Помічнянська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №1Добровеличківської райдержадміністрації

Кіровоградської області

Підготувала роботу з трудового навчання

учениця 11-Б кл.Веровенко Тетяна

Вчитель трудового навчання: Шишкова

Л.Ф. Вчитель інформатики:

Трибко О.Б.

Мета• Ознайомитись з історією української кухні.• Розширити знання про звичаї та традиції української народної кухні наших предків.

Українська народна кухня - це така ж Українська народна кухня - це така ж культурна спадщина українського культурна спадщина українського народу, як мова, література, народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна і варто пишатися, який не яким можна і варто пишатися, який не слід забувати.слід забувати.

Українська кухня створювалась протягом Українська кухня створювалась протягом багатьох віків, тому вона в певній мірі багатьох віків, тому вона в певній мірі відбиває не тільки історичний розвиток відбиває не тільки історичний розвиток українського народу, а й його звичаї, українського народу, а й його звичаї, традиції та культурутрадиції та культуру..

Українська кухняУкраїнська кухня

Вживання їжі було своєрідним ритуалом.

У великих родинах, коли за столом збиралася вся сім'я, обід починався з молитви, якою освячувалася їжа. Такі молитви збереглися з дуже давніх часів.

У народовір'ї, можливо, ще не було якихось канонічних молитов, які з'явилися в християнстві, проте в кожній родині існувала своя формула звернення до Бога і подяка йому за їжу.

КашаЗ прадавніх часів в українській З прадавніх часів в українській

земліземліЗавжди їли кашу дорослі й Завжди їли кашу дорослі й

малі.малі.Вона додавала їм сили й Вона додавала їм сили й

здоров'я,здоров'я,Бо кашу варили з умінням й Бо кашу варили з умінням й

любов'ю.любов'ю.До круп додавали приправи й До круп додавали приправи й

масла,масла,Щоб їжа була і поживна й Щоб їжа була і поживна й

красна,красна,Вкладали і мрії, і душу у Вкладали і мрії, і душу у

страву –страву –Виходила каша в горнятках Виходила каша в горнятках

на славу.на славу.Є каша у нас повсякденна й Є каша у нас повсякденна й

святкова,святкова,Є каша звичайна, а є Є каша звичайна, а є

обрядова,обрядова,Солодка й солона, скоромна й Солодка й солона, скоромна й

пісна,—пісна,—Улюблена страва і нині вона.Улюблена страва і нині вона.

Особливості приготування… Каша на столі - це не каша в голові

В Київській Русі під час постунайпопулярнішою стравою була каша:пшенична, житня, гречана, пшоняна. Готували її по-різному: вимочували,запарювали, варили. Але повиннісказати, що та каша була мало схожоюна нашу, якою годують в дитсадках ілікарнях. Наші предки готували каші,перемішуючи різні крупи: гречку, пшоно,овес, ячмінь...

Крім того, каші варили з гарбузом, яблуками, а взимку додавали сушені сливи або сушені гриби. Тобто, каші не були "моногамними" і одноманітними, та й готувалися в горщиках, які ставили в печі. Смак таких каш незрівнянний з тим, що вариться в каструльках на конфорках. Після посту каші приправлялися сметаною або маслом. Звідси і стародавня приказка: Кашу маслом не зіпсуєш.Кашу маслом не зіпсуєш.

Дещо цікаве…

Каша була не лише на столах простих селян і ремісників. Її на знак особливої пошанидарували одне одному князі і купці. Каша взагалі була культовоюстравою. На ній ворожили, їїставили на ритуальний стіл. У свята після посту до кашідодавали відварену рибу (від щукидо осетра), або м'ясо з печі. Алекаша при цьому залишаласяголовною стравою. Томуневипадково в Україні на відмінувід Західної Європи і до цього дняпри назві другої страви спочаткуговорять який гарнір, а вже потімщо додається до нього.

