МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИБІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ПОГОДЖЕНО»Перший проректор Білоцерківського національного аграрного університету, профессор____________________ В.П. Новак“_____” _____________ 2013 року

“ЗАТВЕРДЖУЮ”Ректор Білоцерківського національного аграрного університету, академік НААНУ

________________ А.С. Даниленко“_____” _____________ 2013 року

ПОЛОЖЕННЯПРО ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ

м. Біла Церква2013

ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

БАКАЛАВРА, СПЕЦІАЛІСТА, МАГІСТРА

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

Зі спеціальності ……………………………………………..(код і назва спеціальності)

Галузі знань……………….....................................................(код і назва галузі знань)

Напряму підготовки…. ……………………………………..(код і назва напряму підготовки)

Кваліфікацій………………………………………………….(назва кваліфікацій)

Біла Церква–2013

З М І С Т

Вступ.........................................................................................5

1. Галузь використання............................................................6

2.Нормативні посилання.........................................................7

3.Позначення та скорочення……………………………….. 7

4. Вимоги до державної атестації............................................7

5.Вимоги до державного екзамену........................................11

6. Вимоги до дипломної (магістерської) роботи...................12

7. Оцінювання рівня якості підготовки випускника.............23

8. Порядок присвоєння кваліфікації.......................................24

9. Порядок внесення змін та доповнень…………………………….. .24

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНОробочою групою Білоцерківського національного аграрного університету

ВНЕСЕНОБілоцерківським національним аграрним університетом як тимчасовий документ до введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти України для підготовки бакалаврів (спеціалістів, магістрів) (вказати код та напрям підготовки (спеціальність)).

2. ЗАТВЕРДЖЕНО ЯК ТИМЧАСОВІ ТА НАДАНО ЧИННОСТІРішенням Вченої ради Білоцерківського національного аграрного університету (протокол від 27 листопада 2013 р.)

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. РОЗРОБНИКИ Даниленко Анатолій Степанович – ректор, академік НААНУ, доктор

економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту Білоцерківського національного аграрного університету;

Новак Віталій Петрович – перший проректор, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри анатомії і гістології ім. П.О. Ковальського Білоцерківського національного аграрного університету;

Хахула Лариса Петрівна – начальник навчальної частини, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри менеджменту Білоцерківського національного аграрного університету.

ВСТУП

Складову галузевого стандарту вищої освіти України – ГСВОУ «Засоби

діагностики якості вищої освіти. Вимоги до державної атестації» (ЗД) – це

унормовані та регламентовані методики, призначені для кількісного та якісного

оцінювання рівня сформованості знань, умінь та навичок, професійної

компетентності осіб, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень (вказати

ОКР), за напрямом підготовки (спеціальності) (вказати напрям підготовки чи

спеціальність).

Метою ЗД галузевого стандарту вищої освіти України (ГСВОУ) є визначення

рівня теоретичної та практичної підготовки випускника для майбутньої

професійної діяльності; виявлення відповідності здобутих знань, набутих умінь і

навичок вимогам стандартів; оцінювання рівня сформованості системи

компетенцій фахівця згідно з цілями і завданнями вищої освіти та вимогами ринку

праці у визначеній сфері (галузі) діяльності.

Засоби діагностики якості підготовки фахівця встановлюють вимоги, які

забезпечують:

• визначення рівня сформованості професійної компетентності як

результатів навчання (знань, розумінь, умінь);

• уніфікацію змісту та форм державної атестації;

• єдність процедур і методів державної діагностики;

• варіативність підходів до вибору форм державної атестації, їх

структури та змістовного наповнення; видів засобів оцінювання ступеня

досягнення вищими навчальними закладами цілей і завдань вищої

освіти щодо підготовки фахівців із обраної спеціальності (напряму підготовки).

Засоби діагностики якості вищої освіти – складова галузевого стандарту вищої

освіти України нового покоління – мають забезпечити реалізацію державної

політики підвищення якості вищої освіти у певній галузі знань та розширення

академічної автономії вищих навчальних закладів за принципами Болонської

декларації.

ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

ВИМОГИ ДО ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ

І. Галузь використання

1.1. Засоби діагностики поширюються на систему вищої освіти: державні

органи виконавчої влади, які здійснюють управління у галузі вищої освіти;

вищі навчальні заклади та інші юридичні особи всіх форм власності, що

надають освітні послуги у галузі вищої освіти і готують фахівців:

– освітньо-кваліфікаційного рівня ____________________________________ – галузі знань _____________________________________________________– напряму підготовки (спеціальності) _________________________________– кваліфікація _____________________________________________________– з узагальненим об’єктом діяльності _________________________________– з нормативним терміном навчання (денна форма)______________________

1.2. Засоби діагностики встановлюють:– основні вимоги до державної атестації;– принципи формування і реалізації системи засобів державної діагностики якості знань випускників;– процедури та методи проектування регламентованих засобів контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки випускників;– процедури та форми організації кваліфікаційних випробувань;

– процедури та критерії оцінювання якості вищої освіти.

– порядок внесення змін та доповнень.

Стандарт є обов'язковим для вищих навчальних закладів, що здійснюють

. підготовку фахівців певної галузі знань і використовується при

ліцензуванні та акредитації.

