ББК 74.268.3(4Укр) - kremenchuk-sch1-mouml.edu...

ББК 74.268.3(4Укр) П66

Схвалено комісією Науково-методичної ради міНіСтерСтва оСвіти і Науки україНи

(Лист № 14/18.1-286 від 11.04.2006)

Серія«Майстер-клас»

ВиданозаліцензієюТОВВидавництво«Ранок»

Паращич в. в.П66 Українська література. 6 клас: Плани-конспекти уроків.—

Х.:Вид-во«Ранок»,2010.—320с.—(Майстер-клас). ISBN978–966–08–1035–8.

Видання містить розробки уроків для 6 класу за програмою «Українськалітература» для 12-річної школи з українською мовою навчання. Системауроківвідтворюєрозробленуйуспішноапробовануавторомсистемурозвиткучитацькихздібностейшколярів,їхлітературно-творчихсхильностей.

Призначенодлявчителівукраїнськоїлітературишкілзукраїнськоюмовоюнавчання.

ББк 74.268.3(4укр)

©В.В.Паращич,2006

ISBN978–966–08–1035–8 ©ТОВВидавництво«Ранок»,2010

�

3

ДО ЧИТАЧІВ

Сучасні діти, як свідчить досвід, читають мало, особливо «завласнимиінтересами»,обмежуючись«програмовими»творами.Не-безпеку, яку криємалочитання і падіння престижушкільної сло-весності, усвідомлюють і вчителі, і методисти, і батьки. Людина,котрамалочитає,нетількипогановолодієтехнікоючитання,вонане вміє слухати, виражати власні думки,що призводить до осо-бистісних проблем, котрі з часом позначаються на професійнійдіяльностіівпливаютьнавибіржиттєвогошляху.

Яквивчатилітературу,абичитаннясталоулюбленимзаняттямдітей,духовноюпотребою?Якрозвиватичитацькіздібностішколя-раійоголітературно-творчінахили?Ціскладніпитаннянеоднора-зовопоставалипередавторомпропонованогопосібника.

Звичайно, школа і вчитель не всесильні. Але єдине, що мив змозі зробити,— серйозно, професійно вчити дітей, формуватихудожнюінтуїціюйчитацькийсмаквчасно.Авторпропонуєвчите-лям-словесникам один із можливих варіантів уроків українськоїлітературиу6класі.

Цей посібник стане в нагоді вчителям загальноосвітніхшкіл,які працюватимуть за програмою з української літератури для12-річноїшколи з українськоюмовоюнавчання. Структура посіб-никаповністювідповідаєдіючійпрограмі,врахованоурокирозвит-ку зв’язного мовлення, виразного читання, позакласного читаннятатематичногооцінювання.Докладнорозробленіурокиневиклю-чають особистої творчості вчителя: можливо, для вчителів-почат-ківцівцейпосібникдопоможезробитипершікрокинашляхуово-лодінняпедагогічноюмайстерністю,длякогось,імовірно,цікавимиздадутьсязапропонованіметодитаприйомиопрацюваннянавчаль-ного матеріалу, хтось використає матеріал для реалізації власнихтворчихзадумів.

Ми пропонуємо словеснику не окремі уроки і не механічне їхпоєднання,аматеріал,якийдопоможесформувативучнівґрунтовну

системулітературнихзнань,прищепитиїмлюбовібажаннячитати.Структурауроківпередбачаєумовивільногообмінудумками,вира-ження свого власного ставлення до обговорюваних тем, а відтаку посібнику чимало бесід, проблемних запитань, які спонукаютьшколярівдороздумів, залучаютьдоуважного, вдумливогочитаннятексту.

Від того, наскільки цікаво і змістовно пройдуть уроки україн-ської літератури, залежатиме не тільки інтерес до цього предметауподальшому:ціуроки—першийкрокнашляхуподоланнямало-читання, рідкісна можливість насправді допомогти дитині обратидуховніжиттєвіорієнтири.Тожуспіхіввам,колеги!

В. В. Паращич

5

КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ 70 годин на рік, 2 години на тиждень

Ном

ер

урок

у

Тема Теоріялітератури

1 Книжкавжиттілюдини.Письменник—особливообдарованалюдина,йогопрацянадхудожнімтвором.КнигивКиївськійРусі.ЯрославМудрий—великийшану-вальникосвіти,книжковоїмудрості.Сучаснийчитачійогорольуновому«життітвору»

2 Календарно-обрядовіпісні.Рольімісцепіснівжиттіукраїнців.Головнікалендарніобряди.Народнаобрядовапісня,їїрізновиди

Народнапісня,повтори(рефрен),анафора

3 Календарно-обрядовіпіснілітньогоциклу

4 Календарно-обрядовіпіснізимовогоциклу

5 Календарно-обрядовіпіснівесняногоциклу

6 Фольклорнесвято«Дванадцятьмісяців»

7 Народніколисковіпісні«Ойти,коте,коточок»,«Ойну,люлі,дитяспать»

Колискова

8 Піснілітературногопоходження.«ЩеневмерлаУкраїни»П.Чубинського,М.Вербицького—національнийгімннашоїдержави

Пісня-гімн

9 Піснілітературногопоходження.Легендапродівчину-Україну,якуГосподьобдару-вавпіснею,«Молитва»О.Кониського.«Надолинітуман»В.Діденка—пісня,щосталанародною

10 Стрілецькіпісні.«Ойулузічервонакалинапохилилася»С.ЧарнецькогоіГ.Труха,«Гей,видносело»Л.Лепкого

11 Тематичнеоцінюваннязрозділу«Народніпіснірізнихвидівтапіснілітературногопоходження»

12 М.Вороний.«Євшан-зілля» Ліро-епічнийтвір,поема

6

Ном

ер

урок

у


13 М.Вороний.Поема«Євшан-зілля»,їїголовнадумка,образитахудожніособливості

14 Т.Шевченко.«Думка»(«Течеводавсинєморе…»)

Ліричнийтвір,строфа

15 Т.Шевченко.Поема«ІванПідкова»

16 Т.Шевченко.Поема«Тарасованіч»

17 ЛесяУкраїнка.«Мрії»,«Якдитиною,бувало…»

18 ВиразнечитаннявіршівЛесіУкраїнкинапам’ять

19 ЛесяУкраїнка.«Тишаморська»

20 В.Винниченко.«Федько-халамидник»

21 В.Винниченко.«Федько-халамидник».Головнийгеройякособистість

Епічнийтвір,головнийгерой,другоряднігерої22 Тематичнеоцінювання

23 С.Черкасенко.«Маленькийгорбань»

24 С.Черкасенко.«Маленькийгорбань».Красаінезахищеністьлюдськоїдуші

25 С.Чернілевський.«Теплотародинногоінтиму»,«Забулавнучкавбабичеревички»

26 О.Довженко—видатнийкінорежисеріписьменник.Кіноповість«ЗачарованаДесна»

27 О.Довженко.«ЗачарованаДесна»—великийічарівнийсвітдитинства

28 «Світякий—мереживоказкове!Світякий—нікраю,нікінця!»

29 Л.Костенко.«Дощполив»,«Пісенькапрокосмічногогостя»

30 ЛінаКостенко.«Кольоровімиші»

31 Є.Гуцало.«ОленьАвгуст»

7

Ном

ер

урок

уТема Теоріялітератури

32 І.Жиленко.«Жар-птиця»,«Підкова»,«Гномубуфеті»

33 Тематичнеоцінювання

34 І.Калинець.«Писанки»,«Дивосвіт»

35 І.Калинець.«Хлопчик-Фігурка,якийзадоволенийсобою»

36 І.Калинець.НовіпригодиХлопчика-Фігурки

37 Е.Андієвська—українськаписьменницяіхудожниця,щоживевНімеччині.Їїказки-притчі

38 Е.Андієвська.«Казкапрояян» Притча

39 В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки» Повість,пригод-ницькийтвір40 В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки»

41 В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки»

42 В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки»

43,44 В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки»(інші,позапрограмнірозділи)


46 В.Близнець.«Звукпавутинки» Підтекст(прихова-нийзміст)47 В.Близнець.«Звукпавутинки»

48 В.Близнець.«Звукпавутинки»

49 В.Близнець.«Звукпавутинки»

50 Я.Стельмах.«МитькозаврзЮрківки,абоХимералісовогоозера»

51 Я.Стельмах.«МитькозаврзЮрківки,абоХимералісовогоозера»

52 Я.Стельмах.«МитькозаврзЮрківки…»

53 Я.Стельмах.«МитькозаврзЮрківки…»

54,55 Б.Комар.«Диваки»

8

Ном

ер

урок

у



57 Гумористичнеісатиричнезображення.Жанроварізноманітністьгумористичнихтворів.Великарольгуморувжиттіукраїн-ців.Л.Глібов.«Щука»

Гумор,сатира,байка,алегорія,мораль

58,59 Л.Глібов.«МухаіБджола»,«ЖабаіВіл»

60 С.Руданський.«ПантаІванвдорозі»,«Козакікороль»,«Запорожціукороля»

Співомовка,інверсія

61 С.Васильченко.«Басурмен»

62 С.Васильченко.«Свекор»

63 П.Глазовий.«ТарасБульбавКиєві»,«Найважчароль»,«Заморськігості»

64 Виразнечитаннянапам’ятьгуморесокС.Олійника,П.Глазового

65 Святогумору


67,68 Літературарідногокраю

69 Повтореннятаузагальненнявивченогоушостомукласі

70 Повтореннятасистематизаціязнаньзтеоріїлітератури

9

ВсТУП

УРОК 1

Тема. Книжкавжиттілюдини.Письменник—особливообдарованалюдина,йогопрацянадхудожнімтво-ром. Книги в Київській Русі. ЯрославМудрий—великийшанувальникосвіти,книжковоїмудрості.Сучасний читач і його роль у новому «житті тво-ру».

Мета: розкрити роль книги вжитті людини; спонукатиучнів до читанняхудожньої літератури, прилуча-ти їх до фундаментальних цінностей культури;викликатиінтересдонавчальногопредмета«Укра-їнськалітература»,розвиватипрагненнядознань;виховувати усвідомлення потреби шанобливогоставлення до книги, до освіти, естетичні смаки;сприяти всебічному розвиткові, духовному збага-ченню, активному становленню й самореалізаціїособистості.

Обладнання: тутінавсіхнаступнихуроках—лялькаМарійкаДопитлива, книжкова виставка, матеріали проКиївськуРусь(карта,ілюстрації,портретикнязівтаін.).

Теорія літератури: художнялітература,письменник,пізнавальне,ви-ховнетаестетичнезначеннялітератури.

Хід урОку

І. ПОВІДОмЛЕННЯ ТЕмИ ТА мЕТИ УРОКУ

ІІ. мОТИВАцІЯ НАВЧАЛьНОї ДІЯЛьНОсТІ шКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.Ось і закінчилося красне літечко.Дзвоник знову покликав вас

дошколи.Випідросли,зміцніли,подорослішализалітніканікули.І,сподіваюсь,збагатилисяновимизнаннями,враженнями,відвідав-ширізнімісця,присвятившивільнийчасулюбленимсправам,чи-таннюхудожньоїлітератури.

10

РазомзвамипідрослатаперейшладошостогокласуйМарійкаДопитлива. Їйнетерпитьсяпочутивідваспронезабутнілітнівра-ження.

Отже,скажіть,будьласка:—Якаподія,щотрапиласявлітку,чифактсправилинаваснай-

сильнішевраження,чомусаме?—Яказпрочитанихкнижокздаласявамнайцікавішою,чому?—Яким своїм «маленьким відкриттям» ви можете похвали-

тися?

III. АКТУАЛІзАцІЯ ОПОРНИх зНАНь УЧНІВ

1. Огляд книжкової виставки.—Ось,діти,вашістарізнайомі—книги,яківичиталисамостій-

ноуп’ятомукласі.Привітаймосязними,згадаймоїхніназви,авто-рівтаголовнихгероїв.

—Аосьновідрузі—цекниги,яківампотрібнобудесамостійнопрочитатившостомукласі.(див.Додаток1доуроку1)

2. Бесіда «Що дає людині книжка?»(Використовуєтьсяметод«Мозковаатака».)(Учнівисуваютьідеї,якізаписуютьсянадошці,обговорюються.

Необґрунтованіідеївилучаються.)Узошитахможебутитакийзапис:

Книжка

навчаєрізнимнаукам

приноситьесте-тичнезадоволен-

нявідкрасислова

передбачаємайбутнє

зберігаєдосвідминулихпо-

колінь,художніскарби

змушуєзамис-литисянаджиттєвимиситуаціями,вчинкамилюдейдаєпрактичніпоради

даєпізнавальнуінформацію

3. Слово вчителя.Письменники—особливообдарованілюди, їхняпрацянадху-

дожнімтворомбуває важкою, виснажливою, алейрадісною,колиавторовівдаєтьсявідтворитияскравийобраз,знайтивлучнеслово,цікавийсюжетнийхід.Д.Павличко,відомийукраїнськийпоет,пи-сав:«Життябезкниги—хатабезвікна…Крізьвікнакнигсвободисвітлоллється;майбутньоговиднієдалина».

11

4. Літературна гра.Переможцемвизначаєтьсятой,хтоостаннімназвеукраїнського

письменника; хто пригадає найбільше або хто останній назве при-слів’япрокнигу,знання.

ІV. сПРИйНЯТТЯ й зАсВОєННЯ УЧНЯмИ НОВОгО мАТЕРІАЛУ

1. Бесіда.—Пригадайте,щовизнаєтезісторіїпроКиївськуРусь?Назвіть

іменавідомихкнязів.—Якіхудожнітворипроцейперіодвизнаєте?(вивчалиу5класі

літописніоповіді«КняжаУкраїна»О.Олесятаін.)—Якірисихарактерубулипритаманнінашимдалекимпращурам?

2. розповідь учителя або повідомлення заздалегідь підготовленого учня.Учитель або заздалегідь підготовлений учень розповідає про

ЯрославаМудрого, потім учитель зачитує уривок з літопису «По-хвалакнигам»(див.Додаток2доуроку1),демонструє ілюстрації.

V. зАКРІПЛЕННЯ зНАНь, УмІНь ТА НАВИЧОК

Творча робота.Марійка Допитлива приготувала для вас кілька цікавих за-

вдань.З а в д а н н я I: підберіть із ряду синонімів потрібне слово

ідопишітьйогоувірш:Книги—морська…:Хтовнихпірнеаждо…,Той,хочітрудумавдосить,Дивнії…виносить.

(І. Франко.)

(Дивина, глибина, височина; дна, тла, зла; смарагди, діаманти, перли).

З а в д а н н я I I:підберітьприслів’я,якебулобспівзвучнеголов-нійдумцітакоїпоетичноїмініатюриБ.Грінченка:

Звиклизавтравсілюдціробити,Плентатисьпомалудомети:Звикнилишробитивсесьогодні—Ідонеїпершийприйдешти.

(Невідкладайназавтрате,щоможназробитисьогодні).

З а в д а н н я I I I: поясніть,що означає останній рядок у віршіО.Козловського«Будькришталем»:

12

Будькришталем,колитизкаміння,Будьфіалкою,колитирослина,Солов’єм,колитипташина,Алюбов’ю,колитилюдина.

(Відповідьможнапов’язатитакожізбіблійнимизаповідями).

З а в д а н н я I V:прочитайтенапис,закреслившиурядкушістьлітер такимчином,щоблітери,які залишаються (без змінипослі-довності),складалидобрезнайомеслово,ключовенанашомууроці.

ШКІНСИТЬЖЛІКТЕАР

(Треба закреслити літери, які складають слова «шість літер»ізалишаєтьсяслово«книжка»).

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯПрочитати вступну статтю підручника, поміркувати над пи-

таннями до неї. Підібрати (за бажанням) висловлювання великихлюдей про значення книги (можна записати їх на плакатах). Ско-риставшисьлітературознавчимсловникомз5класу,повторитиви-значення художніх засобів (епітет, метафора, порівняння, гіпер-бола, пейзаж, портрет); окремим учням підготувати повідомленняпроукраїнськінародніобряди.

VII. ПІДсУмОК

д О д а Т О к 1 д О у р О к у 1

5 клас 1.Українськінародніміфиталегенди 2.Українські народні казки: «Яйце-райце», «Три бажання»,

«Як лисиця Івана-баштанника зробила царевичем», «Чомуморе солоне», «Іван-вітер», «Цар Лев», «Золотий череви-чок»,«Пробідногопарубкаіцарівну»

3.Т.Шевченко.«Сонцезаходить»,«НадДніпровоюсагою»таін. 4.ОленаПчілка.Зб.«Годі,діточки,вамспать!» 5.П.Куліш.«Циган» 6.І.Франко.Зб.«Колищезвіріговорили» 7.Б.Грінченко.Віршованіоповідання,легендитаказки 8.О.Олесь.Зб.«Всенавколозеленіє» 9.С.Васильченко.«Приблуда»10.М.Йогансен.«СобакаДжан»11.В.Королів-Старий.Казки.12.Н.Кибальчич.«ЛегендапросвятогоЮліанаМилосердного»

13

13.М.Вінграновський.«Сіроманець»,«Первінка»14.В.Шевчук.«Паннаквітів»15.В. Чемерис. «Аравійська пустеля», «Подорож до Самари

Дніпровської»16.І.Крип’якевич.Історичніоповідання17.В.Малик.«КнязьКий»18.В.Нестайко.Повісті19.В.Земляк.«Тихоня»20.М.таС.Дяченки.Казки21.О.Кінаш.Казки22.Ю.Винничук.Казки

6 клас 1.Українськінародніперекази 2.С.Руданський.Співомовки 3.П.Гулак-Артемовський.Байки 4.Б.Грінченко.«Екзамен»,«Грицько»,«Украла»,«Сестриця

Галя»,«Батькотадочка» 5.В. Винниченко. «Намисто»;М. Годованець. «Голуб і Леле-

ка» 6.А.Косматенко.«Черепахавнебі» 7.І. Багмут. «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним

самим» 8.В.Нестайко.«Таємницятрьохневідомих»,«ПригодиРобін-

зонаКукурудзо»,«Незнайомець із13квартири»,«Тореадо-ризВасюківки»

9.О.Донченко.Оповідання10.П.Воронько.Проза11.І.Калинець.«Дивосвіт»,Казки12.Б.Комар.«Диваки»13.В.Близнець.«Землянка»,«Якнароджуєтьсястежка»,«Зо-

лотагорадонеба»,«ЖеняіСинько»,«Хлопчикітінь»14.С.Плачинда,Ю.Колісниченко.«Неопалимакупина» (Істо-

ричніповісті)15.Я.Стельмах.«Найкращийнамет»16.Є.Гуцало.Оповідання

д О д а Т О к 2 д О у р О к у 1Похвалакнигам

(Фрагмент із «Повісті минулих літ»)ЛюбивЯрославкниги,читавїхчастоівденьівночі.Ізібравскоро-

писцівбагато,іперекладаливонизгрецькогонаслов’янськеписьмо.

14

Написали книг вони велику силу, ними повчаються віруючі людиі тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав,адругийпосіяв,аіншіжнутьіспоживаютьбагатупоживу,—такітут:батькоцьоговсьогоВолодимир,він землюзорав і розпушив її, тобтопросвітив християнством.А синже йогоЯрослав засіяв книжнимисловами,амитеперпожинаємо,приємлемосерцемкнижнунауку.

Велика-бокористьвіднавчаннякнижного.Книги—мовріки,які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах—бездоганнаглибина;минимивтішаємосявпечалі,вони—уздадлятілайдуші, укнигах—світиломудрості, апромудрість сказано:люблячих мене— люблю, а хто дошукується мене— знайде бла-годать. І якщо старанно пошукати в книгах мудрості, то знайдешвеликувтіхуікористьдлясвоєїдуші.Ботой,хточасточитаєкни-ги,тойведебесідузБогомінаймудрішимимужами.

Ярославже,якмивжесказали,любивкниги,багатоїхнаписавіпоклавїхуцерквіСвятоїСофії,якусамзбудував.Оздобивїїзоло-том, сріблом і посудинамицерковними, і возносять у ній врочистіспівивпризначенугодину.

Івіншихмістахіселахвінставивцеркви,призначаючитудипопівідаючиїмвідбагатствсвоїхплату,наказуючиїмучитилюдей.

УРОК 2

Тема. Календарно-обрядові пісні. Роль і місце піснівжиттіукраїнців.Головнікалендарніобряди.На-роднаобрядовапісня,їїрізновиди.

Мета: ознайомитиучнівзукраїнськоюкалендарно-обря-довоюпоезією,визначитирольімісцепіснівжит-ті народу; розвивати стійкий інтерес до усної на-родноїтворчостіяквагомогодуховногоспадкуна-роду, бачення в ній ментальних особливостей ук-раїнської людини; виховувати любов і пошану додуховної спадщини наших пращурів, прагненнязасвоїтиосновинародноїморалійетики.

Обладнання: великікарткизназвамихудожніхзасобівтаприкла-дами,збіркикнижокізкалендарно-обрядовимипісня-ми, ілюстрації до пісень, аудіозаписи, книги з наро-дознавства(В.Скуратівського,М.Килимникатаін.)

Теорія літератури: народнапісня,видинароднихпісень,календарно-обрядовапоезіятаїїрізновиди.

15

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.1) Колективнаробота.Учні зачитують і коментують висловлювання великих людей

прозначеннякниги,освітивнашомужитті.2) Роботавпарах.З а в д а н н я: учні задають один одному по три питання з теми

«Вступ»івідповідаютьнаних.

2. інтерактивна гра «Знайди свою команду».Триучнівиходятьдодошкизаркушами,наякихвеликимиліте-

рами написано: «Епітет», «Порівняння», «Метафора» (крім цьогоможутьбутиназвиіншиххудожніхзасобів).Другагрупаучнівотри-мує великі картки з прикладами цих художніх засобів. За знакомвчителявонивиходятьдодошкий займаютьмісцеу своїйкомандібіля«отамана».

О р і є н т о в н і п р и к л а д и х у д о ж н і х з а с о б і в: глибока (мудрість); батько Володимир землю зорав і розпушив, а син же його Ярослав засіяв книжними словами; книги — мов ріки; (навчання) книжне; книги — узда для тіла й душі; наймудріші (мужі); врочисті (співи); чесне й правдиве (життя); старих шануйте, як батька; молодих шануйте, як братів; лінощі — це мати всьому дурному; сій-те добро своєю рукою; стогне земля від пролитої крові; згинуть наші вороженьки, як роса на сонці; хлопці, як соколи; любити, як душу.

ІV. сПРИйНЯТТЯ І зАсВОєННЯ НАВЧАЛьНОгО мАТЕРІАЛУ

1. Прослуховування аудіозаписів зразків календарно-обрядової поезії.

2. Слово вчителя.Кажуть,щопісня—тодушанароду.Піснясупроводжуєлюди-

нувгорітаврадості,упрацітапідчасвідпочинку.Іколинашіда-лекіпращури,змагаючисьізгрізнимисиламиприроди,намагалися«задобрити»злихдухівівіддячитидобрим,топорядізрізнимима-гічними обрядовими діями (жертвоприношенням, танцем) звучалайпісня,яксловесневираженнябажаньіпрагненьлюдей.

Обрядовіпісніукраїнцівтіснопов’язанізхліборобськимкаленда-реміподіляютьсянапіснілітньогоциклу,зимовоготавесняного.

16

Зібралиселянищедрийурожайзниви—требаподякуватизем-лі-годувальниці,попросити,щобінаступногорокубувдобрийужи-нок;прийшовчасокотухудоби—требаїїпошанувати,щоббувве-ликийіздоровийприплід;забариласявесна,ніякнеможездолатилютузиму—потрібноїйдопомогти,прикликатипіснями-веснянка-мита«жайворонками».

Календарно-обрядовіпіснівиникливсивудавнину,азприйнят-тям християнства набулище й нової тематичної спрямованості—уславленняТворцязайогощедрідарийласкудолюдей.

Щож таке народнапісня?Запишіть визначення у свій літера-турознавчийсловничок(цеможутьбутипершідвісторінкиробочо-гозошита).

Н а р о д н а п і с н я — невеликий усний віршований твір,щоспівається.Їїавторневідомий,цеколективнатворчістьнароду.

Особливості народних пісень:—вираженняпочуттів,переживань,настроїв,роздумів;—стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, еле-

ментиописів;—високапоетичністьмови;—відповідністьмелодійсловесномутексту;—віршоваформа;—малийобсяг;—одночасневиникненняслівімелодій;—уснепоширення;—існуваннятекстуймелодіїурізнихваріантах.

3. робота з таблицями.З а в д а н н я:узагальнититеоретичнийматеріал,склавшитаблиці

«Видинароднихпісень»та«Різновидикалендарно-обрядовихпісень».види народних пісень

історичнінародніпісні

коломийки

обрядові родинно-побутові соціально-побутові

веснянки;коляд-ки;щедрів-

ки;зажнивні;обжинкові;купаль-

ські;русальні;петрівочні

прородиннежиття;проко-

хання;колискові;весільні;жартів-

ливі

трудові;козацькі;чумацькі;кріпа-цькі;бурлацькі;

рекрутські;стрілецькі

17

різновиди календарно-обрядових пісень

Літньогоциклу Зимовогоциклу Весняногоциклу

русальнікупальськіжниварські

веснянкипісні-ігри(тан-

ці)

колядкищедрівки

4. Повідомлення учнів.Русальні пісні

Русальніпіснівиконувалисяпідчасобрядів,пов’язанихіз«Зе-ленимисвятами»чи«клечальноюнеділею»(кінецьтравня—поча-токчервня).Зарелігійнимобрядом—цеТрійця.Саміепітети«зе-лений»,«клечальний»вказуютьнаособливістьцьогосвята—вша-новуватизеленийсвітрослинності,якунашіпредкиодухотворюва-ли.Таксамо,застародавнімиуявленнями,йлюдипосмертномоглиперетворитисянарослинчидухів,якізнаходилисобіпритулокулі-сах, полях, водах. Свято називалосяще «русальним», або «мав-ський тиждень», під час якого ці фантастичні істоти з’являлисявселі.

Русалок (мавок, нявок) народна фантазія наділила надзвичай-ноюкрасоюіпідступнимхарактером.Цестрункізеленоокійрусо-косідівчатаулегкомупрозоромувбранні,уквітчаніводянимиліле-ямичипольовимиквітами.Вониможутьсприятиабошкодитилю-дині в її господарських справах; їхнє улюблене заняття— водититанки,аякщовонипобачатьнеобережнихюнакачидівчину,товтя-гуютьїхусвоїігрищаізалоскочуютьдосмерті.Протинихіснувалиобереги—часник,полин,якихрусалкинібитонепереносилийуті-калигеть.

Прикрашаючи зеленню хати й подвір’я, водячи з піснями поселуприкрашенугілочками,квітамийлистямдівчину—«тополю»(удеякихмісцевостях«берізку»,«вербу»),нашіпредкившановува-лирослиннийсвітісвоїхпрародичівуньому.

Піснірусальногоциклу—ліричні,повнірадостіжиття,світла,простору, духовного здоров’я. Героїні пісень— дівчата, настрійякихспівзвучнийзприродою,щорозквітає:«Ойзрослажяусвоготаточка,кохаласяврідноїмамочки—ойлугижмоївсізелені!»

Купальські пісніКупальськіпіснівиконувалисянасвятаІванаКупала,якезнали

в усій Європі. Стародавній смисл купальських обрядів і самої на-зви«Купало» остаточно не з’ясований. Але з купальських пісень

18

зрозуміло,щоцесвято,якеприпадаєнаперіодлітньогосонцестоян-ня(кінецьчервня—початоклипня),славитьжиттєдайнісилипри-роди,найсильнішіїїстихії—сонце(вогонь) іводу.Нависокійпа-лиці встановлювали запаленеколесо абопускалийогона воду.Нагалявинівкопувалиобрядоведерево,увішанедівочимивіночками,потім їхпускалина воду і дивилися: вякийбік вінокпопливе,—там і чекатиме суджений. Біля дерева розкладали кострище, і па-рубки(інколиупаріздівчатами)перестрибуваличерезвогонь.Ку-пальського вогнюне гасили, а залишали дотлівати («Лежи, лежи,Купалочку,вчервонімбагаттячку»).Вважалося,щосамевкупаль-ськунічзіллямаєнайбільшцілющусилуінавітьнамитьрозквітаєпапороть.Хтоцейцвітпобачить—будещасливий,йомувідкриють-сявсіскарбисвіту.

Жниварські пісніЖнива— підсумок усієї праці хлібороба, справдження його

мрій та сподівань. До початку жнив готувалися як до великогоурочистогосвятаіводночасдотяжкоївідповідальноїроботи,колидоводилося працювати від зорі до зорі, незважаючи на спекуй спрагу. У перший день жнив селяни, вдягнені в чисту одежу,урочистовирушалидосхідсонцянаполе.Починалажатинайкра-щаробітниця,сніпзпершогоужинку—«воєвода»—встановлю-вавсянапокуті.Пісні,виконуваніпідчасжнив,відбивалиосновніперіодипрацій обрядів, з неюпов’язаних. Їхможнаподілитинатригрупи.Перша—зажинковіпісні—ті,щовеличаютьвправнихжниць,першийсніп,бажаютьпочатироботувдобрийчас,проро-кують добрий урожай, аби кіп було стільки,що «сивий соколой-ко»,ставшинапомічприскладаннікіп,неспроможнийбувїхусізложити,«зозулькажкує—копойкирахує—незлічить».Увлас-нежниварськихпісняхвеличальнімотивидещовідступаютьізву-чатьскаргинаважкупрацю,нажадібністьгосподарів,якідоночітримаютьголоднихнаймитів-женцівнаполі.Такіпіснімаютьпіз-нішепоходження.

Третягрупа—пісніобжинкові,уякихпереважаютьноткиба-дьорості,оптимізму,задоволеннязтогоприводу,щовдалосязавер-шитинайтяжчий етапхліборобськогороку.Останній сніпприкра-шаютьчервоноюстрічкоюізпісняминесутьйогододому.

Навижатомуполіженцізалишаликількастеблин—«бороду»,зернознихвитрушувалиурозпушенусерпамиземлю—намайбут-ній врожай. Біля «бороди», начебто дякуючи ниві, клали хлібинуйставиливоду,лягалийкачалисьпониві,щобповернутисобіви-роблену силу (відгомін стародавніх вірувань проживодайну силуземлі). З останнього вижатого збіжжя, прикрашеного калиною

19

іволошками,робилищейвінок,йогонеславселонайкращажницяяксимволзавершенняпраці.Упісняхвеличалисяроботящіруки,звучали урочисті, сповнені високої поезії порівняння: віночок, яксонце,якзолото,звитийзперлів,вінсвітить,якзірка;женцінага-дуютьгосподарямпрочастування—вонизаробилийогосвоєюсум-лінноюпрацею.

Колядки та щедрівкиКолядки тащедрівки— це важлива складова частина обряду

зустрічіНовогороку,якийприходивуперіодзимовогосонцевороту(з 24 грудняпо6 січня).Протягомвіків обряд змінювався, але ос-новниййого зміст залишався тим самим: силою слова і обрядовихдій сприяти добробутові селянської родини, виконанню побажаньудачі у веденні господарства, викликатищедрість природи вели-чальнимипіснями.

Колядували хлопці, ходячи по дворах із саморобною зіркою,іноді у супроводі перевдягненихМаланки,кози, ведмедя, солдата.Якщоїхзапрошувалидохати,вонирозігрувалисценкизнародноївистави,якітежзасвоїмзмістомпророкувалидобробутугосподар-стві («Де коза ходить, тамжито родить, де коза ногою, тамжитокопою,декозарогом,тамжитостогом»).Увечері,напередодніНо-вогороку(застаримстилем)ходилигуртищедрувальників.Уранціж головна роль була за посівальниками—хлопчиками,юнаками,молодимичоловіками.Вонипосипалинавколосебезерномівиголо-шуваликоротеньківіршики-побажання,частозгумористичнимза-барвленням.

У колядках іщедрівках на повну силу буяє народнафантазія,бажаневидаєтьсязадійсне.Навітьзвичайніпобутовіречісвітятьсязолотомісріблом,пануєрозважливість,розум,доброізлагода,усізаможнійвеселі:господартихий,яснийікрасний,якмісяць,йогожона—яксонце,діти—якзірки.

Колядкиіщедрівкичастомали«індивідуальнуспрямованість»—виконувалися окремо для господаря, для господині, для хлопців,длядівчат,длявдів,длябабусь.Окрему,розважальнугрупустано-вилипіснізимовогоциклужартівливогойпародійногохарактеру.

ВеснянкиВеснянки—цепісніначестьприходувесни,урізнихмісцевос-

тяхУкраїни їхщеназиваютьгаївками,гагілками,ягілками,маїв-ками.

Навесніпробуджуєтьсяприрода,азнею—надіїтаклопотихлі-боробів.Післяхолоднихкороткихднівідовгихзимовихвечорів,щоминаликолисьутісниххатахзароботою,припоганомуосвітленні,

20

молодь діставала, нарешті, можливість вийти на залиті сонячнимсвітломлевади,вгаї,затіятигру,поспіватийповеселитись.

Весну,зауявленнямнашихпредків,приносилинакрилахпта-хи.Томувберезні,першомувесняномумісяці,випікалосяобрядовепечивоуформіпташок;діти,співаючи,носилиїхпоселу,провіща-ючи і закликаючи весну: «Весна, весна красна, прийди, весно,зрадістю,звеликоюмилістю!»Святозустрічівесниприурочувало-сядопочаткускресаннякриги—«колищукахвостомрозіб’єлід».Авраховуючите,щобажаннядочекатисьцьогоднябулодужевели-ким,увеснянкахівисловлювалосянахвалянняйти«полонкуруба-ти,гагілкудобувати».

Донайдавніших веснянокналежать обрядові хороводи та спі-ви,атакожігри,уякихвисловлюєтьсябажанняприскоритипри-хідтепла,початоксівбинадобрийврожай. Ізцієюметоюдівчатаімітували в танках процеси вирощування збіжжя та городини:«орали»поле,«збирали»льон,гречку,«завивали»огірочки,«сад-жали»грушу.

На молодіжних весняних гулянках, під час ігор і танців, за-в’язувалисязнайомства,відбувалисязустрічі,говорилипромайбут-нє одруження. Тому в багатьох хороводних піснях звучить мотиввиборуподружньоїпари.

Веснянкижиттєрадісні,бадьорізанастроєм,поетичнііліричнізаформоютазмістом.


Гра «Вірю — не вірю».Марійка Допитлива пропонує самооцінювання за технологією

(грою)«Вірю—невірю».(Учительзадаєпитання,учніпіднімаютьруки, хто вірить цій тезі, хто— ні. Називається правильна від-повідь, ітодітой,хтовгадав,ставитьсобі+(плюс).Укінціроботипідраховуєтьсякількістьплюсівівиставляєтьсяоцінка.)

1)Обрядовапоезіявиниклапісляприйняттяхристиянства(невірю).

2)Русалкибулидобримиістотами,томупронихскладалиру-сальніпісні(невірю).

3)Купальськіпісні виконувалипідчаскупанняв річці, озері(невірю).

4)Жниварські пісні поділяються на зажинкові, власнежни-варськітаобжинкові(вірю).

5)Ужниварськихпісняхпрославляютьсяхліборобськапраця,земля-годувальниця(вірю).

21

6)Колядникаминазивалитих,хтоходивпроситищосьїстівне(невірю).

7)Щедрувальники—цегосподарі,якінакривалищедрийстілсвоїмгостям(невірю).

8)У колядках,щедрівках простих селян називали князями,боярами,панами(вірю).

9)Як правило,щедрувалося й колядувалося для всіх однако-во—ідлягосподаря,ідлягосподині,ідлябабусі,ідлядітей(невірю).

10)Вважалося,щовранціпершогодняНовогорокудохатизай-типовиннанайстарішаінаймудрішабабуся(невірю).

11)Веснянки були сумнимипіснями, бо кінчалася зима зі сні-гом,морозцем,ковзанкоюінаставалагарячапосівнаробота(невірю).

12)Обрядовіпіснімалидлянашихпредківмагічнусилу(вірю).

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯВміти розповідати про головні календарні обряди українців,

розрізняти й називати види обрядових пісень. Підготувати (забажанням)прислів’япрохлібтаіншіматеріали(ілюстрації,книгиіпод.)прозначенняхлібавжиттілюдини.


УРОК 3

Тема. Календарно-обрядовіпіснілітньогоциклу.Мета: ознайомитиучнівзкалендарно-обрядовимипісня-

ми літнього циклу; розвивати вміння виразноі вдумливо читати їх, коментувати їхній зміст;формувати прагнення вивчати оригінальну твор-чість народу; виховувати пошану до праці, до за-гальнолюдськихцінностей.

Обладнання: ілюстраціїдокалендарно-обрядовихпісеньлітньо-го циклу, матеріали про хліб, аудіозаписи, при-крашенийсніпчивінокізколосків.

Теорія літератури: повтори(рефрен),анафора.

22

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.

З а в д а н н я I:Марійка Допитлива пропонує учням дописатиречення,бовонаневстиглацьогозробити.

1)Цвітпапоротірозцвітає… 2)Князямипростихлюдейназиваютьу… 3)Русалки—це… 4)Календарно-обрядовіпісніділятьсяна… 5)Останнійсніпнажнивахприкрашалиі… 6)Купальськесвятовшановувалоприродністихії…

З а в д а н н я I I: уважно подивитися на картки (або запис надошці) і прочитати закодовані слова, які називають героїв кален-дарно-обрядовихпісеньлітньогоциклу.

ДНКРУСАЛКИРУНГО

АБЯНЖДКУПАЙЛОХУЧМ

ЕЮЗІНЖЕНЦІМНРПТЖІ

(Русалки, Купайло, женці.)

ІV. ФОРмУВАННЯ І ВДОсКОНАЛЕННЯ ВмІНь ТА НАВИЧОК

1. Виразне читання.Учительабоучнівиразночитаютьрусальніпісні«Уржінамежі»,

«Ойбіжить,біжитьмаладівчина»,«Проведуярусалочкидобору».

2. Бесіда за питаннями.—Якимизахарактеромпостаютьрусалкизцихпісень?—Якііншівидифольклорувикористовуютьсяврусальнихпіс-

нях?(Загадки.)

23

—Зякимжанромусноїнародноїтворчостіспорідненірусальніпісні?(Зказками.)

3. Слово вчителя.Якви,напевне,помітили,укалендарно-обрядовихпісняхчасто

трапляютьсяповтори—напочаткуівкінцірядків.Цетежхудожнізасоби— анафора та рефрен, які допомагають звернути увагу напевнівирази,виділити їх.Давайтезапишемо,щоозначаютьціпо-няття,влітературознавчийсловничок.

4. Словникова робота.Ан а ф о р а — повторенняокремихслівчисловосполученьна

початкувіршовихрядків,строфаборечень(упрозовихтво-рах).

Р е ф р е н — повторенняякогосьрядкаабонизкирядківукін-цістрофи.

5. Практична робота в парах.З а в д а н н я: один учень з русальних пісень виписує приклади

анафори, інший—прикладирефрену,потімвониобмінюються ін-формацією,кількавідповідейзаслуховуються.

6. Виразне читання.Учительабоучнівиразночитаютькупальськіпісні«Заплетуві-

ночок»,«Ойвінкумій,вінку»,«Купайло,Купайло».

7. Бесіда і завдання учням.—ОпишітьКупайла,дайтейого«портрет»,додавшизавласною

уявоюрізнідеталі.—Якарольвіночкаукупальськихпіснях?—Чи трапляються у цих піснях анафори, рефрени і яка їхня

роль?

8. Виразне читання.Учительабоучнівиразночитаютьжниварськіпісні«Маяложи-

течко,маяло»,«Тамуполікриниченька».

9. Бесіда і завдання учням.—Когославлятьужниварськихпісняхізащосаме?—Чисправдіженцімализолотісерпийсрібнізав’язки?—Випишітьізвіршівнайбільшвдалірими,визначтеїхнюроль

уствореннімилозвучностіпісень.—Чому,навашпогляд,ужниварськихпісняхтакбагатозмен-

шувально-пестливихслів?

24


1. Творча робота.З а в д а н н я I:додатидоприслів’ївзагубленіМарійкоючастинки.Хліб — усьому … (голова).Не той урожай, що в полі, а той, що … (в коморі).Весна багата на квітки, а осінь … (на сніпки).Багато снігу — багато … (хліба).Як у травні дощ надворі, то восени … (хліб у коморі).З а в д а н н я I I: доповнити цей ряд прислів’їв підібраними са-

мостійно.

2. Повідомлення учнів.З а в д а н н я:прочитатипідібранівдомаматеріалипрозначення

хліба, хліборобську працю (вірші, пісні) і порівняти їх із жни-варськимипіснями.Знайтиспільнетавідмінне,зробитивисновок.

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯВивчити одну з пісень літнього циклу (за вибором) напам’ять,

обґрунтувати свій вибір; зробити ілюстрації до теми; виконати (забажанням)завданняІVрівня:скластиуснийтвір-роздумпроте,якізнароднихобрядіввартобулобвідродитинайпершеічому.


УРОК 4

Тема. Календарно-обрядовіпіснізимовогоциклу.Мета: ознайомити учнів зі змістом та художніми особли-

востямикалендарно-обрядовихпісеньзимовогоцик-лу; розвивати навички виразного читання пісень,коментуванняїхньогозмісту,виділеннятапояснен-ня художніх засобів,що в них ужиті; виховуватиповагу до прадавніх вірувань наших предків, при-щеплюватигордістьзасвійталановитийнарод.

Обладнання: ілюстрації до календарно-обрядових пісень зимо-вогоциклу,аудіозаписицихпісень.

Теорія літератури: календарно-обрядові пісні, колядки, щедрівки,художніособливостінароднихпісень.

25

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.1) Оглядучнівськихілюстраційдопісеньлітньогоциклу.2) Заслуховуванняуснихтворів-роздумівпроте,якізнародних

обрядіввартобулобвідроджувати.3) Роботавпарах:розповідьнапам’ятьпіснізавибором(тіучні,

чиєчитаннянапам’ятьособливовідзначене,декламуютьвіршідлявсьогокласу).

2. Творча робота.Календарно-обрядові пісні літнього циклу, особливо жни-

варські, уславлюють матінку-природу, що дає щедрий урожай,іпрацьовитілюдськіруки,якіпротойурожайдбають.Проце,ата-кожпроте,щонеможнаробитигарячоїжниварськоїпори,йдетьсяуприслів’ях,якізашифрувалаМарійкаДопитлива.1. ІУРМХУСТРІОСМ

ПЗДКБОЗАПОЄКІСУТНСЛОЦЙНІЛ

ЖОСКМІФОКЖСМФВБНМРБХАНЄВРХ

2. ЖИВЯСЛІИТЯКСУЖУОФДЩИКЩНУФК

ЛЄТБВИЖБВДЄЕЛНЬАРПТСІПСОКАТО

БХГНЕОПДНУБХЕЄП

3. ЦИНСМІОЕМЦИСІО

ЩПШИЖЮТЩАЖЙШЮВДАОАБЯГПРВЯИГЙП

УТЖЛНЛЕОЦТЬУОФРТТЧШФРИШ

ЛШМИЛРМОНКЬНИЬЗЙЗТЗЛПАСГОСПНЕТЦЛЬ

26

Щобпрочитатизашифрованеслово,необхідновкожномугори-зонтальному рядку закреслити однакові літери.Відповіді: 1. Хтодбає,тойімає.2.Вліткуодинтижденьрікгодує.3.Непитай,доб-рийжнець,чиширокийзагонець.


1. робота в зошитах.Учні складають за розповіддю вчителя або за повідомленнями

учнякалендарнайзначнішихнародно-релігійнихсвятзими.

7 г р у д н я — святої Катерини — свято дівочої долі, колипарубкипостилися,щобБогпославїмдобружінку,адівча-таворожилиізакликалидолю.

1 3 г р у д н я — св.АндріяПервозванного.Дівчатаворожили,хлопціздівчатамизбиралисянавечорниці,«кусали»кале-ту— великийкоржізбілогоборошна,якийпідвішувалидостелі,грали,розважалися.Вночіхлопцімоглибешкетувати,іцеїмпробачалося.

1 4 г р у д н я — пророкаНаума. У цей день починали вчитидітей:наукадобрейшланаум.

1 7 г р у д н я — деньВарвариВеликомучениці,покровителькивишивання.

1 8 г р у д н я — преподобного Сави. Селяни варили кутю таузвар — «щобхлібродивтасадовинарясніла!»

1 9 г р у д н я — св.Миколая, який чемним дітям приносивподарунки.

6 с і ч н я — Свят-вечір. Готували дванадцять пісних страв,проводили святу вечерю, не забували і про худобу, пасіку,сад.Відцьогодняпочиналиколядувати.

7 с і ч н я — РіздвоХристове.1 3 с і ч н я — Щедрийвечір,святоМеланки.Водили«козу»,

Меланку.1 4 с і ч н я — Новийрік,святоВасиля.Першимидохатипри-

ходили«посівальники».1 8 с і ч н я — «Голоднакутя»,абодругийСвят-вечір.Їлипіс-

нувечерю.1 9 с і ч н я — Водохреща.Святиливоду,купались.2 0 с і ч н я — ІванаХрестителя,«посвятки».2 1 с і ч н я — різдвянийдень.Святкували,приймалигостей.

Якбачимо,зимабагатанасвята.Тожіпісеньцьогоциклускла-деновнародібагато.

27

2. Виразне читання.Учнівиразночитаютьпісні«Ойхто,хтоМиколаялюбить»,«За-

сівна»,«Новарадістьстала»,«Добрийвечіртобі,панегосподарю!»,«Щедрик,щедрик,щедрівочка»,прослуховуютьаудіозаписи.

3. Бесіда з елементами дискусії.—Визначте,якаізпрочитанихпісеньдоякогосвятапідходить.—Якіспільнірисимаютьціпісні?—Яказпрочитанихпісень,навашпогляд,найдавніша?Думку

обґрунтуйте. («Щедрик,щедрик,щедрівочка»—згадуютьсячаси,колиНовийріквідзначаливесною,тому«прилетілаластівочка»).

—Визначте, які епітети, порівняння, гіперболи, анафори тарефренивживаютьсяуколядкахтащедрівках,якаїхнярольутво-рі.(Записатиприкладиузошит.)

—Учому,навашпогляд,виявляєтьсяпатріотизмпісеньцьогоциклу?(Внихбажаютьщастянелишелюдям,айУкраїні).


Літературна вікторина.МарійкаДопитлива хоче знати, чи уважними є учні. Вони по-

винні відповісти на запитання вікторини (кожна правильна від-повідьоцінюєтьсяводинбал).

1)ЩобажаєтьсядляУкраїнивколядці«Ойхто,хтоМиколаялюбить»?(Славийволі.)

2)Проякірослинизгадуєтьсяв«Засівній»?(Прокапусту,пет-рушку,часник,цибулю,пшеницю.)

3)Чимбажаютьмірятигрошів«Засівній»?(Мисками.) 4)Хтоприходитьугостівпісні«Добрийвечір»?(Трипразники.) 5)Про яких тварин і птахів згадується вщедрівці «Щедрик,

щедрик,щедрівочка»?(Проовечок,ластівку.) 6)ЯкиймузичнийінструментпрославляєХриставпісні«Нова

радістьстала»?(Гуслі.) 7)Щотакевертеп?(Целяльковийтеатрускриньці,упісні—

печера,денародивсяХристос.) 8)Яка з пісень зимового циклу найрадісніша за настроєм?

(«Добрийвечір».) 9)Уякійзпісеньнайвиразнішимхудожнімзасобом,щовико-

ристовується,єгіпербола(перебільшення)?(«Засівка».)10)Яка з пісень бажає господарям стати багатодітними довго-

жителями?(«Засівка».)11)Щотакегаразди?Пояснітьцесловозадопомогоюсинонімів.

(Добробут,щастя.)

28

12)Уколядкахтрапляютьсязвертання«панегосподарю».Тобтовиходить,щоціпіснілишедляпанів?(Ні,такзвеличувалипростихгосподарів,увесьлюд.)

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯВивчитинапам’ятьтриколядкиіщедрівкизавибором;зробити

ілюстрації до них.Для ІV рівня— описати, як у родині дотриму-ютьсяукраїнськихзвичаївтаобрядів,якзустрічаютьРіздвотощо.


УРОК 5

Тема. Календарно-обрядовіпіснівесняногоциклу.Мета: ознайомитиучнів знароднимиобрядовимипісня-

мивесняногоциклу;розвиватинавичкивиразногочитання, пояснення змісту та визначення худож-ніхособливостейподібнихтворів;виховуватиопти-містичнесвітобачення,пошанудопраці.

Обладнання: збіркипісень-веснянок,ілюстраціїдоних,аудіоза-писи, репродукції картин відомих художників натемувесни.

Теорія літератури: народнапісня, веснянка, художні особливості на-роднихпісень.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.1) Заслуховування усних творів-описів святкування Нового

рокутаРіздвауродинахучнів.2) Огляділюстрацій.3) Читання напам’ятьщедрівок і оцінювання учнями-асистен-

тами(абовпарахчивчителем).

29


1. Прослуховування аудіозаписів.(М.Лисенко.Музичніобробкиукраїнськихвеснянокабоін.)

2. Виразне читання веснянки «Ой весна, весна — днем красна».

3. Бесіда за питаннями.—Яквирозумієтезаголовок(першийрядок)веснянки?—Щотакепаляниця,зіллячко?—Уякійформіпобудованавеснянкаічомусаме?(Уформідіа-

лога, томущо весна— проміжна пора між зимою та літом, колизиманібисперечаєтьсязлітом,нехочейти,алітопроганяєзиму.)

—Чомувеснаєтакоюважливоюпороюрокудляселянина-хлі-бороба?

4. Завдання учням.—Випишітьзменшувально-пестливіслова і з’ясуйте їхнюроль

утворі.—З’ясуйте,учомувиражаєтьсяосновнаознакавеснянок—за-

кличність.

5. Виразне читання веснянки «Ой кувала зозуленька».

6. Бесіда за питаннями.—З’ясуйтерізницювнастроїцієїтапопередньоївеснянки.—Подумайте,чомуупіснізусіхпташокзгадуєтьсясамезозуля?—Якіквітиназиваютьсяупіснійчомусаме?

7. Завдання учням.—Випишітьанафоритарефрениіз’ясуйтеїхнюроль.—Зробіть «усне малювання» картини, яка виникає в уяві під

впливомвеснянки(Наприклад:товаришкивийшлинадвечірналу-жок,сілийспівають.Алепіснявиходитьсумна,бодівчатамдовело-сянайнятисянаважкупрацю.Аперепочинокцейкороткочасний,отже,скоротребаповертатися…)

8. Виразне читання веснянки «кривий танець».

9. Слово вчителя.Багатовеснянокспівалосяпідчастанцівтаігор.Допісень-ігор

належитьі«Кривийтанець»,якийіснуєубагатьохваріантах,вико-нуєтьсяврізнихмісцевостяхпо-різному.Крімтого,булипоширенітакіпісні-ігри,як«Подоляночка»,«Просо»,«Льон»,«Довгалоза»таінші.Окремітанцювальнірухинагадувалиоранку,сівбуруками,поління,косіння,асловапісніпояснювалирухи:«мипрососіяли,

30

сіяли»,«скажижмені,моямати,яктойльонвибирати?»Цебулипісні,щоприщеплювалилюбовдопраці,пошанудохліборобськогоремесла.Іншіпісні-веснянкизакликалидівчатдоохайності,чепур-ності; допомагали ближчепознайомитися, виявити симпатіюй об-рати майбутню пару («Ой ягіл, ягілочка», «Царівна», «Король»,«Вхороводібули»таінше).

10. «Фізкультхвилинка».Якщо дозволяють умови, можна провести «фізкультхвилин-

ку»—поводити«Кривийтанець»:дітиберутьсязарукивланцю-жок, рухаються, ніби по лабіринту, намагаючись закрутити вер-вечку, потім, не рознімаючи рук, розплутуються знову в ланцю-жок.Іншийваріант:навулицізабиваютьуземлютрикілки,щобвийшлотрикути(укласічивзалі—чимосьрозмічаютьтрикути,наприклад, стільцями, горщиками з квітами чи чимось іншим).Дітиберутьсязарукиікружляютьнавколокілківудваряди,спі-ваючи:

АвкривоготанцюТаневиведукінця!Требайоговиводити,Кінецьладуізнаходити.

11. дослідницько-пошукова робота.З а в д а н н я:наосновівміщенихупідручникупісень-веснянок,

визначитиїхніосновніхудожніособливості(роботавпарах).

12. Перевірка, доповнення та уточнення записів учнів.


Літературна граМарійкаДопитливапроситьучніввиконатинаступнізавдання.

З а в д а н н я І:знайти«пару»дослівквіточка маленька пшениця холоднаявесна зеленая зіллячко краснатравиця рожевая водиця озимаятелятко запашненьке

З а в д а н н я І І:прочитатиречення—народнуприкмету:зняпінавесєрудаухесжеготоліВ і д п о в і д ь:Пізнявеснадаруєсухегожеліто.

31

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитися виразно читати веснянки, аналізувати їх; вивчити

однузнихнапам’ять;зробитиілюстраціїдоних(забажанням).Під-готуватисядобесідизпозакласногочитання(фольклорногосвята).

VІІ. ПІДсУмОК

УРОК 6

Тема. Фольклорнесвято«Дванадцятьмісяців».Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про

календарно-обрядовупоезіюіпов’язанізнеюзви-чаї та обрядиукраїнців; розвиватинавички само-стійного читання, пошуку інформації, акторськіздібності; виховувати культуру поведінки, есте-тичнісмаки,пошанудокультурноїспадщинисво-гонароду.

Обладнання: виставкакращихучнівськихілюстраційдокален-дарно-обрядовоїпоезії,декорації,костюми (або їхелементи),аудіозаписи.

Теорія літератури: інсценівка, актор, виконавське завдання, діалог,міміка,жести,інтонація.

Хід урОку



III. зАКРІПЛЕННЯ й зАсТОсУВАННЯ зНАНь ТА НАВИЧОК(Класзаздалегідьподіляєтьсяначотиригрупивідповіднодопір

року й готує за календарно-обрядовими піснями інсценівки ук-раїнськихзвичаївтаобрядів,знимипов’язаних).

1. (Звучить музика. З’являється ведуча — дівчина в костюмі Осені.)В е д у ч а:

Добрийденьвцейдобрийчас!Дужерадабачитьвас!

32

Несаматеперприйшла—Щейсиночківпривела.

(Входять діти в костюмах (або їх елементах) — Вересень, Жовтень, Листопад. Інші діти з групи «Осінь» представляють їх, читаючи вірші.)

У ч е н ь - В е р е с е н ь.ВозитьВересеньвкомориКавуниіпомідори,Спілихяблук,грушісливЦілігоринатрусив.ІвантажатьгарбузиНамашинийнавози…Йдедогаю,дегрибиВиростаютьщодоби.Начолііскритьсяпіт—Стотурботісторобіт.

(М. Сингаївський.)

Жов т е н ь.ЛистяжовтетачервонеЛегкоздеревазлітає,Мовметелик,надорозіЗтихимшелестомсідає.Сяютьзолотомберези,Жовтеньнимвінчаєосінь.ЖуравлинийклинмережитьВисотихолоднупросинь.

(М. Познанська.)

Ли с т о п а д.БільшейбільшелистязкленівОблітаєзкожнимднем!ПотравііщезеленійМіждереввсадуідем.Йдемполистузолотому,Мовпокилимум’якому,Щонавесьпославсясад,—Здрастуй,місяцьЛистопад!

(М. Познанська.)

У ч е н ь - Л и с т о п а д.Явамдаруюсвої золотілисточкийпро-шувиконатизавдання,щонанихзаписані.(Роздає групам «Зима», «Весна», «Літо» листочки із завданнями із жовтого паперу.)

З а в д а н н я—Назвіть не менше п’яти найбільш шанованих релігійних

свят.

33

—Назвітьнеменшешестирізновидівкалендарно-обрядовоїпо-езії.

—Назвітьнеменшешеститварин(іптахів),рослин,котрічастозгадуютьсявкалендарно-обрядовихпіснях.

(Тих, хто узагальнює відповіді групи, Учень-Вересень обдаровує фруктами — яблуками, грушами та ін.)

Виходить ведуча, що виконує роль Зими.В е д у ч а - З и м а.

ЯЗима—весела,іскриста.Маюдобрихпомічників:ДідМорозвгруднігруддязбиває;Вітервсічнісіче,завиває;Ну,аЛютий,хочякнелютує,Моїйвладікінецьвінвіщує.

Прошу виконати мої завдання: відгадайте загадки й запишітьвідгадкунакрасивійсніжинці,якувисамізробите.(Роздає білі ар-куші паперу, ножиці, загадки групам «Літо», «Осінь», «Весна».)

ЗагадкиБіле,яксорочка,Пухнасте,якквочка,Крилнемає,Агарнолітає.Щоцезаптиця,Щосонцябоїться?

(Сніг.)

Впадезнеба—нерозіб’ється,Впадеуводу—розпливеться.

(Сніг.)

Біленьке,пухнастеньке,Літає,якмуха,Залітаєзакожуха.

(Сніг.)

Група «Зима» показує сценки «Кусання калети», «Колядуван-ня», «Щедрування», «Посівання», «Водіння кози», «Меланка» (за вибором і за можливістю).

Виходить учениця, що виконує роль Весни.У ч е н и ц я - В е с н а.

Аосьія,Весна-красна,Ідисобі,лютазимо,Тепермоячергаприйшла!Кудиступлю—тамсонцесяє,Усенавколооживає,

34

Іду,пробуджуювідснігуВсюземлючарівну.

Березню,Квітню,Травню,женітьшвидшеСніговійницю,Моро-зайВітрастуденого,заквітчуйтеземлю!

Група «Весна» показує інсценівку-діалог «Ой весна, весна — днем красна», обряд зустрічі весни випеченими жайворонками, піс-ні-ігри «Подоляночка», «А ми просо сіяли» або інші за вибором.

Входить ведучий, що виконує роль «Літа».

В е д у ч и й - Л і т о.Щедреяйбагате,Люблюпрацювати,Також—жартувати.Ценайкращапора—Відпочинокшколяра.

Відгадайте мої жартівливі загадки. (Роздає групам «Зима», «Осінь», «Весна» загадки, написані на аркушиках, що мають фор-му кавунів, яблук, груш чи чогось іншого.)

Загадки1) Як одним словом записати слова весна, літо, осінь, зима?

(Рік.)2)Чимзакінчуєтьсялітойпочинаєтьсяосінь?(БуквоюО.)3)Надубічотиригілки,накожнійгілціпошістьяблук.Скіль-

кивсьогобулояблук?(Ніскільки,бонадубінебуваєяблук.)

Група «Літо» показує інсценівку «Вшанування бороди» — «По-шанування женців».

(Оцежтобі,борода,Хліб,сільівода.Добранивонькабула,Стокіпізродила.Ойвижалижитечковдобрийчас,Атепер,господарю,частуйнас!Ойякбудеш,господарю,частувати,Тонебудежитечковилягати,Аякбудеш,господарю,поїти,Будетобіжитечкородити.)

ІV. ПІДсУмОК

Учительоцінюєроботуучнів,заохочуєактивнихучасниківсвя-та, переможцівконкурсу ілюстрацій (можна за такиминомінація-ми: «Кращий актор», «Кращий ведучий», «Кращий художник-ілюстратор»).

35

V. ДОмАшНє зАВДАННЯПродовжитиречення:«У нашій родині не відзначають свято (не дотримуються зви-

чаю)…,алеяхотів(ла)би,щоб…,томущо…».«З календарно-обрядової поезії мені найбільше подобається…,

томущо…».«Явважаю,щофольклорнесвятоушколі—це…».

д О д а Т О к д О у р О к у 6

водіння «кози»Щедрівники підходять до хати, щедрують піснею «Добрий

вечір тобі, пане господарю».

Хл о п ч и к п е рши й.Щедрийвечірвашійхаті,Щоббулививсібагаті.ЩобивамбулодоволіІвкоморі,івстодолі.Дозволь,господарю,козувести,Довашоїхатищедрівкупринести.

Д і в ч и н к а п е рш а.Козутребапривестиобов’язково,Бодекозаходить,тамжитородить.

Д і в ч и н к а д р у г а.Адекозапасеться,Тамхудобаведеться.

П а с т у х.Нуте,панове,Нуте,мурове,Поставайтевряду,Якозуведу!

Г о с п о д а р.Щож,заводьтекозу.Абибулодобровхаті,Абимибулибагаті.

Пастух заводить козу. Коза дзвонить дзвіночками, мекає.

Па с т у х.Станьтевряду—Якозуведу!Нагорікозазкозенятами,Підгороювовкзвовченятами.

36

Д і в ч а т а.Ой,візьмися,козю,вбокиТапокажисвоїскоки.

Коза скаче по хаті. Дівчата співають:Гоп-гоп,козуню,Гоп-гоп,сіренька,Гоп-гоп,біленька,Ойрозходилась,Розвеселилась.ОйпоклонисяСьомугосподарю,Іжінційого,Ідіткамйого.

Д і в ч и н к а п е рш а. Декозастопою,тамжитокопою.Д і в ч и н к а д р у г а. Декозарогом,тамжитостогом.Д і в ч и н к а т р е т я. Декозаходить,тамжитородить.Ц и г а н (до господаря). Може, купитемоюкозу, вонамолоко

дає.Х л о п ч и к п е рши й.

Втебенекоза,акляча,Тадотогощейледача!

Ц и г а н.Неображайменікозу,Бозаразхатурознесу!

Х л о п ч и к д р у г и й.Тавтебекозавкрадена,анекуплена,Тадотогощейоблуплена.

Ц и г а н.Неправдатвоя,козаче,Моякозащедобрескаче.Правда,дівчата?

Д і в ч а т а. Правда,правда,добракоза,купуйте,докици-ганпродає.

Г о с п о д а р (до господині).Ащо,господине,може,купимокозу?Будемолокодлядитини.

Г о с п о д и н я.Міркугречкикозакоштує,Бощейдобретанцює!

Г о с п о д а р.Щож,купуюкозу.

37

Ц и г а н.Щеймішоквівсайячменю,Іщейгривеньповнужменю.

Г о с п о д а р.Тадежятобігривеньвізьму?

Ц и г а н.Богзтобою.Думаю,сторгуємосяІзкозоюрозцілуємося.

Коза хитається і падає.Ци г а н Лікарятреба,нашукозурятувати.Заходить лікар у білому халаті з величезним шприцом.Л і к а р. Ялікар-аптекар.Щотутскоїлося?Ц и г а н. Врятуймоюкізоньку,дамгрошейжменю.Лікар обдивляється козу, робить їй укол, коза не рухається.

Підбігає кіт, обнюхує козу.К і т.

Няв,няв,требакозісала,Щобвонавстала.

Г о с п о д а р.Немаєсала—Мишавкрала.

К і т.Требасала,Бокозаневстане.

Г о с п о д и н я (шукає сало).Сало—погасало!Незвикайтедосала,Бойнаммало.

Дає сало котові. Кіт підходить до кози, шепоче їй щось на вухо. Коза ледь заворушилась, піднімає голову.

Нашакізонькаожила!Чимгосподарітебепожалують?Чиміркоюжита—щобкозабуласита,Чиміркоювівса—зверхуковбаса?

Х л о п ч и к.Дайтекозіячменю,Анамгрошейповнужменю!

Господарі обдаровують щедрувальників.Ци г а н.

Дякуємо,господарю,щонашійкозіДалидаривідвсієїдуші.

38

(До кози)Підійдиближче,поклонисьнижчеГосподаревітайгосподині.

Х л о п ч и к.Дайвам,Боже,щобнаполіВсьогородилосьдоволі:Ізколоска—жінка,Ізснопа—мірка,ВідкожноїтваріЩобмалипопарі.ЩобувашійхатіВибулибагаті!Щедрийвечірвам!

Із щедрівкою «В полі, в полі плужок оре» виходять.

водіння меланкиІякжеїїводять?Звечора13січнязбираються«меланкувати».

За «Меланку» вбирається парубок,що вміє «штуки викидати»—добрежартує.

«Меланка» має свій «почот», сама не ходить! В юрбі парубківбагато ряжених: орач з чепігами від плуга, сівач із сівнею черезплечі, дід з гарапником, козовод з козою, ведмідь, кіт,журавель,циган,циганкаічортзріжками.Це«почот»Меланки.

Ватагарухаєтьсяселомчивулицеюізжартами,вигуками,смі-хом. «Циганка» пристає ворожити, «циган»— коні міняти, «вед-мідь»танцює,«коза»граєнаскрипці,ажуравель—найвищийпа-рубок—вибиваєвбубон.

До кожної хати ватага не заходить—йде туди, де збираютьсядівчата.

Дозвілщедруватипарубкивипрошуютьпіснеюпідвікном:Ой,господар,господарочку,ПустітьвхатуМеланочку,Меланочкачистоходить,Нічоговхатінепошкодить.

Якпошкодить,топомиє,їстизваритьтайнакриє.НашаМеланкамалесенька.Якконопелькатонесенька.НашаМеланкасаманеходить.НашуМеланкухлопціводять.НашаМеланкатоком,током,Занеюхлопціскоком,скоком.НашаМеланкаукрадена,

39

Вдалекікраїзаведена.Ністежечки,нідоріжечки,Пішовбиядоворожечки.Найворожкавідгадає,ДеМеланкапропадає.Авороженьказахорувала,Меніправдинесказала.Ойгосподарю,господарочку,ПустивхатуМеланочку.ДобрийвечірДобримлюдям!

Увідповідьгосподаркаже:—Просимо!Просимо!Ватага лишає в сінях свої ціпки та гарапники, обмітає чоботи

відснігуізаходитьдохати:—Добрийвечірвамухаті!—Доброгоздоров’я!—Дозвольтепощедрувати.—Щедруйте,будьласка.—Накого?Господарназиваєгосподиню,сина,дочку,іщедрувальникиспі-

ваютьнакожногощедрівку.Потімгосподарікаже:—Вдячнівам,людидобрі.Порадували,порадували.Гарнажувас

кумпанія—іведмідь,ікоза…аГрицькоякий!Децетитакухусткудоп’яв?Мабуть,матикаглузатикала?!

—Мовчіть,дівчата,—Меланкасоромиться!—Ха…Ха…Ха…Диви,якпобіліла!Грицьку,чогожтивусане

поголив?ОтакжартуючинадМеланкою,починаютьпронеїспівати:

НашаМеланка—неробоча.Нанійсорочкапарубоча…(2)Людиідутьнажнива.АМеланка—напива!(2)Людиідутьізсерпами,АМеланка—ізсклянками!(2)Людинажалипосімкіп.АМеланка—одинсніп!(2)ПішлаМеланканамістечко.Купиласобіписьменечко.(2)Прялавона—відкурдокур,Напрялапочинків—одингур!(2)Далакицькаммотати,Кицькивзяли—втікати!(2)Збіглисялюди—дзвонити,

40

Кицькузпочинкомловити!(2)Аловили—невловили,НашуМеланкупохвалили…(2)

Меланканезвертаєнажартижодноїуваги:підспівхлопціввонаходитьпохаті,чудує,шукаєвіникасміттярозкидати,потімзамітає,шукаєсвіжихглиняків—припічок«мастить»,витираєпосудганчір-ками,бризкаєводоюнагосподарів.Господинінамагаютьсявсесхова-ти,щобМеланка не знайшла.Хлопці при цьому підсміюються надкепськимигосподинями,зауважуючи,щоунихнетак,яктреба.ЗажартиМеланкапотімодержуєщедріподарунки.

УРОК 7

Тема. Народні колискові пісні «Ой ти, коте, коточок»,«Ойну,люлі,дитяспать».

Мета: ознайомити учнів з народними колисковими піс-нями, їх провіднимимотивами; розвивати навич-ки виразного, вдумливого читання колискових,коментування їхнього змісту, пояснення лексич-них особливостей; виховувати почуття любові досвоїхрідних,шанобливогоставленнядоних.

Обладнання: збірки народних колискових, ілюстрації до них;літературні колискові («Колискова» Лесі Україн-китаін.),аудіозаписиколискових.

Теорія літератури: колискова.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.1) Зачитуваннянаписанихудомаречень(кількаучнів).2) Інтерактивнагра«Займипозицію».Учнікласу виходять до дошкий стаютьпідпозначкамивідпо-

віднодосвоїхпоглядівщодофольклорнихсвятушколі:«потрібні»,

41

«не потрібні», «мені байдуже».Щодо розвитку акторських здіб-ностей,здатностідоімпровізації«знадобитьсявжитті»,«незнаю»,«незнадобиться».

ІV. сПРИйНЯТТЯ й зАсВОєННЯ УЧНЯмИ НАВЧАЛьНОгО мАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя.Найкоханішою,найдорожчоюлюдиноюдлякожноїдитиниє її

мати. Це вона колише й заспокоює дитятко безсонними ночами,турботливимиднями.Кожнійматеріхочеться,щобїїсинчидочкаросли здоровими,щасливими, добрими й слухняними дітьми, ви-рослипоряднимилюдьми.Саметакімріїтасподіванняівисловлю-ються у народних колискових піснях. Слова й мелодія цих творівпрості,навітьмонотонні—відповіднодоритмугойданняколиски.І згадуються там добре знайомі дітям ласкавий котик, воркітливіголуби,щебетливі ластівочки тафантастичні Сонко йДрімко.Ко-лисковимипіснямиматерінелишеприсипляютьдіточок,айпри-кликаютьдлянихдобрудолю,щастя.

2. Прослуховування аудіозаписів.(«Колисковапісня»М.Лисенка,«Колискова»Я.Степовоготаін.)

3. Виразне читання колискових пісень.(«Ойти,коте,коточок»,«Ойну,люлі,дитя,спать».)

4. Бесіда за питаннями.—У якій формі найчастіше звучать слова у колискових?

(Узменшувально-ласкавій.)—Чимколискові нагадують народні казки? (Трикратне повто-

рення,герої—фантастичніістоти.)—Чивідбивсяуколисковихдавнійчасїхскладання?(Так,зга-

дуєтьсяпроручнуроботу—«Пішламатижитожать»таін.)

5. аналіз художніх засобів.З а в д а н н я: розподілити художні засоби, які зустрічаються

вколискових,завидами:Ой ти, коте; садочок; хрещатого; запаш-ного; ой щоб, ой щоб; сердечко; ходусеньки; ладусеньки; ой ну, дитя; добрую, малую, щастя-долю; як квіт, червоніло; здоров’ячко.

6. Виразне читання.Учительабозаздалегідьпідготовленіучнічитаютьіншінародні

колисковіпіснізізбірників,«Колискову»ЛесіУкраїнки.

42

7. робота над аналізом творів.Учнівизначаютьпровіднімотивиколискових (використовуєть-

ся метод «Мозковийштурм»). (Мотиви любові до дитини, ласки,ніжності;передбаченнятаприкликаннящасливоїдолі;прищеплен-няосновнихнормморалі;мотиввпливуприродиналюдину;участілюдиниутрудовихпроцесах,повсякденнійпраці.)


Слово вчителя.Колискові,дитячіпіснітавіршіукожноїлюдиниасоціюються

зтепломрідногодому,зобразоммами,бабусі.Марійка Допитлива пропонує вам пограти в інтерактивну гру

«Мікрофон».

(Забажаннямучні(може,йсамучитель)висловлюютьсвоїдум-кипро значеннярідного дому,любові рідних та близьких,пропісні,яківоничуливранньомудитинстві.)

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯЗаписатиколисковіпісні,якізнаютьмама,бабуся,родичі;зро-

битиілюстрації;принестифотографіюмами,підготуватирозповідьпронеї; скласти словничокласкавих слів, які вживають, звертаю-чисьдовас,мама,рідні.

VII. ПІДсУмОКд О д а Т О к д О у р О к у 7

колискові

***Баєчки,баєчки,Байте«кота»,Мамочки,мамочки,Колишітьдитя.Мамочки,нянечкиУлісокпішлиТадитинісонпринесли.

***Люлі,люлі,люлечки,Шовковіївервечки,Мальованібильця,Заколишучорнобривця.Заколишу,залюляю,Самапідупогуляю.

***Ходитьсонкоподолині,Кличематидодитини:—Ходи,сонко,вколисоньку,Приспимоюдитиноньку.Ботичужихприсипляєш,Атимоюрозбуджаєш.—Ходитьсонкойподолині,Кличематийдодитини.

***Баю,баю,баю!ДровецьнарубаюІвпечінатоплю:Будетепловхаті,Будедитяспати.

43

УРОК 8

Тема. Пісні літературного походження. «Ще не вмерлаУкраїни»П.Чубинського,М. Вербицького— на-ціональнийгімннашоїдержави.

Мета: ознайомитиучнівзізмістомтаспецифікоюпісеньлітературногопоходження,історієюстворенняна-ціональногогімнутайогохудожнімиособливостя-ми; розвивати навички вдумливого,шанобливоговиконання гімну; виховувати любов і пошану донаціональнихсимволів;почуттяпатріотизму.

Обладнання: плакатизукраїнськоюнаціональноюсимволікою,аудіозаписгімну.

Теорія літератури: пісня-гімн,художніособливостігімну.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання. 1)Заслуховуваннязаписанихучнямивдомаколискових. 2)Огляділюстрацій. 3)Уснийтвірпромамуіїїпісніздемонструваннямфотографій. 4)Конкурс«Чийсловничокласкавихслівнайдовший»ізнаго-

родоювномінації«Найлагіднішіймамі».


1. Евристична бесіда.—Яквидумаєте,щоозначаєслово«гімн»?Перевірте свій здогад за підручником; запишіть тлумачення

цьогословадолітературознавчогословничка:Г і м н — урочиста пісня на честь держави, героя, яка вико-

нуєтьсявеликимиколективаминасвятах,офіційнихприйо-мах,військовихпарадахтощо.

—Яквиконуєтьсягімнічомусаметак?(Стоячи,урочисто,під-несено,боцесимволдержави.)

—Де і коли ви чули виконання національного гімну? (Під часурочистої лінійки, по радіо о 6-й та 12-й годині, на Олімпійськихіграх,назмаганнях,зборахтаін.)

—Якіще,крімгімну,єсимволидержави?(Прапор,герб.)

44

2. Самостійна робота за підручником.

історія створення Гімну україни

ДержавнимгімномУкраїниєпіснянасловаПавлаЧубинського«ЩеневмерлаУкраїни…»,написана1862р.намотиввизвольногогімну «Сербія свободна». Тоді Українаще не мала своєї держав-ності.ПавлоЧубинський(1839—1884)—відомийнатойчасфоль-клорист, етнограф, поет. Був членом київської організації «Старагромада»,кудивходиланаціональносвідомапатріотичнаінтеліген-ція.Наїїзібраннівпершеіпрозвучалацяпісня.1918р.вонавико-нуваласявжеякдержавнийгімнУкраїнськоїНародноїРеспубліки,що проіснувала тоді недовго. Карпатська Україна, як самостійнадержава,також1939р.визналаїїсвоїмгімном.Зарадянськихчасівпісня«ЩеневмерлаУкраїни…»булазабороненою.Однакукраїнціїїпам’яталиічастовиконувалитаємно,звеликоюнадієюнавідро-дження самостійності своєї держави. І такий час настав. УкраїнасталанезалежноюдержавоюізновузасвійнаціональнийгімнвзялапіснюнасловаП.Чубинського.Тепервоназвучитьнамелодіюком-позитора зГаличиниМихайлаВербицького.Первіснийтекстпісніперероблювавсяавторомкількаразів,томусучаснийваріантвідріз-няєтьсявіднього.

3. Виразне читання Гімну, прослуховування аудіозапису.

4. Порівняльна робота.Учні порівнюють тексти «Ще не вмерлаУкраїни…»П.Чубин-

ськоготаГімнуУкраїни.

5. дослідницько-пошукова робота.Здійснюєтьсявгрупах.1-шагрупадосліджуєтему,мотивитвору,йогозміст.2-гагрупааналізуєхудожніособливостітвору.3-тягрупапорівнюєвідповідністьслівімелодії.

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і1-ша група.Тематвору—історичнадоляУкраїни,якійдоводи-

лосявідстоюватисвоюдержавувпостійнійжорстокійборотьбізво-рогами.Упіснівисловлюєтьсясподіваннянате,щоколивсідружностанутьнаоборонусвоєїкраїни,топеремогаможлива.

Требатакожзгадатипроволелюбнітрадиціїзапорожців,нащад-камиякихмиє.

2-га група.Закликдоєднання,доборотьбизворогами,надіянакраще майбутнє передаються у пісні за допомогою численних

45

метафор: усміхнеться доля, Чорне море ще всміхнеться, Дніпро зрадіє, доленька доспіє, душу й тіло ми положим.

Повтори звертання «браття-українці», «браття» підкреслю-ють те, що громадяни України для досягнення успіху маютьоб’єднатися, як одна родина.Для українців характернимирисамиєдоброта,лагідність,поетичність,томувпіснінавітьсловознега-тивним відтінком «вороги» вжите в зменшувально-ласкавій фор-мі— «воріженьки». у такій самій формі вживаються й слова «до-ленька», «сторонці». Дуже влучним є порівняння «згинуть… як роса на сонці»,тобтошвидкойбезслідно,воновиражаєупевненістьавторавтому,щовсякелихоминає,проходить.

Епітетирідний (край), козацького (роду)підкреслюютьпатріо-тичнезвучанняпісні-гімну.

3-тя група. Мелодія гімну урочиста, піднесена, ритмічна,щоцілкомвідповідаєсловам,змістові,ідеїтвору.ЗавдякицьомупісняП. Чубинського таМ. Вербицького й стала національним гімном,шануєтьсявсімаукраїнцями.

6. Вивчення гімну «Ще не вмерла україни…» напам’ять.Післятого,якучнівивчатьтекстгімнунапам’ять,вонипрацю-

ютьвпарах—виразночитаютьвіршодинодному.


робота з текстом твору.Здійснюєтьсявігровійформі:МарійкаДопитливапроситьшвидко—назватиусігеографічніназви,якієвгімні;—знайтистрофу,деєтриметафорипідряд;—визначити, в якому часі переважно стоять дієслова й чому

самевтакому;—зачитатирядки,якінатякаютьнаславнеминуленашоїбать-

ківщини;—назватиавтораслівтакомпозитораГімнуУкраїни.

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯВміти виразно читати гімн напам’ять; підготувати розповідь

проулюбленіукраїнськіпіснілітературногопоходженнясвоєїро-дини.


46

УРОК 9

Тема. Піснілітературногопоходження.Легендапродів-чину-Україну,якуГосподьобдарувавпіснею,«Мо-литва» О. Кониського. «На долині туман» В. Ді-денка—пісня,щосталанародною.

Мета: допомогтиучнямзрозумітиспецифікупісеньліте-ратурного походження; ознайомити з історієюствореннянародно-церковногогімну«Молитва»тайого ідейно-художніми особливостями; розвиватинавички виразного читання пісень літературногопоходження,визначативнихпровіднімотиви,по-яснюватирольсимволів;виховуватипочуттяпат-ріотизму, оптимістичне світобачення, любов допісні,естетичнісмаки.

Обладнання: аудіозаписи,ілюстраціїдопісень,збірникипісеньлітературногопоходження.

Теорія літератури: пісні літературного походження, легенда, мо-литва.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання. 1)Робота в парах. Розповідь напам’ять гімну «Ще не вмерла

України…». 2)Розповідь про улюблені в родині пісні літературного похо-

дження.


1. Евристична бесіда.—Пригадайте,щотакелегенда;—Прочитайте легенду про дівчину-Україну, яку Господь обда-

рувавпіснею,іскажіть,чому,навашудумку,Українавнійназванадівчиною(асоціюєтьсяздівчиною);

—Що,зацієюлегендою,значилапіснядляУкраїни,дляїїна-роду;чомувонаназвана«неоціненнимдаром»?

47

—Визначітьзалегендоюрисинаціональногохарактеруукраїн-ців.(Поетичні,покірні,згарниместетичнимсмаком,богобоязливі,волелюбнітаін.)

