Фернан Магеллан

Підготувала Кірєєва Поліна

Фернан Магеллан (справжнє Магальянш) народився

20 листопада 1480 року в бідній сім'ї дворян Родрігу ді Магальянш і

Алди де Мішкіти в Португалії в місті Саброза. Крім нього, у сім'ї було

четверо дітей . Батьки Магеллана померли, коли хлопчику було 10

років. У віці 12 років, Магеллан став пажем у королеви Елеонори Авіська,

дружини короля Жоао II при королівському дворі в Лісабоні. Вивчав астрономію, навігацію,

космографію. У віці 25 років, Фернан Магеллан уперше вийшов у море та

отримав бойове хрещення. Брав участь у морських боях із арабами, індійцями, маврами. Показав себе

хоробрим воїном, за що отримав чин морського капітана.

Брав участь він і в експедиціях португальських кораблів, які вивчали Індійський океан. Фернанові доводилося служити в різних місцях. Це Малакка, Індія, Молуккські острови, Суматра, Ява. У 1514 році військова експедиція в Марокко залишила Магеллану мітку на все життя - під час придушення повстання він був поранений у ногу й залишився кульгавим на все життя.

Через інтриги при дворі королеви, Магеллан у 1517 році переїхав в Іспанію та оселився в Севільї, де близько зійшовся з португальським емігрантом Дієго Барбоза. На початку 1518 року Магеллан одружився на його дочці Беатріче. У лютому 1519 року в них народився син.

У 1518 році Магеллан запропонував королю Карлу І проект кругосвітнього плавання. Експедиція була зроблена з метою пошуку західного шляху до Молуккських островів, які в той час знаходилися під португальським пануванням і були основним джерелом прянощів для Лісабона.

Для цього потрібно було пройти з Атлантичного в Тихий океан через прохід, який, як вважав Магеллан, знаходиться на південь від Бразилії.

Після тривалих переговорів проект був прийнятий у березні 1518 року. На гроші, отримані від короля, Магеллан купив п'ять суден: «Тринідад», «Сан-Антоніо», «Консепсьйон», «Вікторія » і «Сантьяго» та підготував провізію на два роки ( 2 тонни сухарів, рис, квасолю, сир, цибулю, часник, родзинки й мед, 253 барильця з вином, а також живих корів, щоб на перший час було молоко, а потім м'ясо ).

20 вересня 1519 року Магеллан нарешті вирушив у плавання у складі 265 членів екіпажу й ще 26 його позаштатних членів. Серед них був і Антоніо Пігафетта, який став літописцем експедиції. Флагманським кораблем був визначений «Тринідад». 20 листопада експедиція перетинає екватор, а

6 грудня екіпаж побачив береги Бразилії.

Команди кораблів Магеллана першими серед європейців побачили таких дивних і дивовижних птахів, як пінгвіни.

Під час тривалих пошуків біля берегів Аргентини проходу до моря на інший бік континенту несподівано для експедиції настала зима. Магеллан вирішив перезимувати в Патагонії. 31 березня 1520 року екіпаж заклав поселення, яке вони назвали Пуерто-Сан-Хуліан (Порт Святого Юліана).

За час зимівлі експедиція вступила в контакт із аборигенами. Захищаючись від холоду, аборигени прив'язували до ніг сіно, а тому Магеллан назвав їх патагонцамі - «большеногий». Сама країна, відповідно, отримала ім'я «Патагонія».

Тут Магеллан пережив серйозне випробування. На трьох кораблях спалахнув бунт. Екіпажі вимагали повернути до мису Доброї Надії і йти до Молуккських островів традиційним шляхом. Бунт вдалося придушити завдяки рішучості адмірала й відданості частини його супутників. Із бунтівними капітанами обійшлися нещадно: одного стратили, тіло іншого, загиблого, четвертували, а третього висадили на пустельний берег разом зі змовником-священиком. Але матросів Магеллан карати не став.

24 серпня 1520 року зимівля закінчилась, і судно «Сантьяго» було відправлене до берега в розвідку, але на зворотному шляху воно розбилося й потонуло. Тільки два матроси повернулися суходолом, щоб повідомити Магеллана, що сталося.

Флотилія вийшла з бухти Сан-Хуліан і вирушила далі вздовж узбережжя, а 21 жовтня 1520 року моряки побачили довгоочікувану протоку, що веде на захід.

Магеллан посилає «Сан-Антоніо» і «Консепсьйон» на розвідку. Незабаром налетіла буря, яка тривала два дні. Моряки побоювалися, що послані на розвідку кораблі загинули. На щастя, обидва судна повернулися з радісною звісткою про можливу протоку.

Чотири кораблі почали повільний рух небезпечним проходом, довжиною 372 км, який Магеллан назвав Протока Всіх Святих, бо флот зайшов у неї на День Всіх Святих, 1 листопада.

. Багато днів кораблі рухалися по лабіринту вузьких проходів.

Протока, згодом названа Магеллановою, страшна для моряків. Вона дуже довга та вузька, усіяна гострими скелями та рифами. До того ж тут постійно погана погода: місцями мінливий вітер, тумани.

Біля острова Доусон протока ділиться на два канали, і Магеллан знову поділяє флотилію. «Сан-Антоніо» і «Консепсьйон» ідуть на південний схід, два інших корабля залишаються для відпочинку, а на південний захід відправляється човен. Через три дні човен повертається, і моряки повідомляють, що бачили мис і відкрите море. Адмірал розплакався і з радості назвав цей мис "Бажаним".

