбутися погіршення умов життєдіяльності та зменшення

видового складу, чисельності представників гідробіонтів та бентосу, що мешкають

поблизу проведення будівельних робіт.

Враховуючи здатність будь-якої екосистеми до саморегуляції та адаптації

при умові, що втручання буде короткочасним, а в даному випадку тривалість

будівельних робіт становитиме 4 місяці, вплив на водне середовище можна вважати

допустимим.

Водопостачання.

Для забезпечення господарсько-побутових та питних потреб працівників

водопостачання у кількості 0,3 м3/добу; 22,8 м

3/період будівництва

здійснюватиметься за рахунок привозної води відповідно до укладеного договору.

Питна вода повинна відповідати нормам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні

вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

Для технічного водопостачання на майданчику будівництва буде встановлена

пересувна ємкість для води, V=5,0 м3.

16

Для забезпечення технологічних потреб виконання підготовчих та

будівельних робіт на об’єкті, а саме: миття коліс автотранспорту, дозаправку систем

охолодження транспорту водою буде використана привозна технічна вода у

кількості 2,2 м3/добу; 112,2 м

3/період будівництва.

Водовідведення.

Відведення господарсько-побутових стічних воду кількості 0,3 м3/добу,

22,8 м3/ період будівництва відбуватиметься в спеціалізовані санітарні приміщення

(біотуалет) та, по мірі накопичення, передаватимуться на очисні споруди відповідно

до договору зі спеціалізованим підприємством.

Територія майданчиків для тимчасового складування матеріалів та

конструкцій для ремонту, стоянки будівельної техніки, розміщення пунктів

енергопостачання, миття коліс автотранспорту буде спланована та оконтурена

водозбірними та водоскидними канавками з влаштуванням гідроізоляційних

ємкостей для збирання забруднених стічних вод з подальшою їх передачею на

очищенням спеціалізованим підприємствам на підставі укладених договорів.

Вплив на водне середовище при виконанні підготовчих та будівельних робіт

носить короткостроковий, тимчасовий характер та є незначним та допустимим.

Оцінка забруднення ґрунту та надр.

Планована діяльність не викликатиме змін основних елементів геологічної

структурно-тектонічної будови, а також виключає виникнення ендогенних і

екзогенних явищ штучного, техногенного походження.

Загальний об’єм земляних робіт (виїмка) становитиме:

розчищення русла – 455 м3;

підготовка котловану під кріплення – 453 м3, з яких:

- 188 м3 – нижче моста розроблюватиметься екскаватором з ковшем

місткістю 0,4 м3, 10 м

3 – вручну;

- 242 м3

– вище моста розроблюватиметься екскаватором з ковшем


3 – вручну.

Оцінка фактичного впливу здійснюватиметься на підставі та з урахуванням

результатів моніторингу стану навколишнього середовища щодо реалізації

планованої діяльності.

Оцінка шумового навантаження під час виконання підготовчих і будівельних

робіт.

Основними джерелами утворення шуму на об'єкті є працюючі двигуни

механізмів та техніки. Передбачається одночасна робота чотирьох одиниць техніки з

розрахунковим рівнем шуму на межі найближчої житлової забудови 42 дБа, що не

перевищує нормативно допустимий рівень L.A.екв. день/ніч = 55/45 дБа (табл. 1

ДБН Б 1.1-31:2013).

17

Використання будівельної техніки з високим рівнем вібрації на будівельному

майданчику не передбачається.

Оцінка вібраційного навантаження під час виконання підготовчих і

будівельних робіт.

Будівельна техніка створює коливання з рівнем віброприскорення в діапазоні

La.V = 42,5...50,5 дБV.

Щодо населення непостійна тимчасова вібрація від будівельних дорожніх

робіт в денний час оцінюється допустимим коригованим рівнем віброприскорення

ГДР.а.V = 40 дБV. В існуючих геологічних і гідрологічних умовах зона впливу

будівельної техніки на населення становить 5...25 м. Середній коригуючий

коефіцієнт зниження рівня віброприскорення при переході з ґрунту до фундаменту

0,56 або 20 lg 0,56 = - 5 дБV, що зменшує вібраційний вплив до рівня L.а.V.фунд =

40...45 дБА. Зниження віброприскорення (е – 0,023 R ) до рівня ГДР.а.V = 40 дБV

має місце на відстані 5,1...5,5 м від джерела.

Таким чином, під час будівельних робіт санітарні норми для населення щодо

віброзміщення виконуються вже безпосередньо на межі буд майданчику.

Оцінка світлового, теплового, електромагнітного, радіаційного забруднення,

випромінення .

Використання установок, обладнання та матеріалів, що виділяють у

навколишнє природне середовище світлове, теплове, радіаційне забруднення, а

також випромінювання на об’єкті не передбачається.

18

2. ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО

ВАРІАНТА З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ

Укріплення берегів являється технологічно складним процесом не лише

через безпосередню близькість води до місця виконання робіт, але і тому, що

проектовані кріплення повинні забезпечувати стійкість та потрібну конфігурацію

берегової лінії водойми протягом тривалого періоду. При проектуванні та

монтажі потрібно враховувати дуже багато факторів, основними з яких є

гідрологічні, гідротехнічні, гідрогеологічні, антропогенні і т. п.

Використання габіонних конструкцій є більш економічним і надійним

засобом через низку причин, найважливішими з яких є:

- великий опір динамічних і статичних навантажень, міцність армуючих

елементів і граней;

- корозійна стійкість до впливу води та атмосферних явищ;

- проникність і пористість конструкції, що забезпечує дренування зворотної

засипки і виключає додаткові витрати на влаштування дренажу;

- гнучкість, яка дає можливість габіонній структурі заповнювати невеликі

деформації в ґрунті без руйнування споруд;

- простота будівництва і мінімальні обсяги робіт, пов'язаних з підготовкою

основи (потрібно просто вирівнювати поверхню);

- низькі експлуатаційні витрати;

- можливість застосування місцевих природних матеріалів (каменю).

Враховуючи вищенаведене технічна альтернатива запроектованим заходам

недоцільна.

Альтернативою планованої діяльності було встановлення кріплення

плитковими покриттями. Проте, з урахуванням того, що даний тип кріплення є

одним з найбільш фінансово-затратних та вимагає використання дорогого

залізобетону, влаштування спеціальних підготовок або зворотних фільтрів і швів,

альтернативу визначено невиправданою.

19

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ

СЦЕНАРІЙ) ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ПРОВАДЖЕННЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Територіально, ділянка проектування знаходиться в межах земель водного

фонду р. Чорний Черемош на території Зеленської сільської ради в с. Явірник

(біля моста ВПС «Шибене») Верховинського району Івано-Франківської області.

Річка Чорний Черемош – ліва притока р. Черемош, довжиною 87 км,

площею водозбору 856 км2, бере початок із джерел на схід від гори Комонова,

впадає в р. Черемош на 80 км від гирла біля с. Устеріки. Основні притоки:

Шибени, Дземброня, Бистриць, Ільця, Бережниця, Річка.

Басейн розташований у південній частині Українських Карпат,

асиметричний, з більш розвинутим лівобережжям. Рельєф гірський, відмітки

змінюються від 2000 до 550 м абс.

Долина звивиста, V – подібна, біля с. Красник ущелиноподібна. Переважна

ширина 100 – 200 м, найбільша у селищі Верховина (Жаб’є) – 950 м, найменша –

18 м. Схили випуклі, круті і дуже круті, місцями прямовисні, зрідка помірно круті

і пологі. В більшості порослі лісом, місцями лугові. Зустрічаються зсувні ділянки.

Тераси простежуються на окремих ділянках протяжністю від 50 м до 1 км,

шириною 10-100 м з крутим уступом висотою від 6 до 25 м.

Заплава двостороння, чергується по берегах. Ширина її від 50 – 60 м до

350 м у Верховині, місцями заплава відсутня. В основному вона суха, нерівна,

присхилова частина заболочена, покрита чагарниками, луками.

Русло помірно звивисте, нерозгалужене, островів мало. Багато порожистих

ділянок з падінням від 0,5 до 1,6 м. Ширина русла 20 – 30 м, найбільша 45 м,

найменша 1 м, середня глибина 0,5 – 1,0 м, найбільша 8,0, найменша 0,1 м,

швидкість течії 1,5 – 2,0 м/с, на порогах до 3,5 м/с.

Дно нерівне, гальково-каменисте, скельне і піщано-галькове. Береги

висотою 0,5 – 1,5 м переважно круті, місцями прямовисні, складені вони

гальковими і каменистими ґрунтами, покриті чагарниками і окремими деревами.

Спостереження над водним режимом ведуться на водпостах в селищі

Верховина (1929 – діючий), в с. Ільця (1930 – діючий), в с. Верхній Ясенів (1930 –

діючий).

Басейн грушовидної форми, розташований на південно-східних схилах

Карпат. До селища Яблунів – це ланцюг гірських хребтів з крутими, часто

загостреними вершинами і обривистими схилами, порізаними глибокими

долинами, особливо на правобережжі. Схили густо поросли мішаним лісом, в

якому переважає граб. Нижче Яблонова місцевість знижується, схили гір стають

помірно крутими, слабо порізаними широкими долинами притоків. Схили

частково розорані або покриті травою, чагарниками, окремими деревами. У

20

підґрунті лежать пилувато-важкосуглинисті породи, ґрунти дерново-середньо

підзолисті.

Розпорядженням Івано-Франківської облдержадміністрації від

15.07.1996 року № 451 з метою збереження мальовничої гірської річки Чорний

Черемош і цінних видів іхтіофауни: форелі струмкової, харіуса, вусача

балканського, був створений гідрологічний заказник місцевого значення «Ріка

Чорний Черемош з прибережною смугою» площею 1740,0 га.

Берегова рослинність: шавлія кільчаста, ожина сиза, материнка звичайна,

самосил гайовий, м’ята довголиста, плакун верболистий, кущі верб тритичинкової

та пурпурової, тощо.

Біорізноманіття р. Чорний Черемош представлено наступними видами риб:

- сімейство тріскових – минь річковий;

- щипавка звичайна – рибка родини в'юнові.

- слижі, вусачі (марена), дуже рідко форель, дунайський лосось.

- голавль, підуст, марена, гольян, бистрянка, пічкур, голець.

Для опису поточного стану (базовий сценарій) атмосферного повітря при

плануванні діяльності були отримані величини фонових концентрацій

забруднюючих речовин згідно даних Управління екології та природних ресурсів

Івано-Франківської обласної державної адміністрації (лист від 13.09.2018 р. №03-

08/4012), які наведені в таблиці 3.1:

Таблиця 3.1. Значення фонових концентрацій забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі с. Явірник

Місце розташування об’єкту Назва забруднюючої речовини Концентрація

мг/куб. м

с. Явірник Верховинського

району Івано-Франківської

області

Речовини у вигляді суспендованих твердих

частинок недиференційованих за складом 0,2

Діоксид азоту 0,018

Оксид вуглецю 0,4

Сірки діоксид 0,02

Коротка кліматична характеристика передгірської зони Івано-Франківської

області наведена за даними спостережень метеостанції Долина згідно довідки від

30.08.2018 р. № 424/27.04-М-52 виданою Івано-Франківським обласним центром з

гідрометеорології та наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Коротка кліматична характеристика Верховинського району

Івано-Франківської області

№ п/п Найменування характеристик Величина

1 Коефіцієнт, що залежить від стратифікації атмосфери 200

2 Коефіцієнт рельєфу місцевості 1

3 Середня максимальна температура зовнішнього повітря

найбільш жаркого місяця року, Т, 0 С 11,2

із абсолютних максимумів 21,4

21

абсолютний максимум 27,6

4 Середня температура зовнішнього повітря найбільш

холодного місяця (для котельних, які працюють за

опалювальним графіком), Т, 0 С -6,4

із абсолютних максимумів -18,1

абсолютний мінімум -28,5

5 Середньорічна роза вітрів, %

П 3,6

ПС 3,9

С 5,6

ПдС 5,3

Пд 5,3

ПдЗ 55,2

З 13,8

ПЗ 7,3

Штиль 31,9

6 Швидкість вітру, яка перевищує в даній місцевості 5%

випадків 5,5

7 Кількість опадів, мм

Середня кількість опадів, мм

місяць:

1 80

2 88

3 99

4 102

5 138

6 185

7 178

8 140

9 105

10 87

11 114

12 107

Рік 1423

Згідно даних Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської

обласної державної адміністрації перевищень фонових концентрацій над

граничнодопустимими концентраціями не спостерігається, стан атмосферного

повітря задовільний.