1.3. Засоби діагностики використовуються для: • визначення форм державної атестації магістрів;• проектування змісту і структури засобів діагностики ступеня набуття освітньо-професійних компетенцій випускника;• розроблення нормативної частини засобів діагностики якості підготовки випускника;• розроблення варіативної частини засобів діагностики якості здобутих

знань, набутих умінь і навичок випускника;• визначення процедури державної атестації випускників;• оцінювання рівня сформованості професійних компетенцій випускників за

освітньо-кваліфікаційним рівнем та їх відповідності вимогам стандартів з напряму підготовки (спеціальності) певної галузі знань.

• ліцензування та акредитації напряму підготовки (спеціальності).

1.4. Користувачі засобів діагностики:– особи, які навчаються у БНАУ;– викладачі БНАУ, які здійснюють підготовку студентів;– Державна екзаменаційна комісія;– приймальна комісія БНАУ.

2. Нормативні посилання

У засобах діагностики є посилання на такі нормативно-правові документи:– НДУ 01-2002 – Нормативний документ України, система стандартів вищої освіти, внесення змін до них та здійснення контролю за їх дотриманням. Основні положення;– Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) галузей знань;– Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-професійна програма (ОПП) галузей знань;– Про затвердження Національної рамки кваліфікацій, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.20і І № 1341;– Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327;

3. Позначення та скорочення

Використано терміни та відповідні визначення, що подані у НДУ 01-2002.

Застосовано такі позначення та скорочення:ОКХ – освітньо-кваліфікаційна характеристика;ОПП – освітньо-професійна програма підготовки;ККЗ – комплексні кваліфікаційні завдання;ДЕК – державна екзаменаційна комісія.

4. Вимоги до державної атестації

4.1. Державна атестація –це процес встановлення відповідності якості здобутої вищої освіти, рівня набутих професійних компетенцій

випускника ВНЗ вимогам галузевих стандартів вищої освіти України за напрямом підготовки (спеціальністю).

4.2. Державна атестація випускників здійснюється за допомогою засобів контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки з дотриманням принципів формування і реалізації системи засобів державної діагностики якості знань.

4.3. Принципами формування і реалізації системи засобів державної діагностики якості знань випускника є: уніфікація, комплексність, взаємозамінність, взаємодоповненість, актуальність, інформативність, дієвість, індивідуальність, диференційованість, об'єктивність, відкритість, єдність вимог, предметність, інноваційність, валідність, варіативність.

4.4. Державна атестація здійснюється на підставі оцінки якості засвоєння освітньо-професійної програми, рівня професійних знань, умінь та навичок, ступеня сформованості системи професійних компетенцій випускника, передбачених галузевими стандартами вищої освіти України за напрямом підготовки (спеціальністю).

4.5. Державна атестація передбачає використання такого методу комплексної діагностики, як захист випускної кваліфікаційної роботи – дипломної чи магістерської роботи, складання комплексного кваліфікаційного державного екзамену або їх поєднання.

4.6. Засоби діагностики якості вищої освіти у підготовці фахівця з напряму підготовки (спеціальності) встановлюють вимоги, які забезпечують визначення рівня здатності розв'язувати складні спеціалізовані завдання, наукові і практичні проблеми у професійній діяльності, що передбачає проведення досліджень та здійснення інновацій в умовах невизначеності та складності оточуючого середовища.

4.7. Державна атестація якості підготовки фахівця з певного напряму підготовки (спеціальності) щодо встановлення фактичної відповідності рівня освітньої та професійної підготовки вимогам стандарту здійс-нюється Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) університету з цього фаху, голова якої затверджується Міністерством, якому підпорядкований університет.

4.8. На державну атестацію студентів виноситься система умінь, що визначена в ОКХ та система відповідних змістових модулів, що складають як нормативну, так і варіативну частини змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця. Для кожного ОКР галузевий стандарт вищої освіти встановлює нормативні форми державної атестації: державний (тестовий державний) іспит та (або) кваліфікаційна робота. Вид кваліфікаційної роботи (дипломний проект або дипломна робота) встановлюється на основі аналізу змісту

виробничих функцій, типових задач діяльності та здатностей, що визначені в ОКХ відповідного галузевого стандарту вищої освіти.

4.9. Тестовий атестаційний іспит є засобом об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей професійної підготовки студентів.

4.10. Тестовий державний іспит використовується, якщо встановлення рівня сформованості певних умінь (якості вирішення окремих задач діяльності або рівня сформованості окремих здатностей) під час захисту кваліфікаційної роботи неможливе. У цьому випадку рівень сформованості умінь встановлюється опосередковано за допомогою ситуаційних тестів – критеріально-орієнтованих тестів досягнень, які складаються з цілеспрямованих наборів тестових завдань, призначених для оцінювання рівня сформованості знань щодо орієнтувальних основ дій, які є адекватними діяльності вирішення проблемних ситуацій, що властиві майбутній соціальній та виробничій діяльності випускників університету.

4.11. Кількість та форми тестових завдань у такому тесті можуть бути досить різноманітними, але можливе використання однієї форми. Порядок розміщення тестових завдань у ситуаційному тесті визначається діями, які той, хто тестується, повинен здійснювати для вирішення проблемної ситуації.

