Енергетична сертифікація будівель

навчальних закладів, як інструмент

підвищення їх енергоефективності

Шевченко Олена Миколаївнааспірант каф. ТЕ ІЕЕ НТУУ «КПІ»,інженер служби енергетичного менеджменту НТУУ “КПІ”

1

Досвід роботи служби енергетичного

менеджменту НТУУ “КПІ”Служба функціонує вже більше 5 років. До її складу входять фахівці з

енергетичного менеджменту за напрямками тепло-, електро- таводоспоживання. Очолює службу головний енергоменеджер, якийпідпорядковується Проректору з адміністративно-господарської діяльності. Зачас існування служби вдалося налагодити роботи по:

своєчасному обліку та аналізу енергоспоживання; розробці методик розрахунку лімітів енерго- та водоспоживання; заохоченню підрозділів проводити заходи з енергозбереження, шляхом

повернення зекономлених коштів за спожиті енергоносії до підрозділів;

Співпраця служби зі студентами університету: Налагоджується алгоритм залучення студентів до

проведення енергетичних аудитів навчальних корпусів та гуртожитків, під керівництвом Групи з

енергоаудиту при ІЕЕ.

Далі роботи передаються фахівцям служби енергетичного менеджменту, які рекомендують найкращі з

них впроваджувати на відповідних об'єктах університету, використовуючи при цьому зекономлені

кошти при енергоспоживанні.

Однак, не зважаючи на тривалий досвід роботи існують перешкоди, якістримують реалізацію політики енергоефективності в університеті.

Характеристика фонду будівель НТУУ “КПІ”

32 навчальних корпуси

20 гуртожитків

Їдальня

Господарські споруди

46,6% будівель збудовано до 1970 року, 20% – 1970-1980 року, 30% –

1980-1996, кілька будівель готується до здачі в експлуатацію.

Тобто, існуючий фонд будівель в основному створений у післявоєнні радянські роки, коли

при проектуванні та будівництві будинків в першу чергу заощаджували початкові

витрати, а енергетичні експлуатаційні витрати у розрахунках кінцевої ефективності

приймалися як вторинні показники.

Крім того, реалізацію основних функцій енергоменеджменту гальмують не тільки

зношеність фонду будівель, але й не виконання умов поставки теплоносія

енергопостачальною організацією, недотримання комфортних умов у приміщеннях,

тощо)

3

Механізм діяльності енергетичного менеджменту

4

Збір первинної статистичної інформації

Розрахунок лімітів

Аналіз інформації

Моніторинг

Оцінка потенціалу енергозбереження

Енергетична сертифікація будівель / оцінка

- Визначення класу енергоефективності ЗО/будівлі

- Формування переліку об’єктів з надвисоким енергоспоживанням для першочергового

включення до програми з енергозбереження

-Систематизація інформації та використання єдиного підходу

Ініціювання проведення енергетичного аудиту на об’єктах з надвисоким

енергоспоживанням

Розробка програми з енергозбереження, з першочерговим включенням “неефективних” будівель

Аналіз виконання лімітів

Усунення недоліків

Деякі особливості навчальних закладів на

прикладі навчального корпусу №22 НТУУ “КПІ”

Е = -71,519tз + 1133

R2 = 0,93

Е = -0,055tз + 632,31

0

500

1000

1500

2000

2500

-20 -15 -10 -5 0 5 10 15 20 25

Температура навколишнього середовища (tз), оС

Ел

ектр

осп

ож

ив

ан

ня

(Е

), к

Вт*

год

фактичний

150-70

115-70

y = -1,15x + 67,9

R2 = 0,36

0

20

40

60

80

100

120

140

160

-25 -20 -15 -10 -5 0 5 10 15

температура навколишнього середовища, оС

те

мп

ер

ату

ра

по

да

чі

те

пл

он

ос

ія,

оС

фактична температура

подачі теплоносіятемпературний графік

теплової мережі 115-70температурний графік

теплової мережі 150-70тренд фактичний

температурний графік

1- Результат недотримання умов поставки

теплоносія енергопостачальною

організацією (порівняння стандартних (проектного

150-70, діючого 115-70) та узагальненого фактичного

температурних графіків подачі теплоносія)

2 – Недотримання умов

комфортності – результат

використання електричної

енергії для догріву приміщень

Наслідок – необхідність нормалізації даних з енергоспоживання

Використання існуючих підходів до оцінки

енергетичної ефективності будівель

6

1. Енергетичний сертифікат Display 2. Український енергетичний

паспорт (ДБН В.2.6.31:2006)

Український паспорт

D; 17,39%

C; 17,39%B; 39,13%

А; 8,70%F ; 4,35%E; 13,04%

Характеризує будівлю з точки зору теплового

захисту і розробляється головним чином на

стадії проектування та будівництва

Характеризує будівлю з точки зору загального енергоспоживання,

враховує екологічні показники та водоспоживання, джерело

теплонадходження та ефективність первинного

енергоспоживання

Обидва підходи мають свої переваги та недоліки. Що змушує розробити адаптовану по-перше до

українських умов, а по-друге до особливостей закладів освіти методологію проведення енергетичної

сертифікації будівель та закладів освіти.