Виконання берегоукріплювальних робіт буде нести тимчасовий вплив на

довкілля, лише в період безпосереднього виконання будівельних робіт, період

експлуатації не передбачає жодних негативних джерел впливу на навколишнє

середовище. Розчищення русла та будівництво берегоукріплювальної споруд

дозволить упорядкувати прилеглу територію та покращити екологічний стан

р. Чорний Черемош.

22

Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок, що показники якості

довкілля залишиться на рівні даних поточного стану довкілля без здійснення

планованої діяльності.


1. Копія довідки величин фонових концентрацій забруднюючих речовин від

13.09.2018 р. №03-08/4012 виданої Управлінням екології та природних

ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації;

2. Копія кліматичного огляду окремих метеорологічних показників клімату від

30.08.2018 р. № 424/27.04-М-52 виданого Івано-Франківським обласним

центром з гідрометеорології.

26

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З

БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВНИХ

ВАРІАНТІВ

При реалізації прийнятого варіанту планованої діяльності при будівництві

берегозакріплювальних споруд на річці Чорний Черемош можливі наступні

ймовірні впливи планованої діяльності на фактори довкілля:

1.Здоров’я населення.

Саме берегоукріплення являється гідротехнічною спорудою пасивної дії що

виконує функції захисту берега від шкідливої дії води і виключає будь-який

негативний вплив на здоров’я людей. Можливість впливу з боку планованої

діяльності в період будівельних робіт на здоров’я місцевого населення також

виключена, так як, крім того, що об’єкт матиме короткостроковий період

виконання, будівництво берегозакріплювальних споруд на річці Чорний Черемош

не призведе до негативної дії на стан здоров'я, захворюваність, умови

життєдіяльності людей та в цілому на навколишнє соціальне середовище

2.Стан фауни, флори, біорізноманіття.

При виконанні будівельних робіт можливий тимчасовий вплив на

іхтіофауну при проведенні земляних робіт, оскільки при підвищенні мутності

водойми в ділянці проведення робіт порушуються природні умови існування ряду

організмів фіто-, зоопланктону, бентосу, риб та інших гідробіонтів.

З метою запобігання впливу на стан фауни, в позарестовий період жодні

роботи проводитись не будуть.

Передбачені проектною документацією будівельні роботи будуть

виконуватися на землях водного фонду з дотриманням норм і вимог чинного

законодавства.

3.Землі (у тому числі вилучення земельних ділянок).

Ділянка проектування знаходиться в межах земель водного фонду р. Чорний

Черемош на території села Явірник Верховинвського району Івано-Франківської

області. Площа майданчику для здійснення планованої діяльності з

берегозакріплення становить 0,027 га. Передача земель водного фонду у власність

чи тимчасове користування не передбачена. Роботи на ділянці виконуватимуться

без передачі її в користування та лише в рамках виконання природоохоронного

заходу.

Найближча житлова забудова знаходиться на відстані близько 20 м від

ділянки проектування.

4. Ґрунт.


з розчищення русла – 455 м3;

27

з підготовки котловану під кріплення – 453 м3, з яких:

- 188 м3 – нижче моста розроблюватиметься екскаватором з ковшем


3 – вручну;

- 242 м3

– вище моста розроблюватиметься екскаватором з ковшем


3 – вручну.

5. Вода.



Водопостачання на господарсько-побутові та питні потреби працівників,

задіяних при будівництві об’єкту, здійснюватиметься за рахунок привозної води.

Для питного водопостачання використовуватиметься привозна бутильована вода.

Відведення господарсько-побутових стічних вод відбуватиметься в спеціалізовані

санітарні приміщення (біотуалет) та, по мірі накопичення, будуть передаватись на

місцеві очисні споруди на підставі укладених угод.

Територія будівельного майданчика буде спланована та оконтурена

водозбірними та водоскидними канавками з влаштуванням гідроізоляційних

ємкостей для збирання забруднених стічних вод. Воду після миття коліс

передбачено накопичувати в бетонному прийомнику.

Стічні води та по мірі накопичення будуть передаватись на місцеві очисні

споруди.

Скидання стічних вод у водні об’єкті не передбачається.

6. Повітря.

При виконанні підготовчих та будівельних робіт вплив на атмосферне

повітря матиме короткочасний та локальний характер, викиди здійснюватимуться

при роботі ДВЗ будівельних машин та механізмів.

7. Кліматичні фактори.

Змін мікроклімату в результаті планованої діяльності не очікується,

оскільки під час провадження планованої діяльності відсутні значні виділення

теплоти, інертних газів, вологи. Особливості кліматичних умов, які сприяють

зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє

середовище, відсутні.

Передбачається незначне виділення парникових газів внаслідок ДВЗ

автотранспорту при маневруванні по території об’єкта планованої діяльності.

8. Матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та

культурну спадщину.

Негативних впливів не передбачається. Об’єкти архітектурної,

археологічної та культурної спадщини в районі розташування об’єкта

проектування відсутні.

28

9. Ландшафт.

Передбачена проектом планована діяльність спрямована на відвернення

(призупинення) небезпечних геологічних процесів, з метою запобігання

руйнування берега р. Чорний Черемош втрати земельних ресурсів, та на

створення максимально безпечних умов для проживання населення та живих

організмів, що в свою чергу являється опосередкованим заходом зі збереження

біологічного та ландшафтного різноманіття.

10. Соціально-економічні умови.

Реалізація проектних рішень з будівництва берегозакріплювальних споруд

на р. Чорний Черемош забезпечить надійний захист лівого берега річки, дороги

місцевого значення, житлових та нежитлових будівель, присадибних ділянок,

інженерної інфраструктури с. Явірник Верховинського району від затоплення

паводковими водами р. Чорний Черемош, а також упорядкується прилегла

територія та поліпшиться екологічний стан об’єкта. Результатом буде здійснення

економії коштів на відшкодування збитків завданих від шкідливої дії паводкових

вод р. Чорний Черемош.

29

5. ОПИС ТА ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

5.1. Опис та оцінка можливого впливу зумовленого виконанням підготовчих

і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, включаючи

роботи з демонтажу після завершення такої діяльності

При будівництві берегозакріплювальних споруд на річці Чорний Черемош

можливі наступні ймовірні впливи планованої діяльності на фактори довкілля:

- на атмосферне повітря при роботі ДВЗ будівельних машин та механізмів;

- шумовий вплив при роботі автотранспорту та будівельної техніки.

- вплив на ґрунти під час виконання земляних робіт;

- вплив на водне середовище внаслідок тимчасового скаламучування вод

р. Чорний Черемош при виконанні земляних робіт по підготовці котловану.

Вплив на навколишнє середовище, який зумовлений підготовчими і

будівельними роботами, матиме короткочасний та локальний характер.

Вплив на атмосферне повітря

Викиди забруднюючих речовин в атмосферу відбуватимуться внаслідок

роботи двигунів внутрішнього згорання будівельної техніки та автотранспорту.

Розрахунок викиду забруднюючих речовин виконувався на основі обсягів

кошторисної витрати палива для машин і механізмів з дизельними та

карбюраторними двигунами.

Розрахунок виконано згідно «Методики розрахунків викидів забруднюючих

речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів» затвердженої

наказом №452 від 13.11.2008 р. Державного комітету статистики України.

Валовий викид забруднюючих речовин, визначається за формулою: 310 jтjпjnj KKМВ , т/рік,

де jB - викид j-ї забруднюючої речовини, т/рік;

jnМ - річне використання палива, т/рік

jпK - питомий викид j-ї забруднюючої речовини, кг/т;

jтK - коефіцієнт впливу технічного стану автотранспорту на питомий викид

j-ї забруднюючої речовини.

Для розрахунку секундної витрати палива приймаємо наступні значення:

- приймається розрахунок для роботи одночасно 4-ох одиниць техніки;

- витрата бензину 20 л/100 км=0,2 л/км;

- витрата дизпалива 25 л/100 км=0,25 л/км;

- густина дизпалива 0,85 кг/л;

- густина бензину 0,74 кг/л.

Зі швидкістю маневрування по території 5 км/год секундна витрата бензину

на одну одиницю техніки становитиме: 0,2л/км*5км/год÷3600с=0,00023 л/с;

витрата дизпалива: 0,25л/км*5 км/год÷3600с=0,00035 л/с.

30

Розрахунок секундної витрати бензину: 1*(0,00023л/с·0,74кг/л)÷1000

=1,7·10-7

т/с.

Розрахунок секундної витрати дизпалива: 3*(0,00035л/с*0,85кг/л)÷1000

=8,7·10-7

т/с.

Проектом організації будівництва передбачається використання дизельного

пального на період проведення будівельних робіт становитиме 0,555 т, бензину –

0,004 т.

31

Таблиця 5.1. Дані забрудненню території будівельними машинами, механізмами та устаткуванням під час

будівництва

Найменування

забруднюючих

речовин

Питомі викиди

забруднюючих

речовин, кг/т

Витрата

Бензин,

т

Секундна

витрата

бензину,

т/с

Витрата

дизпалива, т

Секундна

витрата

дизпалива,

т/с

Викиди для

бензинових

двигунів,

т/рік

Викиди

для

дизельних

двигунів,

т/рік

Сумарні

викиди,

т/рік

Викиди від

бензинових

ДВЗ, г/с

Викиди

від

дизельних

ДВЗ,

г/с

Сумарні

викиди,

г/с

Бензин Дизпаливо

Оксид

вуглецю 197,8 36,2

0,0

04

1,7

E-0

7

0,5

55

8,7

E-0

7

0,00079 0,02009 0,02088 0,04945 0,02585 0,075297

Діоксид азоту 21,6 31,4 8,6E-05 0,01743 0,01751 0,0054 0,02242 0,02782

Діоксид сірки 1 4,3 4E-06 0,00239 0,00239 0,00025 0,00307 0,00332

НМЛОС 28,5 8,16 0,00011 0,00453 0,00464 0,00713 0,00583 0,012951

Метан 0,64 0,25 2,6E-06 0,00014 0,00014 0,00016 0,00018 0,000339

Оксид діазоту 0,035 0,12 1,4E-07 6,7E-05 6,7E-05 8,8E-06 8,6E-05 9,44E-05

Аміак 0,004 - 1,6E-08 0 1,6E-08 1E-06 0 0,000001

Сажа - 3,85 0 0,00214 0,00214 0 0,00275 0,002749

Вуглекислий

газ 3183 3138 0,01273 1,74159 1,75432 0,79575 2,24053 3,036282

Бенз(а)пірен - 0,03 0 1,7E-05 1,7E-05 0 2,1E-05 2,14E-05

Разом: - - 0,01373 1,78838 1,80211 0,85814 2,30073 3,158874

32

Таблиця 5.2. Кількісний та якісний склад викидів забруднюючих

речовин

N

п./п

.

Найменування речовини ГДК, м.р.

ОБРВ, мг/м3

Клас

небезпеки

Потужність

викиду

забр. речовини.

т/рік

1 2 3 4 5

1 03004

-------

328

Сажа 0,15 3 0,02088

2 04001

-------

301

Оксиди азоту (у перерахунку на

діоксид азоту [NO + NO2])

0,2 3 0,01751

3 04002

-------

11815

Азоту(1) оксид (N2O) 0 0 6,7E-5

4 04003

-------

303

Аміак 0,2 4 1,6E-8

5 05001

-------

330

Сірки діоксид 0,5 3 0,00239

6 06000

-------

337

Оксид вуглецю 5 4 0,0215338

7 07000

-------

11812

Вуглецю діоксид 0 0 1,75432

8 11000

-------

2754

Неметанові легкі органічні

сполуки (НМЛОС)

1 4 0,00464

9 12000

-------

410

Метан 50 0 0,00014

10 13101

-------

703

Бенз(а)пирен 0,0001 1 1,7E-5

Визначення доцільності проведення розрахунків розсіювання в

атмосферному повітрі для всіх забруднюючих речовин

Оцінка впливу викидів на стан атмосферного повітря здійснюється за

даними результатів розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі.

