Література рідного краю Наш край у народних думах Мета: ознайомити учнів з українськими народними думами, в яких

згадується наш край; формувати уміння робити усне повідомлення на задану тему, поглиблювати повагу до героїв дум – козаків, до кобзарів, зміцнювати прагнення вивчати історію рідного краю, виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: збірка «Народні думи, пісні, балади», географічна карта Кіровоградщини, фонозаписи дум, портрети народних кобзарів, репродукції картин про козаччину, портрет Богдана Хмельницького.

Епіграфи: Предивні, єдині на цілий світ пам’ятники творчості нашого народу. Леся Українка Ой, на славній Україні, Та в славному городі у Крилові… З думиСловникова робота ( запис на дошці):Крилів – давнє місто поблизу Світловодська, засноване 1615 року гетьманом

Дорошенком.Таборище – козацьке поселення.Ташлик – річка в Кіровоградській області.

Хід урокуІ. Мотиваційний етапЗ’ясування емоційної готовності до уроку Звучить фонозапис народної думи.Учитель: Край наш давній, козацький. Але, на жаль, про минуле його

збереглося не так уже й багато відомостей. По-перше, як писав ще в ХVІІІ столітті француз Гійом Левассер де Боплан, постійні війни, які спустошували Україну з кінця в кінець, не щадили українських бібліотек, які найперше піддавалися вогню. А, по-друге, як це не прикро, самі козаки не досить дбали про літописання власної слави. «…Після того, - з гіркотою констатував Олександр Довженко,- як погнали їх (славних прадідів наших – запорожців) онучі й клейноди і потрухли горілчані баклаги, майже нічого не лишилося для історії, і що саму історію доводилося писати на основі писань іноземних сучасників. Отаке-то».

Та, на щастя, дух хвилюючої минувшини лишили в собі пісні, у яких «історія народу розкривається … в ясній величі (М. Гоголь).

А ще - думи.ІІ. Повідомлення теми, мети1. Учитель: Подивімося на карту Кіровоградської області. Степовий наш

край не може не славитися героїчним минулим, адже через ці степи пролягали козацькі шляхи. Тут творилася історія.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з тим, як наш край згадується в народних думах. Запишіть у зошити сьогоднішнє число та тему.

2. Очікувальні результати «Незакінчене речення»

1. Учитель. Пропоную вам подумати і визначитися, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку. Свої очікування запишіть одним реченням «Сьогодні на уроці я хочу дізнатися…»

ІІІ. Актуалізація опорних знань1. Складання «асоціативного куща» до слова «дума».

історія народна козаки гордість

боротьба героїзм кобзарі речитатив

Дума 2. Повторення відомостей про народну думу.- Що називається думою?- Які є думи за тематикою?3. Робота над епіграфами.ІV. Опрацювання нового матеріалу1. Слово вчителя.Думи виконували сліпі кобзарі, бандуристи і лірники, котрі не знали писаної

історії України. Але диво-дивне: точнісінько як Шліман довів невигаданість Трої, так само дослідження наших учених показують, що й думи – цей український епос- у переважній більшості мають під собою цілком реальну основу. Те, що «українські гомери» передавали з уст в уста живу історію, має неабияке значення і для вивчення минулого того великого степового простору між Дніпром і Бугом, що зветься нині Кіровоградщиною.

Хочу зазначити, що ми розглянемо три думи, в яких згадується наш край: «Івась Коновченко, вдовиченко», «Дума про смерть Богдана Хмельницького», «Бідна вдова і три сини».

Ви в групах готували дома розповіді про кожну з дум. Тож вам слово.2. Орієнтовні відповіді. І група. Найбільше в українських думах заслужило на увагу місто Крилів

(словник на дошці).У думі «Івась Коновченко, вдовиченко» (записаній М.Цертелєвим 1814 року

Полтавській губернії) головний герой, прагнучи виступити з козаками проти турків «слави-рицарства достати», просить матір, щоб та

До города Крилова об’їздила, …У наряді доброго коня купувала,Мене молодого в похід знаряджала.Є ще один варіант цієї думи. Його записав у Чернігівській губернії 1853 року

Пантелеймон Куліш від кобзаря Андрія Шута.Дуже мальовничо описано Крилів. Корсунський полковник Хвилон

(Філоненко) закликав вступати до «охотного» війська.Але «призовом» на військову службу займався не один Хвилин. З ним був

цілий загін. Як же корсунський полковник ним розпоряджався?До города Крилова прибував,

Хрещатий корогов на ринку поставляв,Осавули по улицях розсилав,Червонії праперки у руки давав.Отож, корогва з хрестом на крилівському ринку, як і осавули, мали наочно

означати для його мешканців початок набору до війська.Галас у Крилові був немалим. Оскільки «гречкосій» Івась Коновченко аж у

полі почув «глас козацький», і саме звідти «до господи піхотою» прибув, і «до матері крижнем у ноги» впадав, просячи благословити: «у первому разі на герці погуляти, за віру християнську одностайно стати…»

І опинився наш земляк-крилівець у війську, що «козацькими табунами постало» перед турками: «Шлик із себе скидав. Хрест на себе благав. Отцеву і матчину молитву споминав…»

І в першому ж бою великої слави здобув: багатьох ворогів убив і ще й полонених привів. Але вчинивши недопустимий у поході гріх – «оковитої горілки напившись», - у наступному бою був смертельно поранений.

