б д ' & І Ч ф е г - ч З а я - б ї ? ' )

\ Ш .

Іван Кушніренко Володимир Жилінський

сторінки історії міста Запорізької області

СчіС Э

со

т

сг»

Э

З а п о р із ь к а о б л а с н а б і б л і о т е к а

ім . О .М .Г о р ь к о г о

Запоріжжя “Дніпровський металург"

2 007

Б Б К 63.3 (4Укр-43ап-5Гул) К 96

УДК 94(477.64)

І. К у ш н ір ен к о , В. Ж и л ін ськ и йК 96 Гуляй-П оле . - З а п о р іж ж я : Д н іпровський м еталург, 2007. - 410 с.

ІБВК 978-966-2962-22-2

Книга "Г уляй-П оле" р о зп о в ід а є про ж и т тя і д іяльність степового міста, щ о р о зк и н у л о сь на берегах т и х о ї річки Гайчур, і про яке знає увесь світ, бо це батьк івщ ина Н е с т о р а Івановича М ахна. А ле Гуляйполе З а п о р і з ь к о ї о б л а с т і в ідом е не т іль к и ч е р е з п о с т а т ь в а т а ж к а Р е в о л ю ц ій н о ї п о в с т а н с ь к о ї а р м і ї У к р а їн и (м ахновців) , т у т ж и л и і м еш каю ть прекрасні люди, патр іоти р ідного краю. П р о все це у даній робот і відомих у З апор ізьк ій област і краєзнавців .

Книга р о зр а х о в ан а на ш ирокий читацький загал.

ББК 63.3 (4Укр-43ап-5Гул)

За сприяння Г уляй п ільськ о ї м ісько ї ради.

ІБВН 978-966-2962-22-2 © І. Куш ніренко,В. Ж илінський , 2007

О К П “З М Д “Д ніпровський м етал у р г” , 2007

К А Р Т А Р А Й О Н У

В 'їзд в ід У спен івки . 1785. Г уля й п о ле

Любов Геньба

* * *

Н а Бочанській горі, там , де хм ари ц ілую ться сині

І ранкова зо р я д о схід сон ц я з півнями встає,

Гуляйполе м оє-м аків цвіт г о л у б о ї Вкраїни,

Ти і сурми сторіч, і д о р о г а в новий Віфлієм.

Т у т сідають вітри відпочити від дальн ого виру,

І колиш е трава давнину, і ш епочуть слова:

"Гуляйполе моє, я у тебе , як в матінку вірю,

Т и - частина мене, ти - В країноньки слава ж ива . . ."

Василь Діденко

Д О Б Р И Й Д Е Н Ь , Г У Л Я Й П О Л Е !

Д обри й день, Гуляй-П оле! П р о б а ч -н о За літа р о зл у к и пом іж нас.М о ж е , нею кривдив необачно Я тебе увесь цей довгий час.

Устає над парки і але ї Дим за в о д у в небо голубе.М еталісти , хл ібороби , швеї П рац ею прикрасили тебе.

Я не знаю , правда це чи сниться:Рідне все вернулось вмить.Ч ерез Гайчур кладк а-д ощ аниця П ід ногам и радісно рипить.

А про давнє, що мені казати ,Хоч воно ще носить безліч див? М атерям и стали вж е дівчата,Щ о д о ш коли з ними я ходив.

Йду.. . Зе м л я пахуча, пругкот іла . . .Серце ж , серце.. . чом вон о сумне? - Д ідова С ем енова могила Зустр іча за Сігорем мене...

Хтось д о ш коли д зв о н и к о м подзенькав .. . Та мене зове , мов чарівник,Хата, де ж и в е Іван Д іденко ,Б атько мій - звичайний трудівник.

П линуть думи теплими роями,І сильніше б 'є у скроні кров.Т у т малим я бігав бур 'ян ам и І цими д орогам и ішов.

М І С Т О Н А К Р И Л А Х Г А Й Ч У Р А

Восени 2007 року м инає 222 роки, як на берез і річки Гайчур виникла військова сл о б о д а Гуляй-ГІоле. З тих пір ба гато води у текло із цієї річки у Вовчу та С ам ару , а потім - у Д ніпро .

Н ем ало чорних, кривавих туч п р он еслося на п о р у б іж ж і колишнього Д и к о го поля. Т у т виросло не одне покоління вільнолюбивих нащадків з а ­порозьки х козак ів та полтавських гречкосіїв . С вою неп овторн у сторінку Г уляй -П оле н ап и с ал о в роки гр о м а д я н с ь к о ї війни 1918-1921 років на Ук­раїні. Слава д о б р а чи не д у ж е (в за л е ж н о с т і чиї вуста говорили) про йо­го синів р о зл ет іл ас я по світу.

Та не тільки во інам и-захи сн и к ам и відоме наше місто, а й невтомними тр у д ар ям и , вченими, вчителями, письменниками, м ехан ізаторам и і д о я р ­ками. І д у ж е д об ре , що автори книги взялися за нейм овірно важ ку с п р а ­ву: відтворити стор інки історії міста Гуляйполя З а п о р із ь к о ї області. І ось м аєм о книгу, як у без душ евного тр еп ету не м о ж н а розкривати , бо звідси на нас д и х а є історія.

Мені ж за ли ш а єть ся лише п о б а ж а ти всім нам ІЦастя, Д о б р а і Б лаго ­получчя.

З повагоюм іський голова Гуляйполя О лексій Григорович Неміч

Х А Й Б У Д Е Г У Л Я Й - П О Л Е . .

ґу л я й п о л е - місто р ай он н ого п ідпорядкування , р о зташ ован е в долині ічки Гайчур, за 99 к ілометрів на південний схід від З а п о р іж ж я . Д о най ­

б л и ж ч о ї ст ан ц ії Гуляйполе П ри д н іп р о в сь к о ї зал ізниці - 8 кілометрів. Н а с е л е н н я 18022 чоловік. Міській раді п ідпорядкован і села Затиш ш я, Ве­

с е л е , З е л е н и й Гай, М арф опіль .Гуляйполе - центр району , площа якого 1,3 тис. кв. км, населення

34290 чоловік (у т. ч. с ільського - 16268, м іського - 18022). Т ер и то р ія Гу­ляйполя за селен а ще з давніх часів. Т у т виявлено кургани та залиш ки по­селень доби б р о н зи ( І І - І тисячол іття до н. ери).

З початку X III ст. у степах м іж Д н іпром і А зовським м орем кочували ногайці - потом ки З о л о т о ї О рди , які робили спустош ливі набігі на б л а ­годатні землі з м етою гр аб еж у і за га р б а н н я людей у полон.

В розп ал р о с ій сь ко -ту р е ц ьк о ї війни 1768 - 1774 років за У казом російського у ряд у від 10 травня 1770 року р о зп о ч ал о ся сп о р у д ж е н н я Д н іп ровськ о ї ук р іп л ен о ї лінії . Будівництво ф о р те ц ь , військових слобід велося від Д ніпра по долинах річок Конки і Берди д о А зо вс ьк о го м оря, щоб "население м алоросси й ск и х и сл о б о д ски х губерний навсегда о т Е в ­ропы и варваров обеспечены были".

В роки будівництва ц ієї лінії (в 1770 році) долина річки Гайчур була зр ідка заселена збіглими від к р іп о сн о ї неволі селянам и , повстанцям и- гайдам акам и, недавніми ко зак ам и і т.п. П о селили ся вони на правому б е ­резі річки Гайчур, к ілометрів на 5 на південь від гирла балки Калмички (треба Кімлички - Авт.), у лощині, що йде від 3-ї ф е р м и колиш нього к о л ­госпу імені Енгельса.

З цією м етою к атеринославський нам існик у 1785 році своїм ук азом зо б о в 'я за в Н овом осковський земський суд заснувати на правому березі річки Гайчур при балці Калмичці д е р ж а в н у військову слободу.

Н а виконання дан о го ук азу Н овом оск овський земський суд п о с т а н о ­вив: "С оздать воинскую слободу на ба л к е Калмычка под названием Гу­ляйполе". У 1786 році і було за сн ован о військову слоб оду Гуляйполе.

Відносно назви Гуляйполя в місті існує легенда, яка передається з п о ­коління до покоління. Розповідаю ть , що назву дав урядовець , який виб и­рав місце поселення. Вийшов він, к аж у ть , на могилу, що височіла, де з а ­раз центральний парк, глянув навкруги - гуляє поле, м орем колиш уться буйні трави, сягаючи м орем під пахви, вигукнув: "Хай буде Гуляй-Поле!

Є й інша легенда, що першими поселенцями стали дід Василь та баба Катерина, які, опинившись серед безмежного, незайманого степу, що шумів ковилем та тирсою під голубим бездонним небом, захоплено ви­

гукнули. Гуляй, поле, собі на втіху, а лю дям — на радість. Гуляй і слави собі заж и вай " .

Хоча є й такі , що твердять: "Н азву принесли перші переселенці з села Гуляйполя (нині Златоп іль К ір о в о гр ад сь к о ї області).

На початку 1786 року на л івом у березі Гайчура з ’явилося перше посе­лення (на розі вулиці 9 січня і провулка М остового , де ст о їт ь висотний будинок ф іл і ї с т р а х о в о ї к ом п ан ії "О ранта-С іч" і дорога біля м осту йде на Успенівку).

П оселив ся тут П р о ск у р а . Ц е п ід твердж ується і тим, що плесо, яке ви­ходило мимо пилорам и колиш нього за во д у побутових товарів (нині доч ірнє п ідприємство "М аш инобудівний завод" ВАТ М о то р Січ". - Авт.) на початку вулиці Ш евченка н ази вал о с я П роскуриним .

В 1786 році біля П р о ск у р и поселилося дек ілька сімей із Чернігівської, П о л т а в с ь к о ї і К и ївсько ї губерній . Р а зо м з ними сели ли ся солд ати рос ій сько ї арм ії , відпущені зі служ би . П ізн іш е в Гуляйполе прибуло дек ілька сімей з М олдавії .

Одними з перш их поселенців були Кущі, М іщенки, Р ябки , Семеню ти, Качани, С іріньки, Ш рам ки, Бодні та ін.

С поч атку поселяни за й м а ли невеликі ділянки землі. А коли сюди приїхав повітовий земський начальник Ж а к е єв , який відав поселенням , і заявив: Б еріть землі під садиби і в полі ск ільки хочете", тоді новосельці стали зай м ати землі по десятині, а то й по три.

Перші поселенці, в основному, займалися скотарством, у якому пе­р е в а ж а л о вівчарство. П ід т в е р д ­ж ується це тим, що на старом у д в о ­рищі Ф едора Семенюти, де зараз новий корпус ВАТ "Завод сільгосп­машин" при копанні ями виявлено товстий шар овечого гною.

Перш і хати стали поруч з П р о - ск у р и н о ю . П о т ім н и ж ч е п обіля річки, в районі червоного к о л о д я ­зя , щ о на те р и то р ії колиш нього

к о л го с п у "З ап о в іт Л е н ін а" і вище, за г о с п о д а р с ь к и й д в ір з а в о д у сільгоспмашин.

Н айпереконлив іш им д о к а зо м , де селилися перші гуляйпільці, є місце ст ар о го кладовищ а - на вході на колгоспний базар . Старі кладовищ а б у ­ли на північ від к олиш ньої П о д о л я н с ь к о ї школи № 1, де колись був у к и ­тайців млин; на площі, де була ст ар а церква, недалеко від к о ли ш н ь о ї Х ер ­сонсько ї школи; на Гурянській сотні, на Б очан ах - біля Б о ч а н с ь к о ї і С іго р я н сь ко ї школи.

О тж е, перші поселенці появились там, де ж ивуть П урики , а на Сігорі д е Сіріньки, на Бочанах - де Васецькі, М орози .

В 1787 році в Гуляйполі вж е п р о ж и в а л о 150 душ. З а се л я л и його і далі

українці, поляки , волохи.В 1794 році в Гуляйполі нал ічувалось 150 дворів, а населення

1298 душ, з них чоловіків - 906, ж ін о к - 392.Чисельна перевага чолов ічого населення п ід твердж ує військовий ха­

рак те р п о с е л е н н я , я к е п р о х о д и л о с о т н я м и . А Г у л я й п о л е б у л о напіввійськовою сл о б о д о ю і п од ілялось не на вулиці, а на сотні. П ерш ою поселилася П о д о л я н с ь к а сотня . Т у т була зб у д о ван а дерев яна церква, зб ірна хата, в якій розм істили канцеляр ію старш ини і писаря . З годом п о ­явилася сл об одськ а поліція.

В міру розш и рен н я Г уляйполя створю ю ться Г урянська, Вербівська,Бочанська , Х ерсонська , П іщ ан ськ а сотні.

Н азви сотень давались за н азвою краю , звідки прибули переселенці: П о д олян ськ а (люди прибули з П оділля) ; за н азвою місцевості, де сел и л и ­ся люди, Х ерсонська (на балц і Х ерсонка), П іщ анська (де були природні піски), Б очанська (від слова "бік", по то й бік річки).

Сотні поступово п еретворились у адмін істративні одиниці, громади. К о ж н а сотня обирала щ ороку - на великодні свята - свого отам ана.

Пізніше таким адм іністративним о д иницям назву сотня давали за традицією . Т ак , коли на початку XIX стол іття в П ольщ і було придуш ене повстання і в Гуляйполе в 1805 році п ереселено 117 польських сімей (поселились вони в основном у на т е р и т о р і ї колиш ньої тр е ть о ї бригади колгоспу "Заповіт Леніна"), то м ікрорай он поселення поляк ів по традиції назвали П ольськ ою сотнею , поскільки вони і зв и ч а ї -о б р а н н я о там ан а , тощ о - перейняли у гуляйпільців. З годом поляки вим ерли аб о виїхали. Залиш илось їх 17 сімей (Д ом бровські , Красовські, Б ончковськ і та ін.).

П ід час м асового переселення в 1794-1796 роках із Ч ерніг івського намісництва в Н оворос ію село "государственны х казенны х поселян по­повнилось новими ж и т ел ям и із П олтавщ ини і Чернігівщини. В результаті цього поповнення в Гуляйполі, крім ст ари х російських і польських прізвищ, з 'явились прізвищ а спільні для б агатьох сел П ологівського , Оріхівського, Т о к м ац ь к о го т а інших районів област і. Н ап ри к лад , С у ­прун, Гринь, Качан , К рат , Левченко, М арченко , М ищ енко , О нищ енко, П рокоп ен ко , Редько , Савченко, С ахно , С уш ко , Гроян, Ч учко , Ш епель, Штепа і т. д.

В 1797 році д о Г у л яй п о л я п ри були переселенц і із сіл С ороч и н ц ів , Клепачів, Вергунів, м істечка Б ога ч к и , в 1800 роц і — з Р еш етилівки , в 1802 році - з Н еч и п ор івк и (сім 'ї: Ш е й к о , К а р п ен к о , К руп а , С авченко).

В 1798 році Гуляйполе ст ає першим волосним центром на те р и то р ії н ин іш ньої З а п о р із ь к о ї області.

З а ц ерк овним зап и сом у 1802 році в Гуляйполі було 134 двори них селян (103 прізвищ), у яких м еш кала 871 о с о б а (416 чоловіків і 455 ж інок) . О сь прізвища д еяк и х з них, крім названих , Б одн я , Бут,Б о н д а р е н к о , Вербицький, Ведмідь,В асец ьк и й , В ерет ел ьн и к , Г о н ч а ­ренко , Д ей н е га , З аб ава , К и р и ч ен ­ко, Кись, К о с як , Кравченко, К р а ­вець, К ош овий , К остенко , Левиць- кий, Л ю тий , Л евченко , Л исенко ,М ощ енко , М о ф а , М осківець, М а- ловічко , М о р о з , М оргун, М а р ч е н ­ко, Нечет, О н оп р ієн ко , П р о с к у р а , П ика , П лю щ , Рибка, Р ябк о , Рогач, Р у ­денко , Редька , С ердю к, С ахно , Семеню та, С ид оренк о , С ереда, Т и м о ш е н ­ко, Ш ам рай , Щ ербак , Я ковенко , Я куш онок та ін.

В 1803 році після переселення із сіл Б ерезова Л ука, Григорівки, П ре- о б р а ж е н к и , Семенівки у Гуляйполі появились прізвища Білай, Генусь, Д е р е в 'я н к о , Д яч ен к о , З інченко, Зачепило , К о р ж , Ш р а м ко та ін.

Перш і поселенці ж или в зем л ян к ах , рідше - в хатах , ск лад ених з д е р ­ну, зай м али сь зем лероб ством і скотарством . Госп одарство н осило н ату ­ральний характер .

Г у л я й п о л е ш видко з р о с т а л о . У 1810 роц і в н ьом у п р о ж и в а л о 1846 осіб , в т. ч. 929 чоловіків, 917 ж інок , дітей д о 17 років - 958 (485 х л о п ­чиків і 473 дівчат). Крім д е р ж а в н и х селян, ту т меш кали вж е поміщики- кр іпосники зі сво їм и селянами.

З а в ір о с п о в ід а л ь н о ю к н и ж к о ю Х р е с т о в о з д в и ж ів с ь к о ї церкви в 1827 році в Гуляйполі нал ічувалось 25 духовних осіб (12 чоловіків і 13 ж інок) , 26 р ізночинців (10 і 16), 1887 д е р ж а в н и х селян (941 і 946), 486 п о м іщ и ц ьк и х селян (245 і 241). В сього 2416 (1206 чолов ік ів і 1210 жінок).

На 30 березн я 1832 року в Гуляйполі поселилось 407 сімей, які н а р а х о ­вували 2438 осіб (1198 чоловіків і 1240 жінок). Сільським виборним був не­грам отний Родіон Солош енко. Списки людей складав Андрій Рогаченко.

В 1840 році (у квітні) до Гуляй п оля прибули к озак и з м. Ц арицанки П о л тав сь ко ї губернії С ам ов оли к і К. Х айло з друж и н ам и , а в серпні - к о ­за к К об и ляц ьк ого повіту ц ієї ж губернії Григорій П асю ра.

В 1841 році в Гуляйполе п ри їх а ло 30 переселенців з Х арк івськ о ї гу­

бернії, в т. ч. з Волковського повіту - військовий оби ватель T . І. Б орови кЗ д р у ж и н о ю і двом а синами; з Б огодух івського повіту - Ф. Л. Н овак з д р у ж и н о ю і трьом а синами й дочкою ; з Л ебединського повіту - в ійсько­вий обиватель П. К. М артиненко .

Але часто населення слоб оди п ере ж и в ал о труднощ і через н ев р о ж а ї , голод, хвороби. О соб ли во важ ким і страш ним був 1848 н ев р о ж а й н и й рік, коли віл голоду заги н уло б агато людей.

9-й народний перепис, який проходив у Р о с і ї 1 л и сто п ад а 1850 року, заф іксував , що у Гуляйполі п р о ж и в а л о 2442 особ и (1270 чоловіків і 1172 жінки).

10-й народний перепис, проведений 14 липня 1858 року, засвідчив, що в Гуляйполі є 2696 осіб (1356 чоловіків і 1340 ж інок) , у Сігорі м еш кала 171 о соб а (85 і 86).

В слободі (селі) швидко розви в алася торгівля . В ї ї інтенсивному р о з ­виткові чималу роль відіграли чумаки, шляхи яких пролягали ч ерез Гу­ляйполе та поблизу нього. 1859 р о к у .в селі відбувся перший ярм арок . Згодом їх влаштовували тричі на рік весною і восени (на вербнім тиж ні, Тройцю , на В оздвиж іння). Ці яр м ар к и швидко стали відомими з а м е ж а ­ми Гляйполя. Н а них з ' їж д ж а л о с я б агато купців. У 1863 році тільки на Т ро їц ьки й я р м ар о к п родали худоби на 40 тисяч карбованців . Т орг івля сприяла припливу населення.

В 30-50 роках де в 'ятн а ц ято го стол іття село вж е було більшим і к р а ­сивішим за повітове місто О лександр івськ . У Гуляйполі в 1859 році п р а ­цювали ц ер к овн о-п ри ходськ а ш кола , богодільня.

Ж ителі села, як і всі д ер ж авн і кріпаки, в 1861 році отри м али волю. П о ­чалося розш аруван н я їх на бідняків і середняків . З р о с л а потреба на сільгоспмашини і зн а р яд д я .

В 1865 році на зем ських зб о р а х виникло питання про перенесення повіту в Гуляйполе , оскільки воно зн аход и ть ся в центрі повіту, а О л е к ­сандрівськ - на окраїн і . Виникли бурхливі дебати . В 1869 році земські збори (4-8 лю того) о д н о го л о сн о постановили бути м ировим з ' ї зд а м в Гу­ляйполі, а не в О лександрівську .

В 1851 - 1865 р ок ах у М оскві виходила щ оти ж н ева газета "День". Ви­давцем і ред ак тором був А ксаков.

У липні 1865 року ( № 28) у ній було вміщено зам ітку "Із Гуляйполя Ол. п. Кат. г." (О лександ р івського повіту К а те р и н о сл ав сь к о ї губерн ії - A b t .). П о д а єм о ї ї в перекладі ук р а їн с ьк о ю м овою і в трохи ско р о ч ен о м у вигляді:

"Село Г уляй-П оле . Звідки о д е р ж а н о таку назву , невідомо. М абуть ,ті, котрі перші поселилися, радіючи п ростору , дали це розгульне ім'я.

Ц е село із прекрасним и садами і веселим видом, опер ізується річкою Гайчур. Вода в ній п ідтрим ується греблями — досить поганими, але село б агате к оло д язям и .

Г у л я й -П о л е за й м а є м а й ж е ц ен тральне місце ст о со в н о д о повіту (м. О лек сандр івська ) і своєю зручн істю н ап рош ується називатися містом аб о , в к райньом у випадку, містечком.

Р озпов ід аю ть , що у якогось начальника губернії виникла світла д у м ­ка зр о б и ти Г у л яй -І Іо л е містом. Але за п р о тес ту ва в місцевий предводи­тель - лю дина багата , яка найбільше цінувала особистий спокій. А статус міста позбавив би його цього.

І хоч в губернії усвідомлювали несправедливість подібного к лоп о т ан ­ня, не стали ро згл яд а ти справу про переведення с е л а Г у л я й - П о л я в к а т е г о р ію м іста . Хоч

К Л г /т и й м. О лександр івськ зн а х о д и ть ся на краю повіту,ширина як ого сягає 50-60, а д о в ж и н а - 300 верств.

Відсутність поблизу залізниці і швидкий р о зв и ­ток торгівлі привели сюди пром ислових людей, о соб ли во євреїв. О р га н ізо в ан о торгівлю крупами, зерном , л ісом, бакалією .

К о ж н о ї неділі і в святкові дні провод яться б а ­зари . Щ о р о к у - три я р м ар к и (Тро їцький , Воздви- ж енський і Вербний). Н айбагатш ий - Т ро їцький .

С е л я н и не ведуть то р г ів лю , а за й м а ю т ь с я хл іборобством , тваринництвом . Ц е в основному українці, але є і переселенці із зах ідних губерній. Є

цигани, процвітає к он окрадство , торг івля в р ук ах євреїв.Всіх поселян - більше 2 тисяч.Н а широкій площі сто їть церква з двома причтами. Т ут ж е волосне

правління з садком , народне училище, богод ільня з п ритулком для сиріт.Т оргівля й ремесла - в руках євреїв.Німці три м аю ть в руках крупчатки, олійниці, в ітряки. Є й російські

купці та ремісники, але в них справи йдуть ва ж к о . Б о для них х а р а к т е р ­на риса - д о р о ж и т и не карбованцем чи справою , а сп ілкуванням з д о б ­рою лю диною .

Ж и в е ту т судовий слідчий, в ільнопрактикую чий л ікар , ап текар з в ільною гарн ою аптекою.

Є врей-купець О стровський з а з го д о ю з поміщиками та іншими ж и т е ­лям и відкрив прийом приватно ї кореспонденц ії , невелика плата за яку іде на користь бідним.

Г у л я й -П о ле на 40 верств від свого центру створю є зручності для своїх

М о л о д і рекрут и

жителів. Й о го м о ж н а об р а ти центром для зб ор ів земства за прикладомм ирових з 'їздів.

Тоді Г уляй -П оле сл у ж и ти м е втіхою для душі і серця".Важким тягарем лягли на плечі селян численні податки , розм іри яких

особливо зр о с ли після опубл ікування царських указів 1866-1867 років. З рев ізько ї душі щ ороку ст ягувалося б л и зь к о 13 карбованців , а з десяти н и землі - 1,2 карбованця . Н ад ілялось ж е землі на одну ревізьку душу 8,1 д е ­

сятини.В 1882 році гуляйпільська общ ина мала 14780 десятин . А коли частина

ж ителів переселилась на беріг річки Т ер с ян к и і утворила село Верхня Т ерса, з нею відійшло 1000 десятин землі. Т ак в гуляйпольськ о ї общ ини залиш илось 13780 десятин землі, з них 12242 десятин п р и д а тн о ї для ви- рощ уваня с ільгоспкультур .

П Ю М И С Л О В І С Т Ь

У п ісляреф орм ений пер іод у Гуляйполі одне за одним виникали п р о ­мислові п ідприємства. 1882 року почув працю вати за в о д зем лероб н и х машин, щ о н ал е ж а в підприємцеві Я. Я. К ригеру і спадкоєм цям .

Ч ерез 10 років ще один такий за в о д і паровий млин відкрив кап італ іст Б. К ернер із синами. Н а обох за в о д а х вироб ляли ж н и в ар к и , кінні м о л о ­тарки, со л о м о р ізк и тощ о. Великий паровий млин мав і поміщик Ш редер . У наступні роки стали д о ладу о б о зн и й і винокурний заводи , кілька олійниць, торговельн і склади. В селі прац ю вало 18 крамниць, торг івлею за й м алося бли зьк о трьох десятків купців.

1885 року в Гуляйполі нал ічувалось 730 дворів, у яких м еш кало 5226 жителів . У селі було волосне правління, православна церква, с и н а ­гога, богод ільня, ш кола , 30 крам ниць, 7 винних складів, 4 постоялі (за їж д ж і) двори , щ ороку 3 яр м ар к и , щ одня - ба за р и , працю вав тракти р .

В серед ин і 80-х років д е в 'я т н а д ц я т о г о сто л іття с е л о Г уляй п оле відвідав м олодий учений історик , зб ирач м атеріал ів про за п о р о зь к и х к о ­заків Д м и тро Іванович Яворницький. Яким ж е він побачив його? "Гуляй- П оле стоит на возвы ш енном песчаном месте, при р. Ганчуле (треба Гай­чур - Авт.), им еет две церкви, еврейскую синагогу , почтовую контору , несколько лавок и подвалов. С ловом , м ноголю дное, и да ж е , м о ж н о с к а ­зать, дос та то ч н о культурное м естечко с преобладаю щ им , одн ак о , е в р ей ­ским населением. И з всех со о р у ж е н и й зам ечательн о в Г у л яй -П о ле ев ­рейское кладбищ е, обнесенное п р ек р асн о й оград ою вокруг и н ап олн ен ­ное хорош ими пам ятникам и в середине. Н а мой вопрос , почему м естечко

носит н азв ан и е Гуляй -П оле , мне ответили, что в то время, как вся "ок ру ­га", т. е. б ли зь л е ж а щ и е к сл о б о д е м еста, у ж е давно были за н яты пом е­щ икам и, э то сам о е место или поле, что под сл о б о д о й , долго л е ж а л о пус­ты рем и потом у прозвалось "Гуляй-П олем ".

В 1898 році за 7 к ілометрів від Гуляйполя буд ується за л ізн и ц я - Чап- л и н о -Б ер д я н с к . В цей період капіталіст К ерн ер будує міст через річку Гайчур, як и й зв 'я за в завод і млин К ернера з центром села.

Весною 1900 року р о зп о ч а т о с п о р у д ж е н н я д ругого моста ч ерез Гай­чур у напрямі села Успенівки. Д о в ж и н а його 30 саж н ів , ширина - 3, висо­та - 3,2 са ж н я . Вартість робіт 23451 карбованець 18 копійок. Ц е сприяло подальш ом у ш видкому ек оном ічном у розвитку Гуляйполя. Н а той час ту т у ж е ф у н к ц іо н у в а ло 76 то р го вельн о-п ром и слови х підприємств. З а ­гальний о б с я г торгівлі становив 1 мільйон карбованців . О б о р о т двох з а ­водів з е м л ер о б н и х машин д о с ягав понад 260 тисяч карбованців , а млина Ш редера - 350 тисяч. В Гуляйполі вж е працю вала п о ш тово-телеграф н а контора .

Ш видко з р о с т а л о населення Гуляйполя. З а даними 1898 року в селі було 8506 мешканців. А вж е на початку XX стол іття населення стан о ви ­ло б л и зь к о 9500 чоловік.

В 1900 році торговий буд и н ок "К ернер і С-ья" випускав ж ниварк и , б у ­кери, со л о м о р ізк и , м олотарк и , плуги. Всього виробили продукц ії на 65 тисяч карбованців . П р а ц ю в а л о 70 робітників.

З а в о д "К ригер Я. Я. и наследники" виробляв аналогічну продукцію на40 тисяч карбованців , налічувалось 40 робітників.

У Б. К арм ан ова (с. К арм ан ово) 16 м уж чин виробляли цеглу і черепи­цю на 5 тисяч карбованців .

На млині К остян ти н а С олом оновича К ерн ера і Бориса С олом оновича К ерн ера (в ідкритого 1873 року в с. Б орисово) 20 чоловіків вироб ляли б о ­рош на на 200 тисяч карбованців . А паровий млин пущений в дію в1886 році, Гергарда А брам овича Классена в с. Б ер гф ел ь виробляв б о р о ш ­на на 100 тисяч карбованців у рік. П р ац ю ва л о 14 чоловіків.

О л ійниця Ш. Б. О левського , яку відкрили в 1875 році в Гуляйполі, пе­р е р о б л я л а насіння соняш нику на олію на 16 тисяч карбованців . П р а ц ю ­вало 4 м уж чини.

О лійниця К. А. Янцена, яка д іяла з 1865 року , виробляла в рік со н я ш ­н и к о во ї о л і ї на 10 тисяч карбованців і це при том у , що тут тр уд и лося двоє людей.

Н езв аж аю ч и на це, Гуляйполе , як і інші села , залиш алось тем ним к ут­ком ц ар с ько ї Росії. П е р е в а ж н а більшість населення була неписьменна. Я скравим свідченням цього є "Вирок гуляйп ільського сходу" від 31 бе-

р е з н я 1902 року , який зб ер ігається в З а п о р ізь к о м у обласн ом у м узеї . З п р и с у т н і х на сході 631 господ аря 584 не вміли розписатись . За д екого

з п и с а в с я Н и к и ф о р Б а с а р а б , а всі інші проти сво їх прізвищ поставили х р е с т и к и . Ц арськ и й у р я д не д у ж е дбав про р о зв и т о к освіти. З а т е росли ц е р к в и . Т оді в Гуляйполі в ж е було дві церкви і синагога . Зн а ч н а частина н а с е л е н н я ж и л а в зли д н я х , бідувала від б е ззе м е л ля , безроб іття .

Всі кращ і землі н ав ко л о Гуляйполя за га р б а л и поміщики, капіталісти. На віддалі 3-4 к ілометри від села поміщицькі зем леволод іння , в ідгород­жені від землі гуляйп ільсько ї громади глибоким ровом, м іцним кільцем, як кліщами, стискували Гуляйполе .

Н ав к о л о Гуляйполя було ро зта ш о ва н о більше двадцяти поміщицьких маєтків і госп од арств багаті їв , у володінні яких було понад 17 тисяч д е ­сятин землі. В той ж е час бли зьк о двох тисяч б ідняц ько -серед н яц ьки х господарств села мали всього 7 тисяч д еся ти н землі. Реш ту землі гу­ляйп ільсько ї гром ади - 6 тисяч десятин - трим али у сво їх руках , так звані, куркулі.

Зн аходячись у таких ум овах , більша частина селянства зм уш ена була йти в найми д о поміщиків і капіталістів, п ролетари зувалась . Ц е с т в о р ю ­вало сприятливі умови для розвитку пром исловост і і кустарництва в Гу­ляйполі. І н ад авало сам ом у селу все більших о з н а к п р ом и слового містеч­ка.

У поміщиків К лассена , Н ей ф е л ьд а й Ш ре д е р а щ о р о к у прац ю вало від 150 до 200 сезон н и х батраків . Вони нещ адно експлуатувались , оплата праці була м ізерною . Ч олов ікам , які найм ались на сезон - від велико- дних свят д о П о к р о в и , - платили тільки до 40 карбованц ів , а ж ін к а м - ще менш - до 30 карбованців .

На пром ислових п ідприємствах капіталістів експлуатац ія була не м ен­шою. Р обочий день на заводах К ернера і К ригера тривав 12-16 годин. Д о того ж їх діймали різні ш траф и . Н а заводі К ригера за л е ж н о від "прови­ни" встановлю валося 12 ш траф ів , на заводі К ерн ера - 10 (за неявку на р о ­боту, за куріння, за припинення роботи раніше встановленого часу і т. і).

На рубеж і д в ад ц ятого стол іття чітко визначилося класове р о зш а р у ­вання мешканців Гуляйполя . З а даними перепису 1899 ро к у ту т нал ічува­лось 1048 дворів з населенням 7196 чоловік. Земельні угіддя становили 12242 десятини . А ле зем ля ро зп о д іл ял ас я д у ж е нерівномірно. В селі було 15 дворів т. зв. сторонн іх господарств , які зовс ім немали землі, а т а к о ж И35 б ідняцьких і 155 се ред н яц ьки х родин, їх становищ е відзначалося нестійкістю, вони вступали в супрягу а б о ж найм али т я гл о чи інвентар, залазячи в борги.

А тим часом к о ж н е з 40 куркульських господ арств , маючи по 50 і

більше д еся ти н землі, ще й о рен д ували у б ідноти і серед няк ів близько2 тисяч десятин . Куркульськ і володіння зр о с тал и т а к о ж за рахунок купівлі й о р ен д и землі у поміщиків , колоністів. О броб ляю чи такі великі д ілянки зем лі, к о ж н е госп о д ар с тво вик ористовувало по 8-10 голів р о га ­т о ї худоби , с івалки, ж н и в ар к и , м олотарк и ; ту т працю вало і по кілька наймитів.

Р Е В О Л Ю Ц І Й Н А Б О Ю Т Ь Б А

Н евд оволен ня робітників і селян з к о ж н и м днем н а р о с та ло і вони піднімалися на бор о тьб у проти б езп рав 'я і експлуатації . Щ е напередодні револю ції 1905 року в Гуляйполі виникла підпільна соц іал -дем ократична група. Н айб ільш діяльним и членами ї ї стали робітники О. К. Б ілоконов , П. Ю. С о к р у та , Ю. М. Т к а ч е н к о , А. І. ІІІнейдер, П . П. Ж ук ови ц ьки й , вчи­телі А. Г. Н еш то я н , О. М. П р о к о ф 'є в , сл уж бов ец ь но та р іал ь н о ї конториВ. В. Галенко.

С о ц іал -д ем о к р ати п ровод или активну агітаційну р оботу серед н асе­лення. П ерш і революційні виступи робітників Гуляйполя спалахнули після п етерб урзьк и х подій 9 січня 1905 року. 22 л ю того за стр а й к у в ал о понад 180 робітників за в о д у К ернера і 146 робітників за во д у Кригера. Вони вим агали поліпш ення умов праці, скасування понадурочних робіт та численних ш трафів. П ідприєм ці частково задовольнили вимоги с т р а й ­карів, а невдовзі ж о р с т о к о розп рави ли ся з ними. П ол іц ія заареш тувала і ув 'язнила керівників ст р ай к у М. С. Ш рам ка , братів Е. і Ф. Ейзелів та інших. 7 червня на гуляйпільських п ідприємствах з 'яви ли ся листівки Р С Д РП "Н ова бійня на Д а л е к о м у Сході".

У волості і в сам ом у Гуляйполі почалися селянські заворуш ення . На н ас тр о ї селян мала вплив політична л ітература , що ї ї розп овсю дж ували робітники, з о к р е м а , лист івка Р С Д Р П "З ким іти селянам ". П ід час Ж о в т ­невого всерос ійського страй к у в селі відбувалися політичні дем онстрац ії , мітинги, сход к и , збори .

У грудні т о го року труд ящ і селяни висловлю вали свою сол ідарн ість із страйкую чим и п р олетарям и К атеринослава та О лександр івська , т р у д я ­щими П ол іг і Ф едорівки.

29 грудня загін козаків , введений д о Гуляйполя , вчинив р озп раву над револю ційно настроєним и селянам и . Д о в 'язниці потрапили А. Г. Н еш то ­ян і О. М. П р о к о ф 'є в . О лександр івський повіт, у т. ч. і Гуляйполе, пере­бували на в ійськовом у становищ і з грудня 1905 року по січень 1907.

У 1905 - 1910 роках у Гуляйполі д іяла ан арх істська група "Союз

16

бідних хліборобів". Д о ї ї склад у входило 50 активних членів - " б о й о ­виків", к о ж е н з них мав зв 'я з о к з 4-5 "масовикам и", т о б т о співчуваючими, які од е р ж у в ал и від нього політичну л ітературу , листівки і р о зп о в с ю д ж у ­вали серед населення. Т а к и х "масовиків" було більше 200 чоловік. Група підтримувала з в 'я з о к з О лександр івською , Д о н б а сь к о ю та К а те р и н о ­славською орган ізац іям и анархістів.

О р г а н і з а т о р о м і керівником ї ї був р о б і т н и к за во д у К ригера Вольде­м а р ( В о л о д и м и р ) А нтоні, а потім в ідваж ний і кмітливий найм ит О л е к ­с а н д р С еменю та.

Д о о с н о в н о ї групи, крім них, входили: П р о к іп Сем еню та - б рат О л е к ­сандра , Іван Левадній, Н а з а р Зуйченко , роб ітники за во д у К ригера, Єгор Б ондаренко , Клим К ириченко - робітники кузні ГІанькина, П е т р о О н и ­щенко - роб ітник ш вецько ї майстерні, Єлисей К арпенко , який пізніше виріс у прогресивного ук р а їн с ьк о го письменника, Іван і К орн ій Ш евчен­ки, Сергій Заблодськ и й , С а ф о н ГІродан - селяни та інші.

З в 'я зк о во ю групи в О лександрівську була М а р ф а Півнева, у К а т е р и ­нославі - М арія М артинова .

О сновною п рограм ою діяльності гуляйп ільсько ї групи була п р о п а ­ганда п роти к ап італ істи чн ого ладу , індивідуальний т е р о р , вбивство царських чиновників.

Д р у ж и н а О лек са н д р а С еменю ти - Уляна Ю химівна С т е ф а н е н к о (Сте- ф аненко - прізвищ е друго го чоловіка - Авт.) розп ов ідала , щ о вона щ о ­неділі йшла в центр Гуляйполя, ніби на база р , і несла повні корзини листівок і там р о зк и д ала їх під магазинам и , вкидала в брички п р и їж д ж и м на базар, в к орзи н и ж інкам .

В лист івках викривався цар М икола II і його у ряд як душ ителі с в о б о ­ди, а труд ящ их за к л и к ал и д о бо р о тьб и з гнобителям и, як, наприклад , листівка "К рестьяне, поды майтесь, у ж е солн ц е взош ло", написана Воль­демаром Антоні.

Поліція і ї ї таємні агенти м еталися , щ об знайти "крам ольників" , але робітники і селяни , які співчували революції, переховували членів групи. На Туринській сотні вони це робили в Гната і П илипа О нищ енків , Савки Тимошенка, Івана Т р о х и м о в и ч а Куща, Івана С ид орович а Д іб ровського , Никона М аксим овича К ол існика , М ихайла К орости льов а , на П іщ анській сотні - в Грищ енка, С а ф о н а П р о д а н а та ін.

Велику доп ом огу поліц ії в розш ук ах подавало реакційне ч о р н о с о те н ­не Общество истинно русских людей", очолю ване поміщ ицею Ч ерногла- 308010 * становим приставом К арачснцевим. "О бщ ество" влаш товувало Допити населення і вим агало викриття революціонерів .

На утиски і репресі ї реак ц і ї "С ою з бідних хл іборобів" відповів п ож е-

^ Зам. ,382 9 3 5 3 0 217

З а п о р із ь к а о б л а с н а б і б л і о т е к а

і м . О . М . Г о р ь к о г о

ж ам и . Зап ал ал и м аєтки поміщ иків Ч е р н о г л а зо в о ї , ІІІрелера, куркулів - Кирика Васецького, О лексія Ш ар о вс ьк о го та інших. Дивлячись на з а г р а ­ви п о ж е ж , І Ірок іп Сем еню та говорив: "Це м айбутня зо р я велико ї по­мсти, великої революції".

В 1908 році таєм н ом у агенту О лек са н д р ів сь ко ї поліції п ідполковникуС. М. Кушніру вдалося напасти на слід "С ою зу бідних хліборобів". Він з а ­ареш тував Є гора Б о н дарен к а і Клима К ириченка. ІДоб не допустити р о з ­грому орган ізац ії , О. С ем еню та та І. Левадній за р ішенням зб ор ів "С ою ­зу..." убили Кушніра.

П оліц ія посилила розш уки , влаш товувала облави. Під час одн іє ї т а ­к о ї облави 28 липня 1908 року поліц ії вдалося оточити в хаті Івана Ле- ваднього значну групу членів "С ою зу". Т а сміливість, рішучість рево­лю ціонерів перемогла. Вони розігнали поліцію і в перестрілці вбили уряд н и ка і поранили помічника пристава . Л л є й група за зн а л а втрати - було т я ж к о п о ран ен о П р о к о п а С ем еню ту , який через кілька годин з а с т ­релився, щ об не дати ся в руки поліції.

П о д і ї в Гуляйполі наляк али повітову поліцію. Сюди прибув повітовий ісправник Вівульський. З серпня він зігнав сільський сх о д і в к а т е г о ­ричній ф о р м і за п р о п о н у в ав видати "розбійників" . Ллє сх о д "висловив бурхливий протест , ви р а ж е н и й в грубій ф о р м і" і відмовив у сприянні поліції.

І все ж поліц ії вдалося вислідити і 23 серпня 1908 року заареш тувати в К атеринослав і 8 членів гуляйп ільсько ї о р ган ізац і ї , в т. ч. Н а з а р а Зуй- ченка, Івана Л евад н ього , Івана Ш евченка, П илипа Ч ерн явськ ого , а т а ­к о ж робітника К азим іра Л ісовського , у як о г о вони переховувались , і з в 'я зк о в у М арію М артинову .

О скільки О лек сан др ів ськи й повіт був на становищ і п о си лен о ї о х о р о ­ни, то справу цих за ар е ш т о ван и х передали на розгляд в ійськового суду.9 листопада 1909 року частину обвинувачених засудили в Катеринослав і д о страти через повішення, решту - д о до в іч н о ї каторги.

З а це місцевий становий пристав К араченцев був н аго р о д ж е н и й о р д е ­ном Св. С тан іслава I I I ступеня .

Рятую чись від пересл ідування поліції, В ольдемар Антоні, О лек сан др С еменю та, П е т р о О н и щ ен к о та інші члени о р ган ізац і ї ем ігрували до Ф ранції . Т а через півроку перші два повернулися в Росію , щ об помсти- тися за товариш ів, які заги н ули у царських катівнях. Та царська о х р а н ­ка не др імала. Сем еню та ще й д о К атери н ослав а не до їхав , я к поліція вже зн а л а про його повернення. В П о л о га х таєм н і агенти впізнали і влаш ту­вали погоню. Рятую чись, С ем еню та вбив с т р аж н и к а .

Зчинився переполох і в Гуляйполі. К араченцев підняв на ноги всю

п о л і ц і ю і таєм н у агентуру , зверн увся до народу з в ідозвою видати " р о з б і й н и к а " , за що об іцяв ви нагород у - 500 карбованців зо л о то м . К ату ­вав рідних С ем еню ти , щ об призн али ся , де він.

І в час активних пошуків О. Сем еню та підкинув листа К араченцеву , в якому вказав день і час його вбивства. І виконав свою обіцянку . 21 л и с т о ­пада 1909 року він убив пристава , коли той вийшов з т е атр у в супроводі урядника і 30 страж ників .

1 травня 1910 року О л ек са н д р С еменю та, ставши ж е р тв о ю п ідло ї з р а ­ди, загинув.

"Всеобщая м аленькая газета С .-П етерб ург" за 1910-й рік писала про г у л я й п і л ь ц я : "П рославлен н ы й разбой н и к в течение долго го времени д е р ­ж ал в ст р ах е не то л ь к о обы вателей , но и полицию. И лиш ь 1 м ая . . . у д а­лось, наконец, л иквидировать "грозу" К атери н ослав ск ой губернии".

А таким Г у л я й -П о л е в 1910 році побачив російський вчений В. II. Се- м енов-Тянь-Ш анський: "Н аступна зал ізнична станція Г у л яй -І Іо л е на20-й версті за попередню . Загальний в а н т а ж о о б о р о т станц ії перевищ ує 1,3 млрд. пудів, ьгайбільш харак терн и м для неї є в ідправлення хлібних вантажів (до 550 тис. пудів).

Свою назву станція позичила у б агатолю д н ого і т о р го в о го волосного села Г уляй-П оле , яке р озсташ ов ан е від н е ї на 6 верств на схід, на л івому березі річки Гайчур, в кутку дек ількох торгови х трактів.

В селі б іля 9 А тис. ж и тел ів (в т. ч. більше 8,1 тис. православних і 1,2 тис. іудеїв), є п р ав ослав н а церква , єврей ська синагога , ш кола , бо - годільня, більше півсотні торгови х п ідприємств із загальним о б о р о т о м біля 1 млн. карбованців , млин (о б о р о т 350 тис. крб.), два заводи зем ле- робних машин і обладнань (п родукц ії вироб ляється на 260 тис. крб.), ек іпаж на м ай ст ер н я , дек ілька гончарних заклад ів , щ онеділі ба за р и , декілька ярм арк ів у рік, п ош то во -те л егр аф н а к о н то р а і т. д.

Біля с. Г у л яй -П о ля по схилу в долину р. Гайчур є вапняні поклади к а ­оліну, припертий д о м ак р о во го вапняку , піску і т е м н о с ір о ї пластично ї глини. М имо села на захід, у напрям ку села Ж е р е б ц я (нині - К ірове - Авт.) неш ирокою см угою тягн уться темносірі сланцеві глини, які п ред­ставляють д у ж е цікаве місцеве утворення сарм а тс ьк о го басейну. Глини Ці дуж е багаті зр о с тк а м и гіпсу, які буваю ть часто до 0,3 м етра в діаметрі.

Т аке б а г а т с т в о г іпсом цих глин, - говори в в ідом ий д о с л ід н и к• А. С околов (Загальна геологічна карта Р осії , лист 48, том IX № 1,

СТоР- 131), - п ри родн о всього пояснити в ідкладенням їх в заплаві, сп олу- чення якого із С арм атськ и м м орем було усклад нене мілинами, о ст р о ва -

» а, м ож ливо , з часом і зовс ім припинено".‘А села Г уляйполя "р озход яться у дек ількох напрям ах грунтові й

ТоРгові дороги .. ."

І ж я Г <4 0 . ,<• г м « •

■( » ф ш т ' . » » і « » "«»*» *»»*<• • •*»*"• К <»!(• * "/ >*» <» <»•< "*•« < ( < ■ ■ < • < /

ї м « І « Я Л « Г < Ж 4 Я Я І І М 4 И » М М М І І > Г » <! . « Г І ) ( і г « І Г М і ' І Я Ф І Ф І 4 І т » * - П » Г Л « _ *» *»; / /<« *< я я я/ л • ц я •>«> *« «І»»**

В 1910 - 1914 в Гуляйполі створю ю ться п івтора д еся тка кустарних м ай ст ер е н ь : ол ійниць , к узен ь , с т о л я р е н ь т о щ о . Р о з ш и р я л и с я старі п ідприємства.

Роки реакції , занепад у тривали недовго і в револю ційному русі.Великий вплив на р о зви то к револю ційного руху в Гуляйполі мав

ленський розстр іл , а т а к о ж діяльність Власа Яковича Ч у б а р я , який восе­ни 1912 року став працю вати на заводі К ернера . З а коротки й час він провів значну р оботу по згуртуванню робітників і за кл и к ав їх д о бо р о т ь ­би з ек спл у а та то р ам и . Т а в грудні його заареш тували і він більше не по­вернувся на завод .

Ж о р с т о к а е к с п л у а т а ц ія , з н и ж е н н я р о з ц ін о к , у ти с к и , зн у щ ан н я майстрів з лю дей особ ливо на п ідприємствах К ернера , привели до нових виступів робітників.

У січні 1913 року робітники цього за во д у припинили р оботу і зве р н у ­лися д о п ідприємця з петицією. Випус­тили лист івку "До всіх робітників з а в о ­ду К ернера" , яку розк и дали на цехах і в якій за к л и к ал и до бор о тьб и проти визи­скувачів . З ак ін ч увалася вона словами "об 'єднані робітники". П ол іц ія та ж а н ­дарм и так і не знайш ли тих, хто складав , друкував і р о зп о вс ю д ж у ва в "злочинні відозви".

О сь що н а п и с а л а про це газе та "П р а вд а " : "29 я н в а р я з а б а с т о в а л и 150 рабочих мех. завода "Б. К ерн ер и с- ъя" (литейный цех не бастует) требуя:1) повыш ения за р аб о тн о й платы; 2) у с ­тан овлен и я в заводе ст а р о с т от р а б о ­чих; 3) удаления старш его м астера П о - веткина и др.

Р абочим на днях предъявлен расчет".А ще ч е р ез два дні вона писала: "Г у л яй -П о л е (Екатер. губ.).С ф е в р а л я ж а н д а р м а м и п роизведены м ассовы е обы ски и аресты с р е ­

ди бастую щ их рабочих мех. за в о д а "Б. К ернер и с-ъя".С т р ай к тривав 6 днів і зак інчився перем огою робітників.Тоді навіть сам начальник К а те р и н о сл ав сь ко го губернського жан-

д а р сь к о го управл іння визнавав, що на заводі К ернера були антисанітарн умови праці.

П оліц ія ж о р с т о к о розп р а ви л ас я зі с т р ай к ар ям и . О рга н іза то р и с т р а й ­

в я і і Г Г * К II.» /»-«•«, % г в і .* Я А > Л 7 »»• »• Л і л л * г *•> Я в А Ч У> Т » Ч У А П Ш І — Ій я * < » . » « « М * 0 ЄЛФ-

« » ( « ■ / ■ * # « . П - « « > » • « Г —. . * л а у г л г . ГАК * т я я м» я я іч я

І ЛІ «И ІГ І'» »44 Я Ф, ф Г « • ' >г » С т Г > у л и Л Л 1 Н Я Л І т < * я л Л Г І (■<<<.*»»» • /Л ІМ 'ІП »П |Г •'***»1 / . І я І </« «МІ>Г|Щ( А Я ф Л я в Г» ФЯФ4ІФГ- Ч М ІІЧ « « /ЛІШ МІМ*» < • » « «• МІМІ« « Г л і г ц » . ‘ я § * й » я і *'#'«І чм». Аім іі П |» І ИМІ««І>»І‘" “

Г м о я я 4'*• * л М ! ГФФА Г Я » я / И + .4 ЛЩ »'.»» | |« '* < Г Я ФЛ « « Я*««»» 4 Ф і л я я »►,.

І » І Ч Г Ф і І Ш 4 4 » ЯЛ £ * 1 Я 4*•'# "> « К»«*/.-* » » * Д ц М І П І » И 4 » « № . о Ф ’ Ф Ч І Ф я Гяфя-

« І у л л я л я ч ' * І Т Ф Г Ф І Ф І * А * я *« Ч А ^ 4 4 » я -ФжЛГФ С * 4 . 4 Л * » Г Ф Я -■ ./« Ф іг явш * Х ф і л $ - » г я ш м І.

.> М .Г ІИ > . Л -...І Г Ф ф я Ф я я я . , ч г ч к • 4 ш •» •« 4.1»! •»

/~* т«*»Л и ст івка ст райкового ком іт ет у

заводу К ернера, 1913 р.

ку Д ан и л о Трош кін , П е т р о С к ором н и й , В олодимир Кузнецов , П о р ф и р ій Коростильов , П авло Ж ук о ви ц ь ки й , П авл о С о к р у та , М икола Лелю к, П и ­лип Коначевський були заареш тован і .

Т Ю Р М А

В 1870 році зем ська управа вирішила відкрити в Гуляйполі прим іщ ен­ня ув 'язнення для привілейованих осіб. Н а це виділили 300 карбованців . Й ого відкрили в будинку сина купця М еринкіна . Н аглядачем призначено надвірного родн и к а Ч ангеліна (з о п л ат о ю 60 крб. у рік). Т о го року м и р о ­вим суддею був А. К. Емніх.

В 1875 році побудували тю рем не приміщ ення рядом з волосним уп­равлінням (д о вж и н а 50 і ширина 20 аршин). А втором проекту був князь Ухтомський. П рим іщ ення ск л ад ал о с я з двох половин: 5 кімнат для ареш ­тантів і 2 для наглядачів. Будівля цегляна, мала 11 вікон, 4 печі, 2 входи і12 дверей. Д о в ж и н а двору 54,5 са ж н я , ш ирина - 22. Т ю рем н е прим іщ ен­ня було р о зр а х о в а н е на 18 осіб, а у 1888 році через нього пройш ло 122 особи.

П О М І Щ И К И

1811 ро к у колезький р еєс тр а то р Андрій М иколайович К осовцов мав 3319 десятин землі і 19 селян і дворових.

1812 ро к у у Гуляйполі п рож и в ав 59-річний колезький реєс тр а то р Га­врило Андрійович Є р е зо в із д р у ж и н о ю і двом а дітьми.

29-річний канц еляри ст Василь Карпович Кисельов мав д р у ж и н у , двох дітей і 17-річну робітницю Н астю .

1820 року сім 'я к о лезького реєс тр а то р а Андрія М иколайовича Косов- Цоза складалася із др у ж и н и 20-р ічної М ар ії О лексіївни, дочок: П араск и (6 років) і А н ас тас і ї (5 років). Н а них працю вало 27 кріпаків, з них д о р о с ­лих 21 (Ю чоловіків і 11 ж інок) та 6 дітей (4 хлопчиків і 2 дівчаток). їх прі звища: Ш ахир, Гіетухов (удівець), О стровський , ІІІахов, Л об ков , Бов- кУн, Водько та ін.

В 1835 році титулярний радних А. М. К осовцов мав 24 с ім 'ї кріпаків } ' Душ), з них дор о сл и х - 70 (36 чоловіків і 34 ж інки), дітей - 37 (відповідно 18 і 19).

В 1899 році в Гуляйполі і Сігорі були:°р и с Костянтинович К арм ан ов (мав 3 десятини землі),

Б ори с С олом он ови ч К ернер - 545 десятин ,С падкоєм ц і Віта Андрійовича К осовцова О лена і О лек са н д р а Вітівні -

65 десятин .К атерина Д м итр івна Унру о три м ала спадк оєм ни й висилок - 881,2 д е ­

сятини землі.С ігоря н сь ка общ ина колишніх поліцейських селян утрим увала 49 д е ­

сятин.Ц ерк овн а зем ля займ ала 134,2 десятини.Б ер д ян сь к а зал ізниця - 32,1 десятину.Гурянська сільська общ ина колишніх д е р ж а в н и х селян обр о б л ял а

12625,8 деся ти н и землі.

В И С Т А В К И

Відповідно д о рішення зем ськи х зб ор ів 26-29 травня 1884 року в Гу- ляйпол і п ро х о д и л а виставка. Д ля цього було зб у д о ва н о 2 тим часових п ав іл ьй о н и , о б н е с е н и х т и м ч а с о в и м ти н о м . Н а ви с тав ку ви т р ати л и 165 крб. 98 коп. і на премії - 31.

24 ек с п о н а ти пред ставляли 104 предм ети , а саме: вироби з е м л е р о б ­ства, тв ар и н н и ц тва , садівництва , гончарні, моделі механізм ів , майстрів (швець, б о н д ар , слю сар), рукодільн і вироби , а т а к о ж б о рош н о , крупи, пшоно.. .

28 травня 1884 року експертна комісія в ідзначила брон зови м и м ед а­лями: зем левласник а Е. А. Классена за к ращ е вівчарство, продукти садівництва, б о р о ш н о і крупу, селян: В. В. М іщ енка за прекрасн і гончарні вироби, Е. О. С тупенського за рухом о-гли н и сту б о рон у , Ф. І. Т ерещ енка за к ращ ого букера , м іщанина Іакова З а го р у й к а за п рекрасну вичинку шкур.

П охвальн і листи і грошові прем ії по 15 карбованців ср іблом о тр и м а­ли: селянин Д. Г. Сухов як м ехан ік-сам оуч ка за допитливість з а сто с у в а н ­ня м ехан ізац і ї в господарстві, заводчик К ригер за прек расн е виготовлен­ня ж н и в ар к и по Леппу, зем левласники В. В. М а р тен е і В. І. М артен е - за вівчарство.

Грошових премій удосто їлися: десятир ічний син Д. Г. С ухова за нарізання кілець (1 карбованець), Іван Аникеєв (3 крб.) за боклагу 2-літро- во ї рідини, М арія Ф оть (7 крб.) за м ереж ине шитво, С. А. П рископ (5 крб.) за станок для ст ри ж к и овець.

Д о ст о й н и х відгуків почесних зем левласник ів за служ и ли : Г. І. Кетлер,

Б С. Кернер, Д. ІИмідт - за вівчарство; пруський підданий Л ам к ер т - за духову піч чи с то ї роботи ; зе м лев ласн и к П . ГІ. К о р н ес - за кобилицю , зразки сиру і сушені ф р у к ти , ш евці-м айстри К ачан і В ерболовик , шапош- ник Іткін за вироби із м ай стерен ь , зем левласн и к Г. І. К етлер за цеглу, слю сар-механ ік Генріх А нтоні (батько В ольдемара А нтоні - Авт.) за в ідмінне виконання моделі в ітряного млина.

1885 ро к у на виставці б у л о 13 ек спон ат ів із 38 предметів . Срібним и м е д а л я м и тоді нагородили : селян и н а П авла Васильовича М іщ енка за гончарні й полив 'ян і вироби, п осел ян и н а-вл ас н и к а Гергардта А б р а м о в и ­ча К л а с с е н а за 8-річну гніду кобилу , селян и н а Василя Ф едосовича П о л і к а р п о в а за с ірого ж е р еб ц я в яб луках , міщанина Є рухим а Ісаакови- ча Воль нер а за просте ту а л етн е мило. (До ост ан н ь о го н а го р о д ж е н о го е к ­сп е р т н а комісія поставила вимогу: медаль видати, а св ідоцтво - ні).

Б р о н зо в о ї медалі у д осто їли ся : поселян и н -власн и к Е дуард Е дуардо- вич Галин за лимарні вироби (два сідла, дві ш леї (наритники), три вуздеч­ки, зроблен і міцно і красиво); м іщ анин із села Т ем рю ки П. Н. Заго р у л ь - ко за шкіру на підошву; селянин Василь Х аритонович Д ав и дов за вичине­ну овчину і сирицю (си ром 'ятн у кожу).

Похвальні листи отрим али: п оселянин-власник Адам Корнійович Ян- цен за ж е р еб ц я гнідого 9-ти років і кобилу гніду 7-ми років; прусь- копідданий Герман Кононович Л а м к е р т за машинку для начинення ков­бас; поселянин-власник Яків Андрійович Янцен за сир дом аш нього при­готування; селянин Н а за р П етрович Х алемендик удосто ївся похвального листа і грош ово ї премії - 20 крб. - за корзи н у з в е р б о в о ї лози ; селянин Іван Григорович С ергієнко - п охвального листа і прем ії - 10 крб. - за чип на тачку (по типу сам овара) для виливання киплячо ї води; м іщанин Н а ф - тель Абрамович ІІіддубний - 5 крб. - за аж урн і роботи шкатулки.

Головою ек с п е р тн о ї ком іс і ї був Г. С иньогуб, ек спертам и В. Те- лежінський, І. Б о н д арен к о , Г. Ш редер .

На с іл ь с ьк о го с п о д а р сь к ій виставц і, я к а в ідбулась 11-14 вересня 1912 року в К атеринослав і, губернське зем ство від 13 вересня н аго р о д и ­ло завод зем лероб н и х машин Я. Я. К ригера похвальним листом за д в о ­лемішний плуг.

17 ж овтня 1926 року в день у р о ж а ю в Г уляй-П олі в ідбулася с іл ьс ько ­господарська виставка. Ї ї в ідвідало 500 чоловік. П ан ь к о Бохан з Гуляй-

0ля отримав винагороду - 15 к арб ованц ів - за свиней йокширів. д У виставці взяло участь п 'ять районів (Гуляйпільський, П ологівський ,

кР°вський, О ріх івський та Н овом икола ївськ ий).4 Жовтня 1936 року на площі Ж е р т в Р еволю ції в ідкрилась сільгоспви-

ставка і я р м а р о к , в яких б рали участь чотири райони: Гуляйпільський, Чубар івський , П окровський , Н о в озлатоп ільськ и й . Виставку відвідало пон ад 10 тисяч гуляйпільців і гостей.

В Р О К И П Е Р Ш О Ї С В І Т О В О Ї

Н ап еред одн і перш ої св ітов о ї війни, в 1913 році, в Гуляйполі нал ічува­л ося 1410 дворів , де п р о ж и в а л о 16151 чоловік (8157 м уж чин і 7994 ж інки). Вони мали 12271 д е ся ти н у землі (11897 десятин придатних для ви рощ ування с ільгоспкультур і 374 деся ти н и непридатних).

В селі б у л о 2 церкви, 1 єврейський м олитовний будинок , 5 земських, 1 ц ер к о в н о п а р аф ія л ь н а , 1 німецька, 1 ф а б р и ч н а і 2 єврейські ш коли, по­ш т о в о -т е л е г р а ф н а і нотар іальна к он то р и , волосне правління, 1 земська л ік ар н я для тварин , 2 аптеки , 1 приватна л ік ар н я , 2 парові млини, зе м с ь ­ка пош това станція , 1 зем ський і 2 приватні л ікарі, 3 земські ф ельдш ери , 1 зем ський і 3 приватних акуш ери , 3 л існих склад и , одне то в ари ство взаєм н ого кредиту , земський начальник, становий пристав, суддя , 2 к о ­л о д я зя . Щ онеділі провод илися базари .

В 1913 році в Гуляйполі працю вали: зем ським начальником гу б ер н сь ­кий с е к р е т а р М икола В олодим ирович К озлов ; начальником п о ш то в о -те ­л е г р а ф н о ї кон тори надвірний рад н и к М атвій Іванович К равцов , його пом ічником - колезький се к р ета р Іван П авлович П авлович; головою т о ­вариства в заєм н ого кредиту - Ісай Б о р и со ви ч К ернер , членам и н а з в а н о ­го тов ар и ст ва - Д ав и д Іванович Ш редер , Яків П етрович Н ейф ельд ; г о л о ­вою тов ар и ст ва взаєм од оп ом оги на випадок смерті - надвірний радник л ік ар А брам Іссакович Лось; головою о щ а д н о п о ч и зк о в о ї каси м а й с т р о ­вих і робітників за во д у К ерн ера - В олодим ир С тепанович Кузнецов; благочинний ц ерковних параф ій 2 ок р у ги Д м и т р о Сахновський .

В цей час б агат і ї ж и ли в ц егляних будинках , а простий лю д у м а з а н ­ках. Вулиці потопали в куряві чи в багню ці. Л иш е зр ід ка обабіч них р о с ­ли а к а ц і ї аб о клени.

В 1915 році зем лероб н і заводи К е р н ер а і К ригера у зв 'я зк у з війною перейш ли в акц іонерні тов ари ства і д істали назву "Богатир".

В 1916 році в Гуляйполі працю вали: за во д и К ригера і К ернера , млини К е р н ер а , Ш р е д е р а , П р и щ ен к а , Вибі, м а с л о р о б н і М ілова , Гуревича, Гельдберга , П ри щ ен к а , обозн і за во д и Вічлінського і Рабіновича , кузні П ельк ін а і Ходош а, б о н д ар н я А нік іна , ж е р с т я н а м айстерня Рубана , шевські м айстерн і Г ригорукова , Л евковича , О селедчина, Д о м б р о вс ьк о -

го , 'цегельний за в о д К а р м а н о ва , хл іб о п ек ар н я У м анськ ого і к о н д и те р сь ­ка Анчишина, о б о з н а м ай стерн я М елеш кова , п ек ар н я і к о н ди терська "А рарат" брат ів т а т а р , к он ди терська Ітк іна , друкарн і Л ібм ана і Ш пеєра , шорні (лим арна) і чинбарні С т а р о к о ж е н к а і Ю р ч е н к а , гончарна Ш ейка.

В роки ім пер іал істи чн о ї війни, к оли зн а ч н а частина учасників р е в о ­лю ційного руху була кинута за грати , інша - з а б р а н а в армію, хвиля р е ­волю ційної бо р о тьб и в Гуляйполі дещ о спала . Т а лю тнева револю ція1917 року зн ову ск о л и х н у л а село . Д ізн авш и сь про повалення царя , робітники за во д у "Б о гати р " (колиш ній з а в о д К ернера), який у 1914 році перейшов у руки а к ц іо н е р н о го то в ар и ст в а , солд ати к у л е м е тн о ї команди , учні г ім назії і селяни влаш тували д е м о н стр а ц ію біля будинку пристава й у р я д н и к а і п о з р и в а л и всі ем б л е м и ц а р с ь к о г о у р я д у , а ж а н д а р м ів розігнали.

Н а Я рм арков ій площі (пізніше - Ж е р т в Револю ції , теп ер - П ет р о в сь - кого - Авт.) д е м о н стр а н ти провели мітинг, на я к ом у виступив з п р о м о ­вою один з о р ган ізато р ів ст р ай к у на заводі К ерн ера в 1913 році - П о р - ф ирій К оростильов .

У березн і 1917 ро к у на гуляйпільських за в о д а х почав д іяти р об ітн и ­чий п роф сп ілковий комітет . Д о його ск л ад у увійшли: Гнат Б о б р а к о в (го ­лова), П авл о Глазов, Ю хим Д аш к о , Д м и т р о С а ф р о н о в , С ам ійло Ш евч ен ­ко, Епішев. Ч лени ком ітету д об и ли ся п ідвищ ення з а р о б іт н о ї плати на 25 процентів.

Волосну Раду робітничих , селян ськи х і со л д ат сь к и х депутатів , с т в о ­рену в березн і 1917 р ок у , очолив М. С. Ш р ам ко . Ш таб і Р ада при д о п о ­мозі револю ційних робітників відібрали в б у р ж у а з і ї зб р о ю , надали д о ­помогу о л ек сан др ів ц ям у р о ззб р о єн н і козак ів , які п о ве р тал и с я з ф р о н ­ту на Д он , тощ о...

М А Х Н О Г Р А Д . . .

В кінці березня 1917 року на політичній арені Гуляйполя з 'явився Н е ­стор Іванович М ахно , який повернувся д о р ідного села після ув 'язнення в М осковській Б утирськ ій в 'язниці, куди він попав за револю ційну т е р о ­ристичну діяльність, як у проводив як член групи анархістів-комуністів "Спілки бідних хліборобів". В ійськово-польовий суд 22 б ерезн я 1910 ро- КУ засудив Н. І. М ахн а д о страти через повішення. А ле йому не було 21- г° року, то б то він був неповнолітнім , а страчувати неповнолітніх не д о ­зволяв закон (народився 26 ж о в тн я 1888 року) і за к лоп отан н ям матері и°му змінили вирок - на довічне ув 'язнення.

25

Місцеві анархісти зустрічали Н ес то р а як борця за волю . П о в е р н у л и с я з тю р е м та к а т о р г и колишні спільники М ахна: Кириченко, Зуйченко та інші. Д о ­сить ш видко в Гуляйполі анархісти створили секре­тар іат , д о складу як ого увійшов Н есто р Іванович, о р ­ганізували свій клуб. С еред лідерів гуляйпільських анархістів 1917 року м о ж н а назвати т а к о ж Саву М ах­на, братів ПІаровських, І. Л ю того , Ф. Крата , М. Кали- ниченка, П . К оростильова, О. М арченка, А. Семенюту, Л. Ш нейдера.

І травня 1917 року М ахно як голова С елянсько ї спілки орган ізував у Гуляйполі велику дем онстрацію під гаслами "Геть всі уряди і партії!", "Геть війну!". Ця акція мала великий успіх, до неї приєдналися солдати

м ісцевого гарнізону.У травні на селянськом у з ' їзд і у повітовому О лександр івськом у М ахно

зачитав дек ларац ію селянського комітету Г у ляй -І Іоля про проголошення пом іщ ицько ї землі общ инним надбанням. З ' ї з д підтримав цю декларацію .

Н авесні-вл ітку 1917 року М ахно працював м аляром на заводі "Бога­тир", де створив спілку м етал іст ів-деревообробників та л ікарняну касу. Н есто р Іванович вимагав від заводчиків зб ільшити платню робітникам, застерігаю чи багатіїв , що "в противном у разі для них... телеграф них стовпів вистачить".

М ахно пост ійно висував питання к онф іскац і ї поміщицьких земель і че­рез це зд обув серед селян величезну популярність.

Влітку 1917 року він став головою в о л о с н о ї ради робітничих, селянсь ­ких і солд атсь ки х депутатів та очолю вав м ай ж е всі виборні орган ізац і ї села: зем ельний комітет, пр о ф с п іл ку металістів та деревообробників , р а ­йонну міліцію.

У липні 1917 року як делегат від волості брав участь у губернському з ' ї зд і рад у К атеринославі.

29-30 серпня 1917 року Ком ітет захисту револю ції Гуляй-П оля , о ч о ­лю ва н и й М а х н о м , у х ва л и в ріш ення про р о з з б р о є н н я б у р ж у а з і ї та л ікв ідац ії ї ї майнових прав на ф аб р и к и і заводи та прав поміщиків на з е м ­лю. П ісля цього влада у Гуляйпільській волості перейшла до Рад та К ом ітету за хи сту революції, т о б т о д о Н естора Махна.

З середини серпня 1917-го року він розпод ілив землі поміщиків та ко ­лоністів м іж селянам и, з р о зрахун ку на к о ж н о го члена сім ’ї. Із волості по­чали в и ган я ти чиновників , п ред ставн и к ів ц ен т р ал ь н о ї , губернсько ї, п ов ітово ї влади. Розбіглися з волості крупні підприємці, поміщики. Ті ж

Н . І. М а хн о

представники б у р ж у аз і ї , котрі залиш илися , виплатили велику к о н тр и ­буцію на користь Рад.

Н а кон ф іск ован и х зе м л ях - у трьох колиш ніх пом іщ ицьких м аєтк ах - створили сільські ком уни , а в Г уляй-П олі у тв ори лася п ром ислова к ом у­на — механічна м айстерня . В комуні № 1 б езк о ш то вн о працю вав два дні на ти ж д е н ь М ахно та його перша д р у ж и н а Н ас тя Васецька, з я к о ю о д р у ­ж ився у жовтні 1917 року. Д о цього часу вся земля на Гуляйпіллі, що пере­йшла від поміщиків, л еж ал а зо р а н а і засіяна озимими.

25 ж ов тн я було оголош ено добровільний зап и с д о анарх істсько ї Ч о р ­ної гвардії" Гуляй-П оля . Всього до неї з а п и сал о с я 60 чоловік.

П р о тяго м листопада та грудня 1917 року Н есто р М ахно зміцнював свою владу в Гуляй-П олі , здійснюючи анархістські ек сперим енти та зміцнюючи ф інансове становищ е своє ї Гуляйпільської "республіки" кон­трибуціями з б у р ж у а з і ї та поміщиків.

У січні-лютому 1918 року Гуляйпільська волость за ли ш алася н е з а л е ж ­ною від буд ь-як и х центральних властей. Тоді ту т не б у л о ж о д н о го більшовицького осередку , ж о д н о ї сили, яка б п р о ти стояла анархістам .

Радянську владу в Гуляй-П олі встановили у 1918 році. Р аду роб ітни­чих, селянських і солдат ів депутатів очолю вав анархіст Л у к а (Левко) Ф е ­дорович К орости льов (Хундай). А волосний ревком, який утворився у л ю ­тому 1918 року, очолив Н. І. М ахно. Він мобілізував "Ч орну гвардію" на "боротьбу проти політичних сил", а т а к о ж проти австро-н ім ецьких о к у ­пантів, та сили були нерівні.

Н априкінці квітня 1918 року М ахно разом з іншими м ісцевими рево­люціонерами ч ерез Н иж н ій Д он іде в Ц арицин (нині — Волгоград), а звідти - в М оскву , де зустр іч ається з анарх істам и , а т а к о ж із Я. М. С в ер д ­ловим та В. І. Леніним, а потім п овертається до Г у л яй -П о ля і проводить свої "революційні операції" .

На початку травня 1918 року каральний загін спалив батьківську хату Махна в Гуляй-ГІолі, розстр іляв брата Н естора - О м еляна , що повернув­ся з ф р о н ту т я ж к о к онтуж ений , без ока. Ш укали і д ругого б р а та Н ес то ­ра Саву, що був ком андиром загону "Ч орн о ї гвардії". Сава М ахно разом з Нестором у квітні 1918 року воював проти австрійців, а потім брав участь У конф еренц ії анархістів у Таганроз і . Але після конф еренц ії повернувся У рідне село. К арател і прийшли і д о його хати, але Сава встиг утекти го­родами. Тоді кати позбиткувалися над його д р у ж и н о ю - вирізали груди Федорі і з а ко п али ї ї ще ж иву у землю, підпалили хату Сави. П ісля похо- Р°НУ Дружини, через кілька днів, Сава вбив зрадн и к а М итька С оловйова, як ий очолю вав каральні "акції" в селі. Н аступ н ого дня Саву за ар е ш ту ва­ли австріяки і відправили до О лександр івсько ї тюрми. Звідти він утік во­

сени 1918 року . З того часу - ком андир м ахновськ о ї арм ії відповідав за постачання арм ії . Був р озстр ілян и й червоними взимку 1920 року.

Григорій М а х н о - учасник ім періал істичної війни, п ідпрапорщ ик, у1918 році на ком ан дн и х п осадах у Червоній арм ії , начш табу 37-і червоно ї бригади на У к р а їн сь ко м у ф р о н т і у 1919 році, з бе р езн я 1919 року - в з а ­гонах М ахн а , з квітня 1919 ро к у - помічник начш табу у М ахна. Загинув у бою у вересні 1919 року під Уманню.

Т од і ж , на початку тр а вн я 1918 року, був р о зстр ілян и й побратим Н е ­стора - ан а р х іс т Мусій К аленич енко , заби ти й ш ом полам и ан арх іст П а в ­л о К о р о с ти л ь о в , сім гуляйпільських револю ціонерів були повішені на т е ­л ег р аф н и х стовп ах у центрі Гуляй-П оля .

В 1918 році в астрахан ськ и й газеті "М ысли самых свободны х людей" б у л о н а д р у к о в а н о вірш Н е с т о р а М ахна "П ри зы в" (під псевдонімом "С кромний").

П о вер т аю ч и сь на У к ра їн у , в червні 1918 року в Курську М ахно зустрів з е м л як а і тов ари ш а, ан арх іста з 1905 року О лексія Ч убенка. Ч у б ен к о був ровесником М ахна, учасником "ексів" та теракт ів у роки револю ції 1905- 1907 років, працю вав ковалем , потім машиністом. У 1917 році - член Гу- л яй п іл ь сь к о ї групи анархістів , відзначався вр івноваж еністю і ро зс у д ­ливістю, т о м у пізніше у м ахновськ ій повстанській арм ії очолю вав д и п ло­матичну с л у ж б у . Він незмінний керівник більшості диплом атичних місій махновців , арм ійський ск арб н и к , ад 'ю тант "батька", член ради. А ле у квітні 1921 р о к у порвав з М ахном і здався по амністії більшовикам. У1939 році щ е був живий.

У К у р ськ у М ахно з Ч уб енком вирішили разом п р об и рати ся додом у д ля о р га н із а ц і ї повстання . Н еп о д ал ік від станц ії Гайчур (20 верст від Гу­л я й -П о л я ) вони зіскочили з по їзд а і попрям ували до села Р іздв 'янки.

25 ли п н я 1918 року Н ес то р М ахно , О лексій Ч уб енко , б р а ти Семен та ІІантел ій К аретн и ки (К аретникови) , Ісидор Лютий, О лексій М арченко, З а х а р Гусар на горищі в Ісидора поклали початок повстанського с е ­лян сь к о го руху на У країн і. Д о них приєднався колишній український есер Василь ІІІаровський, який до б р е знав артилер ійську справу і п о ­обіцяв д істати м ахновцям зброю .

У серпні 1918 року у степах України з 'явився новий вид о зб р о єн ь - махновська тачанка .

27 вересня м ахновці вибили австріяків із Г уляй -П оля . 16 ж о в т н я М а х ­но вдруге відбив Г у л яй - І Іо л е у австрійських окупантів . Н а мітингу М а х ­но з а к л и к а в селян п ідтрим ати його повстання . У місцевій друкарн і було ви готовлено кілька тисяч лист івок . У них за зн ач ал о ся , що ство р ен о Р ев о ­л ю ційно-повстанський штаб, що у Гуляй-П олі р о зб и то австро -угорськи й загін , для кер івництва місцевим ж и ттям о б р а н о ревком.

10 ж о в т н я 1918 року у Д іб ровськ ом у лісі об 'єд н ал и ся за го н и М ахна і Ф е д о р а (Ф еодосія) Щ уся , ту т ж е М ахна б у л о визначено ком андиром і "батьком" за переконливу емоційність, н есам ови ту відвагу перем огти в о ­рога, вирватися з оточ ення ав стро-н ім ецьких військ.

30 ж о в т н я 1918 року М ахно зн ову взяв Г у л я й -П о л е і зверн увся по т е ­л е гр аф у д о пов ітово ї влади О лександр івська з вим огою звільнити з в 'я з ­ниці Саву М ахна, Ф едора К рата , П авла К ор о с ти л ьо в а , О лексія К алаш ни­кова, О лек са н д р а Ш рам ка .

Восени 1918 року на Я рм арков ій площі Г уляйполя з а к л а л и з ін іціати­ви М ахна братське кладовищ е. В ньому п о ховали 45 робітників і селян із загонів с а м о о б о р о н и П о л ь с ь к о ї і Г Іодолянсько ї сотень . Вони були п о ­слані для створення о б о р о н н о ї лінії к ілометрів з а чотири від Г уляй -П о- ля для за х и сту села від білогвардійців, але були п ідступно зр а д ж ен і і п о ­рубані біл и м и ._____________________________________________

Брат ське кла до ви щ е, де п о хо ва н і перш і жертви р ево лю ц ії.Ф от о 1965 р.

Це - перші значні ж е р тви революції. Н а честь цих геро їв колишня Я р­маркова площ а і названа була площею Ж е р т в Революції.

На п очаток грудня 1918 року армія М ахн а вж е ск лад алася з 3-4 тисяч повстанців при 30 кулем етах та 6 гарм атах . В кінці грудня Г уляй -П оле стало центром не тільки м ахновського руху, а й усього револю ційного Руху К атеринославщ ини та П івнічної Т авр ії . Т у т були утворен і органи Управління територ ією , п ід контрольною повстанцям , та керівництво с а ­мим рухом - револю ційна районна рада і ш таб повстанців.

Махно був о б ран и й командувачем усіх повстанських загонів та н а ­чальником штабу. Ш таб повстанських сил ск лад ав ся зі старих друз ів ̂ хна: ф. Щ уся, О. Ч уб ен ка , В. Б ілаш а, С. К аретн и кова , О. М арченка ,

Лютого, В. Кур иленка.

28 грудня 1918 року К атери н ослав ськи й губернський В ійськово-Р ево­лю ційний К ом ітет доручив Н. І. М ахну к ом андування в ійськами К атери- нославщ ини. Б л и зьк о 600 махновців при відступі з К атери н ослав а втоп и ­лися під кри гою в Дніпрі або загинули у вуличних боях.

3-4 січня 1919 року на вокзал і станц ії П ологи відбувся районний по­встанський з ' ї зд , на який прибули 40 делегат ів від загонів та м ісцевого на­селення. З ' ї з д висловився за створен н я "вільних рад", котрі б діяли без насильства з боку військових чи партійних діячів. Д о відома р ад п ер е х о ­див розпод іл землі та рем аненту , з а х и ст маєтків від пограбування до вирішення їх н ь о ї долі загальноселянським з ' їзд о м . Н а перш ому засіданні штабу був за тве р д ж ен и й план реорган ізац і ї махновських загонів.

Б у л о о б р а н о виконком з ' їзд у : І. Н овіков (голова), О. Ч убенко , В. Ку- риленко, 1. Х м аровський , Ф. Липський (керівник більшовиків ст. Пологи). З ' ї з д об р ав оперативний ш таб війська - вищий військовий о рган ф р о н ту і тилу. Д о нього увійшли: І. Н овіков (голова), отам ани з Н овоспасівки: В. Білаш (ком андир оп ерати вн ого ш табу) та В. Куриленко , отам ан и з Гу- ляй-ГІоля: М а рчен ко та П о н о м а р ен к о , отам ан з Басані: К оляд а . М ахно залиш ився командувачем усього війська. Ш таб мав злити загон и в полки, ф о р м у в ат и нові частини, керувати бойовим и операц іям и . Б уло створено5 п овстанських полків імені батька М ахна.

10-15 січня 1919 року точ илися криваві б о ї м іж м ахн овц ям и та б іл о ­гвардійцям и по всьому м ахновськом у ф р о н т у . О б о р о н а Г уляй -П оля у січні 1919 ро к у стала найбільш героїчним еп ізодом м ахновського руху. "Всі, хто зд ате н трим ати зб рою , вступайте до повстанських полків!" - к о ­тився клич Гуляй-П олем . У цих боях уперш е червоні із за го н у Зубковсь - кого билися р азо м із махновцям и.

Увірвавшись у село , білі почали з кривавого те р о р у проти населення. Був страчений б р а т Н ес то р а — К ар п о — б атько дев 'ятьох дітей. В той час д о махновців повернувся Григорій М ахно , який став одним із командирів повстанців.

23 січня 1919-го року неподал ік від ф р о н т у в селі Велика М ихайлівка (Д ібровка) відкрився перший з ' ї з д селян і повстанців "вільного району . Й о го орган ізував махновський штаб, на з ' їзд і мали вирішити питання про відбиття наступу білих.

З ' ї з д ухвалив рішення про м обіл ізацію д о махновських полків усіх ф р о н то в и к ів ім пер іал істично ї війни, прийняв резолю цію на підтримку м ахновського руху і постановив створи ти в районі на основі в ільного во­левиявлення труд ящ их "вільну раду" і п ідтрим увати владу тр у д ящ и х си ­лою зб р о ї . Д елегац ія з ' ї зд у була направлена в Харків д о радянського керівництва У країни з проханням про доп ом огу зб р о єю та грішми.

У кривавих боях 27-28 січня 1919-го ро к у м ахновці відбили у білих Гу- дяй-ГІоле.

У л ю том у 1919-го року Н ес то р Іванович вдруге од р у ж и вс я . Й о го д р у ­ж и н ою стала Галина (А гаф ія ) А ндріївна К узьм енко , щ о н арод и лася 28 грудня 1896 року в Києві, вчителька у к р а їн с ь к о ї мови ж ін о ч о ї г імназіїтовариства "Просвіта".

14 л ю то го 1919 року в Харкові м іж ком андуванням Ч е р в о н о ї А р м ії і махновц ів (В. А н то н о ви м -О вс ієн к о м та В. Б ілаш ем) було п ідписано о ф іц ій ну угоду. З а цією угодою м ахновські полки входили д о П ер ш о ї З а д н і п р о в с ь к о ї дивіз і ї (ком ан д и р П. Д и б е н ко , групи військ Х арк івського н а пр я му ) як 3-я револю ційно повстанська бригада імені батька М ахна, що ск лад алася з трь ох полків.

К ом бригом був за т в е р д ж ен и й сам М ахно, і всі виборні партизанськ і командири залиш илися на сво їх місцях. Д о м ахновського штабу і полків,з обов 'я зкам и пол ітичного виховання частин і кон тролю за в п р о в ад ж ен ­ням р о зп о р я д ж е н ь Ц ен тру були направлені політком ісари . О п ер а ти вн е й адміністративне п ід порядк ування начдиву Д ибенков і і ком андувачу Ан- тонову-О вс ієнку п ередб ач ало зб е р е ж е н н я ав то н о м ії внутр іш ньо ї о р ­ганізації бригади, в и б орн ого ком андування , д о б р о в іл ь н о ї мобілізації , самодисципліни, права бригади лиш атись у П р и а з о в ' ї і зб е р е ж е н н я ч о р ­них прапорів , як сим волу махновців . Усі м ахновськ і частини зливалися в полки, п ідпорядкован і ш табу бригади , бригада ж отри м увала військове спорядж ення , п родов ольство , ф у р а ж , гроші за ш татним р о зк л ад о м час­тин Ч е р в о н о ї А рм ії . П о л іти ч н і п и та н н я у з в 'я з к у з о р г а н із а ц іє ю керівництвом "вільним районом " зн ім алися . П е р е д м ахновцям и було п о ­ставлено завдання за й н я т и ф р о н т проти білих у п р о д о в ж 180 к ілометрів і повести наступ на Р остов -н а -Д он у .

В ці дні (12-16 лютого) у Гуляй-П олі відбувся другий з ' ї зд повстанців і селян 35 волостей, делегатів місцевих Рад. Цей з ' ї зд збирався для затверд­ження сою зу з Ч ервон ою Армією. З ' ї з д у ц ілому схвалив вход ж ення м ах ­новців до складу Ч е р в о н о ї А рмії, але в ході з ' ї з д у прозвучав за к л и к пере­шкоджати більш овизац ії місцевих рад, п ротест проти б ільш овицько ї "мо­нополії на революцію", з ' ї з д закликав о б 'єд н ати ся навколо "вільних рад"1 самим будувати вільне суспільство - безвладне і деполітизоване .

Велике зн а ч е н н я м а л о ріш ення про ст в о р е н н я В ій с ь к о в о -р е в о - •оційної ради "вільного району" , котра мала б визначити загальну °літику району - "держ ави у держ аві" . Б ільш овики не могли цього по-

РП'ти і поставили вимогу перед М ахном ліквідувати вільні ради, які Те ^ОВилися проти б ільш овицьких рад, комісарів , чекістів та червоного

З ' ї з д вирішив вимагати від Ц ентру визнання автоном ії "вільного р а й о ­ну", "вільних рад", недопущ ення в районі парт ійно ї диктатури , заміни ЧК триб уналам и при радах.

10 б е р езн я 1919 року почався наступ П е р ш о ї Зад н іп р о в сь к о ї дивізії у П р и азо в 'ї . П р о т я г о м перш ого т и ж н я н ас ту п у були отри м ан і значні пере­моги над К р и м с ь к о -А зо в с ь к о ю д о б р о в о л ь ч о ю арм ією , яка залиш ила П р и а зо в 'я — Північну Таврію . М ахновці вибили білих з В еликого Т о к м а ­ка, В олновахи , М е л ітоп оля , Б ер д ян сь к а . 20 б е р езн я м ахновськ і п о ­встанські полки К уриленка і Т ахтам и ш ева підійшли д о М аріуполя і з а х о ­пили його 29-го , н езваж аю ч и на сильний оп ір ворога , м о р о з і хурделицю.

У М ар іу п о л і махновці захопили величезні т р о ф е ї : 40 локом отив ів ,4 гармати і 700 снаряд ів д о них, 2 п ар о п л а ви , 2 катери , б р о н е п о їзд Впе­ред з а Р одину". Д и б е н к о відвідав М ахн а , який керував обло го ю М а р іу п о ­ля , після чого передав у Ц ен тр , що: " . . .батько має величезний ав то р и те т , " . . .ст ійкість та м уж ність бійців були небаченим и.. ." , " . . .зви тяж н и й Кури- л ен к о н е о д н о р а з о в о відзначався в боях" . Ч е р во н и й комдив пропонував н агород и ти ок рем і полки почесними червоним и прап орам и , а М ахна іВ. К у р и л ен ка - орденам и Ч е р в о н о го П р а п о р а . 1 вони були представлені д о цих б о й о в и х нагород .

10 квітня 1919 року виконком Г у л яй п іл ь сь ко ї вільної ради орган ізував третій з ' ї з д селян ськи х представників 72 волостей і м ахновських п о ­встанців. Д о Г у л я й -П о л я прибули навіть п ред ставн и к и селян віддалених Б а х м у тсь к о го , П авл о гр а д сь к о го , Н о в о м о с к о в с ь к о го повітів, п р ед ст ав л я ­ючи б л и зь к о 2-х мільйонів селян . Н ач див Д и б е н к о своїм н а к азо м з а б о р о ­нив з ' ї з д у Г у л яй -П о л і як ". . .в ідверто кон тррев олю ц ій н и й " , вимагав р о з ­пустити м ах н овськ у в ійськ ово -револю ційну раду і припинити а н а р х іс т ­ську п р о п а г а н д у у військах. Він п о п е р е д ж а в , що о р ган ізато р и з їзду (ан арх іст Ч о р н о к н и ж н и й ) будуть піддані " . . .найрепресивніш им заходам , а ж до о го л о ш е н н я поза законом ".

25 квітня 1919 року харк івська газета "И зв ести я" в анонімній статті "Геть м ахновщ ину!" писала, що " . . .н еза к о н н и й " гуляйпільський м ах ­новський з ' ї з д відзначався " . . .ганебною , н ес тр и м н о ю агітацією проти ра­д я н с ь к о ї влади", що тр у д ящ и х на з ' їзд і о б д у р и л а "...група темних осіб, що хо ваю ть ся під нікому невідом им и ім енам и ч о р н о к н и ж н и х , щусів та інших".

У квітні 1919 року в ідбулася перш а с п р о б а рад ян ськ о го керівництва п овалення м ахновщ ини і вбивста М ахн а т а членів його штабу.

К ом ан д увач А н тон ов-О вс ієн ко , розу м ію ч и , що к о н ф р о н та ц ія з мах новцям и м о ж е призвести д о в а ж к и х н асл ідк ів на ф р о н т і , у телеграм і уря ду У С Р Р ви м агав ". ..негайно припинити ц ь куван н я махновців , котре ма<

п р о в о к а ц і й н и й характер" . У такій ситуац ії Ленін відмовився від планів ф ізи ч н о г о усунення М ахна.

В о с т а н н і х числах квітня 1919-го року д о м ахновського району при ­був к о м а н д у в а ч А н то н о в-О вс ієн к о з інспекцією стану бригади М ахна. Після інспекції він заявив, що "батько" - не бандит , а повстанці "кадр чу­довий, але п отребує о б роб к и " . Він пообіцяв бригаду М ахна перетворити в дивізію. А ле Т роц ьк и й був (іншої думки) і у середині тр а вн я припинив будь-яке п остачання махновців як червоноармійців . К о н ф л ік т М ахна з Т р о ц ь к и м продовж увався .

7 травня 1919 року д о М ахна прибула нова інспекція у складі високо- посадовців Р а д я н с ь к о ї Р ос і ї та Р а д я н с ь к о ї України: Каменева, Вороши- лова, М уралова , П 'я т а к о в а , М еж лаука .

У бесідах Каменева з М ахном були врегульовані продовольчі питання. Н естор Іванович заявив про св оє прагнення до п ідтримки с о ю зу з більшовиками, але не по го д ж у вав ся розпустити Гуляйпільську раду.

При від 'їзді з Г уляй -П оля , 8 травня 1919 року, Лев Каменєв розіслав відкритого листа до товариш а М ахна, в я к ом у зазначав: "Я в в аж аю своїм об ов 'я зком на весь голос заявити , що чутки про сепаратистські та анти- радянські плани бригади повстанців тов. М ахна нічим не обґрун тован і . В особі М ахна я бачив чесного й в ідваж ного борц я , котрий у найваж чих умовах, позбавлений найнеобхідніш ого , зб и р а є сили і м у ж н ь о б 'ється з білогвардійцями та іноземним и завойовникам и.. ."

Крім того , Каменєв р о зп о р я д и в с я надіслати д о Г уляй -П оля к ількасот пудів паперу для видання м ахновцям и св о є ї газети "П уть к свободе" . Ця щоденна газета стала головним р у п ором махновців , "органом р ев о ­люційних повстанців У країни (махновців)", згодом - "органом рево­люційних повстанців та військ імені батька М ахна". Видавали ї ї П ет р о Аршинов та анарх істи з культпросвітв ідд ілу бригади М ахна. У червні-ве- ресні 1919 року випуск газети припинився, але потім відновився у жовтні-грудні 1919 року, в подальш ом у, протягом 1920 року, було вида­но лише кілька номерів газети (всього видано бли зьк о 50 номерів).

Каменєв, к о м ф р о н т у А нтон ов-О вс ієн ко , нарком військових справ Р а ­дянської' У країни М е ж л ау к , командую чий Д р у го ю У к р а їн сь к о ї армією

качко дали згоду на р о зго р та н н я м ахн овсько ї бригади у дивізію.11 ^ К'НЦІ квітня 1919 року махновці утрим ували д ілянку ф р о н т у - понад

верст від А зо вс ьк о го м о р я до ст. К утейникове. За ряд вдалих боїв .,^*ХНО та К уриленко (за тв ерд ж ен н я м історика В.А. Савченка, книж ка• хно , Харків, 2005) були вдруге представлені до н аго р о д ж е н н я о р д е ­ні *7* нового Ч ервон ого П рап о р а .К т равня 1919 року на Військовій раді було прийнято рішення та вида-

но н ак аз про п ер е ф о р м у ван н я бригади ім. М ахна в дивізію ім. М ахна та о б р а н о ком дивом цієї див із і ї сам о го Н. I. М ахна. К ом андирам и 1, 2, 3 б ри гад стали відповідно — В. К ури лен ко , В. Білаш, П. П латон ов , к ом ан­диром у с іє ї к інноти дивізії — Ф. Щ усь, начальником ш табу дивізії — Я. О з е р о в , н ач ал ь н и ко м п о л ьо в о го ш табу - Б урд и га , нач альн и ком відділу ш табу - Б огославський . К олегія ш табу склад алась із братів Чу- бенків, В. В еретельникова , П . А рш инова , В. Ш аровського , I. Чайки,О. О льховича , Є. К апренка , М. П у зан о в а , О . М ихальова -П авленка .

За р іш енням м ахн овськ о ї ради у "вільному районі" та тилах м ахновсь­к о ї бригади провели добровільну м обіл ізац ію д о див із і ї селян 1889-1899 років н ар о д ж е н н я .

25 тр а вн я 1919 року у Києві на квартирі Р аковського , де з іб ралася Р а ­д а О б о р о н и Р а д я н с ь к о ї У країни (ск лад Ю : Раковський , Й о ф ф е , П ет- ровський, П одвой ськ и й , Бубнов, А н то н о в-О вс ієн к о (за участю Т роц ьк о- го та його заступників) д оля М ахна була о стато ч н о вирішена. М осковсь ­ке кер івництво за кілька днів д о цього т а к о ж схвалило ідею ліквідації "м ахновщ ини". П р о ти цього зап ереч ував А нтонов-О всієнко .

О стато ч н и й план "походу на М ахна" був за тве р д ж ен и й 31 травня 1919 року , на чолі о п ер а ц ії поставили б ільш овика К. Є. Ворош илова. П е ­ред цим, 28 травн я , Т роц ьк и й дав те леграм у Р аковськом у , у якій п р о п о ­нував почати інтенсивну кам панію дез ін ф о р м ац і ї проти М ахна в у к ­ра їнськ ій радянськ ій пресі "з публікацією гуляйпільських резолю цій та всіх дій М ахн а і його оточ ення проти Р ад я н сь ко ї влади , попередж аю чи, що без н е ї "ліквідація м ахновщ ини не буде зрозум іла" .

28 тр а вн я 1919 р ок ку Ревв ійськрада П івденного ф р о н т у оголосила про сувору за б о р о н у п ер е ф о р м у в ан н я м ахн овсько ї бригади в дивізію. О 14-й годині т о го ж дня М ахно направив телеграм у своїм ком андирам з повідом ленням про склад ання з себе п о вн о ва ж е н н я комдива чи к ом б ри ­га і надає к о ж н о м у полку-бригад і вибирати — чи вона залиш ається у складі П івд ен н ого ф р о н т у , чи створю є самостійні загони . М ахно вк азу ­вав, що він не прагне до високих звань: "Я більше зр о б лю в низах народу для рев олю ц ії - я йду".

31 тр а вн я махновський штаб постановив , щ об М ахно залиш ався на сво їй посаді комдива.

2 червня 1919 року Т р о ц ьк и й по те л е ф о н у у різкій ф о р м і вимагав віл М ахна негайно закр и ти своїм и частинам и оголену д ілянку ф р о н ту від Гриш иного д о С лов 'янська (бли зько 100 верст). М ахно, вказую чи на к р и ­тичне становищ е св о є ї див із і ї (в ідсутність провіанту, н аб о їв та зб ро ї) , к а ­тегори ч н о відмовився п ередислокувати св о ї частини. А ле Т роцький по­чав л я к ати М ахн а репресіями і то й обк лав одного з вож дів революці'

відб ірн им м атом . Цей інцендент прискорив р озв 'я зк у . П о ч а л а с я таємна п ід го то вка до ро згр о м у "махновщини".

В той ж е час, за свідченням д р у ж и н и М ахна Галини К узьм енко,4 червня 1919 року до Г у л яй -П о ля завітав Клим Ворош илов для того , щоб вручити Н есторов і Івановичу орден Б о й о в о го Ч ервон ого П р ап о р а . На мітингу у Г уляй-П олі з нагоди свого н аго р о д ж е н н я М ахно запевнив р а­дянське кер івництво у друж бі .

6 червня був за б о р о н е н и й з ' ї з д повстанців та селян у Г уляй -П олі , ко ­трий намічався на 15 червня 1919 року. А ле з ' ї з д не відбувся через з а х о п ­лення Г уляй -П оля б ілогвардійцями.

Т роцький за кли к ав роздуш ити м ахновщ ину, "котра р о зп оч ала о р ­ганізацію змови", а Н ес то р а М ахна і його однодум ців оголоси ти поза з а ­коном і віддати під суд револю ційного тр и б ун алу "за з а к о л о т та зраду", яких, до речі, не було.

6 червня 1919-го року на ст. Ц аревок остян ти н івк а з іб р ал и с я м ах ­новські ком андири , члени м ах н о вськ о ї ради і штабу. М ахно просив їх висловитися з проводу оголош ення його п о за закон ом . Д у м ки р озд іли ­лися, але М а х н о вирішив піти з посади рад ян с ьк о го ком андувача і над а­ти дивіз ії м ож ли в ість вою вати проти білогвардійців, захищ аю чи "вільний район".

9 червня 1919 року по всій К атеринославській губернії починається по­лювання на М ахна, який утік від розправи Ворош илова із станц ії Гайчур.

Д ля боротьб и з червоними та білими бандами М ахно 5 серпня 1919 р о ­ку проголосив створення П о в ст ан с ь к о ї армії, котра мала сф орм увати ся в селі Д обровеличц і на Єлисаветградщ ині. Н а к а зо м № 2 (від 26 серпня1919 р.) М ахно поділив свою нову П овстанськ у армію на 4 бригади, З кінних і 3 артилер ійських дивізіони. З а гальн а кількість бійців П о встан сь ­кої армії досягла п р и бли зн о 25-30 тисяч. Н а озб роєн н і махновці мали до 1 тисячі кулеметів, 200 гарм ат , бли зьк о 12 тисяч тачанок та бричок . М а х ­новські командири до б р е зн али військову справу, м а й ж е всі були ге­оргіївськими кавалерами.

1 вересня 1919 року в с. Д обровеличц і відбувся з ' ї з д махновців , який підсумував початкову діяльність по створенню П о в ст ан с ь к о ї армії. Було знову обран о В ійськово-револю ційну раду на чолі з повстанцем Л ащ ен- к°м. Д о склад у ради увійшли М ахно, Волін, У довиченко, Білаш, Д ер - менжі, Буданов, Ш пота , Х охотва , К алаш ников, К ури лен ко , Чубенко,

авловський - всього ЗО чоловік.І/^ омандувачем П о в ст ан с ь к о ї ар м і ї зн о в у було о б р а н о Н ес то р а М ах-

І1ачальником ш табу ар м і ї - Віктора Б ілаш а. Армія о тр и м ал а назвув°лю ційно-повстанська арм ія У країни імені Батька М ахна".

20 вересня 1919 року у Ж м ери н ц і відбулося п ідписання політичної угоди та з а к р іп л е н н я воєнних угод м іж ком андуванням армії У Н Р в о с о ­бах С им она П етлю р и і Ю рка Т ю тю нника та м ахновською делегацією, очолю ваною В. Воліним і О. Чубенком .

28 вересня 1919 року м ахновські ком андири і члени м ах н о вськ о ї ради на сво їй нараді вирішили п овернутися до рідних місць і цим почали т р е ­тю ан арх істську революцію по всій Україні.

У ж овтн і 1919 року м ахновська П овстан ськ а арм ія увійшла на землю

З 27 ж о в тн я по 2 листопада 1919 року в м. О л е к с а н д р ів с ь к у п р о й ш о в з ' ї з д т р у д я щ и х Півдня У країни , на я к ом у прийняли "Д екла­рацію Р е в о л ю ц ій н о - П о в с т а н с ь к о ї а р м і ї У к ­раїни", ко тр у п ідготували М ахно, Волін та Ар- шинов.

В "Декларації .. ." вк азувалося , що в Україні в ідбувається третя , ан арх істська револю ція , що має знищ ити д е р ж а ву , авангард ом боротьб и є махновці. М ахном була висунута ідея "вільного рад ян ськ о го ладу", що "вільні ради" повинні б у ­ти вільною справою ш ироких мас без примусу і свавільного втручання політиків і властей.

У л и с т о п а д і 1919 р о к у б іл ьш о ви ц ь ке керівництво червоними повстанським и з а г о н а ­ми пішло на воєнний сою з з м ахновцям и проти

білогвардійців, заявивш и, що його дія лише тимчасова.В останні дні 1919 року "батько" М ахно зліг від ти ф у , як і 60% м а х ­

новських бійців. Захвор іли т а к о ж ком андири арм ії Білаш і П етрен к о .У грудні 1919 року ком андир одн ого з полків комуніст Григорій П о-

лонський зр о б и в спробу отру їти М ахна і його н ай б ли ж ч е оточення . Але зм ова була викрита .

В 1918-1919 р оках у Г уляй-П олі з а л е ж н о від к о ль ору влади пер іодич­но виходили газети: б ільш овицька - "Знам я О к т я б р я " , анархістські - "Г уляйпольский Н аб ат" , "П уть к свободе" та лівих есерів - "Крестьян- ск о е знамя".

У 1919 році, напередодні д р у г о ї річниці Ж о в т н е в о ї соц іал істично ї р е ­волюції в Г у л я й -П о ле п р и їж д ж а в Григорій Іванович П етровський з пи­тання зм іцнення р ад ян с ьк о ї влади і б ільш овицько ї орган ізац ії . Виступив на б а гато л ю д н о м у мітингу на площі Ж е р тв Революції.

4 січня 1920 року к ом андування 14-ої р ад я н с ь к о ї арм ії отрим ало таєм ний н а к а з від Т р о ц ьк о го - готуватися д о знищ ення "банд Махна".

К атеринославщ ини .

М ем оріальна дош ка Н. І. М а х н о в і

8 січня 1920 року Р евв ійськрада 14-ї ар м і ї - на п ропозиц ію Т р о ц ь к о ­го й Сталіна н а к а з а л а м ахновськ ій арм ії негайно вирушати на П ольський ф ронт . Ц е була провокац ія .

9 січня постан овою В сеукрревком у М ахно та його ком андири були оголошені поза за к о н о м за "неп ідкорення наказам " , за к о л о т , "грабунки", -розкладення частин" і т. п.

10 січня 1920 року яд ро та штаб П о в ст ан с ьк о ї арм ії з к ількома т и с я ­чами махновців прибули з О лексан др ів ська до Г уляй -П оля , вирішивши боронити свою "столицю". А ле н аступного дня розпустили арм ію у відпустку на місяць. П о л к и розійш лися по дом івках . Ш таб 1-го корпусу та штаб арм ії залиш илися в Г уляй-П олі , штаб 2-го корпусу вирушив на Новосгіасівку. М ахно у т и ф о з н о м у маренні на селянській підводі у су ­проводі п 'ятнадцяти охоронц ів був вивезений д о Д ібровки і згодом с х о ­ваний на хуторі Б ілом у за 5 к ілометрів від цього села.

3 5 по 15 січня 1920 року величезна П овстан ськ а арм ія зникла.В кінці січня - на початку л ю того 1920 року про М ахна та його армію

не було ж о д н и х повідомлень.В перших числах лю того "б ат ьк о ” нарешті став на ноги і почав в ідрод­

жувати свою армію, але селяни не охоче йшли до його війська, боячись за долю своїх родин.

4 лю того М а х н о на кілька днів захоп и в рідне Г уляй-П оле . "Батько" розраховував на тр іум ф , але село мовчало. Влаштований мітинг не мав успіху. Р озгн іваний М ахно, напившись горілки, ганявся за сво їм и о д н о ­сельцями з нагайкою і шмагав їх з а відмову пр о д о в ж у вати боротьбу .

В Гуляй-П олі йом у вдалося видрукувати кілька тисяч лист івок, у яких закликав селян д о бор о тьб и проти більшовиків.

Між 24 і 28 квітня 1920 ро к у М ахно займ ав Гуляй-П оле , вибивши звідти будьонівців 14-ї див із і ї 1-ї К ін н о ї армії. Т у т махновці видрукували ряд листівок д л я р о зп о в с ю д ж ен н я в середовищ і червоноармійців . У ви­даній у Гуляй-П олі листівці "До червоноармійців ф р о н т у і тилу" з а з н а ч а ­лося: "... П р о д о в ж у й т е зн ищ увати денік інську зграю , а разом з нею і во- лодаря-ком ісара . Н е йдіть з ф р о н т у , п р о д о в ж у й те б оротьб у з з о л о т о п о ­гонниками, зн и щ уй те ваших комісарів".

На початку липня 1920 року м ахновська армія повернулася до рідних М1°ЦЬ > з ходу за х о п и ла Г у л яй -П о ле , налагодила випуск газет та листівок.

У липні-серпні 1920 ро к у махновці надіслали кілька телеграм до оскви та Х арк ова , до штабу П івденного ф р о н т у , пропоную чи воєнний

С0Юз пРоти арм ії Врангеля. У м ахновськом у керівництві не було одно- ЗЙНОІ думки про со ю з із червоними,

р ж о в т н я 1920 р о к у р іш ення про с о ю з із М а х н о м п р и й н ял а ЄВвійськрада Т р о ц ьк о го , а 9 ж о в т н я - м осковський уряд.

11 ж о в тн я угода м іж уряд ом У С РР , к ом андуванням Ч е р в о н о ї А рмії та м ахновцям и була оф іц ій н о підписана. Угода мала в оєн н у і п о л іт и ч н у ча­стини. Четвертий пункт пол ітич но ї угоди б ільш овики не п ід п и с а л и , бо він визначав ф а кти ч н у мету м ах н о в с ьк о ї б о ротьб и , а саме: " С т в о р е н н я в махновськом у район і н е з а л е ж н и х "вільних рад", в и зн а н н я а в т о н о м і ї с а ­м овряд н ого м ахновського району , який повинен м ати з в ' я з о к із цент­ральною владою лише на ф е д е р ати в н о -д о го в ір н и х за са д ах " .

Увечері 26 ж о в т н я 1920 року б у л о с ф о р м о в а н о К р и м с ь к у г р у п у м ах ­новців (5 тисяч багнетів, 5 тисяч ш абель, 800 кулеметів , 16 г а р м а т ) під ко ­

м ан д ою К аретникова . В Г у л я й - П о л і з а л и ­ш илися лиш е штаб М ахна, " ч о р н а сотня ' його, сам "батько" та реш тки п о л к ів С аво- нова й К ле р ф м а н а .

В ніч із 7 на 8 л и сто п ад а 3 ти с яч і м а х ­новських вершників та 2 тисячі п іхотинців на т а ч а н к а х при 450 кулем етах т а гарм атах ф о р с у в а л и се м и к іл о м етр о в у в о д н у смугу С иваш а, глибина я к о ї була б л и зь к о 1 метра.

13 л и сто п ад а 1920 року м ахновц і перш и ­ми увійшли у залиш ений білими С ім ф е р о ­поль.

В к інці л и с т о п а д а 1920 р о к у л ідер К ом ін терн у Бела Кун відвідав Г у л я й -П о л е і з а п р о п о н у в а в М ахн ов і ви с ту п и ти проти інтервенції А нтанти в Туреччині, а т а к о ж

П ам ’ят н ий знак Н . І. М ахно в і у б у ТИ прОВІДНИКОМ СВІТОВОЇ революції В Азії. Г у л я й п о л і на в у л и ц і Т р уд о в ій , ^ д н | ПриЙНЯТІ "Загальні ПОЛОЖЄННЯ

79 8 8 Ь. . • •про вільні ради", згідно з якими місцеві ради

оголош ували ся повністю н езал еж н и м и від д ерж ави та чиновників , а керівництво р ад о б и ралося на селянськом у сході.

О 1 годині 35 хвилин ночі 26 л и сто п ад а 1920 року махновці випадково перехопили н а к а з Ф р у н зе № 181 про знищ ення махновщини.

5 травня 1921 року М а х н о оголоси в загальний збір П овстан ськ о ї армії, а Ф р у н зе 6 травня видав новий н ак аз "П ро остаточну ліквідацію банд М ахна та Щ уся".

6 липня закінчився полтавський рейд махновців.З л іта 1921 року У країну о хоп лю є страш ний голодомор, що робить

нем ож ливим існування велико ї П о в ст ан с ь к о ї армії, яку добровільно го ­дували селяни. М ахно тоді казав: "... і не страш но, що більшовики викру­чую ться та бреш уть, страш но, що їм ба ж а ю ть вірити. Втомилися чинити

опір лі°Аи» а Чей г°л°А закр іпить бе зр о зд іл ьн у владу більшовиків. І буде т а к и й розгул насильства , якого світ ще не бачив. С хам енеться народ , але б у д е пізно".

З 21 липня 1921 року махновці рейдую ть по д 0 ну (по П івн іч но-К авказьком у військовому округу)- 21 липня в селі Ісаївці поблизу Т аган ­рога відбулися останні зб ори командирів та п о в с т а н ц і в П о вст ан с ьк о ї арм ії і ради , які мали в и р і ш и т и подальш у до л ю м ахновського руху.

З серпня 1921 року м ахновці дох о д ять до к о р д о н і в України .

28 серпня 1921 року, о б е ззб р о їв ш и черво­ну п р и к о р д о н н у з а с т а в у з а 5 к ілом етр ів південніше с. К ам 'ян к а , махновці п ер е п р ав л я ­ються ч ерез Д н істр і вируш аю ть у глиб р у ­м унської тери тор ії .

У Румунію разом з Н ес то р о м Івановичем пішли Галина К узьм енко , В. Д ан и лов , Я. Д о - машенко, В. Л епетченко , X. К о ж а , К. Ч у п р и ­на, брати Задови , брати Ш евченки, брати Н естеренки , б р ати Т арасен ки , Ф. Каретников , П р яд у н , Ч е р н я к , Д . Б охан , С. Т ихен к о , К. Б алканов ,A. П опов, О. С ком ський , С. М ірош ник, В. Б ут, Ф. Кущ, О. Ц ебрий ,B. Заєць, Е. Б о й ч е н ко , М. Я ковенко , А. Ш анкала , Серьогін , Б урейк о , М. Шуляк...

У ніч на 25 липня 1934 року М а х н о пом ер у муках в П а р и ж і . Ч е р е з три дні урна з прахом М ахна була за м у р о ва н а в стіні колум бар ію (№ 6686) цвинтаря П ер -А аш ез біля "Стіни комунарів" і урни з прахом А йседори Дункан.

Т Р У Д Н О Щ І 2 0 - Х Р О К І В Д В А Д Ц Я Т О Г О С Т О Л І Т Т Я

Д ля боротьб и з м ахновщ иною та для за гальн ого керівництва всім ж иттям округи в січні 1921 ро к у орган ізо ван о Н ад зви ч ай н у районну н а­раду, створено Гуляйпільський районний ревком, який очолив посланець з м. О лександр івська комуніст І. А. Гаврилов. Н ар а д а утворила в Гуляй­полі волосний ревком і комісію для орган ізац і ї К Н С . П ерш им головою волосного к о м н езам у став селянин І. Д ом аш енко . Ч ерез два тиж ні К Н С налічував 56 чоловік.

28 січня 1921 ро к у в Г уляйпол і в ідбулася пов ітова б е зп а р т ій н а

Л ука Ф едорович К орост ильов - перш ий голова

Г уляй п ільсько го ревком у

робітн и чо-селян ська і червоарм ійська к о н ф ерен ц ія , яка визначила н ай ­важливіші за вд а н н я поточного моменту: б о р о т ьб а з бандитизм ом , вико­нання п р о д р о звер стк и , взаєм о д о п о м о га посівним м атеріалом , тяглом і рем анентом , засів усіх полів, п ідготовка до виборів Ради.

Вибори д о в о л о с н о ї Ради відбулися 3 л ю того 1921 року. Т рудящ і Гу- л я й п о л я о б р а л и до неї 6 депутатів.

Н а початку 1921 року партійна орган ізац ія налічувала 34 члени і к а н ­дидати в члени партії. У лю том у в Гуляйполі орган ізувався райпартком .

Н априкінц і л ю того 1921 року Гуляйполе було віднесено до категор ії міст. У зв 'я зк у з п ідготовкою до створен н я Гуляйпільського повіту р а й ­п артком реорган ізувався на повітовий комітет парт ії , а райревком 15 б е ­резня - в повітовий ревком, який діяв а ж до вересня 1921 року.

П ерш ий ком сом ольський о се р ед о к у Гуляйполі виник на початку б е ­резня 1921 року. Д о нього ввійшло 17 юнаків і дівчат.

З червня 1921 року почала виходити щ отиж нева газета "И звестия" - орган повітового п артком у та пов ітревком у, яка стала бойовим помічни­ком комуністів у боротьб і за утв ер д ж ен н я Р а д я н с ь к о ї влади.

