Український гравіккон

Виховний захід для учнів 8 класу

Автор та укладач: Людмила Єсюк,

учитель української мови та літератури,

класний керівник 8-В класу

Білоцерківської спеціалізованої

природничо-математичної

школи І-ІІІ ступенів № 16

ім. М. О. Кириленка

Мета: пробудити прагнення учнів продемонструвати свої знання та вміння

з української мови, спонукати їх до творчої праці; вчити дітей триматися перед

глядачами, бути дисциплінованими та ввічливими; розвивати пам’ять,

словниковий запас та вміння застосовувати свої знання в незвичних ситуаціях;

виховувати повагу до барвистого рідного слова.

Обладнання: святково прикрашена дошка (вітражі, вислови про рідну

мову, яскраві ілюстрації), слова-завдання, роздаткові картки, «Скринька

запитань», карта України.

Технічне забезпечення: магнітофон.

Форма проведення. Інтегрований виховний захід.

До «Супутника класного керівника»Методична рекомендація. Інтегрований виховний захід «Український гравіккон» проводять класний керівник та вчитель української мови й літератури до 22 лютого, Дня рідної мови, чи під час тижня української мови в школі.

Для учасників гри підготовлено три столи

Хід заходу

І. Початок гри

Ведучий 1. Добрий день, дорогі друзі.

Ведучий 1. Ми раді вітати вас на українському гравікконі, що присвячений

Дню рідної мови.

Ведучий 1. А що таке гравіккон?

Ведучий 2. Ти не знаєш?! Це три в одному: гра, вікторина, конкурс!

Ведучий 1. Тобто?!!

Ведучий 2. Тобто учасники нашого заходу візьмуть участь у лінгвістичних

іграх, вікторині та конкурсах. Розпочинаємо?

Ведучий 1. Так. Наголошу, що сьогоднішній гравіккон присвячений Дню рідної

мови, який у світі відзначають 22 лютого, починаючи з 2000 року. Гаслом

заходу ми обрали слова В. Сосюри: «Вивчайте, любіть свою мову, як світлу

Вітчизну любіть!»

Ведучий 2. Бо чого ж варті ми у світі без рідної мови?! Вона є скарбницею

народних, духовних надбань, оберегом наших традицій і звичаїв, запорукою

інтелектуального розвитку й поступу в загальнолюдському житті.

Ведучий 1. Над всі багатства і припливи мод

Шануймо мову серцем і вустами.

Народ без мови – це вже не народ,

Без мови всі б ми сиротами стали.

Шануймо мову над усі скарби,

Якщо ми хочем зватися народом.

Ведучий 2. Здійснимо невеликий екскурс в історію названого свята.

21 лютого у світі відзначається Міжнародний день рідної мови, який був

проголошений у листопаді 1999 року на генеральній конференції ЮНЕСКО.

Уперше Міжнародний день рідної мови святкувався 21 лютого 2000 року у

штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі, вдруге, в 2001 році – в Афінах.

Ведучий 1. Заснування Дня рідної мови має велике значення. За оцінками

фахівців, із 6000 мов, які нині існують, більшість знаходиться під загрозою

зникнення у найближче десятиріччя. Привертання уваги міжнародної спільноти

до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття

культур.

Ведучий 2. В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року,

коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння

вільному розвитку й використанню російської, інших мов національних

меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про

відзначення Міжнародного дня рідної мови.

– Хто з вас вважає рідною українську мову? (Відповіді)

– А ви нею розмовляєте? (Відповіді)

Ведучий 1. Звернемося до питання мови на рівні держави. Згідно зведених

результатів досліджень, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» у 2012

році, 50% опитаних вважають рідною мовою українську, 29% – російську.

При цьому 20% вважають рідною мовою як українську, так російську. Ще 1%

вважають рідною іншу мову.

Звернемося до карти України. На Заході (96%), в Центрі (75%) та на

Півночі (58%) рідною вважають переважно українську мову. Водночас на Сході

(36%), Півдні (56%) та Донбасі (67%) – переважно російську.

