ЗМІСТ Урок № 33. 4 -...

Вчитель Голянич Н.І. 2

ЗМІСТ

Урок № 33. Добовий і річний хід температури повітря, причини їхнього

коливання. Практична робота 4 (початок). Розв’язування

задач на зміну температури повітря з висотою ………...…… 4

Урок № 34. Атмосферний тиск. Практична робота 4 (продовження). Роз-

в’язування задач на зміну атмосферного тиску з висотою ... 6

Урок № 35. Вітер. Місцеві вітри ………………………………………...… 9

Урок № 36. Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря, зміни

вологості повітря. Практична робота 4 (закінчення). Розв’язу-

вання задач на зміну вологості повітря ……………………. 11

Урок № 37. Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар,

хмарність ……………………………………………………... 15

Урок № 38. Опади, що випадають з хмар та з повітря, їх види, вимірюва-

ння …………………………………………………………..…17

Урок № 39. Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за

сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне

значення прогнозів погоди ……………………………….… 21

Урок № 40. Практична робота 5. Складання графіка зміни температури

повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз . 23

Урок № 41. Клімат, основні кліматичні показники. Карта кліматичних

поясів ……………………………………………………….… 24

Урок № 42. Зміни клімату. Вплив людини на атмосферу і клімат …..….28

Урок № 43. Узагальнення та систематизація знань учнів за темою

«Атмосфера» ……………………………………………..….. 32

Урок № 44. Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами

гідросфери …………………………………………………… 35

Урок № 45. Світовий океан та його частини. Практична робота 6

(початок). Позначення на контурній карті морів, проток,

заток, островів; річок, озер, водоспадів ………………...… 38

Урок № 46. Властивості вод Світового океану. Рухи води в Океані ….. 40

Урок № 47. Багатства вод Світового океану. Океан та людина ……….. 44

Урок № 48. Води суходолу – поверхневі і підземні. Річка: річкова систе-

ма, басейн річки, річкова долина. Практична робота 6

(продовження). Позначення на контурній карті морів,

проток, заток, островів; річок, озер, водоспадів ………..… 47

Урок № 49. Живлення, водний режим і робота річок ………………….. 49

Урок № 50. Озера, їх різноманітність. Практична робота 6 (закінчення).

Позначення на контурній карті морів, проток, заток, остро-

вів; річок, озер, водоспадів …………………………….…… 52

Урок № 51. Болота, особливості їх утворення та поширення. Штучні


водойми: ставки, водосховища, канали ……………………..55

Урок № 52. Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особли-

вості утворення і поширення льодовиків. Багаторічна мерз-

лота – підземне зледеніння …………………………....…… 56

Урок № 53. Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі.

Термальні і мінеральні води ……………………………...… 60

Урок № 54. Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод

Світового океану і суходолу ……………………………..…. 64

Урок № 55. Узагальнення та систематизація знань ………………..…… 67

Урок № 56. Складові біосфери, особливості їх поширення на земній

кулі ………………………………………………………..….. 69

Урок № 57. Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів …… 71

Урок № 58. Природні комплекси (ландшафти) як наслідок взаємозв’язків

компонентів природи. Географічна оболонка – найбільший

природний комплекс Землі, її межі і властивості ………… 74

Урок № 59. Природні зони Землі. Особливості природних зон ……….. 77

Урок № 60. Практична робота (на місцевості) 7. Ознайомлення з одним з

природних комплексів (ландшафтів) своєї місцевості, устано-

влення взаємозв’язків між його компонентами …………… 79

Урок № 61. Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі .82

Урок № 62. Найбільші за площею та чисельністю населення держави

світу та держави-сусіди України на політичній карті світу.

Практична робота 8. Позначення на контурній карті кордонів

найбільших держав та їхніх столиць ……………………..… 86

Урок № 63. Держави-сусіди України на політичній карті світу ……..… 89

Урок № 64. Узагальнення та систематизація знань ..………………....… 96

Урок № 65. Зміни складових географічної оболонки людством. Зміни

природних комплексів Землі ……………………………….. 99

Урок № 66. Забруднення довкілля та його охорона ………..……….... 102

Урок № 67. Дослідження 2. Розробка міні-проекту з утилізації побутових

відходів ……………………………………………………… 107

Урок № 68. Презентація міні - проекту з утилізації побутових від-

ходів ………………………………………………………… 109

Урок № 69. Узагальнення та систематизація знань …………………… 111

Урок № 70. Узагальнення знань учнів за рік. Подорож до країни

Географії …………………………………………………… 113


Дата ___/____/____

Тема Добовий і річний хід температури повітря, причини їхнього

коливання. Карта ізотерм. Теплові пояси Землі. Практичне значення

вимірювання температури повітря. Способи регулювання

температури повітря в домашніх умовах. Практична робота №4

(початок). Розв’язування задач на зміну температури повітря й

атмосферного тиску з висотою, вологості

Мета: формування знань про температуру повітря та причини її змін;

розвиток первинних практичних навичок аналізування та обробки резу-

льтатів спостережень, використання знань математичної науки; підведе-

ння учнів до розуміння важливості спостережень за температурою пові-

тря в різних місцях Землі.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: атласи, підручники, календарі погоди, настінна карта

півкуль, термометр.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

· Який склад має повітря атмосфери?

· Які шари виокремлюють в атмосфері Землі залежно від температури та

щільності повітря?

· Яке значення має наявність атмосфери для планети?

· Чому необхідно вивчати процеси, що відбуваються в атмосфері?

· Які способи вивчення атмосфери вам відомі?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

Учитель. Про те, для чого потрібен термометр та як саме вимірюють

температуру повітря, вам відомо з ранніх літ. На минулому уроці ви ді-

зналися, що температура змінюється з висотою. Слухаючи прогноз пого-

ди, ви, напевно, звернули увагу на те, що температура повітря в різних

районах Землі відрізняється в один і той же час. А чи зможете ви пояс-

нити, чому?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Мозковий штурм»

На дошці записуються всі можливі варіанти відповіді на питання, поста-

влене під час мотивації.

2. Прийом «Вибір головного»

Аналізування запропонованих відповідей, виключення неправильних,


неточних; формулювання залежності температури від кута падіння со-

нячних променів, тобто від широти місцевості.

3. Робота з підручником

1. Робота в групах

І група

Опрацювати матеріал підручника на с.115 та з’ясувати чому змінюється

температура повітря протягом доби.

ІІ група

Опрацювати матеріал підручника на с.117,118 та з’ясувати, як і чому

змінюється температура повітря протягом року.

2. Виконання завдань групами.

3. Виступи груп

4. Прийом «Мої дослідження»

Проаналізуйте графіки річного розподілу температури за мал.91підруч-

ника. Визначте максимальні і мінімальні значення температури, а

також її амплітуду, що характерні для різних типів річного розподілу

температури повітря

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Географічний практикум»

Завдання 1. Побудуйте графік добового ходу температур, обчисліть

середню добову температуру та добову амплітуду коливань температур,

користуючись наведеними даними.

Час вимірювання,

год

0 3 6 9 12 15 18 21

Температура, t °С –2 –4 –5 –2 0 +3 +2 +1

Завдання 2. Користуючись даними календаря погоди, побудуйте графік

місячного ходу температур (на вибір), обчисліть середню місячну темпе-

ратуру та місячну амплітуду температур.

Завдання 3.

Задача

Над узбережжям Чорного моря летить літак на висоті 6 км. Температура

за бортом літака — –18 °С. Якою є температура в цей момент на березі

моря?

Розв’язання

1) Відомо, що на 1 км підйому температура повітря знижується на 6 °С.

Обчислюємо різницю в температурах на висоті 6 км та узбережжі:

6 км * 6 °С = 36 °С.

2) Обчислюємо температуру на узбережжі:


–18 °С + 36 °С = +18 °С

2. Прийом «Проблемне питання»

Від яких іще причин, крім кута падіння сонячних променів, залежить

температура повітря певної території?

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

· Найважливішою характеристикою стану погоди є температура. Для її

вимірювання використовують термометр.

· Показники температури залежать від кута падіння сонячних променів і

багатьох інших причин.

· Для аналізу спостережень за температурою будують графіки зміни тем-

ператури протягом доби, місяця, року, обчислюють середню температу-

ру та амплітуду коливань температур.

VII. Домашнє завдання

1.Опрацювати § 32-33.

2.За кліматичною картою в атласі визначити місця на Землі, де найбільш

спекотно та найбільш холодно, і пояснити причини таких температурних

особливостей.

3.Написати твір-мініатюру «Подорож від екватора до полюса».

Дата ___/____/____

Тема. Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни в тропосфе-

рі. Вимірювання атмосферного тиску. Практична робота №4

(продовження). Розв’язування задач на зміну температури повітря й

атмосферного тиску з висотою, вологості

Мета: формування знань про атмосферний тиск і причини його змін;

ознайомлення з улаштуванням барометра та принципами його роботи;

сприяння розумінню важливості спостережень за показниками атмосфер-

ного тиску для складання прогнозів погоди.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:атласи, підручники, барометр анероїд, склянка, вода, папір.

Хід уроку



1. Взаємоперевірка (робота в парах)

Учні обмінюються твором - мініатюрою «Подорож від екватора до полю-

са», написаним вдома.

2. Прийом «Естафета» (робота по рядах)

Кожна пара учнів відповідає на одне запитання картки та передає її далі.


Картка 1

1. Найвища температура за останній період називається

_______________________________________________________________

2. Над тропосферою розташований наступний шар —

_______________________________________________________________

3. 22 червня — день _____________________________________________

4. Теплові пояси, в яких упродовж усього року спостерігаються низькі

Температури повітря_____________________________________________

5. Умовна лінія, над якою сонце знаходиться в зеніті 22 грудня,—

_______________________________________________________________

6. Крім кута падіння сонячних променів, температура повітря також

залежить від тривалості

_______________________________________________________________

Картка 2

1. Найнижчу температуру за певний період називають

_______________________________________________________________

2. В атмосфері на висоті 20–50 км знаходиться

_______________________________________________________________

4. Теплові пояси, в яких чітко простежується зміна чотирьох пір року,—

_______________________________________________________________

5. Умовна лінія, над якою сонце знаходиться в зеніті 22 червня,—

_______________________________________________________________

6. Крім кута падіння сонячних променів, температура повітря залежить

також від характеру

3. Взаємоперевірка

Учні обмінюються картками та, аналогічним способом передаючи картку

по ряду, здійснюють перевірку.



Наллємо повну склянку води, накриємо її аркушем паперу та швидко

перекинемо. Прибираємо руку та бачимо, що вода зі склянки не вилива-

ється. Чому?


1. Розповідь вчителя

Атмосферний тиск — сила, із якою повітря тисне на земну поверхню.

Атмосферний тиск безперервно змінюється. Величина атмосферного

тиску залежить переважно від температури повітря та висоти місцевості

над рівнем моря. Тиск повітря вимірюють за допомогою барометрів у

міліметрах ртутного стовпчика або в мілібарах (1 мм тиску відповідає

1,33 Мб).


На картах тиск показують ізобарами — лініями, які з’єднують точки з

однаковим тиском біля земної поверхні.

З підняттям повітря розріджується, тиск його зменшується (в нижній тро

посфері приблизно на 10,5 мм ртутного стовпчика на кожні 100 м підйо-

му).

За нормальний атмосферний тиск прийнято вважати тиск ртутного стов-

пчика висотою 760 мм за температури 0 °С на широті 45° на рівні моря.

2. Бесіда за запитаннями

- Що таке атмосферний тиск ?

- Чому ми не відчуваємо цього тиску?

- Який нормальний атмосферний тиск на широті 45° на рівні моря?


1)Опрацювати матеріал підручника і з’ясувати, як і за допомогою чого

можна виміряти атмосферний тиск.

2) Робота в групах

Прийом «Дерево рішень»

Кожна група намагається самостійно розгадати принципи роботи баро-

метра.

3) Аналіз рішень груп і вибір оптимальних варіантів.

4) Робота за мал.95 на с.123 «Розподіл атмосферного тиску на Землі».


1. Прийом «Свої приклади» (робота в парах (групах))

Завдання. Наведіть свої докази того, що атмосферний тиск існує.


Задача. Якою є відносна висота гори, якщо на її вершині атмосферний

тиск дорівнює 550 мм рт. ст., а біля підніжжя — 750 мм рт. ст.?


1) Обчислюємо різницю тисків біля підніжжя та на вершині:

750 — 550 = 200 (мм рт. ст.).

2) Знаючи, що на кожні 100 м підйому вгору тиск знижується приблизно

на 10 мм рт. ст., складаємо пропорцію:

100 м — 10 мм рт. ст.

х м — 200 мм рт. ст.

x =100*200/10 = 2000 (м)


Прийом «Мікрофон»

За допомогою умовного мікрофона учні відповідають на запитання, що

нового дізналися та чого навчилися сьогодні на уроці.


1.Опрацювати § 34.


2.На аркуші паперу формату А4 зробити «шпаргалку» за текстом

параграфа.

3.Знайти в Інтернеті відповідь на питання: що таке монгольф’єр, як він

обладнаний, коли вперше був випробуваний.

4.Скласти задачі на визначення атмосферного тиску на різній висоті.

Дата ___/____/____

Тема. Вітер: причини виникнення, напрям, сила, швидкість, їх

визначення за допомогою сучасних приладів та на око (візуально).

Місцеві вітри

Мета: формування знань про вітер і причини його утворення; розвиток

навичок визначення напрямку та сили вітру, будування та аналізування

рози вітрів; сприяння розумінню учнями важливості спостереження та

вивчення вітрів.


Обладнання: атласи, підручники, модель флюгера.

Хід уроку



Прийом «Вірю — не вірю»

· Чи вірите ви в те, що за допомогою барометра можна не лише виміряти

атмосферний тиск, але й визначити висоту місцевості?

· Чи вірите ви в те, що на вершині гори тиск менший, ніж біля її підніж-

жя?

· Чи вірите ви в те, що нагріте повітря легше за холодне?

· Чи вірите ви в те, що повітря переміщається з областей низького тиску

в область високого?

· Чи вірите ви в те, що зміна температури й тиску є причиною постійного

переміщення повітря?



Пам’ятаєте мультфільм про Вінні-Пуха та П’ятачка та їх бесіду про при-

чини вітру? Вінні-Пух стверджував, що вітер піднімається тому, що де-

рева махають своїми гілками. Ні, заперечите ви, якраз навпаки! А який

же тоді вічний двигун приводить у рух повітря? Та як пояснити, що таке

вітер?


1. Прийом «Мозкова атака»


1)На дошці записуються всі можливі варіанти відповіді на питання, по-

ставлене під час мотивації

2)Аналіз запропонованих варіантів, формулювання остаточного визначе-

ння вітру.


Вітер — де рух повітря в горизонтальному напрямку. Утворення

вітру спричинено нерівномірним розподілом атмосферного тиску над

земною поверхнею. Вітер завжди дме з області підвищеного тиску в

область пониженого тиску. Вітер характеризується швидкістю,силою та

напрямком. Швидкість вітру вимірюється в метрах за секунду. Чим біль-

ше різниця між тиском, тим вітер сильніший. Швидкість вітру можна

визначити за допомогою анемометра. Сила вітру оцінюється в балах від

0 до 12 (шкала Бофорта) залежно від наслідків дій вітру на земній повер-

хні (наприклад, 0 балів — штиль, 12 балів — ураган). Напрямок вітру ви-

значається за допомогою флюгера та називається за положенням тої сто-

рони горизонту, звідки дме вітер (наприклад, з півдня-південний вітер).

Напрямок вітру змінюється залежно від зміни атмосферного тиску.

3. Робота з демонстраційним матеріалом

Демонстрація макета флюгера (якщо відсутній — зображення в підруч-

нику)

Напрямок вітру визначається за допомогою флюгера та називається за

положенням тої сторони горизонту, звідки дме вітер (наприклад, з пів-

дня- південний вітер). Напрямок вітру змінюється залежно від зміни ат-

мосферного тиску.


а) опрацювати матеріал підручника § 35 на с. 125,126 і з’ясувати, які ві-

три є місцевими

б) аналіз мал. 99 на с.126 «Утворення денного і нічного бризу» в підруч-

нику;


Проаналізувати розу вітрів за мал. 98 у підручнику і визначити, вітри

яких напрямків спостерігаються частіше, а яких - рідше. Повторюваність

вітрів яких напрямків однакова?


Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Побудуйте та проаналізуйте розу вітрів за даними, наведени-

ми в таблиці.

Напрямок

вітру

Пн ПнСх Сх ПдСх Пд ПдЗх Зх ПнЗх Штиль


Тривалість,

дні

10 1 1 3 2 2 4 4 3


Учні відповідають на запитання.

· Що таке вітер?

· Назвіть головну причину утворення вітру.

· Чому необхідно спостерігати та вивчати вітри?


1.Опрацювати § 35

2.Користуючись календарем погоди, скласти розу вітрів одного з місяців.

Зробити висновки про переважання вітрів певного напрямку.

Дата ___/____/____ Тема. Вода в атмосфері: випаровування, абсолютна і відносна

вологість повітря, зміни вологості повітря залежно від температури.

Способи регулювання вологості повітря в домашніх умовах.

Практична робота №4 (закінчення). Розв’язування задач на зміну

температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості

М е т а: формувати в учнів уявлення про воду та водяну пару в атмосфе-

рі, про відносну й абсолютну вологість повітря, навчити визначати по-

казники вологості повітря, користуватися гігрометром; розвивати спос-

тережливість; виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу.

Тип уроку: комбінований

Обладнанн я: підручник, атлас, для дослідів: пляшка без дна, колба,

склянка.

Хід уроку


II. Перевірка домашнього завдання

Робота в групах

1. Учитель об’єднує учнів у дві групи, кожна з яких отримує завдання

Перша група . Намалюйте схему утворення нічного бризу, поясніть ма-

люнок.

Друга група . Намалюйте схему утворення денного бризу, поясніть ма-

люнок.

2. Учитель зачитує інформацію, після чого пропонує учням скласти при-

чинно-наслідковий ланцюжок. Окремі вчені стверджують, що на окраї-

нах великих міст можна спостерігати так званий «міський» бриз, але дме

він завжди від міських окраїн до центру.


Поясніть, як утворюється цей вітер.

Зразок ланцюжка: центральна частина міста — скупчення будинків —

скупчення територій, вкритих асфальтом — скупчення автомобілів —

спалювання палива — підвищення температури повітря — область низь-

кого тиску — вітер.


1. Вступне слово вчителя

Із багатьох причин людей щодня цікавить погода,тобто стан нижнього

шару атмосфери в певний час і в певному місці. Основними характерис-

тиками погоди є температура і вологість повітря, атмосферний тиск,

напрямок і швидкість вітру, хмарність і кількість опадів. Саме про одну

зі складових погоди — воду в атмосфері: випаровування, вологість по-

вітря, зміни вологості повітря, способи регулювання вологості повіт-ря в

домашніх умовах ми будемо з вами говорити на сьогоднішньому уроці.

2. Прийом «Географічний кінозал»

Учитель організовує перегляд мультфільму «Звідки береться пара» з

подальшим обговоренням

3. Прийом «Евристична бесіда»

1. Поясніть, як потрапляє водяна пара до атмосфери.

2. У якому шарі атмосфери міститься майже вся водяна

3. Чи спостерігали ви коли-небудь туман? Де це відбувалося та за яких

погодних умов?

4. Що ви знаєте про утворення туману?


1. Розповідь вчителя з елементами бесіди

Ви вже знате, що вода — це унікальна речовина.

У чому полягає її унікальність? У якому стані на відміну від інших

речовин може перебувати вода?

Вода може перебувати в газоподібному стані у вигляді водяної пари, яка

завжди присутня в атмосфері. Ми її не бачимо, тому що вона прозора.

Надходження пари до атмосфери зумовлюється випаровуванням води з

поверхні водойм, ґрунту, рослин. Цей процес можна спостерігати під час

досліду. Для цього потрібно налити у два блюдця по одній чайній ложці

води. Одне блюдце поставимо на освітлене сонцем місце, друге у тіні.

Через певний час вода зникне спочатку з першого, потім із другого блю-

дця.

Поясніть, чому зникла вода.Чому вона зникла саме в такій послідовнос-

ті — спочатку з блюдця, що стояло на сонці, а потім із другого блюдця?

Вода не зникла, вона випарувалася, тобто перейшла в газоподібний стан

— невидиму пару і перебуває в атмосфері, що нас оточує.



Учні опрацьовують матеріал підручника на с.128-130 § 36 про абсолютну

й в і д н о с н у вологість повітря , після чого виконують завдання.

1) Дайте визначення понять «абсолютна та відносна вологість повітря»

та запишіть ці визначення у зошит.

2) Чому в природі існує насичене і ненасичене водяною парою повітря?

Наведіть приклади такого повітря.


Використовуючи дані діаграми (мал. 101), дослідіть особливості

максимального вмісту водяної пари в повітрі за різних показників пого-

ди.


Восени, коли вмикають опалення, вдома та в школі стає тепло, але дуже

сухо. Якщо повітря не зволожувати, то не тільки діти, а й дорослі можуть

мати проблеми з... носом! Чи не звертали ви увагу, що саме взимку ми

частіше хворіємо на риніт? Занадто сухе повітря шкодить і носу, і горлу.

Відносна вологість повітря в приміщеннях повинна становити не менш

ніж 40- 60 %. Під час опалювального сезону вологість може знизитись

навіть до 20 %. Для підвищення вологості повітря в приміщенні недоста-

тньо лише провітрювати його. Необхідно придбати зволожувач, завдяки

якому найлегше підтримати оптимальну вологість повітря в кімнаті.

Також варто скористатися старим перевіреним способом зволоження —

покласти на батарею чисті мокрі рушники з товстої тканини. Додатково

можна поставити поруч із кожною батареєю півлітрову баночку з водою.

5.Прийом « Проблемне питання »

1). Які домашні прилади для регулювання вологості повітря ви знаєте?

Які з них є у вас вдома? Як вони працюють? Що вони роблять із

повітрям у вашій оселі?

2). Чому в жаркий літній день із кондиціонерів крапає вода? Звідки вона

береться?

3). Чому влітку рекомендують поливати домашні квіти частіше, а взимку

— рідше?

(Учні під керівництвом учителя роблять висновок щодо необхідності

регулювати вологість повітря в домашніх умовах.)



Задача 1. За температури –20 °С абсолютна вологість повітря дорівнює

0,55 г/м3. Обчисліть відносну вологість повітря.


1) За таблицею визначаємо, чому дорівнює абсолютна вологість повітря


за наведеної температури у стані насичення: 1 г/м3.

2) Складаємо пропорцію:

1 г/м3 — 100 %

0,55 г/м3 — х %

x= 100 %= 55 %

Задача 2. За температури +27 °С відносна вологість повітря — 33 %.

Обчисліть абсолютну вологість повітря.


1) За таблицею визначаємо абсолютну вологість повітря за наведеної

температури у стані насичення: 26,1 г/м3 .

2) Складаємо пропорцію:

26,1 г/м3 — 100 %

х г/м3 — 33 %

x= = 87 (г/м3 )

VІ. Підсумок уроку

Прийом «Уявний мікрофон»

Учні передають один одному мікрофон і відповідають на запитання

1. Що нового ви дізнались на уроці?

2. Що найбільше зацікавило?

3. Що викликало ускладнення?



2.Скласти діаграму хмарності за календарем спостережень на один будь-

який місяць. Скласти п’ять тестових запитань до тексту параграфа.

Дата ___/____/____ Тема. Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар,

хмарність

Мета: формувати знання про відмінності в утворенні хмар і туману,

вчити розрізняти форми хмар та ступінь хмарності; розвивати спостере-

жливість та практичні навички для складання прогнозу погоди; вихову-

вати естетичне сприйняття навколишнього світу та інтерес до проведен-

ня спостережень за станом погоди

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник , схема «Утворення хмар», ілюстрації та малюн-

ки з зображенням хмар, мультимедійне обладнання ,відеофрагменти.


Хід уроку


ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Евристична бесіда »

- Про які зміни погоди найближчим часом свідчить різке зниження

атмосферного тиску?

- Згадайте, в яких агрегатних станах може перебувати вода?

- За яких умов вода з рідкого стану переходить у газоподібний та

навпаки.

- Звідки в атмосфері береться водяна пара?

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Вам доводилось милуватися вигадливими формами хмар? Вони постійно

змінюються: нагадують то казкові палаци з баштами та банями, то чере-

ду білих овечок, то мазки та штрихи невідомого художника з буйною

фантазією. Іноді вони тонкі та прозорі, а іноді — важкі й низькі. З таких

важких темних хмарин часто йде дощ, а то й злива. А після дощу утво-

рюються калюжі, де можна пускати човники, можна стрибати через ка-

люжі, а то й просто в них... Але ось пригріло сонечко, небо ясне, а калю-

жі зникли. Куди вони зникли? І як знову з’явилися на небі хмари? Чи

можна, спостерігаючи за хмарами, передбачати зміни погоди? Ви

зможете відповісти на ці запитання сьогодні на уроці.



Перегляд відеофрагмента про хмари з подальшим обговоренням

2. Робота за схемою «Утворення хмар»

- Як змінюється температура повітря з висотою?

- Чому буде дорівнювати температура повітря на висоті 4 км?

- Яка кількість води може міститися при температурі 20°С? 0°С?

- Яка причина утворення хмар ?


Хмара – це скупчення крапель води. За температури нижчої 0°С хмара

складається з кристаликів льоду. Метеорологи нараховують кілька

десятків різних видів хмар. Частіше за все на небі ми бачимо купчасті,

шаруваті і перисті хмари. .


1)Опрацювати текст підручника § 37 с.132,133, розглянути ілюстрації та

фотографії із зображенням хмар

2) Використовуючи текст підручника та мал. 105 «різноманітність хмар»,

охарактеризуйте різні види хмар. Результати запишіть у таблицю


Назва Висота

утворення

Зовнішній

вигляд (мал.)

Які опади

приносять

Яку погоду

свідчать

Перисті

Шаруваті

Купчасті

5. Продовження розповіді вчителя

Спостереження за хмарністю ведеться на око. Хмарність вимірюється в

балах за десятибальною системою. Наприклад, 0 балів — небо ясне, 3

бали — 30% небосхилу вкрито хмарами, 10 балів — все небо закрите

хмарами. Найбільша хмарність спостерігається в приекваторіальних

районах, найменша — над тропічними пустелями.

Хмарність дуже впливає на температуру повітря, тому що хмари затри-

мують тепло, яке випромінюється землею і відбивають велику кількість

сонячних променів. Тому в похмурий літній день буває прохолодніше,

ніж у ясний, а ясної ночі — холодніше, ніж похмурої.

Наприкінці кожного місяця дані хмарності обробляються і будується

кругова діаграма хмарності.



Побудуйте діаграму хмарності за вересень, використовуючи дані ваших

спостережень

Розповідь вчителя

У вересні 30 днів. 10 днів небо було ясним, 12 днів спостерігалася змін-

на хмарність, 8 днів — суцільна хмарність. Викреслюємо коло. Відомо,

що величина кола 360°. Знайдемо, яку частину кола (в градусах) станов-

лять 10 днів, 12 днів, 8 днів. Складемо пропорції:

30 д.— 360 30 д.— 360° 30 д.— 360°

10 д.— х 12 д.— х 8 д.— х

Обчислимо

10 д.— 120° 12 д.— 144° 8 д.— 96°

За допомогою транспортира відкладемо ці кути і позначимо стан хмар-

ності.


Прийом «Уявний мікрофон »

Учні передають один одному мікрофон і відповідають на запитання

- Чим відрізняється утворення хмар і туману?

- Назвіть риси відмінності видів хмар.


- Що таке хмарність? Як її визначають?

- Від чого залежить хмарність? На які показники погоди вона впливає?



2.Підготувати повідомлення про особливості погоди окремих територій

земної кулі.

