чорнобиль та східна україна

«Чорнобиль та Східна Україна: портрети та долі 1986-2015»

З 19 жовтня по 27 листопада на базі Чорнобильської історичної майстерні проводився міжнародний конкурс дослідницьких проектів «Чорнобиль та Східна Україна: портрети та долі 1986-2015».


Ознайомившись із тематикою, ми помітили схожість між двома зазначеними подіями. Схожість, яка ґрунтується на явищі вимушеної втрати дому.


У даній роботі ми ставили перед собою наступні цілі: 1. Дослідити осілість сучасних родин України на прикладі родин наших

вихованців, а також визначити основні причини їх переселень; 2. Вивчити глобальні причини міграцій населення Харківщини упродовж

20 століття; 3. Розробити та організувати експедицію містом для ознайомлення з

меморіалами та пам’ятними місцями Харкова, які пов’язані з предметом дослідження;

4. Провести інтерв’ю з вихованцями закладу, долі яких пов’язані з подіями в Криму та на Сході України;

5. Створити художні поробки за темою «Мій дім – найкращий», до складу яких увійшли художні та тифлографічні роботи, а також стилізована тифлографічна карта України;

6. Описати опрацьований матеріал, свої враження та спостереження.


Учасниками соціологічного опитування стали 58 учнів 3 – 11-х класів.

Тема опитування: «Мій дім, моя родина» Результати показали наступне: Дім ототожнюють з певним місцем проживання – оселя,

будинок, квартира лише 36 % учнів. Поняття оселі поєднується зі світлими емоціями та почуттями у

43% учнів. Тільки одна дитина починає опис свої домівки зі слова

«стійкий». На думку більшості учнів конфлікт у родині, війна – це основні

причини, які змушують людей залишати своє житло. За свідченнями опитуваних: з 11 сімей, які проживають менше 5 років у певній оселі – тільки

4 живуть разом із бабусями і дідусями; з 23 сімей, які проживають до 20 років у певній оселі – 8 живуть

разом із бабусями і дідусями; з 20 сімей, які проживають понад 20 років у певній оселі – 13

живуть разом із бабусями і дідусями. За матеріалами опитування було встановлено наступне: термін проживання впливає на кількість осіб у родині; значний термін проживання на одній території – передумова

існування великих сімей. Повне ім’я своїх бабусь, дідусів та місце їх народження знають

50% учнів. Лише 12% учнів знають повне ім’я прабабусь та прадідусів, але

34% точно знають їх місця народження.


Отже, слід зазначити, що більшість родин вихованців, в тій чи іншій мірі, зустрічалися з подіями, в яких вони були змушені полишити свій дім.



Учасниками проекту було виготовлено низку робіт за темою «Мій дім-найкращий».


Серед художніх робіт були тематичні малюнки; значної уваги заслуговують тифлографічні роботи, які виконувалися із матеріалів, які викликали у учасників асоціацію з рідним домом.


Працюючи, ми прийняли рішення створити тифлографічну символічну карту всієї України, на якій ґудзиками були відмічені обласні центри, вся територія була вкрита барвистими метеликами, а території Криму та Східної України – червоними маками.


На наступному етапі роботи, було організовано краєзнавчу експедицію містом. Учасники проекту, представники Малої Ради, батьки, педагоги, відвідали Харківський музей Голокосту, Меморіал жертв голодомору, Меморіал жертв тоталітарного режиму та Пам’ятник жертвам Чорнобильської катастрофи.


Це ті місця, які говорять про біди, які спіткали українські родини в минулому, ці місця та факти, пов’язані з ними, говорять нам про помилки допущені людством, помилки, які стали трагедіями на Харківщині та нині являють собою живі докази необхідності у толерантному, гуманному ставленні один до одного, необхідності у поціновуванні сім`ї, родини, рідної оселі, міста, країни.


Слід зазначити, що в конкурсі основним важелем були письмові твори учасників, в яких було відображено власні спогади, щодо свого перебування в зоні АТО, під час перебігу військових та бойових дій; висловлено почуття та думки, щодо вимушеної втрати дому та трагедій, які спіткали населення Харківщини упродовж ХХ-го та ХІ-го століття.


До журі конкурсу увійшли представники Асоціації усної історії України, Міжнародного освітнього центру у місті Дортмунді (Німеччина) та Чорнобильської історичної майстерні. У конкурсі взяло участь понад 70 проектів. Представлені нами матеріали були визнані найкращими у номінації: «Художність і креативність».


Минулого тижня, а саме 11 лютого на базі Чорнобильскої історичної майстерні відбулася зустріч, організована представниками журі конкурсу, на якій було вручено дипломи та пам’ятні призи.


Серед пам’ятних призів: дві багатофункціональні колонки з картами пам’яті.


15 наборів книжок з казками, написані двома видами шрифтів, настінні календарі на 2016 рік з проекту «Безмежні люди» зі світлинами нашого закладу, його вихованців та випускників.


Набір теплих светрів для вихованців дитячого садка нашого закладу, які передали учасники проекту з Германії, а також солодощі, якими вже поласували всі учасники, які взяли участь у проекті.

На правах переможців, бажаємо передати отримані колонки для використання в музеї історії нашого закладу; книжки – до бібліотеки закладу для учнів молодших класів; светри – в дитячий садок, авторський календар – Александру Миколайовичу, по примірнику календарів «Безмежні люди» - заступникам директора до кабінетів.



Дякуємо всім за посильну допомогу! Це перемога, яка не була самоціллю нашої участі, вона стала приємною винагородою за ту роботу, яку ми виконали разом.

чорнобиль та східна україна

Art & Photos