Сходинки етичного зрозстання. 4 клас

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Черкаської обласної державної адміністрації

Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

Золотоніська гімназія ім. С. Д. Скляренка

Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

Давиденко Ольга Іванівна,

учитель початкових класів

вищої категорії,

«старший вчитель»

Навчально-методичний посібник

СХОДИНКИ

ЕТИЧНОГО

ЗРОСТАННЯ

4 клас

м. Золотоноша

2014

БББ 74.200 (4Укр – 4Чск)

Н – 84 (Навчально-методичний посібник), 2014 - с.

АВТОРИ:

Давиденко О. І. – учитель початкових класів вищої категорії, «старший

вчитель»

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Добровольська Людмила Насибівна – завідувач лабораторії дошкільної

та початкової освіти ЧОІПОПП

Карлик Галина Вікторівна – вчитель-методист початкових класів вищої

категорії, керівник міського практичного семінару вчителів початкових класів

Буряк Світлана Дмитрівна – заступник директора з науково-методичної

роботи Золотоніської гімназії ім. С. Д. Скляренка

Схвалено до використання

методичною радою методичного кабінету відділу освіти

Золотоніської міської ради Черкаської області

(протокол №3 від 14.02.2014)

Виставка ППД «Освіта Черкащини» «Сходинки етичного зростання» Навчальний посібник 3

Золотоніська гімназія ім. С.Д. Скляренка О.І. Давиденко

ЗМІСТ

Методичний коментар 5

РОЗУМІТИ СЕБЕ – РОЗУМІТИ ІНШИХ

УРОК 1 Світ під назвою «Я». Розмаїття ролей у житті. 9

УРОК 2 Звички. 15

УРОК 3 Звички і характер. 20

УРОК 4 Мої вчинки. Бажання себе удосконалювати. 28

УРОК 5 Зловтіха. Розсудливість. 32

УРОК 6 Головні цінності мого життя. 38

У СВІТІ ЕТИЧНИХ ОРІЄНТИРІВ ЖИТТЯ

УРОК 7 Бути акуратним – себе поважати. 44

УРОК 8 Ввічливість. 52

УРОК 9 Люб’язність. Люб’язність – основа чемності. 60

УРОК 10 Умів помилятися – умій зізнаватися. Неправда,

обман. Вчимося чесно говорити про свої

вчинки.

66

УРОК 11 Сім раз відмір – один раз відріж. Легковажність

та її наслідки.

78

УРОК 12 Сім раз відмір – один раз відріж. Спочатку

думаю, а потім роблю.

85

УРОК 13 Справедливість – основний закон життя. 93

УРОК 14 Справедливим може бути лише той, хто

людяний.

100

УРОК 15 Бути людиною. 107

УРОК 16 Добро потрібно робити з розумом. Розум без

добра - погано, але добро без розуму - ще

гірше.

117

4 Виставка ППД «Освіта Черкащини» «Сходинки етичного зростання» Навчальний посібник


УРОК 17 Тільки той, хто робить добро безкорисливо,

може відчути себе людиною.

126

УРОК 18 Байдужість. 135

УРОК 19 «Дивись на світ очима серця» (Ігор Красновський). 144

УРОК 20 Якщо дивитися на світ «очима серця», завжди

побачиш що можна зробити доброго для свого

ближнього або довкілля.

140

УРОК 21 Вчимося тактовності. 154

УРОК 22 Нетактовність. 160

УРОК 23 Заздрість – то велике зло. 169

УРОК 24 Принципи справжньої дружби 176

УРОК 25 Принципи справжньої дружби. 184

УРОК 26 Тільки для себе. 190

УРОК 27 Вміти бути собою. 196

ПІЗНАЄМО ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ЖИТТЯ

УРОК 28 Ми – єдине ціле. 201

УРОК 29 Слова і руки не для того, щоб ображати. 208

УРОК 30 Жити у злагоді – жити щасливо. Взаємозв’язок

у світі.

215

УРОК 31 Жити у злагоді – жити щасливо. Толерантність. 220

УРОК 32 Усе в твоїх руках. 228

Список використаної літератури та джерел 238



МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Споконвіку, скільки існує людство, кожне покоління людей

шукало і знаходило свої відповіді на одвічні питання: як жити? для

чого жити? що таке щастя? як бути щасливим?

Не можна сподіватися на покращення морально-етичної ситуації у

країні, подолання духовної кризи в суспільстві без відродження у

молоді таких важливих моральних цінностей, як добро, зло, честь,

гідність, совість, обов’язок, відповідальність, милосердя, співчуття,

людяність, справедливість, відповідальність, почуття власної гідності,

толерантності.

Моральний і творчий потенціал, необхідний для побудови

гармонійного та миролюбного суспільства, закладається з дитинства.

Молодший шкільний вік — це вік активного засвоєння етичних норм і

правил поведінки. Але школа не завжди готова забезпечити дитині

умови для її етичного становлення. Більшою мірою увага звертається

на вивчення програмового матеріалу з предметів,а для виховання —

що вже залишиться.

Нині, коли в суспільстві спостерігається загострення етичних

проблем, відчутною є потреба у спеціально організованих «уроках

людяності, які б допомогли молодшому школяреві побачити, відчути і

усвідомити важливість і необхідність етичних норм.

Етика – одна з дисциплін, яка впливає на формування світогляду.

Мета етики – це знання, реалізовані у відносинах до інших людей,

суспільства і природи.

Етика як шкільний предмет передбачає певні особливості

організації навчально-виховного процесу. Подібні заняття мають

набути форми довірливої та дружньої розмови, мета якої – не

нав’язувати дітям ту чи іншу моральну цінність, а допомогти їм



зрозуміти, що моральне ставлення до життя є основою розвитку

людського суспільства та щасливого життя людини.

Програма курсу «Сходинки етичного зростання» (автор Л.

Кравчук), яка враховує психологічні особливості молодшого школяра,

спрямована на системність, цілеспрямованість у засвоєнні ними

етичних норм.

Програмою передбачено формування ключових

компетентностей, які сприяють розвитку особистості та її

повноцінній реалізації в сучасному житті; в її здатності та умінні:

– робити вибір з позицій доброчинства;

– давати моральну оцінку вчинкам, співвідносити їх із

моральними нормами;

– успішно взаємодіяти з іншими;

– адекватно оцінювати себе;

– управляти собою, своїми вчинками, здійснювати самоконтроль;

– упереджувати та вирішувати конфлікти, вміти досягати

компромісу;

– розвивати комунікативні здібності.

Роль учителя в тому, щоб допомогти учням сформувати своє

правдиве розуміння добра і зла, звільнившись від недостовірних

знань. Основним в етиці вважається не вміння гарно говорити про

добро та зло, а намагання робити добро, стверджувати його своїми

вчинками, своїм життям.

В посібнику подано розробки занять з варіативного курсу

«Сходинки етичного зростання» для учнів 4-го класу загальноосвітніх

шкіл (автор Л. Кравчук).

Працюючи над розробками занять, ставила перед собою завдання

зробити кожне заняття цікавим і доступним для дітей. Використовую

уроки-тренінги та інтерактивні форми навчання; актуальними є такі



методичні прийоми, як бесіда, тестування, рольові ігри, моделювання

та розв’язування ситуацій, виконання творчих завдань, аналіз

художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення, культури.

Прислів’я, приказки, ігри, творчі завдання спрямовані на розвиток

творчого потенціалу дитини. Вони вчать дітей самостійно мислити,

висловлювати свої думки, робити висновки, працювати у групах,

малювати. Урізноманітнення видів роботи знімає втому, розвиває

мислення, уяву, пам’ять.

Кожне заняття складається з трьох частин (організаційної –

входження дітей у роботу над темою заняття; основної –

ознайомлення з матеріалом заняття, його усвідомлення та

завершальної рефлексія - осмислення власної діяльності).

Організаційну частину складають вправа-вітання та вправа-

енергізатор. Вправа-вітання має на меті встановлення доброзичливих

контактів, дружніх взаємин між учасниками, формування навичок

етичної поведінки. Вправа-енергізатор допомагає створити позитивну

психологічну атмосферу в групі, налаштувати дітей на спільну

роботу.

Основна частина заняття включає такі види роботи, як читання «з

передбаченням», практичну роботу, творчу діяльність.

Використовуються такі форми роботи, як робота в парах та групах.

Обов’язковими елементами завершальної частини є рефлексія та

вправа-прощання.

Рефлексія передбачає роздуми почуте на занятті, результатів своєї

діяльності, самоаналіз вражень, відчуттів, настрою. Вправа-прощання

дозволяє закінчити заняття на позитивній емоційній ноті, засвоєння

дітьми етичних норм взаємин з оточенням.

У результаті опанування курсу учні мають засвоїти категорії і

поняття етики: добро, зло, честь, гідність, совість, обов’язок,



відповідальність, милосердя, співчуття, а також правила культури

спілкування; вміння робити належний вибір у складних життєвих

ситуаціях.

Посібник можуть використовувати вчителі початкових класів,

вихователі груп подовженого дня.



УРОК 1

Тема: Світ під назвою “Я”.

Розмаїття ролей у житті.

Мета: формування ключових компетентностей:

вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної

діяльності у взаємодії з іншими учасниками навчально-виховного

процесу; працювати в групі;

соціальної компетентності – проектувати стратегії своєї

поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших;

предметних компетентностей – формувати уявлення про

людське «Я», сприяти пізнанню себе, своїх внутрішніх характеристик;

мати здатність осмислювати навколишній світ і себе в ньому;

виховувати бажання самовдосконалюватися, змінювати себе і

навколишній світ; висловлювати розуміння, що у будь-якій ситуації

потрібно залишатися Людиною.

Хід заняття

1. Вправа-вітання (2хв)

Мета: сприяти встановленню позитивного контакту з групою.

Форма проведення: робота у великій групі.

Діти стають у коло. Внутрішнє коло нерухоме, а от учасники

зовнішнього – переміщаються і по черзі вітаються з тими, хто стоїть

усередині, словами ”Доброго дня!”

2. Гра „ Гімн імені ”

Група сидить у колі. Один із учасників представляється іншим і

підбирає щодо себе якийсь епітет. Цей прикметник повинний

починатися з тієї ж букви, що й ім’я, позитивно характеризувати

людину та по можливості містити перебільшення (наприклад: „

Геніальний Геннадій, буйний Борис ” та ін.).

3. Гра «На що я схожий? Чому?»



Мета: краще пізнати себе.

На яку квітку ти схожий? Чому?

4.Вправа “ Обговоримо ситуацію ”.

Основа характеру

... Йдуть двоє хлопчиків вулицею. І бачать, що хлопчик-хуліган

знущається з дівчинки: ображає її, говорить грубощі. Один з друзів

перелякано притискається до паркану, а інший кидається захищати

дівчинку...

- Що ви можете сказати про першого хлопчика? А про другого?

Як вони будуть вести себе надалі?

З поведінки хлопчиків у цій ситуації ми зразу можемо сказати,

що другий хлопчик - сміливий, справедливий, рішучий. Він не може

байдуже дивитись, як ображають іншу людину.

Імовірно, він і в подальшому буде захищати слабких,

ображених.

А перший хлопчик? Він або боягуз, або дуже обережний. Навряд чи

він допоможе у скрутну хвилину.

Отже, людське «Я» — це те, що визначає поведінку людини,

відрізняє її від інших.

Дізнатися з першого погляду, який характер у тієї чи іншої

людини, важко. Для цього треба мати великий життєвий досвід.

Недаремно кажуть: щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з'їсти,

тобто побувати у різних ситуаціях.

За Анатолієм Нікітіним

5. Слово вчителя

Кожен із нас постійно використовує займенник Я. Я – це те,

ким вважає себе людина в думках, почуттях, діях. Наше Я

багатогранне, воно виявляє себе в різних ситуаціях по-різному: ви

http://school.xvatit.com/index.php?title=1._%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF._%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B0_%D0%B2_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_%D0%B2_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%96._%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%87_%D1%96_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D1%83_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83_%C2%AB%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96%C2%BB_%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83.



можете бути на уроці тихим і сором’язливим, удома – грозою сім’ї, на

вулиці – хорошим другом. Таке Я називається рольовим.

6.Вправа «Вибери свою роль».

- У кожного з нас у житті є багато ролей. Вибери, яка тобі

найбільше до душі, а яка дається важко:


Діти по черзі намагаються дати якомога більше відповідей на

запитання « Хто я?» з метою опису себе, враховуючи риси, інтереси й

почуття, і кожне речення починається з займенника “я”.

Наприклад: “ Я – дівчинка ”, “Я – людина ”, “Я – спортсмен ”,

“Я – хороша людина ” тощо. Учитель стежить, щоб діти не

повторювали те, що говорили попередні, а описували самі себе.

(Слова для довідки: учень, син(донька), сусід, пішохід,

громадянин, товариш (подружка), пасажир, мешканець міста тощо).

7. Вправа «Долоня»

Намалювати (обвести) свою долоню. На кожному намальованому

пальці написати, що в собі подобається.

8.Вправа «Психологічний автопортрет»

- За яке Я мене можна любити?

- За яке Я мене можна посварити?

- Яке Я можна змінити?



- Яке Я іноді заважає в навчанні?

- Яке Я рятує в різних життєвих ситуаціях?

- Яке моє Я мені подобається?

9.Читання і обговорення давньогрецької легенди про

Нарциса

Нарцис

Прекрасний, але гордий і холодний юнак Нарцис нікого не любив,

окрім себе. Одного разу нагнувся він до струмка і відбився у ньому в

усій своїй красі. Тут і спіткала його кара богині кохання Афродіти. У

захопленні дивився він на своє відображення у воді і не міг відійти від

струмка. Все забув Нарцис, не відриваючись, милувався він самим

собою. Не їв, не спав. Сили покинули його. Схилилась голова Нарциса

на прибережну траву і морок смерті покрив його очі.

Приготували німфи могилу юному Нарцису, але коли прийшли за

його тілом, то не знайшли його. На тому місці, де торкнулася землі

голова гордого юнака, виросла запашна квітка - нарцис. Він

залишився символом гордості, самозакоханості. Деякі вважають

http://www.dubrova.if.ua/wp-content/uploads/2012/04/6.jpg



його квіткою смерті. Нарцису приписують також значення зради,

ревнощів, яке пов'язане з переказом про те, що коханка багдадського

халіфа посилала йому ці квіти, коли знала, що він перебуває з іншою

жінкою.

- Чи доводилось Вам зустрічати людей, схожих на цього юнака?

- Як таких людей називають у народі

- Чи можна розраховувати на допомогу таких людей?

Самозакоханість – це дурість. Ці люди слухають тільки себе

і від цього дурнішають, від них можна чекати зрадництва,

байдужості. Вони завдають суспільству величезної шкоди.

10. Вправа « Який ти?»

Мета: виробляти навички самоаналізу.

Назви тварин пишуться на чистому папері та прикріплюються

по периметру класної кімнати (наприклад: ведмідь, білка, вовк, лев,

заєць тощо). Діти обирають ту тварину, яка найбільше відповідає їх

типу, характеру, і збираються біля свого аркушу паперу. Кожна група

дітей пише на ньому характерні риси, які пов’язують їх з обраною

твариною. Потім пояснюють свій вибір.

11.Робота з прислів’ями

- Як ви розумієте ці прислів`я?

- Чого вони нас навчають?

Не одяг прикрашає людину, а добрі діла.

Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.

Я — не я, і хата не моя.

За платтям зустрічають – за розумом проводжають

Людина красна не словами, а своїми ділами.



12. Вправа «Намалюй своє Я»

Людина - це маленьке сонце. Намалюйте своє Я всередині

сонячного диска, а вздовж променів напишіть характеристики свого я.

У кого вийшло більше променів?

13. Вправа «Слухаємо себе». Релаксація

- Сядьмо зручніше, заплющимо очі, послухаймо музику.

Прислухаймося, що відбувається в середині кожного з вас. Уважно

прислухайтеся до своїх відчуттів. Що ви відчули?

14. Підсумок заняття

- Що нового ви дізнались на занятті?

- Кого заняття змусило замислитись?

Формування внутрішнього світу людини, її характеру, звичок

залежать від навколишнього середовища: рідних і близьких, друзів,

однокласників і вчителів, занять за інтересами, телебачення і багато

чого іншого. Але людина сама є володарем і будівничим своєї долі.

Для цього потрібні лише бажання і прагнення постійно працювати над

собою, пізнавати самого себе.



8. Вправа-прощання (5 хв)

Мета: закінчити заняття на позитивній ноті.


Діти дякують одне одному за спільну роботу. Прощаються,

підбираючи для цього теплі слова.

УРОК 2

Тема. Звички.

Звички і характер.


вміння вчитися - організовувати свою працю для досягнення

результату; працювати в групі;

соціальної компетентності – спонукати дітей до формування

корисних звичок;

виховувати негативне ставлення до шкідливих звичок, уміння

протистояти тиску однолітків, контролювати свої вчинки;

предметних компетентностей – усвідомлювати, що звички є

різні: гарні та погані; надавати перевагу гарним звичкам.


1. Вправа-вітання «Давайте привітаємось» (2хв)

Учитель.

Давайте привітаємось,

Давайте посміхнемося,

Давайте в очки глянемо,

І нам тепліше стане.

2. Інтерактивна бесіда

Учитель.



- Як ви вважаєте, що таке звичка? (Звичка – це особливість людини

звикати до якихось дій або відчуттів.)

- Які бувають звички? (Хороші і погані, шкідливі і корисні)

– Які корисні звички для фізичного здоров’я ви набули за прожиті

вами роки? (Виконання ранкової гімнастики, чищення зубів двічі на

день, часте миття рук, догляд за власним одягом і взуттям,

дотримання режиму дня, зайняття музикою, танцями, спортом,

збирання грибів тощо).

– Про які шкідливі звички можна сказати, що вони вам не друзі?

(Звичка гризти нігті, забувати чистити зуби перед сном,довго

дивитися телевізор, обманювати, битися, куріння, алкоголь, тощо).

Є звички – квітки, звички – як дуби,

є гарні звички, звички є погані.

Вони сильніші за людей, а люди їх раби

схиляють голови, наче каторжани.

- Як ви розумієте прислів’я: «Бідність від ліні, а хвороба – від

нестриманості»?

(Якщо людина не звикла до праці, вона буде бідною. А якщо вона не

звикла боротися зі своїми шкідливими звичками, вона хворітиме).

Отже, шкідливі звички дезорганізують людину, послаблюють її волю,

знижують працездатність, порушують здоров'я і скорочують

тривалість життя. Ці звички завдають безліч страждань людині.

- Отже, ми з’ясували, що погані звички з’являються від невміння

людини стримати себе. Погані звички несуть людині бідність і

хвороби.

Сьогодні ми говоритимемо, як стати здоровим і щасливим, як

боротися зі шкідливими звичками.

3. Гра «Так — ні»

Учитель зачитує «Шкідливі поради пані Шапокляк».



Учні кажуть, можна так робити чи ні.

Учитель.

Йдете в школу — закуріть.

І диміть, диміть, диміть!

Учні. Ні!

Учитель.

Замість чаю пийте пиво.

І хворійте всі щасливо!

Учні. Ні!

Учитель.

Як дитина занедужа,

Це чудово дуже-дуже!

Бо не треба в школу йти,

Можна в ліжечко лягти.

Учні. Ні!

Учитель.

Чи потрібне сонце променисте,

Чи потрібне нам повітря чисте?

Учні. Так!

Учитель.

Чи треба вам із дітьми гратись,

І гулять, і розважатись?

Учні. Так!

Учитель.

Треба вам в футбол ганяти,

М'яч в ворота забивати?

Учні. Так!

Учитель.

Їжте блекоту й дурман,



Щоб був у голові туман.

Учні. Ні!

Учитель.

Діти, ви це прочитайте,

Добре все запам'ятайте.

І зробіть усе не так,

Як вам радить Шапокляк.

4. Робота в групах. Подорож до Царства хороших звичок

Учитель. Сьогодні ми відправимося з вами у подорож до Царства

хороших звичок.

(Відкривається мапа «Царство хороших звичок – Праця, Спорт,

Музика, Читання, Гігієна, Природа».

- У це Царство потрапити непросто: треба працювати над собою,

примушувати себе постійно тренуватися. Зате в нагороду ти отримаєш

міцне здоров’я, гарний настрій, успішну роботу, повагу людей.

У цьому Царстві міста носять такі прекрасні назви – Праці, Спорту,

Музики, Читання, Гігієни.

Хороші звички - це пропуск у ці міста. Зараз об’єднаємося в групи по

4-6 осіб. Уявіть, що ви працюєте в рекламному агентстві. Ви отримали

завдання – зробити рекламу одного з міст Царства хороших звичок.

Тривалість реклами – 1хвилина.

(Кожна група отримує ключові слова для роботи).

Група 1. Місто Праці.

Дороги, мости, будинки, одяг, обожнюють працювати, не сидять без

діла, місто майстрів, шиють , будують, печуть, лікують, в’яжуть,

вишивають.

Група 2.Місто Спорту.

Не можуть без руху, стадіони, спортивні майданчики, велосипеди,

роликові ковзани, скейтборд, ранкова зарядка, загартовуватися,



обливатися, забути про хвороби, фізкультура і спорт, дарують

здоров’я.

Група 3.Місто Книг.

Звикли читати, не уявляють собі життя без книги,тихо, затишно,

вірші, казки, детективи,романи, новини політики, бізнесу, спорту,

мистецтво, цікава людина.

Група 4. Місто Музики.

Займатися музикою, скрипка, барабан, балет, хор, дивовижна музика,

життя стане багатшим, стати знаменитим.

Група 5.Місто Природи.

Потопає в зелені, квіти, фонтани, птахи, зайці, білки, олені, повітря

свіже і чисте, спілкуватися з природою, спів птахів, шум листя,

плескіт річкової хвилі, дарує радість, щастя, душевну гармонію.

Група 6. Місто Гігієни.

Сліпуча чистота, охайні, акуратні, звикли стежити за собою, зачіски,

одяг, ніхто не хворіє, мити руки, сліпучі посмішки, стежити за зубами.

Учитель. Протягом 5 хвилин ви працюватимете над текстом

рекламного ролика. Бажано, щоб кожен член групи сказав декілька

слів про « своє» місто. Отже, у вас є 5 хвилин на підготовку.

(Умикається спокійна, плавна музика. Діти обговорюють текст

виступу).

- Починаємо рекламну компанію. Кожна група рекламує одну з

хороших звичок.

- Ось ми і вислухали рекламу багатьох хороших звичок. Добре, якщо

ми зуміємо їх засвоїти. Тоді нам вдасться жити в ладу з собою, з

людьми, з навколишнім світом.



5. Підсумок заняття.

- Що нового ви взнали на занятті? Кого заняття змусило замислитися?

Здоров'я — найбільше багатство. Погляньте на це прислів'я: «Бережи

одяг, доки новий, а здоров'я — доки молодий». Правильно робить той,

хто розумно виконує правила поведінки, за якими слід жити в

суспільстві. Бо, поки ти молодий і в тебе здорове тіло, цей дар

природи треба берегти. Втратити ж все легко, тільки повернути іноді

важко, а то й неможливо. Люди кажуть: «Є каяття, та нема вороття».

6. Вправа-прощання

Діти стають в коло, кладуть руки одне одному на плечі й тричі

промовляють: «Ми – молодці».

УРОК 3

Тема. Звички.

Звички і характер.




вміння вчитися - організовувати свою працю для досягнення

результату;

соціальної компетентності –виховувати негативне ставлення

до шкідливих звичок, уміння протистояти тиску однолітків,

контролювати свої вчинки;

предметних компетентностей – усвідомлювати, що звички є

різні: гарні та погані; розуміти, що існує взаємозв’язок між звичками

людини і її характером; надавати перевагу гарним звичкам.

Форма проведення – урок-тренінг


1. Вправа-вітання

- Діти, давайте сьогоднішню зустріч розпочнемо з побажань.

- Доброго ранку, Марійко, я бажаю тобі веселого дня!

- Доброго ранку, Ігоре, я дуже радий тебе бачити!

- Вітаю, тебе, Софійко, я хочу, щоб день у тебе був щасливим!

2. Вправа «Клубочок».

Діти називають своє ім’я та те, що найбільше люблять робити

впродовж дня, передаючи клубок ниток з рук в руки.

3.Оголошення теми уроку

Усі знають:

«Посієш вчинок — пожнеш звичку,

Посієш звичку — пожнеш характер,

Посієш характер — пожнеш долю».

На цьому уроці ми вивчатимемо, як формуються звички, як

контролювати свої звички та як змінити небажану звичку.

4. Очікування.

- Що ви очікуєте від уроку?

Учні записують свої очікування на папері у формі яблука, і



прикріплюють біля символічного кошика. Якщо очікування

справдяться, то діти покладуть яблучка у кошик.

5. Повторення правил роботи в групах.

Говорити по черзі, а не всі водночас.

Не перебивати того, хто говорить.

Критикувати ідеї, а не особу, яка їх висловила.

Дотримуватися « правила піднятої руки».

Поважати всі висловлені думки.

6. Поглиблення знань про корисні та шкідливі звички та їх вплив

на здоров’я людей.

Вчитель.

Формування звичок найчастіше відбувається наслідуванням поведінки

інших. У людини найбільше звичок формується в родині. Саме тому

члени однієї родини мають багато подібних звичок.

- Назвіть кілька звичок, яких ви набули, наслідуючи маму, тата, сестру

чи брата.

Інший спосіб формування звички – свідомий.

Для цього спочатку усвідомлюють чому це треба робити, відтак

вчаться, як це робити, затим відпрацьовують це уміння до

автоматизму. Саме ми так вчимося чистити зуби щоранку, застеляти

ліжко зранку, виконувати домашні завдання.

- Назвіть кілька звичок, яких ви набули свідомо.

Люди, які мають шкідливі звички, звикають до них і вже не можуть

без них обходитися. Ці звички переростають у хворобу, заволодівають

тілом людини, її душею, а здоров’я покидає людину назавжди.

Щоб захистити себе від шкідливих звичок, треба знати основні

причини їх виникнення та уникати цих шляхів.

Шкідливі звички – поганий спосіб привернути до себе увагу

однокласників. Інтерес до вас згасне, залишиться лише нерозуміння,



неповага. Набуваючи шкідливих звичок, ви губите себе, власними

руками, руйнуєте найдорожче – своє здоров’я, життя!

7. Гра «Корисно-шкідливо»

Вчитель називає звички, учні сигналізують картками: зелена картка –

корисно,червона картка – шкідливо.

виконувати ранкову гімнастику

дотримуватись режиму дня

гризти нігті

довго дивитися телевізор

правильно харчуватися

спілкуватися з людьми

говорити неправду

спати з відритою кватиркою

обманювати

умиватися

чистити зуби

сутулитися

класти речі на місце

виконувати домашнє завдання

їсти багато солодкого

розмовляти під час їжі

пропускати уроки

говорити правду

читати лежачи

мити за собою посуд

битися

займатися спортом

подовгу сидіти в комп'ютера й телевізора



курити, уживати алкоголь, наркотики

8. Вправа «Хіт-парад звичок». Робота в групах

Завдання групам: скласти хіт-парад звичок.

Перша група: записати п’ять найкорисніших звичок.

Друга група: записати п’ять найшкідливіших звичок.

Презентації груп починаються словами: «На 5-ій сходинці нашого хіт-

параду – звичка…», а далі пояснення, як вона впливає на здоров’я».

9. Вправа «Обговоримо ситуацію»

Дорослішаючи, розумнішаючи, ми повинні відмовлятися від

шкідливих звичок, поганих вчинків, які наносять усім шкоду і

набувати корисних звичок.

СИТУАЦІЯ 1. Щоранку Даринка пізно прокидається й тому

збирається похапцем і погано почувається. Мама порадила їй вчасно

лягати спати і вставати на 20 хв. Раніше, щоб встигнути зробити

зарядку і прийняти душ.

СИТУАЦІЯ 2. Іванко увесь свій вільний час проводить у

комп’ютерному клубі. Через це він почав гірше вчитися і почувається

перевтомленим. Класний керівник радить йому надавати перевагу

відпочинку на свіжому повітрі.

СИТУАЦІЯ 3. Антонові 20 років. Він витрачає на цигарки половину

своєї стипендії. Паління уже позначилося на його здоров’ї – щоранку

він сильно кашляє, а нещодавно лікар йому заборонив палити через

проблеми з серцем.

Назвати користь від зміни звички для персонажів наведених ситуацій.

10. Вправа «Поради другу». Робота в парах

Завдання: скласти поради другу, як запобігти появі шкідливих звичок.

На основі порад дітей, складаємо

РЕКОМЕНДАЦІЇ,

як запобігти появі шкідливих звичок.



1. Обирати позитивні зразки для наслідування.

2. Навчитися правильно, розумно задовольняти свої потреби.

3. Уміти протидіяти соціальному тиску.

Вчитель. Змінити звичку або позбутися її дуже важко. Наприклад

вживання тютюну призводить до нікотинової залежності, яку дуже

важко здолати, адже організм весь час вимагає нікотину. Для цього

треба велику силу – волі, щоб відмовитися від паління.

11. Тестування «Чи можеш ти встояти?»

Учитель. Чи зможете ви дати відсіч цим шкідливим звичкам, або не

встояти перед їх натиском? Зараз ми проведемо тест, який допоможе

вам оцінити свої сили.

Відповідати треба «Так» чи «Ні».

Чи полюбляєш ти дивитися телевізор?

Чи хотілось тобі грати в комп’ютерні ігри понад три години

щодня?

Чи хотілося тобі спробувати закурити?

Чи можеш ти весь вихідний просидіти перед телевізором,

залишивши всі свої справи?

Чи пробував ти алкогольні напої?

Чи подобаються тобі уроки фізкультури?

Якщо друзі запропонують тобі втекти з уроків,чи погодишся

ти?

Чи умієш ти не повторювати своїх помилок?

Якби тобі прямо на вулиці незнайомий запропонував коробку

цукерок,узяв би ти її?

Друзі кличуть тебе до ігрових автоматів, ати ще не зробив

уроки. Чи зможеш відмовитися?

Учитель. Тепер підрахуйте, скільки разів ви відповіли на питання

«так», і запишіть отримане число.



Ви сказали «так» не більше 3 разів – ось ваш результат.

Ви вмієте управляти своїми бажаннями. У вас сильна воля і міцний

характер. Ви вмієте відмовитися від задоволення, якщо це може

завдати шкоди, перешкодити вашим планам, вашим стосункам з

батьками, учителями.

Ви сказали «так» від 4 до 8 разів – ваш результат гірший.

Вам не завжди вдається управляти своїми бажаннями. Бракує сили

волі. Через це можна потрапити у залежність від шкідливих звичок.

Ви сказали «так» від 9 до 10 разів – настав час замислитися.

Вам дуже важко впоратися зі своїми бажаннями. Вас

нестримно тягне до миттєвих задоволень. Вам необхідно

оцінити свої дії. Вам треба навчитися говорити собі «ні».

- Цей текст показує, кому треба працювати над своїм характером,

зміцнювати свою волю, вчитися самостійності. Інакше можна стати

жертвою шкідливих звичок.

12. Релаксаційна пауза

Вчитель. Змінити шкідливу звичку вам допоможе така вправа (учні

виконують):

Сядьте зручно. Заплющіть очі й уявіть перед собою екран.

Висвітліть на цьому екрані зображення того, що ви звикли

робити.

У правому нижньому кутку екрана в маленькому віконці

висвітліть те, на що хочете змінити свою звичку.

Потім різко збільшіть маленьке зображення на цілий екран і

одночасно накажіть собі: «Змінись!»

Тричі повторіть вправу.

Виконуйте вправу тричі на день (вранці, вдень і ввечері). Пам’ятайте,

що звичка формується приблизно три місяці, тому протягом цього

часу твердо утримуйте визначений курс.




- Чи справдилися ваші очікування від уроку? Якщо так, то покладіть

свої яблучка в кошик.

Пам'ятайте, діти, що рости здоровими і сильними вам допоможуть

уроки фізкультури, заняття у спортивних секціях, ігри на свіжому

повітрі а найбільше — здоровий спосіб життя.

Здоров’я – це ранок зі свіжим повітрям.

Це сонце, що гріє ласкаво й привітно.

Це хвилі Дніпра, що нам сили дають.

Бери це сміливо, мій друже, і в путь.

Та тільки на цьому шляху пам’ятай:

Цурайся цигарки, від чарки тікай,

І знай, любий друже, у цьому житті,

Чи бути здоровим - вирішуєш ти.




Щоб залишитися здоровою людиною, ви повинні навчитися говорити

« ні». Візьмемося за руки і скажемо дружно: « Ні – шкідливим

звичкам! Шануймося, бо ми цього варті!»

УРОК 4

Тема. Мої вчинки. Бажання себе удосконалювати.


вміння вчитися – організовувати свою працю для досягнення




предметних компетентностей - учити аналізувати й

оцінювати власні вчинки з позиції етичних норм як гідні чи негідні;

розвивати здатність адекватно ставитися до себе та бути вимогливим до

власних намірів, думок і вчинків; розвивати розуміння, що потрібно

змінити в собі, щоб стати кращим.



«Привітаймося!» (1 хв)

Мета: сприяти встановленню

позитивного контакту з

групою.

Форма проведення: робота у

великій групі.

Діти ходять по кімнаті й вітаються одне з одним у різний спосіб

(як-от слова, рукостискання, уклін, спина до спини, обійми, абощо).

2. Вправа «Мені подобається той, хто...» (1 хв)



Мета: розвивати вміння виокремлювати свої риси, якості,

уподобання; формувати відчуття самоцінності; встановлювати

довірливі стосунки з людьми.

Форма проведення, метод: робота у великій групі. Вправа-

енергізатор.

Діти шикуються в одну шеренгу. Учитель називає різні етичні

звички людей, наприклад: «Мені подобається той, хто... завжди

вітається (не забуває чистити зуби, вчасно приходить до школи,

відповідальний, правдивий тощо)». Ті діти, що впізнали себе, роблять

крок уперед.

3. Вправа «Поміркуй» (8 хв)

Мета: формувати вміння самоаналізу власних рис характеру, якостей,

звичок; сприяти усвідомленню свого ідеального та реального «Я».

Форма проведення: індивідуальна робота.

Матеріали: аркуш паперу для кожного учня.

Учитель читає учасникам притчу «А яким бачать тебе?».

Одного разу до мудреця прийшов юнак і почав розповідати про своїх

товаришів: їхні якості, риси характеру, вчинки.

— Ти докладно розповів про своїх товаришів. А чи замислювався

ти про те, яким бачать тебе довколишні люди? — запитав мудрець.

Завдання: дати письмову відповідь на це запитання (яким бачать мене

люди — батьки, вчитель, однокласники, сусіди). Охочі читають свої

відповіді.

Обговорення:

— Чи легко було виконувати завдання?

Примітка. Відповіді дітей учитель аналізує після закінчення заняття.

4. Вправа «Обговоримо ситуацію» (10 хв)

Мета: допомогти дітям усвідомити сутність закону «дія — наслідок»,

який визначає стосунки людини з навколишнім світом.



Форма проведення, метод: читання «з передбаченням» у великій

групі.

Матеріали: текст притчі для кожного учня.

Діти читають притчу «Луна».

Якось пішли тато із сином у гори,і син,забившись об

камінь,вигукнув: «А-а-а!»

Із подивом чує: «А-а-а!»

Хлопчик запитав: «Хто ти?»

А йому у відповідь: «Хто ти?»

Розлютившись від такої відповіді, хлопчик кричить: «Боягуз!»

А йому у відповідь: «Боягуз!»

Хлопчик питає в батька: «Що відбувається?»


— Що розлютило хлопчика?

— Як би ви відповіли на запитання хлопчика?

—- Що відповів батько?

Батько всміхнувся і каже: «Слухай мене уважно». І

кричить горі: «Я тебе поважаю!» Йому у відповідь: «Я

тебе поважаю!» « Ти кращий!»

Йому відповідають: «Ти кращий!»Хлопчик і досі лишався

здивованим, відтак батько йому пояснив: «Це явище називається

"відлуння". Воно тобі віддає все, що ти говориш. Так

відбувається й у житті: усе, що говорить чи робить людина,

повертається до неї в словах чи вчинках інших людей».


—Які почуття, думки викликала притча?

—Як розумієте слова батька? Поясніть.

—Чи доводилося вам переконуватися в істині цих слів?



5. Вправа «Оплески» (1 хв)

Мета: зняти розумову втому.



Діти стають у коло. Учитель один раз плескає в долоні. Учасники так

само плескають один за одним. Оплески мають іти послідовно,

поодинці.

6. Вправа «Бумеранг» (9 хв)

Мета: переконати учнів у дієвості головного правила життя: «Що

посієш, те й пожнеш».

Форма проведення, метод: робота в парах. Практична робота.

Матеріали: іграшка «йо-йо» для кожного учня, шматок резинки.

Учитель натягує резинку іграшки «йо-йо», просить одного з учасників

сказати щось приємне своєму товаришеві й відпускає кінець резинки на

знак того, що слова дійшли до адресата. Далі вчитель просить цього

товариша сказати щось у відповідь. (Учитель звертає увагу учасників

на отримувані відповіді. Безперечно, вони будуть приємними. Діє закон

«вчинок — наслідок».)

Потім учитель просить дітей узяти іграшку «йо-йо» і попрацювати в

парах. Перший учасник пари кидає своєму партнерові іграшку,

промовляючи якесь добре слово. Коли «йо-йо» вертається до нього,

іграшку кидає його партнер, говорячи слово-відповідь.


—Який у вас настрій?

—Які слова говорили партнеру?

—Які слова почули у відповідь.

Учитель (вислухавши всіх охочих, підбиває підсумок). Існує у світі

закон дії і наслідку. Суть його в тому, що всяка дія закінчується в тій

точці, з якої почалась. Усе випущене у Всесвіт — думка, слово,



вчинок — неодмінно повертається туди, звідки почало свій шлях.

Так, посилаючи світові навкруги добрі думки, гарні вчинки, ми

зрештою зустрінемо таке саме ставлення й до себе. Що посієш — те

й пожнеш. Ось чому потрібно контролювати себе і не давати волі

непристойній поведінці, негідним учинкам.

7. Підбиття підсумків заняття (5 хв)


Форма проведення, мета: індивідуальна робота. Незакінчене

речення. Рефлексія.

Матеріали: аркуш паперу для кожного учня.

Діти утворюють коло.

Завдання: закінчити речення «На занятті я дізнався...», «Для себе я

зробив висновок...».

Примітка. Учитель аналізує відповіді дітей після закінчення заняття.

8. Вправа-прощання (5 хв).

Мета: закінчити заняття на позитивній емоційній ноті.

Дітям пропонується попрацювати в парі і домовитись, хто почне дії

першим.

Діти виконують дії, які називає учитель.

- Посміхніться, «зніміть» посмішку зі свого обличчя долонькою та

«киньте» своєму сусідові. «Спіймайте» посмішку, «прикрасьте» нею

своє обличчя.

- Зобразіть на обличчі ще будь-яку емоцію, «подаруйте» її своєму

товаришеві.

УРОК 5

Тема. Зловтіха. Розсудливість.




вміння вчитися - усвідомлювати свою діяльність і прагнути її

вдосконалення;

соціальної компетентності – вміти спілкуватися з друзями,

шанобливо ставитись до дорослих, виявляти турботу, співчуття,

милосердя;

предметних компетентностей – висловлювати власне

судження про неприпустимість такої риси, як зловтіха;

використовувати прийнятні способи реагування на різні життєві

події.

Хід уроку

1.Вправа-вітання

- Любі діти, добрий день!

Зичу праці і пісень.

А ще, друзі, всім бажаю

Сил, натхнення на весь день.

2.Читання оповідання Сухомлинського

Посміялися над бабусею

Одного разу діти грали в м’яча. Весело було грати, радісно.

Повз стадіон ішла старенька бабуся. Вона недобачала, ішла поволі,

пробуючи ціпком стежку.

Чи випадково, чи, може, й навмисне хтось ударив м’яч так, що той

покотився бабусі під ноги, вдарився об ціпок і вибив його з рук.

Зупинилася бабуся, розгубилася, не знає, що робити. Нахилилась,

шукає ціпок, а він лежить далеченько. Не бачить бабуся ціпка.

