.Легенда про калину.Це було в той час, коли на Русь нападали орди татарські . Одного разу водному українському селі було весілля. На нього прийшло дуже багатовродливих молодих дівчат. І коли весілля було саме в розпалі, на селонапали татари. Завойовники побачили цих красунь і почали їх ловити, щобпродати в Цар-городі. Дівчата, щоб не потрапити в неволю, почали тікатина болота і там потопились. На тому місці, де загинули українські дівчата-зірки, виросло дуже багато кущів калини. І з того часу дівочу вроду порівнюють з калиною.

Мамина колискова1. Люлі, дитя, спати, бо пішла десь мати,

Пішла на долину ламати калину.

2. Калину ламати, дитя напувати,Щоб росло здорове, мало чорні брови,Ще й рум’яні щічки,Ой, поспи ще трішки.

3. Спи, дитино, піду по калину,Наламаю калиноньки,Та й покладу в головоньки,А калина буде цвісти,А дитина буде рости.

На калині мене мати колихала,В чистім полі щастя й долі побажала,Ой калинонько червона, не хилися,

В чистім полі щастя й долі наберися…

1. У лузі калинонька з квіточками, наче матуся з діточками.2. Весною калина білим цвітом квітує,А восени червоні ягоди дарує.3. Запишалася калина, наче красная дівчина.4. Який кущ, така й калина, яка мати, така й дівчина.5. Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.6. Без верби й калини нема України.

Використані джерела

• www.doshkolenok.kiev.ua• www.ukrreferat.com• www.epochtimes.com.ua• www.abetka.ukrlife.org