ББК 74.268.1Укр -...

ББК 74.268.1Укр К82

Серия«Мастер-класс»

ВиданозаліцензієюТОВВидавництво«Ранок»

КрівічІ.А.,СургайЛ.І.К82 Українськамова.5клас:Плани-конспектиуроків.—Х.:Веста:

Видавництво«Ранок»,2008.—240с.—(Мастер-класс).

ISBN966–08–1200–0.

Посібник складено за новою програмою з української мови длязагальноосвітніхшкіл(авторБондаренкоН.В.таін.;2004р.).Виданняміститьдетальнірозробки102різноплановихуроківзукраїнської

мовиу5класі.Пропонуютьсярізніформиіметодироботизкласом,щомають на меті найкраще засвоєння навчального матеріалу. Ураховановікп’ятикласників.Поданотеоретичнівідомості,текстидляпроведенняаудіювання,читаннямовчки,переказів,тестовихробіт,диктантівтощо.Длявчителівукраїнськоїмовитастудентівфілологічнихфакультетів.

ББК74.268.1Укр

©І.А.Крівіч,Л.І.Сургай,2008ISBN966–08–1200–0 ©ТОВВидавництво«Ранок»,2008

�

�

Передмова

Данийпосібникмаєнаметінадатиможливістьвчителевіякомогакращепідготуватисядоуроківзукраїнськоїмови,невитрачаючинаценадтобагаточасу.

Посібникскладеновідповіднодопрограмизукраїнськоїмови (автор Бондаренко Н. В. та ін.; 2004 р.) для 5 кла-су шкіл з російською мовою навчання. У ньому подаєть-ся календарне планування та детальні розробки 102 різно-планових уроків з української мови, включаючи теоретич-ний матеріал, уроки розвитку зв’язного мовлення й урокиконтрольнихробіт.

Автори посібника пропонують різноманітні форми і ме-тоди роботи з класом, з урахуванням віку п’ятикласників,у тому числі й завдання на основі ігрового моменту, щообов’язково зацікавить учнів, сприятиме кращому засвоєн-нюниминавчальногоматеріалу.

Звертаємоувагуколегнате,щоавторисвідомопропону-ютьбільшукількістьзавдань,ніжтребадляоднієїнавчаль-ноїгодини.Цезробленодлятого,щобучительмавможли-вістьвибиратитойвидзавдань,якийвінвважаєнайбільшдоречнимнаданомуетапіуроку.Кріміншого,посібникміс-титьтекстидляпроведенняконтрольнихробіт—тестів,ау-діювання,читаннямовчки,переказів,диктантів—словни-кових,розподільних,диктантів-перекладівтаін.

Посібникрозрахованийнате,щонимбудутькористува-тисяпрививченнікурсузукраїнськоїмовизапідручникомдля5класу(авториН.В.Бондаренко,А.В.Ярмолюк).

Тому більшість завдань побудовано на основі правилі вправ цього підручника. Водночас використано достатню вправ цього підручника. Водночас використано достатнювправ цього підручника. Водночас використано достатнюкількістьзавданьзіншихджерел,текстизхудожньоїліте-ратуритощо.

Авторибажаютьшановнимколегамнатхнення,творчихзлетів,успіхіву їхнелегкій,алецікавій ідужепотрібнійроботі.

4

КаЛеНдарНе ПЛаНуваННя 105 годин, 3 години на тиждень; резервний час — 3 години

Номер

уроку Тема Дата

проведення

ВСТУП

1 Значеннямовивнашомужитті.МісцеірольукраїнськоїмовивУкраїнськійдержаві.

2 Розвиток зв’язного мовлення.Загальнеуявленняпромовленняіспілкування.Видимовленнєвоїдіяльності.

ПОВТОРеННЯВиВчеНОгОУПОчАТКОВиХКЛАСАХ

� частинимови.

4 Розвиток зв’язного мовлення.Текст,йогоознаки.Докладнийуснийпереказтексту.

5 Іменник.Прикметник.

6 Дієслово.Займенник.

7 Розвиток зв’язного мовлення.Стилімовлення.

8 Прислівник.Сполучник.Прийменник.

9 Контрольнийдиктант.

СиНТАКСиС.ПУНКТУАЦІЯ

10 Словосполучення.

11 Розвиток зв’язного мовлення.Типимов-лення.

12 Речення.

1� Порядокслівуреченні.

14 головнічлениречення.

5

Номер



15 Розвиток зв’язного мовлення.Доклад-нийуснийпереказтекстурозповідногохарактеру.

16 Другоряднічлениречення.

17 Реченнязодноріднимичленами.

18 Звертання.Вставнісловаісполученняслів.

19 Розвиток зв’язного мовлення.Лист.Адреса.

20 Складніречення.

21 Прямамова.

22 Діалог.

2� Розвиток зв’язного мовлення.Складан-нядіалогів.

24 Контрольнийдиктант.читаннямовчки.

25 Контрольнетестування.

ФОНеТиКА.ОРФОеПІЯ.гРАФІКА.ОРФОгРАФІЯ.

26 Звукиібукви.голоснійприголоснізвуки.

27 Твердіім’якіприголосні.Позначенням’якостіприголоснихнаписьмі.

28 Розвиток зв’язного мовлення.Уснийтвір-розповідьнаосновівласногодо-свіду.

29 Правилавживанням’якогознака.

�0 Правилавживанням’якогознака.

�1 Розвиток зв’язного мовлення.Оповіда-нняпровипадокізжиття.

6

Номер



�2 Алфавіт.Співвідношеннязвуківібукв.

�� Сполученняйо, ьо.

�4 Розвиток зв’язного мовлення.Роботанадпомилками,допущенимиутворі-оповіданніпровипадокізжиття.

�5 Правилавживанняапострофа.

�6 Правилавживанняапострофа.

�7 Розвиток зв’язного мовлення.Особли-востіпобудовиопису.Художнійінауко-вийописи.

�8 Вимоваприголоснихзвуківіпозначен-няїхнаписьмі.

�9 Вимоваприголоснихзвуківіпозначен-няїхнаписьмі.

40 Розвиток зв’язного мовлення.Доклад-нийписьмовийпереказтексту-описупредмета.

41 Подвоєннябуквунаслідокзбігу.

42 Склад.Наголос.Фонетичнийрозбірслова.

4� Розвиток зв’язного мовлення.Роботанадвиправленнямпомилок,допущенихупереказі.

44 Написанняслівзненаголошеними[е],[и],щоперевіряютьсянаголосом.

45 Написанняслівзненаголошеними[е],[и],щонеперевіряютьсянаголосом.

46 Спрощеннявгрупахприголосних.

47 Контрольнетестування.

7

Номер



48 Контрольнийдиктант.Контрольнеау-діювання.

49 Аналізконтрольноїроботи.

50 чергуванняу-в, і-й,з-зі-із.

51 Розвиток зв’язного мовлення.Твір-описпредметазавласнимспостереженням.

52 Вимоваінаписанняслівізподовжени-мим’якимиприголосними.

5� Вимоваінаписанняслівізподовжени-мим’якимиприголосними.

54 Розвиток зв’язного мовлення.Роботанадпомилками,допущенимиутворі-описі.

55 Вживанням’якогознакайапострофаусловахіншомовногопоходження.Подвоєнібуквивсловахіншомовногопоходження.

56 Буквии-івсловахіншомовногопохо-дження.

57 Розвиток зв’язного мовлення.Твір-описпредметазакартиною.

58 Узагальненнязнань,уміньінавичокізфонетики,графіки,орфографіїтаорфо-епії.


ЛеКСиКОЛОгІЯ.ФРАЗеОЛОгІЯ.

60 Словниковийскладукраїнськоїмови.Власнеукраїнськійзапозиченіслова.

8

Номер



61 Загальновживаналексика.Діалектніслова.Професійніслова.

62 Застарілісловаіновіслова(неоло-гізми).

6� Розвиток зв’язного мовлення.Доклад-нийписьмовийтвір-опистварини.

64 Лексичнезначенняслова.

65 Однозначнійбагатозначніслова.

66 Розвиток зв’язного мовлення.Роботанадвиправленнямпомилок,допущенихупереказі.

67 Прямеіпереноснезначенняслова.

68 групислівзазначенням.Омоніми.

69 Розвиток зв’язного мовлення.Письмо-вийтвір-опистваринизавласнимспо-стереженням.

70 Синоніми

71 Антоніми

72 Розвиток зв’язного мовлення.Роботанадпомилками,допущенимиутворі-описі.

7� Фразеологізми,їхлексичнезначення.Вживанняфразеологізмівумовленні.

74 Фразеологізми,їхлексичнезначення.Вживанняфразеологізмівумовленні.

75 Узагальненняісистематизаціязнаньзлексикологіїтафразеології.

76 Контрольнийдиктант.Контрольнечи-таннямовчки.

9

Номер



77 Аналізконтрольноїроботи.

БУДОВАСЛОВА.СЛОВОТВІР.ОРФОгРАФІЯ

78 Основасловаізакінченнязміннихслів.Формисловаіспільнокореневіслова.

79 Значущічастинислова.

80 Значущічастинислова.Розбірслівзабудовою.

81 Розвиток зв’язного мовлення.Осо-бливостіпобудовироздуму.Докладнийуснийпереказтексту-роздуму.

82 Вимоваінаписанняпрефіксівз-,с-.

8� Вимоваінаписанняпрефіксівроз-, без-.

84 Вимоваіправописпрефіксівпре-, при-, прі-.

85 Розвиток зв’язного мовлення.Твір-роз-думнаосновівласногодосвіду.

86 Творенняслів.Основніспособислово-твору.

87 Творенняслів.Основніспособислово-твору.

88 чергуванняголосних[о]з[а],[е]з[и],[е]з[і]вкореняхдієслів.

89 Розвиток зв’язного мовлення.Роботанадвиправленнямпомилок,допущенихутворі-роздумі.

90 чергуванняо, езі,чергуванняізо, епісляж, ч, ш, щтаг, к, х.

91 чергуванняприголоснихукореняхслів.

10

Номер



92 Тестовізавдання«Будоваслова.Слово-твір.Орфографія».Аудіювання.

9� Зміниприголоснихпритворенніслів.

94 Зміниприголоснихпритворенніслів.Тренувальнівправи.

95—96

Розвиток зв’язного мовлення.Контр-ольнийдокладнийпереказтекстурозповідногохарактерузелементамироздуму.

97 Написанняскладнихіскладноскороче-нихслів.

98 Розвиток зв’язного мовлення.Роботанадпомилками,допущенимиупере-казі.

99 Узагальненняісистематизаціязнаньізтеми«Будоваслова,словотвір»,«Орфо-графія».


101 Повтореннявивченогоматеріалу.Трену-вальнівправи.

102 Повтореннявивченого.Тренувальнівправи.

11

встуП

уроК № 1

тема. Значеннямовив нашому житті. Місце і рольнашому житті. Місце і рольнашомужитті.Місцеі рольрольрольукраїнськоїмовив Українській державі.Українській державі.Українськійдержаві.

мета: подати учням відомості про значення мовив житті суспільства; зацікавити їх україн- житті суспільства; зацікавити їх україн-житті суспільства; зацікавити їх україн-ськоюмовою,показатимісцеі роль її в Ук-роль її в Ук-рольїїв Ук-Ук-Ук-раїнськійдержаві;виховуватив учнів пізна-учнів пізна-учнівпізна-вальний інтерес до української мови та по-глиблюватизнанняпронеї.

обладнання: підручник.

Хід уроку

I. огоЛошеННя теми та мети уроКу

II. мотивація НавчаННя шКоЛярів

III. сПрийНяття й �асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного мате� �асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного мате��асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного мате�ріаЛу

1. Слово вчителя.Відомий український письменникПанасМирний писав:

«Найбільше й найдорожче багатство кожного народу — це найдорожче багатство кожного народу — ценайдорожче багатство кожного народу—цейогомова.Отаживасхованкайогодуху,йогобагатаскарб-ниця,в яку народ складає і своє давнє життя, і свої споді-яку народ складає і своє давнє життя, і свої споді-якународскладає і своє давнє життя, і свої споді-своє давнє життя, і свої споді-своєдавнєжиття, і свої споді-свої споді-своїсподі-ванки, досвід, почування. Мова—така ж жива істота, які народ, що її витворив. І коли він кине свою мову, то це народ, що її витворив. І коли він кине свою мову, то ценарод,що її витворив. І коли він кине свою мову, то це коли він кине свою мову, то цеколи він кине своюмову, то цевжебудесмертьйогодуші.Смертьвсьоготого,чимвінвід-різняєтьсявідіншихнародів».

Давайтепоміркуємо:що б сталося з людьми, якби вониб сталося з людьми, якби вониб сталося з людьми, якби вонилюдьми, якби вонилюдьми,якбивонивтратилимову?Що б сталося з нами і з суспільством взага-б сталося з нами і з суспільством взага-бсталосяз нами і з суспільством взага-нами і з суспільством взага-намиі з суспільством взага-з суспільством взага-зсуспільствомвзага-лі?чиє якісь засоби спілкування, крім мови?якісь засоби спілкування, крім мови?якісьзасобиспілкування,кріммови?

12

2. Пояснення вчителя.Виконуючи якусь роботу, люди спілкуються один з од- од-од-

ним.І в цьому їм допомагає мова. З допомогою неї людинав цьому їм допомагає мова. З допомогою неї людинавцьомуїмдопомагаємова.З допомогою неї людинадопомогою неї людинадопомогоюнеїлюдиназдобуваєпотрібнізнання,довідуєтьсяпросучасней минуле,минуле,минуле,про подвиги народних героїв.У мові нація відображає всюмові нація відображає всюмові нація відображає всюсвоюісторію,свійбагатовіковийдосвід,здобуткикультури,духовнусамобутність.

Мова—основа культури нації, і відбирати її в наро- відбирати її в наро-відбирати її в наро- наро-наро-ду—значить відбирати в нього все минуле й сучасне, по- нього все минуле й сучасне, по-нього все минуле й сучасне, по- сучасне, по-сучасне, по-збавлятийогомайбутнього.

3. робота за підручником.З а в д а н н я: прочитатив підручнику матеріал вправи �підручнику матеріал вправи �підручникуматеріалвправи�(І,ІІ).

4. робота в зо�иті. зо�иті.зо�иті.З а в д а н н я: записати прислів’я, пояснити їх значен-ня.1) Книга вчить, як на світі жить.2) Мудрий ніхто не вродився, анавчився.�) Азбука — до мудрості дорога.4) Удар забувається, аслово пам’ятається.5) Письменний бачить поночі більше, як неписьменний

удень.

5. робота за підручником.Вправа4(І).

6. Слово вчителя.Отже,основноюфункцієюмовиє комунікативна (спілку-комунікативна (спілку-комунікативна(спілку-

вання).Протезначеннямовинеобмежуєтьсятількиспілку-ванням.Задопомогоюнеїформуютьсяй виражаються дум-виражаються дум-виражаютьсядум-ки(мислеоформлюючафункція);черезмовулюдинарозкри-ваєсвійінтелект(виражальна);задопомогоюмовилюдиви-ражаютьсвоїемоції(емоційна).

7. робота за підручником.Вправа6.

8. Слово вчителя.24 серпня 1991 року наша країна стала незалежною.

У статті 10 Конституції України стверджується: «Державноюстатті 10 Конституції України стверджується: «Державноюстатті10КонституціїУкраїнистверджується:«Державною

1�

мовоюв Україні є українська мова. Держава забезпечує все-Україні є українська мова. Держава забезпечує все-Україніє українська мова. Держава забезпечує все-українська мова. Держава забезпечує все-українськамова.Державазабезпечуєвсе-бічний розвиток і функціонування української мови в усіх функціонування української мови в усіхфункціонування української мови в усіх усіхусіхсферахсуспільногожиттянавсійтериторіїУкраїни».

IV. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу1. Бесіда з учнями. учнями.учнями.

1) Якурольвідіграємовав суспільстві?суспільстві?суспільстві?2) Якімовивививчаєтеу школі і якою є роль кожноїшколі і якою є роль кожноїшколі і якою є роль кожноїякою є роль кожноїякоює роль кожноїроль кожноїролькожної

з них у вашому житті?них у вашому житті?ниху вашому житті?вашому житті?вашомужитті?�) Якіфункціївиконуємова?

V. домашН� �авдаННяПідручник,§1,вправа8.

уроК № 2

тема. Розвиток зв’язногомовлення. Загальне уяв-лення про мовлення і спілкування. Види спілкування. Видиспілкування. Видимовленнєвоїдіяльності.

мета: пояснитиучнямрізницюміжмовоютамов-ленням,ознайомитиз видами мовлення; на-видами мовлення; на-видамимовлення;на-вчати мистецтву спілкування; виховувативвічливість, тактовність, повагу до співроз-мовників.

обладнання: підручник,ДитячаБіблія.

Хід уроку

I. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНівПеревіркадомашньоївправи.

II. огоЛошеННя теми та мети уроКу

III. мотивація НавчаННя шКоЛярів

14

IV. сПрийНяття й �асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного ма� �асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного ма��асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного ма�теріаЛу

1. Слово вчителя.Вавилонськавежа

Колись давно всі люди розмовляли однієюмовою. Вонижилинародючійземлі,будувалигарнідомівки.

Таякосьнадумалилюдизбудувативисоку,донебес,баш-ту,щобналякатисусідівтапрославитисебе.

За це і розгнівався на людей Бог. Зарозумілість та зу- розгнівався на людей Бог. Зарозумілість та зу-розгнівався на людей Бог. Зарозумілість та зу-хвальство можуть бути причинами багатьох неправеднихсправ.ТомуВсевишнійнехотів,щобтакімарнославнілюдижилискупчено.

Бог не знищив будівничих. Він зробив так, щоб людизабули свою єдину мову. Кожен із будівничих почав про-мовлятислова,яких іншінерозуміли.Такимчином,людине могли більше спілкуватися і допомагати одне одному. допомагати одне одному.допомагати одне одному.Будівництвоприпинилось.

Будівничірозійшлисяповсіхусюдахі поселилися в різ-поселилися в різ-поселилисяв різ-різ-різ-нихкраях.Намісцінедобудованоївежізгодомвиникломіс-тоВавилон.Цяназваозначає«змішання».

(З Дитячої Біблії.)

2. Запитання до учнів.1) ЯкимчиномБогпозбавивлюдейможливості спілку-

ваннязадопомогоюмови?2) Яквидумаєте,у чому відмінність між мовою і мов-чому відмінність між мовою і мов-чомувідмінністьміжмовою і мов-мов-мов-

ленням?�) Завдяки якій формі мовлення—усній чи писем-

ній—видізналисяпроподіїу місті Вавилон?місті Вавилон?містіВавилон?

3. Пояснення вчителя.Мова—цесистемазасобів(слів,словосполучень,речень,

текстів),задопомогоюякихлюдиспілкуються.Мовлення—цеспілкуваннязадопомогоюмови,мовних

засобів.Цемовав дії, застосована людиною для її життєвихдії, застосована людиною для її життєвихдії,застосованалюдиноюдляїїжиттєвихпотреб.

Мовленнєвадіяльністьіснуєв чотирьох видах:чотирьох видах:чотирьохвидах:– говоріння—людищоськомусьговорять;– слухання—когосьслухають;– читання—читаютьнаписанечинадрукованекимось;

15

– письмо—пишутьпрощоськомусь.Мовленняможебутиуснимі писемним.писемним.писемним.

4. робота за підручником.1) Вправа11.2) Опрацювання матеріалу про вимоги до мовлення

(вправа12).

5. Слово вчителя.Мовленняможебутидіалогічнимі монологічним.монологічним.монологічним.Діалог—розмовадвохосіб.Монолог—мовленняоднієїособи.Щобкращедонести інформаціюдоспіврозмовника,тре-

бавизначити:– щомихочемосказати (темай основна думка інфор-основна думка інфор-основнадумка інфор-

мації);– зякоюметоюмизвертаємосядоспіврозмовника;– докогомизвертаємося(адресатомможутьбутидрузі,

батьки,вчителі);– девідбуваєтьсяспілкування(укласі,вдома,навулиці).

6. робота за підручником.Вправа16(усно).

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу1. Слово вчителя.

Вумінніслухативиявляєтьсяповагалюдинидоспівроз-мовника,їївихованістьі культура. Людина, яка вміє слуха-культура. Людина, яка вміє слуха-культура.Людина,якавмієслуха-ти,кращерозумієіншогой швидше досягає мети спілкуван-швидше досягає мети спілкуван-швидшедосягаєметиспілкуван-ня. Якщо необхіднощось уточнити чи перепитати по ходурозмови,слідробитицетактовнотаввічливо.


VI. домашН� �авдаННяПідручник,§2,вправа20.

16

ПовтореННя вивчеНого у ПочатКових КЛасах ПочатКових КЛасахПочатКових КЛасах

уроК № 3

тема. частинимови.мета: пригадатиі поглибити відоме учням про са-поглибити відоме учням про са-поглибитивідомеучнямпроса-

мостійній службові частини мови; формува-службові частини мови; формува-службовічастинимови;формува-тивміннярозпізнаватиїху реченнях; розви-реченнях; розви-реченнях;розви-вати творчу уяву учнів; виховувати ввічли-вість,чемність.

обладнання: підручник,текстдиктанту.

Хід уроку



III. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів1. Перевірка дома�ньої вправи.

2. Бесіда з учнями. учнями.учнями.1) Які ви знаєте частини мови? (Навести приклад до

кожної.)2) На які групи поділяються всі частини мови? (Само-

стійні,службовіі вигук.)вигук.)вигук.)�) Якіз них належать до самостійних?них належать до самостійних?нихналежатьдосамостійних?4) Якіз них належать до службових?них належать до службових?нихналежатьдослужбових?


4. Фронтальне опитування і робота в зо�ита�. робота в зо�ита�.робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.— Які словесні вітання є в українській мові?Які словесні вітання є в українській мові?Якісловеснівітанняє в українській мові?в українській мові?в українській мові?українській мові?українськіймові?— Які вітання використовуєте ви в різних ситуаціях?Які вітання використовуєте ви в різних ситуаціях?Яківітаннявикористовуєтевив різних ситуаціях?різних ситуаціях?різнихситуаціях?

17

— Використовуючи текст вправи 21, наведіть прикладВикористовуючи текст вправи 21, наведіть прикладВикористовуючи текст вправи 21, наведіть прикладкожноїз частин мови.частин мови.частинмови.

— Зверніть увагу на слова в рамочках: як вони пишуться?Зверніть увагу на слова в рамочках: як вони пишуться?Звернітьувагунасловав рамочках: як вони пишуться?рамочках: як вони пишуться?рамочках:яквонипишуться?— До якої частини мови належать?До якої частини мови належать?Доякоїчастинимовиналежать?— З одним із цих слів, на вибір, складіть і запишіть ре-З одним із цих слів, на вибір, складіть і запишіть ре-Зоднимізцихслів,навибір,складітьі запишіть ре-запишіть ре-запишітьре-

чення.

5. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписати в три колонки: іменники, при- три колонки: іменники, при-три колонки: іменники, при-кметники,дієслова.

Був холодний осінній ранок. Визирнуло сонце з-за хмари-ни, скоса кинуло промінці на землю. Заглянув один із них у нірку до старої черепахи, розбудив її. Виповзла черепаха нірку до старої черепахи, розбудив її. Виповзла черепаханірку до старої черепахи, розбудив її. Виповзла черепаха на луг і неквапливо почала шукати собі снідання. А сніда- неквапливо почала шукати собі снідання. А сніда-неквапливо почала шукати собі снідання. А сніда- сніда-сніда-нок у неї дуже простий�� зелені листочки, стеблинки, смач- неї дуже простий�� зелені листочки, стеблинки, смач-неї дуже простий�� зелені листочки, стеблинки, смач-ні корінці. Довго й шукати не треба. шукати не треба.шукати не треба.

(О.Буцень.)

6. робота біля до�ки і в зо�ита�. в зо�ита�.в зо�ита�.З а в д а н н я: згрупувати подані слова за частинамимови.

Стрибати, високий, малювання, стрибки, високо, малю-вати, висота, читання, читанка, височіти, читати, пова-га, поважно, поважати.

7. робота за підручником.Вправи25,27.

8. Творчий диктант.З а в д а н н я: з поданих слів скласти речення-прислів’я, поданих слів скласти речення-прислів’я,поданих слів скласти речення-прислів’я,визначити,якоючастиноюмовиє кожне зі слів.кожне зі слів.кожнезіслів.

1) Не, кожух, чужий, гріє.2) До, язик, доведе, Києва.�) Пригоди, від, давні, шкоди, боронять.

IV. домашН� �авдаННяПідручник,§�,вправа29.

18

уроК № 4

тема. Розвиток зв’язного мовлення. Текст, йогоознаки.Докладнийуснийпереказтексту.

мета: датиучнямзагальнеуявленняпротекст,на-вчити визначати ознаки тексту, складатипростий план; навчати складати зв’язні ви-словлювання (перекази); розвивати пам’ять;виховуватимовленнєвукультуру.

обладнання: підручник,дидактичнийматеріал.

Хід уроку




IV. сПрийНяття й �асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного мате� �асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного мате��асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного мате�ріаЛу

1. робота з текстом. текстом.текстом.(Учительроздаєучнямаркушіз надрукованим текстом.)надрукованим текстом.)надрукованимтекстом.)З а в д а н н я: прочитати два тексти. В якому з них ре- якому з них ре-якому з них ре- них ре-них ре-чення зв’язані за змістом? Який із записів—текст,а який — простий набір речень?який — простий набір речень?який—простийнабірречень?

а) Справжня любов до своєї країни немислима без любові до своєї мови. (К.Паустовський.) Де не загинуло слово, там і справа ще не загинула.(О.герцен.) Мова — це історія народу, мова — це шлях цивілізації.(О.Купрін.)Людина, байдужа до своєї мови,— дикун.(К.Паустовський.)

б) Найперша інайголовніша ознака народу — це його мова. Могутність мови — це духовна могутність народу. Народ дає мові силу йкрасу. Він сам упіс-нях творить зразки неперевершеної поезії, айого таланти високо підносять рідне слово, вплітаю-чи у вінок своєї і світової культури найпишніші троянди.(М.Шумило.)

19

2. Слово вчителя.Текст—цевисловлюванняіззв’язанихзазмістомречень,

об’єднаних спільним змістом (темою) та основною думкою.Тема—цете,прощо(прокого)розповідаєтьсяв тексті.тексті.тексті.Основна думка тексту—цетеголовне,щохотівсказа-

тиавтор,у чому хотів переконати читачів, те, до чого він за-чому хотів переконати читачів, те, до чого він за-чомухотівпереконатичитачів,те,дочоговінза-кликає,чогонавчає.

У назві тексту, як правило, відбивається його тема абоосновнадумка.

Навідмінувідокремогоречення,якевисловлюєдумку,текстрозвиває її: кожненаступнереченнядодаєщосьноведо вже відомого.Послідовність речень у тексті підпорядко- тексті підпорядко-тексті підпорядко-ванарозкриттютеми.

Реченнязв’язуютьсяоднез одним за допомогою інтонаціїодним за допомогою інтонаціїоднимзадопомогоюінтонаціїтаіншихзасобівзв’язку.

3. робота за підручником.Вправа�1(усно).

4. робота біля до�ки і в зо�ита�. в зо�ита�.в зо�ита�.З а в д а н н я: подані речення записати в такій послідов- такій послідов-такій послідов-ності, щоб вони утворили текст. Визначити його темуй основну думку. Дібрати заголовок.основну думку. Дібрати заголовок.основнудумку.Дібратизаголовок.

Розсердилися ті та як накинулися на царя звірів! Нічого не допомогло! Так комарі провчили лева, щоб не хизувався силою і не зневажав менших за себе. Лев і хвостом махав, не зневажав менших за себе. Лев і хвостом махав,не зневажав менших за себе. Лев і хвостом махав, хвостом махав,хвостом махав, і лапами дригав, і зубами клацав. Одного разу лев почав смі- лапами дригав, і зубами клацав. Одного разу лев почав смі-лапами дригав, і зубами клацав. Одного разу лев почав смі- зубами клацав. Одного разу лев почав смі-зубами клацав. Одного разу лев почав смі-ятися з комарів, що вони малі й безсилі. �к почали його ку- комарів, що вони малі й безсилі. �к почали його ку-комарів, що вони малі й безсилі. �к почали його ку- безсилі. �к почали його ку-безсилі. �к почали його ку-сати. Довелося йому просити в комах пробачення. комах пробачення.комах пробачення.

(Знародноїказки.)

5. робота за підручником.З а в д а н н я: розглянутиматеріалпідручникапроте,якбудуєтьсятекст,с.17.

6. Слово вчителя.Тематекстурозкриваєтьсяпоступово,у мікротемах.мікротемах.мікротемах.Мікротема—частинаоднієїзагальноїтеми.Абзац—частинатексту,об’єднанамікротемою.План тексту складають для того, щоб виділити у зміс- зміс-зміс-

тінайважливіше,розкритипослідовністьвикладудумок.Запланомлегшепереказатитекст,написатитвір.

20

7. усний переказ тексту.З а в д а н н я: прослухатитекст,дібратизаголовок,визна-чититемутаосновнудумку,скластиплан.Усноперека-затитекст.

У лісі жив ведмідь, пихатий та грубий. Одного разу ле-жав він голодний, під дубом і дивився, як грається малень- дивився, як грається малень-дивився, як грається малень-ка білочка. Переборюючи голод, він заснув. А білочка необач- білочка необач-білочка необач-но стрибнула на гнилий сучок. Він відламався, і вона впала вона впалавона впала просто у ведмежі лапи. Ведмідь схопив здобич. Але білочка ведмежі лапи. Ведмідь схопив здобич. Але білочкаведмежі лапи. Ведмідь схопив здобич. Але білочка почала благати ведмедя, щоб той її відпустив. Говорила, що колись ведмедеві у пригоді стане. На це господар лісу засмі- пригоді стане. На це господар лісу засмі-пригоді стане. На це господар лісу засмі-явся і відкинув білочку геть. Вона весело пострибала знову відкинув білочку геть. Вона весело пострибала зновувідкинув білочку геть. Вона весело пострибала знову на дерево. Ведмідь почвалав по лісі. Аж бачить�� лежить м’я-со. Схопив його лапою, а петля затяглася. Ведмідь страшен- петля затяглася. Ведмідь страшен-петля затяглася. Ведмідь страшен-но заревів. Почула це білочка, швиденько пристрибала, пере-гризла петлю і звільнила ведмедя з полону. Отже, малень- звільнила ведмедя з полону. Отже, малень-звільнила ведмедя з полону. Отже, малень- полону. Отже, малень-полону. Отже, малень-ке, а може зробити діло важненьке. може зробити діло важненьке.може зробити діло важненьке.

(Знародноїказки.)

О р і є н т о в н и й п л а н1) голоднийведмідь.2) Необачністьбілочки.�) Насмішкагосподарялісу.4) Петлязатяглася.5) Допомогабілочки.

V. домашН� �авдаННяПідручник,§4,вправа�5.

уроК № 5

тема. Іменник.Прикметник.мета: повторитивідомеучнямпроіменникий при-при-при-

кметники;формувати вмінняшколярів роз-пізнавати ці частини мови у реченнях, ви- реченнях, ви-реченнях, ви-значатиїхграматичніознаки,правильнопи-сати відмінкові закінчення; виховувати лю-бовдоприроди.


21

Хід уроку




2. Перевірочна бесіда.— Щотакетекст?— Щотакетема?— Щотакеосновнадумка?— Зякихчастинскладаєтьсятекст?

3. усний переказ тексту.З а в д а н н я: докладно переказати текст, опрацьованийнаминуломууроці(дваучні).

4. робота з повторення вивченого матеріалу. повторення вивченого матеріалу.повторення вивченого матеріалу.Вправа�6.З а в д а н н я: виразнопрочитатитекст.

З а п и т а н н я д о у ч н і в— чому цей текст має таку назву?чому цей текст має таку назву?чомуцейтекстмаєтакуназву?— Як ставилися здавна до сонячних жучків?Як ставилися здавна до сонячних жучків?Якставилисяздавнадосонячнихжучків?— Яку користь приносять вони сільському господар-Яку користь приносять вони сільському господар-Яку користь приносять вони сільському господар-

ству?— чому їх чисельність зменшується?чому їх чисельність зменшується?чомуїхчисельністьзменшується?— чи можна називати цих жучків «барометром чисто-чи можна називати цих жучків «барометром чисто-чи можна називати цих жучків «барометром чисто-

го повітря»? Знайдіть у тексті слова на підтвердження ва- тексті слова на підтвердження ва-тексті слова на підтвердження ва-шоїдумки.

5. робота за підручником.Вправи�7,�9.

6. Гра «Склади слово».

З а в д а н н я I:скластизанаведенимзразкомізбуквод-ногоіменникаіншііменники.

Наприклад: Соловейко — соло, коло, колесо.Ластівка, пролісок, дзвіночки.

З а в д а н н я II:скластиновісловаз перших складів пер-перших складів пер-першихскладівпер-шогослова,других—другого,третіх—третього.

22

Вода, ворота, сторона — (ворона)Горіх, корона, горобець — (горобець)Хомут, голодний, відважний — (холодний)Вибіг, засолений, козацький — (високий)— Якими частинами мови є утворені слова?Якими частинами мови є утворені слова?Якимичастинамимовиє утворені слова?утворені слова?утвореніслова?

7. робота біля до�ки і в зо�ита�. в зо�ита�.в зо�ита�.З а в д а н н я: виписати із тексту вправи �6 три слово-сполучення іменник+прикметник.Визначитирід,число,відмінокприкметника.— чи мають ті самі рід, число і відмінок іменники?чи мають ті самі рід, число і відмінок іменники?чимаютьтісамірід,числоі відмінок іменники?відмінок іменники?відмінокіменники?— Про що це свідчить? (У словосполученні іменник+Про що це свідчить? (У словосполученні іменник+Про що це свідчить? (У словосполученні іменник+

прикметник обидва слова вживаються в одному й тому ж одному й тому жодному й тому ж тому жтому жроді,числі,відмінку.)

8. робота за підручником.Вправи44,46(письмово).

IV. домашН� �авдаННяПідручник,§5,вправа48.

уроК № 6

тема. Дієслово.Займенник.мета: повторити відомості про загальне значення

дієсловай займенника, їх морфологічні озна-займенника, їх морфологічні озна-займенника,їхморфологічніозна-ки й синтаксичну роль; формувати вміння синтаксичну роль; формувати вміннясинтаксичну роль; формувати вміннярозпізнаватиїху реченні, правильно писатиреченні, правильно писатиреченні,правильнописатинез дієсловами; прищеплювати учням любовдієсловами; прищеплювати учням любовдієсловами;прищеплюватиучнямлюбовдопраці.

обладнання: підручник, дидактичний матеріал (вправинадрукованінааркушах).

Хід уроку



2�



3. Бесіда з учнями. учнями.учнями.— Про яке ремесло розповідається в тексті вправи?Про яке ремесло розповідається в тексті вправи?Проякеремеслорозповідаєтьсяв тексті вправи?тексті вправи?текстівправи?— Як ставилися селяни до ковалів?Як ставилися селяни до ковалів?Якставилисяселянидоковалів?— Коли ковалі відзначали своє професійне свято?Коли ковалі відзначали своє професійне свято?Коликовалівідзначалисвоєпрофесійнесвято?

4. Повторення вивченого про дієслово і займенник. займенник.займенник.

П е р е в і р о ч н а б е с і д а.— Що означає дієслово, на які питання відповідає?Що означає дієслово, на які питання відповідає?Щоозначаєдієслово,наякіпитаннявідповідає?— Як пишетьсяЯк пишетьсяЯкпишетьсянез дієсловами?дієсловами?дієсловами?— Назвіть морфологічні ознаки дієслів (час, особа, число,Назвіть морфологічні ознаки дієслів (час, особа, число,Назвітьморфологічніознакидієслів(час,особа,число,

дієвідміна,ріду минулому часі).минулому часі).минуломучасі).

З а в д а н н я у ч н я м.1) Випишіть з тексту вправи 49 дієслова, визначіть їх тексту вправи 49 дієслова, визначіть їхтексту вправи 49 дієслова, визначіть їх

число,час,особу,рід(якщоє).2) Знайдіть у тексті дієслово з тексті дієслово зтексті дієслово зне, поясніть його напи-

сання.�) Визначіть дієвідміну дієслів шанували, навчили.

Прозмінюйтеїхзаособами,визначітьзакінчення.

С л о в н и к о в и й д и к т а н т.

Хвилюєшся, тримаєшся, боїться, хочеш, стрибаєш, про-кидається, тривожишся, думаєш, пишеш, сміється.

Р о б о т а б і л я д ош к и.З а в д а н н я: переписати речення, записані на дошці,розкриваючи дужки. Визначити синтаксичну роль діє-слова.

Поки (не)скінчить коваль роботи, (не)вийде він на по-клик солов’я. (В.Сосюра.)

Р о б о т а з а п і д р у ч н и к о м.Вправи52,55.

Б е с і д а і з а в д а н н я у ч н я м. з а в д а н н я у ч н я м.з а в д а н н я у ч н я м.— Які слова в тексті вправи 49 вживаються замість імен-Які слова в тексті вправи 49 вживаються замість імен-Якісловав тексті вправи 49 вживаються замість імен-тексті вправи 49 вживаються замість імен-текстівправи49вживаютьсязамістьімен-

ників?— Що таке займенник? Виписати з тексту займенники,Що таке займенник? Виписати з тексту займенники,Що таке займенник? Виписати з тексту займенники, тексту займенники,тексту займенники,

визначитиїхособуі відмінок.відмінок.відмінок.

24

Р о б о т а в з ош и т а х. з ош и т а х.з ош и т а х.З а в д а н н я: прочитатитекст,замінюючидієсловатаза-йменникипершоїособизайменникамитадієсловамидру-гоїособиоднини.(Учительроздаєучнямнадрукованийнааркушахтекст.)

� ще не знаю, ким буду, коли виросту. Може, перетина-тиму кораблем океани чи полечу на інші планети. Або на рідній землі вирощуватиму небувалі врожаї пшениці, сади-тиму квітучі сади. А може, приборкаю блискавку, змушу її може, приборкаю блискавку, змушу їїможе, приборкаю блискавку, змушу її служити людям. Або винайду ліки від найстрашнішої хворо-би. Чи створю таку машину, яка б замінила мамів на кух- б замінила мамів на кух-б замінила мамів на кух-нях. Ким буду, я ще не знаю. Але, коли виросту, буду працю- ще не знаю. Але, коли виросту, буду працю-ще не знаю. Але, коли виросту, буду працю-вати, щоб приносити користь людям.

(ЗаЛ.гордєєвою.)

IV. домашН� �авдаННяПідручник,вправа56.

уроК № 7

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Стилімовлен-ня.

мета: дати учням загальне уявлення про стилімовлення, сферу вживання кожного з них; них;них;навчитивизначатистилімовлення,знаходи-тистилістичніпомилки;прищеплюватилю-бовдоптахів,дотварин.


Хід уроку




25


1. Слово вчителя.Відповідно до ситуації спілкування—залежно від того

з ким, де і з якою метою ми спілкуємось, розрізняють п’ятьким, де і з якою метою ми спілкуємось, розрізняють п’ятьким,деі з якою метою ми спілкуємось, розрізняють п’ятьз якою метою ми спілкуємось, розрізняють п’ятьзякоюметоюмиспілкуємось,розрізняютьп’ятьстилівмовлення(учнізаписуютьу зошитах):зошитах):зошитах):

– розмовний; розмовний;розмовний;– науковий; науковий;науковий;– художній; художній;художній;– офіційно-діловий; офіційно-діловий;офіційно-діловий;– публіцистичний. публіцистичний.публіцистичний.Коженізнихмаєсвоїособливості:своєрідніслова,слово-

сполучення,структуруречень.Стилівивчаєстилістика.Щобвизначитистильмовлення,требавідповістинатакі

запитання:– про що людина говорить? про що людина говорить?прощолюдинаговорить?– для чого? для чого?длячого?– кому говорить? кому говорить?комуговорить?– як говорить? як говорить?якговорить?– де це відбувається? де це відбувається?децевідбувається?


З а п и т а н н я і з а в д а н н я у ч н я м з а в д а н н я у ч н я мз а в д а н н я у ч н я м— До якого з перелічених стилів мовлення належить текст?До якого з перелічених стилів мовлення належить текст?Доякогоз перелічених стилів мовлення належить текст?перелічених стилів мовлення належить текст?переліченихстилівмовленняналежитьтекст?— чому ви так вважаєте?чому ви так вважаєте?чомувитаквважаєте?— Доберіть заголовок.Доберіть заголовок.Доберітьзаголовок.

В и с н о в о к в ч и т е л я: Отже,цейтекст—прикладроз-мовногостилю.

3. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я: дібратидонаведенихслівсинонімічні сло-ва,характернідлярозмовногостилю:

поїсти — (перекусити)просити — (канючити, клянчити)покарання — (наганяй)іти — (шкандибати).


26

5. Бесіда з учнями. учнями.учнями.— Яка мета цього тексту — передати наукову інформа-Яка мета цього тексту — передати наукову інформа-Яка мета цього тексту—передати наукову інформа-

ціючивплинутинапочуттяй емоції читача?емоції читача?емоціїчитача?— До якого стилю мовлення належить текст?До якого стилю мовлення належить текст?Доякогостилюмовленняналежитьтекст?— чи відбиває заголовок стильову належність тексту?чи відбиває заголовок стильову належність тексту?чивідбиваєзаголовокстильовуналежністьтексту?

6. Порівняльна робота.З а в д а н н я: прочитатитекствправи61,визначитийоготему.

З а п и т а н н я д о у ч н і в— Що об’єднує тексти про горихвістку?Що об’єднує тексти про горихвістку?Щооб’єднуєтекстипрогорихвістку?— чим відрізняються ці тексти?чим відрізняються ці тексти?чимвідрізняютьсяцітексти?В и с н о в о к в ч и т е л я:метадругоготексту—вплинути

напочуттяй емоції читача за допомогою образних засобів.емоції читача за допомогою образних засобів.емоціїчитачазадопомогоюобразнихзасобів.Упершомужтекстізадопомогоюнауковихтермінівточ-

ноописаноособливостібудовитілаі забарвлення птаха.забарвлення птаха.забарвленняптаха.

7. робота за підручником.1) Розгляданнятаблиці(вправа62).2) Письмовевиконаннявправи6�.

8. робота біля до�ки.З а в д а н н я: визначити, які слова в реченнях порушу- реченнях порушу-реченнях порушу-ютьстиль.Пояснити,чому.а) Підмет — це найголовніший член кожного речення.б) Кришталеві краплини роси виблискували на листі

зелених насаджень.в) Оксанко, позич, будь ласка, олівець, бо мій чомусь не

функціонує.

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу1. Запитання до учнів.

— Скільки існує стилів мовлення? Назвіть їх.Скільки існує стилів мовлення? Назвіть їх.Скількиіснуєстилівмовлення?Назвітьїх.— Який розділ мовознавства вивчає стилі мовлення?Який розділ мовознавства вивчає стилі мовлення?Якийрозділмовознавствавивчаєстилімовлення?

2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: визначити, які з наведених слів та ви- наведених слів та ви-наведених слів та ви-разів уживаються в розмовному, які — у науковому, розмовному, які — у науковому,розмовному, які—у науковому, науковому,науковому,а які — в художньому стилі?які — в художньому стилі?які—в художньому стилі?художньому стилі?художньомустилі?

Стоїть у знахідному відмінку знахідному відмінкузнахідному відмінку; ой лишенько; стоїть гора високая, попід горою гай; підмет — головний член речення; значить так; чарівниця-осінь.

27

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§7,вправа64(письмово).

уроК № 8

тема. Прислівник.Сполучник.Прийменник.мета: повторити вивчене про прислівник, сполуч-

ник,прийменник;формувативміннярозпіз-наватицічастинимовиу тексті, правильнотексті, правильнотексті,правильноїхписати;розвиватитворчіздібностішколя-рів;прищеплюватилюбовдоприроди.

обладнання: підручник,картки.

Хід уроку




2. Бесіда з учнями. учнями.учнями.— Які стилі мовлення ви знаєте?Які стилі мовлення ви знаєте?Якістилімовленнявизнаєте?— В яких сферах діяльності людини вони вживаються?В яких сферах діяльності людини вони вживаються?Вякихсферахдіяльностілюдинивонивживаються?— Назвіть розділ мовознавства, що вивчає стилі мов-Назвіть розділ мовознавства, що вивчає стилі мов-Назвіть розділ мовознавства, що вивчає стилі мов-

лення?


З а в д а н н я і з а п и т а н н я д о у ч н і в з а п и т а н н я д о у ч н і вз а п и т а н н я д о у ч н і в— Прочитати текст.Прочитати текст.Прочитатитекст.— чи вдалим є заголовок тексту, чому?чи вдалим є заголовок тексту, чому?чивдалимє заголовок тексту, чому?заголовок тексту, чому?заголовоктексту,чому?— Придумати інший заголовок;Придумати інший заголовок;Придуматиіншийзаголовок;— До якої частини мови належать виділені слова, на якіДо якої частини мови належать виділені слова, на якіДоякоїчастинимовиналежатьвиділеніслова,наякі

питаннявонивідповідають?— чи змінюються вони за відмінками?чи змінюються вони за відмінками?чизмінюютьсявонизавідмінками?— Навести приклади прислівників.Навести приклади прислівників.Навестиприкладиприслівників.

28

4. робота біля до�ки і в зо�ита�. в зо�ита�.в зо�ита�.З а в д а н н я: доподанихслівпідібратислова,протилеж-нізазначенням.Пояснитиїхправопис.

Удень, взимку, вправо, увечері, догори.

5. робота за підручником.Вправа66(письмово).З а в д а н н я: визначитисинтаксичнурольприслівників.

6. Творча робота.З а в д а н н я: скласти речення зі словами: догори і до гори;убікіу бік;напам’ятьіна пам’ять.

7. робота за підручником.Вправа65.З а в д а н н я: з двох перших абзаців тексту вправи 65 ви-двох перших абзаців тексту вправи 65 ви-двохпершихабзацівтекстувправи65ви-писати словосполучення, в яких слова пов’язуються за яких слова пов’язуються заяких слова пов’язуються задопомогоюприйменників.Якарольприйменниківу сло-сло-сло-восполученні?

8. робота за картками.З а в д а н н я: переписатиречення,розкриваючидужки.

(У)полі береза, (у)полі кудрява, (на)тій березі зозуля ку-вала. Кожний може влаштувати (в)себе (на)подвір’ї (біля) вікна їдальню (для)голодуючих пташок. Потурбуйтесь (про-)пташок зимою, і вони вам віддячать тим, що збережуть вони вам віддячать тим, що збережутьвони вам віддячать тим, що збережуть багато плодів (від)шкідливих комах.

9. робота за підручником.Вправи71,65.З а в д а н н я: в перших двох абзацах тексту вправи 65 перших двох абзацах тексту вправи 65перших двох абзацах тексту вправи 65знайтисполучники,пояснити,длячоговонивживаються.

10. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я: переписати речення, записані на дошці,розкриваючидужки.Пояснитивживаннячиневживаннякомипередсполучниками.

Вітру (на)морі не було, але клекотав сильний прибій. (М.Трублаїні.) Дощ і сніг снігсніг (на)небі не зогниють, а (на)зем-лю прийдуть. (Народнатворчість.) (У)ночі хоч як тріщить, а (в)день проти сонечка плющить. (Народнатворчість.)


29

уроК № 9

тема. Контрольнийдиктант.мета: перевірити рівень сформованості мовних

умінь та орфографічних навичок школя-рів;виховуватив учнів наполегливість у на-учнів наполегливість у на-учнівнаполегливістьу на-на-на-вчанні.

обладнання: текстдиктанту.

Хід уроку



III. НаПисаННя диКтаНту

І в а р і а н т

ОсіньПрийшлаосінь.У зелені коси беріз вплелися золотисті зелені коси беріз вплелися золотистізеленікосиберіз вплелися золотисті

стрічки.Різнобарвнимивогнямигорятьосики,дикігруші.червоніютькитиціягіднагоробинах.Налісовійліщинідо-зрілигоріхи.Важкіжолудіпадаютьз дубів. Лісовим меш-дубів. Лісовим меш-дубів.Лісовиммеш-канцямнаставчасзаготовлятиназимухарчі.Лісовімишінаповнюютьсвоїніркинасіннямкленів,жолудями,горіха-ми.Моторнібілочкиховаютьпідмоху дупла дерев горіхидупла дерев горіхидупладеревгоріхий жолуді, збирають і сушать на гілках гриби.жолуді, збирають і сушать на гілках гриби.жолуді,збираютьі сушать на гілках гриби.сушать на гілках гриби.сушатьнагілкахгриби.

Білки, сойки заносять жолуді, горіхи далеко від пло-доносних дерев. частину своїх запасів вони не знаходять.А наступної весни за сотні метрів виростуть молоденькі дуб-наступної весни за сотні метрів виростуть молоденькі дуб-наступноївеснизасотніметріввиростутьмолоденькідуб-кичикедри.

(90сл.) (В. Пархоменко.)

І І в а р і а н т

ОсіньДрібні осінні дощики зовсім не схожі на літні грози.

Вони йдуть безперестанку. Земля вже не просихає скоро.Вітер дме постійно, далеко розносить насіння дерев і трав. трав.трав.

Листянадеревахпочинаєжовтітищенаприкінцісерпня.У вересні ви помічаєте, як на ще зеленій березі з’являютьсявересні ви помічаєте, як на ще зеленій березі з’являютьсявереснівипомічаєте,якнащезеленійберезіз’являютьсяз’являються

зовсімжовті, золотисті гілочки.Першоюрозвинулася бере-за. Вона ж першою починає жовтіти. З кожним днем все кожним днем всекожним днем всебільшестаєжовтоголистя.Незабаромі тремтлива осика сто-тремтлива осика сто-тремтливаосикасто-їтьусячервона,золотава,алепоривчастийосіннійвітерзри-ваєй це останнє вбрання. Він крутить в повітрі легким лис-це останнє вбрання. Він крутить в повітрі легким лис-цеостаннєвбрання.Вінкрутитьв повітрі легким лис-повітрі легким лис-повітрілегкимлис-тям,устеляєниммокруземлю.

(90сл.) (За К. Ушинським.)

IV. домашН� �авдаННяСкластий записати три речення зі сполучниками.записати три речення зі сполучниками.записатитриреченнязісполучниками.

�0

�1

сиНтаКсис. ПуНКтуація

уроК № 10

тема. Словосполучення.мета: ознайомитиучнівз поняттям про словосполу-поняттям про словосполу-поняттямпрословосполу-

чення; навчити їх виділяти словосполученнясередіншихпоєднаньслів;виховуватив шко-шко-шко-лярівувагу;прищеплюватилюбовдомови.


Хід уроку




1. Пояснення вчителя.Синтаксис (грецьк.зв’язок,побудова,з’єднання)—роз-

ділмовознавства,якийвивчаєсловосполученнятаречення.Пунктуація (лат. пунктум—крапка)—розділ мово-

знавства,якийвивчаєправилавживаннярозділовихзнаків.(Учніроблятьзаписив зошитах.)зошитах.)зошитах.)У синтаксисі української та російської мов дуже багато

подібного.Однаковітипизв’язкусліві порядок слів у речен-порядок слів у речен-порядоксліву речен-речен-речен-ні,структурапростихі складних речень, правила вживанняскладних речень, правила вживанняскладнихречень,правилавживаннярозділовихзнаків.

2. Пояснення нового матеріалу.(Використовуєтьсятаблицяпідручника,с.�1.)

3. Слово вчителя.Словосполучення—це два (чи більше) слів, пов’язаних

міжсобоюграматичноабозазмістом,однез яких головне,яких головне,якихголовне,а інші — залежні.інші — залежні.інші—залежні.

�2

Зв’язок у словосполученні підрядний. Словосполучення словосполученні підрядний. Словосполученнясловосполученні підрядний. Словосполученнявідрізняєтьсявідсловатим,щоточніше,конкретнішенази-ваєпредмети,дію,чиознаку.

4. робота біля до�ки.З а в д а н н я: зробитирозбірсловосполучень.Калиновий кущ, зустрітися здрузями.

5. робота за підручником.Вправа7�(ІІч.).З а в д а н н я: виписатисловосполучення,визначитиголов-неслово,поставитизапитаннядозалежного.

6. робота біля до�ки і в зо�ита�. в зо�ита�.в зо�ита�.З а в д а н н я: утворити з поданих слів словосполучення, поданих слів словосполучення,поданих слів словосполучення,визначитиголовній залежні слова.залежні слова.залежніслова.

(Батьківський) земля; не знати (втома); прочитати в (підручник); на (шкільна) парті; під (розкішна) вербою; не побачити (помилка); (цікавий) книга; турбуватись про (батьки).

7. Пояснення вчителя.Неє словосполученнями:словосполученнями:словосполученнями:

а) підметі присудок:присудок:присудок: птахи полетіли;б) іменник(займенник)з прийменником:прийменником:прийменником:у книзі;в) одноріднічлениречення:дерева й кущі.


9. Творча робота.З а в д а н н я: скластиз поданих слів прислів’я. Визначитиподаних слів прислів’я. Визначитиподанихслівприслів’я.Визначитив кожному реченні словосполучення.кожному реченні словосполучення.кожномуреченнісловосполучення.Грому, від, не, і, воді, в, сховаєшся.Найменша, і, зрадить, вогонь, іскорка, найбільший.Малих, море, з, крапель, робиться.