Незабаром повертається «Консепсьйон», але від «Сан-Антоніо» немає звісток.Корабель шукали кілька днів. Магеллан так і не взнав, що заколотники закували капітана Алвару Мішкіта в кайдани й вийшовши з протоки, повернули на південь та, обігнувши південний край Америки, самовільно повернулися до Іспанії. На батьківщині новоприбулі звинуватили адмірала у зраді. Сім'ю Магеллана позбавили казенної допомоги. Його дружина й діти незабаром померли в злиднях.

Нарешті 28 листопада 1520 року три кораблі, що залишилися, вийшли в південну частину Тихого океану. Шлях по протоці тривав 38 днів. По океану кораблі Магеллана пройшли близько сімнадцяти тисяч кілометрів.

Майже 4 місяці тривало дуже важке плавання при обмежених запасах провізії. Матроси дійшли до того, що харчувалися воловою шкірою, тирсою, пилом із сухарів, змішаним із хробаками, пили гнилу воду. Крису, спійману в трюмі, пропонували купити за півдуката, але й щурів не вистачало. На кораблях почалася цинга, люди вмирали. Єдиною удачею була повна відсутність бур, за що Магеллан назвав ці води океану Mar Pacifico (Тихий океан). Фернан Магеллан став першим європейцем, що проплив із Атлантичного океану в Тихий.

13 лютого 1521 року експедиція перетнула екватор. За час мандрівки через океан були відкриті численні острови, але неточні обчислення не дозволяють ототожнити їх з якими-небудь конкретними точками на карті. А от відкриття 6 березня 1521 року островів Гуам і Рота, найпівденніших із групи Маріанських і названих Магелланом «Розбійницькими», можна вважати доведеним. Коли острів'яни викрали в мандрівників човен, моряки висадили на берег десант, убили сім чоловік і спалили село. У результаті острова отримали назву Ландронес - «злодійські», «розбійницькі».

16 березня 1521 року експедиція досягла довгоочікуваного острова Гомонгон в архіпелазі Філіппінських островів. До цього моменту залишалось всього 100 учасників експедиції.

7 квітня моряки дістались до острова Себу. Магеллан організував там постій, прагнучи навернути місцеве населення до християнської віри. Незабаром, можливо занадто покладаючись на силу володіння вогнепальною зброєю, він взяв участь у конфлікті між місцевими правителями.

27 квітня 1521 року, під час одного з боїв на острові Мактан, жителі якого відмовились платити данину іспанській короні, Магеллан був убитий тубільцями разом із частиною своїх товаришів. Кораблям довелось терміново відплисти.

Завершив експедицію соратник Магеллана Хуан Елькано. На Молуккських островах були закуплені прянощі, та команда готувалась до зворотного маршруту. Під час плавання судна зносилися і занепали. «Консепсьйон» ще раніше був залишений командою і спалений. Залишалося тільки два кораблі. «Тринідад» було відремонтовано, і судно вирушило на схід до іспанських володінь у Панамі, а «Вікторія» — на захід в обхід Африки. «Тринідад» потрапив у смугу зустрічних вітрів і був змушений повернутися до Молуккських островів, де був захоплений у полон португальцями. Більшість його екіпажу загинула на каторзі в Індії.

«Вікторія» під командуванням Хуана Себастьяна Елькано продовжила маршрут. 9 липня 1522 року зношений корабель із виснаженим екіпажем підійшов до островів Зеленого Мису, що перебували в португальському володінні. Не зробити тут зупинки було неможливо через крайню нестачу питної води й харчів. Хитрощами вдалось частково поповнити запаси харчів у португальців. Але, щоб уникнути арешту, команда змушена була вирушити далі, залишивши в полоні на березі тринадцятьох моряків.

6 вересня 1522 року «Вікторія» під командуванням Елькано дісталася до Іспанії, ставши, таким чином, єдиним кораблем флотилії Магеллана, що переможно повернувся до Севільї, завершивши перше в історії людства кругосвітнє плавання, яке тривало майже 3 роки (1080 днів). На кораблі було вісімнадцять мандрівників, які вижили.

Пізніше, у 1525 році, ще четверо з 55 членів команди корабля «Тринідад» були доставлені до Іспанії. Також були викуплені з португальського полону ті члени команди «Вікторії», які були схоплені португальцями під час вимушеної стоянки на островах Зеленого Мису.

Король Іспанії щедро нагородив Хуана Елькано.

Капітан став дворянином, отримав платню в 500 дукатів на рік та герб. На гербі Елькано зображено земну кулю, обвиту стрічкою. На гербі напис: «Ти першим обігнув мене!».

Продаж вантажу, привезеного «Вікторією», не тільки покрив усі витрати на експедицію, але й дав значний прибуток.

Перша навколосвітня подорож стала визначною подією ХVI століття. Експедиція, що вирушила на захід, повернулася зі сходу. Був відкритий прохід із Атлантичного океану в Тихий. Європейці вперше перетнули Тихий океан. Доведена правильність гіпотези, що Земля має форму кулі. Було встановлено, що всі океани сполучаються між собою, утворюючи єдиний водний простір. З’ясувалося, що вода займає більшу частину поверхні Землі.

Магелланова протока. Ескіз карти Антоніо Пігафетти. Північ внизу.

Пам’ятник Фернану Магеллану, острів Мактан

Монумент вождю Лапу-Лапу, який убив Фернана Магеллана

Цікаво, що Магеллан і Лапу-Лапу абсолютно рівнозначно шануються філіппінцями: Фернан Магеллан приніс на острови світло Хреста, а Лапу-Лапу став першим борцем із ненависними іспанськими колонізаторами.

Сучасна реконструкція судна «Вікторія»

Дякую за увагу!