—Щофантастичне,ащореальнеуційлегенді?

2. Виразне читання народно-церковного гімну україни (О. ко-ниський. «Молитва»).

3. Пояснення поняття «молитва».(Поняттяпояснюєучительабоучень-асистент.)Молитвавиникланаосновіпервіснихмагічнихзамовлянь і за-

клинань як звертання до бога, до надприродних сил з проханнямпро дарування різних благ й відвернення зла.Молитва є невід’єм-ноючастиноювсіхрелігійнихкультів,обов’язковиматрибутомоб-рядівбогослужінь,церковнихсвят.Молитвапов’язаназвіроювма-гічнусилуслова.

Улітературімолитва—цепереважнопоетичнітворинабіблійнітажиттєвісюжети.

4. аналіз поезії.Роботаздійснюєтьсявгрупах.1-ша група (варіант) досліджує провідні мотиви пісні-гімну

«Молитва»,визначаєтему,ідею.2-га група (варіант) з’ясовує,якимихудожнімизасобамироз-

криваєтьсяголовнадумкатвору.

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і1-ша група.Провіднімотиви—патріотизму, волелюбності, до-

сягнення мети мирними засобами— за допомогою «світла наукиізнання»,мотивизвеличенняГоспода-Творця.

Т е м а — звернення до Бога з проханням зберегти Україну,просвітитиукраїнців,датиїмволюідолю.

Г о л о в н а д у м к а (і д е я) — закликдопатріотизму,доволе-любності,доторжестванаукийзнання,світлогорозуму.

2-га група.Епітетивеликий, єдинийпідкреслюютьглибокувіруйпошанународудоТворця.ЧисталюбовдоВітчизни—цебезко-рисливийпатріотизм.

Кількаразіввживаєтьсясловосвітло—іцепідкреслюєщире,гуманістичнеспрямуванняідеїтвору.

ЗвертанняБоже,окличніреченнянадаютьмолитвіемоційності,аповтори—виразності.

Зі справжньою молитвою цю пісню-гімн зближує вживаннястарослов’янізмів—осіни, многая, храни.

48

5. Обмін інформацією між групами, уточнення її та доповнення.

6. Виразне читання сучасних пісень літературного походження.Читаютьсяпопулярніународіпісні«Надолинітуман»В.Діден-

ка,«Марічка»,«Ясени»М.Ткачатаін.

7. Прослуховування записів.

8. Бліц-опитування.(Здійснюєтьсязвикористаннямінтерактивногометоду«Мікрофон».)Запитання до учнів—Чомуціпіснілітературногопоходженняможнавважатина-

родними?—Чимвонивідрізняютьсявідсучаснихпопулярнихестрадних

пісень?—Про які прикмети (символи) українськогожиття в них зга-

дується?—Чимособистовасприваблюютьціпісні?


Творча робота.Марійка Допитлива приготувала завдання для найуважніших

учнів.1) Намалюйте(фарбами,олівцямиабоопишітьсловесно)гамуко-

льорівупісні«Надолинітуман».(Зелений,сіро-синій,червоний…)2) Поєднайтерисочкамиякостідітейсвіту(залегендою)

французи любовдопісні,поетичністьугорці здатністьдоторгівлінімці владністьросіяни хистдомузикиполяки дисциплінаіпорядокіталійці любовдогосподарюванняукраїнці елегантністьікраса

3) Змалюйтепортретдівчини-України.4) З’ясуйте, скількиу «Молитві» слів, пов’язаних із поняттям

«світло»?Назвітьїх.(Світла, промінням, світло, просвіти.)

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯВивчитинапам’ятьзабажаннямпісню-гімн«Молитва»абоодну

з пісень літературного походження,що стали народними (можнапідготуватиспів);зробитиілюстраціїдовивченихтворів.


49

д О д а Т О к д О у р О к у 9

С. Климовськийїхав козак за Дунай

ЇхавкозакзаДунай,Сказав:—Дівчино,прощай!Ти,коникувороненький,Неситагуляй!

—Постій,постій,козаче,Твоядівчинаплаче,Яктименепокидаєш,—Тількиподумай!

—Білихручокнеламай,Яснихочейнестирай,МенезвійнизіславоюКсобідожидай!

—Нехочуянічого,Тількитебеодного,Тибудьздоров,міймиленький,Авсепропадай!

Свиснувкозакнаконя:—Зоставайся,молода!Яприїду,якнезгину,Черезтригода.

Тебеж,мила,незабуду,Покиживнасвітібуду.Колиумрунавійні—Поплачобомні!

Г.Сковородавсякому городу нрав і права

Всякомугородунравіправа,Всякаімієтсвійумголова. Амніоднатількидума, Якбиумертинебезума.

Півні,співаючи,горлодеруть,Дєньгипобравши,тайдальшепідуть.Шляхтицінуютьзасвоїправа,Здиспутстудентівтріщитьголова. Амніоднатількидума…

Тотнаперинахпоушіпірнув,Якпослімаку,напившись,заснув,Зтеплихперинневстаєдопівдня,Вцерковпойтиєстьємутовредня. Амніоднатількидума…

Тотнакартинахмалюєтсобак,Втихлюдяхдомшумить,яккабак.Тішестерняминабенкеткатять,Втихдомахпунш,чайітабак.Ткачкричить:—Горе!Ужежяпропав:Хтосьмоїцівкиібердипокрав!Плачутьсявсінавеликийпожар,Швецьікривець,блинникіскляр. Амніоднатількидума…

50

Всякомусердцусвояєстьлюбов,Всякомугорлукусєстькаков,Всякогоприхотіводятьзаніс,Всякогоманитькнаживісвійбіс. Амніоднатількидума…

Левроздираєтамвовкавкуски,Тутжевовкцапаскубезависки,Всяк,хтоповище,тойнижчогогне,Дужийбезсильногодавитьіжме. Амніоднатількидума…

Біднийбагатомупевнийслуга,Корчиться,гнетьсяпредним,якдуга.Всяк,хтонемаже,тойдужескрипить,Хтонелукавить,тойззадусидить. Амніоднатількидума…

Всякогоротдереложкасуха,Хтожєстьнасвіті,щоббувбезгріха.Амніоднатількидума…Смертьнестрашна,замашнаякоса,Тинещадишнічиїволоса,Тинеглядиш,демужикідецар,Всіхістребляєш,яктравукоса. Амніоднатількидума, Якбиумертинебезума.

І. Котляревський віють вітри

Віютьвітри,віютьбуйні, аждеревагнуться;Ойякболитьмоєсерце, асльозинеллються.(2)

Трачулітавлютімгорі ікінцянебачу,Тількитодііполегша, якнишкомпоплачу(2),

Непоправлятьсльозищастя, серцюлегшебуде,Хтощасливимбувчасочок, посмертьнезабуде.(2)

Єстьжелюди,щоімоїй завидуютьдолі.Чищасливажтабилинка, щоростеуполі?(2)

Щонаполі,щонапісках, безроси,насонці?Тяжкожитибезмилого івсвоїйсторонці!(2)

Дети,милий,чорнобривий? Дети?Озовися!Якя,бідна,тутгорюю, прийдиподивися!(2)

Полетілабядотебе, такрилецьнемаю,Щобпобачив,якбезтебе згорявисихаю.(2)

Докогояпригорнуся, іхтоприголубить?Колитепертогонема, якийменелюбить.(2)

51

Де згода в сімействіДезгодавсімействі,Демирітишина,Щасливітамлюде,Блаженнасторона.ЇхБогблагословляє,ДобреїмпосилаєІзнимивікживе.(2)

Дезгодинемає,Демирнецарить,Тамщастяневитає,Добромїхнедарить.

Зхоромїхпожитки,Худобаідітки,Всемарнобіжить.(2)

Пошлиж,Боже, радістьІмирпокровНанашугосподу,Навбогийсейкров.Ітихеєщастя,Івмисляхсогласся,Іщируюлюбов.(2)

Чого ж вода каламутнаЧогожводакаламутна?Чинехвилязбила?Чогожіятакасмутна?Чинематибила?(2)

Менематитайнебила—самісльозиллються.Одмилоголюдейнема,однелюбашлються.(2)

Прийди,милий,подивися,якутерплюмуку!Тихочвсерці,таодтебеберутьмоюруку.(2)

Спіши,милий,рятуйменевідлютоїнапасті!Занелюбомколибуду,томушупропасти.(2)

С. Писаревський Де ти бродиш, моя доле?

Детибродиш,моядоле?Недокличусьятебе!ДосібможнадикеполеПригорнутидосебе!Всепитаю,всешукаю,Ажсерденькоізв’ялив… }2ЧинаморіміжкупцямиЛічишзкрамубариші,ЧивхоромахзпанянкамиТирегочешсявночі?Чипримісяцібезсонця

Чешешкучерідівкам,ЧинанебіізвіконцяСучишдулібіднякам? }2ЧиприполіудолиніДикиммакомтицвітеш,ЧиулузінакалиніТизозулеюкуєш?Ойзмилуйся,моянене,Такрайменехочприсядь,Хочпостійтибілямене,Тояйтомубудурад! }2

Є. Гребінка Ні, мамо, не можна нелюба любить

—Ні,мамо,неможнанелюбалюбить:Нещаснаядоляізнелюбомжить.Ох,тяжко,ох,важкознимрічрозмовляти.Хайлуччебудуяввесьвікдівувати.

52

—Хібатинебачиш,якаястара?Менівдомовинулягатипора.Якочізакрию,щобудезтобою?Останешся,доню,однасиротою.

Авсвітіякеєжиттясироті?Ігоре,інуждутерпітимешти.Адочкупустивши,мовляв,напоталуСтогнатьпідземлею,якгорлиця,стану.

—Ой,мамо,голубко,неплач,неридай,Готуйрушникийхустинкивишивай.Нехайзанелюбомящастяутрачу,Тибудешвесела,однаязаплачу.

Гей,там,намогилі,хрестбожийстоїть,Підранокйпідвечірматусяквилить:—Ойбожемій,боже!Щоянаробила?Дочку,яксхотіла,ізсвітазгубила!

В. ЗабілаГуде вітер вельми в полі

Гудевітервельмивполі,реве,лісламає…Плачекозакмолоденький,долюпроклинає.Гудевітервельмивполі,реве,лісламає…Козакнудиться,сердешний,щоробить—незнає.

Гудевітервельмивполі,реве,лісламає…Козакстогне,бідолаха,самсобігадає:—Ревеш,вітре,танеплачеш,ботобінетяжко!Тинезнаєшвсвітігоря,тактобійневажко!

Тобівсеодно:чивполі,чиделісламаєш,Чипоморюхвилюгониш,чистріхуздираєш.Солом’януізалізну,якудезустрінеш,Снігомлюдейзамітаєш,вполіякзастигнеш.

Одірвижодсерцятугу,рознесипополю,Щобнеплакавсяя,бідний,нанещаснудолю!Аколицьогонезробиш,киньменеуморе:Нехайзомноюпотонемоєлютегоре!

М. ПетренкоДивлюсь я на небо

Дивлюсьянанеботайдумкугадаю:Чомуянесокіл?Чомунелітаю?Чомумені,боже,тикриллянедав?Ябземлюпокинувівнебозлітав.

Далекозахмари,подальшеодсвіту,Шукатьсобідолі,нагорепривіту

53

Іласкиузірок,усонцяпрохать,Усвітіїхяснімсебепоказать.

Бодаліщезмалкуздаюсьянелюбий,Янаймитунеї,хлопцюгаприблудний,Чужийяудолі,чужийулюдей:Хібахтожкохаєнеріднихдітей?

Кохаюсязлихом,привітунезнаюІгірко,імарносвійвіккоротаю,Івгоріспізнавя,щотількиодна—Далекеєнебо—моясторона.

Інасвітігірко,якстанещегірше,Яочінанебо,—менійвеселіше!Явдумцізабуду,щоясирота,Ідумкадалеко,високоліта.

Такдайтежбокрилля,орлячогокрилля,ЯземлюпокинуінановосілляОрломбистрокрилимунебопольнуІвхмарахвідсвітунавікутону.

О. Афанасьєв-ЧужбинськийСкажи мені правду

Скажименіправду,мійдобрийкозаче,Щодіятисерцю,колизаболить?Яксерцезастогнеігіркозаплаче,Якдужебезщастявонозащемить? (2)

Якгоре,мовтерен,всюдушупоколе,Колиодцуралосьтебеужевсе,Іти,яксухеєперекотиполе,Незнаєш,кудитебевітернесе? (2)

—Е,ні!—кажешмовчки,—скосившибилинкуХочраноівечірводоюполий,—незазеленіє;кохайсиротину,Аматерійбатьканебачитиїй! (2)

Отакіусвіті:хторанопочує,Яксерцезастогне,яксерцезітхне,тойранойзаплаче,адоляшуткує:Поманить,поманитьтайгетьполине. (2)

М. Устияновичверховино, ти світку нашВерховино,тисвіткунаш!Гей,якутебетутмило!Якігривод,плинетутчас,Свобідно,шумноівесело.Єстьуменетопір,топір,щейкованабляшка,

54

Небоюсяянінімця,анітоголяшка.Зверханаверх,азборувбірЗлегкоювсерцідумкою,Вчересікрис,врукахтопір,Буяєлеґіньтобою.Якзашумитьколомийка,ватагзагуляє,Чорнобривудівчинонькукругомобгортає.Гей,щомитамПоділлякрай?Намполонина—Поділля,Абористеп,ялиця—май,Азвіраголос—весілля!Аятоєдівчалюблю,щобіле,якгуся,Вономенепоцілує,тількипригорнуся.

Т. Шевченкореве та стогне Дніпр широкий

РеветастогнеДніпрширокий,Сердитийвітерзавива,Додолувербигневисокі,Горамихвилюпідійма. (2)

ІблідиймісяцьнатупоруІзхмариде-девиглядав,

Неначечовенвсинімморі,Товиринав,топотопав. (2)

Щетретіпівнінеспівали,Ніхтоніденегомонів,Сичівгаюперекликались,Таясенразуразскрипів. (2)

Зоре моя вечірняя

Зоремоявечірняя,Зійдинадгорою,ПоговоримтихесенькоВневолізтобою.

Розкажиж,якзагороюСонечкосідає,ЯкуДніправеселочкаВодупозичає.

ЯкширокасокоринаВітирозпустила,АнадсамоюводоюВербапохилилась.

АжповодірозіслалаЗеленіївіти,АнавітахгойдаютьсяНехрещенідіти.

Я. Щоголіввечірній дзвін, вечірній дзвін

Вечірнійдзвін,вечірнійдзвін!Багатодумнаводевін.ПромолодіщасливідніВкоханійріднійстороні.Якянавікитампрощавсь,Вечірнійдзвінтамроздававсь.

Яксонпройшлитіяснідні,Щознавявріднійстороні.Іскількивженемавживих

Тодівеселих,молодих?!Кріпкийїхсонвсирійземлі,Нечутьїмдзвонуутруні.

Ужейнаменечасприспів,Роздастьсяпохороннийспів;Засиплютьяму…ікінець!Другийдесьнайдетьсяспівець.Івженея,абудевінСпіватипровечірнійдзвін.

55

С. РуданськийПовій, вітре, на вкраїну

Повій,вітре,наВкраїну,Депокинувядівчину,Депокинувкаріочі,—Повій,вітре,опівночі.

Міжгорамитамдолина,Втійдолинієхатина,Втійхатинідівчинонька,Дівчинонька-голубонька.

Повій,вітре,досхідсонця,Досхідсонця,крайвіконця,Крайвіконцяпостільбіла,Постільбіла,дівкамила.

Повій,вітре,тишком-нишкомНадрум’яним,білимличком,Надтимличкомнахилися,Чиспитьмила—подивися.

Чиспитьвона?Чизбудилась?Спитайїї,зкимлюбилась,Зкимлюбилась,ікохалась,Ікохатиприсягалась.

Якзаб’єтьсяїйсерденько,Якздихневонатяженько,Якзаплачутькаріочі,Вертай,вітре,опівночі.

КолижмилапозабулаТадругогопригорнула,Торозвійсяподолині,НевертайсязУкраїни.

Вітервіє,вітервіє,Серцев’яне,серцемліє.Вітервіє,невертає,Серцезжалюзавмирає.

Л. ГлібовСтоїть гора високая

Стоїтьгорависокая,Попідгороюгай,гай…Зеленийгай,густесенький,Неначесправдірай!

Підгаємв’єтьсяріченька,Якскловодаблищить,ДолиноюзеленоюКудисьвонабіжить.

КрайберегаузатишкуПрив’язанічовни,Тамтривербисхилилися,Мовжурятьсявони.

Щопройдекраснелітечко,Повіютьхолода,ОсиплетьсязнихлистячкоІпонесевода.

Журюсяйянадрічкою…Біжитьвона,шумить,АвменебіднесерденькоІмліє,іболить.

Ойріченько,голубонько!Якхвилечкитвої,ПробіглидніщасливіїІрадощімої!

Дотебе,любаріченько,Щевернетьсявесна,Амолодістьневернеться,Невернетьсявона!..

Стоїтьгорависокая,Зеленийгайшумить,ПташкиспіваютьголосноІріченькаблищить…

Якхороше,яквеселоНабілімсвітіжить!..ЧогожуменесерденькоІмліє,іболить?

Болитьвонотажуриться,Щовернетьсявесна,Амолодістьневернеться,Невернетьсявона!

56

К. ДмитрашкоЧорнії брови, карії очі

Чорніїброви,каріїочі,Темні,якнічка,ясні,якдень!Ойочі,очі,очідівочі,Дежвинавчилисьзводитьлюдей?}2Васінемає,авимовтута,Світитевдушу,якдвізорі.Чиввасулитаякасьотрута.Чи,може,справдівизнахарі? }2Чорніїброви—стрічкишовкові,Всебтількивамиялюбувавсь.Каріїочі,очідівочі,Всебтількиядививсянавас! }2Чорніїброви,каріїочі!Страшнодивитисьпідчаснавас,Небудешспатинівдень,нівночі,Всебудешдумать,очі,провас. }2

В. АлександровЯ бачив, як вітер березу зломив

Ябачив,яквітерберезузломив,Корінняпорушив,гілляпотрощив,Алистянезв’ялоісвіжебуло,Ажпокизагорувжесонцезайшло.

Ябачив,яксернупідстреливстрілець,Звалилася,бідна,прийшовїйкінець,Боротисязсмертюбулоїйневміч,Одначеборолась,покизайшланіч.

Ябачив—метеликпоранениймлів,Крильцеперебитенасонечкугрів,—Щетрошкипожитинадумцібуло,І,може,поживби,таксонцезайшло.

Насвітіукожногосонцесвоє;Любенькоживеться,яксонечкоє,Азгаснетесонце—іжитишкода,Насвітібезсонцяусепропада.

Зімноюрозсталасьдружинамоя—Зоставсянасвітібезсонечкая,Одначенасебеясмертьнезову,Азсерцемрозбитимживутайживу.

57

М. СтарицькийНіч яка місячна, зоряна, ясная

Нічякамісячна,зоряна,ясная,Видно,хочголкизбирай.Вийди,коханая,працеюзморена,Хочнахвилиночкувгай! }2Сядемукупочцітутпідкалиною,Інадпанамияпан!Глянь,моярибонько,—срібноюхвилеюСтелетьсявполітуман. }2Гайчарівний,нібипроменемвсипаний,Чизагадався,чиспить?ГеннастрункійтависокійосичиніЛистяпестливотремтить. }2Небоглибокезасіянезорями.Щотозабожакраса!ПерламияснимипопідтополямиГраєкраплистароса. }2Тинелякайся,щоніженькибіліїВмочишвхолоднуросу.Ятебе,вірная,аждохатинонькиСамнарукаходнесу. }2Тинелякайся,щозмерзнеш,лебедонько,Тепло—нівітру,ніхмар…Япригорнутебедосвогосерденька,Авонопалке,якжар. }2

П. НіщинськийЗакувала та сива зозуля

ЗакувалатасивазозуляВранці-раноназорі;Ойзаплакалихлопці-молодці,Гей,гей,таначужинівневолі,втюрмі…

Вониплакали,гіркоридали,Своюдолювикликали.—Ойповій,повій,табуйнесенькийвітре,Тайпонадморем;Тайвинесинасізкайданів,зневоліВчистеєполе;ТайпонесинаВкраїну,Гей,гейнаснаВкраїну…АнаВкраїні—тамсонечкосяє,Козацтвогуляє,гуляєінасвиглядає,нас виглядає!

58

ПосиньомуморюБайдакипідвітромгуляють;Братів,щобвизволяти,Запорожцічимдужпоспішають.Гей,якзачулитурецькіїсултани,Тайізвелілищегіршекуватикайдани…Султанитурецькі,султанизвелілиКуватикайдани,кайданикувати.Звелілищегіршекуватикайдани!

УРОК 10

Тема. Стрілецькіпісні.«Ойулузічервонакалинапохи-лилася» С. Чарнецького і Г. Труха, «Гей, видносело»Л.Лепкого.

Мета: ознайомити учнів зі стрілецькими піснями, особ-ливостями їх виникнення;розвиватинавичкиви-значенняпровіднихмотивівцихтворів,їхідейно-художнього змісту; допомогти усвідомити трагіч-ністьукраїнськоїісторіїтагероїзмнашогонароду;виховуватипочуттяпатріотизму,гордостізаслав-нихволелюбнихпращурів.

Обладнання: збіркистрілецькихпісень,ілюстраціїдоних,істо-ричні карти та інші матеріали про УСС, аудіоза-писи.

Теорія літератури: мотиви, пафос, пісні літературного походження,марш.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання. 1)Виразнечитаннянапам’ятьвірша«Молитва». 2)Огляділюстрацій. 3)Заслуховуваннявивченихучнямиза бажаннямпісеньліте-

ратурногопоходження,щосталинародними.

59


1. Слово вчителя (або учня-асистента).БагатотрагічнихігероїчнихсторінокєвісторіїнашоїБатьків-

щини.Одназних—національно-визвольнаборотьбабійцівзагонівУкраїнських січових стрільців (1915—1920 рр.). Хоч ці змаганнясвідомих галицькихюнаків і дівчат занезалежністьУкраїний за-кінчилисяпоразкою,вонидалиприкладсправжньогопатріотизму,лицарстваілюдськоїгідності.

Серед стрільців було багато освічених, талановитих людей,щописалинатхненнівірші,якіодразуставалипопулярнимипіснями,виконувалися під час маршів і в короткі години перепочинку.Цітвори відзначалися високим пафосом, підтримували бойовий духнароду,надаваливпевненості,зміцнюваливіруусвітлемайбутнє.

2. Словникова робота.Паф о с — емоційно-оціннеставленнядотого,прощорозпові-

дається; відрізняється великою силою почуттів (глибокепристраснепочуття).Пафосбуваєутверджуючий,заперечу-ючий, героїчний, драматичний, трагічний, сатиричний таромантичний.

3. Прослуховування аудіозаписів.

4. Виразне читання.Учительабозаздалегідьпідготовленийученьчитаєстрілецькупіс-

ню«Ойулузічервонакалинапохилилася»С.ЧарнецькогоіГ.Труха.

5. Евристична бесіда.—Чому«нашаславнаУкраїназажурилася»?—Які рослини виступають у пісні символами України і чому

самевони?—ЧимсильнаУкраїна,кимможепишатисяйнакогосподіва-

тися?—Що з художніх засобів найперше впадає у вічі при читанні

цієїпісні? (Повтори,вигуки,ритм ірима,поетичність,паралелізмузображенніприродитаявищлюдськогожиття.)

6. Виразне читання.Учитель або заздалегідь підготовлений учень читає стрілецьку

пісню«Гей,видносело»Л.Лепкого.

7. Евристична бесіда з виконанням дослідницько-пошукових за-вдань.—Чимцяпісняподібнадопопередньої(зазмістомізаформою)?

60

—Випишітьпорівняння,звертання,якіповторюються,з’ясуйтеїхнюрольутворі.

—Знайдіть і випишіть вирази, які свідчать про патріотичні,благороднінаміристрільців,їхдобровільнуучастьуційсправі,збе-реженнялицарськихтрадицій.

—Доведіть,щоцей твір—пісня, яка виконувалась намарші,упоході;визначтеїїнастрій.

—Визначтепафосвивченихстрілецькихпісень.Чимстрілецькіпіснісхожінанароднііяківнихвідмінності.Порівняйтелітературністрілецькіпіснізнародноюпіснею«Розлилисякрутібережечки».

8. Читання інших стрілецьких пісень.Післявиразногочитанняучніпорівнюютьціпіснізпопередніми

заідейно-художнімзмістом,пафосом,настроєм.(Див.Додаток).


Гра «розшифруй висловлювання».МарійкаДопитливазашифрувалависловлюваннявідомогоісторика

йписьменникаА.Лотоцькогопромужнюборотьбуукраїнськихстріль-ців.Прочитайтейого.(Читатитреба,починаючизцифри1ідо28.)

17/за9/жа

13/ка

25/ду

21/но

1/на

26/й

22/го

4/но

15/ро

10/і

6/ла

Уборотьбісічовихстрільців

18/во

27/кра

7/ся

14/бо11/ко

8/кня

2/че28/ю

20/рід

3/від

24/ро

12/заць

5/ви

16/тьба

23/на

19/лю

Відповідь:«Начевідновиласякняжаікозацькаборотьбазаволюрідногонародуйкраю».

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯВивчитинапам’ятьпіснюсічовихстрільців«Ойулузічервонака-

лина похилилася»; вміти аналізувати ідейно-художній зміст цих пі-сень;зробитиілюстрації;підготуватисядотематичногооцінювання.


61

д О д а Т О к д О у р О к у 1 0Гей, наступаєм ми, стрільці!

Гей,наступаємми,стрільці!Черезгори,ріки,бори,Впоперекпільнаманівці,Наступаємми,стрільці!

Гей,всіхразомзбираймо,Силунашуєднаймо.Гей,гей,дальшевраз,НаУкраїнігаразд!

Наснезлякаєворожня,Протикрісівішрапнелів;Вкрузігранатногоогня,Українанамодна.


Гей,запорозькийвнасзвичай:ЗаВкраїнудозагинуСпільнопрацюй,борись,вмирай,Найзасяєщастямкрай!


УРОК 11

Тема. Тематичне оцінювання з розділу «Народні піснірізнихвидівтапіснілітературногопоходження».*

Мета: виявитирівеньзнань,уміньтанавичокучнівзме-тою їх корекції; розвивати зв’язне мовлення, па-м’ять, логічне та образне мислення; виховуватипочуття патріотизму, любов і повагу до фолькло-ру—духовноїспадщининашогонароду.

Обладнання: тестий тестові завдання, виставкакращих ілюст-раційдотворів.

Теорія літератури: народна пісня, повтори (рефрен), анафора, колис-кова,пісня-гімн,пафос.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.

* Тут ідаліучительтакожможевикористативидання:В.В.Паращич.Українськалітература.6клас.Комплекснийзошитдляконтролюзнань(дляшкілзукраїнськоюмовоюнавчання).—Х.:Вид-во«Ранок»,2009.

62

робота в парах.Учніоднеодномучитаютьвивченунапам’ятьпісню«Ойулузі

червонакалинапохилилася».

ІV. ОсНОВНИй змІсТ РОбОТИ

1. інструктаж до виконання роботи.

2. Виконання тестових завдань.і варіантІ— І І р і в н і(Закожнуправильнувідповідьученьотримує1бал.)

1. Укажіть,якієрізновидикалендарно-обрядовихпісень? а) Русальні, купальські, жниварські, щедрівки, колядки,

веснянки; б) колискові,жартівливі,прокохання,весільні; в) пісні-гімни,стрілецькіпісні,маршовіпісні,трудовіпісні.2. Допишітьречення. Анафора—це…3. Наведітьпоодномуприкладовірізнихвидівпісень.І І І р і в е н ь(Закожнуповну,правильнувідповідь—2бали.)

1. Словеснозмалюйтеліричногогероястрілецькихпісень.2. Розкажітьпрообрядитазвичаїукраїнців,якіпов’язанізка-

лендарно-обрядовоюпоезієюзимовогоциклу.І V р і в е н ь(Заповну,правильну,обґрунтовануйхудожньооформленувід-повідь—5балів.)

Напишітьтвір-роздумнаоднузтемзавибором: 1)Теплорідногодомувнароднихколисковихпіснях. 2)Ролькнигивжиттілюдини. 3)Щодляменезначитьслово«патріотизм»(запіснями-гімна-

митастрілецькимипіснями).

іі варіантІ— І І р і в н і(Закожнуправильнувідповідьученьотримує1бал.)

1. Укажіть, який цикл календарно-обрядових пісень не виді-ляється:

а) весняний; б)осінній; в)літній.2. Допишітьречення: Рефрен—це…

63

3. Наведітьприкладирізнихвидівлітературнихпісень(немен-шетрьох).

І І І р і в е н ь(Закожнуправильнувідповідьученьотримує2бали.)

1. Словеснозмалюйтеобразиліричнихгероївнароднихколис-ковихпісень.

2. Розкажітьпрообрядитазвичаїукраїнців,якіпов’язанізка-лендарно-обрядовоюпоезієюлітньогоциклу.

І V р і в е н ь(Закожнуповнувідповідьученьотримує5балів.)

Напишітьтвір-роздумнаоднузтемзавибором. 1)Рольнаціональногогімнутаіншихсимволівдержавивжит-

тілюдини. 2)Якихобрядів та звичаїв давніхукраїнцівяхотів бидотри-

муватися(проводити)усвоїйродинійчомусаме. 3)Мояулюбленаліричнапіснялітературногопоходження.

УРОК 12

Тема. М.Вороний.«Євшан-зілля».Мета: ознайомитиучнівізжиттямітворчістюМ.Вороно-

го,зісторичноюосновоютазмістомпоеми«Євшан-зілля»; розвивати навички вдумливого, виразногочитання, коментування прочитаного, визначенняособливостей літературного твору; виховувати по-чуттяпатріотизму,національнусамосвідомість.

Обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдопоеми,пучечокполину.

Теорія літератури: ліро-епічнийтвір,поема.

Хід урОку



III. АНАЛІз ПИсьмОВИх РОбІТ, ВИсТАВЛЕННЯ ОцІНОК зА ТЕмУ ТА їхНє КОмЕНТУВАННЯ

64


1. робота за підручником.Учнісамостійноопрацьовуютьстаттюпідручникапрописьмен-

никаМ.Вороного.

2. робота в парах.Учнізадаютьоднеодномупитаннязаматеріаломпрочитаного.

3. Слово вчителя.Сторінкидавньоруськихлітописівзавждинадихалиписьменни-

ківнаствореннявласнихвіршів,поем,повістей,романів.М.ВороноговразилалегендазГалицько-Волинськоголітопису,

заякоюполоненийхлопчикзабувсвійрід,мову,народ, іпосланцівідбатьканічимнезмоглиоживитийогопам’ять,окрімякпахоща-ми чарівного євшан-зілля, що росте на його батьківщині. Ось цірядки:«”Мовжетийомусловамої,співайжейомупісніполовець-кі.Аякщовіннесхоче—даййомупонюхатизілля,щозветьсяєв-шан”.Тойженесхотів(ні)вернутися,ніпослухати.Ідав(Ор)йомузілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: “Да лучче єсть насвоїйземлікістьмилягти,аніжначужійславномубути”,іприйшоввінуземлюсвою».

4. Виразне читання поеми «Євшан-зілля» М. Вороного.

5. робота зі словником.За допомогою Словника застарілих слів учитель пояснює лек-

сичнезначеннянезнайомихтамалознайомихслів.Є вш а н — різновидполину(показатиучнямпучечокполину,

датипонюхатийого);п о ч у в а н н я — почуття;з а ц у р а л и, занедбали — забули,кинули;п о л о в ц і — войовничікочовіплемена,зякимиРусьпостійно

воювалачерезїхнінапади;х а н — половецькийкнязь;я с и р — військова здобич, найчастіше у вигляді полонених

людей;п р и н а д а — привабливість;г у д е ц ь — співець,віщун,чарівник;П е р у н — язичеськийбог-громовержець;с і р о м а — бідолаха;с п о в и т о ч о к — вузлик,щосьзамотаневтканину;б а д и л л я — сухігілочки(стеблини)трави;п у с т к а — порожнеча,відсутністьчогось;

65

н е б о г а — бідолашний;т в а р — тут:обличчя;ш а т е р — намет,житлокочовихнародів,щорозбираєтьсядля

перенесення;б а й р а к — яр,порослийлісом;б л у к а т и манівцями — ходитибездороги,навмання.

6. колективна робота.Учні обмінюються враженнями про прочитане, зачитують пое-

тичнірядки,якінайбільшеприпалиїмдодуші.

7. Проблемне запитання.(Використовуєтьсяінтерактивнийметод«Мікрофон».)—Яквирозумієтевислів ізтворуМ.Вороного«Там,депустка

замістьсерця,порятункувженебуде!..»?


Гра на уважність.МарійкаДопитлива сьогодні була чомусьнеуважною.Вонапо-

слухалапоему«Євшан-зілля»іосьщозрозуміла:КнязьЯрославМудрий усиновив половецького хлопчика-сиро-

ту.Коливінвирісіставпрекрасним,сильнимюнаком,половціза-хотіли його викрасти, тому підіслали ворожбита-співця. Той чо-ловікзачарувавхлопцясвоїмипіснями,щейдавпонюхатиєвшан-зілля,черезщотойодразузабувсвогоназваногобатькаівтікустеп.Тодіполовецькийханупізнавуюнаковісвогозниклогопідчаспо-ходусина.

Виправте розповідьМарійки, користуючись такою підказкою:требазнайтинеменшесемипомилок.

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитись виразно, вдумливо читати й коментувати поему

М. Вороного «Євшан-зілля»; зробити до неї ілюстрації; дати від-повідіназапитанняпідручника;підготуватиповідомлення(проза-пах,запаховіобрази,атакожпрополинійогорізновиди).


66

УРОК 13

Тема. М.Вороний.Поема«Євшан-зілля»,їїголовнадум-ка,образитахудожніособливості.

Мета: ознайомитиучнівізпоняттями«ліро-епічнийтвір»,«поема»; допомогти глибше усвідомити ідейно-ху-дожніособливостітвору;розвиватинавичкивираз-ного, вдумливого читання ліро-епічних творів, ха-рактеристикиобразів,співвіднесенняізсучасністюдавноминулихподій,описанихупоемі;виховуватипочуттяпатріотизму,вірностіБатьківщині.

Обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдоних.

Теорія літератури: ліро-епічнийтвір,поема,художніобрази.

Хід урОку




Літературний диктант.МарійкаДопитливадякуєвам,щодопомогли їйрозібратися зі

змістомпоеми.Тепервонаретельнопідготуваласяйхочеперевіритивашууважністьзадопомогоюлітературногодиктанту(вікторини).

(Виконуєтьсяписьмово,кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал(перевіряєтьсяучнями-асистентамиабометодомвзаємопере-віркивпарі,післячоговчительоголошуєправильнівідповіді…)

1)Звідкиавторузявісторичнийфактпрополоненогосинапо-ловецькогохана?(Злітопису.)

2)ЯкмалийполовчанинпотрапивдокнязяВолодимира?(Бувузятийвполонпідчаспоходу.)

3)Якжилосяхлопчиковіукнязя?(Дужедобре.) 4)Як почував себе старий хан, батько хлопчика? (Страждав

усамоті.) 5)Когоханвирішивпослатипосина?(Гудця-співця.) 6)Якимчиномханпорадивпосланцевірозбудитипам’ятьюна-

ка?(Заспіватипісню,датипонюхатиєвшану.) 7)Якпоставивсяхлопчикдослівпосланцявідбатька—поло-

вецькогохана?(Вінзалишивсябайдужим.)

67

8)Якіпісніспівавпосланецьюнакові?(Бойовітаколискові.) 9)Кого,щосамепобачивюнакпідвпливомпахощівєвшан-зіл-

ля?(Ріднийстепібатенька.)10)Якепочуття«стислогорло,сперлогруди»юнакові-половча-

нину?(Відчуттяволі.)11)Щовчинивюнакпідвпливомспогадів?(Вінвирушивдодому.)12)Докого звертається із заключним словомавторпоеми? (До

України.)


1. Слово вчителя.ТвірМ.Вороного«Євшан-зілля»названийпоемою.Цежанрмі-

шаноїформи,томущоноситьознакитакихродівлітератури,яклі-рикайепос,тобтоліро-епічнийтвір.

Згадаймо,щоепосомназиваєтьсязображальнийрідлітератури,вякомуподаєтьсяоб’єктивнезображеннялюдиниувзаємодії з ін-шими людьми, подіями, явищами; епос має прозову форму; ліри-ка—виражальнийрідлітератури,дезображеннялюдиниподаєтьсячерезвідтворенняїїпочуттів,переживань,роздумів;ліриказдебіль-шогомаєвіршовуформу.

У ліро-епічнихжанрах (це співомовки, поезії в прозі, балади,поеми,романиувіршах)наявнийрозгорнутийсюжет;розкриваєть-сявнутрішнійстангероїв;крімобразів,щовходятьурозвитоксю-жету,єщейобразліричногогероя;використовуютьсярізноманітнізасоби;мова,якправило,віршована.

2. Словникова робота.П о е м а — віршована повість або оповідання з напруженим

динамічнимрозвиткомподій;характеривнійрозкривають-сядоситьповно;подійбуваєвідоднієїдовеликоїкількості.

3. Повідомлення учнів.Заслуховуютьсяучнівськіповідомленняпроєвшантавпливза-

пахівналюдину.

4. дослідницько-пошукова робота в групах.1-ша групавизначаєознакижанру,доводить,щоданийтвір—

поема(завизначенням).2-га групахарактеризуєобразюнака-половця.3-тя групавиписуєприкладивикористаниххудожніхзасобівта

з’ясовуєїхнюрольутворі.4-та група визначаєзв’язокдавноминулихподій,описанихупо-

емі,ізсучасністю;актуальністьідеїтворунасьогоднідляУкраїни.

68

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і1-ша група. у творіМ. Вороного наявний розгорнутий сюжет;

події розвиваються динамічно, напружено.Це підкреслюється та-кожвикористаннямбагатьохдієслів.Характергероїврозкриваєть-сядоситьповно, читачдізнаєтьсяпро їхній внутрішній світ,пере-живаннятадумки.Подійкілька—перебуванняполовецькогохлоп-чика в полоні, приїзд гудця і повернення героя на батьківщину.Форма—віршова.Отже,зажанромцеліро-епічнийтвір,поема.

2-га група. Половецький юнак сприйнятливий до добра; підвпливом доброго до нього ставлення та із часом він «край чужий,чужізвичаї»став«зарідніуважати».Слова,співпосланцявідбать-кайогоневразили,залишилибайдужим.Ілишечарівнеєвшан-зіл-лярозбудилопам’ять,вінзгадавріднийстеп,батеньканещасного.іпрокинулисявдушіюнакаприспанепрагненнядоволі,любовдорідного краю, свого народу. Його думки й слова «Краще в ріднімкраїмилімПолягтикістьми,сконати,Ніжвземлічужій,ворожійвславійшаніпробувати!»єглибокопатріотичними.

3-тя група. У творі багато епітетів, які яскраво змальовуютьявища та події: (слів) гучних і мальовничих; (край) рідний; най-улюблена, кохана, люба (дитина); (життя) привільне; (вдача) молодецька; (народ) вільний; (сидить) німий, байдужийтаін.

Порівняння допомагають читачам точніше, виразніше уявитипредметзображення:крадькома прийшов, мов злодій; мов скажена хуртовина, мов страшні Перуна громи, там ревли-стогнали стру-ни; мов кров’ю з його серця слово точиться по слову.

Доситьчастоавторвживаєметафори.Так,ханзвеликоюповагоюзвертаєтьсядонародногоспівця(гудця):«ти шугаєш ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скачеш», «Манівцями ми блукаєм без дороги»,—осьякхарактеризуєписьменникстановищесучасноїйомуУкраїни,щоніякнеможе здобути собінезалежностійпозбавитисяявнихітаємнихворогів,атакожвласноїбайдужості.

Звертання, риторичні, окличні та питальні речення надаютьтворовіемоційності,ліричності,динамічності.

Отже,авторвикориставбагатохудожніхзасобів,якіроблятьтвірцікавим,поетичним,естетичнопривабливимтаглибокодійним.

4-та група.Нажаль,багатоукраїнцівнеживутьусебенабать-ківщині,забулиріднийкрай,мову;унихвідсутнєпочуттяпатріо-тизму,вонинічогонехочутьзробитидлярідногокраюйсвогонаро-ду.Декомузнихдовелосявиїхатизакордончерезекономічнінега-разди.Аленайстрашніші ті зних,хтомає«пустку замість серця»у своїй країні.Вони зневажають своюнацію,мову, звичаї, вважа-ють їх другосортними. Як за часівМ. Вороного, найбільш свідомігромадянидумаютьнадтим,

69

Дежтогоєвшанувзяти,Тогозілля-привороту,Щонапевнийшляхнаправить,—Шляхукрайсвійповороту?


Гра «Знайди слово».Марійка Допитлива випадково замалювала коректором кілька

слів у віршахМ.Вороного і тепернеможе згадати,щоце були заслова.Допоможіть їй: вставте слова, вибравши з ряду тих,що по-данівдовідці.

Алеспівцейніжний,любий,Аніперший,сильний,…,Невразив…серце,—Вінсидитьнімий,….

(Д о в і д к а: дужий, вольовий, бойовий; козацьке, юнацьке, відважне; ворожий, байдужий, стривожений).

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитися переказувати зміст поеми, визначати його тему та

головнудумку;письмовосхарактеризуватиобразхана;підготувативпарахдискусійнийдіалог«Щотакепатріотизм і чипотрібенвінусучасномужитті?»(забажанням,завданняІVрівня).


УРОК 14

Тема. Т.Шевченко.«Думка»(«Течеводавсинєморе…»)Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Т.Шев-

ченка петербурзького періоду; допомогти усвідо-мити ідейно-художній зміст твору письменника«Думка»,розвиватинавичкивиразногойосмисле-ногочитанняліричнихтворів,поясненняроліху-дожніх засобів у них; виховуватипочуттяпатріо-тизму, відчуття духовного зв’язку з історичнимминулимрідногонароду.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до раннього пе-тербурзького періоду життя Т.Шевченка, «Коб-зар»,ілюстраціїдовірша.

Теорія літератури: ліричнийтвір,вірш.

70

Хід урОку




колективна робота.З а в д а н н я I: відтворити «сюжетний ланцюжок» поеми «Єв-

шан-зілля»,переказатизанимзмісттвору.З а в д а н н я I I:перевіритиізробитивзаєморецензуванняпись-

мовоїроботи—характеристикиобразухана(звернутиувагунана-явністьувідповідівступу,висновку).

З а в д а н н я I I I: відтворити діалог про патріотизм (за бажан-ням,завданняІVрівня).


1. Бесіда з учнями.—ХтотакийТ.Г.Шевченко,щовизнаєтепроособистістьтала-

новитогомитцяукраїнськоїкультури?—Які твори Кобзаря ви читали, прощо в них розповідається

(учніможутьпрочитатидеяківіршінапам’ять)?—ЧиможнаШевченканазватидуховнимбатькомнашогонаро-

ду?Якщотак,точомусаме?—Поясніть,щоозначаєслово«кобзар».—Як ушановується пам’ять великого Кобзаря у нашій місце-

вості(пам’ятники,назвивулиць,містечоктасіліт.ін.)?

2. розповідь учителя.ДавайтепродовжиморозповідьпрожиттяТарасаШевченка.По-

долавшисотніверстразомзтакимижкріпаками,яквінсам,Тараспотрапляє з України до Вільно (Вільнюса), потім до столиці Росій-ськоїімперіїСанкт-Петербурга.Якіраніше,хлопецькозачкуєупанаЕнгельгардта.Алетутйомувідкриваєтьсяйіншийсвіт,світмистец-тва.Шевченкомилуєтьсякартинами,якіприкрашаютьпанськіпо-кої, тихцем їх перемальовує. Одного разу він так захопився,що непомітив,якприїхалипани.Йогоналаяли,веліливисіктина стайнірізками.ЦясумнаподіямаладляТарасайхорошінаслідки:панпо-мітивнезвичайніздібностікріпакадомалярствайвирішивзробитизньогосвогодомашньогохудожника.ШевченкавіддаливнаукудомайстраШиряєва.Почаласяважкайнуднаробота—розтиратифар-би,фарбуватипаркани.«Жадібний»донавчанняюнаковолодіваза-ми живопису й незабаром перевершив самого майстра. Тепер

71

ШевченковівжедоручалирозмальовуватиВеликийтеатр.СвітлимипетербурзькиминочамиюнакходивдоЛітньогосадуйзмальовувавантичніскульптури.Тамвінпознайомивсяізхудожником-землякомІ.Сошенком,якийзацікавивсядолеюталановитогохлопця.СошенкознайомитьШевченка зі своїми друзями та вчителями— відомимихудожниками, поетами—К.Брюлловим,Є. Гребінкою та іншими.Цілюдизбираютькошти,івжиттіШевченкавідбуваєтьсянайрадіс-ніша, доленосна подія— його викупають з кріпацтва, він нарештіодержуєомріянуволю!Тожскорішедознань,доулюбленихзанять!ТарасШевченко навчається вПетербурзькій академії мистецтв, са-мотужкививчаєісторію,географію,математику,мови,літературутаіншінавчальнідисципліни—йомувсецікаво.

Майже десять роківминуло з того часу, колиТарасШевченкопокинув рідний край. Але він ніколи про нього не забував.Передочимазавждибулибіленькічепурніукраїнськіхатки,вишневіса-дочки, верби над ставом; він немовби чув мелодійні, прекрасні,здебільшогосумніукраїнськіпісні,розповідідідаІванапрославнеминуле— козаччину, гайдамаччину, коли українці боролися засвоюволю,залюдськіправа.

І захотілося Тарасові не тільки малювати, а й писати вірші,викладаючисвоїдумки,мрії,сподівання,спогадипроріднийкрайу поетичній формі.Можливо, саме тому чимало творівШевченканосятьназву«Думка».

3. Виразне читання.Учитель,апотімкількаучніввиразночитаютьвіршТ.Шевчен-

ка«Думка»(«Течеводавсинєморе…»).

4. Обмін враженнями про прочитане.

5. Евристична бесіда і завдання учням.—Визначте темувірша (зображенняпочуттівкозака,якийпо-

трапивначужинуйнеможеповернутисядодому).—Якірядки,вирази,мотивиувіршіможнавважатиавтобіогра-

фічними(яквониперегукуютьсяздолеюпоета)?—Дужечастоувіршахкартини,явищаприродиперегукуються

зявищамилюдськогожиття.Яквідомо,цейлітературнийприйомназивається поетичним паралелізмом. Наведіть приклади пара-лелізмуувіршахТ.Г.Шевченка.

—Визначте,доякиххудожніхзасобівналежатьданівирази,якаїхнярольутворі:пішов світ за очі; грає синє море, грає серце; козаць-кеє (серце); (неньку) старенькую; шляхи биті заросли тернами; а жу-равлі летять собі додому ключами; куди ти йдеш, не спитавшись?; тяжко з ними жити!; грає, грає; ні, ні; думка говорить.

72

Можнаїхзгрупуватийкласифікуватизадопомогоютаблиці

Вирази Видхудожньогозасобу

Рольхудожньогозасобу

Козацьке(серце)(Неньку)старенькую

Епітети Яскравохарактеризуютьзображенийпредмет


1. Слово вчителя.Думаю, вас вразила доля Тараса ГригоровичаШевченка, адже

вінзумівізбідногосироти,щейкріпакастатиоднимізнайосвічені-ших, найвидатніших людейХІХ століття не лише в Україні, а йуЄвропі.

Пам’ятникиТ.Шевченковістоятьувсьомусвіті—уСША,вКа-наді,Румунії,вМосквітаСанкт-Петербурзі,убагатьохмістахісе-лахУкраїни.

Край дороги, яка пролягає з Вільнюса доПетербурга, литовціпоставили камінь— пам’ятний знак із написом: «Тут проходив1831рокувидатнийукраїнськийпоетТарасШевченко».

Пройдемо імишляхомТ.Шевченка,розгадавшикросворд,щосклалаМарійкаДопитлива.

2. розгадування кросворда.

иїв

К

ільно

В анкт-

Петер-

бургСк

хп ч

Навідні питання:1. Ким бувШевченко за соціальним станом у дитинстві та

юності?(Кріпак.)2. УпанаЕнгельгардтаТарасслуживякхто?(Козачок.)3. Щобулодляпоетанайціннішим?(Воля.)4. Шевченкопрославивсяяк…(художник)та…(поет).5. Славапоетаподолала…(час)ідійшладонашихднів.

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯВивчити вірш Т.Шевченка «Думка» напам’ять, уміти його

аналізувати;зробитиілюстрації.Дляучніввисокогорівня:скластиуснийтвір-роздум«ДоляувіршіТ.Шевченка“Думка”тазамоїмиуявленнями».


73

УРОК 15

Тема. Т.Шевченко.Поема«ІванПідкова».Мета: ознайомитиучнів зі змістом тахудожнімиособ-

ливостями поеми Т.Шевченка «Іван Підкова»;розвивати навички виразного, вдумливого чи-тання, пам’ять учнів, уміння коментувати про-читанейвисловлюватисвоє ставленнядонього;виховуватиусвідомленнятого,щогероїзмімуж-ність— ознаки лицарських чеснот українськихкозаків,заповіданінамнащадкамиякдуховнийспадок.

Обладнання: портретписьменника, ілюстраціїдожиття і твор-чостіпоета;матеріалипрокозаччину.

Теорія літератури: ліро-епічнийтвір,поема,строфа.

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.1) Виразнечитання.УчнічитаютьвіршТ.Шевченка«Думка»напам’ять(розповіда-

ютьупарах,учням-асистентамчивчителеві).2) Огляділюстрацій.3) Заслуховуванняусноготвору-роздуму.Кількаучнівозвучуютьскладенийудоматвір-роздумпродолю

увіршіШевченкатазавласнимиуявленнями.

2. Виконання клоуз-тестів за віршем «думка».З а в д а н н я:продовжитиречення. 1)Пішовкозаксвітзаочі,щоб… 2)Серцекозацькесперечаєтьсяз… 3)Начужинікозаковібудедуже… 4)Козакплачетому,що… 5)«Шляхибиті»—це… 6)Вислів«зарослитернами»означає…

74

ІV. сПРИйНЯТТЯ й зАсВОєННЯ УЧНЯмИ НОВОгО мАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.Перебуваючи вПетербурзі, ТарасШевченко завжди з любов’ю

тасумомзгадувавпросвоюпоневоленубатьківщину.Іякжейомухотілося,щобукраїнськийнарод згадавпро своюминулу славу—козаччину,гайдамаччину,піднявсяіскинувненависнікайдани!Цідумкивилилисявпоетичнірядки—поему«ІванПідкова».

ІванПідкова—цеславнийкозацькийватажокдругоїполовиниХVІ ст., відомий у народі походами проти турків. Бурхлива уявапоетазмалювалайогощеіякватажкаморськихпоходів,хочавіс-торіїтакихвідомостейнемає.

ПоходикозаківЧорнимморемдоТуреччинибулидоситьчасти-ми, адже треба було визволяти з неволі братів-християн, поперед-жати напади ворога на рідний край. До яких тільки хитрощів невдавалисякозаки,щобобминутиворожізаслонийрозбитиворога!Туті«підводнічовни»,ілегкітанепомітні«чайки»,іперетягуван-ня човнів по суші, коли річку перегороджували ланцюгами.Нібичортизднаморя,вириналикозакибілятурецькихкораблівунай-темнішуніч і громили та топили їх.Навіть імена славнихкозаць-кихотаманівнаводилинаворогівжах.Наприклад,ІванаСіркана-зивали«Урус-шайтан»—руськийчорт.

Поема Т.Шевченка «ІванПідкова» складається з двох частин.Перша—цеспогадипроминулеУкраїни,колизапорожці«панували,добувалиіславу,іволю».Тепер,яксумнозазначаєпоет,усете«мину-лося,іонуккосунесевросу»,тобтопокірнопрацюєнапанщині.

Другачастина—цезображенняморськогопоходупідкеруван-няммудрогоотамана-батькакозацького.

2. Виразне читання поеми «іван Підкова».

3. колективна робота.Учні обмінюються враженнями про прочитане, зачитують пое-

тичні рядки, які запам’яталися, вразили своїм змістомчипоетич-ністю.

4. Словникова робота.(Учительпояснюєучнямзмістнезрозумілихслів.)К и т а й к а — тканина;ш и н о к — заклад,депродавалиспиртне,деможнабулопообі-

датийвипити;п о с т а в е ц ь — посуд,кухоль;г и р л о — місцевпаданнярічкивморе;б а й д а к и — великікозацькічовни;

75

р и б а л к а — тут:птах;С и н о п — турецькемісто;Ц а р г р а д — давня слов’янська назва Стамбула, колишньої

столиціТуреччини.

5. Бесіда за питаннями і завдання учням.—Прощомогиливполіговорятьзвітром?Якарольцієїмета-

фориутворі?—Якзрозумітизмісттакихрядківпоряд:«Булоколись—вУк-

раїні лихо танцювало» і «Було колись добре жити на тій Укра-їні…»?

—Знайдітьізачитайтеморськийпейзаж.З’ясуйте,якіхудожнізасобивикористанідляйогозмалювання,зякоюметою.

—Схарактеризуйте образ козацького отамана. Визначте, якийвінназовнішність,якіуньогостосункизпідлеглими.

—Сформулюйтетемутаосновнудумкупоеми.

6. дослідницько-пошукова робота.1-ша група (варіант) доводить,щоцейтвір—поема (за її ви-

значеннямтаособливостями).2-га група (варіант) класифікує художні засоби й визначає

улюбленіШевченкомлітературніприйоми.3-тя група (варіант) визначає риму та ритм перших восьми

рядківІІчастини.

7. Обмін інформацією між групами, її обговорення.

8. Слово вчителя.Ви, напевне, помітили, що віршові твори часто складаються

зчастин.Це—строфи.Запишітьдосвоголітературознавчогослов-ничка:

С т р о ф а (від грец.strophē´— поворот,зміна)— групавіршо-ванихрядків,об’єднаниходнимзмістом,розміроміпевнимпорядком римування, який повторюється у творі. Строфиможутьматирізнукількістьрядків.

9. робота з твором.—Визначте, скількистрофупоемі«ІванПідкова»,порівняйте

їхзакількістюрядків.—З’ясуйте,чиоднаковийвіршовийрозмірустрофах,чисхожі

міжсобоюрими.Проблемне запитання:Яквидумаєте,щодаєпоетичномутво-

рові зміна віршового розміру та римування (для відповіді слідщеразвиразнопрочитатипоемувголос).

76


Гра «Поєднай поняття».Марійка Допитлива просить поєднати поняття, які пов’язані

утворі«ІванПідкова».

Могиличорніють човнисталиМогилизвітрами яктігориЛихо звірюкоютостогне,товиєЖурбавшинку якгориСинєморе танцювалоКругомхвилі проволюговорятьПіднявшапку мед-горілкукружала

ДопоможітьМарійці розібратися. Вона зрозуміла, що козакирозважалися,відпочивали,томуговорили:«Мореграє—ходімпо-гуляти!»акозацькийотаманбувдужепрацьовитий,аджевін,пли-вучиморем,«поглядаєсюди-туди—де-дебутьроботі».

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразночитатипоему,зробитиілюстраціїдонеї.Для

учніввисокогорівня(забажанням)—підготуватиповідомленняпроморськіпоходикозаків,їхвійськовіхитрощійкмітливістьабоуснийтвір-роздум:«Длячогомимаємознатиминуленашогонароду».


УРОК 16

Тема. Т.Шевченко.Поема«Тарасованіч».Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній

зміст та значення поеми Т.Шевченка «Тарасованіч»; розвивати навички виразного читання, ко-ментування, характеристики образів твору, пояс-ненняроліхудожніхзасобів,щовикористанівньо-му; виховувати розуміння значення історичноїпам’ятівжиттісучасногосуспільства.

Обладнання: портретписьменника,збірка«Кобзар»,ілюстраціїдотвору,матеріализісторіїУкраїнипроборотьбупротипольськоїшляхти.

Теорія літератури: ліро-епічнийтвір,поема,художніобрази,художнізасоби.

77

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.1) Колективнаробота.З а в д а н н я I:знайтивпоеміТ.Шевченка«ІванПідкова»пор-

трет,пейзаж,виразнопрочитативідповідніуривки,з’ясуватиїхнюрольутворі.

З а в д а н н я I I:знайтиутворі«ІванПідкова»рядки,якізобра-жуютьрисиіповедінкукозацькоговатажка,йогостосункизпідлег-лимийпрокоментуватиїх.

2) Огляділюстрацій.3) Повідомленняучнів.Заздалегідьпідготовленіучнірозповідаютьпрокозаківтаозву-

чуютьуснітвори-роздумипророльминулоговжиттісучасників.


1. Бесіда.—Хтотакікобзарі,іщовипронихзнаєте?—Назвіть,хтонападавнаУкраїнувдавнічаси(бажановхроно-

логічномупорядку),зробітьвисновки.—ЯкавірабулаунашихпредківуXVIIст.?Щовизнаєтепро

унію?Дайтеїйоцінку.

2. Виразне читання поеми Т. Шевченка «Тарасова ніч».

3. Словникова робота.(Учитель пояснює учням зміст малознайомих і незнайомих

слів.)Р о з п у т т я — перехрестядоріг;к о б з а р — той,хтограєнакобзі,виконуєнароднітасвоївлас-

ніпісні;к о б з а — стародавніймузичнийінструмент;м о с к а л і — солдатиарміїросійськогоцаря;о р д а — військомонголо-татар;б а й р а к — порослийлісомяр;г е т ь м а нщи н а — часиправлінняукраїнськихгетьманів;ж и д и — євреї;

78

г а л и ч — галки,ворони;л я х и — поляки;у н і а т и — прибічникиунії,проголошеної1596рокувБресті,

заякоюправославнацерквапідкоряласькатолицькій;ж у п а н и — верхнійодягкозаків;б у н ч у к — палицязміднимнаконечником,зпід-якогозвисав

кінськийволос;разомзбулавоюбувсимволомгетьманськоївлади;

К о н е ц п о л ь с ь к и й — польськийгетьман;Т а р а с Т р я с и л о (Та р а с Ф е д о р о в и ч), С е в е р и н Н а -

л и в а й к о (К р а в ч и н а), П а в лю г а (Па в лю к, П а в л оМ и х а й л о в и ч Б у т) — ватажки антипольських по-встань.

А л ь т а — річка,притокаТрубежу(Трубайла),річки,наякійстоїтьПереяслав (нині Переяслав-Хмельницький), де в нічна22травня1630рокувідбувсявирішальнийбійповстанцівпротипольськогошляхетського війська,що закінчивсяпе-ремогоюукраїнськогонароду.

4. Обмін враженнями від твору.

5. Спостереження над текстом. 1)Якподаєтьсярозповідьпроборотьбуукраїнськихповстанців

протипольськоїшляхти—прямовідіменіавторачині?(Че-резспівкобзаря,якийпочинаєрозповідьізакінчуєїї.)

2)Які,затвором,«вороженьки»терзалиУкраїнуічому? 3)Знайдітьупоемі іпрочитайтерядки,щосвідчатьпрозане-

пад моралі, віри під впливом унії, польсько-шляхетськихутисків.(«Виростаютьнехрещені…»)

4)Якоюметафорою змальовується гра і спів кобзаря? («…Ажлихосміється…»)

5)Хтойчомуназиваєтьсявпоемі«орломсизим»?(ТарасТря-сило,якийставнаоборонуУкраїни.)

6)Яккозакиобступилиляхів?(«Яктахмара».) 7)Щоназивається«червоноюгадюкою»ічомусаметак?(Річ-

каАльта,якапочервонілавідкровійнеселяхампоганізвіс-тки.)

—Знайдітьописбою,зачитайтейогойподілітьсявраження-мивідпрочитаного.

8)З якими почуттями слухає молодь кобзаря? Зачитайте від-повіднірядки.(Цейспіввражаєдосліз.)

9)Якарисаукраїнськогонаціональногохарактеру(менталіте-ту)яскравовиступаєуприкінцевомуепізодіпоеми«Тарасова

79

ніч»?(Оптимізм,почуттягумору,вміннякепкуватиізсебе,зісвоїхворогівтанавітьізсамоголиха.)

10)Чомупоемамаєтакуназву?(Ценічперемогинадпоневолю-вачами, тріумфу українських повстанців на чолі з ТарасомТрясилом.)

11)Якірисисамогоавторатворумиможемоназвати,виходячизізмістутого,щовінзображує?(Вінєпатріотом,уболіваєзадолюпоневоленогонароду,якийзабувминулукозацькусла-вуйпрагненнятаборотьбупредківзаволю.)


Гра на уважність і знання.МарійкаДопитливахочеперевіритивашууважністьізнанняне

лишезлітератури,айзмови.Упоемі«Тарасованіч»багатоласкаво-пестливихслів.Додайте

докоренівтакихсліввідповіднісуфікситазакінчення:

ворож- громад-неділ- козач-порад-серд-сліз-

УтворіТ.Шевченкабагаторізниххудожніхзасобів.Визначте,якізнихдоякоговидуналежать:

епітети заплакала, як мала дитина

метафори (слави) козацької

порівняння обізвався орел сизий

окличніречення громадонька

звертання Така її доля!

зменшувально-пестливісловаУкраїно, Україно! Серце моє, ненько!

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразночитатипоемуйкоментуватипрочитане;зро-

битиілюстраціїдотвору;схарактеризуватиобразкобзаря.


-и-а-о

-еньк- -оньк-

-и-а-о

-еньк- -оньк-

80

УРОК 17

Тема. ЛесяУкраїнка.«Мрії»,«Якдитиною,бувало…».Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю видатної

письменниці, допомогти їм усвідомити ідейно-ху-дожнійзмістізначенняпоезіїЛесіУкраїнки;роз-виватинавичкивиразногочитання,коментуванняліричнихтворів,визначенняроліхудожніхзасобівуних;виховуватипочуттялюбовідобатьків,роди-ни,формуватистоїчнірисихарактеру.

Обладнання: портретписьменницітафотоїїродини,ілюстраціїдо творів і до періоду дитинства поетеси, збіркитворівЛесіУкраїнки.

Теорія літератури: автобіографічні твори, лірика, ліричнийвірш,лі-ричнийгерой.

Хід урОку




1. робота над аналізом твору.З а в д а н н я I:знайтивпоеміТ.Шевченка«Тарасованіч»ряд-

ки,якіпідтверджують,щокобзар

щирийпатріотУкраїни

вільнолюбивалюдина

маєталантдомузики,співу

маєпочуттягумору

оптиміст,віритьумайбутнє

мужнялюдина

З а в д а н н я I I:визначититемутаголовнудумку(ідею)поеми«Тарасованіч»(Використовуєтьсяметод«Мозковийштурм».

2. Огляд ілюстрацій.

3. інтерактивна вправа «Займи позицію».До дошки виходять за бажанням кілька учнів (група, варіант,

ряд).Надошці,можнанастендах,стінахкласуподатитрипознач-ки:так, не знаю, ні.

81

Учительвиголошуєтезу:«Коженсвідомийгромадянинповинензнати,вивчатиминулесвогонароду».Учнізаймаютьмісцепідпо-значкою,відповіднодосвоєїдумки,якуобґрунтовують.


1. Слово вчителя.Колись, у далекому-далекому минулому грецький мудрець-фі-

лософЗенонпроводивсвоїзаняттябіляпортикаСтоявАфінах.Вінговорив,щолюдинамаєнадаватиперевагурозумові,анепочуттямсерця,повиннамужньойстійкопереноситижиттєвітруднощі,не-гаразди.Так виникфілософськийнапрям—стоїцизм, айогопри-бічникисталиназиватисястоїками.Теперпролюдину,якавиявляєстійкість і мужність, незламність волі під часжиттєвих випробу-вань,говорять,щовонамаєстоїчнірисихарактеру.

Саметакимстоїчнимхарактероміволоділавидатнаукраїнськапоетеса Леся Українка. Справжнє її прізвище—ЛарисаПетрівнаКосач.

Інший видатний український письменник ІванФранко писавпро неї: «Се талант наскрізь мужній, хоч не позбавленийжіночоїграціїініжності».

Леся Українка народилася на чарівній Волині у дворянськійсім’ї.РодинаКосачівбуланезвичайною,аджедалаУкраїнійсвітовікількох письменників.Мати Лесі— письменниця ОленаПчілка,з оповіданням якої («Сосонка») ви познайомилися в п’ятому класі.Літераторами,громадськимидіячами,науковцямибулидядько(братматері)МихайлоДрагоманов,братМихайлоОбачний,йогодружина.Аленайзнаменитішоюстала,звичайно,самаЛесяУкраїнка.

Удитинствівонабулабойовимдівчиськом,верховодиланавітьу хлоп’ячому гурті. Та ось трапилося нещастя— узимку, під часВодохреща,дівчинкапровалилась,захворіла,інедугамучилаїївсежиття.Черезцевонаневідвідувалашколи,аленаполегливовчила-ся сама та з допомогою батьків.Маючи чудові здібності, вона ово-лоділакількомамовами,історією,літературою.Вонанавітьнаписа-лапідручникз історіїстародавньогосвітудлясвоєїмолодшоїсест-ри,якийпізнішебуввиданийякпосібникдлянаціональноїшколи.Дуже любила Леся грати на фортепіано, сама складала музику,аздев’ятироківпочалаписативірші.

МатиЛесі, ОленаПчілка, незважаючи на своє дворянське по-ходження, вважала,що її діти мають добре знатижиття народу,йогозвичаї,традиції,любитисвійріднийкрай.ТомувонавозилаїхумальовничімісцяУкраїни,спонукаладочокдооволодіннятехні-коюнародноївишивки,дозаписуслівінотнароднихпісень.

82

Самевдитинствівонанаслухаласячарівнихрозповідейпрору-салок,лісовиків,потерчаттаводяників.Навітьякосьуночіпобігласамадолісовогоозера,щобпобачитиїх.ЧерезважкухворобуЛесіУкраїнці доводилось їздити на лікування до Єгипту, в Крим,уГрузію.Ужедорослою,перебуваючиводнійізтакихпоїздок,пое-тесазгадаласвоїдитячівраженняінаписалапрекраснупоему«Лі-совапісня».Косачібулизбіднілимидворянами,окрімтого,постій-нопотрібнібуликоштиналікуванняЛесі. Івсеж,незважаючинаскруту, Леся Українка знаходила можливість допомагати іншимлюдям, котрі потребували цього. Вона дбала про те,щоб зберегтипам’яткиукраїнськоїкультури,томузапрошуваладосебекобзарів(приїжджаливонизаїїкошти),щобзаписатиїхніпіснітадуми.

ХарактерЛесіУкраїнкияскраворозкриваєтьсявїїпоезіях.

2. Виразне читання вірша Лесі українки «Мрії».


4. Евристична бесіда.—Яквидумаєте,чомуліричнійгероїнівірша«Мрії»ближчедо

серцяпереможений,анепереможець?—Чомувіршназивається«Мрії»?—Якіавтобіографічнірисипоетесивідображеніувірші?—Якписьменницяхарактеризуєдитячіроки?—Знайдіть слово, яке вказує на негативне ставлення ліричної

героїнідопереможців.—Як ви думаєте, хто в даному випадку сильніший—перемо-

жецьчипереможений?Своюдумкуобґрунтуйте.—Аначиємубоцівийчомусаме?

5. Виразне читання вірша Лесі українки «Як дитиною, бувало…»


7. Словникова робота.Е п і г р а м а — невеличкийвірш,щовисміюєякусьособу.

8. Евристична бесіда.—Наскількиумовнихчастинможнаподілитивірш?(Надві.)—Які риси характеру ліричної героїні виявляються у першій

частинівірша?(Гордість,стійкість,витривалість,терплячість.)—Які зміни відбуваються з ліричною героїнею вірша у другій

частині?(Воназабуваєдавнюгордість,боїтьсякогосьобразитисмі-хом,насмішкою,схильнадопрощення,томуплаче,щобнесміяти-сянадлюдськимивадами.)

83

—Знайдіть у вірші антонімічні вирази, з’ясуйте їхню рольу творі. («Щобнеплакать, я сміялась;плачуя,щобне сміятись».Вони служать для протиставлення думок, вказують на зміну по-глядівгероїні.)


розгадування кросворда.МарійкаДопитливасклаладляваскросворд,розгадавшиякий

випрочитаєтеім’яжінкизістоїчнимхарактером,талановитоїпое-теси,відомоївусьомусвіті.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1)Край,уякомународиласяЛесяУкраїнка.(Волинь.) 2)Назва релігійного свята, на якому в дитинстві побувала

Леся.(Водохреща.) 3)НайчастішеЛесяУкраїнкавиступалаякпрозаїк,драматург

чипоетеса?(Поетеса.) 4)НаякомумузичномуінструментідобрегралаЛеся?(Форте-

піано.) 5)Країна,дежилаЛесяУкраїнкавостанніроки?(Грузія.) 6)ХтозапоходженнямбулаЛесяУкраїнка?(Дворянка.) 7)ЗякогопредметанаписалаЛесяпідручникдлясвоєїсестри?

(Зісторії.) 8)ДенавчаласяЛесяУкраїнка?(Вдома.) 9)ЯкназиваєтьсявіршЛесіУкраїнкипрозахопленняпереможе-

ними,алетакими,щонездалися,увіклицарства?(«Мрії».)10)ЩозавадилоЛесіходитидошколи?(Недуга.)

84

11)ПсевдонімматеріЛесіУкраїнки?(ОленаПчілка.)12)ПрізвищезнаменитогодядькаЛесі?(Драгоманов.)Відповідь:ЛесяУкраїнка.

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯВивчитинапам’ятьвіршЛесіУкраїнки«Якдитиною,бувало…»,

навчитисявиразночитативірш«Мрії»;коментувати зміст віршів,аналізуватизасобидосягненняхудожньоївиразності;зробитиілюс-трації до твору; завданнядляучніввисокогорівня:написатитвір-мініатюру«ЯкяставлюсьдоліричноїгероїніпоезійЛесіУкраїнки»або«ЩозахоплюєменевЛесіУкраїнці».


УРОК 18

Тема. ВиразнечитаннявіршівЛесіУкраїнкинапам’ять.Мета: повторитиосновнітеоретичнівідомостіпровираз-

не читання; розвивати навички виразного читан-ня, розкриття через інтонацію змісту, основноїдумки твору; розвивати акторські здібності, па-м’ятьучнів;виховуватиестетичнісмаки,любовдопрекрасного,дохудожньогослова.

Обладнання: таблиці-планшетизтеоріївиразногочитання,пор-третЛесіУкраїнки,збіркиїїтворів,ілюстраціїдоних;призидляпереможцівконкурсу.

Теорія літератури: інтонація,темп,пауза,логічнийнаголос.

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.1) Заслуховуваннятворів-роздумів.УчнірозповідаютьпроліричнугероїнювіршівЛесіУкраїнкита

проставленнядосамоїписьменниці.

85

2) Огляділюстрацій.3) Виразнечитаннявірша«Мрії».

2. аналіз художніх засобів твору.Учнірозподіляютьхудожнізасобипоезії«Мрії»завидами:дитячі любі (роки); незвичайного, дивного; душа бажала; таєм-

ницею укриті; вродливі (королівни); розум очарували; гордих (пере-можців); розпростертий, прибитий; Здайся! Убий, не здамся!

Епітети Метафори Окличніречення

3. Висновок учнів.Учні роблять висновки про улюблені виражальні засоби Лесі

Українки.


1. робота з повторення основних теоретичних відомостей про ви-разне читання.Якви,напевне,помітили,виразне,красиве,вдумливечитання

завжди справляєприємне враження,краще сприймається та запа-м’ятовується.

Виразнечитанняпотребуєдотримуваннявідповіднихінтонацій,темпу,паузталогічнихнаголосів.

Інтонація—цесмисловамелодіямови,виражальнийзасіб,щозвучить;дозволяєпередатиставленнятого,хтоговорить,допредме-та мовлення. Існує близько двадцяти видів інтонації: розповідна,питальна, спонукальна, оклична, здивування, захоплення, заду-шевності, протиставлення, зіставлення, пояснення та ін. Ці видиінтонаціїзастосовуютьсявідповіднодометивисловлювання.

Темпчитання,тобтойогошвидкість,буваєповільний,середній,пришвидшенийташвидкий.

Пауза — коротка зупинка голосу. Пауза буває коротка (прикомінаписьмі), середня (придвокрапці), довга (при тире,крапці,трикрапці,укінцівіршованогорядка).

Логічний наголос —це виділення голосом особливо важливогодля розуміння змісту висловлювання слова. Виразне читанняможепідкріплюватисявідповідноюмімікоютажестами,алененадмірно.

2. Обрання журі конкурсу.Журі конкурсу обирається з учнів кожного ряду за допомогою

лічилки.

86

КотиласяторбаЗвисокогогорба,АвтійторбіХліб-паляниця,Комудоведеться,Тойбудежмуриться.(тойбудевжурі)

3. Проведення конкурсу на кращого читця віршів Лесі українки.

4. Підбиття підсумків конкурсу.Членижуріоголошуютьрезультатиконкурсу.Переможцінаго-

роджуютьсякнижками(можнавякостіпризіввикористатизбіркипоезійЛесіУкраїнкиабо іншихпоетів).Учительвиставляєоцінкиучасникамконкурсу.


Літературна ігротека.МарійкаДопитливапідготуваладляваскількаігор.

1)«Третійзайвий». а)лихо,бувало,тихо; б)признавалась,сміялась,топталась; в)драма,епіграма,телеграма; г)давня гордість,зброясміху,зірватисьмаєепіграма.

2)Збери«розсипані» слова, які дляЛесіУкраїнки були дужеважливими:

ідрогьтсьмужністьедливістьсправВідповідь:гордість,мужність,справедливість.

3)Добери«пари»звіршівЛесіУкраїнки: принци—(королівни) переможець—(сперечник) «здайся»—(«нездамся») плакати—(сміятись)

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯСкластиребуси,кросворди,цікавізавдання,запитаннязавідо-

мостямипрожиттяітворчістьЛесіУкраїнки;окремимучнямпід-готувати повідомлення про Крим, Чорне море й перебування тампоетеси;скластитвір-мініатюрупросвоївраженнявідперебуваннянаморі.


87

УРОК 19

Тема. ЛесяУкраїнка.«Тишаморська».Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній

зміст твору Лесі Українки; розвивати навичкивдумливого,виразногочитанняпоезій,їхкоменту-вання,самостійногопошукуінформації;виховува-тиестетичніпочуття,любовдоприроди.

Обладнання: краєвиди Криму, морські пейзажі, портрет пись-менницітафотоїїродини,збіркитворів.

Теорія літератури: ліричнийвірш,художнізасобивиразності.

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.Огляд підготовлених учнями «цікавинок»-кросвордів, ребусів

таін.

2. Слово вчителя.Як ви знаєте, Леся Українка хворіла, тому лікарі радили їй

частішеперебувативмісцевостяхізтеплимсухимкліматом.ТакимблагодатнимкраємєКрим.Саметам,уЄвпаторії,видатнапоетесапроводилабагаточасу.Спостерігалазачарівноюприродоюівикла-даласвоїнезабутнівраженнявпоетичнірядки.Такз’явивсяциклвіршів«Кримські спогади»,якіЛесяУкраїнкаприсвятила своємуулюбленомубратовіМихайлу.

3. Повідомлення учня про крим, Чорне море.


1. Повідомлення учнів.Учнізачитуютьхудожнізамальовкипросвоївраженнявідпере-

буваннянаморі.

2. Виразне читання вірша Лесі українки «Тиша морська».


88

4. робота в групах.1-ша групавизначаєтемутвору,основнудумку(ідею),значення

(пізнавальне,виховне,естетичне).2-га група характеризуєобразліричноїгероїні.3-тя групавизначаєхудожнізасобитворутаїхнюроль.4-та групадоводить,щоцейтвірзажанром—ліричнийвірш.

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і

1-ша група. Тема твору— опис краси моря в період затишшя,прагненнялюдинипротистоятиморськиміжиттєвимбурям.

Пізнавальне значення—твірдаєкращеуявленняпроморськуприроду,світловіефектипривзаємодіїводийсонячногопроміння.

Виховне значення— твір спонукає до активноїжиттєвої пози-ції,вихованнялюдини,якахочеівмієдолативсілякітруднощі,щотрапляютьсянаїїжиттєвомушляху.

Естетичне значення— показується краса світу, зокрема моря,йогопривабливість, оптимістичний,життєстверджуючийвпливналюдину.

2-га група. Лірична героїня поезії Лесі Українки «Тиша мор-ська»—дужевразлива,чутливадокрасисвіту,маєпоетичнудушу.Вонарозуміє,щонаморі,яківжитті,незавждибуваєзатишшя,незавждивонипривабливійлегкідлялюдини.

Урядках«ЯкбиятеперхотілаумалечовенцесістиІдалеконасхід сонця Золотимшляхом поплисти!» відчувається романтичнаспрямованістьліричноїгероїні.

Останнястрофахарактеризуєгероїнюякрішучу,сміливу,воле-любнулюдину,котраздатнадоборотьбиізжиттєвиминегараздамийтруднощами,людину,щоневідступитьвідсвоїхжиттєвихприн-ципівтапереконань.

3-тя група.увірші«Тишаморська»багатоепітетів,наприклад:(час) гарячий, полудневий; ясне (небо, море, сонце); (блакить) зло-тиста; (хвилечка) перлиста; малим (човенцем); золотим (шля-хом).Ціепітетияскравохарактеризуютьявищатапредмети.

Метафори«з весельця щире золото спадає», «золотим шляхом поплисти», «шлях, що проложило ясне сонце через воду», «край вічного проміння» малюють романтичну картину морського пей-зажу.

Привертають увагу повтори (ясне, ледве-ледве), порядок слів(тиша морська; час гарячий, полудневий; вітрила білі; в’ється сте-жечка таін.);багатоувіршіласкаво-зменшувальнихслів,якінада-ютьтворовізадушевності(хвилечка, човенце, весельце, віконце);ко-льоровагама—золоті, блакитні, білі, перлисті кольори.

89

Ці художні засоби допомагають поетесі змалювати красиву,привабливу картину моря й виразити думки та почуття, які воновнеївикликало.

4-та група. ТвірЛесіУкраїнкипередає почуттяй переживанняавторазприводупобаченоїпрекрасноїкартинитихогоморя,вітриль-ника,малогочовенця,щорухаєтьсяпозолотійсонячнійдоріжці.

Твірподіленийначотирирядковістрофи.Наявні в ньому рими: віконце — сонце, блакиті — в світі,

хвилі — білі, перлиста — злотиста, підіймає — спадає, сісти — поплисти, до заходу — воду, каміння — проміння.

УтворіЛесіУкраїнкиєчіткийритм:

Пéвне,сéкра¿насвíтлаТáзлотèстоїблакèті,Пéвнетýтнечýлизрóду,Щóбувáнегóдавсвíті.

I__ ) I__ ) I__ ) I__ ) I

I__ ) I__ ) I ) ) I__ ) I

I__ ) I__ ) I__ ) I__ ) I

I__ ) I__ ) I__ ) I__ ) I

)) )) )) ))

)) )) )) )) ))

)) )) )) ))

)) )) )) ))Отже, за наявними ознаками, твір Лесі Українки «Тиша мор-

ська»—ліричнийвірш.

5. Обмін здобутою в групах інформацією.


Гра «розшифруй рядки вірша».Марійка Допитлива зашифрувала для вас рядки з вірша Лесі

Українки циклу «Кримські спогади»— «Грай, моя пісне!..», якіможутьбутиепіграфомдовсієїволелюбноїтворчостіпоетеси.

Плинь пли я во не, ку хви та хиб не я,—

Во

не мо на піс ди як є ля пи ка на

Линь ги я рі не, що чай ї пруд не я,—

Во

не мо за пісвмо як ться ка бо ка на

(Читати від позначеного кружечка за лініями навкоси черезодин.)