4.12. Тест має включати таку кількість тестових завдань, що є достатньою для забезпечення відповідної точності методу вимірювання. Для забезпечення точності при проведенні вимірювання, за якою помилка для державних іспитів не повинна перевищувати 5%, кількість тестових завдань (довжина тесту) повинна становити від 380 до 420.

4.13. Перелік типових завдань теоретичної та практичної частини, що виносяться для здачі комплексного державного іспиту мають відповідати шифру типових завдань діяльності за ОКХ з певного фаху.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ

ДЕК працюватиме у терміни, визначені графіком навчального процесу. Розклад роботи кожної ДЕК, буде узгоджений з її головою, затверджений першим проректором не пізніше, ніж за місяць до початку державних іспитів або захисту дипломних проектів (робіт).

Голова ДЕК призначається Міністерством аграрної політики та продовольства України за пропозицією ректора БНАУ. До складу комісії входять НПП випускаючої та профільних кафедр, провідні фахівці виробництва, наукових установ. Персональний склад ДЕК затверджується ректором не пізніше ніж за місяць до початку роботи.

До державної атестації допускаються студенти, які виконали усі вимоги навчального плану та програми навчання з певного напряму підготовки чи спеціальності. Допуском до державної атестації є список студентів-

випускників, затверджений деканом факультету. Не пізніше одного дня до початку роботи ДЕК, незалежно від форми

проведення атестації і форми навчання, відповідними деканатами у ДЕК подаються такі матеріали:

- витяг з наказу по університету про персональний склад ДЕК з певного напряму підготовки (спеціальності);

- розклад роботи комісії; -список студентів з календарним графіком складання іспиту чи захисту

дипломного проекту (роботи); - зведена відомість, завірена деканом факультету, про виконання

студентами-випускниками навчального плану та одержані ними оцінки з усіх дисциплін, курсових проектів (робіт), виробничих практик та попередніх державних іспитів. При наявності декількох оцінок з однієї дисципліни проставляється середньозважена оцінка з округленням до цілого значення;

- робочі навчальні програми з дисциплін, винесених на державні іспити; - комплект екзаменаційних тестів, білетів, варіанти комплексних або

письмових екзаменаційних робіт; - перелік наочного приладдя, матеріалів довідкового характеру,

передбачених для використання студентами під час підготовки та відповіді на питання державного іспиту, у т. ч. технічні та дидактичні засоби та лабораторне обладнання;

- виконаний дипломний проект (робота) та відзив керівника; - рецензія на дипломний проект (роботу); - друковані статті студента за темою проекту (роботи);- документи, що вказують на практичне застосування проекту (роботи),

макети, зразки матеріалів, виробів тощо. Розклад державних іспитів і захисту кваліфікаційних робіт складається

кожною випусковою кафедрою, затверджується деканом відповідного факультету і доводиться до відома студентів не пізніше ніж за місяць до початку державної атестації.

Складання державних іспитів, захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше, ніж половини її складу при обов’язковій присутності голови комісії (на держіспиті – заступника).

Захист дипломних проектів (робіт) здійснюється у базовому навчальному закладі, а також (при необхідності) на підприємствах, в установах та організаціях міста, для яких тематика становить науково-теоретичну або практичну цінність.

Виїздні засідання ДЕК у структурних підрозділах університету, зокрема, в локальних центрах дистанційного навчання, де створені відповідні умови, організуються для певних категорій студентів (осіб з особливими потребами) за окремим наказом ректора.

Результати державної атестації обговорюються на Вченій раді БНАУ.

5. Вимоги до державного екзамену

5.1. Державний екзамен з фаху передбачає виконання комплексу атестаційних завдань і є адекватною формою кваліфікаційних випро-бувань щодо об'єктивного визначення рівня якості освітньої та професійної підготовки випускників університету.

5.2. Засобами оцінювання рівня професійних знань, умінь та навичок випускника, ступеня сформованості їх професійних компетенцій є: теоретичні (питання, тести відкритого та/або закритого типу) та практичні ситуаційні комплексні завдання.

5.3. Формами державного кваліфікаційного випробування можуть бути: письмова, усна (з використанням засобів аудіо- або відеофіксації);

інтерактивна (з використанням інформаційних технологій) або їх поєднання.

5.4. Інформаційною базою формування засобів об'єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки є змістові модулі програм навчальних дисциплін, що формують систему компетенцій випускника і виносяться на державну атестацію.

5.5. Програма державного екзамену університету складається з норма-тивної та варіативної частин.

Програма державного екзамену (нормативна частина) є складовою ЗД ГСВОУ і затверджується президією НМК з певного фаху.

5.6. Конкретна форма проведення кваліфікаційного державного екзамену, види засобів оцінювання якості підготовки фахівців та порядок їх застосування у процесі державної діагностики встановлюються університетом самостійно.

5.7. Державний екзамен у письмовій формі може передбачати співбесіду з членами Державної екзаменаційної комісії з метою уточнення рівня знань та ступеня сформованості професійних компетенцій випускника. Додаткові питання формулюються на основі програми державного екзамену, затвердженої в установленому порядку університетом.

5.8. Вищий навчальний заклад забезпечує дотримання правил іпроцедури проведення комплексного кваліфікаційного державногоекзамену шляхом:

• уніфікації умов проведення, засобів оцінювання, методик оброблення результатів опитування та форм їхнього подання;

• інформаційно-консультаційної та психологічної підготовки студента до екзамену;

• використання критеріїв об'єктивного оцінювання.5.9. Комплекс засобів оцінювання, що формується університетом

самостійно, за кількісними і якісними параметрами повинен бути

презентативним, охоплювати увесь масив змістових модулів Програмидержавного екзамену, затвердженої в установленому порядку університетом.