Дата ___/____/____ Тема. Опади, що випадають з хмар та з повітря, їх види, способи

вимірювання. Карта розподілу опадів

Мета: поглиблення та систематизація знань про види атмосферних опа-

дів; формування знань про особливості опадів та закономірності їх роз-

поділу на території Землі; розвиток навичок характеризувати різномані-

тні види опадів та умови їх утворення; виховувати інтерес до проведення

спостережень за станом погоди


Обладнання: підручники, атласи, опадомір, снігова рейка.

Хід уроку



1. Прийом «Естафета» (по рядах)

Картки для естафети

Картка 1

1. Постійні вітри, що дмуть від тропічних широт у бік екватора,—

_______________________________________________________________

2. Процес переходу речовини з газоподібного стану в рідкий або твердий

_______________________________________________________________

3. Найнижче розташовуються хмари

_______________________________________________________________

4. Прилад для вимірювання атмосферного тиску —

_______________________________________________________________

5. Тепловий пояс між тропіками та полярними колами —

_______________________________________________________________

Картка 2

1. Постійні вітри помірних широт — ____________________________

2. Повітря, що містить максимально можливу кількість водяної пари,

Називають ______________________________________________

3. Дуже різноманітні та вигадливі за формою хмари —

_______________________________________________________________


4. Прилад для визначення напрямку вітру — ________________________

5. Тепловий пояс між Північним і Південним тропіками — ____________

Картка 3

1. Вихрові області зі зниженим тиском у центрі — ________________

2. Процес переходу речовини з рідкого або твердого стану в

газоподібний —_____________________________________________

3. Хмари, що розташовуються на дуже великій висоті та схожі на

нитки,— _______________________________________________________

4. Прилад для вимірювання відносної вологості —

_______________________________________________________________

5. Тепловий пояс за полярним колом —

_______________________________________________________________

2. Прийом «Географічна мозаїка»

Завдання. Складіть визначення понять, використовуючи наведені нижче

слова.

· Вітер, повітря, в, це, горизонтальний, рух, напрямок.

· Шар, тропосфера, це, атмосфера, нижній.

· Такі, що мають, це, повітряні маси, властивості, однорідні, частини

тропосфери.


Прийом «Практичність теорії»

Атмосферні опади — дощ, сніг, град, роса, іній — усім вам добре відомі.

Їх поява в атмосфері пов’язана з унікальними властивостями води.

Тепер, знаючи про випаровування та конденсацію, насичене і не насиче-

не водяною парою повітря, ви легко зможете пояснити їх виникнення.

Дії атмосферних опадів дуже суперечливі. Наприклад, дощ несе живиль-

ну вологу рослинам, а може бути джерелом руйнівних повеней. Або сніг

—вкриває посіви та коріння рослин від згубних морозів, а може стати

причиною обриву ліній електропередач, заносів, аварій на дорогах. То

які вони — атмосферні опади, знайомі незнайомці? На це запитання ми

маємо знайти відповідь на сьогоднішньому уроці.



Ви знаєте, що хмари складаються з крапельок води або кристаликів льо-

ду. Поки вони малі (менші за 0,05 мм в діаметрі) і легкі, їх підтримують

висхідні потоки повітря. Укрупнюючись, льодинки або крапельки води

випадають на землю у вигляді опадів: дощу, граду, снігу. Воду, що випа-

дає на земну поверхню в рідкому або твердому стані, називають атмо-

сферними опадами. Кількість випадаючих опадів залежить від вологості

повітря: чим вона більша (тобто чим ближче повітря до стану насичено-


сті), тим ймовірніше випадання опадів. Під час дощу відносна вологість

повітря перевищує 90 %.


Прочитати в § 38 підручника (с.134-136)текст про утворення дощу, снігу,

граду.

Дати відповіді на запитання:

1. За якої умови з хмар випадає сніг і град?

2. Що таке град?

3. Як утворюється град?

4. Чому град випадає тільки в теплу пору року ?

3. Продовження розповіді вчителя

Дощ, сніг, град — це опади, які випадають з хмар. Такі атмосферні яви-

ща, як роса, іній, ожеледь, паморозь, туман, виділяються безпосередньо з

насиченого повітря, яке стикається з охолодженою поверхнею землі,

рослин, будов. Відбувається конденсація водяної пари в крапельки води.

Характер випадання опадів різниться залежно від температури повітря,

вологості, видів хмар, швидкості вітру. Опади бувають обложні (дуже

тривалі), зливові (сильні короткочасні), ті, що мрячать (маленькі крапе-

льки води). Для вимірювання кількості опадів на метеорологічних

станціях використовують опадомір. Опадомір являє собою циліндричне

металеве відро діаметром 20 см. До опадоміру вставлена діафрагма, що

запобігає випаровуванню води. Нижче за діафрагму розташований носик

для вилиття води в спеціальну вимірювальну склянку з поділками. Опа-

домір встановлюють на стовпі висотою 2 р. Для того щоб взимку вітер

не видував сніг з опадоміру, прилад огороджують. Опадомір знімають 2

рази на добу: о 7 годині і о 19 годині. Кількість опадів за добу обчислю-

ють складанням даних двох вимірювань. У зимовий період проводять

снігомірну зйомку. Вона необхідна для прогнозування весняної повені.

Для вимірювання висоти сніжного покриву використовують снігомірну

рейку — планку, на яку нанесені сантиметрові поділки. Снігомірна рейка

встановлюється строго вертикально. Відлік ведеться від поверхні ґрунту

до поверхні снігу. За допомогою особливого приладу обчислюється

запас води в сніжному покриві.

4. Прийом «Географічний практикум »

Побудуйте стовпчасту діаграму «Розподіл опадів за місяцями»

Розповідь учителя

Для того щоб обчислити кількість опадів, що випали за місяць,необхідно

скласти їх кількість за кожен день місяця. Відповідно, суму опадів за рік

знаходять складанням кількості опадів за кожен місяць. Стовпчаста діа-

грама будується в координатній площині. На осі абсцис відкладаються


місяці, на осі ординат — кількість опадів у мм в масштабі. Кожного міся-

ця на діаграмі в масштабі будується стовпчик висотою, відповідною кі-

лькості опадів , що випали. Після побудови діаграми знаходять суму опа-

дів за рік

Міся

ці

С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г

К-ть

опаді

в

10 15 23 35 65 90 892 140 120 55 30 20



1. Чому в областях зниженого атмосферного тиску випадає багато опа-

дів, а в областях підвищеного атмосферного тиску — мало?

2. Чому у великих містах атмосферних опадів випадає більше, ніж у

приміських районах?


1. Користуючись кліматичною картою, визначте найбільш «мокрі» та

«сухі» райони Землі; поясніть їх виникнення.

2. Користуючись кліматичною картою, визначте середньорічну кількість

опадів, що випадає у вашій місцевості.

VI. Підсумки уроку


Обговорення результатів роботи.



2.Скласти план параграфа.

3.Випереджальне завдання (окремим учням): підготувати повідомлення

за темою «Як складають прогнози погоди».

Дата ___/____/____

Тема. Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за сезона-

ми у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів

погоди

Мета: поглиблення та систематизація знань про погоду та її елементи;

формування практичних умінь характеризувати різні типи погоди,

пояснювати причини зміни погоди; сприяти усвідомленню важливості

складання точних прогнозів погоди; розвиток навичок аналізу спостере-

жень за погодою та народних прикмет.


Обладнання: підручники, атласи, синоптична карта.


Хід уроку



1. Прийом «Так — ні»

Учитель або один із учнів загадують одне з понять теми, решта учнів

намагаються відгадати його за допомогою навідних питань.

2. «Назвіть зайве поняття» та поясніть свій вибір.

· Роса, дощ, сніг, злива. (Наведені опади в рідкому стані)

· Роса, дощ, град, злива. (Наведені опади випадають із хмар)

· Роса, іній, дощ, туман. (Наведені опади випадають з повітря)

3. Прийом «Театралізація» (робота в парах)

Завдання

Один освічений фермер, використовуючи маленький легкий літак, зай-

мався засіванням хмар, викликаючи рясні дощі для збільшення врожаю

овочів.

Розіграйте сценку, яка демонструє реакцію його близьких та віддалених

сусідів на ці дії.

Підказка. «Засівання хмар» — розпилення у хмарах речовин, що викли-

кають дощ або йому запобігають.


Прийом «Фантастична добавка»

Цікаво, якою буде погода завтра? у неділю? влітку? Зазвичай, намагаю-

чись відповісти на це запитання, ми дивимось у небо, адже саме там,

у повітряному океані, народжується погода. Немає нічого більш рухли-

вого та мінливого, ніж повітря, що утворює атмосферу. До того як вчені

відкрили таємниці передбачення погоди, люди уважно стежили за небом,

поведінкою тварин, станом рослин. Сьогодні вчені, які займаються про-

гнозуванням погоди, мають цілий арсенал новітньої техніки, за допомо-

гою якої проводяться спостереження за мінливим станом атмосфери.

Відомий учений-хімік Дмитро Іванович Менделєєв говорив: «Атмосфера

— велика лабораторія погоди». «Екскурсію» до цієї лабораторії ви вже

здійснювали неодноразово. Ви знаєте, де народжуються атмосферні опа-

ди, чому дме вітер, як змінюється атмосферний тиск та багато іншого.

Тож давайте з’ясуємо, як у цій лабораторії народжується погода, чому

вона така мінлива, як за нею спостерігають та як на неї впливають.


1.Прийом «Мозковий штурм»

а)Усі ключові слова, пов’язані з поняттям «погода», записуються на дош-

ці.


б) Після цього кожній парі пропонується «зібрати» із цих слів визначен-

ня плану місцевості, а потім кожні дві пари, тобто чотири учні, обгово-

рюють і доходять єдиної думки щодо визначення поняття «погода».

Варіанти четвірок заслуховуються, і після обговорення узагальнений

варіант записується в зошити. (Прийом «2 → 4 → всі разом»)


Які елементи характеризують погоду? Заповнення схеми.


Опрацювати матеріал підручника на с. 140,141 і з’ясувати, скільки існує

різних погод

4. Прийом «Мої дослідження »

Використовуючи дані власних спостережень за погодою та ті, що є в

інших джерелах інформації про погоду (радіо, телебачення, газети,

Інтернет), скласти характеристику погоди свого населеного пункту за

останню добу.


1. Прийом «Чомучка»

· Чому прогнози погоди передають кілька разів на день по радіо та

телебаченню?

· Чому погода змінюється?

· Чому для складання прогнозів погоди діє Світова мережа метеорологіч-

них станцій?

· Чому зміни погоди можуть вплинути на самопочуття людей?

· Чому сьогодні головними помічниками у складанні прогнозів погоди

стали космічні супутники?

2. «Метеорологічна лабораторія» (робота в парах)

Завдання 1. Сформулюйте ознаки, що віщують ясну погоду (один учень)

та непогоду (другий учень).

*Завдання 2. Складіть опис погоди типового зимового місяця у вашій

місцевості, супроводжуючи його розою вітрів, графіком температур,

діаграмами хмарності й опадів.




Погода — це стан нижнього шару атмосфери в певний час у певній міс-

цевості. Стан погоди характеризують взаємопов’язані елементи погоди

— температура повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, сила та

напрямок вітру, хмарність, атмосферні опади. Загальна характеристика

погоди, що включає її основні елементи, називається типом погоди.

Вивченням погоди та складанням прогнозів погоди займається наука

метеорологія.


1.Опрацювати § 39, 40.

2.Записати в зошит приклади народних прикмет, що віщують ясну та

мрячну погоду.

3.Проаналізувати погоду в різних місцях світу за одну добу з

використанням різних джерел інформації.

4.Об’єднатися в групи, розпочати підготовку до уроку-захисту міні-

проектів за темами:

«Вплив людини на атмосферу»;

«Причини змін клімату на Землі»;

«Небезпечні явища в атмосфері»;

«Рідкісні явища в атмосфері»;

«Охорона атмосфери».

Дата ___/____/____

Практична робота №5 «Складання графіка зміни температури

повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз» Мета: навчитися складати діаграму опадів; розвивати вміння самостій-

но виконувати завдання з використанням знань і навичок з математи-

ки; виховувати охайність, відповідальність за результати своєї праці.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, лінійки, олівці.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

Для виконання практичних робіт необхідне не тільки розуміння геогра-

фічного матеріалу, а і певні елементарні навички роботи з креслярським

обладнанням при оформленні роботи, знання і вміння міжпредметного

характеру.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Оцінки за виконану на уроці частину великої роботи № 5 будуть врахо-

вані при підрахунку оцінок за роботи в цілому.

ІV. Виконання практичної роботи


1. Виконання завдань п.р. №5 в зошитах (ст.145 підручника)

1) Підрахунок річної кількості опадів за даними таблиці:

Місяці С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г Річна

кіл.

Кіл.

опадів

38 37 43 50 55 80 75 60 50 45 47 40

2) Складання в зошитах за даними таблиці. діаграми опадів.

2. Побіжна перевірка вчителем правильності виконання роботи,

допомога учням з низьким рівнем досягнень демонструванням зразкової

робот, взаємодопомога учнів.

V. Підведення підсумків практичних робіт

1.Вчитель оголошує, що практична робота № 5 завершена. При

остаточному оцінюванні буде враховуватися оцінка за роботи на

окремих уроках.

Дата ___/____/____

Тема. Клімат. Основні кліматичні показники. Карта кліматичних

поясів

Мета: формування первинних знань про клімат і кліматотвірні фактори,

про основні та перехідні кліматичні пояси ; розвиток практичних нави-

чок роботи з кліматичною картою, картою кліматичних поясів; вихован-

ня розуміння важливості для людей знань про клімат.

Тип уроку: набуття практичних знань і вмінь.

Обладнання: атласи, підручники, схеми «Теплові пояси Землі» та «Роз-

поділ поясів атмосферного тиску на Землі», кліматичні карти світу.

Хід уроку

I.Організаційний момент


1. Прийом «Географічний крос»

· Елемент погоди, що характеризує ступінь нагрівання приземного шару

повітря. (Температура)

· Атмосферні опади, що випадають з повітря в результаті конденсації.

(Роса, іній, туман)

· Графічне зображення інформації про вітри, що переважають у певній

місцевості за певний період. (Роза вітрів)

· Кількість сонячної теплоти, яку отримують різні теплові пояси, зумов-

лена зміною кута... (Падіння сонячних променів)

· Рух вітру відбувається з областей... (Високого тиску в області низького


тиску)

· Якщо Сонце заходить у суцільну низьку хмару, то це ознака...

(Погіршення погоди)


1. Як відомо, інформацію про погоду, що має настати, можна отримати з

багатьох джерел — телебачення, радіо, телефону, Інтернету тощо. Однак

помічено, що далеко не завжди деякі прогнози виявляються достовірни-

ми. Чим, на вашу думку, це пояснюється? Які джерела, на ваш погляд,

найбільш достовірні?

2. Погода характеризується мінливістю, однак деякі райони земної кулі

вирізняються відносною одноманітністю типів погоди. Як ви це поясни-

те?



На земній кулі спостерігається дуже багато типів погоди. У будь-якому

куточку нашої планети погода змінюється впродовж року, від місяця до

місяця, і в різні роки вона неоднакова. Проте, якщо придивитися до пого-

ди, що спостерігається у певній місцевості протягом кількох десятків ро-

ків, можна помітити притаманні цій місцевості характерні зміни погоди,

а якщо є бажання, то й визначити найбільш типові її ознаки в цілому та

для кожного сезону року. Таку багаторічну сукупність погодних умов,

характерну для певної місцевості, вчені назвали кліматом. Від чого ж за-

лежить клімат певної місцевості? Щоб відповісти на це запитання, необ-

хідно простежити взаємозв’язок між погодою та кліматом, згадати еле-

менти, що характеризують зміни погоди. Знайшовши відповідь, ви дізна-

єтесь також про те, чому слово «клімат» у перекладі з давньогрецької

означає «нахил».



- Що таке клімат?

Усі варіанти, ключові слова записуються на дошці, потім аналізуються

та відбираються необхідні.


Кліматичні пояси — це широкі смуги земної поверхні, що мають відно--

сно однорідний клімат. Розрізняють основні і перехідні кліматичні поя-

си. В основних кліматичних поясах протягом року переважає одна і та ж

повітряна маса. За назвою основних типів повітряних мас називають

основні кліматичні пояси. Крім основних розрізняють перехідні клімати-

чні пояси: їх назви розпо-чинаються із «суб» (лат. «під»). У перехідних

кліматичних поясах повіт-ряні маси двічі змінюються протягом року.


3. Робота за таблицею

Кліматичні

пояси

Особливості клімату

Екваторіальний Високі температури повітря протягом усього року від

+24 до 28 °С. Переважають екваторіальні повітряні

маси й знижений атмосферний тиск. Висхідні потоки

повітря зумовлюють велику кількість опадів: 1000–3000

мм на рік. Протягом усього року опади випадають

рівномірно.

Тропічні У теплу пору року температури сягають +30 °С і вище,

а в прохолодну знижуються до +15 °С і нижче. Іноді

температура повітря сягає рекордно високої позначки.

Переважають тропічні повітряні маси й високий тиск.

Низхідні потоки повітря зумовлюють надзвичайно малу

кількість опадів.

Помірні Добре виражені чотири пори року. У теплу пору року

температури сягають +25 °С і вище, у холодну знижую-

ться до –15 °С і нижче. Середньорічна температура

коливається від +20 до 0 °С. Переважають помірні

повітряні маси й низький атмосферний тиск. Висхідні

потоки повітря зумовлюють значну кількість опадів, до

1000 мм на рік і більше, але розподілені вони

нерівномірно.

Полярні

(арктичний й

антарктичний)

Протягом усього року температури повітря опускають-

ся значно нижче 0 °С. Іноді температура повітря дося-

гає рекордно низької позначки. Переважають арктичні

й антарктичні повітряні маси й високий тиск. Кількість

опадів незначна.

4. Робота в зошитах (складання схеми самостійно або за допомогою

вчителя).



За кліматодіаграмами (мал.121-124 с. 148) визначте особливості річного

розподілу температури повітря та опадів для різних типів клімату. За

графіком обчисліть річну амплітуду коливання температури, а за стовп-

чиковою діаграмою – річну кількість опадів. У які місяці року опадів

випадає найбільше і найменше?

6. Робота з картою «Кліматичні пояси Землі» в атласах

а) знаходження основних та перехідних кліматичних поясів;

б) з’ясування причин широтної протяжності поясів.



Завдання. Роздивіться кліматичну карту світу та з’ясуйте:

а) Якими способами на карті показано температурні показники?

б) Як визначити переважні напрямки вітру в певному районі Землі?

в) Якими способами на карті показана річна кількість опадів, що випадає

на певній території?


· Чому океани мають значний вплив на формування клімату материків?

· Чому в Антарктиді завжди холодно?

· Чому на південному березі Криму клімат більш теплий та м’який, ніж

на решті території України?

· Чому на південних схилах Гімалаїв випадає дуже багато опадів, а на

північних — дуже мало?

· Чому необхідно вивчати клімат?


· Які ще фактори, крім названих на уроці, можуть спричиняти зміни клі-

мату?

Відповідь обґрунтуйте за допомогою конкретних прикладів.

· Продовжте логічний ланцюжок.

Глобальне потепління → ... → ... → ...



Відповіді на питання, поставлені на етапі мотивації.



2. Підготувати загадки за темою «Погода. Клімат. Атмосфера»


Дата ___/____/____

Тема. Зміни клімату. Вплив людини на атмосферу і клімат

Мета: познайомити зі зміною клімату в часі і його вплив на господарсь-

ку діяльність людини, виховувати дбайливе ставлення до стану повітря

та екології довкілля.


Обладнання: проектор діафільм, підручники, атласи.

Хід уроку

I.Організаційний момент


1. «Експрес-тест»

1. Кліматичний пояс, в якому чітко виражені чотири пори року та пере-

важає низький атмосферний тиск:

а) екваторіальний;

б) тропічний;

в) помірний.

2. У тропічному кліматичному поясі опадів зазвичай випадає:

а) багато;

б) мало;

в) помірна кількість.

3. У полярних кліматичних поясах температура повітря, як правило:

а) значно нижча за 0 °С;

б) завжди вища за 0 °С;

в) змінюється в межах 0…10 °С.

4. У міру просування вглиб материка континентальність клімату:

а) збільшується;

б) зменшується;

в) не змінюється.

5. Для морського типу клімату характерні:

а) спекотне сухе літо та холодна зима;

б) прохолодне літо та м’яка зима;

в) холодне вологе літо та холодна зима.

2. Прийом «Домашня заготовка»

Учні загадують загадки за темою «Погода. Клімат. Атмосфера»


Прийом «Проблемне питання» — «Мікрофон»

Наша мандрівка атмосферою майже завершилася. Настав час підбити

підсумки, зробити головні висновки. Згадаймо, які теми ми вивчили, які

види досліджень здійснили та яких умінь набули? (Учні відповідають.)

Тепер ваших знань достатньо для того, щоб скласти цілісну картину


кліматичних умов Землі на сучасному етапі та зробити висновки про те,

як людина може впливати на зміни клімату. Для цього потрібно знайти

відповіді на такі запитання:

· Чи можна охарактеризувати кліматичні умови в певному місці Землі, не

відвідавши його?

· Чи може змінюватися клімат? Якщо так, то яку роль у цих змінах віді-

грає діяльність людини?



Археологи, що веди дослідження у Антарктиді, під великою товщею

льоду знайшли залишки рослин та тварин, що мешкали у тропічному та

помірному кліматі. Межі сучасної території пустелі Сахара на багато бі-

льші ніж були багато тисяч років потому. Але були періоди, коли кліма-

тичні показники мінялися на всій території Землі. Так близько млн. років

тому на планеті сталося похолодання, льодовики «рушили» з полярних

областей і високогір’їв та «захопили» північ Євразії і Північної Америки.

У період потепління льодовики відступили, залишили за собою «водяний

слід» й особливі, льодовикові форми рельєфу.

Останній наступ льодовиків закінчився 10 тис. років тому. Протягом ос-

таннього тисячоліття клімат був сталим, а коливання температур склада-

ли близько 2*С. Давні зледеніння і коливання температур у цей час були

зумовлені природними причинами. На початку ХХ ст.. господарська дія-

льність людей досягла таких розмірів, що стала впливати на клімат не

тільки окремих районів Землі, але і всієї планети. Зміни клімату спричи-

нює винищення лісів, оранка величезних територій, будівництво міст.

Але найгірше впливає спалювання різних видів палива. Це призводить

до збільшення вмісту вуглецю в атмосфері. Цей газ разом із водяною па-

рою може зумовити значне підвищення температури повітря, і як резу-

льтат – глобальне потепління.


Опрацювати матеріал підручника § 42 на с. 150,151 і з’ясувати, чому

змінюється клімат Землі.


Учні виступають з повідомленнями про взаємовплив клімату й людини

Перший учень

Клімат значною мірою впливає на стан водойм, рослинний і тваринний

світ, умови життя людини та її практичну діяльність.

До різних типів клімату люди навчилися пристосовуватися. їхні житло,

одяг, взуття, харчування є результатом такого пристосування. Кожному

відомо, що житло, одяг, взуття жителів Крайньої Півночі відрізняються


від житла й одягу людей, що проживають в екваторіальному поясі. Клі-

мат визначає не тільки потребу в теплі або прохолоді, а й навіть настрій.

Із кліматом пов’язані врожай і повсякденна робота будівельників, льот-

чиків, моряків. Без знань про клімат неможливо правильно обрати місце

для гребель, водосховищ і аеродромів, визначити напрямки авіаліній і

морських шляхів. Погода і клімат позначаються на здоров’ї та самопочу-

тті людей. Наприклад, люди, які приїжджають на роботу в заполярні

райони, іноді змушені повертатися додому, тому що не у всіх організм

може пристосуватися до умов суворого клімату з сильними вітрами і мо-

розами. У районах із теплим морським кліматом створені курорти для

відпочинку і лікування.

Другий учень

Вплив людини на клімат почав проявлятися кілька тцсяч років тому у

зв’язку з розвитком землеробства. У багатьох районах для обробки землі

знищувалася лісова рослинність, що призводило до збільшення швидкос-

ті вітру біля земної поверхні, деякої зміни режиму температури й волого-

сті нижнього шару повітря, а також до зміни режиму вологості ґрунту,

випаровування й річкового стоку. У порівняно сухих областях знищення

лісів часто супроводжується посиленням пилових бур і руйнуванням

ґрунтового покриву, що помітно змінює природні умови на цих терито-

ріях. Інший шлях впливу діяльності людини на клімат пов’язаний із за-

стосуванням штучного зрошення. У посушливих районах зрошення ви-

користовується протягом багатьох тисячоліть, починаючи з епохи

найдавніших цивілізацій, що виникли в долині Нілу й межиріччі Тигру й

Евфрату. Застосування зрошення різко змінює мікроклімат зрошуваних

полів. Через незначне збільшення витрат тепла на випаровування зни-

жується температура земної поверхні, що призводить до зниження тем-

ператури й підвищення відносної вологості нижнього шару повітря. Про-

те така зміна метеорологічного режиму швидко згасає за межами зрошу-

ваних полів, тому зрошення призводить тільки до змін місцевого клімату

й мало впливає на метеорологічні процеси великого масштабу. Інші види

діяльності людини в минулому не мали помітного впливу на метеороло-

гічний режим великих просторів, тому донедавна кліматичні умови на

нашій планеті визначалися в основному природними чинниками. Ситуа-

ція почала змінюватися в середині XX ст. через швидке зростання кіль-

кості населення й особливо через прискорення розвитку техніки й енер-

гетики. Сучасні впливи людини на клімат можна об’єднати у дві групи.

До першої належать спрямовані впливи на гідрометеорологічний режим,

а до другої — впливи, що є побічними наслідками господарської діяль-

ності людини.



Учитель організовує перегляд декількох коротких фрагментів фільму

«Земля»


Фронтальне опитування

1. Що таке клімат ?

2. Чим клімат відрізняється від погоди ?

3. Від чого залежить клімат тієї чи іншої території ?

4. Як клімат залежить від висоти місцевості над рівнем моря ?

5. Схарактеризуйте зміни клімату в Євразії із віддаленням від Атлантич-

ного океану.

6. У чому проявляється вплив клімату на умови життя людини ?

7. Чи може клімат змінюватися протягом геологічного часу ?


Прийом «Вірю — не вірю»

Учитель зачитує лист мандрівника повністю, учні уважно слухають.

Потім учитель читає кожне речення окремо; якщо учні не погоджуються

зі змістом речення, то піднімають руку. Один з учнів пояснює свою

думку..

Лист мандрівника

Юний друже! Хочу поділитися з тобою враженнями від своєї подорожі.

Я пішки дістався від Північного полюса до Південного. Я подолав від-

стань у 20 тис. кілометрів. Мій шлях увесь час був суходолом. Клімат

багатьох районів Південної півкулі схожий на клімат Північної. Найчас-

тіше це спостерігається в районах з однаковою широтою, тільки коли в

Північній півкулі зима, у Південній — літр, а коли в Південній півкулі

весна, у Північній — зима. У районі екватора завжди волого і спекотно,

сонце там постійно перебуває прямо над головою.

Дуже сухо і спекотно поблизу тропіків. Найменше опадів випадає в го-

рах. Особливо мені запам’яталася пустеля Сахара: удень там спека, а

вночі без багаття не зігрієшся. Моя подорож закінчилася на Північному

полюсі в Антарктиді. Обійшовши навколо полюса, я здійснив

навколосвітню подорож за кілька хвилин.

V. Домашнє завдання

1.Опрацювати §42

2. Повторити тему «Атмосфера».

3. Скласти кросворд з 10–15 питань до теми «Атмосфера».