10. Слово вчителя.Взалежностівідтого,якоючастиноюмовиє головне сло-головне сло-головнесло-

во,словосполученняподіляютьсянап’ятьтипів:іменникові,дієслівні,прикметникові,прислівникові,займенникові.

11. робота за підручником.Вправа77(письмово).

��

IV. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛуЗ а в д а н н я: скластиреченняз поданими словосполучен-поданими словосполучен-поданимисловосполучен-нями,якщоможливо,об’єднатиїхзазмістом.

Червона калина, білий цвіт, зелений луг.


уроК № 11

тема. Розвиток зв’язного мовлення. Типи мов-лення.

мета: датиучнямзагальнеуявленняпротипимов-лення;навчитиїхвизначатитипимовлення,самим складати висловлювання різних ти-пів;поліпшуватимовленнєвукультуру;при-щеплюватилюбовдоприроди.


Хід уроку

I. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів1. Перевірка дома�ньої вправи.

2. Запитання і завдання учням. завдання учням.завдання учням.— Що таке синтаксис?Що таке синтаксис?Щотакесинтаксис?— Що таке пунктуація?Що таке пунктуація?Щотакепунктуація?— Що називається словосполученням?Що називається словосполученням?Щоназиваєтьсясловосполученням?— На які типи поділяються словосполучення?На які типи поділяються словосполучення?Наякітипиподіляютьсясловосполучення?— Зробити розбір словосполученняЗробити розбір словосполученняЗробитирозбірсловосполученнябагряне листя, запи-

сатив зошиті.зошиті.зошиті.



�4


1. Слово вчителя.Уявіть,щонаступногодняпіслязустрічіз НЛО ви при-НЛО ви при-НЛОвипри-

йшлидошколий однокласники почали розпитувати вас прооднокласники почали розпитувати вас прооднокласникипочалирозпитувативаспроцедиво.Навасградомпосипалисьзапитання:

— Ти бачив інопланетян? А які вони?Ти бачив інопланетян? А які вони?Тибачивінопланетян?А які вони?які вони?яківони?— Що вони робили?Що вони робили?Щовониробили?— чому ж вони прилітали на Землю?чому ж вони прилітали на Землю?чомужвониприліталинаЗемлю?І ви описували їх, розповідали, що відбулося на місці

приземлення, висловлювали свої припущення, навіщо вониприлітали.

Кожногоразу,залежновідмети,змістуй побудови, у васпобудови, у васпобудови,у васвасвасвиходили інші висловлювання—опис, розповідь, роздум.Цетритипимовлення.

2. робота за підручником.Вправа84.З а в д а н н я: прочитати три тексти. Яке з трьох запи- трьох запи-трьох запи-тань:який?що відбулося?чому?—можнапоставити докожногоз текстів? До якого типу і стилю мовлення вонитекстів? До якого типу і стилю мовлення вонитекстів?Доякоготипуі стилю мовлення вонистилю мовлення вонистилюмовленнявониналежать?

3. Бесіда з учнями за табли�е�� підручника «Типи мовлення». учнями за табли�е�� підручника «Типи мовлення».учнями за табли�е�� підручника «Типи мовлення».Вправа85.

4. робота за підручником.Вправа8�.

5. Слово вчителя.Давайтезновуповернемосьдоінопланетян,проякихзга-

дували на початку уроку. Який тип мовлення ви оберете,щоброзповіститоваришевіпроте:

— Який вигляд має НЛО?Який вигляд має НЛО?ЯкийвиглядмаєНЛО?— чому НЛО прилітав?чому НЛО прилітав?чомуНЛОприлітав?— Як це відбулося?Як це відбулося?Якцевідбулося?Складітьусневисловлюваннянаоднуз даних тем.даних тем.данихтем.

6. робота в пара�. пара�.пара�.Вправа88.З а в д а н н я: розігратиодиніздіалогівзаподанимпочат-ком.Якийтипмовленнявиоберете.

�5

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу1. Бесіда з учнями. учнями.учнями.

— Які існують типи мовлення?Які існують типи мовлення?Якііснуютьтипимовлення?— Які стилі можуть використовуватися в описових тек-Які стилі можуть використовуватися в описових тек-Які стиліможуть використовуватися в описових тек- описових тек-описових тек-

стах?— Якими є особливості текстів-роздумів?Якими є особливості текстів-роздумів?Якимиє особливості текстів-роздумів?особливості текстів-роздумів?особливостітекстів-роздумів?— Які стилі застосовуються в розповідних текстах?Які стилі застосовуються в розповідних текстах?Якістилізастосовуютьсяв розповідних текстах?розповідних текстах?розповіднихтекстах?

2. Прослу�овування тексту.З а в д а н н я: визначититипмовлення.1) Споконвіку любили українці калину. У неї гарний білий

цвіт, пахучий, рясний. А ще більше милують око ягоди калини. Стоїть ото кущ, рум’яний увесь, аж горить.

2) Чому так цінували калину в народі? Тому що вона є гарним лікувальним засобом від простуди, уособлен-ням краси рідної землі.

�) Калина не боїться, як її кетяги ламають. Вона ще буйніше тоді росте. І ніякі вітри її не подолають. Про червону калину люди склали багато пісень.

(ЗаД.чередниченком.)


уроК № 12

тема. Речення.мета: ознайомитиучнівз видами речень за метоювидами речень за метоювидамиреченьзаметою

висловлювання; навчити їх правильно буду-вати і доречно використовувати питальні, доречно використовувати питальні,доречно використовувати питальні,спонукальнітаокличніречення;виховуватив учнів любов до природи.учнів любов до природи.учнівлюбовдоприроди.


Хід уроку


�6





2. Бесіда за текстом вправи.1) Назвітьгрупислів,словосполучень,речень.2) чи достатньо для спілкування вживатилише окремі

слова,словосполучення?�) Задопомогоючогомиспілкуємось?

3. робота з табли�е�� «ознаки речень і словосполучень». табли�е�� «ознаки речень і словосполучень».табли�е�� «ознаки речень і словосполучень». словосполучень».словосполучень».Вправа91.

4. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записати речення, підкреслити граматич-нуоснову.Золота берізка опустила свої віти іжуриться. (О.Ко-Ко-Ко-

пиленко.)Високо вгорі дзвінко курличуть журавлі. (О.Копи-

ленко.)


З а в д а н н я у ч н я м— Знайти в тексті речення, в яких автор розповідає,Знайти в тексті речення, в яких автор розповідає, тексті речення, в яких автор розповідає,тексті речення, в яких автор розповідає, яких автор розповідає,яких автор розповідає,

описує явище (такі речення називають розповідни-ми);

— знайти в тексті речення, в яких автор запитує (такі знайти в тексті речення, в яких автор запитує (такізнайти в тексті речення, в яких автор запитує (такі тексті речення, в яких автор запитує (такітексті речення, в яких автор запитує (такі яких автор запитує (такіяких автор запитує (такіречення називаються питальними, в кінці речення кінці реченнякінці реченняставитьсязнакпитання);

— знайти в тексті речення, в яких автор спонукає до дії, знайти в тексті речення, в яких автор спонукає до дії,знайтив тексті речення, в яких автор спонукає до дії,тексті речення, в яких автор спонукає до дії,текстіречення,в яких автор спонукає до дії,яких автор спонукає до дії,якихавторспонукаєдодії,тобтовисловлюєнаказ,пораду,прохання(такіречен-няназиваютьсяспонукальними);

— знайти речення, які вимовляються з підсиленою, на- знайти речення, які вимовляються з підсиленою, на-знайтиречення,які вимовляються з підсиленою, на-підсиленою, на-підсиленою,на-пруженоюінтонацією,щовказуєнавиявленнясиль-ного почуття (такі речення називаються окличними,в кінці речення ставиться знак оклику).кінці речення ставиться знак оклику).кінціреченняставитьсязнакоклику).

�7

Вправа96.З а в д а н н я: переписати, поставити розділові знакив кінці речень. Визначити види речень за метою вислов-кінці речень. Визначити види речень за метою вислов-кінціречень.Визначитивидиреченьзаметоювислов-лювання.

6. Самостійна творча робота.З а в д а н н я: самостійно скласти розповідне, питальне,спонукальне, окличне речення.Якщоможливо, об’єдна-тиїху зв’язний текст. Тема: «Осінь у місті».зв’язний текст. Тема: «Осінь у місті».зв’язнийтекст.Тема:«Осіньу місті».місті».місті».

7. Слово вчителя.На уроках ви вчитеся створювати усні та письмові ви-

словлювання. У них можуть траплятися помилки, зокрема них можуть траплятися помилки, зокреманих можуть траплятися помилки, зокремау творенні слів, побудові словосполучень, речень. Такі помил-творенні слів, побудові словосполучень, речень. Такі помил-творенніслів,побудовісловосполучень,речень.Такіпомил-киназиваютьсяграматичнимиі позначаються літероюпозначаються літероюпозначаютьсялітероюГ.


9. робота біля до�ки.З а в д а н н я : переписатитекст,визначаючимежіреченьі розставляючи розділові знаки. Визначити вид кожно- розставляючи розділові знаки. Визначити вид кожно-розставляючи розділові знаки. Визначити вид кожно-гореченнязаметоювисловлювання.Вказатиокличніре-чення.

Рідний край дорога серцю земля батьків і прадідів наших прадідів нашихпрадідів наших оспівані в піснях народних безмежні степи зелені ліси й доли піснях народних безмежні степи зелені ліси й долипіснях народних безмежні степи зелені ліси й доли долидоли високі блакитні небеса хіба є що на світі краще за це миле що на світі краще за це милещо на світі краще за це миле серцю дозвілля хіба є що на світі дорожче за Вітчизну що на світі дорожче за Вітчизнущо на світі дорожче за Вітчизну

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу колективна робота.

З а в д а н н я: визначитивидиреченьзаметоювисловлю-вання.Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?Нехай цвіте життя, як білий сад!Багряний клен стоїть на узліссі і ніби сумує, що надій-

шов жовтень.А у тім просторім світі добра научайтесь, рідної своєї

мови й пісні не цурайтесь!Ви знаєте, як сплять старі гаї?

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§11,вправа10�.

�8

уроК № 13

тема. Порядоксліву реченні.реченні.реченні.мета: навчити учнів розрізняти «нове» і «відоме» «відоме»«відоме»

в реченні, правильно об’єднувати речення реченні, правильно об’єднувати реченняреченні, правильно об’єднувати реченняв текст; прищеплювати любов до навколиш-текст; прищеплювати любов до навколиш-текст;прищеплюватилюбовдонавколиш-ньогосвітуі вчити оберігати його.вчити оберігати його.вчитиоберігатийого.


Хід уроку


2. Бесіда з учнями. учнями.учнями.— Які ви знаєте речення за метою висловлювання?Які ви знаєте речення за метою висловлювання?Яківизнаєтереченнязаметоювисловлювання?— Які речення називаються розповідними?Які речення називаються розповідними?Якіреченняназиваютьсярозповідними?— Які речення називаються питальними?Які речення називаються питальними?Якіреченняназиваютьсяпитальними?— Які речення називаються спонукальними?Які речення називаються спонукальними?Якіреченняназиваютьсяспонукальними?— Наведіть приклад кожного з речень.Наведіть приклад кожного з речень.Наведітьприкладкожногоз речень.речень.речень.




1. робота за підручником з елементами бесіди. елементами бесіди.елементами бесіди.Вправа104.З а в д а н н я і з а п и т а н н я з а п и т а н н яз а п и т а н н яПрочитати текст, визначитийого тему. З чим автор по- чим автор по-чим авторпо-

рівнюєсвіт,у якому ми живемо? Як треба ставитися до на-якому ми живемо? Як треба ставитися до на-якомумиживемо?Яктребаставитисядона-вколишньогосередовища?

Перечитатипершийабзац.З’ясувати,наякісловав ре-ре-ре-ченняхпадаєлогічнийнаголос.В якій частині речення вониякій частині речення вониякійчастиніреченнявонистоять?

2. Слово вчителя.У кожному реченні є найважливіше слово, на якому ми найважливіше слово, на якому минайважливіше слово, на якому ми

зосереджуємо увагу, тобто на нього падає логічний наголос.В усному мовленні ми виділяємо це слово інтонацією. У пись-усному мовленні ми виділяємо це слово інтонацією. У пись-усномумовленнімивиділяємоцесловоінтонацією.У пись-пись-пись-мовомутекстівоно,якправило,знаходитьсяв кінці речення.кінці речення.кінціречення.

�9

В и к о н а н н я в п р а в и.Вправа105(усно).У писемному повідомленні найважливіша інформація

є «новим» —«новим» —«новим»—Н і завжди розміщується в реченні після «ві- завжди розміщується в реченні після «ві-завждирозміщується в реченні після «ві- реченні після «ві-реченніпісля«ві-домого»—В.

3. робота за підручником.Вправи106(усно),107,108(письмово).

4. робота біля до�ки.З а в д а н н я: продовжититекст,виділитив кожному ре-кожному ре-кожномуре-ченні«нове»і «відоме».«відоме».«відоме».

В золоті осінні дні зібрались відлітати журавлі. По-кружляли вони над рікою і полинули в далекі теплі краї� полинули в далекі теплі краї�полинули в далекі теплі краї� далекі теплі краї�далекі теплі краї�

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу1. робота за підручником.

Вправи112(усно),114(письмово).

2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: виправити допущені помилки. Записатитекстправильно.

Людина і природа невіддільні одне до одного, тісно вза- природа невіддільні одне до одного, тісно вза-природа невіддільні одне до одного, тісно вза-ємопов’язані. Природа — частина природи. Тому її потрібно берегти і примножувати. примножувати.примножувати.


уроК № 14

тема. головнічлениречення.мета: поглибити знання учнів про головні члени

речення; навчити визначати головні члениу реченні, розрізняти види присудків; розви-реченні, розрізняти види присудків; розви-реченні,розрізнятивидиприсудків;розви-вати усне й писемне мовлення; виховувати писемне мовлення; виховуватиписемне мовлення; виховуватинаполегливістьу навчанні.навчанні.навчанні.

обладнання: підручник,текстлінгвістичноїказки.

40

Хід уроку





1. робота біля до�ки.З а в д а н н я: визначитив поданих реченнях головні члени.поданих реченнях головні члени.поданихреченняхголовнічлени.

Веселе сонечко ховалось у веселих хмарах весняних. веселих хмарах весняних.веселих хмарах весняних. Виблискує проти сонця озеро. Шумить ліс і сперечається сперечаєтьсясперечається з дужим вітром. дужим вітром.дужим вітром.

2. Бесіда на повторення.— Що таке підмет?Що таке підмет?Щотакепідмет?— Якими частинами мови він може бути виражений?Якими частинами мови він може бути виражений?Якимичастинамимовивінможебутивиражений?— Що таке присудок?Що таке присудок?Щотакеприсудок?— Якою частиною мови він виражається?Якою частиною мови він виражається?Якоючастиноюмовивінвиражається?

3. Слово вчителя.Єтривидиприсудків:простийдієслівний,складенийдіє-

слівний,складенийіменний.Давайтезаразвизначимограма-тичнуосновуі види присудків у реченнях, записаних на дош-види присудків у реченнях, записаних на дош-видиприсудківу реченнях, записаних на дош-реченнях, записаних на дош-реченнях,записанихнадош-ці.

Осінь одаряє сотнями дарів.(Пр.дієсл.).Хлопчик почав придивлятися до старого дерева. (Скл.

дієсл.).Шкільний сад був великий.(Скл.ім.)

4. робота за підручником.Вправа121(ІІ)(письмово).

5. Творча робота.З а в д а н н я: придумати речення з простим дієслівним, простим дієслівним,простим дієслівним,складенимдієслівнимі складеним іменним присудками.складеним іменним присудками.складениміменнимприсудками.

6. Лінгвістична казка.(читаєвчитель.)ПосварилисьякосьПідметізПрисудком.

41

— Ти одягаєш часто мою маску,— сказав Підмет,— а меніТи одягаєш часто мою маску,— сказав Підмет,— а меніТиодягаєшчастомоюмаску,—сказавПідмет,—а меніменіменіценеподобається.

Присудокобразився:— Звідки ти взяв? Коли це буває?Звідки ти взяв? Коли це буває?Звідкитивзяв?Колицебуває?— Коли і ти іменник, і я іменник. Спробуй розібратися,Коли і ти іменник, і я іменник. Спробуй розібратися,Колиі ти іменник, і я іменник. Спробуй розібратися,ти іменник, і я іменник. Спробуй розібратися,тиіменник,і я іменник. Спробуй розібратися,я іменник. Спробуй розібратися,яіменник.Спробуйрозібратися,

хтоє хто. А я не хочу бути тобою.хто. А я не хочу бути тобою.хто.А я не хочу бути тобою.я не хочу бути тобою.янехочубутитобою.— Нащо мені твоя маска іменника? Я й сам іменник.Нащо мені твоя маска іменника? Я й сам іменник.Нащоменітвоямаскаіменника?Я й сам іменник.й сам іменник.йсаміменник.Довго б сварилися Підмет із Присудком, та раптом з’я- б сварилися Підмет із Присудком, та раптом з’я-б сварилисяПідмет ізПрисудком, та раптом з’я-

вивсярозділовийзнакнаім’яТире.— Я помирю вас,— сказав він,— стану між вами, і ніхтоЯ помирю вас,— сказав він,— стану між вами, і ніхтоЯпомирювас,—сказаввін,—стануміжвами,і ніхтоніхтоніхто

вжеваснесплутає.З того часу і стоїть пан Тире між підметом-іменником стоїть пан Тире між підметом-іменникомстоїть пан Тире між підметом-іменником

і присудком-іменником, якщо між ними немає зв’язки. присудком-іменником, якщо між ними немає зв’язки.присудком-іменником, якщо між ними немає зв’язки.А між підметом-іменником і присудком-прикметником не між підметом-іменником і присудком-прикметником неміж підметом-іменником і присудком-прикметником не присудком-прикметником неприсудком-прикметником нехочестояти,бовоний так не сваряться.так не сваряться.такнесваряться.

З а в д а н н я д о к а з к и :абипомиритиПідмет ізПрисудком,поставте,депотріб-

но,тиренамісціпропущеноїзв’язки.

Розум скарб людини.Вчення світ, а невчення тьма.Дім без книги день без сонця.Корінь праці гіркий, але овоч солодкий.

(Народнатворчість.)

7. робота за підручником.Вправа122(письмово).З а в д а н н я: поставитирозділовізнаки,підкреслитигра-матичнуоснову.Вправа124.

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу узагальн��ча бесіда.

— Якою частиною мови виражається підмет?Якою частиною мови виражається підмет?Якоючастиноюмовивиражаєтьсяпідмет?— Якою частиною мови може виражатися присудок?Якою частиною мови може виражатися присудок?Якоючастиноюмовиможевиражатисяприсудок?— Назвіть види присудків.Назвіть види присудків.Назвітьвидиприсудків.— В якому випадку між підметом і присудком ставить-В якому випадку між підметом і присудком ставить-В якому випадкуміж підметом і присудком ставить- присудком ставить-присудком ставить-

сятире?

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§1�,вправа125.

42

уроК № 15

тема. Розвиток зв’язного мовлення. Докладнийуснийпереказтекстурозповідногохарактеру.

мета: вчити учнів правильно переказувати текст;розвивати пам’ять; виховувати мовленнєвукультуру; прищеплювати любов до тварин.


Хід уроку


2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записатиречення,підкреслити граматичнуоснову,визначитивидреченнязаметоювисловлюванняі за емоційним забарвленням.за емоційним забарвленням.заемоційнимзабарвленням.

Найвища школа — саме життя.Барвінок є вічнозеленою трав’янистою рослиною.




1. Бесіда з учнями. учнями.учнями.— Ви, я знаю, багато читаєте. А чи доводилося вам пере-Ви, я знаю, багато читаєте. А чи доводилося вам пере-Ви,я знаю, багато читаєте. А чи доводилося вам пере-знаю, багато читаєте. А чи доводилося вам пере-знаю,багаточитаєте.А чи доводилося вам пере-чи доводилося вам пере-чидоводилосявампере-

казуватипрочитане?— Кому ви переказували прочитане?Кому ви переказували прочитане?Комувипереказувалипрочитане?— Що означає переказати текст?Що означає переказати текст?Щоозначаєпереказатитекст?— чому, як ви гадаєте, важливо вміти переказувати?чому, як ви гадаєте, важливо вміти переказувати?чому,яквигадаєте,важливовмітипереказувати?Давайтеж,повчімосяпереказуватитекст.

2. Переказ тексту.Наосновівправи126.

З а в д а н н я у ч н я м:— прочитати текст;прочитати текст;прочитатитекст;— дати відповідь на запитання, вміщені після тексту;дати відповідь на запитання, вміщені після тексту;дативідповідьназапитання,вміщеніпіслятексту;

4�

— скласти план;скласти план;скластиплан;— усно докладно переказати текст.усно докладно переказати текст.уснодокладнопереказатитекст.

V. домашН� �авдаННяПідручник,вправа129.

уроК № 16

тема. Другоряднічлениречення.мета: ознайомити учнів із другорядними членами

речення,навчитивизначатиїху реченні; ви-реченні; ви-реченні;ви-ховуватив учнів навички самостійної роботиучнів навички самостійної роботиучнівнавичкисамостійноїроботиз підручником.підручником.підручником.


Хід уроку


2. Запитання до учнів.— Що таке підмет?Що таке підмет?Щотакепідмет?— Що таке присудок?Що таке присудок?Щотакеприсудок?— Які ви знаєте види присудків?Які ви знаєте види присудків?Яківизнаєтевидиприсудків?

3. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записати речення, підкреслити граматич-нуоснову.

Привітні гаї шумлять над ланами.




1. робота за підручником з елементами бесіди. елементами бесіди.елементами бесіди.Вправа1�0(усно).

44

З а п и т а н н я д о у ч н і в— Для чого потрібна преса?Для чого потрібна преса?Длячогопотрібнапреса?— Хто і як працює над створенням періодичного видання?Хто і як працює над створенням періодичного видання?Хтоі як працює над створенням періодичного видання?як працює над створенням періодичного видання?якпрацюєнадствореннямперіодичноговидання?— чому професія журналіста є завжди важливою?чому професія журналіста є завжди важливою?чомупрофесіяжурналістає завжди важливою?завжди важливою?завждиважливою?— Скажіть, чи можна передати зміст тексту, основнуСкажіть, чи можна передати зміст тексту, основнуСкажіть, чи можна передати зміст тексту, основну

думку,використовуючитількиголовнічлениречення?— Яка роль інших членів речення?Яка роль інших членів речення?Якарольіншихчленівречення?

2. Слово вчителя.Непоширеніречення—церечення,якіскладаютьсятіль-

киз граматичної основи (наприклад:граматичної основи (наприклад:граматичноїоснови(наприклад:Настала осінь).Поширеніречення—церечення,в яких, крім граматич-яких, крім граматич-яких,крімграматич-

ної основи, є ще й другорядні члени речення (наприклад: ще й другорядні члени речення (наприклад:ще й другорядні члени речення (наприклад: другорядні члени речення (наприклад:другорядні члени речення (наприклад:Настала золота осінь).

Атепервиспробуйтенавестиприкладипоширенихі не-не-не-поширенихречень.

3. робота з табли�е�� «другорядні члени речення». табли�е�� «другорядні члени речення».табли�е�� «другорядні члени речення».Вправа1�2.

4. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записатиречення,визначитиголовніі дру-дру-дру-горяднічлениречення,охарактеризуватиречення.

Від заходу потягло тихесеньким свіжим вітерцем. (Розпов.,неокл.,односкл.,пошир.)

Хата швидко сповнялась м’якими вечірніми тінями.(Розпов.,неокл.,двоскл.,пошир.)

Зів’яли від нічних приморозків квіти біля хат.(Розпов.,неокл.,двоскл.,пошир.)

5. Творча робота.З а в д а н н я I:з поданих слів скласти речення і підкрес-поданих слів скласти речення і підкрес-поданихслівскластиреченняі підкрес-підкрес-підкрес-

литив них усі члени речення.них усі члени речення.нихусічлениречення.Небо, боїться, не, чисте, ні, грому, блискавки, ні.(чистенебонебоїтьсянігрому,ніблискавки.)Ластівка, не, весну, робить, одна.(Одналастівкавеснунеробить.)Дощ, і, без, не, трава, росте.(Бездощуі трава не росте.)трава не росте.)траванеросте.)

З а в д а н н я II:поширитиреченнядругоряднимичлена-миречення.

(Яка?)доріжка стелилася між(якими?)хлібами.

45

Сонце(наякийчас?)засліпило(кого?).Листя падає(як?)(Де?)запалав(який?)ранок.З а в д а н н я III:скластиреченнязасхемами:

а) .

б) .

в) .

г) .

6. робота біля до�ки.З а в д а н н я: піддиктовкузаписатиречення,підкресли-тидодатки,неплутаючиїхізпідметами.

�годи збирають діти. Квіти біля школи поливають хлопчики. Учень виконує завдання. Легкі тумани вкрива-ють долини. Учитель перевірив диктант.

7. робота за підручником.Вправа1�9.

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Бесіда з учнями. учнями.учнями.

— Що називається додатком?Що називається додатком?Щоназиваєтьсядодатком?— Що називається означенням?Що називається означенням?Щоназиваєтьсяозначенням?— Що називається обставиною?Що називається обставиною?Щоназиваєтьсяобставиною?

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§15,вправа1�5.

уроК № 17

тема. Реченняз однорідними членами.однорідними членами.одноріднимичленами.мета: домогтися засвоєння учнями теоретичного

матеріалупроодноріднічлениречення;роз-вивативмінняучнів застосовуватитеоретич-нізнаннянапрактиці;виховуватилюбовдоприроди.


46

Хід уроку


2. Бесіда з учнями. учнями.учнями.— Що називається додатком?Що називається додатком?Щоназиваєтьсядодатком?— Що називається означенням?Що називається означенням?Щоназиваєтьсяозначенням?— Що називається обставиною?Що називається обставиною?Щоназиваєтьсяобставиною?— Які речення називаються поширеними?Які речення називаються поширеними?Якіреченняназиваютьсяпоширеними?— Які речення називаються непоширеними?Які речення називаються непоширеними?Якіреченняназиваютьсянепоширеними?

3. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: ізречень,щочитаєвчитель,виписатиокре-мічлениречення.1) Виписатиозначення.Добре насіння посієш — збереш багато врожаю.

2) Виписатипідмет.Діло майстра боїться.

�) Виписатиприсудок.Добро роби завжди.

4) Виписатиобставину.Зробив діло — гуляй сміло.Добре діло роби сміло.




1. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записатиречення,виділитийогограматич-нуоснову.Безмежний степ вщухав, корився, ніжнішав.

2. Бесіда з учнями. учнями.учнями.— До якого слова відносяться присудки в даному реченні?До якого слова відносяться присудки в даному реченні?Доякогословавідносятьсяприсудкив даному реченні?даному реченні?даномуреченні?— На яке питання вони відповідають?На яке питання вони відповідають?Наякепитаннявонивідповідають?— чи залежать вони одне від одного?чи залежать вони одне від одного?чизалежатьвониодневідодного?Такічлениреченняназиваютьсяоднорідними.

47

2. Слово вчителя.Однорідні члени речення—це такі члени речення, які

відповідаютьнаодней те саме питання і відносяться до од-те саме питання і відносяться до од-тесамепитанняі відносяться до од-відносяться до од-відносятьсядоод-ного й того самого слова. Вимовляються вони з інтонацією того самого слова. Вимовляються вони з інтонацієютого самого слова. Вимовляються вони з інтонацією інтонацієюінтонацієюпереліку.Одноріднимиможутьбутиякголовні,такі друго-друго-друго-ряднічлениречення.Міжнимиставитьсякома.

3. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я: записати схемиречень з однорідними чле- однорідними чле-одноріднимичле-нами.1) О,О,О…2) О,а (але, та)О…�) О,іО,О,іО…О…4) О,ОіО…О…5) УС:О,О,О….6) О,О,О—УС…


5. Творча робота.З а в д а н н я: доповнитикожнереченняодноріднимичле-нами,підкреслюючиїхвідповіднимилініями.

Вечір був чудовий, � .Дерева від вітру шумлять, � .Біля школи зацвіли айстри, � .Діти працювали охоче, � .У цирку виступали клоуни, � .Учні зі святом привітали учителів, � .Перед хатою росли червоні, � маки.

6. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записатиречення,поставитирозділовізна-ки, визначити узагальнювальне слово (УС), підкреслитиодноріднічлениречення.

І весна, й осінь, і зима, й літо — всі пори року гарні по- осінь, і зима, й літо — всі пори року гарні по-осінь, і зима, й літо — всі пори року гарні по- зима, й літо — всі пори року гарні по-зима, й літо — всі пори року гарні по- літо — всі пори року гарні по-літо — всі пори року гарні по-своєму.

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю�� і дитин-ство, й розлука, й твоя материнська любов.(А.Малишко.)

7. робота з картками. картками.картками.З а в д а н н я: записатиречення.Намісціпропускувста-витиузагальнювальнеслово.

48

Золотом виблискують на осінніх вулицях � : каштани, тополі, клени та ясени. � вивчила напам’ять твори та- вивчила напам’ять твори та-вивчила напам’ять твори та-ких � : Тараса Шевченка, Лесі Українки, Андрія Малишка. Жито, пшениця й овес — � разом поспіло й посохло. овес — � разом поспіло й посохло.овес — � разом поспіло й посохло. посохло.посохло.


V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу

Творча робота.З а в д а н н я: придуматиреченнязаподанимисхемами.

а) , , .

б) , і , і .

в) , , .


уроК № 18

тема. Звертання.Вставнісловаі сполучення слів.сполучення слів.сполученняслів.мета: ознайомити учнів із звертаннями і вставни- вставни-вставни-

ми словами та сполученнями слів, правила-ми їх написання й постановки розділових постановки розділовихпостановки розділовихзнаківприних;формувати вміння визнача-тиїху тексті.тексті.тексті.


Хід уроку


2. Запитання до учнів.— Які члени речення називаються однорідними?Які члени речення називаються однорідними?Якічлениреченняназиваютьсяоднорідними?— Які розділові знаки ставляться при однорідних чле-Які розділові знаки ставляться при однорідних чле-Які розділові знаки ставляться при однорідних чле-

нахречення?

49

3. робота з картками. картками.картками.(Працюютьтриучні.)

К а р т к а № 1

Переписатиречення,поставити,депотрібно,розділо-візнаки,підкреслитиодноріднічлениречення.

Пахло м’ятою чебрецем материнкою. � в царстві трав річок і таємничих озер. І все було палким в го-дину творчу і небо і земля і камінь і різець і серце майстра.


Переписатиречення,поставити,депотрібно,розділо-візнаки,підкреслитиодноріднічлениреченняіуза-гальнювальнеслово.

Учні збирали різні фрукти груші сливи яблука. Радощі і чорну днину все я з вами розділю. Природа довго боролась шуміла протестувала і не хотіла ко-ритись.

К а р т к а № �

1. Переписати речення, поставити розділові знаки,підкреслити однорідні члени речення і узагальню-вальнеслово.

На будинках деревах парканах усюди червоний відблиск.2. Придуматиреченнязасхемами:

а) , , .

б) і .

4. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записати речення, підкреслити одноріднічлениреченняі узагальнювальне слово.узагальнювальне слово.узагальнювальнеслово.

Скрізь червоно�� на небі, на узгір’ях і на горі. на горі.на горі.У похід вирушили вчителі і старшокласники.

50




1. робота за підручником.Вправа151.З а в д а н н я: прочитати речення з виділеними словами. виділеними словами.виділеними словами.Коговониназивають?

2. Слово вчителя.Звертання—це слово або сполучення слів, які назива-

ютьособуабопредмет,доякогозвертаєтьсямовець.Увимовізвертаннявиділяєтьсяпаузою,написьмікома-

мичизнакомоклику.Звертаннянеє членом речення. Воночленом речення. Воночленомречення.Вонобуваєпоширенимі непоширеним.непоширеним.непоширеним.

3. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записатиречення,поставитирозділовізна-ки,знайтизвертання.Поширеневоночині?

Діти, які види легкої атлетики ви знаєте?Займайся спортом, дорогий учню!

Отже, можемо зробити висновок, що звертання, вжитев однині, виражається іменником у кличному відмінку.однині, виражається іменником у кличному відмінку.однині,виражаєтьсяіменникому кличному відмінку.кличному відмінку.кличномувідмінку.

4. Творча робота.З а в д а н н я: придуматиреченнязізвертанням.

5. Самостійна робота.З а в д а н н я: списатиречення,ставлячислова,щов дуж-дуж-дуж-ках,у формі звертання. Поставити розділові знаки.формі звертання. Поставити розділові знаки.формізвертання.Поставитирозділовізнаки.

Допоможіть мені (учитель) обрати спортивну секцію. (Лікар) порадьте, будь ласка, комплекс вправ для виправ-лення статури. (Микола) давай подивимось чемпіонат сві-ту з баскетболу. баскетболу.баскетболу.

6. робота з табли�е�� «Вставні слова. розділові знаки при табли�е�� «Вставні слова. розділові знаки притабли�е�� «Вставні слова. розділові знаки при вставни� слова�».Вправа158.Вставні слова—цетакісловаабосполученняслів,яки-

мимовецьвиражаєсвоєставленнядотого,прокогочипрощовінповідомляє.

51

7. робота за підручником.Вправа159(усно).З а в д а н н я: самостійно скласти речення зі вставнимисловами:на щастя,напевно,отже,кажуть.


— Що таке звертання?Що таке звертання?Щотакезвертання?— Як звертання виділяється на письмі і в усному мов-Як звертання виділяється на письмі і в усному мов-Як звертання виділяється на письмі і в усному мов- в усному мов-в усному мов-

ленні?— Які слова називаються вставними?Які слова називаються вставними?Якіслованазиваютьсявставними?— Як вони виділяються на письмі і в усному мовленні?Як вони виділяються на письмі і в усному мовленні?Яквонивиділяютьсянаписьміі в усному мовленні?в усному мовленні?вусномумовленні?— чи можуть бути звертання і вставні слова членами ре-чи можуть бути звертання і вставні слова членами ре-чиможутьбутизвертанняі вставні слова членами ре-вставні слова членами ре-вставнісловачленамире-

чення?


уроК № 19

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Лист.Адреса.мета: ознайомити учнів із правилами написання

листів, підписування конвертів; формуватиформувативміннятанавичкиправильновизначатизмісттакомпозиціюлиста,вибиратипотрібнісло-ва і словосполучення, правильно писати словосполучення, правильно писатисловосполучення, правильно писатиадресу на конверті; виховувати мовленнєвукультуруучнів.

обладнання: підручник,поштовіконверти.

Хід уроку


2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записати речення, зробити синтаксичнийрозбір,назватизвертанняй однорідні члени речення.однорідні члени речення.одноріднічлениречення.

52

� так люблю тебе, мій рідний краю, красу твоїх сте-пів і гір. гір.гір.




1. Слово вчителя.У людей завжди була потреба спілкуватися між собою,

ділитися своїми думками, враженнями, почуттями. Добре,колидругпоруч,а якщо він далеко? Тоді ми пишемо листи.якщо він далеко? Тоді ми пишемо листи.якщовіндалеко?Тодімипишемолисти.Листування—одинізвидівписьмовогоспілкування.

Лист—ценаписанийтекст,призначенийдляспілкуван-нянавідстаніз метою повідомити кому-небудь про щось.метою повідомити кому-небудь про щось.метоюповідомитикому-небудьпрощось.

2. колективна робота.З а в д а н н я: прочитати текст, записаний на дошці. чиприємно було б вам одержати подібний лист? Виправте б вам одержати подібний лист? Виправтеб вам одержати подібний лист? Виправтепомилки.

ПисавізтабораВасилько:«Новиху мене друзів стільки�мене друзів стільки�менедрузівстільки�Я,мамо,добревідпочився�Іопильсинівтутнаївся.Інакупався,якніколи…Пиши.Вітаєм.Я й Микола»й Микола»йМикола»Амаматакйомуписала:«Безтебедомаскучностало…АлетобінакористьмореІмизустрінемосяскоро…Тимолодець,що«відпочився»,—Коли б ще грамоти навчився�»б ще грамоти навчився�»бщеграмотинавчився�»

(За Л. Гордєєвою.)

3. робота з табли�е�� «�к складається лист». табли�е�� «�к складається лист».табли�е�� «�к складається лист».Підручник,с.72.PS—постскриптум—післянаписаного.

4. Слово вчителя.Укожногоавторалистасвійпочерк,свійстиль,свояма-

нера.Тавсівониповиннідотримуватисьєдинихвимог.

5�

Давайте ознайомимося з пам’яткою «Основні правила пам’яткою «Основні правилапам’яткою «Основні правилалистування»(підручник,с.7�).


6. Слово вчителя.Конвертповиненбутиоформленийграмотно,охайно.На

ньомунеслідробитизайвихнаписів,малюнків.Адресат—цетой,хтоотримуєлист.Прізвище,ім’я,по

батьковіадресатапишетьсяповністю,у формі називного від-формі називного від-форміназивноговід-мінка.

Адресант—цетой,хтовідправляєлист.Наконвертіпи-шеться прізвище адресанта у формі називного відмінка та формі називного відмінка таформі називного відмінка таініціали.

7. колективна робота.З а в д а н н я: розглянутипідписанийконверт.Вправа165.

V. домашН� �авдаННяПідручник, вправа 168. Написати листа і підписати підписатипідписати

конверт.

уроК № 20

тема. Складніречення.мета: ознайомити учнів з поняттям про склад- поняттям про склад-поняттям про склад-

ні речення; формувати вміння розпізнаватискладні речення, обґрунтовувати вживаннярозділовихзнаків.


Хід уроку



54


1. робота за підручником з елементами бесіди. елементами бесіди.елементами бесіди.Вправа169(усно).

З а п и т а н н я і з а в д а н н я у ч н я м з а в д а н н я у ч н я мз а в д а н н я у ч н я м— Про який вид транспорту тут розповідається?Про який вид транспорту тут розповідається?Проякийвидтранспортутутрозповідається?— Зверніть увагу на виділені речення, визначте в нихЗверніть увагу на виділені речення, визначте в нихЗверніть увагу на виділені речення, визначте в них нихних

граматичнуоснову.— Як називається речення, в якому дві чи більше грама-Як називається речення, в якому дві чи більше грама-Якназиваєтьсяречення,в якому дві чи більше грама-якому дві чи більше грама-якомудвічибільшеграма-

тичнихоснов?— Як пов’язуються прості речення у складному? (ЗаЯк пов’язуються прості речення у складному? (ЗаЯк пов’язуються прості речення у складному? (За складному? (Заскладному? (За

змістомі інтонацією, за змістом, інтонацією і за допомогоюінтонацією, за змістом, інтонацією і за допомогоюінтонацією,зазмістом,інтонацієюі за допомогоюза допомогоюзадопомогоюсполучників.)

— Який розділовий знак ставиться між простими речен-Який розділовий знак ставиться між простими речен-Якийрозділовийзнакставитьсяміжпростимиречен-нямиу складному?складному?складному?

2. робота зі с�емо��.Підручник,с.77.

Складним називається речення, яке має дві чибільшеграматичнихоснов.

Між простими реченнями у складному ставиться складному ставитьсяскладному ставитьсякома.

3. робота біля до�ки.З а в д а н н я I: записатиречення,підкреслитиграматич-

ніоснови;з’ясувати,якийзв’язокміжпростимиреченнямиу цих складних.цих складних.цихскладних.

Весело щебетали в гаях пташки, гули бджоли, кружляли гаях пташки, гули бджоли, кружлялигаях пташки, гули бджоли, кружляли різнобарвні метелики. (Зазмістомі інтонацією.)інтонацією.)інтонацією.)

� дуже люблю, як співає вода.(Зазмістом,задопомогоюсполучникай інтонації.)інтонації.)інтонації.)

З а в д а н н я II: записати речення, знайти в них грама- них грама-них грама-тичні основи. З’ясувати, чому в першому реченні кому пе- першому реченні кому пе-першому реченні кому пе-ред неповторюваним сполучником і поставлено, а в друго-поставлено, а в друго- в друго-в друго- друго-друго-му—ні?

Сонце підбилося вгору, і туман розвіявся. туман розвіявся.туман розвіявся. (Ю.Зба-нацький.)

Сонце вже звернуло з обіду і хилиться на захід.(І.Цюпа.)

55


5. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я: списати речення (записані на дошці).Підкреслити в них граматичні основи. Поставити коми них граматичні основи. Поставити коминих граматичні основи. Поставити комиміжчастинамискладнихречень.

Зацвіли каштани в пелюстках проміння і хитає віти пелюстках проміння і хитає вітипелюстках проміння і хитає віти хитає вітихитає віти теплий вітровій. (В.Сосюра.) Шляхом куриться курява. (А.Малишко.) На заході ще жевріло небо а в степу вже за- в степу вже за-в степу вже за- степу вже за-степу вже за-ходила ніч. (П.Панч.) Додому я приїхав пізно коли вже мі- приїхав пізно коли вже мі-приїхав пізно коли вже мі-сяць кидав на ясени вологе срібло. (М.Рильський.) �к на-стала холодна осінь журавлі почали збиратися в інші краї. інші краї.інші краї. (О.Пчілка.)

6. Творча робота.З а в д а н н я I:скластиреченнязасхемами:

а) , .

б) ,що .

в) ,а .З а в д а н н я II: утворити складні речення, з’єднуючи

частиниреченнясполучникамиі, а, але.

Повіяв свіжий вітерець. По полю побігли золотаві хвилі.Пішов дощ. Земля освіжилась.Дощ не скінчився. Промені сонця вже бризнули.Сонце піднялося високо. Роса ще не спала.


IV. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу узагальн��ча бесіда.

— Яке речення називається складним?Яке речення називається складним?Якереченняназиваєтьсяскладним?— Які розділові знаки ставляться в складному реченні?Які розділові знаки ставляться в складному реченні?Якірозділовізнакиставлятьсяв складному реченні?складному реченні?складномуреченні?— За допомогою чого поєднуються частини складного ре-За допомогою чого поєднуються частини складного ре-Задопомогоючогопоєднуютьсячастинискладногоре-

чення?


56

уроК № 21

тема. Прямамова.мета: поглибитивідомостіпропрямумовутапра-

вила її написання;формувати в учнів умін- учнів умін-учнів умін-няправильноскладатиі записувати реченнязаписувати реченнязаписуватиреченняз прямою мовою; виховувати любов до пре- прямою мовою; виховувати любов до пре-прямоюмовою; виховувати любов до пре-красного.


Хід уроку


2. Бесіда з учнями. учнями.учнями.— Яке речення називається складним?Яке речення називається складним?Якереченняназиваєтьсяскладним?— Які розділові знаки ставляться між простими речення-Які розділові знаки ставляться між простими речення-Якірозділовізнакиставлятьсяміжпростимиречення-

миу складному?складному?складному?— Які види зв’язку існують між простими реченнямиЯкі види зв’язку існують між простими реченнямиЯкі види зв’язку існують між простими реченнями

у складному?складному?складному?

3. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записати речення, зробити синтаксичнийрозбір.Так яблуками пахне у хатинці, як пахнуть хати тіль-

ки восени.(Розпов.,неокл.,скл.)І—односкл.,пошир.ІІ—двоскл.,пошир.




1. колективна робота.З а в д а н н я: прослухайте речення і знайдіть висловлю- знайдіть висловлю-знайдіть висловлю-вання, яке належить певній особі, у даному випадку — даному випадку —даному випадку—Андерсену.«Щоб жити, потрібні сонце, воля і маленька квітка»,—

говорив великий казкар Ганс Крістіан Андерсен.

57

2. Слово вчителя.Пряма мова—дослівно відтворене висловлювання яко-

їсьособи.Реченняз прямою мовою складається з двох частин: ви-прямою мовою складається з двох частин: ви-прямоюмовоюскладаєтьсяз двох частин: ви-двох частин: ви-двохчастин:ви-

словлюванняпевноїособиі слів автора.слів автора.слівавтора.

3. опра��вання с�ем.А�� «П?!».«П»,— а.«П!?» — а.«П,— а,— п?!»


5. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я: списатиречення(записанінадошці),поста-витирозділовізнакиі лапки.лапки.лапки.

Чому ти вириваєш сторінки з підручника питає вчи- підручника питає вчи-підручника питає вчи-телька маленького Борю. А я не всі вириваю, тільки прочи- я не всі вириваю, тільки прочи-я не всі вириваю, тільки прочи-тані відповідає той. Чому знов запитує вчителька. Щоб по-милково двічі не прочитати теж саме відповів Боря.

Учитель розповів про пори року й запитав Хто мені скаже, який час найкращий для збирання яблук. Маленький Миколка підняв руку Коли собака на цепу.

(Із«Книгивеселоїмудрості».)

6. Творча робота.З а в д а н н я: перебудувати речення з прямою мовою прямою мовоюпрямою мовоюу складні.складні.складні.

� запитала сестру�� «Ти вивчила вірш?»Мама попросила Оксанку�� «Полий квіти».«Ти бачила виставу “Наталка Полтавка”?»— запита-

ла Марина подругу.Декарт писав�� «Читання книги — це ніби розмова з най-

кращими людьми минулих віків».

7. робота біля до�ки.З а в д а н н я: скластисхемиреченьізпрямоюмовою.

«Ті школярі,— писав В. О. Сухомлинський,— які нічого, крім підручників, не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями». (Ізжурналу.)Прощаючись він сказав�� «� хочу,

58

щоб ви добре вчились, друзі». (Згазети.)«Завдання буде ви-конано»,— рішуче вимовив Павлик. (О.гончар.) «Чи не час нам в дорогу?» — спитала Соломія. (М.Коцюбинський.)

8. Творча робота.З а в д а н н я: скластиреченнязасхемами.«П,— а,— п».«П!» — а.А�� «П?»



— Що називається прямою мовою?Що називається прямою мовою?Щоназиваєтьсяпрямоюмовою?— Які розділові знаки ставляться при прямій мові?Які розділові знаки ставляться при прямій мові?Якірозділовізнакиставлятьсяприпряміймові?


уроК № 22

тема. Діалог.мета: дати учням уявлення про діалог; формува-

ти в них уміння правильно записувати діа- них уміння правильно записувати діа-них уміння правильно записувати діа-лог;виховуватищедрість,сприятирозвиткудружніхстосунків.


Хід уроку


2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записатиречення,поставитирозділовізна-кий лапки.лапки.лапки.

Не проводжайте мене попросила Ляля рідних я скоро по- скоро по-скоро по-вернуся.

59




Діалог—це різновид прямої мови, що передаєрозмовудвохосіб.

Монолог—висловлюванняоднієїособи.Полілог—розмоватрьохчибільшедійовихосіб.

1. робота за підручником з елементами бесіди. елементами бесіди.елементами бесіди.Вправа188.З а в д а н н я: прочитати текст. Знайти у першій частині першій частиніпершій частиніпрямумову,зачитати.Прочитатидіалогзаособами.Якірозділовізнакиставлятьсяпридіалозі?Вправа189(усно).

2. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я: переписати текст (записаний на дошці).Розставитирозділовізнаки.

ПощиростіОдин селянин прийшов з міста й дає своєму малому си-

нові медівник.Бери Васильку та поділися з Петриком по щиростіА то як ділити по щирості питає ВасилькоОтак сину каже батько як переломиш медівник, то від-

дай більшу частину Петрикові а собі залиш меншу. Це на-зивається по щирості.


3. Творча робота.З а в д а н н я: записати речення з прямою мовою у фор- прямою мовою у фор-прямою мовою у фор- фор-фор-мідіалогу.«Що з тобою, Петрику, чому ти сьогодні такий блі-

дий?» — занепокоєно запитав учитель.«А нічого,— відповів Петрик,— просто сьогодні мене уми-

вала мама». (Народнатворчість.)

60

З’ясувавФотоплівку ввечері татусь проявляв і скаржився на не-

вдачу�� «Що за чудасія! Знов чомусь жодного зображення не бачу». «Не дивуйтесь, тату,— відказав Гриць малий, що грався біля нього.— � ще вдень цю плівку розглядав і не ба-чив теж на ній нічого».



V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Творча робота.

З а в д а н н я: скластиі записати діалог з товаришем прозаписати діалог з товаришем прозаписатидіалогз товаришем протоваришем протоваришемпропрочитанукнигу.Використатиподаніречення.— Раджу тобі прочитати�— � порадив би взяти в бібліотеці�


уроК № 23

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Складаннядіа-логів.

мета: навчати учнів правильно спілкуватися, до-тримуватись правилповедінкипід час спіл-кування;виховуватикультуруспілкування.


Хід уроку

I. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів Перевірка дома�ньої вправи.



61


1. робота за підручником з елементами бесіди. елементами бесіди.елементами бесіди.З а в д а н н я: зачитати«Правилаведеннядіалогу».Вправи19�,195(усно).

З а п и т а н н я д о у ч н і вЯкізрозмовиможнадізнатисяпропрізвищедівчинкита

йогопоходження?Вправа196.

2. колективна робота.З а в д а н н я: виразно прочитати записаний на карткахдіалогзаособами.Назвативжитів ньому слова привітан-ньому слова привітан-ньомусловапривітан-няі прощання.прощання.прощання.

— Добрий день, Миколо! Добрий день, Миколо!Добрий день, Миколо!— Добрий день, Оксано! Радий тебе бачити. �к справи?— Дякую, добре. До мене приїхала сестра з Києва, і ми

завтра хочемо піти в музей. Підеш з нами?— Дуже вдячний за запрошення. Із задоволенням піду.— Тоді зустрінемось завтра об одинадцятій годині.— Добре. До побачення.— До зустрічі.

3. Творча робота.З а в д а н н я: скластий «проговорити» за особами діало-«проговорити» за особами діало-«проговорити»заособамидіало-ги,якібули б можливі при вашій зустрічі:б можливі при вашій зустрічі:бможливіпривашійзустрічі:

а) зоднокласником;б) зпершоювчителькою;в) збібліотекарем.

Прискладаннідіалогуможнавикористатитаківислови:

Добридень! Доброго вечора!�к справи? �к живеш? Скажіть, будь ласка�Вибачте. Будьте ласкаві.Дуже вдячний. Радий зустрічі.На все добре. Бувайте здорові.До побачення.

4. робота за підручником.Вправи198,201,202,20�.


62

уроК № 24

тема. Контрольнийдиктант.читаннямовчки.мета: перевіритирівеньсформованостімовнихумінь

і орфографічних навичок школярів; виховува-орфографічних навичок школярів; виховува-орфографічнихнавичокшколярів;виховува-тиуважність,наполегливістьу навчанні.навчанні.навчанні.

обладнання: текст диктанту, текст для читання мовчки,запитаннядотексту.

Хід уроку



III. НаПисаННя диКтаНтуІ в а р і а н т

ЛасощідлялисеняткаЛисенятко жило в колишній борсуковій норі. Воно не колишній борсуковій норі. Воно неколишній борсуковій норі. Воно не

маломами і всього боялося: джмеля, гусака, літака в небі. всього боялося: джмеля, гусака, літака в небі.всьогобоялося:джмеля, гусака,літакав небі.небі.небі.Передйогонороюзаходилонанічсонце.Ліспотемнів,а сос-сос-сос-наугорібулащезолотою.

Підскелеюбіляводиважкодихаливисоківантажніма-шини. Ті машини—лисовещастя: водії, пообідавши, зали-шалидляньогонакаменіковбасу—магазиннуй домашню,домашню,домашню,з часником. Поки вони обідали, лисенятко лежало за їхнімичасником. Поки вони обідали, лисенятко лежало за їхнімичасником.Покивониобідали,лисенятколежалозаїхнімиїхнімиспинамив полинах і чекало. А далі хлопці спостерігали з ка-полинах і чекало. А далі хлопці спостерігали з ка-полинахі чекало. А далі хлопці спостерігали з ка-чекало. А далі хлопці спостерігали з ка-чекало.А далі хлопці спостерігали з ка-далі хлопці спостерігали з ка-даліхлопціспостерігализ ка-ка-ка-бін,яклисенявикидаєлапкамичасникі ласує ковбасою.ласує ковбасою.ласуєковбасою.

(82сл.) (За М. Вінграновським.)


ДощАкругомзновутемно.Тількидощсієначиїсьлани.…Внапільне вікно почало видніти.Дивуються діти, ду-

мали,вженіч,а воно знову дніє.воно знову дніє.вонозновудніє.Ізновусинєнебо,а на ньому золоте сонце сипле скрізь га-на ньому золоте сонце сипле скрізь га-наньомузолотесонцесиплескрізьга-

рячимиблискучимибризками.Пошляхубіжатьжвавістру-мочки,крутяться,підстрибують,танцюють,веселопрощосьбуркочуть. Пишається проти сонця гай, увесь у блискучих блискучихблискучихкраплинах,яку дорогому намисті. густішою стіною сплело-дорогому намисті. густішою стіною сплело-дорогомунамисті.густішоюстіноюсплело-

6�

сяжито,щопочаловжеквітувати.Пустилоізсебедухсво-гоцвіту.Поміжйогостебламизасіяливолошки.Високопіднебомкигикнулачайка,блиснуласрібнимкрилом.

(90сл.) (С. Васильченко.)