90

В і д п о в і д ь:Плинь, моя пісне, як хвиля хибкая,— Вона не питає, куди вона плине; Линь, моя пісне, як чайка прудкая,— Вона не боїться, що в морі загине.

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитися виразно читати вірш, аналізувати його; зробити

ілюстрації; підібрати інші вірші про море та думки людини, яківоновикликає(забажанням,можнавикористатийіншівіршіЛесіУкраїнкизциклу«Кримськіспогади»).


д О д а Т О к д О у р О к у 1 9

у чому полягає унікальність палацово-паркових комплексів криму?

Кримськіпарки—цепоєднаннянайбільшвиразнихкомпонен-тівприродноголандшафту—гір,лісуіморя.Більшестап’ятдесятироківпройшловідчасуїхстворення,авиглядпарківпрактичнонезмінюється.

Донайбільшпопулярнихпарківналежатьтакічудовіпам’ятни-ки садово-паркового мистецтва, як Алупкинський, Лівадійський,Масандрівський,Фороський,СимеїзькийтаіншіпаркиКриму.

Парк—цеживийорганізм,ітомунайбільшскладнимєзавдан-нязйогореставрації і збереження.Аджеактивнийвікрослини—100—200років.Довшеживутьлишеокремірослини.Томудлязбе-реженняпаркупотрібніпостійне дбайливепіклування,невтомнийпошукілюбов.

Крім унікальної природи кримських парків, їх об’єднує вели-чезнаісторико-культурнайхудожняцінність.

Алупкинськийпаркявляєсобоюунікальнийвитвірсадово-пар-кового мистецтва. Воронцовському палацу й парку в Алупці при-таманні риси романтичного стилю. Парк створювався протягом1830—1846pp.(будівництвосамогопалацузакінчилосяв1837р.).Для будівництва палацу запросили відомого англійського архітек-тора, одного з основоположників романтичної школи, Е. Блора.Асамебудівництвопалацуйприпалацовоїчастинипаркуздійснивархітектор-будівельникВ.Ґунт.СадівникК.Кебахстворювавпаркпротягом25років.Палацрозташованийна вузькомумайданчику,зісхідногойзахідногобоківдоньоговедутьпідходи,виконанівстиліфортечної середньовічної архітектури— з нішами, переходами

91

йдвориками,щоконтрастуютьзвитонченимидекоративнимивеж-ками.Всі деталій облицюванняпалацу виконані змісцевого сіро-зеленогокаменю—діориту,томускладаєтьсявраження,нібивесьпалацвирізьбленозіскелі.Сампалацдосить-такипохмурий,якіна-лежить бути старомушотландському замкові, особливо похмуримвидаєтьсяпівнічнийфасадпалацу.Алезагальнійпохмуростіпала-цупротиставляєтьсясвітлайнаряднамавританськалоджіяпівден-ногофасаду.Вінтер’єріпалацутакожвражаютьконтрасти:кімна-ти з панелями й стелями з темного дерева і блакитна вітальняз м’якими лініями кутків, суцільно оздоблена ліпленням з білихкольорівпоблакитномуфону.Такимжеконтрастомдозагального(англійського) колориту інтер’єрів є пронизаний світлом зимовийсадзрозкішнимирослинамийпрекрасноюколекцієюскульптури.Характерні особливості ландшафту ділянки, відведеної під будів-ництвопалацу,далиЕ.Блоровічудовуможливістьрозгорнутиком-позицію на добре знайому йому тему дикої природи гірськоїШот-ландіїзїїскелями,водограями,ялинами,дубамийсоснами,навія-нумоднимиуXVIIIст.шотландськимибаладами.Гігантськінагро-мадженнякаменівВеликого іМалогоХаосускладаютьєдинуком-позиціюзпідніжжяміфантастичнимивершинамигориАй-Петрітаприбережними скелями,що громадяться біля кромки моря.Масапалацу з її вежками,витягнутавплані,нібиповторюєобрисиАй-Петрі, вершина якої й сама скидається на фантастичний замок.Важкоуявитибільшповнезлиттяархітектуризприродою!

Шуваловський проїзд алупкинського палацу

Ансамбль,що розміщується на площі в 40 га, вражає не лишеоригінальністю палацу і паркової архітектури, але і яскравою ви-разністю паркових композицій. Верхній парк, що починаєтьсявідразузапалацом,вражаєсвоєюкомпозиційноюрізноманітністю.Вінмежує з передгірними лісами біля підніжжяАй-Петрі, а томумайже непомітно зливається з ними. у Верхньому парку є великісвітлігалявини,зарослісоковитоюзеленоютравою,звивистідоріж-кий стежечки,місточки, оформленікаменем водойми змініатюр-ними водоспадами і каскадами. Водяні пристрої, виконані з вели-кою майстерністю, доповнюються вдало розміщеними уламкамискель,що переходять вище по схилу у ВеликийХаос—природненагромадженнявелетенськихуламківкаменя,анавершиніВелико-гоХаосушумитьстарийсосновийгай.Вущелинахскельростесунич-ник дрібноплідний з коралово-червоною корою і вічнозеленим лис-тям.БіляпідніжжяВеликогоХаосупочинаєтьсякаскадзтрьохозер.Верхнє— найменше за розміром, наповнене дзеркально-чистою

92

водою і надзвичайно мальовниче. В цьому маленькому озері, нібивосколкувіддзеркала,відбиваєтьсядовколишнійпейзаж.Всеред-ньому інижньомуозерахмешкаютьекзотичнілебедійкачки.Тутжеберепочатокщеоднавизначнапам’яткаВерхньогопарку—Ма-лийХаос—лабіринт доріжок і переходів серед темнихкаменів зіштучнимигротами і гомінливимиструмками.Середнагромаджен-някам’янихбрилнасадженоунікальнийсамшитовийгай.Усе:ка-мінь, ліс і вода— дивовижно гармонує між собою у Верхньомуозері.

Зимовий сад алупкинського палацу

ГоловноюокрасоюВерхньогопаркуєйоговіковідерева,ацентрусієїкомпозиціїформуєтьсячотирмавідкритимипейзажнимигаля-винами:Платановою,Сонячною,Контрастною,Каштановою.Черезусютериторіюпаркузісходуназахідведеголовнаалеядовжиноюв1км.Цекомпозиційнавісьусієїтериторії,якаподіляєтьсяалеєюнадвіприблизнорівнічастини,відділяючиВерхнійпарквідНиж-нього,щозбігаєдоморя.Композиційнийакцентзробленонапалацій тій частині парку, яка безпосередньо прилягає до нього. Оригі-нальністьархітектурно-планувальноговирішенняпаркуійоголанд-шафтноїкомпозиціїполягаєумаксимальномупідкресленнімальов-ничихприроднихкомпонентівсубтропічноголандшафтуПівденно-гоберегаКриму.

Лівадійський палаціталійський дворик Лівадійського палацу

Приблизновтойжечас,щойвАлупці, закладавсяпаркуЛі-вадії,якийзаймаєблизько46га.В1834роцімаєтокпридбавполь-ськиймагнатЛ.Потоцький.Йогопалацбулозбудованозапроектомархітектора К. І. Ешлімана. Навколо палацу під керівництвомсадівникаДелінгерабулорозбитопарк.У1860р.маєтокстаєвлас-ністюімператриці,дружиниОлександраII.Палацнеодноразовопе-ребудовувався й відбудовувався заново. Білий палац, який існуєйнині, було збудовано запроектомархітектораН.П.Краснованамісцітого,якийзгоріву1882р.ОдночаснозБілимпалацомзводи-лисядваіншихкорпуси—одиндляміністрадвору,адругий—дляцарської свити. Повністю будівництво було завершене до кінця1911р.Палацрозташовуєтьсянатерасінависоті121мнадрівнемморя.Вархітектурі3-поверхового, облицьованогобілим інкерман-ськимкаменемпалацузнайтоншоюпрорисовкоюколонад,відкри-тих аркад, флорентійського дворика виразно прослідковуютьсяформи, властиві архітектурі італійського ренесансу. Комплекс па-лацу являє собою цілісний художній ансамбль. В інтер’єрі Білого

93

залупалацу,щозберігсядонашихднів,улютому1945р.проходи-лозасіданняКримськоїконференціїкерівниківтрьохвеликихдер-жав—учасниць антигітлерівської коаліції—РадянськогоСоюзу,СШАіВеликоїБританії.

Палацприваблюєархітектуроювнутрішньогопростору,особли-войогоіталійськогодворика.Зчотирьохбоківдворикоточенийар-кадою, а в центрі його розташованокрасивийфонтан.Вічнозеленірослинистворюютьатмосферугармоніїіспокою.

ТериторіяЛівадіїявляєсобоюстрімкігірськісхили,щомісця-мипереходятьвобриви,зчисленнимибалкамийокремимискеляс-тимиузвишшямийтерасами.Плануваннябазуєтьсяначітковира-женомурельєфіісистемітерас,щоуступамизбігаютьдоморя.Го-ловними визначними пам’ятками парку є велетенських розмірівсеквоїіпінії,щовиразновимальовуютьсянатлісвітло-зеленихга-лявинділянки,якаприлягаєбезпосередньодопалацу.

Чому Чорне море зветься «Чорним»?Випобачилиморе—такевелике,такеяскраво-синє!Якщоди-

витися на нього з гори, воно неначе тримається, не виливаючись,увеличезнійперекинутійчашці.Чомуморесинє?Світлосонцяроз-падається у прозорій товщі води на сім складових.Найлегше роз-сіюєтьсяміжчасткамисамесинійколір.Томуінеботакожблакит-не.Небо,відбиваючисьуводі,посилюєсинійколірдзеркальноїпо-верхні.Тількиколинабігаютьхмари,морестаєнепривітним,май-жечорним.Може,черезцейогоназвалиЧорним?Алетодівсіморятакназивалисябтак.

ПротокоюБосфорпершими,мабуть,пройшлифінікійці.Трима-ючивтаємницігеографічнізнанняімаршрутисвоїхкораблів,вониперетиналивсіморявідІндіїдоАнглії,навітьпідіймалисяпорікахуглибинуматериків.Розквітфінікійськогомореплавстваприпадаєна середину другого тисячоліття до н. е. Як називали вониЧорнеморе,залишилосятаємницею.

Таври, найдавніші з мешканців Криму, за свідченнямПлініяСтаршого,називалиморе«Темарінда»,щоозначає«Темнапучина».

Давні греки в VIII ст. до н. е. зустріли тут ворожі племенаізіткнулисязпіратами.Длянихцебулопівнічнеморенакраюзем-лі,івонизвалийогоПонтАксинський(мореНегостинне).Поступо-во греки обживали береги, розвивали торгівлю, будували міста,і через декілька віків з’явилася нова назва моря—Понт Евксин-ський(мореГостинне).

Тисячуроків томуцеморе освоїличовнируськихкнязів.У тупорупроньоготакіказали:Руськеморе.

94

Чорне море біля мису тарханкут

У Середні віки, коли тут з’явилися кочові тюркські народи,море почалиназивати сучасноюназвою.Різнимимовамиця назвазвучала по-різному. Генуезці та венеціанці називали його MareNegrum,араби—Karadeniz,алеперекладаєтьсяцеоднаково—Чор-неморе.ЧерезвеликукількістьводоростейЧорнеморетемнішезаСередземне,звідкипотраплялидоньогомореплавціСередньовіччя.Аможливо,Чорнеморезустрілоїхчорноюбурею?

Які «сюрпризи» може піднести Чорне море?

Чорне море інколи буває надзвичайно суворим і страшним.Уньомурозташовуютьсячисленніепіцентриземлетрусів,якіінко-лигенеруютьхвилі,щоназиваютьсячорноморськимицунамі.Крімтого, в Чорному морі утворюються смерчі, випадає надзвичайнокрупнийград,бушуютьжахливібурі!

Так, 2 листопада 1854 року під час Кримської війни, зняласьнеймовірна буря.Швидкість вітру досягала 35 метрів на секунду.Підтакимвітромлюдинінаногахневстояти!Такось,врезультатітого урагану загинуло 60 кораблів Франції, Англії й Туреччиниз 1500морякаминаних. І якщовамповідомлять,щонаЧорномуморівітердмезішвидкістю20—25метрівнасекунду,тознайте—це вже ураган.Урагани трапляються тампрактичнокожної зими,тодіякнаАзовськомуморівониздіймаютьсязначнорідше.

Смерч у морі

УЧорномуморіінколимаютьмісценезрозуміліявища,щоздат-ні налякати навіть бувалих моряків. Наприклад міражі. У квітні1839рокуморякиодногозсуден,щознаходилосяврайоніЛанже-ронапоблизуОдеси,протягом20хвилинспостерігализаескадроювітрильниківЧорноморськогофлоту,котрівцейчасзнаходилися…неподаліквідмисуТарханкут.

Це був міраж! Вінщез, як тільки судно вийшло зі штильовоїзони й опинилося в смузі вітру. Але такі міражі, як тарханкут-ський,—надзвичайнорідкіснеявище,оскількизображенняпереда-лося на дуже велику відстань.А ось побачити те,що знаходиться«ледьзагоризонтом»,можначастенько.Івсецезавдякирефракції.Віддзеркалюючись від предметів, промені йдуть угору, заломлюю-чисьінібипіднімаючийзбільшуючисамезображення.Імибачимо,наприклад,острівчиземлюнагоризонті,якихнасправдітамнема.Хочцеявищеівважаєтьсязвичайним,аленавітьубувалихморяківі людей,що добре знають фізику, воно завжди викликає коли нестрах,топринаймніздивування.

95

УРОК 20

Тема. В.Винниченко.«Федько-халамидник».Мета: ознайомити учнів із цікавими сторінкамижиття

та творчості В. Винниченка, змістом його твору;розвивати навички виразного читання, коменту-вання прочитаного та висловлення особистогоставленнядопрочитаного;виховуватиусвідомлен-нянайважливішихцінностейморалітаетики.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його життяітворчості,збіркитворів.

Теорія літератури: епічнийтвір,оповідання.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.1) Виразнечитання.Аналізпоезії.УчнівиразночитаютьвіршЛесіУкраїнки«Тишаморська»,ви-

словлюютьсвоївраженняпронього,аналізуютьцюпоезію.2) Огляділюстрацій.3) Виразнечитання.Учні виразно читають інші вірші Лесі Українки про море,

обґрунтовуютьсвійвибір.


1. Вступне слово вчителя.Сьогоднімипознайомимосяізтворчістювидатногоукраїнського

письменника,громадськогодіяча,талановитогохудожника,люди-нивсебічнообдарованої—ВолодимираВинниченка.Йогоперуна-лежитьблизько50оповідань,15романівіповістей,20п’єс.ЗачасівУкраїнськоїНародноїРеспублікивінбувголовоюукраїнськогоуря-ду,потімочолювавДиректорію.

Через політичні переслідування Володимиру Винниченкові до-велосявиїхатизакордон.Докінцяжиттявін змушенийбувжити

96

уФранції.Зарадянськихчасівйоготворизаборонялися,вилучали-сязбібліотек,ітількининівониповертаютьсядосвоїхчитачів.

Ав20-тірокиХХст.видатнийукраїнськийписьменникМ.Ко-цюбинськийписавулистідоВ.Винниченка:«Вимаєтенайкращогочитача, якогоможнамати,—молодь!Кого у нас читають?Винни-ченка.Прокогоскрізьідутьрозмови,яктількирічторкаєтьсяліте-ратури?ПроВинниченка.Когокупують?ЗновВинниченка…»

Оповідання«Федько-халамидник»,якемививчатимемо,збага-тьохпоглядівєтворомавтобіографічним.Збереглисязаписанідру-жиноюВинниченкаспогадийогоматері,вякихєтакісамідеталі,яківоповіданні.Наприклад,згадкипроте,якВолодимиртримавсусідськихдітей«трохивтерорі».Федьківбатько—працівникдру-карні.УродиніВинниченківдрукарембувстаршийбратВолодими-ра.Таймісцевість,змальованаписьменником,дуженагадуєЄлиса-ветград часів його дитинства. Проте найголовнішим, мабуть, є те,щосвоємугероєвіВ.Винниченконадавчималовласнихрисхарак-теру.

СвійпершийлітературнийтвірВ.Винниченконаписаву14ро-ків.ЦебулапоемапроЗапорозькуСіч,заякуавтор,яквінсамзга-дував,«діставпершеполітичнеув’язненнявгімназії (тижденьтю-ремногокарцеру)».

Симпатіїписьменниканабоцігордих,неординарних,кмітливихгероїв,яківміютьзахиститивласнучесть,статинабікправдийспра-ведливості. Багато з того, прощо писав В. Винниченко, вже давновідійшло в минуле, але залишилося те,що не зникає,— характерилітературних героїв, їхніпригодий відкриття світу довкола себе тавсобі,отібунти,вякихзагартовуєтьсянеповторнелюдськеЯ.

2. Виразне коментоване читання оповідання В. Винниченка «Федь-ко-халамидник».


4. Словникова робота.Ха л а м и д н и к — бешкетник,розбишака;ш и б к а — віконнескло;н е з а б р у к о в а н а дорога — шляхбезтвердогопокриття;т и н — парканізлози,гілокдерев;р о з с о т у й — розмотуй;н а б а к и р — зсунутийнаодневухо;х а л а м и д р о — образливепрізвисько,лайка;п о т у р а й — робипоблажку;п р о с к у р а — церковнабулочка(просфіра);

97

к у м п а н і я — компанія,товариші;р и н в и — трубидлястокуводиздаху;п а ц аю т ь — б’ють;і завухомнесвербить — незвертаютьуваги;ц е б р о — відро;б а р х а т о в і — оксамитові,здорогоїкрасивоїтканини;ґ а н о к — вхіднісхідці;к о р т і л о — хотілося;м у р л о репане — лайка,образливепрізвисько;з а д а д у т ь — покарають;г а й д а — ходімо;н е добалачок — недорозмов;п о в о д і — повені;ф и ц н у т и — браво,бадьоромахнути;г у р т — стадо,череда;г а р м и д е р — шум,галас;ж и вжи к а м и — жваво,спритно;л а т к а — тут:прогалинаміжкрижинами;л о в к и й — спритний.

5. аналіз тексту твору.—Яквамздається,поведінкаФедьказвичайнадляхлопцятих

часівчинезвичайна?Яквидонеїставитеся?—ЧомуФедько,добрезнаючи,щобудепокараним,усежтаки

бешкетував,завдававіншимшкоди?—ЧомуФедькоспокушавпанськогосинкаТолюнарізнівитів-

ки,хочйомузацеперепадалонайбільше?—ЧиправильновважаєматиФедька,щотомубільшепристало

«зісвинопасамигратись,анезблагороднимидітьми»?


Літературний диктант.МарійкаДопитливапропонуєучнямдописатиречення. 1)В.Винниченкобувнелишевидатнимписьменником,ай…

(громадським діячем). 2)СвійпершийлітературнийтвірВинниченконаписаву…(14)

років. 3)БатькоФедькапрацював…(у друкарні). 4)Федькочастолюбиввідніматиухлопців…(паперових зміїв). 5)БатькоФедькакаравзапровини,апотімдавав… (гроші за

правду). 6)Федьконелюбив…(товаришів видавати).

98

7)Толіхотілосяпогулятизхлопцямипід…(дощем),післячоговін…(застудився).

8)Хлопцідомовлялисяпрогулятизаняттявшколі,щобподи-витисяна…(льодохід).

9)Толя йФедько засперечалися про те, чи зможе… (Федько перейти річку по кризі).

10)ДорослілаялиФедька-халамидника,щополізнакригу,алей…(хвалили за спритність, відвагу).

11)Федьковпершезбрехавдлятого,щоб…(виручити Толю).12)Толянавітьне засмутився,колине сталоФедька, вінпобіг

гратися…(з чижиком, якого забрав у Федькової матері).

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитися виразно, вдумливо читати оповідання, знаходити

вньомупортрет,пейзаж,діалоги;зробитиілюстраціїдотвору.


УРОК 21

Тема. В. Винниченко. «Федько-халамидник». Головнийгеройякособистість.

Мета: допомогтиучнямрозібратисявскладнощаххарак-терів та вчинків героїв оповідання; розвивати на-вичкивиразногочитання,переказу,виділенняго-ловних епізодів та деталей, висловленнявласногоставлення до прочитаного, обґрунтування своєїдумки; виховуватипрагненнядодобрай справед-ливості,чесностітапорядності.

Обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдооповідання,щовивчається.

Теорія літератури: епічний твір, оповідання, головний герой, друго-ряднігерої.

Хід урОку



99


1. робота з текстом оповідання.З а в д а н н я: зачитати уривок з оповідання В. Винниченка

«Федько-халамидник»,якийнайбільшевразив(сподобався,запам’я-тався).Обґрунтуватисвійвибір.


3. робота з таблицею.З а в д а н н я: заповнити таблицю «Сюжет оповідання “Федько-

халамидник”».

Експозиція

РозповідьпроФедька,йогохарактер,стосункиздітьми,атакожпробатьків

Зав’язка

Федьковіднімаєпаперовогозміяудітей.Непередбачуваністьйогоповедінки

Розвитокдії

ФедькоспокушаєТолюнапрогулянкупіддощем.Льодохіднарічці.СуперечкаФедькаіТолі.Федькоспритнопереходитьпокрижинахріку.Толятежхочеперейти,алеледвенегине

Кульмінація

ФедькорятуєТолю,беренасебейогопровину

Розв’язка

ПокаранняФедькабатьками,йогохворобаісмерть.Реакціядітейнатрагедію


1. робота з теорії літератури.З а в д а н н я:пригадативідомостіпроепічнийтвір,оповідання.Епічний твір—цепрозовийлітературнийтвір,уякомужиттє-

вий зміст розкривається у формі авторської розповіді про людейі події. Часто автор ніби відсутній або виступає в ролі сторонньогоглядача,щопрагнеоб’єктивнорозповістипроякісьпроцесизовніш-ньогожиття,проповедінку іпереживанняперсонажівупевнихоб-ставинах,про ставленняцихперсонажівдорізнихжиттєвихявищ,доіншихлюдей.

Оповідання— невеликий за розміром розповідний художнійтвірпрооднуабокількаподійужиттілюдиниабокількохлюдей.

100

2. Слово вчителя.Люди,зображенівхудожніхтворах,—цедійовіособи(персона-

жі,образи,героїтвору).Одні персонажі беруть у подіях більшуучасть, тому їхназива-

ютьголовнимидійовимиособами. Іншівиступаютьлишевдеякихепізодах—цедругоряднідійовіособи.

(Учніроблятьзаписидолітературознавчогословничка.)

3. робота зі схемою.З а в д а н н я:заповнитисхему«Головнітадругоряднігероїопо-

відання“Федько-халамидник”»:

БатькоФедька

Толя Пан,батькоТолі

Федько МатиТоліМатиФедька

Стьопа Спірка Васька Грицик

4. Завдання учням.Учнімаютьуважноподивитисьнасхемуізробитивисновок.О р і є н т о в н а в і д п о в і д ь. Головний герой знаходиться

вцентрірозповіді;йогохарактеррозкриваєтьсяустосункахіздру-горяднимигероями.

5. робота з таблицею.З а в д а н н я: заповнити таблицю «Поведінка головного героя

оповіданняФедька»

ПоведінкаФедька

Підчасгривпіску граєтьсязусімадітьми,потімповалитьусе—ісвоє,йчуже;хторозсердитьсячизаплаче,поб’є

Підчасзапускузміядітьми

Федькокричить—попереджаєпронапад—ійдевіднімати іграшку; поборе всіх, хто захищається;потімможеповернутизмія,щей своїхнитоквід-дати

Колибатькикара-ютьйогозапровину

ставитьсязрозумінням,терплячезноситьпобит-тя,неплачейнепросить,товаришівневидає

6. Запитання до учнів.Учомуполягаєнезвичністьповедінкихлопчика?

101

7. робота з текстом оповідання.1) Знайдіть і прочитайте опис зовнішності (портрет) Толі. Яку

поведінкухлопчикаможнапередбачити,виходячизцьогоопису?2) Знайдіть і зачитайте пейзажі, які є в оповіданні, визначіть

їхнюрольутворі.3) ЗачитайтедіалогФедькаіТолі,якийсвідчитьпропорядність

першогоізарозумілість,задавакуватістьізаздрістьдругогогероя.4) Випишітьзтекстувислови (або їхпереказ,короткийзміст),

щосвідчатьпроставленняіншихгероївдоФедька.

Батько Матір Товариші

суворокараєзапрови-ну,алейдаєгрошіяквинагородузаправдуйтерплячість

незадоволенасином,батьковимпокаран-ням;втомлюєтьсявідприкрощів,щоїхзавдаєсин;принижуєхлопця

боятьсяйогоіповажа-ють,бо«нелюбитьтакожФедькотова-ришіввидавати»;полюбляєпригоди,вмієїхвигадувати

5) ЗробітьпорівняльнухарактеристикуФедькаіТолі.

Спільніриси

Однолітки,живутьводномудворі,цікаві,люблятьпригоди…

Відмінніриси

Федько Толя

Синробітника,сміливийісправед-ливий,сильний,вправний,благо-родний…

Синпана,боягузливий,звалюєвинунаінших,слабенькийфізич-но,незграбний,підлий…


1. асоціативний диктант.НазавершенняурокуМарійкаДопитливапропонує«асоціатив-

нийдиктант».З а в д а н н я:записатиупершуколонкуслова,щоасоціюються

ізФедьком,удругу—ізТолею:

Федько Толя

Покірний, спритний, чесний, черствий, безсердечний, бешкетли-вий, ласкавий, ніжний, делікатний, підлий, правдивий, справедли-вий, пихатий, вірний у дружбі, зарозумілий, боягузливий, мужній,

102

сміливий, відчайдушний, добрий, милосердний, непередбачуваний, дволикий, ввічливий, лицемірний, необережний, плаксивий, жалісли-вий, гордий, любить славу, неслухняний, прагне до лідерства, весе-лий, тактовний.

2. Бесіда з учнями.УМарійкиДопитливоївиниклотакожкількапитань. 1)Утворібагатосумного.Ачипомітиливищосьсмішне,якісь

оригінальніпорівняння?(Федькосидитьусебенаворотах,якСоловей-Розбійник на дереві, і «дивиться»: «Надворі буря,дощллєтьсязнебатакимипатьоками,начетамтисячіФедь-ківперекинулитисячудіжокзводою…»)

2)Яквирозумієтете,щоавторпостійноговоритьпроТолюякдитинувиховану,делікатну?

3)ЧомуФедько поліз на кригу, добре знаючи, як це небез-печно?

4)ЧомуТолятежнепішовдошколи? 5)Чому Толя нічого не сказав хлопцям, коли ті посміялися

зйогобатька?Чисправдізробиввінцечерезсвою«делікат-ність,вихованість»?

6)Як характеризуєФедька те, що він, «якби зачепили йоготата, зразу б грубості почав говорити, а то й битися полізби»?

7)Чомудорослі,щостоялинаберезі,колиФедькоповернувсязісвоєїнебезпечноїмандрівки,нелаялийогойнесердилисянанього?

8)НавіщоФедьковзявпровинуТолінасебе?

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯПідготуватисядотематичногооцінювання.


103

УРОК 22

Тема. Тематичнеоцінювання.Мета: визначити рівень знань, умінь і навичок учнів

зметоюкорекції;розвиватинавичкизв’язногомов-лення, образного та логічногомислення,пам’ять,висловленнявласних суджень зприводупрочита-ного; виховувати усвідомлене ставлення до добраізла,прагненнядосамовдосконалення.

Обладнання: тестовізавдання.Теорія літератури: ліро-епічний твір, поема, ліричний твір, строфа,

епічнийтвір,головнийгерой,другоряднігерої.

Хід урОку



III. ОсНОВНИй змІсТ РОбОТИ

1. інструктаж до виконання тестових завдань.

2. Виконання тестових завдань.

і варіантІ— І І р і в н і(Закожнуправильнувідповідьученьотримує1бал.)1. Укажіть,символомчогоєєвшан-зілляводнойменномутворі

М.Вороного: а) історичноїтанаціональноїпам’яті; б) рослинногосвітуУкраїни; в) ханськоївлади.2. Допишітьречення: Поема—це…3. Знайдітьівикреслітьчетверте«зайве»: Ми ознайомилися із творами Т. Шевченка «Думка», «Мрії»,

«Іван Підкова», «Тарасова ніч».

І І І р і в е н ь(Закожнуправильнувідповідьученьотримує2бали.)1. СхарактеризуйтеліричнугероїнюпоезіїЛесіУкраїнки«Як

дитиною,бувало…»2. СформулюйтеголовнудумкупоемиТ.Шевченка«ІванПід-

кова».

104

І V р і в е н ь(Закожнуповнуправильнувідповідьученьотримує5балів.)Напишітьтвір-мініатюрунаоднузтем:1)МоєставленнядоФедька-халамидниказоднойменногоопові-

данняВ.Винниченка.2)Заклик до пробудження історичної пам’яті та національної

самосвідомостіутворахТ.ШевченкатаМ.Вороного.3)ЧогоможнанавчитисяуЛесіУкраїнкитагероївїїтворів?

іі варіантІ— І І р і в н і(Закожнуправильнувідповідьученьотримує1бал.)1. Укажіть, людину з якими рисами характеру оспівує Леся

Українка: а) зістоїчнимхарактером; б) всебічнорозвиненулюдину,інтелектуала; в) добрулюдину,схильнудосамопожертвизарадиінших.2. Допишітьречення: Оповідання—це…3. Знайдітьівикреслітьчетверте«зайве»: Ми ознайомилися із творами Лесі Українки «Мрії», «Дум-

ка», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська».

I I I р і в е н ь(Закожнуправильнувідповідьученьотримує2бали.)1. ЗапоемамиТ.Шевченкасхарактеризуйтеобразикозацьких

ватажків.2. Порівняйте морські пейзажі, змальовані у вірші Лесі Ук-

раїнки«Тишаморська»тапоемі«Тарасованіч».

І V р і в е н ь(Закожнуправильнувідповідьученьотримує5балів.)Напишітьтвір-мініатюрунаоднузтем:1)ЧимменеприваблюєпоемаМ.Вороного«Євшан-зілля».2)Добро і зло в оповіданні В. Винниченка «Федько-халамид-

ник».3)Якярозуміюпатріотизм(наосновівивченихтворів).

ІV. ДОмАшНє зАВДАННЯПовторитидесятьБожих заповідей,матеріалпро сім смертних

гріхівзаБіблією,відомостямизетики.

V. ПІДсУмОК

105

УРОК 23

Тема. С.Черкасенко.«Маленькийгорбань».Мета: ознайомитиучнів ізжиттям і творчістюписьмен-

ника, ідейно-художнім змістом твору; розвиватинавичкивиразногочитання,висловленнявласнихдумок з приводу прочитаного; виховувати кращіморальні риси людини— милосердя, людяність,доброту,співчутливість.


Теорія літератури: оповідання,характеристикиобразу,план.

Хід урОку



III. АНАЛІз ПИсьмОВИх РОбІТ з ТЕмАТИЧНОгО ОцІНюВАННЯ


1. Вступне слово вчителя.Ім’я українського письменника СпиридонаФедоровичаЧерка-

сенка,зтворчістюякогомисьогодніпознайомимося,нажаль,маловідомевУкраїні.ПісляпоразкивизвольноїборотьбиУНРу1919роцівінемігрувавзакордонінаБатьківщинубільшенеповернувся.

Талановитийпоет,прозаїк,драматург,педагог,журналіст,Черка-сенкопонад10роківучителював,мавможливість і вчити, і вивчатидітей,пізнаватиїхсвіт.ПрацювавушколахшахтарськихмістечокнаКатеринославщині, наДонбасі, бачив виснажливу працюшахтарів,бідністьїхніхсімей.Черкасенковиступавзанавчаннярідноюмовою,за можливість отримувати освіту всім, навіть найбіднішимшах-тарськимдітям.С.Черкасенконаписав30книжок,середнихнайвідо-мішимиє«Пригодимолодоголицаря»(прокозацькічаси)ітворидлядітей—«Діткам»,«Маленькийгорбань»таіншіоповідання.

2. Виразне читання оповідання С. Черкасенка «Маленький гор-бань».

3. Словникова робота.В и г і н — місце,кудивиганялихудобу,дезбираласягромада,

гралисядіти;

106

с л о б і д к а — містечко;в о д и т и короля — виконуватипісню-гру;к р е м ’ я х и — назвагри;п р и з ь б а — основахати,щовиступає;в ишп а р и т и — побити,покарати;х и м е р н и й — дивний;г р у б а — піч;р я д е н ц е — домотканаковдра;в и д о ч о к — лице;ц у р а т и с я — уникати;з о м л і в а т и — втрачатисвідомість;к а р т а н — степоварослина;к о р т і л о — хотілося;п о д е нщи н а — поденнаробота;х а л у п и — бідніхатки;ґ л е й — глина;к о в и л а — шовковистатрава;о г р і т и — ударити;д о с к о ч и т и — знайти,впіймати;ш у р ф — отвіршахти;б л яш а н и й — залізний;н а г л о — несподівано;м е рщ і й — швидко;д з и ґ л и к — стільчик;у н і с наоберемку — наруках,яксніп;с т а й н я — приміщеннядляхудоби;з доброїсириці — знеобробленоїшкіри;п о й м и йомувіри — невір.


5. Спостереження над текстом. Евристична бесіда. 1)Ізчогопочинаєтьсяоповідання?Задопомогоюякиххудож-

ніхзасобівзмальовуєтьсяпейзаж?Якийнастрійстворюєть-сятакимописом?

2)Опишітьзовнішністьголовногогероя.Щоєнайкрасивішимінайвиразнішимуйогопортреті?

3)ЧомуПавлик любив більше мамині казки, а не пісні? Якірисихарактерусформувалисьухлопчиказавдякиказкам?

4)Де найкраще булоПавлику, де він не відчував себе самот-нім?Чому?

5)ЯкимутворіпоказанийЗахарко?Чомувінтаклегко,неза-думуючись,ображавслабшого,каліку?

6)ЯкдовчинкуЗахаркапоставилисяхлопці,дівчата?

107

7)Поясніть,чому,навашудумку,ПавликвідмовивсябитиЗа-харкайзаборонивробитицедідусеві?

8)Як ставилися до Павлика його рідні— мати, дідусь, іншілюди?


Гра «Об’єднай слова».Марійка Допитлива пропонує об’єднати у групи такі поняття:

паливода, крем’яхи, катран, м’яч, ковила, жайворонки, танці, каз-ки, біганина, горобенята, паршивець, галас, поганець, регіт, розби-шака.

(Наприклад: крем’яхи, м’яч — назви ігор дітей шахтарськоїслобідки.)

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисьвиразночитати,переказуватиоповідання,висловлю-

вати своє ставленнядопрочитаного, оцінюватидії героїв.Зробитиілюстрації.


УРОК 24*�

Тема. С.Черкасенко. «Маленький горбань».Краса і не-захищеністьлюдськоїдуші.

Мета: допомогти учням сформувати власні поняття прокрасу зовнішню і красу людської душі (внутріш-ню), осмислити роль високих моральних якостейу становленні власної особистості; розвивати на-вички складання плану характеристики персона-жів; ведення дискусії щодо проблемних понять;виховуватиздатністьдоспівпереживання.


Теорія літератури: оповідання, головні та другорядні герої, характе-ристикаперсонажів.

*Можливий іншийваріантурокузелементамирольовоїгри (див.журнал«Дивослово».—2003.—№10.—С.43.)

108

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.1) Вибірковечитання,переказепізодівтвору.Учнізачитують іпереказуютьепізодиоповідання,якізапам’я-

талисяїмнайбільше.2) Огляділюстрацій.


1. Слово вчителя.Однадівчинкаякосьвисловилатакудумкупролюдейізфізич-

ними вадами: «Такі люди мені неприємні. У людини все повиннобутипрекрасне.Аколиязустрічаюкаліку,тоцевикликаєуменевідразу,псуєтьсянастрійнавесьдень.Такихлюдейтребаізолювативідінших,хайспілкуютьсялишеміжсобою».

2. Евристична бесіда. 1)Аяквиставитесядолюдейізфізичнимивадами?Чивинні

вони,щонародилисяабосталикаліками? 2)Чиможетевинавестиприкладипрожиттялюдейізобмеже-

нимиможливостями,якіадаптувалисявсуспільстві,змоглинавітьстативідомими,досягтиуспіхів?

Поетеса Ганна Дущак, яка через помилку лікарів уже багатороківприкутадоліжка;поет ізВінниччиниВолодимирЗабаштан-ськийуюностівтративзіріобидвіруки,алеперемігсвоївади,на-віть став членом Спілки письменників України; учасникиПарао-лімпійськихігортаін.

3. Слово вчителя.Таповернімося донашого героя.Порівняймо зовнішністьПав-

ликаійоговнутрішнєєство,душевніякості.

Рисизовнішності Внутрішнідушевніякості

«страшний,химернийгорб»,«невеличкарідковолосаголівка»,«глибокі,променисті,розумніочі»,«журнісиніочі»

«чудовесерце»,«поважна,по-вчальнамова»,«думкилагідні»,«серцечуледовсякихпригод,щотраплялисястворінняммалимтабеззахисним»

109

4. Запитання до учнів.—Що в характері Павлика допомогло йому перемогти злість,

жорстокістьібездушністьЗахарка?—Що, на вашу думку, сильніше— слово чи кулак? І хто на-

справдісильніший—скаліченийПавликчиздоровийЗахарко?

5. колективне складання плану характеристики маленького горбаня.О р і є н т о в н и й п л а н 1)ХтотакийПавлик. 2)Зовнішністьхлопчика. 3)Внутрішні,душевніякостімалогогорбаня. 4)Ставленняріднихдохлопця. 5)Стосункиздітьми. 6)Любовдоприроди. 7)Захопленняказками. 8)Вчинкихлопчика,щосвідчатьпройогодобресерце,почуття

справедливості. 9)Умінняпрощатиперемагаєзло.

6. Складання за планом усного твору-характеристики головного героя оповідання.

7. Міні-диспут на тему: «Чи зміг би я пробачити людині, яка заподіяла мені зло?» («Чи потрібно пробачати зло?»)

8. Підсумкове слово вчителя.Напевно,нетакужейбагатолюдейнасвіті,якіживутьлишедля

благаінших.Унашчас,нажаль,прийнятоздебільшогодбатипровлас-нийдобробут.Іназапитання,чищасливівивжитті,людиначастішевідповідаєнегативно,бонерозуміє,щощасливавжетим,щоздоровафізичнойрозумово.Аміжтим,порядізнамиживутьлюди,якіобді-леніможливістюпересуватися,бачити,чути,говорити,алеінтересудожиттявониприцьомуневтрачають,виявляютьусобіприхованіталан-ти, знаходять бажання творити, хочуть бутипотрібними суспільству.Протеєсереднихітакі,щонепроявилисебенічимособливим.

Чиможемоми допомогти їм, і як саме це зробити?По-перше,люди з обмеженимиможливостяминеповинні бути самотнімиви-гнанцями,пронихмаютьдбатинелишедержава,айлюди,що їхоточують. Ставитися до такої людини треба доброзичливо, не під-креслюючиїїваду,даючизрозуміти,щовонарівнасередлюдей,доїї думкиприслухаються,вонапотрібна іцікаванелишесвоїмрід-ним,айдрузям,знайомимінезнайомимлюдям.

Саметакеставленняминазиваємолюдяністю,гуманністю,ми-лосердям,співчуттям.

110

Ізавждислідпам’ятати,щовіднещастяніхтонезастрахований,атакожте,щонічоговищезадесятьБожихзаповідейусвітінемає.


Гра «розгадай прислів’я».МарійкаДопитливазашифрувалаумудрійкнизіприслів’я,які

відповідаютьтемітаголовнійдумцінашогоуроку.Розгадайтеїх.

іботй

ербод

—ибор

ербод

едуб

алз—олзшибор

ясйакен—орбод

ясйавідопсй

шибор

(Читатитребазнизувгорусправаналіво.)

В і д п о в і д ь:Добре роби — добре й тобі буде.Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся.

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯСкластитвір-роздумпрокрасузовнішнюікрасулюдськоїдуші

(внутрішню);підібратиматеріалипровидатнихлюдейзобмежени-миможливостями,якіподолалисвоюзлудолю.


УРОК 25

Тема. С. Чернілевський. «Теплота родинного інтиму»,«Забулавнучкавбабичеревички».

Мета: ознайомитиучнівізжиттямітворчістюпоета,допо-могтиусвідомитизмістікрасуйоготворів;розвиватинавички виразного читання, коментування поетич-нихрядків,співвіднесеннявисловленихунихпочут-тівзісвоїмивласними;виховуватилюбовдорідногодому,батьків,почуттявідповідальностізаних.

Обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдовіршів.Теорія літератури: ліричний вірш, ліричний герой, художні засоби

виразності.

111

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.1) Заслуховуванняуснихтворів-роздумів.Два-триучнізачитуютьнаписанівдоматвори-роздуми.2) Оглядматеріалівпровидатнихлюдейзобмеженимиможли-

востями.


1. Слово вчителя.Сьогоднімизвамипоговоримопронайближчихкожномузнас

людей—маму,бабусю,проріднийбатьківськийдім.Чипомічаливи,яквашібабусі,дідусіставлятьсядосвоїхдорос-

лихдітей—вашихмами,тата?Яквидумаєте,чомусаметак?Для батьків діти, навіть дорослі, завжди залишаються дітьми,

томузанихтаксамопереживають,якіраніше,таксамоїхлюблятьіжаліють.

Зрозуміло,щодужедорогимиєбатьківськийдім,ріднаматусяі для поета, кіносценариста Станіслава Чернілевського, який з’я-вивсянасвіт1950рокунаВінниччині.Родинарановтратилабать-ка-годувальника, і хлопцеві з багатодітної сім’ї довелося вчитисяушколі-інтернаті,позакінченнікотроївінвступивдопедагогічногоінституту. Але вчителем Станіслав був недовго, бо наполегливойшов до здійснення своєї мрії дитинства— «робити кіно». Закін-чивши Київський театральний інститут, працював на кіностудіїім. О. Довженка. Є у С. Чернілевськогоще одне велике захоплен-ня—поезія.1984рокувийшлайогозбірка«Рушникземлі».ПоетудостоєнийпреміїіменіВ.Симоненка.

Незвичайні,неповторнівіршіСтаніславаЧернілевськогооспіву-ютьріднийдім,найдорожчихлюдей,тепліродинністосунки.

2. Словникова робота.І н т и м, і н т и м н и й — особистий,задушевний;ш и б и — віконнескло;д о с в і т о к — світанок,ранок;п е ч і я — пекучийбіль;з е л о — зелень,трави.

112

3. Виразне читання вірша С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму».

4. Обмін враженнями про прочитане.Учні діляться думками про те, які вирази їм найбільше запа-

м’яталися,сподобалися,здалисянезвичайними,оригінальними.

5. «усне малювання» з художнім домислом.З а в д а н н я:змалюватисловесноісторіюліричногогероятвору.(Наприклад:синпрацюєумісті,маєквартирузусімавигодами.

Досягнув успіхів у своїй професійній діяльності, дуже зайнятийізаклопотаний.Алеразнарікобов’язковоприїжджаєусвоєріднесело, у звичайний сільський будиночок. Милується димом, щоприв’язав мотузочком хату до небес, заслуховується гоготіннямполум’я в печі. І від ласкавого маминого слова, ніжної руки стаєйому так добре, лагідно й спокійно на душі, що відступають усіжиттєвінегаразди,тривогийклопоти.Зновувін—маленькадити-навродинномугніздечкупідкрильцемневсипущоїмами.)

6. Виразне читання вірша С. Чернілевського «Забула внучка в баби черевички».


8. Творча робота.З а в д а н н я:придуматиірозказатиісторіюбабусійонуки.

9. Бесіда. 1)Які художні образи, крім бабусі та онучки, виступають

утворімовживіістоти?Щоцедаєвіршеві? 2)Символомчоговиступаютьчеревичкионуки? 3)Щоозначаєіякевраженнясправляєвислів«махнулоруче-

ня»? 4)Прощосвідчитьдеталь«набензовозі»?


Гра «Знайди зайве».МарійкаДопитливахочеперевіритилогічнемисленняучнівта

їхню уважність, тому пропонує знайти в рядках слів, вибраних ізвіршівС.Чернілевського,четвертейтретє«зайве»йобґрунтуватисвоювідповідь.

Четверте «зайве»: 1)мати,батько,син,дитина; 2)дим,жар,полум’я,вогонь;

113

3)руки,серце,душа,плечі; 4)шиби,хата,піч,мисник.Третє «зайве»: 1)весна,осінь,літо; 2)баба,внучка,мати; 3)сумочка,черевички,хустина; 4)дорога,автобус,курява; 5)сміх,радість,сльози; 6)село,місто,хата; 7)білі,малесенькі,дитячі(черевички).

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯВиразночитативіршіС.Чернілевського,аналізуватиїх;склас-

тиуснийтвір-роздумпророльбатьківськогодомувжиттілюдини(забажанням);зробитиілюстрації,«уснемалювання».


УРОК 26

Тема. О.Довженко—видатнийкінорежисер і письмен-ник.Кіноповість«ЗачарованаДесна».

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю О. Дов-женка,йогокіноповістю«ЗачарованаДесна»;роз-виватинавичкивиразногочитання,виділенняго-ловних епізодів, переказу їх із власним коменту-ванням;виховуватилюбовдобатьків,прищеплю-вати оптимістичне світовідчуття, прагнення тво-ритидобро.

Обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдойогобіографії(дитинство),кадризкінофільму«ЗачарованаДес-на»,ілюстраціїдотвору.

Теорія літератури: кіноповість,ліричнийгерой,головнітадругоряднігерої.

Хід урОку



114


Перевірка домашнього завдання.1) ВиразнечитаннявіршівС.Чернілевського.Учнівиразночитаютьвіршіпоетайкоментуютьпрочитане,роз-

мірковуютьпровідчуття,висловленівцихтворах.2) Огляділюстрацій.3) Заслуховуванняуснихтворів-роздумівпророльбатьківсько-

годомувжиттілюдини.«Уснемалювання»натемивіршів.


1. Слово вчителя.Усі ви, мабуть, любите дивитися кінофільми, знаєте багатьох

кіноакторів.Аоттих,хторобитькіно,—кіносценаристів,котріпи-шуть сценарії до фільмів, режисерів-постановників, що ставлятькінофільми,якправило,знаютьмало.ВинятокстановитьО.П.Дов-женко, його ім’ям навіть названа Київська кіностудія художніхфільмів. ОлександрПетрович захопився кінематографієюще тоді,коли кіно було німим. Він створив низку чудових фільмів, одинзяких,«Земля»,увійшовудванадцяткукращихкінострічоксвіту.

Народився Олександр Довженко в містечку Сосниці (Чернігів-щина),щостоїтьнаберезічарівноїрічкиДесни.Навчавсявідмінно,любивчитатиймалювати.Закінчившколу,училище,педагогічнийінститут, потім булище комерційний інститут та Академія ми-стецтв.

Працював учителем, державним службовцем, художником-ілюстратором,алевсецепокинувзарадисвоєїмрії—робитикіно.

ОлександрПетрович влаштовуєтьсярежисеромнаОдеськійкі-нофабриці,пишебагатосценаріївіставитьзанимифільми.ПідчасДругоїсвітовоївійнивінпрацюєфронтовимкореспондентом,ство-рюєоповідання,кіносценаріїнаосновівласнихвраженьіроздумівпрострашневоєннелихоліття.

Після війни Довженко продовжує напружено працювати настудії«Мосфільм».

Смертьспіткаламитцянесподівано,назнімальномумайданчи-купідчасроботинадфільмом.Йогодружина,актрисаЮліяСолн-цева, продовжує справу чоловіка й здійснює постановкушироко-форматнихфільмівзакіноповістямиО.Довженка.Середних—ікі-нострічка «Зачарована Десна». Саме із цим твором ми й будемозвамизнайомитися.

На честь сторіччя з дня народження славетного письменника1994рікбулооголошеноЮНЕСКОрокомОлександраДовженка.

115

2. Виразне читання уривків кіноповісті «Зачарована десна».

3. Словникова робота.Учительпояснюєучнямнезнайомітамалознайомісловаівира-

зиізтвору(запитаннямиучнів).


5. Складання таблиці-характеристики «родина Сашка».

Рідні Висловизтексту Рисихарактеру

мати

батько

дідСемен

прабабаМарусина

прадідТарас

В и с н о в о к у ч н і в: родичі Сашка— далеко не ідеальні, алезмальованізвеликоюлюбов’ю,бовони—найріднішілюдидляди-тини.Укожноїлюдиниє іхороші, інедужегарніриси,важливо,щобпершіпереважали.


Жартівлива вікторина.МарійкаДопитливапомітила,щовкіноповісті«ЗачарованаДес-

на»багатогумору.Томуйсклалажартівливувікторину. 1)У яку зачаровану красуню був закоханий Олександр Дов-

женко?(ВДесну.) 2)Хтозгородніхрослинбувнайнеслухняніший—вилазивна

тин,тікавнавулицю?(Гарбузи.) 3)Як Сашко став селекціонером (винахідником нових сортів

рослин)?(Вінпосадиввирвануморкву.) 4)ХтоіякзахвилинуперетворивСашказмалюканадоросло-

гокозака?(Колядники,усвоїйпісні.) 5)ЩоспільногоміжАфрикоюіУкраїноювкіноповісті«Зача-

рованаДесна»?(Лев.) 6)Чиходятьнабалконі?(Набалконіходять.) 7)ЩознаходитьсяпосередДесни?(Літера«С».)

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯДочитатикіноповість,скластиплан;зробитиілюстраціїдотвору.


116

УРОК 27

Тема. О.Довженко.«ЗачарованаДесна»—великийіча-рівнийсвітдитинства.

Мета: допомогтиучнямусвідомитиідейно-художніособ-ливостікіноповістіО.Довженка«ЗачарованаДес-на»; розвивати навички виразного читання, пере-казу, коментування прочитаного, розрізнення ре-ального та уявного у творі; виховувати любов доприроди,життєрадісність,спостережливість.

Обладнання: портретписьменника,ілюстраціїдойогобіографії,дотвору,відповідніпейзажнікартини.

Теорія літератури: кіноповість, ліричний герой, характеристика об-разів,пейзаж;колядки.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.1) Виразнечитання.Учнізачитуютьуривки,якіїмнайбільшезапам’яталися,комен-

туютьпрочитане.2) Огляділюстрацій.3) Зачитуванняпланівізвзаєморецензуванням.


робота в групах.1-ша група.З а в д а н н я:записати,щоСашко,геройкіноповісті

«ЗачарованаДесна»,вважавзаприємне,ащо—занеприємне,до-повнитицейпереліквласнимиміркуваннями.

НеприємнеСашкові ПриємнеСашкові

1.…Колибабакленеабоколидовгойдедощіневщухає.

2.

1.Приємнодивитисянамалийвогонь,обніматилоша.

2.

Неприємнемені Приємнемені

117

2-га група. З а в д а н н я: знайтиу творі описи довкілля, визна-чити,якимизасобамивонистворюються.

Образи Приклади Художнізасоби

хмари,небо,птахи

Десна,Придесення

3-тя група. З а в д а н н я: знайти в тексті опис історії з кіньми,визначити,щовнійреальне,ащоуявне,з’ясувати,якіхудожнізасо-биавторвикористовуєнайчастіше,якийвисновокдлясебезробив.

Реальне Уявне

1.Важкожилосяконямуселян… 1.Розмоваконей,якупідслухавСашко

Художнізасоби,приклади

Хитрі й недобрі; перелякані, закляті, стурбовані, заворожені, пригноб-лені(коні)—епітети.

Висновок:

2. Оголошення результатів роботи у групах.

3. робота з повторення вивченого матеріалу.З а в д а н н я:пригадати,щотакеколядки,колиіяквониспіва-

ються, для кого. Зачитати уривок із кіноповісті про колядниківідативідповідіназапитання.

Запитання до учнів 1)Коли й де саме колядували Сашкові? (На Святий вечір під

вікнами.) 2)Хтобуликолядники?(Дівчата.) 3)Прощовониспівали?(Промолодцянаконі.) 4)ЩоуявлявсобіСашко?(Яквін,дорослиймолодець,ведена

торгконя.) 5)Якимбувкіньумолодця?(Кіньуяблуках,шиякрута,чер-

вонастрічкавгриві.) 6)ЩосказавкіньСашкові?(Попросивнепродаватийого,зга-

дати,яквінурятувавмолодцявідтурківітатар,Дунайпере-скочивши.)

7)Якрозумітисловаавтора:«Ойконю,коню,непродамятебе.Якбичасомнебуломенітрудно,яктуркийтатарванеоб-ступалинаторгумене,нерозлучусязтобоюнізаякуціну»?(Автордавсловонепоступатисядружбою,честю,принципа-ми,мрієюнізаякихобставинідотримавйогоужитті.)

118


Вікторина на знання тексту.МарійкаДопитлива вирішила перевірити, наскільки добре учні

знаютьтексттворуО.Довженка,йсклалавікторину(їїможнапровес-типисьмово,пишучивідповідійоцінюючиводинбалкожнуправиль-нуметодомвзаємоперевіркиабоперевіркиучнями-асистентами).

1)Комурадість,«коливилізаєзземлівсякарослиночка»?(Ма-тері.)

2)Хто«любив…гарнубесідуйдобреслово»?(ДідСемен.) 3)Чиєю«творчістюдуші»булалайка?(ПрабабиМарусини.) 4)Чомудітинеходилидовеликихкущівсмородини?(Томущо

вонибоялисягадюк.) 5)Для чого Сашко дражнив бджіл? (Щоб вони його укусили

іщобйомудалиміднукопійкудляприкладання.) 6)Нащо була схожа хата Сашкових батьків? (На стареньку

білупечерицю.) 7)ЩозовочівСашкополюблявнайбільше?(Моркву.) 8)Укого«голос…бувтакийдобрий,іпоглядочей,івеличезні,мов

коріння,волохатірукибулитакініжні»?(УпрадідаТараса.) 9)ЗвідкивзявсялевнаберегахДесни?(Ізмандрівногозвіринця.)10)Якапригода трапилася із собакоюПіратом? (Він загубився

наярмаркуйприбігдодомучерезмісяць.)11)Післяякого випадкуСашконі разуне вдаривкота? (Після

того,яквінпідслухаврозмовуконей.)12)Якимєключовесловокіноповісті,пов’язанезголовноюдум-

коюцьоготвору?(Добро.)

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯСкласти усний твір «Чарівний світ дитинства у кіноповісті

О.Довженка„ЗачарованаДесна”».


д О д а Т О к д О у р О к у № 2 7

колядки та щедрівки господарю

тече річка невеличкаТече,річканевеличка, Написалосонцеймісяць,

П р и с п і в:Щедрийвечір,добрийвечір!* Ащомісяць—тогосподар,Натійрічціплинелисточок. Яснесонце—господиня,Натімлисткунаписано, Яснізірки—йогодітки.

*Повторюєтьсяпіслякожногорядка.

119

Що й у нашого панотцяЩойунашогопанотцяЗолотіїворітця,АзатимиворітьмиСтоятьстовпизолоті,АзатимистовпамиСтоятьстолизаслані,АзатимистоламиСидитьбатькозсинами

Пишелистаперами.Щонанебімолодик—Датосамчоловік,Щонанебізоря—Датойогожона,Щонанебізірочки—Датойогодіточки.

колядки та щедрівки господині

ой ясна, красна на небі зоряОйясна,краснананебізоря,Ащенайкращаудядькажона.Подворуходе,ключикиносе,Доключиківговоре,ключиківпросе:—Ключикимоїясні,голосні,Недзвонітьжевитайголосненько,БоміймиленькийстурбованийВчоразвечоразторгуприїхав.Привізменітриподарочки:Першийподарок—тонкийсерпанок,Другийподарок—лисинашуба,Третійподарок—шовковийпояс.Тонкийсерпаноквідсонцясяє,Лисянашубаслідзамітає,Шовковийпоясклубивстеляє.

у нашого хазяїна хороша жонаУнашогохазяїнахорошажона:П р и с п і в:

Ойбігйомудавхорошужонувйогодому*.Раненьковстає,подворупоходжає,Подворуходить,якзорясходить,Подровапішла—золотовнесла,Поводупішла—мед-винавнесла,Всвітлонькуввійшла—всепановевстало,Всепановевстало**,шапочкуізняло.Одинкаже:—Царівнаувійшла,Другийкаже:—Королівнаувійшла,Атретійкаже:—Ценецарівнаінекоролівна,Цебожонахазяїна.

*Повторюєтьсяпіслякожногорядка.**Архаїчнаграматичнаформа.

120

ой у нашої господиненьки

ОйунашоїгосподиненькиСтоятьуборинатрикомори.Нанійпанчішкизасороківця,Засороківця,бойзачервінця.

ОйунашоїгосподиненькиСтоятьуборинатрикомори.Нанійчобіткизадвачервінці,Задвачервінці,засороківці.

ОйунашоїгосподиненькиСтоятьуборинатрикомори.Нанійсукенказатричервінці,Затричервінці,засороківці.

ОйунашоїгосподиненькиСтоятьуборинатрикомори.Нанійкошульказасороківці,Засороківці,самічервінці.

ОйунашоїгосподиненькиСтоятьуборинатрикомори.Нанійпоясокзап’ятьчервінців,Зап’ятьчервінців,засороківців.

ОйунашоїгосподиненькиСтоятьуборинатрикомори.Ойнанійчіпчикзашістьчервінців,Зашістьчервінців,засороківців.

ОйунашоїгосподиненькиСтоятьуборинатрикомори.Нанійхусточказасімчервінців,Засімчервінців,засороківців.

ОйунашоїгосподиненькиСтоятьуборинатрикомори.Ойнанійшубивісімчервінців,Вісімчервінців,засороківців.

ОйунашоїгосподиненькиСтоятьуборинатрикомори.Авнеїперстеньдев’ять червінців!Дев’ятьчервінців,засороківців.

ОйунашоїгосподиненькиСтоятьуборинатрикомори.Золотатканкадесятьчервінців,Десятьчервінців,яксороківців.

Маєжтоонавсевкоміроньках,Всевкоміронькахтай усвітлоньках.Можнапанонькагосподиненька,Господиненькасегодомоньку,Сегодомоньку,чомОленонька,Віншуєможтящастєм,здоров’єм.

Добрий вечір тобі, господарю

Добрийвечіртобі,господарю!Стережи,боже,твойоготовару.Твойоготоварувідвсякогоспадку,Щобнебулоякогоприпадку.Хорошенькугосподинюмаєш,

Хорошенькоїїповажаєш:Якчашечкаумеду,Яксоловейкоусаду.Тамбарвіноквсадупроцвітає,Тамчоловікжонувихваляє.

а в тім дворі красна паняАвтімдворікраснапаня, Автімдворікраснапаня,Застозлотихсукнянаній, Застозлотиххусточкананій,Застозлотих,засточервоних. Застозлотих,зачервоних.

П р и с п і в:

Щедрийвечір,добрийвечір!* Автімдворікраснапаня,Стиха,браття,приступайте Застозлотихспідницянаній,Дотогодворависокого! Застозлотих,засточервоних.

*Повторюєтьсящетрирядки.

121

Автімдворікраснакраснапаня,Застозолотихпанчішкинаній,Застозолотих,засточервоних.

Автімдворікраснапаня,Застозлотихчеревичкинаній,Застозлотих,засточервоних.

Автімдворікраснапаня,Застозлотихкоралінаній,Застозлотих,засточервоних.

Автімдворікраснапаня,Застозлотихковточкинаній,Застозлотих,засточервоних.

ой ясна, ясна на небі зоря

Ойясна,яснананебізоря,Ойкрасна,краснауСашкажона.Ікрасовита,ігрошовита,Подворуходить,яксонцесходить.Авхатуввійде—якзорязійде.Азаговорить,якдзвінзадзвонить,Якзасміється,сад-виноградв’ється.Якзажартує—конядарує,

Авдоманема—десьукороля.Шиєкожухасамомукрулю.Анарукавиці—сивіголубці,Анапазусі—різніїцвітки,Анакомірці—райськіїпташки.Сивіголубціякнезагудуть!Різніїквіткиякнезацвітуть!Райськіїпташкивполеполинуть!

колядки та щедрівки парубкові

ой рано, рано

Ойрано,раноКуризапіли.


Гей,калино,Гейти,червона.

АщеранішеМолодецьустав.

Молодецьустав,Дзвінкомподзвонив.

Дзвінкомподзвонив,Браттяпобудив.

—Уставайте,браття,Коняусідлати.

ТапоїдемоУчистеполе.

УчистеполеНаполюваннячко.

ТасполюємоТурайоленя.

ТосполюємоЙрогиздіймемо.

НамтіїрогиДужеспособни.

МитіїрогиВстінуввіб’ємо.

СвомубратейкуВішатьшабельку.

СвоїйсестричціВішатьплаточки.

а у полі, в полі да й край дороги

Ауполі,вполідайкрайдороги,ОйтамВасилькокоп’єморає,Коп’єморає,стрілкоюсіє,Стрілкоюсіє,лучкомволочить,Лучкомволочитьдайбогапросить:—Давроди,боже,густеєжито,

122

Густеєжито,золотийстебель,Золотийстебель,срібренийколос!Дайуродилогустеєжито,Густеєжито,золотийстебель,Золотийстебель,срібренийколос.МолодийВасилькоставдумать-гадать,Ставдумать-гадать,якжитозобрать.Зобравжеженцівсімсотмолодців,Сімсотмолодців,подорожніхлюдців,Анаставлявкопок,якнанебізірок.Поставивстожок—золотенькийвершок,Анатімстожкуорличоксидить,Орличоксидить,далекоглядить.МолоденькийВасилькоставдумать-гадать,Ставдумать-гадать,якорлазогнать.Лукнатягає,орластріляє,Дойогоорличокдайпромовляє:—МолодийВасиле,нестріляймене,Нестріляймене,спогадайнасебе.Будуятобіввеликійпригоді:Буденатебедрібендощикіти,Ятвоюдружинунакриюкрилом,Атебезжоноюсизенькимпером.

ой там за горою та й за кам’яноюОйтамзагороютайзакам’яною.

П р и с п і в:Щедрийвечіртайзакам’яною*.

ОйтамІванконикасідлає,Коникасідлає,здворувиїжджає.Здворувиїжджає,нагоруступає.Нагоруступає,військособирає.Зібраввійсько—сталоземлітяжко.Військособирає,містообступає,Містообступає,згарматистріляє.Якб’єтапалитьпоцарськомудвору.Вийшлидоньогоцарі,городяни,Царі,городяниіславніміщани.—Чимцедитяткотайнадарувати?Винеслийомуполумисокзлота.Віннасейдараніподивився,Шапочкинезняв,низьконевклонився.Вивелийомуконявороного.Віннасейдараніподивився,


123

Шапочкинезняв,низьконевклонився.Вивелийомущейцарськудочку.Віннасейдармилоподивився,Шапочкуізняв,низькоуклонився.

За горою не дзвін дзвонитьЗагороюнедзвіндзвонить,Недзвіндзвонить,місяцьсходить.Анановійстайніогоньсяє.ТамГрицуненькоконикасідлає,Ємуматенькасвічечкитримає,Свічечкитримаєієгопитає:—Кудижпоїдем,мійсиноньку,МійсинонькуГрицуноньку?—Поїду,матінко,наУкраїнонькуСобіподівоньку,вампоневістоньку.Тамдівонькабагатая,Вбуденьходитьублаваті,Авсуботонькувоксамиті,Авнеділенькувщирімзлоті.

в полі, в полі плужок ходитьВполі,вполіплужокходить.


Щедрийвечір,добрийвечір!Добримлюдямнавесьвечір!*

—Ори,синку,цююнивку.Тапосіємпшениченьку. Зколосочка—тожменьочка.Азснопочка—четверточка.Аздругого—житамного.

Летів орел через долинуЛетіворелчерездолину,


Щедрийвечір,добрийвечір!*

ТудаїхавмолодийВасилько,Хотіворлатазастрелити.—Нестріляймене,молодийВасилько,Якбудештиженитися,Ятобістануввеликійпригоді:Хмаранаступає,дощикнакрапає,Тоярозпущусвоїсизікрила,Танакриютебе,молодого,іконявороного.


124

ой у неділю та пораненьку

Ойунеділютапораненьку,Ойзагадалитайнавійноньку:—Хтосинамає,хайпосилає,Хайпосилає,хайнаучає,Ахтонемає,нехайнаймає.—ОйобізвавсяВасилівбатько:—Ясинамаю,явисилаю,Явисилаю,яйнаучаю:Ойнеїдь,сину,попередвійська,Попередвійськаневиривайся,Апозадвійськанезоставайся.Посередвійськасвоїмконемграй,

Своїмконемграй,щеймечеммахай.—Васильбатенькатайнепослухав,Попередвійськаконикомграє,Коникомграє,мечеммахає.Ойцарпитає,чийцесинграє:—Ойколибязнав,чийцесин іграв,Тоябзаньогоцарівнуоддав,Царівнуоддав,царстводарував.—АВасильустав,йомуодказав:—Твояцарівнаменінерівня,Атвоєцарствоменінепанство.

їхав Павлечко через густий лісок

ЇхавПавлечкочерезгустийлісок,Соколеясний,паничукрасний,Павлечко!Зустрілойогосімсоткозаків,Нечорнеперопокониченькуполягло!Питаютьйого,чиєвйогобатенько.—Небувядома,гулявявпанавгетьмана!Вменебатенько—воронийконик!—Питаютьйого,чиєвйогоматінка.—Вменематінка—гострашабелька.—Питаютьйого,чиєвйогобратичок.—Вменебратичок—золотийлучок.—Питаютьйого,чиєвйогосестриця.—Вменесестриця—ясназірниця.—Питаютьйого,чиєвйогомиленька.—Вменемиленька—постільбіленька.

колядки та щедрівки дівчині

Дівка Наталочка пшениченьку жалаДівкаНаталочкапшениченькужала.

П р и с п і в:Святийвечір!*

Пшениченькужала,втрирядочкиклала,Втрирядочкиклала,данев’язала.Прийшлодоїїтрикозаченьки:—Годі,годі,Наталочко,пшениченькижати,Маємотебезсобоювзяти.—Неберітьменевчистомуполі,


125

Заберітьменевбатенькавдомі.Вбатенькавдомітристорожістоїть:Первасторожа—батенькозастолом,Другасторожа—матюнкаупорога,Третясторожа—братиквворотях.Батенькозастоломчастуєвином,Матюнкавпорогаподарочкикрає,Братиквворотяхконясідлає,Конясідлає,сеструвиряжає.

По горі, по горі пави ходили

Погорі,погоріпавиходили,Павиходили,пір’ягубили.Краснапаннапір’язбирала,Пір’язбирала,врукавецьклала.Зрукавцябрала,віночокплела.Приоднійсвічціумивалася,Апридругій—утиралася.

Аубравшись,доцерквиішла,Доцерквиішла,якзорязійшла.Здибаютьїїпаникоролі,Їїздибають,їїпитають:—Читицарівна,чикоролівна?—Ніяцарівна,нікоролівна,Батьковадочка,якпаняночка.

Що в києві да на риночку

ЩовКиєвіданариночку, Щобяблучкибуйнесенькі,П р и с п і в: Іягодкикраснесенькі,Щедрийвечір,добрийвечір!* Іорішкиповнесенькі.

ТамВірочкасадсадила, Яблучкамипідкидатися,Садсадила,говорила: Ягодкамикрасоватися,—Рости,саду,вищемене, Орішкаминалузатися.

ой там коло двора кам’яна гораОйтамколодворакам’янагора.


Щедрийвечір,добрийвечірДобримлюдямназдоров’я*.

ТамГаляпшеницюжала,Пшеницюжала,снопив’язала.Снопив’язала,батенькаслухала:—Вставай,доню,раненько,Робивполігарненько,Любимужамиленько,Щоббуложитидобренько.


126

вилетів сокіл з києва на двірВилетівсокілзКиєванадвір,П р и с п і в:Щедрийвечір!Добрийвечір!*

Дайсівжевіннаоконечку,Заглядаєусвітлоньку.Щейсвітлоньканеметена,ЩейдівочкаГанночканечесана.Мийсвітлонькувиметемо,Ідівочкувичешемо,Івкосонькизаплетемо.Черевичкишили—помалили,Асуконькувкоротили,Бувайжездорова,краснаяпані,ЗНовимгодом,зусімродом!

ой рясна, красна в лузі калинаОйрясна,краснавлузікалина,П р и с п і в:Добрийвечір!*

Ащенайкращавбатькадитина.Поводуішла,якзорязійшла,Азводоюйшла,якмісяцьзійшов,Всінечкиввійшла,тамлюдисидять,Тамлюдисидять,радочкурадять.Радочкурадять,шапкиздіймають,Шапкиздіймають,їїпитають:—Читицарівна,чикоролівна?—Янецарівна,некоролівна,Батьковадочка,гречнадівчина.

Дівка Прісечка одна в батечкаДівкаПрісечкаоднавбатечка.П р и с п і в:Святийвечір*.Давийшлажвонадазаворотечка,Дапочулажвонадатриголосочки:Щопервийголосочок—батенькокличе,Адругийголосочок—матінкакличе,Атретійголосочок—братичоккличе.Дабатенькокличевтеремумести,Аматінкакличекужелюпрясти,Абратичоккличеконянапувати.Мижтебе,Прісечко,данепонижаємо,Зпразникомпоздоровляємо.


127

колядки та щедрівки вдові

Ци дома, дома хороша вдова

Цидома,домахорошавдова?Кажутьслуженьки,щонемадома,Амизнаємо,щоєонадома.ОйходитьсобівновійсвітлоньціТайноситьключіприлівійруці.Єдніключикитавідсвітлоньки,Другіключики—відкомороньки.

Носитьключикивседрібненькії,Вседрібненькії,неєднакії.Наподвір’ячкугрушечкащепкаКраснозацвіла,танезродила.Якзгрушкищепкицвіточок паде,Тожтакудовинсвіточокіде.

На горі, горі, при монастирі

Нагорі,горі,примонастиріОйстоїть,стоїтьновакапличка,Колокапличкибіднавдовичка.

Ойстоїть,стоїтьбогусямолить,Богусямолить,вземлюсядивить,Вземлюсядивить,зземлев говорить:

—Ойземле,земле,оймуравая!Взяло-сьуменегосподаречка,Ойозьмижмене,біднувдовочку,

Біднувдовочку,ойсиріточку,Найсянемучунасімсвіточку.

Вменедіточкивседрібненькії,Тяжкоменіїхвигодувати,Щетяжчеприйдеїхвінувати.

Ввійшлавдовичкадокосцьолочка:Котрамужеваприпередочку,Біднавдовичкавсеназадочку!

Якізщепочкицвітобпадає,Такбіднавдовавіккоротає.

в саду, садочку, під кедриночков

Всаду,садочку,підкедриночков,Тамсидівголубізголубочков.Цілувалися,обіймалися,Золотимкрильцемзагорталися.Закравсястрілецьзтемноголуга,Зміривудуба,убивголуба.Голубавбивши,голубкиймивши,ЗатихийДунайзапровадивши,ЗатихийДунай,закрутийберег,Даєїїстиярупшеницю,Даєїпитизимнуводицю.Ойонанеїсть,ойонанеп’є,

Ввишневийсадокплакатиіде.—Чомутинеїш,чомутинеп’єш,Ввишневийсадокплакатиідеш?—Якменіїсти,якменіпити,Якийсвітмилий,немазкимжити.—Оймаюятамсімсотголубів,Виберисобі,котрийтилюбий.—Хотьнайїхбудесімсотчотири,Немайнебуде,якбувміймилий.Якийбувмилий,золотокрилий,Золотокрилий,влицебілявий,Влицебілявий,самчорнобривий!

а в лузі, в лузі, а в калиновім

Авлузі,влузі,авкалиновімЗажуриласяперепілонька,Перепілонька,біднавдовонька:—Дежбиямалагніздочковвити?Вивилажби-мгоавтемнімлузі!

Тамлюдизайдутьлугирубати,Лугизрубають,гніздочкознайдуть,Гніздочкознайдуть,діти розженуть,Дітирозженуть,жалюнароб’ять.

128

Зажуриласяперепілонька,Перепілонька,біднавдовонька:—Дежбиямалагніздочковвити?Аввилажби-мговбуковиноньці!Рубачізайдутьлісирубати,Лісизрубають,гніздочкознайдуть,Гніздочкознайдуть,дітирозженуть,Дітирозженуть,жалюнароб’ять.

Зажуриласяперепілонька,Перепілонька,біднавдовонька:—Дежбиямалагніздочковвити?Аввилажби-мговкаменнійгорі!Тамлюдипідутьгорулупати,Горузлупають,гніздочкознайдуть,Гніздочкознайдуть,дітирозженуть,Дітирозженуть,жалюнароб’ять.

Зажуриласяперепілонька,Перепілонька,біднавдовонька:—Дежбиямалагніздочковвити?Аввилажби-мговшовковійтраві,Косарізайдуть,травуіскосять,

Травуіскосять,гніздочкознайдуть,Гніздочкознайдуть,дітирозженуть,Дітирозженуть,жалюнароб’ять.

Зажуриласяперепілонька,Перепілонька,біднавдовонька:—Дежбиямалагніздочковвити?Аввилажби-мгоприновійстрісі,Приновійстрісі,вновійстодолі!Ластівкизлетять,гніздочкознайдуть,Гніздочкознайдуть,дітирозженуть,Дітирозженуть,жалюнароб’ять.

Зажуриласяперепілонька,Перепілонька,біднавдовонька:—Дежбиямалагніздочковвити?Хібагозів’ювсвітлійсвітлоньці,Всвітлійсвітлоньці,всвогомилого,Всвогомилого,вбілійпостільці.Перепілонька,біднавдовонька,БіднавдовонькачомПавлінонька,Віншуєможтярічнимисвяти.

колядки та щедрівки бабусі

Чи вдома, вдома пані бабуняЧивдома,вдомапанібабуня?Щожвонироблять,щожвонидіють?Авонидіють—золотовіють,Золотовіють,сріблопалають.Ойприйшлидонихонученькиїх:—Дайтенам,бабусю,хочодвійочку,Хочодвійочку,хочодмірочку,Амипонесемдозолотаря,Поробимвіночкинаголовочки.

ой в ліску, в ліску листя на грабіОйвліску,вліскулистянаграбі,Заколядуймомисвоїйбабі.Внашоїбабидобраядуша,Винесевонацілогокниша,Дотогокнишацілаковбаса.

дитячі колядки

На щастя, на здоров’я, на Новий рік

Нащастя,наздоров’я,НаНовийрік,

АбивамродилоКраще,якторік,

129

Жито,пшениця,Всякапашниця.Конопліпостелю,Сорочкапоземлю,Аленпоколіна.

Абивас,хрещених,Голованеболіла,Будьтездорові,З Н о в и м р о к о м!ЗВАСИЛЕМ!

колядин, колядинКолядин,колядин,яубатькаодин.Менінедивуйте,ковбасулаштуйте.

Колядин-дин,я,бабусю,один.Винесименіпиріжечоктаположиумішечок,Зруками,зногами,щоббігавзанами.

Колядин,колядин,яубатькаодин.Поколінакожушок,дайте,дядьку,пирожок.

Колядин,колядин,аявбатькаодин,Впорватімкожушку,винесітьпампушку.

УРОК 28

Тема. «Світякий—мереживоказкове!..Світякий—нікраю,нікінця!»

(В. Симоненко)

Мета: розвивативмінняучніввестивласніспостережен-нянавколишньогосвітуйописуватиїх;розвиватитворчіздібностішколярів,їхестетичнийсмак;ви-ховуватилюбовдоприроди,спостережливість,по-чуттявідповідальностізанеї.

Обладнання: портрет письменника, кадри з кінофільму «Зача-рованаДесна»,відповідніпейзажнікартини,фото-знімкиживописнихкраєвидів.

Теорія літератури: твір-опис,пейзаж.

Хід урОку



III. АКТУАЛІзАцІЯ ОПОРНИх зНАНь УЧНІВПеревірка усних творів про чарівний світ дитинства у кіно-

повістіО.Довженка«ЗачарованаДесна»ізвзаєморецензуванням.

130


1. Слово вчителя.НібипідвпливомтворуО.Довженка«ЗачарованаДесна»видат-

нийукраїнськийписьменникзахопленопише:Світякий—мереживоказкове!..Світякий—нікраю,нікінця!Зорійтрави,мревосвітанкове,Магіякоханоголиця.Світемійгучний,мільйонноокий,Пристрасний,збурунений,німий,Ніжний,іласкавий,іжорстокий,Дайменісвійпростірінеспокій,Сонцемдушужадібнуналий!

Умітимилуватисяприродою,спостерігатизанею,черпативнійсили,натхненнядлятворчості—цевеликещастя.

Тож пропоную вам розглянути пейзажні картини, фотографії,пригадати свої власні спостереження за небом, хмаринками, річ-кою,озером,луками,сквероміописатиїх,наслідуючиописипись-менників, використовуючи при цьому різноманітні художні засо-би—епітети,порівняння,метафори,риторичні,окличнітапиталь-ніречення,звертаннятаін.

Наприклад:Гарячийлітнійдень.Ясиджунаберезіневеликоїріч-ковоїзатокиузатінкупідвербами.Водагладенька,такапрозора,щовидномулисте дно.Зграйкималесенькихрибокшугають туди-сюди.Здається,підійди,зачерпнидолонями—іматимешповнужменюжи-вого срібла.Алені—сполоханамалечакидаєтьсяврозтіч.Осьводо-міркапробіглаповоді,ітам,девонаторкаласяповерхні,утворювали-сяколайрозширювалися,розширювалися,ажпокинезникали.Хочтишанавкруги—спокійносяєсонечкозголубогобездонногонеба,ві-терець десь заблукав, але все довколаживе, рухається, виконує свійодвічнийзаконжиття:мурахитягнутьякусьстеблинудомурашника,заклопотанолетитьшпакдо гнізда годуватипташенят, хмаринки тонапливають,тотанутьунебесномубезмежжі.Світе,типрекрасний!

2. Творча робота.(Учительзастосовуєметод«Мозковийштурм».)Учнямпропонуєтьсяпридуматиназвидлямайбутніхтворів,на-

приклад,«Хмаринкавнебіголубім»,«Зеленийкилимлук»,«Кри-ничнаводиця»іт.ін.

3. Обрання учнями тем, робота на чернетках.

4. Перевірка й удосконалення створених текстів.

5. робота з чистовиками.

131

V. ДОмАшНє зАВДАННЯДописатитвір(якщозакінчили,зібратизошити);випереджаюче

завдання:намалюватигостейзіншихпланет.


УРОК 29

Тема. Л.Костенко.«Дощполив»,«Пісенькапрокосміч-ногогостя».

Мета: ознайомитиучнів ізжиттям і творчістюписьмен-ниці, допомогти їм усвідомити ідейно-художнійзміст поезій, їхню красу; розвивати навички ви-разного читання, коментування, визначення ос-новнихмотивів поезій; виховувати любов до при-роди,естетичніпочуття,позитивнемислення.

Обладнання: портрет письменниці, збірки її дитячих творів,ілюстрації до них, карта зоряного неба, малюнкинакосмічнутематику,тлумачнісловники.

Теорія літератури: ліричнийвірш,ліричнийгерой,реальнетауявне.

Хід урОку



III. АНАЛІз ПИсьмОВИх РОбІТ


1. Виразне читання вірша Л. костенко «дощ полив».

2. Евристична бесіда. 1)Щоозначаєвираз«полив’янийдень»?(Блискучий,якполи-

ва,—покриттянагорщиках;асоціюєтьсязпоняттям«поли-тий»,отже,наявнаграслів.)

2)Чомукорів поетеса називає квасолькою,що доганяє хмариуполях?(Томущокорови,мабуть,рябііздалекунагадуютьквасолини;дощпройшов,івітерпогнавхмаридалі.)