Дата ___/____/____

Тема. Узагальнення та систематизація знань учнів за темою

«Атмосфера»

Мета: повторення, узагальнення та перевірка знань, отриманих під час

вивчення теми; вдосконалення практичних умінь та навичок використо-

вувати набуті знання; виховання самостійності та відповідальності.

Тип уроку: перевірка та оцінювання знань і навичок.

Завдання для тематичного оцінювання навчальних досягнень

Варіант І

І рівень

1. Прилад для вимірювання температури повітря називається:

а) флюгером; б) термометром; в) опадоміром.

2. Одиниця вимірювання абсолютної вологості повітря:

а) г/м3; б) бал.

3. З висотою атмосферний тиск:

а) підвищується; б) знижується.

II рівень

4. Дайте визначення поняття.

Клімат — це

_______________________________________________________________

5. Знайдіть та виправте помилки в тексті (правильно напишіть зверху).

День літнього сонцестояння в Північній півкулі — 28 червня.

6. Підпишіть на наведеному рисунку Північний і Південний тропіки та

жаркий тепловий пояс.

IIІ рівень

7. Дайте відповідь на запитання «Що таке бриз?» і на схемі утворення

бризу стрілками позначте напрямки руху повітряних мас, а буквами «В»

та «Н» — області високого та низького атмосферного тиску над суходо-

лом і морем.


8. Використавши дані таблиці, побудуйте графік добового ходу

температур. Розрахуйте середню добову температуру та добову

амплітуду температур.

Час спостережень, год 8 12 16 20 24

Температура повітря,

°С

+2 +4 +6 +2 0

9. Який вплив на клімат справляють океанічні течії?

IV рівень

10. Використавши дані спостережень, наведені в таблиці, побудуйте розу

вітрів за місяць. Зробіть висновок про те, які вітри переважали в цей

період.

11. Чому дорівнює відносна вологість повітря, якщо за температури +30

°С в

1 м3 повітря наявні 15 г водяної пари? (Наведіть розрахунки.)

__________________________________________________________

12. Спираючись на дані вашого календаря погоди, охарактеризуйте

клімат своєї місцевості.

_______________________________________________________________


Варіант ІІ

І рівень

1. Прилад для вимірювання атмосферного тиску називається:

а) барометром;

б) флюгером;

в) снігомірною рейкою.

2. Вітри, що змінюють свій напрямок двічі на рік, називаються:

а) бризами; б) мусонами.

3. З висотою температура повітря у тропосфері:

а) підвищується; б) знижується.

II рівень

Дайте визначення поняття.

Погода — це

5. Знайдіть та виправте помилки в тексті (правильно напишіть зверху).

День осіннього рівнодення в Північній півкулі — 23 листопада.

6. Напишіть на наведеному рисунку Північний та Південний полярні

кола та холодні теплові пояси.

IIІ рівень

7. Дайте відповідь на питання «Що таке вітер?» та на схемі утворення

вітру позначте буквами «В» та «Н» області високого та низького атмо-

сферного тиску, укажіть стрілками напрямок руху вітру.

8. Використавши дані таблиці, побудуйте графік добового ходу темпера-

тур. Розрахуйте середню добову температуру та добову амплітуду

температур.


9. Чим пояснюється зміна пір року на Землі?

_______________________________________________________________

IV рівень

10. Використавши дані спостережень, наведені в таблиці, побудуйте розу

вітрів за місяць. Зробіть висновок про те, які вітри переважали в цей

період.

Висновок:

11. Чому дорівнює відносна вологість повітря, якщо за температури 0 °С

в 1 м3 повітря міститься 2 г водяної пари?

12. За яких умов можливо таке: Земля обертається навколо Сонця, але

зміни пір року не відбувається?



Повторити §§ 31-42

Дата ___/____/____

Тема. Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами

гідросфери

Мета: поглиблення та систематизація знань про властивості води, круго-

обіг води та його наслідки; формування знань про гідросферу та її скла-

дові; розвиток первинних практичних навичок розрізняти складові гідро-

сфери; виховання бережливого ставлення до водних багатств планети.


Обладнання: підручники, атласи, глобус, настінна карта півкуль, презе-

нтація.

Хід уроку




Прийом «Бліц-опитування»

· Назвіть і дайте визначення оболонок Землі, особливості яких було

вивчено на уроках географії.

· В яких агрегатних станах перебуває вода?

· За яких умов вода переходить з одного стану в інший?

· Про які властивості води ви дізналися під час вивчення теми «Атмосфе-

ра»?

· Що таке кругообіг води?


Прийом «Приваблива мета »

«Немає земної речовини, яка б її не містила. Уся земна речовина нею

просякнена та охоплена» - так писав видатний учений В.І. Вернадський

про звичайну воду. І справді, вода, перебуваючи в різних станах-рідкому,

твердому, газоподібному, є скрізь. Вона охоплює більшу частину земної

поверхні. Вода зосереджена переважно в океанах і морях, однак чимало

її в річках, озерах, ставках, болотах, льодовиках, а також у верхніх шарах

земної кори у вигляді підземних вод. Вода утворює своєрідну водну обо-

лонку Землі - гідросферу, яка тісно взаємозв’язана з іншими оболонками

нашої планети. Поринувши у світ гідросфери, ви дізнаєтеся, що вода є

основою багатьох природних процесів: вона розчиняє і виносить на зем-

ну поверхню різноманітні речовини, змиває ґрунт, руйнує гірські поро-

ди, переносить і відкладає уламковий матеріал, утворює різні форми ре-

льєфу. Вода є складовою частиною організму людини, рослин і тварин.

Випаровуючись із Світового океану, вода забезпечує атмосферу теплом і

вологою.


1. Розповідь вчителя з елементами бесіди

Вода — найбільш поширена речовина на Землі. Учені вважають, що все

живе на нашій планеті вийшло з води. Без води взагалі неможливе життя.

Люди і тварини без води гинуть, рослини засихають. Більша частина

планети вкрита водою. У повітрі завжди міститься водяна пара. Воду

можна знайти і на глибині в сотні метрів у земній корі.

Вам відомо, що вода може перебувати в трьох агрегатних станах.

Назвіть їх,наведіть приклади.

Більша частина води на Землі перебуває в рідкому стані. Набагато менше

її у твердому (сніг, крига) і газоподібному (водяна пара)станах. У геогра-

фії використовується поняття гідросфера, або водна оболонка Землі. Во-

на складається з вод океанів і морів, вод суходолу (річки, озера, водосхо-


вища і льодовики), підземних вод, які проникли у верхні шари земної

кори, та вологи, що міститься в атмосфері.

В океанах і морях зосереджено близько 98 % усієї води планети, вона

солона. На води суходолу припадає менш ніж 2 % водних мас, вони пе-

реважно прісні. Оскільки живі організми вживають в основному прісну

воду, можна зробити висновок про її обмежені запаси.

Поясніть, чому потрібно берегти воду.


Запропонуйте власні проекти збереження прісної води.

(Учні називають способи збереження та економії води, учитель записує

їхні тези на дошці.)

3. Розповідь вчителя (продовження)

Гідросфера має важливе значення і для пом’якшення клімату Землі. Вода

довше нагрівається і довше охолоджується, ніж повітря і суходіл. Тому

влітку водна оболонка рятує нас від нестерпної спеки, а взимку — від

лютих морозів. Комфортні умови для життя на Землі людей і тварин, для

росту рослин створює світовий кругообіг води — безперервний процес

переміщення вологи зі Світового океану на суходіл через атмосферу та її

повернення через річки, підземний стік, льодовики.

Світовий кругообіг води підтримує сталий рівень Світового океану і ста-

більну водність річок, озер, підземних потоків, льодовиків. Жарке соняч-

не проміння в районі екватора і тропіків постійно нагріває воду в океа-

нах. Вона випаровується і потрапляє у вигляді водяної пари в атмосферу.

Піднімаючись угору, водяна пара охолоджується, утворюються дощові

хмари. Вітер відносить їх на материки, де з них випадає волога (дощ,

град, сніг).


1). Опрацювати матеріал підручника на с.156,157 і з’ясувати, на скільки

поширена вода в природі

2) Робота за мал.129 «Колообіг води в природі» на с.157 підручника .

3) Аналіз діаграм у підручнику на с. 157



· Водна оболонка нашої планети називається.... (Гідросферою)

· Основна частина вод гідросфери зосереджена у... (Світовому океані)

· Вода може перебувати у трьох станах: ...(Рідкому, твердому, газоподіб-

ному)

· Основною причиною утворення кругообігу води в природі є... (Енергія

Сонця)

· Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий океани разом


утворюють... (Світовий океан)

2. Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Завдання. Складіть невелике оповідання з теми «Мандрівка крапельки

води».


Як зміниться гідросфера, якщо Земля раптом втратить атмосферу?


Прийом «П’ять речень»

Учні складають п’ять речень, що містять головну інформацію уроку.



2.Скласти в зошиті схему світового кругообігу води.

3.Випереджальне завдання:

прочитати параграф «Світовий океан та його частини»; скласти проблем-

не питання до тексту параграфа.

Дата ___/____/____

Тема. Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки,

протоки. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів.

Острови в океані. Практична робота №6 (початок). Позначення на

контурній карті морів, проток, заток, островів; річок, озер,

водоспадів

Мета: формування поняття «Світовий океан» та ознайомлення з його

складовими; поглиблення та систематизація знань про материки й остро-

ви; розвиток первинних практичних навичок визначати географічне по-

ложення океанів та його складових.


Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, контурні кар-

ти, папір, маркери.

Хід уроку



1. «Конкурс творчих питань»

Учні, ставлять запитання, підготовлені вдома. Якщо в класі не можуть

відповісти на запитання, то їх автори пропонують свої варіанти відповіді.

2. Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

· Що таке світовий кругообіг води? Назвіть причину та наслідки світово-

го кругообігу води.

· З яких частин складається гідросфера?


· Які океани ви знаєте?

· Як води суші пов’язані зі Світовим океаном?

· Яка частина площі поверхні Землі припадає на Світовий океан?

3. Прийом «Вірю — не вірю»

· Чи вірите ви в те, що між гідросферою та атмосферою існує взаємозв’я-

зок?

· Чи вірите ви в те, що основна частина вод гідросфери зосереджена у

водах суші?

· Чи вірите ви в те, що саме завдяки кругообігу вода на суші не зникає?

· Чи вірите ви в те, що на Землі можливі проблеми в забезпеченні людей

прісною водою?

· Чи вірите ви в те, що люди не можуть вплинути на якість прісних вод

на Землі?


Прийом « Дивуй!»

Ви вже знаєте про те, що на Землі існував один материк — Панґея, з

усіх боків оточений єдиним океаном. Рухи літосферних плит розділили

цей величезний материк на шість частин, які, у свою чергу, поділили

єдиний океан на чотири складові. Однак, незважаючи на такі серйозні

зміни в обрисах суші та води, океан зберіг свою цілісність. Із будь-якої

його точки можна потрапити до будь-якої іншої, не перетинаючи

суходолу. Не вірите? Спробуйте! Давайте здійснимо подорож Світовим

океаном, познайомимося з його частинами та з’ясуємо особливості

ділянок суходолу в океані.


1. Гра «Подорож океанами»

а) Підготовка до подорожі. Складання плану характеристики географіч-

ного положення океану:

· назва океану, історія її виникнення;

· в яких півкулях розташований;

· береги яких материків омиває;

· якими протоками з’єднується з іншими океанами;

· великі моря, затоки, острови, півострови;

· середні та максимальні глибини.

б) Здійснення подорожі. (Робота в групах)

Працюють чотири групи, кожна з яких виконує три види завдань: на

аркуші паперу складає характеристику океану за планом, на контурній

карті позначає географічну номенклатуру певного океану, складає вірш

про океан у стилі синквей.

в) «Обмін досвідом».


Групи обмінюються роботами та, якщо потрібно, вносять свої доповнен-

ня.

г) Виступи груп.


1. Прийом «П’ять речень» (продовження роботи в групах)

Завдання. За допомогою п’яти речень сформулюйте головне про один із

океанів.

2. Прийом «Картографічний практикум»

Завдання. Позначити на контурній карті океани, найбільші моря, затоки,

протоки, материки, острови, півострови, архіпелаги.


Прийом «Прес-конференція» (обговорення результатів роботи)



2.Виписати визначення в зошити.

3.Скласти кросворд за визначеною номенклатурою.

Дата ___/____/____

Тема. Властивості вод Світового океану. Рухи води в Океані

Мета: формування знань про властивості вод Світового океану; розвиток

практичних навичок визначати показники температур і солоності за кар-

тами атласу; сприяння розумінню закономірностей у змінах температур і

солоності вод Світового океану.


Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, літрова банка

з водою, морська (або кухонна) сіль.

Хід уроку

I. Організаційний етап


1. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Учитель або один із учнів показує на настінній карті географічні об’єкти,

а учні, користуючись картками (червона, зелена), називають їх.

2. Прийом «Експрес-тест»

· Невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою:

а) острів;

б) півострів;

в) материк.

· Середземне море є морем:

а) окраїнним;


б) внутрішнім.

· Океан, переважна частина якого розташована у Південній півкулі:

а) Тихий;

б) Індійський;

в) Атлантичний.

· За походженням острів Мадаґаскар є:

а) материковим;

б) вулканічним;

в) кораловим.

· Порівняно вузький водний простір, що сполучає водойми та відокрем-

лює ділянки суші:

а) затока;

б) море;

в) протока.

3. Прийом «Бліц-опитування»

· Згадайте, які гази входять до складу атмосферного повітря.

· Від чого залежить температура повітря?

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної активності


На попередніх уроках ви вже вивчили основні властивості води і знаєте

від чого вони залежать. Ви знаєте, що вода — добрий розчинник. Важко

знайти речовину, що не була би розчинна в Світовому океані. Багато з

цих речовин людина використовує у господарській діяльності. Можливо,

наступить час, коли Світовий океан стане єдиним джерелом корисних

копалин. До того ж Океан нагромаджує безліч тепла, поступово віддаю-

чи його атмосфері. Які властивості його вод зумовлюють названі особи-

вості?

Сьогодні на уроці ми відповімо на це запитання, розглянувши властиво-

сті вод Світового океану.

V. Вивчення нового матеріалу


Ви знаєте , що вода – добрий розчинник. Важко знайти речовину, яка б

не була розчинена в Світовому океані. Багато з цих речовин людина ви-

користовує в господарській діяльності. Можливо, наступить час, коли

Світовий океан стане єдиним джерелом корисних копалин. До того ж

Океан нагромаджує безліч тепла, поступово віддаючи його атмосфері.

Які властивості його вод зумовлюють названі особливості? У всіх морях

і океанах Землі вода має гірко-солоний смак. Солоний смак воді додає

кухонна сіль, гірки – солі магнію. Солі, як і сама вода океанів, потрапля-

ють на земну поверхню передусім з надр Землі (особливо активно цей


процес йшов на зорі формування нашої планети). Солі приносяться в

Океан і річковими водами. У водах океану виявлені алюміній, мідь, сріб-

ло, золото (в дуже малих кількостях). Загальна кількість розчинених ре-

човин величезна: якщо випарити всю воду, вони покриють дно океану

шаром у 60 р., тому однією з властивостей вод Світового океану є соло-

ність.

2. Прийом «Експеримент»

Візьмемо банку об’ємом 1л і наповнимо водою з водопроводу. Як ви ду-

маєте, яка вона на смак? Так, прісна. А тепер додамо до води 2г кухонної

солі. Якою стане вода? Тепер вона має певну солоність.

Солоність - це кількість грамів речовин, розчинених в одному літрі во-

ди. Солоність води позначаються символом S і виражається в проміле,

тобто в тисячних частках, і позначається так: %0. Середня солоність оке-

анічної води становить приблизно 35%0. Солоність прісної води складає

менше 1%0, тобто води річок також солоні, але незначно в порівнянні з

океанічними. Однак саме річкові води стали причиною того, що за міль-

йони років вода в Океані ставала все більш солоною.

3. Робота з підручником (§ 45 с.162,163)

Прийом «учитель — учень»

Робота в парах

Один із учнів з’ясовує закономірності зміни солоності, другий — темпе-

ратури, потім по черзі розповідають один одному.



(Робота з картами атласу «Солоність вод Світового океану» та «Темпе-

ратура вод Світового океану»)

1. Завдання

І група

1). Як позначається солоність на карті?

2).Чи скрізь у Світовому океані однакова солоність води?

3). Яка солоність вод Світового океану:

а) у при екваторіальних широтах (34-35%0);

б) тропічних широтах (37%0);

в) помірних широтах (35%0);

г) приполярних широтах (32-33%0)

4). Що впливає на солоність вод Світового океану? Які природні явища

зменшують солоність? Які збільшують?

ІІ група

1) За легендою карти океанів визначте, як позначається температура по-

верхневих вод?


2) Як температура поверхневих вод змінюється від берегів острова

Гренландія до 400пд.ш. в Атлантичному океані? Від берегів Камчатки до

берегів Нової Зеландії уздовж 150-1800сх.д. в Тихому океані? Уздовж

західних берегів Північної і Південної Америки?

3) Як змінюється температура поверхневих вод Океану від екватора до

полюсів?

4) У яких широтах температура поверхневих вод майже не змінюється?

2. Виконання завдань групами.

3. Виступи груп

5. Розповідь учителя (продовження)

Температура води змінюється не тільки з широтою, але і з глибиною:

вона знижується поступово до глибини 1000м., де стабілізується на

+2…+30С. У деяких місцях, де викидається магма, температура

глибинних вод може сягати +4000С. При середній солоності замерзання

морської води відбувається при негативній температурі близько 20С.

6. Бесіда за запитаннями

1) Чому зі збільшенням глибини температура води знижується?

2) У яких районах температура глибинних вод сягає +4000С?

3) Чому температура замерзання океанічної води нижча за 00С?

7. Самостійна робота

Опрацювати матеріал підручника і дізнатися (§ 46 с.165-167)

тися в світовому океані.


За допомогою карти океанів атласу визначте найбільші величини при-

пливів у різних частинах Світового океану

VI. Закріплення вивченого матеріалу


· Чому температура поверхневого шару океану від екватора в бік полю-

сів зменшується?

· Чому на великих глибинах солоність вод майже не змінюється?

· Чому океанічна вода замерзає не за 0 °С, а за –0,5 °С, –1,0 °С, а іноді й

за – 2,0 °С?

· Чому взимку площа, вкрита кригою в океані, розширюється, а влітку,

навпаки, скорочується?

· Чому в Червоному морі солоність води вища за середню океанічну - 42

‰?

· Чому колись на морських суднах моряки, вирушаючи в далеке плаван-

ня, брали із собою великий запас прісної води, а сьогодні в цьому немає

необхідності?



Американський океанограф і метеоролог М. Ф. Морі так написав про

течії: «В Океані є річка. Вона не пересихає навіть у найбільші посухи та

не виходить з берегів під час найсильніших повеней». Наведіть аргумен-

ти «за» і «проти» такого порівняння

VII. Підсумки уроку

Прийом «Уявний мікрофон »

Учні передають один одному по черзі уявний мікрофон і доповнюють

твердження: «Вода в океані має хімічні та фізичні властивості, наприк-

лад…»

Таким чином учні колективно підбивають підсумки уроку

VIII. Домашнє завдання

1.Опрацювати § 45, 46.

2.Виписати в зошит визначення.

3.За допомогою Інтернет-ресурсів підібрати цікаві факти (2–3) про живі

організми в Океані.

Дата ___/____/____

Тема. Багатства вод Світового океану. Океан та людина

Мета: ознайомлення з біологічними, мінеральними та енергетичними

багатствами океану; розвиток практичних навичок визначати за картами

атласу родовища мінеральних ресурсів і представників органічного сві-

ту; формування розуміння наслідків господарської діяльності людини у

зв’язку з використанням ресурсів Океану.


Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, зображення

(фотографії, відеофрагменти) життя в Океані.

Хід уроку



1. Прийом «Лови помилку картографа!» (робота з картою)

Учитель (учень) показує на настінній карті та називає (правильно або

неправильно) географічні об’єкти. Учні за допомогою червоної та зеле-

ної карток сигналізують про свою згоду чи незгоду з назвою.


· Головною причиною виникнення течій в океані є... (Постійні вітри)

· Найпомітніші зміни рівня води під час припливів і відпливів спостері-

гаються у... (Вузьких затоках, гирлах річок)

· Відстань між двома сусідніми гребенями хвилі називають... (Довжиною


хвилі)

· Пристрій для занурення на невеликі глибини називається... (Аквалан-

гом)

· Підводний апарат для дослідження морських глибин називається...

(Батискафом)


1.Чому Північну Атлантику називають «кухнею погоди» Європи?

2.Течію Куросіо часто називають тихоокеанським аналогом Ґольфстріму.

Поясніть, на яких ознаках подібності ґрунтується це твердження.


Прийом «Практичність теорії»

Світовий океан по праву можна вважати не лише «колискою життя», але

й колискою сучасної цивілізації. Давні держави Греція і Рим, держава ві-

кінгів та багато інших, виникли на морських берегах. Ще до епохи

Великих географічних відкриттів людство стало освоювати простори

Світового океану, а з настанням епохи вітрильників океан став «голов-

ним водним шляхом людства». До сьогодні переважна частина вантажів

транспортується водою. Воду Світового океану нерідко називають «рід-

кою рудою», адже в ній розчинена величезна кількість різноманітних

металів. Із шельфовою зоною океану пов’язано народження багатьох

осадових корисних копалин, у тому числі й нафти та газу.

Основна частина сучасного населення планети проживає близько (не

більш ніж 200 км) від морських узбереж. І все-таки, незважаючи на три-

вале освоєння водних просторів і глибин, Світовий океан не квапиться

відкривати свої таємниці. Видатний швейцарський океанолог Жак Пікар,

який усе своє життя присвятив вивченню океану, написав такі рядки:

«...океан — це безодня проблем, таємниць, незрозумілих речей, безглуз-

дих питань і захоплюючих загадок». Загадковими та маловивченими є

живі організми океану. Багатими, але важкодоступними залишаються мі-

неральні запаси океану, а енергетичний запас Світового океану просто

безмежний. Про те, як використовує людина багатства Океану та якими є

наслідки господарської діяльності людей, ви дізнаєтесь сьогодні на уро-

ці.


1. Перегляд презентації «Живі організми в Океані»

2. Виступи учнів, які підготували повідомлення про особливості

живих організмів


1) Опрацювати матеріал підручника на с.170-172 і з’ясувати, які корисні

копалини приховує океан і на скільки значна його енергія.


2) Складання схеми з використанням підручника

3) Заповнення таблиці.


Види господарської діяльності Наслідки

Приклад: рибальство Виснаження рибних запасів



Завдання. Визначте за картами атласу райони в Океані:

а) де здійснюється інтенсивне видобування корисних копалин;

б) рибної ловлі та промислу морських тварин.


· Чому Світовий океан називають колискою сучасної цивілізації?

· Чому через Атлантичний океан прокладено найбільше торговельних

морських шляхів?

· Чому необхідно регулювати вилов промислових риб та полювання на

морських тварин?

· Чому необхідно боротися із забрудненням Океану?

· Чому вчені різних країн об’єднують свої зусилля для вивчення Океану?

3. Прийом «Творча лабораторія»

Розробіть власну програму заходів щодо запобігання виснаженню

багатств Світового океану.


Прийом «Роблю висновок»

Головними багатствами Світового океану є біологічні, мінеральні та

енергетичні ресурси. До біологічних ресурсів належать усі живі організ-

ми океану, що може використати людина. мінеральні ресурси – корисні

копалини океану, що може використати людина. Енергетичні ресурси –

енергія океану, яку може використати людина. Проблеми Світового оке-

ану – забруднення його вод і виснаження ресурсів, спричинені господар-

ською діяльністю людини.

VII. Домашнє завдання 1.Опрацювати § 47.


2.Скласти кросворд з десяти питань до теми «Світовий океан».

3.Скласти оповідання про уявну подорож Світовим океаном.

Дата ___/____/____

Тема. Води суходолу – поверхневі і підземні. Річка: річкова система,

басейн річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею

басейну і найповноводніші річки світу. Пороги і водоспади.

Практична робота №6 (прордовження). Позначення на контурній

карті морів, проток, заток, островів; річок, озер, водоспадів

Мета: поглибити систему знань учнів про гідросферу шляхом вивчення

річок як частини світового коло обігу води в природі; розширити поня-

ття учнів про річку та її частини; сформувати первинні поняття про жив-

лення річок, режим; розвивати практичні вміння учнів визначати елемен-

ти річкової системи, уміння визначати географічне положення річки за

картою атласу, надписувати річки на контурній карті.

Тип уроку: формування нових знань та вмінь учнів.

Обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта України, атласи,

слайди із зображеннями вод суходолу та річок, підручники.

Хід уроку



Прийом « Мозковий штурм»

відносять…

ви має»


Значення річок у природі і житті людини дуже велике. Вони є однією з

ланок світового коло обігу води. Людина здавна використовувала річки

як шляхи сполучення, будувала на їхніх берегах свої поселення. Річки

джерело прісної води, риби та багато іншого, без чого важко уявити на-

ше життя. Якщо на карті залишити тільки позначення всіх річок планети,

то материки виглядатимуть так, ніби вкриті блакитною павутиною. Знан-

ня про річки, що ви одержите на сьогоднішньому уроці, допоможуть вам

зрозуміти деякі природні процеси.




Річка — це постійний природний потік води, що тече заглибиною, яку

називають річищем. Кожна з річок має початок, який називається вито-

ком. Одна річка витікає з болота, друга починається з джерела, третя за-

роджується на схилах гір, четверта бере свій початок з озера. Тече річка

багато кілометрів і десь упадає або в море, або в озеро, або в іншу річку.

Місце, де річка впадає в море, озеро або в іншу річку, називається гир-

лом.(Слайд 1) Деякі гірські породи річка розмиває швидко, інші руйную-

ться протягом тисячоліть, тому русло формується дуже повільно. Русло

річки знаходиться в зниженні, яке називається річковою долиною. Доли-

ни рівнинних річок широкі, звивисті. Гірські річки мають глибокі вузькі

долини.(Слайд 2) Частина річкової долини, що заливається водою в пері-

од повені, називається заплавою.(Слайд 3) Корінний берег річки має фо-

рму сходинок, які називаються терасами. (Слайд 4). Тераси колись були

заплавами, але річка постійно поглиблювала своє русло, тому зараз тера-

си вже не затоплюються водою під час розливу. Кожна річка має прито-

ки. Вони поділяються на праві і ліві.(Слайд 5)


- Як дізнатись, яка притока ліва, а яка права?

3. Робота з картою

- За фізичною картою України назвати праві і ліві притоки Дніпра.


Річка з усіма притоками називається річковою системою. Площа суходо-

лу, з якої вся вода стікає в одну річку, називається річковим басейном.

(Слайд 6) Річкові басейни один від одного відокремлюються підвищен-

нями, іноді горами. Межа між басейнами річок називається вододілом.

Напрям і швидкість течії річки залежать від рельєфу поверхні, якою тече

річка.


1). Опрацювати матеріал підручника § 48 на с.175і з’ясувати, як впливає

на характер річки рельєф

2) Порівняти долини рівнинної і гірської річки за мал.149

6. Прийом «Домашня заготовка »

Учні виступають із повідомленням про водоспади

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок


Завдання 1. Знайдіть та підпишіть на контурній карті найбільші річки

світу.

Завдання 2. Опишіть річкову систему Амазонки. Для цього визначте, де


знаходиться її витік та в якому напрямку протікає головна ріка, де зна-

ходиться гирло. Назвіть праві та ліві притоки.

Завдання 3. Визначте, вододілом яких річок є гори Карпати.

Завдання 4. Визначте, до яких океанів належать басейни річок: Хуанхе,

Лена, Дніпро, Дунай, Міссісіпі, Ніл, Конґо, Волґа.

2. Прийом «Доповніть речення»

· Головна річка разом з притоками...