Один з традиційних рецептів…

Сім простих кроків до смачного "домашнього" козацького кулішу:

1. Розпалити вогнище і поставити на нього казан. 2. Порізати шматочками сало, м'ясо та цибулю. 3. У розігрітий казан кинути сало та цибулю і дочекатися, поки цибуля набуде золотавого кольору. 4. Кинути телятину і смажити до готовності. 5. Нарізати квадратиками перець, помідори та моркву і додати в казан.6. Промити пшоно (1,5 кілограма на п'ятдесят порцій) і варити до готовності. 7. Додати спеції та зелень за смаком.

«Козацький куліш» - це пшоно, приготовлене за старовинними рецептами на відкритому вогні та на кришталево-джерельній воді з додаванням приправ і спецій зі степового «зілля» – куліш, одночасно і проста козацька їжа і витвір мистецтва не тільки в приготуванні, а й у споживанні цієї корисної, поживної, та в решті решт неаби якої смачної страви суто української кухні.

Смачного!

ХлібУ стінах храмів і колибcіяє нам святково,як сонце, випечений хлібі виплекане слово.

І люблять люди з давнини,як сонце не загасне,і свій духмяний хліб ясний,і рідне слово красне.

Бо як запахне людям хліб,їм тихо дзвонить колос,і золотом сіяє сніппід жайворона голос.

І, мабуть, тому кожну митьбешкетнику-харцизіїх слово батьківське

звучитьяк заповідь у книзі,

Цей сплав чудесний, золотийз яристих зерен-літер:«Не кидай хліба – він святий,не кидай слів на вітер!»

Хліб для Українців не лише матеріальна річ, це – святиня, жертовна страва для Богів або й саме Божество чи втілення Божественної Сили, яка має духовну цінність. Хліб Українці називають „Святим”, „Божим даром”, „Батьком”, Без Хліба в Україні не обходиться жодна важлива подія. В Обрядах Хліб символізує Життя. Шана до Хліба закріпилась у народних звичаях. -На покуті під образами, що є в хаті священим місцем, колись завжди лежала на столі покрита рушником паляниця.- Кожен шматочок Хліба з`їдали повністю, не залишаючи куснів, що б силу не залишити.- Хліб не можна викидати у сміття, навіть хлібні крихти слід зібрати у долоню і з`їсти, або ж віддати худобі чи птиці.- Знайдений на дорозі окраєць Хліба потрібно обтрусити і покласти на високому місці для пташок.Коли випадково кусінь Хліба упаде на підлогу, селяни його піднімають і цілують – перепрошують, у Хліба ж бо ніжки короткі, впаде зі столу і може ніколи більше туди не повернутися.- Про Хліб не можна казати, що він поганий, він може бути лише невипечений, глевкий, сирий, підгорілий,зачерствілий.

Хліб – це найвища Святість. Хліб – це є символ Сонця, символ єдності Роду.

Види обрядового хліба… Коровай - обрядовий хліб, поширений

серед багатьох слов’янських народів. Особливе значення коровай має в українському весіллі. Відсутність короваю означала неповноцінність обряду, а людина, яка з бідності була позбавлена весільного короваю одержувала прізвисько Безкоровайний.

Весільний коровай випікали з кращих сортів борошна, із розчиненого тіста на маслі, яйцях. Зверху його оздоблювали виробами з тіста: шишками, голубками, жайворонками, качечками, квіточками, колосками.

Калач - обрядовий хліб. Виготовлялийого із вчиненого тіста, як правило, плетенимз трьох-чотирьох качалок. Калачі Були звернуті увеликий овал, нерідко з діркою посередині. Напівдні Поділля, Буковини, у Карпатах калачівиконували функцію короваю, їх там випікалибагато - для обдаровування на застіллі, длядарування тощо. У тих районах, де випікалиКоровай, калачі виконували допоміжні, меншпрестижні функції: ними обмінювалися родини,маленькими калачами запрошували на весілля,великі дарували на перезві.

