ІНТЕГРАЦІЯ ТРАДИЦІЙНИХ ТА ІННОВАЦІЙНИХ

ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРАКТИЦІ ВНЗ

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дистанційної освіти В. І. Луценко

E-mail: lutsikv@i.ua

Тел. 044 481 38 42

ПЛАН

1. Загальні питання методики викладання у вищій школі.

2. Системи навчання. Особливості дистанційного навчання.

3. Інтеграція традиційних та інноваційних методів викладання навчальних дисциплін у ВНЗ

Література

1. Петрук В. А. Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей у процесі вивчення фундаментальних дисциплін: монографія / В. А. Петрук. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. – 292 с.

2. Петрук В. А. Ретроспективний аналіз інноваційних методів навчання / В. А. Петрук, Н. О. Андрущенко, О. П. Прозор // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2008. – №4. – С. 127–131.

3. Петрук В. А. Розвиток навиків самостійної роботи у студентів технічних вузів на практичних заняттях з вищої математики / В. А. Петрук, І. В. Хом’юк // Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін: Збірник наук.-метод. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. – Рівне, 2001. – Вип. № 3. – С. 99–103.

4. Пустогов В. И. Место фундаментальных дисциплин в техническом вузе на этапе развития информационных технологий / В. И. Пустогов, М. Н. Орфанова // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій технічній школі: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2003. – С. 147–150.

Методика навчання як наука

  

Визначає мету, об’єм, зміст і структуру, форми організації навчання дисципліни, технологію заняття

Вивчає й описує застосування найбільш раціональних методів, прийомів і засобів навчання

Досліджує умови і шляхи засвоєння студентами точно окресленого кола знань, оволодіння ними вміннями й навичками

Забезпечує реалізацію принципів і методів навчання; розуміння суспільної ролі дисципліни; засвоєння мінімуму знань і понять

            

Системи навчання

Лекційно-семінарська (докторська)

Тьюторська дистанційна Очно-дистанційна

Об’єкт і предмет методики

процес вивчення конкретної дисципліни у вищих навчальних закладах України.

мотиви, мета, зміст, принципи і методи, організація, методичні закономірності й умови ефективного

навчання

Методика дає відповіді на запитання

Кого навчати? Чого навчати? (зміст навчання) Як навчати ? (методи і прийоми) Як контролювати засвоєне?

Наукові засади

Загальнодидактичні : Науковість Систематичність Наступність Перспективність Зв’язок теорії з практикою

Специфічні: Взаємозв’язок у навчанні споріднених і неспоріднених дисциплін Зв’язок у вивченні розділів курсу навчальної дисципліни Комунікативно-діяльнісний підхід

Методологічні принципи

Поняття «метод» не має однозначної дефініції, тому варто навести приклади її варіантів. У методі вбачають передусім сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння реалій, підпорядкованих розв’язанню конкретного завдання («Краткая философская энциклопедия»,1994).

Методологічні принципи

Метод розглядають також як спосіб пізнання й перетворення дійсності, шлях до пошукової істини, спосіб організації теоретичного й практичного осмислення об’єктів аналітичного осягнення

(В. Діденко), як спосіб досягнення мети, сукупність організованих певним чином

прийомів та операцій теоретичного і практичного змісту (О. Никифорова), систематизований спосіб досягнення теоретичного і практичного

результату, розв’язання проблем або одержання нової інформації на підставі регулятивних принципів гносеології та розумової дії, усвідомлення специфіки досліджуваної предметної галузі, законів функціонування її об’єктів (Г. Степанов).

Методи дослідження

Теоретичні: аналіз літератури (з філософії, психології, педагогіки, дидактики); аналіз програм, підручників, методичних посібників і рекомендацій.

Емпіричні: анкетування, спостереження занять, експертна оцінка, діагностика, експеримент.

Квантитативні: кількісний і якісний аналіз одержаних результатів

Теоретичні методи

Аналогія – метод, відповідно до якого на підставі подібності предметів за одними ознаками робиться висновок про їх подібність за іншими ознаками.

Дедукція – від загального до окремого Екстраполяція – метод наукового дослідження,

який полягає в розповсюдженні висновків, отриманих із спостережень над однією частиною об'єкта.

Індукція – від окремого до загального

Теоретичні методи

Ідеалізація – це конструювання подумки об'єктів, які не існують у дійсності або практично нездійсненні.

Формалізація – вивчення різноманітних об'єктів шляхом зображення їхньої структури у знаковій формі за допомогою штучних мов, наприклад мовою математики.

Типологія – розчленування систем об'єктів і їх групування за допомогою узагальненої, ідеалізованої моделі або типу

Емпіричні методи

Вимірювання Експеримент Порівняння Спостереження

Інноваційні методи навчання включають такі аспекти:

нові ролі педагога у виконанні сучасних завдань в освіті;

індивідуальний підхід як основа особистісно зорієнтованого навчання;

кооперативне навчання; розвиток критичного мислення.