132

3)Людиназякимхарактероммогла,навашудумку,написатитакий вірш? (Та, що любить природу, вміє спостерігати,фантазувати,бачитинезвичайнеузвичайному;та,якадобрезнаємовуівмієкористуватисявсімаїїбагатствами.)

3. Слово вчителя.І дійсно, Ліна Василівна Костенко, яка створила цей вірш,—

людина творча, незвичайна. Її називають «королевою українськоїпоезії» ХХ століття. Вірші Л. Костенко перекладені англійською,німецькою,французькою,російською,польськоютабагатьмаінши-мимовами.

Поетеса—лауреатбагатьохлітературнихпремій,середнихінай-вищоїунашійкраїні—ДержавноїпреміїіменіТ.Г.Шевченка.

НародиласяЛіна Костенко в 1930 році у м. Ржищеві в родинівчителів. Тато Ліни був доброю, розумною людиною, знав багатомов.Алевстрашнірокисталінщинийогооголосиливорогомнародуйвідправиливзасланнянадесятьроків.Такдівчинкавпершевід-чула,що таке несправедливість.А в одинадцять років їй довелосяпобачитивійну:ворожілітакинадмістом,крики,стогінпоранених,пожежі,більістраждання.ПотімЛінаКостенкоскаже,щоїї«пер-шийвіршнаписанийвокопі».

ПіслявійниЛінавідвідувалалітературнустудію,з’явилисяпер-ші їїпублікації.Педагогічний інститут,уякомупочаланавчатисяКостенко, їй не сподобався, тому вона перейшла доМосковськоголітературногоінституту.

Дляписьменниківцебуливажкічаси—щобдрукуватися,зали-шатисявпошані,требабулославитивладу,партію.ЛінаКостенконе вміла лицемірити, вона не боялася ставати на захист тих, когонесправедливозасудили,томуїїкнигдовгийчаснедрукували.

Маленьким громадянамЛінаКостенкоприсвятила збірку«Бу-зиновий цар». У дітях вонашанувала особистість, уміння бачитисвітнелишеочима,айдушею.ЇїсинВасилькописаввірші,потімзахопивсяматематикою.ДочкаОксанаПахльовська—тежвідомапоетеса,докторнаукілітературознавець.

ПрощожпишеЛінаКостенко,учомуособливістьтанеповтор-ністьїїтворів?Першзавсе,мабуть,утому,щовонавибудовуєміст-киміжминулимісучасним,міжсучаснимімайбутнім.

Осьви,наприклад,якимуявляєтесобімайбутнє?

4. Повідомлення учнів.Учні розповідають про розвиток космічних досліджень, про

спілкуваннязінопланетянами(можнавідтворитиуявнідіалоги).

133

5. Читання вірша Л. костенко «Пісенька про космічного гостя».

6. демонстрація карти зоряного неба, малюнків на космічну тему.

7. Словникова робота.Учнізаписуютьдо«космічного»словничка:С у з і р ’ я С а л а м а н д р и — сузір’я,якенагадуєсаламандру

(ящірку);т у м а н н і с т ь А н д р о м е д и — сузір’я Північної півкулі

неба,одназнайближчихдоЗемлігалактик;Б е р е н і к а (В е р о н і к а)— сузір’я Північної півкулі неба,

вУкраїнівидименавесні;Г а л а к т и к а — космічна система,що складається із зір та

туманностей.

8. Обмін враженнями про вірш «Пісенька про космічного гостя».

9. робота в групах.1-ша група. З а в д а н н я: знайтиу словникулексичні значення

слів:макогін, смарагдовий, ранети, кортеж.Д о в і д к а. 1. Дерев’яна палиця з потовщеним кінцем, якою

розтирають умакітрімак, пшоно. 2.Яскраво-зелений. 3. Сорт яб-лук.4.Урочистапроцесія(переважнонамашинах).

2-га група. З а в д а н н я: пояснитивирази«Коханий бив тобі чо-лом», «Посіє… жменьку слів із нашої землі», «Хлібом-сіллю пригощу»;знайтиіншівиразизпереноснимзначенням,розкритиїхнійзміст.

3-тя група.З а в д а н н я:знайтиувіршіЛіниКостенкосиноні-ми до слів подорожі, чужий, говорити, прийду; визначити, якийваріанткращийіточніший,пояснити,чомусаме.

4-та група(найсильнішіучні).З а в д а н н я:змалюватипортреткосмічного гостя, яким його показує поетеса. Визначити основнудумкуінастрійвірша.Довести,щоавторкавірша—патріотка,якавболіваєзаріднумову,віритьуїїмайбутнє.

5-та група(длямузичнообдарованихучнів). З а в д а н н я:визна-читиримуіритмвірша,порівнятизритмомвідомихдитячихпісень-окіспробуватизаспівати(покластивіршЛ.Костенконамузику).

Д о в і д к а:Розмірвірша—п’ятистопнийхорей;відповідаєрит-му популярних пісень В.Шаїнського «Блакитний вагон» та «Пі-сенькакрокодилаГени».

10. Повідомлення учнів про результати роботи.

11. Підсумок учителя.ХочувіршіЛ.Костенко«Пісенькапрокосмічногогостя» ізма-

льованафантастичназустріч,алегістьзіншоїпланетидуженагадує

134

землянина.Цепривітнийюнакізсинімиочима,ізшоломомнаголо-ві,зусмішкоюнавустах.Уньогодобрі,щирінаміри.Ліричнагерої-нявіршапрагне,щобпроїїріднийкрай,ріднумовузналиуВсесвіті.Томуйцікавиться,«якпо-марсіанськи—макогін»,хоче,щоб«нету-тешнійгість»посіяв«всебенапланетіжменькуслівізнашоїземлі».Пропрагнення героїніжити вмирі, дружбі, любові та злагоді свід-чить звичай зустрічати дорогих гостей «хлібом-сіллю», передаватиподарунки,тут«біліайстривкрапелькахдощу».

Віршпередаєзамріяний,лагідний,веселий,навітьтрохиіроніч-нийнастрій.

Творчість Ліни Костенко— це неповторний, прекрасний світ,якийможнавідкритидлясебе,читаючиїївірші.

V. зАКРІПЛЕННЯ зНАНь, УмІНь ТА НАВИЧОКМарійкаДопитливатежвирішилаприлучитисядо«космічної»

теми.у«туманностіАндромеди»воназашифрувалацікавийвислівЛіниКостенко.

ша

Ду

ле

титьв

ди

тин

ство, як

уви

рій,

боїй

на

сві

ті

теп

лотіль ки

там

(Читатипоспіралі,починаючиізцентру.)

Відповідь:«Душалетитьвдитинство,якувирій,бо їйнасвітітеплотількитам».

135

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитися виразно читати (за бажанням— розказувати напа-

м’ять)віршіЛ.Костенко,коментуватиїх;зробитиілюстрації;при-нестисаморобкизприроднихматеріалів—фігуркитварин,птахів.


УРОК 30

Тема. ЛінаКостенко.«Кольоровімиші».Мета: допомогтиучнямзрозумітисутьпоезії«Кольорові

миші»— зіткнення неповторності та стандарту;розвиватиуяву,образнемислення,вміннявислов-люватисвоїдумкийпочуттязприводупрочитано-го, аналізувати поетичні твори; виховувати есте-тичнісмаки,позитивнемислення.

Обладнання: портрет письменниці, ілюстрації до твору, само-робкизприроднихматеріалів.

Теорія літератури: ліричнийвірш,художнійобраз,символ.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання. 1)Виразне читання й коментування віршів «Дощ полив» та

«Пісенькапрокосмічногогостя». 2)Огляділюстрацій.


1. Слово вчителя.Література—цемистецтво слова.А слова бувають різнимине

лишезазначенням,айзанастроєм,якийвикликають,заасоціація-ми. Ось, наприклад, слово «кольорові». З якими поняттями воноасоціюється?(Квіти,мрії,сни,картини.)Аслово«сірі»?(Неприміт-ні,звичайні,брудні.)

136

Зазвичай,мишабуваєсірою.АотувіршіЛ.Костенкомиші—кольорові.Щожмиможемоуявитизацимобразом?

2. Творча робота.(Учительзастосовуєметод«Мозковийштурм».)Учні називають і записують у зошитах асоціації,що викликає

унихобразкольоровихмишей.Прицьомувониобґрунтовуютьсвоювідповідь.Учительвідзначаєнайяскравіші,найточнішіасоціації.

3. Виразне читання поезії Л. костенко «кольорові миші».


5. Словникова робота.Ц е б т о — тобто;с т р а т и — покарання;н е д о к в а с — недоквашене;ж ужм ом — купою;ч а к л у н к а — ворожка;з б и т и зпуття — збитизрозуму,зправильногошляху;м а н т і я — судейськаширокавільнанакидка;г а р а н т і я — зобов’язаннящодо виконання угоди, забезпе-

чення,порука;с т а н д а р т — зразок,еталон,модель,якийстаєміриломдля

іншихподібнихоб’єктів.

6. Бесіда за питаннями і виконання завдань. 1)Коливідбуваютьсяподії,зображеніутворі? 2)Чимоглобутитакенасправді(згадайтеісторію)? 3)Опишіть приміщення, в якому відбувається суд, героїв—

Анну,сусіда,суддю(їхнійодяг,зовнішність,виразобличчя). 4)Якапорарокузображенаувірші,якіхудожнідеталінаце

вказують? 5)Пояснітьметафору «осіннє сонце, яблуко-недоквас», її роль

утворі; 6)УчомузвинувачуєрозлюченийсусідАнну?Чисправдідів-

чинаробилаізсухогоосінньоголистяживихмишей?(Йм о в і р н а в і д п о в і д ь:Аннабуланаділенабагатоюуявою,

фантазієюіталантом,тому…)

7. демонстрація учнівських робіт.Учні демонструють саморобки з природних матеріалів (каш-

танів,жолудів,корінців).Учительпропонуєучнямпофантазувати,«оживити»цісаморобкиусвоїйуяві.

137

8. Продовження бесіди.—Чомужсусід,хочтімишінезавдалийомуніякоїшкоди,при-

звавдівчинкудосуду?(Мабуть,віннерозумівдушідівчинки, їїпрагненняприкраси-

ти, одухотворитинавколишній світ; його дратувала яскравість на-туриАнни,аджесамвінбув«сірий»,звичайний,якусі.)

9. робота зі схемою.Учительробитьвисновок,щоувіршізіткнулосясіреіяскраве,

неповторнеібуденне,оригінальнеістандартне,романтичнетапри-землене. Пропонує учням з’єднати стрілочки до ознак, які прита-маннігероям.

стандарт романтизморигінальність Анна приземленістьнеповторність сусід сірістьбуденність індивідуальність

10. узагальнююче слово учителя.В усі часижили люди, які фантазували, мріяли, прикрашали

світяскравимикольорами.Їх,якправило,нерозуміли,навітьсмія-лися з них, принижували «романтичних фантазерів». Пригадайтеприкладизлітератури(оповіданняГр.Тютюнника«Дивак»,С.Чер-касенка «Маленький горбань», повість О. Довженка «ЗачарованаДесна»таін.),ізжиття.«Сірі»люди,назразоксусідаАнни,боять-ся,щобніхтонепорушив їхньогоспокійногобуття,вонинездатнібачитийрозумітикрасу.

11. робота в зошитах.З а в д а н н я:вибратийзаписативзошитточнішийваріанттеми

таосновноїдумкивіршаЛ.Костенко«Кольоровімиші»,обґрунту-ватисвійвибір.

Запис на дошці.Т е м а:Зіткненняоригінальності,неповторностізістандартом.Зображенняборотьбизвідьмамивдавнічаси.

О с н о в н а д у м к а (і д е я):Засудженнянесправедливостівладнихорганів.Віравперемогудобрайкраси.


Гра «Чотиривірш на листочках».УМарійкиДопитливоїрозсипавсябукетикосінніхлисточків,на

якихнаписанісловаізвіршаВ.Симоненкапронеповторністьсвіту,йогокрасу.«Зберіть»чотиривірш.

138

Відповідь:Іхочетьсявсюземлюобійняти,ійтишукатьнечуванихпригод…О,скількимузикинатхненноїбагатоушумікаламутнихвод.

(В. Симоненко.)

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитися виразно читати вірш Л. Костенко; скласти діалог

зАнною;зробитиілюстрації.


2всю

5ійти

15вод.

3землю

8пригод…

6шукать

12багато

4обійняти,

13ушумі

10музики

14каламутних

1Іхочеться

9О,скільки

7нечуваних

11натхненної

139

УРОК 31

Тема. Є.Гуцало.«ОленьАвгуст».Мета: ознайомитиучнів ізжиттям і творчістюписьмен-

ника;допомогтиусвідомитиідеютвору;розвиватинавичкивиразногочитання,переказуоповідання,характеристикиобразівтаїхпорівняння;прищеп-лювати здатність відстоювати власний погляд насвітісвоїпереконання;виховуватигідність,праг-неннядосамопізнаннятасамовдосконалення.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів для ді-тей,ілюстраціїдоних.

Теорія літератури: оповідання,характеристикиобразів.

Хід урОку



III. АКТУАЛІзАцІЯ ОПОРНИх зНАНь УЧНІВПеревіркадомашньогозавдання.

1. Виразне читання.УчнізачитуютьпоетичнірядкиізвіршаЛ.Костенко«Кольорові

миші»,якізапам’яталисяїмчивразилиїхнайбільше;коментуютьпрочитане.

2) Огляділюстрацій.3) Розігруваннядіалогівупарах.


1. Слово вчителя.Він«примушуєнас зазирнутиу саму суть буденного,побачити

його красу і змістовність, оцінитижиття в усіх його проявах. Вінсправжній майстер і чарівник, який уміє словом торкнутися люд-ськоїдуші,створитиіззвуківсимфонію,іцямузикапідноситьнаснад дріб’язковістю й буденністю, робить чистішими й благородні-шими»,— так захоплено говорив про свого колегу по перу ЄвгенаГуцала інший письменник, автор детективних романів РостиславСамбук.

Ідійсно,маленькігероїоповіданьіповістейлауреатаДержавноїпреміїім.Т.Г.ШевченкаЄ.Гуцала,добрііщедрідушею,обдарованібагатоюфантазією,нестандартниммисленням.Часто їмдоводиться

140

стикатисязізлом(навітьусвоїйдуші),аленезнаючизла,минемо-жемо повністю оцінити й усвідомити безмежжя та велич добротилюдської.

«Олень Август»— так дещо незвично називається оповіданняЄ.П.Гуцала.Прощожвоно?

Усіви,напевно,любитекіно.І,можливо,навітьмрієтеуньомузнятисяабохочподивитисязблизька,якцеробиться,познайомити-сязакторамийрежисерамитапостановникамикінофільму.

ХлопчиковіЖеніякраз і трапиласятаканагода.Автім,почи-таймооповідання.

2. Виразне читання оповідання Є. Гуцала «Олень август».


4. робота в групах пошуково-дослідницького характеру.

1-ша групахарактеризуєобразхлопчикаЖені,відповідаючинапитання:

—Скількироківхлопчикові?—Якайогозовнішність,поведінка?—Яківінмаєоцінкиушколі?—ЧомуЖенянемігвідійтивідзнімальногомайданчика?—Якістосункисклалисяухлопцязрежисером?(На це питан-

ня учні відповідають ланцюжком, наприклад: розуміння Жені, що заважає Альтову — захоплення — …)

—ЯкірисихарактеруЖенієзвичайними,аякі—незвичайними?—ЧомуАльтоврозгнівавсянахлопчика?—ЯкЖенясприйнявобразливісловановогознайомогонасвою

адресу?—Чим запам’ятовується хлопчикЖеня, чого в нього можна

повчитися?—З ким із літературних героїв раніше вивчених творів міг би

потоваришуватиЖеня?

2-га групахарактеризуєобразАльтова,заповнюючи«анкету»:ПрізвищеВікРід занятьЗовнішністьСтавлення до своєї роботиСтавлення до людей, дітейРиси характеруОсобливості поведінки

141

3-тя групадоводить,щоданийтвір—оповідання,знаходитьеле-ментисюжетутапозасюжетніелементи-описи,визначаєїхнюроль.

5. Оголошення результатів роботи в пошукових групах.


Гра «Визнач характер героя».МарійкаДопитливапроситьз’єднатистрілочкамиякостіхарак-

терузіменамигероївоповіданняЄ.Гуцала«ОленьАвгуст».фантазер байдужийдороботиромантик цікавийприземленалюдина Альтов оптимістпесиміст Женя спостережливийнепослідовний прагнестатикращимнеуважний нестриманийдовірливий чутливий

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯПрочитати оповідання, навчитисяпереказуватипригодуЖені,

коментувати її,порівнюватиЖенюзаналогічнимигероями іншихкнижок;зробитиілюстрації.


УРОК 32

Тема. І.Жиленко.«Жар-птиця»,«Підкова»,«Гномубу-феті».

Мета: ознайомитиучнів ізжиттям і творчістюписьмен-ниці, допомогти їм усвідомити ідейно-художнюцінністьїїпоезій;розвиватинавичкивиразноготаусвідомленого читання поезій, коментування їх-ньогозмісту,знаходженняйпоясненняприкладівхудожніхзасобів;виховувативміннябачитикрасунавколо,цінуватидоброту,дружбу.

Обладнання: портрет письменниці, збірки її творів, ілюстраціїдовиучуванихпоезій.

Теорія літератури: ліричний вірш, ліричний герой, художні засобивиразності,тема,ідея.

142

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.1) Виразнечитання.УчнізачитуютьепізодиоповіданняЄ.Гуцала,щосподобалися,

запам’яталися,вразилиїхнайбільше.2) ПереказпригодиЖені.3) Характеризуванняобразів.4) Огляділюстрацій.

2. «круглий стіл».Учнівиступаютьуроляхгероївлітературнихтворів.Ціперсона-

жі відзначаютьсянеординарнимипоглядамина світ:Федько-хала-мидникзоднойменногооповіданняВ.Винниченка,Павликзопові-дання С. Черкасенка «Маленький горбань», Олесь з оповіданняГр. Тютюнника «Дивак», Анна з вірша Л. Костенко «Кольоровімиші», Том Сойєр із творуМарка Твена «Пригоди Тома СойєраіГеккельберіФінна»таін.

(«Круглий стіл» проводиться у формі рольової гри, кожен готує і висловлює 1—2 репліки про свої мрії відповідно до характеру обраного героя.)


1. Слово вчителя.ПоетесаІринаЖиленко,ізтворамиякоїмисьогодніпознайоми-

мося,народилася1941рокувКиєві.Цемісто—їїнезмінналюбов,колискаїїтворчоїдуші.Іхочписьменницізаразужечималороків,душаїїзавждимолода,відкритадлякрасийдивсвіту.Уцьомумиможемопереконатися,читаючипоезіїІ.Жиленко.

2. Виразне читання вірша «Жар-птиця».


4. Евристична бесіда. 1)У яких творах ви вже зустрічалиЖар-птицю?Змалюйте її

«портрет».

143

2)Щоозначаютьвислови«пійматиЖар-птицю»,«знайтипероЖар-птиці»?

3)Зякимвивченимранішетворомможнапровестипаралелі? («Кольоровімиші»Л.Костенко,ґава—сусідАнни.) 4)Якимипочуттямипронизанапоезія? (Замилування світом ізЖар-птицею-мрією; легким гумо-

ром,світлимоптимізмом.)

5. Виразне читання поезії і. Жиленко «Підкова».

6. Обмін враженнями від прочитаного.

7. Самостійна робота.З а в д а н н я:визначитигрупихудожніхзасобів,ужитихувірші

«Підкова»,з’ясуватиїхнюрольутворі.Зелений, рожевий, фіалковий (сніг); протрюхикав; на місяць

схожим, серпиком лежала; розгубились літаки, кричали «Мама!»; роззявили; роззяв; голубий, ніжно-фіалковий, золота; вже так і буть; день при дні; звичайним, легкий, рівний; пада, пада, пада.

8. Експрес-інтерв’ю на тему «Що таке щастя, і чи допоможе досяг-ти його знайдена підкова?»

9. Виразне читання вірша і. Жиленко «Гном у буфеті».


11. Гра «Заповни анкету».З а в д а н н я:заповнитижартівливупаспортнухарактеристику-

анкетудлягнома.

Ім’я Буфетнийгном

Вік Тристоліття

Риси зовнішності Старенький,убагряномуковпачку,маєвиглядфранта

Заняття Золотитьнасвятасервізи,нашіптуєдітямказки

Уподобання Любитьпитикакао,смоктатим’ятнігостинці,довгоісолодкоспати

Друзі Дідусь,мама,діти,маркізазфарфору,цвіркуни-музиканти

Риси характеру Добрий,суворий,працьовитий,ввічливий,клопіт-ливий,непосидющий

144


Вікторина на уважність.Длятого,щобперевіритиуважністьучнів,МарійкаДопитлива

приготувала вікторину, якуможна провести у письмовійформі таодержатиоцінку(1правильнавідповідь—1бал).

1)ЧимгодувалиЖар-птицю?(Родзинками.) 2)ЯкіочібуливЖар-птиці?(Якнамистинки.) 3)ДежилаЖар-птиця?(Устолиці.) 4)ЯкіжурналичиталаЖар-птиця?(«Барвінок»,«Мурзилка».) 5)НачомуїхавДідусьМороз?(Наконі.) 6)Ізчогобулазробленапідкова?(Іззолота.) 7)Скількироззявдивилисянапідкову?(Сімсот.) 8)Куди зібралася поїхати лірична героїня вірша «Підкова»?

(ВЛапландію.) 9)Щодававгномслухнянимдітям?(Шоколадки.)10)Якгномготуєтьсядосвят?(Золотитьсервізи.)11)Укогогномнавчивсячемнихманер?(Умаркізизфарфору.)12)Якгномрозважаєдітейудовгізасніженіночі?(Нашіптуєїм

казки.)

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразночитативіршіІ.Жиленко,коментуватиїхній

зміст,знаходитиіпояснюватиприкладихудожніхзасобів;зробитиілюстраціїдовіршів;підготуватисядотематичногооцінювання.


УРОК 33

Тема. Тематичнеоцінювання.Мета: виявитирівеньзнань,умінь інавичокучнівзме-

тою корекції; розвивати логічне та образне мис-лення,зв’язнемовлення,пам’ять;виховуватикра-щі людські якості; давати поняття про цінності,якіпотрібноберегтивсучасномусвіті.

Обладнання: тестові завдання,виставкаучнівських ілюстраційдовивченихтворів.

Теорія літератури: оповідання, ліричний вірш, кіноповість, художнізасобивиразності,ліричнігерої,художніобрази.

145


II. мОТИВАцІЯ НАВЧАЛьНОї ДІЯЛьНОсТІ шКОЛЯРІВ


1. інструктаж до написання робіт з тематичного оцінювання.

2. Написання контрольної роботи.і варіантІ— І І р і в н і(Закожнуправильнувідповідьученьотримує1бал.)1. Укажіть, защо Захарко з оповідання С. Черкасенка «Ма-

ленькийгорбань»побивПавлика? а) БоПавлик викинув палички, якими намітилижайворо-

нячігнізда; б) бо Павлик закинув,що розкаже матері Захарка про те,

щотойпалитьцигарки; в) боПавликалюбилидівчата.2. Стрілочкамипоєднайтеназвувіршазвизначеннямйогоос-

новноїдумки(ідеї).

Л. Костенко«Пісенькапро

космічногогостя»

І.Жиленко«Жар-птиця»

Утвердженнядумкипроте,щоівдалекомумайбутньому

цінуватимутьсядружба,добро-та,гостинність.

Завждиєвжиттінезвичайні,яскравіособистості,якихне

розуміютьоточуючі,щозвиклидосірихбуднів.

Ріднийдім—фортеця,інайдо-рожчалюдина—мати.

С. Чернілевський«Теплотародинного

інтиму»

3. Продовжітьречення. ОленьАвгустзоповіданняЄ.Гуцала—це…І І І р і в е н ь(Закожнуправильнувідповідьученьотримує2бали.)1. Розкажіть про пригоди Сашка з кіноповісті О. Довженка

«ЗачарованаДесна».2. Поясніть,чимособливадівчинкаАнназпоезіїЛ.Костенко

«Кольоровімиші».

146

І V р і в е н ь(Заповнувідповідьученьотримує5балів.)Напишітьтвір-роздумнаоднузтем:1)Краса зовнішня ікрасалюдської душі (внутрішня):щоваж-

ливіше?2)Женя, герой оповідання Є. Гуцала «Олень Август», у колі

своїхлітературнихдрузів:спільнетавідмінне.

іі варіантІ— І І р і в е н ь(Закожнуправильнувідповідьученьотримує1бал.)1. Укажіть,чомуПавликзоповіданняС.Черкасенка«Малень-

кий горбань» не дозволив дідові побити Захарка, хоча тойізавдавйомукривди.

а) Тому що придумав інший план помсти, ще більш до-шкульний;

б) томущобоявсяЗахарка; в) томущовмівпрощати,нетерпівнасильствайзла.2. Поєднайтеназвувіршазвизначеннямйогоосновноїдумки:

Л. Костенко«Дощполив»

І. Жиленко«Гномубуфеті»

Природакрасиваубудь-якихсвоїхвиявах,требавмітилише

побачитицюкрасу.

Урідномудомілюдинізавждидобре,затишно,спокійно.

Любовідобротарідних—ценайкраще,щоєулюдини.

С. Чернілевський«Забулавнучкавбаби

черевички»

3. Продовжітьречення. КольоровімишіводнойменномувіршіЛ.Костенко—це…

І І І р і в е н ь(Закожнуправильнувідповідьученьотримує2бали.)1. РозкажітьпрородинуСашка,героякіноповістіО.Довженка

«ЗачарованаДесна».2. Поясніть, чим приваблює вас маленький горбань Павлик

зоднойменногооповіданняС.Черкасенка.

147

І V р і в е н ь(Заповнувідповідьученьотримує5балів.)Напишітьтвір-роздумнаоднузтем:1)Що такещастя і якішляхи до нього: чи допоможе в цьому

підкова?2)Чивпливаєкрасаприродиналюдинуічизавждинавколиш-

нійсвіттакийкрасивий?

ІV. ДОмАшНє зАВДАННЯПідготуватиматеріалидля«поетичноївітальні»(випереджаюче

завдання).

УРОК 34

Тема. І.Калинець.«Писанки»,«Дивосвіт».Мета: ознайомитиучнів ізжиттям і творчістюписьмен-

ника, допомогти осягнути красу й оригінальністьйогопоезій;розвиватинавичкивиразногочитанняліричних творів, коментування ролі метафор тапорівняньуних,поєднанняреальноготауявного;навчати точно характеризувати образи; виховува-тилюбовдорідних,доприроди,естетичнісмаки.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, кількаписанокзрізнимивізерунками,малюнкамиабоїхфотографії.

Теорія літератури: метафора, порівняння, своєрідність форми лірич-ноготвору,верлібр.

Хід урОку



III. АНАЛІз КОНТРОЛьНОї РОбОТИ (ТЕмАТИЧНОгО ОцІНюВАННЯ)


«Поетична вітальня».(Створюється затишна обстановка, діти сідають у коло чи

півколо, клас прикрашений рушниками, калиною, писанками.)

148

В е д у ч и й (або в е д у ч а).Поезіє,сонцемоєоранжеве!ЩомитіякийсьхлопчиськоВідкриваєтебедлясебе,Щобстатинавікисоняшником.

(І. Драч)

ВідкриємоімидлясебедивосвітпоезіїІгоряКалинця,сучасно-гоукраїнськогописьменниказіЛьвова,лауреатаДержавноїпреміїімені Т. Г.Шевченка та літературної премії імені Василя Стуса.Йомудовелосявитриматишістьроківув’язненняітрирокизаслан-ня лише за те,що він завжди палко любивУкраїну, писав про цетвори, не бажав плазувати перед «сильними світу цього». Такаждоляспіткалаійогодружину,письменницюІринуКалинець.

П е рши й у ч е н ь.«ЛицаркраїниЛицарії»,«синкраїниКоля-док», І. Калинець узяв з дитинства у довгу й нелегку мандрівкужиттясвітлумаминуйбатьковунауку,здоровийнаціональнийдух,відчуттянерозривногозв’язкузісвоєюземлею,їїтрадиціями,висо-коюдуховноюкультурою,виплеканоюбагатьмапоколіннямипред-ків.Осьйогопоезія«Писанки»—світлийспогадіздитинства.

(Виразно читає поезію «Писанки» або розказує напам’ять.)Д р у г и й у ч е н ь:(показує писанки з різними візерунками або

фото, малюнки.)Вчені твердять,що писанка прийшла до нас із сивої давнини,

здохристиянськихчасів—вонаіснувалавжеутрипільськійкуль-турі.Яйцезавжди,вусіхдавніхкультурах,символізувалосвітопо-чаток. Наші пращури уявляли світ як велетенське яйце— небовважалосяйогосклепінням,анижнячастинашкаралупиобіймалапідземний світ. Крашанки, писанки символізували пробудженняприроди,початокновогоциклужиття.Апісляприйняттяхристи-янствасталищейсимволомВоскресінняІсусаХриста.

Т р е т і й у ч е н ь. Урочистий, святковий, навіть казковий на-стрій поезії І. Калинця «Писанки» зумовлений тим, що передаєодин із найдорожчих, найяскравіших спогадів дитинства автора,пов’язаний з рідною людиною і з дивовижним світом мистецтва,близькимсерцюкожногоукраїнця.

Мама,якдобра берегиняродини,роду іжиттявзагалі, тримаєусвоїхдолоняхуженепростописанки—«яснісонця»,анеповтор-нийсвітказкиікраси.Поезіянавдивовижубагатазоровимиобраза-ми, й основну роль у ній відіграє метафора (цибулинний золотий узвар, писанка оранжево горить, дзвенить, як згусток сонця, пи-санки — ясні сонця).

149

МайстерновиписанаКалинцевапоезія ісаманагадуєдивовиж-но мерехтливу «у філіграннім сплеті ліній» писанку, яйце-райце,зякогопостаєдушанашогонароду.

(М е т о д и ч н а п о р а д а.Можна організувати розпис писанок (використовуються яйця, з яких через дірочки видувається рід-кий вміст). Або дати таке завдання додому, ознайомивши уч-нів із технологією роботи).

В е д у ч и й.УІгоряКалинцяєдочкаДзвенислава.Длянеї,ата-кождлябагатьохмаленькихчитачівпоетвидавзбірку«КнижечкадляДзвінки».

Поезії наповнені радісним відчуттям людини— частинки гар-монійногосвіту.Письменникумієвестидіалогзусім,щойогоото-чує, бачити світ по-дитячому. В основі його творів лежить пер-соніфікація—видметафори,колипредметам,явищамприродитапоняттямнадаютьсявластивостілюдини.

(Учні читають або розповідають напам’ять вірші «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» та ін.)

Ч е т в е р т и й у ч е н ь. Наші давні предки «оживлювали»,«олюднювали» довколишній світ. Веселка нагадувала дівчину,котра «надягла… стрічок-стрічок, як у свято, взяла коромислоіпішладорічки».Хібанетакукраїнськікрасуніусвятковіднізав-жди прибирали свої коси стрічками, різнобарв’я яких нагадуваловеселковісмуги?

Увірші«Стежечка»героїня—неживаістота—нагадуєпустот-ливе,цікаве,залюбленеусвітдівчатко.(Алежсвіткрасний—голо-вакрутиться),адим,щовтіквідвогнища,простоусиніхджинсах,розпатланий, подався у мандри. Цей бешкетник-дим прихопив ізсобоютількиспеченукартоплину,таккортілойомуподивитисянамісто! Виразний натяк на казковий сюжет прочитується і в поезії«Блискавка».

П ’ я т и й у ч е н ь. Довірливий, емоційний тон поезії циклу«Дивосвіт»створюєтьсянелишезавдякиперсоніфікації,айзадо-помогоюпестливихслів,особливоїпоетичноїформи—верлібру.

Верлібр,абовільнийвірш—одинізвидіввіршів,ритмічнаєд-ність якого ґрунтується на відносній синтаксичній завершеностірядків (речень) і на їх інтонаційній подібності. Верлібр не поді-ляєтьсянастопи,рядкийогомаютьрізнудовжину,різнукількістьнаголосів, довільно розташованих. Верлібр не використовує рим,томунеподіляєтьсяінастрофи.

В е д у ч и й.Осьмийпознайомилися здивосвітомпоезій І.Ка-линця. Мабуть, чарівність цих віршів, незвичайність привабилакожного з нас, викликала бажання читати твори письменникаще

150

іще.Аджевнихоспівуєтьсяте,щознайоме,близьке,дорогенам—найдорожчалюдина—матуся,стежина,щоведедорідногопорога,ясне сонечко, студена вода з криниці й багато всього, без чого неуявляєтьсянашежиття.

V. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразноівдумливочитативіршіІ.Калинця,одинзних

вивчитинапам’ять;вмітикоментувативірші,пояснюватирольху-дожніхзасобівуних;зробитидотворівілюстрації.

VІ. ПІДсУмОК

д О д а Т О к д О у р О к у 3 4Писанка— символ-вшанування прародителя світу, могутнього

бога Рода, який має здатність перетворюватися в сокола. У пред-ковічнічасиСокіл-Родзнісзолотеяйце,зякогонародивсяВсесвіт.Залегендою,писанкипринеслилюдямптахи.Булоцедужесувороїзими.Божі створінняневстигливилетітиувирій. І сталигинути.Людипозабиралиптахівдосвоїхосель,відігріли,анавеснівідпус-тилиувирій.Звідтиптахи,незабарившись,повернулися,анакри-лах своїх разом з чарівною весною принесли дивні яєчка. Відтодіз приходом великого весняного дня люди почали писати писанки.Вонивірили,щоптахизнаютьбільшевіднихтаїнужиття,бовсобіносятьяєчко—символнародження,Сонця,воскресіння.Уписанцізосереджена чарівна магічна сила, наділена особливою святістю,здатністюприноситидобро,щастя,любовтадостаток.

КрашанкачервоногокольоруприсвячуваласябоговіСонцяйозна-чаларадістьжиття,адлямолодих—любовтанадіюнаодруження.ЖовтийколірспіввідносивсязМісяцемізірками,авгосподарстві—зурожаєм, блакитний—знебом,повітрям,а отже, здоров’ям, зеле-ний—звесною,воскресіннямприроди,бронзовийозначавплодючістьтабагатідариМатері-Землі,чорнийзбілим—пошанудушпомерлих,подяку їм за опікунство.Чорнийколір знаменував пору досвітків таночідотретіхпівнів,атомутемнаписанказачаровувалазлісили.Пи-санка з зображеннямДереваЖиття—то символбезсмертялюдини.Трикутникзавждисимволізуєтристихії—воду,повітряйвогонь,ащематір,батькаідитину.Вінєтакожзаповітомбатьків-предків,пересто-рогою для нащадків.Писанкамає сорок клинців-трикутників і по-в’язана не лише з чарівним числом три, а й з усімжиттям.Коженклинецьмає свій зміст і присвячений Сонцю,Місяцю, зорям, воді,повітрю, оранці, посіву, проростанню, дозріванню хлібів, збираннюврожаю,молотьбі,саду,пасіці,приплодухудобиітаін.,адаліще—родині,народженню,добру,щастю,одруженню…

151

УРОК 35

Тема. І. Калинець. «Хлопчик-Фігурка, який задоволе-нийсобою».

Мета: ознайомити учнів із твором письменника, допо-могти зрозумітийого суть та ідейно-художнє зна-чення;розвиватинавичкивиразногочитання,ви-словлювання своїх думок з приводу прочитаного;розвивати творчу уяву, фантазію; виховувати оп-тимістичнесвітобачення,позитивнемислення.


Теорія літератури: оповідання,казка,художнійобраз,дійовіособи.

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.1) Виразнечитання.Учнірозповідаютьнапам’ятьвіршіІ.Калинця(упарах,учням-

асистентамчивчителеві),обґрунтовуютьсвійвибір.2) Огляділюстрацій.

2. Гра «Поєднай поняття».МарійкаДопитлива пропонує учням поєднати стрілочками по-

няття (образи і їхняхарактеристика),якієувіршахІ.Калинця ізциклу«Дивосвіт»:

писанакрасуня

дзиґа

князенкоСоняшник

матимояпідземна

веснянакалина

сонце

дим

трамвай

гайнувугай

розпатланий

п’єтап’єкалиновуводу

нехочезабратизменесвоюподобу

студениммолокомменепоїть

іззолотимчеревикомвруці

королеватемряви

такаверченати

152


1. Слово вчителя.ПеруІ.Калинцяналежатьнелишепоетичнітвори,айоповідан-

ня-казка«Хлопчик-Фігурка,якийзадоволенийсобою».Тожпоман-друємовказковийсвіт,майстерностворенийписьменником.

2. Виразне читання твору і. калинця «Хлопчик-Фігурка, який задо-волений собою».

3. Словникова робота.(Проводитьсязапитаннямиучнів.)


5. Евристична бесіда.1) Зякиминовимипоняттямивипознайомилися?Пояснітьзна-

ченняслів«спадщанці»,«пластуни».2) Знаннямизякихіншихпредметів,окрімлітератури,можна

збагатитися,прочитавшиоповідання?3) Які особливості сюжету оповідання ви помітили? Як ви га-

даєте,чироблятьціособливостітвірцікавішим?


Запитання від Марійки допитливої.МарійкаДопитливапридумаладляучнів«хитре»запитання:—Як даний ланцюжок слів пов’язаний із твором І. Калинця

«Хлопчик-Фігурка,якийзадоволенийсобою»:майбутнє — минуле — сучасне

(За такимпринципому творі розташовані «Життєписи»Хлоп-чика-Фігурки.)

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитися виразно читати оповідання-казку, характеризувати

образголовногогероя,переказуватийогопригоди;зробитиілюстра-ціїдотвору.


153

УРОК 36

Тема. І.Калинець.НовіпригодиХлопчика-Фігурки.Мета: допомогтиучнямглибшеусвідомитикрасуйпри-

вабливість, художню досконалість творів І. Ка-линця; розвивати образне мислення, фантазію,уяву, вміння характеризувати образи на основіповедінкитавчинківгероїв;виховуватиестетич-ні смаки, позитивні погляди на світ і своє місцевньому.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів для ді-тей,ілюстраціїдоних,учнівськіілюстрації.

Теорія літератури: уявне, фантастичне, реальне, характеристика об-разу.

Хід урОку



III. АКТУАЛІзАцІЯ ОПОРНИх зНАНь УЧНІВПеревіркадомашньогозавдання.

1. Виразне читання.Учні зачитують уривки з твору «Хлопчик-Фігурка…», які за-

пам’яталися,сподобалисяїмнайбільше.

2. Складання плану.УчніроблятьувиглядіпланузаписпригодХа-еФавреальному

життілюдей.


4. Проблемне завдання.Учням треба пояснити назву твору, з’ясувавши, який відтінок

значення(негативнийчипозитивний),наїхнюдумку,несутьслова«задоволенийсобою».


1. робота зі схемою.Учительпропонуєпоміркувати,якііззазначенихрисхарактер-

нідляХлопчика-Фігурки.Задопомогоюсхемискладаєтьсяхарак-теристикаХа-еФа.

154

добрий кмітливийобережний талановитийцікавий сміливийввічливий грубийдопитливий Ха-еФ боязкийжиттєрадісний ніжнийфантазер витривалийрозумний пихатий

2. Слово вчителя.Хлопчик-Фігуркасказав,що,окрімтихтрьохжиттєписів,яківін

написав Ганнусі, Соломійці та Богданкові, він може написати своюбіографіюкожномуучневі,іценебудутьсхожіміжсобоютвори.

АлеминестанемочекатинаХа-еФа,аспробуємосаміскластиоповіданняпроновіпригодиХлопчика-Фігуркивреальномужиттіабойогоновубіографію(наприклад,яквінставторговельноюмар-кою, емблемою певних змагань; як допоміг учителю математикийучням;якпотрапивузоопаркчициркіт.ін.).

3. Складання творів (на чернетках).

4. Зачитування творів із взаєморецензуванням.

5. Міні-диспут на тему: «Чи завжди це добре — повсякчас бути задоволеним собою?»

V. ДОмАшНє зАВДАННЯЗакінчитироботунадтвором«НовіпригодиХлопчика-Фігурки»;

написативіршверлібромустиліІ.Калинцяпроякесьявищеприродичисвяткуваннятрадиційногонародно-релігійногосвятаувашійро-дині(забажанням);зробитиілюстраціїдовласнихтворів.


155

УРОК 37

Тема. Е.Андієвська—українськаписьменницяіхудож-ниця,щоживевНімеччині.Їїказки-притчі.

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Е. Ан-дієвської,жанром притчі; розвивати навички ви-разного читання прозових творів, коментуванняїх, визначення прихованого повчального змісту,виділення фантастичних елементів; виховуватипрагненнядогармонійногожиття.

Обладнання: портретписьменниці, репродукції її картин, збір-китворів,ілюстраціїдоних.

Теорія літератури: казка,притча,прихованийзміст(підтекст).

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.1) Заслуховуванняучнівськихтворчихробіт.2) Огляділюстрацій.


1. Слово вчителя.ЕммаАндієвська—українськаписьменницяйхудожниця,яка

мешкаєвНімеччині.Вона—лауреатлітературноїпремії іменіТа-расатаОлесяАнтоновичів,людиназоригінальними,неповторнимипоглядаминажиттяімистецтво.

НародиласяЕммаАндієвська19березня1931рокувмістіСталі-но(теперДонецьк).1943рокуемігрувалазакордон,жилауФран-ції,США.Вона—авторка15поетичнихзбірок,10прозовихкнигтабагатьохмалярськихвиставок.

У Е. Андієвської є цикл не зовсім звичайних казок-притч,об’єднанихспільнимпочаткомізакінченням.

Шакалприйшовдовіллинакраюпустелііпознайомивсязкон-сервноюбляшанкою,якалежаланаверанді.Вонипочалирозмовля-типроте,щолюдиїхнерозуміють,забувають,«щоречі,якіперебу-вають в людському оточенні, олюднюються», теж мають душу.

156

Бляшанка нагодувалашакала і попросила, поки не повернутьсялюди,розповістиїйщосьцікаве.Ішакалпочаврозповідатиказки,аленезовсімзвичайні—цебулипритчі.

Притча—невеликеоповідання,якеміститьповчаннявіноска-зальній,алегоричнійформі,щосхожанабайку.Однаксмислпритчібільшзначимий:вонаілюструєважливуідею,торкаючисьпроблемморалі,загальнолюдськихзаконів.Притчачастослужитьдляпря-моїнастановичитачущодоповедінки,вчинків.

У кінці цього циклу казок консервна бляшанка прощається ізшакаломіговорить,щоїйбракуватимейоготовариства.Воназаува-жує, що «час надто швидко збігає, коли він приємний, і надтоповільно,колинеселихо».Шакалнеобіцяєщеразприйти,говоря-чи,щообов’язкинедляньогоі«повертатисятуди,детобібодайнакоротку мить було добре, завжди означає розчаруватись». Він ідевпустелюйзникаєзочей.Консервнажбляшанкарозповідалаша-калові«Казкупрояян»,зауважуючиприцьому:їївонадоситьчас-точулавідбатьків,щопильнували,абинадмірнезосередженнянавласнійособінепризвелодозайвихускладнень.

2. Виразне читання «казки про яян».

3. Словникова робота.Б л яш а н к а — банкаізжерсті;к е л ь м а — будівельнийінструмент,лопатка;г л и п н у в — глянув;о п а л и н е м ощ і — напаласлабість;б р а м а — міськіворота;н а с е л ь н и к и — мешканці,жителі;п о г у з и р — позав’язку.


Гра «Знайди чарівне слово-ключ».МарійкаДопитливапропонуєучнямзнайтичарівнеслово-ключ,

закреслившисімлітерврядку

ТСІМИЛІТЕР

(Требазакреслитибукви,якіскладаютьслова«сімлітер».)

Відповідь:ти.

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитися виразно читати казку, виділяти її фантастичні еле-

менти;зробитиілюстраціїдотвору.


157

УРОК 38

Тема. Е.Андієвська.«Казкапрояян».Мета: допомогти учням глибше усвідомити притчевий

зміст іхудожнювартістьказки;розвиватинавич-ки визначення головної думки твору, ключовихфраз;висловлюватисвоїдумкипропрочитане;ви-ховувати повагу до морально-етичних цінностей,щодопомагаютьбачитиірозумітикрасутаприва-бисвіту.

Обладнання: портретписьменниці,збіркиїїтворів,репродукціїкартин,ілюстраціїдоказки.

Теорія літератури: притча,казка,головнадумка.

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.1) Виразнечитання.Учні зачитують епізоди, які їм найбільше запам’яталися, ко-

ментуютьїх,виділяютьфантастичніелементи.2) Огляділюстрацій.

2. «Літературний диктант» від Марійки допитливої. 1)Хторозповідаводинодномуказки?(Шакаліконсервнабля-

шанка.) 2)Чимзаймавсяхлопчик,герой«Казкипрояян»?(Паскіз.) 3)Якхлопчикпотрапивдокраїнияян?(Вінупавзіскель.) 4)Щобудувалияяни?(Довгівежі.) 5)Чому яянине відповідають на запитання інших? (Томущо

чуютьлишесебе.) 6)Чимхарчуютьсяяяни?(Власним«я».) 7)Чому дідусь почув хлопчика? (Бо чужинець, так і не став

справжнімяянином.) 8)Якможнабуловийтизміста?(Черезсімбрам,яківідкрива-

лисянаслово«ти».) 9)Чому ніхто змешканців країни яян неміг вийти замісто?

(Бовонинемогливимовитислово«ти».)

158

10)Чомухлопчиквирішивподбатипростарого?(Бохлопчикнемавбатьків.)

11)Що хотів хлопчик для старого? (Щоб той дихнув свіжимповітрям,побувнаволі.)

12)Що опинилося за плечима у хлопчика замість дідуся? (Мі-шокзкоштовностями.)


1. робота з текстом твору.З а в д а н н я I:відшукативказціключовіфрази,якібхаракте-

ризувалияян.

(Коженяянинзнаєтількисвоє«я»ітомузапитаньіншоїлюди-нипростонечуєіпод.)

З а в д а н н я I I: (використовуєтьсяметод «Мозковийштурм»):визначити головну думку твору (записуються всі варіанти, обгово-рюються,вибираєтьсянайбільшточний.)

(Людинанеможежитибезіншихлюдей;маєповажатинелишесебе,айоточуючих;людинасильнадружбоюідобротою;гуртомможнаподолативсітруднощііпод.)

2. Творча робота.З а в д а н н я I:записати,якимизв’язкамилюдинапов’язанаіз

зовнішнімсвітом,зіншимилюдьми.

Зовнішній

світ

Інші

люди

«Я» «Я»

природа

суспільс

тво

сім’я

космос

якгромадянинякчленродини

якпрацівник

якучень

яксу

сід

З а в д а н н я I I: знайти в казці-притчі про яян і записати по-вчанняувиглядіправил.

природа

159

(Будьнаполегливим,шукайвиходу ізскрутногостановища,незневіряйся,непадайдухом.

Прислухайсядодумкиінших,поважайлюдей,прагниїмдопо-могтивразіпотреби.

Повчитисячомусьхорошомувіншихніколинесоромно.Не будь зарозумілим, пихатим, таким,що поважає лише себе,

своє«я»,вважаєсебеісвоюроботунайкращими.Будьвдячним,чемним,добрим,шануйстарих,допомагайїм,не

думаючипровинагороду.Цінуйволю,незалежність.Вмій бачитикрасу світу,йогопривабливість і намагайсяжити

щасливотагармонійно.)

3. Експрес-інтерв’ю на тему «Якби я потрапив до країни яян» (або «Якби мені дістався мішок із самоцвітами»).


Гра «Вибери потрібні слова».МарійкаДопитливапрочиталакількауривківізвіршів,афориз-

мівірозгубилася:якийжезнихбільшепідходитьдоголовноїдум-кинашогоуроку.Допоможітьїй.

Блажен,хтогордощівнемає,Вкогодухпихинесидить!Хтовскриняхзолотанедбає,Хтонагромадузвикробить.

(О. Кониський.)

«Робидобро—меніказаламати,—Ічистусовістьневіддайзашмати!»

(Д. Павличко.)

Щастяхочештизазнати?Щастядурнонедається:Тількитоййогопридбає,Хтозайоговбоїб’ється.

(Б. Грінченко.)

Твоєжиттяіщастяміжлюдьми,Боправдаілюбовнаїхнімбоці.

***Живелиштой,хтонеживедлясебе,Хтодлядругихвиборюєжиття.

(В. Симоненко.)

160

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯСкластиза«Казкоюпрояян»кросворди,ребуси,шаради,голо-

воломки;підготуватизабажаннямуснийтвір«Чисхожийячимосьнаяянина?»


УРОК 39

Тема. В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки».Мета: ознайомитиучнів ізжиттям і творчістюписьмен-

ника,зацікавитиїхтвором«ТореадоризВасюків-ки»;розвиватинавичкивиразногочитання,пере-казупрозовоготвору,коментуванняйого,аналізуповедінки героїв, їхніх вчинків; виховувати оп-тимізм, активнужиттєву позицію, розвивати по-чуттягумору.


Теорія літератури: повість,пригодницькийтвір.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.1) Оглядпідготовленихучнямикросвордів,ребусів,шарад, го-

ловоломок.2) Заслуховуванняуснихтворів«Чисхожийячимосьнаяянина?»


1. Слово вчителя.Відомий у світі український дитячий письменникВсеволод Зі-

новійовичНестайконародився1930року вмістіБердичеві,щонаЖитомирщині, в сім’ї службовців. Дитинство його перекреслилавійна.Пізнішеписьменникзгадувавпроцетак:«Саметому,щоди-

161

тинствомоєперервалавійнаідовелосязазнатичималогіркихнеди-тячих переживань, рано подорослішати, мені й захотілося писатидля дітей—повернутися в дитинство і догратися, досміятися, по-фантазуватиразомзюнимичитачами».

Взагалі-тописьменникнелюбитьзгадуватипрострашневоєннелихоліття:«Янелюблюніписатипровійну,нізгадувати.Багатьохдітейвійназламала,єнавітьпоняття“дітивійни”,стражденнідіти.Алеменеврятуваламоявеселавдача,якудалименімама,татоімоїдалекіпредки.

…Коли я був маленьким хлопчиком, страшенно хотів якнай-швидшевирости істативеликим,дорослим.Може,тому,щоябувсправдімаленький,чиненайменшийвкласі.Маленький,худень-кий,ще й рудий. Як вогонь червоний.Мене дражнили “Море го-рить”,”Пожежнакоманда”.Ащевкласімененазивали“Рудийаф-риканськийїжачок”.Чому,спитаєте, їжачок?Атому,щорудево-лоссянамоїйголовістирчало,якголкивїжака».

ГероїВ.Нестайка—дотепні,жваві, веселі, розумні, кмітливі,сміливі діти, якіпотрапляютьу різніжиттєві ситуації, інколина-віть драматичні, і з честю виходять із них. І все це освітлено лю-бов’ю,добротою,легкимавторськимгумором,такщожоденчитачнезалишаєтьсябайдужим.Мабуть,самезавдякицимособливостямтвориВ.Нестайканабулисвітовоїпопулярності.

За повість-казку «Незвичайні пригоди у лісовійшколі» пись-менник удостоєний премії імені Лесі Українки. Фільм за твором«Тореадори зВасюківки» одержав гран-прі наМіжнародномуфес-тивалі в Мюнхені і Головну премію наМіжнародному фестивалівАвстралії,кінофільмзатвором«Одиницязобманом»—спеціаль-ний приз на Міжнародному фестивалі в Габрово, столиці сміхувБолгарії.

Книжку«Тореадори зВасюківки», з якоюми сьогодні ознайо-мимося,включенодоособливогоспискуГ.-К.Андерсена.

СловамиАстрідЛіндгренпромовляєдонаскласикукраїнськоїдитячоїлітературиВсеволодНестайко:«Ясподіваюсь,що,можли-во, книжки мої навівають маленьким читачам більшу людяність,кращерозуміннялюдей».

2. робота з теорії літератури.ТвірВ.Нестайка«Тореадори зВасюківки»—повість-трилогія

(трилогіяскладаєтьсязтрьохкниг).Повість—цевеликийзаобсягомепічнийтвір,уякомудеталь-

норозповідаєтьсяпробагатоподійізжиттядійовихосіб.(Учні роб-лять запис до літературознавчого словничка.)

162

Особливості повісті: зображення значної кількості подій ізжиття одного або кількох головних героїв; розповідний спосібвикладу;тривалийчасдії;докладністьописів ірозповідіпроподіїтаперсонажів;прозоваформа;середнійобсяг.

Повість буває: соціальною, соціально-побутовою, історичною,біографічною, автобіографічною, пригодницькою, науково-фантас-тичною,міфологічною(химерною).

Повість«ТореадоризВасюківки»—пригодницька.Пригодниць-кий твірмає складний, заплутаний сюжет, із його героями трапля-ються цікаві, часом неймовірні пригоди, вони опиняються у склад-нихжиттєвихситуаціях,зяких,звичайно,виходятьпереможцями.Пригодиможуть бути значні, як у творі «П’ятнадцятирічний капі-тан»Ж.Верна,абозвичайні,якічастотрапляютьсяздітьмиуповсяк-денномужитті,як-оту«ТореадорахзВасюківки».

Потребуєпоясненняйсаманазватвору.Хтожтакітореадори?Тореадори—цеучасникикориди(боюзбиками).Коридадуже

популярнавІспаніїтавдеякихіншихкраїнах.

3. Виразне читання.УчнівиразночитаютьуривкизтворуВ.Нестайка«ТореадоризВа-

сюківки» (розділ I)—«Метропідсвинарником.ТореадоризВасю-ківки.Собакевич».


5. Словникова робота.(Здійснюєтьсязапитаннямиучнів.)А в а н т ю р и с т — шукач сумнівних ризикованих пригод,

пройдисвіт;шм а р к а т и й — лайливеслово;в т р у маку — покараю,поб’ю;к л у н я — сарай;у б о ї щ е — лайливеслово;п о д а т и голос — обізватися;в ишк в а р и т и — лайливеслово;л ь о х а — свиня;в с к о ч и т и в х а л е п у — потрапитивнезручне,загрозливе

становище;з а с к о ч и т и зненацька — впіймати,застатинесподівано;н а м ’ я т и вуха — побити,покарати;п и с к л я — малеча,пташеня;п р и ч е п и т и с ь я к р е п ’ я х — нав’язливопристатидокогось;

163

о н у ч а — шматок тканини, якою замотують ноги, вдягаючичоботи,валянки;

р а й р а д а — районнарада,місцевийоргануправління;л а н к о в а — головнавробітничійбригаді(ланці);н а д а в а т и плескачів — побити;н е з н а т и, к у д и о ч і п о д і т и — засоромитися;д а т и д р и з а — втекти,швидкопобігти;с і л ь м а г — сільськиймагазин;г а н г с т е р и — тут:розбійники;б у ц е г а р н я — в’язниця;п у г у т ь к а л о — сова;п і дш т а н н и к и — нижнячоловічабілизна;в т о р о п а в — зрозумів;б е р к и ц ь — упав;п о г о л і в ’ я — худоба;п л а х т а — спідниця,що розкладається на прямийшматок

тканини;к о л г о с п н и й — ізколективногогосподарства;б у г а й — бик;м у р м и л о — лайливеслово;ц а п — козел;к а л а б а н я — яма;в и г і н — пустир,пасовисько;б а н а лю к и — небилиці;н а ф т а л і н — речовина,щовідганяєміль;р е м а н е н т— інвентар;г е й з е р и — тут:фонтани;а н ц и б о л о т н и к и — чорти;і н е т ю т ь к и — нетуди,незвернувшиуваги;шм и н д р и к и — лайливеслово;е к з а м е н наносі — скоро,незабаром;к о с т р и ч и т и с ь — удаванохороброповодитися;д у л я з м а к о м — нічогонеотримати;ж у р а в е л ь — високажердина біля колодязя, за допомогою

якоїопускаєтьсяіпіднімаєтьсявідро;п р и п и н а ч к и — мотузка,доякоїприв’язуютькозу;ц я м р и н и — стіниколодязя.


Гра «Визнач риси характеру героїв».МарійкаДопитливапропонуєучнямпоміркуватийвизначити,

якірисихарактеруЯвитаПавлушівиявилисяупершомурозділі

164

повісті? Чи правильно позначила їх сама Марійка? Знайти по-милки.

веселі нелюблятьнавчатися кмітливі боягузи розумні добрінеслухняні люблятьусеживе несерйозні сміливі допитливі покірнінеобережні недисципліновані дотепні ізпочуттямгумору

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитися виразно читати перший розділ повісті, аналізувати

поведінкугероїв, їхнівчинки,моральнийвибірурізнихжиттєвихситуаціях;зробитиілюстраціїдотвору.


УРОК 40

Тема. В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки».Мета: ознайомити учнів із новимипригодами героїв по-

вістіВ.Нестайка;розвиватипоняттяромантично-го іпригодницького,навичкивиразногочитання,аналізутвору,характеристикигероїв;виховуватипозитивні риси характеру, оптимістичний, діяль-нийсвітогляд.

Обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдоних,кадризкінофільмузаповістю,щови-вчається.

Теорія літератури: гумор, комічне, пригодницький твір, характерис-тикагероїв.

Хід урОку



Ява Павлуша

165


1. Перевірка домашнього завдання.1) Виразнечитання.Учнівиразнозачитуютьабопереказуютьепізоди,якіздалисяїм

найбільшцікавими(абосмішними).2) Роботанадхарактеристикоюгероївтвору.Учніроблятьхарактеристикугероя(абогероїв),якийїмсподо-

бався. Визначають, які риси характеру хлопців найбільш приваб-ливідляних.

2. Гра «Знайди помилки».Марійка Допитлива теж захотіла переказати цікавий епізод

зповісті«ТореадоризВасюківки»,але,мабуть,недужеуважночи-талайдещопереплутала.Учнямтребазнайтипомилки.

Хлопці Ява і Павлуша поїхали з батьками до Києва. Там вони побували в метро. Їм дуже сподобалося. Хлопчики вирішили побуду-вати таке й собі, у своєму селі. Вони зайшли до Будинку проектів, попросили план будівництва і взялися до роботи. Метро вийшло на славу! Але плямиста і огидна свиня Манюня не розуміла, що мет-ро — лише для людей. Вона захотіла покататися, та ще й без гро-шей, а коли не пролізла через турнікет, то дуже заверещала. За це дід Варава налаяв хлопців і наказав закрити метро у нього біля сарая.


1. Виразне читання.Учнівиразночитаютьрозділ,вякомуПавлушарозказує,яквін

подруживсязЯвою.


3. Словникова робота.Р е в а нш и с т — той, хто бере реванш (перемагає після про-

грашу);з н і ч е в ’ я — віднічогоробити;т р а н з и с т о р — радіо;н е р о зш о л о п а т и — незрозуміти;б а р а х о л ьщи к — лайливеслово;п о к у м п о л у — поголові;шм а р о г у з и , катовігаспиди — лайливеслово;ш у к а й в і т р а в п о л і — незнайдеш,нездоженеш.

166

4. Експрес-інтерв’ю.Учнівідповідаютьназапитання:«Яквиставитесьдотакоговис-

ловлювання героя твору “Тореадори з Васюківки”: “Він (сторож)чогосьнелюбив,якмикраликавунизбаштана.Вінлюбив,щобмипросили.Аминелюбилипросити…Вононетаксмачно”»?

5. Міні-диспут на тему «Як дізнатися, чи друг справжній?» («Якою є справжня дружба?»).


розгадування кросворда.МарійкаДопитливасклалакросворддлятих,хтоуважнопрочи-

тав розділ. В і д п о в і д ь (ключове слово не лише до цієї частини,айдовсієїповісті):дружба.

1

2

3

4

5

6

1)ЯкповодивсяушколіСтьопаКарафолька,якоговсібатькиставилисвоїмдітямзаприклад?(Бездоганно.)

2)Укоговирішилипогратихлопцінабаштані?(Уфараонів.) 3)Якіплодинагадувалигероєвітигрів?(Кавуни.) 4)Щозробилибатькихлопцям,дізнавшисьпроїхнювитівку?

(Попередження.) 5)Хто застав дітей за їхньою грою в «єгипетські піраміди»?

(Баштанник.) 6)ЯкзвалиновогосправжньогодругаПавлуші?(Ява.)

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразночитатирозділ,щорозглядавсянауроці,ви-

словлюватисвоєставленнядогероївтвору;зробитиілюстрації.


167

УРОК 41

Тема. В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки».Мета: ознайомити учнів з новимрозділомповісті; розви-

вати вміння толерантной аргументовано доводитисвоюдумку,відстоювативласнупозицію;розвива-тинавички виразного читання, переказупрозовихтворів;виховуватипрагненнядознань.

Обладнання: портретписьменника, збіркийого творів, ілюстра-ціїдоних,учнівськімалюнки.

Теорія літератури: повість,дійовіособи,характеристикагероїв,голов-надумка.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.1) Виразнечитання.Учні зачитують, переказують і коментують епізоди з розділу,

щорозглядавсянапопередньомууроці.2) Роботазісхемою.Учнідоповнюютьсхему,щорозглядаласянапопередньомууроці.Якіпозитивнііякінегативнірисихарактерухлопціввиявилися

удругомурозділі?

+ –

вірністьудружбі,взаємовиручка

івзаємодопомога,кмітливість,допитливість

іт.ін.

нечесність,невіравсвоїсили,неціну-ваннялюдської

праці,легковажністьіт.ін.


1. Виразне читання.Учні виразно читають розділ повісті «Тореадори з Васюківки»

«Е,—сказалимизЯвою».

168


3. Словникова робота.Б а к е н б а р д и — бородавідскроньуздовжщікдовиголеного

підборіддя;Щ е п к і н — знаменитийакторХІХ—XXст.;С т а н і с л а в с ь к и й — знаменитийрежисерХІХст.;Т а р а п у н ь к а, Ш т е п с е л ь — знамениті комедійні актори

радянськихчасів;с к а к а л и дрижаки — хвилювалися;м е т р и к а — свідоцтвопронародження;з а в а р и т и кашу — розпочатиклопітнусправу;Н е м и р о в и ч - Д а н ч е н к о — знаменитийрежисер;с т а т и с т — актор,щограєунатовпі;МХАТ — МосковськийХудожнійАкадемічнийТеатр;в и й ш л а з а к о в и к а — трапилась непередбачена пере-

шкода;п і ш л о ш к е р е б е р т ь — усепропало;с л и м а к и, м о к р и ц і — беззахисні,жалюгідніістоти;п о л о в а — шкаралупаіззерна;с у ф л е р — той,хтовтеатріпідказуєсловаакторам;з а л аш т у н к а м и — засценою;п а м о р о к и з а б и л о — забути;с т о я т ь, якутім’явдарені — розгубилися;н е п о к а з а вши н о с а — нез’явившись;шм и н д р и к и — лайливеслово;п и к а — лице.

4. Евристична бесіда. 1)ЯкіновірисихарактерувиявилисяуЯвитаПавлушівцьо-

му розділі?Що ви відносите до позитивного, ащо до нега-тивного?

2)Яке почуття викликає у вас історія з виставою, чому саметаке?

3)Наскількиреальною,близькоюдожиття,довашоговласно-годосвідуєцяісторія?

4)Яктеатральнавиставадопомагаєіншимучнямрозкритися,показатисвоїздібності?

5)Яквиставитесьдохудожніхвиставок,довідвідуваннядрам-гуртка?Поміркуйте над такими даними статистики: пере-січний (звичайний) школяр за роки навчання проводитьухудожніхмузеях тана виставкахблизько8 годин, а біляекранателевізора—10тисячгодин.

169


робота з таблицею.Марійка Допитлива просить учнів за матеріалами прочитаних

розділівзаповнититаблицю:

мрія дійсність

збудуватиметровселі;влаштуватикориду;змайструватипідводнийчовен;поставитивиставутаін.

«метро»насправді—канава,вякупровалиласясвиня;корида—роздратованакороваіт.ін.

смішне,комічне сумне

якхлопцізакопували«метро»,боячисьдіда;якнамагалисярозізлитикорову;якврятувалисявідбаштанникатаін.

хлопцікрадіжкувважаютьгерой-ством,недужестараннівнавчанні,інколивитрачаютьенергіюнабезглуздівитівки

романтичне приземлене,буденне

прагненнястворитичудотехніки—метро,організуватиекзотичневидовище—кориду,побуватинатеатральнихгастроляхпосвіту

батькикараютьдітей;хтосьжорс-токоповівсяізцуценям,розлюченакоровазагналахлопцівуставок;дітичастоб’ютьсяміжсобою

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразночитати,переказуватирозділ,щорозглядав-

сянауроці,характеризуватигероїв;зробитиілюстрації.


УРОК 42

Тема. В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки».Мета: ознайомитиучнівізновимирозділамиповісті,до-

помогти їм глибше розкрити характери героїв,навчитися аналізувати поведінку персонажів таоцінюватиїї,проводячипаралелі ізвласнимивід-чуттями; розвивати навички виразного читання,переказупрозовихтворів,коментування їх; вихо-вуватипрагненнятворитидобро.


Теорія літератури: повість,героїхудожньоготвору.

170

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.1) Роботавпарах.З а в д а н н я:задатиоднеодномупотрипитаннязазмістомпро-

читаного.2) Роботабілядошки.З а в д а н н я: записати у дві колонки риси характеру хлопців,

якіподобаютьсяіякінеподобаються.

2. Проблемне завдання.(Використовуєтьсяметод«Мозковийштурм».)Знайтивихідізситуації,вякухлопціпотрапилипідчасвиста-

ви.Щослідробитиуподібномувипадку?


1. Виразне читання.Учні виразночитаютьрозділ«Усе!Кінець!Ядаруювелосипед.

“Загазачогтова!”Явидужую».


3. Словникова робота.В і д р е м і з у в а т и — відрізати;п а р т и к а — шматок;с м і я т и с я н а к у т н і — бутивдужескрутномустановищі;в м а л а м у р и т и — з’їсти;с і н и — вхіднаприбудоваусільськійхаті;п р и ч а н д а л л я — прилади,інструменти;к о в б о к — колода,дровітня.

4. Самостійна робота в групах.1-ша група. З а в д а н н я: записати 3—5 «моральних уроків»,

настанов,якідаєнамавторуцьомурозділіустамитадіямигероїв.

(Нетребадуматипронайгірше,передбачатийого;сліддобреста-витися до молодших; ніколи не впадай у відчай; дотримуйсясловаіт.ін.)

2-га група. З а в д а н н я:схарактеризуватиЯвузацимрозділом.

(Ява емоційний та вразливий,можелегко впасти в паніку; ро-зуміє,щонайбільшацінністьлюдини—цеїїжиття,ійогослід

171

прожитигідно;прагнедодобрихсправ;по-дитячомубезпосеред-ній,щирий,любитьприродуіт.ін.)

3-тя група. З а в д а н н я:з’ясувати,якоюєрольлайливих,про-сторічнихслівутворі.

(Вонинаближаютьчитачадореальногожиття,додитячої,під-літковоїмови, роблять розповідьщирою, емоційною, виклика-ютьдовірущододійсностітого,щовідбувається.)

4-та група. З а в д а н н я:визначитиголовнудумкутвору.

(Требацінуватижиттявусіхйогопроявах,прагнутидодружби,добра,справедливості,бутидопитливим,кмітливимівеселим.)

5. Оголошення результатів роботи в групах.


Гра «розшифруй висловлення».Марійка Допитлива зашифрувала одне з висловлювань В. Не-

стайка.Прочитайтейогоіпоясніть,чомуписьменниктакдумає.Вддтчїлтртрзлжтьнзлжнстькрїн.

(Г о л о с н і д л я д о в і д к и:і,и,я,о,і,е,а,у,и,а,е,и,е,а,е,і,У,а,и.)

Відповідь: «Від дитячої літератури залежить незалежність Ук-раїни».

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯПідготуватисядобесідизпозакласногочитання,прочитатиінші

розділиповісті«ТореадоризВасюківки».


УРОКИ 43—44

Тема. В.Нестайко. «Тореадори з Васюківки» (інші, по-запрограмнірозділи).

Мета: викликати інтерес до самостійного читання ху-дожніхтворів;розвиватинавичкисвідомоговибо-рукнигдлячитання,аналізуїхньогозмісту,виді-ленняморальнихнастанов,яківонимістять;вихо-вуватиоптимістичнийсвітогляд,позитивніякостіхарактеру,любовдочитання.

172

Обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстраціїдоних,кадризкінофільму,читацькіщоденники.

Теорія літератури: повість,романтичне,пригодницькеутворі,голов-надумка,характеристика героїв, виконавське за-вдання.

Хід урОкіВ

І. ПОВІДОмЛЕННЯ ТЕмИ ТА мЕТИ УРОКІВ

ІІ. мОТИВАцІЯ НАВЧАЛьНОї ДІЯЛьНОсТІ шКОЛЯРІВПрезентаціявласнихчитацькихщоденників.(Девіз:читатимаємощодня!)


1. Заслуховування вражень учнів, які прочитали всю трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».

2. Переказ учнями самостійно прочитаних розділів повісті.

3. Обговорення XVIII—XXIII розділів повісті.З а п и т а н н я д о у ч н і в 1)Щотрапилосявселі? 2)ЧомуЯвапопросивсяпітизбатьками? 3)Якевраженнясправиланахлопцяповінь,лиходлялюдей? 4)ЩовирішивЯваіяквінздійснивсвійнамір?Чиможнаце

назватигероїчнимвчинком? 5)ЧомуЯвапірнувунапівзатопленухату?Яквиставитесьдо

такоговчинку?Цегеройствочибезрозсудство? 6)ЩовидумаєтепродочокбабиМотрііпронеїсаму? 7)Щобулозаіконоюубабусі?Якцезмінилоставленнядонеї

хлопців? 8)ЩовиможетесказатипроміркуванняЯвистосовноБогата

віри? 9)Хто врятував Яву? Чи можна вважати дружбу хлопчиків

справжньою?10)ЯкірисичоловічогохарактерувиявилисяуЯвивцихрозділах?11)Як ви ставитеся до армії, армійської служби? Чому саме

так?

4. «Театр мініатюр».З а в д а н н я:розігратиімпровізованіінсценівки-діалогизапро-

читаним,наприклад,якЯва ставРобінзономКукурузо,якхлопці«виручали»вчителькувідвикраданняіт.ін.

173

5. Творча робота.З а в д а н н я: записати слова-асоціації, які виникаютьу вас від

такихслів:Ява та Павлуша —Романтика —Пригоди —Оптимізм —

6. Гра «Останнє слово».Переможцемугрістаєтой,хтоостаннійназве:—героїв-людейповісті«ТореадоризВасюківки»;—героїв-тварин;—географічніназви.

7. Гра «Складіть слова».Марійка Допитлива складала із вирізаних літер слова, які їй

здалися найголовнішими у повісті В. Нестайка, але розсипала на-бір.Допоможітьскластиїйключовіслова.

ду р

а ж б

рям

і

імсх

Відповідь:дружба,мрія,сміх.

V. ДОмАшНє зАВДАННЯПідготуватисядотематичногооцінювання.


д О д а Т О к д О у р О к і В 4 3 — 4 4

роЗДіЛ XVIIIСтихійне лихо. Я приймаю рішення

Япрокинувся раптово вночі, хочніхтоменене будив, і одразувідчувтривогу.Вхатігорілосвітлоічулисяприглушені,стурбованіголоси.Хочіневиднобуло,алевідчуваласьякасьметушня,якийсьнервовий рух. Так було, коли в тата зненацька серед ночі ставсяприступапендицитуійоговідправляливлікарнюнаоперацію.Тодіменетежніхтонебудив,япрокинувсясам.Отізараз.Ямиттюпід-хопивсьістривоженоспитав:

174

—Що?Щотаке?Середхатистоялиодягнені,вплащах,батько,матиідід.Удіда

врукахбуловесло.Матиповернуласядомене.—Спи,синку,спи!—Щосталося?—зновуспитавя.—Річка від дощів піднялася, з берегів вийшла. Греблю біля

млинапрорвало.Селовнизузаливає,—мовивдід.—Атиспи,спи,синку,—повториламати.Яскочивзліжка.Еге,спи!Тамлюдейзаливає,ая—спи!—Язвами!Япіду!—Та тищо?!ОнЯришкапрокинеться, боятиметься, якнікого

небуде.Лягай,спизаразже!Цетобінеіграшки!—підвищилаголосмати.

Алеявжеодягався.Менебиланервовалихоманка,іядовгонеміг утрапити ногою в холошу. Зуби вибивалишалений рок-н-рол.Спи!Може,явсежиттяцієїночіждав,щобщосьгеройськевчини-ти!Атут—спи!Ні!Піду!

—Хайіде.Щосьпоможе.Здоровийхлопець,—сказавдід.—Справді,хай!—підтримавйоготато.Світловразблимнулоіпогасло.—Зірвало!Аможе,йстовпазвалило,—сказавутемрявітато.Дідчиркнувсірника, запаливгасовулампу,щостояланапри-

пічку.—Вдягни оно татового ватника і чоботи взуй,— сказала мені

мати.—Ліхтарикасвоговізьми,—підказавтато.—Лампу не будемо гасити.Хай! Бо якЯришка прокинеться…

Откращебтинейшовусе-таки.Уменебдушаспокійнішабула.—Матизітхнула.

—Тащови,їй-богу,мамо,зтоюЯришкою!Здоровущавжедів-ка,ушколупішла,ави…

—Пішли,пішли,годівжевам,—втрутивсядід.Ми вийшли з хати у мокру, негожу, вітряну темряву. Гнаний

вітромдощперіщивпростовобличчя.—Головне,щочовни,мабуть,позносило,потопило,—ледвепо-

чувяголосдіда,якийішовпоруч.Яхотівсказати,щоплоскодонкунашу,може,йнезнесло,бовонанагорбкулежитьдогоридном,алевітерзатуливменірота,іятількихавкнув.

Тотут,тотам,начесвітлячки,блималивогники,звідусільзліх-тарямипоспішалилюди.

Щездалекукрізьшумзливибулочутитривожнийгомін,зойкита крики. Чим ближче ми підходили до вулиці Гагаріна,що вела

175

вберег,тимвиразнішийігучнішийстававотойгомін.Ужеможнабуловчутихурчаннямотора,цюкітсокирірозпачливівідчайдушніжіночікрики:«Ойлишенько!Ойпробі!Ойрятуйте!»Тужноревлахудоба, верещали свині, вили собаки.Всеце булочути вже зовсімблизько,поряд,алеякяненапружувавзір,крізьдощітемрявуні-чогонемігрозгледіти.

Ажосьпопередуспалахнулидвасвітлихока—фари. Іперше,щояпобачивусвітліфар,—цетин іводу.Водахвилеюнакочува-ласьірозбиваласяобтин,авінхитавсьіхилився.Потімбілятинуз’явилася постать по пояс у воді, з телевізором на голові.У світліфар мокрий од дощу екран виблискував величезним страшнимоком—лупатимібільмуватим.

Фари були тракторні— у провулку натужно хурчав коліснийтрактор «Беларусь». Здоровеннецькі задні колеса буксували, роз-бризкуючибагнюку.

—Давай,давай,ну!—кричавхтосьпозадтрактора:тамсвіти-лисящефаримашин.

Кілька дядьків посеред вулиці цюкали сокирами— нашвидкузбивализколодплота.

Дід,батькоіматиодразукинулисядоділа,дідпомагатиробитьплота, батько до трактора, а мати просто у воду, до найближчоїхати—виноситидобро.

—Побудьпокищотут!—гукнулавонаменінаходу.Іяневстигопам’ятатись,яклишивсясам.Зтемрявиразураз,начеводяники,вигулькувализводилюди,

тягнучинасобірізнийдомашнійскарб.Онпровеликорову,щовженеревла,тількистогнала.Онбабуся,спотикаючись,тягнеповодізасобою,начечовна,цинковіночвизвузламийподушками.І,плачу-чи,весьчаспримовляє:

—Ойщожцеробиться!ОйГосподи!Ойзащожцетакакара!Ойпропаловсе,пропало!ОйБожежмій,Боже!

—Найгіршевнизу, в березі,—сказавхтосьу темряві.—Гребе-нюків,Мазниченків,Пашківзатопилозовсім.АстаруДеркачку—так по самісіньку стріху. І дістатися ніяк. Човни потопило.Щейтрактор,бач,застряв—колодидляплотівпідвезтинеможна…

—Цещосьуприродітаке, їй-богу,коїться.Самістихійнілихавусьомусвіті:урагани,землетруси,повені,смерчі.ТовАмериці,товЯпонії, товГолландії…Тайунас…ТоуЗакарпатті, а тонаКу-бані…Тепероцевнас…

Заскрипіликолеса,захропликоні—людипід’їздиливозами.—Кладітьосюди!Давайте!Телевізораотутпоставте,насіно!Якинувсяпомагативантажитинавозиречіпотерпілих.

176

ЗтемрявипочувсяголосІванаІвановичаШапки,головиколгоспу:—Везіть дошколи! Займайтешколу, і клуб, і правління! Там

усеодчинено!Атракторусехурчавіхурчав,ажзвискував,танемігзрушити

змісця.Мійтатокомандувавтам,вигукуючи:—Переключайнапершу!Ліворучверни,ліворуч!Давайзадню!

Тепервперед!Тобулоклятемісце.Тамзавждикалюжаіболотонавітьунай-

сухішупогоду.Ізавждизастрявалимашини.Атепервіддощувонозовсімрозкислоіпростозасмоктувало,якдраговина.

Зненацька здалеку, з берега, долинуввідчайдушнийпронизли-вийжіночийкрик:

—Рятуйте!Рятуйте!Ой!Людибезпораднозаметушилися.Хтосьіздядьківкинувсяпрос-

товводу.Йомузагукали:—Кудити?Щотитампоможеш?Заразплотакінчимо.Алевінужезникутемряві.Тодісердитозакричалидотракториста:—Щотизасів,панімаєш!Тамлюдигинуть,ати!..Тракторомне

можешпроїхати,герой!Кричали,щобзігнатисвоєбезсилля.Трактористхриплолайнувся:—Що—трактором!Що—трактором!Тут танкомнепроїдеш,

нетещотрактором!Розумники!«Танком…» Іраптомвуявімоїйвиниквійськовийтабір, арти-

лерійський двір, дивовижні незграбні машини із скошеними, якучовнів,носами…«Бронетранспортери-амфібії,да…Дляподоланняводнихрубежів…длядесантів,да…»

Явмитьзгадав,щочитавдесь,яквоїнидопомагалилюдямпідчасстихійнихлих…

Іраптовадумкапронизаламене.—ІванеІвановичу!ІванеІвановичу!—загукавявтемряву.Але

голованевідгукувався.Тодіякинувсядотата:—Тату!Тату!Він, забрьоханий з ніг до голови, пхав трактора. З-під колеса,

щобуксувало,простонаньоголетілагрязюка.—Одійди!Одійди,ну!—крекчучивіднатуги,роздратованопро-

хрипіввін.Ех!Тащотампитати,казати!Неможнагаятиніхвилини.Само-

мутребарвонутитуди.І,нероздумуючибільше,якинувсядодому.Захекавшись,вбіг

усіни,схопиввелосипед,прихиливдинамкудошини,щобсвітилафара,іскочивусідло.

177

Їхатибулоойякважко!Колесав’язлиугрязюці,буксувалинаглині.Доводилосяразураззлазитиіпхативелосипедапоручсебе.Добре,щотонетрактор.Коливибравсязселанабитупольовудоро-гу, колесам стало трохи легше.Колесам, та немені. Бо тутшугавдужий вітер, який збивав, просто клав на землю. Двічі я не мігвтриматисьіваливсянабік,наногу,іякийсьчасстрибавнаній,неможучи вирівнятись.А раз просто впав у болото.Але поспішав ізостанніхсил.Ізтривогоювглядавсяуперед,утемнегромаддялісу,щонаближалося.Шукавочимавишку,депрапор, інеміг знайти.Ідумавзострахом:«Ащо,якнавчаннященезакінчилисяівтаборінемалюдей?Щоробити?Анавітьякє,чипослухають,чиповірятьвонимені,пацану?»