Лежень - весільний обрядовий хліб, різновид калача. Проте лежень робили завжди овальним та великим - як із плетінки, так і з цілої довгастої хлібини. Зверху подібно до короваю прикрашали оздобами з тіста. Лежень возили молоді до нової родини: молодий - для тещі, молода - для свекрухи. Ділили його на другий день весілля, а доти він лежав на столі перед молодими, чекаючи своєї долі (звідси, мабуть, і його назва).

Паска - весняний обрядовий хліб, готували до Великодня, із здобного тіста. Готову паску прикрашали цукровою поливкою, фарбованим пшоном чи маком. Свяченою паскою починали великодній сніданок.

Жайворонки (сороки) - печиво, що випікали на свято Сорока святих (19 березня). У кожному господарстві хазяйка робила у цей день 40 книшиків, калачиків, бубликів або булочок, схожих

за формою на пташок, з якими діти вибігали надвір і закликали весну.

Шишки - весільне обрядове печиво, яке випікали з коровайного тіста. Шишки оздоблювали коровай і лежень; ними запрошували на весілля. Шишки були чи не єдиною подякою молодої та молодого своїм дружкам і боярам.

Мандрики - обрядове печиво, що готували на Петра (12 липня). Це пампушки, спечені з пшеничного борошна, яєць, сиру.

Калита - її пекли на Андрія (13-ого грудня). Калита - круглий корж з діркою посередині, який символізував сонце. І кусання калити не випадкове, адже сила осіннього сонця зменшувалася і , очевидно, це символізувала собою надкушена калита.

     "Хліб наш насущний дай нам на кожен Хліб наш насущний дай нам на кожен день", - день", - молили Всевишнього наші предки і молили Всевишнього наші предки і дякували Богові щоденно за хліб на столі.дякували Богові щоденно за хліб на столі.     Тож повернімося й ми до своїх святинь,      Тож повернімося й ми до своїх святинь, вклонімося святому хлібові, бо в ньому наше життя, вклонімося святому хлібові, бо в ньому наше життя, сьогоднішнє і майбутнєсьогоднішнє і майбутнє..

«Хліб - всьому голова». Це прислів'я ми всі пам'ятаємо з дитинства. Але мало кому доводилося пробуватисправжній домашній хліб. Хліб, створений своїми руками, містить частинку душі і

людського тепла, а тому він і в порівняння не йде з заводської випічкою. Приготування домашньої випічки - це захоплюючий процес. Це рецепт для тих, хто

шукає старовинні рецепти хліба, якими користувалися наші бабусі. Тепер ви зможете приготувати справжній домашній хліб на заквасці. Вийде дуже смачно!

1. Змішуємо в мисці все борошно, сухі дріжджі і сіль. Підігріваємо 600 мл води до тих пір, поки вона стане теплою (не гарячою). Збовтуємо опару.

2. Додаємо в миску опару, наливаємо туди теплої води. Замішуємо тісто спочатку з допомогою міксера, а потім руками. Викладаємо тісто в миску, накриваємо серветкою і ставимо в тепле місце на півгодини. Тісто підходить.

3. Змащуємо жиром форму. Тут слід вибрати форму об'ємом 1,5 л. Присипаємо борошном. Застеляємо половину дека папером.

4. Ставимо в духовку жаростійку миску, наповнену водою. Тісто вимішуємо ще раз і ділимо навпіл. Половину викладаємо у форму, іншу - в кошик. Даємо відстоятися ще 45 хвилин.

5. Розігріваємо духовку до 120° С. Виймаємо тісто з кошика, викладаємо його на папір і прорізаємо «промінчиками» від центру. Ставимо поряд другу форму. Прорізаємо поверхню тіста в довжину. Випікаємо 15 хвилин.Встановлюємо в духовці 150°С, а потім печемо ще 50 хвилин. Коли до кінця залишиться 10 хвилин, слід збризнути випічку підсоленою водою. Остигати даємо у формі.

Приємного апетиту!

