Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №12

Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області

Екологічний проект:

«Завадівка – наш дім. Як живеться нам у нім?»

Підготував

учень 9 класу Случ Артем

Керівник: Стрюкова О.М.

2010 р.

Природа – такий самий унікум, як картина Рафаеля.Знищити її легко, відновити

неможливо.

Земля не належить нам.

Це ми належимо Землі.

Вождь індіанців Сіу, 1854 р.

Вступ

Із слів Джеральда Дарелла:

«Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда

наша в тому, що ми погані садівники , що не засвоїли найпростіших правил

садівництва. Із зневагою ставлячись до цього саду, ми робимо це з

благодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує

ножицями картину Рембрандта».

Подивіться, якою прекрасною є наша земля... Але її обличчя під впливом

діяльності людини постійно змінюється. Нашу блакитну планету часто

порівнюють з величезним космічним кораблем, який летить по просторах

Всесвіту. А людство - екіпаж цього корабля.

Красиве і мудре порівняння. Але ми всі повинні осмислити, що у нашого

космічного корабля немає аварійного виходу.

В шаленому ритмі атомної епохи ми по-іншому стали дивитися на світ. Усе

брали від природи, а з віддачею не поспішали.

Планета Земля як єдиний організм, важко хвора. Вона потребує не лише

лікування, а й дбайливого до неї ставлення. Ми не завжди замислюємося над

тим, що задоволенню наших надмірних потреб може колись настати кінець.

Знущаючись над екологією Землі, людство саме себе губить. Потрібно

зупинитися, замислитися: а що нас чекає через 10, 20, 50 років? Що ми

залишимо нашим нащадкам?

Земля не належить нам.

Це ми належимо Землі.

Вождь індіанців Сіу, 1854 р.

«Сучасна людина, - писав американський публіцист Е.Голдсміт,- фактично

обожествила саму себе. Але вона – фальшиве божество. Створене нею на Землі

8

не рай , а кошмар, до якого вона сама адаптує все меншою мірою і який вже не

може задовольнити її соціальних, психологічних, духовних, естетичних

запитів».

Людство має спільний корінь і живе на одній планеті. Воно не може

розраховувати на те, що інші вирішать його проблеми, а повинно само, в

єдності й мирі створювати своє майбутнє.

До вашої уваги представляємо екологічний проект учнів нашої школи

«Завадівка – наш дім. Як живеться нам у нім?»

За оцінками фахівців, стан здоров'я населення залежить: на 20-40% - від

генетичних чинників, на 20-30% - від способу життя і лише на 10% - від служб

охорони здоров'я. Завдяки розвитку свідомості, мислення і мови людина змогла

ніби відокремити себе від негативного впливу навколишнього середовища,

змінюючи його та пристосовуючи до своїх потреб. Давно і точно сказано, що

природа не храм, а майстерня... Але виникає запитання: чи майстер орудує в цій

майстерні?

Зазнаючи впливу довкілля, людина сама здатна впливати на нього. Тому нині

антропогенний вплив на природу перевищив її можливості самовідновлення та

регулювання. Цей результат не можна вважати нашою перемогою. Невміння

правильно використовувати закони природи робить людину обмежувальним

чинником її існування.

Зрозуміло, що ми не зможемо змінити екологію в глобальних масштабах, але

ми наважилися ознайомитися з проблемою окремого, віддаленого

мікрорайону нашого міста.

9

“Визначні місця” Завадівки

Рудоуправління №2

Від часів чорнобильської катастрофи журналісти багато пишуть і розповідають

про екологічні проблеми, серед яких на першому плані, властиво, тема впливу

радіації на людський організм, навколишнє середовище. До складу

підприємства входять підрозділи: шахти “Північна”, “Південна”, “Центральна”.

Втім, зараз розробляється проект відпрацювання родовища з потужністю в два

мільйони тонн видобутку на рік. Ним передбачається застосування новітніх

виробничих технологій і мінімалізація впливу на довкілля.

Поклади уранових руд в Завадівці знайшли випадково. Геологи шукали в

районі річки Інгул воду, а наштовхнулися на уран. Знахідка прийшлася на ті

часи, коли виникла гонка озброєння і тоді розпочалося будівництво шахти.

