25 лютого 1871 року

у місті Новограді –

Волинському в родині Петра

Антоновича Косача та Ольги Петрівни Косач народилася

дочка Лариса.

.

.

Дівчинка виховувалася в культурному українському середовищі, де завжди панував дух національних традицій. Змалечку, вражена тяжкою недугою, - туберкульозом кісток - дівчина змушена була подовгу лежати прикутою до ліжка. І сама хвороба, і лікування її завдавали нестерпних мук, але мужня дівчинка терпляче зносила страждання. У перерві між нападами болю Леся вчилася, самотужки освоюючи нові й нові предмети. Програму їй складали батьки.

Петро Косач був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади, близьким товаришем Михайла Драгоманова

Ольга Петрівна

Косач - відома в

українській

літературі

письменниця під

псевдонімом Олена

Пчілка

Писати дівчина почала ще й не досягнувши десятирічного віку. Вірш «Надія» вона присвятила своїй тітці.

НАДІЯНі долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на

Вкраїну, Поглянуть іще раз на рідну країну,Поглянуть іще раз на степ,

могилки, Востаннє згадати палкії гадки…

Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна.

Леся дуже любила свого старшого брата Михайла. Їй подобалося проводити з ним

час за навчанням.

Іноземних мов Лесю навчили спеціально запрошені для цього вчителі. Це дало змогу їй вільно опанувати французьку, німецьку, англійську мови, не кажучи вже про російську та польську. Окрім того, вона добре знала грецьку, латинську, болгарську, італійську, іспанську, грузинську та інші. Маючи за плечима ці знання, геніальна поетеса могла знайомитися з найпередовішими досягненнями світової думки і долучатися до них.

Ольга та Микола

Косачі сестра і

брат Лесі .

Оксана Косач ( молодша сестра Лесі Українки )та її чоловік

Юрій Тесленко-Приходько.

Ізидора Петрівна

Косач, молодша

сестра Лесі

Українки.

Михайло Петрович Косач

У двадцять років друкує свої перші вірші “Конвалія” і “Сафо”

Росла в гаю Росла в гаю конвалія конвалія Під дубом Під дубом високим, високим, Захищалась від Захищалась від негоди негоди Під Під віттям віттям широким…широким…

Над хвилями моря, на скелі Хороша дівчина сидить, В лавровім вінку вона сяє, Співецькую ліру держить…

Конвалія

Сафо

"Твої листи завжди пахнуть зів`ялими трояндами,ти, мій бідний, зів`ялий квіте!"

Влітку 1897 р. в Ялті Леся Українка познайомилася з

Сергієм Костянтиновичем Мержинським.

Дитинство Лесі Українки

У 1895 року Леся з братом Михайлом і матір’ю переїхали до Києва

Кімната Л.Українки.

Їдальня Кімната матері

Срібний посуд в їдальній

Климент Васильович Квітка

Леся Українка в

гуртку “Плеяда”

В кінці 80 – х років у Києві згуртувалася громада письменників, переважно зі студентської молоді…Щотижня у визначений день сходилася ця громада в композитора Миколи Лисенка

“Тішся, дитино, поки

ще маленька…”.

Автограф

СОН

Тепло та ясно…Чи се Єгипет? Так, се Єгипет… синій намет неба високого міниться сяєвом… Ой, та й високе ж! Як вільно, як радісно, Так, се Єгипет…

Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Година для праці настала. Не бійся досвітньої мли ,- Досвітній огонь запали, Коли ще зоря не заграла.

Автографи перекладів, здійснених Лесею Українкою: “Кінець страйку “ Ади Негрі, ”Макбет” В. Шекспір, “Неминуча” М. Метерлінка

Лисенко грав мені нові композиції на Гейне, і я прийшла од них в нестям, бо вони справді дуже гарні. Він зложив музику на три пісні: “Коли настав чудовий май…”, “Чого так поблідли ті рожі ясні…” і “З мого тяжко суму…”. Не жаль мені…” – ще буде писати.

З листа Лесі Українки до матері від 9 червня 1893 року. Гадяч

Варвара Василівна

Дмитрук, від якої Леся

Українка записувала

пісні. Фото 1953 р.

Кобзар Гнат Гончаренко та О.І.Бородай

А.Б.Шимановський, Леся

Українка, П.А.Косач,

Олена Пчілка,

Л.Ф.Петерсон.

Колодяжне. Фото 1905 р.Леся Українка в Єгипті. Фото 1912 р.Леся Українка в

Криму

Михайло Федорович Комаров

(1844 -1913),український бібліограф,

критик, фольклорист, сім’ї якого

Леся Українка присвятила цикл

поезії “Подорож до моря”

У 1888 році написаний цикл ліричних і описових віршів “Подоріж до моря”. Талант авторки очевидячки дужчає, піднімається, вона попадає в світ природний тон, менше в‘яжеться чужими взірцями, і ми стрічаємо в тім циклі перші проблиски сильного, самостійного таланту, перші такі картини і поетичні звороти, що виявляють руку майстра.

Худ, М. Компанець.

Гравюра.1971

Вдарить вал і гукне, мов з гармати, Скрізь по березі гук залунає; Хоче море човна розламати, Трощить, ломить, піском засипає…

Сильне море! Зберися на силі! Ти потужне, нема тобі впину, - Розжени свої буйнії хвилі, Затопи сю нещасну країну!

“Негода”

Вся ти – трепет, вогонь, ідея, Вся ти – вірна єдина струна, І хто знає співця Антея, Той тебе у ньому пізна. Ти себе Українкою звала,- І чи краще знайду ім’я Тій, що радістю в муках сіяла, Як отчизна – твоя і моя.

М. Рильський

19 липня – Між першою і другою годиною ночі в грузинському містечку Сурамі померла Леся Українка. 25липня – Труну з тілом Лесі Українки привозять із Сурамі до Києва 26 липня – Похорон Лесі Українки на Байковому кладовищі.

Пам'ятник Лесі

Українці в Києві

(площа Лесі

Українки).

Пам'ятник Лесі Українці в Луцьку. Скульптор А.В.Німенко.

Надгробок Лесі Українці

на Байковому

цвинтарі в Києві