Універсал "Україна архітектурна"

6
1 Універсал Білоцерківська загальноосвітня школа I-III ступенів №5 № 1 (9) 2015 рік листопад У номері: Культурна перлина Одеси……………...2 Справжня українська писанка…………....3 “Хортиця”………....3 Відкрийте для себе новий Київ………..4 Екскурсія у місто Ка- нів………………....5 Мій улюблений куто- чок України……….6 Сенс мого життя….6

Upload: liyda

Post on 18-Feb-2017

239 views

Category:

Education


2 download

TRANSCRIPT

1

Універсал Білоцерківська загальноосвітня школа I-III ступенів №5

№ 1 (9) 2015 рік

листопад

У номері:

Культурна перлина

Одеси……………...2

Справжня українська

писанка…………....3

“Хортиця”………....3

Відкрийте для себе

новий Київ………..4

Екскурсія у місто Ка-

нів………………....5

Мій улюблений куто-

чок України……….6

Сенс мого життя….6

2

Культурна перлина Одеси

Одеський національний

театр опери та балету —

один із найстаріших опер-

них театрів України. Най-

кращий театр Одеси на

момент побудови.

Театральна Одеса веде

свою історію ще, мабуть, з

моменту заснування міста.

Театр опери та балету по

праву можна назвати ста-

рійшиною серед цілого ря-

ду його культурних уста-

нов. Автором цього проек-

ту був відомий французь-

кий архітектор Тома де То-

мон.

Будівля розташовува-

лась трохи вище сучасного

театру, ближче до скверу

Пале-Рояль, і сприймалась

як пам’ятник молодому

місту. Театр вміщував 800

глядачів, за прикладом

старих італійських театрів

17 лож розташовувалися

на трьох ярусах, у партері

було всього 44 крісла, а ще

700 глядачів спостерігали

за постановками, стоячи в

партері.

Театр двічі горів, але

його швидко повертали до

норми та відновлювали

роботу театру.

У кожного, хто приїз-

дить до Одеси, виникає

велике бажання поглянути

на цю красу, відчути цю

атмосферу, побачити всю

велич театру.

Учні нашого класу

(9-А кл.) побували на ви-

ставі “Чарівник смарагдо-

вого міста”

Циганкова Софія,

учениця 9-А кл.

3

Справжня українська писанка

Повна назва — Музей

писанкового мистецтва. Єди-

на у світі культурна устано-

ва, збудована у вересні 2000

року спеціально для збере-

ження й експортування тво-

рів писанкового розпису —

писанок.

Архітектурна споруда

у формі найбільшого у світі

писанкового яйця стала візи-

ткою Коломиї та приваблює

відвідувачів із усіх країн.

Концепцію експозиції

музею розробила директор

Я.Ткачук, а втілили в життя

коломийські художники

В.Андрушко і М.Ясінський.

Музей володіє колекці-

єю понад 6000 писанок,

представлених із більшості

областей України, а також із-

за кордону.

Заповідник «Хортиця»

Ковч Юлія,

учениця 6-Б класу

Національний заповідник

“Хортиця”— науково-

дослідна та рекреаційно-

освітня установа. До його

складу входять: острів Хорти-

ця та прилеглі до нього остро-

ви та скелі Байда, Дубовий,

Розстебин, Три Стоги, Серед-

ня, Близнюки, урочище Вирва

на правому березі Дніпра.

Острів Хортиця — єдина

ко м п л е к с н а і с т о р и ко -

культурна та природна пам’я-

тка, що охоплює період істо-

рії від доби палеоліту до ХХ

ст. Загальна площа заповідни-

ка—2359, 34 га. Хортиця

представляє цінність не тіль-

ки в історичному плані, а й у

природному. Можна умовно

розділити острів на 3 дуже

відмінні одна від одної части-

ни.

На його території охороня-

ються особливо цінні природ-

но-територіальні комплекси.

Таких комплексів на сьогодні

нараховується 9. Це плавневі

ліси та луки, справжні та пет-

рофітні степи, скелясті від-

слоєння гранітів, балки, наго-

рні діброви, висячі” болота.

Бобраніцька Інна,

учениця 9-Б класу

4

Відкрийте для себе новий Київ

Певно, кожен із нас

бував у чарівному місті Киє-

ві. Та чи навідувалися ви ту-

ди для того, щоб просто від-

почити, а не у якихось важ-

ливих справах?

Я цього літа вирішила

провести так званий «літній

експеримент» і організувала

для себе відпустку до Києва

на тривалий час. Це місто

вражає в будь-яку пору, але

літній Київ завжди був і є

для мене найкращим. Адже

ми маємо можливість актив-

но відпочити як на природі:

купатися в Дніпрі, ходити до

лісу, парку, стрибати з пара-

шутом, спускатися канатною

дорогою, плавати на човнах,

теплоходах, ходити в походи,

так і відвідати різні культур-

но-масові заходи (зараз їх у

місті стільки, що зупинити

свій вибір на якомусь одному

дуже важко), розважальні

центри, музеї, виставки.