IV. виКоНаННя �авдаННя дЛя читаННя мовчКиТ е к с т д л я ч и т а н н я мо в ч к и

НамистонаУкраїніНамисто—найпоширеніша складова жіночих нагруд-

нихприкраснавсійтериторіїУкраїни.Вонобулорізнимякза матеріалом, кольором, формою, так і за способом носін- за способом носін-за способом носін-ня. Найбільш цінилося намисто з дорогих природних мате- дорогих природних мате-дорогих природних мате-ріалів—коралів,бурштину,перлів,гранатів,скла,смальти.У ряді районів Західної України зберігалась архаїчна тради-ряді районів Західної України зберігалась архаїчна тради-рядірайонівЗахідноїУкраїнизберігаласьархаїчнатради-ціяприкрашатисянамистомізплодів—клокічкою.У ХІХ ст.ХІХ ст.ХІХ ст.ст.ст.середзаможнихверствнаселеннябулопоширенепривізнена-мистоз гранатів. Дорого цінилося і гуцульське намисто з ве-гранатів. Дорого цінилося і гуцульське намисто з ве-гранатів.Дорогоцінилосяі гуцульське намисто з ве-гуцульське намисто з ве-гуцульськенамистоз ве-ве-ве-неціанськогокольоровогоскла,якезавозилосяз Італії.Італії.Італії.

НаЛівобережнійНаддніпрянщинібулопоширененамис-то з «щирого» бурштину, що добувався в околицях Києва. «щирого» бурштину, що добувався в околицях Києва.«щирого» бурштину,що добувався в околицях Києва. околицях Києва.околицяхКиєва.Носіння такого намиста мало приносити здоров’я і щастя. щастя.щастя.частішеносилиоднудовгуй масивну низку бурштину у спо-масивну низку бурштину у спо-масивнунизкубурштинуу спо-спо-спо-лученніз кораловим намистом.кораловим намистом.кораловимнамистом.

Коралове намисто набуло на Україні найширшого роз-повсюдження, хоча й залишалося малодоступним для бід- залишалося малодоступним для бід-залишалося малодоступним для бід-нішого населення. Коралі були різними за якістю, розмі-ром, обробкою, кольоровими відтінками. Більш дешеві ко-обробкою, кольоровими відтінками. Більш дешеві ко-, кольоровими відтінками. Більш дешеві ко-ралі були невеликі, нарізані у формі трубочок, маленьких формі трубочок, маленькихформі трубочок, маленькихциліндриків. Дорогі червоні коралі оброблялись у вигляді виглядівиглядіовалівчибарилець.НаПравобережжівеликіцентральніна-мистини стягували срібноюобручкою,наЛівобережжіміжкораляминанизувалисрібнібусини.Кількістьразківкора-ловогонамиста та характер обробки свідчилипро достатоклюдини.

Кораловому намисту народ приписував особливі ліку-вальні властивості. У траур та на піст замість червоного траур та на піст замість червоноготраур та на піст замість червоногонамиста одягали скляне — молочне або прозоре. Після три-одягалискляне—молочнеабопрозоре.Післятри-дцятироківжінкачастішевідмовляласявідносіннянамис-та.Жінкипохилоговікуякщой носили намисто, то у незна-носили намисто, то у незна-носилинамисто,тоу незна-незна-незна-чнійкількостій темного кольору. На свята, ідучи до церк-темного кольору. На свята, ідучи до церк-темногокольору.Насвята,ідучидоцерк-

64

виабо«намузики»,всігрудизавішувалирізнокольоровимрізнокольоровимнамистом. Добре коралове намисто було в заможних; бідні. Добре коралове намисто було в заможних; бідні заможних; біднізаможних; біднікупувалинамистоз різнокольорового скла.різнокольорового скла.різнокольоровогоскла.

Скляне(недуте)намистопоширилосьнаУкраїнів середи-середи-середи-ніХІХст.Вонобулобілого,блакитного,жовтого,зеленого,червоного, вишневого та чорного кольорів. Іноді на ниткунанизувалирізнокольоровінамистини.У кінці ХІХ — на по-кінці ХІХ — на по-кінціХІХ—напо-чаткуХХст.розповсюджуютьсярізнокольоровіскляні,іно-дітипуялинкових,буси,якіорганічнодоповнювалидекора-тивніособливостінародноговбранняцьогоперіоду

(�00сл.) (За А. Пономарьовим.)

Позначитиправильнувідповідьнакожнеіззапитань.1. Клокічка—цеприкраса: а) змонет; в) ізхрестиків;б) з плодів; г) із скла.плодів; г) із скла.плодів; г) ізскла.2. Якепривізненамистобулопоширенев ХІХ ст.?ХІХ ст.?ХІХст.? а) Ізбісеру; в) з гранатів;гранатів;гранатів; б) з перлів; г) із срібла.перлів; г) із срібла.перлів; г) ізсрібла.�. Воколицяхякогомістадобували«щирий»бурштин? а) Львова; в) Києва; б) Одеси; г) чернігова.4. Яке намисто було малодоступним для бідного насе-

лення? а) Змонет; в) з бісеру;бісеру;бісеру;б) коралове; г) зіскла.5. чим на Правобережжі стягували центральні намис-

тини? а) Золотимланцюжком;б) срібноюобручкою; в) шовковоюниткою; г) металевимланцюжком.6. Колиодягалискляненамистозамістькоралового? а) НаРіздво;б) у траур та на піст;траур та на піст;трауртанапіст; в) підчасвесілля; г) наВеликдень.

V. домашН� �авдаННяПідручник, повторити § 15—17, підготуватися до конт-

рольноїроботи(тестовихзавдань).

65

уроК № 25

тема. Контрольнетестування.мета: перевірити знання основних понять, правил

з вивченої теми, вміння розрізняти словоспо-вивченої теми, вміння розрізняти словоспо-вивченоїтеми,вміннярозрізнятисловоспо-лученняі речення, розпізнавати граматичнуречення, розпізнавати граматичнуречення,розпізнаватиграматичнуоснову і другорядні члени речення; вихову- другорядні члени речення; вихову-другорядні члени речення; вихову-ватив учнів наполегливість у навчанні.учнів наполегливість у навчанні.учнівнаполегливістьу навчанні.навчанні.навчанні.

обладнання: тести.

Хід уроку



III. НаПисаННя тестівВідомостіз� синтаксису та �унктуа�ії.синтаксису та �унктуа�ії.синтаксисута�унктуа�ії.

І в а р і а н т1. Укажітьсловосполучення,в якому залежне слово сто-якому залежне слово сто-якомузалежнесловосто-

їтьпередголовним:а) тихопідійшов; б) читативголос; в) кашаз молоком.молоком.молоком.2. Укажіть пару неправильно побудованих словосполу-

чень: а) сонячнийдень,доглядатитварин; б) подякуватимамі,пішовпохліб;в) скучивзасестрою,писавнаукраїнськіймові.�. Укажітьсловосполучення,в якому головне слово ви-якому головне слово ви-якомуголовнесловови-

раженеіменником:а) чистенебо; б) поглянувнанебо; в) побачивнебо.4. Укажітьречення,в якому правильно підкреслено гра-якому правильно підкреслено гра-якомуправильнопідкресленогра-

матичнуоснову: а) Пирігпечемати.

б) Легкітуманивкриваютьсоннідолини.

в) Лісповнитьсявеснянимипіснямиптахів.

66

5. Укажітьречення,в якому правильно поставлено тиреякому правильно поставлено тиреякомуправильнопоставленотиреміжпідметомі присудком:присудком:присудком:

а) Книгато—джерелознань. б) Найбільше—багатствоздоров’я.в) Природа—основалюдськогосуспільства.6. Укажітьречення, в якому правильно підкреслені всіякому правильно підкреслені всіякомуправильнопідкреслені всі

члениречення: а) Йшлажорстказаправдувійна.

б) Пожовклийлистввікномоєвлетів.

в) Пливлахмароньканадкраїною.

7. Укажітьречення,в якому є однорідні члени:якому є однорідні члени:якомує однорідні члени:однорідні члени:одноріднічлени: а) Лісякусьхвилинустоявнерухомо.б) Мудримніхтонеродився,а навчився.навчився.навчився. в) Солов’їніпіснінавіювалинаменетепліспомини.8. Укажітьречення,в якому правильно розставлено роз-якому правильно розставлено роз-якомуправильнорозставленороз-

діловізнаки:а) Іплащі,й костюми, й блузки — усе це можна ку-костюми, й блузки — усе це можна ку-костюми,й блузки — усе це можна ку-блузки — усе це можна ку-блузки—усецеможнаку-

питив магазині одягу.магазині одягу.магазиніодягу. б) Миназбирали: боровиків,маслюків, лисичок, си-

роїжок. в) Вийшов з хати Юрко, і побачив велику крижанухати Юрко, і побачив велику крижанухатиЮрко, і побачив велику крижанупобачив велику крижанупобачив великукрижану

бурульку.9. Укажіть речення, в якому правильно виділене звер- якому правильно виділене звер-якому правильно виділене звер-

тання: а) Нібрате,я не залишу тебе самого.не залишу тебе самого.незалишутебесамого.б) Їж,Мартине,матищепідкине. в) Ловисьрибко,великатавсевелика.10.Укажітьречення,в якому є вставне слово або слово-якому є вставне слово або слово-якомує вставне слово або слово-вставне слово або слово-вставнесловоабослово-

сполучення(розділовізнакинерозставлені): а) Журавлі ключем витягнулись в небі прощально небі прощальнонебі прощально

закурликали. б) Хвилінакочувалисьоднанаоднуі розбивались оброзбивались оброзбивалисьоб

каміння.в) Яквідомоластівкиназимувідлітаютьу вирій.вирій.вирій.11.Укажітьскладнеречення,в якому правильно розстав-якому правильно розстав-якомуправильнорозстав-

ленірозділовізнаки:а) Сонцевжезаховалось,і по житньому полю потяг-по житньому полю потяг-пожитньомуполюпотяг-

лисявечірнітіні. б) Якщо погода не змінитьсями, відкладемо турпо-

хіднакількаднів.

67

в) Зранку піднімався легкий туман, а перед обідом, перед обідом,перед обідом,почавнакрапатидощик.

12.Укажітьреченняз прямою мовою (розділові знаки непрямою мовою (розділові знаки непрямоюмовою(розділовізнакинерозставлені):

а) А сонце сідає й сідає за гору поволі змовкають сідає за гору поволі змовкаютьсідає за гору поволі змовкаютьпташкив лісі.лісі.лісі.

б) Біжить знов Лисичка польовою дорогою і зустрі- зустрі-зустрі-чаєЇжака.

в) Спочаткудобреподумайа потім зроби так завждипотім зроби так завждипотімзробитакзавждирадивменідідусь.

І І в а р і а н т1. Знайдіть неправильно побудовані словосполучення

і запишіть їх правильно:запишіть їх правильно:запишітьїхправильно:

поїхали за грибами, ходити по вулицям, підручник з ма- ма-ма-тематики.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

Наведіть власний приклад словосполучення з приймен- приймен-приймен-никомпо.

_____________________________________________________

2. Підкресліть у реченнях граматичну основу, укажіть реченнях граматичну основу, укажітьреченнях граматичну основу, укажітьу дужках тип присудка.дужках тип присудка.дужкахтипприсудка.

Дощ почався в середині дня. (______________________ ).

Хлопчик вирішив стрибнути ще раз.(______________ ).

Погода в той день була чудова.(___________________ ).

Наведітьвласнийприкладреченьз такими типами при-такими типами при-такимитипамипри-судків.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

�. Поширте речення, вписавши другорядні члени. Під-креслітьїх.

______________дощ____________ умив ____________ .

68

Наведіть власний приклад поширеного речення й під- під-під-креслітьу ньому граматичну основу та другорядні члени.ньому граматичну основу та другорядні члени.ньомуграматичнуосновутадругоряднічлени.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

4. Продовжіть речення, увівши до них однорідні члениречення.Поставтерозділовізнаки:

У букеті були айстри ____________________________ .

_______________________________ все покрилось туманом.

5. Поставте,детреба,розділовізнаки.Запишітьу дуж-дуж-дуж-ках,простимчискладнимє речення.речення.речення.

Принеси мені вітре звістку з рідного дому.(_________ )

Навесні річки стають бурхливі утворюють водоспади із шумом несуть свої води в Чорне море.(______________ )

Наведіть власний приклад простого речення зі звертан-нямтаскладногоречення.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

6. Перебудуйтескладнереченнятак,щобутворилосяре-ченняз прямою мовою. Запишіть його, вживаючи по-прямою мовою. Запишіть його, вживаючи по-прямоюмовою.Запишітьйого,вживаючипо-трібнірозділовізнакий лапки.лапки.лапки.

Хлопчик допитувався, чому вдень зірок на небі не видно.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

Наведітьвласнийприкладреченняз прямою мовою.прямою мовою.прямоюмовою.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

69

ФоНетиКа. орФоеПія. граФіКа. орФограФія.

уроК № 26

тема. Звуки і букви. голосні й приголосні звуки. букви. голосні й приголосні звуки.букви. голосні й приголосні звуки. приголосні звуки.приголосні звуки.мета: познайомитиучнів з такими розділами нау- такими розділами нау-такимирозділаминау-

кипромову,якфонетика, орфоепія, графі-ка, орфографія; розширити знання школя-рівпрозвукимови,проподіл їхнаголосній приголосні; виробляти навички правильноприголосні; виробляти навички правильноприголосні;вироблятинавичкиправильновимовляти голосні й приголосні звуки; ви- приголосні звуки; ви-приголосні звуки; ви-ховувати в учнів чуйність, доброзичливість, учнів чуйність, доброзичливість,учнів чуйність, доброзичливість,співчутливість.

обладнання: підручник, оповідання А.Коваль «Нашамова».

Хід уроку




1. Вступна бесіда.— Скажіть, будь ласка, які звуки ми можемо чути?Скажіть, будь ласка, які звуки ми можемо чути?Скажіть,будьласка,якізвукимиможемочути?— Прослухайте вірш. Про які звуки в ньому йдеться?Прослухайте вірш. Про які звуки в ньому йдеться?Прослухайтевірш.Проякізвукив ньому йдеться?ньому йдеться?ньомуйдеться?

Тихо,тихонавкруги.Япроходжуміжланами.ЛишДніпровіберегинишкомшепчутьшелюгами.Анаджитоммолодимсталахмарабілоброва;прокотивсьзагаємгрім,ізамовкнуладіброва.Десьціпамиблискавкивдарилив гладінь озерну.гладінь озерну.гладіньозерну.

70

Затремтіликолоски—впаликрапліспілимзерном.Ставя,подихзатаїв—слухав,якземлязітхала,якхмаринкаміжгаївїйвсюдушувиливала.

(З. Гончарук.)

— Прислухайтесь, які звуки доносяться зараз через вік-Прислухайтесь, які звуки доносяться зараз через вік-Прислухайтесь,які звукидоносятьсязаразчерезвік-но,ізшкільногокоридору.

— А про які звуки йдеться в оповіданні «Наша мова»А про які звуки йдеться в оповіданні «Наша мова»А про які звуки йдеться в оповіданні «Наша мова» оповіданні «Наша мова»оповіданні «Наша мова»АллиКоваль?

(Учительчитаєуривокз оповідання.)оповідання.)оповідання.)

Прислухайся�� з ранку й до вечора навколо тебе звучить ранку й до вечора навколо тебе звучитьранку й до вечора навколо тебе звучить до вечора навколо тебе звучитьдо вечора навколо тебе звучить мова. Ось у сусідній кімнаті з кимось розмовляє мама, від- сусідній кімнаті з кимось розмовляє мама, від-сусідній кімнаті з кимось розмовляє мама, від- кимось розмовляє мама, від-кимось розмовляє мама, від-далік чується голос диктора, з вулиці долітають ледь чут- вулиці долітають ледь чут-вулиці долітають ледь чут-ні голоси людей.

Ти так звик до цього, що майже не помічаєш звучання мови.

Ти чуєш її лише тоді, коли вона звернена до тебе безпо-середньо.

А тепер припусти на хвилинку, що мови нашої — та йінших мов на землі — ще нема.

�кою була б земля? �кими були б ми? Навіть уявити важко, яка б це була сумна й похмура картина�� немає вели-ких міст, ба навіть малих сіл, не ходять поїзди, не літа-ють літаки, немає автомобілів, скрізь тихо, пусто й сум-но. Стіною стоять непрохідні ліси, а в них — хижі звірі, га-дюки й сови�

А хто там боязко визирає з печери? Та то ж первісна людина! Скоцюрбилася від холоду й страху, щільніше натя-гає на голі плечі якусь шкуру, сторожко оглядається�

Такими наші пращури були колись, такими б надовго вони зоставались, якби не зробили геніального відкриття�� винайшли мову.

— чим людина почала користуватися раніше — звукамичим людина почала користуватися раніше — звукамичимлюдинапочалакористуватисяраніше—звукамичибуквами?

2. Слово вчителя.Сьогодні почнеться наша подорож в чарівну країну чарівну країнучарівну країну

Фонетика,деживутьзвукимови.Всьогоїх�8,і всі вони таківсі вони таківсівонитакірізні.У них є повелителька — мудра королева Орфоепія.них є повелителька — мудра королева Орфоепія.нихє повелителька — мудра королева Орфоепія.повелителька — мудра королева Орфоепія.повелителька—мудракоролеваОрфоепія.

71

3. Словникова робота.(Учніроблятьзаписив зошитах.)зошитах.)зошитах.)Фонетика (від грец. phone—звук)—розділ мовознав-

ства,якийвивчаєзвуковусистемумови.Орфоепія (від грец. orthos—правильний, epos—слово,

мова)—розділмовознавства,щовивчаєправильністьвимо-вислів.

Графіка (відгрец.grapho—пишу,малюю)—розділмо-вознавства, який досліджує співвідношення між літерамий звуками.звуками.звуками.

Орфографія (від грец. orthos—правильний і grapho — grapho —grapho—пишу)—система загальноприйнятих правил, що визнача-ютьправописслівтаїхформ.

4. Бесіда з учнями. учнями.учнями.— Як утворюються звуки мовлення?Як утворюються звуки мовлення?Якутворюютьсязвукимовлення?— чи всяке поєднання звуків, утворених мовним апара-чи всяке поєднання звуків, утворених мовним апара-чивсякепоєднаннязвуків,утворенихмовнимапара-

томлюдини,є словом?словом?словом?— З яких звуків складається наше мовлення?З яких звуків складається наше мовлення?Зякихзвуківскладаєтьсянашемовлення?

5. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я: прослухати вірш. Виписати голосні звуки,якіназиваютьсяу вірші. Скільки їх?вірші. Скільки їх?вірші.Скількиїх?

Голосніз�вукиО-о-о-ЯєчкоодноЗнеслакурочкачорненька.Знайшладівчинкаодненька—О-о-о-Яєчкоодно.

А-а-а-,Яблучкадва,ДваяблучкачервоненькіНеседонечкадоненьки.А-а-а-Ажяблучкадва.

и-и-и-АхлопчикатриВкалабанюупалиІвсіразомкричали—и-и-и-Тиххлопчиківтри.

72

І-і-і-Лошачкималі,Єу них чотири ніжки,них чотири ніжки,нихчотириніжки,Коловозаідутьпішки—І-і-і-Лошачкималі.

У-у-у-,Песикнашнурку,Цуценятокп’ятькудлатихПолягалибіляхати.У-у-у-Песикнашнурку.

е-е-е-,Детомама,де?Немамами,пішлав поле,поле,поле,Тамбур’яннанивіполе.е-е-е-,Осьвжемамайде�

(М. Підгірянка.)

6. Запитання до учнів.— Як утворюються голосні звуки?Як утворюються голосні звуки?Якутворюютьсяголоснізвуки?(При вимові голосних звуків голосові зв’язки тремтять

в гортані, як струни, а видихуване повітря проходить черезгортані, як струни, а видихуване повітря проходить черезгортані,якструни,а видихуване повітря проходить черезвидихуване повітря проходить черезвидихуванеповітряпроходитьчерезорганимовивільно,безперешкод—утворюєтьсяголос).

7. колективна робота.З а в д а н н я і з а п и т а н н я: прослухати слова. Якими з а п и т а н н я: прослухати слова. Якимиз а п и т а н н я: прослухати слова. Якимизвукамирізнятьсясловакожноїпари?чивплинулазмі-назвуканазначенняслова?Чайка—лайка, луг—лук, фазан—казан, форма—норма,

фото—лото, полин—полинь, горе—море.

8. узагальн��ча бесіда.— Як утворюються приголосні звуки?Як утворюються приголосні звуки?Якутворюютьсяприголоснізвуки?— Скільки приголосних звуків в українській мові?Скільки приголосних звуків в українській мові?Скількиприголоснихзвуківв українській мові?українській мові?українськіймові?

9. робота за підручником.1) Вправа21�(усно).2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.97—98.�) Знайомствоз таблицею «Звуки мови», с. 96.таблицею «Звуки мови», с. 96.таблицею«Звукимови»,с.96.

IV. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу1. робота за підручником.

Вправи214,217.

7�

2. Гра «Метаграма».З а в д а н н я: відгадати слова та записати їх у фонетич- фонетич-фонетич-нійтранскрипції.

Ви,дітки,вразпізнаєтемене.Я—сильнийвітер,щодеревагне.Складкидопишетев кінці —кінці —кінці—Солодківийдутькорінці.

(Буря — буряки)

Зснадеревіросту,Зжподеревуповзу.

(Сук — жук)

Якщоіззвізьмеш це слово,візьмешцеслово,Великийдощвпадераптово.Яктількизнанасзаміниш—Міжфруктамименезустрінеш.

(Злива — слива)

УзатінкумоїмМенеу спеку вихваляєш,спеку вихваляєш,спекувихваляєш,Алітерилишперестав—чималодровтирозпиляєш.

(Липа — пила)

3. робота біля до�ки.З а в д а н н я: виписатиз вірша слова з буквосполучення-вірша слова з буквосполучення-віршасловаз буквосполучення-буквосполучення-буквосполучення-ми[дж],[дз],[дз’],передатиїху звуковому записі.звуковому записі.звуковомузаписі.

Джідззапам’ятай,Однимзвукомпромовляй:Джерело,ходжу,бджола,Дзьоб,дзвіночки,дзеркала.

(Д. Білоус.)

V. домашН� �авдаННяПідручник,§24,вправи215(письмово),218(усно).

74

уроК № 27

тема. Тверді і м’які приголосні. Позначення м’я- м’які приголосні. Позначення м’я-м’які приголосні. Позначення м’я-костіприголоснихнаписьмі.

мета: поглибити знання учнів про тверді й м’які м’якім’якіприголосні, формувати навички правильноївимовитвердихтам’якихприголосних,роз-виватифонематичнийслух,культуруусногой писемного мовлення; виховувати в учнів писемного мовлення; виховувати в учнівписемного мовлення; виховувати в учнів учнівучнівповагудостарших.


Хід уроку

I. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів1. Перевірка дома�нього завдання.

1) Бесідаз учнями.учнями.учнями.— Що вивчає фонетика?Що вивчає фонетика?Щовивчаєфонетика?— Які правила вивчає орфоепія?Які правила вивчає орфоепія?Якіправилавивчаєорфоепія?— Що вивчає графіка?Що вивчає графіка?Щовивчаєграфіка?— Які правила вивчає орфографія?Які правила вивчає орфографія?Якіправилавивчаєорфографія?— Як утворюються звуки людського мовлення?Як утворюються звуки людського мовлення?Якутворюютьсязвукилюдськогомовлення?— У чому полягає відмінність між голосними та приго-У чому полягає відмінність між голосними та приго-У чому полягає відмінністьміж голосними та приго-

лоснимизвуками?— чи впливає зміна звуку на значення слова?чи впливає зміна звуку на значення слова?чивпливаєзміназвукуназначенняслова?

2) Перевіркадомашньоївправи.

2. Гра «Склади слово».З а в д а н н я: з поданих звуків утворити слова. З трьомаподаних звуків утворити слова. З трьомаподанихзвуківутворитислова.З трьоматрьоматрьомаізнихскластиречення.Підкреслитиприголоснізвуки.[р],[г],[о],[б],[и],[к](горбик.)[к],[і],[р],[г],[а](гірка.)[к],[і],[с](сік.)[ч],[е],[х],[о],[ш](хочеш.)[л],[е],[а],[с](села.)



75


1. Проблемне завдання.З а п и т а н н я:якимизвукамирозрізняютьсясловау кож-кож-кож-

ній парі? Якими буквами на письмі позначається м’якістьприголоснихзвуків?(Учніз допомогою вчителя роблять ви-допомогою вчителя роблять ви-допомогоювчителяроблятьви-сновок.)

Лук — люк, рад — ряд, ліс — лис, тин — тінь.

2. робота за підручником.1) Вправа220.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалунас.99—100.�) Роботаз таблицею, вправа 222, с. 100.таблицею, вправа 222, с. 100.таблицею,вправа222,с.100.

3. робота біля до�ки.З а в д а н н я I:записатислова,однієюрискоюпідкресли-

титвердіприголосні,двома—м’які.Тінь, осінь, день, синє, рясний, сяйво, діти.З а в д а н н я II:записатифонетичноютранскрипцієюсло-

ваосінь, день, синє, діти.З а в д а н н я III(длясильнихучнів):скластиізцимисло-

ваминевеличкийзв’язнийтекст,дляслабопідготовлених—речення.


5. диктант-переклад.З а в д а н н я: перекласти слова українською мовою, під-креслититіз них, у яких всі приголосні тверді.них, у яких всі приголосні тверді.них,у яких всі приголосні тверді.яких всі приголосні тверді.якихвсіприголоснітверді.Дробь, верфь, кровь, насыпь, семь, голубь, любовь, восемь,

степь.

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Попереджувальний диктант.

З а в д а н н я: визначити тверді і м’які, дзвінкі і глухі м’які, дзвінкі і глухім’які, дзвінкі і глухі глухіглухіприголосні.Дрібні осінні дощики зовсім не схожі на літні грози. Вони

йдуть безперестанку. Земля вже не просихає скоро. Вітер дме постійно, далеко розносить стигле насіння дерев і трав. трав.трав.

(К.Ушинський.)


76

уроК № 28

тема. Розвиток зв’язного мовлення. Усний твір-розповідьнаосновівласногодосвіду.

мета: навчитишколярівскладатитвори-розповідінаоснові власного досвіду, з’ясувати особливос-ті тексту-розповіді, розвивати усне мовленняучнів;виховуватимовленнєвукультуруучнів.


Хід уроку



III. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів1. Бесіда.

— Які типи мовлення ви знаєте?Які типи мовлення ви знаєте?Якітипимовленнявизнаєте?— Що таке опис?Що таке опис?Щотакеопис?— Що лежить в основі роздуму?Що лежить в основі роздуму?Щолежитьв основі роздуму?основі роздуму?основіроздуму?— Яке питання можна поставити до тексту розповіді?Яке питання можна поставити до тексту розповіді?Якепитанняможнапоставитидотекстурозповіді?— Якою є загальна схема розповіді? (початок дії, розви-Якою є загальна схема розповіді? (початок дії, розви-Якоює загальна схема розповіді? (початок дії, розви-загальна схема розповіді? (початок дії, розви-загальнасхемарозповіді? (початокдії,розви-

токдії,кінецьподіїабозав’язка,кульмінація,розв’язка).

2. Повторення матеріалу про мовні засоби зв’язку речень у тексті. тексті.тексті.

З а п и т а н н я д о у ч н і в.— Які слова найчастіше вживаються у розповіді, вказую-Які слова найчастіше вживаються у розповіді, вказую-Якіслованайчастішевживаютьсяу розповіді, вказую-розповіді, вказую-розповіді,вказую-

чинапослідовністьвиконаннядій?а на здійсненність подій?на здійсненність подій?наздійсненністьподій?

IV. Підготовча робота1. робота за підручником.

Вправа226.

2. робота з пам’ятко�� «�к пра��вати над розповідд��». пам’ятко�� «�к пра��вати над розповідд��».пам’ятко�� «�к пра��вати над розповідд��».Підручник,с.10�.

V. робота Над творами�ро�Повідями1. Знайомство з темами творів-розповідей. темами творів-розповідей.темами творів-розповідей.

Підручник,вправа227.

77

2. Вибір теми, індивідуальна робота учнів над планами творів.

3. допомога вчителя слабо підготовленим учням.

4. коректування планів.

5. Складання учнями твору.

6. Зачитування дво�-трьо� творів і ре�ензування ї� учнями. ре�ензування ї� учнями.ре�ензування ї� учнями.

VI. Підбиття ПідсумКів уроКу

VII. домашН� �авдаННяПідручник,§26,скластитвір-розповідь.

уроК № 29

тема. Правилавживанням’якогознака.мета: узагальнити і закріпити правила вживання закріпити правила вживаннязакріпити правила вживання

м’якогознака,вдосконалюватинавичкипра-вильно визначати м’які приголосні звуки;виробляти орфографічні навички; розвиватилогічнемислення,увагу,пам’ять;виховува-тив учнів почуття прекрасного.учнів почуття прекрасного.учнівпочуттяпрекрасного.

обладнання: підручник,текстидиктантів.

Хід уроку

I. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів1. Перевірочна бесіда.

— Назвіть м’які приголосні.Назвіть м’які приголосні.Назвітьм’якіприголосні.— За допомогою яких букв передається м’якість приго-За допомогою яких букв передається м’якість приго-За допомогою яких букв передається м’якість приго-

лоснихнаписьмі?

2. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписати слова з м’якими приголосними, м’якими приголосними,м’якими приголосними,записатиїхфонетичноютранскрипцією.

1. Сива паморозь блищала на землі. 2. На сході поволі блідло небо. 3. За хатою стояла весняна тиша. 4. Сизе небо дихало грозою. Далеко над степом бродили кошлаті хмари. 5. Верби кидали на леваду широкі тіні.

(Ізтворівг.Тютюнника.)

78




1. робота за підручником.1) Вправа228.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу(роботаз табли-табли-табли-

цею,с.104).Вправи229,2��.�) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу(роботаз табли-табли-табли-

цею,с.106).4) Вправа2�6.

2. розподільний диктант.З а в д а н н я: словаз м’яким знаком записати в одну ко-м’яким знаком записати в одну ко-м’якимзнакомзаписатив одну ко-одну ко-однуко-лонку,словабезнього—у другу.другу.другу.

Медальйон, любов, кінчик, сіль, Харків, п’ять, менший, піч, неньці, більше, радістю, кухар, мавпячий, рибалчин, свя-то, міський, ллєш, сміється.


4. Поясн��вальний диктант.З а в д а н н я: пояснитивипадкивживанням’якогознака.

1. На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить. на людину, як робить.на людину, як робить. 2. Маленька праця краще за велике безділля. 3. Праця чоло-віка годує, а лінь марнує. 4. Кінець діло хвалить. 5. Без робо- лінь марнує. 4. Кінець діло хвалить. 5. Без робо-лінь марнує. 4. Кінець діло хвалить. 5. Без робо-ти день роком стає. 6. На чужий труд ласий не будь.

(Народна творчість.)5. робота за підручником.

Вправа2�1.

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу1. узагальн��ча бесіда.

— Для чого вживається м’який знак? У яких випадкахДля чого вживається м’який знак? У яких випадкахДля чого вживаєтьсям’який знак?У яких випадках яких випадкахяких випадкахвінпишеться?

— У яких випадках м’який знак не пишеться? НаведітьУ яких випадках м’який знак не пишеться? НаведітьУякихвипадкахм’якийзнакнепишеться?Наведітьприклади.


79

уроК № 30

тема. Правилавживанням’якогознака.мета: закріпити набуті знання з теми «Вживання теми «Вживаннятеми «Вживання

м’якого знака», вдосконалити навички пра-вильного написання і вимови слів із м’я- вимови слів із м’я-вимови слів із м’я-ким знаком; розвивати логічне мислення,пам’ять, увагу; виховувати повагу до мину-логонашоїБатьківщини.


Хід уроку

I. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів Проблемні запитання.

— чому в давальному відмінку в словічому в давальному відмінку в словічому в давальному відмінку в слові давальному відмінку в словідавальному відмінку в слові словісловіненьці пишетьсям’якийзнак,а в словів словів словісловісловіТетянці—ні?

— чому в словічому в словічому в слові словіслові сільський два м’яких знака, а в слові в словів слові словісловіуманський—один?

— чому в словахчому в словахчому в словах словахсловах різьбяр, тьмяний пишеться м’якийзнак,а в словахв словахв словахсловахсловахсвято, пісня—ні?




Вправа2�7.

2. Творчий диктант.З а в д а н н я: закінчитиприслів’я,обґрунтувативживан-ня м’якого знака. Останнє прислів’я записати фонетич-ноютранскрипцією.Книга вчить, як � (на світі жить.)Вік живи — � (вік учись.)Удар забувається, а � �� (слово пам’ятається.)Не плюй в криницю — � криницю — �криницю — � (знадобиться води напиться.)Дурний язик � (голові не приятель.)

3. робота за підручником.1) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.107.2) Вправа2�9.

80

4. Попереджувальний диктант.З а в д а н н я: підкреслити сполучення букв, у яких за яких заяких заправиломпишетьсяабонепишетьсям’якийзнак.

Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі за-мріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо зро-нить вирізьблений свій лист. А налетить вітер і почне без- налетить вітер і почне без-налетить вітер і почне без- почне без-почне без-жально зривати красу зажуреного клена, оголить його і гу- гу-гу-лятиме серед голого гілля.

(О.Копиленко.)


6. Словниковий диктант.

Хоробрість, учительський, доньчин, щастя, менший, близько, паморозь, кінчик, кров, боротьба, смієшся, більше, різьбяр, ніч, козацький, легенький.

7. Творча робота.З а в д а н н я (навибіручнів):а) написатитвір-мініатюру(4—5речень)натему«Київ-

ськікнязі»,вживаючисловаз м’яким знаком.м’яким знаком.м’якимзнаком.б) скласти речення зі словами день, читальня, пісня,

учиться, радість.

V. домашН� �авдаННяПідручник,27,вправа241.

уроК № 31

тема. Розвиток зв’язного мовлення. Оповіданняпровипадокізжиття.

мета: навчити учнів складати оповідання про ви-падок із життя; розвивати усне й писем- писем-писем-немовлення,логічнемислення,збагачуватисловниковий запас; виховувати мовленнєвукультуруучнів.

обладнання: підручник,словники.

81

Хід уроку



III. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів Бесіда.

— Назвіть оповідання, які ви вивчали на уроках україн-Назвіть оповідання, які ви вивчали на уроках україн-Назвітьоповідання,яківививчалинаурокахукраїн-ськоїлітератури?

— У якому стилі мовлення вони написані?У якому стилі мовлення вони написані?Уякомустилімовленнявонинаписані?— Пригадайте визначення оповідання (в разі ускладнен-Пригадайте визначення оповідання (в разі ускладнен-Пригадайтевизначенняоповідання (вразі ускладнен-

няможнаскористатисяпідручником,с.108).— Який тип мовлення лежить в основі оповідання?Який тип мовлення лежить в основі оповідання?Якийтипмовленнялежитьв основі оповідання?основі оповідання?основіоповідання?— Яка схема побудови розповіді?Яка схема побудови розповіді?Якасхемапобудовирозповіді?

IV. робота Над усНим сКЛадаННям оПовідаННя1. робота за підручником.

Вправа242.

2. робота з пам’ятко�� «�к пра��вати над оповіданням» пам’ятко�� «�к пра��вати над оповіданням»пам’ятко�� «�к пра��вати над оповіданням»Підручник,с.112.

3. Знайомство з темами творів та робота над мовним о�орм- темами творів та робота над мовним о�орм-темами творів та робота над мовним о�орм-ленням.Вправа24�.

4. робота над чернетками творів.

5. індивідуальна допомога вчителя слабо підготовленим учням.


V. Підбиття ПідсумКів уроКу

VI. домашН� �авдаННяПідручник, § 28, написати оповідання про випадок із

життя.

82

уроК № 32

тема. Алфавіт.Співвідношеннязвуківі букв.букв.букв.мета: поглибити знання учнів про звуки і букви, букви,букви,

алфавіт; вчити правильно вимовляти голосній приголосні звуки, а також грамотно пере- приголосні звуки, а також грамотно пере-приголосні звуки, а також грамотно пере- також грамотно пере-також грамотно пере-давати їх на письмі; вдосконалювати вмінняй навички визначати звукове значення буквнавички визначати звукове значення буквнавичкивизначатизвуковезначеннябукві,я,ю,є;прищеплюватиучнямлюбовдомови.

обладнання: підручник,схеми,текстидиктанту.

Хід уроку

I. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів1. робота біля до�ки.

З а в д а н н я I: підкреслити приголосні, що мають пар-нім’які:[з],[б],[м],[р],[п],[с],[к],[н].З а в д а н н я II: добрати до поданих глухих звуків пар-

нідзвінкі:[с]— [х] —[т]— [к] —[ц]— [ш]—[п]— [ч] —

2. Гра «Четверте зайве».Укожнійгрупі звуківзакреслитизайве і визначити, довизначити, довизначити,до

якоїгрупиналежитьрештазвуків.[е],[л],[і],[и]—це…[ц],[ч],[ж],[ш]—це…[р],[н],[к],[м]—це…[дж],[б],[ґ],[к]—це…

3. Бесіда з учнями. учнями.учнями.— У чому полягає відмінність між звуком і буквою?У чому полягає відмінність між звуком і буквою?Учомуполягаєвідмінністьміжзвукомі буквою?буквою?буквою?— Скільки звуків в українській мові? Скільки голосних?Скільки звуків в українській мові? Скільки голосних?Скількизвуківв українській мові? Скільки голосних?українській мові? Скільки голосних?українськіймові?Скількиголосних?

Скількиприголосних?— А скільки букв в українській мові?А скільки букв в українській мові?Аскількибуквв українській мові?українській мові?українськіймові?— чому ж існує така різниця: �� букви та �8 звуків?чому ж існує така різниця: �� букви та �8 звуків?чомужіснуєтакарізниця:��буквита�8звуків?В и с н о в о к в ч и т е л я: це питання і є темою нашого є темою нашогоє темою нашого

сьогоднішньогоуроку.

8�




1. робота за підручником.Вправи247,248,249.

2. робота зі с�емами.голоснібуквиі звукизвукизвуки

а [а]

у[у]

є [е]

и—[и] і[і]я ю е о—[о] ї

Звуковезначеннябуквї,щї[йі]щ[шч]

Звуковезначеннябуквя, ю, єя,ю,є

[а][у][е] [йа][йу][йе]

– напочаткуслова; – післяприголосного

– післяголосного;

– після апострофа там’якогознака

3. Творча робота.З а в д а н н я: доповнититаблицівласнимиприкладами.


5. Гра «роз�и�руй слово».З а в д а н н я: за допомогою алфавіту розшифрувати сло-ва(цифра—ценомербуквив алфавіті). Скласти із цимиалфавіті). Скласти із цимиалфавіті).Скластиізцимисловамиреченняаботвір-мініатюру.8,18,19,2�(єнот.)15,21,11,18,11,27,��(криниця.)��,2,16,24,18,��(яблуня.)��,22,15,21,1,�,11,14(яскравий.)

84

6. Самостійна робота.З а в д а н н я: записати речення фонетичною транскрип-цією. Виписати слова, в яких звуків більше, ніж букв. яких звуків більше, ніж букв.яких звуків більше, ніж букв.Пояснитичомусаме.� люблю кататись на лижах. Ліс зустрів мене як дру-

га. Сніг іскрився від сонячних променів. Із-за куща раптом вистрибнув заєць.

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Вибірковий диктант.

З а в д а н н я: виписатисловаз буквамибуквамибуквамия, ю, є, ї.Записатиїхфонетичноютранскрипцією.В яких словах буквияких словах буквиякихсловахбуквия, ю, єпозначають один звук, а в яких — два звуки.позначаютьодинзвук,а в яких — два звуки.в яких — два звуки.в яких — два звуки.яких — два звуки.яких—двазвуки.

Мріютькриламизтуманулебедірожеві.Сиплятьночіулиманизорісургучеві.Заглядаєвшибуказкасивимиочима,Материнськадобраласкавнеїзаплечима.

(В. Симоненко.)


уроК № 33

тема. Сполученняйо, ьо.мета: познайомити учнів із правилами вживання

буквосполучень йо, ьо, формувати навичкиправильногонаписанняй вимови слів із цимивимови слів із цимивимовислівізцимибуквосполученнями;збагачуватисловниковийзапас, розвивати орфографічну пильність таграмотність;виховуватилюбовдоприроди.


Хід уроку


85

2. колективна робота.З а в д а н н я: написатизаалфавітоміменаучнівкласу.

3. Творча робота.З а в д а н н я: виписатиз тексту слова, які мають букви,тексту слова, які мають букви,текстуслова,якімаютьбукви,щопозначаютьдвазвуки,записатиїхфонетичноютран-скрипцією.

Багатів Київ. Став ласим шматочком для диких орд, що по степах ганялися, постійного пристановища не мали. І рушило могутнє хозарське військо з-над Волги на Дніпро. рушило могутнє хозарське військо з-над Волги на Дніпро.рушило могутнє хозарське військо з-над Волги на Дніпро.

Та що діяти? Збирає князь усе своє військо йдо бою ви-рушає.

—До останнього згинемо, ане посоромимо землі рідної.(ЗаА.Лотоцьким.)




1. робота за підручником.1) Вправи255,256.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.117.�) Вправа255.

2. розподільний диктант.Наосновівправи256.

3. диктант із коментуванням.З а в д а н н я: пояснити розстановку розділових знаківу п’ятому реченні.п’ятому реченні.п’ятомуреченні.Зробитисинтаксичнийрозбіршостогоречення.1)Степ майорів пшеничними, житніми й вівсяними по-

лями.(А.Шиян.)2)Юних рук веселі зльоти серце радують мені. (М.Риль-ський.)

�)До пізньої ночі кипіла на греблі робота.(А.головко.)4)На луках дуже пахло свіжою травою й польовими

квітами.(І.Нечуй-Левицький.)5)У всьому ти, кохана Батьківщино.(В.Сосюра.)6)Сльозою місяць впав на сніг іскристий.(В.Сосюра.)

86

7)Заклацав холод іклами бурульок.(Л.Костенко.)8)Далеко ще холодна сльота!(С.черкасенко.)9)В порожньому житті немає втіхи.(Б.грінченко.)10)Соловей затьохкав у кущах. кущах.кущах.(В.Сосюра.)

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Переклад українсько�� мово��.

Вправа260.

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§�0,вправа259абовправа261.

уроК № 34

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадпо-милками, допущеними у творі-оповіданні творі-оповіданнітворі-оповіданніпровипадокізжиття.

мета: підбити підсумки творчої роботи, проаналі-зувати типові помилки, допущені учнямив оповіданнях; виробляти у школярів умін- оповіданнях; виробляти у школярів умін-оповіданнях; виробляти у школярів умін-школярів умін-школярів умін-ня аналізувати і виправляти власні помил- виправляти власні помил-виправляти власні помил-ки;розвиватиусней писемне мовлення; ви-писемне мовлення; ви-писемнемовлення;ви-ховувати старанність і наполегливість у на- наполегливість у на-наполегливість у на- на-на-вчанні.

обладнання: підручник,контрольнізошити.

Хід уроку


II. �агаЛ�На оціНКа вчитеЛем учНівс�Ких творів

III. аНаЛі� двох�тр�ох оПовідаН�

С х е ма а н а л і з у о п о в і д а н н я1.чивідповідаєроботатемі.2.чивсіпунктипланурозкрито.�.чирозвиваєкожненаступнереченнядумкупоперед-нього.

87

4.чинемаєзайвого.5.чинебракуєчогосьважливого.6.грамотність.

IV. КоЛеКтивНа робота Над тиПовими ПомиЛКами

V. огоЛошеННя оціНоК �а твори

VI. іНдивідуаЛ�На робота учНів Над ПомиЛКами. доПомога вчитеЛя сЛабо ПідготовЛеНим учНям

VII. Підбиття ПідсумКів уроКу

VIII. домашН� �авдаННяПовторити§�0.

уроК № 35

тема. Правилавживанняапострофа.мета: пояснитиучнямправилавживанняапостро-

фа,вчитиправильновимовлятисловаз апо-апо-апо-строфом; виробляти навички застосовуватививчені правила на практиці; розвивати ло-гічне мислення, пам’ять, увагу; виховуватимовленнєвукультуруучнів.

обладнання: підручник,текстдиктантів.

Хід уроку


2. Словниковий диктант.Серйозний, Соловйов, мужньо, тьохкати, Дьомін, йодис-

тий, медальйон, сконструйований, раннього, мільйон, кольо-ровий, підйомний, крайовий, осіннього, третього, зйомка.

3. Творча робота.З а в д а н н я: записатидва-триприслів’я, в яких зустрі- яких зустрі-яких зустрі-чаютьсясловазбуквосполученнямийо,ьо.

88

Наприклад:Зимою деньок, як комарів носок.У нього сім п’ятниць на тиждень.Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.




1. робота за підручником.1) Вправа262.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.119.�) Матеріалдляспостереження(вправа26�).4) Роботаз таблицями, с. 120.таблицями, с. 120.таблицями,с.120.

2. диктант з коментуванням. коментуванням.коментуванням.З а в д а н н я: пояснити вживання або невживання апос-трофа.1) Тихе озеро незриме віє духом трав’яним. (М.Риль-

ський.)2) Ставок зачервонів проти заходу, неначе политий

кров’ю.(І.Нечуй-Левицький.)�) Вітер хвилю б’є та крутить, та шумить, ридає.

(Л.Українка.)4) Понад берегом безтурботно й тихо пропливало п’ять

качок.5) Медвяно пахне скошена трава.(А.Малишко.)6) Тьмяно полискували наповнені водою комиші. (Олесь

гончар.)7) Годинник дзенькнув і розбився на дріб’язки.(І.Нечуй-

Левицький.)8) Пливе густе підхмар’я, високе та безкрає. (А.Ма-

лишко.)


4. Творча робота.З а в д а н н я: до поданих слів дібрати слова з проти- проти-проти-лежним значенням, записати їх словами і у фонетичній у фонетичнійуфонетичній

89

транскрипції, обґрунтуватинаписання. З двома словами двома словамидвома словамискластиречення.Твердий —забувати —зникнути —будень —

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу робота за підручником.

Вправа269.

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§�1,вправа270(письмово).

уроК № 36

тема. Правилавживанняапострофа.мета: закріпитиправилавживанняапострофа,вдо-

сконалитинавичкиправильноївимовий на-на-на-писанняслівз апострофом; збагачувати слов-апострофом; збагачувати слов-апострофом;збагачуватислов-никовийзапасучнів;розвиватипам’ять,ува-гу;виховуватинаполегливістьу навчанні.навчанні.навчанні.

обладнання: підручник,текстдиктантів.

Хід уроку




2. Творча робота.З а в д а н н я: скласти зв’язне висловлювання на тему«Правилавживанняапострофа».

3. Словниковий диктант.Слов’янин, кам’яний, безхмар’я, з’їжджати, Лук’янівка,

трьох’ярусний, мавпячий, з’являтися, верб’я, духмяний,

90

дзвякнути, жираф’ячий, торф’яний, роз’яснити, медвяний, рясно, бур’ян, різьбяний, багряний, надвечір’я, матір’ю.

4. Переклад українсько�� мово��.Вправа266.

5. Зорово-слу�овий диктант-взаємоперевірка.Ріднамово,тиніжнийцвіт,Тип’янишнас,якрута-м’ята.ТажнацілийнабілийсвітТидухмяністюрозіллята.

(Д. Білоус.)


7. Поясн��вальний диктант.

М’ятаОб’їхав я багато країв. гарних, дивних, цікавих. Тепер багато країв. гарних, дивних, цікавих. Тепербагато країв. гарних, дивних, цікавих. Тепер

у місті живу. Та враз я згадав хлоп’ячі забави на батьково-місті живу. Та враз я згадав хлоп’ячі забави на батьково-містіживу.Тавразя згадав хлоп’ячі забави на батьково-згадав хлоп’ячі забави на батьково-згадавхлоп’ячізабавинабатьково-муподвір’ї.Почувтрав’янийдух.Дух,дев’єтьсямояРось.Задзвенілимені солов’ї, кропив’янки, очеретянки, заворко-тілиголуб’ята.Запахлив рідному саду ряст, рум’янок, п’я-рідному саду ряст, рум’янок, п’я-рідномусадуряст,рум’янок,п’я-типерстень. І м’ята. Холодна, кучерява. Пахучий холодок м’ята. Холодна, кучерява. Пахучий холодокм’ята. Холодна, кучерява. Пахучий холодокнаповнює груди. А там ластів’я озветься, защебече, ніби там ластів’я озветься, защебече, нібитам ластів’я озветься, защебече, нібищосьпромовляє.А із сусіднього саду вітається дід Лук’ян. із сусіднього саду вітається дід Лук’ян.із сусіднього саду вітаєтьсядідЛук’ян.Скинувбриля—махає.А поруч он клей вишневий, мов пів-поруч он клей вишневий, мов пів-поручонклейвишневий,мовпів-никполив’яний.Менівседужчепахнем’ята.

(Д.чередниченко.)

8. розподільний диктант.З а в д а н н я: записатисловаз апострофом в одну колон-апострофом в одну колон-апострофомв одну колон-одну колон-однуколон-ку,а без нього — у другу.без нього — у другу.безнього—у другу.другу.другу.

Присвята, в’язкий, рум’яний, пюре, дит’ясла, верб’я, святкувати, повітря, об’їжджати, черв’як, під’їхати, В’ячеслав, сім’я, морквяний, мавпячий.

IV. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Творча робота.

З а в д а н н я: скласти зв’язне висловлювання на тему:«Колиставитьсяі коли не ставиться апостроф».коли не ставиться апостроф».колинеставитьсяапостроф».

V. домашН� �авдаННяПідручник,§�1,вправа271.

91

уроК № 37

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Особливостіпо-будовиопису.Художнійі науковий описи.науковий описи.науковийописи.

мета: пояснитиучнямособливостіпобудовиопису,показати відмінністьміжописаминауковимтахудожнім,навчитишколярівскладатиху-дожній наукові описи; розвивати усне й пи-наукові описи; розвивати усне й пи-науковіописи;розвиватиусней пи-пи-пи-семнемовленняучнів,збагачуватиїхсловни-ковийзапас;виховуватилюбовдоприроди.


Хід уроку




1. Проблемне запитання.— Для чого людині потрібне вміння описувати? (Вико-Для чого людині потрібне вміння описувати? (Вико-Для чого людині потрібне вміння описувати? (Вико-

ристовуєтьсяметод«Мозковийштурм».)

2. Пояснення вчителя.Опис—цевисловлювання,в якому розкриваються важ-якому розкриваються важ-якомурозкриваютьсяваж-

ливі,характерніознакипредмета.Метаопису—датиточнеуявленняпропредметабоявище.Описміститьвідповідьнапитання:якимє предмет? «Відомим» в описах є назва пред-предмет? «Відомим» в описах є назва пред-предмет?«Відомим»в описах є назва пред-описах є назва пред-описахє назва пред-назва пред-назвапред-метаабойогочастин.«Новим»є назва ознаки.назва ознаки.назваознаки.

В В Н ННа вулиці росте яблунька. Стоїть вона гола й худенька.

Описиможутьбутив науковому або в художньому стилі.науковому або в художньому стилі.науковомуабов художньому стилі.художньому стилі.художньомустилі.

3. робота за підручником:1) Вправа272.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу§�2,с.12�—124.


Вправа274.

92

2. Гра «На безл��дному острові».Наосновівправи27�.

3. Творча робота.З а в д а н н я: у художньому стилі, користуючись планом,художньому стилі, користуючись планом,художньомустилі,користуючисьпланом,вміщенимнас.125,скластиописулюбленоїіграшки.

V. домашН� �авдаННяПідручник,§�2,вправа277.

уроК № 38

тема. Вимова приголосних звуків і позначення їх позначення їхпозначення їхнаписьмі.

мета: розширитизнанняучнівпроприголоснізву-ки,їхвимовутанаписання,вироблятивмін-ня і навички правильної вимови приголос- навички правильної вимови приголос-навички правильної вимови приголос-них звуків, записування їх транскрипцією;розвиватипам’ять,увагу;виховуватилюбовдокниги.


Хід уроку

I. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН�1. Перевірка дома�ньої вправи.

2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: перекластиреченняукраїнськоюмовою,за-писатифонетичноютранскрипцією.

Одна рука в ладони не бьет. ладони не бьет.ладони не бьет.Кто объединится — гору в порошок сотрет. порошок сотрет.порошок сотрет.

3. Творча робота.З а в д а н н я: скласти речення зі словами пам’ятати, свято.

4. Бесіда з класом. класом.класом.— За допомогою чого утворюються приголосні звуки?За допомогою чого утворюються приголосні звуки?Задопомогоючогоутворюютьсяприголоснізвуки?— На які види поділяються приголосні звуки?На які види поділяються приголосні звуки?Наяківидиподіляютьсяприголоснізвуки?

9�

— Як утворюються дзвінкі приголосні?Як утворюються дзвінкі приголосні?Якутворюютьсядзвінкіприголосні?— Як утворюються глухі приголосні?Як утворюються глухі приголосні?Якутворюютьсяглухіприголосні?




1. робота за підручником.1) Вправи278,279,280.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.128—129.�) Вправи281(письмово),28�(усно).

3. диктант із завданням.З а в д а н н я: виписатислова,в яких у вимові уподібню-яких у вимові уподібню-якиху вимові уподібню-вимові уподібню-вимовіуподібню-ютьсядзвінкіі глухі приголосні. Записати їх у фонетич-глухі приголосні. Записати їх у фонетич-глухіприголосні.Записатиїху фонетич-фонетич-фонетич-нійтранскрипції.З двох-трьох слів скласти речення.двох-трьох слів скласти речення.двох-трьохслівскластиречення.

