Операція «Вісла»

Операція «Вісла» - злочинний захід польського комуністичного режиму

проти українського населення на окупованих Польщею українських

етнічних землях 1947. Полягав у примусовій депортації українців з

Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на території у зх. та пвн.

частині Польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

Депортація в рамках операції "Вісла" була насправді другим виселенням

українців з тих українських земель, що опинилися під владою

комуністичної Польщі. Перша депортація, яка офіційно мала виглядати як

добровільне переселення українців з Польщі в Україну, відбувалася від

вересня 1944 до початку серпня 1946 рр.

Причини:

• Боязнь перед СРСР з його постійними планами “визволення західних братів”

та змінного кордону внаслідок цього

• Переселення і масові репресивні акції польського уряду щодо українського

цивільного населення викликали закономірну протидію національно-

патріотичних сил – Української повстанської армії і націоналістичного

підпілля – Організації українських націоналістів, що являло собою серйозну

загрозу для існуючого тоталітарного режиму в Польщі. У цих умовах польська

влада, продовжуючи свою антиукраїнську політику, вирішила цілком виселити

українське населення з його етнічних земель і розпорошити по всій Польщі.

• Приводом до початку операції “Вісла” стала загибель 28 березня 1947 року у районі

с. Яблочне у бою із загоном УПА заступника міністра оборони Польщі генерала

Кароля Сверчевського. 28 квітня 1947 року о четвертій годині ранку шість польських

дивізій і загони Корпусу безпеченьства публічного (назва органів польської служби

безпеки) оточили райони, в яких компактно проживало українське населення.

Депортаційні заходи проходили в три етапи:

1) з 28.04.1947 до 15.06.1947 виселялись українці з

повітів Ліско, Сянік, Перемишль, Ясло, Кросно,

Любачів, Горлиці, Ярослав;

2) до 30.06.1947 вивозилося українське населення

з повітів Новий Сонч, Новий Тарг, Томашів

Любельський, Грубешів.

3) до кінця жовтня 1947 депортовано населення з

решти повітів Закерзоння.

• На 31.07.1947, за польськими даними, було переселено 140 575 осіб,

ув'язнено в концтаборі Явожно 3800 чол., убито 655 чол., заарештовано

1466 членів українського руху Опору.

Бойовики УПА намагались чинити опір виселенню та влаштовували

низку «відплатних акцій». 3 жовтня бойові групи УПА напали на села

Ділячев, Бартківку, Лончки, Сельницю, Павлокову, де було закатовано

українців, а потім поселились поляки. УПА починає співпрацювати з

польською організацією «Воля і незалежність», що постала з Армії

Крайової. ВіН саботувала вивіз українського населення до СРСР.

Згідно з офіційними даними, в 1944–1947 роках від рук УПА загинуло 599

цивільних осіб польської національності (з них 368 в 1945 році). Варто

відзначити, що до «цивільних осіб» статистика зараховує також учасників

збройних відділів «самооборони» (за винятком ормовців), які брали

активну участь в антиукраїнському терорі. Але заступник міністра

внутрішніх справ генерал Владислав Пожога підтвердив, що від рук цілого

польського підпілля загинуло близько 10 тисяч цивільних осіб, або майже

у 20 разів більше, ніж від рук УПА.

Наслідками операції «Вісла»:

• протиборство польського уряду та збройного підпілля під час акціїзавдали великої шкоди економіці держави;

• уряд надавав недостатньо переселеним українцям фінансовоїдопомоги;

• переселенська кампанія змінила заселеність земель, але не дала результатів; у свідомості громадян залишилась відраза до польськогоуряду та його дій по відношенню до населення.