6 вересня 1921 року відбувся 1-й повітовий з ' ї з д Рад, який обрав повітовий виконавчий комітет, до склад у як ого увійшли М. К апранов (го ­лова), О .П . І ІІукарьов , Є. В. С тарш ов та інші. З ' ї з д зосередив увагу т р у ­дящ их повіту на відбудові н ар о д н о го господ арства та боротьбі з го л о ­дом , який виник через посуху влітку 1921 року.

Д о бо р о тьб и з р о зрухою , б езроб іття м , голодом активно включилися п р о ф с п іл к и . Ч е р е з каси в за є м о д о п о м о г и ро б ітн и к и в ідрахов ували5 відсотків з а р о б іт ку на утрим ання дітей і безроб ітних . О ргани Р ад я н сь ­к о ї влади орган ізували в місті їдальні, пункти видачі продуктів, для дітей- сиріт створили три дитячі будинки. П ід час "тиж ня захисту дитини" а к ­тивістки міста з ібрали б агато одягу , пошили 120 пар дитячої білизни.

З 11 по 22 вересня 1921 року Гуляйпільська церква подала п ож ертву в сумі 107800 карбованців .

8 л ю того 1922 року газета "Новь" повідомляла: "В Гуляй-ГІолі голоду­ючі вим ираю ть, бо нема хліба. Люди кидають господарства , заф іксован і випадки сам огуб ства і психічних розлад ів . Х арчування д у ж е погане". А перед цим, 15 січня згад ана вж е газета писала, що хліб розп од іляється на д ер ж авн і будинки і л ікарні.

2 червня 1922 року газета "К расное З а п о р о ж ь е " ін ф орм увала , що в Гуляй-П олі в ідкриваю ться кухні для дітей і їдальні для дітей і дорослих. Тоді ж селяни за явл ял и , що не мають м ож ли вост і об р о б л яти землю.

Велику допом огу гуляйпільцям подала держ ава . У грудні 1921 року трудящ і міста отримали 2719 пудів хліба, а на початку наступного - губви- конком направив до Гуляйполя 106 вагонів із зерном та продовольством.

Ліквідації голоду в повіті значною м ірою сприяв перехід д о н о в о ї е к о ­ном ічно ї політики, зам іна пр о д р о звер с тк и продп од атком . Ц е питання розгл яд а л о ся на 1-й повітовій партійній к о н ф ер е н ц і ї у липні 1921 року. Г уляйп ільськ і к о м ун істи д о б р е н а л а го д и л и п а р т ій н у р о б о т у с е р е д робітників . Н а трь ох найбільших п ідприєм ствах 1922 року виникли партійні осередки , які ш и роко залучили безпартійний актив до участі в гром адськом у ж итті. Н а відкритих партійних зб о р а х ро згл яд а л и ся пи ­тання дальш ого розвитку п ідприємств та ек оном іки міста. З р о с т а л и й партійні лави. Я кщ о у квітні 1922 року міська п арторган ізац ія налічувала 70 комуністів, то наприкінці 1923 року в 5 первинних о рган ізац іях пере­бували на обліку 117 членів і 130 кандидатів у члени партії.

В ід р о д ж у вал ася ек о н о м іка м іста. 1922 року за п р ац ю в а л и заводи с ільськогосподарських машин "Б огатир" та шкіряний, м айстерн і, кілька дрібних к ооперативних підприємств, а до 1925 року - стали д о ладу 11 крупоруш ок , парових млинів й вітряків, 4 олійниці тощ о. В цей час в ідкрилося кілька к ооперативних і 38 приватних крам ниць. П о ч а л а р о б о ­ту друкарня .

Визначним в історії міста є те, що у відбудові водокачки зал ізничної станції Гуляйполя у 1921 році брав участь, комсомолець (у майбутньому видатний радянський письменник) М икола Ост- ровський, що делегатом VI з ' їзд у комсомолу Ук­раїни серед 16 представників комсомолу Д н іп р о ­петровщини і V II з ' їзд у комсомолу Країни Рад (8 делегатів від Дніпропетровщ ини) був 1-й секретар Гуляйпільського райкому комсомолу Д м и тро Бу- гаєвський, що ж и т е л ь села с е л ян и н Т р о х и м Кіндратович Ісаєнко , який у 1924-1926 роках пра­цював головою Гуляйпільського райвиконкому, обирався членом ВУЦВИКу.

В 1921-1922 роках Гуляйполе - повітовий, а з березня 1923 року - районний адміністративний Центр. С екретарем повітпаркому працював Бу- шуєв.

У серпні 1923 року 35 сімей комнезамівців об 'єдналися в артіль ім. Запор ізького парткому. Н а ї ї базі (уцілілий маєток поміщиці Косовцової) 19 грудня 1923 року виникла комуна. У рішенні Гу­ляйпільського партком у зазначалося :

"а). Считать реорганизацию коллективного хозяйства в коммуну пра­вильным...

б). П р ед л о ж и ть Совету коммуны наладить систематическую к ультур­но-просветительную работу , прикрепив для работы в коммуне тт. А ндрю -

Т /ю х и м К індрат ович Ісаєнко

щ енко И., А ндрю щ енко В., Д ом бровского Н. (секретарь райкома комсомо- ла), Галиновского".

Перш им головою комуни був старий більшовик Іван Минайович (за іншими даними - Іванович - Авт.) Андрющенко. Партійний осередок ство ­рили 1925 року. Д о його складу входили: Іван Минайович А ндрющ енко, П ан ас Григорович Коваленко, Григорій Іванович М ашошин, Ю рій Григо­рович О леф ір е н ко , М икола Давидович Семидочний. Він і очолив осередок.

П ерш а тр у д о ва Гуляйпільська комуна на 1 січня 1925 року мала: членів - 136, їдців - 160, коней - 11, волів - 12, ріллі - 65 десятин , с інокісних угідь - 55, саду - 7, го р о д у - 20 десятин. Всього - 409 десятин землі. К омуністів було 20, комсомольців - 40, безпарт ійних - 75, членів К Н С (ком ітету н езам о ж н и х селян) - 16, батрак ів - 14, б ідняків - 4, робітників —'51 , інших (не хл іборобів ) - 2 особи.

Комуна імені Сталіна орган ізована в 1924 році. В ї ї розпорядж енн і пе­ребувало 409 десятин землі.

Хлібоздачу, натуроплату , м 'ясо і молокоздачу , сільгоспподаток, с т р а ­ховку і сплату сільгоспкредитів комуна повністю виконала.

Н а 1 січня 1935 року в господарстві мали 19 коней, 74 голови великої р о г а т о ї худоби, 53 свині, з них 16 свиноматок .

П ри розпод іл і прибутків на тр уд оден ь виділено грішми по 1,85 к а р б о ­ванця, н ат у р о п л а то ю зерном - по 787 грамів і городиною - по 2,45 к іло ­грам а.

І С Е Л О , І М І С Т О

У 1921 році Г у л яй -П о ле було розд ілено на дві частини: місто і село. Д о міста входили: деревня Сігор, хутори Ц апка і Р езн ікова , частина Бо- чан сь к о ї сотні; д о села: Б очанська , Гурянська, П ольськ а , П о д олян ськ а , Х ерсонська , Вербівська і П іщ анська сотні.

В 1923 році в місті Г уляй-П олі нараховувалось 530 дворів, 1400 д е с я ­тин землі, 6300 осіб (2901 чоловік і 3399 жінок); в селі Гуляй-П олі - 970 дворів , 10398 десятин землі, 6769 осіб (3217 і 3552). Ж ителі - українці. Всього в Г уляй -П олі було 450 колодязів , з яких у 300 вода непридатна для пиття.

Ч е р е з рік у Гуляйполі у 1437 д в о р ах п р о ж и в ал о 11525 душ (5466 чо­ловіків і 6059 ж інок) . О б р о б л ял и вони 11798 десятин.

Н а 1 січня 1925 року тут налічувалось 43 приватних підприємства, одне кредитне товариство , 44 млини і вітряки, 5 круподерок, один ш кірзавод,4 майстерні с ільгоспзнарядь , 35 кузень, 65 торгови х заклад ів , приватні:

З хл ібом агазини , 8 ш кірхутра, 9 б акалей , 1 палива, 6 м ан у ф а к ту р и , 7 га­л а н т е р е ї і в зуття , готель; один те атр , 8 шкіл, 1 п р о ф ш к о ла , одна дитко - лонія , 4 л ікнепи, 2 ам б улатор ії , 2 аптеки , к о н то р а зв 'я зк у , 1 л ікарня ,2 клуби, 2 сельбуди, ветпункт.

Н а рік провод илось три ярм арки : В оздвиж енський , Т р о їц ь к и й і Верб­ний.

В 1926 році у Г уляй-П олі п р о ж и в а л о 12046 чоловік. Б у л о торгови х з а ­кладів: 13 держ авн и х , 33 к о оп ерати вн и х і 106 приватних, 7 базар ів на ти ж д е н ь , я р м а р к и - на В о з д в и ж е н н я і Т р о й ц ю , д е р ж а в н и й з а в о д с ільгоспм аш ин , 4 д е р ж а в н і паров і млини; приватн і: п аров и й млин , 18 вітряків, 2 чимбарні, 11 кузень , 4 бондарн і , 4 олійниці, 4 крупоруш ки;7 шкіл, агрош к ола , вечірня робітнича ш кола , ш кола кравців, б ібл іотека, сільбуд, клуб престар іли х , 2 х ати -ч итальн і, аг р о п у н к т , ск о т о б о й н я , л ікарня , кінотеатр.

Д о складу сільради входили: Зар іччя, К арм анівка , 1-а с ільгоспком уна , Сігор, станція Гуляйполе , Серочино . В 1929 році головою сільради п р а ­цював Савченко, в 1932 році - Булава.

20 вересня у Г уляй-П олі р о зп о ч ал о роботу відділення Д е р ж б а н к у . Керівником призн ачен о Д айновича . В березн і о р ган ізо в ан о ощ адкасу .

В січні 1936 року президія рай в и кон к ом у ухвалила р о зу к р у п н и ти Гу- ляйпільську с ільраду на дві:

Гуляйпільська сільрада обслуговуватим е колгоспи "Ч ервоний п р а ­пор", "Заповіт Леніна", "П ерш е серпня", "Ударник", імені С таліна , р ад ­госп імені Х атаєвича та п ідприємства і о рган ізац ії , розташ ован і в центрі;

Красінська сільрада - це колгоспи "С партак" , "Ч ервоний колос" , "К о­лективіст", "Ч ервоне Заріччя", "Ч ервоноарм ієць" і радгосп "Червоний".

Ц ентр К расінської сільради - на тери тор ії колгоспу "Червоний колос".21-23 лю того в Гуляй-П олі відбувся м іж рай он н и й яр м ар о к . Т о р г о ­

вельні о р ган ізац і ї завезли на нього великий а с о р ти м ен т крам у і п р о ­дуктів.

П ром артіл і "Червоний металіст", "Кусттруд", "Хімік" та імені Ч уб аря вивезли для п р о д а ж у свою продукцію . К олгоспи і колгоспники п р о д а в а ­ли сільгосппродукцію .

7 бе р езн я в Г уляй-П олі побував се к р е та р о б к ом у КП (б)У М. Х а- таєвич. Він відвідав арт іль "С партак" та інші колгоспи.

5 травня в Гуляй-П олі відкрили сад імені ЛК СМ У . Б іля воріт з іб р ал и - ся с°тн і людей, які прийшли послухати м узику (вперше цього року п р о ­г н а л и звуки д ухов ого орк естру ), подихати св іж им повітрям.

При урочистом у відкритті з к о р о тк о ю пром овою виступив к ультпро- иагандист р ай п артк ом у Т ка л ен к о . П ісля д е м о н стр у в ал ас я к інокартина.

18 січня 1937 року в Г уляй-П олі відкрився 2-й річний к іноф естиваль к о л го с п н о ї м олод і. Д ля участі у ньому при їхало 300 чоловік. П р о тяго м 3-х днів делегати подивились 6 к інокартин і к о ж н у з них активно о б го в о ­рю вали . Ц е - "Н а тал к а П о л тав ка " за твором І. К отляревськ ого , "Дуб- ровський" за повістю О .П уш кіна, "Ми з К ронд ш тадта , Нові часи за участю Ч. Ч апл іна та ін. Н айбільш е всім сп од об алась картина "Ми з К ронд ш тадта" .

К іноф естиваль закінчився к іномаскарадом та вечором самодіяльності.

л * *

Д о 1 тр а вн я 1937 року запланували в центрі Г у л яй -П о ля на місці зр у й ­н о в а н о ї церкви розбити парк культури і відпочинку. П ерш им и з ранку і д о п ізнього вечора працювали 20 робітників з пром артілі "К усттруд . Крім т о го голова артілі О. Т и щ ен к о виділив на два дні автом аш ини для п еревезення піску. А голова пром артіл і "Ч ервоний металіст" О. Вишня­ков з о б о в 'я за в с ь зроб и ти пам ’ятник В. І. Леніну.

К олгоспи "Заповіт Леніна", "Ч ервоний прапор" та ін. висилали підво­ди і колгоспників на роботу в парк.

В цей час у місті збудували пологовий будинок на 23 л іж ка .

* V»* *

22 ж о в т н я 1938 року У казом П р е зи д і ї В ерховно ї Ради У Р С Р село Гу- л я й - П о л е перетворен о в місто Гуляй -П оле . Д о міської смуги включено всі населені пункти Г у ляй -П ільськ о ї і К р а с ін ськ о ї сільрад.

В 1938 році ціна 1 к ілограма хліба перш ого со р ту кош тувала 2,7 к а р ­бов ан ц я , 2-го - 1,7.

Н а 1 грудня 1939 року в Г уляй -П олі працю вали: 2 середні, 4 неповні середні, 12 початкових , одна педш кола (3927 учнів і 136 учителів).

Т ам , де б у л а синагога , стояв 3-поверховий будинок педшколи. На місці церкви у центрі міста - парк з пам 'ятн и к ом Леніну. Б іля парку с е ­ред ня ш кола світла, простора . Н а т е р и т о р і ї П іщ ансько ї сотні - школа, В ербівсько ї сотні - двоповерхова неповна серед ня школа.

В цей час працю вала розш ирена л ік ар н я , встановили рентгенокабінет. Ч и с л о л іж о к зб ільш илось до 79, працю вало 9 л ікар ів і 40 осіб середнього м ед персоналу .

В 10 к олгосп ах б у л о 1597 др ібноос ібних господ арств , яких обс л у го ву ­вало 27 тр а к т о р ів і 19 комбайнів Г уляйп ільсько ї М ТС.

В місті д іяло 5 клубів, звук ове кіно. В д е р ж к ін о те ат р і на сеансах п о б у ­вало за 11 місяців 146951 чоловік.

Н а сес і ї головою м ісько ї ради обрали Д м и тр а Івановича Гузія, з а ­ступником - Д. М. Чучка.

* * *

В 1940 році в Гуляйполі працю вало 12 карли кови х електростанц ій і23 наф тові двигуни (педш кола, пром артіль "Ч ервоний металіст", М ТС, редакція і ряд інших), які мали св о ї динам ом аш ини.

* * *

В середині бе р езн я швидко танув сніг і пішов дощ в ніч з 14 на 15 б е ­резня. Вулиці Г уляй -П оля і ряд сіл залила вода. Виникла особ ли ва з а г р о ­за повені у к олгоспах "С партак" , "Ч ервоне Заріччя", "Ч ервоне поле", "1-ше серпня".

* * *

Р ед а к то р р ай о н н о ї газети "С талінським ш ляхом " Д ав и д Григорович Б огудлов і р е д а к т о р с т ін газе ти "К о л го с п н е ж и т т я " арт іл і "З апов іт Леніна" О лексій Васильович П о п о в були учасникам и ВСГВ (В сесою зно ї с ільськ огосподарсько ї виставки).

* * *

Р айклуб імені Ш евченка зн а х о д и вс я по вулиці Леніна в будинку п ед ­школи, контора р ай заготсиров и н и - на вул. 9 Січня, 41.

6 ж овтня по вулиці Леніна, 19 відкрили майстерню індивідуального по­шиву, а з 24 грудня на цій ж е вулиці запрацю вала м айстерня "Д ерж ф ото" .

П І Д П Р И Є М С Т В А

В червні 1921 року при заводі "Б огатир" (колишній завод К ернера) А'яла рада н арод н ого господ арства (РНГ). Зав ідувачем був М. М. Т к а ч е н ­ко. Н ачальникам и відділів ради працю вали Н. І. Воробйов, П . Д . Л ю биць-

кий, І. Ф. Філіпов, А. М. Рабинович, М. І. Б іляєв, О. Д . Соловйов , Н. Д. К о ­валенко.

Зав ід увач ам и за во д у призн ачали ся Т . М. Мілов, І. С. М ойба.Т о г о ро к у в Г уляй -П олі діяли м айстерн і Р абиновича , Г. М. С ребрен-

ка, колиш ній млин К ерн ера (І. Б. Зак) ,м лин К емаха, олійниці М ілова при заводі К е р н ер а (І. М. Мілов), Гольбраних , С. Г. Кнема, круп ом асло (А. Біткін), з а в о д газованих вод (К. Гіпсман).

21 липня на економічній нараді вирішили за в о д "Б огатир" закрити . Все м айно п ередати за во д у К ерн ера і вв аж ати його держ авним . Завод "Б огатир" п ер еоб лад н ати в м ай стерн ю проф ш к оли .

У ли стоп ад і на Ч ервону дош ку праці за н оси ли ся прізвища працівника повітземвідділу Ісаєнк а , роб ітника 1-го Гуляйпільського завод у "Б ога­тир" Є. М. Б одні, маш иніста млина к руп ом асла Ф едора М ирного .

Н а січень 1922 ро к у в Гуляйполі нал ічувалось 408 (351чоловік і 57 ж ін ок) б езроб ітн и х .

8 ж о в т н я 1924 року о 22-й годині спалахн ула п о ж е ж а на заводі "Б ога­тир" (колиш ній К ернера). Великий за в о д виготовляв сільгоспмашини. П о ж е ж а р о зп о ч ал ас я в олійниці, яка зн ах о д и л ас я у приміщенні заводу. Н а гасіння ви їхала п о ж е ж н а к ом анда , але вона за тр и м а л ас ь біля мосту (коні впали з мосту) і коли при їхала , т о вж е більшу частину за во д у о х о ­пило полум 'я . Гасити його прибігли і гуляйпільці, але вогонь знищ ив усі капітальні будівлі з о бладн ан н ям ковальського , слю сарного , то к а р н о г о і с т о л я р н о го цехів. Ч а ст к о в о врятували ливарний цех.

З а в о д за го р а в с я дек ілька раз ів , але адм іністрація не вж и л а заходів . П ричину п о ж е ж і не встановили, хоч вона завд а л а великих збитків.

25 червня 1926 року в Г уляй-П олі о р ган ізо в ан о артіль інвалідів конди­терських і хлібних виробів. А ртіль мала три харчові крамниці.

У вересні відкрились ол ійниця, млин "Тріумф".

П Р О М А Р Т І Л Ь “Ч Е Р В О Н И Й М Е Т А Л І С Т ”

Н а п о ч а т к у 30-х рок ів м и н у л о го с т о л іт т я одним із о сн о в н и х п ідприємств Г у л я й -П о л я був за в о д "Ч ервоний металіст", який за п о ч а т ­кував кап італ іст К ригер 26 вересня 1882 року. Заво д с ільськ огосп одарсь ­ких машин і зн а р яд ь "К ригер Я. Я. і С падкоєм ці" спец іалізувався на ви­робництві ж н и в ар о к , с івалок , со л о м о р ізо к , м оло т ар о к , букерів і плугів.

В 1928 році за в о д отрим ав назву "Ч ервоний богатир" і був р е о р га н ізо ­ваний в артіль. Н а початку 1929 ро к у перейменований в "Червоний м е­таліст". Г оловою артілі став П. Г. Д ем ентьєв , те х н о р у ко м - О лександр

б л и сей ови ч Вишняков, який народився 14 серпня 1893 року в м. С е в а сто ­полі , росіянин , освіта - середня спеціальна, слю сар-м ехан ік , член партії з 1928 ро к у (в грудні 1937 року репресований , а в січні 1958 року п о см ер т ­но реабілітований).

П р о м а р т іл ь спец іалізувалася на ремонті с ільгоспмаш ин та інвентаря.На 1 ж о в тн я 1930 року 368 працю ю чих виробили пр о д у к ц ії на 536112

карбованців (рік тому в артілі було 40 робітників . Вони дали п род ук ц ії на 43926 карбованців).

Більшість робітників труд и лась по-ударном у . Вони брали з о б о в 'я з а н ­ня працю вати на заводі до кінця п 'ятирічки (на початку 30-х років пош и­рювався рух за роботу на одном у підприємстві д о кінця п 'ятир ічки , тому що часті переходи з одного заводу на другий погано впливали на вико­нання виробничих планів).

З д р у г о ї половини ж ов тн я 1930 року ту т орган ізовується партійна о р ­ганізація. С е кр е та р ем обираю ть Волкову. У грудні заяви про прийом у партію подали Г. А. К узьм енко , М. І. Р евенко , П. Т. Ч ерненко .

П арт ій н а орган ізац ія разом із адм ін істрац ією проводила велику о р ­ган ізаторську роботу по м обіл ізац ії колективу на виконання виробничих завдань. Т а к , план 1930 року було ви к он ан о на 109%, в 1931 році щ омісячно випускалось продукц ії на 86 тисяч карбованц ів при плані 60 тисяч. Крім основного плану, пром артіль доп ом агала м олод им к олго ­спам у ремонті сільгоспінвентаря.

У грудні 1930 року 20 робітників , а саме: Ф едір З а к а р л ю к а , Іван Д ру- ян, Яків Горпинич, О л ек са н д р С оловей , М икола С ам ойлов , Іван Бодня, бригада Д убч енка та інші стали на ударн у вахту аб о (як тоді к азали) о г о ­лосили себе ударниками.

За ударн у працю по виконанню планів і за участь в рац іо н ал іза ­торській справі в 1930 році чимало робітників преміювали. Р обочий день на заводі тривав 8 годин, а в ковальськом у цеху - 7,5 години. З 1 вересня того ж року пром артіль перейш ла на 5-денний робочий ти ж д е н ь (к о ­вальський цех працював у три зм іни, механічний - у дві, ливарний - Ю-11 годин на добу).

В 1932 році перед ж нивам и пром артіль взяла ш еф ство над с ільгосп­артіллю "Заповіт Леніна".

В 1934 році пром артіль виготовила 54 тисячі с ільськогосподарських , 20 тисяч к оксових вил, 370 тонн рад іаторів для опалення , 468 насосів для поливання городів , 113 ш істнадцятитонних ексцен три к ови х насосів - всього було вироблено продукц ії на 2230700 карбованців . Випуск литва Л°вели до 20 тон н на добу. В м еханічному (начальник Василь К ригер) і в ливарному (Д. М іщ енко) цехах впровадили го сп р о зр а х у н о к .

П арт ій н а орган ізац ія (секретарі тов. С о р о к а , а з 1935 року Григоріи А тон ом ови ч К узьм енко) і адм ін істрац ія (голова О . Є. Вишняков) доклали чим ало зуси ль для м обіл ізац ії к олективу на виконання доведених планів.

З 1935 ро к у пром артіль почала випускати кухонні і столові нож і та ви делки . М а й ж е все обладнання і п ристосування для випуску нової п р о ­д укц ії виготовили робітники артілі. З а рік було зр о б л е н о 100 тисяч к о м ­плектів виделок і ножів. . .

В 1937 році партійна орган ізац ія пром артілі ск лад алася з 4-х членів і2-ох кандидат ів у члени партії . З а 1939-1940 роки в партію прийняли 5 і в кандидати - 8 чоловік. В 1940 році ту т перебувало на обліку 14 к о ­

муністів. . . З р о с та л и і ряди к о м с о м о л ь сь к о ї орган ізац ії . Я кщ о в 1937 році було

55 членів ВЛКСМ , то в 1940-му - 65.Н а п о чаток 1937 року в п ром артіл і прац ю вало 700 чоловік. Вони ви­

ступили ініціаторами встановлення пам 'ятника В. І. Леніну. П р о це заявив на одном у із партійних активів О. Є. Вишняков. І слова свого дотримав. Він дістав гіпсову м одель бю ста . М одельник Ігнат М ихайлович Д ом б- ровський виготовив стерж нев і ящ ики і м одель тулуба. Ф орм увальники М и к ола Іванович Л итвиненко і Семен Д м итрович М алов ічко працювали над ф о р м о ю три дні. П ісля заливки і о х о л о д ж е н н я отливку о б руб али і зачистили в м еханічному цеху. Т у т ж е була попередньо з іб рана ф ігура (ск ла д а л ас я з двох частин - бю ста і тулуба).

Д о цього на площі, де було з а к л а д е н о парк (колишній м айдан і т е р и ­тор ія церкви), працювали робітники і колгоспники підприємств і к ол ­госпів Гуляйполя . Д ля встановлення пам 'ятника в парку із робітників артілі була орган ізован а бригада , яку очолю вав Григорій Семенович

Б одня. . . ґ1 травня 1937 року в центрі Гуляйполя в урочистіи обстановці був

відкритий пам 'ятник В. І. Леніну.В том у ж році чотири місяці головою артілі працю вав Г. А. Кузьмен

ко, потім а ж до 1939 року - Ром аненко .В 1938 році пром артіль "Ч ервоний металіст" отрим ала 610 тисяч кар

бованців прибутку. У виконанні виробничих планів колективу допомага^ ли і рац іон ал ізатори . В том у році вони впровадили у виробництво 41 свою р а ц іо н а л іза т о р с ь к у п р о п о зи ц ію , які да л и ум овно-р ічну еф ек

тивність на 20320 карбованців.В исокопродуктивно трудилися м еталісти у передвоєнні роки. Стаха

новці М. Ш алигін, М. Б атрак , Г. ІІІрамко, І. Северин з н о ж ов ого цеху, Іван ІПамрай, Григорій Ц ьо п к ал о - з ковальського , І. П узан ов , Г1. Карпенко з механічного, X. Р ябк о , О. Б одня - з модельного , комуністи М икола П о ­

хила, Г. З інченко та інші робітники в дні підготовки і роботи X V III з ' їзд у партії стояли на трудовій вахті і виконували плани на 180-200%.

Але м еталісти ж и л и не тільки роботою .Весною 1938 року П ет р о Ю химович О нищ енко організував у про ­

мартілі футбольну команду "Спартак". Першими гравцями були П етро Зімбицький (капітан), Володимир К озлов (воротар), О лександр Янголенко, М икола Чучко, Василь Шишов, М икола Зайцев, Василь М ошинець та інші.

С початку проводились тільки товариськ і зустріч і, був свій і суддя - любитель О лексій К озачен к о . Ігри в ідбувались к о ж н о ї неділі о 18-й го ­дині. П ерш ий свій матч "С партак" зіграв 1 травня 1938 року з командою районного Б удинку культури і програв з рахунком 1:2, гол забив М икола Чучко. Н аступної неділі "С партак" виграв матч (1:0), гол провів у ворота суперника П ет р о Зімбицький.

П о с т у п о в о спартаківц і набували ігрового досвіду у зустр іч ах із по- логівськими, бердян ськи м и та п окровським и ф у тб ол істам и . В 1938 році гуляйпільців за п р о с и л и на в ідкриття стад іону "С партак" у м. М ел іто ­полі. Ігра зак інч илась внічию - 2:2, голи заби ли М икола З ай ц ев і Василь Шишов.

В 1939 році головою промартілі "Червоний металіст" був Куценко, потім — К остянтин Гаврилович Сліпченко.

В 1940 році м етал істи виготовляли виделки, л о ж к и , н ож і-с ек ат о р и , пічне литво тощо.

1941-и рік. 22 червня мирна праця радянських людей була перервана підступним нападом ф а ш и с тс ь к о ї Німеччини на Р адянський С ою з. З пер­ших днів війни більше ста м еталістів пішло на ф рон т . Ті, хто залиш ився , працювали з подвоєною енергією , щ об дати побільше продукції .

В перші дні війни ф ор м у вал ь н и к -к о м у н іс т т. З інченко виступив з ініціативою працю вати ще краще. У районній газеті "Сталінським ш ля­хом він писав: Я працю ю ф о р м уваль н и ком ливарного цеху промартілі Червоний металіст". Д о цього часу виконував норми на 200%, тепер зо -

о о в я зу ю сь виконувати норм у в середньом у на 250%. З а к л и к аю весь ко- ектив наш ого п ідприємства підтримати мій почин, щ об за нами пішли всі

т РУДящі.

п о ^ Т< ХаНОВСЬК° Ю пРачек> дам о Державі ст ільки продукції , ск ільки цегрю но для перемоги над ворогом.Д о праці, д о зб р о ї , товариші!"

Почин тов. З інченка п ідтримали робітники не тільки пром артілі , але і м х підприємств міста.

вИпус К()р° ‘ КИИ с т Ро к Робітники пром артілі "Червоний металіст" освоїли Паці«. Ша для а Рмії- їх виготовили невелику кількість через оку-

раиону н ім ецько -ф аш истським и загарбникам и .

В 1941 році головою артілі працю вав Лібус.Н а п очатку ж ов тн я 1941 ро к у м істо Гуляйполе окупували ф аш исти ,

які з перш их днів зігнали в пром артіль всіх робітників і служ бовців , які залиш илися з тих чи інших причин і застави ли їх працю вати на себе. О к у ­панти н ад авали великого значення за во д у для виконання воєнних за м о в ­лень і прим уш ували робітників працю вати по 12 і більше годин на добу, але на ск л ад над ходи ло д у ж е м ало продукції , більшість ї ї йшла у брак.

Т оді д и р е к то р о м був ф аш истськ и й ком ендант Кеслер.Р адянські лю ди як могли, так і чинили оп ір ф аш истам . Вони засипали

пісок у к ар те р и автом аш ин, виводили з ладу обладнання і при стосуван ­ня, гнули вали трансм ісій і т. д. Н а заводі було чотири крупні аварії і л у ­ж е б агато дрібних, які зупиняли цехи, а то і п ідприємство на кілька днів.

Восени 1941 року ф аш исти направили чавунну ф ігуру В. І. Леніна, зн ят у в цен тральном у парку м іста, на переплавку. П рацю ю чі в цей чає Андрій М аркович С еменю та, М икопа Ф едорович Усатенко , М икола Ва­сильович Ш ейко , Григорій Герасимович Ш ам рай , Григорій Семенович Б од н я і М и к о л а Іванович С ам ойлов сховали і зберегли гіам ятник, хоч за це їм з а гр о ж у в а в розстріл .

П ер е д відступом розлю чений К еслер всю свою зл о б у вкладав у зн и ­щ ення машин і обладнання , власноручно підкладав вибухівку і зривав. Р у їни , попелищ е залиш илось після ф аш истів там, де раніше красувалися цехи і будівлі.

Н а другий день після визволення 15 вересня 1943 року міста від ф а ­ш и стського ярм а на за в о д прийшли робітники і пенсіонери, які мешкали в Гуляйполі і приступили д о його відбудови. Т еп е р він став називатися чавун н о-ли варн и й за в о д промартілі "Ч ервоний металіст .

З а півтора місяці наполегливої праці о ж и л и ливарний і ковальський, механічний цехи, було н ал а го д ж е н о випуск ножів, л о ж о к , совків. Б р и га ­ди м айстрів Г. С. Бодні (м он таж н а) , П. Ю. О нищ енка (ковальський цех),С. Д . М аловічка (ливарний цех) виконували норми на 180-200%. Подвійні н орм и зд ійсню вали ковалі І. М. М оргун , Ф. К. Ш ам рай , ф орм увальники Є. Ф. Р ябк о , М. І. Л итвиненко, які прийшли на за в о д о д р а зу після визво­лен н я міста.

У ж овтн і 1943 року д и р е к то р о м працю вав М иронов.11 л и сто п ад а 1943 року в ідрем онтований пам 'ятник В. І. Леніну вста­

новили на ст ар о м у місці в парку, з р о б и л а це бригада під керівництвом Г. С. Бодні.

Н а 1 січня 1944 року завод виготовив продукції на 380 тисяч к а р б о ­ванців (виделки, нож і, сковор ідки тощ о). Т а згодом ту т почали робити зап части н и д о трактор ів (поршневі кільця), 25-сильні наф тові двигуни, тр и - і чоти ри р іж к ов і вила, засувки "Л удло", пічне литво.

На відбудову за во д у в 1945 році було асигновано 25 м ільйонів к а р б о ­ванців.

П о -у д а р н о м у труд илися м еталісти в 1947 році. Вони понад план виго­товили 46430 сільгоспвил, 93000 садових ножів, 3000 столови х нож ів , на 136 тисяч карбованців н аф тови х двигунів. 27 робітників , а саме: О. О. ПІаповал (Онішко), М. І. С ахно , О. Л. Кущ, А. В. К оростильов , І. М. М о р ­гун та інші виконували по дві річні норми.

У 1947 році головою правління пром артілі працю вав Б. К рам аренко .Щ е кращ их виробничих показник ів добився колектив у наступном у

1948 році. Т ільки за перш е півріччя виготовили продукц ії на 1009 тисяч карбованців більше, н іж за весь 1944 рік, а за рік - на 3000 тисячі к а р б о ­ванців, у т. ч. 250 н аф тови х двигунів, 100 тисяч сільгоспвил, 50 тисяч с т о ­лових приборів , 200 тон н пічного литва , т о б т о продуктивність праці складала 11850 карбованців на одн ого працю ю чого , а колектив ск л ад ав ­ся з 300 чоловік. З а дев 'ять місяців р ац іо н ал ізато р и зап ровад и ли 10 п р о ­позицій, які дали річний економ ічний е ф е к т на 27861 карбованець.

У першій половині 1949 року повністю відбудували і увели в дію м е­ханічні і модельні цехи, потім - к о н то р у і приміщення д и тсадк а (пізніше там була їдальня).

В 1951 році валовий випуск п родукц ії д о с я г 6640 тисяч карбованців проти 900 тисяч в 1946 році.

У 1951 році успішно за св о їли і зап усти ли у випуск новий вид п р о ­дукції: п аров одян у арм ат у р у , вентеля парові і водяні напівдю ймові, па­рові дюймові, парові і водяні п івторадюймові.

В то м у ж році почався випуск сл ю с а р н о -м о н т а ж н и х інструментів (плоскогубців, обценьок , п асатиж ів тощ о) як товарів н ар о д н о го с п о ж и ­вання.

В 1952 році почалась в ідбудова клубу "М еталіст" на 400 місць, який здали в експлуатац ію 30 квітня 1955 року. На відбудову витратили 400 т и ­сяч карбованців .

З перш ого грудня 1955 року пром артіль "Червоний м еталіст" п ере­йменували на завод с ільгоспобладнання.

Головами артілі працювали: до 1954 року: В. І. Г орохов , до 1955-го -В. П. Т роян , далі - І. В. С корий , з січня 1960 року д и р е к то р о м заводу

став Т. Н . С толяров .

П р о подальші роки тр у д о во го піднесення і занепад у о д н о го із най ­старіших пром ислових п ідприємств міста, яке у 2002 році в ідзначило своє 120-річчя читайте у книж ці Івана Куш ніренка та В олодимира Ж и л ін ськ о - Го 'Гуляйпільський Сільмаш" (м. Г уляйполе , 2002 р., с. 121).

7 ж о в т н я 1930 року під № 2 0 р айвиконк ом за р еєстр у вав продукційно- ск л ад о ч н о -си р о в и н н е то в ари ство під назвою "Кусттруд" (це колишняарт іль "Трудкредит") .

1 л и с т о п а д а 1935 року хімічний цех в ідокрем ився і орган ізувалась п ром артіль "Хімік". Т од і головою пром артілі "К усттруд" був Ейгорн.

В кінці грудня се к р етар ем парторган ізац ії став голова культпол ітра-

ди артілі П атек а .------------------------------------------------------- Я Н Н

П р а вл ін н я п ром арт ілі "К уст т р уд " , 1935 р ік

1 серпня 1936 ро к у пром артіль взяла ш еф ств о над колгоспом "Кімо- вець". У квітні 1937 року члени артілі брали участь у закладц і парку в центрі Гуляйполя на місці колиш ньої церкви. Головою артілі тоді п рацю ­вав Т ищ енк о .

У лю том у 1938 року з пром артілі "К усттруд" (пізніше взуттєва ф а б р и ­ка) виділилась нова арт іль по рем онту взуття "К олективна праця" (май­бутній побутком бінат).

1 тр а вн я стахановц і О лексій Ш аповал і Д м и т р о Удовиченко знизилисоб іварт ість продукції .

25 тр а вн я на відзнаку виборів до Верховно ї Ради С Р С Р 18 куст- трудівців зр о б и ли велопробіг за м арш рутом Гуляйполе - Дібрівка. П о д о ­розі вони за їзд и л и в колгоспи і проводили мітинги, присвячені виборам.

12 грудня 1938 року пром артіль допов іла про успіхи в соцзмаганні, орган ізован і на честь виборів. Т ак , загот івельний цех, який виготовляв 200-250 пар за го то во к взуття три дні давав по 600. К ращ ими робітницям и цеху були шевці Н атал ія Тертиш на , М арія Н ехаєн ко , А врам Д ерк ач , Ва­силь Б о н д ар ен ко , Степан С амовол , Ф еня К лим енко, закр ій н и к и Григорій С ердю к, О л ек са н д р Р ябк о , М икола М о р о з , Василь Ч учко , а т а к о ж робітники у збивочном у цеху Іван Кущ, П е т р о Лю тий, Яків С о р о к а , М и ­кола Кущ, у док лад н ом у цеху - О л ек са н д р П оп равк а , Григорій Ш ишка, Іван Ж у р б а , які виконували змінні норми на 125-150%.

П Р О М А Р Т І Л Ь ІМ Е Н І Ч К А Л О В А

В 1939 році пром артіль "Кусттруд" перейменували у пром артіль імені Чкалова, яку очолив Л брам С олом онович П о зам ан т іров .

У загот івельном у цеху по-ударном у працю вали К. Т р о я н , К. Д ем чен ­ко, у зб ивочном у - Н адія Б одн я , М икола Левицький.

У зм аганні імені 3-ї С т ал ін ськ о ї п’ятирічки пром артіль завою вала 1 місце. З а це отрим ала перехідний Ч ервоний п рап ор арт ілей м асового по­шиву системи З а п о р із ь к о ї облш кірпром спілки .

Ш вачка з пош иття повстяних ботинків Н. Т ертиш на норм у виконува­ла на 300%,, а М. Н ех аєн ко - на 315% (обидві із за гот івельного цеху).

П ром артіл і імені Ч калова і "К олективна праця", а т а к о ж їх ф іл і ї при колгоспах і по селах проводили приш ивку головок д о чобіт і рем онт різного в зуття н е зал еж н о від здачі свинячих ш кур держ аві.

У взуттєвом у цеху М. С ам арський при нормі 24 виготовляв 64 пари взуття.

У Івана Ш ап овала , який працю вав у пром артілі 9 років, місячний з а ­робіток склад ав 600-650 карбованців .

24 грудня пром артіль виконала план випуску взуття. Й ого виготовле­но 115 тисяч пар. Артіль і далі утрим увала першість у зм аганні і пе­рехідний Ч ервоний прапор облш кірпром спілки .

З лю того 1940 року по січень 1941 року головою пром артіл і працював Арон Б орисович Банк, сек ретарем п ар то р га н іза ц і ї був А брам С о л о м о н о ­вич П озам ант іров .

Н а 140-160 відсотків норми виконували А врам Д еркач , Василь Б о н д а ­ренко, Ф еня Клим енко, М арія Н ехаєнко , Степан С ам овол , Василь Чучко, М икола М о р о з , Іван М алах, О лек сан др Р ябк о , М арія Д яд ю ченко , М арія К о р о п а ц ь к а , П аш а В ерет ільник , Т. Д . Л ю т и й , Д . Т . З е л е н с ь к и й ,

• К. М ілер, В. С а ф р о н о в , Кирпа, учні Я ланський , Г айворонський, П аш а Домаш енко.

В 1940 році арт іль імені Ч к а ло в а виробила п родукц ії на 2233 тисячі карбованц ів при плані 2050 тисяч.

В 1941 році колектив чкаловців б рав соціалістичні з о б о в ’я за н н я на честь X V III п ар тко н ф е р ен ц і ї . Д о б р е працю вав докладний цех (началь­ник О. П о п р авк а ) . Всі 20 робітників склали умови зм агання і договори м іж собою .

Змінні завд ан н я виконували: Д ер е в 'ян к о - на 139%, Н а т ал к а Б о н д а ­ренко - на 136, Т р о я н - на 135, П. Редько - на 128%. Високі пок азник и і в чо б о та р н о м у цеху (Я. С орока) . Ю. Горпинич щ одня перевиконував н о р ­ми на 123%, І. ІІІаповал - на 83, І. Б ілоцерковський - на 10%.

ГІо-стахановськи труд илися і робітники загот івельн ого цеху М. К о р о ­пець, О. Л еонова , Г. Рябцева, П . Д ом аш ен к о , М. Ш ам рай , Д ядю ченко.

У чкаловців була до б р е поставлена о б о р о н н о -м ас о в а робота . Т у т ре­гулярно п р оход и ли за н я ття гуртків "Ворош илівський стрілець '' і П П Х О .

З п очатком Великої В ітчизняної війни пром артіль підвищила випуск взуття , щ одня план виконувався на 150 відсотків. А стахановці Бунін, М. Кущ, Т. Качан давали по 180-200 відсотків щозміни.

П Р О М А Р Т І Л Ь “Х І М І К ”

1 л и сто п ад а 1935 року рішенням облх ім пром сп ілки "для к ращ ого ке­рування д ілян кам и виробництва системи п ром кооперац ії" хімічний цех пром артілі "К усттруд" в ідокрем ився у сам остійну пром кооперативну арт іль "Хімік". С т ату с н о в о ї артіл і було за р е є с т р о в а н о у райфінвідділі ще 18 ж ов тн я .

П ри виділенні н ово ї артілі керівництво "К усттруд" (голова правління Ейгорн) передало хімікам тільки гасовий двигун на 1,5 к інсько ї сили замість н а ф т о в о г о на 8 сил. П ри цьому керівництво п о стар ало ся ще й р о зтр а ти ти 600 карбованців культф онду , призначеного для Хіміка . І т ільки при втручанні облх ім пром спілки хімікам виділили ще й пару коней (тяглова сила в той час для перевезення вантажів).

О сн овн ою продукцією пром артілі "Хімік" була ф а р б а густотерта. П р а ц ю в а л о т у т 36 чолов ік . Г оловою п р ав л ін н я п ри зн а ч и л и О лену М арківну Літневську. Вона в 1919-1920 роках перебувала в лавах Ч е р в о ­н о ї А рм ії ряд ови м бійцем. Д ля н е ї о со б и ст о го ж и т т я не існувало - лише сл у ж б а в армії. П обувала вона і в білогвард ійськом у полоні і лиш е випад­ково їй вдалося зв ільнитися з нього.

П ісля р о згр о м у б ілополяків працю вала в Ч К -Д П У і К К -Р С І . 8 б е р е з ­ня 1927 року стала членом ВКП(б). В пром артіл і "Кусттруд" зай м а ла по­саду культпрац івника і с е к р ета р я парт ійно ї орган ізац ії .

К о н т о р а пром артілі "Хімік" зн а х о д и л ас я по вулиці Леніна, 63 (к о ­лишні цехи м аш инобуд івного заводу).

Р обітники працю вали у в аж к и х умовах. У всіх цехах стояв шкідливий газ від хім ічного виробництва . Та, не дивлячись на такі умови праці, ви­робничий план виконувався. П лан четвертого кварталу 1935 року з а в е р ­шили 30 грудня. П ри цьому пр о д у кц ії виготували на 339200 карбованців при плані 339150. А за рік дали продукц ії 1246705 карбованців , що с к л а ­ло 122, 2 в ідсотка д о плану.

П ісл я О . М. Л іт н е в с ь к о ї го л о в о ю п р о м ар т іл і "Хімік" п р ац ю в ав П озн іх іров , а з 1938 року - Баркер .

В перш ому кварталі 1938 року артіль виробничий план не виконала і з а зн ал а збитк ів на 6300 карбованців . Та із зм іною керівництва становищ е було виправлено і річний план виконали на 105 процентів.

15 і 16 січня 1939 року в пром артілі відбулися зв ітно-виборн і збори . На них із зв ітом виступив голова правління Б арк ер . Таєм ним голосуван­ням о б р а н о нове правління, а головою - П етра А нтоновича Генуса, з а ­ступником голови - М иколу Л аврент ійовича Тараск іна .

1 серпня 1939 року вийшла постанова Ради Н ар о д н и х Ком ісарів С о ю ­зу PCP "П р о випуск Д е р ж а в н о ї позики тр е т ь о ї п 'ятирічки (випуск д р у г о ­го року)". Н а загальн и х зб о р а х пром артілі , які в ідбулися 2 серпня , к о л е к ­тив хіміків прийняв рішення передплатити позику на місячний за р о б іт о к членів артілі. З р а з у ж після зб ор ів р о зп оч алася передплата . 53 прац івни­ки передплатили позики на 15415 карбованців .

Цікавим є і такий ф а к т з т р у д о в о ї б іо гр а ф і ї хіміків. З ж о в тн я 1939 р о ­ку в районі розп о ч ал ас я кампанія по виборах у місцеві Р ади депутатів трудящ их. Хіміки послали у виборчі округи своїх лю дей, які і були з а ­твердж ені постан овою п рези д ії райвиконком у: М. А. Т араск ін а (зас ту п ­ником голови ви б орчого округу), П. А. Генуса (головою округу) і к о м с о ­молку В. Ф. Вітанвас (членом виборчого округу).

23 л и сто п ад а на загальних зб о р а х артілі хіміки висунули кандидатом У депутати м ісько ї Ради члена артілі П ар а с к у М и колаївну Анікіну, 1902 Р- н., б езпартійну , передовика виробництва і актив іста гром адського ж иття.

- Від усього серця д я к у ю за виявлене мені дов ір 'я , - схвильовано с к а ­зала на зб о р а х П . М. Анікіна. - Всі сили д ок лад у , щ об це дов ір 'я виправ­дати.

3 великим піднесенням працю вали хіміки в ж овтні-грудні 1939 року, обітниці О. Василевська і Ш ейко, які донедавна були дом о го сп о д ар к а -

Ми, з перш их днів ж о в тн я денні норм и виконували на 137-140 процентів.4 грудня на терті ф а р б и Ганна К откова змінну норму виконала на 130

відсотків , а Ганна П р о п и тай л е н к о - на 132, бригада на розф асуванн і ф а ­рби - на 130, бон д ар і С. Акінін і Я. Б о н д а р е н к о - на 150 відсотків кож ен.

Виробничий план 1939 року пром артіль зд ійснила на 100,4 відсотка, бон д арн и й цех - на 122,8, а робітники його С. Анікін і А. Самойлов - на 200 відсотків. В хімічному цеху о л іф о в а р П. Ьедмідь закрив річну норму виробітку на 180, ф асувальниця Д ом аш енко - на 160, робітник Щ ербина - на 160 і ф арбовиготувач М. Акуліч - на 155 відсотків.

Включившись у передж овтневе зм агання в 1940 році, колектив хіміків з о б о в ’язався виробничий план ж о в т н я виконати на 150 процентів і роб ітники ударною працею відповідали на це. Так , П р о д а н і Т роян вироб­ничі завдання перекривали на 150-180 відсотків, П. Ведмідь - на 78-116, ж ін оча бригада у складі Бодні, О. Василевської і Ф. К о т ко в о ї - на 50-70.

У другій декаді ж ов тн я робітниці Г. П оп и тай л е н к о і М. Головатенко зд ійсню вали норм и з а зміну на 200 процентів. Ж ін о ч а бригада у складі Г1. А нік іної, А. Р едьки і О. П лак си давала по 188,4 відсотка виробітку. Робітниці О. Василевська і Ф. К о т ко в а завдання по виробництву зам азки виконували на 170 відсотків.

Т а річний виробничий план 1940 ро к у артіль не виконала. Й ого було зд ій сн е н о лиш е на 82,2 відсотка. А це тому, що п ідприємство працювало т ільки на привозн ій сировині, м ісцево ї не використовувало . А була м о ж ­ливість за готови ти в районі свиріпу і риж ій , щ об з них виготовляти олію т а к у , я к за в о зя т ь . Є в районі і б а за для виробництва господарського м и ­ла та кер івництво артілі його не орган ізувало .

П и тан н я про роботу м ісцевої і к о о п ер ат и в н о ї промисловості слухали на сьомій сес і ї р ай о н н о ї Ради депутатів трудящ их, яка відбулася 26 січня1941 року. Н а ній керівництво пром артіл і "Хімік" було піддано гострій критиці за недоліки в роботі і невиконання виробничих завдань. Сесія ухвалила о р ган ізу вати в промартілі "Хімік" цех варіння господарського мила.

Д о відкриття 15 лю того 1941 року парт ійно ї к о н ф ер е н ц ії ВКП(б) к о ­л ек ти в артілі д ещ о виправив своє становищ е по виконанню виробничих завдань.

Т ак , т ільки з а першу декаду л ю то го зд ійснено місячну програму по випуску п род ук ц ії на 49 процентів. А окремі виробничники мали високі п о к азн и к и в робот і. Р озливальники ф а р б и Г. П о п и тай лен ко і М. Г олова­т е н к о 11 л ю того денну норму виконали на 277,5 відсотка, ф а р б о те р и М. Акуліч та П. Ведмідь мали пок азник и 200 і 132,5 процента денного з а ­вдання.

Д о б р е п рацю вала бригада р о зф а с о в к и ем альових ф а р б у складі П. А нікіної, О. П л ак си , А. Редьки, О. В асилевсько ї та Ц. К апхіної (178,2 відсотка).

4 вересня 1941 року на зб о р а х р ай п артакти в у керівництво пром артілі "Хімік" к ри тикувалося не тільки за невиконання виробничих завд ан ь в 1940 році, а й за безлад дя у дворі і цехах , за р о зв а н та ж у в а н н я цистерни протягом 138 годин, за що заплачено зал ізниці понад 3000 карбованців штрафу- "Влетіло" їм і за за тягу ва н ня осв ою ван н я виробництва го сп о ­дарського мила.

М ирну п р ац ю було перерван о в іролом ним н ападом ф а ш и с т с ь к о ї Німеч чин и на нашу держ аву .

Н а мітингу всі члени колективу пром артілі "Хімік" у відповідь на звірячий вчинок ф аш истів зо б о в 'я за л и с я підняти продуктивність праці, щоденні норм и зд ійсню вати на 170-180 процентів і тим самим зм іц н ю ва­ти тил Ч е р в о н о ї А рм ії і о б о р о н о з д а т н іс т ь Б атьк івщ и н и . М а зев а р и Т. П родан і Ф. Т р о я н денні норми виконували на 240 відсотків, р о зл и ­вальники ф а р б Г. П о п и тай л ен ко і М. Головатен ко - на 192, бондар іС. Анікін і М. Левченко, ф а р б о т е р и Ф. Редька, М. Акуліч, Ф. К арпова , ф асувальники ГІ. Анікіна, Ц. Канхіна та інші щ одня перевиконували н о р ­му на 50-70 відсотків.

З перших днів війни м ай ж е всі м олод і чоловіки були мобіл ізован і на ф р о н т та вступили в ряди н арод н ого ополчення, яке ор ган ізу вал о с я в Гу- ляйполі.

А перед н ім ецькою окупац ією р ай о н у в Гуляйполі утворили п ар т и ­занський загін , ком андиром якого визначили голову пром артілі "Хімік" П. А. Генуса. Т а через різні обставини більша частина за гон у відійшла ра­зом з частинам и Ч е р в о н о ї Армії, що відступала.

О б л а д н ан н я промартілі "Хімік" не було д ем о н то вано і вивезено. І все ж при ок у п ац ії району німцями арт іль не діяла. Відновила вона свою р о ­боту у ж е після визволення Гуляйполя від н ім ецько-ф аш истських з а г а р б ­ників.

П Р О М А Р Т І Л Ь І М Е Н І Ч У Б А Р Я

В 1935 роц і головою промартілі був М ойзель.П р о м а р т іл ь продавала солку пом ідорів , капусти і д іж к о т а р у і при ­

ймала за м о в л е н н я на безалкогольн і н апо ї , карамельн і і кондитерські ви­роби, різні копченості.

В травні 1937 року промартіль в ідкрила л о т о к на те р и то р і ї колгоспу Спартак" у Г уляй-П олі .

В 1938 році головою артілі працю вав М арар .Влітку 1938 року промартіль імені Ч у б ар я перейменували на пром -

артіль "Ч ервоний харчовик".

15 грудня пром артіль виконала план 1939 року на 110 відсотків - це в грош ових вимірах дор івню є 1729700 карбованців .

Головою арт іл і в 1940 році був О. Семенченко, сек ретарем п а р т о р ­ган ізац ії тов. М огилевська.

П р о м а р т іл ь мала к а ф е -р е с т о р а н , цехи: виноробний , ковбасний , к о н ­д и т е р с ь к и й т а д р іб н и х х л іб о б у л о ч н и х вироб ів . Т у т о р г а н із у в а л и відгодівлю свиней.

5 грудня 1940 року зд ійснили річний план м ай стер -п ек ар Т р о я н і його помічник Л ю тий , які виконували змінні норми на 144 %, м айстри к а р а ­м ельного цеху Р едьк о і Ч и ж и к - на 115 %. А пром артіль річний план з а ­крила на 112% .

П лан перш ого к варталу 1941 року виконали на 102 відсотка. В п р о ­мартілі зай м али ся відгодівлею свиней, виготовляли ковбасні вироби, б о ­ролися за чистоту і культуру як у виробничих приміщ еннях, так і у дворі. Т у т р о зб и л и клумби і висадили квіти і дерева.

У квітні 1941 року се к ретарем п ар то р га н іза ц ії обрали тов. Ссменчен- ка О., орган ізували виноробний і ковбасний цехи. Р озпочали торгівлю св іж о ю рибою . Б ула пекарня , карам ельний цех, цехи дрібних хлібних та кондитерських виробів.

Н а зак л и к С тал іна , щ об к о ж н е виробництво перетворилося на ф о р т е ­цю о б о р о н и і про створення в к о ж н о м у місті н арод н ого ополчення, п ер ­шим зап и сав ся в о п олчен н я М икола Васильович Дубінін , за ним - інші члени пром артіл і "Ч ервоний харчовик".

23 липня 1941 року майстер кондитерського цеху тов. Редька викону­вав змінні завдання на 140 %, а майстер газових вод тов. Ш а р б р а т - на 105.

6 серп н я 1941 року члени колективу промартілі для зм іцнення о б о р о ­ни країни і п р и ск о р ен н я перемоги над німецькими ф аш истам и відрахува­ли у ф о н д о б о р о н и свій дводенний зароб іток .

Д Е Р Ж М А Й Н

> 10 л и сто п ад а 1935 року зав ідую чого держ авн и м млином тов. Д м и т ­ра А рсентієва о б р а л и членом райпартком у.> 13 травня 1936 року 25 робітників закінчили ш колу л ікв ідац ії н е ­письменності. А під керівництвом м еханіка С ли зького група робітників за св о їла програм у технічного навчання.> 1 грудня в ідбулася хімічна тривога , яку проведено на відмінно. Ве­деться п ідготовка ворош илівських стрільців.

у 3 к в ітн я 1937 р о к у с е к р е т а р е м п а р т о р г а н із а ц і ї з н о в у о б р а н о І. І. Д р у з я к а , а з 20 квітня 1938 ро к у - тов. Кириленка .> 22 квітня 1938 року працівники д е р ж м л и н а відрахували на користь в’язнів кап італу одноденний за р о б іт о к , що ск л ад ає 210 крб. Гроші п ер е­раховано на рахун ок М О П РУ .

Всі 44 робітники і служ бовці д е р ж м л и н а п ідписалися на позику 3-о ї п 'ятирічки на місячний за р о б іт о к , що становить 7114 крб.>. 28 грудня трудівники держ м л и н а схвально поставилися до уведення урядом труд ових к н и ж ок . П остан ову о б г о в о р е н о на зб орах .

В колективі Д ер ж м л и н а працю вало 65 чоловік, з них комуніст Н аум М ойсейович Епштейн з 1927 року.► У 1939 році д и р е к то р о м був І. Левицький, інж ен ером Сіріньок, п р о ­ф ор го м В. Стадніченко.► 10 кв ітня 1940 р о к у п р ав л ін н я к о л г о с п у " С п а р т а к " вид ілило працівнику млина X. Ф. Р ябку премію в 500 карбованц ів за врятування ж ін о к і д ітей під час весн ян о ї повені (в березні) і проявлен у відвагу.

Ще 15 ж о в тн я млин виконав річний план по переробці пр о д у к ц ії в кількості 6329 тонн. Соб івартість одн іє ї тонни зн и ж е н а на 15 %.> У 1941 році д и р е к то р о м млина працю вав М оскаленко .> У серпні 1946 року р о зп о ч ато відбудову зр у й н о в а н о г о у війну німцями вальцового млина: машинний і пром ольний відділи, зб и ран н я двигуна. В иконано завальн у яму і тран ш ею для трансм ісії . Д л я п ром оль- ного відділу заготови ли ліс, понад 2 тон н и цементу, вапно і цеглу. Н а 18 серпня закінчували роботи по рем онту вальців.► 12 ж о в т н я 1948 року о 12-й годині дня відбувся пуск млина. Всі м е ­ханізми п р ац ю в ал и н о р м а л ь н о . М ли н о б л а д н а л и п е р ш о к л а с н о ю технікою, що дає одночасний випуск 5 р ізних сортів борош на.у За підсумками роботи першого к варталу 1953 року колектив млина вийшов на перше місце в област і по виконанні планів. Й ом у вручено пе­рехідний Червоний п рапор облм олтресту .* У 1956 році Г у л яй п іл ь сь ки й д е р ж м л и н та р а й х а р ч о к о м б ін а т об 'єдналися в одне п ідприємство районний харчовий ком б ін ат - р а й х а р ­чокомбінат.

* * *

. В 1946 році Гуляйпільський рай х ар ч о к о м б ін ат приймав від орган ізац і ї 1 громадян зам овлення на виготовлення з сировини зам о вн и к а ковбасних виробів, висолення і копчення о к орок ів , а т а к о ж виготовлення холодцю 1 Паштету.

В 1954 році рай х а р ч о к о м б ін а т мав цехи: хл ібобулочний, кон ди терсь ­кий, б е за лк о го л ьн и х напоїв , ковбасний і олійницю.

В 1960 році на сп о р у д ж е н н я нового хл ібобулочного цеху виділявся один м ільйон карбованців . Зд ал и його в експлуатац ію в 1961 році.

С уч асну н азву харч осм ак ова ф а б р и к а о тр и м ал а в 1978 році, д о того п ідприєм ство всі знали як завод хл ібопродуктів , де вироблялись хл іб обу­лочні вироби , безалк огольн і напої , олія, борош но.

М А С Л О З А В О Д

1 серпня 1937 року завідую чий Успенівським пунктом по заготівлі м о ­л о к а П авл о в при р ічному плані 12000 літрів м олок а закупив 17000 літрів. Не відстали і Б огм а (Д о р о ж н я н к а ) та Б о н д а р ен к о (Затишшя).

1 грудня кращ і роб ітники м асл о за во д у тов. П авлов з колгоспу імені Ілліча і тов. Б огм а з колгоспу "Кімовець" виконали план загот івлі м о ло ­ка та д е р ж з а к у п ів л і на 125 в ідсотків . П р е з и д ія о б л с п о ж и в с п іл к и прем ію вала тов. П авлова велосипедом, а тов. Богм у годинником.

П Р О М А Р Т І Л Ь " С П А Р Т А К "

У квітні 1938 року пром артіль зн ах о д и л ас я в Гуляйполі по вулиці Леніна, 47.

П р о м а р т іл ь прийм ала зам овлення на пош иття чоловічого, ж ін о ч о го і д и т яч о го одягу як верхнього , так і нижнього.

Ш вейна пром артіль виготовляла одя г і б ілизну для учнів Ф З І І (буш ла­ти, штани).

В 1939 році головою артілі працював І. Г. С уходавченко.Готуючи гідну зустріч Ж о в тн ю , пром артіль 28 ж о в тн я 1939 року вико­

нала план м ісяця на 100 %, а стахановці: Б ори сова - на 173, Ю ж и ловсь- кий - на 163,2, С авченко - на 142.7, Клим енко - на 175,5, Б еркун - на 120,9% .

22 червня 1941 року швейна пром артіль "С партак" закінчила виготов­ляти одя г і б ілизну для шкіл Ф З Н . П ош ито 300 бушлатів, 155 верхніх штанів, 200 повних і 100 неповних комплектів білизни. Цей одяг о д е р ж а ­ли учні, які нещ одавно прийняті і призвані на навчання.

9 липня на мітингу, присвяченом у виступу С таліна 3 липня по радіо, промартілівці заявили : "Ми, як н іколи, будем о вперто б оротися за ви к о ­нання виробничих завдань, будем о удосконалю вати св о ї військові з н а н ­ня, готові з п о тр о єн о ю енергією працю вати на потреби оборон и і, коли

треба буде, з ім кнутим и рядам и станем о зі зб р о єю в руках проти з а г а р б ­ників - о ск а ж ен іли х фашистів".

П Р О М А Р Т І Л Ь " К О Л Е К Т И В Н А П Р А Ц Я "

З м етою к ращ ого обслуговування населення району по рем онту взу т­тя загальн і зб о р и промартілі "К усттруд" ухвалили виділити рем онтну м айстерню в ок рем у пром артіль . Д о цього рем онтном у цеху приділялось м ало уваги, рем онт проводився неякісний, викликав б агато нарікань. А орган ізац ія са м о с т ій н о ї промартілі , говорили на зб о р а х 18 лю того 1938 року, дасть кращі наслідки.

Н о во о р ган ізо ван у пром артіль назвали "К олективна праця". Г оловою пром артілі в 1939 році був тов. Б он дарен к о .

П ром артіль перебувала за адресою : м. Гуляйполе, вулиця Леніна, 65. Т у т приймали на ремонт взуття всіх видів (як і по всіх філіях) і свинячі шкури, які вичиняли чинбарі. Рем онтували дитяче та ф а со н н е взуття на ш кіряних підметках. (Дитяче взуття рем онтувалося поза чергою).

З л ю того 1939 року в центральній м айстерн і промартілі провели мітинг з приводу скликання 18 п а р т з ' ї зд у , зо б о в 'я за л и с я д о 10 бе р езн я виконати план кварталу . Д о м о гти ся в 1939 році п еревиконати план і як існо рем онтувати взуття, вивчати військову справу і бути з а в ж д и в мобілізац ійній готовності.

10 б ерезн я Гуляйпільська ф іл ія (завідуючий П . Сам ойлов) к вар т ал ь ­ний план зд ійснила на 114 відсотків (в ідрем онтувала понад план 300 пар взуття).

К олектив ф іл і ї (завідуючий Л исенко) в колгоспі імені Кірова виконав план перш ого кварталу на 127%. Й ом у п р и су д ж е н о перехідний Червоний прапор. К вартальний план зд ійснили майстерні села Д о р о ж н я н к и і к ол ­госпу імені Будьонного .

К олектив промартілі "К олективна праця" план 1940 року зд ійснив на 120% (в ідрем онтовано 67 тисяч пар взуття). О крем і ф іл і ї працю вали по- стахановськи : при колгоспі імені Б удьон н ого (завідую чий Редька), імені Кірова (С. Л исенко), М а р ф оп ільськ а ф ілія (Каретник).

26 червня 1941 року промартіль "К олективна праця" доповіла про ви­конання піврічного плану на 110 відсотків. Н а 196-200% здійсню вали свої щоденні завдання робітники І. Козуб, Б езкупський , Д енисенко та ін.

В 1941 році головою промартілі працю вав П. С ам ойлов .

Г У Л Я Й П І Л Ь С Ь К И Й Е Л Е В А Т О Р

П у н к т " З а го т зе р н о " почав д іяти наприкінці 1927-го року. П ерш ий камінь б уд івництва е л е в а т о р а з а к л а д е н о 25 січня 1938 ро ку (до цього з е р н о п р и й м ал о ся в д е р ев 'я н и й елеват о р , який був знищ ений в 1941 році р а з о м із з б іж ж я м , щ об вон о не д іс т а л о с я ворогові) .

П Е Р Е В А Л О Ч Н А П Л О Д О В О - О В О Ч Е В А Б А З А - П Е Р Е В А Л К А

П ерш і п ідсобні господарськ і приміщення цього п ідприємства з б у д о ­вані у 1929-1930 рр.

П е р е в ал к а сл у ж и л а пунктом зб о р у і в ідправки сільгосппродукції , яка вирощ увалась у колгоспах і рад госпах району у всі куточки тод іш нього Р адян ського С ою зу . У ж е перед війною овочі і ф р у к т и відправлялись у М оскву , Л ен інград , А рхангельськ , М урм анськ та інші міста.

Р А Й П Р О М К О М Б І Н А Т

На п о ч а т к у б е р е з н я 1941 р о к у о р г а н із о в а н о р а й п р о м к о м б ін а т (вул. Леніна, 55). В ідкриваю ться майстерні : бричкова і по рем онту меблів, за в о д газвода , цехи: ковбасний , хл ібобулочних і кондитерських виробів.

Тоді ж , у березн і 1941 року , пром ком бінат набирав для роботи робітників по ц егляно-черепичном у і гончарном у виробництву , а т а к о ж бондарів , колісників, теслярів , ковалів.

У серпні 1941 року бон д ар М. Анікін виконував норми на 180-200 відсотків, кравець Ф ренкель - на 200, а коваль Д. Ч учко - на 140-150 відсотків.

П ісля в и зв о л ен н я р ай о н у від н ім ец ь ко-ф аш и стськ и х зага р б н и к ів16 л и сто п ад а 1943 року в пром ком бінаті в ідкриваю ться такі цехи: поши- вочний , ч и н б а р н и й , м и л о в а р н и й , г о л я р н я , ж е р с т я н и й , к о ш и к о в и й , взуттєвий (шевський).

Н ап івкустарн і розбиті війною приміщ ення м айстерень, склад ів к о ­лиш нього рай п ром к ом б ін ату потр ібно було відремонтувати. З о б л а д н а н ­ня за ли ш и лось лише два котли для варіння мила і три швейних машини. Та, не зва ж а ю ч и на це, у ж е в перші місяці після визволення в ід р о д ж у в а­не п ідприємство випустило продукцію , яка була необхідна для населен ­

ня району (сурогатне мило, за м а зк а віконна, плетені кошики, відра, тазиіз відходів ж ерст і , м азь для коліс, шили і рем онтували одяг, взуття). Ви­пуск т о в а р н о ї продукції склав 750 тисяч карбованців .

Р азом із відбудовою н арод н ого господарства завод збільшував ви роб­ництво продукції щ ороку на 8-10 % проти попереднього. Б агато валово ї продукц ії колектив випустив у п 'ятдесяті і шістдесяті роки минулого століття . В цей період побудовано цех по деревообробц і, який виготовляв блоки дверні і віконні, побутові меблі. К олектив освоював м еталош там пу­вальне виробництво по виготовленню цвяхів, черепиці, будівельних скоб.

В 1958 році почин бригади М и к оли М а м а я знайш ов о дн остай н у підтримку серед колективу робітників райпром ком б інату . У ш там пу­вальному цеху, де начальником був А нтон Якимович К арпов, к ож ен робітник брав на себе кон кретн е соціал істичне з о б о в 'я за н н я - на будь- яком у виробничом у процесі щозміни перевиконувати доведені завдання .

На виготовленні цвяхів ш тампувальник Степан Квітка зо б о в 'я зав ся давати щозміни на 40 кілограмів за го т о в о к більше плану, виконуючи змінні норми на 120 процентів. А ш там пувальниця Лідія Сіріньок, що працю вала на набивці головок та одрубці вусиків цвяхів, дала слово ви­давати понад план 15 кілограмів цвяхів (137 процентів). З перевиконання норм труд илися т а к о ж О лена Д ер е в 'ян к о , К атерина У довиченко, Вален­тина Когут, О лександра А лексєєва , Ольга М ихайленко , К атерина П ан а - сенко , Ольга М аляревич , Іван П р о д а н , Іван Ж о в н ір е н к о та інші роб ітни­ки ш тампувального цеху.

В 1961 році райпром ком бінат виготовив для потреб господарств р ай о ­ну 310 тисяч штук п іщ ано-цем ентно ї та 265 тисяч штук за л ізн о ї черепиці, 150 тонн будівельних цвяхів. А в 1962 році взяв зо б о в 'я зан н я зроб и ти не менше як 300 тисяч штук за л ізн о ї черепиці, 2000 корит та цистерн р ізно ї ємкості, а т а к о ж 100 зал ізних б езтар о к , не менше 4000 відер.

В 1962 році на передтравневій трудовій вахті високопродуктивною працею відзначались складачка керогаз ів Р а їса Бабак , електрик П ет р о Чучко, М икола Ш аровський , слю сар- ін струм ен тальн и к М икола Т и щ ен ­ко, М икола Гой, Василь К ириченко, Іван Васецький і Віктор М артиненко .

П ринагідно зазнач им о , що технічна докум ентац ія , технологічне сп о ­ряд ж е н н я на випуск керогаз ів гуляйпільці отрим ували від Зап о р ізь к о го виробничого об 'єд нання "М оторобуд івник" (тепер ВАТ "М о то р Січ"). Т ак починалися перші виробничі зв 'я зк и з цим великим п ідприємством, у склад і я к о г о є з а в о д (р а й п р о м к о м б ін а т у 50-х р о к а х п о с т а н о в о ю П ри дн іп ровського раднаргоспу і н ак азо м М іністерства м ісцевої пром и с­ловості республіки, до складу як ого він входив, перейменували на завод побутових товарів).

З А В О Д П О Б У Т О В И Х Т О В А Р І В

Велику роль у становленні за во д у і його розвитку відіграв колектив робітників під керівництвом досвідчених, відповідальних, які мали гарні орган ізато р с ьк і зд ібності, керівників.

С т е п а н М и х а й л о в и ч Д я д и к , як и й п р о п р а ц ю в а в д и р е к т о р о м з 24.09.1946 р. по липень 1965 р., називав кращ им и робітникам и Івана Сергійовича П у зан о в а , Івана Р ом ановича К изиленка , Володимира Явту- ховича Кущ а, М иколу П латоновича ПІепеля, Ганну Яківну П іддубну, М арію М и к ола їв ну Сіріньок, Григорія П авловича Семенюту.

Ч и м ал о зр о б и в за період св о є ї роботи і наступний д и рек тор М икола Г р и го р о ви ч М у р а в е й , який о ч о л ю в ав к о л е к т и в з 15.09.1965 р. по 01.06.1976 р. Т од і побудували і здали в експлуатац ію гараж і, склади, адм інкорпус , цех к а р т о н н о -г о ф р у в а л ь н о ї тари.

В 1965 році на 15 грудня річний план по випуску валово ї п родукц ії б у ­ло виконано на 121,1 процента. П о н ад річне завдання видали продукції на 61,1 тисячі карбованців . Соб івартість п родукц ії в цілому за рік з н и ж е ­на на 5,9 тисячі карбованців .

За сем ирічку завод виготовив для населення 240800 керогазів , 46607 дитячих к о ля со к і 373000 квадратних метрів м ета л ев о ї черепиці.

У ав ан гар д і с о ц іа л іс т и ч н о г о з м а г а н н я йшли р о б ітн и к и Василь Гордійович Б атр а к , П ет р о Л укич К ириленко , Галина Іллівна Гетьмансь­ка, М и к ола О лександрович Качан, К атери н а П рокоп івна Б утова та інші.

А так побутовики працю вали у 1967 році.З сам ого початку року колектив за во д у побутових товарів включився

у соц іал істичне зм аган н я на честь 50-річчя В еликого Ж о в тн я . Б ерезневе завдання по виробництву товарів к у льтурн о-п обутового призначення і го сп од арськ ого вж и тк у було виконано на 109,7 процента, а квартальний план в з а д а н о м у асортим енті - на 101,8.

Ударно працювали робітники колясочно-складального цеху М. С. Плющій,B. П. Лютий, О. І. Тихий, В. Г. Лютий.

Успішним був березень і для ш тампувальників . Вони б езпереб ійно з а ­безпечували д еталям и цехи по складанню пош тових скриньок та дитячих колясок . П ресувальн и ки М. II. П ан а се й ко , О. І. Ф едченко і В. П . Скнар щ озміни сп равляли ся з норм ам и на 123-125 відсотків.

П еревиконав місячний і квартальні плани т а к о ж цех по складанню по­штових скриньок. За три місяці видали понад план продукції м ай ж е на6 тисяч карбованців . Високих виробничих п оказник ів ту т доб илисяC. С. М анойло, Ф. Ф. Тур , Н. Г. Случнікова, Л. П. Забава, 3. А. Сокоревич та інші.

С а м о в ід д а н о п о т р у д и л и с я над в и к о н а н н я м в зя ти х з о б о в 'я з а н ь ро б ітн и к и д е р е в о о б р о б н о г о та г а л ь в ан іч н о го цехів. Т а к , сл ю с ар іА. І- Іл ієнко , В. А. З арец ьки й систем атично перевиконували місячні з а ­вдання на 25 процентів. А теслярі М. С. П еребийніс , М. Т. Горохов та Д. К. К аліберда виробили за квартал пон ад план сотні штук тарн и х ящиків для пакування за в о д с ь к о ї продукції .

За вж д и своєчасно забезпечували підприємство нікельованими д е т а л я ­ми гальваніки К. Г. Удовиченко, В. Ф. Білай, ш ліфувальники О. А. Щ ерч- кова та Н. М. І Ірихідько.

На початок 1975 року основні фонди заводу виросли м айж е в десять разів у порівнянні з п 'ятидесятими роками. Збільшився і випуск валової про ­дукції. Він складав 2055,6 тисячі карбованців (у оптових цінах 1967 року).

Головний асорти м ен т продукц ії - дитячі коляски.Багато праці та вміння у розвиток виробництва вклали робітники

М. А. Тищенко, М. О. Качан, В. А. Зарецький, ветерани війни П. Ф. Сіріньок,І. А. Іванченко, О. 3. Пастушок, В. Т. Мельников, В. Т. Гаценко, В. П. Ма- шинець, С. І. Чернов, М. Г. Нечет, а та к о ж інженерно-технічні працівники Г. ГІ. Онищенко, М. Г. Качан, М. П. Домашенко.

З а виробничі успіхи багато робітників були наго р о д ж е н і о р д ен ам и і м едалями. О р д е н о м Леніна н аго р о д ж е н и й коваль Василь Гордійович Б а ­тр ак , орд е н о м "З нак П о ш ан и " - сл ю с ар - ін ст р у м е н та л ь н и к М и к ола А ндрійович Т ищ енко , слю сар -склад ач к о ля со к д итячих В алентина Т р о - химівна Вовченко, медалями "За трудову доб лесть" - П ол іна М и к ола ївна К о зак і Лідія Іванівна Ф есенко. Д и р е к т о р за во д у М икола Григорович М уравей був удостоєний ордена Т руд ов ого Ч е р во н о го П рап о р а .

Наступні десять років трудовий колектив очолю вав ди р е к то р М икола Іванович Конівець (з 01. 06. 76 р. по 16. 06. 1986 р.).

В 1978 році дитячій закритій колясці "Тавричанка" , розр о б ле н ій з а ­водськими х удож н и кам и і конструкторам и , надали дер ж а вн и й Знак якості. Д л я упаковки дитячих к о ля со к виготовлялись ящ ики із г о ф р о в а ­ного картону робітникам и цеху по виготовленню го ф р о к а р то н у , річна виробнича потуж ність як ого ск лад ала 1 млн. 870 тисяч квадратних метрів картону.

Визнання і подяку за с л у ж и л и робітники цеху Ганна Іванівна Рябко , О лек сан др Іванович Семенов, Л ю б ов Іванівна Годованець, Євгенія В оло­димирівна Д іденко , м айстер В олодимир М ик олайович Лютий.

П лани по випуску валово ї продукції виконувались, але по основном у п о к азн и к у - то в ар ах н арод ного сп ож и ван н я - були неод норазов і зриви. О сновна причина цього - незадовільне забезп еч ен н я сировиною і м а ­тер іалами. З часом виробництво к оля сок дитячих зупинилось та і о б л а д ­

5 Зам. 1382

нання по виготовленню г о ф р о в а н о го картону — нап івавтом атичну т е х н о ­логічну лінію - передали іншому підприємству.

З а в о д ф а к ти ч н о залиш ився без ви значеного ас орти м ен ту продукції . З 1980 ро к у ту т проводили кап італьне буд івництво м ехан о-склад альн ого цеху з адм ін істративним прим іщ енням , яке закінчили у 1986 році.

З А В О Д " ЗО Р Я "

О б л а с н е у п р а в л ін н я м іс ц е в о ї п р о м и с л о в о с т і п е р е т в о р и л и в З а ­пор ізьке ВО "Таврія", і з а в о д отрим ав нову назву - "Зоря". В цьому ж році д и р е к т о р о м п р и з н а ч а є т ь с я А н а т о л ій М и к о л а й о в и ч С е м е н ю та (з 12.08.1986 по 29.03.1994 р.), перед яким с т о я л о завдання: забезпечити колектив роботою . І заводч ани починаю ть освою вати випуск рад іоко- лонки а к у с ти ч н о ї (річний випуск складав 122 тисячі штук), гучномовців, петлі к апота , сумки ін с трум ен тальн о ї (біля 160 тисяч штук в рік).

П р о д у к ц ія виготовлялась із сировини і м атеріалів зам овн и к а . Вони за во зи л и ся з К уйбиш евського за в о д у "Е л ектроп ри б ор" і З ап о р ізь к о г о заводу "К ом унар". З а в о д ук ладав д оговори з п ідприємствами сою зно ї пром исловості на виготовлення із сировини зам о вн и к а і поставку йому ком плектую чих деталей на вироби, які випускали ці п ідприємства. П р и ­к ла д ц ь о м у - д іл ьн и ц я по ви го то в л е н н ю р а д іо п л а т . С е р е д т а к и х підприємств було і виробниче об 'єд н ан н я "М оторобудівник".

У вересні 1988 року колектив за во д у "З о р я" звернувся д о уряду рес­публіки з проханням передати завод ВО "М оторобуд івник".

В 1990 році завод із системи м ісцевої пром исловості республіки пере­дано З ап о р ізь к о м у виробничом у об 'єд н ан н ю "М оторобуд івник" і п ере­йм еновано у Гуляйпільський м аш инобудівний завод.

З початку роботи в системі ВО "М оторобуд івник" покращ ились ви­робничі показники , поліпшився м оральний стан колективу , підвищилась продуктивність праці, став виконуватися план по випуску виробів.

З а перші три роки, працю ю чи у виробничом у об 'єднанні, б у л о виго­товлен о 274,5 тисячі к о ля со к дитячих.

П очинаю чи з 1993 року, заводч ан и осв о їли випуск замків гараж них (до 2000 року їх виробили 36790 штук), дитячих л іж о к - 59980 штук. А т а ­к ож випускався ряд ком плектую чих вузлів і деталей для виробів голо­вного п ідприємства "М о то р Січ". Т од і ж до двох видів к о ля со к дитячих добавився і третій - п р огулян ков а коляск а "Олена".

У зв 'я зк у з переведенням А. М. Семеню ти на рем онтно-механ ічний з а ­вод і призначення його ди рек тором , який те ж входив у склад ВАТ "М отор

Січ", виконуючим о б о в 'я зки д и ректора був М икола Григорович Качан (з 14. 03. 1994 р. по 28. 12. 1995 р.), з 28 грудня 1995 р. по 29. 06. 1998 р. - директор .

М икола Григорович на заводі з 1961 року. П р о й ш о в труд овий шлях від слю саря- ін струм ен тальн и к а д о головного ін ж енера , а за ти м - і д и ­ректора .

29 червня 1998 року д и р е к то р о м маш инобудівного за во д у п р и зн а ­чається О лексій Андрійович Д о л ж е н к о , який д о цього два роки працював головним інж енером.

М А Ш И Н О Б У Д І В Н И Й З А В О Д

В середині 90-х років завод переж ив економічні труднощ і. П е р е т в о ­рення ВО "М оторобуд івник" в 1994 році у в ідкрите ак ц іонерне т о в а р и с т ­во "М о то р Січ" да л о д р у г е дихання доч ірн ьом у п ідприєм ству "Гу­ляйпільський маш инобудівний завод".

Н е зва ж а ю ч и на економічні труднощ і, вдалося зб ерегти колектив. Річний о б с я г ї ї зр о с тав з 624 тисячі гривень у 1991 році д о 22547 тисяч у 2002 році.

З 1997 по 2002 рік зр о б л е н о на заводі 15570 дитячих санок.С воїми високим и виробничим и п о казникам и відзначалися: токар і

М икола Іванович К анцибка , П ет р о Іванович К алю ж ний , слю сар і- інстру- м ентальники З ін у р Л б убак ірович Ф архутдінов, О л ек са н д р М иколайович Гамульов, елект р о зва р н и к и Геннадій Володимирович Саблін, Сергій М и ­колайович Ш аровський , Сергій Андрійович К расовський , водій а в то н а­в ан таж увача О лек сан др Ф едорович Д ерев 'ян к о , старші м айстри ви роб­ництва П е т р о Ф едосійович К орховий , М икола М иколайович Д ерев 'янко .

І сьогодні, долаю чи труднощ і, завод на марші. У 2002 році він отрим ав прибутку 107 тисяч гривень. М ало, але це крок у завтра , крок у персп ек ­тиву, яка (є надія) буде б е зп е р еч н о кращ ою за вчорашній день.

Цьом у п ідтвердж енням і те, що у зв 'я зк у з відзначенням 80-річчя Гу- л я й п іл ь с ь к о г о р а й о н у г е н е р а л ь н о м у д и р е к т о р у ВА Т " М о т о р Січ" (м. З а п о р іж ж я ) В ячеславу О лександрович у Б огуслаєву присвоєно зв а н ­ня П очесний гром адянин Гуляйпільського району" з врученням д и п л о ­ма та р ег іон альн о ї медалі "За заслуги перед Гуляйпільським краєм". Т а ­кою ж м едаллю н а го р о д ж е н о і д и р е к то р а Д ІЇ "М аш инобудівний завод" ВАТ "М о то р Січ" О лексія Андрійовича Д о л ж е н к а .

І Н Д П О Ш И В

В 1940 році в Гуляй-ГІолі о р г ан ізо в ан о м айстерню індивідуального пошиву. В ідрем онтували приміщення. М айстерня ук ом п лек тов ан а кад­рами і ш вецькими маш инками. В ідкриття відбулося 7 л и сто п ад а - д о дня 23-ї річниці В еликого Ж о в тн я .

У червні 1941 року працівники майстерні з глибокою ненавистю зустріли д і ї фаш истів . Стахановці М. Ф ренкіль, Г. Б аб ен к о щодня викону­вали норми на 170%, закрійники В. Міледін і М. О сипенко - на 300-180 %.

12 працівників у липні пост ійно труд илися в к олгоспах на збиранні врож аю . Ц е Г. Б охан , П. Руденко , Л. Качан та ін.

К О Л Г О С П И

П р о тя го м 1925-1927 рр. у Гуляйполі та селах району орган ізован о5 арт ілей та 11 Т С О З ів (товариств спільного об р о б іт ку землі). А н а ­прикінці дв ад ц яти х років у Гуляйполі р озгорн увся масовий вступ селян д о колгоспів.

П ередовики колгоспу " Червоний прапор", 1930 роки У ж о в т н і-гр у д н і 1930 ро к у райзем відд іл і рай он н и й виконавчий

комітет за р е є с т р у в а л и в Гуляйполі по сотнях колгоспи. Д еякі з них діяли задовго до цього.

У П ольськ ій сотні були колгоспи "Д руж ба" , "Дніпрова хвиля"; у П іщ анськ ій - "П 'я т и р іч к а " , "С елянка" , у Вербівській - "13-річчя Ж ов тн я" , "П рогрес" , "Ударник"; "С партак"; у П одолян ськ ій - імені Ворош илова, "Заповіт Леніна"; у Бочанській - імені Б удьон н ого , "Ч ервоноарм ієць" ; у Х ерсонськ ій - "Добра згода"; у С ігорянськ ій - "1-ше серпня", імені С таліна; у Ц ентральн ій сотні - "Ч ервоноарм ієць" , "Спільна праця", "Ч ер ­вона з ірка" , "Д руж ба" , "Вільний хл іб ороб" , "Т рудове селянство"; у Гу- ляйпільській сотні - "Колос", "Ч ервоний колос" , "Сила сталі"; на хуторі Зар іччя - "Ч ервоне Заріччя", "Ч ервона круча".

В 1931 році пройш ло о б 'єд н ан н я колгоспів. Т ак колгоспи Х ерсон сь­кої, Г у р ян ськ о ї і П іщ ан с ь к о ї сотень об 'єд н али ся у колгосп "Ш ирокі л а ­ни", який пізніше дістав назву "Д обра згода".

Господарства, які л е ж а л и на правій ст о р о н і річки Гайчур, о б 'є д н а л и ­ся в колгосп "Ч ервоноарм ієць" . П о д о л я н с ьк а , П ольська і Вербівська сотні у колгосп "Заповіт Леніна".

Н а початку 1932 року відбулося о б 'єд н ан н я колгоспів. Н а Вербівській сотні став колгосп "Ударник"; на П ольськ ій - "Червоний прапор"; на П о ­долянськ ій - "Заповіт Леніна"; на Гурянській - "Червоний колос"; на П іщ анськ ій - "Спартак"; на Х ерсонській - "Колективіст"; на Бочанській- "Ч ервоноарм ієць" ; на С ігорянській - "1-ше серпня"; на хуторі Чапаева- імені С таліна; на хуторі Зар іччя - "Ч ервоне Заріччя".

В 1934 році Гуляйпільські колгоспи в серед ньом у зібрали по 4 ц ентне­ри зерн ови х з гектара. Л в "Колективісті" , "С партаку" і комуні імені С таліна на окрем их ділянках - по 8-10 центнерів.

На 1 л ю того 1935 року в колгоспі "Заповіт Леніна" із 104 коней 16 б у ­ли се р ед н ьо ї вгодованості, 57 виснаж ених , які вибули із строю ; в артілі "К олективіст" із 101 - 60 коней виснаж ених . П ричини цього керівники звалю вали на н ед оби того класов ого ворога і його прибічників, які пролізли на конюшні. Л ф а к ти ч н о коней не було чим годувати.

9 б е р езн я в ідбулася нарада працівників тваринницьких ф е р м артілі "К олективіст" - скотарів , свинарів , вівчарів та д о я р о к , на якій о б г о в о р и ­ли питання поліпшення св о є ї роботи.

20 б ерезн я 4 бригади артілі "К олективіст" закінчили сівбу ранніх з е р ­нових. Сівачі П е т р о Т роян , Іван Сіріньок, М и к ола Вербицький та Олесь П олтав ец ь зас івали по 6 гектарів на сівалку.

25 квітня в колгоспі імені С таліна р о зп о ч а л о с я поліття соняш нику. З18 ж інок утворили 3 ланки, котрі мали св о ї завдання . К ращ а ланк а - Н ад ії С ахацько ї .

Сім років працю вали дитясла в артілі імені Сталіна. Вони зн аходи ли ся в невеликому кам 'ян ом у будинку з ф р у к то ви м садом. В середині було чи­сто , світлі к імнати. В них дві спальні, а то їдальня і кухня.

Всього в яслах 37 дітей. Д ля к о ж н о ї дитини гарне о к рем е л іж к о . Діти ту т дню вали і ночували. В ихователька Н аташ а Д о м б р о вс ьк а щ одня п р о ­водила з ними веселі ігри, вчила співати і танцю вати.

Вася З іненко , який вж е 5-й рік у дитяслах , вивчив 10 віршів, гарно та н ­цював "Гопак". А Л іда Івко та ГІоля Х м ара удвох танцю вали "Польку".

7 липня артіль "С партак" о тр и м ал а першу квитанцію, здавш и на Гу- ляйпільський зсипний пункт 434 центнери о зи м о ї пшениці. Квитанція за № 2-у артілі "Ударник" (82 центнери пшениці).

П о стан о во ю о б к ом у партії та облвиконком у як перем ож ців у з м а ­ганні на обласну Д о ш к у пошани за н о си л и колгоспи імені С таліна , "С п ар­так".

В 1935 році колгосп "Колективіст" з ібрав у середньом у по 7,4 ц ентне­ра зернових з гектара, в т. ч. о з и м о ї пшениці - по 11, соняш нику - по 4, рицини - по 1,6 центнера .

Н а труд одень колгоспники отри м али по 2,4 к ілограма зернових і по0,65 карб ован ц я грішми.

30 квітня 1936 ро ку артіль "К олективіст" зак інчила всі весняні роботи: кукурудзи п осіяно 120 гектарів, картопл і п о са д ж ен о - 20, п іднято пару - 342 гектари. Л анков і Б альсан к о і Ганна К оростильова зас іяли дві ре ­кордні д ілянки кукурудзи .

У липні в арт іл і "1-ше серпня" як аванс за 6 місяців видали к олго с п н и ­кам на тр у д о д е н ь по 1,5 к ілограм а пшениці. Б р и га д и р 3-ї бригадиС. Р іпка о д е р ж а в 454 к ілограм а , коню х Ф. Редька - 306, а б а буся Ганна П е т ел ьк о - 411 к ілограмів пшениці.

У том у ж році колгосп "К олективіст" нам олотив по 14 центнерів з е р ­нових з гектара, в т. ч. о з и м о ї пшениці - по 14,4. Н а труд одн і видано по7 кілограмів зерн ови х і по 1,63 карб ован ц я грішми.

А ртіль мала 380 голів велико ї р о г а т о ї худоби, 71 свиню, 35 овець і41 б д ж оли н и й вулик.

К олгоспники придб али 23 велосипеди і 5 патефонів . У 17 хатах були радіоточки.

В 1936 році п о -у д а р н о м у працю вали у колгоспі імені С таліна доярки Н ас тя Д іденко , П ол ін а Д ід енко , Улита Івко та Ольга Д ика .

А ртіль з іб рала по 15 центнерів зерн ови х з гектара, отри м ала 871 т и с я ­чу карбованців валового прибутку, видала на тр уд оден ь натурою по3,2 к ілограма зернових .

Д ля порівняння роботи міських колгосп ів подаєм о та к у таблицю :

Назва Серед, урожай Валовий прибуток Видано на

господарства (цн/га) (крб.) трудодень натурою в кг

1 "Колективіст” 14,2 299240 7,0

2 ‘Спартак* 14,8 420095 5,2

3 “Червоне Заріччя' 18,4 118892 8,0

4 ’ Заповіт Леніна’ 15,7 237931 6,3

5 "1-ше серпня” 16,8 202126 9,0

6 "Червоний прапор" 17,0 258115 7,0

7 ім. Сталіна 15,0 871000 3,2

19 квітня 1937 року в артіл і "Ч ервоний прапор" пустили в дію ново- збудований цегельний завод. За м ісяць роботи ту т виф орм ували 26 тисяч цеглин. Б ригада І. С еменю ти ск л ад аєтьс я із цегельників М атвія С и д о р о ­вича Галагана, С теп ан а Івановича Забави , О лек сан дра Тим оф ійовича К оваленка, Григорія О п ан асови ч а Ш а р о в с ьк о го та Івана Григоровича Х одакова.

В 1937 році колгосп "У дарник" видав на труд одень по 4,3 к ілограма натурою і 1,8 карбованця грішми.

У 1938 році чабан колгоспу "С партак" І. ІІІамрай о д е р ж а в по 183 яг ­нят від 100 вівцематок.

В 1939 році 60-річна А га ф ія П авлівна П етелько , яка шість років п р а ­цювала на п т а х о ф ер м і колгоспу "1-ше серпня", ви рости ла 1200 курей і з іб р ал а по 125 яєць на курку-несуш ку .

Т о го ж ро к у в колгосп і "Ч ервоний п рап ор" за 9 м ісяців видали на т р уд оден ь по 4 к ілограм и о з и м о ї пшениці, 0,5 к ілограм а ф у р а ж н и х культур, 0,3 к ілограм а сон яш н ик у , 0,2 к ілограм а ж и т а і по 7,5 к а р б о ­ванця грішми.

Сім'я Ф еодос ія К улика вироб ила 904 трудоднів , чередник Явтух К о ­зачен ко - 311,4, ряд овий колгоспник О л ек са н д р Кущ - 432, с т о р о ж О нисій Б о н д а р е н к о - 322,4, прицепщ ик О лексій Б о б и р - 427,3, свинарка Віра Кущ - 390 трудоднів .

В колгоспі "К олектив іст" видано на тр у д о д е н ь по 7 кілограмів зе р н а і по 4 к арб ованц і грішми.

Т о го року учасникам и В сес о ю зн о ї с іл ь с ь к о го с п о д а р сь к о ї виставки були:

К о р о с ти л ь о в а Т. О. - сви н ар к а к о лгосп у "К олективіст";ІІІамрай І. В. - чабан колгоспу "С партак";К атай Т. М. - чабан к олгоспу "Ударник";Вакулінський П . Н. - чабан колгоспу "Колективіст";М а ка р о в І. Ф. - чабан к о лгосп у імені Сталіна.

В 1940 році в к олгосп і імені С тал ін а видали на т р у д о д е н ь без натури

по 5,1 к а р б о в а н ц я . С ім 'я С. К а р п ія з а р о б и л а 6965 к ар б о в ан ц ів , Я. К ол існика - 6940. А на колгоспний дв ір в серед ньом у вийш ло по 3050 карбованців .

Т од і ж колгосп "Заповіт Леніна" з іб р а в по 20,5 центнера зе р н о в и х з гектара , "К олектив іст" - по 18. Й о го при буток склав 712 тисяч к а р б о ­ванців. Н а тр у д о д е н ь колективісти отр и м ал и по 5,5 к ар б о в ан ц я і 3 к іло­грами зерн а .

Г О Л О Д 1 9 3 2 - 1 9 3 3 Ю К І В

О д н ією з н ай ж ах л и в іш и х тр а ге д ій н аш ого к р аю став г о л о д 1932-1933 рок ів , як и й був насл ідк ом к о л е к т и в із а ц і ї с іл ьс ьк о го го сп о д ар с тв а і зн и щ ен н я к у р к у л ь ств а як класу.

Чи м о ж н а було уникнути голодом ору?1932 рік у тавр ій ськ и х степах видався н евро ж а й н и м . Валового зб о р у

зе р н а отр и м ал и лиш е 67 в ідсотків до плану. В серед ньом у на труд одень у к олгосп ах н арахували по 1,3 к ілограм а зерн а та по 82 копійки.

В аж к а р о б о т а та мала платня не давали м о ж л и в о с т і багатьом ви р о б ­л яти навіть один тр уд оден ь в день. Т о м у чим ало колгоспників о д е р ж а л и з а свою р о б о т у по 100-200 кілограмів зе р н а . А як щ о сім 'я багатод ітна , то в зим у вона входила не за б езп еч ен а п р о д у к та м и харчування.

[Це у важчій ситуації опинились одноосібні господарства, яких у райо­ні налічувалось кілька сотень. Щ об примусити їх виконувати план хл іб оз­дачі, до них застосовувались старі методи вимітання хліба з дворів за д о ­помогою різних комісій, уповноваж ених , активістів.

Д ещ о кращ е було м ехан ізаторам . Вони на за роб лен и й труд одень о т ­римували д ещ о більше.

В середині 1932 року сільські актив істи отри м али юридичне право к о н ф іск ац і ї зерн а в колгоспах , того ж місяця було введено в дію закон , що передбачав см ертну кару за р о зк р ад ан н я соц іал істично ї власності. За пом 'якш ую чих обставин такі ан ти держ авн і злочи н и "каралися 10 р о ­ками в и с н аж л и в о ї праці".

Загони активістів у пош уках зерн а ниш порили у кож н ій хаті, в ідбира­ли видане на трудодні, зривали підлоги, за л а зи л и в колодязі . Навіть тим, хто вж е пухнув з голоду, не д о зв о л я л и лиш ати собі зерно .

Н ай с тр аш н іш о ї сили голод набув навесні 1933 року. Залиш ивш ись без хліба, селяни їли котів, собак , щурів, кору, листя , траву. Н ай д уж ч е с т р а ж д а л и с ім 'ї одноосібників , бо в д еяк и х к олгоспах нам агалися хоч трохи п ідтрим ати людей (п ерев аж н о дітей), створю ю чи щось на з р а зо к

дитячих кухонь. Д л я працю ю чих у полі готувався обід (кандьор чи суп). Більшість матерів з а б и р а ла його для сво їх дітей.

Д ещ о к ращ е ж и л о с я роб ітникам та сл у ж б о в ця м , їм на картки видава­ли хліб: працюючий о д е р ж у в ав по 500 грамів, а хто був на утрим анні - по 250 грамів на людину.

В 1933 році смертність селян у районі зр о с л а на 50 відсотків. П р о те, скільки пом ерло , точних даних немає. Кількість пом ерлих від голоду в з я ­та у порівнянні з 1931 та 1932 рокам и (дані взято у Гуляйпільськом у загсі). Я кщ о в 1931 році пом ерло 467 жителів , то в 1933 - 827. В раховую ­чи, що від голодування люди почали пом ирати ще в листопаді-грудн і, то м о ж н а вваж ати , що від голоду 1932-1933 рр. пом ерло біля 450 гу- ляйпільців.

П о селах ситуац ія була різна. Так , см ертність селян у Туркенівськ ій сільраді (а це село н ай д уж ч е голодувало і в 1921 році) зб ільш илась у 6 раз ів (в 1931 році пом ерло 12 чоловік, а в 1933 році - 81). У П етрівськ ій та Варварівській с ільрадах - у 3 рази , а у Воздвиж івській , В ерхньотер- сянській та Хвалибогівській с ільрадах - у 2 рази.

В У с пен івськ ій , Н о в о г р и го р ів с ь к ій , Д о р о ж н я н с ь к ій т а М а р - ф опільській с ільрадах см ертність була на рівні 1931 і 1932 років. А ось у сам ом у Гуляйполі смертність лю дей у рік голоду навіть була н и ж ч о ю за попередні роки. М абуть , це насл ідок того , що в ньому п р о ж и в а л о багато робітників та служ бовців , які о д е р ж у в ал и продукти на картках .

У ж е в 1934 роц і см ертн ість лю дей на Гуляйпілл і зм ен ш и лась у порівнянні з 1933 роком м ай ж е удвічі.

Люди не вірили, що Р адянська влада прим уш увала за б и р а ти у к о л г о ­спах та селян з е р н о і ш товхала їх на голодне існування. Все це вони відносили на рах у н о к місцевих керівників. Т о м у писали лю ди у різні вищі інстанції та газети . Т а звідти допом ога їм не йшла, а вимога до керівників району та колгоспів про виконання планів хл ібоздачі була.

О сь деякі цитати із постанов дер ж а вн и х і партійних органів 1931-1934 років: " . . .за опортун істичне ставлення д о хл ібозаготівель , ц ілковиту д е ­м обіл ізацію і ласування перед труд нощ ам и зам ість боротьб и за хліб, внаслідок чого хлібозаготівлі по Гуляйпільській сільраді зовсім п рипи­нені (тоді як ця сільрада повинна дати д ерж ав і ще 31 тисячу центнерів хліба), панькання з куркулям и (тверді завдання виконано на 15/Х тільки на 45%), голові с ільради тов. Б о р о д а ю висловити сувору догану й п ер е д а ­ти справу . . .для вирішення по перебуванню його в ряд ах партії. . ."

"...відмітити, що там, де п о -сп р ав ж н ь о м у керівні органи взялися за орган ізац ію к о лго с п н о ї маси щ одо виконання плану хл ібозаготівл і й інших кампаній , здобуті вирішальні успіхи (Х валибогівка . ..).. .схвалити

постанову . . . про н аго р о д ж е н н я перехідним Ч ервоним п р ап ором із з а н е ­сення на "червону дош ку" (була ще й "чорна дош ка" - А вт .) . . .с ільра­ди . . .Х валибогівську , що виконала план хл ібозаготівл і на 53% та план м об іл ізац і ї коштів - на 85%..."

В голодний 1933-й рік постанова Ч уб ар івськ ого райпартк ом у н аго л о ­шувала: "Відзначити б ільш овицьку роботу таки х сільрад, які п еревикона­ли черговий план м олокоздач і: Х валибогівську - 314%, Д о р о ж н я н с ь к у - 177%, Тем ирівську - 141%, Варварівську - 128%, Д оли н ську - 131%".

Але та к було не скрізь .Величезні плани хл ібозаготівель , які н ем ож ли в о було виконати , і по ­

чаток голоду сколихнули населення . П о стан о ва Ч уб ар івського р а й п а р т ­кому від 10. 04. 1932 р. кон статувала : "Н а грунті цих збочень к ла со в о -в о ­р о ж і елементи акти в ізували ся (р о згр о м ам барів з б орош н ом , в артілі "Ш ирокі л а н и '" - д е м он страц ія "Д айте хліба, бо на роботу не вийдемо!"). А на початку квітня (1-го) бю р о р ай п ар тк о м у ро згл яд а л о питання "П ро вчинення зам аху на голову с ільради села Успенівки тов. Т арасен ка ," "П р о волинки в с. Гуляйполі се р ед колгоспників на грунті настирливого вим агання хліба" та ін.

Влада поясню вала селянськ і заворуш ен н я не нестерпними умовами ж и т т я , а д іяльністю а н т и р а д я н с ь к о г о і м ахн овськ ого елементу . Відпо­відь - посилення к аральних дій з бо к у Д П У , п р о к уратури , суду: " З а п р о ­п онувати начальнику Д П У , н егайно виїхати в село Гуляйполе для ви яс ­н ення д ійсного стану та причин виникнення волинки.

З о б о в 'я за т и судово-слідчі органи (тов. Богдановій і Кліменю) негайно виїхати в село Гуляйполе для проведення показового гром адського су д о ­вого процесу над ініціаторами волинки та антирадянським елементом".

П ід тве р д ж е н н ям голоду в наш ом у районі є інф орм ац ія се к ретаря Д н іп р о п е тр о вс ьк о го (Ч убар івський рай он входив у 1933 році до Д н іп р о ­п ет р о в сь к о ї област і - Авт.) о б к о м у КП (б)У М. Хатаєвича Ц ентральном у К ом ітету КП(б)У про голодування населення (12 березня 1933 року). Д е ­що з неї процитуєм о: " П о л о ж е н н я з браком продовольства на селі вияви­л о сь тут, в Д н іп ропетровськ ій област і , зн ачн о більш т я ж к и м і серйозним , а н іж я міг передбачити.

Я буквально завалений щ оденними повідомленнями і м атер іалам и про випадки голодних см ертей , оп у х ан н я і захворю ван ь від голоду. О с ­таннім и днями все частіше н ад ходя ть повідом лення про тр у п о їд ст в о і лю до їдство . В таки х містах, як М елітополь, Б ердянськ п ід ібрано за о с ­танні 2-3 ти ж н і по 3-4 д е ся тки труп ів на вулиці. Н а станціях зал ізниць (тільки на крупних, вузлових) під ібрано за даним и д о р о ж н ь о -т р а н с п о р т - ного відділу Д П У б л и зь к о 150 трупів лю дей, які померли від виснаж ення на грунті голоду.

За даними о б л а сн о го відділу Д П У , кількість пом ерлих від голоду або у зв 'я зк у із зах во р ю ван н ям и , щ о за го с тр и л и ся від цього, ск лад ала на 1 б ерезн я б л и зь к о 1600 чол., кількість опухлих аб о тих, хто захвор ів від го ­лоду , ск лад ала по 23 рай он ах 16 тис. чол."

1934 рік видався урож айним . Валовий зб ір зерна по району склав 957873 центнери а б о збільшився проти 1932 року на 62,6 відсотка. Д ер ж ав і було здано 522620 центнерів, що ск лало 54,6 відсотка від валового зб о р у (в м инулом у році - 67 відсотків). О з и м о ї пшениці здали 361450 центнерів, то б то у два рази більше м инулорічного. Більше як удвічі залиш илось з е р ­на у колгоспах. Вагомішим став і трудодень.

Т о го року к олгоспники о д е р ж а л и на к о ж е н труд одень у середньом у по 4,2 к ілограм а зе р н а та 1,2 карб ован ц я грошима. Ц е набагато полегш и ­л о ж и т т я тр у д ів н и к ів се л а і м іста . Т о м у в 1934 році зм ен ш и л ас ь см ертність лю дей м ай ж е удвічі.

Н езв аж аю ч и на це, резолю ція наради голів колгоспів, парторгів , б р и ­гадирів та голів Ч уб ар івського р ай он у від 19 серпня 1934 року в ідзн ача­ла: "Нинішній у р о ж а й по наших к олгоспах утворю є додатков і труднощ і для наш ого району . Н аступ н у зим у ми будем о проводити в трудніш их умовах, н іж м и н у л о ї зими.

. ..Ми зо б о в 'я за н і у с т р о к і повністю виконати зн и ж ен и й (!) план о б о в 'я з к о в о ї зернопоставки .

. . .Н е га й н о перечистити всі відходи, бо за ними стільки м ається зерн а . П ерев ірити всі ток и , з іб рати та очистити зм етки , відокрем ити со л о м у й полову...

. . .З ар а з , як н іколи, треба поставити найк ращ у о х о р о н у проса , а о с о б ­ливо кукурудзи й соняш нику. Всяким нам аганням під виглядом нестачі трудоднів зали ш и ти без н а л е ж н о ї о х о р о н и цих культур треба давати рішучу відсіч..."

Б у ло й безліч постанов про посилення о х о р о н и посівів у 1934 році, бо голодні лю ди були готові на все.

М А Ш И Н Н О - Т Р А К Т О Р Н А С Т А Н Ц І Яч

У 1929 році для забуд ови м а ш и н н о -т р а к т о р н о ї станц ії вид ілялось 40 гектарів землі на зал ізничній ст ан ц ії Гуляй-П оле . Н ам ічалось , що М Т С обслуговуватим е по Г уляй-П олю : виробниче об 'єд нання П іщ ансь- кої сотні, яке м ало 1530 гектарів о р н о ї землі. Ц е робитим уть 5 трактор ів ;

виробниче об 'єд нання "К олос" Г у р ян с ьк о ї сотні (936 га, 3 трактори);виробниче о б 'єд н ан н я П о л ь с ь к о ї сотні (1440 га, 4 трактори);

виробниче об 'єд н ан н я Г Іодолянської сотні (1765 га, 5 тракторів);виробниче об 'єд н ан н я Вербівської сотні (1210 га, 4 трактори);Т С О З "Д обра згода" Х ер с о н сь ко ї сотні (2150 га, 6 трактор ів ) і два ви-

селки.Всього по Гуляйпільській сільраді 27 трактор ів М Т С мали оброб ляти

9596 гектарів о р н о ї землі. Крім т о г о м аш и н н о -т р ак то р н а станція д о п о м а ­гал а б с е л я н а м Д о р о ж н я н с ь к о ї , В е р х н ь о т е р с я н с ь к о ї і П е т р ів с ь к о ї сільрад.

Н а к ож ен т р а к т о р планувалось по 3 тра к т о р и сти (тоді їх називали р у ­льовими). Д ля о п ан у в ан н я техн ікою орган ізовувались вечірні школи.

Т ак , у Гурянській школі курси тр а кт о р и ст ів відвідувало 24 особ и , 9 з Г у р ян с ьк о ї сотні. С е р ед курсантів були Ганна Іванівна Козуб, Настя К ол існик , Іван Т рохим ович Рогач. З І І іщ ан сько ї сотні - 15 курсантів, у т. ч. Ганна Зуй ч ен к о , Іван Й осипович Д ібровський , А ндрій М артиненко.

У Х ерсонській школі навчалось 19 слухачів , у т. ч. М арія Д. Сіріньок, О л е к с а н д р а А нтонівна Кущ, О лек са н д р а Григорівна Семеню та, Н астя Іванівна С егеда, Я вдоха Гнатівна Т ерти ш н а , Іван Д авидович Аютий, К узьм а X. Кущ та ін.

К урси при П одо л ян с ьк ій школі в ідвідувало 39 чоловік , з П о д о л ян сь - к о ї сотні - 16, у т. ч. Н ас тя Ф едорівна Д ом аш енко , Ром ан С. Д ом аш енко , Григорій А ртем ович Л итвиненко та ін.

З П о л ь с ь к о ї сотні курсантам и б у л о 10 душ. Ц е - Т етян а Андріївна С ліпченко , Варвара Іванівна Т р о я н , М арія М еф одіївна Х айло, Н астя М ихайлівна Кущ, К атря М ахно та ін.

З В ербівської сотні навчалось 13 осіб, у т. ч. М икола П етрович Бохан, Д м и т р о Д м итрович П оп ов , Гнат О м елянович Власов та ін.

В ерхньотерсянську відвідувало 38 чоловік, Д о р о ж н я н с ь к у - 21.В ш колах Г у л яй -П о ля навчалось, а потім і працю вало в М ТС 14 ж інок

на т р а к т о р а х "Інтернац іонал".Х то ж навчався у школах?У Гурянській школі з 24 слухачів були: 2 ба тр а ки , 2 комсомольці і

22 безпартійн і; 21 чоловік і 3 ж інки; 24 українц і, 3 м алограм отні.З а віком: 17-20 років - троє , 20-25 років - 15, 25-30 років - 4 і понад

30 років - двоє.В ж е у перший рік св о є ї д іяльност і колектив М Т С добився певних

успіхів. Весняну сівбу в 1930 році б у л о проведено вдвічі швидше, ніж у попередні роки, у р о ж ай н ість зерн ови х ск лала 11,2 центнера , в том у числі яр и х - 13,5 центнера . П лан загот івель хліба господарства зони М ТС ви­конали на 102 відсотки.

С е р ед т р а к т о р н и х бригад станц ії ш и роко р о зго р н у л о ся соціалістичне

зм агання . П ерш ість у ньому виборола бригада Ю. І. Х ищ енко. 38 т р а к т о ­ристів зо б о в 'я за л и с я п о -ударн ом у працю вати д о кінця п 'ятирічки. С еред них були й ж інки - Н адія Сегеда, О лек са н д р а С еменю та, Н адія Кущ та інші.

20 л ю то го 1931 року д и р е к то р М ТС Іван Іванович Ліщина і агроном Голуб у рапорті районном у з ' ї зд у Р ад писали, що "за планом у цьому році Гуляйпільська М ТС накреслила охоп и ти рай он площ ею 36 тисяч гектарів землі. На 15 лю того в районі д іяльності М ТС колекти в ізован о 88 відсотків господарств та на 90 в ідсотків к о лекти в ізов ан о зе м е ль н о ї площі.

Т епер в районі діяльності м аш и н н о -т р а к то р н о ї ст ан ц ії є 47 колгоспів. К олективізац ія щ одня зростає . П ри чому в більшості з них утв орен о ударні бригади , щ об залучати од ноос іб них бідняків та серед няк ів д о к ол ­госпів.

О тж е , за час весняно ї сівби М Т С ставить перед со б о ю завд ан н я к о ­лективізувати свій район повністю.

Під засів ярих культур зап р о ек то ва н о 18513 гектарів, нас інного ф он д у з іб рано 7489 центнерів аб о 88 відсотків до плану, перечищ ено - 97 %.

Н е забуває М Т С готувати кадри для колгоспів. Вона п ідготувала 35 ке­рівників колгоспів, 36 рільників, 43 рахівників, стільки ж старш их тр а к т о - ристів-бригадирів та 160 рульових. Крім цього, в ідряд ж ен о на курси до інших районів 24 колгоспники.

Т р еб а за знач ити , що всю підготовчу роботу д о д р у го ї б ільш овицько ї весни наша М ТС проводить на основі ударництва та соц зм аган н я . О т о ж , 34 колгоспи склали пом іж соб ою со ц д оговори , а три колгоспи о г о л о с и ­ли себе ударникам и".

П р о ударну працю м ехан ізатор ів м а ш и н н о -т р а к т о р н о ї станц ії гово ­рить те, що бригадир перш ої т р а к т о р н о ї бригади , яка обслуговувала к ол ­госп "К омунар", Яків Пилипович Б о н д а р ен к о був н аго р о д ж е н и й 1 липня 1931 року орденом Леніна за ном ером 196. Й о го вручив йому в Кремлі М.І. Калінін.

В Гуляйпільській М Т С у лю том у 1932 році було 42 т р а к т о р и або76,2 % д о плану. Тоді ж президії станц ії за п о стан о во ю Т р а к т о р о ц е н т р у виділили 10000 карбованців на ш ляхове будівництво.

У 1934 році Гуляйпільська М ТС обслуговувала 23 колгоспів. В них б у ­ло п іднято чистих парів - 5208 гектарів , п р о п о л ен о просан н и х - 6135 гектарів не менше, як тричі. З б и р ан н я в р о ж а ю за вер ш е н о 18 серпня.

Н а 1 ж о в тн я посіяно 16060 гектарів ози м и х культур. Н е дивлячись на засуш ливий рік, колгоспи здали д ерж ав і 68972 центнери зерн а (82% до плану). А колгоспи "Заповіт Леніна", "Ч ервоне Зар ічч я" план хлібоздачі виконали.

В го сп о д ар с тва х зо н и М Т С зіб рали по 4 центнери зерн ови х з гектара, а в к олгосп ах "С партак" , "К олективіст" , комуні імені С тал іна на окрем их д іл ян к а х навіть по 8-10 центнерів .

О п л а т а праці склала : в трь ох к олгосп ах на тр уд оден ь видано по 20 коп ійок, в дев 'яти — від 20 до 50 коп ійок , в 7 — від 0,5 д о 1 к арб ован ц я , в3-х - від 1 д о 1,5 к ар б о в ан ц я і в о д н о м у - біля 2 карбованців .

К о ж е н т р а к т о р виробив 638 гектарів у м о вн о ї оранки .17 б е р езн я 1935 ро к у ком сом ольц і М Т С орган ізували су б о тн и к по

з б о р у м еталолом у . Б у л о з іб р ан о півтори тонни його.Т р а к т о р и с т І. І. Т и м ч ен к о з т р а к т о р н о ї бригади № 3 трим ав пе­

рехідний прапорець о б л а с н о ї газети "Зоря" за показн и к и в роботі. Т ільки 2 квітня він зо р а в 6,3 гектара при нормі 4 (158% норми) і з а о щ а ­див 41 к ілограм пального . За це він о тр и м ав платні 10 трудоднів за р о б о ­ту і 50% вартост і зе к о н о м л е н о г о пального , т о б т о 14 карбованц ів 35 копійок.

