Розподільчі щити

ПРОФЕСІЇ «ЕЛЕКТРОМОНТЕР З РЕМОНТУ ТА

ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ»

2

І.В. Дзивульський, Ю.І. Дзивульський

Методична розробка уроку виробничого навчання (вступний

інструктаж з використанням комп’ютерних технологій)

Методична розробка знайомить з новітніми підходами до

організації навчання електромонтерів, перетворюючи традиційний урок в

інноваційний і робить процес навчання цікавим та ефективним.

Для практичного використання майстрам виробничого навчання з

професії «Електромонтер».

Розглянуто на засіданні методичної комісії педагогічних працівників

металообробних професій.

Протокол № 7 від 27.03.2008 р.

3

ТЕМА ПРОГРАМИ: Електромонтажні роботи

ТЕМА УРОКУ: Розподільчі щити

МЕТА:

- навчальна: ознайомити із різновидностями щитків обліку енергії за період

1960 - 2005 pp.

- розвиваюча: формування уваги і спостережливості

- виховна: виховувати відповідальність за виконану роботу

ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу

ВИД УРОКУ: пояснювально-ілюстративний

ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: інструкційно-технологічні карти,

інструкції з техніки безпеки, стенди із змонтованими щитками.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: вимірювальні прилади,

інструменти індивідуального користування, мультимедійна презентація.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина

- Перевірити наявність учнів на уроці.

- Перевірити зовнішній вигляд учнів, готовність до уроку.

II. Вступний інструктаж

1. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація вивчення нової теми

Майстер

Тема нашого сьогоднішнього уроку: "Розподільчі щитки". Отже, ми

ознайомимось з розподільними щитками обліку енергії, їх зразками за період з

1960 року до 2005. Оскільки ці щитки за цей період мінялися декілька раз але

всі вони працюють і донині, то ви повинні вміти їх обслуговувати, а тому маєте

знати їх будову і принцип роботи.

Пропоную вам познайомитися з видами схем щитків і розпочати

демонстрацію на комп'ютері.

Розподільчий щиток, який встановлювався в 60-ті роки об’єднував

апарати захисту і обліку. Це «дошка», на якій були закріплені пробкові

запобіжники для захисту мережі і споживачів та лічильник для обліку енергії.

4

Напруга із повітряної лінії через трубкостійку подавалась на лічильник, із

лічильника через запобіжники до споживачів. Запобіжник встановлювали на

фазний і нульовий провід.

Недоліком такого монтажу або такої схеми було:

- для того, щоб зняти або замінити лічильник обліку енергії, необхідно

було працювати під напругою;

- під час короткого замикання в споживача, або пошкодження мережі,

перегоряв один із запобіжників. Увесь будинок був без напруги.

Необхідно викрутити обидва запобіжники щоб відшукати неполадку

(пошкодження), усунути її і закрутити нові запобіжники.

Вдосконаленням цієї схеми в багатоквартирних будинках було –

встановлення запобіжника на фазний провід перед вводом на квартирний

лічильник. Вивернувши його, можна було знімати, замінювати лічильник без

напруги. А на виході встановлювалися або запобіжники, або автоматичні

вимикачі.

Подальше вдосконалення в 70-х роках було:

- встановлення ввідного автоматичного вимикача перед лічильником, і

після лічильника було два автоматичні вимикачі для захисту мережі та

споживачів.

Але і тут недоліком є те, що під час аварійного режиму в лінії споживачів

відключався один із автоматичних вимикачів (так як вони були встановлені і на

фазному, і на нульовому проводах). Увесь будинок був без напруги.

Відшукавши і усунувши неполадки, можна було повторно включити

автоматичний вимикач, а не бігти за вставками запобіжників в магазин.