Діти дивляться на бабусю й сміються. Нікому з них на думку не спало

підійти до старенької, попросити пробачення й допомогти їй.

Діти сміються, а бабуся стоїть і плаче. І нікому не тенькнуло, що в

цю хвилину коїться велике зло: людина знущається над людиною.

- Як вели себе діти?



- Як би ви поступили на їх місці?

3.Слово вчителя

А чи завжди ми буваємо добрими одне до одного?.. Один мудрець

сказав, що людина - це її вчинки. Усе своє життя люди пізнають, що

таке добро і зло, гарно і погано... Але шлях до доброти непростий і не

завжди легкий, тому треба вчитися доброти, учитися бути уважним до

людей, берегти і дбати одне про одного.

Учень 1. Учень 2.

Як добре жити А в світі злому

В доброму світі! Жити погано:

Сонце сміється Кроку не ступиш -

В ясній блакиті. Всюди догана.

Люди веселі, Сваряться тато,

Мама і тато. Сваряться мама

Вдома і в школі Свариться вчителька

Друзів багато. В школі так само.

Вчителька ставить Зраджують друзі -

Гарні оцінки, Це так жахливо.

Навіть зі співів З сірого неба

І поведінки. Падає злива.

Сьогодні ми спробуємо зробити ще декілька кроків на шляху доброти.

А в помічники я пропоную взяти: мислення, увагу до слова, творчість

і фантазію. Ми вчитимемося спостерігати, згадувати, думати, творити,

відчувати, робити висновки.

4.Обговорення притчі Галини Маніви

Притча про нерозважливого Тараса

Жив на світі Тарас, А ще ж треба й гуляти,

сміявся з нього весь клас: а тут мати:



“ От нам Тарас іще – “ Тарасе, зробив уроки?”

не голова, а горище!” “ От ще морока!

Прозвали хлопчину люди Якось воно буде. ”

“ Тарас-Якось-Воно-Буде ”. Буде-буде –

За все на світі береться, двійки з усього і всюди!

і ні в чому йому не ведеться. Отож, діти, дуже просимо вас:

Хтось записався на карате - Не дійте, як той Тарас.

і Тарасу потрібно те. А будьте розумні, розважні,

А потім: “ Тарасе, до всього старанні й уважні.

чом на тренуванні не був?” – Над всім розмірковуйте,

“ Забув ”. все помічайте

А тоді як випне груди: і ні хвилиночки не втрачайте.

“ Нічого, поборю всіх – У мудрі голови

якось воно буде!” Боже слово сіється

А на змаганні: й розвивається,

Тарас усіма битий – а в нерозважливих –

останній. не тримається.

І так в усьому - напланує справ, Бо коли у головах вітер свище,

а потім: «Забув, не встиг,не знав». то вже не голови, а горище.

- Чому Тараса назвали нерозважливим?

- За які справи він брався та не зробив?

- Зачитайте слова-побажання дітям.

5.Бесіда

Розсудливість - джерело доброчинності. Людина не повинна

лінуватися розмірковувати над своїми вчинками, аналізувати їх, щоб

обирати краще і не допускати зла до розуму.

- Якими можуть бути вчинки людей?

- Чому важливо обдумувати свої майбутні вчинки?



- Які біди можуть статися з людьми, якщо вони не будуть

розмірковувати над своїми вчинками, аналізувати їх?

- Як утриматись від негативних вчинків?

- Як розсудливість може допомогти в житті тобі?

6.Обговорення оповідання В. Сухомлинського

Миколі стало легше

Микола йшов до школи й зустрів на містку бабусю Марину.

Бабуся несла білий вузлик. На містку він розв'язався й додолу

посипалася цибуля. Бабуся розгубилася й не знала, що їй робити. А

Миколі стало смішно. Він голосно зареготав. Бабуся Марина глянула

на хлопця й похитала головою.

Прийшов Микола до школи й не може забути бабусю. У його пам'яті

тремтить докірливий погляд бабусиних очей. Щось немов стиснуло

хлопцеві серце. Йому хотілося зараз же піти до бабусі й попросити

пробачення.

- Ось увечері й піду, - подумав він.

Минув вечір, минув другий, минуло ще два дні. Коли це мати

приходить додому й каже:

- Бабуся Марина померла...

Ці слова шпигонули Миколу. У грудях його ворухнулося щось гаряче,

серце забилося швидко-швидко. Руки затремтіли.

- Що з тобою? - питає мати.

Микола розповів усе, що сталося. Мати зітхнула і каже:

- Ховатимуть бабусю - іди за домовиною. Як опускатимуть у могилу

кинь землі й скажи: «Простіть, бабусю».

- Хіба ж вона тепер почує? - тихо крізь сльози питає Микола.

- Але сонце тобі світитиме ясніше.

Коли домовину з тілом бабусі Марини опустили в могилу, Микола

кинув землі й тихо сказав:

http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83_%C2%AB%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%C2%BB



- Простіть, бабусю.

І засяяло сонце ясніше, небо стало світліше. Миколі стало легше.

- Поміркуйте, чому Миколі стало легше?

- Чи можна Миколку назвати розсудливим?

- Чого навчає ця казка?

Запам’ятайте, що розсудливість допомагає встановити лад,

визначити, що важливе і потрібне для нас. Це перший крок до

мудрості.


- Поясніть, як ви розумієте ці прислів’я?

Хто людей питає, той і розум має.

Не бажай синові багатства, а бажай розуму!

Ліпше з добрим загубити, як із дурним знайти.

Аби розум, а щастя буде!.

Перед розумом і сила поступається.

Золото без розуму – болото.

Головою починай, а закінчуй працею.

Не силою роби, а розумом.

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

8.Підсумок заняття

Надзвичайною пошаною користуються доброзичливі люди. Вони

прихильні до інших, зичать їм добра. В. Сухомлинський застерігає:

«Якщо у твоїй душі заворушилося почуття радості від того, що твій

товариш гірший від тебе, значить тобі треба ще багато, дуже багато

вчитися, виховувати самого себе, виганяти із себе егоїзм, заздрість».

Із слів «розсипанки» складіть вислів:



«Людина повинна жити так, щоб комусь було від цього радісно»

9.Вправа-прощання

Діти стають у коло, беруться за руки, дивляться одне одному в очі

та посміхаються.

УРОК 6

Тема. Головні цінності мого життя.




процесу;

громадянської компетентності – висловлювати ставлення до

етичних норм як суттєвих і життєво необхідних цінностей;

соціальної компетентності – мати потребу і вміти проявляти

доброту, ввічливість, чемність без нагадувань, за власним бажанням;

предметних компетентностей – уміти визначати власні

цінності; розуміти вплив ціннісних орієнтирів на вчинки та життя

людини.


1.Вправа-вітання «Комплімент»

Візьмемось за руки

комусь

цього

так,

повинна

щоб

Людина

жити

від

було радісно.



Та станемо у коло!

Радість та усмішки

Хай сяють навколо!

Учитель і діти передають по колу яскраву іграшку, посміхаються і

говорять один одному приємні слова-компліменти.

Учитель. Постарайтесь знайти один в одному щось особливе, що

відрізняє його від інших: позитивну рису характеру, особливість

поведінки чи зовнішнього вигляду, але не повторяйтесь.

2.Робота в групах

- У кожної людини є свої моральні цінності - це те, що вона найбільше

цінує в житті, що для неї святе, в чому вона переконана, чим

керується у своїх вчинках.

Подивіться на дошку. Тут наведені різні цінності.

Завдання групам: наведіть приклади з життя , де виявлялися або

могли проявитися дані людські цінності:

1.Цінності повсякденному житті: старанність, пунктуальність,

працьовитість , ощадливість , відповідальність, любов до порядку.

2. Цінності людських відносин: вдячність, повага , співчуття ,

толерантність, тактовність.

3. Цінності вищої сфери духовного життя: чуйність , здатність

співпереживати , милосердя ;

4. Християнські цінності: любов до ближнього , смирення, віра, життя.


На підставі правильної оцінки людина має можливість зробити вибір

між хорошим і поганим , між добрим і злим , корисним і шкідливим.

Той чи інший характер оціночної діяльності забезпечує йому право на

повноцінне щасливе життя , або на примітивне і безбарвне існування.

Перефразовуючи відоме висловлювання , можна проголосити :

«Скажи , що ти ціниш, і я скажу , хто ти».



Дмитро Сергійович Лихачов так сказав про це:

«По тому , заради чого людина живе , можна судити про її

самооцінку - низьку або високу.

Якщо людина розраховує придбати всі елементарні матеріальні блага

, вона і оцінює себе на рівні цих матеріальних благ: як власника

машини останньої марки , як господаря розкішної дачі , як частину

свого меблевого гарнітуру ...

Якщо людина живе, щоб приносити людям добро, полегшувати їхні

страждання, давати людям радість , то вона оцінює себе на рівні

цієї своєї людяності .

Тільки життєво необхідна мета дозволяє людині прожити своє

життя з гідністю і отримати справжню радість ».

4. Слухання і обговорення притчі

У одного селянина був син , який став погано поводитися.

Випробувавши всі способи впливу , батько придумав наступне: він

закопав проти будинку стовп і після кожної провини сина забивав

цвях у цей стовп.

Минув деякий час , і на стовпі не залишилося живого місця - весь він

був утиканий цвяхами. Ця картина так вразила уяву хлопчика , що він

почав виправлятися. Тоді за кожний добрий вчинок батько став

витягувати по одному цвяху. І ось настав день , коли останній цвях

був витягнутий , але на хлопчика це справило зовсім несподіване

враження: він гірко заплакав.

- Чому ти плачеш? - запитав його батько. - Адже цвяхів більше

немає?

- Цвяхів-то немає , а дірки залишилися , - відповів син.

Запитання до притчі:

- Чи гарний спосіб виховання вибрав батько хлопчика ? ( Відповіді

учнів).



- Який спосіб переконання використовують ваші батьки? ( Відповіді

учнів).

- Чому заплакав хлопчик ? ( Відповіді учнів).

5.Вправа «Мозковий штурм»

- Як ви думаєте, що має найважливіше значення для людини?

Вчитель записує на дошці «Цінності життя людини» і всі

висловлювання учасників щодо розуміння життєвих цінностей. Всі

названі цінності обговорюються.

6. Вправа «Мої цінності» ( 10 хв.)

Мета: підвести учасників до усвідомлення особистих життєвих

цінностей.

У кожної людини є свої цінності, тобто те, що для неї найважливіше.

У багатьох людей цінності можуть збігатися з цінностями інших.

Сьогодні на уроці кожен з вас матиме змогу визначити, що для вас

важливе, що має для вас велике значення, і довідатися, що цінне для

однокласників.

Хід вправи:

Педагог роздає кожному учаснику аркуш паперу і запитує:

- Як ви гадаєте, де або в чому зберігають цінності (сейф, скриня

тощо)?

Він пропонує кожному намалювати цей предмет на аркуші. Далі треба

на малюнку записати десять власних, важливих цінностей.

(Наприклад: батьки, школа, свіже повітря, чистота, рослини, природа,

гімнастика, гарне навчання, друзі, одяг, танці, здоров’я, зовнішній

вигляд, учителька, гра, їжа тощо.)

Запитання для обговорення:

- Про що видумали коли виконували це завдання?

- Подивіться на перелік своїх цінностей. Чи можете ви сказати, які для

вас більш важливі, а які менш? Чому? Що це за цінності?



7. Гра «Подорож на повітряній кулі»

- Уявіть, що ви здійснюєте подорож на повітряній кулі. Ви летите над

горами. Куля наближається до високої гори, і, щоб не розбитися, вам

потрібно викинути три цінності. Кожен самостійно подумає й

вирішить, від яких трьох цінностей він готовий відмовитися. Після

того, як ви зробили вибір, викресліть їх з переліку.

Наша подорож над гірськими вершинами триває. Через деякий час на

шляху повітряної кулі виникла ще вища скеля. Потрібно знову

звільнитися від трьох цінностей, щоб продовжити політ. Виберіть ще

три цінності і зніміть їх з кулі.

Наприкінці подорожі з-за щільної хмари знову з’явилася гірська

вершина. Щоб подолати її, вам треба скинути ще одну цінність.

Подумайте, від якої ще цінності ви можете відмовитися, зніміть і її з

кулі.

Подорож на повітряній кулі щасливо закінчена.

8. Робота в парах.

Порівняйте свої цінності з цінностями сусіда.

- З якими цінностями вам було легко розлучитися? Чому?

- З якими цінностями розлучитися було важко? Чому?

- Які цінності виявилися для вас найголовнішими? Чому?

9. Висновки.

- У вас залишилося три речі, які для вас цінні.

- Які три цінності залишилися з вами?

- Це те, що ви найбільше цінуєте. Візьміть свої цінності і прикріпіть їх

до нашої великої кулі . (Діти прикріплюють ті цінності, що

залишилися, на дошку).

- Ви побачили, що цінності можуть бути всі різні, тому що люди різні

й у кожної людини вони свої. Але є те, що найцінніше в нашому

житті, є головні цінності, які збігаються в багатьох людей. Це,



звичайно, життя, здоров’я, наші близькі й рідні. Їх треба цінувати і

берегти.

10.Обговорення Настанов Матері Терези

ЖИТТЯ - це можливість, скористайся нею.

ЖИТТЯ - це краса, милуйся нею.

ЖИТТЯ - це мрія, здійсни її.

ЖИТТЯ - це виклик, прийми його.

ЖИТТЯ - це повинність твоя насущна, виконай її.

ЖИТТЯ - це гра, стань гравцем.

ЖИТТЯ - це багатство, не розтрать його.

ЖИТТЯ - це кохання, насолоджуйся ним сповна.

ЖИТТЯ - це таємниця, пізнай її.

ЖИТТЯ - це король лиха, побори все.

ЖИТТЯ - це пісня, доспівай її до кінця.

ЖИТТЯ - це боротьба, стань борцем.

ЖИТТЯ - це прірва невідомого, ступи в неї не боячись.

ЖИТТЯ - це фортуна, шукай цю мить.

ЖИТТЯ - таке чудове, не згуби його.

Мати Тереза

- Прочитайте звернення найвідомішої у світі благодійниці.

- Поставте один одному запитання за кожним твердженням.


На закінчення я хочу познайомити вас з порадами видатного

письменника й педагога Василя Сухомлинського. Запам'ятаємо їх і

будемо виконувати.

—Бути справжньою людиною наодинці зі своєю совістю значно

важче, ніж на людях, що оцінюють твої вчинки, схвалюють добро і

засуджують зло.

—Звітувати перед своєю совістю значно важче, ніж перед іншою



людиною.

—Якщо наодинці із собою ти робиш щось варте осуду, не думай,

що про це ніхто не дізнається. Звичка приховувати від людей погане

накладе на тебе незабутній відбиток: люди все одно будуть знати

твою істинну сутність.

9. Вправа «Дзеркало».

Вчитель. На початку уроку ми робили компліменти один одному, а

тепер спробуйте зробити комплімент самі собі, похваліть себе. А щоб

вам було легше – пригадайте казку «Спляча красуня». Там людина

зверталася до дзеркала. Я вам теж принесла казкове дзеркало,

дивлячись в нього можете похвалити себе.

10. Гра «Чим я пишаюсь»

Один учень починає речення і запитує іншого, так утворюється

«ланцюжок».

1. Я пишаюсь тим, що маю багато друзів. А ти, Марино?

2. Я пишаюсь тим, що слухаюсь батьків. А ти, Іванку?

3. Я пишаюсь тим, що кажу завжди правду. А ти, Віко?. .


Всі стають у коло і висловлюють один одному свої побажання.

УРОК 7

Тема: Бути акуратним – себе поважати.


вміння вчитися – проявляти зацікавленість у навчанні,

розуміти, що акуратна людина – старанна, ретельна;

загальнокультурної компетентності – орієнтуватися в

побутовій сфері, дотримуватися норм культурної поведінки,



усвідомлювати суб’єктивне та суспільне значення етичної норми

«бути акуратним»;

здоров’язбережувальної компетентності – закріпити

найпростіші навички особистої гігієни;

соціальної компетентності – почуватися часткою колективу,

реалізовувати стратегії колективних дій під час роботи у групі;

предметних компетентностей: вчити дітей тримати в чистоті

особисті речі, книги, зошити;слідкувати за своїм зовнішнім виглядом;

дотримуватися чистоти вдома, на подвір’ї, в приміщенні школи, в

громадських місцях, на вулиці, підтримувати чистоту в

класі;виховувати бажання скрізь і завжди бути чистим і охайним.

робити висновки, що акуратним(-ою) можна стати тільки завдяки

власному бажанню та власним зусиллям.


1. Вправа-вітання «Здоровенькі були» (1хв)

Добрий день, малята,

Любі хлопчики й дівчата!

З давніх пір і понині

Кажуть всі в Україні:

«Здоровенькі були!»

Привітаймося всі разом:

«Здоровенькі були!»

2. Оголошення теми заняття

На дошці зображенні літери в хаотичному порядку:

Н И Й К У А Р А Т

- Прочитайте слово-анаграму. (Акуратний).

- Сьогодні ми поговоримо про те, як стати акуратним.

3. Гра "Скажи навпаки".



Учитель читає словосполучення, а діти підбирають до нього антонім

(протилежне за значенням слово). Наприклад:

Брудна тарілка - чиста тарілка.

Охайна дівчинка - ... .

Неохайний хлопчик - ....

Чиста хата ~ ... .

Засмічене подвір'я - ... .

4. Відгадування загадок.

1.Зуби є, а рота немає. (Гребінець)

2.Любить митися і купатися,

Але від того тільки худне. (Мило)

3.Костяна спинка,

На черевці - щетинка.

По зубам стрибала,

Всі крихти виганяла. (Зубна щітка)

4.Я в пригоді стану всім –

І дорослим, і малим.

Витру сльози і носи.

При собі мене носи. (Носова хустинка)

5. Який є, таким покаже

І без слів про все розкаже. (Дзеркало)

- Для чого використовують ці предмети?

5. Бесіда.

- Як називають людину, що стежить за своїми

особистими речами, зовнішнім виглядом? (Дбайлива,

зібрана,охайна.)

- А яких людей називають неохайними, неакуратними?



- Про кого в нашому класі можна сказати: «Цей учень завжди

охайний, акуратний»?

- Ви збираєтеся вранці до школи. Які предмети особистої гігієни

допоможуть вам стати чистими та охайними школярами?

- Як правильно користуватися зубною щіткою?

- Чи правильно ви миєте руки?

6. Робота над прислів’ями та приказками.

« На неохайній людині всяка одежа погана».

« Руки мив ще тоді, як мати в кориті купала».

« Не буду митися, а то ще ненароком сороки вхоплять».

« Охайність – запорука здоров’я».

« Не думай бути нарядним, а думай бути охайним».

« Хвороба з брудом в дружбі».

« Брудні руки бруднять і обличчя».

« Мило сіре, та миє тіло».

« Мийся частіше – будеш миліше».

« Хто руки миє – той не хворіє».

7. Читання оповідання «Помилка»

П. Бондарчук

ПОМИЛКА

Учитель викликав Юрка до школи.

— Нумо, давай напишемо таке речення... Пиши: «Щодня перед обідом

я старанно мию руки з милом».

Пише Юрко, старається, аж сопе... Ось уже й кінець. Ставить

крапку і повертається до вчителя.

— Так, так,— каже Іван Петрович. — Добре написано. А тепер

прочитай і знайди помилки.

Юрко помалу читає і виправляє: у слові «перед» пропущено «є», у

слові «старанно» треба два «н»...



— Тепер уже все правильно? — питає Іван Петрович.

— Усе,— відповідає Юрко впевнено.

— Усе-все?

-— Все,— чомусь уже тихіше каже Юрко і... червоніє...

-— Чого б то?

- Як ви думаєте, чому почервонів Юрко?

- Де ви вдома зберігаєте свій одяг?

- Як потрібно ставитися до одягу?

8. Аналіз етичної ситуації.

1. Дмитрик тусає лід носком черевика. Вчитель робить йому

зауваження: "Зіпсуєш черевики - будуть вони виглядати, як старі".

"Ну то й що! - безтурботно відповідає хлопчик. - Мені мама нові

купить, ще кращі за ці!"

- Чи можна сказати, що Дмитрик - дбайливий хлопчик?

- Як ви гадаєте, чи цінує він працю мами і загалом усіх тих людей,

котрі пошили ці черевики?

2. Настала зима. Випав сніг. Закінчились у школі уроки. Юрко

поспішає додому. Ось уже і знайома гірка. Підходить ближче і

бачить, що Тарас з Максимом сіли на портфелі і їдуть з гірки з

криком: «Ура!». Тарас перший з'їхав з гірки, побачив Юрка і закричав:

- Юрку, йди-но швидше до нас!

- Що повинен був зробити Юрко?

9.Читання уривка з вірша А.Костецького «А що в портфелі?»

Нумо, глянемо, що в ньому, Ось – дрібніші речі далі:

Поки йде завзята гра. Ручка й гумка у пеналі,

Бо ж портфель — усiм вiдомо! — Два обдертих олівці

Є обличчям школяра! Та чотири камінці.

Ось книжки. А навіщо камінці?

Та що це з ними?! Щоб ганяти горобців



Чом вони у плямах синiх, Чи жбурляти нишком-тишком

Пошматованi, бруднi? У якусь бездомну кішку.

Страшно глянути на них! Ну а це… невже – шкарпетка?!

Подивися на сторiнку: Так, звичайно, це вона!

Не сторiнка, а «картинка», - А чому вона в портфелі –

Помальована така! Те Юрко і сам не зна…

А обкладинка — ну, й горе! — Ось який портфель незвичний

Нiби побувала вчора У знайомого мого.

В людожерливих руках. Отаке його обличчя -

І не бачити б його!

- Які речі були в Юрковому портфелі? Спочатку назвіть їх, а потім

опишіть їхній вигляд.

- Що можна сказати про господаря цього портфеля?

- Подумайте, чи все гаразд із зошитами, підручниками у вашому

портфелі?

Чи не схожі ви на цього господаря?

- Подумайте, чи все гаразд у вашому портфелi?

10. Гра-змагання «Хто швидше і краще»

- Хто виконає завдання краще за найменший час.

а) Дві пари дівчаток з довгим волоссям плетуть одна одній коси

або зав’язують банти.

б) Двоє хлопчиків застібають ґудзики.

в) Дві дівчинки та два хлопчика зав’язують шнурки на

черевиках.

11. «Весела хвилинка»

1.- Мамо, яку сорочку ви мені дасте сьогодні? - гукає Петро з ванної

кімнати.

- З короткими рукавами. А чому ти запитуєш?

- Щоб я знав, доки руки мити.



2. Хочеш їсти – мийся

- Я не буду, мамо, митись -

Можна знову забруднитись.

- То й не треба їсти, сину, -

Все одно захочеш знову...

3.Хлопчик повернувся зі школи додому. Глянула мати, а нова його

шапка подерта і вся в грязюці.

— Це що?

— Та це хлопці... .

— Що хлопці?

— Скинули з мене шапку й почали у футбол грати.

— А ти ж де був?

— На воротях стояв

12. Ознайомлення з «мудрими» порадами Г. Остера

Ніколи не мий руки, шию, вуха, обличчя. Вони знову стануть

брудними. Навіщо марно витрачати свій час?

Стригтися теж необов'язково, бо, коли станеш старим, голова

однаково облисіє.

Вранці зовсім не обов'язково зав'язувати шнурівки на черевиках,

банти на косах, бо за цілий день або під вечір вони можуть і

самі розв'язатись.

(За Г. Остером)

- Чи згодні ви з такими порадами? Чому?

13. Робота в групах. Складання «Правил охайної людини»

1.Щоранку вмивайся, чисть зуби, мий вуха, шию.

2.Пам'ятай, в школу потрібно приходити завжди чистим і охайним.

3.Не сідай за стіл і за уроки з брудними руками.



4.Стеж сам за своїм одягом, взуттям, шкільними речами.

5.Слідкуй за чистотою всюди: вдома, на подвір'ї, на вулиці.

14. Вправа «Закінчи речення»

Фантик від цукерки треба кидати тільки ... .

Щоб у хаті було чисто, треба ....

Щоб повітря у класі було свіжим, треба ....

Щоб подвір'я було чистим, треба ....

15. Вправа „ Це чудово!”

Усі учні утворюють коло. По черзі по одному стають у середину кола

і розповідають про свої якості, уміння, таланти (наприклад, „я умію

танцювати ”, „я вмію вишивати бісером ”). У відповідь на кожне

висловлення, всі хто стоїть у колі, хором відповідає: „ Це чудово!” та

одночасно піднімають уверх великий палець. На середину кола всі

учасники виходять по черзі, важливо, щоб кожний учасник побував у

колі.

УРОК 8

Тема. Ввічливість.


вміння вчитися – усвідомлювати свою діяльність і прагнути її

вдосконалення;

загальнокультурної компетенції – усвідомлювати сенс

вживання ввічливих слів, зокрема слова «дякую»;


шанобливо ставитися до дорослих, знати правила культури поведінки;

предметних компетентностей – виявляти риси ввічливої

людини у стосунках із довколишніми людьми, не потребуючи

контролю з боку дорослих.





- Любі діти, добрий день!




Діти стають один напроти одного і вітаються за вказівками вчителя:

- вітаються правою рукою за праву руку;

- вітаються лівою рукою за ліву руку;

- вітаються носами;

- вітаються спинками.

2. Обговорення оповідання В. Сухомлинського

Скажи людині: "Доброго дня!"

Лісовою стежинкою ідуть батько і маленький син. Довкола тиша,

тільки чути, як десь далеко вистукує дятел та струмочок

дзюркотить у лісовій гущавині.

Аж тут син побачив, що назустріч їм іде бабуся.

- Тату, куди бабуся йде? - питає син.

- Зустрічати або проводжати, - каже батько й усміхається. - Ось як

ми зустрінемося з бабусею, ти й скажеш: "Доброго дня, бабусю!"

- Навіщо ж казати ці слова? - дивується син. - Ми ж її не знаємо.

-А ось зустрінемось, скажемо бабусі ці слова, тоді й побачиш,

навіщо.

Ось і бабуся.

- Доброго дня, бабусю! - каже син.

- Доброго дня, - каже батько.

- Доброго вам здоров'я, - відповідає бабуся І усміхається.



І хлопчик побачив: усе довкола змінилось. Сонце засяяло яскравіше.

Верховіттям дерев пробіг легенький вітерець, і листя заграло,

затремтіло. У кущах заспівали пташки - раніше їх і не чути було.

На душі в хлопчика стало легко.

- Чому це воно так? - питається син.

- Бо ми побажали людині доброго дня.

- Чому це так? – запитую я у вас. (Відповіді учнів)

3.Бесіда

- Слова привітання мають чудодійну силу: вони зближують людей,

відкривають їхні душі. Бажати здоров’я, зичити добра – що може бути

краще на світі!

Поверніться зараз один до одного, привітайтеся і усміхніться один

одному. Правда ж, приємно?

-А пригадайте, з чого ми розпочали наше заняття? (Ми привіталися)

- Скільки разів ви чули: "Шапку зніміть, коли в приміщення зайшли. "

А навіщо знімати шапку? Звідки взялося таке правило?

- Знімаючи шапку, ви, зайшовши до кімнати, до школи чи класу,

показуєте господарям, вчителям, одноліткам та однокласникам, що

поважаєте їх, вірите у їх порядність і бажаєте, щоб до вас ставилися

по доброму.


Навіщо кажуть "Спасибі"

Дрімучим лісом йшло двоє подорожніх. Дідусь і хлопчик. Було жарко і

хотілося пити.

Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода.

Мандрівники нахилилися, напилися. Дідусь сказав:

- Спасибі тобі, струмочку.

Хлопчик усміхнувся.

- Чого ти усміхнувся, хлопче? - запитав дідусь.



- Навіщо ви, дідусю, сказали струмкові "Спасибі"? Він же не жива

істота і не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.

- Це так. Якби води напився вовк, він міг би і не дякувати. Ми ж не

вовки, а люди. Розумієш, навіщо людина каже "Спасибі"? А знаєш,

кого це слово вшановує, звеличує, підносить?

Хлопчик замислився. Він ще ніколи не думав над цією мудрою істиною.

Тепер саме час був подумати: дорога через ліс ще довга.

- Чи вірно зробив дідусь, що подякував струмочку?

- Уявіть, що разом з дідусем із казки ви гуляєте по лісу. Придумайте і

розкажіть, чому вас може навчити мудрий дідусь.

- Перелічіть всіх, кому подякував хлопчик після розмови з дідусем.

5. Бесіда

- А що ви взагалі відчуваєте, коли вам кажуть хороші, добрі слова,

коли вам посміхаються? З чим це відчуття можна порівняти? (Мабуть,

з дотиком чогось теплого, ніжного, пухнастого.)

- Але, крім теплих дотиків є і холодні, колючі. Коли ми відчуваємо

такі дотики? (Коли на нас накричать, образять, нагрублять)

- Чи вас коли-небудь ображали?

- А ви ображали кого-небудь? Погано це чи добре?

- А слова краще говорити - добрі чи злі?

- Як ви розумієте значення слова «ввічливість»?

(Ввічливість – шанобливість, привітність, доброзичливість, прагнення

не завдавати неприємностей іншим, готовність прийти на допомогу.)

- Яку людину можна вважати ввічливою?

(Ввічлива людина завжди уважна до інших. Вона намагається не

робити їм неприємностей, не ображати ні словом, ні ділом.)

- Що ви відчуваєте, коли до вас звертаються ввічливо?

- Що станеться, якщо люди не говоритимуть одне одному ввічливих

слів?



- Мова, якою ми з вами розмовляємо, красива, багата, пестлива, ніжна,

мелодійна, милозвучна. У ній є багато «чарівних» слів – слів

ввічливості. Які ж це слова?

Учениця. Сію дитині в серденько ласку,

Сійся-родися ніжне "будь ласка",

Вдячне "спасибі", "вибач" тремтливе,

Слово у серці, як зернятко в ниві,

"Доброго ранку" і "світлої днини" -

Щедро даруй ти людям, дитино.

Мова барвиста, мова багата,

Рідна і тепла, як батьківська хата.

6. Гра «Школа ввічливості»

Усі діти утворюють чарівне Коло Ввічливості. Одна дитина

промовляє якесь ввічливе слово своєму сусідові. Той, у свою чергу,

повторює це слово та додає до нього своє. Наступний по колу

повторює два попередні ввічливі слова та додає до них своє і т. д.

(наприклад: доброго дня, бажаю успіху, перепрошую, будьте

люб’язні, не варто дякувати, щиро радий, дуже приємно, усього вам

найкращого, дякую, будьте ласкаві тощо).

7. Обговорення оповідання Б. Привалова

Вибач, будь ласка!

- Чи можна назвати людину ввічливою, якщо вона вчиняє погано, але

вживає при цьому ввічливі слова?

Василько Котушкін вдруге забував вдома книжку, яку позичав "на

день" у Семена, свого сусіда по парті.

– Знову забув? – Ледве не плачучи запитав Семен. – Я слово дав у

бібліотеці її не затримувати!

– Завтра принесу. Пробач будь ласка...



Василько завжди так ввічливо, так щиро просив вибачення, що

довго на нього ніхто не гнівався. Штовхне дівчинку так, що вона у

сльози. Враз руку до серця притисне:

– Пробач, будь ласка! Я ненароком! Більше не буду!

Дівчинка шморгне носом і побіжить далі. А потім весь день

розповідає подругам:

– Цей Василько такий ввічливий, такий ввічливий...

А Василько за хвилину вже іншій дівчинці ніжку підставить. І

враз своє улюблене: "Пробач, будь ласка!" Помітили хлоп'ята, що все

частіше він промовляє: "Вибач, будь ласка!" То уроки не зробив, то

запізнився, то товариша підвів... І щоразу, мов приказка:

– Пробач, будь-ласка, я більше не буду!

Образились однокласники: Василько – ввічливий хуліган. Треба

його провчити!

Наступного дня на першій перерві Грицько, пробігаючи повз

Василька, досить сильно штовхнув його.

– Ти чого? – здивувався Василько.

– Пробач, будь-ласка! – приклав до серця руку Грицько. – Я більше не

буду.

– Гм... – розгнівався Василько – Так, не будеш? – І враз ледве не впав

від поштовху Сашка.

– Я, здається, тебе зачепив? – запитав хлопець, – пробач, будь-ласка!

Я більше не буду.

Так почалися страждання Василька.

Йому забули повернути зошит, хтось потягнув щоденник,

переплутав куртки... І всі перед ним вибачалися, обіцяли, що більше не

будуть, і на наступній перерві все починалося спочатку.

Якось, виходячи зі школи, Василько зашпортався за чиюсь ногу і

влетів у кучугури. Десь згори він почув ввічливе: "Пробач, будь ласка".



А коли він виліз та обтрусився, то побачив, що його портфель висить

на дереві, а на ньому крейдою написано: "Пробач, це випадково.

Більше не будемо".

- Чи був Василько ввічливим? Доведіть це.

- Як провчили хлопчика діти?

- Чи зрозумів Василько свою провину?

8. Творча вправа «Дружня порада». Групова робота.

- Чи можуть вчинки бути ввічливими? Перерахуйте різні ввічливі

вчинки (наприклад: поступитися місцем людині поважного віку,

допомогти жінці з важкими сумками вийти з автобуса тощо).

(Учитель пропонує учням життєві ситуації. Учні мають обговорити їх

і відповісти на запитання.)

Ситуація

Олег та Павлик зібралися у кіно. Дізнавшись про це, Сергій вирішив

приєднатися до них. Оскільки місця Олега та Павлика були

посередині ряду, хлопці вирішили зайняти їх завчасно, щоб потім не

турбувати інших глядачів. Згасло світло, почався фільм. Раптом у

залі почувся шум. Це Сергій спізнився і шукав своє місце. Він проходив

спиною до глядачів, що сиділи, наступив комусь на ногу і, не

вибачившись, із шумом всівся і тут же став голосно розпитувати, чи

давно розпочався фільм, що було спочатку?



Після закінчення фільму Олег зробив зауваження Сергійкові.

- Як ви гадаєте, що в поведінці Сергійка не сподобалось його друзям?

9. Увага! Конкурс – гра.

(Клас поділяється на три команди . запитання даються по черзі

кожній команді. За правильну відповідь дається фішка)

1. Які слова називають чарівними? Для чого вони існують?

2. В дверях зіткнулися хлопчик і дівчинка. Що робити?

3. В дверях зіткнулися старший учень і молодший. Як повестися?

4. Чи можна замість слова «здрастуйте» говорити слово «привіт»?

5. Чи обов’язково вітатися, зайшовши до магазину, бібліотеки,

будь-яке громадське місце?

6. Як ви звернутися у справах до вчителя, директора школи?

7. Як ім’я, по батькові прибиральниці, яка миє ваш клас?

8. Розмовляють два вчителі. Учневі треба звернутися до одного з

них. Як це зробити?

9. Хто вітається першим при зустрічі хлопчик чи дівчинка, старша

людина чи молодша?

10. У коридорі школи розмовляють вчителі. Серед них Олег

побачив свою вчительку і, проходячи мимо, ввічливо сказав:

"Доброго дня …" Чи все він правильно вчинив?

11. Двоє учнів ідуть вулицею. Один з них вітається зі знайомим. Чи

повинен привітатися другий учень, який його не знає?

12.Вадик летить по східцях нічого не замічаючи. Ненароком він

штовхнув однокласницю. Що потрібно далі зробити Вадику?

10. Гра «Встав чарівне слово»

Розтопить серце всякого сердечне слово … /дякую/.

Зазеленіє старий пень, коли почує … /добрий день/.

Коли згасає день і зоря лягає на плечі, серед знайомих голосів ми

чуємо … /добрий вечір/.



Щоб зустрітися знову в годину призначену, кажу щиро я всім

… /до побачення/.

11. Підводимо підсумок.

- Сподіваюся, ви зрозуміли сьогодні, чому потрібно бути ввічливими

й добрими і як такими стати. Закінчити сьогоднішню розмову мені б

хотілося порадами відомого польського психолога Яна Комичека:

1.Для того щоб життя у родині було щасливе, щоб дружно

працювалося у гурті, люди повинні бути уважними і ввічливими одне

до одного.

2. Не забувайте якнайчастіше вживати такі слова й вирази: «пробачте,

що потурбував», «дякую», «спасибі», «будь ласка», «якщо ваша

ласка», «дозвольте, будь ласка» тощо, й одразу побачите, як зміниться

на краще ваш настрій

3. Пам'ятайте, якщо ви розлютилися, то інші «заряджаються» вашою

агресивністю і не сприймають ваші, навіть цілком справедливі й

розумні аргументи.

- А зараз ми спробуємо скласти свої правила поведінки, яких би ви

могли дотримуватися у себе в класі. Кожна команда складає свої

правила (кожен по одному на листку), а через 5 хв ми почуємо, що «У

нас можна», а чого «У нас не можна». Ті пункти, які найбільш

сподобаються, ми запишемо в загальні правила поведінки.

У нас можна У нас не можна

1. Вітатися. 1. Штовхатися.

2. Звертатися на ім’я. 2. Давати прізвиська.

3. Усміхатися один одному. 3. Лаятися.

4. Допомагати один одному. 4. Брати чужі речі.

5. Казати тільки добрі слова.

6. Дружити.

7. Говорити тільки правду.



12. Гра «Чарівний стілець».

Учитель попросить дітей встати в коло, у центрі ставить стілець. Учні

йдуть по колу і співають:

Хто сьогодні найуважніший?

Хто сьогодні найввічливіший?

З'явися скоріше! Сідай-но зручніше!

Один з учнів сідає на «чарівний» стілець, а інші по черзі мають

сказати про нього що-небудь хороше і добре.


Мета: закінчити заняття на позитивній ноті.


Діти дякують одне одному за спільну роботу. Прощаються, підби-

раючи для цього теплі слова.

Як багато гарних слів

Є на світі!

Треба знати їх завжди

Дорослим і дітям.

Треба дякувати тим,

Хто нам допоможе.

Ну, а зараз дружно всім

«До зустрічі!» кажем.

14.Домашнє завдання

Протягом дня порахувати, скільки ввічливих слів вони сказали людям.

Протягом тижня говорити всім якомога більше ввічливих слів.

Наприкінці тижня обговорити із дітьми, що змінилося в їхньому житті

упродовж цих днів.

УРОК 9

Тема. Люб’язність.

Люб’язність – основа чемності. Форми люб’язності.


вміння вчитися – вчити працювати в групах, парах;



загальнокультурної компетентності – дотримуватися норм

моральної поведінки;

соціальної компетентності – висловлювати позитивне

ставлення до проявів люб’язності у власних вчинках та вчинках

довколишніх;

предметних компетентностей: розуміти, що основою чемності

є люб’язність; виявляти форми люб’язності у власній поведінці, не

потребуючи контролю з боку дорослих.



Усміхнися всім навколо:

Небу, сонцю, квітам, людям.

І тоді обов'язково

День тобі веселим буде.

- А як ми називаємо людину, яка завжди поводиться гарно? Вірно,

чемною, вихованою.


Сьогодні ми і поговоримо про чемність. Адже це одна із

найважливіших рис вихованої людини.

3.Гра «Чемно - нечемно»

- Зараз ми спробуємо визначити, які ви знавці правил чемності. Для

цього пограємо у гру «Чемно-нечемно». Якщо чемно — плескайте в

долоні двічі, якщо нечемно — один раз.

Привітатися під час зустрічі...

Штовхнути і не вибачитися...

Допомогти підвестися...

Підняти річ, яка упала...

Не підвестися, звертаючись до вчителя...

4.Читання і обговорення мексиканської казки



Ввічливий кролик

Жив-Був Кролик, дуже скромний і ввічливий. Одного разу, удосталь

наївшись капусти на селянському городі, він зібрався було додому, як

раптом помітив лисицю. Вона верталася у ліс. Їй не вдалося

стягнути курку із селянського двору, і вона була дуже сердита й

голодна. У Кролика здригнулося

серце. Бігти, але куди? Та Кролик стрімголов кинувся до печери. Він

не знав, що там чекала його інша грізна небезпека - у печері

поселилася Змія.

Кролик, однак, був добре вихований і знав, що без дозволу у чужий

будинок входити не дозволяється.

Потрібно привітатися, - подумав він, - але з ким? З печерою,

звичайно! Та, присівши на задні лапки, Кролик чемно сказав:

- Здрастуйте, добра печеро! Дозвольте мені, будь ласка, увійти.