5.10. Програми, державного екзамену мають відтворювати основні функціональні складові комнетентнісної моделі випускника за напрямом підготовки (спеціальністю) та відповідати принципам валідності, наукової наповненості, інформативності, інноваційності, бути спрямованими на вирішення прикладних і теоретико-методологічних завдань відповідно до узагальненого об'єкта діяльності.

5.11. Університет забезпечує членів ДЕК еталонним рішенням атестаційних завдань з фонду засобів оцінювання.

Вимоги до програми державного екзамену (нормативна частина)

Програму державного екзамену (нормативна частина) готують відповідно до галузевих стандартів вищої освіти, що регламентують зміст освітньо-професійної програми та засобів діагностики якості підготовки випускника в певній галузі знань за напрямом підготовки (спеціальністю).

Мета державного екзамену – оцінювання рівня професійної компетентності, ступеня засвоєння освітньо-професійної програми підготовки та в державній атестації фахівця на відповідність освітньо-кваліфікаційному рівню бакалавр (спеціаліст, магістр) за певним напрямом підготовки (спеціальністю).

Нормативна частина програми державного екзамену містить змістові модулі нормативних навчальних дисциплін циклу професійної та практичної підготовки та дисциплін галузі права освітньо-професійної програми бакалавра, спеціаліста, магістра за певним напрямом підготовки (спеціальністю).

Вищі навчальні заклади мають право доповнювати нормативну частину програми державного екзамену іншими розділами та поглиблювати зміст тем змістовими модулями навчальних дисциплін варіативної частини освітньо-професійної програми підготовки фахівців.

6. Вимоги до дипломної (магістерської) роботи

6.1. Дипломна (магістерська) робота є підсумковою кваліфіка-ційною роботою, яка дає змогу виявити рівень засвоєння студентом теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за фахом на первинних посадах відповідно до узагальненого об'єкта діяльності.

6.2. Мета дипломної (магістерської) роботи – розв'язання комплексу наукових і прикладних завдань відповідно до узагальненого об'єкта діяльності на основі застосування системи теоретичних знань і практичних навичок, здобутих у процесі всього періоду навчання.

6.3. Виклад змісту кожного питання дипломної (магістерської) роботи має бути цілісним, логічним, доказовим і пояснювальним та науково аргументованим.

Дипломна (магістерська) робота повинна відповідати таким вимогам і містити:

– системний аналіз проблеми відповідно до предмета науковогодослідження;

– реальні обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності на досліджуваному об'єкті, актуальні для впровадження у практику суб'єктів господарювання;

– елементи наукової новизни з предмета дослідження;– бути належно оформленою і мати всі необхідні супровідні

документи.6.4. Дипломна (магістерська) робота виконується на матеріалах

реальних об'єктів – підприємств будь-якої форми власності та їх об'єднань, установ і організацій, які, як правило, є юридичними особами і мають самостійну звітність.

6.5. Тема дипломної (магістерської) роботи має відображати проблематику функціональних напрямів діяльності і конструюватися на основі виробничих функцій та типових завдань діяльності, що формують складові професійної компетентності випускника.

6.6. За структурою дипломна (магістерська) робота містить вступ, основну частину (розділи: теоретичний, дослідницько-аналітичний та проектно-рекомендаційний, кожний з яких складається не менш ніж з двох підрозділів), висновки, список використаних джерел, додатки.

6.7. Зміст дипломної (магістерської) роботи визначається її темою. Рекомендований обсяг дипломної роботи бакалавра – 3,5-4,0 авторських аркушів (80-90 сторінок), обсяг дипломної роботи спеціаліста – 5-6 авторських аркушів (90-110 сторінок) та обсяг дипломної магістерської роботи – 5,5-6,5 авторських аркушів (100-120 сторінок) й виконується за тематикою завдань професійної діяльності, містить елементи наукової новизни та практичної значущості. До цього обсягу не включають список використаних джерел та додатки. Допускається відхилення в межах ± 10%.

6.8. Процедурні вимоги щодо виконання випускної кваліфікаційної роботи, оформлення супровідних документів та захисту в Державній екзаменаційній комісії наведені у Положенні про ДЕК університету та варіативної компоненти стандартів вищої освіти ВНЗ, які мають відповідати вимогам до дипломної (магістерської) роботи.

Вимоги до дипломної (магістерської) роботи є складовою ЗД ГСВОУ і затверджуються президією НМК з певного фаху.