Відповідно ОНД-86 (п.5.21) для пришвидшення і спростування

розрахунків приземних концентрацій в атмосферному повітрі розглядаються

тільки ті забруднюючі речовини, для яких виконується умова:

33

де М – сумарне значення викидів від усіх джерел, г/с;

ГДК (мг/м3) − максимальна гранично допустима концентрація;

Н (м) − висота джерел викидів.

Ф=0,01 Н − при висоті викиду Н > 10 м;

Ф=0,1 − при висоті викиду Н <= 10 м.

Результати проведення розрахунків доцільності виконання розрахунків

розсіювання в атмосфері забруднюючих речовин наведено нижче.

Таблиця 5.3. Визначення доцільності виконання розсіювання в атмосфері

забруднюючих речовин під час будівельних робіт

Джерело

викидів

ЗР

Висота

організо-

ваного

джерела

викиду, м

Назва

забруд-нюючої

речовини

ГДК,

мг/м3

Значення

викиду

речовини,

г/с

Значення Ф=М/ГДК

Доцільність

проведення

розрахунків

розсіювання

ДВЗ

будівельної

техніки

Н<10 Оксид вуглецю 5 0,075297 0,075297/5=0,015>0,1 Ні

Діоксид азоту 0,2

0,02782 0,02782/0,2=0,1391>0,

1 Так

Діоксид сірки 0,5

0,00332 0,00332/0,5=0,00664<

0,1 Ні

НМЛОС - 0,012951 - Ні

Метан 50

0,000339 0,000339/50=0,000006

78<0,1 Ні

Оксид діазоту - 9,44E-05 - Ні

Аміак 0,2 0,000001 1E-06/0,2=5E-06<0,1

Ні

Сажа 0,15

0,002749 0,002749/0,15=0,0183

<0,1 Ні

Вуглекислий газ - 3,036282 - Ні

Бенз(а)пірен 0,1 мкг на

100 м3

2,14E-05 2,14E-05/0,1 мкг на

100 м3=0,0214<0,1

Ні

Згідно п. 5.21 ОНД-86 розрахунок приземних концентрацій проводити

доцільно для лише для оксидів азоту, отже для всіх інших забруднюючих

речовин вклад в забруднення атмосферного повітря буде вкрай малий та

становитиме менше 0,1 долей ГДК.

Проведення розрахунків приземних концентрацій забруднюючих

речовин від викидів підприємства.

Розрахунок виконаний на ПК за допомогою уніфікованої програми

автоматизованого розрахунку забруднення атмосферного повітря “ЕОЛ +”

(версія 5.3.8.), розроблена КБСП «Топаз» та погоджена до використання

Міністерством екології та природних ресурсів України (лист 3141/10/2-10 від

27.03.2007). Дана програма призначена для проведення розрахунків забруднення

ФГДК

М

34

атмосфери на ЕОМ від стаціонарних джерел промислових підприємств та

побудови нормативної і розрахункової санітарно-захисних зон.

Програма “ЕОЛ +” відповідає вимогам «Методики розрахунку

концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у

викидах підприємств» (ОНД-86) та «Державних санітарних правил планування

та забудови населених пунктів» ДСП-173-96.

Географічна прив’язка джерел до місцевості виконана шляхом нанесення

координатної сітки, яка віссю ОY орієнтована на північ. Центр координатної

сітки прийнятий умовно і відповідає точці з координатами X=0 і Y=0.

Розрахунки максимальних приземних концентрацій виконані для території

розташування об’єкта планованої діяльності, представленої у вигляді

розрахункового прямокутника розмірами 500х500 м з кроком перетину вузлів

координатної сітки 50 м уздовж осей X і Y.

Розрахунок проведено для азоту діоксиду груп сумації 31.

Результати розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі наведено в табл. 5.4.

Табл. 5.4. Значення концентрацій забруднюючих речовин на межі

найближчої житлової забудови

Найменування речовини

Максимальна концентрація

на найближчої житлової забудови з

урахуванням фону, долей ГДК

Оксиди азоту 0,84

Група сумації 31 0,98

Аналіз отриманих результатів розрахунків розсіювання забруднюючих

речовин у приземному шарі атмосфери показав, що максимальні приземні

концентрації для всіх розрахованих забруднюючих речовин з урахуванням

величин відповідних фонових концентрацій, на межі найближчої житлової

забудови не перевищують гранично допустимих значень.

Аналіз результатів розрахунку розсіювання викидів забруднюючих

речовин в атмосферу

Детальні результати розрахунків розсіювання шкідливих речовин в

атмосфері від джерел викиду наведені у вигляді роздрукованих матеріалів

обчислення на ПК, а також узагальнений кількісний аналіз розрахункових

концентрацій в заданих точках, отриманих в результаті розрахунків розсіювання,

представлений в графічній частині Загального звіту про результати розрахунку

розсіювання (наведений нижче).

Аналіз результатів розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі показав, що закладені проектом рішення на території

35

об’єкта та на межі найближчої житлової забудови в приземному шарі атмосфери

не створюють концентрації, які б перевищували граничнодопустимі значення.

Таким чином, можна стверджувати, що вплив від планової діяльності суб’єкта

господарювання на навколишнє природне середовище, а також на стан здоров’я

людей в зоні її розташування буде знаходитися в межах відповідних норм і не

призведе до порушення встановлених санітарно-гігієнічних нормативів і не

спричинить погіршення стану атмосферного повітря.


1. Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному

повітрі на ПЕОМ виконаний за допомогою програми «ЕОЛ+» (версія 5.3.8.).

36

ЕОЛ+

Версія 5.3.8 ліцензія № 01-02/18 від 01.02.2018

Погоджено:

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, лист 3141/10/2-10 від 27.03.2007

РОЗРАХУНОК РОЗСІЮВАННЯ

ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРІ

37

ТАБЛИЦЯ 1. Опис метеорологічних умов та географічна прив'язка.

Код Найменування Середня темп. повітря Гранична Регіональний Кут між Площа Потребуємий рівень

міста міста самого жаркого

місяця,

град. С

самого

холодного

місяця,

град. С

швидкість вітру,

м/с

коеф. страт.

атмосфери

північним

напрямком і віссю

OX, град.

міста,

кв. км

конц. в точці

(у долях ГДК)

1 с. Явірник 11,2 -6,4 31,9 200 0 0,1

ТАБЛИЦЯ 2. Опис проммайданчиків (географічна прив'язка)

Код Код Найменування Прив'язка до основноїсистми координат

міста проммайданчика проммайданчика X почат.,м Y почат.,м Кут повороту,

град.

1 1 Проммайданчик 0 0 0

ТАБЛИЦЯ 3. Опис джерел викиду шкідливих речовин

Код

міста

Код

пром.

майд.

Код

дже-

рела

Найменування

джерела

Код моделі або

кут між віссю OX

і довжиною

площадного

Коеф.

рельєф

у

Коорд. точкового

або початку

лінійного джерела

або центру симетрії

площадного

Коорд. кінця

лінійного або

довжина та ширина

площадного чи

точкового з

прямок. гирлом

Висота

джерела,

м

Діаметр точкового

або площадного 2-

го типу чи

швидкість виходу

ПГВС(Wo) для

лінійного, (для

Витрата

ПГВС, (для

площ. 1-го

типу - 0)

Температур

а ПГВС

(град. C)

Клас

небезпеки

джерела X1, м Y1, м X2, м Y2, м площ. 1-го типу - 0)

1 1 1 ДВЗ

автотранспорту

444 1 0 0 0 0 2 0,5 0,29 28,9

38

ТАБЛИЦЯ 4. Характеристика складу викиду джерела

Код міста Код пром.

майд.

Код

джерела

Код

речовини

Сумарний

викид т/рік

Коеф.

упоряд.

осідання

Максимальний викид (г/с) при швидкостях вітру

речовини 0.5 м/с 1 м/с 2 м/с 4 м/с 6 м/с 8 м/с 10 м/с 12 м/с 14 м/с 16 м/сек

1 1 1 03004

-------

328

0,02088 1 0,002749

04001

-------

301

0,01751 1 0,02782

04002

-------

11815

6,7E-5 1 9,44E-5

04003

-------

303

1,6E-8 1 1E-6

05001

-------

330

0,00239 1 0,00332

06000

-------

337

0,0215338 1 0,075297

07000

-------

11812

1,75432 1 3,036282

11000

-------

2754

0,00464 1 0,012951

12000

-------

410

0,00014 1 0,000339

13101

-------

703

1,7E-5 1 2,14E-5

39

ТАБЛИЦЯ 5. Опис шкідливих речовин

Код речовини Найменування речовини ГДК Коеф. упоряд. осідання

03004

-------

328

Сажа 0,15 1

04001

-------

301

Оксиди азоту (у перерахунку на

діоксид азоту [NO + NO2])

0,2 1

04002

-------

11815

Азоту(1) оксид (N2O) 0 1

04003

-------

303

Аміак 0,2 1

05001

-------

330

Сірки діоксид 0,5 1

06000

-------

337

Оксид вуглецю 5 1

07000

-------

11812

Вуглецю діоксид 0 1

11000

-------

2754

Неметанові легкі органічні сполуки

(НМЛОС)

1 1

12000

-------

410

Метан 50 1

13101

-------

703

Бенз(а)пирен 0,0001 1

ТАБЛИЦЯ 6. Опис груп сумацій шкідливих речовин

Код Речовини що складають групи сумацій (коди) Коефіцієнт

групи 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 потенц.

31 04001

-------

301

05001

-------

330

1

40

ТАБЛИЦЯ 7. Опис розподілу фонових концентрацій (U – швидкість вітру м/с)

Код міста Код р-ни Завдання

фону

Коорд. посту

спостереження

Конц.

(у долях

ГДК)

Концентрація (у долях ГДК) при 2<U<U* по напрямкам

X, м Y, м при U<=2 Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ

1 04001

-------

301

a 0,09

05001

-------

330

a 0,04

ТАБЛИЦЯ 9. Параметри розрахункових майданчиків.

N

Коорд. центра

сим.

Довжина, м Ширина, м Кроксітки Кут повороту розр. майд.

відн. вісі OX загальної

Ознака

п/п X, м Y, м вісь OX, м вісь OY, м сист. коорд., град. зони

1 0 0 500 500 50 50 0 0

Результати розрахунків розсіювання в атмосферному повітрі з урахуванням фону

Перелік найбільших концентрацій

4001 / 301 Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO + NO2])

Коорд.X,

м

Коорд.Y,

м

Конц. в точці

мг/м3

Конц. в точці,

долей ГДК

Напр. вітру,

град.

Швид. вітру,

м/c

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

0 -16 0,168382 0,841912 270,00 0,77 1 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

0 16 0,168382 0,841912 90,00 0,77 1 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

0 -8 0,134099 0,670495 270,00 1,90 1 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

0 12 0,134099 0,670495 90,00 1,90 1 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

0 -50 0,097247 0,486237 270,00 1,16 1 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

Концентрації у заданих точках

4001 / 301 Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO + NO2])

Коорд.X,

м

Коорд.Y,

м


мг/м3


долей ГДК


град.


м/c

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

0 -16 0,168382 0,841912 270,00 0,77 1 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

0 16 0,168382 0,841912 90,00 0,77 1 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

41

Перелік найбільших концентрацій

Група сумації 31

Коорд.X,

м

Коорд.Y,

м


мг/м3


долей ГДК


град.


м/c

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

0 -16 0,00E+000 0,977297 270,00 0,77 1 50,16 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

0 16 0,00E+000 0,977297 90,00 0,77 1 50,16 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

0 -8 0,00E+000 0,704342 270,00 1,90 1 51,23 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

0 12 0,00E+000 0,704342 90,00 1,90 1 51,23 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

0 -50 0,00E+000 0,576502 270,00 1,16 1 47,87 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

Концентрації у заданих точках

Група сумації 31

Коорд.X,

м

Коорд.Y,

м


мг/м3


долей ГДК


град.


