ВПППБ 2.11.1. «САМОМЕНЕДЖМЕНТ...

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Кафедра психології та соціальної роботи

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-педагогічної роботи

__________________________ Колесник І.А.

« 26 » 09 2018 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА ВИБІРКОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВПППБ 2.11.1. «САМОМЕНЕДЖМЕНТ ПСИХОЛОГА»

ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ

денної та заочної форм навчання

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА

«ПСИХОЛОГІЯ»

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 05 «СОЦІАЛЬНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ НАУКИ»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 053 «ПСИХОЛОГІЯ»

Київ-2018

2

Робоча програма вибіркової навчальної дисципліни «Самоменеджмент

психолога» для підготовки бакалаврів спеціальності 053 «Психологія».

Розробник: Ортікова Н.В., старший викладач кафедри психології та

соціальної роботи Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості

України.

Рецензент: Матвієнко Л.І., кандидат психологічних наук, доцент

кафедри психології та соціальної роботи Інституту підготовки кадрів державної

служби зайнятості України.

Затверджено на засіданні кафедри психології та соціальної роботи.

Протокол № 2 від 11 вересня 2018 р.

Завідувач кафедри психології та соціальної роботи

Пріб Г.А. (прізвище, підпис)

Завідувач навчально-методичного відділу

Завиніченко Л.М. (прізвище, підпис)

© Ортікова Н.В., 2018

© Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості

України (ІПК ДСЗУ), 2018

3

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування

показників

Галузь знань,

спеціальність,

освітній ступінь

Характеристика

навчальної дисципліни денна форма

навчання

заочна форма

навчання

Кількість:

кредитів – 3;

модулів – 2;

змістових модулів – 2.

Галузь знань

05 «Соціальні та

поведінкові науки»

Вибіркова

Рік підготовки

ІІІ ІІІ

Індивідуальне

науково-дослідне

завдання:

денна – 10 год.,

заочна – 10 год.

Спеціальність

053 «Психологія»

Семестр

5-й 5-й

Лекції

Загальна кількість

годин – 90 год.

30 год. 4 год.

Практичні Тижневих годин для

денної форми навчання:

аудиторних – 3 год.;

самостійної роботи

студента – 2 год.

Розподіл годин для

заочної форми навчання:

аудиторних – 8 год.;

самостійної роботи

студента – 82 год.

Освітній ступінь:

бакалавр

– –

Семінарські


Самостійна робота


Індивідуальні завдання


Вид контролю: залік

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та

індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 150 %;

для заочної форми навчання – 9,8 %.

4

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Метою викладання навчальної дисципліни “Самоменеджмент

психолога” є отримання здобувачами знань з організації самоменеджменту та

набуття практичних навичок в управлінні власною поведінкою, ефективній

організації власного часу для формування професійної майстерності та

підвищення особистої конкурентоздатності.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Самоменеджмент

психолога” є:

– ознайомлення здобувачів із понятійно-категоріальним апаратом,

методологічними принципами, методами та основними тенденціями розвитку

самоменеджменту;

– формування навичок ефективного використання часу як ресурсу;

– вироблення навичок самоорганізації, мотивації, цілепокладання,

розстановки пріоритетів, контролю і оцінки особистих показників діяльності;

– оволодіння методами організації життєвого та робочого часу,

раціонального використання ресурсів;

– формування навичок самостійної, творчої роботи, вмінь

організовувати свою працю.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти набувають таких

компетентностей:

Загальні (універсальні) компетентності

Інструментальні компетентності:

здатність до аналізу концептуальних засад психології та визначення

сутності законів і принципів психології;

усне спілкування рідною мовою у процесі дискусії;

знання другої мови при оволодінні іншомовними джерелами;

вміння використовувати елементарні комп’ютерні навички

(використання мережі Інтернет для опанування рекомендованих електронних

джерел, робота у Microsoft Office PowerPoint при підготовці доповіді з

презентацією, робота в програмі SPSS для обробки статистичних даних);

вміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел;

здатність знаходити своє місце в системі сучасних ринкових відносин,

визначення такої сфери професійної діяльності, в якій найповніше можна

використати професійний та творчий потенціал на користь як суспільним, так і

власним інтересам;

розширення свого кругозору, підвищення професійної майстерності

на основі самоосвіти.

5

Міжособистісні компетентності:

здатність здійснювати комунікаційну діяльність;

розуміння етичних аспектів проведення наукового дослідження;

уміння працювати у команді;

уміння донести до фахівців і нефахівців інформацію, ідеї, проблеми,

рішення та власний досвід в галузі професійної діяльності;

навички та уміння формування міжособистісних стосунків у

колективі;

розуміння традицій і звичаїв інших культур, уміння проявляти

толерантне ставлення;

здатність до критики та самокритики;

уміння критично оцінювати явища, ситуації, діяльність осіб,

спираючись на отриманні знання;

позитивне ставлення до несхожості та інших культур;

розуміти і дотримуватися етичних цінностей, у т.ч. у професійній

діяльності;

уміння протистояти проявам расової, національної, вікової

дискримінації, гендерної нерівності;

здатність працювати у міжнародному середовищі;

уміння використовувати іноземну мову для забезпечення

результативної професійної діяльності;

уміння спілкуватися з експертами з інших галузей.

Системні компетентності:

здатність застосовувати знання методів психології на практиці;

здатність до навчання;

здатність формувати нові ідеї (креативність);

здатність працювати самостійно при опрацюванні джерел, підготовці

альтернативних підходів до висвітлення наукової проблеми;

здатність адаптуватися до нових ситуацій у професійній діяльності;

здатність виконувати професійну діяльність у відповідності до

стандартів якості;

здатність до формування культури мислення, її сприйняття;

здатність нести соціальну відповідальність за діяльність організації.

6

Спеціальні (фахові) компетентності

науково обґрунтоване оперування понятійним апаратом в галузі


обізнаність щодо принципів, методів, методик, підходів сучасного


знання основних напрямів самоменеджменту (time-, team-, impression-,

stress-, human-, resources- менеджмент);

уміння здійснювати стратегічне і повсякденне планування життя;

уміння застосовувати засоби самоменеджменту (техніки, технології,

методи, прийоми тощо) для розв’язання функціональних завдань;

уміння на практиці застосовувати знання і навички самоменеджменту

для досягнення життєвих цілей;

уміння застосовувати методики діагностики рівня самоменеджменту

особистості, адекватно інтерпретувати отриманні дані;

уміння складати індивідуальну програму для підвищення рівня

самоорганізації та ефективності розподілу часу.

7

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні засади

самоменеджменту психолога

Тема 1. Самоменеджмент як сучасна освітня та управлінська

технологія.

Самоменеджмент як результат психологізації управління. Сутність, роль

та поняття самоменеджменту і його місце в системі управління.

Самоменеджмент як управління саморозвитком і самоорганізацією психолога.

Предмет та основні об’єкти управління. Загальні функції самоменеджменту.