· Частина річкової долини, яка затоплюється під час повені…

· Місце впадіння річки…

· Початок річки…

· Найвищий у світі водоспад…

· Падіння річки з великого уступу ...

· Зміна рівня води протягом року ...

· Найповноводніша річка світу ...

· Тверді гірські породи, що перегороджують русло річки…

· Річка може мати таке живлення…

· Територія, з якої річка разом з притоками збирає воду…

2. На контурну карту нанести найбільші річки кожного материка.



· Що таке річка? Назвіть та поясніть складові річки.

- Що таке річкова система? річковий басейн?

· Як розрізняються річки за характером течії?



2.Скласти п’ять тестових питань закритого типу до тексту параграфа.

3.Підготувати повідомлення про великі річки планети.

Дата ___/____/____

Тема. Живлення, водний режим і робота річок

Мета: поглиблення та систематизація знань про річки; удосконалення

практичних навичок складати характеристику річки за картами атласу;

сприяння розумінню взаємозв’язку живлення та режиму річок і клімату

території, якою вони протікають.


Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, схема «Поро-

ги. Водоспад», відеофрагмент «Водоспади світу».

Хід уроку




1. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Учитель або учень показують на карті великі річки світу, учні за допомо-

гою карток дають відповідь.

2. Прийом «Взаємоопитування»

Обмін тестовими питаннями, підготовленими вдома.

3. Прийом «Взаємоперевірка»

Автори завдань перевіряють правильність їх виконання.


Завдання. За фізичною картою України визначте висоту витоку та гирла

Південного Бугу і Дністра. Зробіть висновок, відповівши на питання: чо-

му річка завжди тече від витоку до гирла?



Один учень склав опис річки Дніпро так: «Дніпро — найбільша річка

України. Витікає із Чорного моря і тече в напрямку з півдня на північ,

роздає на своєму шляху частину своєї води іншим річкам і, нарешті, за-

кінчується тоненьким струмочком десь на території Росії». Чи згодні ви з

цими твердженнями?

(Учні пропонують варіанти відповідей.)

Учень виявився наполегливим і, коли однокласники логічно намагалися

довести неправильність його опису, висловив такі міркування: «Дніпро

— річка довга й широка. Якщо не з моря, то звідки ж у ній береться

стільки води?» А й справді, звідки?


1. Розповідь учителя

Ми знаємо, що річка —це водний потік. Але як він поповнюється водою?

Річки живляться дощовою водою, талими водами снігу і льоду, підзем-

ними водами. Але частіше за все річки мають змішане живлення з пере-

важанням одного з джерел.


1). За фізичною картою України визначте, чи є на території нашої країни

річки льодовикового живлення

2). Яке живлення буде переважати у річки Дніпро взимку? Навесні?

Влітку? Восени?

3). Чи змінюється рівень води в річці протягом року?

4). Як змінюється рівень води в Дніпрі навесні?

3. Продовження розповіді учителем

Повінь - це підйом рівня води в річці до найвищого. Такий підйом відмі-

чається щорічно в певний час. Повінь наступає після танення снігу вес-


ною або танення снігу і льодовиків влітку, після сильних дощів протя-

гом тривалого проміжку часу. У теплу пору року (у нас — влітку) вода

швидко випаровується, рівень річки різко знижується. Найнижчий рівень

води в річці називається межень. Рясні дощі можуть викликати сильні

короткочасні підйоми рівня води в річці — паводки. Узимку на річках,

що протікають на території, де відбувається зміна холодної і теплої пір

року, спостерігається льодостав — період нерухомого крижаного покри-

ву на річці. Таким чином, рівень води в річці протягом року змінюється.

Зміна рівня води в річці, її водоносності, процеси замерзання і скресання

річки визначають її режим.


1)Опрацювати матеріал підручника § 49 с.177,178і з’ясувати, яку роботу

виконують річки

2)Використовуючи с.177 підручника, заповніть схему:

5. Робота з атласом

Завдання

За картою атласу встановіть, які річки будуть мати спокійну течію, а

які бурхливу.


1. Прийом «Свої приклади»

Наведіть приклади річок з різними типами живлення.


Завдання. Складіть характеристику однієї з річок (за вибором),

користуючись планом у таблиці.

Назва

річки

В якій

частині

якого

материка

протікає

До

басейну

якого

океану

належить

Місце

витоку

Куди

впадає

Напрямок

плину

Основні

притоки

Режим

та

живлен

ня


· Головна річка з усіма своїми притоками утворює... (Річкову систему)

· Регулярну зміну рівня та витрат води називають... (Режимом річки)

· Межа, що відокремлює річкові басейни,— це... (Вододіл)

· Річка Дніпро за характером течії... (Рівнинна)


· У більшості річок України повінь настає... (Навесні)

4. Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Завдання. Складіть порівняльну характеристику річок (Дунаю та Волґи,

Обі та Конґо, Хуанхе та Нілу, Амазонки та Парани), користуючись кри-

теріями, запропонованими у плані попереднього завдання, та сформулю-

-йте їх загальні та відмінні ознаки.

Ознаки подібності Ознаки відмінності




2.За допомогою додаткових джерел інформації та власних спостережень

описати режим річки, що протікає у вашій місцевості.

Дата ___/____/____

Тема. Озера, їх різноманітність за площею, походженням озерних

улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі.

Штучні водойми: ставки, водосховища, канали. Штучні водойми:

ставки, водосховища, канали. Практична робота №6 (закінчення).

Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів

Мета: продовжити формувати в учнів систему знань про поверхневі во-

ди: озера, водосховища, ставки, канали, показати їх практичне значення,

навчити розрізняти за картою стічні та безстічні озера; продовжувати

формувати навички роботи з фізичною та контурною картою; виховува-

ти дбайливе ставлення до водних багатств.


Обладнання: атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал,ТЗН.

Хід уроку


II. Актуалізація опорних знань

1. Прийом «Географічна розминка»

Де знаходяться річки: Волґа, Дніпро, Амур, Міссісіпі, Мюррей, Конґо,

Амазонка, Ніл, Хуанхе, Янцзи, Інд, Ґанґ?

2. «Бліц-опитування»

1. Згадайте, з яких частин складається гідросфера?

2. Які водні об’єкти відносять до вод суходолу?

3. Яке значення мають річки в житті людини?

III. Мотивація навчальної діяльності


Прийом «Дивуй!»

Крім річок, найважливішими накопичувачами води на суші є озера, во-

досховища. Озера іноді порівнюють з мініатюрними морями. Їх форма,

розміри, склад і походження надзвичайно різноманітні. Так, у пустелях

Центральної Азії є дивовижні «блукаючі» озера, які змінюють своє місце

розташування. Існують на Землі озера, заповнені не водою, а кислотою

або гарячим асфальтом, а є озера з «мертвою» та «живою» водою — як у

казці! Але все-таки головна цінність озер — це прісна вода. Озера можна

створити штучно, тоді їх називають водосховищами. Сьогодні на уроці

ви дізнаєтесь про особливості озер та штучних водойм, з’ясуєте їх роль у

житті та господарській діяльності людини.



На суходолі багато замкнених заглиблень, у які стікають поверхневі во-

ди. Якщо в таке заглиблення надходить більше води, ніж її випаровуєть-

ся, вода збирається, утворюється озеро. На відміну від моря озеро не є

частиною океану. Від річки відрізняється тим, що вода в ньому не тече,

як потік. Заглиблення, у якому знаходиться озеро, називається озерною

улоговиною. Причини утворення улоговин різноманітні.


Опрацювати матеріал підручника § 50 с.179,180 і заповнити таблицю у

зошиті

Типи озерних

улоговин

Спосіб утворення Приклади

Тектонічні Утворились під час

гороутворювальних

процесів

Байкал, Танґаньїка

Залишкові Раніше були частиною

океанів

Каспійське, Аральське

Карстові У розчинених водою

гірських породах

Шацькі

Вулканічні У кратерах згаслих

вулканів

На Камчатці, Яві,

Курильських островах

Загатні Загачування річок Сарезьке (Памір),

Синевир (Карпати)

Льодовикові Випахані давнім

льодовиком

Північ Євразії, Північної

Америки

Стариці Ділянки колишнього русла

річок

У долинах рівнинних

річок


Лиманні На узбережжях океанів,

морів

Дніпровський лиман

Дельтові У дельтах річок Ялпуг, Китай, Кагул


Перегляд відеофрагмента про озера світу з його подальшим обговорен-

ням.

3. Продовження розповіді

Озера, як і річки, живляться дощовою, талою і підземною водами. Озера

також можуть мати прісну і солону воду. Прісні озера, як правило, стіч-

ні. Озера, в які річки лише впадають, але жодна не витікає, називаються

безстічними. Річки несуть у своїх водах розчинені солі . У безстічному

озері солі за мільйонів років накопичуються , і воно стає солоним. Дуже

солоні озера називаються мінеральними.


Користуючись довідковим матеріалом та атласом, знайдіть на карті сві-

ту озера-рекордсмени за площею, глибиною і солоністю.


Прийом «Учитель — учень»


Один учень вивчає канали , другий — водосховища, потім вони розпові-

дають одне одному навчальний матеріал.



Завдання1. Знайдіть та підпишіть на контурній карті такі озера: Каспій-

ське, Байкал, Великі, Вікторія, Танґаньїка, Ньяса, Ейр, Чад.

Завдання2. Складіть характеристику географічного положення озера (на

вибір) за планом.

В якій частині якого материка знаходиться?

Між якими меридіанами знаходиться?

Форма та приблизні розміри.

Які географічні об’єкти знаходяться поблизу?



Учні за допомогою п’яти речень роблять короткі узагальнюючі висновки

з вивченої теми.



2.Скласти п’ять запитань - «чомучок» до тексту параграфа.

3.Описати (за власним планом) найближчу до школи штучну водойму.


Дата ___/____/____

Тема. Болота, особливості їх утворення та поширення. Штучні

водойми: ставки, водосховища, канали

Мета уроку: дати учням уявлення про болота, особливості їх утворення

та поширення; продовжити формувати навички роботи з картами атласу,

контурними картами, додатковими джерелами географічних знань; ви-

ховувати любов до навколишнього природного середовища, формувати

навички раціонального природокористування.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу Форма проведення: урок – казка.

Обладнання: фізична карта України та фізична карта півкуль, підруч-

ник, атласи.

Хід уроку


ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1 ) Фронтальна бесіда:

· Що таке озеро?

· Які за походженням бувають озера?

· Що таке лиман?

· Що таке водосховище?

· Яке значення водосховищ в господарстві України?

· Що таке канали, які бувають?

2) Індивідуальне усне опитування (перевірка номенклатури біля дошки).

IІІ. Мотивація навчальної пізнавальної діяльності

Болотам належить важлива роль у природі: вони зволожують повітря, є

житлом для багатьох видів тварин і місцем зростання цінних видів рос-

лин. Болота використовуються людиною: на них видобувають торф, зби-

рають ягоди і лікарські рослини. Тому на сьогоднішньому уроці ми роз-

глянемо утворення боліт і детально познайомимося з їхнім значенням у

житті людини і природи.



Нерідко на суходолах утворюються заболочені території. Причинами за-

болочення є сукупний вплив кількох природних чинників: надмірного

зволоження та низинного рельєфу, який зумовлює близьке до земної по-

верхні залягання ґрунтових вод. Бувають випадки, коли болото починає

розвиватися і на схилі, якщо цей схил постійно зволожений, наприклад, у

місці виходу джерел.

Утворення боліт може відбуватися в результаті неправильної експлуата-

ції зрошувальних систем, відгородження від водосховищ, ставків.



Опрацюйте матеріал підручника § 51 с.183-185

нити таблицю

Болота за способом утворення

Низинні Верхові Перехідні

Формуються на місці

колишніх озер, у

долинах річок, які хоча

б раз на рік заливаються

водою.

Живляться такі болота

переважно ґрунтовими,

тобто підземними

водами

Утворюються на

плоских підвищених

ділянках земної

поверхні, звідки вода

майже не стікає до

річок, Живляться

переважно за рахунок

атмосферних опадів.

Поєднують атмосферне

та ґрунтове живлення

3. Прийом «Картографічна лабораторія»


Завдання.

За допомогою фізичної карти України в атласі спробуйте визначити те-

риторії України, де поширені болота. З’ясуйте, як вони утворилися.


Бесіда за запитаннями.

1. Як використовуються болота в господарській діяльності людини?

2. Чи відіграють болота яку-небудь роль у природі? Якщо так, то яку?

3. До яких негативних наслідків може призвести осушення заболочених

територій?



Учні за допомогою п’яти речень роблять короткі узагальнюючі висновки

з вивченої теми.



2.Підготувати повідомленням про багаторічну мерзлоту

Дата ___/____/____

Тема. Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особли-

вості утворення і поширення льодовиків. Багаторічна мерзлота –

підземне зледеніння. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти


Мета: розширити знання учнів про льодовики та багаторічну мерзлоту,

дати визначення понять: льодовик, снігова лінія, морена, айсберг, багато-

річна мерзлота; пояснити умови утворення та географію поширення цих

явищ, навчити розпізнавати типи льодовиків та виконувану ними роботу;

розвивати уявлення та логічне мислення, вміння працювати з підручни-

ком, атласом, додатковою літературою;виховувати життєву позицію уч-

нів, здатність чітко формулювати і висловлювати власну точку зору.

Тип уроку: урок розширення і поглиблення знань.

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручник, додаткова літе-

ратура: "Великий атлас світу №11,15,26”, "100 Великих чудес природи”

Б. Б. Вагнер, дидактичні картки-завдання, ІКТ.

Хід уроку



1. Прийом «Експрес - тест »

Варіант І

1. Болото – це:

а) перезволожена ділянка суходолу;

б) надмірно зволожена ділянка суходолу;

в) заболочені землі із шаром торфу не менше 30 см;

г) водойма з вологолюбною рослинністю.

2. Виберіть твердження, що характеризують низинні болота:

а) багаті на мінеральні солі;

б) різноманітний видовий склад рослинності;

в) утворюються на вододілах;

г) отримують вологу зверху, з атмосферних опадів;

д) живляться підземними водами.

3. Рукотворними річками називають називають:

а) водосховища;

б) канали;

в) ставки.

4. Із названих каналів виберіть судноплавні:

а) Суецький;

б) Північно – Кримський;

в) Дніпро – Донбас;

г) Панамський.

Варіант ІІ

1. Болота живляться водами:

а) льодовиковими;

б) підземними;


в) дощовими;

г) усіма вище названими.

2. Виберіть твердження, що характеризують верхові болота:

а) багаті на мінеральні солі;

б) різноманітний видовий склад рослинності;

в) утворюються на вододілах;

г) отримують вологу зверху, з атмосферних опадів;

д) живляться підземними водами.

3. Штучні водойми, створені для накопичення і зберігання води

називають:

а) канали;

б) ставки;

в) водосховища;

4. Із названих каналів виберіть зрошувані:

а) Суецький;

б) Північно – Кримський;

в) Дніпро – Донбас;

г) Панамський.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів .


- Що таке лід, яким чином він утворюється? Де можна бачити лід у при-

роді? (Відповіді учнів )

Є місця на нашій планеті, де лід не зникає навіть у теплу пору року, а на-

копичується, стискається і перетворюється на багаторічне скупчення

льоду на суходолі – льодовики. Вивченням льодовиків займається наука

гляціологія. На цьому уроці учні матимуть можливість поміркувати чому

на землі існують льодовики, які саме умови цьому сприяють, де пошире-

ні льодовики і багаторічна мерзлота, яке значення вони відіграють у при-

роді. Вчитель знайомить учнів з переліком питань, на які вони дадуть

відповіді протягом уроку.



Льодовики — це природні скупчення льоду атмосферного походження,

що рухаються. Вони утворюються в тих районах, де твердих атмосфер-

них опадів випадає і накопичується більше, ніж тане і випаровується.

Загальна площа сучасних льодовиків становить близько 16,3 млн км2, що

складає 10,9 % площі суходолу, загальний об’єм льоду дорівнює близько

30 млн км3. Природно, що льодовики можуть існувати тільки там, де по-

стійно спостерігаються низькі температури повітря і випадає досить ба-

гато снігу. Льодовики можуть мати форму потоку, купола (щита) або


плавучої плити (у тому випадку, коли вони сповзають у водойму). Части-

ни льодовиків, що відкололися і вирушили в морське плавання, називаю-

ться айсбергами.


Користуючись "Фізичною картою півкуль” знайдіть місця на планеті, де

поширені льодовики, обґрунтуйте свою відповідь, покажіть льодовики

на фізичній карті півкуль.


- Чому льодовики поширені в Антарктиді, на острові Гренландія, остро-

вах Північного Льодовитого океану, високо у горах. Які умови необхідні

для утворення льодовиків?

Зразок відповіді на поставлене проблемне питання.

"Умови утворення льодовиків":

1.Випадання опадів у вигляді снігу

2. Снігу випадає більше, ніж встигає розтанути.

3. Переважають низькі температури протягом року.

4.Впливає висота місцевості та географічне положення.



Кожна пара отримала завдання, яке за короткий час повинна виконати на

основі роботи з підручником § 52 чи додатковою літературою і предста-

вити результати своєї роботи у формі усної розповіді та заповнити певну

таблицю «Види льодовиків у природі».

Картки - завдання

1 пара. Що являють собою гірські льодовики?

2 пара . Що являють собою покривні льодовики?

3 пара . Яку роботу виконують покривні льодовики у природі?

4 пара. У чому проявляється підступність покривних льодовиків?

5 пара . Повідомлення учнів про айсберги.

6 пара. Яке значення відіграють льодовики у природі?

7 пара . Повідомлення учнів про багаторічну мерзлоту.

Таблиця «Види льодовиків у природі» Тип льодовика Де утворюються, розміри і форма. утворюється в результаті руху.

Гірські На вершинах високих гір у всіх

широтах. Займають чашоподібні

заглиблення на схилах гір; запов-

нюють гірські долини. Різні за роз-

міром і формою. Найбільші у горах

Гімалаях, Тянь-Шань, Паміру.

В результаті руху виконують три

види роботи: а) руйнують,

б) переносять.

в) відкладають, нижче снігової лінії

утворюють морену (льодовикові від-

клади).


Покривні

Покривають поверхню суходолу,

утворюються у полярних широтах.

Мають форму купо-лу, товщиною

більше 3км. Покривають поверхню

Антар-ктиди, острова Арктики,

острів Гренландія.

Краї льодовика спускаються в

океан, відламуються великими

брилами, перетворюючись на

айсберги (плаву-чі льодовики).


Учні виступають з повідомленням про багаторічну мерзлоту.



Перегляд відеофрагмента про льодовики з подальшим обговоренням


· Чи вірите ви в те, що в Карпатах і Кримських горах є льодовики?

· Чи вірите ви в те, що покривні льодовики беруть участь у світовому

кругообігу води?

· Чи вірите ви в те, що айсберги не становлять небезпеки для морських

суден?

· Чи вірите ви в те, що льодовик здатний переносити гірські породи?

· Чи вірите ви в те, що гірський льодовик подібний до річки?


Яке значення льодовиків у природі Землі?



Учні передають один одному уявний мікрофон і відповідають на запита-

ння:

1. Що найбільше сподобалось на уроці?

2. Що викликало ускладнення ?

VІІ. Домашнє завдання


2.Позначити на контурній карті території, де поширені найбільші гірські

та покривні льодовики.

3.Підготувати повідомлення про артезіанські термальні та мінеральні

води.

Дата ___/____/____

Тема. Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі.

Термальні і мінеральні води

Мета: формування знань про підземні води та умови утворення і заляга-

ння в земній корі, показати їхню відмінність від термальних і мінераль-


них вод ; поглиблення знань про властивості гірських порід та властиво-

сті води; вдосконалення вмінь працювати з навчальним матеріалом, ана-

лізувати його,робити висновки; виховання бережливого ставлення до

водних багатств.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: атласи, підручники, схема «Утворення підземних вод», дві

лійки з піском та глиною, ТЗН.

Хід уроку



1. Прийом «Географічна розминка» (без атласів) — «Світлофор»

Учитель називає географічні об’єкти, учні за допомогою карток

повідомляють свої відповіді.


· Місце впадіння річки в іншу річку, озеро, море, океан — це:

а) виток; б) гирло; в) вододіл.

· Верхові болота переважно живляться:

а) атмосферними опадами; б) підземними водами; в) водопроводом.

· Переважна частина сучасних льодовиків знаходиться:

а) у районі екватора; б) у районі тропіків; в) за полярними колами.

· У горах льодовики утворюються:

а) вище за снігову лінію; б) нижче за снігову лінію; в) на рівні снігової

лінії.

· У північній півкулі основна маса покривних льодовиків зосереджена:

а) в Антарктиді; б) у Гімалаях; в) у Ґренландії.



Ви вже знаєте про те, що вода — мандрівниця. Здійснюючи свій великий

кругообіг, вона весь час змінюється, перетворюючись то на прозору лег-

ку пару, то на крихітні крапельки води, то на льодовики. З нею трапляє-

ться багато різноманітних пригод, і вона навдивовижу старанна — завж-

ди трудиться! Вода знайшла собі роботу й під землею. Невпинною пра-

цею маленьких крапельок створено цілий світ печер, підземних ходів і

пустот. Завдяки своїй унікальній здатності просочуватися між частинка-

ми гірських порід, вона утворює підземні струмки, річки, величезні схо-

вища найчистішої прісної та частково мінералізованої лікувальними со-

лями води. У води під землею є «помічники» — гірські породи, одні з

яких пропускають воду, другі затримують, а треті можуть розчинятися в

ній. Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про воду, що прихована від зору, але


відіграє винятково важливу роль у забезпеченні людей життєво важли-

вим напоєм.



У лійку з піском та в лійку з глиною наливається вода.

Висновок: пісок пропускає воду, він може бути вологим, тобто насиче-

ним водою, а глина воду затримує.


Води, що містяться в порожнинах, тріщинах, порах гірських порід верх-

ніх шарів земної кори, називають підземними. Вони утворюються від

просочування атмосферних опадів. Гірські породи мають властивість

пропускати воду. її легко пропускають пісок, гравій, галька, тобто вони

водопроникні. Затримують воду глина, пісковик, глинистий сланець,

граніт. Ці породи — водонепроникні. Вода, просочуючись униз, запов-

нює проміжки водопроникної породи й утворює водоносний шар (мал.

170 у підручнику). Водоносних шарів в одній місцевості може бути кіль-

ка на різних глибинах.



Використовуючи текст § 53 підручника (с.191), визначте місце утворення

і зміну рівня вод:

І група — верховодки. (Верховодка залягає над першим водотривким

шаром. Звичайно верховодка не заповнює всі порожнини в ґрунті. Це

сезонна вода. У посушливу пору року вона зникає.)

ІІ група — ґрунтових. (Ґрунтові води утворюють водоносний горизонт на

першому від поверхні водотривкому шарі. їх рівень залежить від кілько-

сті опадів.)

ІІІ група — міжпластових. (Міжпластові води розташовані між двома

водотривкими шарами. їх рівень є найбільш постійним.)

4. Робота в зошитах

Заповнення таблиці в зошитах.

Основні типи підземних вод Тип підзем-

них вод

Умови утворення Живлення Господарське

використання

Ґрунтові води Утворюються на пер-

шому від по-верхні

водостійкому шарі

Атмосферні опади,

підтікання водоводів

Використовується як питна

вода (будування колодязів),

однак якість води може бути

поганою через близькість до

поверхні


Міжпластові

води

Утворюються між

двома водостійки-ми

шарами

Атмосферні опади Використовуються для

водопостачання, вирізняють-

ся високою якістю; мінералі

зовані води використовую-

ться для лікування


Учні виступають з повідомленнями про артезіанські води

Зразок повідомлення

Артезіанські води — напорні підземні води, які розташовані у водонос-

них шарах ґрунту між водонепроникними шарами. Слово «артезіанські»

походить від назви французької провінції Артуа (латинською Агіезіит),

де у XII ст. вперше в Західній Європа були побудовані бурові колодязі, з

яких вода сама виливалася на поверхню. Надалі за ними закріпилася на-

зва артезіанських, а підземні води, що перебувають під напором, були

названі артезіанськими. Напірні властивості у водоносному горизонті

виникають завдяки своєрідному заляганню шарів гірських порід, коли

водовмісні породи підстелюються і вкриваються водонепроникними.

Артезіанські води зазвичай перебувають у западинах, у кристалічних

породах, розбитих тріщинами та тектонічними розривами. Райони з від-

повідною геологічною будовою, що характеризуються системою водоно-

сних горизонтів, які з глибиною змінюють один одного, називаються

артезіанськими басейнами. На території України виділяють три великих

артезіанських басейни, у яких водоносні шари залягають на глибині 175-

800 м. Найбільшим є Дніпровсько-Донецький басейн, в надрах якого

прихована половина усіх запасів підземних вод України. Вода тут заля-

гає кількома горизонтами у гірських породах мезозойської та початку

кайнозойської ери. Під західною частиною України знаходиться Волино-

Подільський артезіанський басейн з водоносними пластами, що лежать у

породах різних геологічних ер: від палеозойської до кайнозойської. Пів-

денні області України забезпечує якісною питною водою Причорномор-

ський артезіанський басейн, води якого лежать у породах мезозойської

та кайнозойської ер.

Оскільки підземні води є найбільш чистими, їх господарське значення

весь час зростає.


Перегляд презентації «Робота підземних вод та її наслідки».


Аналіз позитивних і негативних наслідків роботи підземних вод.




Завдання. Використовуючи таблицю в зошиті «Основні типи підземних

вод», зробіть порівняння, з’ясувавши спільні риси та відмінності цих

типів.


· Чому одні гірські породи пропускають воду, а інші — ні?

· Чому міжшарові підземні води зазвичай вирізняються високою якістю?

· Чому рівень ґрунтових вод не залишається постійним?

· Чому ґрунтові води в містах іноді навіть можуть затоплювати підвали

будинків?

· Чому підземні води слід витрачати дуже економно?


Прийом «Роблю висновок »

(Учні формують висновки за темою уроку)

- підземні води містяться у порах, тріщинах гірських порід і пустотах

земної кори;

- чергування водопроникних і водостійких шарів у земній корі зумовлює

розташування підземних вод на різних рівнях.

- розрізняють ґрунтові та міжпластові води.

- підземні води мають велике значення для водопостачання, тому

використовувати їх слід бережливо.



2.Скласти п’ять запитань - «чомучок» до тексту параграфа.

Дата ___/____/____

Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод

Світового океану і суходолу Мета:сформувати систему знань про значення вод суходолу для природи

і людини; пояснити учням необхідність охорони вод Світового океану;

продовжити формування навичок роботи з додатковими джерелами гео-

графічних знань, уміння робити узагальнення та висновки; виховувати

любов до навколишнього природного середовища, формувати навички

раціонального природокористування.


Обладнання: підручник, атлас.

Хід уроку



1. Географічна гра «Зрозумій мене»


- Вчитель пропонує кожному учаснику гри вибрати картку, на якій напи-

сане слово. Учасник гри повинен назвати ознаки або дати визначення

поняття, написаного на картці, але не називати його. Учасник гри вважа-

ється таким, що справився із завданням, якщо клас вгадав слово. На кар-

тці можуть бути написані такі слова: болото, гірський льодовик, снігова

лінія, притока, водосховище тощо.

На столі лежать картки з назвами різних географічних об’єктів (річка,

озеро, льодовик, болото тощо). Гравець наздогад вибирає одну картку і

на зворотній стороні дошки записує шість слів, пов’язаних з даним гео-

графічним поняттям, так щоб іншим учасникам гри не було видно запи-

си. Потім слово називається всьому класу, і всі учні протягом 15 секунд

записують у свої зошити поняття і ознаки, пов’язані з названим географі-

чним об’єктом. Коли робота закінчена, клас звіряє свої записи із записа-

ми на зворотній стороні дошки і виправляє помилки.