Булоб,мабуть,розшукатиголовуабохочкогосьздорослихна-мовити.Такніж!Вилетівкулеюіпомчав.Неподумавшинавіть.Якскажений!

Івжекаявсья,ікартавсебе.Тавертатисявселобулоббезглуз-дям.Людигинуть.Кожнахвилинадорога.

Ажосьіпосадка.Яв’їхавна«глеканку».Вітеродразувідпустивмене.Вінпішовверхом, зшаленимсвистомчешучинастовбурченічубистрункихсосонок.Алетеперувесьчасменідоводилосяпиль-нувати,щоб не наскочити на пеньки. Бо як наскочиш та зробиш«восьмьорку»—тодівсе.І,вшнипившисьу«глеканку»,такяйневгледів,чиєпрапорнавишці,чинема.

Десьтутужедотнаузвишші,задубами,невидимийутемряві:явиїхавна«генеральську»дорогу.Іякпрощосьдалекеіпримарне,подумавпротіінструкції,щолежатьтам,урозколинінадамбразу-рою.Тацюдумкувразвитіснивспогадпровідчайдушнийпронизли-вийкрик:«Рятуйте!»,щойзараздзвенівуменевушах.Іящедуж-ченатиснувнапедалі.

Хто був у лісі вночі у негоду, коли гуде, завиває скаженимвовком у кронах вітер, коли стогнуть людським голосом дерева,колидесьщось гухкає, свистить, тріщить,ламається,падає,пе-рекидається, реве, лютує і шаленіє— той знає, що то таке. Тострашне.

Але,присягаюсьвам,яневідчувавтогостраху.Десьізглиби-ни спливла навіть думка: «Чому мені не страшно?» Та я одразузабувпроцедумати.Ябуввесьякосьнаціленийуперед і тількивперед. Я думав тільки про те, щоб їхати швидше, швидше,швидше…Ядумавтількипросвоїноги,щокрутилипедаліівжестрашенно боліли від напруження, і про дорогу, про оті нескін-ченнікорчі,ямки,горбочки—щобненаскочити,ненатрапити,обминути.

178

роЗДіЛ XIXПолковник Соболь.

Знову старший лейтенант Пайчадзе

Колияраптомвискочивнарештінагалявинудотоїаркиішлаг-баума, освітленого ліхтарем, то якось не одразу втямив, що вжеприїхав.

Вартовийпомітивменеігукнув:—Стій!Хтотакий?!Япід’їхавупритулдошлагбаума.—Меніначальника…Головного…Будьласка…Дужетреба.Не-

гайно…—Явагався,говоритивартовомучині:однакжевінневирі-шує,ащо,якнезахочепокликатиофіцера.

—Щосталося?Тількиповернулисязнавчань.Троєдіб…Може,вранці?

—Унасселозаливає,—видихнувя.—Стривай.Зараз.—Вартовийкинувсядобудки,схопивтеле-

фонну трубку.— Товаришу капітан! Доповідає вартовий на про-хіднійєфрейторЄфимов.Тутхлопецьприїхав.Каже,унихселозаливає…Єсть!—Він обернувсядомене:—Давай он до тієї па-латки!

Я пірнув підшлагбаумом і поїхав до палатки. Назустріч менівжевиходиввисокийофіцерзчервоноюпов’язкоюнарукаві.

—Щотаке?Хекаючи і затинаючись, я розказавйомупронашенещастя—

і про хати,що по самісіньку стріху затоплені, і про те,що човнипозносило і дроти електричні позривало, стовп повалило, і про тенавіть, як трактори буксують, не можуть підтягти колоди дляплотів…

—Ясно,—сказавкапітан.—Ходімо.Доведетьсябудитиполков-ника.Хочіжаль—годинувсього,якліг,тількиоцезпоходуповер-нулися.Танічогоневдієш—туттакасправа,що…

Мипройшликількипалаток і біля однієї зупинились.Капітанпригнувсяіпірнувунеї.Замитьпалаткаосвітиласязсерединижов-тимсвітлом,інабрезентізаколиваласьдовгахимернатінь.

—Товаришу полковник,— почувся голос капітана.—Вибачте,щотурбую,алесправасерйозна.Усусідньомуселіповінь.Затопилохати,потрібнадопомога.

Хтось (очевидно, полковник) прокашлявся і мовив густим, не-квапливимбасом:

—Значить,так…Піднімітьпокищоофіцерів—начштабу,нач-артилерії, транспортників, командирів мотострілецьких баталь-йонів…Іншихнетреба.Хайвідпочивають.

179

Менівразперейнялоподих.Вчулося,щонібицетойсамийго-лос,щоговоривзімноюпотелефону.

—Хтосповістивпроповінь?—Хлопчик,товаришуполковник.Навелосипедіпримчав…—Хайзайде.Зпалаткивийшоввисокийкапітан:—Зайди,зтобоюполковникхочепоговорити.Язайшовупалатку.Навузькомузалізномуліжкусидів,натя-

гуючи чоботи, огрядний лисуватий чоловік. Він був уже в галіфе,алеще в майці. І мені зразу впала у вічі якась дивна невідповід-ність:обличчявньогобулонемолоде,углибокихзморшках,ізсиви-мискронямиізасмагле,ажчорне,атіло,навпаки,білісіньке,чис-те,молоде,зопуклими,якуборця,налитимисилоюм’язами,ішиятеж,якуборця,товстаідужа.Ітакебуловраження,щотаголованеодтоготіла.

—Драстуйте,—привітавсья.—Здоров.Сідай.Ну,розказуй,щотамувас.Ясівналавубілястолуіставрозказувати.Поки я говорив, він вдягнув кітель,що висів на стільці коло

ліжка,— з полковницькими погонами і кількома рядами орден-ськихколодокнагрудях.

Ще я не закінчив розказувати, як почали заходити офіцери.Тихо віталися.Він, не перебиваючимене,мовчкипоказував їм надовгілави,щостояликругстолу.Вонисідали.

Зайшов старший лейтенантПайчадзе. Здивовано звів на менеброви—пізнав.Ледьусміхнувся,алезіслівмоїхусезрозумів—на-хмурився.

Нарештіязамовк.Полковникпідвівочінаофіцерів,обвівїхпоглядом:—Всі?—Так,товаришуполковник,—відповіввисокийкапітан.Полковникпідійшовдостолу,витягзпланшетакарту,розстелив:—Товариші офіцери! Хтоще не зрозумів, пояснюю— в сусід-

ньомуселіповінь,річкавийшлазберегів,прорвалогреблю,затопи-лохати,гинехудоба,майно.Требаевакуюватинаселення,худобу,майно.Осьуявнийрайондії…Затопило,очевидно,цючастинусела,в долині, біля річки…Цю вулицю, оці хати…Підходи отут, тутітут…

Полковникіофіцерисхилилисянадкартою.«Чоговонитакзволікають?—здосадоюдумавя.—Замістьтого

щобзразупіднятивсіхпотривозі,кинутисяпомашинахівсело—нарадиякісьпроводять…Атамлюдивже,може,гинуть…»

180

Тількипотімярозшолопав,щонавсецепішлиліченіхвилини.Просто—тобуладисципліна,організованість,яківиключалибез-ладдяіметушню.Іязрозумів,щоробитишвидко—ценеобов’язковохапатисяіпоспішати.Алецеязрозумівтількизгодом,атодідоса-дував,щовони,намійпогляд,дужеповільноповертаються.

—Значить, так,— казав полковник.— В операції братимутьучасть бронетранспортери, два мотострілецьких батальйони, пер-ший і третій, три малих арттягачі. Діяти будемо за обстановкою.Тривогупотаборунеоголошувати.Людейпідніматитихо,безгала-су.Іншихнебудити.Готовність…—Вінглянувнагодинника,івцейчаснастільцікололіжказадзижчавтелефон.Полковникпідійшов,знявтрубку.

—Полковник Соболь слухає. А… так… драстуйте…Драстуйте,товаришуШевченко…Так…Ужезнаємо.Черезп’ятьхвилинвисту-паємо…Звідки?Звідкизнаємо?..Татутнамсповістили…—Вінгля-нувнамене,усміхнувся,прикривтрубкурукою,спитавтихо:—Яктебезвати?Секретаррайкомудзвонить…

—Ява…—розгубивсяяідодав:—Рень.—Одинтовариш…ЯваРень.Знаєте?..Так…так…Добре,пере-

дам.Значить,черезп’ятьхвилинвиступаємо,товаришуШевченко.Не хвилюйтеся, все зробимо,що в наших силах. До побачення.—Полковник поклав трубку, знову глянув на годинника.— Готов-ність…через…чотирихвилини!Одругійчотирнадцять.Виконуйте!

Мить—іпалаткавжебулапорожня.—Атобісекретаррайкомупросивпередатиподяку.Заініціати-

вуіоперативність.Він,виявляється,знаєтебе.Япочервонівіопустивочі:—Товінматірмоюзнає,анемене.Вона—депутат.Полковник накинув на плечі довгий, майже до п’ят зелений

плащзкаптуром,безрукавів,імивийшли.Зпалатоквискакували,находупоправляючигімнастерки,сол-

дати і біглидоартилерійськогопарку. Інечутибулонікриків,нівигуків—ніякогогаласу.Тількитупотілиігупалиподоріжкахчо-боти.

Упаркузаводилимашини.Покимипідійшли,вонивжеоднапооднійвиверталинадорогу.Обганяючибронетранспортери ітягачі,впередвирвавсягазикзбрезентовимверхом,схожийнанашколгос-півський,наякому їздивголова іякийусізвали«бобик».Алецей«бобик»бувзовсімновенький,незабрьоханийгрязюкою,збілимикружалами на скатах. «Бобик» підскочив до нас і різко загальму-вав.На задньому сидінні сиділо троє офіцерів. Вільне було тількимісцепопереду,порядзшофером.

181

Полковникнаякусьмитьзадумався:—М-да,звелосипедоммисюдиневліземо…—Товаришу полковник, я його візьму в свою машину, да, ми

з ним стариє друз’я,— почувся позаду голос старшого лейтенантаПайчадзе.

—А,добре!Добре.Іяневстиготямитись,якПайчадзесхопивмійвелосипедіпобіг

знимуперед,гукнувшименінаходу:—Давайзамною!Якинувсязаним.Пайчадзе підбіг до бронетранспортера-амфібії, передав комусь

нагорувелосипедівжесамзлетівугоруізникзабортом.Аятількипідбігібезпораднозаметушився,незнаючи,яквидряпатись.Всюдиянатикавсянамокруслизькуброню.Менеохопиврозпач—моторгуркотів, машина здригалася— от-от рушить. А я все дряпавсяісповзав,якжабаусклянійбанці.Увідчаїявжехотівкрикнути,якпочувзгори:

—Давайруку,да!—голосстаршоголейтенантаПайчадзе.Мене, як пушинку, одірвало від землі і втягло вмашину. Зра-

зужмашинарушила.Інастріймійзрозпачливо-безнадійноговмитьпідскочив до радісно-збудженого. Вперше ужитті я їхав на такіймашині! На військовому бронетранспортері-амфібії, що призначе-нийдля висадкидесантів і долання воднихрубежів!Чи їздивхто-небудь із хлопців на такій машині? Та ніколи в світі! Та вонилуснуть од заздрощів, як узнають! Ех, машинка! Оце машинка!Можеж,вонащейсекретна…Напевнесекретна!Аякже!Хібаєщеде-небудьусвітітакімашини!

Менерозпиралоодгордостіірадіснолоскоталоугрудях.Тількибпобачивхтосьізхлопців!Тількибпобачив!Атожнеповірять…

І раптомя згадав, куди і чого я їду…«Ех ти!— з презирствомсказав я собі.—Там таке робиться! Таке нещастя!Людей заливає,ати…“Тількибхтосьпобачив!..”»

Алерадіснийлоскітугрудяхнеминав.Ястоявбілясамісінько-говодія,дививсянаосвітленіпереднимприлади,нарізніциферб-лати і тремтливі стрілочки, дивився крізь скло вперед на дорогу,якуосвітлювалипотужніфари,на«бобик»,що,легкопідстрибуючинавибоях,бігпереднами,іздавалосямені,нібияідувсправжнійбійзворогом,ісерцемоєсолодкозавмирало.

«Ехти!—зновузпрезирствомсказавясобі.—Тамтаке…таке…ати…Егоїст!..»

Мивжепроминулидотівиїхалина«глеканку».Машинийшлишвидко,повнимходом.Янавітьневстигдолаятисебеякслід—уже

182

позадуй«глеканка»,ужепольовадорогаігенужейсело…Ізновуменіздалося,начеяідувсправжнійбій,вриваюсьузахопленеворо-гомріднесело.Ітакеменеохопилобойовезавзяття,щовіднетерп-лячкияажпідстрибуватипочав.Машинизходувлетіливселоі,незупиняючись,повернулипростонавулицюГагаріна.

Усвітліфарящездаляпобачивлюдей,якіпоралисябіляплоту,ітрактор,щобуксувавупровулку,івози,накотріпотерпіліванта-жили своємокремайно. І все було так, як я його залишив.Ями-мохітьздивувався—невжетакмалочасуминуло.Аменіздалося—цілавічність.

«Бобик» полковника під’їхав до людей і спинився. Спинилисяймизаним.

Полковник і офіцери вилізли з машини. Наш старший лейте-нантПайчадзетежскочивназемлюіпідбігдоних.Івраздейузя-лися біля них і голова Іван ІвановичШапка, і секретар сільрадиХалабуда, і директоршколиМикола Павлович, і зоотехнік ІванСвиридович—коротше,всенашесільськеначальство.Вониоточи-ли офіцерів і всі разом збуджено заговорили, розмахуючируками.Слівнебулочути,бовмашинахгуркотілиневимкненімотори.

Ая весьнапружився, зіщуливсь і завмер.Ядумавпро одне—аби тільки мене не висадили зараз з машини, тільки б дозволилизалишитися.«Ну,будьласка,ну,щовам—шкода,ну,забудьтепромене,ну,нечіпайте,будьласка,ну…»—причитувавясамсобі.Ібо-явсяпідвестиочі,щобнезустрітисяпоглядомізстаршимлейтенан-том,чизводієм,чизсолдатами(їхбуловсьогоп’ятеронамашині).Вчепившись у мокрий холодний поручень, я напружено дививсявперед,наполковника,оточеноголюдьми. Ічекав,відчуваючичо-мусь,щоголовнезалежитьвіднього.Вінужещосьупевненогово-рив офіцерам, показуючирукою то в один, то в другий бік,—оче-видно,ставивзавдання.

Іотлюдирозступилися—офіцерикинулисьдомашин.Пайчадзескочивнабронетранспортерінаказавводієві:—Вкінецьвулиці,да,докрайньоїхати!Я зиркнувнаПайчадзе і похолов—зустрівся знимпоглядом.

Він дивився прямо на мене. Я опустив очі. Зараз він скаже: «Злі-зай»— і все. Просити, вмовляти, переконувати в такий моментпростонеможливо.Недотого.

Але замість «Злізай!» Пайчадзе сказав: «Давай!»— і не мені,а водієві. І водій крутонув кермо, і, обминаючи «бобик», машинарушилапрямодоводи.

—Тільки сиди й не рипайся!— почув я над собою голосПай-чадзе.

183

Язітхнувізвдячністюзвівочінанього.Алевіннаменевженедивився. Він дивився вперед.Шофер ввімкнув верхню фару-про-жектор,івонапрорізалатемрявудалековперед.Ікудитількисяга-лооко—всюдибулавода,хвиляста, буруниста, темна.Хвилівжезхлюпотомбилисяоббортимашини.Вонавсеглибшезанурюваласьуводу.

Водійперевівякийсьважіль,позадмашинизакипіла,занурту-валавода,івразявідчув,щомивженеїдемо,апливемо:насхиталойпогойдувало,небулопідногамигрунту.

Паркани й тини обабіч уже сховалися під водою, і вже важкобулоповірити,щомипливемовулицею.

роЗДіЛ XXПодвиг старшого лейтенанта Пайчадзе.

Несподівана поява Павлуші

Дивнобулобачитихати,повікназануреніухвилі,вонискида-лися на незвичайну флотилію білих кораблів,що пливла не середочеретучикомишів,асередякихосьдивовижнихкущів,рясновсія-нихжовтими,білими,червонимиплодами(такнезвичновиглядаликронидеревнапівзатопленихсадків).Врожайнафруктицьогорокувидавсядобрий,івсадкахзаразбувсправжнісінькийкомпот,водаважкогойдалася,перемішуючизбитіплоди.

Всюди на хатах, на повітках, на хлівах, на клунях купчилисялюди.Стріхи,покрівлі і дахи заставлені булирізнимхатнім скар-бом. І по-чудернацькому виглядали на покрівлішвейна машина,велосипед або люстро. А вода несла якісь уламки, дошки, різниймотлох—ганчір’я,кошики,відра…

Побачившинас,людипочалимахатиздахівруками,підклика-ючидосебе.

АлестаршийлейтенантПайчадзезагукав:—Не хвилюйтеся, зараз вас знімуть! Зараз вас знімуть, да!Не

хвилюйтеся!Авжеж,минемоглизупинятисятут.Мипрямувалидокрайньої

хати,туди,денайбільшавода,денайскрутніше.Аж раптом, не доїжджаючи двох хат до крайньої, ми почули

відчайдушнежіноче:—Ой!Рятуйте!Ой,швидше!Дитинавхатінапечі.Ой,потоне!

Рятуйте!То булахатаПашків, дежив отой самий гугнявий третьоклас-

никПетяПашко(БетяБашко),щовідкривавзавісупідчас«Ревізо-ра»,наякомутакздоровопровалилисяя—Бобчинський іПавлу-ша—Добчинський.

184

МатиБетіБашка буланезвичайнамати.Вона буламати-герої-ня.Внеїбулоодинадцятеродітей.Четверовжедорослих,арешта—дрібнота.Іотадрібнотасиділазаразнадахукругматері,якпташе-нятавгнізді.

ПотімужеПащихарозказувала,щочоловікаїїтастаршихдітейвтунічсаменебулодома—поїхалидоКиєвавлаштовуватиутех-нікум середульшого сина. І бідній матері довелося самій рятуватидітей від повені. І, закрутившися, не встигла вона винести п’я-тирічногоАльошку,щозперелякузабивсянапіч.Іводавжевікназалила.

—Ой,рятуйте!Ой,гинедитина!Ой,людидобрі!СтаршийлейтенантПайчадзеневагавсяжодноїмиті.—Повертай тачку до тієї хати, да!— наказав він водієві. І за

якихоськількасекундмибуливжебіляхатиПашків.—Ой,валяйтехату!Ой,щохочетеробіть,врятуйтеменітільки

сина!Ой,людидобрі!—голосиланадриваючисьПащиха.Пайчадзероззувчоботи іоднимрухомвискочивнабортмаши-

ни.—Прожекторнавікно!—скомандуваввінішубовснувуводу.За мить яскраве світло прожектора було спрямоване вниз, на

стіну хати, де ледь визирала над водою верхняшибка вікна. Біляшибки з’явилася головаПайчадзе.Пірнула у воду, тоді знову з’я-вилася.Виднобуло,щовінвисаджуєногамивікно.Таосьнадводоюнамитьмелькнулибосіноги—лейтенантзновупірнув.

Єтакийвираз«часзупинився».Яранішенерозумівцього.Алесправді бувають хвилини, коли час ніби зупиняється, коли пере-стаєшдихати,ісерценеб’ється,іневідчуваєш,скількиминуло—секунда чи година. Ніби виключився десь у тебе всередині годин-ник,переставцокати.

Ітакстрашно.Іпорожньо.Інічоговтобінема,окріммоторош-ногочекання.

І враз зацокало!.. З води біля вікна вигулькнули дві голови—ПайчадзеіАльошина,жива,пирхаюча.Цебулотакрадісно,щояажзакричав.Іматизакричала,івсяїїдітлашня,ісолдатина«тачці».Іру-кисолдатськівмитьпідхопилиАльошкузводиіпередалинадах—матері.ІПайчадзепідхопилиівтягливмашину.Всецесталосятакшвидкоітакнібипросто,щонемапрощойрозказувати.

Обхопивши мокрого Альошку, пригортаючи й цілуючи його,матиневстигланавітьподякуватистаршомулейтенантові.Мивжевідпливали.Пайчадзетількигукнув:

—Васзараззнімуть!Ісправді—вжепідпливалаіншамашина.

185

Домене враз дійшов залізний закон армії: наказ єнаказ.Най-першийобов’язоксолдата—виконаннянаказу.ОтПайчадзезробивщойно подвиг— врятував дитину, ризикуючи своїмжиттям (онов нього навіть кров на руках і на обличчі—порізався,мабуть, обшибкуувікні),алевіннедумавзаразпроце—вінпоспішаввико-натинаказ,поспішавдокрайньоїхати.Івіннібивідчувавсебевин-ним,що через обставини змушений був затриматися для подвигу,інамагавсянадолужитизгаянийчас.

Я з захопленням дивився на Пайчадзе, який по-хлоп’ячомустрибавнаоднійнозі,витрушуючизвухаводу,Ітількитеперроз-дивився його як слід. Він був зовсім молодий, хоч і з вусиками.Івухавньоговідстовбурчені,якуПавлуші.Івзагалі,якнедивно,вінчимосьнагадувавменіПавлушу.Іяподумав:«АдезаразПавлу-ша?Що він робить?» І раптом здригнувся,—япобачивйого.Слу-хайте,цебулопростонеймовірно!Алеявжедавнопомітив:варто,наприклад, зустріти на вулиці когось схожого на твого друга чизнайомого і подумати про нього, як обов’язково незабаром зустрі-нешйогосамого.Зімноюбагаторазівужебулотаке…Іянезнаю,чомуцетак,алецезакон.

ІколияпобачивПавлушу,я здригнувсявіднесподіванки, алемайже не здивувався. Бо десь у глибині душі вже передчував,щопобачуйого.

Упершумитьяпобачивлишечовен,щопливдохатиназустрічнам від густих прибережних верб. І тільки потім роздивився по-стать,що навстоячки гребла на човні. І одразу впізнавПавлушу.Явпізнавбийогонавітьбезпрожектора,утемряві…Наднічовналежав добре відомий мені червоний надувний гумовий човник,якого подарував Павлуші торік його київський дядько. Цей лов-кенький одномісний човник, що не тонув, хоч як перекидався,викликавзаздрістьувсіхнашиххлопців.Ясно—Павлушадістав-ся на своєму надувному до верб, де в’язалися човни всього села,знайшов там човна, якого чудом не знесло і не потопило (бо, ма-буть,довгийіміцнийбувланцюг), ітеперпливерятуватилюдей.Отмолодець!Нумолодець!Хвацький усе-таки хлопець!Що б вінпроменетамнедумав,щобнебалакав,якбинеставивсядомене,а я об’єктивно…Люблю правду!Молодець!Молодчинка! Справж-ній,геройськийкадр!

А я?.. Ех!.. Катаюся собі на амфібії розчудесній, яку й атомнабомбанепотопить.Тежменігеройство!..

Мисамепідпливалидокрайньоїхати.Власне,додвохкрайніххат,щостоялипоряд,водномудворі.ЦебулообійстябабиМокри-ни. Одна хата була стара, похила, під стріхою. Друга— то був

186

новий,недобудованийцеглянийбудинок,наякомунебулощейда-ху,тількибілілиголісвіжотесанікрокви.

Настарійхатіверхинастрісі,обхопивширукамидимар,сиділабабаМокрина.Адвіїїздоровеннецькі,немолодівже,аленезаміжнідочки,зякимивонажила,булинагорищінедобудованоїкам’яни-ці—стоялитам,тримаючисьзакрокви,обабічплямистоїрудоїко-рови.Розсовуючикрони славнозвіснихяблунь бабиМокрини (здо-рові, як кавуни, денешти, падаючи просто в машину, загупали обдно), ми запливли у двір і, розвернувшись, стали так, що носомуперлисявстінухати,азадкомпришвартувалисядокам’яниці.

—Корівоньку, корівоньку спершу! Корівоньку, люди добрі!—загукалабабаМокрина.

Водій скерував прожектора на кам’яницю. І всі ми посунулитуди—іПайчадзе,ісолдати,іязними.Відгорищадомашинибулометрівпівтора,небільше,такорова—некицька,стрибатиневміє,ізакаркїїневізьмеш,щобзсадитивниз.

—Аяквиїїтудивипхали?—спитавПайчадзебабинихдочок.—Тапосходніж,посходні,—пробасилаодна.—Десьїїзмило,—пробасиладруга.Сходня—тотакідошкизприбитимидонихпоперечнимиплан-

ками,пояких,якпосходах,піднімаютьсянабудівництвахробітни-ки,колищесходівнема.

—Доведетьсянавірьовках,товаришустаршийлейтенант,—про-мовиводин ізсолдатів, ітількитеперязподивомпізнавзнайомогоменіМитюІванова.Тю!Отжеж!Скількиїхавразомінепомітив,щото він. Темно, та й мовчали вони всю дорогу, не до балачок було.Аондеж ідругйого, здорованьПідгайко.Отжеж!Наченавмисне!

—Да, доведеться на вірьовках, да,— погодився Пайчадзе.—Айда!

Один по одному солдати почали видряпуватися на горище.Ясунувсябувісобі,таПайчадзераптомузявменезаруку:

—Сиди,сиди!Мивжеякосьсамі,да!Заважатимештільки.Кровкинуласямені в обличчя.Хлопчакомменевважає, обері-

гає,щоб чого, бува, не трапилось. І Павлушаж, мабуть, чув. Онотемнієчовенйогопопідстіноюхати—підплив,дивиться:ніколижнебачивамфібіїотакблизькоівдії.

Замукала стривожено корова— солдати вже обв’язували їївірьовками.

—Обережненько!Обережненько!—зойкнуланастрісібабаМок-рина.

—Та не гавкайте, мамо!— роздратовано гукнула котрась іздочок.

187

—Без вас зробиться! Сидіть собі нищечком!— підкинула дру-га.—Спокоюодваснема!

—От бачите, люди добрі, які в мене діти!— забідкалась бабаМокрина.—Ріднуматірзабожепошиттянемають!

Іраптомголосїїнабравсилийметалу:—ОтожГосподьБогнаславкаруназемлюзате,щодоменедіти

погано ставляться!.. Потоп! Потоп! Розверзлися хлябі небесні. По-топ!Отомаєте,маєте!

«Щось баба явнопередалакутімеду,—подумав я.—ЯкбиБогнавітьііснувавнасвіті,неставбивінзарадиоднієїбабитаїїсімей-нихстосунківвитрачатистількипорохуіенергії.Дужевженееко-номно.Обійшовсябчимосьскромнішим.Аточогоцестількилюдеймаєстраждатичерезоднубабу!»

—Тацитьте,мамо!—Без вас весело, а тут ще ви дзявкаєте!— знову закричали

дочки.БабаМокриназамовкла,хлипаючиіпостогнуючи.Іменісталожальїї.Свинуваті-такивнеїдіти.Щоботакрозмов-

лятизмамою,якавонатамнеє!Хібатакможна?Якбиясвоїйма-тері таке сказав, я б собі язика відрізав!Може, та бабаМокринатомуівБогавірить,щовнеїтакідіти…Ісоромносталоменізамою«антирелігійнувійну»знею.

—Іпожаліти,ізахиститинікому…—простогналабабаМокринаіраптомзойкнула:—Ой,лишенько!Ой,забула!Забула!Заіконою…ОГосподи!

Івонатихенькозаскиглила,підшморгуючиносом,якмалади-тина.

Ніхтонаїїзойкнезвернувуваги.На кам’яниці було гамірно— кректання, тупіт,шамотня. Раз

уразчулисявигуки:«Сюди!»,«Давай!»,«Тягни!»,«Держи!»,«Пус-кай!». Обв’язану вірьовками корову ніяк не могли виштовхнутизгорища…

—Пропало!.. Пропало!.. О Господи!— розпачливо повторилабабаМокрина.

роЗДіЛ XXIЯ пірнаю в затоплену хату. Пастка. віч-на-віч з Богом. Безвихідь

Рішучість охопила мене зненацька. Я вагався всього на однуякусьмить.Тодірвучкоскинувватника,чоботи.Однимрухом,якстаршийлейтенантПайчадзе,вискочитинабортмашининезміг—дляменебулозависоко.Підскочивши,яповиснувперехильки,жи-вотомспираючисьнаборт,потімперекинувногу,намитьзависна

188

рукахужепотойбікінечутноспорснувуводу.Кількарухів—івжебілявікна.Іконамаєбутиотут-оукутку,зразузавікномправоруч.Намацую.Абитількишибкувисадититак,щобнепорізатися.

Хатабулазатопленамайжепосамісінькустріху,івікна,власне,янебачив,лишекрайвізерунчастоїрізьбленоїлуткивиднівсянадводою.Підпливши,схопивсязатулуткуісунуврукууводу,маца-ючи.Рукавільнопройшлаувікно:шибкивжебулиповибивані.Всегаразд. Я крутнув головою в бік човна. Ех, жаль, що Павлуша,здається,небачить.Нунічого,вінпобачить,колиявиринуіпере-даватимубабіМокриніте,зачимвонаплаче.Побачить!

Ятрохисіпнувсявгору,хапнувповнігрудиповітряіпірнув.Пропливаючикрізьвікно,язачепивсязащосьногою івжеду-

мав, що застряв.Щосилишарпонув ногу— відпустило. Гребнуврукамиівиринувужевхаті.Розплющивочіівразпобачивукуткуікону. Так, так— побачив! Бо перед нею горіла лампадка…Меніспершунавітьне здалосяце дивним.Я зробивдва-трирухи і опи-нився біля ікони. Сунув за неї руку і намацав якийсь невеликийдовгастийпакуночок.Вихопивіназаддовікна.Пірнув—івразуда-рився общось головою, руки наштовхнулися на якусь перепону.Яставпохапливорукаминамацуватипрохід.Увікніщосьзастря-ло.Менізабраклоповітря,іявиринув.Зновупірнувізновунемігпробитися.Виринувши,спробувавнамацати івідштовхнутиногоюте,щозаважало.Ягативногоющосили,алемарно.Вікнозавалилочимосьвеликиміважезним.Читоязрушивйогоногою,колизаче-пився, чи вода піднесла, хтозна. Я сіртонувся крізь прочинені сі-нешнідверідовихідних—вонибулизамкнені.Малотого,янама-цав,щовонибулищейпідпертізсерединиякимиськолодами—ма-буть,бабаМокринадумалаврятуватисятакодводи…Япопливна-задухату.Другевікнобулозагородженошафою:читоводаїїсюдипосунула,чи зновужтаки сама баба—невідомо.Більшевіконнебуло. Хата в бабиМокрини стара, на два вікна, тісна й незручна.Тому-тодочкийбудуваликам’яницю—длясебе.

Мокрийодягтягнувдонизу,важкобулотриматисянаводі,да-вавсявзнакиіміймарш-кидокнавелосипедідовійськовоготабору.Явхопивсязаелектричнийдрітзлампочкою,щозвисавзістеліпо-середхати.

Дихатибуловажко.Іраптомязрозумівувесьжахсвогостановища.Явисівнаелек-

тричній дротині майже під самісінькою стелею у затопленій хаті,а вода все прибувала. У тремтливому світлі лампадки я бачив, якхлюпоче вона попід стінами, здавалося, з кожноюмиттю все вищейвище.Оновжехвилькизачіпають,підгойдуютьлампадку.Ітільки

189

теперярозчовпав,якнезбагненнодивновиглядаєцялампадка,щогоритьукуткупередіконою.Якнезгаслаутомушалістихіїцяма-ленькакрапелькасвітла?Тобулоякесьдиво!..Аможе…Аможе,цесправдідиво?Може…Тутявпершепридививсядоікониіпобачив…Бога. Він зорив на мене з кутка великими круглими чорними очи-ма—спокійно і строго.Здавалося, він стоїтьу водіпо груди і водаворушиться,хлюпочебіляйогогрудейвідтого,щовіндихає.

Цебулотакстрашно,щоявідчув,якуменездіймаєтьсядогоричуб.

СпавнадумкупіпГога,йоготаємничіслова:«Темнаводавооб-лацех…»,якіяніякнемігзрозуміти,хочявновідчувавунихосудідокір.ЗгадавібабуМокрину,іїїпрокльонинасвоюадресу.Темнавода…Вода…Отвона—вода…

«Невже,виходить,єтакивсвітіБогіцевінкараємене,—зжа-хомподумавя.— І заразмені будекінець.Боніхтожне знає,щояпірнувсюди.Вонивозятьсятамзтоюкоровою, ініхтонебачив.Заразводапідніметьсядостелі,заповнитьусюхату,ябулькну,зах-линуся,івсе…

Алеянехочувмирати!Нехочу!Яхочужити!Хочукататисянавелосипеді,гративфутбола,їстиморозиво«крем-брюле».Ярвонув-сядовікнаіпірнув.Інесамовито,зусієїсилизапрацювавруками,намагаючись пробитися крізь вікно.Я вовтузився під водою доти,покиневідчув,щооднатількищемить—іязахлинусь.Тодіяви-ринув.Розплющившиочі,встигіщепобачити,яквостаннєблимнувізгасвогниклампадки.Своїмпірнаннямяздійнявхвильки,івониперекинули лампадку. Суцільна непроникна темрява огорнуламене.Яборсавсьуводі,яксліпекошеня.Силставалодедаліменше.Япочавковтативодуізахлинатися.Невимовнийжахохопивмене.Невжецекінець?!Нехочу!Нехочу!Нехо…о…о!..Язакричав.Ісампочув,якимздавленимібезсилимбувтойкрик.Таккричатькрізьсон, коли душать кошмари. А може, це і справді лише кошмар,може,цевсесниться?Іязаразпрокинусь,побачусонце,щосвітитьувікно,іпочую…

роЗДіЛ XXII«Давай руку!» Я знову з ним. Що було за іконою

—Яво!Яво!Яво!Дети?Яво!Тобувголос…Павлуші.Янеодразузбагнув,щоценасправді.Меніспершуздалося,що

томені мариться.Але враз я побачив тоненьку смужку світла. Тосвітиласявузенькашпаринавільногонадводоюповітряусінешніхдверях.Йой!Тамжевсіняхустеліхіднагорище!Якяранішене

190

розшолопав!Ізостанніхсил,ковтаючиводуізахлинаючись,ясірто-нувсятуди.

Світлоліхтариказасліпиломене,іянічогонебачив.ТількичувПавлушинголос:

—Давайруку!Давайруку!Яважкозвівнадводоюрукуівідчув,якїїцупкосхопилайого

рука.Ілишетеперязмігвіддихатися.Ядихав,якпаровоз.Ядихавтак, як може дихати тільки людина, якущойно витягли з води.Яковтавповітряодразуцілимикубометрами,жадібно,ненаситно,ковтавінемігнаковтатись.

Павлушамовчав.Вінтількиміцностискавмоюруку.Аястис-кавйогоруку.Іміцнішого,палкішогорукостисканнянебуловмоє-мужитті.

Колиятрохивідсапавсяіочімоїзвиклидосвітла,яроздививсянавколо.Драбининагорищенебуло—певно, знеславодачибабакудисьзатягла.Отже,самбиятутневилізніколи.Павлушапочавпотрохупідтягатименевгору.Алеятакзнесилів,щонемігвидря-патисьівесьчассповзавназадуводу.

—Нічого, нічого, зараз… Усе буде гаразд!Ще трошки! Отак!О! О! Ох!— заспокоював мене Павлуша, крекчучи від натуги. Тайомудовелосядобрячетакипомучитися,покияодірвавсянарештіодводиіперевалився,яклантух,нагорище.

Якийсьчасмилежалипоруч,відсапуючись.Тодіяпоклавйомурукунаплечеісказав,затинаючись:

—Спасибі, с-старик!.. Я вже думав,що капець… От вталапав-ся…

—Аябачу,щотипірнув…Потімбачу—тебенема…Малочого,думаю…І—нагорище…—Павлушанахвилинупримовк.—Знаєш,яякпобачив,щотипірнув,здивувавсястрах.Ясамепротебеподу-мав—детиє…Атитут…Ятебешукав,знаєш…Думав,щобразомпочовна…Алетидесь…

Язасміявся.Мабуть,йомудивностало,щоязасміявся.Бонічо-го смішного вінне сказав.Алея засміявся.Одрадості.Віншукавмене!Віншукавмене!Чуєте!Друзякамійдорогий!Якямігдумати,що ми назавжди посварилися? Як? Та хіба можу я посваритисязнимназавжди!ТавінжеПавлуша!Павлуша!

Ні,йомунесталодивно,щоязасміявся.Бораптомвінсамза-сміявся.Вінусезрозумів.

Милежалиісміялися.Іхочмокріштаниісорочка,противнообліпившимоєтіло,стра-

шеннохолодили,менібулотактепло,такхороше,як,здається,ні-коли.

191

Якдобрежитинасвіті,колитебеврятуваводсмертітвійдруг!Ех,Павлушо,Павлушо!Якийтимолодчина,щоменеврятував!

Прощаютобівсе:ітвоюзраду,ітвоємалювання,ітвоїслова,образ-ливідлямене,іте,щоГребенючкузахищав,якяїїгрудкоюпоспід-ницівцілив,іте,щотинедальтонік…Прощаю!Товсенетвоявина.Товсетая…ну,небуду!Небуду!Навітьудумкахнебуду!Хочцілуй-сязнею,явтойбікнавітьінегляну.Одвернуся.Боголовнемені,що ти отакий-о хлопець! І немає для мене в цілому світі кращогодруга. Я б поцілував тебе навіть зараз, та не вмію. Не цілуютьсяхлопціміжсобою,незаведено.Тотількидорослідрузі-чоловікиці-луються.

Чи розумієш ти все,що я думаю? Та, мабуть, розумієш. Я посміхутвоємувідчуваю,потому,яктидихаєшнавіть.Яжтебетакзнаю,якніхтовсвіті,якматиріднанезнає.

Нарештімипересміялися,іПавлушасказав:—Атимолодецьусе-таки.Янезнаю,чинаваживсяботакпір-

нутиувікно…Цежзагинути—дев’яностошансівізста.Ічивартобуло?Щовонатамзаіконоюмоглаховати?Ну,гроші…Ну,обліга-ції трипроцентні… Та хай вони горять синім полум’ям,щоб черезнихголовоюнакладати.Правда?Дідькозними!

Ухти!Аяжзовсімзабувпротойдовгастийпакуночок.Ярвучкомацнувсебезакишеню.Є!Колияотодержавсязалампочку,ясу-нув отой пакуночок у задню кишенюштанів,ще й на ґудзика за-стебнув—щоб не вислизнуло. Не мігже я його кинути, раз я поньогосюдиполіз.Авруцівінменізаважав.

Ой-йой! Як там облігації або гроші, то, може, з них уже кашауводірозкисла.Анутребаглянути!Розстебнувшиґудзикаівідстов-бурчившикишеню,яобережновитягпакуночок.

—Та тищо— таки дістав?— здивовано вигукнув Павлуша.Тож він був певен,що я не дістав, і заспокоював мене: «Дідькоз ним!Хай горить синім полум’ям!»А воно, бач…Мені було стра-шенноприємнейогоздивування.Навітькровуголовувдарила.Вжетількизарадицьоговартобулопірнутиізазнативсіхотихприкро-щів.Кращоїпохвали, ніжцеПавлушине здивування, длямененебуло.

Алескромністьнедозволилапоказати,щоменіприємно.Іяска-зав:«Та!»—імахнуврукою,—мовляв,щожтуттакого?

—А ну, присвіти ліхтариком,— попросив я Павлушу і почавобережнорозгортатипакуночок—газету,уякубулощосьзагорну-то.Мокра стара газета не стільки розгорталася, скільки відпадалам’якими, невагомими клаптями. Нарешті газета чи то розгорну-лась,читорозпалася,імипобачилискрученіруркоюякісьпапери,

192

пописані олівцем.Я схиливсянижче іпрочитавна згині: «…зновувбій.Бережидонечокнашихісебе.Цілую.Михайло…»

Я підвів очі на Павлушу. Павлуша теж уже встиг прочитатиіхитнувголовою.

Тобулилисти.Фронтовісолдатськітрикутники.Тобулилистиз фронту чоловіка бабиМокрини,що загинув, визволяючиПрагу,в останній день війни, в День Перемоги, дев’ятого травня сорокп’ятогороку.Скількиминуловідтоді,авселійдосічастозгадувалипро цю незвичайну, таку, як казав мій дід, нефортунну загибельдядькаМихайлаДеркача.Розповідали,щотобувдужевеселий,до-тепний,дужехорошийчоловік.Ізавзятущийсадівник.Товіннаса-дивцейбагатийсадпередвійною,такінескуштувавшийогоплодів.Атепердеякідеревавжейповсихали…

Іте,щоямалоневтопився,самерятуючифронтовілистидядькаМихайла, який загинув в останній день війни, і те,що зараз отам,попідхатою,самесолдатирятувалилюдей,худобуімайно—всеценабуло длямене якогось особливого змісту.Я відчув себе так, начеятежналежудоармії,начеяберуучастьусправжнійвійськовійопе-рації і зараз зробивщось таке,що, може, робили на фронті,щосьгіднебійця.Ігордістьзцьогорадіснозалоскоталапідсерцем.

Іявженікрапелькинешкодував,щопірнувпотілисти.Тількиподумав: «Бережи донечок наших…», а вони, бач: «Не гавкайте,мамо».ІсталоменіщедужчежальтустарунещаснубабуМокрину,якасиділазаразверхинастрісііплакала,думаючи,щолистиїїчо-ловіка загинули, і може, згадуючи його і картаючи себе за те,щозабулапроних…

Добре,що дядькоМихайло олівцем листи писав. Якби чорни-лом,розповзлосяб,атаквисохне—івсе.

—Ходімозразуїйоддамо,—сказавя.Мипідвелися.—Яотуто,через горищневікновліз,—розповідавПавлуша.—

Алепомокрійстрісівгорунеподерешся.Павлушапровівліхтариком,освітлюючизахаращенірізниммот-

лохом,заснованіпавутиннямкуткигорища.О!Закоминомстояладрабина(онвонаде!),авгоріустрісізяяладірка,черезяку,певно,йвилізлабабаМокрина.

—Тидавайлізь,аяпосвічу,—сказавПавлуша.—Ні, давай разом,— мовив я. Мені не хотілось розлучатися

знимнавітьнамить.—Ну,давай,—неставвінзаперечувати.—Тількилізьперший.

Тижвіддаватимеш.Імиполізли.

193

Яперший.Вінзамною,присвічуючиліхтариком.Я так несподівано,мабуть, вигулькнув перед бабоюМокриною

зтоїдіркиустрісі,щобабазлякановідсахнуласьішвидко-швидкозахрестилася,примовляючи: «Свят!Свят!Свят!». Їй, певно, здало-ся,щотоякасьнечистасила.

—То я, бабусю, не бійтеся,— проказав я і простягнув їй лис-ти.—Натеось!

Вонанеодразуроздивилася,щояїйдаю,інеодразувзяла.Тіль-кимацнувширукою,видно,зрозуміла,щото,і,схопивши,піднесладоочей.

—ОГосподи!—промовиларозпачливоізновузаплакала.—Ойсинку,ойякжецети?ОГосподи!..

Ітакжалібно,тактужновонацепромовила,щовменевсамогозащеміловгорлі.Іянемігнічогосказати.

Тайнедовелося.Бозовсімблизькопозадменепочувсяголос:—Зараз,бабушка,зараз…Я обернувся. На стріху піднімався по приставленій з машини

драбиніМитяІванов.Коровавжебулавмашині,бабинідочкитеж.Ужерозвиднілося.Дощприпинився.Назатопленіхатийдерева

лягавтуман.Убіломусерпанкувсевиглядалощенезвичайніше.Яраптомвідчув,якзамерз,якзакоцюбливмененогиумокрих

штанях, як заклякли, задубіли руки. Від холоду аж боліло в гру-дях.Явідчув,щоколизаразякосьнезігріюсь,тобудепогано.

А тамже в машині мій ватник. Вдягти, вдягти йогошвидше!Але…якжеПавлуша?Якщояполізувмашинуповатник,авонарушить…Ужеж, здається, все забрали, оце тільки бабуМокринузнімутьіїхатимуть.АПавлушажначовні,вінчовнанекине.Іма-шинапереповнена.Крімкорови,підсвинкайкурей,онощескількиклумаків,чемоданів,ящиківусяких…

Митя Іванов, обережно підтримуючи бабуМокрину, вже допо-магавїйспускатисяубронетранспортер.

—Адепацан,га?Пацанде?—почувсяраптомзнизустурбова-нийголосстаршоголейтенантаПайчадзе.

Ямусивподатиголос.—Тая тут!—цокаючизубами,веселіше гукнувя.—Ви їдьте,

їдьте!Яначовніпоїду,зПавлушею.Спершуяцесказав,авжепотімусвідомив,щоцимсамимодрі-

завсобішляхдоватникаіхтознатепер,якзігріюсь.«Алетам,ма-буть,заразоднакватника інезнайдешзатимиклумаками»,—за-спокоївясебе.Іщобнебуловженіякихсумнівівівагань,зразусу-нувсявниз—спускатисяназаднагорище.Павлуша,якийтерпляче

194

стоявнадрабинінижчеменеівсечув,аленічогонебачив,кріммоїхмокрихштанів, не встиг зорієнтуватись, і я трохи не сів йому наголову.Тавіннавітьсловаменінесказав,апростоодразуставспус-катися.

роЗДіЛ XXIIIу хаті Гребенюків. ой, нога, нога! Безславно додому.

все плутається

Черезгорищневікномиперебралисявчовен.—Яп-погребу,б-боз-змерзт-трохи,—процокотівяівзяввесло.—Ану, стривай,— сказав Павлуша, знімаючиштормівку. На

ньомубулаловкенькабрезентоваштормівкана«блискавці»,зкап-туром.

—Тану…—почавя.Алевінсилоюнатягнаменештормівку.—Н-нуд-добре,ят-трохи…ап-потімоддам.Зашморгнувши«блискавку»,явзявсязавесло.Ятакналягавнанього,начехотівзламати. Івжечерезкілька

гребківвідчув,якпішлопотрохутепловрукиівноги.Ягрібнав-стоячки, присідаючи і рухаючись усім тілом.Мені здавалося,щочовенлетить,якракета.Аленевстигщеяізсадувигребти,якна-вантажена, мов циганський віз, амфібія спокійнісінько «обштопа-ла»насі,показавшикорму,зякоївизиралаплямистамеланхолійнакоров’ячаморда,зниклаутуманізакронамидерев.Ловкавсе-такиунастехніказаразварміїнаозброєнні.Ич,якпре!

Явигрібнавулицюі,вженепоспішаючи(ботрошкизасапався),скерувавчовнапопідсадамивулицею.

Туманклубочивсянад водою, стаючи дедалі білішим, бо густі-шавідедалівсебільшерозвиднювалось.

Зненацька з туману виринув, мало не наскочивши на нас,щеодинбронетранспортер,набортуякогобіліливелик,майжеметровіцифри: 353 (на бронетранспортері старшого лейтенантаПайчадзе,япомітив,бувномер351).

Триста п’ятдесят третій теж був завантажений доверху різнимхатнімскарбом.Тамстоялонавітьпіаніно,анапіаніносиділа…Гре-бенюка.Помітившинас, вона стріпнулася і, здається, хотілащосьгукнути,аленевстигла—бронетранспортеружепроплив.ЯглянувнаПавлушу.Віндививсявслідмашинірозгублено,івочахйогобуврозпач і якась досада. Такими очима дивляться вслід поїзду, наякийзапізнилися.

І раптом я зрозумів. Вінжеж, мабуть, поспішав до неї, хотіврятувати, спеціальночовнароздобув.Можеж,мріяввинести їїна

195

руках із затопленоїхати.Усі закоханівцілімсвітіпроцемріють.Ібулажтакаможливість.

Була.А черезмене нічого не вийшло. Запізнився.Черезмене.Отоякбинерятувавмене,можеб,івстиг.Атак—запізнився…

Іявідчув,щомушузаразщосьзробити.—Слухай,—сказавя,—адавайзавернемотуди.Там,напевне,

щещосьтребазабрати.Точно.І,нечекаючийогозгоди,яповернувчовнатуди,звідкитільки

щовипливтристап’ятдесяттретій,—дохатиГребенюків.УГребе-нюків була нова велика хата— торік поставили.Не хата, а буди-нок—просторий,гостроверхий,підчерепицею,зширокими,натришибкивікнами, з візерунчастою скляноюверандою. І томущовінбувнависокомуфундаменті,залилойоготількидополовини.Вікнабуливідчиненінавстіж,івсерединуможнабулопростозаїхатичов-ном.Ятакізробив.

—Пригинайсь,— сказав я Павлуші і сам присів, скеровуючичовнапростоувікно.

Цебулотакдивно—запливатичовномухату.Ніколименіщенедоводилосязапливатиухатучовном.

Хатабуламайжепорожня.Тількивеликийбуфетз голимипо-лицямивідсвічувавуводідзеркаламитапосередкімнатиплававдогориніжкамизламанийстілець.

Гребенюкбувдужехазяйновитий,енергійнийдядько,дотогожмав, крім Ганьки, двох синів-парубків. І, звичайно, вони змоглидатисобіраду.Випхаливсіречіспершунагорище,атодіпованта-жилинамашину.Ітеперяподумав,щоПавлуші,чеснокажучи,нінащобулорозраховувати.НіхтобйомунедаввиноситиГребенюч-куна руках з хати.Хіба,може, човном скористалися б (якби сол-датівнебуло).Івсюактивнуроботуповрятуваннюробилиббатькоібрати,амійПавлушавкращомувипадкуподававбиречізгорищаучовен.Атомоглийвідправитийогододомунаотомунадувномучовнику, щоб не крутився під ногами і не заважав. Отже… Алея,звичайно,нічогоцьогоПавлушінесказавінескажуніколи.Хайтішитьсядумкою,щовінвинісбиїїнарукахівонаобнялайпоцілу-вала б його при всіх і сказала б якісь такі, такі слова, які тількиухлоп’ячихмріяхговоритьдівчинахлопцеві…Хайтішиться…

БіднийПавлушароззиравсянавколозтакимрозчарованимкис-лимвиразом,щоменіажшкодайогостало.Якменіхотілосязнайтихайнавітьнайдрібнішуфітюльку,потрібнуГребенючці,—щобвінїїврятував!

Поклавшивеслонадноіперебираючирукамипостінах,япро-вів човна у другу кімнату. То була спальня. З-під води стирчали

196

нікельованітрубкизшишкамиікульками—спинкиліжок—істо-ялавелика,напівстіни,порожняшафазрозчиненимидверцятами.Нашафівбезладдівалялисяякіськоробки.

—Тану,поїхали,нічогонема,—млявимголосомпромовивПав-луша.

—Стривай,—сказавяіпідвівчовнадошафи.Скраюнашафілежалипорожнікоробкиз-підвзуття.Рятувати

їхмігтількидурень.Алепопідстіноюяпомітивякусьтемно-синюплескатуквадратнукоробочку,якавикликаладосебеявнуповагу.Втакихкоробочкахуювелірнихмагазинахпродаютьрізнікоштов-ності.

Дотягнутисядокоробочкипростотакянезміг.Требабулолізтинашафу.Іяцезробив,якменіздалося,дужеспритно.Сперсярука-ми,підскочив і сівнашафу.Отякбивтійкоробочцітавиявиласьякась дорогоцінність!.. Але сподівання мої не справдилися. Коро-бочка була порожня. Колись у ній лежали, певно, срібні ложечки(процесвідчилиспеціальніперегородки,обтягнутічорнимоксами-том),алетобулодужедавно,боіоксамиттойпорудівтаодклеївся,ікришкакоробочкибулаодірвана.

Тьху!Ястрибнувназадучовен.Ітут…Човенхитнувся,япідвернувлівуногуіажзойкнуввідгострого

болю.Унизубілякісточкищосьхруснуло.Яневстоявішубовснувуводу.Зразувиринувісхопивсязаборт.Павлушадопомігменіза-лізтиучовен:

—Тю!Якжецети?—Таногупідвернув,—здосадоюсказавяівинуватоглянувна

нього.—Бач,іштормівкутвоюзамочив.—Тадідькознею.Якнога?Ногабілякісточкистрашенноболіла,неможнабулодоторкну-

тися,нетещостати.Ібуквальнонаочахпочалапухнути,набряка-ти.Алеясказав:

—Танічого,пройде.Заживе,якнасобаці…АлеПавлушабачив,щозногоюнегаразд.—Поїхали,—рішуческазаввінівзявсязавесло.Колимивибралисязхати,Павлушапідвівсяіпочавгребтинав-

стоячки.Унасмайжевсінаплоскодонкахтакгребуть.Івеслодляцьогоробитьсяспеціальнодовге.Такимвесломсидячийнегребти-меш.Сидячивнасгребутькороткимвесломнадовбанці.Ацебулаплоскодонка.Іябзаразгребтинезміг.Більунозінеприпинявся.Віноддававнавітьусерці.«Невжезламав?»

Вже зовсімрозвиднялось.Туманрідшав, і стало видножвавийрухназатопленійвулиці.Міжхат,повітокісадківснувалиброне-

197

транспортери,десьдалівглибселагурчалитягачіймашини,розтя-гуючи завали й те,що було на їхньомушляху. І всюди майорілизелені солдатські гімнастерки. Чим ближче ми підпливали, тимбільшеставалолюдей.Здавалося,гетьусеселозаразтут,назатоп-леномукутку.Ініхтонесидівсклавшируки.Всіщосьробили:щосьнесли,щосьтягли,щосьпередавалиодинодному.

ОнГалинаСидорівнауспортивномукостюміпромайнуланаго-рищіхати.АтамдідСалимон.Аонхлопці—Карафолька,Антон-чик, Коля Кагарлицький. На борту бронетранспортера їдуть.І в кожного в руках по дві куртки. А обличчя такі геройські,щокудитам…

Ая…Цебулотакбезглуздо—саме зараз,колитакеробиться,колигетьусесело,старіймалі,допомагаютьпотерпілим—зламатиногу!Такбулобезглуздо,щоямалонеплакав. Іякядоберусядо-дому?

Ну,довізменеПавлушаначовнідосухого,адаліяк?Наоднійнозістрибати?Недострибаю—далеко.Алюдямхібадоменезараз?Щезімноювозитися.ІтутязгадавпросвогоВороного,провелоси-педсвій.Цежвіннатристап’ятдесятпершомулишився.Мабуть,завезлийогоіскинулиразомздомашнімскарбомбабиМокрини.Нетещоябоюсь,щобнепропав.Непропадевін.Нічогознимнеста-неться.БабаМокринаоддасть,звичайно.Просто,якбибув,ябпо-просив,іПавлушаякосьдопхавбимененаньомудодому.Атак…

Тількиявстигподуматице,якпобачив,щоназустрічнамсунетристап’ятдесятпершийістаршийлейтенантПайчадземахаєменірукою:

—Гей,заберисвоєдобро!Бронетранспортербувужепорожній.«Якшвидковониобернулися»,—подумавя.Порівнявшись з нами, бронетранспортер спинився. Пайчадзе,

перехилившись,спустивучовнавелосипед.—Держисвоютачку,да,—вінусміхнувся.—Спасибі,— сказав я й усміхнувсь у відповідь.Хочмені було

зовсімнесміху,бо,опускаючивелосипед,вінзачепивменіколесомпонозіітакзаболіло,щояажзубамискрипнув.Алеянехотів,щобсолдатизналипромоюногу.Тількитеперяроздивився,яківонивсівтомлені,змучені,очіувсіхчервоні,губиобвітрені,потріскані,нащоках,триднінеголених,бруднащетина.Вонижототільки-тіль-ки були лягли відпочити після триденного важкого походу, а тутзновутаке.Алетрималисявонибадьоро,цізовсіммолодіщесолда-ти. Іменібулосоромнозаразпереднимизасвоюногу,засвоєбез-силля.Іяхотів,щобвонишвидшеод’їхали.

198

Пайчадзекинувменіватник,чоботиісказав:—Вдягни,ботионосинійякпуп…Поєхалі!Разворачивайтачку

ідавайондотієїхати!Останнісловабулисказанівжеводієві.ВсевтогоПайчадзебуло

«тачка»:івелосипед,ібронетранспортер.Алечимосьменіцеподо-балося,щосьуцьомубулосимпатичне.Може,тому,щосамвінбувстрашенно симпатичний, з отих хлопців, які в іграх завжди бува-ютьЩорсами іЧапаєвими. Ікомандуваввін солдатамипо-хлоп’я-чому просто, без начальницького тону. І я подумав, що, як меніколи-небудь ужитті доведеться командувати, я буду командуватисамеотак.

Тристап’ятдесятпершийод’їхав.Черезякусьхвилинучовенчиркнувдномобземлю.ПровелосипедПавлушадодумавсясам.—Сідай на багажник,— сказав він, ставлячи велосипед біля

човна.Тримаючизакермо,віндовіввелосипедадосухого,авжетамсів

усідло.Павлушадовізменедодомушвидко і безвсякихпригод.Ніхто

нанасіувагинезвернув.Унасчастотакїздять,особливохлопці—один педалі крутить, а другий на багажнику, розставивши ноги,сидить.

Домавнаснебулонікого.НавітьЯришка,певно,прокинуласьіпобіглакудись.

Павлуша допомігмені зашкандибати в хату, потім допоміг пере-вдягтисьусухе.Самяйштанів,мабуть,нескинувби.Ногавжебула,якколода,іПавлушідовелосятягнутилівухолошухвилинзп’ять—обережненько,посантиметру,ботакболіло,щоянемігнестогнати..

Поклавшименевліжко,Павлушасказав:—Лежи,япомéдичкумотону.Лікарні в нашому селі не було. Лікарня була у Дідівщині.

А в нас— тільки фельдшериця Люба Антонівна, яку всі звали«мéдичка». Проте наша мéдичка важила більше, ніж уся дідів-щинськалікарня.Такавонабулатямущаусправізціленняхворих.Ізаскладнихвипадківлікарікликалиїїнаконсиліум.

Булавонаневисоканазріст,алеогрядненька,яктокажуть,на-топтана,ідужемоторна,незважаючинасвоїп’ятдесятзгаком.Дохворого вона не йшла, а просто-таки бігла, і той, хто приходив їївикликать,завждивідставав.

Алехібаїїзараззнайдеш,тумéдичку?Тамтакеробиться,стіль-килюдей затопило.Певнож,не одномулікарськапомічпотрібна!Чидомоєїногиїйзараз!

199

—Нетреба.Неходи,—сказавя.—Танутебе,—махнуввінрукоюіпобіг.Всетіломоє,всюшкірузголовидоп’яттрусиладрібнатрясця.

Поверхковдриявкривсящедідовимкожухом,алетількивагувід-чував, а зігрітисянеміг.Головне,щоянемігрухатися, бокоженрухструмомбивменівногу,завдаючигострогоболю.Іцябезсила,безпомічнанерухомістьбулагіршазавсе.

Ціле село,від сопливихдітлахівдонайстарезнішихдідів, булотам,діяло,щосьробило.Аяодинлежавілічивмухнастелі.Ібуломенікепсько,якніколи.Ащобуде,якприйдутьмати,батькоідід!Навітьдуматинехотілося.Перше,щоскажемати:«Яжказала!»

Інічогоїйнезаперечиш,справдівонаказала…Адідподивитьсянасмішкуватоікине:«Доскакався!»Абатько

нічогонескаже,тількиглянезневажливо:«Ех,мовляв,ти,дрібно-та пузата!..» А Яришка захихикає, пальчиком показуючи і при-співуючи:«Тактобіітреба!Тактобіітреба!»

Ех,чомуянесолдат?!Сталося б таке, наприклад, з старшим лейтенантомПайчадзе,

чизсолдатомІвановим,чизПідгайком.Нущож,бойовідрузівід-неслибйогонарукахумедсанбатабовгоспіталь,ілежавбивінсобіумужній самотності, ніякихродичів,ніхтоне докоряє,ненастав-ляє,нечитаємораль.Тількизабіжитьінколинахвилинкухтосьізтоваришів,розкаже,як ідеслужба,бойова іполітичнапідготовка,почастуєцигаркою,аможе,йпорціюморозивапідкине…Краса!

АдежцеПавлуша?Щосьдовгойогонема.Ащо,якпобачиввінсвоюГребенючкуівилетівяйомузголови?Бовонажнещасна,по-терпіла, її треба пожаліти. І він її жаліє і заспокоює, як тількиможе.Ізабуввінідуматипромене.Інеприйдебільше.

Відцієїдумкитакменісталотоскно,щосвітпотьмарився.Ітакамене взяла злість на Гребенючку,що я аж зубами скреготнув.Ну,всежвона,всежлихечерезнеї!Ну,неприскіпуюсья.Ну,черезнеї,точнож!Ну,черезкогожящележу,потерпаю,якнечерезтукапос-нуГребенючку!Черезкогоногизбувся,ворухнутисянеможу?Черезнеї.Хотівже врятувати для неї собаку якусь,щоб радість їй була.Коробочку,бач,ювелірнузкоштовностяминагледів.Бодайбизгорі-ла та коробочка, і ташафа клята, і та хата разом з Гребенючкою!..

Раптоммені зробилосяжарко, такжарко, наче мої прокльонинаменеобернулися.Інекоробочката,інешафа,інехатавсяразомзГребенючкою,асамягорюсинімполум’ям.

Хочускинутикожухадідового іковдрузсебе інеможу.Щосьнамененавалюється,ідавить,іпеченесамовито,начепресважен-ний. І щось у голові крутиться, крутиться, крутиться… І гуде.

200

Іявідчуваюякісьцифриутомунаростаючомуруху,якесьшаленезбільшеннякількості,якесьнеймовірнемножество.Івідчуваю,щонема вже мені виходу з того множества. Іщо ось-ось у менещосьлуснеібудекінець.

Алені,мукатанеприпиняється.Івсекрутитьсянатійгранич-нійкінцевіймежі.ІкрізьтекружляннячуюявразголосПавлуші,аленеможузбагнути,щовінговорить.Іголосмéдички,іщечиїсьголоси…

А потім усе в моїй голові сплуталося, і я вже нічого не па-м’ятав…

УРОК 45

Тема. Тематичнеоцінювання.Мета: виявитирівеньзнань,уміньтанавичокучнівзме-

тоюкорекції;розвивативміннявисловлюватисвоїпоглядинаавторськіідеїтахудожніобрази.

Обладнання: тестові завдання,виставкаучнівських ілюстраційдовивченихтворів.

Теорія літератури: верлібр,притча,повість,пригодницькийтвір.

Хід урОку




1. інструктаж до написання тестів.

2. Виконання контрольної роботи.і варіант

І— І І р і в н і

(Закожнуправильнувідповідьученьотримує1бал.)

1. Укажіть,що добре вмів робитиХлопчик-Фігурка з одной-менноготворуІ.Калинця:

а) малюватисебевальбомі; б) писатисвоїжиттєписи; в) підказуватиучнямнауроках.

201

2. Допишітьречення. Притча—це…3. Назвіть головних та другорядних героївповісті «Тореадори

зВасюківки».

І І І р і в е н ь

(Закожнуправильнувідповідьученьотримує2бали.)

1. З’ясуйте,учомуприхованийповчальнийзмісттворуЕ.Ан-дієвської«Казкапрояян».

2. Схарактеризуйте образ мами за поезією І. Калинця «Пи-санки».

І V р і в е н ь

(Заповнувідповідьученьотримує5балів.)

Напишітьтвірнаоднузтем:—ЧимменевразилипоезіїІ.Калинцяізциклу«Дивосвіт».—Якнестати«яянином»?—НовіпригодиЯвитаПавлуші(заповістюВ.Нестайка«Торе-

адоризВасюківки»).

іі варіант



1. Укажіть,чомуХлопчик-ФігурказоднойменноготворуІ.Ка-линцябувзадоволенийсобою:

а) томущовінбувзадавакуватий,хвастовитий,пихатий; б) томущоуньоговседобревиходило; в) томущонезнавслова«не».

2. Допишітьречення. Повість—це…3. Назвіть основні пригоди, які сталися з героями повісті

В.Нестайка«ТореадоризВасюківки».



1. Визначіть головну думку твору Е. Андієвської «Казка прояян»таобґрунтуйтесвоєтвердження.

2. СхарактеризуйтеліричнихгероївпоезійІ.Калинцязциклу«Дивосвіт».

202

І V р і в е н ь


Напишітьтвірнаоднузтем:1)ЧимменезахопилигероїповістіВ.Нестайка«ТореадоризВа-

сюківки».2)Якбияпотрапивукраїнуяян.3)НовіпригодиХа-еФа.

ІV. ПІДсУмОК

УРОК 46

Тема. В.Близнець.«Звукпавутинки».Мета: ознайомитиучнів ізжиттям і творчістюписьмен-

ника, допомогти учням краще усвідомити змістповісті;розвиватинавичкивиразногочитання,пе-реказупрозовихтворів,коментуваннязображено-го вних;прищеплюватиповагудо вічних земнихцінностей,прагненняжитизгідноіззаконамидоб-ратакраси.

Обладнання: портретписьменника,виставкайоготворів,ілюст-раціїдоних.

Теорія літератури: повість,підтекст(прихованийзміст).

Хід урОку



III. АНАЛІз ПИсьмОВИх КОНТРОЛьНИх РОбІТ (ТЕмАТИЧНЕ ОцІНю-ВАННЯ)


1. Слово вчителя.«З чого починається письменник? Письменник починається

з любові до людей. Письменник починається з захоплення. Пись-менникпочинаєтьсязіспівчуттяістраждання.Якщотой,хтовзяву руки перо, не любить інших людей, рідну землю, якщо його не

203

чаруєсхідсонцяівньогонестискаєтьсявіднез’ясненноїтугисер-це,якщовньогоневикликаютьспівчуттяболіближнього,вінніко-лине стане справжнімписьменником»,—такнаписавупередмовідо вибраних творів В. Близнеця відомий український письменникЮрійМушкетик.

ІзцьогопоглядуВіктораСеменовичаБлизнецяможнабезумов-ноназватисправжнімписьменником.Вивжезнайомізциміменем,боуп’ятомукласічиталийогопереказдлядітейлітописнихопові-дей«Повістьминулихліт».

Юногочитача,котрийпоспішливогортаєтвірзєдиноюметою—«щож там далі?», повість «Звук павутинки», з якою ми сьогодніпочнемознайомитися,можедеякоюміроюнавітьрозчарувати.Про-течитачсерйозний,якийхочепізнатижиттяглибоко,знайдевнійбагатокорисногоіповчального.

В. Близнець змальовує неповторний світ дитинства як старту майбутнє доросле життя. Його герой— допитливий і здібнийхлопчикЛьонька—живеусвітімрійіфантазій,умієбачитикрасуйдивовижністьнавколо.«Упростомуреальномусвітідитинавига-дує собі якихоськазковихперсонажів, до яких доросла голова ча-сомнедодумається»,—говоритьпроцесамавтор.

Отже,дляпочаткупознайомимосязчарівнимчоловічкомБум-сом,якийутворивсязкрапель,щопадаютьзістелі,інаногахякогосрібніпідківки.

2. Виразне читання.Учні виразно читають розділи повісті «Звук павутинки»—

«Срібнийчоловічок»,«Сопуха»,«Крилатідерева»,«Адам».



5. Евристична бесіда. 1)З якими героями ми познайомилися, хто з них реальний,

ахто—фантастичний? 2)Що ми можемо сказати про Льоньку? Чому він постійно

щосьвигадує,уявляєсобі? 3)ХтотакийАдам? 4)ЯкЛьонькаставЛендом? 5)Якимчиномзвучитьуповістістрашневідлуннявійни? 6)Як хлопчик ставиться до слів «Ніна», «Адам»?Чому саме

так?

204

6. Міні-дискусія: «атомна енергія — це добре чи погано для люд-ства?»

7. робота над епіграфом твору.З а в д а н н я: поясніть значення епіграфа для розуміння голов-

ноїдумкиповісті.


Гра «доріжка знань та вмінь».Марійка Допитлива пропонує вам заповнити доріжку знань та

вмінь,якупередаютьЛьонька—Адаму,Адам—Льоньці.

Проприроду,жучків,жаб,черв’ячків

Проатомнуенергію,їїсилу,користьішкоду

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразночитати,переказуватирозділиповісті;зроби-

тиілюстраціїдотвору.


УРОК 47

Тема. В.Близнець.«Звукпавутинки».Мета: ознайомити учнів із новими розділами повісті, до-

помогти глибшеусвідомити ідейно-художній змісттвору,йогоморальніуроки;розвиватинавичкиви-разного читання, переказу, характеристики обста-вин і часу, в якомуживуть герої; прищеплюватилюбовдоприроди,прагненнядокраситадобра.

Обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїучнів.

Теорія літератури: повість,підтекст,реальнетауявне,описи.

205

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.1) Виразнечитання,переказування.Учнізачитують,переказуютьепізодиповісті,щозапам’яталися

їмнайбільше.2) Огляділюстрацій.


1. Виразне читання.Учніабовчительвиразночитаютьрозділиповісті«Ніна»,«Гли-

каіБакун»,«ЛікарБусько».



4. Евристична бесіда. 1)Зякиминовимигероями,реальнимитафантастичними,ви

познайомилися? 2)ЩоновоговидізналисяпроЛьоньку,Адама,Ніну? 3)Якіісторіїпроптахів,тварин—ластівок,лелек,коня—вас

зацікавили?Чимсамевонивасвразили?

5. робота з теорії літератури.Часто письменники у своїх творах використовують підтекст

(прихованийзміст).Вивчаючипритчі,мивжедеякоюміроюобговорювалицепитання.Підтекст—невисловленепрямовтексті,аленібивитікаюче

зокремихреплік,деталейставленняавторадодіючихосіб,їхвзає-мин,сюжетнихситуацій;неявнийсмисл,якийможенеспівпадатизпрямимсмисломтексту.(Учні роблять запис до літературознав-чого словничка.)

6. робота з текстом.З а в д а н н я I:розкритипідтекстданогоуривка.Адам:«Ну,скажімо,тивийшовначовніуморе,запливдалеко,

іраптом—прорвалочовна.Щотиробитимеш?Складешрукиісмир-ненькождатимеш,покиводазаллє?Чибудешгребти?Правдаж,ти

206

будешгребти,налягатинавесла,докисил,докизмогитвоєї?Такія,Льоню.Давно,вінститутіще,прорваломійчовен.Аягребусь.Йдунадно,агребусь.Щобінаостаннійхвилі—жить,якти,якнормаль-нілюди.Ясно,капітане?»

З а в д а н н я I I:Знайшовшивтекстівідповіднімісця,описатидідаГлипуіз’ясувати,якарольцьогоперсонажаутворі,чиєпев-нийприхованийзмістуцьомуобразі.(Ужиттідоброізло—завждипоряд.Глипа—зло,грубасила.)


розгадування кросворда.Марійка Допитлива склала кросворд, ключовим словом якого

будеосновнетеоретичнепоняття,щорозглядалосянауроці.

1

2

3

4

5

6

7

8

1)Якзвализлогодіда,сусідаЛьоньки?(Глипа.) 2)Ім’яновоїподружкиЛьоньки?(Ніна.) 3)Ім’явченого-атомщика,щоприїхавуселодобаби?(Адам.) 4) Те, прощо розповідав хлопчик своєму новому знайомому?

(Тварини.) 5)Прізвисько,якедавЛьоньційогоновийдруг?(Ленд.) 6)Кличка старогорозумногоконя,проякогорозповівЛьонь-

ка?(Бакун.) 7)Ім’ябаби,доякоїприїхавучений.(Строха.) 8)Щозробилилелеки,колибабаГрунязахворілаіневийшла

проводжатиїхувирій?(Зосталися.)Відповідь:Підтекст.

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитися виразно читати уривки з повісті, переказувати їх,

пояснюватипідтекст;зробитиілюстрації.


207

УРОК 48

Тема. В.Близнець.«Звукпавутинки».Мета: ознайомитиучнівізновимирозділамитвору,допо-

могти усвідомити підтекст, ідейно-художнє зна-ченняцихрозділів; розвиватинавички виразногочитання, переказу, коментування зображеного ізвисловленням свого ставлення до нього, вміннявизначати головну думку; виховувати оптимізм,силу волі, прагнення до пізнання світу та свогопризначеннявньому.

Обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїучнівдоповісті«Звукпавутинки».

Теорія літератури: повість, підтекст, характеристика образів; описирізнихвидів.

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.1) Виразнечитання,переказування.Учні зачитують, переказують епізоди повісті, які їм запам’я-

талися,найбільшеїхвразили.2) Огляділюстрацій.

2. робота з текстом.З а в д а н н я: знайти і зачитати рядки повісті, які містять під-

текст,пояснитийого.


1. Виразне читання.Учительабоучнівиразночитаютьрозділиповісті«Запавутин-

кою»,«Всевідпливає».



208

4. Евристична бесіда.1) Як ви думаєте,Ніна—реальна подругаЛьоньки чи уявна?

Пояснітьсвоїміркування.В и с н о в о к у ч и т е л я(післявідповідейучнів).Осьякпронеї

говорятьлітературознавцітайсамавтор:«Щоправда,самаНіна—товжеякоюсьміроютежплідфантазіїЛьоні(автора),аможе,йнефантазії,може,тонесподіванийсинтезбагатьохпобаченихужиттілюдей…“Ідосіне знаю,чибулавона, такадівчина,чия їїпростовигадав”.Може,була,аможе,йвигадав».)

2) Поясніть,якеприхованеабонавітьсимволічнезначеннямаєліхтарик,щойогоподарувалаЛьоньціНіна.

В и с н о в о к у ч и т е л я (після відповідей учнів). Послухаємодумкулітературознавців: «Співчутливому, добромуЛьоніНіна да-руєліхтарик.Цейліхтариктежособливий.Мабуть,подібнийліхта-рикповиннаматикожналюдина,—ліхтарикфантазії,бобезньогожиттялюдськепісне.Цейліхтарикнеперефарбовуєжиття,непри-крашає його…Це—мрійний ліхтарик.Юність—порамрій, тугонапнутихвітрил,іВікторБлизнецькермуєвцьомуморісвоїкораб-лівільнотавправно.Романтика—вонаскрізь,навітьубуденномужитті,їїтребатількизнайти.Протевжодномуразіневідгородити-сяромантичнимифіранкамивідправдижиття».

3) Знайдітьізачитайтеописпавутинкитате,якдітипобіглизанею.ЯкціописихарактеризуютьНінуіЛьоньку,самогоавтора?


Гра «розшифруй слово».Марійка Допитлива зашифрувала кілька слів, які їй здаються

найголовнішимиуповісті«Звукпавутинки»,хочпронихінегово-ритьсяпрямо.Якіцеслова?

Розмістітьфігуритак,щобкожненаступнечислобулобільшена3відпопереднього,ізапишітьвідгадки:

8Р 14Я 11І 5М

15Н 12А 21А 9Ф 27І 18Т 30Я 24З

13Б 7Д 19О 10О 16Р

Відповіді:мрія,фантазія,добро.

209

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразночитати,переказуватирозділиповісті,зроби-

ти ілюстрації; зробитиповідомленняпроЧорнобильськукатастро-фу(випереджаючезавданняокремимучням).


УРОК 49

Тема. В.Близнець.«Звукпавутинки».Мета: допомогти учням зрозуміти підтекст образів по-

вісті, знаходити образи,що передають різні ідеї,емоції,почуття;розвиватинавичкидослідницько-пошуковоїроботи,вміннявестидискусію,вислов-лювативласнідумкитапочуттязприводупрочи-таного; виховувати почуття відповідальності зажиттяідіяльністьлюдининаземлі.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, учнів-ськіілюстрації,фотоматеріалипроЧорнобильськукатастрофу.

Теорія літератури: повість, підтекст, план характеристики образу,дискусія,твір-роздум.

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.1) Виразнечитання,переказування.Учнізачитують,переказуютьепізоди,якізапам’яталисяїмнай-

більше.2) Огляділюстрацій.

2. Пояснення вчителя.Учитель пояснює символічне філософське значення заголовка

останньогорозділуповісті«Всевідпливає».

210

ІV. зАКРІПЛЕННЯ й зАсТОсУВАННЯ зНАНь, УмІНь ТА НАВИЧОК

1. Складання плану.УчніколективноскладаютьпланхарактеристикиобразуЛьонь-

ки,герояповістіВ.Близнеця«Звукпавутинки».О р і є н т о в н и й п л а н 1)Вікгероя. 2)Місцепроживання. 3)Зовнішність. 4)Заняття,уподобання. 5)Ставленнядолюдей,друзів. 6)Вчинки,дії,якіхарактеризуютьхлопчика. 7)Рисихарактеру. 8)МоєставленнядоЛьоньки.

2. робота над характеристикою героя твору.Заскладенимпланомучніусноописуютьхарактергероя.

3. Міні-диспут на тему «Прихований зміст образів: звуку павутинки, Ніни, кораблика».

4. робота в групах.З а в д а н н я: провести невелике дослідження запропонованих

уривківзповісті,визначититему,ідею,видопису,художнізасоби,рівеньмайстерностіавтора.

1-ша група«Вонасілавкораблик,спустилавесланаводу.Легкий,зсосно-

воїкори,вітрильниквийшовнатечію.Всярічкабулавстеленажов-тим листям, від нього рябіло в очах; середжовтого листу плив їїтихийкораблик.Анаднеюнеслисьпавутинки,ащевище—журав-линіключі.Річкапетляладолиною,губиласьзабуримгорбом.Іко-раблик віддалявся, меншав, мрів над водою. Я вже бачив тількиприсмученудівчину,якажевріланасонці,мовсвічка».

2-га група«Насобступиланіч,обступиличорнікущі,з-підякихтяглоріч-

ковою сирістю.Аколивогонь відкидавпітьму, тоді—лишнако-роткумить—багрянийполискпадавнавітрило, інамбуловиднощоглу ісоннийкораблик,щостоявколоберега.Наднимтремтілизорі,сині,якіскрибенгальськихвогнів.

Яще підкинув хмизу в багаття, полум’яшугонуло вгору, підсаміверші.Сиралозадовгошипілайсичала,таось,нарешті,спа-лахнула,червоніязикипоповзливнебо,іверші,якдвіракети,сно-памивогнюосвітиливесьлуг!Оцекрасота!»

211

3-тя група«Ізаворожиламенепризьба.Вонасхожабуланалежанку,тіль-

кидовга,ітепла,івсяпотріскана.Тріщинитемнійглибокі,можнатуди пальця просунути, і в кожній ямці бігалощосьживе— сто-ножки,солдатики,мурашки.Знорокдивилисянаменетакіжучкийжученята,якихя зродунебачив.Мабуть, ті тріщинкибулидляжуківсправжнісінькіярийканави,аондеурвище,аонзмохузеле-нийгай,ітамсиділакрасивазолотамушка.

Япомітив,щона стіні коржем відстала глина, і в схованку тушмигнулаящірка.Прискакаломалежабеня,пузцебіле,спинапу-хиряста,сумноглянуломенівочіісховалосьпідпризьбу.

…Тутязадумався.Ящірка,жабеня,мурашки—девонивсіхо-ваються?Мабуть, у стінах, у долівці, у вікнах.Вони з нами,нашісусіди,живутьунашійхаті;тамїхнігнізда,біліподушечки,маладітлашняйвусатікомахи-няньки».

4-та група«БотойГлипа,яквамсказати…дідькуватий.Йде,чоботивньо-

говажкі,якступи;віншкорб-шкорб—такігребеногамипилюку.Голову звісить, очі в землю, наче загубив п’ятака. А за плечимауньогодвостволка.

Скажешбуло:“Добридень,дядьку!”—нечує.Гукнеш:“Добри-день, дядьку!”— мовчить. Підбігаєш та “Здрастуйте,щоб вам!..”Тоді,яквовк,повернеголовуісердито:“Вишша!”Цевнього“ша!”чи“пішовгеть”,незнаю.Вшикнеразокнатебе,більшенезахочешздоровкатись.