«Оперативне регулювання» як функція самоменеджменту та її значення для

особистої діяльності сучасного психолога.

Тема 2. Закономірності, принципи і методи самоменеджменту.

Теоретичні підходи до розуміння сутності самоменеджменту.

Концептуальний підхід до самоменеджменту Л. Зайверта. Концепція

особистісних обмежень М. Вудкока та Д. Френсиса. Критерії ефективного

самоменеджменту. Складові самоменеджменту: самопізнання, самовизначення,

самоуправління, самовдосконалення, самоконтроль, самостворення,

самооздоровлення. Концепція Бербеля та Хайнца Швальбе. Саморозвиток

творчої особистості в концепції самоменджменту В.І. Андрєєва. Системна

концепція людини І. Хомича. Основні принципи самоуправління. Загальні

методи самоменеджменту психолога. Адаптивно-розвиваюча парадигма

самоменеджменту психолога.

Тема 3. Напрями самоменеджменту: time-, team-, impression-, stress-

human-, resources-менеджмент.

Тіmе-менеджмент як основа самоменеджменту психолога. Методи

контролю та організації часового простору. Формування команди. Стадії

становлення та розвитку команди. Психологічні особливості членів команди.

Психологічна несумісність в команді: шляхи вирішення. Ефективне управління

командою. Повноваження та відповідальність лідера команди. Делегування як

спосіб організації співробітництва. Самопрезентація як спосіб самовираження.

Види самопрезетації. Оволодіння навичками самопрезентації: п’ять стратегій

та технік І. Джонса і Т. Піттмана; техніки управління враженнями та основні

принципи поступливості (переконання) Р. Чалдіні; техніки самопрезентації

(самоподачі) Г.В. Бороздіної, М. Жукова та ін. Фактори та критерії успішної

самопрезентації. Стрес як біологічна та психологічна категорія. Форми прояву

стресу та критерії оцінки (зміни поведінкових реакцій, інтелектуальних та

8

фізіологічних процесів, емоційна реакція). Причини виникнення

психологічного стресу. Методи оптимізації рівня стресу. Поняття про

особистісний адаптаційний потенціал.

Змістовий модуль 2. Управління часом,

цілепокладання та досягнення мети

Тема 4. Прийоми та техніки формування цілей. Етапи їх досягнення.

Цілепокладання як екзистенціальна потреба людини. Визначення понять

«мета» і «цілеутворення». Функції цілепокладання для розвитку та аналізу

особистості. Сфери цілепокладання. Класифікація цілей. Система цілей:

довгострокові, середньострокові і поточні цілі. Основні аспекти

цілепокладання. Пошук і формулювання цілей. Цілепокладання і процес

досягнення мети. Помилки цілепокладання. «Дерево цілей». Кількість і ступінь

важливості цілей. Пріоритетність і термін досягнення цілей. Логічна

підпорядкованість і гармонійність цілей. Раціональність і ступінь

усвідомленості результату процесу цілепокладання. Деталізація і

конструктивність цілей. Ключові сфери життя. Колесо балансу життя. Життєві

цілі особистості. Основні цінності особистості. Підходи до життя: проактивний

фокус, реактивний фокус. Визначення цінностей. SMART-технологія

постановки цілей. Психологічні методики вимірювання цілепокладання

Т. Елерса, А.А. Реан, В.К. Горбачевського.

Тема 5. Методи управління своїм часом, аналіз щоденних перешкод у

розподілі часу.

Визначення і значення часу. Властивості і види часу. Соціальний час.

Особистісний час. Проблеми недоліку часу. Особливості часу як ресурсу. Закон

часу як стратегічного ресурсу. Система управління часом. Основні підходи до

управління часом. Стратегії управління часом. Базові техніки планування і

управління часом. Контекстне планування. Техніка планування «Кайрос».

Піраміда Б. Франкліна. Списки справ (to do list). Метод хронометражу. Техніка

Pomodoro. Довгострокове і короткострокове планування. Прийом «З’їдання

слона». Прийом виконання справ «Швейцарський сир». Прийом виконання

справ «Залиште гидливість, з’їжте жабу». Компетентність особистості в часі.

Часовий принцип В. Парето (20/80). Система АВС-аналізу (15/20/65). Матриця

пріоритетів Д. Ейзенхауера. Метод «Альпи». Техніка SPACE. Метод Д. Алена.

Метод попарного порівняння. Причини дефіциту часу. Поглиначі часу. Оцінка

тривалості робіт. Розробка календарного плану. Заходи, що допомагають в

раціоналізації використання часу.

9

Тема 6. Самомотивування та самоконтроль психолога.

Психологічна характеристика самоконтролю. Моральна саморегуляція

поведінки. Сутність психології виховання та самовиховання. Мотивація

суб'єкта в різних видах діяльності. Мотивація і особистість: мотивація

самоактуалізації суб'єкта. Мотивація досягнення успіхів та уникнення невдач.

Модель розвитку «Я-концепція» К. Роджерса. Модель психологічної зрілості

Г. Олпорта. Екстринсивна та інтринсивна мотивація. Самомотивація до

виконання запланованої дії. Типи особистості залежно від типу самомотивації.

Бажання, потреба, необхідність. Прокрастинація. Набута безпорадність. Лінощі

та рекомендації щодо її подолання. Нагороди і покарання. Задачі контролю.

Контроль процесів і результатів. Прийняття рішень за відхиленнями.

Самоконтроль процесу діяльності і результатів. Контроль дня. Етапи контролю.

Метод «П’яти пальців» (за Л. Зайвертом). Способи оцінки власної

ефективності. Використання карт контролю. Правила і помилки контролю.

10

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

для денної форми навчання

Назва змістових модулів, тем

Кількість годин

денна форма навчання

Усього в тому числі

Лекції Семі-

нарські

Прак-

тичні СРС

Індивід.

робота

90 30 24 – 26 10

Модуль І

Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні засади самоменеджменту психолога

Тема 1. Самоменеджмент як сучасна

освітня та управлінська технологія. 6 2 – – 4 –

Тема 2. Закономірності, принципи і

методи само менеджменту. 14 4 4 – 6 –

Тема 3. Напрями самоменеджменту:

time-, team-, impression-, stress- human-,

resources-менеджмент.

20 8 8 – 4 –

Разом за змістовим модулем 1 40 14 12 – 14 –

Змістовий модуль 2. Управління часом, цілепокладання та досягнення мети

Тема 4. Прийоми та техніки

формування цілей. Етапи їх

досягнення.

14 6 4 – 4 –

Тема 5. Методи управління своїм

часом, аналіз щоденних перешкод у


20 8 6 – 6 –

Тема 6. Самомотивування та

самоконтроль психолога. 6 2 2 – 2 –


Усього годин за модулем І 80 30 24 – 26 –

Модуль ІІ

ІНДЗ 10 – – – – 10

Усього годин: 90 30 24 – 26 10

Підсумковий контроль – залік

11

для заочної форми навчання

Назва змістових модулів, тем

Кількість годин

заочна форма навчання

Усього в тому числі

Лекції Семі-

нарські

Прак-

тичні СРС

Індивід.