Мій експеримент вда-

вся! Я гарно відпочила, про-

вівши досхочу часу з друзя-

ми, поринула у невідомий

мені донині Київ: музей Схі-

дної культури, Планетарій,

парк «Київ у мініатюрі», пе-

р ш и й к і н о т е а т р

«Кінопанорама», парк

«Київська Русь», виставко-

вий комплекс «Мистецький

арсенал», один із найдавні-

ш их буд инк і в К и є ва

«Шоколадний будиночок»,

«Будинок із химерами», ста-

діон НСК «Олімпійський»,

« П е й з а ж н а а л е я » ,

«Ботанічний сад» та улюб-

лений Голосіївський парк.

Перелік відвіданих мною

місць міг би тривати іще,

але, пізнаючи Київ, кожен

має йти своїм шляхом. Моя

порада: знайдіть хоча б декі-

лька днів для такої недале-

кої, але пізнавальної подоро-

жі! Я впевнена, Вам сподо-

бається і Ви відкриєте для

себе новий Київ.

Хижняк Аліна,

учениця 11-А класу

5

Екскурсія у місто Канів

27 вересня учні 7-А

класу здійснили подорож до

міста Канів. Там вони підня-

лися на гору Тараса Григоро-

вича Шевченка, щоб покласти

квіти до підніжжя його пам’я-

тника. А також незабутнє вра-

ження справив музей Тараса

Шевченка та його світлиця, де

дітям вдалося зануритися у ті

часи та в реальності, насоло-

дитися роботами відомого ху-

дожника та поета. Земля Чер-

кащини бережно прийняла

його прах у своє материнське

лоно. Як і заповідав поет, його

поховано над Дніпром, на ви-

сокій горі, яку в народі нази-

вають Тарасовою. 26 лютого

(10 березня) 1861 року Тараса

Григоровича не стало. Він був

похований в Петербурзі. Па-

м'ятаючи волю поета - похова-

ти його на рідній Україні, ро-

дичі перевезли тіло до Києва.

Однак друзі Тараса Григоро-

вича наполягли на тому, щоб

місцем його вічного спочинку

стала Чернеча гора у Каневі.

Для мільйонів людей усього

світу місто Канів назавжди

поєдналося з ім'ям великого

сина. Чернеча гора, перейме-

нована на Тарасову, стала Свя-

тинею для всіх поколінь укра-

їнців, одним із національних

центрів єднання українців на-

вколо ідеї створення Українсь-

кої Соборної Держави. Люди,

які йдуть на Чернечу гору в

Каневі з часу навічного повер-

нення Кобзаря в Україну, пле-

кають у собі почуття націона-

льної приналежності до украї-

нської родини, а об'єднує їх у

цьому Тарас Шевченко.

Бартківська А.М.,

класний керівник 7-А класу

6

Мій улюблений куточок України Якщо вже бути чесним,

улюбленого куточка природи в

мене немає. Адже як можна

вибрати щось прекрасне із

прекрасного? Так само і тут.

Як може бути в когось якийсь

конкретний чудовий куточок

природи, якщо природа сама

по собі чудова.

Улюблені для мене –

Карпати; величні гори, ліси,

невеликі села, розкидані по

всій місцевості. Той куто-

чок, ще не надто сполоха-

ний людством, де ти ще мо-

жеш почути спів птахів, де

ще є непідкорені вершини,

загадкові легенди місцевих

селян…

Улюблені для мене –

українські степи, на котрих

росте пшениця, де трудять-

ся ховрахи й бабаки в пошу-

ках запасів на зиму, зозулі й

перепілки проходять -

пролітають перед очима.

Незвідана гармонія панує

там, а руки так і тягнуться

до роботи.

Улюблені для мене –

річки й моря наші, саме ті,

де хлюпочеться риба, а під

товщею води сховані незчи-

сленні загадки й незвідані

царства. Хвилі легкі, несуть

із собою таємницю, мов би

перешіптуються з кимось,

хто розуміє їх…Улюблене

для мене досі кожне місце,

яке ще не знищила, не надто

змінила цивілізація. І на-

вряд чи можливо знайти той

куточок, який і буде улюбле-

ним.

Леушіна Маргарита,

учениця 8-А класу

Скільки себе пам’ятаю, я

завжди любила танцювати.

У чотирирічному віці мама

привела мене в танцюваль-

ний колектив народного

сучасного ансамблю

«Прима». З того часу моя

доля тісно пов’язана з на-

родними танцями. Наш ко-

лектив має багато відзнак

та нагород. Найбільше за-

пам’яталися чемпіонат

України дитячих танцюва-

льних колективів у Львові

2015 року, фестиваль у

болгарському містечку Не-

себр. У них наша «Прима»

займала перші місця, мала

кубкові нагороди та грамо-

ти.

Мені дуже подобаєть-

ся танцювати, і подальше

своє життя я хочу пов’яза-

ти з улюбленим заняттям.

Сенс мого життя

Коломієць Єлизавета,

учениця 8-А класу