Живе Глипа не так, як усі, а навпаки: вдень, коли люди роб-лять, він спить; вночі, коли люди сплять, він товчеться. Ходить,гупаєчобітьмипоселу.Каже,вночіякращебачу. Інаполювання(авінмисливець)виходитьтількиприсмерком.Такогозавидющогомисливця,їй-бо,немаєусвіті».


6. Слово вчителя.Згадайтесумну історіювченого-атомщикаАдама.Здається,що

цепересторогалюдям—будьтеобережніізвтручаннямуприроду,зі «штучними сонцями». Адже це може бути величезна руйнівнасила,що її вже використовували як зброю (сумнозвісні Хіросіма,Нагасакі,острівБікінітаін.).Звичайно,«мирнийатом»можедужедопомогтилюдині,аджевсівжезвиклидокомфортуінагасовілам-пи,свічкичикаганціпереходитинезбираються.Протепоміркуймопроплюсиймінусицьоговинаходу.

212

Черезп’ятьроківпіслятого,якнесталописьменникаВ.Близ-неця, трапилася страшнаЧорнобильська катастрофа, від якої по-страждалимільйонилюдей.Наслідкицієїтрагедіївідчуєщенеоднепокоління.

7. Повідомлення учнів про аварію на Чорнобильській аЕС із де-монструванням фото- та інших матеріалів.

8. Проблемне запитання.(Використовуєтьсяметод«Мозковийштурм».)— Які висновки має зробити людство з Чорнобильської тра-

гедії?

(О р і є н т о в н і в і д п о в і д і.Необхіднонадзвичайнообережно,професійнопідходитидовикористанняатомноїенергіївнарод-ному господарстві; працювати над застосуванням альтернатив-них джерел енергії (сили вітру, припливів та ін.); не будуватиАЕСугустонаселенихрайонахіт.ін.)


Вікторина «Відгадай, хто це».МарійкаДопитливасклалавікторинуіпроситьучніввідгадати,

прокогойдеться. 1)Рудий-рудющий, мов вогонь, притьмом кидається в сіни

інесевзубахмоюзброю—бузиновупалицю.(Рекс.) 2)Тонкий цибатий чоловік, одягнений не по-тутешньому:

усвітло-сірихштанях,убілійнейлоновійтенісці,наголовінебесно-легкийкапелюх.(Адам.)

3)Вона теж блакитна, очі великі й здивовані, у косах— біластрічка.(Ніна.)

4)Був, кажуть, білої масті, алешерсть давно злиняла, сталабрудно-сірою. І тепер, коли річку запинало туманом, (він)ісамблукав,яктуман,тількичулосязмолочноїхмарийогостаречепирхання.(Бакун.)

5)Маленька…,зігнута,чорназлиця,вчорнійряснійспідниці.Стоїть мовчазна і сувора, вичікує, поки підійдуть до неї.(БабаСтроха.)

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНаписатитвір-роздумпроприхованийзмістобразівповісті:зву-

купавутинки,Ніни,корабликатаін.


213

УРОК 50

Тема. Я.Стельмах.«МитькозаврзЮрківки,абоХимералісовогоозера».

Мета: ознайомитиучнів ізжиттям і творчістюписьмен-ника,викликатибажаннячитатийоготвори;роз-виватинавичкипереказу, виразного читання,ко-ментування прочитаного; виховувати почуттягумору,допитливість,любовдоближніх.

Обладнання: портрет письменника, його батьків; збірки йоготворів,ілюстраціїдоних.

Теорія літератури: повість,пригодницькийтвір,сюжет.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання.Зачитуваннятворів-роздумів.Учні зачитуютьнаписанівдоматвори-роздумипроприхований

зміст образівповістіВ.Близнеця«Звукпавутинки», здійснюєтьсявзаєморецензування,вчительдаєсвоїкоментарі.


1. Слово вчителя.Добре,колитвоїбатьки—відомілюди,знаменитості.Алежіяк

важко потім доводити,що ти— теж талант, досягнув слави не запротекцією, а власним розумом, здібностями, невтомною працею.

Батько ЯрославаМихайловича Стельмаха— відомий україн-ськийписьменникМихайлоСтельмах.Ярославлюбивчитатикниж-ки, вивчив багато мов.Працюючи викладачем вищого навчальногозакладу, займаючись перекладацькою діяльністю, він писав п’єси,якімаливеликийуспіхубагатьохтеатрахкраїни.БагатоуЯрославаСтельмахатворівдлядітей—іззахоплюючимсюжетом,тонкимгу-мором,яскравозмальованимипостатямималенькихгероїв.

2. Виразне читання.Учительабоучнівиразночитаютьрозділ I«Зоологія ікомахи.

Відпустітьнасдобабусі!»

214


4. Словникова робота.(Проводитьсязапитаннямиучнів).

5. Евристична бесіда. 1)Зкимізгероїввипознайомилися? 2)Щоможетесказатипроїхніхарактери?Якідеталівказують

нате,щохлопці—любителіпригод,романтики? 3)Щовамвидалосясмішнимічомусаме?

6. Виразне читання.Учні виразно читають розділ ІІ «Знайомство з майбутнім май-

стромспорту,атакожзбабусею,ентузіастоммузичноїосвіти, іді-домТрохимом».



9. Евристична бесіда. 1)Зякиминовимигероямиповістівипознайомилися?Щомо-

жетепронихсказати? 2)Щоновоговідкрилививхарактераххлопців? 3)ЧомубабусянеодержалателеграмипроприїздМитьказдру-

гом?ЯкбививчинилинамісціМитькавподібнійситуації? 4)Якими ви бачите стосунки між односельцями? Чим вони

відрізняютьсявідстосунківгородян-сусідів?


Вікторина на уважність.МарійкаДопитливасклалавікторинудляуважнихучнів.1. Якзвали: а) мамуСергія(ОксанаПавлівна); б) майбутньогомайстравелосипедногоспортуміжнародного

класу(ВасильТрош); в) сусіда-музиканта(дядькоГнат,Фа-Дієз); г) сусіда-діда(Трохим); ґ) вчителькубіології(ІринаСеменівна); д) бабусюМитька(Демидівна); е) бабусювелосипедиста(Дмитрівна).2. Назвицифри: а) вякийкласперейшлихлопці(ушостий); б) наскількиднівузявгербарійприятельМитьковогобрата

(надвадні);

215

в) що могло зіпсувати настрій на цілий навчальний рік(двійказаколекціюкомахпершоговересня);

г) скільки треба було їхати поїздом до Митькової бабусі(однуніч,автобусом—півторигодини);

ґ) скількироківбулоВасі-велосипедисту(чотирнадцять); д) скількигодинтривалойоготренування(двігодини)?3. ЩоїлихлопціубабусіМитька?(Голубці,молоко,кисіль.)4. Ізчимприїхалихлопцідобабусі?(Зрюкзаками,фотоапара-

том,сачкамидляловліметеликів.)

(Якщо учні даватимуть відповіді письмово, то можна оцінитикожнуправильнувідповідьв1баліпоставитиоцінку).

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитися виразно читати розділи І—ІІ повісті, переказувати

їх,характеризуватигероїв,визначатисмішне,даватиоцінкузобра-жуваному;зробитиілюстрації.


УРОК 51

Тема. Я.Стельмах.«МитькозаврзЮрківки,абоХимералісовогоозера».

Мета: ознайомити учнів із новими розділами повісті;прищеплюватилюбовдообразногослова;розвива-ти навички виразного читання, переказу, визна-чення елементів сюжету прозового твору; вихову-ватидопитливість,винахідливість,життєвийопти-мізм.

Обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдоних(художниківтаучнівські).

Теорія літератури: повість,елементисюжету—експозиція,зав’язка,гумор.

Хід урОку



216


1. Перевірка домашнього завдання:1) Виразнечитання,переказування.Учнізачитують,переказуютьепізодизповісті,якіїмнайбільше

запам’яталися.2) Огляділюстрацій.

2. робота з текстом.З а в д а н н я:зачитатисмішні,комічніепізоди,пояснити,яким

чиномписьменникдосягаєметирозсмішитичитача.

4. робота зі схемою.З а в д а н н я:поєднатистрілочкамирисихарактерузім’ямгероя.допитливийнеобережнийвеселийбоягузкмітливий

МитькоСергій

задерикуватий

обманщик

миролюбний

дотепний


1. Виразне читання.УчительабоучнівиразночитаютьрозділиповістіЯ.Стельмаха

«Митькозавр зЮрківки»—«Озеро. Змії люблять сіно», «Таємни-чий і бр-р-р який страшний. Хороший хлопець. Нервові можутьдалінечитати»,«Явкриваюсебеганьбою.Великийзоолог».



4. робота над характеристикою героїв.З а в д а н н я:використовуючицитатизтексту,довести:—щоСергійіМитьколюблятьприроду;—щовонимаютьпочуттягумору,вміютьпокепкуватинелише

зінших,аізсебесамих;—щовонирозсудливі;—щовонидружелюбні;—щовонидовірливі;—щовонисміливішукачіпригод;—щовонидопитливі.

5. Міні-диспут: «Як би я вчинив, коли б мене образив мій найкра-щий товариш?»

217

6. аналіз художніх засобів.З а в д а н н я: розподілити по групах і назвати види художніх

засобівтавизначитиїхнюрольдлярозкриттяголовноїдумкитвору:ботанічка; сушити голови; вигравати в уяві; привабливі веселкові барви; діточки; нам’яти вуха; двоє лобуряк на голову старенькій жінці; сісти на шию; надщербити несхитність; стрілка гойдну-лась в нашу сторону; переборщили трохи; хвацькі й одчайдушні (мандрівники); шкірити зуби; пошарпаний (велосипед); юні лівінг-стони; задимів, мов і не було; старенька огрядненька (жінка); зво-рушлива (сцена); сердешна; розчервонілий вусатий (здоровань); накинути оком; дременув; худющий; опецькуватий; кинути по-гляд і хода; паняй, куди очі бачать; мов йому замакітрилось; розте-лепа; голубінь неба заглядає в синь лісового озера; птахи радіють; мухолови; раз плюнути; насурмонені; не потикається; сліди лап; мов від крокодила; мовчазний таємничий (ліс); казковими (веле-тами); заступали путь; почимчикував; почовгав; розлючене (об-личчя); докори совісті вгризалися в душу; став, мов укопаний; здо-ровенних і страшних (лап).

7. робота з текстом.З а в д а н н я:визначитиелементисюжетувпрочитанійчастині

твору.


розгадування кросворда.МарійкаДопитливасклалакросворд,прочитавшиключовесло-

воякого,визгадаєтепрооднетаємничечудосвіту.

1

2

3

4

5

6

7

1)Той,хтопершийзустрівсяхлопцямпісляприїздувЮрків-ку.(Велосипедист.)

2)Те,щохотілизібратихлопцівселі.(Колекція.) 3)Те,щобуловбурштиновомукамінчикуВасі.(Комаха.) 4)Те,щозбудувалихлопцібіляозера?(Курінь.)

218

5)Назвазакладу,якийзібралисявідвідатихлопціпісляпові-домленняВасі.(Бібліотека.)

6)Людина,проякуМитькоіСергійговорили:«щотреба».(Ба-буся.)

7)Те,щонавіялоСергієвівідчуттявласноїмізерності?(Ліс.)Відповідь:Лох-Несс

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразночитати,переказуватирозділиповісті,визна-

чатиелементисюжету;зробитиілюстрації;окремимучнямпідготу-ватиповідомленняпролохнесськечудовиськотаіншідивасвіту.


УРОК 52

Тема. Я.Стельмах.«МитькозаврзЮрківки…»Мета: ознайомитиучнівізновимипригодамидвохдрузів,

розвиватинавичкивиразногочитання,переказутакоментуванняпрозовихтворівпригодницькогоха-рактеру;розвиватиздатністьпередбачення,прогно-зуванняподій,фантазіюшколярів;виховуватипо-зитивніякості,прагненнядопізнаннясвіту.

Обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдоних,матеріалипротаємничідивасвіту.

Теорія літератури: повість, пригодницький твір, сюжет та його еле-менти.

Хід урОку




1. Повідомлення про таємничі дива світу з демонструванням ілюст-ративних матеріалів.

2. Евристична бесіда.Учнівисловлюютьміркуваннязприводутого,якбудутьрозви-

ватисяподії,чиможливеіснуваннячудовиськавлісовомуозері.


219


1. Виразне читання.Учитель або учні виразно читають розділ VІ, який проливає

світлонанашихпредківіщенадещо.«НуйМитько!»тарозділVІІ«Операція“Курка”провалюєтьсяразоміздідомТрохимом».



4. Евристична бесіда. 1)Які нові наукові відомості ви здобули, читаючи ці розділи

повісті? 2)Як по-новому відкрилися вам характери двох друзів, чи

вонизалишилисятакимижсамими? 3)Щоздалосявамсмішним,ащосерйознимічомусаме? 4)ЩовидумаєтепродідусяТрохима?Схарактеризуйтейого.

АякоюпостаєувашійуявібабусяМитька? 5)Як ви думаєте, чи правильнийшлях обрали хлопці для до-

слідженнятаємничогоявищаприроди?Аякбивчиниливи? 6)Знайдітьу текстіцитати,щопідтверджують: дружбахлоп-

цівєсправжньою.


Гра «Так і ні».МарійкаДопитливапропонуєпогративгру«Такіні».Підтвер-

дітьабоспростуйтевисловлювання. 1)Хлопцівзялиубабусі енциклопедію іпочалишукативній

відомостіпротаємничухимерулісовогоозера.(Ні.) 2)МитькопрочитавСергієвіпро страшнихдраконів з острова

Комодо.(Так). 3)Хохуля— давній за походженням вид третинного періоду,

щозберігсядонашихднів.(Так.) 4)Сергій висунув сміливе наукове припущення про давнього

звіра.(Ні.) 5)Митькосказав,щоназваселаЮрківкапов’язаназюрським

періодом.(Так.) 6)Наберезіозерадітизнайшлиріжкитаніжкикозеняти,яко-

гоз’їлочудовисько.(Ні.) 7)Хлопцівирішилизробитиприманкудлязвірайзавелиуліс

корову.(Ні.)

220

8)СергійіМитькопосварилисяіпобилисязате,хтобудекопа-тияму.(Ні.)

9)Сергійзнайшовсандалютуристачидослідника,якийвідпо-чивавбіляозера.(Так.)

10)Прив’язанакуркакричалатак,щодонеїпозбігалисявсілі-совізвірі.(Ні.)

11)Увикопануямупотрапилочудовиськозозера.(Ні.)12)Дідусь Трохим здогадався, хто викопав яму і взяв курку.

(Так.)

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразночитатиVІ—VІІрозділиповісті,переказува-

ти,коментуватиповедінкугероїв,оцінюватиїї,зробитиілюстрації.


д О д а Т О к д О у р О к у 5 2

Чи існує «морський змій»?

Одна із найбільш хвилюючих загадок тваринного світу —«морськийзмій».Розповідіпрозустрічіз«морськимзмієм»моглибскластицілукнигу.Легендирясніютьстрахітливимиподробиця-мипроте,як«морськийзмій»нападаєна суднайпожираєлюдейразомзкораблями.

Згадки про зміїв зустрічаютьсяще в давніхміфах.Довгий часрозповідіпрозміясприймалиякказку.Алечимбільшеєвропейціосвоювали океанські простори, тим частіше відбувалися зустрічізцієюзагадковоюістотою.УXIXстоліттікількістьтакихвипадківперевершиласотню.

У1852році двомкитобійним суднам,що займалисяпромисломуТихомуокеані,вдалосязагарпунитиякусьістоту,якурибалкиспо-чаткуприйнялизакита.Бійізтвариноюбувжорстоким:смертельнопораненийзвірзатопивдвішлюпкиізтрьох.Аколиздобичпідтяглидокорабля,усіпобачили,щоцезовсімнекит.Істотавиявиласяреп-тилієюзавдовжки45метрів.Знезвичайноюздобиччюкорабліповер-нули додому. Але до порту добралося лише одне судно. Друге, наякомузнаходився«морськийзмій»,—зниклобезвісти.

У 1881 році схожа істота напала нашотландську рибальськушхуну«Берті»уПівнічномуморі.Рибалкамізвеликимитрудноща-мивдалосяврятуватисявідагресивноїтварини.Досамоїночівонапереслідуваласудно.

У1897роціканонерськийчовен«Аваланш»узатоціАлонгнашто-вхнувся на двох двадцятиметрових змієподібних істот. З канонерки

221

зробилипострілпо«морськихзміях»,алетіблагополучнозанурилисявглибину.Черезпіврокувідбуласядругазустріч«Аваланша»зізмія-ми,причомувтомужсамомумісці.Морськеначальство,природно,неповірилокапітанусудна.Іщож?Черездев’ятьднівканонерказнову,ужевтретє,зіштовхуєтьсязісвоїмистаримизнайомими.

Команда вирішила спіймати незвичайних тварин,щоб довестисвоюправоту.Полювання,однак,виявилосябезуспішним.

У1965роціоднузтакихістотудалосясфотографувати.Цевідбуло-сянапівнічно-східномуузбережжіАвстралії.Тваринабулазнайденанедалеко від берега намілководді. Вона було близько 25метрів зав-довжкиінагадувалагігантськогозмія.Тваринабулапоранена,алещежива.Випадковонанеїнаткнуласяродинафранцузів,якатутвідпо-чивала.Нажаль,вдалосязробититількиодинзнімок.Істотанесподі-ваносмикнуласяітакналякалалюдей,щотіпоспішилигеть.

Деякі вчені вважають,що за «морського змія»могли сприйнятигігантськоговуграабобудь-якуіншувідомунауцітваринувеличезнихрозмірів.Можливо,щоцетак.Томуєчималопідтверджень.Була,на-приклад, знайдена величезна двометрова личинкаморського вугра.Звичайна личинка не перевищує п’яти сантиметрів.Можна уявити,якогорозмірумоглавиростидорослаособиназцієїличинки.

Більшістьвченихусе-такидумає,що«морськийзмій»існує.Алещовінізсебеуявляє,науціпокищоневідомо.Свідченьочевидцівдлявідповіді на це питання зовсім недостатньо.Хтось думає,що це гі-гантськаморськачерепаха,хтось—гігантськийморськийкрокодил.

Якщо вірити численним розповідям моряків, крім «морськихзміїв» в океанських глибинахживуть не менш дивні істоти.Щев давньоскандинавських легендах згадується страшний звір «Кра-кен»,щоживевморях.Заописами,такі істотинагадуютьспрутів(кальмарів)абовосьминогівгігантськихрозмірів.Цівеличезніісто-тимоглипотопитинетількидрібнісудна,алейвеликікораблі,прощоєчималосвідчень.

У1873роцігігантськийспрутнапавнариболовецькушлюпку,обхопивїїсвоїмищупальцямиіставтягтинадно.Рибалкамудало-ся врятуватися, відрубавшищупальця сокирою. На відміну від«морськихзміїв», гігантські спрутинеразвиловлювалисярибаль-ськимисуднами.Наприклад,у1887роцівНовійЗеландіїбувспій-манийспрутзавдовжки16метрів.

Чи живуть динозаври в африканських болотах?Починаючиз1600р.європейці,щоподорожувалипоЦентраль-

ній Африці, повідомляли про існування таємничого чудовиська.У книзі з історії Центральної Африки, яка була опублікованав1776р. абатомПруайром, говориться,щомісіонерамдоводилось

222

бачитивідбиткилап,якісягали90смпопериметру,авідстаньміжслідамиперевищувала2м.

Пігмеї,щоживутьна болотистих земляхуКонго, стверджува-ли,щобачилитаємничутварину,якувониназивали«мокеле-мбем-бе».Очевидціописуютьвеликуполохливуземноводнуістоту,тулубякоїзарозміраминепоступаєтьсяслонячому,зчотирмамасивниминогами, тонким триметровим хвостом і шиєю, що сягає майже1,8м.Наземлізвірзалишаєвиразнітрипалівідбитки,характернідлядеякихтравоїднихдинозаврів,аленесхожінаслідибудь-якихвідомихнинітварин.Колипігмеямпоказаликартинкиззображен-ням існуючих і вимерлих тварин, вони вказали на зауроподів якнайбільшсхожихна«мокеле-мбембе».Подібніповідомленнянадхо-дятьзКамерунуіГабону.Тамцютваринуназивають«нвамала».

З початку 80-х роківXX століття кілька наукових експедиційзаймалися пошуками доказів існування цих тварин. Хочажоднійгрупі не вдалося побачити «мокеле-мбембе», вони зібрали безлічпобічнихдоказів.Зібранісвідченнядозволяютьприпустити,щоцятварина виглядає як доісторичний бронтозавр. Наприклад, однагрупа з’ясувала,що основу раціону чудовиська складає різновидвиноградноїлози.

«Мокеле-мбембе» може виявитися не єдиним динозавром,щоживевКонго.Існуютьдваіншихпретенденти,одинізяких—ніби-тоагресивний«емела-нтука».Цятварина,розміромзіслона,здов-гимрогом іважкимхвостом,нагадуємоноклоніуса,родичатрице-ратопса. Інший звір— «мбиелу-мбиелу-мбиелу»— дивна істота,у якої, відповідно до описів, є плавці на спині.Пігмеї ідентифіку-ютьйогоззображеннямстегозаврів.Чимоглостатисятак,щодеякідинозаври не вимерли і всупереч законам еволюції усещеживутьуконголезькихболотах?

Чи існують гігантські анаконди?Протягомдовгихроківнайдовшоюзвідомихвидіванакондвва-

жалася11,5-метрова особина, вбита геологомРобертомЛеймоном,щоочолювавекспедицію,якарозшукуваланафтууверхів’яхрікиОріноковсхіднійКолумбії.Ціданібулизадокументованів1944ро-ці герпетологом Емметом Р. Даном зі штату Пенсільванія, США.Однак у газеті «Bulletin of the ChicagoHerpetological Society» відвересня1993рокузоологиРеймондГілморіДжонМерфіповідоми-ли,що довжина цієї змії в дійсності була трохи більше 7 метрівіДанпростопомилився.

Аленавітьякщодовжинацієїособиниібулавдійсності11,5мет-рів, з роками з’явилися повідомлення про набагато більших пред-ставників виду, особливо з деяких частин Амазонки. Тутживуть

223

надзвичайно великі анаконди, значно більші, ніж про це можнабулодізнатисязофіційнихданих.Вонинастількидобревідоміміс-цевомунаселенню,щонавітьотрималисвоювласнуназву—сукуру-ху гіганте.

На одну з цих змій натрапив у 1907 році підполковникПерсіФосетт,коливінзісвоєюекспедицієюспускавсяпоріціАбунанепо-далік від її злиття з Ріу-Негру, біля південного кордону західноїБразилії.Трикутнаголовавеличезноїанакондиразомздекількомафутами її тіла,що звивалося, раптово виринула майже під бокомйогоканоейсталавиповзатинаберег.

Фосеттнегайновистреливунеїйубив,апотімвисадивсязчов-на,щоб оглянути трофей.Він стверджував,що тіло змії було ней-мовірних розмірів: «Наскільки точно це можна було виміряти, наберезілежалосорокп’ятьфутів,ауводісімнадцять,такщозагаль-на довжина складалашістдесят двафути».Тобто, за твердженнямФосетта, довжина цієї анаконди складала близько 20 метрів. Вінтакожповідомив,щовболотахАрагуаяіТокантинсживевеличезначорна анаконда тогож типу, яку називають «дормидера» («соня»)черезїїголоснехропіння.

Ще більшою була величезна особина, яка виповзла на берегу1948роціісховаласяміжукріпленнямиФортуТабатинганаріціОтіапокуБразилії.Якщовіритистатті,якуопублікувалаодназга-зетРіо-де-Жанейро,атакожпомістилафотографіюзмії,вонабула35метрівдовжиною, ігрупасолдатів,якихпослали,щоб їїубити,випустилавнеїщонайменше500автоматнихкуль.Науцінеповез-ло:величезнетілозіштовхнулиназадвріку.

Додамо,щодеякігігантськіанаконди,якіживутьуГайані,ма-ютьріжки;місцевіжителіназиваютьїх«камооди».

Існування гігантських анаконд із погляду біології і механікиабсолютно припустимі. Крім того, є документальні свідчення провеликукількістьвеличезнихшкіранаконд,однакзміїнашкіралег-ко розтягується, такщо ці дані не можна вважати абсолютно до-стовірними. Правда, є багато свідчень про зустрічі з живими гі-гантськимианакондами,відякихнеможнапростотаквідмахнути-ся (навіть якщо виключити явні обман і перебільшення). Аджешкіру анаконди не можна розтягти, доки анаконда знаходитьсявній.

Чому треба побоюватися чупакабраса?

З1970-хроківнаостровіПуерто-РиковКарибськомуморівід-буваються дивні події, в яких бере участь загадкова істота під на-звою«чупакабрас»,або«дрімлюга».

224

Звичайнодрімлюгаминазиваютьмирнихнічнихптахів,але,якговорятьжителіПуерто-Рико,чупакабрас—нептах,тимбільшенемиролюбний.Більше того,його звинувачуютьу страшній загибелібагатьохсобак,кішокідомашньоїхудоби,навітьтакоївеликої,яккоровийконі,чиїспотворенітрупизнаходилипізніше:вонистіка-ли кров’ю і були без різних внутрішніх органів. Скоріше за все,вонибуливирвані.Бувісмішнийвипадок,колижертвоючупакаб-расаставплюшевийіграшковийведмедик.

Нападичупакабрасанатвариндужежорстокі,алейогозуст-річі з людьми носять досить дивний характер. Про це розповівСкоттКорралеснасімдесятоднійсторінцісвоєїкниги«Щоденни-кипрочупакабрасів».Ошостійгодиніранку26березня1995ро-куХаймеТорресйшовполем,наякомупасласяотараовець.Рап-томвінпобачивчупакабраса: тойвитягнувсяна гілці сусідньогодерева і зверху стежив за людиною.Як розповів Торрес, у чудо-виськабулакруглаголова,темнасіраморда,косічорніочі,аку-ратна щелепа і невеликий рот. Але найдивижнішим було йогозабарвлення: немов хамелеон з якого-небудь сюрреалістичногофільму, чупакабрас устиг поміняти колір навіть за той час, щоТоррес дивився на нього — від пурпурового до коричневого,апотімставжовтим.Однакпронайдивнішиййоготалантщедо-ведетьсядовідатися.

Торреспродовжував дивитися вгору. Голова чупакабраса сталахитатися з боку на бік, чудовисько засвистіло так, що похололов душі. Раптом у Торреса закрутилася голова, він ледь не знепри-томнів.Негаючичасу,чудовиськозвалилосяздереваізникловпід-ліску,залишившиослабленулюдинунасамоті.

Уцьомужсамомумісціщеранішевідбуласясхожазустріч.Тодіофіцерполіціїобстежуваввівцюзотари,щоздохла,іпідчасоглядупобачивдвоногуістотувисотоюблизькометразяскравимижовтога-рячими очима, якими істота стежила за ним з тінистого куточканеподалік.Колиофіцерспробувавпереслідуватичупакабраса(упев-нений,що це саме він), його раптово здолав приступ такої гостроїізовсімнесподіваноїнудотийголовногоболю,щовінпростонезмігпродовжуватипереслідування;йогопомічникунавіть довелося до-вестиофіцерадопатрульноїмашини.

Щеодинвипадок:дослідникХорхеМартіндовідався,щосинь-йораКиньонесзНаранхитонедавнобачилачупакабраса;тойстоявбіляогорожіібуврозміромізтрирічнудитину.Яківіншихвипад-ках,відйогопоглядужінкутаксильнознудило,щовона,звичайно,немоглапереслідуватийого,коливінутікав.

225

Ґрунтуючисьнаданихочевидців,можнасказати,щорістчупа-кабраса складає близько 1—1,5 метра, у нього великі мигдале-подібніочі(засловамидеякихсвідків,вонисвітятьсячервонимчижовтогарячим світлом), на місці вушних раковин— просто за-глиблення,маленькідірочкинамісцініздрів імаленькийротбезгубів.Уньоготонкіруки—обидвікистізавершуютьсяпазуристи-ми пальцями, мускулисті ноги. Його тіло покрите плямистоюсіроюшерстюзтрохитемнішимиплямами,блискучіголкивідпо-тилиці тягнуться по всій довжині хребта; він постійно змінюєколір.

Жоднавідоманауціістотанемаєнічогоспільногозчупакабра-сом,що і надихнуло очевидцівна безлічнайрізноманітнішихпри-пущеньпроте,хтовінтакий.Вонивключаютьіінопланетяниназлі-таючої тарілки, і монстра, зробленого в надсекретній лабораторіїшляхом генної інженерії, що якимось чином вирвався на волю.Вченінамагалисяприписативбивства,щобулизробленічупакабра-сом, одному з видів мавп,що з’являлися тут, але мавпи не п’ютькров,незмінюютьколірінеможутьвпливатинафізичнийстанлю-дей,особливозадопомогоюлишеодногопогляду.Томунемаєнічогодивного, що це чудовисько називають паранормальним хижакомПуерто-Рико.

УРОК 53

Тема. Я.Стельмах.«МитькозаврзЮрківки…».Мета: ознайомити учнів із кульмінацією і розв’язкою

пригодницького твору, спонукати до читання ін-ших творів письменника; розвивати навички ха-рактеризування героїв, висловлювання власнихдумокпропрочитане,виразногочитання,перека-зу, виділення ключових епізодів; допомагати уч-ням усвідомити значення романтичності, жит-тєлюбства в житті людини; виховувати кращіякостіхарактеру.


Теорія літератури: повість,пригодницькийтвір, сюжеттайогоскла-дові,характеристикагероїв.

226

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.1) Виразнечитання,переказування.Учнізачитують,переказуютьепізоди,якізапам’яталисяїмнай-

більше.2)Роботанадхарактеристикоюгероїв.Учніхарактеризуютьгероїв,розповідаютьпроте,якірисипер-

сонажіврозкриваютьсяуVІ—VІІрозділахповісті.3) Огляділюстрацій.

2. розв’язування ситуативних завдань. 1)Уявіть,щовизробиливдомаякусьшкоду,признаватисявам

нехочеться,алевасвикрили.Яквибудетедіятиічомусаметак?

2)Уявіть, що ви з другом (подругою) придумали якусь груіпосварилисяз-зарозподілуролей.Вам,якзавжди,випалагіршароль.Яквивчинитеічомусаметак?

3)Вам здалося, що в домі завівся «барабашка». Вас лякаєякийсьшурхіт,скрипіння.Щовибудетеробити—незвер-татимете уваги, поскаржитесь батькам, намагатиметесьзнайтипроцеявищеякусьінформаціюукнигах,перевіритевсідверцята(читоневониутворюютьшум?)Чомувизроби-тесаметак?

ІV. зАКРІПЛЕННЯ й зАсТОсУВАННЯ зНАНь, УмІНь ТА НАВИЧОК

1. Виразне читання.Учитель або учні виразно читають фінал повісті «Митькозавр

зЮрківки…»—розділІХ«Таємницялісовогоозера».


3. Евристична бесіда. 1)Читакимвиуявлялисобірозвитокподійтаісторіюхимери

лісовогоозера? 2)ЧомуМитьковпершеназвавсвоювчителькуботанікинебо-

танічкою,аІриноюСеменівною?

227

3)Як повелися хлопці у складних ситуаціях (коли по озерупливлаголовахимери,коливпізналиголосВасі,колидізна-лися,щоїхрозігрували,хотілиналякати)?

4)Якиймомент у повісті ви б назвали кульмінаційним, чомусаме?

5)ЗащоМитькодякувавВасі?Аякбивиповелисявподібнійситуації?

6)ХарактерихлопчиківСергіятаМитькасхожі.Ачинепомі-тиливиміжнимиякоїсьрізниці?

7)Що найбільше привабило вас у повісті, в героях, чомусаме?

8)З ким із героїв вивчених раніше творів української і за-рубіжної літературимогли б, на вашудумку, подружитисяСергійіМитько,чомусаме?

4. Складання по пам’яті плану повісті.

(Учнямтребавиділитиосновніепізодитвору.)

О р і є н т о в н и й п л а н 1)Завданняіззоології. 2)Якдістатидозвілбатьківнапоїздкувсело. 3)ПершазустрічізВасею-велосипедистом. 4)Гостиннаідобрабабусятаїїсусіди. 5)Відпочинокбіляозера. 6)Бурштинізкомахою. 7)Чергуваннябіляозера. 8)Пошуквідповідіукнижках. 9)Приманюваннязвіраіпровалзаходу.10)Розвінчанняхимери.11)Вдячністьхлопцівзанауку.

V. ДОмАшНє зАВДАННЯУМарійкиДопитливоївиниклаідея—створитиклуброманти-

ків.Требадопомогтиїйскластиуставцьогоклубу(абопам’яткудляромантиків),наприклад:

1)Завждипрагнипізнатинове,таємниче. 2)Незупиняйсянадосягнутому. 3)Багаточитай,будьдопитливим. 4)Будьсміливимівідважниміпод.Підготуватисядобесідизпозакласногочитання.


228

УРОКИ 54—55

Тема. Б.Комар.«Диваки»Мета: ознайомити учнів із твором письменника, викли-

катиунихінтересдосамостійногочитанняхудож-ньої літератури; розвиватинавики вибору худож-ньої книжки для читання, побіжного читання,визначення сюжетної лінії та характеристики ге-роїв, мотивації їхніх дій та вчинків; виховуватидопитливість, наполегливість, негативне ставлен-нядозла,несправедливості,любовдоближніх.

Обладнання: портрет письменника Б. Комара, виставка йоготворівтаілюстраційдоних;читацькіщоденники.

Теорія літератури: повість, анотація, сюжетна лінія («ланцюжок»),характеристикагероїв.

Хід урОкіВ

I. ПОВІДОмЛЕННЯ ТЕмИ й мЕТИ УРОКІВ

II. мОТИВАцІЯ НАВЧАЛьНОї ДІЯЛьНОсТІ шКОЛЯРІВ

III. ПРЕзЕНТАцІЯ ЧИТАцьКИх щОДЕННИКІВ, ПОВІДОмЛЕННЯ ПРО НАйцІКАВІшІ ПРОЧИТАНІ КНИгИ

IV. ОсНОВНИй змІсТ РОбОТИ

1. Слово вчителя.

Книжокубібліотекахбезліч, івсіпрочитатилюдинапростонев змозі. Тому треба навчитися обирати для читання найцікавіші,найпотрібніші твори. Мабуть, не слід обмежуватися книгами наоднуякусьтему.Наприклад,читатитількифантастику.Можнапо-цікавитисяйтвораминаісторичнітеми,проприроду,пригодиіподії,різнимизажанрами—прозою,поезією,драматургією.

Якжедізнатися,цікавакнигачині?Дляцьогоєанотація(ко-роткийзмісткнижки,своєріднареклама),якаподаєтьсянафорзаціабо просто на обкладинці. Книгу можна погортати, побіжно про-читатипевні епізоди,роздивитися ілюстрації.Якщоцевикликалоцікавість, її можна брати для читання. Не варто пропускати опи-си— часто вони допомагають краще зрозуміти характери героїв,основнудумкутвору.

Сьогоднімипоговоримопротвірвідомогодитячогописьменни-каБ.Комара«Диваки».

229

2. Повідомлення учня про письменника.Борис Панасович Комар народився 5 червня 1928 року в селі

Хвощівці Полтавської області в сім’ї хлібороба. Закінчив середнюшколу, потім—філологічнийфакультетКиївського університету.З1959рокуБ.Комарпрацювавредакторомвидавництва«Молодь»,вредакціяхжурналів«Зміна»і«Дніпро»,старшимредакторомви-дання«Романи іповісті»,літконсультантомКабінетумолодогоав-тора СПУ. Письменник нагороджений медалями та грамотами засвоюлітературно-громадськудіяльність.Б.Комарпишепереважнодля дітей та юнацтва. Його перші оповідання з’явилися у пресів1951році.А1956рокувийшлавсвітпершазбірка«Незвичайнеполювання».Слідомзанеюпрозаїквидавкнижки:«Босоногавата-га»,«Влистопадовуніч»,«Веселадорога»,«Векша»,«Ключі»,«По-воротний круг», «Диваки», «Білка» та багато інших. Б. Комарвиступаєтакожякперекладачзросійської і білоруськоїмов.Йоготвори,у своючергу, тежперекладалисябагатьмамовамисвіту.Затвори «Бджолиниймед» і «Мандрівний вулкан» автор удостоєнийпреміїіменіЛесіУкраїнки.

3. Повідомлення-презентації книг Б. комара.Оповідання «Перше місце»Дарма,що саме були канікули,що надворі шаленіла завірю-

ха,—того дня дошколиприйшлимайже всі старшокласники. Їхцікавило,хтопершийпримчитьдофінішуіпотімпоїденарайоннізмаганнялижників.СуперникуПетрабувсильний,іневідомо,чивдалося б хлопцеві фінішувати першим, аби не випадок… Втім,перемогапринеслаПетровінерадість, априкрощі.Чому?Процеможна дізнатися, прочитавши оповідання Б. Комара «Першемісце».

Повість «Векша»Давнотедіялось…Живуневеличкомуселищісильнийісприт-

нийхлопецьнапрізвиськоВекша.Довсьогобувцікавий.Анадусехотілосяйомусвітпобачити.ТомунайнявсявесляремдокиївськогокупцяівирушивразомізнимустолицюВізантії.ПідчасподорожіВекшапотрапивуполондопеченігів.ЗгодомдоводитьсяВекшіслу-житиуцарськійохоронівЦарграді.Саметутвіндізнаєтьсяпроте,щоцарроменськийхоченамовитикаганапеченізькогонесподіванонапастинаРусь.

Юнаквирішуєбудь-щовтектизполонуіпопередитикиївськогокнязяпронебезпеку.

З повісті ми дізнаємося також про часи Київської Русі, побутізвичаїнашихпредків,проїхніповір’я,легенди.

230

Повість «Поворотний круг»Твір присвячений трьом юним героям з Полтавщини—Ана-

толіюБуценку,БорисуГайдаютаІвануСоцькому.Вони знали: будь-якої миті можуть відчинитися двері і тоді їх

заберуть з камери на розстріл…Фашистський слідчийВольф ніякнемігповірити,щоюнакисамівчинилитакусерйознудиверсію—зруйнували поворотний круг у залізничному депо,— і настирливодопитувавсяпроїхніхспільників.

Таюнімесникитрималисямужньо.Жодензнихнікогоневи-казав.

4. Бесіда за текстом повісті Б. комара «диваки» (або її фрагментами).Перший розділ 1)З ким із героїв твору ви познайомилися? Опишіть зовніш-

ністьМиколитаСашка.Якірисихарактерухлопціввияви-лисявцьомурозділі?

2)Хлопцівважаютьнарватияблукучужомусадугеройством.Ащодумаєтепроцеви?

3)Щовиможетесказатипродружбухлопців?Хтознихєліде-ром?

4)Якоюсебевиявиланезнайомадівчинапризустрічізхлопця-мибешкетниками?

5)Зякихдеталейвидно,щохлопцінедужелюбилинавчанняушколі?

6)ЯкМиколаіСашкопояснюютьнезнайомці,чомувонивдали-сядокрадіжкияблук,аджеукожноговдоматежбувсадок?

7)ДлячогоМиколазакуривпринезнайомійдівчині?Якхлоп-ціреагуютьнавимогузбокукласногокерівникадотримува-тисясувороїдисципліни?

8)Хлопцівважають,що їхнійкласдружний,боучніодинод-ногоневиказують.Авиякоїдумкипроце?

9)Чому незнайомка нічого не сказала про себе й мету свогоприїзду?

Четвертий розділ 1)ІзчимМиколайшовдошколипершоговересня? 2)ЧомуСашківбатькопочавпитиіщовипроцедумаєте? 3)ЧомуСашконепокинувбатькаінепішовжитизмамою?Як

цейогохарактеризує? 4)ЧомуСашко засмутився, глянувшина новенький одягМи-

коли,іщовінпроцесказав? 5)Чомухлопцітакпоспішализайтидокласупершоговересня,

доякиххитрощівудавалися?

231

6)УчомуСашкопереважавМиколу? 7)Якспочаткурозподілилисямісцявкласі? 8)Яканесподіванкачекалахлопцівнапочаткууроку?Яквони

нанеївідреагували? 9)Чи правильно, на вашу думку, вчителька побудувала своє

першезнайомствозкласом?Якіїїрисихарактеруприцьомувиявилися?

10)ЩомидізналисядодатковопроМиколутаСашка (яквонипровелиліто)?

Одинадцятий розділ 1)ХтотакийШморгун,щомидізналисяпроньогозпопередніх

розділів і яким він виявив себе при зустрічі із Сашковимбатьком?

2)ЧомуСашкобувзлий,засмучений? 3)Аяквиставитесядопияцтвадорослих?Щобвизробилина

місціСашка? 4)ПрощоШморгундомовлявсязбатькомСашка? 5)Щотаке«громадськийсуд»іяквидоньогоставитеся? 6)Як Сашко поставився до сонного п’яного батька?Над чим

розмірковувавіякеприйняврішення? 7)Якхлопчикзреагувавнасловабатька:«Перестаньпащеку-

вати!Якетвоєділо,прощоязкимдомовляюсь?Розпустив-ся…»?Аякбививчиниливподібномувипадку?

Дванадцятий розділ 1)Яквирозумієте,щотаке«суботники»,«недільники»? 2)Схарактеризуйтехлопцівзатакоюсценою: «—Чоготитакий?—нахиливсядоньогоМикола. —Який?—скинувсяхлопець. —Ну, невеселий,мовчиш…Я зразу помітив, коли зайшов.

Батько,мабуть,зновущосьнатворив,егеж? —Ні-ні,— заперечив Сашко,— нічого не натворив. Голова

болить…» 3)Щопотрібнодлятого,щобпосадитисад? 4)Якимсортомяблукпригощавдідусь-садівникдітей?Прощо

цесвідчить? 5)ЯксторожШморгунзіпсувавусімнастрій? 6)ЯкийвихідпридумавСашко,щобзавадитибатьковівчини-

тизлочин? 7)ЯкапригодасталасяізСашком?Чомувінпотрапивуяму? 8)ХтоіяквиручивСашка? 9)ПрощорозмовлялиСашківбатькоіШморгун?Чимзакінчи-

ласяцяісторія?Щобвизробилинамісціхлопців,побачив-ши,якхтоськрадечуже?

232

П’ятнадцятий розділ 1)Щовидізналисяізцьогорозділупрокапусту? 2)Які рисихарактерушколярів виявилисяв розмові з брига-

диромсадово-городньоїбригадитіткоюМарією? 3)Чизахотілибвипісляуроків,безобіду,простотакдопома-

гатичужимлюдямсаджатигород? 4)Доякоївитівкивдалисяхлопці,щобналякативчительку? 5)Якпоставиласядоцьоговчителька іщовидумаєтепрота-

кийконфлікттавихідізнього? 6)ЧомуВалентинаМихайлівнаприйшлапроситипробачення

вМиколи?Яквиоцінюєтецейвчинок?

5. інтерактивні вправи.Проблема (з грец. próblēma— задача)— складне питання,що

потребуєрозв’язання,вивчення,дослідження.

З а в д а н н я I (використовується метод «Мозковийштурм»):визначитиколосерйозних«дорослих»проблем,якіпорушуєавторуповісті«Диваки».

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і:—крадіжки;—паління;—пияцтводорослих;—бідність.

З а в д а н н я I I: скласти порівняльну характеристику героївповісті—МиколийСашка,відзначившиспільнеміжнимитавід-мінне.

Спільне

однолітки,друзі,схильнідопригод,працьовиті,добрі

Відмінне

Микола Сашко

прагнедолідерства,живеізсім’єювдостатку,більшнедисциплінова-ний

скромний,тихий,добрий,живебезматері,відповідальний,чесний,любитьприроду

6. Міні-дискусія «Чи завжди вчителі діють ”педагогічно“, а учні — як належить учням?»

7. розгадування кросворда.Розгадавшикросворд,випрочитаєтеназвудужецікавоготвору

Б.Комара.

233

1)Щоскинулихлопцізвітряка,щобзля-катиВалентинуМихайлівну?(Опудало.)

2)Хтонасправдібуланезнайомадівчина,яку зустріли хлопці після крадіжки яблукусаду?(Учителька.)

3)Хтозахистивдітейвідсторожа?(Садів-ник.)

4) Назва овочу, про який діти дізналисябагато цікавого відМиколиної мами та вчи-тельки.(Капуста.)

5)КличкасобакиМиколи?(Кудлай.)6)Звірятко,якогорятував ізямиСашко.

(Тушканчик.)Відповідь:«Диваки».

V. ДОмАшНє зАВДАННЯПідготуватисядотематичногооцінювання.

VI. ПІДсУмОК

д О д а Т О к д О у р О к і В 5 4 — 5 5

Диваки(Фрагменти)

Розділ перший

Хлопціщездалеку,тільки-новиповзлизярунакосогір,упізна-лияблуню.ЯкірозповідавОлег,вонабуласхожанатополю.Стов-бур рівний-рівний, і гілля рівне, притиснуте до стовбура.Жовтізчервонимибокамияблуказдавалисяіграшковими.

—Такинезбрехав,справдігарна,—сказавзадоволеноМикола.—Якноворічнаялинка,—докинувСашко.НавітьКудлайпринишкбіляних,нібитежмилувавсяїїкрасою.—Значить, так,— підвівся на колінаМикола.—Підбіжимо,

швидконарвемоігайданазад,уяр.—Може,разомнетреба?—завагавсяСашко.—Може,спочатку

одинхтосьрватиме,адругийбуденасторожі.Тоді…—Навіщо?— не дав доказатиМикола.— Бачиш— нікого не

видно,ніШморгуна,нідідусяАртема.Мабуть,укуріньпоховалисяодспеки.

6

3

1

2

4

5

234

—Ну,нехайбудепо-твоєму,—згодивсяСашко.Мить—іхлопцівжебіляяблуні.Миколідобре:високий,довго-

рукий,дістаєдояблук.Сашкожнизький,ставнавшпиньки,зірваводне,другеівсе.

АлеМиколанетакий,щоблишепросебедбати,вінзавждидо-поможейіншому.Осьіцьогоразувиручивсвогодруга.Нагнувгіл-ку,покликав:

—Ідирви.Обірвали її вдвох,Микола хотів іще одну нахилити, а вона—

трісь!—івідчахнулась.—Гав,гав,гав!..—залементувавКудлай.—Цить!Цить!—утихомирювалийого.—Чоготи?Та було вже пізно. Сторож почув гавкіт і виглянув із куреня.

Побачившиміжстовбурамидеревхлоп’ячіногийсобаку,підхопивдробовика—іпідтюпцем,підтюпцемдояру.Знав,добрезнав,кудипобіжатькрадії.Досадунайкращепідбиратисяяром.Ближчейбез-печніше. Там майже ніколи нікого не буває. А якщо й стрінетьсяхто, є де сховатися: на обох схилах росте високий полин, деревій,перекотиполе.

Микола із Сашком після того, як відчахнули гілку і загавкавКудлай,ужебільшенервалияблук.Постоялитрохи,прислухалисьі подалися із саду. Але тільки-но виткнулися з-за дерев, угледілиШморгуна,щобігїмнавперейми.

—Наза-ад!—вигукнувМиколаікинувсятікатичерезсадупро-тилежнийбік—допосадки.

Тодійсторожзвернувдояру.Гнавсязанимийрепетував—ажнадривався:

—Держіть!.. Ловіть!..—Мов батогом цьвохкав хлопців йогокрик.

Бігтижнелегко—повніпазухияблук.Требапридержуватиру-ками,щоб сорочка не висмикнулась ізштанів і яблука не розсипа-лись.

АщеКудлайдурнийзаважав,стрибавтонаМиколу,тонаСаш-ка.Мабуть,думав,щовонизатіялиякісьігрища.

—Пішо-ов!—гримнувнаньогоСашко,колисобаказовсімужерозійшовся—ухопивзахолошу.

Миколаозирнувся.Сашковідставкроківнадесять.—Швидше,швидше!— підганяв друга.—Не чуєш—женеть-

ся!..Якнаконімчить…Сашко вкладав усі сили в ноги, та хіба заМиколою, лелекою

цибатим,уженешся?!Ху,врештісадскінчився!

235

Ускочилиувузеньку,начотириряди,акацієвупосадку,щопро-лягалапонадколгоспнимсадомідорогоюдостанції.

Сашкознесиленоприхиливсядодерева.Миколапокравсядодороги,щобвизирнути—нейде,неїдеча-

сомхто?Порожньо.Лишегеннаповоротідосушарні*зупиниласяодно-

кінна підвода, на якій сидів старшийШморгунів син Сергій і щеякасьжінкачидівчинавбілому.

«Кудижйого сховатися,—гарячковобиласядумка,—посадканаскрізь продивляється… хліба скошені… до кукурудзи не встиг-нуть—Шморгунвискочитьізсаду,впізнає,тодітікайнетікай—неминути халепи. Досі він їх, мабуть, іще не розгледів, далеченькобув, та й дерева заважали… і в буряках не приткнешся…Хе, тажбурякиобкопанірівчаком!..»

—Сашко,замною!Добіглидобуряковоїплантаціїнеподаліксадуівпалиувузьку

канавку.—АКудлайде?—спитавМиколастурбовано.—Впоса…посадці,—сопівСашко.—Та вінже нас викаже! От іще…Кудлай! Кудлай!— погукав

упівголоса,непідводячись.Собакаприбіг, але в канавку до хлопцівнеполіз.Стояв, висоло-

пившичервоногоязика,ідивувався:чоготоїмзаманулосяховатися?МиколасхопивКудлаязалапу,втягійоговканавку.ЗСашка

ручаями стікав піт. Заливав очі, капав великими краплинамиз носа, підборіддя. І втоманалягала така,що важко булойпово-рухнутися.Навітьколисобакализнувпообличчюмокримязиком,і тоді він не знайшов сили одштовхнути його, а тільки відвернувголову.

Миколанедужевморився,мігщебігтитабігти.Вньоголишеу вухах дзвеніло, наче після лункого пострілу: «Держіть!.. Ло-віть!..»

Спершучулося,якгупаютьпоземліважкісторожевічоботища(віннезнімавїхівлітку,казав,щоногикрутять),потімзатріщалисухіпадалішнігіллячкивпосадці.Шморгун,видно,вибігнадоро-гу.Стояв,лаявся,обіцявпочастувати«злодюг»сіллюздробовика.

Далітрохивгамувався,почавскаржитиськомусь:—Одбоюнема…Яксараналізуть…Злистямобносять,атиотві-

чайтодізаних.Ачякужерозперезалися,сортоведеревообпанаха-ли таще й гілку відчахнули!.. І чиї то вони, анциболи?.. Чого їхтількивтійшколівчать?..

* Сушарня—приміщеннядлясушінняфруктів.

236

«От і добре,що не впізнав!— раділи хлопці.— Знав би хто—булоб…»

—Гляди,Сашко,непроговорисьнікому,щомив садубули,—пошепки застерігавМикола.—СпитаєОлег, чого на річку не при-йшов,скажеш—незміг,батьковіщосьтампомагав.

—Угу,ятакіскажу:татовіпомагавнаставку.Хлопцізновуприслухалися.—Звісно, негарно це,— обізвався незнайомий дівчачий голос,

колиШморгуннаговоривсявволю.—Алевшколінапевноцьогонезнають.Звернітьсядовчителів,нехайїхприструнчать.

—А-а,дужетепоможе!—сердитовідповівсторож,іхлопцідоб-реуявилисобі,яквінприцьомузморщивсвогогульчастогоноса.—Тепертакелобуряччяросте,щоїхчортомнезалякаєш!

Миколі кортіло поглянути, з ким розмовляєШморгун, але ви-зирнутизканавкибоявся—щепомітять.

Колижголосивмовкли,зважився.Обережновисунувголовутаодразуйсховав.

Просто на них ішла якась незнайома дівчина в білому светрі,синіхштанях,зчемоданчикомуруці.ЧиневонаотосиділаізСер-гіємнавозі?

Думали,пройдемимо,ажні—зупиниласябіляїхньоїсхованки.—Вставайте,садівникужепішов,—сказала.Микола,притримуючиоднієюрукоюпазухузяблуками,підвів-

сяібуркнувдодівчини:—Тонесадівник,асторож.СлідомзаМиколоюзканавкивиплигнувКудлайі,недовірливо

позираючинанезнайомку,притиснувсядойогоніг.—Ну й собака!— здивовано промовила дівчина.— Такогоще

ніколинебачила.Яквівця.Обстрижіть,йомужарковтімкожусі.—Нежарко,—відказавМикола.Сашковстававповільно—спочаткусперсянаоднеколіно,потім

надруге,ажтодівипроставсянавесьзріст.Повагомвитеррукавомпіт,прискаливокоізадививсянадівчину,схилившинабікголову,якцероблятьзовсіммалідіти.Сорочканаживотівньоговіддима-ласяодяблук,самкругленький,низенький,точнісінькоякпташе-ня-пуцьвірінок.Микола,навпаки,гінкий,худий,довгоногийідов-горукий.

—Ой,якіжбовикумедні!—веселорозсміяласянезнайомка.—ЯкДон-КіхотіСанчоПанса…Читалипроних?

Миколавідразуспохмурнів.—Нечиталийчитатинехочемо,—відповівгрубо.—Татинесердься,—ласкаво[сказала.—Р. М.]доньогодівчи-

на.— То є така книга іспанського письменника Сервантеса. Так

237

у ній виведені герої: один худий-худющий, довгий, якжердина,адругийопецькуватий.

—«Жерди-ина»… «опе-ецькуватий»…— перекривив дівчинуМикола. Прив’язла чогось, ішла б, куди зібралася. Дон-КіхотайСанчоПансуякихосьпридумала,ліпитьдоних.

НезнайомказовсімнеобразиласьнаМиколинігрубощі.—Ну,вижіховаєтесь,—усміхнулася.—Яктойстраус:усунего-

ловувпісокідумає,щойогоневидно…Стою,розмовляюізсторожем,бачу—зканавкисобачийхвістметляється.Якдядьконепомітив?!

«ЧортівКудлайтакипідвів.Зажди,пришелепо,більшеніколине візьму із собою.Прив’яжу дома, сиди, скавучи, хоч лусни!»—картавудумціМиколасвогособаку,начетоймігзнати,щозканав-кинеслідвисовуватихвоста.

—Сашко,ходімо!—владноскомандувавМикола.ТаСашкоступнувраз,другийізупинився.Щосьболячешпига-

ловп’яту,мовбиаждопотилицідіставало.—Колючку,мабуть,загнав,—скривився.—Ативитягни,—порадиладівчина.Вінприсівнагорбку,послинивп’яту,пошкрібнігтем.—Абицеголка…—Осьнаброшку,—відстебнуланасветрічервонумаківку.Сашкодовговодивпоп’ятішпилькоювідброшки,алеколючки

такінезнайшов.Йомубулонезручно,заважалияблукавпазусі.—Давайявийму,—взялавньогоброшку.Татількидоторкнуласьдоп’яти,Сашкоойкнувісмикнувногу.—Тинедивись,тодінеболітиме.Вінодвернувся,ідівчинавиколупнуладовгужовтуколючку.—Закації,—визначивСашко.—Дякую.—Чомувибосоніжбігаєте?Щейпальціпозбиваєте.—Таклегше,ніхтонедожене.Засунуврукузапазуху,діставвеликечервонобокеяблуко,поду-

мавтрохи,витягщеодне,менше.—На!—простягнувдівчині.Та,повагавшисьтрохи,взяла.—Запашні,—похвалила.—Їж,—сказавСашко.Витерламеншеяблукохусточкою,вкусила.—Охікисле!—скривилася.Покуштувалайдруге.—Такесаме…Навіщоїхрвете?Цезимові,зеленіще!—Хочтакихпопробуємо,боспілихнамнеперепаде,—відповів

Микола.

238

Хлопцівитяглийсобіпояблукуі,неквапливопростуючидоро-гоюдоселаразоміздівчиною,такзаходилисяїхтрощити,начені-коливжиттінічогосмачнішогонеїли.Ащобскривитися—ніразу,лишеприцмокуваливідзадоволення.

—Увасдоманемаєсадків?—спиталанезнайомка.—Чогобценебуло?Є!—Чомужтодівколгоспномукрадете?—Ахайвіннебудетаким.—Хтоце«він»?—Тахтож—Шморгун!Весною,колигусіньтребабулооббира-

ти,запрошуваливсад.Усієюшколоюходили.Атеперіблизьконі-когонепідпускає.СадівникдідусьАртемкличе,ацей—жене.Щейдробовикомпогрожує.

—ВінтількиОлегапускає,—докинувСашко.—ЯкогоОлега?—Тасинасвогоменшого…Атойхвастає,щовсеперепробував

усаду.Вчорапринісіцихосьяблук,новогосорту,щодідусьАртемвивів.Відрізавножикомнампомаленькійскибочці.

—Істаршиййого,Сергій,отой,щотизнимїхала,тежпасетьсяна колгоспних яблуках та грушках…— обурювавсяМикола.—Якпочавсторожувати,товикорчувавдомавесьсадокізасадивгрядкипомідорами та огіркамидля базару.ВезеСергій здаватиколгоспніфрукти,тойматірзкорзинамибереізсобоюнастанцію,щобспеку-лювала.

—Ні,щонекажіть,всеоднонедобревиробите,—осудливомо-виладівчина.—Цежнесторожівсад,аколгоспний.Упіймаєкотро-гось,тобудутьнепереливки.Знатимете!

Сашкопереставжувати яблуко.Миколане зважавна її слова,поглянувнадівчинузверхньо:

—Небійся,абитебенепіймав.—Менейомуйловитинетреба,янекраду.«Охіпричепа!»—сердивсяМикола.Саматривершкаодгорш-

ка,хібащочемоданчикузяла,штанинасебенатягнула,щобдорос-лішою видаватися, а говорить з ними, як з першокласниками,—«будутьнепереливки…знатимете».

Догризяблуко,діставзкишенісигарети«Прима».Вирішивза-курити,щобвонанедумала,нібивониізСашкомщемалюки.

—То ти вже й куриш?— здивувалася дівчина, коли він узявузубисигарету.

—Ачогожменінекурити?—Ядумала—школярамнеможна…—Чогоценеможна?

239

—Хібабатькиівчителінезабороняють?—Нуйщозтого?Нехайзабороняютьсобіназдоров’ячко!—Унасбулатакакласнакерівниця,—встрявурозмовуСашко,—

щойчхатинауроці забороняла.Нібинавмиснецеробимо.Так іхо-четьсявсечинитинаперекір.Ятерплю,івсітерплять,аМиколавізьметайспересердяїйстолачасникомнатреабокотавкласпринесе…

—Дотепно,дужедотепно…—читоосудливо,читосхвальномо-виланезнайомка.

—Пхе,ящейнетакевидумував,—гордовитосказавМикола.—Івчительканедогадується,чиїтовитівки?—Може, й догадується, алеж не доведе, хто це робить. У нас

класдружний,невикажуть.ХочаОльгаШинкаренкоможейвика-зати.Думаєш,класнакерівницянебоїтьсянас?Тількипожалієтьсядиректоровіабомамі,ятакувжеїйштуковинупідлаштую,щоого-го…Пам’ятаєш,Сашко,якОлеговогокожухавивернувіпоклавпіддверима?

Сашкозгадав,почавреготати.—Ну,акуришнавіщо?Цеждляздоров’яшкідливо.—Тошмаркачамшкідливо,анамможна.—Комуце«нам»?—Ташостакам.—Вишостийскінчили?—Ні, перейшли…Сашко, бери,—простягнувМикола пачку із

сигаретами.—Хай пізніше, яще яблук не наївся,— сказав Сашко і знову

поліззапазуху,звідкийомупростовнісбилозапашнимяблучнимдухом.

Миколачеркнувсірника.Булозовсімтихо,вінжезатуливвог-никдолонями,якцероблятькурцівітряноїпогоди.

Припалив сигарету й зопалу так затягнувся,що аж сльози наочах виступили.Відвернувся,щоб дівчина не побачила,—начебтодививсянаКудлая,якийпогнавсязагоробцями.

Вонажпомітила,сміється:—Тийкуритищеневмієш.Кинувбиотугидоту.ТакеМиколузловзяло!Іякеїйділодовсього?Подумаєш—глу-

зує!..Цвіркнувнадорогукрізьзуби,прискоривходу,щобпозбутися

такоїпричепи.Сашкотакожпішовшвидше.Івонавіднихневідставала.Колипопередузавиднілосявдолинісело,дівчинапочаларозпи-

тувати,девнихсільрада,клуб,школа…

240

Миколамовчав,Сашкоїйусепоказувавірозказував.—Тидокогоприїхала?—ісобіпоцікавився.—Тацея…—іневідповіла.—Гарнеселоувас.Ірічкає,—мо-

вила.—А навесні, як сади цвітуть, іще гарніше,— відказав Сашко:

такзавждиговорилидорослі,колихтосьізчужихмилувавсяїхнімселом.

Біляпершихдворівдівчиназнимичемнопопрощаласяйруши-ладалі.Хлопцігородамиподалисядодому.

Розділ четвертий—Мико-оло,вставай,—будилавранцімати.Вінлупнувочима,поглянувнавікно.Сонцетількипозолотило

вершечоктополі.—Щежрано.—Нічого,синку,вставай.Яїдунагород,нерозбуджу,тойшко-

лупроспиш.—Непросплю.—Бач який. До півночі із Сашком телевізора дивишся і кни-

жок,мабуть,незібрав…—Усумціон!—соннобуркнувМиколаізновузаплющивочі.Але мати була невблаганна. Увімкнула радіо і стягла із сина

ковдру.Миколамляво,мовстарезнийдідуган,подибавусінивмивати-

ся.Ногиплуталися,якубадилинні.Незабаромповернувсяухатувжепобадьорілий.—Новеньке одягай,— показала мати на стілець, де висіли на

спинці старанно випрасуваний новий учнівський костюм, голубасорочка.

Докиодягавсяівзувався,матизасмажиланагазовійплитіяєч-ню.Миколапоглянувнасковорідку,ійомувідразузахотілосяїсти:серед білого озерцялежали зарум’яненішматочки сала і, наче очіздоровенноїриби,блималидватремтливіжовтки.

—Не бешкетуй там, слухайся вчителів, не маленький уже…—наставляламати.

Щобукоротитиотінапучування,Миколашвиденькоум’явяєч-ню, випив склянку молока і перекинув через плече туго набитукнижкамитазошитамипольовувійськовусумку,якубатькозарміїколисьпривіз.

—ДоСашказайду,—кинувзпорога:боявся,щоматизаверне,бощебулорануватойтидошколи.

Як одчинив хатні двері, з діжки вискочив Кудлай і вчепивсязубамивсумку.

241

«Невже розуміє, куди йду?— дивувавсяМикола.— Авжеж,знає,хитрун,щотеперменшезнимгулятиму…ащо,колинавчитийогоноситисумку?Здоровобуде!Іякранішенедодумався?..»

Зняв із плеча сумку, тицьнувКудлаєві. Той ухопив її за ремі-нецьіповолікпоземлідосвоєїдіжки.

—Еге-е,такнегодиться!Відібрав у собаки сумку й спритно перемахнув через невисоку

дротянусітку-огорожувсусідній,Сашків,двір.Слідомзанимпере-стрибнувогорожуіКудлай.

Сашкосамевитягавзпечіобвугленуполовинугарбуза.Батько, зігнувшись на стільчику, взував заляпаний грязюкою

плескатийчеревик.Потому,яквінсопівносом,Миколаодразуви-значив:дядьковіПавловійсьогодніпохмілля.

Горе з цим Сашковим батьком.Пити почав, колище працюваврайоннимрибоводом.Такпотрохуйзвикдочарки.ЗацедядькаПав-латорікзнялизпосадирайонногорибоводайперевелирибоводомдоїхнього,лепехівського,колгоспу.Однакпитивіннекинув.Сашковамати,тіткаОксана,ісварилась,івмовлялайого—неслухав.Цієїжвесни взяла двох менших дітей, перейшлажити до своїх родичівусусіднєсело.ЗапрошувалаізсобоюіСашка,алетойнепогодився—однете,щонехотівмінятишколу,адруге,інайголовніше—нехотівзалишатибатькасамого.Правйомубілизну,готувавїсти.

БідножилиСашкозбатьком.Траплялося,щовнихіхлібавхатінебуло.Колибнесадоктанегород,щойогоматиупоралавесною,аСашкодоглядавцілеліто,тохтозна,якбивонойвелося…

СашкопоглянувнановийМиколинодяг,ітіньсмуткувпаланайого обличчя. Сам він був у старому.Штани прим’яті, на колінахпопротирались,ісорочканаліктяхажсвітиласянаскрізь.

—Мені мама теж купить нове,— мовив по хвилі.— А татообіцяв,якпоїдевмісто,картузкупить.Ужейголовузміряв.

Миколаподумав,щоСашковсецевигадав.Чув,яксусідкагово-рила,щотітціОксанітяжкосамійздітьми.АдядькоПавлоякщоодержитьзарплату,тозразужіпроп’є.Алепромовчав…

Сьогодні вранці сільські собаки можуть спокійнісінько бігатипопіддворищами,котидріматинаосонні,гусипастисяобабічдоро-гинаспориші,курикублитисянапопелищахігоробціцвірінькати,скільки їмзаманеться,надеревах іогорожах.Унихнежбурляти-мутьхлопці грудкамийпаліччям,неполохатимуть—вонипоспі-шаютьдошколи.Поспішають,ботребапершимиприйти,першимивскочитивкласізахопитикращімісця.

НайбільшеМиколііСашкові(тайнетількиїм!)подобалисяміс-ця на задній парті біля вікна.Хлопці захоплювали їх і минулого,

242

іпозаминулогороку, але сидітидовгонанихнедоводилося,клас-нийкерівникпересаджувалаобохнаперед,ближчедовчителя.Аленадії вони не втрачали: може, таки пощастить цього навчальногороку. Чому?А тому,що в цьому році в них поміняється класнийкерівник. ІринаТимофіївна після закінчення п’ятого класу сказа-ла,що наступного року назавжди кине вчителювання, бо не хочегубитисвогоздоров’язтакимивариводами.

Ушкільному дворі не булощеживої душі.Микола із Сашкомзійшлинаґанок,посмикаливхіднідвері—замкнені.

—Гайдадотурніка,—запропонувавСашко.Миколамайжедістававізземліперекладину,аленевмівробити

жодноївправи,висів,яклантух,метляючидовгиминогами.Зате Сашко, хоч низенький і наче неповороткий, викручував

хібажтаке«сонце»,випинався«жабкою».Тількизалізавнатурнікпоцеглинах,якінакладалапідстовпамималеча.

Миколізаздрісностало,івінсказав:—Годівже.Подивись,яківтеберуки.Сашко, сидячи на перекладині, зиркнув на долоні. Вони були

віржі,давновженіхтонеторкавсятурніка.Зібравсябувстрибнутиназемлюіраптомнібизадубів.

—Щозтобою?—настороживсяМикола.—Унашомукласівжехтосьє…—Дверіжзамкнені.Тобіздалося…—Кажу,хтосьсидить.Назаднійпарті.Обидвакинулисьдовікнаівидерлисяпопідмурку.Так і є, на задній парті, на тій, яку хлопці збиралися захопити,

вмостивсяОлегШморгун.Такийжездоровило,якійогобатькотабратСергій. Тільки обличчя у ластовинні, наче оббризкане іржею, навітьвухаітіруді.Щокиповні,мовбизакожноюлежалопояблуку.

—Хтотебевпустив?—припавдошибкиМикола.Олег злодійкувато закрутив головою і щось промимрив у від-

повідь.—Тащотитаммекаєш,підійди!—гукнувСашко.Олег підсунувся по лаві ближче до вікна, переставив на підві-

коннівазон.—Анепроженетезцьогомісця?—Першийзайняв,тойсидисобі,—скрививсяМикола.—Необдурите?—невіривОлег.—Сказанож…ТодіОлег,подумавшитрохи,показавугорунакватирку.Хлопці

не схотіли лізти через кватирку: високо та й зайве тепер, колиєкомувідчинитивікно.

243

Захвилинувонивжебуливкласі.Біляшколи почали збиратися учні і незабаром виповнили все

подвір’я.Першого вересня звичайно приходили всі школярі. Ніхто не

хворів,меншібратикиісестричкиякосьобходилисьбезїхньогодо-гляду.Ідлякорів,кіз,гусей,качоктежзнаходилисяпастухи.При-ходилизарані,ніхтонезапізнювався…

Хлопціпопригиналисядопарт,щобїхніхтонепобачив.Невдовзінадворіущухгалас.Миколаобережновиглянувзвік-

на.—Ужестаютьуряди…О,директорприйшов,учителі…—Ацехтозними?—висунувіСашкоголовуз-завазона.—Оно

спиноюдонасповернулася.—Якасьновенька.Мабуть,та,щоСергійказав.—АІринаТимофіївнає?—запитавОлег,самненаважуючись

подивитисязвікна.—Ні,невидно.—Значить,правдуказала.Небудевчителювати.Коли учні пошикувались перед ґанком, до них промовляв ди-

ректорПетроПетрович,щосаме—Миколі,СашковійОлеговівкласізазачиненимивікнаминебулочути.

Потімвосьмикласники*урочистодаруваликвітипершокласни-кам,бралидітлахівпоодномузарукиізаводилившколу.

Нарештінаґанокпосунуливсішколярі.Яктількизайшлидокласу,почалося:хлопціхотілисідатитіль-

киназадніпарти,і,количерезякийсьчасвгамувалися,виявилось,щонапередніхпартахсиділисамідівчата,зразузанимитіхлопці,щослабшісилою,авкінцізабіяки,лінюхиісоньки,якінайзавзяті-шезмагалисязамісця.

Сашконеналежавнідосильних,нідозабіяк,нідосоньків,алевньогобуввірнийзахисник—Микола,томуніхтойненаваживсязігнати. Не чіпали й Олега: хоч і боязкуватий, зате дужий, тащейМиколамігзаньогозаступитися,бовони,дармащоінодісварять-сяміжсобою,авсеоднодружать.

Обсмикавши на собі новенького піджака,Микола встав, про-йшовся класом. Коло передньої парти, біля учительського столу,зупинився.

Наційпарті,якіторік,сиділинерозлучніподругиОляШинка-ренко і СвітланаКоломієць.Оля любила зазирати у класнийжур-нал і перед початком уроку чатувати біля дверей— виглядати

* Во сьмикла сники—тут:випускникинеповної середньоїшколи.

244

вчителя.Світланажтрохикороткозора,алесоромиласьноситиоку-ляриізавждисідаланапершупарту.

Дівчатастихарозмовлялиміжсобою.Миколаприслухався.—А ота молоденька який клас учитиме?— спитала Світлана

Коломієць.—Тоботанічка.БудезамістьІриниТимофіївни.—Га-арна…Зачіска,якуартистки.—Знаєш,як її звати?ВалентинаМихайлівна.Явжезнеюпо-

знайомилась.Дівчатаозирнулися—чинечуєїххто-небудь.ПобачилиМико-

лу,перейшлинашепіт.—Годівам,сороки!—підступивдодівчатізірвавуОлізголови

хустку.—Віддай,Петренко,віддай!—погналасявоназаним.Миколапідбігдосвоєїпарти,ставналаву,запнувсяхусткою.—Стре-ке-ке,стре-ке-ке,—передражнивОлю,татаксхоже,що

веськласвибухнувсміхом.Пролунавдзвінок.Оляподаласядодверей.Миколашвиденькосівзапарту.Алехусткунезнімав,лишроз-

правив на грудях кінці,щоб вони закривали сорочку й вилоги напіджаку.

—Іде!Новенька!—повідомилаОляікинуласьнасвоємісце.Одразунабралатакоговигляду,нібитойневонащойнозазирала

вщілину.Захвилинувідчинилисядвері, і,наМиколинетаСашковезди-

вування, до класу зайшла—хто б ви думали?— ота незнайомка,зякоювонивліткустрілисябіляколгоспногосаду.Спершухлопціподумали,що це якесь непорозуміння.Не може такого бути,щобоцямолоденькадівчинабулавчителькою.Алежусівстали(МиколаізСашкомтежпідвелися),авонапідійшладостола,оглянулакласістихапривіталася:

—Добрийдень!—До-обри-ийде-ень!—хоромвідповілиучні.—Сідайте.Миколі й Сашкові хоч під парту ховайся!.. Вони згадали, і як

яблукакрали, іякрозповілиїй,щокотавкласприносилитаучи-тельськийстілчасникомнатирали.АМиколанадодачущейсига-ретипринійкурив.

Вчителькапочекала,докиучнівсілисяіпересталигрюкатипарта-ми,докистихшепіт,тодіглянуланаМиколу,наСвітлану,сказала:

245

—Одразухочузвамидомовитися,дівчата.Укласітребазніма-тихустки,нехайвонибудутьінайгарніші.Бачите,хлопціжсидятьбезкартузів.Івипознімайте.

Світланазняла.—А ти чомуне знімаєш!— спиталаМиколу; вонане впізнала

його,прийнялазадівчину.—Унеївухаізубиболять,—кинувдотепаОлег.Учніневтрималися,зареготали.—Нічого,заразтепло.Микола,непоспішаючи,стягнувізголовихустку,зібгавїїіки-

нувОлінапершупарту.Вчителькалишеголоснокашлянула.—Давайтеспершупознайомимось,—сказала.—МенезватиВа-

лентиноюМихайлівною. Викладатиму я у вас ботаніку, а такожбудувашимкласнимкерівником.Здекимізвасявжетрохизнайо-ма,—вона поглянулана парту, де сиділи, опустивши очі,МиколаіСашко.Учнітежповернулитудиголови.—Сьогодніпершийуроку нас буде організаційний. Виберемо старосту класу, санкомісію,сядемозручніше.Дівчата,бачу,позаймаликращімісця,ахлопціввигналина задніпарти.Ценесправедливо!—говорила так,мовбийсправдівірилавте,щодівчатаскривдилихлопців.

Вонарозкрилакласнийжурнал.—АнтонюкОлександр.—Я,—підвівсяСашко.Йогомайженебуловидноназаднійпарті.—Тобі,Антонюк,доведетьсяпересістиближче.Небачитимеш,

щонадошціписатимуть.—Нічого,япідсебекнижкипідкладатиму.Учнізновузасміялися.Посміхнуласьівчителька.—Хібатинезнаєш,кудитребакластикнижки?—Охіметка!..—прошепотівМиколаСашкові,колитойсів.—

Там,білясаду,саманепризналася,хтотака,настількивипитува-ла,нуйвлиплими!..Щепочнепередкласомвичитувати,розкажевчителям,директорові…

Вінтакрозхвилювався,щонавітьнепочув,коливчителькана-звалайогопрізвище.Схаменувся,колиСашкостусонувйогокула-компідбік.Схопивсярозгублений,зніяковілий.

—Ітобі,Петренко,мабуть,требасістиближче,ботизвідтині-чогонечутимеш.

Закінчилося тим,щоМиколу посадили поряд з ОлеюШинка-ренко,СашковівчительказвеліласістиізСвітланоюКоломієць:напершійпартіобомбудедобревидноівчителя,ідошку.

246

Потім ВалентинаМихайлівна попросила учнів розповісти, якхтовідпочивулітку,чидопомагавхтоуроботібатькам.

—Нехай Петренко і Антонюк розкажуть. Вони працюваливколгоспіїздовими.Бригадирхваливїх,—сказавОлегШморгун.

АлеМиколійСашковібулонедорозповідей.Обидвасиділина-супленійзажурені.

Колиподзвонилинаперерву,Миколавсетаксамосидівзапар-тою,мовбиприрісдонеї.

—ТихочКудлаюпокажись.Бігає,шукає тебе…—мовивСаш-ко,зайшовшиздвору.

—НедоКудлая,—відповівсердито.—Онякпотягнедодирек-тора— дістанеться на горішки… Ти теж не дуже скачи. Думаєш,одномуменіперепаде?..Розпатякавсятодіпереднею…Хтотебезаязикатягнув?Розказавіпрокота,іпрочасник…

—Титеждобребовкало,—образивсяСашко.Миколалишеважкозітхнувіпохиливголову.

Розділ одинадцятийБатькощеневстигнавітьумитисяпісляроботи,якувікніпро-

пливла величезна постатьШморгуна. Гупнуло тричі в сінях, і осьвінуженапорозі.

Наодутлому,неголеномуобличчі—радість:—Го-го-го,значиця,поросимовротісвяченою!Ступив у своїх важкихчоботищах до столу, витяг із-за пазухи

літровупляшкусизогосамогону.—Первачок,—підморгнувбатькові.—Шкода, закускинепри-

хопив.Не схотівдодому заходити, тамбабаякнападе…Танічого,ірукавомзакуситиможна,булобпіслячого.

З роботи батько повернувся млявий, насуплений, а це одразунібиожив,уочахзастрибаливеселіблищики.ВіддавСашковіруш-ника,сказавулесливо:

—Ану,синку,організуйнампоцибулині,—ізиркнувналіжко.Знав:тамзавждистояла,загорнутавфуфайку,наготованайому

вечеря.Зрідкасуп,куліш,солодкагарбузовакашачимолодакуку-рудза,ачастіше—картопля,—печена,тушкована,варена—в«ко-жушках»абочищена.

ЦьогоразуСашкоподавнастілкартоплю.Дарма,щобулапіснаі розварена, батько і сторож, випившипо склянці горілки, хібажтакуминалиїїзцибулею.

Сашкосидівналавібілявікнанабурмосений,злий.Гортавпід-ручникботаніки,якийдалайомусьогодніВалентинаМихайлівна.«Візьми,—каже,—уменеїхдва».

—Атичогонеїси?—спитавбатько.

247

—Нехочу,—відказав,хочнасправдіпідгрудьмисмокталовідголоду.

—Він, мабуть, жде, щоб і йому чарку налили,— промимривШморгун, набившиповен рот картоплею.—То я зараз,—простяг-нуврукузапляшкою.

АлеСашкозтакоювідвертоюненавистюпоглянувнанього,щовінідогорілкинедотягся.

—Ну,ну,чого?..Нехочеш—нетреба.Силуватинебудемо.Ви-ростеш,скуштуєшцієїводички,завуханевідтягнуть.—Повернувзакудлануголовудобатька:—Давай,Павле,наливайпального.

Тойзсунувдокуписклянки,наливїхдополовини.Поцокались,випили.

—Вогонь!—сказавсторож,занюхавшигорілкушматкомхліба.—Стоградусна!Кхе!—кашлянувбатько.Заїли.Шморгун витяг із бокової кишені по цигарці. Чиркнув

сірника,спершусамприпалив,потімдавбатькові.—Чув,тизавтравгородрибувезтимеш?—спитав,випустивши

одразузротаіносахмарусизогодиму.—Везтиму.Ащо?—відповівбатько,поклавшицигаркуналезо

ножа.—Немігбидоменевсадзавернути?—Щотамутебе?—Забувхіба?Ятобівжеказав.—А-а,—згадавбатькоіспохмурнів.—Знаєш,цетакеділо…—Отіще…Всебуде,якпо-писаному.Забереш,одвезеш,скинеш

їйчерезтинудвір—ікришка.Дівчатавихідні,дідАртемзшколя-рамисадокзакладатимевяру.АОльгасвоялюдина,нікомунімур-мур,яїїзнаю.Буласьогодні,літрякупервакуоцепринесла,казала,дастьзатецілусулію.

—Чогожвонасаманеприйде,невізьме?—Тажїїхтосьможезустрітьнадорозі.Атобімашиною—раз

плюнуть.—Нехочу,Василю…—Нуйдуреньти!Воронаналякана!—стукнувкулакомобстіл

Шморгун.Батьковісталоніяково,щойоготакобзиваютьприсинові,сказав:—Піди,Сашко,погуляй.Сашко,захопившиізсобоюкнижку,вийшовізхати,сівпідвікном.«Нащоценамовляєбатькасторож?“Забереш,одвезеш…дасть

затецілусулію”.Неінакше,щосьхочевкрастиуколгоспномусадуі одвезти тій самогонниці— Ользі. От злодюга! Невже тато пого-диться?—важкозітхнув.—Якупіймається,засудять…»

248

Підсунувсяближчедовікна,сподівавсяпочутидальшурозмову.Батькоговоривтихо,сторожбухтів,якубочку—бу-бу-бу.Нічогонедобереш.