Нові ролі педагога у виконанні сучасних завдань в освіті

Розробник навчальних програм; Фасилітатор (пропонує процес, який допомагає учасникам засвоїти знання за

допомогою запитань); Презентатор (педагог інформує, мотивує, описує); Тренер (допомагає іншим в оволодінні новими навичками, знаннями,

ставленнями); Наставник (заохочує рефлективну практику; Менеджер (планує, оцінює, вносить зміни до навчального процесу для

досягнення студентами очікуваних навчальних результатів, забезпечує необхідними ресурсами);

Консультант (ділиться знаннями, навичками, розвиває спроможності студентів, робить внесок в успіх кожного);

Дослідник (роль педагога як дослідника вимагає від студентів нового розуміння процесу навчання, зміщуючи акцент від «зовнішнього до внутрішнього джерела»);

Агент змін (заохочує та проводить постійний аналіз і рефлексію. Ініціює різноманітні альтернативи існуючій практиці.

Індивідуальний підхід як основа особистісно зорієнтованого навчання

враховує внесок кожного студента в процес навчання, ґрунтується на думці, що не може бути двох осіб, які беруть однакову участь у практичних заняттях. На заняттях вони виявляють власні знання, ставлення, навички, особливості темпераменту тощо. Щоб досягти ефективного навчання, педагог повинен чутливо реагувати на ці розбіжності.

Основні елементи кооперативного навчання

Позитивна взаємозалежність; Особиста відповідальність; Особистісна взаємодія; Соціальні навички; Групова обробка результатів

Критичне мислення та його складові

визначити твердження, поняття, що потребують перегляду;

звернути увагу на обставини, ситуацію. Самостійні на перший погляд рішення, судження людей так чи інакше відображають час і культурне середовище;

знаходити та оцінювати альтернативні життєві принципи.

 

Кейс-метод

Кейс-метод є дуже ефективним у розвитку навичок ідентифікації фахових проблем, систематизації й аналізу викладених фактів та розробки альтернативних рішень. Завдання кейс-методу: навчити студентів справлятися з унікальними та нестандартними ситуаціями, що вимагають знань із багатьох наук, які, як правило, виникають в реальній установі чи підприємстві та вимагають вирішення таких проблем, що реально виникли чи можуть виникнути і потребують прийняття управлінського системного рішення.

Етапи розробки кейсу

підготовка загального плану кейсу; проведення досліджень, необхідних для підготовки

кейсу; написання вихідного варіанту кейсу; обговорення кейсу з фахівцями та редагування; «мозковий штурм» в мережах малої групи; презентація кейсу в навчальній аудиторії та редагування

як самого тексту, так і нотаток для викладачів, якщо це є необхідним;

розповсюдження кейсу.

Аукціон-колоквіум

Підготовчий етап:

викладач формулює вимоги до аукціону;

студенти знаходять і знайомляться з біографічними матеріалами вчених, які є авторами формул у розділі „Ряди”, вивчають теоретичний матеріал та його застосування для розв’язування практичних задач.

Перший етап проведення аукціону-колоквіуму:

групи шляхом жеребкуванням визначають ім’я вченого, життєвий і творчий шлях якого вони мають представити (Д’Аламбер, Лейбніц, Кош, Веєрштрас, Фур’є, Абель).

Аукціон-колоквіум

Другий етап – доведення на дошці теорем. Вибір теорем відбувався також шляхом

жеребкування. Групи делегують студентів, які відзначаються знанням фактичного матеріалу. За правильне формулювання і доведення теореми група отримує бали.

Третій етап – перевірка практичних знань студентів за допомогою тестових завдань.

Тести повинні містити запитання, відповідь на які звучали в доповідях і запитання на вміння обирати ознаки для дослідження рядів на збіжність.

Алгоритмічні методи

основою алгоритмічних методів є чітке визначення кінцевої мети. Ціль розглядається, як центральний компонент, що дозволяє визначити ступінь її досягнення більш точно;

мета (кінцева і проміжна) визначається дуже точно (діагностично), дозволяє розробити об'єктивні методи контролю її досягнення;

алгоритмічний метод зводить до мінімуму ситуації, коли викладач поставлений перед вибором і змушений переходити до педагогічних експромтів у пошуку прийнятного варіанта;

алгоритмічний метод пропонує проект навчального процесу і визначає структуру змісту пізнавальної діяльності студентів.

Концептуальні поняття методології сучасних освітніх програм

Спілкування. Ключове поняття при навчанні учнів літературним умінням (читанню, письму, умінню говорити, слухати), візуальним видам мистецтва, математиці.

Турбота. Поняття, яке широко використовується під час вивчення природничих наук.

Спільнота. Допомагає студентам і викладачам зрозуміти глибинні взаємозв'язки між історією, географією та суспільними процесами.

Зв'язки. Дає можливість студентам зрозуміти взаємопов'язаність усього в житті, допомагає їм висувати нові концепції, виходячи з уже відомих, сприяє формуванню в студентів співчутливого та турботливого ставлення до навколишнього світу.

Висновок

Не навчайте студентів так, як навчали Вас, – вони народилися в інші часи...

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!