В 80-х роках нова розробка схеми щитка. На вводі перед лічильником

автоматичний вимикач залишається, а після лічильника встановлюється

декілька автоматичних вимикачів в залежності від кількості груп відходящих

ліній тобто, квартира ділилась на дві половини: одна лінія на одному

вимикачеві, а інша на другому. В аварійній ситуації на одній половині вона

була відключена, а інша половина працювала. Нульовий провід ізольований від

корпуса і не відмикався.

5

В 90-х роках схема має інший вигляд. Тут уже трипровідна лінія: фаза,

нуль, заземлення. Відходящі групи ліній ділились на розеточну і

освітлювальну, а їх кількість залежала від кількості кіншат.

Використання ПЗВ (пускозахисний вимикач) почалося з жовтня 1997 р.

згідно спільного наказу Міненерго Держбуду і Держнагляду праці наявність

ПЗВ стало обов’язковою умовою під час прийому житла державною комісією.

А з січня 1999 р. подавання електричної енергії в житлові будинки

відбувається тільки при наявності ПЗВ. В технічних умовах при проектуванні

житлових будинків обов’язково додається схема, в якій передбачено

встановлення ПЗВ.

Така схема працювала так: у випадку короткого замикання, або

перевантаження споживачем в одній із розеточних груп – спрацьовував

автоматичний вимикач, який захищав дану лінію. А лінія освітлення та інша

розеточна лінія працювала, тобто була під напругою. Якщо в будь-якій лінії

було витікання струму на землю, тоді спрацьовував ПЗВ і відмикалися

споживачі всіх ліній: і розеточних, і освітлювальних. Тому пізніше почали

встановлювати не одне загальне ПЗВ, а декілька, взалежності від кількості груп

відходящих ліній. В такому випадку при спрацюванні ПЗВ в одній лінії інші

могли працювати.

На початку ХХІ ст. корпорація АсКоУкрЕМ. Розробила диференційний

вимикач.

Диференційні вимикачі – це комбінування двох пристроїв в одному

приладі таких як прилад захисного відключення (ПЗВ) і автоматичний вимикач.

Використання комбінованих диференційних вимикачів – це перевага в

надійності:

- за рахунок зменшення кількості конструктивних елементів (використання

однієї групи силових контактів замість двох в окремо встановлених

приладах);

- зменшення кількості комутацій під час монтажу;

- надійних підбір характеристик об’єднаних приладів в заводських умовах.

Диференційні вимикачі призначені для захисту низьковольтних

6

електричних кіл від перевантаження, струмів к.з. (це функція автоматичного

вимикача). Від витікання електричного стуму у випадках пошкодження

ізоляції, для захисту особи від ураження електричним струмом (функція

пристрою захисного відключення).

Тому вибір необхідного пристрою проводиться аналогічно вибору

автоматичного вимикача і пристрою захисного відключення.

Відключаючий диференційний струм бажано вибирати у відповідності з

видом мережі:

- споживачі електричної енергії в жилих приміщеннях – 30 мА;

- споживачі електричної енергії в дитячій і ванній кімнатах – 10 мА;

- освітлювальні прилади – 30 мА.

Такі диференційні вимикачі здатні захистити людину від ураження

електричним струмом. А 100, 300, 500 мА слугують для захисту від

пошкодження ізоляції, яка може призвести до виникнення пожежних ситуацій.

При використанні диференційних вимикачів, схема мала такий вигляд.

wh

N L

P

QF

S1 S2 S3

ГР1 ГР2 ГР3

РЕ

16

2. Закріплення матеріалу:

- Який вигляд мала схема розподільчого щитка 60-х років?

- Який вигляд мала схема розподільчого щитка 70-х років?

- В чому у них була різниця?

- Які переваги схеми розподільчих щитків 80-х років від попередніх?

- Що таке ПЗВ?

- Що таке диференційне реле?

- Яку Ви бачите перевагу у встановленні ПЗВ і диференційного реле?

3. Завдання додому.

Попрацювати над останньою темою. Розробити електричну схему своєї

квартири (будинку) за сучасною технологією монтажу.

Розподільчі щити

Documents