Частіше українську мову вважають рідною мешканці сіл, старші люди.

Ведучий 2. 45% опитаних зазвичай розмовляють вдома українською мовою,

39% – російською і 15% – в рівній мірі українською та російською.

На Заході (91%), в Центрі (73%) та на Півночі (51%) переважно

спілкуються вдома українською, на Сході (65%), Півдні (67%) та Донбасі (83%)

– російською.

Українською частіше спілкуються люди середнього та старшого віку,

значно більше у селах.

Таким чином, українською мовою спілкуються менше, ніж вважають її

рідною. І навпаки – російською спілкуються більше, ніж вважають її рідною.

Ведучий 1. Сьогодні ми практично перевіримо, як ви володієте українською

мовою, адже для всіх саме вона є рідною.

Для початку оберемо журі й поділимося на 3 команди, кожна з яких за 2 хв

продумає собі назву та її пояснення і, звичайно ж, обере капітана. За

найоригінальнішу відповідь команда отримає 5 балів, слабші – 3 й 1 бал.

ІІ. Основна частина

Це й буде І тур. Візитка

Знайомство з командами. Кожна команда представляє себе.

Ведучий 2. Попередження: за недисциплінованість зніматимемо бали.

Ведучий 1. II тур. Інтелектуальна розминка

Кожна з команд повинна відповісти на п’ять запитань.

1. Яка будова словосполучення? (Головне й залежне слово)

2. «Червоніє калина» – це словосполучення чи речення? (Речення)

3. Що таке граматична основа речення? (Підмет і присудок)

4. Яку синтаксичну роль виконує іменник у формі кличному відмінку? (Ніяку,

це звертання)

5. Які й коли ставляться розділові знаки при однорідних членах речення? (При

узагальнювальних словах – двокрапка й тире)

Ведучий 2

6. Які ви знаєте другорядні члени речення? (Додаток, обставина, означення)

7. Як підкреслюється означення? (Хвилястою лінією)

8. На які питання відповідає обставина? (Як? Де? Коли? Куди? Звідки? і т. п.)

9. На які питання відповідає означення? (Який? Яка?...)

10. Речення, у яких дві або більше граматичних основ, називаються … (Складні

речення)

Ведучий 1

11. Коли між підметом і присудком ставиться тире? (Коли вони виражені

однією частиною мови)

12. Як називається речення, у якому є тільки один головний член речення?

(Односкладним)

13. Як називається присудок, виражений двома й більше словами? (Складеним)

14. Які односкладні речення ви знаєте? (Називне, означено-особове, неозначено-

особове, узагальнено-особове, безособове)

15. Чим можуть бути ускладнені речення? (Зворотами, звертаннями, вставними

словами, однорідними членами речення)

Ведучий 2. III тур. Редактор (рольова гра)

Кожна команда отримує картки із завданнями. Не секрет, що від

розстановки розділових знаків може залежати зміст речень. Іноді неправильно

поставлений знак створює явний комічний ефект. Виправте орфографічні й

пунктуаційні помилки й відредагуйте речення. Переможе той, хто зробить

швидко й правильно. Відповідно – 5, 3, 1 бал.

Найбілша аптека на вулиці Короленко.

Будте добрі подзвоніть пізніше.

Виграли києвляни.

Він має три гиктара саду.

Батько працював на посаді бухгалтера до шести десяти років.

Ведучий 1. IV тур. «Хто більше?»

«Заговори, щоб я тебе побачив», – звертався до незнайомця

давньогрецький філософ Сократ. І дійсно, мовлення людини може розказати

про неї багато чого.

Між іншим, яка різниця між мовленням та мовою? (За правильну відповідь

– додаткові 5 балів)

Тому треба слідкувати за своїм мовленням, розвивати його, намагатися

зробити його образним, яскравішим.