м/c

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

Код

джерел

а

Внесок,

%

0 -16 0,00E+000 0,977297 270,00 0,77 1 50,16 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

0 16 0,00E+000 0,977297 90,00 0,77 1 50,16 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

43

Шумовий вплив

Джерелами утворення шуму під час будівельних робіт є будівельна техніка

та автотранспорт.

У процесі будівництва передбачено застосування типового складу

будівельних машин і механізмів, шумові характеристики яких визначені згідно

паспортних даних на машини та механізми будівельної техніки, «Защита от шума

в строительстве. Справочник проектировщика. М.: Стройиздат, 1993, Новак С.М.

Захист від шуму і вібрації в будівництві – К., Будівельник, 1990-194с».

Роботи на виробничому майданчику проводяться в денний час. Перелік

техніки, яка одночасно працює на виробничому майданчику та еквівалентні рівні

звуку наведені в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5. Еквівалентні рівні зовнішнього звуку від будівельної техніки

Тип машин Кількість машин Еквівалентний рівень звуку,

дБА

Бульдозери 80...165 к.с. 1 73

Вібраційна техніка 1 70

Автомобільний кран 1 65

Автомобілі-самоскиди 1 68

Розрахунок очікуваного рівню шуму виконаний згідно ДБН В.1.1-31:2013

“Захист територій, будинків і споруд від шуму”, ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013

“Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних

територій”.

Нормативне значення максимального рівню звуку прийняте згідно додатку

№16 ДСП-173-96 – 55 дБА денний час, 45 дБА - нічний.

Керуючись вимогами пункту 7.1 ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 “Настанова з

розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних територій” розрахунок

очікуваного рівня звуку на найближчої присадибної ділянки на відстані 20 м від

джерела шуму.

Рівень звуку визначається згідно ДБН В.1.1-35:2013 на границі

найближчого населеного пункту за формулою 37 ДСТУ Н Б В.1.1-35:2013:

lLLLФrLLзелекрповвідб АAAAWAA lg10lg10lg20

, дБА

де 𝐿𝐴 - рівень звуку для джерела з постійним шумом або еквівалентний

рівень звуку 𝐿𝐴екв чи максимальний рівень звуку 𝐿𝐴макс для джерела з

непостійним шумом, дБА;

𝐿𝑊𝐴- коригований рівень звукової потужності джерела з постійним шумом

або еквівалентний коригований рівень звукової потужності 𝐿𝑊𝐴екв чи

максимальний коригований рівень звукової потужності 𝐿𝑊𝐴макс джерела з

непостійним шумом, дБА;

44

∆𝐿𝐴відб- величина підвищення рівня звуку (еквівалентного рівня звуку) в

розрахунковій точці внаслідок відбиття звуку від великих за розмірами

поверхонь, дБА; величина підвищення рівня звукового тиску в розрахунковій

точці внаслідок відбиття звуку в напрямку розрахункової точки від великих, у

порівняні з довжиною звукових хвиль, акустично твердих поверхонь (стіна, земля,

кут між двома стінами), які знаходяться від розрахункової точки на відстані, що

не перевищує 0,1r, м; n1, - кількість поверхонь, які відбивають звук в напрямку

розрахункової точки (n1 < 3); поверхню землі не враховують в число n1 якщо

відбиття звуку від неї вже враховано величиною просторового кута Ω;

∆𝐿𝐴пов- затухання звуку в атмосфері, дБА; величину зниження рівня звуку

(еквівалентного рівня звуку) внаслідок поглинання звуку в атмосфері ∆𝐿𝐴пов, дБА,

визначають за графіком (рисунок 9 ДСТУ Н Б В.1.1-35:2013) в залежності від

величини показника спектра шуму ∆𝐿−𝐴, який характеризує відносний вміст

низькочастотних і високочастотних складових у спектрі шуму джерела;

∆𝐿𝐴ерк - величина зниження рівня звуку (еквівалентного рівня звуку)

екраном, розташованим між джерелом шуму і розрахунковою точкою, дБА;

визначають за графіком (рисунок 10 ДСТУ Н Б В.1.1-35:2013) в залежності від

величини показника спектра шуму ∆𝐿−𝐴;

В𝐴зел - величина зниження рівня звуку (еквівалентного рівня звуку) смугами

зелених насаджень, дБА/м;

l - ширина смуги зелених насаджень, м;

r – відстань від джерела шуму до розрахункової точки, м;

Ω – просторовий кут, в який вимірюється шум даного джерела.

Сумарний рівень звуку на межі СЗЗ розраховується за формулою А.3

додатку А ДСТУ Н Б В.1.1-35:2013:

𝐿сум𝑒кл = 10 ∙ lg (∑ 100,1∙𝐿𝐴

𝑖

𝑛

і=1

) , дБА

Вихідні дані:

відбAL = 0 (приймаємо, що поверхні, що відбивають звук відсутні);

повAL =3 дБА;

r – 20 м;

Ω - π = 3,14.

екрAL – 0, так як для даної території між розрахунковими точками і

будівельним майданчиком немає споруд значної довжини і великої висоти;

зелA = 0, оскільки дану поправку враховують лише при наявності

спеціальних шумозахисних полос зелених насаджень.

45

Сумарний рівень звуку від будівельної техніки складе:

𝐿сум𝑒кл = 10 ∙ lg(1 ∗ 100,1∙73 + 1 ∗ 100,1∙65 + 100,1∙70 + 100,1∙68) = 76 дБА

Визначаємо рівень звуку згідно на нормативної СЗЗ (20 м):

lLLLФrLLзелекрповвідб АAAAWAA lg10lg10lg20

=76 − 20 lg

(10) +10 lg (1) − 10 lg (3,14) + 0 − 3 − 0 − 0 =42 (дБА).

Згідно ДБН В.1.1-31:2013 допустимий рівень звуку на прилеглій до

житлової забудови території не повинен перевищувати 55 дБА, що більше ніж

розрахунковий рівень шуму на межі найближчої житлової забудови – 42 дБА.

Згідно результатів розрахунків шуму не потребується додаткових заходів

боротьби з навантаженням виробничого шуму згідно ДБН В. 1.1-31:2013.

Вібраційний вплив

Величини віброприскорень від будівельної техніки в усіх октавах

становлять 0,04...0,1 м/с2 – менше 1 % від прискорення вільного падіння. La.о =

3*10-4 м/с2. Таким чином, будівельна техніка створює коливання з рівнем

віброприскорення в діапазоні La.V = 42,5...50,5 дБV.





коефіцієнт зниження рівня віброприскорення при переході з ґрунту до

фундаменту 0,56 або 20 lg 0,56 = - 5 дБV, що зменшує вібраційний вплив до рівня

L.а.V.фунд = 40...45 дБА. Зниження віброприскорення (е – 0,023 R ) до рівня

ГДР.а.V = 40 дБV має місце на відстані 5,1...5,5 м від джерела.

Таким чином, під час будівельних робіт санітарні норми для населення

щодо віброзміщення виконуються вже безпосередньо на межі будмайданчику.

Щодо конструкцій за критерій допустимості вібраційного впливу будівельних

робіт приймається віброприскорення 3 % (0,294 м/с2 або 59,8 дБV) від

прискорення вільного падіння для старих споруд 10 % (0,98 м/с2 або70,3 дБV) -

для сучасних стійких конструкцій.

Використання будівельної техніки з високим рівнем вібрації на

будівельному майданчику не передбачається.

Вплив на водне середовище


скаламучуванням вод р. Чорний Черемош в місці виконання земляних робіт по

підготовці котлована.

Водопостачання на господарсько-побутові та питні потреби працівників,

задіяних при будівництві об’єкту, здійснюватиметься за рахунок привозної води.

46

Відведення господарсько-побутових стічних вод відбуватиметься в

спеціалізовані санітарні приміщення (біотуалет) та, по мірі накопичення, будуть

передаватись на найближчі очисні споруди.

Виробничі потреби полягають у використанні води на мийку коліс

будівельної техніки при виїзді з майданчика будівництва.

Мийка буде здійснюватись на пересувній посиленій естакаді, яка оснащена

піддоном та спеціальними бічними екранами, що запобігають розбризкування

брудної води з естакади. Стічна вода після мийки буде відводитись у бетонний

прийомник. По мірі накопичення, стічні води викачуються вакуумною машиною,

згідно укладеного договору зі спеціалізованим підприємством, та вивозяться на

найближчі очисні споруди.

Для відведення дощових стічних вод будівельний майданчик передбачено

спланувати і оконтурити водоскидними канавками з влаштуванням ємкостей для

збирання забруднених стічних вод, які по мірі накопичення будуть передаватись

найближчі очисні споруди.

Таблиця 5.6. Нормативний розрахунок водоспоживання та водовідведення

№

з/п

Наймену-

вання

водо -

користу-

вачів

Од

ин

иц

я в

им

іру

Кіл

ьк

ість

во

до

-

спо

жи

ва

чів

Но

рм

ати

вн

ий

до

кум

ент

Но

рм

а в

итр

ат в

од

и

спо

жи

ва

ча

ми

м3

/доб

у Водоспоживання Водовідведення

м3/д

об

у

Кіл

ьк

ість

дн

ів н

а р

ік

м3/р

ік

Но

рм

а

во

до

від

вед

ен

ня

м3/д

об

у

м3/р

ік

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Господарсько-питні потреби

1. Робітники чол. 12

ДБ

Н В

2.5

-64

: 0

12

0,025 0,3 76 22,8 100% 0,3 22,8

Виробничі потреби

2. Мийка

коліс

шт. 4 * 0,55 2,2 51 112,2 100% 2,2 112,2

* Пособие по организации скоростного строительства автомобильных дорог и аэродромов с

использованием комплектов машин типа ДС-100. М.-1990 р.


необхідна кількість води становить 0,3 м3/добу; 22,8 м

3/рік.

Для технічного водопостачання на майданчику будівництва буде

встановлена пересувна ємкість для води, V=5,0 м3.


будівельних робіт на об’єкті, а саме: миття коліс автотранспорту, дозаправку

47

систем охолодження транспорту водою буде використана привозна технічна вода

у кількості 2,2 м3/добу; 112,2 м

3/рік.






Вплив на водне середовище при виконанні підготовчих та будівельних робіт

носить короткостроковий, тимчасовий характер та є незначним та допустимим.

Вплив на поверхневі води

Вплив на поверхневі води внаслідок тимчасового скаламучування вод

р. Чорний Черемош при виконанні земляних робіт по підготовці котлована.


скаламучуванням вод р. Чорний Черемош в місці виконання земляних робіт по

підготовці котлована.

Проведення робіт з будівництва берегоукріплювальної споруди може

тимчасово впливати на забруднення поверхневих вод р. Чорний Черемош

завислими речовинами. Роботи з гідронамиву викличуть збільшення каламутності

води та концентрацій завислих речовин в товщі води, зміну її кольору та

прозорості. Внаслідок цього можуть відбутися погіршення умов життєдіяльності

та зменшення видового складу, чисельності представників гідробіонтів та

бентосу, що мешкають поблизу проведення будівельних робіт.



будівельних робіт становитиме 4 місяці, вплив на водне середовище можна

вважати допустимим.

Вплив на іхтіофауну

Проведення будівельних робіт на акваторіях водойм порушує природні

умови існування і відтворення риб та інших гідробіонтів, що наносить шкоду

водним біоресурсам.

Такі роботи негативно впливають на розвиток ряду організмів фіто-,

зоопланктону, бентосу; деякі види риб зникають зі складу біоценозу під дією

підвищеної мутності та забруднення токсикантами, другі зменшують свою

чисельність та біомасу, порушуються цикли їх розвитку та ріст.

Значна частина кормових організмів, особливо донних, знищується, що

погіршує умови нагулу молоді та дорослих особин.

В результаті роботи гідромеханізмів відбувається збільшення концентрації

зважених мінеральних речовин у товщі води, утворення підвищеної мутності, що

насамперед діє на якість води, змінює її колір та прозорість.

