« Караюсь, мучусь … але не каюсь!» Лірика Тараса Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення із заслання. Мотиви самотності і туги за

батьківщиноюМета: вчити учнів аналізувати поезії, спонукати проникнути уявою у

настрої, у внутрішній світ героїв Шевченка, бачити красу особистості; навчати на прикладі самого Кобзаря благородства, людяності, життєвої мужності і патріотизму; формувати переконання, що контакт із друзями, однодумцями, зі світом є підтримкою особистості, що прожити життя треба чесно, в добрі та взаємоповазі.

Обладнання: репродукції картин Т. Шевченка «Автопортрет», «Шевченко серед товаришів», « Байгуші», «Казашка Катя», «Селянська родина», запис пісні «Садок вишневий коло хати», географічна карта з позначенням місць перебування Т. Шевченка в засланні, «Кобзар».

Епіграфи: …вони написані так майстерно, що

майстерності не видно зовсім.

Лев Толстой Невольницькі думки

Тараса Шевченка – це дрібні, але дорогоцінні архітвори української поезії, і не тільки української, бо і в світовій літературі мало таких

безпосередніх творів. Богдан Лепкий Хід урокуІ. Організаційний моментІІ. Актуалізація опорних знань учнівУчитель. 2 січня 1847 року, напередодні арешту, Тарас Шевченко тримав

весільний вінець над прекрасною молодою парою: вінчалися Пантелеймон Куліш і Олександра Білозерська. Гостей на весіллі було багато, стояв великий гомін. Аж ось старший боярин, заложивши назад руки, почав ходити по залі та й заспівав:

Ой зійди, зійди, ти, зіронько та вечірняя,Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная…Усі гості, почувши, як співає Тарас, затихли. Та й співав же він як!«Такого або рівного йому співу не чув я, - згадував Куліш, - ні в столиці,

ні на Україні. Від того співу заніміла розмова і між старшими, і між молодими: з усіх світлиць гості посходились до зали, мов до якої церкви. Пісню за піснею співав наш соловей, справді, немов у темному лузі серед червоної калини. Скоро він вмовкав – його зараз благали співати, і душа поета обернула весілля поклонниці його таланту в національну оперу, якої, може, ще не швидко чутимуть на Україні!»

Молода на згадку того вечора подарувала поетові свою вінчальну квітку.Олександра Білозерська пожертвувала родинні коштовності й весільні

гроші на поїздку Тараса Шевченка в Україну. Були сподівання на викладацьку

роботу в Київському університеті, готувався до випуску новий «Кобзар»… Але поета чекали трагічні для нього і для України зміни: 5 квітня 1847 року, під час переправи на київський берег Дніпра, його заарештували.

Бесіда.- За що Шевченка було кинуто за ґрати Петербурзької фортеці?- У якому головному питанні розходилися думки учасників Кирило-

Мефодіївського товариства?- Значення товариства в історії нашої країни.- Чому Тараса Шевченка було покарано найтяжче? ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети і

завдань урокуУчитель. Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати поезію Тараса

Григоровича Шевченка. Познайомимося з творами, які були написані після арешту та в період заслання. Я хочу, щоб ви відчули весь трагізм цього періоду життя поета і, разом з тим, велику силу духу і безмірну любов до України. Запишіть тему уроку. Прочитайте епіграфи. Які думки вони викликають у вас?

ІV. Вивчення нового матеріалу1. Метод «Мікрофон».

- Чи злякався Шевченко присуду, застогнав, почав просити помилування у царя? ( Не злякався, а й відважився писати під найсуворішим наглядом і забороною.)

Учитель. Він не тільки сам виявляв дивовижний спокій , силу волі, а й своїх побратимів підтримував добрим словом і навіть жартом. На допитах Шевченко тримався мужньо й гідно, не втрачав присутності духу, мудро й дипломатично відповідав на запитання високих чиновників-слідчих.

В одиночній камері центральної управи політичної поліції гіркі роздуми поета вилилися в прекрасну лірику, яка свідчить, що не злоба й ненависть, а любов жила в його серці у скрутний час випробувань. Любов до знедоленої України та її народу, до Бога, своїх побратимів і співчуття до всіх нещасних, навіть до тюремних наглядачів. Поезій небагато – 13 проникливих, глибоких за змістом творів. Вони об’єднані в ліричний цикл «В казематі».