робота

90 4 4 – 72 10

Модуль І

Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні засади самоменеджменту психолога

Тема 1. Самоменеджмент як сучасна

освітня та управлінська технологія. 13 – – – 13 –

Тема 2. Закономірності, принципи і

методи само менеджменту. 13 1 – – 12 –

Тема 3. Напрями самоменеджменту:

time-, team-, impression-, stress- human-,

resources-менеджмент.

14 1 – – 11 –


Змістовий модуль 2. Управління часом, цілепокладання та досягнення мети

Тема 4. Прийоми та техніки

формування цілей. Етапи їх


12 – – – 12 –

Тема 5. Методи управління своїм

часом, аналіз щоденних перешкод у


16 2 2 – 12 –

Тема 6. Самомотивування та

самоконтроль психолога. 12 – – – 12 –


Усього годин за модулем І 80 4 4 – 72 –

Модуль ІІ

ІНДЗ 10 – – – – 10

Усього годин: 90 4 4 – 72 10

Підсумковий контроль – залік

12

5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ



1. Дайте визначення поняття самоменеджменту.

2. Визначте основні цілі та завдання самоменеджменту на сучасному етапі.

3. Охарактеризуйте основні предмет та об’єкти управління у

самоменеджменті.

4. Визначте основні функції самоменеджменту.

Література: [3; 4; 5; 6; 7; 9; 10; 12; 22; 28; 29].

Тема 2. Закономірності, принципи і методи самоменеджменту

1. Охарактеризуйте основні теоретичні підходи до самоменеджменту.

2. Розкрийте основний зміст концептуального підходу до самоменеджменту

Л. Зайверта.

3. Розкрийте особливості концепції особистісних обмежень М. Вудкока та

Д. Френсиса.

4. Визначте основні критерії ефективного самоменеджменту.

5. Охарактеризуйте основні складові компоненти самоменеджменту.

6. Розкрийте основні принципи самоуправління.

7. Назвіть основні методи самоменеджменту психолога.

Література: [2; 3; 4; 5; 6; 7; 9; 10; 12; 14; 22; 23; 28].

Тема 3. Напрями самоменеджменту: time-, team-, impression-, stress-

human-, resources-менеджмент.

1. Визначте особливості Тіmе-менеджменту як основи самоменеджменту

психолога.

2. Дайте характеристику методів контролю та організації часового простору.

3. Охарактеризуйте основні стадії формування команди.

4. Розкрийте основний зміст стратегій, технік самопрезентації та управління

враженнями.

5. Дайте характеристику основним причинам виникнення психологічного

стресу.

6. Запропонуйте методи оптимізації рівня стресу.

Література: [2; 3; 4; 5; 6; 7; 9; 10; 11; 13; 15; 19; 21; 22; 24; 25; 27; 34].

13

Тема 4. Прийоми та техніки формування цілей. Етапи їх досягнення.

1. Визначте основний зміст понять «мета» і «цілеутворення».

2. Охарактеризуйте основні функції цілепокладання.

3. В чому полягає SMART-технологія постановки цілей?

4. Охарактеризуйте психологічні методики вимірювання цілепокладання

Т. Елерса, А.А. Реан, В.К. Горбачевського.

Література: [2; 3; 4; 5; 6; 9; 10; 12; 22; 24; 25].

Тема 5. Методи управління своїм часом, аналіз щоденних перешкод у


1. Розкрийте основний зміст та властивості часу.

2. В чому полягає система управління часом?

3. Охарактеризуйте техніки планування і управління часом.

4. Охарактеризуйте основні методи планування часу.

5. Розкрийте основний зміст поглиначів часу.

6. Запропонуйте заходи, які допомагають в раціоналізації використання

часу.

Література: [2; 3; 4; 5; 6; 9; 10; 12; 17; 18; 22; 24; 25; 30; 31; 32; 33].

Тема 6. Самомотивування та самоконтроль психолога

1. Розкрийте психологічний зміст поняття «самоконтроль».

2. Розкрийте особливості мотивації суб'єкта в різних видах діяльності.

3. Охарактеризуйте психологічні моделі особистості в контексті

самомотивування та самоконтролю.

4. Дайте характеристику типів особистості залежно від самомотивації.

5. В чому полягає самоконтроль процесу діяльності і результатів.

6. Як здійснювати контроль дня?

7. Розкрийте зміст методу «П’яти пальців» (за Л. Зайвертом).

Література: [1; 2; 3; 8; 9; 10; 16; 19; 20; 26; 34].

14

6. САМОСТІЙНА РОБОТА

№

з/п Назва теми та завдання

Кількість

годин

денна заочна

1.



Завдання: 1. Підготувати доповідь на тему: «Основна проблематика

самоменеджменту на сучасному етапі».

2. Ведення термінологічного словника.

4 13

2.

Тема 2. Закономірності, принципи і методи самоменеджменту.

Завдання: 1. Підготувати доповідь на тему: «Вплив зарубіжних

підходів на становлення вітчизняної концепції самоменеджменту».


6 12

3.

Тема 3. Напрями самоменеджменту: time-, team-, impression-,

stress- human-, resources- менеджмент.

Завдання: 1. Підготувати презентацію на тему: «Напрями

самоменеджменту».


4 11

4.

Тема 4. Прийоми та техніки формування цілей. Етапи їх


Завдання: 1. Розробити план та описати покрокові шляхи з

реалізації середньострокової (до 3-х місяців) власної мети.


4 12

5.

Тема 5. Методи управління своїм часом, аналіз щоденних

перешкод у розподілі часу.

Завдання: 1. Скласти перелік власних поглиначів часу і розробити

системну програму боротьби з ними.


6 12

6.

Тема 6. Самомотивування та самоконтроль психолога. Завдання: 1. Скласти рекомендації щодо боротьби із

прокрастинацією та лінощами.


2 12

Разом: 26 72

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів (СРС) – це основна форма організації

навчання, яка включає різноманітні види індивідуальної і колективної

навчальної діяльності, що здійснюється на аудиторних і позааудиторних

заняттях з урахуванням індивідуальних особливостей і пізнавальних

можливостей студентів під керівництвом викладача або без його

безпосередньої участі. Метою СРС є формування у студентів уміння самостійно

поповнювати свої знання та вільно орієнтуватися у потоці інформації.

У процесі самостійної роботи студенти оволодівають вміннями і навичками:

організації самостійної навчальної діяльності;

самостійної роботи в бібліотеці з каталогами, довідковою літературою;

роботи з навчальною, навчально-методичною, науковою літературою;

15

конспектування літературних джерел;

написання рефератів за проблематикою курсу.