5 тр а вн я м а ш и н н о -т р ак то р н а станц ія закінчила реал ізац ію позики у розм ір і м ісяч н о ї зарплати .

Н а 15 травня колгоспи М Т С зак інчили підняття парів на 580 гектарах. К ращ а бри гада № 4 (бригад ир Ш ингур) зе ко н о м и л а 542 к ілограми паль ­ного, а № З (П . Р ябко ) - 550.

К ом б ай н ер К із іленко в артілі "С партак" за перший день ж н и в 6 липня з іб р ав 16,5 гектара зерн ови х і за р о б и в 55,5 карбованця . А наступного дня відповідно 20 і 69,5. 25 б е р езн я 1936 ро к у тр а к т о р и с т тр а к т о р н о ї бригади № 11 І. Х охотва т р а к т о р о м Х Т З з а день за б о р о н у в а в о зим ини 84,5 г ек та ­ра (н орм а 60). Він зе к о н о м и в 27 к ілограмів пального і за р о б и в 18 т р у ­доднів. А т р а к т о р и с т т і є ї ж бригади Д . Єна т р а к т о р о м Х Т З за б о р о н у ва в 77,5 гек тара і з а о щ ад и в 46 кілограмів пального та за р о б и в 16 трудоднів .

У відповідності з п о стан о во ю Р а д н а р к о м у С Р С Р "П ро в ідрядж ення ком байнер ів на тим часову роботу для доп ом оги колгоспам О м сько ї о б ­ласті" тр и к у тн и к М Т С визначив у в ідрядж ення: М. А. Л аврика, який ви­робив за сезон 413 гектарів , Т . М. П лю щ ія - 336 гектарів, М. А. П іхоту - 333, І. А. Ф едосенка - 326, C. М. К р о т а - 349 та І. А. Крупія - ін стр у кто ­ра ком байнер ів - 312 гектарів.

З серпня районна к он курсна коміс ія визнала одним з перем ож ців у зм аганні ком б ай н ера М икиту Л аврика . Він отрим ав першу премію - х р о ­мові чоботи.

25 вересня 1936 року 6 комбайнерів , що перебували в О мській області, п овернулися додому!

Д о 1935 року М икита Л а вр и к ж и в у Х валибогівці і працю вав рядовим колгоспником . А потім перейш ов на комбайн і за р о б и в 3800 карбованців . П р и д б ав швейну маш инку, велосипед, гарм ош ку , мисливську рушницю, два пальта - собі і д р у ж и н і та інший одяг.

В 1936 році купив д р у ж и н і костю м ш ерстяний за 167 карбованців , собі - костю м суконний за 165 карб ован ц ів та р ізний одя г для дитини. М Т С дала йом у квартиру в Г уляй -П олі , г арн о об ладн ала . В кімнаті є г ар ­д е р о б , за л ізн е л іж к о , м 'який диван , ст іл та стільниці. Д л я освітлення кімнати п роведено електрику . .

З а зим у він прочитав ром ани "Як гартувалась сталь" М. О ст р о всь к о - го, "Ч апаев" Д. Ф урм ан ов а , "П іднята цілина" М. Ш олохов а та ін.

М икита Л аврик передплатив газети "Зоря" , "П равда" , "К ом сом олець У країни" і районну "Сталінським ш ляхом".

У 1936 році М. А. Л аврик за високі виробничі пок азник и удостоєн и й ор д е н а Леніна. В цьому ж році Гуляйпільська М Т С виконала плани т р а к ­то р н и х і к ом байнових робіт відповідно на 126 і 128 відсотків і вийшла пе­р ем о ж н и ц ею у В сесою зному соц іал істичном у змаганні.

Н а к а з о м Н а р к о м а М. А. Ч ернова М Т С н а го р о д ж е н о Ч ервоним п р а ­пором Н а р к о м зем у С Р С Р , як о го 9 травня 1937 року вручив заступ н и к нарк ом а зе м с п р ав Гейстер на зб о р а х працівників М ТС. Д и р е к т о р а І. А. Б о р о д а я прем ійовано легк о во ю ав том аш иною , а 17 працівників - гр о ш о ­вими преміями.

В 1936 році д о 1 серпня в М Т С видали аванс т р а к т о р и ста м і к о м б ай н е­рам з р о зр а х у н к у по 25 карбованців і по 3 к ілограма зерн а на трудодень. Найбільш ий за р о б іт о к у комбайнерів: П лю щ ія - 1662 карбованців і о р д е ­нон осц я М. Л аври к а - 1253. Гроші виплачували м ех ан ізаторам п рям о в степу.

В 1936 році к ом б айнер М. А. Л аврик к ом б ай н ом "Сталінець" о б м о л о ­тив зернові на 980 гектарах , за що був відзначений ор д е н о м Леніна, т р а к ­тори сти Н. К. Т ерновий , В. Д. Б альсан к о , Н. П . Білецький, І. X. Рогач та б агато інших виробили по 900 і більше гектарів ум овн о ї оранки .

П осл ід овник М. А. Л аврика к ом б ай н ер П . М. Плющій довів сезонний виробіток на обм олоті хлібів до 1156 гектарів (тоді він н ам олотив 10815 Центнерів зерна) , по 895 гектарів у м о в н о ї оранки було вироб лено на 15- сильний т р а к т о р у бригаді В. С. Голика (колгосп імені К арла М аркса) , по 885 гектарів - у бригаді І. К. Ш ап овала (колгосп "Кімовець").

Д ля поліпш ення роботи М Т С б агато зн ачи ло створен н я при них політвідділів. П ри Гуляйпільській М Т С виходила б а га т о т и р а ж н а газета "К олгоспна бригада".

У становленні Гуляйпільської М ТС велика роль належ ить І. І. Ліщині — першому ї ї директору , О. О. Лепунову, Д. О. Арсеньєву, Я. Т . Бондаренку, Г. І. Вокальчуку та багатьом іншим.

У 1937 році М Т С мала 49 комбайнів , з них 18 "Сталінець" і 31 "К ом у­нар".

У 1938 році з а р о б іт о к ком б айнер ів на "Сталінці" склав: у Івана К руп ія - 2503 к арб ованц і (з ібрав 463 гектари і н ам олотив 4236 центнерів зерна) , у С ергія К р а та - в ідповідно 2350 (426 і 4129), у Григорія Б ілая - 2042 (378 і 3963); на "К омунарі" : у Григор ія К ратника - 1796 (359 і 3273), у М и к оли А вд ієнка - 1686 карбованц ів (329 гектарів і 3560 центнерів).

Т о г о ж року бр и га д и р т р а к т о р н о ї бригади Семен М ихайлович Вер- бицький добився на т р а к т о р і Ч Т З виробітку по 3320 гектарів , а на У-2- 866.

В 1939 році Семен М ихайлович Вербицький - бригадир т р а к т о р н о ї бригади та Іван Васильович К арп ен к о - старш ий механік були уч а сн и к а ­ми В сесою зн о ї с іл ь с ьк о го с п о д а р сь к о ї виставки і н агород ж ен і виставко- мом малими срібними м едалям и і премією по 500 карбованців .

В 1940 році в М ТС вж е було 53 комбайни.- Коли над ійш ло повідом лення про напад ф аш истів на Р адянський

С о ю з , - пригадував ветеран М ТС О. Я. Д убченко , - м ехан ізатори , працівники м айстерн і, хоч і був вихідний, з ібралися на подв ір 'ї МТС. С тих ійно виник мітинг. А прям о з нього тра к т о р и сти М. Т . Стовба , В. М. Т ерновий , Т. Т . С егеда, М. Т. Б ілай та багато інших направилися до в ійськкомату з п р охан н я м негайно направити їх до діючих частин. А з а ­галом у перші дні війни д о Ч е р в о н о ї А р м ії були п р и зв а н і пон ад30 п рац івн и к ів с т а н ц і ї . Б о р о н и т и В ітчизну тод і п ішли, з о к р е м а , О. Н. М иргородськ ий , Т . А. Б ілостоцький , І. Ю. Глоба, Г. Г. Ш аповал та інші. їх місця зай н яли вчорашні причіплювачі, а т а к о ж ж інки й дівчата, котрі з р ізних причин раніш е перейш ли на інші роботи.

Коли виникла з а г р о з а о к у п ац ії району , було прийнято рішення ев а к у ­ювати у східні райони к раїни т р а к т о р и і все майно М ТС. П овністю з а д у ­мане зд ійснити не вдалося - частина колони потрапила в оточення . Щ об позбавити ф аш истів м ож ли вост і використати машини, деяк і з них були знищ ені, а тр а к т о р и сти П. Й. М інак, І. І. Лосовий за участю бригадираВ. С. Голика р о з іб рали тр а к т о р и , сховали найважливіші вузли і деталі. П ісля визволення району у 1943 році патріоти відновили машини і виве­ли їх на колгоспні поля.

Б а г а т о працівників М Т С відзначилося у боях з підступним ворогом , у праці в к олгоспах та радгоспах східних областей . Всю війну, наприклад , вирощ увала хліб у С аратовськ ій област і ком сом олка Галина Галушка,

там ж е до призову в арм ію трудився П. Я. К арпов , яком у вдалося вивес­ти свій тр а к т о р . Всю війну у складі т а н к о в о ї бригади пройш ов Т. А. Б іло ­стоцький. П очавш и ї ї рядовим танкістом , він зак інчив війну заступником к о м а н д и р а б а та л ь й о н у по технічній частині. З а виявлену м уж н ість Б атьківщ ина в ідзначила танкіста орденам и В ітчизняно ї війни, Ч е р в о н о ї З ірки , медалями.

Великий внесок у ро згр о м зн ах аб н іл о го ворога зро б и ли т а к о ж ко ­лишні м ехан ізатори М Т С П. О. Кущ, М. Я. Б он дарен к о , І. Г. Васецький,А. Т. Бик та багато інших.

186 працівників станц ії брали участь у Великій Вітчизняній війні. 92 з них віддали своє ж и т тя за свобод у Батьківщ ини. С еред них - П. Я. К а р ­пов, В. М. Т ерновий , П. О . Г Ірозим онтеров , І. Г. Рябко , Г. Л итвиненко, Я. Зачепило , Г. П етельк о , М. Сіріньок, І. Васецький.

П ісля в и зв о л ен н я р а й о н у в ж е ч е р ез к ілька днів у з р у й н о в а н и х прим іщ еннях стан ц ії з іб рали ся люди. П ерш им и, хто взявся за відбудовчі роботи , були коваль С. С еменю та, т о к а р П. В оронков, слю сар П. Н. Ва­сецький, тр а к т о р и с тк и М. Ф. Т ерн ов а , І. І. М овчан, к о м б ай н ерка Є. Ле- вицька та інші.

С поч атку відбудували кузню, а потім взяли ся й за інші приміщення. Н е було запчастин , о б ладн ан н я , робітники вишукували все необхідне на зруйнованих п ідприємствах , виготовляли власноруч. Як би там не було , а вж е 20 ж о в тн я на полях колгоспів зон и М Т С працю вали дев 'ять т р а к ­торів Х Т З та У-2, якими під у р о ж а й 1944 року п іднято 1270 гектарів з я ­бу. Д о весн ян о ї сівби робітники М Т С відновили ще 28 машин.

Н а час початку весняних польових роб іт 1944 року маш инний парк станції поповнився 26 новими маш инами, в том у числі 12 т р а к т о р ам и С Т З -Н А Т І . Всі вони прийшли з повним ком плек том знарядь .

У ж е в 1944 році к о лгосп и зо н и д іял ьн о с т і м а ш и н н о -т р а к т о р н о ї станції за си п ал и в засіки д е р ж а в и 52 тисячі пудів хліба. Це, мабуть, був найваж чий хліб. І не тільки том у , що на той час вдалося осво їти всього 30 відсотків оранки . Величезно ї кмітливості, настирності треба було д о к л а ­сти працівникам станції , щ об машини працю вали . Д ля заливки підшип­ників бабіт вибирали із розб итих локом оти в ів та наф тодвигун ів , у діло пішла свинцева об о л о н к а кабелів, зам ість підшипників кочення, де було м ож на, ставили підшипники ковзання . А ще не вистачало досвідчених кадрів рем онтників і трактори ст ів , для н ічної роботи д о в о д и л о с я вико­ристовувати л іхтарі "летюча миша", а то й просто см олоскипи .

В 1950 роц і г о с п о д а р с т в а зо н и д ія л ь н о с т і м а ш и н н о -т р а к т о р н о ї станції переверш или по виробництву хліба рівень остан н ього перед­воєнного року, його нам олотили 16575 тонн . Але для повного з а д о в о л е н ­ня потреб у зерні цього б у л о недостатньо .

Тоді ж почала ш ироко вп ров адж увати сь у виробництво к укуруд за - як зе р н о ва і к орм ова культура . В 1955 році ії посіви досягли 8365 гек ­тарів , у середньом у по зоні д іяльності М Т С хл ібороби отри м али по 22 центнери зерн а та 160 центнерів з е л е н о ї маси з гектара.

С п равж н ім и ін іц іаторами вп р о в ад ж ен н я кукурудзи , переходу на м е ­хан ізоване ї ї вирощ ування стали тодішні д и р е к то р станц ії П. 3. С олодун , бригадири т р а к т о р н и х бригад І. П. М арти н ен к о , О. О. Зачепило.

Д о весни 1955 року машинний парк станц ії було не тільки повністю оновлено . Він зн а ч н о зріс. Загальна потуж ність тр а к т о р н о го парку п ер е­вищила рівень 1950 року на 970 кінських сил, а кількість машин - на 49 штук. В р о зп о р я д ж е н н і станц ії з 'яв и л и ся перші самохідні комбайни, нові с ільськогосподарськ і зн арядд я .

Зг ід но з постан овою лю тневого (1958 року) П ленум у ЦК КІ1РС м а ­ш и н н о -т р ак то р н і стан ц ії було р ео р га н ізо в а н о у рем онтно-технічні. На той час Гуляйпільська М Т С мала у своєму р о зп о р я д ж е н і 152 т р а к т о р и за гальн ою п оту ж н іст ю 3306 к інських сил, десятки комбайнів , багато інш ої техніки.

І з реорган ізац ією зм інилися й ф у н к ц ії колиш ніх М ТС. Н а рем онтно- технічні станц ії було п окладене завдання забезпеч увати м атер іально- технічне п остач ання с ільського господарства і рем онт техніки. У зв 'я зк у з цим колишні Успенівську та Н о во зл ато п іл ьс ьк у М ТС було п ід п о р яд к о ­вано районном у об 'єд н ан н ю із спец іал ізац ією їх на певних видах р ем о н т­них робіт. В складі об 'єд нання створю вались нові виробничі п ідрозділи - ви конробська д ільниця (з 1970 ро к у пересувна м ехан ізована колона тресту "З ап о р іж сіль госп м он таж ") й л ін ій н о-м он таж н а дільниця, о с н о в ­ними завданням и яких є м о н таж і обслуговування технологічного о б л а д ­нання в колгоспах та радгоспах , а т а к о ж м ехан ізований загін.

М аш ин н о -тр а к т о р н а станція , а потім РТС, райоб 'єдн ан н я С ільгосп­техн іка" виростила цілу плеяду кавалерів високих урядових нагород , м айстрів св о є ї справи. Колишні бригадири тра кт о р н и х бригад І. П . М а р ­т и н е н ко та О. О. З а чеп и ло - Герої С оц іал істично ї Праці, 15 чоловік , і с е ­ред них колишній д и р е к то р станц ії П. 3. С олодун , бригадири тра кт о р н и х б ри гад М. М. Б удко , В. Є. Ш уш ура , м ехан ізатори І. Т . П авлю ченко, О. Т. К ір ієнко , І. М. Ч айковський та інші кавалери ордена Леніна. К о ­лек ти в к олиш ньої М Т С гордиться й тим, що відзначені почесними з в а н ­нями М. М. М авроді, П . 3. С олодун , І. П. М артиненко , М. Ф. Григоренко т е ж свого часу працю вали в М ТС.

Гордістю колективу у 1979 році були І. А. П л о тк а , Т. Б. А льтман, О. П. Бєляєв, Н. Є. Качан , М. І. Саган , Н. 3. Волощ ук та десятки інших трудівників.

Л іт а к у Г у л я й п о л і

П О Ж Е Р Т В И

Д ля гуляйпільців х а р а к т е р н о ю рисою є доп о м а га ти бідним і г о л о д ­ним - всім, кому п отр ібн а п ідтрим ка . Т ак , 22 січня 1923 року вони о р ­ганізували зб ір з е р н а для частин Ч е р в о н о ї А рмії. П іщ анська со т н я з д а ­ла 8 пудів 10 ф ун т ів , Гурянська - 4, Вербівська - 2 пуди 20 фунтів , стільки ж і Х ерсон сь ка сотня.

18 травня 1935 року в М оскві стал ас я к а т а с т р о ф а з найбільшим у С о ­юзі л ітаком М аксим Горький". Р ад н а р к о м і ЦК ВКП(б) винесли рішення збудувати три л ітаки та ко го ти п у "В олодимир Ленін", "Й осип С талін" і М аксим Г о р ь к и й Н а їх побудову р озп оч ався зб ір коштів.

Вчителі Гуляйп ільсько ї се р ед н ь о ї ш коли в ідрахували на це о д н о д ен ­ний за р о б іт о к - 230 карбованців , роб ітники друкарн і і ред ак ц ії р ай о н н о ї газети "Сталінським ш ляхом ", м едпрац івники рай ц ен тру , служ б ов ц і комітету загот івель - однод енний зароб іток .

Колгоспники арт іл і "Кімовець" (Д о р о ж н я н к а ) виступили ін іц іаторами 3 Удувати літак під назвою "К олгоспник Гуляйпільщини". 15 серп н я рай-

иконком і рай к ом п арт ії своєю постан овою п ідтрим али цей почин.

Н а будівництво л ітака колектив ред ак ц ії рай газети та друкарні вне­сли однод енний за р о б іт о к — 185 карбованців , колектив Д е р ж с о ц ф о н д у вніс го т ів к о ю т е ж о д н о д ен н и й з а р о б іт о к 111 к а р б о в ан ц ів , ж ін к и - робітниці пром артілі "Червоний м еталіст" в ідрахували 324, колектив гу- ляйп ільських м едпрацівників вніс готівкою - 462, колектив райком у п арт ії в ідрахував одноденний за р о б іт о к у сумі 152 карбованців , р об ітн и ­ки і служ бовці п р о к уратури - 115, працівники педтехнікуму - 530,5 к а р ­бованця .

В Г уляй -П олі розпоч ався зб ір коштів на будування л ітака "К олгос­пник Гуляйпільщ ини", планера і п араш утн о ї вишки. К олгоспник артілі "Ч ервоний колос" Ф. Ф. М иіценко у Д ень ав іації (18 серпня 1936 року) вніс 20 карбованців .

5 се р п н я у Г у л я й -П о л і в ідбувся м ітинг т р у д я щ и х , п рисвячений м уж нім бійцям - іспанським труд івникам . На мітингу було присутніх 900 робітників пром артілі "Ч ервоний металіст" і "Кусттруд", працівники і служ бовці установ і організацій . П р о б оротьб у іспанців розповів к ульт­працівник р ай к ом у партії Ткаченко . Б у л о ухвалено відрахувати іспансь­ким труд ящ и м один відсоток св о є ї м ісяч н о ї зарплати .

У л ю том у 1937 року на побудову нових п о ту ж н и х пароплавів замість по то п л ен о го ф аш истам и "К ом сом ол" к олгоспники артілі "Червоний п р а ­пор" ухвалили відрахувати від к о ж н о г о п р ац е зд атн о го по 1 карбованцю , що с к л ал о 120 карбованців .

Вчителі Гуляйпільської сер ед н ьо ї ш коли імені Х атаєвича п ер ерахув а­ли на буд івництво військових кораблів одноденний за р о б іт о к у сумі 389 карбованців .

П О Л І Т И Ч Н І Р Е П Р Е С І Ї

Не тільки страш ний голод, а й нищівні політичні репресії, о р г а н із о ­вані стал інським р еж и м ом до в ел о с я переж ити нашим зем лякам у 30-х р о к ах м инулого століття . Ж е р тва м и їх у 1937 році стали: тодішній п ер ­ший се к р ета р Гуляйпільського р ай к ом у партії Василь П имонович Б о р о - виченко (1893 р. н.), ди р е к то р Гуляйп ільсько ї М Т С Ілля Л азарович Б о р о ­дай , учитель м ісько ї СШ № 1 М арія Ф едорівна Б о р о д а й (1900 р. н.), с е к ­ретар Р К Л С М У Іван Д анилович Б у тен ко (1908 р. н.), голова промартілі "Ч ервоний металіст" О лек сан др Єлисейович Виш няков (1893 р. н.), го л о ­ва колгоспу імені Ворош илова П ет р ів сь к о ї с ільськ о ї ради М аксим П ро- копович Д ер е в 'я н к о , голова Гуляйпільської с ільсько ї ради М икола П а н ­телейм онович С ергієнко , голова рай в и кон к ом у Ілар іон Ю химович С л а в ­

ний (1901 р. н.), з а сту п н и к голови рай в и кон к ом у О стап О стапович Б охан (1903 р. н.) та ряд інших.

А ктивну роль у викритті к он тррев олю ц ій н о ї "артілі", "ворогів п арт ії і народу" відіграла районна газета "Сталінським шляхом". З серпня 1937 року вона вийшла з передовою статтею "До кінця викрити й розтрощ ити ворогів народу" (N0 106), яка зай м ала м ай ж е всю першу сторінку . О з н а ­йом лення з ї ї зм істом , ф о р м о ю викладу б агато що пояснює. Д ля п р и к ла ­ду наведемо уривок з неї: "Одним з членів хатаєвич івсько ї (Хатаєвич був с е к р ета р ем Д н іп р о п е тр о в с ь к о го о б к о м у КГ1(б)У - Авт.) к о н т р р е в о ­лю ційно ї "артілі", яку нещ одавно викрили славні органи НКВ С, п еребу­вав довгий час бувший сек ретар Гуляйпільського Р К КП(б)У Боровичен- ко.

Ворог партії і народу , помічник бандита Х атаєвича, м ерзотн и к Б о р о - виченко протягом всього часу х и тро м аскував своє контрреволю ційне обличчя. Але маш кару з цього підлого зрадн и к а за л ізн о ю рукою органів Н КВС, очолю ваних вірним сином народу , тв ерд окам 'ян и м більш овиком т. Є ж о ви м (Є ж о в т е ж загинув у катівнях НКВ С - Авт.), з ірвано.

В чому прояви лась зр а д а Б оровиченка?"М е р зотн и к Б о р о ви ч ен ко всіма силами, - писала газета, - провадив

лінію бандитського ва т а ж к а Х атаєвича на розвал парт ійно ї р оботи в пар- т о р ган ізац і ї району, о соб ли во він зо с е р е д ж у в а в с в о ї шкідницькі д і ї на ідеологічному ф рон т і . С истем атично не скликалися семінари п р о п ага н ­дистів політшкіл під мотивами р ізних госп од арськ и х кам паній - сівба, зб ирання тощо...

Затиск критики і са м о к р и ти к и , культивування п ідлабузництва д о с е ­бе, сімейність були одним з головних засоб ів ш кідницьких дій к о н тр р ев о ­лю ціонера Б орови чен ка" і т ак далі в та ко м у ж дусі.

В статті згад ано , крім Б оровиченка і Х атаєвича, ще прізвищ а Ф или- пенка, К р и л о в а , С в ід е р с ь к о г о , Д о р о ш е н к а , К у ц о в а , Я б л о н с ь к о г о , Філіпова, Гейро, Ш евченка , Х листуна, Б утен к а , Вакуленка , Гісьола, Новіцького, Крупка.

В арсеналі тих, хто готував статтю , переваж аю ть слова "к о н тр р е во ­люціонер", "ворог п арт ії і народу", "зрадник", "м ерзотник" , "бандит", троцькіст" , "проходимець" , "дворушник", "агент ф а ш и с т с ь к о ї розвідки", троцькістськ о -бухар інське охвістя" і т. п. Не стаття , а брутальна лайка.

В наступном у номері газети за 5 серпня у статт і "О зд орови ти к о м с о ­мольську орган ізац ію району" викривалися вороги народу і м ірзенні лво- -ВЗШЩики - колишній се к р ета р Р К Л К С М У Б у д е н ко і Б оровиченко .

7 серпня передова стаття "О чистити партійні і радянські о р ган ізац ії В|А пролізлих туд и ворогів" зн о в у громила Б орови чен ка , Бутенка , членів

бю р о РК К П (6 )У С лавн ого і К о н о в ал о в а , ст а р ш о го агрон ом а рай- земвідділу В оронцова , голову с ільради Сергієнка.

15 серпня "Сталінським ш ляхом " повідом ляла , що відбувся пленум райвиконком у , на яком у о б говорю в алось питання про викриття ворогів народу в наш ому районі. Викривали - С лавного , Б о х ан а , Сергієнка. П л е ­нум р ай в и ко н к о м у од н о го л о сн о виключив з членів пленуму РВК викри­тих ворогів н арод у і їх посібників, підлих дворуш ників Боровиченка , Славного , Б утен к а , С ергієнка , К уцова, Б о х ан а , Д айновича , Воронцова, И Іайдовського , Гопку.

18 серпня 1937 року райгазета ( № 113) надрукувала статтю "Дії п ід л а б у з н и к а К о ш е л ьн ік а" , який в и к о н у в а в о б о в 'я з к и с е к р е т а р я РК А К С М У після викриття Б утенка . А ле репресивна м аш ина не пож аліла і його.

29 вересня ( № 134) у статті "О чистити ш коли району від б у р ж у азн и х н ац іо н ал іс т ів" ро зв ін ч у ва л и п ідлих ворог ів н а р о д у , б у р ж у а з н и х націоналістів д и р е к то р а гуляйп ільсько ї сер ед н ьо ї школи Ш куру, м о в о з ­навця М. С ем еню ту , вчителя ц ієї ж ш коли Спицю, вчителя Х ристи- ян івського (Туркенівська школа № 2), вчителя В ерхньотерсянсько ї ш ко­ли З інченка, завуча педшколи А уцю ка, працівників педш коли Т арасенка , Ю хим енка , К аца , Леонова.

З а неповними даним и в 30-х р ок ах м инулого стол іття в селі Гуляйполі було реп ресован о 252 ж и т ел я , з них тільки в 1937-1938 роках - 220. Н айбільш е - у першій половині 1938 року - 149 чоловік і всі розстріляні. Всього ж р о зс тр іл ян о 172 гуляйпільців. Я кщ о у 1937 році репресували в основном у керівників різних рангів, то в наступном у - рядових к олгосп ­ників і робітників.

С писок репресованих гуляйпільців у 30-х роках двад цятого століття:А вд ієнко С т еп а н М ихайлович , 1895 р. н. Р іш енням "трійки" від

1.04.1938 р. р о зстр ілян и й 23.04.1938 р.Б ар а н о в Яків Ф едорович, 1896 р. н., заареш тован и й в 1937 р.Б а т р а к Гордій С а ф рон ови ч , 1900 р. н., обл іковець колгоспу "С п ар­

так". З а ар еш то ван и й в 1938 р.Б ик Василь Ф илим онович, 1900 р. н., з а ареш тован и й 5.03.1938 р.

Р ішенням "трійки" від 25.03.1938 р. розс тр іл ян и й 14.04.1938 р.Білай А нтон Д анилович , 1901 р. н., голова колгоспу "Заповіт Леніна".

Р ішенням "трійки" від 11.04.1938 р. розс тр іл ян и й 26.04.1938 р.Білай Григорій Д анилович , 1898 р. н., т о к а р Гуляйпільської МТС.

Рішенням "трійки" від 19.03.1938 р. р о зстр ілян и й 25.03.1938 р.Білай Д м и т р о Романович, 1893 р. н., колгоспник колгоспу " 1-ше серп ­

ня". З а ар е ш т о ван и й в 1938 р. і р о зс тр іл я н и й 26.04.1938 р.

Б ілоцерковський Іван О м елянович , 1901 р. н.Б огд ан Й осип О леф іров и ч , 1897 р. н., колгоспник колгоспу "У дар­

ник". З а ар еш то ван и й в 1938 р., р о зстр ілян и й 14.04.1938 р.Б о д н я Іван М а кс и м о ви ч , 1916 р. н., з а а р е ш т о в а н и й в 1938 р. і

р о зстр ілян и й 13.04.1938 р.Б одня О лексій Л укич, 1914 р. н., заареш тован и й в 1937 р.Б одня С тепан Р адивонович, 1894 р. н., колгоспник колгоспу "У дар­

ник". Т р ій к ою рішенням від 20.04.1938 р. р о зстр ілян и й 15.05.1938 р.Б о ж и й М ихайло Павлович, 1894 р. н., з а ареш тован и й у 1938 р. і

р о зстр ілян и й 27.03.1938 р.Б о н д а р ен к о Л еонтій Севастянович , 1880 р. н., колгоспник колгоспу

"Заповіт Леніна". З а ар еш то ван и й 29.09.1937 р. Р іш енням "трійки" від 30.11.1931 р. розстр іляний 8.12.1937 р.

Б о н д а р ен к о П ав л о Іванович, 1895 р. н., колгоспник колгоспу "С пар- так". З аар еш то ван и й в 1938 р., р озстр ілян и й 15.05.1938 р.

Б о р о д а й Ілля Л азаров и ч , д и р е к т о р Гуляйп ільсько ї М ТС , з а а р е ш т о в а ­ний в 1937 р.

Б ородай М арія Ф едорівна, 1900 р. н., учитель Гуляйпільської СШ № 1, заареш тована у 1937 р.

Борови чен ко Василь П им онович , 1893 р. н., с е к р е та р РК К П (б) У к­раїни. Заареш тован и й і розс тр іл ян и й в 1937 р.

Б о р у ль к о Д м и тр о К аленикович , 1894 р. н., т р а к т о р и с т М Т С в колгоспі "Червоний колос". Р іш енням "трійки" від 20.04.1938 р. розстр іляний15.05.1938 р.

Б о р у ль к о П е т р о Д м итрович , 1916 р. н.Бохан Д м и тр о О стапович , 1897 р. н.Бохан О стап О стапович , 1903 р. н., завгосп СШ № 1, за ареш тован и й і

розстр іляний 15.05.1938 р.Бохан Я гор П етрович, 1897 р. н., колгоспник колгоспу "Колективіст",

заареш тований в 1937 р.Варж ель Степан Іванович, 1899 р. н., робітник хл ібопекарні "Ч ерв о­

ний харчовик", заареш тован и й в 1938 р.Васецький К и р и л о О нисим ович , 1894 р. н., б р и г а д и р пром артіл і

"Кусттруд", за ар еш то ван и й і р озстр ілян и й 25.03.1938 р.Васецький Ілля Павлович, 1897 р. н., за ареш тован и й 13.11.1932 р. П о з ­

бавлений волі на 10 років.Великий Л аривон М акарови ч , 1899 р. н., голова ревком іс ії колгоспу

Ч ервоноарм ієць" , за ар еш то ван и й і р озстр ілян и й 26.04. 1938 р.Веретільник Василь Іванович, зем лем ір колгоспу "Ударник", з а а р е ш ­

тований в 1937 р.

Веретільник Іван К аленикович , 1898 р. н., робітник пром артілі "Ч е р ­воний м ета л іст " , з а а р е ш т о в а н и й в 1938 р. Р іш енням "тр ій ки " від11.04.1938 р. розс тр іл ян и й 26.04.1938 р.

Вишняков О л ек са н д р Єлисейович , 1893 р. н., голова пром артілі "Ч ер­воний металіст", за ар е ш т о ван и й і розстр іляний в 1937 р.

В ільчинський Григорій П илипович, 1900 р. н.Вовк Д ан и л о Якович, 1892 р. н., т е с л я р колгоспу "1-ше серпня", з а а р е ­

ш тований 25.10.1937 р., р озстр ілян и й 15.12.1937 р.Вовк Іван Д енисович , 1896 р. н., колгоспник колгоспу "1-ше серпня",

за ареш тован и й у 1938 р. Рішенням "трійки" від 1.04.1938 р. розстр іляний23.04.1938 р.

Вовк М и хай ло Васильович, 1891 р. н., бригадир колгоспу "Червоне Заріччя", заар е ш т о ван и й в 1937 р.

Войцеховський М икита О всійович, 1884 р. н., коваль колгоспу "Ч ерво­ний прапор", заар е ш т о ван и й 23.02.1938 р., розстр іляний 25.03.1938 р.

Волох М и хай ло Іванович, 1899 р. н., колгоспник колгоспу "Спартак", за ареш тован и й у квітні 1938 р., р о зстр ілян и й 15.05.1938 р.

Волох Сергій Іванович, 1893 р. н., колгоспник колгоспу "С партак" , з а ­ареш тований 19.12.1937 р., розс тр іл ян и й 30.12.1937 р.

Волох Ф едір Григорович , 1894 р. н., колгоспник колгоспу "Червоний прапор", заар е ш т о ван и й в 1938 р., р о зстр ілян и й 30.04.1938 р.

Галушка М и т р о ф а н П р о ко п о в и ч , 1900 р. н., швець промартілі "С пар­так" , р о зстр ілян и й 26.04.1938 р.

Гончаренко Іван Вакулович, 1894 р. н., колгоспник колгоспу "Черво- ноармієць", за ар е ш т о ван и й в 1938 р., розстр іляний 25.03.1938 р.

Горда М и хай ло Ф едорович , 1894 р. н., тесляр колгоспу "1-ше серпня". Рішенням "трійки" від 20.04.1938 р. розстр іляний 15.05.1938 р.

Д е р е в 'я н к о М и р о н К арпович , 1885 р. н., не працював. Рішенням "трійки" від 16.11.1937 р. р о зстр ілян и й 19.11.1937 р.

Д ом аш ен к о Ф едір Семенович, 1895 р. н., коваль колгоспу "Заповіт Леніна", за ареш тован и й 1937 р., р о зстр ілян и й 15.05.1938 р.

Д ом аш ен к о П авл о Герасимович, працівник райспож ивсп ілки . З а а р е ­ш тований 1938 р., р озстр ілян и й 25.03.1938 р.

Забава Яків Григорович, 1900 р. н., колгоспник колгоспу "1-ше серп ­ня", заареш тован и й 1938 р., р озстр ілян и й 25.03.1938 р.

З аблодськ и й Н и к и ф о р , коню х колгоспу "Колективіст".З аблодськ и й С тепан О лексан дрови ч , 1897 р. н., пресувальник пром ­

артіл і "Ч е р в о н и й м ета л іст" , з а а р е ш т о в а н и й 1938 р., р о з с т р і л я н и й

26.04.1938 р.Забл о д с ьк и й Василь Іванович, 1910 р. н., колгоспник колгоспу "К о­

лективіст". Р іш енням "трійки" від 9.10.1938 р. розстр іляний 31.10.1938 р.

З а л ь ц з е й л е р А ндрій П авлович , 1907 р. н., з а ареш тован и й в 1937 р.З и м б и ц ь к и й Є г о р О к с е н т ій о в и ч , 1892 р. н., п р е с у в а л ь н и к д е р ж м л и н а .

Р і ш е н н я м "т р і йк и " від 19.03.1938 р. р о з с т р і л я н и й 25.03.1938 р.Зуй ч ен к о Н а з а р Семенович, 1888 р. н., вагранник пром артілі "Ч ерв о ­

ний металіст", за ареш тован и й в 1938 р.Зуй ч ен к о П ав л о Іванович, 1902 р. н., колгоспник колгоспу "С партак".

р і ш е н н я м "трійки" від 19.03.1938 р. р о зстр ілян и й 25.03.1938 р.Ісаєнко Л ука М усійович, 1899 р. н., б у хгалтер д е р ж с о р т ф о н д у . Р іш ен­

ням "трійки" від 20.04.1938 р. розс тр іл ян и й 15.05.1938 р.К арпенко Д м и т р о А нтонович , 1879 р. н., з а ареш тован и й в 1937 р.,

розстр іляний 28.10.1937 р.К ач а н Василь П авлович , 1899 р. н., с е к р е т а р к о лгосп у "З ап ов іт

Леніна" . Ріш енням "трійки" від 11.04.1938 року р о зстр ілян и й 26.04.1938 р.Качан О л ек са н д р Якович, 1892 р. н., заар е ш т о ван и й 25.10.1937 р.

Рішенням "трійки" від 15.11.1937 р. розс тр іл ян и й 19.11.1937 р.Кирієнко Т и м о ф ій Кирилович, 1900 р. н., з а ареш тован и й в 1937 р.Кириченко А ндрій Іванович, 1893 р. н., колгоспник колгоспу "К о л ек ­

тивіст". Р іш енням "трійки" від 20.04.1938 р. р озстр ілян и й 15.05.1938 р.Кириченко А нтон Павлович, 1907 р. н., з а ареш тован и й в 1937 р.Кириченко Іван Т ихонович , 1901 р. н., колгоспник колгоспу "У дар­

ник". Р іш енням "трійки" від 1.04.1938 р. розс тр іл ян и й 23.04.1938 р.Кириченко К узьм а Євтухійович, 1888 р. н., колгоспник колгоспу

"Спартак". Р іш енням "трійки" від 20.04.1938 р. розс тр іл ян и й 15.05.1938 р.К оропець А ндрій М иколайович , 1899 р. н., з а в ф е р м о ю колгоспу "К о­

лективіст". Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. р о зстр ілян и й 26.04.1938 р.Конопля М и к и та А ндрійович, 1895 р. н., се к р ета р райвідділу н а ­

росвіти. Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. р о зстр ілян и й 26.04.1938 р.К оростильов Д м и тр о Яремович, 1896 р. н., завгосп колгоспу "Ч ер в о ­

ний колос". Р іш енням "трійки" від 20.04.1938 р. р озстр ілян и й 15.05.1938 р.К оростильов Іван Семенович, 1896 р. н., колгоспник колгоспу "К о л ек ­

тивіст". Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. р о зстр ілян и й 26.04.1938 р.Коростильов М аксим Павлович, 1898 р. н., колгоспник колгоспу "Ч ер­

воний колос". Рішенням "трійки" від 20.04.1938 р. розстріляний 15.05.1938 р.К оростильов Н ес то р П рокоп ови ч , 1897 р. н., з а ареш тован и й 1938 р.,

Розстріляний 10.05.1938 р.К оростильов Н и к и ф о р , колгоспник колгоспу "К олективіст" , з а а р е ш ­

тований 1937 р.Крат П ав л о Григорович , 1894 р. н., колгоспник колгоспу "Заповіт

Леніна". Р іш енням трійки від 19.03.1938 р. р озстр ілян и й 25.03.1938 р.Крупа В олодимир Ф едорович , 1899 р. н., м ірош ник колгоспу "Спар-

Так • Р іш енням "трійки" від 10.05.1938 р. р озстр ілян и й 8.06.1938 р.

К рупа О лексій Ф едорович, колгоспник колгоспу "С партак" , з а а р е ш ­тов ан и й 1937 р.

К ригер Василь К арлович, 1890 р. н., слю сар дитбудинку , ареш тований25.08.1937 р., р о зстр ілян и й 5.10.1937 р.

К уценко Т и м о ф ій П етрович , 1896 р. н., заареш тован и й в 1938 р., розс тр іл ян и й 23.04.1938 р.

Кущ Василь Іванович, 1901 р. н., водій з а го т к о н т о р и . Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. розс тр іл ян и й 26.04.1938 р.

Кущ В олодимир Іванович, 1898 р. н., водій МТС. Рішенням "трійки" від 11.04.1938 р. р озстр ілян и й 26.04.1938 р.

Кущ Д м и тр о Д м итрович , 1896 р. н., колгоспник колгоспу "Червоний прапор" . Рішенням "трійки" від 19.03.1938 р. р о зстр ілян и й 25.03.1938 р.

Кущ Іван Д м итрович , 1890 р. н., колгоспник колгоспу "Ч ервоний п р а ­пор". Р іш енням "трійки" від 19.03.1938 р. розстр іляний 25.03.1938 р.

Кущ Іван О лексійович, 1899 р. н., агротехн ік колгоспу "Ч ервоний п р а ­пор". Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. розстр іляний 26.04.1938 р.

Кущ Кузьма Хомич, 1902 р. н., бр и га д и р колгоспу "Ч ервоний колос". Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. розстр іляний 26.04.1938 р.

Кущ М аксим Д м итрович , бригадир колгоспу "Заповіт Леніна", за а р е ш ­тований в 1937 р.

Левицький Ф едір Іванович, 1894 р. н., колгоспник колгоспу "Червоний прапор" . Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. р озстр ілян и й 26.04.1938 р.

Л епетч енко Сергій Савелійович, 1907 р. н., с е к р ета р -к ас и р промартілі "Хімік", за ареш тован и й 26.08.1937 р., розстр іляний 28.10.1937 р.

Л и с ен к о Василь Денисович , 1892 р. н., коваль колгоспу "Колективіст". Р іш енням "трійки" від 1.04.1938 р. розстр іляний 23.04.1938 р.

Литвиненко Олексій Костянтинович, 1897 р. н., заареш тований в 1937 р. Л итвиненко А ндрій П етрович , 1895 р. н., колгоспник колгоспу " З а ­

пов іт Л ен іна" . Р іш ен н ям "тр ійки" від 16.11.1937 р. р о з с т р іл я н и й20.11.1937 р.

Л ю тий Григорій С идорович , 1898 р. н., в антаж ник пром артілі "Ч ерв о ­ний м ета л іст" . Р іш енням "тр ій ки " від 19.03.1938 р. р о зс т р іл я н и й25.03.1938 р.

Лю тий Іван М иколайович , 1888 р. н., за в ф ер м о ю колгоспу "1-ше с е р п ­ня", заареш тован и й 12.04.1938 р. Р іш енням "трійки" від 10.05.1938 р. р озстр ілян и й 8.06.1938 р.

Л ю тий Ф едір П анасович , 1895 р. н., заареш тований в 1937 р. М а р ти н ен к о М а р к о О м елянович , 1898 р. н., з а ар еш то ван и й в 1937 р. М инак М ихайло Іларіонович , 1899 р. н., заареш тован и й в 1938 р.,

ро зстр ілян и й 28.08.1937 р.

М инак Семен Іларіонович , за ар еш то ван и й в 1937 р.М и рон ен ко Д ен и с Т и м оф ій ови ч , 1894 р. н., заар е ш т о ван и й в 1937 р.М о р о з Яків А ртем ович , 1889 р. н., ч о р н о р о б педшколи. Рішенням

"трійки" від 1.04.1938 р. р о зстр ілян и й 24.04.1938 р.О нищ енко Д м и т р о Гаврилович, 1902 р. н., р озстр ілян и й 22.02.1939 р.П ад ал к о Григорій Гурійович, 1894 р. н., м уляр колгоспу "Червоний

прапор". Р іш енням "трійки" від 19.03.1938 р. р о зстр ілян и й 25.03.1938 р.П еребейн іс О м елян Васильович, 1899 р. н., з а ареш тован и й в 1937 р.І Іе р е т я т ь к о Іван Павлович, педагог педтехнікуму, заареш тован и й в

1937 р.П етров Степан П авлович , 1892 р. н., бри га д и р колгоспу "1-ше серпня".

Заареш тован и й в 1938 р., р о зстр ілян и й 28.08.1938 р.П іка Василь Н и ки ф о р о в и ч , 1898 р. н., колгоспник колгоспу "Ч ервоно-

армієць". Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. р о зстр ілян и й 26.04.1938 р.П ідгорний Т и т О лексійович, 1885 р. н., коню х колгоспу "1-ше серпня".

Рішенням "трійки" від 1.04.1938 р. р озстр ілян и й 23.04.1938 р.П ідойм а Ф едір Григорович , 1892 р. н., з а ар еш то ван и й в 1938 р.,

розстр іляний 9.05.1938 р.П ідрепний Іван Д м итрович , 1898 р. н., колгоспник колгоспу "У дар­

ник". Р іш енням "тр ій ки ” від 1.04.1938 р. р о зстр ілян и й 25.04.1938 р.П лакса Іван П отапов и ч , за ареш тован и й 1937 р.П лю щ ій С емен Васильович, 1892 р. н., ко лго с п н и к к о лгосп у "Ч ер в о ­

ний п р а п о р " . Р іш е н н я м "т р ій к и " від 11.04.1938 р. р о з с т р іл я н и й26.04.1938 р.

П о н о м а р ен к о П а в л о Іванович, 1887 р. н., колгоспник колгоспу "У дар­ник", за ареш тован и й 1.12.1937 р. Р іш енням "трійки" від 9.12.1937 р. п о ­збавлений волі на 10 років у ви п равн о-трудов ом у таборі.

П о п о в Василь М и х ай ло в и ч , 1897 р. н., с т о р о ж рай сп о ж и в сп іл к и . Р іш енням "тр ійки" від 19.03.1938 р. р о зс т р іл я н и й 25.03.1938 р.

П р и х ід ь к о С теп ан Васильович, 1895 р. н., м ірош н и к колгоспу "К о ­л е к т и в іс т " , з а а р е ш т о в а н и й 25 .10 .1937 р. Р іш е н н я м "т р ій к и " від13.12.1937 р. п о зб авл е н и й волі на 10 рок ів у ви п р а в н о -тр у д о в о м у табор і.

П р о д а н Й осип Явдокимович, 1899 р. н., водій пром артіл і "Червоний металіст". Р іш енням "трійки" від 19.03.1938 р. р о зстр ілян и й 25.03.1938 р.

П р о к о п е н к о Д м и т р о М и р о н о в и ч , 1899 р. н., б у х га л те р р а й с п о ­ж ивспілки. Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. р о зстр ілян и й 26.04.1938 р.

П рипихайло Т и м о ф ій Єлисейович , 1888 р. н., бри гади р колгоспу "Ударник". Р іш енням "трійки" від 1.04.1938 р. р озстр ілян и й 23.04.1938 р.

П ури к П антелейм он Д анилович , 1891 р. н., коню х колгоспу "С п ар­так", за ареш тован и й в 1937 р., р озстр ілян и й 10.12.1937 р.

П у р и к Яків Васильович, 1897 р. н., бригадир колгоспу "Ч ервоно- армієць". Заарештований в 1938 р.

Рибальченко Федір Ю химович, 1892 р. н., слю сар промартілі "Ч ерв о ­ний металіст". Р іш енням "тр ій ки " від 19.03.1938 р. р о з с т р іл я н и й25.03.1938 р.

Рибальченко Яким Ю химович, 1895 р. н., ветсан ітар колгоспу "1-ше серпня". Рішенням "трійки" від 1.04.1938 р. розстр іляний 9.05.1938 р.

Р ибка Харлампій О стапович , 1891 р. н., к олгосп н и к колгоспу "Ч ер- в о н о а р м ієц ь " , з а а р е ш т о в а н и й 6 .10 .1937 р. Р іш ен н ям "т р ій к и " від28.10.1937 р. розстр іляний 30.12.1937 р.

Р уденко Трохим М еф одійович , 1889 р. н., не працював. Рішенням "трійки" від 19.03.1938 р. р о зстр ілян и й 25.03.1938 р.

Р уденко Федір М ефодійович, 1898 р. н., завгосп СІП № 1, з а а р е ш т о ­ваний 25.10.1937 р. Рішенням "трійки" від 16.11.1937 р. розстр іляний20.11.1937 р.

Р я б к о Андрій Х аритонович, 1889 р. н., заареш тован и й в 1937 р.Р я б к о Гнат Семенович, 1898 р. н., колгоспник колгоспу "Червоний

прапор" . Заарештований 20.10.1937 р. і за р ішенням "трійки" позбавлений волі на 10 років у ви правно-трудовом у таборі.

Р я б к о Н естор Харитонович, 1901 р. н., колгоспник колгоспу "Спар- так". Рішенням "трійки" від 20.04.1938 р. р озстр ілян и й 15.05.1938 р.

Р я б к о Н икиф ор Григорович, 1897 р. н., комірник пром артілі "Ч ерв о ­ний м еталіст" . Р іш енням "тр ій ки " від 11.04.1938 р. р о з с т р іл я н и й26.04.1938 р.

Р я б к о Степан Тихонович, 1896 р. н., колгоспник колгоспу "С партак" , заареш тован и й в 1937 р.

Р я б к о Трохим Павлович, 1893 р. н., тр а к т о р и ст шляхвідділу. Р іш ен­ням "трійки" від 19.03.1938 р. р о зс тр іл я н и й 25.03.1938 р.

С авченко Аврам Устинович, 1900 р. н., заареш тован и й в 1937 р. С авченко Григорій, колгоспник колгоспу "С партак", за ар еш то ван и й в

1937 р.С виридов Кирило Васильович, 1903 р. н., колгоспник колгоспу "К о­

лективіст". Рішенням "трійки" від 11.04.1938 р. р озстр ілян и й 26.04.1938 р.С ем енченко Євтихій М акарович , 1898 р. н., коваль пром артілі "Ч ерв о ­

ний м етал іст" . Р іш енням "тр ій ки " від 11.04.1938 р. р о з с т р іл я н и й26.04.1938 р.

Сем еню та Андрій Григорович , 1900 р. н., б ухгалтер педшколи. Р іш ен­ням "трійки" від 19.03.1938 р. розс тр іл ян и й 25.03.1938 р.

Сем еню та Борис Мусійович, 1901 р. н., колгоспник колгоспу "Заповіт Леніна". Рішенням "трійки" від 11.04.1938 р. р озстр ілян и й 26.04.1938 р.

Сем еню та Василь Єлисейович , 1897 р. н., з а ареш тован и й в 1937 р.

С ем еню та Василь О лександрович , заар е ш т о ван и й в 1938 р., р о з с т р і ­ляний 10.02.1939 р.

С ем еню та Іван П авлович , 1908 р. н., за ар е ш т о ван и й в 1937 р.С ем еню та К орній П етрович, 1885 р. н., бригадир колгоспу "К о л ек ­

тивіст", за ареш тован и й 18.03.1938 р. Р іш енням "трійки" від 1.04.1938 р. р озстр ілян и й 23.04.1938 р.

С ем еню та М аксим Гнатович, 1901 р. н., за ар е ш т о ван и й в 1937 р.Семеню та П ав л о Володимирович , 1900 р. н., колгоспник колгоспу

"К олективіст" , заареш тован и й в 1937 р.Сем еню та П авл о Григорович, 1892 р. н., колгоспник колгоспу "К о л ек ­

тивіст". Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. р озстр ілян и й 26.04.1938 р.Сем еню та С тепан М икитович , 1895 р. н., колгоспник колгоспу "К о­

лективіст" . Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. р озстр ілян и й 26.04.1938 р.С ерг ієнко М икола П антелейм онович , голова с ільради . З а а р е ш т о в а ­

ний у серпні 1937 р. і розстр іляний в том у ж році.С ереда Д ем 'ян Григорович, 1901 р. н., колгоспник колгоспу "Червоний

прапор". Рішенням "трійки" від 19.03.1938 р. р озстр ілян и й 25.03.1938 р.С ереда М икита Н иконович, 1895 р. н., коваль М Т С , заареш тован и й

4.04.1938 р. Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. р озстр ілян и й 26.04.1938 р.С іріньок Василь Єлисейович, 1897 р. н., ветсан ітар колгоспу "Ч ер в о ­

ний колос". Р іш енням "трійки" від 19.03.1938 р. розс тр іл ян и й 25.03.1938 р.С іріньок Н и к и ф о р Т им оф ійович , 1896 р. н., м одельник пром артілі

"Червоний металіст", за ареш тован и й 15.03.1938 р. Рішенням "трійки" від1.04.1938 р. р озстр ілян и й 23.04.1938 р.

С іріньок Пилип П антелейм онович , 1891 р. н., чабан колгоспу "К о л ек ­тивіст", заареш тован и й 22.02.1938 р. Рішенням "трійки" від 19.03.1938 р. розстр іляний 25.03.1938 р.

С іріньок Ф едот П латонович , 1896 р. н., з а сту п н и к голови колгоспу "Ударник", за ареш тован и й 18.12.1937 р., розс тр іл ян и й 30.12.1937 р.

С ком ський О л ек са н д р Ф ранцович, 1897 р. н., бригадир будівельно ї бригади к о лгосп у "К олективіст" . Р іш енням "трійки" від 1.04.1938 р. розстр іляний 23.04.1938 р.

Славний Іларіон Ю химович, 1901 р. н., голова райвиконком у , з а а р е ш ­тований і р озстр ілян и й в 1937 р.

С пиця О лексій Т им оф ійович , 1905 р. н., учитель СШ № 1, з а а р е ш т о ­ваний і р озстр ілян и й в 1938 р.

С т а р о к о ж е н к о Григорій І іарф ен т ій ов и ч , 1887 р. н., ш орник п р о м ­артіл і "Ч ер в о н и й м ета л іст" . Р іш енням "тр ій ки " від 19.03.1938 р. розстр іляний 25.03.1938 р.

Т ар а н Іван П авлович, 1891 р. н., ш вейцар С Ш № 1. Р іш енням "трійки" від 19.03.1938 р. р озстр ілян и й 25.03.1938 р.

Т ер ти ш н и й С т е ф а н Н аум ович , 1893 р. н., слю сар М ТС. Рішенням "трійки" від 11.04.1938 р. р озстр ілян и й 26.04.1938 р.

Т и х е н к о Іван Н и ки ф о р о в и ч , 1891 р. н., заареш тован и й в 1937 р.Т и щ ен к о М а к а р А нтонович , 1896 р. н., ветф ельдш ер колгоспу "С п ар ­

так". Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. р озстр ілян и й 26.04.1938 р.Т и щ ен к о М и рон А нтонович , 1893 р. н., бригадир буд івельно ї бригади

колгоспу "С партак" , заареш тован и й в 1937 р.Т и щ ен к о О лексій А нтонович , 1892 р. н., робітник цегельного заводу

колгоспу "С партак" , заареш тован и й в 1937 р.Т и щ ен к о П е т р о Сергійович, 1895 р. н., м оторист промартілі "Червоний

металіст". Рішенням "трійки" від 1.04.1938 р. розстр іляний 23.04.1938 р.Т р о ц е н к о П ав л о П анасович , 1904 р. н., бригадир колгоспу "К о л ек ­

тивіст". Р іш енням "трійки" від 19.03.1938 р. розстр іляний 25.03.1938 р.Т р о я н Іван П авлович, 1891 р. н., заареш тован и й в 1937 р.Т р о я н С идір П авлович , 1895 р. н., доставщ ик пошти райвузла зв 'я зк у ,

заар е ш т о ван и й в 1938 р. Р озстр ілян и й 11.10.1938 р.Ф есенко М икола Олександрович, 1901 р. н., заареш тований 25.10.1937 р.

Рішенням "трійки" від 15.11.1937 р. розстріляний 19.11.1937 р.Ф іліпченко Іван Д м итрович , 1896 р. н., екон ом іст рай с п о ж и в то ва р и ст -

ва. Р іш енням "трійки" від 19.03.1938 р. розстр іляний 25.03.1938 р.Х и ж н я к А нтон Явтухович, 1886 р. н., слю сар дитбудинку № 48.

Р іш енням "трійки" від 25 б ерезн я 1938 р. розстр іляний 19.04.1938 р.Ц и ган ок Іван Карпович , 1897 р. н., заареш тован и й в 1937 р.Ч уч ко Іван М инович, 1893 р. н., коваль пром артілі "Ч ервоний м е­

таліст". Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. р озстр ілян и й 26.04.1938 р.Ч уч ко С идір Іванович, 1894 р. н., ж е р с т я н щ и к колгоспу "С партак".

Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. розстр іляний 26.04.1938 р.І ІІам рай А врам А врамович, 1897 р. н., з а в ф е р м о ю колгоспу "Ч ервоно-

армієць". Рішенням "трійки" від 11.04.1938 р. р озстр ілян и й 26.04.1938 р.Ш а м р ай Герасим Васильович, 1887 р. н., коваль колгоспу "С партак",

заар е ш т о ван и й 18.03.1938 р. Рішенням "трійки" від 1.04.1938 р. р о з с т р іл я ­ний 25.04.1938 р.

ІІІамрай Іван П анасович , 1896 р. н., рахівник колгоспу "Червоне Заріччя", за ареш тован и й 18.03.1938 р. Рішенням "трійки" від 11.04.1938 р. р озстр ілян и й 26.04.1938 р.

Ш ап овал А ртем Терентійович , 1896 р. н., пасічник колгоспу "С п ар­так". Р іш енням "трійки" від 11.04.1938 р. розстр іляний 26.04.1938 р.

Ш аховський Василь М ихайлович, за ареш тован и й в 1938 р. Р о з с т р іл я ­ний 9.05.1938 р.

Ш евченко П ан а с М ихайлович, 1898 р. н., заареш тован и й в 1937 р.І ІІейко Іван Якович, 1896 р. н., заареш тован и й в 1937 р.

Ш ей к о П авл о Якович, 1896 р. н., чабан колгоспу "Ч ервоноарм ієць" , заареш тован и й в 1937 р.

Ш ингур Н и к и ф о р М иколайович , 1898 р. н., бр и га д и р т р а к т о р н о ї б р и ­гади М Т С в колгоспі "К олективіст" . Р іш енням "трійки" від 25.03.1938 р. р озстр ілян и й 19.04.1938 р.

ІІІрам ко П е т р о П отапов и ч , 1908 р. н., робітник пром артілі "Червоний металіст". Спецколегією о б л а сн о го суду позб авлений волі на 5 років у ви­п р ав н о-трудовом у табор і. П о м е р 16.03.1939 р. в концтаборі.

І і іуш ура Я гор А н то н о ви ч , 1899 р. н., коню х к о лгосп у "Ч ервоне Заріччя". З аар еш то ван и й в 1938 р., р озстр ілян и й 25.04.1938 р.

ІЦербак Григорій С ам сонович , с т о р о ж к олгоспу "С партак" . Рішенням "трійки" від 20.04.1938 р. р о зстр ілян и й 15.05.1938 р.

Ю дічев Іван Сергійович, 1896 р. н., швець. Рішенням "трійки" від19.03.1938 р. р о зстр ілян и й 25.03.1938 р.

Всі звинувачувались по ст. 54 КК У РСР у прин алеж н ост і д о в ійськової м ахн овсько ї о рган ізац ії , д о к о н тр р ев о лю ц ій н о ї о рган ізац ії , р о зп о в с ю д ­женні кон трреволю ційних наклепів, у том у , що займ ались шкідництвом, мали терористичн і наміри до комуністів і активістів, вели ан ти рад ян ську агітацію і т. п.

Всі реабілітовані.P.S. Н азван і прізвищ а тих, хто на м ом ент ареш ту , працю вав аб о м еш ­

кав у Гуляйполі.

Х Ю Н І К А П Е Р Е Д В О Є Н Н И Х Р О К І В

28 січня 1935 року в приміщенні д е р ж к ін о ім. Ч е р в о н о ї А рм ії в Гуляй- Полі в ідбулися перші партійні зб о р и н ово о р ган ізо ва н о го Гуляйпільсько- го району , який відділився від Чубар івського . В роботі зб ор ів взяло участь 123 членів і кандидатів у члени К П Р С .

З б о р и розглянули питання о р ган ізац ії району та завдання комуністів у боротьб і за вр о ж ай 1935 року, вибори членів пленуму райпартком у .

Членам и райком у п арт ії обрали 25 і кандидатам и в члени - 4-х. В чле­ни райком у п отрапила тільки одна ж інка - Н астя Сегеда.

Б ю р о райком у п арт ії вибрали у складі 7 членів і 2-х кандидатів. П е р ­шим се к р етар ем став Василь П им онович Б о р о ви ч ен ко (1893 р. н.), який До цього працю вав начальником політвідділу Ц а р и ч ан с ьк о ї М Т С Д н іп р о ­п етровсько ї област і. Д ругим се к р етар ем р ай к ом у бю ро о б р а н о Ф едора Семеновича Тю ніна (1901 р. н.), який до о б р а н н я був начальником політвідділу Т а р а с ів с ь к о ї МТС.

Г оловою рай в и кон к ом у призначили Я кова Григоровича Ж у к о в с ьк о го (1898 р. н.). Д о цього він - за сту п н и к голови м іськради Н ікопольського району. Я кщ о н овооб ран и й перший се к р ета р райком у п арт ії закінчив п о ­чаткову сільську ш колу в 1903 році, другий се к р ета р - комуністичний ун іверситет ім. А ртем а в м. Х аркові, то тов. Я. Г. Ж у к овськ и й ніде ні в як ій школі не навчався, в арм ію пішов неписьменним, там закінчив лікнеп.

6 л ю то го в ідкрилася перша районна к ом сом ольська к онф еренц ія Гу- ляйпільщ ини, 9 л ю того - в приміщенні д е р ж к ін о перший районний з ' ї зд Рад Гуляйпільщини. А 24 л ю того в Гуляй-П олі відбувся перший зл іт ко ­нюхів. З доповіддю перед колгоспникам и , яким доручили до гл яд ати к о ­ней, виступив голова рай в и кон к ом у Я. Г. Ж уковський , який на зак ін ч ен ­ня ск азав : "Конюх, який не б е р е ж е колгосп н ого коня, - ворог колгоспу".

З л іт закінчився прем ію ванням від райзем відділу кращ их конюхів: Я ценка з артілі ім. Ілліча У спен івської сільради , Дейнеги з "Дніпрельста- ну" (с. Варварівка), Івана Куща, Г іалаж ку Гурбу з колгоспу "Червоний колос" (с. Гуляйполе) та П ерсань з артіл і ім. Сталіна Т уркен івської сільради.

З 24 л ю того по 10 б е р езн я в м еж а х Гуляйпільського району п р о х о д и ­ли вибори сільських, то в ар и сь к и х судів та народних засідателів.

27 л ю того закінчився десятиденний семінар бд ж о л яр ів району. К р а ­щими по засвоєн н ю нових методів у роботі були Д. Р о тк о - б д ж о л я р з артілі ім. Кірова (с. Д о л и н ка ) та Комнін з промартілі "Кусттруд".

1 б е р езн я р айвиконк ом виніс постанову П р о проведення п аруваль­н о ї кампанії" . В ній вк аза н о на проведення п арувально ї кам панії к інсько­го поголів 'я з 1 березня по 1 червня. Відповідальність з а ї ї проведення н а ­к ла д а л о ся на зав ідую чого райзем відд ілом Ц иганка і старш ого зоотехн іка р ай он у П о р о ж н ь о го , а в к олгоспах - на голів с ільрад і колгоспів, б р и г а ­дирів та їздових.

8 березня бю ро райком у партії прийняло постанову "П ро вшанування 74-річчя з дня смерті Т. Г. Ш евченка". В ній бю ро зо б о в 'я зу в а ло всі партійні осередки , парторгів і комсоргів, голів сільрад і колгоспників п р о ­вести ш ирокі зб ори робітників і колгоспників , на яких зроб и ти доповіді про ж и т т я і творчість поета. Д ля цього - використати тези ЦК КП(б)У м инулого року.

П о ст ан о в о ю обл в и ко н к о м у та о б к ом у парт ії реком ендувалось к о л г о ­спам по обопільній згоді з т р а к т о р и ста м и , які о д е р ж а л и в м инулом у році по 3 к ілограм а зерн а на труд одень, щ об ті на гром адське харчування ви­користовували частково свій хліб і т ільки частково хліб колгоспу (вида­ча його із запасів колгоспу д ов оди лась д о 400 грамів у день).

В інших випадках, при нед остатк у хліба в колгоспах , установлена ви­

дача тр а к т о р и с т а м хліба на гром адське харчування з р о зр а х у н к у 600-700 грамів на день.

К ом сом ольці та п іонери району зібрали 150 тонн м еталолом у. П о с т а ­новою рай в и кон к ом у і р ай к ом у партії від 17 бе р езн я було виділено 300 крб. для прем ію вання збирач ів м еталобрухту .

10 бе р езн я о б л в и ко н к о м та обк ом п арт ії видали постанову "П р о ви­кори стан н я корів на польових роботах" , в як ій наголош увалось про п о ­требу ш и рокого ви користання на польових ро б о т ах корів колгоспів і колгоспників і о со б л и в о при боронуванн і. З а п р о п о н о в а н о правлінням колгоспів устан ови ти норми виробітку і розц інки оплати на к о ж е н вид робіт, де будуть використан і корови колгоспників , а колгосп повинен ви­давати корм на в ідпрацьовані трудодні к оровам колгоспників , у стан о ви ­ти премії к олгоспникам , чиї корови дадуть велику до п о м о гу колгосп ам у весняній сівбі, у вигляді видачі п оросят , птиці, овець та ін.; правлінням колгоспів орган ізувати ст аран н у роботу корів колгоспників за б а ж а н ­ням і зручністю сам и х колгоспників , не ставлячи ніяких перепон у цьому питанні.

П ост ан о ву підписали голова облв и кон к ом у І. Гаврилов та сек ретар обком у п арт ії М. Х атаєвич.

17 травня в Гуляйполі відбувся перший районний зл іт колгоспників- ударників. П о н а д 400 чоловік з іб р ал о ся , щ об підбити підсумки весняно ї сівби, хід поліття та п ідготовку д о з б и р а л ь н о ї кам пан ії й хлібоздачі.

З допов іддю виступив голова райвиконком у Ж уковський .27 травня в Д н іп роп етровськ у р озп оч ав роботу 2-й обласний з ' ї зд

ударників тваринництва . Н а ньому було 8 делегат ів району: свинарка артілі "С партак" О кс ан а Ярм ак , д о я р ка артілі "Сила сталі" У спенівської сільради А нтоніна Ш ерем ет , з а в ф ер м а м и колгоспів: Яким Б ойко , Федір Ярий, Іван С авицький та ін., а від піонерів С а н ж а р ів с ь к о ї Н С Ш - П етро Тур.

* * Ус

27 л ю того 1936 року пленум райком у п арт ії заслухав зв іт сек ретаря райкому п арт ії В. П. Б оровиченка про п ідготовку д о обміну партійних Документів, намітив план і ряд кон кретн и х заход ів щ одо найкращ ого проведення обміну партдокументів .

Д ругим питанням пленум обговорив рішення о б к о м у КГІ(б)У про невірні д ії друго го с е к р ета р я рай п артк ом у Ф. Тю ніна і голови рай в и кон ­

7 Зам. 1382

ком у Я. Ж у к о в с ь к о го , які допустили перекручення статуту с ільгосп­артілі: зн я л и дек ілька голів колгоспів без відома загальних зб ор ів к о л ­госпів і перекинули на іншу роботу .

П лен ум схвалив рішення о б к о м у п ар т і ї і зап роп он ував бю ро райпарт- кому негайно виправити допущ ені помилки. П ленум вивів зі свого с к л а ­ду і б ю р о райком у Ф. Тю ніна , який рішенням о бк ом у партії зн яти й з по-

К о м со м о льц і у воєнізованом у переход і Г у л я й п о л е - П ерекоп. Вересень 1936 р.

Д р у ги м се к ретарем райком у п ар т і ї пленум обрав ред ак тора районної газети Т . Д . Богачова.

7 б е р езн я в Гуляйпільськом у районі побував сек ретар о бк ом у КГІ(б)У М. Х атаєвич . Він відвідав артіл і "С партак", "К омунар", "Сила сталі" та "З іберталь" і дав з а у в аж ен н я щ одо проведення весняно ї сівби.

Т о г о ж дня бю ро р ай п а р тк о м у і президія рай виконком у винесли п о ­станову "П р о реал ізац ію вказівок тов. Х атаєвича , даних при об 'їзд і Гу- л яй п ільського району".

У ж о в тн і 1936 року на Всесою зну с ільськогосподарську виставку б у ­ла визначена ланкова Т ер т и ш н а з артілі "Серп і м олот", яка з іб р ал а з площі 4,5 га по 100 центнерів картопл і з гектара.

1 л и сто п ад а в Гуляйполі відкрився в райклубі другий районний з ' ї зд Р ад Гуляйпільщини. Н а ньому обговори ли проект н ово ї К онституц ії С Р С Р та вибрали делегатів на обласний з ' ї з д Рад.

Д ел е га та м и обрали І. Ю. С лавного , Я. В. С ердю ка, Д. Г. Горпинича, Д. Г. Т а р а н а , М арію Ш аповал і С ару Середу . Кандидатом у делегати -В. П . Б оровиченка .

22 тр а вн я 1937 року після семи днів роботи заверш илась тр етя о б л а с ­

на партійна к онф еренц ія , на якій членом о б к о м у обрали перш ого се к р е ­тар я Гуляйпільського р ай к ом у п ар т і ї Василя П им оновича Б оровиченка , який через кілька місяців стане "ворогом п арт ії і народу". А п о за ч е р го ­вий пленум райком у п арт ії 30 серп н я о б е р е першим сек ретарем Й осипа Івановича П ереуса , 1902 р. н.

12 листопада дільничний інспектор райвідд ілу міліції Я гор Х ари тон о- вич Є ж енк ін отрим ав від нарк ом а внутрішніх справ М. Є ж о ва нагород у - значок "П очесний працівник Р о б іт н и ч о -С ел ян с ьк о ї міліції".

* * *

В 1937 році в центрі Г уляйполя стояла прек расн а десятир ічна ш кола з світлими просторим и класним и кімнатами та х у д о ж н ьо о б л а д н а н о ю чи- тальною -б іб л іотекою , ф ізкаб ін ето м , музичним і ф ізку л ьту р н и м залами. В цій школі навчалося 1140 дітей. З вікон се р ед н ьо ї школи д ітям було видно високий постам ент пам 'ятн и к а В. І. Леніну. Н авко л о нього - м о ­лодий парк.

Далі по вулиці Леніна новий чудовий триповерховий будинок педшколи.П о вулиці Ш евченка, де був власний млин Виба, м істилася маш инно-

тра к т о р н а станція , яку свого часу перевели із ст ан ц ії Гуляйполе . У ко ­лишніх будинках ак ц іонера П р и щ ен к а - редакц ія райгазети і п іонерсь ­кий клуб...

* * *

11 січня 1938 року в Гуляйполі відбувся перший районний зл іт п ер ед о ­виків с ільського господарства , а 22 л ю того - зл іт передово ї м олоді к ол ­госпів і радгоспів району.

18 травня на зб о р ах було о б р а н о пленум райком у , першим сек ретарем райком у партії став Є. С. Щ ербань, 1904 р. н.

28 ж о в тн я 1938 року село Гуляйполе о т р и м а л о статус міста.

V? * *

В 1940 році приміські колгоспи зб удували 15 корівників і телятників ,9 свинарників , 14 конюшень, 6 вівчарників і 18 птахарників . В цьому ж році колгосп імені Карла М аркса (М арф оп іль ) отрим ав середню в р о ж а й ­ність зерн ови х 17,6 центнера з гектара при плані 14,0, від рільництва - 112434 карбованців , городництва - 89283, тваринництва - 79353 к а р б о ­

ванців. Н а ф у р а ж н у корову в господарстві надоїли по 1884 літри м олока , від о д н іє ї свином атки о д е р ж а л и по 14 д ілових поросят , від курки-несуч- ки - по 112 яєць.

У 1938 році колгосп мав прибутку 116453 карбованців , у 1939-у - 192703, у 1940-у - 286070.

У серпні 1940 року в прим іськом у колгоспі "Заповіт Леніна" зак ін ч и ­ли буд івництво цегельного заводу . Т о г о ж року в колгоспі імені К арла М аркса будували ставок на 20 гектарах.

У часниками В сесою зної с іл ь с ьк о го с п о д а р сь к о ї виставки у 1940 році були: р ай газета "Сталінським ш ляхом ", ред ак то р Д авид Григорович Бо- гудлов; ст ін газета "К олгоспне ж и т тя " артілі "Заповіт Леніна" (ред ак тор О лексій Васильович Попов).

В 1940 році гуляйпільці активно вклю чилися в соціал істичне зм агання на честь В с е с о ю зн о ї X V II I п а р т к о н ф е р е н ц і ї . 23 грудн я на всіх п ідприємствах і колгоспах в ідбулися мітинги, на яких трудящ і зо б о в я зу - валися прийти до дня в ідкриття к о н ф ер е н ц і ї з високими виробничими п оказникам и .

- Н аш а М Т С відстає з рем онтом тра к т о р ів , - говорив на мітингу робітників і служ бов ц ів Гуляйп ільсько ї М Т С завідую чий рем онтною м айстернею тов. Сегеда. - Але ми н а п р у ж и м о всі сили і зак інчим о рем онт т р а к т о р ів і комбайнів д о в ідкриття В сесою зн о ї парт ійно ї к онф еренції .

Ч лени в зу ттєво ї ф а б р и к и імені Ч к а ло в а дали слово виконати ви роб­ничі плани січня і л ю того 1941 року на 110% із зн и ж е н н я м собівартості п родукц ії на 2%, а т а к о ж зеко н о м и ти на 5% сировини.

20 л ю того 1941 року в м. Гуляйполі р о зп о ч ал а роботу районна нарада передовиків с ільського господарства , яка підбила підсумки роботи за1940 рік т а о б говори ла завдання на 1941 рік. З доповіддю виступив го л о ­ва вик онком у р ай о н н о ї Ради депутатів тр у д ящ и х І. Г. П ереверзєв .

Н а нараді бри гади р колгоспу "Кімовець" А. Вербицький говорив: Н а ­ша бри гада д о к л ал а всіх зусиль , щ об своєчасно і до б р е п ідготуватись до в е сн ян о ї сівби. Н а сьогодні в бригаді вж е все зр об лен о : інвентар в ідре­м онтовано , з е р н о перечищено, тягл о д о гл яд аєм о добре . Всі ланки з б и р а ­ють з а р а з попіл і куринний послід. В поле вивезено 150 тонн гною.

М инулого року бригада з іб рала середній у р о ж а й зерн ови х по 19,7 центнера з гектара, а соняш нику набрали по 22 центнери з гектара. Ц ь о ­го ро к у ми зо б о в 'я за л и с я з ібрати середній у р о ж а й зернових не ниж че 21 центнера з гектара. К укурудзи о тр и м аєм о по 60 центнерів і по 25 цент­нерів соняш нику".

Н а нараді досвідом роботи ділився бригадир тракторн о ї бригади Гу­ляйпільської М ТС І. Мовчан. Він, зокрем а, доповів, що бригада дом оглася виробітку на кож ен 15-сильний тр а к т о р по 900 гектарів умовної оранки.

Т р а к т о р и с т Г. К ал іберда виробив за свою зм іну 580 гектарів, Іван П о - м илуйко - 530 гектарів.

Б ригада має 130 кілограмів з а о щ а д ж е н о г о пального. П лан комплексу всіх робіт вона виконала на 112 відсотків.

В 1941 році бригада з о б о в 'я за л а с я зе ко н о м и ти на к ож ен т р а к т о р не менше 10% пального.

С винарка колгоспу "Ч ервоний прапор" В. Кущ розповіла на нараді, як вона д о м о гл ас я отрим ати від к о ж н о ї свином атки св о є ї групи по 22 д іло­вих поросят .

Та не тільки виробництвом були зай н ят і трудящ і району. Вони брали активну участь у підготовці д о виборів у місцеві Ради. Так , колгоспники артілі "Заповіт Леніна" на зб о р а х висунули кандидатом у депутати ра­й о н н о ї Ради д ругого с е к р ета р я райком у п арт ії Василя Ілар іоновича С е ­м ендяева , 1906 р. н.

Г У Л Я Й П І Л Ь Ц І І В І Й Н А 1 9 4 1 -1 9 4 5 Ю К І В

22 червня 1941 року г ітлерівська Н імеччина напала на Р адянський С о ­юз. Д ля гуляйпільців, як і для всіх радянських лю дей, почалася Велика Вітчизняна війна.

23 червня Гуляйпільська районна газета "Сталінським шляхом" над ру­кувала У кази П р ези д ії Верховно ї Ради С Р С Р про мобілізацію військово­зо б о в 'я зан и х 1905-1918 року н ар о д ж ен н я включно; про оголош ення в о к ­ремих м ісцевостях С Р С Р воєнного становища; про затвер д ж ен н я поло­ж ення про військові триб унали в м ісцевостях, оголош ених на воєнному становищі, і в районах воєнних дій; про воєнне становищ е, а т а к о ж виступ по радіо заступника Голови Ради Н арод них Комісарів С ою зу P C P і Н а ­родного К ом ісара Зако р д о н н и х Справ В. М. М олотова 22 червня 1941 р о ­ку, Зведення головного командування Ч е р в о н о ї А рмії за 22 червня, в я к о ­му повідом лялося, що на св ітанку 22 червня регулярні війська н імецької армії атакували наші прикордонні частини на ф р о н т і від Балтійського до Ч орного м оря і протягом п ерш ої половини дня стримувалися ними...

П р о мітинги та настр ій лю дей на них (в Гудяйполі, зерн орад госп і та Успенівці) розповіла рай он н а газета . Зем ляки були одностайні в тому, Що о б о в 'я зо к к о ж н о го "з п о тр о єн о ю енергією працю вати на г осп од арсь ­кому ф р о н т і і забезпеч ити перемогу над ворогом".

24 червня випускники Гуляйпільської се р ед н ьо ї школи № 1 О. М акар- чук, І. П олтавцев , Ф. Сліпченко, М. Яковлев писали у райгазеті: "В пер­ший день війни з озвірилим и ф аш истам и ми з великим б а ж а н н я м вірно послуж ити батьківщині подали заяви до в ійськкомату з проханням з а р а ­хувати нас д об роволь ц ям и до лав д ію чої Ч е р в о н о ї Армії. Ц е наш свящ ен­

ний о б о в 'я зо к перед батьківщ иною , перед радянським уряд ом і вож дем великим Сталіним".

Н а другий день війни гуляйпільці вирішили: "С тахановською працею за б е зп еч и м о перемогу над ворогом!" А ф о р м уваль н и к л и варн ого цеху пром артіл і "Ч ервоний металіст" Т .З ін чен ко зо б о в 'я зав ся сво ї норми ви­конувати на 250% і за кл и к ав послідувати його прикладу увесь колектив пром артілі та трудящ их району.

3 перш их днів війни у місті і районі р о зп оч алась велика орган ізац ійна і в ійськово-політична робота по м обіл ізац ії і спрям уванню труд ящ их на всебічну до п о м о гу ф р он ту .

Д ля о р г ан ізац ії за хи сту міста Гуляйполя і зруч ного р у б е ж у - річки Гайчур було прорито і о б л а д н а н о б агаток ілом етров и й протитанковий рів віл з а х ід н о ї частини міста д о села Варварівки. Р оботам и керував П. П . М аксецький.

В 1941 році на ф р о н т було м об іл ізован о аб о пішло доб ров ільно 2684 гуляйпільців, а всього на р ізних ф р о н т а х В еликої В ітчизняної війни або в тилу в орога х о р о б р о воювали 9000 гуляйпільців, з них 6600 не п оверн у­лись до д о м у ж ивими. З а ратні заслуги 6000 осіб н а г о р о д ж е н о орденам и і медалям и. Т а це буде потім...

4 ж о в т н я 1941 року німецькі війська вступили на тери тор ію Гу- ляйп ільського району, а 5 ж о в т н я - д о міста Гуляйполя. З цього дня н а­ступили нестерпні дні ф а ш и с т с ь к о ї окупац ії . Вогнем, шибеницями, т о р ­турам и гітлерівці прагнули утвердити "новий порядок" , але гуляйпільці не к ори ли ся ворогові. Щ е перед ф а ш ис тс ьк о ю окупац ією в Гуляйполі у т ­ворили партизанський загін із 33 народних месників, ком андиром при ­значили голову правління пром артіл і "Хімік" П. А. Генуса, ком ісаром -О. 3. М акуху. П еред приходом німців у загін увійшли члени винищ уваль­ного заго н у І. Білай, О. К ош овий та інші. Т а ч ерез різні обставини части ­на партизан ів відійшла з останнім и частинам и Ч е рвон о ї Армії. П а р т и з а ­ни, щ о за ли ш и л и с ь на о к у п о в а н ій т е р и т о р і ї , були ар е ш то в а н і та розстр ілян і німцями.

Щ е до приходу німців у 1941 році для керівництва підпіллям на т е р и ­т о р і ї суч асн ого Гуляйпільського району Зап ор ізьки м об к о м о м КП (б)У були створен і об 'єднан і підпільні райком и: Куйбиш евський (Н о в о зл а - т о п іл ь с ь к о г о та К у й б и ш е в с ь к о г о район ів ) і Г у л яй п іл ь сь ки й (Г у ­ляйп ільського та П ологівського районів). Від Гуляйпільського району був залиш ений для п ідпільної р оботи К. П . Гладкий (1-й се к р ета р Гу­л яй п іл ь сь ко го райком у парт ії) , від Н о в о зл а т о п іл ь с ь к о г о районуС. П . С а зо н о в (1-й се к р ета р Ч ерн іг івського райком у партії) , які вибули за м еж і област і напередодні о к у п а ц і ї р азо м із частинам и Ч е р в о н о ї Армії.

І все ж патріотичний рух у період н ім ецько ї ок уп ац ії в місті Гуляйполі і районі мав місце, хоч його оф іц ій н о визнано не було.

П о с т а н о в о ю З а п о р ізь к о г о с ільськ ого о б к о м у КП (б)У від 3 бе р езн я 1964 року "П ро патр іоти ч н у діяльн ість о к р ем и х р ад ян ськи х гром ад ян на т е р и т о р і ї П о л о г івсь ко го р ай он у (Гуляйпільський район входив до с к л а ­ду П о л о г ів сь к о го району з 1962 по 1965 рік - Авт.) З а п о р із ь к о ї област і в період ти м ч а с о в о ї о к у п а ц і ї н ім ец ько -ф аш и стськ и м и за га р б н и к ам и 1941-1943 рр." були визнан і та з а т в е р д ж е н і учасники п а т р іо ти ч н о ї д іяльност і в Г уляйпільськом у районі: Р о зс о х а Ф е д о т О лексійович , П а- насен к о Л у к а Д м и трови ч , П рищ епа Т и м о ф ій С тепанович, Н аза р ен к о Григорій Ф едотови ч , Л ю тий П рок іп О лексійович , Л ю тий Василь Ів ан о ­вич, Б аб ен к о Іван С виридович , К о т у х о в Григорій М икитович , С еверин Василь Ф едорович , Т и щ ен к о Іван К індратович , Горб окон ь Д енис Ів а н о ­вич, Ю щ енко А ндрій С тепанович , Іл ієнко Іван Ілар іонович , Іл ієнко Ілар іон С тепанович , Г о р б о ко н ь А ндрій Іванович, Чалий Іван А ртем о- вич, К озуб Іван Д ан и л о ви ч , К ур інний Іван Ілліч, О нищ енко П авло Ів а ­нович, Ш ем етен ко Василь Я кович , М аксец ьки й П ет р о П р о ко п о в и ч , Бо- гуславський Н и к и ф о р П о л ікарп ови ч , Ш аповал К узьм а Герасимович , П авлов Іван Ю химович, Л а в р и к С тепан Т р и ф о н о в и ч , Білай А кул іна Ю х и м ів н а , Л а р ін Ів ан Т и м о ф ій о в и ч , П ед аш Д м и т р о А н д р ій о в и ч , Голідзра Іван Т и м о ф ій о в и ч , К у к овськ и й Василь А ф ан а с ій о в и ч , П олу- лях Ф ед ір А н тон ови ч , Ігнатович Б ори с П антел ійович , Педаш М арія Т р о х и м івн а , Т ю тю н и к А н тон М атв ійович , П оп руга Н іна Василівна, О л ійник М а р ія А н тон ів на , Д ем ент ій Ф е д ір А ф а н а с ій о в и ч , У сенко С е р а ­ф и м Н и к и ф о р о в и ч , Ч уч ко Ганна Т ерен т і їв н а , Д о м аш ен к о С теп ан К узь- мич, Т и м ч ен к о Л у к е р ія М окіївна , С инельн ікова Віра.

Детальніше про патріотичну боротьбу в Гуляйполі та районі проти ф а ­ш истських о к у п ан т ів м о ж н а д ізн ат и ся із книги І. К уш ніренка ,В. Ж илінського "Гуляйпільщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (З ап о р іж ж я . Дніпровський металург, 2006).

* * *

В період окупац ії (5.10.1941 - 15.09.1943) міста ф аш исти проводили операц ії по вивезенню хлопців і дівчат до Німеччини на примусові роботи.

П ерш ий масовий вивіз розпоч ався у травні 1942 року, останній - У червні 1943-го. Т ільки із міста Г уляйполя у рабство потрап и ло 1597 юнаків і д івчат (по списку).

У ст ар о ї колгоспниці С. М о с к в ін о їз Гуляйполя ф аш исти насильно ви­везли д о Німеччини неповнолітнього сина О лексія і дочку Ольгу. О дного

разу О лексій прислав м атері ф о то гр а ф ію : на б о р т у його п ід ж ака було клеймо раба. О льга писала матері: "Ж иветься мені, мам о, д у ж е погано. З харчів д а ю ть нам у день 300 грамів хліба, п охльобку із б у р я к а , а п рацю ­вати до в о д и т ьс я по 15-16 годин на доб у на залізниці. Х о д ж у р о ззу т а . Н е ­давно видали ботинки на д ерев 'ян ом у ходу та пов 'язку на руку. Ж и т тя моє п р о п ало . Т еп е р би дод ом у , д у ж е хочеться..."

А. А. М ош инець писала рідним у Гуляйполе: "Рідні мої, мама і тато! В ж е з вами, напевно, ми н іколи не побачим ося , бо звідси ж ивими не по­вертаю ться . Н аш у М аню ви б не пізнали, така страш на , ще гірша мене. Ч ом у я в Гуляйполі не кин улася під поїзд? Н е зн ала б ц іє ї біди. А як х о ­четься додому.. ."

У грудні 1942 року Д м и т р о П авлович Савченко (1925 р. н.) із Гуляй- поля п отрап и в у ф а ш истськ у неволю в Німеччину. Т ам до в ел о с я скуш ту­вати прим усових робіт о ст ар б ай те р а , далі - рабську працю і с т р аж д а н н я в 'язня 4-х к онцтаб ор ів (Вевельсбург, Б ухенвальд , Д о р а і Равенсбрю к). П ісля визволення сл у ж и в у Радянській Армії.

5 б е р е з н я 1944 р о к у с е к р е т а р З а п о р із ь к о г о о б к о м у Л К С М У У. П. З іпухова писала у доповідній записці про патріотичні д і ї Володі Т а- раненка: "Т а р ан е н ко Владимир - к ом сом олец из Г у л яй -П о ля три раза б е ж а л и з эш елона , везущ его м о л о д еж ь в Германию. Ч етверты й раз , с п а ­сая сест р у о т каторги , он сам явился на сборны й пункт, но по д ороге в Германию оп ять с б е ж а л и пом ог б е ж а т ь 3-м юношам".

П ісля визволення міста від ф аш истів В олодимир Т а р а н е н к о д о б ­ровільно пішов на ф р о н т , загинув при визволенні Криму.

30 б е р езн я 1944 року колгоспниця колгоспу "Ч ервоний п рап ор" М арія З інченко писала в райгазет і "Сталінським ш ляхом": "Страшні гітлерівські злочинства , страш ні дні п р ож и т і під німецьким ярм ом. Ф аш истські кати вирвали з м ого серця двох м о їх дітей - сина і дочку. Н ам агаю ч ись в р ят у ­ватись від н ім ецько ї каторги , мій син, як ого везли в Н імеччину, під час руху п о їзд а , вистрибнув з вагона. Це побачили гітлерівські собаки і розс тр іл ял и його.

Д о ч к а ще й з а р а з на ф аш истськ ій каторзі . Ц ього ніколи не м о ж н а з а ­бути".

Д о Німеччини вивозили в основном у м олодь 1925 і 1926 року н а р о д ­ж ення. О сь прізвища де к о го з тих, хто народився в 1925 році:

Б ілецький Григорій Васильович. Д о Німеччини вивезений 20 грудня1942 року. П рацю вав на будівництві в м. Ессен, Ф лото , Д у л ьзб у р з і , ж и в у таборі. Звільнений 8 квітня 1945 р. П рацю вав на де м о н таж і обладнання пор о х о во го заводу . Д о д о м у повернувся у квітні 1948 року.

Вакулінська Ольга Ю химівна. Д о Німеччини вивезена у червні 1943 р. П рац ю вала на ремонті зал ізничних колій (м. О деберг) . Д о д о м у поверну­

л ася у ж овтн і 1945 р.Р. Б. - П р ізви щ е за чолов іком - Ш ем етенко .Гончаренко Катерина Іванівна. Д о Німеччини вивезена у грудні 1942 р.

П рацю вала на паперовій ф абриц і м. Гельдер, потім у с. Канка у бауера . П ісля звільнення у лю том у 1945 р. була на д ем он таж і обладнання заводів. Д одом у повернулася у грудні 1945 року.

Р. Б. - П р ізвищ е за чолов іком - Савченко.Дерев'янко Марія Тихонівна. Д о Німеччини вивезена 10 ж ов тн я 1942 р.

П р ац ю в а л а роб ітницею на ф а б р и ц і по виготовленню су х о ф р у к т ів у м. Вестерон, потім - на ф абриц і під Голландією. Звільнили американці.

Р. Б. - Прізвищ е за чоловіком - Засідкевич.Заблодський Д м и тр о Петрович. Д о Н імеччини вивезений 3 травня

1943 р. П рацю вав у бауера в А встрії , потім - на н аф то п р о м и с л ах . Зв іль ­нений 30 б ерезн я 1945 р. і м обіл ізований д о д ію чо ї армії. Д ем об іл ізував­ся у липні 1949 р.

М олю к а М икола М иронович. Д о Німеччини вивезений весною 1942 р о ­ку. П рацю вав у бауера в Австрії. П ісля звільнення був мобілізований у армію і демобілізований у травні 1949 р.

О н о п р ієн к о М а р ія Ф едор івна . Д о Н імеччини вивезена у листопаді1942 р. П р ац ю ва л а на ткацьк ій ф аб ри ц і м. Д ю с е л ь д о р ф а , потім - на о в о ­чевій базі м. Ратит , далі - у бауера м. М іченкладбах . Д о д о м у п оверн ула­ся у липні 1945 р.

Пузанов Іван Васильович. Д о Н імеччини вивезений 25 червня 1943 р. П рац ю вав робітником за л ізн и чн ого депо м. Гістен. Звільнений 17 квітня 1945 р. і з тр а вн я був м обіл ізований в армію. У Гуляйполе повернувся в 1950 р.

Різник П а р а ск а Іванівна. Д о Німеччини вивезена у л ю том у 1942 р. П р а ц ю в а л а р о б іт н и ц е ю на в ійськовім п о р о х о в ім завод і в П ольщ і. Звільнена восени 1944 р. і працю вала у в ійськовом у харчоблоц і д о серп ­ня 1945 р.

Р. Б. П р ізвищ е за чолов іком - Галушка.С ем еню та М арія Ф едор ів н а . Д о Н імеччини вивезена 3 тр а вн я 1943 р.

П р ац ю вала робітницею в е к о н о м ії в с. П ер е н го ф і. Звільнена 12 травня 1945 р. Д о д о м у повернулася у серпні 1945 р.

Р. Б. П р ізвищ е за чолов іком - Кольчена.Ш абрат О лександра П етрівна. Д о Німеччини вивезена 10 грудня 1942 р.

П рацювала: з грудня 1942 р. по лютий 1944 р. на заводі в м. Кох робітницею;з березня 1944 р. по травень 1945 р. перебувала в концтаборі Заксенгауз. Д одом у прибула в серпні 1945 р.

Р. Б. П р ізви щ е за чолов іком - Є ф рем ов а .Ш амрай Ольга Іванівна. Д о Німеччини вивезена 3 травня 1943 р. П р а ­

цю вала р об ітницею у м аєтку бауера в Австрії . П о верн улася додому в серпні 1945 р.

Р. Б. П р ізв и щ е за чоловіком - Ш иш ка.Ш епель М икола Платонович. Д о Німеччини вивезений 18 травня 1943 р.

П рацю вав робітником на залізниці м. Росток. Звільнений 28 квітня 1945 р. і мобілізований у діючу армію, служ ив до 10 лютого 1950 р.

Ш рам ко Григорій Трохимович. Д о Німеччини вивезений 3 травня 1943 р. П рацю вав у бауера в Австрії. Звільнений 8 травня 1945 р. і мобілізований до армії, де пробув д о квітня 1949 р.

А це неповний список тих, хто н арод и вся 1926 року:Б о н д а р ен к о А ндрій М иколайович . Вивезений д о Німеччини 24 червня

1943 року . П рац ю вав робітником на зал ізниці м. Б атпульк , потім - зч іплю вачем вагонів у м. Ш таргарді. Звільнений у травні 1945 р. В липні повернувся додом у.

Б у ла т К а те р и н а Василівна. Вивезена д о Німеччини 26 червня 1943 р. П р ац ю в а л а роб ітницею за л ізн и чн ого депо м. Е ренбург. П о верн улася д о ­до м у 3 л и сто п ад а 1945 р.

Р. Б. П р ізви щ е за чолов іком - К уж ель .З а к а р л ю к а Л ідія Володимирівна. Д о Німеччини вивезена 25 червня

1945 р. П р ац ю ва л а робітницею на зал ізниці ст. Гриметаль, потім - ст. Г росгренден (м. Вальсенфельс). О тр и м ал а травм у . Д о д о м у поверну­л а с я у липні 1945 р.

В 1990 році Лідія Володимирівна розпов ідала : “П еребуваю чи на р о ­боті в м. Вальсенфельсі, тр а вм у вал а ся і мені ам путували ногу. В Н ім еч­чині виплачували пенсію. П о приїзд і на батьківщ ину, на кордоні в о с о б о ­вому відділі Р ава -Р у сь ка д о к у м ен ти про пенсійну доп ом огу знищ или особісти .. ."

К р а т Григорій П етрович. Д о Н імеччини вивезений 25 червня 1943 р. П р ац ю в а в робітником за л ізн и чн ого де п о м. Гієтон. Визволений у квітні 1945 р. і був м обіл ізований д о Р а д я н с ь к о ї А рмії, дем обіл ізувався у 1950 р.

К ачан В іктор О лексійович . Д о Н імеччини вивезений 26 червня 1943 р. П р а ц ю в а в робітником у п аровозн ім де п о (м. Д ю сельд орф ). Ж и в у таборі. Д о д о м у повернувся 26 червня 1945 р.

К ачан М а р ія Василівна. Д о Н ім еччини вивезена 24 червня 1943 року. П р а ц ю в а л а на прибиранні п ас аж и р сь к и х вагонів у м. Д ю сельд орф і. Д о ­дом у повернулася 25 вересня 1945 р.

М о л ю к а М арія Тихон івна . Д о Н імеччини вивезена 25 червня 1943 р. П р ац ю в а л а ва н таж н и ц ею в зал ізничн ій їдальні (м. Галле). П овернулася д о д о м у у червні 1945 р.

Р. Б. П р ізви щ е з а чолов іком - К ириченко.

М о л ю к а К сен ія П етр івна . Д о Н імеччини вивезена 26 червня 1943 р. П р а ц ю в а л а на зал ізниці м. Е ренб урга . Д о д о м у повернулася 11 червня 1945 р.

Р. Б. П р ізвищ е за чолов іком - Ясько.М ищ енко А ндрій Якович. Д о Н імеччини вивезений 25 червня 1943 р.

П рац ю вав ван таж н и к о м т о в а р н о ї станц ії м. Л ейпцига . Ж и в у табор і. Звільнений 18 квітня 1945 р. ам ериканцям и .

М ищ енко П етро П авлович. Д о Н імеччини вивезений 24 червня 1943 р. П р ац ю ва в робітником на залізниці, з 1944 р. - сл ю с ар п а р о в о зо р е м о н т ­ного за во д у м. Ш тудгарда , 3 липня 1944 р. - в А встр ії (м. Саппольтен). Звільнений 9 травня 1945 р. ам ери к анц я м и і 15 серпня призваний в ряди Р а д я н с ь к о ї Армії. Д о д о м у повернувся у березн і 1946 р.

М ищ енко Ганна Василівна. Д о Н імеччини вивезена 24 червня 1943 р. П р ац ю в а л а робітницею п ар о в о зн о го д еп о м. Гоєсверда. Звільнена 20 квітня 1945 р. і до 10 л ю того 1946 р. труд и лася в підсобнім господарстві.

М артиненко Лю бов М арківна. Д о Німеччини вивезена 24 червня 1943 р. П рацю вала робітницею паровозного депо станції міста Гоєсверда. Д одом у повернулася у жовтні 1945 р.

П ередер ій М арія Л еонтіївна . Д о Німеччини вивезена 10 грудня 1941 р. П р а ц ю в а л а робітницею на ф аб ри ц і по виготовленню о б ц е н ьо к (м. Л ю т- ренгауз). Звільнена 9 травня 1945 р. ам ериканцям и . Д о д о м у повернулася в листопаді 1945 р.

Р. Б. П р ізвищ е за чоловіком - К онтурак .П етров П етро С тепанович. Д о Німеччини вивезений 24 червня 1943 р.

П рац ю вав робітником за л ізн и чн ого депо (м. Е р ф у р т) . Звільнений 9 т р а в ­ня 1945 р. ам ериканцям и . Д одом у повернувся 10 липня 1945 р.

Плющій К атерина Василівна. Д о Німеччини вивезена 10 ж овтня 1942 р. П рацю вала робітницею на залізниці м. Ф лото . Звільнена американцями. Д одом у повернулася у жовтні 1945 р.

Р. Б. П р ізвищ е за чолов іком - О нищ енко.Р єп к а Василь Сергійович. Д о Н імеччини вивезений у червні 1943 р.

П рац ю вав робітником по рем онту зал ізничних колій (м. Н ойш тадт). П ісля звільнення призваний до лав Р а д я н с ь к о ї Армії. Д ем об іл ізувався в 1950 р.

Рогач Надія Андріївна. Д о Німеччини вивезена 25 червня 1943 р. П р а ­цювала на вивантаж енні вагонів у п аровозн ім депо м. Гаєсверд. З в ільн е­на у квітні 1945 року. П рац ю вала у п ідсобному господарстві Р ад я н сь к о ї Армії. Д о д о м у повернулася у листопаді 1946 р.

Р. Б. П ісля о д р у ж е н н я - Чуб.Рогач Григорій Денисович . Д о Німеччини вивезений 24 червня 1943 р.

П рац ю вав на ремонті зал ізниці м. Бадпольтин , потім - зч іплю вачем ва­гонів у м. Ш таргард . Звільнений 26 л ю того 1945 р. і м обіл ізований у діючу армію. Д ем об іл ізован и й 16 ж о в т н я 1950 р.

Р огач О льга М икитівна . Д о Німеччини вивезена 20 червня 1943 р. П р ац ю вала роб ітницею п ар о в о зн о го депо м. Гаєсверда. Звільнена у квітні 1945 р. П р ац ю в а л а у п ідсобному господарстві в ійськової частини Р а д я н с ь к о ї Армії. Д о д о м у повернулася 10 лю того 1946 р.

Р. Б. П р ізв и щ е з а чолов іком - П олтавець .Р я б к о П ол іна М икола ївна . Д о Німеччини вивезена у травні 1942 р.

П р ац ю ва л а р ізн о р о б ітн и ц е ю у бауера в Австрії. Д о д о м у повернулася у червні 1945 р.

С ем еню та М а р ія К остян ти н івн а . Д о Німеччини вивезена 26 червня 1943 р. П р а ц ю в а л а роб ітницею зал ізн и чн ого депо м. Еленбург. Д о д о м у повернулася 29 серпня 1945 року.

Р. Б. П р ізви щ е за чолов іком - Ю рченко.С ердю к Іван К ирилович . В Німеччину вивезений 17 червня 1943 р.

П рацю вав роб ітн и к ом за л ізн и чн ого де п о м. Гістон. Звільнений 17 квітня 1945 р., у травн і призваний у Р адянську Армію, в як ій служ и в до кінця 1950 р.

Ш ам рай Л ю б о в К узьм івна . Д о Німеччини вивезена 25 червня 1943 р. П р ац ю вала робітницею їдальні на зал ізниці в м. Галле.

Р. Б. П р ізв и щ е за чолов іком - Власенко.Ш аповал О льга О нисим івна . Д о Німеччини відправлена 26 червня

1943 р. П р ац ю ва л а робітницею зал ізн и чн ого депо (м. Еленбург). Д о д о м у повернулася в червні 1945 р.

Р. Б. П ісля о д р у ж е н н я - Онішко.Ш аровськ и й О лек сан др Д м итрович . Д о Німеччини вивезений 24 че р в ­

ня 1943 р. П рац ю вав робітником на зал ізниці м. Ш койдну. Ж и в у табор і. З г о д о м - інший таб ір у м. Лейпцігвореш - баш мачник на залізниці. Т ут вагоном п о м 'ял о ногу, в госпіталі ї ї в ідрізали. Л ікувався з 18 тр а вн я по л и ст о п ад 1944 р. і зн ову - в табір . Звільнили ам ериканці. Д одом у п о ве р ­нувся у листопаді 1945 р.

Ш аровськ ий М и к о л а М ихайлович . Д о Німеччини вивезений 18 травня1943 р. П рац ю вав робітником на зал ізниці (м. Росток). Звільнений 1 т р а в ­ня 1945 р. і призваний в армію. Д ем обіл ізувався в 1948 р.

Ш р а м ко Н астя О лексіївна . Д о Німеччини вивезена 23 червня 1943 р. Ш ість місяців працю вала на зал ізниці м. Ш тр ан ф у р т а . Ж и л а в табор і, який р о зф о р м у в а л и . Вона п отрапила д о ф а б р и к ан та м. Гройзен . Д одом у повернулася у серпні 1945 р.

Р. Б. П р ізви щ е з а чолов іком - Негреба.Я ковенко М а р ія Полікарпівна. Д о Німеччини вивезена 24 червня 1943 р.

Працю вала на залізниці м. Герфурта , на цукровім заводі м. Флошо. Д одом у повернулася у липні 1945 р.

Р. Б. П ісля о д р у ж е н н я - Явтухова .Я к уш он ок Д м и тр о Т и м о ф ій о ви ч . Д о Німеччини вивезений у червні

1943 р. П рацю вав зварн и ком на ав іазаводі (м. Ш тетін), ж и в у концтаборі. П отім - у бауера (м. Р осток). Звільнений у 1944 р. і м обіл ізований в армію. Д ем об іл ізований восени 1950 р.

Ц е куций список тих, кого ф аш истськ і нелюди ви користовували як дешеву рабсилу.

іс * /V

Т о р ту р и , розстр іли - т а к е зв ірине обличчя "ново ї влади" бачили гу- ляйпільці в період ок уп ац ії м іста німецькими ф аш истам и.

У травні 1942 року на одній із консп іративних квартир у Гуляйполі ф аш исти взяли П етра П р о ко п о в и ч а М аксецького . П ри обш уку в нього знайш ли пістолет. В б о р о д ат о м у чоловікові в а ж к о було впізнати к о ли ш ­нього зав ідую чого районним відділом освіти. Ходив він в о к у п ац ії в старій шинельчині і синій сорочці. Р озкіш на б о р о д а приховувала о б ли ч­чя, але все ж таки вороги вислідили і р о зк ри ли його.

- Д о віку не забуду останн і дні ж и т тя бр а та , - розпов ідала Ганна П рокоп івна Б рацило , яка носила П етров і передачі в поліцію.

За р ішенням партійних органів П . П. М аксецького залиш или для підпільної боротьб и в тилу ворога. П ідібрав собі надійних товариш ів-од- нодумців: Т . X. П рихідька - о р ган ізатора в 1930 році колгоспу "Зелений л а н ", Н. П. Б огуславського - члена виконком у Варварівської с ільсько ї р а ­ди, К. Г. Ш аповала - партизана ще з гром ад ян ськ о ї війни, Д. С. М усіра - активіста з Темирівки. М али свій сховок, куди завезли чимало зб р о ї .

На рахунку групи не було ні ешелонів, пущ ених під укіс, ні п ідпалених во р о ж и х складів, ні засад . П ідпільники несли слово п арт ії в маси, д о п о ­магали рад янським лю дям уникнути вивезення д о Німеччини. Зуміли приховати і хліб, щ об не дістався ворогові.

Підпільна група, яку очолю вав П. П. М аксецький , вся загинула ."...Додому не йди, ночуй в Гуляйполі, - передав П. П. М аксецький

сестрі. - З а в тр а зр ан ку повезуть д о р ід н о ї хати".- Н а дев 'яту ранку, а це був кінець травня 1942 року, вж е стояла біля

поліції, - згад увала Г. П . Б р ац и ло , - і бачила , як виводили з а а р е ш т о в а ­них. В к о р о б посадили сімох: б р ата , П рихідька , Ч айку і ще чоти рьох з Бочан. С у п р о в о д ж у вал и п ол іцаї і німці з кулеметами... Я слідом бігла на край Гуляйполя . Т а м в лю дей п о п р о си л ася на горищ е і звідти бачила о с ­танні хвилини приречених на смерть.

Біля рову , що к оло греблі, їх прим усили р о зд ягти ся , щ об з мертвих, не зн ім ати одяг.

І в остан н ю хвилину перед см ертю П е т р о П р о ко п о в и ч зм усив своїх катів похвилю ватися.

- П ро щ ава й те , всі друзі! Гину за Батьківщину! П р и й д е час і нашу з е м ­л ю очистять від гадів! Вмираю, але не здаюсь! - І з цими словами М ак- сецький кинувся тікати в степ. Т а м його і куля н аздогнала . Загинув як боєць.. .

В період нім ецької о к у п ац ії в м. Гуляйполі діяла підпільна група Р о м а ­на О лексійовича Кізіленка. Він був учасником гром ад ян сько ї війни, до В елико ї В ітчизняної працював агрон ом ом , ба гато їзд ив по району, знав людей. Н апевно , том у йому за п р о п о н у в ал и зали ш ати ся на час окупації на підпільній роботі. Але проти гітлерівських окупантів патріотам недовго довелося вести підпільну б оротьб у . В 1942 році підпільників з а ар е ш т у в а ­ли. Я д р о о р ган ізац ії - Ром ана К ізіленка, Василя Д іб ровського , М ихайла Б улгака т а Т и м о ф ія Ш аповала ф аш исти розстріляли . А неповнолітнього Івана К ізіленка невдовзі вивезли на к а то р ж н і роботи д о Німеччини. Д о бе р езн я 1945 ро к у він працював у к онцтаб ор і "А аценд орф " (Австрія). Там син земляка-п ідп ільника за зн ав ф а ш и с тс ьк о го "раю".

К узьм у К узьм ича Б ал ак а ареш тували 20 січня 1943 року. Він входив д о п ідпільної орган ізац ії , що діяла в Гуляйполі під керівництвом к о ­м уніста Б іл інського. З ним встановив зв 'я зо к , коли дістався з оточ ення в рай ц е н тр д о рідних, а знайом ий був ще до війни, коли О. М. Б ілінський читав історію у педучилищі.

Ч е р е з ти ж ден ь ареш тованих відвезли до З а п о р іж ж я (М. Б іл інського - всього 36 чоловік - ареш тували 19 січня), через три тиж н і - до Д н іп роп е­т р о в с ь к о ї в 'язниці. І допити, допити. А потім К. К. Б алака чекало пекло Бухенвальда і № 19372 в 'язня.

За м атер іалам и Н ад зви ч ай н о ї д е р ж а в н о ї комісії по встановленню і розсл ідуванню злочинів н ім ецько-ф аш истських загарбник ів на те р и то р ії Г уляйпільського району в роки ок уп ац ії було ро зс тр іл ян о 2417 чоловік. В місті Гуляйполі при дороз і на зал ізн и чн у станцію , біля мосту, знайшли свій кінець понад 500 громадян: євре ї , цигани, українц і. Неофіційні п ідрахунки називаю ть ще більшу циф ру .

Крім євреїв гинули й ті, хто нам агався чинити будь-який супротив окуп ан там , гинули комуністи й колишні керівні радянськ і працівники, які з як и хось причин залиш илися вдома. Гинули звичайні лю ди, які п о тр а п и ­ли під руку ф аш истам .

Н о в а хвиля ж е р т в п р о к о т и л а с я н аселен и м и пунктам и р ай о н у в серпні-вересн і 1943 року, коли визволення було вж е та к близько . М а й ж е

всі особ и чолов ічо ї статі за н ак азом о ку п ац ій н о ї влади повинні були ев а ­кую ватися в тил. З а невиконання - розстр іл . Б агат о хто переховувався , а д ж е не хот ілося залиш ати своїх домівок. М ісцями схову ставали балки, л ісозахисн і смуги, очерета . Вони т а к о ж ставали братським и могилами, коли на людей н атр ап л ял и гітлерівці.

Кращі адм іністративні будинки в місті за й м али німці під св о ї у с т а н о ­ви. К ом енд атура р о зм іщ алася в нинішній будівлі г астрон ом у "Еталон". Ч е р е з д о р о гу н апроти (там, де з а р а з к інотеатр "К осмос") була ж а н д а р ­мерія. На місці ниніш нього Б удинку творчості для дітей та юнацтва були поховання німецьких солдат ів і оф іцерів .

П ерш ий комендант Гуляйполя О льм ер для свого пом еш кання вибрав будинок М єлєш кових (вул. Леніна, колишній ковдровий цех). С тарий і не­красивий дідуган виявився досить не з л о ю лю диною . М о ж ли в о том у, що сам був колишнім ж ителем У країни , але після початку 1-ї св ітової війни опинився у Ф атерланді. З а деяким и відгуками О льм ер схильно ставився д о гуляйпільців, багатьом навіть допом агав . С вого перекладача Н ойм ана (той був євреєм) ком ендант не виказав , хоча ба гато чим ризикував.

Затр и м а вс я цей чоловік у Гуляйполі недовго. Н а його місце прибув Вейєрс. Наші лю ди казали: "С правж ній собака!", таки й він був зли й та ж о р с то к и й . ї зд и в з а в ж д и на тачанці, н іколи не розлучаю чись з а в то м а ­том та батогом . В п а м ’яті меш канців міста він залиш ився ж ахли ви м сим ­волом нім ецької окупації.

Б а га т о німецьких солдат ів і о ф іц ер ів - це звичайні лю ди, яких війна відірвала від м и р н о ї праці і сво їх сімей. Д е х т о з німців навіть виступав у ролі оборон ц ів гуляйпільських госп од арок від власних сою зників - р у ­мунів, які в пош уках їстівних припасів перевертали все в буд инках вверх дном.

Аси Герінга, які б азу вал и ся на гуляйпільськом у аеродром і, у вільний від ш турм овок та повітряних бо їв час охоче бавилися з місцевими д ітл а ­хами, катали їх на автом аш инах , чим доводили м ало не д о втрати св ід о ­мості матерів, б о по окруз і прон еслася чутка, окуп ан ти в и к о р и сто ву ва­тимуть дітей в якост і донор ів для сво їх поранених. О соб ли во не х р ещ е­них. Тоді матері влаш тували чергу в місцевій церкві (під час ок у п ац ії во­на м істилася в ниніш ньому приміщенні музею) - к о ж н а хотіла врятувати власну дитину від смерті, наспіх охрестивш и її.

Ж е р тв а м и ф а ш и зм у в період В еликої В ітчизняно ї війни 1941-1945 рр. стали і 500 ж ител ів міста Гуляйполя , 30 єврейських сімей.

Імена учасників підпілля з Гуляйполя, що загинули у 1941-1945 роках , м ай ж е всі занесені д о Книги П ам 'ят і , крім О. М. Біл інського.

Ц е - Б ілай А кул ін а (К илина) Ю химівна (1942),

Богуславський Н икиф ор Полікарпович (1942),Волош ин Іван Іванович (4. 10. 1941),Д ірм ан Ю хим Семенович (1942),Лаврик Степан Триф онович (1943),Л арін Іван Тимоф ійович (1942),М аксецький П етро Прокопович (1942),Павлов Іван Ю химович (1943),Прихідько Т им оф ій Харлампійович (1942),Чайка Григорій Семенович (1942),Ш аповал Кузьма Герасимович (1941),М ощ енко М икита М еф одійович (1942).П о в е р н у л и с я з кон ц таб ор ів Іван Васильович Білай, Кузьма Кузьмич

Балак. У кон ц таб ор і пом ер підпільник Андрій Кош овий. Д о перемоги дож или М ихайло Верба, Пилип А ндрієнко та Ілля Козаченко.

Н арод ним и месниками далеко від Гуляйполя були його ж ителі Марія Петрівна Савченко, П етро Максимович Пурик, Борис Вєсков, Павло Євдо- кимович Лущик, Ісай М ойсейович Скигін, Василь Панасович Семенюта.

Н ім ец ь ка ок уп ац ія міста Г уляйполя тривала з 5 ж о в тн я 1941 по 15 ве­ресня 1943 року. В изволення принесли частини 5-ї У д арно ї армії (к о м а н ­д и р ген е рал -лей тенан т В. Д. Ц вєтаєв) та 51-ї арм ії (ген ерал-лейтенант Я. Г. К рейзер ) .

В небі над Г уляйполем були льотчики 8- ї пов ітрян о ї арм ії (ком ан д ую ­чий ген е рал -лей тенан т Т . Т . Хрюкін) П івд енного ф р о н ту , а саме: з а с т у п ­ник к о м а н д и р а 611-го винищ увального ав іаполку м ай о р М икола Ф е д о ­рович Іса єн к о (у р о д ж ен ец ь хутора Вільного Д о р о ж н я н с ь к о ї сільської Р ади) і м ай о р Сергій С ергійович ІД иров (родом-з М елітополя).

14 вересня надвечір гвардійці 34 гвард ійської стр іл ец ь ко ї Єнакіївської д и в із і ї (ком ан д и р ген ер ал -м ай о р Ф. В. Б райлян) були на підступах до міста Гуляйполя . З півночі підійшли п ідрозділи 11 та н к о в о го корпусу , з півдня 12 гвардійська Д о н сь к а козач а кавалерійська дивізія (ком андир ген е р ал -м а й о р О. Г. С еліванов) та 301 гвардійська стр ілецька дивізія ( к о ­м анд ир ген е р ал -м а й о р В. С. А нтонов).

В повідомленні Р а д ін ф о р м б ю р о від 15 вересня 1943 року говорилось: "Н а З а п о р ізь к о м у і М елітопольськом у напрям ках наші війська р о зв и н у ­ли успішний наступ і оволод іли м істом Гуляйполем — р айонним центром З а п о р із ь к о ї област і. . ."

