6

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ

ЗМІСТ

Анотація …………………………………………………………………… 2

1. Вступна частина………………………………………………………… 3

2. Основна частина………………………………………………………… 6

2.1. Зміст морального виховання………………………………………… 6

2.2. Структурні групи системи методів виховання……………………... 6

2.3. Сутність морального виховання в корекційній школі………………9

2.4. Формування в учнів моральних поглядів, переконань, світогляду... 11

2.5. Формування навичок моральної поведінки…………………………. 11

2.6. Виховання в учнів моральних почуттів……………………………... 12

2.7. Виховання морально-вольових рис характеру……………………… 13

2.8. Виховання в учнів свідомої дисципліни…………………………….. 14

3. Заключна частина……………………………………………………….. 15

Висновки…………………………………………………………………… 15

4. Додатки………………………………………………………………….. 20

4.1. Етична граматика ( тематика бесід)………………………………… 20

4.2. Пам’ятки………………………………………………………………. 20

4.3. Казковий новорічний бал…………………………………………….. 27

4.4. Ми друзі твої, природо……………………..……………..………….. 35

4.5. Твій біль, Україно…………………………………………………….. 39

4.6. Повір у себе…………………………………………………………… 43

4.7. Загальношкільне свято іменинника………………………………… 45

Бібліографія.................................................................................................. 48

7

А Н О Т А Ц І Я

В умовах державотворчого процесу в Україні моральність є механізмом

гармонізації особистих і суспільних інтересів. Свого активного соціального

значення моральні цінності набувають тоді, коли вони стають здобутком

більшості, включаються в практичні відносини людей, проймають їх

свідомість і почуття.

У даній роботі говориться про те, що моральний кодекс є нормою

кожної людини і виховання позитивних рис характеру є основою для

втілення даних норм в життя. І не має значення, що дитина навчається в

допоміжній школі. Бо як показує практика, це не є перешкодою до засвоєння

і дотримання морально – етичних норм.

У роботі знаходять відображення основні принципи та ідеали моралі,

роль виховної діяльності школи, сім ї для формування характеру

особистості. Головним завданням морально – етичного виховання учнів є

виховання стійких моральних почуттів (совісті, обов язку, відповідальності) і

моральних якостей (чесності, правдивості, доброзичливості,

дисциплінованості, працелюбності). Виховуючи позитивні риси характеру в

учнів з вадами розвитку слід враховувати особливості їхньої психіки, що

обумовлені органічним пошкодженням центральної нервової системи.

Нижче висвітлені приклади відкритих виховних заходів для

формування розуміння поняття родинної єдності; формувати почуття

впевненості у своїх силах; виховувати почуття дружби, колективізму; любові

до Батьківщини, рідної землі, природи, а також спеціальні методи, зокрема,

методи репродуктивного пояснення (етичні бесіди, розповіді на етичні теми,

роз яснення етичних понять і норм навчання).

Сучасна школа виховує в учнів відданість, любов до Батьківщини в

добросовісній праці на благо суспільства, турботу про охорону і

примноження суспільного надбання, колективізм і взаємодопомогу, гуманне

відношення і взаємну пошану між людьми, етичну чистоту, простоту і

скромність в житті.; непримиренність до дармоїдства, нечесності,

несправедливості, користолюбства.

Допоміжна школа готує своїх вихованців до самостійного життя і

діяльності в соціальному оточенні. Тому розумово відсталі діти мають бути

виховані так, щоб їхня самостійна поведінка в різноманітних життєвих

ситуаціях відповідала існуючим у суспільстві соціальним нормам.

8

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Як в Україні так і на міжнародному рівні питання моралі, духовності є

актуальною і найболючішою проблемою. На міжнародному рівні

обговорюється в ЮНЕСКО видатними філософами, мислителями,

письменниками, художниками, які визнають, що глибока криза цінностей

пронизує і серйозно загрожує майбутньому людству. Свідченням духовної

бідності людини стали наркоманія, прагнення дармового комфорту. Не

підлягає сумніву, що все це - наслідок втрати людиною моральних

орієнтирів і середовище, яке оточує сприяє цьому: про зло, жорстокість,

насильство пишуть, говорять , показують по телебаченню.

21 століття ООН проголосила « Століттям ЛЮДИНИ»..

Під духовністю розуміємо внутрішній світ людини, її самосвідомість і

спрямованість на явища зовнішнього та внутрішнього світу. А яким буде

Внутрішній світ дитини, такий слід вона залишить на землі. Через

духовність кожен виробляє свою життєву позицію, формує світогляд,

ставлення до себе, до навколишнього середовища, через духовність прояв

ляються її вчинки, дії, помисли.

У сучасному житті необхідний творчий пошук нових підходів,

концептуальних шляхів і змістовних взаємостосунків з дітьми. Сучасні

виховні концепції відрізняються прагненням спиратися на загальнолюдські

цінності ,ціннісне ставлення до людини. У психолого – педагогічній науці

ведеться розробка проблем розвитку культури особистості, що підкреслює її

теоретичну і практичну необхідність для реального навчально-виховного

процесу. Завдання духовного наставництва вирішують всі : кожна зріла

людина, вчителі, вихователі, класні керівники, яким не байдуже майбутнє

суспільства. Демократизація і гуманізація сучасної школи зумовлює

актуальність морально-етичного виховання учнів та загальну тему виховання

– відродження в людині загальнолюдських цінностей. У складному процесі

формування всебічно розвиненої особистості важливе місце належить

моральному вихованню.

Моральне виховання – виховна діяльність школи і сім ї, що має на меті

формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок поведінки,

що становлять позитивні риси характеру, а саме:

усвідомлена любов до Батьківщини, стійкий інтерес до минулого,

сьогодення і майбутнього рідного краю; почуття любові і поваги до рідного

народу, мови, дбайливе ставлення до природи і збільшення її багатств;

гордість за вітчизняні досягнення в Науці, техніці та культурі; прагнення

готуватися до захисту своєї Батьківщини; уміння жити і працювати в

суспільстві.

Потреба брати активну участь у громадському житті свого класу,

школи, міста, країни;

Усвідомлення основних принципів гуманізму; розуміння високої

цінності людського життя, прагнення будувати свої взаємини з людьми за

законами совісті, добра і справедливості; здатність до милосердя,

9

шляхетності, щедрості, потреба захистити слабкого, допомогти відстаючому,

піклуватися про батьків та інших членів родини, уміння поважати честь і

гідність людини, дбайливе і людяне ставлення до природи, тваринного і

рослинного світу;

Розуміння свідомої дисципліни, як основи нормального

організованого життя і діяльності людини, дотримання встановлених норм,

правил, обов язків; уміння керувати своєю поведінкою, своїми потребами і

бажаннями; здатність стримувати себе й інших від недисциплінованих

вчинків;

Розуміння морально-етичної основи культури поведінки,

гармонійного поєднання культури поведінки з моральною вихованістю;

потреба знати основні правила повсякденного етикету і бажання їх

виконувати;

Уміння поводитися згідно правил культури поведінки, почуття міри і

такту в спілкуванні з людьми, уміння переборювати протиріччя і конфлікти у

стосунках з ними, прагнення говорити рідною мовою, збагачувати свій

словниковий запас, удосконалювати свій смак;

Потреба у виробленні вольових рис характеру, здатність ставити

перед собою мету і виконувати її., об активно оцінювати себе; уміння

відстоювати свою точку зору і вислуховувати інших; моральна стійкість і

здатність протистояти негативним впливам; прагнення і готовність

займатися моральним вихованням;

Розуміти сутність гуманних, високоморальних відносин між юнаками

і дівчатами, правильне уявлення про дружбу і кохання у підлітків, прагнення

до чесності і скромності. Краси і шляхетності у взаєминах; усвідомлення

морального ідеалу родини, взаємозв язку моральних якостей сім Янина і

громадянина;

Непримиренне ставлення до відхилень від норм моральної поведінки,

до проявів егоїзму, жорстокості і байдужості.

Мета виховання позитивних якостей особистості – формування

системи поглядів і уявлень, норм і оцінок, рис характеру, навичок і звичок,

що регулюють поведінку людей відповідно до інтересів суспільства.

Сучасна початкова школа потребує нових підходів до формування

теоретичних знань у молодших школярів. Пріоритети надаються

розвивальній функції навчання, самостійності та нестандартності думки. . В

умовах сьогодення потрібно формувати в учнів цілісність свідомості,

структури мислення, що обумовлюють здатність до сприйняття сучасних

наукових ідей та підходів, до пояснення дійсності. Потрібно формування

систем знань, вмінь та навичок.

Тому одним із важливих напрямів морально-етичного виховання є

формування етичної культури поведінки, гармонійних відносин, позитивних

рис характеру.

10

Моральні засади особистості формуються насамперед у сім’ї. У

шкільні роки виховання здійснюється цілеспрямовано, з урахуванням багажу,

який дитина отримала у дитинстві.

Не сформованість основ моральної культури, особистісних

новоутворень у молодшого школяра в попередні роки навчання в

майбутньому може призвести до негативних наслідків у поведінці,

взаєминах у спілкуванні, у контактах особистості з оточуючим світом, що

значно ускладнить процес її соціалізації.

Життя нашого суспільства переконливо свідчить, що без відродження

у молоді таких важливих моральних цінностей як добро, совість,

відповідальність, людяність, почуття власної гідності і толерантність не

можна сподіватися на покращення морально-етичної ситуації в країні,

подолання духовної кризи в суспільстві.

Саме тому провідною метою шкільного виховання, в тому числі й

морально-етичного, є створення і забезпечення умов, Які сприяють розвитку

особистості кожної дитини. Дитина має нарешті стати найвищою цінністю

виховання. Вільний моральний вибір людини можливий лише за умови

сформованості ядра особистісної гідності людини. Немає людини вищої за

мене. Немає людини нижчої за мене. Слід пам’ятати що ми живемо на світі,

щоб творити, а не руйнувати його. Що кожен залишить після себе на землі

залежить від нього самого.

11

2. Основна частина

2.1. Зміст морального виховання

Специфічні завдання морального виховання учнів спеціальних

(корекційних) шкіл корекція і компенсація вторинних відхилень.

Внаслідок первинних і вторинних порушень дітям властивий обмежений

чуттєвий і практичний досвід. Недостатнє розуміння соціальних і моральних

вимог. Обмеженість у спілкуванні з оточуючими. Відсутність критичної

оцінки власних і чужих вчинків. Недостатність підкорятися педагогічному

впливу . корекція і компенсація полягає у чіткому плануванні та організації

життя . формуванні досвіду моральної поведінки. Підготовці до праці.

Розвитку суспільно-цінних мотивів. Досвіду спілкування з здоровими

однолітками.

Зміст морального виховання зумовлюється своєрідністю і

особливостями моралі, як форми суспільної свідомості, визначається

замовленням суспільства.

Завдання морального виховання формування стійких моральних

почуттів совісті, честі, обов’язку, відповідальності, гідності, сорому і

моральних якостей чесності, правдивості, доброзичливості,

дисциплінованості, працелюбності, сміливості, порядності, любові до

Батьківщини. Спеціальні принципи, на яких базується процес морального

виховання розумово-відсталих дітей:

- Виявлення типових відхилень та індивідуальних особливостей;

- Скерованість педагогічного впливу на корекцію та компенсацію

розвитку при особливій увазі до вторинних відхилень;

- Опора на збереженні можливості та найсильніші сторони дитини;

- Індивідуальний підхід.

2.2. Структурні групи системи методів виховання

1 методи інформації (візуально-слуховий, словесний, пошуковий).

2 метод сугестії (авторитет, приклад.)

3 метод організації практичної діяльності (стимулювання позитивних та

гальмування негативних рис характеру).

4 методи вправляння (громадські доручення, заохочення, покарання,

дотримання охоронно-педагогічного режиму).

Врахування індивідуальних та вікових особливостей забезпечується

різною глибиною й рівнем конкретності і узагальнення. У ранньому віці

дітям недоступні складні поняття честь, обов’язок, справедливість. Вони

засвоюють більш прості поняття, щоб від них перейти до більш складних,

тому складовими частинами морального виховання є формування моральних

поглядів, переконань і світогляду, навичок і звичок поведінки, почуттів,

морально-вольових рис характеру.

Дітям необхідно повідомляти, як найбільше відомостей про моральні

вимоги, які суспільство ставить до кожної людини. Повідомляти так, щоб ці

знання набули регулюючої і стимулюючої функцій. Щоб знання

12

перетворилися в розуміння і переконання. Найважливіше поступово і

постійно формувати і закріплювати позитивні риси характеру. Необхідно

компенсувати властиві розумово-відсталим дітям розходження між

свідомістю і поведінкою. Це відбувається у процесі трудової і навчальної

діяльності. У зв’язку з властивими дітям загальмованістю і

розгальмованістю у них важко виховати моральні почуття, позитивні риси

характеру, такі як дружелюбність, товариськість, чесність формуються лише

в колективі. Для особистості розумово-відсталих дітей характерні слабкість

волі і характеру. Це заважає їм дотримуватися своїх переконань, здійснювати

плани і бажання.

