“З ледачим все біда: хоч верть-круть,

хоч круть-верть,

Він найде все тобі хоч в черепочку

смерть.”

С.С. Гулак-Артемовський

1.Місце народження поета

2.Початкова освіта

3.Вища освіта

4.Досягнення

5.Творчість

6.Подорожі

7.Смерть митця

8.Посилання

Семен Степанович Гулак-Артемовський

народився 4 лютого 1813 р. у містечку

Городищі на Київщині, де в 1966 р.

створено меморіальний музей

уславленого музиканта. Походив Семен

Степанович із старовинного козацького

роду, який осів у містечку Городище, що

на нинішній Черкащині.

Добре відомо, що вже з вісімнадцятого століття хутором Гулаківщина володів Патрикій Гулак-Артемовський. Його нащадки були священнослужителями, зокрема батько Семена - Степан Петрович. А дядько - Петро Гулак-Артемовський - професор Харківського університету, більше відомий нам як байкар ( й по сьогодні у шкільній програмі вивчається його байка "Пан та Собака").

Степан Гулак-Артемовський

(батько)

Хлопець ще змалечку вирізнявся чудовим дискантом, але батько за

сімейною традицією віддав сина у 1824 році до Київського духовного

училища. Сяк-так освоюючи премудрості сану священика, наш

майбутній співак і композитор зате виділяється своїм неабияким

голосом, що й приводить його до митрополичого хору, який співав у

Софійському соборі.

Київське духовне училище

Навчався спочатку у Київському духовному училищі, потім у Київській

духовній семінарії, був кращим її співаком. Після закінчення семінарії

співав у київському митрополичому хорі у Софіївському соборі та

Михайлівському Золотоверхому монастирі.

Софіївський собор

З 1838 p. C. Гулак-Артемовський співає у придворній капелі. Успіхи

юного українця були разючі. На одній з вечірок на квартирі

композитора приймається рішення відправити Семена Гулака-

Артемовського на навчання до Італії. У 1839 р. О. Драгомижський, М.

Глинка, П. Степанов, В. Волконський влаштовують благодійний

концерт, а гроші за нього дають співакові для навчання у Флоренції та

Парижі. Дебют Семена Гулака-Артемовського на сцені

Флорентійського оперного театру відбувся в 1841 р.

Флорентійський оперний театр

Прочитавши реферат

Переглянувши відео

Проглянувши публікацію

Найважливіше досягнення С. Гулака-Артемовського — створення за власним лібретто першої української національної опери "Запорожець за Дунаєм". Сюжет твору підказав йому М. Костомаров. Прем'єра відбулася в 1863 р. у Маріїнському театрі Петербурга, наступного року — у Великому театрі в Москві. Партію Карася виконував сам композитор. Однак через утиски української культури з боку уряду царська цензура майже 20 років забороняла постановку опери.

На українській сцені її вперше поставив у 1884 p. M. Кропивницький,

забезпечивши цьому твору довге сценічне життя. Опера "Запорожець

за Дунаєм" приваблює демократичним характером сюжету,

мелодійністю музики, що увібрала барви українського пісенного

мистецтва, колоритністю образів, соковитим народним гумором. Це

творіння великого майстра стало міцним підґрунтям національного

оперного мистецтва.

Кропивницький Марко Лукич

(український письменник,драматург,

театральний актор)

У 1839 р. О. Драгомижський, М. Глинка, П. Степанов, В. Волконський

влаштовують благодійний концерт, а гроші за нього дають співакові

для навчання у Парижі.

В Україні Гулак-Артемовський побував у 1843 р. з метою добору

співаків та в 1850 р., коли гастролював з італійською оперною трупою.

17801790180018101820183018401850186018701880

Р

і

к

Події

Важливі події в житті Гулака-Артемовського

Помер 17 квітня 1873 року року в Москві, похований на

Ваганьковському кладовищі.

Тривалий час його могила на Ваганьківському кладовищі була зовсім

занедбана, лише в 1952 році стараннями артистів Московського

музичного театру імені К. С. Станіславського та В. І. Немировича-

Даньченка на ній було встановлено пам'ятник з написом "Семен

Степанович Гулак-Артемовський. Композитор, співак, автор опери

„Запорожець за Дунаєм".

Могила, де похоронений

С.С.Гулак-Артемовський

Гулак-Артемовський Семен Степанович

СІМ ІПОСТАСЕЙ ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГО

Українська еліта – С.С.Гулак-Артемовський

Основні дати життєвої діяльності

Фото із архіву Гулака-Артемовського