Максим Рильський радив: «Не має мудріших, ніж народ учителів. У нього

кожне слово – то перлина, то праця, то натхнення, то людина…». Поет мав на

увазі прислів’я та приказки, які є узагальненою пам’яттю народу, висновками з

життєвого досвіду. Прислів’я та приказки впевнено можна назвати перлинами

народної мудрості, бо вони відшліфовувалися століттями й за ними стоїть

авторитет багатьох поколінь. Вони, як пломінь, вихоплюють і висвітлюють

найсуттєвіше. Знання й використання їх у мовленні – це ознака освіченості

загальної культури.

Наступний тур перевірить, чи знаєте ви прислів’я. Я починатиму речення,

а хто знає, піднімає руку, не викрикуючи.

За кожну правильну відповідь у цьому конкурсі ви отримаєте по1 балу.

Продовж прислів'я:

Птицю пізнати по пір'ю, … (а людину по мові)

Око бачить далеко, …(а розум далі).

Умієш говорити...(умій слухати).

Говори мало, слухай багато...(а думай ще більше).

Дав слово.. .(дотримай його).

Більше діла.. .(менше слів).

Гостре словечко...(коле сердечко).

Шабля ранить голову, а слово.. .(душу).

Не хочеш почути поганих слів, не кажи.. .(їх сам).

Ведучий 2. V тур. «Диктор»

Конкурс для капітанів. Завдання: якомога швидше проказати скоромовку,

діставши її із «Скриньки запитань».

Скоромовки:

1. Ішли жінки із базару, забалакались про покришки і по кришенята.

2. Наш цебер виполуцебрився на маленькі полуцебренята.

3. Карл украв у Клари корали, а Клара украла у Карла кларнет.

4. Не йди попри Прокопові ворота, попри Прокопи шині.

5. Наш полковник полковникував, поки не виполковникувався.

Ведучий 1. VІ тур. «Прямо чи влучно»

Учитель. Мабуть, хоч раз послухавши цікавого співбесідника, ви ловили

себе на думці, як доречно він вживає у спілкуванні влучні, крилаті вирази

народно-розмовної мови, як приємно стає на душі від враження, що людина так

майстерно володіє мовою. Ці стійкі вирази сприймаються не прямо, а як єдине

ціле. І називаються вони фразеологізмами. Ці конструкції найяскравіше

виражають національний характер мови. Тому-то й наступний наш конкурс –

«Прямо чи влучно». Умова конкурсу: фразеологізми потрібно замінити

словами-синонімами. Ви записуєте на аркушах паперу в стопчик до кожного

фразеологізму слово-синонім. Кожна правильна відповідь оціниться 1 балом.

Хоч око виколи – темно.

Держати хвіст трубою – триматися.

Взяти ноги в руки – втекти.

Ніде й голці впасти – тісно.

Перелічити ребра – побитии.

Зробити з мухи слона – перебільшити.

Пекти раків – почервоніти.

Палець об палець не вдарити – ледарювати.

Мати голову на плечах – розумний.

Продавати зуби – сміятися.

Замилювати очі – обдурювати.

Як нитка за голкою – невідступно.

Ведучий 2. VIІ тур. Поетичний

Творчість – це природна потреба людини. Відомі факти про те, що видатні

музичні, художні й літературні таланти часом виявляються вже в ранньому

дитинстві.

Моцарт від чотирьох років грав на клавесині, у п'ять уже писав музику, у

вісім – створив першу сонату й симфонію, в одинадцять – першу оперу.

Шевченко малював із раннього дитинства. Першу поезію Леся Українка

написала у дев'ять років, Максим Рильський – у сім.

А ви вже в такому віці, що настав час творити. Це справді нелегко, однак

спробуймо.

Цей тур складається з двох частин.

1. У вірші не вистачає слів, доповніть поезію, утворивши рими.

Хочеш мови пізнати …

Приїзди в Білу Церкву …

Тут вона – як …

Як прозорі дзвінкі ручаї.