П р и визволенні міста Гуляйполя 14 вересня загинуло 13 бійців Ра­

дянсько ї Армії, 15-го - 13, 16 вересня у Гуляйполі в ідкривається в ійсько­вий госпіталь, в я к ом у 16 вересня пом ерло 14, 17-го - 8, 18-го - 17, 19-го -14 чоловік. А всього у вересневі дні в гуляйпільській землі залиш илось 107 воінів-визволителів 41-ї національності. У жовтні пом ерло від ран 12, в л и ­стопаді - ЗО бійців. А всього на Гуляйпільському б ратськом у кладовищі спить вічним сном 161 радянський воїн з 26 різних військових частин. С е ­ред них від є ф р е й то р ів д о старш ин - 36, лейтенантів - 12, майорів і п ідполковників - 5 чоловік.

18 вересня 1943 року Гуляйполе ж о р с т о к о бом бували німецькі літаки, н аступного дня бом б ування міста повторилось , але було не таким силь­ним, як попереднього.

* * *

П ід час відступу ф аш исти завдали таких збитків приміським колгоспам: "У дарник" - на 6778,5 тис. крб."Заповіт Леніна" - 7610,1 тис. крб."Ч ервоний прапор" - 4980,0 тис. крб."К олективіст" - 8346,0 тис. крб."Червоний колос" - 4995,9 тис. крб."С партак" - 6108,6 тис. крб."Ч ервоне Зар іччя" - 3319,8 тис. крб."Ч ервоноарм ієць" - 6168,4 тис. крб."1-ше серпня" - 5052,6 тис. крб. ім. С таліна - 1972,4 тис. крб.Разом : 55332,3 тис. крб.Збитк ів завдано:м іськком унгоспу - на 3293918 крб. пром артілі "Хімік" - 383950 крб. райздоровв ідд ілу - 9002292 крб. райконтор і з в 'я з к у - 509746 крб. райвідділу НКВ С - 147890 крб. м іському сп о ж и вто в ар и с тву - 1192992 крб.

Відступаючи, окуп ан ти спалили будівлю вчительського інституту, приміщення райком у партії , райвиконком у , двох клубів, за в о д у сільгосп- обладнання, М ГС, млина, м аслозавод у , останньом у завдали збитк ів на

00 тисяч карбованців . Велику кількість товарів й інвентаря р ай с п о ж и в - товариства в Гуляйполі було р о згр аб о в а н о під час о к у п а ц і ї н імецькими ° ф щ е р а м и , солд атам и , а т а к о ж к ом ендантом міста Вейєрсом . Залиш ки майна вони спалили.

* * *

Н а другий день після зв ільнення міста Гуляйполя були створені рай ­виконком (голова Д. Акімов) і рай к ом п арт ії (О. Ф. Блізніченко). П о ч а л а ­ся в ідбудова зруйнованого .

Ч е р е з м ісяць-п івтора запрацю вали пром артіль "Ч ервоний металіст", м асл о заво д , млин, райклуб , б ібл іотеки , школи. Н а 29 вересня м асл о за во д п ер е р о б и в 43436 літрів м о ло к а і виготовив 1650 кілограмів масла.

У вересні 1943 року 200 ж ител ів Г уляйполя допом агали 213-му ін ж е ­нерн ом у батальйону будувати в районі м іста 4 переправи. П осилались т а к о ж лю ди, кінні підводи для рем онту дор іг та на буд івництво о б о р о н ­них ру б е ж ів на дільницях Г уляйполе-В ербове-Б очани , М а р ф о п о л ь -С те - панівка.

Відповідно д о постанови президії рай ради депутатів тр у д ящ и х від 13 л и ст о п ад а 1943 року з Гуляйполя 230 м олодих людей було н ап равлено на відбудову пром исловості у Ворош иловградську та інші області.

Д о 1 грудня 1943 ро к у в Гуляйпільській М Т С добудували гар а ж , м о н ­т а ж н и й і ковальський цехи.

З перш ого ж ов тн я почалися за н я ття в ш колах.Д о 1 листопада колгоспники закінчили зб и р ати в р о ж ай 1943 року, з а ­

верш или осінню сівбу, хоч не вистачало інвентаря і сільгоспмаш ин.В 1943 році зап р ац ю ва л а і в зуттєва ф а б р и к а .Н е дивлячись на т я ж к і роки війни, деяку доп ом огу колгоспам п о д а в а ­

ла д е р ж а в а : виділяла насіння для посіву, п родукти харчування , тягло , маш ини, будм атер іали і обладнання . Т а головна ноша лягла на плечі гу- ляйпільців , які, не зва ж а ю ч и ні на що, працю вали сам ов ідд ано в ім я пе­рем оги. Вони п овертали в господарства зе р н о , тварин , взяті перед пр и х о ­дом німців у 1941 році.

К олгоспники колгоспу "Ч ервоноарм ієць" Василь Л ук янець, О л е к с а н ­д р а К ол існиченко повернули 300 пудів хліба, а М. Б охан і М. П у р и к - по п орося т і , К. Г. Л евад івська - телицю. М о тр я Гнатівна Васюта з артілі "1- ше серпня" два роки зб ер ігала , як з іницю ока , колгоспну корову (за цс німці карали розстр ілом ) і повернула в господарство . А за неповернення чекав су д (про це райвиконком від 14 ж о в тн я 1943 року видав постанову).

К олгоспниця артілі "1-ше серпня" О. Ф. Ш р а м ко взяте на зб ер е ж ен н я з е р н о не здала. В неї вилучили 578 кілограмів ячменю, 159 кілограмів пшениці, 134 к ілограми кукурудзи .

Відбувся суд, і О. Ф. Ш р а м к о була позбавлена волі на 6 років, і о ш т р а ­ф о в а н а на 1500 карбованців на користь колгоспу.

Відбудова зр у й н о ва н о го господ арства давалась нелегко. Н а 1 січня1944 року в к олгоспах "К олективіст" і "Червоний колос" налічувалось 1372 ж ител і, у т. ч. п рац езд атн и х 25 чоловіків, 233 ж ін о к і 54 підлітків.

В еликої р о г а т о ї худоби було 35 голів, у т. ч. 9 корів, 6 волів, 16 телят і4 бички; 10 свиней, 2 вівці, 256 курей, 19 коней, з них 12 робочих , 40 ву­ликів.

Із с ільгосп інвентаря дві артілі мали: 16 плугів, 3 лущ ильники , 120 борін , 9 культиваторів , 16 сівалок, 13 с інокосилок , 1 обприскувач , 1 ж м и - х о д р о б ар к а , 17 повозок на д ерев 'ян ом у ходу, 7 саней, 7 ком плектів збруї.

Та, н езваж аю ч и на труднощ і, гуляйпільці брали активну участь у виділенні коштів на різні пож ертви . Т ак на бойові л ітаки Ч е р в о н о ї А рмії колгосп К олективіст" по ж е р тву в ав 13536 карбованців у 1944 році, п р о м ­комбінат - 23219, д е р ж м л и н - 8670, Гуляйпільська М Т С - 13337 к а р б о ­ванців.

Виконком райради своєю постановою від 9 бе р езн я 1944 року довів Гуляйпільській м іськраді план здачі м олока у ф о н д Ч е р в о н о ї Армії. А с а ­ме: для тих, хто звільнений від здачі д ерж ав і - 65200 літрів; для тих, хто зд ає - 364000 літрів.

П ісля рішення X сесії Верховної Ради С Р С Р про утворення рес­публіканських військових з 'єд н а н ь і на зак л и к бійців учбового пункту Гу- ляйп ільського райв ійськком ату було утв орен о комітет д р у ж и н ф р о н т о ­вих оф іцерів , який за один день з ібрав 2275 карбованців , а м асл о за в о д - 600.

5 травня 1945 ро к у робітники легпром у підписались на місячний з а ­робіток зі сп латою IV Д е р ж а в н о ї во єн н о ї позики протягом 3-х місяців. А робітники П. С к ляр , І. Л ем ак , Є. Васильченко - на п івторам ісячну з а р ­плату і половину ї ї внесли готівкою.

Стахановці п ідприємства О сипенко , М олчан ова і М ирна віддали в п о ­зику держ ав і по 1000-1100 карбованців з утрим анням за р п л а ти за один місяць.

З а перший день передплачено позики 44000 карбованців .В колгоспі Ч ервоне Заріччя" 63-річний К ирило Ф едорович З іненко

вніс готівкою 6000 карбованців . А в земвідділі інвалід В ітчизняно ї війниII групи К. Т у р л ак , А. С тец е н к о і О. Рогач - 50 % передплачено ї позики внесли готівкою. Всі працівники підписались на місячну зарплату .

Колгоспниця артілі Запов іт Леніна" В. Ю . ГІродан віддала в позику Державі на відбудову н ар о д н о го господарства зі сво їх за о щ а д ж е н ь 1000 карбованців , а колгоспниця К. П р о д а н - 5000. Ці суми вони внесли готівкою.

Гуляйпільці активно допомагали дітям-сиротам.Н априк лад , робітниці райпром ком б інату у 1943 році відрахували

Дітям-сиротам 2-денний за р о б іт о к . А К. К отенко віддала ще й черевики,• Л яш енко - 1000 карбованців і подушку, м іськрада — місячну зарп лату

(1- О нищ енко, К арп ен к о , Котенко).

Учні ГІіщ анської н еп ов н о ї се р ед н ь о ї ш коли з іб рали д ітям -си ротам 1203 карбованц і.

В кінці 1943 року в Гуляйполі відкрився будинок для дітей-сиріт на 150 місць. В ньому були орган ізован і гуртки х у д о ж н ь о ї самод іяльності (танц і , сп іви) . А к т и в н и м и у ч а сн и к ам и з а р е к о м е н д у в а л и се б е Ю ра М 'ясн іченко , Галя М а тр о со в а , Віра ІІІульман, Вітя Синько.

Члени сам од іяльн и х гуртків виступали у клубі дитбудинку, в рай он ­ном у клубі. Б ували в гостях у п ідш еф ном у госпіталі і давали концерти для бійців.

Гуляйпільський спецбуд инок мав усі умови, щ об діти захисників Батьківщ ини отрим ували тут н ал еж н е виховання. Всі діти відповідного віку охоп лен і за н яття м и в школі. Дві години в день проводились роботи по господ арству . Д о б р е працю вали п іонерські загони.

З 25 л и ст о п ад а по 25 грудня 1944 року у місті проходив місячник по зб о р у продуктів , одягу і грош ових п ож ертвув ан ь доп ом оги с ім ’ям ф р о н ­товиків.

С туденти педш коли з ібрали 1000 карбованців , а колектив учителів в ідрахував однод енний за р о б іт о к . 13 сім 'ям ф р о н то в и к ів (учителькам) видано к артоп лю , б о р о ш н о та ін.

А в колгосп і імені С таліна за постан овою зб ор ів у Ф онд в ідраховано 10 центнерів насіння соняш нику , а колгоспники - по 2 трудодні.

У червні 1944 року в Гуляйполі відкривається П а л а ц піонерів. Силами к о м с о м о л ь ц ів п р о м ар т іл і "Ч ер в о н и й м етал іст" в ід р ем о н ту в ал и це прим іщ ення і орган ізували гуртки: музичний , драм атичний , співів, ху ­д ож н ій , тим урівську команду. П р ац ю вала тут і бібліотека.

* * *

Весною 1944 року приміський колгосп "К олективіст" першим у районі закінчив сівбу ранніх. Щ од ен н о працю вало 200-210 чоловік та було з а д ія н о 54 к о р о ви к олго с п н и к ів . Н а й к р а щ е т р у д и л и с я б ри гади ри : Г. С ір іньок , І. Ярм ак , Ф. П рихідько , ланкові: К оростильова , М. Рябко,О. Р яб к о , Н. Р ябко , О. Сіріньок, К. Ш рам ко , рядові: С. Б ілай, М. Рябко , Власенко, тра кт о р и стк и : Д. Гладка і М. К арпенко.

Г уляйп ільський р а й л е гк о м б ін а т до 1 т р а в н я 1944 року закінчив будівництво майстерні по щ оденному випуску 50-60 пар взуття.

У 1944 році на взуттєвій ф абри ц і працю вало 68 робітників (38 ш вей­ників і 30 взуттьовиків). П лан на рік був виготовити 8640 пар взуття на131,9 тисячі карбованців .

На 17 липня 1944 року в пром ком бінаті діяли цехи: пош ивочний, чим- барський , кравецький, кош иковий, м иловарний, ж е р ст ян и й , шевський і пер у к ар н я (голярня).

За підсумками друго го кварталу 1944 року колективу Гуляйпільсько- го відділення Д е р ж б а н к у С Р С Р п р и су д ж ен о 2 місце і премія в сумі 20000 карбованц ів за зм іцнення ф ін а н со в о ї дисципліни та м об іл ізац ії коштів на ф ін ан сув ан н я о б о р о н н о г о призначення , покращ ення к р е д и т н о -р о з р а ­хун к ового і касового обслуговуванн я н арод ного господ арства і Ч е р в о н о ї Армії.

14 ж о в тн я 1944 року Д. М ороз івська у газеті "Ч ервоне З а п о р іж ж я " оп убл ікувала зам альовк у "Дуня А льохіна". Д ещ о за ц и ту єм о з неї: "Ж иве вона на те р и то р і ї колгоспу "Заповіт Леніна". Німці спалили хату. Мати пом ерла. П ісля звільнення Д у н я працю є в колгоспі. Н а плечах носила з е р н о зі станції , ходила за плугом, сівалкою, полола просапні від ранку і до пізна. Д ав ала по 4 норми.

У ж нива в 'язала снопів не по 450 за норм ою , а по 600, а потім - і по 2000. За стахан івську р о б о т у отрим увала премії. Була учасником р ай о н ­ного зльоту передовиків.

Н а просі полола по 1,6 га (норма 0,25 га). Н а політті соняш нику дала рек орд (2,2 га при нормі 0,2 за день).

Була і на зльоті в З а п о р іж ж і" .В 1944 році понад план зд ал и хліба д ерж ав і (в пудах):

колгосп "У дарник" 4626 колгосп "К олективіст" 2784 колгосп "1-ше серпня" 2400.

В колгоспі "Ч ервоноарм ієць" було:на 1. 01. 1945 р. на 1. 01. 1946 р.

велико ї р о г ато ї худоби 63 93 (голів)у т. ч. корів 5 10волів старш е 2 -х років 6 7тел ят народ. 1945 р. - 43свиней 4 44свином аток 2 7овець 57 130У т. ч. в івцематок 56 100кіз 2 5птиця (штук) всяка 182 401У т. ч. кури 182 397коней 22 37Ут. ч. робочих 11 33

Р Е П Р Е С І Ї Т А А Р Е Ш Т И 1941-1949 Ю К І В

В 1941 році була р епресована і вислана зг ідно з постановою Д е р ж а в ­н ого К ом ітету О б о р о н и С Р С Р від 22 вересня Ф іб ер т (дівоче прізвище Ф іл іп чен ко) Ганна Василівна як д р у ж и н а німця на спецпоселення в К е­м еровську область. Там ї ї чоловік пом ер в 1942 р.

Б ой ко Віра Т рохи м івн а , 1926 р. н. З а ар е ш то ван а 28. 08. 1944 р. за ст. 51-1а КК У Р С Р "за зр а д у батьківщині" - "ф ольксдойче" . Рішенням О с о б л и в о ї наради при Н КВ С С Р С Р від 11.11.1944 р. вислана на 5 років на спецпоселення в Н овоси б ірську область.

Гольц Х ари ти н а А нтонівна , 1891 р. н. З а ар е ш то ван а 3. 07. 1945 р. як д р у ж и н а німця "за зр а д у батьківщині" за ст. 54-1 а КК У РСР - " ф о л ь к с ­дойче". Р іш енням О со б л и в о ї тр ійки при НКВС С Р С Р від 3.11.1945 р. п о ­зб авлен а волі на 5 років.

Ж и р о н к ін а О льга М иколаївна , 1904 р. н., до м о го сп о д ар к а . З а а р е ш т о ­вана 11.05.1944 р. за ст. 54- 1а КК У РСР - "за зр а д у батьківщині" як "ф ольксдойче" . О соб ли вою н арадою НКВС С Р С Р у в ’язнена у виправно- труд овий таб ір на 5 років.

К о с т е н к о К ате р и н а Я ківна , 1900 р. н., м едсестра поліклініки в м. Гу- ляйпол і. Заар е ш т о ван а 22.08.1944 р. за ст. 54- 1а КК У Р С Р як " ф о л ь к с д о й ­че" "за зрад н и ц ь ку поведінку під час перебування на окупован ій т е р и ­торії" . П ідд ана заслан н ю на 3 роки. П ісля відбуття строку повернулася в Г уляйполе , де пом ерла в 1984 р.

Л о б о ва М еланія Ф едор івна , 1899 р. н., німкеня. К олгоспниця к о лго с ­пу "1-ше серпня". З а ар е ш т о в ан а 4.04.1944 р. за ст. 54-1 а КК У Р С Р як "ф ольксдойче" . О соб ли вою н арадою УН КВС по З апор ізьк ій област і від 20.05.1944 р. піддана ув 'язн ен н ю на 3 роки у ви правно-трудовом у таборі у Г орногорськ ім концтаборі.

Л об ова Р а їса Д м итр івна , 1924 р., дочка німкені. О хорон н и к п о ш то в о ­го відділення. З а ар е ш т о в ан а 14.04.1944 р. за ст. 54-1а КК У РСР "за зраду батьківщ ині" як "ф ольксдойче" . О соб ли вою н арадою УН КВС по З а ­порізькій област і піддана заслан н ю в Н овосиб ірську область . П о в е р н у ­лася в м. Гуляйполе в 1947 році.

М алах М арія Лаврентіївна, 1914 р. н., колгоспниця колгоспу "Червоний прапор". Заареш тована 10.05.1944 р. за ст. 54-1 а КК УРСР як "ф ольк сдой ­че". Рішенням О собливо ї наради НКВС С РСР від 8.07.1944 р. позбавлена волі на 10 років.

Р. Б Всі репресовані і з а су д ж ен і були реабілітовані.

Йшов 1949 рік. К ра їна зал іковувала рани війни і голоду. Б агато хлопців рано йшли працю вати на п ідприємства і в колгоспи, зо к р ем а , на взуттєво-ш вейну ф а б р и к у (потім взуттєва), до райпоб утком б інату .

М іж соб ою хлопці товариш ували , ходили в к інотеатр , читали книги (гарна бібл іотека була у батька Григорія Н овака), зб и рали ся в парку або біля річки і об говорю вали побачене і прочитане . П ри зустр ічах не о б х о ­дилось і без анекдотів . Це, а т а к о ж "допом ога" д о б р о ї душі стало причи­ною ареш ту і звинувачення за статтею 54 КК УРСР. З ізнання вибивалось, як каж уть , "за всіма правилами науки".

13 червня 1949 року Військовий три б ун ал військ МВС по З апор ізьк ій област і засудив хлопців на 7-10 років концтабор ів . Час повернення їх імен настав 27 січня 1992 року зг ідно із статт ею 1 З а к о н у У к ра їн сько ї PC P від 17 квітня 1991 року "П р о реабілітацію ж ертв політичних ре­пресій на Україні" . О сь їх імена:

З інченко Василь Якович, 1928 р. н., с. Гуляйполе, швець взуттєво- ш вейної ф а б ри к и . Заареш тован и й 22.03.1949 р. П озбавлений волі до10 років. Звільнений з к он ц таб ору 16.06.1955 р.

Н овак Григорій Якович, 1929 р. н., с. Н овосел івка О ріх івського р а й о ­ну, м айстер взуттєво -ш вей н о ї ф а б р и к и . Заареш тован и й 14.03.1949 р. П озбавлений волі на 10 років у ви п равно-трудових таборах . Звільнений з ув 'язнення 11.05. 1956 р.

Сем еню та Володимир Т рохим ович , 1929 р. н., с. Гуляйполе , швець райпоб утком б інату м. Гуляйполя. З а ар еш то ван и й 14. 03. 1949 р. П о з б а в ­лений волі на 10 років у ви п равно-трудових та б о р а х . Звільнений з у в 'я з ­нення 8 . 05. 1956 р.

С е м е н ю та П а в л о М и х а й л о в и ч , 1929 р. н., с. Г у л я й п о л е , швець взуттєво-ш вейної ф а б р и к и . З а ар еш то ван и й 13.03.1949 р. П озбавлений волі на 10 років у ви правно-трудових та б о р а х . Звільнений з ув 'язнення 9.02.1956 р.

Ч уп р и н а В о лод и м и р Я го р о в и ч , 1929 р. н., с. Г у л яй п о л е , швець взуттєво-ш вейної ф а б р и к и . З а ар е ш т о ван и й 20.03.1949 р. П озбавлений волі на 7 років. Звільнений 10.07.1956 р.

Р азом з гуляйпільцями у групу чекісти увели і хлопців із м. З а ­пор іж ж я. Звинувачувались за статтям и 54-1а, 54-10 ч. 1 та 54-11 КК УРСР.

Крім В. Я. З інченка (залиш ився у К азахстан і, Д ж е зк а н г а н с ь к а о б ­ласть, м. Саткаєв) , всі повернулися в Гуляйполе.

* * *

У 1943-1944 роках відновили роботу колективи пром артілей "Ч ерв о­ний м еталіст" , "С партак", "Хімік", взуттєва ф а б р и к а , цегельний завод , п ром ком бін ат , харчоком бінат , д е р ж а в н и й млин. З ап р ац ю вал и т а к о ж р ай он н а л ік а р н я і поліклініка, педагогічний технікум.

Н а п р у ж е н и м для гуляйпільців, як і для всіх рад янських лю дей, був 1945-й рік.

Ш е ф с ь к у доп ом огу с ільським труд івникам по вирощ уванню і з б и р а н ­ню в р о ж а ю подавала молодь міста. Б ригада ливарник ів пром артілі "Ч ер ­воний м еталіст" на чолі з Василем Б однею в п ідш еф ном у колгоспі з а ­ск и ртув ала со л о м у з 5,5 гектара і за гр е б л а 17 гектарів зернових (членами бригади були А. Ч айка і П. Міщенко).

Крім відбудови н арод н ого господарства міста і району, 1200 гу­ляйпільців брали участь у відбудові Д ніпрогесу . З них 20 кращ их в ідзна­чено преміями. Змінні норми зем ляки виконували на 110 %. Вони тут працю вали з 25 січня по 7 л ю того 1945 року.

Н а п р у ж е н а , виснаж лива б о р о т ьб а з лю тим ворогом увінчалася тр іу м ­ф а ль н о ю перем огою Р ад я н сь к о ї Армії. 9 травня 1945 року ст ал о всена­родним святом , яке в місті Гуляйполі п очалося з того моменту, коли гуч­номовці, полохаю ч и тишу весняного ранку , передали цю історичну звістку.

Всюди на вулицях, біля вікон будинків , на майдані, в парку зб и рали ся люди.

- З П ерем огою ! - неслися звідусіль привітні вигуки.- З П еремогою !Звідусіль неслись гучні пісні вел и ко ї радост і. І ш видко т о р ж е с т в о П е ­

ремоги вилилось у багатолю дний мітинг.- Ми горді з того , що цю Велику П ер е м о гу над ненависним ворогом

принесли всьому людству. Ми - радянський народ! - звучало з трибуни мітингу сл о в о ст ар о го робітника тов. М ака р ен к а і п о топ ало у бурхливій овац ії учасників мітингу.

Т а к гуляйпільці святкували Д ень П ерем оги , який дався доро го ю ціною. Із 6600 полеглих ж ител ів району за ги н у л о в бою 3142, п р о п ал о без вісті - 2757, пом ерло від ран - 582, заги н уло в полоні - 78, ро зс тр іл ян о ф аш истам и учасників підпілля та п арти зан ськ и х загон ів - 51. Відомі місця похован н я 3133-х зем ляк ів , нев ідомо де поховані 3467.

Гуляйпільці х о р о б р о билися на ф р о н т а х з н ім ецько-ф аш истським и за гарбн и к ам и . Н а жаль, н ікого із зем ляк ів не у д о с то їн о високого звання Героя Р ад я н сь к о го С ою зу , хоч на 17-ти у Ц ен тральн ом у архіві Р ад я н сь ­

к о ї Армії, що в м. П одольську під М осквою , зб ер ігаю ться такі п ред став­лення . Т а чиясь б е зж ал ьн а рука подвиг Героїв перекреслила одним р о з ­черком пера "М ахновщ ина".

І все ж , н езваж аю ч и на бю рок рат ів і чиновників , які в ідсидж увались у каб інетах далеко від ф р о н т у , гуляйпільці вою вали достой н о , п р о я в л я ю ­чи м уж ність і геро їзм . Т ак , о р д ен а Леніна удостоєн і 3 гуляйпільці, о р д е ­на Ч ервон ого П р а п о р а - 18, ордена Слави трьох ступенів - 2, орденів Слави тр еть о го і д ругого ступенів - 12 чоловік і т. д.

П овним и кавалерами ор д е н а Слави повернулися з війни Ф едір Васи­льович З ін з іков з м. Гуляйполя і Віталій Григорович М ірош ниченко з радгоспу "Ч ервоний", двох орденів Слави - П е т р о Іванович Д аш евський та М и кола Данилович Козуб.

Гуляйпільці до б р е п ам 'ятаю ть і сво їх воїнів - визволителів , перша зустр іч з якими відбулася 15 вересня 1968 року, коли відзначали 25-річчя визволення від ф а ш и с тс ьк о ї окупац ії . Д о них на св ято прибули колишній ком андир 301-ї Д о н ец ь ко ї ордена С уворова стр ілец ько ї дивізії , яка при­несла визволення Гуляйпільщині, Герой Р адян ського С ою зу , генерал- м айор у відставці В олодимир Семенович А нтонов, колишня старший інструктор політвідділу 9-го стр ілец ького корпусу , м айор у відставці Ганна Володимирівна Н ікуліна, колишній ком андир вогневого взводу 76 м ін ом етн о ї б а т а р е ї 184 гвардійського арт п о л ку 12 гвардійської Д о н е ц ь ­к о ї к о за ч о ї див із і ї Іван Георгійович С к о м орохов , який працю вав у о д н о ­му з науково -досл ідних інститутів міста Н о во ч ер к ась ка Р о сто в сь ко ї о б ­ласті.

Ч ерез 27 років (у 1972 році) після перемоги відбулася перша зустріч гуляйпільців з колишніми визволителям и - ветеранам и 34 гвардійської стр ілец ько ї дивізії .

Керівник групи ветеранів колишній ком андир 107 гвард ійського пол ­ку полковник у відставці О лексій Іванович О вчинніков (у визвольних б о ­ях на Гуляйпіллі він відіграв о соб ли во активну роль. Т ом у одна з вулиць міста з 1977 року носить ім'я героя) зачитав тоді гуляйпільцям прив ітан ­ня командира див із і ї П илипа Васильовича Б райляна .

- Д о вас прибули колишні воїни наш ої дивізії , - говорив тоді О. І.Овчинніков, - з різних міст Батьківщини. Я - з Москви. О сь мій з а ­

ступник по політчастині А нтон Андрійович С кринчук - з О деси, рядовий Н еж ельський - з С альська, начальник розвідки Імас - з Умані, м ед сест­ра старший с е р ж а н т М алохатк іна - з Р о сто в а-н а-Д о н у , начальник штабу Штонда - з К р асн о д ар а , ком сорг Ганзиков - з К р а сн о д ар с ьк о го краю, рядовий Л епеш ко - з Б єлгорода .

Ви погланьте на них - красені, боги війни! Вони і через ст ільки років

після п ерем оги залиш ились таким и ж чистими, ж иттєрад існим и , відвер­тими, сповненим и оптим ізм у. Б о великою була віра наших людей в неми­нучу перемогу . Вони боронили свою Батьківщ ину, йшли на бій, на смерть за свящ енну справу . Війна з ї ї неписаним и ж о р с т о к и м и зак о н а м и не з р о ­била їх черствими. Навпаки.

А п огляньте на їхні груди, які прикраш аю ть бойові нагороди! У б ага­тьох орден и Слави, Ч ервон ого П р а п о р а , В ітчизняної війни, медалі "За відвагу", "За бойов і заслуги". І на кож ній з цих відзнак - повірте моєму б о й ов ом у досвіду - надлю дська витримка і воля, величезна, непідвладна вимірові щ оденна солд атська праця , як у слід назвати одним словом - по­двиг... Ми при їхали сюди, щоб вклонитися тим, хто віддав своє ж и т тя за щ астя і м ир.. .

П ід час о д н о го з приїздів І. Г. С к о м о р о х о в розповідав:- Зустр іч з юними гуляйпільцям и була рад існою для мене: вони

друж н і, ж иттєрад існ і , працелю бні, ц ілеспрям овані, маю ть міцні знання. Як приєм но сам е таким бачити м олод е покоління , зарад и як ого ми про ­вели свою юність в окопах . К о ж н о го разу , коли я буваю в Гуляйполі, б а ­чу, як гарн іш ає ваше місто. Я помітив, що в районі шанують пам 'ять з а ­гиблих воїнів. Б іля пам 'ятника геройству і м уж ност і визволителів міста, біля б р атськ и х могил у селах р ай он у я бачив порядок , живі квіти. С п а ­сибі вам від нас, ветеранів війни, за п ам 'ять про наших товаришів.

Гуляйпільці л ю б о в ’ю і ш аною оточили своїх визволителів . П о ч е сн и ­ми г р о м а д я н а м и Г уляйполя н азван і В. С. А н тон ов , Г. В. Н ікуліна, І. Г. С к о м о р о х о в , І. Н. Ш евченко, Г. П. Ришков, С. Ю. Білий та р я д інших. Щ об ніхто не забував за вересневі дні 1943 року, І. Г. С к о м о р о х о в за підтримки Гуляйп ільсько ї р ай о н н о ї д е р ж а в н о ї адм ін істрац ії у районній друкарн і видав книгу-спогад ів "П а м 'я т а є серце", а в Н овочеркаську - трилогію "Н а очной ставке с прошлым".

Н евб лаганний плин часу. Н а ж а л ь , все менше і менше залиш ається с е ­ред нас ветеранів Великої В ітчизняно ї війни 1941-1945 рокіз , і хочеться вірити, що подвиг їх залиш иться навіки в пам 'яті прийдешніх поколінь.

У Р О К И В ІД Б У Д О В И

Відбудова н арод н ого господ арства зд ійсню валася в ум овах нестачі машин, м атеріал ів , робочих рук та н ев р о ж а ю 1947 року. О дн ак гу ­ляйпільці наполегливо долали труднощ і п іслявоєнного періоду.

Р айонний б ю д ж е т на 1948 рік по при бутках і витратах складав у сумі11 м ільйонів 134 тисячі карбованців . У цій сумі б ю д ж е т р ай о н н о ї ради -

9 мільйонів 481 тисяча карбованців , м ісько ї ради - 575 тисяч карбованців і с ільських рад - 1 мільйон 78 тисяч карбованців .

В 1948 році Гуляйпільська М Т С о д е р ж а л а 5 трактор ів С-80 і 2 т р а к т о ­ри С Т З -Н А Т І .

З а п 'ять років відбудови й розвитку н арод н ого господарства у районі повністю відновили роботу всі 74 колгоспи і 2 радгоспи, З М ТС і М Т М . З повним н аван та ж е н н ям працю вали 13 п ідприємств легко ї, м ісцевої і к о о ­перати вн о ї пром исловості , в т о м у числі пром артілі "Червоний металіст", "Хімік", імені Ч к алова , а т а к о ж райпром ком б інат , харч оком б інат , 2 м ас ­лозав о д и , дер ж а вн и й млин та інші.

З року в рік зр о с тал а м ехан ізац ія с ільського господарства . Ц е дало зм огу вж е в 1948 році осво їти всю рільну землю, наб агато підвищити вр о ­ж айн ість колгоспних і радгоспних полів. Виконуючи зо б о в 'я за н н я , т р у ­дящі р ай он у виростили в 1948 році набагато вищий у р о ж а й зернових культур, н іж у передвоєний 1940 рік.

Великих успіхів дом оглися труд івники села і в ро зви т ку гром адського тваринництва . Кількість коней у порівнянні з 1943 роком зб ільш илась у 5 разів, вел и ко ї р о г ато ї худоби - в 68 разів, птиці - в 65 разів, свиней - у34 рази і овець - у 85 разів! У 1948 році всі колгоспи мали по чотири тв а ­ринницькі ф ерм и . П о 152 ягнят від 100 в івцематок о д е р ж а в чабан к о л г о ­спу "Ч ервоний прапор" тов. З ін ен ко і б агато інших.

К олгосп "Ч ервоне Заріччя" (голова колгоспу А бл іцов ГІ. Д.) ще в 1945 році о с в о їв усю рільну зе м л ю , з а п р о в а д и в п рав и л ьн у т р а в о п іл ь н у с івозм іну , д о с я г д о в о є н н о ї у р о ж а й н о с т і всіх с іл ьськ о го сп о д ар сь ки х культур. Щ о р о к у д о с тр о к о в о і повністю розр а х о ву ва вся з д е р ж а в о ю по хлібоздачі. В 1948 році значно перевиконав план розвитку гром адського тваринництва по всіх вилах худоби.

Колгосп "С партак" (голова колгоспу Северин М. П.) у 1947 році о с ­воїв всю рільну землю, зап ровад и в травопільну с івозм іну на площі 2646 гектарів, д о с я г д о в о є н н о ї вро ж ай н о с т і , а врож айн ість о зи м о ї пшениці 1948 року на площі 881 гектар становила по 100 пудів з гектара. Річний план розви тку гром адського тваринництва колгосп перевиконав по всіх видах худоби.

На честь п 'я т о ї річниці визволення району від н ім ецько-ф аш истських загарбників п ерем ож ц ям и р ай он н ого зм агання були і міські колгоспи імені Карла М аркса , "С партак", "Ч ервоне Заріччя". Відзначалась і добра робота двох бригад Гуляйпільської взуттєво -ш вей н о ї ф а б р и к и , де б р и га ­дирами М. К расовський і М. П узан о в , а т а к о ж р о б о та ковальського цеху промартілі "Червоний металіст".

22 вересня 1948 року Гуляйпільський район виконав де р ж а вн и й план хлібоздачі на 101,2 відсотка.

В 1950 році колгоспи до с ягл и д о в о єн н о го рівня. О бсяг пром ислового рівня у порівнянні з першим п іслявоєнним р ок ом виріс у 35 разів.

В 1950 році у зв 'я зк у з постан овою Р ади Міністрів С Р С Р "П р о у к р у п ­нен н я ко лго с п ів" 12 л и п н я к о лго с п и "Ч ер в о н о ар м ієц ь " і "Ч ер в о н е Зар іччя" об 'єд н ал и ся в колгосп імені Суворова.

25 серпня колгоспи "К олективіст" і "Ч ервоний колос" зл и л и ся в один імені Енгельса. Т о го ж дня колгоспи імені С таліна та імені К у тузова (к о ­лишній "1-ше серпня") утвори ли один - імені Сталіна.

13 вересня колгоспи "У дарник" і "Заповіт Леніна" стали колгоспом "Заповіт Леніна".

7 липня 1956 року колгоспи імені С тал іна та імені С уворова о б 'є д н а ­лися в колгосп імені С таліна .

12 червня 1957 року колгоспи імені Ж д а н о в а (с. Затиш ш я) і колгосп імені Енгельса злилися в колгосп імені Енгельса.

З квітня 1958 року колгоспи “С п а р т а к ” та імені Карла М аркса (с. М ар- ф оп іль ) утворили колгосп імені Карла М аркса , в лю том у - колгоспи "К імовець" (с. Д о р о ж н я н к а ) , імені Карла М аркса та імені Енгельса - колгосп імені К арла М аркса .

У грудні 1962 року колгосп імені С таліна перейменували в колгосп імені Енгельса.

П ісля укрупнення утв о р и ло сь три міські колгоспи "Заповіт Леніна", імені К а р л а М аркса та імені Енгельса. Вони мали 26,8 тисячі гектарів землі.

У крупнення господ арства , придбання в результаті р ео р ган ізац і ї М ТС техніки д о зв о л и л о к олгоспникам ще кращ е використовувати резерви зб ільш ення виробництва продукції , зм іцнення економіки.

В 1957 році госп од арства з іб рали з к о ж н о г о гек тара посівів по21 центнеру зерн а , в том у числі по 25,5 центнера о зи м о ї пшениці. Тоді ж було в и роб лен о на 100 гектарів угідь по 33,8 центнера м 'яса та по188,4 ц ентнера молока. Це найкращ і показники по області.

З а високі досягнення в розви тку с ільського господарства велику гр у ­пу працівників колгоспу міста у 1958 році відзначили урядовим и н а г о р о ­дами. П ерш ий сек ретар р ай к ом у К о м п ар т і ї України І. Ф. Т арасевич і бри га д и р пер е д о в о ї в област і т р а к т о р н о ї бригади колгоспу "Заповіт Леніна" І. П. М а р ти н ен к о були удостоєн і звання Героя С оціал істично ї П рац і, а голова рай в и кон к ом у Г. М. А бакум ов , голова колгоспу імені Е н­гельса В. В. Лю тий, голова колгоспу "Заповіт Леніна" Г. В. К олісниченко, свинарка колгоспу імені С тал іна (після укрупнення це господ арство увійшло у склад колгоспу імені Енгельса) О. І. Канівець, птахарк а к о л го ­спу імені Карла М аркса І. І. С илка , д и р е к то р Гуляйпільської М ТС П. 3. С о л о д у н і к ом б айнер ц іє ї ж М Т С І. Т. П авлю ченко наго р о д ж е н і о р ­деном Леніна.

К олгоспи імені Карла М аркса та імені Енгельса стали учасникам и В сесою зн о ї с іл ьськ о го сп о д ар сь ко ї виставки 1957 року. ї х н а г о р о д ж е н о диплом ам и II ступеня.

У наступні роки в ж и т т і гуляйпільських колгоспів відбулися великі зміни. Артілі п еретворилися на високом ехан ізован і господарства . Ч ітко визначилася спеціалізація колгоспів. О сновним нап рям ом господарства артілі "Заповіт Л еніна" стала відгодівля свиней, імені К арла М а р к с а - бичків , імені Е н гельса - в и р о щ у в а н н я і о т р и м а н н я я є ц ь і м ’яса. С пеціал ізація давала добрі результати . Я к щ о в 1961 році колгосп імені К арла М аркса виробив на 100 гектарів угідь по 44,3 центнера м 'яса , то че­рез 4 роки - по 120,85 центнера . Валовий д о х о д госп од арства за цей період виріс на 32% і д осяг 1751 тисячі карбованців .

З р о с л а і у р ож ай н ість с ільгоспкультур . Колгоспники артілі "Заповіт Леніна" з іб рали в середньом у по 27,2 центнера зерн ови х з гектара , імені К арла М аркса - м ай ж е по 30 центнерів з гектара. Загальн і прибутки гу­ляйпільських колгоспів того року становили 6,5 мільйона карбованців .

Ці зд о б у тк и - результат сам ов ідд ан о ї праці колгоспників , 57 з них б у ­ли відзначені урядовим и нагородам и. О рдена Леніна, з о к р е м а , у д о с ­то їлися чабан М. Д. М ощ енко , бригадир т р а к т о р н о ї бригади В. Є. Ш ушу- ра, д о я р к а Т. Я. П урик , к ом б ай н ер О. Т . К ір ієнко , лан к ови й чабанів І.П. М олю к а - всі з к олгоспу імені К арла М а р к с а , голова к олгоспу "З а ­повіт Леніна" Г. К. К оровка , бригадир т р а к т о р н о ї бригади М. С. Б л а ж к о , ком байнер М. С. З інченко, т р а к т о р и с т І. М. Б од н я - всі з н азван ого гос­подарства, перший сек ретар р ай к ом у п арт ії І. Є. К олом оєць , начальник управління с ільського господ арства П. 3. С олодун.

К О Л Г О С П І М Е Н І К А Р Л А М А Р К С А

У 1964 році у колгоспі імені Карла М аркса с т о я л о на відгодівлі влітку 8200 голів велико ї р о гато ї худоби. В том у ж році карлом арксівц і п р о д а ­ли держ аві 10690 центнерів м 'яса.

За попередні три роки, коли колгосп почав відгодівлю худоби , він здав держ ав і понад 28560 голів м о ло д н як а за га л ьн о ю вагою більше 45790 центнерів.

Хороші пок азник и мав колгосп по виробництву й інших продуктів тваринництва. На ф у р а ж н у корову надоїли по 3243 к ілограми м олок а , а план зб о р у яєць перевиконали . їх з іб р ан о 675 тисяч штук проти плану 570 тисяч. Вовни настригли по 4, 2 к ілограма на вівцю.

П о у р о ж ай н ост і хліба колгосп за й н яв перше місце серед колгоспів району й області. Він з ібрав по 26,7 центнера зерн а з гектара без к у к у ­

рудзи , а о з и м о ї пшениці - по 28 центнерів. У четвертій бригаді в р а ж а й ї ї ще вищий - по 29,8 центнера з гектара. К укурудза дала по 47,1 центнера у зерні з гектара , соняш ник - по 21,2 центнера. А тр етя бригада з іб рала по 32,3 центнера зернових з гектара.

В 1966 році колгосп о три м ав 77862 центнерів зерна , продав держ ав і 13934 центнерів м 'яса. П р и б у т о к склад ав 1 169933 карбованців .

Н а 1 січня 1968 року в господарстві мали 75 трактор ів , 34 ван таж н и х автом аш ин, 10 комбайнів С К -4 і т. д.

В 1972 році колгосп н а го р о д ж е н о ювілейним почесним п рап ором ЦК К П Р С , П р е з и д і ї Верховної Ради С Р С Р , Ради Міністрів С Р С Р , В Ц Р П С і ЦК ВАКСМ за успіхи в соц іал істичном у змаганні на честь 50-річчя у тв о ­рення С Р С Р .

У 1974 році м олоч н отоварн а ф е р м а № 1 (завідуюча Р. П. Б єнусова) над о їла 4082 к ілограми м олока від корови.

За д о сягн ен н я у Всесоюзному соціалістичному змаганні в народному господарстві у 1975 році і за успішне заверш ення 9 -о ї п’ятирічки к о лго с ­пу було вручено перехідний Ч ервоний прапор ЦК К П Р С , Ради Міністрів С Р С Р , В Ц Р П С і ЦК ВЛКСМ. А рішенням ЦК КПУ, Ради Міністрів УРСР,

У к рп роф ради господарство з а ­несено до Книги Т р у д о в о ї с л а ­ви на Виставці досягнень на­родного господарства УРСР. А за зб ільш ення у р о ж а ю к у к у ­рудзи в 1975 році колгосп у д о с ­тоєний перехідного Червоного прапора обком у партії, облви ­конкому, об л п р о ф р а д и і о б к о ­му ЛКСМУ.

З а підсумками р оботи 1976 року найбільше надоїли (к ілог­рамів) м олока від корови д о я р ­

ки: В.Ф. О н о п р ієн к о (4407), Н. М. П ури к (4038), К. М. Вербицька (3996),О. М. ІІІаповал (3960), Г. В. К лоч ко (3938), К. І. Ш евченко (3847), К. М. П о л ік а р п о в а (3828), Л. Є. Т ерти ш н а (3802).

С к о т а р Г. М. Сиваш від 211 закр іплених за нею бичків доб и лася 789- грам ового щ одоб ового п ри росту одн іє ї голови.

Ч абани В. М. М олю ка, В. Д . Я зловецький , І. Ф. Р ізник і ГТ. П. М олюка отри м али на 100 в івцематок по 156 ягнят.

Ч аб ан и В. О. Василевський, В. В. Зуй ч ен к о і О. К. Б альсан к о н астри г­ли по 6,53 к ілограма вовни на вівцю.

У 1978 році 8 д о я р о к надо їли від корови більше чотирьох тисяч к ілог­рамів м о л о к а , а в 1979 році - 12. Це - Т . Я. Ярм ак (4617), К. М. Вербиць-

Т і к колгоспу імені Карла М аркса ,1 9 6 5 рік

ка (4498), О. М. Ш ап овал (4417), Є. О. Гура (4369), М. Д . Р ізник (4348), К. В. С теп ан ен ко (4248), А. М. Ш евченко (4193), А. Г. Т ерти ш н а (4172),Н. І. Ц ьоп к ало (4148), В. Ф. О н о п р ієн к о (4138), М. С. К рупа (4130), Л. І. Я ланська (4037).

С еред ск отар ів кращ ими були А. А. С ид оренк о , Г. М. М очерню к, Л. А. Ч учко , О. І. Ш евченко, Г. І. Голота.

5 ж о в тн я 1985 року говорив голова правління колгоспу М. Г. Бібік: "Н а л ан а х і ф е р м а х п рацю є сучасна п о ту ж н а с ільськ огосп одарська техніка. З р о с таю т ь новобудови. Колгосп д о к о р ін н о зм інився, зміцнів економ ічно.

За останні двадцять років у десять разів збільшилися капіталовкладен­ня, у п'ять разів зросли основні виробничі ф онди, в чотири рази - енерго­насиченість господарства.

У нас розвиваю ться всі галузі виробництва . А ле основна - м 'ясне тв а ­ринництво , оскільки колгосп сп ец іал ізується на виробництві яловичини на промисловій основі.

У нинішній п 'ятирічці щ орічно ви роб ляєм о і продаєм о д ерж ав і 2300- 2700 тонни м 'яса аб о 40% від р ай он н ого плану загот івель яловичини. На 100 гектарів с ільгоспугідь вироб лено в середньом у 180 центнерів. Цьом у сприяло те, що в господарстві сп о р у д ж е н о нові тваринницькі комплекси з механізацією всіх тр уд ом істки х процесів. О рга н ізо в ан о й відповідне корм овиробництво .

Вручення перехідного Червого прапора, 1976 р.

Самовідданість колгоспників д істала високу оцінку. В господарстві серед н агород ж ен и х - 13 кавалер ів ордена Леніна, 2 - ордена Ж о в т н е в о ї Револю ції , 15 - Т р у д о в о го Ч е р во н о го П р а п о р а , 25 - ордена "Знак П о ш а ­ни". З о кр ем а , керуюча третім відділком Н. С. М а к а р ен к о удостоєн а трьох високих урядових нагород : орденів Леніна, Д р у ж б и народів і "Знак П ош ани", м ехан ізатор О. Т. К ір ієнко н аго р о д ж е н и й орденам и Леніна та Ж о в тн ев о ї Револю ції , а його колега І. С. С еменов - орденам и Леніна та Т р удов ого Ч ервон ого П рап о р а .

У наступній п 'ятирічці рівень виробництва м 'яса у колгосп і зн ачн о зросте . Щ орічно ми б у ­дем о вирощ увати 17 тисяч голів ве л и ко ї р о гато ї худоби і продавати д ерж ав і не м енш е 3,5 тисячі тонни яловичини.

З а п р о в а д ж у є м о у ви роб н и ц тво передовий досвід , все нове, прогресивне. З о к р ем а , худобу переведено на цілорічну однотипну б а г а т о к о м ­понентну ГОДІВЛЮ. П рац ю ю ть тв ари н н и к и з а Передовий механізатор

ф е р м а х колгоспу О. Т . К ірієнко к о л го с п у на д о р о щ у в а н н і й відгодівлі перебуває понад 16 т и ­сяч голів велико ї р о г ато ї худоби.

Ми стараєм ось працю вати так, щ об пост ійно підвищ увати з д а ­вальну вагу тварин - відправляти їх серед ньою вагою не менше 370- 380, а то й 400 кілограмів".

В 1990 році д о я р к и Г. М. С т е ­п аненко і М. М. Іванов надоїли від к о ж н о ї за кр іп л е н о ї за ними к о р о ­

ви відповідно по 5272 і 5064 кілограмів м олока , а К. М. Вербицька - по 4868, Т. Я. Я рм ак - по 4770, В. Ф. Опогірієнко - по 4616, Н. І. Ц ьопкало - по 4541, М. Д. Р езн ікова - по 4481, А. М. Ш евченко - по 4403, В. В. Ощеп- ко - по 4213, Р. П. К осенко - по 4153, О. М. Ш аповал - по 3969.

В серед ньом у по ф ерм і (звідуюча Р а їса П авлівна Бєнусова) було о д е р ­ж а н о за то й рік по 4575 кілограмів м олок а від корови.

Н а відгодівлі худоби о п ер а то р и Л. П . К ош ова, О. Г. Вінглевська, Г. П. Городищ енко , К. П. За б л о д с ьк а та М. М. Рибка доб илися щ о д о б о ­вих прирост ів к о ж н о ї голови бичків від 730 д о 660 грамів.

К О Л Г О С П " З А П О В І Т Л Е Н І Н А "

В 1959 році господарство мало 17 трактор ів потуж ністю 443 кінських си­ли; 9 комбайнів, з них 8 причіпних; 54 електромоторів потужністю 202 квт.

У 1961 році отр и м ан о 801300 карбованц ів прибутку , 1103 центнерів свинини аб о 18,6 центнера на гек тар ріллі.

В 1962 році "Заповіт Леніна" став сп ецгоспом по вирощ уванню свиней (2706 голів). За три роки він здав на прийм альні пункти понад 34680 голів

свиней за гальн ою вагою 26560 центнерів. Т ільки в 1964 році було п р о д а ­но 4000 голів свиней вагою 4010 центнерів.

В ті роки добра слава в районі і област і линула про колектив т р а к т о р ­но ї бригади Івана ГІолікарповича М арти н ен к а із колгоспу "Заповіт Леніна", м ехан ізатори я к о ї працю вали по-гіталовськи і зм агали ся з б р и ­гадою Гіталова. У 1960 році Іван П ол ікариович був делегатом XXI з ' ї зд у К ом парт ії У країни , а в 1961 році - делегатом XX II з ' ї зд у К П Р С .

У 1962 році І. П. М артиненк у присвоєно почесне звання "З аслуж ен и й м ехан ізатор України".

На базі його бригади не один рік працю вала обласна ш кола пер е д о в о ­го досвіду, де м ехан ізатори інших районів вивчали методи вирощ ування високих врож аїв .

В 1964 році бригада І. П. М артиненка з іб рала всіх зерн ови х по 31,2 центнера в середньом у з гектара, в том у числі - о з и м о ї пшениці - по 28,7 центнера. К укурудза дала в середньом у більше як по 50 центнерів з гек­тара , а на ділян ках м ех ан ізо ва н о ї ланки А нтона Я ланського - до 56 цент­нерів. С оняш нику нам олотили по 23 центнери з гектара.

В 1964 році колгосп "Заповіт Л ен іна" з ібрав колосових по 25,3 ц ен т н е ­ра з гектара, зерн а кукуруд зи - по 46,5 центнера.

В 1965 році колгосп "Заповіт Леніна" з 2793 гектарів ранніх зернових отрим ав у р о ж а й н іс ть по 22 центнери зерн а з гектара. К ук урудзи в зерні зібрали по 40,8 центнера , соняш нику - 20,9, корм ових буряк ів - по 402 центнери з гектара.

В 1965 році прибуток складав 2030926 карбованців . Н а за роб лен и й трудодень видали по 4,6 карб ован ц я грішми і по 0,6 к ілограм а натурою .

В 1973 році у колгоспі було 40 тр а к т о р ів потуж ністю 2000 кінських сил, 9 комбайнів , 18 зерн ови х сівалок, 22 культиватори і т. д. Н а поля ви­везли 24000 тонни органічних добрив.

В 1973 році постан овою облв и кон к ом у і о б л п р о ф р а д и затвердж ен і умови об л асн о го зм аган ­ня серед комбайнерів на збиранні в р о ж а ю на пе­рехідний приз імені Ге­роя С о ц іа л іс т и ч н о ї Праці І. ГІ. М артиненка.

В 1976 році колгоспвідгодував 13610 голівсвиней, 250 свином атокЛали приплід по 14 п о р о ­сят.

26 Жовтня голова З а - Григорій Кіндратович Коробка (у цент рі)

п о р ізь к о го о бк ом у проф сп ілки робітників і служ бовців с ільського гос­п одарства і загот івель В. Н. А ндр ієнк о вручив колективу к у к у р у д зо зб и ­рального агрегату (бригадир Ю. Ф. Зел інський) перехідний приз імені І. П. М арти н ен к а за успіхи у збиранні кукуруд зи з 8 по 18 ж овтня.

В 1976 році колгосп отрим ав 1716493 карбованців валового доходу , в 1977-му - 1540605 карбованців , середньор ічний д оход у 9-й п 'ятирічці - 1550 тисяч карбованців .

З а 1976-1977 роки п родано держ ав і 22894 тонни зе р н а (110%), м 'яса - 2952 тонни (95%), м олока - 4082 тонни (108%).

С еред ня в рож ай н ість зернових за дев 'яту п 'ятирічку дорівню вала 27,9 центнера з гектара, в т. ч. о з и м о ї пшениці - 32,7.

С ам ов іддана праця колгоспників була високо оцінена урядом. За п ідсум ками восьм ої п 'ятирічки голові колгоспу "Заповіт Леніна" Гри­гор ію К ін д р а то ви ч у К оровц і б у л о п р и с в о є н о ви соке зва н н я Героя С оц іал істи чн о ї П рац і, ордена Леніна уд о с то їл и с я м еханік відділку М и­кола С тепанович Б л а ж к о , т р а к т о р и с т Іван Д м итрович З а стр о ж н и й . В 1971 році орденом Леніна т а к о ж н а г о р о д ж е н о Г. К. К оровку , Ю рія Ф ранцовича Зелінського . За підсумками д е в 'ято ї п 'ятирічки і перших років д е с я т о ї орден Ж о в т н е в о ї Р еволю ції отрим али Іван П олікарпович М а рти н ен к о , М и тр о ф ан Д м итрович З а с т р о ж н и й , О л ек са н д р Дмитрович К у к урудзяк .

С ередньом ісячна за р п л а т а в 1977 році м ехан ізатор ів д осягла 181 к а р ­бов ан ц я , тваринників - 146.

За останні сім років у колгоспі побудовано 4 свинарники-відгодівель- ники на 7000 голів, свинарник-м аточник, телятник , корівник, три літніх т а ­бори для тварин, два кормоцехи для свиней, гар а ж на 10 автомашин і т. д.

Н а 1 січня 1978 року в господарстві нараховувалось 1934 голови вели­к о ї р о г а т о ї худоби, в т. ч. 890 корів, 16389 свиней, в т. ч. 500 свиноматок , 3500 овець і 1867 голів птиці.

К ращ им и в 1978 році були т р а к т о р н а бригада № 1 (бригадир Леонід Іванович Чуприна), який зібрав по 31,5 центнера зерн ови х з гектара; к ом б ай н ер Іван Васильович М о р о з , який об м олотив 230 гектарів і в ідпра­вив на тік господарства 100 тонни зе р н а , Ілля Д м итрович Іщ енко ту т мав 296 гектарів і 1134 тонни з б іж ж я , д о я р к а Лідія Іванівна М ягка надоїла від корови св о є ї групи по 2636 кілограмів м олок а при зо б о в 'я зан н і 2300. Відділок № 3 (керую чий М и тр о ф ан Д м итрович З а с т р о ж н и й ) з ібрав з о д ­ного гектара зернових по 46,3 центнера зерна.

Н а 1980 рік колгосп планував о три м ати 11440 тон н зе р н а , в т. ч. 7335 тон н пшениці; продати держ ав і 2026 тон н и м 'яса і 2032 тонни молока.

Е коном ічні показники колгоспу "Заповіт Леніна"

Рік М'ясо (цнт.) Молоко Яйця Вовна

на 100га угідь на 100га угідь (цнт.)

на 1 корову (кг)

на 100га зернових (шт.)

на 100га угідь (кг)

1958 37,7 200,4 2279 13,1201959 34,8 192,3 1930 13,2191960 43,4 2351,1 1994 12,0901961 45,9 260,4 1784 9,152 105,01964 46,3 155,0 1520 13,400 95,01965 180,32 240,4 2399 24124 136,61967 227,06 224,7 2200 32,3301970 134,86 252,3 2509 24,128 155,41971 140,80 243,8 2395 8,644 134,31973 190,57 254,2 2461 9,6821978 179,17 324,0 2643 2,9001980 137,95 293,6 2392 3,2401981 189,0 283,2 2305 3,6001986 175,34 293,6 2310 1,500 149,01987 214,23 284,9 2925 2,000 163,01988 216,10 294,7 2359 1,400 170,01989 201,43 290,5 2317 І 200 180,01990 245,49 273,1 2152 400 177,0

К О Л Г О С П І М Е Н І Е Н Г Е Л Ь С А

З а колгоспом імені Енгельса було закр іп лен о 9429 гектарів землі. О с ­новний напрям господ арю вання - р ільництво і тваринництво. В 1964 році тут був 51 т р а к т о р - це в 11 раз ів більше, н іж мала дільниця М ТС , яка о б ­слуговувала всі бочанськ і колгоспи в 1933 році, 32 комбайни, 22 а в то м а ­шини.

В 1964 році госп од арство з іб р ал о більше, н іж по 21 центнеру к о л о с о ­вих з гектара, кукурузд и - по 50 центнерів у качанах , соняш нику - по18,4 центнера. Д ер ж ав і продали д о 42 тисяч центнерів зерн а , ол ійних і технічних культур - 11500 центнерів, овочів - 4325, кавунів - 9200 цент­нерів.

В 1967 році в колгоспі імені Енгельса утрим ували 3551 голову великої р огато ї худоби, в т. ч. 1402 корови, свиней - 1977, овець - 3039, 13284 го ­лови птиці.

М о лок а отри м али 23618 центнерів, на 100 гектарів угідь - 280, на од- НУ ФУРа ж н у корову надоїли 1675 кілограмів молока. М 'яса виробили

4848 центнерів, на 100 гектарів ріллі - 57,5 центнера , в т. ч. свинини - 1456 центнерів (на 100 гектарів угідь - 19,6 центнера).

Т о г о року від курки-несучки з іб рали 169 штук яєць, на одну вівцю н а ­стригли 3,3 к ілограм а вовни.

В 1974 році серед м о лоч н отоварн и х ф ерм господарства перш ою була № 3 (завідуюча Г. С. Є ременко), як а надоїла на корову 2854 кілограми м олока.

В 1976 році найбільше м олок а від корови о д е р ж а л а д о я р к а Р. М. І іе - регіняк (4159), а Р. 3. Ш и ло - 4090.

4700 кілограмів м о ло к а о три м ала від корови д о я р к а Р. М. П ерег іняк у 1978 році, а О . Л. М іщ енко - 4126.

В 1977 році валовий д о х о д колгоспу складав 1949,7 тисячі к а р б о ­ванців. Середньор ічний д оход у дев 'ят ій п 'ятирічці дорівню вав 1677,5 т и ­сячі карбованців .

С ередньом ісячна за р п ла та в 1977 році м ехан ізатора була 170, тв а р и н ­ника - 152 карбованці.

За останні сім років побудували пункт технічного обслуговування на25 трактор ів , п т а х о ф ер м у на 30000 голів курей, м олоч н отоварн у ф ерм у на 600 корів, установили ЗА В-20, АВМ-1,5.

В 1977 році н адо їли від корови 2702 кілограми м олок а — на 310 к ілог­рамів більше, н іж в 1971 році. Тоді ж отрим али 11950 тонн зерн а (110%), 4193 центнери молока.

Н а 1 січня 1978 року в господарстві нараховувалось 4580 голів великої р о г а т о ї худоби , в т. ч. 1600 корів, а т а к о ж 995 свиней, 3350 овець.

В 1977 році д ерж ав і п р одан о 6615 тон н зерн а (1027о). А ле до плану т рьох років д е с я т о ї п 'ятирічки було недодано: 3497 тон н зерна , 2024 т о н ­ни соняш нику , 206 тонн м 'яса, 691 тон н у молока.

Я кщ о в 1957 році на 100 гектарів угідь виробили 39,6 центнера м 'яса , т о в 1980-му - 59,02 центнера; м олок а відповідно 196,6 і 489,6 центнера . В 1990 році ці п о к азн и ки були такі: 62,68 і 438,1 центнера.

В 1990 році чистий прибуток сягнув 2400000 карбованців . П рацівники росли н н и ц ько ї галузі мали річний п рибуток від 5000 до 7000 карбованців , а твар и н н и ц ьк о ї — до 5000. Будівельна бригада щ ороку зводила 10-12 ж и ­лих будинків садиб ного типу. Колгосп мав великий сад, де трудився ка­валер двох орденів Т р у д о в о ї Слави садов од - справж ній м айстер своєї справи Віктор Іванович К осаренко.

Сам ов іддана , чесна праця на п олях і ф е р м а х міських колгоспів була д о стой н о оцінена. З а п ідсумками восьм о ї п 'ятирічки, крім раніше вж е на-

132

званих, ор д е н о м Л еніна були н аго р о д ж е н і: головний зо о те х н ік у п ­равління с ільського господ арства Г. Г. Верменчук, т р а к т о р и с т колгоспу імені Карла М аркса А. А. Рогач, бригадир колгоспу імені ЕнгельсаС. Ф. Северин, ор д е н о м Ж о в т н е в о ї Револю ції - голова колгоспу імені К арла М аркса X. Б. Ускач.

В наступні роки кавалерам и ордена Леніна стали: керуюча відділком колгоспу імені К арла М аркса II. С. М акарен к о , тра к т о р и сти цього ж гос­подарства Ф. Г. К оростильов , 1. С. Семенов, д о я р к а Л. Ф. М іщенко; о р д е ­на Ж о в тн ев о ї Р еволю ції - керую чий відділком колгоспу імені Енгельса М. М. Волох, начальник управл іння с ільського господ арства рай в и к о н ­кому II. 3. С олодун . Б агато трудівників н аго р о д ж у ва л и сь різними о р д е ­нами і медалям и, значк ам и "Ударник ком ун істично ї праці" і т. д.

Високих наго р о д уд остою вались і господарства .За вісім місяців 1987 року трудівники приміських колгоспів виробили

44874 центнери м о ло к а , 39353 центнери м 'яса , 346 центнерів вовни (у фізичній вазі), що с к л ад ал о д о за га л ь н о р а й о н н о го п ок азн и к а відповідно 13, 35,4 та 31,4 процента.

За цей ж е пер іод держ ав і реа л ізо ва н о 35440 центнерів м олока , 36210 центнерів м 'яса , 150 центнерів вовни (у чистом у волокні). Внесок міських колгоспів у загальн о р а й о н н ий зд о б у то к складав 11,6, 33,2 і 23 відсотки.

У вересні 1987 року в к олгосп ах м ісько ї Ради народних депутатів у т ­римувалось 20986 голів вел и ко ї р о г а т о ї худоби, 18796 свиней, 10999 овець. Вони м али 252 тр а к т о р и , 111 комбайнів усіх типів, 107 автомобілів .

90-ті роки м инулого стол іття виявилися непростим и і для селян. Т ом у в кінці 1999 року П р ези д ен т У країни видав Указ "П ро невідкладні з а х о ­ди щодо приск орен н я р еф о р м у ва н н я а гр а р н о го сек то р а економ іки", в результаті як о го приміські колгоспи "Заповіт Леніна", імені К арла М а р к ­са та імені Е н гельса с п о ч а т к у п е р е т в о р и л и с я у К С ІІ (колек ти в н і с ільс ьк о го с п о д а р сь к і п ід приєм ства ), а д о к інця б е р е з н я 2000 року відповідно у Т О В "Новий Заповіт" і "В ідродж ення", З А Т "А грарний дім", а на те р и то р ії К С П імені Енгельса спочатку у Т О В "Світанок" і "Колос", а потім і ТО В "Рівнопілля". І почалася новітня історія товариств з обм е- * с н о ю відповідальністю. С еред них економ ічно міцним виявився З А Т

гРарний дім" під керівництвом Валентини Сергіївни Романець.

П Ю М И С Л О В І С Т Ь

П ідп ри єм ства м ісцево ї пром исловост і в 1948 році працю вали значно к ращ е проти попередніх років. З а 9 місяців валово ї продукції випустили на 142% більше, н іж за цей час 1947 року. З о к рем а , на харчоком бінат і - на 249%, на цегельном у заводі - на 231%, п ром ком бінату - на 154%, п р о ­мартілі "Ч ервоний м еталіст" — на 158%, імені Ч к алов а — на 111% і по взуттєво-ш вейній ф абри ц і - на 169%.

В 1948 році відбудовані і введені в експлуатац ію взуттєвий цех ф а б р и ­ки, Г уляй п ільськи й д е р ж а в н и й млин , о б л а д н а н и й цегельний за в о д , ол ійниця пром артілі Хімік"; ро зш и р ял и ся виробничі площі промартілі "Ч ервоний металіст", п ром ком бінату та інших підприємств.

К олективи пром ислових п ідприємств зо б о в 'я за л и с я у 1948 році дати н ад планованих н агром ад ж ен ь на 272 тисячі карбованців .

Н а 29 ж о в тн я 94 юнаків і д івчат пром ислових підприємств міста ви к о ­нали річні завдан н я , а 34 з них працю вали в рахунок 1949 року. С еред них - роб ітники взуттєво -ш вей н о ї ф а б р и к и Я. Рогач , П. Кривошей, М. З а рем ба , Г. Б о р у ль к о та інші.

У 1956 році пром ислові п ідприємства виконали план випуску валово ї п р о д у к ц ії на 111,2% - на 24,3% більше, н іж за 1955 рік. Колектив в зу т тєв о ї ф а б р и к и (ди ректор П. Сам ойлов) дав понад план готової п р о ­д у к ц ії на 1 м ільйон 186 тисяч карбованців . Д о с т р о к о в о - до 1 грудня - с п р а в и в с я з р ічним план ом і к о л е к т и в п р о м ар т іл і "Х ім ік” (голова правління І. В. Білий). Він понад завдання видав п родукц ії на 953 тисячі карбованців . О со б л и во хорош их виробничих показник ів добилися ф а р - ботерний і о л іф о ва р н и й цехи, які пон ад річне завдання дали відповідно 85 тон н п родукц ії і 15 тон н ол іф и та 5 тонн лаку.

Високими виробничим и успіхам и зустрів 1957 рік колектив п р о м ­артілі "С партак". Річний виробничий план він виконав д о с тр о к о в о - ще до 7 л и сто п ад а і видав понад за вд а н н я продукції на 350 тисяч к а р б о ­ванців.

Д якую чи зл аго д ж е н ій праці всього колективу , будівельна дільниця № 3 виконала річний виробничий план на 115%. В 1956 році собівартість будівельних робіт ту т зн изилась на 20% проти завдання , а п р о д у к ­тивність праці підвищилась на 12%.

Йдучи на зустр іч 40-річчю В еликого Ж о в тн я , трудящ і промислових підприємств вирішили р о згорн ути соц іал істичне зм аган н я за високі ви­робничі показники .

К олектив цегельного за во д у з о б о в 'я за в с я до 7 листопада 1957 року випустити пон ад план 200 тисяч штук цегли і 150 тисяч штук цегли-сир-

цю, 40 тисяч штук черепиці, підвищити продуктивн ість праці проти п л а ­ну на 1%; пром ком бінату - дати пон ад план 250 тисяч керогазів , 5 тонн цвяхів, 1 тисячу духовок і 1 тисячу відер; пром артілі "Хімік" - дати понад план 30 тонн густотертих і емалевих ф а р б , 25 тон н росли н н о ї олії, 15 тонн ол іф и ; взуттєво ї ф а б р и к и - дати понад план 8 тисяч пар взуття; з а ­воду с ільгоспобладнання - дати понад план 340 п о ж е ж н и х насосів, 13 тисяч штук с л ю с ар н о -м о н т аж н и х інструментів , 7 тисяч штук днищ для сівалок "СШ -10-14 А" і 375 тисяч штук с ільськ огосп одарськи х вил; будівельної дільниці № 3 - зверх планових об 'єктів заверш ити д о 7 л и с ­то п а д а б у д ів н и ц т в о м іс ь к о ї л а з н і , ап т ек и і в ідбуд увати к оли ш н є приміщ ення райком у п арт ії під б ібл іотеки для д о р о с л о г о населення і дітей. Високі зо б о в 'я зан н я брали на себе колективи інших підприємств міста.

Н еп оган о працю вали з п очат­ку 1957 року колективи взуттєво ї ф а б р и к и , п р о м а р т іл е й "С п а р ­так", імені Ч к алова . У січні серед ви роб н и чи х п ід р о зд іл ів п р о ­мартілі "Хімік" перед у змаганні вів м аслороб ний цех, де началь­ником Д. Т ищ енко . Денні за в д а н ­ня цех систем атично виконував на 140-150%.

Б ригада ф орм увальн и к ів л и ­варного цеху за во д у с ільськогос­п о д а р с ь к о го о б л а д н а н н я , яку очолював Г. Семеню та, св о ї змінні завдання протягом січня виконувала не ниж че як на 120%.

Б агато робітниць і робітників в зу ттєво ї ф а б р и к и таких, як Г. Ш а- ровська, В. Радсм ський , М. Р ябк о давали продукцію тільки перш ого с о р ­ту і змінні завдання перекривали на 50-60 %.

Гідну зу с тр іч 40-р іччю В е л и к о го Ж о в т н я г о ту в а л и тр у д івн и к и сільського го сп о д ар ства району . Вони з о б о в 'я з у в а л и с я ви рости ти і з ібрати в 1957 році в середньом у з гектара по 22 центнери зернових , у то -

У числі по 20 центнерів о зи м о ї пшениці, по 28 кукуруд зи , по 18 соняш -

або 2* ОТ^ Имати по центнерів м о ло к а на 100 гектарів земельних угідь, В00 кілограмів м олок а на ф у р а ж н у корову , по 40 центнерів м 'яса на кр Гектарів зем ельних угідь, у том у числі по 25 центнерів свинини на 100 V а арів ріллі, по 120 яєць на несушку і настригти по 3,9 к ілограма вовни

I ІВІ̂ Ю> Довести кількість корів д о 8 голів на 100 гектарів земельних

Раці аналізатори заводу сільгоспмашин. Зліва направо: В. І. Ж илінський і О. А . Сидоренко.

Лютий 1981 р.

угідь, з а к л а с т и по 14 тонн силосу на ф у р а ж н у корову , посадити 164 гек­тари нових садів і 40 гектарів виноградників , побудувати 30 польових станів.

З а п ідсум кам и районного п ередтравневого зм агання перехідним Ч е р ­воним п р ап о р о м райком у К П У країни і рай в и кон к ом у із зан есен н ям на районну Д о ш к у пошани н а го р о д ж у в а л и сь за в о д с ільськ огосподарського о б ладн ан н я (д и р е к то р С к орий І. В., се к р ета р п ар то р га н іза ц і ї М осківець Т. І., голова роб ітк ом у З а гр іб а єв М. Є., се к р ета р комітету АКСМ М усір М. Г), який виконав виробничий план квітня на 123% і колгосп "Червоний прапор" (голова К и риленко П. П., се к р ета р п ар то р га н іза ц і ї Кушнір В. О.), котрий вж е отрим ав по 22 центнери м 'яса на 100 гектарів з е м е ль ­них угідь, в том у числі свинини по 16 центнерів на 100 гектарів ріллі.

З а високі виробничі показники , досягнуті на честь 1 Т рав н я та 40- річчя Великого Ж о в т н я на районну Д ош ку пош ани зан оси ли ся т а к о ж взуттєва ф а б р и к а (д и р е к то р С ам ойлов П. І., се к р ета р парторган ізац і ї Волович О. ГІ., голова ф а б к о м у Ш апош ник М. У.), рай п ром к ом б ін ат (ди­р ек тор Д я д и к С. М., се к р ета р парторган ізац і ї Крупій І. А., голова м ісцев­кому К о с те н ко В. В.), пром артіль "Хімік" (голова правління Білий І. В., се к р ета р п а р т о р га н іза ц і ї Ш к а б ар н я А. Є.), Гуляйпільська М ТС (д и р е к ­то р С олод ун П. 3., се к р ета р п ар то р га н іза ц ії Ш апош ник У. II., голова робітком у А дамович А. В.), колгосп "С партак" (голова Ускач X. Б., с е к ­р ет ар п а р т о р г а н із а ц і ї Верба М. А.), т р а к т о р н а б р и га д а № 6 Гу- л яй п іл ь сь ко го М Т С (бри гад и р М а р ти н ен к о І. П.), бригада тесляр ів б уд івельно ї дільниці № 3 (бригадир Білий І. Т.), бригада хл ібобулочного цеху рай х а р ч о к о м б ін а ту (бригадир Акуліч М. П.), т р а к т о р и с т т р а к т о р ­но ї бригади № 3 Гуляйп ільсько ї М Т С Пилип Д авидович Ш тепа, до я р ка колгоспу "С партак" Л ю бов Т рохим івна Семенченко, свинарки колгоспу імені Енгельса М арія Ф едорівна Костю к, М арія А ндріївна Ш аповал, св и ­нарка колгоспу імені С таліна Ольга Дм итр івна Ф есенко , свинарка к о л г о ­спу "Заповіт Л ен іна" О льга Ю химівна Ф илипченко, складач райдрукарні Лідія Григорівна Калугіна, ш о ф е р автороти П ав л о Гаврилович Кульбак, м айстер індпошиву пром артілі "С партак" , ф ор м у вал ь н и ц я черепиці це- гельно-черепичного заводу А настас ія П етрівна Д іденко , завідую ча к іос­ком № 8 зм іш торгу К атерина П ар ф е н т і їв н а Білай.

За п ідсумками соц іал істичного зм аган н я на честь 40-річчя Великого Ж о в тн я на районну Д ош ку пошани були занесені і н агород ж ен і пе­рехідними Ч ервоним и п рап орам и взуттєва ф а б р и к а (д и ректор Самойлов ГІ. І.), пром артіль "Хімік", Гуляйпільська ав торота , пром артіль "С п ар­так" , Гуляйпільська М ТС, а т а к о ж вилопрокатний цех заводу с ільсько ­го сп од арськ ого обладнання , бригада № 1 колгоспу "Заповіт Леніна",

бригада № 2 колгоспу імені Енгельса, бригада № 2 колгоспу "С партак" , тр а к т о р н а бригада Гуляйпільської М Т С (бригадир М артиненк о І. ГІ.), т р а к т о р и с т Гуляйпільської М ТС М икола П рокоп ов и ч Х охотва , к о м б а й ­нер ц ієї ж М ТС Григорій Григорович С т а р о к о ж е н к о , ланкова колгоспу "Заповіт Леніна" О льга Іванівна Л огвиненко , коваль райпром ком б інату Василь Гордійович Б атр а к , м айстер цеху ш и рвж и тку м аслозавод у С о ф ія Іванівна Ш ийка, ф о р м уваль н и к за во д у с ільгоспобладнання М икола М и ­хайлович Латиш , д о я р к а колгоспу імені Енгельса Н адія М ихайлівна О н и ­щ енко, д о я р к и колгоспу "С партак" Л ю бов А нтонівна Глущенко та Лідія П илипівна М ищ енко, чабан колгоспу "С партак" Іван Васильович ПІам- рай, телятниця колгоспу імені Карла М аркса З ін а їд а Леонтіївна Кива, т е ­лятн и ц я колгоспу імені Енгельса Н адія П етрівна П рихідько , свинарки колгоспу імені С таліна Ольга Іванівна Канівець і О лек сан дра Д м итр івна ф есе нк о .

Х орош у р оботу відмічено т а к о ж райд рукарн і, буд івельно ї дільниці № 3, пром артілі імені Ч калова , рай харчок ом бін ату , колгоспів "Ч ервоний прапор", імені Енгельса, "С партак" та імені Сталіна.

В 1957 році у місті побудували лазню .

V .* * *

З а роки п іслявоєнних п 'ятирічок в Гуляйполі зн ачн о зро с ла п р о м и с­ловість. У порівнянні з 1940 роком о бсяг ї ї п род ук ц ії зр іс у 40 разів.

В місті з 'яви ли ся промислові п ідприємства і серед них - с іл ьськ огос­п о д а р с ь к о го м а ш и н о б у д у в а н н я , х ім ічно ї, л е г к о ї , х а р ч о в о ї , б у д м а ­теріалів. Н а базі пром артілі "Червоний металіст" в 1956 році ство р ен о з а ­вод с ільськ огосподарського о б лад н ан н я (з 1965-го завод сільгоспмаш ин, а з 1971 - д осл ід но-експерим ентальний завод сільгоспмаш ин ви роб н и чо­го об 'єд нання "К расный Аксай"). Він виробляв грунтооброб н і маш ини і різні вузли і деталі до них.

* * *

В кінці 1943 року в Гуляйполі за сн ован о взуттєву ф а б р и к у . Вона швидко виросла у велике п ідприємство, корпус як о го простягнувся через Увесь квартал. Ф абрика за одну зм іну виготовляла більше тисячі пар хлоп 'ячого взуття і відправляла його у 20 о бластей республіки. Т ільки в 1963 році 7 бригадам присвоєно зван н я бригад к ом ун істич но ї праці.

В подальш ом у, після с п о р у д ж е н н я нового три п о в ер х о во го корпусу

ф а б р и к и , п о ту ж н іст ь ї ї зр о с л а в чотири рази , зн ачн о розш ирився а с о р ­тим ент продукції .

Н а 1 січня 1967 року на взуттєвій ф абриц і працю вало 399 чоловік, у 1972-му - 425.

В 1966 році за д о б у виготовляли 1900 пар, в 1967-му - 2508. А за увесь1966 рік зр о б и л и 558,6 тисячі пар при плані 546 тисяч, наступного - вж е 589 тисяч пар взуття.

В кінці 1968 року взуттьовики осво їли випуск к імнатних тапочок . В 1969 році вони відзначали двад цятип 'ятир іч чя існування св о є ї ф а б р и к и .

О глядаю ч ись в минуле , м о ж н а з впевненістю ск азати : це був шлях росту , ш лях перетворення н ап івкустарного виробництва в сучасне, д о б ­ре м ехан ізован е підприємство.

В перші роки свого існування ф а б р и к а випускала за рік 35-50 тисяч пар взуття. Т р у д и л о с ь на ній тоді б л и зь к о 100 чоловік. А яке було о б л а д ­нання? Д ек ілька нап івзнош ених взуттєвих машин і шевських верстатів. М алий вибір інструментів . Де вж е говорити про продуктивність праці.

П о с т у п о в о рек он струю вали сь цехи, м ехан ізувались основні т е х н о ­логічні о п ер а ц ії на пошивній та швейній дільницях. Ручну працю по р о з ­крою м атер іалу було зам інено вируб кою на пресах. Ц е д а л о м ож ливість д о к о р ін н о зм інити орган ізац ію виробництва , впровадж увати м етоди р о ­боти безп ерервн и м потоком .

Р езу л ь тат о м творчих пошуків інж енерно-техн іч них працівників було встановлення в 1956 році перш ого ланцю гового тр а н сп о р те р а , впровад­ж ен н я гвинтового м етоду кріплення підошви.

Т ворч а ініціатива к олективу обум ови ла швидкий ріст о б сягу ви р о б ­ництва продукції . П р о це свідчить хоча б така красном овна циф ра: в 1967 році з к онвеєра ф а б р и к и з ійш ло взуття в 12 разів більше, ніж в 1945 році. З а цей час продуктивність праці зр о с л а у вісім разів.

З к о ж н и м рок ом вп р о в ад ж у ва ли с я та освою валися нові прогресивні методи праці, нова техніка . Зус и лл я колективу були спрям ован і на те, щ об заб езп еч и ти зростаю чі потреби трудящ их у взутті, на створення ас орти м ен ту продукції , котра б в ідповідала вимогам часу.

Т ак , в останн ій час більше 70 процентів взуття виготовлялося за нови­ми м оделям и, щ ороку вп р о в ад ж у ва ло с ь 8-12 моделей. Лиш е за останнє десятир іччя осв о єн о б л и зь к о ста нових моделей і десять ф асон ів . Це, б е ­зум овно , у великій мірі резу ль та т того , що на підприємстві було встанов­л ен о б л и зь к о 15 процентів нового технологічного обладнання.

Велику увагу колектив ф а б р и к и приділяв підготовці п ідприємства до переходу на нові умови планування і економ ічного стим улю вання. Р о з ­роблен о ряд техн ік о -економ ічних показник ів для п роектування відраху­

вань в утворю вані ф о н д и і норм ативи зв о р о т н и х коштів з врахуванням вимог н о р м ал ьн о ї о р ган ізац ії виробництва .

В планові і звітні показники вклю чались всі ті, які сам е забезпечували п овний г о с п р о з р а х у н о к . П о з и т и в н і р е з у л ь т а т и д а л а р о з р о б л е н а прем іальна система для робітників , інж енерн о-техн іч н и х працівників і служ бовців та інше.

Значний вклад у справу підвищення еф ек ти вн о с т і п ідприємства вне­сли рац іон ал ізатори . З а останні д есять років у ви роб ництво в п р о в ад ж е­но бли зьк о 200 рац іо н ал іза то р с ьк и х пропозиц ій , економ ічний еф е к т яких складав більше 50 тисяч карбованців . Л иш е в м инулом у році було в п ров адж ен о 18 рацпропозицій . К ращ им и умільцями зареком ендували себе Григорій П илипович А ндрієнко , Василь Сергійович Р єпка , Ф едір М артинович К алайд ж і. Н ап ри к лад , останній працю вав над створенням машини для ш ліф ування ляп іса каблука.

О соб ливу увагу зв ертали на навчання кадрів. Д л я цього щ орічно п р о ­водили техмінімуми. Р езультат цього - всі виробничі дільниці з а б е з п е ­чені квал іф ікованим и робітниками. Виріс й інж енерно-техн ічний персо­нал підприємства. Щ е дек ілька років том у тут не було спеціалістів з ви­щою і середньотехн ічною освітою. А теп ер на ф абри ц і труд илося 14 чо­ловік з вищою і середньотехн ічною освітою . Більше 100 робітників з 420 - з середньою освітою.

Варт згад ати й таке: теп ер вироби виготовляли б е з де ф е кт ів і здавали з перш ого пред 'явлення . С творено ф а б р и ч н у л аб о р ат о р ію , де р о з р о б л я ­лися нові моделі взуття , виготовлявся клей, що д ало м ож ливість впрова­дити клейовий м етод кріплення підошви.

На підприємстві виросло чим ало новаторів , передовиків виробництва. Ось, приміром, груди Ф едора М аксим овича Серьогіна , П ет р а Л а зар о в и - ча Ш ишки, М ар ії М иронівни Д ер е в 'я н к о , Василя Сергійовича Рєпки при ­красили значки перем ож ців республ іканського зм аган н я працівників легко ї пром исловості. З а трудові успіхи о д е р ж а л и високі урядові н аго ­роди старші м айстри М и к ола Савелійович П о л тав ец ь - орден Т руд ов ого Червоного П р ап о р а , О льга М и к ола ївна ІПрамко - орден "Знак П ош ани", П етро П етрович С к л я р - медаль "За т р у д о ву доблесть". З пош аною н а ­зивали тут імена ветеранів - М и к олу Ф едорови ча П о п о ва , С тепана Т р о - химовича С ам овола та інших.

К олектив ф а б р и к и зм агався за зван н я "П ідприєм ство ком уністично ї праці". Сім дільниць успішно вибороли почесне звання , а звання у д а р н и ­ка комуністичної праці з честю носило 178 чоловік.

Взутьовики ж и ли одним прагненням - сво їм и зд о б у тк ам и порадувати любиму Батьківщ ину. Ось результат праці колективу в третьом у році П ЯТиР'ічки: план р еал ізац ії зд ійснено на 105,1 процента; виготовлено

605,9 тисячі пар взуття; п ерш осортн а продукція становила 98,1 процента при плані 98, о д е р ж а н о 67 тисяч карбованців зверхпланових прибутків, зе к о н о м л е н о матеріалів - 251,1 тисячі квадратних дециметрів хрому верхнього , 142,3 тисячі квадратних децим етр ів ш кірпідкладки. Із з е к о ­н о м ле н о ї сировини виготовлено 19 тисяч 600 пар взуття.

В соц іал істичном у зм аганн і перш ість вибороли за т я ж н а і обробна дільниці (майстри П. І. Л итвиненко і Г. І. А ндрієнко) зміни "А". Вагомий вклад внесли кращі люди ф а б р и к и О . Д ом аш ен к о , А. С ам овол , Г. Ш рам - ко, М. Я куш онок , Н. І ір и х о д ь к о , О. О н и щ ен к о і Р. К остяєва. Н а них рівнялися інші робітники, переймаю чи досвід їх роботи .

15 грудня 1976 року утв о р и ло с я З а п о р ізь к е виробниче об 'єд нання , до як о го увійшла і Гуляйпільська взуттєва ф а б р и к а № 25.

В 1978 році на реконструкц ію ф а б р и к и виділили 350 тисяч к а р б о ­ванців для випуску 1 м ільйона пар взуття. Н аступ н ого року став д о ладу новий корпус на 882 тисячі пар взуття.

В 1988 році на ф аб ри ц і працю вало 660 робітників і служ бовців . В 1991 році ф а б р и к а давала за рік бли зьк о 1,5 мільйона пар взуття.

С е р ед потуж н и х пром ислових п ідприємств міста був за в о д л а к о ф а р - бованих виробів, утворений в 1962 році на базі промартілі Хімік .

П р о т я г о м всіє ї історії п ідприємства успішно несли вахту заводчани. Д о с т р о к о в о вони сп равилися із за вд а н н ям семирічки (1959-1965 роки). З а шість років і сім місяців пон ад план виготували продукц ії на 1690,4 т и ­сячі карбованц ів , у том у числі 1812 тон н ф а р б и , 438,6 тонни сухого ци н ­к ового пігменту та 33 тонни ол іфи.

З а вісім місяців 1965 року за в о д зд ійснив виробничий план по всіх ви­д ах продукц ії : ф а р б и гу сто т ер т о ї - на 112,7 відсотка, ол іф и - на 135,6. А вересневе завдання виконане у валі - на 100,6 відсотка. П о н ад план виго­то в ле н о 17,2 тонни гу сто т ер т о ї і 4,1 тонни р ід к о т ер то ї ф а р б и , 50 тонн ол іф и та товар ів поб у то во ї хімії на 52700 карбованців .

П ер е д у зм аганні вели бригади ком ун істич но ї праці ол іф овар ів М. С. Гурби та ф а р б о те р ів С. В. П ідгорн о ї , змішувачів пасти І. М. Вовка і М. М. М іщ енка. У п ередж овтн евом у зм аганні вони виконували змінні завдання на 105-107 відсотків. А н айкращ е працю вала бригада ф а р б о те р ів С. В. П ідгорн о ї . Д р у ж н и й колектив з а в ж д и перевиконував змінні завдання на 5-10 процентів. Бригада план вересня зд ійснила на 109,4 відсотка і з р о б и ­л а 129 тонн ф а р б . Велика за сл у га в цьому членів бригади ударників к о ­м ун істично ї праці К атерини Н аза р івн и Б іло ї, Н ад ії Василівни Сердюк,

Ніни А нтонівни Т и м ош ен ко , робітниць Н а д і ї Л азар івни Кущ, М ар ії С т е ­панівни О тр іш к о та ін.

Т рудовим успіхом зустр іли ювілей к ом сом олу - 47-у річницю з а с н у ­вання - і ком сом ольці завод у В олодимир Х олод , Л еон ід С ір іньок та Во­л од и м и р К уриленко . Вони щ оденно виконували змінні завдання на 115- 120 відсотків.

З а в о д працю вав у три зміни. 16 листопада у понед ілок , наприклад , ви­с о к о п р о д у к ти в н о труд илися ф а р б о т е р и та виготовлювачі сухих цин к о­вих білил, де б ригадирам и Ганна О лексіївна Винник і М икола М атв ій о ­вич Н еділько . Б ригади виробили за нічну зміну: перша - 5 тонн о л іф о ви х ф а р б , а друга - 1980 кілограмів сухих білил. А за в о д в цілому за нічну зміну цього дня видав п родукц ії на 2900 карбованців .

29 л и стоп ад а на 19-й районній партійній к о н ф ер е н ц і ї д и р е к то р а з а в о ­ду М. А. М а ка р ен к а о б р а н о членом райком у партії.

Щ е на початку ро к у хіміки намітили в останньом у році семирічки (1959-1965 роки) виробничий план виконати д о 15 грудня і видати н ад ­п л ан ов о ї п родукц ії на 150 тисяч карбованців . І слова свого дотрим али .

Н а 3 грудня ва л о во ї продукц ії виробили на 2884 тисячі карбованців . Це на 7 тисяч більше річного плану. Т о в а р н о ї продукц ії виготовлено на 2507 тисяч карбованців аб о на 103,2 в ідсотка річного плану.

С таранно працювали ф арботери бригад С. В. П ідгорно ї і Г. О. Винник.Д о б р е працю вав у 1968 році колектив за во д у л а к о ф а р б о в а н и х ви­

робів. П лан по р еал ізац ії п родукц ії він виконав на 101,6 відсотка, план по валу - на 107. П о н ад річне завдання хіміки в ідвантаж или більше 400 тонн різних ф арб .

В соц іал істичном у зм аганні перем ож цем вийшла бригада Володимира Семеновича Савченка (цех сухих цинкових білил). Річну програм у - вона зд ійснила на 105 процентів. П о н ад завдання виготовлено 24 тонни сухих цинкових білил. Н а один процент відстали від них члени колективу, о ч о ­лю ваного М ихайлом Івановичем Коваленком . Н а свій рахунок вони з а ­писали 18 тонн сухих цинкових білил понад завдання .

С еред ф а р б о те р ів перед вела бригада С о ф і ї Василівни П ідгорно ї. П о ­над річний план вона виготовила 220 тонн ф арби .

На заводі не с п а д а л о труд ове н ап р у ж ен н я і з перших днів нового р о ­ку- З а дев 'ять днів січня ту т вироблено понад завдання 8 тонн ф а р б и , 20 тонн сухих цинкових білил, а т а к о ж товар ів куль ту р н о -п о б у то во го п р и ­значення на 3 тисячі карбованців .

І попереду зн ову бригада Савченка. Д оведений план вона за к р и л а на 200 процентів! 110 тонн сухих цинкових білил більше плану - таки й п о ­казник членів бригади М ихайла М ихайловича Л яш енка . Д обр і справи у ф ар б о те р ів зм інного м айстра Володимира П етрови ча В оронкова .

З а 4,5 року дев’я т о ї п 'ятирічки за во д ч ан и виробили п родукц ії на 2354 тисячі карбованців . З а роки п 'ятир ічки повністю рек он ст р у й о ван о ф а р - б о т ер н у дільницю, з а п р о в а д ж е н о нову технологію виробництва ф арб , встан овлен о більш сучасне о б ладн ан н я , що дало м ож ливість гарантувати як ість виробів. Густотерті ф а р б и не стали випускати, а перейшли на ви­ро б л ен н я у ж е готових для ви користання . З б агати ла ся й гама кольорів. П о д б а л и і про о ф о р м л е н н я го то во ї продукції . Введено в дію лінію по р о зф а с о в у в а н н ю ол іф и оксоль у пляш ки. Р ек он стр у й о в ан а і дільниця по вироб ленню сухих цинкових білил.

Випуску як існ о ї продукц ії с п р и я ла ритмічна робота дільниці та з а ­п р о в а д ж ен н я й удосконалення с а р а т о в с ь к о ї системи б е зд е ф е к т н о ї праці й здачі п род ук ц ії відділу технічного к о н тр о л ю з перш ого пред 'явлення. Н а заводі встановлено день якості. М ета його — анал ізувати якість випу­щ ен о ї продукц ії , виявляти причини погірш ення виробів і тут ж е намічати к онкретн і за х о д и по їх усуненню. Все це д ало м ож ливість ще в 1973 році присво їти 8 видам продукц ії першу к атегор ію якості. А з червня 1974 р о ­ку цю к атегор ію присвоїли всій продукції , яку випускав завод.

У питанні поліпш ення якості пр о д у к ц ії д о б р у справу зро б и ли й рац іо н ал іза то р и п ідприємства - головний м еханік П. Г. К оротню к, сл ю ­с а р В. К. М аляревич , начальник ф а р б о т е р н о ї дільниці В. М. П одлєсний , П а в л о Гаврилович К о р о т н ю к тільки за 4,5 року п 'ятирічки впровадив у в и роб ництво 11 р ац іо н ал ізаторськ и х пропозицій . Річний економічний е ф е к т від їх вп р о в ад ж ен н я склав 10400 карбованців . Він, зок рем а , з а п р о ­вадив свій вар іант р еа к то р а для ви роб лен н я ол іфи. А всього за рік рац іо н ал іза то р и завод у подали 36 п ропозиц ій , з яких 26 впровадили у ви­робництво . Д ев 'ять з них дали 37700 карбованців ек оном ічного еф екту . А ктивним и рац іонал ізаторам и , крім П . Г. К оротн ю ка , показали себе М. О . П у р и к та А. М. Д м итренко .

З верн ен н я ЦК п арт ії до народу про ро зго р та н н я зм аган н я за д о с т р о ­кове заверш ен н я 9 -о ї п 'ятирічки (1971-1975 роки) зн ай ш ло відгук і в ко ­лективі хіміків. На початку січня на заводі відбувся мітинг з цього п итан­ня. На ньому прийняли рішення ш ирш е розгорн ути зм агання , д о с т р о к о ­во заверш ити п 'ятир ічку у повному об с яз і по ном енклатур і і якості п р о ­дукц ії , підвищити продуктивність праці, ек о н о м н о витрачати робочий час, за о щ а д ж у в а т и сировину та матеріали .

О сь як про це і про себе говорила на мітингу ф а р б о т е р ударниця к о ­м ун істичної праці К. Біла: "Я - кад р о ва робітниця, 25 років працю ю на одн ом у підприємстві. Т о м у його справи для мене д у ж е близькі. Бригада, членом я к о ї я є, носить почесне зван н я комуністичної. Ми дали слово о со б и сту п 'ятирічку заверш ити д о 22 квітня - дня н ар о д ж е н н я В. І.

Леніна. У відповідь на звернення п арт ії я зо б о в 'я зу ю с я виконувати змінні норм и в середньом у на 115-120 процентів при відмінній і добр ій якості продукц ії , котру випускаємо, су в о р о ек о н о м и ти сировину , д о р о ж и т и к о ж н о ю хвилиною р о б о ч о го часу".

К олектив за во д у поставив собі з а мету в цьому році за вд а н н я ви роб­ничого плану зд ійснити д о 27 грудня, реал ізувати д о д ат к о в о д о плану продукції на сум у 200 тисяч карбованців , а виготовити - на 465 тисяч, в т ом у числі товар ів н ар о д н о го сп о ж и ван н я - на 200 тисяч, та для потреб с ільського господарства - на 65 тисяч карбованців . Д о д а т к о в о д о плану виготовити 150 тон н ф а р б , 100 тонн ол іф и і 50 тонн сухих цинкових білил. А завдання п 'ятирічки колектив вирішив виконати д о 22 квітня.

З перш ого місяця нового року хіміки вклю чилися у виконання своїх зо б о в 'я зан ь . І 24 б е р езн я колектив завод у зд обув труд ову перемогу - зд ійснено п 'ятирічне виробниче завдання по випуску ва л о во ї продукції , а по ви го то в л е н н ю т о в а р ів к у л ь т у р н о - п о б у т о в о г о п р и зн а ч е н н я в ідрапортували щ е 28 січня. 15 квітня заверш или п ’ятир ічку і по р е­ал ізац ії продукції . Т а к хіміки почали працю вати в рах у н о к 10 п 'ятирічки. П еред цим вони взяли д о д ат к о в о підвищені зо б о в 'я за н н я . А щ об їх ви к о ­нати, т р е б а було м аксим ально використати внутрішні резерви: повніше в и к о р и с т о в у в а т и о б л а д н а н н я , зм ін и ти з а с т а р іл і м аш ини новіш им и, ущільнити робочий час. За чотири роки п 'ятирічки на заводі витрачено на технічне п е р е о зб р о єн н я 240 тисяч карбованців - за м ін ен о б л и зь к о 70 одиниць о сн ов н ого технологічного о б ладн ан н я . Крім того , за цей час вкладено у зд ійснення заходів по охорон і праці 165 тисяч, на різні соц іально-побутові за х о д и — 198 тисяч карбованців . За вказаний період продуктивність праці з р о с л а на 67,1 відсотка , за рахун ок чого о д е р ж а н о 73 проценти п ри росту обсягу виробництва . П родук ти вн ість праці зро с ла ще і в результаті зд ійснення заходів , сп ря м ован и х на покращ ення п о б у ­тових умов, дальш е поліпш ення о х о р о н и праці та ряду інших заходів .

Н а завод і зм ен ш и л ас ь плинність кадр ів , а о т ж е - п ідвищ илась кваліф ікація виробничників, кращ ими стали умови на виробництві, том у робітники дістали зм огу повніше використовувати робочий час. Н а ці з а ­ходи потрібні були кошти і на заводі їх знайшли. Т ільки за рахун ок зм ен ­шення за т р а т на виробництво продукц ії за чотири роки о д е р ж а н о 2665 тисяч карбованців , що д а л о змогу створити солідний ф о н д м атер іальн о­го заохочення . Крім цього, на заводі п риділялася увага і о р ган ізац ії зм а- •ання та висвітленню його результатів . С т ал о правилом про результати роботи на попередній зміні д ізнаватись , прийшовши на чергову. П е р е ­можці зм агання в ідзначались не тільки за кількістю ви р о б л ен о ї про- Аукції, а і за ї ї якістю.

В досягн ен н і успіхів посилений внесок зро б и ли всі трудівники. Л лє н а й б іл ь ш е в ід зн а ч и л и ся к о л е к т и в и б р и г а д о л і ф о в а р ів (бригадир М. С. Гурба), яка п 'ятирічку виконала у грудні 1974 р о к у , ф арботерно ї дільниці (змінний м айстер С. В. П ідгорна) та сухих ц и н к ови х білил (бри­гадир В. А. Х олод), котрі допов іли про виконання п 'ятир іч ки 25 лю того цього року . З окрем их виробничників слід відзначити апаратників ф а р ­

б о т е р н о ї дільниці К. Н. Білу і Г. П. Т р о я н , які особисті п 'ятирічки виконали ще у грудні 1974 року, ап аратн и ­ка зм іш у в а л ь н о ї маш ини М. М. М іщ е н к а , к о тр и й справився з п 'ятирічним з а ­вданням у листопаді м ину­ло го року.

А п аратницю Г. П. Т р о я н н ази вал и м ай ст р о м с в о є ї

Універмаг "Ю вілейний", 1969 р. справи. Вона - ударник К О­МУНІСТИЧНОЇ праці. З а д о с т ­

р ок ове виконання о со б и ст о го завдання 8- ї п 'ятирічки уд о с то єн а у р я д о ­вої н аго р о д и - ордена Т р у д о в о го Ч ервон ого П рап о р а . Вона п оч а л а п р а ­цювати в рахунок 10-ї п 'ятирічки. Ї ї праця оцінена зн а к о м "У дарник с о ц зм а га н н я 1973 року", преміями.

Б р и га д а о л іф о в а р н о ї дільниці, яку очолю вав старший а п а р а т н и к М и ­кола С тепанович Гурба, на заводі передова. Змінні завдання б р и г а д а ви­к онувала на 150-160 процентів.

У 1995 роц і р о зп о в ід а в д и р е к т о р з а в о д у л а к о ф а р б о в и х ви роб ів М. М. Ш ейко:

- Справді, наші ф у н д ато р и були оде р ж и м і великою ідеєю , к о ли 60 років т о м у взялися орган ізувати п ідприємство. Це була п р о м и с л о в а к о ­о п ер а ти вн а арт іль "Хімік", де прац ю вало 36 чоловік, з а й н я т и х в и р о б ­ництвом густо т ер т о ї ф а р б и . А що мали з техніки? Гасовий д в и гу н на півтори кінські сили та з горем пополам з г о д о м вибили ще п а р у коней для п еревезення вантаж ів. А в сьогоднішніх цехах у нас п р а ц ю є новітня техніка. Т у т навіть і електрон іка підвладна людині. А н езабаром н а зміну їй, я в цьому твердо переконаний , прийдуть нові машини з о с т а н н ь о г о д о ­сягнення ін ж е н е р н о ї дум ки в цій галузі. Т ак диктує життя.

З а свою продукцію заводч ан ам не со р о м н о . Як і в п о п ер е д н і р о к и - вона кори стується попитом у труд ящ их , замовників . Недавно н а ш з а в о д ­

чанин повідав мені таки й ф а к т . В 1966 році, ділився він, будучи у Ленінграді, став свідком того , як за ф а р б о ю із м аркою "Гуляйпільський завод л а к о ф а р б о в и х виробів" виш икувалась чималенька черга. К ого ж не п орадує така репутац ія н аш о ї продукції?!

Сьогодні за в о д на ринок , зам овн и к ам п остачає контейнери М К Р-10С для сипучих вантаж ів (цем ент, доб рива , ф е р о сп л ав и тощ о), ф а р б и м ас ­ляні М А-22 і МА-25 (біла , голуба , к о р и ч н ев а ' для підлоги, б еж ева , сіробіла), сухі цинкові білила , пол іетиленову плівку. Н а підприємстві працює унікальне о б ладн ан н я , яке напрочуд , як м овлять наші робітники, ск руп ульозн о точ н о *- на ньому о д е р ж у є м о плівку товщ иною від 40 до 500 м ікрон. С к а ж у принагідно: наш місцевий колгосп імені Горького придбав плівку для п арн и к ового господарства . П оп и том у покупців ко­ристуються поліетиленові пакети та мішки.

Варто похвалитися і ще та к о ю новинкою: у експлуатац ію запущ ено шаровий млин, успіш но прой ш ло його випробування й о д е р ж а н о першу партію к р ем н ій о р ган іч н о ї ф а р б и (КО). З а м о в н и к - З а п о р із ь к а о р ­ганізація "С пецбудтехнологія" зали ш и лася за д оволен ою , має намір і на м айбутнє б р а ти ф ар б у .

- За всіма добрим и справам и - конкретн і люди. К ого б назвав у цей ювілейний день директор?

- Чудові лю ди т р у д ять ся у нас. П р о д о в ж у ю т ь добрі тр а д и ц і ї попе­редніх поколінь. І як ту т не згад ати ветеранів, котрі лишили помітний слід в історії заво д с ьк о го колективу . Це С. В. П ідгорна , керівник б ри га­ди ф арботер ів , ї ї колеги - М. С. О тр іш ко , Н. А. Т им ош енко , Л. А. Н овак, ол іф овари М. С. Гурба і М. Ю. Сам охл іб , о п ер а то р и по виготовленню су ­хих цинкових білил М. С. Т р о я н і Н. К. С т роц ьк а , головний енергетик0 . П. Б одня , головний б у хгалтер М. В. П опов. Всі вони віддали рідному підприємству 35-40 років сум л ін н о ї праці. С таранн істю в ідзначаю ться і нинішні виробничники, і с е р ед них - робітники ф а р б о т е р н о ї дільниціА. С. З у й ч е н к о , В. І. К о н д р а т е н к о і сам н ач ал ь н и к ц іє ї д ільниці1. О. Ведмідь, а т а к о ж снувальниці Т. М. П ередер ій , Л. Я. Т утова , нитко- прошивальниця Н . І. Т р о я н , швачки В. П. М ощ енко , В. Д . Василевська,О- А. С іріньок, ак у м у ля то р н и к В. М. С еменю та, слю сар по рем онту а в то ­машин В. К. М аляревич , начальник відділу праці і з а р о б іт н о ї плати

• В. Бірюкова та інші. Вони знайшли себе сам е тут , на заводі, де повною МІрок> розкрився їх т а л а н т виробничника, о рган ізатора .

~ А яка стратег ія за в тр а ш н ьо го дня к олективу хіміків?- Вже сьогодні ведеться активний пош ук інвестора по ф інансуванню

п 801 Технологіі на новом у будівельном у м айданчику - по м етал ізац іїе РУ» картону, полім ерних м атеріалів для упаковки кондитерських ви-

робів, чаю, к о ф е , цигарок тощ о, виготовлення етикеток . Відгукнулася ф ір м а "Б ек к ер ГмбХ" з Ф Р Н , котра п о го д ж у єтьс я взяти участь в р е ­ал ізац ії дан о го п роекту , а він в ідноситься д о к атего р ії пр іоритетних в Україні і є актуальним на тривалу перспективу, на рівні 20-25 відсотків власним капіталом. Буде створено й дод атков і робочі місця. А це так ва ж л и во сьогодні.

Т р еб а д о ск а за н о го додати і те, що хіміки н айкращ е в місті вирішували соціальні проблеми. О сь хоча б забезп еч ен ість вугіллям: всі прцюючі о т ­рим али його по 2 тонни і всього за 1,5 м ільйона карбованців за тонну, а ветеранам - безплатно . Д о речі, осо б л и во ю увагою оточені ветерани війни і праці. З а пільговими цінами заводч ан и отрим али овочі, крупи, цу­кор, їм б е зп л ат н о орю ть городи. В заводськ ій їдальні м о ж н а пообідати всього з а 18 тисяч карбованців . Значні кошти виділяють тим, хто потре­бує л ікування . Н е ш кодую ть грошей і для надання благодійно ї допомоги СІІІ № 2, дитячом у за кл ад у № 4, д и т яч о м у ф о н д у , л ікарні. П ід опікою заводч ан до б р е знана в області ф у тб о л ьн а команда "Хіммаш". Д ал е к о за м еж ам и району лине слава про со лов 'їн и й спів вокалісток з ансаблю Ве­селка". С понсує завод і творчу діяльність о б д ар о в ан о го сп івака, л а у р е а ­та п р ес ти ж н и х м истецьких ф естивал ів А. С ердю ка. Д якую чи заводу, по­бачили світ і твори відомого м ісцевого поета Г. Л ю того . К расном овний і такий ф а к т : загальну прихильність у заводч ан завою вали вечори відпо­чинку "П ід зн а к о м Зод іака" , на яких у колі товариш ів відзначають день н ар о д ж е н н я . Хіміки м о ж у ть бути вневненими, що їхн я працелюбність, відданість р ідному заводові не будуть забут і , бо там шанують і дбають про людей.

- Я б хотів сердечно привітати всіх трудівників заводу з 60-річним ювілеєм, п о б а ж а ти їм щастя і з д о р о в ’я, — ск азав , заверш ую чи розм ову М икола М иколайович .

* * *

У повоєнний час у місті Гуляйполі працювали також : завод будівельних матеріалів (виробляв цеглу, залізобетонні конструкції) , рай об’єднання "Сільгосптехніка" (ремонт тракторів і сільгоспмашин), П М К-2, м іж кол­госпбуд (будівництво промислових, ж итлових і культурних будівель), інку­баторна станція (інкубація курчат, індюшат), район електричних мереж (експлуатація ліній електропередач), комбінат комунальних підприємств (комунпослуги), виконробська дільниця № 8 , ремонтно-будівельна дільни­ця № 15 (ремонт і будівництво ж итлових будинків), П М К № 121 тресту "Запоріж сільбуд", районне д о рож н ьо-рем он тн е будівельне управління,

146

м іж к о л г о с п н е д о р о ж н ь о - буд івельне уп р ав л ін н я № 6 , м а с л о з а в о д (м а с л о -м о - л о ч н а п р о д у к ц ія , к е ф ір , с м е т а н а , си р , м о р о з и в о , м асло к оров 'яче) , др у к а р н я (рай он -н а газета і 9 б а г а т о ­ти р а ж о к ) .

В 1970 роц і в с т а д і ї з а к ін ч е н н я б у д ів н и ц т в а були р е с т о р а н і їд а л ь н я , д р у к а р н я , два 16 -кварти р- них б у д и н к и , а в т о м о т о к ­

луб Д І С А А Ф , б а н н о -п р а л ь н и й к о м б ін ат , Б у д и н о к культури в колгосп і "З ап о в іт Л ен іна" .

Такі основн і види п родукц ії випускались на п ідприємствах міста Гу- ляйполя: взуття, котки к ільчато-зубчаті 2 К К Н - 2,8, пруж инний зуб КП - 190, лапи РК, білило цинкове сухе, ф а р б у , ол іф у товарну , коляски дитячі, безалкогольн і напої , олію рослинну, хл ібобулочні вироби , цеглу палену, бетон, за л ізоб етон .

В 1970 році середньом ісячна за р п л а т а робітників на п ідприємствах міста ск лад ала 101 карбованець, 1979-му - 132,5.

А ще в Гуляйполі д іяли 2 торговельн і організації: зм іш торг і райспо- ж и втовариство , міський к інотеатр "К осмос", районний Б удинок культу-

Показники роботи промислових підприємств міста за 1966-1980 роки

Назва підприємства1966- 1970рр. 1971-1975рр. 1976-1980рр. КІЛЬКІСТЬ 1979 р

(8 п'ятирічка) (9 п’ятирічка) (4 роки 10-1 п'ятирічки)

ючих валова

вал реаліз вал реалі реалі. реалі

взуттєва фабрика 13802 14311 17008 16528 14142 13983 541 3775

з-д сільгоспмашин 14269 13010 18463 17958 13555 13467 683 3738

з-д лакофарб виробів 20816 19693 48750 47491 49938 49818 230 9498

з-Д побуттоварів 5625 5312 8857 8727 8925 8896 308 2160

харчосмакова ф-ка 10110 5167 11152 6458 7198 4880 104 1852

_______ Рзйдрукарня 367 367 518 518 593 510 35 170

____^Дбудматеріалів 820 846 - - 2245 2540 135 570

_ Всього 65809 58706 104748 97680 96596 94094 2054 21763

Центральний майдан, м. Гуляйполя, 1967 рік

ри, клуб "М еталіст", 3 колгоспні клуби і Б удинки культури, 3 середні і стільки ж восьмирічних, 6 початкових шкіл, д о п о м іж н а ш кола-інтернат, м узична ш кола і ІІТУ -28 , районна б ібл іотека для д о росли х і бібліотека для дітей, 24 проф сп ілкових , колгоспних , відомчих і шкільних бібліотек, районний н ар о д н и й м узей , районна л ік арн я і поліклініка, п роти т у б ер к у ­льозни й д и сп ан сер і психлікарня .

* * -л-

Н а т е р и т о р і ї міста працю вав ае родром . Щ одня 5 рейсів було на З а ­п о р іж ж я і по одн ом у на Д онецьк і Н о в о м и кола ївк у , а з 15 червня 1967 р о ­ку в ідкрили рейси на Б ерд ян ськ і М аріуполь.

В 1966 році л ітакам и перевезено 10 тисяч чоловік, на 10540 гектарах р о з с ія н о д о б р и в а , на 6700 ге к та р а х о т р у т о х ім ік а т и для шкідників с іл ьськ огосп одарськи х культур.

Н а 1 січня 1967 року в дом о­управлінні було 10320 м'’ ж илої площі в комунальних будинках.

В 1966 році в Гуляйполі побу­дували 2-поверхову поліклініку, в 1975-му - відкрили новий, книж ковий магазин.

Н а 1 січня 1977 року змішторг мав 63 магазини і ларки. Т о в а р о ­о б о р о т дорівнював 9642,5 тисячі

Кінотеатр “ К осм ос", 1968 рік карбованців.П ідприємства громадського харчування довели то в арооб орот до 1701,8

тисячі карбованців. Комбінат мав підсобне господарство по відгодівлі по­над 1000 свиней. З а роки деся то ї п 'ятирічки ( 1976 1980 рр.) тут отримали 5489 центнерів м'яса.

В 70-ті роки в місті діяло п'ять р ізних буд івельних орган ізац ій : пересувна м ех ан ізо ва н а колона № 121, м іж колгоспне будівельно- м онтаж не управління, міжколгосп­не ш ляхо-будівельне управління № 6 , районне шляхове ремонтно- будівельне уп р ав л ін н я і викон- р обська д ільниця № 8 . _ .ґ Приміщення райвиконкому, 1968 р.

1 бе р езн я 1969 року про будівельників розпов ідала районна газета "З оря комунізму" так:

- Р о зр о с т а є т ь с я і квітне наше рідне місто. В ньому з 'яв л яю т ьс я нові багатоповерхов і ж итлові будинки, дитячі заклад и , м агазини . Й деш його в ули ц ям и , і м и м о во л і м и лу єш с я к р ас ен ем к ін о т е а т р о м , Б у д и н к о м піонерів, ун іверм агом...

А роб л я ть місто красивим наші славні будівельники - люди одн іє ї з найбільш почесних п роф есій на землі. Ц е вони лиш е тор ік сп оруд и ли в Гуляйполі готель і к аф е "Вогник", здали в експлуатац ію два восьм иквар- тирних ж и тл о ви х будинки. Зводили ж и т л о вони т а к о ж у радгоспі "Ч е р ­воний” та на птахоф аб ри ц і "Гуляйпільська" , д о п ом агали будувати в інших районах області.

Б агат о хорош и х справ на рахунку будівельників пересув н о ї м е х а н ізо ­ваної колони № 2. М инулого ро к у за здачу о б ’єктів у строк і д о с тр о к о в о та за виконання квартальних планів ї ї робітники, служ бовці та ін ж ен е р ­но-технічні працівники о д е р ж а л и 9460 карбованців премії. Річний план будівельники виконали на 107,6 процента, а соб івартість будівництва знизили на 9,8 процента.

Великі з о б о в 'я за н н я у них і на цей рік. Вж е в травні будівельники з д а ­дуть в експлуатац ію ба н н о-пральн и й комбінат в Гуляйполі, а члени артілі "Заповіт Леніна" на П ерш отравн еве св ято о д е р ж а т ь в п одарун ок новий клуб. Вісім сімей робітників п т а х о ф а б р и к и з м о ж у т ь поселитися в н о в о ­му будинку з просторим и світлими к імнатами і великими вікнами.

В другом у кварталі в центрі міста в ідкриється р ес то р а н -їд ал ь н я та б у ­де зак інчено будівництво приміщ ення Д Т С А А Ф , а згодом стане д о ладу ще ряд об'єктів.

З натхненням труд ять ся робітники П М К -2 , а о соб ли во бригада т е с ­лярів , о ч о л ю в а н а А. В. М е ль н и к о в и м , ш ту к ат у р и , де б р и г а д и р а м иВ. В. Зуйченко та М. І. Б игоненко , м уляри на чолі з М. Д . П ерепелицею . М іністерство с ільського будівництва У РСР та П рези д ія У к ра їн ського р е­спубліканського комітету проф сп ілки робітників будівництва і пром буд- матеріалів за підсумками республ іканського соц іал істичного зм агання комплексних і спец іалізованних б ри гад будівельних орган ізац ій в ідзна­чили ці колективи як кращі.