Науково-інформаційні завдання як форма СРС покликані висвітлити

прогресивні способи добування й використання теоретичних знань з конкретної

проблемної теми курсу. Головна мета цього типу СРС – виявлення та доведення

фундаментальних залежностей у вигляді теорій, законів, понять, фактів.

Науково-проектні завдання як форма СРС спрямовані на розкриття

нормотворчої функції, подання наукової інформації у прийнятих соціальних

формах-взірцях, це – інструкції, програми, методики, технології, правила. Мета

цього типу завдань – залучення студентів до соціального нормотворення,

навчання їх теорії і практики наукового проектування.

Світоглядно-рефлексивні завдання як форма СРС являють собою засіб,

за допомогою якого відбувається розширення світобачення студентів,

прискорення їх духовного розвитку та виявлення шляхів професійного

самоствердження. Метою цього типу СРС є ціннісно-естетичне наповнення та

розгортання процесів критичної і творчої рефлексії здобутого у довірливих

взаємостосунках з викладачем.

Зміст навчального курсу передбачає сім складових: установчо-

мотиваційний; теоретико-пошуковий; консультативно-смисловий; соціально-

адаптивний; системно-довідковий; корекційно-рефлексивний; підсумковий.

Усі вище вказані форми навчання містять у собі самостійну роботу

студентів під керівництвом викладача, метою якої є закріплення засвоєних на

лекції знань, умінь та навичок, а також активізації науково-дослідної роботи

студентства, що повинно сприяти більш ґрунтовному засвоєнню достатньо

доступного матеріалу і додаткової інформації, а також виконання творчих робіт.

Методи самостійного навчання є системою цілеспрямованих дій

викладача, які:

організовують пізнавальну та практичну діяльність студентів;

спрямовують студентів на засвоєння знань і формування необхідних

умінь, навичок та на загальний розвиток;

спонукають студентів до засвоєння необхідних знань, формування

вмінь, навичок, розвитку уваги, пам’яті, мислення.

Зміст самостійної роботи з дисципліни складає:

1. Самостійне опрацювання тематичного матеріалу з навчального курсу.

2. Підготовка до семінарських та практичних занять.

3. Самостійна розробка тестових завдань відповідно до тематики курсу.

4. Конспектування першоджерел.

5. Написання рефератів.

6. Підготовка презентацій.


16

Самостійна робота передбачає написання рефератів з проблематики курсу.

За своїм змістом реферат має відповідати обраній темі. Виклад матеріалу

має бути логічним, послідовним. Обсяг реферату, як правило, у межах

10-12 сторінок формату А4. Писати текст слід на одному боці аркуша,

розбірливо, без помилок. У разі потреби слід робити посторінкові виноски.

Останнім розділом реферату повинні бути висновки, в яких студент

узагальнює викладений матеріал і формулює свої думки з приводу

опрацьованої проблеми. До реферату має бути доданий список використаної

літератури, складений відповідно до існуючих стандартів і вимог.

За структурою реферат складається із короткого вступу, двох або трьох

розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури. План

написання реферату повинен мати внутрішню єдність і логіку, враховувати

актуальність проблеми, її наукову розробленість та практичну значимість.

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її

практична значимість; формулюються мета і завдання дослідження, вказується

структура реферату. Обсяг вступу не має перевищувати однієї сторінки

комп’ютерного тексту.

Основна частина обсягом до 10 сторінок комп’ютерного тексту,

викладеного у двох-трьох розділах, повинна містити виклад основних теоретичних

положень, що визначають сутність і зміст предмета досліджуваної теми, з огляду на

цілі й завдання реферату; розгляд різних точок зору провідних фахівців з

досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших інформаційних

джерел; визначення пріоритетних питань, що підлягають першочерговому

розв’язанню; аналізуються практичні матеріали, тенденції розвитку та особливості,

притаманні сучасної психологічної науці. На основі отриманих результатів

розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей згідно з

темою реферату. При цьому студент повинен виявити самостійність та ініціативу.

Висновки є завершальним етапом виконаного реферату. Вони повинні

містити короткі підсумки за результатами проведеного дослідження та

прикладного аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних і

негативних сторін, а також нереалізованих можливостей; перелік заходів,

спрямованих на розв’язання проблеми, підвищення ефективності об’єкта

дослідження; отримані якісні та кількісні показники; варіанти реалізації

запропонованих заходів.

Реферат виконується державною (українською) мовою. Викладення повинно

мати науковий характер, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок,

логічно послідовний. Пряме переписування матеріалів з літератури неприпустиме.

Оформлення реферату має відповідати встановленим вимогам (див. Патика Н.І.

Стандарти на оформлення магістерських, дипломних, бакалаврських, курсових,

контрольних робіт та рефератів. – К.: ІПК ДСЗУ, 2008. – 26 с.)

17

7. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

для студентів денної форми навчання

Індивідуальна навчально-дослідна робота є видом позааудиторної

індивідуальної діяльності студента, результати якої використовуються у

процесі вивчення програмного матеріалу навчальної дисципліни. Завершується

виконання ІНДЗ прилюдним захистом (презентацією).

Мета: прищеплення та розвиток навичок і вмінь самостійної роботи над

науковою літературою, аналітичного мислення, систематизація, поглиблення,

узагальнення, закріплення теоретичних знань з дисципліни та їх застосування

на практиці.

Зміст ІНДЗ: завершена теоретична або практична робота у межах

навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь та навичок,

отриманих під час лекційних, семінарських занять, самостійної підготовки і

охоплює декілька тем або весь зміст навчального курсу.

Завдання для науково-дослідної роботи.

№

з/п Зміст завдання

Кількість

балів

1.

Добір психодіагностичного інструментарію для вирішення конкретного

практичного завдання у межах проблематики курсу (тема – за вибором студента)

Термін виконання: під час підготовки до семінарських занять.

5

2.

Проведення групової психодіагностики за допомогою дібраного

діагностичного інструментарію для вирішення конкретного практичного

завдання у межах проблематики курсу (тема – за вибором студента)

Термін виконання: згідно з розкладом під час проведення семінарських занять.

5

3.

Здійснення кількісно-якісної обробки та інтерпретації результатів проведеного

психодіагностичного дослідження для вирішення конкретного практичного

завдання у межах проблематики курсу (тема – за вибором студента)


5

4.

Презентація проекту рішення конкретного практичного завдання на вибір

студента у межах проблематики курсу.


5

Усього: 20

Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, виконання

самостійної та індивідуальної роботи залежить від дотримання таких вимог:

своєчасність виконання навчальних завдань;

повний обсяг їх виконання;

якість виконання навчальних завдань;

самостійність виконання;

творчий підхід у виконанні завдань;

ініціативність у навчальній діяльності.

18

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

для студентів заочної форми навчання

ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

7.1. Виконання контрольної роботи передбачає письмове розв’язання

завдань за відповідним варіантом. Кожен варіант включає завдання з

тематики, визначеної навчальною програмою з дисципліни, за якою пишеться

контрольна робота. Контрольна робота виконується державною (українською)

мовою.