2. Словникова робота.Ліричний цикл – низка поезій, пов’язаних між собою єдиною думкою,

спільними почуттями.3. Виразне читання поезій із циклу «В казематі». ( Учні декламують вірші «Не кидай матері!..», «Чого ти ходиш на

могилу?», «Ой, три шляхи широкії…», «За байраком байрак…» та інші.)- Який вірш із цього циклу ви вивчали у 5 класі? («Садок вишневий

коло хати»)4. Виразне читання напам'ять поезії «Садок вишневий коло

хати».5. Бесіда:

- Яке враження у вас від твору?- Як ви гадаєте, що зумовило появу цього твору в таких драматичних

умовах?- Яким побачив поет літній вечір?- Яким реченням починається поезія? Чому? ( Називним. Досягається

безпосередність враження від зорового образу.)- Чи означає назва «садок» зменшення? ( Ні. Це народна назва, яка

не свідчить про малий розмір, а швидше – величність, замилування автора.)- Про що ми дізнаємося з рядка «хрущі над вишнями гудуть»?

( Кінець весни, гарна погода, вечір.)- Який голосний звук частіше вживається в « хрущі – гудуть –

плугатарі – йдуть»? ( У . Передає гудіння хруща.)- Нагромадження якого приголосного ми спостерігаємо в рядках:Співають, ідучи, дівчата,А матері вечерять ждуть.Сім'я вечеря коло хати,Вечірня зіронька встає.Дочка вечерять подає,А мати хоче научати...? (Ч)- Чого досягає автор таким накопиченням? ( Ми підсвідомо ніби

чуємо солов'я, якого ще не названо.)- Як у вірші передано зміну часу? ( Послідовно: «плугатарі з плугами

йдуть» – іще завидна, «вечірня зіронька встає» - звечоріло, «затихло все» - ніч.)- Чи багато епітетів у творі? ( Три: вишневий (садок), маленьких

(діточок), вечірня (зіронька). Постійний епітет – вишневий.)- Чи є ще інші художні засоби? ( Метафора - «зіронька встає», яка

переходить у порівняння вечірня зіронька і дочка.)- Яка лексика наближає поезію до народної пісні? ( Пестливі слова.)- Перед нами постає прекрасна картина. Чому ми не можемо назвати

цей твір ідилією? (Бо він написаний у казематі. Автор силою волі витворює образи, якнайдальші від дійсності.)

- Визначте головну думку твору.- Який з епіграфів найкраще характеризує цей твір?- Шевченко змалював прекрасну картину літнього вечора,

українську сім'ю. Він ідеалізує родину не тільки в поезії, а і на своїх полотнах. Погляньте на репродукцію картини «Селянська родина». Що спільного між віршем і художнім полотном?

6. Учитель. Шедевр світової лірики – «Садок вишневий коло хати» - засвідчує, що геніальність – у гармонійній простоті. У цьому творі живописні елементи поєднані з елементами музики, а в змальованій картині закладені ментальні коди українців: садок, мати, сім'я, соловейко. Вірш поклали на музику П. Чайковський, М. Лисенко, Я. Степовий, Г. Хоткевич, Я. Ярославенко. А ще цей твір полюбився народу і став популярною народною піснею. Послухайте її. (Звучить запис народної пісні ).

7. Розповідь про період заслання та останні роки життя та творчості.

( Учні заздалегідь одержали завдання. Були поділені на групи «Біографи», «Літературознавці». Далі їх розповідь).

Біографи. 30 травня 1847р. Тарасові Григоровичу оголосили вирок: Художника Шевченка за складання бунтарських і значною мірою

непристойних віршів, як людину міцної будови тіла вислати рядовим в Оренбурзький окремий округ з правом вислуги, зобов’язати владу пильно стежити, щоб він ніяк не міг писати бунтарських і пасквільних творів.

На присуді цар Микола власною рукою олівцем дописав: «Під найпильніший нагляд, заборонивши й малювати».

Оте «з правом вислуги» звучало як ще одне знущання, бо ні за яких обставин начальство не дозволило б полегшити долю поета. Шевченко зіронізував, що визнає справедливість такої кари.

І потекли страшні роки заслання. ( Можна показати на карті місця перебування Шевченка в засланні).

Кожний день, проведений Шевченком у казармі, був для нього випробуванням. Але й тут поет зумів прихилити до себе людей. Серед його друзів тих літ були прості солдати, політичні засланці, офіцери й високі начальники царської армії, вчені, чиновники, люди різних національностей. Усі вони прагнули якось полегшити долю поета, та їм мало що вдавалося зробити. Підраховано, що в неволі поет пробув 10 років, три місяці і двадцять шість днів. Це четвертина всього віку і, на жаль, четвертина найкраща.

Під «червону шапку», як казав Микола Костомаров, Шевченка взяли веселим, бадьорим, 33-літнім, з міцним здоров'ям, з густим русявим волоссям на голові, а з-під «червоної шапки» повернувся, втративши здоров'я, сивобородим, з геть лисою головою. (Показати автопортрети Шевченка 1845, 1849 і 1851 рр.)

Літературознавці. Останнім творчим періодом у житті Шевченка був період після заслання. Втомлений неволею, розбитий фізично, Кобзар ще хотів жити, творити, але доля вже відлічувала останні роки його короткого життя. Мотиви лірики останніх років поета – гнітюча самотність, нездійснена мрія одружитися й перебратися в Україну, медитативні вірші.