2. Бесіда за запитаннями та завданнями


Прийом «Евристична бесіда »

1.Оцініть значення води для природи і людини

2. Поясніть для чого потрібно охороняти води Світового океану і суходо-

лу, адже води на Землі дуже багато. Сьогодні на уроці ми дізнаємося і

поговоримо про значення води для природи і людини та про охорону вод

Світового океану і суходолу



Річки, озера, штучні водосховища, підземні води використовуються

людиною дедалі інтенсивніше. Першими люди почали виконувати річки.

Якщо ви поглянете на карту світу, карту України чи карту своєї місцево-

сті, то помітите, що більшість населених пунктів розміщується на бере-

гах річок. Столиця нашої Батьківщини – Київ розташована на обох бере-

гах Дніпра — однієї з найбільших Європи. Річки здавна були і залишаю-

ться резервуарами прісної води, шляхами сполучення, в них ловлять р и

б у, на їхніх берегах відпочивають. Найбільші світові цивілізації виникли

на берегах річок: Трипільська — на Дніпрі, Шумерська — на Тигрі та

Євфраті, Китайська — на Хуанхе і Янцзи, Індійська — на Інді та Гангу,

Єгипетська — на Нілі. Із давніх-давен енергія рухомої води річок вико-

ристовувалась водяних млинах, згодом для надання руху механізмам на

заводах фабриках, а в наш час — для роботи гідроелектростанцій. У

посушних районах Землі, де мало опадів, річки використовують для

штучного зрошування ланів, пасовищ, садів. Озера також мають важливе

господарське значення. Вони сполучають між собою поселення і навіть


різні країни, наприклад США і Канаду . Озера багаті на рибу, а в солоних

озерах видобувають кухонну сіль. Озерними грязями лікують різні хво-

роби. На берегах озер будують курорти, санаторії, будинки відпочинку.

Люди використовують і болота. Із них добувають торф — це паливо та

органічне добриво. Після осушення болота перетворюються на високо-

врожайні поля і луки.


Робота в малих групах

Використовуючи текст § 54 підручника (с.193-195) з’ясуйте, яке значен-

ня мають води суходолу для природи і людини.

І група

Води суходолу – джерела питної води

ІІ група

Води суходолу – джерела зрошення сільськогосподарських земель

ІІІ група

Води суходолу – шляхи сполучення

IV група

Води суходолу – джерела енергії

V група

Води суходолу – джерела біологічних і мінеральних ресурсів


Запропонуйте способи збереження водойм

4. Прийом «географічний кінозал »

Перегляд презентації «Значення вод суходолу для природи і людини »



1. Що таке підземні води?

2. Де залягають ґрунтові води?

3. Як використовують підземні води?

4. За яких умов утворюються льодовики?

5. Яке значення річок у розвитку людства?

6. Як використовуються річки в наш час?

7. Що ви знаєте про господарське використання озер?

8. Як використовуються людиною болота?

9. Що вам відомо про використання підземних вод у нашому населеному

пункті?

10 . Із якою метою створюються канали і водосховища?



Учні підбивають підсумки уроку, відповідаючи на запитання.


думку обґрунтуйте.

VІІ. Домашнє завдання

1.Підготуватись до узагальнюючого уроку

2.Повторити §§ 43 - 54.

Дата ___/____/____

Тема. Узагальнення знань учнів за темою «Гідросфера»

Мета: повторення, узагальнення та систематизація знань з теми

«Гідросфера»; вдосконалення навичок і вмінь використовувати набуті

знання на практиці, у нестандартних ситуаціях; розвиток пізнавального

інтересу, комунікабельності, колективізму.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань, урок-КВК.

Обладнання: настінна карта півкуль, фізична карта України, аркуші

паперу формату А3, маркери, кросворди, емблеми команд.

Хід уроку


II. Початок гри

1. Представлення команд і журі.

2. Вітання команд, розшифрування емблеми команди.

IIІ. Хід гри

1. Розминка

Питання ставить учитель (ведучий-учень), працює вся команда. Картою

користуватися не можна. Час на обмірковування відповіді — 5 с. Ціна

правильної відповіді — 1 бал.

Запитання команді «Айсберг»

1. Материк, що омивається водами лише Індійського і Тихого океанів.

2. Океан, який не омиває Антарктиду.

3. Найбільший материк.

4. Океан, що омиває Австралію із заходу.

5. Материк, що омивається всіма океанами Землі.

6. Материк, що був відкритий останнім.

7. Океан, який омиває всі материки, крім Африки.

8. Найбільший острів на Землі.

9. Океан, який зовсім не виправдовує своєї назви.

10. Протока між Південною Америкою та Антарктидою.

Запитання команді «Гейзер»

1. Третій за величиною материк Землі.

2. Океан, що омиває Північну Америку зі сходу.


3. Найменший материк Землі.

4. Океан, назва якого пов’язана з назвою країни, береги якої він омиває.

5. Материк, який екватор перетинає у північній частині.

6. Материк, який майже цілком розташований за полярним колом.

7. Другий за величиною океан.

8. Найбільший півострів на Землі.

9. Океан, що омиває Австралію зі сходу.

10. Протока між Африкою та Європою.

2. «Домашнє завдання»

а) Конкурс «Чомучка»

Команди ставлять одна одній по три запитання. Час на обмірковування

відповіді — 1 хв. Ціна правильної відповіді — 2 бали.

б) Конкурс «Загадка»

Уболівальники ставлять командам загадки з теми «Гідросфера». Час на

обмірковування відповіді — 30 с. Ціна правильної відповіді — 1 бал.

в) Конкурс «Кросворд»

Команди обмінюються кросвордами та розгадують їх. Ціна кожної пра-

вильної відповіді — 1 бал. Час на виконання — 5 хв. Команді, що роз-

в’язала кросворд першою, не припустившись при цьому помилок, додає-

ться 2 призові бали. Поки команди розв’язують кросворди, проводиться

конкурс уболівальників.

3. Конкурс уболівальників

Правильна відповідь — 1 бал. Якщо команда уболівальників не може

відповісти, то відповідають уболівальники суперників, заробляючи дода-

ткові бали.

Питання уболівальникам команди «Айсберг»

1) Як називається море без берегів? (Сарґасове)

2) Найбільше за площею прісноводне озеро. (Верхнє)

3) Початок річки. (Витік, верхів’я)

4) Яке море найбільш солоне? (Червоне)

5) Причина утворення цунамі. (Землетруси в Океані)

Питання уболівальникам команди «Гейзер»

1) Як називається річка, що витікає з озера Байкал? (Анґара)

2) Озеро, що складається з двох частин, в одній з яких — вода прісна, а у

другій — солона. (Балхаш)

3) Вихід підземних вод на поверхню. (Джерело)

4) В якому морі не можна потонути? (У Мертвому)

5) Основна причина утворення океанічних течій. (Постійні вітри)

4. Конкурс капітанів


Запитання капітанам пропонуються в закритих конвертах, які вони виби-

рають самі. Правильна відповідь — 3 бали.

· Під час просування до Північного полюса багато хто з мандрівників

прагнув «взяти лід у союзники». Як ви розумієте цей вислів?

· Відомий учений-кліматолог А. І. Воєйков назвав течії Світового океану

«опалювальною системою планети». Поясніть зміст цього висловлюван-

ня.

5. Конкурс «Хто більше?»

Завдання командам: за 2 хв на аркуші паперу (можна на дошці) сформу-

лювати якнайбільше проблем, що виникають унаслідок господарського

використання вод людиною, та можливих шляхів їх розв’язання. Кожна

пара відповіді (проблема — шлях розв’язання) — 2 бали.

IV. Підбиття підсумків

Поки журі підбиває підсумки, командам пропонується заповнити аркуш

самооцінювання.

Дата ___/____/____

Тема. Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі

Мета: формування знань про біосферу та її складові; формування перви-

нних навичок визначати та пояснювати закономірності поширення жи-

вих організмів, оцінювати вплив людини на біосферу; виховання береж-

ливого ставлення до біосферних багатств Землі.


Обладнання: атласи, підручники, відеосюжет «Розвиток живих організ-

мів на Землі».

Хід уроку




· Які оболонки Землі ви знаєте?

· Наведіть приклади взаємодії названих оболонок між собою.

· Яка частина природи Землі, на вашу думку, не увійшла до складу

названих оболонок?



Луки вкриті зеленою травою, розкидані там і тут групи дерев. Квіти, що

горять на сонці яскравими кольорами, і бджоли над ними. Корови, що

пасуться за огорожею. А ось пташка пірнула в кущі, мабуть, за своїм ко-

рмом- комахою. Усе це жива природа, яка об’єдналася в одній з оболо-


нок Землі - біосфері. Світ живої природи вивчають біологічні науки. Про

особливості поширення живих організмів на земній кулі, про те, як вони

взаємопов’язані між собою та з неживою природою ви дізнаєтеся на сьо-

годнішньому уроці.


1. Прийом « Мозкова атака»

Що таке біосфера?

1)На дошці записуються всі можливі варіанти відповіді на питання

2)Аналіз запропонованих варіантів, формулювання остаточного визначе-

ння біосфера


Жива оболонка. Так називають біосферу. Вона складається з живих орга-

нізмів і не охоплює самостійного простору, як інші оболонки. Організми

- рослини, тварини, бактерії та продукти їхньої життєдіяльності заселя-

ють окремі частини літосфери, атмосфери та гідросфери. Основна маса

живих організмів зосереджена біля поверхні Землі, де найбільше взаємо-

діють усі земні оболонки. Проте окремі форми організмів, переважно

бактерії, трапляються і в глибоких шарах літосфери і майже в усій тропо-

сфері Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км,

всю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3-11 км на суходолі

та 0,5-1,0 км під дном океану . Товща біосфери на полюсах земної кулі

близько 10 км, а на екваторі - 28 км.


Перегляд відео сюжету ««Розвиток живих організмів на Землі» з подаль-

шим обговоренням


1) Опрацювати матеріал підручника § 55 с.199,200 і з’ясувати із чого

складається біосфера

2) Складання схеми-рисунка в зошитах.

5. Робота в парах

Завдання. Наведіть приклади взаємодії двох оболонок: біосфера —

атмосфера; біосфера — гідросфера; біосфера — літосфера.


Виступи учнів про унікальність живих організмів на Землі. демонстрація

ілюстрацій



За мал. 177-180 с.201,201 підручника визначити і порівняти особливості

рослинного світу помірних і тропічних широт. Пояснити, що зумовило

їхні відмінності



· Чи змінюються в часі межі біосфери? Відповідь обґрунтуйте.

· Проаналізуйте вплив людини на біосферу. Відповідь оформіть у вигля-

ді таблиці.

Вплив людини на біосферу

Позитивний Негативний

2. Назвіть, які тварини і рослини найбільш поширені у вашій місцевості.


«П’ять речень»

Учні п’ятьма реченнями формулюють висновки уроку.



2.Навести приклади пристосувань тварин і рослин до різноманітних умов

навколишнього середовища.

Дата ___/____/____

Тема. Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів. Вплив

господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинний і

тваринний світ суходолу та океану

Мета: формування первинних уявлень про ґрунти та умови їх утворення;

з’ясування причин різноманітності ґрунтів і закономірностей їх розподі-

лу на Землі; розвиток практичних навичок роботи з ґрунтовою картою в

атласі, визначення приблизної родючості ґрунтів; виховання бережливо-

го ставлення до ґрунтів.


Обладнання: атласи, підручники, зразки ґрунтів, схема «Ґрунтові профі-

лі».

Хід уроку





· Повністю заселена живими організмами:

а) атмосфера; б) гідросфера; в) літосфера.

· Основоположником учення про біосферу є:

а) академік В. І. Вернадський;

б) давньогрецький учений Геродот;

в) океанограф Жак Ів Кусто.

· Найбільш різноманітними є представники органічного світу:

а) тропічних широт; б) помірних широт; в) екваторіальних широт.

· «Фабрикою» з виробництва продуктів харчування вважаються:

а) бактерії; б) тварини; в) рослини.

· Найвищу здатність виживати в найважчих умовах мають:

а) гриби; б) рослини; в) бактерії.


· Чи вірите ви в те, що між живими організмами нашої планети та

іншими її оболонками існує взаємозв’язок?

· Чи вірите ви в те, що живі організми рівномірно розташовуються на

нашій планеті?

· Чи вірите ви в те, що життя зародилося в Океані?

· Чи вірите ви в те, що господарська діяльність справляє позитивний

вплив на біосферу?

· Чи вірите ви в те, що межі біосфери змінюються і «винуватцем» цих

змін є головним чином людина?



У всіх народів світу з давніх-давен розвинена величезна повага до землі.

«Земля-матінка», «земля-годувальниця» — так її називали наші предки.

Землеробство — найдавніше заняття людини. Досвід людських поколінь

довів, що земля буває різною за якістю. Не випадково з’явились такі

прислів’я та приказки: «Яка земля, такий і хліб», «На добрій землі що

посієш, те і вродить», «На добрій землі хліб родить, а на неродючу гній

возять», «На чорній землі білий хліб родить».

Що ж таке земля, з наукової точки зору — ґрунт? Як він утворився? Від

чого залежить його родючість? Яке значення має ґрунт для людини?

Який вплив на ґрунти має людина? На ці численні запитання ви зможете

відповісти сьогодні на уроці.



Що таке ґрунт? (Визначення поняття )



1) Опрацювати матеріал підручника на с. 203,204 § 56 і з’ясувати в резу-

льтаті взаємодії яких компонентів усіх оболонок Землі утворився ґрунт

2) Складання в зошитах схеми-рисунка.

3. Робота з підручником і атласом

1) Опрацювати матеріал підручника § 56 с. 204,205 і з’ясувати, що таке

ґрунтовий покрив

2) Заповнення таблиці

Характеристика основних типів ґрунтів на Землі

Назва

типу

ґрунту

Район

формування

(пояс)

Кліматичні умови Рослинний

покрив

Коротка

характерис-

тика типу

Приклад:

Чорноземи

Помірний Слабкопосушливі

умови

Степи Потужний горизонт,

висока

родючість

гумусовий

3) Аналіз ґрунтової карти в атласі.

З’ясування причин різноманітності ґрунтів на Землі.


За мал. 182,183 на с. 206 підручника порівняйте потужність гумусу в

різних ґрунтах. Зазначте причини різної потужності гумусового шару

ґрунтах . Назвіть ґрунти, які своєю назвою підтверджують свою високу

родючість



· Основною особливістю ґрунтів, що відрізняє їх від гірських порід, є...

(Родючість)

· Родючість залежить головним чином від кількості... (Гумусу)

· Найбільшою родючістю вирізняються... (Чорноземи)

· Назви ґрунтів зазвичай визначає їх... (Колір)

· У результаті господарської діяльності родючість ґрунтів... (Знижується)


· Як ви розумієте афоризм «Ґрунт — це життя»?

· В який спосіб людина може відновлювати родючість ґрунтів?

· Які ґрунти переважають у вашій місцевості та які роботи з поліпшення

родючості ґрунтів здійснюються?


Прийом «П’ять речень» — «Мікрофон»


Передаючи по ланцюжку уявний мікрофон, учні п’ятьма реченнями фор-

мулюють висновки уроку.



· Скласти план параграфа.

· Скласти кросворд з назвами різних типів ґрунтів.

Дата ___/____/____

Тема. Природні комплекси (ландшафти) як наслідок взаємозв’язків

компонентів природи. Географічна оболонка – найбільший природ-

ний комплекс Землі, її межі, властивості, закономірності розвитку

Мета: дати учням уявлення про природні комплекси (ландшафти), які

утворилися як наслідок взаємозв'язків компонентів природи; показати

особливості географічної оболонки як найбільшого природного комплек-

су Землі, вказати її орієнтовні межі та властивості; продовжити формува-

ти вміння та навичок роботи з картами шкільних учнівських атласів та

контурними картами; розвивати вміння спілкуватися під час групової

роботи, робити висновки та узагальнення.


Обладнання: , підручник, атлас, картки із завданнями для роботи в

групах.

Хід уроку




· Які оболонки Землі ви знаєте?

· Наведіть приклади взаємодії земних оболонок між собою.


· Уявіть собі ситуацію: одна з оболонок Землі зникла. Що станеться з

іншими її оболонками?


Прийом « Дивуй!»

Сьогодні на уроці ми розглянемо одне з основних понять сучасної гео-

графії – географічну оболонку Землі. ЇЇ вивчення допоможе глибше зро-

зуміти суть процесів і явищ, уявити середовище нашого мешкання як

єдину систему, дозволить усвідомити наше місце в природі.




Земля, як вам уже відомо, складається з декількох оболонок (сфер). Усі

вони тісно взаємопов’язані: літосфера, гідросфера, атмосфера і біосфера

постійно взаємодіють одна з одною, проникають одна в одну. Внаслідок

взаємодії і взаємопроникнення цих оболонок виникає ще одна універса-

льна (або комплексна) оболонка. Її називають географічною. Отже, геог-

рафічна оболонка — це сфера Землі, в межах якої взаємодіють одна з од-

ною, проникають одна в одну верхня частина літосфери, нижня частина

атмосфери, вся гідросфера і вся біосфера.

(Учитель пропонує учням записати визначення поняття в зошит.)

Вивчаючи географію, ви вже не раз пересвідчувались у тісному взаємо-

зв’язку і взаємовпливі всіх сфер Землі. Так, у повітрі постійно присутня

літосфера у вигляді піску, диму вулканів тощо. З одного боку, вони пере-

шкоджають надходженню прямих сонячних променів до поверхні Землі,

і стає холодніше. Із другого боку, тверді частки в атмосфері можуть ста-

ти ядрами конденсації вологи і випадіння дощів. Дуже висока концентра-

ція часток літосфери у повітрі в минулому вже не раз викликала похоло-

дання клімату нашої планети.

2. Прийом «Робота в групах»

Учитель об’єднує учнів у три групи (за кількістю рядів), роздає кожній із

них картки з ілюстраціями та підписами «Повітря», «Тварини», «Гірські

породи і ґрунт», «Вода», «Рослини», «Людина та її діяльність».

Завдання.

Скласти ланцюжки взаємозв’язків із компонентів оболонок Землі та по-

яснити наслідки цієї взаємодії для природи.


Географічна оболонка, як і організм людини, є складною системою. Жо-

дна сфера не може існувати сама по собі. Географічна оболонка постій-

но змінюється. У ній відбуваються складні процеси: вода замерзає, тане,

випаровується, випадає у вигляді дощу, снігу, роси тощо. Рослини вирос-

тають, квітнуть, плодоносять, відмирають і знову виростають. Географі-

чна оболонка охоплює всю нашу планету. Вона неоднорідна як у верти-

кальному так і в горизонтальному напрямках. Отже, в географічній обо-

лонці утворюються окремі її поєднання, де взаємозв’язок між природ-

ними компонентами є дуже тісним і нерозривним. Це природні комплек-

си. Чим менша за площею територія, на якій взаємодіють елементи літо-

сфери, гідросфери, атмосфери і біосфери, тим цей зв’язок тісніший і не-

розривніший. Географічна оболонка поділяється на великі, малі й ще ме-

нші природні комплекси. Найбільші з них — природні комплекси мате-

риків і океанів. На березі річки чи озера ви побачите перед собою найме-

нший природний комплекс. У ньому, як і в географічній оболонці в ці-


лому, поєднуються елементи літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфе-

ри.

4. Робота з демонстраційним матеріалом

Аналіз схеми «Природний комплекс»

5. Прийом «Робота в парах»


Працюють в парах з підручником. Один учень вивчає ритмічність, дру-

гий — цілісність. Потім вони пояснюють один одному прочитаний мате-

ріал.



Завдання. Використовуючи текст підручника, охарактеризуйте законо-

мірності географічної оболонки, заповніть таблицю.

Назва закономірності Суть закономірності Приклади закономірності


· Найбільшим природним комплексом Землі є... (Географічна оболонка)

· Зміна одного з компонентів у географічній оболонці неминуче спричи-

няє... (Зміну решти компонентів)

· Закономірна повторюваність природних процесів та явищ у часі

називається... (Ритмічністю)

· Однією з головних сил, що змінюють географічну оболонку, сьогодні

є...(Діяльність людини)

· Прешоджерелом усіх природних процесів взаємодії оболонок Землі є...

(Енергія Сонця)


Чому, справляючи вплив на природу, необхідно добре знати взаємні

зв’язки між її компонентами?


Учні підбивають підсумки уроку, виконуючи завдання

· На конкретному прикладі поясніть, як впливають взаємозв’язки

компонентів природи на формування природних комплексів



· Підготувати невеличкі оповідання про прояви цілісності географічної

оболонки Землі.


Дата ___/____/____

Тема. Природні зони Землі. Особливості природних зон екваторіаль-

них, тропічних, помірних та полярних широт

Мета: закріпити поняття «Природний комплекс», показати різноманіт-

ність природних зон, їх залежність від клімату; формувати пізнавальну

активність учнів; вміння самостійно здобувати знання; формування

вмінь працювати з допоміжним матеріалом, атласами, підручником,

аналізувати матеріал, створювати нову інформацію; виховання відчуття

відповідальності, формування комунікативних навичок, розвивати

інтерес до географії.


Обладнання: підручники, атласи, настінна карта «Природні пояси та

географічні зони», ватмани, фломастери, сторінки журналів, книжок з

зображенням тварин та рослин, електронна презентація.

Хід уроку




Завдання.

Назвіть всі визначення, або асоціації, які виникають у вас при понятті

«природний комплекс»?

(Всі відповіді записуються на дошці )

2.Прийом «гронування»

Завдання

Встановити зв’язки між поняттями( використовуючи вже набуті знання

та досвід)

(Учень біля дошки з’єднує послідовно слова, поєднує їх логічно у гроно)

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності


Перегляд відео фрагмента про природні зони

Вчитель

Ми переглянули пейзажі різних природних зон Землі. Природа нашої

планети унікальна та неповторна. Коли почнете подорожувати, то на

власні очі пересвідчитеся у цьому. Але для того щоб милуватися цією

красою могли ще багато поколінь людей, необхідно зберігати та охоро-

няти природу.

(Учитель оголошує учням тему та основні етапи роботи на уроці, разом

з учнями визначає мету і завдання роботи на уроці)




Ми живемо на найбільшому з материків Землі — Євразії. На величезній

території Євразії є всі природні зони: від вологих екваторіальних лісів до

арктичних пустель. Вони мають добре виражене широтне простягання.

Внаслідок поширення на території Євразії та інших материків гір широт-

на зональність ускладнюється висотною поясністю.

2. Прийом «Проблемне питання »

Поясніть, що таке висотна поясність. Від чого вона залежить та які має

особливості?

3. Робота з картою

Завдання

За допомогою карти природних зон називати усі природні зоні, в яких

розташована Євразія, в порядку їх зміни від екватора до Північного

полюса.


Євразія — це материк, де тисячоліття тому виникли найдавніші цивіліза-

ції, а сьогодні тут розвиваються наймогутніші держави світу. Тому, роз-

глядаючи природні зони Євразії, необхідно розуміти, що їхня природа

вже значною мірою змінена людиною і цей процес триває. Особливо це

стосується Європи, де поширені сільськогосподарські угіддя, міста з

рекордною густотою населення, величезні кар’єри і транспортні магіс-

тралі, які майже не залишили місця дикій природі. Особливо помітні ці

зміни, якщо спостерігати європейські ландшафти з ілюмінатора літака.

У цій частині світу майже не залишилося нерозораних земель, первозда-

нних лісів, зникли степи, змістилися межі лісів на гірських схилах. Нето-

ркана природа в Євразії збереглася тільки у віддалених арктичних і суб-

арктичних районах, тайзі, засушливих пустелях і високогір’ях, тобто там,

де природні умови є несприятливими для життя людини. В решті рирод-

них зон природні ландшафти збережено тільки в заповідниках і націона-

льних парках.


Прийом «Мандрівка»

За матеріалами підручника с.213-215 та атласами заповнити таблицю:

Назва

природної

зони

Розташування Кліматичні

умови

Представники

тваринного

світу

Представники

рослинного

світу


За картою природних зон визначте основні природні зони низьких і

високих широт, а також зони, що охоплюють найбільші площі на Землі.




За допомогою карти в атласі з’ясуйте, в якій природній зоні ви живете.

Стисло опишіть її природні компоненти.


Чи можна на одній географічній широті побачити майже всі природні

зони? Якщо так, то де й чому?

3. Гра «Лото»

Об’єднати опис природної зони та назву:

А. Багато ягід: морошки, голубіки, клюкви 1. Пустеля

Б. Поруч з ялиною, сосною ростуть береза, 2. Висотна

бук, липа, дуб. поясність

В. Родючі ґрунти, багато гризунів 3. Тундра

Г. Рослинність бідна ,місцями відсутня

Ліси 4. Мішані

Д.Тип рослинності залежить від висоти 5. Степ

Ж. Лемінг, песець, біла куріпка

З. Скорпіон, черепаха, варан

І. Дрохва, байбак, лис, жайворонок.


Вискажіть свою думку за допомогою «Смайлика» чи сподобався вам

урок:



2.Випереджальне завдання:

окремим учням: підготувати короткі повідомлення про дослідження

М.Миклухо-Маклая.

Дата ___/____/____

Тема. Практична робота № 7 (на місцевості). Ознайомлення з одним

з природних комплексів (ландшафтів) своєї місцевості, виявлення

взаємозв’язків між його компонентами

Мета. Ознайомити учнів з одним із природніх комплексів (ландшафтів)

своєї місцевості (яром, лісом, річкою, парком, лісом тощо) виявити

зв’язки між компонентами; продовжувати формування навичок узагаль-

нення здобутих знань та використання їх у нестандартних ситуаціях.

Тип уроку: набуття практичних навичок.

Обладнання: записники, ручки, плани-схеми для виконання практичної

роботи.


Хід уроку


Учитель проводить інструктаж учнів щодо порядку проведення практич-

ної роботи.


Прийом «Евристична бесіда»

ніть, що таке природний комплекс.

ІІІ. Практична робота

Прийом «Слово вчителя»

Майже завершився перший рік вивчення вами захоплюючої і дуже потрі-

бної людям науки — географії. За цей час ви дізналися багато чого ново-

го для себе, стали досвідченішими, старшими, розумнішими. Восени ми

вже проводили практичну роботу на місцевості. Настала весна, а з нею

відбуваються пробудження, оновлення природи Це відчувають усі живі

істоти.

Чи помітили ви, що з настанням весни і настрій у людей покращився?

Які зміни ви помітили на деревах останніми днями?

Що відбувається з погодою?

Що відбувається з місцевими водоймами?

Сьогодні ми розглянемо приклади місцевих екологічних проблем, зумов-

лених втручанням людини і порушенням зв’язків між природи и ми ком-

понентами. Ви вже знаєте, що чим менша територія, тим тісніше поєдна-

ння природних компонентів. Занотуйте в записниках основні елементи

місцевого природного комплексу. Набагато легше це зробити в сільській

місцевості, особливо якщо неподалік є берег річки, озера або ставка.

Проте й у великому місті, і не лише в парках і скверах, ви зможете ви-

явити найдрібніші природні комплекси.

Адже й окреме дерево є складною природною системою, де знаходять

собі притулок і їжу птахи, гусінь, жуки, метелики тощо. Навіть у Києві,

місті з кількамільйонним населенням, біля багатоповерхових будинків

можна зустріти ласку та їжака, білочку та сойку, дятла та горлицю. А у

парках живе безліч птахів, трапляються вужі, можна побачити навіть

лисицю і зайця. Усе це тісно взаємопов’язано. Наприклад, білки живуть

у парку тому, що ліщина і волоські горіхи дають їм їжу, а дупла дерев

стали домом. Вирубавши дерева або зруйнувавши парк, можна знищити

білок, хоча безпосередньо їх ніхто не вбиватиме.