2лютого 1967року було відкрито рудоуправління №2 - перший розвідковий

ствол і розпочато видобуток руди з 30 горизонту в районі Первозванівки.

Перша вагонетка з рудою була видана на гору в січні 1971року. Знайдених

10

запасів урану повинно було вистачити на 25років. В 1971році був відкритий і

поставлений на виробничу потужність ствол шахти «Північної» на місці

Завадівського хутору і розпочатий видобуток руди з 90,150,210, 280 горизонтів,

які на даний час закриті. В 1980році були відкриті 350, 420 горизонти, які

працюють і по цей день.

Рудоуправління розташована на відстані 8 км південно-східніше м.

Кіровограда. Створена на базі Мічурінського родовища уранових руд. Дата

утворення – 3 лютого 1967 року. У грудні 1970 року видана перша вагонетка з

рудою стволом шахти „Північна”.

Проведені на підприємстві дослідно-промислові роботи з нових технологій

підземного блокового й купчастого вилуговування можуть надати свій внесок в

удосконалення виробництва й зниження витрат на виробництво продукції.

На шахті працює понад 1500 осіб, в тому числі 320 жінок. Близько 70 %

працюючих – молодь.

Шахта “Інгульська” — єдина в Європі, котра веде видобуток під річкою.

Щоб не допустити загрози опромінення населення, урановидобувне

підприємство повинно дотримуватися певної територіальної автономності —

віддаленості від найближчих людських осель, організувати так звану санітарно-

захисну зону (СЗЗ). На шахті “Північній” ширина СЗЗ мала б становити

близько 500 метрів, на “Південній” і “Центральній” — 300, але в дійсності це

далеко не так. За шахтою закріпилена слава надзвичайно радіоактивного

об'єкта, що вкорочує вік працівникам шахти й жителям Завадівки.

11

Річка Інгул

Інгул — річка в Україні, протікає по території Кіровоградської та

Миколаївської областей. Довжина — 354 км, площа басейну — 9890 км².

Бере початок північніше Кіровограда і тече в південному напрямку в межах

Придніпровської височини; у низинах протікає по Причорноморській низовині і

розділяється на рукави. Біля Миколаєва впадає в Південний Буг.

Живлення переважно снігове і дощове. Середні витрати води біля села

Новогорожене (118 км від гирла) 8,84 м³/с. Замерзає у першій половині грудня

(льодостав нестійкий); скресає наприкінці лютого — в першій половині

березня. Судноплавна на 55 км від гирла. Води використовуються для

зрошування. На Інгулі стоїть місто Кіровоград.

Проблема забруднення Інгулу нараховує 7 десятків років. Роботи по

розчищенню річки проводились у 1979-1999 роках. За той час було розчищено

русло у центральній частині міста, де звільнили від мулу та розширили 3,2

12

кілометри річки. Після того у 2000 році було розроблено проект, згідно якого

планувалося розчистити ще 10,6 км.

За останніми даними шар відносно чистої води становить лише 0,4 м, а шар

мулу – 1,3м. Звичайно, що розчищати необхідно. Але існують і противники

вирішення проблеми забруднення Інгулу. Ними виступає керівництво

Інгульської шахти «Схід ГЗК». Вся справа в тому, що під територією річки, яку

необхідно розчистити, знаходиться частина шахти. Товстий шар мулу обмежує

доступ води безпосередньо до шахти. Гідравлічні системи не можуть повністю

ізолювати шахту від води. Коли мул зовсім приберуть, то шахту може просто

залити водою. Через відсутність необхідних потужностей у річку Інгул з

міської каналізаційної системи щорічно надходить близько 30млн. кубів

неочищених стоків.

13

Лісовий масив

У 1953-1956 роках на околиці Кущівки та Завадівки посаджено сосновий ліс.З

початком незалежності України люди вкрай збідніли: не було коштів купити

дрова та вугілля . Саме в цей час почалася масова вирубка посадок та соснового

лісу. Простий народ носив гілки на паливо, а інша категорія громадян

вирубувала дерева з метою наживи. З чиєїсь «легкої» руки на околиці Завадівки

над річкою Інгул вирубано багаторічний осокоровий гайок, взамін не

посаджено жодного деревця.У 2008 році члени квартального комітету та учні

ЗОШ І-ІІ ступенів №12 посадили верби на березі Інгулу

14

Сміттєзвалище

Проблема екологічної небезпеки твердих побутових відходів (ТПВ)

гостро стоїть перед містом. Ця небезпека пов’язана з усіма стадіями

поводження з ТПВ, починаючи з їх збирання і транспортування та закінчуючи

переробленням, утилізацією або захороненням.