І виходить Наталка із …

І виносить вам кухоль …

І така в неї мова …

Хоч в словник її …

І такі в неї вислови …

Хоч записуй їх …

А які в неї думи …

А яких почуттів …

Не засиджуйся довго в столиці,

Приїзди в …

Мова тут – як …

Як прозорі дзвінкі …

Підказка:

Хочеш мови пізнати скарбницю,

Приїзди у Прилуки мої,

Тут вона – як вода-срібляниця,

Як прозорі дзвінкі ручаї.

І виходить Наталка із хати,

І виносить вам кухоль води,

І така в неї мова багата,

Хоч в словник її, чисту, введи.

І такі в неї вислови славні,

Хоч записуй їх сразу в роман,

А які в неї думи державні,

А який почуттів океан!

Не засиджуйся довго в столиці,

Приїзди у Прилуки мої,

Мова тут – як вода-срібляниця,

Як прозорі дзвінкі ручаї (Любов

Забашта).

Ведучий 1

2. Заримувати слова:

Картка 1. перлина, країна, дорожіть, любіть.

Картка 2. Буває, забуває, мова, основа.

Картка 3. Сміх, сніг, весна, красна.

Ведучий 2. «Зізнання в любові українській мові»

А тим часом журі підрахують бали й визначать переможців.

Задумаймось на хвилинку над рядками, які ще в минулому столітті

написав наш великий Кобзар:

Ну що б, здавалося, слова?

Слова та голос – більш нічого,

А серце б’ється ожива,

Як їх почує…

Вони говорять про красу й силу мови, її значення в житті людини. Про

любов до мови не тільки української говорив Павло Тичина: «Усі ми любимо

нашу дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи

далекими мови інших народів».

«Я тої думки, що не може бути творцем людина, яка не відчула музики

слова», – говорив Кость Гордієнко.

Наші гравці «Зізнання в любові українській мові» висловлять у команді,

виконуючи вправу «Снігова куля». А командири слідкують за правильністю й

чесністю виконання завдання.

Зміст вправи «Снігова куля»: перший учасник називає перших три

прикметники із вірша, що характеризують українську мову, наступний –

спочатку почуті слова, а потім – другу трійку прикметників із вірша, і так далі.

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова,

Українська моя мова.

ІІІ. Підсумок

Ведучий 1. Слово журі.

Підведення підсумків та визначення й нагородження переможців

Ведучий 2. Дякуємо за плідну роботу. До побачення!

Ведучий 1. До нових зустрічей!

Додаток 1

Карта поширення української та російської мов на території України

2012 рік

Додаток 2

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.

Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.

Більше діла – менше слів.

Будь господарем своєму слову.

Мовивши слово, треба бути йому паном.

Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш.

Від красних слів язик не відсохне.

Від солодких слів кислиці не посолодшають.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова – ніколи.

Від теплого слова і лід розмерзається.

Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

Впік мене тим словом, не треба й вогню.

Гостре словечко коле сердечко.

Де мало слів, там більше правди.

Діла говорять голосніше, як слова.

Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.

З пісні слова не викидають і свого не вставляють.

І від солодких слів буває гірко.

Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.

Коня керують уздами, а чоловіка – словами.

Красне слово – золотий ключ.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова – ворогів.

Краще переконувати словами, як кулаками.

М'які слова і камінь крушать.

На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.

Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.

Не кидай слова на вітер.

Не так то він діє, як тим словом сіє.

Шабля ранить тіло, а слово – душу.

Слово – не полова, язик – не помело.

Слова пристають, як горох до стінки.

Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.

Слово – вітер, письмо – грунт.

Слово до ради, а руки – до звади.

Слово до слова – зложиться мова.

Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

Слово старше, ніж гроші.

Удар забувається, а слово пам'ятається.

Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.

Чиєсь одне слово губить діло.

Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

Як овечка: не мовить ні словечка.

Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.

Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.

Перше погадай, потім повідай.

Що кому треба, той про те й теребить.

Байка байкою, а борщ стигне.

Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.

Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.

Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.

Дурний язик попереду розуму біжить.

Дурний язик — голові не приятель.