На питання: «Де поховати? ...Чи до города Крилова одбавляти?» він відповідає козакам:

Не велю я …до города Крилова одбавляти,Моїй матері тоски й печалі задавати.А велю на Черкені-долині по-козацьки поховати…Остання думка козака: не завдати болю матері.2 група. Богдан Хмельницький – видатний гетьман України (показати

портрет). Він володів землями, які зараз входять до Кіровоградської області. Це – село Бірки Олександрійського району. Тут була його резиденція, із Бірок він писав листи польському королю та російському царю.

Але мало кому відомо, що помираючи, хоч і мимоволі, але згадав Богдан і наш край. У «Думі про смерть Богдана Хмельницького» ( у записі П. Куліша) розповідається, що коли «зажурилась, заклопоталась Хмельницького старая голова», то він «наказав гетьмана нового наставляти». А вже як «бунчук, булаву положили, Єврася (Юрася) Хмельниченка на гетьмана настановили», от «тогді» батько і наказав своєму молодшому сину:

Як будеш немного Ташлик-річкою гуляти,На бубни та цуромки вигравати, Дак будеш отця живого заставати,А як будеш много Ташлик-річкою гуляти,На бубни, на цуромки вигравати,Дак не будеш отця живого заставати…Тоді ж-то, Єврась, гетьман молодий,Ташлик-річкою довго гуляв,На бубни, на цуромки вигравав.Додому приїжджав – і отця живого не застав.

Отож, участь у битві з татарськими ордами на території сучасної Кіровоградської області завадила Юрію бути очевидцем батькової смерті. До речі, це підтверджується козацькими літописами.

3 група. У 1854 році Пантелеймон Куліш почув від полтавського лірника Архипа Никоненка думу «Бідна вдова і три сина». Вона для нас цікава не лише тим, що сюжет в ній розгортається «…на славній Україні, … в славнім городі Крилові», і не лише тим, що знову згадується тамтешній ринок:

… на коні посідали,І на ринок Кирилівський гулять поїжджали.По ринку Крилівському проїжджали ні доброго, ні худого не видали.Цікава ж ця кирилівська дума найперше тим, що, здається, прислужилась

Тарасу Шевченку в його творчості. Бо мораль цієї думи:Поки ми матір свою поважали,Поки нам Бог годив

трансформувалась у найживіші й донині слова: Хто матір рідну забуває, Того Бог карає… 3. Учитель. Безумовно, бурхливе минуле нашого краю варте того, щоб бути увічненим у народному епосі – думах. Тим прикріше, що не завжди тут із належною пошаною ставилися до їх носіїв - кобзарів. Невеселу думку навіює більш ніж столітньої давності публікація В. Яструбова в «Киевской старине». У ній йдеться про те, як 8 лютого 1761 року було заарештовано бандуриста (він же козак Корсунського куреня Запорожської Січі Данило Бандурка) і доставлено до фортеці св. Єлисавети. Двадцятитрирічного кобзаря тут допитували і вели слідчу справу. І такі приклади непоодинокі. Але попри все пам’ятаймо:

В одно врем’я під Єлисаветом много орлів ізліталось.А в Москві-городі, в засіданнім місті сенатори собирались.Ой собиравшися вони … стали способ собирати,Якби в війська запорозького всі вольності одибрати.

Як бачимо, історія нашого краю, пов’язана з думами і їх носіями, не лише цікава, а й повчальна.

4. Усне малюванняОпишіть словами наш край, що постав у вашій уяві під час читання дум. V. Узагальнення вивченого матеріалу- Позначте на карті місця, які згадуються в думах ( Світловодськ, річка

Ташлик, Кіровоград ). - Яка дума вам найбільше запам’яталася? Чому?VІ. Підсумок уроку. Рефлексія- Що нового ви дызналися після знайомства з думами?- Чи справдилися ваші очікування щодо уроку?- Як ви розумієте слова Т. Шевченка:

Наша дума, наша пісняНе вмре, не загине.

VІІ. Домашнє завдання1.Підготувати розповідь « Кіровоградщина – в народних думах».

2.Написати творчу роботу «Любов до вітчизни – одна з найбільших людських чеснот».

Примітка. Використано статтю Н. Читальник « Наш край у народних думах», уміщену в газеті «Народне слово»,- 1993.- 11 листопада.