Тверді побутові відходи створюють санітарно-гігієнічну та

епідеміологічну небезпеку внаслідок неприємних запахів та шкідливих

хімічних сполук, які можуть бути присутні або утворюються в них при

біологічному розкладанні органічних компонентів відходів, а також внаслідок

присутності в них збудників інфекційних та паразитарних хвороб та внаслідок

високої бактеріальної і гельмінтологічної забрудненості.

Практика первісного накопичення та збору і вивезення змішаних

міських твердих побутових відходів, що склалася в Кіровограді, обумовлює

антисанітарні умови на всіх етапах поводження з ТПВ внаслідок біологічного

розкладання (гниття) органічних компонентів, суттєво ускладнює сортування та

15

відбір сировини, перетворює полігон та звалища для розміщення ТПВ в

екологічно небезпечні об’єкти, на яких виділяється біогаз, що забруднює

атмосферне повітря та фільтрат, що забруднює ґрунтові води.

Тверді побутові відходи, які вивозяться на міський полігон, являють

собою відходи з житлових будинків – харчові відходи, кімнатне та дворове

сміття, скло, шкіра, гума, папір, метал, відходи від ремонту квартир, зола і

шлак, великі предмети домашнього вжитку, побутові відходи торговельних

підприємств та установ культурно-побутового призначення, відходи

підприємств загального харчування, відходи ринків, лікувальних установ,

вуличне сміття, промислові та будівельні відходи.

Більше як півстоліття на околиці Кіровограда, поблизу Завадівки , місто

складує відходи своєї життєдіяльності. За цей час у корінних жителів селища,

«однолітків» сміттєзвалища, народилися діти й онуки. Представники старшого

покоління ще пам’ятають, як малими гралися в нині засміченій і задимленій

балці, рвали там польові квіти, а взимку каталися на санчатах. Років сорок тому

балка асоціювалася в людей швидше з рекреаційною зоною, ніж з великим

міським смітником. Недаремно тут і трасу для перегонів на автомобілях та

мотоциклах проклали. А сміття тим часом сипали і сипали. Потихеньку, метр за

метром, воно підкрадалося до людського житла, отруюючи повітря, воду,

грунт.

З 2001-го по 2006-й рік площа під звалищем збільшилася з 18,8 гектара

до 24-х. За санітарними нормами метровий шар сміття на звалищі повинен

пересипатися таким же шаром землі або будівельних відходів, але цього не

робиться, тому метан, що виділяється при перегниванні бруду вибухає й

спричиняє пожежу. Під час посух пожежі тривають більше місяця, бо загасити

мільйони тонн спресованих відходів практично неможливо. Ні простирадла

повісити - чорні стають, ні продихнути. Жителі Завадівки неодноразово

піднімають питання про закриття сміттєзвалища перед працівниками

міськвиконкому. На збори жителів мікрорайону Завадівки запрошували

16

представників необхідних служб. Міська влада, особливо під час виборчої

кампанії, неодноразово говорить про будівництво переробного заводу…але віз і

нині там.

Міське сміттєзвалище є також джерелом забруднення річки Інгул, куди бруд

потрапляє через грунтові води. Не ведеться на звалищі контролю за вивезенням

вторинної сировини, харчових відходів, немає огорожі, відсутні свердловини

для аналізу грунтової води, в поганому стані побутові приміщення, не

організовано дезінфекційної обробки транспорту, що перевозить сміття.

Жителі Завадівки, Кущівки, особливо ті, хто має серцево – судинні або легеневі

захворювання, скаржаться не безпідставно.

