Ганна Чубач

http://linda6035.ucoz.ru/

Ганна Чубач


Ганна ЧубачМоя країна - Україна

Моя країна – Україна,Сонячна держава.І дорослому, й дитиніЖити в ній – цікаво.Щовесни сади квітують,Солов’ї співають.У країну УкраїнуГості приїжджають:Із Америки, з Кавказу.З Праги і Варшави.Бо в країні УкраїніГостювать – цікаво.У столиці – світлі лиця.В селах – щирі люди.Я за тебе, Батьківщино,Завжди горда буду!


СНІЖИНКИЦі сніжинки — як пір’їнки:Стеляться легенько,Щоб собою не злякатиРічечку маленьку.Ці сніжинки — холодинки:Помежи собоюНіби слухають, як хвилькиХлюпотять водою.Ну, а річечка маленькаТеж себе шанує:Щось шепоче там, під льодом,Бо снігів не чує.Ці сніжинки — молодчинки:Дружать між собою.Коли сонечко пригріє,То стануть водою.Будуть вкупі гомонітиІ пісень співати.Буде річечка маленькаБільшою ставати.


ЖУК МАЛИЙ І ВОЛОХАТИЙ

КАЗКА

Жук малий і волохатийВсе життя прожив без хати.Вдень від холоду тремтів,А вночі від страху млів.Дощик спинку обливав,В душу смутку наганяв.І набридло йому житиПід дощами і під вітром.Жук малий і волохатийЗахотів своєї хати.


По стежині біля ставуПроповзав маленький равлик.А у равлика вся спинкаЗручно схована в хатинку.Жук у равлика спитав:«Хто тобі хатинку дав?»Равлик гордо похвалився:«Яз хатинкою вродився!»Потім равлик засміявся —І в хатиночці сховався.


Жук образився, прибіг Аж на наш низький поріг. Зручно в сінях примостився, Нашу хату роздивився. А тоді спитав у брата: «Де взялася ваша хата?» Я за брата відказав: «Хата? Тато збудував!» Жук на мене подивився: «Я сиріткою вродився!»


Потім з нашого порогуЖук побіг аж на дорогу.По дорозі йшла корова,Круторога і здорова.Жук питає про своє:«А у тебе хата є?»А корова їсть травуЙ каже: «В хлівчику живу!»Жук подумав: «Хлів — здоровий,Коли там живе корова».


Жук малий і волохатийНатомився всіх питати.Він заліз в трухлявий пень.І сидів там цілий день.Там і нічку він проспав.Що робити — сам не знав.А мурахи бігли в поле,Мед збирали дикі бджоли,І якась мала пташинаДо гнізда несла пір’їну.Жук розправив чорні крилаІ відчув, що має силу.І сказав собі завзято:«Я також збудую хату!»


Підійняв суху травинку,І стеблинку-бадилинку —Поскладавши на листок.Поволік все під місток.Під містком жаби кричали,І жука не помічали.Ну, а він їх не злякався.За свою роботу взявся.Із глибокої криниціНаносив крилом водиці.Цілий день не спочивав —Будував та будував…А під вечір, ніби диво,Хатка виросла красива.Жук від щастя заспівав,Потім сів і задрімав.


Позліталися джмелі:«В хаті вікна — замалі!»Носа висунув комар:«Він забувся про димар!»Обізвалася сорока:«Ця хатинка — кривобока!Всіх зацитькала змія:«Хата гарна, бо — своя!»Йшли мурахи навпростецьЙ похвалили: «Молодець!»Але жук того не чув.Він — втомився,Він — заснув.Спав…І бачив уві сніСвою хатку в бур’яні.Бачив небо,Бачив поле —Був щасливий,Як ніколи!


РОСАОй краса! Ну й краса!Вранці випала роса:На деревах,На траві,Навіть на камінчиках,Всі росинки, як живі, —В голубих промінчиках.Сяють, усміхаються,Скрапують, зливаються.І радіють на листках,І вкривають срібломДах…


Ганна ЧубачЯ люблю у лузі квіти

Я люблю у лузі квіти,Де гудуть весь день джмелі,І метелик носить літоНа легенькому крилі.Гріє сонечко гарячеЧисте озеро води.І зелений коник скаче,Сам не відає куди.Урочисто і красивоВ’є вінок моя рука.І цвітуть, цвітуть, як диво:Луг і квіти, і ріка…У долині теплий вітерСушить трави від роси.Я кажу: «Усе на світіПочинається з краси!»Я кажу. І ви повірте!По розщедреній земліПоспішайте в луг, де квіти,Де гудуть весь день джмелі!


Народилася Ганна Чубач на Святвечір 6 січня 1941 року в селі Плоскому на Вінниччині у хліборобській сім’ї.


Сім'я жила бідно, але дружно, з надією на краще життя. Щоб не померти з голоду, Ганна збирала на стерні колоски. А ще пам'ятає вона той день, коли в сільмазі продавали ситець і мама набрала його доньці на плаття. Це було просто свято!


Жила дівчинка серед розкішної природи. Навіть вологі стежки, коли прибіжиш босоніж, здавалися теплими. А як співали навесні солов'ї! Їхнім співом зачаровувалася дівчина. А шматочок черствого чорного, як земля, хліба здавався зовсім не чорним, а зеленим , адже земля - зелена.


Вірші Ганнуся почала складати, ледве навчившись читати. І бідкалась бабуся: «Люди добрі, біда, а не дівчина - розписала словами стіну». Перші поезії, як згадує поетеса, вона не писала, а співала. «Бо росла серед любові - мене любили мама, бабуся, сусіди, вчителі, рідна земля і пісня. Все, що я знайшла у цьому світі, йшло до мене через любов», - сповідується письменниця. Все це згодом відобразилось у поетичній творчості Ганни Чубач.


Ганна закінчивши середню школу, згодом — Поліграфічний інститут , Вищі Літературні Курси, працювала в газеті «Літературна Україна», в журналі «Дніпро». В 1970 році вийшла її перша збірка «Журавка». За назвою першої ліричної збірки друзі одразу ж стали називати її ясноокою Журавкою.


Ганна Чубач дуже любить дітей , тому багато своїх творів вона присвятила малятам. Її загадки, скоромовки, вірші - справжнє диво, за допомогою якого діти вивчають алфавіт, виробляють артикуляцію. Створюючи їх, письменниця насамперед дбала про те, щоб дитина з радістю взяла в руки першу книжку, щоб зацікавити малюка процесом запам'ятовування літер, збагатити його знання про навколишній світ.


Нині у поетеси є 12 скоромовочних абеток. Вигадала Ганна Чубач «Смачну абетку» й «Алфавітні усмішки» . За сорок літ плідної творчої праці українська поетеса видала понад сімдесят книжок для дорослих і дітей, створила понад п’ятсот пісень.


Поетеса пише і в жанрі казки, і в жанрі побрехеньок – «Жук малий і волохатий», «Два маленькі бегемоти», «Заячі сни», «Захотіла кицька сала» та інші. У побрехеньках багато вигадок, фантазії. В них все для кмітливих і розумних дітей.


У патріотичному вихованні дітей дуже потрібні доступні маленьким читачам віршики про наш прапор, Тризуб, Свято Незалежності. Все можна знайти у книжці «Батьківщина Україна». Уже впродовж багатьох років твори поетеси вивчають школярі нашої Батьківщини .


Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами. Ганна Чубач – заслужений діяч мистецтв України, лауреат республіканської премії імені Павла Усенка, Марусі Чурай, Міжнародної премії «Дружба», поетеса Божою милістю, і дитяча Берегиня.

Ганна Чубач

Education