До чого ж зраділа Змія, почувши голос Кролика! Вона дуже любила

кроляче м'ясо.

- Заходьте,заходьте! - відповіла вона, бажаючи обдурити Кролика.

Але Кролик по голосу прекрасно зрозумів, з ким має справу.

- Вибачте, що я потурбував вас, - сказав він. - Я зовсім забув, що мене

чекає кролиця! До побачення! - і кинувся бігти геть із усіх ніг.

Пристрибав Кролик у свою нору й подумав про те, що ввічливість

ніколи ще нікому не зашкодила.

Змія ж згорнулася у клубок і пробурчала:

- Краще б я йому не відповідала! Ох уже ці мені ввічливі кролики!

Потрібно ж було йому просити дозволу ввійти!

Запитання та завдання до казки

- Перерахуйте всі ввічливі слова, які вимовив у цій казці ввічливий

Кролик.



- Згадайте якийсь випадок із свого життя, коли вам допомогла

ввічливість.

- Як ви вчините, коли хтось грубо розмовлятиме з вами або з вашими

друзями?

5.Вправа «Чарівна скринька»

- Бути чемним, ввічливим нам допомагають «чарівні слова». Ви всі їх

знаєте. Давайте пригадаємо їх якомога більше і зберемо у нашу

«чарівну скриньку». Це можуть бути слова вітання вранці та ввечері,

слова пошани, подяки.

(Кожна дитина підходить до скриньки і говорить свої слова

ввічливості).

- А тепер ми відчинимо двері і випустимо ці слова із скриньки у світ.

Нехай усі люди знають, як багато добрих слів ви знаєте, хай усім від

цього стане приємніше, веселіше жити на землі.

6. Робота з словником

Основою чемності є люб’язність. Що ж таке люб’язність? Яку

людину можна назвати люб’язною? (Повідомлення учнів).

Люб'язність - чемність, у якій виразно проявляється прагнення бути

приємним і корисним іншому.

Люб'язність - це привітні, чемні слова, приємне, попереджувальне

обходження. Люб'язна людина - це людина привітна, увічлива,

з якою приємно вступати в контакт, вислуховувати її поради.

7.Читання і обговорення оповідання М. Андріянова

Дідусева порада

Єгорка був непоганим хлопчиком, але як тільки зустрічався з

Валерієм, відразу ж починав нервувати. З усіх його знайомих, Валера

був однин з най неприємних, тому що він завжди хотів бути в усьому

першим, та ще й любив насміхатися і придумував всякі образливі

дразнили. Одного разу Єгорка посварився з Валерієм і прийшов до



дому весь брудний. Вдома його зустрів дідусь, і Єгорка розповів йому

про все, навіть про те, що вже цілий рік ображений і сердиться на

Валерія.

- Потрібно бути,Єгорко, доброзичливим до всіх людей, навіть до тих,

хто тобі не подобається, - сказав йому дідусь.

- Як же можна бажати добра тим, хто не подобається і хто

поганий? – здивувався Єгорка.

- Може бути так, що тільки ти вважаєш Валерія поганим, а інші

навпаки, вважають його хорошим.

- Ні, я точно знаю, що він поганий.

- Тоді скажи, Єгорка, мама Валери любить свого сина?

- Напевне любить, - відповів Єгорка.

- А друзі у нього у школі або у дворі є?

- Є.

- Ось бачиш, інші до нього добре ставляться, а ти не можеш. Отже

вся справа у тобі самому, а не у Валері. Просто не хочеш ти бути

доброзичливим, а хочеш і надалі на нього зі злом поглядати.

- Що ж, дідусю, мені робити, якщо він мені не подобається?

- Ти можеш не гратися і не дружити з ним, але завжди можеш тихо,

про себе, побажати йому чого-небудь хорошого, щоб він став

кращим і добрішим. А продовжиш злитися, ти будеш лише сам собі

шкодити і душу свою бруднити.

- А просто мовчати не можна? – запитав Єгорка.

- Ні, ти занадто довго злістю і дратівливістю отруював свою душу,

тепер тільки добрі думки її очистити зможуть. Ти тільки не забувай

вчасно погані думки на добрі міняти.

Став Єгорка робити так, як дідусь його навчив. Побачить Валеру,

відвернеться у бік і пошепки побажає йому кращим і добрішим



стать. Якщо згадає про нього, то погані думки у голову не пускає, а

зразу ж добрими їх витісняє.

Через місяць йде дідусь до дому, дивиться, а онук його Єгорка з

Валерієм граються і весело сміються. Посміхнувся дідусь дивлячись

на дружних хлопців, і тут же пошепки щось їм хорошого побажав.

Запитання

- Поміркуйте, чи міг Єгорка бути добрим, чи він не хотів цього?

- Чи не міг чи не хотів Єгорка бути доброзичливим до Валери?

- Що допомогло йому стати добрим?

- Яку пораду дав дідусь Єгоркові? (Бажати людям добра, змінювати

погані думки на хороші)

- Чи траплялось щось подібне із тобою? Чи змінився ти? Чому?

8.Малюнок «Чемна людина»

Намалюйте, з чим би ви могли порівняти чемну людину. Чому?

(Наприклад, із сонечком, бо воно щоранку ласкаво вітається з усіма).

9.Творче завдання «Привітні люди». Робота в парах.

- Поясніть, як ви розумієте прислів’я:

«Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова – завзятих ворогів»;

«Ласкаве слово що весняний день»;

«Не будь примітний, а будь привітний»;

«Слова щирого вітання дорожчі за частування».

Діти отримують картки із завданням скласти невеличкі сценки-

діалоги між привітним вчителем і учнем, покупцем та продавцем,

водієм і пасажиром, лікарем та хворим, бабусею й онуком та ін..


Вчитель. Скажіть, діти, як ви думаєте, чи може чемна людина бути

злою?

Вірно, адже чемність тоді справжня, коли щира, природна. А це

означає, що вона — завжди поруч із добротою, доброзичливим



ставленням до іншого. А якщо людина добра, — вона спокійна, а

також весела.

Тож давайте і ми завжди будемо лагідними і добрими до інших, і

ніколи не будемо забувати слова щирого вітання.

11. Вправа „ Мікрофон ”. Рефлексія

Учитель: Закінчіть речення:

- Сьогодні на занятті я дізнався (дізналася)…

- На мій погляд, для мене корисним було…

- Мені особливо сподобалось…

- Для себе я зрозумів (зрозуміла), що…

12.Вправа-прощання «Піраміда»



Діти стають у коло. Учитель простягає руку долонею догори. Діти

долонею вниз кладуть свої руки зверху. «Піраміду» своєю рукою за-

вершує вчитель. Усі разом говорять: «До по-ба-че-ння!»

У такт складам «піраміда» плавно піднімається та опускається.

УРОК 10

Тема. Умів помилятися – умій зізнаватися.

Неправда, обман. Чому ми так чинимо? Вчимося чесно говорити

про свої вчинки.




громадянської компетентності – висловлювати негативне

ставлення до таких проявів поведінки, як обман, неправда;



предметних компетентностей – розуміти причини нечесності;

усвідомлювати, що про свої проблеми треба говорити вчасно і чесно;

виявляти чесність у власних вчинках.



Другу руку простягнемо,

посмішку усім пошлемо.

Добрий ранок!

Добрий день!

Нашу зустріч розпочнемо!

2. Бесіда

- Діти, пригадайте, чи доводилося вам бути перед таким вибором:

сказати гірку правду чи солодку брехню, аби не бути покараним за

свої витівки, погані вчинки? (Діти наводять приклади з власного

життя.)

- Скажіть, чи доводилося вам говорити неправду? Чи хтось помітив

це?

- Чи вам подобається людина, яка говорить неправду, постійно

обманює?

- Звичайно, ніхто не любить, коли йому говорять неправду,

обманюють. Адже брехня, як те гостре шило, а шила в мішку не

сховаєш, воно обов’язково десь вилізе. У народі кажуть: «Брехня

стоїть на одній нозі, а правда — на двох».

Сильна людина говорить правду, хоч як нелегко це буває. Це чесна і

порядна людина. Вона керується мудрою приказкою: «Правда

світліша за сонце». І душа такої людини така сама світла, як і сонце.

А от у людини зі слабкою волею страх перед покаранням переважає

над здоровим глуздом. Вона придумує правдоподібну, на її думку,

брехню і буде клястися, що так воно й було. Можливо, їй спочатку й



повірять, але правда завжди випливе рано чи пізно. І як тоді тій

людині дивитися у вічі мамі, татові, вчителеві чи товаришам? І той,

кому хоч раз вдалася безкарна брехня, той і вдруге, і втретє

говоритиме неправду і падатиме все нижче і нижче. Бо хоч брехня і

чорна, та солодка, як мед. А от правда, хоч і світла, як сонце, проте

гірка, як полин.

- Як ви гадаєте, що чекає брехливу людину в житті? (Відповіді дітей.)

- Чи хотіли б ви мати брехливого друга? (Відповіді дітей.)

- Звичайно, ні. Гадаю, що не кожен з вас хотів би чути і про себе всю

правду. Нещирі друзі правди не скажуть, а будуть потурати вашим

недолікам і поганим рисам, лише б бути з вами. Але хіба це друзі? «Не

той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже» — каже народна

мудрість, хоча не кожному і не завжди приємно слухати про себе, бо

правда очі коле. Тому нерідко і сваряться діти між собою, через те, що

не хочуть чути гіркої правди, розлучаються зі справжніми людьми,

втрачають найцінніше в житті — щиру дружбу. Але там, де

закінчується правда, закінчується і дружба.

- Можливо, діти, ви не раз були у ситуаціях, коли важко було зізнатися

у скоєному. І як хочеться це приховати, як хочеться сказати: «Це не

я»! Але, хоч і важко, та слід сказати правду. Бо, як би ви не намагалися

її приховати, вона однак стане відомою.

3. Читання з передбаченням

Давайте послухаємо оповідання, у якому дівчинка хотіла сказати

матусі неправду, і що з цього вийшло.

Навіть квіти з сорому почервоніли

Мама йшла вранці на роботу. Наказувала доні:

– Я буду цілий день у полі. А ти прибери в хаті, попери свою білизну,

звари вечерю і полий квіти.

Донька прибрала в хаті, попрала білизну, приготувала вечерю, а квіти



не полила. Не раз проходила вона вдень повз білі хризантеми, думала:

«Треба ж полити квіти». Та ледве згадувала про це, як чула, ніби

чийсь голос їй каже: «Нічого з ними не станеться, як один день не

полити». Це був голос брехні – маленької недолугої істоти, що

хтозна-де взялася й оселилася в темному куточку душі дівчинки.

Увечері мама прийшла з поля. Бачить – у хаті прибрано, білизну

випрано й висушено, вечерю зварено. Питає мама:

– А квіти полила?

– Полила, – тихо відповіла дівчинка й опустила очі. Маленька недолуга

істота, що оселилася в темному куточку дитячої душі, застрибала

на радощах.

– Полила, – ще раз тихо-тихо повторила дівчинка й поглянула на

хризантеми.

- Що, на вашу думку, побачила дівчинка?

Глянула та й злякалася: на білих квітах з’явився багряний відтінок.

Вони із сорому почервоніли.

– Мамо, дорогенька, пробач мені, – заплакала дівчинка. – Я обманула

тебе. Я не полила квітів. Я ніколи більше не буду обманювати.

Багряний відтінок квітів розтанув, вони знову стали білі. А маленька

недолуга істота, що ховалась у темному куточку душі дівчинки,

зникла, і темний куточок став світлим.

Мама пригорнула доню до грудей і поцілувала.

- Чи можне дівчинку назвати слухняною?

- А чесною?

- Що допомогло дівчинці визнати свою провину?

- А що ж то за недолуга маленька істота оселилася в душі дівчинки і

нашіптувала їй робити погані вчинки? (Брехня.)

- А ви помітили, якою стала душа дівчинки, коли в ній оселилася

брехня?



- То від чого ж зникла брехня? (Відповіді дітей.)

Отже, ми переконалися що неправда робить душу людини темною. А

прогнати її можна лише правдою. То нехай же ваші душі будуть

чистими, серця відкритими, чуйними і правдивими. І ваші квіти нехай

ніколи не червоніють через вашу неправду.

4. Бесіда вчителя з елементами практичної роботи

Пригадаємо діти, як називалися квіти, яких не полила дівчинка?

(Хризантеми.) А якого вони були кольору? (Білого.)

І до нас сьогодні завітала біла хризантема, яка на своїх пелюсточках

принесла поради нашим діткам, якою повинна бути чесна людина.

Тільки по дорозі до нас вона зустрілася з неправдою, і її пелюсточки

осипалися. Тож давайте, діти, складемо правила чесної людини,

переможемо неправду і повернемо хризантемі її пелюсточки.

(На дошці вчитель прикріплює серцевину квітки зі словами «Правила

чесної людини». Пелюсточки квітки вчитель дає дітям, щоб

прикріпити їх до серцевини після того, як вони завершать думку

вчителя. Можлива підказка відповіді вчителем.

Слова на пелюстках:

- говорити завжди правду;

- визнавати свою провину;

- виконувати свої обіцянки;

- не обдурювати;

- під час гри грати за правилами;

- не завдавати прикрощів ближнім;

- не перекладати свою провину на інших;

- не пліткувати.)

От бачите, як розквітла наша хризантема. І ми завжди будемо

пам’ятати правила, написані на її пелюсточках, бо кожен із нас хоче

бути чесним і правдивим. А справжня чесність не може терпіти



неправди.

5. Вправа «Закінчи речення»

Чесна людина завжди говорить … (правду)

Якщо зробив негарний вчинок, слід відразу визнати свою … (провину).

Коли щось обіцяєш, завжди треба виконувати … (свої обіцянки).

Правдива людина ніколи свого товариша … (не обдурить).

Коли граєш у якусь гру з друзями, потрібно дотримуватися … (правил

гри).

Потрібно бути завжди правдивим, щоб не завдавати іншим …

(прикрощів).

Якщо у чомусь завинив, то не слід перекладати свою провину … (на

інших).

Чесна людина не буде говорити про інших людей погано, не буде

передавати … (плітки).

6. Гра «Речення з помилками»

А давайте, діти, пограємося у гру. Я буду зачитувати вам речення, а ви

висловите свою думку, чи згодні з моїм реченням, чи ні. Якщо ж ні,то

виправте його.

Чесність – запорука біди.

Усе краще в людині починається з брехні.

Хто любить світ, той любить неправду.

Стій за неправду горою, то й люди будуть з тобою.

Чемний хлопчик завжди смикає дівчаток за волосся.

Потрібно завжди обіцяти і слова свого не дотримувати.

Молодці, ви добре впоралися зі своїм завданням і запам’ятали, що

навіть гірка правда краща за солодку брехню.

7. Бесіда

- Діти, а чи бували у вашому шкільному житті такі випадки, коли ви на

когось ображалися? Коли ваші товариші говорили вам нібито правду,



а ви на це ображалися і говорили: «Не обманюй».

Іноді ми помічаємо за своїм товаришем якийсь недолік і намагаємося

йому про це сказати. Але при цьому слід бути обачним, щоб наше

слово не образило його і не спричинило сварки. Підбирати слід слова

обачно, щоб ваш товариш не образився, а зрозумів свою помилку. І

тоді він буде вашим другом, тому що зрозуміє вашу щирість і турботу

про нього.

Тож будьте обережні зі своїми «правдивими» словами. Бо, як каже

народна мудрість: «Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш».

А от послухайте, як одна дівчинка говорила всім «свою» правду і не

могла зрозуміти, чому всі на неї ображаються.

8. Обговорення вірша Марії Пригари

Тихенька дівчинка

Чого це на мене так сердяться в школі?

Та ж я не чіпаю нікого ніколи

Ні з ким не сварюся, сиджу собі тихо,

А з цього виходить одне тільки лихо.

Оце я сказала – така в мене звичка, –

Що в Галі, як мишачий хвостик косичка.

Що в Каті спідниця, неначе з рогожі,

Та ще й черевики на човники схожі.

Що в Тані волосся нечесане досі,

Що очі в Мар’янки маленькі та косі,

Що в зошиті Лесі одні тільки плями:

Напевне, бруднющими пише руками.

Я ж правду кажу їм…І що тут такого?

Та ж я не чіпаю ніколи нікого.

Сиджу собі тихо і в школі, і вдома,



І чом вони сердяться всі – невідомо?

- А вам зрозуміло, чому на дівчинку всі сердяться?

- Чи завжди така «правда» приносить користь, задоволення? (Відповіді

дітей.)

- Як ми зрозуміли, необхідно підбирати такі слова, щоб уникнути

сварок і образ. Тож краще дружити, ніж сваритися. І ніколи не роби

сам того, чого б не хотів, щоб зробили тобі.


Діти, як ви гадаєте, чи важко бути чесним? І що потрібно робити

самому, щоб тебе назвали чесною людиною? (Відповіді дітей.)

Та якщо ви оступилися, сказали неправду, переклали свою провину на

іншого, то потрібно знайти у собі сили визнати свою помилку і

попросити пробачення.

Ось послухайте оповідання про хлопчика, який хотів перекласти свою

провину на метелика.

Чому здивувався Петрик

Мама залишила Петрика вдома, а сама пішла до крамниці по хліб.

Петрик сидів біля відчиненого вікна. На вікні стояла кришталева ваза.

Надворі було тепло. Сяяло сонце, співали пташки.

Великий барвистий метелик ciв на кришталеву вазу. Петрику

захотiлося впiймати метелика. Biн зіп’явся на вікно, простяг руку,

штовхнув вазу. Кришталева ваза впала на подвiр'я й розбилася.

– Що ж тепер буде? Що скаже мама? – засумував хлопчик.

Biн позбирав скалки, відніс на город і закопав лопаткою в землю. Ciв

біля вікна Петрик i чекає маму.

Ледве мама вiдчинила дверi, Петрик пiдбiг до неї й каже:

– Мамо, то не я розбив кришталеву вазу. Не я скалки вiднiс на город i

закопав маленькою лопаткою.

В очах матері Петрик відчув тривогу.



– Хто ж розбив вазу? – запитала мама.

– Метелик, – вiдповiв Петрик тихо.

Мама усмiхнулась.

– Як метелик розбив вазу – це зрозумiло... – сказала вона. – Але як він

вiднiс ті скалки на город, як закопав їх – дивно.

Петрик теж здивувався. Настiльки здивувався, що аж заплакав.

В. Сухомлинський

- Чому засумував хлопчик?

- Як він виправдовувався перед мамою про розбиту вазу?

- Чому хлопчик заплакав?

- Чи були у вашому житті випадки, коли чесність допомогла вам

подолати неприємності? (Відповіді учнів.)

10. Малюнок «Сонечко Правдивості»

Діти малюють Сонечко Правдивості без промінців і прикріплюють

свою роботу на стенд. Щоразу, коли дітям захочеться когось

обдурити,вони мають згадати про своє Сонечко та намагатися чинити

чесно, а потім підмалювати до Сонечка промінець. У кінці тижня за

сонячними промінчиками діти підраховують, скільки разів Сонечко

Правдивості допомогло їм бути чесними.

11. Робота над прислів’ями

- Складіть прислів’я із частин. Поясніть як ви їх розумієте?

Маленька правда доброго кінця сподівайся.

Хто любить світ, то й люди з тобою.

Стій за правду горою, всі неправди переважить.

По правді роби - той любить правду.

12. Літературна хвилинка. Робота в групах

Учні отримують листівки з ситуативними завданнями. Для їх

виконання дається 5 хвилин. Діти працюють під музичний супровід,

спілкуючись і радячись між собою.



Завдання. Який вид неправди висвітлює кожна ситуація?

Ситуація 1

«Помиті» руки

Пита бабуся у онуки:

– Чи ти помила добре руки?

– Аякже, – Милочка в отвіт,

– Помила з милом так як слід.

– А де? – бабуся знов питає,

– Води ж у хаті в нас немає

– Немає? – здивувалась Мила.

– А я не знала і помила.

(Г. Бойко)

Відповідь: обман, брехня.

Ситуація 2

Лисиця

Лисиця в школу вчитися прийшла.

А як вона ледачою була,

То щоб уроки не робити –

Надумала учительку дурити!

Напише нишком на хвості

Таблицю множення чи приклади прості

І вгору лапу піднімає:

– Я знаю!

Я піду до дошки! –

Озветься так, помнеться трошки,

Хвоста до носа піднесе

І прочитала, як з книги все..

Отак знання у неї ті

Не в голові були, а на хвості!...



(М. Яровий)

Відповідь: обман, хитрування.


— Запам’ятайте, дiти: краще сказати правду, якою б вона не була,

тому що, як мовить народ, «брехнею свiт пройдеш, а назад не

повернешся».

Та й вертатись тодi буде нiкуди, тому що брехунiв чекає безслав’я.

Про брехунiв ще й так кажуть: «Бiйся цапа спереду, коня — ззаду, а

брехуна — з усiх бокiв».

Отож, дiти, будьте з усiма чесними — i вам буде легко жити, бо ви

нiкого не скривдили, не збрехали та не оббрехали.

14. Вправа „ Мікрофон ” Рефлексія

Учитель: Закінчіть речення:

- Сьогоднішнє заняття допомогло мені краще зрозуміти …

- Після занять я обов’язково спробую …

- Понад усе мені запам’яталося…

- Мені не сподобалося, коли…

15. Вправа-прощання «Групові обійми»

Учитель пропонує дітям стати у коло, взявшись за плечі, утворити

„ групові обійми ”.

- Бажаю всім гарного настрою, успіхів у навчанні!

- Хай вам зустрічається якомога більше друзів у житті.

- Будьте чесними, поважайте один одного!

- Бажаю, щоб усім у класі жилося весело і цікаво!



Додаток 1

Вправа «Кодекс правди»

Про багатого купця і бідного майстра

Жив був на світі багатий купець. А поруч з ним – бідний чоловік,

але, як кажуть, на всі руки майстер. Викликав якось купець майстра

до себе додому і говорить йому:

– Буду я надовго від’їжджати з країни, а тебе, добрий чоловіче,

попрохаю за цей час зробити одну гарну справу. Дам я тобі чимало

грошей і збудуй, будь-ласка, поруч з моєю садибою чудовий будинок.

Тільки благаю тебе про одне – не шкодуй моїх коштів, купуй найкращі

матеріали, візьми найуміліших майстрів.

Поїхав купець, а сусід і думає.

– Придбаю я такі-сякі матеріали, найму найдешевших майстрів і

обману сусіда. Зроблю тільки на вид хатину якісну. Багач далеко,

мене не контролюватиме.

Так і вчинив.

Повернувся купець додому, угледів здалеку красень-будинок,

зрадів щиро, похвалив умільця і тут же говорить:

– Не думав я і не гадав, що ти так швидко з ділом справишся. Дійсно,

ти – спеціаліст. Знаєш, мені тебе, сусіде, завжди жаль було, що ти

так бідуєш. То ж і вирішив я тобі добро зробити. Цей будинок

призначався власне тобі. Тож прийми від мене його в подарунок.

– Як ви думаєте – як ці слова сприйняв майстер?

Виведення правила кодексу:

- Подумайте, яке правило ми можемо скласти для себе, виходячи з

цього оповідання.

Правило. Обманюючи інших, передусім ти обманюєш сам себе.



УРОК 11

Тема. Сім разів відмір – один раз відріж.

Легковажність та її наслідки. Спочатку думаю, а потім роблю.


вміння вчитися - самоорганізовуватися до навчальної


процесу;

соціальної компетентності – виявляти риси відповідальної

людини щодо себе та свого оточення:

предметних компетентностей – розуміти мету своєї діяльності

та передбачати результат; уміти керувати власними емоціями та

бажаннями; виявляти риси відповідальної людини щодо себе та свого

оточення.



Учитель.

Ви сьогодні вже проснулись?

Мамі зранку посміхнулись?

Клас наш радо вас вітає!

Настрій кожен гарний має?

Станьмо разом в дружне коло!

Привітай нас, рідна школо!


2.Вправа «Вибір»

- Виберіть риси, властиві розумній людині:

людина, яка спочатку думає, а потім висловлюється;

людина, яка спочатку висловлюється, а потім думає;

людина, яка легко запам’ятовує багато інформації;



людина, яка вміє порівнювати, аналізувати й оцінювати події,

вчинки;

людина, яка зневажливо ставиться до людей;

людина, яка вміє знаходити зв’язок між вчинками та

наслідками.

3. Повідомлення теми заняття

- Як ви можете пояснити зміст прислів’я: «Сім разів відмір, один

відріж»?

- Чи слушне це прислів’я для нас? Чому?

Одні люди думають, а потім роблять, інші зроблять, а потім думають.

Сьогодні ми і поговоримо про те, що ж краще робити спочатку:

думати чи діяти.

4. Бесіда.

Учитель. Послухайте одну історію. Один з учнів запросив кілька

однокласників до себе додому подивитися новий відеофільм.

Вибравши момент, він пішов на кухню , щоб принести хлопцям що-

небудь перекусити. У цей час кілька хлопців сховалися за дверима, і

коли хлопчик з підносом , на якому були чай і бутерброди , увійшов

до кімнати, вони кинулися на нього ззаду і закидали подушками. Вони

хотіли пожартувати і розсмішити хлопчика. Але від несподіванки він

впустив піднос, посуд розбився. Щоб не впасти, хлопчик вхопився за

край столу, на якому стояла настільна лампа, вона впала і розбилася.

- Навіщо хлопці так вчинили?

- Чи думали вони про наслідки свого вчинку?

5.Читання з передбаченням

День народження

День видався справді чудовим. Зранку пройшов теплий дзвінкий

дощик, умив вулицю й будинки, змив пил з доріжок біля під'їзду — і все

засяяло, заграло під теплими сонячними променями.



Вийшов Михайлик у двір і зупинився вражений: як гарно скрізь! Це

тому, що сьогодні свято — Михайликові сім років виповнилося!

Зранку мама пече смачний пиріг з полуничним варенням, а тато

подарував новенький червоний автомобільчик, який працює на

батарейках і навіть сам повертає наліво, направо. Ось Михайлик і

вийшов у двір з новою іграшкою — показати друзям. Але у дворі нікого

не було. Тільки в піску ліпила пасочки маленька дівчинка років

чотирьох. Поруч на лавочці сиділа її бабуся, плела спицями щось біле й

пухнасте.

— Ні, це мале дівча, а тим більше її бабуся не оцінять чудового

подарунка, — подумав Михайлик, проходячи повз них. Дійшовши до

лавочки, що стояла під крислатим кленом, Михайлик присів і кілька

разів запустив свій автомобільчик по доріжці.

Але гратися самому було не дуже весело. Хлопчик усівся на лавочку і,

погойдуючи ногами, почав наспівувати пісеньку про день, який буває,

на жаль, тільки раз на рік. Із гущавини клена обізвалась якась

пташинка; вона весело присвиснула кілька разів і затихла. Михайлик

знову заспівав. Пташка послухала й повторила свою нескладну

пісеньку.

— Це вона мене вітає з днем народження, — здогадався хлопчик. Він

підвів голову, щоб роздивитись свою нову приятельку, але в густих

вітах пташки не було видно.



Вмощуючись на лавочці зручніше, хлопчик раптом помітив у траві

біля лавки рогатку. Точно таку, яку колись бачив у Миколки. Миколка

нею так здорово стріляв камінчиками по мішенях. А мішенями були

консервні бляшанки, розвішані по стовпчиках паркану.

Михайлик підняв рогатку, оглянув її, і кілька разів натягнув гумовий

шнурок. Знайшов кілька камінців. Шкода, що ніде не знайти

бляшанки. Він би зміг стріляти так само влучно, як Миколка!

Хлопчик приладнав камінчика, прицілився і запустив його стовпчик

паркану. Не вийшло. Промазав. Спробував вдруге, втретє… Камінці

летіли то вище стовпчика, то падали ближче.



- Як ви думаєте, що трапилося далі? Чи думав Михайлик про

наслідки своєї розваги?

Цікаво, на яку висоту може полетіти камінчик, — подумав Михайлик,

— чи долетить до верхівки клена?

Він знову приладнав камінця і вистрілив угору.

І раптом замість камінця до ніг Михайлика впала маленька сіренька

пташка і,тріпочучи крильцями, забилася на землі.

Михайлик на мить завмер, потім кинувся до пташки. Вона спробувала

злетіти, але одне крильце волочилося по землі й не відпускало її вгору,

на дерево. Хлопчик схопив пташинку, притиснув до себе і, забувши

про свій автомобільчик, побіг додому. Пташка билась у його

долоньках, пробувала вирватися. А серденько її калатало гучно-

гучно...

У кімнаті пахло полуничним пирогом. Михайлик підбіг до мами і,

затинаючись, проказав:



— Мамо, мамо, пташечка, дивись, що з нею? Вона помирає?

Мама взяла пташку в руки, подивилась і, похитавши головою,

сказала:

— Який же негідник поранив її?

— Це я... це я — негідник, — тихо прошепотів Михайлик. — Я

ненароком, мамочко, я не хотів... Вона помре?

— Може, і не помре, — відповіла мама, — але вже ніколи не зможе

літати. Як же ти міг так вчинити?

— Я не хотів, я не думав, — крізь сльози шепотів Михайлик.

— Оце й погано, що не думав, — відповіла мама.

... Сонце, як і раніше, заглядало в кімнату, але його промінці вже не

були такими лагідними й привітними.

(Л. П. Балабаєва)

Обмін враженнями.

- Чому Михайликові здалося, що промінці сонця стали не такими

лагідними і привітними?

- Як ви гадаєте, чи треба вважати Михайлика винним у тому, що

сталося, адже він не навмисне поранив пташку, він не хотів заподіяти

їй зло?



Безвідповідальне рішення може порушити екологію , погубити

природу , зробити людей нещасними. Вони небезпечні для всіх. Іноді

через них гинуть люди. Це відбувається , якщо людина мало знає -

некомпетентна або легковажна.

6.Перегляд байки Крилова «Ворона і лисиця»

- Яка риса характеру призвела ворону до того , що вона залишилася ні

з чим?

Висновок. Не будь ворона такою легковажною і довірливою -

залишилася б з сиром.

7.Вправа «Вчинок – наслідок»

- До яких наслідків можуть призвести такі вчинки:

кинути шкірки бананів, лушпиння соняшника, обгортки від

морозива, цукерок та інше сміття на тротуар?



переходити дорогу на червоне світло світлофора?

відгукнутись на пропозицію хлопців покурити?

піти купатися на озеро без дозволу дорослих?


Відповідальна людина - це той , хто керує собою і своєю поведінкою .

Тому кожному з вас треба навчитися приймати відповідальність за

свої дії , вчинки , поведінку. Якщо ви цьому не навчитеся , то тоді

ваше життя не буде змінюватися з волі інших людей.

Я бажаю , щоб ви навчилися у своєму житті завжди приймати на себе

відповідальність за свої вчинки і вміли керувати собою .

9. Вправа-прощання « Побажай добра собі і всім».

Запам’ятайте такі слова: « Людина живе лише один раз, і так хочеться

залишити добрий слід на згадку про себе. І щоб не сталося в житті

кожного з вас, завжди пам’ятайте, що ви живете на планеті Земля і

носите ім’я Людина. А людина починається з добра. І творити добро –

значить бути щасливим». Отже, я бажаю собі і вам всім щастя.

А зараз продовжуйте по колу бажати собі та один одному добра.

Фраза « Я бажаю собі і всім вам…».

УРОК 12

Тема. Сім разів відмір – один раз відріж.

Легковажність та її наслідки. Спочатку думаю, а потім роблю.




процесу;

соціальної компетентності – виявляти риси відповідальної

людини щодо себе та свого оточення:



предметних компетентностей – розуміти мету своєї діяльності

та передбачати результат; уміти керувати власними емоціями та

бажаннями; виявляти риси відповідальної людини щодо себе та свого

оточення.



Доброго ранку! – травам росистим,

Доброго ранку – квітам барвистим,

Доброго ранку – сонечку ясному,

Людям усім і усьому прекрасному!


- Які прислів’я підійдуть до теми нашого уроку?

Куди вітерець, туди й розумець.

Шия з намистом, а голова із свистом.

Порожній колосок вище всіх стоїть.

Розумна голова, та дурню попалась.

3.Читання й обговорення оповідання В. Сухомлинського

Камінь

У лузі під гіллястим дубом багато років жила криниця. Вона

давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.

Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати.

Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину

йото в криницю? Ото, мабуть булькне дуже!»

Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик

засміявся, побіг і забув про свої пустощі.

Камінь упав на дно й закрив джерело.

Вода перестала наповнювати криницю. Криниця засохла.

Засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо підземні струмки

потекли кудись в інше місце.



На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів на

інший луг.

Замовкла соловейкова пісня. Сумно стало в лузі.

Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він

прийшов на те місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий

дуб, співав соловейко, вабила прохолодна криниця.

Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола

пісок, вітер здіймає хмари пилюки.

«Де ж воно все поділося?» — подумав дідусь.

В. Сухомлинський

- Як же вчинок хлопчика вплинув на подальше життя криниці, дуба,

соловейка?

- Про що не подумав хлопець?

- Чому так сталося?

- Як вчинок впливає на наслідки?

- Які поради ви дали б хлопцеві?

4.Вправа «Обговоримо ситуацію». Робота в парах

Учитель роздає учням роздруковані картки, на яких подані різні

ситуації, і пропонує їх розібрати.

1. Підліток, демонструючи друзям свою вправність, цілиться

каменем у вуличний ліхтар. Влучивши, вигукує: «Є!»

2. - Алло! Мені Ігоря! Немає? Ну, добре... Хто питає? Так, друг один...

Гаразд, я подзвоню пізніше... Розбудив? А ви що, вже спали? Але ж

ще рано...

- Чи правильно розмовляв по телефону цей хлопчик? Дайте свій

варіант телефонної розмови в цьому випадку.

3. Батьки затримуються на роботі, Сергійкові потрібно було

забрати сестричку з дитсадка. Він загрався у футбол і забув про неї.

4. Марійка взяла книжку у читальній залі, їй необхідно вивчити на



урок вірш. Переписувати його не хочеться. Марійка вирвала сторінку

з книжки.

5. Татко весь вечір сидів біля комп'ютера, готував доповідь на

конференцію. Перед вечерею він попросив нікого не користуватись

комп'ютером, бо в нього ще багато роботи. А Юрко хотів пограти у

нову гру. Поки татко пив чай, Юрко відключив таткову програму і

почав грати у свою гру. Але коли батько зайшов до кімнати, хлопчик

згадав, що він забув зберегти таткові документи.

5.Гра «Чи правильно я чиню?»

Умови гри. Уважно розгляньте малюнки, спроектовані на екран,

розкажіть, що на них намальовано, виберіть, де правильно чинять.

Обґрунтуйте свою відповідь.



- Які можуть бути наслідки легковажних вчинків?

7. Робота в групах

Багато неприємності , які відбуваються з нами в житті , залежать від

нас же самих. Обговоріть у групі , які риси характеру призводять до

помилок ?

(Легковажність , довірливість , брехня , боягузтво , жадібність ,

заздрість , балакучість , злість)

8.Вікторина

1.Через що братик Іванко став козликом? (Відповідь:через непослуху.)

2. Що змусило царя в казці «Коник-Горбоконик» стрибнути в

киплячий котел? (Відповідь: заздрість до краси і молодості Івана.)

3. Яка риса характеру дівчинки призвела до трагічних подій в казці «

Червона Шапочка»? (Відповідь: балакучість.)

4. Що згубило раджу-героя мультфільму «Золота антилопа » ?

(Відповідь: жадібність, спрага наживи. )



5. Згадайте казку О.С.Пушкіна « Казка про рибака і рибку» . Яке

почуття змушувало старого ходити до синього моря і просити милості

у золотої рибки ? (Страх , слабохарактерність. )

9.Вправа «Обговоримо ситуацію»

Четверокласник Микола завжди любить бути першим: коли учні

йдуть на сніданок, коли йдуть на прогулянку, екскурсію чи просто

повертаються зі школи додому.

Він першим вибігає з-за парти, і якщо хто-небудь стоїть попереду

нього, то відштовхує їх, а сам стає попереду, та й ще голосно кричить,

що це його місце. І діти намагаються з ним не сваритися,

поступаються йому в усьому. Микола – сильний хлопчик, у будь-яку

хвилину може довести своє право на перше місце кулаками.

- Яким виросте Микола?

- До чого може призвести в майбутньому така поведінка хлопця?

- Що б ви порадили Миколі?

- Що б ви порадили дітям, які йому в усьому поступаються?


Діти, коли збираєтесь, щось зробити, думайте про наслідки свого

вчинку. Чи не заподієте ви своїм вчинком шкоди тим, хто поряд з

вами. Іноді безтурботність, байдужість призводить до тих наслідків,

які вже не можна виправити чи замінити. Будьте уважними одне до

одного, захищайте слабших за вас. Дружіть із природою, це принесе

вам радість і задоволення. Живіть так, щоб не було соромно за свої

вчинки.

11. Вправа-прощання „ Це чудово!”. Рефлексія

Усі учні утворюють коло. По черзі по одному стають у середину кола

і розповідають про свої якості, уміння, таланти (наприклад, „я умію

танцювати ”, „я вмію вишивати бісером ”). У відповідь на кожне

висловлення, всі хто стоїть у колі, хором відповідає: „ Це чудово!” та



одночасно піднімають уверх великий палець. На середину кола всі

учасники виходять по черзі, важливо, щоб кожний учасник побував у

колі.

УРОК 13

Тема. Справедливість – основний закон життя.




процесу;

соціальної компетентності – усвідомлювати необхідність

дотримання етичної норми «бути справедливим»;

предметних компетентностей – спонукати учнів керуватися

почуттям справедливості щодо навколишніх; розвивати в учнів

природжене відчуття справедливості; допомогти їм зрозуміти, що від

справедливості виграє кожний.



Любі діти, добрий день!




2. Обговорення ситуацій

На основі запропонованих ситуацій зробіть висновок, про яке

моральному понятті піде сьогодні мова :

1. Уяви, що людина прийшла в гості до друга, і у них виявилося

десять слив. Один з них з'їв вісім, а іншому дісталося тільки дві.



2.У двох друзів було десять слив. Вони поділили їх порівну, по п'ять, і

з'їли. (Про справедливість).


Сьогодні на уроці ми поговоримо про справедливість, як стати

справедливим, як відрізнити справедливу людину від несправедливої.

4. Робота з оповіданням

Розділіть так, як ділили роботу…

Старий учитель жив один. Учні й учениці його давно виросли, але не

забували свого колишнього вчителя.

Одного разу до нього прийшли два хлопчики і сказали:

— Наші матері прислали нас допомогти вам у господарстві.

Учитель подякував і попросив хлопчиків наповнити водою порожній

кадівб. Він стояв у саду. Біля нього на лаві були складені лійки і відра.

А на дереві висіло іграшкове відерко, маленьке і легке як пір’їнка,— з

нього в жаркі дні вчитель пив воду.

Один із хлопчиків вибрав міцне залізне відро, постукав по його дну

пальцем і, не поспішаючи, попрямував до колодязя; інший зняв із

дерева іграшкове відерко і побіг за товаришем.

Багато разів хлопчики ходили до колодязя і поверталися назад.

Учитель дивився на них із вікна. Над квітами кружляли бджоли. В

саду пахло медом. Хлопчики весело розмовляли. Один з них часто

зупинявся, ставив на землю важке відро і витирав з лоба піт. Інший

біг із ним поряд, розпліскуючи воду в іграшковому відерці.

Коли кадівб був наповнений, учитель покликав обох хлопчиків,

подякував їм, потім поставив на стіл великий глиняний глек, доверху

наповнений медом, а поряд із ним гранчасту склянку, також

наповнену медом.



— Віднесіть ці подарунки своїм матерям,— сказав учитель. — Хай

кожний з вас візьме те, що заслужив.

Але жоден із хлопчиків не протягнув руки.

— Ми не можемо розділити це,— збентежено сказали вони.

— Розділіть це так, як ділили роботу,— спокійно сказав учитель.

5. Творче завдання «Визначення справедливості». Робота в групах

Завдання групам: визначити, що таке справедливість?

Щоб полегшити роздуми над тим, що таке справедливість, можна

поставити учням запитання:

- Чи є справедливість важливою для людей? Чому?