Велику увагу приділяли на підприємстві навчанню м олодих будівель­ників. З а м и н у ли й рік т у т о в о л о д іл и нови м и сп е ц іа л ь н о с т я м и 46 Р° ітників. Б агато юнаків і д івчат без спеціальност і стали м улярам и, те с ­лярами, м алярам и. Б ли зьк о 30 чоловік підвищили свою кваліф ікац ію і

Рацюють по вищих розрядах .Нині тут набуваю ть спеціальност і 50 колгоспників , що при їхали в

П М К -2 за н ап равлен н ям своїх артілей. Ч е р е з 6 місяців вони в ж е п р а ц ю ­

ватим уть сам остійно .

Будівництво ресторану, 1969 рік

85 будівельників пересувної м ех ан ізован о ї колони № 2 борю ться з а ­р аз за право н ази вати ся ударникам и ком ун істичної праці, а бригади ш ту­катурів на чолі з В. В. Зуйч енк ом , М. І. Б и гоненком виборю ю ть звання колективів ком уністично ї праці.

* * *

17 квітня 1959 року було вирішено утворити м іж госп од арськ у ш ляхо- буд івельну орган ізац ію . Н ач альн ик ом ї ї став П антел ій Савович Ш апова - лов. О р га н іза ц ія , створен а за доп о м о го ю паїв колгоспів , зай м а ла ся будівництвом у господ арствах доріг з твердим покриттям , а т а к о ж а с ­ф альтуванням т е р и т о р і й ток ів , ф е р м , т р а к т о р н и х бригад.

Н айперш им и працівниками були майстри О. Є. Б ілии, В.М. Вербиць- кий, м остов и ки Г. І. Ш ерем ет , Г. І. Кеда, М. К. Вискірка, В. Дем ченко,І. Ромін , І. І. Вербицький.

У 1959 році ш ляховики вели роботи на споруд ж ен н і бру ко ван о го ш л я ­ху на дільниці Г у л я й -ІІо л е -П о л о г и , Гуляйполе-У спенівка

З 1966 по 1970 рік м іж к олгосп ш ляхбуд ом керував М. Н. С толяров , потім до 1973 року М. І. С ивоненко , його замінив П. Г. С т а р о к о ж е н к о , аз 1993 року - С. І. М алю ка.

З рок ам и ш ляхо-буд івельна орган ізац ія (МШ ГІМК-159) м іняла свою назву і в пер іод ост ан н ь о го р еф о р м у ва н н я д істала та к у закрите ак ц іонерне то в ар и ст в о (ЗА Т) "А грош ляхсервіс .

12 се р п н я 2006 року С. І. М алю ка розповідав:- Ось у ж е п ротягом 47 років наша організація відзначає п р о ф е с і й н е

свято - Д ен ь будівельника. З а ці роки були злети і падіння, але о р ­ганізація п р о д о в ж у є працювати. І у нинішні скрутні часи стараєм ось з н а ­ходити зам овник ів і виконувати благоустрій доріг, ш ляхових маиданчиків

150

міста і села. За сім місяців року ви к он ан о б уд івельн о-м он таж н и х роб іт на224,4 тис. грн., щ о зн а ч н о перевищ ує пок азник и за цей пер іод торік.

Крім д о р о ж н іх робіт, то в ари ство за й м а єтьс я виготовленням т р о т у а р ­н о ї плитки, надає авто тр а н сп о р тн і послуги.

У колективі т р у д ять ся м айстри св о є ї справи, які віддали орган ізац і ї не один де ся то к л іт і подаю ть сп равж н ій приклад для молоді. Ц е д о р о ж н і робітники І. П. Круглій, А. В. К асьяненко , вод ії Я. Я. К ош арний , С. Г. С о ­ва, О. О. Зима. Умілими діями, ком петентн істю в робот і в ідзначається го ­ловний інж енер І. К. М ахиня.

Не пориваєм о зв 'язк ів і ветеранам и наш ого п ідприємства - П. Г. Ста- рок о ж е нк о м , Л. П . Кущ, Н. М. М арчен ко та іншими. Ч а ст о на ви роб­ництві виникають такі ситуації , коли ми зв е р та єм о с ь до них за порадам иі зн а х о д и м о їх, б о багатор ічний досвід цих людей вартий того.

В 1976 році всі будівельні о р ган ізац і ї виконали п ідрядних робіт на 6525 тисяч карбованців , у т. ч. власними силами - на 5439 тисяч.

У цьому ж році в місті почав діяти новий водозаб ір .В 1976 році зб у д о ва н о 30-квартирний буд и н ок на площі П ет р о в сь к о -

го, 16-квартирний буд и н ок по вулиці Леніна, прим іщ ення Держ банку, перший п 'ятиповерховий буд и н ок у місті. В 70-ті роки зведено: готель на 56 місць, Ощадбанк, друк арн ю , універмаг, аптеку , 4 їдальні на 476 місць.

Всього ж за останні п 'ятнадцять років (дані на 1 січня 1978 року) у Гу­ляйполі побуд овано 1857 ж и т л о в и х будинків, у т. ч. відомчих - 4 і д е р ­ж авних - 16. П р о к л а д е н о 38 к ілометрів вод опровод у , 50 к ілометрів а с ­ф альтних тротуарів .

Всього в місті нараховувалась 81 вулиця, із них 62 з твердим покриттям.Г азиф іковано 16 ба гато п о в ер х о ви х будинків, устан овлен о газових

плит у 4500 індивідуальних будинків , 3800 телевізорів .З 1968 по 1978 рік для поліпш ення куль ту р н о -п о б у то во го обс л у го ву ­

вання населення побуд овано к інотеатр на 460 місць, Б уди н ок культури на те р и то р ії колгоспу "Заповіт Леніна" на 400 місць, Б уди н ок піонерів, Держбанк, приміщ ення о щ а д н о ї каси.

На те р и то р ії м іста н араховувалось понад 13350 вкладників у ощ адну касу, сума вкладів сягала 11656,0 тисяч карбованців .

В особистом у користуванні гром адян було 256 автом аш ин, 1536 м о т о ­циклів.5 Відповідно д о плану соц іальн о-екон ом ічн ого розвитку на найближ чі

років н ам іч ал о ся п о б у д у ва ти в місті: прим іщ ення х ірург іч н огоА'лення, Б уди н ок побуту , Б уди н ок культури із с п о р т зал о м на 600

місць, два адм ін істративних приміщення ( з а го тк о н то р у і районний вузол зв 'я зк у ) , канал ізац ію , 10 к ілометрів вод оп ровод у , 5 двад ц яти к варти рн и х ж и т л о в и х будинків, 150 індивідуальних ж и тл о ви х будинків.

В 1981-1985 р о к ах у Гуляйполі в и росло 7 б агатоп ов ерхови х ж итлових будинків за гальн ою площею 1491 м2, Б уди н ок побуту , х ірургічний корпус райлікарн і на 220 л іж о к , в ідкрито м агазини "Дитячий світ", "К ульттова­ри", "В зуття" і т. д.

Н а 5 ж о в т н я 1985 року більше 50 робітників експерим ентального з а ­воду с ільгоспм аш ин виконали з о б о в 'я за н н я п 'ятирічки, 30 чоловік пере­крили р у б е ж і 1985 року.

М аякам и виробництва на підприємстві вваж али ф р е зер у ва л ьн и ц ю Га­лину Іванівну Іваненко, терм істку Н адію П етрівну ІІІтепу, бригадира Сергія Володим ировича К отельника, ф о р м у вал ь н и ц ю Лідію М иколаївну П авелько .

Н а заводі ш ирилася бригадна ф о р м а о р ган ізац ії праці. З а рахунок вп р о в ад ж ен н я н ау к о во ї орган ізац ії праці о д е р ж а н о економ ічний еф ек т м ай ж е на 30 тисяч карбованців . Д о с я гн у т о зн а ч н о ї ек он ом ії чавуну, п р о ­кату, електроенергії .

* * *

За останні роки в місті виросли десятки красивих, світлих, до б р е впо­ряд кованих будинків, р ек он струй ован о м а й ж е всі вулиці, й провулки.

Там , де раніше в негоду м о ж н а було п ро їхати хіба що на трактор і, нині ас ф а ль т . Взяти хоча б вулицю Л аричева. Влітку над нею висіли х м а­ри пилюки, а восени п р о їж д ж а частина перетворю валася в болото . В 1985 році ця вулиця - одна з кращ их у місті: чистота , п о р яд о к , біля к о ж ­но ї оселі - квітник.

Б агат о коштів виділялося щ ороку на вуличне освітлення . М а й ж е к о ж ­ний будинок в місті газиф ікований , у багатьох встановлено телеф они . Р адували о к о нові м агазини "Взуття", "Дитячий світ" та "К ульттовари", ж и тл о ви й м асив у районі вулиці Цвітної.

- Я і м о ї товариш і по бригаді, - д ілився бригадир к ом п л ек сн о ї бри га­ди м іж го сп о д ар с ь к о ї буд івельно ї о рган ізац ії , кавалер ордена Т рудового Ч е р во н о го П р а п о р а І. Н. К оростильов , - се р ед яких кращ ими є П етро Васильович С олод уха , О лек сан др О лек сан дрови ч Зел інський , М икола Григорович С об ко , В олодимир П авлович З аб ава , В олодимир Іванович Яцьків, О лексій Д м итрович Кісь, щасливі тим , що вносимо в розквіт р ідного Гуляйполя й свою частку праці. З а р а з ми вж е працю єм о в раху­нок д в а н а д ц я т о ї п 'ятирічки.

За чотири роки і вісім місяців бригада о св о їл а 1 м ільйон 830 тисяч к ар ­бованців при п 'ятирічному плані 1 мільйон 640 тисяч карбованців . З а ­вдання нинішнього року п ерекри те на 15 відсотків. Ц ього до с ягн у то з а ­вдяки сумлінній праці всіх членів бригади , умілій о р ган ізац ії праці, о в о ­лодінню сум іж ним и проф есіям и .

Крім об 'єкт ів на селі, ми ввели в дію 72-квартирний ж илий дім з а га л ь ­ною площею 3576 квадратних метрів. З а р а з буд уєм о найбільшу й н а й к р а ­сивішу в районі, чудову ар х ітекту р н у споруд у - Б уди н ок культури із з а ­лами на 600 та 200 місць, б ібл іотекою , м узи чн ою ш колою , сп о р т зал о м , к аф е -їд ал ь н ею та іншими заклад ам и .

З к о ж н и м роком красивіш ає Гуляйполе.

* * *

Б л и зьк о 70 автобусів щ одня виходить з воріт ав то к о ло н и № 3 а в то ­т р а н сп о р тн о го п ідприємства 07116 і в ідправляється за р ізними м арш ру­тами, - 5 ж о в тн я 1985 року розповідав начальник ав ток олон и О. К. Г о р о ­бець. - П о слугам и ав тотран сп ортн и к ів щ одня к ори стується більше 13 тисяч пасаж ирів . С ьогодні нашими автобусам и м о ж н а по їхати д о будь- як о го н а с е л е н о го п ункту р ай о н у , д о м іст З а п о р іж ж я , Б ер д я н сь к а , Д н іп ропетровська , Донецька .

Н е одну тисячу пасаж ир ів перевезли наші вод ії - ветерани О лек сан др Н азарови ч Зуйченко , Іван Васильович П узан ов . С ум лінністю в праці в ідзначаються Віктор М ихайлович К ириченко, В іктор П етрович Т е р н о ­вий, Б о р и с Іванович Кузьмін, А натолій Гаврилович М ірош ниченко.

В 1988 році пром ислові п ідприємства міста виробили т о в а р н о ї п р о ­дукції на 66281 тисячу карбованців , у том у числі ас ф а л ь то б ето н у - 90,3 тис. мЗ, цегли - 4893 тисяч штук. Т овар ів н арод н ого вж итку випущ ено на28 млн. крб., у том у числі ф а р б и - 1165 тонн , масла верш кового - 2051 тонну, сиру "Російського" - 695 тонн , взуття - 1511 тисяч пар, х л іб о б у ­лочних виробів - 4554 тонни , б е залк огольн и х напо їв - 26,6 тисячі д е ­калітрів.

Капітальні вкладення в буд івництво склали 5,3 млн. крб. У ек с п л у а ­тацію увели 2,2 тис. м2 ж итла .

П родавц і м іськторгу реал ізували населенню товарів на 17 млн. крб. Д обре працю вали колективи магазин ів № 1 (завідуюча Н. І. Т ур), № З

П родтовари" (Н. П. Н ескіна), № 34 "К ульттовари" (В. О . М ощ енко) , № 38 "Госпмаг" (Ф. М. Філіпченко).

А працівники райсп ож и всп ілки продали товар ів на 20 млн. крб. З н а ч ­

ний внесок у виконання з о б о в 'я за н ь зро б и ли колективи магазин ів "К о о ­ператор" (завідуюча А. К. Б ілоцерковська) , "Уцінені товари" (М. Ф. Сухіна) та ін.

К ом бінат гро м ад ськ о го х арч уван н я об 'єднував ресторан , два каф е , вісім їдалень , чотири б у ф е т и на п ідприємствах, п ідсобне господарство , к ондитерський цех. Д о послуг населення їдальня і м агазин "Кулінарія", м агазин ком іс ійно ї торгівлі і ун іверм аг райспож ивсп ілки , ш ирока м е р е ­ж а п ідприємств п о бутового обслуговування . У м айстернях і ательє в 1979 році надавали 255 видів послуг.

У 1988 році ком б ін ат г р о м а д с ьк о го харчування надав послуг на2 м ільйони карбованців . С ум л інно працю вали колективи їдалень № 9 ( з а ­вод л а к о ф а р б о в и х виробів, старш ий повар А. Ф. Васецька) і № 10 (взуттєва ф а б р и к а , старш ий повар Т. О. Крутько).

В місті зн а х о д и л о с я два ав тозагон и : ав ток олон а № 5 Оріх івського- А Т П 07116 з автоб усним парком на 50 одиниць, який за рік у середньом у перевозив 4 м ільйона п асаж ир ів , і автозагін № 6 З а п о р ізь к о ї ав ток олон и 2245. П а р к мав 56 автом аш ин (у середньом у за рік перевозили 338 тисяч то н н о -к іл о м етр ів вантаж ів) .

У ж овтневі дні 2003 року розпов ідав д и р е к то р м аш инобуд івного за в о ­ду О. А. Д о л ж е н к о :

- Сьогодні, відтворюючи в пам 'яті стор інки істор ії заводу , ми з т е п л о ­тою в серці з гад у єм о ветеранів, тих, хто стояв біля витоків нашого п ідприємства , хто своєю н атхненною працею п р им нож ував його славу.

У с т а н о в л е н н я з а в о д у вагом и й внесок зр о б и л и й о го кер івники:С. М. Д яд и к , М. Г. М уравей , М. І. Конівець, А. М. Семеню та, М. Г. Качан; ін ж е н е р н о -т е х н іч н і п р ац ів н и к и : В. М. Л ю тий ,. Г. Я. П ід д у б н а , М. М. С іріньок, Г. П . О н и щ ен к о , М. Г. Качан, М. П. Д ом аш ен к о , М. Г. Н е ­чет, С. І. Чернов; робітники: І. Р. К ізіленко , І. С. П узанов , В. Я. Кущ, М. П. Ш епель, Г. П. С ем еню та , М. О. Т іщ енко , М. О. Качан, В. А. Зариць- кий, А. І. Р ябк о , О. І. Семенов, Л. І. Годованець, Є. В. Д ід енко та інші. З а ­вдяки їх ст ар а н н ям і доб росов існ ій праці були здані в експлуатац ію цех к а р т о н н о -г о ф р о в а н о ї тари , гар а ж і, склади, адмінприміщ ення. Н ео ц ін е н ­ний їх внесок і у ви роб ництво нових товарів : колясок п о к р ащ ен о ї моделі, дитячих ходунів, побутових меблів, пош тових скриньок.

Ми віддаємо н а л е ж н у шану ветеранам виробництва, кавалерам о р ­денів: Леніна - В. Г. Б атр а к у , Т р у д о в о го Ч е р во н о го П р а п о р а - М. Г. Му- рав 'ю , "Знак П ош ани" - М. О. Т іщ енку , В. Т. Вовченко; н аго р о д ж е н и м за тр у д м едалям и П. М. К о з а к та Л. І. Ф есенко.

Б ли зьк о двох років з а в о д носив назву "Зоря" і працював у незвичном у для себе проф іл і. А у 1990 році на к олективне п рохання трудівників з а в о ­

ду до У ряду д е р ж а в и п ідприємство було передано д о о б ласн ого ви р о б ­ничого о б 'єд н ан н я "М оторобуд івник" і о д е р ж а л о назву м аш инобуд івно­го заводу.

Від сам ого п очатку роботи у системі виробничого о б 'єд н ан н я "М о то ­робудівник" м аш инобудівний за в о д неухильно нарощ ував обсяги ви р о б ­ництва, з року в рік зр о с тал а продуктивність праці.

С ьогодні ми з гордістю м о ж ем о говорити про те, що колектив завод у з честю подолав економ ічні труднощ і перех ідного періоду до р и н к о в о ї е к о н о м ік и , зу м ів зб ер е гт и вироб ничий п оте н ц іал . Б удучи доч ірн ім п ідприємством ВА Т "М о то р Січ", ми успішно виконуєм о зам овлен н я г о ­ловн ого заводу: виготовляєм о деталі і комплектую чі, нестандартн і о б ­ладнання.

Високими успіхами у праці озн ам ен овую ть ювілей за во д у трудар і п ідприємства. За 9 місяців поточного року о д е р ж а н о продукц ії на 2398 тисяч гривень, що в 4,3 рази більше, н іж за цей період у 2000 році. На к о ж н о го п рацю ю чого за цей період вироблено п родукц ії на 16800 грн., що на 5,6 відсотка більше д ов ед ен ого завдання.

С табільна р о б о та за во д у і результати ек оном ічного зр о с та н н я дають м о ж л и в іс ть д л я усп іш н ого вир іш ення с о ц іа л ь н и х питань. З о к р е м а , зд ійсню ється д оп ом ога д ітям -інвалідам , учасникам л ікв ідац ії ав ар і ї на ЧА ЕС, виділяєм о кош ти дитсадк у "Веселка", ЗО Н І № 2, перерахували 14 тисяч грн. благод ійном у ф о н д у "Дніпро Січ".

П о ст ій н о т у р б у є м о с я про з д о р о в 'я працівників , з а б е зп е ч у єм о їх пільговим відпочинком , надаєм о ряд соц іальн о-труд ови х пільг.

О станніх років колектив завод у за й м а є призові місця серед п р о м и с­лових п ідприємств району, гідно п родовж ую ч и славні трудові тради ц ії ветеранів. У 2001 і 2002 роках колектив н а го р о д ж е н и й районною Г р ам о ­тою за вагомий внесок у соц іально-економ ічний р о зви то к регіону і а к ­тивну діяльність у стаб іл ізац ії виробничих показників . Д о того ж , у 2002 році колектив завод у було зан есен о на районну Д о ш к у пошани.

Сьогодні, у переддень 60-р ічного ювілею, хочу від щ ирого серця п о ­здоровити всіх робітників, ветеранів, пенсіонерів завод у з труд ови м св я­том, по б а ж а ти всім зд о р о в 'я і вс іляких гараздів.

О соблива п о д я ка кращ им працівникам заводу , які сво їм сумлінним трудом пишуть нову стор інку його історії . Честь і шана спеціалістам св о є ї с п р а в и , п ер е д о в и м в и р о б н и ч н и к ам . С е р е д них: ро б ітн и к и

• В. С аблін , А. Ф. Д е р е в 'я н е н к о , О. М. Г анусєєв , В. О. К о р о в к а , М. М. М о р о з , О. Ф. Д ер е в 'ян к о , А. І. Хімінець, М. І. К анцибка, О . М. Ко- зел , В- ГІ. С кнар , П. І. К алю ж н и й , 1.1. З іньков , В. М. Качан , Л. М. Л исто - ПаЛ. В. М. Т р е т я к , О. П . К оваленко , Н. В. Ш р ам ко , Н. П. Ф едорен ко ; май-

стри: М. М. Д ере в 'ян ен к о , Г. М. Б артош ик , П . Ф. К орховий , В. В. Лопатін , В. О. К уб рак ; ін ж енерно-техн ічн і працівники: І. В. Д ігтяр , Л. Є. П о м о - гаєва, О . Ф. М аксим енко , Н. В. М іщ енко, О. П. Д ом аш енко , Т. I. Кравчук, В. М. Л ю тий , I. 3. К алю та, Л. М. К оростильова , О. А. М ірош ниченко, В. Д . Т и м о ш е н к о , А. I. Х одак , Г. П . М алю цьк а , І. II. Ф е д о р е н к о ,Н. М. С м у тн як , Т . В. П или п ен к о ; працівники ф ін а н со в о ї служ би - б у х ­галтери Л. П. Г ригоренко , В. М. Д уд а р , О. I. К олесник , Л. М. М а н ж ар а , Т. Д. З інченко , Я. А. Савченко.

Зі св ятом вас, шановні колеги! Н асн аги вам і нових трудових перемог.18 ж о в т н я 2003 року тр у д о ви й колекти в Д П "Гуляйпільський м аш ино­

будівний завод" ВАТ "М о то р Січ" відзначав своє 60-річчя. Урочистості з ц іє ї нагоди в ідбувалися у великом у зал і КСК "Сучасник". П ривітати ве­лику труд ову родину прибули ж ител і міста, керівники пром ислових п ід п р и єм с тв , г о л о в н о г о з а в о д у В А Т "М о т о р Січ" та до ч ір н и х п ідприємств ак ц іон ерн ого товариства .

Як і годиться , перш ому на святі б у л о надано слово господареві - д и ­р ек то р у м аш инобуд івного за во д у О . А. Д о л ж е н к у . О лексій Андрійович те п л о привітав заводчан з ювілеєм, п о б а ж а в зд о р о в 'я , щ астя та нових зверш ень у праці. У своєму виступі він нагадав присутнім про ті важ ливі віхи в іс т о р і ї п ідприємства , які йому довелося переж и ти за шість д е с я ­тиріч, віддав належ н у шану ветеранам , котрі стояли біля його витоків, від щ ирого серця подякував передовикам виробництва минулого і сучасного періодів. Д и р е к т о р висловив надію, що нинішній колектив за во д у п р о ­д о в ж у в а ти м е славні трудові тр а д и ц ії ветеранів, повсякчас дбаю чи про зр о с та н н я і р о зви то к заводу .

Всіляких гараздів заводч ан ам і процвітання їх підприємству п об аж ав перш ий заступ н и к голови рай д ер ж ад м ін іст р ац ії О. О. К ірієнко. Він, з о ­к р е м а , з а з н а ч и в , що о с т а н н іх р ок ів з а в о д в в а ж а є т ь с я к ращ им п ідприєм ст-вом району і висловив сподівання, що колектив м аш ино­будівників не зд аватим е за во й о ва н и х позицій. О лек сан др О лександрович зачитав і вручив ди р е к то р у за во д у Вітальні адреси від обласн о ї та р а й о н ­но ї д е рж ад м ін істрац ій , н арод н ого деп утата України О. М. П еклуш енка, а т а к о ж вручив регіональні медалі "За заслуги перед гуляйпільским к раєм " п ер е д о в и ка м и вироб н и ц тва : П . Ф К о р х о в о м у , І. 3 . Калю ті, Л. П. Г ригоренко , Л. М. К оростильов ій . Грамот райд ерж ад м ін істрац ії удостоєн і І. П . Ф едорен ко , В. М. Д уд а р , В. Д. Тимош енко.

П отім під оплески присутніх, на сцену було зап рош ен о колишніх керівників за во д у С. М. Д яд и ка , А. М. С еменю ту та М. Г. К ачана, котрі б а гато років очолю вали п ідприємство , дбаю чи про його розквіт . З а що їм честь і хвала. Колишніх керівників відзначено цінними подарункам и , їх вручила голова п р о ф к о м у Л. М. К оростильова .

Н а г о р о д ж ен і щ иро подякували з а високу оц інку їх праці. А. М. Семе- нюта подарував сво їм колегам ф іг у р к у коня , ж а р т о м а зазначаю чи , що це д од асть заводськ ом у ло ко м о ти в у ще одн у к інську силу. Р азо м з тим по­баж а в , щ об усі заводч ан и т е ж були за в ж д и "на коні".

З визначним труд ови м святом від імені 2 6 -ти -тисяч ного колективу ВАТ "М о то р Січ" привітав гуляйпільців заступ н и к Г енерального д и р е к ­то р а товариства О. В. П о к а т о в і вручив за во д ч ан а м П ам 'ятн и й адрес , а голова п р о ф сп ілкового комітету - грош ову винагороду.

Щ а сл и в о ї долі, успіхів у праці м аш инобуд івникам Гуляйпілля п о б а ­ж а л и т а к о ж представники заводів міст С н іж н о го та Волочиська і вручи­ли пам 'ятні сувеніри.

О п ісля начальник відділу кадрів за в о д у H. М. С м утн як зачи тала св я т ­ковий н ак аз про н аго р о д ж е н н я грош овими преміями ударників праці, 20 передовиків відзначено т а к о ж Грам отам и , прізвищ а де ся тьо х зан есен о на заводську Д ош ку пошани. 11 ветеранам вручено цінні подарунки.

П ротягом вечора свої мистецькі доробки присутнім на святі дарували аматори сцени РБК та малеча і працівники підшефного дитсадка "Веселка".

* * *

Н а 2006-й рік єдина орган ізац ія в районі, яка з а й м а ла ся ж и т л о ви м і промисловим будівництвом, р ек он струкц ією будівель, - це Т О В Б М Б "Промінь". Якщ о за зи р н у ти в історію , а к о н к р е тн о у 1990 рік, т о - с п о ­чатку у т в о р и л а с я г о с п р о з р а х у н к о в а д іл ь н и ц я о б л а с н о г о т р е с т у "Алюмінбуд", через чотири роки вона стала дочірнім п ідприємством ц ьо ­го ж тресту , а з 1999 року набула стату с у сам ост ій н ого тов ари ства з о б ­м еж еною відповідальністю, яким і є нині. О рган ізац ія п ере ж и л а е к о ­номічний крах 90-х років, ї ї л и х о м ан и ло , як і всі тоді виробництва: не ви­конувався о бсяг робіт, росла заб о р го ва н іст ь по за рп лат і , ба гато х то з будівельників, не витримавши т а к и х умов, р о зрахували ся . Але основний кістяк колективу все ж залиш ився . Сьогодні у будівельників т е ж нем ало проблем, але основне те, що то в ар и ст в о ф у н к ц іо н у є на повну силу , є з а ­м овлення, а, значить, є робота і стаб ільна зарп лата .

Нині в о р ган ізац і ї трудиться 62 чоловіка. І беззм ін н о протягом цього періоду ї ї очолю є ф ах івець св о є ї справи , знаю чий , умілий керівник В. Ф. Б ілецький. Ми зустр ілися з Володим иром Ф едоровичем і він лю б 'я зн о відповів на поставлені за п и тан н я про виробничі справи колективу.

Володимире Ф едоровичу , чи є чим похвалитися напередодні Д ня будівельника?

~ Звичайно, ось кілька циф р. З а шість місяців року колектив виконав

б у д ів е л ь н о - м о н т а ж н и х р о б іт на су м у 968 ти с яч гривень , а це на35 відсотків більше в порівнянні з та ки м ж е періодом м инулого року. Відповідно з р о с л а і за р о б іт н а плата на 40 відсотків, зб ільш илися відраху­вання д о р а й о н н о го бю д ж ету .

- Які ж к о н к р е тн о о б ’єкти за п и сал и до свого п о с л у ж н о го списку будівельники?

- О сновний о б 'є к т ниніш нього року у нас - це сп о р у д ж е н н я 24-квар- ти р н о го буд и н к у у місті П ологи (там буде виконано 80 відсотків усієї ви­робн и ч о ї програм и). Зд ійснено т а к о ж капітальний рем онт, точніш е рес­таврац ію глядацьк ого за лу Б удинку культури "Горняк" т е ж у П ологах , до речі, зам овники залиш ились д у ж е задоволеним и ро б о т о ю будівель­ників. З р о б л е н о поточний рем онт д ільничної л ікарні у с. Успенівці, о б л а ­штування санвузл ів у чб ового корпусу Гуляйпільської спецш коли-інтер- нату, кап італьний рем онт сходів р ай он н ого м узею, поточні рем онти - у " П р и в а т Б а н к у " (в П о л о г а х ) , п р и м іщ ен н я к о н т р о л ь н о -р е в із ій н о г о відділу, системи о п ален н я у КСК "Сучасник".

Д о речі ск а за т и , що у своєм у р ідному місті рукам и наших будівель­ників зведен о шість ж и тл о ви х будинків , а це значить , що в експлуатацію зд ан о б л и зь к о 20 тисяч квадратних метрів ж и т л а для земляків.

- Д ум аю в арто назвати людей, які щ одня д о б р о со в існ о роб л я ть свою звичну справу.

- Т ак , це, зо к р ем а , ветерани виробництва бригадири ш тукатурів-м а- ляр ів Лю бов Сем еню та і А нтоніна М алю к а , бригадир к ом п лек сн о ї б р и г а ­ди Віктор К оропець , буд івельник Сергій Ф льош ин, водії, які за б е зп еч у ­ю ть в и р о б н и ц т в о б у д м а т е р іа л а м и , В алентин Р а д ю к і Д м и т р о Ва- кулінський та ба гато інших трудівників , які знаю ть свою роботу і добре ї ї виконують. Т о м у й результати м аєм о непогані.

- Чим сьогодні зай н ят і будівельники і які плани на майбутнє?З а р а з , усі зу с и лл я ск он ц ен трован і на спорудж енн і будинку в місті

П ологи , у найближ чій перспективі - заверш ення будівництва 40-квар- ти р н о го ж и т л о в о г о будинку в Гуляйполі. Зд ійснено проектні роботи на реконструкц ію будівлі управління праці і соц іального за хи сту населення. Ведуться підготовчі р оботи по добудов і 30 -квартирного будинку у с е ­лищі Чернігівці.

* * *

90-і роки м и н улого стол іття були неблагополучним и для розвитку пром ислових п ідприємств міста. Ч е р е з економ ічну нестабільність, р о з ­рив з в ’язк ів з п о стач альникам и матеріалів , сировини і запчастин , втра­

тою ринків зб у ту пр о д у к ц ії заверш или свою славну труд ову історію з а ­води л а к о ф а р б о в и х виробів, будм атеріал ів , в зуттєва ф а б р и к а . П р о них н а г а д у ю т ь г у л я й п іл ь ц я м т ільки о с и р о т іл і п ри м іщ ен н я . В А Т "Гу- ляйпільський "Сільмаш" на початку 21 сторіччя став економ ічним б а н ­крутом.

Ц Е Р К В А

Як ж е і коли б уд увалася в Гуляйполі перша церква?В ідкриємо "М атериалы для и стори ко -ст ати с ти ч ес ко го описания Е ка-

те р и н ослав ск ой епархии . Ц еркви и приходы прош едш его 18 столети я" (Выпуск 2, изд. в Е катери н ослав е , 1880, лл 301-306) і прочитаєм о: "В а в гу ­сте 1794 г. Н о во м о ск о в ск о го уезда к азе н н о го села Г у л яй -П о ле ж и тели представили п реосвящ енном у Гавриилу, м и троп оли ту Е ка те р и н о сл ав - ском у, прошение: "В сл о б о д е нашей, н о в о заселяем ой с 1787 года по д о ­зв о л е н и ю г у б е р н а т о р а , назы ваем ы м Гуляй-П оле , им еется населенны х дворов 150 м ал о р о сс и й ск о го н арода , да и оной в приход п р и н ад л еж и т могущ ие деревни пом ещ иков - п рап орщ и к а Д м итриева , зн ачк ового т о в а ­рища К ислого , п рап орщ и к а М аксим овича , от которой сл о б о д ы нашей с а ­мые б ли ж ай ш и е церкви - село П о к р о в с к о е в 50 верстах и к репость К и ­рилловская в 70 верстах рас ст о ян и я состоять ; почему из нас м ногие , по неимению ни церкви, ни свящ еника, лиш аем ся с л у ж ен и я Б о ж е г о С лова , престарелы е без исповеди и причастия святых тайн, а р о ж д аю щ и е ся м л а ­денцы без крещ ения пом ираю т и н ек о то р ы е год по 6 и 7 как не говеют, не исповеды ваю тся и не п риобщ аю тся . П о сей н еобходим ой н у ж д е н а м е р е ­ны в оной сл о б о д е нашей вы строить церковь В оздви ж ен и я Ч е стн ого К р е ­ста и строению к о то р о й плитовое дерев о у ж е куплено за 175 рублей, к о ­то р о е у ж е р а з р е за н о по н ад л еж ащ ем у о б р а зу к строении и м астера при ­говорены, а кроме того по старан и ю изб ранны й нами приходским с в я ­щ енником И оан о м Ворош ковым , по ж ел ан и ю его быть в нашей слоб оде , со б р ан о 300 рублей денег, к оторы е в наличии и ныне со с то ят , т о ж книги для церковного круга п ри н ад л еж ащ и е им, Ворош ковым, искуплены и прочия, к ак -т о ризы , кадильница в готовности с о с то я т и о т м е ж е в а н о по просьбе нашей 120 десятин зем ли под церковь и для свящ енно- и ц ер к о в ­нослуж ителей , почему изб ранны й нами свящ еник подает к Вашему п р е ­освящ енству прош ение, от всего общ ества просим за л о ж и т ь в о н ой с л о ­боде церковь , коем у Ваше В ы сокопреосвящ енство повелели словесно д о ­ставить о т п равителя губернии на отм еж ев ан н у ю зем лю под церковь план; которы й свящ еник ст ар а ясь о церкви получил для п роп и тан и я н е ­ск олько хлеба, корм у для ск ота , сена и избу для п р о ж и т и я , - а ныне про-

сл ы хали мы, что он опред елен в д р у го е селение; почему припад ая к с т о ­пам, Ваше В ы сокопреосвящ енство , н и ж а й ш е просим, о д н о го свящ еника И о ан н а В орош кова не о п ред елять ни в какое селение, а оставить в нашем; план ж е имеем д остави ть через месяц".

28 серп н я 1797 року м и тр о п о л и ту Гавриїлу (знаход ився в Н о в о м о с­ковську) духовне правління д опов ідало , що храм в Г уляй -П олі зб у д о в а ­но, поставлен о іконостас , престол і ж е р то в н и к , що для св я щ е н н о с л у ж и ­тел я є в достатн ій к ількост і ср ібний посуд з п о зо л о то ю , придб ано два д звони .

Д л я перевірки зр о б л е н о го в село прибув благочинний Яків Білий. А 7 вересня 1797 року м и тр о п о л и т д о зв о л и в і благословив Н о во м о ск о всь к о - го прото ієрея Ф едора К руп 'ян с ьк о го осв яти ти церкву. Ц е доруч ен н я той виконав 5 ж о в тн я і тут ж е відправив перше богослуж ін н я . Х рам назвали

на честь свята В оздви ж ен н я Ч е с ­н о го і Ж и в о т в о р я щ о г о Х реста Господнього , що в ідзначається 27 вересня і присвячене спогаду про х р ес т , на як о м у р о з іп 'я л и Ісуса Христа.

Ч е р ез рік перш а церква в Гу­л яй -П о л і згоріла. О сь що писали сільський голова Гаврило Я резов, волосний виборний Ф едір П и ка , т и тар і Семен С аровськ и й та М и к и ­та Генусь і в о л о с н и й писар гу ­бернський рег істратор Василь К у ­л и к о в К атери н ославськом у м и т р о ­политу: "Сього вересня 14-го (за новим стилем 27) в день свята Ч е с ­ного і Ж и в о тв о р я щ е го Хреста Гос­поднього В оздви ж ен н я , як і храм церкви нашої, в то й ж е день т р а п и ­

ло ся , по зак інченню б о ж е с т в е н н о ї л ітург і ї і всього н а л е ж н о г о до такого дня б о го с л у ж ін н я , після виходу з церкви п р и їж д ж о го з р ізних місць і всього села народу , як звичайно, в хати св о ї або кому куди було треба , не дальш е, як би ск а зати , з півгодини а б о і т о г о менше, невідом о з я к о ї п ри ­чини, приреченій Б огом аб о по нещ астю нашому, о н ая церква так р а п т о ­во за го р іл а с я і враз о х о п лен а вогненним полум 'ям так сильно, що скільки не б у л о народу , н іяким и за со б ам и не довелося не тільки загасити , а й підійти д о неї було н ем о ж л и в о , і вся д о кореня з наявним и в ній св я то с ­тям и і посудам и церковним и м ай ж е в одну годину згор іла . І через такий

нещ асний випадок лиш илися ми всього за д о во л е н н я і всіх християнських треб..."

Далі в листі п ов ід ом лялося , щ о ж и т ел і закуп и ли вж е 50 к олод дерева, зібрали б л и зь к о 300 карбованців і прохаю ть д о зв о л у зб удувати нову церкву. Вона була за клад ен а 17 л и сто п ад а 1798 року свящ еником М и к и ­тою Звенигородським . Т а в 1835 році і ця церква згор іла . Н а ї ї місці з б у ­дували третю і назвали на честь св я т о ї Т р о й ц і , котра в ідзначається на 50- й день П асхи, Воскресіння Х ристового .

У 1888-1890 роках у Г уляй-П олі на цен тральном у кладовищ і зб у д у в а ­ли кам 'яну церкву в ім'я ап остола Хоми.

У 1890-1900 р оках у селі зб удували кам 'яну С в я т о -Т р о їц ь к у церкву з т р ь о м а п р е с т о л ь н и м и , аб о , як тоді говорили, храм овим и с в я т а ­ми: на честь св я т о ї Т ройці, Воз- д в и ж ен и я Х реста господнього і святителя М и к оли-чудотворця .

С т а р у д е р е в 'я н у церкву р о з іб р а л и і ви везли на м айдан біля П іщ ан с ьк о ї школи, щ об там знову скласти . Але д о с а м о ї рево­лю ції 1917 року роботи не почи­налися і в гром адянську війну д е ­рево розікрали .

С в ято тр о їц ьк а церква була ви­сока (ЗО метрів), к расива , мала 5 бань і дзвіницю. С то ял а вона у центрі Гуляйполя (тепер це цент­ральний парк міста).

Настінні розписи у церкві р о ­били м айстри з С а н к т -П е т е р б у р - і-га. ф р е с к и , в івтар з царським и В Гуляйпільській церквіворотами, лю стри і прекрасні ікони стали сп р а вж н ьо ю о к р ас о ю храму.

Ззовн і церква т е ж в р а ж а л а красою . Ї ї хрести були вилиті із, т ак з в а ­ного, "червоного зо л о та " (99 проби). П 'я т ь бань і д зв іниця сяяли проти сонця , мов золоті . Д о с я га л о с я це за в д я к и добавці у ф а р б у ртуті, як а н а ­давала блиску. Ц еркву було видно за десятки кілометрів.

М айдан навкруги новобудови т е ж був чудово облаш тований . Й ого ви­мостили кам енем і оточили величезним трим етровим парк ан ом , що с к л а ­дався з одн ого м етра кам еню і 2-х м етрів м етал ево ї о г о р о ж і . М еталеві во- Рота при вході до м ай д ан у навколо церкви були величезними - 4 м етри у висоту і 6 - у ширину.

Біля церкви т а к о ж був спорудж ений великий будинок (так звана ц ер ­ковна сторож ка) . Ф асадом він виходив у бік нинішньої вулиці Леніна. Взим­ку в сторож ц і хрестили дітей. Т ам ж е проводив заняття церковний хор.

С ім ’ї св ящ ен н ослуж и тел ів ж и ли н ап роти с т о р о ж к и , в "церковному" буд и н к у (просторе к ам 'яне приміщ ення, що зб ереглося й зараз) .

Х то ж вони свящ еннослуж ител і гуляйпільських церков?Д о 1816 ро к у працю вав свящ еник Іван (Іоан) М ойсейович Ворошков.

В 1810 році гуляйпільці зн али і свящ еника Карла Івановича С теф ан ова (С тепанова). Батька замінив син Р а ф а їл Іванович Ворошков. Р азом з ним працю вав свящ еник Й осип Гординський.

В 1820 році свящ еникам и були Григорій Ф ом ич К отляревський , Ва­силь М ихайлович К отляревський , д и я к о н Матвій Григорович Б урьонов; в 1834 році - свящ еники Василь М ихайлович К отляревський , Юхим Ю хим ович Ш апош ников ; у 1887-1888 роках - свящ еник Д м и тр о П о ст р и- ганов; у 1890 році - свящ еники О л ек са н д р К раснокутський , Д м и тр о Сах- новський , М икола К отляревський , д и я к о н Василь С емачковський , пса- лон щ и ки - М ихайло Волосович та Іван Д ворніков.

В 1913 році в Гуляйпільській С в ято -Т р о їц ьк ій церкві сл у ж б и і обряди виконували прото ієрей Д м и тр о Якович С ахновський , свящ еники С теф ан А ндрійович В оскоб ой н и ков (дід по м атеринськ ій лінії к о м сом олк и - розвідниці А лли О нош ко), О л ек са н д р Т и м оф ій ови ч Л оскутов , диякон С імеон Ю рієв (пізніше т а к о ж був висвячений у сан), псалом щ ики П. Т к а ­ченко , С. Васильєв, І. Д ворніков . Ц ерк овн и м с т ар о с то ю в той час гу ­ляйпільц і обрали А ртем а Литвиненка.

В пер іод голоду 1921 року О. Т. Л о ску то в виступив із зверненням до віруючих подати посильну доп ом огу голодую чим, але це м и лосерд я не в рятувало гуляйпільські церкви від розгром у . П ер ш е пограбування їх с т ал о ся у ті страшні 20-ті роки м инулого століття .

Взагалі ж С в ято -Т р о їц ьк а церква проіснувала лиш е 35 років, доти , доки у березн і 1935 року не була знищ ена , за к л ад ен о ю вибухівкою з п р и ­мусу влади (згодом на місці церкви поставили пам 'ятник В. І. Леніну).

і'г Л*

В Г у л яй -П о л і , крім православних церков , була і єврейська синагога.15 січня 1863 року купець єврей Костяновський купив будинок і п о д а р у ­вав його під синагогу. З н а ходи лась вона по ліву ст о р о н у теперіш ньої ву­лиці Л ен іна , якщ о іти до вулиці Б аза р н о ї .

К оли синагога д іяла в 20-і роки м инулого стол іття , то там , де тепер кухня і рентгенкабінет райлікарні, був вівтар, з як о го равен проповідував

(правив молитви), а вся зала була обставлен а рядам и стільців, на які при- х о ж а н и сідали, п окривали голови чорним и покривалам и і молились.

В 30-ті роки м инулого стол іття , коли синагогу п ереробляли як части ­ну під корпус для педучилищ а, то всю ї ї внутрішню частину п ере го р о д и ­ли перест інками і стелям и, поділили на навчальні кабінети , а верхній по­верх став активним залом . Й ого стеля мала овальну ф о р м у (тобто ту, що мала синагога). Д о цього приміщ ення синагоги прибудували впоперек тр и п ов ерхове приміщ ення, де були класні кімнати.

У Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років усе приміщення було с п а ­лене і частково зруйноване . Т еп е р ту т стар е тр и п ов ерхове приміщення ц ен тр ал ь но ї райлікарні.

П о ч ато к в ідродж ен н я церкви р озп оч ався у 1986 році, коли у Г уляй­полі утворилася церковна общ ина , яка вимагала від влади передати їй під церкву приміщення к раєзн а вч о го музею , б о молитовний будинок на о к о ­лиці міста, сп о р у д ж ен и й колгоспом імені К арла М аркса , був малий і затісний.

З ж о в тн я 1991 року районна рада д о з в о л и л а ц ер к о в н ій раді будівництво церкви в районі к о ­лишнього ва н таж н о го А Т П № 2 (площа П етровського , 20).

22 листопада 1991 року рай в и ­конком звернувся д о керівництва інсти туту "У к р п р о е к т р е с т а в - рація" з п р о х а н н я м р о з р о б и т и проекти будівництва н о в о ї ц е р к ­ви в місті Гуляйполі, б л агоустроюТериторії К ОЛИШНЬОГО А Т П № 2 Свят о-Тихонівська церква

та капітального рем онту двох приміщень, що н але ж а ли ав топ арк у , з м е ­тою їх використання в культовом у комплексі.

Н апередодні Великодня 1993 ро к у церква С вятителя Т и хон а гости н ­но відчинила двері усім, хто вірить у д о б р о і воскресіння Ісуса Христа.

Від імені п р и х о ж а н настоятель церкви С вятителя Т и х о н а свящ еник лексій через районну газету дякував колективам і керівникам, які д о п о ­

могли у споруд ж ен н і храм у, а саме: представнику П р ези д ен т а У країни в ~ О- Б ір ю к о в у , з а в о д у л а к о ф а р б о в и х в и р о б ів (д и р е к т о р

Ш ейко), д о с л ід н о -е к с п е р и м е н т а л ь н о г о за в о д у с ільгоспм аш ин

(А. І. Ш евченко), м аш инобуд івного за в о д у (А. М. Семеню та), колгоспів імені Е н г е л ь с а ( го л о в а правління* А. М. Т и м о ш е н к о ) , "П е р ем о га " (А. В. Горпинич), "Заповіт Леніна" (Б. О. Горпинич), завод у будматеріалів (ди ректор А. Т. Суш ко); рай агробуд у (начальник М. С. Грицаєнко), м іж го с п о д а р с ь к о ї ш л ях о во ї П М К -159 (П . Г. С т а р о к о ж е н к о ) , вироб ничо­го о б 'єд н ан н я ком унального господ арства (О. Г. М аляревич), Будинку побуту (Л. М. П р о ц и к ) , ав то п ід п р и єм с тв у 12311 (О. К. Горобець), правлінню колгоспу імені Карла М аркса (М. Г. Б і б і к ), госпрозрахунков ій буд івельн о-м он таж н ій дільниці тр е сту "З ап ор іж алю м ін буд " (начальник В. Ф. Б ілецький), а т а к о ж усім ж и т ел я м району, хто із власно ї ініціативи брав посильну участь у такій потрібній справі.

П р о х о д и в час, але ідея будівництва храм у , який би відповідав статусу міста Гуляйполя і сл у ж и в нагадуванням про минулу старовину , не п оли ­шала земляків .

П р о д о в ж е н н я м р о зп о ч а т о ї справи ст ал о р о зп о р я д ж е н н я голови р а­й о н н о ї д е р ж а в н о ї адм ін істрац ії І. О. Б ірю кова від 26 лю того 2003 року

"П р о п р о е к т у в а н н я та буд івництво церкви".

29 бе р езн я 2003 року в парку, що на площі П етровсь кого біля ав то во к ­за лу , в ідбулися урочистост і з нагоди вкладання перш ого бетону під ф у н д а ­м ент н ово ї С в я т о -Т р о їц ь к о ї церкви. В ідбулося це у присутності голови З а ­п о р ізь к о ї о б л а с н о ї держ адм ін істрац ії Є. Г. К а р та ш о в а , голови р а й д е р ж - адм ін істрац ії І. О. Б ірю кова, голови р ай о н н о ї ради Є. Г. Коровки, п р о ­то ієрея З а п о р ізь к о го к аф едрального с о б о р у Олега Семенчука, протоієрея П о к р о в с ь к о го храм у (м. П ологи) отця О л е к с а н д р а , п р о т о іє р е я С в я т о -Т и - х он івськ о ї церкви отця Іонна, п р о ­то ієрея С в я т о -Т р о їц ь к о ї церкви отця

Протоієрей Сбято-Тихонівськоїцеркви В ікто р а , а р х ім а н д р и т а Т и х о н а (м.Ьшин 2007 р. М елітополь).

- Ш ановні гуляйпільні, гості, п р и х о ж а н и , - звернувся до присутніхІ. О. Б ірю ков . - Це д у ж е добре , що в такий прекрасний ювілейний день свята 80-річчя утворення району ми взяли ся відбудувувати колись зр у й ­нований храм за м ате р іал ь н о ї п ідтрим ки пром ислових та с ільськогоспо­дарських підприємств, мирян. І дай нам, Б о ж е , в цьому удачі.

П о б а ж а л и ск о р іш о ї відбудови д о р о г о ї для гуляйпільців святині гу­б е р н а т о р Є. Г. К арташ ов та настоятель З а п о р ізь к о го к аф е д р а ль н о го с о ­б ору отець О лег Семенчук.

- В л ітопису району, - говорила ведуча, - зн ай д е місце ця справа у п р о зорост і надій. І перший камінь небом освятиться - стане початком історичних дій.

Святі отці відправили м о леб ен ь-б огослуж ін н я за щ асливе закінчення справи.

І настає урочиста мить. В нішу о п у ск ається капсула з м ощ ам и святих чудотворців К и єв о -П еч ер с ьк о ї лаври. А потім у п ідмурок м айбутнього храм у заклад аю ть перші кельми б е то н н о го розгину Є. Г. К арташов,І. О. Б ірю ков , Є. Г. К оровка , отець О лег Семенчук і отець Іоанн.

О С В І Т А

1868 року за ініціативи члена училищ но ї ради О лек сандр івського повіту ба р о н а М и к о л и О л ек са н д р о ви ч а К о р ф а в Гуляйполі в ідкри­вається перша земська ш кола . Ч леном училищ но ї ради і оп ікуном ї ї у 1870 році був Є. І. ІІІабельський. Т о го ж року вчитель А рхангельський орган ізував з учнів школи співочий хор.

З а рік у школу над ійш ло 309 п ідручників і посібників.8 в ересн я 1870 ро к у М и к ола О л е к с а н д р о в и ч К о р ф (н ар о д и в ся

2 (14) липня 1834 року, а помер 13 л и сто п ад а 1883 року) - наш зе м л як із села Тем ирівки , зачи н атель земських шкіл в О лександрівськом у повіті К атери н ославсько ї губернії, провів у селі Гуляйполі за за здалег ідь с к л а ­деною програм ою з ' ї зд , на який з ’їх а л о сь 48 учителів. Були т а к о ж п р и ­сутніми б агато запрош ених - опікунів шкіл, інспектор народних училищ К атери н ославсько ї губернії, голова О лек са н д р ів сь ко ї пов ітово ї зе м с ь к о ї управи, члени повітово ї училищ но ї ради.

З ' ї зд проходив чотири з половиною дні. За цей час учителі, завчасно виділені і підготовлені М. К орф ом , дали одинадцять зразкових уроків за навчальними п рограм ам и н а р о д н о ї ш коли. К о ж н и й ур о к піддавався

І аналізу - критичній оцінці учасників з ' їзд у , після чого члени училищ ноїРади, орган ізатор з ' їзд у М. О. К о р ф висловлював авторитетну думку проТ1 начала педагогіки, з яких наочно випливали на з ' їзд і способи навчання".

В 1871 році в Гуляйпільській земській школі (вчитель Виддінг) з а н я ттяРозпочалися пізно. Д о ш коли ходило 36 учнів, писали до б р е тільки 13.

В 1876 році учнів було 112, з них 11 дівчат. їх навчали за ко н о вч и те л ь і вчитель.

В 1884-1885 навчальном у році у Гуляйпільській школі навчалося 147 дітей, з них 14 дівчат. Н а с ту п н о го навчального року школу зак інчило7 дітей, з них одна дівчина.

Клас мав площ у у 842 квадратних ф у ти , об 'єм - 8310 кубічних футів.В 1887 році в Гуляйполі н араховувалось 757 дворів, у яких м еш кало

3772 особи. Д ітей ш кільного віку (8-15 років), котрі не відвідували ш колу, було 572 (332 хлопчики і 240 дівчат). Д о школи ходило 76 хлопців і 9 дівчат. В 1887-1888 навчальном у році зак інчило школу 5 хлопців і 1 д івчи­на.

З а рік на з а р п л а т у вчителя А. Ф. Завалиніч витрачено 350 карбованців , за кон овч и телю свящ енику Д м и тр у П о ст р ига н о ву - 100, на письмові п р и ­ладдя - 120 від громади і 57 карбованців від земства.

Тоді ж у школі працював помічником учителя В. І. Тульський, опікуном від сільської общ ини селянин П. Н. Яцина. За 14 років роботи в школі він нагородж ений медаллю "За особливі труди". Н агороду мав і помучителя.

П рацю ю чи з 50 учнями в тісній кімнаті ц ерк овн о ї с т о р о ж к и , Тульсь­кий відчув на собі згубну дію сп ертого диханням і випаровуванням повітря: у нього в ідкрилася кровотеча горлом.

1888 року в селі Гуляйполі почала працю вати друга земська школа.1890 року в селі було 885 дворів, у яких меш кало 6300 лю дей (3187 чо­

ловіків і 3113 ж інок) . 1121 дитина віком від 8 до 15 років не відвідувала школу, з них 586 хлопців і 535 дівчат.

У 1890-1891 навчальном у році у першій школі навчалося 115 хлопчиків і 14 дівчат. В том у році ї ї зак інчило 8 хлопців і 1 дівчина. У другій школі вчилося 45 хлопців, з них 9 зак інчило навчання.

З а рік на перш у ш колу витратили 997,65 крб., з них від громади - 810 і від зем ства - 187,65 крб. Н а за р п л а ту вчителю пішло 350 крб., з а к о ­новчителю - 50 крб., на письмові приладдя - 187,65 крб.

У другій школі ви к ори стали 818,45 крб., з них від громади - 650 і від земства - 168,45 крб. З а р п л а т а вчителя і законовч ителя така , як і в першій школі.

За рік у селі прибавилось населення на 50 осіб і у 1891 році було 6350. Н е відвідувало школу 1137 дітей.

У першій школі в 1891-1892 навчальном у році перебувало 118 дітей, у другій - 90. З а к ін ч и л о школу відповідно 11 і 5 хлопчиків.

У першій Гуляйпільській школі на початку навчального року учні сиділи на підлозі і вікнах. П ов ітря у школі було убивче, подвійних рам не було. Восени і навіть взим ку вчитель часто відкривав вікна, щ об ун и к н у­ти задухи , а це вело до за х во р ю ва н н я учнів.

У першій школі працю вали: вчитель А. Завалиніч і свящ еник О л е к ­сандр К раснокутський , у другій - вчитель В. Тульський, Я. Ч ернявський і свящ еник Ф едосеєв.

В 1900-1901 навчальном у році перш у школу відвідувало 209 дітей, д р у ­гу - 85.

Тоді ж на засіданні повітово ї зе м с ь к о ї управи оп ікуном п ерш ої Гу- л яй п ільсько ї ш коли вибрали Я. П . Н овицького , а т а к о ж виділили кредит на побудову т р е т ь о ї школи.

В 1905 році вчителя В. І. Тульського н а го р о д ж е н о за н ас ад ж е н н я саду в школі грош овою премією в сумі 150 крб.

В 1907 році в Гуляйпільську ц е р к о в н о -п ар а ф ія л ь н у ш колу ходило 90 учнів (60 хлопчиків і 30 дівчат), яких навчали ди якон Ч ернявськ ий таІ. Рибалко .

В 1910 році в Гуляйполі д іяло то в ари ство сприяння початковій освіті. П р ац ю ва л о 2 єврейські, 4 земські, 1 заводськ а і 1 ц ер к о вн о -п ар а ф іял ь н а школи. О дна чоловіча єврейська ш кола ж и л а на кошти єврейського т о в а ­риства, друга - ж ін оча - на п о ж ер тву в ан н я К ернера .

Головою товариства сприяння початковій освіті був І. Я. Веглінський, членами - А. В. Вібе, М. Г. П рищ епа, секретарем - Й. Я. Адрес, касиром -В. А. Щ епанюк.

Н а 15 січня 1913 року в Гуляйполі працю вало 5 шкіл, в яких 10 вчи­телів навчали 439 учнів. У двокласн ім училищі (школі) п еребувало під оп ікою 4-х учителів 186 дітей (157 хлопців і 29 дівчат). Н аступ н ого ро к у в училищі було 6 відділень, змішане, земське, а в 1-й, 2-й, 3-й, 4-й і 5-й ш к о ­лах - по 4 відділень, стільки ж відділень ф у н к ц іо н у в а ло і в церковном у училищі.

1915 ро к у на губернських зем ських зб о р а х планувалось , що в Г уляй­полі у 1924 році буде відкрито вище початкове училище. Д ля цього намічалося розш ирити приміщення д в окласн ого училища на 200 учнів і виділити 10 тисяч крб. і 2 десятини землі.

24 листопада 1916 року в Гуляйполі в ідкривається чоловіча гімназія , а 1 вересня 1917 ро к у - жіноча.

Зн а х о д и л ас я чоловіча гімназія у великом у приватном у будинку, який На три роки о р ен д у ва ло то в ари ство "П росвіта" за 1800 карбованців на рік. Нині це будинок м агазину "Н естор". Класи за й м али верхній поверх.

Гімназія мала підготовчий і три класи. Н авчання було платним: за кожного учня батьки вносили по сто карбованців на рік.

Заяви про зарах у ва н н я до г ім назії подали 144 дітей, з них - 103 п р а ­вославного і 41 - іудейського в іросповідання . Вступні іспити відбулися23 листопада 1916 року. Зар ах о ва н о : у підготовчі класи - 17 (14 п р ав о ­славних і 3 євреї) , перший - 43 (33 і 10), другий - 32 (24 і 8) і третій -29 (24 і 5). З а н я т т я в г ім назії р о зп о ч ал и ся 24 листопада 1916 року.

Багато учнів було приїжджих з сіл і жили на приватних квартирах або У родичів. Таких на 1 січня 1918 року нараховувалося 74.

Н авчальних посібників для учнів не виділялось, а коштів на їх п ри д­бання не вистачало. Н а 1 січня 1917 року придбали 89 навчальних посібників.

С п оч атку у г ім назії прац ю вало 6 чоловік: від 8 листопада 1916 року д и р е к т о р статський радник Ф. В. Л о к о ть , законоуч итель , д іловод та вчи­телі російсько ї, лати н сько ї , ф р а н ц у з ь к о ї та н ім ецько ї мов, г ео гр аф і ї та природознавства . З них т р о є з вищою, двоє - із середньою й один - з п о ­чатк овою освітою.

О к л а д д и р е к то р а ск лад ав 750 карбованців на рік, за ко н о вч и те л я - 600, д іловода - 210. З а р п л а т а вчителів з а л е ж а л а від уроків і дорівню вала (при 10-30 ур о к ах на місяць) 250-270 карбованців на рік.

З а кон овч и телем працю вав прото ірей С. В оскобойников - свящ еник С в я т о -Т р о їц ь к о ї церкви. Він вваж ався прогресивним діячем, прагнув розш и ри ти зн ан н я народу . Вчителем підготовчого (приготовительного) класу був С пиридон К остянтинович Іщенко.

З 17 грудня 1916 року о б о в 'я зк и викладача стала виконувати Ольга А ф ан ас і ївн а Вучичевич, яка зак інч ила П етер б у р зьк і вищі жіночі курси (природничий відділ).

Р о зп о р я д ж е н н я м м ін істерства освіти У к р а їн сь ко ї д е р ж а в и від 16 ж о в тн я 1918 року в Гуляйпільських чоловічій і ж іночих гімназіях то в а р и ­ства "П росв іта" уведено о б о в 'я зк о в е вивчення у к р а їн о зн а в с тв а (у к ­ра їнська м ова, л ітература , історія). В жіночій гімназії вчителькою у к ­ра їн озн ав ств а працю вала м айбутня д р у ж и н а Н. І. М ахна А гаф ія (Гали­на) А ндріївна К узьм енко.

П о закінченні г ім назії та здачі іспитів випускник оде р ж у в ав св ідоцтво та зван н я вчителя початкових училищ.

Іспити відбувалися ще й у липні 1920 року, свідоцтва видавалися у ве­ресні т о го ж року. Т а все ж у 1920 році чоловіча гімназія в Гуляйполі з а ­крилась.

П ри ватн у ж іночу гімназію тов ар и ст ва "П росвіта" в Гуляйполі в ідкри­то 1 вересня 1917 року. З а сн о вн и к о м ї ї була М. П. М ороховська .

Р о з м іщ а л а с ь г ім н аз ія в н а й м а н о м у св ітл о м у , су х о м у і те п л о м у приміщенні (нині на цьому місці розташ ований колишній ресторан). Б у ­л о в ідкрито п 'ять класів і з а р а х о в а н о на роботу 13 працівників та вчи­телів, у том у числі - голову педради , вчителів російської, латинсько ї, н ім ецької і ф р а н ц у з ь к о ї мов, м атем атики , природи, географ ії , з а к о н о в ­читель, л ікар , дві класні дами і д іловод. З них п 'ятеро з вищою, сім із с е ­редньою і один з п о чатк овою освітою.

В револю ційні часи у приватній ж іночій г ім назії М о р о х о в с ь к о ї ви к ла­дачем м атем атики був відомий письменник С ергеєв-Ц енський . Т а , не по­ладивш и з х азяй к о ю за к л ад у , п еребрався д о П авлограда. . .

Б ільш ість вчителів (у том у числі і л ікар) працю вала і в чоловічій гімназії.

Виконую чою о б о в 'я зк и начальника (директора ) була А. І. Волошина. Вона ще була класн ою наглядачкою і вела рукоділля.

Д ля зарах у ва н н я д о гімназії подали 208 заяв . Н е склали іспитів8 дівчат і 7 не прийшли на них.

Н а 1 січня 1918 року в г ім назії навчалося 199 дівчат, з них по класах: у підготовчом у - 21, перш ом у - 43, у другом у - 32, третій клас в ідвідува­л о 34 дівчат, четвертий - 38 і п 'ятий - 31 учениця.

116 дівчат спов ідували православну віру, 73 - іудейську. Н авчалися вихідці з міщан - 66 , селян - 94, з духовенства - 3, з купецьких сімей та почесних гром адян - 7.

У п ідготовчий клас гімназії було д о п ущ ен о до іспитів 28 дівчат. О сь прізвища деяких з них: Хана А льтхаузен , Б о ля Б єлєн ькая , Ціпа Д р у ян , Глима Д р у ян , Валя С оловйова , Віра Ц ап к о , Валя Ж у к .

За в ідсутності приміщень і м а л о ї кількості учениць ш остого класу при г ім назії не мали.

Н авчання на той час було платним. Т ак , в 1917 році батьки г ім н ази с­ток п ідготовчого відділення внесли за півріччя по 70 карбованців , п ер ш о ­го і друго го класу - по 80, а тр еть о го - п 'ятого - по 95 карбованців . Та, не зваж аю чи на це, успішність була не д у ж е високою . Із з а га л ь н о ї кількості встигало лише 118 дівчат а б о 61 відсоток.

На перше січня 1918 року в г ім назії провели 2152 уроки . Крім інших дисциплін, велося викладання З а к о н у Б о ж о г о . Й ого читав свящ еник С в я т о -Т р о їц ь к о ї церкви О лек сан др Л о скутов , який д о цього закінчив духовну сем інар ію . Л іка р ем в г ім н аз і ї п рацю вав к о ле зь к и й рад н и кА. І. Лось. Він ж е обслуговував і чоловічу гімназію. 54-річний л ік ар мав неабиякий авторитет , у березн і 1914 року за заслуги н аго р о д ж е н и й о р ­деном С в я т о ї А нни 3-го ступеня.

З вересня 1918 ро к у в г ім назії почали викладати у к ра їн ськ у мову.В Зап о р ізь к о м у обласн ом у д е р ж а в н о м у архіві є підшиті у справу

свідоцтва учениць Гуляйпільської г ім назії з ф о то гр а ф ія м и . О сь одна з них Л иба А ронівна С ладкова . Н ар о д и л ася 8 липня 1902 року. Є врейка . За третій курс о д е р ж а л а з ф ізики , історії , рос ій сько ї мови, г ео гр аф ії та р у ­коділля задовільні оцінки. Свідоцтво видане 3 вересня 1918 року.

На початку 20-х років д в ад ц ятого стол іття А. С ладк ова стала ак ти в ­ною к о м с о м о л к о ю на Г уляйп ілл і, о р г а н із о в у в а л а ди тяч і б у д и н к и , піонерські орган ізац ії .

В кінці гр о м а д ян с ьк о ї війни Гуляйпільська ж іноча гімназія п ри п и н и ­ла свою роботу .

Т р ет ь о г о тр а вн я 1921 року завідую чий повітовим відділом н арод н о ї осв іти І. Г. С и л е н к о і за в ід у ю ч и й п ов ітови м відд ілом п ол ітосв іти М. П . А нзін підписали посвідчення зав ідую чом у Гуляйпільською м узич­ною студією (так тоді називали м узичну школу) тов. С трельнику . Згідно з ним йом у д о з в о л я л о с я ... взяти піаніно у гром адян 1) С тукіна , 2) Голь- брайх, 3) П аращ ев ін о ї , 4) С еркізова , 5) М арковськ ого , 6 ) Ц апко , 7) Б ар- б акова , 8) Т у п и ко в а , 9) Л оскутова , 10) Л о к о ть для перевезення таких у м узичну студію.

Г азета "И зв ести я" Гуляйпільського повітревком у і повітпартком у у № 4 за 5 липня 1921 ро к у вмістила оголош ення , що "до 1 липня буде п р о ­водитись зап и с осіб, які б а ж а ю ть навчатися грі на піаніно, скрипці, н а ­родних інструм ентах і реєстрац ія тих, хто був д о цього часу учнями му­зи ч н о ї студії".

Р еєстрац ія п роходила щ оденно з 10 до 4 години дня у будинку студії, що р о зм іщ алася на П окров ськ ій вулиці (тепер вулиця Леніна) у будинку А бакум ова .

Із "З агальн ого списку працівників м истецтва", да то в ан о го 21 ж овтня 1921 року , видно, що в той час працю вало 12 викладачів м у зи ч н о ї школиі 2 - х у д о ж н ь о ї . О тж е , в том у році в Гуляйполі вж е існувала й худож н я ш кола.

Х у д о ж н и к о м у ній працю вав П. Ч ер інко (29 років). Клас скрипки вів Д . П . П р и х ід ь к о (він був о дн оч асн о і регентом о р к ес тр у Гуляйпільського театру "Колізей"). З перш ого січня 1922 року він - завідую чий музичною студією. В икладачами працю вали Л. І. А ким уш кіна, Е. В. Ракицька - по класу ф о р те п іа н о .

П ерш ий випуск п ер ш о ї в З а п о р іж ж і Гуляйп ільсько ї м у зп р о ф ш ко л и відбувся у 1929 році, а першим д и р е к то р о м ї ї був покровський і гу- ляйп ільськи й учитель м узи ки , співу, у к р а їн с ь к о ї мови і л ітератури П. П . Смірнський.

С тан ом на 4 вересня 1920 року в Гуляйпільській єврейській початковій школі було 94 учнів і 5 учителів.

З 1921 року при виконавчих ком ітетах стали діяти відділи н арод н о ї освіти.

З кінця 1923-го на початку 1924 року на Гуляйпіллі р о зп оч алася а к ­тивна ліквідація неписьм енності. У березн і 1924 року в 11 л ікнепах навча­л ось 642 особ и , а на 1 червня - 609. Д о 15 л ю того 1931 року всі непись­менні і малописьменні були охоплені ш колами лікнепу.

У 1924 році в районі д іяла 31 трудова , дві з них семирічки, с ільського ­сп од арськ а та індустріально-техн ічна школи. У них прац ю вало 80 вчи­телів, а навчалося 3226 учнів. Ч е р ез рік труд ови х шкіл ст ал о 47, у Гуляй-

полі в ідкрилася агроном ічна , кравецька та вечірня ш кола роб ітничо ї молоді.

Т р е т я Гуляйпільська труд ова ш кола засн о ва н а в 1903 році, відновлена в 1920 році. Б ю д ж е т склав 1149,5 крб. Учнів у 1925 році було 124 (79 х л о п ­чиків і 45 дівчат), учителів - 3.

Ч е тве р та чотирирічна труд ова ш кола почала працю вати в 1910 році, в ідновлена у 1921 році (бю д ж ет 1704,85 крб., учнів - 116 (73 і 43),З вчителі).

П 'я та труд ова ш кола засн ован а в 1910 році, в ідновила роботу в 1921 році (1214 крб., 105 (77 і 28) учнів, т р о є вчителів.

Сьома Гуляйпільська труд ова ш кола почала працю вати в 1906 році (б ю д ж ет 203,5 крб., учнів - 117 (89 і 28), 3 вчителя.

Восьма Гуляйпільська трудова ш кола р озп оч ала р о б о т у 1 ж ов тн я 1925 року , б ю д ж е т - 1163,11 крб., учнів - 60 (38 хлопців і 22 дівчат),2 вчителя.

В 1925 році до Х е р с о н сь к о ї ш коли ходило 153 учнів, д о В ербівської - 130, Б о ч а н сь к о ї - 107, П о л ь с ь к о ї - 272, Ц е н т р о в о ї - 165, С іго р я н сь к о ї - 77, П і щ а н с ь к о ї - 103, Г у р я н с ь к о ї - 78. Всього: 1085.

1 липня 1925 року учні 1 -о ї сем и р ічн о ї т р у д о в о ї ш коли зд ійснили е к ­скурсію д о З а п о р іж ж я , де оглянули пристань, Д ніпро , м істо, завод.

16 грудня 1926 року в центрі Гуляйполя в ідкрили г у р то ж и т о к на36 учнів с іл ьськ о го сп о д ар сь ко ї п р о ф ш к о ли . І іо -су с ід ськ и з ним п р ац ю ­вали млин і олійниця.

З перш ого вересня 1934 року Гуляйпільська неповна середня школа стала середньою .

24 бе р езн я 1935 року в Гуляйполі пройш ла перша районна к о н ф е ­ренція вчителів. Н а неї прибуло 166 чоловік. З допов іддю про завдання п р о ф сп ілок та працівників освіти у справі комуністичного виховання дітей виступив се к р ета р райком у партії Ф. С. Тюнін. З сп івдоповіддю про підсумки тр е ть о ї чверті і завдання на четзерту виступив за вр ай в н о С лав ­ний.

У трет ій чверті успішність учнів та їх відвідування школи склали по 95 відсотків.

К онф ерен ц ія прийняла рішення у кінці навчального року о р ган ізу в а ­ти районну виставку ди т я ч о ї самодіяльності .

14 і 15 червня 1935 року в Гуляйполі тривала районна к онф еренц ія вчителів - ударників Гуляйпілля, яка підбила підсумки роботи шкіл у 1934-1935 навчальном у році, поставила завдання на новий, а т а к о ж р о з ­глянула заходи по поліпшенню п о заш к іль н о ї та п іонерсько ї роботи , ви­брала делегат ів на обласний зл іт вчителів.

На 1 се р п н я 1935 року в Гуляйполі прац ю вало сім початкових шкіл - Б очанська , Вербівська, Г урянська , Д ач ненська , І1одолянська-1 , І Іо д о - лянська-2 , С ігорянська , Х ерсонська , одна неповна середня школа - П іщ анська і одна серед ня - Гуляйпільська.

2 січня 1936 року р о зп о ч ал а р о б о т у 3-я районна к о н ф ерен ц ія вчи­телів. Н а ній з а с л у х а н о двох ди р ек то р ів неповних середніх шкіл, зав ід у ­ючого п о чатк овою ш колою і з а в р ай в н о І. С лавного про роботу навчаль­них за кл ад ів у перш ом у півріччі та про чистоту викладання мови. К о н ф е ­

ренція зак інч ила роботу 5 січня.В 1936 році в ш колах району навчалося 7790 учнів, з них 2407 в с е ­

редній і н еповно - середній ш колах . Н а народну освіту асигновано1104,9 тисячі карбованців .

У 1936 році на серпневій районній вчительській к о н ф ер е н ц ії з д о ­повіддю виступив се к р е та р райком у партії Богачов "П р о нові ф акти тр о ц ь к істс ьк о -з ін о в 'єв с ьк о ї к о н тр р ев о лю ц ій н о ї роботи".

Як писала районна газета 30 серпня: "Вчителі висловили своє з а д о в о ­лення з приводу р озстр ілу з г р а ї бандитів - З інов 'єва , Каменева та інших. Р а з о м з т и м вчител і о б у р и л и с ь п р и су тн істю на к о н ф е р е н ц і ї троц ьк істськ и х прихвостнів — В олосовича , Б он даря , Голубової і Б ілос-

тоцького ."Н е місце та ки м вчителям у радянськ ій ш колі”, — висловились вчителі

і ухвалили п рохати Р В Н О , облвно і Н К О позбавити їх права на вчителю ­вання. П ід бурхливі оплески вчителі винесли пропозицію , щ об ці лакеї банди Т р о ц ь к о г о залиш или за л к он ф еренц ії .

П о допов ід і Б огачова к о н ф ерен ц ія зазначила:- У відповідь на ви лазку класов ого ворога ми піднесемо на вищий щ а ­

бель як ість праці, бор о тьб у за грам отн ість , ще вище піднесемо класову пильність, більше згу р ту єм о сь навколо ленінської партії та її вож дя — м удрого , р ідного і лю бим ого тов . Сталіна."

Влітку 1936 року в п іонерських т а б о р а х і дитмайданчиках о зд о р о в л е ­

но 1900 дітей.В 1936 році зб у д о ва н о і в ідкрито в ю нацький (1 вересня) день перший

в районі клуб (палац) піонерів і ж овтенят .В 1935-1936 навчальном у році б у л о охоп лен о навчанням у нашому

районі 7639 дітей , зо к р ем а , початковим и ш колами - 5 180. З а підсумками роботи за рік до П о ч е сн о го списку к ращ их вчителів району - майстрів педагог ічної справи були занесені: викладач м атематики П іщ анської Н С Ш 3. Д . П р о к о п е н к о , викладач у к р а їн с ь к о ї мови Гуляйпільської СІП

О. Т. Спиця, зав. П о д о л я н с ь к о ї ш коли № 1 Д. В. С о к р у та , зав. П о д о ­л я н с ь к о ї ш коли № 2 X. А. З а б лоц ьк а , кер івник 1-го класу П о д о л я н с ь к о ї школи № 1 Р. П. М аляревич , викладач у к р а їн с ь к о ї мови Гуляйп ільсько ї СІП А. С. К алениченко, керівник 3-го класу С іго р я н сь к о ї школи В. К. Се- м енюта, викладач ф ізи ки Гуляйп ільсько ї СПІ В. С. Тю ніна.

В Гуляйпільській ш колі-інтернаті у 1937 році д и р е к то р о м працював Г орж инський , зав їд альн ею Санімова.

25 січня 1937 року ж ін к и -д о м о го сп о д ар к и рай центру орган ізували з д оп ом огою Г уляйп ільсько ї с ільради ш колу вечірньої освіти. Р озп очала вона д іяти в приміщ енні педтехн ікум у при 20 слухачах . Щ од н я їх кількість зб ільш увалася і через два місяця ст ал о 35 ж інок .

7 л ю того за участю 400 піонерів і учнів шкіл р ай он у відбулася перша районна дитяча ол ім піада, щоб пок азати кращі дитячі талан ти і роботу худож н іх гуртків.

П ер ш е місце на олімпіаді за й н я л а Гуляйпільська СІП. О соб ли во відзначились гуртки д ж а з і ф ізк у л ьт у р н и й - керівник Квітковський, хор. гурток - керівник ГІівторак. М а й стерн о виконали індивідуальні номери учні Камень, Б ер ж егал , М ількова та ін.

Т р етє місце за й н ял а ГІодолянська ш кола № 1 - завідую ча С ок рута , четверте - ш кола- ін терн ат д и тячого буд и н к у - во ж ати й Ясько. Ш кола дала м айстерний виступ ф ізкультгуртка .

В 1937 році відбувся перший випуск десяти класн и к ів Гуляйп ільсько ї СІІІ. З 28 учнів 22 здали на атестат зр ілості.

30 червня в ідбулася обласна сп артак іада піонерів та ш колярів . В ній брав участь і ф ізк у л ьт у р н и й гурток Г уляй п ільсько ї СІІІ, який зайняв друге м ісце по 3-й групі міст. Н айбільш е очків набрали учні А. Сергеєв, ПІура Я к овен ко і Рябко.

На 1 серпня в районі було 447 неписьм енних і 1400 м алописьменних.1 вересня 1937 року 10233 дітей сіли за парти , з них 2038 - перший раз.У центрі Гуляйполя розташ увалась десятир ічна ш кола з світлими п р о ­

сторим и к ласн и м и к ім натам и та х у д о ж н ь о о б л а д н а н о ю читальн ею бібліотеки, ф ізкаб ін етом , музичним і ф ізк у л ьт у р н и м залам и . У цій школі навчалося 1140 дітей.

В 1937 році за р ішенням рай в и кон к ом у р о зп о ч ато буд івництво н ово ї 2-поверховоі Вербівської н еп о в н о -с ер е д н ь о ї ш коли на т е р и т о р і ї к о лго с ­пу Ударник", яку здали в експлуатац ію 3 грудня 1939 року.

28 вересня 1937 року районна газета "С талінським ш ляхом " н адруку- ала статтю "О чистити ш коли" району від б у р ж у а з н и х націоналістів і їх

помічників". В ній ішлося про те , що на районній к о н ф ер е н ц ії вчителів, що в ідбулася на початку цього навчального року, було вк аза н о на те, що в д еяк и х ш колах району були м оменти протаскування нац іоналістичної л ітератури . С еред б у р ж у а з н и х націоналістів , антисемітів і дворуш ників нази вали сь д и р е к то р Гуляйп ільсько ї сер ед н ьо ї школи Ш кура , вчителі ц іє ї школи М. С ем еню та , С пиця , завуч педшколи Луцю к, вчителі педш ко- ли Ю х и м е н к о , Кац, П с ь о л , В а к у л е н к о , Н о ви ц ь ки й , вч и тель Т у р - кен івсько ї ш коли № 2 Х ристиян івський , вчитель В ерхньотерсянсько ї ш коли З інченко , вчитель Н ік олаєв з У спенівської серед н ьо ї школи.

З а л іто 1938 року 931 учень району відпочив у місцевих п іон ертаб орах і сан ато р іях . 1939 дітей вперше переступили поріг школи.

В 1939 році на т е р и т о р і ї Гуляйпільської сільради працю вало 2 середні,4 неповні середні, 12 початкових шкіл, педш кола, у яких навчалось 3927 учнів (по району 8964 учнів). Н авчали дітей у м. Гуляйполі 136 вчи-

телів. .Коли почалася Велика Вітчизняна війна, вчителі С ігорянсько ї п очат­

ково ї школи О. С олодун , Т. Рябко , А. Г. О нокій вирішили щомісяця в ідра­ховувати у ф о н д оборон и одноденний зароб іток . На 8 серпня 1941 року к ож ен з них вж е вніс по 2 0 0 карбованців о б л і г а ц і ї д е р ж а в н о ї позики.

О р га н ізо в а н о р озп оч ався навчальний рік 1 вересня 1941 року в у- ляйпільській середній школі № 1, яка забезп еч ен а педагогічними к а д р а ­ми. Д о б р е за навчання взялися учні Іванова і Ф едорен ко із 7-А класу, О. Сем еню та і А. Т ем и р о ва з 7-Б, А. П р о к о п е н к о з 6-А, М. О нищ енко та А. К узьм іна з 6-Є, Ш евченко і Т у р з 6 - Ж класу.

П Е Д Т Е Х Н І К У М

Р о зш и р ен н я м ереж і початкових шкіл вимагало зб ільш ення кадрів учителів. Т о м у рішенням уряду У країни у травні 1931 року в Гуляйполі на базі колиш ньої п р о ф те х ш ко л и орган ізували педагогічний технікум. В спадщ ину він о д е р ж а в дек ілька порож н іх , необладнаних і непридатних приміщень. Влітку їх в ідрем онтували і пристосували до проведення з а ­

нять. . . .П ісля вступних іспитів на перший курс набрали 124 юнаків і дівчат,

навчали їх 4 викладачі.За вд а н н я перед техн ікум ом с т о я л о цілком конкретне: за три роки

підготувати вчителів початкових класів. За н яття в ньому р о зп о ч ал и ся >

листопаді.

З а рік техн ікум зміцнів і у ж е на 1932-1933 навчальний рік кількість студентів зн ачн о зро с ла : з а н я т т я р о зп о ч ал и 241 студент і 7 викладачів. При технікумі орган ізували заочний відділ та п ідсобне господ арство , яке в 1934 році м ало 13 коней, 59 голів в е л и к о ї р о г а т о ї худоби , 90 овець,14 свином аток , тр а к т о р , автом аш ину, м о л о т а р к у та інший рем анент. Б у ­ло п осіяно 220 гектарів р ізних культур. Вирощені продукти , крім здачі д е р ж а в і за планом , йшли в студентську їдальню.

В цей час при технікумі о рган ізовую ться трим ісячні та річні педкурси по підви щ енню к вал іф ікац ії вчителів п очатк ови х класів.

.

Студенти педт ехнікуму 7.11.1935 року

Ч е р е з рік, т о б т о восени 1933 року, педтехн ікум м ай ж е удвічі у к р у п ­нюється: сюди вливаю ться студенти М е ж ів сь ко го педтехнікум у і його ви­кладачі. С тудентів ст ал о 504, а викладачів 17. Вони були п ер е в а ж н о з ви­щою педагогічною освітою . Т о го ж року в ідкрилися і 8 -місячні педкурси, ЯКІ дали зм огу перепідготувати 120 вчителів.

В цей час Гуляйпільський педтехнікум стає одним з найбільших а н а ­логічних навчальних заклад ів у Д н іп роп етровськ ій област і, в яку входив ' Наш Ра и о н - Техн ікум включився у 2 -й ту р В сесою зного зм аган н я інсти- Утів та технікумів і у підсумку о д е р ж а в тр е тю премію - 5000 к а р б о ­

ванців.

1 липня 1934 року відбувся перший випуск. 104 учителі отрим али с е ­редню педагогічну освіту і 90 закінчили педкурси.

лов- 1934' 1935. — У Р°ЦІ Кількість студентів з р о с т а є д о 560 чо- і д ітр ’ 3 слухачів річних курсів - 90, ш естим ісячних курсів вчителів мови

Ратури, на яких готувалися кадри для н еповно-середн іх шкіл, - 70.

Р е й м Г ВОрСННЯМ У СІЧН' 1955 Р° Ку Гуляйп ільського р ай он у технікум пе- н ім ен у в ал и в педтехнікум імені В. Ч уб аря .

У свій другий випуск 1 липня 1935 ро к у отри м али диплом и технікуму 110 чоловік і 83 закінчили педкурси . Випускників направили у 28 районів Д н іп р о п е тр о в с ь к о ї області.

П ри технікумі активно працю вали різні гуртки.Крім того , студенти техн ікум у в п ідш еф ном у колгоспі "Колективіст

(Гуляйполе) вели аг ітац ій н о -р о з 'ясн ю в ал ьн у роботу , орган ізували два

худож ні вечори тощо.П ісля зак інчення навчання та здачі іспитів з 1 липня 300 студентів

в и їх а л о в р ад го сп и імені Х а т а є в и ч а (нині п т а х о р а д го с п Гу- ляйпільський") і "Ч ерв он и й ” на польові роботи .

В 1935 році в Гуляйпільський вливаю ться студенти З ап о р ізь ко го пед­

технікуму.І в 1935-1936 навчальному році кількість студентів зр о с т а є до 746 ч о ­

ловік , на річних курсах перебуває 130 слухачів , педагогів налічується 25.За рік студенти провели 16 культпоход ів у кіно і театр , два рази на

м ісяць орган ізовували вечори х у д о ж н ь о ї самодіяльності . П рац ю вало 13 п р о ф - і ст ільки ж політшкіл, якими було охоп лен о 360 студентів.

10 січня 1936 року відбувся перш ий випуск 25 студентів-заочників . На перш ом у і другом у курсах за о ч н о г о відділу навчалося 400 чоловік.

П ри м іщ ен н я , в яких відбувалися з а н я т т я не забезпечували н о р м ал ь ­них ум ов навчання, хоч воно було о р ган ізо в ан е у дві зміни.

О т ж е , п о стал о питання про розш и р ен н я навчальної бази та площі гуртож итків . Т о м у було п рийняте р іш ення про будівництво нового к о р ­пусу. Д ля цього адмін істрація техн ікум у віддала одне своє приміщення для райвиконком у , а той у свою чергу віддав йому будинки колишніх церкви і синагоги . Цеглу і дерев о з них використали на будівництво к о р ­пусу. А за л ізо , цемент, скло і частину дерева придбали на стороні. О б ­ласний відділ н а р о д н о ї освіти виділив 40 тисяч карбованців з розрахунку на сп о р у д ж е н н я корпусу з 12 навчальним и аудитор іям и . А ле це не могло забезпеч ити однозм інне навчання. Д л я цього потрібен був корпус на 24 ау д и т о р і ї і дирекція техн ікум у н ас то ял а , щ об збудувати такий корпус.

В червні 1935 року було ск л ад ен о п роек т будівництва нового корпусу і бу д се кто р о м облвно за т в е р д ж е н о . З господ арських д ж е р е л технікуму відшукали 80 тисяч та облвно виділив ще 90 тисяч карбованців . І як н е ­в а ж к о б у л о з б у д м ате р іал а м и , але вж е 19 червня р о зп о ч ал и його будівництво і йшло воно швидкими темпами. М атеріали повністю взяли з будівель церкви і синагоги (з синагоги використали навіть одну стіну).

І ось на 1 травня 1936 року буд івництво нового три п о в ер х о во го н а ­вчального корпусу на 25 світлих, чистих і просторих навчальних а у д и ­торій з п аркетною підлогою зак інч ено . А в середині корпусу провели центральне п арове опалення.

Н а будівництво корпусу вклали 273874 карбованців , здачу його при­урочили до 5-річчя технікуму. П оруч з будівництвом нового корпусу провод илось сп о р у д ж е н н я гуртож итків для студентів та квартири для викладачів.

Г уртож и тк ів побудували два: один на 120 чоловік, другий - на 180. П лощ а їх зб ільш илася у три рази. 1 вересня викладачі мали св о ї кварти ­ри, які були розташ ован і поряд з корпусом - від нього і д о приміщення пром артілі "Кусттруд".

П ер е х ід у новий корпус дав зм огу перейти на однозм інне навчання студентів та посилити всю навчально-виховну та р оботу лаб оратор ій .

29 травня 1936 року педтехнікум ш и роко відзначав своє п 'ятиріччя. На ад ресу В. Я. Ч уб аря (Р адн арком С Р С Р ) і В. Т. З а то н сь к о го (нарком освіти УРСР) за підписом се кретаря р ай п артк ом у В. П. Б орови чен ка , го ­лови райвиконком у І. Я. С лавного і д и р е к то р а педтехнікум у Я. А. Куцо- ва була дан а телеграм а: "29 травня п 'ятиріччя педтехнікуму ім. Чубаря . П р и урочен о відкриття н о возб уд ов ан ого приміщення. П р овод и м о м асо­вий зл іт стахановців с ільського господарства . П р о си м о взяти участь".

Від В. Я. Чубаря оде р ж а л и відповідь: "Вітаю з п 'ятиріччям педтехніку­му, зміцненням його матеріальної бази. П еред педтехнікумом стоїть з а ­вдання підвищити якість підготовки вчителів до рівня вимог партії і уряду.

Впевнений, що район, борю чись за дальш ий розквіт с ільського госп о­дарства, д о б ’ється квал іф ікованих вчительських кадрів.

Хай ж и в е велика Ком уністична партія і вож дь тр у д ящ и х - товариш Сталін!"

У червні 1936 року технікум випустив 264 вчителів із стац іон ару і 115 з педкурсів. А всього за перше п 'ятиріччя існування було п ідготовле­но 478 вчителів для початкових шкіл. Курси підвищення квал іф ікац ії пройш ло 558 чоловік.

2 червня 1937 року в технікумі розп оч али ся іспити. Вони виявили низьку п ідготовку студентів. В результаті педтехнікум перетворили на педшколу, хоч стату с техн ікум у і залиш ився . Д и р ек то р а Я. Куцова зняли з роботи , а на його місце призначили В. Т арасенка .

4 серпня 1937 року пленум райкому партії обговорив питання про ви­криття ворогів народу і, зокрем а, в Гуляйпільській партійній організації. У список ворогів потрапив і ди рек тор педтехнікуму Я. Куцов. Н а нього д а ­ли таку характеристику : "Куцов, ще працюючи на посаді д и ректора пед- школи, заслуговував на виключення з парт ії за притуплення револю ційної пильності, за засмічення педшколи троцькістсько-націоналістичними еле­ментами, за побутовий р о зл ад в школі і самого його, за розб азарю вання Державних коштів. Але цього не сталося лише тому, що м ерзотник Б оро- виченко (перший сек ретар райком у п арт ії - Авт.) всі сили прикладав до

° г° , вигородити свого друга, і це йому вдалося.

Куцов під п окровительством ворога народ у Б орови чен ка , будучи вж е д и р е к то р о м М ТС, п р о д о в ж у ва в свої антипартійн і дії, грубо ставився до колгоспників , навмисне затрим ував виплату зар п ла ти ком байнерам , к а ­тегори ч н о відмовлявся робити до ком байнів полово- і солом окопнител і, зовсім ігнорував партійну організацію ..."

З та к о ю х а р а к тер и с ти к о ю д и р е к то р а педш коли репресували.5 грудня 1937 року повідом лялось, щ о в Гуляйпільській педшколі за

сім років ї ї існування о д е р ж а л и середню осв іту сотні м олодих громадян. Т ут відбулися чотири випуски учнів. Т ільки в 1937 році - 196 учнів, у 1 9 3 8 -м у - 1 2 8 .

З а р а з в школі навчається 49 дітей робітників , 361 - колгоспників , 40 дітей служ бовців . За постановою педради виділено 71 к ращ их учнів - ударників навчання. С еред них Л ю тневський , Рогач, Ш аповал , Володіна,С ам охл іб , К лим енко та інші.

У травні 1940 року рішенням Р ад н а р к о м у України на базі педшколи орган ізували Гуляйпільський учительський інститут і провели набір с т у ­

дентів на перший курс.За 1934-1940 роки педтехнікум, а потім псдш кола випустили м айж е

1500 вчителів початкових класів, які працю вали в р ізних рай он ах області.

У Ч И Т Е Л Ь С Ь К И Й І Н С Т И Т У Т

У чительський інститут мав значну м атер іальну базу : зб удований в 1936 році три п ов ерхови й корпус (в ньому було 25 світлих аудиторій , кабінети - л а б о р а т о р і ї хімії, ф ізи ки , б іологі ї , в ійськово-ф ізкультурний , ф о т о , б ібл іотека та за л а клубна на 500 місць), до як ого провели парове о палення ; два гу р то ж и т ки для студентів , квартири для викладачів та

їдальня.В газетах надрукували оголош ення, що Гуляйпільський держ авний

учительський інститут орган ізовує наб ір студентів на 1-й курс 1940 - 1941 навчального року на стац іонарне і за о ч н е навчання. Інститут буде готувати на м овно-л ітературн ом у (у кра їн сь ки й та російський відділи) та ф ізи ко -м а тем а ти ч н о м у ф а куль тетах вчителів для 5-7 класів неповно-се­редніх і середніх шкіл. С т р о к навчання в інституті два роки. Д о іспитів для зарах у ва н н я студентам и доп уск али ся особи з осв ітою не нижче 1 класів.

О сн о во ю педагогічного колективу інституту став колектив педшколи. Викладачі Т о к а р , О сипенко , П роц и к , Кац, М ельник не т ільки навчали студентів , а й читали л ек ц ії ж и тел ям міста та сіл району. Д и р ек то р о м б у ­

ло призначено В. Т ар а се н ка , який д о цього працював д и р е к то р о м пед­школи.

Зим ова та весняна сесії п оказали , що студенти мають непогані з н а н ­ня, відмінниками стали Книш, Ш ульківська, К арп ен ко та інші.

Н еп ом ітн о пролетів навчальний рік і перший курс успішно закінчив заняття . Та замість канікул в ж и т тя рад янських лю дей ув ірвалася війна. Більшість викладачів і студентів було м обіл ізовано і н аправлено на ф ронт .

У травні і червні у газетах надрукували оголош ення про новий набір студентів на перший курс. Т а за н я ття не розпоч алися . Р айон окупували н ім ецько-ф аш истськ і загарбн и к и . І Іри о к у п ац ії будівлі інституту часто пустували, а інколи ви к ористовувалися для утрим ання в них в ійськово­полонених. П ри відступі ф аш исти спалили навчальний корпус.

П ісля війни інститут не відновлював свого існування. Нині у том у к о р ­пусі, правда , в ідбудованому, зн аход и ть ся районна л ікарня .

П Е Д У Ч И Л И Щ Е

В кінці грудня 1943 року р о зп о ч ал о ся навчання у педшколі, прим іщ ен­ня якого зруй н ували , відступаючи ф аш исти . З великим за п а л о м при сту ­пили викладачі та студенти до відбудови педшколи. Вони м азали , з н о с и ­ли ш маточки скла, заго т о вл ял и паливо.

Н а початку серпня 1944 року в Гуляйпільській педшколі відбувся ви­пуск учнів I I I класу - нового загону м олодих вчителів, які за завданням Н арк ом осу в и їж д ж а л и на роботу в Т ерноп ільську область.

В т я ж к и х ум овах воєнного часу до в ел о с я провести їм поточний н а ­вчальний рік. Іспити п о к азали високу успішність і хорош у п ідготовку но­вих кадрів.

- Сьогодні ми останній р аз з іб рали ся тут , щ об н азавж д и розлучитися і вийти на сам остійний шлях, - говорила випускниця ГІика.

л ^ ° чесна Роль Учи теля . ~ с к а за л а у своєму виступі випускниця Ц. Агур, - цю високу роль ми повинні виконати з честю.

Від імені колективу викладачів д и р е к т о р педшколи тов. Крисін п о б а ­жав випускникам успіхів у роботі.

В 1946 році слухачами педучилища були С. М ихайлик , Валентина Ро- р34’ Н,на х ищ енко, Ліда З а д о р о ж н я , М и к ола О нищ енко , Володимир

орпинич, викладачам и працю вали М. І. Іж евська , X. С. О сипенко,К. Іщ енко та інші.

5 Жовтня 2002 року випускник Гуляйпільського педучилищ а 1946 р о ­

ку, п р о ф е с о р Д н іп р о п е тр о вс ьк о го нац іонального ун іверситету , до к то р ф ілолог іч ни х наук В олодимир О лек сан дрови ч Горпинич пригадував: У п овоєнний час на З а п о р іж ж і була велика потреба в учительських кадрах. Т о м у в ідразу ж після зв ільнення Гуляйполя від окуп ац ії восени 1943 р о ­ку в місті б у л о в ідкрито педагогічне училище, свого приміщ ення за кл ад не мав, а містився в нап івзруй н ован ом у на центральній вулиці. Але к о ­лектив на чолі з д и р е к то р о м С пи ри д он ом К остянтиновичем Іщ енком м у ж н ь о до л ав переш коди і готував високок вал іф ік ованих вчителів.

П р о й ш ли роки, л іквідували в Гуляйполі педучилище. З а б у л и ся ті д а ­лекі, але щ едрі на педагогічний вр о ж ай часи. Н е маю повних даних, але ск а ж у , що з аудитор ій Г уляйпільського педучилища вийшли: колишній міністр освіти У країни М ихайло Володимирович Ф ом енко , колишній завідую чий к аф е д р о ю у к р а їн с ь к о ї м ови кандидат ф ілолог ічних наук, д о ­цент Б е р д ян сь к о го педінституту М и хай ло Григорович С ердю к, інж енер- будівельник , що закінчив Д н іп роп етровськ и й ін ж енерно-б уд івельний інститут , мій друг В олодимир О лійник та й я - автор цих рядків закінчив це училище.

Був тоді там чудовий педагогічний колектив, пам 'ять про який ж иве в серцях наш их випускників та у ф о т о гр а ф ія х " .

В 1947 році педучилищ е закінчили: Валя Рогач, М арія Кащ евцова, Ніна Х ищ енко (Левицька), Ліда Ф еленко , К атя Валюх, М арія Мельник, Катя С тригун , О ля Северин, М арія Д ем ченко , Катя ІІІерстюк, Надія Со- сницька, К атя Л обач , К атя Х арченко , Віра О вчаренко, Ліда Головіна, М и хай ло Григорович С ердю к, В олодимир М артиненко , Григорій Гей, О ля Ч учко, К атя Лига, М арія М о ф а , О ля М ощ енко , К атя Ковалевська.

Викладачам и працювали: Василь Андрійович Рудик (ф ізика) , Євдокія М а р к ів н а П и д о р ін а (Р о с т о в ц е в а ) (б іолог ія ) , Л ю д м и л а Іванівна Акімуш кіна (музика і співи), О л ек са н д р Антонович Кущ (укрмова), Елла Іллівна З у х е р ( історія), Х аритон С ергійович О сипенко (математика), Іван Ф едорович Т арасевич (директор , історія) , Клавдія Ю ріївна Т арасе - вич (гео гр аф ія , класний керівник), С пиридон К остянтинович Іщ енко (ма­тем атика) , О л ек са н д р О лександрович М о р о з (психологія), Н іна Копівна Б еляева (росм ова, ви їхала в 1946 році), Н адія Іванівна П ересипк іна (б о ­тан іка, ви їхала в 1946 році), К атерина Н и ки ф о р івн а Ш епель (географія , ви їхала в 1946 році), В олодимир И отапович Кононю к (малю вання, виїхав у 1946 році), П ав л о П етрович Л евицький (хімія, біологія, працю вав з 1947 по 1956 рік, коли училище перевели д о Н ікополя ), П ол іна Ф едорівна К у ­чма (педагогіка і психологія).

4 грудня 1949 року слухачі Г уляйпільського педагогічного училища зв ітували перед гром адськ істю міста за виконання піврічної програм и з

м у зи ка л ьн о -во к ал ьн о го і х орового класу. Це було велике досягнення слухачів і викладачів педучилища в роботі.

Н ай к р ащ и х показник ів у виконанні доб ився хоровий клас викладача Л. Я. Д им ова . Хор слухачів за виконання Гімну У РСР і пісні "Давно мы дом а не были" отрим ав оцінку "4", а за виконання пісні "С туденческая" і у к р а їн с ь к о ї н а р о д н о ї пісні "Ой, сус ідко" - 5.

Із зах о п ле н н ям виступали і солісти (клас викладача Димова).С лухачка 2-го курсу Я нковська виконала пісню "Ёлочка" (музика

Краєва) на "відмінно". Т ак у ж оцінку о д е р ж а л а слухачка 4-го курсу Л. Р ев е н к о за ви к о н а н н я пісні "С о л о вей " (м у зи к а А л а б ’єва). На "відмінно" - і пісня "У рябины " (виконавці слухачки О ст ап ен к о і Я н­ковська).

Хвилюючим був виступ слухачки 4-го курсу Г ригоренко - м онолог Олега К ош ового з п 'єси ("М олода гвардія") О. Ф адеева . Вона т а к о ж о т ­римала "5".

П ри педучилищі діяв д ом ровий о р к ес тр , який 29 травня 1951 року ви­ступив з к онцертом у районном у Б удинку культури. Глядачі гаряче ап л о ­дували юним учасникам х у д о ж н ь о ї самодіяльності .

У квітні 1951 року сек ретарем п а р т ій н о ї о р ган ізац ії педучилищ а був Спиридон К остянтинович Іщ енко, який з го д о м став директором .

ЗО тр а вн я 1953 року відбувся звітний к онцерт х у д о ж н ь о ї сам од іяль ­ності слухачів педагогічного училища за 1952 - 1953 навчальний рік перед громадськістю. М ета його - п ок азати ідейно-духовний р о зви то к слу­хачів. В концерті в зяло участь половина к ількісного склад у слухачів учи­лища.

В програмі: виступи зведеного х ору і оркестр ів народних інстру­ментів, хорів і ансамблів народних інструментів 2-х, 3-х і 4-х курсів, д о м ­рового орк естру , ф а ку л ь тетсь ко го хору , х у д о ж н є читання. В кінці - спортивні виступи.

Відкрився звіт виступом зведеного х ору і о р к ес тр у народних інстру­ментів, який виконав Гімн Р адянського С ою зу , пісню про С таліна та Гімн міжнародної спілки студентів. Керівники Д. В. Кравцов, М. С. Л окаць- кии, А. Г. П ічкарьова і учасники - слухачі училища віднеслись д о цього серйозно і б агато попрацю вали при підготовці.

Хорошим був виступ ф а к у л ь тет сь к о го х ору під керівництвом А. Г. •чкарьової. З м айстерн істю хор виконав пісні "В комунізм великий талін нас веде", "На бій за мир", "М агістралі комунізму" і російську н а ­

родну пісню "За горою у колодца".

Пи Н а и к ращими за худ о ж н ьо ю і м у зи ка л ьн о ю д о с к о н ал істю були висту-слухача 3-го курсу Гулеша, який під ак ом п ан ем ент дом р о во го о рк ес -

тру виконав пісню "И грай мой баян" , слухачок училища Вакімової, Д ан ілово ї, З а в г о р о д н ь о ї і Семенди, що проспівали російську народну пісню "Р одина", дуети В акімової і Д ан ілово ї, П ед ько і Х ом ен ко , Гулеша і К оваленко (радянські і українськ і народні пісні).

З х у д о ж н ь о ю і м узичною д о с к о н ал істю слухачка С ем еню та виконалапісню "Х усточка червона".

З а п ідсум ками зв ітного концерту ж ур і да л о відмінну оцінку виступамцих слухачів.

З а гальн а оц інка кон ц ерту - "добре".Влітку 1953 року б агато слухачів педучилища відправились в е к с ­

курсії , туристичн і походи , у здравиці Батьківщини.З липня 15 слухачів відбули на екскурс ію до м. З а п о р іж ж я , 25 - на е к ­

скурсію д о м. М оскви, 2 - в ту рп ох ід по горах К авказу , 11 - в будинкивідпочинку і санатор ії .

18 ж о в тн я у районном у огляді х у д о ж н ь о ї сам од іяльності студентка педучилища А. За вго р о д н я о три м ала найвищу оцінку за читання вірша М. Н агнибіди "Л яля Убийвовк".

Слухачі педучилищ а дру ж и л и і з сп ортом . 14 л и ст о п ад а 1954 року відбулася тов ари ськ а зустр іч з волейболу представників обласн о ї ради Д С Т "Іскра": ж іночих ком ан д Г уляйпільського педучилищ а і Верхньо- Х ортицького . П ерш а половина гри зак інчилась з рахунком 15:4, друга - 15:3 на користь гуляйпільців.

З ЗО січня 1955 року директором педучилища працював П авло Васильо­вич Ш иян, 1904 р. н., член К П Р С .

Д есятк и слухачів 1 і 2 курсів педучилищ а у вільний час допом агали колгоспникам артілі "Ч ервоний п рап ор" у догляді посівів: прорвали і пропололи кукурудзи на 100 гектарах.

18 травня це питання обговори ли на ком сом ольських зб о р а х і виріш и­ли далі доп ом агати колгоспникам , а після іспитів два ти ж н і попрацю ва і и

в колгоспі.1 і 2 червня 1954 року працювали на полях колгоспу "Червоний п р а ­

пор" більше 300 слухачів педучилища. Вони прорвали 200 гектарів со н я ш ­нику і кукуруд зи , пропололи 90 гектарів соняш нику та рицини, 5 гектарів буряків і 30 гектарів к олосових культур. К ращ е працю вали на політ гі

слухачі 4 курсу "Б".30 червня 1955 року закінчилися д ер ж авн і ек зам ен и слухачів Гу­

ляйп ільського педагогічного училища. Екзам ени п о к азали глибокі і міцні зн ан н я випускників з усіх предметів. Б ільшість зд ала їх на 4 і 5 .

Д ер ж ав н а екзаменаційна комісія 84 випускникам присвоїла звання вчи теля п очатково ї школи, вручила дипломи по закінченню педучилища. Чо

тири випускники - О. М ищ енко, С. Чупик, Т. П атрикей і О. Семенюта - одерж али дипломи з відзнакою.

Т о го ж року 9 слухачів педучилищ а після закінчення ве сн ян о ї сесії під керівництвом учителя П етра К арповича Бойка ви їхало на екскурсію до Ленінграда.

А слухачі педучилища Н. В. П огор іла , М. М. Голікова, Г. О. Колодій , О. В. Серьогіна , Є. В. Х о м ен ко подавали велику доп ом огу колгоспу "Ок- тябрь" у політті кукуруд зи , виконуючи норм и на 120%.

За 14 днів слухачки педучилищ а Г. Л огвиненко , Р. Галич, І. М овчан та інші в колгоспі С п артак" пропололи і прорвали 16 гектарів буряків , 3-й баш тану, 9 гектарів гарбузів.

1 липня 1977 року - через чверть стол іття - у Гуляйполі зустр ілися випускники педучилища, їх вчителі. Своєрідний урок р озп оч ав зав ід ую ­чий районним відділом освіти Степан Іванович Іванов (колиш ній учитель педучилища).

Колишні класні керівники училища М. О. З а рем ба , П. ГІ. Левицький, П. К. Б о й к о провели перекличку учнів, які розповіли про своє ж иття . Так , І. П . К еда закінчив О деський д е р ж а в н и й університет , д и рек тор П о л тав сь ко ї се р ед н ьо ї ш коли-інтернату , відмінник н а р о д н о ї освіти.

— Все своє ж и т т я , - допов ідав він учителям і товариш ам , — присвятив вихованню п ідростаю чого покоління. Д у ж е радий, що зн ай ш ов своє по­кликання.

П ро це ж допов ів і завідую чий Куйбишевським райвно наш ої області Г. І. ІТрохорович. А О л ек са н д р К овтун встиг закінчити Д н іп р о п е тр о вс ь ­кий д ер ж а вн и й університет, попрацю вати вчителем, ж у р н ал істо м , а т е ­пер він заворгв ідд ілом ГІологівського райком у партії. В олодимир П о л т а ­вець після с л у ж б и в ар м і ї пішов працю вати на т р а н сп о р т і з а р а з він сек ­ретар п ар т о р га н іза ц і ї Гуляйп ільсько ї авто к о ло н и № 3 О ріх івського А ТП 07116. М ихайло Ф о м ен к о пройш ов ш лях від р яд ового вчителя до заступника міністра освіти УРСР.

У перекличці взяли участь і деякі випускники інших років.Випускниця педучилищ а Галина П о х и л ь к о вручила колиш ньому д и ­

ректору училища П. В. Ш ияну і класним керівникам П ам 'ятн и й адрес.Слова вдячності за зн ан н я , за доп ом огу у виборі п рав и льн о ї стеж к и в

житті прозвучали у виступі заступника міністра освіти У Р С Р М ихайла Володимировича Ф ом енка.

Завідуючий облвно Г. І. К осяк зачитав вітальну телеграм у , оголосив и^.каз по М ін іс т е р с т в у осв іти У Р С Р . Він вручив нагруд н і зн ачк и ^■Амінник н а р о д н о ї освіти" трьом колиш нім випускникам , грамоти

ністерства освіти У РСР о д е р ж а л и д и р е к то р П о л т а в с ь к о ї серед н ьо ї

ш коли-інтернату І. П . Кеда, вчителька П о л тав сь ко ї середньо ї школи Ніна Василівна М а ж а єв а і завідую ча Н овогригор івською початковою ш колою Д. А. Рудь.

Грам отам и облвно нагородж ен і: вчителька У спен івської середньо ї школи А. Я. Б орт , за ступ н и к д и рек тора з навчально-виховно ї роботи Д о- бро п іл ьс ьк о ї сер ед н ьо ї школи П. І. Тим оніна та інші.

Ч е р е з піввіку у Гуляйполі зустр ілися випускники педучилища 1938 року. Вони при їхали в місто св о є ї юності, де провели кращі молоді літа. А вчитися тоді було д у ж е важ ко , але вони, долаю чи труднощ і, досягли мети. Закінчивш и педучилище, пройш ли тернистий ж и ттєви й шлях.

- М и робили все, щ об виховати достойних громадян св о є ї країни, - го­ворив ветеран війни і праці вчитель математики Н и ки ф о р М ефодіиович Теслюк.

Вони м ріяли присвятити себе д ітям і с іяти розум не, доб ре , вічне. П р о ­те долі ск лали ся по-р ізном у.

Р о зп о в ід ал а випускниця ветеран праці Н адія П етрівна Северин: "По зак інченн і педучилищ а мене направили в село Н овом и хай л івк у Ва­сильк івського району тоді Д н іп р о п е тр о в с ьк о ї област і, де працю вала в комбінованих класах п о ч а тк о во ї школи. А загал о м на осв ітянській ниві п роп рац ю в ала 33 роки.

Самій с ім ейного щ астя пізнати не довелося . В 40-му році о д р уж и лася , а в 43-му чоловік загинув . У мене на руках залиш илось двоє малих дітей, яких сам а виводила в люди.

- М аю дор о сл и х дітей, онуків, - говорила Н адія П етрівна, - 1, здається , ж и т т я своє п р о ж и л а не марно.

Не зм арн ував прож ит і роки і М икола О рестович Ігнатенко , інвалід Великої В ітчизняно ї війни, яком у тільки рік після зак інчення пед-учили- ща судилося працю вати за улю бленою спеціальністю. В 1939 році його м обіл ізували в армію, де він спочатку сл у ж и в у Західній У країн і, а потім брав участь в оборон і міст Львова, Києва, Б ілої Ц еркви та інших. Під Києвом був т я ж к о поранений і контуж ений . Після того більше вчителю­вати не зміг. П ом іняв ф ах . Закінчив Д н іп роп етровськ и й технікум, став бухгалтером . С о р о к два роки пропрацю вав у колгоспі.

А наша зем ляч ка Н атал ія Єлисеївна С авицька після закінчення учили­ща по їхала працю вати в одне із сіл Куйбиш евського району , де на почат­ку війни викладала в семирічній школі у к ра їн ськ у мову і л ітературу . А коли почалася війна, сім'я С авицьких повернулася дод ом у - в село Ус- пенівку. Там Н атал ія Єлисеївна до 45-го року працю вала вчителем, а далі обставини склалися так , що і вона п ереквал іф ікувалася і с о р о к два роки віддала бухгалтерськ ій справі в колгоспі "Батьківщина".

Учасників зустріч і, що прибули з р ізних куточків країни , тепло вітали

ам ат о р и хору ветеранів районного Б удинку культури , учасники д и т я ч о ­го ф о л ь к л о р н о г о ансам блю "К алинонька" се р ед н ь о ї школи № 4, вчителі, учні, працівники районного відділу н а р о д н о ї освіти.

У травні 2003 року пригадував колишній вчитель педучилища П авло П етрович Левицький:

- В 30-ті роки м инулого століття , коли синагогу п ереробляли як ч а с ­тину під к орпус педучилища, то всю ї ї внутрішню частину перебудували перест інкам и і стелям и, поділили на навчальні кабінети. Верхній поверх став актовим залом . Й о го стеля мала овальну ф о р м у , т о б т о ту, що мала синагога .

Д о цього приміщення синагоги прибудували впоперек тр и п ов ерхове приміщ ення, де були класні кімнати.

У війну все приміщення було спалене і частково зр у й н о ван о , о с о б л и ­во внутрішні перестінки. П о війні приміщення зн ову перепланували і все­редині все перебудували під лікарню . Т еп е р на його східній частині п ер ­шого поверху зн аход яться кухня і рентгенкабінет.

У червні 2003 року розпов ідала колиш ня випускниця педучилища Ніна Кирилівна Х ищ енко (Левицька): "Наш е Гуляйпільське педучилищ е закінчили слухачі, які потім стали керівниками:

Явон М икола Андрійович - колишній працівник райком у п арт ії і д и р е к т о р ас ф а ль то б ето н н о го заводу;

К олом оєць Віталій Іванович - колишній д и р е к то р У спен івської с е р ед н ь о ї школи;

Кеда Іван П рох о р о ви ч - колишній д и р е к то р П о л т а в с ь к о ї се р е д ­ньої ш коли-інтернату;

Ш евченко П етро Степанович - заслуж ен и й вчитель України, ка­валер ордена Т рудового Червоного П рап ора , колишній д и рек тор Лю- бимівської середньої школи, Б асан ськ о ї середньо ї школи П ологівського району;

Кошельник Володимир Степанович - колишній д и р е к то р Гу­ляйпільської середньої школи № 2;

К ириченко Валентина Ф едорівна - засл у ж е н и й працівник освіти У країни , д и р е к то р Гуляйпільської сп ец іал ізован о ї серед н ьо ї школи;

Ф о м ен к о М ихайло Володимирович - дійсний член А кадем ії П е ­дагогічних Н аук України , засл у ж е н и й працівник освіти України , кавалер орденів Т р у д о в о го Ч ервон ого П р а п о р а , Д р у ж б и Н арод ів , колишній М іністр освіти У к р а їн сь к о ї PCP;

Б ілецька (М артиненко) Л ю бов Єгорівна - колишній д и р е к то р м іської СШ № 4;

П летінь Василь Григорович - з а сл у ж е н и й вчитель У країни , к о ­лишній д и р е к то р Гуляйп ільсько ї се р ед н ьо ї ш коли-інтернату та вось­м ирічно ї ш коли селища Залізничного;

П л е т ін ь О л е к с а н д р Г р и го р о в и ч - к олиш ній д и р е к т о р М а- ли н івсько ї се р ед н ь о ї школи;

Б у д к о М икола Кирилович - заступник д и рек тора Гуляйп ільсько ї в осьм ирічно ї ш коли № 5;

С ердю к М ихайло Григорович - кандидат ф ілолог іч них наук, д о ­цент Б ер д я н с ь к о го д е р ж а в н о г о педагогічного університету;

К о в у р а - колиш ній д и р е к то р Д о б р о п іль сь к о ї се р ед н ь о ї школи;Ш евч енк о М и к ола та інші."

О С В І Т А ( П Р О Д О В Ж Е Н Н Я )

Після визволення міста Гуляйполя і району від н ім ец ь ко -ф аш и стсь ­ких зага р б н и к ів та кап ітального рем онту 1 ж ов тн я 1943 року у 56 ш колах району 5290 д ітей сіло за парти. Н а 1 листопада в ідрем онтовано було З середні, 9 неповних середніх і 47 початкових шкіл, в яких навчалося 6100 дітей.

16 грудня почалися за н я т т я в Гуляйпільській педшколі. На 16 лю того1944 ро к у учні Гуляйп ільсько ї СШ № 1 з ібрали для бійців і командирів Ч е р в о н о ї А р м ії 60 індивідуальних посилок та 350 різних речей, а учні І І іщ а н сь к о ї ш коли - 60 посилок .

У квітні 1944 учні м ісь ко ї СШ № 1 за один день у к олгоспах "Заповіт Аеніна" і "Ч ервоний прапор" вилили 1230 ховрахів.