Як загальмовані так і збуджені діти потребують виховання волі і

характеру. Зокрема таких рис, як принциповість, чуйність, доброта,

скромність, правдивість, охайність, дисциплінованість, працелюбність. Це

формується лише на протязі певного часу, використовуючи усі засоби

педагогічного впливу. Такі діти часто не знають своїх прав і обов’язків, тому

і потрапляють у складні ситуації. У вихованні особистості розумово-

відсталої дитини значна роль належить сім’ї, особливо тій, у якій

дотримуються норм християнської моралі. Абсолютно вічні цінності –

загальнолюдські цінності, що мають універсальне значення та необмежену

сферу застосування (любов, доброта, чесність, гідність, справедливість,

милосердя, доброзичливість та ін.). Національні цінності є значущими для

одного народу. Проте їх не завжди поділяють інші народи. Наприклад,

почуття націоналізму зрозуміле і близьке лише поневоленим народам і чуже

тим, які ніколи не втрачали своєї незалежності. До цієї групи цінностей

належать такі поняття як патріотизм, лочуття національної гідності,

історична пам'ять тощо. Громадянські цінності ґрунтуються на визнанні

гідності людей і характерні для демократичних суспільств. Це зокрема права

і свободи людини, обов’язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії,

поваги до закону тощо.

Сімейні цінності - моральні основи життя сім’ї, стосунки поколінь,

закони подружньої вірності, піклування про дітей, пам’ять про предків та ін.

Моральні стосунки в сім’ї і сформовані на їх основі риси характеру

накладають відбиток на все життя людини, оскільки їх вплив пов’язаний, по

перше, із сильними переживаннями, по друге, вони постійніші, по третє, в

них закладаються підвалини від моральних ставлень людини до суспільства,

до праці, до інших людей.

Цінності особистого життя мають значення насамперед для самої

людини, визначають риси її характеру, поведінку, стиль приватного життя та

ін.

Зміст морального виховання учнів зумовлений потребами і вимогами

суспільства до формування всебічного розвитку особистості, рівнем його

моральності. З огляду на ці чинники, завдання морального виховання і

виховання позитивних рис характеру в учнів - формування національної

свідомості й самосвідомості, прагнення жити в гармонії з природою, з

повагою до старших, до жінки.

13

Формування національної свідомості та самосвідомості передбачає:

виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовності до праці в ім’я

України, освоєння національних цінностей (мови, території, культури),

відчуття своєї причетності до розбудови національної державності,

патріотизм, що сприяє утвердженню національної гідності, залучення учнів

до практичних справ розбудови державності, формування почуття гідності й

гордості за свою Батьківщину.

У вихованні гідного громадянина велике значення має правдиве

висвітлення історії культури та освіти народу, повернення до культурних

надбань минулого, відкриття невідомих сторінок нашої спадщини.

Патріотичні почуття зміцнює героїко-патріотичне виховання

покликане виховувати глибоке розуміння громадянського обов’язку,

готовність вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії народу, його

збройних сил. Як немає людини без самолюбства, так немає людини без

любові д о Батьківщини, і ця любов дає вихованню ключ до серця людини і

могутню опору для викорінення її негативних, природних, особистих,

сімейних і родових нахилів і звичок, зміцнюючи позитивні риси характеру.

Вихователь має бачити сам процес становлення національної

свідомості дитини та глибоко розуміти зміст ключових понять

«національний», «патріотизм», «громадянськість».

У структурі морального становлення особистості виділяється моральна

свідомість, моральні вчинки, моральна спрямованість. В основі поведінки

завжди існують знання про те, що є правильно, а що ні, тобто мають бути

сформовані певні поняття і уявлення про моральні норми, а також ставлення

до них, що проявляється у формуванні характеру. Важливо також ставлення

до моральних норм та емоційно забарвлена оцінка їх, переконаність у

необхідності їх дотримання.

Прийшовши до школи , діти вже мають деякий моральний досвід, як

досвід пережитих моральних почуттів, які відобразились на формуванні

характеру. Проте діти в цьому віці ще не мають стійких моральних

переконань. Моральні почуття і судження., на думку ряду дослідників,

відзначаються аморальністю, випадковістю ознак, носять ситуативний

характер. Як відомо, етична культура – це упорядкованість думок, почуттів і

вчинків, розуміння себе та інших, знання основних закономірностей життя,

людських стосунків. Культура неминуче проявляється в поведінці.

Культура поведінки – це складне і багатозначне явище, що ґрунтується

на моралі і включає в себе правильне розуміння етичних понять, знання

норм і правил поведінки та переконаність у необхідності їх дотримання,

вміння і навички, що допомагають в організації своєї життєдіяльності та

дотриманні громадського порядку.

В основі формування етичної культури учнів лежать моральні знання

Вони значною мірою отримуються стихійно – в процесі сприйняття реальних

взаємостосунків, починаючи з сім ї, найближчого оточення, а також

спілкування з людьми та спостереження за їхньою поведінкою.

14

В школі джерелом моральних знань є навчально-виховний процес.

Спеціальні методи, зокрема, методи репродуктивного пояснення (етичні

бесіди, розповіді на етичні теми, роз’яснення етичних понять і норм

навчання, використання творів літератури та мистецтва) покликані

допомогти дітям у виробленні, уточненні, узагальненні моральних уявлень і

суджень, вихованні позитивних рис характеру.

Етична бесіда – традиційний метод морально-етичної освіти . Існує

кілька класифікацій етичних бесід на основі різних підходів: колективні,

групові, індивідуальні: планові й епізодичні тощо.

На прикладі одного з напрямів етичного виховання - етики мовленевої

поведінки, а саме: зовнішнього прояву таких позитивних рис характеру як

ввічливість і чемність – далі наведені коментар та зразки допоміжного

матеріалу щодо проведення таких бесід.

Етика мовленнєвої поведінки передбачає виховання звертання до

старших на «Ви», не припускатися грубих, образливих слів, користуватися

словами ввічливості, вимовляти їх правильно., з відповідними інтонаціями,

жестами, манерами.

Поширеною помилкою в дітей є вживання «ввічливих слів» без

усвідомлення самої суті ввічливості. На це слід постійно звертати увагу під

час проведення моральних бесід.

Тематика виховних заходів, які проводяться нині в школах, свідчать

про те, що виховання постійно звертається до національних джерел.

2.3. Сутність морального виховання в корекційній школі.

Виховання позитивних рис характеру.

Готуючи своїх вихованців до самостійного життя в нашому суспільстві,

наша школа піклується про те, щоб вся сутність виховання позитивних рис

характеру була вихованням високої моралі.

При цьому враховується необхідність посилення морального

виховання молоді у зв’язку з тим, що в процесі навчання все більш зростає

роль етичних норм в житті суспільства, розширюється сфера дій морального

чинника і відповідно зменшується значення адміністративного регулювання

взаємостосунків між людьми.

Сучасна школа виховуючи в учнів позитивні риси характеру як

товариськість, дружелюбність, поступливість, урівноваженість, щедрість,

стриманість, чуйність, привітність, відкритість, бережливість, рішучість,

гнучкість, милосердя, відхідливість, лагідність. Добросовісність у навчанні,

праці і спілкуванні, виявляючи товариську взаємодопомогу, гуманне

відношення і взаємну пошану між людьми і непримиренність до дармоїдства,

нечесності, несправедливості, користолюбства.

Моральний кодекс є нормою кожної людини і дітей, що навчаються в

спеціальній школі-інтернат. Тут не може бути ніякої знижки на розумову

недостатність, яка як показує практика, не є перешкодою до засвоєння і

дотримання розпоряджень. Олігофренопедагогіка, рішуче відкидаючи

15

всілякі спроби етичної дискримінації розумово відсталих осіб, обмеження їх

духовного розвитку якоюсь межею, розглядає етичний розвиток розумово

відсталих дітей-дебілів як безперервний процес, що протікає по висхідній

лінії.

Важливе значення під час виховання розумово відсталих має те, в якій

системі воно здійснюється. Досвід показує, що у зв’язку з фрагментарністю

мислення і порушенням зв’язку між приватним, з одного боку, і загальним, з

іншого, неприйнятною у вихованні цих дітей є система переходу від одного

елемента моралі до іншого, від однієї вимоги до іншої, залежно від віку

вихованців. В будь-якому віці потрібна справедливість, дисциплінованість,

колективізм, працелюбність. Облік індивідуальних та вікових відмінностей

забезпечується різною глибиною, рівнями конкретності і узагальненості.

Наприклад в молодшому віці діти залучаються до моральних засад на основі

конкретного сприйняття фактів дійсності, прикладів поведінки людей, що

знаходяться поруч, шляхом використання більш доступних слів «добрий»,

злий», «справедливий», «привабливий». «приємний» і ін. Проте і в понятті

«добрий», як і в інших полягає широке узагальнення, що може викликати

неправомірну іррадіацію його в свідомості дитини на позитивні і негативні

факти. Цьому сприяє конкретність і прямолінійність мислення дитини,

ослабленість диференціації фактів і явищ по їх цінності. За відсутності

ціннісної орієнтації дитина може уявити собі справу так, що, скажімо. Добре

відношення, пошана повинні розповсюджуватися абсолютно на всіх людей,

на всі вчинки і дії.

Наступною дуже важливою вимогою є дотримання максимальної

конкретності. Особлива увага звертається на те, щоб учень завжди міг

розібратися в тому, що, наприклад, доброта необхідна у відносинах з

гідними людьми – чесними, правдивими, з тими, які живуть своєю працею,

чесно відносяться до своїх обов’язків. Проте вона неприйнятна до тих, хто

живе за рахунок праці інших, до всіх, хто шкодить чесним людям. При

такому підході до справи в учнів молодшого віку закладаються основи

підходу до оцінки вчинків і дій людей при визначенні свого відношення до

них. Згодом це надасть їм неоціненну послугу в подоланні спроб залучити їх

в суспільно небезпечні дії.

Послідовність у виборі способів поглиблення змісту норм і правил

строго дотримується залежно від віку школярів. Так, наприклад, виховання

почуттів суспільного обов’язку починається з першого класу. Спочатку у них

формується розуміння того, що навчання, самообслуговування, виконання

обов’язків чергового, санітара є їх громадським обов’язком, патріотичною

справою. Надалі зміст цієї норми поглиблюється, набуваючи все більш

вираженого суспільного звучання і включаючи нові відтінки розуміння

громадянського обов’язку (дія із власної волі, безвідплатна робота, турбота

про інших, прагнення виконати роботу якнайкраще і. т. ін.)

Виховання дотримання моральних норм співжиття і на їх основі

позитивних рис характеру – тонкий і складний процес. Він вимагає від

педагогів вдумливості спостережливості, творчості, знання моральних

16

закономірностей, особливостей етичного дозрівання і, звичайно, справжньої

любові до дітей.

2.4. Формування в учнів моральних поглядів, переконань, світогляду.

Відомо, що ступінь правильності поведінки того чи іншого учня

залежить в першу чергу від усвідомлення того, як необхідно діяти в тому чи

іншому випадку У розумово відсталих дітей такі знання дуже мізерні. Тому

найпершим завданням тут є повідомлення їм якомога найбільшої кількості

правдивих відомостей про моральні норми, які вимагає суспільство від

кожного. Просте накопичення таких знань ще не гарантує стійкої моральної

поведінки, оскільки в цьому випадку розумово відсталі діти далеко не завжди

керуються ними. Необхідно ще щоб ці знання набули стимулюючої і

регулюючої функції. Необхідною умовою цього є перетворення знань в

моральні переконання. Зараз доведена можливість створення таких

переконань у розумово відсталих школярів. Проте сформовані переконання

стають у них часто знаряддям побудови і регуляції лише окремих вчинків.

В процесі бесід з учнями вихователь виявляє пропуски в їх моральному

вихованні, встановлює випадки локалізації переконань і на основі широких

співставлень і встановлення причинно-наслідкових зв’язків поступово усуває

фрагментарність моральних уявлень, надаючи їм системний характер.

Вирішальним чинником, що сприяє встановленню в учнів світогляду, є

оволодіння систематичними знаннями і організація практичної діяльності по

їх використанню.

2.5. Формування навичок моральної поведінки.

Успішний процес соціалізації учнів не обмежується формуванням

моральних знань, він вимагає набуття досить міцних навичок і звичок

поведінки.

Актуальність задачі формування навичок моральної поведінки

обумовлюється необхідністю компенсації властивої розумово відсталим

дітям розбіжності між свідомістю і поведінкою. Набуття міцних навичок

поведінки попереджує нестійкість, лабільність поведінки, що породжуються

внаслідок забування вимог або легкого впливу інших людей. Завдяки цьому в

них зберігається правильна форма поведінки навіть за наявності спокус,

задоволення яких веде до їх порушення. Разом з тим слід враховувати і

зворотний бік цього процесу. За наявності інертності і відсталості психічних

процесів, вироблення в учнів навичок поведінки нерідко стають штампами і

стандартами, які відтворюються і в адекватних і в неадекватних ситуаціях.