- Чи можете ви пригадати епізод вашого життя, коли сталося щось

справедливе або несправедливе?

- Чи завжди ми можемо сказати, що це справедливо по відношенню до

нас? (Не завжди.)

- Що ви відчували, коли до вас були несправедливими?

- Пригадайте ситуації, коли вам доводилося вибирати між «хочу» і

«треба».

- Що легше: виконати уважно домашнє завдання чи, розповідаючи

вдома про урок і «2», сказати, що вчитель вчинив несправедливо щодо

вас?

- Чи можна завжди бути справедливим?

Вчитель. Отже, справедливість – це те, що, на нашу думку, ми

можемо добре оцінити. Ми доволі часто стикаємося з ситуаціями,

коли вважаємо що до нас ставляться несправедливо. Як же цьому

протистояти: чи слід просто пропускати це повз себе, чи не звертати

уваги, чи боротися порушуючи певні правила, для досягнення правди,

як ми вважаємо зі свого боку? Адже у кожного правда своя. Є



щоправда одне правило: не чини іншому того, чого не бажаєш собі, і

лише тоді ти будеш справедливим.

Бути „ справедливим ” означає бути чесним і виваженим, надавати

кожній людині однакові можливості, рівно ділити щось поміж усіма

або ж однаково ставитись до всіх, виходячи з певних правил, якщо

такі взагалі існують.

6. Творче завдання «Справедливе рішення». Робота в групах

Завдання для груп: подумати і написати, чи справедливо діяли батьки

в таких ситуаціях:

• Мама не дозволила сину йти на тренування, тому що він не вивчив

уроки.

• Мама вилаяла дітей за обман, а тато пожалував їх і пригостив

цукерками.

• Старша дитина в сім’ї побилася з молодшою, і батьки покарали

старшу.

• Діти хотіли йти в кіно з друзями, але батьки не знали про це і

купили їм квитки на концерт.

• Дитина захоплюється спортом, але батьки вважають, що вона

повинна вчитися музики.

• Внук розбив вазу, а бабуся взяла вину на себе, оскільки не хотіла,

щоб його покарали.

• Дорослі сваряться при дітях, але карають дітей, якщо вони

сваряться одне з одним.

• Мати віддала кошеня знайомим, оскільки її донька не піклувалася

про нього.

Потім учитель обговорює разом з учнями, як справедливо розв’язати

ту або іншу проблему.



7. Читання з передбаченням

СУД СОЛОМОНА

Молодий цар Соломон якось уві сні почув незнайомий голос, який

сказав, щоб він просив, чого хоче в своєму житті: чи військових

подвигів, чи золота й багатства, чи влади над усіма народами, чи

довгого життя. І пообіцяв, що збудеться все, що б він не побажав.

Соломон замислився і сказав, що не хоче він ні військової слави, ні

багатства, ні влади, а хоче єдиного: стати мудрим. «Хай серце моє

буде розумним, а розум добрим, щоб я міг відрізняти добро від зла і

бути справедливим суддею».

І сказав до нього голос: «Хай буде так». І став Соломон наймудрішим

поміж людей.

І через те, що був мудрим, він став могутнім володарем і здобув

велике багатство, і підкорилися йому всі народи, і прославився

Соломон на весь світ.

По всій землі говорили про його велику мудрість і справедливість.

Стали приходити до нього люди, щоб він розсудив їх, вирішив їхні

суперечки.

Якось прийшли до нього дві жінки й принесли немовля, котрому не

було ще й місяця.

Одна з жінок звернулася до царя і сказала, що вони жили в одному

домі, в одній кімнаті. У неї народився син і в другої жінки так само. В

усьому домі, крім них, нікого не було. Вночі син тієї жінки помер, і

вона підклала його їй, а собі забрала живого.

На це друга жінка закричала, що це брехня, її син живий, а тої —

мертвий.

- Як ви думаєте, що зробив Соломон?

Соломон звелів, щоб йому подали меча. Потім наказав воїнові, аби

той взяв дитя і розітнув навпіл, а потім віддав кожній жінці по

половині.



Перша жінка злякалася, закричала, почала просити, щоб дитину не

вбивали, а віддали другій — тільки б син залишився живий.

А друга спокійно сказала цареві, що його рішення справедливе: «Нехай

не дістанеться цей малюк ні їй, ні мені!»

Соломон зупинив воїна і наказав…

- Що, на вашу думку наказав зробити Соломон? Хто ж насправді

був матір’ю дитини?

... віддати хлопчика тій жінці, котра його пожаліла — вона і є його

справжня мати.

Дитину віддали матері, і та притисла її до серця. А брехуху вигнали з

ганьбою геть. Так розсудив Соломон, мудрий і справедливий.

- Є такий вираз – «соломонове рішення». Коли так говорять?

8. Вправа «Дискусія»

Чи справедлива людина, яка:

- дражнить того, хто не такий, як усі;

- ніколи не говорить погано про інших;

- сама може вирішити, що погано, а що добре;

- не захищає меншого за себе;

- завжди ділиться з іншими;

- гідно приймає заслужене покарання


- Які висновки ми можемо зробити?

Справедливе ставлення до інших вимагає іноді поступитися

власними інтересами, обмежити себе в чомусь.

Протистояти несправедливості можна, запропонувавши щось

справедливе.

Насилля і справедливість – несумісні поняття.

- Кого в нашому класі можна назвати справедливим?

10. Вправа-прощання «Подаруй посмішку»



Пильнуйте за своїми думками,

Вони стають словами.

Пильнуйте за своїми словами,

Вони стають вчинками.

Пильнуйте за своїми вчинками,

Вони стають звичками.

Пильнуйте за своїми звичками,

Вони стають характером.

Стежте за своїм характером,

Бо він визначає вашу долю!

Найкоротша відстань між людьми — усмішка.

Тож частіше усміхайтеся.

(Діти дарують один одному посмішку).

ДОДАТОК

Читання і обговорення притчі «Поле»

Один батько залишив своїм синам у спадок поле. Брати його

справедливо поділили — навпіл. Один брат був багатий і нежонатий,

а другий — бідний і мав купу дітей.

Настали жнива. Не йде сон на очі багатому братові, думки в голову

лізуть:

«Я багатий, навіщо мені стільки збіжжя? А мій брат бідний, йому

треба годувати сім’ю».

Устав з ліжка старший брат, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і

переніс на братове.

100 Виставка ППД «Освіта Черкащини» «Сходинки етичного зростання» Навчальний

посібник


Тієї ж ночі бідний брат міркував собі так: «Мій брат не має ні

жінки, ні дітей. Єдине, що може його бодай трохи втішити, — це

багатство. Допоможу йому побільшити багатство».

Він устав, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і переніс на братове.

Вранці обидва брати потайки дуже дивувалися, що снопів на їхніх

полях не поменшало.

Те саме діялося наступними ночами.

Кожен переносив своє збіжжя на братове поле, і обидва щоранку

дивувалися, що його не убуває.

Але однієї ночі, переносячи снопи, брати зустрілися на межі. Вони все

зрозуміли, засміялися і радісно обійняли один одного.

- Як жили брати?

- У чому виявилася великодушність братів у ставленні один до

одного?

- Які чесноти вони мають?

УРОК 14

Тема. Справедливість – основний закон життя.

Справедливість – це істина в дії. Справедливим може бути

лише той, хто людяний.


вміння вчитися – докладати вольових зусиль організовувати

свою працю для досягнення результату;

соціальної компетентності – усвідомлювати суб’єктивну та

суспільну значущість та необхідність дотримання етичної норми

«бути справедливим»;

предметних компетентностей – керуватися почуттям

справедливості щодо довколишніх.





Доброго ранку бажаю вам я,

Дітки кмітливі, ви - дружна сім'я.

Бачу, ви працювати охочі,

Тому і сяють допитливі очі,

Один одному посміхнемося

І мерщій до роботи берімося.

2. Обговорення ситуацій. Робота в групах

Діти об'єднуються в групи для обговорення ситуацій.

Ситуація 1. «Гра»

Сестра каже :

- Я старша, отже, мені треба більше кубиків.

Брат їй відповідає:

- Я теж хочу грати . Поділися зі мною.

- Оцініть поведінку дітей. Хто вчинив несправедливо? Чому? Як

відновити справедливість?

Ситуація 2. « Дружок »

Мама прийшла з роботи і запитала у сина :

- Синку , ти погуляв з Дружком ?

Син їй відповідає:

- Погуляй ти сама з Дружком , а то мені треба уроки вчити.

- Але ж ми ж домовилися , що вдень будеш з собакою гуляти ти , а я

- увечері. Ти давав обіцянку , - обурилася мама.

Хлопчик образився і сказав мамі:

- Просто ти мене не любиш , тому й даєш мені доручення !

- Оцініть вчинок хлопчика.


посібник


3. Обговорення байки Леонардо да Вінчі

Справедливість

- Нема на світі справедливості ! – жалібно пропищала миша, яка

дивом вирвалася із пазурів ласки.

- Доки ж неправду терпіти ! – з обуренням крикнула ласка, ледве

встигнувши сховатися у вузьке дупло від кішки.

- Життя ніякого нема ! – пронявчала кішка, зіскочивши на високий

паркан і з побоюванням дивлячись на дворового собаку, який

гавкав унизу.

- Заспокойтесь, друзі ! – сказала мудра сова, яка сиділа в клітині

на селянському подвір’ї. – У ваших словах є доля істини. Але хіба

справедливість належить комусь із вас одному?

При цих словах миша глянула з нірки, ласка витягнула носик

з дупла, кішка зручніше вмостилась на паркані, а собака присів на

задні лапи.

- Справедливість, - продовжувала сова, - це вищий закон

природи, за яким між усіма, хто живе на землі, встановлюється

розумна злагода. За цим мудрим законом живуть усі звірі, птахи,

риби і навіть комахи.

У природі все мудро і продумано, кожен повинен займатися своєю

справою, і в цій мудрості - вища справедливість життя.

Обговорення.

- Хто головні герої притчі ?

- Яке питання вони обговорювали ?

- Чому автор доручив сові дати відповідь?

- Як сова пояснила, що таке справедливість?

- Чому сова назвала справедливість вищим законом життя ?



- Як,згідно з цим законом, влаштоване життя природи? Як ви

розумієте ці слова?

- Грунтуючись на тексті притчі спробуйте відповісти на питання: Що

таке справедливість?

4. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Учні по черзі відповідають на запитання «Як ви вважаєте, що таке

справедливість?» (Діти доходять висновку, що справедливість –

правдиве ставлення до кого-небудь або чого-небудь.)

Бесіда

- Чи легко бути справедливим?

- Які риси характеру людини заважають справедливості? (злість,

наклеп, лестощі, лукавство, хитрість, святенництво, заздрість.)

- Які якості допоможуть нам бути справедливими? (Чесність, щирість,

великодушність.)

Іноді нам здається, що правда тільки на нашому боці, але якщо

поставити себе на місце іншої людини, ми зрозуміємо, що нам це

тільки здається.

Є одне «золоте» правило: не чини іншому того, чого не бажаєш собі, і

лише тоді ти будеш справедливим.

5. Розповідь учителя

За високими горами, широкими морями жив собі цар. І було у нього

три сини. Одного разу покликав цар синів і сказав їм:

- Сини мої любі, прийшов час віддати кожному з вас все моє царство.

Як ви думаєте, кому?

- Я буду царем. – сказав старший син, - тому що я найстарший.

- Ні, я , - заперечив середній, - тому що я хоробрий.

А молодший подумав і сказав:

- Ми повинні по справедливості поділити царство порівну.

Цар посміхнувся і сказав:


посібник


- Сини мої, кожен з вас може бути царем, я поділю між вами

царство порівну. Але правити вами буде молодший син, тому що він

справедливий, а це – найголовніше для володаря.

- Про яку важливу чесноту йдеться в оповіданні?( Про

справедливість).

- Чи правильне рішення прийняв цар? Чому?

6. Творче завдання «Справедливий правитель»

Учитель просить учнів подумати і перелічити, яким повинен бути

правитель, щоб його можна було назвати справедливим. Усе

перелічене дітьми записується на дошці.

Учитель пропонує учням придумати закони, які справедливий

правитель видасть для людей, що лишилися без притулку, дітей-сиріт,

інвалідів, самотніх батьків і старих, і написати, як вони допоможуть

жити цим людям.

7. Вправа «Обговоримо ситуацію». Робота в парах

Учитель просить учнів розібрати, як учинить справедливий суддя в

таких ситуаціях:

• Двоє друзів побилися через знайдений скарб.

• Льотчик спізнився на рейс, тому що рятував дитину.

• Учень обвинувачує вчителя за неправильну, на його думку, оцінку

на іспиті.

• Діти обвинувачують батьків за те, що вони не приділяють їм час,

тому що багато працюють.


У Стародавній Греції богиню правосуддя Феміду зображували із

зав’язаними очима й із вагами у руці. Чому? (Феміду зображують з

пов’язкою на очах як символ неупередженості. А ваги – символ міри

та справедливості. На вагах правосуддя зважуються добро і зло,

вчинки. Доля людей залежала від того, яка чаша переважить.)



Є одна цікава історія. В ній йде мова про те як чоловік, перебуваючи

перед ворітьми пекла, свято вірив, що він там випадково. « Я –

порядна людина. За все життя я не скоїв нічого протизаконного,

намагаючись остерігатись лихих вчинків. Я бачив, як одні кривдили

інших, проте сам не брав участі в цьому. Я був свідком, як люди


посібник


робили неподобства і звинувачували в цьому одне одного. Тільки я був

вільним від спокус і не робив нічого. Ніколи». Та

коли в пеклі почули про це, дуже зраділи, сказавши новоприбулому,

що чоловік, навпаки, потрапив на своє місце, адже добра людина не

може просто спостерігати за несправедливістю, а намагається

протидіяти їй.

Отже, виходить, справедливість потрібно постійно відстоювати,

боротися за неї, протидіяти злу не просто не роблячи його, а активно

боротися проти нього власним прикладом і діяльністю.

9.Творча робота

- Намалюйте символ справедливості.

- Спробуйте довести, що справедливість – одна з найцінніших

властивостей, якими володіє людина. Почніть так: «Коли б не було

справедливості…».

10. Рефлексія. Завдання «Квітка справедливості»

( На пелюстках квітки ( заготовка) написати свої справедливі вчинки);

- Наш урок підходить до кінця .

Завершіть, будь ласка, фразу:

- Для мене бути справедливим, це означає ...

11. Вправа-прощання. Гра «Коло справедливості»

Усі беруться за руки, стають у коло. Учні передають один одному

«ключ справедливості», вирізаний з картону, висловлюючи

побажання, доки він знову не повернеться до ведучого. Можна

розпочати з учителя (або когось, кого діти вибрали ведучим).



УРОК 15

Тема. Бути людиною.

Людину характеризують її риси вдачі та принципи життя.




громадянської компетентності – усвідомлювати свою

належність до соціально-культурного середовища;

соціальної компетентності – почуватися часткою колективу;

предметних компетентностей - розуміти, що головне в людині

– її риси характеру, звички, принципи життя; знати про свої чесноти і

вади, за потреби вносити корективи у власну поведінку.

Форма проведення: урок-тренінг


1. Вправа «Привітання без слів»

– Мені хочеться, щоб ви зараз придумали незвичні й смішні

привітання, які б ми змогли використовувати найближчим часом.

Ваші привітання мають бути досить простим для запам’ятовування і

веселим, щоб нам хотілося саме так тиснути руку один одному.

Діти, обравши собі партнера, рухаються по кімнаті і вітають один

одного з допомогою жестів і пантоміми. У кінці вправи підводяться

підсумки: хто з дітей знайшов най оригінальніший спосіб привітання.

2. Вправа «Моє ім’я – риса характеру»

Кожен учень називає своє ім’я і рису характеру або емоцію, яка

починається на

першу літеру його імені.

3. Повідомлення теми і завдань заняття

- Сьогодні ми поговоримо про … А про кого, ви дізнаєтесь,

зазирнувши в ось цю чарівну скриньку. У ній ви побачите того, про


посібник


кого ми будемо говорити на сьогоднішньому занятті. Але не

розповідайте про те, кого ви там побачили до тих пір, аж поки всі

найдопитливіші та найсміливіші не зазирнуть на дно

скриньки.(Звучить музика. Діти по черзі заглядають у скриньку, на дні

якої – дзеркальце).

- То кого ви побачили у чарівній скриньці?

- Так, ви побачили в чарівному дзеркалі кожен себе – людину. Тому

поговоримо ми сьогодні на тему: «Бути людиною».

Не одне покоління замислювалося над питаннями: хто така Людина;

для чого вона живе на Землі; який слід вона повинна лишити; що

значить бути справжньою Людиною? Тож наше з вами завдання

сьогодні – знайти відповіді на ці запитання.

- Ти знаєш, що ти — людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

В. Симоненко

4. Повторення правил тренінгу.

- Ви знаєте, що під час таких наших занять, не схожих на урок, ми

користуємось правилами, що допомагають нам у нашій співпраці.

Давайте їх пригадаємо. І якщо ви згідні їх дотримуватись, то

візьміться за руки. (На дошці прикріплене сонечко, на промінчиках

якого написані правила тренінгу) Отож, домовляємось:

1. Говорити по черзі.

2. Не перебивати товариша.

3. Не боятись висловлювати своєї думки.

4. Вислуховувати товариша до кінця.

5. Брати активну участь у розмові.



6. Бути доброзичливим.

7. Поважати думку товариша.

8. Говорити коротко.

- Якщо ви будете дотримуватися цих правил, що є на промінчиках

нашого яскравого сонечка, то, я думаю, наше заняття обов’язково

буде хорошим і сонячним.

5. Вправа « Очікування»

- Кажуть, що людина за своє життя повинна посадити сад, збудувати

дім, виростити дітей. Ви ще маленькі, тож сьогодні почнемо із

маленької справи. Спробуємо виростити квіти, але квіти незвичайні, а

такі, що виростуть із наших людських думок. І спершу засіємо

насіння. Візьміть ті чарівні зернятка, напишіть на них те, чого ви

очікуєте від сьогоднішнього заняття і засійте на нашій клумбі. (Діти

підходять до дошки, на якій на малюнку клумби прикріплюють свої

зернятка, зачитуючи те, що написали.)

- Я бажаю, щоб усі ваші надії, очікування збулися, а з насінин

проросли чудові квіти.

6. Вправа «Мікрофон»

Закінчіть речення: (Діти передають мікрофон)

- Я – людина, тому що…

- Людина народжується для …

- Людині для життя потрібно …

- Бути людиною – це…

7. Вправа «Займи позицію»

- У вас є два сигнали – червоний і зелений. Якщо ви згідні із почутою

думкою, то піднімайте зелений сигнал, а якщо ні – то червоний.

Казати погане про друзів, знайомих.

Радіти за успіхи товариша.

Вчитись від інших лише хорошого.


посібник


Всім посміхатися. 5. Боятися труднощів.

Бути гарним, охайним.

Нищити природу.

Завдавши комусь неприємності, попросити вибачення.

Не поступатись дорогою старшим і молодшим.

Постійно користуватися словами ввічливості.

Ображати менших, старших.

Уміти цінувати і поважати чужу працю.

8. Вправа «Назви протилежність»

- Спіймавши м’ячик, ви маєте сказати слово, протилежне за значенням

до почутого. (Діти ловлять м’яч, називаючи антонім до слів)

Злий – добрий Поганий – хороший

Ворог – друг Ненависть – любов

Скупий – щедрий Сльози – сміх

Горе – радість Приниження – повага

Ледачий – працьовитий Нечемний - ввічливий

Обман – правда Боягузливий – сміливий

Незгода – мир Байдужий - турботливий

- Які вам слова більше сподобались, ті, що я говорила, чи ті, що ви, і

чому?

(Це є хороші, добрі слова. Їх можна віднести до людських чеснот.)

9. Слово вчителя.

- А тепер послухайте вірш

«Найкраща риса».

Промовив гордий Кипарис:

— Із людських рис

Для мене прямота — найкраща!

А липа: — Лишенько! Це глупота.

Людина — хай велика чи мала — пропаща



Без щедрості й сердечного тепла.

Озвався Дуб:

— Послухайте мене:

Твердий характер — ось що головне.

— А гнучкість розуму — то риса неважлива? —

Докинула Ліщина пустотлива.

Троянда мовила: — Забули про красу,

А я в собі віки її несу!

Людина мудрі речі наслухала

І тужно так замріяно зітхала:

— Мені б тих рис найбільше осягти —

Змогла б я гідно шлях увесь пройти! .

- Які риси характеру дерева вважали найважливішими?

- Яку думку висловила людина? Чи погоджуєтеся ви з нею?

10. Вправа «Людські чесноти»

- Що ж, настав час розпускатися нашим чарівним квіточкам, кожна з

яких буде відображенням вашої душі. Тому спершу подумайте і

запишіть на їх пелюстках ті риси, які потрібно виховувати у собі, щоб

бути гідним звання Людини, щоб праведно прожити у людському

суспільстві на нашій незбагненній і казковій землі. (Діти під звуки

музики записують на пелюстках квітки ті риси, які повинна мати

справжня Людина. Після того, як записали, прикріплюють на

«стебельця, що на клумбі», читаючи записане на квіточці.)

- Погляньте, які гарні квіточки в нас виросли. Можна сказати – квіти

людяності. Адже, щоб прожити між людьми, щоб у суспільстві

панував лад, мир,спокій і взаєморозуміння, ми повинні бути добрими,

чесними, милосердними, мати розум, совість, і ще багато різних

чеснот. Уникати тих вчинків, які гублять людину.

11. Вправа « Ярмарок чеснот»


посібник


Мета: формувати адекватну самооцінку.

Учасники гри одержують аркуші з написами „ПРОДАЮ” та

„КУПУЮ”.

Учитель пропонує кожному на одному аркуші (під написом

„ПРОДАЮ”) написати всі свої недоліки, яких хотілося б позбутися,

або написати чесноти, якими він міг би поділитися. На іншому аркуші

(під написом „КУПЛЮ”) – написати чесноти, які хотілося б придбати.

Потім аркуші прикріплюються на груди учасників, і вони стають

відвідувачами

«Ярмарку». Вони ходять і пропонують одне одному щось купити або

продати. Вправа триває доти, доки кожний не обійде всіх і не

прочитає всі можливі варіанти купівлі-продажу.

Після завершення вправи відбувається обговорення:

- Що вдалося купити?

- Що вдалося продати?

- Що було легше купити або продати? Чому саме?

- Які якості продавалися?

- Які якості багато хто хотів купити? Чому саме?

- Які якості ви не змогли продати або купити?

Після обговорення підводимо дітей до висновку: не треба боятися

визнавати свої недоліки – це прояв мужності. Від такого визнання

людина стає тільки сильнішою.

12. Фізкультхвилинка.

- А зараз відпочинемо і пограємося.

Якщо ти знаєш, що треба бути чемним, вихованим, ввічливим,

то встань.

Якщо ти стараєшся бути щедрим, надаєш допомогу, охоче

ділишся з товаришами чим-небудь своїм, сплесни в долоні.

Якщо ти намагаєшся бути чесним, правдивим, тупни ногою.



Якщо ти знаєш,що до людей потрібно ставитися доброзичливо,

сплесни в долоні над головою.

Якщо ти вважаєш, що кожен повинен піклуватися про інших,

любити ближнього, простягни руки сусідам.

Посміхніться один одному. Ми всі разом можемо дарувати

людям добро.

13. Вправа «Поясни прислів’я»

- Щоб наші квіти не зів’яли, їх потрібно доглядати, підливати.

Оскільки, вони у нас незвичайні, то й підживимо ми їх чарівними

краплинками води, які можуть зронити тільки добрі хмаринки. (Діти

знімають із хмаринок, що є на дошці, «краплини води»,

зачитують,пояснюючи прислів’я, що є на них записані. )

Від теплого слова і лід розмерзає.

Шануй батька і неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.

Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

Добре слово дім будує, а зле руйнує.

Праця людину годує, а лінь – марнує.

Де правда, там і щастя.

Шануй людей і тебе шануватимуть.

Людяність – дорожча за багатство.

Добре слово – ключ, що залізні ворота відкриває.

Дерево міцне корінням, а людина – друзями.

З добрим дружи, а злого й лихого стережись.

14. Обговорення «золотого» правила поведінки

- Після хорошого дощику, при яскравому сонечку обов’язково

з’являється веселка. Для людей вона несе завжди радість, є символом

щастя. А для вас вона дарує «золоте» правило: (На дошці з’являється

малюнок веселки із записаним на ній правилом)


посібник


Ніколи не робіть іншим того, чого не бажаєте собі.

- Як ви розумієте це правило? (Ти ж не хочеш, щоб тебе ображали,

принижували, били, насміхалися?Тому і самому потрібно бути

чесними, мудрими, ввічливими, адже ти живеш серед людей, і тобі не

байдуже, як до тебе ставляться, що про тебе говорять інші.)

- А чому воно « золоте» правило? (Не все золото, що блищить. Є те,

що цінніше, а саме – це людські стосунки, людська дружба, любов,

повага, милосердя.)

15. Обговорення оповідання

- Ми виростили чудові квіти, однак, щоб вони проростали з року в

рік, щоб милували своєю красою з дня в день, потрібно багато ще

трудитися, стоптати не одну стежину життя, залишивши слід. Який же

він повинен бути? Давайте

пригадаємо оповідання Василя Сухомлинського «Який слід повинна

залишити людина?»

ЯКИЙ СЛІД ПОВИННА ЗАЛИШИТИ ЛЮДИНА НА ЗЕМЛІ?

Старий Майстер побудував кам'яний будинок. Став та дивується зі

сторони. «Завтра в цьому будинку поселяться люди», — думав із

гордістю Майстер. А в цей час біля будинку грався семирічний

Хлопчик. Вік скочив на щойно цементований поріг і залишив на ньому

слід своєю маленькою ніжкою.

— Навіщо ти зіпсував мою роботу? — з докором запитав Майстер.

Минуло багато років. Хлопчик став дорослим чоловіком. Життя його

склалося так, що він часто переїжджав із міста в місто, ніде довго

не затримувався, ні до чого не прив'язувався — ні руками, ні душею.

Прийшла старість. Згадав Літній Чоловік своє рідне село на березі

Дніпра. Захотілося йому відвідати свою Батьківщину. Приїхав

Чоловік на рідну землю. Зустрічається з людьми, називає своє



прізвище, але всі тільки плечима знизують — ніхто не пам'ятає цього

чоловіка.

Зустрівся по дорозі старенький дідусь та й запитує:

— Щось, можливо, ти залишив після себе? Чи є в тебе син чи донька?

— Ні, не маю я ні сина, ні доньки, — відповів Літній Чоловік.

— Можливо, ти посадив у нашому селі сад чи бодай деревце?

— Ні, не посадив я саду...

— Можливо, ти поле засіяв?

— Ні, не працював я у полі...

— А, можливо, ти вірші пишеш, пісні складаєш?

— Ні, і цього я не вмію...

— Тоді хто ти такий? Що робив ти все своє життя? — з подивом

запитав дідусь.

Нічого не зміг відповісти Літній Чоловік. І раптом він згадав ту

мить, коли залишив свій слід на порозі одного будинку. Підійшов

Чоловік до нього. Стоїть будинок, ніби вчора збудований, а на порозі

— закам'янілий слідок його дитячої ніжки. «Ось і все, що залишиться

після мене на землі, — з гіркотою подумав Літній Чоловік. — Але

цього так мало! Не так потрібно було прожити своє життя...»

- Ось така історія. Як ви гадаєте, у чому трагедія життя цієї людини?

(Міркування учнів.)

16.Вправа «Який слід повинна залишити людина?»

- То який же слід, на вашу думку, повинна залишити людина?

Подумайте і,об’єднавшись у групи, складіть стежину життя,

записавши на слідочках те, що, на вашу думку, повинна зробити

людина за життя. Діти на «слідочках» записують і приклеюють до

аркуша паперу. Потім кожна група зачитує, вийшовши до дошки.)


- Що ж, підходить до завершення наше заняття.


посібник


- А тепер скажіть, чи здійснилось те, чого ви очікували від

сьогоднішнього заняття, чи збулися ваші надії, чи проросло те, що ви

засіяли?

- Ви виростили чудові квіти, які, я надіюсь, завжди будуть квітнути у

ваших душах. Будьте ж добрими, носіть у своєму серці світле сонечко

любові до всього світу, вмійте зігріти і освітити своєю любов’ю,

турботою, ласкою, щирістю ближніх. У різних життєвих ситуаціях

залишайтеся на висоті. Ніколи не втрачайте віри. Носіть з гідністю

звання Людина. Нехай у вашому житті буяють сади з міцним

корінням і прекрасними добрими плодами.

- А тепер послухайте вислови і правила про людину.

Що значить бути людиною

Бути благородним.

Горіти заради іншого так, як горить свічка.

Бути надією для будь-якого подорожнього.

Допомагати іншим, турбуватись один про одного.

Допомагати кожному в біді.

Своїми діями примножувати кількість щасливих людей на

Землі.

Не бути слабкодухим, безпринципним.

Не бути байдужим.

18. Рефлексія. Вправа «Нагору веселкою»

Мета: зняття напруженості, утоми.

Звучить неголосна релаксаційна музика. Сидячи на стільцях, усі

заплющують очі, роблять глибокий вдих і уявляють, як вони

піднімаються нагору веселкою (долаючи опір, переборюючи

недоліки), а на видиху – з’їжджають із неї, як з гірки (позбуваються

недоліків).



Повторити 3-4 рази.

Обговорити, що відчували, і пояснити учасникам значення

розслаблення.



УРОК 16

Тема. Добро потрібно робити з розумом.

Розум без добра – погано, але добро без розуму – ще гірше.

Мета:формування ключових компетентностей, зокрема:



процесу;

загальнокультурної компетентності - дотримуватися норм

культурної спілкування; виважено ставитися до власних дій, вчинків,

усвідомлювати їх доцільність;



предметних компетентностей: уміти пропонувати допомогу та

підтримку тому, хто цього потребує; розуміти феномен добра –

безкорисливість; допомагати безкорисливо; не розраховувати на

схвалення довколишніх.



Всі почули ви дзвінок.

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався,

На перерві постарався.

Зараз сядуть лиш дівчата,

А за ними і хлоп’ята.

2. Вправа «Візьми тепло мого серця»

- Подивіться мені в очі. У ваших очах я побачила інтерес,

зацікавленість, радість від зустрічі, а в деяких - хвилювання, тому я


посібник


пропоную з’єднати руки, через тепло своїх долонь передати тепло

своїх сердець іншим. Дякую.

3. Мотивація діяльності учнів

Буква “ де ” звелась на ноги

І прибігла вже до школи.

- Гей, гукнула буква “ де ”,-

Хто до мене приведе

Букви лагідні і милі,

Щоб я слово утворила?

Покотилась буква “о”,

Притулилась – вийшло ДО,

Далі “ бе ”, а потім РО.

Вийшло слово в нас – ДОБРО.

- Сьогодні ми поговоримо про добро, про те, як воно народжується і

хто його творець; про те, як прекрасно і корисно творити добро.

Будемо сьогодні ми і філософами, і письменниками, і акторами, і

чарівниками.

4. Дослідницька робота зі словником .

- Яке ж значення слова «добро», «доброта» за словником.

Добро – гарні і корисні справи, які можна зробити на благо людей.

Доброта - чутливість,стан душі людини,що спонукає творити добро.

Добро – одне з понять моральної свідомості, учинок, що приносить

людям щось корисне.

5. Робота над темою заняття

Учитель.

Людина починається з добра,

Із ласки і великої любові,

Із батьківської хати і двора,

З поваги, що звучить у кожнім

слові.


З уміння співчувати,

захистити.



Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро

творити.


Із світла, що серця переповняє.

Ця істина, як світ, така стара,

А й досі на добро нас надихає.

- Що б сталося із світом, якби у ньому не залишилося добра?

- Що ви відчували, коли вам робили добро?

- Коли ви відпочивали на перерві, сюди завітали Добро і Зло. Вони

поклали вам на парти сердечка. Придивіться, сердечка не прості: з

одного боку на них проростають зернята доброти, з іншого - зла. То ж

давайте допоможемо Добру перемогти Зло, щоб у думках і серцях

дітей ніколи не проросло чорне насіння.

6. Слухання і обговорення казки.

- Як ви гадаєте, що краще: розум без добра, чи добро без розуму?

У одному королівстві жив король. Він був непоганою людиною і дуже

любив природу. Одного разу, мандруючи своїм королівством, він

побачив, як сільські хлопчаки стріляли із рогаток у птахів. Це дуже

розсердило короля. Він наказав, щоб люди приносили йому у палац

живих птахів. Невдовзі його палац наповнився величезною кількістю

різноманітного птаства.

Якось до короля завітав мудрець із сусіднього королівства. Він

побачив цих птахів і запитав:

- Для чого тобі стільки птахів?

- У мене добре серце і я захищаю їх від злих дітей.

- У тебе добре серце. Ти любиш птахів, але ніхто їм не приніс скільки

зла, як ти! – сказав мудрець.

Король дуже здивувався.

7.Вправа « Роздуми»

- Уявіть, що кожен із вас мудрець. Поясніть королю, чому він зробив

зло? (Відповіді дітей.)


посібник


Продовження роботи над казкою.

- Чому я зробив зло? Я ж спас птахів! – запитав король.

- А хто пташенят годує? – запитав мудрець.

- Яких пташенят? – здивувався король.

- У пташок, які живуть у тебе в палаці, залишились десь у лісі малі

пташенята. Хто їх годує?

- Про це я не подумав, - зізнався король.

- В усіх гніздах тепер мертві пташенята. Ти захистив цих птахів, але

згубив у п’ять разів більше!

- Ох, як важко бути добрим! – скрикнув король.

На те мудрець сказав:

- І добро треба робити з розумом. Розум без добра – це дуже погано.

Але й добро без розуму теж не є кращим.

- Чого вчить ця мудрість?

- Як ви на місці короля захистили б птахів?

- Чи були у вашому житті випадки, коли ваша допомога комусь

зашкодила?

Із казки ви дізналися, що добро треба творити, подумавши про те,

чи не принесе воно комусь прикрощів. Іноді і зло прикривається

добром. Усе в цьому світі взаємопов’язане. Усі ми залежимо один від

одного. І від того, добрі чи злі люди оточують нас, залежить і наш

настрій, самопочуття, впевненість в житті.

8. Фізкультхвилинка.

Добре те, що сонце світить,

Добре те, що вітер віє,

Добре те, що цей ось ліс

Разом з нами ріс і ріс.

Добре так, що в нашій річці

Синя, не брудна вода.

І мене матуся рідна

Після школи зустріча.

Добре гратися надворі.

Добре вчитися у школі.



9. Подорож в минуле

Високу моральну цінність добра, яке ми робимо сторонній людині,

розуміли люди ще у сиву давнину.

Колись у Сербії був такий закон: той, хто одружувався, мав

посадити 75 оливкових дерев. Оливки живуть і плодоносять 400 років.

Уже давно не має тих, хто саджав ці дерева. Забули їхні імена, імена

їхніх правнуків, а дерева, посаджені в 17ст., плодоносять і радують

людей ще й сьогодні.

У Вавилоні був такий звичай: недужих виносили на майдан чи

дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив, розпитував, коли знав

якийсь засіб, радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив.

Такий звичай побутував і в ассирійців, і в єгиптян. Звичай чинити

добро безкорисливо.

Прекрасний звичай побутує й нині на Кавказі. Високо в горах

саджають плодові дерева. Випадковий мандрівник, втамувавши голод

чи спрагу, не може навіть подякувати, не знає кому. Але смуга

відчуження відступає. Чужі стають рідними,близькими, коли

потрапляють у скруту.

10. Робота в групах над прислів’ями.

З давніх-давен гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка,

милосердя були основними у житті. І про це говорить народна

мудрість.

Народ складає прислів’я, приказки про те, як добро повинно

перемогти зло. З деякими прислів’ями ми зараз попрацюємо.

- Наступним кроком уроку є наша робота в групах. Перед уроком ви

поміж різнокольорових листочків обрали собі той, який вам

найбільше сподобався. Об’єднайтеся в групи за кольорами листочків.

- Згадайте правила роботи в групах.

Працювати злагоджено й оперативно.


посібник


Обрати лідера.

Говорити по черзі, не перебиваючи один одного.

Не заважати працювати іншим.

Користуватися «правилами піднятої руки».

Завдання для груп:

1.Скласти прислів’я.

Перший крок до ….. – не робити ……

Хто людям добра ….., той і собі ………..

( добра, зла, бажає, має)

2.Закінчити прислів’я.

Від теплого слова коле сердечко.

Гостре словечко і лід розмерзається.

3.Скласти прислів’я з деформованого речення.

краса, Твоя , доброті. твоїй, в.

4.Обрати з-поміж поданих прислів’їв ті, що допоможуть людям

стати кращими.

Книга вчить, як на світі жить.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Добре роби – добро і буде.

11. Робота в парах. Гра «Вибиралочка»

Розфарбуй кружечки біля вчинків, які характеризують добру людину.

o Уміє слухати і почути іншого.

o Вихваляється перед іншими.

o Уміє прощати, знаходить шлях до примирення.

o Допомагаєте друзям у біді.

o Уміє ділитися.

o Шанує працю інших.

o Сміється з чужого горя.



o Ображає інших.

o Захищає слабших.

o Любить своїх батьків.

o Використовує свої таланти для вдосконалення.

o Легковажно дає нездійсненні обіцянки.

o Дорожить своїм життям, береже його.

o Намагається бути слухняною скрізь і завжди.

12. Малювання «Дерева добрих вчинків»

Зараз ми спробуємо з вами намалювати» дерево добрих вчинків». У

цього дерева повинно бути стільки листків, скільки добрих вчинків

різних людей ви пригадаєте.

13.Музичний подарунок

Учні виконують піснюДобрим бути просто чи непросто?

Не залежить доброта від зросту .

Як людей полюбиш – пошануєш ,

Силу для добра в душі відчуєш .

Доброта з роками не старіє ,

Доброта від холоду зігріє .

І якщо вона , як сонце світить ,

То радіють і дорослі , й діти .

Ти добро лише твори повсюди ,

Хай тепло твої повнить груди .

Ти посій та доглянь пшеницю ,

Ти вкопай та почисти криницю .

Волю дай , нагодуй пташину ,

Приласкай і навчи дитину !


посібник


Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити!

14. Гра «Чарівники»

- Одного разу двоє учнів потрапили у місто «Зло» і стали вони злими.

Почали вони битися, злитися на батьків, все ламати. Як ви думаєте,яке

життя у них настало? (Погане, бо злим важко живеться у світі.)

- Як же їм допомогти?

Зло ти злом не переможеш,

Тільки людям ти нашкодиш.

Злого треба полюбити,

Щоб про зло він міг забути.

- Розчаклуємо їх. Що ви їм порадите?

Давайте складемо «Пам’ятку добрих справ».

Допомагай друзям у біді.

Ділись тим, що є у тебе.

Захищай слабшого.

Бережи рідну природу та охороняй її.

Шануй працю інших людей.

Завжди дотримуйся свого слова.

Не будь самовпевненим.

Ніколи не вимагай за добрі вчинки винагороди.

Допомагай людям сам, ніколи не чекай, доки тебе попросять.

Не допускай, щоб за твої вчинки тобі було соромно.

Не насміхайся з чужого горя.

Будь вихованою і стриманою дитиною.

Не сварися з людьми.

Слухайся своїх батьків.

Добре вчися і багато читай.



Не лінуйся виконувати своє доручення.

Ніколи нікого не обманюй, не ображай.

Вмієш добре щось робити, навчи іншого.

Будь ввічливим, завжди вітайся з людьми.

15. Підсумок заняття.

- Що ж перемогло у нас на уроці, Добро чи Зло?

- Візьміть сердечка та прикріпіть на дошці тією стороною, яка

перемогла у ваших серцях. Вийшло велике червоне серце.

- Добро повинно бути нашою повсякденною звичкою. Добра людина

завжди готова прийти на допомогу і випромінює тепло і світло.

Закінчити наш урок мені хочеться віршем Л. Забашти:

Сказав мудрець:

- Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

16. Вправа-прощання. Гра «Я бажаю…»

Діти стають в коло, по черзі висловлюють добрі побажання один

одному.