А тепер ще раз огляньте свою місцевість. Які взаємозв’язки природних


компонентів ви помітили? Чи завжди люди, від яких це залежить, розу-

мі-ють необхідність збереження або й відновлення цих взаємозв’язків?

Чи не вирубують у нас дерева на вулицях, щоб «не заважали» паркувати

автомобілі? Чи не знищують зелені насадження і заповідники? Чому так

важливо зберегти зелені «легені» навколо і всередині міст і селищ? Що

це дає кожній людині й суспільству в цілому? Опишіть усе це на прикла-

ді нашої місцевості. Напевно, ви знайдете чимало інших прикладів неро-

зумного і недалекоглядного втручання людей у природу або порушення

ними усталених взаємозв’язків між окремими компонентами природи.

Вийшовши на природу, подивіться іншими очима на те, до чого вже зви-

кли. Під час роботи скористайтеся наведеними планами.

План характеристики природного комплексу

1.Географічне положення території.

2.Геологічна будова, корисні копалини і рельєф.

3.Клімат (кліматичні пояси і області, середні температури січня і липня,

амплітуда температур, середньорічна кількість опадів, коефіцієнт зволо-

ження, річна сума температур вище +10 °С, придатність природних

умов для сільськогосподарського використання території).

4.Ґрунти, рослинний та тваринний світ.

5.Екологічні проблеми території.

План порівняльної характеристики природних та антропогенних

комплексів

1. Географічне положення.

2. Клімат (режим температур та зволоження).

3. Грунтово-рослинний покрив.

4. Тваринний світ.

5. Видозміни природних комплексів.

Назвіть компоненти природи і поясніть, як вони взаємодіють на терито-

рії, яку ви вивчаєте. Результати роботи оформіть у вигляді схеми.

IV. Підсумок уроку



— це сфера (або оболонка) життя, яка становить дуже склад-

ну, цілісну і саморегульовану систему. У ній під впливом величезної ма-

си живих організмів відбуваються постійні процеси накопичення, змін і

перерозподілу величезної кількості речовини та енергії.

тісний зв’язок іс-

нує також між живою та неживою природою. Рослини мають здатність

створювати органічні речовини з неорганічних. При цьому рослини виді-

ляють у повітря потрібний для тварин кисень. Тварини самі не здатні

створювати органічні речовини з неорганічних. Вони одержують їх, або

з’їдаючи рослини (траву, листя, гілки, кору), або ж нападаючи на інших

тварин. Живі організми біосфери (рослини і тварини) поширені в ній у

певному порядку

спричиняють

як велику різноманітність організмів, так і певні закономірності в їх по-

єднанні і поширенні на нашій планеті.

Це поверхневий шар суходолу, що має властивість (здатність) родючості.

Усі оболонки (сфери) Землі тісно взаємопов’язані. Літосфера, гідросфе-

ра, атмосфера і біосфери постійно взаємодіють одна з одною, проника-

ють одна в одну. Внаслідок таких взаємодій і взаємопроникнень виникає

ще одна універсальна або комплексна оболонка — географічна. Як і лю-

ди, географічна оболонка живе за певними законами, встановленими

природою. Найважливіші з цих законів — цілісність, кругообіг речовин

та енергії, ритмічність і зональність.



Повторити §§ 55-58.

Дата ___/____/____

Тема. Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі.

Найбільш заселені території земної кулі. Людські раси. Дослідження

М. М. Миклухо-Маклая. Найчисельніші народи світу

Мета: дати учням уявлення про динаміку зміни та кількість населення

Землі, розселення населення на Землі, про найбільш та найменш заселені

території земної кулі; продовжити формування навичок роботи з основ-

ними та додатковими джерелами географічних знань; розвивати вміння

аналізувати навчальну інформацію та робити відповідні висновки, пра-

цювати з політичною картою світу.



Обладнання: підручник, атлас, політична карта світу, карта густоти

населення світу.

Хід уроку




· Які оболонки Землі вам відомі?

· Яка оболонка утворюється в результаті взаємодії всіх оболонок?

· До якої оболонки, на вашу думку, можна віднести людство?

· Який вплив має людина на географічну оболонку?



Вивчаючи географічну оболонку та її закономірності, природні компоне-

нти та їх взаємозв’язки, ви неодноразово переконувались у величезній

ролі людини та її господарської діяльності в перетворенні природних

комплексів Землі. Зростання міст, розорювання полів, будування тран-

спортних комунікацій — усе це швидко змінює природні комплекси,

часто-густо спричиняючи непоправні наслідки. Природа, у свою чергу,

також завдає «удару», відповідаючи на подібні втручання повенями, ура-

ганами, землетрусами та іншими небезпечними явищами та процесами.

А чи завжди людина справляла настільки сильний вплив на природу?

Історія дає нам відповідь: ні, тривалий час кількість населення на Землі

була незначною, людина безроздільно залежала від природних умов і

ступінь її втручання у природу був надзвичайно малий. Швидкими тем-

пами населення почало збільшуватися у ХІХ ст., а у ХХ ст. кількість на-

селення збільшилась у чотири рази, сьогодні на планеті нараховується

понад 6 млрд осіб. Якими ж є причини настільки «вибухового» зростан-

ня кількості землян? Чому в одних районах Землі проживає дуже багато

людей, а в інших — навпаки, дуже мало?

Відповісти на ці питання ми повинні сьогодні на уроці.



1) Опрацювати матеріал підручника § 60 с.218,219 та з’ясувати, яка чисе-

льність населення Землі і як воно розміщується.

2) Аналіз графіка динаміки кількості населення за мал. 188 на с.219.


високих — останніми століттями



Землю населяють люди, різні за зовнішнім виглядом – кольором шкіри,

волосся, очей, формою обличчя. Ці відмінності з’явилися дуже давно,

коли окремі групи людей проживали далеко одна від одної. Тоді різні

природні умови наклали свій відбиток на різні групи людей. У результаті

багатовікового пристосування до певного природного середовища в них

сформувалися різні зовнішні ознаки. Відтоді зовнішні ознаки передають-

ся спадково від батьків дітям, з покоління в покоління, незалежно від

місця проживання.

Групи людей із схожими зовнішніми ознаками називають людськими

расами.

Вчені-етнографи виділяють три основні людські раси.

Європеоїдна раса – найбільш численна. До неї належать близько 45%

населення Землі. Зовнішній вигляд представників цієї раси не однаковий.

У людей, що жили в північних районах, виробилися світла шкіра і світле

волосся. У людей, що жили в південних районах, шкіра стала смаглявою,

а волосся темним. Представники європеоїдної раси населяють головним

чином Європу, частину Азії. Чимало їх за останні століття переселилися

на інші материки.

У людей монголоїдної раси жовтуватий колір шкіри, чорне пряме воло-

сся, вузький розріз очей, обличчя вилицювате. Такі ознаки виникли

внаслідок пристосування до частих вітрів і пилових бур. Зокрема, вузь-

кий розріз очей запобігав потраплянню пилу і піску. До цієї раси нале-

жать народи Азії, а також індіанці – корінне населення Америки. Пред-

ставники екваторіальної раси мають темно-коричневий або чорний

колір шкіри, карі очі, чорне кучеряве волосся. Вони мають товщі губи і

ширший ніс, ніж люди інших рас. Розміщення в екваторіальному і тропі-

чному поясах привело до пристосування їх організму до сильного опро-

мінення сонцем. Через надлишок сонця в шкірі виробився спеціальний

пігмент (фарбник). Від нього шкіра поступово набула темного кольору.

Жорстке і кучеряве волосся утворює на голові ніби повітряну подушку –

надійний захист від перегріву. А потовщені губи і широкі ніздрі полег-

шують випаровування води через слизову оболонку. Основні області

розселення народів екваторіальної раси – Африка та Австралія. Багато їх

проживає в Америці, але там вони не корінні мешканці, а нащадки негрі-

врабів, вивезених з Африки ще в ХУІ–ХУІІІ ст. Деякі вчені виділяють

також австралоїдну расу. Представники австралоїдної раси зосереджені

здебільшого в Австралії та на островах Тихого океану. Вони мають тем-

ний колір шкіри, волосся і очей, широкий і дещо приплюснутий ніс

4. Прийом «Домашня заготовка »

Виступи учнів, які готували повідомлення про дослідження. М.Миклухо-


Маклая.

Зразок виступу

Вчені довели, що здібності людини до розумової і фізичної праці не за-

лежать від того, до якої раси вона належить. Будь-які народи можуть

успішно розвивати свою культуру, науку, господарство. Великий внесок

в обґрунтування рівності рас і народів вніс наш земляк Микола Миклу-

хо-Маклай (1846–1888 рр.). Він все своє життя присвятив вивченню на-

родів, що населяють тропічні острови Тихого океану. Тоді мало що зна-

ли про аборигенів островів, які не мали зв’язку із зовнішнім світом і сто-

яли на низькому щаблі розвитку. У 1871 р. М. Миклухо-Маклай оселився

на острові Нова Гвінея, де живуть папуаси, які відносяться до екваторіа-

льної раси. Вчений прожив серед них тривалий час і встановив дружні

стосунки. Вивчивши життя папуасів, Маклай дійшов висновку, що так

званні первісні народи так само здатні до розумового розвитку, як і будь-

який інший народ на Землі.


За картами атласу визначте, як розподіляються по території Землі пред-

ставники різних рас

5. Робота з картою «Народи і густота населення світу»

1)Визначення густоти населення України.

Обчислення середньої густоти:

46 000 000 чол. : 603 700 км2 ≈ 76,1 чол/км

2.

2)Проведення підрахунку густоти населення за формулою: кількість

населення / площу країни і порівняння з картою.

3)Порівняння густоту населення України з о. Ґренландія, Північною

Америкою, Африкою.

4) виокремлення районів з високою та низькою густотою населення

(робота в парах);

5)заповнення таблиці в зошитах.

Райони з високою густотою

населення

Райони з низькою густотою

населення


1. Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

· Які причини призводять до зменшення кількості населення?

· Чому людство розміщується на планеті нерівномірно?

· Які глобальні проблеми виникають у зв’язку зі збільшенням кількості

населення?


· Які види господарської діяльності людей найбільше впливають на змі-

ну природних комплексів?

· Якими видами господарської діяльності займається населення вашої

місцевості?


· Кількість населення в деяких європейських країнах не збільшується або

збільшується дуже повільно. Чим це ви можете пояснити?

· В Єгипті, в долині Нілу — один із найвищих показників густоти насе-

лення — понад 1 тис. осіб на 1 км2. Використовуючи знання, отримані

на уроках історії та географії, поясніть причини такого розселення насе-

лення Єгипту.



На розміщення людства впливають кліматичні умови, наявність прісної

води, їжі. Важливо пам'ятати, що ресурси Землі не безмежні, якщо насе-

лення буде зростати, то збільшиться забруднення і зменшиться площа

недоторканої природи. Кожен крок, спрямований тобою для покращення

стану навколишнього середовища, надзвичайно важливий, чим більше

людей будуть так жити, тим краще буде наш світ.


-Яке відкриття ти зробив сьогодні на уроці?

-Що здивувало тебе на уроці?

-Хто працював, на твою думку, найкраще?

-Як ти оцінюєш свою роботу на уроці?

-Кому необхідно сьогодні подякувати?



2.Скласти до тексту параграфа п’ять питань-«чомучок».

3.Випереджальне завдання: за допомогою Інтернет-ресурсів скласти

списки: десяти найбільших за площею країн світу; країн з чисельністю

населення, що перевищує 100 млн осіб.

Дата ___/____/____

Тема. Найбільші за площею та чисельністю населення держави світу

та держави-сусіди України на політичній карті світу

Практична робота 8. Позначення на контурній карті кордонів

найбільших держав та їхніх столиць Мета: формування первинних знань про народи та держави світу, особ-

ливості їх розвитку та культури; розвиток первинних практичних нави-


чок аналізувати політичну карту світу, визначати географічне положення

держави; ознайомлення зі способами зображення населених пунктів на

плані місцевості та карті.


Обладнання: атласи, підручники, політична карта світу, зображення

(відеосюжет) пам’яток різних країн світу, контурні карти.

Хід уроку


II. Актуалізація опорних знань і понять


· Які основні людські раси ви знаєте?

· Наведіть приклади характерних зовнішніх ознак кожної із рас та пояс-

ніть їх виникнення.

· Хто з учених першим навів докази рівності рас?

· Чому багато представників різних рас проживає сьогодні поза района-

ми свого формування?


На нашій планеті сьогодні налічується 5 тис. різних народів. Національ-

ний склад населення світу — результат тривалого історичного розвитку.

Певні групи людей здавна селилися на якійсь території, яка за своїми

природними та іншими умовами відрізнялася від решти земель. Природа

формувала в людей також спільні риси обличчя і тіла, спільний характер

(ментальність), спільну мрію про майбутнє тощо. Поступово сформува-

лися великі групи людей з однією мовою, спільною культурою, подібним

зовнішнім виглядом і характером. їх почали називати народами, або

націями. Упродовж тисячоліть на унікальній за природними характерис-

тиками ділянці планети формувалась українська нація. Вона єдина утво-

рилася не в основних природних зонах (комплексах), якими є, скажімо,

зона лісів, зона пустель, зона тайги, а в перехідній — лісостеповій зоні.

Більш ніж 7 тис. років тому в цій зоні виникла найдавніша у світі трипі-

льська цивілізація. Відтоді процес формування нашої нації не припиняв-

ся. Поширення українців на північ обмежували ліси і болота Білорусі й

Росії, на південь — Чорне й Азовське моря, на захід — Карпами, на

південний схід — Кавказ. Минув час, і сформувалася сучасна політична

карта світу. Як вона виглядає? Хто є сусідами України? Про це та багато

іншого ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.



(Розповідь учителя супроводжується завданнями учням для роботи з

атласом, контурною картою.)


Минули тисячі років, і люди зрозуміли, що без держави людство не змо-

же розвиватися далі. Окрема сім’я могла збудувати будинок, але не мог-

ла ні прокласти дорогу, ні викопати канал, ні звести фортецю. Щоб захи-

ститися від ворогів, люди вимушені були створити армію. Існує ще бага-

то справ, які одній людині, одній сім’ї, одному селу не під силу. Тому на

значних за площею територіях люди почали об’єднуватися в держави.

Населення сплачувало державі гроші (податки), а держава зобов’язувала-

ся прокладати дороги, будувати міста, захищати свою територію від во-

рогів тощо. Більшість держав формувалися за національною ознакою.

Тому у Франції переважають французи, в Німеччині — німці, в Китаї —

китайці, в Японії — японці.

Знайдіть ці держави на політичній карті світу. Підпишіть їхні назви

та позначте кордони на контурній карті.

Близько половини всіх держав світу є однонаціональними. Це означає,

що основний народ, ім’ям якого названа ця держава, становить у ній

понад 70 % населення. До таких держав належать Японія, Швеція, Данія

та ін. Немало у світі багатонаціональних держав. Най- відоміші з них —

Індія, СІНА, Нігерія.


та позначте кордони на контурній карті. (Використайте інші кольори,

зробіть відповідні позначення в легенді карти.)

Народи значною мірою відрізняються за кількістю. Є такі, що складаю-

ться лише з кількох сотень або тисяч осіб. Великі нації налічують по

кілька мільйонів осіб. Найчисленнішими народами світу є китайці (понад

1,3 млрд осіб), хіндустанці (близько 255 млн осіб), американці СІНА (210

млн осіб). Кожна нація має власну мову. Тому француз із французом у

Франції розмовляє лише французькою. Так само і німець із німцем у

Німеччині або китаєць із китайцем у Китаї розмовляє рідною мовою.

Україна має сім держав-сусідів: це Польща, Білорусь, Росія, Молдова,

Румунія, Угорщина і Словаччина.


та позначте кордони на контурній карті. (Використайте інші кольори,

зробіть відповідні позначення в легенді карти.)


Опрацювати матеріал підручника § 61 с.223 і з’ясувати, з якими держава-

ми межує Україна



Завдання.


1) Проаналізуйте політичну карту світу в атласі та випишіть у дві колон-

ки найбільші та найменші за площею держави.

2) За географічним атласом визначте, які саме найчисельніші за кількіс-

тю населення країни світу розташовані на різних материках.


1.Прийом «Географічний практикум »

Завдання

· Позначити на карті світу держави, які мають найбільшу площу (Росію,

Канаду, Китай, США, Бразилію, Австралію, Індію, Аргентину, Казах-

стан, Судан) та їх столиці.

· Позначити держави, які мають найбільшу кількість жителів (Китай,

Індію, США, Індонезію, Бразилію, Пакистан, Банґладеш, Росію, Японію,

Ніґерію) та їх столиці.

· Позначити держави — сусіди України (Росію, Білорусь, Польщу, Руму-

нію, Словаччину, Молдову, Угорщину, Туреччину, Болгарію, Грузію) та

їх столиці.


· Чи може змінитися кількість країн на політичній карті світу? Відповідь

обґрунтуйте за допомогою конкретних прикладів.



На Землі проживає кілька тисяч народів, які мають власну мову, історію

та культуру. На політичній карті світу зображено держави та країни.

Головною ознакою держави є її незалежність від інших держав. Держава

має свої кордони, населення, господарство, органи влади. Діаспора — це

проживання представників певного народу поза територією його форму-

вання. Переважна частина населення Землі проживає в населених пунк-

тах — міських або сільських.



2.Скласти кросворд, використовуючи назви держав та їхніх столиць.

Дата ___/____/____

Тема. Держави-сусіди України на політичній карті світу Мета: дати учням уявлення про держави - сусіди України та їх розташу-

вання на політичній карті світу; продовжити формування навичок роботи

в малих групах, парах, узагальнення отриманих знань та використання їх

у нестандартних ситуаціях, роботи з картографічним матеріалом і додат-

ковими джерелами географічних знань.


Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, політична карта світу ,

відеоматеріали , фотоматеріали «Країни – сусіди України».


Хід уроку


II. Актуалізація опорних знань і понять

Географічний диктант

1. На якій карті показане розташування держав на певній території?

2. Що є державними символами країни?

3. Що таке пунсони?

4. Яка країна посідає перше місце у світі за кількістю населення?

5. Який приклад мови, яку вважають міжнародною, ви можете навести?

6. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що Україна — багатонаціональна

держава? Скільки народів у ній проживає?

7. Із якою державою Україна має найдовші кордони?

8. Чому дорівнює площа України?

9. Які населені пункти належать до сільських?

10. Якими бувають міста за кількістю населення?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Прийом «Проблемне питання »

Про це та багато іншого ми поговоримо на сьогоднішньому уроці


1. Прийом «Круглий стіл»

Парти в класі мають бути розставлені так, щоб учні бачили один одного.

Завдання круглого столу: використовуючи політичну карту світу, матері-

ал підручника, учні визначають, на які групи поділяються країни світу за

національними та мовними ознаками їхнього населення, які країни є су-

сідами України; розповідають, що про них відомо. У процесі роботи учні

повинні підписати на контурних картах названі держави і позначити їхні

кордони.


Учні виступають із повідомленнями про держави — сусіди України.

Перший учень

Серед сусідів України — найбільша за площею країна світу, Росія. Це

типова федеративна держава, яка відрізняється від інших країн найбільш

складним адміністративно-федеральним устроєм. Територія країни роз-

ташована в дев’яти годинних поясах і займає 11,5 % суходолу Землі. Ро-

сія має потужний військово-промисловий комплекс, значні запаси при-

родних та мінеральних ресурсів, великий людський потенціал. Вона


межує з Північною Кореєю, Китаєм, Монголією, Казахстаном, Азербайд-

жаном, Грузією, Україною, Білоруссю, Польщею, Литвою, Латвією,

Естонією, Фінляндією, Норвегією. Має вихід до морів басейну трьох

океанів — Атлантичного, Тихого та Північного Льодовитого. На них

припадає 2/3 всіх кордонів країни. Більша частина території країни ле-

жить у помірному кліматичному поясі. Клімат змінюється від морського

на крайньому північному заході до різко континентального в Сибіру і

мусонного на Далекому Сході. У межах Росії зафіксовано найнижчу

температуру Північної півкулі 72°С в районі м.Оймякон (влітку тут зафі-

ксовано +33°С, тобто амплітуда температур становить 105 °С!). Країна

має величезні запаси водних ресурсів. На її території налічується понад

120 великих та малих річок, найбільшими з них є Лена, Іртиш, Єнісей,

Об, Волга, Амур, Північна Двина, Печора, Колима, Дон; найбільші озера

— Каспійське, Байкал, Ладозьке, Онезьке, Ханка. Більшість річок є

судноплавними, їхня загальна судноплавна частина становить понад 400

тис.км. Мінеральна сировина, що видобувається в надрах країни, дуже

різноманітна: це нафта, природний газ, кам’яне та буре вугілля, торф;

руди: залізні, марганцеві; кольорові метали: боксити, хроміти, ванадій,

мідь, свинець, олово, нікель, цинк, кобальт, вольфрам, молібден, сурма,

ртуть, уран, золото, платина, платиноїди; хімічна сировина: апатити,

фосфорити, сірка, магнезит, азбест, слюда, графіт; калійна і кухонна,

глауберова солі, алмази, напівдорогоцінне каміння (аметист, гранат, то-

паз), малахіт, нефрит, мармур тощо. Росія — багатонаціональна держава

зі строкатим національним і відповідно до нього релігійним складом на-

селення, 80 % якого становлять росіяни, крім яких у країні проживає 156

народів. Найбільш численні з них: татари, українці, башкири, чуваші, че-

ченці, німці, білоруси, казахи, євреї, комі, буряти. Сучасна Росія має низ-

ку економічних і соціальних проблем, основна з яких — демографічна,

тобто відбувається скорочення населення країни, зменшуються народжу-

ваність і середня тривалість життя. Щогодини Росія втрачає близько 260

людей (за рахунок смертності, яка перевищує народжуваність).

Другий учень

Білорусь — невелика країна, що за розміром території посідає 13-те міс-

це серед країн Європи. Білорусь розташована на її сході й межує з

Росією, Польщею, Україною, Литвою та Латвією. Транспортна система

країни забезпечує вигоди транзитного положення між Центральною та

Східною Європою, компенсує країні відсутність виходу до моря. Клімат

помірний, помірно континентальний, перехідний від морського до кон-

тинентального з холодними зимами, прохолодним і вологим літом. Сере-

дня кількість опадів становить від 500 до 700 мм на рік, що перевищує


випаровуваність і сприяє заболочуванню значних ділянок. Більш ніж

третину території займають болота, які переважно поширені на Поліссі.

Сільськогосподарські угіддя розширено за рахунок меліоративних робіт.

Велика частина території є рівнинною із численними результатами льо-

довикової діяльності. На північному заході розташовані моренні пасма,

що є частиною Балтійського моренного пасма, а між ними — заболочені

низини. Основні річки: Дніпро (із притоками Березіна, Прип’ять), Захід-

на Двіна, Німан (із притокою Вілія), Західний Буг; є понад 10 тис. озер.

Мішані ліси займають близько третини території республіки, значна

частина є природно-заповідним фондом республіки. Сосна, ялина та інші

хвойні породи становлять майже третину вкритої лісом площі, на півдні

розповсюджені дуб, граб, клен, ясен. Корисні копалини представлені

незначною кількістю нафтового і природного газу, гранітом, вапняком,

мергелем, крейдою, піском, гравієм, глиною. Майже чверть території

Білорусі розташована в зоні радіоактивного зараження внаслідок аварії

на Чорнобильській АЕС у 1986 р. Мінськ, столиця республіки — місто в

центральній частині країни, на річці Свіслочь (басейн Дніпра). Це найбі-

льший промисловий центр із розвиненим машинобудуванням і металооб-

робкою (автомобільний, моторний, підшипниковий заводи, завод коліс-

них тягачів, «Мото-вело», виробниче об’єднання «Белавтомаз», Мінсь-

кий тракторний завод), виробництвом верстатів і автоматичних ліній,

годинників, телевізорів, радіоприймачів, побутових холодильників (за-

вод холодильників «Атлант», завод телевізорів «Горизонт», електротех-

нічний завод, науково-виробниче об’єднання «Агат»), легкою («Мілаві-

ца», «Елема»), харчосмаковою, хіміко-фармацевтичною і хімічною, полі-

графічною промисловістю, виробництвом будматеріалів («Керамін»).

Точний час створення Мінська невідомий. Перше письмове повідомлен-

ня про місто зустрічається в «Повісті минулих літ» (1067 р.) у зв’язку з

міжусобними війнами російських князів.

3. Прийом «Домашня заготовка» (продовження)

Третій учень

Молдова межує з Румунією та Україною і не має виходу до моря.

Основний ландшафт країни — горбиста рівнина, розчленована річкови-

ми долинами і балками, найбільш піднесена в центральній частині. Клі-

мат Молдови помірний континентальний із помірними зимами, теплим

літом, сприятливий для розвитку землеробства. Головними річками є

Дністер і Прут, багато заплавних озер. Велика частина степів і лісостепів

із чорноземними родючими ґрунтами розорана. Широколистяні ліси, в

яких ростуть дуб, ясен, граб, бук і липа, займають близько 9 % території

країни. Корисні копалини дуже об межені, є лігніти, фосфорити, гіпс,


вапняк. Тривалість життя населення Молдови становить 70 років для чо-

ловіків, 67 років для жінок. Це більше, ніж середня тривалість життя

українців. Основна народність — молдавани, які налічують майже 78 %

населення країни, інші — українці, росіяни, гагаузи, євреї, болгари. Мол-

дова — не дуже урбанізована країна, міське населення тут становить

лише 52 %, а середня густота населення є однією з найбільших у Єн ропі

— 131,2 особи/км2. Більшість українців і росіян країни живуть у містах.

Це пов’язано з розвитком промисловості за часів СРСР, коли для розвит-

ку машинобудування, легкої та харчової промисловості залучали спеціа-

лістів з інших союзних республік. Державна мова країни — молдавська.

Найбільші міста: Кишинів, Бендери, Тирасполь, Рибниця.

Четвертий учень

Польща — країна, що має комфортні умови для населення та ведення

господарства. Початок історії держави сягає X ст. У сучасних кордонах

вона існує з 1945 р. На думку фахівців, Польща — одна з небагатьох

країн, що досить швидко та ефективно здійснила перехід від командно-

адміністративної до ринкової економіки. Держава розташована майже в

центрі Європи між Карпатами і Балтійським морем, межує з Росією, Бі-

лоруссю, Україною, Німеччиною, Чехією, Словаччиною і Литвою. Ве-

лику частину поверхні Польщі займає невисока рівнина з приморськими

низовинами і смугою озер. Південну частину займають Малопольська і

Люблінська височини і гори — Судети, Північні Карпати, Західні і Схід-

ні Бескиди, Високі Татри. Клімат помірний, перехідний від жаркого та

вологого влітку (+17...+20°С) до помірно холодного взимку (-1...-5°С).

Територія країни характеризується густою річковою мережею. Головні

річки: Вісла з Бугом і Одер із притоками. На півночі велика кількість

озер. Близько 27 % території зайнято переважно хвойними лісами.

Польща — це типова одцонаціональна країна, 98 % її населення склада-

ють поляки, проживають також українці, білоруси, німці, євреї; понад 95

% населення — католики. Державна мова — польська, яка належить до

слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Слід відзначити, що за

часів кривавих діянь нацистів Польща «тратила приблизно п’яту частину

свого населення. Повоєнне значне зростання кількості населення забез-

печило його швидке відновлений. Процеси падіння життєвого рівня та

безробіття спричинили міграцію населення з країни до розвинутих країн

Західної Європи та Англо-Америки. За останні роки рівень життя насе-

лення покращив- Іи. що сприятливо позначилося на демографічній ситу-

ації у країні, іроцес депопуляції у країні змінився незначним, але додат-

ним природнім приростом населення. У сільському господарстві зайнято

17,4 % працездатного населення, у промисловості — 29,2 %, у сфері пос-


луг — 53,4%. Густота населення — 123,5 особи/км2. Внутрішня міграція

спри- ироцесам урбанізації у країні, посилюється розвиток міст, у яких

оживає близько 65 % населення. Найбільшими з них є Варшава, Краків,

Вроцлав, Познань, Гданськ, Щецин. Варшава, столиця Польщі — порт

на річці Вісла, великий транспортний вузол із міжнародним аеропортом

(Окенце) . Місто виникло III ст. біля переправи через Віслу і швидко

зростало, використовуючи своє вигідне торговельне положення. Варша-

ва — культурний і науковий центр країйи, тут працюють Польська ака-

демія наук, університет, медична академія, вузи, Народний, музей Війсь-

ка Польського, театри.

