Література рідного краю.Жанрове розмаїття творчості Миколи Миколаєнка

Кожен чільній письменник-чи він слов’янин, чи німець, чи француз, чи скандинавець, - є наче дерево, що своїм корінням впивається якомога глибше і міцніше в свій рідний, національний грунт, намагається ввібрати в себе і переварити в собі якнайбільше його живих соків, а своїм пнем і кроною поринає в інтернаціональній атмосфері ідейних інтересів, наукових, суспільних, естетичних і моральних змагань. Тільки той письменник може … мати якесь значення, що має і вміє цілій освіченій людськості сказати якусь своє слово в такій формі, яка найбільше відповідала б його національній вдачі.

Іван Франко

Микола Миколаєнко – один з найвідоміших і найцікавіших письменників Придніпров’я. Його твори - своєрідний літопис складної та яскравої, багатої на випробування епохи середини ХХ- початку ХХІ ст.

МЕТА дослідження:•познайомитися з життєвим і творчим шляхом письменника-земляка Миколи Миколаєнка; •визначити жанрове розмаїття творчості митця.

Завдання:• дослідити творчість Миколи Миколаєнка;• поглибити знання про життя і творчість письменника-земляка Миколи

Миколаєнка;• показати вплив творчості Миколи Миколаєнка на формування позитивних

якостей підростаючого покоління;• формувати особистісне ставлення до літератури рідного краю, вміння

висловлювати свої думки про автора твору, його творчість;• вміння вести діалог, вступати в дискусію з проблемних питань творчості

письменника;• осягти глибинну сутність мистецької спадщини свого краю, реалії дійсності; • сприйняти й поцінувати художній набуток Миколи Миколаєнка; • плекати гордість за славних краян; • пропагувати нароблений матеріал в позакласній роботі та виховних заходах.

.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ: ліричні вірші Миколи Миколаєнка;- публікації про поезії письменника.

Практичне значення роботи: робота може бути використана при вивченні літератури рідного краю, традицій, місцевих етнографічних і ментальних елементів та особливостей цілісного літературного процесу, при написанні творчих робіт, присвячених Миколі Миколаєнку.

З – під пера цього майстра вийшли :"Тепловій" (1956, Київ), "На лінії вогню" (1956, Київ), "Бурильник Іван Буряк" (1957, Дніпропетровськ), "Ксана" (1959, Дніпропетровськ), "До сходу сонця" (1963, 1968, Дніпропетровськ), "Окрилені завтрашнім днем" (1963, Дніпропетровськ), "Береги твого щастя" (1970, Дніпропетровськ), "Патериця" (1994, Дніпропетровськ), "Віно" (1994, Кривий Ріг), "Ставка – все життя" (1995, Дніпропетровськ), "На лінії вогню" (1996, Кривий Ріг), "Замцерла" (2000, Дніпропетровськ), "Чорнотроп" (2001, Дніпропетровськ), "Вечірній блюз" (2002, Дніпропетровськ), "Отже" (2002, Дніпропетровськ), "Холодна осінь" (2003, Дніпропетровськ), "Тестамент" (2004, Дніпропетровськ), "Вишиванка від євшану" (2006, Дніпропетровськ), "Мудрий дар" (2007, Дніпропетровськ), двокниги "Сад кохання" (2007, Дніпропетровськ), "Чарка сонця" (2007, Дніпропетровськ), "Українські джунглі" (2008, Дніпропетровськ), "Місячний камінь" (2008, Дніпропетровськ), "Крила Ікара" (2008, Дніпропетровськ), "Радість – яко мудрість" (2009, Дніпропетровськ), "Велика тайна" (2009, Дніпропетровськ), "Ганнібал – біля воріт..!" (2009, Дніпропетровськ), "А кінь – ірже..." (2009, Дніпропетровськ), "Ахіллесова п’ята" (2010, Дніпропетровськ), "Остання заграва" (2010, Дніпропетровськ), чотиритомник поезій "Віща Зоря" (2009-2010, Дніпропетровськ).

За допомогою Миколи Миколаєнка вийшли книжки: "Пам'яті Шевченка" (1939, Дніпропетровськ), "Вінок великому Кобзареві" (1961, Дніпропетровськ), "Де з Інгульцем злилася Саксагань" (1962, Дніпропетровськ), "Юність моя комсомольська" (1978, Дніпропетровськ), "Степова повість" (1979, Дніпропетровськ), "Особое задание" (1987, Дніпропетровськ), "Антологія поезії Придніпров'я" (1999, Дніпропетровськ).

Микола Миколаєнко є співавтором книги "Сяйво жар-птиці: Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров'я (1883-2008)".