Поезія Шевченка не вихолола, а засвітилася новим вогнем. Переконують в силі Шевченкового таланту поеми «Неофіти», «Юродивий», «Марія». Його поезія сповнена якимсь дивним філософським просвітленням, вселюбов'ю і глибиною почуттів. В цей час були написані «Молитва», «Не нарікаю я на Бога…», «Тече вода з-під явора…», «Муза», «Слава», «Чи не покинуть нам, небого…» та інші.

8. Аналіз поезій «Росли укупочці, зросли…», «Доля».Читання поезії «Росли укупочці, зросли». Аналіз:- Які почуття викликав вірш?- Коли був написаний твір? (26. 06. 1860р.)- Що сталося в особистому житті Кобзаря? (Зрада, крах надії на

подружнє життя.)

- Зразком якої лірики є цей вірш? (Один із кращих зразків інтимної лірики Шевченка.)

- Із скількох частин складається?- Про що йдеться в першій?- Чого просить ліричний герой у Бога? (Щасливого подружнього

життя.)- Чи не є це мрією самого Шевченка? В яких рядках це звучить?

Учитель. Як було вже сказано, Шевченко в цей період писав медитативні вірші.

Словникова робота. Медитативні вірші – вірші, у яких поет болісно роздумує над проблемами життя і смерті, побаченим, прожитим, над змістом існування себе самого й інших людей.

Вірші «Доля», «Муза», «Слава» належать саме до таких. Ці поезії були записані Шевченком у «Щоденник» 9 лютого 1858 року і становлять триптих.

Словникова робота. Триптих – три твори, пов’язані одним задумом.- Як ви розумієте слово «доля»? Які асоціації виникають? Д о л я

успіх талант життя стежка щастяВиразне читання поезії «Доля».- Якою ви побачили долю у творі? Чи є автобіографічні мотиви?

Доля у вірші друг, брат, сестра – школа, п’яний дяк – навчання – не лукавили,

просто йшли – нема неправди – друг убогий – слава.

- Чи вдалим є персоніфікований образ долі?- Чи можна сказати, що він створений за фольклорними уявленнями?- Які слова з цього вірша стали крилатими? ( Учися, серденько,

колись з нас будуть люде)- Чи нарікає поет на свою долю? (Ні. Не жалі й скарги на долю, а

усвідомлення суворої , але благодійної школи життя.)Учитель. Про популярність «Долі» свідчить те, що ще за життя

Шевченка було три публікації вірша 1860 року в російських перекладах.Вірш поклав на музику М. В. Лисенко. (Звучить запис пісні «Доля»)

9. Учитель. Як же жив Шевченко в Петербурзі після повернення з солдатчини? Багато працював, поспішав жити, хоч здоров'я все частіше підводило.

Поета-засланця вітали з найбільшими почестями видатні вчені, письменники прагнули з ним заприятелювати. Та найбільшого тріумфу досягає

Шевченко під час виступу на літературному вечорі в Петербурзі в залі Пасажу 11 листопада 1860 року. Російський письменник Володимир Обручев розповідав: «Було літературне читання в пасажі з участю Достоєвського, Бенедиктова, Майкова і Шевченка… Шевченка ж приймали з захопленням, яке буває тільки в італійській опері. Шевченко не витримав, пустив сльозу і, щоб заспокоїтися, мусив на кілька хвилин вийти за лаштунки. Потім читав малоросійські вірші… публіка насолодилась мелодійністю його мови.»

Один з очевидців записав у своєму щоденнику, що аудиторія прийняла Шевченка так, ніби він геній, що зійшов до зали Пасажу просто з небес… Шанували мученика, який потерпів за правду.

V. Систематизація вивченого матеріалу- Чи правильно буде робити висновок, що Шевченко на схилі віку

розчарувався у житті, став песимістом? Відповідь обґрунтуйте.VІ. Підсумки уроку1. Метод «Мозковий штурм».- Великий поет Євген Маланюк уявляв Шевченка того часу людиною, що

прожила не життя, а «житіє». Як ви розумієте ці слова? 2.Рефлексія.- Яка з поезій останнього періоду життя Шевченка вам найбільше

сподобалася? Чому?3. Робота над змістом епіграфів.- Прокоментуйте відповідність епіграфів темі уроку. Якщо ви змінили б

їх, то поясніть, чому.4. Оцінювання. Аргументація оцінок.VІІ. Домашнє завданняОбов'язкове. 1. Вивчити вірш «Доля» напам'ять. 2. Осмислити тему «Шевченко і Біблія», опрацювавши статтю підручника і додаткові джерела. 3. Прочитати цикл віршів «Давидові псалми».За бажанням. Виписати афоризми з поезій циклу «Давидові псалми».