У зв’язку з цим набуває особливого значення формування в учнів моральних

мотивів. Вироблення їх здійснюється шляхом поступового переходу від

елементарних форм зовнішнього управління вчинками і діями дітей за

допомогою словесних методів, несучи в собі значення дозволу, схвалення

(треба), бажаних і гальмування небажаних дій, до управління., що включає

17

розгорнуті мотивації необхідності вибору тих чи інших вчинків і

направленому на вироблення у дітей внутрішніх стимулів і гальм, звернених

до самого себе як наказ діяти .Таким чином формування навичок поведінки у

розумово відсталих дітей повинне завжди ґрунтуватися на їх усвідомленому

засвоєнні. Основним методом вироблення їх є правильність вчинку і дії в

процесі спеціально організованої і корегованої діяльності – трудової,

навчальної, самодіяльної.

Тільки формуючи емоційно позитивний досвід моральних стосунків і

моральної поведінки можна створити необхідний грунт, без якого словесний

вплив виявляється малоефективним, а засвоєння моральних понять і

вироблення переконань набувають формального характеру. Дотримання цієї

вимоги є особливо значущим для виховання учнів Проте і тут використання

життєвих ситуацій, організації діяльності і формування досвіду по різному

здійснюється стосовно нормального і аномального школяра. Якщо

нормальний, учень спроможний самостійно добути необхідні умови

поведінки із життєвого досвіду і життєвих ситуацій, то учень допоміжної

школи через недорозвиток емоційних та інтелектуальних процесів, внаслідок

властивої йому пасивності, несамостійності не завжди робить правильні

висновки. Тому необхідно, щоб педагог спеціально фіксував увагу учнів на

якихось навчальних фактах, вправляв би їх у осмисленні цих фактів.

2.6. Виховання в учнів моральних почуттів.

Моральні відчуття тісно пов’язані з усіма рисами і сторонами

морального обліку школяра, набуваючи тим самим велику силу впливу на їх

вчинки і дії. Внаслідок порушення нейродинаміки основних кіркових

процесів у одних розумово відсталих школярів спостерігаються підвищена

емоційна збудливість, нестійкість, легкість виникнення різних стресових

станів, ефективних спалахів, розлад настрою. Вони легко дратуються, без

особливої причини сміються., радіють або починають раптом плакати,

сумувати, хворобливо реагують на зауваження в їх адресу., з щонайменшого

приводу вступають в бійку. Інші, навпаки, відрізняються емоційною тупістю,

пасивністю, стійкістю депресивного стану. Їх ніщо не цікавить, не радує і не

засмучує, до всього вони відносяться байдуже. Всі ці особливості, безумовно,

ускладнюють формування у дітей вищих, тобто моральних відчуттів і

використання їх з виховною метою.

Ґрунтуючись на вагомих доказах практики формування у розумово

відсталих дітей позитивних відчуттів, сучасна олігофренопедагогіка цілком

обґрунтовано ставить своєю метою розвиток у них таких моральних

цінностей, як почуття патріотизму колективізму, дружби і товариськості,

честі і власної гідності, оптимізму, гуманізму, сорому, совісті і милосердя.

В складній гамі таких почуттів особлива увага звертається на розвиток в

учнів почуття власної гідності і оптимізму, оскільки вони розвинені особливо

слабо. Одночасно з цим проводиться систематична робота по попередженню

виникнення негативних почуттів. Досягається це на основі розвитку

18

негативного ставлення до них, що включає переживання невдоволеності,

сорому і відповідальності за допущене відхилення від норм моральності.

Вихованню позитивних моральних почуттів сприяє наявність позитивно

забарвленого морального клімату в колективі, переживання учнями успіхів в

навчальній, трудовій і суспільній діяльності.

2.7. Виховання морально-вольових рис характеру.

Як сукупність істотних стійких рис особистості характер виявляється у

всіх багатогранних сферах життєдіяльності людини. В праці, навчанні, грі і

розвагах, у взаємовідносинах з іншими людьми, відображаючи її ставлення

до суспільства (принциповість, чесність патріотизм і ін.), до своєї трудової і

навчальної діяльності (охайність, старанність), до інших людей

(товариськість, дружба), до самої себе (скромність, самокритичність).

Основною рисою характеру є його вольова сфера. Особистість аномальної

дитини, що формується, відрізняється слабкістю волі і характеру, що заважає

їй постійно наслідувати свої переконання здійснювати свої плани, бажання.

Розумово-відсталий не здатний самостійно долати труднощі і

перешкоди на цьому шляху, стаючи, як правило, залежним від своїх почуттів

або піддаючись впливу людей більш сильного характеру і волі.

Як загальмованим і збудливим, так і відносно урівноваженим дітям властиво

відставання від природного віку в розвитку волі і характеру. Це

відображається в відсутності рішучості, твердості і наполегливості в

доведенні початої справи до кінця, некритичності оцінки своїх і чужих

вчинків і поглядів. Нездатності доцільно організувати свою поведінку, тобто

скрізь, де потрібен прояв твердої волі і характеру.

Розглядаючи всі ці особливості лише як початкові, первинні, що

піддаються зміні і перебудові стану, сучасна олігофренопедагогіка і

допоміжна школа використовують складну систему спеціальних корекційно-

розвиваючих засобів, направлених на компенсацію недостатності характеру і

волі , розвиток на цій основі таких морально цінних характерологічних рис,

як цілеспрямованість і принциповість, патріотизм, колективізм, свідоме

відношення до праці, скромність, чесність, правдивість, простота, чуйність,

акуратність, дисциплінованість, організованість, стриманість, сміливість,

мужність, хоробрість, стійкість Виховання у розумово відсталої дитини волі і

характеру – тривалий і складний процес Звичайно ж головним у ньому є не

словесні роз’яснення ( хоча значення їх не зменшуються), а організація

життя і діяльності індивіда, створення таких умов, при яких він міг би

систематично, день за днем вправлятися у виробленні волі і характеру.

Такою умовою є залучення дітей до практичної діяльності: суспільної,

трудової, пізнавальної. Повинна також існувати система заохочень по

подоланню перешкод і труднощів, яка застерігає ухиляння дітей від них,

пошук більш легких шляхів.

19

2.8. Виховання в учнів свідомої дисципліни

Де б не жили і не працювали випускники цієї школи-інтернату, скрізь

від них вимагатиметься висока дисциплінованість., бо, як записано в

Конституції України, в розвинутій суверенній державі «дотримання трудової

дисципліни є обов’язком і справою честі кожного».

За час навчання в школі учні повинні навчитися дотримуватись вимог,

що пред’являються до поведінки кожного громадянина. В цьому відношенні

виховання у учнів дисциплінованої поведінки є метою діяльності педа.гогів.

Разом з тим досягнення такого результату розглядається як засіб виховання,

оскільки при цьому створюються найсприятливіші умови для педагогічного

впливу на учнів. Ще великий чеський педагог Ян Амос Коменський вважав,

що «школа без дисципліни – що млин без води».

Продуктивне вирішення цього питання в сучасній школі здійснюється

на основі обліку свідомого і несвідомого елементів в поведінці учнів. При

цьому з’ясовується., в яких випадках відхилення від норм поведінки носять

довільний, а в яких – мимовільний характер. Як встановлено наукою будь-які

протиріччя і конфлікти у вчинках, діях і ставленні до інших осіб у

аномальних дітей виникають на основі різного поєднання свідомого і

несвідомого компонентів; в поведінці розумово відсталої дитини нерідко

переважаючу роль грає компонент неусвідомленості, що не завжди залежить

від волі учня. При цьому не можна всі відхилення в поведінці учня

розглядати як довільну дію, тобто таку, яка цілком залежить від нього і в

зв’язку з цим кваліфікувати учня як недисциплінованого, злісного

порушення порядку. При підборі засобів впливу на учнів і оцінці рівня їх

дисциплінованості педагоги розрізняють, яке відхилення в поведінці того чи

іншого учня є довільним, а яке мимовільним. При цьому враховуються такі

типові випадки: невміння учня виконувати дані йому розпорядження через

украй слабку волю характеру; нездатність його до стійкої цілеспрямованої

діяльності, яка потрібна при вирішенні життєвих задач і визначає

особливості поведінки особи в різній обстановці, відсутність критичного

відношення до своїх вчинків., недоліків і нездатність повністю оцінювати і

переживати свій стан; грубе порушення потреб і мотивів, що виявляється у

відмові від виконання завдань, в негативізмі, відсутності прагнень до

самовдосконалення.

Виховання дисципліни у молодших школярів починається з

формування у них навичок простої слухняності. Без цього неможливо

успішно провести урок або виховну бесіду в групі. Одночасно з цим діти

привчаються старанно вчитися, акуратно відвідувати уроки, брати на уроки

необхідні підручники і письмові обладнання, до приходу вчителя готувати

все для роботи, на уроці не розмовляти, не відволікатися, уважно слухати

пояснення і питання вчителя, старанно виконувати всі його доручення і

завдання, бути ввічливим з товаришами, дотримувати санітарно-гігієнічні

правила, тримати в чистоті і зберігати шкільні підручники, книги, зошити,

поводитися скромно у школі і вдома, на вулиці і т. д..

20

Більш високий рівень свідомості дотримання правил дисципліни

досягається шляхом перебудови поведінки від слухняності, до самостійного

дотримання норм дисциплінованої поведінки і встановлення загальної

дисципліни в колективі. Тоді в учнів все посилюється бажання якнайкраще

виконати те або інше завдання, а також потреба у виправленні поведінки

своїх товаришів, наданні допомоги відстаючим. Навички дисциплінованої

поведінки у розумово відсталих дітей відрізняються крайньою нестійкістю.

У зв’язку з цим у допоміжній школі застосовується система вправ, що

передбачає не тільки багатократне повторення в природних умовах вчинків і

дій, але й включення їх у щоденну практичну діяльність учнів, відповідно

організовану і скореговану (ігрову, трудову, суспільну), яка вимагає від дітей

виконання правил поведінки без нагадування, через необхідність,

обумовлену конкретною ситуацією. Широко використовуються також засоби

стимуляції: заохочення довіра, доручення відповідальних завдань і т. і.

Неухильне виконання шкільного режиму має великий дисциплінуючий

вплив на розумово відсталих дітей, схильних до звичного способу життя і

стійкої зовнішньої ситуації. В цьому режимі неухильно дотримується єдність

вимог до поведінки всіх членів загально шкільного колективу, усілякі

відхилення не залишаються непоміченими, стають предметом обговорення у

всіх ланках учнівського самоврядування. Завдяки цьому в процесі виховання

починає діяти така могутня сила суспільної дії, як громадська думка. Аналіз

практики показує, що більшість учнів 1 – 4 класів порівняно легко

адаптується до шкільного режиму. Проте це виявляється головним чином

лише у вигляді слухняності і пристосування до постійних умов шкільного

середовища. Вони не проявляють достатньої ініціативи налагодженні

дисципліни в класі, школі.

3. Заключна частина

Висновки

Сучасний етап розвитку народної освіти характеризується посиленням

уваги суспільства до проблем особистості. Суспільство, враховуючи

інтелектуальну недостатність розумово відсталих дітей, не може знизити

щодо них вимог морального характеру. Разом з тим , виховуючи позитивні

соціальні якості особистості в учнів з розумовою відсталістю, необхідно

враховувати особливості їхньої психіки, обумовлені органічним

пошкодженням центральної нервової системи. Спеціальним завданням

вихователя допоміжної школи є корекція особистості аномальної дитини,

тобто виховання усвідомлених позитивних форм поведінки та діяльності.

Дослідження показали, що суспільно-трудова адаптація підлітків ,які

мають різну структуру дефекту, проходять по-різному. Найбільш

пристосованими до сімейного життя виявляються випускники з

неускладненим варіантом олігофренії. На другому місці випускники

спеціальних шкіл-інтернатів, структура дефекту яких характеризується

21

переважанням процесів гальмування. Розумово відсталі підлітки, які

страждають на олігофренію, що ускладнена нейродинамічними

порушеннями з переважанням процесу збудження, значно важче, ніж решта,

адаптуються в суспільстві. Відзначається нестійкість сімей таких

випускників, конфліктні стосунки в них. Найнижчим виявився рівень

соціальної і трудової адаптації у випускників спеціальної школи-інтернату з

психопатологічною поведінкою. Вони погано пристосовуються до трудової

діяльності, часто міняють місто роботи. Недоліки у вихованні позитивних

рис характеру особистості - одна з основних причин, які зумовлюють

труднощі соціальної адаптації таких випускників. Немає особливих цілей у

вихованні розумово відсталих дітей, відмінних від завдань виховання

нормальної дитини, але, як вважав Л.С. Виготський «виховання розумово

відсталій дитині потрібно більше, ніж нормальній». Таке виховання повинно

враховувати психологічні закономірності розвитку розумово відсталих дітей.