Розпікся, дуб, лід, молотьба, мигтів, низький, близький, нігті, на стежці, ліжко, боротьба, ягідка, глибше, книжка.

4. диктант з коментуванням. коментуванням.коментуванням.�к мерехтять сніги, неначе із слюди.(В.Осадчий.)Пісня дзвеніла в шибки(г.Косинка.)Наші предки колись задля краю свого труд важкий піді-

ймали на плечі.(В.Самійленко.)Здається, й мала пташка, а кігті гострі.(Народнатвор-

чість.)Мене п’янить солодкий дух акацій.(Є.гуцало.)Важко у навчанні — легко в праці.(Народнатворчість.)Скільки сніг не лежатиме, а розтавати буде. (Народна

творчість.)

5. робота за підручником.Вправи284,285(І).


З а в д а н н я: скластиі записати речення зі словамизаписати речення зі словамизаписатиреченнязісловамифут-бол, вокзал, рюкзак.Обґрунтуватинаписанняцихслів.

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§��,вправа286.

94

уроК № 39

тема. Вимова приголосних звуків і позначення їх позначення їхпозначення їхнаписьмі.

мета: закріпитизнанняучнівпроприголоснізвуки,їх вимову та написання, виробляти вмінняі навички правильно вимовляти приголосні навички правильно вимовляти приголоснінавички правильно вимовляти приголоснізвуки,записуватиїху транскрипції; розвива-транскрипції; розвива-транскрипції;розвива-типам’ять,увагу;виховуватистаранність.

обладнання: підручник,орфоепічнісловники.

Хід уроку


2. Творча робота.З а в д а н н я: записати шість слів, у яких відбуваєть- яких відбуваєть-яких відбуваєть-ся уподібнення приголосних. Обґрунтувати написання.З двома словами скласти речення.двома словами скласти речення.двомасловамискластиречення.




1. робота за підручником.1) Вправи287,288.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.1�0—1�1.

2. ор�оепічна �вилинка.Роботанадправильноювимовоюшиплячихзвуків.Виконаннявправ289(усно),291(усно),с.1�0.

3. Зорово-слу�овий диктант-взаємоперевірка.З а в д а н н я: підкреслитислова,в яких у вимові відбува-яких у вимові відбува-якиху вимові відбува-вимові відбува-вимовівідбува-єтьсяуподібненняприголосних.

червонокалино,чогов лузі гнешся?лузі гнешся?лузігнешся?чисвітланелюбиш,Досонцянепнешся?

(І. Франко.)

95

4. Творча робота.З а в д а н н я: записати слова у фонетичній транскрипції фонетичній транскрипціїфонетичній транскрипції(заваріантами).

І в а р і а н тзцілити [с’ц’ілити]дьогтю [д’охт’у]прирісши [приер’іш:и]крутиться [крутиец’:а]розклад [росклад]безпечно [беиспечно]кігті [к’іхт’і]

І І в а р і а н тзсунути [с:унути]боротьба [бород’ба]умиваєшся [умиевайеис’:а]безшумно [беиш:умно]розповісти [роспов’істи]зжалитись [ж:алиетис’]вогко [вохко].

5. робота за підручником.Вправи292,29�.

6. ор�оепічна �вилинка.Робота над правильною вимовою звуків [г], [ґ]. Вправи

294,296(усно).

7. Словниковий диктант.Зчепити, стараєшся, голубка, безшумний, легкість,

швидко, вокзал, сторож, діжка, казка, низький, прибігти, везти, молотьба, нагідки, косьба.


— У яких позиціях відбувається уподібнення приголос-У яких позиціях відбувається уподібнення приголос-У яких позиціях відбувається уподібнення приголос-нихв українській мові?українській мові?українськіймові?

— У яких не відбувається?У яких не відбувається?Уякихневідбувається?— Наведіть приклади.Наведіть приклади.Наведітьприклади.

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§��,вправа297.

96

уроК № 40

тема. Розвиток зв’язного мовлення. Докладнийписьмовийпереказтексту-описупредмета.

мета: навчити учнів складати письмові переказитекстівз елементами опису предмета; розви-елементами опису предмета; розви-елементамиописупредмета;розви-вати писемне мовлення, логічне мислення,творчууяву.

обладнання: підручник,словники,текстдляпереказу.

Хід уроку



III. ПідготовКа до роботи Над ПереКа�ом1. робота за підручником.

Вправа298.

2. робота з пам’ятко�� «�к пра��вати над переказом». пам’ятко�� «�к пра��вати над переказом».пам’ятко�� «�к пра��вати над переказом».Підручник,с.1�4.

3. Визначення теми і головної думки тексту. головної думки тексту.головної думки тексту.Вправа298.

4. колективне складання плану тексту.

О р і є н т о в н и й п л а н1) СадокдядькаРомана.2) НаСпаса.�) червонощокіяблука.4) Прикрашеністовпчики.5) Яскравідарунки.

5. Повторне читання учнями тексту.

IV. робота учНів Над чорНовим варіаНтом ПереКа�ів

V. КореКтуваННя ПереКа�ів. доПомога вчитеЛя сЛабо ПідготовЛеНим учНям

VI. НаПисаННя ПереКа�ів Начисто


97

VIII. домашН� �авдаННяПовторити§��підручника.

д о д а Т о к д о у р о к у

теКст дЛя ПереКа�у

СосновийлісУ сосновому лісі приємно пахне смолою. Сосни стоять

вільно—прямі,якколони.Стовбуриїхзнизугладенькі,безсучків, і тільки ближче до верхівки видно бічні гілки, які тільки ближче до верхівки видно бічні гілки, якітільки ближче до верхівки видно бічні гілки, якіутворюють крону. У сосни хвоя держиться на гілках два, сосни хвоя держиться на гілках два,сосни хвоя держиться на гілках два,рідше три роки, а потім опадає. Тому на кожній гілці два потім опадає. Тому на кожній гілці двапотім опадає. Тому на кожній гілці двааботрипагониостанніхроківукритіхвоєю,а інші оголені.інші оголені.іншіоголені.

Соснипотребуютьбагатосвітлаі не переносять затінення.не переносять затінення.непереносятьзатінення.Сосна—одне з найневибагливіших дерев. Вона росте найневибагливіших дерев. Вона ростенайневибагливіших дерев. Вона росте

в різноманітних кліматичних і ґрунтових умовах: і на піс- різноманітних кліматичних і ґрунтових умовах: і на піс-різноманітних кліматичних і ґрунтових умовах: і на піс- ґрунтових умовах: і на піс-ґрунтових умовах: і на піс- на піс-на піс-ках, і на родючих ґрунтах, і на болотах. Переносить сосна на родючих ґрунтах, і на болотах. Переносить соснана родючих ґрунтах, і на болотах. Переносить сосна на болотах. Переносить соснана болотах.Переносить соснаі суворий клімат Крайньої Півночі.суворий клімат Крайньої Півночі.суворийкліматКрайньоїПівночі.

Сосновийлісдезинфікуєповітря.Сосна,якаростев лісі,лісі,лісі,випаровуєособливілегкіречовини—терпени,якізнищуютьбагатьохмікробівнетількив лісі, але й в його околицях.лісі, але й в його околицях.лісі,алей в його околицях.в його околицях.в його околицях.його околицях.йогооколицях.

(124сл.) (З «Дитячої енциклопедії».)

Завдання учням

1. Дативідповідіназапитання:— Як описуються сосни? Як описуються сосни?Якописуютьсясосни?— У яких умовах вони ростуть? У яких умовах вони ростуть?Уякихумовахвониростуть?— У чому полягає особливість соснового лісу? У чому полягає особливість соснового лісу?Учомуполягаєособливістьсосновоголісу?

2. Пояснити лексичне значення слів: крона, пагони, ґрунт.

�. Скластиплан.

О р і є н т о в н и й п л а н1) Стрункісосни.2) Сосна—однез найневибагливіших дерев.найневибагливіших дерев.найневибагливішихдерев.�) Користьсосновоголісу.

4. Написатидокладнийпереказ.

98

уроК № 41

тема. Подвоєннябуквунаслідокзбігу.мета: дати поняття про подвоєння букв унаслідок

збігу однакових приголосних звуків; домог-тися засвоєння учнями правил; розвиватикультуруусногой писемного мовлення; при-писемного мовлення; при-писемногомовлення;при-щеплюватилюбовдоУкраїни.


Хід уроку


2. Творча робота.З а в д а н н я: скласти твір-мініатюру «Лісова їдальня»,використовуючисловатурбуєшся, боїшся, білочці, синич-ці, гіллячці, усміхаєшся.Пояснити вимову шиплячих приголосних перед свистя-

чими.




1. робота за підручником.1) Вправа200.2) Роботаз таблицею «Подвоєння букв», с. 1�5.таблицею «Подвоєння букв», с. 1�5.таблицею«Подвоєннябукв»,с.1�5.�) Вправа�04.

2. Поясн��вальний диктант.Ніч була тиха, беззоряна. (А.головко.) Встала весна,

чорну землю сонну розбудила. (Т.Шевченко.) Осіннє ран-нє сонце піднялося над садом. (І.Нечуй-Левицький.) Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють. (Народнатвор-чість.) Мокрий асфальт тьмяно вилискує крізь туман-ний стеП. (О.гончар.) Федько сонно похитувався у сідлі.(Ю.Збанацький.)Розрослись тополі, роззеленілись.(О.гончар.)Цукровий буряк — цінна рослина. (О.Дорохов.)Віджурилась,

99

віддзвеніла пісня на шляху. (М.Стельмах.) Винирнув вітер здіброви й курними шляхами понісся. (П.Тичина.)

3. робота за підручником.Вправа�0�.

4. Зорово-слу�овий диктант.Справді,півень—птиця,щоєдинамаєвідгодинникаключі,щой спросоння нам, котра година,спросоння нам, котра година,спросоннянам,котрагодина,сповіщаєзавждиуночі…

(Д. Білоус.)

5. робота за підручником.Вправа�02.

6. розподільний диктант.Наосновівправи�06.

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Словниковий диктант-переклад.

З а в д а н н я: перекласти слова українською мовою.Записати їх словами, а потім зробити фонетичну тран- потім зробити фонетичну тран-потім зробити фонетичну тран-скрипцію.

Лимонный, туманный, отличный, ценный, отдать, осен-ний, сменный, беззвучный, беззащитный, сонный, дневной.

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§�5,вправа�07.

уроК № 42

тема. Склад.Наголос.Фонетичнийрозбірслова.мета: поглибити знанняучнівпро склад і наголос, наголос,наголос,

познайомитиїхз основними правилами пере-основними правилами пере-основнимиправиламипере-носу;вироблятивмінняправильноділитисло-ванасклади,правильнонаголошуватислова;виховуватимовленнєвукультуруучнів.


100

Хід уроку


2. Словниковий диктант.Дорогоцінний, родинний, безземельний, пісенний, щоден-

ний, оббігти, юннат, піднісся, численний, санний, стінний, ввечері, відданий, ранній, щохвилинний.




1. робота за підручником.1) Вправа�08.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.1�7.�) Вправа�09.

2. Зорово-слу�овий диктант.З а в д а н н я і з а п и т а н н я: записати текст, поділивши з а п и т а н н я: записати текст, поділившиз а п и т а н н я: записатитекст,поділившислованасклади.Якіслованеможнаперенестиізрядкав рядок? Свою відповідь обґрунтуйте.рядок? Свою відповідь обґрунтуйте.рядок?Своювідповідьобґрунтуйте.

Тихийсонпогорахходить,Зарученькищастяводить.Ішумлятьлісивжетихше,Сонмаліквіткиколише.

(О. Маковей.)

3. ор�оепічна �вилинка.Виконаннявправи�11(усно).

4. розподільний диктант.З а в д а н н я: записати слова в три колонки: в пер- три колонки: в пер-три колонки: в пер- пер-пер-шу—з наголосом на першому складі, в другу — з наго-наголосом на першому складі, в другу — з наго-наголосомнапершомускладі,в другу — з наго-другу — з наго-другу—з наго-наго-наго-лосомнадругомускладі,в третю — з наголосом на тре-третю — з наголосом на тре-третю—з наголосом на тре-наголосом на тре-наголосомнатре-тьомускладі.З двома-трьома словами скласти речення.двома-трьома словами скласти речення.двома-трьомасловамискластиречення.

Конвалія, запитання, дарунок, заробіток, гримнути, за-вдання, адрес, жилавий, документ, ненависть, гаряче, мі-зерний.

101

5. диктант-переклад.З а в д а н н я: перекласти слова українською мовою, по-ставитинаголос.Порівнятинаголосив обох мовах.обох мовах.обохмовах.

Одиннадцать, олень, дрова, километр, новий, верба, че-тырнадцать, крапива, говорит, имя, близкий.

6. робота за підручником.1) Вправа�1�.2) Роботазісхемоюфонетичногорозборуслова,с.1�9.�) Вправа�15(ІІ).

V. домашН� �авдаННяПідручник,§�6,вправа�16.

уроК № 43

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадви-правленнямпомилок,допущениху переказі.переказі.переказі.

мета: підбити підсумки творчої роботи, проаналі-зувати типові помилки, допущені учнямиу переказах; виробляти у школярів уміння переказах; виробляти у школярів умінняпереказах; виробляти у школярів уміння школярів умінняшколярів умінняаналізувати і виправляти власні помилки; виправляти власні помилки;виправляти власні помилки;розвиватиусней писемне мовлення; вихову-писемне мовлення; вихову-писемнемовлення;вихову-ватинаполегливістьу навчанні.навчанні.навчанні.

обладнання: контрольнізошити,підручник.

Хід уроку


II. �агаЛ�На оціНКа вчитеЛем ПереКа�ів

III. аНаЛі� двох�тр�ох робіт

С х е м а а н а л і з у п и с ь м о в о г о п е р е к а з у1) чив правильній послідовності передано зміст текступравильній послідовності передано зміст текступравильнійпослідовностіпередано зміст тексту

(пропущенощось,доданощосьзайве,переставленіаб-зацитощо).

2) чипереданоголовнудумкутексту.

102

�) чирозкритотему.4) чизбереженов переказі стиль тексту.переказі стиль тексту.переказістильтексту.5) грамотність.

IV. огоЛошеННя оціНоК �а ПереКа�

V. КоЛеКтивНа робота Над тиПовими ПомиЛКами

VI. іНдивідуаЛ�На робота учНів Над ПомиЛКами


VIII. домашН� �авдаННяПовторити§�6підручника.

уроК № 44

тема. Написання слів з ненаголошеними [ ненаголошеними [ненаголошеними [е], [и],щоперевіряютьсянаголосом.

мета: поглибити знанняучнівпроправилавимовий написання ненаголошених [ написання ненаголошених [написання ненаголошених [е], [и] в коре- коре-коре-няхслів,щоперевіряютьсянаголосом;закріп-лювати навички визначення цієї орфограмитавмінняїїобґрунтовувативідповіднимпра-вилом; розвивати усне й писемне мовлення; писемне мовлення;писемне мовлення;прищеплюватиучнямлюбовдоприроди.

обладнання: підручник,індивідуальнікартки,текстдик-танту.

Хід уроку


2. колективна робота.

З а п и т а н н я і з а в д а н н я у ч н я м з а в д а н н я у ч н я мз а в д а н н я у ч н я м1) Якправильноперенестислова:ход-жучихо-джу,їжд-

жу чи їж-джу, сад-жанці чи са-джанці? Свою відпо-відьобґрунтуйте.

10�

2) чи можна перенести із рядка в рядок слова: рядок слова:рядок слова: Юля, ящик, орел, млин, зріст, дах?чому?Наведітьвласніприкладиподібнихслів.

�) Доберіть кілька слів, що складаються лише з від- від-від-критих(аболишезакритих)складів.Введітьїху ре-ре-ре-чення.

3. Гра «Музичні слова».З а в д а н н я: записатиякнайбільшеслів,щомаютьскла-ди—назвинот(до, ре, мі, фа, соль, ля, сі).Розбитиїхнасклади, поставити наголос.Наприклад: до-ріж-ка, ма-ре-во, ля-пас, ля-леч-ка, ре-со-ра, ква-со-ляі под.под.под.




1. Бесіда.— Який склад ми називаємо наголошеним?Який склад ми називаємо наголошеним?Якийскладминазиваємонаголошеним?— Як називаються інші склади в слові?Як називаються інші склади в слові?Якназиваютьсяіншіскладив слові?слові?слові?— Назвіть голосні звуки української мови, скажіть,Назвіть голосні звуки української мови, скажіть,Назвіть голосні звуки української мови, скажіть,

у яких словах вони вимовляються чітко і виразно. Доведітьяких словах вони вимовляються чітко і виразно. Доведітьякихсловахвонивимовляютьсячіткоі виразно. Доведітьвиразно. Доведітьвиразно.Доведітьценаприкладі.

2. робота за підручником.Опрацюваннятаблиці,с.141.

3. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: прослухативірш.Виписатисловаз ненаго-ненаго-ненаго-лошенимие,ив коренях слів.коренях слів.кореняхслів.(Учительчитаєвіршдвічі,удруге—дужеповільно.)

Зима

Прийшлазимабіловолоса…Неначебілимполотном,блискучимснігомодяглосяселоі поле за селом.поле за селом.полезаселом.Надполемсиньоюдугоюширокенебопростяглось…І,мовсльозоюзолотою,блискучесонценалилось.

104

Нетакі дивиться, як літом,дивиться, як літом,дивиться,яклітом,нетакі високо стоїть,високо стоїть,високостоїть,інетакимблискучимсвітомйоговінокяснийгорить.Замовкларічканадгорою:назимусталаодпочить,укриласьковдроюскляною.Іверболізнешелестить,окутийснігомі морозом.морозом.морозом.Осикаголаястоїть,сумуєвкупіз верболозомверболозомверболозомісрібнимлистомнешумить.Дрімають,стоячи,тополі,іочеретсухийдріма…Усезаснулопоневолі,зачарувалавсезима.

(А. Бабенко.)


IV. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу1. робота біля до�ки.

З а в д а н н я: записатислова,вставляючипропущенібук-ви.Підібратидокожногословаперевірочніслова.

П..ро, л..сток, х..жак, р..бро, з..рно, оз..ро, з..мля, д..мар, т..мніти, д..ревце, з..мувати, од..ниця, в..селий.

2. Вибірково-розподільний диктант.З а в д а н н я: в першу колонку записати слова з ненаго- першу колонку записати слова з ненаго-першуколонку записати слова з ненаго- ненаго-ненаго-лошенимзвукоме,а в другу зв другу зв другу здругу здругузи.Уснообґрунтуватина-писанняненаголошенихе, ив коренях слів. Зробити зву-коренях слів. Зробити зву-кореняхслів.Зробитизву-ковийзаписодногоз прислів’їв (на вибір).прислів’їв (на вибір).прислів’їв(навибір).Дивиться звисока, анічого не бачить. Не всяка стежеч-

ка без спориша, не вкожної людини добра душа. Живемо, як горох при дорозі, хто йде, не мине, за стручок вскубне. Сини до хати принесуть, адочки йугли рознесуть. Від березне-вих дощів земля квітне. Мала крапля івеликий камінь про-биває. Весна ледачого не любить. Сумний грудень ів свята, ів будень.


3. робота за підручником.Вправи�22,�2�.

105

4. Самодиктант.З а в д а н н я: дібратий записати п’ять іменників з випад-записати п’ять іменників з випад-записатип’ятьіменниківз випад-випад-випад-ним е. Наприклад: березень-березня, хлопець-хлопця, ві-тер-вітру, справедливий-правдаі под.под.под.

5. Гра «редактор».З а в д а н н я: знайтив наведеному нижче тексті помилкинаведеному нижче тексті помилкинаведеномунижчетекстіпомилкиі визначити, на яке правило вони допущені.визначити, на яке правило вони допущені.визначити,наякеправиловонидопущені.

Світлано, наш табір розташований у лісі, недалеко від лісі, недалеко відлісі, недалеко від сила.

Тут дуже гарно. Уздовж доріжок з битону ростуть кли- битону ростуть кли-битону ростуть кли-ни. Уже з’явилися в лісі греби. Щодня ми влаштовуємо різ- лісі греби. Щодня ми влаштовуємо різ-лісі греби. Щодня ми влаштовуємо різ-ні ігри, змагання.

6. робота з картками. картками.картками.


Поставитинаголосусловах:

читання, запитання, ознака, навчання, завдання, дочка, олень, одинадцять, кілометр.

Зробитифонетичнийрозбірсловачитання.


Зробитифонетичнийрозбірслів:

легенька, ящик, людяний.

Здвомасловамискластиречення.


Поділитислованаскладиіпоставитивнихнаголоси.Сонцезаходить,горичорніють,Пташечкатихне,поленіміє…чорнієполеігаї,ігори,Насинєнебовиходитьзоря.

(Т. Шевченко.)

V. домашН� �авдаННяПідручник,§�7,вправа�24.

106

уроК № 45

тема. Написання слів з ненаголошеними [ ненаголошеними [ненаголошеними [е], [и],щонеперевіряютьсянаголосом.

мета: поглибити знання учнів про написання не-наголошенихголосних,щонеперевіряютьсянаголосом; формувати навички правильноївимовиненаголошенихголосних,умінняко-ристуватися орфографічним словником; роз-виватилогічнемислення,пам’ять.

обладнання: підручник,орфографічнийсловник,картки.

Хід уроку


2. Словниковий диктант.1) Земля, зелений, весняний, степи, великий, весло, се-

стра, щебетати, реготати, перо, темненько, верба, клекотіти, шептатися, синіє.

2) Голубка, скрипіти, тихенький, оселитися, теплиця, хвилястий, оживати, широкий, вишневий, червоний, черешня, бережок, зерно, близький, кленовий.

3. робота за картками.(Див.стор.107)

4. Творча робота.З а в д а н н я: записати по пам’яті з вірша Т.Шевченка вірша Т.Шевченкавірша Т.Шевченка«Сон»словаз ненаголошениминенаголошениминенаголошенимие,и(абозаписатинадош-ціпершідев’ятьрядків).Підкреслитислово,в якому не-якому не-якомуне-наголошенаголоснанеперевіряєтьсянаголосом.




1. робота за підручником.Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,§�8с.14�.

107


Змінитисловаабодібратиспорідненітак,щобнаголо-шеніголосністалиненаголошеними.Записатицісло-вапарами.Поставитинаголос.

Веселий, кислий, тиша, шепіт, степ, клекіт, сте-жечка, серце, дерево, хвиля, один, гречка.


1) Переписатитекст,вставляючивсловахпропущенібуквиеабои.Підібратиперевірочніслова.

Л..генька мряка простяглася над водою Дніпра-Славутиці. На В..ликій Хортиці з..л..нів ліс, а в ньо-му щ..б..тала птиця, аж заходилася. Під н..б..сами в..соко співав свою одноманітну піс..ньку жайворо-нок. В траві перекл..кались перепилиці.

(ЗаА.чайковським.)

2) Зробитифонетичнутранскрипціювиділенихслів.


1) Списатиприслів’яіприказки,вставляючипропу-щеніе,и.

Ластівка в..сну починає, а осінь пок..дає.

Л..стопад з..млі ворота відч..няє.

Сніг у грудні гл..бокий — урожай в..сокий.

�кщо осінь багата на гр..би — з..ма буде тепла.

Вос..ни гр..бина, а взимку св..нина.

Сонце бл..щить, а мороз тріщить.

В..сна л..дачого не любить.2) Зробитифонетичнутранскрипціюпершогоречення.

108

2. розподільний диктант.З а в д а н н я: записатисловау два стовпчики: у першийдва стовпчики: у першийдвастовпчики:у першийпершийпершийті, в яких ненаголошені голосні перевіряються наголо- яких ненаголошені голосні перевіряються наголо-яких ненаголошені голосні перевіряються наголо-сом,у другий — в яких не перевіряються.другий — в яких не перевіряються.другий—в яких не перевіряються.яких не перевіряються.якихнеперевіряються.

Крилатий, герой, небесний, цитата, пиріг, пшеничний, чемпіон, тривога, легенда, секрет, зелений, блиснути, вечір-ній, шелестіти.

3. Словникова робота.З а в д а н н я: списати, вставляючи пропущені букви.Перевірити написання цих слів за орфографічним слов-ником.Правописзапам’ятати.Длясильнихучнів:склас-тиреченняз поданими словами.поданими словами.поданимисловами.

Кр..н..ця, к..ш..ня, к..рівник, ч..рн..тка, кал..ндар, ц..тата, б..тон, ц..буля.

4. робота за підручником.Вправи�25,�26,�28.

5. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я: записатиу зошитах, запам’ятати правопис зошитах, запам’ятати правописзошитах, запам’ятатиправописслів(ненаголошених[а],[о]).З двома-трьома словами (надвома-трьома словами (надвома-трьомасловами(навибіручнів)скластиречення

Багатий, багатир (багатій), богатир (силач, велетень), борсук, гаразд, гарячий, гарячка, калач, козак, комиш, коро-вай, кропива, крохмаль, лопата, отаман, солдат, хазяїн.

6. Попереджувальний диктант.

Вечоріло. Над річкою звисав білястий туман, піднімав-ся над берегами і плив на поля. Підпадьомкав одинокий пе- плив на поля. Підпадьомкав одинокий пе-плив на поля. Підпадьомкав одинокий пе-репел. Скрипіли навантажені вози. Між оселями замигті-ли вогники. На вулиці пахло колоссям. З дворів тягло свіжо- дворів тягло свіжо-дворів тягло свіжо-спеченим хлібом. Скрипіли журавлі. Річка обгинала село. По той бік темніли стомлені дуби. В темряві ледь вирізьблю- темряві ледь вирізьблю-темряві ледь вирізьблю-валися обриси хат. На схилі гори зводилися високі тополі. Над водою чорніли верби.

(О.Десняк.)

7. диктант-переклад.З а в д а н н я: перекласти слова українською мовою.Підкреслитиненаголошеніголосні.

109

Лимон, бензин, коридор, апельсин, бабочка, терраса, мед-ведь, камин, лодка, кипяток, лиман, тревога.

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Мовні �аради «Назви слово».

1) голосний,якомувідповідаєв російській мові [російській мові [російськіймові[э].Перший склад двоскладового іменника жіночого роду,

назвирозділовогознака.Другачастинаскладнихслів,назвнауктипубіологія,зоо-

логія, філологія. Ціле слово—іменник жіночого роду, щоозначаєбіологічнунаукупрозв’язокорганізмівізсередови-щем.(Екологія.)

2) Першийскладіменникаінженер.Назвабуквит.Буква,післяякоїпередя, ю, є, їнакінціскладуставить-

сяапостроф.Назвабуквис.Цілеслово—іменникчоловічогороду,синоніміменника

зацікавленість(Інтерес.)

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§�8,вправа�27або��0.

уроК № 46

тема. Спрощенняв групах приголосних.групах приголосних.групахприголосних.мета: датиучнямпоняттяпроспрощенняв групахгрупахгрупах

приголосних, формувати вміння вимовлятислова,в яких відбувається спрощення в гру-яких відбувається спрощення в гру-якихвідбуваєтьсяспрощенняв гру-гру-гру-пах приголосних, розпізнавати орфограмуй обґрунтовувати її за допомогою правила, обґрунтовувати її за допомогою правила,обґрунтовувати її за допомогою правила,помічати й виправляти орфоепічні та орфо- виправляти орфоепічні та орфо-виправляти орфоепічні та орфо-графічні помилки на вивчене правило; роз-виватиувагу,пам’ять,логічнемислення;ви-ховувати в учнів чесність, непримиренність учнів чесність, непримиренністьучнів чесність, непримиренністьдонесправедливості.


110

Хід уроку


2. Творча робота.З а в д а н н я: скласти зв’язне висловлювання на однуз тем.тем.тем.— Вимова голосних звуків і позначення їх на письмі;Вимова голосних звуків і позначення їх на письмі;Вимоваголоснихзвуківі позначення їх на письмі;позначення їх на письмі;позначенняїхнаписьмі;— Написання слів з ненаголошеними голосними.Написання слів з ненаголошеними голосними.Написанняслівз ненаголошеними голосними.ненаголошеними голосними.ненаголошенимиголосними.

3. Словниковий диктант.Ширина, потепління, правильний, хазяїн, стежечка, ор-

ден, козак, репродукція, гарячий, борсук, книжечка, легенда, інтелект.

4. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписатисловаз ненаголошеними голосни-ненаголошеними голосни-ненаголошенимиголосни-ми,обґрунтуватинаписання.(Учительчитає текст диктантудвічі, удруге—дужепо-

вільно.)Летілазозуляз поля на долину,поля на долину,полянадолину,Тай сіла кувати на мою калину,сіла кувати на мою калину,сілакуватинамоюкалину,Зозуле,зозуле,десьгоречуєш,Білямоєїхатинакалинікуєш?Зозулякувала,правдонькуказала,Щомоєїненькинасвітінестало.Прибіглая в хату, стала на порозі,в хату, стала на порозі,в хату, стала на порозі,хату, стала на порозі,хату,сталанапорозі,Забилосясерденько,закапалисльози.Ой,матінко-ненько,детебеузяти?чипітикупити,чинамалювати?Їхалималяриз далекого села,далекого села,далекогосела,Змалювалиненькунабілійоселі,Змалювалиочі,змалювалиброви,Танезмалювалищироїрозмови.

(Народна творчість.)

5. Зорово-слу�овий диктант.(Учительчитаєтекст,записанийнадошці.)

Середина зими, а так, наче осінь. Снігу ніде нема. Земля так, наче осінь. Снігу ніде нема. Землятак, наче осінь. Снігу ніде нема. Земля в полинялих барвах, небо — в холодній розтривоженості полинялих барвах, небо — в холодній розтривоженостіполинялих барвах, небо — в холодній розтривоженості холодній розтривоженостіхолодній розтривоженості хмар. По голих посадках б’є вітер високих степових балів.

Безлюддям та вітром цей надвечірній степ нагадує море в негоду. Ніби нема в ньому життя. Одначе він живе.

(О.гончар.)

111

6. Мовна �арада «Назви слово».1) �-йскладіменникамолоко. Буква,якастоїтьв алфавіті перед буквоюалфавіті перед буквоюалфавітіпередбуквоюн. Основародовоговідмінкаодниниіменникапіт.Ціле слово—іменник чоловічого роду, що означає: со-

лодкийваренийнапійз фруктів та ягід. (фруктів та ягід. (фруктівтаягід.(Компот.)2) Іменникчоловічогороду,назвамолочногопродукту. Вигук,щоскладаєтьсяз однієї букви.однієї букви.однієїбукви. глухийзвук,якомувідповідаєдзвінкий[б].Ціле слово—іменник чоловічого роду, що означає: со-

лодкагустарідиназ фруктів або ягід. (фруктів або ягід. (фруктівабоягід.(Сироп.)




1. Поясн��вальний диктант.Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.Де одинець — хазяйству кінець, а де сім — щастя всім.Чесному всюди честь.Улеслива людина гірше гадюки�� у вічі ласкається, а поза

очі кусається.Заздрісний від чужого щастя сохне.Від користі серце кам’яніє.

(Народнатворчість).

2. робота за підручником.1) Вправа��2.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.145—146.

3. робота біля до�ки.Поданів транскрипції слова записати відповідно до орфо-транскрипції слова записати відповідно до орфо-транскрипціїсловазаписативідповіднодоорфо-

графічнихнорм:

[турис’кий], [в’існиек], [шчасливий], [виейізний], [тиежне-вий], [студен’с’кий], [серце], [заздрисний], [корисний], [ш’іс��от].

4. робота за підручником.Вправи��5,��6.

112

5. Творча робота.З а в д а н н я: скласти словосполучення, використовуючислова ізвправи��6.Визначитиголовні і залежні слова.залежні слова.залежніслова.З трьома словосполученнями скласти речення або невели-трьома словосполученнями скласти речення або невели-трьомасловосполученнямискластиреченняабоневели-кийзв’язнийтекст(навибіручнів).

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу1. Гра «Четверте зайве».

З а в д а н н я: з ряду слів викреслити четверте зайве.ряду слів викреслити четверте зайве.рядусліввикреслитичетвертезайве.

Хвастнути, шістнадцять, кістлявий, тижневий.Виїзний, компостний, вісник, щасливий.Студенство, хвастливий, зап’ястний, кістлявий.

2. розгадування кросворда «Спрощення в група� приголос- група� приголос-група� приголос-ни�».

1

2 � 4

5

6

П о г о р и з о н т а л і :2. Прислівник,який є у приказці «Не хитруй, не муд- у приказці «Не хитруй, не муд-у приказці «Не хитруй, не муд-приказці «Не хитруй, не муд-приказці «Нехитруй,немуд-

руй,а … працюй». (… працюй». (…працюй».(Чесно.)5. ІменниксередньогородуІІвідміни,підмету приказ-приказ-приказ-

ці«Блисне…і в наше віконце». (в наше віконце». (внашевіконце».(Сонце.)6. Прикметникчоловічогороду,утворенийвідіменника

іншомовногопоходження,щоозначає:той,хтовчить-сяу вищому учбовому закладі. (вищому учбовому закладі. (вищомуучбовомузакладі.(Студентський.)

П о в е р т и к а л і :1. числівник, що за правописом є винятком з прави- винятком з прави-винятком з прави- прави-прави-

ла про спрощення на письмі в групах приголосних. групах приголосних.групах приголосних.(Шістнадцять).

11�

�. Прикметникчоловічогороду,утворенийвідіменникаобласть.(Обласний).

4. Прикметникчоловічогороду,утворенийвідіменникащастя.(Щасливий).

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§�9,вправа��7.

уроК № 47

тема. Контрольнетестування.мета: перевірити знання і вміння учнів з розді- вміння учнів з розді-вміння учнів з розді- розді-розді-

лу «Фонетика, орфоепія, графіка, орфогра-фія»; розвивати логічне мислення, орфое-пічну й пунктуаційну грамотність, пам’ять, пунктуаційну грамотність, пам’ять,пунктуаційну грамотність, пам’ять,увагу;виховуватистаранністьу навчанні.навчанні.навчанні.

обладнання: текститестів.

Хід уроку



III. ПроведеННя тематичНого тестуваННя

І в а р і а н т1. Укажітьгрупуслів,в яких правильно позначений пе-яких правильно позначений пе-якихправильнопозначенийпе-

ренос: а) каз-ка,їж-ак,трій-ок,ве-рба; б) є-нот,бе-різ-ка,шип-ши-на,клю-ють;в) близь-ко,по-льо-вий,їж-джу,зем-ля.2. Укажіть групу слів, у якій всі не можна переноситиякій всі не можна переноситиякійвсінеможнапереносити

з рядка на рядок:рядка на рядок:рядканарядок: а) коридор,звіт,ґанок,стіл;б) орел,ґлей,ящик,етюд; в) димар,паркан,квіточка,ялинка.

114

�. Укажіть групу слів, у яких правильно розставлений яких правильно розставленийяких правильно розставленийнаголос:

а) горошина,рукопис,ненавидіти,спина; б) подруга,вимова,в’язкий,предмет; в) сантиметр,дочка,приязнь,кілометр.4. Укажітьгрупуслів,у кожному з яких пишеться апо-кожному з яких пишеться апо-кожномуз яких пишеться апо-яких пишеться апо-якихпишетьсяапо-

строф: а) солов..ї,тьм..яно,кон..юктивіт,грав..ра;б) пір..я,без..ядерний,пом..якшити,прив..ялений; в) роз..ятрений,м..ятний,п..єдестал,медв..яний.5. Позначтерядок,у якому в усіх словах подвоєння від-якому в усіх словах подвоєння від-якомув усіх словах подвоєння від-усіх словах подвоєння від-усіхсловахподвоєннявід-

буваєтьсявнаслідокподовження: а) лимон..ий,сон..ий,лис..я,суд..я; б) роз..броїти,без..убий,під..ати,стат..я;в) роздоріж..я,сіл..ю,л..єш,облич..я.6. Позначтерядок,у якому в усіх словах подвоєння від-якому в усіх словах подвоєння від-якомув усіх словах подвоєння від-усіх словах подвоєння від-усіхсловахподвоєннявід-

буваєтьсявнаслідокзбігуоднаковихзвуків: а) стін..ий,страшен..ий,тін..ю,навчан..я; б) відроджен..я, протизакон..ий, сторіч..я, ствер-

джен..я;в) пісен..ий,від..зеркалити,міськ..ом,прикордон..ий.7. Укажітьгрупуслів,у кожному з яких на місці про-кожному з яких на місці про-кожномуз яких на місці про-яких на місці про-якихнамісціпро-

пускупишеться и:а) д..р..гент,х..жак,од..ниця,д..вак; б) л..сток,р..бро,з..мувати,ш..рокий; в) дер..вце,д..мар,пш..но,м..нати.8. Укажітьгрупуслів,у кожному з яких на місці про-кожному з яких на місці про-кожномуз яких на місці про-яких на місці про-якихнамісціпро-

пускупишетьсяе: а) м..телик,в..дмідь,л..вада,тр..вога; б) п..нал,ст..пи,ц..буля,м..даль;в) л..генда,в..сло,т..мніти,м..жа.9. Укажітьгрупуслівз ненаголошениминенаголошениминенаголошенимиеабои,якіне

перевіряютьсянаголосом:а) легенда,тривожний,лимон,мелодія; б) кленовий,великий,кишеня,весело; в) блискучий,верба,низький,посивілий.10.Оберітьгрупуслів,у яких спрощення у вимові приго-яких спрощення у вимові приго-якихспрощенняу вимові приго-вимові приго-вимовіприго-

лоснихпозначаєтьсянаписьмі: а) зап’яс..ний,зліс..ний,захис..ник,буревіс..ник; б) заздріс..ний,кіс..лявий,бороз..на,улес..ливий;в) безвиїз..ний,пристрас..ний,чес..но,піз..но.

115

11.Позначтерядок,у якому в усіх словах у вимові спо-якому в усіх словах у вимові спо-якомув усіх словах у вимові спо-усіх словах у вимові спо-усіхсловаху вимові спо-вимові спо-вимовіспо-стерігаєтьсяуподібненняприголоснихзвуків:

а) доріжка,бризки,блюдце,річка; б) дьогтю,гілка,прудкий,стрічка;в) піднігтьовий,зцідити,боротьба,співачці.12.Укажітьгрупуслів,у яких ненаголошеніяких ненаголошеніякихненаголошеніе,ипереві-

ряютьсянаголосом: а) с..рпантин,сер..да,з..мовий,м..тець;б) Дм..тро,п..ро,в..ликий,в..селий; в) пш..ниця,ап..льсин,ш..птати,кр..ниця;

І І в а р і а н т1. Виписати слова, в яких подвоєння відбувається вна- яких подвоєння відбувається вна-яких подвоєння відбувається вна-

слідокподовженняприголосних:

навман..я, ріл..я, туман..ий, стат..я, ден..ий, л..є, щоден..ик,щоден..ик, гіл..я, спросон..я, ніч..ю.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

Навестивласнийприкладчотирьохслів,у яких подвоєн-яких подвоєн-якихподвоєн-нявідбуваєтьсявнаслідокподовженняприголосних.

_____________________________________________________

2. Записатислова,показавширисочкоюможливийпере-нос:

ходжу, подзвонити, розрісся, третього, страшенний, ма-йонез, оббризкати.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

Навести власний приклад чотирьох слів, які не можнапереносити.

_____________________________________________________

�. Виписатислова,в яких можливий подвійний наголос:яких можливий подвійний наголос:якихможливийподвійнийнаголос:

гаряче, дарунок, мабуть, запитання, загадка, договір, на-завжди, апостроф, заробіток, деревце.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

116

Зтрьомасловамискластиречення.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

4. Виписатислова,в яких ненаголошені голосні не пере-яких ненаголошені голосні не пере-якихненаголошеніголоснінепере-віряютьсянаголосом:

л..генький, бл..скавиця, тр..вога, к..рівник, ст..повий, л..генда, м..дичний, к..шеня, с..вина, л..мон.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

Навестивласнийприкладчотирьохслівз такою орфогра-такою орфогра-такоюорфогра-мою.Скластиз ними словосполучення.ними словосполучення.нимисловосполучення.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

5. Вставити,депотрібно,пропущенілітери:

заздріс..ний, корис..ний, гіган..ський, ненавис..ний, зап’яс..ний, чес..ний, студен..ський, балас..ний, доблес..ний., чес..ний, студен..ський, балас..ний, доблес..ний.

Навести власний приклад зі слів-винятків із цього пра-вила.

_____________________________________________________

6. Позначитинадсловамицифри1),2):1) апострофставиться;2) апострофнеставиться

Цв..ях, Лук..ян, дзв..якнути, в..яз, п..юпітр, м..ята, об..єд-нати, без..язикий, р..юмсати, пір..їна, мавп..ячий.

Навести власний приклад чотирьох слів, у двох з яких двох з якихдвох з яких якихякихапострофставиться,а у двох — не ставиться.у двох — не ставиться.у двох — не ставиться.двох — не ставиться.двох—неставиться.

_____________________________________________________

IV. домашН� �авдаННяПовторити§�8підручника.

117

уроК № 48

тема. Контрольний диктант. Контрольне аудію-вання.

мета: перевірити знання і вміння учнів з розділу вміння учнів з розділувміння учнів з розділу розділурозділу«Фонетика,орфоепія, графіка,орфографія»;розвивати логічне мислення, орфографічнуй пунктуаційну грамотність, пам’ять, увагу;пунктуаційну грамотність, пам’ять, увагу;пунктуаційнуграмотність,пам’ять,увагу;виховуватистаранністьу навчанні.навчанні.навчанні.

обладнання: текстидиктантів,текстидляаудіювання.

Хід уроку



III. ПоПередН� �Найомство � теКстом диКтаНту теКстом диКтаНтутеКстом диКтаНту(Учительчитаєтекстдиктанту.)

IV. відПовіді вчитеЛя На �аПитаННя учНів щодо теКсту диКтаНту

V. НаПисаННя диКтаНту


На�ороз�із�имиПогідливийжовтневийранок,а ліс розлягається від вес-ліс розлягається від вес-лісрозлягаєтьсявідвес-

нянихпісеньпернатих.Птахиспіваютьпроте,щоготовізу-стрітиновувесну.

Короткебабинеліто.Вжеповіялохолодом.Змовклипер-натімузиканти,вониперебралисядосвоїхмісцьзимівлі.

Відранкудоночітрудятьсяборсуки.Вониносятьу нориноринорисухелистя.Білочкий сойки ховають у дуплах горіхи, жолу-сойки ховають у дуплах горіхи, жолу-сойкиховаютьу дуплах горіхи, жолу-дуплах горіхи, жолу-дуплахгоріхи,жолу-ді.Запасаютьсяначорнийдень.

Ілюдизаготовляютьсіно,гілки,ягоди,насіння.Длязві-ріві птахів збирають. Усюди на галявинах можна побачитиптахів збирають. Усюди на галявинах можна побачитиптахівзбирають.Усюдинагалявинахможнапобачитигодівниці.Взимкулюдинаповнятьїхкормом.Птахиі звірізвірізвіріприйдутьсюдинасніданок.

(90сл.) (З газети.)

118


ЗимайдеУсідеревавжепростягливгоруоголенівіти.Тільки,ма-

буть,ялинкий сосни стоять зелені, та дуб не скинув свого сосни стоять зелені, та дуб не скинув свогососнистоять зелені, тадубне скинувсвоговбрання.Листяйоголишепожовкло,потемніло.І здається,здається,здається,щото стоїтьмогутнійвоїн.Налетитьвітер, задзвенить сво-їмбронзовимлистяммогутнійдуб,аленесхилитьсяі передпередпередбурею.

Ідулісом,нібиступаюпозолотомукилиму.Ось тихо сіла на рукав перша сніжинка.А ось і друга, ось і друга,ось і друга, друга,друга,

третя. Здається, їх вирізьбив талановитий майстер. Ось за-танцювало їху повітрі більше, посипалися густіше, засипа-повітрі більше, посипалися густіше, засипа-повітрібільше,посипалисягустіше,засипа-лиземлю,опалелистя,дерева.

(90сл.) (За О. Копиленко.)

VI. ПроведеННя КоНтроЛ�Ного аудіюваННя1. Пояснення щодо проведення ауді��вання.

2. Читання вчителем тексту.

3. Виконання тестови� завдань.

Т е к с т д л я к о н т р о л ь н о г о а у д і ю в а н н я.

КітЧудилоДо нас у дитячий санаторій приблудилось котеня, і ми дитячий санаторій приблудилось котеня, і мидитячий санаторій приблудилось котеня, і ми мими

взялисяйоговчити.Хтойогозна,яктребавчитикотів,томий стали вчити його по-собачому.стали вчити його по-собачому.сталивчитийогопо-собачому.

«Ляж�»—і котик лягав і дивився на нас, що ми йому котик лягав і дивився на нас, що ми йомукотик лягав і дивився на нас, що ми йому дивився на нас, що ми йомудивився на нас,що ми йомудамозаце.

«Вперед�»—і котик біг уперед, що мав сили.котик біг уперед, що мав сили.котикбігуперед,щомавсили.«Назад�»—і котик вертався до нас — тоді ми давали котик вертався до нас — тоді ми даваликотик вертався до нас—тоді ми давали

йомутрошкисируабориб’ячуголову.Такмий вивчили його по-собачому. Зробили йому й на-вивчили його по-собачому. Зробили йому й на-вивчилийогопо-собачому.Зробилийомуй на-на-на-

шийничокізстарогоремінцяі став він зватися: чудило.став він зватися: чудило.ставвінзватися:чудило.Такі бігав за нами кіт чудило, немов собачка. Тільки небігав за нами кіт чудило, немов собачка. Тільки небігавзанамикітчудило,немовсобачка.Тількине

скрізь.У річку не ходив. Ми купаємося, а він сидить на бе-річку не ходив. Ми купаємося, а він сидить на бе-річкунеходив.Микупаємося,а він сидить на бе-він сидить на бе-вінсидитьнабе-резі,чекає.Ми—дочовна,а він не хоче, нявчить, бігає бе-він не хоче, нявчить, бігає бе-віннехоче,нявчить,бігаєбе-регом,а до нас не пливе. Не люблять коти мокрого.до нас не пливе. Не люблять коти мокрого.донаснепливе.Нелюблятькотимокрого.

Одного разу поїхали ми човном вудити рибу. Дійшовз нами до берега кіт чудило, а в човен не поліз, не схотів.нами до берега кіт чудило, а в човен не поліз, не схотів.намидоберегакітчудило,а в човен не поліз, не схотів.в човен не поліз, не схотів.в човен не поліз, не схотів.човен не поліз, не схотів.човеннеполіз,несхотів.Вибравсьнадошку,щоколонеїперутьбілизну,й сидить насидить насидитьнатійдошці,надводою.

119

Апіддошкоюгуляютьмаленькірибки-верховодки.Дивить-сянанихзгорикітчудило,—мабуть,смачнірибки,тав мокро-мокро-мокро-мумісціплавають.Дививсь,дививсьтай заснув на сонечку.заснув на сонечку.заснувнасонечку.

Наловилими багато верховодок. Був у нас здоровенний нас здоровеннийнас здоровеннийсинійглек,той,щов ньому воду ставлять коло вмивальни-ньому воду ставлять коло вмивальни-ньомуводуставлятьколовмивальни-ка.Зачерпнулимитимглекомводиі напустили туди верхо-напустили туди верхо-напустилитудиверхо-водокповно.І попливли човном додому.попливли човном додому.попливличовномдодому.

Прокинувся кіт чудило, протер лапками очі й дивить- дивить-дивить-ся, чи не привезли ми йому чогось смачненького. Полазиву нас по плечах, по кишенях — немає нічого. Тоді як глянувнас по плечах, по кишенях — немає нічого. Тоді як глянувнаспоплечах,покишенях—немаєнічого.Тодіякглянуву наш глек, і закам’янів. Рибок у глеку так рясно, що водинаш глек, і закам’янів. Рибок у глеку так рясно, що водинашглек,і закам’янів. Рибок у глеку так рясно, що водизакам’янів. Рибок у глеку так рясно, що водизакам’янів.Рибоку глеку так рясно, що водиглеку так рясно, що водиглекутакрясно,щоводиміжниминевидко.Плавають,плутаються,однанаоднуна-лазять—ажчорнов глекові.глекові.глекові.

Мипоставилиглекназемлюі трошки, одсунулись, диви-трошки, одсунулись, диви-трошки,одсунулись,диви-мось,щоробитимекітчудило.

Вінвибравсьнаверхнійкрайглека,умостивсяй сидить.сидить.сидить.Сидить,дивитьсявнизнарибку.Дивиться,дивиться,й на-на-на-хиляється нижче та нижче, уже й передні лапи в глеко- передні лапи в глеко-передні лапи в глеко- глеко-глеко-ві—тодішубовсть—і вскочив у воду.вскочив у воду.вскочиву воду.воду.воду.

Заметушивсь,заборсавсь,забивсьу воді — аж глек ходо-воді — аж глек ходо-воді—ажглекходо-ромходить.І не вистрибує.не вистрибує.невистрибує.

Ну, думаємо, пропав кіт чудило—утоп, напився води,упавшидогориногамив глек.глек.глек.

Уже хотіли його рятувати; коли—вилазить. Мокрий,сердега, плохий, нечепурний, ніби цілу ніч під дощем був,алерибкав зубах. Виліз, рибку поклав долі, обтерся, обли-зубах. Виліз, рибку поклав долі, обтерся, обли-зубах.Виліз,рибкупоклавдолі,обтерся,обли-завсяй почав їсти. Рибку з’їв, помурчав, витягнув ноги, щепочав їсти. Рибку з’їв, помурчав, витягнув ноги, щепочавїсти.Рибкуз’їв,помурчав,витягнувноги,щеразоблизався—і знову поліз на глек.знову поліз на глек.зновуполізнаглек.

Отак і привчився кіт чудило до мокрого. Іде з нами допривчився кіт чудило до мокрого. Іде з нами допривчивсякітчудилодомокрого. Іде з нами донами донамидорічки,самстрибаєв човен, як мисливський собака, і заразчовен, як мисливський собака, і заразчовен,якмисливськийсобака, і зараззараззаразжедоглека.Мивудиморибу,а він на глеку сидить, чекає.він на глеку сидить, чекає.віннаглекусидить,чекає.Якнакидаємоу глек верховодок, тоді й він починає ловитиглек верховодок, тоді й він починає ловитиглекверховодок,тодій він починає ловитивін починає ловитивінпочинаєловитирибу.Такийу нас був кіт — кіт чудило.нас був кіт — кіт чудило.насбувкіт—кітчудило.

(4�0сл.) (М. Йогансен.)

Позначитивідповідьнакожнеіззапитань.1. чомукошенясталивчитипо-собачому? а) Томущокотівтакі вчать;вчать;вчать;б) томущоніхтонезнав,яктребавчитикотів; в) томущовонозовнінагадувалоцуценя; г) томущокошенябулоздібнедонавчання.

120

2. чомучудилосидівнаберезі? а) Бовіннелюбивплавати; б) боводабулахолодна; в) бовінневмівплавати;г) бовіннелюбивмокрого.�. Якірибкиплавалипіддошкою? а) Карасики;б) верховодки; в) плотвички; г) лящі.4. чомукіт,глянувшинаглек,закам’янів? а) Боглекбувчарівний; б) боз глека виповзала змія;глека виповзала змія;глекавиповзалазмія;в) углекубулоповнорибок; г) глекдужеблищавнасонці.5. чомуКітвскочиву воду?воду?воду? а) Бобулодужеспекотно; б) бозанимгналисясобаки; в) бопослизнувсянакраєчкуглека;г) бозадививсянарибок.6. Післячогокітчудилопривчивсядомокрого? а) Післятого,якупаву річку;річку;річку; б) післятого,якпопавпіддощ;в) післятого,якупаву глек і спіймав рибку;глек і спіймав рибку;глекі спіймав рибку;спіймав рибку;спіймаврибку; г) післятого,якйогоумокнулив глек.глек.глек.

VII. домашН� �авдаННяПовторити§�9підручника.

уроК № 49

тема. Аналізконтрольноїроботи.мета: підбити підсумки контрольної роботи, про-

аналізуватидопущеніучнямитиповіпомил-ки; виробляти в учнів уміння аналізувати учнів уміння аналізуватиучнів уміння аналізуватиі виправляти власні помилки; виховувати виправляти власні помилки; виховувативиправляти власні помилки; виховуватинаполегливістьу навчанні.навчанні.навчанні.


121

Хід уроку


II. �агаЛ�На оціНКа вчитеЛем КоНтроЛ�Них робіт

III. огоЛошеННя оціНоК �а диКтаНти та КоНтроЛ�Не ауді�юваННя

IV. КоЛеКтивНа робота Над тиПовими ПомиЛКами

V. іНдивідуаЛ�На робота учНів Над ПомиЛКами


VII. домашН� �авдаННяВправа��8.

уроК № 50

тема. чергуванняу-в, і-й,з-зі-із.мета: датиучнямпоняттяпрочергуванняу-в,і-й,

з-зі-із, навчити їх правильно вживати цічергуванняв усному та писемному мовлен- усному та писемному мовлен-усному таписемномумовлен-ні, обґрунтовувати свій вибір; формуватиорфоепічні навички, розвивати фонематич-ний слух, увагу; виховувати почуття пре-красного.