- Закінчуючи урок, хочу вам усім побажати: нехай промениться

доброта у ваших очах, а із серця струменить співчуття, повага до

людей.


посібник


УРОК 17

Тема. Добро потрібно робити з розумом.

Тільки той, хто робить добро безкорисливо, може відчути себе

людиною.


вміння вчитися – вчити взаємодіяти з іншими учасниками

навчально-виховного процесу;

соціальної компетентності – уміти запропонувати допомогу та

підтримку тому, хто цього потребує; виважено ставитися до власних

дій, вчинків, усвідомлювати їх доцільність;

предметних компетентностей: розуміти феномен добра —

безкорисливість; допомагати безкорисливо; не розраховувати на

схвалення довколишніх.








2.Створення емоційного настрою

Все - із доброго чи злого -

Починається з малого.

Хліб - з маленької зернини,

Дощ - із чистої краплини.

День турботою почнеться,

Кожен за своє береться.

Проганяй мерщій дрімоту -

І рукам давай роботу.



І роби невтомно,вміло,

Хоч мале та добре діло.- Отже, сьогодні на уроці ми будемо говорити

про добро, добрі вчин-ки, добрих людей.

3. Вправа « Очікування».

- Що ви очікуєте від уроку? ( вислухати всі припущення дітей)

-А я очікую:

ви будете правильно, точно висловлювати свої думки;

фантазувати і уявляти;

мислити і працювати творчо;

підтримувати один одного;

злагоджено працювати в групах.

В.О.Сухомлинському належать слова, які є провідною думкою

сьогоднішнього уроку:

«Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди. Значно

більше треба для того, щоб залишатись людиною тоді, коли тебе

ніхто не бачить».

- Як ви розумієте цей вислів?

4. Вправа «Мозковий штурм »

- Доберіть спільнокореневі слова до слова добро. (Добро, добрість,

доброта, добродій. Добрий, доброзичливий, добросердечний. Добріє,

задобрив. Добре.)

5.Читання з передбаченням оповідання Ніни Мудрик-Мрин

Добро твориться просто …

— Мабуть, добрій людині важко жити, — каже Андрійко.

— Чому це? — дивується мама.

— А тому, що їй ото все думай та й думай, кому добро зробити...

— Та ні, добра людина не думає, а просто робить тай усе. І не жде за

те подяки...

Згадав Андрійко. Впав було сніг. Тоді розтанув, а потім знов морозець


посібник


прихопив — ожеледиця почалася. До школи треба було виходити

раніше, бо слизота ж!

Коли це день-два, бачить Андрійко, немає в школі Яринки. І спитати

ні в кого. Бо живе Яринка тільки з мамою, та й хата їхня стоїть аж

на самому краю села.

— Може, сходимо сьогодні до Яринки? — каже Андрійко

Михайликові.

— Так далеко? — огинається Михайлик.

Дай подумати, — каже Михайлик. — Так ... так ... Мені Яринка зроду

ніколи не допомагала. То чого ж мені до неї та ще в таку далину йти?

Тобі вона щось допомагала? — спитав Андрійка ...

- Як ви думаєте, чи провідав Андрійко Яринку?

Йде Андрійко до Яринки й думає: ні, не вистачало так, щоб Яринка

йому чимось допомагала. Навіть раз з дівчатами висміяла його, що

він не зумів дати здачі задерикуватому Богданові. Яринка реготала

найдужче! Але Андрійко чомусь на неї не мав ніякого зла — ніскілечки!

То — дрібниці. Він знає, що Яринка просто весела дівчинка. І зовсім не

злюка.

Яринка доглядала хвору маму. Ні мама, ні Яринка не здивувалися, що

Андрійко їх провідав.

— Яринка не нахвалиться, який ти добрий хлопець, — сказала на

прощання Яринчина мама, а Яринка трішки зашарілася.

— Звичайний. Як усі, — мовив Андрійко і побіг додому ...

- А ви як думаєте, Андрійко звичайний, такий як усі?Що у нього

особливого?

- З ким би ви хотіли дружити – з Михайликом чи Андрійком? Чому?

6. Бесіда про безкорисливість добрих вчинків

- Як довго ви пам’ятаєте добрі вчинки інших людей?



- Чи потрібно розповідати про добро, яке ти робиш іншим людям?

Учитель.

Прибіг щодуху син додому й до тата голосно гука:

-А я провідав у лікарні свого товариша – дружка.

То ж правда, тату, я чутливий і маю серце золоте?

Замисливсь тато на хвилину і так йому сказав на те:

- Коли тебе в тяжку хвилину людина виручить з біди,

Про це добро аж поки віку ти, синку, пам’ятай завжди.

Коли ж людині ненароком ти зробиш сам добро колись,

Про це забудь, аж поки віку мовчи й нікому не хвались.

(Д.Компанієць)

-А як ви думаєте, чи можна людині, яка зробила добро, вимагати за це

винагороди?

7. Вправа «Склади розповідь». Робота в групах


посібник




7. Вправа « Портрет добра »

- В моїй уяві слово – це жива істота. Воно подібне людині, може

радіти, сумувати, ображатись.

- Закрийте очі і уявіть, як виглядає “ добро ”.

- Якого кольору може бути доброта?

- Яка вона на дотик?

(Добро – це ласка, добра людина, добрі теплі руки, котик, собачка).

Добро – це злагода, мир;

- це почуття, яке виражає людина, коли вона щаслива;

- це, коли робиш добро іншим;

- це щось таке хороше, що є в людині).

- З чим асоціюється слово добро ? Відтворіть свої асоціації у

малюнку. Зобразіть портрет добра .


посібник


Презентація дитячих робіт .

8. Вправа «Карусель»

- Скажіть , яке слово протилежне за значенням до слова добро ? ( Зло )

З яким кольором асоціюється це слово ? Зараз ми перетворимо ці

кольори на яскраві та добрі .

Доберіть до злих слів антоніми (Ненависть , злість , байдужість

, заздрість, жадібність , хитрість , жорстокість , насуплений ,

брехливий ,лінивий , скупість , грубість ,боягузтво ,егоїзм ,

невихованість , лицемірство, незадоволений , сердитий , кривдник ,

злодій )

9.Технологія « Займи позицію».

- Поміркуйте , чи легко бути добрим та займіть позицію відповідно до

вашого рішення. ( Учні підходять до плакатів « ТАК ! » , « НІ ! ». )

Істинне чи хибне судження:

Добра людина - це та, яка

- не поважає інших;

- чуйно ставиться до всього живого;

- любить природу;

- допомагає іншим;

- бере участь у добрих справах;

- байдужа;

- обманює інших.

10. Вправа « Думай та відповідай: « ТАК» або «НІ »

— Коли вам краще жити:

Коли сміються діти? (Так)

А чи тоді, як всі кричать,

І їм не можна ради дать. (Ні)

— Бабусі хлопчик допоміг.

Він, діти, добрий хлопчик? (Так)



— Тепер усі скажіть мені:

У сварці жити добре? (Ні)

— А як немає забіяк,

Тоді усім прекрасно? (Так)

— А як серця у всіх ясні,

То вам погано, діти? (Ні)

— Співає хлопчик гарно як!

А вам подобається? (Так)

— А як обличчя всіх пісні,

Похмурі, злі? Вам добре? (Ні)

— Реве і трощить все чудак,

Це теж погано, діти? (Так)

— Тоді іще скажіть мені:

Як діти б'ються, добре? (Ні) Учитель.

Звичайно, краще в мирі жити

І з усіма дітьми дружити.

Щоб всі веселими були,

У мирі й злагоді жили!

11. Інтерактивна модель “Акваріум”.

- На ваш погляд, яких людей більше добрих чи злих? (Мабуть, добрих,

бо ще з часів царя Соломона існує оптимістична гіпотеза –

припущення, що добрих людей все-таки більше. Їх треба шукати. А

як? А де?)

- Чи часто Ви зустрічали добрих людей?

- Чи вмієте ви бути добрими?

- А ви б хотіли бути чарівниками? Чому? (Щоб творити добро, бо

добро завжди перемагає зло).

Добро твориться просто - ні за так.

Так, як цвіте і опадає мак.


посібник


Як хмарка в’ється і сміється пташка,

Як трудиться мурашка-горопашка.

І.Драч

12. Рефлексія. Колективна робота.

Закрийте очі й уявіть, що із зерна Доброти, яке ми сьогодні посіяли на

уроці, у вашому серці проросла й розцвітає квіточка. Спочатку це

пуп'янок, який повільно розгортає свої пелюстки. Вдихніть аромат цієї

квіточки, переповніться почуттям добра, миру, спокою.

А на дошці з'явилась лише серединка цієї квітки. Скласти пелюстки -

ваша справа. То ж до роботи! Нехай ваші серця будуть завжди

сповнені:

Милосердя, Щедрості, Справедливості,

Ввічливості, Доброти, Дружби.


- Закінчується наш урок.

- Чи справдилися ваші очікування?

- Чи сподобався вам урок?

14. Вправа-прощання.

Гра в колі друзів «Я дарую тобі...»

Квіточку тобі дарую.

Будь слухняна, говорю я.

А ти квітку передай,

Добра другу побажай.

Умова гри: діти висловлюють добрі побажання один одному,

передаючи умовний символ добра – квітку. Останніми мають бути

слова, сказані хором: «Хай панує в світі доброта!»



УРОК 18

Тема. Байдужість.

Байдужа людина.


уміння вчитися – працювати у групі, проявляти зацікавленість

у навчанні;

громадянської компетентності – дати негативну оцінку такому

явищу як байдужість;

соціальної компетентності – проявляти здатність бути

уважним та емоційно відгукуватися на життєві події, явища, ситуації;

предметних компетентностей: сприяти вихованню у дітей

чуйності, турботливості, небайдужості, розвивати вміння співчувати,

допомагати, активно включатись у події.



Доброго ранку! – травам росистим,

Доброго ранку – квітам барвистим,

Доброго ранку – сонечку ясному,

Людям усім і усьому прекрасному!

2. Обговорення оповідання В. Осєєвої «Погано»

Погано

Собака люто гавкав, припадаючи на передні лапи. Прямо перед нею,

притулившись до паркана , сидів маленький скуйовджений кошеня .

Він широко розкривав рот і жалісно нявчав . Неподалік стояли два

хлопчики і чекали , що буде. У вікно виглянула жінка і поспішно

вибігла на ганок. Вона відігнала собаку і сердито крикнула хлопчикам

:

- Як вам не соромно !

- А що соромно ? Ми нічого не робили! - Здивувалися хлопчики.


посібник


- Ось це і погано, - гнівно відповіла жінка.

- Як називається оповідання?

- І що ж поганого зробили хлопчики? Адже вони не напускали пса,

вони нікого не били. (Але вони нічого і не робили, вони залишилися

байдужі.)

- Як ви думаєте, про що ми з вами будемо говорити сьогодні? (Про

байдужість.)

- Підберіть слова - синоніми, близькі за значенням до слова «

байдужість ». ( Черствість , зло)

- А тепер - слова антоніми , протилежні за значенням слову «

байдужість ». ( Чуйність , небайдужість , співчуття, жаль , добро).


- Людина має почуття, вона бачить, чує, відчуває на дотик, на смак,

відчуває запахи і, звичайно, реагує на все це. Та крім того кожен з нас

живе у людському суспільстві, тобто серед людей, а тому здатний

бачити хороше й погане в людській поведінці, в їхніх стосунках, то ж

відповідно і реагувати на прояви цих стосунків. І хоч ви ще й малі, але

вас також щось бентежить, а щось дратує, щось вам подобається, а

щось — ні, з чогось хочеться сміятися, а з іншого — плакати. Ось така

жива реакція людини говорить про те, що вона небайдужа, активна,

здатна проявляти емоції. І дуже погано, коли людина виросла

байдужа, яка ні на що не реагує, бо їй — однаково, чорно чи біло,

добре чи погано... Вона тільки за себе думає, за своє благополуччя, а

про інших — ні. Таку людину називають байдужою, черствою,

егоїстичною. Як це, діти, бути такою людиною, добре чи погано і

чому? (Відповіді учнів)

Вчитель. З усіх станів людини найстрашніший стан - стан

байдужості. Коли у людини вмирає душа , з'являється байдужість.

Байдужа людина не може бачити і відчувати. Він не може чути інших.



Бруно Ясенський (1901-1938), чудовий польський і російський

письменник, розстріляний у тридцять восьмому році, в своєму романі

«Змова байдужих » написав дуже правильні слова:

«Не бійся друзів своїх - у гіршому випадку вони можуть зрадити

тебе,

не бійся ворогів своїх - у гіршому випадку вони можуть тебе вбити,

бійся байдужих - тільки з їх мовчазної згоди відбуваються на Землі

зради і вбивства».

- Як ви думаєте, чому байдужих людей потрібно боятися ?

( Діти висловлюють свою думку )


Ми всі знаємо ознаки байдужості. Як тільки ми чуємо слова:

«Моя хата скраю, я нічого не знаю»,

«Своя сорочка ближче до тіла»,

«Після нас - хоч потоп»,

«Мовчи, глуха, менше гріха»,

«Хоч трава не рости»,—

значить там оселилося байдужість.

Скільки загинуло людей від байдужості, це можна порівняти з

жертвами війни. Комусь вчасно не надали допомогу, десь не

догледіли щось, когось залишили в біді. Напевно, багато хто з нас,

проявляючи байдужість, знаходили свої пояснення. Можливо,

сучасний світ більш жорстокий, ніж був раніше, тому байдужих стає

більше і більше.

5.Вправа «Обговоримо ситуації». Робота в групах.

Ситуація 1.

На подвір’ї билися двоє хлопчаків, бо щось не поділили. Билися

жорстоко, кулаками, ногами, завдавали болю один одному, але ніхто

не хотів першим покинути цю бійку. А дужий Іван спокійно стояв


посібник


собі поруч і спостерігав, йому було однаковісінько, як скінчиться ця

бійка. Ані розборонити дітей, ані дорослих покликати йому й гадку не

спадало. А він стояв байдуже, за принципом — мовчи, глуха, менше

гріха. Хоч міг би й розборонити, бо був сильніший від них обох, міг би

й зауваження зробити, бо був старший, але байдуже спостерігав...

Вчитель. А тепер, діти, поговоримо про те, чи добре вчинив Іван,

якими словами можна охарактеризувати його дії. (Висловлювання

учнів).

Ситуація 2.

Кілька дітей не дійшли згоди у своїх планах і почали сваритися, та

не просто... Вони безжально кидали образами та брутальними

словами, вживали такі вульгарні слова, що й самі вже не розуміли, що

кричали. А Іван стояв осторонь, байдуже спостерігав за цим

видовищем, здавалося, що слова, які долітали до нього, його ніяк не

стосувалися, йому було паралельно. Стояв Іван такий тихий, що

здавалося, його й кури загребуть — тихіший від води, нижчий від

трави. Він не втрутився, не розвів дітей, не зробив зауваження, хоча

й міг... А все тому, що йому було байдуже...

Вчитель. Давайте, діти, поміркуємо, що міг би Іван зробити і не

зробив, чому він так поступив? (Обговорення фрагменту Іванової

поведінки учнями).

Ситуація 3.

Іван стояв край дороги, виглядав автобуса. А мала дівчинка

зібралась перебігати дорогу, вона то оглядалася і поривалася бігти,

то знову зупинялася. Іван бачив це, але не зупинив малу, не схопив за

руку, ані слова не сказав, щоб попередити про небезпеку. І дівчинка

побігла. А тут — автомобіль, збив дитину, вона одержала чималі

травми, водій викликав «Швидку», яка забрала дитину. А Іван стояв,

мов з кам’яним серцем і — нічого... Дивився байдужими очима на



трагедію людської долі і мовчав, а що? «Не моє просо, не мої горобці,

я не буду й відганяти»...

Вчитель. А тепер обговоримо цей епізод і хай кожен з вас

висловить своє ставлення до Іванової поведінки. (Діти висловлюють

свої думки).

Ситуація 4.

У супермаркет зайшло два хлопчики і нишком поцупили цукерки,

сховали їх під курточки. Іван у цей час проходив мимо і все бачив. Але

нічого не сказав хлопчикам, не зробив зауваження, а байдуже пішов

собі далі. Хай що буде тим хлопцям, а йому — байдуже! «Я — не я і

хата не моя!». А на касі хлопців зупинили, витрясли з курточок

злощасні цукерки, а дітей повели в міліцію. А Іван в цей час проходив з

байдужим виглядом.

Вчитель. А тепер ми обговоримо з вами Іванову поведінку і

розберемося, чи добре він вчинив, а чи ні. (Діти висловлюють свої

думки).

Ситуація 5.

Дівчинка бігла по доріжці за своєю малесенькою сестричкою, вона

боялася, щоб та не впала. А на узбіччі стояв опецькуватий хлопчак,

він злорадно усміхався і підставив ніжку. Дівчинка впала, дуже

забилась, здерла лікті і коліна... Опецькуватий хлопчисько і далі

злорадно усміхався. А байдужий Іван стояв осторонь і спостерігав.

Ні, він не поспішив на допомогу дівчинці, яка кривилася від болю... Ні,

він навіть не думав зробити зауваження кривднику... Він просто

стояв осторонь. «Моя хата скраю, нічого не знаю».

Вчитель. А тепер давайте разом подумаємо, якою людиною

виросте наш байдужий Іван? Чи хотіли б ви колись зустрітися з такою

байдужою людиною? (Учні обговорюють поведінку Івана і роблять

висновки).


посібник


- Уміння проявити стійкість, несприйнятливість до всього дурного -

це ще півсправи. Потрібно бути здатним виразити нетерпимість до

порушення норм і правил поведінки .

- Згадайте, чи не траплялося вам потрапляти в подібні ситуації. Або

бачити несправедливість, байдужість або, навпаки, співчуття?

(приклади)

6. Вправа «Хто байдужий?»

Учитель звертає увагу учнів на «обличчя», що висять на дошці.

- Діти, як ви думаєте, яке з цих облич відноситься до байдужої людині

і чому ви так вирішили ?( Діти висловлюють свою думку, вибирають

сердите неусміхнене обличчя)

-А якою може бути така людина ? Давайте спробуємо підібрати слова,

які її характеризують. (Діти називають слова: заздрісна, черства,

бездушна, безсердечна, .... Потім чорним маркером записують їх на

смужках паперу і прикріплюють до сердитому обличчі, складаючи

«портрет» байдужої людини.)

- Чи добре живеться такій людині серед людей? ( Міркування дітей)

- Як ви думаєте , а якого кольору серце у цієї людини ?

(Темне, чорне. Прикріплюють серце чорного кольору поверх слів, що

характеризують безсердечну людину )

- Як ви думаєте, якого кольору небайдуже серце ?

(Червоне. Прикріплюють серце червоного кольору до усміхненого

обличчя)

- Які якості допомагають бути небайдужим ?



(Діти називають слова: любов, доброта, віра в краще майбутнє, ...

Потім червоним маркером записують їх на смужках паперу і

прикріплюють до усміхненого обличчя, складаючи «портрет»

небайдужої людини. Виходить веселий і радісний чоловік.)

7. Вправа «Байдужий – небайдужий»

Вчитель. Байдужість проявляється по-різному. У мене на столі

ілюстрації із зображенням різних ситуацій. Пропоную розповісти, що

зображено, в чому проявляється байдужість та небайдужість.

Приклади ілюстрацій:

1.Підліток руйнує поробки малюків, зроблені з піску.

2.Хлопчик вирізує своє ім'я на корі дерева.

3. Дівчинка сидить в автобусі, поруч стоїть бабуся.

4. Дитина миє посуду, поки спить мама.

5. Старший син читає казки молодшим дітям.

6. Хлопчик переводить через дорогу бабусю.

Після розповіді діти прикріплюють ілюстрацію до байдужого або

небайдужого обличчя на дошці.

8. Вправа «Рольова гра»

Учитель. Зараз ми з вами спробуємо розіграти кілька життєвих

ситуацій.

Діти діляться на три групи і кожна отримує якусь роль:

лікар – пацієнт;

покупець – продавець;

мама, тато - дитина.

Ці ролі потрібно зіграти двічі: як байдужа і як небайдужа людина .

(Іде рольова гра)

- Яка роль вам більше сподобалося? Чому?

- Що потрібно зробити, щоб на землі було менше байдужих людей?

( Міркування дітей)


посібник


- Давайте « розтопимо » слово байдужість теплими словами.

(На промінцях сонця хлопці записують слова: доброта, дружба,

любов, мудрість, віра, сердечність, розуміння і прикріплюють на

дошку.

Вчитель. Мудре і дуже добре серце у вас, діти. Люди з такими

серцями ніколи не стануть байдужими.

9. Вправа «Ні -байдужості!»

- Що потрібно зробити, щоб на землі було менше байдужих людей?

( Міркування дітей).

- Давайте « розтопимо » слово байдужість теплими словами.

На промінцях сонця діти записують слова: доброта, дружба, любов,

мудрість, віра, сердечність, розуміння і прикріплюють на дошку.

Вчитель: Мудре і дуже добре серце у вас, діти. Люди з такими

серцями ніколи не стануть байдужими.


Вчитель. Звичайно, абсолютно байдужих людей у житті не буває. Але

прояви байдужості в тому чи іншому випадку трапляються частенько,



а це дуже страшно, тому що байдужий проходить повз людину і його

не хвилює нічого, він навіть не задумується над тим, у якому стані

перебуває в даний час людина, може їй потрібна допомога, порада,

добре слово, чи навіть окрик. А іноді це потрібно, треба проявити

свою активність, уважність, зацікавленість, щоб не сталося лиха. А

байдужі серед нас трапляються частенько. Вони тихі, завжди спокійні,

без емоцій — байдужі. От росте собі таке святе та боже, на чорта

схоже, як кажуть у народі. Який напрошується висновок з нашої

бесіди, діти?

(Відповіді учнів).

Правильно, не можна бути в житті лише спостерігачем, треба

виробляти активну життєву позицію, щоб не стати байдужим.

А тепер повернемося до земної краси. Погляньте на цей малюнок.

Вставало сонечко, світало, над річкою піднімався густий туман, а на

травичці блищала діамантова роса. Просинався світ у такій

дивовижній красі, що аж серце завмирало, душа раділа,

захоплювалась дивиною світання. Люди раділи, усміхалися,

висловлювали свої почуття хто вигуком, хто захопленням, хто

усмішкою. А він байдужий сонно дивився на це диво і воно його не

дивувало, ні на що не реагувала його убога душа, він не вмів бачити

краси цього світу, не міг він відчувати ні радості, ані його болю. Він

— байдужий.

А тепер запам’ятайте на все життя прості істини:

Пам’ятай!

Будь спостережливим. Умій спостерігати і бачити красу в усьому.

Люби наш чарівний світ і все, що прийшло на цю землю жити.

Будь уважним до людей, вчися допомагати їм в міру своїх

можливостей.

Ніколи не проходь осторонь чужої біди.


посібник


Ніколи не живи за прислів’ям «Моя хата скраю, нічого не знаю».

Знай! Народ засуджує і висміює таких людей.

Кожен раз, дивлячись на якісь непристойні вчинки людей, постав себе

на місце жертви і відчуй той біль та зроби висновки.

Будь активним, не проходь байдуже повз красу світу і його

найменший біль.

Пам’ятай, що байдужість — це не заслуга, а убогість душі.

10. Рефлексія. Вправа „ Мікрофон ”

Учитель. Закінчіть речення:

Я завжди радію, коли…

Йдучи до школи, я завжди переживаю…

Мені сумно, коли…

Найбільша радість для моїх батьків…

Учитель засмучується…

Я отримую задоволення від…

11. Вправа-прощання «Добрі слова»

Діти стають в коло і говорять по черзі один одному добрі слова.

Кажімо більше добрих слів

Знайомим, друзям і коханим

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

УРОК 19

Тема. «Дивись на світ очима серця» (Ігор Красновський).

Чуйність – це дія. Якщо дивитися на світ « очима серця»,

завжди побачиш, що можна зробити доброго для свого ближнього

або довкілля.




вміння вчитися – взаємодіяти з іншими учасниками навчально-

виховного процесу;

соціальної компетентності – проявляти співчуття до друзів,

рідних, знайомих;

предметних компетентностей – виявляти здатність до емпатії

як основи етичної поведінки; демонструвати зразки чуйного

ставлення до навколишніх та природи.



Сонце встало із-за гаю,

Промінцями росу сушить.

Я здоров’я вам бажаю

І добра у ваші душі!

-А зараз утворимо сонячне коло, подаруємо тепло долоньок один

одному і побажаємо всім добра.


- Чуйність, милосердя, доброта…

Людина народжується для добра. Вона наділена високим розумом,

тому може багато чого навчитися: милосердя, чуйності,

толерантності.

Як ви гадаєте, що таке чуйність? В чому вона виявляється?

- Так, виявляється вона у ставленні до навколишнього світу:

людей, тварин, природи. Чуйна, добра людина не дозволить собі

образити навіть тваринку.

Наші прадіди, перш ніж вирвати рослинку,

присідали коло неї, просили вибачення і помочі.

Особливо людської чуйності потребують наші рідні, друзі.

І сьогодні ми поговоримо про чуйність.


посібник


3. Робота з прислів’ями та приказками

- Поясніть, як ви розумієте ці прислів’я та приказки.

«Пташка маленька , а й та серце має».

«Хто у біді дав, той двічі дав».

«Тепле словечко гріє сердечко».

«Хто людям добра бажає, той і сам має».

«Світ не без добрих людей».

«Чуйне серце з будь-якої біди виручить».

4.Творче завдання «Допомагаємо у біді». Групова робота

Об’єднати дітей у групи і попросити їх придумати і розповісти, як і

чим сонечко (різні мешканці лісу, зорі, хмари тощо) допоможуть

героям тієї чи іншої відомої казки (наприклад, Попелюшці,

Білосніжці, Оленці, Трьом поросятам та іншим).

5. Вправа «Склади прислів’я»

Початок знаходиться у дівчаток, а кінцівки – у хлопчиків.

1. Від доброго слова… 2. …а лихого стережись.

2. Доброго держись… 3. …в твоїй доброті.

3. Твоя краса… 4. …це не чинити зла.

4. Перший крок до добра… 1. …і лід розмерзає.

6. Читання і обговорення казки В. Сухомлинського

ПЕРЕСТЕЛИМО ПОСТІЛЬ ДІДУСЕВІ

У п'ятирічного Юрка – батько, мати й дідусь Микола.

Уранці батько йде на роботу, а дідусь вирушає на ранкову

прогулянку.

Мама каже Юркові:

- Ходімо, Юрку, перестелимо постіль дідусеві.

Юркові дуже, ой як дуже подобається ця робота: дідусеві м'яко буде

лежати у ліжку, й він усміхатиметься уві сні.



Вони з матір'ю знімають із дідусевого ліжка подушку, вибивають її

серед двору й знову кладуть на місце.

Одного разу Юрко з татом їздив на далекий острів, що серед Дніпра.

Поїхали вони на світанку, цілий день мандрували по острову, а

повернулися додому аж увечері.

Повечеряли, полягали спати. Уночі мати чує: прокинувся Юрко,

підвівся, сів у ліжку та й плаче.

- Що тобі, синку?! – занепокоїлася мати.

- Дідусеву постіль сьогодні не перестеляли?

- Ні… так це ж один день… нічого не станеться, - запевняла мати.

- Але ж дідусеві твердо спати… ви ж самі казали, що у нього

кісточки старі та на фронті він поранений…

Ледве заспокоїла мати Юрка.

Наступного дня перестеляли дідусеву постіль двічі – уранці та

увечері.


- Як ви гадаєте, у кого навчився Юрко такого чуйного ставлення до

дідуся?

- А у вашій родині є у кого повчитися чуйності?

7. Малюнок «Чуйні мамині руки»

- У кого у вашій родині найласкавіші чуйні руки?

- Намалюйте чуйні руки своєї мами та розкажіть про якийсь випадок

із власного життя, коли її руки допомогли вам одужати, заспокоїли

вас, вселили у ваше серденько надію тощо.

8. Вправа «Склади розповідь»

- Чи вважаєте ви себе чуйною людиною?

- Розкажіть про якийсь випадок зі свого життя, коли ви побачили на

вулиці людину чи тварину, яким була необхідна допомога, і

допомогли їм.


посібник


9. Гра « Чуйний Колобок »

Обговорити з дітьми , що повинна вміти робити чуйна людина .

( Втішити, вислухати, допомогти у важку хвилину, поділитися і т.д.)

Потім діти стають в коло. Педагог обходить всіх дітей і вкладає до

руки комусь одному маленький колобок . Ця дитина – «Чуйний

Колобок» . Кожна дитина придумує і розповідає « Колобку» про якусь

важку ситуацію, у яку вона потрапила. « Колобок» повинен допомогти

дітям знайти казковий вихід із тієї чи іншої ситуації.

(Наприклад : « У лісі на мене напали розбійники і прив'язали до

дерева». « Колобок»: « Я покличу свого друга зайчика, і він своїми

гострими зубами перегризе канат».)

Після того, як «Колобок» допоможе комусь із дітей, ця дитина

міняється з ним місцями, і гра продовжується.


Вчитель. Важливо розуміти, що добре серце у першу чергу – це

чисте й мудре серце. Народна мудрість говорить: «Найвище знання –

бути мудрим, а найвища мудрість – бути добрим». Мудрість доброго

серця у великодушності, милосерді, терпінні, надії і вірі. Віддаючи

перевагу радості інших, добре серце знаходить задоволення не в

почутті власного достоїнства, а в любові до ближнього. Якщо людина

пишається своєю чуйністю, прагненням робити добро іншим, значить,

вона робить добро з корисливих намірів, а це несумісно з поняттям

щирого, безкорисливого добра. Добре серце не запам’ятовує своїх

добрих вчинків та нанесених йому образ. Воно вибачає необдумані дії

та слова. То ж якими бути – вибір за вами. Та пам’ятайте, що добро,

яке ви даруєте безкорисно людям, повертається до вас сторицею. А ще

не забувайте, що життя не має чернетки, тому необережний погляд,

зле слівце, необачний вчинок творять ваше Я. І змінити щось дуже

важко, а інколи навіть неможливо.




Учитель.

Хай першими встануть уважність і чуйність,

другими — сердечність і щирість.

А згодом — доброта і милосердя.

Ви завагалися? Чому? Тому що ваші серця переповнені і одним, і

другим, і третім. Я не випадково зупинила вас, ви на хвилинку замис-

лилися над чистими джерелами своєї душі.

Поверніть, будь ласка, руки долонями один до одного, ви відчуєте

тепло, яке посилає вам ваш товариш. Це тепло його серця та душі,

ніби свічка зігріває вас своїм вогником.

УРОК 20

Тема. «Дивись на світ очима серця» (Ігор Красновський).




соціальної компетентності – демонструвати зразки чуйного

ставлення до довколишніх та природи;

предметних компетентностей – виявляти здатність до емпатії

як основи етичної поведінки.









посібник


2. Гра ,,Тепле сердечко’’

Учитель. Діти, перелічіть ласкаві слова, якими вас називають у

родинах.

( Діти називають).

Діти стають у коло й по черзі звертаються одне до одного

ласкавими словами ( тепле сонечко, маленька зірочка , пухнаста

хмаринка, веселий зайчик, біленька квіточка, сріблястий дощик,

лагідний промінчик, ласкавий вітерець тощо)

При цьому кожна дитина повторює ласкаве слово,

сказане їй перед цим сусідом, а потім звертається до наступної д

итини із своїм ласкавим словом.

Наприкінці гри педагог обговорює з дітьми, що вони відчували і

що народилося в їхньому серці, коли їм подарували ласкаві слова.

3. Бесіда

- Діти, хто може пояснити значення слова «чуйність»?

(Відповіді дітей: чуйність - уважність )

- Перелічіть все, що буває чуйним. (Чуйне особа, чуйна посмішка,

чуйні руки, чуйний характер, чуйний погляд, чуйне дотик.) Потім діти

згадують і розповідають різні епізоди зі свого життя, коли вони

стикнулись з чим-небудь чуйним.

4. Читання, заздалегідь підготовленими учнями, казки В.

Сухомлинського ,,Зламана яблунька ’’

Бігаючи подвір’ям школи, Мишко посковзнувся й упав на маленьку

яблуньку, яку цієї весни посадили.

- Мишко яблуньку зламав! Мишко яблуньку зламав! – закричали діти,

побігли до вчительки і зараз же розповіли їй усе так, як було.

- Хіба ти не бачиш, куди біжиш? - докоряла вчителька. – Що ж

тепер робити? Яблунька померла. Стирчатиме зламаний

стовбурець.



Мишко зробився мовчазний та задумливий. Він приходив до школи

задовго до уроків, дивився на зелений рядочок яблуньок. Тільки одна

була суха, скалічена. Мишкові тяжко було на неї дивитись.

Якось учителька повела їхній клас у садок.

- Діти, - сказала вона, - давайте порахуємо, скільки тут яблуньок,

груш, вишень.

Мишко пішов уздовж яблуневого рядка. Він добре знав, що тридцять

живих яблуньок і одна мертва. Та ось тільки-но підійшов до мертвої

яблуньки, як побачив, що від сухого стовбурця відійшла зелена гілочка.

- Яблунька оживає! .. – сказав він схвильовано.

Підійшла вчителька.

- Так, оживає, - сказала вона. – Це буде твоя яблунька. Добре,

Мишку?

- Добре, - зрадів Мишко і побіг до колодязя.

- Куди це ти? – запитала вчителька.

- Поллю свою яблуньку.


- Що непокоїло Мишка?

- Чому зрадів хлопчик?

- Чи допоможе його чуйність яблуньці ожити?

5.Вправа «Склади розповідь»

- Пригадайте випадки, коли ви допомогли якійсь хворій тваринці чи

зів’ялій рослині у скрутну годину?

6. Вправа «Доповніть прислів’я»

Світ не без…(добрих людей).

Хто людям добра бажає, той .... (і сам має).

Чуйне серце з будь-якої біди ...(виручить) .

Пташка маленька, а й та...(серце має).

7. Читання оповідання «ЧУЙНА ХМАРА»


посібник


А. Лопатіна

Маленький грибочок розсунув землю і показав свою червону шапочку.

Погода стояла суха. Грибочку не вистачало сил, щоб виглянути з

зеленої трави, і він жалібно попросив: - Пити, дайте мені кілька

крапельок води.

Ми теж хочемо пити, нам теж потрібно кілька крапельок водички, -

пролунали тоненькі голоси травинок, квіточок і ягід.

- Чую, чую, лечу, лечу, - почувся лагідний голос пролітав повз хмари, і з

неба повіяло прохолодою.

Хмара спустилася нижче, і над лісом полився теплий грибний дощик.

Червоний грибочок напився, підріс і виглянув із зеленої вмитою

травички.

А хмара трохи зменшилася і полетіла далі.

За лісом було пшеничне поле.

- Пити, пити, - шелестіли колоски. Вже два тижні не було дощу, і ми

не можемо виростити зернятка. Без зерняток у людей не буде хліба і

каші.

- Зараз напою, потерпіть трошки, - відгукнулося хмара і послало на

полі жваві дощові струмені.

Підняли колоски догори золоті голівки, і зернятка в них відразу

зміцніли і підросли. Хмара ще трохи зменшилася і полетіли далі.

Залетіло хмара в місто. Хотіло воно відпочити на дахах будинків.

Дивиться, а будинки в місті припадають пилом, вулиці забруднилися.

Дерева і газони стогнуть:

- Скільки пилюки, нам просто дихати нічим, і ніхто не допоможе

нам.

- Я допоможу, зараз я вас вмию, - прошелестіла хмара і умила місто

сильним дощиком. Заблищали дахи будинків, вулиці і машини,

чистенькими стали, а хмара наполовину зменшилася.



За містом був ставок. Вода в ньому майже зникла, він заріс зеленню і

ледве булькав:

- Я висихаю. Мої рибки без води не можуть дихати і плавати.

- Зараз я наллю тобі водички, ставку, - запропонував хмара і послала

на землю такий сильний дощ, що ставок вщерть наповнився. Рибки

зраділи і закружляли, а жаби заквакали. Тільки хмара зовсім

розтанула.

- Мила хмарко, спасибі, що ти свого багатства не пошкодувала для

мене, - сказала Земля, - шкода тільки ти зовсім зникла.

- Я не зникла, я перетворилося в червоний грибочок і зелене листя, в

золоті колоски і в чистий ставок, - прошептала хмара в останній раз

і розтанула.

Запитання і завдання до казки:

- Чому хмара допомагало всім, хто хотів пити?

- Як ти думаєш, куди зникла хмара?

8. Малюнок «Подарунок для мешканців Землі»

Всі діти – «Чуйні Хмаринки». Кожна дитина повинна придумати і

намалювати свій подарунок тому чи іншому жителю землі .

(Наприклад: « Я подарую хворій дівчинці пухнасту подушечку»; «Я

подарую маленькому хлопчикові, який плаче, пухнастого зайчика»

тощо).

9.Творче завдання «Чуйні професії». Робота в парах.

Діти витягують картки з назвами тієї чи іншої професії. Якщо йдеться,

наприклад, про кухаря, діти мають уявити себе чуйними кухарями та

придумати рецепт чарівного Пирога Чуйності. Якщо на картці

професія «лікар», діти повинні уявити себе лікарями і вигадати рецепт

цілющих Ліків Чуйності тощо. Перемагає пара, яка запропонує

найцікавіший спосіб зробити людей значно чуйнішими одне до

одного,до природи, до всього, що нас оточує.


посібник


Домашнє завдання. Подаруйте чуйні слова усім своїм рідним.

10. Вправа-прощання. Гра «Коло радості»

Візьміться за руки. Створіть коло. Я даю тобі, …, цю добринку і

бажаю тобі бути доброю і щирою.

( Діти по черзі передають добринку один одному і промовляють певні

побажання. В кінці уроку вчитель кожному роздає добринки)

УРОК 21

Тема. Вчимося тактовності.

Делікатність


вміння вчитися – вчитися працювати у парі і групі;

соціальної компетентності – вміти тактовно спілкуватися з

друзями і дорослими; проявляти співчуття; розуміти взаємозв’язок

між своїми вчинками та настроєм оточуючих людей;

- предметних компетентностей: вчити аналізувати, як сказане

слово чи вчинок може вплинути на емоційний стан іншого; відчувати

домірність своєї поведінки щодо настрою іншої людини;

демонструвати здатність бути делікатним у спілкуванні; виховувати

вміння саморегулювати власну поведінку; вчити проявляти такт у

стосунках із батьками, однокласниками, дорослими людьми.



Візьмемось за руки

Та станемо у коло!

Радість та усмішки

Хай сяють навколо!



2.Вправа «Снігова куля»

Учасники по черзі називають своє ім'я разом з яким-небудь

прикметником, що починається на першу букву імені.

Наступний по колу повинен назвати попередніх учасників, а потім

себе. Таким чином, чим далі по колу, тим більше доведеться називати

імен з прикметниками. Це полегшить запам'ятовування і розрядить

обстановку.(Приклад: Сергій - суворий. Сергій - строгий, Петро -

старанний, Наташа - незалежна і т.д.)


Кожен з нас, перераховуючи риси ідеального друга, співрозмовника,

колеги, обов'язково назве тактовність. І тут не заперечиш, бо

тактовність, справді, одна з найбільш чудових рис характеру.

Тактовна людина приваблює до себе оточуючих, вона вміє зробити

так, щоб людям було добре з нею. Вона ніколи не буде настирливою і

не стане обтяжувати вас своїми одкровеннями. Вона не втомить, не

образить і навіть не пожартує недоречно.

Тактовна людина у спілкуванні завжди враховує конкретні обставини:

різницю у віці, суспільному становищі, місце розмови, наявність або

відсутність сторонніх.

- Що ж таке «тактовність»? (Відповіді учнів)

Тактовність - відчуття міри, вміння відчувати настрій оточуючих,

поважати їхню думку, погляди, почуття. Неможливо бути байдужою

або зверхньою чи егоїстичною людиною і при цьому зберігати

тактовність по відношенню до інших. Тактовність властива лише по-

справжньому вихованій і добрій людині.

Тактовну людину відразу помітно. Вона ніколи не стане зневажливо

висловлюватись на будь-чию адресу, завжди вислухає і не

перебиватиме співбесідника, обов'язково вибачиться, якщо

спричинить комусь незручність.