7.2. Обсяг контрольної роботи не повинен перевищувати 15 сторінок

комп’ютерного тексту. Контрольна робота має бути оформлена належним

чином (див. Патика Н.І. Стандарти на оформлення магістерських, дипломних,

бакалаврських, курсових, контрольних робіт та рефератів. Київ: ІПК ДСЗУ,

2008. 26 с.).

7.3. Контрольна робота має бути виконана і направлена для перевірки

протягом міжсесійного періоду, тобто навчального року, протягом якого

здійснюється робота студента над засвоєнням навчального матеріалу як

самостійно, так і під керівництвом викладача, але не пізніше як за 30 днів до

початку сесії для студентів заочної форми навчання, передбаченої навчальним

планом.

7.4. Для студентів, які навчаються на заочному відділені ІПК ДСЗУ,

передбачена методика розподілу варіантів контрольних робіт, в основу якої

покладено алфавітний принцип.

Початкова літера

прізвища студента

Номери

питань

А П 1, 16

Б Р 2, 17

В С 3, 18

Г Т 4, 19

Д У 5, 20

Є Ф 6, 21

Ж Х 7, 22

З Ц 8, 23

Й Ч 9, 24

І Ш 10, 25

К Щ 11, 26

Л Ю 12, 27

М Я 13, 28

Н 14, 29

О 15, 30

19

7.5. Контрольна робота з дисципліни «Самоменеджмент психолога»

складається з двох теоретичних питань, що потребують поглибленої відповіді

та практичного завдання, яке потрібно виконати і занотувати належним чином

отримані результати.

7.6. Відповіді мають бути повними та обґрунтованими на всі теоретичні

завдання, що передбачені конкретним варіантом контрольної роботи. Висновки

необхідно робити з посиланням на конкретне літературне чи наукове джерело.

7.7. Запис умови завдань, передбачених варіантом, є обов’язковим.

Контрольна робота повинна мати самостійний характер. Недопустимо

запозичення тексту, фактичних даних із літературних джерел без посилання на

них. Тому контрольні роботи, написані без врахування цих вимог, викладачем

перевірятися не будуть.

7.8. Студент може спиратися у своїй роботі на відповідну навчальну і

монографічну літературу з даної проблеми. При цьому, якщо він наводить

цитату чи запозичує із літературного джерела якесь теоретичне положення

(наприклад, визначення, висновки дослідження, думку автора літературного

джерела з того чи іншого питання тощо), то обов’язково треба робити

посилання на літературне джерело.

ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Контрольна робота оцінюється за чотирибальною національною шкалою та

в балах за кредитно-трансфертною системою:

Оцінка

ECTS

Оцінка

у національній шкалі

Бали

за ECTS

A (відмінно) 5 (відмінно) 47 - 50

B (дуже добре) 4 (добре)

44 - 46

C (добре) 40 - 43

D (задовільно) 3 (задовільно)

35 - 39

E (достатньо) 30 - 34

FX (незадовільно) з можливістю

повторного складання 2 (незадовільно)

18 - 29

F (незадовільно) з обов’язковим

повторним вивченням 1-17

У разі отримання студентом незадовільної оцінки, останній повинен усунути

виявлені недоліки і повторно захистити її в установлений викладачем строк.

Студент, який не виконав контрольної роботи або якщо його робота не

зарахована за результатами її виконання, не допускається до семестрового

контролю з дисципліни.

20

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Теоретична частина

1. Тайм-менеджмент як основа самоменеджменту психолога.

2. Стрес-менеджмент у професійній діяльності психолога.

3. Самоменеджмент як керування власним життям.

4. Самоменеджмент як оволодіння методами ділової активності психолога.

5. Види активності, значущості для здійснення само менеджменту.

6. Критерії реалістичності цілей та планів. Проблема аналізу ілюзій та

очікувань.

7. Аналіз відповідності цілей, засобів, результатів діяльності.

8. Прокрастинація: основні причини, наслідки та шляхи подолання.

9. Мотивація і особистість: мотивація самоактуалізації суб'єкта.

10. Сутність психології виховання та самовиховання.

11. Проблеми ефективного самоменеджменту психолога.

12. Характеристики високого рівня самоменеджменту психолога.

13. Інтуїція як нелінійний процес інтерпретації інформації. Ефективність

інтуїтивного прийняття рішень.

14. Завдання тайм-менеджменту. Два типи ліній часу за Т. Джеймсом.

15. Аналіз напрямків витрат часу.

16. Мотиваційні цілі за Ш. Шварцом.

17. Автономізація мотиву за Г. Олпортом.

18. Мотивація досягнення успіху і уникання неуспіху у контексті

самоменеджменту.

19. Цільові та парацільові стани за М. Аптером у контексті самоменеджменту

20. Самоменеджмент у ситуаціях критики.

21. Самоменеджмент лідерських властивостей.

22. Рефреймінг як засіб подолання негативних установок.

23. Самосприйняття в інтерпретації самоменеджменту.

24. Проблематика недоліку часу в професійній діяльності психолога.

25. Особистий та соціальний час.

26. Внутрішні ресурси психолога. Самоінвестування.

27. Психологічні причини лінощів та рекомендації щодо її подолання.

28. Психологічне здоров’я у контексті самоменеджменту

29. психологічні особливості набутої безпорадності.

30. Самоефективність психолога: сутність та критерії оцінки.

21

Практична частина

1. Складіть карту обліку робочого часу впродовж тижня з використанням

методу Д. Ейзенхауера. На основі аналізу отриманих результатів

розробити інструкцію «10 кроків до економії робочого часу».

2. Складіть план на свій завтрашній робочий день за таким алгоритмом

методу АВС:

скласти перелік усіх завдань, які мають бути виконані за відповідний

проміжок часу;

справ у відповідності з їх «вартістю» для вашої діяльності;

оцінити їх у відповідності з категоріями А, В, С;

провести відповідну корекцію, орієнтуючи свій план на завдання А;

оцінити завдання В і С з точки зору можливості їх делегування.

Пріоритет Час дня Вид

діяльності

Витрати

часу

Примітка (як можна

заощадити час у

майбутньому)

1 2 3 4 5

22

8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

В процесі вивчення навчальної дисципліни використовуються:

1. Теоретико-інформаційні методи навчання:

усне логічне цілісне викладення навчального матеріалу (лекція);

діалогічно побудоване усне викладення (бесіда);

пояснення, демонстрація.

2. Практико-операційні методи навчання (практичні роботи):

вправи;

рішення завдань.

3. Пошуково-творчі методи навчання (семінарські заняття):

аналіз конкретних ситуацій (проблемних, звичайних, нетипових);

групове обговорення питання;

дискусії.

4. Методи самостійної роботи студентів:

читання (робота з підручником й іншими учбово-методичними

посібниками);

конспектування;

рішення завдань і проблемних ситуацій;

творчі завдання.