Хід уроку



122


1. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записати речення. Знайти й підкреслити підкреслитипідкреслитиприйменникиу,вта сполучникитасполучникиі,й.

У криницю воду лить — тільки людей смішить.Потопаючий і за соломинку хапається.В очі лисицею, за очі вовчицею.Добрі люди вмирають, а діла їх живуть.


2. робота за підручником. підручником.підручником.Вправи��9,�40.

3. Проблемне запитання.(Використовуєтьсяметод«Мікрофон».)— чому в одних випадках ми пишемочому в одних випадках ми пишемочомув одних випадках ми пишемоодних випадках ми пишемооднихвипадкахмипишемоу,а в іншихв іншихв іншихіншихіншихв,і-й,,

з-зі-із?

4. Висновок вчителя.Ці чергування відбуваються,щоб запобігти немилозвуч-

номузбіговіприголоснихабоголоснихзвуків.

5. робота за підручником.Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.148.

6. Слово вчителя:[у]—[в]нечергуються:— у словах іншомовного походження (наприклад, у словах іншомовного походження (наприклад,условахіншомовногопоходження(наприклад,універ-

ситет);— у власних назвах (наприклад, у власних назвах (наприклад,у власних назвах (наприклад, Владивосток, Угор-

щина);— у словах, які вживаються тільки з [ у словах, які вживаються тільки з [условах,яківживаютьсятількиз [[[у]або[в](напри-

клад,влада, враження, установа, вдача, угода).[і]—[й]нечергуються:— при зіставленні чи протиставленні слів (наприклад, при зіставленні чи протиставленні слів (наприклад,при зіставленні чи протиставленні слів (наприклад,

чорний і білий, війна і мир, земля і небо);— після інтонаційної паузи (наприклад, після інтонаційної паузи (наприклад,післяінтонаційноїпаузи(наприклад,Щось такеє ба-

чить око, І серце жде чогось.(Т.Шевченко.));— перед словом, яке починається з [й], може бути тіль- перед словом, яке починається з [й], може бути тіль-передсловом,якепочинаєтьсяз [й], може бути тіль-[й], може бути тіль-[й],можебутитіль-

киі(наприклад,(наприклад,і його);— перед словом, що починається на перед словом, що починається наперед словом, що починається на є, ї, ю, я (напри-(напри-

клад,хто і як).

12�


8. Творча робота.З а в д а н н я: списати прислів’я, вибираючи з дужок дужокдужокпотрібні прийменники у абоабо в, сполучники і абоабо й.Обґрунтуватисвійвибір.За науку — цілуй батька (і, й) матір (у, в) руку.Не підливай масла (у, в) вогонь.(У, в) умілого (і, й) долото рибу ловить.�ка пшениця, така (і, й) паляниця.(У, в) понеділок роботи не починай (і, й) (у, в) дорогу не

вирушай.

9. Попереджувальний диктант.Пояснитивипадкичергуванняу-втаі-й

НадширокимДніпромупромінніблакитьівисока,і тиха могила.тиха могила.тихамогила.Втіймогиліспівецьнезабутнійлежить,щонародувіддавсвоїсили,щонародувіддавсвоєсерцей пісні,пісні,пісні,своїмріїпрозорідосвітні.Анавкололанивдалині,вдалинірозлетілись,якптиціблакитні.

(В. Сосюра.)

10. розподільний диктант.З а в д а н н я: записати слова у два стовпчики: І — ті, два стовпчики: І — ті,два стовпчики: І — ті,— ті,—ті,в яких чергуються початкові яких чергуються початковіяких чергуються початковіу-в, ІІ—ті, в яких не бу- яких не бу-якихне бу-ваєчергування:

Університет, взимку, вправа, учитель, Угорщина, Влади-восток, уряд, враження, уранці, упіймати, вродливий, уро-чисто, вступ, умовити.

IV. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу робота за підручником.

Вправи�42,�46.

V. домашН� �авдаННяПідручник,§40,вправи�47(І),�48.

124

уроК № 51

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Твір-описпред-метазавласнимспостереженням.

мета: навчитиучнівскладатиусній письмові опи-письмові опи-письмовіопи-си предметів за власним спостереженням;розвиватиусней писемне мовлення, логічнеписемне мовлення, логічнеписемнемовлення,логічнемислення, творчу уяву, збагачувати словни-ковийзапас;виховуватилюбовдоприроди.


Хід уроку

I. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів1. робота за підручником.

Вправа�49.

2. Бесіда з класом. класом.класом.—Щотакеопис?—Уякихстиляхможутьбутивиконаніописи?—Якіосновніознакихудожньоготанауковогостилів?

3. Повторення теоретични� відомостей.Підручник,с.12�—124.



IV. ПідготовКа до роботи Над твором1. робота за підручником.

Вправа�50.

2. Знайомство з темами творів. темами творів.темами творів.Вправа�51.

3. колективне складання плану твору-опису предмета.

О р і є н т о в н и й п л а н1) Щоцезапредмет.2) Вашепершевраженнявіднього.�) Описокремихознакпредмета.4) Вашеставленнядопредмета.

125

4. робота над матеріалами табли�і.Підручник,с.152.

V. робота Над твором�оПисом Предмета1. Підготовка чорнового варіанту твору.


3. Зачитування дво�-трьо� творів, ре�ензування ї� учнями.

4. редагування творів.


VII. домашН� �авдаННяВправа�52.

уроК № 52

тема. Вимова і написання слів із подовженими написання слів із подовжениминаписання слів із подовженимим’якимиприголосними.

мета: формувати вміння правильно вимовляти таписатисловаз подвоєнням букв на позначен-подвоєнням букв на позначен-подвоєннямбуквнапозначен-ня подовжених м’яких приголосних; розви-ватиувагу,пам’ять,логічнемислення;вихо-вуватив учнів мовленнєву культуру.учнів мовленнєву культуру.учнівмовленнєвукультуру.


Хід уроку


2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: списати прислів’я, виправляючи помилки,пов’язаніізчергуванняму-в,і-йСічень не так січе, як в вуха пече. Прийшов гру-

день й приніс студень. В лютому зима з весною уперше

126

зустрічається. �к в. �к в травні дощ надворі, то восени хліб в коморі. Літом й баба сердита на піч. Сумний грудень йвсвято, йвбудень.

3. Творча робота.З а в д а н н я: використовуючи прийменники у-в та спо-лучникиі-йскластитвір-мініатюрупрозиму.

4. Гра «Знайди слово».З а в д а н н я: задопомогоюпрефіксівбез-, від-, над-, воз-над-, воз- воз-утворити нові слова. Пояснити правопис слів. Навестивласні приклади слів, у яких є орфограма «Подвоєння яких є орфограма «Подвоєнняяких є орфограма «Подвоєння орфограма «Подвоєнняорфограма «Подвоєннябуквнапозначеннязбігуоднаковихзвуків».Обґрунтуватисвійвибір.

З’єднати, захисний, давати, страх, дерти, земельний, давно, змінний




1. робота за підручником.1) Вправа�5�(усно).2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.15�.�) Робота з таблицею «Подовження м’яких приголо- таблицею «Подовження м’яких приголо-таблицею «Подовження м’яких приголо-

сних»,с.154,4) Вправа�55(усно).

2. диктант з коментуванням. коментуванням.коментуванням.

Сірими пухнастими котиками рясно вкрито гілля вербо-лозу. (Я.гримайло.) В твоїм привіллі юна пісня і Волга яко- твоїм привіллі юна пісня і Волга яко-твоїм привіллі юна пісня і Волга яко- Волга яко-Волга яко-рем дзвенить. (М.Стельмах.) За кілька хвилин оберемок ба-дилля прудко летів у провалля, а за ним� скотився додолу провалля, а за ним� скотився додолупровалля, а за ним� скотився додолу за ним� скотився додолуза ним� скотився додолу тріумфуючий Іван. (М.Коцюбинський.) Примовкле море та пахощі квіток злилися в гармонію почуттів. гармонію почуттів.гармонію почуттів. (І.Ле.) Хвиля обілляла його до пояса. (М.Трублаїні.) Його сірі з просин- просин-просин-ню очі світились лагідністю і добротою. добротою.добротою. (Ю.Збанацький.)Земля врунила прорістю. (М.Бажан.) До подвір’я лісничого, що було на узліссі, вів десяток різних шляхів, стежок та просік. (П.Воронько.)

127

3. Творчий диктант.З а в д а н н я: поставити іменники в орудному відмінку орудному відмінкуорудному відмінкуоднини,пояснитиїхправопис.

Пам’ять, жовч, якість, сіль, тінь, вічність, ненависть, єдність, даль, мить, ніч, парость, лагідність, даль.

4. диктант-переклад.З а в д а н н я: перекластиукраїнськоюмовою.

Соревнование, рисование, черчение, семена, стремление, желание, охота, ветки, изготовление, умение.


Вправа�56.

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§42,вправа�62.

уроК № 53

тема. Вимова і написання слів із подовженими написання слів із подовжениминаписання слів із подовженимим’якимиприголосними.

мета: закріпити здобуті учнями знання про напи-санняслівз подвоєними буквами; збагачува-подвоєними буквами; збагачува-подвоєнимибуквами;збагачува-тисловниковийзапасшколярів;прищеплю-ватиінтересдосучасноїнауки.


Хід уроку





128

Д о д а т к о в е з а в д а н н я(длясильнихучнів):іздвома-трьомасловамискластиреченняабозв’язнийтекст.

3. робота біля до�ки.З а в д а н н я: зробитифонетичнийрозбірсловароззброєн-ня.Пояснитиправописцьогослова.Визначитийогобу-дову.

4. Вибірково-розподільний диктант.З а в д а н н я: виписатисловаз подвоєними буквами у дваподвоєними буквами у дваподвоєнимибуквамиу двадвадвастовпчики: у перший — з подвоєними буквами для по- перший — з подвоєними буквами для по-перший—з подвоєними буквами для по- подвоєними буквами для по-подвоєними буквами для по-значеннянаписьмізбігуоднаковихприголоснихзвуків,у другий — з подовженими м’якими приголосними між другий — з подовженими м’якими приголосними міждругий—з подовженими м’якими приголосними між подовженими м’якими приголосними міжподовженими м’якими приголосними міжголосними.

Летить павутиння осіннє у далі. Стоять, мов голі діти, далі. Стоять, мов голі діти,далі. Стоять, мов голі діти, деревця, беззахисно чекаючи морозу. Спішать одцвітати жоржини, щоб холод не збив їх цвітіння. Тополя, завжди тонкостанна, жовтіти, марніти не хоче. Дихають теплін-ню прожилки граніту. Сушить губи ранній суховій. Дощі шумлять од рання до зорі, гримлять осінні запізнілі грози. Серце сповнилось весни передчуттям.

(ІзтворівВ.Ткаченко.)

5. Творче завдання.З а в д а н н я: написати твір-мініатюру, використовуючислова з вивченими орфограмами; дібрати до твору заго- вивченими орфограмами; дібрати до твору заго-вивченими орфограмами; дібрати до твору заго-ловок.

Т е ми т в о р і в«Зимовийліс»«Подорожу зимовий ліс».зимовий ліс».зимовийліс».(Підчаснаписаннятворів-мініатюру класі лунає музикакласі лунає музикакласілунаємузика

П.чайковського.)

IV. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Бесіда.

— Коли відбувається подовження приголосних? НаведітьКоли відбувається подовження приголосних? НаведітьКоливідбуваєтьсяподовженняприголосних?Наведітьприклади.

— У яких випадках подовження не відбувається? НаведітьУ яких випадках подовження не відбувається? НаведітьУякихвипадкахподовженняневідбувається?Наведітьприклади.

V. домашН� �авдаННяПідручник,§�5,42,вправа�58.

129

уроК № 54

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадпо-милками,допущенимиу творі-описі.творі-описі.творі-описі.

мета: підбити підсумки творчої роботи, проаналі-зувати типові помилки, допущені учнямиу творах; виробляти у школярів уміння ана-творах; виробляти у школярів уміння ана-творах;вироблятиу школярів уміння ана-школярів уміння ана-школярівумінняана-лізувати і виправляти власні помилки, роз- виправляти власні помилки, роз-виправляти власні помилки, роз-виватиусней писемне мовлення, виховуватиписемне мовлення, виховуватиписемнемовлення,виховуватистаранністьу навчанні.навчанні.навчанні.


Хід уроку



III. �агаЛ�На оціНКа вчитеЛем творів

IV. аНаЛі� двох�тр�ох творів�оПисів

С х е ма а н а л і з у т в о р у - о п и с у1) чивідповідаєроботатемі.2) чивсіпунктипланурозкрито.�) чиправильнопобудованотвір.4) чивдалодібраноматеріал.5) грамотність.


VI. КоЛеКтивНа робота Над тиПовими ПомиЛКами

VII. іНдивідуаЛ�На робота учНів Над ПомиЛКами. доПо�мога вчитеЛя сЛабо ПідготовЛеНим учНям

VIII. Підбиття ПідсумКів уроКу

іх. домашН� �авдаННяВправа�62.

1�0

уроК № 55

тема. Вживанням’якогознакай апострофа у сло-апострофа у сло-апострофау сло-сло-сло-вахіншомовногопоходження.Подвоєнібук-вив словах іншомовного походження.словах іншомовного походження.словахіншомовногопоходження.

мета: поглибитий системазувати знання учнів просистемазувати знання учнів просистемазуватизнанняучнівпронаписанняслівіншомовногопоходження;вдо-сконалюватиорфоепічній орфографічні навич-орфографічні навич-орфографічнінавич-ки;розвиватипам’ять,уснемовлення,логічнемислення;прищеплюватиінтересдонауки.

обладнання: підручник,словникіншомовнихслів.

Хід уроку



Волосся, зіллють, возз’єднання, ртуттю, матір’я, на-вмання, швидкістю, кров’ю, безмежжя, безчестя, листя, клоччя, підніжжя, радістю, колосся, знання, людяністю, сторіччя.

3. робота біля до�ки.З а в д а н н я: зробити синтаксичний розбір речення.Підкреслитиі пояснити орфограми в словіпояснити орфограми в словіпояснитиорфограмив словісловісловівеличчю.

� був захоплений величчю просторів нашої країни. (О.Довженко.)

4. Творча робота.З а в д а н н я: скласти зв’язне висловлювання на однуз тем:тем:тем:1) Подвоєнібукви.2) Правилавживанняапострофа.�) Правилавживанням’якогознака.

5. Проблемні запитання.(Використовуєтьсяметод«Мозковийштурм».)— Що спільного й відмінного у вимові та написанні слівЩо спільного й відмінного у вимові та написанні слівЩоспільногой відмінного у вимові та написанні сліввідмінного у вимові та написанні сліввідмінногоу вимові та написанні сліввимові та написанні сліввимовітанаписанніслів

бар’єрівольєр,преспап’єіательє?— До якого словника слід звернутися, щоб з’ясувати зна-До якого словника слід звернутися, щоб з’ясувати зна-Доякогословникаслідзвернутися,щобз’ясуватизна-

ченняцихслів?

1�1




1. робота за підручником. підручником.підручником.1) Опрацюваннятаблиці«М’якийзнакі апостроф у сло-апостроф у сло-апострофу сло-сло-сло-

вахіншомовногопоходження»,с.158;2) Вправа�70.

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу1. Гра «редактор».

З а в д а н н я: в поданих словах виправити, де потрібно, поданих словах виправити, де потрібно,поданих словах виправити, де потрібно,помилки.З двома-трьома словами скласти речення.двома-трьома словами скласти речення.двома-трьомасловамискластиречення.

Бульон, к’ювет, атель’є, мільйон, пьєдестал, інтервью, р’юш, бязь, іньєкція, пюпітр, адютант, пєса, б’юлетень, рель’єф, п’юре.

2. розподільний диктант.З а в д а н н я: записатисловау два стовпчики: I — з м’я-два стовпчики: I — з м’я-двастовпчики:I—з м’я-м’я-м’я-кимзнаком,II—з апосторофом.апосторофом.апосторофом.

Комп’ютер, Фур’є, рюш, мільйон, мільярд, Рів’єра, Мольєр, Ньютон, тюль, Дюма, прем’єр, конферансьє, мольберт, пор-тьєра, В’єтнам, ревю, монпасьє, Нью-Йорк, компаньйон.

VI. сПрийНяття й �асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного мате� �асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного мате��асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного мате�ріаЛу

робота за підручником.Опрацюваннятаблиці«Подвоєнібуквив словах іншомов-словах іншомов-словахіншомов-

ногопоходження»,с.160

VII. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу1. Переклад українсько�� мово��.

Вправа�75.


VIII. домашН� �авдаННяПідручник,с.158,160,вивчитиправила,вправа�71.

1�2

уроК № 56

тема. Буквии-ів словах іншомовного походження.словах іншомовного походження.словахіншомовногопоходження.мета: пояснитиправиланаписаннябукви-ів сло- сло-сло-

вах іншомовного походження; формувативміння розпізнавати орфограму й обґрунто- обґрунто-обґрунто-вувати її за допомогою правила; розвиватиувагу,пам’ять,логічнемислення;виховува-типрацелюбність.

обладнання: підручник,таблиця,текстидиктантів.

Хід уроку


2. Словниковий диктант.Ньютон, ательє, монпасьє, ін’єкція, курйоз, миш’як,

Голландія, Міссурі, пюпітр, інтерв’ю, п’єдестал, тонна, ірраціональний, мадонна, лібрето, бароко, ванна, брутто, Міссісіпі, бюджет, бульйон.

3. робота з табли�е��. табли�е��.табли�е��.

Орфограмив словах іншомовного походженнясловах іншомовного походженнясловахіншомовногопоходження

Апостроф М’якийзнакПодвоєнібукви Буквии-і

З а в д а н н я: заповнититаблицюприкладами,пригадую-чиправилавживанняапострофа,м’якогознака,подвоєнібуквив словах іншомовного походження.словах іншомовного походження.словахіншомовногопоходження.



1��


1. робота за підручником.1) Вправи�6�,�64.2) Опрацювання таблиці «Правопис слів іншомовного

походження»,с.157.

2. Вибірково-розподільний диктант.З а в д а н н я: слова іншомовного походження записатиу дві колонки: I — з буквоюдві колонки: I — з буквоюдвіколонки:I—з буквоюбуквоюбуквоюи,II—з буквоюбуквоюбуквоюі.З двома-двома-двома-трьомасловами(навибіручнів)скластиречення.

Хірург, інженер, кібернетик, фізіолог, психолог, пись-менник, педагог — все це поєднано в Миколі Амосові. Миколі Амосові.Миколі Амосові. (К.григор’єв.) Гірлянди тьмяного намиста на гіллях яблу-ні вились. (В.чумак.) То вертаються титани чорної землі. (П.Тичина.) До кіпариса магнолія пишная чолом заквітча-ним ніжно схилилася. (ЛесяУкраїнка.) Три силуети вима-льовуються в тумані. тумані.тумані. (гр.Тютюнник.) Немов серпанок, зву-ки піаніно (Д.Павличко). В сірих маслинах цикади грають сірих маслинах цикади граютьсірих маслинах цикади грають на кастаньєтах. Сонце бродить серед інкрустації тіней. (М.Коцюбинський.) Тремтять нитки моєї туги, сумні мело-дії бринять. (Д.Загул.) Розгойдає сонце свої качелі, бджолині вдарять віолончелі. (А.Малишко.)

3. робота за підручником.Вправи�66,�67.

4. Творча робота.З а в д а н н я: замінитиподані тлумачення одним словоміншомовногопоходження.

Пішохідна прогулянка з метою зміцнення здоров’я. метою зміцнення здоров’я.метою зміцнення здоров’я. (Моціон.)

Костюм, що є поєднанням верхньої частини одягу йшта-нів.(Комбінезон.)

Щось дивовижне, незвичне; дивні, незвичні особливості природи, звичаїв віддалених країв.(екзотика.)

Умовний знак, який повідомляє про щось.(Сигнал.)Дитячий лікар (Педіатр.)Гостроінфекційне захворювання, що спричинюється віру-

сом.(грип.)Дослівний уривок з тексту або чиїсь слова.(Цитата.)Повідомлення про щось.(Інформація.)

1�4

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Словниковий диктант.

Математика, сигнал, ветеринар, фізика, шифр, цирк, афіша, хірург, мікроскоп, юридичний, режим, ритміка.

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§4�,вправи�65,�68(І).

уроК № 57

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Твір-описпред-метазакартиною.

мета: вчити учнів складати твори-описи предметазакартиною;удосконалюватикультуруусно-го й писемного мовлення; збагачувати слов- писемного мовлення; збагачувати слов-писемного мовлення; збагачувати слов-никовий запас школярів; розвивати спосте-режливість;виховуватипочуттяпрекрасного.

обладнання: підручник,репродукціїкартин.

Хід уроку



III. ПідготовКа до НаПисаННя твору �а КартиНою1. демонстра�ія вчителем репродук�ій картин.

(натюрмортівК.Білокур«Сніданок»,«Квіти,яблука,по-мідори»,«Квітиі овочі», «Привіт урожаю». Крім того, вчи-овочі», «Привіт урожаю». Крім того, вчи-овочі»,«Привітурожаю».Крімтого,вчи-тельможеі сам обрати репродукції картин.).сам обрати репродукції картин.).самобратирепродукціїкартин.).

2. Бесіда.— Які предмети зображені на цих репродукціях?Які предмети зображені на цих репродукціях?Якіпредметизображенінацихрепродукціях?— Як художники будують свої твори: що зображеноЯк художники будують свої твори: що зображеноЯк художники будують свої твори: що зображено

в центрі картин, а що — на задньому плані?центрі картин, а що — на задньому плані?центрікартин,а що — на задньому плані?що — на задньому плані?що—назадньомуплані?— Як називаються такі картини?Як називаються такі картини?Якназиваютьсятакікартини?— Що означає слово «натюрморт»?Що означає слово «натюрморт»?Щоозначаєслово«натюрморт»?

1�5


4. Проблемні запитання.— Пояснити вислів французького письменника, матема-Пояснити вислів французького письменника, матема-Пояснити вислів французького письменника, матема-

тика, фізикаБ.Паскаля: «Який це дивнийживопис—на-тюрморт,вінпримушуємилуватисякопієютихречей,оригі-наламиякихзовсімненамилуєшся».

— Пригадати натюрморти, які сподобалися. чим самеПригадати натюрморти, які сподобалися. чим самеПригадати натюрморти, які сподобалися. чим самевонисподобалися?

5. розповідь учителя про �удожни�� катерину Білокур.

КатеринаВасилівнаБілокурКатерина Василівна Білокур народилася 7 грудня 1900

року в селі Богданівці колишнього Пирятинського повіту селі Богданівці колишнього Пирятинського повітуселі Богданівці колишнього Пирятинського повітуПолтавської губернії (нині Київська область) у селянській селянськійселянськійсім’ї.Родинажилавбого,і Катря не могла вчитися в школі.Катря не могла вчитися в школі.Катрянемоглавчитисяв школі.школі.школі.Дівчинці подарували букваря, і за ним вона сама навчила- за ним вона сама навчила-за ним вона сама навчила-сяграмоти.«Нацьомумояосвітапочаткова,середняі вищавищавищазакінчилася»,—скажеКатеринаБілокурпізніше.Тадівчи-на тяглася до книжки і творчості. Вона дуже гарно виши- творчості. Вона дуже гарно виши-творчості. Вона дуже гарно виши-вала,шила.А одного разу їй захотілося щось намалювати. одного разу їй захотілося щось намалювати.одного разу їй захотілосящосьнамалювати.Сажеюна полотнині вона намалювала «якихось видуманихптиць».«Ітодіменімоїтворитакічудовіздались�—писалавона згодом у листі до друзів.— Було так радісно на душі, листі до друзів.— Було так радісно на душі,листі до друзів.—Було так радісно на душі,що я так зуміла видумать. І дивилась я на той малюнок, так зуміла видумать. І дивилась я на той малюнок,так зуміла видумать. І дивилась я на той малюнок, дивилась я на той малюнок,дивилась я на той малюнок, на той малюнок,на той малюнок,і сміялась, як божевільна».сміялась, як божевільна».сміялась,якбожевільна».

Затуркані,темнібатькинерозумілинестримногопотягудочкидо«тогосвятогомалярства».Їїчекалацілоденнатяж-каробота селянки, і дуже важко було вирвати хоча б хви- дуже важко було вирвати хоча б хви-дуже важко було вирватихоча б хви- б хви-б хви-линку для малювання. Тільки у свята, після обіду, Катря свята, після обіду, Катрясвята, після обіду, Катрямогламалювати…

Та на життєвому шляху дівчини зустрілися люди, якідопомоглиїйу самоосвіті. Учитель Іван григорович Калитасамоосвіті. Учитель Іван григорович Калитасамоосвіті.УчительІвангригоровичКалитадавав Катерині читати книжки зі своєї власної бібліотеки.У його гостинній хаті вона ознайомилася з альбомом репро-його гостинній хаті вона ознайомилася з альбомом репро-йогогостиннійхатівонаознайомиласяз альбомом репро-альбомом репро-альбомомрепро-дукційТретьяковськоїкартинноїгалереї.

Великий вплив на пробудження дівчини відносно твор-чості, зокрема до живопису, мав Т.г.Шевченко. «…Ніщона мене не вдіяло такого враження, як “Кобзар”,—пишевона.— Як взяла я того “Кобзаря” в руки, як глянула на ті.—Яквзялая того “Кобзаря” в руки, як глянула на тітого “Кобзаря” в руки, як глянула на тітого“Кобзаря”в руки, як глянула на тіруки, як глянула на тіруки,якглянуланаті

1�6

чарівнімалюнки,якпрочиталатівіршідорогій прозу (тампрозу (тампрозу(тамже він і про художників пише), та так, як ото старі люди про художників пише), та так, як ото старі людипро художників пише), та так, як ото старі людикажуть,начеменіхтоданнядав.Отякзасіломенів головіголовіголовітевеликеслово—художник».

чарівнаприродарідногосела,розмайдерев,квітів,зеле-ногорунатравсталидляКатериниБілокуракадемієюмис-тецтв.Дівчинасамотужкиосягаєтаємницітехнікиживопи-су. До художнього відтворення краси довколишнього світувонайденавмання.Милуючиськожноюквіточкою,листком,травинкою,гілкоюі стовбуром дерева, кольоровою гамою су-стовбуром дерева, кольоровою гамою су-стовбуромдерева,кольоровоюгамоюсу-тінків світань, блакитнимнебомпогожого дня, вона навча-єтьсяу природи поєднувати кольори та їх відтінки, переда-природи поєднувати кольори та їх відтінки, переда-природипоєднуватикольорита їхвідтінки,переда-ватинаполотнісвітлотіньовіпереходи.

Намальованівуглиною,рослиннимифарбаминаполотні,перші твори художниці не збереглися. Олійними фарбамивонапочаламалюватипортретиріднихі односельців на фа-односельців на фа-односельцівнафа-нері.Проте,щополотнопередмалюваннямкартиниґрун-тують,КатеринаБілокуртодіщенезнала,бонеспілкува-лася з художниками-професіоналами. Накладання багатьох художниками-професіоналами. Накладання багатьоххудожниками-професіоналами.Накладання багатьохшарівфарбиі було ґрунтом для картин.було ґрунтом для картин.булоґрунтомдлякартин.

НайбільшезахоплювалиКатеринуБілокурквіти.Вонивабили її у квітнику, на городі, у полі, на луках, за ти- квітнику, на городі, у полі, на луках, за ти-квітнику, на городі, у полі, на луках, за ти- полі, на луках, за ти-полі, на луках, за ти-нами вздовж вулиць Богданівки. Дивовижною силою сво-єї фантазії народна майстриня зуміла передати на полот-ні незвичайну красу, розмаїття квітів рідної землі. В од- од-од-ному з листів вона писала: «…мо’ ви незадовільнені моєюлистів вона писала: «…мо’ ви незадовільнені моєюлистів вона писала: «…мо’ винезадовільненімоєюпрацею,щоя малюю лише квіти? Та як же їх не малюва-малюю лише квіти? Та як же їх не малюва-малююлишеквіти?Таякжеїхнемалюва-ти,яквонитакікрасиві�Я й сама як почну малювати якуй сама як почну малювати якуйсамаякпочнумалюватиякукартину квітів, то й думаю: оце як цю закінчу, тоді вже думаю: оце як цю закінчу, тоді вжедумаю: оце як цю закінчу, тоді вжебудумалюватищо-небудьізжиттялюдського.Алежпокизакінчу, тов голові заснується цілий ряд картин, та однаголові заснується цілий ряд картин, та однаголові заснуєтьсяцілийрядкартин, таоднавіддругоїчудовіші,таоднавіддругоїкрасивіші,тавсежі квіти. Оце вам таке. А як прийде весна та зазеленіють квіти. Оце вам таке. А як прийде весна та зазеленіютьквіти. Оце вам таке. А як прийде весна та зазеленіють як прийде весна та зазеленіютьяк прийде весна та зазеленіютьтрави,а потім і квіти зацвітуть� Ой Боже мій� Як глянешпотім і квіти зацвітуть� Ой Боже мій� Як глянешпотім і квіти зацвітуть� Ой Боже мій� Як глянешквіти зацвітуть� Ой Боже мій� Як глянешквітизацвітуть�ОйБожемій�Якглянешкругом,тотагарна,а та ще краща, а та ще чудовіша, тата ще краща, а та ще чудовіша, татащекраща,а та ще чудовіша, тата ще чудовіша, татащечудовіша,таначебтопосхиляютьсядомене,таякнепромовлять:“Хтож нас тоді буде малювати, як ти покинеш?” То я все на все навсе насвіті забуду, тай знов малюю квіти. Ой, не гнівайтесь на знов малюю квіти. Ой, не гнівайтесь назновмалююквіти.Ой,не гнівайтесьнамене,моїблизькіїі далекії друзі, що я малюю квіти, бо іздалекії друзі, що я малюю квіти, бо іздалекіїдрузі,щоя малюю квіти, бо ізмалюю квіти, бо ізмалююквіти,боізквітівкартиникрасиві».

1�7

Закоханау дивосвіт квітів, жінка йде за тридцять кіло-дивосвіт квітів, жінка йде за тридцять кіло-дивосвітквітів,жінкайдезатридцятькіло-метрівпішкипідПирятин,абитаму лісі побачити, як цві-лісі побачити, як цві-лісіпобачити,якцві-теконвалія.

Щобдонайтоншихдеталейпередатиформуі колір квіт-колір квіт-колірквіт-ки,стебельця,листка,прозорістькожноїягідкигронавино-граду,кетягакалини,художницясамавиготовлялатонень-кі,якголочки,пензликиз кількох котячих волосинок, виш-кількох котячих волосинок, виш-кількохкотячихволосинок,виш-невоїгілочки.

У другій половині �0-х років до Катерини Білокур при-йшло визнання. Її живописом зацікавилисьПолтавський об-ласнийтаКиївськийцентральнийбудинкинародноїтворчості.ЦьомусприялавидатнаспівачкаОксанаПетрусенко.КартиниКатерини Білокур експонуються на виставках і викликають викликаютьвикликаютьвеличезне захоплення глядачів. Відомі художники допомага-ють Катерині Василівні глибше осягнути таємниці живопи-су.1941рокубулоорганізованоперсональнувиставкукартиннародної майстрині в Полтавському краєзнавчому музеї. На Полтавському краєзнавчому музеї. НаПолтавському краєзнавчому музеї. Нажаль, виставка загинулана початку війни.Українське обра-зотворчемистецтвозазналовеликоївтрати.Залишилосьлишекількакартин,якібуливдомау художниці: «Квіти в тумані»,художниці: «Квіти в тумані»,художниці:«Квітив тумані»,тумані»,тумані»,«Портретплемінниці»,«Жоржини»,«Польовіквіти».

Найпліднішиму творчості Катерини Білокур був післяво-творчості Катерини Білокур був післяво-творчостіКатериниБілокурбувпісляво-єннийперіод.Тодівонастворилатакіперлини,як«Цар-ко-лос»,«Буйна»,«Привітурожаю»,«Ріднеполе»,«Сніданок»,«УШрамківськомурайоніначеркаськійземлі»таін.

В останні рокижиття художниця писала акварельнимифарбами пейзажі, що відтворюють її замилування красоюприроди рідного краю в різні пори року («Вересень у селі різні пори року («Вересень у селірізні пори року («Вересень у селі селіселіБогданівці», «Осінь у селі Богданівці на загреблі», «За се- селі Богданівці на загреблі», «За се-селі Богданівці на загреблі», «За се-лом»,«гай»,«Напровесні»).

6. демонстра�ія репродук�ії картини к. Білокур «Богданівські яблука».Цю роботу можна провести за питаннями підручника,

с. 16�.16�.16�.


8. Бесіда.1) Щозображенонапередньомупланінатюрморту?2) Якакольоровагамапереважаєнакартині?

1�8

�) Якхудожницявиписуєдеталізображенихпредметів?4) Якевраженнясправляєкартина?5) Щостверджуєхудожницясвоєюкартиною?

9. добір опорни� слів та виразів до твору-опису.�блука—спілі,налитісонцем,соковиті,духмяні,медо-

ві,червонощокі,свіжі,великі,золотаві;хустка—велика,картата,синьо-фіолетова,ніжно-лілова;гілля квітучих яблунь—…;пташки—….

10. Складання усного твору.(Учнівикористовуютьдібранийматеріал.)

IV. самостійНа робота учНів На черНетКах. доПомога вчитеЛя сЛабо ПідготовЛеНим учНям

V. �ачитуваННя двох�тр�ох творів і рецеН�уваННя �х рецеН�уваННя �хрецеН�уваННя �х учНями


VII. домашН� �авдаННяДописатитвір.

уроК № 58

тема. Узагальнення знань, умінь і навичок із фо- навичок із фо-навичок із фо-нетики,графіки,орфографіїтаорфоепії.

мета: узагальнити й систематизувати знання учнів систематизувати знання учнівсистематизувати знання учнівізфонетики,вдосконалитиорфоепічній орфо-орфо-орфо-графічні навички; розвивати усне й писемне писемнеписемнемовлення;виховуватистаранністьу навчанні.навчанні.навчанні.


Хід уроку



1�9

III. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів1. Перевірка дома�нього завдання.


3. Творча робота.З а в д а н н я: скласти зв’язне висловлювання на однуізтем.— Вимова голосних звуків і позначення їх на письмі.Вимова голосних звуків і позначення їх на письмі.Вимоваголоснихзвуківі позначення їх на письмі.позначення їх на письмі.позначенняїхнаписьмі.— Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі.Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі.Вимоваприголоснихзвуківі позначення їх на письмі.позначення їх на письмі.позначенняїхнаписьмі.— Правила вживання м’якого знака.Правила вживання м’якого знака.Правилавживанням’якогознака.— Правила вживання апострофа.Правила вживання апострофа.Правилавживанняапострофа.— Подвоєні букви.Подвоєні букви.Подвоєнібукви.— Спрощення в групах приголосних.Спрощення в групах приголосних.Спрощенняв групах приголосних.групах приголосних.групахприголосних.— Написання слів іншомовного походження.Написання слів іншомовного походження.Написанняслівіншомовногопоходження.Замістьцієїроботиучительможепровестироботузапи-

таннямипідручника,с.165.

4. робота біля до�ки.З а в д а н н я: зробитифонетичнийрозбір сліврозщеплю-ється, об’їхати, м’якістю.

5. Попереджувальний диктант.З а в д а н н я: підкреслитив тексті вивчені орфограми, об-тексті вивчені орфограми, об-текстівивченіорфограми,об-ґрунтуватинаписання.

Мова багатомільйонного українського народу належить до числа найбільш розвинених і досконалих мов світу. досконалих мов світу.досконалих мов світу.

Цією мовою були створені немеркнучі й величні худож-ні цінності.

Українська мова серед інших мов відзначається особ-ливою звучністю й мелодійністю, м’якістю й теплотою тону. Це знаходить своє найповніше виявлення в народ-ній пісні.

Мова є канвою, на якій людина вишиває узори свого життя.

(П.Панч.)

IV. Підбиття ПідсумКів уроКу

V. домашН� �авдаННяПідручник,с.165,завдання11(письмово).

140

уроК № 59

тема. Контрольнийдиктант.мета: перевірити рівень засвоєння учнями основ-

них понять, правил із теми «Фонетика.графіка. Орфографія. Орфоепія», вміннязнаходитививченіорфограми,правильнопи-сати слова; виховувати уважність, наполег-ливістьу навчанні.навчанні.навчанні.

обладнання: текстидиктантів.

Хід уроку



III. ПоПередН� �Найомство � теКстом диКтаНту теКстом диКтаНтутеКстом диКтаНту

IV. відПовіді вчитеЛя На �аПитаННя учНів(Учительдаєпоясненнящодонезнайомихслів,їхлексич-

ногозначення,якщотакізустрілисяв тексті.)тексті.)тексті.)

V. НаПисаННя диКтаНту

I в а р і а н т

СлідинаснігуБагато снігу в лютневому лісі. Під білими шапками зі- лютневому лісі. Під білими шапками зі-лютневому лісі. Під білимишапками зі-

гнулися гілки дерев. Невеликі кущі перетворилися на білігорбочки.Метелицінамеликучугуринаузліссях.

Здалекувидноналісовійгалявинісліди.Двіямкипорядпопереду,занимитеждвіямки,тількиодназаодною.І зно-зно-зно-ву—двіямкипоряд,двіодназаодною…Заєць�

Сніг глибокий і пухкий, на лижах і то в ньому тонеш. пухкий, на лижах і то в ньому тонеш.пухкий, на лижах і то в ньому тонеш. то в ньому тонеш.то в ньому тонеш. ньому тонеш.ньому тонеш.А заєць не провалювався дуже глибоко. Щоправда, передні заєць не провалювався дуже глибоко. Щоправда, переднізаєцьнепровалювавсядуже глибоко.Щоправда,передніямки великі, наче не заєць пройшов, а хтось значно круп- хтось значно круп-хтось значно круп-ніший.

Не знаючи, подумаєш:що за звір пройшов? А це тіль- це тіль-це тіль-ки—зайчисько.

(90сл.) (За М. Плавильщиковим.)

141

I I в а р і а н т

ЗимаЗима�Когонечарувалаїїказковакраса,комунепам’ят-

не галасливе качання снігової баби. А подібне до польо- подібне до польо-подібне до польо-ту ковзання на санчатах� Летиш, прижмуривши очі, тіль-кивітерсвищеу вухах. А ззаду ще й ще дітвора� Одні вжевухах. А ззаду ще й ще дітвора� Одні вжеухах.А ззаду ще й ще дітвора� Одні вжеззаду ще й ще дітвора� Одні вжеззадущей ще дітвора� Одні вжеще дітвора� Одні вжещедітвора�Однівжеїдуть,іншітількисідають.Крик,сміх,плач—всезливаєть-ся,вирує.І так з ранку до пізнього вечора. І ні втоми тобі,так з ранку до пізнього вечора. І ні втоми тобі,такз ранку до пізнього вечора. І ні втоми тобі,ранку до пізнього вечора. І ні втоми тобі,ранкудопізньоговечора.І ні втоми тобі,ні втоми тобі,нівтомитобі,ніболюніякого,колиперекинешся і зненацька на тебе на-зненацька на тебе на-зненацьканатебена-валяться кілька товаришів. Та хіба лише цим багата зима�Ваблятьзасніженідалі,поля.Всезаметено,зрівнянодона-ступноївесни.

(86сл.) (За М. Олійником.)


VII. домашН� �авдаННяПовторити§4�підручника.

142

ЛеКсиКоЛогія. Фра�еоЛогія.

уроК № 60

тема. Словниковийскладукраїнськоїмови.Власнеукраїнській запозичені слова.запозичені слова.запозиченіслова.

мета: дати учням поняття про лексикологію якрозділ науки про мову, про власне україн-ській запозичені слова, вчити користуватисязапозичені слова, вчити користуватисязапозиченіслова,вчитикористуватисясловником іншомовних слів; розвивати спо-стережливість та вміння поповнювати свійлексикон новими словами; виховувати пова-гудорідноїмови.

обладнання: підручник, словники, таблиця, тексти дик-тантів.

Хід уроку




1. Слово вчителя.Сьогоднімивирушаємоу країну Лексикологію, де скрізькраїну Лексикологію, де скрізькраїнуЛексикологію,дескрізь

панує лексика. Ця країна вам уже знайома, а її мешкан- її мешкан-її мешкан-ці—вашідавнідрузі.

— Що ж то за країна Лексикологія?Що ж то за країна Лексикологія?ЩожтозакраїнаЛексикологія?Лексикологія(відгрец.lexis—словоі logos — вчення) —logos — вчення) —logos—вчення)—

розділмовознавства,якийвивчаєлексичнийскладмови.— Що таке лексика?Що таке лексика?Щотакелексика?Лексика(відгрец.lexikos—той,щовідноситьсядосло-

ва)—словниковий складмови, тобто всі слова,що є в тій в тійв тій тійтійчиіншіймові.

14�

— Тепер вам легко назвати мешканців цієї країни?Тепер вам легко назвати мешканців цієї країни?Тепер вам легко назвати мешканців цієї країни?Звичайно,цеслова.

2. робота з табли�е�� «Лексика української мови». табли�е�� «Лексика української мови».табли�е�� «Лексика української мови».

Лексикаукраїнськоїмови

з�а�оходженнямз�асфероювживання

з�аактивністючи�асивністювикористання

с�ільнослов’янська:дощ, врожай, вода, грім, дорога, попіл, рід

з�агальновживана:щастя, хліб, мир, сім’я, діти

неологіз�ми:продюсер, офшор,маркетинг,моніторинг

власнеукраїнська:драбина, мотузка, галушки, обрій, абетка, ґудзик, цап, блискавка, гопак, рушник

стилістичномарко-вана:діалектизми:ле-ґінь, ґазда, смерека, трембіта;професіоналізми:інкубатор, експери-мент, верстат;терміни:звітність, сальдо, кастінг, картер, тен

архаїз�ми:старшина, урядник, рогач, опришки, постоли, макітра, макогон, довбня

з�а�оз�ичена:барабан (тур.), плеєр (англ.), інавгура-ція (лат.), майонез (франц.), маркер (англ.), салямі(італ.)

3. Попереджувальний диктант.З а в д а н н я: Назвати слова спільнослов’янського похо-дження.Якісловавластивілишеукраїнськіймові?

ЗдалекогокраюЛелекилетіли.Тав одного лелеченькаодного лелеченькаодноголелеченькаКрилонькизомліли.Висоталасиличужинапроклята.Візьмітьмене,лелеченьки,Насвоїкрилята�

(Д. Павличко.)


144

5. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписативласнеукраїнськісловатаслово-сполучення.З трьома з них скласти речення.трьома з них скласти речення.трьомаз них скласти речення.них скласти речення.нихскластиречення.

Кожне слово — це ніби діамантова намистинка у вели- вели-вели-кому разку нашої пребагатої мови.

Згадаймо такі слова, як «оксамит», «перла», «намис-то», «рушник», «хустка», «знамено»� Кожне слово має свій сенс, свою красу. У мене особисто породжується велике по- мене особисто породжується велике по-мене особисто породжується велике по-чуття радості при згадці таких слів, як «світанок», «со-нячний промінь», «весняний струмок», «голуба далечінь», «блакитна високість»� А скільки таких слів існує, і за скільки таких слів існує, і заскільки таких слів існує, і за заза кожним — глибинна сутність і краса! краса!краса!

(І.Цюпа.)

6. робота за підручником.1) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.168.2) Вправа�86(письмово).

7. Творча робота.З а в д а н н я: до запозичених слів дібрати синоніми ізвласне українських. Пояснити написання слів іншомов-ногопоходження.

Чемпіон, антракт, фініш, сигнал, дистанція, дисциплі-на, протест, інформація.


Дефект, рецидив, ревізія, гігант, директор, алея, дегра-дація, ванна, тонна, рація, циркуль, радіус, нетто, варіант, аксіома.

9. Творчий диктант.З а в д а н н я: відгадатизагадки,записативідгадки.1) Стою на даху всіх димарів вище. (Антена.)2) По дроту ходить, пітьму розгоняє.(електрика.)�) Хто стоїть лише тоді, коли біжить, а як стане —

падає? (Велосипед.)4) Дерево та дріт кричить на весь світ.(Телеграф.)


— Що вивчає лексикологія?Що вивчає лексикологія?Щовивчаєлексикологія?— Що ми називаємо лексикою?Що ми називаємо лексикою?Щоминазиваємолексикою?

145

— На які групи за походженням поділяється лексикаНа які групи за походженням поділяється лексикаНа які групи за походженням поділяється лексикаукраїнськоїмови?

— Які слова називаються власне українськими? НаведітьЯкі слова називаються власне українськими? НаведітьЯкіслованазиваютьсявласнеукраїнськими?Наведітьприклади.

— Які слова називаються запозиченими? Наведіть при-Які слова називаються запозиченими? Наведіть при-Які слова називаються запозиченими? Наведіть при-клади.

V. домашН� �авдаННяПідручник,§46,вправа�88.

уроК № 61

тема. Загальновживана лексика. Діалектні слова.Професійніслова.

мета: познайомити учнів із загальновживаними,професійними та діалектними словами, їхособливостями, вчити знаходити дані словав тексті; розвивати пам’ять, увагу; виховува-тексті; розвивати пам’ять, увагу; виховува-тексті;розвиватипам’ять,увагу;виховува-типовагудорідногослова.


Хід уроку


2. Зорово-слу�овий диктант-взаємоперевірка.З а в д а н н я: підкреслити власне українські і запозиче- запозиче-запозиче-ніслова.

Тіжуравліі їх прощальні сурми…їх прощальні сурми…їхпрощальнісурми…Тихвідлітаньсюїтаголуба…Натягнедощсвоїосінніструни,Торкнетіструнипальчикомверба.

(Ліна Костенко.)

3. Творча робота.З а в д а н н я: скласти два речення, до складу яких вхо-дятьаналогічнівласнеукраїнськеі запозичене слова.запозичене слова.запозиченеслова.

Аеродром — літовище, фонтан — водограй.

146




1. робота з табли�е�� «Лексика української мови за с�еро�� табли�е�� «Лексика української мови за с�еро��табли�е�� «Лексика української мови за с�еро�� вживання».(Див.урок60.)

2. Бесіда з учнями. учнями.учнями.— Які слова називаються загальновживаними?Які слова називаються загальновживаними?Якіслованазиваютьсязагальновживаними?— А які діалектними? професійними?А які діалектними? професійними?Аякідіалектними?професійними?

3. робота за підручником.Вправа�89(усно).

4. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписатиз тексту шість загальновживанихтексту шість загальновживанихтекстушістьзагальновживанихслів.Назватислова,лексичнезначенняякихнезрозумі-ло.Якназиваютьсятакіслова?

Теплим весняним ранком Іван йшов в полонину. полонину.полонину.Ліси ще дихали холодком, гірські води шуміли на ско-

ках, а плай радісно підіймався вгору поміж воронням. Вниз западалися боки гори у глибокі чорні ізвори, звідки родились холодні потоки, куди не ступала людська нога, де плекався тільки бурий ведмідь, страшний ворог маржини — «вуйко».

(М.Коцюбинський.)

5. робота за підручником.1) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.171.2) Вправа�90(усно).

6. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписати діалектичні слова разом з відпо- відпо-відпо-віднимиїмзагальновживаними.А є ще риси мови, що звуться — діалекти��це говори місцеві на дещо інший лад.На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,а огірок звичайний в Чернігові — гурок,а кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошувка,і назви, і вимова різняться, що не крок. (ЗвіршаД.Білоуса«чудеснібарви».)

147

7. Проблемне запитання.— Яке значення у мові мають діалекти?Яке значення у мові мають діалекти?Якезначенняу мові мають діалекти?мові мають діалекти?мовімаютьдіалекти?

8. робота за підручником. підручником.підручником.1) Вправи�91(письмово),�92(усно).2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.172.

9. Творча робота.З а в д а н н я: записати п’ять слів, якими користують-ся хлібороби, вчителі, програмісти (за варіантами).Скласти з ними речення або твір-мініатюру (на вибір ними речення або твір-мініатюру (на вибірними речення або твір-мініатюру (на вибіручнів).

10. робота за підручником. підручником.підручником.Вправи�9�(письмово),�94(письмово).

11. розподільний диктант.З а в д а н н я: виписати в першу колонку загальновжи- першу колонку загальновжи-першу колонку загальновжи-ваніслова,у другу — професійні, у третю — діалектні.другу — професійні, у третю — діалектні.другу—професійні,у третю — діалектні.третю — діалектні.третю—діалектні.

Вітер, леґінь, мартен, ґаздиня, бараболя, телевізор, бе-реза, шахта, капелюх, файний, рейки, стержень, швидко, мовчати, борзо, рантух, вуглевидобуток, літо, кліть, лас-тівка.

Д о в і д к а: леґінь — парубок, ґаздиня — хазяйка, бара-боля — картопля, файний — гарний, борзо — швидко, ран-тух — хустина.

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Бесіда з учнями. учнями.учнями.

— Які слова називаються професійними?Які слова називаються професійними?Якіслованазиваютьсяпрофесійними?— А які діалектними? загальновживаними?А які діалектними? загальновживаними?Аякідіалектними?загальновживаними?— З якою метою вживаються в художніх творах діалект-З якою метою вживаються в художніх творах діалект-Зякоюметоювживаютьсяв художніх творах діалект-художніх творах діалект-художніхтворахдіалект-

нітапрофесійніслова?

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§47,вправа�95.

148

уроК № 62

тема. Застарілісловаі нові слова (неологізми).нові слова (неологізми).новіслова(неологізми).мета: дати поняття про застарілі слова та неоло-

гізми, їх особливості; вчити учнів правиль-но і доречно вживати їх в усному та писем-доречно вживати їх в усному та писем-доречновживати їхв усному та писем-усному та писем-усномутаписем-номумовленні;збагачуватисловниковийза-пас учнів; розвивати образне мислення, ви-ховуватиспостережливість.

обладнання: підручник,словники,текстидиктантів.

Хід уроку


2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: дібратидодіалектнихслівзагальновживані.Ватра — � (вогнище, багаття);сестрінка — � (племінниця);снажний — � (сильний);плай — � (стежка в горах);ґазда — � (господар).

3. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я: виписати в одну колонку загальновживані одну колонку загальновживаніодну колонку загальновживаніслова, в другу — професійні (слова записані на дошці). другу — професійні (слова записані на дошці).другу—професійні (слова записані на дошці).З якою професією вони пов’язані? З виділеними словамиякою професією вони пов’язані? З виділеними словамиякоюпрофесієювонипов’язані?З виділеними словамивиділеними словамивиділенимисловамискластиречення.

Соло, земля, дім, день, ніч, квартет, син, донька, акварель, пензлі, маляр, сонце, хірургія, дощ, скальпель, операційна.




1. робота за підручником.1) Вправа�96.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.174.

149

2. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписати застарілі слова. Пояснити, чомувонивийшлиз повсякденного вжитку?повсякденного вжитку?повсякденноговжитку?

Шевченкова гора піднімається вгору на сажнів три-дцять п’ять або сорок прямо над головою. (І.Нечуй-Левицький.) В курені гетьмана січових козаків зібралися курені гетьмана січових козаків зібралисякурені гетьмана січових козаків зібралися кошові, полковники й курінні атамани. курінні атамани.курінні атамани. (І.Ле.) Жупан на синьому синій. (г.Квітка-Основ’яненко.) Були пани і му- му-му-жики, була тут шляхта і міщани, і молоді, і старики міщани, і молоді, і старикиміщани, і молоді, і старики молоді, і старикимолоді, і старики старикистарики (І.Котляревський.) Хмельницький зупинився, позаду бун-чужний став з бунчуком, а хорунжий з малиновим прапо- бунчуком, а хорунжий з малиновим прапо-бунчуком, а хорунжий з малиновим прапо- хорунжий з малиновим прапо-хорунжий з малиновим прапо- малиновим прапо-малиновим прапо-ром. (П.Панч.)

3. робота за підручником.Вправи�97,�98(письмово).

4. робота біля до�ки.З а в д а н н я: дібрати до поданих архаїзмів відповідніслова,щовживаютьсяв сучасній мові.сучасній мові.сучасніймові.

Злото, уста, град, піїт, рече, жупан, кош, перст.

5. робота за підручником.1) Вправа�99.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.176.

6. Зорово-слу�овий диктант.З а в д а н н я: записати текст. Зазначити (письмово) лек-сичне значення слів мотобол, фломастер, космодром.У разі потреби скористатися тлумачним словником. разі потреби скористатися тлумачним словником.разі потреби скористатися тлумачним словником.Зробитифонетичнийрозбірсловафломастер.

Коженз нас неологізми знає:нас неологізми знає:наснеологізмизнає:ценовіслова.Воникругом.Ав старих їх словниках немає,—старих їх словниках немає,—старихїхсловникахнемає,—мотобол,фломастер,космодром.

(Д. Білоус.)

— чи є ці слова сьогодні неологізмами? До якої групичи є ці слова сьогодні неологізмами? До якої групичи є ці слова сьогодні неологізмами? До якої групи ці слова сьогодні неологізмами? До якої групиці слова сьогодні неологізмами? До якої групислівви б їх віднесли?б їх віднесли?бїхвіднесли?


150

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Творча робота (на вибір учнів).

1) Скласти два-три речення із самостійно підібраниминеологізмами. Пояснити їх лексичне та граматичнезначення.

2) Скластиневеличкеоповіданняу жанрі фентезі (п’ять-жанрі фентезі (п’ять-жанріфентезі(п’ять-шістьречень).