6.9. Дипломна (магістерська) робота як метод оцінювання ріння якості підготовки має продемонструвати, що випускник володіє системою спеціальних знань, які здобуті у процесі навчання та практичної підготовки на рівні новітніх досягнень науки у предметній області діяльності, що є запорукою його наукового мислення та творчої

професійної, науково-дослідницької та педагогічної діяльності, та вміє: • викладати матеріал логічно та аргументовано;• працювати з інформаційними джерелами (законодавчими і нормативними документами, науковою спеціальною літературою, у тому числі виданою іноземними мовами, матеріалами Інтернету, даними статистичної та фінансової звітності);• використовувати новітні дидактичні технології і методи;• використовувати статистичні та математичні методи для аналізу та

обґрунтування різних проблем;• опановувати сучасні наукові методи для проведення теоретичних і

емпіричних досліджень;• використовувати набуті навички для розроблення пропозицій і

обґрунтування рекомендацій з предмета дослідження;• генерувати та обґрунтовувати гіпотези, ідеї, пропозиції у предметній

сфері наукових досліджень;• робити висновки щодо результатів проведених досліджень.6.10. Захист дипломної (магістерської) роботи відбувається прилюдно на

відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Загальні положення щодо вимог до дипломної (магістерської) роботи

Вимоги до дипломної (магістерської) роботи як складова ГСВОУ «Засоби діагностики вищої освіти (бакалавра, спеціаліста, магістра)» розроблено з урахуванням Закону України «Про вищу освіту», інструкцій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, галузевих стандартів вищої освіти України з підготовки фахівців за певними напрямами підготовки (спеціальностями), «Положення про організацію навчального процесу», «Положення про організацію навчального процесу згідно кредитно-модульної системи навчання».

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, передбачених для первинних посад у певному виді діяльності.

Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) відповідного рівня професійної діяльності, передбачених для первинних посад у певному виді діяльності.

Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр/спеціаліст здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру

відповідного рівня професійної діяльності, передбачених для первинних посад у певному виді діяльності.

Дипломна (магістерська) робота є підсумковою кваліфікаційною роботою, яка дає можливість виявити рівень засвоєння студентом теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраним напрямом підготовки (спеціальністю) на первинних посадах відповідно до узагальненого об'єкта діяльності. Дипломна (магістерська) робота є одним із видів індивідуальних робіт студента, оригінальним, завершеним науковим дослідженням у певній галузі знань та містить сукупність результатів, положень, що пропонуються для публічного захисту.

Дипломна (магістерська) робота виконується відповідно до напрямів наукових і прикладних досліджень та має засвідчити: рівень професійної підготовки випускника; вміння застосовувати здобуті в університеті знання для розв'язання складних науково-практичних завдань; свідоме засвоєння знань та їх систематизацію; наявність у студента навичок наукової роботи; здатність критично й креативно мислити та вміння аргументувати власну точку зору.

Керівником дипломної (магістерської) роботи призначається викладач, який має науковий ступінь доктора або кандидата наук, вчене звання.

Дипломна (магістерська) робота виконується на основі поглибленого вивчення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з обраної проблеми, а також результатів власних досліджень реального об'єкта з метою вирішення визначених наукових та прикладних завдань у сфері майбутньої професійної діяльності.

Виконання дипломної (магістерської) роботи забезпечує:- систематизацію, закріплення, розширення та застосування знань

студента під час виконання конкретних науково-дослідних і прикладних завдань;

- розвиток навичок самостійної роботи;- оволодіння методикою дослідження при вирішенні наукових та

прикладних проблем.Дипломна (магістерська) робота має бути написана державною мовою,

науковим стилем, логічно й аргументовано.Основні етапи підготування та виконання дипломної (магістерської)

роботи:- вибір та затвердження теми;- складання та затвердження завдання на дипломну (магістерську)

роботу;- проведення досліджень;- опрацювання та викладення результатів досліджень;- оформлення дипломної (магістерської) роботи;- попередній захист дипломної (магістерської) роботи на випусковій

кафедрі та допуск її до захисту у державній екзаменаційній комісії (ДЕК);- зовнішнє рецензування дипломної (магістерської) роботи;

- захист дипломної (магістерської) роботи на засіданні ДЕК.

Вимоги до написання дипломної (магістерської) роботи

Вибір теми дипломної (магістерської) роботи. Тема дипломної (магістерської) роботи має відображати основну ідею, завдання, положення, які необхідно дослідити. Критерієм вибору теми дослідження є її актуальність щодо сучасних тенденцій розвитку науки і практики в певній галузі діяльності.

Теми дипломних (магістерських) робіт формуються відповідно до напрямів науково-дослідної тематики випускової кафедри/кафедр, сучасних досягнень, науки у предметній області сфери професійної діяльності.

У назві теми зазначається об'єкт (підприємство/організація/державна установа), за матеріалами якого виконувалася робота. Назва теми повинна бути чіткою, лаконічною та містити однозначне тлумачення.

Закріплення теми дипломної (магістерської) роботи, призначення наукового керівника та консультантів (у разі потреби) затверджується наказом ректора по університету.

Структура дипломної (магістерської) роботи. Дипломна (магістерська) робота складається із:

• титульної сторінки;• завдання на дипломну (магістерську) роботу; • переліку умовних позначень;• змісту;• вступу;• основної частини;• висновків;• списку використаних джерел;• додатків.Титул є першою сторінкою дипломної (магістерської) роботи і

оформлюється відповідно до вимог стандарту та вимог вищого навчального закладу.

Завдання на дипломну (магістерську) роботу містить мету, об'єкт і предмет дослідження, розгорнутий зміст (план) роботи, календарний графік виконання роботи. Завдання затверджується керівником дипломної (магістерської) роботи та завідувачем випускової кафедри.

У дипломній (магістерській) роботі подається перелік умовних скорочень, якщо в ній вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо.