48

Гранична концентрація зважених речовин для фітопланктону складає 25

мг/л, зоопланктону – 20 мг/л, бентосу 25 мг/л. Безпосередньо на іхтіофауну

впливають зважені речовини, концентрація яких більше 30 мг/л.

Частки зважених речовин розбивають крупні клітки і колонії

фітопланктону, що призводить до його загибелі, засипають природні види

водоростей, збільшують швидкість осадження планктонних форм. В зоопланктоні

проходить руйнування літоральних комплексів з порушенням циклічності

розмноження та погіршення умов харчування, що призводить до їх загибелі.

Зважені речовини пошкоджують організми зі слабким апаратом

колообертання, шипуваті форми роторного та рачкового планктону. У рачків -

фільтраторів засмічується також фільтраційний апарат. Все це призводить до

якісних змін та кількісному зменшенню кормової бази риб. Деякі види переходять

до розряду рідкісних та навіть випадають зі складу зоопланктону. Зоопланктон на

ділянках річок з підвищеним складом зважених речовин значно бідніші в

якісному та кількісному відношенні.

Зниження чисельності, біомаси та видового складу бентосу пов’язане з

прямою дією зважених речовин: на трофність субстрату, умови дихання та

пошукові функції організмів. У воді з підвищеним складом зважених речовин

зменшується видова різноманітність та чисельність хірономід, в той час, як

кількість олігохет збільшується.

У першу чергу збільшення зважених речових діє на мальків та личинок, що

мають більш слабкий розвиток організму у порівнянні з дорослими особинами. У

плідників риб в зоні проведення гідромеханізованих робіт відбуваються

морфометричні зміни організму, зменшення вагових та розмірних показників,

плодючості. Пошкодження нерестового субстрату приводить до знищення

традиційних місць нересту риб, зниженню ефективності розмноження.

Ступінь дії на екосистему залежить від району будівництва

(рибогосподарського значення даної ділянки), часу і засобів проведення робіт. В

районі проведення робіт водна рослинність слаборозвинена, зимувальні ями та

нерестовища відсутні, рибоводних підприємств немає, рибогосподарська

меліорація та акліматизація риб не проводиться.

Таким чином здійснення робіт негативно впливатиме тільки на стан

кормової бази риб, проте цей вплив носитиме короткостроковий характер (на

період будівництва берегоукріплення).


виконуватися на землях водного фонду лише в позанерестовий період з

дотриманням норм і вимог чинного законодавства.

49

Утворення відходів

Під час проведення підготовчих та будівельних робіт передбачається

утворення побутових та будівельних відходів.

Розрахунок утворення твердих побутових відходів (ТПВ)

Код згідно класифікатора відходів ДК 005-96 – 7720.3.1.01.

Назва згідно класифікатора відходів ДК 005-96 – відходи комунальні

(міські) змішані, у т. ч. сміття з урн.

До цього виду відносяться побутові відходи, що утворюються в процесі

життєдіяльності робітників, задіяних на об’єкті.

На період будівництва передбачається постійне перебування 12 робітників.

Розрахунок утворення ТПВ виконаний згідно Постанови КМУ від

10.12.2008 №1070 «Про затвердження мінімальних добових норм надання

комунальних послуг з вивезення побутових відходів».

Таблиця 5.7. Розрахунок утворення ТПВ

Розрахункова

одиниця

Кількість

працівників,

чол.

Кількість

робочих днів

Норма на

розрахункову

одиницю

Річна кількість

утворення,

т/рік

Робоче місце 12 76 0,3 кг/добу 12х76х0,3/1000=0,2736

Загальна кількість утворення твердих побутових відходів складає 0,2736 т

на період будівництва.

Побутові відходи збиратимуться в контейнери, які встановлені на

спеціально відведеній території (сміттєзбірний майданчик) з наступним

вивезенням на полігон ТПВ у м. Верховина згідно укладеного договору.

Будівельні відходи.

Код згідно класифікатора відходів ДК 005-96 – 4510.1.1

Назва згідно класифікатора відходів ДК 005-96 – відходи матеріалів

основних та речовин, які використовують у будівництві.

До цього виду відносяться: уламки, пошкоджений камінь, залишки

хмизу, шматки металу, шматки пластику та ін., що підлягають збиранню,

обробленню та видаленню. Будівельні відходи, які по мірі накопичення

передаватимуться організації відповідно до укладеного договору.

На території об’єкту місця тимчасового зберігання відходів

облаштовуватимуться та утримуватимуться відповідно до умов діючих санітарно-

гігієнічних норм і правил.




50



5.2. Використання у процесі провадження планованої діяльності природних

ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття

У процесі провадження планованої діяльності передбачена розробка ґрунту

та використання питної та технічної.




- 188 м3 – нижче моста розроблятиметься екскаватором з ковшем


3 – вручну;

- 242 м3

– вище моста розроблятиметься екскаватором з ковшем


3 – вручну.

Під час впровадження планованої діяльності пазухи за стінкою

засипатимуться даним ґрунтом. Ґрунт, який залишиться від влаштування

котлована під габіонне кріплення вивозитиметься за межі ділянки проектування

та розрівнюватиметься.





Для миття коліс передбачено використання технічної привозної води у

кількості 112,2 м3/період будівництва.

5.3. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності

зумовленого викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим,

вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням,

випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій

у сфері поводження з відходами

Експлуатація берегоукріплювальних і захисно-регуляційних споруд

носитиме пасивний характер, як споруди, що не надто сильно впливають на саму

воду і її силу, а лише захищають берег від розмиву.

Експлуатація берегоукріплення виключає необхідність інженерного

забезпечення та передбачає лише систематичний моніторинг технічного стану, а

при виникненні потреби – виконання ремонтних робіт.

Застосовані для будівництва матеріали (бутовий та річковий камінь) не

впливатимуть на зміну хімічного складу води та річкову біоніку.

Отже при експлуатації берегозакріплюючих споруд впливу на довкілля не

передбачається.

51


зумовленого ризиками для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та

довкілля, у тому числі через можливість виникнення аварійних ситуацій.

Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності

зумовленого ризиками для здоров’я людей

Згідно методичних рекомендацій МР 2.2.12-142-2007 «Оцінка ризику для

здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря» затверджених наказом

Мiнiстерства охорони здоров'я України від 13.04.2007 № 184 та ДБН А.2.2-1-2003

«Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при

проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд» визначається оцінка

ризику неканцерогенних ефектів, канцерогенних ефектів та оцінка соціального

ризику.

Оцінка ризику неканцерогенних ефектів

Ризик розвитку неканцерогенних ефектів визначається на основі розрахунку

індексу небезпеки за формулою:

𝐻𝐼 = ∑ HQi

де HQi коефіцієнти небезпеки для i-ї речовини:

HQi =Сі

𝑅𝑓𝐶і

де Сі рівень впливу і-ї речовини, мг/м3;

𝑅𝑓𝐶і референтна концентрація і-ї речовини, мг/м3, приймається згідно [МР

2.2.12-142-2007].

Оцінка ризиків некацерогенних ефектів проведена тільки для забруднюючих

речовин для згідно п. 5.21 ОНД-86, доцільно проводити розрахунок розсіювання

приземних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, а саме

для азоту діоксиду.

Так як для всіх інших викидів забруднюючих речовин підприємства

виявлено, що розрахунок розсіювання в атмосферному повітрі проводити

недоцільно, то вклад в забруднення повітря буде менше 0,05 ГДКм.р. для

населених пунктів. Отже оцінка ризику для таких речовин не визначалася, її

можна оцінити, як зневажливо мала.

Таблиця 5.8. Вихідні дані для розрахунку

Речовина Середньорічна

концентрація (Сі), мг/м3

Референтна концентрація

і-ї речовини, мг/м3

Азоту діоксид 0,168 0,04

52

Таблиця 5.9 Оцінка неканцерогенного ризику

Речовина 𝐻𝐼 Характеристика ризику

Азоту діоксид 0,168/0,04=4,2 >1, отже імовірність розвитку шкідливих

ефектів зростає пропорційно збільшенню HQ

Так як будівельні роботи триватимуть три місяці, вплив на атмосферне

повітря носитиме тимчасовий та локальний характер.

Оцінка ризику канцерогенних ефектів

У викидах забруднюючих речовин стаціонарними джерелами підприємства

присутня речовина для якої властиві фактори канцерогенного потенціалу –

бенз(а)пірен.

Ризик розвитку індивідуальних канцерогенних ефектів здійснюється

формулою:

CR = LADC·UR

де:

LADC – середня концентрація речовини в атмосферному повітрі за весь

період усереднення експозиції, мг/м3;

UR – одиничний ризик, (мг/м3)

-1

Одиничний ризик розраховують із використанням величини SF, стандартної

величини маси тіла людини (70 кг) та добового споживання повітря (20 м3):

URi (м3/мг) = SFi (мг/кг × доба)

-1 ×1/70 кг × 20 (м

3/доба)

Так як, згідно п. 5.21 ОНД-86, розрахунок приземних концентрацій

забруднюючих речовин в атмосферному повітрі проводити не доцільно для

жодної із забруднюючих речовин, оцінка ризику розвитку канцерогенних ефектів

не проводилась, так як вклад в забруднення атмосферного повітря буде вкрай

малий.

Оцінка соціального ризику впливу планової діяльності

Соціальний ризик планованої діяльності визначається як ризик для групи

людей, на яку може вплинути впровадження об'єкта господарської діяльності, з

урахуванням особливостей природно-техногенної системи.

Соціальний ризик дорівнює:

𝑅𝑠 = 𝐶𝑅𝑎 ∙ 𝑉𝑢 ∙𝑁

𝑇∙ 𝑁𝑝

де 𝑅𝑠 соціальний ризик, чол./рік;

𝐶𝑅𝑎 канцерогенний ризик комбінованої дії декількох канцерогенних речовин,

які забруднюють атмосферу, який визначається згідно додатку Ж зміни №1 до

ДБН А.2.2-1-2003 або приймається 𝐶𝑅𝑎 = 1 ∙ 10−6, безрозмірний;

53

𝑉𝑢 − вразливість території від проявлення забруднення атмосферного повітря,

який визначається відношенням площі відводу під об’єкт господарської

діяльності до площі об’єкту з санітарно-захисною зоною, долі одиниці;

𝑁 чисельність населення, яка визначається: а.) згідно даних мікрорайону

розміщення об’єкту, якщо є такі дані в населеному пункті; б.) згідно даних всього

населеного пункту, якщо немає мікрорайонів, або об’єкт має місто утворююче

значення; в.) згідно даних населених пунктів, які знаходяться у зоні впливу

об’єкту проектування, якщо він розташований за їх межами, чол.;

𝑇 середня тривалість життя (визначається для даного регіону або приймається

за 70 років), роки;

𝑁𝑝 коефіцієнт, який визначається для будівництва нового об’єкту за

формулою :

𝑁𝑝 =∆𝑁𝑝

𝑁

де ∆𝑁𝑝 кількість додаткових робочих місць (при зменшенні зі знаком мінус)

Вихідні дані для розрахунку:

- канцерогенний ризик комбінованої дії декількох канцерогенних речовин,

𝐶𝑅𝑎 - 1 ∙ 10−6;

- вразливість території від проявлення забруднення атмосферного повітря, 𝑉𝑢

=0,162/0,821=0,2

- чисельність населення с. Явірник – 294 чол.

- коефіцієнт, який визначається для будівництва нового об’єкту,

𝑁𝑝=12/294=0,041

- середня тривалість життя, 𝑇 = 70 років. Отже, соціальний ризик становить:

𝑅𝑠 = 1 ∙ 10−6 ∙ 0,041 ∙294

70∙ 0,2 = 3,44 ∙ 10−8 чол/рік.

Згідно з даними зміни №1 до ДБН А.2.2-1-2003, затвердженої наказом

Мінрегіонбуду України від 20.11.2009 №524, соціальний ризик є прийнятним

(<10-6

) для населення прилеглих територій.