уроК № 63

тема. Розвиток зв’язного мовлення. Докладнийписьмовийтвір-опистварини.

мета: навчити учнів складати письмові переказитекстів розповідного характеру з елемента- елемента-елемента-миописутварин;розвиватиписемнемовлен-ня,логічнемислення,творчууяву; збагачу-ватисловниковийзапасшколярів;виховува-тилюбовдоприроди.

обладнання: підручник,словники,текстипереказів.

Хід уроку



III. ПідготовКа до роботи Над ПереКа�ом1. робота за підручником.

Вправа404.З а в д а н н я: опрацювати питання, вміщені після тек-сту.

2. колективне складання плану тексту.О р і є н т о в н и й п л а н

1) Ранковарибалка.2) Несподіванийгість.

151

�) гостинець.4) Розумнелисеня.

3. Повторне читання тексту учнями.

4. усний переказ тексту за планом.(Текстпереказуютьдва-трисильнішихучні.)

5. колективне обговорення переказів, ї� ре�ензування.

IV. робота Над черНетКами ПереКа�ів

V. КорегуваННя робіт. доПомога вчитеЛя сЛабим учНям

VI. НаПисаННя ПереКа�ів Начисто


VIII. домашН� �авдаННяПовторити§48підручника.

д о д а Т к о В і Т е к С Т и д Л � П е р е к а З у

I в а р і а н т

ЛісовийштукатурНакраюяругистоїтьстараосика.Сучкинанійоблама-

ні,кораоблізла,а в товстому стовбурі видніється дупло. Відв товстому стовбурі видніється дупло. Відв товстому стовбурі видніється дупло. Відтовстому стовбурі видніється дупло. Відтовстомустовбурівиднієтьсядупло.Віддупладокореневищатягнетьсявузькащілина.

Поосиці,дзвінкопосвистуючи,бігаєголубувато-сіраз бі-бі-бі-лимигрудьмипташка.Цеповзик.У нього гострий і міцнийнього гострий і міцнийньогогострийі міцнийміцнийміцнийдзьоб,а над очима проходить чорна смужка,— так, ніби віннад очима проходить чорна смужка,— так, ніби віннадочимапроходитьчорнасмужка,—так,нібивінхмуронасупивброви.Щожцеповзиктутробить?Поживушукає?Ні�Лісовийштукатурбудуєсобіжитло.

Осьвінкамінцемприпавдострумка,а згодом повернувсязгодом повернувсязгодомповернувсявідньогододуплаз грудочкою глини у дзьобику. Утоптав,грудочкою глини у дзьобику. Утоптав,грудочкоюглиниу дзьобику. Утоптав,дзьобику. Утоптав,дзьобику.Утоптав,вмазавглинув щілину й полетів знову до струмочка. І такщілину й полетів знову до струмочка. І такщілинуй полетів знову до струмочка. І такполетів знову до струмочка. І такполетівзновудострумочка. І тактактаккількаднів.Повзикнібиштукатуритьстаредерево.

Минаєтиждень.Щілинумайстернозамазано.Довгой старанно трудився повзик. Зате ж і хатка в ньо-старанно трудився повзик. Зате ж і хатка в ньо-стараннотрудивсяповзик.Затежі хатка в ньо-хатка в ньо-хаткав ньо-ньо-ньо-

говийшладобротна.

(125сл.) (З книги «Лісова таємниця».)

З а в д а н н я д о т е к с т у1. Дативідповідінапитання.

152

— Де водяться повзики? Де водяться повзики?Деводятьсяповзики?— Як описаний повзик у цьому тексті? Як описаний повзик у цьому тексті?Якописанийповзику цьому тексті?цьому тексті?цьомутексті?— чому оповідання називається «Лісовий штукатур»? чому оповідання називається «Лісовий штукатур»?чомуоповіданняназивається«Лісовийштукатур»?2. Дібрати синоніми до слів яруга (провалля, урвище);

згодом(черездеякийчас,незабаром).�. Скластиплан.

О р і є н т о в н и й п л а н1) Стараосика.2) Описповзика.�) Повзик—умілийштукатур.4) Добротнахатка.

4. Записатинадошціголубувато-сіра, згодом.5. Написатидокладнийпереказ.

I I в а р і а н т

Маленькийскри�альЯкгарнотавеселолітому полі� Цілий день чути музи-полі� Цілий день чути музи-полі�Цілийденьчутимузи-

ку: там живе веселий музика—Коник-Стрибунець. Він назрістнебільшийзадитячиймізинчик,маєпрехорошийзе-ленийжупан,трипаридовгихніг і жваві очиці. Маленькажваві очиці. Маленькажвавіочиці.Маленькаямочкав землі — його хатинка; навкруги квіточки привітноземлі — його хатинка; навкруги квіточки привітноземлі—йогохатинка;навкругиквіточкипривітнокланяютьсяйому.

На чомуж він грає?Може, хто подумає,що він співаєротом?Так,якпташеня�Ні,сенетак.Коник-Стрибунецьні-мий.Але зате він вміє грати своїми крильцями. Так само,якгарнийскрипальграєнаскрипці.

Маленький скрипаль прокидається ранесенько вранці,вип’єсвіжоїроси,з’їстькінчикмолоденькоїтравиці,обчис-тить,розворушитьсвоїніжки.Осьужей красне сонечко зі-красне сонечко зі-краснесонечкозі-йшло� Коник-Стрибунець починає свою музику і цвірчить цвірчитьцвірчитьз ранку до вечора.ранку до вечора.ранкудовечора.

(118сл.) (М. Кривинюк.)

З а в д а н н я д о т е к с т у1. Дативідповідіназапитання.— Де відбуваються події, описані в тексті? Де відбуваються події, описані в тексті?Девідбуваютьсяподії,описанів тексті?тексті?тексті?— Як описаний Коник-Стрибунець? Як описаний Коник-Стрибунець?ЯкописанийКоник-Стрибунець?— чому його називають маленьким скрипалем? чому його називають маленьким скрипалем?чомуйогоназиваютьмаленькимскрипалем?2. Визначититемутаголовнудумкутексту.�. Замістькрапокпоставитипропущенібукви,пояснити

правописцихслів:

15�

вес..ло, ж..ве, з..лений, пташ..ня, скр..паль, ранес..нько, мо-лод..нької, сон..чко.

4. Розставитирозділовізнакив реченні.реченні.реченні.Може хто подумає що він співає ротом так як пташеня!5. Пояснитилексичнезначенняслів:жупан,скрипаль.6. Скластиплан.

О р і є н т о в н и й п л а н1) Веселиймузика.2) Дивнаскрипка.�) Працяз ранку до вечора.ранку до вечора.ранкудовечора.

Учителю слід записати на дошці слова: Коник-Стрибу-нець, прехороший, навкруги, привітно.

уроК № 64

тема. Лексичнезначенняслова.мета: виробляти в учнів уміння пояснювати лек- учнів уміння пояснювати лек-учнів уміння пояснювати лек-

сичне значення слова, розрізняти лексич-ней граматичне значення; дати поняття програматичне значення; дати поняття програматичнезначення;датипоняттяпролексичнупомилку;розвиватиусней писем-писем-писем-немовленняшколярів,пам’ять,увагу;вихо-вуватиповагудорідногослова.


Хід уроку


2. Бесіда.— Що таке лексика?Що таке лексика?Щотакелексика?— Що вивчає лексикологія?Що вивчає лексикологія?Щовивчаєлексикологія?— Із чого складається наша мова?Із чого складається наша мова?Ізчогоскладаєтьсянашамова?— чи кожне сполучення звуків може бути словом?чи кожне сполучення звуків може бути словом?чи кожне сполучення звуків може бути словом?

чому?— Зробіть висновок про те, що таке слово. (Учитель за-Зробіть висновок про те, що таке слово. (Учитель за-Зробіть висновокпро те,що таке слово. (Учитель за-

стосовуєметод«Мікрофон».)

154

3. Гра «Четверте зайве».З а в д а н н я: закреслити в кожному рядку сполучення кожному рядку сполученнякожному рядку сполученнябукв,якенеє словом.словом.словом.а) мідь, час, чар, хліб;б) сіль, діло, судь, сум;в) хмара, люди, марв, люд;г) зоря, вирій, рог, кінь.




1. робота за підручником.1) Вправа406.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.180—181.�) Вправи408(усно),409(усно).(Вправу409бажановиконатиу формі «Мозкового штур-формі «Мозкового штур-формі«Мозковогоштур-

му». В такому випадку підручники закриті, а діалог читає такому випадку підручники закриті, а діалог читаєтакому випадку підручники закриті, а діалог читає діалог читаєдіалог читаєвчитель.)

4) Вправа41�(письмово).

2. Творча робота.(Учніпрацюютьз тлумачними словниками.)тлумачними словниками.)тлумачнимисловниками.)З а в д а н н я: пояснити лексичне значення слів гарний,вишуканість, громада, майоріти. Подані слова ввестив речення. Визначити граматичне значення слівречення. Визначити граматичне значення слівречення.Визначитиграматичнезначеннясліввишука-ність,гарний.

3. робота за підручником.1) Вправа415.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.182—18�.�) Вправа416.

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Гра «редактор».

З а в д а н н я: відредагуватиречення.� відчинила журнал і почала читати. Лікар лічив хвору

бабусю. Ластів’яча отара знялася і полетіла.


155

уроК № 65

тема. Однозначній багатозначні слова.багатозначні слова.багатозначніслова.мета: виробляти в учнів уміння розпізнавати од- учнів уміння розпізнавати од-учнів уміння розпізнавати од-

нозначні й багатозначні слова, визначати багатозначні слова, визначатибагатозначні слова, визначатиїх лексичне значення; формувати навичкиправильного вживання багатозначних слівв усному та писемному мовленні; збагачува-усному та писемному мовленні; збагачува-усномутаписемномумовленні;збагачува-тисловниковийзапасшколярів;виховуватимовленнєвукультуру.

обладнання: підручник, тлумачний словник, тексти дик-тантів.

Хід уроку


2. Поясн��вальний диктант.З а в д а н н я: пояснитилексичнетаграматичнезначеннявиділенихслів:

Багрець вечірньої зорі, палав, мигтів,палахкотів. (М.Ба-жан.)В глибоких заметах брьохкають коні, хуга замітає снігом дорогу.(М.Коцюбинський.)Боровиками повний сивий бір, а на човні рибалка бовваніє, мов на коні застиглий бога-тир. (В.Дячук.)Не сказати людині здрастуйте — значить виявити своє моральне невігластво.(В.Сухомлинський.)

3. Творча робота.З а в д а н н я: списати речення, вставляючи потрібні зазмістом слова. Усно пояснити значення кожного із цихслів.У разі потреби звернутись до тлумачного словника.разі потреби звернутись до тлумачного словника.разіпотребизвернутисьдотлумачногословника.Мати � на концерти філармонії. Міська телефонна ме-

режа пропонує � свої послуги. (Абонент,абонемент.)Рівно, мелодійно забриніла � мова. �мб — двоскладовий

� розмір. (Віршований,віршовий.)Вступив до � школи, бо мав � слух. (Музикальний,му-

зичний.)Мати квартиру з усіма � Мати для себе якусь �

(Вигода,вигода.)

156




1. робота за підручником.1) Вправи421,422.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.185.

2. розподільний диктант.Наосновівправи42�.

3. Творча работа.З а в д а н н я: зі словами гадати, вік скласти речення.Проілюструватибагатозначністьцихслів.

4. Попереджувальний диктант.З а в д а н н я: підкреслитиу реченнях багатозначні слова,реченнях багатозначні слова,реченняхбагатозначніслова,пояснитиїхлексичнезначення.

Над полем бою повисли білі, сині і зелені ракети. зелені ракети.зелені ракети. (В.Собко.) Вік прожити — не поле перейти. (Народна твор-чість.) Одна голова добре, а дві — краще. дві — краще.дві — краще. (Народнатворчість.) Велика грізна тиша стоїть над степом. (О.гончар.) Рідна земля — золота колиска. (Народнатворчість.) З перших літ дитину мати за рученьку водила. (П.грабовський.) Місяць лютий — гострокутий. (Народнатворчість.)


V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу1. Гра «Хто біль�е?».

З а в д а н н я: назватиякнайбільшесловосполученьзісло-вами:лист, півники, стаття, лінія.

2. Переклад українсько�� мово��.Наосновівправи429.


157

уроК № 66

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадви-правленнямпомилок,допущениху переказі.переказі.переказі.

мета: підбити підсумки творчої роботи; проаналі-зувати типові помилки, допущені учнямиу переказах; виробляти у школярів уміння переказах; виробляти у школярів умінняпереказах; виробляти у школярів уміння школярів умінняшколярів умінняаналізувати і виправляти власні помилки; виправляти власні помилки;виправляти власні помилки;розвиватиусней писемне мовлення.писемне мовлення.писемнемовлення.

обладнання: контрольнізошити,підручник.

Хід уроку


II. �агаЛ�На оціНКа вчитеЛем ПереКа�ів

III. аНаЛі� двох�тр�ох ПереКа�ів

С х е ма а н а л і з у п и с ь мо в о г о п е р е к а з у1) чи в правильній послідовності переказано зміст тек- правильній послідовності переказано зміст тек-правильній послідовності переказано зміст тек-

сту(пропущенощось,доданощосьзайве,переставле-ніабзацитощо).

2) чипереданоголовнудумкутексту.�) чирозкритотему.4) чизбереженов переказі стиль тексту.переказі стиль тексту.переказістильтексту.5) грамотність.

IV. огоЛошеННя оціНоК �а ПереКа�и

V. КоЛеКтивНа робота Над тиПовими ПомиЛКами

VI. іНдивідуаЛ�На робота учНів Над ПомиЛКами


VIII. домашН� �авдаННяПовторити§51підручника.

158

уроК № 67

тема. Прямеі переносне значення слова.переносне значення слова.переноснезначенняслова.мета: датипоняттяпрямого і переносного значен-переносного значен-переносного значен-

ня слова; формувати навички правильногослововживання;вчитипомічатий виправля-виправля-виправля-тилексичніпомилки;збагачуватисловнико-вий запас учнів; розвивати пам’ять, увагу.


Хід уроку


2. Словниковий диктант-взаємоперевірка.З а в д а н н я: підкреслитибагатозначніслова.

Балкон, батарея, кабінет, дзвіночок, олень, шістна-дцять, лінія, пенал, аспірин, полотно, дріб, префікс, крило, великий, перпендикуляр, земля.

3. Гра «редактор».З а в д а н н я: відредагуватиречення.

У нагоді пізнаєш приятеля. Наталка мріє поступити в інститут. Усі учні нашого класу приймали участь у спор- інститут. Усі учні нашого класу приймали участь у спор-інститут. Усі учні нашого класу приймали участь у спор-тивних змаганнях. Болільники радо вітали своїх кумирів.




1. робота за підручником.1) Вправа4�1.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.188.�) Роботазісхемою(вправа4�2).

2. Бесіда з класом. класом.класом.— Які слова називаються однозначними?Які слова називаються однозначними?Якіслованазиваютьсяоднозначними?— А які багатозначними?А які багатозначними?Аякібагатозначними?

159

3. робота біля до�ки.З а в д а н н я: серед поданих словосполучень знайти ті,які вжиті в переносному значенні. Скласти і записати переносному значенні. Скласти і записатипереносному значенні. Скласти і записати записатизаписатикілька речень зі словами, вжитими у переносному зна- переносному зна-переносному зна-ченні.

Зітхає вітер, зітхає мама, зітхає грім.Світлі помисли, світлий день, світле майбутнє.Золота пора, золота каблучка, золота вдача.Гострий ніж, гострий слух, гостре слово.Веселе сонечко, веселий дощик, весела дівчинка.Чиста совість, чисте небо, чисті руки.

4. робота за підручником.Вправа4��.

5. Вибірково-розподільний диктант.З а в д а н н я: виписати слова у два стовпчики: у пер- два стовпчики: у пер-два стовпчики: у пер- пер-пер-ший—вжитів прямому значенні, у другий — у перенос-прямому значенні, у другий — у перенос-прямомузначенні,у другий — у перенос-другий — у перенос-другий—у перенос-перенос-перенос-ному.

Соломія засміялась од тих слів, як часом сміються люди від великого щастя. Соломія опустила довгі чорні вії, котрі ніби торочками впали на її щоки, і почервоніла, як маків- почервоніла, як маків-почервоніла, як маків-ка. Чорні брови залисніли проти ясного рожевого неба. Сніг падав на вікна і заліплював шибки неначе білим папером. заліплював шибки неначе білим папером.заліплював шибки неначе білим папером. Очерети заснули. Тепла осінь упала під ноги. Ганя кинула оком у вікно. вікно.вікно.

(ІзтворівІ.Нечуя-Левицького.)


V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Творче завдання.

Наосновівправи4�6.

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§52,вправа4�7або4�8.

160

уроК № 68

тема. групислівзазначенням.Омоніми.мета: познайомитиучнів ізподіломслівна групи

зазначенням;датипоняттяпроомоніми;на-вчитишколяріввідрізнятиомонімивідбага-тозначнихслів,правильновживатиїху мов-мов-мов-ленні;збагачуватисловниковийзапасучнів;прищеплюватилюбовдоукраїнськоїмови.

обладнання: підручник, тлумачні словники, текст длятворчогозавдання.

Хід уроку

I. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів

1. Перевірка дома�ньої вправи.

2. Творча робота.(Учительвикористовуєрізнорівневізавдання.)1) Списатиречення,підкреслившислова, вжиті в пере-пере-пере-

носномузначенні.

Була тиха літня ніч. Усе спало. І вітерець заснув під ку- вітерець заснув під ку-вітерець заснув під ку-щем верболозу. Та ось запалала ранкова зірниця. Прокинувся вітерець, вибіг із-за куща. Побіг берегом ставка. Збудив оче-ретинку. Зашелестіла очеретинка, загойдалася.

(В.Сухомлинський.)2) Скласти п’ять речень, використовуючи слова в пере- пере-пере-

носномузначенні.�) Скластитвір-мініатюрупроприроду(чотири-п’ятьре-

чень),використовуючисловав переносному значенні.переносному значенні.переносномузначенні.

3. робота біля до�ки.З а в д а н н я: пояснитизначенняслів,ввівшиїху слово-слово-слово-сполучення:

Свіжий, тихий, чистий.(Наприклад: свіжий хліб, свіжа сорочка, свіжий вітер;

тихий час, тиха розмова, тиха їзда, тихий дощ; чисте небо, чисті руки, чиста вода, чистий снігтощо.)

4. Запитання до учнів.— Які слова називаються багатозначними?Які слова називаються багатозначними?Якіслованазиваютьсябагатозначними?

161




1. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я: прочитативірш,записанийнадошці,випи-сатисловаоднаковізазвучаннямі написанням, усно по-написанням, усно по-написанням,уснопо-яснитиїхзначення.Якназиваютьсяціслова?

ЗухвалийпотікНавеснімалийпотікСтрімголовунизпотік.—Осьпройду,—шумить,—Міжгіря,—Затоплюусеміжгір’я.черезполеі долинудолинудолинуДолюдськихосельдолину�..Алетутусерозтало,Ізухвальцявмитьнестало.

(В. Плахотников.)

2. робота за підручником.Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.190.

3. робота з тлумачними словниками. тлумачними словниками.тлумачними словниками.З а в д а н н я: користуючисьсловником,навестиприкладитрьох слів-омонімів.Виписати словникові статті.Ввестицісловау речення.речення.речення.

4. робота за підручником. підручником.підручником.Вправи442,44�(письмово).

5. Гра «кмітливий».З а в д а н н я: відгадати загадки-запитання. Довести, щовідповідіє словами-омонімами:словами-омонімами:словами-омонімами:— Яку частину слова можна у землі знайти? (Яку частину слова можна у землі знайти? (Якучастинусловаможнау землі знайти? (землі знайти? (землізнайти?(Корінь.)— Яке крило ніколи не літає? (Яке крило ніколи не літає? (Якекрилоніколинелітає?(Крило в будівлі.)— Яке місто літає? (Яке місто літає? (Якемістолітає?(Орел.)— Яка мушка ніколи не літає? (Яка мушка ніколи не літає? (Якамушканіколинелітає?(Мушка рушниці.)— З якого крана води не набереш? (З якого крана води не набереш? (Зякогокранаводиненабереш?(Із підйомного.)— Яким ключем не можна відімкнути замок? (Яким ключем не можна відімкнути замок? (Яким ключем не можна відімкнути замок? (Журав-

линим.)

162

6. робота за підручником.1) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.191.2) Вправа440(усно),441(письмово).

7. диктант із коментуванням.З а в д а н н я: підкреслитиомоніми,пояснитиїхзначення.Розплелася густа коса аж до пояса.(Т.Шевченко.)Коси, коса, поки роса. (Народнатворчість.)Мені подобається ваша коса, на ній такий чудовий

пляж.І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав.

(Т.Шевченко.)Цілий місяць друзі не бачилися і були раді зустрічі.За це його слід покарати.У лісі ми побачили слід зайця.

8. розподільний диктант.З а в д а н н я: поданіпарислівзаписатиу такій послідов-такій послідов-такійпослідов-ності:омографи —слова, однакові за написанням, але різні за

вимовою(наголосом);омоформи —слова різних частин мови, які збігаються

за звучанням та написанням лише в деяких граматичних деяких граматичнихдеяких граматичнихформах;

омофони —слова,однаковізавимовою,алерізнізазна-ченнямі написанням.написанням.написанням.

(Спочатку різновиди неповних лексичних омонімів учи-тельпояснюєзатаблицею.)

Омоніми

Омографи Омоформи Омофони

Атлас—атлас ніс(імен.)—ніс(дієсл.)

греби[греиби]—[гриеби]

Замок—замок поле(імен.)—поле (дієсл.)(дієсл.)(дієсл.)

Уранці — у ранці ранціранці; музика — музика; світило (у вічі) — світило (небесне); мати (ненька) — мати (автомобіль); став (прозорий) — став (біля парти); дорога — дорога; зада-чею — за дачею; обід — обід; наніс — на ніс; мене — мине.

16�


Вправа445(письмово).


уроК № 69

тема. Розвиток зв’язного мовлення. Письмовийтвір-опис тварини за власним спостережен-ням.

мета: навчитиучнівскладатиусній письмові опи-письмові опи-письмовіопи-си тварин за власним спостереженням; роз-вивати усне й писемне мовлення, логічне писемне мовлення, логічнеписемне мовлення, логічнемислення, творчу уяву; збагачувати словни-ковий запас; виховувати спостережливість.


Хід уроку



III. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів1. робота за підручником.

Вправа448.

2. Бесіда.— Що таке опис?Що таке опис?Щотакеопис?— У яких стилях можуть бути зроблені описи?У яких стилях можуть бути зроблені описи?Уякихстиляхможутьбутизробленіописи?

IV. ПідготовКа до роботи Над твором1. робота за підручником.

1) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.19�.2) Вправи449,450.

164

2. Пояснення вчителя.Описатитварину—означаєпередатиїїхарактерніознаки,

за якими вона відрізняється від інших. Описуючи тварину,миповиннісказатипроїїрозмірабозріст,мастьабозабарв-лення,форму тулуба,морди,форму очей, вух, хвоста тощо.Такожтребазвернутиувагунаосновнізвичкитварини.

3. робота над самостійно дібраними матеріалами до твору-опису тварини.Колективне обговорення матеріалів. Редагування. До-

повнення власнихматеріалів тими,щоподані в таблиці на таблиці натаблиці нас. 195.195.195.

4. робота з пам’ятко�� «�к пра��вати над описом». пам’ятко�� «�к пра��вати над описом».пам’ятко�� «�к пра��вати над описом».Підручник,с.196.

5. Знайомство з темами творів. темами творів.темами творів.(Підручник,вправа451).

6. колективне складання плану твору-опису тварини.

О р і є н т о в н и й п л а н1) Демешкаєтварина?2) Їїпорода,кличка.�) Яка вона? (розмір, масть; шерсть або шкіра; форма

тулуба;морда,очі,ніс,вуха,хвісттощо).4) Їїосновнізвички.5) чимменеприваблюєцятварина.

V. робота Над твором�оПисом твариНи1. Підготовка чорнового варіанту твору.



4. редагування написаного.

5. Переписування творів начисто.


VII. домашН� �авдаННяПовторити§5�підручника.

165

уроК № 70

тема. Синонімимета: датипоняттяпросиноніми;формувативмін-

няправильновживатисинонімив мовленні;мовленні;мовленні;вдосконалюватинавичкироботизісловника-ми,самостійноїроботи.

обладнання: підручник, словники синонімів, текст дик-танту.

Хід уроку


2. Гра «Хто біль�е?».З а в д а н н я: навести якомога більше зразків омонімів.З двома скласти речення. час гри — дві-три хвилини.двома скласти речення. час гри — дві-три хвилини.двомаскластиречення.часгри—дві-трихвилини.(Можнапровестикоманднугруабогрув парах.)парах.)парах.)

3. Проблемне запитання.— У реченніУ реченніУ реченні З-за хмари сонце виглядає слово виглядає

є багатозначним. У прямому чи переносному значенні воно багатозначним. У прямому чи переносному значенні вонобагатозначним.У прямому чи переносному значенні воно прямому чи переносному значенні вонопрямому чи переносному значенні воновжите,чиє одним із омонімів? Свою думку обґрунтуйте.одним із омонімів? Свою думку обґрунтуйте.однимізомонімів?Своюдумкуобґрунтуйте.




1. колективна робота.З а в д а н н я: прочитати вірш. Знайти слова, близькі зазначенням,виписатиїх.

ВіхолаЗавікном,завікномСипле,сиплеснігкругом.Вкриві поле, і луги.поле, і луги.поле,і луги.луги.луги.Сипле,сипленавкруги.Запросивметелицю,Веселухурделицю.

166

Віхолуузявв танок —танок —танок—Забілівувесьлісок.ХуртовинаізвітрамиЗасипаєснігомями.Азамети,якзагати,Неможливовийтиз хати.хати.хати.Безперервипадасніг,Іневидновжедоріг.Сипле,сиплеснігкругом…Ая з братом за вікном.з братом за вікном.з братом за вікном.братом за вікном.братомзавікном.

(М. Чопик)

— Як називаються виписані вами слова?Як називаються виписані вами слова?Якназиваютьсявиписанівамислова?— У прямому чи переносному значенні вжите словоУ прямому чи переносному значенні вжите словоУ прямому чи переносному значенні вжите слово

вкрив(сніг)?Своюдумкуобґрунтуйте.

2. робота за підручником.1) Вправа452.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.198.�) Вправа45�(письмово).

3. Творча робота.З а в д а н н я: до іншомовних слів дібратиукраїнські си-ноніми.З двома словами склати речення.двома словами склати речення.двомасловамисклатиречення.

Біографія, аналогічний, аплодисменти, архаїчний, алфа-віт, акцент, арбітр, авіатор.

С л о в а д л я д о в і д о к:застарілий, льотчик, подібний, суддя, оплески, абетка, наголос, життєпис.


5. робота біля до�ки.З а в д а н н я: з поданих у дужках синонімів вибрати по-поданих у дужках синонімів вибрати по-поданиху дужках синонімів вибрати по-дужках синонімів вибрати по-дужкахсиноніміввибратипо-трібнеслово.Записатиречення.

У підводному світі панує (тиша, безмовність, мовчан-ня).

У квартирі панувала (тиша, безмовність, мовчання).(Спить, дрімає, куняє) земля під глибоким снігом.Дівчина хитро (сміється, регоче, посміхається).Учні (говорили, вели розмову, розповідали) про свої кані-

кули.Друзі (говорили, базікали, мололи, верзли) про дрібниці.

167

На батьківських зборах багато (говорили, розповідали, мололи, базікали) про дисципліну.

Верби (сумують, журяться) над водою.

6. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписатисиноніми.Там,деможливо,про-довжитисинонімічнийряд(уразіпотребизвернутисядословникасинонімів).З-поміжподанихреченьзнайтиза-гадку.Відгадатиїї.

Після кількаденного свисту вітру прибляк степ, при-тьмарився, прижухнув. (О.гончар.)

�краз тоді маки цвіли, розквітали,На схилах жаріли, у долах палали. (М.Нечай.)Спіють яблука, і зріє виноград, стигнуть сливи золо-

тисті. (М.Терещенко.)Горить, палає і втоми не знає.(Народнатворчість.)Часом сопілка у горах заплаче, заквилить.(Б.Лепкий.)Іду від калини до вільх, прямую до клена відтіль.

(Є.гуцало.)

7. Гра «редактор».Наосновівправи460.

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу1. робота за підручником.

Вправа456.

2. Гра «Назви слово».1) Перший голосний і другий приголосний в іменнику другий приголосний в іменникудругий приголосний в іменнику іменникуіменнику

сало. четвертанотамузичноїгами. Останнітрибуквиіменниказвіт.(Алфавіт.)2) Іменник чоловічого роду,що позначає невелике річ-

ковечленистоногез клешнями, без першої букви.клешнями, без першої букви.клешнями,безпершоїбукви. Зворотний порядок букв в іменникові чоловічого іменникові чоловічогоіменникові чоловічого

роду,щопозначаєпорожнинуміжверхньоюі нижньою ще-нижньою ще-нижньоюще-лепами.(Актор.)

З а в д а н н я: довідгаданихслівдібратисиноніми.З дво-дво-дво-маз них скласти речення.них скласти речення.нихскластиречення.


168

уроК № 71

тема. Антонімимета: поглибити знання учнів про антоніми, на-

вчити визначати їх у реченнях, правильно реченнях, правильнореченнях, правильновживати у мовленні; збагачувати словнико- мовленні; збагачувати словнико-мовленні; збагачувати словнико-вийзапасшколярів;виховуватив учнів від-учнів від-учніввід-чуттякраси,милозвучностімови.


Хід уроку


2. Гра «Знайди зайве».З а в д а н н я: згрупуватисинонімизазначеннями.Знайтизайве.Зробитифонетичнийрозбірсловапереливається.

Планета, земля, світ, лад, мир, згода, добре, земна куля.

Мужність, розмова, відвага, бесіда, хоробрість, балачка, качка, сміливість, говірка.

Кричати, волати, йти, верещати, просуватись, смія-тись, шкандибати, топати, репетувати, брести.

Іскриться, сміється, переливається, біжить, регоче, сріб-литься.




1. Зорово-слу�овий диктант.З а в д а н н я: виписатисловаз протилежним значенням.протилежним значенням.протилежнимзначенням.Яктакіслованазиваються?

Тизамкнизиму,зимухолоднутаголодну�Одімкниліто,Літотеплетавеселе.

(Народна пісня.)

169

2. робота за підручником.1) Вправа462.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.199.�) Вправа46�.

3. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписатиз прислів’їв антоніми.прислів’їв антоніми.прислів’ївантоніми.Краще гірка правда, ніж солодка брехня.Добро пушить, а лихо сушить.Зроби сьогодні те, що хочеш відкласти на завтра.Мала праця краща за велике безділля.Гірко зароблено, солодко їсться.Вченому світ, невченому тьма.Знайти друга легко, важко — вберегти.М’яко стеле, та твердо спати.


5. робота біля до�ки.З а в д а н н я: дібратиантонімидобагатозначнихслів.Чорна тканина —Чорні думки —Чорна робота —Тиха їзда —Тиха розмова —Тихий сон —Тихий дощ —


7. Творча робота.З а в д а н н я: скластип’ять-шістьречень,використовую-чиантоніми.


V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Гра «Відгадай загадку».

З а в д а н н я: відгадати загадки, знайти протилежні зазначеннямслова.Якназиваютьсятакіслова?

170

1) Колиіде,тогомонить, Колизупиниться—мовчить.

(Годинник.)

2) Білімухиналетіли, чорнуземлюгустовкрили.

(Сніг.)

�) чорнакорова всіхпоборола, абілийвіл всіхлюдейпідвів.

(Ніч і день.)

4) Золотийпішов,а срібний прийшов.срібний прийшов.срібнийприйшов.

(Сонце, місяць.)

5) Літомслужить,а зимою зуби сушить.зимою зуби сушить.зимоюзубисушить.

(Борона.)


уроК № 72

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадпо-милками,допущенимиу творі-описі.творі-описі.творі-описі.

мета: підбити підсумки творчої роботи; проаналі-зувати типові помилки, допущені учнямиу творах; виробляти у школярів уміння ана-творах; виробляти у школярів уміння ана-творах;вироблятиу школярів уміння ана-школярів уміння ана-школярівумінняана-лізувати і виправляти власні помилки; роз- виправляти власні помилки; роз-виправляти власні помилки; роз-виватиусней писемне мовлення.писемне мовлення.писемнемовлення.


Хід уроку



171

III. �агаЛ�На оціНКа вчитеЛем творів

IV. аНаЛі� двох�тр�ох творів�оПисів

С х е ма а н а л і з у т в о р у - о п и с у1) чивідповідаєроботатемі.2) чивсіпунктипланурозкрито.�) чиправильнопобудованотвір.4) чивдалодібраноматеріал.5) грамотність.


VI. КоЛеКтивНа робота Над тиПовими ПомиЛКами

VII. іНдивідуаЛ�На робота учНів Над ПомиЛКами. доПомога вчитеЛя сЛабо ПідготовЛеНим учНям

VIII. Підбиття ПідсумКів уроКу

іх. домашН� �авдаННяПовторити§56підручника.

уроК № 73

тема. Фразеологізми, їх лексичне значення. Вжи-ванняфразеологізміву мовленні.мовленні.мовленні.

мета: дати учням поняття про фразеологічні зво-роти; вчитидоречновживатифразеологізмиу мовленні; ознайомити учнів зі структуроюмовленні; ознайомити учнів зі структуроюмовленні;ознайомитиучнівзіструктуроюфразеологічного словника; розвивати усней писемне мовлення; виховувати повагу до писемне мовлення; виховувати повагу дописемне мовлення; виховувати повагу дорідногослова.

обладнання: підручник,фразеологічнісловники.

Хід уроку


172

2. Творча робота (на вибір учнів).1) З а в д а н н я:пригадатиприслів’яз поданими антоні-поданими антоні-поданимиантоні-

мами.посієш — пожнешсвіт — тьмапраця — ліньрання — пізняменше — більшевранці — ввечеріД о в і д к а:Що посієш, те й пожнеш. Вчення — світ, а не-

вчення — тьма. Праця чоловіка годує, а лінь марнує. Рання пташка росу п’є, а пізня — сльози ллє. Менше говори — біль-ше діло роби. Що не зробиш вранці, ввечері не нагониш.

2) З а в д а н н я:скластиреченнязісловами-антонімами.Літо — зима, добро — лихо, радісно — сумно, війна — мир,

поразка — перемога, сильний — слабий.




1. робота за підручником.1) Вправи471,472,47�.2) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.202.

2. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписатифразеологічнізвороти,уснопояс-нитиїхзначення.

Ми з Романом Васильовичем друзі юності. Одним сло- Романом Васильовичем друзі юності. Одним сло-Романом Васильовичем друзі юності. Одним сло-вом, з’їли в свій час пуд солі. свій час пуд солі.свій час пуд солі. (Ю.Збанацький.) Мене з печі печіпечі як вітром здуло. (М.Стельмах.) Ішов з сіней холод�� у хаті сіней холод�� у хатісіней холод�� у хаті хатіхаті хоч вовків гони. (П. Мирний.) Кирилко ще вище кирпу гнув. (П.Мирний.) Івану від цього ні холодно ні жарко. (І.Микитенко.) Поникла весела голова моя, обняв душу сум, на серце як кам’яна гора налягла. (П.Мирний.)

Д о в і д к а:з’їсти пуд солі — багато пережити разом;як вітром здуло — раптово або безслідно зник;хоч вовків гони — дуже холодно;гнути кирпу — гордовито триматися, зазнаватися;

17�

ні холодно ні жарко — не діє на кого-небудь щось;поникнути головою — засумувати;обійняв душу сум — стало сумно.

3. робота за підручником.Вправи475,477(усно),479.

4. Вибірково-розподільний диктант.З а в д а н н я: виписати у першу колонку фразеологічні першу колонку фразеологічніпершу колонку фразеологічнізвороти,у другу — сполучення слів.другу — сполучення слів.другу—сполученняслів.

Пекти раків, ловити раків; задніх пасе, пасе корів; дути губи, червоні губи; вони розбили глек, розбити вазу; надувся, як сич, індик надувся; один як палець, порізати палець; ви-тирати носа, вішати носа.

5. Самостійна робота.З а в д а н н я: користуючисьсловником,пояснитизначен-няфразеологізмів.З трьома з них скласти речення.трьома з них скласти речення.трьомаз них скласти речення.них скласти речення.нихскластиречення.

Надути губи, пекти раків, кинути оком, тримати язик за зубами, бити байдики, сидіти на шиї, накивати п’ята-ми, вилетіло з голови, зарубати на носі. голови, зарубати на носі.голови, зарубати на носі.


Вправа480.


уроК № 74

тема. Фразеологізми, їх лексичне значення. Вжи-ванняфразеологізміву мовленні.мовленні.мовленні.

мета: поглибитизнанняучнівпрофразеологічнізво-роти;вдосконалювативмінняучнівзнаходитифразеологізми в текстах, розкривати їх зна- текстах, розкривати їх зна-текстах, розкривати їх зна-чення;збагачуватисловниковийзапасшколя-рів;виховуватиповагудорідногослова.


174

Хід уроку




2. робота за підручником.1) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.204.2) Вправа482.

3. Творча робота.З а в д а н н я: дослів,поданихнижче,дібратисиноніміч-ніфразеологізми.

Лінуватися, втекти, мовчати.Д о в і д к а:Бити байдики; ні за холодну воду не брати-

ся; собак ганяти; лежня правити. Накивати п’ятами; дати драла; дати ходу; ноги вруки;

ноги на плечі.Держати язик за зубами; ні пари з уст не пустити;

мовчати, як риба під крижиною; мов у рот води набрати.

4. робота за підручником.1) Опрацюваннятеоретичногоматеріалу,с.206.2) Вправа486.

5. Самостійна робота.З а в д а н н я: доповнитифразеологічнізвороти,пояснитиїхзначення.З двома з них скласти речення.двома з них скласти речення.двомаз них скласти речення.них скласти речення.нихскластиречення.

Вставляти палиці в �— �—�—битися як риба об �—мов води в рот �—вийти � з води —товкти воду в �—взяти себе в �—каменя на камені �—ніде голці �—

6. диктант-переклад.З а в д а н н я: перекластифразеологізмиукраїнськоюмовою.Прошел огонь и воду; делать из мухи слона; не покладая

рук; ловить мух весь день напролет; делать глазки; бить

175

баклуши; палец в рот не клади; хоть иголки собирай; мас-тер на все руки.

Д о в і д к а: пройшов Крим і Рим; робити з мухи слона; не покладаючи рук; ловити ґав з ранку до вечора; бісики пускати; бити байдики; пальця в рот не клади; хоч голки збирай; і швець, і жнець, і на дуді грець.

До останніх чотирьох фразеологізмів дібрати антоно-мічні.

Д о в і д к а: не покладаючи рук; мухи не скривдить; хоч око виколи; ні в дудочку, ні в сопілочку.


Вправа487.

2. Творча робота.З а в д а н н я: скласти і записати речення з фразеологіз- записати речення з фразеологіз-записати речення з фразеологіз- фразеологіз-фразеологіз-мами:як муха в окропі; ставати на ноги; знайти спіль-ну мову.


уроК № 75

тема. Узагальнення і систематизація знань з лек- систематизація знань з лек-систематизація знань з лек- лек-лек-сикологіїтафразеології.

мета: узагальнитий систематизувати знання учнівсистематизувати знання учнівсистематизуватизнанняучнівз теми «Лексикологія. Фразеологія»; удо- теми «Лексикологія. Фразеологія»; удо-теми «Лексикологія. Фразеологія»; удо-сконалювати навички практичного викорис-таннязнаньізцихтемв усному й писемно-усному й писемно-усномуй писемно-писемно-писемно-му мовленні, користування різними видамисловників; прищеплювати учням любов дорідноїмови,культури.


Хід уроку


176



2. Творча робота.З а в д а н н я: скласти зв’язне висловлювання на однуз тем.тем.тем.— Лексичне й граматичне значення слова.Лексичне й граматичне значення слова.Лексичней граматичне значення слова.граматичне значення слова.граматичнезначенняслова.— Однозначні й багатозначні слова.Однозначні й багатозначні слова.Однозначній багатозначні слова.багатозначні слова.багатозначніслова.— Пряме й переносне значення слова.Пряме й переносне значення слова.Прямей переносне значення слова.переносне значення слова.переноснезначенняслова.— Омоніми й багатозначні слова.Омоніми й багатозначні слова.Омонімий багатозначні слова.багатозначні слова.багатозначніслова.— групи слів за значенням. Омоніми.групи слів за значенням. Омоніми.групислівзазначенням.Омоніми.— групи слів за значенням. Синоніми.групи слів за значенням. Синоніми.групислівзазначенням.Синоніми.— Фразеологізми.Фразеологізми.Фразеологізми.— Власне українські й запозичені слова.Власне українські й запозичені слова.Власнеукраїнській запозичені слова.запозичені слова.запозиченіслова.— Застарілі слова й неологізми.Застарілі слова й неологізми.Застарілісловай неологізми.неологізми.неологізми.(Можнацюроботупровестиу групах. У такому разі чле-групах. У такому разі чле-групах.У такому разі чле-такому разі чле-такомуразічле-

ниоднихгруппочерзізадаютьпитаннячленаміншихгрупз обраної ними теми. За кожну правильну відповідь вистав-обраної ними теми. За кожну правильну відповідь вистав-обраноїнимитеми.Закожнуправильнувідповідьвистав-ляється1бал.У кінці гри кількість балів кожної групи під-кінці гри кількість балів кожної групи під-кінцігрикількістьбалівкожноїгрупипід-раховується. Якщо вчитель обирає цю форму роботи, тодіурокпроводитьсяу формі гри.)формі гри.)формігри.)

3. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписати антоніми й синоніми. Пояснити синоніми. Пояснитисиноніми. Пояснитиорфограмиу словахсловахсловахминає,живе,зів’яло.

Всейде,всеминає—і краю немаєкраю немаєкраюнемаєКудижвоноділось?Звідкілявзялось?Ідурень,і мудрий нічого не знає.мудрий нічого не знає.мудрийнічогонезнає.Живе…умирає…однезацвіло,Адругезів’яло,навікизів’яло…Ілистяпожовклевітрирознесли…

(Т. Шевченко.)

4. Гра «Назви слово».1) Синонімдословаактивний,антонімдословаспокій-

ний.(Жвавий.)2) Синонім до слова вірний, антонім до словапомилко-

вий.(Правильний.)�) Синонімдо словавродливий, антонімдо слованегар-

ний.(Красивий.)

177

4) Синонімдословарадісний,антонімдословасумний.(Веселий.)

5) Синонім до слова лютий, антонім до слова добрий.(Злий.)

5. Творча робота.З а в д а н н я: за аналогією з попередньою грою склас- попередньою грою склас-попередньою грою склас-ти власне завдання. Зі словами, які можуть вживатисяу прямому і переносному значеннях, скласти словоспо- прямому і переносному значеннях, скласти словоспо-прямому і переносному значеннях, скласти словоспо- переносному значеннях, скласти словоспо-переносному значеннях, скласти словоспо-лучення.


7. Мовна гра «коректор».Наосновівправи492.

8. Гра «Вгадай слово».1) Людина,яказнаєбагатомов.(Поліглот.)2) Складзброїй військового спорядження. (військового спорядження. (військовогоспорядження.(Арсенал.)�) Знання, вміння, здобуті в житті, на практиці. ( житті, на практиці. (житті, на практиці. (До-

свід.)4) Масовеінфекційнезахворювання.(Епідемія.)5) Музичнийсупровід.(Акомпанемент.)6) Розмовадвохосіб.(Діалог.)7) Коріннийжителькраїничимісцевості.(Абориген.)8) Інструмент,якийкреслитькола.(Циркуль.).З а в д а н н я: з трьома словами скласти речення.трьома словами скласти речення.трьомасловамискластиречення.


10. Гра «Хто біль�е?».З а в д а н н я: назвати якомога більше фразеологізмів зісловомголова.

11. Гра «Вгадай �разеологізм».З а в д а н н я: за допомогою жестів учні (представникигруп)передаютьзмістфразеологізмів,а клас (групи) на-клас (групи) на-клас (групи)на-зиваютьїх.Тримати язик за зубами. Водити за носа. Накивати п’я-

тами. Намилити шию. Засукавши рукава.

12. Гра «редактор».Наосновівправи500.

178

IV. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Творча робота.

З а в д а н н я: написати твір-мініатюру «Зимовий ранок»,вживаючи слова в переносному значенні, синоніми, анто- переносному значенні, синоніми, анто-переносному значенні, синоніми, анто-німи.(Слабопідготовленіучніскладаютьокреміречення.)


уроК № 76

тема. Контрольний диктант. Контрольне читаннямовчки.

мета: перевірити знання і вміння учнів з розділу вміння учнів з розділувміння учнів з розділу розділурозділу«Лексикологія.Фразеологія»,вміннячитатив належному темпі, усвідомлювати основнийналежному темпі, усвідомлювати основнийналежномутемпі,усвідомлюватиосновнийзміст прочитаного; розвивати логічне мис-лення,орфографічнуй пунктуаційну грамот-пунктуаційну грамот-пунктуаційнуграмот-ність,пам’ять,увагу.

обладнання: текстдиктанту,текстдлячитаннямовчки.

Хід уроку


II. ПоПередН� о�НайомЛеННя � теКстом диКтаНту теКстом диКтаНтутеКстом диКтаНту

III. відПовіді вчитеЛя На �аПитаННя учНів щодо Не�Найо�мих сЛів (ПоясНеННя ЛеКсичНого �НачеННя)

IV. НаПисаННя диКтаНту

ВеснанаПоділліНасоточувалавеличнаприрода.Батьковчивнасзмалку

любитиі пізнавати її.пізнавати її.пізнаватиїї.Наставала весна.Ліс починавшумітиякось неспокійно.

Таємничийгомінйшовдень і ніч. Від нього ставало неспо-ніч. Від нього ставало неспо-ніч.Віднього ставалонеспо-кійнонадушіі на серці.на серці.насерці.

179

Сніг танув, зникавповолі.Мивпершепісля зимивихо-дилив ліс.ліс.ліс.

Пробивалася перша травиця, проліски витикались з-підснігу.Деревавкривалисьніжнимперволистом…

Десь високо на стовбурі велетня береста постукував дя-тел.Миприкладаливухадостовбурай слухали. Потім біг-слухали. Потім біг-слухали.Потімбіг-ли лісом, кричали, співали, качались на траві й квітті. квітті.квітті.Сприймаливеснутаксамо,якптиціі звірі.звірі.звірі.

(89сл.) (За Г. Журбою.)

V. ПроведеННя КоНтроЛ�Ного читаННя мовчКи1. Пояснення вчителя щодо проведення читання мовчки.

2. Читання учнями тексту.

3. Виконання тестови� завдань.

4. Відповіді вчителя на запитання учнів.

Т е к с т д л я к о н т р о л ь н о г о ч и т а н н я мо в ч к и

Нео�алимаку�инаБуло це дуже давно. Два королі—польський та угор-

ський—об’єдналисвоївійськаі підступили до стін славно-підступили до стін славно-підступилидостінславно-гомістаДорогобужа.Захисникамградаприбульціпередалилиста. Пропонували без битви відчинити міські брами, ви-йтив поле без зброї і здатися в полон. За це королі обіцялиполе без зброї і здатися в полон. За це королі обіцялиполебеззброїі здатися в полон. За це королі обіцялиздатися в полон. За це королі обіцялиздатисяв полон. За це королі обіцялиполон. За це королі обіцялиполон.Зацекороліобіцялиусімзберегтижиття.В іншому випадку, погрожували, містоіншому випадку, погрожували, містоіншомувипадку,погрожували,містобудеспаленеі на ласку переможців сподіватися нічого.на ласку переможців сподіватися нічого.наласкупереможцівсподіватисянічого.

Коли минув відведений на роздуми час, із Дорогобужавийшов посланець. Зайди-воїни зустріли його і провели на провели напровели наузвишшя,деназолоченихстільчикахвозсідаликоролі.

— Я приніс відповідь на ваш лист,— сказав посланецьЯ приніс відповідь на ваш лист,— сказав посланецьЯ приніс відповідь на ваш лист,—сказав посланецьі передав угорському та польському владарям бадилину із передав угорському та польському владарям бадилину ізпередав угорському та польському владарям бадилину ізсхожимнаясеневелистямтаз блідо-рожевим суцвіттям наблідо-рожевим суцвіттям наблідо-рожевимсуцвіттямнаверхівці.

— Як?� — здивувалися владарі.— Оце й усе?Як?� — здивувалися владарі.— Оце й усе?Як?�—здивувалисявладарі.—Оцей усе?усе?усе?Посланецьвклонився:— Мені старійшини доручили передати тільки це, а щеМені старійшини доручили передати тільки це, а щеМені старійшини доручили передати тільки це, а щещеще

велілисказати:якщовамцьогозіллязамало,тоосьдовколаваснапагорбійогоцвітескількизавгодно.

Зібрали королі своїх радників та наймудріших мужів.Думали, думали—ніяк не зрозуміють,що саме захисникимістасказалиїмцимзелом.Колизнайшовсяодин:

180

— Я знаю це зілля. Воно горить і не згоряє. Він взявЯ знаю це зілля. Воно горить і не згоряє. Він взявЯ знаю це зілля. Воно горить і не згоряє. Він взяв не згоряє. Він взявне згоряє. Він взявіз багаття палаючу гілку і підніс її до квітучого куща. підніс її до квітучого куща.підніс її до квітучого куща.В ту ж мить увесь кущ спалахнув голубувато-зеленкуватимту ж мить увесь кущ спалахнув голубувато-зеленкуватимту ж мить увесь кущ спалахнув голубувато-зеленкуватимж мить увесь кущ спалахнув голубувато-зеленкуватимжмитьувеськущспалахнув голубувато-зеленкуватимполум’ям. Та ще через мить полум’я згасло. І всі побачи- всі побачи-всі побачи-ли, що кущ стоїть неушкоджений—такий же рожевокві-тий,усміхнений.

І всі враз зрозуміли, що саме відповіли захисникиДорогобужанаїхнійультиматум.

Імовивугорськийкорольпольському:Миніколинезавоюємоцієїкраїни.Томуя повертаю сво-повертаю сво-повертаюсво-

їхвоїнівдодому.І тобі раджу зробити те ж саме.тобі раджу зробити те ж саме.тобіраджузробититежсаме.…Давноцебуло.Відтоді сотні разів вороги воювалинашкрай.Алекож-

ногоразузалишалисяз облизнем. А край зеленіє під синімоблизнем. А край зеленіє під синімоблизнем.А край зеленіє під синімкрай зеленіє під синімкрайзеленієпідсинімнебомтаяснимсонцем. І щоліта тут рожево квітнуть кущіщоліта тут рожево квітнуть кущіщолітатутрожевоквітнутькущінеопалимого зела, стверджуючи незнищенність українськоїземліі її народу.її народу.їїнароду.

Неопалимакупина.Такназиваєтьсяцезело.Здавнатакназивається.

Самобразнеопалимоїкупинивикористовуєтьсяв УкраїніУкраїніУкраїнідосить часто. Зокрема, значного поширення набула ікона,якатакі називається «Неопалима купина».називається «Неопалима купина».називається«Неопалимакупина».

НанійзображенняБогородиціз Сином на руках впису-Сином на руках впису-Синомнарукахвпису-єтьсяу восьмикутну зірку, яка складається з двох — черво-восьмикутну зірку, яка складається з двох — черво-восьмикутнузірку,якаскладаєтьсяз двох — черво-двох — черво-двох—черво-ного і зеленого — чотирикутників з гострими кутами і уві- зеленого — чотирикутників з гострими кутами і уві-зеленого—чотирикутників з гострими кутами і уві- гострими кутами і уві-гострими кутами і уві- уві-уві-гнутими всередину сторонами. Зелений колір означає кущкупини,червоний—полум’я,якеохопилорослину.Цяіко-на,виставленау храмі чи в хаті, нібито оберігає приміщен-храмі чи в хаті, нібито оберігає приміщен-храмічив хаті, нібито оберігає приміщен-хаті, нібито оберігає приміщен-хаті,нібитооберігаєприміщен-нявідпожежітаблискавки.

Неопалима купина—поетичне відображення долі Ук-раїни та українського народу. Яких тільки бід не випада-лонанашкрай�Йогопалили,грабували,нищили,століття-ми різні заброди висмоктувалиживотворні сили, забороня-ли українську мову й культуру, викорчовували саму назву культуру, викорчовували саму назвукультуру, викорчовували саму назву«Україна».Але,якписавнашВеликийкобзар,

Невмираєдушунаша,Невмираєволя.

Незнищенність твоєї Вітчизни, незнищенність твого на-роду—осьщосимволізуєрожевоквітнакупина.Знайце.

(440слів) (Євген Шморгун.)