Своєрідність розвитку особистісних якостей аномальної дитини пояснюється

також специфічними стосунками з оточуючими, які часто виявляються

несприятливими, оскільки для розвитку особистості аномальної дитини

однаково шкідливим є і ігнорування її, і надмірна опіка. Особливо негативно

впливає на формування особистості навчання дитини-дебіла в масовій

школі. Відставання в навчанні, негативне ставлення однолітків формує

негативні риси характеру (патологічну ніяковість або озлобленість, слабкість

волі).

Особливості особистості розумово відсталої дитини залежить і від часу

ураження ЦНС. Якщо органічне ураження кори великих півкуль головного

мозку виникло в період внутрішньоутробного розвитку або в пологовий

період, то взаємостосунки дитини з зовнішнім середовищем ускладнені з

моменту її народження. Якщо ж ураження мозку виникає після того, як

дитині виповниться рік , то взаємодія з середовищем будується на

фундаменті нормального безпосередньо-емоційного спілкування. Розвиток

особистості дементних дітей протікає на основі раніше засвоєних навичок

і знань , які повністю не втрачаються; формування ж нових форм психічної

діяльності ускладнене. Проте у всіх випадках у розумово відсталих дітей

недорозвиток особистості найяскравіше проявляється в ігровій діяльності.

Розумово відстала дитина пасивна в грі, яка не стає для неї моделлю

соціального досвіду. Розумово відстала дитина в 7 років ще не готова до

навчальної діяльності., вона стає для неї провідною приблизно з другого

класу. З четвертого класу в життя учня спеціальної школи-інтернат входить

професійно-трудова діяльність. Ця обставина грає позитивну роль у

формуванні соціально важливих особистісних властивостей розумово

відсталих дітей. .Допоміжна школа готує своїх вихованців до самостійного

життя і діяльності у природному соціальному оточенні. Значить, розумово

відсталі школярі мають бути виховані так, щоб їхня самостійна поведінка в

різноманітних життєвих ситуаціях відповідала існуючим у суспільстві

соціальним нормам.

22

Слід відзначити, що в процесі виховання розумово відсталих школярів

поєднується наполеглива робота з формування в них суспільно цінних

особистісних якостей із специфічною колекційною роботою, спрямованою на

виправлення тих недоліків їх характеру і поведінки, які виникли в результаті

неправильного попереднього виховання і недосконалого, спотвореного

життєвого досвіду. У виховній роботі з розумово відсталими школярами слід

враховувати, що у частини з них спостерігається психопатоподібна

поведінка, яка проявляється у виразній афективності.

Своєрідність розвитку розумово відсталих дітей , звичайно, ускладнює

процес виховання їх соціально-нормативної поведінки, однак необхідно

домагатись розуміння учнями гуманної сутності й справедливості моральних

норм суспільства, а також необхідності дотримання правових норм.

Важливою умовою є така організація повсякденного життя і діяльності дітей,

за якої в практичних ситуаціях, особистісно значущих для дитини, школярі

одержують запас необхідних уявлень і переконань.

Позитивний вплив корекційно виховних заходів на розумово відсталих дітей

значно зростає при включенні їх до справ, суспільна користь яких виходить

за рамки класу і школи. Вітчизняна педагогіка надає великого значення праці

в процесі формування соціально-правильної поведінки людини. Доцільно

організована трудова діяльність школярів не тільки сприяє одержанню

трудових умінь і навичок, а й слугує основою морального виховання.

Для правильного вибору засобів педагогічного впливу і побудови

системи виховання розумово відсталих школярів олігофренопедагогу

необхідно добре знати особливості структури дефекту, розрізняти прояви ,

пов’язані з первинним порушенням і вторинними відхиленнями. Важливо

також врахувати індивідуальні особливості кожного учня, його знання

відповідних соціальних норм, ставлення до них, інтереси, цілі діяльності,

близькі та віддалені перспективи, плани, звички, самооцінку і рівень

домагань, положення в колективі ровесників, ставлення до товаришів,

навчання, праці, гри.

Виховна робота з розумово відсталими школярами , спрямована на

формування їх соціально-нормативної поведінки, вибудовується в цілісну

систему. Так в одну групу можна об єднати методи, призначення яких

полягає у формуванні в учнів моральних і правових знань, оцінок і

переконань. Це розповідь, бесіда, пояснення, робота з текстовими джерелами

інформації, диспут, аналіз ситуацій відповідного змісту, рольові ігри. В другу

групу можна об єднати методи, спрямовані на формування досвіду

суспільних стосунків, вмінь і звичок соціально-нормативної поведінки. Це

практична організація різних видів діяльності та міжособистісного

спілкування в різних ситуаціях, вправи, привчання. Нарешті, до відносно

самостійної групи методів відносяться ті засоби впливу на особистість, які

додатково стимулюють, підкріплюють соціально-нормативну поведінку

особистості та колективу або ж гальмують прояв соціальних відхилень

(заохочення, змагання, осуд, покарання).

Вимоги до морально-правової освіти розумово відсталих школярів:

23

*доступність змісту запропонованих відомостей. Це забезпечується

конкретністю матеріалу, його зв’язком із життєвим досвідом дітей,

використання прикладів, наочних засобів ;

*захопленість, емоційність змісту і форми роботи, використання

елементів гри, змагання;

*чіткість висновків, які містять рекомендації до соціально-нормативної

поведінки школярів;

*систематичність і різноманітність повторення засвоєних норм

поведінки.

Елементарне розуміння відповідальності за дотримання встановлених

норм поведінки має забезпечуватись вже в роботі з учнями молодших класів

допоміжної школи при вивченні ними правил поведінки в школі та за її

межами. У подальшому навчанні та різних формах виховної роботи коло

знань учнів про правові норми і відповідальність за недотримання їх –

правопорушення – розширяється. Учнів слід знайомити з питаннями карної

відповідальності за окремі види злочинів: проти життя, здоров я і гідності

особистості, проти громадського порядку, проти державної і особистої

власності. Це набуває особливого значення в ранній профілактиці

протиправної поведінки розумово відсталих дітей і підлітків.

Здійснюючи роботу з профілактики соціальних відхилень у поведінці

олігофренів слід звернути увагу на питання антиалкогольної ,

антинаркотичної пропаганди.

Особливо важливо дотримуватися єдності вимог до учнів з боку всіх

працівників в школі і з боку батьків. Єдині вимоги до учнів розробляються

школою і доводяться до всіх осіб, які в ній працюють. З метою профілактики

поведінки, що відхиляється від норми, слід максимально вилучити

негативний вплив зовнішніх факторів, уникати тих подразників, які

виснажують нервову систему дитини.

Принципово важливою педагогічною вимогою є створення у школярів

позитивного ставлення до тієї норми поведінки, яку формує педагог. На

виникнення такого емоційно-особистісного ставлення дитини впливають

різні фактори: авторитет педагога і дитячого колективу, зрозумілість та

доступність норми поведінки, емоційність тієї діяльності, в якій дана

поведінкова навичка відпрацьовується. Значущим є заохочення самостійності

дітей у спробах виконання тієї чи іншої дії.

Серед методів формування у дітей навичок соціальної поведінки певне

місце в спеціальній школі інтернат посідає організація суспільно корисної

практичної діяльності учнів.

Суттєву роль у вихованні соціально - нормативної поведінки розумово

відсталих школярів відіграє правильне використання заохочення і покарання.

Ефективність заохочення зростає., якщо враховуються індивідуальні

особливості кожного учня, стан його інтелектуального і емоційно-вольового

розвитку. При врахуванні вольових, типологічних та індивідуальних

особливостей школярів можна використовувати й покарання. По можливості,

особливо в молодших класах, слід уникати їх застосування в оцінюванні

24

поведінки школярів. Використовувати покарання можна лише за конкретну

провину, яку учень робить свідомо. Необхідність кожного покарання має

бути зрозумілою всім учням класу .

Ще важливо у спеціальній школі-інтернат розробити єдину систему

індивідуальних і колективних заохочень і покарань з метою забезпечення

єдності виховних впливів на учнів.

У спеціальній школі-інтернат особистий приклад дорослих є однією з

найбільших дієвих умов формування позитивних рис характеру ., які

відповідають нормам моралі.

Інформаційна бесіда має на меті дати дітям відомості про історію

виникнення норм і правил поведінки, ознайомити з моральними нормами і

правилами , прийняття їх в суспільстві, переконати в необхідності їх

дотримання чи виконання, збагатити досвід дітей прикладами поведінки

різних людей у різних життєвих ситуаціях.

Школярам цікаво дізнатися , що звичай вітатися прийшов до нас із

давнини, а вітальні слова і їх вживання також мають свою історію.

Проблемна бесіда (бесіда-роздум) має на меті показати дітям на

конкретних прикладах багатогранність і неоднозначність тлумачення

моральних понять, вчинків; уточнити хибні перекручені уявлення дітей про

моральні поняття, підвести до правильних висновків, спонукати до

обдумування життєвих ситуацій з метою пошуку правильного виходу з них.

Запропоновані матеріали можуть слугувати основою для проведення

морально-етичних бесід, практичних занять з учнями, занять з етики, які

проводяться в позаурочний час.

25

4. Додатки

4.1. Етична граматика ( тематика бесід для учнів молодших класів)

Перший клас

1.Давайте познайомимось

2.Гуртом все діло робиться

3.Ввічливий і чемний - усім приємний.

4.Бережливість – риса господаря.

5.Добре бути щедрим.

Другий клас

1.Ми - друзі твої, природо!

2.Друг- це другий я.

3.Поспішай на допомогу.

4.Навіть у птахів є Батьківщина.

5.Скромність – окраса людини.

6.Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Третій клас

1.Дружба і братство – найбільше багатство

2.Бережливість –це не жадібність.

3. Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.

4. Не обманюй і не бажай чужого

5. Помиримося швиденько буде знову веселенько.

6.Дружба починається з посмішки.

7.Я не буду лінивим.

Четвертий клас

1.Якщо до нас прийшли гості.

2.Бджола мала, а й та працює.

3.Я роблю все сам.

4.Добро, як сонечко зігріє.

5.Чарівні слова мої помічники.

6. Я не буду брати чужого.

7.Правила щодня.

З використанням оповідань В.О. Сухомлинського.

4.2. Пам’ятки

Морально-етичне виховання школярів.

Загальні правила моральності.

Радій з успіху товариша.

Будь правдивим, мужньо визнавай свою провину, не перекладай її на

інших.

26

Кажи завжди тільки правду.

Дорожи довірою батьків і товаришів.

Не хвалися навіть найгарнішим вчинком – добра справа промовляє

сама за себе.

Дав слово – тримай його, дав обіцянку – виконуй.

Справжній друг пізнається не лише в радості, а й в біді – він завжди

допоможе, втішить, стримай від лихого вчинку.

Нікого не ображай ні словом, ні вчинком; дбай про молодших,

допомагай їм, борони тих, хто слабший за тебе.

Правила культури діяльності.

Не сиди без діла.

Ніколи не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.

Доводьте розпочату справу до кінця.

Виконуй роботу тільки добре.

Роби все, що вмієш, не вимагаючи допомоги в дорослих.

Скрізь і завжди дбайливо стався до речей.

Дотримуйся чистоти і порядку за своїм робочим столом.

Люби природу. Дбай про росли та тварин.

Книжку читай за столом, не згинаючи сторінок, бери книжку чистими

руками.

Якщо чогось не зрозумів, перепитай старших чи товаришів.

Будь наполегливим у досягненні мети.

Правила культури спілкування.

Щодня користуйся формулами чемності: «Доброго ранку», «До

побачення», «Будь ласка», «Будьте такі ласкаві», «Вибачте», «Дякую»,

«Дозвольте увійти». Будь привітним і ввічливим. З усіма дорослими.

Не перебивай дорослих, не втручайся у їхню розмову крапка.

На вулиці, вдома, у транспорті та громадських місцях говори спокійно,

не голосно: поводься стримано; не вимагай до себе особливої уваги. Не

їж у театрі під час вистави, під час демонстрації кінофільму.

Уважно слухай старших, поводься при цьому спокійно, дивися в

обличчя співрозмовника.

Умій вислухати товариша не перебиваючи.

З повагою стався до праці і відпочинку старших, не заважай дорослим,

не галасуй, не вередуй.

У транспорті поступайся місцем дорослим та малюкам.

Подай стілець або поступися місцем з дорослим.

Підніми і ввічливо подай предмет який упав (олівець, ручку).

Ділися з товаришами іграшками, книжками, грайся дружно.

Допоможи малюкові чи дівчині вдягти пальто, застібнутися, пов'язати

шарф.

Намагайся поступатися товаришеві в суперечці, у грі, допомагай йому

домовитися з іншими.

27

Хлопчикам: у транспорт, у помешкання пропускай спереду дівчаток.

Культура поведінки. Способи її формування.

Вставай вранці об одній і тій самій годині.