посібник


Поведінка тактовної людини також викликає приємні відчуття. Ця

людина ніколи не дозволить собі штовхатися біля входу до

транспорту, байдуже сидіти, коли поруч стоїть дитина або літня особа.

В основі поведінки тактовної людини лежить також уміння володіти

собою. Вона ніколи не демонструє оточуючим спалахи гніву.

Тактовна людина завжди знає, як правильно діяти в тій чи іншій

ситуації. Звідки вона це знає? Їй допомагає внутрішнє

чуття і виховання. Таких людей називають тонкими, делікатними,

чуйними.

Кожна людина може навчитися бути тактовною! А для цього досить

ставитися до людей так, як вам хотілося б, щоб ставилися до вас.

Якщо ви будете частіше "приміряти" на себе свої вчинки, жарти,

поведінку, то навчитеся розуміти потреби інших людей. Адже в людях

багато спільного! І те, що не сподобається вам, швидше за все, не

сподобається і іншій людині. Навчіться це відчувати, співпереживати

іншим. А для цього потрібно поважати інших не менше, ніж себе!

Тактовність потрібно постійно виховувати в собі. Уміння побачити

стан іншої людини і не помітити її незручності, випадкової помилки,

фізичних недоліків визначається поняттям делікатність.

Делікатні, виховані люди мають задовольняти такі вимоги:

Вони поважають людську особистість, а тому зажди

поблажливі, м’які, ввічливі, поступливі.

Їм болить і те, чого не побачиш простим оком.

Вони щиросердні і стережуться брехні.

Вони не зневажають себе з тією метою, аби викликати в

інших співчуття. Вони не грають на струнах чужих душ.

Вони мають чуття міри у вмінні поводитися пристойно і

гідно.



4. Робота в парах.

- У вас на партах лежать картки з оповіданням В. О. Сухомлинського

«Чому дідусь такий добрий сьогодні?» Прочитайте.

- Яке висловлювання, на вашу думку, найбільше відповідає змісту по-

няття делікатність? Чому?

ЧОМУ ДІДУСЬ ТАКИЙ ДОБРИЙ СЬОГОДНІ?

Поліз Андрійко на шовковицю, бо привабили чорні ягоди. Навтішався

вволю, а тут дощ пішов.

Пересидів Андрійко дощ. Хотів злазити з шовковиці, аж дивиться —

сидить під шовковицею дідусь Петро. Вийшов після дощу в сад.

— Що ж його робити? — думає Андрійко. — Злазити з шовковиці —

струсити на дідуся всю воду з листя, змокне під дощем, захворіє.

Сидить Андрійко, притулившись до гілки, боїться поворухнутися.

Жде, коли дідусь до хати піде, а він все не йде. Вже сутеніти стало,

коли підвівся дідусь, питає:

— Чому ти сидиш на дереві, онучку?

— Боюся струсити на вас краплі, дідусю.

— Злазь, Андрійку!

Дідусь відійшов. Андрійко зліз із шовковиці. Дідусь пригорнув і по-

цілував Андрійка.

— Чому це дідусь такий добрий сьогодні? — з подивом подумав

онук.

Бесіда за текстом оповідання.

— Тож чому дідусь саме так поставився до внука?

— Чи можна вважати хлопчика делікатним?

— Підкресліть частину тексту, в якій говориться про делікатність

Андрійка.


посібник


— Які ще з наведених нижче чеснот відповідають вчинку хлопчика?

Доведіть свій вибір. (Людяність, дисципліна, добро, терпіння,

справедливість, чуйність, доброзичливість...)

5.Вправа «Обговори ситуацію».

З позицій знань про тактовність і делікатність обговоримо ситуацію.

Діти зібралися на шкільне свято веселі й ошатні. В усіх був

піднесений настрій в очікуванні виступів і наступного «вечора

ласунів», до якого кожний приніс різні солодощі. Лише Оля прийшла

на свято у своєму звичайному шкільному одязі і без солодкого. Вона

намагалася триматися осібно. Її обличчя було чимось засмучено,

погляд погаслий, плечі опущені. Серед своїх однокласників на цьому

святі вона відчувала себе «білою вороною»...

- Як можна допомогти дівчинці?

Колись відомий російський письменник Антон Павлович Чехов

сказав: «...Добре виховання полягає не у тому, що не проллєш соусу

на скатертину, а в тому, що не помітиш, якщо це зробить хто-небудь

інший».

- Наведіть один одному приклади делікатної поведінки своїх

знайомих.

6. Вправа «Ввічливе прохання – ввічлива відмова»

- Кожна вихована людина повинна вміти тактовно відмовляти, не

ображаючи того, хто звернувся з пропозицією чи проханням. А

робити це треба настільки переконливо і зрозуміло, щоб інша людина

збагнула вашу ситуацію.

Давайте розіграємо сценку, де один учень буде звертатися з

проханням чи запрошенням, партнер повинне йому відмовити, не

ображаючи.



7. Робота в групах. Складання правил тактовної поведінки.

1.Старайся допомагати людям так, щоб вони не відмовлялися від твоєї

допомоги.

2. Поважай чужі смаки. Не нав'язуй своєї думки товаришам.

3. Не роби зауважень, які можуть поставити іншого в незручне

становище.

4. Якщо у тебе поганий настрій, не показуй цього. Подбай, щоб він не

позначився на настрої інших.

5. Якщо бачиш, що товариш чимось засмучений і не хоче поділитися з

тобою своїми переживаннями, не виявляй зайвої цікавості.

6. Будь завжди стриманим і спокійним.

7. Будь ввічливим і люб'язним із неприємною тобі людиною.

8. Не говори в товаристві про те, що цікаво лише тобі, знайди цікаве

для всіх.

9. Не плескай товаришів по плечу, виражаючи своє задоволення.


Учитель. Між людьми треба поводитись делікатно, щоб не скривдити

і не образити нікого ні словом, ні ділом.

Учень.

Ти не один у світі, не один, Увагу свою виявляти

тому не міряй всіх на свій аршин. І послугу пропонувати.

А делікатно з усіма обходься І завжди люб’язною бути —

І чемно між людьми поводься. Усе це ти можеш збагнути.

Свого гарнесенького носа Не можна у домі чужому:

Не всовуй до чужого проса. Без дозволу ритися в ньому,

Так нас народна мудрість вчить, У сумку чужу заглядати,

Щоб правильно у світі жить. Тим більше з кишені щось брати.

Та ти делікатна дитина Бо ж ти делікатна дитина,


посібник


Й робити все гарно повинна. Робити все гарно повинна.

9. Гра «Коло»

(Учні по колу відповідають на питання)

Цікавій Варварі ніс відірвали. Чому Варварі ніс відірвали?

Хіба не можна підслуховувати, підглядати, читати чужі листи?

Чому?

10. Вправа-прощання «Подаруй усмішку»

Мета: Створення атмосфери єдності, підвищення позитивного

настрою, розвиток уміння виражати свій емоційний стан.

Учасники стають у коло, беруться за руки. Кожен по черзі дарує

усмішку своїм сусідам ліворуч і праворуч, важливо при цьому

дивитися один одному в очі.

Рефлексія: Що відчували? Який зараз настрій?

УРОК 22

Тема. Нетактовність.

Мета: Формування ключових компетентностей:



процесу;

соціальної компетентності – вміти тактовно спілкуватися з

друзями, дорослими; обирати моделі поведінки, прийнятні для

навколишніх;

предметних компетентностей - усвідомлювати, що

нетактовність – це результат нерозважливих дій; робити висновок:



щоб не бути безтактним (-ою), треба вміти прогнозувати наслідки

своїх слів, дій; виявляти здатність контролювати власні слова,

поведінку.



Усміхнися всім навколо:

Небу, сонцю, квітам, людям.

І тоді обов'язково

День тобі веселим буде.

2.Вправа «Спіймай мій настрій»

Дітям пропонується попрацювати в парі і домовитись, хто почне дії

першим.

Діти виконують дії, які називає учитель.

- Посміхніться, «зніміть» посмішку зі свого обличчя долоньку та

«киньте» своєму сусідові. «Спіймайте» посмішку, «прикрасьте» нею

своє обличчя.

- Зобразіть на обличчі ще будь-яку емоцію, «подаруйте» її своєму

товаришеві.


Однією з найважливіших ознак вихованої людини є тактовність.

Уміння зрозуміти почуття і настрій оточуючих, поставити себе на

їхнє місце, уявити, як відгукнуться в душах інших наші слова і вчинки

– це ознаки тактовності.

Цікаві міркування з цього приводу висловлює польський письменник і

педагог Януш Корчак. Тактовна людина – це така, котра вміє підійти

до інших. Серцем чи розумом, але вона знає кому що треба, і охоче

пропонує свою допомогу. Обережна, вона не наполягає на своєму;

маючи справу із сварливими, не хизується, не зачіпає веселим жартом

сумного; не лізе з порадами, поки не просять, і не базікає зайвого.


посібник


Коли не потрібна – її нема. Коли може бути корисною, де й

візьметься. Не нав’язується вона із заступництвом, але й не відмовляє

в ньому. Непрохана – не захищає, але й не побоїться виступити на

захист, коли бачить несправедливість і кривду.

Чому ж тоді діти інколи ранять своєю нечутливістю, невмінням

зрозуміти душевний стан?

4. Читання та обговорення оповідання В.Сухомлинського «Що

таке нетактовність».

Біля школи живе старенька бабуся. Ось вирішили якось учні зробити

бабусі подарунок. Нарвали в шкільному саду яблук і понесли

старенькій. А яблука були тверді і кислі, бо ще не дозріли. А якби і

дозріли – хіба їла б їх бабуся, коли в неї немає зубів?

Такий вчинок називається нетактовним. Звичайно, учні хотіли

порадувати бабусю, але старій людині цей вчинок завдав смутку.

Адже діти не подумали, кому і що вони дарують.

Бути доброю, сердечно людиною – це велике вміння. Просто

«навчитися» такту, звичайно, не можна – він отримується під впливом

не тільки середовища і виховання, але і характеру даної людини.

Особиста скромність грає велику роль в умінні тактовно поводитися.

Напевно, приклади безтактовних відносин є у кожного, та й

зустрічаються вони щодня в тому чи іншому вигляді.

Хтось із твоїх однокласників прочитав чужу записку. Що це —

дрібниця? Звичайно, ні. Щонайменше — нетактовність.

У тебе є звичка грюкати дверима, виходячи, з приміщення? Це

також свідчить про недостатній рівень твоєї культури.

А не поступитися місцем у транспорті літній або хворій

людині? Усе це прояви нетактовності.

Прийти в гості, причісуватись за столом.



Про нетактовних людях ще кажуть: «Природа відпустила йому

стільки поваги до людей, що йому вистачає його тільки на себе».

Адже самоповагу без поваги до інших неминуче вироджується в

зарозумілість, чванство, зарозумілість.

З позицій знань про тактовність і делікатність обговоримо ситуації.

4. Вправа «Обговоримо ситуацію». Робота в групх

Учні намагаються уявити себе на місці героїв та міркують, як вони

вчинили б у даній ситуації.

Ситуація 1.

У їдальні черговий акуратно ніс підніс з компотом до свого столу. Він

робив маленькі кроки, напружено спостерігаючи за повними

склянками, щоб компот не розплескався. У двох кроках від мети його

підштовхнув високий, незграбний старшокласник, що квапився вийти

з їдальні. Рівновага порушилася, і значна частина компоту вилилася

на підніс і на штани хлопчика. Від образи у носі по-зрадницьки

защипало, па очі навернулися сльози, а обличчя покрилася червоними

плямами зніяковілості. Поруч голосно пирснула першокласниця-

реготуха, і всі погляди однокласників схрестилися на черговому.

Хлопчик був готовий провалитися крізь землю.

- Як повинні вчинити товариші хлопчика?

Ситуація 2.

Бабуся нетерпляче чекає онука зі школи, під час обіду підкладає йому

на тарілку найсмачніші шматочки. Поки хлопчик їсть, вона сидить

поруч і зітхає: «Щось мені сумно сьогодні Ну, що там у тебе в

школі? Розкажи мені.»

- Що в школі? Нічого А ти ввімкни телевізор і дивись! – великодушно

радить онук. І невтямки десятирічному хлопчикові, як потрібні рідній

людині живе співчутливе слово, увага.

- Чи можна назвати хлопчика тактовним?


посібник


- Як би ви поступили на його місці?

Ситуація 3

Черга перед касою кінотеатру. Хлопчик підійшов до каси кінотеатру

і просить квиток. На запитання касира: «У якому ряду ти хочеш

сісти?»— хлопчик довго не може відповісти: він із дитинства

заїкається, а зараз ще й хвилюється. «У п'ятому»,— нарешті

вимовляє він.

«Спочатку навчися говорити, а потім у кіно ходитимеш»,— раптом

говорить хтось із черги.

- Опишіть почуття хлопчика.

- Як би ви вчинили, коли б ця ситуація сталася на ваших очах?

Ситуація 4

Дівчинка йде вулицею і раптом помічає, що в жінки, яка йде попереду,

непорядок в одязі. «Тітко! – кричить до жінки так голосно, що

перехожі обертаються,— поправте спідницю!»

- Чи правильно вчинила дівчинка?

- Як потрібно зробити зауваження?

5.Обговорення оповідання Я. Стельмаха

Нахаба

Скінчилися раз уроки, а вчителька наша і каже:

— Сашко Лісовий захворів, хто піде його провідати?

— Я! Я! Я! — посхоплювались усі.

— Якщо ви і в нього так кричати будете, — говорить вчителька, —

то краще нікому не йти. Хворому потрібен спокій.

Ми запевнили її, що галасувати не будемо, а вчителька відповіла, що

ми молодці, але все одно сьогодні хай підуть кілька чоловік, а завтра

ще кілька і післязавтра теж.



— І пам’ятайте, — закінчила вона, — хворому потрібен спокій.

Дивіться, щоб він не вставав з ліжка, розважте його як зумієте.

Може, й нагодувати доведеться.

Приходимо ми. Лежить Сашко, горло замотане, книжку читає.

— От добре, — мама його зраділа. — У мене саме обідня перерва

кінчається. Там, на кухні, суп доварюється. Ви через десять хвилин з

плити його зніміть, хлопця мого нагодуйте. А я побігла.

— Ну як тобі, — ми в Сашка питаємо, — нудно, мабуть, лежати?

— Та ні, — одказує. — Зовсім не нудно. Я от книжку читаю. Цікава!

Але ми вирішили, що це він так говорить із ввічливості.

Спробуй-но сам-один полежати весь день!

— Нічого, — підбадьорюємо, — ми тебе зараз розважимо. От тобі

Наталка заспіває. В неї голос гарний.

— Чого це я буду співати ні з того ні з сього?! — Наталка нам. —

Може, йому й не хочеться зовсім.

— Як це не хочеться?! Ех ти, подруга! Він же один тут. Ну, як

знаєш. Тоді ми з Митьком заспіваємо.

Стали ми посеред кімнати, відкашлялись і давай співати. Співали-

співали, аж захрипли.

— Що, — питаємо, — повеселішало тобі трохи?

— Авжеж, повеселішало, — Наталка за нього відповідає. — Так

фальшивити — то краще вже зовсім мовчати. І без ваших концертів

обійдеться. Правда ж, Сашку?

Сашко промовчав, але ми зрозуміли, що це він так промовчав, щоб не

завдавати нам клопоту. Але про які клопоти може йти мова, коли

товариш хворий!

— Давай, — Митько каже, — ми йому наш сюрприз відкриємо.

— Давай! І стали ми тут матроський танок виконувати, який на

святковий вечір готували. Підспівуємо собі, в долоні у такт плещемо,


посібник


підборами по паркету — ух! Так добре в нас іще ніколи не виходило.

Розчервонілись обоє, вхекалися, але стараємось, — для хворого ж

товариша.

Чуємо дзвоник у двері. Наталка побігла відчиняти. Вривається в

кімнату дядько якийсь у халаті:

— Це що за неподобство! — кричить. — Я поверхом нижче живу. У

мене робота термінова, спеціально додому взяв, щоб не заважав

ніхто, так ви отут казна-що виробляєте. Тупаєте по голові вже цілу

годину, зосередитись неможливо!

Ми йому почали пояснювати, що прийшли провідати хворого

товариша.

А він:

— Нічого собі хворий! Таке витримати — здоров’я як у слона треба

мати. Припиніть цей тупіт. Почитайте йому краще щось цікаве.

Ми сказали, що книжку він і сам собі читає.

— Ну, то придумайте щось інше, — дядько каже. — Он ви на хлопця

подивіться. Йому вже скоро млосно стане од ваших розваг.

І він пішов.

Сашко забивсь під стіну, і ми зрозуміли: йому цей дядько теж не

сподобався.

— О! — скрикнув я радісно. — Так у тебе ж магнітофон є. Чого ж ти

мовчав! — і натиснув на вмикач.

— Зроби голосніше, — гукнув Митько. — Воно, коли голосно, завжди

веселіш.

Тут Наталка стала до чогось принюхуватись — і прожогом з

кімнати.

Вбігає за мить:

— Ой, — кричить, — суп увесь википів і вже згорів.



Побігли ми на кухню. Справді, бачимо — в каструльці щось темне на

самому дні залишилось, і пахне зовсім не так, як суп. Ми туди на

всякий випадок води долили, але смак у нього виявився ще гіршим, ніж

запах.

— Ех ви! — Наталка зітхає. — Через вас зовсім забули, що мама

просила. Чим тепер хворого годувати?

Стали ми харчі якісь шукати. Знайшли цукор, а чай шукали-шукали —

ніде нема.

— Яка різниця, — Митько каже, — із заваркою чи без. Однаково вода.

Коричнева тільки. І так вип’є.

Скип’ятили ми воду, вкинули цукор у склянку. Приносимо Сашкові:

— Пий. Сьорбнув він трохи.

— Не хочу, — каже. — Голова болить.

— Це в нього від голоду, — здогадавсь я. — Ми тобі зараз усі втрьох

картоплі почистимо. Ти як любиш, смажену чи варену? А щоб ти

поки не нудьгував, включимо магнітофон.

— Не треба, — він нам якось дивно відповідає, — ніякого

магнітофона, і картоплі я не хочу вашої.

— Здається, час нам уже додому, — поглянула Наталка на двері.

— Додому! — блимнув на неї Митько. — І полишити хворого

товариша? Може, тобі заспівати? — допитується в Сашка

— І співати не треба!

— Може, затанцювати ще разочок? Нам не важко.

Тут Сашко як затруситься:

— Не треба, — кричить, — мені ваших танців, і нічого не треба!

Облиште мене! Лежала собі людина і горя не знала. У мене і так уже

температура піднялась. Я тепер, мабуть, іще місяць лежати буду.

Тепер ми таки зрозуміли, чого він хоче, і почали вдягатись.


посібник


— Ну, ти бачив таке? — мовив Митько вже надворі. — Друзі

прийшли до нього, не шкодуючи ні сил, ні часу, розважити, щоб йому

сумно не було, нагодувати, а він після цього нас, можна сказати,

виганяє. Не буду більше його відвідувати. Хай собі книжки читає.

Нахаба та й годі.

Обговорення

- З якою метою прийшли діти до Сашка?

- Як вони розважали хворого?

- Чи можна назвати їхню поведінку тактовною?

- З чого видно, що Сашко – тактовна людина?

6. Вправа «Так» чи «Ні»

- Як поведеться тактовна людина, помітивши щось недоречне в діях

іншої людини?

Дати відповідь на кожне запитання одним словом - так або ні.

- Чи завжди охоче допомагаєш, коли тебе просять?

- Чи завжди співчуваєш, якщо твоїх знайомих спіткало лихо?

- Чи уважний ти до тих, хто потребує твоєї підтримки?

- Чи часто провідуєш своїх дідуся й бабусю?

- Чи завжди ти відвідуєш хворих друзів?

- Чи покладаєш квіти на могили своїх родичів, полеглих воїнів?

Якщо на всі запитання ти, не вагаючись, відповів так, то ти дбаєш

про те, щоб бути моральною людиною.


Тактовність, вихованість потрібно постійно виховувати в собі. Кожна

людина може навчитися бути тактовною! А для цього досить

ставитися до людей так, як вам хотілося б, щоб ставилися до вас.

Навчіться співпереживати іншим. А для цього потрібно поважати

інших не менше, ніж себе!

8.Вправа «Клейовий дощик»



Мета: Розвиток згуртованості групи, зняття напруги.

Діти стають один за одним і тримаються за плечі того, хто стоїть

попереду. У такому положенні вони долають перешкоди: піднятися і

зійти зі стільця, проповзти під столами, обігнути «широке озеро»,

пробратися через «дрімучий ліс», ховатися від «диких тварин».

Протягом усієї вправи учасники не повинні відчіплюватися від

партнера.

Рефлексія: що ви відчували?



УРОК 23

Тема. Заздрість – то велике зло.

Мета. Формування ключових компетентностей:

вміння вчитися – вчити взаємодіяти з іншими учасниками

навчально-виховного процесу;

соціальної компетентності – усвідомлювати непривабливість і

шкідливість такого почуття як заздрість;

предметних компетентностей – пам’ятати про власну гідність;

вміти утриматися від мстивості, заздрощів, зловтіхи.


1.Вправа-вітання «Усмішка» (1хв)

Мета: сприяти встановленню позитивного контакту з групою,

формувати навички етичної поведінки.


Діти утворюють коло, беруться за руки. Разом з учителем промов-

ляють слова:

— Від усмішки хмарний день ясніш,


посібник


від усмішки засія веселка в небі...

Поділись усмішкою щедріш —

і вона не раз повернеться до тебе.

Діти вітаються, дарують одне одному усмішки.

2. Інсценування і аналіз оповідання.

Учитель читає оповідання або діти, заздалегідь підготовлені,

показують інсценізацію оповідання.

Запитала Блискавка у Сонця:

- Скажи, чому люди люблять тебе більше, ніж мене, адже я теж

дуже яскрава?

- Вони люблять тепло і ласку, - відповідало Сонце.

- Від моїх пожеж, що вирують на Землі, багато тепла, але це їх не

заспокоює!

- Вся справа в тому, що добра в твоїй душі вистачає лише на

короткий спалах. А всі біди від заздрості.

Питання для аналізу оповідання:

- Кому з учасників цієї розмови ви більше симпатизуєте: Блискавки

або Сонцю?

Чому?

- Яка основна думка розповіді?

3.Бесіда

- Як ви розумієте значення слова «заздрість»? (Відповіді дітей.)

Учитель. У словнику С. І. Ожегова читаємо: «Заздрість - почуття

досади, викликане благополуччям, успіхом іншого».

- Заздрити — означає мати сильне бажання отримати для себе те, що

належить іншому. Заздрість нерозривно пов’язана з обманом. Якщо

таке почуття виникає, то слід прагнути позбавитися від нього якомога

швидше.

— Діти, чи доводилося вам коли-небудь чути вислів «душить жаба»?



— А що цей вислів може означати? (Відповіді дітей.) Так, цей вислів

означає відчувати заздрість.

4.Читання і аналіз байки

Вчитель: У Леоніда Глібова є байка ” Жаба і Віл ”, давайте

прочитаємо її:

ЖАБА І ВІЛ

Раз Жаба вилізла на берег подивиться

Та й трошечки на сонечко погріться.

Побачила Вола

Та й каже подрузі тихенько

(Вигадлива була!):

- Який здоровий, моя ненько!

Ну що, сестрице, як надмусь,

То й я така зроблюсь?

От будуть жаби дивуваться!

-І де вже, сестро, нам рівняться!-

Казать їй друга почала.

А та не слуха…дметься…дметься…

- Що, сестро, як тобі здається,

Побільшала хоч трохи я?

- Та ні, голубонько моя!

- Ну, а теперечки?Дивися!

- Та годі, сестро, схаменися!-

Не слуха Жаба, дметься гірш,

Все думає, що стане більш.

Та й що, дурна, собі зробила?

З натуги луснула – та й одубіла!

Такі і в світі жаби є,

Прощайте, ніде правди діти,


посібник


А по мені – найкраще жити,

Як милосердний Бог дає.

Питання до байки:

- Що задумала Жаба?

- Яке почуття переповнювало її по відношенню до Вола?

- Кого вам нагадує Жаба?

(Учні дають відповіді на запитання)

5.Вправа «Намалюй портрет»

— Як ви думаєте, заздрість це позитивна риса характеру чи

негативна? (Відповіді дітей.) А тепер спробуйте намалювати портрет

заздрості.

Кожен учень, на прохання вчителя, завчасно приготував кольорові

олівці й чисті аркуші паперу.

За бажанням окремі учні демонструють і коментують свої малюнки.

Деякі з них учитель прикріплює на дошці.

— Ну що ж, портрет нашого ворога ми маємо, але щоб протистояти

йому і, зрештою, перемогти, потрібно про нього все достеменно знати.


Я думаю, відчуття заздрощів всім знайоме. Особливо в сучасному

світі. Об'єкт заздрості - людина, яка має щось таке, чого немає в тебе.

Коли їдеш в маршрутному таксі, заздриш тому, хто їде в «Жигулях»,

їдеш у «Жигулях» - заздриш тому, хто в «БМВ». Товстий заздрить

худому, голодний - ситому, старий - молодому. У когось джинси

кращі, у когось є гарний хлопець, а у когось щось краще виходить. І

один іншому бажає гіршого .. Намагаючись принизити і т.д.

Починається війна. Хто ж краще …«Очі завидющі, руки загребущі»,

— кажуть люди. Ані спати, ані їсти, ані жити деякі не можуть, так

заздрять... А якщо розібратися, то чому заздрять? (Відповіді учнів).



Та всьому: успіхові, славі, статкам, стосункам з людьми... А тепер

давайте розберемося. Чому до людини прийшов успіх,

удача?(Відповіді учнів).

Так, хтось має талант від природи і не сидить, склавши руки, а

розвиває його, працює в поті чола, тому до нього і прийшов успіх,

удача та слава. Хтось має хороші статки, а чому? Та тому, що працює

день і ніч, вміє поставити собі мету і наполегливо йде до неї. Хтось

навчився щось добре робити і на тому робить бізнес, але ж що б хто

не робив, він активно і наполегливо працює. Успіх, слава не

приходять самі по собі. Для цього треба мати талант і наполегливість,

плюс праця, праця і ще раз праця. То чому ж є заздрісники? (Відповіді

учнів).

А вони є. Це люди недалекі, вони завжди дуже підступні і здатні на

що завгодно: на наклепи, ненависть, нарікання, навіть на вбивство.

Вони не хочуть аналізувати своїх дій, не люблять працювати, не

вміють розрахувати та оцінити свої сили і здібності, їм хочеться, щоб

у них було все і одразу, а так не буває. Нічого в світі не приходить

просто так, на це є якась причина, що потягне за собою певні

наслідки, іноді дуже страшні. Тому стережіться, ніколи не заздріть, а

живіть розважливо, відкривайте в собі приховані таланти, адже вони є

в кожного, і працюйте над їх розвитком в поті чола. Будьте активні,

працюйте чесно і наполегливо, не заздрість чужому.

Давня легенда розповідає, що один чоловік зробив добру справу. Бог

вирішив йому за це віддячити і пообіцяв дати все, що той попросить.

Лише з однією умовою: сусід отримає вдвічі більше. Цілий тиждень

той чоловік не спав, усе думав, що йому потрібно. А коли настав час

виконання бажання, то промовив: «Боже, вийми мені око»…


посібник


Як іржа їсть залізо, так заздрість — душу, в якій оселилась. Як єхидна

народжується, прогризаючи утробу матері, так, заздрість пожирає

душу, яка страждає на цю хворобу.

- Згадаймо казку О. С. Пушкіна «Про рибака і рибку».

Чого вчить нас О. С. Пушкін?

Заздрість веде нас до «розбитого корита».

В давнину язичники вважали, що щастя - це привілей богів, а людей,

які бажали того ж, потрібно карати, щоб не кортіло.

Отже, від заздрості приходять до людини смерть, хвороба,

брехня, горе.

7. Читання та аналіз казки Л. М. Толстого.

Білка і вовк

Білка стрибала з гілки на гілку і впала прямо на сонного вовка. Вовк

скочив і хотів її з'їсти. Білка стала просити:

- Пусти мене.

Вовк сказав:

- Добре, я пущу тебе, тільки скажи мені, чому ви, білки, так веселі.

Мені завжди нудно, а на вас подивишся, ви там вгорі все граєте і

стрибаєте.

Білка сказала:

- Пусти мене колись на дерево, я звідти тобі скажу, а то я боюся

тебе.

Вовк пустив, а білка пішла на дерево і звідти сказала:

- Тобі від того нудно, що ти злий. Тобі злість серце пече. А ми веселі

тому, що ми добрі і нікому зла не робимо.

- На які роздуми наводить вас казка?

- У чому повчальний сенс казки?

8.Вправа «Напиши «рецепт». Робота в групах



Ось ми й ознайомилися з «симптомами» такої хвороби як заздрість. А

тепер уявіть, що ви лікарі, і напишіть «рецепти» боротьби з цією

недугою.

Представник від групи зачитує вголос виписані «рецепти», а вчитель

записує їх на заздалегідь приготованому й художньо оформленому

ватмані (на ватмані може бути намальоване здорове серце людини).


Наш народ не обійшов увагою це людське почуття, створив багато

приказок.

«Хто чуже бажає - той своє втрачає.»

« Злий плаче від заздрості, а добрий від жалю.»

«Де щастя, там і заздрість.»

« Усіх ласощів не переїси, всього добра не переносиш.»

«Беруть завидки на чужі пожитки.»

«Заліз кіт на сало та й кричить: «Мало!»

«Що на людях видно, то й собі жадно.»

«Залізо іржа з'їдає, а заздрий від заздрощів погибає.»

«Заздрий від чужого щастя сохне.»

«Заздрість здоров'я їсть.»

- Як ви їх розумієте?

10.Вправа «Інтерв’ю»

Спробуйте поспілкуватися із заздрістю тет-а-тет або візьміть у неї

інтерв’ю.

Кожен учень отримує конверт з питаннями для інтерв’ю:

1. Чому ти оселилася в моєму серці?

2. Які цілі ти переслідуєш?

3. Як ти думаєш, я тебе ціную?

4. Чого найбільше ти боїшся?

11. Підбиття підсумків заняття


посібник


Мета: формувати навички самоаналізу.

Форма проведення, метод: робота у великій групі. Незакінчене

речення. Рефлексія.


Завдання: закінчити речення «Я зробив висновок, що...».

Вчитель. Якщо заздрість породжує в нашому тілі хвороби, то яке

почуття подарує натхнення?

Щире захоплення. Це радість за чужі перемоги і досягнення.

Захоплення подарує нам позитивні емоції. Але щиро захоплюватися

можуть не всі. На це здатні лише добрі, великодушні люди.

Світ стане набагато кращим, якщо кожний із нас внесе в нього хоча б

краплинку своєї доброти та любові. У житті діє такий закон: коли ми

робимо добро іншим, самі стаємо добрішими, і потім це добро

повертається до нас сторицею. І навпаки, коли ми робимо зло, воно

так само злом вертається.

Урок хочеться закінчити афоризмом Л. Толстого: «Думай добре, і

думки дозріють в добрі вчинки».

12. Вправа-прощання «Імпульс»

Учасникам пропонується, стоячи в кругу, взятися за руки і по черзі

передати «імпульс», швидко один раз стискаючи долоню сусіда,

справа наліво. Ведучий першим посилає сигнал і останнім його ж

приймає, сповіщаючи про отримання піднятою рукою.

УРОК 24

Тема. Принципи справжньої дружби.


вміння вчитися – вчитися працювати в парі і групі;




усвідомлювати, що в основі дружніх взаємин лежить безкорисливість;

предметних компетентностей: допомогти дітям усвідомити

якості справжнього друга; розкрити роль друга у житті людини;

формувати уявлення про необхідність підтримувати дружні стосунки,

прикладати зусилля для їх розвитку; уміти цінувати дружбу, дружні

взаємини; виховувати почуття дружби, колективізму.



Здрастуй, здрастуй, новий друже!

Кожен з нас тут не байдужий.

Станем всі – одна сім’я.

Будем друзі – ти і я!

Дружба, дружба над усе

Дружба радість нам несе

Дружба всім нам дорога

Дружба жити помага.


Перед вами аркуші паперу, на яких написані слова. Усі вони

характеризують поняття, яке вам потрібно вгадати,щоб відгадати тему

нашого заняття. Для цього уважно прочитайте ці слова і зверніть

увагу на літери, з яких вони починаються.

Доброта

Радість

Уміння

Жертовність

Бадьорість

Акуратність


посібник


Вчитель. Сьогодні ми з вами поговоримо про дружбу, хто є справжнім

другом і які закони нам допомагають дружити.

3.Бесіда

- Поясніть, як ви розумієте слово «друг», «дружити»?

(Друг – людина, якій довіряємо, яку поважаємо, заради якої можемо

пожертвувати всім.

Дружба – це такі відносини між людьми, коли вони поважають один

одного.

Дружба – стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна

прихильність, довіра, відданість, духовна близькість, спільність

інтересів).

- Як ви вважаєте, чи важко бути справжнім другом? Що необхідно

для того, щоб бути справжнім другом?

- Як потрібно ставитися до людей, щоб у тебе з’явилися друзі?

Розкажіть, як ви знайшли собі друзів?

- Чи були у вашому житті моменти, коли вам було нестерпно самотньо

і ви думали, що вже нікому непотрібні, але пізніше переконувалися у

протилежному?

4. Мозковий штурм „ Портрет друга ”

- Як ви думаєте, яким має бути справжній друг?

( На підготовлених жовтих смужечках діти придумують і записують

якості, якими має володіти друг. Прикріплюємо їх магнітами у вигляді

сонечка, а по середині слово „ Друг ”).

- Подивіться, який чудовий портрет друга у нас вийшов!

(Демонструємо підписи на дошці та зачитуємо все, що написали діти).

5.Обговорення оповідання Л. Толстого

ДВА ТОВАРИШІ

Ішли лісом два товариші, і вискочив проти них ведмідь.

Один кинувся навтьоки, видерся на дерево й заховався, а другий



залишився на дорозі. Робити йому було нічого: він упав на землю й

удав з себе мертвого.

Ведмідь підійшов до нього й почав нюхати: той і дихати перестав.

Ведмідь понюхав йому обличчя, подумав, що він мертвий, і відійшов.

Коли ведмідь пішов, хлопчик зліз з дерева і сміється:

— Ну що,— каже,— ведмідь тобі на вухо говорив?

— А він сказав мені, що погані ті люди, які в небезпеці від товаришів

тікають.

- Чи можна цих хлопчиків назвати товаришами? (Чому?)

- Отже, дружба – це найбільший скарб, який має людина в своєму

житті.

6. Вправа «Гронування».

- Що найважливішим є у дружбі? (Доброта, радість, правда,

симпатія, чесність, повага, відданість, надійність, співчуття).

- Скажіть, а бувають сварки, бійки між вами та вашими друзями? Як

можна уникнути таких конфліктів? (Відповіді дітей).

- Отже, у дружби є «помічники» і «вороги». Визначимо їх.

«Помічники» «Вороги»

Допомога Образа

Щирість Жадібність

Розуміння Заздрість

Любов Гордість

Прощення Сварка

Мир Бійка

Вчитель. Дружба не може бути міцною, якщо в ній немає місця

чесності, взаємоповазі, принциповості. Друг завжди допоможе в біді,

захистить, підтримає. Але він же перший скаже прямо про недоліки,

запропонує їх виправити.

7.Таємниці дружби


посібник


У дружбі дуже високо цінується довіра. Дружба не падає з неба.

її потрібно заслужити.

Якщо ти ставишся до інших по-доброму, не прагнеш робити

маленькі прикрості, не підводиш, не ображаєш однокласників, у

тебе обов'язково знайдуться однодумці.

Друг - по-справжньому близька людина, яка довіряє тобі щось

особисте і таємне, чого ти не маєш права обговорювати з

іншими, бо станеш звичайнісіньким пліткарем.

Пам'ятай, що вихована і культурна людина поважає секрети

інших і тому не займається пліткуванням, яке будь-яке

суспільство засуджує. Адже інформація про іншу людину часто

має приватний характер і нею не варто ділитися.

8.Вправа «Закони дружби».

Розглянувши малюнки, скласти закони дружби й записати в зошиті:


посібник


- не залишати товариша в біді;

- прислухатися один до одного;

- не ображати один одного;

- допомагати один одному;

- поступатися один одному;

- підтримувати один одного;

- бути щирим, відвертим;

- не боятися попросити пробачення;

- не видавати секретів інших;

- разом робити різні справи;

- зберегти друга в серці на все життя.

9.Обговорення вірша А Костецького

Справжні подруги

П`ятикласниця Людмила Їй не хочеться й дивиться,



Вранці мамі заявила: бо вона вважає: жінці

- Все! До школи я - не йду! Для краси потрібні джинси…

Не стерплю я цю біду. Мамо! Дружбу виручай:

Щастя скінчено моє: Джинси і мені придбай!

Адже в Рити джинси є! Мама спершу подивилась

І тепер зі мною Рита На похнюплену Людмилу,

відмовляється дружити … А потім мовила :

Здивувалась мама дуже: - Діла-а…

- Ви ж були найкращі друзі?! Ви ж справжні подруги!...-

-Так. Але сказала Рита, Й пішла…

Поки буду я ходити А ви що скажете мені:

Не у джинсах, а в спідниці, - Це справжні подруги чи ні?

- Як би ви відповіли на запитання автора вірша?

- Які поради ви б дали кожній із дівчаток?

10.Гра «Хто мій друг?»

Діти по черзі розповідають про своїх товаришів у класі, не

називаючи їх імен. Слухачі повинні за описом відгадати ім'я друга.

Той, хто правильно відгадав, стає ведучим.

11.Вправа „ Привіт, друже!”

Учитель. Чи ви знаєте, як вітаються друзі? Прохання утворити два

кола, внутрішнє і зовнішнє. Станьте обличчям один до одного.

Повторюємо і виконуємо разом! Почали!

- Привіт, друже! (рукостискання)

- Як справи? (рукою ніжно плескаємо по плечу)

- Де ти був? (ніжно смикаємо за вушко)

- Я сумував! (складаємо руки на грудях навхрест )

- Ти прийшов! (розводимо руками)

- Все чудово! (обійняти)

- Дякую, молодці!


посібник


12. Вправа „ Мікрофон ”. Рефлексія

Учитель. Закінчіть речення:

- Сьогоднішнє заняття допомогло мені краще зрозуміти …

- Після занять я обов’язково спробую …

- Понад усе мені запам’яталося…

- Мені не сподобалося, коли…

13.Вправа-прощання «Групові обійми»

Учитель пропонує дітям стати у коло, взявшись за плечі, утворивши „

групові обійми ”.

- Бажаю всім гарного настрою, успіхів у навчанні! Хай вам

зустрічається якомога більше друзів у житті. Будьте чемними,

дружніми, поважайте один одного! Бажаю, щоб усім у класі жилося

весело і цікаво!

УРОК 25

Тема. Принципи справжньої дружби.





допомогти дітям усвідомити якості справжнього друга,

проаналізувати власні якості, що сприяють дружбі;

формування предметних компетентностей – обирати моделі

поведінки, які б сприяли дружнім взаєминам з однолітками.



Учитель. Які ви всі гарненькі, чепурненькі! Давайте подивимося всі

одне на одного і разом привітаємося.

Всі. Доброго ранку. Доброго ранку всім!



Діти (Беруться за руки. Утворюють коло).

Ми візьмемося за руки,

Веселіше стане нам,

Бо у класі всі ми – друзі,

Посмішки даруєм вам.

2.Вправа „ Аплодисменти по колу ”

Учитель. Уявіть, що відчувають артисти після концерту чи вистави,

коли глядачі дарують їм свої аплодисменти? У нас дуже чудові діти у

класі, і кожен з вас заслужив аплодисменти від своїх товаришів.

Діти утворюють коло. Перший учасник повертається до другого і

дарує йому свої аплодисменти. Потім вони вдвох повертаються до

третього учасника і йому аплодують. Гра триває, доки всі учасники не

отримають аплодисменти.

3.Розповідь учителя. Чому ми прагнемо дружби?