Зміст дипломної (магістерської) роботи визначається її темою і відображається в плані, що затверджується науковим керівником, розміщується безпосередньо після переліку умовних скорочень, починаючи з нової сторінки. Зміст включає: вступ; послідовно перелічені назви усіх

розділів і підрозділів; висновки; список використаних джерел; додатки.У вступі дипломної (магістерської) роботи зазначаються: проблема, що

потребує вирішення, ступінь її дослідження; обґрунтовується актуальність обраної теми, мета і завдання; формулюється об'єкт і предмет дослідження, елементи наукової новизни, практична значущість, методи наукових досліджень, апробація результатів на підприємствах, організаціях, установах (у разі наявності). Обсяг вступу, як правило, не повинен перевищувати 3-4 сторінки.

Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та напрямів розв'язання проблеми, обґрунтування необхідності досліджень для підприємств, організацій та установ.

Мета та завдання роботи повинні бути чітко сформульованими та відображати тематику дослідження.

Об'єкт дослідження дипломної (магістерської) роботи – це процес або явище, що створює проблемну ситуацію і обрані для вивчення.

Предметом дослідження дипломної (магістерської) роботи є соціально-економічні закономірності функціонування та розвитку об'єкта, різноманітні його якості, властивості, тощо. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Методи досліджень – спосіб набуття достовірних наукових знань, умінь та практичних навичок у різних сферах діяльності.

Елементи наукової новизни повинні мати узагальнюючий характер і містити власні висновки та рекомендації з предмету дослідження.

Практична значущість повинна містити результати самостійно проведених досліджень, що можуть бути впроваджені в діяльність підприємств, установ, організацій.

Апробація результатів роботи має містити назви статей, тез доповідей, підготовлених за матеріалами роботи, виступи на науково-практичних конференціях.

Основна частина дипломної (магістерської) роботи складається з розділів (теоретико-методологічний, дослідницько-аналітичний, проектно-рекомендаційний) і підрозділів, які мають бути взаємопов'язані, а матеріал – викладеним послідовно і логічно із критичним аналізом теоретичних положень, статистичних даних, інформації різноманітного характеру. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у ньому результатів наукових і прикладних досліджень.

У першому теоретико-методологічному розділі основної частини розглядаються теоретичні та методологічні аспекти досліджуваної проблеми, аналітичний огляд літературних джерел з предмета наукового дослідження, критично аналізуються різні погляди, здійснюється їх наукова класифікація, основні фактори впливу на стан і розвиток досліджуваного об'єкта тощо. Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та тенденції розвитку предмета дослідження, методологічні підходи

повинні матиелементи полемічності, розкривати власну позицію щодо предмета дослідження, що створює передумови для проведення у наступному розділі власних наукових досліджень.

Для констатації та обґрунтування загальнотеоретичних висновків та тенденцій доцільно використовувати дані, опубліковані у відповідних енциклопедіях, монографіях, довідниках, зарубіжних джерелах та виданнях.

У другому дослідницько-аналітичному розділі студент, використовуючи фактичний матеріал і зібрану інформацію, аналізує та розкриває зміст питань на прикладі конкретних підприємств, установ, організацій.

Дослідження проблеми має здійснюватися на основі накопиченого і систематизованого матеріалу, групування та обробки даних, що дозволяє проводити кваліфікований аналіз, обґрунтовувати пропозиції у наступному розділі. Текст дипломної (магістерської) роботи слід підкріпити реальними документами підприємств (установ, організацій), що наводяться у додатках.

Третій проектно-рекомендаційний розділ містить декілька взаємопов'язаних підрозділів, в яких надано конкретні науково обґрунтовані пропозиції, проекти інноваційного характеру щодо підвищення ефективності діяльності підприємств, установ, організацій. У цьому розділі розкривають також зміст і результати власних наукових досліджень, подаються конкретні методики і моделі.

У висновках дипломної (магістерської) роботи підбиваються підсумки проведеного дослідження, наводяться одержані наукові та практичні результати, рекомендації щодо їх науково-практичного використання.

Формулювання висновків повинно базуватися на матеріалах основної частини роботи відповідно до поставлених завдань. Для формулювання висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження на наукових заходах.

Обсяг висновків, як правило, не повинен перевищувати 3-4 сторінки.

До списку використаних джерел слід включати джерела, на які у тексті є посилання, а також ті, які використано при викладі конкретних наукових положень. Список складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної та зарубіжної наукової, спеціальної літератури, фахових видань, інформаційних ресурсів Інтернету. До нього не включаються підручники, навчальні посібники.

У додатках наводяться допоміжні матеріали: копії документів, витяги із законодавчо-нормативних документів, звіти, інструкції/положення/правила, результати соціологічних досліджень, громіздкі таблиці, рисунки тощо.

Вимоги до оформлення дипломної (магістерської) роботи

Вимоги до оформлення основного тексту та використаних джерел.

Оформлення дипломної (магістерської) роботи має відповідати загальним вимогам до наукових робіт згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення».

Текст дипломної (магістерської) роботи набирають на комп'ютері через 1,5 міжрядкові інтервали (29-30 рядків на сторінці), друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм); шрифт текстового редактора – Word Times New Roman, розмір 14 мм. Поля: зліва – не менше 25 мм, справа – не менше 10 мм, зверху і знизу – не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки).