181

Запитаннядотексту1. ЯкідвакоролівирішилизахопитимістоДорогобуж? а) чеськийтапольський;б) польськийтаугорський; в) чеськийтаугорський; г) угорськийтафінський.2. Щопередавпосланецьволодарям? а) гроші; б) шаблю; в) грамоту;г) бадилину.�. Щовсіпобачили,колиполум’язгасло? а) Щовідкущазалишивсяпопіл;б) щокущстоїтьнеушкоджений; в) щокущрозквітнув; г) щокущрозтануву повітрі.повітрі.повітрі.4. Щопорадивугорськийкорольпольському?а) Повернутисвоїхвоїнівдодому; б) незвертатиувагинатакувідповідь; в) негайнопочатиштурмміста; г) направитиіншихпосланців.5. Від чого оберігає приміщення ікона «Неопалима ку-

пина»? а) Відзлодіївтаграбіжників;б) відпожежітаблискавки; в) відхворобитанедуги; г) відзливитапосухи.6. ЩосимволізуєНеопалимакупина? а) Прагненнянародудоволі; б) силунашогонароду;в) незнищенністьнашоїВітчизни,нашогонароду; г) зв’язокпоколінь.

VI. домашН� �авдаННяПовторити§5�,55—57підручника.

182

уроК № 77

тема. Аналізконтрольноїроботи.мета: підбити підсумки контрольної роботи; про-

аналізуватидопущеніучнямитиповіпомил-ки; виробляти в учнів уміння аналізувати учнів уміння аналізуватиучнів уміння аналізуватиі виправляти власні помилки.виправляти власні помилки.виправлятивласніпомилки.


Хід уроку


II. �агаЛ�На оціНКа вчитеЛем КоНтроЛ�Них робіт

III. огоЛошеННя оціНоК �а диКтаНт та читаННя мовчКи

IV. КоЛеКтивНа робота учНів Над ПомиЛКами

V. іНдивідуаЛ�На робота учНів Над ПомиЛКами. доПо�мога вчитеЛя сЛабо ПідготовЛеНим учНям


VII. домашН� �авдаННя

18�

будова сЛова. сЛовотвір. орФограФія

уроК № 78

тема. Основасловаі закінчення змінних слів. Фор-закінчення змінних слів. Фор-закінченнязміннихслів.Фор-мисловаі спільнокореневі слова.спільнокореневі слова.спільнокореневіслова.

мета: поглибити знання учнів про основу словаі закінчення змінних слів, про форми слова закінчення змінних слів, про форми словазакінчення змінних слів, про форми словаі спільнокореневі слова; домогтися засвоєнняспільнокореневі слова; домогтися засвоєнняспільнокореневіслова;домогтисязасвоєнняними мовного матеріалу; навчати учнів ви-значати основу слова та закінчення зміннихслів,розрізнятиформисловаі спільнокорене-спільнокорене-спільнокорене-віслова;прищеплюватилюбовдоприроди.


Хід уроку




1. Вступне слово вчителя.Мипочинаємовивчатиновийрозділмовознавства«Будова

слова».Виознайомитесьзіскладовимичастинамислова,ді-знаєтесь, якого значення вони йому надають, чому назива-ютьсязначущими.Засвоївшицізнання,визможетедобира-тиспільнокореневісловай утворювати нові, правильно вжи-утворювати нові, правильно вжи-утворюватинові,правильновжи-ватий писати слова.писати слова.писатислова.

2. робота за підручником.Вправа505.З а в д а н н я: прочитати. Визначити,що в розповіді про розповіді пророзповіді продеревовидалосянайцікавішим?Девикористовуютьдере-во,щоз нього можна зробити?нього можна зробити?ньогоможназробити?

184

3. робота біля до�ки.З а в д а н н я: провідмінювати слово дерево.Яка частинацьогословабудезмінюватися?Н. дерев8оР. дерев8аД. дерев8у

Зн.дерев8оОр.дерев7омМ.на дерев8і

4. Слово вчителя.Змінна частина слова називається закінченням. Позна-

чається 8 .Закінченняможебутинульовим:дощ8 ,гай8 .Закінченнявиражаєграматичнезначенняслова і слугуєслугуєслугує

длязв’язкусліву словосполученні і реченні.словосполученні і реченні.словосполученніі реченні.реченні.реченні.


6. Слово вчителя.Є змінні й незмінні слова. Незмінні слова мають одну незмінні слова. Незмінні слова мають однунезмінні слова. Незмінні слова мають одну

форму і не мають закінчення. Це, як правило, слова іншо-не мають закінчення. Це, як правило, слова іншо-немають закінчення.Це, якправило, слова іншо-мовного походження і прислівники: прислівники:прислівники: вчора, завжди, метро, таксі, пюре.

частина слова без закінчення називається основою.Основавиражаєлексичнезначеннясловаі позначається так:позначається так:позначаєтьсятак:F .

Основасловаможескладатисяз таких частин:таких частин:такихчастин:кореня—спільної частини спільнокореневих слів; префікса—части-ни слова,що стоїть передкоренем; суфікса—частини сло-ва,щостоїтьпіслякореня.

7. робота біля до�ки.З а в д а н н я: визначитизакінченняй основу у словах:основу у словах:основуу словах:словах:словах:бі-лого, трава, дзвінок, пишуть, червоний, весна.

8. Гра «Зайве слово».З а в д а н н я: вилучитиз групи слів «зайве слово», звер-групи слів «зайве слово», звер-групислів«зайвеслово»,звер-таючиувагуназакінчення:

а) небо, поля, сніг, вікно, правда;б) промінь, скло, вечір, сніданок, піч;в) пані, таксі, метро, ідея, журі;г) сьогодні, голосно, пам’ять, близько, напам’ять.

9. робота за підручником.Вправи509(усно),510(письмово).

185

10. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я: дібрати до поданих слів спільнокореневі,

виділитикорінь.

Варений, вечір, вчити, писати, весна, вода, веселий.

11. розподільний диктант.З а в д а н н яI:виписатив одну колонку спільнокореневіодну колонку спільнокореневіоднуколонкуспільнокореневіслова,а в іншу — форми слова.в іншу — форми слова.в іншу — форми слова.іншу — форми слова.іншу—формислова.

Вітер, вітерець, вітрюга, вітру, вітряний, вітром, ві-трище.

З а в д а н н я II: згрупувати спільнокореневі слова (запи-санінадошці)і записати їх.записати їх.записатиїх.

Молоко, безсилий, вода, школа, шкільний, сильний, мо-лочко, підводний, сила, молочний, надводний, пришкільний.


— Що називається закінченням?Що називається закінченням?Щоназиваєтьсязакінченням?— Для чого служить закінчення?Для чого служить закінчення?Длячогослужитьзакінчення?— Які слова не мають закінчення?Які слова не мають закінчення?Якіслованемаютьзакінчення?— Що називається основою?Що називається основою?Щоназиваєтьсяосновою?— чим відрізняються спільнокореневі слова від формчим відрізняються спільнокореневі слова від формчим відрізняються спільнокореневі слова від форм

слова?


уроК № 79

тема. Значущічастинислова.мета: сформувати в учнів уявлення про основні учнів уявлення про основніучнів уявлення про основні

значущі частини слова, їх особливості тавзаємозв’язки;поглиблюватиуміннявиділя-тизначущічастинислова;виховуватилюбовдоукраїнськоїмови.


186

Хід уроку


2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: визначити основу та закінчення в словах: словах:словах:черевички, тихенького, письменник, полями, сніжок, спо-конвіку.

3. колективна робота.З а п и т а н н я: як називаються слова в першій і другій першій і другійпершій і другій другійдругій

колонках?

І ІІ

снігсніжоксніговиксніжний

снігснігуснігом





2. Слово вчителя.Префікс—значущачастинаслова,якастоїтьпередкоре-

немі служить для утворення нових слів. У слові може бутислужить для утворення нових слів. У слові може бутислужитьдляутворенняновихслів.У слові може бутислові може бутисловіможебутикількапрефіксів.


4. Творча робота.З а в д а н н я: доподанихгрупамислівдописативідповід-ні префікси: без-, роз-, від-.чи змінилося від цього зна-ченняслів?Виділитипрефікси.а) водний, звучний, зоряний, сумнівний, платний, шум-

ний;

187

б) питати, сунути, танути, хитати, шукати, в’я-зати;

в) ділити, дати, жити, звучати, тягти, дзвонити.

5. робота біля до�ки.З а в д а н н я: згрупуватисловаз однаковими префіксамиоднаковими префіксамиоднаковимипрефіксамиі записати їх.записати їх.записатиїх.

Вибілити, переколоти, привезти, висушити, пробігти, перерубати, вимісити, проїхати, прибігти, перепиляти, присунути, проскочити.

6. робота за підручником.Вправа522,52�.

7. Творча робота.З а в д а н н я I:доподанихслівдібратиспоріднені слова

з префіксами, виділити префікс, корінь, закінчення.префіксами, виділити префікс, корінь, закінчення.префіксами,виділитипрефікс,корінь,закінчення.

сад, квітка, мова, казка, ліс.З а в д а н н я II: переписати вірш, розкриваючи дужки.

Писатипрефіксизісловамиразом,прийменники—окремо.Виділитипрефікси.

Літнійранок

Джмелі(с)(про)соння—буцлобами,(По)падали,ревуть(в)траві.І(за)дзвонили(над)джмелямиДзвінки-дзвіночкилісові.Повільнесонце(на)тумані(До)проса(ви)пливло(з)води,Де(на)пташинімщебетанні(По)славсямалиновийдим.

(М. Вінграновський.)


З а в д а н н я: придуматислова,будоваякихвідповідала бббподанимсхемам.Записатисловау зошити.зошити.зошити./ d 0 ; /d 0 Ш ; d 0 .


188

уроК № 80

тема. Значущічастинислова.Розбірслівзабудо-вою.

мета: поглибити знання учнів про значущі части-ни слова; закріпити знання учнів про будо-ву слова; вдосконалювати вміння розбиратислова за будовою; виховувати пізнавальнийінтересучнівдомови.


Хід уроку


2. Бесіда.— чому в словічому в словічомув словісловісловітеплогозакінчення-ого,а в словів словів словісловісловітепло

закінченнянемає?— Яка різниця між спільнокореневими словами і форма-Яка різниця між спільнокореневими словами і форма-Якарізницяміжспільнокореневимисловамиі форма-форма-форма-

миодногой того самого слова?того самого слова?тогосамогослова?— Для чого служить закінчення?Для чого служить закінчення?Длячогослужитьзакінчення?— Що треба виділяти перше: префікс чи корінь? чому?Що треба виділяти перше: префікс чи корінь? чому?Щотребавиділятиперше:префіксчикорінь?чому?




1. Слово вчителя.Суфікс—цезначущачастинаслова,якастоїтьпісляко-

реняі служить для утворення нових слів. У слові може бутислужить для утворення нових слів. У слові може бутислужитьдляутворенняновихслів.У слові може бутислові може бутисловіможебутикількасуфіксів.


3. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записати слова, виділити корінь, суфіксі закінчення.закінчення.закінчення.

Вітерець, холодний, тихенький, хмарище, скляний, сніго-вий, байкар, холодильник, малесенький.

189

4. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я: згрупувати слова з однаковими суфіксами однаковими суфіксамиоднаковими суфіксами(записанінадошці)і записати їх.записати їх.записатиїх.

Бородатий, крайній, гарнесенький, тонесенький, верхній, горбатий, вечірній, березовий, вербовий, крилатий, чисте-сенький, кленовий.


6. Творча робота.З а в д а н н я: від поданих слів за допомогою суфіксівутворитиприкметники,виділитицісуфікси.

Полотно, Київ, дерево, рано, шкіра, господарство, білий, гарно, Волга, широкий, змінити, море, ліс.

7. колективна робота.З а в д а н н я: дативідповідінапитання.Записатислова-відповідіі виділити в них суфікси.виділити в них суфікси.виділитив них суфікси.них суфікси.нихсуфікси.Хто водить трактор? (Тракторист.)Хто працює на комбайні? (Комбайнер.)Хто лікує людей? (Лікар.)Хто видає в касі гроші? (Касир.)Хто виховує дітей? (Вихователь.)Хто грає у футбол? (Футболіст.)

8. робота за підручником.Вправи528,5�1.

9. робота біля до�ки.З а в д а н н я: розібратисловазабудовою.

Подорожник, гірськими, збудують, мізинчик, обкладин-ка, посміхається, бюро, швидко, поні, тонюсінький, вночі, міжгір’я, праліс, словник, радістю, розбагатіти, неуваж-ний, синочок.

10. Творча робота.З а в д а н н я: придуматислова,будоваякихвідповідала бббподанимсхемам.Записатиціслова.

/ d 0 ; d ]0 ; /d ]0 ;

d 0 ; d ]]0 .

190


Вправа5�0.


уроК № 81

тема. Розвиток зв’язного мовлення. Особливостіпобудовироздуму.Докладнийуснийпереказтексту-роздуму.

мета: вчитишколярівдетальнопереказуватитексти-тексти--роздуми; вдосконалювативмінняробитидо-кладні перекази; поліпшувати мовленнєвукультуруучнів.


Хід уроку


2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: розібратисловазабудовою.

Сніжинка, рученька, розвалитися, придумати, вгору, прикордонник, харків’янин, поночі.




1. Слово вчителя.Під час вивчення будь-якого предмета вам доводиться

висувати припущення, наводити докази, робити висновки

191

й узагальнення, з’ясовувати правдивість чи хибність якогосьузагальнення, з’ясовувати правдивість чи хибність якогосьузагальнення,з’ясовуватиправдивістьчихибністьякогосьтвердження. Всі ці уміння життєво необхідні людям будь-якого віку, а особливо вам у вашій навчальній діяльності. особливо вам у вашій навчальній діяльності.особливо вам у вашій навчальній діяльності. вашій навчальній діяльності.вашій навчальній діяльності.Повчімосяжрозмірковувати.

2. робота за підручником.Вправа5��.

3. Слово вчителя.Роздумскладаєтьсяз трьох частин:трьох частин:трьохчастин:1) Теза—частина,щоміститьдумку,якутребадовести

чипояснити(вступ).2) Докази—аргументуюча,пояснювальначастина.�) Висновок,що, як правило, збігається з думкою, ви- думкою, ви-думкою, ви-

словленоюнапочаткутексту.

4. робота з табли�е�� «Будова тексту-роздуму». табли�е�� «Будова тексту-роздуму».табли�е�� «Будова тексту-роздуму».Підручник,с.22�.

5. усний переказ тексту.(Учніпереказуютьтекст,користуючисьпланом,розміще-

нимнас.224підручника.)

6. робота за підручником.Вправа5�4(усно).

7. робота зі «С�емо�� розгорнутого роздуму»Вправа5�6.З а в д а н н я: самостійнодописатитекст-роздум.

8. Складання невеликого усного твору-роздуму на одну з тем. тем.тем.1) Якесвятоя найбільше люблю і чому саме?найбільше люблю і чому саме?найбільшелюблюі чому саме?чому саме?чомусаме?2) Якакнигавразиламененайглибше?�) Якийшкільнийпредметприваблюємененайбільше?

V. домашН� �авдаННяПідручник,§62,вправа5�9.

192

уроК № 82

тема. Вимоваі написання префіксівнаписання префіксівнаписанняпрефіксівз-,с-.мета: поглибити знання учнів про вимову та на-

писання префіксів з-, с-; формувати вмін-няутворюватиновісловазадопомогоюпре-фіксів,правильноїхписати;виховуватичес-ність,доброту.

обладнання: підручник,текствибірковогодиктанту.

Хід уроку

I. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів Перевірка дома�нього завдання.




1. робота за підручником.Вправа540.З а в д а н н я: прочитатитекст.ЯквирозцінюєтевчинокПавлика?Що б ви йому порадили? Виписати з тексту ви-б ви йому порадили? Виписати з тексту ви-бвийомупорадили?Виписатиз тексту ви-тексту ви-текстуви-діленіслова,позначитипрефікси.

Префіксс-вимовляється і пишеться перед глухи-пишеться перед глухи-пишетьсяпередглухи-миприголоснимик, п, т, ф, х.Передусіма іншимиприголоснимипишетьсяпрефіксз-.

Вправа541(письмово).

2. розподільний диктант.З а в д а н н я: записати слова у дві колонки: у пер- дві колонки: у пер-дві колонки: у пер- пер-пер-шу—з префіксомпрефіксомпрефіксомз-,у другу — з префіксомдругу — з префіксомдругу—з префіксомпрефіксомпрефіксомс-.

Зводити, скоротити, знайти, струсити, звільнити, спрямувати, зсипати, зсунути, списувати, зміцніти, зли-ти, сформувати, зчепити, скласти, стуляти, зрушити.

19�

3. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписатисловаз префіксомпрефіксомпрефіксомс-.Був раз зайчик маленький, сіренький. Схотів піти пас-

тися на лужок. Пасеться та й хвостиком трясе, все стає на задні лапки й дивиться, чи не біжить ворог. Схотілося зайчикові води. Пострибав до потічка, напився чистенької води і вернувся у лужок. Пасеться й хвостиком трясе. Вже й сонечко пригріло і зайчикові схотілося спати. Став на за-дні лапки, вигріб ямочку-нірочку і ліг спочити. А тим часом стара собака рушила по полю шукати для своїх дітей їжу. Побачила сонного зайчика і схопила його. Хотіла роздерти його, але пожаліла. Бо що було б з нею, аби її малятко розі-рвав сірий вовк?

(ЗаО.Зимою.)


5. робота біля до�ки і в зо�ита�. в зо�ита�.в зо�ита�.З а в д а н н я: записатислова,виправляючипомилки,ви-ділитипрефікси(словазаписанінадошці).

Зпускатися, зпиляти, зцідити, сшити, зірвати, ссипа-ти, счинити, зтворити, зхилитися, зформувати, зливати.

6. диктант-переклад.З а в д а н н я: перекластисловаукраїнськоюмовою,запи-сатиїх,виділитипрефікси.

Сверять, смолоть, сделать, сгребать, спускать, списать, сорвать, сгореть, стереть, сложить.


V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Словниковий диктант.Словниковий диктант.

Спланувати, схуднути, злити, сфотографувати, зв’я-зати, зіскочити, спаяти, схитнулись, зсунути, змужніти, зсохнути, сторгувати.


194

уроК № 83

тема. Вимоваі написання префіксівнаписання префіксівнаписанняпрефіксівроз-, без-.мета: поглибитизнанняучнівпровимовутанапи-

санняпрефіксівроз-, без-;формувативмінняутворюватиновісловазадопомогоюпрефік-сів, правильно їх писати; виховувати пізна-вальний інтерес до мови; збагачувати слов-никовийзапасучнів.

обладнання: підручник,текстсловниковогодиктанту.

Хід уроку


2. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я: утворитивідподанихслівновісловаз пре-пре-пре-фіксомз-чис-,записатиїх,виділитипрефікс.

Косити, садити, ховати, темніти, горіти, дути, чіпля-ти, різати, терти, сохнути, ламати, варити, планувати, найти.




В українськіймові є тільки префікси тільки префікситільки префікси роз- і без-.Префіксіврос-ібес-неіснує.

1. робота біля до�ки і в зо�ита�. в зо�ита�.в зо�ита�.З а в д а н н я: переписатизаписанінадошціслова,встав-ляючизамістькрапокпропущенібукви

Ро..чарований, ро..смішити, бе..болісний, бе..смертя, ро..щебетатися, бе..межний, бе..зоряний, бе..сумнівний,ебетатися, бе..межний, бе..зоряний, бе..сумнівний, бе..жалісний, ро..чинний.

195


4. Творча робота.З а в д а н н я I: до поданих слів дібрати спільнокорене-

ві слова протилежного значення з префіксами префіксамипрефіксами роз-, без-.Записатиціслова,виділитипрефікси.

Завантажити — розвантажити;зав’язати —зійшлися —засипати —формований —єднати —сильний —копати —людний —грамотний —закопати —цінний —діяльний —

З а в д а н н я II:замінитиподанісловосполученнясиноні-мічними прикметниками з префіксами префіксамипрефіксами роз-, без-. Записатиціприкметники,виділитипрефікси.

Сміливий хлопчик (безстрашний).Тихі кроки (безшумні).Широкий степ (безмежний).Пуста вулиця (безлюдна).Жорстокий ворог (безпощадний).Пасивна людина (бездіяльна).


6. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписати з тексту слова з префіксамитексту слова з префіксамитексту слова з префіксамипрефіксамипрефіксамироз-(розі-),без-.

Сте�овас�екаСонцетакрозжеврілось,щовженіхтонасвітінезмігби

глянутинанього.Воноспливлоповерхбілоїкосиперламу-трових хмарок і опинилось у безмежному небі над голова- опинилось у безмежному небі над голова-опинилось у безмежному небі над голова- безмежному небі над голова-безмежному небі над голова-ми.На лобі в хлоп’ят виступили срібні крапельки. Навіть хлоп’ят виступили срібні крапельки. Навітьхлоп’ят виступили срібні крапельки.Навіть

196

коники один по одному розбіглися під зелені листочки.Мабуть, і перепілка десь сіла в ямці, розпустивши крила, перепілка десь сіла в ямці, розпустивши крила,перепілка десь сіла в ямці, розпустивши крила, ямці, розпустивши крила,ямці, розпустивши крила,з розкритим дзьобом. Юрко розігнув спину й прислухався. розкритим дзьобом. Юрко розігнув спину й прислухався.розкритимдзьобом.Юркорозігнув спинуй прислухався. прислухався.прислухався.Хлопчиковіввижається,щостеповаспекадзвенить.

(За О. Донченком.)


Розбити, розвідати, розсипати, безквитковий, безсис-темний, роззброїти, розвантажити, безпомилковий, безпо-щадний, безплідний, безбілетний, розволочити, розформу-вати.

VI. домашН� �авдаННяПідручник,§6�,вправа55�.

уроК № 84

тема. Вимоваі правопис префіксівправопис префіксівправописпрефіксівпре-, при-, прі-.мета: поглибити знання учнів про вимову та на-

писання префіксівпре-, при-, прі-; формува-ти вміння та навички творення нових слівзадопомогоюпрефіксівпре-, при-, прі-, пра-вильного написання цих префіксів; вихову-ватимовленнєвукультуруучнів.


Хід уроку


2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: додатидоподанихслівпрефіксиз-чис-.

Шити, лити, темніти, бігти, клеїти, пекти, йти, мити, колоти, нести.

197

3. робота з картками. картками.картками.З а в д а н н я: записатиречення,вставляючизамістькра-покпропущенібукви.

Вітер ро..гулювався, ..бирався дощ. (О.гончар.)Перед очима ро..гортався хвилястий степовий ланд-

шафт. (О.гончар.)На бе..людному березі моря одинока хатина стоїть.

(ЛесяУкраїнка.)Придорожні берези ..трушували холодну росу. (М.Стель-

мах.)На небі ..чинилася гуркотнява.(С.Васильченко.)

4. Переклад українсько�� мово��.З а в д а н н я: перекластисловаукраїнськоюмовою.

Рассказать, бесшумный, бесстрашный, расхвалить, рас-сыпать, бессилие, рассудительный, бескрылый.




1. робота за підручником.Вправа554.З а п и т а н н я: яквиставитесьдоШуриногоспособупри-ховатисвоюбезграмотність?

2. робота з табли�е��. табли�е��.табли�е��.

На�исання�рефіксів

Пре- При- Прі-

означаєвищуміруознаки(можназа-мінитисловомдуже)прегарний — дуже гарний

означає:а) наближення:

прибігти;б) приєднання:

пришити;в)неповнотудіїчиознаки:приляг-ти;

г) результатдії:приручити

в словахсловахсловахпрізвище,прізвисько,прірва.

198


4. робота біля до�ки.З а в д а н н я: додатидокожного з поданих слів префіксподаних слів префіксподаних слівпрефікспре-абопри-.Пояснитисвійвибір.

Багатий, везти, веселий, малий, вітати, в’язати, сісти, крутити, світлий, солити, писаний, довго.

5. Творча робота.З а в д а н н я I: подані словосполучення замінити одним

словомз префіксомпрефіксомпрефіксомпре-,при-.Обґрунтуватинаписанняпре-фіксапре-чипри-.

Дуже добра, дуже зла, дуже гострий, дуже тугий, дуже великий, посадка літака, невеликий мороз, поява птахів на-весні, хата біля моря.

З а в д а н н я II: дібратидоподаних слів антоніми, утво-ритиз ними словосполучення.ними словосполучення.нимисловосполучення.

З р а з о к:Відліт — приліт, приліт птахів.

Відв’язати, від’їхати, прегарний, відчепити, пресумний, віднести, прехороший, відхід.

6. розподільний диктант.З а в д а н н я: записати слова в дві колонки: в пер- дві колонки: в пер-дві колонки: в пер- пер-пер-шу—з префіксомпрефіксомпрефіксомпре-,в другу — з префіксомдругу — з префіксомдругу—з префіксомпрефіксомпрефіксомпри-.

Придбати, приазовський, предорогий, приблудитися, при-вабити, преспокійний, пригнічувати, превисокий, пригорта-ти, преславний, пригубити, присудити, преглибокий, придо-рожній, присісти, прегаряче.

7. робота за підручником.Вправи559,561(письмово),562(усно).

8. робота біля до�ки і в зо�ита�. в зо�ита�.в зо�ита�.З а в д а н н я: переписати,вставляючизамістькрапокі,ечии.Пояснитиорфограминамісціпропусків.

Сонце підбилося вище і пр..грівало. пр..грівало.пр..грівало. (гр.Тютюнник.)Здалека долітав пр..глушений гомін.(гр.Тютюнник.)З веселим пр..зирством ставиться юнак до життєвих

незгод.(О.гончар.)Дунай темніє внизу, як пр..рва.(О.гончар.)

199

Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заво-ді, і у полі, пр..чудесно, пр..чудово — розцвітай же, слово! (П.Тичина.)

Прибулі на Січ одразу змінювали свої справжні пр..звища на пр..звиська.(Д.Яворницький.)

V. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Бесіда.

— Коли в словах пишеться префікс пре-?Коли в словах пишеться префікс пре-?Колив словах пишеться префікс пре-?словах пишеться префікс пре-?словахпишетьсяпрефікспре-?— Коли пишеться префікс при-?Коли пишеться префікс при-?Колипишетьсяпрефікспри-?— Коли пишеться префікс прі-?Коли пишеться префікс прі-?Колипишетьсяпрефікспрі-?


уроК № 85

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Твір-роздумнаосновівласногодосвіду.

мета: Ознайомитишколярівз особливостями побу-особливостями побу-особливостямипобу-дови твору-роздуму; формувати в них умін- них умін-них умін-ня й навички створювання творів-роздумів навички створювання творів-роздумівнавички створювання творів-роздумівна основі власного досвіду; виховуватимов-леннєвукультуруучнів.


Хід уроку



Пригадати, приїздити, присмерки, природа, презлий, прибій, прізвище, прекрасний, прехороший, пригріти, презир-ство, пригода, пребагато, привабливий.


200



1. робота за підручником з елементами бесіди. елементами бесіди.елементами бесіди.1) Вправа565.

З а п и т а н н я д о у ч н і в— Яку думку стверджує автор?Яку думку стверджує автор?Якудумкустверджуєавтор?— Якими фактами доводить справедливість своїх твер-Якими фактами доводить справедливість своїх твер-Якими фактами доводить справедливість своїх твер-

джень?— Якого висновку доходить автор?Якого висновку доходить автор?Якоговисновкудоходитьавтор?— чи відповідає розташування частин твору вміщенійчи відповідає розташування частин твору вміщенійчи відповідає розташування частин твору вміщеній

справавідтекстусхеміміркування?

2) Вправи567(усно),568.З а в д а н н я: зачитатизразокміркування.Скластивлас-неміркуваннязаоднієюз тем.тем.тем.

�) Вправа570.Опрацюванняпам’ятки«Якпрацюватинадтвором-розду-

мом»,с.2�5.

4) Вправа571.З а в д а н н я: вибратиоднуз тем і, користуючись пам’ят-тем і, користуючись пам’ят-темі,користуючисьпам’ят-кою,написатитвір-роздум.

V. домашН� �авдаННяДописатитвір.

уроК № 86

тема. Творення слів. Основні способи словотвору.мета: ознайомити учнів з основними способами основними способамиосновними способамиспособами

словотвору; розвивати їх уміння і навич- навич-навич-ки добирати слова за будовою, застосовува-ти основні способи словотвору; виховуватив учнів повагу до праці.учнів повагу до праці.учнівповагудопраці.


201

Хід уроку




1. робота за підручником.Вправа572.З а в д а н н я: прочитатитекст.Розташуватипунктипла-нув потрібному порядку. чому люди різних професій непотрібному порядку. чому люди різних професій непотрібномупорядку.чомулюдирізнихпрофесійнеможутьобійтисяодинбезодного?Виписатиізтекстуви-діленіслова,розібратиїхзабудовою.Відякихсліві зазазадопомогоюякихзначущихчастинвониутворені?

2. робота з табли�е�� «Способи словотвору». табли�е�� «Способи словотвору».табли�е�� «Способи словотвору».Підручник,с.2�7.


4. Творча робота.З а в д а н н я I: утворитинові слова задопомогоюсуфік-

сальногоспособу.

Школа, учити, вода, берег, слово, сонце, море, сад, сніг, книга, хліб, тихо, рік, праця.

З а в д а н н я II:утворитивідподанихслівспільнокорене-віпрефіксальнимспособом.

Ліс, дід, хід, зуб, йти, клеїти, нести, їхати, бігти, бити.

З а в д а н н я III:записатиприкметники,утвореніпрефік-сально-суфіксальним способом від поданих слів. Позначитисловотворчіпрефіксиі суфікси.суфікси.суфікси.

Без дна, при Дніпрі, під снігом, за морем, над міру, без голо-су, без грошей, без дітей, під березою, під вікном, над бровою.

5. робота біля до�ки.З а в д а н н я: доподанихслівдібратисловаз протилеж-протилеж-протилеж-ним значенням. Виділити основу і префікси. Пояснити префікси. Пояснитипрефікси. Пояснитиправописпрефіксів.

202

Прихід, приїзд, захід, відбігти, відійти, заходити, роз-горнути, розкувати, заклеювати, принести, закрити, скле-ювати, приїхати, підгорнути, відкрити.

6. робота з картками. картками.картками.З а в д а н н я: визначити, яка з поданих у дужках основ поданих у дужках основподаних у дужках основ дужках основдужках основє твірною для кожного слова.твірною для кожного слова.твірноюдлякожногослова.

Лісник (ліс, лісний), підвіконник (під вікном, вікно), під-водний (під водою, водний), підсніжник (сніг, під снігом), без-межний (без межі, межа), подорожник (по дорозі, дорога).

IV. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу робота за підручником.

Вправа577.

V. домашН� �авдаННяПідручник,§66,записатичотирислова,утворенісуфік-

сальнимспособом;чотирислова—префіксальнимспособом;чотири—префіксально-суфіксальнимспособом.

уроК № 87

тема. Творення слів. Основні способи словотвору.мета: закріпити знанняучнівпро основні способи

словотвору; вдосконалювати вміння робитисловотвірний розбір; виховувати пізнаваль-нийінтересдомови.


Хід уроку




20�

2. Творча робота.З а в д а н н я: утворити нові слова безсуфіксальним спо-собом.

Зелений, виходити, далекий, лютий, юний, синій, біга-ти, співати.

3. Вибірковий диктант.З а в д а н н я: виписати слова, утворені безсуфіксальнимспособом.За лебединим тужливим криком злітаю я і піднімаюсь і піднімаюсьі піднімаюсь піднімаюсьпіднімаюсь

в вись. Хмара на сонце налине на мить, і похмурніє грозою вись. Хмара на сонце налине на мить, і похмурніє грозоювись. Хмара на сонце налине на мить, і похмурніє грозою похмурніє грозоюпохмурніє грозою блакить. Не цвіте черемха, і пташок не чуть, крутиться пташок не чуть, крутитьсяпташок не чуть, крутиться у полі сніжна каламуть. Аж ось уже осінь, немов з-поміж полі сніжна каламуть. Аж ось уже осінь, немов з-поміжполі сніжна каламуть. Аж ось уже осінь, немов з-поміж криги — між хмар пробивається синь з високості. Та хто би високості. Та хто бивисокості. Та хто би міг мене почути в таку безлюдну ранню рань? таку безлюдну ранню рань?таку безлюдну ранню рань?


5. Творча робота.З а в д а н н я: утворитисловаспособомскладання.Ламати кригу, плавати морем, мало відомий, ветери-

нарна лікарня, взаємна повага, сховище води, рубати дро-ва, косити сіно, виставка фотографій, п’ять поверхів, сім струн, карі очі, сніг падає.

6. робота за підручником.Вправи578(письмово),579(усно).

7. Творча робота.З а в д а н н я: скластиреченняз поданими словами, в якихподаними словами, в якихподанимисловами,в якихякихякихвонивиступали б то прикметниками, то іменниками.б то прикметниками, то іменниками.бтоприкметниками,тоіменниками.Військовий, поранений, черговий, майбутнє.


9. робота біля до�ки.З а в д а н н я: зробитисловотвірнийрозбірподанихслів.Кінотеатр, прибережний, морозець, розтин, безрукавка,

юннат.

IV. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Бесіда з учнями. учнями.учнями.

— Які способи словотвору ви знаєте?Які способи словотвору ви знаєте?Якіспособисловотворувизнаєте?

204

— Яким способом утворені слова:Яким способом утворені слова:Яким способом утворені слова: крайнебо, сонячний,пролісок,прадід,авіаспорт?


уроК № 88

тема. чергування голосних [о] з [ [[а], [е] з [ [[и], [е]з [[[і]в коренях дієслів.коренях дієслів.кореняхдієслів.

мета: ознайомити учнів з найпоширенішими ви- найпоширенішими ви-найпоширенішими ви-падкамичергуванняголоснихзвуківо-а,е-и,е-і; домогтися засвоєння ними цих правил,навчитиправильнописати голосні у сло слословах;прищеплюватиучнямповагудопредмета.


Хід уроку


2. робота з повторення. повторення.повторення.З а в д а н н я: повторитивідомостіпроспособисловотвору.




1. робота за підручником.Вправа584.З а в д а н н я: порівняти слова, подані парами. Звернутиувагу на суфікси,що стоять у складах після виділених складах після виділенихскладах після виділенихбукв.

2. Слово вчителя.Укореняхдієслівочергуєтьсяза,ез і,якщодалійде

складізсуфіксом-а-,рідше—-ува-.Алеякщозвукестоїть

205

передр,товінчергуєтьсязи.Звукечергуєтьсязитакожу дієсловах дієсловахдієсловах стелити — застилати (але: застеляти), кле-ну — проклинати.

В и н я т к и: немає чергування в словах словахсловах вимовити — ви-мовляти, просити — прощати, копати — викопуватитаін.

3. Творча робота.З а в д а н н я: до поданих слів дібрати спільнокореневі,в якихякихякихечергуєтьсязі.

Плести, тече, замести, пекти, викоренити, почепити, утекти, загребти.


5. робота біля до�ки.З а в д а н н я: поширитиподаніречення.Записатиїх,ви-ділитиголовнічлениречення.

Допомогти матері. Намагатися вчитися краще. Ката-тися на ковзанах. Котитися з гори. гори.гори.

6. колективна робота.З а в д а н н я: дібратидоподанихслівслова,в яких від-яких від-якихвід-буваєтьсячергуванняе-и.

Терти, вмерти, беру, жерти, стелити, дерти.

7. робота біля до�ки і в зо�ита�. в зо�ита�.в зо�ита�.З а в д а н н я: переписати записані на дошці речення,вставляючи пропущені букви. Підкреслити і пояснити пояснитипояснитиорфограми.

Північні океанські вітри часто наг..няють хвилю з моря. моря.моря. (І.Цюпа.) Ніяка туга краси перем..гати не повин-на. (Л.Українка.) Хуртовина гуде, зам..тає стежину лю-дині. (П.Воронько.) Не вм..рає душа наша, не вм..рає воля. (Т.Шевченко.) Прямо над нашою хатою прол..тають лебе-ді. (М.Стельмах.)


Вправа589.


206

уроК № 89

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадви-правленням помилок, допущених у творі- творі-творі-роздумі.

мета: вироблятив учнів уміння об’єктивно оціню-учнів уміння об’єктивно оціню-учнівумінняоб’єктивнооціню-ватисвоюроботу, глибокоаналізувати і ви-ви-ви-правлятисвоїпомилки;виховуватинаполег-ливістьу вивченні української мови.вивченні української мови.вивченніукраїнськоїмови.

обладнання: підручник,учнівськітвори-роздуми.

Хід уроку



III. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів робота над аналізом учнівськи� творів-роздумів.

1) Загальнахарактеристикатворів.2) Колективнароботанадтиповимипомилками.�) Індивідуальнароботаучнівнадпомилками.



уроК № 90

тема. чергуванняо, езі,чергуванняіззо, епісляж, ч, ш, щтаг, к, х.

мета: ознайомити учнів з випадками чергування випадками чергуваннявипадками чергуванняі ззо, е післяж, ч, ш, щ та г, к, х; о, е з і;формувати вміння знаходити слова, в яких якихякихвідбуваєтьсячергування;домогтисяправиль-ногонаписанняцихслів;виховуватив учнівучнівучнівчуйність,любовдотварин.


207

Хід уроку


2. до подани� слів підібрати спільнокореневі. Підкреслити ор�ограми.З р а з о к:стріляти — вистрелити.

Розплести, допомогти, стирати, загонити, вхопити, скочити, вимести, витікати, вимагати, доганяти.




1. робота за підручником.Вправа591.З а в д а н н я і з а п и т а н н я: прочитати текст. Яким ви з а п и т а н н я: прочитати текст. Яким виз а п и т а н н я: прочитатитекст.Якимвисобі уявляєте Сніжка?Виписати виділені слова, згрупу-вавшиформитогосамогословатаспільнокореневіслова;поділитиїхнасклади,позначитикорені.Якізмінивід-булисяв коренях слів? У якому складі — відкритому чикоренях слів? У якому складі — відкритому чикореняхслів?У якому складі — відкритому чиякому складі — відкритому чиякомускладі—відкритомучизакритому—вимовляєтьсязвук[о],а в якому — [в якому — [в якому — [якому — [якому—[і]?Вправа592(усно).

Вукраїнськіймовіприсловозміній словотворен-словотворен-словотворен-ні звуки [о], [е] у відкритому складі можуть чергу- відкритому складі можуть чергу-відкритому складі можуть чергу-ватися з [ [[і] в закритому складі: закритому складі:закритому складі: слово — слів, проме-ня — промінь.

У деяких словах буває навпаки: [і] може вимов-лятися у відкритому складі ( відкритому складі (відкритому складі (кінець-кінця), а [ [[о],[е]—в закритому:закритому:закритому:борець — борця.

2. робота біля до�ки.З а в д а н н я І: дібратидоподаних слів спільнокореневі.

Записати,вказативипадкичергуванняголосних.

Дріб, кінь, ніч, плід, кіт, камінь, ячмінь, берізка, бій, бо-єць, радість, гірник, осінь, схід.

208

З а в д а н н я: записати подані назви населених пунктіву родовому відмінку. Які звуки при цьому чергуються?родовому відмінку. Які звуки при цьому чергуються?родовомувідмінку.Якізвукиприцьомучергуються?З р а з о к:Львів — Львова.

Харків, Миколаїв, Київ, Чернігів, Канів, Фастів, Берди-чів, Тернопіль.

3. робота за підручником.Вправи595,596(усно),597(письмово).

4. робота біля до�ки і в зо�ита�. в зо�ита�.в зо�ита�.З а в д а н н я: списати, вставляючи пропущені букви.Позначитиорфограму«Буквии-іпісляж, ч, ш, щтаг, к, х».Пояснитиорфограму.

Х..жак, міжг..р’я, ч..сто, ж..нка, г..дкий, бдж..лка, х..ткий, веч..рній, к..слий, щ..лина, ч..жик, щ..чка.

5. робота за підручником.1) Вправа600.З а в д а н н я: прочитати текст.Хто і як виявив кмітли- як виявив кмітли-як виявив кмітли-вість, рятуючи ластівок? чи можна було порятувати їхіншимспособом?Виписативиділеніслова.Якізвукиви-мовляютьсяпісля[ч],[ш],[щ]?2) Вправа601(усно).

6. розподільний диктант.З а в д а н н я: записати слова у дві колонки: в пер- дві колонки: в пер-дві колонки: в пер- пер-пер-шу—з орфограмою [орфограмою [орфограмою[о],в другу — з [другу — з [другу—з [[[е].

Червоний, пожовклий, чорнило, чернетка, увечері, вчора, жолудь, шелест, шовковий, бджоли, джерело, жоржини, пше-ниця, човен, чоло, пшоно, чесний.

7. робота за підручником.Вправа60�(письмово).


Женити, жевріти, черговий, шість, шостий, шестеро, шоколад, жінка, чіплятися, кіготь, кістка, спокій, лагідний, шістнадцять, скиглити, кишеня.


209

уроК № 91

тема. чергуванняприголосниху коренях слів.коренях слів.кореняхслів.мета: ознайомити школярів з основними випад- основними випад-основними випад-

ками чергування приголосних звуків; на-вчити їх правильно обґрунтовувати свій ви-бір у написанні приголосних; виховувати написанні приголосних; виховуватинаписанні приголосних; виховуватив учнів сумлінне ставлення до предмета.учнів сумлінне ставлення до предмета.учнівсумліннеставленнядопредмета.


Хід уроку

I. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів Перевірка дома�ньої вправи.




2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: поставити подані слова у формі кличного формі кличногоформі кличноговідмінка.Підкреслитибукви,щопозначають звуки,якічергуються.

Козак, пастух, друг, �втух, язик, птах.

3. Творча робота.З а в д а н н я: утворити від кожного поданого дієсловаформупершоїособиоднини.Підкреслитибукви,щопо-значаютьзвуки,якічергуються.

Їздити, носити, ловити, любити, казати, мостити, ле-тіти, вертіти, просити, гладити, пустити, робити, терпі-ти, котити, кликати.

З а в д а н н я: замінити виділені слова прикметникамий записати їх. Підкреслити букви, що передають чергу- записати їх. Підкреслити букви, що передають чергу-записати їх.Підкреслити букви,що передають чергу-ванняприголоснихзвуків.

Зошит Ольги, звіт за рік, знаки на дорогах, мастити хліб, борошно з пшениці, пісок при березі. пшениці, пісок при березі.пшениці, пісок при березі.

210

4. робота біля до�ки.З а в д а н н я: переписатиречення,ставлячисловав дуж-дуж-дуж-каху потрібній формі. Підкреслити букви, що передаютьпотрібній формі. Підкреслити букви, що передаютьпотрібнійформі.Підкреслитибукви,щопередаютьчергуванняприголоснихзвуків.

Тихі води дніпрові я стрічав у стрічав устрічав у (дорога). (А.Малишко.) Ганна любила сидіти на (поріг) та поглядати на широкий шлях. (І.Нечуй-Левицький.) Палац стояв на горі, на (берег) моря. (І.Нечуй-Левицький.) Ой не шуми (луг), зелений (бай-рак). (Народнатворчість.) Сергій вискочив по бойовій (триво-га) на верхню палубу. (І.Цюпа.)

5. Творча робота.З а в д а н н я: до поданих слів дібрати спільнокореневі,щоб відбулосячергуванняприголосних.Скласти знимисловосполучення. З трьома словосполученнями скласти трьома словосполученнями скластитрьома словосполученнями скластиречення. Якщо можливо, об’єднати ці речення у зв’яз- зв’яз-зв’яз-нийтекст.

Сміх, пух, нога, око, сонце, ворог, стерегти, бігти, спа-ти, зломити, їздити, просити.

IV. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Зоровий диктант.

З а в д а н н я: прочитатитекст,записанийнадошці,знай-тислова,в яких відбулося чергування голосних чи при-яких відбулося чергування голосних чи при-якихвідбулосячергуванняголоснихчипри-голосних.Вивчитичотиривіршнапам’ять.Записатив зо-зо-зо-шитпопам’яті.

Уклінчоломнароду,Щоріднумовунамзберіг.Зберігв таку страшну негоду,таку страшну негоду,такустрашнунегоду,Коливінсамстоятьнеміг.

(О. Олесь.)


211

уроК № 92

тема. Тестові завдання «Будова слова. Словотвір.Орфографія».Аудіювання.

мета: перевірити знання відомостей про будовуслова, основні способи словотвору, знанняорфографічнихправил,уміннявизначатибу-дову слова, спосіб творення слів; розпізна-вати вивчені орфограми; перевірити вміннясприймати інформацію, правильно і повно повноповновідповідатиназапитання,засвідчуючирозу-міннязмістутексту;виховуватив учнів на-учнів на-учнівна-полегливістьу навчанні.навчанні.навчанні.

обладнання: тести,текстдляаудіювання.

Хід уроку



III. НаПисаННя тестів

І в а р і а н т1. Укажітьгрупуспільнокореневихслів.а) вечеря,вечір,увечері,вечоріє; б) підводний,вода,підвода,водяний; в) нічний,нічка,вночі,нічого.2. Укажітьрізніформиодногой того самого слова.того самого слова.тогосамогослова. а) зелений,зеленіти,зеленка,зелень;б) день,дня,днем,дні; в) сніг,сніговик,сніжинка,сніжний.�. Укажітьслово,будоваякоговизначенаправильно:

а) Gfсніжtок; б) Gfтеплtом8у ; в) Dfбіж7ать.4. Укажітьслово,утворенесуфіксальнимспособом: а) міжгір’я; б) прочитати;в) будильник.

212

5. Укажіть слово, утворене префіксально-суфіксальнимспособом.

а) сильний;б) подорожник; в) праліс.6. Укажітьгрупуслів,у кожному з яких на місці про-кожному з яких на місці про-кожномуз яких на місці про-яких на місці про-якихнамісціпро-

пускупишетьсяи.а) зб..рати,заст..лати,розд..рати; б) завм..рати,пом..рати,зб..ру; в) відп..рати,розт..рти,заст..лити.7. Укажітьгрупуслів,у формах яких звук [формах яких звук [формахякихзвук[і]нечергу-

єтьсяз [[[о]абоз [[[е]: а) кінь,камінь,грім; б) стріляти,зберігати,защіпати;в) сніг,кінець,хліб.8. Укажітьгрупуслів,у коренях яких пишетьсякоренях яких пишетьсякореняхякихпишетьсяі: а) щ..рий,щ..тка,щ..пнути;б) зач..пати,веч..р,ч..тко; в) щ..лина,щ..т,щ..рість.9. Укажіть випадок, коли в дієслівній формі на місці дієслівній формі на місцідієслівній формі на місці

пропускупишетьсяж: а) садити—са..у; б) будити—бу..у;в) казати—ка..у.10.Укажітьсловоз префіксомпрефіксомпрефіксомз-:а) (з,с)сипати; б) (з,с)фотографувати; в) (з,с)тримати.11.Укажітьсловоз префіксомпрефіксомпрефіксомпри-: а) пр(е,и)добрийчарівник; б) пр(е,и)краснийвечір;в) пр(е,и)бережнийпісок.12.Укажітьсловоз префіксомпрефіксомпрефіксомпре-:а) пр(е,и)мудрийдідусь; б) пр(е,и)літптахів; в) пр(е,и)морськийкрай.

І І в а р і а н т1. Позначтегрупуспільнокореневихслів: а) сонце,сонця,сонцю,сонцем; б) вода,водяник,водити,надводний;в) земля,земляний,приземлитися,землянка.

21�

Наведітьприкладчотирьохспільнокореневихслів.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

2. Позначтеслово,правильнорозібранезабудовою:

а) Ghсмішн8о ;б) Gmпере dказ; в) K gдерев’tянtий.Наведітьвласнийприкладрозборудвохслівзабудовою.

_____________________________________________________

�. Запишітьу дужках спосіб словотвору:дужках спосіб словотвору:дужкахспосібсловотвору:

землетрус(______________________________________ )

прекрасний( _____________________________________ )

блакить(________________________________________ )

Наведіть власнийприкладкожного із зазначених спосо-бівсловотвору.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

4. Складітьсловосполученняаборечення,в яких ужитояких ужитоякихужитословамолоді, минуле, сучасне,утворенішляхомпере-ходуз однієї частини мови в іншу.однієї частини мови в іншу.однієїчастинимовив іншу.іншу.іншу.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

Наведіть власний приклад словосполучення зі словом,утворенимшляхомпереходуз однієї частини мови в іншу.однієї частини мови в іншу.однієїчастинимовив іншу.іншу.іншу.

_____________________________________________________

5. Змініть слова або доберіть спільнокореневі, в коре- коре-коре-няхякихчергувалисьбиголоснітаприголоснізвуки.Зробітьзаписзвуків,щочергуються.

214

Берегти, плакати, рік, друг.

_____________________________________________________

Наведітьвласніприкладислівізчергуваннямтакихзвуків.

_____________________________________________________

6. Вставтепотрібнулітеру.

Пр..сісти, пр..летіти, пр..красний, пр..звище, ро..терти, бе..сердечний, ..шивати, ..писати.

Наведітьвласнийприкладшестислівз такими орфогра-такими орфогра-такимиорфогра-мами.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

IV. ПроведеННя аудіюваННя

Т е к с т д л я а у д і ю в а н н я

СоловейкоДуже прикро було Івасикові,що його соловейко не спі-

вав. Купив він його за власні гроші, що подаровані булийому на іменинах, посадив у гарну клітку, оздоблену візе- гарну клітку, оздоблену візе-гарну клітку, оздоблену візе-рунками.Соловейкожмовчав,немовзанімів.

— Солов’ї співають тільки навесні,— розважала хлопчи-Солов’ї співають тільки навесні,— розважала хлопчи-Солов’ї співають тількинавесні,—розважала хлопчи-камама.

Та соловейко й весною мовчав. Тому дивно й досадно весною мовчав. Тому дивно й досадновесною мовчав. Тому дивно й досадно досаднодосаднобулоІвасикові,й злість брала на соловейка.злість брала на соловейка.злістьбраланасоловейка.

Соловейком цікавився не тільки Івасик, а й сірий сму- й сірий сму-й сірий сму-гастийкіт.Але йому було байдуже до соловейковихпісеньчудових: він любив той спів тільки тоді, як соловей співавнавітті,і,співаючи,заплющувавочиці,весьпереймаючисьсвоїмтьохканням.Теспіваннябулотакелюбе,щокіттихе-сенько,припадаючидогілки,щобнеперебити,підкрадавсядомаленького співця й хапав його в свої міцні обійми. Та хапав його в свої міцні обійми. Тахапав його в свої міцні обійми. Та свої міцні обійми. Тасвої міцні обійми. Тане вдячними поцілунками обдаровував кіт соловейка: чіпкіпазуріцупкотрималиптаха,гострі,якголки,дрібнікотовізубенята перегризали співцеві горло…Та тепер котові булобайдужедосоловейковихпісень:хоча б соловейко й затьох-б соловейко й затьох-бсоловейкой затьох-затьох-затьох-кав, заплющивши очі, однаково його не дістанеш у клітці, клітці,клітці,щовисілапідстелеюнадвікном.

215

А соловейконудьгував…У кімнаті було тепло, їжі булокімнаті було тепло, їжі булокімнаті було тепло, їжі булодоволі. І хоч ночами й блимали з темряви страшенні хи- хоч ночами й блимали з темряви страшенні хи-хоч ночами й блимали з темряви страшенні хи- блимали з темряви страшенні хи-блимали з темряви страшенні хи- темряви страшенні хи-темряви страшенні хи-жацькіочікота,доцьогоможнабулозвикнути.У соловей-соловей-соловей-ковім серці була таканудьга, така безпросвітна туга за во-лею,засонцем,заповітрям,щовінбивсякрильцямив ґрат-ґрат-ґрат-ки, мов божевільний, і падав непритомний. Тільки в кліт- падав непритомний. Тільки в кліт-падав непритомний. Тільки в кліт- кліт-кліт-цісоловейкопізнав,щотоє на світі воля. Тепер вона частона світі воля. Тепер вона частонасвітіволя.Тепервоначастойому снилася—дивна, чарівна, якказка.Воля�..Це слововінупершепочуввіднаймички,котравідповілаІвасиковінайогозапитання—чомусоловейконавітьвесноюмовчав.

— Пустіть, паничу, його на волю, тоді він заспіває.Пустіть, паничу, його на волю, тоді він заспіває.Пустіть,паничу,йогонаволю,тодівінзаспіває.Якось був чудовий сонячний день за вікном. Дерева

в саду завмерли, немов задубіли від морозу; чистенький сні-саду завмерли, немов задубіли від морозу; чистенький сні-садузавмерли,немовзадубіливідморозу;чистенькийсні-жокіскоркамивиблискувавнасонці.

Укімнатуввійшланаймичка,відчинилакватиркуй по-по-по-чалаприбирати.Соловейкоз тугою дивився у вікно, не помі-тугою дивився у вікно, не помі-тугоюдививсяу вікно, не помі-вікно, не помі-вікно,непомі-чаючинавіть,якгострийхолодпроймавйогодокісточок.

Колицераптомскочиву кватирку кіт, стрибнув звідтількватирку кіт, стрибнув звідтількватиркукіт,стрибнувзвідтільна клітку й повис на дверцятах. Дверцята одірвались під повис на дверцятах. Дверцята одірвались підповис на дверцятах. Дверцята одірвались підйоговагою,алей кіт не втримався і впав. Наймичка потяг-кіт не втримався і впав. Наймичка потяг-кітневтримавсяі впав. Наймичка потяг-впав. Наймичка потяг-впав.Наймичкапотяг-нулайогощіткоюпоспині,і він кулею вилетів із кімнати.він кулею вилетів із кімнати.вінкулеювилетівізкімнати.