Влітку 1944 року учні СШ № 1 допом агали колгоспам у зб и ран н і вр о ­ж аю . За л іто вони за р о б и л и 7000 трудоднів (працю вали в тих колгоспах , де п рож и в али ) . Д о б р е труд ились Ф едорен ко , В. Веретельник, М. Л евчен­ко, Г. З а р е м б а , Ф илипченко.

18 червня в м. Гуляйполі відкрито П а л а ц піонерів. П рим іщ ення відре­м онтували ком сом ольці пром артілі "Ч ервоний металіст". Т у т о р ган ізу в а ­ли гуртки: музичний, драм атичний , співочий, худож ній , юннатів. П р а ц ю ­вала б ібл іотек а , орган ізували тимурівські команди.

Відступаючи ф аш исти спалили приміщення Гуляйпільської СШ . Тому колектив учителів і багато учнів працю вали на його відбудові.

4-6 січня 1945 року в ідбулася районна вчительська к он ф ер е н ц ія , яка підбила підсумки роботи шкіл за перше півріччя 1944-1945 навчального року. Н а к о н ф ер е н ц і ї з а зн ач и л и , що за цей період відрем онтовано 58 шкіл, з яких 16 - кап ітально. Б у ло відзначено серед інших і кращих вчителів Г. І. Б одню (Гуляйпільська СІІІ), К. Г. Ч уйко (П іщ анська НСШ ).

У л ю том у 1945 року студенти Гуляйпільської педш коли для допом оги Червоній А р м ії в ідрахували 10-15% стипендії у ф о н д об о р о н и . З а к о р о т ­кий с т р о к у нього було внесено 1200 карбованців .

П ри педшколі систем атично працю вали гуртки х у д о ж н ь о ї са м о д іял ь ­ності: музичний, драм атич ний і співочий. Вони готували велику х удож н ю частину для вечора, присвяченого дню н ар о д ж е н н я вож дя н арод у т о в а ­риша С таліна - 21 грудня.

В 1946 році під час недільника на відбудові шкіл у Гуляйполі тільки від пром артіл і "Червоний металіст" працю вало дві бригади.

В 1947 році в районі д іяло 80 шкіл, а контингент учнів у них складав 8926 чоловік. Відновило роботу т а к о ж педагогічне училище, яке ви п уска­ло щ о р о к у 36-40 спеціалістів. У той час у ш колах працю вало 435 вчителів. З р осли й асигнування на народну освіту.

У 1947-1948 навчальном у році для ц ієї мети було витрачено 5055 тисяч карбованців (у тодішніх м асш табах цін).

В 50-х роках м инулого стол іття у районі в ідкрилася перша ш кола- інтернат (в селі П олтавц і), а ряд восьмирічних і початкових шкіл пере­йшли у нові, спеціально побудовані приміщення.

Н а кінець семирічки в районі було 9 середніх , 18 восьмирічних шкіл, дві ш коли-інтернати , початкові школи. 600 педагогів навчали в них 9290 учнів.

Крім того , у місті д іяли музична та за о ч н а середня ш коли, школа роб ітн и чо ї молоді.

О д н оч асн о поліпш увалися й побутові умови учнів. У той час 13 шкіл мали учнівські г у р то ж и тки , дві - групи п р о д о в ж е н о го дня , 272 учні о т р и ­мували б езк ош товн е харчування. В 21 школі були б у ф ети , в 7 - їдальні, де щ оденно харч увалося понад 5 тисяч дітей. Ф о н д всеобучу складав14,4 тисячі карбованців . З а рахунок цих коштів 585 учнів отрим ували д о ­помогу.

В 1969 році в м. Гуляйполі працю вало три середніх , дві восьмирічних і чотири початкових школи, у яких навчалося 2978 учнів, 194 досвідчені педагоги озб р о ю вал и їх знаннями.

В 1972-1973 навчальном у році в районі діяли 23 середні і во с ь м и р іч н і ,23 початкові школи, П ол тав сь к а серед ня ш кола-інтернат , спецш кола, районна заочна ш кола для працю ю чої молоді. 7343 учнів району навчали 598 педагогів.

Д о 1975 року міська серед ня школа № 1 випустила у світ 2761 учня. Тоді в Гуляйполі ф ун к ц іо н у ва ло чотири середні школи. 21 випуск д е с я ­тикласників зр о б и л а середня ш кола № 2 , 16 - серед ня ш кола № 3.

В 1975 році на Гуляйполі д іяло 11 середніх шкіл, 10 - восьмирічних і 21 початкова , а т а к о ж спецш кола .

В 1977 році в місті працю вало вісім дитячих садків на 886 л іж о к , одні міські я сла на 100 л іж ком ісць.

В 1980 році в Гуляйполі було чотири середніх , восьмирічна, дві п о ч а т­

кові і за о ч н а середня ш коли. Щ о р о к у за парти сідало більше 2,5 тисячі учнів. їх навчанням і вихованням за й м а л о с я 164 вчителі. С е р ед них вчи­тель се р ед н ьо ї ш коли № З М. А. Верба, удостоєний ордена Леніна,13 відмінників н а р о д н о ї освіти. В ш колі-інтернаті працю вало 58 педагогів

і вихователів.З а останні 25 років у районі середню освіту отр и м ал о 3,2 тисячі ч о ­

ловік.

З О Ш № 1

26 листопада 2003 року міська середня школа № 1 святкувала своє 135-річчя. І добрим слов ом згад ували Х аустова Степана Степановича , Р остовцева Івана О л ек сан д рови ч а , С ам ойленка О лек сан дра С теп ан о ви ­ча, А н у ф р ієва Івана С ем еновича, К осогора М и к олу С виридовича, Яко- венка Василя Григоровича, С авченка Ф едора П етровича , М уравей Ва­

лентину Вікторівну.Більше 120 учнів та вчителів загинули на ф р о н т а х Великої В ітчизня­

но ї війни. Б агат о пішло з ж и т тя : в 1984 році зупинилося серц е Дубченка Ігоря П авловича — м оло д о го 26-річного, в розквіт і сил. П отім зу п и н и л о ­ся серце в легенди гуляйп ільського спорту З іненка Л еоніда Семеновича. Ця см ерть о соб ли во вразила . Б езв ільно упала рука біля дош ки у школі Д онн ік Лілії Іванівни. Як ї ї лю били діти та вчителі! П отім був Я ковенко Василь Григорович, згодом В оропай М арія П етр івна , яка мала два з а п и ­си у трудовій книжці: п оступила на роботу в середню ш колу № 1 в 1952

році, вийшла на пенсію в 1990 році.Вічна пам’ять їм і шана!Значний вклад у р о б о т у колективу зро б и ли і роблять Г. П . Кутя,

Г. Ф. Т а р а с е н к о , Р. М. П у за н о в а , В. С. З іненко , Г. Д. Бібікова, В. Ф. К и ри ­ченко, А. Є. М артиненко , І. Г. Лю тий, В. М. Н ік оленко , М. М. Глазунова, О. К. Т ар а н , М. І. Зо л о ту н , В. Г. Кущ, Л. Ф. Т о л о ч к о , В. В. ГІурик.

О со б л и в о теплі слова про п о д р у ж ж я Л евицьких П авла П етрови ча та Ніни К ирил івни . Н е щ о д а в н о П а в л у П е т р о в и ч у пішов 93-й рік. Це патр іарх та ж и в а легенда колективу . Вдумайтесь: переж ити гром ад ян сь ­ку, три голодом ори , реп ресі ї 1937-го року, б лок ад у Л енінграда та бути учасником 2-х воєн, п роп рац ю в ати 27 років в середній школі № 1. Так і випробування випадали не к о ж н о м у в житті.

Як не згадати одну із най- ш анован іш их і п о ва ж н іш и х педагогів Євгенію Андріївну Щ ербину. Р ано пішов із ж и т ­тя ї ї чоловік Б ори с Г ригоро­вич. М а й ж е сам а виховала доньку і сина, має чудових онуків, які залиш или добрий слід як учні у ЗО Н І № 1.

Н а г о р о д ж е н а о р д е н о м Т р у д о в о г о Ч е р в о н о го П р а ­п ора С о ф ія В олодим ирівна М азур .

Н е м о ж н а не вклонитися за плідну працю династ іям педагогічного к о ­лективу. Це сім'я Яковенків: Василь Григорович, Л еся К орніївна та О л е к ­сан др Васильович. М аю ть загальним п ед ст аж у середній школі № 1 більше ста років. С праву матері п р о д о в ж у є Ніна Григорівна Крутінь. М а й ж е все ж и т тя пропрацю вала у школі К атерина Д анилівна М и к о- лаєнко . Тривалий час тут працю вала ї ї донька Л а р и са Василівна Єна. Б а ­гато сил віддала учням сім'я З а в о роти н ськ и х Василя П авловича та В ален­тини Петрівни. Сьогодні в школі плідно працю є с ім ’я К аш лєвих Л ю д м и ­ли Володимирівни та М иколи Івановича.

Л. А. Д ю ж е н к о за плідну працю в школі н аго р о д ж е н а ор д е н о м Т р у д о ­вої Слави I I I ступеня, за сл у ж е н и м ав тори тетом користую ться В.В. М едяник, Т. В. С іріньок, А. Є. К аткова, Н. В. Лукаш , Л. І. Гура,B. В. А ндрієнко , О. В. Я к овенко , В. М. П ередер ій , В. І. Л оган ов а ,Н. Г. Крутінь, Т. П. К у к уруд зяк , В. II. І ІІокотко , О. В. О тріш ко, Т . М. Ш е ­ремет, Н. І. Куриленко , С. Є. Т аран , Т. І. Горпинич, Л. О. Ушверідзе,C.П. Клим енко, О. І. Ч и ж у к , Н. М. Григорова , І. В. П ри тула , В. А. К о р о т - нюк, М. В. Грицаюк. Це сьогодніш ній ф у н д ам ен т школи.

Радує робота м олодих колег Л. О. Н аум ен к о , О. О. К у к у р у д зяк , І.О. О стапенко , А. О. М и р он ово ї , Л. І. Стасик.

Ш кола пиш ається успіхами своїх вихованців. Учні п рактично вп р о ­д о в ж багатьох останніх років трим аю ть першість в районних олім піадах . Тільки в 2002 році вони зай н яли більше 70 призових місць. К атя Сіріньок (вчитель Т. В. С іріньок) ви б орола III місце у Всеукраїнський олімпіаді з ук ра їнськ о ї мови, Аня Гура (вчитель Н. Я. Власенко) за й н ял а І місце в М іж н арод н ом у конкурсі знавців у к р а їн с ь к о ї мови ім. П . Я цика , п ер е­м ож цям и багатьох л ітературних конкурсів були О лена М уха та А ртем Клименко.

Новий корпус СШ № 1. Фото 1965 року

П ом ітний сл ід в іс то р ії ш коли залиш ила О кс ан а Куш ніренко. У свій час вона була п ер е м о ж ц ем в обласн ій олімпіаді з р ідної мови, гідно пред­с т ав л ял а о б ласть на В сеукраїнській олімпіаді в м. Р івному (вчитель В.

А. К оротню к).Н е підвели і точні науки: Євген Філіпченко (вчитель Л. О. М иронова)

став при зером об л а сн о ї олімпіади з інф орм атики (посів III місце). К о с тян ­тин Каш лєв зай н яв II місце в області на олімпіаді з трудового навчання.

Учні ш коли активно брали участь в роботі М а л о ї А кадем ії наук і д о ­билися пом ітних результатів . 1998-1999 р ок ах Ю ля С т а р о к о ж е н к о та Т а ­ня П лас ту н н а го р о д ж е н і Д иплом ам и за участь в обласн ій н а у к о в о -п р а к ­тичній к о н ф ер е н ц ії "К раса і біль України .

Н а кінець 2002-2003 навчального року у школі навчалося 882 учні, з них 42 учні мали високий рівень знань , 228-достатній рівень навчальних досягнень . Гордістю ш коли були М арина П ередер ій , А лла М усунова, О лена Гацко, Сергій К уш ніренко , М ирослав Б ер е ж н и й , Ю лія М але-новська, Олена Красова, Анна Гура, Сергій Шамрай.

З 1937-го року , коли ш кола стала середньою , ї ї зак інчило 189 учнів із з о л о т о ю м едаллю та 63 зі срібною.

З 1961 року ш колу зак ін ч и ло 4422 учні.Б а га т о вчителів ш коли стали перем ож ц ям и щ орічних конкурс ів Вчи­

тель року". Ц е - О. В. Я к овен ко - виборов звання "Вчитель ро к у - 2000" в област і , Т . В. С ір іньок - "Вчитель ро к у - 1997", Н. В. Л укаш - призер о б л а сн о го к о н курсу "Вчитель року - 2002", О. О. К у к уруд зяк та Т. І. Гор- пинич - п р и зери р ай он н ого конкурсу "Вчитель року - 2002".

Б іограф ія перш ої ш коли була б неповною, якби не згадали, що зі ш ко­ли заплескотіли невеличкі д ж ерела л ітературно ї творчості м олодих по­етів: К атерини Сіріньок, О ксани Кушніренко, Ольги Будугай, О лени Мухи.

Зі ш коли почався л ітературн и й ш лях поетів і письменників, які вж е відбулися: Григорія Л ю того , Любові Геньби, Н аталі Квітки.

Відшуміли револю ції і війни, з а ж и л и рани. Т ільки пам 'ять ж ива . І

ш кола все пам 'ятає .О со б л и ва пам 'ять про випуск, який відбувся у 1941 році. Як свящ енна

пам’ять про них височить гранітний зн а к на те р и то р і ї школи.Щ е не м инуло воєнне лихол іття , як в ідразу ж після визволення міста

ш кола - в ідновила навчання. Але сп р а вж н є її ж и т тя р о зп оч алося , коли .* ф р о н т ів п овернулися викладачі Д. І. Т качен ко , М. О. К узьм енко , О.С. С а м о й л е н к о , П . П. Левицький, М. П . Ф едорен ко , Г. І. О вечко , В. П . Заво р о ти н с ьк и й , В. Т . Л итвиненко , І. О. Р остовцев , А. А.С ам ійленко , В. Г. Я к овенко , І. С. А нуф рієв , М. С. К осогор .

Ш к о л а , яка і до цього була знана в област і, давала міцні знання . ї ї ви­

пускники - прекрасні спеціалісти, стали відомими по всьому тоді Р а ­д я н сь ко м у С ою зу . Щ об уявити якість знань , в арто назвати дек ілька прізвищ. Випускник 1955-го року, д о к т о р економ ічних наук, президент щ ахово ї ф едерац ії У країни Іван Бик; ч л ен -к о р есп о н д ен т М іж н а р о д н о ї ак адем ії економ іки і б ізнесу, голова суддів Спілки гандболістів Р ос і ї Віталій Іванов; випускник 1940-го року , кон тр -адм ірал Б алтійського ф л о т у О лек сан др Т олочко ; випускник 1938-го року, полковник, в ійсько­вий про к у р о р О л ек са н д р Яковенко; л ік ар вищ ої к атего р ії Світлана і М и ­рослава Зінченки; головний ред ак то р газети "П ечатны й двор" А натолій Т ар а се н к о ; засл у ж е н и й м айстер спорту С Р С Р , п ер е м о ж ец ь кубка світу в Римі, рекордсм енка світу з бігу на 1 милю, в іце-чемпіонка Європи 1982 р. Л ю дмила В еселкова-Семеню та; головний л ікар , л ік ар вищ ої категор ії Т ет ян а Головіна; член Н ац іо н а л ьн о ї спілки письменників У країни Л ю бов Геньба. А скільки ще не названо!

Ш кола була кузнею кадрів для всього району. Готуючи їх, велику р о ­боту проводили 3. М. М аслієнко , з а сл у ж е н и й вчитель У Р С Р Г. У. Р уд ен ­ко, К. Д. Н іколаєн ко , В. П. З аво р о ти н ськ а . А якими цікавими були уроки вчителів початкових класів Н. К. Л евицько ї, Є. А. Щ ербини , Д. Н. Богу- славськ о і-О м есь , Л. К. Яковенко, С. В. М азур , Д. І. Н аза р ен к о .

Скільки праці і натхнення вклали в о ф о р м л е н н я ш коли і кабінетів всі п о к о л ін н я педагог ів . О с о б л и в о х о ч е ть с я в ід зн а ч и ти б іологів Н .Г. Ф ед о р е н ко , Г. П . Сахно, Є. М. Р остовцеву , В. В. П у р и к , Л. В. Єну. С ам е вони створили перший в районі ун ікальний зр а зк о в и й каб інет біології.

А які математичні брейн-ринги , КВК орган ізовували вчителі В. І. Б а й ­дала, В. С. З іненко , Г. Ф. Т арасен ко , Г. П. Кутя, М. П. Д ерев 'ян к о , Л. І. Д оннік , Г. І. Яценко, В. Г. Кущ, Л. ГІ. К оростильова .

Б агато ц ікавого і корисного несли на с в о ї у р о к и ф іл о л о ги М. М .Гура, Т. Б. Веретільник, Г. Б. Лівшиць, В. В. М уравей , Л. М. Ш апошнікова,’ Г. А. Ж и л ін ськ а , Г. Д. Бібік, С. 3. С ам ойленко , Т. П. Ш ам рай , В. П. Н е г р о ­ва, Н. ф . Кучма, історики К. С. Т а р а с е н к о , Г. І. О нищ енко , М. І. Гвоз- динська.

Саме в ЗОНІ № 1 першим почав працю вати гурток червоних сл ід о ­питів на чолі з В. Ф. П сьолом , які почали розш уки випускників школи, що загинули в роки війни.

Випускники різних років п ам 'ятаю ть зас ід ання КІДу, які проводили г . М. П у зан о в а , О. І. Ч иж ук , С. О. С корик .

С в ітлу з г а д к у за ли ш и л и після се б е вчителі т р у д о в о г о навчанняІ. Савченко, С. А. Говіна, М. І. З о л отун , вчителі креслення та о б р а з о ­

творчого м истецтва Б. М. М атвеев та Т . Г. П анченко .

V» * V*'

8 травня 1987 року. Н а б л и ж а єт ь с я 14-та година. П одв ір ’я міської се­ред ньо ї ш коли № 1 за п о вн яю ть нинішні та колишні ї ї вихованці, ветера­ни війни, гості. Д уховий о р к е с т р виконує пісні воєнних років, сучасні в ійськово-потріотичні мелодії. В колі ветеранів - колишніх випускників школи чути радісні вигуки привітання. С льози , обійми.

Т а ось настає д о в го ж д а н н а мить. С ти хає музика . Л унаю ть голоси ве­дучих: "Ш ановні друзі! С ьогодні в нашій школі урочиста подія. Вона при­свячена в ідкриттю П а м 'я т н о г о зн а к а учням і вчителям, які загинули на ф р о н т а х В еликої В ітчизняно ї війни. У нас в гостях члени бю р о райком у К ом парт ії У країни , рай ви кон к ом у , м іськвиконкому, представники б а з о ­

вих господарств" .Т у т звучить команда: "Ш кола! Рівняйсь! Струнко! Р івняння на вете­

ранів В елико ї В ітчизняно ї війни". П о к о ри д ору слави ідуть сивочолі ве­терани , вдячні ш колярі вручаю ть їм живі квіти.

Говорить д и р е к то р ш коли О. П. Власенко: "42-й р аз радянський н а­род, все прогресивне лю дство світу зустр ічаю ть свято П ерем оги над ф а ­ш и стсь ки м и з а г а р б н и к а м и . В ці дні ми всі з гл и б о к и м п о ч у т тям відповідальності вслухаєм ося в дорогі нашому серцю слова Б атьк івщ и­на", "М ир", "Травень", "П ерем ога" , "П атр іоти зм " , вш ановуємо пам 'ять

про тих, хто загинув на війні".Далі О лексій П етрович розпов ідає , що СПІ № 1 дала багатьом юнакам

і дівчатам путівку в ж и т т я , навчила правильно жити , працю вати , а якщо треба , то і вмирати. В ниніш ньому році виповню ється 50 років першого

випуску школи. Це ї ї історія .- С ьогодні ми, юна зм іна наших дідів і батьків, - говорить О . П . Вла­

сенко , - вш ановуєм о п ам 'ять випускників довоєнних років, які ступили в б езсм ер тя п р ям о зі ш кільно ї парти і ціною власного ж и т тя захи сти ли нас

від ворога.168 учнів і вчителів ш коли загинули на війні. С еред них рядові

П. Р. Р убан , А. І. Х оріш ко, М и к ола і П е т р о Даниловичі Чучки, серж ант и О. М. Сахно , О . П. Б о н д а р ен к о , о ф іц ери О. І. О нокій , В. Д. С основ , В оло­дим ир і Григорій Ф едоровичі М іщ енки, Д . Я. С пащ енко, В. Ф. Шишов, Я. М. Ч айковський , В. Т . Н ечитенко , О. II. Савченко. Але пам 'ять про них

не погасла.- Велику роботу ви к он ан о по будівництву П ам ятн ого знака . Велике

спасибі за сп ри ян н я в будівництві його випускникам 1941 року, і всім ви­пускникам р ізних поколінь, о соб ли во З а с л у ж е н о м у вчителю Р Р Ф С Р , ви­пускнику н аш о ї ш коли 1941 року Ф едоров і Ф едоровичу Сліпченку. Вели­

чезну д о п о м о гу подали і трудові колективи підприємств, а саме: к олгос­пу імені Енгельса, досл ід но-експ ери м ен тальн ого за во д у сільгоспмашин, взуттєво ї ф а б ри к и .

П р а в о перер ізати червону стрічку надається ветерану війни І. М. П е ­тельку, д и р е к то р у школи, учням Владиславу К озлов у і Л іл і ї Тимченко. С падає біле покривало . І зо р у в ідкривається монумент, який с п о р у д ж е ­но у вигляді трь ох пелю сток вічно палаю чого вогню. Т ри пелю стки сим ­вол єдності трь ох поколінь - ДІДІВ, батьків і дітей. Т ак головний ск ульп­т о р м іста-героя Волгограда В. Ю. М асляєв передав пам 'ять тих подій.

Ветеран війни, колишній учитель школи П. П. Л евицький разом з уч- | нями В алентиною Гурою та О ксан ою Ганусеєвою зап алю ю ть вічний во­

гонь, привезений з М ам аєвого кургану з геро їчного Волгограда. В етера­ни і гості кладуть квіти навколо вічного вогню.

Наступає хвилина мовчання. Минає вона і, карбуючи крок, ідуть ор­лята. Вони дають клятву на вірність Вітчизні, на вірність традиціям стар­ших поколінь.

Секретар райкому Компартії України А. І. Явон вітає ветеранів, жи­телів міста, школярів, учителів від імені бюро райкому партії, райвикон­кому і міськвиконкому з Днем Перемоги, бажає миру, щастя, безхмарно­го неба. З нагоди відкриття Пам’ятного знака виступили перший секре­тар райкому комсомолу Олександр Кірієнко, ветерани війни І. М. Пе­телько та О. І. Полтавцев.

З О Ш № 2

ія л 1СТОрІЯ загальН00СВІТНЬ01 школи І - І І І ступенів № 2 бере початок з 1903 року, звідтоді як на те р и то р і ї Вербівської сотні за р ішенням Гу- ляипільського зем ства була побудована і почала свою р оботу друга зем ська н а р о д н а ш кола . В д в о к л а сн ій п о ч а тк о в ій ш кол і ст во р и л и комбіновані класи, в як и х налічувалось 100 учнів. Ш кола м ала 25 чоти- римістних парт, стіл, ст ілець, ш аф у для зошитів, глобус, рахівницю , кар-

лась° СІ1 ЛЗАаННЯ велося російською мовою , бо ук ра їн с ьк а за б о р о н я -

М ІГ ІШК° ЛІ- вивчались такі навчальні предмети: З а к о н Б о ж и й , як и й читав цевии піп, чистописання, ар и ф м ети ка , історія Росії.

ЛавпоРШИМИ ВЧИТСЛЯМИ ш коли були Т обол іни Ніна Гаврилівна та Іван ЗінчеІІ'.ШИлОВИЧ' С,ЄРЄЛ п е Рших Учнів з га д у ю т ь с я Я ким Т р о х и м о в и ч

ко, Д ан и л о Ю химович Чучко, Яків П авлович Плю щ ій та інші.сля зак інчення ш коли випускники отрим ували посвідчення, видані

О лек сан др ів ською повітовою учительською радою К атери н ославсько ї

губернії.В 1917 році у школі зн ял и з викладання З а к о н Б о ж и й , а з листопада

вийшла за б о р о н а бити дітей. У 1925 році навчальний з а к л а д називався т р е ть о ю тр у д о во ю ш колою . Н авчалось у ж е чотири класи у дві зміни.

Крім того , вечорами взим ку у великій класній кімнаті велось навчання д о р о с л о го населення. В школі в ті часи працю вали хорови й та д р а м ати ч ­ний гуртки. Н авчали дітей П ол іна Павлівна П ер е са д а , Н ат а л ія Володи­мирівна Т елец ьк а , М арія О лександр івна М елю ш кова , Клавдія Григорівна Л нтонова . Влітку у ш кільному дворі з а в ж д и проводились зб о р и селянверб івсько ї сотні.

В 1940 році силами місцевих колгоспів "Ударник" та Запов іт Леніна побудували новий двоповерховий корпус ш коли, яку реорган ізували у

середню.Відступаючи у вересні 1943 року, ф аш исти підпалили ш колу. Лише з а ­

вдяки відвазі м ісцевих лю дей і о соб ли во вчительки м олодш их класів Т а їс і ї Іванівни І ір и х о д ь к о частину парт та шкільного м айна вдалося вр я ­

тувати.З 1943 по 1951 роки ш кола була семирічною .В 1952-1953 роках двоповерховий корпус відбудували силами к олгос­

пу "З апов іт Леніна" та буд івельної дільниці на кошти, виділені міською

Радою .З 50-х до середини 60-х років педагогічний колектив очолю вав Ізраїль

Ісакович Злат о к р и л е ц ь . В цей час прибудували спортивний зал і м айстер ­ню, а пічне оп алення зам інили на водяне.

Н а п ротяз і 20 років - з 1968 по 1988-й рік д и рек тором був Володимир Степанович Кошельник. Тоді до школи підвели воду, побудували їдальню.

Д о 2003 року колектив очолю вав В олодимир П авлович ІІриход ьк о , з 2003-го - Віктор П авлович Наум енко.

За час свого існування ЗОНІ № 2 випустила у світ понад три тисячі учнів, з них — біля 60 медалістів.

П и ш ається навчальний за к л а д вчителями Н. М. Б ілою , Т. Т . Гузій, О. І. Л ю тим , М. А. О палейк о , Л. О. М азан к о , Н. О. Вайнер, Л. О. М асл ієнко , Т. Л. П р и х о д ь ко , В. О. ІІІаровською та іншими, а т а к о ж випу­скникам и - к андидатом педагогічних наук, дійсним членом А кадемії ек о ­ном ічн и х н аук У к р а їн и , з а с н о в н и к о м М а к і їв с ь к о го е к о н о м ік о - іу м ан ітарн ого інституту Василем А нтоновичем Товстиком .

Іван О лек сан дрови ч А зар о в пройш ов ш лях від працівника колгосн \ імені П ет р о в сь к о г о д о ред ак тора відділу соц іальн о-п об утови х проблем редакц ії газети "Дніпр вечерний" (м. Д ніпропетровськ).

О л ек са н д р П етрович Лю тий - магістр управління осв ітою , член - ко ­

респондент А кадем і ї наук суднобудування, д и р е к то р М ик ола ївськ ого політехнічного технікуму.

Ш кола пишається і членом Н ац іо н а л ь н о ї спілки письменників Ук­раїни поетесою Яною Яковенко, поетесою Вікторією З аб аво ю , Ю лією К опилець - перем ож цем республіканських пісенних конкурсів , ст у д е н т ­кою Н ац іонально ї юридичної ак адем ії ім. Я рослава М удрого; студентом Л ьвівського інституту ф ізкультури , п ере м о ж ц ем м іж н ар о д н и х і рес ­публіканських зм агань з боротьби Ігорем К у к уруд зяком та іншими вихо­ванцями.

с з о ш

1 вересня 1998 року урочисто відкрила св о ї двері н овозбудована спец іалізована загальноосв ітня ш кола , с п о р у д ж е н н я я к о ї було р о зп о ч а ­то в 1991 році. У новій школі — 22 класні к імнати, л а б о р ат о р ії , предметні кабінети, спортивні і гімнастичні зали . Ц е спец іал ізований і водночас ба- гатопроф ільний навчальний за к л а д з поглибленим вивченням основних предметів.

У 1999 році у С З О Ш навчалося 453 учні. Д іти колгоспників , а їх 137, харчувалися безкош товно . Тоді з дітьми працю вали класоводи В. Д. Б о н ­дарук , В. А. Чучко, А. В. Книш, А. І. М асл ієнко , С. Є. С іропол, вчителі- предметники Т. В. Б альсанко , Л. М. Ш ам рай , А. К. Ш евченко, Л. Г. Т и т о ­ва, Л. А. Галкіна, Н. В. Волинцева, О. І. П ар х о м е н к о і молоді вчителі:О. В. Б ілай, І. С. Д о б р о з н а й , Р. С. Бут, В. М. Єрм ак , С. І. С таш ук, А. О. Си- ненко, С. М. Ш тепа , заступники д и р е к то р а школи В. Ф. Кириченко - Г. М. П ар х о м ен к о і В. Д. Тимош енко.

26 бе р езн я 2003 року у Гуляйпільську спец іал ізовану загальноосвітню школу прилетіла з Києва телеграм а від П р ези д ен та України на ім'я д и ­ректора В. ф Кириченко.

Ш ановна Валентина Федорівна! - йш лося у телеграмі. - Щ иро вітаю Вас з присвоєнням почесного звання за с л у ж е н о г о працівника освіти Ук­раїни.

исокої д е р ж а в н о ї нагороди Ви удостоєн і за вагомі досягнення у професійній діяльності і багаторічну сум лінну працю.

Зичу Вам міцного зд о р о в 'я , роди н н ого благополуччя , нових успіхів на благо України.

З повагою П рези д ен т У країни Л. Кучма."

К О Л Е Г І У М " Л І Д Е Р

1 вересня 1972 року по вулиці Цвітній, 5 гостинно відчинила двері но­ва серед ня ш кола № 4. П ерш ий дзв інок у ї ї ст інах пролунав для 716 дітей. П ерш им д и р е к то р о м ї ї став М икола Якович Т ар а се н ко . А з 1977 по 1997 рік керувала колективом Лю бов Єгорівна М артиненко , потім - А нтоніна М и к о л а їв на Горпинич, О лек сан др Іванович Варакута і тепер - Людмила А ндріївна Галкіна. З аступникам и у неї - О лек сан дра М ихайлівна М а- кеєва, А нтоніна М иколаївна Горпинич, Т етян а М и к о л а їв на Лапіна.

1 ж о в тн я 2000 року за р о зп о р я д ж е н н я м голови р ай д ер ж ад м ін істр ац іїІ. О. Б ірю кова ЗО ІІІ І - І І І ступенів № 4 та дитячий за к л а д № 5 "Сонечко" були реорган ізован і у навчально-виховний ком плекс № 4. Щ о н а п р а ц ьо ­вано за цей період, які проблеми постали перед колективом? На ці та інші п и тан н я в ід п о в ід ал а д и р е к т о р н а в ч а л ь н о -в и х о в н о г о к о м п л ек су А. А. Галкіна:

- НВК № 4 має свою концепцію та П р о гр а м у р о зви тку на 2003-2008 роки. У 2003 році ми виховували і навчали 1005 дітей.

Д е к іл ь к а сл ів про пед агог іч н и й ко ле кти в . І з 93 п ед агог іч них працівників 31 мали вищу кваліф ікац ійну категорію , 28 - І категорію ,12 чоловік - педагогічне звання "В читель-методист", 4 - "В ихователь-ме- тод ист" , 8 - "С тарш ий вчитель", 6 н а го р о д ж е н і зн а к о м "Відмінник освіти", 10 вчителів - керівники районних м етод об 'єднань. Як бачите, рейтинг педагогічного колективу досить високий.

В тісній сп івдруж ност і працю ю ть дош кільна і початкова л анка . Це має с в о ї переваги: швидше і безб ол існ о проходить адаптац ія у ш кільному к о ­лективі перш окласників , які перебували в дитячом у садку; на більш висо­кому рівні зд ійсню ється наступність дош к ільно ї та п о ч а тк о в о ї ланки. Д ля перш окласників створені належ ні умови перебування як у школі, так і в дитсадку , де вони зн аход яться у другій половині дня. Якісне харч уван ­ня, п ісляобідній сон , відповідна ігрова к імната - все це дає м ож ливість батькам бути спокійним и за св о їх д ітей у п р о д о в ж повного р о боч ого дня.

Наші вихованці вміють до б р е навчатися , беруть активну участь в по­зашкільній та позакласн ій роботі. З а результатам и м инулого навчально­го року 8 випускників 11-х класів н агород ж ен і золоти м и і срібними м еда­лями. 11 учнів 9-х класів о д е р ж а л и св ідоцтво з в ідзнакою. Ш кола за р е ­зультатам и участі в II турі Всеукраїнських предм етних ол ім піад посідала П місце в районі, І місце - в огляді х у д о ж н ь о ї сам од іяльності . Група "П ервоцвіт" стала лауреатом о б ласн ого ф е сти в ал ю "Чисті роси" в р ам ­ках В сеук ра їн ського огляду х у д о ж н ь о ї творчост і дітей та ю нацтва "Т а­ланти тво ї, Україно!". 20 вихованців ш коли брали активну участь у складі рай о н н о ї делегац і ї ам атор ів сцени на фестивал і м алих міст у м. Києві.

Сьогодні наша школа сто їть на новом у етапі розви тку - переведення ст ар ш о ї школи на п роф ільне навчання. Згідно з н ак азом М О Н України від 20. 05. 2003 року № 306 за тв е р д ж ен і Типові навчальні плани для проф ільного навчання. В нашій школі створені умови для переходу с т а р ­ш ої школи на проф ільне навчання. Вивчення автосправи та отрим ання посвідчення водія автом об ільного т р а н сп о р ту к атего р і ї "В" і "С", п р о ­ф е с і ї швачки, яка в цьому навчальном у році л іцензована , к ом п 'ю терн о ї справи (о п ер ат о р ком п 'ю терного набору та се к ретаря керівника) дають мож ливість вибрати технологічний профіль . Н а всі названі п р о ф е с і ї є ліцензії , а о тж е , і створена в ідповідна м атер іально-техн ічна , науково-м е- тодична б аза , є відповідне кадрове забезпечення .

А втосправа , швачка - п р о ф е с ії , які вивчаються у школі не один рік і ввела їх у свій час ще колишній д и р е к т о р школи А. Є. М артиненко.

З м етою створення сприятливих умов для врахування індивідуальних особливостей , інтересів і потреб учнів, для ф о р м у в ан н я у ш колярів о р ієнтац ії на той чи інший вид м ай б утн ьо ї п р о ф е с ій н о ї д іяльності, у школі планується ввести 30 ф акультати в ів , спецкурсів , курсів за вибором як для учнів 5-9-х, так і 10-11-х класів.

Н а базі школи діяли регіональні підготовчі курси від К иївського М іж н а р о д н о го університету , а т а к о ж курси поглибленого вивчення англ ійської мови для учнів 4-х та 8- 10-х класів. П л ан у єм о цю р оботу про­довж увати .

Ф ункціоную ть у нас і підготовчі курси до Д е р ж а в н о ї Т ав р ій сько ї с ільгоспакадемії , що в м. М елітополі. Т о м у в цьому навчальному році плануєм о створення м іж класних ф акультати в ів з креслення, починаючи з 5-го та 8 -го класів.

У 2002 році у навчально-виховном у комплексі № 4 працю вав 131 чо­ловік, серед яких - 70 педагогів, 18 вихователів, 12 вчителів-методистів, 7 старші вчителі, 19 - н агород ж ен і значкам и "Відмінник н ар о д н о ї освіти" та "В ідмінник осв іти У к р а їн и " . 25 п ед аго гам встан о в л ен а вища кваліф ікаційна категорія , 17 - перша кваліф ікац ійна категорія , 15 вчи­телів школи - ї ї випускники.

Учні навчаються у 35 класах. Шкільна бібліотека займає площу 120 м2. Ф онд х у дож н ьо ї л ітератури складає 18731 примірників книг, підручників - 19287. У школі обладнано комп 'ю терний клас, який підключено до системи Інтернет. А це дає змогу д ітям за 2 роки оволодіти проф есіям и секретаря керівника та оператора ком п 'ю терного набору.

Згодом НВК № 4 було реорган ізовано : ш кола і дитсадок стали ю р и ­дично незалеж н и м и одне від одного . У 2006 році загальноосв ітня школа

а 4 після зміни св о є ї структури рео р га н ізо ва н о у колегіум "Лідер".

З а ЗО рок ів св ого існування ш кола випустила у д о р о с л е ж и т тя 2209 учнів. С е р е д них - 133 із золоти м и і срібними медалями.

А Г Р А Р Н И Й Л І Ц Е Й

В 1972 роц і у місті створено п роф есійно-техн ічне училище № 28 (з 1978 року - середнє), яке випускало мулярів, столяр ів , ш тукатурів-м а- л яр ів , е л е к т р о г а з о з в а р н и к ів , м аш иніст ів а в т о к р а н ів , с л ю с а р ів -с а н - техніків і по рем онту автомаш ин.

П ТУ № 28 - це ком плекс споруд , призначених для забезп еч ен н я н а ­в ч ально-виховного процесу. К ом п лек с ск ладається із навчального та на- в ч ал ь н о -л аб о р ат о р н о го корпусів , де учні п роходять навчання. Д о їх п о ­слуг - 18 каб інетів та 5 л аб о р ато р ій . О крім цього, училище забезпеч ує вихованців б езк ош товн и м п р о ж и в ан н ям у гуртож итку .

Д ля п рактич них за н ять є необхідна техніка (автомобілі, трактори , с ільгоспм аш ини), автод ром , учбове поле - 125 га ор н о ї землі.

З м етою о р г а н із а ц і ї зм істовн ого дозв ілля у 2002 році для учнів працю вали спортивн і секції, гуртки х у дож н ьо ї сам од іяльност і , пред м ет­ні гуртки та те хн ічн о ї творчост і , клуби за інтересам и. Д о послуг вихо­ванців - стад іон , спортивний зал , б ібл іотек а 'з читальним залом , актовий зал , музей "Б ерегиня", к імната відпочинку "За чаш кою чаю".

П ідготовка робітничих кадрів проводиться за спец іальностям и: трак - т о р и с т-м а ш и н іст с ільгоспвиробництва , водій категорії 'В і С , сто л яр - буд івельник, те сл яр , к ухар -кон д и тер , ел е ктр о зва р ю вал ь н и к ручного з в а ­рю вання, м уляр , продавець.

На початку ж ов тн я 2002 року ГІТУ — 28 відзначало своє тр и д ц я ­тиріччя.

Із вуст ведучих історія о зв а л ас я до присутніх на святі.1 вересня 1972 року в новоорган ізованом у С П Т У пролунав перший

дзвоник. 1973 - перший випуск в училищі - 21 квал іф ікований ш тукатур- лицю вальник пішов на виробництво . 1977 — починається п ідготовка ф ахівц ів -автокран івників , з 1986 - продавців і трактористів-м аш иністів с ільськ о го с п о д а р сь ко го виробництва , з 1991 — кухарів-кондитерів . За три д ц яти р іч чя училище п ідготувало і випустило 4737 м олодих к вал іф іко ­ваних робітників.

У 2001 році вихованці училища стали призерам и об л асн о го огляду х у ­д о ж н ь о ї сам од іяльності . В обласном у конкурсі "Кращий за проф есією посіли 2-е місце серед столяр ів та 3-є - серед мулярів. Ц ікавими є вис і у- пи агітбригади "Сполох", театру мініатюр "Ш кільні вибрики", ін телек ту ­а л ь н о -р о з в а ж а л ь н о ї гри "П оле чудес", "Б рейн-рингу" тощ о.

Заступник голови обком у п роф техосв іти В. М. П ересипкін вручив П о ­чесну грам оту М іністерства освіти і науки викладачеві А. Р. Ш атравц і за багаторічну і сумлінну працю (22 роки працю є з дітьми, в обласном у к о н ­курсі ї ї кабінет матем атики зайняв 1 місце). Грамотою відзначено і внесок училища в підготовку кадрів для н арод н ого господарства і з нагоди 30- річчя ПТУ.

- Честь нашого училища трим ається на кадрових працівниках, - гово­рив д и рек тор училища В. О. Ц иганов, - працелю бних, творчих, з щирою душею і добрим серцем. Ц е - С. Ф. Кулик (посіла 1-е місце в обласном у конкурсі "Викладач року"), м айстер К. І. Б оровик (призер училищного конкурсу на кращ у групу), С. В. М уш енко (за особливу шану до н арод ної х у д о ж н ьо ї творчості). Т. М. Бечко, викладачі С. В. С ереда, В. Ю. І іури к , а т а к о ж В. Г. Лю та, Г. В. Білай, В. М. Б одня , С. В. Балак , С. В. Щ ербак та інші.

Д о б р е слово мовилося й про ветеранів - за щедрість душі, п раце­лю бність - В. Г. Т утова , О. ГІ. Кущ, А. П. Д ом аш енко , І. І. Семенюту,А. Ф. Б ілостоцьку , К. А. Іщенко.

Н а святі вітали і перем ож ців конкурсу "Учень ювілейного року" - Г. Зим у, А. Гопку, А. Леут, І. Ушка, Ф. Чупкову, А. Редькову, Н. П анасей- ко, І. П ередерій і вручили грошові премії.

Відповідно до ст. ст. 35, 41 З а к о н у У країни " П р о освіту" та з метою р е­ал ізац ії поєднання за га л ь н о ї серед н ьо ї та п роф есійно-техн ічно ї освіти, враховуючи зміни на ринку праці у підготовці кваліф ікованих кадрів, ПТУ-28 з 1 липня 2003 року реорган ізован о у Гуляйгіільський про ­фесійний аграрний ліцей.

П роф ес ійний ліцей є навчальним за клад ом другого атестаційного рівня, що забезпеч ує реал ізацію права громадян на зд обуття проф есійно- технічної та повної загал ьн о ї серед н ьо ї освіти.

Д И Т Я Ч А Ш К О Л А М И С Т Е Ц Т В

У кош торису видатків політвідділу культури на 6 м ісяців 1921 року б у ­ли передбачені кошти на музичну школу з 12 викладачами і х у дож н ю ш ко­лу з двома працівниками. О тж е , є підстави вести відлік історії Гу- Ляипільської д и т я ч о ї школи мистецтв від цих двох шкіл. Д атою започат- кУвання м о ж н а вваж ати третє травня 1921 року, що п ідтвердж ує д о к у ­мент - "Посвідчення", яке дане завідую чому м узш колою тов. Стрельнику.

199

П ісля С т р е л ь н и к о в а м у зи ч н о ю ш к о л о ю в Г уляйпол і зав ідував Д. Усенко, який 25 липня 1921 подав заяву на зв ільнення у з в ’я зк у з ви їздом на навчання. Н а заяві резолю ція : "Н е відпускати , поки не буде зн а й д е н о заміни".

На 1 січня 1922-го року зав ідує м у зш колою вж е Д. П . П рихідько , скрипаль . С еред викладачів школи тоді були: X. Рябко , А. Акимушкіна, Е. Ракицька, П . Ч ер іпко (викладач о б р а зо т в о р ч о го мистецтва). Учителем м у зи к и та сп іву п р ац ю в ав в и п у с к н и к К а т е р и н о с л а в с ь к о ї д у х о в н о ї семінарії , скри п аль П. См ірнський, котрий ще керував хором і т е а т р а л ь ­ним колективом .

Тому м о ж н а стверд ж ув ати , що в 1957 році в Гуляйполі відновила р о ­боту музична ш кола . 7 серпня 1982 року про це розпов ідав директор школи В. М. Кутя:

- 25 років том у в Гуляйполі почала ф ун к ц іон увати м узична школа. За цей період вона перетворилась у великий початковий навчальний заклад , в якому 170-180 дітей навчаються грати на р ізних музичних інструм ен­тах. М у зи ч н о ї грам оти , техніки гри їх навчають 17 викладачів.

А в перший навчальний рік тут працю вало чотири викладачі, які зустр ілись з труднощ ам и: не вистачало інструментів (особливо піаніно), досвіду роботи.

За час існування ш коли ї ї зак інчили понад 400 чоловік. Ч и м ало наших випускників п р о д о в ж и л и музичну освіту . Т ак Г. О. М усійко закінчив консерватор ію , С. К. Вовк - музичний педінститут, четверо закінчили і два навчаю ться в інституті культури, 29 зак інчили музичні, біля ЗО - культосвітні училища.

Ця школа є центром кущ ового м етодичного об 'єд нання , до як ого вхо­дять В ерхньотерсянська , Успенівська, Н овозл ат о п іл ьс ьк а , П ологівська та Вербівська музичні школи. О крім виконання навчально ї програм и в школі проводиться п озакласна робота - огляди - конкурси на кращ е ви­конання творів тощ о. С правж нім святом м узики для батьків є звітні к о н ­церти, котрі провод яться в кінці к о ж н о г о навчального року. Це свого р о ­ду звіт викладачів і учнів про зр о б л е н е за навчальний рік.

16 червня 1987 року у школі м истецтв відкрили х у д о ж н є відділення, для нього виділили дві к імнати у к у ль турн о-сп орти вн ом у комплексі "С у­часник". П р о гр а м а передбачала д в ан а д ц ять уроків на тиж ден ь , серед яких провідними є малю нок, ж ивопис, к ом позиція . О б о в ’язковим и д и с ­циплінами були т а к о ж скульптура та бесіди з історії мистецтв.

П ри школі м истецтв (а тоді м узична ш кола) Василь М ануїлович Кутяз 1960 року почав зб и р ати ф о н о те к у . З а ш істнадцять років вона налічу­вала 200 тисяч ф о н ограм . Це - б л и зь к о 360 тисяч метрів м агн ітно ї плівки. У картотеці ф о н о г р а м були рубрики: о п ера , си м ф он ія , ор ат о р ії , кантати ,

кр ом анси , старовинні народні пісні, пісні радянських композиторів . . . Є з а ­писи рядових бійців і воєначальників Ж у к о в а , Василевського , Конєва, Р о к о с о в с ь к о г о та інших про Велику В ітч и зн ян у війну, цикли рад іоуніверситету м у зи чн о ї культури.

Відгомін епохи, відгомін великих подій в ідчувається у зап и сах з н атх ­ненними пром овам и Горького , М аяковського , Гагаріна, Т итова , Т ереш - кової...

У 1988 році дитяча м узична ш кола перейменована в дитячу ш колу м и ­стецтв. Із 24 викладачів 16 є випускникам и школи. Викладачі Н. А. Б ур- бура, В. Г. К оростильов , С. С. К ирилова , С. К. Вовк, С. Б. Я ковенко (к о н ­цертм ейстер) є постійними учасниками н арод н ого хору РБК "Вольниця", яким керує Б. Й. Б урбура .

К о ж ен рік ш кола проводить звітний концерт за участю громадськост і м іста, де учні та викладачі дем онструю ть св о ї досягнення в галузі м у зи ч ­ного, х о р е о гр а ф іч н о го мистецтва. Х у д о ж н є відділення проводить ви­ставку творчих робіт учнів у КСК "Сучасник", у дитячій бібліотеці, с е ­редніх ш колах міста.

К о ж ен навчальний рік учні школи беруть участь у обласних к о н к у р ­сах, де займ аю ть призові місця.

У червні 2003 року відбувся со р о к шостий випуск вихованців школи мистецтв. За цей час, ск а зав д и р е к то р ш коли В. В. К оростильов , вона н а­вчила м узичном у м истецтву 935 дітей. Б ли зьк о ста з них п р о д о в ж и л и н а ­вчання у музичних училищ ах і к ультурно-м истецьких за клад ах . Ч и м ало викладачів ш коли - ї ї колишні учні.

З асту п н и к д и р е к то р а школи А. В. Д ід енко вручила відмінникам - ви­пускникам , а т а к о ж кращ им учням грамоти. С еред них Л ю бов Д убченко , Ю лія Я ковенко , А н ж е ла С ереда, Катя Б урда , Анна Гуніна, Вікторія Д о н - ченко, А ліса М усієнко , Ю лія К рат, Л настас ія Вербицька, О ксана С окол , Анна Є горова , Вікторія С іріньок, Ром ан Ведмідь, Андрій Ч орний , Андрій Кучерявий, Антон Білий та багато інших. Т а к о ж було відзначено г р а м о ­тами учасників районного й об л асн о го конкурсів "Творчість юних", котрі зайняли призові місця. Це - Ю лія Д ер е в 'ян к о , Н ад ія Гура, Євгенія Б ілен- ко, О лена З а к а р л ю к а , Сергій Богданов , А нна Кірілова, а Сергій Воронін став волод арем гран-прі в області по класу баяна.

В. В. К ор о с ти л ьо в к о ж н о м у з двадцяти випускників вручив свідоцтва про зак інчення м у зи чн о ї школи.

На знак вдячності і поваги до сво їх викладачів випускники п р и св яти ­ли к о ж н о м у з них вдало складені гумористичні пісенні м ініатюри. "Д іста­лося" ту т В. В. К оростильову , Л. В. Д іденко , Н. А. Б урбурі, С. К. Вовку, Т. Г. Гаранж і, А. І. О нищ енко, М. В. Лисоті, С. С.Кіріловій, С. Б. Яковен- КУ, О. М. П ильщ ик, Н. В. Рябко , Л. М. Копасовій , А. В. Коваленко.

На випускном у вечорі присутні мали змогу послухати чому навчились винуватці т о р ж е с т в а за 5-7 років навчання. Від душі аплодували х о р о в о ­му к олективу (керівник Т. Г. Гаран ж а) , п іаністкам Ю лі Я ковенко , Аллі М усуновій і Тані Горпинич, співачкам Ірі К расовській і А нж елі Середі, г ітаристці Любі Д убч ен к о , боян істу Сергію Вороніну, скрипачці Альоні Т о л с те н к о , чудово звучала д ом ра в руках Анастасы Северин.

Ім енинників вітав танцю вальний колектив д івчаток під керівництвомА. Сабіашвілі х о р е о гр а ф іч н о го відділення та вокальний к вартет "Ам- стел" (керівник А. І. О нищ енко).

Н осієм культури і м истецтва в районі і місті була і в 2007 році ш кола м истецтв (д и р е к то р В. В. К оростильов ), де працювали спеціалісти, п р о ­ф е с іо н а л и св о є ї справи, які виховували у дітей лю бов д о м узики та співу, гри на м узичних інструм ентах , м айстерн істю володіти пензлем та вмінню красив о танцю вати .

Ш кола по праву гордиться своїм и випускниками. С еред кращ их з них асп іран т М е л ітоп ольськ ого педагогічного ун іверситету, викладач м у зи ­ки Григорій Ониськів; після зак інчення Х арк івсько ї ак адем ії мистецтв викладач вузу Валентина Л уговенко ; студентка Х арк івсько ї ак адем ії м и ­стецтв Д іна Литвинова; студен т К и ївсь ко ї нац іонально ї ак адем ії м ис­т е ц тв Р о м а н О ниськів ; с т у д е н т к а Д н іп р о п е т р о в с ь к о го у н івер си тету а р х ітек ту р и та будівництва К атерина Бурда; студенти Х арк івськ о ї а к а ­д е м ії м истецтв по класу х о р е о г р а ф ія Д іна П іскун і В олодимир Д іденко .

Д о б р е знаю ть гуляйпільці і танцю вальний колектив "П ровок ац ія" , яким керувала Л а р и са Сабіашвілі, а теп ер - випускниця цього колективу Ю ля Коломієць.

З 1962 по 2007 рік ш кола м истецтв випустила 1088 учнів.

З А О Ч Н А Ш К О Л А

З а рішенням о б л в и ко н к о м у в 1961 році заочна ш кола почала д іяти в наш ому районі. О чолив тоді педагогічний колектив М. С. К осогор . П е р ­шими вчителями стали А. Й. С еменю та, Л. Є. М артиненко , М. В. Кош ель- ник, Г. С. Савченко, В. В. П у р и к та І. І. Б о н д арен к о . Д о ш коли прийшли з д о б у в а т и б е з в ідриву від ви р о б н и ц тв а с е р ед н ю о св іту пон ад 300 робітників , служ бовців , колгоспників .

З рокам и міцніла м атер іальна б а за заклад у , зр о с тав контингент учнів і р азо м з цим міцнів ав тори тет школи. З а 20 років ї ї існування атестати про середню осв іту отрим али 1566 чоловік, св ідоцтва про восьмирічну ш колу - 396.

Більшість випускників після зак інчення школи п р о д о в ж и л а навчання у вищих та середніх навчальних за к л ад ах , частина їх працю вала на ви­робництві.

- С еред випускників школи, - розповідала ї ї директор Л. Ф. Т олочко , - лікарі й інженери, вчителі й партійні працівники, бухгалтери й продавці, робітники різних професій. Ми по праву пишаємось л ікарем А. І. Т р е т я ­ком, інж енером О. Т. Кузьменком, педагогом Л. Я. Циганенко, юристом В. П. Бабаком, партійним працівником І. П. Козицьким, зоотехн іком А. Ф. Ф едоренко та іншими, котрі свого часу навчались у нас.

У 1981 році школа н араховувала 45 класів, у яких навчалося 634 учні. За роки д е с я т о ї п 'ятирічки в ї ї р оботу в п ров адж ен о нові ф о р м и навчан­ня, які м аксим ально враховували умови роботи учнів на п ідприємствах, їх вільний час.

- З а останні роки, - говорила Лідія Ф едор івна , - м атер іальна б а за з а ­кладу зн ачн о зміцніла. М а й ж е всі п ідприємства міста й колгоспи району мають підручники для навчання прац ю ю ч ої молоді.

Д ля педагогічного колективу з а о ч н о ї школи д у ж е важ ли во зберегти вж е набраний контингент учнів, залучити до навчання як ом ога більше нових трудівників. Б агато працю ю ть у цьому напрямі вчителі ц ен траль ­ного консультпункту Н. Я. К урасова , Г. Б. Лівшиць, О . М. Ш ишкіна, Л. В. Єна, Т. В. Веретільник, Л. П. Куш ніренко , Л. М. За во р о ти н с ьк а , а т а ­к о ж К ом сом ольського (завідую чий В. Д. К уторницький) та П рию тненсь- кого (К. С. М артиненко) консультпунктів .

Б агато робив для залуч ення м олодих трудівників д о навчання, а т а ­к о ж для поліпшення його орган ізац ії д и р е к то р ек спери м ен тальн ого з а ­воду сільгоспмашин Б. О. О сипенко , се к р е та р п ар то р га н іза ц ії І. В. К уче­рявий та інспектор відділу кадрів Л. І. К уценко , д и р е к то р і се к р ета р парт­організації заводу побутових товар ів М. І. Конівець та В. М. Лютий, д и ­р ек тор райпоб утк ом б інату В. М. ГІомилуйко, начальник ш ляхового ре- м онтно-будівельного управління П. Є. Гура, д и р е к т о р радгоспу "Тав­рійський" В. Г. І ІІкарупило, д и р е к то р п та х о ф аб р и к и Т у л я й п іл ь с ь к а " О. Л. Гербутов, керую чий рай об 'єдн ан н я м по виробничо-техн ічном у з а ­безпеченню с ільського господарства В. Ф. О хр ім ен к о і ба гато інших.

Д И Т С А Д К И

ІМ ЕНІ 8 -ГО Б ЕР Е ЗН Я

В 1944 році у нап івзруйнованом у Гуляйполі відкрився перший д и т я ­чий садок , який дістав назву імені 8 -го Б ер е зн я . У 1994 році дошкільний за к л ад відзначив свій 50-річний ювілей.

П ер ш о ю зав ід ую чою д итсадка була П а р а с к а Л еонтіївна П идоріна . Ч е р е з два ро к и ї ї зам інила М арія Іванівна М аляревич , 28 років вона вела з а соб ою зр о с таю ч и й і міцніючий колектив. А потім на цьому посту по­бували В. С. Г а йворонська (згодом до виходу на пенсію вона очолю вала д и т са д о к № 5), Т . П . Т и м ч ен к о (далі зав ід увала дитсадком № 7).

З цього за к л ад у , набувши досвіду й м айстерності вийшли так і зав іду­ючі, як В. В. М а р ти н ен к о (дитсадок колгоспу імені Калініна - СВК "Л ю ­бимі всь кий"), Р. І. А вд ієнко (до виходу на пенсію очолю вала дитсадок № 6), В. І. Волікова (дитсад ок № 6 ), Р. А. Гаркава (дитсадок колиш нього колгоспу "З ап о в іт Леніна"), Л. П. Ш абалтій (дитсадок № 4).

Тоді д и т с а д о к працю вав ц ілодобово і поруч дітей були няні Г. М. Кра- совська , К. Т . Н а за р е н к о , кухарка О. А. М ельникова, Л. М. М аляревич , Г. Т. П о п о ва , К. П. Гончаренко , Н. С. Д іденко , С. Ф. К ириченко , вихова­телі О. В. Ш ейко , 3. М. А зар о в а , М. І. К отова , В. Я. Д ейнега , М. О. П а с т у ­шок та М. А. Чучко.

В 1994 році зав ід увала дитсадком Ніна О лексіївна Н о во х атьк о , а р а ­зо м з нею прац ю в али Н. І. П едаш , Л. І. Рогач , Г. В. М єнщ икова , Н. М. Я к о вен ко , Л. В. П анч енко , І. В. Клешня, О. В. Ф архутд інова , м у зи ч ­ний кер івник В. С. Ведмідь.

К олект ив дитсадка № 2 "В еселка", 1976 рік

204

В Е С Е Л К А

Д и тяч и й садок № 2 "Веселка", що в центрі м іста, свою історію почав у1967 році, коли було зб у д о в а н о перший ти повий дитячий садок у районі. О чолю вала колектив М а р ія Василівна К олосовськ а . П очесну е с та ф ет у від н е ї перейняла у 1983 році Лідія Іванівна Р яб к о , яка і сьогодні є зав ід у ­ючою цього дитячого дош к ільного заклад у .

В листопаді 2002 року д и тса д о к "Веселка" в ідзначав св оє 35-річчя. Всі ці роки він був і з а ли ш а єть ся одним з най к ращ и х заклад ів району , п ер е­м о ж ц ем оглядів і конкурсів .

П очесним и гостями на святі були ветерани, яких щ иро вшановували. Це - М. В. К олосовська , м етод и ст А. А. С авицька , м едсестра В. М. Коров- ка, завгосп К. О. П астуш ок , вихователі Н. Ю. П ан асей ко , Н. Г. П лющій,В. І. Т р у со в а , О. В. Ш ейко , К. В. Ч ирва, Л. В. К аретник, Г. І. Єрм ак , муз- керівники О. М. К остен ко та 3. Г. Говіна. Н езм інним и помічниками вихо­вателів були няні Н. С. К оп е р ва с , М. М. М асл ієн к о , К. О. Т р о я н , М. С. Кірша.

К олект ив дитсадка № 2 "Веселка" , 1983 р.На святі тепло згадували і про вихователів Л. Г. Семенюту, В. К. За їчен-

ко та Н. І. Біленко, їх помічників М. П. Гоцулю, О. Д. Ш ульгу, М. А. П уза- нову, В. М. Демченко, кухарів А. Ф. С олопову , Н. С. К озуб, А. М. Люту, праль М. Д. Голуб та М. С. Стариковську . Вони т а к о ж доклали чимало з у ­силь задля добробуту і навчання своїх вихованців.

Н абутий досвід попередніх працівників перейняло талан ови те , творче покоління вихователів та їх помічників, яке створи ло ім ідж "Веселки", Дало новий пош товх у роботі.

* * *

Гарні дитячі садочки у місті "С онечко", "Д ж ерельце", "Ластівка", "Р о ­машка", а очолю ю ть колективи Т. Ф. Т р ет як , Г. О. Ш ингур, Л. М. Яланська, Н. О. Н ово- хатько . У цих дитсадках т в о р ­чо працю ю ть вихователі та ме­тодисти. Це - Л. В. С е р ж а н сь - ка, Л. В. Головіна, Г. О. П о р 'я з ,О. В. Ю дковська , Н. І. Душ ке- вич, Т. В. Т ищ енко , І. П . Чап- ленко , І. М. ІІІрамко, логопеди Т. М. Гарбут та Л. Ю. Каплуно-

Творчий самодіяльний колект ив дитсадка № 5 ВЗ, ВИХОВЗТЄЛІ Н. С. Б р а ц И Л О , "С онечко", 1986 року у М. Д учинська, Л. І. Б одня ,

м узичні кер івники І. В. Л опат іна , С. В. Глухарева, В. І. Б ілоущ енко та б а ­гато інших залю б лен и х у свою пр о ф е с ію педагогів.

"Д Ж Е Р Е Л Ь Ц Е "

Н а вулиці Леніна, 40 в місті, р о зташ ован ий по-дом аш ньом у затиш ний, теплий , привітний дитячий са д о к -я сл а № 3 "Д ж ерельце". Н алічує вінЗ групи: 2 за га л ьн о го типу, одна - з вадами о п о р н о -р у х о в о го апарату . Д ітям створен і ум ови для навчання та виховання. Р азом із завідую чою Г. О. Ш ингур гірцюють вихователі Л. В. Ж у к о в а , Т. П. Т ищ енко , В. В. М о ­роз , С. О. П о п р ав к а , л ік ар В. 1. П ередер ій , м ед сес тр а -м ас аж и ст І. Л. Т р у ­сова та інші.

* * *

У 1985 році у місті ф ун к ц іон ували вісім загальноосвітн іх шкіл, у тому числі чотири середніх , восьмирічна, дві початкових, заочна середня. Д ія л о п роф те х у ч и л и щ е будівельного п роф ілю . Щ орічно за парти сідало пон ад 2,5 тисячі учнів. Крім того , працю вала м узична школа.

Світлі, п ростор і навчальні заклад и . В них працю вало 202 вчителі, 173 з яких мали вищу освіту, решта - серед ню спеціальну і незакінчену вищу. С е р ед осв ітян - чим ало лю дей, в ідзначених високими урядовим и н агород ам и . 34 вчителі - відмінники н а р о д н о ї освіти УРСР, 3 - відмінни­

ки н а р о д н о ї освіти С Р С Р . Вагомих успіхів на педагогічній ниві д о б и в а ­лися такі вчителі, як В. М. Н ік оленко , О. І. Ч и ж у к , А. М. Горпинич та інші.

- З а гальн оосв ітн я ш кола в наш час - це ш кола з поглибленим т р у д о ­вим навчанням, - розпов ідав у 1985 році завідую чий р айонним відділом н а р о д н о ї освіти М. П. Гонтар. - Ї ї вихованці разом з ат ес тато м про с е ­редню освіту о д е р ж у ю т ь певні проф ес ії . З к ож ним р оком ми р о зш и ­р яєм о м атер іально-техн ічну базу , яка дає м ож ливість зг ідно з сучасними вимогами орган ізувати труд ове виховання. В цьому активну участь б е ­руть шефи. Так , на д осл ід но-експ ери м ен тальн ом у заводі с ільгоспмаш ин ведеться о б ладн ан н я робочих місць для підготовки ток ар ів , на взуттєвій ф абри ц і незаб аром буде в ідкрито спеціальний цех, де старш ок ласн и к и зм о ж у т ь о пановувати взуттєву справу , на рем он тно-м ехан ічном у заводі п роходитим уть виробниче навчання учн і-восьмикласники . А найменші наші вихованці ростуть і зд обуваю ть ази науки у дев 'яти дош кільних з а ­кладах.

Б У Д И Н О К Т В О Р Ч О С Т І

В дні святкування 50-річчя В еликого Ж о в тн я юні ж ител і міста о т р и ­мали гарний п о д а р у н о к - нове д в о п о в ер х о в е прим іщ ення Б у д и н к у піонерів. Саме в 1967 році йому присвоєно ім 'я Алли О нош ко.

П ри Б у д и н к у п іонер ів о р ­ган ізували роботу гуртків: м узич­н ого , д р а м а т и ч н о г о , юннатів , п р ац ю в ал а б іб л іо т е к а , ти - мурівська команда. В н овозб удо- ваному приміщенні влаш товува­лись фестивал і, концерти.

Д оси ть довго д и рек тором Б у ­динку піонерів була Галина М и­колаївна М и ргородська . На зміну їй прийшли Л ю бов Яківна Л ом ен- ко, Галина М ихайлівна Рудіна.

Д о б р а слава йшла в ті роки про х ореограф іч ни й колектив, керівником я к ого була Галина Василівна О нопрієнко . О дним із нововведень того ч а­су став Клуб філател істів , який очолив В олодимир Т рохи м ов и ч Литви- ненко.

Б агато уваги приділялось розвитку техн ічно ї творчості. Т ом у ви хо­ванці М иколи Івановича З о л о ту н а за й н я л и перше місце в обласних з м а ­ганнях з картінгу в 1978 році.

П іонерським и вож атим и працю вали М. В. К олосовська , Л. І. Д оннік ,

Будинок піонерів, 1969 року

Л. Є. М ар ти н ен к о , В. М. П ередер ій , Н. Я. Сухіна, Н. О. Н ово х ат ьк о ,А. В. К лим енко .

Д е л е га то м І В сесою зного зл ь о ту вож ати х була д и р е к то р Б удинку п іонерів Валентина Григорівна Лю та. Н а I I I В сесою зному зльот і в о ж а ­тих у 1983 році гуляйпільських вож ати х п редставляла Л ю дм ила Володи­мирівна К лим енко.

Н о ви й 1987-1988 навчальний рік розпоч ався у Б удинку п іонерів з р е ­о рган ізац ії . Т од і створили 5 відділів по о р ган ізац і ї гуртк ово ї роботи: пол ітич но-м асовий , те хн ічн о ї творчості, відділ худ о ж н ьо го виховання, ту р и зм і к р аєзн а вст во , в ійськово-спортивний . Відкрили т а к о ж нові гурт­ки: килим од ілля , н ар од озн авство , н ар о д н о ї творчості. У 33 гуртках з а й ­м алося 495 дітей.

У вересні 1987 року у середніх , восьмирічних і початкових школах міста навчалося 3053 учнів. Д и тсад ки і ясла відвідувало 1150 дітей.

О світня систем а Гуляйпільщини сп рям ован а на забезп еч ен н я умов ф у н к ц іо н у в а н н я і р о зв и т к у дош кільно ї, з а га л ь н о ї с е р е д н ь о ї та п о ­за ш кіл ь н о ї освіти, оп ти м ізац і ї м ереж і загальноосвітн іх навчальних з а ­кладів для заб езп еч ен н я права гром адян району на повну загальну се р ед ­ню освіту та м ак си м альн ого за доволен н я їх освітніх та к ультурних п о ­треб.

За роки н е зал еж н о ст і м е р е ж а загальноосвітн іх навчальних заклад ів під впливом соц іальн о-екон ом ічн и х тенденцій розви тку району за зн ал а змін. Н ес п р и ятл и ва д е м ограф іч н а ситуац ія призвела до значного с к о р о ­чення к онтингенту учнів: із м ай ж е 6 тисяч до 3618 на початок 2006-2007 навчального року . Але в той ж е час активно розвивається м е р е ж а шкіл нового типу, груп к о р ек ц ії для д ітей з особливим и потребам и, з б е р е ж е ­на м е р е ж а дош кільних заклад ів , зд ійсню ється перехід на новий зміст, ст р у к т у р у , 12-річний термін навчання та п роф іл ізац ію с т ар ш о ї школи.

О св ітн я м е р е ж а р ай он у у тв о р ен а 20 загальноосв ітн ім и та 2 п о ­заш кільними навчальним и заклад ам и .

В районі зд ійсню ється п ідвезення 412 дітей д о ш коли та додому.Н авчання перш окласників проводиться у 20 класах 18 шкіл району.

А кт у ал ьн о ю за ли ш а єть ся проблема зміцнення м атер іально-техн ічно ї б а ­зи навчальних заклад ів . Всі 18 загальноосвітн іх навчальних заклад ів1-І 11 ступенів обладнанні комп 'ю терним и комплексам и, які налічують 150 к ом п 'ю тер ів (44 - у місті, 106 - у сільській місцевості).

М Е Д И Ц И Н А

В 1868 році Гуляйполе входило д о 3 - ї л ік ар с ьк о ї дільниці, на те р и то р ії я к о ї м еш кало 12728 рев ізьких душ.

11 квітня того ж року в лікарні став працювати л ікар Т и т О л ек са н д р о ­вич Ж и л а з окладом 1300 крб. у рік. П омічником у нього був Костюченко.

Л ікар і два ф ельдш ери обслуговували Гуляйпільську, Ж е р еб ец ь ку , З алив 'янську , С ігорянську , Б ілогорівську , Туркен івську , Василівську во­лості і Н овозлатоп ільськ и й сільський приют.

В 1870 році гласний Т. О. Ж и л а у вересн і-ж овтн і на засіданні зем с ьк о ї управи піднімав питання про відкриття л ікарні в Гуляйполі.

- В богодільні є квартира вчителя і він віддає ї ї за 100 карбованців , - доводив лікар.

Сільське товариство п ри слухалось д о гласного і виділило в будинку гром адськ о ї богодільні половину приміщ ення для з е м с ь к о ї л ікарні, а другу передало волосній управі на ї ї розсуд.

Т о го ж року в селі почала працю вати ак уш ерка Гейзер.В 1872 році л ікар Т. О. Ж и л а другу половину приміщення богодільні

зай н яв під склад. 30 квітня старш ина М оїсей Васецький із 30 селянам и з ібрались біля зем с ьк о ї л ікарні, і вимагали закр и ти л ікарню . Т ак , як во­на, на їх думку, не потрібна. Ж и л а умовив не робити цього. С тарш ина мовчав. Селяни Д ав и д С еренько , Д м и тр о Сегеда, Степан Бик, Іван Р ябк о та інші були незадоволен і л ікарем -п 'яницею .

1873 року л ікар Ж и л а орган ізував прийм альну палату на 7 л іж о к . На у трим ання її виділили 300 карбованців . Ц ього було мало. З а рік в палаті побувало 107 хворих. З них 100 вилікувалось, а 7 пом ерло. Хворі п еребу­вали в л ікарні 1500 днів.

З а р п ла та акуш ерки Гейзер ск лад ала 200 карбованців , а л ік ар я Т. Ж и ­ли - 1300 карбованців у рік.

1874 року земські зб о р и вирішили на прийм альну палату затвердити витрати в сумі 615 карбованців . В цей час ак уш ерк ою стала працювати Запоріна.

Н аступ н ого року хворих обслуговували: л ікар , ак уш ерка , ф ельдш ер, три віспощеплювачі і аптекар . В цей період відкрилася в Гуляйполі і а п ­тека. 256 хворих перебували в л ікарні 1800 днів (вартість одн ого хворого в день 28 копійок). 1875 року в Гуляйпільській волості н ародилося 259 дітей, віспу прищ епили 253. Н а дільниці виявлено 2350 хворих, з них 2119 вихворілось.

1876 року акуш ерка Зап ор ін а доп ом огла 50 породіллям , з них дві по­мерло, зр о б и ла сім операц ій . П о 3-й л ікарськ ій дільниці н ародилось 1766 дітей.

На утрим ання одн ого х ворого в палаті витрачалось 17 коп ійок в день.З перш ого липня 1875 року по 1 липня 1876 року по 3-й л ікарській

дільниці з а р е є с т р о в а н о 212 захворю ван ь , в т. ч. на т и ф - 28 (пом ерло двоє), гарячку - 12, на зап ал ен н я легенів - 22, сиб ірку - 13, на т у б е р к у ­л ь о з - 12 (пом ер один), сиф іл іс - 18.

1878 року земські зб ори вирішили з весни розпоч ати будівництво л ікарні в Гуляйполі по проекту губернського арх ітек тора Х арм анського рядом з ареш тантським приміщенням. Ф ундам ент планували закласти з дикого каменю, будівлю покрити зал ізом , дов ж и н а ї ї 12 саж нів , ш ирина -6 саж нів 14 вершків, висота - 7 аршин від цоколя . На будову виділяли 8954 карбованці.

В 1878 році 3-я л ік арськ а дільниця обслуговувала волості: Васинівсь- ку, Б іл о го р ів сь к у , Г уляйп ільську , С іго р я н сь к у , Т ем и р ів с ь к у і Т у р - кенівську, с. П р е о б р а ж е н к у , П р и ю тн ен с ьк и й і Н о в о зл а т о п іл ь с ь к и й сільські прикази .

П р о ж и в а л о на дільниці 6330 рев ізьких душ. П рацю вав л ікар М ихайло Олексійович Сибірцев, 4 ф ельдш ери (Гуляйполе, Г іреображ ен ка , Н ово- успенівка і В оздвиж івка), акуш ер , 5 віспоприщ еплювачів (Гуляйполе, Т уркен івка , Успенівка, П р е о б р а ж е н к а , єврейський приказ) . Т о г о року на л ікарню витрачено 443 карбованці.

Л ікарня на 28 л іж о к була п обуд ована в 1879 році.1880 року в л ікарн і стала ак уш ерк ою Ш иверова з ок ладом 300 к а р б о ­

ванців на рік.15 червня 1881 року л ікарем призначили П авла Григоровича Б ратчи-

кова, який закінчив Х арківський університет. Й о го о к ла д 1400 к а р б о ­ванців на рік.

На дільниці працю вало т а к о ж 6 ф ельдш ерів (оклад о д н о го 280 к а р б о ­ванців на рік).

З 1884 року на л ікарськ ій дільниці, крім л ікаря П. Г. Б ратч и ков а п р а ­цювала ак уш ерка Ганна К остянтинівна Ш ауф усь . У 1885 році до них приєднались ф ельдш ери Валерія М атвіївна Д іденко , Григорій Ф едорович П ерепелиця , К індрат Васильович Щ ур, О лексій Хомич С ахненко , М ирон Гаврилович О п ан асен ко .

У ж овтні 1885 році пров ізор П илип Ковачевич писав до зе м с ь к о ї у п ­рави, що біля 23 років тому він створив норм альну аптеку.

Т о г о року Гуляйпільська дільниця обслуговувала 23564 ж ителя . На ній працю вало 5 ф ельдш ерів , л ік ар і акуш ер. Д о б о в е у три м ан н я хворого кош тувало 46 копійок, у рік - 6 карбованц ів 76 копійок. В л ікарні було30 л іж ок .

З а рік п р о о п ер о в ан о 112 осіб, з них 4 пом ерло. Л ік а р я відвідало

3833 хворих, ф е ль д ш е р а - 1199, о б с т е ж е н о 3231 х ворого дом а , а всього 8262-х, з них 1300 повторно . Н айчаст іш е лю ди хворіли на венеричні х в о ­роби, отр у єн н я внутрішніх органів , на тиф .

1886 року в л ікарн і була одна загальн а палата для чоловіків і одна - для ж інок (по 10 л іж ок) , одна сиф іл існа палата для чоловіків і одна - для ж інок (по 4 л іж ка ) , прийм альня л ік аря , аптека , к імната чергового ф е л ь д ­шера, ванна, кухня, два п ер ед п о к о ї , ст ільки ж коридорів , у яких по о д н о ­му вікну, 6 нагрівальних груб, 20 вікон, два вхідних ганки, усипальня. Будівля цегляна під зал ізом , до в ж и н а 12 саж н ів 8 вершків, ширина -19 аршин, висота - 5 арш ин і 10 вершків.

1887 року в л ікарню прийшли ф ельдш ер М ихайло Т им оф ійович М іхноі акуш ерка Є лизавета Василівна Сам ойлова .

У 1888 і 1889 р о к ах на Гуляйпільську л ікарню виділялось по 300 к а р ­бованців.

П р о епідемію а з іа т с ь к о ї холери в с. Гуляйполі в 1892 році свідчить " П р о т о к о л з ' ї з д у л ік ар ів О л е к с а н д р ів с ь к о г о п о в іт о во го зе м с тв а за 1893 рік", виданий в О лек са н д р ів сь ку 1895 року. Із "П р о то к о л у .. ." д ізнаєм ося , що "село Г у л я й -П о ле розташ оване за течією р. Гайчур в місцевості низинній, безлісній і не болотистій . В ньому було 950 дворів, п р о ж и в ал о 7103 душі м алоросів , 100 євре їв і незначна кількість німців.

Ж ител і зай м аю ться зем лероб ством . Г уляй -П оле щ орічно прийм ає д о ­волі значне число робітників , які п риходять сюди на польові роботи і на заводи (чавуноливарний , цегляний, пивоварний, млини, водокачка).

В центрі села велика скупченість. Н а р о д ж иве ба гато і чисто. Вода к о ­л одязн а м а й ж е у к о ж н о го дом о го сп о д ар я . Вода у п ереваж ній більшості невкусна, со л о н у в ато -г ір ка , ж ов та . Річка Гайчур влітку пересихає.

Зим а 1892 року була м алосн іж н а , тепла (гнила), весна дощ ова і в ітря­на. З половини травня і до половини ж о в тн я м ай ж е не було ж о д н о г о д о ­щу (у червні випало 2-3 рясні дощі). У р о ж ай був гарний.

Зем ська л ікарня на 20 л іж о к . П рацю вав земський л ікар , два ф е ль д ш е­ри, акуш ер. Л ікар - він ж е завідую чий лікарнею".

3-я л ікарська дільниця н араховувала населення - 32 тисячі душ. На дільниці працю вало 4 ф ельдш ерськ і пункти. Радіус дільниці 35 верст, ф ельдш ерського пункту - 15. Ф ельдш ерам доруч алося проводити і віспо- прищеплення.

Т ака орган ізац ія л ік а р с ь к о ї доп ом оги м ож е вваж атися достатньою .З початком еп ідемії холери медичний персонал зм іцнився на л ікаря ,

ф ельдш ера, сестри м и лосерд я і 4-х санітарів.Д ля боротьб и із хо л ер о ю орган ізували загін із 2-х лікарів , 3-х ф е л ь д ­

шерів, сестри м и лосерд я і 4-х санітарів . Л ікарю видали сто карбованців Для л ікування хворих вдома, спалення речей.

См ертн ість склала 58 %. Х вор іло 12 чоловік (7 м уж чин і 5 ж інок), по­м ерло 7 (5 м уж чин і 2 жінки).

Д о х о д л ікарн і в 1892 році склав 3075 карбованців , за л ікування д е р ­ж авн и х служ бов ц ів - 44, від п ож ертвув ан ь о тр и м ан о - 12 карбованців . Всього - 3131 карбованець.

Витрати сягнули 3065 карбованців 18 копійок, в т. ч. на харчування -15 крб. 65 коп., на ліки - 267 крб. 15 коп., на оп алення і осв ітлення - 156 крб. 41 коп., за р п ла та сл у ж б о в ц я м - 512 крб. 60 коп., рем онт приміщ ення - 180 крб. 55 коп., кухарці (ж інка) - 93 крб., палатна прислу­га (дві ж інки) - 117 крб. 50 коп., л ік ар (муж чина) - 1400 крб., оглядач (муж чина) - 100 крб., ф ельдш ери - (12 чоловіків і 1 ж інка) - 990 крб., в о ­д о в о з (муж чина) - 86 крб. 95 коп., аптечна прислуга - 98 крб.

Загальних захворю ван ь було 284 випадки (пом ерло 16 чоловік). П р и ­ход Г у л я й -П о л я нараховував: населення 7478 осіб, брак ів - 99, н ар о д и ­лося 579 дітей (283 хлопчика і 296 дівчаток).

П о м е р л о дітей віком до 1 року від н ар о д ж е н н я - 145; від 1 д о 5 років - 121; від 5 до 10 років - 56; від 10 до 15 - 14; від 15 до 25 - 27, від 25 до 40 - 26, понад 40 років - 47 душ, а всього пом ерло того року 436 осіб.

1900 року л ікарню рем онтували . Н а ці роботи пішло 2000 карбованців .1901 року в Гуляйполі л ікв ідовано ареш тантське приміщ ення і к у п ле­

но за 603 карбованці для л ікарні (так як воно рядом з л ікарнею).У 1902 році на л ікарню виділено 3400 карбованців .1904 ро к у Гуляйпільська л ік арн я обслуговувала те р и то р ію площею

1010 к вад ратних верст. В 120 селах м еш кало 39670 душ (19732 чоловіків і 19938 ж інок). Л ікарня мала 20 л іж о к .

Д ільниця називалась 3-я Гуляйпільська сан ітарна. В Гуляйполі п р а ­цював л ікар , два ф ельдш ери , акуш ер і доглядач.

В 1907 році в селі ж ив л ікар Василь М аксимович С амсонов. Опікуном був повітовий гласний Харламп Васильович Р ябк о , керуючим аптекою Г. X. А церкін.

В 1913 році д о 3-ї Гуляйпільської л ік а р с ь к о ї дільниці входили села Гу- ля й п оле , Варварівка, Т рудолю бівка , Х валибогівка 1-а і 2-а, М арф оп іль , Верхня Т ерса і Яблуково. П лощ а ї ї 346 квадратних верст, населення 20896 чоловік. С ередня густота 60,4 душі на 1 квадратну версту.

Р о зташ у в ан н я крайніх сіл: на північ - 12, південь - 5, схід - 8 і зах ід -14 верст.

Л ікарн я на 25 л іж о к , побудова у 1879 році. В 1905 році кап ітально п е­ребудована . П лощ а л ік ар с ьк о ї садиби 1600 квадратних саж ен ь . Будівля цегляна, вкрита залізом .

О п ерац ій н а м ає 40 к вад ратних арш ин на два вікна. О палю ється

приміщення кам 'яним вугіллям. Є вода. Н а водоп остачан н я витрачено 300 карбованців , на виведення нечистот - 250.

Літній барак холерний на 8 л іж о к , побудований 1892 року.В лікарні відсутні з а р а з н е і пологове відділення, правильне в о д о п о с­

тачання . Велика скупчен ість будівель, нем ає квартири для л ік ар я і спецвідділення.

Гуляйпільська ам б у ла то р ія була кращ ою в повіті (в ідкрита у 1906 році). Це цегляна будівля. Має каб інет л ік аря , перев 'язочну , аптеку, кімнату чергово ї і служ ниці.

С ередня ціна рецепта 10,41 коп.В лікарні працюють лікар, 3 ф ельдш ери , і ф ельдш ер-акуш ер. Ф ельд­

шерських пунктів на дільниці не було. За рік прийнято 14 поліг. Лікар прийняв 11289 чоловік, фельдш ери - 2989. Відвідано хворих вдома - 22827.

В лікарні л ікувалось 540 чоловік, з них 25 померло. П о м е р л о дітей до перш ого року 169 на 1000 н овон ародж ен и х .

Витрати на л ікарню склали всього 6974,82 карб ованця , в т. ч. на п р о ­дукти харчування - 3000, 93 карб ованця , опалення і осв ітлення - 1930, 66, на за р п ла ту сл у ж б о в ця м , д о гл яд і служ ниці - 1544, 44 карбованці.

Вартість харчування одн ого х ворого 28,93 копійки на добу, одного за й н я то г о л іж к а - 366,06, витрати на м едикам енти - 2688,94 карбованця .

1913 року в Гуляйполі хворіли черевним т и ф о м - 86, д и ф тер ією - 62 особ и і т. д.

В 1921 році на те р и то р і ї Г уляйпільського повіту було 6 л ікарень: в Гу- ляй -П о л і , Туркенівці, П о к р о в сь к о м у , Н овом иколаївц і, Воскресенці і Ца- реконстантинівці на 206 л іж ок .

Крім л ікарень працю вало 17 ам б улатор ій , 3 зу б о л іка р сь ки х кабінетів. У них труд илося 11 л ікар ів (2 хірурги, 5 терапевтів , 4 зубних лікарів), 58 фельдш ерів , 7 акушерів.

П ісля утворення в 1923 році Гуляйпільського району він обслугову­вався тр ь о м а л ік ар с ьк и м и д ільн и ц ям и , в яких було дві л ікарн і на 50 л іж о к , три ам б улатор ії , заводський медпункт. П р ац ю в а л о 6 лікарів,5 ф ельдш ерів , 3 аптекар і, сан ітарний л ік ар і дві акуш ерки . М едпрац івни­ки обслуговували 32743 ж и т е л я району.

В 20-х - 30-х роках м инулого стол іття нал е ж н о го рівня дос ягл о м е­дичне обслуговування населення.

16 т р а в н я 1935 ро к у в Г у л я й -П о л і в ідбувся перш ий з ' ї з д м е д ­працівників району. Тоді на Гуляйполі працю вало дві л ікарні (одна з них на два відділи - 40 л іж ок) , поліклініка, п 'ять ам булатор ій та шість м ед­пунктів, а т а к о ж новоорган ізована райсанстанція .

В листопаді 1935 року виповнилося п 'ять років як у гуляйпільській

лікарні п рацю вав х ірург Ю хим П рокоп ов и ч Гусєв. Й ом у 38 років. Це чуйна, з ясним р о зу м о м лю дина, прекрасний л ікар , спок ійний хірург - таким його х ар ак тери зув али гуляйпільці. Він ніколи не в ідм овляється по­дати до п о м о гу хвором у: ні вдень, ні вночі, не дивлячись чи то дощ , чи то м о роз , н е з а л е ж н о від відстані.

2 квітня 1936 року при гуляйпільській поліклініці в ідкрилася зу б о ­п р о те зн а л а б о р а т о р ія , для виготовлення хром он ікельових та інших зубів і коронок .

22 листопада 1936 року районна газета "Сталінським шляхом" повідом­ляла: "Гуляйпільська д е р ж а п те к а № 45 на 18.X I .1936 р. виконала річний план т о в а р о о б о р о т у на 104,6 процента у сумі 107400 крб.".

На 8 б е р езн я 1937 року в районі відкрито два пологових будинки.16 грудня 1938 року розш ирений пленум рай в и кон к ом у обговорив пи­

тання про стан м едичного обслуговування населення району. Д оповідав завідувач р а й з д о р о в ’я населення. Він, зо к р ем а , сказав , що б ю д ж е т на о х о р о н у з д о р о в ’я населення району цього року склав 761 ти сячу крб. В л ік арн ях і м едпунктах працю вало 11 лікарів і 70 чоловік се ред н ього м е­дичного п ерсон алу тоді, як в 1937 році відповідно було 7 і 53. К о р и с ту ­ються лю бов 'ю в населення л ікарі М. І. К остен ко і К. А. Книга.

М едичне обслуговування під час ф а ш и с тс ь к о ї окуп ац ії м іста було м ай ж е відсутнє. Т о м у зр а зу ж після зв ільнення відновили р оботу усі л ікарськ і установи , які були розграбован і і зруйновані.

Д о 7 л и сто п ад а 1943 року в Гуляйпільській л ікарні працю вало три кабінети: х ірургічний, терапевтичний і зубний.

25 і 26 грудня 1944 року в м. Гуляйполі в ідбулася к онф еренц ія медич­них працівників. З допов іддю на ній виступив завідую чий відділом о х о р о ­ни зд о р о в 'я К ослачков , який говорив про підсумки роботи медичних ус­танов і їх працівників у поточному році і поставив завдання на 1945 рік.

Н а к о н ф е р е н ц і ї відзначали самов іддану працю зав ід ую чого л ікарнею л ік ар я -х ір у р га М. І. К остенка , медпрацівників тов. Ііценка, Васильєва, Д ергаля , І. К остенка , Д ер к ач а та інших.

В 1947 році в районі д іяло 54 різних л ікарських закладів , в них п рацю ­вало 25 лікарів , 50 ф ельдш ерів , 26 акушерів, 54 м едсестри і т. д.

М икола Іванович К остен ко більше 30 років працю вав х ірургом і завідую чим р ай он н ою л ікарнею . С воєю б е зд оган н ою р о б о т о ю і актив­ною участю в гром адськом у ж итті (був одним із найстаріш их депутатів р ай о н н о ї ради) зд обув повагу і б еззаперечний ав торитет у к олег і т р у д я ­щих району. В кінці 40-х років минулого стол іття йому присво їли почес­не звання "З асл у ж ен и й л ік ар У к р а їн сь к о ї PCP". 15 л и сто п ад а 1958 року п ерестало битися серце М иколи Івановича К остенка .

11 ж о в тн я 1960 року про будівництво р ай о н н о ї лікарні розповідав го ­ловний ін ж ен е р будівельного управління В. Є. Бодня:

- Будівництво великого о б 'єк та н аб л и ж а єтьс я д о заверш ення. Це б у ­де велике, красиве і зручне приміщення. В ньому виготовляється і о б л а д ­нується все необхідне для забезп еч ен н я х о рош ого л ікування трудящ их.

Т у т буде розм іщ ено поліклініку і об л а д н а н о стац іонар . П ередбачено встановлення б агато с к л ад н о ї суч асно ї д іагн ости чн о ї і л ік увально ї апа-

Н ова л ікарня має три поверхи. В ній н а р а х о в у є т ь с я 122 к ім н ати і д е к іл ь к а вестибю лів . З а р а з ту т зд ійсню ється рем онтно-ш тукатурні , м алярні, столярн і роботи і са н іт а р ­н о -тех н іч н и й м о н т а ж , вставлення ш ибок у вікна і двері. Д ля цього б у ­де витрачено понад 500 квадратних метрів скла, а м алярних робіт - 3500 к іл о гр а м ів о л і ї і п івтори тон н и

П оліклін іка і лікарня, 1969 рік ф а р б . Вартість всього будівництвас т а н о в и т и м е 3200 ти с яч к а р б о ­

ванців, з яких освоєно вж е два з половиною мільйони карбованців .Заверш ення будівництва намічено в четвертом у кварталі цього року.

Робітники-будівельники зо б о в 'я за л и с я док ласти всіх зусиль для того, щоб здати л ікарню в експлуатацію до 43- ї річниці Великого Ж о в тн я .

З а р а з на будівництві працю є понад сто чоловік. Будівельники т р у ­дяться з великою енергією . О со б л и в о ви со ко п р о д у кт и вн о ю працею відзначаються ш тукатури П ол іна М арчен ко і Василь П р о к о п е н ко , с т о л я ­ри Василь К оростильов і А натолій Кущ, м ал яр Гнат Ком аш ко, муляри Федір М а р ти н ен к о і В’ячеслав Леонов, а т а к о ж багато д опом іж них робітників таких , як Ніна Вовченко, Т а м а р а Т ерн ов а , О лександра П у за - нова та інші.

Д о б р е працю ю ть і с а н те х м о н та ж н и к и - робітники БУ-530 на чолі з б ригадиром О. І. Ж идковим .

В 1966 роц і в місті Г у ляй п ол і з б у д у в а л и нову д в о п о в е р х о в у поліклініку.

В 1968 році в районі працювали: 5 сільських лікарень (у К ом сом ольсь­кому, Н о во зл ато п о л і , М алинівці, Воздвиж івці, Успенівці), Гуляйпільські Центральна л ік а р н я , п о л ік л ін ік а , п р о т и т у б е р к у л ь о з н и й д и с п ан с ер , психлікарня і Н овозлатоп ільськ а психлікарня .

В м ед и чн и х з а к л а д а х х в ори х л ік у в а л о 912 п рац івників , з них 49 лікарів, 336 молодш их медпрацівників.

ратури.

Д ля пор івняння: на о х о р о н у зд о р о в 'я витрачалося: в 1876 році 1215 карбованців , у 1961 році - 566 тисяч , в 1965-у - 952,6 тисячі, у 1968 році - 1578 тисяч карбованців .

11 січня 1969 року розпов ідав головний л ік ар району В’ячеслав Григо- рович Копил:

- П ерш з а все про медичні новобудови. В наш ому місті на те р и то р ії райлікарні буде сп о р у д ж е н о новий корпус, де розм істяться очне , н ерво­ве та вушне відділення. В цьому трудящ і відчувають особ ливо гостру п о ­требу. П ри м іром , тих, у кого очні хвороби , ми н ап равляєм о д о П о- лог івсько ї лікарні. Це незручно для пацієнтів, а інколи навіть призводить д о усклад нення захворю ван н я . С подіваємось, щ о будівельники нас не підведуть. А д ж е новобудова має бути здана в експлуатац ію вж е в цьому

А потім на черзі буд івництво с т о м а т о ­л ог ічно ї поліклініки. П оки що д о послуг в ідвідувачів т ільки с т о м а т о л о г іч н и й кабінет.

Р озш и рю вати м еться дільнична л ікарня в селі К ом сом ольськом у. Кількість л іж ок з р о с т е там до 25.

Р адянська д е р ж а в а не ш кодує коштів на охорон у зд о р о в 'я трудящ их. В н ово ­му році великі суми виділяються на о сн а­щення кабінетів райполіклініки новою ап а­ратурою і в першу чергу - ф із іо те р ап ев ­тичною та ф у н к ц іо н ал ь н о ї діагностики.

П р и єм н о повідомити й таке: цього р о ­ку при р а й о н н о м у ф е л ь д ш е р с ь к о - а к у - ш ерськом у пункті буде встановлена а п а ­р ат у р а п р о в е д е н н я ф із іо т е р а п е в т и ч н и х процедур.

К олектив медичних працівників району, йдучи назустріч 100-річчю з дня н а р о д ж е н н я В. І. Л ен іна , прийняв підвищені соц іал істичн і з о ­б о в 'я зан н я . В них, зо к р ем а , передбачено такі пункти: впровадж увати нові методи л ікування , поліпш увати якість л ік у в аль н о-п роф ілак ти чн о ї роботи на дільницях; навчати населення сан ітарн ій культурі; си стем а­тично підвищувати ділову кваліф ікацію ; осв о їти сум іж ну спеціальність; поліпшити р о б о т у п р о ф іл а к т о р і їв на тваринницьких ф е р м а х колгоспів та інші.

В 1977 році в місті Гуляйполі працю вала районна л ікарня на 235 л іж о к

році.

Урочисте відкриття хірургічного корпусу Ц ІМ. 5.11.1984 р.

(р о зп о ч а то будівництво ще о д н о го л ік ар с ьк о го корпусу на 150 л іж ок) , п ол ік л ін ік а , психоневрологічна л ікарня , 3 м едпункти і стільки ж а к у ­ш е р с ь к и х пунктів , са н е п ід е м с та н ц ія . Н а о х о р о н і з д о р о в 'я с т о я л и41 л ік ар , 182 працівників серед нього м едичного персоналу.

В 1978 році р о зп о ч а т о будівництво п 'яти п оверхового х ірургічногок о р п у су . 5 л и с т о п а д а 1984 року його зд ан о в е к с п л у а ­тац ію . З ц іє ї н агод и т у т відбувся мітинг.

Відкрив його голова викон­кому районної Ради народних депутатів М. С. Грицаєнко. З пром овою виступив перший секретар райкому К ом партії України М. С. Бєляєв. Він з а ­уваж ив, що в споруд ж ен н і корпусу брали участь по суті

Урочисте відкриття хірургічного корпусу ЦІ*Л. В С І Трудові К О Л Є К Т И В И райцен- 5.11.1984 р. тру, багато колгоспів. О соб ли ­

во значний внесок у спорудж ення корпусу зробили, крім будівельників, ко ­лективи колгоспів імені К арла М аркса , експери м ен тальн ого заводу сільгоспмаш ин, об 'єд н ан н я по виробничо-техн ічном у забезпеч енню сільського господарства, взуттєвої фабрики та ряд інших. М. С. Бєляєв на­звав робітників, які найбільш відзначилися, подякував їм за роботу.

Н а м ітингу виступили голова правління колгоспу імені Карла М аркса М. Г. Бібік, м едсестра райлікарн і О. В. Я нголенко , д и р е к то р ек с п е р и м е н ­тальн ого за во д у сільгоспмаш ин Д. Ф. Г апоченко, бригадир к ом п лек сн о ї бригади П М К - 121 В. Д. Ш аповал.

П ісля цього представники будівельників вручили м едпрац івникам символічний ключ від корпусу . Головний л ік ар В. П. Бут, прийнявш и й о ­го, ск азав , що, отрим авш и чудове приміщ ення, м едпрацівники д о к л а д а ­тимуть всіх зусиль , аби поліпшувати медичне обслуговування труд ящ их , підвищувати якість п р о ф іл а к т и ч н о ї роботи.

Ріш енням виконком у райради ряд колективів і велику групу буд івель­ників за сумлінну р оботу на сп оруд ж ен і корп усу відзначено П очесним и грам отам и і Г рам отам и . їх було вручено на мітингу.

П рисутн і на мітингу оглянули нове приміщ ення, взяли участь в п о ­садці дерев у сквері біля корпусу.

У Д ень м едичного працівника 1985 року головний л ікар цен т р ал ь но ї р ай о н н о ї лікарні В олодимир П етрович Б ут розповідав:

- За роки о д и н а д ц я то ї п 'ятирічки кількість л іж о к у нашій л ікарні д о ­

ведено д о 335. З о к р ем а , дитяче відділення розш ирене д о 50 л іж о к , п о л о ­гово-гінекологічне - до 60. П ісля о р ган ізац і ї травм атолог іч ного відділен­ня зр іс т а к о ж л іж к о в и й ф о н д - х ірургічної служ би . У поліклініці ведуть прийом л ікарі 18 спец іальностей , серед яких - енд окринолог , д е р м ато ­лог, тр а вм ато л о г , уролог , онколог . Н а варті о х о р о н и зд о р о в 'я трудящ их р айону ст о ять 76 л ікар ів й 315 середніх медичних працівників.

В останні роки пом ітно поліпш илась л ікувально-д іагностична д о п о ­мога. З а п р о в а д ж у ю т ь с я нові методи діагностики й л ікування різних з а ­хворю вань. З а р а з рівень о б с те ж е н н я повністю відповідає масш табам р ай о н н о ї лікарні.

П ози ти вн і зм іни сталися і в робота с л у ж б и "ш видкої допомоги". Т еп е р ц ілод обово працю ю ть дві ф ельдш ерські бригади на сан ітарних м аш инах, о б л а д н а н и х рац іями й необхідною медичною а п а р ат у р о ю , о р ­ган ізовується п ідстанція "ш видкої допом оги" у селі Верхній Терсі. Д о кінця року вона буде за б езп еч ен а тр а н сп о р то м і почне ф ункц іонувати .

Велику сан ітарн о-осв ітн ю й проф ілактичну роботу покликана вико­нувати н арколог ічна служ ба .

Н ай б л и ж ч и м часом у райлікарн і в ідкриється наркологічний кабінет, буде п осилено п р о ф іл а кти ч н у р о б о т у серед населення.

Велике зн ачен ня нині надається з а п р о в ад ж е н н ю н ау к о в о ї о р ган ізац і ї праці. В З а п о р іж ж і ство р ен о центри інтенсивної те р ап і ї й реанімації , с у ­динний і ток си к ологічн и й . Н аш а л ік арн я має пост ійний з в 'я з о к з ними по т е л е ф о н у і телетайпу . В становлено т а к о ж спеціальні ап а р ат и для пе­редачі е л е к т р о к а р д іо гр а м , об л а д н а н о спеціальну машину для т р а н с п о р ­тування т я ж к о х в о р и х у відділ реанім ації о б л а с н о ї л ікарн і й т о к с и к о ­логічний центр. Крім цього, нові методи Н О Н систем атично з а п р о в а д ж у ­ю ться в р о б о т у о к рем и х спеціалістів й структурн и х підрозділів лікарні.

В системі р ай о н н о ї о х о р о н и зд о р о в 'я сьогодні працю ю ть 18 чоловік, хто носить почесне зван н я відмінника охорон и зд о р о в 'я , 48 н а го р о д ж е н о орденам и й м едалям и , П очесним и грам отами. З а с л у ж е н и м ав торитетом к ори стую ться лікарі: те р ап е вт В. Є. Б рацило , інф екц іон іст М. Й. З інчен- ко, головний л ік ар В оздви ж івськ о ї д ільничної л ікарні Д. Д. Кека і го л о ­вний л ік ар Н о в о зл а т о п іл ь с ь к о ї п сих іатрич но ї л ікарні Е. Г. Ж е л єзн о в а , м едсестра поліклініки А. В. Кулик й м едсестра х ірургічного відділенняН. Г. М ака р ен к о , са н ітарка псих іатричної л ікарні № 2 Н. М. Білай.

В 1987 році д о послуг населення в місті було 2 л ікарні, 3 пункти о х о ­рони з д о р о в ’я, 6 ф е ль д ш ерсь ко -ак уш ерськ и х пунктів. У них працю вало 92 л ікарі, 260 чоловік серед нього м едичного персоналу .

8 ж о в тн я 1991 ро к у при центральній районній л ікарн і почало п рацю ­вати м едичне училище.

- У сво їй історії , - 9 січня 1997 року говорив головний л ік ар райлі-

карні В. П. Бут, - ми випускаєм о втретє к вал іф ікованих , д о б р е п ідготов­лених медичних сестер . Н а базі наш ої л ікарн і працю є ф іл іал З а п о р із ь к о ­го м едичного училища. Ученицям було нелегко поєднувати працю і н а ­вчання у вечірній час, але всі вони, а це 41 чоловік, успіш но закінчили училище і сьогодні о три м аю ть диплом и. Д е в 'я т е р о з них меш каю ть на т е ­р и тор і ї П ологівського району. Т ак що кадри готуєм о і для сусідів. Всьо­го за свою ко р о тку історію проф ес ію м ед и чн о ї сестри о п ан ув ало біля 150 чоловік.

- Сумлінністю в робот і і навчанні, - в ідзначала тоді д и р е к т о р учили­ща на гром адських за са д ах К. І. К остю к, - в ідзначалися стар о ста курсу сан ітарка терап евти ч н ого відділення Т а н я Н а б о к а , Ірина Я ковенко , яка п рацю є в палаті інтенсивно ї терап ії і реанім ації , сан ітарка відділення пе­р еливання крові Ю лія С априкіна та інші.

Л ікарям и-вик лад ач ам и працювали на одн ом у ен тузіазм і з ученицями Т. Я. К орости льов а , О. І. К оростильов , С. Г. М ир го р о д а , В. М. К опасова ,B. Є. Б рац и ло , В. І. К лю ш ніков та інші.

Червоні диплом и отри м али Н атал ія Булигіна , М арина Кавун, Н атал ія М іщ енко, Ірина С о л о д к а , А нж ел іка Є вд оким ова , Ольга Хничічева, Н а ­талія К оропацька .

З 8 липня 1997 року головним л ікарем райлікарн і стала працю вати Т е ­тяна М и к о л а їв на Головіна. 17 червня 2000 року вона говорила , що м е­дичні працівники, н езваж аю ч и на труд нощ і, н іколи не зр а д ж у ю т ь своїй присязі - за в ж д и ст о ять на варті з д о р о в 'я населення. Д о б р о г о слова з а ­слуговую ть заступ н и к и головного л ік ар я Т. II. Ш и н к ар е н к о , К. І. К о с ­тюк, О. В. Гостіїцев, О. Р. М анько , головний б ухгалтер А. М. Ч айка , е к о ­номіст А. М. Белова , дільничний терап евт А. О. Клюш нікова, завідуюча відділенням переливання крові Н . Г. К оханю к, о то л а р и н го л о г Н. П. Б о г ­д ан ова , зав ідую ча л а б о р а т о р іє ю В. М. П а т р е є в а , старш і м ед сестри Г. В. К оваль (поліклініка), Т. Г. Яцкова ( інф екційне відділення), М. М. С и ­д о р е н к о (терапевтичне відділення), Н. І. Т р о я н (хірургічне відділення). Т. О. К и р и ч ен к о (п о ло г о в е відділення), Н . Я. Н ар в а (н евролог іч не відділення), І. В. Гостіщева (операц ійний блок), медичні сестри: онколога- І. В. К ійко, н ар к о л о га - А. М. Кучерова , д и т яч о го відділення -Н. В. П о д р є зо в а , м олодш а м едсестра інф екц ій н ого відділення - В. І. Б о - рулько, ф ельдш ер ш видко ї допом оги Т . О. З інченко, с е ст р и -х а зяй к иC. В. К опил (терапевтичне відділення), С. Т . Ш апош ник (операційний блок), буф етн и ц я О. Ф. ГІрокоп’юк (травм атологічне відділення). Н ел е г ­ка повсякденна праця медиків, котрі працю ю ть на п е р и ф е р і ї - у ф е л ь д ­ш ерсько-акуш ерських пунктах. К ращ им з них є Ф А П , яким завідує

М. М. К ійко (с. Н овогригор івка) . В еликої шани заслуговую ть ф ельдш ери Ф А П ів С. Г. Г орд ієнко (с. М алинівка) і В. М. Б елегай (с. П олтавка ). З м о­лодих ф ах івц ів хотілося 6 назвати ф ельдш ера Т. Ж и р о в у (територія Т О В "Н овий Заповіт").

16 вересня 2006 року завідую ча центральною районною аптекою № 44 Ірина П Ікаб арня писала: "Ц ентральна районна аптека № 44 має д о ­сить п о ва ж н и й вік - їй м а й ж е 70 років. (Хоч, як відомо, перша аптека в Гуляйполі була в ідкрита у 1862 році пров ізором П илипом Ковачем - Авт.). За цей чималий в ідрізок часу внесок ї ї у медичне обслуговування населення - неоціненний. А д ж е це була єдина ф а р м а ко л о г іч на установа , яка о б с луговувала і усі медичні заклад и , і меш канців міста й району. Ш тат аптеки тоді налічував п 'ять ф арм ацевт ів . Т а часи зм іню вались. З б у ­ду в ал и нове, су ч ас н е при м іщ ен н я за к л а д у , поп овн и вся він новими спец іалістами , зр о с т а л а їх ф а х о в а м айстерність.

Сьогодні із пош иренням комерційних ф арм ацевтичних структур , цен­тральна ап тек а не втратила св о є ї популярності , і як ф унк ц іонувала , так і ф ун к ц іо н у є на д е р ж а в н о м у рівні. У ній два відділи - рецептурний і гото ­вих л ікарських засобів. Т р еб а ск азати , що не к о ж е н район област і нині має аптеку , де ще залиш ився рецептурний відділ, б о він потребує значних матер іальних за тр ат . Т ут готую ть розчини для ц е н т р ал ь н о ї л ікарн і, сто- м атпол ікл ін іки , обслуговую ть населення за рецептами лікарів.

З а р а з в аптеці трудиться ш істнадцять спец іалістів-ф арм ацевтів . Це колектив однодум ців , лю дей відповідальних, чуйних і лю блячих свою справу. Усі вони маю ть першу аб о вищу кваліф ікац ійну категорію . П и ­ш аєм ось нашими ветеранам и, які понад 35 років ж и т т я віддали служ інню проф ес і ї . Ц е - завідуючі аптекам и: с. Успенівки - О. М. К равцов , с. Но- в о зл а то п о л я - О. Н. Д ен и сен к о , с. К ом сом ольськ ого - А. О. М ірош ніко- ва, ф а р м а ц е в т A. С. Хоменко. Н е м о ж у не назвати проф ес іон ал ів своєї справи , котрі б а г а то літ труд илися в аптеці, а з а р а з про д о в ж у ю ть п рацю ­вати у ф а р м а ц евт и ч н и х комерційних ст р у к т у р ах - Ю . М. Кириченко,C. І. Гаценко, В. О. П етьк о , В. О .Люта, Т. П. Б ірч та C. М. М усунова,Н. Г. К орнів і Л. П. Б ілецька.

Х орош ими спеціалістами встигли зарек ом ен дувати себе м олоді ф а р ­мацевти А. Я ковенко , О. Н ік оленко , Л. Зим а, Т. Кульбаш на, О. М оф а , В. Ш рам ко , С. Сунка, Л. Ф едоренко .

З нагоди п р о ф ес ій н ого свята від щ ирого серця вітаю усіх аптечних працівників району. М и л о се р д я та д об рота , чуйність, безкорисливість за в ж д и були притаманні лю дям цієї проф есії . Н е розтрачуй те ці якості, а д ж е люди йдуть д о нас не лиш е за ліками, а й часто за порад ою і співчут­

ливим словом. Б а ж а ю усім колегам любові, віри і над ії у ж итті, д о б р о б у ­ту, миру і злагод и у родинах".

1 л и сто п ад а 2006 року у залі засідань р ай о н н о ї ради в ідбулася медич­на нарада , на яку зап рош ували сь голова рай д ерж ад м ін істрац ії О. І. Д у д ­ка, його за сту п н и к П. II. Н аум енко і заступник голови р ай о н н о ї ради П. А. Горпинич.

З допов іддю "П ро підсумки діяльності л ік увальн о-п роф ілак ти чн и х заклад ів за 9 місяців поточного року та завдання щ одо покращ ення н а­дан н я м едичної допом оги населенню району" виступила головний л ікар ц ен тр ал ь но ї р ай о н н о ї лікарні Т. М. Головіна.

Д іяльн ість л ік у в ал ь н о -п р о ф іл ак ти ч н и х заклад ів , говорила Т ет ян а М иколаївна , спрям ована на підвищення якост і та доступності м едичної допом оги населенню , зм іцнення м атер іально-техн іч но ї бази , виконання де р ж а вн и х та рег іональних програм тощ о. М етою ж наради було п р о ­анал ізувати зро б ле н е і визначити основні напрями подальш ої роботи . Вона зуп и н и лась на питаннях ф інансування , як ого н едостатньо для н о р ­м ального ро зви т ку галузі. П роблем ним залиш аю ться безк ош товн е л ік у ­вання п ільгових категорій населення, проведення капітальних ремонтів. Ц ьогор ік поточні рем онти проведено своїм и силами, в основном у за р а ­хунок залуч ених коштів, в інф екційном у , пологовом у , поліклін ічному відділеннях, л а б о р а т о р і ї , бухгалтер ії , триваю ть вони - у г інекологічному та х ірургічному відділеннях.

В п род овж багатьох років не виділялись бю д ж етн і кошти на п р и д б ан ­ня м едичного о б ладн ан н я , знош еність його становить в середньом у 97 відсотків.

З а л и ш а є т ь с я п р о б л е м н и м і к а д р о в е п и та н н я , з о к р е м а , нестача л ікар ів-педіатр ів . П ри потребі 9-ти зг ідно зі штатним розп и сом п р ац ю ­ють лише два, які д о б росов існ о виконую ть свої о б о в 'я зк и , але ф ізи ч н о не в зм озі забезпечити якісне медичне обслуговування дітей.

Д ем о гр аф іч н а ситуац ія в районі дещ о п окращ илась проти минулого року, з а зн а ч а л а виступаюча, але є вкрай незадовільною і викликає с е р ­йозне зан еп о к о єн н я . П ри родн и й приріст має від'ємні показники . Д у ж е ту р б у є виявлення занедбаних ф о р м онк о зах во р ю в ан ь та захворю ван ь на т у б ер к у л ьо з , що свідчить про невчасне звернення населення у медичні заклади .

На перш ом у місці по см ертності зали ш ається захворю вання серцево- су д и н н о ї системи. О днією з головних причин є невчасне виявлення г іпер­тон ічно ї хвороби.

На нараді детальн о було п р о ан ал ізован о роботу пед іатричної, а к у ­ш ерськ о -г інеколог іч н о ї , ам б у ла то р н о -п о л ік л ін іч н о ї , р ен т ген ологічн о ї ст а ц іо н а р н о ї сл у ж б и , відділення тр а н сф у з іо л о г і ї , ш видко ї м едичної до-

с т а ц іо н а р н о ї сл у ж б и , відділення тр а н сф у з іо л о г і ї , ш вид ко ї м едичної д о ­помоги, вк а за н о на недоліки і відмічено досягн ен н я , н азван о кращ их працівників, визначено конкретн і за вд а н н я на майбутнє.

Із сп івдоповіддю про сан ітарно-еп ід ем іологічну ситуацію в районі ви­ступила л ік ар санеп ідстан ц ії А. А. Кучеренко. В обговоренні доповіді взяли участь за ступ н и к головн ого л ікаря з л ік уваль н о ї частини О. В. Гостіщев, завідую чий поліклінічним відділенням О. Р. М анько .

У заклю чній частині слово мав О. І. Д удк а . О л ек са н д р Іванович висло­вив за д о во л е н н я відкритим д іалогом медиків і сказав , що йому особ исто доводилось л ікуватись в нашій л ікарні і що він був приєм но враж ений лю дяністю , чуйністю і п роф ес ійн істю м едперсоналу .

- Я впевнений у том у , - говорив О л ек са н д р Іванович, - що вам би підтримка м атер іальна , сучасне о б ладн ан н я , - а фахівці з вел и ко ї літери ту т є.

- Н ещ о д авн о разом з П авл о м П авловичем Н аум енком ми робили обхід відділень, кабінетів ц е н т р ал ь н о ї л ікарні і помітили, де завідуючі чи просто л ікар і на своєму місці, там п оряд ок . Н е маю права робити аналіз ваш ої проф д іяльн ост і , але бачу, що ви переж и в аєте , віддаєтеся справі. І хочу від себе о с о б и ст о і як від голови рай д ер ж ад м ін іст р ац ії запевнити, що ви м о ж е т е розр а х о ву ва ти на все від нас з а л е ж н е як на мене, так і на м о їх помічників.

П р и єм н о було чути м едикам на заверш ення його промови такі слова: "Ми будем о вам допом агати".

Н асам кінець Т. М. Головіна допов іла про кадрові зміни. Вона задо - вільнила п рохан н я В. Є. Б р ац и л о - зв ільнила ї ї від обов 'я зк ів зав ідую чої і висловила велику подяку за ст аран н у і плідну працю, за те, що врятува­ла сотні ж иттів земляків . Валентина Є горівна виховала б агато учнів і о д ­ну з них - Н. І. Н и ж н и к , як у і призн ачен о зав ідую чою терапевтичним відділенням. Т ет я н а М и к ола ївна подякувала т а к о ж усім своїм колегам за т я ж к у і д у ж е відповідальну працю.

С Л У Ж Б А П О Ш Т О В О Г О З В ’Я З К У

- Наш районний вузол зв 'я зк у - одне з найстаріш их п ідприємств Гу- ляйпільїцини, - 6 ж о в тн я 1995 року розповідав д и р е к то р рай о н н о го п о ­ш тового вузла зв 'я зк у А натолій М иколайович Б он дарен к о . - Я кщ о гово­рити про корені, то перше повідом лення про роботу по ш то во ї служ би

зн а х о д и м о в газеті рос ій ського публіциста Івана А ксак ова "День". В одном у з червневих номерів цього видання з а 1865 рік було вміщено замітку , що в Г уляй -П олі К а те р и н о сл ав сь ко ї губернії з а м о ж н и й купець О стровськи й відкрив пункт зб о р у і в ідправки кореспонденц ії . А вж е н а ­ступ н ого 1866 року в Г уляй-П олі з 'я в и л о с я перше пош тове відділення, яке того ро к у дало 455 карбованц ів прибутку , в 1868 році - 863, за10 місяців 1869 року - 785 карбованців .

