Конотопська СЮТур

2011 рік

Водний (на байдарках)

туристичний похід3 ступеня складності

по річці Сейм

Початок. Команда зібрана на Конотопській СЮТур.

На шляху до старту походу. Залізнична станція «Путивль» в місті Буринь.

Село Чумакове Буринського району – відправний пункт.

Підходяще місце для спуску на воду.

Складання плавзасобів. Остання перевірка спорядження.

Повна готовність до походу.

Посадка в байдарки.

В путь! Перші метри маршруту.

Маленька флотилія посеред Сейму.

Група уходить на маршрут. Попереду – шість днів походу.

Міст через р. Сейм на трасі Буринь – Путивль.

Характерні ландшафти узбережжя в заказнику.

Ріка широка, а береги порослі лісом.

«Командирський» човен.

Підготовка до висадки на берег.

Перша стоянка. Погода сприяє… поки що.

Ранок другого дня походу. Вихід на маршрут.

Мінливі береги. Крутий обрив.

Зарості очерету.

Дерева, корчі, топляк.

Перерва на відпочинок і перекус.

Заповідні куточки.

Великі зарості прибережного очерету.

На прибережних пагорбах – Молчанський монастир.

По правому борту – місце відпочинку путивлян.

Причалили прямо до пристані.

В центрі Путивля. Шукаємо питну воду.

Почтове відділення Путивля. Ставимо відмітку в маршрутному листі.

Ярославна – один із символів міста.

Велика сіра чапля – характерний представник фауни Посейм’я.

Починається мілководдя.

Другий міст через Сейм – біля села Пруди.

Попереду – руїни старого дерев’яного моста та водяного млина.

Перешкода успішно подолана!

Невеликий привал.

Вражаюча височина обривів.

Стоянка неподалік села Красне Путивльського району.

Прибережний валун – релікт льодовикової епохи.

Початок маршруту третього дня.

А тут правий берег низинний.

Береги переважно поросли листяним лісом.

Береги різко крутішають. З`являються хвойні дерева.

Можна пройти у «ворота».

Найтепліший день, приємний відпочинок.

Підходимо до Конотопського району.

Міст біля села Хижки.

Біля Хижчанської сільради. Ще одна відмітка у маршрутному листі.

Йдемо далі. Погода погіршується.

Стоянка між селами Хижки і Камінь.

Четвертий ранок зовсім прохолодний.

Прибережні сосни стали зустрічатися часто.

Перепочинок на низовинному березі.

Корчі і топляк – найхарактерніші елементи крутих берегів Сейма.

Значні простори узбереж стали відкритими.

Міст на трасі Конотоп – Кролевець біля села Мутин.

Так, саме цей міст.

А ось і село Мутин Кролевецького району.

Мутинська сільська рада.

За Мутином – стоянка.

Дощовий ранок п`ятого дня.

Знову вражаючий водний простір та низовинні береги.

За кормою байдарок видно одну з численних заток.

За кормою байдарок видно одну з численних заток.

Село Жолдаки Конотопського району – місце поповнення запасів води.

Відчалюємо від зарослого очеретом пляжу села Жолдаки.

Погода погрожує…

Група на маршруті.

Зручне місце для привалу.

Гирло річечки Гнилиці.

На березі вишикувалися тополі.

Погода випробовує.

Останній міст на маршруті. Міст на новій автодорозі Конотоп – Кролевець біля села Озаричі.

Можна і вишикуватись.

Прохід під мостом.

«Крайній» причал. Кінець маршруту.

Збір спорядження, підготовка байдарок до транспортування.

А під вечір погода дарує сонце.

Село Озаричі Конотопського району – кінцевий пункт походу