АРХІТЕКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЛАЦУ ПОТОЦЬКИХ

В СЕЛІ ТАРТАКІВРоботу виконала:Кучинська Софія Вікторівна,учениця 11-Б класуСокальської гімназіїімені Олега РоманіваНауковий керівник:Владичко Ольга Петрівна,вчитель мистецтвознавстваСокальської МАНучнівської молоді

• Відтак актуальність теми «Архітектурні особливості палацу Потоцьких в селі Тартаків» полягає в тому, аби на основі аналізу архітектурних елементів палаців Потоцьких довести значимість палацу для Сокальщини, як туристичного об’єкта.

• Мета науково-дослідницької роботи – дослідити винятковість палацу Потоцьких (Урбанських) в селі Тартаків.

• Реалізація цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

- дослідити і узагальнити сторінки історії палаців Потоцьких на Західній Україні, зокрема в селі Тартаків; - дослідити і систематизувати архітектурні особливості та деталі фасаду палацу Потоцьких (Урбанських) в селі Тартаків;- упорядкувати фотографії палацу зроблених особисто та з літературних джерел.

Новизна роботи полягає в тому, що вперше проаналізовано та систематизовано архітектурні деталі фасаду палацу Потоцьких (Урбанських) села Тартаків.

Об’єкт дослідження – палац Потоцьких (Урбанських) 19 ст. в селі Тартаків.

Предмет дослідження – архітектурні деталі фасаду палацу Потоцьких (Урбанських) в стилі французького необароко.Методи дослідження, які використані в ході написання роботи: історико-краєзнавчий, аналіз архітектурних елементів, синтез, спостереження.

Практичне застосування роботи в тому, що дані дослідження можуть використовувати педагоги для вивчення краєзнавчого матеріалу на уроках мистецтвознавства та історії, в публікаціях про пам’ятки архітектури Сокальщини та екскурсіях під відкритим небом.

Перспективи дослідження – пам’ятка архітектури місцевого значення палац Потоцьких (Урбанських) в селі Тартаків потребує детальнішого вивчення та широкої популяризації, зокрема глибокої реконструкції.

Польський шляхтич, гетьман великий коронний, староста – белзький, сокальський Щенсний Казимир Потоцький був власником чималих маєтків та міст. У спадок нам залишились пишні необарокові палаци-садиби Потоцьких

Щенсний Казимир Потоцький

Кристинопольський замок – палац Потоцьких в Червонограді

Кристинопольський замок — пам'ятка архітектури місцевого значення у місті Червоноград (колись — Кристинополь). У 1756—1760 рр. Францішек Салезій

Потоцький (внук Фелікса Казимира Потоцького) перебудував Кристинопольський замок Ф. К. Потоцького на замок з палацом французького стилю й оточив його

парком (подібний на Версальський), запроектований П'єром Ріко де Тірреґайлем. Проект Кристинопольського парку син Францішка Салезія Станіслав Щенсний

Потоцький взяв за основу парку в Тульчині та Софіївки в Умані.

Історична доля палацу Потоцьких в селі Тартаків

Головна резиденція Казимира Потоцького у 17 столітті знаходилась в Тартакові (родовий маєток матері Софії Каліновської). За сприянням Потоцького Тартакову, було надано міський привілей, а замок став справжньою окрасою містечка. З 1768 року в ньому оселився Сокальський староста Франц Салезій Потоцький (онук Щенсного Казимира Потоцького) найбагатший магнат у Польщі. Замок набув надзвичайного розквіту за його володарювання. У кінці 19 ст. за наказом Збігнєва Лянцкоронського у 1896 р. на підвалинах оборонного замку Потоцьких 17 ст. було зведено палац у стилі французького необароко. Марія Урбанська, остання власниця палацу «Потоцьких» (до 1929 р.), подарувала весь свій набутий спадок дітям Тартакова. До пожежі 1990 року там була школа з тиром у підвалах.

Інтер’єр палацу сьогодні ( 2015р.)

Палац Потоцьких (Урбанських) збудований в стилі французького необароко.

Необароко (від грец. Neos - "новий"; бароко) - один із неостилів, що склався в європейському мистецтві 19 ст.

