Створення доброзичливого Створення доброзичливого психологічного клімату психологічного клімату в класному колективів класному колективі

Сингаївська Оксана МихайлівнаСингаївська Оксана Михайлівна

Грозинська гімназіяГрозинська гімназія

Соціально-психологічний клімат - це якісний бік міжособистісних стосунків, що виявляється в сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності колективу та всебічному розвиткові особистості в групі. Соціально-психологічний клімат у підлітковому колективі визначається реальними взаєминами між підлітками, їх вміннями та навичками етичної взаємодії. Він формується на основі суб'єктивної думки і ставлення до окремих людей, стилю взаємин, до групових норм і цінностей.

Кожним підлітком соціально-психологічний клімат переживається індивідуально як задоволення чи незадоволення перебуванням у даному колективі,

своїм статусом у ньому. Р.Нємов виділяє три види взаємин підлітків за ступенем

їх близькості, змістом та їх функціями: 1) зовнішні, епізодичні „ділові " контакти, які слугують для

задоволення щохвилинних інтересів і потреб, які є поверховими, неглибинними;

2) спілкування на рівні товариських стосунків, що сприяє взаємообміну знаннями, вміннями і навичками;

3) дружні зв'язки, які допомагають вирішувати деякі питання емоційно-особистісного характеру.

Найбільш значимими для підлітка є товариські взаємини.

Атмосфера таких взаємин базується на товариськості, яка включає в себе повагу особистої гідності іншої людини, рівність, чесність, порядність, готовність прийти на допомогу. Такі ж прояви поведінки, як егоїстичність, жадібність, порушення слова, зрада товариша, прагнення командувати, небажання рахуватися з думкою товаришів не визнаються підлітками, засуджуються, відкидаються. Важливими потребами підлітка є потреби у визнанні, у самоствердженні, самовираженні, прагненні посісти бажане місце у системі взаємин класу. Однак через ряд суб'єктивних і об'єктивних чинників статусна позиція підлітка у колективі не відповідає його бажанням, що породжує негативні почування дитини.

Однією з базових потреб людини є потреба в безпеці й захисті. Безпека – надзвичайно важливий чинник міжособистісного спілкування, одна з найголовніших умов для нормального розвитку людини. Кажучи про безпеку, ми маємо на увазі не тільки фізичну, але й психологічну безпеку. Людина, знаходячись у психологічно небезпечній ситуації, переживає тривогу і страх.Відчуття страху обумовлює виникнення захисних реакцій, які можуть виявлятися в різних формах поведінки.

• Під впливом страху людина іноді прагне стати непомітною, щоб якомога менше привертати до себе увагу тих, хто є для неї потенціальним джерелом загрози.

• Іншою формою захисної поведінки, що часто зустрічається, є агресія. Вислів «Напад – кращий засіб для захисту» найкраще характеризує цей тип поведінки. Захист від страху може виявлятися у вигляді відчуження, стосунки з іншими людьми при цьому характеризується

дистанційністю і байдужістю

До способів передачі емоційного стану людини

належать такі.• Визначення власних відчуттів• Наприклад: «Я серджуся», «Мені сумно».

Зверніть увагу, як насправді рідко ми використовуємо ці , здавалося б, прості вирази. Це свідчить про те, що ми не звикли прямо говорити про свої відчуття.

• Вживання порівнянь• Наприклад: «У мене таке відчуття, ніби я

образив безневинну людину». Вживання подібних метафор припускає, що люди мають однакові відчуття в однакових ситуаціях.

• Опис свого фізичного стану• Наприклад: «Сильно закалаталося

серце, волосся стало дибки». Під впливом емоцій у людини змінюється її фізичний стан, виникають специфічні тілесні відчуття. Тому іноді людині простіше описати свої відчуття, ніж назвати емоцію, що переживається у цей момент.

• Промовляння можливих дій• Наприклад: «Мені хочеться

провалитися крізь землю», «Мені хочеться тебе вдарити».

• Небезпека використання такої форми виявлення емоцій полягає в тому, що дитина може сприйняти сказане буквально.

Для того щоб оцінити Для того щоб оцінити ступінь безпеки дитини ступінь безпеки дитини в класному колективі, в класному колективі,

можна використовувати можна використовувати такі методитакі методи

Спостереження за дітьми

• Під час спостереження за дитиною неважко виявити ознаки збентеження, незручності – вона говорить тихим голосом, уникає контакту очима, переминається з ноги на ногу, смикає одяг.

• Часті спізнення і прогули дитини можуть свідчить про те, що вона не бажає знаходитися в класі. Немало корисної інформації про емоційний стан дитини дають спостереження за їх позою в тих або інших ситуаціях. Так, схрещені руки і ноги під час спілкування - захисна реакція. Якщо прикриває рота рукою, коли слухає, це свідчить про те, що дитина не довіряє тому, хто говорить. Стислі кулаки вказують на стан ворожості.

Бесіди з батьками • Класним керівникам і кураторам

варто з’ясувати, чи люблять учні ходити до ліцею, що вони розказують про свій клас.

• Чи часто скаржаться на нездужання після уроків або вранці?

• Як готують уроки: роблять це самостійно, або з допомогою батьків.

Анкетування учнів • Можна попросити дітей відповісти на

запитання анкети. При цьому необхідно попередити їх, що відповіді не будуть

відомі однокласникам.• Оскільки анкета має на меті з’ясувати ступінь

безпеки дитини в класі, не варто обговорювати з нею відповіді на питання. Тим більше неприпустимо явно дорікати їй за них. Вислови на зразок: « як же ти міг так написати?» - призведуть до того, що в подальшому дитина даватиме очікувані, а не правильні відповіді, усвідомивши, що говорити правду про свої почуття – означає наражатися на неприємності.