Поет живе в ореолі щирості та правди, тому в його віршах не лише Земля, але й космос звучить органно.

Поезії Миколи Миколаєнка вихлюпуються з його грудей веселками. Кожен вірш – чар емоцій; він пише не пером, а душею. Народжені в щирій душі, його поезії – карбівничі й вічні. Заплаковані в чисте золото троп, вони несуть людям Добро, вповите у кожне слово.

В документальній повісті «На лінії вогню» М. Миколаєнко розповідав про героїчну боротьбу молодих підпільників Криворіжжя проти німецько-фашистських загарбників.

Повість «На лінії вогню» була написана за свіжими спогадами людей, причетних до героїчного комсомольського підпілля в Кривому Розі під час гітлерівської окупації міста 1941 – 1943 років. У ті часи автор відобразив всю правду і в розширеному другому виданні вирішив розповісти про молодіжне підпілля решетняківців з позиції сьогоднішнього погляду на ті події. [1.3].

Поезії збірки «Ergo… Отже…» про долю народу, про суспільство, де в моді біжутерія порожніх обіцянок. У збірці поет тримає курс на вічний порт Мрії, де все злилось у вічну музику світанку,- читач відчує «співучих арф ліричні вири». Поет шукає слово, налите красою, щирістю, добротою, тому струни його натхнення «не рокочуть всує» - ні в громадянській поезії, ні в ліриці любощів. «Дивлюсь на світ здивовано і дерзко»,- пише поет. І це засвідчують його вірші, сповнені снаги молодості. [1.5]

Кривити душею він не здатен, він – реаліст: життя таке, яке є, і прикрашати грубі його реалії – справа і марна, і невдячна, совість громадянина і патріота стоїть на сторожі його художніх констатацій.

Провідні мотиви інтимної лірики М. Миколаєнка традиційні й вічні, як світ: мрії про кохання, перше розчарування, щастя й тривоги зрілого почуття. Але ці мотиви талановитий й самобутній поет представляє у віршах по-своєму, іноді керуючись літературними традиціями, а іноді й відходячи від них. Любовна лірика автора сповідує традиції чистоти й шляхетності взаємин, вірності й етичного максималізму. Кохання для поета - не іграшка, не спосіб полоскотати нерви, а безцінний дарунок долі. Звеличення кохання як сенсу життя – провідний мотив любовної лірики М. Миколаєнка:

Рядки поезій Миколи Миколаєнка проміняться любов’ю до людей. Хоча життя його – як сходження на Голгофу, та душа лишилася ніжна й лагідна, а головне – щира. Поет не допускає до неї відчай і розчарування. Поезії вихлюпуються з поетових грудей, як сонячні веселки. Така його книга «Велика тайна», присвячена людині – «великій тайні». Вона – мов поетова сповідь у рік його дев’яностоліття.

«Замцерла», як книга сповідальних поезій, що писалася в різні роки, вражає розмаїттям тематики, образною фактурністю, що має родовід з глибинних традицій національного художнього мистецтва, котре не терпить жодної фальші і псевдоноваторства. Поет не творить нової ідеологічної кон’юнктури, до якої нині дехто вдався, закриваючи очі на разючі протиріччя між ідеалом і реальністю народного буття. Напроти в душі автора «Замцерли» озивається болем кожна лиховісна прикмета нашої суспільної невлаштованості в умовах уже незалежної держави. Тут поет безкомпромісний і непідкупно-правдивий. Він належить до так званих «риторичних патріотів», котрі, мов осліпли і оглухли, не бачать і не чують ні сліз зубожілого люду, ні скрутних його зітхань. Поет є істинним патріотом і має в собі мужність не лукавити, а називати речі своїми іменами. [1.2].

СИСТЕМА РОБОТИ НАД ДІАЛОГІЧНИМ

МОВЛЕННЯМ УЧНІВ 5 КЛАСУ

презентація кваліфікаційної роботи студентки Рудзик К. О.

КДПУКривий Ріг – 2011

ЗАВДАННЯ:•дослідити творчість Миколи Миколаєнка;•поглибити знання про життя і творчість письменника-земляка Миколи Миколаєнка;•показати вплив творчості Миколи Миколаєнка на формування позитивних якостей підростаючого покоління;•формувати особистісне ставлення до літератури рідного краю, вміння висловлювати свої думки про автора твору, його творчість;•вміння вести діалог, вступати в дискусію з проблемних питань творчості письменника;•осягти глибинну сутність мистецької спадщини свого краю, реалії дійсності; •сприйняти й поцінувати художній набуток Миколи Миколаєнка; •плекати гордість за славних краян; •пропагувати нароблений матеріал в позакласній роботі та виховних заходах.