Обов'язково виконуй ранкову гімнастику.

Старанно вмивайся, обов'язково почисти зуби, акуратно зачешися.

Мий руки перед їжею, після користуванням туалетом, прогулянки,

догляду за тваринами та рослинами.

За столом завжди сиди рівно, не клади лікті на стіл.

Правильно користуйся виделкою та ножем.

Їж не кваплячись, тихо, із затуленим ротом, старанно пережовуй їжу.

Не криши хліба, відламуй по шматочку.

Закінчивши їсти, клади ложку, виделку в тарілку, а не на скатертину.

Не бігай із бутербродом чи шматком їжі – поїж за столом.

Користуйся носовичком, чхаючи і кашляючи, відвернись від

співрозмовника, прикриваючись хустинкою або ліктем.

Сам чисти своє взуття, акуратно вішай або складай одяг.

Ввечері перш ніж лягти спати приготуй, доведи до ладу свій одяг або

взуття.

Лягай спати завжди о тій самій годині, спи в добре провітреній кімнаті.

П'ять шляхів до серця дитини

Кожна дитина потребує батьківської любові. Батьки повинні навчитися

виявляти свою любов до себе. Спілкуючись з дітьми частіше нагадуйте собі

таке:

Перед вами – діти.

Вони поводяться як діти.

Буває, що їх поведінка нервує батьків.

Якщо я виконуватиму свої батьківські обов’язки і любитиму дітей, не

зважаючи на їхні провини, вони виправляться коли подорослішають.

Якщо я люблю їх, не зважаючи не на що, вони відчуватимуть

упевненість у собі і мою підтримку.

Дітям необхідна любов батьків. Це одна з найголовніших потре дитини.

Висловлювати свою любов дитині батьки можуть через: дотик, слова

заохочення, час, подарунки, допомогу.

Дотик – один з найважливіших проявів любові людини. Тактильна

ласка однаково важлива, як для хлопчиків, так і для дівчаток. Тому, коли ви

виявляєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна

сказати набагато більше, ніж словами: «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за тебе, що

вона зробила, що вона досягла. Проте не треба хвалити надто часто тому що

слова втратять всю силу і сенс. Пам'ятайте, кожна похвала має бути

обґрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити

спокійно і м’яко, навіть тоді, коли ви незадоволені. Слід менше вимагати від

28

дитини і частіше просити її: «Ти не міг би…», «Може зробиш…», «Мені буде

приємно, коли ти…». Якщо у вас вирвалося грубе зауваження, слід

вибачитися перед дитиною. Пам'ятайте, що постійна критика шкодить їй; бо

вона аж ніяк не є доказом батьківської любові. Кожного дня даруйте дитині

приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, що свідчитимуть про

любов до неї.

Час – це ваш дарунок дитині. Ви ніби говорите їй: «Ти потрібна мені.

Мені подобається бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки саме з

метою, щоб батьки звернули на них свою увагу: бути покараним краще, ніж

бути забутим. Проводити час разом – значить віддати дитині свою увагу

сповна. Форми спільного проведення часу в кожній сім'ї різноманітні. І коли

ви не зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте їх в першу чергу

своїй дитині.

Дарунок – є символом любові лише тоді, коли дитина відчуває, що про

неї дійсно турбуються. Багато батьків використовують подарунки, щоб

відкупитися від дитини

Пам’ятка правил поведінки на вулиці.

У великих містах виникає необхідність координації поведінки безлічі

людей, насамперед пішоходів і водіїв.

За даними статистики більшість нещасних випадків відбувається з вини

пішоходів. Тому нам треба чітко дотримуватися правил дорожнього руху.

На вулиці теж необхідно дотримуватися загально прийнятих правил

поведінки. Усякий раз виходячи з будинку, огляньте себе поглядом –

звертаємо увагу на одяг, взуття., зачіску. По вулиці на тротуарі йдемо

спокійно, не розштовхуючи інших і не заважаючи перехожим обходити нас.

Вихована людина поводиться на вулиці так, щоб менше привертати до себе

увагу перехожих: голосно не розмовляє і не регоче, уникає непорозумінь, не

вступає у випадкову перепалку Огидна звичка плювати. Кидати сміття на

тротуар. Уникайте їсти що - небудь на вулиці Це не виховано і не завжди

безпечно. По можливості пішоходи повинні уникати руху проти загального

потоку. Звільняйте дорогу зустрічному перехожому і обходьте його з правого

боку. Зустрічного перехожого на вузькому тротуарі пропускають,

відступаючи назад (молодший по віку або чоловік) На вулиці не ходять

шеренгою.

Зустрівши знайомого і заговоривши з ним, не стійте посередині

тротуару, відійдіть убік, щоб не заважати іншим перехожим.

Не ввічливо зупиняти мало знайомих людей чи приятеля, якщо він іде не

один. Це можна зробити в крайньому випадку, звичайно, вибачившись і

переконавшись, що він не поспішає.

У транспорті

Якщо на зупинці зібралася група людей, то перехожі повинні займати

свою чергу, а не зупинятись в незвичній позиції де небудь, щоб при посадці

відштовхувати тих , що хто стояв першим.

29

При вході в громадський транспорт пропускають вперед інвалідів, людей

похилого віку, жінок з малими дітьми. У разі потреби необхідно надати їм

допомогу. Якщо для входу і виходу використовують одні двері, то спочатку

дають можливість людям вийти. Чоловік виходить першим і допомагає своїй

супутниці, людям похилого віку чи дітям. У вагоні не зупиняйся в дверях, а

проходьте вперед , звільняючи місце іншим пасажирам. Не можна

розвалюватися на сидінні і займати його цілком , якщо воно розраховано на

двох. Сумки на сидіння можна ставити тільки в тому випадку, якщо ніхто не

стоїть і є вільні місця. Якщо вільних місць нема. То уступають своє місце

інвалідам, людям похилого віку, хворим, вагітним жінкам, жінкам з малими

дітьми. Поступаючись місцем можна ввічливо запросити, а можна зробити

це мовчки. Якщо вам уступають місце слід подякувати за прояв уваги.

Молодим людям порада : поступатися місцем усім, хто старше і своїм

ровесницям. Сидячи на місці ., радимо бути чемним, не забруднювати ногами

сидіння.

У міському транспорті не п’ють, не їдять і не курять. У вагон не

входять з морозивом в руках. У ньому не струшують сніг чи дощові краплі,

проїздні квитки і сміття не кидають на підлогу. Чхаючи чи кашляючи,

користуйтесь одноразовою носовою хустинкою. У вагоні не чистять нігті, не

колупають в зубах. Тримаючись за поручні стежимо, щоб наші лікті не

зачіпали сусіда, рука не маячила в нього перед самим обличчям. Якщо

бачимо, що наше просування до виходу стисне когось , просимо дозволу

пройти, довідуємося чи не виходить людина на наступній зупинці. Якщо

одержуємо відповідь, що виходить, зупиняємося і спокійно чекаємо.

Транспорт не місце для публічних дискусій. Якщо нам усе-таки доводиться

вступити в розмову, а вона носить неприємний характер, памя’тай, що

допомогти може лише почуття гумору. Якщо ненавмисно штовхнемо кого-

небудь – проси вибачення. Якщо штовхнули нас у відповідь на вибачення

скажемо: «Дрібниці» чи просто по-товариськи посміхнемося.

Стало розповсюдженим читати в транспорті. Якщо це газета - її

читають не розгортаючи, щоб не заважати сусідові., що поруч. А взагалі

читати в транспорті – це псувати свій зір.

В магазині

Ми щодня заходимо в магазин за покупками. Дотримання тут

ввічливості – основна умова порядку і добрих стосунків продавців і

покупців.

Хто повинен звільнити дорогу в дверях магазину? Той, хто входить, він

дає можливість вийти з приміщення, а потім тільки входить сам, звичайно,

тримаючи при цьому двері, щоб не вдарити ними людей, які входять за ним.

До продавця звертайтеся чемно, не перебивайте його розмову з попереднім

покупцем. Професійна етика зажадає від продавця, у свою чергу бути

максимально коректним із покупцями. Часто продавці, розмовляючи між

собою, не звертають увагу на покупця і буває, не відповідають на його

питання. Це верх безтактності. Пряме порушення службових обов’язків. У

подібних випадках чемно, але твердо вимагайте уваги до себе. При підході

30

покупця подавець повинен перервати сторонні заняття, вибачившись,

попросити недовго почекати, скажімо, у випадку, якщо він укладає товар.

Некрасиво прагнути придбати що - небудь без черги. Такі спроби неминуче

зустрінуть справедливе обурення навколишніх. Бувають однак обставини,

коли можна попросити продукти без черги (поспішаєте на автобус., чи вдома

залишилася без догляду мала дитина чи хвора людина). У такому випадку

зверніться до тих, хто стоїть попереду, пояснивши причину свого прохання.

Це простіше, ніж просити тих, що стоять у черзі купити заодно щось і для

вас. Так це і нечесно стосовно тих, хто стоїть позаду. До того ж ми ставимо

у неприємні умови тих., до кого звернулись з подібним проханням: або вони

повинні відмовити нам, або піти на негарний вчинок стосовно інших людей і

почути від них невтішні зауваження в свою адресу.

Правила поведінки в громадських місцях

Нерідко можна побачити в театрі, на концерті дівчину або юнака в

повсякденному одязі. Це пояснюється тим, що вони прийшли сюди з роботи.

Йдучи в театр чи на концерт, треба прагнути красиво одягтися, щоб створити

святковий настрій і собі і людям. Проходячи до своїх місць намагайтеся не

турбувати вже сидячих глядачів., причому поверніться до них обличчям.

Розмовляти під час сеансу кіно чи театральної вистави, навіть пошепки, не

Дозволяється, тим більше не можна голосно коментувати події на сцені.

У кінозалі чоловіки і жінки знімають головні убори, щоб не заважати

глядачам дивитися на екран. Постарайтеся не кашляти і не чхати.

Якщо ви хворі, наприклад, грипом відвідувати громадські місця

категорично забороняється.

Дотримуйтесь визначених правил поведінки в музеях, на виставках.

При пересуванні по залу намагайтеся не заважати навколишнім

концентрувати свою увагу і насолоджуватися творами мистецтва. Для цього

не підходьте занадто близько до інших відвідувачів, не загороджуйте своєю

спиною картини, не розмовляйте голосно. І, звичайно не можна торкатись до

експонатів руками. Слід оглядати тільки ті експонати, які вам цікаві.

Безглуздо швидко пробігти по всіх, не виділивши окремих картин якогось

художника.

Якщо ви оглядаєте зал у супроводі екскурсовода, слухайте його

пояснення мовчки. Не підходячи до нього занадто близько, щоб не заважати

іншим. Якщо у вас виникли питання , задавайте їх після того, як розповідь

закінчена, чи під час паузи. Непристойно під час екскурсії розмовляти з

сусідами.

Безумовно, буває важко утримати емоції при розгляді яскравих творів

мистецтва чи моделей мод. Інша картина торкає до глибини душі, а якийсь

об’єкт виставки просто обурює постарайтесь бути стриманими, не судіть

про побачене по першому враженню. Нерідко при повторному огляді

виникає інше враження. У всякому разі утримайтесь від зневажливого

висловлювання на адресу картин і автора. Інтелігентна людина скромна і

витримана. А щирий цінитель мистецтва ніколи не виявляє своїх захватів

занадто галасливо і не хизується своєю ерудицією перед людьми.

31

Ти йдеш у гості.

1. Йди в гості, коли тебе запросили, обов’язково приходь вчасно.

2. Перед порогом старанно витри взуття, а переступивши поріг,

роздягнися повісь одяг.

3. Привітайся до рідних, гостей, назви своє ім. я.

4. Знайди собі заняття до душі, не вимагай до себе уваги.

5. Коли тебе запросили за стіл – сідай в охайному вигляді з вимитими

руками.

6. Сидіти треба прямо, не нахилятися низько над тарілкою, не класти лікті

на стіл.

7. Їсти і пити слід безшумно, жувати й ковтати з закритим ротом

8. Під час їжі не слід голосно розмовляти.

9. Якщо їсти ще не закінчили столові прибори кладіть на край тарілки, по

закінченні на тарілку

10. Хліб слід покласти на пиріжкову тарілку або на край своєї тарілки.

11. Не слід відкушувати хліб від великого шматка. Треба відламувати

невеликі шматочки.

12. Якщо напій чай або кава гарячий, користуйся чайною ложечкою.

13. Вставати із за столу слід разом з усіма. Стілець необхідно тихо

підсунути до столу.

14. Подякуй за гостину, попрощайся з усіма.

32

4.3. Казковий новорічний бал

Зал святково прибрано. Звучить новорічна казкова мелодія.

Ведуча 1 Хай рік новий у вашу хату

Принесе добра багато

Повно сонця, повно сміху

Вам на радість і на втіху.