П’ятий учень

Паннонія, Мадьярорсаг, Гунія, Угорщина — все це назви однієї країни,

що розташована в Центральній Європі. Сучасна індустріально- аграрна

країна Угорщина утворилася у 1918 р. після розпаду Австро - Угорщини.

Саме з угорської мови до нас прийшли слова «лечо», «гуляш», «гусар»,

«чардаш». Мабуть, немає в Україні людини, котра хоча б раз у житті не

скористалася послугами угорських автобусів «Ікарус».

Угорщина — континентальна держава Центральної Європи, що межує з

Україною, Словаччиною, Австрією, Словенією, Хорватією, Сербією та

Румунією і не має безпосереднього виходу до моря. Частково цю пробле-

му компенсує Дунай, який перетинає країну в центральній частині.

Велику частину території Угорщини займає Середньодунайська рівнина,

в західній частині країни розташована горбиста рівнина Дунан туль, на

схід від Дунаю — низовина Альфельд. На заході та півночі Угорщини

розташовані відроги Альп і Карпат. Клімат помірно континентальний із

м’якою хмарною, вологою зимою (-2 ... +2 °С) і спекотним літом (+22 ...

+23 °С). Середня кількість опадів досягає 600—700 мм, але навіть за цих

умов окремі території країни страждають від засух. Річкова мережа

Угорщини належить до басейну Дунаю — головної водної артерії країни.

Найбільші притоки — Тиса, Кереш і Драва. Озеро Балатон є найбільшим

не тільки в Угорщині, а і в усій Центральній Європі. Шоста частина краї-

ни вкрита дубовими та буковими лісами, значні площі займають пушта

(різнотравні степи) і сільськогосподарські угіддя з родючими грунтами.

Країна небагата на мінеральні ресурси. Промислове значення мають ли-

ше родовища газу, бокситів, вуї і ля, залізної руди, міді та каоліну. Угор-

щина — однонаціональна держава, 97 % населення становлять угорці,

які вважають угорську мову рідною. Угорська мова не схожа на жодну із

мов сусідніх країн, адже належить до фіно-угорської групи уральської

мовної сім’ї. Національні меншини: німці, румуни, словаки, цигани, сер-

би, українці. Більшість населення — католики, є кальвіністи, лютерани


та православні. Середня тривалість життя в Угорщині: 69 років для чоло-

віків, 78 років для жінок. Демографічна ситуація у країні довгі роки хара-

ктеризувалася процесом старіння нації. Лише в останні роки природний

приріст населення став додатним. Густота населення — 108,0 осіб/км2,

65 % населення мешкає в містах, найбільшими з яких є Будапешт (1/5

населення країни), Дебрецен, Мишкольц, Сегед і Печ.


(Розповідь учителя супроводжується завданнями для роботи з атласом,

географічною картою, контурною картою та відеофрагментами.)

Із давніх-давен люди намагалися селитися один біля одного. Адже існує

чимало видів робіт, для виконання яких багатьом людям потрібно об’єд-

нувати зусилля. Наприклад, дуже незручно пасти цілий день кожному

свою корову. Тому в селі люди об’єднуються, і представник однієї роди-

ни пасе десятки корів своїх сусідів. За таких умов він виконує цю роботу

лише один раз на місяць, а не щодня. Таких прикладів дуже багато. В

Україні здавна існував звичай толоки. Щоб звести комусь хату, збирали-

ся всі сусіди і робили це швидко. Існувала потреба і в захисті від загарб-

ників. Гуртом було легше боронитися, зводити фортеці й вали. За форте-

чними мурами виростали села і міста.

7.Прийом «Географічний кінозал»

Учитель організовує перегляд відеофрагмента про дослідження Змієвих

Валів.

Спочатку більшість людей світу жили в селах. Навіть у 1900 р. в містах

мешкало лише 13 % населення Землі. Але в містах умови праці легші,

ніж у селі. Будинки комфортабельніші, значно більший вибір роботи.

Тому в наш час уже більша частина людства живе в містах. Кількість

міст на Землі постійно зростає, збільшується й кількість їхніх жителів.

Особливу роль відіграють міста-мільйонери — в них живе понад 1млн

людей. У багатьох районах світу міста, що розташовані поряд, озростаю-

чись, зливаються між собою. Так утворюються міські агломерації — ску-

пчення великих і малих міст. До найбільших агломерацій світу належать

Мехіко в Мексиці, Токіо в Японії, Сан-Паулу в Бразилії і Каїр в Єгипті.

Знайдіть ці міста на політичній карті світу і підпишіть їх на контур-

ній карті.

Зростання ролі міст і частки в населенні міських жителів називається ур-

банізацією. Вона спричиняє дедалі більше проблем — величезна концен-

трація на незначних територіях заводів, мільйонів автомобілів породжує

гострі екологічні проблеми. Сільське населення світу становлять усі жи-

телі сільських поселень. Хоча частка сільського населення постійно зме-

ншується, його кількість зростає. У багатьох країнах, наприклад у СІЛА,


донині збереглося розсіяне розселення у сільській місцевості. Тут розки-

дані окремі ферми, у кожній з яких живе одна родина. У більшості про-

мислово розвинених країн світу сільське населення не перевищує 20—25

%. В Австралії селян лише близько 12 %. У країнах, що розвиваються

(Китай, Індія, держави Африки), сільське населення переважає.

V. Узагальнення та систематизація знань


1. Скільки народів налічується на Землі?

2. Чи залежать особливості різних націй від природи території, на якій

вони сформувалися?

3. Як це проявляється?

4. У якій природній зоні утворилася українська нація?

5. Якими є причини виникнення держав?

6. Якими бувають держави за національним складом їхнього населення?

7. Знайдіть і покажіть на карті держави — сусіди України.

8. Чому люди намагалися селитися не одноосібно, а збиралися в населе-

них пунктах (містах і селах)?

9. Як захищали свої села і міста давні українці?

10. Чому кількість міст і частка міських жителів постійно зростають?

11. Із чим пов’язані швидкі темпи зростання міст?

12. Що таке урбанізація?

13. Чи зростає кількість сільських жителів світу? Поясніть, чому.



Учні передають один одному уявний мікрофон і відповідають на

запитання.

Домашнє завдання


2.Повторити §55-61.

Дата ___/____/____

Тема. Узагальнення та систематизація знань

Мета. Повторення, узагальнення знань, отриманих під час вивчення

теми; вдосконалювати практичні уміння та навички використовувати

набуті знання; перевірити рівень засвоєння знань, умінь та навичок з

вивченої теми.


Обладнання: атласи, варіанти завдань.

Тип уроку: узагальнення, систематизація та контроль знань, умінь та

навичок.

Приклади завдань для контролю

Варіант І

І рівень

1. Основна властивість ґрунтів:

а) родючість; б) вологість.

2. Світла шкіра, вузький ніс та тонкі губи притаманні представникам

раси:

а) європеоїдної; б) негроїдної.

3. Проблеми, пов’язані із впливом людини на довкілля, називаються:

а) екологічними; б) соціальними.

II рівень

4. Закінчіть речення.

Родючість ґрунту залежить від кількості

_______________________________________________________________

5. Виберіть усі правильні твердження.

а) Представники монголоїдної раси мешкають переважно в Європі.

б) Кількість населення світу перевищує 6 млрд чол.

в) Територію України омивають Чорне та Азовське моря.

г) У вашій місцевості переважають рівнинні території.

6. Використавши карту природних зон і тваринного світу Землі, запишіть

щонайменше п’ять прикладів тварин, характерних для природної зони

степів.

_______________________________________________________________

IIІ рівень

7. Як саме тварини та рослини пустель пристосовуються до умов

існування? Наведіть чотири приклади.

_______________________________________________________________

8. Доповніть логічні ланцюжки, що відбивають результати впливу

людини на біосферу.

а) Збільшення поголів’я великої рогатої худоби → збільшення площі

пасовиськ →

_______________________________________________________________

б) Поховання відходів на дні Світового океану → витікання радіоактив-

них речовин →

___________________________________________________________

9. Охарактеризуйте положення держави Канада на політичній карті світу

за запропонованим планом.


Пункт плану Характеристика

1) В яких півкулях розташована

2) В якій частині якого материка

знаходиться

3) Якими морями омивається 4) З якими державами межує

5) Приблизна протяжність із заходу на

схід та з півночі на південь

6) Столиця та її географічні координати

IV рівень

10. Гирло річки Дунай відомо значними запасами риби. Проте виловлю-

ють її не тільки рибалки, але й численні баклани. Оскільки птахи стали

конкурентами людей, їх вирішили знищити. Невдовзі довелося віднов-

лювати поголів’я бакланів. Чому?

11. Чому розв’язання екологічних проблем потребує зусиль усіх країн

світу? Відповідь обґрунтуйте.

12. Використовуючи назви столиць держав, складіть кросворд із п’яти

слів та шостого — ключового.

Варіант ІІ

І рівень

1. Найбільший природний комплекс Землі:

а) географічна оболонка; б) природна зона.

2. Темний колір шкіри, кучеряве волосся, широкий ніс притаманні пред-

ставникам раси:

а) монголоїдної; б) негроїдної.

3. Речовина, що визначає родючість ґрунтів, називається:

а) водою; б) гумусом.

II рівень

4. Закінчіть речення.

Степам притаманні найбільш родючі ґрунти —

_______________________________________________________________

5. Виберіть усі правильні твердження.

а) Населення на земній кулі розподілено рівномірно.

б) Представники негроїдної раси мешкають переважно в Африці.

в) М. М. Міклухо-Маклай жив серед папуасів у Новій Ґвінеї.

г) У вашій місцевості переважають гірські території.

6. Використавши карту природних зон і тваринного світу Землі, запишіть

щонайменше п’ять прикладів тварин, характерних для природної зони

арктичних пустель.


IIІ рівень

7. Як саме тварини та рослини саван пристосовуються до умов

існування?

Наведіть приклади.

8. Доповніть логічні ланцюжки, що відбивають результати впливу

людини на

біосферу.

а) Будівництво міст → скорочення площ лісів →

б) Запуск штучних супутників → утворення озонових дір →

_______________________________________________________________

9. Охарактеризуйте положення держави Бразилія на політичній карті

світу за запропонованим планом.

Пункт плану Характеристика

1) В яких півкулях розташована

2) В якій частині якого материка знаходиться

3) Якими морями омивається

4) З якими державами межує

5) Приблизна протяжність із заходу на схід та

з півночі на південь

6) Столиця та її географічні координати

IV рівень

10. Болота є цінними земельними угіддями. Після осушення їх викори-

стовують під різноманітні сільськогосподарські культури та отримують

високі врожаї. Проте сучасна наука категорично проти таких заходів.

Чому?

11. Складіть план заходів з поліпшення екологічної ситуації у вашому

населеному пункті.

12. Використовуючи назви держав, що межують з Україною, та їх сто-

лиць, складіть кросворд з п’яти слів та шостого — ключового.

Домашнє завдання

Повторити §55-62.

Дата ___/____/____

Тема. Зміни складових географічної оболонки людством. Зміни

природних комплексів Землі. Забруднення довкілля та його охорона

Мета: формування знань про види господарської діяльності людини та

їх вплив на компоненти природи; ознайомлення з антропогенними ком-

плексами та їх впливом на навколишнє середовище; сприяння розумінню


необхідності усунення негативних наслідків взаємодії населення з навко-

лишнім середовищем.


Обладнання: підручники, атласи, мультимедійна презентація , папір

формату А3, маркери, фломастери.

Хід уроку




· Якими видами господарської діяльності займається населення нашої

планети?

· Чи можна вважати вашу місцевість територією, де навколишнє середо-

вище зазнало значних змін?

· Які зміни відбуваються у природі в результаті видобування та перероб-

ки корисних копалин?

· З якою метою здійснюється вирубування лісів? До яких наслідків це

призводить?

· Чому відбувається виснаження ґрунтів? Чи можна запобігти цьому

процесу?



Ви вже знаєте про те, що людина — це частина біосфери, так само, як і

тварини та рослини, або, інакше кажучи, частина екосистеми. Перші лю-

ди на Землі жили в цілковитій згоді зі своїми екосистемами. Вони вжива-

ли їжу, якою їх забезпечувала природа, а енергію — лише в кількості, не-

обхідній для виживання. Однак сьогодні Землю населяє велика кількість

людей, і масштаби діяльності людини абсолютно не вписуються в рівно-

вагу екосистем. Сьогодні в багатьох країнах світу переважна частина на-

селення проживає в містах. Міста докорінно змінюють навколишнє сере-

довище, створюючи навколо себе особливий мікроклімат. Чи знаєте ви

про те, що середня температура у великих містах завжди на кілька граду-

сів вища за температуру околиць? А нічне освітлення великих міст мож-

на побачити з космосу! Промислові підприємства і транспорт великих

міст викидають в атмосферу сотні тонн шкідливих речовин, що призво-

дить до погіршення її складу, виникненню нових хвороб, цілковитого

порушення природної рівноваги. Що ж робити? Де ж вихід із ситуації,

що склалася на сьогодні? Зрозуміло, що розв’язання проблеми шляхом

руйнування міст, підприємств, транспорту та переселення людей у пече-

ри — абсурд. Для того щоб знайти вихід із цієї ситуації, потрібно ретель-

но вивчити власне проблему. Які види господарської діяльності, через


що та чому є головними «порушниками» природної рівноваги? Дізнав-

шись відповідь на це запитання, можна буде розробити чіткий план дій з

розв’язання проблеми.





Завдання

1) Опрацювати матеріал підручника § 62 с. 227-230 і з’ясувати що таке

господарська діяльність і як змінюються складові географічної оболонки

2) складання логічних ланцюжків причинно-наслідкових зв’язків

Зразок:

2. Прийом «Географічний кінозал »

Перегляд мультимедійної презентації «Антропогенні комплекси та їх

вплив на навколишнє середовище »

3. Робота в групах

Завдання. На аркушах паперу зобразіть два міста — місто сучасне з

усіма його проблемами та місто майбутнього, де ці проблеми мінімізова-

но. Поясніть свої малюнки.


Прийом «Прес-конференція» — обговорення результатів роботи груп


Завдання. Продовжте логічний ланцюжок.

· Видобування та переробка корисних копалин → ... → ...

· Використання земельних ресурсів → ... → ...

· Використання вод річок та озер для господарських потреб → ... → ...

· Робота транспорту → ... → ...


· На вашу думку, криза у відношеннях між людиною та природою є

неподоланною суперечністю чи її можна усунути?


· Якби ви були учасником засідання ООН з охорони навколишнього се-

редовища, то які запитання запропонували б для першочергового розгля-

ду?


Учні відповідають на запитання.

· Що називають природними багатствами?

· Які види природних багатств виокремлюють?

· Які природні багатства людина може використовувати в майбутньому?

· Як ви оцінюєте стан природних багатств своєї місцевості?



Дата ___/____/____

Тема. Забруднення довкілля та його охорона Мета: повторення, узагальнення та систематизація знань з вивчених тем;

розвиток практичних навичок застосовувати набуті знання для розв’язан-

ня конкретних ситуацій, аналізувати, робити висновки; виховання відпо-

відальності за наслідки людського впливу на природу.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань, урок-дискусія.

Обладнання: меблі у класі розставляють так, щоб утворилось два кола:

мале в центрі — для п’яти-шести учнів та більше — зовнішнє для решти

учнів.

Хід уроку

Форма проведення уроку-дискусії — «Акваріум». Кожна група заздале-

гідь готується за шістьма запропонованими питаннями. Суть Акваріума»

полягає в тому, що після оголошення вчителем питання для обговорення

у внутрішнє коло виходять по одному представнику від кожної групи та

починають обговорення (3–4 хв). Після цього кожній групі дається мож-

ливість упродовж 30 с доповнити виступ свого представника. Для обго-

ворення наступного питання виходять інші учні. Таким чином фактично

кожен учень побуває у внутрішньому — «дискусійному» колі та зможе

висловити свою думку.


II. Вступне слово вчителя

Упродовж тисячоліть людина постійно впливала на географічну оболон-

ку, не беручи до уваги тендітності природної рівноваги. Наш співвітчиз-

ник, учений В. І. Вернадський порівняв діяльність людства з потужною

геологічною силою. І дійсно, об’єм речовин, що людина переміщає під

час видобування корисних копалин, переорювання земель, будівництва


комунікацій перевищує дію всіх зовнішніх сил природи. Людська діяль-

ність призвела до скорочення на одну чверть маси живих організмів на

планеті. Ядерної зброї, яка накопичена на Землі, цілком достатньо для

багаторазового знищення життя на ній, а її продовжують виробляти. Не

так давно людство вийшло в космос, але вже встигло засмітити навколо-

земний простір. Майбутнє навколишнього середовища — це ваше май-

бутнє. Сьогодні в кожного з вас є можливість висловити свою думку

щодо проблем, які назріли у природі через діяльність людини, та шляхів

їх розв’язання.

IIІ. Проведення дискусії (приклади виступів)

Проблема 1. Проблема великих міст

Перші міста виникли там, де була можливість виробляти багато продук-

тів харчування. Майже всі такі міста розташовувалися поблизу річок —

там ґрунт особливо родючий і вистачало води. Вони розросталися в усіх

куточках світу: на Близькому Сході, у Східному Китаї, в долині Інду (у

сучасному Пакистані та Індії), у Центральній Америці та Перу. Великі

міста ростуть тому, що туди мігрують (переселяються) жителі сіл та

інших міст. Після винаходу машин і розробки більш ефективних методів

ведення сільського господарства в селах зменшилась потреба в робочих

руках. Водночас підприємствам у великих містах потрібні були праців-

ники. Ці зміни відбувалися в Європі та Південній Америці в ХІХ ст. і

донині продовжують відбуватися у країнах, що розвиваються. Незважа-

ючи на те, що навіть у великих містах роботи на всіх не вистачає, люди

продовжують туди переселятися. В місті в них більше шансів знайти

роботу, ніж у сільській місцевості. Крім того, у великих містах поліпше-

ний сервіс, є водопровід і лікарні, розважальні комплекси, проводяться

спортивні змагання. Зі зростанням міст їх недоліки стають усе очевидні-

шими. Якщо міста ростуть занадто швидко, то в них відчувається неста-

ча житла. У багатьох країнах, що розвиваються, біднякам доводиться

самим будувати житло з якихось підручних матеріалів. Поселення з

безліччю будинків, побудованих з фанери чи листів іржавого заліза,

називають нетряними містами, чи бідонвілями, а бідняків, що оселилися

на землі, яка їм не належить,— скватерами. Заробивши якісь гроші, вони

починають перебудовувати та поліпшувати свої житла. Іноді уряд

допомагає їм, надаючи будівельні матеріали, підводячи воду й електри-

ку. Поступово великі міста розвиваються і ростуть, у них з’являється все

більше підприємств і автомобілів, а забруднення і загазованість набува-

ють загрозливого характеру. Якість повітря та води найчастіше погіршу-

ється, як і здоров’я мешканців міст. У забрудненому повітрі міститься

сірчана кислота, яка має здатність роз’їдати камінь, унаслідок чого


псуються і будинки. Забруднення повітря — серйозна проблема в Афінах

і Римі, де давні будівлі розташовуються майже в центрі міста. Щоб захи-

стити пам’ятники старовини, в італійському місті Флоренції заборонено

рух автомобілів у центрі.

Проблема 2. Забруднення повітря

Сьогодні ми споживаємо набагато більше енергії, ніж нам це насправді

потрібно для нормального життя. Однак ми вже просто не уявляємо собі

життя без розвиненого промислового виробництва, автомобілів і літаків,

електричного освітлення та різних електронних пристосувань. Велику

частину споживаної нами енергії ми отримуємо внаслідок спалювання

викопного палива. Але в результаті його згоряння виділяються шкідливі

гази, що накопичуються в атмосфері та забруднюють повітря. Фабрики,

заводи, електростанції та автомобільний транспорт викидають у повітря

величезну кількість газоподібних відходів, кіптяви та пилу. Викиди про-

мислових підприємств та автомобільні вихлопні гази забруднюють пові-

тря всілякими речовинами, що шкідливі для здоров’я, наприклад свин-

цем. У деяких великих містах, таких, як Мехіко, дуже важко дихати —

повітря надто забруднене. Таке брудне повітря, що нависло над містом,

називають смогом. Забруднене повітря шкідливо впливає на стан ерцево

-легеневої системи. Промислові гази можуть призводити до появи кисло-

тних дощів, що шкодять деревам, озерам, річкам і навіть будинкам. Озон

— це газ, який у природі зазвичай утворюється з кисню у верхніх шарах

атмосфери. Тонкий озоновий шар захищає все живе від шкідливого

ультрафіолетового опромінення. Однак озон розкладається під впливом

газів, що утворюються внаслідок спалювання палива, а також під впли-

вом фреону, який міститься в холодильних установках та аерозолях.

Якщо озоновий шар планети буде ушкоджений, зросте загроза виникне-

ння раку шкіри в людей.

Проблема 3. Утворення кислотних дощів

Кислотні дощі — це наслідок забруднення повітря. Дим, що утворюєть-

ся під час спалювання вугілля, нафти та бензину, містить двоокиси

Сульфуру (сірки) та Нітрогену (азоту). Ці гази потрапляють в атмосферу,

де розчиняються в крапельках води, утворюючи слабкі розчини кислот,

що потім випадають на землю з дощем. Вони можуть підвищити кислот-

ність вологи, що міститься в повітрі, в тисячу разів порівняно з нормою.

Кислотні дощі спричиняють загибель риби та завдають шкоди лісам у

Північній Америці та Європі. Вони також псують посіви сільсько-

господарських культур і навіть воду, яку ми п’ємо. Підраховано: якщо

температура зростатиме з тією самою швидкістю, то рівень моря підви-

щуватиметься на 3–10 мм на рік. Зміни клімату можуть спричинити


збільшення кількості жорстких бур та ураганів, що руйнують берег. Під

загрозою опиняться прибережні міста, включаючи Олександрію, Вене-

цію, Шанхай і Лондон. Цілі острови можуть зникнути. Вітер переносить

хмари з крапельками води, в яких розчинені кислоти, на великі відстані,

тому кислотні дощі можуть випадати за тисячі кілометрів від того місця,

де зародились. З тієї ж причини руйнуються стародавні будівлі, наприк-

лад Парфенон в Афінах, і гинуть ліси в Європі та Північній Америці.

У Канаді, наприклад, більшість кислотних дощів, що там випадають,

викликані димом заводів та електростанцій США. Наслідки кислотних

дощів цілком зрозумілі, однак механізму їхнього виникнення точно ніхто

не знає. Джерелами більшості газів, що утворюють кислотні дощі, зазви-

чай є теплові електростанції та заводи, а також вихлопи автомобільних

двигунів. Утворення цих газів можна обмежити, використовуючи спеціа-

льні сорти вугілля та нафти з низьким умістом Сульфуру (сірки) та очи-

щаючи відроблені гази до їхнього виходу з димарів. Автомобілі можна

обладнати спеціальними нейтралізаторами, що знижують уміст шкідли-

вих газів у вихлопах. Однак усі ці методи дорого коштують, і деякі уряди

та компанії не бажають витрачати на них гроші. У майбутньому тільки

ощадливе використання енергії, очисні спорудження на заводах та скоро-

чення кількості автомобілів допоможуть зменшити кислотне забруднен-

ня.

Проблема 4. Забруднення гідросфери

Кислотні дощі значною мірою порушують природні процеси в озерах і

річках. Однак існують також інші види забруднень. У деяких містах і

селищах дотепер скидають у річки чи море неочищені стічні води; іноді

спускають туди й отруйні промислові відходи. Унаслідок цього гине

риба та інші водні мешканці. У 50 % річок і струмків незабаром зовсім

не залишиться життя. Промислові відходи, наприклад відвали порожньої

породи біля вугільних шахт, теж являють собою величезні смітники.

Існують також отруйні відходи, які подеколи заривають у землю, а це не

завжди безпечно, тому що отрута змішується з підземними водами. А

заражена вода легко може отруїти великі площі землі, оскільки зараже-

ний струмок потрапляє в річку, що протікає значною територією. Досяг-

ши моря, її води розносяться течіями ще далі. Хімічні промислові відхо-

ди, пестициди і добрива, які застосовують на фермах,— усе це змиваєть-

ся в річки і стає поживою для бактерій. При цьому бактерії споживають і

кисень, розчинений у воді, внаслідок чого риба та водні тварини почина-

ють задихатися. У деяких місцях неочищені стічні води зливають у річки

та моря, вони стають причиною захворювань як тварин, так і людей.

Морським мешканцям сильно шкодять перевезення нафти в танкерах —


часто нафта розливається, нищить усе живе.

Проблема 5. Парниковий ефект

Деякі гази, що містяться в атмосфері, перешкоджають сонячному теплу,

відбитому від земної поверхні, вихід у космос. Вони отримують його

точнісінько так, як стіни парників. Ось чому це явище називають парни-

ковим ефектом. Однак, якщо кількість цих парникових газів збільшить-

ся, на Землі може стати занадто тепло. Поверхня землі поглинає лише

частину сонячного тепла — решта тепла відбивається від неї в атмосфе-

ру. Частина тепла, що відбилася від поверхні, потрапляє в космос, а

частина затримується в атмосфері завдяки так званим парниковим газам.

Основні парникові гази — це вуглекислий і болотний. Що більше цих

газів потрапляє в атмосферу, то більше тепла утримується біля поверхні

Землі. Основна частина парникових газів утворюється природним спосо-

бом. Однак останнім часом цих газів у атмосфері стало набагато більше,

оскільки в процесі промислового виробництва люди спалюють величез-

ну кількість палива. На думку вчених, у зв’язку з цим на нашій планеті

може статися глобальне потепління: Земля перегріється через надлишок

тепла, яке парникові гази утримують в атмосфері. Атмосфера — це су-

міш газів, однак сучасний стиль нашого життя порушує їхній природний

баланс. Щорічно вихлопні гази автомобілів і теплових електростанцій

додають в атмосферу близько 6 млрд т вуглекислого газу (двоокису

Карбону (вуглецю)) – головного «парникового» газу. Внаслідок знищен-

ня величезних лісових масивів стає менше рослин, що поглинають вугле-

кислий газ. Метан, інший «парниковий» газ, виділяється відходами жит-

тєдіяльності тварин, болотами, рисовими полями, під час розвідки буро-

вими установками нафти й газу. Оксид Нітрогену (азоту) виділяють авто-

мобільні вихлопи й нітратні добрива. Сполуки Хлору та Флуору (фтору)

з Карбоном (вуглецем) використовують у холодильниках, аерозолях і

пакувальних матеріалах з пінопласту. Вміст їх у атмосфері незначний,

однак вони затримують тепло в 10 тис. разів ефективніше за вуглекислий

газ. Люди почали розуміти, що наслідки глобального потепління можуть

бути катастрофічними. Вони вже вживають заходів, щоб зменшити кіль-

кість шкідливих газів — продуктів згоряння палива, що надходять у ат-

мосферу та посилюють парниковий ефект. Насамперед люди намагаю-

ться використовувати екологічно чисті джерела енергії, щоб не забруд-

нювати довкілля. Учені вважають, що сповільнити розвиток парникового

ефекту можна, створюючи більш ефективні опалювальні системи та дви-

гуни, проектуючи будинки з меншими витратами тепла та розробляючи

транспортні системи з меншою кількістю автомобілів.

