Анна Сус

Музика д

ощу

2

Крапля

Вона упала в тишу

Й розбилася у ній.

Розбилась на дрібненьку позолоту.

Лишилась у троянді золотій,

Хоч і летіла швидко до народу.

Ховався він у барвах парасоль,

Від крапель утікав, чогось боявся.

У небі хмари танцювали вальс,

А грім з небес чомусь з людей сміявся.

Лунала музика осіннього дощу.

3

Злива

Кружляють по дорозі барвисті парасолі.

Калюжі, мов дзеркала,

Повнісінькі води.

Закрили очі квіти.

Усі наскрізь промокли.

Кружляють перехожі туди-сюди.

А вниз летіли краплі

і сяючі, й прозорі.

Летіли, як тужливі журавлі,

Все сипались на землю,

немов дрібненькі зорі,

Й лишалися навіки на землі.

4

Перший сніг

Сьогодні впав на землю перший сніг.

Упав на листя тихо і безшумно.

Сніг на деревах, наче білий цвіт.

Згадала я про те,

Що вже забуто.

Забули люди осінь золоту,

І білим снігом вкрилось жовте листя.

Грозилась завірюха:

-- Замету!

У лід заковане калинове намисто

Горить вогнем на білому снігу.

5

Краплі

Краплі падають з неба додолу.

Не повернуться вже назад.

Я дивлюся з вікна школи

На багряний промоклий сад.

За віконечком вітер гуляє,

Він все листя зірве й понесе.

За вікном дощу музика грає…

Я люблю осінь цю над усе.

6

Вечірня вулиця

В калюжах вікон блиск.

Не зорі в небі –перли,

Тисячі намист.

Піднімеш голову,

І бачиш, що вгорі схилились над тобою

ліхтарі.

Закриєш очі ти, чи далі ти підеш,

Усюди світло ліхтарів знайдеш.

Світити буде завжди у душі,

те світло, що горить лише вночі.

7

Крила

Птаха сіренька злетіла в небо.

У неї є крила,

Мені ж крил не треба.

Бо крила мені дарує вітер,

І квіти, і запахи трав,

І сонце, і небо, і все навколо,

І той соловей, що мені заспівав.

І хоч не літаю я, як та птаха,

І хоч не підкорюю небеса,

Та знаю, що крила – це справжнє щастя.

Духовні крила – це справжня краса!

8

9