Ведуча2

Від душі прийміть вітання

І найкращі побажання

Уздоров ї жити всім -

І дорослим і малим

Ведуча1

Тік, так біжать хвилинки

Невпинно час летить

Зібрались ми біля ялинки,

Щоб новий рік зустріти

Ведуча2

В залі ялиночка сяє

Іграшки різні на ній

Діток до себе скликає

Йдіть до ялинки мерщій

Ялинка:

Я ялинка - ось яка

І весела і струнка

Я прийшла на новорічне свято

З вами пісню заспівати:

Пісня: Прибрана ялиночка

Прибрана ялиночка іграшками сяє

Танці круг ялиночки, сміх дзвінкий лунає

Приспів: Пишна ялиночка золоті вогні

Стрінемо радісно новорічні дні

З лісу позбігалися білочки й зайчата

У танок зібралися з дітками звірята

Приспів

Ведуча1 Тік-так біжать хвилинки

І ось вже карнавал

Кого ж ми в цей

святковий ранок

Запросимо на бал?

Діти: Снігуроньку!

Снігуронька: Вітаю Вас, мої

хороші йшла я лісом крізь пороші

Та прийшла я не

сама - зі мною гостя ЗИМА

33

Зима: Я навіваю холоди, води сковую в льоди

Вітерець я слухаю – сніжинки роздмухую

В дружбі з дітьми усіма. Здогадались…Я Зима

Вибігають маленькі сніжинки ( дівчатка 1 класу)

Сніжинка1: Білий сніг. Білий сніг замітає стежинки

На мереживо доріг падають сніжинки.

Сніжинка2 Зимонька труснула білим рукавом

Землю всю накрила ковдрою сніжком

Сніжинка 3. Зимонько - голубонько в білім кожушку

Любимо ми бігати по твоїм сніжку

Сніжинка 4. Знають всі сніжок взимку землю укриває

Зараз ми про білу Зиму пісню заспіваємо

Пісня: Білий снігу - сніженьку застели доріженьку

Від хати до хати новий рік стрічати

Ми зустріти

зуміємо танцями і

співами

Бо живемо

щасливо всій землі на

диво.

Круг ялинки

станемо на ялинку

глянемо

Руки всі

сплетемо, знову

заведемо.

Гра: Збери сніжинки.

Ведуча 1. Ой, мало не

забула. Поспішала

через ліс я до вас на

свято

Все, що бачила я там мушу розказати:

Йшов дід лісом та й загубив рукавичку…..Що це за казка7

Діти: Рукавичка.

Ведуча 2. Це в нашого Дідуся Мороза є погана звичка -

Губить в лісі рукавичку. Рукавичку я знайшла

Й до ялинки принесла.

Ведуча: Тож зручненько сідайте будь-ласка

Ми покажемо вам казку.

Для вас можливо і незвичну, бо казка буде новорічна!

Ведуча 2. Казку в гості кличуть люди

Рік, який почнеться з чуда буде щедрим цілий рік!

Ведуча 1. Ось інструкція одна: Кнопка натискається,…

Казка починається

34

Ведуча 2. Ось дивись мале дівча, що не видно з за корча.

В мишачій жила норі. Кріт старий жених її

Може це снігурочка

Ведуча 1.Ні, вона…Дюймовочка

(заходить Дюймовочка і співає свою пісеньку)

Дюймовочка: Я Дюймовочка радо вас вітаю

Хай білі снігові пушинки у новорічний сніговій

Відганяють всі сльозинки від дитячих довгих вій

Ведуча2 Дівчатко симпатичне шовковий фартушок

Провідати бабусю іде через лісок

У кошику новенькому несе пиріжок

Сценка з казки «Червона шапочка»

Ведуча 1. Ось царівна так царівна!

Вже оцій немає рівних -

Під косою місяць сяє, чоло зірка прикрашає

Вже її вам не назвати..

Ведуча 2. Либідь важко не впізнати

Либідь: Не можемо без казки у світі ми жити

Бо казка нас вчить, як потрібно дружити,

Як зло подолати, як хитрих провчити.

Як добрих і чуйних й сміливих любити

Гра з царівною: хто швидше?

Ведуча 1. Страх недобре як велося, відпочити не довелося,

Бо горошина мала бік мені намуляла….

Ведуча2. Ну, відомо і дитині

Це – принцеса на горошині.

Принцеса: В дружнім колі ми йдемо і співаємо дзвінко

35

Дуже гарно в ігри грати дітям круг ялинки

Гра з принцесою «попади в ціль»

Ведуча 1. Кого б це іще нам отут погукати?

Кощій, Бар малій, Змій Горинич… таких нам не треба…

А тут? Аладін! Ось те, що шукала! Натисну мерщій

(Під мелодію східного танцю заходить Аладін)

Аладін: Куди я потрапив? І що це за свято?

Кругом так красиво, людей скрізь багато

І дерево дивне горить на весь зал

Снігурочка: привіт, Аладін, ти потрапив на бал

Ведуча 2. На бал новорічний, це свято чарівне

Ялинкою зветься це дерево дивне

Ведуча 1. А ти маєш лампу і вірного джина.

Ми просимо тебе, подаруй для нас диво

(виходять східні красуні і разом з Аладіном

Танцюють «східний танець», серед них снігурочка

Аладін: От диво так диво! Ой, лишенько, що це?

В своєму гаремі тебе я не бачив

Ти звідки мандруєш, куди, скажи, йдеш?

Снігурочка: Дідуся свого шукала, а до вас сюди попала

Я бачу, що ти не дід мороз,

Що мені тепер робити? Як без нього рік зустріти?

36

Зачекалася дітвора – запросить його пора!

Аладін: Я тобі допоможу, зараз поспішу. Ану подивлюсь, тут

Пишеться щось. Ет, що там читати, читати я не звик

Напевне щось гарне –натисну і квит…

(До зали на мітлі під музику влітає Баба Яга)

Баба Яга: Іш, зібралось скільки душ, зараз з вами розберусь.

Усе Зиму рекламують, прославляють, декламують

Вірші і пісні складають. А про мене й не згадають.

Ану всі - брись. Теж мені, ля-ля-ля, ля-ля-ля-

В мене пісня є своя (співає…)

Баба Яга : Так, годі горювати, будемо танцювати. Але з ким?

Де ж мій партнер? Треба Кощія визивати. Де моя добіла?

Тополь! Тополь! Я – береза. На допомогу тягни сюди свої мощі

Надаю координати: сім кроків до ялини, три до хати

Там я на тебе буду чекати

Вбігає Кощій

Баба Яга : Стій! Чому швидкість перевищуєш

Кощій: Чого розбудила?

Баба Яга: Годі тобі спати, будемо танцювати

(танцюють. Кощій падає на підлогу і держиться за зуба: Ой, болить!!!

З являються Чорти (1.2.3.)

Чорт 1. Немає сил Кощію бідному терпіти

Кощій: Геть звідси! Я вас не гукав! Чого прийшли? Мене дражнити?

Чорт 2 Казав же вирвати пора. Так ти, величність, Бач уперся

Кощій: Тобі б все рвати! Відчепись!

Баба Яга: Глянь краще, хто до нас приперся

Чорти (разом) Добридень вам! Це ми, чорти, ваші слуги

Кощій: Тут я командувати звик

Баба Яга: Годі вже репетувати. Пора даруночки шукати!

Гей, Чортяки, поспішіть, і ялинку підпаліть!

На долоньки всі пополюймо й на доріжку потанцюймо

(танцюють і ховаються)

Снігурочка: Тут напевне без Діда Мороза не обійдемось

Тож ми його погукаймо, гарну пісню заспіваймо

Пісня « подивись, подивись6

Сьогодні ми на свято на новий рік зійшлись

Гостей у нас багато – ти тільки подивись

Приспів: Подивись, подивись навкруги у залі

Всі зійшлись, всі зійшлись і пани і пані

Діда Мороза знову чекають діти скрізь

Ялинка в нас чудова – ти тільки подивись

Дід Мороз: Я ступаю тихим кроком,

З новим щастям, з новим роком!

Всіх здоровлю і вітаю до вас в гості поспішаю

А чому це ви не дуже веселі? І ти, Снігуронько, що трапилось?

37

Снігуронька: В нас Яга дарунки вкрала

Кощія до себе покликала

Ялинку хоче спалити.

Всіх нас лає і лякає, а дарунків не вертає.

Дід Мороз: Що бабусю розходилась, до крадіжки докотилась!

Не роздумуй, не гадай, подарунки нам віддай.

Не поверне все я зможу і в хатинці заморожу

Всюди льодом обкладу та ще й снігом замету!

Баба Яга: Ой, не треба! Ми здаємось Не морозьте нас!

Снігуронько не лай, подарунки забирай

А ми собі підемо.

Снігуронька: Ану, стій! Там подушка. А де ж подарунки?

Дід Мороз: Ану струнко! А що це в тебе перемотана щока?

Мабуть як зняти, то до підлоги одвисає?

Кощій: зуб болить

Дід Мороз: Діти, а як ви думаєте, де подарунки?

Правильно, у Кощія.

Кощій: Це все Баба Яга капосна, я не хотів, а вона заховала

Дід Мороз: Щоб зуб занімів та не болів, треба його заморозити.

Я зможу допомогти. Зараз погукаю Снігову Королеву

(появляється Снігова королева)

Снігова Королева: Це що за збіговисько? Чого тут зібрались?

Співати, танцювати, терпіти не можу

Ні жартів, ні сміху! Нащо потривожив мене?

На потіху? Так знайте! Не буде цього, заморожу,

Хугою, снігом усе запорошу!

С

Снігова королева танцює і від дотику чарівної палички, всі завмирають.

Ніби заморожені.

Ведуча 2. Ну от. Всі замерзли. Щоб бал врятувати,

Потрібно нам джина усім погукати

(звучить східна мелодія, заходить Джин)

Аладін: Ой, що це тут сталось?

Ведуча2 Усі як крижинки, ні сміху, ні гаму

АЛАДДІН: Це зла королева отак посміялась?

Скувала морозом.. Де співи? Де танці? ..Придумав!!

Нехай оця зала пустелею стане, тоді королева

Від спеки розтане

Снігова Королева! Не хочу! Не треба! Спиніться!

Від холоду й сну я прошу Вас, просніться!

(дістає чарівну паличку): Паличка - чарівнице, паличка - рятівнице

Зроби те, вірний друже, чого хочу я дуже (звучить ніжна мелодія)

Хай згинуть мої чари, розтануть крижинки і в ніжному танці

38

Закружляють С н і ж и н к и! Танець Сніжинок

Ведуча:2 Оце К А Р Н А В А Л! От свято так свято!

А скільки героїв прийшло нас вітати!

Ведуча1: І зовсім не так воно вже і погано,

Коли в хоровод дітвора уся стане

Пісня хороводна; Новий год ми приглашаем – двери настеж

Виходить НОВИЙ РІК і танцює разом з усіма

Діти розповідають вірші Діду Морозу.

Дід Мороз: З новим роком всіх вітаю і дорослих і малих

Щастя й радості бажаю, днів погожих та ясних

Хай у небі гомінкому світить сонце вам завжди

Снігуронька: Скінчилось наше свято. Нам розставатись час

Дід Мороз: Хай НОВИЙ РІК багатий й щасливий йде до нас!

Діти отримують подарунки.

. . ,

Дійові особи:

Ведучі

Дід мороз

Снігурочка

Аладін

Східні красуні

Дюймовочка

Царівна Либідь

Принцеса на горошині

Червона шапочка

Вовк

Зима

Зайці

Ялинка

Чорти

Баба яга

Кощій

Снігова королева

Сніжинки

Новий рік

Мишка

Жабка

Танцювальна група

Відповідальний за костюми

39

Маски

Виготовлення чарівної палички

Сніжинок

Корони сумочки для Зими

Корзинки для Ч

Шапочки

Напис « Новий 2011рік»

Лампа Аладіна

Атрибути для ігор

Чарівна торбинка

40

4.4. Ми друзі твої, природо

ПРИРОДА КНИГА МУДРОСТІ, ГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ ЯКОЇ МИ

ПІЗНАЄМО КРАСУ СВІТУ

МОВУ РІДНОЇ ПРИРОДИ РОЗУМІТИ СЕРЦЕМ ВЧИСЬ

Ведуча: 1 Збиваючи з шовкових трав росу

Задумайся, затамувавши подих

Крім ДОБРОТИ, дарує нам природа

Себе й свою немеркнучу красу

Ведуча2 У таїні земної диво вроди

Краса буття ніколи не вмирає.

Заходьте в гості до її господи,

Лиш марно не топчіть її добра…

Привіт усім на планеті Земля. Сьогодні ми зібралися з вами , щоб більше

дізнатися про життя всього живого на землі, про нашу рідну природу, яка

потребує турботи і бережного ставлення. Ми частинка природи і не зможемо

Без неї жити. Квіти., трави, дерева, кущі, комахи, жуки, гриби, павучки і

Риба й звір і птиця – все що захищати годиться. Сонце, повітря, землі і води

Дари нашої природи.