На зас ід анн і зе м с ь к о ї управи, яка п роходи ла у вересн і-ж овтн і 1870 року вирішили відкрити в Гуляйполі зам ість відділення пош тову станцію. І вж е в 1873 році пош това станція , як ою володів єврей Гессель, придбала ще 4 коней. 1898 року в селі почала працю вати п о ш то в о -те л егр аф н а к о н ­тора .

1900 ро к у в Гуляйполі в ідкривається і пош тове відділення.В 1905 році земська пош това станція з р о б и л а 1861 виїзд , пробіг склав

32491 версту. Всього коней було 19. Р ічна плата склала 3610 карбованців .В 1913 році в Гуляйполі працю вали п о ш то в о -те л егр аф н а к о н то р а і

земська пош това станція .З годом , на Гуляйпільщині вж е було чотири відділення з в ’язк у , а саме:

в Гуляйполі, Успенівці, С ан ж ар івц і (тепер П о лтав ка ) і в Т уркен івц і (нині Малинівка).

В сам ом у Гуляйполі прац ю вало шість листонош , а в селах д о ставк ою к ореспон д ен ц і ї взагалі ніхто не займався .

З а с о б и з в 'я з к у а к т и в н о п очали р о з в и в а т и с я п ісля у т в о р е н н я в 1923 році Гуляйп ільського району.

В 1936 році район повністю те л еф о н ізо в ан о , крім К р а с ін сь к о ї с іл ьр а ­ди. З 15 січня 1937 року почала курсувати пош това ав том аш ина з а м арш ­рутом: станц ія Г уляй п оле-Т урк ен ів ка -Н овозлатоп іль -У сп ен івка . З а в ід у ­ючим райвідділом зв 'я зк у працю вав С о р о к а . К о н т о р а р а й з в 'я зк у о д е р ­ж увала щ оденно 1500 газет і ж урналів .

У 1939 році начальником контори зв 'я зк у був Є рем енко , у 1940-му - Зака р л ю ка . В січні 1940 ро к у Гуляйпільська ф іл ія "С ою здрук" о р ган ізу ­вала в Гуляйполі л о то к п р о д а ж у центральних , республ іканських і о б л а с ­них газет і журналів .

У 1941 році контора о д е р ж у в а л а щ оденно по 4500 газет і ж урнал ів . З них 3000 примірників р о зн о с и ла ли стонош а Салімовська у 132 двори (ва­га біля 20 кілограмів).

В ідразу ж після звільнення міста від ф аш истів відновив свою роботу і рай о н н и й вузол п о ш то во го з в 'я зк у . Н е л е гк о б у л о л и с т о н о ш а м без над ійного за со б у пересування , але вони працю вали, долаю чи тимчасові труднощ і.

В 1953 році за ви сокоп род укти вн у працю орденом Леніна б у л о наго­р о д ж е н о п ош тового агента вузла зв 'я зк у Івана Л аврент ійовича О нокія , який працю вав у системі зв 'я зк у з 1916 року.

Д о 1969 року Гуляйпільське районне п ідприємство зв 'я зк у н азивалось к о н то р а зв 'я зк у . В ї ї склад вход ило 17 сільських відділень зв 'я зк у і одне міське на зал ізничній станц ії Г уляйполе , через яке проводили обмін по­шти з п о їзд а Д н іп р о п е тр о вс ьк -Б ер д ян с ьк . Це було до 1961 року. Тоді в Гуляйполі мали 3 те л е ф о н н и х к о м утатори і в селах: Н о в о зл ат о п о л і - 1 на ЗО номерів і у Воздвиж івці - стільки ж.

Н ач альн ик ом кон тори з в 'я з к у д о 1962 року працював Д м и т р о С т еп а ­нович Ж о в н ірен к о .

В 1962 році всі з а со б и зв 'я зк у передали в П ологи том у , що Гу- ляйпільський район приєднали д о П ологівського , і лише в 1965 році він зн ову став сам собою.

З 1962 по 1965 рік н ач альником Гуляйпільського кущ ового відділення зв 'я зк у був П е т р о Іванович Л исенко , а з 1966 по 1967 рік - Ф едір Васи­льович Ч еркес . Тоді ж були відкриті відділення зв 'я зк у в селах М а р ф о - полі, Д о р о ж н я н ц і і № 1, № 2 у місті Гуляйполі.

З 1968 по т р а в ен ь 1969 ро к у рай он н и й вузол з в 'я з к у очолю вав С тан іслав Д анилович Т к а л ен к о , а з травня 1969 року начальником при ­значили О лексія М ихайловича ІІІейка, який працював на цій посаді по січень 1984 року. Головним ін ж ен е р о м був І. С. П ан асей ко , заступником начальника - В. М. Д он чен ко . В ті роки відкрили відділення зв 'я зк у в с е ­л ах Н овом и кола ївц і , С олод ком у , Петрівці, Гуляйполе - 3, М ирне.

З 1984 по 1989 рік керував районним вузлом зв 'я зк у В олодимир М и к и ­тович Д он чен ко , під його кер івництвом побудували нове ч о т и р и п о в ер х о ­ве прим іщ ення рай о н н о го вузла зв 'язк у .

П ер е д о ви к и виробництва були наго р о д ж е н і урядовим и нагородам и. З о к р е м а , електром ехан ік Т ем и р ів с ьк о ї А ТС О лександр Л укич Д анченко орд е н о м Т р у д о в о го Ч е р в о н о го П р ап о р а , начальник Н ово зл ато п іл ьськ о - го відділення зв 'я зк у Григорій П анасович Зубчевський - орденам и "Знак П ош ан и " і Ж о в т н е в о ї Револю ції .

В 1995 році на т е р и т о р і ї р ай он у послуги пош тового зв 'я зк у надавали 21 сільське, 2 м іських відділення і центральна пошта. Н а к ож ні 10 тисяч ж ител ів припад ало більше 8 пош тових сл у ж б , що у два рази більше, ніж в Р ос і ї , і приблизно стільки ж , як у розвинутих країнах Європи.

І все ж р івень п и с ь м о в о ї к о р е с п о н д е н ц і ї , грош ови х п ер е к а з ів , в ідправлення посилок зн а ч н о зм енш ився у порівнянні до м инулого року.

В 1995 році на пошті в п р о в ад ж у ва ла ся ком п 'ю терна система оброб к и і р е є с т р а ц і ї передплатних квитанцій.

Т о г о року у колектив і р а й о н н о г о п ош тового зв 'я зк у працю вало

143 чоловіки . С еред них сумлінними, справді в ідданими колективу були ветеран п ідприємства (свого часу начальник) заступ н и к д и р е к то р а рай- вузла з в 'я з к у В олодим ир М икитович Д о н ч е н к о , н ачальник м іського відділення зв 'я зк у № 3 Т а м а р а Іванівна Б иркіна , о п ер а то р и зв 'я зк у Л ю ­бов Григорівна Б ичок , Валентина О лексіївна М аляревич , начальник го­л овн о ї каси Н атал ія О лексіївна Гриненко, начальник відділу р о зп о в с ю д ­ж ення преси Валентина Григорівна Ш аповал , о р га н із а то р розд р ібн о ї торгівлі Віра А натоліївна С еменю та, листонош і К атерина О лексіївна Р о ­гач (Гуляйполе), Віра Василівна Л опат іна (Темирівка) , В іктор П етрович М ан ен к о (Д обропілля) , М икола Сергійович Б р ац и л о (Успенівка - 1), водії В олодимир Володимирович Лях, В олодим ир М ихайлович П узанов , Ю рій М иколайович Войцеховський та інші.

Час рухається б е зп оворотн о . Р оки існування рай о н н о го вузла зв 'я зк у наповнені успіхами і невдачами, перемогами і помилками. І з них не ви­креслиш ж о д н о г о дня.

П ісля А. М. Б о н дарен к а д и р е к то р о м р ай о н н о го вузла зв 'я зк у п рацю ­вав О лек сан др О лександрович П опович, а за ним - С в ітлана П етрівна Гончаренко.

У січні 2004 року після реорган ізац і ї районний вузол пош тового з в 'я з ­ку став міським відділенням № 2. Т еп е р вся пош това кореспонденція у Гуляйполе почала д оставляти ся через Оріхівський м іж рай он н и й центр пош тового зв 'я зк у № 5.

Е Л Е К Т Р О З В 'Я З О К

Т ел е ф о н н и й зв 'я зо к з 'явився на Гуляйпільщині в 1913-1916 роках і було тоді десь бли зьк о д е ся тк а телеф он ів . Встановлю вали їх у окрем их поміщицьких садибах та в підприємців.

У л ю том у 1925 року в Гуляй-П олі вперш е було встановлено антену і рад іоприймач у будинку зв 'я зк у і прийнято тран сляц ію із М оскви. Гучно­мовець встановили ззовні і біля нього з іб р ал а ся величезна кількість сл у ­хачів. На колективне прослуховування рад іопередачі з М оскви з ' їхались гужовим тр а н с п о р то м представники з багатьох навколиш ніх сіл. Ц е була незвичайна дивина.

Д о осені за підтримки робітничого клубу імені Леніна з ібрали кошти і виписали з М оскви підсилювач та інші обладнання для прийом у і т р а н с ­л яц ії рад іопередач .

У місті Гуляй-П олі 7 листопада 1925 року відбулося урочисте в ідкрит­тя радіостанції. З цього дня вона працю вала щ одня. Б у л о орган ізовано

гурток р а д іо л ю б и т е л ів , де в и г о то в л я л и р а д іо п р и й м ач і , вивчали рад іотехн іку . Г урток мав невеликий рад іоприйм ач , який підсилили і його слухало на двор і до 500 чоловік.

В 1935 році на пошті був невеликий рад іовузол . Й ого перевели в нове приміщення і обладнали . Н а це Гуляйгіільська с ільрада виділила 1500 карбованців . Н а 1 тр а вн я гуляйпільці мали 60 рад іоточок і 8 р ад іо п р и й ­мачів.

В 1936 роц і установлено новий потуж ний рад іовузол на 30 Ват. Р ад іо ф ік о ван о 7 колгоспів.

На 1 т р а в н я вж е було 125 рад іоточ ок і 19 радіоприймачів. В 17 хатах артілі "К олективіст" слухали радіо.

В 1937 році установили рад іо а п ар а ту р у п отуж ністю 450 Ват, що дало м ож ливість рад іоф ікувати в ж е Г у л яй -П о ле і ближ ні села Зати ш ан к у , Д о- р о ж н я н ку , П ет р ів к у і Варварівку.

В 1938 році було заверш ен о рад іоф ікац ію міста.П р ям и й те л е ф о н н и й з в 'я з о к із З а п о р іж ж я м з 'явився в 1939 році. Тоді

ж в районі п ротягн ули стовпові л ін і ї зв 'я зк у . Д о 1940 року т е л е ф о н із у в а ­ли половину сільських Рад, господарств , районних заклад ів і організацій .

Н а 8 т р а в н я 1941 ро к у Гуляйпільський р ад іовузол обслуговував 749 рад іоточок . П рацю вали рад іотрансляц ійн і вузли у Г уляй-П олі , з е р ­норадгоспі і дитбудинку . Вони обслуговували 1500 точок.

В тр у д ящ и х району встановлено 86 радіоприймачів.У червні 1941 року в районн ій газеті надрукували таке оголош ення:

"Згідно п останови Р ади Н а р о д н и х Комісарів від 29. 09. 1939 р. власники в 3-х денний с т р о к від часу п ридбання повинні в райвідділі зв 'я зк у з а ­реєструвати с в о ї рад іоприйм ачі і рад іоточки н е з а л е ж н о від забезп еч ен н я батареям и ж и в лен н я , лам пам и тощ о. Н евиконання цього - ш траф .

Д ля р еєс тр а ц ії потр ібно м ати довідку від с ільради про те , коли саме було п ри д б ан о радіоприймач".

У роки ф а ш и с т с ь к о ї о к у п ац ії всі засоби зв 'я зк у в районі було знищ е­но. А ктивну участь в робот і по відновленню зв 'я зк у в районі брали тодішні прац івники зв 'я зк у Д. С. Ж о в н ірен к о , І. А. О нокій , С. Д . Онішко, П . М. С ам о й л е н ко , Л. С. М аксуєва, Ф. 3. Х охотва , О. Г. Курінська, К. Ф. Р ад іон ова , А. Ю. П о п р ав к а , Н. Н. Х арлам ова , І. С. П ан а се й ко , ГІ. А. Рагулін , І. М. Д ом аш ен к о , О. М. ІІІейко, Т. Ф. М ирна, О. М. Спіро- ва, М. О. Л у к 'ян ч ен ко , О. О. Т р о я н , К. В. П ан а се й ко , П . Г. Ш ейко, М. Т. Ч ер н о ва , О. П . Спіров.

В 1943 роц і п овн істю в ід н о в л е н о з в 'я з о к з о б л а с н и м ц е н т р о м ,

сільськими Радами, господарствам и. В 1944 році почав роботу рад іову ­зол.

З 1951 року починається масова рад іоф ікац ія району. П ерш ий к ол ­госпний р ад іовузол встановлено в колгоспі імені Леніна (с. Верхня Т ер - са) потуж н істю 100 Ват. Ч ерез шість років заверш ується рад іоф ікац ія району і всіх господарств з веденням в д ію 12 радіовузлів.

З 1953 року ведеться масова те л еф о н ізац ія колгоспів і радгоспів , яка заверш ена в 1960 році.

На 29 січня 1959 року радіо було в будинках колгоспників 50 сіл району, а та к о ж 10 рад іотрансляц ійних вузлів із загальною кількістю 10 тисяч рад іоточок . В 1959 році встановлено 675 рад іоточок .

У лю том у 1960 року почала свою роботу редакція місцевого рад іо м о в­лен н я на г р о м а д с ь к и х з а с а д а х , гол о вн и м р е д а к т о р о м ї ї був Іван О лексійович Лютий. П ізн іш е - П авло П етрович Т р о я н , Д м и тр о А р те м о ­вич Литвиненко.

В 1963 році в Н о в о зл ат о п о л і зм о н то в а н о А ТС на 40 номерів.Н а весні 1965 року, коли відновився Гуляйпільський район, зн ову з а ­

працю вала редакц ія р ай он н ого радіом овлення.Н а 1 липня 1967 року в де р ж а вн и х установах Гуляйполя встановлено

274 тел еф о н и , у пом еш каннях гуляйпільців - 21, у колгоспах імені Карла М аркса - 5, імені Енгельса - 6, "Заповіт Леніна" - 8. П о району в о р ­ганізаціях та установах працю вало 448 телеф онів , у квартирах - 36.

На 1 січня 1969 року у міських установах , орган ізац іях , підприємствах налічувалося 387 т е л еф о н н и х апарат ів , у городян - 209, у колгоспах імені Карла М аркса - 27, імені Енгельса - 21, "Заповіт Леніна" - 11.

В 1967 році в Гуляйполі ст ал а до ладу автом атична т е л еф о н н а станція на 1100 номерів. Т о го ж року 7 рад іовузлів із 12 переведено на д и ­станційне управління з райцентру.

У 1987 році (влітку) у центрі Гуляйполя виросла нова чот и р и п о вер х о ­ва будова - районний вузол зв 'я зк у . У серпні вели опор яд ж у ва л ьн і р о б о ­ти ш тукатури і м аляри З ап о р ізь к о г о рем онтно-буд івельного управління. П ісля них сюди переселився рай он н и й пош тамп, а по заверш енню технічного м о н таж у - т е л е ф о н н а і т е л егр аф н а станції.

У 1988 році у новом у Б удинку зв 'я зк у д іяло пош тове відділення, відділення по р о зп овсю д ж ен н я преси та інші служ би .

В 1990 році зм о н то ва н о А ТС (автом атичну те л е ф о н н у станцію на 4000 номерів, а після м одерн ізац і ї цен т р ал ь но ї А Т С (в 1994 р.) розш и рен о т е ­леф он н и й зв 'я зо к ще на 1000 номерів.

Н елегка р о б о та у зв 'язк івців і тим почесніше, що серед зем ляк ів наго­ро д ж ен и х орденам и і м едалям и є Г. П . Зубчевський (ордени Ж ов тн ев о ї Р еволю ції і "З нак П ош ани"), К. Т . Б іленк о "Знак П ош ани", А. І. Д о н ч е н ­ко (Т руд ового Ч ервон ого П р ап о р а ) , М. Т. Горпинич (орден Т рудово ї Слави II I ступеня), К. В. І Іа н ас ей к о (медаль "За труд ову доблесть"). Н а ­чальнику рай о н н о го вузла зв 'я зк у О. М. Ш ейці було присвоєно звання "П очесний радист С РСР". Н евтом ним и зв 'я зк івц я м и знали в районі Д . С. Ж о в н ір ен к а , І. С. П ан асей ка , І. М. Д о м аш ен к а , О. Я. Зарем бу , В. М. Д онченка , М. М. Устімова та інших.

За останні п 'ять років в м істах і селах району встановлено близько 3,5 тисячі телеф он ів , що подво їло кількість т е л еф о н н и х абонентів. С ь о ­годні на 100 сімей припадає 38 телеф он ів , а як щ о взяти центр міста, то насиченість те л еф он ам и ск лад ає до 90 на 100 сімей.

Нині для більшості мешканців міста, за винятком кількох околиць , не існує проблем и встановлення те л еф о н у . Т ак сам о о п ерати вн о реа л ізо ву ­ються заяви м а й ж е в усіх селах.

З н ачн о поліпшити з в ’я зо к м іж селами і рай ц ен тром вдалось за раху ­нок вп р о в ад ж ен н я персп ек ти вн о ї ц и ф р о в о ї системи передачі - за р а х у ­нок ап а ратури ІКМ - 30, ІКМ - 15.

На те леф он н ій станц ії діє систем а ав том ати ч н о ї діагностики , яка с и ­стем атично кон тролю є те л еф о н н і канали, р о б о т у сільських телеф онних станцій. А н ал із видається на ек р а н к ом п 'ю тера , аб о д рукується у вигляді таблиці.

Р е н т а б е л ь н іс т ь м ісь к о ї т е л е ф о н н о ї м е р е ж і т о р ік с к л а л а 29,9, с ільсько ї - 10,2 процента.

За станом на 1 січня 1994 року на 100 сімей в місті припадало 76 рад іоточок , в селах - 87. Ц е дещ о вище се р ед н ьооб ласн ого показника. 45 процентів - мають тр и п р о гр ам н е мовлення.

1 січня 1995 року Гуляйпільський районний вузол зв 'я зк у рео р га н ізу ­вався на два окрем их підприємства: районний вузол е л е к т р о зв 'я зк у "Гу­л я й п о л е р а й т е л е к о м " о б л а с н о г о п ід п р и єм с тв а е л е к т р о з в 'я з к у "За- п ор іж телеком " та районний вузол пош тового зв 'я зк у З а п о р ізь к о ї д и ­рекції пош тового зв 'я зк у "Укрпошта".

- Наш головний о б о в 'я зо к - м аксим ально задовольнити потреби меш канців у послугах е л е к т р о зв 'я зк у і рад іом овлення, - розповідав16 л и сто п ад а 1996 року д и р е к т о р районного вузла ел е к т р о зв 'я зк у "Гу­ляй п о л е райтелеком " В олодимир Б ори сови ч Щ ербина . - На сьогодні в місті на сто квартир припадає 62 т е л еф о н и , а в селах району - 27. Це відповідно п 'яте і друге місце в се р ед н ьо о б л ас н о м у масштабі. А загалом по кількості послуг на одн ого м еш канця наше п ідприємство посідає с ь о ­ме місце се р ед 20 районних і З а п о р ізь к о г о м іського вузлів зв 'язку .

Д ося гт и та ко го успіху вдалось за рахунок того , що м а й ж е у два рази зр о с л а кількість наданих послуг м іж м іського т е л еф о н н о го вузла , у 2,2 рази - м іського і с ільського т е л е ф о н н о г о зв 'язку .

Н а 1 л и сто п ад а 1996 року повністю за в а н т а ж е н о центральну А Т С - 5000 номерів, а в 1997 році планували розш ирити те леф он н у м ереж у міста на 500 номерів.

В 1996 році районний вузол е л е к т р о зв 'я зк у включили в систему з а ­гальнореспубл іканського зв 'я зк у "У кртелепак". Ц ебто є м ож ливість н а ­давати клієнтам послуги ел е к т р о н н о ї пошти, інф орм аційн і послуги з а ­гал ь н о д ер ж ав н о го масштабу.

Р ай вузол е л е к т р о зв 'я зк у готовий впровадити мобільний телеф он н и й зв 'я зо к (м аєм о на увазі встановлення телеф он ів на автомаш инах).

За всіма виробничими успіхами сумлінна праця фахівців р ізного р а н ­гу. Це головних спеціалістів М. Т ихен к о , С. К арнауха , А. Т ар асен ко , інж енерів В. Ж овн ір ен к а , А. Устімова, оп ератор ів В. Гедзь, Г. Булгак,A. К расовсько ї, Т. С ір іньок , електром ехан ік ів П. Д икуна , Г. Рябка, М. Устімова, С. П етрова , О. П оп ова , електром онтер ів А. Сакун, Ю. Д и ­кун, В. Т ихен ко , В. За їчен ко , Г. Д ом бровський , водіїв В. К расовського іB. Д ом аш енка.

1 липня 1998 року Гуляйпільський районний вузол е л е к т р о зв 'я зк у п ерейм еновується в цех е л е к т р о з в 'я з к у П ологівського центру е л е к ­т р о з в 'я з к у № 6 З а п о р із ь к о ї д и р е к ц і ї У Д П Е З "У кртелеком".

29 березня 2003 року у присутності голови З а п о р ізь к о ї о б л а сн о ї д е р ­ж а в н о ї ад м ін іст ац ії Є. Г. К а р та ш о в а , голови р а й д е р ж а д м ін іс т р а ц і їІ. О. Б ірю кова , голови рай о н н о ї ради Є. Г. К оровки та численних гу- ляйпільців і гостей міста відбулося урочисте в ідкриття нового сервісного центру в Гуляй нільському цеху е л е к т р о зв 'я зк у ВАТ "Укртелеком".

М ета т а к о ї м одерн ізац і ї - м аксим ально наблизити д о клієнта послуги та ін ф орм ац ію з а послуги еле к т р о зв 'я зк у .

Сервісний центр знаходиться на першому поверсі цеху електрозв 'язку .Н апередодні 16 л и сто п ад а 2003 року начальник цеху е л е к т р о зв 'я зк у

А. І. Т а р а с е н к о розповідала :- Цех е л е к т р о зв 'я зк у № 9 З а п о р із ь к о ї дирекції ВАТ "У кртелеком" діє

з 1998 року як структурн и й підрозділ центру е л е к т р о зв 'я зк у № 6 і п р а ­вонаступник Гуляйпільського райвузла еле к т р о зв 'я зк у . О сновним його завданням є за б езп еч ен н я як існ о ї квал іф ікован о ї роботи із ф ізичним и та юридичними аб онентам и , м аксим альне за доволен н я їх потреб в послугах електрозв 'язк у .

Потрібно відзначити, що з кожним роком кількість сервісних можли­востей суттєво розширюється. Однак, головним завданням зв'язківців

залиш ається за д о во л е н н я п о тр е б гром адян міста і сіл району у т е л е ­ф о н ізац і ї і р а д іо ф ік а ц і ї їх помешкань.

С таном на 1 л и сто п ад а року в районі налічується 8234 основних а б о ­нентських т е л е ф о н н и х апарат ів , в том у числі 7400 - у населення.

П р о тя го м 10 місяців аб о н ен там встановлено 170 телеф он ів . Але б о ­лючою за л и ш а єт ь с я проблем а т е л е ф о н із а ц і ї осель пільгових категорій . Д ля ї ї виріш ення потрібні значні кошти - бли зьк о 8 тис. грн. На ж аль , о р ­гани м ісцево ї влади, від яких з а л е ж и т ь ф ін ан совий бік проблем и, цю справу виріш ую ть повільно. О сь чом у ще 50 гуляйпільців, які мають пільги, досі чекаю ть на встановлення телеф онів . Але, не зва ж а ю ч и на брак коштів, у нинішньому році вдалося телеф он ізувати 29 квартир пільговиків.

Для зр у ч н о ст і і я к існ ого обслуговування сп ож ивачів ком плексне відділення "Т елеком сервіс" перенесено з тр еть о го поверху на перший, з входом з ц е н т р а л ь н о ї вулиці. Т а м м о ж н а ск ор и ст ат ис я повним спектром послуг: подати за яву на встановлення те л еф о н у , п ер е оф орм и ти те л еф о н , сплатити рахунки , придбати те л е ф о н н у к артк у , відправити ф аксим ільне повідом лення чи телеграм у , с к о р и ст ат и с я м іж м іським та м іж народним телеф он н и м зв 'я зк о м , о тр и м ати консультац ію з питань надання послуг еле к т р о зв 'я зк у .

З к о ж н и м роком зр о с т а є сум а коштів, залуч ених на м одернізац ію зв 'язк у , ш ляхом пош ирення опціонів . У нинішньому році вона склала більше 20 тисяч грн. Н агадую , що у разі п ридбання опціонів м о ж н а п о з а ­чергово встановити те л еф о н , продати , обм іняти аб о перенести його в м е­жах м ісцевої т е л е ф о н н о ї станції.

Зусиллям и гуляпільських зв 'язк івц ів у районі досягн уто досить висо­к о ї щільності те л еф о н ів на 100 сімей. З о к рем а , в місті вона ск лад ає 66 т е ­леф онів (п 'яте місце серед сільських районів області), по селах - 38,8 (третє місце). Ємності А Т С (м ісько ї і 18 сільських) задіяні на 99,9 відсот­ка. П ри цьом у черга на встановлення телеф он ів склад ає 467 чоловік.

З к о ж н и м р о к о м зб ільш ується обсяг наданих ел е к т р о зв 'я зк о м послуг. З окрем а, темп росту за 9 м ісяців склав 116,4 процента до в ідповідного періоду 2002 року . С п о ж и в а н н я послуг на 1 м еш канця скл ад ає 38,4 грн. Значно виріс і м іжм іський обмін розм ов. З а 9 місяців відбулося м ай ж е 860 тис. переговорів , а це - 105,3 відсотка проти 2002 року.

Н азван і п о к азн и к и - лиш е циф ри . З а ними стоять правильне плану­вання, чітка к о о р д и н ац ія технічних служ б, щ оденна квал іф ікована праця технічних працівників, м аркетологів .

Успішно виконую ть виробничі завдання і с л у ж ать прикладом в роботі інж енери С. Г. А ндреєв, М. М. Устімов, Ю. А. К рупа, кабельні спайщ икиА. В. С акун , В. І. М усієнко , ел ектром он тери В. І. Ю рченко , О. П. За їчен - ко, О. Г. Р ом анець , М. Д. Гринчук, А. Д . П урик, о п ератори А. О. ІІІа- ровська, С. М. П уш енко , С. О. Г ірокопенко, В. І. К оваленко та інші.

Д ля поліпш ення якост і обслуговування спож ивачів , зб ільш ення о б с я ­гу п р о д а ж у послуг в цеху пост ійно вд осконалю ється д о в ід к о в о - ін ф о р ­маційна с л у ж б а . Вона спрям ована на інф орм ування клієнтів про всі зміни, що стосую ться послуг зв 'я зк у . На спеціальних стендах летальн о викладено права і о б о в 'я зк и клієнтів, дохідливо роз 'ясн е н о нові послуги, подано к онтактн і те л е ф о н и керівників і спеціалістів цеху зв 'язку .

23 січня 2004 року Ц ентр ел е к т р о зв 'я зк у № 6 (м. П ологи) З а п о р ізь к о ї дирекц і ї ВАТ "У кртелеком " перейм еновано у Ц ентр е л е к т р о зв 'я зк у № 6 (м. П ологи) З а п о р із ь к о ї ф іл і ї ВАТ "Укртелеком".

1 травня 2005 року цех е л е к т р о зв 'я зк у № 9 (м. Гуляйполе) центру е л е ­к тр о зв 'я зк у № 6 (м. П ологи) З а п о р із ь к о ї ф іл і ї ВАТ "У кртелеком " пере­йм еновано у цех е л е к т р о зв 'я зк у № 10.

Д и р ек то р а м и п ідприємства у різні роки працювали: Іван С идорович ГІанасейко, О лексій М ихайлович Ш ейко, В олодимир М икитович Д он- ченко, В олодимир Б орисович ІЦербина (1989-1998), Григорій В олодим и­рович Конда (1998-2003), Л ю бов Іванівна Т а р а се н к о (2003-2007).

" Г О В О Р И Т Ь Г У Л Я Й П О Л Е !"

У 50-х р ок ах м инулого стол іття в Гуляйпільськом у районі д іяла м ер е ­ж а р ай он н ого рад іом овлення та місцевих радіовузлів . Вони працю вали в радгоспі "Ч ервоний", к олгоспах імені Леніна, "У країна" , імені Калініна, імені Кірова, імені Горького та в ряді інших. З бе р езн я 1960 року з а п р а ­цю вало місцеве рад іом овлен н я і в місті. Головним р е д а к т о р о м бувІ. О. Лю тий. Р едколег ія , що працю вала на громадських за садах , налічу­вала 14 чоловік. Т а к тр и в ал о до л ікв ідац ії району в 1962 році.

На весні 1965 року ж ителі міста почули з гучномовців знайомі слова "Увага! Говорить Гуляйполе!.." Т ак гуляйпільський ж урнал іст - ветеран Д м итро А ртемович Литвиненко, пізніше заслуж ен и й працівник культури У країнсько ї PCP, призначений кореспон д ен том -орган ізатором р ай о н н о ­го радіом овлення, почав першу радіопередачу після відновлення району.

Пізніш е д о ред ак ц ій н о ї колег ії на громадських засад ах увійшов 21 а к ­тивіст: інструк тор райком у парт ії Віктор П о тапен ко , інж енер взуттєво ї ф а б р и к и А н а т о л ій С ір ін ь о к , с е к р е т а р п а р т о р г а н із а ц і ї з а в о д у

с ільгоспм аш ин В олодимир Ж ил інський , а г р о н о м районного вироб ничо­го управл іння В олодимир А гадж ан ов , се к р ета р п ар то р га н іза ц і ї колгоспу "У країна" Іван Горпинич, інструк тор рай о н н о го відділу культури Воло­дим ир Б у р я к , д и р е к то р м у зи ч н о ї школи Василь Кутя та інші.

Т існий з в 'я з о к із слухачам и були головним у робот і редакції.У серпні 1973 року кореспон-

д е н т о м -р а д іо о р га н іза т о р о м став В асиль А н то н о в и ч З а к а р л ю к а . Він п р о д о в ж у ва в тр а д и ц ії свого п о п еред н и к а . Й ом у допом агали ди к тори Ніна Григорівна І іу за - нова, К атерина Степанівна Фай- руш ина, Л ю б ов Є гор івна П ере- си п к ін а , Т е т я н а М и к о л а їв н а Лапіна.

Кореспондент-радіооргані.штор В. А. П ередачі р ай он н ого рад іом ов-Закарлюка за роботою ( третій справа) Л Є Н Н Я у 8 0 -Х - 9 0 -Х роках м инуло­

го стол іття виходили тричі на ти ж д е н ь (у понеділок , середу і п’ятницю).З 1996 року після виходу В. А. З а к а р л ю ки на пенсію завідуючим

відділом рад іом овлення р ай о н н о ї газети "Г олос Гуляйпілля" став П етро Д м итрович Б ереж н и й .

У 2002 році відділ рад іом овлення було виведено зі складу редакц ії га­зети , о тр и м ан о л іцензію в Києві і у тв орен о ком унальне підприємство "Радіо Гуляйпілля" .

Б І Б Л І О Т Е К А

За ріш енням земських зб о р ів влітку 1895 року в Гуляйполі відкри­вається одна з двох (і перша в повіті) б е зп латн а народна бібл іотека-чи- тальня . Зав ідував б ібл іотекою Іван Ілліч Д ворніков .

В 1896 році він звітував: за рік видано 7140 книг 783 особам . Це п ред­ставники духовенства , вчителі зе м с ь к о ї і є в р е й сь к о ї шкіл, учні. Головний контингент читачів - селяни - їх було 636.

Крім т о г о книги та ж у р н а л и в бібліотеці читало 538 осіб.- С еляни вели себе пристойно: при вході за в ж д и хрестяться на ікону,

зд о р о вк аю ть ся з присутніми і, скром но , сівши, читаю ть газети або п р о ­хають книг, лю блять побесідувати з приводу прочитаного , - звітував Іван Ілліч. - О соб ливо користую ться п оп улярн істю книги: "Былины" А ванар іуса , "Робінзон К рузо" , деякі твори Д анилевського , Тургенева,

Гоголя, П уш кіна (поеми, казки , повісті); Т о л сто го (казки), "Ж и ти є св я­тих".

Л ю б лять читати книги по географ ії , о соб ли во м андрівки, по п р и р о ­дознавству і т. д.

Та о соб ли во несхвальністю у селян к ористую ться твори Григоровича, навіть премійовані "П р о х о ж и й " і "Антон Горемы ка". Н езн а н н я умов ж и т тя великорос ійського народу , їх мови, назви р ізних предметів і д о ­сить х у д о ж н ь о тон к а о б р о б к а оповідань роблять їх незрозум ілим и для м ал орос ій сь кого народу.

Б агато є випадків, коли книги, написані з побуту великорос ійського народу, нашим м ал о р о са м не подобаю ться.

Ч асто в б ібл іотеку за х о д я т ь неграмотні селяни з синам и-учням и н а­родних шкіл з проханням дати "товсту книгу їх синам для читання вголос у колі сім'ї."

Відгуки селян про б ібл іотеку щ онайкращ і: вони дивляться на неї, як на необхідно корисний заклад .

В 1895 році був даний вокально-м узичний концерт у приміщенні во­лості. С еляни його дозволили , бо знали , що частина з іб р а н о ї суми коштів піде на користь бібліотеки.

Восени і взим ку книг для видачі не вистачає, том у що вони на руках. К он ц ерт орган ізували І. Д ворн іков і пан Ільковський , служ бовець

м ісц евого к а з е н н о го винного ск л ад у . В сього з іб р а н о від к он ц ер ту 296 крб. 44 коп. Та через н ерозпорядлив ість осіб, які зав ідували м а­тер іальною частиною концерту - від виручки залиш илось тільки 50 крб. Тому лиш е 25 крб. попало на бібліотеку.

Ч итали книги:селян и - 636 аб о 81%є в р е ї - 75 - 10%інші нац іональності - 72 - 9%

Всього: 783 - 100%З а віком:

д о 15 років - 192 аб о 24% від 15 д о 25 років - 318 - 41% від 25 д о 40 - 243 - 31% пон ад 40 - 30 - 4%

Всього: 783 - 100 %Читачів чоловіків - 682 або 87%Читачів жінок - 101 - 13%

Книги видавались по відділах: словесн ість - 5021 аб о 70%, г ео гр аф ія - 614 - 9% істор ія - 594 - 8% р ел іг ійно-м оральна - 453 - 6% п р и р о д о зн авс тво - 304 - 5%сільське господ арство , м атем атика , за ко н о д авс тво - 154 аб о 2%.

Всього: 7140 аб о 100%.

* * *

В 1904 році у Гуляйпільській бібліотеці н араховувалось 949 читачів (776 чоловіків і 173 ж інки). Видано книг 13333, з них на релігійну те м а ти ­ку — 1511, г ео гр аф ію — 1070, природничу — 886, с ільськ огосподарську -

530.Ч итальний за л в ідвідало 322 особ и 3007 разів.В 1905 році читачів було 981 (777 чоловіків і 204 ж інки), з них 709 с е ­

лян і 200 євреїв.Книг видано: 1357 на релігійну тему, 969 на історичну, 9415 по словес­

ності, 1470 по гео гр аф ії , 51 по медицині, 391 по сільському господарству ,1 по м атематиці, а всього — 14852. 418 осіб відвідали читальний зал 4072 разів.

В 1910 році читачів у бібліотеці було 1230 осіб, видано всього книг - 21204. Ч и тальн и й зал відвідала 701 о соб а 3016 разів.

В 1912 році у б ібл іотеку приходило 1223 читачі, в т. ч. 921 селянин, 137 євреїв , 14 німців, 151 інш ого стану. Видано книг: 23003, ж у р н а л ів - 5082. У читальном у залі 798 гуляйпільців побувало 3645 разів.

З а о р ен д у приміщ ення б ібл іотеки у 1912 і 1913 р ок ах витрачено 220 карбованців .

В 1921 році у Гуляйпільськом у повіті було 28 бібліотек . В 1928 році в Гуляйполі працю вало 5 п роф ес ій н и х бібліотек.

Кінець 20-х і 30-х років дв ад ц ято го століття харак тери зув ався ростом культурного рівня трудящ их, потягом до книги.

В 1935 році у Гуляйполі почала працю вати районна б ібл іотека. В 1940

році кн и ж к ови й ф о н д ї ї складав 12 тисяч томів. Зр о с ла і кількість чи­тачів. Я кщ о в 1939 році їх нараховувалось 800, то в 1940-х більше 2000. В том у році б ібл іотека видала 44289 книг. Б ібл іотека о р ган ізувала 13 пере-

234

сувних б ібл іотечок на п ідприємствах і в колгоспах . З а рік бібліотечні працівники провели 28 бесід і читань газет , книг, дві к о н ф ер е н ц і ї по т в о ­рах О. Т о л с т о г о "Хліб" і М. О ст р о всь к о го "Як гартувалася сталь", дві н а ­ради б ібл іотекарів району , 26 індивідуальних і групових консультацій б ібл іотекарям пересувних бібліотек. А т а к о ж в районній бібліотеці о р ­ганізували 24 книж кових виставок і 21 ф о то в ік то р и н у , а читальний зал випустив 13 номерів ст інгазет . К ращ ими працівниками б ібл іотек були М. Л и с то п ад і М. Гольц.

Н а 1941-й рік на поповнення к н и ж к о в о го ф о н д у р ай о н н о ї б ібліотеки виділили 12 тисяч карбованців .

П ід час ти м часов о ї о к у п ац ії у війну ф а ш ис ти знищ или всі сільські і шкільні б ібліотеки. Більшість книг і приміщень бібл іотек спалили.

П ісля зв ільнення б ібліотеки поповню валися особистим и книгами н а ­селення району.

З перш ого листопада 1943 року в ідновила роботу районна б ібл іотека, яка мала 400 книг, а в 1947 - у ж е 7498.

З 1949 року почала свою роботу в Гуляйполі районна дитяча б іб л іо те­ка з ф о н д о м біля 4 тисяч книг. В 1950 році в бібліотеці було 783 читачів віком до 16 років, які прочитали 19363 книги.

У вересні 1965 року Гуляйпільській бібліотеці для дор о сл и х виповни­лося 70 років. О сь що писала з ц іє ї нагоди завідую ча цією б ібл іотекою Г. Т. Ц иганкова:

- П ер ш а сільська бібл іотека на т е р и т о р і ї наш ої област і була в ідкрита в селі Гуляйполі в 1895 році. Відтоді м инуло 70 років. Великі зміни с т ал и ­ся за цей час у країні. За 48 років існування р ад я н с ь к о ї влади невп ізнано зм інилося і Гуляйполе. З невеликого села перетворилось у пром ислово- с ільськогосподарське місто з 20-ти тисячним населенням.

Рік у рік зр о с т а є культура міста, зб ільш ується м ер еж а культосвітніх заклад ів району. Я кщ о 70 років том у в Гуляйполі була лиш е одна бібл іотека, нині їх - 31: дві районні (бібл іотека для дорослих і бібліотека Для дітей), одна сільська, 5 колгоспних, 3 проф сп ілкових , 9 відомчих, Ю ш кільних . А в р ай он і н а л іч у єть с я 20 с ільськ и х , 1 се л и щ н а , З проф сп ілкових , 9 колгоспних і 69 шкільних бібліотек . Ж и тел і к о ж н о г о з 101 населених пунктів району охоплені книгою: в 36 є стаціонарні бібліотеки, в 65 відкриті пункти видачі, пересувки, домашні бібліотеки.

Гуляйпільська сільська бібл іотека на початку існування у своєму фонді налічувала б л и зь к о 1000 книг, а нині к ниж ковий ф о н д бібліотек району становить 404600 екзем пляр ів . Лиш е бібл іотека для д о р о с л и х має

30548 книг. З них 55 процентів становить ху д о ж н я л ітература , 45 про ­центів - сусп ільно-пол ітична, технічна, с ільськогосподарська , н ауково- ате їстична та інші. Д л я придбання л ітератури для н аш о ї б ібліотеки д е р ­ж ава щ о р о к у в ідпускає б л и зь к о двох тисяч карбованців , а ще 8500 к ар б о ­ванців - сільським.

К н и ж к о в и й ф о н д перш ої б ібл іотеки поповню вався за рахунок зб о р у за те атр а л ізо ва н і вистави, які орган ізували любителі книг і завідуючий бібл іотекою Д ворн іков . Ц арський у ряд не відпускав коштів на п ридбан­ня л ітератури . Н е дивлячись на бідність к н и ж к о в о го ф о н д у б ібліотеки, вона провела зн ачн у р о б о т у серед населення. Як видно із зв іту зав ід ую ­чого б ібл іотек ою Д ворн ік ова , який зб ер ігається в З ап о р ізь к о м у архіві, в 1895 році б ібл іотека о б с л у ж и л а на абонем енті 783 читачі, їм видано 7140 книг. Ц е були книги в основном у на історичну та релігійну тематику. Б ібл іотека була розм іщ ена в невеликій селянській хаті, мала тісну кімна- ту-читальню . Ч итачам и були в основном у чоловіки (87 процентів). Лише13 процентів читачів складали жінки.

Нинішня рай он н а б ібл іотека для дорослих розташ ована в одном у з кращ их прим іщ ень м іста, має великий світлий читальний зал на 90 місць, аб о н е м е н т . Н аш і читач і - це роб ітн и к и , се л я н и , с л у ж б о в ц і , учні, пенсіонери, п ер е ва ж н а більшість яких має середню і вищу освіту, і навіть асп іранти інститутів. Ч итач і-ж ін к и становлять 50 процентів.

Т ільки за півріччя б ібл іотекам и району охоп лен о 28547 читачів. Вони прочитали 412870 книг.

З р а зк о в и м о бслуговуванн ям читачів відзначає 70-річчя свого існуван­ня наша б ібл іотека . З а півріччя ту т побувало 2567 чоловік, які оде р ж а л и 49482 книги. З них 9975 книг сусп ільн о-п ол іти ч н о ї л ітератури , 17577 - ху д о ж н ьо ї , 3141 - технічної, 1647 - с ільськогосподарсько ї .

Велику р о б о т у п ровадять працівники б ібліотеки по пропаганді л іт е ­ратури про передовий досвід у сільському господарстві та п р о м и сл о ­вості. В кутку передового досвіду читач м о ж е знайти потрібну йом у кни­гу, газети й ж урн альн і м атеріали тощ о. Т у т є плак ат "Наші рубеж і на 1965 рік", к н и ж к о в а виставка , яка час від часу поновлю ється.

Н а аб он ем ен т і об л а д н а н о к н и ж ко ву викладку на доп ом огу прац івни­кам м асо в о ї проф ес і ї . Виділені групи читачів-спеціалістів. Д ля них с к л а ­де н о індивідуальні плани читання: "Щ о читати ш о ф е р у 2 класу", "Щ о чи­тати слю сарю ", "Щ о читати ток арю " , "Щ о читати м ехан ізатору".

З 1959 ро к у наша б ібл іотека працю є за новим м етодом обслуговуван ­ня читачів - в ідкрито вільний доступ до к н и ж к о в о го ф он д у . Д ля цього о ф о р м л е н о р я д тем атичних полиць, стелаж ів тощо.

Гостинно зустр іч ає сво їх читачів і читальний зал . Д о їх послуг 89 назв ж у р н а л ів і 17 - газет. Т у т проводиться м асова робота: обговорення книг, читацькі к он ф ерен ц ії , вечори, бібл іограф ічн і огляди , бесіди.

Звичайно , без ш и рокого активу ми не зм огли б о б с л у ж и т и стільки чи­тачів, провести стільки м асових заходів . А їх, активістів-лю бителів , у нас ч и м а л о - б л и з ь к о 50 чолов ік . Н ай а к т и в н іш и м и є У л ян а Іван івн а О лек с ієн к о - голова ради б ібліотеки , громадський заступник б іб л іо т ек а ­ря. М а й ж е весь свій вільний час віддає роботі на абонем енті М арія Ва­силівна Корчагіна . Х орош им и помічниками в роботі б ібл іотеки стали В. Б ілай, О. Гавриленко, К. Н аза р ен к о , Т. К остенко , С. Р ябк о , В. А ндрю - щ енко, Й. С ван ідзе і ба гато інших.

Гуляйпільська б ібл іотека для д о р о с л и х є і м етодичним центром у р а ­йоні. М и ту т проводим о семінари і практикуми для завідуючих сільськи­ми б ібл іотекам и . С истем атично в и їж д ж а є м о в села, де надаєм о місцевим прац івникам методичну доп ом огу з всіх питань бібл іотечної роботи.

Б агато наших читачів навчаю ться у вищих учбових заклад ах . З а д о ­вольнити їх запити наданим ф о н д о м ми не м аєм о змоги. Д ля них о д е р ­ж у є м о л іте р ату р у ч ерез м іж б ібл іотечний абонем ент , який відкрито в бібліотеці імені Леніна, імені К о р о л ен ка та інших.

О сь таки й ш лях пройш ла районна б ібл іотека до свого с ім д есяти р іч н о­го ювілею. Б агатьом до п о м о гл а вона духовно зр о с ти , багатьох о зб р о їл а знанням и , дала путівку в ж иття .

В 1967 році р айонним б ібл іотекам для д о росли х (завідуюча Г. Т . Ци- ганкова), а потім (Л. М. Воронкова) і для дітей (Г. Є. Галушка) присвоєно почесне зван н я "Б ібл іотека відмінної роботи".

З 1968 року почала працю вати і м іська бібліотека.В 1968 році в Гуляйполі д іяло 2 б ібл іотеки (для дор о сл и х і дітей),

5 колгоспних , стільки ж проф сп ілкових , 8 відомчих, 8 шкільних. Всього 28 бібл іотек , які налічували 145218 книг з 11944 читачами.

Р айонна б ібл іотека для дор о сл и х була н аго р о д ж е н а медаллю імені Т . Г. Ш евченка М ін істерства культури УРСР, Д и п л о м о м II ступеня як пе­р ем о ж ец ь всесою зн ого огляду роботи бібліотек.

В 1976 році в місті вступив у дію і почав р оботу новий кн и ж к ови й м а ­газин. У міській бібліотеці було 45 тисяч примірників книг, крім цього на п ідприємствах міста і в колгоспах н араховувалось 30 бібліотек . К н и ж к о ­вий ф о н д міських б ібл іотек складав 175 тисяч томів.

В 1978 році в ідбулася централ ізац ія районних бібл іотек у систему, в як у увійшли р ай он н а ц ен траль на б ібл іотека , б ібл іотека для дітей і 25 б ібл іотек - філіалів.

В б ібл іотеках району 40,7% працівників мали спеціальну освіту.

В 1977 році з б ю д ж е ту на при дб ан н я книг витрачено 16500 к а р б о ­ванців, госп од арства дали 1017, сільські ради - 500 карбованців .

В 1985 році в місті прац ю вало 23 б ібл іотеки із к н иж ковим ф о н д о м по­над 200 тисяч книг.

В 1999 році б ібл іотека для дітей в ідзначала свій піввіковий ювілей. П р о це 29 вересня розпов ідала д и р е к т о р ц ен т р ал ізо в ан о ї б ібл іотечно ї систем и Клавдія Іванівна Середа.

- Д и тяч а б ібл іотека має свою славну історію. Вона орган ізована в 1949 році, а це значить , що їй - п івстоліття . Б ібл іотека працю є і обсл у го ­вує 2900 читачів. Т а м створен і всі умови для доп ом оги по вивченню шкільних предметів , для м аксим ального за доволен н я різних читацьких запитів.

В бібліотеці о ф о р м л ен і книж кові виставки, провод яться масові з а х о ­ди , працю є клуб по н ар о д о зн авству "Б ерегиня", гурток "Л ялька і книга". З а в ідповідну пл ат у в б іб л іо т ец і м о ж н а п р о ч и т а т и ц ікав і книги, періодичні видання. А обслуговую ть відвідувачів головний б ібл іотекар Л . Г. П о д м о г а єв а , б ібл іотек ар і О. П . С т а р о к о ж е н к о , І. В. Д у то в а ,І. В. М а р ти н ен к о на чолі із за ступ н и к ом д и рек тора по робот і з дітьмиН . В. Білою.

У цей святковий день я зичу всім працівникам б ібл іотеч но ї системи успіхів у праці, зд о р о в 'я і т в о р ч о ї наснаги.

- П ерш а б ібл іотека за й м а ла одну к імнату (14 квадратних метрів), - це в ж е слова з а с т у п н и к а д и р е к т о р а ц е н т р а л ь н о ї б іб л іо т еч н о ї системиН. В. Я ковенко , - і зн а х о д и л ас я в приміщенні теперіш нього райвійськко- мату . К н и ж ков и й ф о н д склад ав 3,5 тисячі примірників, а читачів було 800 чоловік. Ш тат ск лад ав ся із 2 працівників (зав ідую чої і б ібл іотекаря).

П ер ш о ю зав ідую чою бібл іотекою для дітей була О лена Н и ки ф о р івн а Свідло.

В 1951 році б ібл іотека перейшла у більш простор іш е приміщ ення (де те п е р са н стан ц ія ) , їй виділили дві к імнати. Н а то й час зав ід увала б ібл іотекою Галина Василівна К олісник, яка зак інчила бібліотечний технікум. П ісля неї - М арія Н и к и ф о р ів н а Кущ, яка закінчила заочн о Х арківський інститут культури.

В 1957 році бібліотеці надали приміщ ення, де вона й з а р а з зн а х о д и т ь ­ся. У березн і того ж ро к у зав ідую чою п ризначається Варвара Йосипівна К о т л яр о в а , яка п ропрацю вала до 1966 року. В 1967 році вона перейш ла у б ібл іотеку для д о р о с л и х , де й тр у д и л ас я д о виходу на пенсію. Н а зміну їй у д и тячу б іб л іотек у прийш ла Ганна Євгенівна Галуш ка. З 1970 по1981 рік зав ідую чою дитячою бібл іотекою працю вала Клавдія Іванівна С ереда , далі - з 1981 по 1987 рік - Л ю дмила Василівна А никіна і з 1987 року - Н атал ія Володимирівна Яковенко.

В 1967 році районній бібліотеці для дітей присвоєно зван н я к ультур ­но-осв ітн ьо ї установи відм інної роботи.

В 1975 році б ібл іотека н аго р о д ж у ва л ас ь Д иплом ом II ступ ен я за ак ­тивну участь і досягнуті успіхи в республ іканськом у огляді діяльності культурно-осв ітн іх заклад ів по інтернац іональном у та патр іотичном у вихованню населення.

Р айонна бібл іотека для дітей є методичним центром для сільських б ібліотек-ф іліалів .

28 вересня 2002 року К. І. С ереда писала в районній газеті "Голос Гу- ляйпілля":

- Н а сьогодніш ній день в районі ф у н к ц іо н у є 27 д е р ж а в н и х м асових бібліотек з к ниж к овим ф о н д о м 387 тисяч примірників, об 'єд н ан и х в цен ­трал ізован у бібліотечну систем у зі ш татом 44 працівника.

Щ орічно б ібліотеки систем и обслуговую ть 25 тисяч читачів і видають їм більше, як 500 тисяч книг. Сьогодні, напередодні свята , хочеться с к а ­зати теплі слова на ад р ес у б ібл іотекарів -ветеран ів б ібл іотечно ї справи. С е р е д них - В. Й . К о т л я р о в а , О. А. М а р ч е н к о , Н. С. З ін ь к о в а , В. Ф. М ірош ниченко, М. І. Х аляпіна , Г. Ф. М отрон ен ко , Н. П. Б улана. Б а ­гато сил й енергії віддали вони улюбленій справі. З а це їм велика подяка.

Сьогодні б ібл іотеки до к л ад аю ть великих зусиль для того , щ об стати справж нім и інф орм ац ій н о-к ультурн и м и центрам и, м ісцями духовного спілкування, о р ган ізац ії зм істовного дозв ілля різних верств населення.

У районній дитячій бібліотеці вж е стали тради ц ією зустріч і з ц ікави­ми людьми. Так і за х о д и доп ом агаю ть дітям посп ілкуватися з тим чи іншим спеціалістом , поставити зап и тан н я і отрим ати вичерпну відповідь. Крім цього, в приміщенні б ібліотеки п роходять конкурси , вікторини, лялькові вистави за участю дітей.

Дні п ри р о д о зн авс тва та краєзнавчі дні, усні ж урн али , ігри -п одорож і , екскурсії , вечори зап и тан ь та відповідей - це те, що п ропоную ть відвіду­вачам і використовую ть в роботі сільські бібліотеки, н езваж аю ч и на те, що приміщення взимку часто не опалю ється , не вистачає коштів на п ри д­бання книг, на передплату періодичних видань. Т а б ібл іотеки в и ж и в а ­ють, дякую чи благодійним внескам читачів та платному "нічному а б о н е ­менту", який дає нам щ орічно 15 тисяч гривень. П р о т е м атер іально- технічна б а за б ібл іотек зали ш ається слабкою . З а останні 10 років не п р о ­водилось ж о д н о го кап ітального рем онту . Конче потребую ть його Ус- пенівська № 1, М алинівська , Н овозлатоп ільськ а , Д оброп ільськ а , М ир- ненська сільські бібліотеки.

З а р а з б ібліотечна с ф е р а , як і суспільство в цілому, перебуває у с к л а д ­ному процесі реф о р м у ва н н я . Ч ерез лю дей ми з м о ж е м о подолати труд -

нощі, вийти на новий рівень духовного ж и т тя . Спод іваєм ося , що на повну силу за п р а ц ю є і З а к о н "П р о б ібл іотеки та бібліотечну справу в Україні".

Н ап еред одн і свята теплим словом згад у єм о наших бібл іотекарів , які в ідродж ую ть у к р а їн с ьк у нац іональну культуру . Це такі , як A. І. Карнаух , О. Г. Т р о я н , H . І. Т им чук, Л. І. К із іленко , Т . М. П о р тн а , В. М. П авлова, 3. Л. С т ас и к та ба гато інших.

21 грудня 2002 року б ібліотекар І категорії централізованої бібліотеч­но ї системи А. Ж илінська через районну газету дякувала за допомогу бібліотекам Ю. І. Романцю ("Новий Заповіт"), який передплатив періодику для м іської бібліотеки № 1 та П етрівської с ільської бібліотеки, О. І. Дудці (ТОВ "Елатон") - міській бібліотеці № 2 та Червоненській, В. С. Романець (ЗА Т "Аграрний дім") - міській бібліотеці № З, Д. Д. Сахну (ТОВ "Агро- Континент") - Верхньотерсянській сільській бібліотеці, М. М. Новохатьку (З А Т "А гронива") - В оздвиж івськ ій , В. І. М а р ти н ен к у (СВК "Лю- бимівське") - Любимівській, В. М. Савовському (ТОВ "Батьківщина") - Ма- линівській , Н . А. Б и к о в с ь к ій (ТО В "Н а д ія " ) - Н о в о м и к о л а їв с ь к ій ,А. В. Горпиничу (П С П "Левадне") та О. В. Д овгалю (ТО В "П рию тне") - Г ірию тненськ ій , М. Г. Т и м о ф іє в у (ТО В "У кра їна" ) - У спенівським бібл іотек ам № 1 та № 2, О. Г. Ч уб у (П С П "Мир") - Темирівській ,О. І. Ф іліпченку (ТОВ "Рівнопілля") - передплатив періодику і виділив кошти для придбання л ітератури Рівнопільській сільській бібліотеці.

Ц ен тр а л ьн у районну б ібл іотеку імені Василя Д іденка для д о росли х за рік (дані за 2006 рік) в ідвідувало понад 5 тисяч читачів, яким видано один мільйон ш істсот книг.

Т Е А Т Р

С п р а в ж н ь о ю перлиною Г уляй -П оля початку XX стол іття був театр. Й о го прек расн е приміщ ення розта ш о ву ва л о ся на розі нинішніх вулиць1 Т р ав н я та I I I Інтернац іоналу . А рх ітектура і внутрішнє оф ор м л ен н я вр а ж а л и гуляйпільців.

П очи н ався те атр з п р о ст о р о го вестибюлю, де стояв рояль , а перед ви­ставам и грав струнний оркестр . Два входи вели в зал і на балкони . В т е ­атрі місць було д у ж е багато , перед сценою зн а х о д и л ас я оркестрова яма, о г о р о д ж е н а д ерев 'яним бар 'єром .

Б алкон ів було два: верхній - для б ідно ї публіки і ниж ній - для почес­них гостей . З о б о х б ок ів н и ж н ь о г о б а л к о н у р о зм іщ у в а л и с я л о ж і , завішені оксам итовим и ш торам и з м 'яким и кріслами.

В п ідвальному приміщенні театру знаходи ли ся артистичні "уборні"

(2 чоловічі та 2 жіночі). Обставлені вони були вишуканими меблями (ди­вани, крісла, трю м о). Ч астими гостями в театр і були акторськ і трупи з ве­ликих міст. Та й в сам ом у Гуляйполі цей вид мистецтва користувався по­вагою. С амодіяльн і артисти (робітники і селяни) настільки м айстерно грали св о ї ролі, що з а їж д ж і знавці театру не могли повірити, що бачать виступ ам атор ів сцени.

Р еп ер т у ар театру ск лад ала пер е ва ж н о ук раїнська к ласика (твориІ. К а р п ен к а-К а р о го , М. С тарицького , Г. К в ітки -О снов 'яненка , М ови-Л и- м анського та ін.). С тавилися п'єси й у р о д ж е н ц я Г уляй -П оля Єлисея Андрійовича К арпенка , який народився і виріс тут , а п ом ер в далекій Америці. В період 1902-1910 років драм атичним гуртком в селі керував П ет р о О лексійович Лебідь. Й ого учасникам и були: Василь Іович Н а ­уменко, П е т р о Т рохим ович Чучко, М а р ф а Іванівна Н аум енко , М икола З а х аров , Андрій Клейн, П ет р о Будко, М арія Л ю бицька, М о тр я Зайцева , Йосип Качан та інші.

Т е а т р мав назву з а н т и ч н о ї істор ії - "Колізей". Хто й коли дав таку цікаву назву невідомо, та це ім'я дійшло й до наших днів. П у б л ік о ю на ви­ставах були не тільки багаті люди й інтелігенція , але й місцеві робітникиі селяни, охоче сюди прибігали діти, які сиділи просто на підлозі.

О хоче те атр відвідував син пром исловця Григорій Б орисович Кернер (відомий в л ітературном у світі як український поет Грицько К ернеренко), керівник П о в ст ан с ьк о ї арм ії (махновців) Н есто р Іванович М ахно із дру­ж и н ою Галиною А ндріївною К узьм енко, відомий письменник Сергеєв- Ценський, оперний співак з М оскви Огнєцов , х у дож н и к Вучічевич та ін.

В революційні роки ... потрапив д о Г уляй -П оля відомий оперний співак з М оскви О гнєцов . Він став с п р а в ж н ьо ю зн а х ід к о ю для Гу- ляйпільського церк овн ого хору. Під керівництвом О гнєцова увесь склад хору д о к л а д н о зн а й о м и в с я з нотн ою г р ам отою , навчився б агатьох світських пісень. Хоч сам О гнєцов був росіянином , та він з а к о х а в ся в ук ­ра їнську пісню. Х ористи часто співали "Заповіт", "Реве та стогне", "Стоїть гора високая.. ." .

П р е к р а с н о доповню вав місцеву культуру і духовий о р к ес тр , який о р ­ганізував робітник за во д у К ригера Ж о р ж Калаш ников. М узик анти були всі місцеві... Влітку о р к е с т р завж д и грав у саду, де гуляла публіка.. .

В зиму 1921-1922 років на сцені Гуляйгіільського т е атр у "Колізей" з успіхом ішли п'єси "С уєта" і "Ж итейське море" І. К. Т обілевича (К арп ен ­ка-Карого).

У З ап о р ізь к о м у об л а сн о м у архіві зб ер ігається "Р еєстр культурно- освітніх орган ізац ій м. Гуляйполя і його повіту" стан ом на 21 ж ов тн я *921 року. Там , після Т овариства "П росвіта" зап и сан и й "С елянсько-

роб ітн ичий-ч ервоноарм ійський клуб" імені Т. Г. Ш евченка. Він знаходив­ся на вулиці В окзальній у будинку колиш нього кредитного товариства.

В той час у місті було 2 те атр и , 14 хат -читалень, 2 клуби, 3 бібліотекиі 8 гуртків. О кр ім т е атр у "К олізей" ще діяв т е а т р ім. Ч е р в о н о ї Армії.

11 липня 1925 року культосвітній гурток д е р ж с л у ж б о в ц ів дав виставуі виручені кош ти передав дитбудинку.

Восени 1927 року ак торськ и й ск л ад театру "Колізей" було заареш то­вано за "укан ізм " (що це таке ніхто не знав). Заареш тован і актори і ху ­до ж н ій керівник театру П ет р о П етрович С м ірнський, вибивши з одв ірка­ми двері з підвалу під театром , де їх трим али , розб іглися за ніч з Гуляй- поля хто куди: в З а п о р іж ж я , Ю зівку , Б ердянськ , Оріхів і т. д. З того часу те атр припинив своє існування.

К У Л Ь Т У Р А І М И С Т Е Ц Т В О

П ісля Великого Ж о в тн я місцем відпочинку і культурних розваг стали сільбуди, хати-читальн і, червоні кутки. Вони були центрами худож ньої сам од іяльності .

У ж е в б ерезн і 1921 року при хаті-читальні в Гуляйполі орган ізо ­вується дра м ати ч н а секція. А на 1 серпня того ж року в Гуляйпільському повіті д іяло 3 робітничих і 1 м олод іж н и й клуби, 12 народних будинків, а в них 7 ч и т ал е н ь , 20 к н и г о з іб р а н ь , 48 х а т -ч и т а л е н ь , 45 заклад ів "Просвіта".

П ри клубах 1 квітня 1921 року було 387 членів, із них 32 жінки. Т ут працю вали гуртки: м у зикальний (79 чоловік), із них 15 ж інок , драм атич­ний (відповідно 184 і 84), хоровий (53 і 21), л ітературний (29 і 7), а всього у гуртках б р а л о участь 345 чоловік. П ри клубах не було бібліотек і чита­лень, а працю вали їдальня і чайна.

У 1925 році було 2 сільбуди і 4 хати-читальні, працювали клуби. При них - гуртки: драм атичний , співів, кооперативний , куток робітниці. Ви­ходила усна і св ітлова газета.

В 1935 році в Гуляйполі діяв клуб імені Зато н сь к о го , парк культури і відпочинку імені К ом сом олу.

9 червня в Гуляйполі в парку культури і в ідпочинку імені Комсомолу відбулася перша м іж к олгоспна олімпіада х у д о ж н ьо го мистецтва. В ній взяло участь 230 осіб. Перші м ісця зайняли: по співу - студентка 3 курсу педтехнікуму Т ет ян а Ярош, танцю ристи - дідусь Семен Холод (72- річний, танцю вав гопак), Григорій М едяник, П е т р о Т у р з Санжарівської Н С Ш , гарм он іст У спенівської Н С Ш Григорій Лютий.

21-22 б е р езн я 1936 ро к у в м. Гуляйполі пройш ла тр етя районна ху­д о ж н я олімпіада.

28 червня в Гуляйполі в ідбулася колгосп н о-радгосп н а та шкільна олімпіада х у д о ж н ь о ї самодіяльності .

У грудні 1936 року в Гуляйполі 60-річний х у д о ж н и к Є. Д. Вучічевич написав дек ілька картин і планував у наступном у році влаштувати у Києві виставу сво їх робіт.

В 30-ті роки побудували і відкрили клуб при пром артілі "Червоний м е­таліст" (нині ВАТ "Гуляйпільський за в о д "Сільмаш").

Ф аш исти завдали великих збитк ів культурно-осв ітним заклад ам , сума яких більше 8 м ільйонів карбованців.

П ісл я зв іл ь н ен н я р ай о н у в ідновлю ю ть р о б о т у клуби . Д л я гу- л яй п ільського клубу пристосували прим іщ ення, в ідрем онтували дах, підлогу, сцену і к інобудку. Ч ерез м ісяць після звільнення міста клуб по­чав працю вати. Д о кінця 1943 року учасники х у д о ж н ь о ї самодіяльності дали 15 концертів , зібрані гроші ішли на відбудову клубу.

Д о 1 ж о в тн я 1944 року в районі відновили р оботу 7 сільських клуби, стільки ж хат -читалень, к інотеатр, а в 1946 році було вж е 10 сільських клубів, 11 сільських хат -читалень, 13 колгоспних хат-читалень, 17 черво­них кутків і в них працю вало 13 драм атичних , 9 хорови х і 7 м узикальних гуртків, в яких б р а л о участь 400 чоловік.

У вересні 1948 року в Гуляйполі п роходила олімпіада х у д о ж н ь о ї с а ­модіяльності. П ерш е місце зайняли В оздвиж івський і В ерхньотерсянсь- кий духові орк естри . Вони брали участь і в обласн ій олімпіаді.

В 1952 році почалась відбудова зр у й н о в а н о го ф аш истам и заводськ ого клубу "М еталіст". Н а неї виділялось 400 тисяч карбованців . 30 квітня 1955 року клуб здали в експлуатацію . У відбудовчих ро б о т ах брав участь увесь колектив за во д у с ільгоспобладнання.

У квітні 1957 заводськ і самодіяльні артисти показали в колгоспі імені Ілліча о д н о а к ту п'єсу "П рикре непорозум іння", виконували х у д о ж н є чи­тання , співали пісні. Вдячні слухачі із за д о во л е н н ям слухали і дивились гру Івана Васильовича Білая (майстер), Л ідії Іванівни К уценко (бухгал ­тер), М иколи Д м итрович а Є рм ака (майстер), солістів Любові М аксимівни М ірош ниченко (стернярка) , слю саря Івана Ігнатовича Зінова та ін.

У 1957 році понад 80 заводч ан брали участь у р ізних гуртках х у д о ж ­ньої сам од іяльност і (у листопаді д и р е к то р о м клубу "М еталіст" був Іван Зінов). К ерував хором баян іст В олодимир Акулічев, танцю вальною гр у ­пою - Н еля О лексієнко .

С о л іс та м и були К а т е р и н а З ін ч ен к о , Л ід ія Л у к 'я н ч е н к о , Л ю б о в М ірош ниченко, Л еон ід З інченко та ін.

Активними учасникам и х у д о ж ­н ь о ї сам од іяльності у 1960-му році були р о б ітн и к и з а в о д у с ільгос- побладнання Іван Зінов , М икола Лю тий, Григорій З інченко , Воло­дим ир Ч иж ик. Був ту т і свій д у х о в ­ний оркестр .

В 1964 році при районном у Б у ­динку культури д іяла агіткульт- бригада з 9-10 чоловік (читці, му-

„ „ .. , . , зи к а н т и , т а н ц ю р и с т и , сол істи ) .гачоннии будинок культ ури, 1965 рік 1

К ож ний виступав у 2-3 ж анрах .Літом і восени того року зро б и ли більше 20 виїздів і дали 60 концертів нато к ах , в т р а к т о р н и х бригадах , на ф ерм ах .

В 1965 році при клубі "М еталіст" працювали гуртки х у д о ж н ь о ї с а ­м одіяльност і, духовий і естрадний орк естри . Т ільки за 1965 рік було д а ­но 38 концертів для заводчан і працівників села, в клубі п р о д е м о н с тр у в а ­ли 88 д о к ум ен тальн и х кінофільмів.

К олектив х у д о ж н ь о ї сам од іяльності за во д у щ орічно давав по 8-15 концертів для трудівників села в пер іод "гарячих" робіт.

В 1965 році хоровий гурток, який у свій час був створений вчителями СШ № 1, виріс у хор. В ньому 70 ж ител ів міста, керував ним завуч м узич­н о ї школи О. І. Плис.

В 1966-1967 роках придбано для Будинків культури і клубів періодич­них видань і л ітератури на 13996 карбованців , 21 баян , 22 радіоли,11 магн ітоф онів , 100 стільців, 17 к ниж кових шафи. П ри районном у Б у ­динку культури створили прокатну базу костюмів і м узикального інвен­т а р я . С а м и х к остю м ів придбали на 9000 к а р б о ­ванців, духових оркестрів- на 1200, ба н д у р - на 700 карбованців.

В районном у Будинку культури прац ю вало 4 м е­т о д и с т и по ж а н р а х х у ­д о ж н ь о ї сам о д іял ь н о ст і .Крім ц ього м у зи к а л ь н а ш кола Гуляй п оля п ідго­товила 24 кер івники ху- У клубі “Металіст” група інженерно-технічнихд о ж н ь о ї сам од іяльності і працівників заводу сільгоспмашин. Перший зліва

стоїть В. І. Ж илінський, 1975 р.

баяністів , а т а к о ж на 6-місячних обласних курсах при Б удинку нар о д н о ї творчості 6 осіб.

У листопаді 1968 року відбувся огляд народ них талантів при р ай о н н о ­му Б удинку культури Гуляйполя . В огляді бр а л о участь 4 духових о р к е с ­три (Успенівський, В оздвиж івський, В ерхньотерсянський Будинки куль­тури і Н овом иколаївський сільський клуб).

В 1968 році в Гуляйполі налічувалось 8 клубів, у т. ч. 1 районний Б уди ­нок культури, 3 проф сп ілкових ("М еталіст" , на взуттєвій ф абриц і № 25 і у м іж колгоспбуд і) , 4 колгоспних (по 2 в к олгоспах імені К арла М аркса і "Заповіт Леніна"). В них працю вало 37 гуртків х у д о ж н ь о ї самодіяльності з 454 учасниками.

А гіткультбригада рай о н н о го Б удинку культури виступала на о б л а с ­них о гл я д а х -к о н к у р с ах і зай м ала перше місце серед аг ітбригад області.

В кінці 70-х і на початку 80-х років м инулого стол іття популярним на заводі сільгоспмашин був дует у складі Валентини М а м о н то в о ї і Галини Ш аповал.

За стан ом на 1 січня 1978 року культосвітню роботу в районі провод и­ли р ай о н н и й Б у д и н о к к у ль ту р и , 17 с іл ьс ьк и х Б у д и н к ів к у льтури ,3 сільських і 29 бригадних клубів, 42 к інопересувки , районний і три сільських історичних к раєзнавчих м узе їв на гром адських засадах . У с а ­мому Гуляйполі для культурного відпочинку мали 2 Будинки культури,4 клуби, новий к інотеатр "Косм ос" на 440 місць. В гуртках х у д о ж н ь о ї са ­модіяльності бр а л о участь 800 чоловік.

На І В сесою зному фестивал і н а р о д н о ї творчост і 10 колективів ху­д о ж н ь о ї сам од іяльності н агород ж ен і диплом ам и І, II і I I I ступеня.

У грудні 1982 року р о зп о ч ал о сь будівництво к ультурно-спортивного комплексу "Сучасник".

2 лю того 1983 року було утв орен о сам од іяльний х о р районного Б у ­динку культури (керівник Б. Й. Б урбура ). Т о го ж року при районном у Будинку культури почав діяти хор ветеранів (керівник В. С. Кобзей).

У 1985 році у місті працю вало два Б удинки культури, чотири клуби, при яких діяли гуртки х у д о ж н ь о ї сам од іяльності . Л ю бов до пісні, д о п р е ­красного приводили вечорами не один де ся то к гуляйпільців на репетиції хору, що працю вав при районном у Б удинку культури. Лиш е теплі слова вдячності чули і учасники хору ветеранів В еликої В ітчизняної війни.

Д о б р а слава в місті йшла і про вокальні жіночі групи заводу л а к о ф а р ­бових виробів, м іськторгу , в зу ттєво ї ф а б р и к и , сирзавод у , чоловічу з м іж го сп о д ар с ьк о ї буд івельної о р г а н із а ц і ї та інші.

Великою популярністю серед населення міста користувалися теат­ралізовані свята.

Х ор м едиків Гуляйполп, 1964 р ік

Д и р е к т о р районного Б удинку культури Н атал ія Іванівна Дідовець5 ж о в тн я 1985 року була упевнена, що зн ачн о зм іцниться м атер іальна б а ­за для ведення культурн о-осв ітн ьо ї роботи , коли у місті заверш иться с п о р у д ж е н н я к у ль ту р н о -сп о р ти вн о го комплексу . Т о м у у зведенні його беруть найактивніш у участь всі гуляйпільці.

За п о в ітн о ю м рією м олоді не одн ого покоління гуляйпільці в було м а­ти свій П а л а ц культури з великими залам и , робочим и кімнатами для гуртківців. М ріялось , щ об поруч були м узична , худ о ж н я , спортивна ш ко­ли. П о р я д зі спортивною ш колою був би і плавальний басейн. П итання про дозв іл будівництва т а к о ї споруди н ео д н о р азо в о поруш увалося на районних партійних, ком сом ольських з іб ран н ях , на сесіях рай о н н о ї р а ­ди. П о си л ал и с ь запити про надання д о з в о л у на буд івництво в керівні партійні, радянськ і органи област і, республіки , Сою зу. Час ішов, а д о з в о ­лу все не було . Н а будівництво об 'єкт ів соцкультпобуту в містах (на ті, 70-80-ті роки) потр ібно було мати дозвіл тільки Ради М іністрів С РСР.

Тоді на рай он н ом у зібранні п арт ій н о-госп одарського активу в січні1982 року було п рийнято рішення про будівництво будинку культури на 600 місць у місті Гуляйполі з а рахун ок пайових внесків усіх господарств, п ідприємств, орган ізац ій району. Р айвиконком у було д оруч ен о тер м ін о ­во готувати п ро ек тн о -к о ш т о р и сн у д окум ентац ію та вирішувати питання про дозв іл на буд івництво цього о б 'є к т а силами м іж г о с п о д а р с ь к о ї буд івельно ї П М К -140 . В таких рішеннях гуляйпільці о д е р ж а л и цілковиту п ідтримку перш ого с е к р ета р я З а п о р ізь к о го об л асн о го комітету КПУ М. М. В с ев о ло ж сь ко го та голови облради П. І. М оскалькова . О бласний ком ітет п ар т і ї та об л р а д а підготували листи до Ради М іністрів С Р С Р з клоп о т ан н ям про надання д о зв о л у на будівництво Б удинку культури в

м. Гуляйполі. З ібравш и всі відповідні д ок ум ен ти на буд івництво П алацу культури, за рішенням бю р о районного комітету партії, було в ідправле­но групу "ходоків" у складі: Героя С оц іал істично ї П рац і С Р С Р , кавалера2-х орденів Леніна, ветерана праці (в м инулом у - голова колгоспу "З а ­повіт Леніна"), війни, п арт ії Григорія К індратовича К оровки , заступника голови райвиконком у Б ориса Гнатовича Камінського та с е к р ета р я райком у п арт ії Любові Іванівни Явон - в М оскву , у Раду М іністрів СРСР.

П о вер н у л и с я "ходоки" з р ішенням Ради Міністрів С Р С Р від 26.04.1982 року № П П -8886 : як виняток, д о з в о л е н о будівництво Б удинку культури на 600 місць в м. Гуляйполі за рахунок пайових внесків підприємств та міських колгоспів.

Агіткультбригада районного Будинку культ ури, 1976 рік

В ели чезн и й вк лад в о д е р ж а н н я д о з в о л у , у зд ій с н е н н я са м о г о будівництва о б ’єкта , вніс наш (на той час) деп утат В ерховно ї Ради У к­раїни, заступ н и к голови Р ади Міністрів У Р С Р П авл о Євменович Єсипен- ко. Ц е і придбання будівельних матеріалів, обладнання для комплексу, навіть одя г для сцени і костю м и для н ар о д н о го хору.

2 травня 1982 року виконком райради прийм ає відповідне рішення про будівництво. А саме: 1) зам овником по будівництву визначено колгосп ім. Енгельса (голова колгоспу Ж у р а в ел ь А натол ій О лександрович); 2) ви­значено пайову частку участі в будівництві будинку культури для к о ж ­ного підприємства, міських колгоспів.

П ерш ий камінь новобудови було за к л ад ен о у грудні 1982 року. П о ч а­лося с п р а в ж н є народне будівництво. Н а с п о р у д ж е н н я цього об 'єкта відводилось обм аль часу, лиш е до 1987 року.

Тоді на сп ільному зас іданні бю ро р ай к ом у партії та виконком у р а й р а ­ди було р о зр о б ле н о і з а т в е р д ж е н о за х о д и для зд ійснення будівництва. У кожного із членів бю ро та виконком у були конкретні доручення , за ви­конання яких потр ібно було звітувати щ отиж ня . Керівники району: М.С.Бєляєв - перший се к р ета р РК КПУ, М .С .Грицаєнко - голова р а й р а ­ди, зд ійсню вали особистий контроль за ходом будівництва. Секретарі райкому партії , заступники голови райради , м іськради брали б е зп о с е ­редню участь у щ оти ж н еви х операти вн и х н арадах всіх п ідрядних о р ­ганізацій саме на будівництві.

Значний внесок у буд івництво КСК зр о б и л и колективи з а ­водів с ільгоспмаш ин, л а к о ф а р б о в и х виробів, ком б ікорм ового , ремонт- но-м ехан ічного , м аслоси рзав оду , х а р ч о с м а к о в о ї ф а б ри к и , колгоспи ім. К. М а р к с а та ім. Е нгельса, м іж г о с п о д а р с ь к е птахоп ідприєм ство (нині - п та х о ф аб р и к а "З ар іч н а”), м іж к олгосп н а ш ляхобудівельна о р ­ганізація. Керівники, відповідно: Гапоченко Д.Ф ., Ш ейк о М.М., Т а р а с е н ­ко В.М., К ол існик Д.ГІ., Бурдм ан М.Л., К оров ка Є. Г., Бібік М.Г., Ж у р а ­вель А.О., Каплун В.В., С т а р о к о ж е н к о П.Г.

В місті не було ж о д н о го підприємства , о р ган ізац і ї , колгоспу, у ст а н о ­ви, які б не працю вали на об 'єк т і на п ідрядних роботах по зачистці будівельних матеріалів. А скільки було проведено ком сом ольських су- ботників на чолі з першим се к р ета р ем райком у к ом сом олу О. О. Кірієн- ком. Є про що пригадати і с е к р е т а р я м ком сом ольських організацій : ре ­м онтн о-м ехан іч н ого за во д у - Д удц і О .І . , Д Е З "С ільгоспмашин" - Ш ев­ченку А.І., працівникам ап а р ат у райком у комсомолу: ГІушенку II.І. , Ва- кулінській Н.В., Середі С.В., Д о н ч е н к у В.В., Т о в с то н о г A.B., П оповичу О .О ., Лютій О.М., Хрупчик Л.В. та іншим. Л працівникам райком у партії, р а й в и к о н к о м у , м іськради д о в е л о с ь п р ац ю в ати на о б 'єк т і усі роки будівництва. З ап и тай те у Щ ербини В олодимира Б орисовича (він на той час працю вав інструктором оргвідділу райком у партії): скільки днів і ве­чорів, вільних від о сн ов н о ї роботи , він працю вав на КСК і радистом , і е л е к т р и к о м , і з в ’язк івц ем , і м ехан іком . А д ж е йом у було д о р у ч ен о зд ійсню вати , як фах івцю , к о н троль за відповідними роботам и. А про пригоду з вентиляцією він і сьогодні згад ує з гумором. Н е менше часу на будівництві К С К довелося п рацю вати і Щ ербині Валентині М иколаївні (друж ині В олодимира) як головном у техн ологу райпобутком бінату . А д ж е весь одяг, крім сцени, виготовляв райпобутком бінат . Т о ж і р озм іри вікон, підбір м атер іалу то щ о - за все це відповідала сам е вона.

П р о т е найбільша відповідальність л еж ал а на керівництві і буд івельни­ках райагробуду . Сьогодні н ем о ж л и в о назвати усіх, окрем о кож ного . Весь колектив працював натхненно. Т ворчо , з гордістю і відповідальніс­тю. І свій екзам ен будівельники зд ал и на "відмінно". А ле серед багатьох - н ем ож ли в о не назвати з повагою і гордістю за них: Л уценка А натолія О лексі-йовича - керівника П М К -140 , Ковтуна Івана П илиповича - го л о ­вного інж енера райагробуду, Д ем ченка М иколу Васильовича - виконро­ба райагробуду , висококваліф ікованого спеціаліста, бригадира Корости- льова Івана Н есторовича. Саме йому і його бригаді було довірено звод и­ти цю споруд у - культурно-спортивний комплекс.

З а надзвичайно к ороткий (як для т а к о ї споруди) час, 31 грудня 1986 р о к у к у л ь т у р н о -с п о р т и в н и й к о м п л е к с за с в іт и в с в о ї "вогні". Б ули вирішені кадрові питання. "С учасник" - таку назву йому дано те ж колек-

їи в н о , щ об він був з а в ж д и сучасним і з а в ж д и в ньому було ц ікаво і з а ­ти ш н о к о ж н о м у відвідувачу, н е з а л е ж н о від віку, інтересів і фаху .

Х ор вчит елів Гуляйполя

У вирішенні кадрових питань неоціненну до п о м о гу надали наш з е м ­ляк , випускник Д о л и н с ь к о ї школи, на той час - М іністр освіти У РСР, Ф о ­менко М ихайло Володимирович та за ступ н и к М ін істра культури У РСР (уродж енець с. В оздвиж івки) Б уланий М ихайло Іванович.

К ультурн о-сп орти в н и й ком плекс "Сучасник" - це гордість і прикраса всьому Гуляйпільськом у району.

Сьогодні ми схи ляєм о св о ї голови перед св ітлою пам 'яттю тих, кого, на ж аль , у ж е немає серед нас. Ц е - Є сипенко П.Є., В севолож ський М.М., Б єляєв М.С., Г рицаєнко М. С., К о р о в к а Є. Г., Л уц ен ко А.О., Д ем ченко М .В., Кутя В.М., Ц ь о п к ал о Г.Я., Ж и л е н к о І .Н. Це їхня частка сердець в цій споруді.

Ми низько вклоняєм ось К амінськом у Б.Г. ( колиш ньому заступнику голови райвиконком у) , К уриленку В. А. (колиш ньом у начальнику р ай о н ­ного управління с ільського господарства), Ж у р а в л ю А. О. (колиш ньом у голові колгоспу ім. Енгельса), Кійку В. І. (колиш ньом у заступник у го л о ­ви райвиконком у) за ту м уж ність і сміливість, яку вони проявили ви к он у­ючи над звич айно склад не завдан н я . Н е м ен ш о ї шани за слуговую ть будівельники П М К -140, зв 'язк івці, електрики - всі ті, хто творив цей чу­довий заклад .

В кінці січня 1987 року відбулося урочисте в ідкриття н о возб удов ан о-

го к у льтурн о-сп орти вн ого ком п лек су "Сучасник". П р о нього так писала р ай он н а газета "З оря комунізму":

- Щ е вчора під час ген еральн о ї репетиц ії звучала мелодія з те л еп ер е ­дачі "К атрусин к інозал". І хвилю валися "тьотя К атя" й "К атруся" разом з казковим и героям и, готую чись д о свята , а сьогодні...

П рийш ов день, якого чекали всі: і дорослі, і юні гуляйпільці. Д о р о с л і - щоб подарувати дітям радість навчатися, розвиватися, займатися улю бле­ними справами в культурно-спортивному комплексі, а діти - щ об швидше ступити в клас музичної чи дитячо-ю нацько ї спортивної шкіл. Та й лю би­телі малювати теж з нетерпінням чекали занять у дитячій худож ній школі.

Н овий двоповерховий культурно-спортивний комплекс розташ увався на розі вулиць Ш евченка і ГІетровського.

Сю ди і перем істилося свято. М іцний січневий м о р о з не зл я к ав ж и ­телів міста і району , які з іб р ал и с я біля к расив о ї а р х ітек ту р н о ї споруди.

С е р ед почесних гостей - ті, хто відзначився на споруд ж ен н і культур- н о -сп о р ти в н о го комплексу . Ц е члени бригад м іж го сп о д ар с ьк о ї буд івель­н о ї П М К -140 І. Н. К оростильова , Н. І. Я цьково ї, О. А. Т ихенка , 3. С. Гор- гіинич. Т ут ж е й представники заводів побутових товарів , р ем о н тн о -м е­ханічного , експери м ен тальн ого с ільгоспм аш ин, л а к о ф а р б о в и х виробів, в зу т тєв о ї ф а б р и к и , колгоспів імені К а р л а М аркса , імені Енгельса. Та хіба всіх назвеш, коли створення ком плексу стало за гальн ою справою всіх гу- ляйпільців!

Н а б л и ж а єт ь с я та мить, коли буде оголош ено , що починається свято "Сучасник" засв ічує вогні".

Урочиста тиша. Ї ї поруш ує ведуча, яка надає слово начальникові м іж го с п о д а р с ь к о ї буд івельно ї П М К -140 А. О. Луценкові.

- К ультурн о-сп орти вн и й ком плекс , - к аж е А натол ій О лексійович, - це труд ова перемога не тільки н аш ого колективу , а всіх колективів міста, які активно д о п ом агали у його сп оруд ж ен н і , уведенні в дію.

П ід оплески присутніх А. О. Л уц ен ко передає символічний ключ від к у л ь т у р н о -с п о р т и в н о го к о м п л ек су "С учасник" перш ом у сек ретарев і райком у п арт ії М. С. Б єляєву . Б еручи ключ, М икола Савелійович го во ­рить про те, що відкриття к у ль ту р н о -сп о р ти вн о го комплексу в ідбу­вається в рік 70-річчя Великого Ж о в т н я . І це знаменно.

Взявш и ключ д о рук , з а в ід у ю ч и й р ай о н н и м відділом к у ль ту р иВ. М. Ш ингур д я к у є всім за ту р б о ту , красиву споруду. І передає ключ госп од арям КСК "Сучасник" - ш колярам .

П ід оплески присутніх М. С. Б єл я єв та голова виконком у рай о н н о ї Р ади народ них депутатів М. С. Г ри ц аєн ко перер ізаю ть червону стрічку. Ю ні господ арочки комплексу зап р о ш у ю т ь усіх у приміщення. А хор р а ­йонного Б удинку культури виконує пісню "С вяткова зірниця".

У ф о й є духовий о р к е с т р виконує популярн і марші. Гостинно р о зч и ­нив двері великий концертний за л , який вміщує 600 чоловік.

У рочи сто -оф іц ій н у частину свята "К ультурно-спортивний комплекс "Сучасник" засв ічує вогні" відкриває голова рай в и кон к ом у М. С. Гри­цаєнко.

- Сьогодні, 31 січня - дата н а р о д ж е н н я комплексу "Сучасник", - п р о ­д о в ж у є вступне слово М. С. Г рицаєнко . - Ж и тел і міста й району о т р и м а ­ли чудовий п одарун ок для проведення к у льтурн о-сп орти вн ого в ідпочин­ку, а діти - для за н ять х у д о ж н ьо ю сам од іяльн істю та спортом.

М икола С тепанович називає почесних гостей. С еред них - пред став­ники обласних орган ізац ій , делегац ії П ологівського району наш ої о б ­ласті, П о к р о в сь к о г о та Васильківського районів Д н іп р о п е тр о в с ьк о ї о б ­ласті, зем ляк , член Спілки худож ників С Р С Р О. М. Якушенко. Урочисті зб ори оголош ую ться відкритими.

С лово для виступу н ад ається М. С. Бєляєву.Говорячи про підсумки р оботи труд ови х колективів району за м ину­

лий рік, М икола Савелійович н ази ває п ерем ож ців соц іал істичного з м а ­гання - завод л а к о ф а р б о в и х виробів, м іж госп од арськ у будівельну П М К - 140, колгоспи імені Леніна, імені К ірова, імені Ілліча та інших.

31 грудня 1986 року держ авн а комісія підписала акт про здачу в експлу­атацію культурно-спортивного комплексу. 4 роки тривало будівництво, яке увінчалося успіхом. М икола Савелійович від імені бю ро райкому партії, виконкомів рай он н о ї та м іської Рад народних депутатів вітає при­сутніх із заверш енням будівництва, з трудовою перемогою. Т епер завдан­ня стоїть так, щ об у цьому унікальному приміщенні кипіло культурно- спортивне ж иття , щоб воно задовольняло духовні запити людей.

Це приміщ ення, яке зво д и л о ся м етодом н арод н ого будівництва, з г у р ­тувало трудові колективи . Вони продем онстрували уміння д р у ж н о , ко ­лективно працю вати . Це ж стосується і колективу П М К -140, який впер­ше зводив та к у унікальну споруду.

Зупинившись на завдан н ях розви тку міста і району, М икола С а ­велійович наголосив , що соц іальну політику треба активно проводити в ж иття . Слід зо серед и ти зусилля на споруд ж ен н і дитсадків , плавального басейну, рек о н ст р у к ц і ї районного іс то р и к о -к р аєзн а вч о го м узею, р о зч и ­щенні річки Гайчур і створені зон и відпочинку на ї ї берегах. Т о м у всім необхідно посилити відповідальність за доруч ену д ілянку роботи , підви­щувати виконавську дисципліну.

С екретар З а п о р ізь к о г о о бк ом у п арт ії О. К. Воробйов сказав , що гли­боко символічно, що к уль турно-спортивний комплекс побуд овано в рік XXVII з ' ї зд у К П Р С . Т очну і назву дали цій споруді - "Сучасник".

~ Сьогодні у ж и т т і вашого району і міста велика подія, - п р о д о в ж у є

О л ек са н д р К остянтинович , — сво їм и рукам и ви побудували культурно- спортивний ком плекс - п рактично перший таки й у нашій област і. ГІри й ого сп о р у д ж ен н і будівельники виявили св о ї кращі якості. І це добре , що в ід р о д ж у єть ся традиція будувати для людей. Спільні зусилля всіх к о ле к ­тивів - це і є перебудова на ділі. Т еп е р завдання , щ об у цьому комплексі вирувало культурне і спортивне ж иття .

Від імені обком у партії , о б л в и ко н к о м у О. К. Воробйов вітає гу- ляйпільців з в ідкриттям "Сучасника" .

Н а урочистих зб о р ах виступили начальник П М К -140 А. О. Л уценко , се к р е т а р п артком у колгоспу імені Карла М аркса В. П. Силка, д и р е к то р за во д у л а к о ф а р б о в и х виробів М. М. Ш ейко , керую чий тр е сто м "За- п о р іж аг р о б у д . Г1. М. Гамалій, се к р ета р Васильківського райком у партіїВ. О. Ш утен к о , голова П ологівського рай виконком у І. П . М осієнко .

З а с т у п н и к голови виконком у р а й о н н о ї Р ади народ них депутатівВ. І. К ійко зачи тав постанову б ю р о р ай к ом у парт ії , райвиконком у , пре­зидії райком у проф сп ілки працівників агр о п р о м и сл о во го ком плексу та б ю р о р ай к ом у ком сом олу про підсумки соц іал істичного зм аган н я т р у д о ­вих колективів у 1986 році. М. С. Б єля єв вручив п ер ем о ж ц ям зм аган н я пе­рехідні Ч ервоні прапори.

М. С. Г рицаєнко зачитав в італьну телеграм у, яка прийшла на адресу ур о ч и с ти х зб ор ів від м іністра освіти У РСР М. В. Ф ом енка . Т ек ст ї ї схв альн о зустр іли присутні.

З а к ін ч и л ас я у р о ч и сто -оф іц ій н а частина свята , і юні господ арочки - старш ок ласн и ц і шкіл зап рош ую ть на екскурс ію по комплексу. Вони з а ­доволен і, їм є що пок азати гостям . С поруд а , к ош торисна вартість я к о ї склала 2,5 м ільйона карбованців , має 123 кімнати. С еред них вид іляю ть­ся дві за ли на 600 та 200 місць, де м о ж н а буде переглянути концертні п р о ­грами, прослухати лекції. На дру го м у поверсі у світлих прим іщ еннях - м узична і х у д о ж н я дитячі школи. Т у т ж е є і балетний зал. У коридорі біля х у д о ж н ь о ї ш коли о ф о р м л ен а виставка робіт х у д о ж н и к а О. М. Якуш енка. З великою м айстерн істю і лю бов 'ю виконані п ортрети гуляйпільців Героя С оціал істичної П рац і Г. К. К о ров ки , повного кавалера орденів Слави Ф. В. З інз ікова . З упинялися відвідувачі і біля таки х робіт х у д о ж н и к а , як "На Гуляйпільськом у елеваторі" , "Н а току колгоспу імені Енгельса", "Р а ­нок у колгоспі "Заповіт Леніна".

Чудові м ож ли вост і для ф із и ч н о го за гартуван н я і підвищення м а й ­стерності в ідкриваю ться перед учнями н о в о с тв о р е н о ї д и т яч о -ю н ац ь к о ї с п о р т и в н о ї школи. Д о речі, у спортивних за л а х о трим аю ть м ож ливість зм істовно проводити дозв ілля і доросл і . Н ову п рописку у п р о стором у приміщ енні о т р и м а л а р ай он н а б ібл іотек а д л я д о росли х . Д о послуг відвідувачів сучасно о ф о р м л ен и й каф етерій .

Гості у в а ж н о о зн а й о м и л и ся із ек с пон атам и виставки букетів зим ових квітів, що їх підготували вихованці шкіл.

Біля години тривала екскурс ія по культурн о-сп орти вн ом у комплексу. Як швидко летить час! Н е встигли гості все, як слід, розглянути , а вж е господарочки зап р о ш у ю т ь на великий святковий концерт.

Готуючись до друго го В сесою зного ф е сти в ал ю нар о д н о ї творчості, пож вавила роботу ху д о ж н я самодіяльн ість. К ращ им із кращ их худож н іх колективів і ам аторів сцени району випала честь взяти участь у с в я т к о в о ­му концерті "КСК "Сучасник" засв ічує вогні".

Відкрив концерт духовний о р к е с т р р а й о н н о го Б удинку культури "П атр іотич ною піснею". Н а зміну йому вийшов хор д и т я ч о ї м узично ї школи.

Всіх зворуш или слова найменш их гуляйпільців - дош кільнят і ш ко­лярів, які дякували старш им за ту р б о ту про їх щасливе дитинство . Н ік о ­го не залиш ила б а й д у ж и м у залі і ком позиц ія "Дитинство", де по р яд з казковим и героям и були К атруся і тьотя К атя, звучала м узика з те л еп е ­редачі "К атрусин к інозал". М айстерн ість п род ем онстрували учні-гімнас- ти д и т я ч о -с п о р т и в н о ї школи.

П е р е д глядачами виступили хор ветеранів війни і праці, ф о л ь к л о р н а група з села У сп ен ів ки , д е к л а м а т о р вчитель К о м с о м о л ь с ь к о ї СШВ. Д. К уторницький , тр іо із В оздвиж івки , сімейний ансам бль В. І. К о в а ­ленка, вокальні групи заводу л а к о ф а р б о в и х виробів і сирзавод у . Д о б р е сприйняли слухачі і сол істку з Тем ирівки головного б ухгалтера к о лго с ­пу "Мир" Т. Г. Л ісовську , викладачів м у зи ч н о ї школи С. В. Ч м ерен к о та Л. В. Діденко. С п о д о б ал ась і ук раїнська народ н а пісня "Та й орав м уж и к край дороги" , яку виконала чоловіча група х ору рай о н н о го Б удинку культури.

Н е ш кодували оплесків присутні, дякую ч и за пісні у виконанні сол іста робітника д о сл ід но-експ ери м ен тальн ого заводу сільгоспмашин Віктора К оростильова у супроводі вокальн о-ін струм ен тальн ого ансам блю , а н ­самблю восьм ирічно ї ш коли № 10, о р к е с т р у народ них інструментів ре ­м о н т н о -м ех а н іч н о го за в о д у . П е р е д з е м л я к а м и виступив поет , член Спілки письменників С Р С Р Григорій Лютий. Він прочитав вірші із нової зб ірки "Ч ервона л ітера вогню", яку да р у є КС К "Сучасник".

Б езперечно, сп од обався і виступ х ору р ай он н ого Будинку культу­ри - претендента на зва н н я народного .

Свято , яке вдалося , п ідходить до заверш ення. Х ор виконує пісню "Хліб - всьому голова" , а одна із сол істок підносить на вишитому руш ни­ку Хліб - сіль голові рай виконком у М. С. Г рицаєнку , який цілує його і передає першому секретареві райком у п арт ії М. С. Бєляєву.

М икола Савелійович д я к у є всім учасникам за зм істовно орган ізоване свято і б а ж а є г осп од арям к у ль ту р н о -сп о р ти вн о го комплексу творчих успіхів.

К он ц ерт закінчився . А ле св ято п р о д о в ж у в а л о ся на вулицях м іста, де працівники м іськторгу влаштували я р м а р о к пром ислових і продовольчих виробів.

V : * У?

У 1987 роц і в 16 б ібл іотеках міста нараховувалось м ай ж е 364 тисячі книг, якими к о р и сту в ал о ся 15397 читачів.

В 1989 році при р ай о н н о м у Б удинку культури ф ун к ц іо н у ва ло 19 ко ­лективів х у д о ж н ь о ї сам од іяльност і , в т. ч. 4 музичні (36 учасників), 3 х о ­рові (74 учасників), 4 хореограф іч н і (90 чоловік), а т а к о ж технічний (ф о- ток іном истецтво) , крою та шиття і група зд о р о в 'я (40 чоловік). Усього при районном у Б уди н к у культури за й м а ло с я понад 300 чоловік.

З вересня т о г о ж року почали д іяти ф о л ь к л о р н и й колектив, ін озем ­них мов та аеробіки . З липня 1989 ро к у почала р оботу дитяча дискотека .

У 2000 році сам од іяльний ж ін очи й вокальний колектив "Веселка" в ідзначав своє 25-річчя. З нагоди того свята так писала районна газета "Голос Гуляйпілля":

- І як вони д ібралися такі: мов кольори веселки, всі різні - і г ар ­монійні. Голоси - то ср ібляст і , дзвеню чі, то - ніжні, м 'які, соковиті, то - ш ирокі, розлогі.. . Д е в 'я т е р о ж інок , голосів , характерів . Усі - різні. І всі однакові: милі, щирі, безпосередн і. Н ед арм а цей самодіяльний жіночий вокальний колекти в заводу л а к о ф а р б о в и х виробів, а саме звідти він відлічує своє існування, вподобав собі назву "Веселка", бо має власне творче обличчя, котре о х ар а к тер и зу єш одним словом: душевність.

- Д вадц ять п 'ять років том у у березн і н арод илась наша вокальна гру­па "Веселка", як сам а весна в р ізних веселкових барвах.. , - почув я від співачок.

На бенефіс цього колективу поздоровити іменинниць прийшли, окрім, звісно, заводчан, багато городян, колеги - аматори, представники гро­мадськості. Т алановиту "Веселку" присутнім представляла Н. В. Квітка - учасниця творчого об 'єднання "Берегиня", у складі якого здійснюють гаст­рольні виїзди на зустрічі із землякам и співачки. Наталія Василівна вела й концерт-звіт, концерт-вшанування.

...Коло витоків н ар о д ж е н н я і утв ер д ж ен н я "Веселки" стояли такі здібні о р ган ізато р и са м од іяльн ого мистецтва, як І. В. П лис, Н. А. Бурбу- ра, В. С. К об зей та беззм інний ак ом п ан іатор , а о стан н є десятиріччя й ху­д о ж н ій керівник колективу С.К. Вовк.

Хто ж вони, оті перші співачки, котрі чверть стол іття том у дов ірились пок азати своє пісенне м истецтво сперш у своїм товариш ам по робот і, а опісля зва ж и л и с ь - і зем ляк ам . Звичайні собі ж інки. А р ізн и ло їх з -п о м іж к олег одне те, що вони по вінця були закохан і у пісню. А н ас та в ­ники об 'єд н али їх у співучий гурт, де вони д істали н ал е ж н е ограню вання своїх вокальних зд ібностей , щоб опісля спалахнути р ізноб арвним і ве­селковим суцвіттям своїх голосів.

Ч ерез "Веселку" пройш ли ам атори різних поколінь. Слухачів полонив милозвучний спів А. Б ірю ков о ї , Г. Левченко, К. Б орови к , Т . А н у ф р ієво ї , О. М іщ енко, Л. И Іабалтій , В. Сумрій , Т. Ф ащ евсько ї, Т. Ш овково ї,В. С авінової, 3. М аш кіної, А. Ч ерк ун ово ї , В. ІІІабай, Ю. ИІепель, В. ІІІа- ровсько ї, А. П лю щ ій , К. Симін, О. А ф ан аск ін о ї , Р. Сіріньок... Хай виба­чають ті, кого не згадав . Нині вони вж е не співають у вокальній групі, але народна м узика , пісня залиш илися з ними на все ж и ття , бо о п р о м ін и ­ли їхню долю невмирущ им сяйвом , як опром інили вони й тих, хто від­дав колективові тв орче горіння і, на ж аль, передчасно пішов з ж и ття : К. М а к а р ен к о і Л. Лукаш. І дівчата виконали недоспівані ними пісні...

Згадували , як училися ст о яти на сцені, ходити. Ось таки й п о ворот го ­лови годиться, а погляд, щ об світився, викрешував сльози у лю дей або сміх. Б ай д у ж и м не м о ж н а бути. П о тр іб н о на сцені труд итись - ж и т и піснею, тоді і в тебе, і у тво їх подруг голос летітиме...

С ьогодніш ня гордість "Веселки" - це ф у н д а т о р к и колективу і м о л о д ­ша генерація аматорів: Л ю дм ила З аб ава . Л ю б ов Рубан, Н адія А заров а , Лю бов Р ябк о , Н атал ія К аракай , М арія Л итвиненко , О льга Кам ериста , Раїса Яцькова, Л ю бов К узнецова . П існя стала справді д ухов н ою о с н о ­вою і пост ійною по тр еб о ю цієї д р у ж н о ї вок альн о ї сім'ї.

- Говорять , хорош а пісня і велика душ а лю дини, наче яскраве б а г а т ­тя, - зд алек а бачаться , - д ілилася Л. Рубан . - П існя для нас, як повітря. П існя згуртувала нас, зд р у ж и л а . Радість і см уток д ілимо навпіл. І у т я ж ­кий час не лиш аєм о подругу наодинці з горем. О т о ж ж и т т я , як пісня, - то весела, то смутна. Н е секрет , ж и веться ва ж к о , з роботою не в усіх л а ­диться. А от на репетиції п риходять усі...

У сповіді х у д о ж н ь о г о керівника я вловив нотки недом овленості.- Та з ізнаю сь вж е, - ск азав Сергій Кузьмич. - Грішним ділом з а к р а ­

лась якось дум ка - все кинути... Існуєм о ж на голому ентузіазм і . І без буд ь-яко ї опіки. П о к и за в о д працював, ще якась підтримка була. І тільки Дякуючи оцим невтомним, талановитим ж іночкам і бабусям , я не н а в а ­жився кинути колектив.

Якось оце в день наш ого виступу зарясн ів дощ. Р озхвилю вались жінки: "Ой, чи прийдуть городяни на концерт?" Т а коли глянули - зала повна. І завесел іли вокалістки: "Таки ми лю дям потрібні..."

...До виходу все готове. Н ад ія А зар о в а ще р аз кидає погляд на своїх подруг - п ід бадьорливо усм іхається їм , і, сказавш и співуче "Ч ас дівчата", перша руш ає на сцену.

О звався б а ян в руках к он цертм ейстера і пальці перебігли по кнопках інструм енту , як срібний струм оч ок по камінню, і зо л о т о т к а н н о , ж и в о ­творн о , щ едро , наче новорічним зе рн ом сяйнули звуки в просвітлений від усміш ок і до б р о зи ч ли в и х поглядів зал. А за ними - жіночі голоси, вільні, сильні, грайливі, як м олоді птахи, що радіють зміцнілим крилам, відчут­тю св о є ї влади над п рост о р о м , над стихією, як у вони підкорили.

П існею "Х орош ие девчата" співачки враз п ідкорили слухачів , і д у ­маєш собі: ст ільки років разом співають, а пройм аю ться так , наче вперше ту пісню виконую ть. І ніби про них ї ї складено.

Д авн я істина: щ об зап алю вати - треба сам ом у горіти. Т р еб а мати б а ­гату й глибоку душу, щ об так щ иро і блискуче співати.

І зн ову лине м елодія , і в ідгукується в серці теплом. Голос співачок м 'який, приємний. Це мені спливли "Н енаписані листи" А. П аш кевича у виконанні А. Р я б к о і А. Забави . П існя птахом зн ял а ся зі сцени і поплив­ла над залом . М елод ія війнула в серця тихим щемом, легким смутком.

- Л ю б о в Іван івна Р я б к о - к о х аєть ся в пісні, - к а ж е худож ній керівник. - Все ж и т тя з піснею. А к о ж н а ж пісня - т о невтом на праця на репетиціях. А в неї ж і сім 'я , а теп ер у ж е й онуки . А ж иве ген-ген, м айж е на околиці м іста, а репетиц ії н іколи не пропустить. Співачка ще ж і не­втомна зб и р ач к а народних мелодій, і колектив дав друге ж и т тя народним пісням. А ще ж , крім "Веселки", Л ю бов Іванівна відвідує й народний хор РБК.

1 Надія А за р о в а - т е ж неспокійна натура. Ї ї глибоко турбую ть і р е ­пертуар колективу , і д оля колеги, коли в когось щось негаразд . І їй теж м ало т у р б о т у "Веселці", т ак щ о свій голос долуч ає до багатоголосся н а ­родного хору.

Н еза б у т н є вр а ж е н н я лиш аю ть виконані Н. А заров ою , А. Р я б к о іО . К а м е р и ст о ю пісні "Карі очі", "Ж уравли н а" . . . Щ о не пісня - то своєрідний музичний м алю нок , сю ж ет , який у звуках р о зго р та єтьс я пе­ред нами, в я к о м у є все - і схвильоване кохання, і см уток розлуки , і радість ж а д а н о ї зустріч і, і лукавий гумор, одне слово , все те, що з р о ­зум іло к о ж н о м у , хто має слух і душу, хто відчуває прекрасне у світі. Во­ни видобуваю ть с в о ї голоси , як піаніст звуки з рояля , творячи з багато- барвистост і єдину гармонію, голос к о ж н о ї ніколи не губиться серед двох інших, а ніби н ак лад ається на сусідній, надаючи йому несподіваних відтінку й тональності .

2 л ю того 2003 року в Гуляйполі відзначали св ято м узи чн о-хорового

мистецтва, свято пісні, свято нац іонально ї сам об утності , приурочене 20-річчю сам од іяльного н арод ного х ору р ай он н ого Б удинку культури.

Цим талановитим колективом , очолю ваним худож нім керівником і головним хорм ейстером Б. Й. Б у рбурою , гордяться краяни . Він в ідзна­чається високим проф ес іонал ізм ом , р ізном анітним р еп е ртуаром - від пісень к о з а ц ь к о ї давнини, ж артівливих до л ірики - побутових і сучасних.

- Б о ж и в е в людях, і я глибоко п ереконаний в цьому, - к а ж е Богдан Й осипович , - велика потреба сам е в народній пісні, їхня душ а щ иро відгукується на неї.

- Б огд ан е Й осиповичу, а згадайте, як за р о д и вс я хор. П ам 'ятаєте?- А чому ж - пам 'ятаю , - продов ж и в Б урбура . - Ц е було в дал ек о м у

в іс ім десят т р е т ь о м у . С т а р и й Б у д и н о к к у ль ту р и тод і о ч о л ю в а л аН. І. Д ідовець. І коли ми, невеликий гурт ш анувальників н а р о д н о ї пісні, зап ро п о н у вал и Н атал і ї Іванівні створити хор у к р а їн с ь к о ї н а р о д н о ї пісні, вона з р а з у ж загор ілася ідеєю, і віддати їй н алеж н е , д о к л ал а чим ало з у ­силь для ї ї реалізації .

П ерш ими на репетицію прийшли І. К ікош, М. Л итвиненко , А. Ч ерк у - нова, Н. Б у р б у р а , Т. Ж а б о л е н к о , В. К орости льов а , А. Івченко, А. Анікіна, Л. П роц и к , В. К оростильов , десь пару репетицій сидів сам, терп ляче че­каючи поповнення чолов ічо ї групи, та чекати довелось недовго. Н а т р е ­тю репетицію прийшли М. К остенко , В. К утя , В. Гура, М. А трош енко .

Ми, мабуть, колектив везунчик, бо з перш ого ж виступу, який відбув­ся у Б удинку культури колгоспу "Заповіт Леніна" , завою вали серця сл у ­хачів. І до нас потяглися любителі співу.

П ерш ою стар о сто ю хору була М. Л итвиненко , яка з го д о м стала провідною солісткою . Вона збагатила пісенну палітру н а р о д ж е н н я гар ­них пісень, почерпнутих з народних д ж ерел . Пізн іш е с т ар о с то ю обрали Л. Кущ, ж ін ку д о б р о ї душі і ви со ко ї внутр іш ньої культури, з годом ї ї зм інила Л. Ч айка. Бог наділив цю співачку р ізносторонн ім тал ан то м - крім гарного голосу, вона ще й вірші пише, і зд ібний орган ізатор .

А в чоловічій групі незмінним с т ар о с то ю є А. Лютий. А ртист від Б о ­га. Й ого голосом зачудовувались Кубань, К іровоград ська область , Київ... Анатолій ще й талановитий гуморист...

Рубіж ним для колективу став 1987 рік. Виступали із звітом в М еліто ­полі перед серй озн и м ж урі з Києва і З а п о р іж ж я . Скільки п ереж и ли хви­лювань! П о р я д з нами була , п ідтримуючи доб рим словом і натхненням тодішній се к р ета р райком у партії А. І. Явон, яка так ревно оп ікувалась питаннями розвитку культури.

І ось ж ур і тепло привітало нас з присвоєнням звання "народний". Ми Успішно склали екзамен на зр іл ість і проф ес іонал ізм .

* * *

П очали в и їж д ж а т и на гастролі в села і райцентри наш ої і Д н іп р о п е т ­ро вс ьк о ї областей , знайом или труд ящ их з пісенним надбанням пращурів. Ш и рш ало к о ло пош анувальників їхнього талан ту . І як вони дібрались такі: мов к ольори веселки, всі різні і гармонійні. Милі, щирі, б е зп о с е ­редні. Глядач тепло сприйм ав виступи й інших солістів - І. Кікош,H. Б урбуру , Н. А зар о в у , А. Р ябк о , В. К ор о с ти л ьо в у та інших. О соб ливо популярним було тр іо у складі А. Ч ер к у н о во ї , Н. Б урбури та А. Рябко , яке успіш но виступило на телебаченні, отрим авш и високу оцінку та л и с ­ти глядачів. К ерувала колективом х о р м ей стер Н. Б урбура , д р у ж и н а і перший помічник керівника хору.

О сь як ою була хрон іка тв орчи х зм агань колективу на мистецькому Олімпі, до яких гуляйпільські ам ат о р и готувалися керівником з великою вимогливістю. Т ом у концерти хору були великим духовним святом . І "троф еї" такі престиж ні мали: ди п лом ан т (І місце, 1985 р.) та л ау р е ат (І, 1987 р.) Всесою зних ф естивал ів н а р о д н о ї творчості, л а у р е а т Всеук­раїнських конкурсів хорових колективів "У країнський народний спів", лау р е ат ф е сти в ал ю пісенного м истецтва імені П. Д ем уцького , л ауреат ф ести в алю ф о л ь к л о р н и х колективів у м. Х мельницьку (1993 р.). Х ор був ди п л о м ан то м ряду обласн и х конкурс ів та учасником Всеукраїнських програм "Сонячні кларнети" і "Т аланти твої, Україно".

Б лискуче виступили хористи на сцені К и ївсь ко ї д е р ж а в н о ї ф іл а р ­м онії (весна 1988 р). Д ля с т о л и ч н о ї м и стец ьк о ї пр о ф есу р и і відомих х о р ­м ей ст ер ів б у л о п р и єм н о ю н е с п о д ів а н к о ю почути ф о л ь к л о р Гу­ляй піл ьського краю. А для хору - н езаб у тн я зустр іч з прославленою е с ­то н ськ ою академ ічною х оровою капелою "П ярну" (вони виступали в о д ­ному з гуляйпільцями концерті)...

В 2003 році хор успішно виступив на головній столичній сцені палацу "У країна" в рам ках звіту З а п о р із ь к о ї област і. Н а рахунку колективу й останні перемоги в обласних к он курсах та участь у зй ом ках д о к у м ен ­тальн ого ф ільм у про Х ортицю в телепрограм і "Фрески".

О т ж е , роль ди ри ген тсько ї д іяльності Б. Й. Б урбури , без сумніву, ва­гома. Він ск а зав своє індивідуальне слово . Б е з невтом ної багатор ічно ї праці Б огдана Й осиповича у творчих к олективах хорова культура була б неповною , зб ідненою .