Рецепт:

З напоїв домашнього виробництвапоширеними були й солодкі напої - узвари зсушини, або свіжих фруктів чи ягід. Любили українці й молочні напої – особливокористувалися популярністю пряжене молокота ряжанка. Завдяки сприятливим природним умовам, натеренах України здавна практикувалосявиноробство. З давніх-давен ним займалисягрецькі колоністи, а в наші часи кримські таОдеські вина, закарпатські коньяки відомі вусьому світі.

Не менш тривалу традицію, ніж традиційні страви, мають і українські традиційні напої . Улюбленими напоями українців з давніх часів були квас і мед. Мед подавали до сочиву на Різдво, медом пригощали на весіллях. Готували його з натурального бджолиного меду шляхом варива з водою, сухими фруктами та ягодами і подальшого бродіння. Квас готували з житнього хліба, а також з фруктів і ягід: сирівець (хлібний квас), буряковий, грушевий, яблучний, а також борошняний.

Традиційні напої

Чимало води спливло з того далекого часу. Чимало води спливло з того далекого часу. Розгубивши багато цінного на цьому Розгубивши багато цінного на цьому шляху, люди, нарешті, стають мудрішими та шляху, люди, нарешті, стають мудрішими та дбайдбайливішимиливішими.Відроджується з небуття .Відроджується з небуття багато українських традицій та обрядів. багато українських традицій та обрядів. Зростає інтерес до народної культури та Зростає інтерес до народної культури та побуту.побуту. Наші предки завжди жили у злагоді з Наші предки завжди жили у злагоді з природою. Знаючи культуру та традиції природою. Знаючи культуру та традиції предків, ми повинні усвідомити, що предків, ми повинні усвідомити, що харчування відіграє величезну роль в харчування відіграє величезну роль в нашому здоровнашому здоров`̀її..

Правильне харчування - запорука здоров'я і щастя!

Висновок• За наслідками роботи над проектом

можна зробити висновок, що я досягла поставленої мети.

• Під час роботи над проектом було опрацьовано багато інформації про українську народну кухню, її звичаї та традиції.

• Для презентації я підготувала невелику доповідь-резюме, у якій розповіла про проведені дослідження.

Список використаних джерелСписок використаних джерелhttp://desktopwallpapers.org.ua/en/image.php?id=2280http://hqwall.net/rus/Обои/Wheat%20Fields%2080.-146472.htmlhttp://votes.pp.ua/fony-dlya-prezentatsij.htmlhttp://www.parentaladvisory.de/_vti_cnf/медовая-водаhttp://ww.svadba-kursk.ru/forum/viewtopic.php?id=6007&p=1http://www.liveinternet.ru/users/svetlana_gribacho/post267770452/http://onlinetickets.com.ua/news/zakarpatskoe-bojole-festival-vina-i-meda-http://traditions.org.ua/kukhnia/tradytsiini-napoihttp://edaeda.ru/recipe/nastojashhij-starinnij-recept-hlebahttp://my.mail.ru/community/otnosheniya/19598077E2DEA0B9.htmlhttp://www.liveinternet.ru/users/woman_in_dreams/rubric/2934363/profile/profile/page4.htmlhttp://khm.restgeo.com/Item/3459/dostoprimechatelnosti-khleb-dlya-rozhdestva-na-podole.aspx?cid=35&lang=rushttp://diendan.nuocnga.net/showthread.php?t=508http://4e4evica.ru/?p=8135http://ukrlit.org/Bilous_Dmytro_Hryhorovych/Khlib_i_slovo/http://www.seascout.tv/locia-podij-1/salene-perekotipolehttp://tovarish.com.ua/archive/1376/Shestaia_p/Osoblyvost669.htmlhttp://domguru.com/whattoprepare/articles/10777/http://pidruchniki.ws/kulturologiya/yizha_harchuvannyahttp://www.ukraine.by/korisna-informacija/ukrayinska-kuhnyahttp://www.mobiset.ru/articles/text/?id=7175&printer=okhttp://gotovie-prezentacii.ru/category/gotovie-shabloni-dlya-prezentatsij-powerpoint-skachat-besplatno/page/2/

Виконано в: Microsoft Office PowerPoint 2003