Для активізації процесу навчання студентів в ході вивчення дисципліни

застосовуються такі навчальні технології та засоби:

на лекціях чітко та зрозуміло структурується матеріал; зосереджується

увага студентів на проблемних питаннях; наводяться конкретні приклади

практичного застосування отриманих знань; звертаються до зарубіжного досвіду

вирішення окремих проблем; заохочуються студенти до критичного сприймання

нового матеріалу замість пасивного конспектування; використовуються наочні

матеріали, схеми, таблиці, моделі, графіки; використовуються технічні засоби

навчання: мультимедійний проектор, слайди тощо;

на семінарських заняттях обговорюються основні проблеми теми;

проводяться дискусії, спрямовані на поглиблення, розширення, деталізацію і

закріплення теоретичного матеріалу, які сприяють активізації пізнавальної

діяльності студентів, формуванню самостійності суджень, умінню відстоювати

власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів та сприяють

оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне

мислення, формувати переконання, оволодівати культурою толерантності.

Обов’язковими елементами активізації навчальної роботи студентів є

чіткий контроль відвідування студентами занять, заохочення навчальної

активності, справедлива диференціація оцінок.

23

9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Накопичення балів студентами відбувається у період вивчення

дисципліни на підставі двох основних видів контролю:

1) поточного (перевірка рівня засвоєння студентами навчального

матеріалу з окремої теми чи модуля під час вивчення курсу):

усне тематичне опитування;

модульні контрольні роботи;

поточне тестування.

2) підсумкового (перевірка рівня засвоєння студентами навчального

матеріалу по завершенню курсу):

семестровий залік/екзамен;

підсумкові контрольні роботи;

підсумкове тестування.

Поточний контроль здійснюється у процесі вивчення дисципліни

відповідно до календарного плану.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння

теоретичного матеріалу, вироблення умінь самостійно опрацьовувати тексти,

здатності осмислити зміст теми, умінь публічно чи письмово представити

певний матеріал (презентація).

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

систематичність, активність, своєчасність та результативність роботи

над вивченням програмного матеріалу дисципліни, у т.ч. виконання домашніх

завдань та розв’язання задач;

виконання завдань для самостійного опрацювання;

виконання модульного завдання.

Поточний контроль знань, вмінь та навичок студентів передбачає

застосування таких видів:

тестові завдання;

обговорення проблеми, дискусія;

аналіз конкретних ситуацій (поданих у вигляді усного, текстового або

графічного матеріалу);

ділові ігри (кейс-методи);

презентації результатів роботи.

Підсумковий контроль (залік) передбачає виконання усних та письмових

завдань. На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі,

завдання, що потребують творчого підходу і вміння синтезувати отримані

знання.

24

10. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

для денної форми навчання

Поточне тестування та самостійна робота

Під

сум

ков

ий

тес

т

Сума

Змістовий

модуль 1

Мо

ду

ль

на

ко

нтр

ол

ьн

а

ро

бо

та

Змістовий

модуль 2

Мо

ду

ль

на

ко

нтр

ол

ьн

а

ро

бо

та

ІНДЗ

25 100 Т 1 Т 2 Т 3

10

Т 4 Т 5 Т 6

10 20 5 6 6 6 6 6

17 18

75

для заочної форми навчання

Поточне тестування, самостійна та контрольна робота

Під

сум

ков

ий

тес

т

Сума

Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

50 100 Т 1 Т 2 Т 3 Т 4 Т 5 Т 6

50

Оцінювання знань здійснюється з метою одержання зворотної інформації

про навчальні досягнення студентів та про ефективність праці викладача.

Перевірка знань може здійснюватися в усній та письмовій формі.

Об’єктом оцінювання можуть виступати: результати написання тестових,

творчих завдань; реферативні доповіді, доповнення, участь у дискусії.

Оцінювання виконаних завдань і відповідей здійснюється з дотриманням

принципів систематичності, диференційованості, об’єктивності.

Під час оцінювання враховуються такі критерії:

характеристики відповіді: елементарна, фрагментарна, повна, логічна,

доказова, обґрунтована, творча;

якість знань: правильність, повнота, осмисленість, глибина, системність;

рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати,

синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, підсумовувати.

У процесі перевірки знань використовується модульно-рейтингова

система оцінювання. Результати навчальної діяльності оцінюються за

100-бальною шкалою. Критично-розрахунковий максимум для допуску до

заліку – 75 балів (денна форма навчання), 50 балів (заочна форма навчання).

25

За результатами вивчення дисципліни обов’язковим є підсумкове

накопичення розрахункового мінімуму балів – 61 бал.

Невід’ємною частиною контролю є наявність у студентів конспекту

лекцій і відвідування занять, а також своєчасне виконання індивідуальної та

самостійної роботи. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичних

питань, ситуаційних, творчих завдань, тестів різного рівня складності. Ці

завдання поєднуються у пропорції, яка логічно врівноважує теоретичну і

практичну складову роботи.

Залік здійснюється у формі письмової роботи, за яку можна одержати

максимально до 25 балів (денна форма навчання) та 50 балів (заочна форма

навчання), складається з теоретичних питань, практичних завдань, тестів

різного рівня складності, які поєднуються у пропорції, що логічно врівноважує

теоретичну і практичну частину екзамену. Студенти, які набрали сумарно

меншу кількість балів ніж розрахунковий мінімум – 61 бал, вважаються

такими, що не виконали навчальний план з дисципліни.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

90-100 балів – відмінно (А);

82-89 балів – добре (В);

75-81 балів – добре (С);

68-74 балів – задовільно (D);

61-67 балів – задовільно (E);

35-60 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

Критерії оцінювання роботи на семінарських заняттях (еквівалент

оцінки в балах для кожної окремої теми різний (див. п.10. Розподіл балів):

Оцінка «відмінно»:

свідоме, глибоке і повне засвоєння і розуміння програмного

матеріалу;

виклад матеріалу впевнений, логічний, лаконічний, аргументований;

уміння аналізувати відповідні положення, поняття, твердження;

самостійне, творче застосування знань.

Оцінка «добре»:

свідоме з незначними помилками та прогалинами засвоєння

програмного матеріалу, які студент здатен виправити після зауважень

викладача;

самостійне репродуктивне застосування знань;

деякі порушення логіки та послідовності відповіді.

26

Оцінка «задовільно»:

фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з великими

прогалинами;

порушення логіки та послідовності відповіді, несамостійність

мислення.

репродуктивне застосування знань за вказівками викладача.

Оцінка «незадовільно»:

відсутність знань, умінь та навичок;

механічне, фрагментарне засвоєння матеріалу з великими

прогалинами;

відсутність самостійності, неспроможність виправити помилки при

зауваженні чи додаткових запитаннях.

Критерії оцінювання індивідуального навчально-дослідного завдання:

Оцінка «відмінно» (17-20 балів):

повне, правильне, змістовне виконання завдання;

самостійне, творче, ініціативне застосування знань;

поєднання повноти та лаконічності у виконанні завдання;

відмінна якість оформлення.