• Після того як проаналізуєте ситуацію в класі, необхідно зробити кроки для того, щоб учні відчували себе комфортніше. Через певний час можна повторити анкетування, щоб переконатися, чи ефективними були ці кроки.

Участь дітей в організації Участь дітей в організації спільного просторуспільного простору

• Найбезпечнішим місцем для дитини, як правило, є дім. Щоб клас, ліцей стали тим місцем, де дитина почувається як удома, потрібно використовувати прийом колективної творчої справи.

Створення «дизайну» класу

• Перш за все варто обговорити з дітьми, як можна зробити класну кімнату привабливішою, зручнішою. Слід обговорити з дітьми, наскільки реалістичні їхні пропозиції, щось можна запланувати на майбутнє.

Створення правил класу

• На думку одного з найавторитетніших представників гуманістичної психології - А. Маслоу, необхідною умовою для відчуття захищеності й безпеки є наявність правил, за якими функціонує група або суспільство. Ці правила повинні бути зрозумілими для людей, прийматися ними. Крім того, відомими повинні бути і насідки, до яких призводять порушення цих правил.

• Діти повинні мати нагоду взяти участь у створенні правил класу.

Створення «Щоденника класу»

• Потрібно надати можливість кожному члену класного колективу і куратору (класному керівнику) написати щось про себе, наприклад, за темою «Що я люблю і чого я не люблю». Ці записи помістити в спеціальний альбом під фотографією автора. Туди ж помістити фотографію всього класу. Цей альбом можна доповнювати розповідями дітей про життя класу і фотографіями. Важливо щоб і вчитель, і діти брали однакову участь у створенні такого щоденника. Найкраще використовувати такий альбом, в який можна вставляти додаткові аркуші – адже в класі можуть з’явитися нові учні.

• До речі, варто продумати й ритуал зарахування нових учнів – розповісти їм про правила класу, показати «Щоденник класу» тощо.

Спільні прогулянки, походи, екскурсії. Подібні заходи дуже зближують учнів і вчителів. При цьому важливо не забувати про тих, хто з якоїсь причини не зміг піти, або поїхати разом зі всіма. Можливо, варто привести їм якийсь сувенір, кинути за них монету, подарувати фото.

• Інакше кажучи, дати їм відчути, що про них не забули, що вони члени класу.

Проведення «Днів класу»

• Одним з найважливіших проведених разом днів може стати «День класу». Варто придумати разом з дітьми спеціальні ритуали для цього дня і включити їх до «Правил класу».

ПідсумкиПідсумки

• Психологічний клімат може формуватися та регулюватися на різних етапах та різних видах діяльності. Його роль в життєдіяльності колективу і кожного члена групи багатофункціональна. Позитивний психологічний клімат учнівського колективу формує референтне відношення до свого класу. Такий клімат відображає стиль педагогічних взаємин та впливає на розвиток дружніх відносин у класі. Атмосфера на уроках залежить також від загальної налаштованості колективу в цілому.

• Основне завдання вчителів та управління навчально-виховним процесом полягає у створенні умов, що стимулюють розвиток сприятливої психологічної атмосфери в учнівських колективах, що в свою чергу відображається на розвитку та рівні навчальних досягнень учнів. Крім того, необхідною умовою для створення сприятливого мікроклімату та підвищення рівня успішності учнів є розвиток їх мотиваційної сфери. Для підвищення мотивації навчальної діяльності, появи інтересу до окремих предметів вчителеві варто застосовувати нестандартні прийоми у своїй педагогічній праці у вигляді проведення рольових ігор, диференційному підході до невстигаючих та обдарованих учнів, позаурочному контакті з учнями.

Таким чином, позитивний психологічний клімат має велике

значення, адже:• забезпечує об'єднання учнів у

згуртований колектив;• надає простір для прояву й розвитку

здібностей, інтересів, нахилів;• сприяє розвитку творчої самореалізації

кожної особистості;• формує кращі морально-психологічні

якості;• підтримує оптимальний тонус психіки;• задовольняє вимоги психогігієни (не має

шкідливого впливу на психіку та психофізичне здоров'я дитини);

• підвищує емоційний тонус, а значить і працездатність дітей.

Поради психолога, або Поради психолога, або п’ять секретів п’ять секретів встановлення встановлення

духовних стосунків духовних стосунків між учителем та між учителем та

учнемучнем

• Спілкуйтесь якомога більше з дітьми, особливо

в позаурочний час.• Пам’ятайте: знання стосунків у колективі

(лідери, підлідери, відторгнуті, ізольовані, група ризику) обов’язково допоможе на уроках, особливо в екстремальних ситуаціях.

• Пізнайте у дітях себе колишніх – й навчайтеся у дітей! Відчувайте іншу людину, сприймайте її такою, якою вона є, зрозумійте внутрішній світ, передбачте поведінку. Умійте передбачити й оцінювати якусь ситуацію, річ або точку зору очима самого учня.

• Запам’ятайте: духовний контакт – це така сфера, яка легко руйнується, отже, постійно підживлюйте її. Дрібниць у стосунках немає. Інколи дрібниця, на вашу думку, вважатимуться вагомою обставиною в очах учня чи класу. Найбільше зміцненню духовних контактів сприяють спільні інтереси та потреби.

• Дорожить довірою дітей. Це вагомий компонент у діяльності будь-якої соціальної групи, який досягається завдяки особистій

• компетентності, сумлінності, чесності.