«Ні,татонеповинензгодитисянатаке».Йомупригадавсягромадськийсуд,щосудивколисьШморгуна.

Людей зійшлося в клуб—не протовпишся.Дітей не пускали, алеСашкозхлопцямитакипробралисятудитихцем.Забилисявкуток,стояли, слухали. Ой, як тоді картали його!.. А як він благав,щобколгоспникипростили!«Людидобрі,клянусявамчесножити.Тріс-кибілячужогодворунепідніму…»Ійомуповірили,простили,тіль-ки сказали заплатити гроші за все,що взяв у коморі. Тепер, бач,забув,зновупотяглодокрадіжки,тащейбатьканамовляє,дурнем,вороноюобзива.

Сашковіприкрозабатька.Ічоговінтакий?Давбитомугадові…Такні,водиться…

ДумкиСашкаперервавдеренчливийШморгунів спів,що залу-навізхати:

Ой,хме-е-люжмі-ій,хме-елю,Хме-елюзе-елене-енький,Дежти,хме-е-елю,зимузимува-ав,Що-ойнеро-озвива-ався?

Далідосторожевогоприлучивсябатьківголос:Зи-иму-увавязи-иму,Зи-имува-авядру-у-угу,Зи-иму-увавявлузінакали-иніТа-айнеро-озвива-ався!

Щобнечутип’яногогаласу,Сашко,поклавшинаодвіроккниж-ку,прихопивусараїлопатуіподавсянагород.Тамлишиласященевирубанакукурудза.

Зайняводкраюрядок,лютонакинувсянаприсохлістебла,наченасвоїхзаклятихворогів.Цюк!Цюк!Цюк!..Зрубанекукурудзиннявіяломлягалоназемлю,шелестілоцупкимрудуватимлистям.

«Це вони вип’ють дома всю горілку,— роздумував,— тодіщепоплентаютьсявчайну.Такзавждироблять».

Вгледів на межі горбок. Зарівняв його. Батько, повертаючисьгородамидодому,можеперечепитисяівпасти.

Сонце ось-ось закотиться за гору.Вйого скіснихпроменяхпо-всюдивиблискувалосрібнепавутиння.Бабинеліто.

Вирубавши чотири рядки кукурудзи, Сашко закинув на плечелопату,попростувавзгороду.

Самевцейчасвийшлизхатибатькоісторож.Розчервонілі,очівобохпосоловілі.Видно,самогонісправдібувміцний.

249

—Аможе,підемощевчайну,перекинемопочарочці,—вмов-лявШморгун.—Грошівменеє.

—Годі…годі…—клювавносомугрудибатько.—Ну,якхочеш…аяпіду.Сторож зробив кілька непевних кроків до воріт, поточився на

паркан. Уперся руками в дощечки, ніби збирався перестрибнутичерезогорожу.

—Чорт…понаставляють…—Давайтеявиведу,—підбігСашко.—Додомуйдіть.ВінрадийбувшвидшездихатисяШморгуна,щобтойбільшене

манивбатька.—Додому?Ахтозаменечаркувип’є?Може,ти?Хах-хах-хах…—Вийтакужеп’яні.Наногахнедержитесь.—Я…янаногахнедержусь?Ану, глянь!—відштовхнувсьод

паркану.Ступивдвічіі,мовбийогохтопалицеюоперезавпожиж-ках,поваливсяназемлю.—У-у,чорт…перечепився…

ВзявсяСашкопідводити—хочаб заворотавипхнути.Детам,здоровеннийтаважкий,яклантухп’ятипудовийіззерном.Батьконедопоможе,самледвестоїть.

Шморгун підрачкував знову до паркану, вхопився за нього,встав. Перебираючи руками дощечки, добрався до хвіртки. Наразщосьзгадав,загорлавнавесьдвір:

—Павле,стій!Кудитипішов?Так,значиця,договорились?..Тащотитамбелькочеш?Кажи:приїдешчині?

—П…приїду,—ледвевидушивізсебебатькойпоплентавсядохати.

«Згодився…— похолов Сашко.—Напоїв, злодюга, і таки вмо-вив…»

—О-ой, са-ад-виноград-ад,кучерява вишня,—затягнувШмор-гун,алежзразуобірвав,духу,певно,невистачило.Гикнув,ажго-лова схитнулася, звернувся доСашка,що вкрай засмучений стояводдалік:— Олежку, завтра в яр підете? Га?.. Чого мовчиш?.. Натрясця він вам здався, той сад? Поки виросте, учобу покінчаєте.Поїдетевгород.Навертольотахлітатимете.У-у-ух!..Плюватьтодівамнаньогозвисочини.Хах-хах-хах…Чи,може,тобіяблучок,гру-шок не хватає? То я принесу, єй-єй принесу іще. Їж, синочку, одпуза.Хах-хах-хах…

«Абитинаївсятайневстав,паразитпроклятий!..»—розлютив-сяСашко.

Рвонувся,щосилиштурхнувп’яногоодхвіртки,крикнув:—Щобногивашоїбільшевнаснебуло!

250

Сторожпоточивсяйгепнувсяпідпарканзтогобоку,одвулиці.Вилаявсянедобре.

ТаСашковженепочувйоголайки.Швидкозащепнувшихвірт-ку,побігухату.

Батьколежавналіжку,мовнепритомний,звісившидодолуго-лову.Посередкімнативалялосяперекинуте відро.Вхаті смерділогорілкою,цигарковимдимомтацибулею.

Сашковимочивганчіркоюводу,прибравзістолупляшку,склян-ки,недогризкицибуліінедокурки.Знявізсонногобатькапіджак.Роззув.

Надворіспоночіло.Запаливсвітло.По радіо передавали веселу музику. Вимкнув репродуктор,

умостивсязногаминалаві.Щож тепер діяти? Сходити до матері, розповісти їй усе? Але

чимвоназарадить?Тількирозхвилюється,тайгоді.Зновуплакати-ме…Аможе,дотієїсамогонниці?Сказати,щобнебралакраденого.Еге,такіпогодиться!Тількинаскаржитьсяпотімбатькові.

Ні,кращесамоготатапросити.Дуже,дужепроситиму.Аякщонеслухатиметься,скажу:«Кинутебеівсе.Підудомами».Тодівін,мабуть,послухається.

Щедовгосидів,думав—прокинетьсябатько.Тавінспавякуби-тий.Одинразтількиперевернувся,замурмотів,застогнавізмовк.

Сашкозагасивсвітлоі,неповечерявши,лігналаві.«Вранціпоговорю»,—вирішив.Батькопотерзаспанеобличчярукою,відкашлявся,поглянувна

своїбосіноги.—Сашко,деботинки?—Підлавою.—Подай.Сашковстав,приніс.«О-о,сонцевжевисоко!Оцезаснув!Мігбийтатапроспати…»—

подумав.Заходивсяісобівзуватись,одягатися.—Кудити?—спитавбатько.—Унаснедільниксьогодні.—Садокзакладатьбудете?—Угу…«Ащо,колинепідувяр?—раптомспалонадумку.—Поїдузним

доміста.Тоді,може,віннезаїдедоШморгуна».—Тату,іяхочузвамипоїздити.—Анедільник?

251

—Нічого,обійдутьсябезмене.—Іди,кудивсійдуть.—Візьміть,—невідступавСашко.—Явамнезаважатиму!—Сказав,значитьусе.Інепроси.Кращеосьзлиймені!Сашко одразу насупився. Неквапливо зняв із плити каструлю

зводою.Батько підставив пригорщі. Пирхав, хлюпався, ніби надворі.

Всюдолівкузабризкав.—Знаю,чогонеберете,—пробурмотівСашко.—Крастизахоті-

лося.—Що?..—піднявмокруголову.—Еге,думаєте,ядурний,нічогонерозумію.Зтимп’яничкою,

Шморгуном,домовилисьукрастищосьусаду.—Перестаньпащекувати!Якетвоєділо,прощоязкимдомов-

ляюсь?Розпустився…—А таке, що я з вами більше не житиму, як пити будете

і…красти.Батьколишнахмуривбровиінічогонесказав.Мовбивтікаючи

відсина,похапцемнакинувнаплечіпіджак,знявзвішалкикепку,вийшовнадвір.

Розділ дванадцятийУчительфізкультуриПетроДенисовичподавкоманду,іколона

рушилазшкільногодвору.Попередуйшлиучніп’ятогокласу.Заними—шестикласники

ісемикласники.Тойніснаплечахлопату,втогоскиргаловрукахпорожнєвідро.Ухвостіколонихлопцізвосьмоготягливозики,ко-тили тачки, навантажені кролячим послідом. Дві кінні грабарки,щоїхдализбригади,виїхалинадорогуйпоторохкотілипоторф’я-нистийґрунт.

Якпроходиливигоном,здворувискочивКудлай.—Іди!Ідисюди!—покликавМикола.Собаказрадів,кинувсядонього.—О, тепер у тебе й помічник буде!— пожартувала Валентина

Михайлівна,якайшлапоручсвогокласу.Сашкобувпохмурий,мовчазний.Віннібиажсхудзаніч.—Чоготитакий?—нахиливсядоньогоМикола.—Який?—скинувсяхлопець.—Ну,невеселий,мовчиш…Язразупомітив,колизайшов.Бать-

ко,мабуть,зновущосьнатворив,егеж?—Ні-ні,— заперечив Сашко,— нічого не натворив. Голова бо-

лить…

252

ВіннехотіврозповідатинавітьМиколіпроте,щозадумализро-битисьогоднібатькозШморгуном.Вистачить, ітаксоромунабра-лисязматір’ючерезотебатьковепияцтво…

ДідАртемчинеізсамогодосвіткучекавшколярів.—Оцеярозумію—цілагвардіянагрянула.Аобозякийувас!—

кивнувнахвістколони.—Згодомще й кавалерія прибуде,— пожартував ТихінФедо-

рович.Садівникужерозмітив,детребасадитидерева,йчастинаучнів

одразуж узялася за діло. Розсипавшись на обох схилах пологогояру,копалиями.Інші,скинувшизвозиків ітачокперегній,пода-лисьувидолинокпочорнозем.

Микола із Сашком, одвоювавши в хлопців-восьмикласниківдірявого возика-торохтуна, також покотили у видолинок.Щоб їхпохвалили,набралиповнісінькийящикземлііледвецупиливозикнасхил.

—Ненабирайтежстільки,підірветесь,—жахнуласяВалентинаМихайлівна.

—Тощеймало,—храбрувавМикола.—Тавихочпхайтейого,нетягніть.Таклегше,—порадилавчи-

телька.Зачувширозмову,підбігОлег.—Давайте,япомагатиму.—Наймоїхп’ять,щоббулодесять!—відповівйомупримовкою

Микола.—Безтвоєїпомочіобійдемося.Ямуонкопай.Чоголедач-куєш?

—Яжхотів…—почаввиправдовуватисяОлег.—Годі вам!— спинив їхСашко.Потім одвівОлеганабік, спи-

тав:—Батькотвійужепішовусад?—Спить,мабуть,ідосі…Ащо?—Тацеятак…Асамуразповеселів.«Отдобре!Може,теперізовсімнеприйде.Тодійнекрастимуть

сьогодні.Атампередумають…Абинеприйшов!»Дообідушколярівстигливикопатиямиінавозитидонихчор-

нозему.Теперяруневпізнати.Схилийогобулигустопокритіжов-тимийчорнимикупами.

Сіливідпочитийпоїсти.ДідАртемзучителемтежприсілидоучнів.Коливсіпообідали,

садівникрозв’язавчималенькийклунокзяблуками,запросив:—Ану, покуштуйте й скажіть,що воно зафрукт.Можна його

вживатичинеможна?

253

Спершу взяли по яблуку вчителі, потім потяглися до клункарукишколярів.

—У-у-м!Охісолодкі,якмед!—Апахучі!—Асоковиті!—Пхе, я їх стільки переїв,— стиха сказав Вікторові Троцю

Олег.—Значить,добріяблука?—задоволенопосміхнувсясадівник.—Егеж,яблукасправдісмачні,—похвалилаВалентинаМихай-

лівна.—Якийцесорт?—Наш,лепехівський,—гордовідповівдідусь.—Впершечую…—Тойнедивно,боранішенебулотакого.—Цетой,щовийогосамівивели?—здогадаласявчителька.—Трохия,атрохилюдидобріпомогли.Цьогорокувпершевро-

дили.Жальтільки,якісьшибеникигілкувідчахнулинаоднійяб-луньці,колиплодищезеленібули.Гнавсязанимисторож,тайнездогнав.Може,отутвонийсидять,тіхлопці!Га?

МиколуіСашкакинуловжар.Навіщовінотоговорить–«якісьшибеники»,мовбийсправдіне

знає?Може, хоче покепкувати з них, а інших застерегти,щоб неробилитакого?

В розпачіМикола й Сашко посхиляли голови,ждали вже, якприречені, заслуженого вироку. ВалентинаМихайлівна помітилате,всміхнулася:

—Небійтеся,АртемеФедоровичу,вонибільшенестанутьрва-ти.Хібащоприйдутьпомогтивамабозапорадою.Унихжесвійсадбуде.Правдуякажу?—звернуласядоучнів,абільшедоМиколитаСашка.

—Пра-а-авду!—підтвердилишколярі.—Правду,— проказали і Микола із Сашком, відчуваючи,що

лихоминаєїх.—Чогож,приходьте,яздорогоюдушею…—Хах-хах-хах,— прорипіло позаду.— Ви їм у ноги ще по-

клоніться,дідуАртеме.Садівник невдоволено поглянув на сторожа, який несподівано

з’явивсявяру,сказав:—Щенікомунекланявсяікланятисянебуду.Азахочуть,самі

нехайприходять,учаться.—Нехай,нехай,чогож…Тількитодіізав’язінадеревахнепо-

бачите.Обнесутьцвітом.Вгощаєтеотосортовими,думаєте,вониїхнепробували.Ранішезавас.Щезеленимирвали.Хах-хах-хах…

254

—Даремнотицеговориш.Колиякийсьшелихвістізалізусад,тохібаможнанавсіхдітейгрішити?

—Якже,звісно,даремно…Цілелітоганявсязаними,щобзбе-регтидобро.Ласінадурничку.Бач,якдопалисядоколгоспнихяб-лучок!..Я тут днююй ночую, та не позволяю собі навіть попробу-вать,авони…

Ушколярів од тих слів застрялишматочкив горлі.Вчителям,видно,тежсталонеприємно,почалипідводитись.

—Безсовісний ти чоловік,Шморгун,— отщо я тобі скажу,—розсердивсядідАртем,ажпочервонівувесь.—Невстигочіпродер-тиівженализався.Іди,кудинадумав.

—Хах-хах-хах…—зареготавШморгуніперевальцемпосунувдосаду.

«Охжейгад!—подумавдокраювраженийСашко.—Бач,якимчеснимприкидається.Анасправді…»

Після тієї балачки зі сторожем, на яку, здавалось би, не слідіувагизвертати,учнів,учителівісадівникаскуваланіяковість.Дейподілисявеселіжарти,дзвінкийсміх,співи.

Пропаловнихіколишнєзавзяттядороботи.Мовнехотя,снува-ливідямидоями,мовчкизакидаючиїхздобреноюперегноємітор-фомземлею.

Проте найбільше прикрощів заподіявШморгун своєю появоюСашкові.

«Цетепертатопід’їдемашиною,забереіодвезедосамогонниціте,щовкравШморгун».

Йогонестерпнотяглоподатисяслідомзасторожем.Може,все-таки вдасться відговорити батька. Та як тут кинути роботу?Щовчителькаітоваришіподумають?

Аленевдовзітаканагодавипала.УМиколиполамаласялопата.—Сходинасушарню,візьмиіншу,—порадивйомудідусьАртем.—Еге,сторожнедасть.—Скажеш,язвелів.СашковідразузметикувавізапропонувавМиколі:—Хочеш,бериосьмою,аязбігаю.—Давай,—охочепогодивсятой.Разом із Сашком повіявся Кудлай. Йому нічого було робити

вяру.Захотілосяпогребтисявкупах свіжої землі—хлопці сталижбурлятинаньогогрудки,побігзавозиками,тежнедогодив—про-гнали,щобнеплутавсяпідногами.

Пробігаючиколгоспним садом,Кудлайнатрапивнеподалік відсушарні на яму, на ту самісіньку, в якій колись відсиджувались

255

Микола іСашко,ставгавкати,ажпокипідійшовСашко,заглянувіпомітивукуточкузіщуленогозайчика-тушкана.Тупцявнамісці,ніяк не міг придумати, як витягти звірятко. Врешті, вхопив з-підяблуніпідпорку,ткнувпідсамумордочкузайчаті.

—Трусь,трусь,трусь!—покликав.Алезвіряткощебільшезгорнулосявклубочокінаполоханоза-

блискалоочима.Сашкозрозумів,щопотичцізаєцьнеполізе,томуставнаколіна,нахилився іпоманиврукою,такхотілосяйомуви-тягтитушканчика.

Коливінзанадтоперехиливсянадямою,відвалиласябрилазем-лійразомзнимшелеснулавниз.

Сашкомайженезабився,лишзлякався.«Що тепер робити? Як вибратися з ями?— охопив його роз-

пач.—Може,потичці?»Тушканчик навіть не тікав од нього, хлопець узяв звірка на

руки,погладив.Скількиразівганявсяввечеріполевадізаметкимизвірятами—ніразунезловив.Атеперусіхлопцізаздритимуть.

Кудлай стояв над ямою, повискував нетерпляче, крутив хвос-том,сподівався,щоСашковикинейомуздобич.

АлеСашкосховавзвірятковпазуху,приставивдостінитичку,подерсяпоній.Ужевиліздополовини,колицетичка—трісь,івінупавнадноями.

«Оцехалепа!—злякавсяхлопець.—Самзродуневилізу.Тогоразудідусьвитягав…»

Ставгукати,думав,хтосьпочує,прибіжить.Кричавдовго,покинеохрип.Таніхтонез’явився.Кидавугору

картуз—може,хто-небудьпобачить.Закінчилосятим,щокартузавхопивКудлай.Державузубах,грайливодивлячисьнахлопця.

Сашко взяв грудку,жбурнув на собаку. Той заскавучав, побігібільшенеприходив.

Скоровхлопцязаболілирукивідкидання.Вінзновувхопивсяза поламану тичку, як за рятівний круг. Зняв пасок, перев’язавтріснуту палицю, повісив на неї піджак і вистромив з ями.Потімнагрібкупкусухоголистя,присівнанеї,втомлений,розгублений,наляканий.

Уявив,щобудедалі.Невдовзіповечоріє,всіпідутьзяру.Мико-ла, звісно,навідаєтьсядоньогододому.Не застане.Подумає—доматеріпішов,аджеказавйому,щозбираєтьсядонеївгості.Батькотежтакподумає.Привезе сулію самогонки,пиячитиме зШморгу-ном.Доведетьсясидітивційяміцілуніч…

Арозбурханауявамалювалащестрашніше.

256

Можепочатисядовгийосіннійдощ.Тодівжевсадніхтонеза-глянеізавтра,іпіслязавтра…НавітьдідусьАртемісторожнепри-йдуть.Чогоїмсюдиіти?Яблукаігрушізняли,лежатьупогребах,сушарнюзамкнуть.Отігибітиметут,докинескоцюбневідголодуйхолоду.

«Щоянаробив,дурний!Щоянаробив?!—картавсебеСашко.—Треба було хоча б Кудлая не проганяти, хай би товкся коло ями.Може,помітилибйого.Теперякпросебесповістити?..»

…Миколавжекількаразівпоглядавубікколгоспногосаду.«ЧоготакдовгонеповертаєтьсяСашко?Невжевтік?Ні,Сашко

нетакий!..»Раптомпомітив:з-загорбавискочивКудлай.Несещосьузубах.

Чинеховрахапіймав?Собака,обминаючиямиікупиземлі,підбігдоМиколиіпоклав

біляйогонігзаслиненийкартуз.—Чийце?—спиталаВалентинаМихайлівна.—Сашків,—одразувпізнавМикола.—Осьбачиш,казала—помічникувасдобрий.Вжекартузано-

сить,атаміщещосьробитиме.—Абивінурокиробивзанас…—пожартувавМикола.Посмія-

лисяйзновувзялисязаділо.Минулоще з годину, Сашка не було. Тепер уже занепокоїлась

іВалентинаМихайлівна:«Девінзастряв?ІчомуцеКудлайпринісСашківкартуз?..»

—Слухай, Петренко, може, із Сашкомщось сталося?— піді-йшладоМиколи.—Пішовіякуводувпав.

—Хтозна…Ясамдумав.Тількищомоглотрапитись?—Аможе,збігаєш,узнаєш?—Добре.Хайтількимоїхямніхтонезагортає.Самзагорну,як

вернуся.Застромивлопатувкупупухкоїземлі,натягнувнаголовукар-

туза.—Абопочекай,осьіяпідузтобою.СказалащосьдідуАртему,махнуладоМиколирукою:—Ходімо!Вонивибралисязярунадорогу,попрямувалипопідпосадкою,

щобнеблукатистежками.СлідомзанимиподавсяіКудлай.Наполовинідорогипочавгав-

катийзабігативпосадку.—Чоговінтудитягне?Ану,кудиповеде,—звернулайсобіздо-

рогиВалентинаМихайлівна.Перетнулипосадку.Кудлайповівдалі,всад.

257

Раптомзапримітилиміждеревамищосьчорне.Саметудиітяг-нувсобака.Зупинився,хвостомкрутить.

«Яма для гусені, у якій ми сиділи,— згадавМикола.—НевжеСашкозновутам?Егеж,оніпіджакйоговиситьнатичці».

Заглянувуяму,такіє—тут.—Защовінтебезновувкинув?—здивувавсяіобуривсяМикола.—Ценесторож,—хрипкимголосомвідповівСашко.—Цеясам.

Зайченядістававівпав.Земляобвалилася.—Дежвоно,тезайченя?—Ось,—витягізпазухизвірятко.Вцейчасдоямипідійшлавчителька.—ВалентиноМихайлівно,вінненавмисне,—гукнувМикола.—Звісно,ненавмисне.Хтожнавмиснев такуямупадає,—за-

сміяласявчителька.—Якжемийоговитягнемо?Драбинутреба ізсушарніпринести.

—Тичкуз-підяблунівізьміть,—подавголосСашко.Миколапринісдовгупідпоркуз-підяблуні,спустивуяму.—Ловизайченя!—підкинувСашкоугорутушканчика.Миколаспіймавзвіряткональоту.—Охікумеднеж…—погладилатушканчикаВалентинаМихай-

лівна.—Хвістдовгийізкитицею.Требавіддативкабінетбіології.—Яйсамхотів,—сказавСашко,хочнасправдівньогоневини-

калотакоїдумки,івхопивсязатичку.—Тягни,Миколо!Миколазучителькоювзялисязадругийкінець,смикнулидоб-

ряче.ІСашковженаволі.—Добре,щовименезнайшли.Думав,іночуватимуоцетут.—Йомускажиспасибі,—пом’явМиколазавухоКудлая.—Це

вінкартузатвогоприніс.На!—простягнувдругові.—Тащейпри-вівнассюди.

Собака,мовбийсправдіщосьрозумів,вдоволенокрутивхвостом.—Дежлопата?—пошукавочиманавколоямиМикола.—Ященевстигдійтидосушарки.Зараззбігаю,візьму,—рво-

нувсяСашко.—Ідіть удвох,— сказала ВалентинаМихайлівна.—Прихопіть

кількаштук.Удівчаттежневистачає.Аявастутпідожду.Досушарні—недалечко.Минуликількаяблуневихрядів,смо-

родинник.Залишалосящеперейтиділянкумалинника—івсе.Онвонависочить,мовбиякийськазковийтерем.

Раптому«теремі»повільновідхилилисядвері,ізвідтивиткну-ласявеликаШморгуноваголова.Сюдиверть,тудикрутьі,нікогонепомітивши,одразужсховалася.

258

МиколаздивованозиркнувнаСашка—щобтомоглозначити?Сашкозбліднаобличчі,опустивочі.Черезякусьхвилинуіздверейзновувисунуласяспершуголовасторожа,далійвесьйоготулуб.Наспиніздоровенниймішок.

МиколапотягнувСашказагустікущімалини.Звідтисталисте-житизасторожем.

Тойзамкнувсушарнюі,озираючисьнавсібоки,підтюпцемпо-трюхикавдопосадки.

—Сушки накрав,— здогадався Микола.— Давай вислідимо,кудипонесе.

Вінзнявзіштанівпояс,накинувКудлаєвінашию,іхлопціобе-режно,щобневиказатисебе,подерлисямалинникомслідомзасто-рожем.

Сашко плентався позаду вкрай розгублений, бо знав, куди по-давсяШморгун.Там,біляпосадки,мабуть,чекаєнаньогозмаши-ноюбатько.ЗабереіодвезедоОльги,обміняєнасамогонку.Іпроцезнатимутьусі-усі.Анайстрашніше,щоСашкозовсімбезсилийвід-вернутицелихо.

Сторожвбігупосадку,кинувмішокурівчак,зверхупритрусивопалим листям.Поправив на голові скособоченого картуза, сплю-нув,неквапомвийшовнабезлюднудорогу.

Микола і Сашко також забігли в посадку. Затаїлисянеподалікузаростяхакації.

—Когосьвиглядає,—прошепотівМикола іпосваривсянаКуд-лая,щобтойнеліздойогопазухи,десхованийтушканчик.

Сашкостверднокивнувголовою.«Знавбити,когосаме,—гіркоподумаввін.—Аможе,сказати,

зізнатися?Ні,хайужеякбуде,такібуде».Дорогою, певно, хтось їде або йде, боШморгун знову заскочив

упосадкуіприсівзакущем.Зовсімблизьковідних.Кудлайсхопився,алеМиколапритримавсобакуізатиснувйому

пащу.Повзнихпрокотивнавелосипедідільничнийміліціонер.—Давайгукнемо,—прошепотівМикола.—Нетреба,підожди,—заперечивСашко.Миколарозчарованоскривився.Чогонесхотів?Цежтакдореч-

ноз’явивсяміліціонер,нібивідчув,щотутдіється.Одразуйпоцу-пивбизашкіркуцьогозлодюгу.

Незабаром долинув гул машини. Сторож підвівся, вийшов надорогу.

Під’їхавколгоспнийгрузовик,укабініпоруч ізшоферомсидівСашківбатько.

259

—Здоров,Павло!—Шморгундоньогозраділо.—Здоров,—нехотявідповівбатько.—Язараз,—кинувсядопосадкисторож,алейогоспинивбать-

ківоклик:—Пожди,Іване!—Га?—рвучкоповернувголовуШморгун.—Ідисюди,кажу.Сашкопочував себе так, нібийого виставилиперед людьмина

судзаякийсьстрашнийзлочин.—Нущотам?—підступивдомашинисторож.—Розумієш, Іване…— мнявся батько,— не хочу я в це діло

встрявати.Передумав…—Якцепередумав?—вирячивочіШморгун.—Мижізтобою

вчорадоговорились!..—Знаєш, тоді були під чаркою, а тепер… Одним словом— не

хочу.Ітобі,Іване,нераджу…УСашка,яктількизачувостанніслова,дейподіласянеприязнь

добатька.«Татусю,любенький,дорогенький,—хотілосявигукнутийому,—

якийжетимолодець!Послухався-таки…»—Такяжприготувавуже!—почервоніввідлютіШморгун.—

Онлежитьупосадці…—Однесиназад.Хайвоносказиться!—Вжезлякався?Зустрівміліціонераізлякався?—Нете,щобзлякався,просто…—Дуреньтинабитий!—сердитопроцідивкрізьзубиШморгун.—Якхочешпроменедумай,аянеповезу,іневмовляй.—Ну і їдь ти…— вилаявся поганоШморгун.—Без тебе зумію

всезробити.Тількитепернавипивкуненадійся.Батько більше нічого не сказав, махнув рукоюшоферові, той

завівмоторіповільнорушивзмісця.Собаки, як відомо, чомусь недолюблюють машини. Загледять

яку,женуться, гавкають, намагаються гризнути зубами зашини,хочацеїмніколиневдається.Мабуть,отанелюбовуниходзаздро-щів—самі-бонеможутьтакшвидкобігати.

Кудлай особливо ненавидів їх. Уже, було, і поплатився за це,колисьдобрячепом’ялайогомашина,аоднаковоганявся.

Отож і тепер, тільки-но зрушив з місця колгоспний грузовик,вінвирвавсяі,якнесамовитий,кинувсяслідомзаним.

Миколазопалупідхопився,голоснопогукавКудлая,виказавшицимсебеіСашка.

260

Шморгунстріпнувся,нібийогобатогомуперіщили,оглянувся.ПобачивМиколуіСашказакущем.Збагнув—занимстежили.Од-накспробуваввикрутитися.

—Чогоцевитутлазите?—накинувсянахлопців.—Гілляобла-мувать?Ану,гайдазвідси!Щобвашоїногибільшенебуло!..

—НасдідусьАртемпослав,—незлякавсяМикола.—А-а,вистежитизахотів!..Сищиківзавівуже!..—зарепетував

Шморгун.—Винекричіть,бомиваснебоїмося.Іпроте,якийвисторож,

всеоднорозкажемо.—Осьявамрозкажу…—рушивШморгундохлопців.Невідомо,чимскінчиласябцясутичка,колибупосадкунена-

годиласяВалентинаМихайлівназдідомАртемом.Садівник, не дочекавшись учительки з хлопцями, і собі пішов

на сушарню. «Чи не наробив там якогось шелесту п’яний сто-рож?»—подумав.

БілясушарнівінзустріврозгубленуВалентинуМихайлівнуіпо-чув,якізпосадкидолинувсторожівлемент.

Прийшли садівник з учителькою, іШморгуна ніби підмінивхто. Згорбився враз, удав із себе такого нещасного,що в людини,якайогонезнала,мігбивикликатинавітьспівчуттяіжаль.

—Щотрапилось?—суворо звернуласяВалентинаМихайлівнадохлопців.

—Тоон…—кивнувМиколанасторожа.—Винен, товаришочки, винен,—не дав йому доказатиШмор-

гун.—Неподумаламоядурна голова, тепер страждаю…ой страж-даю…

—Щотуттаке?Нічогонерозберу,—зиркавтонасторожа,тонаучнівдідусь.

ТодіМиколаступивдорівчака,згрібзмішкалистя.—Набравсушки,хотіводвезтикудись.—Святаправда,ойправда…Десятомузакажу…Листочкатепер

ізсадуневинесу…—Нема таки в тебе совісті й на копійку— осьщо я тобі ска-

жу!—вибухнувгнівомдідАртем.—Простилитобілюди,атизновузасвоє.Оддайключі!—звелівгрізно.

—Ой,каюся,каюся…Шморгун довго нишпорив по кишенях, врешті витяг ключ од

сушарніінеохочевіддавсадівникові.—Теперідисобі,іщобдухутвогонебуловсаду!Мовпобитийшкодливийпес,поплентавсяШморгундорогоюдо

села.

261

МиколаізСашкомвіднеслинасушарнюмішок,апотімпобіглиназдоганятиВалентинуМихайлівну.

Сонце мало ось-ось креснути далекий, повитий осіннім холод-нимсерпанкомнебокрай.Високовнебікричалидикігуси,відліта-ючивтеплікраї.

Розділ п’ятнадцятий

ХочМикола й не хотів робити ВалентиніМихайлівні прикро-щів,алетаквийшло,щовінїхтакизаподіявзнову.

Трапилося це вже весною під час екскурсії на колгоспнийгород.

Всуботупіслячетвертогоурокуп’ятийішостийкласигамірли-вою,нерівноюколоноюпростували в напрямку до річки, де понадберегомунизиніпростяглисяродючіділянкичорнозему.Неподаліквідних,нагорбі,—давнопокинутийвітряк.

Поруч колони йшли Валентина Михайлівна і учитель праціТихінФедорович.

Бригадиркасадово-городньої бригади,Миколинамати,щезда-лекапобачилашколярівіпомахалаїмрукою.

—Ага,нарешті.Вжедавнождемовас,помічників,—читопо-жартувала, чи тона докір сказала вона,колиучнінаблизились.—Заразмироботувамзнайдемо…

Спершуповелаїхдокапусти.—Ану, хто відгадає загадку: кому рубають голову, а кров не

тече?—звернуласядошколярів.—Капусті,капусті!—хоромвідповілиучні.—О, ви, я бачу, добрі відгадники,—похвалила.—Тоді, може,

розповісте,девкапустиплідінасіннятаякїїсіють?Миколахотівсказати,вжейротарозкрив,алематийогоспини-

ла:—Типомовч!Ятобівжепроцерозповідала.Учнідивувалися:нуневжетіткаМаріядумає,щовонинезна-

ють?Щейпитає,щобзаплутати—«якїїсіють?».Тажїїзовсімнесіють!Берутьрозсадузпарників ісадять.Кожномудоводилосяса-дитивдома.

АСашкоще згадав, як бабусяДаринапримовляє,коли садитькапусту:«Дайжеменічасдобрий,щобмоякапусточкаприймаласьівголовкискладалась,щобізкоренябулакоренаста,азлистяголо-васта.Щоб не росла високо, а рослашироко!»Потім поставить нагрядцігорщикдогоридном,кладенаньогокамінецьінакриваєбі-лою хусточкою, проказуючи нову примовку: «Щоб капуста булатуга,яккамінець,головата,якгорщок,абіла,якплаток».

262

—Е-е,—безнадійнохитаєголовоютіткаМарія,—такибачу:вианішелесьуцьомуділі.Живетевселійнезнаєтетакихдрібниць.Не цікавитесь, не придивляєтесь, як батьки ваші господарюють…То,кажете, внеї зовсімнемаєнасіння?Аякжеотурозсадувиро-стити?

Ісправді—як?Зкорінців?Ні.Листокзакопати—непуститьпагінця.Вкачанітежнасіннянемає.Гм…

—Розкажіть,ВалентиноМихайлівно,ботакменізанихсором-нопередвами,щоаж-аж…

—Амені,думаєте,несоромно?—мовилавчителькаізвернула-ся до учнів:—Ану згадайте, які бувають рослини за тривалістюсвогожиття?Вивчилипроце…

Учнімайжеразомпочаливигукувати:—Однорічні!—Дворічні!—Багаторічні!—Правильно,— підтвердила ВалентинаМихайлівна.—А ка-

пустадоякихналежить?—Додворічних,—першасказалаСвітланаКоломієць.—І це правильно,— ствердно кивнула вчителька.— Висадіть

весноюуземлюкачанкапустизкоренем.Ізкачанавиростутьстеб-ла з дрібненькимлистям і китицямижовтенькихквітів.Отіквітидадутьплоди—довгістручкиізнасінниками.Коливисіятиїх,вонипроростуть—осьібудевамрозсада.

ВалентинаМихайлівнарозповілацілуісторіюпрокапусту.Зналицюрослинущестародавнієгиптяни.Відварнукапустувониподавалияксолодкустравуназакускуівважалиїїцілющимзасобомприріз-них захворюваннях. Здавна її вирощувалинаші пращури-слов’яни.Варилизнеїюшку,пеклипироги,квасили.Вдикомувигляді вонаросте на скелястих берегах Європейського материка. Тільки в тієїнемаєкачана,болистянезгортаєтьсявголовку.Агороднякапуставирощена людиною протягом тисячоліть. Є багато сортів капусти:качанна,цвітна,брюссельська,кольрабі,савойськатаінші.

Учні наче іншими очима глянули на звичайнісіньку капусту,якувонимайжещоднябачили,їли.

Після того оглянули великі ділянки буряків, моркви, цибулі,огірків, помідорів. ВалентинаМихайлівна з бригадиркою по черзірозповідалипроцігороднікультури,щейпрокожнузнихзгадува-лиякусьцікавуісторію.

Виявляється,щойморквабуваєнелишежовтогаряча,якуїх-ньомуселі,айрожева,біла,навітьфіолетова.Цибулю,якікапус-ту, теж здавна вирощували слов’яни, таще давніше— китайці,

263

індійціієгиптяни.ВарміяхСтародавньоїГреціїіРимусолдатамда-валибагатоцибулі,богадали,щовоназбуджуєсилуйхоробрість.

Якоглядалиділянку синіх баклажанів,ВікторТроць запримі-тивналисточкуякогосьжука.Піймавйого,показавтітціМарії.

—Дивіться—шкідник?—Толистогриз,—випередивматірМикола.—Ні,цеколорадськийжук,—заперечивОлег.—Приходьтеунашулабораторію,—сказалатіткаМарія,—там

єколекціягородніхшкідників,подивитесь.Ацетакийсправділис-тогриз.

—І не тільки городніх,— тепер уже втрутиласяШинкаренкоОля,матиякоїзавідувалаколгоспноюлабораторією.—Єізлакових,ісадових.

—Дякуємо,МарієВасилівно.Миколисьілабораторіювідвідає-мо,—пообіцялаВалентинаМихайлівна.—Аще краще буде, колизробимосвоїколекції.Вонидуженамзнадобляться.Згодні?Троць,Антонюк,Шморгун?..

—Згодні,—безпомітногоентузіазмувідповілихлопці.Небозатяглосяхмарами.Збиралосянадощ.ТіткаМаріязаква-

пилась.—Вименіпробачте.Сходітьужесамінанашідослідніділянки.Он

вонибілярічки.Пробуємовирощуватиболгарськийперець,патисонитаземлянийгоріх.Аяпідудопоможудівчатамсадитикартоплю.

УчителькащосьшепнулаТихонуФедоровичу.Тойкивнувголо-вою.

—Допоможемо?—спиталаВалентинаМихайлівнаучнів.—Насогоскільки,воднумитьвисадимо.

—Звичайно,допоможемо!..—Аїстинезахотіли?—посміхнуласятіткаМарія.—Ні!—загукалишколярі.—Минацілийденьпонаїдалися.—Гаразд.Тодіходімо,—згодиласьбригадирка.Дівчатанабралиповнівідракартоплі,хлопцівзялилопати,пос-

тавалирядочком.Заякусьгодинуразомізгородницямивисадиливсюкартоплю.Незабароммавприїхатизаколгоспницямиавтобус.ТіткаМарія

запропонувалаішколярівпідвезтивсело.Всізахотілиїхати.Тіль-киТихінФедоровичнезалишивсячекати,пішовдодомупішки.

Чекаючи автобуса, дівчата рвали на обніжках весняні квіти.Хлопціподалисянапагорбдовітряка.

—Цебудемійвертоліт!Вертоліт!—щездалеказагукавСашко,якомувидавсявітряксхожимнаметалевогоптаха,щонимприлітаєдядькоДмитро.—Цур,япілот!

264

По крилу хлопці вилізли на самісінький дах, повсідалися наньому. Сашко «завів мотор», увімкнув «важелі» на зліт— і начеполинуливонинадгородом,лукамитарічкоюувисокості.

Побачивши хлопців на вітряку, ВалентинаМихайлівна захви-лювалась—щезірветьсякотрийсь.

—Злізьте!Заразжезлізьте!—помахаларукою.Довелосяпілотовіробити«вимушенупосадку»іразоміз«паса-

жирами»сходитиназемлю.Вчительказаспокоїласьіпокликаладосебедівчат:—Покажіть,якихцевиквітівназбирали?Ученицізійшлисядонеї,кожназбукетиком.—Знаєте,якцяназивається?—висмикнулазбукетикамалень-

кужовтуквіточку.—Жовтець.—Аця?—Гусячілапки.Раптомодмлинапролуналопронизливе:—А-а-а-а!..Всіздригнулися,повернулиголовинакрик.«Ойлелечко!Падаєхтось…—затерплавсяВалентинаМихайлів-

на.—Синясорочка,чорніштани…Петренко…»Учителька,випустившизрукбукетика,першоюзірваласязміс-

цяйпомчаладовітряка.Слідомзанеюкинулисядівчата.Здалекавгледіла—лежавназемлінерухомо.«Вбився…»—шугнулавголовідумка.Підбігладохлопця,наміриласяприпастидоньогоі…заціпеніла.Опудало!..Солом’янеопудало!..—Га-га-га-га!—вибігли з-за вітрякахлопці,наче зграя гусей,

аМиколапопередувсіх,умайціітрусах.Раді,що їм удавсяжарт: зв’язалипоясомнапхані соломою со-

рочкуйштани,скинулиздаху.Алечомунесмієтьсявчителька?Чомутремтятьунеїгуби?Постояла непорушно довгу хвилю, далі, всеще ніби скована,

ступиладоМиколикрок,другий.—Негіднику!..— процідила крізь зуби і ляснула його пощоці

долонею.Закрилаобличчяруками,знесиленоприсіланакам’янежорно,

щолежалопоручуспориші.—Плаче…—прошепотілаОляШинкаренко.—Петренко,підійдиіпопросивибачення,—загомонілидівчата.Хочабворухнувся.Стояв—розгублений,вкрайналяканий.—Авичогостовбичите?—повернуласьОлядохлопців.

265

Ті, збившись в купку, принишкли біля вітряка. Тоді дівчатасамінесміливопідступилидосвоєївчительки.

—ВалентиноМихайлівно…—хотілибулоїївтішити.—Не треба…Не треба, дівчата…— мовила стиха, витираючи

хусточкоюочі.—Ідітьусінагород.Язараз…—Іраптомначещосьзгадала,рвучкопідвелаголову:—Петренко…Девін?..

Миколивженебулобілявітряка.Згорблений,вінбрівнавман-нядосела.

—Миколо!— погукала ВалентинаМихайлівна, підхопившисьізжорна.—Вернись.

Навітьнеоглянувся.—Якцея…—міцностиснулавчителькавуста,опустиладодолу

очі.—Вгледілаопудало.Хлопці,віднесітьйомуодяг.Сашко і Віктор витрусили з сорочки йштанів солому, побігли

наздоганятиМиколу.РештаучнівразомізВалентиноюМихайлівноюповернулисяна

город.Ясно,тепервонанічогойомунепробачить.Требанеодмінноку-

дисьтікатиздому,ізсела.Тікатинегайно,покинепізно.Добре було б умовити і Сашка. Разом все-таки краще. Але де

там,незахочезалишатибатькасамого. іКудлая,нажаль,невізь-мешізсобою.

ЗгадавпроКудлая,авінмовбивідчувте:—Гав,гав,гав!—знадвору.Ого,якийдощчеше!Ага,ясно,накогогавкає—учніз городу

біжать.Мабуть, так і не дочекалися автобуса…Змоклидонитки…Онівоназними.Диви,завертаєсюди.СашкоіОлегтеж.Яктепервіндивитиметьсяїйувічі?!

Зупинилася,сказалащосьхлопцям.Тіпобіглидалі,самапопря-мувалаудвір.Чогоїйтреба?!

«Непущу!»—відскочивМиколаодвікна,вилетівусіни.Хотівзащепнутинагачок,аленезробивтого.Повернувсядокімнати,схо-пивзістолукнижку,сівнаканапу.

Рипнуласінешнімидверима,постукалавхатні.Микола—нічичирк.—Можна?—просунулавкімнатурозкошланумокруголову.—Можна…— буркнув під ніс, не відриваючись од книжки.

Пройшлася по кімнаті, зазирнула в дзеркало, поправила зачіску,обсмикнулазеленийсветр.

—Охіполив,якзвідра!—мовиларобленовеселимголосом.—Автобусавсенемайнема…

Вчительці, мабуть, як і Миколі, було ніяково. Догадувався:хотілащосьіншесказати,танезнала,зчогопочатирозмову.

266

—Миколо, ти знаєш, чого я прийшла?— зважилася врешті.Помовчалатрохи,глибокозітхнула.—Прийшла,щобпроситивтебепробачення.

«Вона прийшла просити в мене пробачення?! Не може цьогобути!Може,глузує?»

ТимчасомВалентинаМихайлівнавеладалі:—Янеповиннабулатакповодитися.Вибач!«Охіхалепа!Щожтеперменіробити?..»—Звичайно,титежзавинивпередімноюітоваришами.Бохіба

можнатакзлежартувати?!—Я…Янехотів…—розгубленопробелькотівМикола.—Гаразд,давайдомовимось.—Учителькаприсілапоручнака-

напу.—Завтративибачишсяпередкласомізабудьмопровсінашінезгоди.

Микола,похнюпившись,сидівнепорушно.—Згодензімною?—поклалайомунаплечеруку.—Угу,—кивнувМикола.

УРОК 56

Тема. Тематичнеоцінювання.Мета: визначити рівень знань, умінь і навичок учнів

з метою контролю та корекції; розвивати образней логічне мислення, пам’ять, зв’язне мовлення,уміннявисловлювативласніоціннідумки;вихову-вати позитивні якості, наполегливість, цілеспря-мованість.

Обладнання: тестийтестовізавдання,виставкаучнівськихілю-страцій,портретиписьменників,твори,щовивча-лися.

Теорія літератури: підтекст,повість,головнітадругоряднігерої,при-годницькийтвір,проблема,тема,головнадумка.

Хід урОку

I. ПОВІДОмЛЕННЯ ТЕмИ й мЕТИ УРОКУ


267


1. інструктаж до виконання тестових завдань.

2. Написання контрольної роботи (тестових завдань).і варіантІ— І І р і в н і


1. Укажіть, як з’являлася Ніна перед Льонькою у повістіВ.Близнеця«Звукпавутинки»:

а) напоїзді; б)накораблику; в)наавтобусі.2. Допишітьречення. Підтекст—це…3. Поєднайте імена героїв з пригодами, які їм довелося пере-

жити.

будувалиметровселі

прив’язаликурку,щобзаманитистрашного

звіра

влаштуваликориду

зкоровою

Сергій, Митько

Ява, Павлуша

кинулисянастрашнухимеру

провалилитеатральнувиставу

перечиталивсікнигизбіоло-гіївбібліотеці

чергуваливночібіля

озера

гралиу«фарао-на»набаштані



1. Як і чому герой повісті В. Близнеця «Звук павутинки»ЛьонькаподруживсязАдамом?

2. Поясніть,чомуМитькозповістіЯ.Стельмаха«МитькозаврзЮрківки…»сказав,щонетребанаВасюсердитися,атребайомуподякувати.

I V р і в е н ь

(Закожнуповнувідповідьученьотримує5балів.)

Напишітьтвір-мініатюрунаоднузтем:1)МійулюбленийгеройзповістейВ.Близнеця,Я.Стельмаха.2)Рольуяви,фантазії,романтикивжиттісучасноїлюдини.

268

іі варіантІ— І І р і в н і


1. Укажіть, що будували на річці герої повісті В. Близнеця«Звукпавутинки»АдаміЛьонька:

а) пліт; б)греблю; в)човен.2. Допишітьречення. Образи звуку павутинки, ліхтарика, Ніни, кораблика ма-

ють,крімпрямого,…3. Поєднайте поняття (за повістюЯ. Стельмаха «Митькозавр

зЮрківки…»).

дядькоГнат

Вася

дідТрохим

ІринаДемидівна

Митькояматромбонвелосипедколекціякомах



1. СхарактеризуйтеобразЛьонькизповістіВ.Близнеця«Звукпавутинки».

2. Розкажіть, прощодізналисяМитько і Сергій, вистежуючихимерулісовогоозера.


(Закожнуповнувідповідьученьотримує5балів.)

Напишітьтвір-мініатюрунаоднузтем: 1)«Літературнідрузі»СергіятаМитьказповістіЯ.Стельмаха

«МитькозаврзЮрківки…» 2)Чихотівбиябутиоптимістом?

IV. ДОмАшНє зАВДАННЯПідготувати повідомлення про байкуЛ. Глібова якжанр сати-

ричноготвору(окремимучням).

V. ПІДсУмОК

269

УРОК 57

Тема. Гумористичне і сатиричне зображення.Жанроварізноманітність гумористичних творів. Великарольгуморувжиттіукраїнців.Л.Глібов«Щука».

Мета: датипоняттяпрогумортасатиру,їхнюрольуна-шомужитті;датиучнямуявленняпробайку,озна-йомити з історією її виникнення, особливостямипобудови; розвивати пам’ять, образне мислення,вміння зіставляти твори,жанри; виховуватикра-щілюдськіякості.

Обладнання: планшети-таблиці «Види комічного», збірки тво-рівбайкарів, ілюстраціїдоних,портретЛ.Глібо-ва,репродукціякартиниІ.Рєпіна«Запорожціпи-шутьлистатурецькомусултанові».

Теорія літератури: гумор,сатира,байка,алегорія,мораль.

Хід урОку

І. ПОВІДОмЛЕННЯ ТЕмИ й мЕТИ УРОКУ


III. АНАЛІз ПИсьмОВИх КОНТРОЛьНИх РОбІТ

IV. сПРИйНЯТТЯ й зАсВОєННЯ УЧНЯмИ НАВЧАЛьНОгО мАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.«Сміх—цездоров’я,сміхомможнабільшевразити,ніжлайкою

чинавітьбійкою»,—говорятьународі.Українцізавждивідзнача-лисядотепністю,розвиненимпочуттямгумору,вміннямпосміятисянелишенадіншими,айнадсамимисобою.Цедопомагалоїмпере-житиважкічаси,якідоситьчастовипадалинаїхнюдолю.Особливовідзначалися гумором запорозькі козаки. Згадайте знаменитукар-тинуІ.Рєпіна«Запорожціпишутьлистатурецькомусултанові».

Гумористичні та сатиричні твори дуже різноманітні зажанра-ми.Це і анекдоти, і усмішки, і гуморески, і співомовки, і байки.Самепробайкимийпоговоримонасьогоднішньомууроці.

2. Повідомлення учня про виникнення байки.БайкибуливідоміщевСтародавнійГреції.Батькомлітератур-

ної байкиназиваютьЕзопа. Томупро алегоричнумову часто гово-рять«езопова».Езопбуврабом,до тогождуженекрасивимзовні.Алейогогострогоязикабоялисявсі.Кінецькінцемвінбувскинутий

270

зі скелі. Про самого Езопа ходили численні легенди. Ось одназних.

ГосподарзвелівприготуватиЕзоповістравузчогосьнайкращо-го.Тойпішовнабазар,купивязикаіприготувавйого.Наступногоразугосподарзновузвелівприготуватистравузчогосьнайкращого,іЕзопзновуподавязик.«Якжетак?»—закричавгосподар.Муд-рецьнацевідповів:«Немаєнічогокращогозаязик(мову),якіне-маєнічогогіршогозазлийязик».

УпізнішічасибайкарФедрнадавтворамЕзопавіршованоїформи.Жанр байки розвинули відомий французький байкарXVII ст.

ЖандеЛафонтен,найвідомішийросійськийбайкарІ.Крилов.ВУкраїніжанрбайкитакожмаєдавнюйбагатутрадицію.Ще

у XVII—XVIII ст. у шкільних підручниках риторики та поетики(авториФ. Прокопович, Г. Коптський та ін.) трапляється чималобайок,щомалинавчальнепризначення.

ВидатнийфілософіпросвітительГ.С.Сковороданаписавцикл«БайкиХарьковскія».

НовесловобуломовленоуХІХст.байкарямиП.Гулаком-Арте-мовським,Л.Боровиковським,Є.ГребінкоюіособливоЛ.Глібовим.

Дожанрубайки зверталися І.Франко,М.Шашкевич,Б.Грін-ченко,М.Годованець,С.Олійник,П.Глазовийтаін.

3. Слово вчителя (теорія літератури).—Щожтакебайка?(Учнівідповідають.)Байка—невеликийалегоричнийтвірповчальногохарактеру.Алегоричний—цетой,щоміститьалегорію.Алегорія — художній прийом іносказання, зображення люд-

ськихрисіхарактерівзадопомогоюобразівтварин,предметів,рос-лин,явищприродиталюдськогожиття.

(Учніроблятьзаписидолітературознавчихсловників.)

Байкамаєоповіднучастину—фабулу імораль—силу,повчан-ня.«Праматір’ю»байки,якнародної,такілітературної,буланарод-наказка.Часто в байках використовуютьсяприслів’я таприказки.

4. Запис опорного конспекта.

народнаказка

байка мораль

оповідначастина(фабула)

алегоричність

сюжетність

повчальнийхарактер

малийобсяг

прислів’яприказ-

ки

271

5. Повідомлення учня про Л. і. Глібова (або самостійне опрацювання учнями статті підручника).За фахомЛеонід Іванович Глібов був учителем географії та іс-

торії.Слідвідзначити,щонатойчасвінбувнезвичайнимучителем—ніколинебивучнів(якцебулозаведено),некарав,незмушувавзуб-ритиуроки,авикладавнадзвичайноцікаво,звеликимзахопленням.Сторонніхекзаменаторівзадовольнялизнанняучнів:«НуйсуровожтримаєсвоїхвихованцівцейГлібов!»—міркуваливони.

УчнемЛеонідаІвановичабувіПетроКосач—батькоЛесіУкра-їнки.Своє захоплення творчістюбайкарявін зумівпередатидонь-ці–насімейнихсвятахЛесятакщиродекламувалабайкуГлібова«Билина»,щонаочахубатькавиступалисльози.

Подаючи свої твори до друку у львівськийжурнал «Дзвінок»,ГлібовпідписувавїхпсевдонімомДідусьКенир.

У творчому доробку Л. Глібова 107 влучних байок, недармаІ.Франконазвавйого«найкращимукраїнськимбайкописом».

6. інтерактивні вправи.Виходячизтого,щоосновнаознакабайки—цеалегоричність,

учнямпропонуєтьсязавдання:з’єднатистрілочкамивадилюдсько-гохарактерузназвамитварин,щоїхуособлюють.

Осел неуважність Вовк зажерливість Слон непосидючість Мавпа боягузтво Заєць неповороткість Лисиця хижість Ведмідь хитрість Щука дурість,нерозумність Ґава упертість

7. Повідомлення учня.НасьогоднішньомууроцімипознайомимосязбайкоюЛ.Глібо-

ва«Щука».Аякажнасправдіцярибавприроді?Слово«щука»—праслов’янське.Утвореневід«щуп»—худю-

щий.Удіалектномумовленнієслово«щуплий»—узначенні«тен-дітний». Через те,що ця риба довга, у воді вона здається худою,тонкою.Щуки досягають завдовжки до 1,5 м, а вагою до 35 кг.Живутьвониаждодвохсотроків.Цяриба-хижакживитьсяінши-ми, меншими рибами,жабами, навіть пташенятами.Плаває дужешвидко.

В и с н о в о к у ч и т е л я. Як бачимо,щука дійсно може уособ-люватихижість,зажерливість.

272

8. Виразне читання байки «Щука».

9. Евристична бесіда. 1)Хтоєголовними,ахто—другоряднимигероямибайки? 2)ЗащоЩуку притягли до суду? Знайдіть відповідні рядки

утексті. 3)Хтобулисудді?Якхарактеризуєїхавтор?Знайдітьутексті

описдійсуддів,щопідтверджуєавторськухарактеристику. 4)ЯкістосункисклалисяміжЩукоюіЛисицею? 5)Чомусудпомінявсвоєрішення?Якбивицесхарактеризу-

вали? 6)Кого,навашудумку,висміявавторвобразахбайки«Щука»?

10. Підсумок учителя.Очевидно,щосуддіпідвпливомхитроїЛисиці(стряпчого)прий-

нялиабсурднерішення.СловазбайкиЛ.Глібова«Іщукукинулиуріч-ку…»сталикрилатими.Якщохочутьсказати,щокогосьзамістьпо-караннявинагородили,вживаютьсамецейв’їдливийвислів.

V. ДОмАшНє зАВДАННЯВивчити напам’ять байку «Щука», зробити ілюстрації; за ба-

жанням(наоцінкувисокогорівня)—інсценізуватибайку.


УРОК 58

Тема. Л.Глібов.«МухаіБджола»,«ЖабаіВіл».Мета: ОзнайомитиучнівізбайкамиЛ.Глібова,допомог-

ти їмвизначитиприхованийзмістцихтворів,по-яснити алегоричні образи; розвивати навичкивиразного, вдумливого читання байок, коменту-вання,визначенняелементівїхньоїпобудови;роз-вивативміннязіставлятиописане із сьогоденням;виховуватисамокритичність,оптимістичніпогля-динажиття.

Обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдобайок.

Теорія літератури: гумор,сатира,алегорія,мораль,байка.

273

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.1) Розповідь напам’ять байкиЛ. Глібова «Щука» в парах, уч-

ням-асистентамчивчителеві(можнавлаштуватиконкурснакращевиконаннябайки).

2) Інсценізаціябайки;переказвідпершоїособи(Щуки,Лисицітаін.).

3) Огляділюстрацій.

2. Творча робота.З а в д а н н я:вибратиз-поміжприслів’ївті,якіспівзвучнізго-

ловноюдумкоюбайки«Щука».Чия сила, того й правда.Дружній череді вовк не страшний.Слова ласкаві, та думки лукаві.До роботи плачучи, а до танців скачучи.Ангельський голосок та чортова думка.Хоч пироги пісні, та слова масні.На язиці медок, а на думці — льодок.Говорить прямо, а робить криво.Не слова красять людину, а добрі діла.


1. робота біля дошки.З а в д а н н я:записатирядслів,якіасоціюютьсязісловами«му-

ха»,«бджола».

2. Виразне читання байки Л. Глібова «Муха і Бджола».

3. Евристична бесіда. 1)Чиспівпадаютьвашіасоціаціїзтим,якимипоказаніцігерої

убайці? 2)ЧимзаймаласяМухавсадку,ачим—Бджола? 3)ЧомуМухапоспівчувалаБджолі? 4)Чисправді,навашудумку,Бджолавідчуваєсебенещасною,

безталанною?

274

5)Як ставитьсяМуха до того,що її скрізь зневажають?Під-твердітьсвоїдумкирядкамизбайки.

6)Якаголовнадумкабайки? 7)Якийприхованийзмісткінцівкитвору?

4. Пошуково-дослідницька робота в групах.1 -ш а г р у п а досліджуєобразМухи,складаєїїхарактерис-

тику.2 - г а г р у п а досліджує образБджоли, складає її характе-

ристику.3 - т я г р у п а з’ясовує, які художні засоби вживає автор

для розкриття головної думки та характерівгероїв.

4 - т а г р у п а досліджуєрольописівутворі(пейзаж).


6. робота біля дошки.З а в д а н н я: записати ряд слів, що асоціюються зі словами

«жаба»,«віл».

7. Виразне читання байки «Жаба і Віл».

8. Евристична бесіда. 1)Чи співпадають ваші асоціації з тим, як показаноЖабу та

Волавбайці? 2)ЧомуЖабавирішиланадутися?Якпроцеговоритьсяубай-

ці? 3)ЯкічомуподругаЖабивмовлялатуненадиматися? 4)Якимєприхованийзмістбайки? 5)Прочитайте«мораль»байкиіскажіть,чиспівпадаєвашви-

сновокізпрочитаногознею? 6)Щоозначаєвислів«Жити,якмилосерднийБогдає»?

9. Експрес-інтерв’ю.З а в д а н н я:продовжитиречення.—Язгоден(згодна)звисновкомавторабайки«ЖабаіВіл»…—Я не згоден (не згодна) з висновком автора байки «Жаба

іВіл».

V. зАКРІПЛЕННЯ зНАНь, УмІНь І НАВИЧОК

Творча робота.МарійкаДопитливазамислилася:аякежвідношеннямаютьці

байки Глібова до сьогоднішнього часу? Аджеж і воли вже давно

275

перевелисяунас.ДопоможітьМарійційпридумайтеконкретнужит-тєву ситуацію, яка б відповідала головній думці байкиЛ. Глібова.

Наприклад.Підходитьдоучениці,якадобренавчається,інша,лінь-куватайкаже:«Якятобіспівчуваю—всесидишзакнижками,ніколийпогуляти.Осья—нетак.Тампіддивилася,списала,тампідказали—от і є вже оцінка. а навіщо собі головуморочити?До того часу, колистанешдорослоюіпотрібнобудепрацювати,щетакдалеко!»

VI. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразночитатибайки,коментуватиїхнійзміст;зро-

битиілюстрації;прочитатиіншібайкиЛ.Глібова.


УРОК 59

Тема. С.Руданський.«ПантаІванвдорозі»,«Козакіко-роль»,«Запорожціукороля».

Мета: ознайомитиучнівзособоюС.Руданськоготайогоспівомовками,допомогтизрозумітивикривальнийпафос цих творів; розвивати навички виразной усвідомлено читати алегоричні твори, виділятиїхні головні думки, характеризувати героїв тапорівнюватиїх;виховуватипочуттягумору,такт,толерантність.

Обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ції до них; кадри змультфільму про запорозькихкозаків.

Теорія літератури: співомовка,інверсія.

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання.1) Виразнечитанняучнямбайок,поясненняїхалегорії.2) Огляділюстрацій.

276

2. Гра «Визнач головну думку».З а в д а н н я:з’єднатиназвубайкизприказкою,якаспівзвучна

зїїголовноюдумкою: «Щука» Гречанакашасамасебехвалить. «МухаіБджола» Словаласкаві,тадумкилукаві. «ЖабаіВіл» Чиясила,тогойправда. «Лисиця-жалібниця» Нелізьтуди,кудитвояголованелізе. «Синиця» Бережисвоєдобреім’я

3. Обговорення змісту самостійно прочитаних байок Л. Глібова.


1. Слово вчителя.Середгумористичнихжанрівособливовиділяютьсяспівомовки.

Їх започаткуваввідомийукраїнськийпоетСтепанРуданський,ви-явившисебе,засловамиІ.Франка,«найоригінальнішимізаразомнайбільшнародним»літератором.Йогоназивалитакожнайвеселі-шоюлюдиноюунайсумнішомумісці.Чомунайсумнішому?Бовінбувлікарем,частостикавсязлюдськимгорем.ПрацюючивКриму,показав себе надзвичайно безкорисливою, доброю та співчутливоюлюдиною— бувало, за власний рахунок купляв бідним пацієнтамліки,дававїмпритулок,хочсампотерпаввідбідності.

2. Словникова робота.С п і в о м о в к а — короткийгумористичнийвірш,частопобу-

дованийнаякомусьнародномуанекдоті,приказціабоказко-вомумотиві.

3. Виразне читання співомовки С. руданського «Вовки».(Див.Додатокдоуроку)

5. Евристична бесіда. 1)Яквидумаєте,хтоналякавгероятвору?Зякихдеталейце

зрозуміло? 2)Наосновічогопобудованаспівомовка? 3)Чимспівомовкавідрізняєтьсявідбайки? 4)Щоутворієсмішним? 5)Якимчином,навашудумку,ідеяцієїспівомовкипов’язана

знашимчасом? 6)Уформічогопобудованаспівомовка?

6. Виразне читання співомовки «Пан та іван в дорозі».


277

8. Пояснення незнайомих слів.Ч ем е р к а — верхнійодягзаможноїлюдини;с в и т и н а — верхнійодягселянина;х л о п — селянин,просталюдина;к о м а р а з д уши т и — поїсти,погамуватиголод;д о А д е с у — доОдеси;р і з н и ц і — місце,дезабиваютьхудобу;б а лю в а т и — святкувати,гостювати;п р и с о т а в с я — присів,взявсядочогось;п е ч е н я — стравазм’яса;к а в а л о к кишки — шматокковбаси;с т е р е б и в докришки — з’ївдокрихти;п о т р а в а — страви;м а р ц и п а н и — солодкавипічка;х т і в —хотів;ош у к а т и — обдурити.

9. Евристична бесіда, виконання завдань. 1)Щонагадуєвамцяспівомовка?(Казку.)Чимсаме? 2)ПорівняйтеобразиПанайІвана,знайдітьспільнетавідмінне.

Спільне

разоммандрували.Долалитруднощі,дороги,мріялиматиполе;вигад-ливі

Відмінне

Пан Іванубагатомуодязі,хитрий,нечес-ний,прагнепоживитисязачужийкошт,зневажливодумаєпросвоготоваришапомандрівці

убідномуодязі,мудрий,дотепний,недавсебеошукати,мрієпрочеснупрацюнаполі,чумакування;ввічливий,поступливий

3)За допомогою яких засобів автору вдається зробити співо-мовкудинамічною,напруженою?(Задопомогоюдіалогів.)

4)Щовамздалосясмішним,дотепним? 5)Якаголовнадумкатвору?Знайдітьрядки,щонайточнішеїї

відображають.

10. Виразне читання співомовки «козак і король».


12. Словникова робота.Шту к и — загадки;н а муки — ув’язницю,натортури;

278

н е б о р а к — бідолаха;з м і н о ю — зкислимвиразомобличчя;щ о з а р і ч і — щозамова.

13. Евристична бесіда, виконання завдань. 1)Які фольклорніжанри використав автор у цій співомовці?

(Казку,загадку.) 2)Якірисихарактерукозакавиявилисяутворі?Зробітьсхему. веселий сильний кмітливий зрадливий розумний Козак боягузливий мужній талановитий дотепний добрий чутливий освічений 3)Як, на вашу думку, автор ставиться до своїх героїв? Від-

повідьаргументуйтерядкамизтексту.

14. Виразне читання співомовки С. руданського «Запорожці у короля».

15. Обмін враженнями про прочитане, словникова робота за питан-нями учнів.

16. Бесіда, виконання завдань. 1)Пригадайте з уроків історії, у якогокороля в гостяхмогли

бутизапорожці,зякоюметою?(Польського,виконувалидо-ручення.)

2)Наосновічогомоглабутипобудованацяспівомовка?(Леген-ди,народногожарту.)

3)Звернітьувагу,щовспівомовцічастовживаєтьсянезвичнийпорядок слів— спочатку йде присудок, потім підмет (при-їхали запорожці),спочаткуозначуванеслово,потімозначен-ня (вуса прездорові). Це спеціальний художній засіб, якийназиваєтьсяінверсією.

Інверсія—цепорушеннязагальноприйнятоїграматичноїпослі-довності мови; перестановка частин фрази, яка надає їй особливоївиразності.

4)Знайдіть у співомовці інші приклади інверсії, з’ясуйте їїроль.

V. зАКРІПЛЕННЯ зНАНь, УмІНь І НАВИЧОКПрочитавшиголоволомкуМарійкиДопитливої,вивизначитеті

риси характеру козаків, простих людей, які прославив С. Рудан-ськийусвоїхспівомовках.

279

к

ість

г

ч

д

м

Відповідь:кмітливість,гідність,чесність,дотепність,мудрість.

VІ. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразночитатиспівомовки,коментуватиїх,перека-

зувати сюжет; зробити ілюстрації; на оцінку високого рівня—скласти усний твір «Образ запорозького козака за співомовкамиС.Руданського».

VІІ. ПІДсУмОКд О д а Т О к д О у р О к у 5 9

вовки

«Чого,брате,такзбілів?Щозтобоюсталось?»«Ах,замноючерезставАжстововківгналось!»«Богзтобою!..Стововків!..Табселопочуло…»«Тавонопакінесто,Ап’ятдесятбуло».«Тайп’ятдесятдивовнас…Дебїхстількивзялось?»

«Ну,Іванцю!Нехайтак.Аледесятьгналось».«Таідесятьнебуло!Знать,їденусього?»«Аякїден?Абивовк!Страшноіїдного…»«Аможе,тоіневовк?»«Ащожтоходило?Такесиветамале,Ахвостик,якшило».

УРОК 60

Тема. С.Васильченко.«Басурмен»Мета: ознайомитиучнівізжиттямітворчістюС.Васильчен-

ка; допомогти їм усвідомити зміст оповідання пись-менника,йогохудожнюцінність;розвиватинавичкивиразного читання, переказу прозових творів, виді-леннявнихосновнихдумок,характеристикигероїв;виховуватипочуттялюбові,взаємоповагувродині.


Теорія літератури: оповідання,основнадумка,тема,гумор.

280

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання. 1)Виразнечитання,переказспівомовокС.Руданського,визна-

ченняосновноїдумки. 2)Огляділюстрацій. 3)Заслуховуванняусноготворупрообразкозакавспівомовках

Руданського. 4)Визначення терміна «інверсія» та наведення прикладів зі

співомовок.


1. Слово вчителя.ОповіданняйповістіС.Васильченка(справжнєпрізвище—Па-

насенко)длядітейіпродітейвражаютьуміннямгероїв«чіткороз-межуватидобро і зло,правду ікривду,невичерпноюздатністюди-вуватися».Аще—мріяти,відстоювативласнугідність,сприйматиоточуючезгумором.Уцьомуйомудопомоглинелишевласніспога-дипродитинство,айвеликийдосвідучительськоїроботи.

Оповідання, з яким ми сьогодні познайомимося, називається«Басурмен».Тутцеслововживаєтьсяяклайливе,щоозначає«не-віруючий»,«іншої,протилежноїдохристиянствавіри».

2. Виразне читання оповідання «Басурмен».


4. Словникова робота.Л ь о х — погріб;о ч і п о к — головнийубірзаміжньоїжінкивдавнічаси;р о г а ч — пристрій на довгій палиці, яким знімали чавуни

йгорщикизвогнювпечі;н е б р а т и й р і с к и в р о т — нічогонеїсти;л о б а н ь — великий;б р а т и п р и в о д — братиприклад;ш и б е н и к, м а х а м е т, н е в і р а, к а т е л и к, л о б у р, х а р -

ц и з я к а — лайливіслова;в с о в і щ а т и — закликатидосовісті;

281

к у ц і — чорти;ш е л е в і ю т ь — колишуться,ворушаться;м о с к а л і — солдати;ош п а р и т и о к р о п о м — облитикип’ятком;р е г е н т — керівникцерковногохору;п а л а м а р — дзвонар.

5. Евристична бесіда, виконання завдань. 1)ЗащоматилаялаСемена? 2)ЧомуСеменпогодивсяпроказуватизматір’юмолитву? 3)Чиможнаматірназватипобожною,богобоязливою,безгріш-

ноюлюдиною?Своїдумкипідтвердітьсловамизтексту. 4)Щовоповіданнівикликаєсміх? 5)ЧомууСемена«лицеажмінитьсяодщастя»? 6)ЗащоСеменапобили? 7)Якимчиномхлопчикхочепомститисяматері? 8)Випишіть з останньої частини оповіданнякількапейзажів,

поясніть,учомуїхнянезвичайність. 9)ЩопіднімаєСеменовінастрій,чимвінзахоплюється?10)Про кого і чому сказані слова: «І над усім гамом геть-геть

лунаютьмогучіпередзвонирадісногоновогопаламаря»?

6. робота над складанням характеристики героя.З а в д а н н я:скластихарактеристикуСемена,герояоповідання

«Басурмен»,підібравшидорисхарактерупідтвердження—цитатизтексту.

Рисихарактеру Приклади

упертий

вразливий

веселий

бешкетливий

мрійливий

збагатоюуявою

любитьприроду

життєрадісний

7. Проблемне запитання.—Семен—персонажпозитивнийчинегативний?

282


Вікторина на уважність.МарійкаДопитливасклалавікторинудляуважнихучнів.

(Приписьмовомупроведенніучніможутьодержатиоцінку,за-робляючизаправильнувідповідьпо1балу).

1)Скількилампадоквисілопередіконами?(Три.) 2)ЩопросивСеменуматері?(Поснідати.) 3)ЯкзвалидвоюрідногобратаСемена,щотежіщенемолився?

(Микита.) 4)Чимматилякалахлопчика?(Пеклом.) 5)ЗгадкапрощопідштовхувалаСеменадорішеннямолитися?

(Проказанупеклі.) 6)Щоперервалопобожнумолитву?(Горщикупечі.) 7)Якзвалидядьковогособаку,щозазиравукомору?(Рябко.) 8)Що з радістю схопив Семен, коли мати вискочила з хати?

(Недопалок.) 9)Якакарачекаланахлопця?(Йогопобили,вигнализхати.)10)ЯкогожалюпридумавзавдатиСеменматері?(Померти,але

неназавжди.)11)Хторозрадивхлопчикайпоманивдосебе?(Квіти.)12)ХтонагадувавСеменовідияконауцеркві?(Волохатийджміль.)

VI. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразночитати,переказуватиоповідання,визначати

головнудумкутвору,художнізасоби,щовньомувикористовують-ся;зробитиілюстрації.


УРОК 61

Тема. С.Васильченко.«Свекор».Мета: ознайомити учнів із оповіданням письменника,

допомогти усвідомити,що добро, любов, взаємнатурбота батьків і дітей— важливі цінності в ук-раїнській родині; розвивати навички виразногочитання,переказу,виділенняголовноїдумки,ха-рактеристики образів, аналізу поведінки героїв;виховуватилюбовіповагудорідних.

283


Теорія літератури: оповідання, головні та другорядні герої, характе-ристикаобразів,художнізасоби.

Хід урОку




1. Перевірка домашнього завдання. 1)Зачитування, переказ епізодів оповідання С. Васильченка

«Басурмен»,якінайбільшезапам’яталися,вразили. 2)Огляділюстрацій. 3)Визначенняголовноїдумкиоповідання.

(Удитячомужиттієбагаторадощівіприкрощів,алесвіттакийгарний,іцетребарозуміти.)

2. Складання по пам’яті плану оповідання або ланцюжка ключових слів.

3. Визначення видів художніх засобів оповідання.Хитають крилами, як мальованими воротами —(порівняння)патлатий, волохатий (джміль) —(епітети)бринить, шумить, гуде—(синоніми)подавсь, подавсь, подавсь —(повтори)закували срібними молоточками ковалики; жарко дихає мате-

ринка—(метафори)

IV. ФОРмУВАННЯ І ВДОсКОНАЛЕННЯ ВмІНь ТА НАВИЧОК

1. Бесіда.ОповіданняС.Васильченка,зякиммисьогодніпознайомимося,

називається «Свекор». Хтож такий свекор? Згадайте з уроків іс-торії,що в давнину українціжили великими родинами. Стосункиміжчленамисім’їмалинеабиякезначення,доречі,якітепер!

Називалисяродичітак:невістка—дружинасина;зять—чоловікдочки;свати—батькойматиневістки,зятястосовноодинодного;свояк,своячка—братисестричоловіка(дружини);тесть,теща—батькойматидружиниповідношеннюдочоловіка;свекор, свекруха— батько й мати чоловіка по відношенню до

дружини(жінки);

284

Синиприводиливхатудружину(жінку),невісткудлясвоїхбать-кайматері.Длядружини (жінки)батькичоловікабулисвекромтасвекрухою. Батько чоловіка, свекор, був головою родини, наводивлад у сім’ї, вказував на недоліки, особливо повчавмолоду господи-ню—невістку.Йогоповажали,алейпобоювалися.Томузасловом«свекор»закріпилосяпоняття—той,хтозавждичимосьнезадоволе-ний,буркотливий,суворий,якийвесьчасвказує,повчає.

2. Виразне читання оповідання С. Васильченка «Свекор».


4. Словникова робота.Шма р у єш с я — лазиш,вимазуєшся;н а п о л у — наліжкові;м о с к а л і — солдати;м о л о д а — наречена;п р и д а н е — те,щодаютьдівчинізмайна,коливонайдеза-

між;тут–землю;п о р уш н и к и п і д е м о — підемосвататися;с в и т к а — селянськийверхнійодяг;п а п уш а т ю тю н у — складенелистятютюну;в г р о м а д у х о д и т и — ходитинагромадськізбори,викону-

ватигромадськіобов’язки;п і т и з т о р б и н к а м и п о п і д в і к о н ню — жебракувати.

5. робота в групах.Класподіляєтьсянагрупи:народознавці,літературознавці,пси-

хологи,мовознавці,художникиабоактори.Народознавцідосліджують,якізвичаї,традиціїукраїнськоїро-

динипоказаніутворі.Літературознавцівизначаютьтему,ідею,сюжет.ПсихологианалізуютьповедінкуВасилька,йогоморальнийви-

бір,характеризуютьобразхлопчика.Мовознавцівизначаютьхудожнізасоби іприйоми,видиописів

таїхнюрольвоповіданні.Художникироблять«уснемалювання»наосновіпрочитаного(або

акторироблятьінсценівку—взалежностівідможливостейкласу).

6. Оголошення результатів роботи в групах.О р і є н т о в н і в і д п о в і д іНародознавці—Дітей змалку привчали до праці— вони пасли худобу (Ва-

силько—корову).

285

—Обідаливсіразом;дотримувалисяприцьомуохайності.—Заходилидохати,знімалишапку,хрестилисядоікон.—Головасім’ї—батько;коливінстарів,господарствопередава-

лосястаршомуізсинів.—Жінкитрадиційнозаймалисядомашнімгосподарством—ва-

рилиобід,пралибілизну;прицьомузвеликоюповагоюставилисядочоловіка.

—Дівчатдляодруженняобиралибатьки,дотримуючисьтакихвимог:щоббуладоброго,чесногороду,красива,здороваінебідна.

—Батькамслідзавждидякувати.—На сватання ходили в святковому одязі, з хлібиною; дівчи-

нажпризгодімалаподаватирушники.—Кожнародинамалайгромадськіобов’язки,платилаподатки.—Грошізаробляличесноюхліборобськоюпрацею.—Господаря,головуродинивсіслухали.—Голова сім’ї мав турбуватися про дружину, про незаміжніх

сестер,старихбатьків.В и с н о в о к: оповідання «Свекор»—ціла енциклопедія ук-

раїнськогонародногожиття;багатозтрадиційукраїнськоїродиниактуальнійдонині.

ЛітературознавціТема оповідання —розповідіпрохлопчика,якийзадумаводру-

житися, але зрозумів, що це не лише задоволення, а й серйозні,важкіобов’язки.

Головна думка—слідлюбити,поважатисвоюсім’ю,батьків,до-помагатиоднеодномуйсумлінновиконуватисвоїродинніобов’язки,боцеодназнайбільшихцінностей,якаєулюдинивжитті.

Сюжет. Експозиція — знайомство з Васильком, героєм опові-дання—йогопортрет,заняття.

Зав’язка—матипропонуєВасильковівзятисязамість іграшокдо книжок, бо скоро йому вже й женитися пора. Василько пого-джуєтьсяодружуватися.

Розвиток дії — після вечері батько скаржиться, що вже по-старів,важкопрацювати,томупропонуєодружитикогосьізсинів,щоб передати господарство; Василько погоджується; вибір нарече-ної;Василькаодягають,даютьхлібину;напутнєсловобатька.

Кульмінація— Василько лякається тієї великої відповідаль-ності,якаляженаньогопісляодруження,іголосноплаче,говоря-чи,щовінщемалийдлятого.

Розв’язка. Усісміються,хлопчикрозуміє,щоцежарт,ітікаєнапіч.Потімтерпитьпідсміюваннядорослихщодойогоодруження.

В и с н о в о к.Сюжетцікавий,напружений,смішний,класичноїформи.

286

ПсихологиВасилько— серйозна, поважна, розсудлива дитина, очевидно,

віднародження,засвоєюприродою.Вусьомувіннамагаєтьсянаслі-дуватидорослих,поводиться,якглавасім’ї—слідкуєзадотриман-нямпорядку,звичаїв.Алевінщедитина—любитьгратисяіграш-ками.Стосовношколиповторюєдесь,очевидно,чуте:«Щоменіташкола—хлібадасть?»

Хлопчикзнає,щодоросліодружуються,ібачитьуцьомулишеприємнийбіксправи—жінкаобідварить,сорочкипере,щейлюль-купідносить.Ужепіддививсясобійгарнудівчину—Ганну.

Колиждізнався,якіобов’язкинаньоголяжутьпісляодружен-ня— злякався: цеж треба працювати, забезпечувати усю великуродину,податкиплатити,відповідатизавсе.Вінзнає,щотребадог-лядатитатазмамоювстарості,алерозуміє,щоцейомущенепідсилу. І тут розгублюється— з одного боку, такшкода старенькихнемічних(якбатькокаже)батьків,азіншого—щенеможенічимдопомогти.

В и с н о в о к. Василько— добра, хороша дитина, яка любитьбатьків,розумієсвоїсинівськіобов’язкипередними.Вінпрацьови-тий,полюбляєпорядок,чемність,небайдужийдокраси.Цейобразвикликаєгарячусимпатіючитачів.