В 19 ст. необароко в українській архітектурі та в інтер'єрах , орієнтоване на різні історичні прототипи

Архітектурні особливості та деталі фасаду палацу Потоцьких (Урбанських)

Двоповерхова будівля з цегли та підклету. Кожна частина відокремлена одна від одної карнизом. Карнизи – виступаючий

уперед край даху прикрашений фризом; Русти-— стіни першого поверху декоровані безперервними горизонтальним лініями – французьким рустуванням;

Кронштейн

Карнизи та балкони підтримують кронштейни - підпори, які прикріплені до стіни та служить для підтримки виступаючої частини балкона та вінчаючого карниза. Консолі (масивні кронштейни) на балконі оформлені декоративними волютами та листям аканту

Ризаліт та пілястри

Яскравою окрасою фасаду палацу є ризаліт, тобто частина будинку, що виступає за основну лінію фасаду;- на ризаліті будівлі ритмічно розміщено чотири пілястри – плоскі прямокутні виступи зі стіни мають вигляд іонічної колони, капітель якої оздоблена волютами

Іонічні капітелі з волютами, вінчаючий карниз з модульонами, сандрик

Капіте́ль — верхня частина

колони, що бере на себе навантаження від горизонтальних балок перекриття з

ехіном, оздобленими іоніками та

валютами.

Люкарна, атик, балкон-балюстрада

• Люкарна — вид слухового вікна, прикрашає дах палацу і триповерхової башти, яка знаходиться з правої сторони палацу.

• Аттик — стінка, що міститься над карнизом і завершує споруду,

Фасад палацу прикрашає балкон оздоблений балюстрадою, який підтримують два масивні кронштейни.• Балюстрада — невисока

наскрізна огорожа балконів, сформована з ряду прямокутних стовпчиків-пілястр, які оздоблені вертикальними рустами;

Башта – з правої сторони палацу:

масандровий дах з вікном-люкарнею, масивні модульони

під вінчаючим карнизом Мансардовий дах (який після

пожежі зберігся тільки на башті)названо на честь

французького архітектора Анрі Мансара.

Портал: декоративна решітка, замковий камінь Досить велично виглядає портал будівлі, тобто архітектурно оформлений вхід до монументальної споруди прикрашений декоративною кованою решіткою, яка є характерною ознакою стилю бароко.

Картуш з гербом та ліпними прикрасами

Картуш — скульптурна (ліпна) або графічна прикраса

у вигляді декоративно обрамленого щита чи

напіврозгорнутого згортка, на яких вміщують написи, герби, емблеми тощо. Поширився в

16—18 ст. В давнину їх зображали на документах,

географічних картах, надгробках тощо.

Маскарон – скульптурна прикраса на башті

Маскарон (або Маска) — вид скульптурної прикраси у формі

голови людини, тварини чи фантастичної істоти .

Маскарони найхарактерніші для готики, ренесансу і особливо для

бароко.

Фестони у вигляді в’язки роз

Фестони у вигляді в’язки роз – це один з видів декоративної ліпнини (гірлянди з лавра

перевиті стрічками) використовуються для оздоблення фасадів та інтер’єрів. А самі лаврові вінки символізують перемогу та

пошану .

Волюта, квіти лотоса, пальмета

Велична зала палацу прикрашена ліпниною квітами лотоса, що символізує джерело життя, творчої наснаги; листя пальмети, що надзвичайно прикрашає і розвіює надмірну строгість. Волюта —

архітектурний мотив у формі спіралеподібного завитка з кружком («оком») у центрі.

Сандрики на другому і третьому поверсі башти

Сандрики на другому поверсі палацу

Сандрик (прямий та

лучковий) — невеликий карниз

над вікном чи дверима, на

якому розміщено ліпні композиції у вигляді герба або

маскаронів (налічники-пілястри)

ВИСНОВОК• В ході дослідження було розкрито архітектурні особливості

та деталі фасаду будівлі палацу Потоцьких (Урбанських) в селі Тартаків, які відповідають стилю французького необароко.

• Палац Потоцьких на сьогоднішній день на половину зруйнований. Якщо так триватиме і далі, то за півстоліття палац Урбанських тартаківці показуватимуть своїм дітям на фотографіях чи в Інтернеті, розповідаючи його цікаву історію. Невже така гірка доля справді може спіткати цю історичну пам'ятку?

• Цей палац наглядний приклад людської байдужості і, як результат — занепаду та забуття історичного минулого.

• Тому одним з пріоритетних завдань є реставрація палаців, що б надало їм цінності як туристичного об'єкта.

• Дослідження доповнені власними спостереженнями і фотографіями.