Проте невпорядкованість «відхідного місця» годує численну армію

декласованих елементів: на збиранні пляшок, макулатури та брухту. Із цього

бізнесу живе частина жителів Кущівки, Завадівки, навідуються сюди й

заготівельники з інших мікрорайонів міста …

17

Якщо проаналізувати питання глибше, то виявиться, що 1 га 50-річного

соснового лісу, що знаходиться на межі мікрорайонів Кущівка й Завадівка,

виділяє за рік 5,6 т кисню та понад 500 кг летких речовин — фітонцидів. Тому

повітря в соснових лісах цілюще, майже позбавлене мікроорганізмів. Але для

своїх потреб, люди почали активно знищувати ліс. Дим від горіння на

сміттєзвалищі сухої трави і листя містить усі отруйні речовини, що їх вбирає у

18

себе трава і листя протягом літа: сполуки свинцю, ртуті та інших важких

металів.

Густий чорний дим від тління одноразового посуду, пакетів, упакувань містить

канцерогенні речовини – поліароматичні вуглеводні (ПАВ).

Ґума, згоряючи в багатті, крім ПАВ, виділяє канцерогенну сажу й окиси сірки,

що викликають респіраторні захворювання.

Обрізки лінолеуму, шкірозамінників, церата, пластмасові дитячі іграшки, відра

і т.п. виділяють при згорянні не менше 75 потенційно небезпечних речовин.

Деякі з них можуть сприяти виникненню злоякісних пухлин.

Уламки меблів, старих дерев'яних конструкцій просякнуті консервантом

пентахлорфенолом, оброблені лаками або пофарбовані олійними фарбами, що

містять свинець.

Під час згоряння 1 тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9

кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ,

важкі метали тощо. У листі, що тліє без доступу кисню, виділяється бензопрен,

що може викликати онкологічні захворювання у людини. Крім того, з димом у

повітря вивільняються діоксини - одні з найбільш отруйних для людини

речовин.

Завдяки фільтруючій здатності рослин, вміст шкідливих речовин в

атмосферному повітрі знижується на відстані 1 км від джерела забруднення на

25-29 %, на відстані 2-2,5 км - на 45-60 %, на відстані 5 км - на 75-86 %.

Зрозуміло, що цього недостатньо щоб перекрити виділення з сміттєзвалища.

19

Пропонуємо шляхи і способи розв’язання проблеми :

навколо міського звалища створити захисну смугу, висадити дерева;

для недопущення виходу стічних вод і фільтратів, створити захисну

греблю від звалища;

у разі потреби притягувати до роботи поливальну машину для поливу

відходів, для зменшення запилювання повітря і створення умов пожежної

безпеки. Сміттєзвалище забезпечити первинними засобами пожежегасіння –

бочками з водою (в літній час), піском і вогнегасниками;

організація роздільного збору окремих компонентів побутових відходів;

забезпечення застосування сучасних високоефективних сміттєвозів;

впровадження системи моніторингу поводження з відходами;

сприяти максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого

повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів;

організувати контроль за місцями чи об’єктами розміщення відходів для

запобігання шкідливому впливу їх на навколишнє природне середовище та

здоров’я жителів міста;

 оновлення контейнерного господарства та облаштування контейнерних

майданчиків;

рекламно-інформаційні та освітньо-виховні заходи;

проведення освітньо-виховних заходів для населення у сфері поводження

з відходами

20

З метою підвищення екологічної свідомості до освітньо-виховних заходів

віднесені робота в навчальних закладах міста, організація конкурсів, змагань зі

збирання вторинної сировини та благоустрою прилеглої території, створення

патрульних служб серед школярів тощо.

«Сучасна людина, - писав американський публіцист Е.Голдсміт,- фактично

обожествила саму себе. Але вона – фальшиве божество. Створене нею на Землі

не рай , а кошмар, до якого вона сама адаптує все меншою мірою і який вже не

може задовольнити її соціальних, психологічних, духовних, естетичних

запитів».

Людство має спільний корінь і живе на одній планеті. Воно не може

розраховувати на те, що інші вирішать його проблеми, а повинно само, в

єдності й мирі створювати своє майбутнє.

Тому вирішення екологічних проблем стало одним із головних критеріїв

визначення гуманності суспільства. Ось чому з 2009 р. в нашій школі почав

свою роботу факультатив « Основи екології ».

21

"Природа стає могутнім джерелом

виховання лише тоді, коли людина

пізнає її, проникає думкою у

причинно-наслідкові зв’язки"...

В.О.Сухомлинський

Екологічна освіта і виховання - це основа вироблення способу життя, що

грунтується на гармонії з навколишнім середовищем, як новий зміст і мета

сучасного освітнього процесу, як найбільш доцільний шлях його гуманізації.