Соловейкопурхнуві вилетів у садок. Холодне повітря об-вилетів у садок. Холодне повітря об-вилетіву садок. Холодне повітря об-садок. Холодне повітря об-садок.Холоднеповітряоб-хопилойоговсього,тавіннезважав,рвавсяу височінь, довисочінь, довисочінь,досонця: вонопригрієй приголубить� Високо-високо піднявсяприголубить� Високо-високо піднявсяприголубить�Високо-високопіднявсясоловейко,алежаданоготепланебуло,бонаднимсяялози-мовесонце.Затебулаволя�

Як любо�.. Але ж як холодно�.. Він почував, що щемить—і він замерзне. Там, унизу, відчинена кватирка, він замерзне. Там, унизу, відчинена кватирка,він замерзне. Там, унизу, відчинена кватирка,і в кімнаті так тепло, так привітно. Туди�.. О, ні�.. Краще в кімнаті так тепло, так привітно. Туди�.. О, ні�.. Кращев кімнаті так тепло, так привітно. Туди�.. О, ні�.. Кращесмерть,ніжжиттяу клітці� Холод дужчав, соловейко замер-клітці� Холод дужчав, соловейко замер-клітці�Холоддужчав,соловейкозамер-зав,ледвеворушачикрильцями.У кімнату, в клітку?.. Ні,кімнату, в клітку?.. Ні,кімнату,в клітку?.. Ні,клітку?.. Ні,клітку?..Ні,кращесмерть�Сіренькоюгрудочкоюупаввінз високості нависокості нависокостінабілий,блискучийсніг.

(448сл.) (За С. Черкасенком.)

Дативідповідьнакожнеіззапитань.1. чому,купившисоловейка,Івасикжурився? а) Босоловейковиявивсяхворим; б) босоловейконехотівдзьобатизерно; в) босоловейконеспівав,боячиськота;г) босоловейконеспівавз невідомої причини.невідомої причини.невідомоїпричини.

216

2. Зачимтуживсоловейко? а) Засвоєюсолов’їхою; б) заріднимгніздечком; в) заріднимгаєм;г) заволею.�. Щовідповіланаймичканазапитанняхлопчика,чого

соловейкомовчить? а) «Вінневмієспівати,бонадтомолодий»; б) «Віннеспіватиме,небачучисолов’їхи»; в) «Купітьщеодногосолов’я,тоспіватимутьудвох»;г) «Пустітьйогонаволю,тодізаспіває».4. Хтовипадкововідірвавдверцятаклітки? а) Наймичка; в) кіт; б) Івасик; г) Івасиковамати.5. Кудирвавсясоловейко,вилетівшив садок?садок?садок? а) Удаль,дорідногогаю;б) увисочінь,досонця; в) унебо,доіншихпташок; г) замісто,долісіві гаїв.гаїв.гаїв.6. Міжчимдовелосьвибиратисоловейкові? а) Міжжиттяму зимовому місті і мандрівкою у вирій;зимовому місті і мандрівкою у вирій;зимовомумістіі мандрівкою у вирій;мандрівкою у вирій;мандрівкоюу вирій;вирій;вирій; б) між загибеллю від котячих пазурів і життям життямжиттям

у клітці;клітці;клітці;в) міжзагибеллюнаволіі життям у клітці;життям у клітці;життяму клітці;клітці;клітці; г) між поверненням до рідного гнізда і життям життямжиттям

у клітці.клітці.клітці.

V. домашН� �авдаННяПідручник,повторити§67.

уроК № 93

тема. Зміниприголоснихпритворенніслів.мета: ознайомити учнів з основними випадками основними випадкамиосновними випадками

чергування приголосних при творенні слів;домогтисязасвоєнняучнямиправил;вихову-ватиповагуі любов до України.любов до України.любовдоУкраїни.


217

Хід уроку


II. сПрийНяття й �асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного мате� �асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного мате��асво�ННя учНями НавчаЛ�Ного мате�ріаЛу

1. робота за підручником.1) Вправа608.З а в д а н н я і з а п и т а н н я: прочитати текст. Яке міс- з а п и т а н н я: прочитати текст. Яке міс-з а п и т а н н я: прочитати текст.Якеміс-цеУкраїнив корабельній історії? Виписати виділені сло-корабельній історії? Виписати виділені сло-корабельнійісторії?Виписативиділенісло-ва,підібратидонихспільнокореневі.Якізміниприголос-нихвідбулисяв цих словах?цих словах?цихсловах?2) Вправа609(усно).

2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: порівняти творення слів в обох колонках. обох колонках.обох колонках.В якій з них приголосні змінилися за правилами їх чер-якій з них приголосні змінилися за правилами їх чер-якійз них приголосні змінилися за правилами їх чер-них приголосні змінилися за правилами їх чер-нихприголоснізмінилисязаправиламиїхчер-гування,а в якій ці правила порушено?в якій ці правила порушено?в якій ці правила порушено?якій ці правила порушено?якійціправилапорушено?

Рука — ручний Рука — рушникРік — річний Торік — торішнійМірка — мірочка Мірка — мірошникСонце — сонячний Сонце — соняшникСерце — сердечний Серце — сердешнийПо я с н е н н я в ч и т е л я:заправиламичергуванняпри

творенні нових слів приголосні [к] і [ [[ц] змінюються на [г].Алев кількох словах звук [кількох словах звук [кількохсловахзвук[ч]перед[н]перейшову [ [[ш]:

рушник, рушниця, дворушник, мірошник, соняшник, сердеш-ний (узначенні бідолашний), торішній.


4. робота з табли�е��. табли�е��.табли�е��.З а в д а н н я: розглянути таблицю «Зміни приголоснихпритворенніслів»,с.250.

5. робота біля до�ки.З а в д а н н я I:утворитиприкметникивідподаних імен-

никівзадопомогою-ськ-(ий).

Запоріжжя, Сиваш, Одеса, Гадяч, Острог, Устилуг, Олександрівка, Калуш, Черкаси, Вінниця, Карпати, Онега.

218

З а в д а н н я II: утворити від поданих слів іменники задопомогоюсуфіксів-ств-(о),-цтв-(о),-зтв-(о).

Парубок, боягуз, гірник, ткач, козак, чумак, юнак, птах, товариш, лісник, сирота.

При творенні іменників із суфіксом -ин-(а) відприкметників-цьк-змінюєтьсяначч,а-ськ-нащ:ту-рецький — Туреччина, сумський — Сумщина.


7. робота з картками. картками.картками.З а в д а н н я: переписати речення, вставляючи замістькрапокпропущенібукви.

В небі вол..кому у млі пролетіли журавлі. млі пролетіли журавлі.млі пролетіли журавлі. (О.гончар.)� опускаюсь у шлюзи Запорі..кої греблі. (О.Довженко.)Над дібровою звідусіль вилося та шугало сполохане

пта..тво.(І.Нечуй-Левицький.)Чумаки, що їздили в Крим, добували сіль в Сива..кому

озері.Ходить ніч по саду міся..ними кроками.(П.Тичина.)Мати сіяла сон під моїм вікном, а вродив соня..ник.

(Б.Олійник.)

III. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Бесіда з учнями. учнями.учнями.

— На які приголосні змінюються кінцеві приголосніНа які приголосні змінюються кінцеві приголосніНа які приголосні змінюються кінцеві приголосніосновг,ж,зпри додаванні до них суфіксівпридодаваннідонихсуфіксів-ськ-,-ств-?

— На які приголосні змінюютьсяНа які приголосні змінюютьсяНаякіприголоснізмінюютьсяк, ч, ц?— На які приголосні змінюютьсяНа які приголосні змінюютьсяНаякіприголоснізмінюютьсях, ш, с?


219

уроК № 94

тема. Зміни приголосних при творенні слів. Тре-нувальнівправи.

мета: закріпити в пам’яті школярів випадки чер- пам’яті школярів випадки чер-пам’ятішколярів випадки чер-гування приголосних; домогтися правиль-ного написання нимиприголосних у словах словахсловахпри чергуванні; виховувати в учнів інтерес учнів інтересучнів інтересдоукраїнськоїмовитапоглиблюватизнанняпронеї.

обладнання: підручник,текстивправ.

Хід уроку




2. робота біля до�ки.З а в д а н н я: утворити від поданих слів прикметникиза допомогою суфікса -ськ-. Записати їх у три колонки: три колонки:триколонки:у першу — ті, в яких внаслідок злиття двох приголос- першу — ті, в яких внаслідок злиття двох приголос-першу—ті, в яких внаслідок злиття двох приголос- яких внаслідок злиття двох приголос-яких внаслідок злиття двох приголос-нихутворивсясуфікс -зьк-;у другу — із суфіксомдругу — із суфіксомдругу—із суфіксом -цьк-;у третю — із суфіксом -третю — із суфіксом -третю—ізсуфіксом-ськ-.

Киргиз, читач, товариш, матрос, Прага, чумак, Золо то-ноша, чуваш, чех, Рига, латиш, Устилуг.

3. Творча робота.З а в д а н н я I: подані словосполучення замінити одним

словом—іменникомізсуфіксом—ин-(а).

Київська область, Волинська область, Черкаська об-ласть, Дніпропетровська область, Хмельницька область, Житомирська область, Луганська область, Львівська об-ласть.

З а в д а н н я II: записати прикметники, утворені від по-даних слів за допомогою суфікса -н-.Підкреслити орфогра-ми.З утвореними прикметниками скласти словосполучення.утвореними прикметниками скласти словосполучення.утворенимиприкметникамискластисловосполучення.З трьома словосполученнями придумати речення.трьома словосполученнями придумати речення.трьомасловосполученнямипридуматиречення.

220

Мука, вулиця, оптика, пшениця, серце, лексика, місяць, торік, яйце, фонетика, сонце.

4. робота біля до�ки.З а в д а н н я: виправити допущені у творенні слів по- творенні слів по-творенні слів по-милки.

Ольгин зошит, студенцький квиток, гарне товариш-ство, пражське печиво, Запоріжська Січ, пшенишне борошно, фонетишний розбір, аптешний кіоск, гомінливе птацтво, казатський одяг.

5. робота в зо�ита�. зо�ита�.зо�ита�.З а в д а н н я I: переписати речення (записані на дошці),

розкриваючидужки.

Вже не вперше з (Запорож+ської) Січі прилітали на Україну орли-запорожці на поміч поневоленим братам. (А.Кащенко.) (Гігант+ські) мечі прожекторів метушли-во сікли хмари. (Л.Смілянський.) (Птах+ство) веселе при-мовкло. (П.Тичина.) Скільки краси в (товариш+стві), в лю- лю-лю-бові людини до людини! (О.Довженко.) Ті очі (юнак+ські) я бачу й сьогодні, і потиски бачу й сьогодні, і потискибачу й сьогодні, і потиски сьогодні, і потискисьогодні, і потиски потискипотиски (брат+ські) горять у долоні. долоні.долоні. (П.Воронько.) І в боротьбі з в боротьбі зв боротьбі з (боягуз+ством) потрібна муж-ність. (Народнатворчість.)

З а в д а н н я II: записати групами спільнокореневі слова(записані на дошці), в яких чергуються приголосні [ яких чергуються приголосні [яких чергуються приголосні [г], [к],[х]—[ж],[ч],[ш]—[з], [ц], [с].

З р а з о к:горох — горошина — в горосі.

Крижина, в оці, крига, мушка, плуг, жінчин, око, муха, оці, крига, мушка, плуг, жінчин, око, муха,оці, крига, мушка, плуг, жінчин, око, муха, очний, плужок, книзі, ручка, рука, мусі, кризі, на плузі, жін-ка, книжечка, жінці, книга, руці, козак, на розі, пастух, бік, у русі, пастуше, козаче, друг, на боці, ріг, рух, друже. русі, пастуше, козаче, друг, на боці, ріг, рух, друже.русі, пастуше, козаче, друг, на боці, ріг, рух, друже.



221

уроКи № 95—96

тема. Розвиток зв’язного мовлення. Контрольнийдокладний переказ тексту розповідного ха-рактеруз елементами роздуму.елементами роздуму.елементамироздуму.

мета: перевірити вміння робити докладні перека-зитекстів;поліпшуватимовленнєвукульту-руучнів;виховуватилюбовдоприроди.

обладнання: текст переказу, зошити для контрольнихробіт.

Хід урокіВ

I. огоЛошеННя теми та мети уроКів


III. ПідготовКа до НаПисаННя ПереКа�у1. Читання вчителем тексту переказу.

Жальмені,танедуже;�лакалаб,танехочеться.

Піймав Юрчик синичку. Сидить вона в клітці. Юрчик клітці. Юрчикклітці. Юрчикприкрасив клітку намистинками, обвішав брязкальцями.Ставить смачну їжу для синички. А вона нічого не хоче, вона нічого не хоче,вона нічого не хоче,всев садок позирає. А в саду вже осінь. Дерева пожовкли. садок позирає. А в саду вже осінь. Дерева пожовкли.садокпозирає.А в саду вже осінь. Дерева пожовкли.в саду вже осінь. Дерева пожовкли.в саду вже осінь. Дерева пожовкли. саду вже осінь. Дерева пожовкли.садувжеосінь.Деревапожовкли.Мжичка мжичить. Вночі був заморозок, все вкрив срібнимінеєм. Дивиться на все це синичка, очей не відводить відосінньогосаду.ТодіЮрчиккаже:

— Ну, чого ти така? чого ти хочеш? Куди пориваєшся?Ну, чого ти така? чого ти хочеш? Куди пориваєшся?Ну,чоготитака?чоготихочеш?Кудипориваєшся?— У ліс� — крикнула синичка.У ліс� — крикнула синичка.Уліс�—крикнуласиничка.— Та там же холодно�Та там же холодно�Татамжехолодно�— Байдуже� Не хочу в клітці, хочу в ліс�Байдуже� Не хочу в клітці, хочу в ліс�Байдуже�Нехочув клітці, хочу в ліс�клітці, хочу в ліс�клітці,хочув ліс�ліс�ліс�ЗітхнувЮрчик.Одімкнувклітку,каже:— Лети. Але ж глянь� Як тут у клітці гарно� Хіба тобі неЛети. Але ж глянь� Як тут у клітці гарно� Хіба тобі неЛети.Алежглянь�Яктуту клітці гарно� Хіба тобі неклітці гарно� Хіба тобі неклітцігарно�Хібатобіне

жальніцихнамистинок,ніблискіток?Хібатобінехочеть-сязаплакатиз жалю?жалю?жалю?

Випурхнуласиничказ клітки, сіла на гілочку, сказала:клітки, сіла на гілочку, сказала:клітки,сіланагілочку,сказала:— Жаль мені, та не дуже� Плакала б, та не хочеться�Жаль мені, та не дуже� Плакала б, та не хочеться�Жальмені,танедуже�Плакалаб,танехочеться�Іполетілашукатисвоїхдрузів-синичок.

(15�сл.) (За І. Сенченком.)

222

2. Словникова робота.а) Пояснити значення слів: брязкальцями, мжичка,

паморозь.б) Пояснити написання слів: брязкальцями, прикра-

сив, пориваєшся, черепочків.

3. робота з повторення вивченого матеріалу. повторення вивченого матеріалу.повторення вивченого матеріалу.З а в д а н н я: пригадати, які розділові знаки ставлятьсяпридіалозі.

4. Складання плану переказу.

О р і є н т о в н и й п л а н1) Пійманасиничка.2) Життяв клітці.клітці.клітці.�) Холоднаосінь.4) Розмоваз Юрчиком.Юрчиком.Юрчиком.5) Відповідьсинички.

5. Читання вчителем тексту вдруге.

IV. НаПисаННя учНями ПереКа�у

V. домашН� �авдаННяВправа619(скластиплан,уснопереказатитекст).

уроК № 97

тема. Написання складних і складноскорочених складноскороченихскладноскороченихслів.

мета: ознайомити учнів із правилами написанняскладних і складноскорочених слів, домог- складноскорочених слів, домог-складноскорочених слів, домог-тися засвоєння мовного матеріалу та пра-вильного творення складних слів; виховува-тив учнів сумлінне ставлення до навчання.учнів сумлінне ставлення до навчання.учнівсумліннеставленнядонавчання.

обладнання: підручник,схема.

Хід уроку


22�




2. робота з табли�е��. табли�е��.табли�е��.З а в д а н н я:розглянутитаблицю«Написанняо, е, єв склад-в склад-склад-склад-нихсловах».(Вправа622).

3. робота за підручником.Вправа62�(письмово).

4. робота зі с�емо��.

Складнісловапишуться

разом черездефіс

слова,щоутворюютьсяшляхомприєднанняосновбезсполучнихголосних:всюдихід, перекотиполе

якщо першою частиною є� чис� чис�чис�лівник або складові іншомов�

ного походження: триповерховий, авіаклуб,

радіоприймач

слова,утвореніз двох не-двох не-двохне-залежнихслівбезз’єдну-

вальногоголосного:льотчик-космонавт,

жар-птиця

слова, що означають близькі поняття:

диван-ліжко, щастя-доля


6. Творча робота.З а в д а н н я: дати відповіді на запитання. (Відповідямимають бути складні слова.) Записати їх, пояснити, яквониутворені.Хто варить сталь? (Сталевар.)Хто вирощує хліб? (Хлібороб.)Чим косять сіно? (Сінокосаркою.)Хто високо лазить? (Верхолаз.)Чим відводять газ з родовищ? (Газотрубою.)

224

Чим виміряють вологість? (Вологоміром.)Хто зварює труби? (Газозварник.)�к називається кастрюля, яка швидко варить? (Скоро-

варка.)


8. робота біля до�ки.З а в д а н н я: від основ поданих слів утворити складніслова.Пояснитинаписання.

Багато, клітина; чорний, брова; давній, грецький; вісім струна; вагон, ремонтний; масло, завод; орден, носити; кри-га, ламати; синій, око; широкий, плечі; перший, черга; дале-кий, зір; фільм, опера.

9. робота за підручником.Вправи6�0(усно),6�1,6�5(письмово).

10. робота з табли�е��. табли�е��.табли�е��.З а в д а н н я: розглянути таблицю «Написання складно-скороченихслів»,с.258.

11. Творча робота.З а в д а н н я: утворитиз наведених словосполучень склад-наведених словосполучень склад-наведенихсловосполученьсклад-носкороченіслова,пояснитиїхправопис.

Вищий навчальний заклад, театр юного глядача, коман-дуючий армією, дитячий садок, Сполучені Штати Америки, виконавчий комітет, медична сестра, Харківський трак-торний завод, Московський художній академічний театр, редакційна колегія, районний виконавчий комітет.


IV. �аКріПЛеННя вивчеНого матеріаЛу Словниковий диктант.

Працездатний, краєвид, сторічний, білолиций, піввиш-ні, півдерева, пів’яру, пів-Одеси, півозера, ПТУ, ГЕС, ООН, ощадкаса, школа-інтернат, льон-довгунець.

V. домашН� �авдаННяПідручник,§70,вправа6�9.

225

уроК № 98

тема. Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадпо-милками,допущенимиу переказі.переказі.переказі.

мета: вироблятив учнів уміння об’єктивно оціню-учнів уміння об’єктивно оціню-учнівумінняоб’єктивнооціню-вати свою роботу, аналізувати і виправля- виправля-виправля-тисвоїпомилки;виховуватинаполегливістьу навчанні.навчанні.навчанні.

обладнання: підручник,зошитиз переказами.переказами.переказами.

Хід уроку



III. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів

С х е ма а н а л і з у п и с ь мо в о г о п е р е к а з у1. Загальнахарактеристикаробіт.2. Колективна робота над типовими орфографічними

і пунктуаційними помилками.пунктуаційними помилками.пунктуаційнимипомилками.�. Колективнароботанадтиповимилексичнимиі грама-грама-грама-

тичнимипомилками.4. Індивідуальнароботаучнівнадпомилками.


V. домашН� �авдаННяПовторити§70підручника.

уроК № 99

тема. Узагальненняі систематизація знань із темисистематизація знань із темисистематизаціязнаньізтеми«Будоваслова,словотвір»,«Орфографія».

мета: повторити й узагальнити засвоєний учнями узагальнити засвоєний учнямиузагальнити засвоєний учнямиматеріал;виховуватиу школярів старанністьшколярів старанністьшколярівстаранністьтанаполегливістьу навчанні.навчанні.навчанні.


226

Хід уроку




2. розподільний диктант.З а в д а н н я: записати слова у дві колонки: в пер- дві колонки: в пер-дві колонки: в пер- пер-пер-шу—слова,щопишуться з префіксомпрефіксомпрефіксомпів- через дефіс,у другу — ті, що пишуться з префіксомдругу — ті, що пишуться з префіксомдругу—ті,щопишутьсяз префіксомпрефіксомпрефіксомпів-разом.

Пів’ялинки, пів-України, півмісяця, півкабінету, пів-Дніпра, півкниги, пів’явора, пів-�лти, піволівця, пів-Росії, пів-Вінниці.

3. Гра «Відгадай загадку».З а в д а н н я: відгадатизагадки.Записативідгадки(склад-ніслова),пояснитиїхтворенняі правопис.правопис.правопис.

І не сонце, і не місяць, а світить ясно, як удень. не місяць, а світить ясно, як удень.не місяць, а світить ясно, як удень. світить ясно, як удень.світить ясно, як удень. (Електролампа.)

Ми спіймали нашу річку і додому принесли, затопили жарко пічку і купаємося ми. (Водопровід.)

Посередині пічка, а по боках річка. (Самовар.)По полю повзе, траву гризе. (Сінокосарка.)Не людина, а говорить. (Радіоприймач.)Не вмію читати, а весь вік пишу. (Авторучка.)

4. робота біля до�ки.З а в д а н н я: записатиречення,підкреслитискладноско-роченіслова,пояснитиїхтворення.

І непогасна слава МХАТу, як наша молодість, жива. (М.Рильський.)

Деяким підрозділам комбат дозволив короткий перепо-чинок.(О.гончар.)

Шура залишилася в медсанбаті полку.(О.гончар.)

5. Переклад українсько�� мово��.З а в д а н н я: перекласти українськоюмовою.Порівнятинаписанняслівв обох мовах.обох мовах.обохмовах.З р а з о к:товарищеский — товариський.

227

Чешский, казахский, узбекский, братский, волжский, французский, казацкий, запорожский, одесский, рижский.

6. Творча робота.З а в д а н н я I:додатидоподанихслівпотрібнийпрефікс

(з-, зі-, с-, роз-, без-).

Бити, писати, грамотний, захисний, казати, в’язати, бігати, ставити, совісний, відповідальний, жалісний, сипа-ти, копати, кинути.

З а в д а н н я II: дописати префікси пре-, при- до слів.Пояснитисвійвибір.

Добрий, гадати, бити, сісти, мудрий, хід, єднатися, ве-селий, морський, дбати, слухатися, великий, тихий, бага-тий, дорогий.

7. робота біля до�ки.З а в д а н н я I:розібратисловазабудовою.

Пеньочок, лісостеповий, волейболіст, вперше, розхита-ють, збігається, неспокійно.

З а в д а н н я II:доподанихслівдібратиспільнокореневі.

Стріла, літо, звір, мисливець, лінь, день, книга.

8. Творча робота.З а в д а н н я: скластий записати речення зі словами записати речення зі словамизаписатиречення зі словами со-лодке,минуле,поранений, черговий, які утворені спосо-бомпереходуз однієї частини мови в іншу.однієї частини мови в іншу.однієїчастинимовив іншу.іншу.іншу.


уроК № 100

тема. Контрольнийдиктант.мета: перевірити уміння учнів правильно писати

слова з вивченими орфограмами; виховува- вивченими орфограмами; виховува-вивченими орфограмами; виховува-тив учнів старанність і наполегливість у на-учнів старанність і наполегливість у на-учнівстаранністьі наполегливість у на-наполегливість у на-наполегливістьу на-на-на-вчанні.

обладнання: текстдиктанту.

228

Хід уроку



III. НаПисаННя диКтаНту


КрасарідногокраюЯкікрасиві,якінеповторніранньоголітаполяв лісосте-лісосте-лісосте-

пу.Їхзолотятьпотокияскравогопроміння,і гаряче повітрягаряче повітрягарячеповітряпереливаєтьсяхвилями.

Наливаютьсясокамиколоскижитай пшениці. Зацвітаютьпшениці. Зацвітаютьпшениці.Зацвітаютьна схилах і підгір’ях соняшники. Створюється враження, підгір’ях соняшники. Створюється враження,підгір’ях соняшники. Створюється враження,нібивпалиназемлюз неба тисячі сонць.неба тисячі сонць.небатисячісонць.

Милують око ставки і озера, що виблискують срібною озера, що виблискують срібноюозера, що виблискують срібноюгладдю в долинах, стоять біля води задумливі гаї. Заго- долинах, стоять біля води задумливі гаї. Заго-долинах, стоять біля води задумливі гаї. Заго-ряється червоним намистом калина, і в’ється на вільшині в’ється на вільшинів’ється на вільшиніперламутровимикитицямихміль.

Український степ по-своєму чарівний і величний. Нині величний. Нинівеличний. Нинідопервозданної красипівденного степуприлучились золотіморяврожаю.

(84сл.) (За І. Цюпою.)


ВеснабаритьсяВеснабарилася.Вжеперейшлонадругуполовинуберез-

ня,а дні стояли холодні, снігу в лісі — по коліна.дні стояли холодні, снігу в лісі — по коліна.дністоялихолодні,снігув лісі — по коліна.лісі — по коліна.лісі—поколіна.чорний ліс, наче тушшю намальований на безбарвному

небі.Мляво і глухо обстукує дерево дятел. Бариться весна. глухо обстукує дерево дятел. Бариться весна.глухо обстукуєдерево дятел.Бариться весна.Птаствузовсімголоднов лісі. Важкий, мокрий сніг товстимлісі. Важкий, мокрий сніг товстимлісі.Важкий,мокрийснігтовстимшаромзаваливгодівниці,причепленінадерева.

Прилетілазграйкаснігурів,статечнорозсіласянасухомучагарнику.Сидять,тихенькопересвистуються.

Дзвінко тенькають невгамовні синички. чорно-зелені,опецькуватіпташкизграйкамилітаютьміждерев,топови-саючигронаминагілках,томоторноперебігаючипостовбу-рах.Від їхніхцікавих гарнихоченятніщонеможеприхо-ватися.

(90сл.) (З книги «Барвінок».)

229

IV. домашН� �авдаННяПідручник,вправа640(ІVзавдання).

уроК № 101

тема. Повтореннявивченогоматеріалу.Тренуваль-нівправи.

мета: повторити й узагальнити засвоєний учня- узагальнити засвоєний учня-узагальнити засвоєний учня-мимовнийматеріал;виховуватистаранністьі наполегливість у навчанні.наполегливість у навчанні.наполегливістьу навчанні.навчанні.навчанні.


Хід уроку



III. аКтуаЛі�ація оПорНих �НаН� учНів1. робота за підручником.

Вправа642.З а в д а н н я: прочитати текст вправи. Визначити темутаосновнудумку.Знайтизвертання,пояснитирозділовізнакиприньому.Пояснитирозділовізнакипридіалозі.Придуматиреченнязізвертаннями.

2. робота в зо�ита�.З а в д а н н я: записати речення, знайти в них однорідні них однорідніних одноріднічлениречення,пояснитивживаннярозділовихзнаків.

На горбі вже починався ліс з зеленою ліщиною, береста- зеленою ліщиною, береста-зеленою ліщиною, береста-ми, грабами й липами. Було все видно в садку�� дерева, кож- липами. Було все видно в садку�� дерева, кож-липами. Було все видно в садку�� дерева, кож- садку�� дерева, кож-садку�� дерева, кож-ну гілку, кожний збляклий жовтий листок. Пристали ри-балки до берега, витягли човни на берег, розкидали мокрі сітки по лозах.

(ЗтворівІ.Нечуя-Левицького.)

3. робота біля до�ки.З а в д а н н я: зробитисинтаксичнийрозбірречень.

Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує мале-чі. (А.Малишко.)Тихий вечір рожевіє й блідне, спів лунаєлунає

2�0

берегами рідний. (М.Рильський.) Сяйте ж, огні золотої мети, шумуйте, міста гомінливі! (В.Сосюра.)

4. робта за підручником.Вправа644.

5. робота біля до�ки.З а в д а н н я: зробити фонетичний розбір слів щавель,мільярд,ящик,оглядається,весняний.

6. робота за підручником. Вправа645(письмово).

7. Гра «Відгадай загадку». З а в д а н н я: відгадати загадки, записати їх, пояснитинаписанняслівз апострофом.апострофом.апострофом.

Що горить без полум’я? (Сонце.) Білий, як пір’їна, холодний, як крижина. (Сніг.)Біле, а не цукор, м’яке, а не вата, без ніг, а йде.(Сніг.)Без крил, а літає, ніхто її не б’є, а плаче.(Хмара.)Ой за полем, за горами золота нагайка в’ється. (Блис-

кавка.)Корова без ніг, без тіла скирту соломи з’їла.(Піч.)Повна діжка жита п’ятачком накрита.(Мак.)

8. робота за підручником. Вправа646(письмово).

9. Творча робота. З а в д а н н я: замінити словосполучення одним словом.Пояснитиорфограми.

Людина, яка робить усе так, як велить честь.Звістка, яка приносить радість.Квиток для проїзду.Гуртожиток для студентів.Квітка з приємним запахом. приємним запахом.приємним запахом.Робота, яку виконують руками.Світло від сонця.Рослина з квіткою, подібною до сонця. квіткою, подібною до сонця.квіткою, подібною до сонця.Стосунки такі, які мають бути між товаришами.Район з центром у місті Острог. центром у місті Острог.центром у місті Острог. місті Острог.місті Острог.


2�1

уроК № 102

тема. Повтореннявивченого.Тренувальнівправи.мета: повторити й узагальнити засвоєний учнями узагальнити засвоєний учнямиузагальнити засвоєний учнями

мовний матеріал; прищеплювати любов доукраїнськоїмови.


Хід уроку




2. робота з повторення вивченого матеріалу. повторення вивченого матеріалу.повторення вивченого матеріалу.З а в д а н н я: пригадати,якіслованазиваютьсясиноніма-ми.Дібратисинонімидозалежнихсліву поданих слово-поданих слово-поданихслово-сполученнях.Записатиїх.

Відважний боєць, грубе слово, красивий пейзаж, великий будинок, безжалісна людина.

3. Переклад українсько�� мово��.З а в д а н н я: пригадати,якіслованазиваютьсяантоніма-ми.Перекластиукраїнськоюмовою.Дослів з префікса-префікса-префікса-мив-,за-дібратиантоніми,записатисловапарами.

Въехать, влететь, вдохнуть, вбегать, закрыть, зако-вать, запереть, задвинуть.

4. робота біля до�ки.З а в д а н н я: пригадати,щоназиваєтьсяфразеологічнимзворотом?Записатиречення,довести,щов них є фразео-них є фразео-нихє фразео-фразео-фразео-логічнізвороти,пояснитиїх.

Жили ми з сестрою душа в душу. Справ у нього було не- сестрою душа в душу. Справ у нього було не-сестрою душа в душу. Справ у нього було не- душу. Справ у нього було не-душу. Справ у нього було не- нього було не-нього було не-початий край. Будинок моєї подруги знаходився від нас за два кроки. Мій брат не з хороброго десятка. хороброго десятка.хороброго десятка.

5. Творча робота.З а в д а н н я: самостійно придумати і записати речення записати реченнязаписати реченняз фразеологізмами.фразеологізмами.фразеологізмами.

Між двома вогнями, без задніх ніг, черепаша хода, хоч голки збирай, повернутися спиною, як муха в окропі. окропі.окропі.

6. робота за підручником.Вправи648—651,65�.

IV. Підбиття ПідсумКів уроКуУчительпідбиваєпідсумкироботикласупротягомроку,

даєрекомендаціїтазавданняналіто

�3�

2��

�міст

ПередМоВа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

каЛеНдарНе ПЛаНуВаНН� . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . �

урок № 1Значеннямовивнашомужитті.МісцеірольукраїнськоїмовивУкраїнськійдержаві. . . . . . . . . 11

урок № 2Розвитокзв’язногомовлення.Загальнеуявленняпромовленняіспілкування.Видимовленнєвоїдіяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . 1�

ПоВТореНН� ВиВЧеНоГо у ПоЧаТкоВиХ кЛаСаХ

урок № 3частинимови. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

урок № 4Розвитокзв’язногомовлення.Текст,йогоознаки.Докладнийуснийпереказтексту . . . . . . . . . . . . . . 18

урок № 5Іменник.Прикметник. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

урок № 6Дієслово.Займенник. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

урок № 7Розвитокзв’язногомовлення.Стилімовлення. . . . . 24

урок № 8Прислівник.Сполучник.Прийменник. . . . . . . . . . . 27

урок № 9Контрольнийдиктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

СиНТакСиС. ПуНкТуаці�

урок № 10Словосполучення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . �1

урок № 11Розвитокзв’язногомовлення.Типимовлення . . . . . ��

урок № 12Речення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . �5

2�4

урок № 13Порядокслівуреченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . �8

урок № 14головнічлениречення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . �9

урок № 15Розвитокзв’язногомовлення.Докладнийуснийпереказтекстурозповідногохарактеру. . . . . . 42

урок № 16Другоряднічлениречення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4�

урок № 17Реченнязодноріднимичленами. . . . . . . . . . . . . . . 45

урок № 18Звертання.Вставнісловаісполученняслів. . . . . . . 48

урок № 19Розвитокзв’язногомовлення.Лист.Адреса. . . . . . . 51

урок № 20Складніречення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5�

урок № 21Прямамова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56

урок № 22Діалог. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58

урок № 23Розвитокзв’язногомовлення.Складаннядіалогів . . 60

урок № 24Контрольнийдиктант.читаннямовчки. . . . . . . . . . 62

урок № 25Контрольнетестування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65

ФоНеТика. орФоеПі�. ГраФіка. орФоГраФі�.

урок № 26Звукиібукви.голоснійприголоснізвуки. . . . . . . . 69

урок № 27Твердіім’якіприголосні.Позначенням’якостіприголоснихнаписьмі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74

урок № 28Розвитокзв’язногомовлення.Уснийтвір-розповідьнаосновівласногодосвіду. . . . . . . . . . . . 76

урок № 29Правилавживанням’якогознака. . . . . . . . . . . . . . 77

2�5

урок № 30Правилавживанням’якогознака. . . . . . . . . . . . . . 79

урок № 31Розвитокзв’язногомовлення.Оповіданняпровипадокізжиття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80

урок № 32Алфавіт.Співвідношеннязвуківібукв. . . . . . . . . . 82

урок № 33Сполученняйо, ьо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84

урок № 34Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадпомилками,допущенимиутворі-оповіданніпровипадокізжиття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86

урок № 35Правилавживанняапострофа. . . . . . . . . . . . . . . . . 87

урок № 36Правилавживанняапострофа. . . . . . . . . . . . . . . . . 89

урок № 37Розвитокзв’язногомовлення.Особливостіпобудовиопису.Художнійінауковийописи. . . . . . . .91

урок № 38Вимоваприголоснихзвуківіпозначенняїхнаписьмі............................. 92

урок № 39Вимоваприголоснихзвуківіпозначенняїхнаписьмі............................. 94

урок № 40Розвитокзв’язногомовлення.Докладнийписьмовийпереказтексту-описупредмета. . . . . . . . 96

урок № 41Подвоєннябуквунаслідокзбігу . . . . . . . . . . . . . . . 98

урок № 42Склад.Наголос.Фонетичнийрозбірслова. . . . . . . . 99

урок № 43Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадвиправленнямпомилок,допущенихупереказі. . . . .101

урок № 44Написанняслівзненаголошеними[е],[и],щоперевіряютьсянаголосом. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .102

2�6

урок № 45Написанняслівзненаголошеними[е],[и],щонеперевіряютьсянаголосом. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .106

урок № 46Спрощеннявгрупахприголосних. . . . . . . . . . . . . .109

урок № 47Контрольнетестування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11�

урок № 48Контрольнийдиктант.Контрольнеаудіювання. . . 117

урок № 49Аналізконтрольноїроботи. . . . . . . . . . . . . . . . . . .120

урок № 50чергуванняу-в, і-й,з-зі-із. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .121

урок № 51Розвитокзв’язногомовлення.Твір-описпредметазавласнимспостереженням. . . . . . . . . . . . . . . . . .124

урок № 52Вимоваінаписанняслівізподовженимим’якимиприголосними. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .125

урок № 53Вимоваінаписанняслівізподовженимим’якимиприголосними. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .127

урок № 54Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадпомилками,допущенимиутворі-описі . . . . . . . . . .129

урок № 55Вживанням’якогознакайапострофаусловахіншомовногопоходження.Подвоєнібуквивсловахіншомовногопоходження . . . . . . . . . . . . .1�0

урок № 56Буквии-івсловахіншомовногопоходження. . . . . .1�2

урок № 57Розвитокзв’язногомовлення.Твір-описпредметазакартиною. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .1�4

урок № 58Узагальненнязнань,уміньінавичокізфонетики,графіки,орфографіїтаорфоепії . . . . . . . . . . . . . . .1�8

урок № 59Контрольнийдиктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .140

2�7

ЛекСикоЛоГі�. ФраЗеоЛоГі�.

урок № 60Словниковийскладукраїнськоїмови.Власнеукраїнськійзапозиченіслова . . . . . . . . . . .142

урок № 61Загальновживаналексика.Діалектніслова.Професійніслова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .145

урок № 62Застарілісловаіновіслова(неологізми). . . . . . . . .148

урок № 63Розвитокзв’язногомовлення.Докладнийписьмовийтвір-опистварини. . . . . . . . . . . . . . . . .150

урок № 64Лексичнезначенняслова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .15�

урок № 65Однозначнійбагатозначніслова. . . . . . . . . . . . . . .155

урок № 66Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадвиправленнямпомилок,допущенихупереказі. . . . .157

урок № 67Прямеіпереноснезначенняслова . . . . . . . . . . . . .158

урок № 68групислівзазначенням.Омоніми . . . . . . . . . . . . .160

урок № 69Розвитокзв’язногомовлення.Письмовийтвір-опистваринизавласнимспостереженням. . . . .16�

урок № 70Синоніми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .165

урок № 71Антоніми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .168

урок № 72Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадпомилками,допущенимиутворі-описі . . . . . . .170

урок № 73Фразеологізми,їхлексичнезначення.Вживанняфразеологізмівумовленні . . . . . . . . . . .171

урок № 74Фразеологізми,їхлексичнезначення.Вживанняфразеологізмівумовленні. . . . . . . . . . . . . . . . . . .17�

2�8

урок № 75Узагальненняісистематизаціязнаньзлексикологіїтафразеології . . . . . . . . . . . . . . . . .175

урок № 76Контрольнийдиктант.Контрольнечитаннямовчки. . . . . . . . . . . . . . . . . .178

урок № 77Аналізконтрольноїроботи. . . . . . . . . . . . . . . . . . .182

БудоВа СЛоВа. СЛоВоТВір. орФоГраФі�

урок № 78Основасловаізакінченнязміннихслів.Формисловаіспільнокореневіслова. . . . . . . . . . . .18�

урок № 79Значущічастинислова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .185

урок № 80Значущічастинислова.Розбірслівзабудовою. . . . 188

урок № 81Розвитокзв’язногомовлення.Особливостіпобудовироздуму.Докладнийуснийпереказтексту-роздуму. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .190

урок № 82Вимоваінаписанняпрефіксівз-,с- . . . . . . . . . . . .192

урок № 83Вимоваінаписанняпрефіксівроз-, без-. . . . . . . . . .194

урок № 84Вимоваіправописпрефіксівпре-, при-, прі-. . . . . . .196

урок № 85Розвитокзв’язногомовлення.Твір-роздумнаосновівласногодосвіду. . . . . . . . . . . . . . . . . . .199

урок № 86Творенняслів.Основніспособисловотвору . . . . . . .200

урок № 87Творенняслів.Основніспособисловотвору . . . . . . .202

урок № 88чергуванняголосних[о]з[а],[е]з[и],[е]з[і]вкореняхдієслів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .204

2�9

урок № 89Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадвиправленнямпомилок,допущенихутворі-роздумі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .206

урок № 90чергуванняо, езі,чергуванняізо, епісляж, ч, ш, щтаг, к, х. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .206

урок № 91чергуванняприголоснихукореняхслів . . . . . . . . .209

урок № 92Тестовізавдання«Будоваслова.Словотвір.Орфографія».Аудіювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . .211

урок № 93Зміниприголоснихпритворенніслів . . . . . . . . . . .216

урок № 94Зміниприголоснихпритворенніслів.Тренувальнівправи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .219

уроки № 95—96Розвитокзв’язногомовлення.Контрольнийдокладнийпереказтекстурозповідногохарактерузелементамироздуму. . . . . . . . . . . . . . .221

урок № 97Написанняскладнихіскладноскороченихслів . . . .222

урок № 98Розвитокзв’язногомовлення.Роботанадпомилками,допущенимиупереказі. . . . . . . . . . . .225

урок № 99Узагальненняісистематизаціязнаньізтеми«Будоваслова,словотвір»,«Орфографія» . . . . . . . .225

урок № 100Контрольнийдиктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .227

урок № 101Повтореннявивченогоматеріалу.Тренувальнівправи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .229

урок № 102Повтореннявивченого.Тренувальнівправи. . . . . . .2�1

На в ч а л ь н о - м е т о д и ч н е в и д а н н яСерія«Надопомогувчителю»

КРІВІЧ Інна Анатоліївна,

СУРГАЙ Любов Іванівна

УКрАїНСьКАМОВА

5класПлани-конспектиуроків

РедакторГ. В. Доніна ТехнічнийредакторВ. І. Труфен

КоректорЛ. О. Жадан

Кодф229У.Підписанододруку02.07.2008.Формат60х90/16.Папірдрукарський.гарнітураШкільна.Друкофсетний.Ум.друк.арк.15,0.

ТОВ«Веста».СвідоцтвоДК№2540від26.06.2006.61064Харків,вул.Бакуніна,8А.

Адресаредакції:61145Харків,вул.Космічна,21а.Тел.(057)719-48-65,тел./факс(057)719-58-67.

Длялистів:61045Харків,а/с��55.E-mail:[email protected]Зпитаньреалізаціїзвертатисязател.:уХаркові—(057)712-91-44,712-90-87;

Києві—(044)599-14-5�,417-20-80;Донецьку—(062)�45-98-24;Житомирі—(0412)41-27-95;Дніпропетровську—(0562)�9-61-60,�9-6�-54;

Львові—(0�2)2��-5�-�9;Одесі—(048)717-�5-02;Сімферополі—(0652)22-87-01,22-95-�0;Тернополі—(0�52)26-86-94,5�-�2-01,

Миколаєві—(0512)�5-40-�9,Рівному—(0�62)2�-78-64.E-mail:[email protected]

ПредставництвовРосії:Ростов-на-Дону—(86�2)�0-61-47,�0-61-48,�0-61-49.E-mail:[email protected]

«Книгапоштою»:61045Харків,а/с��55.Тел.(057)717-74-55,ы(067)546-5�-7�.E-mail:[email protected]

www.ranok.com.ua

�40

� �

№ уроку Тема Дата Клас Обладнання

Вступ

1 Значення мови в нашому жит-ті. Місце і роль української мови в Українській державі

підручник

� Розвиток зв’язного мовлення. Загальне уявлення про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності

підручник, Дитяча Біблія

Повторення вивченого у початкових класах

� Частини мови підручник, текст диктанту

4 Розвиток зв’язного мовлення. Текст, його ознаки. Докладний усний пере-каз тексту

підручник, дидактичний матеріал

5 Іменник. прикметник підручник

6 Дієслово. Займенник підручник, дидактичний матеріал

7 Розвиток зв’язного мовлення. Стилі мовлення

підручник

8 прислівник. Сполучник. приймен-ник

підручник, картки

9 Контрольний диктант Текст диктанту

Синтаксис. Пунктуація

10 Словосполучення підручник

11 Розвиток зв’язного мовлення. Типи мовлення


1� Речення підручник

1� порядок слів у реченні підручник

4 5

Продовження таблиці


14 Головні члени речення підручник, текст лінгвістичної казки

15 Розвиток зв’язного мовлення. Докладний усний переказ тексту розповідного характеру

підручник

16 Другорядні члени речення підручник

17 Речення з однорідними членами підручник, картки

18 Звертання. Вставні слова і сполучен-ня слів


19 Розвиток зв’язного мовлення. Лист. Адреса

підручник, поштові конверти

�0 Складні речення підручник

�1 пряма мова підручник, дидактичний матеріал

�� Діалог підручник, дидактичний матеріал

�� Розвиток зв’язного мовлення. Скла-дання діалогів


�4 Контрольний диктант. Контрольне читання мовчки

Текст диктанту, текст для читання мовчки

�5 Контрольне тестування Тестові завдання

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

�6 Звуки і букви. Голосні й приголосні звуки

підручник, оповідання А. Коваль «Наша мова»

�7 Тверді і м’які приголосні. позначен-ня м’якості приголосних на письмі

підручник, текст диктанту

�8 Розвиток зв’язного мовлення. Усний твір-розповідь на основі власного досвіду

підручник

�9 правила вживання м’якого знака підручник, тексти диктантів

6 7



�0 правила вживання м’якого знака підручник, текст диктанту

�1 Розвиток зв’язного мовлення. Опові-дання про випадок із життя

підручник, словники

�� Алфавіт. Співвідношення звуків і букв

підручник, схеми, тексти диктанту

�� Сполучення йо, ьо підручник, текст диктанту

�4 Розвиток зв’язного мовлення. Ро-бота над помилками, допущеними у творі-оповіданні про випадок із життя

підручник, контрольні зошити

�5 правила вживання апострофа підручник, тексти диктантів

�6 правила вживання апострофа підручник, тексти диктантів

�7 Розвиток зв’язного мовлення. Особ-ливості побудови опису. Художній і науковий описи


�8 Вимова приголосних звуків і позна-чення їх на письмі


�9 Вимова приголосних звуків і позна-чення їх на письмі

підручник, орфоепічні словники

40 Розвиток зв’язного мовлення. До-кладний письмовий переказ тексту-опису предмета

підручник, словники, текст для переказу

41 подвоєння букв унаслідок збігу підручник, тексти диктантів

4� Склад. Наголос. Фонетичний розбір слова

підручник, тексти диктантів

4� Розвиток зв’язного мовлення. Ро-бота над виправленням помилок, допущених у переказі


44 Написання слів з ненаголошеними [е], [и], що перевіряються наголосом

підручник, індивідуальні картки, текст диктанту

8 9



45 Написання слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наго-лосом

підручник, орфографічний словник, картки

46 Спрощення в групах приголосних підручник, тексти диктантів

47 Контрольне тестування Тестові завдання

48 Контрольний диктант. Контрольне аудіювання

Текст диктанту, текст для аудіювання

49 Аналіз контрольної роботи підручник, контрольні зошити

50 Чергування у—в, і—й, з—зі—із підручник, тексти диктантів

51 Розвиток зв’язного мовлення. Твір-опис предмета за власним спостере-женням


5� Вимова і написання слів із подовже-ними м’якими приголосними

підручник, тексти диктантів

5� Вимова і написання слів із подовже-ними м’якими приголосними


54 Розвиток зв’язного мовлення. Ро-бота над помилками, допущеними у творі-описі

підручник

55 Вживання м’якого знака й апостро-фа у словах іншомовного походжен-ня. подвоєні букви в словах іншо-мовного походження

підручник, словник іншомовних слів

56 Букви и—і в словах іншомовного походження

підручник, таблиця, тексти диктантів

57 Розвиток зв’язного мовлення. Твір-опис предмета за картиною

підручник, репродукції картин

58 Узагальнення знань, умінь і нави-чок із фонетики, графіки, орфогра-фії та орфоепії



10 11



ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

60 Словниковий склад української мови. Власне українські й запози-чені слова

підручник, словники, таблиця, тексти дик-тантів

61 Загальновживана лексика. Діалектні слова. професійні слова


6� Застарілі слова й нові слова (неоло-гізми)

підручник, словники, тексти диктантів

6� Розвиток зв’язного мовлення. До-кладний письмовий твір-опис тва-рини

підручник, словники, тексти переказів

64 Лексичне значення слова підручник, словники

65 Однозначні й багатозначні слова підручник, тлумачний словник, тексти дик-тантів

66 Розвиток зв’язного мовлення. Ро-бота над помилками, допущеними у творі


67 пряме і переносне значення слова підручник, словники

68 Групи слів за значенням. Омоніми підручник, тлумачні словники, текст для творчого завдання

69 Розвиток зв’язного мовлення. пись-мовий твір-опис тварини за власним спостереженням

підручник

70 Синоніми підручник, словники синонімів, текст дик-танту

71 Антоніми підручник, словники

7� Розвиток зв’язного мовлення. Ро-бота над помилками, допущеними у творі


7� Фразеологізми, їх лексичне зна-чення. Вживання фразеологізмів у мовленні

підручник, фразеологічні словники

1� 1�



74 Фразеологізми, їх лексичне зна-чення. Вживання фразеологізмів у мовленні


75 Узагальнення й систематизація знань з лексикології та фразеології

підручник

76 Контрольний диктант. Контрольне читання мовчки

Текст диктанту, текст для читання мовчки

77 Аналіз контрольної роботи підручник

Будова слова. Словотвір. Орфографія

78 Основа слова й закінчення змінних слів. Форми слова і спільнокореневі слова

підручник

79 Значущі частини слова підручник

80 Значущі частини слова. Розбір слів за будовою

підручник

81 Розвиток зв’язного мовлення. Особ-ливості побудови роздуму. Доклад-ний усний переказ тексту-роздуму

підручник, текст для переказу

8� Вимова і написання префіксів з-, с- підручник, текст вибіркового диктанту

8� Вимова і написання префіксів роз-, без-

підручник, текст словникового диктанту

84 Вимова і правопис префіксів пре-, при-, прі-


85 Розвиток зв’язного мовлення. Твір-роздум на основі власного досвіду

підручник

86 Творення слів. Основні способи сло-вотвору


87 Творення слів. Основні способи сло-вотвору


88 Чергування голосних [о] з [а], [е] з [и], [е] з [і] в коренях дієслів

підручник

14 15


89 Розвиток зв’язного мовлення. Ро-бота над виправленням помилок, допущених у творі-роздумі

підручник, учнівські твори-роздуми

90 Чергування о, е з і, чергування і з о, е після ж, ч, ш, щ та г, к, х

підручник

91 Чергування приголосних у коренях слів

підручник

9� Контрольне тестування. «Будова слова. Словотвір. Орфографія». Кон-трольне аудіювання

Тестові завдання, текст для аудіювання

9� Зміни приголосних при творенні слів


94 Зміни приголосних при творенні слів. Тренувальні вправи

підручник, тексти вправ

95, 96 Розвиток зв’язного мовлення. Кон-трольний докладний переказ тексту розповідного характеру з елемента-ми роздуму

Текст для переказу

97 Написання складних і складноско-рочених слів

підручник, схема

98 Розвиток зв’язного мовлення. Ро-бота над помилками, допущеними у переказі


99 Узагальнення і систематизація знань із теми «Будова слова, слово-твір», «Орфографія»

підручник


101 повторення вивченого матеріалу. Тренувальні вправи


10� повторення вивченого. Тренувальні вправи

підручник

Закінчення таблиці

Видавництво «Ранок» дозволяє вчителям використовувати цей календарний план у навчальному процесі й не розглядає це як порушення авторських прав

Розповсюджується разом із посібником «Українська мова. 5 клас» (серія «Майстер-клас») як безкоштовний додаток

© ТОВ Видавництво «Ранок», �007

Література

1. програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова. 5—1� класи / Г. Т. Шелехова, В. І.Тихоша, А. М. Король-чук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф / За ред. Л. В. Скуратівсь-кого. — К.–Ірпінь: перун, �005.

�. Українська мова: підручник для 5-го класу / Н. В. Бондаренко, А. В. Ярмолюк. — К.: Освіта, �005.

�. Глазова О. П. Кольорове слово: Зведений комплект з розвитку зв’язного мовлення. 5 клас. — Х.: Веста: Видавництво «Ранок», �006.

4. Глазова О. П. Українська орфографія. — Х.: Веста: Видавництво «Ранок», �006.

5. Дудка О. О., Шевелєва Л. А. Українська мова: Довідник. 5—9 класи / За ред.А. О. Свашенко. — �-ге вид., доп. — Х.: Веста: Видавництво «Ранок», �007.

6. Жовтобрюх В. Ф. Українська мова. 5 клас: Комплексний залі-ковий зошит для тематичного оцінювання. — Х.: Веста: Видав-ництво «Ранок», �007.

7. Жовтобрюх В. Ф. Шкільний орфографічний словник. — Х.: Веста: Видавництво «Ранок», �007.

8. Календарний рік у вправах і завданнях / К. І. приходченко. — Х.: Видавнича група «Основа», �004.

9. Лобода В. В., Скуратівський Л. В. Українська мова в таблицях: Довідник. — К.: Вища школа, 199�.

10. Пономарів О. Д. Сучасна українська мова. — К.: Либідь, 1987.

11. Український правопис. — 4-те вид., випр. й доп. — К.: Наукова думка. 1994.

1�. Шевелєва Л. А. Новий збірник диктантів з української мови для учнів 5—11 класів і абітурієнтів. — Х.: Веста: Видавництво «Ранок», �006.

16

ЗАТВеРДжУюДиректор

М. п. ______________________підпис

КАЛеНДАРНий пЛАН з української мови

на �0 ___ / �0____ навчальний рік

для 5 ________________ класів

учителя ________________________________________________(прізвище, ім’я, по батькові)

1

ББК 74.268.1Укр -...

Documents