Мабуть, немає людини, яка б не прагнула дружби... Бо коли ми

відчуваємо дружбу до себе, то розуміємо, що нас цінують, що ми

потрібні іншим. Відтак життя набуває сенсу. Один з мудреців радив:

«Дружба виникає з дружби; коли хочу, щоб зі мною дружили, я сам

перший дружу». Та поспостерігаймо за собою впродовж дня. Чи

завжди ми чинимо відповідно до цієї поради? Пригадайте, хто

зазвичай зазнає через нас найбільших прикрощів. До кого ми буваємо

неуважні? На кого здебільшого вихлюпуємо своє роздратування?

У своєму щоденному житті ми вступаємо з іншими людьми у

спілкування, тобто товаришуємо з ними.

Товариші мають спільний інтерес і почуття відповідальності. Вони

допомагають один одному долати труднощі і взаємно впливають на

формування тих рис характеру, які необхідні для досягнення спільної

мети.


посібник


Ми вибираємо своїх друзів, а отже вибираємо своє майбутнє.

Приказка каже: «З ким поведешся — від того і наберешся».

В кожній людині є щось цікаве. Придивись до своїх

однокласників. Ось уже чотири роки ви навчаєтеся разом, спілкуєтеся

щодня, разом долаєте труднощі. Ви дуже різні, і ваші інтереси не

завжди збігаються. З одними ти товаришуєш, інших — просто

терпиш. Головне, щоб у класі панували доброзичливість,

взаємоповага і терпимість.

Бережи справжню дружбу! Не роздмухуй вогонь сварки, не

гарячкуй , не заводься. Стриманість — то найкращий стиль життєвої

поведінки, а от грубість веде до наслідків, прямо протилежних тому,

чого ми прагнули. Якщо ти розпалишся, інший заряджається твоєю

агресивністю і не сприймає твої, може цілком розумні, аргументи.

4.Про дружбу і вміння дружити

— Ну, як, Оленко, ти помирилась з Павликом?

— Так! Він мені навіть подарував листівку.

А на ній написав «Моєму вірному другові». От тільки...

— Що знову трапилося?

— Іваненко на перерві витягнув з-під парти цю листівку і на уроці

ОБЖД передав по рядах із підписом «Тілі-тілі тісто...».

— Ну, і яка реакція твоїх однокласників?

— Одні непомітно читали і передавали — їм, мабуть, було цікаво.

Інші передавали одразу і не читали, а Маринка відклала до перерви і

потім передала, бо не хотіла отримати зауваження вчительки.

— Шкода, що ти зустрілася з ситуацією. А ще прикріше, що в цілому

класі не знайшлося нікого, хто мовчки повернув би тобі Павликів

подарунок, і не передавав його далі... Хоча нікому з них не хотілося б

опинитися на твоєму місці. Шкода, що твоїм однокласникам

припинити це неподобство і в голову не прийшло.



— Знаєш, Марто, я по-справжньому довіряю тобі. Ти розмовляєш зі

мною як з рівною. Ти не повчаєш мене, як бабуся, з тобою спокійно і

просто. Чи це означає, що ми з тобою друзі? Хіба можуть дружити

члени однієї родини чи, наприклад, діти й дорослі?

— Знаєш, у греків був міф про близнюків, синів Зевса, яких шанували як

покровителів дружби. Одного, безсмертного, Зевс узяв на Олімп, а він

через любов до брата віддав йому частину свого безсмертя. Це

приклад справжньої високої дружби, яка варта пожертви. Я

відповіла на твоє запитання?

— Мабуть, так...

5. Анкета

— Що я думаю про свого друга?

— Що мені подобається і що не подобається в моєму другові?

— Що я зроблю, коли щось у другові викликає моє роздратування?

— Що я зроблю, коли щось у мені не сподобається моєму другові?

— Через що я найчастіше сварюся з моїм другом?

— Які почуття відчуваю я після примирення з моїм другом?

— Які слова я говорю, коли хочу помиритися із своїм другом?

6.Гра «Намисто чарівних слів»

- Перед вами намистинки і жилка. Потрібно взяти намистинку і,

нанизуючи її, сказати гарну рису свого товариша.

Подивимося, хто з ваших товаришів має більше добрих рис.

(Діти по черзі називають хороші риси характеру свого друга, а

потім дарують йому на згадку намисто.)

7.Вправа „ Долоньки ”

Діти на папері обводять свою долоню, а потім вирізають.

Фломастером у центрі долоньки пишуть своє ім’я, а на пальчиках свої

особистісні риси характеру (якості), які допомагають їм бути

справжнім другом. З долоньок створюємо „ Дерево дружби ”. Кожен


посібник


учень по черзі називає якості і прикріплює свою долоньку на крону „

Дерева дружби ”.

Обговорення вправи

- Чи було щось таке, що вас здивувало, коли говорили твої

однокласники?

- Які якості частіше повторювалися? Чому?

- Як ви думаєте, чому було запропоновано таке завдання?

- Чи було комусь важко, чи навпаки легко виконувати його? Чому?

8.Робота над прислів’ями

Складіть прислів’я із частин. Поясніть їх значення.

Дружба та братство а знайдеш - тримай.

Без вірного друга дорожче багатства.

Друга шукай, велика туга.

Дерево міцне корінням, і я скажу, хто ти.

Друга за гроші а людина – друзями.

Не той друг, що медом маже, не купиш.

Скажи мені, хто твій друг, а той, хто правду скаже.

9. Моральні дилеми „ Як краще спілкуватися з друзями ”

Частіше посміхатися чи бути сердитим і серйозним.

Розповідати про себе чи слухати свого друга.

Називати друга на ім'я чи вживати прізвисько.

Говорити про те, що цікавить друга чи про те, що є цікавим для

тебе.

Не мовчати про свої помилки чи приховувати їх, вказуючи

на помилки інших.

Поводитися так, як хочеться тобі чи поводитися зі своїм другом

так, як би ти хотів, щоб він

поводився з тобою.



10.Аналіз ситуацій морального вибору

Робота в групах

1група

Галинка не хоче сидіти з Сергійком за однією партою. Що відчуває

Сергійко?

- Чи права Галинка?

2 група

Сашко знову смикнув Марійку за кіску. Вона погналася за ним, щоб

вдарити. Що можна порадити Сашкові і Марійці?

11.Вправа «Коло обговорення»

- Чому часом дівчатка вважають хлопчиків нецікавими?

- Чому хлопчики не можуть зрозуміти проблеми дівчаток?

- А які доручення можуть разом виконувати хлопчики і дівчатка?

- Чи може бути надійним другом дівчинка хлопчику і навпаки?

Висновок:

Хлопчики і дівчатка можуть бути справжніми друзями. У них є багато

спільних уподобань, а різниця між ними робить стосунки більш

цікавими. Дівчатка - веселі і дисципліновані. Хлопчики - сильні і

надійні.

12. Підбиття підсумків заняття (7 хв )


Форма проведення, метод: робота у великій групі. Незакінчене

речення. Рефлексія. Діти утворюють коло.

Завдання: продовжити речення «Для себе я вирішив...».

13.Рефлексія. Вправа «Комплімент»

Погляньте на свої парти. У Вас у всіх лежать гілочки. Згадайте казку

«Батьківський заповіт» і ви зрозумієте для чого вони вам. У казці

розповідається про батька, який перед смертю покликав своїх синів,

дав їм по гілці у руки і попрохав їх переламати. Сини виконали


посібник


батьківську волю і переламали ці гілочки. Тоді батько зібрав ті

гілочки докупи, перев`язав їх і знову попросив зробити те саме, але

сини не змогли переломити цей оберемочок. Тоді батько сказав: «Ось

так і в житті кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо

ви будете разом,то ніякі вороги вас не зламають і всі негаразди ви

легко зламаєте .»

Отже, щоб зібрати гілочки в оберемок вам потрібно стати в коло і по

черзі передати свою гілочку сусіду справа,при цьому говорячи йому

комплімент.

14.Вправа-прощання. Гра «Струмок» (3 хв)

Мета: сприяти налагодженню взаємодії між учнями класу, вста-

новленню дружніх стосунків.



Учитель просить дітей стати у дві шеренги, взятися за руки так, щоб

утворилися пари, і підняти руки вгору — утворити «місток». Дитина,

яка залишилася без пари, проходить під «містком», обирає собі пару

серед дітей, і вони стають у кінці «містка». Дитина, яка залишилась,

обирає собі пару за попередньою процедурою і т. д.

Примітка. Вправа виконується у прискореному темпі.


- Який у вас настрій? - Про що ви думали, обираючи пару?

УРОК 26

Тема. Тільки для себе.

Наслідки позиції «тільки для себе».

Мета: Формування ключових компетентностей:





процесу;

соціальної компетентності – усвідомлювати, що позиція

«тільки для себе» не викликає поваги, бажання спілкуватися з такою

людиною; виявляти турботу, милосердя; виявляти емоційну чуйність;

предметних компетентностей – уміти піклуватися про себе та своє

оточення.



Доброго ранку бажаю вам я,

Дітки кмітливі, ви - дружна сім'я.

Бачу, ви працювати охочі,

Тому і сяють допитливі очі,

Один одному посміхніться

І мерщій до роботи беріться.

2. Слухання й обговорення оповідання В.Осеєвої «Печиво»

Печиво

Мама виклала на тарілку печиво. Бабуся весело задзвеніла чашками.

Володя і Мишко всілись за стіл.

– Діли по одному, – сказав Мишко.

Хлопці вигребли все печиво на стіл і розклали його на дві купки.

– Порівну? – спитав Володя.

Мишко перевірив очима купки.

– Порівну. Бабусю! Налий нам чаю!

Бабуся подала чай. За столом було тихо. Купки печива швидко

зменшувались.

– Смачне! Солодке! – говорив Мишко.

– Угу! – відгукнувся з повним ротом Володя.


посібник


Мама і бабуся мовчали. Коли все печиво було з’їдено, Володя глибоко

видихнув, погладив себе по животу і виліз з-за столу. Мишко доїв

останній шматочок і подивився на маму – вона розмішувала

ложечкою непочатий чай. Він поглянув на бабусю – вона жувала

скоринку хліба.

– Що ви можете сказати про хлопчиків?

– Що вони зробили не так?

– А як потрібно ділити?

– Як говорять про людей, які думають тільки про себе?

3.Бесіда

- Якщо людина дбає тільки про себе чи зможе вона стати справді

щасливою?

- Що станеться, якщо батьки (діти, вчителі, друзі та ін.) дбатимуть

тільки про себе?

- Чи були у вашому житті випадки, коли ви забували турбуватися про

своїх близьких? До чого це призвело?

- Які люди вам подобаються: ті, що вміють ділитися з іншими, чи ті,

що цього робити не хочуть? (Відповіді учнів.)

- Ті, хто допомагають іншим, чи ті, що обійдуть чужу біду

стороною? (Відповіді учнів.)

- Ті, хто порадять, скажуть добре слово, чи ті, що байдуже пройдуть

повз людину? (Відповіді учнів.)

- Ті, що люблять людей, добре до них ставляться, чи ті, хто любить

лише себе, а інших не поважають? (Відповіді учнів.)

- Як пояснити зміст прислів’я «Людина не для себе народжується»?

4.Повідомлення теми уроку

Звичайно, діти, всі ми хочемо, щоб нас любили, поважали, ставились

до нас добре, ділились з нами, допомагали в скрутну хвилину,

виручали з біди... І таких людей, які вміють це робити, є багато



навколо нас. Це — люди добрі, уважні, щедрі, люблячі. Але

трапляються й такі, що їх називають егоїстами.

Сьогодні ми поведемо мову про егоїзм. Що таке егоїзм, як ви

розумієте це слово?(Відповіді учнів.)


Егоїзм — це самозакоханість, себелюбство, яке не дає людині

розвиватися і самовдосконалюватися. Така людина бачить лише себе і

не хоче зрозуміти того, що це дуже погано. Адже вона не вміє і не

хоче розуміти інших, не прислухається до чужої думки, бо впевнена,

що її думка найкраща, вона ніколи не поспівчуває і не допоможе, не

поділиться, не захистить, а тому виростає жорстокою, недоброю,

злою, часто жадібною і нещирою.

Людина, яка любить лише себе, ніколи нічого доброго не зробить для

інших, бо в неї навіть думки такої не виникає, що треба поділитися з

іншими, що треба допомогти, іноді змовчати, поступитися у певні

хвилини, зважити на чиюсь думку.

Егоїст — людина сварлива, бо звикла домагатися свого через голови

інших, не звертаючи уваги ні на що і ні на кого. От захотілося такій

дитині сидіти за першою партою, хоч вона найбільша в класі, за нею

дітям ані дошки не видно, ані вчителя, і вона кричить, всіх дратує, бо

хоче домогтися свого. А коли все ж досягає того, чого хотіла, то на

всіх дивиться зверхньо і зневажливо. Це добре, як ви

гадаєте? (Відповіді учнів.)

Захотіла така дитина в їдальню йти першою, тому розштовхує всіх і

стає наперед. А чому? Хіба щось зміниться від того, якою вона пройде

в їдальню другою, п’ятою чи останньою? Їй обіду не вистачить? Ні,

просто така дитина хоче зробити все по-своєму, бо ця дитина росте

егоїстом, якому байдуже на всіх, лиш би було так, як вона хоче. Це

правильно? (Відповіді учнів.)


посібник


А у нашому класі є такі діти? Прислухайтесь кожен до себе, хтось за

собою помічає таку рису характеру? (Відповіді учнів.) То так

поводитись правильно? (Відповіді учнів.)

Подумайте , чому люди стають егоїстами ? Як це відбувається? Що

або хто цьому сприяє ?

(Відповіді учнів.)

Не можна , щоб людина довгий час знаходився в центрі виняткової

уваги домашніх , була оточена турботами , а сама не думала про

інших. Послухайте розповідь В.О.Сухомлинського і дайте відповідь

на запитання.

6. Слухання і обговорення оповідання В. Сухомлинського

Народження егоїста

Андрійко — один синок у мами й тата. Милуються мама й тато

Андрійком, не намилуються. Милуються Андрійком і бабуся, й дідусь.

— Ти в нас найкрасивіший, — каже мама.

— Ти в нас найрозумніший, — каже тато.

— Ти в нас найщасливіший, — каже бабуся.

— Ти в нас най-най... — каже дідусь.

Відвели Андрійка до школи. Заводить учителька дітей у клас.

Садовить за парти. Хотіла, було, посадити Андрійка за другу парту,

а він здійняв такий плач, що учителька зараз же передумала й

посадила за першу.

Почався перший урок. У класі — чотири вікна. У перше вікно

заглядає мама — не намилується, як Андрійко за партою сидить. У

друге вікно заглядає тато — не намилується, як Андрійко руку

підносить. У третє вікно заглядає бабуся, не намилується, як

Андрійко рота роззявляє. У четверте вікно заглядає дідусь — не

намилується, як Андрійко до трьох лічить.



Дивиться кругом себе Андрійко, і здається йому, що весь світ

навколо нього, Андрійка, крутиться. Здається йому, Андрійкові, що

він — орел, а все, що навколо нього, — маленькі комашки, їм, тим

комашкам, по землі повзати, а йому, орлові, у небі ширяти.

І ніхто поки що не думає, як орел цей з висоти небесної на землю

впаде, себе покалічить і комусь лиха накоїть.


- Чи будуть задоволені батьки Андрійком , коли постаріють ? Чому ?

- Яка біда чекає на хлопчика, коли він виросте?

- Якого ще горя він завдаватиме і своїм рідним, і чужим людям?

- Чому , на думку автора , егоїста очікує крах, падіння в житті ?

7. Вправа «Дбаємо про батьків». Робота в групах

- Поясніть прислів’я «Шануй батька й неньку,то й буде тобі скрізь

гладенько»

- Подумайте і розкажіть, як потрібно дбати про батьків в таких

ситуаціях:

мама прийшла з роботи стомлена;

у мами вечорами безліч справ по господарству;

тато недобре себе почуває;

у тата неприємності на роботі;

тато і мама посварилися.

(Наприклад: коли тато прийде з роботи, потрібно посміхнутися йому і

допомогти роздягтися. Потім необхідно допомогти мамі приготувати

вечерю та накрити на стіл.)

8.Підсумок уроку

Що треба робити, щоб не вирости егоїстом, а доброю, сердечною і

ввічливою людиною? (Відповіді учнів.) А тепер запам’ятайте, щоб не

вирости егоїстом, треба вчитися переборювати свої егоїстичні


посібник


бажання, прислухатися до думки старших людей, поважати інтереси

інших. Треба йти у цей світ із сонечком в душі, щоб поруч із тобою

було приємно і затишно всім. А щоб вирости доброю, люблячою,

чемною і мудрою людиною, а не егоїстом, треба над собою працювати

з дитинства, розвивати позитивні риси характеру, а головне — силу

волі, щоб потім вміти керувати своїми почуттями і давати їм раду.

9.Вправа-прощання «Коли ми разом »

Мета: викликати в дітей прагнення поціновувати один одного,

потребу в іншій людині. Учити висловлювати побажання. Проявляти

доброзичливість, щирість, приязнь у ставленні до однолітків, уміння

«бачити» добре, позитивне в людині.

Хід гри

Усі беруться за руки, стають у коло. Кожен, торкаючись долонькою

сусіда, висловлює побажання для інших і для себе особисто. Можна


УРОК 27

Тема. Вміти бути собою.

Впевненість у собі. Власна думка. Твої рішення і дії.


вміння вчитися – само організовуватися до навчальної


процесу;


мати власну думку;

предметних компетентностей: розуміти сутність поняття

«бути собою»; висловлювати розуміння, чому важливо «залишатися»



собою у будь-якій життєвій ситуації; мати власну думку,

демонструвати впевненість у своїх діях.



Діти стоять у колі, взявшись за руки, і співають, виконуючи певні

рухи.

Добридень, добридень, добридень! – кажу.

Як ранок настане – до школи біжу.

Тут – очі, тут – вушка, плече і рука.

Тут – носик, тут – вушка, плече і рука.

Тут – носик, тут – ротик… сусіда п’ята?

2.Розігрів. Вправа «Інтенсивна фізична взаємодія»

Група дітей сидить на стільцях, розташованих по колу. Ведучий (або

доброволець з учасників) стоїть у його центрі, оскільки вільний

стілець для нього відсутній. Ведучий оголошує, хто буде мінятись

місцями. Наприклад, "Міняються місцями ті, хто в кого гарний

настрій". Всі, хто відповідає даній умові, встають зі своїх стільців і

швидко міняються місцями з кимось із присутніх. Ведучий у цей час

повинен зайняти стілець, що звільнився. Підліток, який залишився без

стільця, стає ведучим.

3. Оголошення теми заняття (2хв)

Учитель. Впевненість у собі означає віра в те, що твоїх сил і

здібностей досить для того, щоб впоратися з будь-яким завданням і

проблемою, які перед тобою виникають.

Це розуміння того, що ти гідно виглядаєш в очах оточуючих тебе

людей.

Впевнена у собі людина знає, що її бажання варті того, щоб їх

реалізовувати, знає, що її здібностей і енергії достатньо, щоб досягти

того, чого вона хоче. Без впевненості в собі важко досягти бажаних


посібник


цілей. Важко зважитися на вчинок, якщо в голові виникають думки:

«А чи зможу я зробити це? Чи гідний я цього?

Як показує практика те, чого людина домагається, частіше залежить

не від її здібностей і таланту, але від сили її впевненості в собі. Тому

варто виховувати у собі впевненість, вчитися висловлювати власну

думку.

4.Вироблення правил групової роботи

Для того, щоб досягти гармонії в роботі , потрібно виробити правила

співпраці, взаємодопомоги.

З допомогою вчителя створюємо правила:

- бути активним учасником;

- думку кожного слід уважно вислухати;

- слухати і чути (один говорить - усі слухають);

- висловлюватися тільки за темою й від свого імені;

- висловлюватися стисло , по черзі .

Прохання дотримуватися цих правил.

5.Гра «Паровозик»

Мета: створення позитивного емоційного фону, підвищення

впевненості у собі, усування страхів, згуртування групи, уміння

підпорядковуватися вимогам одного.

Хід гри. Діти стоять одне за одним, тримаючись за плечі.

«Паровозик» везе дітей, долаючи з «вагончиками» різні перешкоди.

Завершення заняття має заспокоювати та об’єднувати. Тому можна

запропонувати дітям стати в коло («хоровод») і взятися за руки.

6.Гра «Зайчики і слоники»

Мета: дати можливість дітям відчути себе сильними, впевненими,

сприяти підвищенню самооцінки.



Хід гри.

- Спочатку ми з вами будемо зайчиками - боягузами . Скажіть , коли

заєць відчуває небезпеку , що він робить ? Правильно , тремтить.

Покажіть , як він тремтить. Підтискає вуха , весь стискається ,

намагається стати маленьким і непомітним , хвостик і лапки його

трясуться і т.д.( Діти показують.)

- Покажіть , що роблять зайчики , якщо чують кроки людини ?

Діти розбігаються по класу , ховаються і т.д.

- А що роблять зайчики , якщо бачать вовка? ...

Педагог грає з дітьми протягом декількох хвилин.

- А тепер ми з вами буде слонами , великими , сильними , сміливими .

Покажіть , як спокійно , розмірено , величаво і безстрашно ходять

слони. А що роблять слони , коли бачать людину ? Вони бояться його

? Ні. Вони дружать з ним і , коли його бачать , спокійно продовжують

свій шлях . Покажіть , як . Покажіть , що роблять слони , коли бачать

тигра ...

Діти протягом декількох хвилин зображують безстрашного слона.

Після проведення вправи діти сідають в коло і обговорюють , ким їм

більше сподобалося бути і чому.

7. Гра «Чарівний стілець»

Мета: сприяти підвищенню самооцінки дитини, впевненості у собі,

поліпшенню взаємин між дітьми.

У цю гру можна грати з групою дітей протягом тривалого часу.

Попередньо вчитель повинен дізнатися " історію " імені кожної

дитини - його походження , що воно означає. Крім цього треба

виготовити корону і " Чарівний стілець " - він повинен бути

обов'язково високим. Вчитель проводить невелику вступну бесіду про

походження імен , а потім каже , що буде розповідати про імена всіх

дітей групи (група не повинна бути більше 5-6 осіб) , причому імена


посібник


тривожних дітей краще називати в середині гри. Той , про чиє ім'я

розповідають , стає королем. Протягом усього оповідання про його

імені він сидить на троні в короні .

Наприкінці гри можна запропонувати дітям придумати різні варіанти

його імені ( ніжні , пестливі ) . Можна також по черзі розповісти щось

хороше про короля .

8. Вправа «Примірювання ролей»

Кожен учасник групи вимірює по дві ролі: невпевненої та впевненої в

собі людини.

Ситуації, що постають перед учасниками:

Друг продовжує з вами розмовляти, а ви хочете піти. Ви кажете...

Продавець розмовляє з приятелькою, а вам потрібно зробити покупку.

Ви кажете...

Ваше замовлення виготовлено з дефектами. Ви звертаєтесь до

майстра...

Ви хочете виправити оцінку. Звертаєтесь до вчителя..

Ваш сусід забруднив крейдою ваш стілець. Ви підходите і кажете...

Ваш товариш поставив вас у незручне становище перед незнайомими

людьми. Ви заявляєте йому...

Люди, що сидять позаду вас у кінотеатрі, заважають вам розмовою.

Ви звертаєтесь до них...

9.Психологічний прийом з ефектом навіювання.

Всі хором повторюють:

Я – людина, що обирає свій життєвий шлях.

Я – людина, самостійна й сама визначаю мету і цінності.

Я – людина, відповідальна за кожен свій вибір.

Я не боюсь невдач. Я досягну успіху. Бо я того вартий.



10. Підсумкове слово вчителя

«Головне правило по-справжньому гарного тону – будь самим собою в

будь-якій обстановці і намагайся не завдавати неприємностей

оточуючим. Природність і доброзичливість цілком зводять нанівець

можливі промахи. І ще одна порада: потрапивши в нове для себе

середовище або в незнайому обстановку, уважно придивляйся до

оточуючих, намагайся не відрізнятися від більшості – і, запевняю, усе

тоді буде гаразд».

Анатолій Маркуша, письменник

11. Вправа-прощання. Гра «Я бажаю»

Вчитель.

Живи з собою в злагоді і в мирі,

Не заздри людям і не проклинай.

Хай буде радість, щастя у квартирі.

Люби батьків своїх, не ображай.

Не зневажай, зла не роби нікому,

Ділись останнім і добро твори.

Будь справедливим, чесним будь у всьому

І щире слово людям говори.

Діти стають в коло, по черзі висловлюють добрі побажання один

одному

УРОК 28

Тема. Ми – єдине ціле.




процесу;


посібник


громадянської компетентності – здатність екологічно

мислити, бережно ставитися до природи, до людей, до самого себе;

соціальної компетентності – виявляти почуття власної цінності

та ціннісне ставлення до усього того, що є у світі: людей, природи,

предметного світу; розуміти, що всі і все для чогось потрібні;

- предметних компетентностей – усвідомлювати необхідність і

потребу бережного ставлення до себе, до навколишнього світу та

демонструвати моделі відповідної поведінки.

Епіграф: «Той, хто думає, що може обійтися без інших,

сильно помиляється;

але той,хто думає, що інші не можуть обійтися без нього,

помиляється ще більше»

Ф.Ларошфуко



Доброго дня всі, хто сьогодні з радістю прийшов до школи!

Доброго дня всі, хто любить вчитися!

Доброго дня всі, хто любить веселитися !

Доброго дня всі, хто любить грати на комп'ютері!

Доброго дня всі, хто любить танцювати!

Доброго дня всі, хто прийшов до нас у гості!

Доброго дня всі, хто налаштований брати участь у нашому колі друзів

і однокласників.

Вимовте слова «Доброго дня» з різною інтонацією: швидко, повільно,

задумливо, сердито, невдоволено, весело, радісно.

2. Гра «Коли ми разом»

Мета: викликати в дітей прагнення поціновувати один одного,

потребу в іншій людині. Учити висловлювати побажання. Проявляти



доброзичливість, щирість, приязнь у ставленні до однолітків, уміння

«бачити» добре, позитивне в людині.

Хід гри

Усі беруться за руки, стають у коло. Кожен, торкаючись долонькою

сусіда, висловлює побажання для інших і для себе особисто. Можна


Усі знову беруться за руки, окреслюючи коло і місце кожного.

Учитель. Уявіть собі, що трапиться, якщо когось ми виключимо з

кола? Так, навіть без одного з нас не буде вже нашого кола. Давайте

дорожити один одним.

3. Слово вчителя про цінність, важливість кожного

Людина. Таке близьке і зрозуміле всім слово. І разом з тим які різні

відтінки ми вкладаємо в його значення…

Щойно народжене дитя – уже людина. І малюк, і підліток, і юнак –

людина. Один, виправдовуючи свої помилки, промовляє: «Я ж тільки

людина». Про іншого, захоплюючись силою чи розумом, умілістю,

величчю чи благородством, говорять: «Ото людина».

І я певна, що в кожному з вас є щось цінне, особливе, унікальне,

цікаве й дивне.

Золоте правило етики говорить « Стався до людей так , як би ти хотів ,

щоб ставилися до тебе»

Чому люди знають, як потрібно поступати, а роблять іноді навпаки?

4. Робота в групах.

- Що заважає нашим взаєминам ?

( На картках слова, що позначають якості характеру).

Діти пишуть на листочках, прикріплюють на дошку і коментують.

- Що вийшло? Кактус колючий, а колючки заважають нам жити в

злагоді з іншими людьми. Але кактус цвіте! І ми можемо прикрасити

нашу рослину квітами - позитивними якостями.


посібник


( Учні пишуть позитивні якості характеру на квіточках і прикрашають

кактус).

- Що ж нам заважає поводитися добре по відношенню до інших

людей? ( Висловлювання дітей).

5.Обговорення притчі.

Маленький хлопчик Раббі Зусі вирішив змінити світ. Але світ такий

великий , а Зусі такий маленький. Тоді Зусі вирішив змінити своє

місто. Але місто таке велике, а Зусі такий маленький. Тоді Зусі

вирішив змінити свою сім'ю. Але сім'я у Зусі така велика, одних дітей

десяток. Тоді Зусі дістався до того єдиного, що він в силах змінити,

будучи таким маленьким , ...... - самого себе .

- Про що ця притча ? Який висновок ви зробили для себе? У чому б ви

хотіли змінити себе ?

Отже, людина повинна прагнути до того, щоб змінити себе в кращу

сторону.

Але, можна багато і правильно міркувати про те , що добре , а що

погано, не здійснюючи жодних вчинків, а іноді поступаючи і навпаки.

6. Слово вчителя про ставлення людини до природи

Милосердного, доброго ставлення потребують до себе не тільки люди,

а й увесь оточуючий світ. Кожна, навіть найменша комашка,

найтонша билинка здатні відчувати біль.

Тому ми повинні любити та піклуватися про природу.

Метелика вловити я не хочу:

Він – квітка неба, хай живе собі!

Щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

Й додому я її не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати,

І не попити ранками росу!



І ні стеблинку, гілку чи травинку

Я не ображу - це смертельний гріх!

Бо в кожнім з них живе тримка живинка,

Що світиться довірою до всіх.

7. Читання вчителем оповідання В.Сухомлинського

Соромно перед соловейком

Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого

шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати. Витягли з сумки

хліб, масло й яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів

на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й

Ліда боялися поворухнутись.

Соловейко перестав співати.

Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда зібрала

недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.

- Навіщо ти забрала сміття? – запитала Оля. – Це ж у лісі… Ніхто

не бачить…

- Соромно перед соловейком… - тихо відповіла Ліда.

- Чому Ліді стало соромно?

-А як ви поводите себе на природі?

8.Читання з передбаченням оповідання В. Сухомлинського

Людина принесла життя

У зеленому степу є сірий похмурий острівець – Мертве поле. Із

незапам’ятних часів на цьому полі нічого не росло, бо грунт був

перенасичений сіллю. Над розпеченою глиною піднімалися гарячі

струмені повітря. Ні билини, ні коника, ні квіточки – нічого живого

не було на Мертвому полі. Ніколи не співав над ним жайвір, обминав

його ворон, і небо над ним було не голубе, а сіре.

- Діти, як ви гадаєте, хто і як може змінити землю, щоб вона була не

мертвою, а живою? (Чарівник, фея, чарівна паличка, жива вода).


посібник


Вчитель. Це в казках. А в реальному житті?

Послухаємо оповідання до кінця і дізнаємося, кому ж це під силу.

Та ось прийшла на Мертве поле Людина. Принесла кошик живлющого

чорнозему, висипала. Принесла другий, третій, десятий.

Йшли дні, місяці, минали роки, а Людина зранку до ночі все носила й

носила на Мертве поле чорнозем. Вона засипала Мертве поле й

посіяла на ньому пшеницю.

І сталося диво. Мертве поле зазеленіло. Зашуміла, заколосилася

пшениця. Засюрчав коник, сіре небо стало голубим, над половіючими

колосками заспівав жайвір. Усі пташки прислухалися до його пісні.

Він співав про те, що немає у світ нікого сильнішого за Людину.


– Чому поле називали Мертвим?

– Хто прийшов на Мертве поле?

– Що сталося на полі?

– Про що співав жайвір?

9. Фізкультхвилинка

Учні імітують рухи за змістом вірша.

Добре те, що сонце світить!

Добре те, що віє вітер!

Добре те, що цей ось ліс

Разом з нами ріс і ріс!

Добре те, що в нашій річці

Синя - не брудна вода!

І мене матуся рідна

Після школи зустріча!

Добре гратися надворі!

Добре вчитися у школі!



Добре плавати в ставку!

Добре те, що я живу!

10. Гра «Врятуй своєю працею»

Вчитель демонструє дітям слайди, на яких зображено різні поламані

або зіпсовані речі. Діти мають назвати професію людини, яка здатна їх

полагодити, відремонтувати, вилікувати. Наприклад:

- зіпсований годинник –годинникар;

- хвора людина – лікар;

- поламана іграшка – тато-майстер;

- порвана книжка – дитина разом з батьками або бібліотекар;

- стара картина – художник-реставратор;

- розбита машина – автослюсар;

- розірваний одяг – швачка;

- розірване взуття – швець і т. д.

Вчитель: Сьогодні, діти, ви впевнилися в тому, що праця людини

здатна творити дива.

Головне – щоб людина не була байдужою, щоб мала у своєму серці

любов та бажання творити добро.

Все на землі, все треба берегти –

І птаха, й звіра, і оту рослину.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо врешті ти його частина.

11. Вправа «Склади прислів’я»

- Складіть прислів’я і дізнайтеся, що говорить народна мудрість про

збереження природи.

Сонце гріє, сонце сяє, не буде добра.

Не знаєш ціну водиці, вся природа воскресає.

Не бий бобра - доки не висохла вода в криниці.


посібник



- То ж творіть, дерзайте, захоплюйтесь і дбайте про те, що ви

залишите для нащадків.

Не забувай ні на хвилину свого призначення, Людино!

Бо якщо станеш забувати, то будеш ти нічим ставати.

Бо як забудеш - всохнуть ріки, на світ народяться каліки,

А опромінені тополі підуть собі степами голі.

13. Гра «Мікрофон». Рефлексія

– Я важливий у цьому світі тому, що …

14. Вправа-прощання «Піраміда» (1 хв)



Діти стають у коло. Учитель простягає руку долонею догори. Діти

долонею вниз кладуть свої руки зверху. «Піраміду» своєю рукою

завершує вчитель. Усі разом говорять: «До по-ба-че-ння!»

У такт складам «піраміда» плавно піднімається та опускається.

УРОК 29

Тема. Слова і руки не для того, щоб ображати.

Слова і руки можуть творити,а можуть і руйнувати.

Жорстокість – це завжди результат страху та слабкості. Перш

ніж зробити чи сказати, подумай про наслідки. Людина сама обирає,

що робитимуть її слова і руки – добро чи зло.


вміння вчитися – працювати групі і в парі;

соціальної компетентності – перш ніж зробити чи сказати,

подумати про наслідки; усвідомлювати, що жорстокість – це вияв

слабкості людини;



предметних компетентностей – висловлювати розуміння, що

добро гріє серця людей і всіх робить добрішими; виявляти

доброзичливе ставлення до людей та навколишнього світу.


1.Вправа-вітання «Комплімент»

Учитель і діти стоять у колі, взявшись за руки.

Учитель.

Як багато вас тут, друзів…

Білочубих, карооких,

Синьооких і чорнявих,

І високих, і низеньких,

І кругленьких, і худеньких.

Всіх вас рада привітати

І найкращого бажати…

Учитель і діти передають по колу яскравий м’яч і говорять один

одному приємні слова-компліменти: «Оленко, ти сьогодні така

весела!», «Сергійку, у тебе сьогодні такий хороший настрій!» тощо.


- Мені здається, у вашому житті були випадки, коли вас кривдили.

- Скажіть, які почуття ви при цьому відчували ?

Учні: біль, гіркоту, образу, досаду, почуття самотності,

несправедливість, незахищеність.

- Як ви вважаєте, чи справедливо з вами вчинили?

А зараз розкажіть, чи були у вашому житті ситуації, коли ви самі

образили когось?

Поставте себе подумки на місце скривдженого вами і подумайте:

захотіли б ви, щоб з вами обійшлися так само?

Кожна дитина хоче, щоб оточуючі його любили, піклувалися про

нього. Але мало тільки бажати цього. Треба самому все робити так ,


посібник


щоб твої вчинки не викликали у інших образу, гіркоту, досаду і

відчуття несправедливості.

3.Словникова робота

- Як ви гадаєте, що таке жорстокість?

У словнику сказано, що жорстокість - це людське почуття, яке не знає

жалю, жалю, співчуття. Це здатність заподіювати страждання людям

або тваринам.

Мені хочеться навести вам висловлювання:

Жорстокість є завжди результат страху, слабкості і боягузтва.

(Гельвецій)

Жорстокість - це породження злого розуму і часто боягузливого

серця. (Л.Арісто)

Жорстокість завжди виникає від безсердечності і слабкості.

(Сенека)

Ви згодні,діти, з цими висловлюваннями? Чому? (Обговорення груп)

- Чи хотіли ви жити з жорстокими людьми або просто зустрітися з

ними? Чому?

- Якими б ви хотіли бути в цьому житті:жорстокими чи добрими?

Чому? Доведіть це.(Відповіді дітей).

- Бачу, ви розумієте, що таке доброта і що таке жорстокість і не хотіли

б зустрітись у своєму житті з жорстокою людиною. Тому давайте

поговоримо про те, як не стати жорстоким, а вирости добрим, чуйним,

співчутливим до чужого горя.

4.Обговорення ситуації

Хто покарав його?

- Я образив товариша. Я штовхнув однокласника, я вдарив собаку, я

забрав іграшку у сестри. Всі пішли від мене. Я залишився один і гірко

заплакав.



— Хто покарав його? — запитала сусідка.

— Він сам себе покарав, — відповіла мама.

- А ви як думаєте, хто винен?

5.Вправа «Рольовий тренінг»

- Спостерігаючи за вами, я зробила висновок: ваші сварки часто

починаються через дрібницю: штовхнув, вихопив, зачепив. Як ви

думаєте, що легше: сваритися чи миритися? Чому ?

- Я пропоную вам таку моральну задачу.

Ти приніс у школу альбом з марками, щоб показати одному.

Несподівано хтось із хлопців вихоплює альбом з твоїх рук і не хоче

віддавати. Як ти вчиниш ? Умова : альбом треба отримати мирним

шляхом , без бійок , сварки , сліз.

(Двоє хлопців розігрують сценку, як це можна було б зробити. )

- Хотілося б вам нагадати слова: «Влада моїх кулаків кінчається біля

носа мого сусіда». Як ви це розумієте ? « Моє тіло - моя територія ,

чуже тіло - чужа територія , я не маю права вторгатися на чужу

територію».

6.Розповідь учителя

Коли я спостерігаю, як діти б’ються між собою і яку проявляють при

цьому жорстокість, мені стає страшно. І страшно не лише за жертву

їхньої розправи, а й за них. Звідки у них те зло? Від чого так

зачерствіли й озвіріли їхні маленькі серця? Що буде з ними далі?

Адже в них уже проявляється не лише бажання перемогти суперника,

а і завдати болю, покалічити. Як тільки в людини проявилися ознаки

садизму (пристрасть до мордування, насолода від чийогось болю),

вона вже опинилася у тенетах зла. Більше всього бійтеся, щоб у

вашому серці не вселилося зло.

- В одній країні жили Добро і Зло. Добро намагалося зробити світ

добрішим, щоб люди любили й одне одного, і братів наших менших.


посібник


Добро приходило на допомогу без нагадувань і благань. Нікому не

робило боляче ні словом, ні діями, ні думками.

Але Добро не могло в одну мить перемогти Зло та його слуг -

Жорстокість, Байдужість, Заздрість, Лінь, Підступність.

Добро кожного ранку сіяло насіння доброти в дитячих серденьках.

Чому в дитячих?А тому, що тільки в маленькому дитячому серці

здатне прорости будь-яке насіння. Кожна насінинка може

розквітнути чарівною квіткою, зробивши серце дитини добрим,

ласкавим, ніжним. А може, на жаль, зарости чорним колючим

чортополохом зі злим, безжалісним серцем. Адже Зло теж не спить.

Хоча воно й ліниве, і встає значно пізніше, усе ж устигає

порозкидати зле насіння.

Буває, ростуть в одному серці Добро і Зло, борючись одне з одним.

Тому діти інколи роблять погані вчинки. Тоді все залежить від самої

дитини: яке насіння захоче вона виплекати у своєму серці, те й

проросте.

7.Вправа «Обговоримо ситуацію»

Ви з товаришем ідете в школу. По дорозі ви побачили, як,

посковзнувшись, упала дівчина, вдарилась, забруднила свій одяг.

Ваша реакція, дії, слова (відповіді дітей).

Уявимо один із варіантів. Дійшовши до дівчини, кидаєте глузливо:

«Щасливого приземлення! Он що значить бути роззявою…». І,

сміючись, проходите далі. Здається дрібничка. Що такого сталося?

Упала – встане й піде далі. А от ваш сміх – це не дрібничка. Це сміх

недоброзичливий, це насмішка над людиною, яка потрапила в

незручне становище. На думку В. Сухомлинського, той, хто сміється

над помилкою, невдачею товариша, може стати жорстокою людиною.