МовознавціПортрет сірівеликіочі,високечоло,поважнаходаЕпітети старий бородатий (Микита— чабан), малий

(Василько),чорноброва(Ганна).Фразеологізми ухонаставляє; зрукпередати; непройогойріч; єнадумці; пітипорушники; недодуші.Діалоги —Ну,тоякже?—казаламати.—Хочешодру-

житися? —Хо-чу! —Ну,отігаразд!—кажебатько.Окличні речення —Так-тойженись!Тамтобітакаморока,що

нехаййогойкатвізьме!..Антоніми Старі,молоді.Метафори Місяцьсрібнісвоїріжкивистромив.В и с н о в о к.Художніхзасобів,щоїхвикористававтор,вопові-

данні небагато, але вони дуже влучні, малюють образні, яскравікартини—зовнішністьгероїв,вказуютьнаякостіїхніххарактерів.

287

Діалоги, окличні речення надають оповіданню динамічності, емо-ційності. Добре відтворена також дитяча мова, що, крім іншого,використовуєтьсяіякзасібгумору.

Виступ художників чи акторів (у залежності від можливос-тей класу).

7. Гра «розшифруй прислів’я».МарійкаДопитливазашифрувалаприслів’я,співзвучнізоснов-

нимидумкамиоповідання«Свекор».Прочитатиїхможназаходомшахматногоконя.

во, мо у

ки ді гни ло

по по ре ма де, чи

лі нень тей, де то

і ки бать день

ша ка ку, де бі

нуй гла бу ко

то скрізь

В і д п о в і д ь:Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гла-денько.

Гнидерево,покимолоде,учидітей,покималі.

V. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитисявиразночитати,переказуватиоповідання,визначати

елементигумору;зробитиілюстрації.


288

УРОК 62

Тема. С.Олійник.«Ля-ля-ля»,«Чудовчеревику».Мета: ознайомитиучнівізжиттямітворчістюС.Олійни-

ка,допомогтиїмусвідомитицінністьідей,якіав-тордоноситьзасобамигумору;розвиватинавичкивиразного читання гуморесок, аналізу їхніх ху-дожніх особливостей, проведення аналогій ізвласними спостереженнями; виховувати почуттягумору,самокритичність,кращірисихарактеру.

Обладнання: портретписьменника,збіркийоготворів,ілюстра-ціїдоних;планшети-плакатизвизначеннямвидівкомічного.

Теорія літератури: гумор,сатира,гумореска.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання. 1)Зачитування, переказ епізодів з оповідання «Свекор», які

видалисянайсмішнішими. 2)Огляділюстрацій.


1. Слово вчителя.Сьогодніми розпочинаємонайвеселішу тему—«Гумористичні

творисучаснихукраїнськихписьменників».Щожтакесмішне,ко-мічне?Комічне—цете,щоздаєтьсянамнетаким,якиммаєбутинасправді. Сміх буває різний— доброзичливий, насмішкуватий,іронічний, дошкульний, образливий, саркастичний. Буває навіть«сміхкрізьсльози».Хтож,якінадкиммаєправосміятися?

ВидатнийукраїнськийгумористОстапВишняписавпроцетак:«Оцеясобідумаю:щотреба,щобматиправозлюдинипосміятися,покепкувати,навітьнасміятися,ізсвоєї,рідноїлюдини?..

Треба—любитилюдину.Більше,ніжсамогосебе.Тодітількитимаєшправосміятися.Ітоділюдинаразомзтобою

буде сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків, недочотів

289

іт.д.ібудетакийдружній,такийхорошийсміх…Тойсміх,щонеображає,авиліковує,виховуєлюдину,підвищує…»

Інколитребазброєюсміхуборотисяпротиганебнихявищ—жор-стокості,несправедливостітаіншихнеподобств.Тодіцевженегумор(доброзичливийсміх),асатира(осуджувальний,дошкульнийсміх).

Спробуємовизначити,аякийжесміхвикликаєунасгуморескавідо-мого українськогописьменникаСтепанаОлійника «Чудо в черевику»?

2. Виразне читання гуморески «Чудо в черевику».

3. Обмін враженнями про прочитане, бесіда, виконання завдань. 1)Такякийжесміхвикликавувасцейтвір? 2)Яківизнаєте«щасливіприкмети»,якдонихставитеся? 3)Пояснітьвирази:«підеділо—хочкуди»,«нівсихнівтих»,

«матимороку». 4)Якаголовнадумкатвору? 5)Визначіть ритм і риму вірша, з’ясуйте, яка їхня роль для

розкриттяголовноїдумки,сприйняттятвору.

4. Виразне читання гуморески С. Олійника «Ля-ля-ля».


6. аналіз гуморески за схемою. 1)Тема. 2)Образи,герої. 3)Головнадумка;розкриттятемитаголовноїдумки. 4)Природасміху(щоєвгуморесцісмішного,чомусамеіякий

характер,видцьогосміху).


Гра «куди ведуть сліди?»Марійка Допитлива просить учнів з’ясувати, куди (до яких

прислів’їв)ведутьслідичеревиківВасіБоровика.

Б е з т

ру

да

н

емап

ло

да

1

П е ч е н і голубинелетя

тьд

ог

уби

2

Доки не намучиш

ся,дотине

научишся

3

290

VI. ДОмАшНє зАВДАННЯНавчитися виразно читати гуморески С. Олійника; зробити

ілюстрації; на оцінку високого рівня (за бажанням) скласти гумо-реску,взявшизаосновуподібні(шкільні)теми.


УРОК 63

Тема. П.Глазовий.«ТарасБульба вКиєві», «Найважчароль»,«Заморськігості».

Мета: ознайомити учнів ізжиттям і творчістю відомогогумориста,викликатиінтересдочитанняйогогу-моресок; розвивати вміння іронічно, критично,з почуттям гумору сприймати явища навколиш-ньої дійсності й самого себе; удосконалювати на-вички аналізу художніх особливостей гуморесок;виховуватипозитивнесвітобачення,оптимізм.


Теорія літератури: гумор,сатира,іронія,гуморески.

Хід урОку




Перевірка домашнього завдання. 1)Виразне читання гуморесок С. Олійника, визначення їхніх

основнихідейтахудожніхособливостей. 2)Огляділюстрацій. 3)Зачитуванняйобговорюванняскладенихучнямигуморесок.

IV. ФОРмУВАННЯ І ВДОсКОНАЛЕННЯ ВмІНь ТА НАВИЧОК

1. Слово вчителя.Говорятьчасом,щогодинник—Нехитраштука.Ідарма,

291

Бовиймизньоговолосочок—Івжегодинниканема.

Ігуморсправжній,друзілюбі,Властивістьмаєтежтаку:УсетримаєтьсяуньомуНанепримітнімволоску.Поставнетакоднесловечко—Іпропада,ігаснесміх,Івжесміятимутьсязтебе,Аневідусмішоктвоїх,—

такпишеусвоємувірші«Короткопрогумор»відомийукраїнськийгумористПавлоПрокоповичГлазовий.Уйогогуморескахусіслова«стоятьтак,яктреба»,томувикликаютьщирийсміхізадоволеннявіддотепногослова.

Письменникнародився1922рокунаМиколаївщинівсім’їхлі-бороба. Отримав педагогічну спеціальність, був учасником Другоїсвітовоївійни.

Працював у редакціяхжурналів «Перець», «Мистецтво».Йоготворидлядорослих—смішнііповчальні,спрямованіпротирізно-манітнихвадтапоганихзвичоклюдей.

ЧималокнижоквипустивП.Глазовий і длядітей.Це«Пушокі Дружок», «Старі друзі», «Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника», «Іванець-Бігунець», «Як сторінка, то й картинка»,«ПроСергійка-нежалійкатаклоунаБобу»,«Перченя»таін.

2. Повідомлення учнів.Щобкращезрозумітизмістгуморески«ТарасБульбавКиєві»,

послухаймо короткі повідомлення учнів про Тараса Бульбу та промаркимашин«Волга»,«ЗІЛ»,«Запорожець».

3. Виразне читання гуморески П. Глазового «Тарас Бульба в києві».

4. Словникова робота.Н і ч к а - п е т р і в о ч к а — ніч під час петрівчанського посту

влітку,одназнайкоротшихночей;б у р с а — навчальнийзакладустаровину,заразнасмішкувата

назвапрофесійно-технічногоучилища.

5. Евристична бесіда. 1)Щоздалосяутворінайсмішнішим?Наведітьприклади. 2)Чомуавторзамість«автомобіль»говорить«такарета,щобез

конеймчиться»,замість«дверцята»—«залізонепуска»? 3)ЧомуТарасБульба забажав «Запорожця», а не якусь іншу

машину?

292

4)Яка головна думка твору? (Назва речі має відповідати хочякосьїїпоказникам,якостям,ознакам.)

6. колективна робота.З а в д а н н я: наведіть приклади невідповідності між назвою

і суттюречі з власних спостережень. (Можна влаштуватиконкурс«Найсмішнішаназва».Збірматеріалівпродовжитивдома,залучив-шидоцієїроботидорослих,рідних.)

7. Виразне читання гуморески П. Глазового «Найважча роль».

8. Бесіда за питаннями. 1)На чому побудоване комічне (смішне) у творі? (На багато-

значності слова або переносності: найважлива роль— най-важчаріч.)

2)Щоможнасказатипроматірта її синочка? (Матибезмірнолюбить свою дитину й не бачить недоліків; синові за дварокинезмоглидоручитиіншоїролі,якмовчкивикочуватибочку.)

3)Яка головна думка твору? (Висміювання хвастовитості ма-терітабездарностісиночка.)

9. Виразне читання гуморески П. Глазового «Заморські гості».

10. Словникова робота.Р а й р а д а — районнарада,найвищийорганвладиврайоні;м е р , голова — головарайонноїради,найвищапосадоваособа

врайоні,місті;Д а р н и ц я –районКиєва;ш п а н а — жаргонне слово,щоозначаєдрібні злодії, тут:не-

значнімалокультурнілюди.

11. Евристична бесіда. 1)Чомугості ізКанадисамідобреволодіютьукраїнськоюмо-

вою? 2)Прощосвідчитьвідповідьсержантатуристам? 3)Начомупобудованийкомічнийефект?(Наподвійномустав-

ленніміліціонерадомови:ізвисокимигостямиуньогобез-доганна мова, «вимова чиста», а зі звичайними людьми—розмовляєтеж,очевидно,каліченою,спотвореноюмовою.)

4)Яка основна думка твору? (Не можнажити за подвійнимистандартами.Ріднумовутребаберегтийповажати.)

12. Ситуативне завдання.Марійка Допитлива пропонує учням виконати ситуативне зав-

дання:уявіть,щозваспосміялисядрузі

293

—стосовновашогоодягу;—черезокуляри;—колививипадковоспіткнулисяівпали;—коливизапиналисяпривідповіді,забулисловавірша;—звашогопрізвища.Якбививчинилиукожномузтакихвипадків,щобневтратити

своєї гідності і дати відсіч насмішникам, котрі вдалися до злогожарту?

V. ДОмАшНє зАВДАННЯВивчити одну з гуморесок С. Олійника чи П. Глазового на-

пам’ять;зробитиілюстрації.


УРОК 64

Тема. Виразне читання напам’ять гуморесок С. Олійни-ка,П.Глазового.

Мета: розвивати пам’ять, навички виразного читаннянапам’ятьгумористичнихтворів,викликатиінтересдогуморесок;виховуватиестетичнісмаки,оптиміс-тичнесвітобачення,почуттятакту.

Обладнання: портретиписьменників-гумористів,виставкаїхніхтворів, ілюстрації до них; планшети з поняттямитеоріївиразногочитання;призидляпереможців.

Теорія літератури: інтонація,темп,пауза,логічнийнаголос.

Хід урОку




1. Повторення відомостей з теорії виразного читання.(Інтонація—розповідна,питальна,спонукальна,оклична,зди-

вування, захоплення, задушевності, протиставлення, зіставлення,пояснення та ін.; темп— повільний, середній, пришвидшений,швидкий; пауза— коротка, середня, довга; логічний наголос—

294

виділення голосом особливо важливого для розуміння змісту ви-словлюванняслова.)

2. Обрання журі.Журі обирається за допомогою лічилки. Критерії оцінки учас-

никівконкурсу:—знаннятексту;—виразність,інтонація,темп;—артистичність.

ЛічилкаОйрослоуполіжито,Добримдощикомполите.Житостигло,достигало,Колосочкамикивало.

Ати,Киве,некивай,Анавулицютікай!

(Авжурімерщійсідай!)

3. Проведення конкурсу на кращого читця гуморесок.

4. Оцінювання вчителем, підсумки журі, нагородження переможців.

IV. зАКРІПЛЕННЯ зНАНь, УмІНь ТА НАВИЧОК

Гра «Літературне лото».МарійкаДопитливапропонуєзігративгру«Літературнелото».Грають4учасники.З а в д а н н я:з’єднатикартки—епітетизвіршівС.Олійниката

П.Глазовогозісловами,доякихвонивідносяться.

1. нічка

ТарасБульба

столиця

козак

курси пишна

славний

любительські

темна

славетний

2.

запорожець

пісня

коляска

ласка

клас

найвищий

славний

дитяча

нова

добрая

295

3.

дія найважча

всі

любий

третя

перша

боки

прем’єра

роль

синочок

4.

будинки

мова

вимова

діло

люди нові

чиста

перше

культурні

бездоганна

V. ДОмАшНє зАВДАННЯПідготуватисядосвятагумору.


УРОК 65

Тема. Святогумору.Мета: викликати інтерес до читання літератури взагалі

й гумористичної зокрема, розвивати кмітливість,артистичність,зв’язнемовлення,образнеілогічнемислення; виховувати почуття гумору, оптиміс-тичнесвітобачення,почуттямірийтакту.

Обладнання: збірки творів письменників-гумористів, жартів-ливі малюнки; призи для переможців, паперовікружечки—фішки.

Теорія літератури: комічне, гумор, сатира, анекдот, гумореска, ус-мішка,байка,співомовка.

296

Хід урОку


II. ОсНОВНИй змІсТ РОбОТИ

1. Слово вчителя. інтерактивна вправа.Гумор,сміх,усмішка–гарнівеселіслова.Знимилюдинастає

бадьорішою, навіть здоровішою. Спробуємо визначити, що ж цетаке.Розпишемоцісловазаасоціаціями.

г—[гарний]у—[усмішка,успіх]м—[молодість,мистецтво]о—[образність,обережність,образа]р—[радість,регіт,розум]с—[сила,світлий]м—[мудрість,музика]і—[інтелігентність,індивідуальність]х—[хороший,хитрий,хоробрий]—Атеперспробуємоскластизаасоціативнимисловамитвір—

визначенняпонять.Н а п р и к л а д.Гумор—цещосьгарне,те,щовикликаєусмішку,сприяєуспіху

успілкуванні.Тактовно,вмірувикористовуватигумор—цевеликемистецтво,якевказуєнамолодістьдушітаїїмудрість.Длясправж-ньогогуморухарактернаобразність,уміннязіставляти,порівнюва-тиявища.Алеприцьому треба виявляти обережність,щобнікогонеобразити.Гуморвикликаєсміхінавітьрегіт,приноситьрадість,якщовикористовуєтьсязрозумом.

Добрийсміхвикликаєсвітліпочуття.Вінвказуєнасилулюди-ни,якщовонавмієпосміятисянадсобою.Гарнийсміх—цемузикадуші,їїмудрість.Вінвказуєнаінтелігентністьлюдини,їїіндивіду-альність. Не хитрий, не лукавий сміх теж хороший. І хоробра талюдина,щонебоїтьсяпосміятисянадсвоїмивадами.

2. Виразне читання гуморески.В е д у ч и й (або в е д у ч а).Атеперпослухайтегуморескинепе-

ревершеногоПавлаГлазового.

мати з сином розмовляє

Лежитьсинок,вигріваєСпинупротисонця,АнаньогоматисумноДивитьсязвіконця.

—Лежишусе,байдикуєш…Колижскажешгоді?ОнМикола,твійровесник,Робитьназаводі.

297

ТоголітавЯлтуїздив.Цьоголітазнову…ПриславбатькамфотокарткуЗвідтикольорову:

Лежитьсобінапісочку,Кругомхвилісині…Асинкаже:—Янегордий,Полежуйнаглині.

онучок—Єувас,дідусю,зуби?—Онучокпитає.Діджурливопосміхнувся:—Вжедавнонемає…—

Ізраділо,цепочувши,Хлопченябезкраю:—Тодіпряникпотримайте,Аяпострибаю!

у письмовій формі

ЗадрібничкупосварилисьЧоловікіжінка.ЧоловікходивнадутийІмовчав,якстінка.Аякспатиукладався,Наченезнайомий,Написавзапискужінці:«Розбудітьосьомій».

Тайзаснувсобіспокійно,(Мовупивсямаком)Вранціглянувнагодинник—Вжедванадцятьзгаком.Авруцістирчитьзаписка,Писанадрібненько:«Рівносім.Доволіспати,Уставайшвиденько».

Єдиний вихідРевізорперевіряєКвиткиувагоні.Підвікномсидитьбабуся,Спершисьнадолоні.Кунясобі,похилившиГоловувкуточок.—Кудиїдете,бабусю?Покажітьквиточок.—Подивився,бровихмурить:—Якцевизуміли?

Ви,шановнагромадянко,Невтойпоїздсіли.—Ні,яїду,кудитреба,НаДонбас,додому.—Вашквитокупростийпоїзд,Ави—ушвидкому.—Щож,—відказуєбабуся,—Вжедіватисьніде.Підискажимашиністу,Хайтихішеїде.

СкромністьУчитьматисвоюдоню:—Пам’ятай,Ларисо,Скромність—завждиулюдиниНайціннішариса.

—Точогожтодіви,мамо,Сердитесьнатата,ЩоуньогодужескромнаЗаробітнаплата?

молодятаПіслясвадьбикажеРая:—Простимені,Грицю.ЯвідтебеприховалаОднутаємницю.

РанішдужебояласяПроцейговорити.Знай,коханий,янічогоНевміюварити.

298

ЯніколинавітьсупуІщеневарила…Грицьутішив:—НедлятогоЯвзявтебе,мила.

НепсуватимешнакухніСвоїхбілихрукти!ЯжневміюзароблятиГрошейнапродукти.

увертюраСидятьдвоєутеатрі—Недесь,авпартері,Вонаівін.Надулися,Неначететері.Бурчитьвона:—Щозалюди,Отідиригенти?МоглибранішнастроїтиСвоїінструменти.Цейтриндикне,тойцигикне,Третійдмеудудку…

Затягмененаоперу,Нутебеубудку!—ПопередулітняжінкаНасупилаброви.—Тихо,—шепче.–Увертюра…Припинітьрозмови.Та,щоззаду,огризнулась:—Тежменікультура…Цещетребаподумати,Хтознасувертюра!

афішаХвалиласьпередкнижкоюафіша:—Таяжзатебевтроєкрасивіша!ТижнадтоскромнаіпростаІ,вибачаймені,товста.СтоїшвкуточкунаполиціВбібліотецічивкрамниці.Аось,голубонько,менеНіхтоумістінемине,Меневсічистознаютьлюди—Яжтутітам,яскрізьівсюди…Людинатежтакабува:Меткаіжваванаслова,Усюдишвендя,грудивипне,Довсіхприв’язується,липне,Аневеличкийчасмина,Ідевона?Ніхтонезна…

Пробний виїздКупивбатькомотоцикла—Чудеснумашину.Умостивсянасидінні.—Сідайззаду,сину!Доки,—каже,—навчимосяЯкслідуправляти,ПоїздимопотихенькуДомакругомхати.Мотордимомпопихкує,Пасажирівносить.

—Головавжемакітриться…—Синокплаче.—Досить!—БіднийбатькозалізякиТоцю,тотусмика.Якмашинузупинити?Осьдезаковика!—Стрибай,синку,насоломуТабіжидомами—НехайменезмотоциклаСтягаєграблями!

(Кращічитціотримуютьфішки—паперовікружечки.)

299

3. конкурс «Відгадай загадку».В е д у ч и й. Письменники-гумористи черпають своє натхнення

внародномугуморі.Авінприсутніймайжевусіхжанрахфолькло-ру.Хібанекумеднимиєтакіприслів’я?

—Убородігречкацвіте,авголовійназябнеорано.—Немакращезаменетазапоповусвиню.—Добрий,якізкуркимолоко,азвербипетрушка.—ДайБоженашомутелятівовказ’їсти.—Хочвовкиконяз’їли,тамивозанедали!—ДобриденьнаВеликдень,будьтездоровізНовимроком.—Зодноїмухиязикомзшиєдвакожухи.—Непоказуйпугачевідзеркало—вінісамзнає,щокрасень.—Білолицяякмазниця,чорногриваякрудетеля.—Навгородібузина,авКиєвідядько.Пропоную конкурс: хто найбільше відгадаєжартівливих зага-

док (кожному,хтовідгадав,даєтьсякружечокзкольоровогопапе-ру).

1)Якимстанебілийкамінь,якщойоговкинутивЧорнеморе?(Мокрим.)

2)Щостоїтьміжвікнамиідверима?(Літера«і».) 3)Черезщотиходишдошколи?(Черезпоріг.) 4)Яксказатиоднимсловом—сухатрава?(Сіно.) 5)Якнаписативтрьохклітинках—мерзлавода?(Лід.) 6)Скількикартоплинугорщикулізе?(Картоплининелазять,

ніскільки.) 7)Відчоговкачкиногичервоні?(Відколін.) 8)Безчогонеможнахатузбудувати?(Безстуку.) 9)Вякомумісяцілюдинайменшехлібаїдять?(Улютому.)10)Якийріктягнетьсяодиндень?(Новийрік.)11)Зякогопосудунеїдять?(Зпорожнього.)12)Чомуновітуфлікупують?(Бодаромнедають.)13)Докизаєцьвлісбіжить?(Досередини,потім—злісу.)14)Количорнійкішцінайлегшепробратисявхату?(Колидвері

відчинені.)15)Учомуневивертишдірки?(Уводі.)16)Чиможедощітидвадніпідряд?(Ні,міжниминіч.)17)Чимвечіркінчається,аранокпочинається?(Буквою«р».)18)Щоважче:стокілограмівпір’я,чистокілограмівзаліза,чи

одинцентнерзерна?(Усемаєоднаковувагу.)19)Колидуреньмудрий?(Колимовчить.)20)Щонаголовіпомістуходить?(Шляпа.)

300

21)Татовеймаминедитя,аленеїхнійсин.Хтоце?(Донька.)22)Щоможнапобачитиіззаплющенимиочима?(Сон.)23)Щотребадляобіду?(Ложку.)24)Чомукоровалягає?(Босідатиневміє.)25)Відчоговороначорна?(Віддзьобадохвоста.)26)Чогокіньчерездорогупереходить?(Бонеможеобійти.)27)Чимбігалакорова,колималенькабула?(Телям.)28)Наякепитаннянеможнавідповісти«так»?(Тиспиш?)29)Наякомуполотнінеможнавишивати?(Назалізничному.)30)Чогонаярмаркунекупиш?(Розуму.)

4. розповідь про ярмарки.В е д у ч и й.Доречі,проярмарки.Устаровинуярмарок—цене

лише місце торгівлі, це— свято майстерності народних умільців,святонародногогумору.Йогоописувалибагатописьменників.

(Учнівиразночитаютьописиярмарків, зробленірізнимипись-менниками (див. Додатки), або інсценують ярмарок з діалога-ми-анекдотами(усічитціотримуютькружечки).)

5. конкурс «Вимови скоромовку».В е д у ч и й.Атеперконкурс—хтокращейшвидшетричівимо-

витьскоромовку:Ходитьквочкаколокілочка,Водитьдіточокколоквіточок.

(Переможціотримуютьфішки.)

6. конкурс художників.В е д у ч и й.Заразпропонуювампровестиконкурсхудожників.(Скластидвікомандипоп’ятьучнів(можназтих,хтомаєнай-

більшекружечків).Членикомандипочерзі іззав’язанимиочимамалюють кота. Та команда, у якої це вийде краще, отримуєфішку.)

В е д у ч и й. А тепер підрахуємо, у кого найбільше кружечків-фішок.

III. ВИзНАЧЕННЯ ПЕРЕмОжцІВ, ОцІНюВАННЯ ТА НАгОРОДжЕННЯ

IV. ДОмАшНє зАВДАННЯПідготуватисядотематичногооцінювання.

V. ПІДсУмОК

301

д О д а Т О к 1 д О у р О к у 6 5

Ідетількитоголюдуберетьсянаярмарку?!Іяквіннезагубить-сявотійрухливійкаші,щорозбухає,коловоротить,гуде,сміється,торгується, марнословить, озивається іржанням коней, ревіннямволів,дзвономзаліза,горщиківіструнамилірників?

Ічоготількитепернеманаярмарку?!Ікожухинижчеп’ят,щобзасобоюпроміталисніг,ікоротенькі,обшитісмухомкожушкидлядівчатіпарубоцтва,ісвитки,ікиреї,ічоботирізнихфасонів,іпос-толи, які сміються усіма зморшками, і шапки, як стіжки, і таківкорочені,щойзвухомнепоздороваються, ірукавиці, іногавиці,іциганськісережкизчервоногозолота,іперсніпідзолото.Івсецесаморобне,зісвоїммудруванняміхитруванням…

—Іщовибудетеспоживати:какаочихляки?Аякоїтількиоліїнемавнас!Ісоняшникової,ільняної,іконоп-

ляної,ізрапсу,ізкользи,ізрижію,ізмаку.Ітакавона,кажуть,корисна,щодопомагаєнавітьтим,уякихчогосьневистачилооліївмізниках.

А от крамуна ярмаркумало, і він кусається—дуже дорогий.Саморобнеполотнотеперзаміняєхліборобукрам.

Над дорогоюпряморізнокольоровимипагорбамипідіймаютьсягоршки,миски,полумиски,глечики,ринки,макітри,іжінкирука-мивибиваютьізнихпередзвін.

(М. Стельмах.)


Атимчасомпозісходилосянародувжечимало!Такикудиокомнеглянеш,тоуселюди,уселюди,яксаранауполі.Ічогототудинепонаносилиабонепонавозили!Такитакийярмарок,щоненачеуХаркові обПречистій: усякого товару, якого тільки подумаєш,усе є. Чи груш? Та і на возах груші, і в мішках груші, і купамигруші: прийди, торгуй скільки тобі треба, та з якої хоч купиі скільки хоч куштуй, ніхто тобі не поборонить. А там Москвазлаптямитазликами;буливнихімиски,ложкиітарілкирозма-льовані; були й решета, і ночовки, діжі, лопати, сівці, черевики,чоботизпідковамийнімецькі,тількигвіздочкамипопідбивані.Тутсуздальцізбогамитазкнижкамизавалящими,апобіляїхсласть-онницязгрубкою:тількиспитай,атам—залізнийтовар:підкови,гвіздочки, сокири, підіски, ухналі й усе, чого треба.А тут вже—лавкизкраснимтоваромдляпанів;струковатийперецьнанитках,родзинки, хвиги, цибуля, усякії сливи, горіхи, мило, медянички,свічки, тараня, ще по весні з Дону навезеная, і суха, і солона;кав’яр,оселедці,яловичина,ніжки,шпильки,голки,гапликиідля

302

нашогобратасвинина.Дьоготьівшерітвасах,івмазницях;прода-валисьісаміквачі;апобіляїхстоялибублики,буханці,горохвя-ники,гречаники;носилиуночовочкахпеченю,шматкамипокрая-ну:наскількитобітреба,настількийбери.Атамкупамикапуста,буряки,моркваогородня—ахатньоїнашіжінкинепродають,де-ржатьпронуждунанашуголову—цурїй!Тутжебувхрін,ріпа,картохлі, що вже швидко хліб святий з світу божого зженуть.АтутзВодолагигоршки,кахлі,миски,покришки,глечики,кух-лики…таяжкажу:нематогонасвіті,чогонебулонатомуярмар-ку,іякбигрошейдосина,тонакупивбиусьоготайївбицілісінь-кийгод!Ащощеобіддя,коліс!війя,двійла,люшні!Булийсвитипростогоуразівськогоімильногосукна;буликожухи,усякіпояси,шапкиікозацькі,ікаплоухі.Бувідівчачийтовар:стрічки,скин-дячки,серги,баєвіюпки,плахти,шитірукаваіхустки;жіноцькіочіпки, серпанки, запаски, кораблики, рушники, і шиті, і з ме-режками, щітки, гребні, днища, веретена, сіль товчена, глинажовта,запанкиголов’яні;персні,черевики…ажутомишся,розка-зуючи.Чогототамнебуло!Апромежтакоїпропастітовару,щотонародубуло!Тойкупує,тойторгує,тойбожиться,тойприцінюєть-ся, тойспорить, тойтовариство склика; тойнажінкугука, тіла-ються, ті йдуть могоричі запивати; жіноцтво щебече, усі разомрозказують і ні одна не слуха, старці співають Лазаря, кобилиржуть,колесаскриплять;тойвозомїдетакричить:«Поглину,поглину!», а назустріч йому викрикує: «По горшки, по горшки!»Діти,погубившиматерів,пищать;тамскавучитьсобака,тампри-душилипорося:вижчитьнавесьбазар,асвиня,хрюкаючи,проби-раєтьсяпромежнародом; тамперекупкихватають заполипаруб-ків та школярів: «Ходи сюди, дядюшка! — кричать.— Візьмивмене,паниченьку!Отбубликигаряченькі,змачком…Отпаляни-ця легесенька, тількищо з печі…» Та-та-та-та, та й не розбереш,що вони там і кричать, бо усюди гомонять, стукотять, кричать…точнісінько,якумлині,якнавсімелеітовче!

(Квітка-Основ’яненко.)


Пливерічкаселянськихвозів…Наярмарок!..Їдутьмануйлівці,їдутьброварці,василівці,поповці,федорівці,

хуторяни…Іїдуть,іїдуть,іїдуть,іїдуть…

303

Заливається майдан людсько-коров’ячо-волячо-кінсько-овечоюмасою,ітамасарозпливається,розпливаєтьсяйдокочуєтьсязодно-го боку до Псла, а з другого, третього, четвертого— аж туди, дежито,схилившись,косичекає…

Ашатра,аяткивжетам…Заздалегідь,щевчора,їхпонапинано,івони,мовотіпухирі,випинаютьсясередряборухливоїюрби…

Захрясмайдан…Захряс гарбами, возами, бідами, кіньми, коровами, вівцями,

волами,телятами,горшками,мисками,курми,вовною,лантухами,хмелем, смушками, матерією, чобітьми, цукерками, пряниками,квасом,пивом,руськоюгіркою, гребінками,косами,шкірами,ре-менем, чавунами, прядивом, хустками, полотном, дьогтем, гасом,дранками,сорочками,спідницями,килимами,щетиною,діжками,рогами, майками, воском, медом, малясом, таранею, оселедцями,колесами,ходами,склом,яйцями,запасками,плахтами,пирогами,салом, м’ясом, ковбасою, смаженою рибою, ряднами, скринями,гвіздками, молотками, свиньми, крамарями, циганами, баришни-ками,людьми,дітьмийсліпцями…

…Івсецеворушиться,дихає,курить,говорить,кричить,лаєть-ся,мукає,мекає,ірже,ігігікає,ремиґає,позіхає,кувікає,хрестить-ся, божиться, матюкається, заприсягається, пахне, кудкудахтає,квокче,смалитьоднеодногопоруках,граєнагармонію,наскрип-ку,причитує,п’єквас,їстьтараню,«будькає»,лускаєнасінняйкру-титьсянакаруселі!..

(Остап Вишня.)

УРОК 66

Тема. Тематичнеоцінювання.Мета: виявитирівеньзнань,уміньтанавичокучнівзме-

тою корекції; розвивати пам’ять, уміння вислов-лювати свої думки, образне й логічне мислення;виховувати позитивні риси характеру, любов долітератури,естетичнісмаки.

Обладнання: тести й тестові завдання, виставка учнівськихілюстраційдотеми.

Теорія літератури: комічне,гумор,сатира,гумористичніжанри.

304

Хід урОку




1. інструктаж до написання контрольної роботи.

2. Написання тестів та тестових завдань.

і варіант



1. Укажіть, про яке чудо йдеться в гуморесці С. Олійника«Чудовчеревику»?

а) прошпаргалку; б) пропідказкудруга; в) проп’ятак.2. Допишітьречення. Гумор—це…3. ПоєднайтепоняттязгуморесокП.Глазового—художніза-

собизісловами,доякихвонивідносяться.

дужі

найважча

бездоганна

славетний

улюдях

ТарасБульба

плечі

роль

розбиратися

мова



1. Визначіть, яка головна думка гуморески С. Олійника «Ля-ля-ля»,своювідповідьобґрунтуйте.

2. СхарактеризуйтематусюйсиночказагуморескоюП.Глазо-вого «Найважча роль», визначіть, за допомогою чого дося-гаєтьсяефекткомічного.



305

Виконайтеоднеіззавдань.1. Напишітьвласну гумореску (упрозовійчивіршовійформі)

натемушкільногожиття.2. Напишітьтвір-мініатюру«Сміх—цездоров’я».

іі варіант



1. Укажіть,що означає вираз «ні в сих ні в тих» у гуморесціС.Олійника«Чудовчеревику»:

а) незручно,ніяково,соромно; б) невідомозвідки,непомітнодлясторонньогоока; в) несподівано,раптово,зненацька.2. Допишітьречення. Сатира—це…3. Поєднайтепоняття.

здивуваннямзасвітились

благородні

гарна

темна

любий

нічка-петрівочка

столиця

синочок

очіутуриста

люди



1. Визначіть,якаголовнадумкагуморескиС.Олійника«Чудовчеревику»,своювідповідьобґрунтуйте.

2. Схарактеризуйте міліціонера за гуморескоюП. Глазового«Заморськігості».



Виконайтеоднеіззавдань.1. Складіть жартівливий діалог, наприклад, дверей класу

іпарти,щоденникаучняйзошитаіт.ін.`2. Напишітьтвір-мініатюру«Посміятисянад іншимневажко,

аотнадсобою…»

IV. ПІДсУмОК

306

УРОКИ 67—68

Тема. Літературарідногокраю.Мета: ознайомити учнів із постатями найцікавіших

письменників-земляків, їхніми творами; розвива-ти навички виразного читання, переказу творів,аналізуїхньогозмістутаосновнихідей,дослідни-цько-пошуковоїроботи,висловленнявласноїдум-кипродоробокписьменників-земляків;виховува-тишанобливе ставлення до митців рідного краю,естетичнісмаки.

Обладнання: портрети письменників-земляків, збірки їхніхтворів, ілюстраціїдоних, іншіматеріалипроїхніжиттяідіяльність.

Теорія літератури: літературніродиіжанри,автобіографічність.

Хід урОкіВ

І. ПОВІДОмЛЕННЯ ТЕмИ й мЕТИ УРОКІВ


III. АНАЛІз ПИсьмОВИх КОНТРОЛьНИх РОбІТ (ТЕмАТИЧНОгО ОцІ-НюВАННЯ)

IV. ОсНОВНИй змІсТ РОбОТИ

(Здійснюєтьсязаокремиміндивідуальнимпланомучителя.)

V. ПІДсУмОК

УРОК 69

Тема. Повтореннятаузагальненнявивченогоушостомукласі.

Мета: повторитийузагальнитививченийматеріалзліте-ратури;розвиватипам’ять,образнейлогічнемис-лення,умінняаналізуватихудожнійтвір,вислов-лювати свою думку про нього; виховувати кращірисилюдськогохарактеру.

307

Обладнання: портретна галерея письменників, вивчені твори,виставкаучнівськихілюстрацій.

Теорія літератури: художнійтвір,родиіжанрилітератури,художнійобраз,художнізасоби.

Хід урОку




1. Слово вчителя.От і закінчуєтьсянавчальнийрік.Краснелітечконапорозі,на

васчекаютьвеселій захопливіканікули.Дужехотілосяб,щобвиусвоїхмандрах,привідпочинкунезабуваливірногодруга—книгу,згадувалигероїв,яківамполюбилися.

МарійкаДопитливапідготувала для вас цікаві вікториний за-вдання,задопомогоюякихвизгадаєтевивчене,щераззустрінетесязулюбленимиперсонажами.

2. Вікторина від Марійки допитливої.1) Кому:треба«…неодмінно,щоббитися,щобщо-небудьперевернутидо-

гориногами»і«Спокійбувйоговорогом,зякимвінборовсянакож-номумісці»?

(Федьку-халамидникузоповіданняВ.Винниченка.)2) Кого:«…товаришіцуралися,..й він звикбути здебільшого самотнім,

насамотізісвоїмидумками,живними,тішився,розважавсяними.Лагідний,добрий,гарнийсвітненинихказокзробивітідумкийоголагідними,асерцечулимдовсякихпригод,щотраплялисястворін-няммалимтабеззахисним».

(ПавликазоповіданняС.Черкасенка«Маленькийгорбань».)3) Хто:«…робила…кольоровімишізоцихосьжовтих і сухихлистків.

Ото складе листочок до листочка, два рази хукне— так і побі-жать».

(АнназвіршаЛ.Костенко«Кольоровімиші».)4) Хтопросебеговорить:«Язадоволенийсобою!Ямавбибутивоточенніцихобохзна-

ків: з одного боку, я не всім зрозумілий— тут і знак запитання.

308

А з другого, я найдостойніший…— тому і знак оклику. І тількичервоний».

(«Хлопчик-фігурка,якийзадоволенийсобою»І.Калинця.)5) Хтосказав:«„Яхочу,абитибодайпередсмертюдихнувсвіжимповітрям”,

обережно посадив старого на плечі й попростував до найближчоїбрами.Перед брамою він низько вклонився й промовив: „Вельми-шановна брамо, чи не була б ти така ласкава й випустила нас наволю,ботількитиможешнасвипустити”».

(Пастушокз«Казкипрояян»Е.Андієвської.)6) Прокогокричали:«Вона яскра-яскра-яскррава! Таку… тримать годиться тільки

вклітці!»(ПроЖар-птицюзоднойменноговіршаІ.Жиленко.)7) Хто:

«…любитькакаопить,смоктатьм’ятнігостинці.Такдовгоісолодкоспитьвстаріймузикальнійскриньці».

(ГномзвіршаІ.Жиленко«Гномубуфеті».)8) Хтоговорить:

«—Якаж…унасгарнаТапишнастолиця!Хотівбияпоїздити,Навсеподивиться,Якбидалитукарету,Щобезконеймчиться».

(ТарасБульбазгуморескиП.Глазового«ТарасБульбауКиєві».)9) Хтоговоритьікому:«—А яке чудове спорядження! Які сачки! Стережіться, бідні

метелики!Арюкзаки!Там,мабуть,харчівнена одинмісяць.Юнілівінгстони,безперечно,збилисязпуті,аджеАфрикаузовсімпро-тилежному напрямі. Якещастя для бегемотів і нільських кроко-дилів!Виїхусіхпереловилиб!»

(Вася-велосипедистМитькові та Сергію із твору Я. Стельмаха«МитькозаврзЮрківки…».)

10)Прокогоціслова:«Вінпочавбігти,по-моєму,щевнебі.Боколиногийоготоркну-

лисяземлі,вінужещодухумчавдоставка.Ярвонувзаним.Тобувнаш єдинийпорятунок.Ми з розгону влетіли в ставок, здіймаючицілігейзериводийгрязюки.Спинилисядесьажнасередині».(ПроЯвуіПавлушузповістіВ.Нестайка«ТореадоризВасюківки».)

309

11)Хтотакдумав:«Чомуб і справдіменінеженитись?Булобдобре,колибуйого

булажінка:обідварилабйому,сорочкипрала,авінлежавбинапечітапогукувавбидонеї:„Стара,апринесиогню,аялюлькузапалю!”»

(ВасилькозоповіданняС.Васильченка«Свекор».)12)Прокогоціслова:«Дим застеляє йому очі, шпигає в ніс— він кривиться, ноги

тремтятьодстрахуйрадощів,ілишеажмінитьсяодщастя.Розпа-ливши цигарку, він устромив її в зуби, взявся в боки, осміхаєть-ся…»

(СемензоповіданняС.Васильченка«Басурмен».)

(Кожнаправильнавідповідьоцінюєтьсяв1бал.)

2. Гра «Знайди споріднені душі».Знайдіть серед героїв вивчених творів найбільш споріднені

душі:Федько-халамидникЯва,Павлуша(«ТореадоризВасюківки»)Павлик(«Маленькийгорбань»)Анна(«Кольоровімиші»)Льонька(«Звукпавутинки»)Хлопчик-фігуркаВасилько(«Свекор»)Сашко(«ЗачарованаДесна»)Пастушок(«Казкапрояян»)Женька(«ОленьАвгуст»)Сергій,Митько(«МитькозаврзЮрківки…»)Семен(«Басурмен»)КосмічнийгістьОбґрунтуйте свій вибір, складітьуявнийдіалог однієї зпар ге-

роїв(можнарозігратисценку).

3. конкурс «Види пісень».З а в д а н н я: угадати, з якого виду народних пісень наведені

рядки. 1)Добрийвечіртобі,панегосподарю,

радуйся!Ойрадуйся,земле,СинБожийнародився.

(Колядка.)

2)Ойти,коте,коточок!Неходирановсадочок…

(Колискова.)

310

3)ПринеслаявамлітечкоЩейзапашнезіллячко…

(Веснянка.)

4)Прилетілаластівочка,Сталасобіщебетати, Господарявикликати…

(Щедрівка.)

5)Проведуярусалочкидобору,Самавернусядодому!

(Русальна пісня.)

6)Чорнеморещевсміхнеться,ІДніпрозрадіє,ЩонанашійУкраїніДоленькадоспіє.

(Гімн.)

7)Нехилися,червонакалино,маєшбілийцвіт.Нежурися,славнаУкраїно,маєшдобрийрід

(Стрілецька пісня.)

8)ОйпущувіночокНабиструюводу.Нащастя,надолю,Намилоговроду.

(Купальська пісня.)

9)Золотісерпимали,Срібніїюрочки,Щов’язалиснопочки.

(Жниварська пісня.)

10)Подолинідівчайшло,Подолинідівчайшло,Макчервонийвруці,Макчервонийвруцінесло.

(Пісня літературного походження.)

11)ВчистійлюбовідокраюТинас,Боже,зрости.

(«Молитва».)

12)Тайвижалатриквітки:Щопервуюсонливу,Адругуюдрімливу,Атретюющасливу.

(Колискова.)


311

4. Складання схеми «автор і його вірш».З а в д а н н я:поєднати стрілочкаминазвивіршів зпрізвищами

авторів. «Думка» Л.Глібов «Мрії» С.Чернілевський«Теплотародинногоінтиму» ЛесяУкраїнка «Дощполив» І.Калинець «Підкова» Л.Костенко «Писанки» Т.Шевченко «Щука» І.Жиленко

5. Гра «Вгадай назву твору».З а в д а н н я:визначитиназвутворунаосновійогоголовноїдумки. 1)Світ дивовижний і красивий, треба лише вміти відкривати

йогодлясебе. («Звукпавутинки»В.Близнеця.) 2)Требавмітипрощатиівіритивдобро. («Маленькийгорбань»С.Черкасенка. 3)Слід поважати людей, що мають неординарний, власний

погляднасвіт. («ОленьАвгуст»Є.Гуцала,«Кольоровімиші»Л.Костенко.) 4)Необхіднодуматиідбатинелишепросебе,айпроінших. («Казкапрояян»Е.Андієвської.) 5)Романтичність,жадобадопізнаннясвіту,мрійливість—ті

риси характеру, які роблятьжиття людини цікавим, дода-ютьоптимізму.

(«МитькозаврзЮрківки…»Я.Стельмаха.) 6)Нехвалисясвоїмилінощамитанахабством. («МухаіБджола»Л.Глібова.) 7)Не слід покладатися на диво, треба чесно працювати, вчи-

тися. («Чудовчеревику»С.Олійника.) 8)Назваречімаєвідповідатиїїсутітавигляду. («ТарасБульбавКиєві»П.Глазового.) 9)Родина—цетенайдорожче,щоєутебе,ітимаєшзанеївід-

повідати. («Свекор»С.Васильченка.)10)Майпочуттягуморуівмійвідстоятисвоюгідність. («Запорожціукороля»,«Козакікороль»,«ПантаІванвдо-

розі»С.Руданського.)11)Прекрасний світ народного мистецтва, витворений руками

найдорожчоїлюдини—матері. («Писанки»І.Калинця.)

312

12)Великий і чарівний світ дитинства— це старт у дорослежиття.

(«ЗачарованаДесна»О.Довженка.)


6. Гра «доповни речення».З а в д а н н я: доповнити речення,що відображають враження

відвивченнялітературившостомукласі.

Я

запам’ятавбу

ввр

ажен

ий

отрим

авзад

оволен

ня

бувздивований

зрозум

ів

навчи

вся

IV. ДОмАшНє зАВДАННЯПовторити відомості з теорії літератури, підготувати презента-

ціюулюбленихлітературнихгероїв(аботворів).

V. ПІДсУмОК

УРОК 70

Тема. Повторення та систематизація знань з теорії літе-ратури.

Мета: повторититасистематизуватизнаннязтеоріїліте-ратури,прищеплюватинавичкизастосуванняцихзнань на практиці; розвивати пам’ять, логічне таобразнемислення;виховуватиоптимістичнесвіто-бачення, кращі риси характеру, естетичні смаки,любовдолітератури.

313

Обладнання: дипломи, грамоти, сувеніри для нагородження;планшети-плакати-таблиці з теорії літератури,словники літературознавчих термінів, бібліотечніформуляри.

Теорія літератури: народна пісня, повтори (рефрен), анафора, колис-кова, пісня-гімн, ліро-епічний твір, поема, лірич-ний твір, строфа, епічний твір, головний герой,другорядні герої, притча, підтекст (прихованийзміст),гумор,сатира,байка,алегорія,мораль,спі-вомовка, інверсія (6 клас); епітет, порівняння,міф,легенда,казка,портрет,метафора,прислів’я,приказка, гіпербола, прозова та віршована мова,сюжет,пейзаж,оповідання,опис,ліричнийгерой(5клас).

Хід урОку



III. УзАгАЛьНЕННЯ ТА сИсТЕмАТИзАцІЯ зНАНь

1. конкурс «Хто найкращий».МарійкаДопитливапідбиваєпідсумкизаріківизначає,укого

зучнівнайкращимє:—літературознавчийсловничок;—зошитзлітератури;—читацькийщоденник.Хтобувнайкращим:—художником-ілюстраторомвивченихтворів;—читцемвіршів;—розгадувачемкросвордів,ребусів,головоломок;—читачем у бібліотеці (визначається за бібліотечним форму-

ляром).

2. Визначення художніх засобів.З а в д а н н я:прочитати і записатинадошціслова,словосполу-

ченняіречення,розподілитиїхзагрупами.Визначитихудожніза-соби.

Тоненька, біленька (сорочка); мала (дівчина); красна (панна); житечко; колосочок; дівочки; просився віночок женчиків додому; пшениченька; а сонечко котиться, котиться, нам додому хочеть-ся, хочеться; часник — як бик; цибуля — як зозуля; пшениця як

314

рукавиця; хай дасть нивка по сто кіп, по сто тисяч один сніп; щоб… як квіт, червоніло; згинуть наші воріженьки, як роса на сонці; Дніпро зрадіє; доленька доспіє; славна (Україна); хлопці, як соко-ли; погана (доленька); вуса прездорові; приїхали запорожці; зади-вились на ті вуса ляхи препогані; сірі великі (очі); поважна (хода); місяць срібні свої ріжки вистромив над вербами; квіти — ніби пона-чіплювані червоні миски, сині чашки та чугунки; хитають крила-ми, як мальованими ворітьми; патлатий, волохатий (джміль).

3. розгадування кросворда.Заповнітьклітинкикросворда, івипригадаєтепоняттязтеорії

літератури,щовивчалися.

п р e

н

р я a e

о

По горизонталі: портрет, рефрен, алегорія, інверсія, співо-мовка.

По вертикалі:строфа,метафора,порівняння,анафора,гіпербо-ла,епітет.

4. Гра «Вгадай героя за портретом».Пригадайте,чийцепортретабоопис: 1)Противнаіплямиста,якгеографічнакарта.(СвиняМанюня

з«ТореадорівзВасюківки»В.Нестайка.) 2)«Вінщоднячистивзуби,робивзарядкуівзагалібувсвиня.

Коротше,вінбувте,щоназиваєтьсязразковийучень:учив-сянасаміп’ятірки,поводивсявшколібездоганно,небешке-

315

тував,небиввікон,невмочавкосудівчинки,щосидитьпо-переду, в чорнило, не підпалював на уроці “жабку” з кі-нострічки…» (Стьопа з повісті «Тореадори з Васюківки»В.Нестайка.)

3)«Переднамишкіривзубиюнакроківчотирнадцяти,притри-муючи лівою рукою пошарпаний велосипед». (Вася ТрошзповістіЯ.Стельмаха«МитькозаврзЮрківки…».)

4)«…Блимнули червонясто два великих ока.Між ними стир-чав хижий ріг. З напіврозкритої пащі виглядали гостреннібілі зуби…» (Химера лісового озера з повісті Я. Стельмаха«МитькозаврзЮрківки…».)

5)«Багрієйогоковпачокзаскломсередвазочокрізних.…Навчивсявінчемнихманерводноїмаркізизфарфору».

(БуфетнийгномзпоезіїІ.Жиленко«Гномубуфеті».) 6)«…оранжевогорить

Уфіліграннімсплетіліній.Товжевона,якдивовижнийсвіт,Товжедзвенить,якзгустоксонця,Буяютьбуйноквітиуросі,Оленібродятьвберезневімсоці».

(ПисанказоднойменноговіршаІ.Калинця.) 7)Усиніхджинсах,розпатланий. (Димзоднойменноговірша

І.Калинця.) 8)Така верчена, як дзиґа. (Стежечка з однойменного вірша

І.Калинця.) 9)«Взувся,

Тупнув,Взявсьубоки:—Більшневчитимууроки:Повеземеніітак,Підп’ятоюжєп’ятак!»

(ВасяБоровикзгуморескиС.Олійника«Чудовчеревику».)10)«Тайспробувавдужіплечі

Вкабінупропхати.Якнебився,немостився,Непусказалізо.Хотівспинупросунути—Іспинанелізе».

(Тарас Бульба з гуморески П. Глазового «Тарас БульбауКиєві».)

316

11)«Тварпоблідлаунебоги,Затремтів,очимаблиснувІзірвавсьнарівніноги».

(ПоловецькийюнакзпоемиМ.Вороного«Євшан-зілля».)12)«…Менездолалинемощі, івнутрішніпідпори,якідосітри-

малимене,яквонитримаютьусіхяянцьогоміста,передчас-но струхнули й завалилися, як і моя вежа, направити якуменібракуєсил».

(СтарийзказкиЕ.Андієвської«Казкапрояян».)

IV. РЕКОмЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ЧИТАННЯ ВЛІТКУТ. Шевченко.«Чигирине,Чигирине…».П. Куліш. «Січовігості».О. Стороженко.«Закоханийчорт»,«Голка»,«Вуси».І. Франко. «Підоборогом».А. Чайковський. «Богданко»,«Сагайдачний».А. Кащенко.«НадКодацькимпорогом».Б. Лепкий. «Казкамойогожиття».Ю. Опільський. «Золотийлев»,«Ідолипадуть».С. Васильченко. «Олив’янийперстень»,«Приблуда».М. Стельмах. «Гуси-лебеділетять».У. Самчук. «Куди тече та річка» (перша частина трилогії «Во-

линь»).М. Трублаїні.«Лахтак»,«Глибиннийшлях»,«Шхуна“Колумб”».О. Гончар. «Романовіяблука»(зроману«Твоязоря»).Г. Тютюнник. «Вогникдалековстепу»,«Облога».С. Тельнюк. «Граєсинєморе».В. Малик. «Таємнийпосол».А. Дімаров. «Другапланета»,«Тригранічасу»,«Діти».Є. Гуцало. Оповіданнятаповісті.Б. Харчук. «Гороховечудо»,«Діана».

V. ПІДсУмОК

317

сПИсОК ВИКОРИсТАНОї ЛІТЕРАТУРИ

1. Близнець Віктор. Вибрані твори в двох томах.— К.: Веселка,1983.—423с.

2. Глазовий Павло. Вибране.—К.:Дніпро,1974.—141с. 3. Глібов Леонід. Твори у двох томах.—К.:Наукова думка, 1974.—

510с. 4. Гуцало Євген.ОленьАвгуст.—К.:Веселка,1986.—231с. 5. Довженко О.ЗачарованаДесна.—К.:Веселка,1973.—149с. 6. Закувалазозуленька.Антологіяукраїнськоїнародноїтворчості.—

К.:Веселка,1989.—606с. 7. Караменова Т.Книжки,щонезраджують//Українськамоваілі-

тература в середніхшколах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.—2001.—№3.—С.108—114.

8. Костюк О., Гончарова Н. Байка.Їїособливостівукраїнськійтасві-товій літературі //Українська мова та література:Шкільнийсвіт.—2005.—Жовтень.—С.23—25.

9. Лесин В. М., Пулинець О. С. Словник літературознавчих тер-мінів.—К.:Радянськашкола,1971.—486с.

10. Мартин Н.«Зновснитьсянаціїлегендапроностальгійнийдарєв-шану»//Дивослово.—2004.—№7.—С.59—64.

11. Мушкетик Ю.Доширокихобріїв//БлизнецьВіктор.Вибранітво-ривдвохтомах.Том1.—К.:Веселка,1983.—С.5—10.

12. Панченко В., Присяжнюк С. Федько-халамидник та інші //Диво-слово.—2005.—№7.—С.21—24.

13. Паращич В. В.Українськалітература.6клас.Комплекснийзошитдля контролю знань (дляшкіл зукраїнськоюмовою навчання).—Х.:Вид-во«Ранок»,2009.

14. Рудницька О. Доброта і жорстокість в оповіданні С. Черкасенка«Маленькийгорбань»//Дивослово.—2003.—№10.—С.43—44.

15. Рудницька О.Колимишістаютькольоровими//Українськамоваілітературавсередніхшколах,гімназіях,ліцеяхтаколегіумах.—2003.—№5.—С.16—23.

16. Сахарчук О.Застосуванняінтерактивнихтехнологійдлявивченнятеми«БайкиЛеонідаГлібова»у6-мукласі //Українськамоваталітература:Шкільнийсвіт.—2005.—Жовтень.—С.30—33.

17. Словникіншомовнихслів.—К.:Довіра,2000.—1018с.18. Смерек О. КолоритхудожньогосвітуЕммиАндієвської//Україн-

ськамоваілітературавсередніхшколах,гімназіях,ліцеяхтако-легіумах.—2003.—№4.—С.48—57.

19. Українська література. Хрестоматія нововведених творів / Упор.МовчанР.—К.:Генеза,2002.—496с.

20. Українськірадянськіписьменники—дітям.—К.:Веселка,1975.—62с.;1981.—96с.

21. Шевченко Т. Творивдвохтомах.Т.1.—К.:Дніпро,1966.—747с.

318

змІсТДочитачів.............................................................................................3

Календарнепланування..........................................................................5

Урок1. Книжкавжиттілюдини.Письменник—особливообдарованалюдина,йогопрацянадхудожнімтвором.КнигивКиївськійРусі...........................................................9

Урок2. Календарно-обрядовіпісні.Рольімісцепіснівжиттіукраїнців.Головнікалендарніобряди.Народнаобрядовапісня,їїрізновиди......................................................................... 14

Урок3. Календарно-обрядовіпіснілітньогоциклу.............................. 21Урок4. Календарно-обрядовіпіснізимовогоциклу............................. 24Урок5. Календарно-обрядовіпіснівесняногоциклу............................ 28Урок6. Фольклорнесвято«Дванадцятьмісяців»................................ 31Урок7. Народніколисковіпісні«Ойти,коте,коточок»,

«Ойну,люлі,дитяспать»..................................................... 40Урок8. Піснілітературногопоходження.«ЩеневмерлаУкраїни»

П.Чубинського,М.Вербицького—національнийгімннашоїдержави.................................................................... 43

Урок9. Піснілітературногопоходження.Легендапродівчину-Україну,якуГосподьобдарувавпіснею,«Молитва»О.Кониського.«Надолинітуман»В.Діденка—пісня,щосталанародною....... 46

Урок10. Стрілецькіпісні.«Ойулузічервонакалинапохилилася»С.ЧарнецькогоіГ.Труха,«Гей,видносело»Л.Лепкого........... 58

Урок11. Тематичнеоцінюваннязрозділу«Народніпіснірізнихвидівтапіснілітературногопоходження»..................... 61

Урок12. М.Вороний.«Євшан-зілля».................................................. 63Урок13. М.Вороний.Поема«Євшан-зілля»,їїголовнадумка,

образитахудожніособливості............................................... 66Урок14. Т.Шевченко.«Думка»(«Течеводавсинєморе…»)................... 69Урок15. Т.Шевченко.Поема«ІванПідкова»....................................... 73Урок16. Т.Шевченко.Поема«Тарасованіч»....................................... 76Урок17. ЛесяУкраїнка.«Мрії»,«Якдитиною,бувало…»...................... 80Урок18. ВиразнечитаннявіршівЛесіУкраїнкинапам’ять.................... 84Урок19. ЛесяУкраїнка.«Тишаморська»............................................ 87Урок20. В.Винниченко.«Федько-халамидник»................................... 95Урок21. В.Винниченко.«Федько-халамидник».

Головнийгеройякособистість............................................... 98Урок22. Тематичнеоцінювання....................................................... 102Урок23. С.Черкасенко.«Маленькийгорбань»................................... 105Урок24. С.Черкасенко.«Маленькийгорбань».Красаінезахищеність

людськоїдуші................................................................... 107Урок25. С.Чернілевський.«Теплотародинногоінтиму»,«Забулавнучка

вбабичеревички».............................................................. 110Урок26. О.Довженко—видатнийкінорежисеріписьменник.

Кіноповість«ЗачарованаДесна».......................................... 113Урок27. О.Довженко.«ЗачарованаДесна»—великий

ічарівнийсвітдитинства.................................................... 116Урок28. «Світякий—мереживоказкове!

Світякий—нікраю,нікінця!»........................................... 129

319

Урок29. Л.Костенко.«Дощполив»,«Пісенькапрокосмічногогостя»..................................................... 131

Урок30. ЛінаКостенко.«Кольоровімиші».................................... 135Урок31. Є.Гуцало.«ОленьАвгуст»............................................... 139Урок32. І.Жиленко.«Жар-птиця»,«Підкова»,«Гномубуфеті»...... 141Урок33. Тематичнеоцінювання.................................................... 144Урок34. І.Калинець.«Писанки»,«Дивосвіт»................................. 147Урок35. І.Калинець.«Хлопчик-фігурка,

якийзадоволенийсобою»................................................ 151Урок36. І.Калинець.НовіпригодиХлопчика-Фігурки.................... 153Урок37. Е.Андієвська—українськаписьменниця

іхудожниця,щоживевНімеччині.Їїказки-притчі............ 155Урок38. Е.Андієвська.«Казкапрояян»........................................ 157Урок39. В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки».............................. 160Урок40. В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки».............................. 164Урок41. В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки».............................. 167Урок42. В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки».............................. 169Уроки43—44. В.Нестайко.«ТореадоризВасюківки»

(інші,позапрограмнірозділи).......................................... 171Урок45. Тематичнеоцінювання.................................................... 200Урок46. В.Близнець.«Звукпавутинки»....................................... 202Урок47. В.Близнець.«Звукпавутинки»....................................... 204Урок48. В.Близнець.«Звукпавутинки»....................................... 207Урок49. В.Близнець.«Звукпавутинки»....................................... 209Урок50. Я.Стельмах.«МитькозаврзЮрківки,

абоХимералісовогоозера».............................................. 213Урок51. Я.Стельмах.«МитькозаврзЮрківки,

абоХимералісовогоозера».............................................. 215Урок52. Я.Стельмах.«МитькозаврзЮрківки…»........................... 218Урок53. Я.Стельмах.«МитькозаврзЮрківки…»........................... 225Уроки54—55. Б.Комар.«Диваки»........................................................ 228Урок56. Тематичнеоцінювання.................................................... 266Урок57. Гумористичнеісатиричнезображення.

Жанроварізноманітністьгумористичнихтворів.Великарольгуморувжиттіукраїнців.Л.Глібов.«Щука».............. 269

Урок58. Л.Глібов.«МухаіБджола»,«ЖабаіВіл»......................... 272Урок59. С.Руданський.«ПантаІванвдорозі»,«Козакікороль»,

«Запорожціукороля»..................................................... 275Урок60. С.Васильченко.«Басурмен»............................................ 279Урок61. С.Васильченко.«Свекор»............................................... 282Урок62. С.Олійник.«Ля-ля-ля»,«Чудовчеревику»....................... 288Урок63. П.Глазовий.«ТарасБульбавКиєві»,«Найважчароль»,

«Заморськігості»........................................................... 290Урок64. Виразнечитаннянапам’ятьгуморесокС.Олійника,

П.Глазового.................................................................. 293Урок65. Святогумору................................................................. 295Урок66. Тематичнеоцінювання.................................................... 303Уроки67—68. Літературарідногокраю................................................. 306Урок69. Повтореннятаузагальненнявивченогов6класі................. 306Урок70. Повтореннятасистематизаціязнаньзтеоріїлітератури...... 312Списоквикористаноїлітератури............................................................ 317

На в ч а л ь н о - м е т о д и ч н е в и д а н н я

Серія«Майстер-клас»

ПАРАЩИЧ Валентина В’ячеславівна

українська література

6 класПлани-конспектиуроків

(дляшкілзукраїнськоюмовоюнавчання)

РедакторГ. В. Доніна, технічнийредакторО. Б. Черкасова, коректорЛ. О. Кратенко

КодФ0335У.Підписанододруку07.10.2009.Формат60х84/16.Папірдрукарський.ГарнітураШкільна.Друкофсетний.Ум.друк.арк.18,6

ТОВ«Веста».СвідоцтвоДК№3323від26.11.2008.61064Харків,вул.Бакуніна,8а.

Адресаредакції:61145Харків,вул.Космічна,21а.Тел.(057)719-48-65,тел./факс(057)719-58-67.

Длялистів:61045Харків,а/с3355.E-mail:[email protected]

Зпитаньреалізаціїзвертатисязател.:уХаркові—(057)712-91-44,712-90-87;Києві—(044)599-14-53,417-20-80;Донецьку—(062)345-98-24;

Житомирі—(0412)41-27-95,41-83-29;Дніпропетровську—(056)785-01-74;Львові—(032)244-14-36,(067)340-36-60; Сімферополі—(0652)22-87-01,22-95-30;

Тернополі—(0352)49-58-36,(067)395-33-05;Миколаєві—(0512)35-40-39;Рівному—(0362)3-78-64,(067)689-19-05;Сумах—(0542)21-07-35;

Черкасах—(0472)64-41-07,36-72-14.E-mail:[email protected]

www.ranok.com.ua

3�0

� �

№ уроку

Тема Дата Теорія літератури Обладнання

1 Книжка в житті людини. Письмен-ник — особливо обдарована людина, його праця над художнім твором. Книги в Київській Русі. Ярослав Мудрий — ве-ликий шанувальник освіти, книжкової мудрості. Сучасний читач і його роль у новому «житті твору»

художня література, письменник, пізнавальне, виховне та естетичне зна-чення літератури

тут і на всіх наступних уро-ках — лялька Марійка Допитли-ва, книжкова виставка, матеріали про Київську Русь (карта, ілюст-рації, портрети князів та ін.)

� Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. Головні кален-дарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди

Народна пісня, види на-родних пісень, календар-но-обрядова поезія та її різновиди

великі картки з назвами худож-ніх засобів та прикладами, збірки книжок із календарно-обрядовими піснями, ілюстрації до пісень, аудіозаписи, книги з народознавс-тва (в. Скуратівського, М. Ки-лимника та ін.)

� Календарно-обрядові пісні літнього циклу

Повтори (рефрен), анафора ілюстрації до календарно-обря-дових пісень літнього циклу, матеріали про хліб, аудіозаписи, прикрашений сніп чи вінок із колосків

4 Календарно-обрядові пісні зимового циклу

Календарно-обрядові пісні, колядки, щедрівки, ху-дожні особливості народ-них пісень

ілюстрації до календарно-обря-дових пісень зимового циклу, аудіозаписи цих пісень

5 Календарно-обрядові пісні весняного циклу

Народна пісня, веснянка, художні особливості на-родних пісень

збірки пісень-веснянок, ілюстра-ції до них, аудіозаписи, репродук-ції картин відомих художників на тему весни

6 Фольклорне свято «Дванадцять місяців» інсценівка, актор, вико-навське завдання, діалог, міміка, жести, інтонація

виставка кращих учнівських ілюстрацій до календарно-обря-дової поезії, декорації, костюми (або їх елементи), аудіозаписи

7 Народні колискові пісні «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя спать»

Колискова збірки народних колискових, ілюстрації до них; літературні колискові («Колискова» Лесі Ук-раїнки та ін.), аудіозаписи колис-кових

8 Пісні літературного походження. «Ще не вмерла України» П. Чубинського, М. вербицького — національний гімн нашої держави

Пісня-гімн, художні особ-ливості гімну

Плакати з українською національ-ною символікою, аудіозапис гімну

4 5

Продовження таблиці

№ уроку


9 Пісні літературного походження. Ле-генда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею, «Молитва» О. Ко-ниського. «На долині туман» в. Ді-денка — пісня, що стала народною

Пісні літературного поход-ження, легенда, молитва

аудіозаписи, ілюстрації до пісень, збірники пісень літературного походження

10 Стрілецькі пісні. «Ой у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г. труха, «Гей, видно село» Л. Леп-кого

Мотиви, пафос, пісні лі-тературного походження, марш

збірки стрілецьких пісень, ілюс-трації до них, історичні карти та інші матеріали про УСС, аудіоза-писи

11 Тематичне оцінювання з розділу «На-родні пісні різних видів та пісні літера-турного походження»

Народна пісня, повтори (рефрен), анафора, колис-кова, пісня-гімн, пафос

тестові завдання, виставка кра-щих ілюстрацій до творів

1� М. вороний. «Євшан-зілля» Ліро-епічний твір, поема Портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до поеми, пуче-чок полину

1� М. вороний. Поема «Євшан-зілля», її головна думка, образи та художні особ-ливості

Ліро-епічний твір, поема, художні образи

Портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них

14 т. Шевченко. «Думка» («тече вода в синє море…»)

Ліричний твір, вірш Портрет письменника, ілюстрації до раннього петербурзького періо-ду життя т. Шевченка, «Кобзар», ілюстрації до вірша

15 т. Шевченко. Поема «іван Підкова» Ліро-епічний твір, поема, строфа

Портрет письменника, ілюстрації до життя і творчості поета; ма-теріали про козаччину

16 т. Шевченко. Поема «тарасова ніч» Ліро-епічний твір, поема, художні образи, художні засоби

Портрет письменника, збірка «Кобзар», ілюстрації до твору, матеріали з історії України про боротьбу проти польської шляхти

17 Леся Українка. «Мрії», «Як дитиною, бувало…»

автобіографічні твори, лірика, ліричний вірш, ліричний герой

Портрет письменниці та фото її родини, ілюстрації до творів і до періоду дитинства поетеси, збірки творів Лесі Українки

18 виразне читання віршів Лесі Українки напам’ять

інтонація, темп, пауза, логічний наголос

таблиці-планшети з теорії ви-разного читання, портрет Лесі Українки, збірки її творів, ілюст-рації до них; призи для перемож-ців конкурсу

6 7


№ уроку


19 Леся Українка. «тиша морська» Ліричний вірш, художні засоби виразності

Краєвиди Криму, морські пейза-жі, портрет письменниці та фото її родини, збірки творів

�0 в. винниченко. «Федько-халамидник» епічний твір, оповідання Портрет письменника, ілюстрації до його життя і творчості, збірки творів

�1 в. винниченко. «Федько-халамидник». Головний герой як особистість

епічний твір, оповідання, головний герой, другоряд-ні герої

Портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до оповідання, що вивчається

�� Тематичне оцінювання Ліро-епічний твір, поема, ліричний твір, строфа, епічний твір, головний герой, другорядні герої

тестові завдання

�� С. Черкасенко. «Маленький горбань» Оповідання, характеристи-ки образу, план


�4* С. Черкасенко. «Маленький горбань». Краса і незахищеність людської душі

Оповідання, головні та другорядні герої, характе-ристика персонажів


�5 С. Чернілевський. «теплота родинного інтиму», «забула внучка в баби чере-вички»

Ліричний вірш, ліричний герой, художні засоби виразності

Портрет письменника, ілюстрації до віршів

�6 О. Довженко — видатний кінорежисер і письменник. Кіноповість «зачарована Десна»

Кіноповість, ліричний ге-рой, головні та другорядні герої

Портрет письменника, ілюстра-ції до його біографії (дитинство), кадри з кінофільму «зачарована Десна», ілюстрації до твору

�7 О. Довженко. «зачарована Десна» — ве-ликий і чарівний світ дитинства

Кіноповість, ліричний герой, характеристика об-разів, пейзаж; колядки

Портрет письменника, ілюстрації до його біографії, до твору, від-повідні пейзажні картини

�8 «Світ який — мереживо казкове!..Світ який — ні краю, ні кінця!»

твір-опис, пейзаж Портрет письменника, кадри з кінофільму «зачарована Десна», відповідні пейзажні картини, фо-тознімки живописних краєвидів

�9 Л. Костенко. «Дощ полив», «Пісенька про космічного гостя»

Ліричний вірш, ліричний герой, реальне та уявне

Портрет письменниці, збірки її дитячих творів, ілюстрації до них, карта зоряного неба, малюн-ки на космічну тематику, тлумач-ні словники

8 9


№ уроку


�0 Ліна Костенко. «Кольорові миші» Ліричний вірш, художній образ, символ

Портрет письменниці, ілюстрації до твору, саморобки з природних матеріалів

�1 Є. Гуцало. «Олень август» Оповідання, характеристи-ки образів

Портрет письменника, збірки його творів для дітей, ілюстрації до них

�� і. Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»

Ліричний вірш, ліричний герой, художні засоби ви-разності, тема, ідея

Портрет письменниці, збірки її творів, ілюстрації до виучуваних поезій

�� Тематичне оцінювання Оповідання, ліричний вірш, кіноповість, ху-дожні засоби виразності, ліричні герої, художні образи

тестові завдання, виставка уч-нівських ілюстрацій до вивчених творів

�4 і. Калинець. «Писанки», «Дивосвіт» Метафора, порівняння, своєрідність форми лірич-ного твору, верлібр

Портрет письменника, збірки його творів, кілька писанок з різними візерунками, малюнками або їх фотографії

�5 і. Калинець. «хлопчик-Фігурка, який задоволений собою»

Оповідання, казка, худож-ній образ, дійові особи


�6 і. Калинець. Нові пригоди хлопчика-Фігурки

Уявне, фантастичне, реальне, характеристика образу

Портрет письменника, збірки його творів для дітей, ілюстрації до них, учнівські ілюстрації

�7 е. андієвська — українська письменни-ця і художниця, що живе в Німеччині. Її казки-притчі

Казка, притча, прихова-ний зміст (підтекст)

Портрет письменниці, репродукції її картин, збірки творів, ілюстра-ції до них

�8 е. андієвська. «Казка про яян» Притча, казка, головна думка

Портрет письменниці, збірки її творів, репродукції картин, ілюст-рації до казки

�9 в. Нестайко. «тореадори з васюківки» Повість, пригодницький твір


40 в. Нестайко. «тореадори з васюківки» Гумор, комічне, пригодни-цький твір, характеристи-ка героїв

Портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них, кадри з кінофільму за повістю, що ви-вчається

10 11


№ уроку


41 в. Нестайко. «тореадори з васюківки» Повість, дійові особи, характеристика героїв, головна думка

Портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них, уч-нівські малюнки

4� в. Нестайко. «тореадори з васюківки» Повість, герої художнього твору


4�—44 в. Нестайко. «тореадори з васюківки» (інші, позапрограмні розділи)

Повість, романтичне, при-годницьке у творі, головна думка, характеристика героїв, виконавське за-вдання

Портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них, кадри з кінофільму, читацькі щоден-ники

45 Тематичне оцінювання верлібр, притча, повість, пригодницький твір

тестові завдання, виставка уч-нівських ілюстрацій до вивчених творів

46 в. Близнець. «звук павутинки» Повість, підтекст (прихо-ваний зміст)

Портрет письменника, виставка його творів, ілюстрації до них

47 в. Близнець. «звук павутинки» Повість, підтекст, реальне та уявне, описи

Портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації учнів

48 в. Близнець. «звук павутинки» Повість, підтекст, харак-теристика образів; описи різних видів

Портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації учнів до повісті «звук павутинки»

49 в. Близнець. «звук павутинки» Повість, підтекст, план характеристики образу, дискусія, твір-роздум

Портрет письменника, збірки його творів, учнівські ілюстрації, фотоматеріали про Чорнобильську катастрофу

50 Я. Стельмах. «Митькозавр з Юрківки, або химера лісового озера»

Повість, пригодницький твір, сюжет

Портрет письменника, його бать-ків; збірки його творів, ілюстрації до них

51 Я. Стельмах. «Митькозавр з Юрківки, або химера лісового озера»

Повість, елементи сю-жету — експозиція, зав’язка, гумор

Портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них (худож-ників та учнівські)

5� Я. Стельмах. «Митькозавр з Юрківки…» Повість, пригодницький твір, сюжет та його еле-менти

портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них, ма-теріали про таємничі дива світу

5� Я. Стельмах. «Митькозавр з Юрківки…» Повість, пригодниць-кий твір, сюжет та його складові, характеристика героїв


1� 1�


№ уроку


54—55 Б. Комар. «Диваки» Повість, анотація, сюжет-на лінія («ланцюжок»), характеристика героїв

портрет письменника Б. Комара, виставка його творів та ілюстра-цій до них; читацькі щоденники

56 Тематичне оцінювання Підтекст, повість, головні та другорядні герої, при-годницький твір, пробле-ма, тема, головна думка

тести й тестові завдання, вистав-ка учнівських ілюстрацій, пор-трети письменників, твори, що вивчалися

57 Гумористичне і сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористич-них творів. велика роль гумору в житті українців. Л. Глібов «Щука»

Гумор, сатира, байка, але-горія, мораль

Планшети-таблиці «види комічно-го», збірки творів байкарів, ілюс-трації до них, портрет Л. Глібова, репродукція картини і. Рєпіна «запорожці пишуть листа турець-кому султанові»

58 Л. Глібов. «Муха і Бджола», «Жаба і віл»

Гумор, сатира, алегорія, мораль, байка

Портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до байок

59 С. Руданський. «Пан та іван в дорозі», «Козак і король», «запорожці у коро-ля»

Співомовка, інверсія Портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них; кадри з мультфільму про запорозьких козаків

60 С. васильченко. «Басурмен» Оповідання, основна дум-ка, тема, гумор


61 С. васильченко. «Свекор» Оповідання, головні та другорядні герої, характе-ристика образів, художні засоби


6� С. Олійник. «Ля-ля-ля», «Чудо в чере-вику»

Гумор, сатира, гумореска Портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них; планшети-плакати з визначенням видів комічного

6� П. Глазовий. «тарас Бульба в Києві», «Найважча роль», «заморські гості»

Гумор, сатира, іронія, гуморески


64 виразне читання напам’ять гуморесок С. Олійника, П. Глазового

інтонація, темп, пауза, логічний наголос

Портрети письменників-гумо-ристів, виставка їхніх творів, ілюстрації до них; планшети з поняттями теорії виразного читання; призи для переможців

14 15

Закінчення таблиці

№ уроку


65 Свято гумору Комічне, гумор, сати-ра, анекдот, гумореска, усмішка, байка, співо-мовка

збірки творів письменників-гу-мористів, жартівливі малюнки; призи для переможців, паперові кружечки — фішки

66 Тематичне оцінювання Комічне, гумор, сатира, гумористичні жанри

тести й тестові завдання, вистав-ка учнівських ілюстрацій до теми

67—68 Література рідного краю Літературні роди і жанри, автобіографічність

Портрети письменників-земляків, збірки їхніх творів, ілюстрації до них, інші матеріали про їхні життя і діяльність

69 Повторення та узагальнення вивченого у шостому класі

художній твір, роди і жанри літератури, ху-дожній образ, художні засоби

Портретна галерея письменників, вивчені твори, виставка учнівсь-ких ілюстрацій

70 Повторення та систематизація знань з теорії літератури

Народна пісня, повтори (рефрен), анафора, колис-кова, пісня-гімн, ліро-епіч-ний твір, поема, ліричний твір, строфа, епічний твір, головний герой, другоряд-ні герої, притча, підтекст (прихований зміст), гумор, сатира, байка, алегорія, мора

Дипломи, грамоти, сувеніри для нагородження; планшети-плакати-таблиці з теорії літератури, слов-ники літературознавчих термінів, бібліотечні формуляри

16

УзГОДЖеНОДиректор

М. П. ______________________Підпис

КаЛеНДаРНий ПЛаН із української літератури

на �0 ___ / �0____ навчальний рік

для 6 ________________ класів

учителя ______________________________________________(прізвище, ім’я, по батькові)

(Для шкіл з українською мовою навчання)

1

видавництво «Ранок» дозволяє вчителям використовувати цей календарний план у навчальному процесі й не розглядає це як порушення авторських прав.

Розповсюджується разом із посібником «Української література. 6 клас» (серія «Майстер-клас») як безкоштовний додаток.

© тОв видавництво «Ранок», �010

Література

1. Українська література. 5—1� класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Керівник проекту М. Г. Жулинський/ за ред. Р. в. Мовчан. — К.: Перун, �005.

�. Близнець Віктор. вибрані твори в двох томах.— К.: веселка, 198�.— 4�� с.

�. Глазовий Павло. вибране.— К.: Дніпро, 1974.— 141 с.4. Глібов Леонід. твори у двох томах.— К.: Наукова думка, 1974.— 510 с.5. Гуцало Євген. Олень август.— К.: веселка, 1986.— ��1 с.6. Довженко О. зачарована Десна.— К.: веселка, 197�.— 149 с.7. закувала зозуленька. антологія української народної творчості.— К.:

веселка, 1989.— 606 с.8. Караменова Т. Книжки, що не зраджують // Українська мова і лі-

тература в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.— �001.— № �.— С. 108—114.

9. Костюк О., Гончарова Н. Байка. Її особливості в українській та світовій літературі // Українська мова та література: Шкільний світ.— �005.— Жовтень.— С. ��—�5.

10. Лесин В. М., Пулинець О. С. Словник літературознавчих термінів.— К.: Радянська школа, 1971.— 486 с.

11. Мартин Н. «знов сниться нації легенда про ностальгійний дар єв-шану» //Дивослово.— �004.— № 7.— С. 59—64.

1�. Мушкетик Ю. До широких обріїв //Близнець віктор. вибрані твори в двох томах. том 1.— К.: веселка, 198�.— С. 5—10.

1�. Панченко В., Присяжнюк С. Федько-халамидник та інші //Диво-слово.— �005.— № 7.— С. �1—�4.

14. Паращич В. В. Українська література. 6 клас. Комплексний зошит для контролю знань (для шкіл з українською мовою навчання).— х.: вид-во «Ранок», �009.

15. Рудницька О. Доброта і жорстокість в оповіданні С. Черкасенка «Маленький горбань» // Дивослово.— �00�.— № 10.— С. 4�—44.

16. Рудницька О. Коли миші стають кольоровими // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.—�00�.— № 5.— С. 16—��.

17. Сахарчук О. застосування інтерактивних технологій для вивчення теми «Байки Леоніда Глібова» у 6-му класі // Українська мова та література: Шкільний світ.— �005.— Жовтень.— С. �0—��.

18. Словник іншомовних слів.— К.: Довіра, �000.— 1018 с.19. Смерек О. Колорит художнього світу емми андієвської // Українська

мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіу-мах.— �00�.— № 4.— С. 48—57.

ББК 74.268.3(4Укр) - kremenchuk-sch1-mouml.edu...

Documents