Оцінка «добре» (12-16 балів):

послідовне, лаконічне виконання завдання;

самостійне репродуктивне застосування знань за вказівками

викладача;

старанність і вправність у застосуванні набутих знань;

добра якість оформлення.

Оцінка «задовільно» (6-11 балів):

механічність, фрагментарність виконання завдання;

порушення логіки та послідовності подання інформації;

недостатня самостійність мислення;

задовільна якість оформлення.

Оцінка «незадовільно» (0-5 балів):

неповне виконання завдання;

неповне висвітлення матеріалу;

фрагментарність подання інформації;

незадовільна якість оформлення.

27

Критерії підсумкового оцінювання:

«відмінно» (А, 90-100 балів) – студент дає вичерпні, обґрунтовані,

теоретично і практично правильні відповіді не менш ніж на 90% питань,

рішення задач та виконання вправ є правильними, демонструє знання матеріалу

підручників, посібників, інструкцій, проводить узагальнення і висновки,

акуратно оформлює завдання, був присутній на лекціях, має конспект лекцій чи

реферати з основних тем курсу, проявляє активність і творчість у виконанні

групових завдань;

«добре» (В, 82-89 балів, дуже добре; С, 75-81 балів, добре) – студент

володіє знаннями матеріалу, але допускає незначні помилки у формуванні

термінів, категорій і розрахунків, проте за допомогою викладача швидко

орієнтується і знаходить правильні відповіді не менш ніж на 75% питань, був

присутній на лекціях, має конспект лекцій чи реферати з основних тем курсу,

проявляє активність у виконанні групових завдань;

«задовільно» (D, 68-74 балів, задовільно; E, 61-67 балів, достатньо) –

студент дає правильну відповідь не менше ніж на 61% питань, або на всі

питання дає недостатньо обґрунтовані, невичерпні відповіді, допускає грубі

помилки, які виправляє за допомогою викладача; при цьому враховується

наявність конспекту за темою завдань та самостійність, участь у виконанні

групових завдань;

«незадовільно» (FX, 35-60 балів, незадовільно з можливістю повторного

складання; F, 1-34 бали з обов’язковим повторним курсом) – студент дає

правильну відповідь не менше ніж на 35% питань, або на всі питання дає

необґрунтовані, невичерпні відповіді, допускає грубі помилки, має неповний

конспект лекцій, індиферентно або негативно проявляє себе у виконанні

групових завдань, загалом має поверхневе уявлення про основний навчальний

матеріал, не може ним оперувати.

11. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ

Методичне забезпечення викладання дисципліни «Самоменеджмент

психолога» складають:

навчально-методичний комплекс дисципліни (навчальна програма,

робоча програма, комплекс контрольних робіт);

навчально-методичні видання;

комплекс тестових завдань;

лекції-презентації;

ілюстрації;

допоміжний роздатковий матеріал.

28

12. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Сучасні наукові погляди на сутність самоменеджменту.

2. Основні поняття мотивації в самоменеджменті.

3. Сутність і роль самоконтролю в самоуправлінні.

4. Види самоконтролю в самоменеджменті психолога.

5. Характеристика ефективного самоконтролю психолога.

6. Прийняття і реалізація рішень в самоменеджменті.

7. Загальні методи самоменеджменту психолога.

8. Мотивація і особистість: мотивація самоактуалізації суб'єкта.

9. Методи прийняття рішень в самоменеджменті.

10. Якісні методи планування та прогнозування в самоменеджменті.

11. «Дерево рішень» як один з основних методів прийняття рішень.

12. Значення самоменеджменту, самоаналізу та самоосвіти для всебічного

розвитку особистості.

13. Психологічні аспекти контролю в самоменеджменті.

14. Основні підходи до прийняття рішень в самоменеджменті.

15. Сучасні теорії мотивації та можливість їх використання в

самоменеджменті.

16. Комплекс мотиваційних засобів та методів психолога.

17. Техніка мотивування успішної праці психолога.

18. Критерії ефективного самоменеджменту психолога.

19. Визначення ціннісних орієнтирів особистості.

20. Постановка особистісних цілей психолога та ефективне їх досягнення.

21. Адаптивно-розвиваюча концепція самоменеджменту.

22. Цільове планування роботи психолога.

23. Облік та аналіз робочого часу психолога.

24. Вибір пріоритетних справ психолога: часовий принцип В. Парето та

система АВС-аналізу.

25. Матриця пріоритетних справ психолога: метод Д. Ейзенхауера.

26. Розвиток у психолога вміння управляти собою.

27. Аналіз життєвих пріоритетів: колесо балансу життя.

28. Функції цілепокладання для розвитку та аналізу особистості.

29. Сфери цілепокладання.

30. Цілепокладання і процес досягнення мети.

31. Підходи до життя: проактивний фокус, реактивний фокус.

32. SMART-технологія постановки цілей.

33. Методики вимірювання цілепокладання Т. Елерса, А.А. Реан,

В.К. Горбачевського.

29

34. Концепція особистісних обмежень М. Вудкока та Д. Френсиса.

35. Складові самоменеджменту.

36. Саморозвиток творчої особистості в концепції самоменджменту

В.І. Андрєєва.

37. Стадії становлення та розвитку команди.

38. Психологічна несумісність в команді: шляхи вирішення.

39. Ефективне управління командою.

40. Повноваження та відповідальність лідера команди.

41. Делегування як спосіб організації співробітництва.

42. Форми прояву стресу та критерії оцінки.

43. Стрес як біологічна та психологічна категорія.

44. Методи оптимізації рівня стресу.

45. Стратегії і техніки сампрезентації.

46. Причини виникнення стресу.

47. Психологічні основи самопрезентації.

48. Екстринсивна та інтринсивна мотивація.

49. Синдром набутої безпорадності.

50. Причини виникнення лінощів та шляхи їх подолання.

30

13. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література:

1. Занюк С.С. Психологія мотивації. Київ: Либідь, 2002. 304с.

2. Ильин Е.П. Работа и личность. Трудоrолизм, перфекционизм, лень. Санкт-

Петербург: Питер, 2011. 224 с.

3. Колпаков В.М. Самоменеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.

Київ: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2008. 528 с.

4. Крикун О.А. Самоменеджмент: учебное пособие. Харьков: ХНУ имени

В.Н. Каразина, 2014. 344 с.

5. Лукашевич Н.П. Самоменеджмент: Учебник Ника-Центр, 2007. 344с.

6. Нетепчук В.В. Самоменеджмент: Навч. посібник. Рівне: НУВГП, 2013. 354 с.

7. Орликовський М.О. Самоменеджмент: практикум: навч. посіб. для студ.

екон. вузів. / М.О. Орликовський, Г.В. Осовська, В.І. Ткачук. Київ: Кондор,

2012. 410 с.