Неодмінна умова реалізації завдань охорони навколишнього природного

середовища, соціального, економічного та культурного розвитку суспільства -

екологічна освіта всіх верств населення України.

Важливість екологічного виховання визначається потребами нашого

суспільства, у якому збереження природного середовища вважається однією з

найбільш актуальних проблем. Екологічна освіта в школі повинна давати

навички, потрібні кожній людині ( наприклад, вирощувати й доглядати за

рослинами і тваринами, зберігати власне здоров’я тощо), а також формувати

розуміння й усвідомлення відповідальності за наслідки своєї діяльності перед

природою та нащадками.

Метою екологічної освіти та виховання є формування екологічної культури

особистості, що передбачає усвідомлення людини, як частки природи, глибоку

особисту відповідальність за наслідки своєї діяльності, підпорядкування її

інтересам раціонального природокористування. Екологічна культура

особистості ґрунтується на відповідних знаннях і включає уміння оцінювати

стан навколишнього середовища, прогнозувати можливі негативні наслідки

побутової чи виробничої діяльності, приймати рішення щодо їх усунення.

Основною метою факультативу “Основи екології ” є:

- розвивати зацікавленість учнів до вивчення різноманітності світу природи

рідного краю;

22

- допомогти підростаючому поколінню відчути зв’язок з природою, побачити

її красу та гармонію;

- формувати екологічно освідчену особистість, яка має потребу у

встановленні відносин з природою;

- виховати любов до природи;

- ознайомити учнів з екологічними проблемами Кіровоградщини та шляхами

їх вирішення;

- створити умови для розкриття потенціалу здібних учнів, які мають нахил до

творчої роботи та вивчення дисциплін природничого циклу;

- виховувати національно свідомого громадянина–патріота України.

З огляду на реформування сучасної загальноосвітньої школи в Україні

основним завданням факультативу є:

- засвоєння наукових знань про закономірності розвитку природи як основи

для прийняття оптимальних рішень;

- вироблення в учнів умінь самостійно працювати, творчо мислити, давати

належну оцінку проблемам охорони середовища рідного краю;

- розуміння багатогранності природи для суспільства в цілому і кожної

людини зокрема;

- розвиток потреби у спілкуванні з природою;

- оволодіння нормами поведінки в природному середовищі ;

- набуття навичок активної діяльності з охорони й поліпшення

навколишнього середовища;

- розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися.

Програма забезпечує науковість змісту, освітню та виховну цінність,

систематичність і послідовність навчання, сприяє збагаченню учнів знаннями з

екології рідного краю, розширює їх світогляд. Передбачає творче

співробітництво вчителя та учнів у 8-9 класах.

23

Очікувані результати

- зменшити шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище,

особливо на Завадівці, та здоров’я людини;

- створити умови для очищення міста від забруднення побутовими та

промисловими відходами;

- зменшити обсяги захоронення відходів;

- перетворити сферу поводження з побутовими відходами на самоокупну та

рентабельну галузь комунального господарства;

- створити додаткові робочі місця у сфері поводження з відходами.

Пам’ятаймо , що ми всі несемо моральну відповідальність перед своїми

внуками і правнуками та здоров’я і долю нашої планети Земля. Хочу закінчити

словами Ліни Костенко:

Не знаю я, що буде після нас,

В які природа обереться шати.

Єдиний , хто не втомлюється – час,

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

А ми , нічого - пройдемо, як тіні,

Щоб тільки неба очі голубі

Цю землю завжди бачили в цвітінні.

Не проходьте повз випадки знищення природи! Активно вступайте на її

захист!

24

Використана література

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: Підручник.- К.: Либідь, 1997.-288 с.

2. Лещенко Л. Геоекологічна ситуація в Україні:Основні забруднювачі довкілля // Краєзн. Геогр. Туризм.- 2003.- Черв.(№ 21-23). – С.34-37.

3. Френч Г. Виклики екологічної глобалізації //Краєзн. Геогр. Туризм.- 2002. – березень (№ 11).- С.11-13.

4. Шевчук В.Д. Екологічна безпека України // БЖ.- 2003.- № 2. - С. 10-36

25