Отже, експлуатація устаткування не призведе до негативної дії на стан здоров'я,

захворюваність, умови життєдіяльності людей та в цілому на навколишнє соціальне

середовище.

Оцінка ризику впливу планованої діяльності через можливість виникнення

надзвичайних ситуацій.

Метою даного розділу є опис та оцінка ризиків та потенційних впливів в

результаті нештатних ситуацій/аварій, а також небезпечних природних явищ

стосовно безпеки та здоров’я населення.

54

Відповідно до ЗУ «Про об’єкти підвищеної небезпеки» (відомості ВРУ

2001 р., № 15, ст. 73, 18.01 2001 № 2245-111) об’єкт, що розглядається, не входить

до об’єктів підвищеної небезпеки.

У розділі надаються рекомендації стосовно профілактичних заходів та

заходів по зменшенню впливу, у відповідності з визначеними ризиками та

потенційними впливами.

Надзвичайні ситуації (НС) виникають в наслідок несподіваних природних

стихійних лих або техногенних аварій. Для надзвичайних ситуацій характерні

значні збитки для населення і народного господарства.

Можливим джерелом надзвичайної ситуації на об’єкті будівництва може

бути порушення умов експлуатації у разі виникнення небезпечних природних

явищ (землетрус). Перед початком виконання земляних робіт передбачено

здійснити піротехнічним підрозділом обстеження земельної ділянки на предмет

наявності вибухонебезпечних предметів.

Оцінка ризику впливу планованої діяльності на об’єкти культурної

спадщини.

Важливих культурних споруд у безпосередній близькості від запланованої

ділянки проектування не виявлено.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про охорону культурної

спадщини», у випадку виявлення в процесі проведення земляних робіт об'єктів

археологічного або історичного характеру, роботи необхідно припинити до

здійснення заходів, що забезпечать збереження пам'яток.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про охорону археологічної спадщини»,

органи охорони культурної спадщини погоджують на стадії проектування

відведення земельних ділянок під містобудівні, шляхові, меліоративні та

землевпорядні роботи після їх археологічного дослідження. Згідно зі статтею 12

вищезгаданого закону, наукова археологічна експертиза земельних ділянок

проводиться Інститутом археології Національної академії наук України.

Згідно зі статтею 37 вищезгаданого закону, вся археологічна діяльність

проводиться за рахунок замовника.

Якщо підчас робіт із улаштування фундаментів виявляються археологічні

знахідки, процес будівництва призупиняється, і керівництво повинне звернутися до

представників компетентного органу та проінформувати їх згідно з чинним

законодавством. Згаданий орган визначає обсяг заходів із охорони пам'яток.

5.5. Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої діяльності

та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої

55

діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов’язаних з

територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може

поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних

ресурсів.

В районі розміщення об’єкта проектування промислові об’єкти відсутні.

Саме берегоукріплення являється гідротехнічною спорудою пасивної дії що

виконує функції захисту берега від шкідливої дії води і виключає будь-який

негативний вплив на здоров’я людей.

Вплив планованої діяльності на здоров’я місцевого населення можливий

тільки в період будівельних робіт, матиме короткостроковий період та не

призведе до негативної дії на стан здоров'я, захворюваність, умови

життєдіяльності людей та в цілому на навколишнє соціальне середовище

Отже, кумулятивний вплив на об’єкти довкілля малоймовірний та не

розглядається.

56


зумовленого впливом діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби

викидів парникових газів, та чутливості діяльності до зміни клімату

Відповідно до розрахунків, які наведені в розділі 5.1 Звіту при будівельних

роботах будуть виділятися парникові гази внаслідок роботи ДВЗ будівельної

техніки та автотранспорту – діоксид вуглецю СО2, метан СН4, оксид діазоту N2O.

Таблиця 5.14. Порівняльна характеристика потенційних викидів

забруднюючих речовин та порогових значень

N

п./п.

Найменування речовини Потужність викиду

забр. речовини, т/рік

Порогові значення потенційних

викидів згідно Наказу

Мінприроди від 10.05.2002 №177

1 2 3 4

1 Азоту(1) оксид (N2O) 0,000067 0,1

2 Вуглецю діоксид 1,75432 500

3 Метан 0,00014 10

Як видно з порівняльної таблиці, потужність викиду парникових газів

значно менші за порогові значення згідно Наказу Мінприроди від 10.05.2002

№177. Отже, викиди планованої діяльності не матимуть впливу на клімат.

Значне виділення інертних газів, теплоти, вологи та ін. при проведені

будівельних робіт не відбуватиметься, тому змін мікроклімату не передбачається.

Значного систематичного впливу кліматичних умов, несприятливих для

розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в даному регіоні не

зафіксовано.

Виникнення мікрокліматичних умов, що сприяють розповсюдженню

шкідливих видів фауни і флори, в районі розміщення берегозакріплюючих споруд

не передбачається.

Особливості кліматичних умов не сприяють зростанню інтенсивності

впливів планованої діяльності на навколишнє середовище.

Необхідність передбачення заходів з запобігання негативним впливам

планованої діяльності на клімат і мікроклімат відсутня.


зумовленого технологією і речовинами, що використовуються

Планованою діяльністю передбачається здійснення берегоукріпення


- розчищення русла ріки на довжині 54 м;

- закріплення лівого берегу на довжині кріплення габіонною підпірною

стінкою 81м. В т.ч. нижче моста – 27 м, вище моста – 54 м.

57

Лівий берег передбачено закріпити нижче моста на довжині 27 м та вище

моста на довжині 54 м габіонною підпірною стінкою. Висота кріплення – 2,5 м, на

ПП-1 (ділянка нижче моста), з ПК-0+00 до ПК-0+27 висота кріплення



товщиною 0,30 м та шириною 3,5 м. Ширина першого ярусу підпірної стінки 3,0

м, другого та третього 2,0 м, всіх інших ярусів – 1 м.






Для потреб будівництва передбачено використання природних матеріалів, а

саме: річковий камінь, для заповнення габіонів , який передбачено заготовляти в

поймі ріки. Об’ємна вага каменю 1,8 т/м3, дальність транспортування каменю

– 15 км. Хмиз передбачено заготовляти вручну та перевозити на віддаль 15 км.

Також передбачено використання великогабаритного річкового каменю, об′ємна

вага якого 2,0 т/м3, дальність транспортування – 1 км.

При будівництві берегозакріплюючих споруд передбачено використовувати

наступні матеріали:

- ящики габіонні розміром 3,0х1,0х0,5м – 261 шт;

- хмизова вистилка товщиною 0,30 м– 283,5 м2;

- великогабаритний камінь – 9 м3.

Застосоване при виконанні робіт обладнання та матеріали хімічно

неагресивні, які не взаємодіють з навколишнім природним середовищем.

Використання габіонних конструкцій є більш економічним і надійним

засобом через низку причин, найважливішими з яких є:

- великий опір динамічних і статичних навантажень, міцність армуючих

елементів і граней;

- корозійна стійкість до впливу води та атмосферних явищ;

- проникність і пористість конструкції, що забезпечує дренування зворотної

засипки і виключає додаткові витрати на влаштування дренажу;

- гнучкість, яка дає можливість габіонній структурі заповнювати невеликі

деформації в ґрунті без руйнування споруд;

- простота будівництва і мінімальні обсяги робіт, пов'язаних з підготовкою

основи (потрібно просто вирівнювати поверхню);

- низькі експлуатаційні витрати;

- можливість застосування місцевих природних матеріалів (каменю).

Експлуатація берегоукріплювальних і захисно-регуляційних споруд не

передбачає проведення технологічного процесу, використання сировини,

58

матеріалів та випуску продукції, тому вплив на довкілля планованої діяльності

зумовленого технологією і речовинами не передбачається.

59

6.ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ

ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього

природного середовища на прямий чи опосередкований вплив планованої

діяльності, вирішення задач раціонального природокористування у відповідності з

очікуваним станом природного середовища.

При оцінці впливу на природне середовище джерел потенційного

забруднення планованої діяльності, основними методами прогнозування стану

навколишнього середовища в районі його розміщення використано:

- метод системного підходу (екологічне та техніко-економічне

обґрунтування запланованої діяльності);

- розрахунково-аналітичний метод (оцінка впливу запланованої

діяльності на навколишнє середовище);

- системно-аналоговий метод (зіставлення еколого-економічних

взаємозв'язків запланованої діяльності об'єкта з типовими об'єктами-аналогами).

Оцінка позитивних і негативних впливів об’єкту планової діяльності на

навколишнє середовище за застосованими методами проводилася на підставі і з

урахуванням:

- техніко-економічних даних запланованої діяльності, за умови її

здійснення в нормальному режимі;

- фізико-географічної і кліматичної характеристик району, в якому

знаходиться об'єкт запланованої діяльності;

- прийнятих технологічних рішень щодо реалізації планованої

діяльності;

- рішень, висновків і довідок державних служб та організацій;

- технічних умов на планування об'єкта;

- викопіювання з плану розміщення об'єкта запланованої діяльності;

- умов інженерної підготовки території, на якій розміщується об'єкт;

- даних попередніх погоджень та висновків щодо об'єкта;

- даних по підприємствах-аналогах.

Всі методи прогнозування об'єднують у дві групи: логічні і формалізовані.

До логічних методів відносять методи індукції, дедукції, експертних оцінок,

аналогії. При відсутності про об'єкт прогнозування достовірних відомостей і,

якщо об'єкт не підлягає математичному аналізу, використовують метод

експертних оцінок, суть якого полягає у визначені майбутнього на основі думок

кваліфікованих спеціалістів-експертів. Метод аналогій полягає в тому, що

закономірності розвитку одного процесу з певними поправками можна перенести

на інший процес, для якого потрібно зробити прогноз.

Формалізовані методи поділяють на статистичний, екстраполяції і

моделювання.

60

Статистичний метод ґрунтується на кількісних показниках, які дають

можливість зробити висновок про темпи розвитку процесу в майбутньому.

Сутність його полягає в отриманні і спеціалізованому обробленні прогнозних

оцінок об'єкта через опитування висококваліфікованих фахівців (експертів) у

певній сфері науки, техніки, виробництва.

Метод екстраполяції полягає в перенесенні встановленого характеру

розвитку певної території чи процесу в майбутнє. Цей метод ефективний при

короткостроковому прогнозуванні стосовно об'єкта, який тривалий час розвивався

рівномірно без значних відхилень. Ґрунтується він на вивченні кількісних і

якісних параметрів досліджуваного об'єкта за попередні роки з подальшим

логічним продовженням, окресленням тенденцій його розвитку у прогнозованому

періоді;

Метод моделювання полягає у побудові моделей, які розглядають з

урахуванням імовірної або бажаної зміни прогнозованого явища на певний

період, користуючись прямими або опосередкованими даними про масштаби та

напрями змін. При побудові прогнозних моделей необхідно виявити фактори, від

яких суттєво залежить прогноз; з'ясувати їх співвідношення з прогнозованим

явищем; розробити алгоритм і програми моделювання змін довкілля під дією

певних факторів.

При прогнозуванні оцінки впливів на довкілля в даному Звіті

використовувався метод математичного моделювання, за допомогою якого

можливо кількісно оцінити величину значень та відносну участь різноманітних

впливів.

Прогнозна оцінка впливу на довкілля визначалася як сума прогнозної

фонової оцінки і оцінки впливу планованої діяльності.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

здійснювався за затвердженими методикою, а саме: «Методика розрахунку

викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних

засобів затверджена наказом Мінприроди №452 від 13 листопада 2008 року».

Кількісна оцінка впливу на атмосферне повітря виконана за нормативами

діючого законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, а

саме за значеннями гранично-допустимих концентрацій (ГДК) в атмосферному

повітрі житлової забудови, а також за пороговими значеннями викидів згідно

«Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які

справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан

атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в

атмосферне повітря» затвердженої Наказом Мінприроди України від 10.05.2002

р. № 177.

Автоматизовані розрахунки забруднення атмосфери проведені за

програмою «ЕОЛ», версія 5.3.8. Розрахункові модулі системи реалізують

61

«Методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин,

що містяться у викидах підприємств ОНД-86». Дана програма призначена для

оцінки впливу викидів забруднюючих речовин проектованих і діючих

підприємств на забруднення приземного шару атмосфери.