Ви, сміючись, пішли і не бачите, як у дівчини з’явилися сльози. Не

від болю в коліні, а від образи. Від вашої бездушності. А могло бути



по-іншому. Підкажіть, як повинні були вчинити хлопці, щоб замість

сліз, її обличчя осяяла усмішка, і не ви, а сама вона пожартувала над

своєю пригодою: «От роззява!»?

От бачите, ви знаєте, як потрібно поводитися. І це приємно.

Неприємно тільки, коли вчинки людей не співпадають з їхніми

словами. А для цього потрібно так небагато: вмійте поставити себе на

місце тієї людини. Що відчули б ви у тій чи іншій ситуації?

Поводьтеся з людьми так, як ви хочете, щоб поводилися з вами.

8.Гра «Добра справа»

Дітям роздаються картки з малюнками будь-яких предметів чи явищ

навколишнього світу(наприклад: сонце, вода, вітер, земля, дерева,

будинок, меблі, посуд, одяг, книга…). Кожен має розповісти про

доброту того, що зображено на картці, не називаючи його.

Діти повинні відгадати, про що розповідали їхні друзі (наприклад:

напуває, умиває (вода); вкриває, захищає від негоди, дарує затишок

(будинок)…)

9.Аналіз притчі

Сонце і вітер

Притча давньогрецького мудреця Езопа.

Сонце і Вітер посперечалися, хто сильніший, і Вітер сказав: «Я

доведу, що сильніший. Бачиш, там старий у плащі? Б'юся об заклад,

що зможу змусити його зняти плащ швидше, ніж ти ».

Сонце сховалося за хмару, а Вітер почав дути все сильніше і сильніше,

поки не перетворився майже на ураган .

Але чим сильніше він дув , тим міцніше закутувався старий у свій

плащ. Нарешті Вітер стих і припинився; і тоді Сонце виглянуло з-за

хмари і ласкаво посміхнулося подорожньому. Подорожній зігрівся під

жаркими променями сонця, повеселішав і зняв плащ. І Сонце сказало

Вітру, що ласка і дружелюбність завжди сильніше люті і сили.


посібник


- Уявіть,що сонце і вітер – це ми з вами. Скажіть, про що тоді йде

мова у притчі?

- Що сильніше: ласка чи сила?

- Який висновок ми можемо зробити для себе?

10. Гра «Добрі чарівники»

— А зараз я пропоную вам стати добрими чарівниками. У мене є

чарівна паличка. Кожен із вас буде передавати паличку іншому і

називати тільки хороші вчинки дітей класу або ваших друзів. (Діти

беруть паличку і називають хороший вчинок свого однокласника,

друга, знайомого …)

— Бачите, як багато в нас гарного, доброго. Намагатимемось і надалі

берегти і примножувати ці добрі вчинки. Щоб ваші обличчя були

завжди радісні від того, що ви зробили доброго, а на обличчі ніколи

не зникала усмішка.

11.Вправа-прощання. Гра в колі друзів «Я дарую тобі...»

Спалахнула свічечка

Ніжним полум'ям.

Підійти погрітися

Кому холодно...

Умови гри. В центрі кола горить свічечка, яка є

символом добра і чистоти.

Діти висловлюють добрі побажання один

одному, передаючи умовний символ добра (це може бути скляна

кулька або дерев'яна писанка).



УРОК 30

Тема. Жити у злагоді – жити щасливо.

Взаємозв’язок у світі. Шляхи формування гармонійних

стосунків із оточенням.


вміння вчитися - проявляти зацікавленість у навчанні;

організовувати свою працю для досягнення результату;

соціальної компетентності – розуміти, що існує взаємозв’язок

між усіма, хто є у цьому світі; розуміти і відчувати важливість і

привабливість гармонії у стосунках із самим собою та довкіллям;

формування предметних компетентностей – уміти

домовлятися та узгоджувати свої бажання, вчинки, враховуючи

ситуацію, що склалася; демонструвати зразки миролюбної поведінки.


1.Вправа-вітання «Ввічливі ручки»

Діти сидять на килимі чи стільцях у колі разом із ведучим, виконуючи

його команди:

- Ваші руки сваряться, миряться, граються, вітаються!

2.Вправа «Посварилися – помирилися»

Діти працюють у парах.

Їм необхідно уявити, що їх праві руки – це чоловічки, які виконують

дії за коментарем учителя: знайомляться, йдуть разом гуляти,

сваряться, б’ються, ображаються одне на одного, миряться, грають

разом. Потім діти перетворюються на двох півників і виконують ті

самі дії, але з додаванням звуків «ку-ку-рі-ку».

3.Оголошення теми й мети уроку

Діти, ми сьогодні знову звернемося до вічної теми — теми дружби і

любові, злагоди і миру поміж людьми. Бо завжди дуже добре жити

всім там, де є доброта і любов, взаєморозуміння і терпимість, де між


посібник


усіма налагоджені добрі стосунки. Там лине пісня і жарти, квітне

радість і щастя. Там не тільки добре спілкуватись, розповідати і

слухати про все на світі, а приємно просто мовчати, бо знаєш, що тебе

оточують доброзичливі люди, твої друзі, які не зрадять і не осудять,

які прийдуть на допомогу, порадять, добрим словом розвіють

негаразди.

Чому між дітьми виникають сварки і бійки? Тому, що не хочуть

поступитися, хтось вважає себе кращим, хоче верховодити, а інший не

дає цього зробити. Якщо поміж дітьми пропала злагода, то і миру не

буде, діти обов’язково поб’ються або ж будуть сердитись одне на

одного, ображатись. Тому дуже-дуже важливо з раннього дитинства

вчитись жити у злагоді і в мирі, дотримуватися норм людської

поведінки, вчитися так поводитися, щоб нікого не образити, не

скривдити тих, хто слабший або менший. Треба бути з усіма

ввічливим, чемним, вміти слухати людей і чути, поступатись і

переконувати словами, а не кулаками. З раннього дитинства треба

вчитись бути дипломатами, вміти гарно і переконливо доводити свою

правоту, добирати потрібні слова. Коли з дитинства всі навчаться так

поводитись, то й коли стануть дорослими, так чинитимуть, а тоді і в

суспільстві буде мир і злагода. Для цього треба знати багато правил,

законів, заповідей.

4.Вправа «Квітка доброти»

Мета: скласти правила поведінки, які дозволять комфортно

почуватися кожній дитині в класі.

Ви вже знаєте чимало. У вас добрі і щирі серця. Але щоб ви ні на

хвилинку не забували про свої найкращі риси, ми пропонуємо

виростити у вашому класі «квітку доброти». Кожна команда отримує

пелюстку і записує на ній 3 правила поведінки, яких необхідно

дотримуватися в класі і які допоможуть дітям бути уважними і



добрими один до одного. Тоді у вашому класі розквітне «квітка

доброти».


Прочитати правила з кожної пелюстки.

- Чому ви обрали саме такі правила?

- Всі згодні жити за такими правилами?

- Чи потрібна вам «квітка доброти»?

5. Гра «Мімічна гімнастика»

Мета: вивчення міміки обличчя і пов’язаного з ним емоційного стану

людини, тренування виразної міміки.

Дітям пропонується виконати низку вправ для мімічних м’язів,

обличчя:

насупитися, як сердита людина, осіння хмара;

посміхнутись, як кіт на сонці, як саме сонечко;

позлитись, як два барани на мосту;

злякатись, як дитина, що загубилася в лісі;

втомитись, як тато після роботи;

погарчати, як гарчить собака, як пантера;

побуркотіти, як сварлива бабця, невдоволений дідусь, сердита

дівчинка, ображений хлопчик.

6.Вправа «Програвання ситуацій»

Ти посварився з другом, а тепер хочеш помиритися,

Ти приніс до школи апельсин, а твій друг сьогодні не має нічого

смачненького.


посібник


Твій друг упав, йому боляче. Що ти будеш робити?

Як помирити членів сім'ї, які посварилися?

Як поліпшити мамі (татові) настрій?


Кожна людина хоче, щоб до неї добре ставились, привітно

розмовляли, любили і поважали, не кривдили, говорили теплі слова...

Тому, в першу чергу, вона так сама повинна ставитись до інших

людей! Тобто, любити і поважати людей, не кривдити, не чинити зла,

не ображати інших. Дуже гарне правило, чи не так? А тепер

подумайте кожен про себе!Чи завжди ми поводимося з іншими так, як

хочемо, щоб поводилися з нами? Далеко не завжди. Тому, що людина

часом надто себе любить і не може себе правильно оцінити. Треба

уміти подивитися на себе збоку, як на стороннього, тоді побачимо, що

ми буваємо не завжди праві. Тож коли щось вам дуже хочеться

сказати іншому: якесь зауваження, слово, що може образити людину

— подумайте, а чи ви кращі, чи у вас нема недоліків, чи взагалі ви

маєте право таке казати людині. Кажуть у народі: «Сім разів відміряй,

а раз відріж». От і ви сім разів подумайте, зважте, перш ніж сказати,

бо слово гостріше за ніж, воно глибоко може ранити.

Тому завжди думай, що і як ти робиш, що і як говориш, і твори добро,

тоді й тобі воно повернеться добром і радістю. І ніколи нікому не

заздри, бо нема двох однакових людей. Що може один, не може

інший, а що можеш ти, не може хтось другий. Відкрий у собі себе!

8. Гра «Збирачі»

Безліч різноманітних дрібних іграшок розкидані по підлозі. Учасники

гри діляться на групи по 2—3 дитини й беруться за руки. За сигналом

кожна група двома вільними руками повинна зібрати якомога більше

предметів. Після того як усі предмети зібрано, кожна група підраховує

кількість зібраних нею іграшок. Під час збирання звучить весела



музика.


Складання «Золотих правил класу».

Усі в класі рівні, незалежно від матеріального стану, статі,

національності, поглядів та переконань.

Кожен у класі повинен відчувати себе у безпеці, ніхто не

повинен боятися чи кривдити кого-небудь. Агресивність -

ознака слабкості.

Ніхто не повинен почувати себе ображеним чи приниженим.

Нікому не можна вигадувати образливі прізвиська.

Кожен має право на ім’я, тому звертатися одне до одного

потрібно тільки по імені. Д. Карнегі писав, що

«…найважливіший звук для людини — це звук її імені».

Будь особистістю, відповідальною за свої слова і вчинки. Не

обманюй, завжди кажи правду. Не хвалися, особливо тим,

що не є твоєю заслугою. Не говори позаочі про людину,

скажи однокласнику прямо про все, а не на вухо другові чи

подрузі.

Ніхто не повинен боятися висловити свою точку зору.

Інакомислення — це не злочин.

Усі повинні поважати право на власність. Без дозволу не

брати чужі речі, не ховати чи псувати їх.

- То ж удосконалюйтесь, діти, вчіться робити добро людям і творити

добро на землі. Запам’ятайте, що все починається з дитинства. Як

навчитесь — такими і підете в життя, а воно дуже складне. Тому не

будьте чванливі, заздрісні, егоїстичні, а вчіться бути добрими,

лагідними, щирими і щедрими на любов і добро, вірними. Тоді поміж

вас пануватиме мир, злагода, любов і дружба.

10.Вправа-прощання «Дякую за чудовий день». Рефлексія


посібник


Діти стають у коло. Одна дитина – у центрі. До неї підходить

хтось з дітей, тисне руку і каже: "Я тобі дякую за приємний день".

Обоє залишаються у центрі і тримаються за руки. До них приходить

третя дитина, бере за вільну руку першу або другу дитину, тисне її і

промовляє: „Я тобі дякую за приємний день ”. Таким чином група

дітей у центрі кола збільшується. Всі тримають один одного за руки.

Коли до групи приєднається остання дитина, необхідно замкнути коло

і хором сказати: „ Як добре, що ми навчаємось в одному класі!”

УРОК 31

Тема. Жити у злагоді – жити щасливо.

Толерантність.


вміння вчитися - усвідомлювати свою діяльність і прагнути її

вдосконалювати;

соціальної компетентно сті – проектувати стратегії своєї


предметних компетентностей – виявляти толерантне ставлення

до думок інших людей.


1. Вправа-вітання «Добрий день» (1хв)


— Діти, давайте привітаємось піснею «Добрий день»:

Учитель. Треба дружно привітатись:

Діти. Добрий день!

Учитель. Дружно, голосно сказати:



Діти. Добрий день!

Учитель. Вліво, вправо поверніться,

Своїм друзям посміхніться.

Діти. Добрий день! Добрий день! Добрий день!

Учитель. Дружно всі, не відставайте,

Своїм друзям побажайте

Діти. Добрий день! Добрий день! Добрий день!

2.Вправа « Усмішка по колу»

Мета: створити сприятливі умови для праці, підняти настрій,

створити невимушену атмосферу.

Хід вправи

Пропонується кожному учаснику імітувати передачу усмішки по

колу, «беручи її в руки». У вас зараз гарний настрій?

Ми підняли настрій завдяки подарованій усмішці. Давайте дарувати її

протягом всього заняття. А також із гарним, чудовим настроєм

почнемо наш тренінг.

3. Вправа «Усі люди різні»

Складіть руки в замок. Подивіться, чи всі однаково це зробили.

Підніміть руки ті, у кого є старший брат,

Хто любить лимони;

Хто їздив на поїзді.

Молодці. А тепер подумайте і скажіть, який висновок ми можемо

зробити після

виконання цієї вправи? (Усі люди різні).

4. Вправа «Витинанка»

Діти стають у коло спиною один до одного. Кожному дають

розгорнуту серветку.

Завдання: У вас у руках серветка. Складіть її навпіл. Відірвіть правий

куток. Знову складіть навпіл. Відірвіть лівий куток (і т.д.). а тепер


посібник


розгорніть свої витинанки. Бачите, у кожного з вас витинанки різні. А

чому? Адже інструкції були однакові для всіх. Тому що всі ми різні.

Ми по-різному сприймаємо інформацію, по-різному мислимо.

Пам’ятайте про це і не намагайтеся підлаштувати друга під себе.

Безглуздо ображатися на людину, яка має власну думку, нехай навіть

відмінну від вашої. Якщо цінуєте дружбу, то поважайте своїх

товаришів. Будьте відвертими з близькими вам людьми та вчіться

прощати.

А як же нам таким різним жити, навчатися і працювати разом та ще й

не сперечатися одне з одним?

Треба бути толерантним один до одного.

А що таке толерантність, як бути толерантною людиною – ви

сьогодні і дізнаєтесь із нашого заняття. Вам усім треба бути дуже

уважними, спостережливими, бо по завершенні нашої роботи вам

необхідно буде дати відповіді на запитання: яку людину ми називаємо

толерантною і чи потрібно взагалі бути толерантним?

Тож усі приготувались!

До роботи наладнались!

Очі ваші бачать все?

Вуха ваші чують все?

Ми роботу починаємо,

Гарно все запам’ятаєм!


Діти, усі ми з вами любимо і цінуємо, коли стосовно нас інші люди

виявляють такі позитивні якості, як захист, доброта, теплота.

А чи замислювались ви над тим, що означають ці слова?

Подумайте і скажіть, що таке добро? Що означає бути доброю

людиною і творити добро іншим?

А як можна подарувати тепло?



Як на вашу думку, що таке захист? Що означає бути захищеним?

Діти, у кожного з нас є місце на Землі, куди нам завжди хочеться

повернутися. Там нас люблять, захищають, поважають і завжди

чекають.

Як ви думаєте, що це за місце? Так. Це дім.

А може, є ще якесь місце, де вас люблять і завжди чекають? Так – це

наша школа. Скільки б не минуло років, що б не сталося в житті, двері

нашої школи завжди відчинені для вас. Ваші вчителі, завжди радо

зустрінуть вас. Школа – це друга велика родина. Як ви думаєте,

можна назвати ваш клас родиною? Що спільного є в усіх вас?

Якими словами можна охарактеризувати стосунки в родині? (любов,

дружба, повага, терпимість).

Сьогодні ми познайомимось ще з одним поняттям, яке характеризує

добрі взаємини між людьми. Слово це – ТОЛЕРАНТНІСТЬ. Означає

воно терпимість, витримку, уміння володіти собою, уміння цінувати і

розуміти іншу людину. (Всі слова вивішуються на дошці).

Бути толерантною людиною – означає поважати людей. А що значить

поважати людей? (правильно спілкуватися).

А як це – «Правильно спілкуватися»? які слова треба

використовувати? (Ввічливі слова) Зараз перевіримо, чи знаєте ви їх.

6. Вправа «Зашифровані слова».

На дошці заздалегідь записані слова ввічливої людини, але букви в

них переставлені місцями:

Добрий день – йдбрио ньед.

Добрий ранок – борийд окран.

Добрий вечір – рийбод ірчев.

Дякую – куюся.

Будь ласка – дуб сакал.

Пробачте – прочебат.


посібник


До побачення – баченняоп од.

Молодці! Гарно всі попрацювали,

Слова ввічливі назвали.

Тепер дружно посміхніться

І із-за парти підніміться.

7. Вправа «Секрет»

Учасники об’єднуються по парах. Одні розкрили долоньки

правої руки і уявляють, що на ній лежить великий і дуже важливий

секрет, який ви не хочете розкривати. Стисніть кулачок, заховайте

ваш секрет. Інші діти намагаються, щоб їх партнер розкрив кулачок.

Учитель уважно слідкує за учасниками гри, який спосіб вибрали діти

для досягнення мети. Одні, можливо, силою розкриває пальчики,

інших потрібно умовити розкрити долоньку, хтось лагідно гладить

кулачок. Через деякий час за сигналом вчителя діти міняються

ролями.

- Які способи досягнення мети є найбільш ефективними у даній

ситуації?

8. Вправа «Дружний клас»

Зараз ми побачимо, чи справді ви дружний клас, чи можна вас

назвати родиною. Кажуть, що друзі і близькі родичі відчувають один

одного навіть на відстані. Тож перевіримо, чи такі ви. На рахунок

«три» вам треба дружно плеснути в долоні, але рахувати я буду не по

порядку. Почали.

Молодці! Ви справді дружний клас. Сідайте за парти і продовжимо

роботу.

Для того щоб стати толерантною людиною, необхідно дотримуватись

певних



правил. Це не звичайні правила, вони не схожі на ті, що ви вивчаєте

кожного дня на уроках. Ці правила ви придумаєте самі, зробивши

висновок із того, що я вам розповім.

9. Читання оповідання «Сердита Маринка»

У Маринки був молодший братик Сергійко, на якого вона постійно

сердилась. Ось і цього разу як же не розсердитись Сергійко знайшов

олівці і почав малювати в її новенькому альбомі. Маринка вирвала з

рук альбом і почала кричати на братика, та так голосно і сердито,

що він подумав: вона його зараз побє.

Поки Маринка поралася із альбомом, виймаючи зіпсовані листки,

Сергійко вибіг на вулицю. Маринка почула, що зачинилися двері, й

вийшла подивитися, хто прийшов. Нікого не було. І тут вона

побачила, що брата не має. Вибігла Маринка на вилицю і почала його

кликати. А брат, почувши сердитий голос сестри, зовсім перелякався

і побіг у протилежний від неї бік. Водії побачили хлопчика на дорозі і

вчасно загальмували. Марина подумала, що Сергійка збила машина.

Кинулась вона вперед і побачила… живого брата. Маринка взяла

брата за руку, вивела його на тротуар, стала його обнімати і

промовляти: «Дурненький, я ж тебе дуже люблю». «А я тебе боявся,

а ти, виявляється, добра», - сказав Сергійко.

Питання для обговорення:

Чому Маринка розсердилась на брата?

Як воно відреагувала?

Чому Сергійко вирішив втекти?

Чи зрозуміла Маринка, що вона вчинила неправильно?

Що зробить Сергійко, коли захоче взяти Маринчині речі?

Яке правило можна придумати за цим оповіданням?

Учні називають свої варіанти, роблять висновки (правила вивішують

на дошці).


посібник


Брати чужі речі без дозволу не можна.

Спалах гніву може призвести до біди.

Що ви порадили б Маринці, щоб стримати свій гнів? (Порахувати до

десяти,

намагатись відшукати на землі найменший камінець, порвати

непотрібний листок, подумати про щось хороше).

9.Вправа «Повітряні кульки».

Показати дітям три повітряні кульки, які надуті нерівномірно.

Діти, подивіться на кульки і скажіть, чим вони відрізняються. (Мірою

наповненості повітря).

Що загрожує кулі, надутій надміру? (Лусне. Проколює кулю голкою).

Яка кулька довше проживе?

Чи доводилося вам бачити людину, про яку можна сказати, що вона

ось-ось лусне? А це добре чи погано?

Дуже погано, коли людина довго носить у собі образу на когось. Від

цього можна захворіти. Треба вчитися пробачати людям. Ставитися до

них так, як ти хотів би, що ставились до тебе. Якщо людина надміру

сміється, особливо, якщо комусь у цей час погано, то може викликати

роздратування в оточуючих. Таку людину не сприймають серйозно.

Який же висновок можна зробити з того, що ми говоримо?

Хочеш мати багато друзів – будь привітним.

Діти, подивіться уважно на дошку, ми з вами склали правила

толерантної людини. Давайте повторимо їх.

10. Вправа «Скринька толерантності». В скриньку кладуться дрібні

предмети (наприклад, іграшки з «кіндер-сюрпризів» і тому подібне).

Кількість предметів повинна перевищувати кількість учасників групи.

Вчитель проходить по кругу з скринькою, а учасники, не заглядаючи в

неї, беруть якийсь один предмет. Коли всі обрали певний предмет,

вчитель пропонує кожному знайти який-небудь зв'язок між цим



предметом і поняттям – толерантності. Розповідь починає учасник,

який першим обрав іграшку. (Наприклад: «Мені дістався м'ячик. Він

нагадує мені земну кулю. Думаю, що толерантність повинна бути

поширена по всьому світу».)

11. Вправа «Малюнок «Наш сад».

Прочитати дітям прислів’я: «Згода будує, а незгода руйнує», «Коли

всюди лише згода, здається кращою й погода». Попросити дітей

уявити, що їм необхідно посадити сад на пустирі, та обговорити із

ними, які квіти вони б посадили у цьому саду. Потім на довгому

аркуші паперу кожна дитина малює свою квітку, і у результаті

матимемо пишний сад із різноманітними квітами.


Ми з вами дуже добре попрацювали, дізналися багато цікавого, і наше

заняття

добігло кінця. Тож скажіть мені, що таке толерантність?

Кого ми називаємо толерантною людиною?

Чи потрібно взагалі бути толерантними?

З якою людиною легше спілкуватися: толерантною чи ні?

Діти, вам сподобалась сьогоднішнє заняття?

А ви всі правила запам’ятали? Молодці!

Зараз я попрошу вас оцінити заняття. Учителі завжди наприкінці

уроку ставлять вам оцінки. А ми сьогодні оцінимо нашу спільну

роботу. Будемо оцінювати за п’ятибальною шкалою. Тобто сама

найвища оцінка – це «5».

На рахунок «три» треба підняти вгору руку з певною кількістю балів.

Таким чином, ми побачимо, як ви оцінюєте мою і свою роботу.

Почали! Раз! Два! Три!


посібник


13. Рефлексія. Вправа-прощання «Коло миру»

Ведучий разом з учнями вибирають у класі місце, яке буде

слугувати територією для розв’язання конфліктів, – Колом миру.

Можна накреслити його на підлозі крейдою або позначити його по-

іншому. Якщо у класі є діти, що знаходяться у конфліктній ситуації,

можна їм запропонувати посидіти чи постояти у колі - і розв’язати

його, тобто мирно домовитися. Це Коло миру можна ефективно

використати і в подальшому.

УРОК 32

Тема. Усе в твоїх руках.

Людина сама творить своє життя. Бути самостійним і

відповідальним за свої вчинки і поведінку.


вміння вчитися - працювати у парі і групі; усвідомлювати свою

діяльність і прагнути її вдосконалення;

громадянської компетентності - висловлювати розуміння, що

у власних діях, вчинках потрібно орієнтуватися на етичні норми,

прийняті в суспільстві;

формування предметних компетентностей – усвідомлювати,

що кожна людина сама вирішує, якою бути, як чинити; розуміти, що

за свій вибір людина сама несе відповідальність.



Учитель.

— Доброго ранку! — мовлю за звичаєм.

— Доброго ранку! — кожному зичу я.

— Доброго ранку! — людям бажаю.



І усміхаються у відповідь люди:

Добрі слова ж бо для кожного любі!

2.Повідомлення теми і мети уроку .

На дошці – напис:

Бути людиною - це значить відчувати свою відповідальність перед

людьми.

Антуан де Сент-Екзюпері

- Як ви розумієте цей вислів ?

- Про яку якість людини ми будемо сьогодні говорити ?

- Які якості характеру властиві відповідальній людині ?

- Чого ми будемо вчитися на уроці? ( Вчитися вести себе

відповідально і аналізувати свої вчинки).

Учитель. У житті кожна людина робить різні справи: добрі та не

зовсім, погані і просто жахливі. Зазвичай вона бажає іншим добра, але

інколи вчинки людини бувають недостойними її поведінки. Сьогодні

ми поговоримо про вчинки і наслідки ваших вчинків. Хоч у вас за

плечима зовсім небагато життєвого досвіду, ви повинні усвідомити

всю відповідальність за власні дії.

3.Лінгвістична хвилинка

- Діти, як ви розумієте слово «відповідальність», «відповідальний»,

«вчинок»? (Відповіді учнів).

Вiдповiдальнiсть — покладене на когось або взяте кимось

зобов’язання звiтувати за свої дiї i брати на себе вiдповiдальнiсть за

можливi наслiдки.

Вiдповiдальний — той, хто заслуговує на довiру, надiйний, вмiє себе

контролювати i готовий вiдповiдати за свої вчинки.

Вчинок - це реальна дія людини, скерована на когось чи щось.

- Прочитайте слова, записані на дошці:


посібник


«Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер,

посієш характер – пожнеш долю».

Як ви розумієте цю народну мудрість?

4.Читання з передбаченням

Притча про метелика

У давнину був собі один мудрець, до якого люди приходили за порадою.

Усім він допомагав, люди йому довіряли і дуже поважали його вік,

життєвий досвід і мудрість.

Якось одна заздрісна людина вирішила знеславити мудреця у

присутності багатьох людей. Заздрісник і хитрун придумав цілий

план, як саме це зробити: „Я упіймаю метелика і у жмені, принесу

мудрецю, потім запитаю його: живий у мене в руках метелик чи

мертвий. Якщо мудрець скаже, що живий, я стисну щільно кулак,

роздавлю метелика й, розкривши долоню, скажу, що наш великий

мудрець помилився. Якщо мудрець скаже, що метелик мертвий, я

розкрию кулак, метелик вилетить живий і неушкоджений, і скажу,

що наш великий мудрець помилився ”.

Так і зробив заздрісник, піймав метелика і пішов до мудреця. Коли він

запитав

мудреця, той відповів:

- Як ви думаєте, що відповів мудрець?

(Відповіді учнів: „ Який ти сам ”, „ Все залежить від тебе ”)

„ Все у твоїх руках ”.

- Діти, як ви розумієте відповідь Майстра? (є два варіанти: стиснути

долоні і вбити живу істоту або подарувати життя ).

- Результат діяльності людини дійсно знаходиться в його руках , всі

завдання , які він поставить перед собою , зможе виконати або не

виконати . Ви - господарі свого життя. Так кожна людина, зробивши

свій вибір, сама визначає свою долю.



- Згадайте прислів'я про це:

« Кожен - коваль свого щастя»,

« Що посієш , те й пожнеш.»

- Все в ваших руках - підете дорогою добра чи виберете поганий

шлях. Тільки постійна робота над собою допоможе кожному з вас

подолати особисті погані якості , примножить ваші достоїнства .

7.Вправа «Мої прагнення». Робота в парах

У кожної людини в житті має бути мета , кожен з нас повинен до

чогось прагнути.

У казці «Аліса в країні чудес » є такий епізод:

- Підкажіть , будь ласка , в який бік мені йти ? - Запитала Аліса.

- Значною мірою це залежить від того, чого ти бажаєш досягти, -

відповів Кіт .

- Мене це якось мало хвилює , - сказала Аліса.

- Тоді не має значення , в який бік ти підеш , - відповів Кіт.

Якщо ви , як Аліса , чітко не уявляєте , куди хочете прийти , то

ризикуєте опинитися на роздоріжжі , гадаючи , що робити далі. Ви

будите пориватися то в одну сторону , то в іншу , або опинитеся

настільки спантеличені , що взагалі не зможете зробити й кроку .

І, дійсно, живучи безцільно людина , нічого не може домогтися, він

навіть не знає , в який бік треба рухатися .

Я пропоную вам вибрати зі списку людських прагнень п'ять, які

важливі для вас. До чого прагнуть люди в житті.

• Хороша освіта .

• Хороша робота і кар'єра .

• Щаслива родина.

• Слава .

• Гроші , багатство.

• Дружба .


посібник


• Досягнення в мистецтві, музиці, спорті.

• Повага і захоплення оточуючих .

• Наука як пізнання нового.

• Гарне здоров'я .

• Впевненість в собі і самоповага.

• Хороша їжа.

• Гарний одяг, ювелірні прикраси.

• Влада і положення.

• Хороший будинок , квартира.

• Збереження життя і природи на землі.

• Щастя близьких людей.

• Благополуччя держави .

- Не забувайте, що, маючи попереду мета, ви будите рухатися в

потрібному напрямку.

5. Кросворд «Людські чесноти»

1.Чуйне, добре ставлення до людей, любов до людей? (Гуманізм)

2.Турботливість, уважне ставлення до людей? (Чуйність)

3.Побажання людям добра, радості, готовність прийти на допомогу?

(Доброзичливість)

4.Відкритість душі, чесне ставлення до людей? (Щирість)




Коли ви були маленькими, ваші дії багато в чому диктувалися тими,

хто дбав про вас. Ви їли, коли батьки давали вам їжу, ви йшли туди,

куди вас вели, тобто ви повністю залежали від батьків. Потім у вас

з'явилася обов'язок ходити до школи , виконувати домашні завдання .

- З якою метою ви прийшли в школу ? ( навчитися читати, писати,

рахувати, ...) Це потрібно вам , а не вчителям і батькам, вам жити і

працювати , вам отримувати зарплату або отримувати задоволення від

добре виконаної роботи.

Результат вашого сьогоднішнього праці - навчання - поки оцінюється

оцінками. Це не оцінювання вас особисто , це оцінювання тієї роботи ,

яку ви зробили , результат вашої праці , який ви застосували . Скільки

вклали , стільки отримали. Щоденна наполеглива праця приведе вас

до позитивного результату.

Зараз ви подорослішали , придбали необхідні навички , поступово

стаючи самостійніше і відповідальніше

Скоро ви станете дорослими і будете повністю відповідати за себе і за

інших.

Від того, який вибір ви зробите сьогодні , залежить ваша здатність

відповідально підходити до життя в майбутньому.

- Як поводиться в річковому потоці риба? (Плаває за течією і проти

течії , тобто активно ).

- Що відбувається з плаваючим на поверхні колодою ?

- У якому випадку з рибою може відбуватися те ж , що з колодою ?

Роки свого дитинства і юності ви можете прожити активно , як «

риба» , або пасивно, як « колода ».

Риба, що живе в річці , здатна плисти за течією, так і проти нього.

Якщо вона перестане рухатися, її зносить течією.


посібник


Але пливучи в протилежну сторону, риба може подолати силу потоку

і навіть дістатися до верховий річки . У колоди ж немає вибору: вона,

зрештою , виявиться там , куди її винесе потік.

А давайте запитаємо себе: створюємо ми власне майбутнє або

пливемо за течією, як колода по річці ?

8. Обговорення в групах відповідальних вчинків, які вони

зробили за тиждень

Мета: навчити поважати себе за відповідальні вчинки , які вони

здійснили , і спонукати їх до більш відповідальної поведінки в

майбутньому.

- Відповідальне ставлення до життя передбачає дуже багато чого.

Напевно , ви вже встигли зробити чимало вчинків , де проявили це

важливу якість.

- Перед ким ви несете відповідальність? (Перед собою , перед

батьками , перед товаришами ) .

Обговоріть у групах і приведіть якомога більше прикладів

відповідальної поведінки .(Ходжу до школи, виконую домашнє

завдання, допомагаю по господарству) і т.д.

- Виберіть секретаря , який буде записувати всі ваші думки , а потім

повідомить результати роботи всьому класу .

(Презентація роботи в групах)

9.Творче завдання «Хто відповідальний»

Прочитайте прислів’я:

«Якби один іншому не допомагав, то світ би пропав»,

«Той від біди себе спасає, хто за іншого відповідає».

- У яких ситуаціях батьків чи дітей можна назвати відповідальними, а

в яких - ні.

Незважаючи на втому, мама допомогла своїй доні зшити

іграшку для лялькового театру.



Хлопчик пішов гуляти та залишив саму свою маленьку

сестричку.

Діти поїхали на дачу і забули залишити їжу для своєї кішки.

Дівчинка встає раніше за інших у родині, щоб устигнути до

занять у школі полити усі кімнатні квіти.

Перед поїздкою на море протягом місяця тато ходив із сином до

басейну та вчив його плавати.

10. Гра « Гарячий стілець»

А тепер давайте звернемося до себе і згадаємо такі випадки , коли ви

були не дуже відповідальні.

Сівши на стілець , розкажіть випадок , коли ви були не дуже

відповідальні.

- Чому люди іноді приймають безвідповідальне рішення ?

(Не хочуть брати на себе відповідальність за свої дії, через

лінь,легковажність).

- Якщо людина безвідповідальна , кому від цього погано: тому, хто

поводиться так легковажно, чи оточуючим?

Обгрунтуйте свою відповідь прикладами.

11.Вирішення проблемних ситуацій . Робота в групах

1группа . До чого може привести безвідповідальне рішення лікаря ?

2группа . До чого призведе безвідповідальне рішення пілота ?

3группа . До чого призведе безвідповідальний вчинок шофера ?

- Який висновок можна зробити з цього?

Висновок: Безвідповідальний вчинок може обернутися для інших

людей неприємністю, бідою або нещастям.

Чи легко бути відповідальним ?

12. Гра « Дебати »

Дебати - це обговорення питання з 2 -х позицій.


посібник


Дебати - це гарне тренування в умінні відстоювати свою позицію ,

захищати свою точку зору.

- Як ви думаєте , чи стане в нагоді вам це в житті ?

( Ми повинні вміти доводити і відстоювати свою точку зору у

спілкуванні з товаришами і з дорослими).

У грі беруть участь група «ТАК» , група «Ні» , група «Експерти ».

Перемагає та група , яка більш переконливо відстоює свою точку

зору.

Ситуація. Тато забув про свою обіцянку сходити у цирк із сином і

поїхав на рибалку зі своїми друзями.

Експерти, оцініть, хто був більш переконливим у дебатах.


- Що ж потрібно кожному з вас , щоб стати відповідальною людиною

? ( Навчитися відповідати за свої вчинки) .

- Серйозне ставлення до життя починається з свідомого рішення взяти

на себе відповідальність. Таке рішення ми приймаємо не раз , його

приймаємо багато разів протягом свого життя. Я бажаю , щоб ви

навчилися у своєму житті завжди приймати на себе відповідальність

за свої вчинки і вміли керувати собою .

- Діти, коли збираєтесь, щось зробити, думайте про наслідки свого

вчинку. Чи не заподієте ви своїм вчинком шкоди тим, хто поряд з

вами. Іноді безтурботність, байдужість призводить до тих наслідків,

які вже не можна виправити чи замінити. Будьте уважними одне до

одного, захищайте слабших за вас. Дружіть із природою, це принесе

вам радість і задоволення. Живіть так, щоб не було соромно за свої

вчинки.

Визначимо основнi ідеї заняття:

1. Наша вiдповiдальнiсть у майбутньому залежить вiд рiшень, якi ми

приймаємо сьогоднi.



2. Ми є творцями своєї долi, або ми пливемо за течiєю.

3. Вiдповiдальне ставлення до життя розпочинається з рiшення стати

вiдповiдальним.

4. Бути відповідальним означає нести вiдповiдальнiсть за свою

поведiнку все життя.

14.Рефлексія

На уроці я зрозумів ...

Сьогодні я задумався ...

Я вирішив ...

15. Вправа-прощання «Віночок».

Мета: навчити учасників робити висновки, підводити підсумки на

основі очікувань.

Хід вправи

На одержаних квіточках записати свої враження від заняття.

Проговорити.

Прикріпити квіточки вгорі над квітучим полем сподівань, щоб

утворився віночок успіху.


посібник


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

1. Бех І.Д. Молодший школяр як особистість // Навчання і

виховання учнів 4 класу: Метод. посібник для вчителів. – К.:

Початкова школа, 2005.

2. Бех І.Д. Виховання особистості. Сходження до духовності. – К.:

Либідь, 2008.

3. Бех І.Д. Формування у дитини почуття цінності іншої людини //

Педагогіка толерантності. – 2001. – №2 (16). – с.16 – 23.

4. Державний стандарт початкової освіти.

5. Амонашвілі Ш. Размышления о гуманной педагогике. – М.: Изд.

Дом Шалвы Амонашвили, 1995.

6. Сухомлинський В. Казки школи під голубим небом. Казки,

притчі, оповідання / Упоряд. О. В. Сухомлинська – К.: Рад.

школа, 1991.

7. Кравчук Л. Сходинки етичного зростання : Світ під назвою

«Я»: навчально-методичний посібник для 4-го класу - К.:

Шкільний світ, 2012 .

8. Володарська М. О. Години спілкування 4 клас. - Харків:

Видавнича група “Основа”, 2012.

9. Відкритий урок. Початкова школа . Через комунікацію до

пізнання. – К.: видавництво «Плеяди», 2005, с. 15 – 48.

10. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти: посібник

для вчителів і методистів початкового навчання / О.Я.Савченко.

– 2-ге вид., переробл. – К.: Богданова А.М. М., 2009. – с.118 –

141.

11. Савченко О. Я. Навчання і виховання учнів 4 класу: Метод.

посібник / Упоряд. О. Я. Савченко. – К.: Початкова школа. -

2004.



12. Красоткіна Н. Виховні заходи 1 – 4 класи. – Тернопіль:

«Мандрівець», 2008, с.102 – 106.

13. Лопатіна О, Скребцова М. 50 уроків про чесноти. – Харків,

видавнича група “Основа”, 2008.

14. Бахтінова О. Матеріали до уроків етики 1 -4. – Харків, «Ранок»,

2010.

15. Мовчун А. І. Абетка моральності: що в характері твоїм?/А. І.

Мовчун, Л. В. Мовчун. – К.: МКПФ «Злата», 2008.

16. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007.

17. Скворчевська О. В. Ігрові методики роботи з учнями 1-4 класів.

- Харків , видавнича група “Основа”, 2007.

18. Федорченко Т. Я і мій характер // Початкова освіта – 2009. -

№8(488). - с.26.

19. Адаменко Н. Що таке людське «Я»// Початкова освіта – 2008. -

№47 (479). - с.27.

20. Кириленко С., Горлач Т. Виховання загальнолюдських

цінностей, свідомої дисципліни та культури поведінки учнів //

Початкова школа. - №10. – с. 44-47.

21. Киричок В. А. Виховання гуманістичних цінностей // Навчання і

виховання учнів 4 класу / упор. О. Я. Савченко. – К.: Вид-во

«Початкова школа», 2005. – с.77-92.

22. Матвієнко О. В. Виховання школярів: педагогічні задачі та

завдання. – К.: Фоліант, 2005.

23. Енциклопедія моральності. – Київ. – 2003.

24. Розвивальні ігри, вправи та завдання в початковій школі. –

Харків, 2006.

25. http://slovovchitelyu.org/journal/nom23/dlya-choho-lyudyna-zhyve/

26. http://metodportal.net/node/15989

27. http://www.sokolschool.pl.ua/316/

http://slovovchitelyu.org/journal/nom23/dlya-choho-lyudyna-zhyve/

http://metodportal.net/node/15989

http://www.sokolschool.pl.ua/316/


посібник


28. http://krasotkina.com/content

29. http://www.docme.ru/doc/211321/71-vihovna-godina

30. http://burlakaschool2.blogspot.com/p/blog-page_699.html

http://krasotkina.com/content

http://www.docme.ru/doc/211321/71-vihovna-godina

Сходинки етичного зрозстання. 4 клас

Education