Зараз ми розглянемо ваші малюнки на тему: Природу ми любим і друзями

Їй будем. Кожен розкаже про куточок землі, який помітив і показав на

Малюнку. Розповіді учні про ліс і його мешканців, дерева, квіти і трави,

птахів, тваринок, комах. Адже в природі все взаємопов’язано і треба багато

знати, щоб зуміти полюбити і захистити.

Я маленька липка виросту велика – не ламай мене

Тінь тобі я кину у гарячу днину – ти полий мене

Я медовим цвітом зацвіту над світом – збережи мене

Виростеш за роки, підеш в світ широкий – не забудь мене.

Пропонуємо відгадати загадки про рослинний світ

1Взимку зігріває, влітку холодить, весною радує, а восени дарує.

2 назви рослини, з яких виготовляють тканини.

3Весною вдягається, а на зиму роздягається.

4 У зеленому лісочку під мережаним листочком червоніє невеличка

Спіла ягода - с…..а.

5де можна знайти жолуді?

6 Під якими деревами є шишки.?

7 Яка лікарська рослина говорить, що звіра вб’є?

8 Задивляюся у воду на свою чудову вроду

Тепер, коли ми згадали рослинний світ пограємо в гру

Хто більше назве? (квітів, рослин, дерев)

Давайте розглянемо на малюнках тварин, птахів, риб, комах., плазунів –

41

Наших братів менших.. А тепер ми послухаємо загадки., хто з вас більше

відгадає, покаже і розповість.

1. Ця корисна трудівниця називається - сини..

2. .лікар, що визначає по звуку, що в дерева болить

3. По зелених маршрутах весни повернулись вони у негоду

4. І на крилах своїх принесли запах сонця і талого льоду

5. Прилетіли весну зустрічати – ми веселі співаки і звемося ми

6. Птах – барометр. Прилітає з чужого краю, під вікном пісеньку співаю

7. Буркотливий, вайлуватий, ходить лісом дід кошлатий.8

8. Тварина рогата і рогів багато

9. Сіренька, маленька хоч якого кота з місця стягне

10. Котиться клубочок зовсім без ниточок, замість ниток – 300 голок

11. Біла латка, чорна латка по деревах скаче

12. Хто пересувається трішки вперед, а більше назад

13. Облітав 100 морів, 100 земель. Облітав, обходив, крила, ноги натрудив

14. Ми його спитали : де найкраща земля, а він відповідає :

Краще РІДНОЇ – немає.

Пісня «Не дратуйте собак, не ганяйте кішок «

Ведуча Ми підготували КОНКУРС «Ображена тварина»

Діти виразно прочитають вірші, яскраво передаючи біль, відчай,

Невдоволення тварини. Вкінці за кращу авторську роботу

присуджується приз, за краще втілення чужого болю.

А прослухавши постав себе на місце тваринки.

1ЧОРНИЙ ЖУК очима блимає чує кроки за плечима

Дуже хороше йому по землі ходити

Він не хоче, чуєш, Хлопче, у коробці жити.

2.Тріпоче серце спійманої птиці, в руках моїх не чує доброти

Я дам тобі водиці і пшениці, моя пташино, тільки не тремти!

Хіба потоки загубили воду, хіба в полях уже зерна нема?!

Пусти мене, мій хлопче на свободу,

І все, що треба я знайду сама.

3. Плакала киця на кухні аж очиці їй попухли.

Чого ти, кицюнько, плачеш, їсти чи питоньки хочеш?

Їсти та пити не хочу, з тяжкої образи я плачу:

Сам кухар сметанку злизав, а на мене, кицюню, сказав.

ГРА « Кому що потрібно»

Ведуча: Важко знайти на землі таке місце, де б не було комах.

Одні літають , інші повзають, комахи живуть у водоймах,

У ґрунті. Комахи з явилися на землі на сотні мільйонів років

Раніше, ніж людина. Із 2млн. видів комах завдають шкоди

42

Решта – корисні , або не шкідливі

Он метелик - подивіться. Ось він, ось він метушиться!

Та який же гарний, гожий, наче квітка прехороший !

Грай, бджілко, грай, в полі, в лісі, на леваді

Усі тобі раді, увесь рідний край

Грай, бджілко, грай!!!

Жив на світі цар Мурах і цариця Мурахи ця

І царівна Мурахівна. Ох – ох, ах, ах

Як багато в тому царстві корисних мурах.!

Гра Хто де живе ?

(відпустити кожного до своєї домівки. Хто швидше і правильно.

Ведуча ЗНАЙ ! ЛЮБИ ! БЕРЕЖИ!

Все задумано мудро в природі

Жити всьому у мирі і згоді

Не ламайте, не знущайтесь,

Не руйнуйте, не губіть

Пожалійте, приголубте

Нагодуйте, оживіть, відпустіть

Ведуча гра « добери слова за змістом «

Хитрий як Л-с

Голодний як В--к

Здоровий як Б-к

Впертий як О—л-

Боязливий як З---ь

Колючий як Ї--к

Балакучий як С----а

Брудний як С---я

43

.

Ведуча: Запрошуємо до нас шкільних природо охоронців

(на головах віночки «ПРИРОДООХОРОНЕЦЬ».)

1. Люби цей світ, моя дитино,

Свій рідний край, ліси, поля,

Турбуйсь про нього кожну днину,

Бо рідна це твоя Земля!

2. Тут ти живеш і вчишся в школі,

Тут в тебе друзі і сім’я

Не нищ нічого і ніколи

Людина ж бо тобі ім’я!

3.Допоможи малій пташині

ЇЇ ти вчасно підгодуй

Під силу це малій дитині,

Але нічого не марнуй!

4. Бо світ чарівний, наче казка,

Ти теж частиночка його

То ж бережи цей світ, будь ласка

Прийми до серденька свого.

Ведуча; Нам потрібні чиста вода і свіже повітря,

Родюча земля. Будьмо господарями на своїй землі,

Будьмо друзями природи.

Будьмо вдячними і турботливими за щедрість

Матінки Землі, Природи, бо вона нас годує, напуває,

Лікує, зцілює, оберігає і просить у нас захисту

Послухай музику ЗЕМЛІ,

Пізнай навколишню ПРИРОДУ

В ній ніжність наших матерів

В ній сила нашого народу!

Пісня : ( співають, стоячи)

Люди світу на хвилинку встаньте

Слухайте ! Слухайте!

Звучить останній дзвін

Що ж він нам сьогодні сповіщає?

Б’є тривогу він, б’є тривогу він

Закликає чесні всі серця

Люди світу будьте завжди пильні

Збережемо ми, ЗБЕРЕЖЕМО, ЗБЕРЕЖЕМО

Збережемо спільний дім ЗЕМЛЯ!

44

4.5. Твій біль, Україно

Відкрийтесь небеса

Зійдіть на Землю

Всі українські села, присілки та хутори

Постаньте всі, кому сказали вмри

Засяйте над планетою

Невинні душі

Зійдіть на води й суші

Збудуйте пам яті невичасний собор

Це 22 – ий рік

Це 32 – ий рік

Це 33 – ій рік

Це 46 – ий рік

Голодомор ! Голодомор! Голодомор !11

Ведучий:Не сьогодні це сказано: час народжуватись і час помирати,

Час руйнувати і час будувати, час розкидати каміння і час збирати,

Час мовчати і час говорити.

Час говорити!!!

Хай ця гірка розповідь, народжена після десятиліть мовчання, ляже першим

Нашим каменем у підмурок всенародного пам ятника трагічній історії

українського народу.

І сьогодні ми з вами зібралися для того, щоб почути і осмислити все те, що

сталося з нашою ненькою Україною у жахливому 33 – му і хто винен у

цьому?

А вік новий з яких доріг

Привів нам 33 рік

Понад селом, як бурелом

Пройшов Великий Перелом…

Так що ж сталося? Чому неньку Україну поховали ми?

З ясуємо, дослідимо і познайомимо підростаюче покоління.

Ведучий: Голодомор 33 року – це один з найстрашніших злочинів на нашій

Планеті Земля, вчинений Сталіним і його помічниками.

В ті роки в Україні не було посухи, не було недороду, не пронеслося над

Українською землею жодних стихійних бід. Люди мирно працювали на

полях, земля щедро родила. В державні засіки йшов хліб. То як же могло

статися, що на всесоюзну годувальницю обрушилося таке важке

випробування голодом?

А сталося все так. Після Жовтневої революції 1917 року в нашій країні

Стали будувати заводи, фабрики, залізниці, електростанції та ін..Звичайно

все це було потрібне для поліпшення умов життя людей в містах, але ж

вирішили будувати дуже швидко, а коштів на будівництво не вистачало. І

Сталін додумався забирати в селян за безцінь хліб, продавати його за кордон

І так одержувати потрібні гроші. Хліба намагалися забрати якнайбільше.

Селяни почали чинити опір : треба ж було їм щось їсти. Утримувати худобу,

45

Засівати ниву? І тоді за наказом Сталіна на Україну відправились комісії,

Спеціальні озброєні загони, які примусово, силою забирали все, що

знаходили – пшеницю, жито. Просо, гречку, кукурудзу. Не вірили, що все

забрали, перевертали все в хатинах, хлівах, на подвір ї. в садах, городах.

Знаходили десь жменьку зерна - забирали. Не було зерна – брали курей.

Свиней, худобу. В села, які чинили найактивніший опір, Сталін заборонив

завозити продукти харчування. А для того, щоб селяни не йшли до міст –

ставили озброєні загони і нікого не випускали.

Так люди на Україні були приречені на голодну смерть: старі, молоді,

діти. Всюди земля була всіяна трупами. Масова смерть почалася весною та

влітку 33 року,. Коли стало тепло, наростало листя на деревах, піднялася

трава. Люди їли все, що жувалося і труїлися. А коли набралося в зерно

колосся жита, ячменю, вівса, пшениці.. то геть знесилені селяни добиралися

до посівів, зривали колоски та там же і жували їх. Нещасних порушників

ловили, давали до 5-ти років в язниці, а часто й забивали на місці злочину.

Люди вмирали тихо, ніхто не плакав.

Для порівняння можна навести такий приклад: з 210 жителів села

Соломинці голодною смертю помирали (за рік голодомору) 57 душ, а з війни

(1941 – 1945 рр) не повернулося 44 душі.

Учень: Народе мій

Тебе чужинська сила віки гнобила. Кров твою пила

Топтала душу, землю попелила

Співучу мову нищила дотла.

Ведучий: В селах не залишалося нічого живого- ні птиці, ні собак, ні котів.

Все пішло в їжу.

(звучить тиха траурна музика ). Біля плакату, де зображено велику могилуз

Написом « Україна 1932 - 1933р.р.»

…Вона зарубала свого дворічного сина, щоб прогодувати решту дітей.

Скаламутився в неї розум, кричала тільки : Ваня1 Ваня !

Чуєш Йванку! Чуєш, кличе мама….

Одягнути чистеньку сорочку.

Білий день.. Така чорна пляма..

Одзовись загублений синочку!

Кличе світ тебе до свідку, Ваню!

Хоч одне розплющи сину очко..

Божевільна мама, біль, страждання..

Подивись загублений синочку – стративсь розум в ненажернім світі

Господи! Сокира на пеньочку і голодні перепухші діти.

Не вмирай зарубаний синочку !!!

Вимирали люди…Вимирали цілі села. Коло тину щоніченьки тіні.

І черешні, неначе монашенки. Кожна стежка закутана в іній.

То все душі твої, Україно !!!

Вимирали цілі села до останньої душі, як це сталося з Чеснівкою,

Писарівкою, Босівкою, що на Черкащині.

46

А Сталін в цей час говорив на з їзді колгоспників. Що лише невеликі

труднощі, дитячі іграшки у порівнянні з тим, що переживали робітники в

містах років 10, 15 назад. А від цих « дитячих іграшок» помирало щодня в

селах сотні, тисячі людей. А за ввесь 1932 - 1933 роки померло близько

5 млн. чоловік. Це була свідомо організована голодна смерть «великим», як

Тоді від страху називали, Сталіним, організована, як каральна акція, або

акція умиротворенна, а простіше – засіб упокорення непокірного

українського козацького роду.

Кров холоне, коли читаєш спогади людей., що пережили те страхіття.

Пережили смерть, щоб пізніше пережити страх і розповісти чорну, гірку

правду нам, своїм нащадкам.

Ні труни, ні хрестів, ані тризни

Прямо в яму навіки віків

Чорна сповідь моєї Вітчизни

І її затамований гнів

Стань вінком, стань життя ореолом

Хай почує всяк пагорб і кожна ограда,

Що засуджено зло і проміниться

Правда, омріяна Правда!