При прогнозуванні фізичного впливу планованої діяльності на навколишнє

середовищу використані діючі на території України методики розрахунку та

нормативні документи, що встановлюють гранично допустимі рівні впливу.

Розрахунок очікуваного рівню шуму виконаний згідно ДБН В.1.1-31:2013 “Захист

територій, будинків і споруд від шуму”, ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 “Настанова з

розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних територій”.

Нормативне значення максимального рівню звуку прийняте згідно додатку №16

ДСП-173-96.

При прогнозуванні кількісних та якісних показників утворення відходів,

внаслідок впровадження планованої діяльності використовувались діючі на

території України норми витрат, а саме Постанова КМУ від 10.12.2008 №1070

«Про затвердження мінімальних добових норм надання комунальних послуг з

вивезення побутових відходів».

Оцінка ризиків розвитку неканцерогенних та канцерогенних ефектів при

впливі планованої діяльності на навколишнє середовище визначалися за фактором

забруднення атмосферного повітря відповідно Методичних рекомендації "Оцінка

ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря"

затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я від 13.04.2007 № 184.

В якості вихідних даних про стан довкілля використані дані з кліматичної

характеристики району розташування підприємства та фонових концентрацій,

надані Івано-Франківським обласним центром з гідрометеорології.

62

7.ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА

ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ,

УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, У

ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ.

Аналіз впливу на довкілля при виконанні будівельних робіт та

провадженні планованої діяльності з експлуатації об’єкту, проведений в розділі 5

даного Звіту, показав, що значний негативний вплив на довкілля не


З метою забезпечення нормативного стану довкілля та мінімізації

тимчасового негативного впливу під час будівництва берегозакріплювальних

споруд лівого берегу р. Чорний Черемош проектом передбачається виконання

наступних природоохоронних заходів:

- дотримання вимог Земельного та Водного кодексів України щодо

раціонального виконання земель та охорони водного середовища;

- дотримання вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд»;

- здійснення берегоукріплювальних і захисно-регуляційних споруд у

відповідності з вимогами ВБН В.2.4-33-2.3-03-2000 «Регулювання русел

річок. Норми проектування» та ВНД 33-5.5-14-03 «Річки гірські.

Регулювання русел та догляд»;

- чітке дотримання технології будівництва, передбаченої робочим проектом;

- проведення систематичних спостережень за станом берегоукріплювальних і

регуляційних споруд, дамб обвалування, у разі необхідності – своєчасне

виконання ремонтних робіт;


побудованого берегоукріплення, регуляційних споруд;

- проведення планово-попереджувальних, поточних і капітальних ремонтів

проектованого кріплення;

- інструментальна перевірка деформацій елементів берегоукріплення;

- розосередження в часі роботи будівельних машин і механізмів, не задіяних у

єдиному безперервному технологічному процесі;

- забезпечення виконання технічних рішень і заходів з метою недопущення

забруднення ґрунтового покриву та водного середовища;

- заборона роботи машин і механізмів на холостому ходу;

- недопущення використання техніки з перевищення у викид відпрацьованих

газів нормативно встановлених показників СО, СН, NO2;

- проведення будівельних робіт тільки в денний час;

63

- у разі виникнення необхідності, ремонтні роботи техніки, обладнання тощо,

що передбачені до використання при реалізації технологічного регламенту,

проводити у спеціально передбачених та організованих для можливості

реалізації, з точки зору вимог законодавства України, місцях;

- організація спеціально відведених та відповідно обладнаних місць для

тимчасового зберігання кожного окремого виду відходів згідно з їх

характеристикою та відповідно до вимог діючих санітарно-гігієнічних норм і

правил;

- заправка автотранспортних засобів та механізмів паливно-мастильними

матеріалами повинна здійснюватись у спеціально-обладнаних місцях;

- використання у будівельних роботах обладнання, яке виготовлено з

корозійностійких матеріалів;

- виконання будівельних робіт дозволяється проводити лише в позанерестовий

період;

- забороняється здійснювати забір води з річки для потреб виробничого та

господарсько-побутового характеру;

- проведення робіт за наявності повного пакету документів, якими

регламентується та регулюється даний вид діяльності;

- по завершенню демонтажу обладнання та будівельного майданчика,

земельну діяльну необхідно покрити ґрунтово-рослинним шаром.

Компенсаційні заходи в частині сплати екологічного податку не

передбачаються.

Екологічний податок – загальнодержавний обов'язковий платіж, що

справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні

об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу

радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного

обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних

відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, а також за утилізацію знятих з

експлуатації транспортних засобів, для забезпечення екологічної безпеки, а також

безпеки життя та здоров’я громадян.

Стаціонарні джерела викидів при експлуатації об’єктів відсутні. Викиди

забруднюючих речовин відбуватимуться тільки від двигунів внутрішнього

згоряння автотранспорту. Оскільки ставки податку за викиди в атмосферне

повітря забруднюючих речовин від автотранспорту встановлені при ввезені

палива на митну територію України, то плата за викиди забруднюючих речовин в

атмосферне повітря врахована у вартості палива.

Так як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів на

території об’єкту планованої діяльності не передбачається, ставки податку за

64

розміщення відходів не розраховуються. Плата екологічного податку за

розміщення відходів буде включено у вартість договору на поводження з

відходами зі спеціалізованими підприємствами.

Скид у водний об’єкт не відбуватиметься, тому сплата екологічного податку

за скид у водний об’єкт забруднюючих речовин не передбачається.

65

8.ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ

ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ

ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ

ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ’ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ

СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ НА

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

Проектування об’єкта «Нове будівництво берегозакріплювальних споруд на р.

Чорний Черемош на території Зеленської сільської ради в с. Явірник (біля моста

ВПС «Шибене») Верховинського району Івано-Франківської області» здійснюється

з урахуванням вимог ДБН В.1.1-12:2006 «Будівництво у сейсмічних районах

України оскільки розрахункова інтенсивність сейсмічних поштовхів і коливань

цієї території складає 6 балів за шкалою МSК-64, карта ОСР-2004-СЄ.

Можливий негативний вплив природно-кліматичних умов:

- сильні вітри (шквали),що супроводжуються сильним дощем з

крупним градом та сильними пиловими бурями, сильні дощі спостерігаються з

періодичністю 1 раз на 3 роки, носять локальний характер і пов’язані з виходом на

територію області південних циклонів.

- вітер із швидкістю 25м/с і більше на території області спостерігається

1 раз на 3 роки, його тривалість може досягати до 2-х діб. Сильні вітри

викликають на території області сильні курні бурі, стихійні курні бурі

(відзначають 1 раз у 3-5 років), смерчі, що супроводжуються зливами і крупним

градом відзначаються на території області 1 раз у 10 років.

До факторів, які можуть призвести до аварійних ситуацій, під час

виконання будівельних робіт належать:

- виникнення локальної пожежі в разі порушення протипожежних

заходів (паління, розпалювання вогнищ та використання відкритого вогню, тощо);

- порушення режимів експлуатації будівельних машин та обладнання;

- порушення цілісності технологічного обладнання (розрив,

руйнування);

- помилкові дії персоналу.

У зв'язку з вищевикладеним, у проекті «Нове будівництво

берегозакріплювальних споруд на р. Чорний Черемош на території Зеленської

сільської ради в с. Явірник (біля моста ВПС «Шибене») Верховинського району

Івано-Франківської області» передбачена система заходів безпеки, спрямована

на запобігання виникнення аварійних ситуацій, попередження їх розвитку,

обмеження масштабів і наслідків аварій, мінімізацію шкідливого техногенного

впливу на довкілля при аваріях, що включає технічні та організаційні заходи, в

тому числі:

- будівельно-конструктивні, передбачені нормами і правилами при

організації виробництва;

- забезпечення вимог пожежної безпеки на об'єкті;

66

- підвищену вимогу до надійності будівельних машин та обладнання;

- постійне спостереження і періодичний контроль за станом обладнання в

процесі виконання робіт;

- періодичний контроль за технічним станом механізмів та обладнання;

- захист від прямих ударів блискавок та захисне занулення і заземлення

технічного обладнання;

- суворе дотримання технологічної дисципліни і вимог техніки безпеки;

- розташування машин та обладнання так, що забезпечує безпеку і

зручність його обслуговування і ремонт;

- під час експлуатації берегозахисної споруди регулярне обстеження та

своєчасний ремонт та/або проведення реконструкції.

У разі виникнення аварії на поруч розташованих об’єктах територія

об’єкта будівництва не потрапляє до зони можливих надзвичайних ситуацій.

Аналіз прийнятих технічних рішень дозволяє зробити висновок про те,

що створення аварійних ситуації, розвиток аварійної ситуації і перехід стану зі

стадії аварійної ситуації в стадію аварії, яка тягне за собою негайну загрозу

життю людей та довкіллю, практично зведено до мінімуму за рахунок

передбачених вищеперерахованих заходів.

Відповідно до вимог наказу МНС України від 15.05.2006 № 288,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.07.2006 за №785/12659

«Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного

обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та

оповіщення людей у разі їх виникнення» об’єкт не підлягає обладнанню

системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій.

Для запобігання стороннього втручання у діяльність об’єкта, як

запобіжний захід, рекомендовано передбачити забезпечення будівельного

майданчика охороною.

67

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ,

ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ),

ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА

ДОВКІЛЛЯ

При підготовці Звіту з оцінки впливу на довкілля суттєвих труднощів при

підготовці даного Звіту не виникало.

Науково-методологічні та методичні дані дали змогу чітко визначити усі

фактори довкілля на які впливатиме планована діяльність, а також оцінити

допустимість негативного впливу відповідно до норм встановлених

законодавством України.

68

10. УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РІВНЯ

ДЕТАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЄ ВКЛЮЧЕННЮ ДО ЗВІТУ З

ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Інформування громадськості щодо планованої діяльності, а саме «Нове

будівництво берегозакріплювальних споруд на р. Чорний Черемош на території

Зеленської сільської ради в с. Явірник (біля моста ВПС «Шибене») Верховинського

району Івано-Франківської області» здійснювалось згідно статей 4 та 5 Закону

України «Про оцінку впливу на довкілля».

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на

довкілля, було оприлюднено 15.08.2018 на офіційному веб-сайті в мережі

Інтернет (http://eia.menr.gov.ua) – єдиний реєстр оцінки впливу на довкілля

(ідентифікаційний номер повідомлення №: 20188141469/3608).

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на

довкілля було опубліковано в двох друкованих засобах масової інформації:

- газета «Анонс контракт» від 16.08.2018 р. №31;

- газета «Афіша Прикарпаття» від 16.08.2018 р. №31,

а також було розміщено на дошці оголошень Зеленської сільської ради

Верховинського району Івано-Франківської області (довідка про розміщення

повідомлення про плановану діяльність від 20.08.2018 №167/2-19/02 видана

Зеленською сільською радою).

Згідно з інформацією від уповноваженого територіального органу (лист

Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА від

13.09.2018 №03-11/3936) протягом 20 робочих днів з дня офіційного

оприлюднення повідомлення про плановану діяльність зауважень та пропозицій

щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню

до Звіту з оцінки впливу на довкілля на адресу уповноваженого територіального

органу, не надходило.


1) Газета «Анонс контракт» від 16.08.2018 р. №31;

2) Газета «Афіша Прикарпаття» від 16.08.2018 р. №31;

3) Фотоматеріали, що підтверджують розміщення повідомлення про

плановану діяльність на території Зеленської сільської ради;

4) Довідка про розміщення повідомлення про плановану діяльність від

20.08.2018 №167/2-19/02 видана Зеленською сільською радою.

5) Лист Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА

від 13.09.2018 №03-11/3936 про відсутність зауважень та пропозицій щодо обсягу

досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту .

74

11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО

ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ (ЗА ПОТРЕБИ) ПЛАНІВ ПІСЛЯПРОЕКТНОГО

МОНІТОРИНГУ

За результатами проведеної оцінки впливів на довкілля визначено, що під

час планованої діяльності, негативний вплив на навколишнє середовище не


Вплив на такі фактори довкілля, як атмосферне повітря, водне середовище,

рослинний та тваринний світ, шумове навантаження, спричинений будівельним

роботами оцінюється як короткочасний та допустимий.