Проблема 6. Подолання забруднення навколишнього середовища


(висновки)

· Головними методами боротьби із забрудненням води, ґрунтів, повітря є

нові виробничі технології, що передбачають безвідходність виробництва,

надійні очисні споруди, заміну хімічних препаратів очищення на біологі-

чні.

· Нові технології передбачають також створення підприємств із замкне-

ним виробничим циклом, в якому відходи одного підприємства є сирови-

ною для іншого.

· Необхідна поступова заміна екологічно небезпечних видів палива на

більш чисті. Найбільш перспективним джерелом енергії є вітрова, соняч-

на, геотермальна, енергія припливів.

· У всіх країнах світу необхідно ввести закони, що передбачають суворі

покарання та штрафи за завдання шкоди навколишньому середо-вищу.

· Виховання молодого покоління з новим екологічним світоглядом. Для

цього необхідно вивчати проблеми охорони навколишнього середовища

у школах, використовувати засоби масової інформації.

IV. Заключне слово вчителя

Охорона навколишнього середовища — це, безумовно, проблема глоба-

льного характеру. Розв’язати її можна, лише об’єднавши зусилля всіх

країн, усіх народів на Землі. Однак ця проблема стосується й кожного з

нас безпосередньо. Ніколи не забувайте: навіть найменше втручання в

неповторну природу Землі призводить до порушення її рівноваги.

V. Самооцінювання учасників груп. Заповнення «аркуша

самооцінювання»

VI. Домашнє завдання

· Повторити теми «Біосфера та ґрунти», « Природні комплекси», « Кіль-

кість і розміщення населення на Землі», «Держави світу»,« Вплив люди-

ни на природу».

Дата ___/____/____

Дослідження 2. Розробка міні - проекту з утилізації побутових

відходів Мета: актуалізувати та поглибити знання про вплив господарської діяль-

ності людини на природу , сприяти розумінню важливості заходів з ути-

лізації побутових відходів.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, лінійки, олівці, дошка з

матеріалами, роз даткові матеріали.

Хід уроку



ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Об’єм речовин, що людство видобуває з надр землі або переміщає з

місця на місце, вже перевищує дію всіх зовнішніх сил природи. Іншими

проблемами стали накопичення промислових та побутових відходів.

Людство засмітило не тільки гідросферу, літосферу, порушило природне

співвідношення газів і домішок в атмосфері, а вже навіть засмітило

ближній космос. І якщо промислові відходи переважно складаються з

одних речовин, то побутові відходи – це суміш самих різноманітних

речовин.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Тільки в Україні на 1 людину щорічно накопичується 780 кг побутових

відходів, які треба кудись подіти.

ІV. Дослідження поставленої проблеми

Спробуємо теоретично дослідити проблему.

1. Відходи бувають рідкі, тверді і газоподібні. .Рідкі відходи найбільше

забруднюють водойми, гази – атмосферу, а тверді – суходіл і водойм та у

вигляді пилу атмосферу.

2. Існує кілька сучасних способів утилізації (ліквідації) твердих

побутових відходів.

3. До переходу людини на сучасний міський спосіб життя в її обуті

використовувалося обмаль предметів, які важко було б утилізувати.

Наприклад, дерев’яні предмети і меблі успішно з часом згнивали або їхні

рештки можна було спалити в пічці. Обмежений час існування мали

вироби з натуральних тканин, шкіри та шерсті.

4. В будівництві використовувалися теж переважно природний матеріал.

5. Харчові відходи використовувалися на корм домашнім тваринам.

6. Гній домашніх тварин у домашньому господарстві використовувався

на добрива, рослинні відходи – на паливо або на добрива.

7. Основні способи утилізації відходів у сучасних містах - полігонне

поховання та спалювання.

8. В Україні переважає полігонне поховання, в європейських різних

країнах частка спалювання коливається від 20 до 80%.

9. В процесі утилізації відходів особливо важливо застосовувати

розділення сміття з метою використання його в якості сировини. Чим

раніше починати розділення сміття, тим більше такої сировини отримує

промисловість і тим менше відходів потрапляє в природу.

V. Конкретні пропозиції

1. Пропонується кожному учню і його сім'ї припинити викидати

паперові відходи будь-якого розміру дома у сміттєві пакети і вуличні

сміттєві баки. Конкретно – всім членам сім'ї пояснити, що весь папір,


починаючи з торгових чеків, треба принципово складати дома у певно-

му місці, наприклад, в картонному ящику. Після наповнення тари

спресувати папір та віднести його у ближній прийомний пункт.

Неочікуваний ефект при цьому – набагато менше доведеться виносити

сміття надвір у сміттєвий бак.

2. Домогосподаркам у домі дати розпорядження, щоб ніхто з членів сім'ї

при відвідуванні крамниць не купував на касах пакети для продуктів.

Натомість купити шматок міцної тканини довжиною приблизно 1100

мм і шириною 1500 мм і пошити з нього три міцних торбинки для відві-

дання ринку та крамниць. З такого шматка без відходів можна викроїти

три торбинки з міцними ручками з цієї ж тканини, які будуть служити не

один рік і які складаються навіть у велику кишеню. Видати ці торбинки

членам сім'ї, які купують продукти.


Підготувати презентацію розробки міні-проекту з утилізації побутових

відходів

Дата ___/____/____

Тема. Презентація міні-проекту з утилізації побутових відходів Мета: формувати уявлення учнів про цінність знань про природу для

збереження життя людини, актуалізувати та поглибити знання про вплив

господарської діяльності людини на природу, сприяти розумінню важли-

вості заходів з утилізації побутових відходів;

Обладнання: комп'ютер, проектор, мультимедійні презентації, малюн-

ки, фотоколажі.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Форма проведення: захист міні-проектів.

Хід уроку


ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя Упродовж тисячоліть людина постійно впливала на географічну оболон-

ку, не беручи до уваги тендітності природної рівноваги. Наш співвітчиз-

ник учений В. І. Вернадський порівняв діяльність людства з потужною

геологічною силою. І дійсно, об'єм речовин, що людина переміщає під

час видобування корисних копалин, переорювання земель, будівництва

комунікацій перевищує дію всіх зовнішніх сил природи.


Ще однією глобальною проблемою є накопичення побутових відходів.

Людство навіть вже встигло засмітити навколоземний простір! Проблема

утилізації відходів є для України актуальною, оскільки наша країна вис-

тупає європейським лідером за кількістю відходів на душу населення. В

Україні щорічно накопичується близько 35 млн. т твердих побутових

відходів — це приблизно 780 т на одну людину! Темпи накопичування,

на жаль, продовжують зростати.

Майбутнє навколишнього середовища — це ваше майбутнє. Сьогодні в

кожного з вас є можливість висловити свою думку щодо можливих шля-

хів вирішення цієї проблеми.

ІІІ. Захист проектів Пошукову та дослідницьку діяльність учні здійснюють за допомогою

вчителя та членів своєї родини. Матеріали дослідницької роботи можуть

бути представлені у формі повідомлень, презентації, твору (есе),

малюнків, таблиць, фотоколажів.

Орієнтовна тематика міні-проектів:

Види господарської діяльності та їх наслідки у своєму

населеному пункті;

Заходи щодо усунення негативних наслідків господарської

діяльності у своєму населеному пункті

Альтернативні методики переробки твердих відходів

Заповнення таблиці «Характеристика основних типів побутових відходів»

/Робота у великій групі/. Кожен учень попередньо отримав індивідуальне

завдання: підготувати повідомлення щодо переробки одного з видів тве-

рдих побутових відходів для комплексного опрацювання теми та колек-

тивного заповнення таблиці.

1. Важливість розділення сміття.

Таблиця 1. Кольори контейнерів для розділення сміття в країнах Європи

Намалюйте контейнери, зафарбуйте їх у відповідний колір та відсортуй-

те сміття, вказуючи їхній номер із поданого переліку на правильних кон-

тейнерах з таблиці 1. /Малюнки учні готують заздалегідь, розсортовують

у відповідні контейнери на уроці /.

Розділене домашнє сміття: 1 — скляні пляшки, 2 — тонкий пластик, 3 —

товстий пластик, 4 — картон, 5 — змішане сміття, 6 — залізні банки, 7

— папір, 8 — полістирол, 9 — скло, 10 — батарейки, 11 — метал,12 —

органічні відходи, 13 — пакування «Тетрапак», 14 — тканина, 15 —

туалетне сміття

IV. Обговорення результатів діяльності


V. Підсумок уроку. Рефлексія


Учні оцінюють результат роботи своїх однокласників.


Повторити теми «Біосфера та ґрунти», «Природні комплекси», «Планета

людей», підготуватися до уроку узагальнення і систематизації знань.

Дата ___/____/____

Тема. Узагальнення та систематизація знань Мета: навчальна: перевірити рівень засвоєння знань і вмінь учнів за те-

мою; вдосконалювати вміння працювати з картами і планом розвивати

вміння виконувати тестові завдання різних рівнів; виховувати вміння

розподіляти час для відповідальної роботи.

Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити, глобус,

роздруковані завдання.

Хід уроку


Учитель пропонує учням розпочати роботу з різнорівневими завданнями

в 2-х варіантах в робочих зошитах ( варіант - на окремих листах).

Визначає час роботи – 30 хвилин.

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Учні можуть звертатися за допомогою до атласів.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Учитель повідомляє, що оцінка за тему – середньоарифметична з враху-

ванням виконаної сьогодні самостійної роботи

ІV. Виконання різнорівневих завдань

Різнорівневі завдання по об’єднаній темі «Біосфера та ґрунти.

Природні комплекси. Планета людей» ( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-10 пит. – 1,5 бали)

І ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ

1. Установіть, що з переліченого НЕ належить до складових біосфери: а)

гриби б) рослини в) повітря г) бактерії

2. Назвіть найбільш родючі ґрунти: а) тундрові глейові б) чорноземи в)

сіроземи г) червоно-жовті

3. З’ясуйте, яка природна зона має такі характеристики: панування холо-

дного повітря, тривала полярна ніч, низькі температури повітря протягом

року, мала кількість опадів (до 200 мм) а) тайга б) арктичні пустелі

в) степ г) савана

4. Скільки зараз людей на Землі: а) 6,5 млрд. осіб б) 7 млн. осіб


в) 7,2 млрд. осіб г) 7,7 млрд. осіб

5. Найбільша за площею держава світу: а) Китай б) Індія в) США г) Росія

6. Кількість держав, які мають з Україною по суходолу спільний кордон

а) 5 б) 6 в) 7 г) 8

ІІІ РІВЕНЬ 7. Установіть послідовність (поставити літери над рисками)

зміни ґрунтів у Північній півкулі із півночі на південь: а) чорноземи б)

підзолисті в) тундрові глейові г) червоно-жовті

Відповідь: 1______2_______3________4__________

8. Установіть відповідність (поставити літери над рисками) між

державами та столицями:

1.Бразилія____2.Казахстан_____ 3. Франція _____ 4. Канада_____

а) Астана б) Париж в) Оттава г) Бразиліа

ІV РІВЕНЬ

9. Установіть послідовність (поставити літери над рисками) в

чисельності окремих народів від БІЛЬШ численного до МЕНШ

численного: а) хіндустанці б) китайці в) японці г) американці США

Відповідь: 1______2_______3________4__________

10. Установіть відповідність (поставити літери над рисками) між расами

і основними корінними місцями їхнього розселення:

1.європеоїдна____2.негроїдна_____ 3. австралоїдна _____ 4.

монголоїдна_____

а) Азія б) Європа в) Африка г) Австралія

( 1 – 6 пит. – 1 бал; 7-10 пит. – 1,5 бали)

ІІ ВАРІАНТ І-ІІ РІВЕНЬ

1. З’ясуйте, за якою ознакою ґрунт відрізняється від гірських порід:

а) кольором б) твердістю в) родючістю г) пластичністю

2. Укажіть, як називається оболонка, у межах якої взаємодіють повітря,

вода, гірські породи і мінерали, ґрунти та організми: а) атмосфера

б) біосфера в) гідросфера г) географічна

3. Назвіть закономірність географічної оболонки, для якої характерна

зміна природних компонентів і природних комплексів від екватора до

полюсів: а) широтна поясність б) ритмічність в) цілісність г) висотна

поясність

4. В якій країні найбільше людей?: а) США б) Індія в) Китай г) Росія

5. Населення світу щороку зростає приблизно на: а) 260 тисяч осіб

б) 180 млн. осіб в) 90 млн. осіб г) 0,5 млрд. осіб

6. Кількість держав, які мають з Румунією по суходолу спільний кордон

а) 5 б) 6 в) 7 г) 8


ІІІ РІВЕНЬ 7. Розташуйте послідовно (поставити літери над рисками)

за розмірами природні комплекси, починаючи з найменшого: а) материк

Африка б) географічна оболонка в) африканська савана г) озеро Вікторія

Відповідь: 1______2_______3________4__________

8. Установіть відповідність (поставити літери над рисками) між

державами та столицями:

1. Туреччина ____2.Індія _____ 3. Китай _____ 4. Австралія_____

а) Канберра б) Нью-Делі в) Анкара г) Пекін

ІV РІВЕНЬ

9. Установіть послідовність (поставити літери над рисками) в

чисельності окремих народів від МЕНШ численного до БІЛЬШ

численного: а) японці б) американці США в) хіндустанці г) китайці

Відповідь: 1______2_______3________4__________

10. Установіть відповідність (поставити літери над рисками) між расами

і основними корінними місцями їхнього розселення:

1.європеоїдна____2.негроїдна_____ 3. австралоїдна _____ 4.

монголоїдна_____

а) Африка б) Австралія в) Азія г) Європа

V. Домашнє завдання

Літні завдання

Дата ___/____/____

Тема. Узагальнення та систематизація знань учнів за рік. Подорож

до країни Географії Мета:cформувати в учнів знання з географії, підвищення інтересу до ви-

вчення географії та інших наук; розширення кругозору; виявлення рівня

знань учнів у різних сферах; показ зв'язків з іншими шкільними предме-

тами, виховувати почуття товариськості, дружби.

Тип уроку: географічний КВК.

Хід КВК

Ведуча: Доброго дня, шановні глядачі та вболівальники!

Ведучий: Доброго дня всім тим, хто завітав до нас на географічний

КВК!

Ведуча: Сьогодні тут зібралися всі ті, кому не байдужа наука географія.

Ведучий: Географія—одна з найдавніших наук людства. Завдяки їй ми

дізнаємось про різноманітність природи й населення Землі, про загадкові

явища в природі планети.


Ведуча: Багато людей віддали своє життя справі географії. Це Христо-

фор Колумб і Рауль Амундсен, Марко Поло і Фернандо Магеллан, Васко

да Гамма та Джеймс Кук.

Ведучий: І ще дуже багато відомих та не дуже відомих осіб, завдяки

яким географія стала однією з провідних,визначальних та цікавих наук

людства.

Ведуча: І, можливо, сьогодні на нашому конкурсі ми зможемо побачити

май-бутніх мандрівників, першовідкривачів і видатних географів, які

зроблять свій внесок у справу зміцнення й розширення науки географії.

Ведучий: Отже, на нашому географічному КВК, за звання видатних та

найвинахідливіших географів змагатимуться дві команди.

Ведуча: Кожна команда - це великий корабель, який по морях і океанах

мандруватиме навколо Землі. Наші команди під час подорожі зустрічати-

муться з різноманітними труднощами.

Ведучий: А слідкувати за тим, як вони це роблять,а також за винахідли-

вістю та кмітливістю наших команд буде шановне журі (ведуча предста-

вляє журі).

Ведуча: А тепер настав час познайомитися з командами, і ми оголошує-

мо перший конкурс: «Привітання». Отже, щасливого плавання!

1-й конкурс - «Привітання».

В конкурсі «Привітання» оцінюється оригінальність назви, відповідність

до назви зображення на емблемі, оригінальність та артистичність.

Максимальний бал - 5.

2-й конкурс „Літературна географія"

Оцінюється по 1 балу за правильну відповідь.

1. Чия подорож на південь перервалася через несвоєчасні хвастощі?

(Жаби - мандрівниці)

2. Згадайте О.С.Пушкіна і скажіть: як називалася за старих часів на Русі

морська затока або бухта? (Лукомор'я)

3. До якої метаморфічної країни потрапив Гулівер з книги «Мандри Гулі-

вера» Д. Свіфта? (країни ліліпутів, країни велетнів)

4. Як звали хлопчика, що виріс серед звірів і був ними вихований і в якій

країні відбувалися дії твору? (Мауглі, Індія)

5. Яка відома казка є найзахоплюючим підручником з географії Швеції,

хто її автор? («Дивна мандрівка Нільсона Хольгерсона з дикими гусьми

по Швеції» С. Лагерльоф)

6. На яких горах був припнутий міфологічний герой Прометей? (на горах

Кавказу)

7. В якій країні народився В. Шекспір? (Англія)


8. Назва річки, поблизу гирла якої знаходився острів Робінзона із твору

Д. Дефо «Пригоди Робінзона Крузо»? (Оріноко)

9. Яку гору було видно з вікна класу, де навчався Том Сойєр із твору

Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»? (Кардифську)

10..Назвіть улюблену річку Тома Сойєра, на березі якої він створив

«Ватагу Тома Сойєра»? ( Міссурі)

11.В якій країні народились О. Пушкін, М. Булгаков, Ф.Достоєвський?

(Росія)

Учитель. Після кожних двох конкурсів журі повідомляє результат.

Слово журі.

3-й конкурс «Най... най... най у світі»

1. Найбільший на Землі острів. (Ґренландія)

2. Найдовша гірська система на Землі. (Кордильєри)

3. Найтепліше море. (Червоне)

4. Найбільша пустеля на Землі. (Сахара)

5. Найглибша океанічна западина світу. (Маріанська)

6. Найпотужніша тепла течія. (Гольфстрім)

7. Найвищий водоспад світу. (Анхель)

8. Найповноводніша річка світу. (Амазонка)

9. Найдовша річка світу. (Ніл)

10. Найпосушливіша пустеля світу. (Атакама)

11. Найширша протока у світі. (Дрейка)

12. Найсолоніше море у світі. (Мертве)

13. Найбільший півострів світу. (Аравійський)

14. Найважча рідина нашої планети. (Ртуть)

15. Найбільша за площею держава світу. (Росія)

16. Найближча до Сонця планета. (Меркурій)

17. Найбільше озеро у світі. (Каспійське море)

18. Найвища гірська система світу. (Гімалаї)

19. Найбільший океан світу. (Тихий)

20. Найглибше озеро світу. (Байкал)

21. Найтвердіший на Землі мінерал. (Алмаз)

22. Найглибша річка світу. (Амазонка)

23. Найглибша у світі протока. (Дрейка)

24. Найвологіший материк Землі. (Південна Америка)

25. Найбільша країна за населенням. (Китай)

26. Найкаламутніша річка у світі. (Хуанхе)

27. Наймілкіша протока у світі. (Керченська)

28. Найменший за площею материк. (Австралія)

29. Найпоширеніший метал на Землі. (Алюміній)


30. Найбільше високогірне озеро світу. (Тітікака)

Конкурс із глядачами:

Прохання піднімати руку і чітко називати відповідь:

1. Мореплавець, який першим здійснив навколосвітню подорож. (Ф. Ма-

геллан)

2. Найбільший океан. (Тихий)

3. Дослідник, який відкрив Америку, так про це і не здогадуючись.

(X. Колумб)

4. Найбільший материк. (Євразія)

5. Західний сусід Львівської області. (Польща)

6. Найвища гора Львівської області. (Пікуй)

7. Найбільша гірська річка Львівської області. (Дністер)

8. Найдовша річка світу. (Ніл)

9. Перший посланець незалежної України й космосі. (Л. Каденюк)

10. Найдовша паралель. (Екватор)

4-й конкурс „Смачна географія"

1. Яке місто подають до чаю? („Прагу"—торт, Прага—столиця Чехії)

2. Звідки до європейців прийшли кукурудза, квасоля, картопля? (Із Цент-

ральної та Південної Америки)

3. Що в Давньому Єгипті виготовляють з фініків, у Давній Русі—з клено-

вого сиропу, цукру, патоки й меду, а в Європі замість цього використо-

вували зацукровані фрукти? (Цукерки)

4. Кава так називається тому, що рослину на якій ростуть її зерна, впер-

ше було виявлено в 875 році в провінції Кафу, в якій країні знаходиться

ця провінція? (Ефіопія)

5. Який напій, не приправлений молоком, англійці вважають „просто

отрутою"? (Чай)

6. Що це за „тайгові корови", що дають „лісове молоко"? (Це кедри, що

дають кедрові горіхи)

7. Яку капусту китайці їли за указом імператора для зміцнення здоров'я

нації? (Едорську)

8. Що в Африці називають „негритянським хлібом"? (Банани)

9. Яка країна подарувала світу свій відкритий пиріг—піцу? (Італія)

5-й конкурс „Географія на колесах"

1. У якій країні в 1908 році було засновано корпорацію „Дженерал

Моторз"?

(У США)

2. У якій країні в 1913 році було засновано фірму „Ніссан"? (Вона також

бере участь у будівництві авіаційної та космічної техніки) (У Японії)


3. В автомобілях якої країни в 1956 році з'явилися ремені безпеки, ідея

яких була запозичена в авіаторів? (Швеція)

4. У якій країні в 1935 році було збудовано перший автомобіль марки

„Тойота"? (Японія)

5. У якій країні в 1945 році було створено автомобільну компанію „Фер-

рарі", світову славу якій принесли її спортивні програми? (Італія)

6. У якій країні в 1895 році вперше в історії автомобілебудування відбу-

лися автогонки? (Франція)

7. Яка тропічка кішка дала назву імпортній машині? (Ягуар)

«Географічна пошта» (для глядачів)

Учитель називає слово — географічний об'єкт, а глядачі повинні назвати

материк, на якому воно знаходиться.

1. Гудзонова — затока в Північній Америці.

2. Тянь-Шань — гори в Азії.

3.Тітікака — озеро в Південній Америці.

4. Колорадо — річка в Північній Америці.

5. Цеце — муха в Африці.

6. Еребус — вулкан в Антарктиді.

7. Ньяса — озеро в Африці.

8. Аконкаґуа — гора в Південній Америці.

9. Юкатан — півострів у Північній Америці.

10. Кенгуру — тварина в Австралії.

11.Лама — тварина в Південній Америці.

12.Сельва — екваторіальні ліси в Південній Америці.

13. Ейр — озеро в Австралії.

14. Косцюшко — гора в Австралії.

15. Чад — зеро в Африці.

16. Сахара — пустеля в Африці.

Конкурс капітанів

Завдання для капітанів

1. Модель земної кулі. (Глобус)

2. Найвищі гори світу. (Гімалаї)

3. Велетенські хвилі, викликані підводними землетрусами. (Цунамі)

4. Гарячі джерела, які періодично б'ють у вигляді фонтанів. (Гейзери)

5. Природний водний потік, що тече заглибиною-руслом. (Річка)

6. Горизонтальний рух повітря. (Вітер)

7. Природна заглибина, заповнена водою. (Озеро)

8. Невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою. (Острів)

9. Верхній пухкий родючий шар землі, на якому ростуть рослини.

(Ґрунти)


10. Ділянки з багатою рослинністю в пустелях. (Оазиси)

11. Частина материка, що омивається з трьох боків водою. (Півострів)

12. Океан, що омиває всі материки, крім Африки. (Тихий)

13. Брили льоду, що відкололися від материкових льодовиків. (Айсберги)

14. Найбільша пустеля на Землі. (Сахара)

15. Найглибша океанічна западина світу. (Маріанська)

16. Материк, на якому розміщена одна країна. (Австралія)

17. Частина океану, що відокремлена від нього суходолом. (Море)

18. Найкрасивіші морські споруди. (Коралові рифи)

19. Форма рельєфу, що утворюється внаслідок розмивання пухких порід

тимчасовими водотоками. (Яри)

20. Точки на земній поверхні, через які проходить земна вісь. (Полюси)

21. Висота місця над рівнем океану. (Абсолютна висота)

22. Область у надрах Землі, де виникає землетрус. (Епіцентр)

6-й конкурс „Річкою часів"

1. Назвіть полководця, який заснував у Єгипті місто Олександрія.

(Олександр Македонський, 332-331 рр. рр. до н. е.)

2. З якої країни в давнину й у середні віки починався знаменитий

караванний Великий шовковий шлях? (З Китаю)

3. На кризі якого озера 5 квітня 1242 року відбулося Льодове побоїще?

(Чудського)

4. Ці гори неодноразово були театром воєнних дій: у 218 р. до н. е. Там

воював Ганнібал, у 58 р. до н. е.—Юлій Цезар. А хто там був у 1799

році? (О. Суворов, ідеться про Альпи)

6. На якому острові провів свої останні роки Наполеон? (Святої Єлени в

Атлантичному океані)

7. Яку вершину в горах Тянь-Шаню було відкрито в роки Великої

Вітчизняної війни і названо на честь Перемоги Радянської Армії над

фашистськими агресорами? (Пік Перемоги, 7439 м.)

7- конкурс „Заповідні місця"

1. Назвіть найбільше спорудження, створене морськими тваринами.

(Кораловий Великий Бар'єрний риф)

2. На якому материку немає змій? (Антарктиді)

3. Назвіть улюбленого птаха японців, зображеного навіть на їхніх

грошах. (Журавель)

4. На якому материку можна зустріти птахів, які не літають, ссавців, які

несуть яйця, риб, які дихають легенями? (В Австалії)

5. У якій країні корів не можна не лише їсти, але й просто кривдити, бо

вони там священі тварини? (В Індії)

6. Що називають „білим золотом"? (Бавовну)


7. Де на земній кулі гриби бувають вищими від навколишніх дерев? (В

тундрі)

8. На гербі якої країни ми побачимо кактус? (Мексика)

9. Які смачні плоди зображено на гербі Фіджі? (Банани)

10. Який листок зображено на гербі Канади? (Кленовий)

Ведуча. Поки наше журі підбиває підсумки нашої гри ми загадаємо

загадки нашим глядачам.

Загадки для залу

1. Країна без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води.

(Карта)

2. Такий великий, що займає увесь світ, такий малий, що в щілину зайде.

(Повітря)

3. Є моря, а плисти не можна, є шляхи, а не пройдеш, є земля, а не

поореш. (Карта)

4. Золоте сховалось, а срібне показалось. (Сонце і місяць)

5. Іде лісом — не шелестить, іде водою — не плюскотить. (Сонячний

промінь)

5. Уродженцем якого острова був Наполеон? (Корсіка в Середземному

морі)

6. Без рук, без ніг, а тільки з рогами, та ходить попід небесами. Що це?

(Місяць)

7. Що без леза та без зуба розтина міцного дуба? (Блискавка)

8. Летіло золото, а стало болото. (Дощ)

9. Прийшов хтось та взяв щось; бігти за ним — не знаю за ким, бо пішов

туди — не знати куди. (Вітер)

Слово надається шановному журі.

Дружніми оплесками подякуємо учасникам наших команд, які так поста-

ралися, щоб наблизити той довгожданий, тижнями очікуваний КВК. А

втім, як би там не було, завжди і всюди перемогти може лише справжня

дружба шкільних товари-шів, яка роками провірялася, яка не підводила у

скрутні хвилини нашого шкіль-ного життя, яка допомагала жити і

перемагати.

Оплески і ще раз оплески учасникам команд! Нашому шановному журі

надається завершальне слово. На цьому, дорогі друзі, ми будемо

прощатися з вами. Ми не кажемо «прощайте», ми кажемо «до нових

зустрічей».

ЗМІСТ Урок № 33. 4 -...

Documents