8. Сладкевич В.П. Мотивационный менеджмент: курс лекцій. Киев: МАУП,

2001. 168 с.

9. Штепа О.С. Самоменеджмент (самоорганізування особистості): навч.

посіб. Львів: Вид-во Львівського університету ім. І. Франка, 2012. 361 с.

10. Юрик Н.Є. Самоменеджмент: Курс лекцій. Тернопіль: ТНТУ імені Івана

Пулюя, 2015. 89 с.

Додаткова література:

11. Архангельский Г. Тайм-драйв. Как успевать жить и работать. Москва:

Маин, Иванов и Фербер, 2008. 320с.

12. Бишоф А., Бишоф К. Самоменеджмент. Москва: ОМЕГА-Л, 2006. 127 с.

13. Васильченко Ю.Л., Таранченко З.В., Черныш М.Н. Самоучитель по тайм-

менеджменту. Санкт-Петербург: Питер, 2007. 256 с.

14. Вудкок М. Раскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика /

Вудкок М., Фрэнсис Д. Москва: Дело, 1991. 320 с.

15. Гоулман Д., Бояцис Р., Макки Э. Эмоциональное лидерство. Искусство

управления людьми на основе эмоционального интеллекта. Москва:

Альбина Бизнес Букс, 2007. 302 с.

16. Кови С. 7 навыков высокоэффективних людей: Мощные инструменты

развития личности / Кови С. – 7-е изд. Москва: Альпина Паблишер, 2012.

374 с.

17. Колтунович Т.А. Прокрастинація – конфлікт між «важливим» і

«приємним» / Т.А. Колтунович, О.М. Поліщук // Молодий вчений. 2017.

№5 (45). С. 211–218

31

18. Крейдун Н.П. Особливості особистості студентів, схильних до ліні та

прокрастинації / Н.П. Крейдун, О.А. Невоєнна, О.Є. Поліванова та ін. //

Проблеми сучасної освіти: збірник науково-методичних праць. Вип. 4. / Укл.

Ю.В. Холін, Т.О. Маркова. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2013. С. 6-13.

19. Котлер Ф., Рейн И. Персональный брендинг. Технологи достижения

личной популярности. Москва: Изд. дом Гребенникова, 2008. 400 с.

20. Курпатов А.В. Счастлив по собственному желанию Практикум по

системной поведенческой психотерапии. – Первая половина пути. Обл.

Изд. Олма-Пресс Москва, 2005. 165 с.

21. Моргенстерн Дж., Тайм-менеджмент. Искусство планирования и

управления своим временем. Москва: Добрая книга, 2007. 256 с.

22. Осовська Г.В. Основи менеджменту: підручник. / Г.В. Осовська,

О.А. Осовський. – 3-тє вид., перероб. і доп. Київ: «Кондор», 2006. 664 с.

23. Семиченко В.А. Психологія особистості. Київ: Видавець Ешке О.М., 2001.

427 с.

24. Скібіцька Л.І. Менеджмент: навч. посіб. / Л.І. Скібіцька, О.М. Скібіцький.

Київ: Центр учбової літератури, 2007. 416 с.

25. Скрипко Т.О. Менеджмент: навч. посіб. / Т.О. Скрипко, О.О. Ланда. Київ:

Центр навчальної літ., 2006. 176 с.

26. Сладкевич В. Мотивационный менеджмент: курс лекцій / В. Сладкевич.

Киев: МАУП, 2000. 112 с.

27. Чалдини Р., Мартин С., Ноа Гольдштейн Н. Психология убеждения. 50

доказанных способов быть убедительным. Москва : «Манн, Иванов и

Фербер», 2013. 224 с.

28. Штепа О.С. Складові процесу самоменеджменту та діагностика його рівня

// Актуальні проблеми практичної психології. Збірник наукових праць.

Частина І. – Херсон, ПП Вишемирський В.С., 20080 механізм

самоорганізування психологічного здоров’я / О.С. Штепа. // Психологічні

перспективи. Науковий часопис Волинського національного університету

імені Лесі Українки. Вип. 14. Луцьк 2009. С. 430 – 436.

29. Штепа О.С. Структура та формування функції самоменеджменту /

О.С. Штепа // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць

Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред.

С.Д. Максименка, В.Д. Потапової. Т. 15. част. 2. Київ, 2008. С. 430 – 436.

30. Emmett R. The Procrastinator's Handbook: Mastering the Art of Doing It Now /

Emmett, Rita – New York: Walker & Company, 2000. 269 р.

31. Milgram N.A. Procrastination: A malady of modern time / Noach Milgram //

Boletin de Psicologia. 1992. Vol. 35:83. 102 p.

32. Steel P. The Procrastination Equation: How to Stop Putting Things Off and Start

Getting Stuff Done / Piers Steel. Publisher: Harper Perennial. 2012. – 352 p.

32

Інформаційні ресурси:

33. Базика Є.Л. Феномен психофізіологічного стану прокрастинації

[Електронний ресурс] / Є.Л. Базика // Междисциплинарные исследования в

науке и образовании. – 2012. – № 1 К. – Режим доступу:

www.es.rae.ru/mino/158-1023

34. Linman D. Self-Management Skills for Employees, or How to Be a Productive

Employee [Electronic resource]. − Access mode:

http://www.mymanagementguide.com/self-management-skills-for-employees-

or-how-to-be-a-productive-employee (last access: 14.09.2016). – Title from the

screen.

http://www.es.rae.ru/mino/158-1023

http://www.mymanagementguide.com/self-management-skills-for-employees-or-how-to-be-a-productive-employee

http://www.mymanagementguide.com/self-management-skills-for-employees-or-how-to-be-a-productive-employee

33

ЗМІСТ

1. Опис навчальної дисципліни 3

2. Мета та завдання навчальної дисципліни 4

3. Програма навчальної дисципліни 7

4. Структура навчальної дисципліни 10

5. Теми семінарських занять 2

6. Самостійна робота 14

7. Індивідуальні навчально-дослідні завдання 17

8. Методи навчання 22

9. Методи контролю 23

10. Розподіл балів, які отримують студенти 24

11. Методичне забезпечення 27

12. Орієнтовний перелік питань до підсумкового контролю знань 28

13. Рекомендована література 30

34

Навчально-методичне видання

Ортікова Наталія Володимирівна

Робоча програма вибіркової навчальної дисципліни

«Самоменеджмент психолога»

Відповідальний за випуск Л.М. Завиніченко

Комп’ютерний набір Н.В. Ортікова

Підписано до друку 27.09.2018 р. Формат 60×84/16. Папір офсетний.

Друк ротаційний трафаретний. Ум. друк. арк. 1,3.

Наклад 10 прим. Зам. № _____

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру

видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції.

Серія ДК №1805 від 25.05.2004.

Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ)

03038, Київ – 38, вул. Нововокзальна 17.

Тел./факс (044) 536-14-85

ВПППБ 2.11.1. «САМОМЕНЕДЖМЕНТ...

Documents