Значний негативний вплив на довкілля під час виконання будівельних

робіт та провадження планованої діяльності не передбачається.

Після будівництва берегозакріплюючих споруд лівого берегу р. Чорний

Черемош проектом передбачається:

- систематичний моніторинг технічного стану берегозакріплюючих споруд,

а при виникненні потреби – виконання ремонтних робіт;

- інструментальна перевірка деформацій елементів берегоукріплення,

своєчасне виявлення і усунення пошкоджень;


побудованого берегоукріплення;

Моніторинг прибережної території являє собою комплекс заходів

спрямованих на збирання, оброблення, збереження та аналіз інформації про стан

берегу, розвиток руслових процесів, а також стан берегоукріплювальної споруди

та прогнозування їх змін.

75

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ,

РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ

Планованою діяльністю передбачається здійснення берегоукріпення


- розчищення русла ріки на довжині 54 м;

- закріплення лівого берегу на довжині кріплення габіонною підпірною

стінкою 81 м. В т.ч. нижче моста – 27 м, вище моста – 54 м.

У зв’язку з тим, що дана ділянка русла річки замулилось, утворився острів

вище моста. Для покращення пропускної здатності ріки та недопущення

подальшого підмивання лівого берега, проектом передбачено переміщення ґрунту

бульдозером з намитого острова (довжиною 54 м) в насип для підсипки лівого

берега з подальшим влаштуванням кріплення берега.

Лівий берег передбачено закріпити нижче моста на довжині 27 м та вище

моста на довжині 54 м габіонною підпірною стінкою. Висота кріплення – 2,5 м, на

ПП-1 (ділянка нижче моста), з ПК-0+00 до ПК-0+27 висота кріплення



товщиною 0,30 м та шириною 3,5 м. Ширина першого ярусу підпірної стінки 3,0

м, другого та третього 2,0 м, всіх інших ярусів – 1 м.






Реалізація проектних рішень з будівництва берегозакріплювальних споруд

на р. Чорний Черемош забезпечить надійний захист лівого берега річки, дороги

місцевого значення, житлових та нежитлових будівель, присадибних ділянок,

інженерної інфраструктури с. Явірник Верховинського району від затоплення

паводковими водами р. Чорний Черемош, а також упорядкується прилегла

територія та поліпшиться екологічний стан об’єкта. Результатом буде здійснення

економії коштів на відшкодування збитків завданих від шкідливої дії паводкових

вод р. Чорний Черемош.

Основні види впливу на стан навколишнього середовища:

Для визначення рівня впливу об’єкту, згідно вимог Закону України «Про

оцінку впливу на довкілля», розроблено звіт з оцінки впливу на довкілля, в якому

передбачено комплекс заходів щодо зменшення впливу на навколишнє природне

середовище.

Основні види впливу при проведенні підготовчих та будівельних робіт та

експлуатації об’єкта проектування.

Повітряне середовище.

76

Під час будівництва берегозакріплювальних споруд вплив на атмосферне

повітря матиме короткочасний та локальний характер, оскільки спричинений він

буде лише роботою двигунів внутрішнього згоряння механізмів та техніки.

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря при проведенні підготовчих

та будівельних робіт складатиме 1,80211 т/рік, в тому числі парникових газів

1,754527 т/рік.

Виконані розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному

повітрі при здійсненні планованої діяльності з врахуванням фонових

концентрацій показали, що максимальні приземні концентрації забруднюючих

речовин на межі найближчої житлової забудови об’єкту (20 метрів) становлять:

- діоксид азоту – 0,84 ГДК;

- група сумації 31 – 0,98 ГДК.

Значення концентрацій забруднюючих речовин на межі житлової забудови

під час проведення будівельних робіт не перевищуватимуть ГДК.

Вплив на атмосферне повітря оцінюється як короткочасний та допустимий.

Водне середовище.





будівельних робіт становитиме 4 місяці, вплив на водне середовище можна

вважати допустимим.






будівельних робіт на об’єкті, а саме: миття коліс автотранспорту, дозаправку

систем охолодження транспорту водою буде використана привозна технічна вода

у кількості 2,2 м3/добу; 112,2 м

3/рік.






Відведення господарсько-побутових стічних вод відбуватиметься в

спеціалізовані санітарні приміщення (біотуалет) та, по мірі накопичення, будуть

передаватись на очисні споруди відповідно до укладеного договору. Утворення

виробничих стічних вод передбачається внаслідок мийки коліс автотранспорту,

який виїжджатиме за межі будівельного майданчика. Стічні води передбачено

накопичувати у спеціалізованій бетонній ємності та, по мірі накопичення, будуть

77

передаватись на очисні споруди відповідно до договору зі спеціалізованим

підприємством.

Скид у водні об’єкти не передбачається

Вплив на стан фауни, флори, біорізноманіття землі.

При виконанні будівельних робіт можливий тимчасовий вплив на іхтіофауну

при проведенні земляних робіт, оскільки при підвищенні мутності водойми в

ділянці проведення робіт порушуються природні умови існування ряду організмів

фіто-, зоопланктону, бентосу, риб та інших гідробіонтів.

З метою запобігання впливу на стан фауни, в нерестовий період жодні роботи

проводитись не будуть.


виконуватися на землях водного фонду з дотриманням норм і вимог чинного

законодавства.

Вплив на геологічне середовище.

Ділянка проектування знаходиться в межах земель водного фонду р. Чорний

Черемош на території села Явірник Верховинського району Івано-Франківської

області. Найближча житлова забудова знаходиться на відстані близько 20 м від

запроектованого кріплення.

Площа майданчику для здійснення планованої діяльності з берегозакріплення

становить 0,0273 га. Передача земель водного фонду у власність чи тимчасове

користування не передбачена.

Вплив на ґрунти.




- 188 м3 – нижче моста розроблятиметься екскаватором з ковшем


3 – вручну;

- 242 м3

– вище моста розроблятиметься екскаватором з ковшем


3 – вручну.

Кліматичні фактори.

Змін мікроклімату в результаті планованої діяльності не очікується, оскільки

під час провадження планованої діяльності відсутні значні виділення теплоти,

інертних газів, вологи. Особливості кліматичних умов, які сприяють зростанню

інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, відсутні.

Передбачається незначне виділення парникових газів внаслідок ДВЗ

автотранспорту при маневруванні по території об’єкта планованої діяльності.

Матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну

спадщину.

78

Об’єкти архітектурної, археологічної та культурної спадщини, а також

об’єкти природно-заповідного фонду в районі розташування об’єкта

проектування відсутні. Негативних впливів не передбачається.

Поводження з відходами.

Під час виконання комплексу робіт для зміцнення та захисту прибережної

лінії ріки Чорний Черемош передбачається утворення побутових та будівельних

відходів, а саме: тверді побутові відходи у кількості 0,2736 т/період будівництва,

передаватимуться на полігон ТПВ м. Верховина відповідно до укладеного

договору, та будівельні відходи, які по мірі накопичення передаватимуться

організації відповідно до укладеного договору.

На об’єкті передбачений повний збір, роздільне зберігання на спеціально

обладнаних майданчиках та передача відходів спеціалізованим організаціям

відповідно до укладених договорів.

Шумове навантаження.

Основними джерелами утворення шуму на об'єкті є працюючі двигуни

механізмів та техніки. Передбачається одночасна робота чотирьох одиниць

техніки з розрахунковим рівнем шуму 42 дБА, що не перевищує нормативно

допустимий рівень 55 Дб. Оскільки найближча житлова забудова знаходиться на

відстані 20 м від проектованого кріплення рівень шуму можна оцінити як

незначний.

Вібраційне навантаження

Будівельна техніка створює коливання з рівнем віброприскорення в

діапазоні La.V = 42,5...50,5 дБV.





коефіцієнт зниження рівня віброприскорення при переході з ґрунту до

фундаменту 0,56 або 20 lg 0,56 = - 5 дБV, що зменшує вібраційний вплив до рівня

L.а.V.фунд = 40...45 дБА. Зниження віброприскорення (е – 0,023 R ) до рівня

ГДР.а.V = 40 дБV має місце на відстані 5,1...5,5 м від джерела.

Таким чином, під час будівельних робіт санітарні норми для населення

щодо віброзміщення виконуються вже безпосередньо на межі будмайданчику.

Оцінка екологічного ризику планованої діяльності.

Внаслідок незначного впливу на навколишнє середовище, дотримання

техніки безпеки, правил та норм при впровадженні планованої діяльності –

екологічний ризик проектованої діяльності оцінується як незначний.

Заходи по забезпеченню нормативного стану навколишнього середовища та

екологічної безпеки.

79

З метою зменшення можливого негативного впливу передбачено

організаційно-технічні та природоохоронні заходи відповідно вимог

природоохоронного законодавства України.

Зобов’язання замовника щодо здійснення проектних рішень

Замовник бере на себе всі зобов'язання щодо здійснення проектних рішень у

відповідності з нормами і правилами охорони навколишнього середовища та

дотримання вимог екологічної безпеки на усіх етапах будівництва та експлуатації

об’єкту.

80

13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ

1. Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від

25.06.1991 р. № 1264;

2. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р.

№ 2707;

3. Закон України «Про відходи» від 05.03.1998 р. № 187/98-В;

4. Закон України «Про охорону земель» від 19.06.2003 р. № 0962;

5. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від

16.06.1992 р. № 2456;

6. Закон України «Про рослинний світ» від 09.04.1999 р. № 0591;

7. Закон України «Про тваринний світ» від 03.03.1993 р. № 3041;

8. Закон України «Про захист рослин» від 14.10.1998 р. № 0180;

9. Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23 травня 2017 року

№ 2059-VIII;

10. «Земельний кодекс України» від 25.10.2001 р. № 2768-14;

11. «Водний кодекс України» від 06.06.1995 р. № 213/95;

12. «Повітряний кодекс України» від 04.05.1993 р. № 3167-12;

13. «Кодекс України про надра» від 27.07.1994 р. № 132/94;

14. «Податковий кодекс України» від 19.04.2018 р. №2755-17;

15. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ

існування в Європі від 29.10.1996 р. № 436/96;

16. Конвенція про біологічне різноманіття від 29.11.1994 р. № 257/94;

17. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у

транскордонному контексті від 19.03.1999 р. № 534-14;

18. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі

прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля

від 06.07.1999 р. № 832-12, ратифікована Законом N 832-ХІV від 06.07.99;

19. Постанова Верховної ради України від 05.03.98 р. № 188/98-ВР «Про

основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля,

використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки»;

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 989 «Про

затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки

впливу на довкілля»;

21. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 1026 «Про

затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки

81

впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку

ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля»;

22. Постанова КМУ від 17 вересня 1996 № 1147 «Про затвердження

переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів»;

23. Постанова КМУ від 19 березня 2008 № 212 «Про затвердження

критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх

господарської діяльності для навколишнього природного середовища та

періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)»;

24. Постанова Верховної Ради України від 19.11.1992 № 2801 «Основи

законодавства України про охорону здоров'я»;

25. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного

благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004;

26. ДСП №173 від 19.06.1996 р. «Державні санітарні правила планування

та забудови населених пунктів»;

27. Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Вода питна.

Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного

водопостачання» № 383 від 23.12.1996;

28. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 р. № 5;

29. ГКД 343.000.004.003.001-2001. «Інструкції з пожежної безпеки»;

30. Закон України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780;

31. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від

17.02.2011 № 3038-IV;

32. Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 0858;

33. Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 31;

34. Закон України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 52;

35. ДБН А 2.2-3-2014 «Склад, порядок розроблення, погодження та

затвердження проектної документації для будівництва»;

36. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 «Про

ідентифікацію та декларацію безпеки об'єктів підвищеної небезпеки»;

37. ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення»;

38. ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та

конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та

основ»;

39. ДБН В.1.1-24-2009 «Захист від небезпечних геологічних процесів»;

ЗВІТ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА...

Documents