Встань, народе, без ліку і чисел

Хором траурним, пам ятним колом

(звучать дзвони; присутні запалюють свічки і хвилиною мовчання

Пом януть жертв голодомору

Улюблений і щирий мій народе

Не зрадь могил згорьованих дідів

Зазнавши мору і колючок дроту

Не дожили вони до заповітних днів

Ведучий: Жива людська пам ять. Не загоїлася біль серця, душі тих, хто

пережив страхіття 33 року. Вони – жива історія. Вони – живі свідки, вони –

гірка правда. Правда, яку ми сьогодні мусимо знати для того, щоб вона

ніколи не повторилася

Народе мій, вставай мерщій на ноги

У праці крила дужче розправляй

І ти спізнаєш радість перемоги

Збагатиш свій чудовий різнокрай!

Боже великий, всевладний!

Яви нам свою могуть

Дай розпізнати правду

Праведників не забудь!

Дивляться в очі твої

Мільйони скатованих душ

Пригорни їх, посели на спочинок,

Та їхнього сну не наруш!

Заступи нас і нашу державу

Од кривавих і лютих негод

47

Всі ми сущі, усопші, прийдешні-

Твій пшеничний безсмертний народ!

Пам ятаймо! Бо забуття прирікає на очерствіння душі,

на втрату історичної пам’яті, предковічних заповітів народних

звичаїв та моральних норм співжиття.

Пам’ятаймо! Курган скорботи – пам’ятник мільйонам жертв

лихоліття голодомору в Україні 32 – 33 років.

Пам’ятник не з каменів, не з бронзи, а з землі, яка дала життя народові і

взяла людей. Наша пам'ять хай буде пам’ятником. Небайдуже ставлення до

національної трагедії, якої до цього не знала історія людства.

Пам’ятай! Запитай у родичів, дідів, батьків, пам'ять згуртує нас, живих,

додасть сили і волі, мудрості і наснаги для зміцнення вільної держави на

власній землі. Бо поминальні молебні правляться не тільки в церквах і

соборах, але, найперше в наших душах.

Звичай зобов’язує поминати.

48

4.6. Повір у себе

Дитячий ранок до міжнародного дня інвалідів

Звучить «Місячна соната» Бетховена. Напис на стіні: «Повір у себе!»

У залі виставка робіт дітей, зал прикрашений квітами

Ведучий 1. Коли здається, жити неспромога

Коли здається, більше сил нема,

Повір у себе, і твоя тривога

Розвіється як марево сама…

Ведучий 2. Повір у себе, ти багато зможеш,

Не опускай безсилої руки.

І сам собі багато допоможеш –

Лиш тільки спробуй сам себе знайти…

1. Сьогодні ми зібралися в цій залі, щоб бути разом, щоб поділитися

теплом і щирістю душ людських, щоб низько вклонитися своїм

батькам, щоб подякувати, Вам, шановні гості..

2. Милосердя, доброта ще з давніх часів були притаманні нашому

українському народові, нашій багатій землі. Цілком природнім і

закономірним вважалося допомогти знедоленому, поділитися шматком

хліба, захистити старість, порятувати хворого, заступитися за

скривдженого.

3. Доброта і чуйність,

співпереживання і

щиросердність, уміння

розділити чужий біль,

підтримати у важку

хвилину, розрадити в горі

й біді – це в характері

нашого народу.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах літаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині,

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Гра « Дружне коло»

Кажімо більше ніжних слів:

Нехай комусь тепліше стане від наших добрих почуттів.

Гра «Комплімент»

Милосердя і доброта – два крила, на яких тримається людство. Лікування

добротою потребують усі: хворі, самотні, благополучні, здорові, і ті Люди,

44

в яких душа черства і глуха до чужого горя. Лікування милосердям

потрібне і тим, хто не бачить і не чує кривди, несправедливості, горя.

Жить на Землі – велике щастя,

Якого ти не помічав.

І пам ятай, що ти - Людина,

Творець краси і добрих справ.

Гра «Допоможи сусіду»

Звучить пісня «Усмішка»

Розгляд ілюстрацій «Допоможи іншому»

Діти розповідають по черзі , хто потребує допомоги і як би він особисто

допоміг тому, кому вона так необхідна просто зараз. Гра «Дарунок по

щирості.

Доброта й милосердя – міцні два крила,

Що тримають все людство в польоті.

В порятунок природа їх людям дала,

Через них визначається, хто ти.

Доброта й милосердя єднають серця

Зігрівають всі душі й підносять.

В них немає конкретного в світі лиця,

Вони милості й жалю не просять.

Звучить пісня «Ми бажаєм щастя Вам»

Учасники й присутні обмінюються подарунками, запрошуючи до

святкового столу.Ігри і розваги за бажанням .

Діти випускають двох голубів Щастя.

45

4.7. Загально шкільне свято іменинника

Зал святково прибрано. Малюнки учнів, надувні кульки з іменами

іменинників, атрибути до ігор.

Хід заходу:

Ведуча: Дорогі діти, шановні гості. Сьогодні у нас так святково,

урочисто, прибрано. А діти які нарядні красиві, чепурні. Чому? Так, у

нас сьогодні свято і зібрались ми тут вшановувати та вітати наших

іменинників. Адже у них сьогодні свято, що буває лише один раз на рік.

А де ж вони, наші іменинники . Давайте оплесками запросимо їх на

свято ( усі плещуть у долоні), не йдуть. Давайте дружніше

поплескаємо, вони, мабуть, не почули.

В зал в супроводі музики забігають іменинники, сідають на почесні

місця. Ми вітаємо наших чепурних веселих іменинників піснею:

« День народження - це свято»

День народження це свято буде в нас гостей багато

Буде в нас гостей багато, ї запрошено в наш дім.

Свято це прекрасне й чисте, урочисте й променисте, Ніби з кришталю

намисто хай тут буде добре всім!

ПРИСПІВ: З днем народження вітаєм і усім ми вам бажаєм

Вроди, злагоди і щастя, щоб завжди був добрий настрій

Ми любов свою даруєм, з днем народження віншуєм

Тож прийміть від нас, будь ласка, це запрошення у казку

І високе синє небо ми прихилимо до тебе

Заспіваємо веселих запальних нових пісень

Побажаємо любові у хвилини ці чудові

Побажаєм щастя й долі в цей святковий світлий день.

Приспів.

Ведуча: Кажімо більше ніжних слів і в день народження і в дні,

Коли радісно і коли сумно, і в дні, коли необхідна підтримка чи

допомога

На радість і добро багаті, той будемо ми завжди на святі.

Гра: « Збери сердечка» На ось цих чарівних сердечках написані

Добрі та ніжні поздоровлення, слова, які постійно зігрівають наші серця

Ведуча: Ми зібралися, щоб друзів привітати,

Вірші читати, танцювати і співати.

Хай лунає наш веселий, дружний сміх

І щоб вистачило радості для всіх!

46

Зараз ми запрошуємо найменших іменинників з 1 класу

Данило - ім. я означає Божий суд, або пророк.

Розповідь про себе.

Ведуча: твої , Данилку друзі, однокласники

Вітають

Дарують тобі таночок …

Ведуча: Запрошуємо наступну іменинницю Іринку – ім. я означає

Мир і спокій. ЇЇ вітають друзі однокласники

Дарують пісню «

Ведуча; Іменинниця з 5 класу Маринка – її імя означає морська

Друзі однокласники вітають Маринку, бажають їй здоров я,

удач, веселого настрою., і запрошують пограти в гру «Знайди

прикраси».

Ведуча: І ось ми вітаємо оплесками іменників, учнів 6 класу:

Просимо Світлана -означає світла,

Оксана - любить приймати гостей

Оленка - вибрана, світла

Дівчатка розповідають про себе, а друзі однокласники вітають і

дарують .

Ведуча: На столі листівки в нас

І зачитати їх настав вже час:

На листівці їжачок в нього сила голочок

Іменинникам на спинці щедрі він приніс гостинці:

Квітку, яблуко, грибок і цікавих сто казок

Друзі щиро вітають і дарують

Ведуча: Іменинникам з восьмого

класу Зима подарувала справжнє

свято : в чарівній торбинці…

Раз, два, три, чотири, п ять - цей

пакунок розмотать.

Виходять іменинники з 8 класу

Роза – квітка кохання

Ніна – самолюбива, принципіальна

Тоня – вогонь, лідер.

Наталя – рідна

Віталій - життєвий

Іван – дар божий

Вони розповівши про себе розмотують пакунок і дістають

Диск. Ну й дарунок, що й казати швидше в коло танцювати.

Вам випала незвичайна гра : « обери собі пару»

Ведуча: Ми вітаємо оплесками іменинників

Учнів 9 класу:

47

Наташу – її і м я означає рідна

Друзі однокласники вітають іменинників і дарують їм пісню

Ведуча: А ось до нас виходять запрошені майбутні випускники

Іменинники, учні 10 класу:

Оля – що означає свята,

Ярослава- що означає славна

Володимир - що означає живи в ладу і мирі і

Будеш володіти миром.

Іменинники розповідають про себе і пропонують гру

« Впізнай мій голос»

Ведуча:Школа наша дуже мила, нам вона як рідний дім

Іменинників вітаємо, щастя долі побажаємо

Усім!!! Усім!!! Усім!!!

Щастя, Здоров я, Веселого настрою, Доброго навчання

Вітаємо!!! Вітаємо!!! Вітаємо!!!

Ведуча: Послухайте, а що це гуде, напевне у мене у вусі, та ні ж бо

КАРЛСОН: До Вас я на гостини сьогодні прилетів

І баночку зваренням з собою прихопив

Любі хлопчики й дівчатка!!!

Йдіть до столу всі сюди

Ці солодощі чудові в нас в їдальні напекли

Варення це моє, потримайте будь ласка, а в мене для іменинників

Свій сюрприз - я дарую на свято повітряні кульки і пропоную

Гру « Хто швидше надує повітряну кульку» - Для мене

Дуже вже хочеться політати.

Ведуча: Пісня « День народження буває»

День народження буває, коли казка наступає

День народження буває, коли музика бринить

Швидко день цей пролітає, як зоря на небокраї

Спалахне і зразу згасне, як одна щаслива мить.

День народження буває, коли казка наступає

Коли квіти й подарунки упадуть тобі до ніг

День народження буває, коли свічками засяє

Коли свічками засяє на столі смачний пиріг.

Карлсон:

Ми співали й танцювали, поздоровлення читали,

А тепер до чаю стіл святковий накривали.

Смачний пиріг чекає вже на блюді,

Всім його тепер ділити будем.

Діти запрошуються до святкового столу.

48

БІБЛІОГРАФІЯ

1 . Чорна К.І.-Богдан К. Виховання моральності підростаючого покоління.

Науково-методичний посібник за редакцією, Київ 2006

2. Розкажіть онуку - збірка журналів за 2009-2010

3. Виховна робота в школі №5, 2010

4. Журнал «Психолог» №47, 2009

5. Курс «Я і Україна.»: людина серед людей. Бібліотека журналу Початкове

навчання та виховання, 2005

6. Збірка науково-методичних журналів «Початкове навчання та виховання»

7. Южевич В. Моральне виховання в школі і поза нею. Родина і школа. -

1999. - № З

8. Яровська О. Як виховати високоморальну особистість Родина і школа. -

2000. - № 8

9. Чернуха А.М., Сухомойленко О.П. Виховання як спосіб формування та

реалізації моральної культури людини // Проблеми філософії.

Республіканський міжвідомчий науковий збірник. Культура, світогляд,

гуманізм. - К.: Либідь, 1991, - Вип. 87

10. Чижевський Б.Г. Актуальні проблеми побудови національної системи

виховання в умовах державотворчого процесу в Україні // Цінності освіти і

виховання: Наук.-метод, зб. /За заг« ред. О.В.Сухомлинської та ін. -К., 1997

11. Харламов И.Ф. Педагогика: Курс лекций. - М: Просвещение, 1990.

12. Хоружа Л. Формуємо культуру поведінки молодших школярів / Л.

Хоружа // Почататкова школа.- 2007.- № 2

13. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. - К.: Радянська

школа, 1976

14. Стельмахович М.Г. Виховні цінності традиційної української родини //

Цінності освіти і виховання: Наук.-метод, зб, / За заг. ред.

О.В.Сухомлинської та ін. - К., 1997

15. Степаненко Л.М. Моральне виховання учнів початкових класів шкіл-

інтернатів засобами народної педагогіки: Автореф. ... дис канд. пед. н.

(13.00.01) / Ін-т проблем виховання АГІН України. - К.-, 1999

16. Матвієнко О.В. Моральне виховання молодших школярів у

позаурочній та позашкільній діяльності. - 1С: Молодь, 2000.

17. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій» - К.: Либідь, 1998

18. Карагодін В.М. Проблема морального виховання у педагогічній думці

ЇУ-ХЇ ст: Автореф. дис.канд.пед ЛІ., (13.00.01) / Прикарпатський ун-т ім.

В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 1997

19. Ковальчук І.В. Моральне виховання учнів українських шкіл (друга

половина ХІХ-початок XX ст.). - Івано-Франківськ: Байда, 2002

20. Демиденко В,К. Деякі аспекти морального виховання: Практичний

матеріал для керівників, вихователів, вчителів. - К.: ІЗМН, 1995