Зміст має відповідати плану роботи. На сторінці зі змістом навпроти кожної складової дипломної (магістерської) роботи проставляються номери сторінок, які вказують на початок викладення матеріалу.

Якщо у роботі наводяться маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік надається перед вступом і вноситься до змісту як «Перелік умовних позначень». Перелік умовних позначень надається у вигляді окремого списку, який розміщують перед змістом, після завдання. Перелік слід друкувати у дві колонки, у лівій за абеткою наводять скорочення, у правій – детальне розшифрування.

Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, додатків, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.

Нумерація сторінок дипломної (магістерської) роботи має бути наскрізною (включаючи ілюстрації) і проставлятися у правому верхньому куті аркуша без крапки.

Першою сторінкою є титульний аркуш, який входить до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші, аркушах завдання та аркуші змісту номер сторінки не ставиться. Нумерація сторінок проставляється, починаючи зі «Вступу».

На титульному аркуші зазначають повну назву міністерства/ відомства, вищого навчального закладу, випускової кафедри; тему роботи; дані про студента, наукового керівника та консультанта, місто та рік подання дипломної (магістерської) роботи до захисту. Скорочення у назвах міністерства/відомства, вищого навчального закладу та теми дипломної (магістерської) роботи не допускаються.

Текст основної частини дипломної (магістерської) роботи поділяють на розділи та підрозділи. Кожний розділ починають з нової сторінки.

Складові дипломної (магістерської) роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», без крапки, а потім з

нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами.Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу

складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу ставиться крапка. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Наприкінці заголовка крапки не ставлять.

Оформлення посилань на інформаційні джерела. Під час роботи з різними джерелами науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, оскільки найменше скорочення може спотворити зміст, викладений автором. Посилання в тексті на джерела наводять у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки. Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга – номеру сторінки (наприклад, [32. с. 85]).

Наприкінці дипломної (магістерської) роботи наводиться список використаних джерел. До цього списку включаються публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. Всі джерела вказуються мовою видання.

Під час складання списку використаних джерел необхідно дотримуватися національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Оформлення допоміжних матеріалів. Допоміжними матеріалами є: ілюстрації (схеми, діаграми, графіки, креслення тощо), формули, таблиці, додатки.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку. Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією, відокремлених крапкою.

Ілюстрації слід наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, рекомендується розміщувати у додатках.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. При цьому по тексту слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад «... у табл. 2.1». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації скорочено пишуть слово «дивись», наприклад «див. табл. 3.2».

Таблиці нумерують арабськими цифрами наскрізною нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Назву таблиці друкують жирним шрифтом малими літерами (крім

першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Номер формули зазначають на рівні формули у круглих дужках у крайньому правовому положенні, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Посилання на формули надають порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (2.1)». Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Кожна формула відокремлюється від тексту одним вільним рядком.

Додатки оформлюються як продовження дипломної (магістерської) роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток друкується з нової сторінки.

З правого боку рядка малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» (але без знака №) і велика літера, що позначає додаток. Наприклад: «Додаток Б». Додатки позначаються великими літерами української абетки, за винятком Ґ, Є, І, ї, И, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки.

Текст кожного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. Якщо зміст додатка не вміщується на одну сторінку, то на наступній сторінці у верхньому правому куті зазначається «Продовження додатку...».

Захист дипломної (магістерської) роботи

Підготовка дипломної (магістерської) роботи до захисту та його організація. Державна атестація студента-випускника передбачає захист дипломної (магістерської) роботи, яка є підсумком навчання за напрямом підготовки (спеціальністю).

До захисту дипломної (магістерської) роботи допускаються студенти, які успішно та повною мірою виконали навчальний план.

Дипломна (магістерська) робота подається керівникові для перевірки у строки, визначені у завданні на її виконання.

Kеpiвник надає відгук про дипломну (магістерську) роботу, в якому визначаються: актуальність дослідження; ефективність використаної методології; рівень застосування здобутих у процесі навчання теоретичних знань та підготовки до виконання наукових досліджень; вміння самостійно вирішувати наукові та практичні задачі; вміння логічно, послідовно, аргументовано викладати матеріал і робити висновки; перспективність запропонованих рекомендацій та висновків; недоліки роботи (за наявності).

Дипломна (магістерська) робота обов'язково повинна мати відгук (рецензію) зовнішнього рецензента. Рецензентами можуть бути: фахівці-практики, науковці, викладачі ВНЗ тощо.

Під час рецензування дипломної (магістерської) роботи рекомендується визначати:

- новизну постановки і розроблення задачі;- використання наукових методів дослідження:- обґрунтованість висновків і пропозицій; - участь студента у проведених дослідженнях, теоретичній та

аналітичній обробці отриманих результатів, формулюванні наукового положення/ідеї/методики;

- вміння студента чітко, грамотно й аргументовано викладатиматеріал, правильно оформлювати його;

- недоліки щодо змістової частини роботи, оформлення.Рецензія надається письмово і повинна містити загальний висновок

щодо рекомендацій до захисту (рекомендовано або не рекомендовано) у державній екзаменаційній комісії.

Попередній захист дипломної (магістерської) роботи студент проходить на випусковій кафедрі. Студенти, дипломні (магістерські) роботи яких на попередньому захисті були оцінені позитивно, допускаються до захисту на засіданні ДЕК.