Методика оцінки енергетичної ефективності закладу

освіти / будівлі (енергетична сертифікація)

7

Визначення переліку показників,

за якими здійснюватиметься

кластеризація ЗО / будівель

Кластеризація ЗО /

будівель, згідно виділеного

переліку показників

Обробка значень аналізованого показника всередині кожного з

отриманих кластерів ЗО / будівель

Розробка адаптованої шкали для оцінки ефективності

енергоспоживання ЗО / будівель всередині кожного з кластерів

Визначення класу енергетичної ефективності ЗО / будівлі

Формування масивів

первинної статистичної

інформації для кожного з

кластерів ЗО або будівель

Нормалізація даних з

енергоспоживання: (кліматичні

умови, дотримання

комфортних умов, тривалість

ОП, режим роботи ЗО)

Розрахунок нормалізованого

питомого енергоспоживання:

нормат

ii

iнормаліз

iГДS

Ee

,

n

j

ijпрiфактiнормаліз kЕЕ1

},...,,{ 21 kBBBК

Форми звітності

для проведення енергетичної сертифікації та

організації роботи системи енергетичного

менеджменту закладу освіти / галузі

Застосування методики потребує збору первинної статистичної інформації з

енерговикористання та експлуатаційних характеристик ЗО / будівель, що

дозволить налагодити процес звітності та сформувати інформаційну базу

«Енергетичні показники об’єктів» галузі Міністерства освіти та науки

України.

Для цього створено відповідні форми звітності:

8

База даних:

“Енергетичні

показники об’єктів

закладу освіти / галузі”

9

Побудова адаптованої шкали енергоспоживання

10

В аналізі приймали участь 53 вищі

навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Методика дозволяє визначити

заклади з надвисоким енерго- чи

водоспоживанням серед типових

навчальних закладів. Ця інформація в

подальшому є основою для

проведення детального

енергетичного аудиту нетипових

об’єктів з визначенням причин

відхилення їх показників від середньо

статичних.

Приклад застосування методики

11

Криворізький технічний університет - 22,4 Приазовський

державний технічний

університет - 25,7

Запорізький національний технічний

університет - 36,2

НТУУ "КПІ" - 37,2

Донецький національний технічний

університет - 39,6

0

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

0,9

1

0 10 20 30 40 50 60 70 80

кум

ул

яти

вн

ий

в

ідсо

то

к З

О,

ен

ер

госп

ож

ив

ан

ня

яки

х н

иж

че

від

вказан

ого

Питоме теплоспоживання, Вт∙год/(м2∙ГД)

експоненційна крива

фактичні дані - ЗО

Методика дозволяє провести первинне оцінювання рівня ефективності енергоспоживання

ЗО та будівель шляхом проведення їх енергетичної сертифікації та є одним з інструментів

роботи служби енергетичного менеджменту галузі.

Аналіз за

показником питоме

теплоспоживання, серед

вищих навчальних

закладів технічного

спрямування, встановив,

що найбільше енергії для

цих потреб

використовується в

Донецькому

національному

технічному університеті

(39,6 Вт∙год/м2∙ГД), що

майже на 30% більше ніж

в середньому для даного

типу ЗО. У Криворізькому

технічному університеті

на ці потреби

використовується 22,4

Вт∙год/м2∙ГД, що є

найнижчим показником

серед закладів цього типу.

Характеристика галузі

Міністерство освіти і науки

України

Вищі навчальні

заклади І-ІІ рівня

акредитації

Вищі навчальні

заклади ІІІ-ІV рівня

акредитації

- 311 навчальних закладів

- 549 навчальних корпусів

2 982 626 м2 – загальна

площа навчальних корпусів

- 317 гуртожитків

1 091 232 м2 – загальна

площа гуртожитків

- 133 навчальних заклади

- 1 078 навчальних корпусів

13 899 640 м2 – загальна

площа навчальних корпусів

- 3 702 861 м2 – загальна

площа гуртожитків

Училища, школи соціальної

реабілітації, методичні

центри, будинки творчості

- 208 закладів

12

Проведено аналіз теплоспоживання вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів

акредитації (за 2008 рік), з урахуванням кліматичної зони розташування ЗО.

Встановлено, що питоме споживання теплоти складає в середньому:

в першій кліматичній зоні – 133,7 кВт∙год/(м2∙рік);

в другій кліматичній зоні – 96,2 кВт∙год/(м2∙рік);

в третій кліматичній зоні – 87,6 кВт∙год/(м2∙рік);

в четвертій кліматичній зоні – 63,5 кВт∙год/(м2∙рік).

Дякую за увагу!

13