Подана до захисту дипломна (магістерська) робота повинна мати на титульній сторінці підписи студента, наукового керівника, консультанта (за потреби).

Захист дипломної (магістерської) роботи відбувається прилюдно на засіданні державної екзаменаційної комісії, склад якої затверджується у встановленому порядку. Студент готує для виступу доповідь та ілюстративний матеріал до неї. Під час прилюдного захисту студент доповідає і демонструє основні положення результатів дослідження, відповідає на запитання членів державної екзаменаційної комісії та інших присутніх на захисті фахівців.

Секретар комісії протоколює процедуру захисту.

Загальні критерії оцінювання дипломної (магістерської) роботи.Автор дипломної (магістерської) роботи має продемонструвати вміння:

логічно та аргументовано викладати матеріал; коректно використовувати статистичні, математичні та інші методи; проводити власні дослідження; володіння навичками узагальнення; формулювання висновків; працювати з інформаційними джерелами; ініціювати та обґрунтовувати інноваційні підходи та напрями вирішення задачі, що досліджується.

Критеріями оцінювання дипломної (магістерської) роботи є:- чіткість, повнота та послідовність розкриття кожного питання плану і

теми роботи в цілому;- науковість стилю викладання;- відсутність орфографічних і синтаксичних помилок;

- правильне оформлення роботи відповідно до стандартів.Дипломна (магістерська) робота, в якій розкрито тему,

прореферовано необхідні літературні джерела, проаналізовано відповідні інформаційні та статистичні бази даних, проведено дослідження, сформульовано висновки без необхідного їх обґрунтування допускається до захисту, але не може бути оцінена вище ніж «задовільно».

Робота, в якій зроблено власне оцінювання використаних літературних джерел, самостійно проаналізовано підібраний матеріал, звітні дані підприємства/ організації, на базі якого досліджувалася тема, проведено комплексні дослідження, зроблено висновки та сформульовано пропозиції, але вони не є достатньо аргументованими, може бути оцінена на «добре».

Робота, в якій зроблено власне оцінювання різних літературних джерел, використано сучасні методи дослідження, побудовано формалізовану модель проблеми, проведено комплексні наукові дослідження, розрахунки і на їх основі –аргументовано висновки та обґрунтовано пропозиції, а результати наукового дослідження опубліковано у наукових виданнях та/або матеріалах наукових конференцій, може бути оцінена на «відмінно».

За результатами публічного захисту дипломної (магістерської) роботи на закритому засіданні ДЕК більшістю голосів приймає рішення щодо оцінки захисту і роботи (враховуючи відгук керівника, зовнішнього рецензента, зміст доповіді, відповіді на запитання).

7. Оцінювання рівня якості підготовки випускника

7.1. Оцінювання рівня якості підготовки випускника здійснюють члени Державної екзаменаційної комісії на основі встановлених правил, принципів, критеріїв, системи і шкали оцінювання.

7.2. Об'єктом оцінювання якості підготовки випускника є сукупність знань, умінь і навичок, набутих компетенцій, відтворених у процесі виконання і захисту дипломної (магістерської) роботи та/або вирішення комплексних кваліфікаційних завдань.

7.3.Оцінювання рівня якості підготовки випускника здійснюється членами Державної екзаменаційної комісії на основі принципів: об'єктивності, індивідуальності, комплексності, етичності, диферен-ційованого та компетентнісного підходу з урахуванням набутої системи типових універсальних і спеціальних професійних компетенцій.

7.4.Рівень якості підготовки випускника визначається за системами оцінювання: Європейською кредитно-трансферною системою (ЄКТС) (за шкалою «А», «В», «С», «D», «E», «FX», «F»); національною (за шкалою «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»); системою університету (за 100-баловою шкалою); комплексною (поєднання ЄКТС, національної системи та /або системи оцінювання університету).

7.5.Критерії оцінювання рівня якості підготовки випускника використовуються диференційовано залежно від форм і методів державної

діагностики, визначених у Програмі державного екзамену університету.7.6.Підсумкова оцінка комплексного кваліфікаційного державного

екзамену складається з сумарної оцінки за кожне з його завдань.7.7.Критерії оцінювання якості підготовки випускника за

результатами виконання і захисту дипломної (магістерської) роботи наводяться у Положенні про ДЕК, основні положення яких повинні відповідати Вимогам до виконання дипломної (магістерської) роботи, що затверджуються Науково-методичною комісією з певного фаху.

7.8.Рішення щодо підсумкового оцінювання приймається більшістю голосів членів ДЕК за результатами публічного захисту з урахуванням висновків наукового керівника та рецензента.

8. Порядок присвоєння кваліфікації

За результатами успішного захисту дипломної (магістерської) роботи та/або складання державного екзамену Державна екзаменаційна комісія приймає рішення щодо присвоєння кваліфікації бакалавра, спеціаліста чи магістра з певного фаху і про видачу випускнику диплома державного зразка.

9. Порядок внесення змін та доповнень

За поданням Вченої ради факультетів БНАУ зміни та доповнення розглядаються навчально-методичною комісією університету та затверджуються Вченою радою БНАУ.

Розглянуто і схвалено методичною комісією БНАУПротокол № 6 від 09.12.2013 р.

Начальник навчальної частини Л.П. Хахула