Б. Й. Б у рбура розказує :- Наш народний хор - колектив самобутн ій , зі своєю св оєр ідною м а­

нерою співу - гуляйпільською . К о ж е н хори ст - цікава особистість . ОсьI. Кікош - це і сол істка, і танц івниця, і к о н ф ер а н с 'є , і р еж и се р наших п р о ­

грам. В. Г. К орости льов - співак, поет, худож ник. Він - носій ідей, б а г а ­т о з яких реа л ізо ва н о в творчій б іо гр а ф і ї колективу. І. Л а зо р и к - соліст, л ідер т е н о р о в о ї групи, ак о р д ео н іс т , сам є до б р и м ак о м п ан іа то р о м .С. Кирилова - сол істка з природним м 'яким народним голосом і п р е к р а ­сними артистичним и даним и, вона успішно працю є в ж анр і ес т р а д н о ї пісні та в ансам блевом у співі. А нерозлучні наші дуети Н. А зар о в а та А. Рябко , М. Л итвиненко і Н. Л истопад . Б агато років у хорі працю ю ть і віддають йому весь ж а р душі О. П. Д ерев 'ян к о , Г. Горобець, В. М а м о н т о ­ва, А. К оростильов , А. Л и согор , Р. Яцкова, п о д р у ж ж я Н. та В. С и д о р е н ­ки, прекрасний ак ом п ан іа то р хору С. Яковенко. П ор івн ян о недавно до колективу влилися ветеран війни та праці О. М. Б ірю ков, О. Б орт , Т. Р я б ­ко, О. М арченко , В. Кравчук, і вж е встигли п орадувати глядача своїм пісенним талан том . Це справж н і цінителі і пропагандисти невмирущ ого скарбу народу. Я хочу висловити слова щ и ро ї подяки тим г о сп о д ар н и ­кам, хто нам сп онсорував у тій чи іншій справі - М. М. А за р о в у (д р у к а р ­ня), О. І. Дудці (ТОВ "Еталон"). М. Г. Т им оф ієву (ТОВ "У країна"), н а ­чальнику райвідділу культури В. М. Ш ингуру і о со б и сто голові райдер- ж адм ін істрац ії І. О. Б ірю кову за його велику підтримку, б е з я к о ї , чесно каж учи, ми не зм огли б існувати як творчий колектив.

* * *

Коли дум аєш про творчий шлях цих співаків, які, за висловом Б о гд а ­на Й осиповича, "сягнули через терни до з ірок" , то пройм аєш ся гордістю за народ, який народив ці прекрасні таланти , і за д е р ж а в у нашу, яка д а ­ла змогу розквітнути їм, п іднестись до справді високого мистецтва.

Уклін вам низький, справді народні артисти . Б а ж а є м о т а к о ї ж п о п у ­лярності х ору і в третьом у десятилітті.

* * *

28-29 б ерезн я 2003 ро к у під час святкування 80-річчя утворення Гу- ляипільського району у КСК "Сучасник" було р о зго р н у то виставку д е к о ­ративно-приклад ного м истецтва народних майстрів та умільців. Н а ній представлено сотні сам обутн іх , цікавих, виконаних на високом у х у д о ж ­ньому рівні творів о б р а зо тв о р ч о г о мистецтва, д е к о р ати в н о -п р и к л ад н и х речей.

Захо п ле н н я викликало у відвідувачів виставки рукоділля Любові ванівни Р ябк о . Вона не тільки вишиває та гаптує диво-руш ники , а й

всіляко пропагує , в ідтворю є забуті техн іку , прийом и виш ивання, а разом з цим дає нове ж и т т я в ізерункам -п існям , які довгий час л е ж а л и у б а б у с и ­них скринях .

А в т о р к а м и ви ш и ва н о го в е р н іс а ж у були в ч и т е л ь к а -п е н с іо н е р к а Є. В. Г од ж ек (с. Копані), О. І. Р огозн а (м. Гуляйполе), Л. М. П анч енко (с. П етр івка) , Н. М. Ш ам рай (м. Гуляйполе), С. Г. Рудич (дитсадок "Ро­машка"), Г. А. Т о к а р е н к о (дитсадок "Д ж ерельце") , А. Г. Т и то ва (С ЗО Ш ) та інші.

Т алан ови т і гаптувальниці на о гл яд глядачів представили картини, ікони, "написані" ниткою .

К о м п о з и ц ій н о ю д о с к о н а л іс т ю і м а й с т е р н іс т ю в р а ж а л и р о б о т и Р. М. Є ф р е м о в о ї ("О дарка і К арась" , "Ісус Христос", "М атір Б ож а") , А. І. Р я б к о (релігійні сю ж ети), Т. В. Губар ("Ромео і Д ж ульєтта") .

Увагу привертали оригінально виконані панно "Квіткова м оза їк а" , "М рія" Н. М. Ш ингур , "Україні", "Дніпрогесу-70" А. Г. Т и т о в о ї та інші. Цікавість викликали і оригінальні роботи Н. О. М алиш (моделю вання та пошив одягу). Сукні, костюми, б лузки , пошиті ї ї рукам и - красиві, е л е ­гантні, модні.

С во ї колоритні вироби на вернісажах представила А. В. Серж анська (дитсадок "Ромашка"): кошик сплетений з кукурудзяних рилець, троянда - з прутиків лози , роботи з соломки, аплікація "Дубок".

Як ум іл ьц я -р ізь б 'яр а гуляйпільці знали В. М. Б одню (ПТУ-28). Учас­ник і п ер е м о ж ец ь б агатьох о бласн и х і республ іканських виставок н а р о д ­н о ї творчост і , В олодимир М иколайович - автор більше 20 оригінальних гетьм анських булав з дерева. Він б рав участь у телепередачі "Сам собі р е ­ж исер" .

Вчителька ЗО Н І № 4 С. В. С тепаненко м ай стерн о володіє не тільки голкою (вишиває), а й пензлем (картини "Ранок у лісі", "Осінь на о. Х о р ­тиця").

С п р авж н ім в ідкриттям для городян були малярські р оботи вчительки ЗО ІП № 1 Ю лії М и колаївни М ихайленко . Зд ібно вона працю є в техніці акварел і "З ам р іяна далечінь", "П о р тр е т коханого", "Весільний н ат ю р ­м орт" та інші.

Н еаби яки м умільцем пок азав себе ав тор моделі л ін ійного корабля "О рел" С. В. М артиненко .

Н а ф отов и ставц і "Мій рідний край , моя земля" прекрасним и були р о ­боти (худож ні ф о т о г р а ф і ї ) В олодимира К об зєя "Струни душі", "В ідрод­ж ення" , "Осінь у місті", "Т о р ж ес тв о вогню", Валентина Л ю того ("М о­лодість", "З ахоплення" , "Н е п овторяется т а к о е никогда"), Б о р и са Д вор- ного ("На старом у містечку через р. Гайчур", "Ранок", "П ольова дорога ) та інші.

У ,- Ус Уг

У рам ках В сеу к р а їн сь ко ї ку ль ту р н о -м и с те ц ьк о ї акц ії "К ультура м а ­лих міст" з 19 по 23 червня 2003 року у П алац і м истецтв "У країнський дім" Гуляйполе і гуляйпільці пред ставляли св о ї культурні і духовні н ад ­бання.

Києве - граде, стольний , величний, держ авний!П рийм и уклін і вітання з краю славного.Вольниці к о з а ц ь к о ї - Гуляйполя!Саме такими словами вітання звернулися гуляйпільці до гостей і киян.Запальним и укра їн ськ и м и народним и піснями св ято розп оч али у ч а с ­

ники ф о л ь к л о р н о г о к олективу "Співучі голоси" с. Д о р о ж н я н к и (керівник Л. Гура), які гостинно за п рош ув али киян та гостей столиці до П ал а ц у м и ­стецтв.

Офіц ійна церемонія святк уван ня Д нів Гуляйполя у Києві р о зп оч алася з виставок "Духовні, культурн і, історичні надбання Гуляйполя" , де були представлені вироби д е к о р ати в н о -п р и к л ад н о го , о б р а зо т в о р ч о го та ф о - том истецтва , л іте р ат у р н и х зд обутк ів . Відкрила св ято начальник у п ­равління культури З а п о р із ь к о ї д е р ж а в н о ї адм ін істрац ії А. А. Сізінцова , яка , зок рем а , ск азала : "Гуляйпільський край - це самобутн ій к уточок у степах З а п о р із ь к о ї област і , який багати й як на історичні події, та к і на духовні зверш ення". А далі к о р о т к а екскурс ія по виставці, де ш ироко представлені вишивки народ них м айстринь (А. Р ябк о . Є. С ам ой лен ко та багато інших), якими квітли рушники і випроміню вали сяйво ікони.

Я скрава палітра х у д о ж н ь о го світу (О. Я куш енко, В. Григорук , О. Р я б ­ко, П. Рибін) за х о п лю в ал а і в р а ж а ла своєю неповторн істю , колори том і м айстерністю.

Гуляйполе, воістину, безд онна к риниця к расного письменства. Б о л и ­ше більше десяти членів Н ац іо н а л ь н о ї Спілки письменників маю ть гу- ляйпільські корені. С еред них: В. Д іденко , Г. Лю тий. О. М ихайлю та.А. Геньба. І лише у нас працю є рай он н е л ітер ату р н е об 'єд нання , що об 'єднує 13 членів. Гуляйполе має ціле пагіння м олод их л ітератор ів , що об 'єднує дитяча студія "П рол ісок" (керівник Н атал ія Квітка).

Гуляйполе і Н. М а х н о - це дві історичні постаті, які невід 'ємно йдуть поруч, викликаючи з к о ж н и м роком все більшу цікавість. Киян неодмінно Цікавила історія се л ян сь к о го руху на Гуляйпільщині і ї ї л еген д арн ого ва­та ж к а Н. І. М ахна.

П ісля огляду експонатів виставки про Гуляйполе зі словам и привітан­ня звернулися М іністр культури і м истецтв У країни Ю . П . Богуцький, н а­родний деп утат У країни О. М. П еклуш енко , своє поетичне і виваж ене слово про гуляйпільців ск а зав н арод ний депутат , поет Б о р и с Олійник.

Н а д о б р у з г а д к у про гуляй п іл ьс ьк и й к рай г олова р а й д е р ж ­ад м ін істрац ії І. О. Б ір ю ко в передав картину сам од іяльного х у дож н и ка Г. Т и щ ен к а П р е зи д е н т у У країни А. Д. Кучмі.

Зі слів пересічних киян, ж урналіст ів , культурн о ї еліти м о ж н а було по­чути: "Як ск л ад н о , як д о л а д н о все продум ано , у календарі, буклетах , з а ­прош еннях . І це - м алесеньке Гуляйполе, яке ок уп увало Київ. Київ у з а ­хваті! К и їв в озн оси ть хвалу Гуляйполю!".

Щ о кращ е м о ж е бути та к о г о визнання!У своєм у виступі перед киянами та зем лякам и -гуляй п ільц ям и голова

р ай д ер ж ад м ін іст р ац і ї І. О. Б ірю ков висловив слова щ и ро ї вдячності М ін істерству культури та мистецтв України , Запор ізьк ій обласн ій д е р ж ­ад м ін істрац ії за надану м ож ливість п ознайом ити присутніх з героїчним історичним м инулим Гуляйпілля, н арод н ою творчістю , пісенним та л іте­ратурним д о р о б к о м творчих колективів та майстрів м. Гуляйполя, які є частиною культури наш ого славетн ого З ап о р ізь к о го краю.

К о н ц е р т сам од іяльних колективів та солістів п р о д о в ж и в свято на ви­сок ій п іднесеній хвилі, де народний ф о л ь к л о р у виконання н арод н ого х о ­ру "В ольниця" (керівник Б огдан Бурбура), переплітався з к озацькою історією.

У ривок з м узи чн ого сп е ктак л ю на вірші Г. Л ю то го у виконанніА. С ердю к а "Гуляє Гуляйполе" викликав у глядачів бурю овацій.

А ось про солістів кияни ск азали , що Гуляйполе п ривезло справж ніх проф ес іонал ів . А вони і справді б е зм е ж н о талановиті. Це і Валентина Лу- говенко , Д е н и с Грабовецький, Вадим Васильєв, Т ам іла Губар, О лександр М алю ка, Л ю б о в Т р ет ьяк о ва , самодіяльний к о м п о зи т о р Т ет ян а Бекірова. К вартет "Дебют" кликав у далину, де стеляться тум ани Василя Діденка, самобутн ій м у зи к а н т Сергій Вовк за в о р о ж у в а в своєю грою на акордеоні, а танцю вальний колектив д и т я ч о ї школи м истецтв (кер. Л. Сабіашвілі) п о к аза в своє м истецтво в ж анр і хореограф ії .

П р о л іте р ат у р н у ком позицію "Квіти любові" у виконанні Л. Геньби кияни ск а зал и : "Ви все зро б и ли по-наш ом у, по-ки ївськи , професійно".

* * *

У 2003 році хор ветеранів відзначав своє 20-річчя. П р о це так писала районна газета "Голос Гуляйпілля":

- Ц е б у л о с п р а в ж н є м и сте ц ьк е св ято : гуляйп ільц і в і д з н а ч а л и 20-річний ювілей славетн ого хору ветеранів. Л егко ск азати : 20 років ми­стец ького натхнення!

А скільки ж т о їм, хористам , сьогодні років? Т а вони вж е й не молоди-

влилися тоді в хоровий гурт. І в к о ж н о г о з а плечима була війна, роки РІ будови... Т ак и завидне тв орче довгол іття , н асто ян е на оптимізм і і п р о ­ж и т е З великою ж а г о ю д о ж иття .

Ведучі запрош ую ть до велико ї за ли К С К "Сучасник" хористів. І по- ”їх на та ко м у велелюдді присутні п ал к о вітали гучними оплескам и -

К* Г. Мухі ну , К. 3. Б ілого , Д. Д . Ільченка , О . М. Ш ейка, К. В. Т роян , К М. Кап і нус , Л. Г. Кущ, Р. І. А вдієнко , С. Й . З інченко, І. П. М ір о ш н и ­ченка , 3. І. Гончаренко, В. Ю. З інченко , Г. К. С пурау , І. Г. К оростильова , і ї х м а е с т р о - х у д о ж н ьо го керівника і д и р и ге н та В. С. К о б зєя та к о н ц ер т ­м е й ст ер а І. І. Л а зори ка .

П о-ш ляхетськи , щ иро здоровив т а л ан о в и т и й ам аторськи й колектив з а с т у п н и к голови р ай д ер ж ад м ін істр ац ії О . О. Попович. Зг ідно з р о з п о ­р я д ж е н н я м голови р ай д ер ж ад м ін істр ац ії І. О. Б ірю кова ряд учасників ХОр у - в е т е р а н і в війни та праці за ак ти в н у участь у ро зви т ку культури р а й о н у т а у зв 'я зк у з 20-річним ювілеєм в ідзначено грам отам и р а й д е р ж ­а д м і н і с т р а ц і ї . Сердечні позд оровлен н я і живі квіти - винуватцям т о р ж е ­с т в а ! . .

їх вітали т а к о ж голова р ай о н н о ї ве т е р а н с ь к о ї о р ган ізац і ї В. І. Крупій, заступник м іського голови М. М. Ш ейко . Б у л о що с к а зати і п о б а ж а ти х о ­ристам Л. І. Явон - це вона стояла тоді біля витоків н а р о д ж е н н я хору... А потім їх здоровили колеги по м истецтву: вокальний колектив "Весел­ка", народний хор "Вольниця", юні хори сти ш коли мистецтв, к вартет "Де­бют", провідні самодіяльні митці А. Т р е т ь я к о в а , В. Ж у к , М. Семеню та,С. Кирилова...

Зворуш ені та к о ю увагою, схвильовані і такі всі милі наші хористи.. . Слухали вітання, хвалилися вони оп ісля , а сам их так полонили спогади прожиті в піснях. А д ж е їх усіх д о гурту привела сам е лю бов до пісні.

Згадався спомин Г. А. Ц иганенка: "М и з д р у ж и н о ю сп іваєм о ще ген з молодих років. І таке велике м оральне за д о в о л е н н я маємо...". Л. 3. Рудіна і О. В. Я нголенко ділилися: "Це не лиш е наш е за хоп лен н я , це і наш о б ов 'я зок - передавати наші почуття молодим..." С. Й. З інченко: "Для нас пісня - це ж и т тя , а ж и т тя - це пісня. І ли н ем о к рилонькам и пісні у н а­род..." К. Г. Мухіна: "Л ю бов до пісні і п р о ст о сп ілкування м іж соб ою ж и в ­лять наші душі, додаю ть оптимізму..." .Ж Життя - як пісня. Т ак , що тут додаси . З ійд уться , завед уть улю блен о ї 1 виллється в пісні туга ж іноча , і радість, см уток і надія, і все, що напов-

’* Ює Аушу. А це все робить їх ж и т тя багатшим...З гадалися імена незабутніх О. Є. С ір іньок , П. Ф. М іщ енка, В. Т. М ель-

Щика, В. М. Карпія , І. М. П етелька , Г. Г. П Іам рая , В. В. Л ап іно ї, К. Г. Во- Л. П. Самойленко.. . Імена.., імена... Ветерани війни і праці - ті, хто

V в участь у Сталінградській і К орсунь-ІІІевченківській битвах , захищ ав

Б рест, Л ен інград , визволяв Київ , Керч, Одесу , доб ивав ф аш ист ів у Берліні, і х то на труд овом у ф р о н т і не ш кодував сил для відбудови н а р о д ­ного господ арства .

І як т у т не з г а д а т и , с к а з а н е х у д о ж н ім кер ів н и ком "В ольниці" Б. И. Б у р б у р о ю хористам : "Я не бачив війни і бодай ї ї ніхто більше не б а ­чить, але р азо м з вашими піснями я переж и в ст р а ж д а н н я наш ого народу в грізні роки. Спасибі вам, ветерани , за патріотичну роботу , яку ведете серед м олоді, з а вашу вічну юність!"

З ф р о н т о в и х дор іг принесли у гурт пісні К. 3. Білий, Д. Д. Ільченко, О. М. ІІІейко, О . Є. Сіріньок.. . Колишній м оряк Г. К. Спурау згадував, як полонила ф р а н ц у з ів наша пісня - це коли він виступав у складі к о р аб ел ь ­ного х ору на площі перед ратуш ею в Нанті та інших містах Франції...

Х ор ветеран ів за своє довгол іття з а ж и в д о б р о ї і з а с л у ж е н о ї слави. Х ор п ідкоряв серця не тільки слухачів , а й членів ж ур і на оглядах і ф е с ­тивалях , виборю ю чи звання лауреат ів і дипломантів...

■>'*- У с іс

У ж ов тн і 2006 року до Д н я ук р а їн с ьк о го козацтва вперше в З а п о р іж ж і стартував В сеукраїнський ф е сти в ал ь н арод ного мистецтва "Х ортиця", на урочи сте в ідкриття як о го було за п р о ш е н о і ф о л ь к л о р н и й колектив "Співучі голоси" із с. Д о р о ж н я н к и (З А Т "Аграрний дім") наш ого району. І не випадково , а д ж е вж е другий рік поспіль цей колектив, худож нім керівником як о го є Л ю бов Гура, на я р м ар к у у с. Великі С орочинці займ ає І місце у н ом інац ії "ГІісні С ороч и н сь кого ярм арку".

Д о речі, С ороч и н ськи й я р м а р о к єдиний в Україні, який має статус н ац іонального , то м у щ орічно сюди з ' їж д ж а ю т ь с я колективи з ус іє ї Ук­раїни. А ось п ослухати виконавців, - навіть із -за кордону.

Т о го разу "ф іш кою " "Співучих голосів" стала зап альн а пісня "Яблуч­ко" Г. Л ю то го та А. С ердю ка. Т ом у і не дивно, що керівник цього п р о ек ­ту В олодим ир Л ю банський д о с т о й н о оцінив виступи наших зем ляк ів і доц ільно за зн ач и в , що своїм а з а р т о м , співом колектив як н ай к ращ е відтворю є зви ч а ї і к о ло р и т т іє ї землі, звідки родом. Д о того ж , спец іаль­но п о с л у х а т и ж а р т ів л и в і пісні в ід о м о го ф о л ь к л о р н о г о к о ле к т и ву "Співучі голоси" на С ороч инський я р м а р о к при їхали люди не лише з р ізних о бластей У країни , а й з М оскви , Талліна. Ось так до р о ж н я н ц і вра­зили господ ар ів і гостей ярм арку! їх п ізнавали на вулицях і щ иро раділи, що веселу м у зи ку і спів чують знову .

А за те, щ о колектив поїхав на яр м ар о к , велика дяка дирек тору

З А Т "А грарний дім" Валентині Сергіївні Романець. "Ц е ж ін ка , яка до глибини душі радіє за нас, доп ом агає і головне - лю бить українську пісню. Б е з ї ї високодуховності , прагнення до красивого наш ого колекти ­ву не б у л о б взагалі", - т ак озивається про неї Лю бов Гура.

А поки що ф о л ь к л о р н и й колектив із с. Д о р о ж н я н к и наполегливо т р у ­диться, аби на наступні конкурси повезти ще кращ у, ще витонченішу гу- ляйпільську пісню.

* * *

7 л ю того 2007 року гуляйпільці у р о чи сто відзначили 20-річчя з дня в ідкриття культурн о-сп орти вн ого комплексу "Сучасник".

Д вадц ять років м инуло з того часу, як з а с я я л и вогні к у ль турн о-сп ор- тивного комплексу "Сучасник". П р о це гуляйпільцям нагадали районна газета, афіші та оголош ення із зап рош ен н ям и на свято.

7 л ю того о 16-й годині у зал і цієї величної споруд и розм істилося більш як півтисячі глядачів. С еред гостей і за п рош ен и х - голова районної д е р ж а в н о ї адм ін істрац ії О. І. Д удка , голова рай о н н о ї ради Є. Г. К оровка , їх заступ н и к и О. О. К ір ієнко , П. П. Н ау м ен к о і П. А. Горпинич, б е зп о с е ­редні учасники будівництва КСК. З а тради ц ією хліб-сіль на виш иваному рушнику - голові райд ерж ад м ін істрац ії , велична невмирущ а пісня "Реве та стогне Д ніпр ш и р о к и й ” у виконанні н арод н ого хору "Вольниця" і р я д ­ки історії дв ад ц яти р іч н о ї давності...

Ведучі запрош ую ть на сцену О. І. Д удку. Привітавш и усіх присутніх зі святом , О лек сан др Іванович висловив щиру подяку будівельникам райа- гробуду, сільгосп- та пром исловим п ідприємствам району з а м атеріаль ­ний внесок і доп ом огу в будівництві. Ц е за їхні кошти придбали меблі, одяг для сцени і безліч матеріальних ц інностей , без яких було б н е м о ж ­ливе ф унк ц іон уван н я закладу .

— Керівництво того часу м удро поступило, - к аж е О. І. Д удк а , — з б у ­дувавши таки й красень - невичерпну криницю талантів наших земляків. З 'явилися нові колективи х у д о ж н ь о ї сам од іяльності , б агато учасників яких прославили Гуляйполе за м еж ам и району й област і. Ц е - народний хор районного Б удинку культури "Вольниця", народний театральний ко­лектив, хор ветеранів війни і праці районного Б удинку культури , сол істи- вокалісти Д енис Грабовецький, Анна Є горова , Ю лія Копілець, О лек- сандр М алю ка, Сергій Грицаюк, Анна Мііцанинець, О лена Богданова , Лілія Худіч, Т етян а Б ек ірова , Вадим Васильєв, Ілона Вовк, М арина Се- менюта та інші.

Н осієм к у ль тури і м истецтва в районі є ш кола мистецтв. С еред к р а ­щих випускників — Григорій Ониськів — асп ірант М елітопольського пе- д у н ів е р с и т е т у , ви к л ад ач м у зи к и ; В алентина Л у го в е н к о за к ін ч и л а Х арк івську а к а д е м ію м истецтв , викладач вузу; Д іна Л и тви н о ва н а ­вчається в Х арківськ ій академ ії мистецтв, Ром ан Ониськів — студент Київської нац іонально ї академ ії , К атерина Б урда — студентка Д н іп р о п е ­тровського ун іверситету ар х ітек тури та будівництва, Діна П іскун та Во­лодим ир Д ід ен к о — студенти Х арк івськ о ї ак адем ії мистецтв по класу х о ­реограф ії .

Ми з вами спостер ігали за р остом наш ого танцю вального колективу П р о во к ац ія" , яким керувала Л а р и са Сабіашвілі. Сьогодні ї ї роботу п р о ­

д о в ж у є випускниця цього колективу Ю лія Коломієць.Значна площ а друго го поверху КСК виділена для розм іщ ення р а й о н ­

н о ї б ібл іотеки . П р о т я г о м ро к у ї ї відвідує 5 тисяч читачів.Сьогодні теплі слова подяки - спортсм енам та тренерам д и т я ч о ї

спортивно ї ш коли . З 1987 року зб ірна команда юнаків з баск етболу 18 разів була чем піоном області, зб ірна дівчат - 14. В обласних зм аганнях з волейболу, з м ін і-ф утб олу - т ільки призові місця.

— П ерел ік к ращ их з кращ их м о ж н а продовж увати і продовж увати . І про б агатьох ви ще сьогодні почуєте.

П ідтвердж ую ч и ск азан і слова, О. І. Д удка вручив Почесні грам оти о б ­л асно ї д е р ж а в н о ї адміністрації ветерану праці, сек ретарю р ай к ом у К о м ­партії У країни з 1969 по 1990 рік Л. І. Явон та начальнику відділу культу ­ри і тури зм у В. М. Ш ингуру, регіональні медалі "За заслуги перед Гу- ляйпільським краєм " - І. П. К овтуну , О. А. Тихенку, Н. І. Яцьковій, П. І. П уш енку , М. М. Ш ейку, О. А. Ж уравлю , І. М. Чучку, 3 . С. Горпи- нич. П о чесн и х грам от рай д ер ж ад м ін іст р ац ії удостоєні А. Т. Сушко, Б. Г. К амінський , II. Г. С т а р о к о ж е н к о , В. В. Коростильов , Н. О. Д ан іло- ва, О. О. Волош ина , М. О. Л итвиненко , А. Т. Лютий, К. І. С ереда, хор ве­теран ів війни і праці (керівник С. Кобзєй) та народний хор "Вольниця" (Б. Б урбура).

Почесні грам оти о б л а сн о ї та р ай о н н о ї рад тим, хто брав н ай а к ­тивнішу участь у будівництві КСК, вручав голова р ай о н н о ї ради Є. Г. К о ­ровка. Н а сц е н у за п рош ув али для о д е р ж а н н я грам от о б л а с н о ї радиВ. І. Кійка та В. Ф. Б ілецького , Грам оти і рег іонально ї медалі "За заслуги перед Гуляйпільським краєм" — І. Н. К оростильова. Грамоти рай о н н о ї ради отр и м ал и І. Д . Чучко, В. М. П іхота та В. Б. Щ ербина.

Б уло що з г ад ат и та розпов істи присутнім В. І. Кійку та Л. І. Явон - безпосеред н ім учасникам будівництва ц ієї величної споруди.

— Д ля нас ця будова, - згад у є Л ю бов Іванівна, — була як для всього З а ­

пор ізького краю у свій час будова Д ніпрогесу , Б А М у чи освоєння ціли­ни. Ц е б у л о с п р а в ж н є н а р о д н е б уд івництво , бо не б у л о ж о д н о г о п ідприємства, колгоспу, установи, ж о д н о ї ком сом ольсько ї орган ізац ії , які б не брали в ньому участі.

Л. І. Явон зг ад ал а усіх, починаючи від засту п н и к а голови Ради Міністрів У країни і д о простого робітника, хто доп ом агав будувати, об- лаш товувати і ком плектувати споруду. І від імені усіх н аг о р о д ж е н и х по­дякувала керівникам об л асн о го і районного рангів за оцінку їх с к р о м н о ­го внеску, висловивши п об аж ан н я : "Н ехай св ітять вогні "Сучасника" . Це справді пам 'ять для нас - творців 70-80-х років".

20-річчя - ювілей. Н у, а який ж е день н ар о д ж е н н я без подарунків і вітань. І вони надійшли від управління культури і ту р и зм у о б л д е р ж ­ад м ін іст р ац ії , Д І Ї "Л ада" (д и р е к то р О. А. П а н ч е н к о ) , І ІП Я р м ак а О. І. та Б ал ьс ан к а Ю. П., Д П "М еханічний завод" ВАТ "М отор Січ" (А. М. Семеню та). М узичний центр для КС К "Сучасник" від П арт ії регіонів вручив депутат р ай о н н о ї ради, голова районної орган ізац ії П арт ії регіонів О. Ф. Новіков.

Як ровесниця КС К "Сучасник", що н арод и лася 31 грудня 1986 року, отрим ала п одарун ок і м еш канка Гуляйполя О лена Кісь.

Д вадцять років м инуло з т о г о часу, я к будівельники передали госпо­да р я м сим вол іч н и й ключ від к у л ь т у р н о -с п о р т и в н о г о к о м п л ек су . А завідуючий районним відділом культури В. М. Ш ингур вручив його п ред­ставникам ю ного покоління О льзі М а р ти н ен к о та О л ек сан д ру Савченку. І тепер, через 20 років, цей ключ О. С авченко - теп ер у ж е вчитель к о ­легіуму "Лідер", передав представникам нового покоління - Тетяні Гре- бенюк і А ндрію Ш амраю . Ю ний дует виконав пісню Л. Верьовки і Б. Бур- бури "Н ад Б очанам и йдуть дощі".

Н а святі слова щ и ро ї вдячності линули на адресу тих, хто док лав чи­мало зусиль , щ об комплекс було зб у д о ва н о якнайш видш е, хто вкладав кошти, хто діставав обладнання , хто своїм и руками створю вав для нас це чудове прим іщ ення, їм і усім присутнім присвятили велику концертну програму, в якій взяли участь хор ветеранів війни і праці (В. К обзєй) , н а ­родний хор "Вольниця" (Б. Б урбура), вокальний ансам бль "Веселка (С. Вовк), ор к ес тр народних інструментів викладачів ш коли мистецтв (С. Я ковенко), танцю вальн і колективи ДІІІМ (Ю. К олом ієць) та П о- л о г івс ьк о го Р Б К , д у е т М и к о л и і Л а р и с и О л ь х о в а т с ь к и х із Воз- движ івського БК, сол істи р ай он н ого Б удинку культури та інші с а ­модіяльні артисти .

К І Н О М И С Т Е Ц Т В О

В 1913 році в с. Гуляйполі був к інотеатр і клуб. К інокартини де м о н ст ­рувались оди н р аз на ти ж д е н ь , в основном у їх дивилися багаті.

1 квітня 1935 року в місто прибула м о н таж н а бригада о б ласн ого кіно- тресту по устатк уван н ю к іноустановок . У складі бригади були технік Фе- д оров ськи й , м онтери Райський та Д р о зд о в а . О чолю вав ї ї інж енер П ав- ловський.

О б с я г робіт , який бригада мала виконати, розр а х о ву ва вся на 25 р о б о ­чих днів. А ле члени п пообіцяли , що коли їм нададуть допом огу , ви к о н а­ють всі р о б о т и раніше.

Вони відрем онтували динам ом аш ину , щоб мати змінний струм, якого місцева елек т р о ста н ц ія дати не могла. П ровели окрем у електролін ію , придбали дерев о в ідповідної якост і , ролики тощо.

14 квітня бригада в основном у закінчила свою роботу . Н аступного дня в к інотеатр і м. Г уляйполя розпоч ався дем онструватися перший зв у ­ковий ф ільм "Зустрічний".

П ерш і сенси були не зовсім вдалі, бо три вало регулю вання апаратури . Ч е р е з день звук став виразним і чітким.

Д ругим звуковим к іноф ільм ом у гуляй н ільському к інотеатрі став "Ча- паєв", який дем он струв ався 1 травня . Він мав великий успіх.

20 вересня дитячий к інотеатр обслуговував чотири школи. П ри ньому був м узи к а н т -м а со ви к , який орган ізовував дозв ілля .

18-21 грудня 1935 року в Гуляй-П олі відбувся перший к іноф естиваль к олгосп н о ї м олоді. Н а ф естивал і перебував к іносценарист Зац , за с ц е ­наріями як о го зн ім ались ф ільми "Нічний візник", "Дивний сад" та ін. А тоді він р азо м з М. О стровським підготував кіносценарій "Як г ар ту в ал а­ся сталь", як о го до роботи взяла О деська к іноф аб рика .

З а 5 місяців 1936 року у Гуляйпільськом у дер ж к ін о те ат р і імені Ч е р в о ­но ї А р м ії подивились к інокартини 45 тисяч д о росли х і 20 тисяч дітей. Г рош ово ї виручки отр и м ан о 35612 карбованців при плані 34000.

З 11 червня три дні в к інотеатрі імені Ч е р в о н о ї А рм ії дем онструвався звуковий худож н ій к іноф ільм за твором О. С. П уш кіна "Дубровський" (щодня по два сеанси).

28 червня в Гуляйполі пройшла четверта колгосп н о-радгосп н а та шкільна ол ім піада х у д о ж н ьо ї самодіяльності . В ній взяли участь 400 ч о ­ловік.

У 1939 році д и р е к то р о м к інотеатру імені Ч е р в о н о ї А рм ії працю вав Га- нош енко. За 11 місяців на к іносеансах побував 146951 глядач.

В 1940 році в к інотеатрі дем он стрували 150 к інокартин , які подиви­лось 185990 глядачів.

Р айонний клуб імені Ш евченка зн а х о д и вс я по вулиці Леніна в буд и н ­ку медшколи.

З 31 грудня 1940 року по 10 січня 1941 року управл іння к іноф ікац ії п ровод ило кінодекадник. П еред сеансом виступали учасники дитячо ї ху­д о ж н ь о ї сам од іяльності , проводились зустріч і із знатн и м и людьми.

Д о б р е працював колектив Д е р ж к ін о Гуляйполя . Він виборов 1-е місце у зм аганні і отрим ав перехідний Ч ервоний прапор . К ращ им працівникам: Акулічеву, Клейн, Родіну, Рибальченку, Ш кур ін у видали премію, а на­чальнику райуправл іння Ганош енку - м ісячний оклад.

З 15 по 25 лю того 1941 року у д е р ж к ін о проходив к ін оф естиваль по­к азу к ращ их худож ніх , техн ік о -н аукови х і хрон ікальних фільмів. Д е м о н ­струвалися к інофільми: "Яків Свердлов", "Ч апаев" , Больш ая ж и зн ь , Ч е­ловек с руж ьем ", "Волга-Волга", " З а п о р о ж е ц ь за Д унаєм " . Щ одня п р о х о ­дило по три к інофільми. А з 25 травня по 1 червня в к інотеатр і ор ган ізу ­вали ф е сти в ал ь -п о к аз досягнень к іном етограф ії .

25 червня 1941 року працівник к інотеатру С. Т а р а с е н к о у районній га­зеті "Сталінським шляхом" заявив: "Піду д о б роволь ц ем на ф р о н т . Н а ­пад зн ахаб н ілого ворога на наш кордон глибоко обурив мене. Я в перший ж е день по цій звістці подав заяву до Г уляйпільського в ійськкомату з проханням за рахувати мене д о б роволь ц ем у ряди д о р о г о ї Ч ервоно ї

Армії.З о б о в 'я зу ю сь х о р об ро , сам ов іддано битися з ворогом . Р адянський

народ , Ч ервон а Армія - краса і гордість усього н арод у - пр о ж е н у ть р о з ­лючених ф аш истських псів з наш ої землі і, як ск а ж е н и х собак , поб 'ю ть їх там, зв ідкіля вони прийшли".

Н авесн і 1944 року агіткультбригада р ай он н ого Б удинку культури ви­ступила у 12 колгоспах району, а т а к о ж у А ндріївськом у , П ологівсько- му, Н овом икола ївськом у , О ріх івськом у та інших рай он ах Зап о р ізь ко ї області.

1 ж о в тн я 1944 року в м. Гуляйполі в ідбулася районна олімпіада ху­д о ж н ь о ї самодіяльності . С еред драм ати ч н и х колективів перше місце посів колектив клубу міста Гуляйполя (кер івник тов. П огорж ельська ) . Й ого н а го р о д ж е н о грам отою як і учасника цього колективу виконавця російських пісень Григорія Грачова.

Д р ам к о ле кти в і Грачов мали право участі в обласн ій олімпіаді.Вечір-зустрічі Н ового 1945 року пройш ов у районном у к інотеатрі. У

ф о й є сто ял а прикраш ена ялинка, грав баян . Д ем он струвався худож ній фільм " П а р х о м е н к о ”. П еред початком сеансу завідую чий відділом п р о ­паганди і аг ітації райком у партії Г. І. Б уланий зр о б и в доповідь на тему: "1944-й рік - рік великих перемог на ф р о н т а х і в тилу".

В 1957 роц і в р ай о н і н а л іч у в а л о с я 23 к ін о у с т а н о в к и , з них

15 стац іо н а р н и х і 8 к інопересувок . Т ільки в першій половині ро к у ввели в ек спл у атац ію 4 стац іонарних к іноустановки в селах Варварівці, Д олинці, Н овоселівц і, Темирівці та одн у к інопересувку. В серпні зак інчувалося буд івництво л ітнього к інотеатру в місті Гуляйполі на 500 місць. Крім ц ьо ­го, д о к інця ро к у нам ічалося відкрити стац іонарн і к іноустановки в селах П ет р о всь ко м у , Хвалибогівці і Н овогригорівц і та в колгоспах імені Воро­шилова і "С партак".

Т ак е зб ільш ення к іноустановок м ало дати м ож ливість обслуговувати всі без ви н ятку населені пункти району, а т а к о ж значну частину їх о б ­слуговувати частіше.

З а 7 м ісяців 1957 року к іноустановкам и району дано 3990 кіносеансів і о б с л у ж е н о 428045 глядачів. Це на 1000 кіносеансів і на 70000 глядачів більше, н іж з а відповідний період 1956 року.

Кіномехан іки А. П. Акуліч, М. О. Б улах , Б. Ю. Горпинич, М. М. Н о- віков, ГІ. І. Ш р а м к о систем атично виконували і перевиконували ф ін а н ­сові плани, культурн о і високояк існо обслуговували трудящ их.

В 1985 році в Гуляйполі працю вав к інотеатр "Космос".У день рад ян ськ о го кіно 2003 року д и р е к то р к іномереж і А. А. С толя-

р ен к о розповідав:- П р ац ів н и ки к іном ереж і Гуляйпільського району нем ало зробили ,

щоб наші глядачі подивилися кращі радянськ і к інокартини. Нині в районі ф ун к ц іо н у є 50 к іноустановок . Щ одня понад дві тисячі глядачів відвіду­ють к інотеатр .

За сім м ісяців поточного року колектив к іном ереж і перевиконав пла­ни по обслуговуванн ю населення. Успіху до с ягн у то завдяки злагод ж ен ій роботі всіх трудівників , підвищенню культури обслуговування , п р о п а­ганді картин.

Д о б р е п оставлена ро б о т а в колективі к інотеатру "К осмос", де т р у ­дяться старш ий інж енер М. Я. Каплун, а т а к о ж Ф. ГТрихідько, П. І. Греч­ко, А. Н. Т ерн ов а , А. Н. Ю шина та інші.

Високими трудовим и успіхами зустріли проф ес ійне свято працівники к іноустановок м іського к інотеатру , що на те р и то р і ї колгоспу імені К а р ­ла М аркса , І. І. Левадній , В. Я. ІІавелько , села Д оброп ілля (Б. Є. Г орпи­нич і В. II. М аненко), села Н овогригор івки (І. А. Ш вед, і Л. М. Ш вед), с е ­ла Варварівки (Н. К. Горпинич), села З е лен ого (О. Н. Сахно). Всі вони на сьогодні виконали плани двох років.

Н еп о ган и х результатів добились кіномеханіки В. І. К аліберда (село П етрівка) , О. Г. Білаш і О. Я. Білаш (село Тем ирівка), Я. К. Головецький і Л. С. Ш о с та к (село П олтавка ), Л. В. Б акунець і Н. А. Бакунець (село М а ­линівка), Л. В. Курилович і О. Г. Кош елєва (село Успенівка).

Б агат о уміння д о к л ад аю ть для поліпш ення к інообслуговування наші

ветерани І. П. К арнаух , Я. І. Р ом анцов, В. В. Ф едан , Л. Г. П рихідько , О. І. С пащ енко, В. М. Ч айка.

Д о б р и х слів заслуговує і робота водія О. П . З інченка, слю саря по к іноапаратурі О. Г. О нищ енка , ф ільм оперев ірниц і О. А. Т и тово ї .

Наші трудівники розум ію ть, що нинішній глядач - лю дина культурна, освічена, р ізнопланових смаків. І працівникам к іноустановок потрібно підвищувати п роф есійну майстерність , культуру обслуговування , д о б р о ­совісно ставитись до д о р у ч ен о ї справи. Н а це і спрям ован і зу си лл я ко­лективу к іномереж і.

М А Х Н О В С Ь К І Г А З Е Т И

В роки гром ад ян ськ о ї війни на У країн і (1918-1921 рр.) у селі Гуляй­полі, а т а к о ж у військах П о в ст ан с ьк о ї арм ії У к ра їн и (махновців) з 1 б е ­резня 1919 року почала виходити газета "Гуляйпільський набат", а з17 травня 1919 року - "П уть к свободе" - в Гуляйпільській друкарні. Це був основний друкований орган револю ційних повстанців і військ імені Батька М ахна, який друкувався російською й ук р а їн с ьк о ю мовами.

"Безвладний лад", "вільний радянський лад", "вільні ради від ди к т а т у ­ри б у д ь -як о ї партії", "анархія" - це неповний перелік програм них п о л о ­ж ень і аг ітаційних виступів махновців , які пропагувалися і пош ирю вали­ся через газети "Гуляйпільський набат", "Н абат" , "П уть к свободе" , "Го­лос м ахновца", "П овстанець", "Голос повстанця" та ін.

Г А З Е Т А " И З В Е С Т И Я "

З понеділка 6 червня 1921 року в Гуляйполі на зміну м ахновським га­зетам "П у ть к св об од е" , "Ш л ях до волі" , "Г о л о с м а х н о в ц я , Гу­ляйпільський набат", "П овстанець" почала виходити російською мовою газета "И звестия" - орган повітревкому і повітпарком у К ІІ(б ) України , яка стала бойовим помічником комуністів у б оротьб і за утв ер д ж ен н я Р а ­дянсько ї влади.

Редакц ія газети зн аходилась на вулиці В окзальній (тепер Ш евченка - Авт.) у будинку Цапка.

Газета "И звестия" розповідала про голод у повіті, а т а к о ж про д о п о ­могу голодуючим. За даними комісії по о р г ан ізац ії доп ом оги голо д у ю ­чим за період з 1 ж о в тн я 1921 по 1 листопада 1922 року голодувало м ай­же все населення повіту. Від голоду пом ерло 24 тисячі чоловік.

Г А З Е Т А " П Р О В И Н Ц И А Л Ь Н Ы Й В Е С Т Н И К

У квітні 1922 року в Гуляйполі почала виходити газета "П ро ви н ц и а л ь ­ный Вестник". Видавав ї ї с е к р ета р іат повітового виконавчого комітету. Т и р а ж к оли в ався від 100 до 150 примірників. Виручені кошти поступали на користь голодую чих.

Газета в ід іграла певну роль у подоланні голоду в 1921-1922 р ок ах у наш ому краї.

Г А З Е Т А " Б І Л Ь Ш О В И К Г У Л Я Й П І Л Ь Щ И Н И "

В 1930 роц і було прийнято рішення про орган ізац ію випуску в р а й о ­нах своїх газет . У ж овтн і 1930 року на зміну газеті "И звестия" (орган Гу- л яй п ільського повітревкому і повітпаркому), яка виходила з червня 1921 року, прийш ов "Більшовик Гуляйпільщини". Р ед а к то р о м був Іван Іванович А н д р ю щ е н ко (за іншими даними М инайович - Авт.).

П е р ш и й н о м е р "Б іл ь ш о ви ка Гуляй п ільщ и н и " вийш ов п р и б л и зн о22-23 ж о в тн я . Д ругий ном ер газети побачив світ 26 ж ов тн я . (Редакція її зн ах о д и л ас я по вулиці Леніна в сільбудинку).

О тж е , 1-ша стор інка друго го номера. В передовій статт і на дві к о л о н ­ки під н азв о ю "М обіл ізувати всі сили та зроб и ти рішучий перелом" гово­рилося, щ о т р е б а виконати хл ібозагот івельний план до 13-о ї річниці Ж о в тн я . В ін ф о р м ац іях на цю тему "Беріть п ри к ла д з кращ их", "Л ж е- ударники" , "Голова на ять" та "П о н ад 100 процентів" йш лося про справи на селі.

Н а цій ж е сторінці розп ов ідалося і про комсомольців Гуляйпільщини ("К ом сом ол не відстає") і про тих, хто не виконує хл ібозаготівл і ( "Зло ­чинців до права?").

Д руга стор ін ка присвячена зяблевій оранці. А основні м атер іали - "Вчасною о р а н к о ю на зяб за безп еч и м о дальший р о зви то к к олектив ізац ії в нашому районі" та "Н атиснути на всі ричаги, негайно закінчити з я б л е ­ву оранку" повідом ляли про погану роботу в районі на піднятті зябу.

Н а третій сторінці йш лося про роботу контрольних орган ів під гаслом "П ри тягн ем о ш ирокі б ідняцько-серед няцькі та колгоспні м аси д о уп­равління рад янськ им та к ооперативним ап аратом " . Там ж е д а в а л о с я з а ­вдання р айонним (після л ікв ідац ії округів було створено районні органи) к онтрольним комісіям - роб ітничо-селянським інспекціям.

Н а цій п о л о с і н а д р у к о в а н о й постан ову б ю р о р а й п а р т к о м у від21 ж о в тн я 1930 року "П ро хід хл ібозаготівл і за останню п 'ятиденку".

Згідно з цією постан овою було зн я т о з р оботи голову М арф о п іл ьс ьк о ї сільради Т р о я н а за невиконання плану заготівлі.

Вміщено дек ілька невеликих зам іто к про ліквідацію неписьменності в районі та про районний зл іт начальників загон ів легко ї к інноти, о р ­ганізаторів культпрацівників осередків Л К С М У , редактор ів ст інгазет та р о б к о р ів Г уляй п іль щ и н и з п о р я д к о м денним : "Ч ергов і з а в д а н н я соціал істичного будівництва по Гуляйпільськом у району та завдання га­зети "Б ільш овик Гуляйпільщ ини", участь у ній робсількорів і легко ї кінноти".

Ч етверта стор ін к а давала повідомлення: "П о Р адянськом у С ою зу" та "П о той бік рад ян ськ ого кордону". А ще там були замітки "Збудуєм о д и ­риж абль "К олгоспник" під рубри к ою "К олгоспники - на зм іцнення о б о ­р о н осп ром ож н ост і країни".

О голош ення в газеті були та к о г о зм істу, як: до п артосеред ку про ­мартілі "Ч ервоний металіст" надійшли заяви про вступ до партії від Б. І. О л іхова , М. А. Снітка і Д. І. Ч и ж е н к а та що пром артіль "Кусттруд" бере на р оботу у м айстерню бондарів .

В газеті розм іщ ено й ряд інших повідомлень, серед яких - і зак л и к до передплати р ай о н н о ї газети. Ціна одн ого ном ера - 3 копійки, передпла­та для населення на м ісяць - 25 копійок, на рік - три карбованці, а для у с­танов - 30 процентів надбавок . За оголош ення б рали плату в р о зрахун ку 40 копійок за рядок.

З 19 л и сто п ад а редакція газети перебралася на другий поверх у буд и­нок, де тепер райрада .

В 1930 року "Більшовик Гуляйпільщ ини" брав активну о р ган ізато р с ь ­ку участь у проведенні різних конкурсів , перекличок, оглядів. Так , 30 л и ­стопада (№ 1 1 ) газети за к л и к а л а с ількорів та стенкорів взяти активну участь у боротьб і з втратам и тваринництва . Редакція повідомляла, що "з грудня ц. р. по Гуляйпільськом у району починається місячник огляду та поліпшення стану тваринництва .. ."

В 1930 році газета із ном ера в ном ер д рукувала дописи с ількорів , зі своїх сто р ін о к давала їм за вд а н н я -н ар я д и і відповіді водночас. В той час сількор був першим помічником не тільки редакц ії р ай о н н о ї газети, а й активним учасником подій, що відбувалися в селі. Сількорів б оя лися і н е ­навиділи вороги рад ян ськ ого ладу , вони їх переслідували, залякували . П ро один таки й випадок, що стався у Гуляйполі, розповіла газета

грудня (№ 2 1 ) під ш апкою "Гоніння на с ількора - во р о ж а дія к л а с о в о ­го ворога" і ниж че "Вимагаємо позбавити П о л о н сь к о го звання за х и с н и ­ка"- У двох зам ітках "Гоніння на с ількора М іляра" та "Ю ридичний вплив" (малий ф е й ле то н ) ро зп о в ід ало ся як "радянський" захисник П олон ськи й Та син непмана Буров влаш тували гоніння на сількора, який покритику- Вав роботу продавця Бурова .

6 січня ( № 2 ) 1931 року ред акц ія газети "Б ільш овик Гуляйпільщини" оголоси ла м ісячник походу за у тв орен н я в к о ж н о м у колгоспі району ст інгазети та перевибори всіх ст ари х редколегій стінгазет .

28 січня (№ 1 0 ) газета подала м атеріали "С ількори зо б о в 'я зал и с ь" та "Н а зльоті с ількорів". В останньом у говорилось: "Ми, робс ількори газети "Б ільш ови к Г уляй п іл ь щ и н и " д о п е р ш о ї р а й о н н о ї н а р а д и на Гу- ляйпільщині прийш ли з таким и показникам и : к олектив ізац ія по району проведена на 80%, річний план хл ібозаготівл і виконаний на 82,4%. М обіл ізац ія коштів - на 103,3%. Явка по району на перевиборні зб ори сільрад виборців - 92,5%. Під п роводом р ай о н н о ї п ар т ій н о ї орган ізац ії газета "Б ільш овик Гуляйпільщини" вкупі з робс ількорівським загон ом вела нещ адну б оротьб у з "правим" та "лівим" о п о ртун ізм ом на практиці, особ ливо з "правим", як головною небезп ек ою на данім етапі соц іал іс­тичного будівництва".

На зльоті с ількорів , який відбувся 18 січня, в ідзначали д осягн ен н я г а ­зети "Б ільш овик Гуляйпільщини", "яка сто їть на вірному Ленінському шляху, орган ізовую чи маси навколо всіх пол ітично-господарчих к ам ­паній".

Учасники зл ь о ту с ількорів Гуляйпільщини ухвалили: "Ш турмовими колонами - вируш айм о в бій за кращ е підготування д о 2-ї більш овицької весни - весни суц ільно ї к олектив ізац ії і л іквідації куркуля як кляси..."

Газета р ізко виступила проти куркулів , п ідкуркульників та тих, хто стояв на заводі соц іал істичного будівництва на селі. Д ля прикладу н азв е ­мо ін ф о р м а ц і ї у газеті за 28 січня 1931 року - "Ш кідник", "За старою звичкою " та "П ід куркульникам нема місця в артілі". П р о ч и т аєм о о с т а н ­ню: "На загальн и х зб о р ах артілі "С тепова" М а р ф о п іл ь с ь к о ї с ільради о б ­говорю вали справу про переховування Я куш енком Мик., сином розкур- куленого , 120 пудів глитайського хліба.

За переховування к уркульського хліба Якуш енка виклю чено з артілі, п ідкуркульникам не місце в колгоспі".

О станн ій ном ер (№ 1 2 ) газети "Б ільшовик Гуляйпільщини" побачив світ 6 л ю того 1931 року. Далі газета припинили своє існування: т е р и ­тор ію Гуляйпільського району було приєднано д о І Іолог івськ ого (Чу- бар івського) району. "Окупація".. . тривала до кінця 1934 року.

П ідсум овую чи зр о б л е н е р ай он н ою газетою "Більшовик Гуляйпільщ и­ни", відзначимо, щ о вона ішла в авангарді боротьб и за соціалістичні пе­ретворення на селі, чітко витрим увала генеральну лінію партії , залучала д о роботи ш ирокий робсількорівський актив, використовую чи при цьому різні ф о р м и (бригада преси, легка кіннота, робсількорівські рейди, у д а р ­

ники преси). Н е забувала редакц ія і про індивідуальну р оботу з а к ­тивістами преси.

Нові ф о р м и о р г ан ізац ії мас дали м ож ливість залучити д о боротьб и за генеральну лінію п арт ії нові верстви населення (колгоспників , роб іт­ників, служ бовців) , які самі були ударникам и і орган ізаторам и .

П Е Р Ш А Б А Г А Т О Т И Р А Ж Н А Г А З Е Т А

П р и є д н а н н я Гуляй п ільщ и н и д о Ч у б а р ів с ь к о го р ай о н у д ещ о с п ов і ль н и л о робсількорівський рух, р о зви то к ст ін н о ї преси. Тоді на нашій т е р и т о р і ї пош ирю валась Ч убар івська районна газета "Колективні лани" . Л навесні 1932 року значну орган ізато р с ьк у роботу в колгоспах Г ул я й п і лл я провела виїзна редакція газети "Правда", яка випускала б а ­г а т о т и р а ж к у "П равда" на больш евитском севе" (це була одна з перших б а г а т о т и р а ж н и х газет на Гуляйпільщині).

Д р у г и й н о м е р газе ти "П р а в д а " на б о л ь ш ев и т ск о м севе"вийш ов11 квітня 1932 року і був присвячений гуляйпільцям. Н а 1-й сторінці шап­ка повідом ляла , що "В районі розп о ч ал ас я масова сівба", "З р азк и кращ их бригад перенести в усі колгоспи".

У передовій статті "Бути на чолі", розповідаю чи про зм аган н я на сівбі, газета на прикладі 7-ї бригади артілі "Ш ирокі лани" та артілі "Заповіт Леніна" продем онструвала як к олгоспники подають справж ні зр а зк и трудового геро їзм у . "О б о в 'я зо к парторган ізац ій - негайно підхопити ці зразки , зр о б и ти їх зр а зк а м и всіх, стати на чолі ударництва й таким чи­ном, забезпеч ити ц ілковитий успіх кам пан ії у всьому районі".

Ударники "П равды " Яків Кущ та С емен Вдовика 11 квітня із Гуляйпо- ля передали те л еф о н о м : "Артіль "Заповіт Леніна" за 2 дні кінчає сівбу ранніх культур. Ударні бригади дали не лиш е високі норми виробітку, але й з р а зк о в у якість роботи . О соб ливу увагу бригади звертали на в о ­лочіння. Т ам , де як ість зяблі була о со б л и во низька, бригади пускали б о ­рони в 3 і навіть 4 сліди. О б р о б к а посіву найдосконаліш а.

Колгоспні маси висунули гасло: "Дати сходи ярових на найвищий бал - 5".

"С анж арівка дає зустрічний в 128 га" - так називалася інф орм ація , ЯКУ підписали: п ар то се р ед о к Хіміч, с ільрада Т роян , У-ний Р П К Лисенко. А інф орм ац ія "Ж о д н о ї коняки не лиш или дом а" розповіла таке: "К олго­спи В арвар івсько ї с ільради в повній готовності сьогодня виїхали сіяти. Ж о д н о ї коняки не лишили дома. Р ем ан ен т увесь справний. Громадське Харчування за сто с о в а н о по всіх бригадах . Явка на роботу - 100 відс. Бри- ІаДи з підвищеним настроєм , усі зм агаю ться .

Сьогодні заволочи ли 254 га та посіяли 15 га.Всі за те, що завдання п арт ії ми д о 25-го квітня виконаєм о й переви­

конаєм о".З а го л о в о к газети і цитата з пром ови В. М о л о то в а на пленумі ЦС О со-

авіахіма 3 квітня надрукован і рос ійською мовою , всі ін ф о р м ац і ї і передо ­ва статт я - українською .

Д руга стор інка (№ 2) в ідкривалася ш апкою "Рівняйтеся на 7 бригаду "Ш ироких ланів!"

"11,5 га на бо р о н у дала сьома. Як ми добились успіх ів” розповідали читачам колгоспники 7 -о ї бригади артіл і "Ш ирокі лани". "Червоний п р а ­пор в руках 7 -о ї колгоспу "Ш ирокі лани", - повідом ляла одна ін ф о р ­мація. Інша - "Лицем до степу" р озп ов ідала про те, що "Гуляйпільський Р о б іт к о м М Т С та Н а й м и ц т в а в к лю чи вся п о -б о й о в о м у у весн ян у посівкампанію". Вони взяли ш еф ств о над колгоспам и "Ш ирокі лани" та "Ударник".

Дві ін ф орм ац і ї були критичними. Ц е - "П лугатор" (Хвалибогівська с ільрада - Авт.) мусить підтягнутись" та "У роки 1-го дня у В. - Т ерс і (м о ­ва ішла про арт іль "Комунар").

Б а г а т о т и р а ж к а "П равда" на больш евитском севе" д р ук увалася у д р у ­карні вагона "П равда" № 02979 т и р а ж е м 4000 екзем пляр ів . На другій сторінці м атеріали розм іщ алися на 3-х колонках .

" С Т А Л І Н С Ь К И М Ш Л Я Х О М "

17 січня 1935 року постановою ВУЦВК був створений Гуляйпільський район з центром у селі Гуляйполі, д о складу як ого входило 14 с ільрад - Варварівська, В ерхньотерсянська , В оздвиж івська , Гуляйпільська , Д о- линська , Зати ш ан ськ а , М арф о п іл ьс ьк а , Г іетр івсько -Д орож нянськ а , Сан- ж ар івська , Туркен івська , Успенівська та Хвалибогівська з П ологівського району , Н овогригор івська і Т ем ир івська з ГІокровського району.

31 січня вийш ов перш ий н о м е р р а й о н н о ї г азе ти під н азвою "С талінським ш ляхом", яка стала п рав онаступницею "Більш овика "Гу- ляйпільщ ини", т и р а ж е м 1250 примірників. Виконуючим о б о в 'я зк и ред ак ­т о р а був Б. М. Гвоздьов. П ерш им р ед ак то р о м ї ї став Т а р а с Денисович Богачов . Він редагував газету по січень 1936 року.

Яким основним було завдання о р ган у Гуляйпільського РГІК і РВК?"Газета повинна бути не тільки колективним пропагандистом , аг іта­

то ром , а й ор ган ізато р о м тр у д ящ и х м ас на б оротьб у за передове місце

району в област і й на У країн і, по всіх господ арч о-пол ітичних і к ультур­но-побутових компаніях" , - йш лося у постанові, яку "С талінським ш ля­хом" надрукувала 6 л ю того ( № 3).

Р ай п ар тко м по р яд з районною надавав великого значення к олгосп ­ним і польовим бригадним газетам , як важ ливим чинникам орган ізац ії мас на виконання д иректив п арт ії й уряду . Газети повинні забезпечити масовість, оперативн ість , політичну гостроту й класову пильність.

А що м ає робити сількор? П ерш за все, п ідвищувати свою класову пильність, р о зп ізнати класов ого ворога і його підлу агентуру , якою б в о ­на маскою не п ри к ри валась - викривати куркульські вилазки.

12 тр а вн я 1935 року в клубі ім. З а то н с ь к о го в Гуляйполі пройш ов пер­ший районний зл іт робс ількорів Гуляйпільщини, що його скликала р е­дакція газети "С талінським ш ляхом". Н а нього з іб рали ся робс ількори , редактори бригадних і колгоспних, шкільних і с ільрадівських газет, щоб "обговорити й накреслити шляхи дальн іш о ї боротьби за більшовицькі колгоспи, за за м о ж н е , культурне, радісне, небачене нігде в світі, ж и т тя колгоспників і робітників".

З л ю того 1936 ро к у ред ак то р о м газети "Сталінським ш ляхом" була Галина Гаврилівна Ш кода.

В цей час газета п р о д о в ж у є р о б о т у з актив істам и преси (проводить наради, семінари , робить огляди колгоспних стіннівок, ставить завдання перед колгоспам и, комуністами даного району в справі боротьби.. . “за розгортання й зр о с тан н я соц іал ізм у в усіх кутках наш ого ж и т тя , на всіх дільницях госп о д ар с ьк о го і культурного будівництва...”

Н а четвертій сторінц і ном ера газети було н ад р у к о ван о ф ото зн ім к и будинку ред ак ц ії і друкарн і "Сталінським ш ляхом" (приміщ ення о д н о п о ­верхове - Авт.), завідувача дру к а р н ею В. І. К остян овського , начальника друкарського цеху М. М. Ф іберта, склад ач а 1.1. Куща, начальника н а б о р ­ного цеху 3. Л. К ацовича, учня складача С емена Д ом аш ен к а , корек тора газети "СШ" Д. О. М о р о з ів с ь к о ї та машини, на якій д р ук увалася газета. Були тут і з а р и со в к и "М айстер н а б о р н о ї справи" про тов. К ацовича та "Наборщик к ом сом олець Семен Д ом аш енко".

З 20 листопада 1936 ро к у газета почала виходити на п 'яти колонках (3000 примірників). 9 л ю того вона над рук увала повідом лення, що 14 л ю ­того відбудеться зл іт кращ их ю нкорів газети "С талінським шляхом" у кабінеті преси при редакції.

Серпень 1937 року виявився "чорним" для цілого ряду партійних, ра ­дянських та госп од арськи х керівників району - пік стал інських репресій,

абуть, ця д о л я не обм инула і р ед ак то р а р ай о н н о ї газети Г. Г. Ш коди , бо

вж е із ж о в т н я 1937 року газету ло д руку підписувала т. в. о. редактора Лідія Іванівна Б аландіна. З січня 1938 рік по липень 1940-й ред актором "С талінським ш ляхом " був Д авид Григорович Богудлов. У липні 1940 р о ­ку його зам інив О лесь Б аб ен к о , а з вересня 1941-го року і д о тимчасової окуп ац ії ф аш и с та м и району (до 5 ж о в тн я ) - С. Д розд ов . Я к склалися життєві долі названих редактор ів , на ж а л ь , поки що невідомо.

А як ж е газета?В передвоєнні роки вона н ам агалася іти в ногу з ж иттям . Однією з

провідних з а л и ш а л а с я тем а соц іал іс ти ч н о го будівництва, друкувала газета і досв ід передових колгоспних редколегій.

15 січня 1936 року районна газета надрукувала спільну постанову р ай п артк ом у і райвиконком у "П р о ф а к ти зати ск у сількорів". В ній, з о к ­рема, говорилося : "Р ІІК і РВК відмічають, що з а останній час у колгоспах були ф а к ти зри ву та знищ ення стінних газет. Т ак , в артілі "III Ін тер ­націонал" колгоспниця М икула Ганна з ірвала і знищ ила ст інгазету . . .” В постанові нази вали ся й інші прізвищ а лю дей, які зривали ст інгазети , а парторги , голови сільрад і колгоспів н едостатньо реагували "на ці прояви к ла со в о -в о р о ж і вчинки".

25 л ю того 1936 року р ай он к а вийшла здвоєним ном ером (№ 2 7 -8 ) із ш апкою - "Сьогодні річниця газети С талінським шляхом", до цієї події готувався увесь робс ількор івський актив району.

У передовій статт і "Славна річниця газети "Сталінським ш ляхом" сек ­ретаря Р П К В. Б оровиченка було таке: "П е р ед газетою "СІП" ст о ял о з а ­вдання: р о зг о р н у т и масову агітацію і пропаганду серед трудящ их к ол ­госпників і робітників наш ого Г уляйпільського району, об 'єднати їх н а ­вколо - Л е н ін сь к о -С тал ін ськ о ї парторган ізац ії .

Газета "С Ш " з перш ого дня існування включилася в справу о р ­ган ізац ії соц іал істичного зм аган н я за передовий район, з а передовий колгосп , з а п ер е д о в у п а р т о р га н із а ц ію Г у л я й п іл ь с ь к о г о р ай о н у по Дн іпропетровськ ій області.

В цьому "СШ " доб и лася значних успіхів. Вона має сво їх передових робсількорів , помічників парт ії , які в справі боротьб и за господарське і політичне зм іцнення колгоспів відіграли величезну політичну роль".

П ро за вд а н н я газети писав на ї ї першій сторінці сек ретар Д н іп р о п е т­ровського о б к о м у КГІ(б)У тов. Хатаєвич: "Газета повинна кричати всіма своїми за го л о вк ам и , статтям и й рядками про головні бойові завдання, що стоять перед районом на селі, зм іцнення колгоспів, б оротьб а за ста- хановські врож аї" .

В 1938 році після появи постанови ЦК ВК П(б) "П ро висвітлення в га­зе т а х п и та н ь п а р т ій н о го б у д івн и ц тва" у газет і з ’я в и л а с я рубрика "П артійне ж и ття" , згодом - "К ом сом ольське ж иття" . П ост ійним и ж ру­

бриками вж е були - "О гляд преси", "О гляд с ількорівських листів", "По нашому району", "Хроніка" , "Слідами дописів" , "У кілька рядків", "К о­роткі сигнали" і т. д.

Редакція нам агалася не втрачати зв 'я зк ів з робс ількорам и , ред к о ­легіями ст інних газет, проводила для них наради , семінари...

О глядаю чи районну газету за 1939 рік, перш за все необхідно зве р н у ­ти увагу на те, що 10 січня т о го року М. І. Калінін підписав У каз П р ези д ії В е р х о в н о ї Р ади С Р С Р про утворення З а п о р із ь к о ї област і з центром у місті З а п о р іж ж і . Д о складу област і включили 28 районів, які раніш е вхо­дили д о Д н іп р о п е тр о в с ьк о ї област і , серед інших Гуляйпільський і Н ово- з л а т о п іл ь с ь к и й (ав т о н о м н и й єв р е й с ь к и й , який нині у с к л а д і Гу­ляйпільського - Лвт.) райони.

6 липня ( № 92) 1940 року "Сталінським ш ляхом " повідом ляла , що Ви­ставочним К омітетом В сесою зної с іл ьськ о го сп о д ар сь ко ї виставки з а ­твердж ені учасникам и по Гуляйпільськом у району:

191. Р айонна газета "Сталінським шляхом".192. Б огудлов Д авид Григорович - р е д а к то р ц ієї газети.193. С т інгазета "К олгоспне ж и т тя" артілі "Заповіт Леніна".194. П оп ов О лексій Васильович - ред ак то р ц ієї газети.195. С т інгазета "Горьківець" артілі ім. Горького.196. Я куш ов Григорій П ор ф и р ій о ви ч - р е д а к то р цієї газети.26 грудня в Гуляйполі в ідбулася районна нарада робс ількорів і р ед ак ­

торів ст інних газет. На ній обговорили питання про найближчі завдання в роботі робс ількорів і членів редколегій стінних газет та про підготовку до участі у Всесоюзній с ільськогосподарськ ій виставці 1941 року.

Н а нараді вручено премії кращим робс ількорам , ред акторам стінних газет. С еред премійованих с ількори т. т. Г. Ц вітков, К. Сиса, П. Узунов,

О. П етр о в , р ед ак тори стінних газет т. Г. Якушов, В. С олод чен ко та інші.

Говорячи про матеріали газети передвоєнного часу, треба згадати, іцо серед надзвичайних законів, прийнятих тоді, виділявся Указ П рези д ії Вер­ховної Ради С Р С Р "Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семи­денний робочий тиж день і про заборону самовільного залишення робітни­ками і служ бовцями підприємств і установ" від 26 червня 1940 року.

Згідно з У казом прогул без п о в а ж н о ї причини чи навіть зап ізнення на роботу к арались виправними роботам и за місцем с л у ж б и терм іном на6 місяців з утрим анням д о 25% за р о б іт н о ї плати. Самовільне залиш ення підприєм ства чи установи - ув 'язн ен н ям від 2 д о 4 місяців.

З ж ов тн я 1940 року в райгазет і під руб р и к о ю "Суд" вміщено ін ф о р ­мацію "Літун і прогульник". В ній повідом лялося: "27 липня цього року

Уляйпільський народний суд 1-ої дільниці на ви їзному своєм у засіданні

розгл ян у в справу гром адянина Ч ек ан о ва О. І. по звинуваченню його в поруш енні У к азу П р ези д ії В ерховно ї Ради С Р С Р від 26 червня 1940 року.

З наявних докум ентів і пояснень сам ого п ідсудного Ч еканова вияви­ло ся , що він лиш е за 5 місяців 1940 року встиг перемінити 3 місця роботи.

О станній час Ч еканов працю вав ш ліф увальником в промартілі "Ч е р ­воний металіст", але йому і ту т не с п о д о б а л о ся , він самовільно залиш ив роботу .

З а сам ов ільний уход з роботи Ч ек ан о ва О. І. з а с у д ж е н о до тю р е м н о ­го ув 'я зн ен н я ст р о к о м на три місяці".

1941 рік д л я гуляйпільців, як і для всіх радянських людей, почався без особливих пригод. Хоча в повітрі витала за гр о за війни, про яку вп ро­д о в ж 30-х років твердило керівництво країни , робітники, колгоспники, сл у ж б о в ц і за й м а л и с я св о їм и зви ч н и м и сп ра ва м и , прагнучи п о -ста - ханівськи перевиконувати доведені завдання на ф а б р и к ах і заводах , к ол ­госпних полях.

Йдучи назустр іч Д ню б ільш ови ц ь ко ї преси, 18 квітня 1941 року ( № 47) районна газета повідом ляла , що в колгоспах , радгоспах , МТС, ш колах і в інших орган ізац іях наш ого району виходить 238 стінних газет. Вони повинні систем атично доп о м а га ти труд ящ и м в успішному ви к о ­нанні завдан ь п арт ії та уряду , орган ізовувати маси на боротьб у за зм іцнення т р у д о в о ї дисципліни, за виконання завдань к олгоспного ви­робництва.

Я к щ о п ід сум увати д іял ьн іс ть преси Г уляй п ілля у п ер е д в о єн н и й період, то м о ж н а стверд ж ув ати , щ о ї ї ідейно-політичний рівень зростав . З б а г а ч у в а в с я і зм іст , р о з ш и р ю в а л а с я т е м а т и к а м атер іал ів , у р і з н о ­м анітню вались ж а н р и і ф о р м и , з 'явл ял и с я нові рубрики , підвищувалась якість написаного , але ще й досі деяк і м атеріали ішли без ініціалів, п о д а ­валось тільки прізвищ е автора.

З середини 30-х років у редакц ії працю вали письменник, перший член Спілки письменників С Р С Р (1938 р.) в З апор ізьк ій област і М ихайло Д е ­нисович Гайдабура , поет Василь А ндрійович Л існяк, Д м и тр о Лртемович Л итвиненко, Ф едір Іванович Кущ, Д о р а М ороз івська та ін. Завідуючий культпром відділом РК КП(б)У Василь Ілар іонович С ем ендяєв тим часово виконував о б о в 'я зк и ред ак тора р ай о н н о ї газети "Сталінським ш ляхом" у квітні, вересні 1938 року, у травні, вересні, грудні 1940 року, а в 1941 році, коли вж е був сек ретарем р ай к ом у партії , - у січні, лю том у, березні, квітні.

Завідував др у к а р н ею р ай о н н о ї газети "Сталінським ш ляхом" Володи­мир Ісакович К остяновський , де працю вав чудовий колектив пол ігра­фістів.

23 червня 1941 року районна газета , подаючи зведення головного к о ­м андування Ч е р в о н о ї А р м ії за 22 червня, писала: "Н а св ітанку 22 червня 1941 року регулярні війська н ім ецько ї арм ії атакували наші прикордонні частини на ф р о н т і від Б алт ій ськ ого д о Ч о р н о го м оря , і протягом перш ої половини дня стрим увалися нами". Ц е був п очаток В еликої В ітчизняно ї війни, яка п ро д о в ж у ва л ас я 1418 днів і ночей.

Г А З Е Т А " Д О К О М У Н І З М У "

З перш ого січня 1957 року Гуляйпільська районна газета д істала н а ­зву "До комунізму". Р едак тором ї ї був О нисим Львович Біленький.

18 серпня 1960 року вперше як ред ак то р районну газету "До к о ­мунізму" д о д руку підписав К остянтин Л а зар о в и ч У сипенко, за сту п н и ­ком у нього залиш ився Д м и тр о Л ртем ович Л итвиненко.

На стор інках газети часто виступали із зам іткам и , кореспонденц іям и , с т атт я м и р о б с іл ь к о р и : д о я р к а к о л г о с п у імені Ш евч ен к а К а т е р и н а О лексіївна Северин, Герой С оц іал істи чн о ї П рац і Іван П ол ікарпович М артиненко , працівник за во д у с іл ьськ огосп од арсь кого обладнання Во­л о д и м и р Ілліч Ж и л ін с ь к и й , вчитель П о л т а в с ь к о ї с е р е д н ь о ї ш коли Олексій Іванович Зайцев , голова колгоспу "П об ед а" Сергій Іванович К о ­зачен ко та інші.

8 т р а в н я 1962 ро к у ( № 54) вийш ов у св іт о ст а н н ій н о м е р Гу- л яйп ільсько ї районна газети "До комунізму", п ідписав його заступник редактора Д. А. Л итвиненко. Р ед а к то р а К. Л. Усипенка перевели в р е ­дакцію О р іх івсько ї р ай о н н о ї газети "Т рудова слава".

"До комунізму" перестала виходити у світ у зв 'я зк у з ліквідацією Гу- ляйнільського району.

Г А З Е Т А " З О Р Я К О М У Н І З М У "

У четвер, 1 квітня 1965 року, після відновлення Гуляйпільського р а й о ­ну пішов до читачів перший н ом ер р ай о н н о ї газети "З оря комунізму".

Р едактором газети було призн ачен о Володимира О м еляновича С ко- рика. Т и р а ж перш ого ном ера склад ав 3755 примірників.

Вже з перших номерів у газеті з 'явились рубрики "П арт ій н е ж иття" , Наша Батьківщ ина", "Зверніть увагу - це д у ж е важ ливо" , "П оради

спеціаліста", "До 20-річчя В елико ї П ерем оги", "Люди наш ого району",

"Л исти наших читачів", "П ісля виступу "Зорі комунізму", "К уток робк о- ра", "У жинки ниви л іте р ат у р н о ї" , "Ш кола передового досвіду", "Н а теми моралі" . З г о д о м почали виходити "С уботня стор інка" і "Л ітературна сторінка" .

С еред перш их ш татних працівників редакц ії були Д м и тр о А ртемович Л итвиненко , П авл о П етрович Т р о я н , Ф едір Іванович Кущ, К атери н а С т е ­панівна Ф айруш ина , Іван Іванович Н е ж и ж и м , Ю лій П авлович Т ур , Гри­горій О н у ф р ій о ви ч П у р и к , Василь А нтонович З а к а р л ю к а . П ізн іш е в " З о ­рю комунізму" прийш ли М икола М иколайович Б о н д арен к о , Ю рій Васи­льович К ириченко , А лла Самійлівна ГІузанова, В олодимир В о л о д и м и р о ­вич Білий, Ф едір Ф едорович Ільченко, М икола Іванович М іщ енко, А н а ­толій П етрович Лапін, Іван К ирилович Кушніренко, Валентина Іванівна К расовська , Валентина М ихайлівна Б улгак , Ю рій М иколайович М ір о ш ­ниченко, М икола Іванович П іхачик, Ф едір Іванович Б обош к о , Валентина

Редактор районної галети “Зори ком унізм у” В. О. Скерник (перший праворуч), заступник

редактора І. К. Кушніренко (у цент рі) і відповідальний секретар газети

М . І. М іщ енко, 1987 рік

М інялися періодичність та ф о р м а т газети, але з а в ж д и за ли ш алась ї ї парт ійна принциповість , актуальн ість виступів, постійна увага д о запитів ж и тел ів району. Все це принесло газеті авторитет і повагу робітників, колгоспників , інтелігенції, учн івсько ї молоді. На ї ї с тор ін ках н а р о д ж у ­вались цінні ініціативи, які сприяли дальш ом у рухові вперед. І в цьому з а ­слуга не тільки ж урнал іст ів , а й ї ї п о заш татн ого активу , який у сво їх л и ­стах розпов ідав про ж и т т я труд ових колективів, ділився досвідом р о б о ­ти, добровільн і дописувачі писали про передовий досвід на виробництві, не обм инали і гострих проблем.

В центрі уваги преси Гуляйпілля за в ж д и була лю дина праці. Цю т р а ­дицію гуляйпільські газетяр і п ідтрим ую ть і сьогодні.

Г А З Е Т А " Г О Л О С Г У Л Я Й П І Л Л Я

Т р ет ь о г о ж о в тн я 1991 року рай он н а рада народних депутатів виріш и­ла перейменувати газету "З оря комунізму" на "Г олос Гуляйпілля" і вва­ж а ти ї ї засн овн и к ом районну раду.

Сесія затверди ла на альтернативн ій основі р ед ак то р о м газети Івана К ириловича Куш ніренка, ж у р н ал іста , члена Спілки ж урнал іст ів України.

У складний час становлення с у в ер е н н о ї У країни газета в ідзначається зв а ж е н іст ю висвітлення п о вс якд ен н о го ж и т т я , н ап олегли в о ф о р м у є національну свідомість гром адян , п ідтрим ує прогресивн і явищ а, сп ри яє злагоді серед населення.

В п р о д о в ж ш іс тн ад ц я ти рок ів у к о ле к т и в і р е д а к ц і ї паную ть стабільність, розум іння . Саме вони у значній мірі й сприяю ть еф ективн ій , творчій роботі, газета сп равляється з поставленими перед нею за в д а н н я ­ми, хоч п ер еж и в ає не кращі св о ї часи.

Як би там не було , газета, колектив ред ак ц ії про д о в ж у ю ть добрі т р а ­диції. Р егулярн о з 'являю ться тематичні стор інки "Дім, сад, город", " З д о ­ров'я", "Людина і закон" , "У колі сім'ї", "К алинова сопілка".

Н езв аж аю ч и на труднощ і, колектив газетяр ів не зуп и н яється , а п р о ­д о в ж у є наполегливо виконувати місію л ітописця істор ії рідного краю, до вирішення злобод ен н и х питань регіону залу ч ає активно налаш тованих представників громадськост і. Ж у р н а л іст и "Г олосу Гуляйпілля" чітко усвідомлюють, щ о історію, яку за втр а вивчатимуть м олоді ентузіасти , творять їх сучасники і том у з а в ж д и у б езп ер ер вн о м у творчом у пошуку.

14 вересня 1971 року на засіданні З а п о р ізь к о ї ф іл і ї Спілки письмен­ників України голова ї ї П. П. Р ебро зап роп он ував створити в м. Гуляйполі л ітературн у студію . У своєм у виступі п ром овец ь відзначив, що гу- ляйпільська зем ля багата талантам и. Вона дала українськ ій л ітературі Є. Карпенка (Азовського), Лідію К ульбак, Василя Д іденка, Н о те Л ур 'є , Леоніда Ю хвіда ("Весілля в Малинівці"), Л арису Верьовку, О лексія Д а- шевського, М иколу Горпинича та інших більш чи менш відомих письмен­ників.

П р о д о в ж у ю ч и тради ц ії л ітератор ів старш ого покоління, редакція рай он н о ї газети "З оря комунізму" о р г ан ізувала л ітературн у студію.

29 ж о в т н я в прим іщ енн і р е д а к ц і ї (в к аб ін ет і р е д а к т о р а г азе ти В- О. С к ори к а) відбулося перше зас ід ання літстудії, членами я к о ї були Олексій Д м и трен ко , Іван К уш ніренко , А натолій Горпинич, О лек сан др

Абліцов, М и к о л а К олесников, Іван С киба, В алентина Личко, О лек сан др М а н ж у р а , М икола Сіріньок, Д м и т р о Л итвиненко , Григорій Лю тий, Т а ­м ара П ередир ій .

Ч е р е з ЗО років потом у пригадував голова З а п о р із ь к о ї о б л а с н о ї о р ­ган ізац ії Н а ц іо н а л ь н о ї Спілки письменників У країни Г. І. Лютий: "Довго не могли зн а й ти назву л ітоб 'єд н ан н ю . А ле я настояв на "К алинова соп ілка". М а лю н о к -зас тав к у "Калиновій сопілці" намалю вав мій шкіль­ний товариш і син відом ого ж у р н а л іс т а Слава Кущ. Вона збереглася й д о ­нині...

"К алинова соп ілка" ж и в е і вірю буде ж и т и завж д и .Н е сек рет , що те "заснування" відбулося не на п о р о ж н ь о м у місці. Гу-

л яйп ільська зем ля має давні доб р і тр а д и ц ії л ітературн о-м и стец ьк ого ж и ття , славні імена письменників: Т ард ова , Ю хвіда, Гайдабури, Карпен- ка...(цей сп и сок м о ж н а пр о д о в ж у ва ти ) , п ідґрунтям під якими є ще гли­бинна, тонш а закон ом ірн ість - яд ерна енергетика гуляйпільсько ї землі.

Гуляйполе - маленьке. А ле в ж итті у к р а їн с ь к о ї нації воно відігравалоі буде відігравати неоціненну роль. Буваючи в р ізних містах і м істечках област і та і вс іє ї України , я ще і ще р аз пересвідчувався, що т а к о ї густо ­ти , кількості талантів не зустрічав...

Т р еб а ск а зати , що н еа б и я ку роль у тому, що те л ітературн е вікно не було заби те дош кам и та ще й навхрест, відіграли: ред ак тор В олодимир О м елянович С к орик , Іван Іванович Н е ж и ж и м , П е т р о Іванович Даш евсь- кий, а т а к о ж земляки: Іван А зар о в , О лексій Д аш евський , котрі, попри с в о ї х ар а к тер и , вади і тиск зб о к у парт ійного керівництва, створю вали то й дух, ту духовну ауру, яка д о з в о л я л а талан ту все-таки не з а д и х н у ­тись, як рибі під льодом у сувору зиму.

Т у т не м о ж н а не згад ати і в ідом ого та той час поета, автора п р е к р а с ­н о ї пісні "На долині туман" Василя Д іденка, котрий курсував м іж Києвомі Гуляйполем, закручую чи кучеряві поетичні вихори, гіривозячи свіжі вітри...

М о ж н а б а г ато розпов ідати про те , як довго я пробивав перші л іте р а ­турн і сторінки. Я ф а к ти ч н о вивчав їх напам 'ять , переконую чи всіх і всю­ди, що це варте газетних шпальт. Д о речі, кращ і з них, як-от: вірш В. Ку- т о р н и ц ь к о го "Ты со б и р ал а семена цветов", А. Горпинича "П рикмета", Люби Геньби "Грушеве" чи Івана Д оц ен к а "Дома" - пам 'ятаю і досі. І з рад істю с к а ж у , що попри розш и рен н я мого кру го зо р у , п ізнання сотень і тисяч поетів, ті вірші м о їх зем ляк ів не поблідли, не знец інилися , а й досі збер ігаю ть свою духовну значимість.

Із н аш ого л ітоб 'єд н ан н я вийш ло багато справді талановитих п р о ­ф есійних письменників. Ц е О л е к с а н д р М ихайлю та, Лю бов Геньба, Іван Д оц ен к о .

С еред тих, хто має талан т , але не вв аж ає за м ож л и ве присвятити своє ж и т тя л ітератур і, варто назвати Н ат ал ю Квітку, Івана Куш ніренка, А н а ­толія Горпинича, М иколу С іренька , котрі, повторю ю мають великий п о ­тенціал, але не стали членами Спілки письменників тільки через те, щ о не зм огли повністю присвятити своє ж и т тя л ітературі.

О к р е м о хотілося назвати зовс ім юних Вікторію Забаву , Яну Я к о ве н ­ко, які вселяю ть надію на те, що Гуляйпільська зем ля не стом лю ється н а ­родж увати справж н і таланти.

Радує, що за всі ці тр и д ц я ть років "К алинова соп ілка" не припинила своє існування, що вона п р о д о в ж у є об 'єднувати благородні душі, ви хо ­вувати, ні - плекати те, що ми н ази ваєм о ст ер ж н ем народу , нації. Де, про яке іще місто нап и сан о стільки віршів, пісень, як про наш е Гуляйполе? В аж ко переоцінити і те, що в районі працю є л ітоб 'єд н ан н я для н а й м о л о д ­ших, яким керує Н атал я Квітка. Д о речі, за б е зп о с ер ед н ь о ї допом оги райадм ін істрац ії видано прекрасний зб ірник юних л ітераторів . У свій час ми про таке могли тільки мріяти...

Гадаю, все це не пропаде м арно . С ходи о б о в 'я зк о в о не за баряться! О т о ж , тр и д ц ять л ітоб 'єд нанню - це зн ачна подія для духовності всього наш ого краю , який, вірю, ще не р аз подивує У країну своїм и талантами!"

Р А Й О Н Н А Д Р У К А Р Н Я

Н а початку двадцятого століття у селі Гуляйполі тримав друкарню єврей Н. А. Лібман. П ідлітком у ній опановував ремесло складача Н естор

Іванович Махно. А в період гр о ­м ад ян сь к о ї війни поліграфічній справі навчався і майбутній автор комедії "Весілля в Малинівці" Л е­онід А ронович Юхвід.

Н а почату 20-х років м и н у ло ­го стол іття гуляйпільська д р у ­карня друкувала , крім м ахновсь ­ких, і б ільшовицькі газети " И зв е ­сти я" , " П р о в и н ц и а л ь н ы й вест-

Колективи редакції районної газети НИК .“Зоря комунізму" і друкарні. У 30-х р о к а х д р у к а р н е ю ра -

Середина 80-х років 20-го столітт я ЙОННОЇ Га зети "БІЛЬШОВИК Гу-ляйпільщини", а потім - "С талінським ш ляхом " та "До комунізму" за в ід у ­вав В олодимир Ісакович К остяновський .

Н ап е р ед о д н і В еликої В ітчизняно ї війни 1941-1945 років чудовий ко ­лектив пол іграф іст ів працював у друкарн і редакц ії газети "Сталінським ш ляхом".

П ісля визволення району від ф а ш и с тс ь к о ї окуп ац ії від будинку ре­д а к ц ії і др у к а р н і залиш илися одні руїни. В ідродж ували д р ук арн ю ко­лишні ї ї працівники на чолі з тодіш нім завідуючим Яланським.

П о війні В. І. К остяновський п р о д о в ж у ва в завідувати районною д р у ­карнею . Н а зм іну йому прийшов Іван М ихайлович Чередниченко (1914 р. н.), який до цього встиг побувати і партійним, і радянським працівником.

У середині 1975 року І. М. Ч еред ниченко вийшов на за сл у ж е н и й відпочинок. Д и р е к т о р о м друкарні призначили Семена Григоровича Вла- сенка (1932 р. н.), а з 21 травня 1985 року - М иколу М иколайовича А за ­рова (1948 р. н.).

В колективі поліграфістів сум лінною працею відзначалися кавалер о р д ен а "З нак П ош ан и " Л еонід Іванович Т ерновий , Лідія Григорівна Ка- луг іна, О льга Василівна С еменю та, Ольга М икитівна Д р о зд о в а , Марія П авл івна Д ід ен к о , М арія Ю химівна К алайд ж і, Ольга Ю химівна Ш апо-

вал, Н іна М икитівна Д р у я н , Ольга А ндріївна Кінєва, Ольга Григорівна Р я б к о , М а р ія Ю х и м івн а Г урб а , Онися Іванівна Руденко, Ра їса Гри­горівна В оронкова , Т етян а Іванівна Д о м а ш е н к о , Л ідія М и к о л а їв н а Конівець, Лю бов Іванівна П лакса , Н ат ал ія О лексіївна М іщенко, Л ю ­бо в Іван івна І Іа д а л к о , К а те р и н а О л е к с і їв н а Ф іл іп чен ко , Т а м а р а

П авл івна Д ер е в 'я н к о , Ніна А нтон івна Воропаєва , М икола П илипович Д ом аш ен к о , С в ітлана М иколаївна Б огом олова та інші.

О Щ А Д К А С А

О р га н ізо в ан о ї ї у березні 1935 року у д в оповерховом у будинку в Гу- ляйпол і. Зав ідую чим и були М ільков (1935 рік), Кущ (1940-1941 рр.).

Н а 1 січня 1939 року в ощ адкасі зб ер ігалося 443 тисячі карбованців , а через рік у ж е - 632 тисячі.

Колектив районної друкарні, 2007 рік

Ф О Т О Г Р А Ф І Я

20 грудня 1940 року в Гуляйполі по вулиці Л ен іна почала працю вати д е р ж а в н а ф о т о г р а ф ія З ап о р ізь к о г о о б лтресту "У крф ото". Щ од н я го д и ­ни роботи з 9 д о 18-ї.

С П О Р Т И В Н А І О Б О Р О Н Н О - М А С О В А Ю Б О Т А

В середині 30-х років д в ад ц ятого стол іття ш и р о ко го руху наб ирав у районі р о зви то к ф ізкультури і спорту . С творю валися при ш колах , пед­технікумі, в господарствах та пром артілях різні спортивні гуртки і секції, члени яких брали участь у різних районних та обласних зм аганнях .

Так, 12 січня 1936 року 24 к о н ьк о б іж ц і-ф ізк у л ьту р н и к и брали участь в обласній спартакіаді. Вони зм агалися в бігу на 100, 500 і 1000 метрів. У серпні того ж року напередодні Ю н ац ь ко го дня проведено першу р ай о н ­ну колгоспну спартак іаду , в якій б р а л о участь 165 чоловік. 12 кращ их ф ізкультурників виїхали на обласну колгоспну спартакіаду .

24 травня 1936 року відбулася друга рай он н а к онф еренц ія Т С О - авіахіму. У пром артіл і "Ч ервоний металіст" членам и його було 290 працівників. Т у т систем атично проводили за н я т т я військові. З воро- шилівськими стр ільцями займ ався значк іст Левицький.

16 вересня 16 комсомольців-ТС О авіах ім івц ів вирушили в похід Гуляй- поле-П ерекоп , присвячений черговом у призову д о Ч е р в о н о ї Армії. Учас­никам походу було влаш товано урочисті проводи.

У грудні 1936 року команда з 40 ТС О авіах ім івц ів зр о б и ла в противо- газах перехід Гуляйполе-У сп ен івка -С ан ж ар івка -Т урк ен івка -Г уляй п оле .

У січні 1937 року при Гуляйпільській середній школі утворився військовий піонерський батальйон , куди увійшли танкісти , кавалеристи , стрільці, піхотинці, кулеметники. К о ж ен піонер і учень вивчав військову справу. Вж е тоді було 300 значкіст ів ПГІХО, 250 - Б Г П О , 100 - Т С О ­авіахімівців.

10 комсомольців артілі ім. П остиш ева (В оздвиж івка) здали норми на значок І ІП Х О . Вони пройш ли в протигазах 5 кілометрів.

Цікавим є і такий ф а к т з тод іш н ьо ї б іо гр а ф і ї району. Р одина Василя Петровича Т р о я н а , що в 1937 році м еш кала в Гуляйполі по вулиці 9 Січня Цілком готова , як тоді писала р ай о н н а га зе та , д о п р о т и п о в іт р я н о ї хімічної оборони . Сам Василь П етрович , його д р у ж и н а і мати д у ж е д о б ­ре вивчили правила П П Х О : виділили кімнату герм етич но ї за куп орк и , приготували ящ ики для продуктів т е ж г ерм етич н о ї закупорки .

Крім того , В. П. Т р о я н при пром артілі "Червоний металіст" підготував 102 робітників д о здачі норм по П П Х О .

12 л ю то го 1937 року відбувся ст ар т л и ж н о г о п ереходу на відстань 100 км з а м а р ш р у то м : Г у л я й п о л е -М а р ф о п о л ь - р а д г о с п "Ч ер в о н и й " -Т у р - к е н ів к а -С а н ж а р ів к а -У с п е н ів к а -Х в а л и б о г ів к а -В а р в а р ів к а -П е т р ів к а -Г у - ляйполе . В ньому взяло участь 100 юнаків і дівчат. М ета п ереходу - по­п у л яр и за ц ія К он сти туц і ї С Р С Р , зм іцнення та орган ізац ія нових ф із к у л ь ­ту р н и х та о б о р о н н и х гуртків. У пунктах ночівлі орган ізовувались вечори відпочинку.

Н ай к р ащ е п ідготувалась до переходу м олодь промартілі "Кусттруд" та педтехнікум у. 14 лю того команда переходу ф ін іш увала в райцентрі.

На п очатку бе р езн я к ом сом ольська орган ізац ія Гуляйп ільсько ї СНІ зр о б и л а перехід у протигазах у села М ар ф о п іл ь і Хвалибогівка.

П о р я д з іншими видами спорту в районі розвивався і ф у тб о л . 6 тр а в ­ня 1937 ро к у в с. П о кр о в сь ко м у відбувся ф утб ольн и й матч між к о м а н д а­ми Гуляйп ільсько ї і И о к р о в с ь к о ї середніх шкіл. П окровц і грали грубо, ф у тб о л ьн е поле не було підготовлене до гри. Т а гуляйпільці перемогли з р ах у н к о м 4:3. У нас до б р е грали Д енисенко , Голуб, Р я б к о та ін.

Ю ні гуляйпільці не стояли о с т о р о н ь вивчення рад іотехніки , що ш и ро­ко входила в повсякденне ж и т тя . Т ак , у травні 1937 року вісім учнів Гу­л я й п іл ь сь к о ї се р ед н ьо ї школи першими в районі здали норми на значок "Ю н о го рад іотехн іка" . Гурток працю вав під керівництвом учня - к о м с о ­м ольця 10-го класу Івана П родана .

6 учнів те о р ію радіотехніки осво їли на "відмінно", по практиці на "відмінно" зд ал и два учні.

27 червня в ідбулася районна дитяча спартак іада . Вона визначила учасників о б л а с н о ї спартак іади . Ц е - Ш ура Я ковенко , Л ьоня Д енисенко , волейбольна і ф у тб о л ьн а команди району та ін.

30 червня в област і пройшла спартак іада п іонерів та учнів. Ф ізк у л ь ­турний гурток Гуляйпільської сер ед н ьо ї ш коли за й н яв друге місце по3-й групі міст. Н айбільш е очків на спартак іад і набрали учні Л. Сергеев, Ш. Я к овен ко й Рябко .

24 вересня 1937 року в Гуляйполі пройш ла тр етя районна к о н ф е ­ренція Т С О ав іах ім у . За час від д р у г о ї к о н ф ер е н ц ії орган ізац ія зр о с л а з 321 д о 3661 члена, первинних організацій з 9 стало 63.

З а зв ітний період п ідготовлено значкістів: ворош илівських стрільців перш ого ступ ен я - 326, друго го - 41; І ІП Х О перш ого ступеня - 1442, Г ІЮ - 134, м олод и х інструкторів: ГІПХО - 40 чоловік, ГСО - 42. З а цей час зр о б л е н о 13 навчальних повітряно-х ім ічних тривог.

Г оловою рай ради ТС О авіах ім у обрали Гринька.

28 листопада 1937 року члени осе р ед ку М О П Р У при пром артілі "Ч ер ­воний металіст" у своєму клубі поставили виставу і з ібрані 161 крб. пере­казали в рахунок М О П Р , щ об доп ом огти в 'я зн ям -револю ц іон ерам ф а ­ш истських країн . Слід згадати , що 7 січня 1938 ро к у п іонери за го н у ім. Сталіна дитбуд инку № 42 зроб или лиж н и й перехід на 18 км. В Гуляйполі л иж ники зроб или привал, до б р е пообідали і рушили назад.

П іонерзаг ін намітив ли ж н и й перехід на 40 км. А 23 лю того 9 хлопців і2 дівчат колгоспу "Кімовець" на в ідзнаку 20-річчя Р С Ч А і Ф лоту зроб или перехід в п р о ти газах по м арш руту Д о р о ж н я н к а - Гуляйполе. Керував пе­реходом колишній червоноарм ієць сек ретар первинної о р ган ізац ії Т С О ­авіахіму Дейнега. П ерех ід з р о б л е н о за 1 годину і 10 хвилин.

Футбольна команда районного Будинку культури. 30-ті роки 20-го століття

Всі в Гуляйполе прибули бадьор і і веселі.При Т р и п і л ь с ь к і й педшколі орган ізували 4 гуртки по вивченню

Орм 'Готов до с а н іта р н о ї о б о р о н и " (ГСО) 1 ступеня. Н авчалося в них учнів. П ерш ий випуск зд ав норми на "відмінно",

ч и х ЛИПНІ року в Гуляйполі в ідбулися зустріч і волейбольних ж іно- т а л і ' !!°ЛОВІЧИХ ком анл Великого Т о к м ак а і промартілі "Ч ервоний ме-

рС̂ ' ? И зак ін ч” лися з рахунком 2:1 на користь гуляйпільців. О3повідаючи про р о зви то к ф ізку л ьту р и і спорту в районі, необхідно

згадати Якова Васильовича Ж е л е зо в а , леген д арн ого ф у тб о л іст а , перш о­го о р г а н із а т о р а й п о п у л я р и за то р а в кра ї ф у т б о л у . Він був ви с о к о к л а ­сним б о м б ар д и р о м , в іртуозом , він брав м 'яч з б уд ь -як ого полож ення , грав о д н а к о в о до б р е як лівою, так і правою ногою . Яків носив червону пов 'язку - з н а к того , що удар л івою ногою був о соб ли во небезпечним для воротарів .

Я. В. Ж е л е з о в був кап ітаном і граючим т р е н е р о м команди районного Б удинку культури (РБК), яка стал а зб ірною міста. Вона ви їздила на т о в а ­риські матчі д о сусідніх та інших міст.

1 травня 1936 року гуляйпільці зустр іч али ся з оріхівцями. М атч про ­йшов д у ж е н ап р у ж ен о . Все ж гості перемогли — 2:1. Один м яч забив О л ек са н д р П у зан о в , а другий - Іван Трусов .

М атч-відповідь відбувся 8 травня і наші з е м л як и перемогли з рахун ­ком 3:2. Голи за б и л и М икола С ір іньок , Іван Т р у со в і О лек сан др П узанов .

Виїздила ком анда "РБК" і д о Я нисоля Д о н ец ь к о ї област і (3:3), а дома зем ляк и п рограли (0:2). Виграли гуляйпільці й зустріч і з покровцям и (на виїзді - 2:1, вдома - 4:2). З м агал а ся наша ком анда і з бердянцям и , і з м ел ітопольцям и, і з новом икола ївцям и .

П ідн есен н ям с п о р т и в н о -м а со в о ї роботи в Гуляйполі зем ляки за в д я ­чують сп орти вн ом у орган ізаторов і ц ієї справи і п алком у прихильникові ф із и ч н о ї культури П етрові Кисельову . В 1933-1935 р ок ах він грав у збірній ф у тб о л ьн ій друж ині р азо м з Іваном і М и к олою Трусовим и та Л е­онідом Б однею .

Пізніш е, з 1936 по 1938 рік, П е т р о К исельов був ін структором ф ізи ч ­но ї культури і сп о р т у при райвиконкомі.

З великим б а ж а н н я м гуляйпільці складали норм и на значок ГПО і пи­шались цим. Щ о б стати його волод арем , треба б у л о наполегливо тр е н у ­ватись , а на з м а г а н н я х п о к а з а т и н а л е ж н і час і р е з у л ь т а т и і на 10-кілом етровій лиж ній трасі, і на 100-метрівці, влучно стр іляти , стри ба­ти, до л а ти крос в протигазах , бути спритним у плаванні, на велодис- танції, в ст р и б к ах з параш утом , у грі з волейболу тощ о. Більшість юнаків на с л у ж б у в арм ію йшли з к ількома значкам и .

В 30-х р о к а х була прекрасна команда гімнастів з С Ш № 1 у складі Во­лодим ира М асл ієнка , П авла Л ю того , Ф едора Сліпченка, Ю рія Ш рамка (хлопці зах о п лю в ал и сь т а к о ж ф у т б о л о м і волейболом ) і К леопатри К ос­тенко . Н авчаю чись у дев 'ятом у і десятом у класах , вони двічі виходили пе­рем о ж ц я м и р ай о н н о ї спартак іади , успішно виступали на районних і о » ласних зм аган н я х - і там завой овували першість.

Ч ас ішов уперед, а з ним і ф ізк у л ьт у р н и й рух. Ц ентр його перемістив­ся у виробничі колективи, які орган ізовували п о м іж соб ою р е г у л я р н і

с п о р т и в н і зм агання . К ільк існо зр о с т а л и і міцніли спортивні товариства проф сп ілок і відомств. П ров ід н і п ідприємства і о р ган ізац і ї міста ст в о р ю ­вали св о ї ф у тб о л ьн і команди.

У квітні 1938 ро к у на завод і "Ч ервоний м еталіст" було засн о ван о д о б ­ровільне сп орти вн е то в а р и с т в о "С партак" . О чолив його П ет р о Ю х и м о ­вич О нищ енко - пристрасний ф із к у л ь т у р н и к і д об ри й орган ізатор .

С е р е д завод ч ан найб ільш ою п оп улярн істю користувався ф у тб о л . Т о ­му на баз і ф у т б о л ь н о ї се к ц і ї ст в о р и л и команду "С партак". 1 травня 1938 р о к у "С п а р т а к " зустр івся з "Р Б К " і програв з рахунком 1:2. Гол заб и в М и ­кола Ч учк о . Н а с т у п н о ї неділі "С п ар т ак " виграв матч (1:0), гол заб и в П е ­т р о З і м б и ц ьк и й . В осн о в н о м у склад і тоді виступали П е т р о З ім бицький ( капітан) , В олодим ир К о зло в (во р о та р ) , О лек сан др Я нголенко , М икола Чучко , В олодимир Г а й ворон сь к и й , Василь ІІІишов, Василь Богдан* Яків Бітнер , М и к о л а Зайцев , Василь М ош инець та Б ори с Вєсков.

П о с т у п о в о спартаківц і н аб ули ігрового досвіду у зустрічах з по- ло г івськими , бердянським и і п о к р о всь ки м и футбол істам и .

В цьому ж , 1938 роц і, г у л я й п іл ь с ь к и й " С п а р т а к " з а п р о с и л и в м. М елітополь на в ідкриття о д н о ім е н н о го стадіону. Гра зак інчилася внічию - 2:2, голи за б и л и М и к о л а Зайцев і Василь Шишов.

На заводі "Ч ервоний м ета л іст " систем атично працю вали спортивні секції. Н айактивніш ими ен т у з іа ста м и сп о р т и вн о -м а со во ї роботи ту т б у ­ли Віра А ндріївна Б угаєвська , В асиль Б ілай, Н адія Чучко, К атерина Си- ненко, Євдокія Б одн я , Римм а Г ай д а б у р а , К атерина О нищ енко , М икола Самойлов, Іван Т русов , Л іза В акулінська , О лексій Тихенко , К атерина М акаренко , Римма Мінц, М и х а й л о К узьм енко , Василь Д ем ченко , Ольга Білай, Берта К оган , Д м и т р о Б о д н я , А натолій Х оріш ко, Григорій Ш ам- рай, М ихайло С к ором н и й та інші.

П ро активне спортивне ж и т т я цього труд ового колективу си с те м а­тично розпов ідала щ оденна с т ін газе та "Голос стахановця" (ред ак торВ. А. Бугаєвська). Заводськ і с п о р т см ен и , ф утб ол істи часто ви їздили і до сусідніх з м істом сіл для п р о п ага н д и спорту , і, зо к р ем а , ф утболу .

Щонеділі цілі с п о р т о р г а н із а ц і ї нап равляли ся у найближчі села, де проводили агітаційні і спортивн і виступи. Це були захоплю ю чі ф орм и Пропаганди сп орту , щ о п ер е тв о р ю в ал и ся у свята.^ З а в о д с ь к а ф у тб о л ьн а к о м а н д а "С партак" володіла кубком област і у

Ж д а с ^ ° ЦІ’ а 8 1963 Р°Ц' стала чем п іон ом і володарем кубка З а п о р ізь к о ї

І ^ т б о ^ ^ ^ ’ 1977 р о к а х за во д ч ан и виборю вали кубок району з

місці 1 ^ МІСТІ п° б у д о в а н о стад іон "Будівельник" на три тисячі■ Ч • асту п н о го року на т е р и т о р і ї колгоспу "Заповіт Леніна" імені

50-річчя Р а д я н с ь к о ї влади - на 1500 чоловік. Л ю бителі спорту колгоспу імені Карла М аркса отрим али стад іон в 1968 році т е ж на 1500 чоловік.

У 60-х р о к ах кращ им и сп ортсм ен ам и Гуляйпілля зареком ендували с е ­бе заводчани Галина К оляда, О льга К ириченко, В олодимир Войцеховсь- кий, Василь Ш аровський , В алентина М ам онтова , Л еон ід Вербицький, В іктор Яланський та ін.

Успішним для заводських спортсм ен ів став 1974 рік. У зм аган н ях з л е г к о ї атлетики , шахів, волейболу, ручного м 'яча, стрільби, настільного тенісу вони стали першими в районі. Б агат о для цього зро б и ли М икола А ндр ієнко , Вячеслав Васецький, Б огдан С т а р о к о ж е н к о , інструктор по сп о р т у Б о р и с Костю к - н ео д н о р азо ви й чемпіон району і област і з настільного тенісу і стрільби, В іктор М ак а р ен к о , Галина К оляд а , Василь Гопка, М икола Т у то в та багато інших юнаків і дівчат.

В 1974 році заводськ а ф у тб о л ьн а ком анда за й н ял а друге місце в іграх на першість району. Т о го року 27 робітників стали сп о р тсм ен ам и -роз- рядникам и.

У 1977 році перемогу зд обули М и х а й ло П оп ов (капітан), Григорій М ирош ник, П авл о Волощук, Сергій Б охан , М и кола Є рем енко , Валерій П о н о м а р е н к о , Григорій Ш епель, В’ячеслав Власенко, А натол ій Воровсь- кий, П е т р о С олопов , Сергій Ц ь о п к а л о (тренер М икола Якушонок).

В історії заводських ф утб ол іст ів з а в ж д и сяяти м уть імена першого капітана П етра З ім біцького , О л ек са н д р а Б іленка, М иколи ІІІаровського, Валентина П етельк а , Григорія Ш епеля , М иколи Ч учка , Володимира М а- ш инця, Л еоніда Т р о я н а , а т а к о ж — В олодимира К озлов а , О лек сан дра Ян- голенка , Василя Ш иш ова - останні т р о є загинули під час Великої Вітчиз­н я н о ї війни, які б агато зр о б и ли для розвитку ф у т б о л у в районі.

Н а 1 січня 1978 року в Гуляйполі н араховувався 21 колектив ф із к у л ь ­ту р и Д С Т "К о л о с" , ГП ТУ ("Т р у д о в і р езер ви " ) , в з у т т є в о ї ф а б р и к и ("Авангард"), заводу л а к о ф а р б о в и х виробів ("Зеніт"), в яких ф із к у л ь т у ­рою і спортом за й м а ло с я 2644 чоловік.

Крім стадіонів, було 18 волейбольних майданчиків , 4 городош них полів і 5 полів для ручного м ’яча.

У 1982 році ком анда волейболістів досл ід но-експерим ентального з а ­воду сільгоспмашин у чемпіонаті о б к ом у проф сп ілки машинобудівників, що відбувся у З а п о р іж ж і , посіла тр е тє місце.

12 грудня 1985 року в ідбулася рай он н а зв ітно -виборна конф еренц ія

Д Т С А А Ф .З доповіддю в перш ому питанні виступив голова райком у Д Т С А А Ф

А. М. Б ондаренко .Р айонна орган ізац ія о б о р о н н о г о товариства під керівництвом р а ­

дянських органів сп ільно з к ом сом олом , в ійськкоматом , проф сп ілкам и , товариством "Знання" та іншими громадськими орган ізац іям и у звітному періоді доб и лася певних результат ів у в ійськово-патріотичній , о б о р о н ­н о -м а со в ій , в ій с ьк о в о -те х н іч н ій і с п о р т и в н ій ро б о т і . П ер ви н н і о р ­ган ізац ії зм іцн іли , з р іс їх ав т о р и т е т , р о з ш и р ю в а л а с я м ате р іал ь н о - технічна б аза , у д о скон алю вали ся ф о р м и і м етоди роботи , пост ійно з р о ­стала кількість активістів.

Волейболісти

За звітний пер іод у члени Д Т С А А Ф п рийнято 470 чоловік. Сьогодні р ай о н н а о р г а н із а ц ія о б 'є д н у є 78 перв и н н и х о р г а н із а ц ій , в яких налічується 18322 членів. Н ай к р ащ и х результатів у роботі по зр остан н ю рядів д о б и л и с я первинні о р г а н і з а ц і ї е к с п е р и м е н т а л ь н о г о за в о д у сільгоспмашин, колгоспу "Україна", се р ед н ьо ї школи № 4. Більшість о р ­ганізацій успішно виконала плани зб о р у членських внесків, реал ізувала лотерейні білети. За звітний період їх р о зп о в с ю д ж ен о на 39 тисяч к а р б о ­ванців.

Ц ього року в районі обладнано 35 кутків Д Т С А А Ф . О собливо хороші вони в первинних орган ізац іях колгоспів імені Свердлова, імені Ілліча, з а ­воду сільгоспмашин, Комсом ольській та Воздвижівській середніх школах.

а й о н н и й комітет Д Т С А А Ф , за зн а ч а л о с я на к он ф еренц ії , брав участь У п р ове де нн і місячників цивільної об о р о н и , безпеки руху, у військово- с п о р т и в н и х іграх "О рля" і "З ірниця", р ізних конкурсах , орган ізац і ї авто-

Ро ігів по м ісцях револю ційно ї, б о й о в о ї і т р у д о в о ї слави, у зустр ічах з Часни ка м и В елико ї В ітчизняно ї війни тощ о.

З а зв ітний пер іод прочитано понад тисячу лекцій, доповідей і бесід на в ійськово-патр іотич ну тем атику . У них б рали участь м ай ж е всі первинніо р г ан ізац і ї Д Т С А А Ф .

П о т ім було о голош ен о підсумки соц іал істичного зм аган н я за 1985 рік,п е р е м о ж ц я м вручено нагороди.

П ерш і місця з врученням перехідних кубків, вимпелів і грамот Д ТС ААФ присудж ені: серед орган ізац ій , колгоспів і радгоспів - первинній о р ­г а н із а ц і ї к о л го с п у "У кра їн а" ; п р о м и с л о в и х п ід п р и єм с тв - за в о д у сільгоспм аш ин, серед шкіл - школі № 1, восьмирічних — В ерхньотер-сянській .

Команда юних ф ут боліст ів, 1976 р.

Д ругі м ісця з врученням червоних вимпелів і грам от присудж ені пер­винним о р ган ізац іям колгоспу імені Свердлова , заводу лак о ф ар б о ви х виробів, П о л т а в с ь к о ї се р ед н ьо ї ш коли-інтернату , П ри ю тн ен с ьк о ї вось­

мирічної.Н а тр е ть о м у місці первинні о р г ан ізац і ї колгоспу імені К арла М аркса

р ай он н ого о б 'єд н ан н я по виробничо-техн ічном у забезп еч ен н ю сільсько­го г о с п о д а р с т в а , К о м с о м о л ь с ь к о ї с е р е д н ь о ї та У сп ен ів сько ї вось- м ир ічно ї шкіл. Вони н агород ж ен і грам отам и райком у Д Т С А А Ф .

Д И Т Я Ч О - Ю Н А Ц Ь К А С П О Р Т И В Н А Ш К О Л А

Д и тяч о -ю н ац ька спортивна ш кола була в ідкрита 1 вересня 1986 року.В 1991 році п р ео р га н ізо в а н о в ди тяч о -ю н ац ь к и й клуб ф із и ч н о ї

підготовки.З дня заснування на базі Д Ю С Ш прцю вало 46 груп, у яких тр е н у в ал о ­

ся 920 дітей. Н авчально-виховний процес обслуговували 17 тренерів -ви- кладачів на відділеннях баскетболу , волейболу, гандболу, л е гк о ї а т л е т и ­ки, настільного тенісу, х у д о ж н ь о ї гімнастики.

З а н я т т я проводились як б е зп о с ер ед н ьо на базі культурн о-сп орти вн о- го комплексу "Сучасник", так і на б а за х шкіл району і міста.

У зв я зк у зі скрутним ф інансовим становищ ем відбулося скороч ення штатних одиниць тренерів (залиш илось 11), зм енш илась кількість груп та учнів.

В 2007 році в Д Ю К Ф П (дитячо-ю нацьком у спортивном у клубі ф ізи ч ­но ї п ідготовки) працю є 31 група, в яких зай м ається 610 дітей у відділен­нях волейболу, ф у тб о л у та баскетболу.

В Д Ю К Ф П працю є стабільний колектив викладачів, із яких 8 мають вищу ф із к у л ьт у р н у освіту, 3 - б азову вищу ф ізку л ьт у р н у освіту, з них2 м айстра спорту: М арина А натол іївна М а к а р ен к о (хокей на траві), Сергій А натолійович Гебель (ф утб ол) , 1 кандидат в м айстри сп о р т у - Віталій А ндрійович К ириченко (ф утбол) .

Д и р ек то р о м з перш ого дня засн уван н я ш коли (клубу) працю є Н атал ія О лександр івна Д анілова.

Вихованці клубу беруть участь у р ізних районних і обласн и х зм аг ан ­нях. З 1987 року зб ірна юнаків з б аск етб о л у була 18 раз ів чемпіоном о б ­ласті, зб ірна дівчат - 14.

З 1995 року в загальном у зал іку о б л а с н о ї спартак іади ш колярів Д Ю К Ф П за й м а є перші-треті місця.

Б агат о випускників спортивного клубу вибрали для себе професію тренера , зд обуваю ть освіту у вищих навчальних за к л ад ах , продовж ую ть зай н яття сп ортом , показую ть гарні результати . Т ільки в 2006 році с т у ­дентами вузів стало 8 вихованців клубу.

Вихованець тренера В. А. К ириченка Д м и тр о А итвиненко став грав­цем вищ ої ліги з м ін і-ф утболу . Він за х и щ а є ворота команди "Універ-

арків і у 2007 році був б рон зови м при зером чем піонату світу серед студентів, який проходив у П ольщ і, член н ац іон альн о ї зб ір н о ї команди

краіни з м ін і-ф утболу.З дня заснування ш коли (клубу) працю ю ть в ній тренери Т. М. Ко-

и >1 на і Д. Р ябк о , вихованці яких н ео д н о р азо во ставали чемпіонами оласті з баскетболу.

* * *

З аклю ч н у гру першості област і з м ін і-ф утб олу серед ам аторськи х к о ­м ан д 2002-2003 р оку"Р оза вітрів" проводила вдома. Ї ї суперн и ком висту­пила ф у т б о л ь н а д р у ж и н а Д Г "Запор ізьке" . Гра пройш ла захоплю ю ч е і з а ­верш илася з рахунком 18:8.

У нашій команді відзначилися: Ю. Б иковський (5), Р. Л епський (3),І. Іс а єн к о (3), В. Кириченко, В. Ч абаненко , Е. К лем парський (к о ж ен по2 м'ячі), С. Гебель (1). Ця перемога принесла зем ляк ам срібні нагороди .

К ращ им гравцем і бом б ард иром "Р ози вітрів" назвали Ю рія Биковсь- кого. Н а його рахунку 33 заби ти х м'ячі у ворота суперників . За перемогу б о р о л и с я : прези дент ФК Сергій Л уценко , капітан команди Сергій Гебель, Ю рій Б иковський , Ігор Ісаєнко , Віталій К ириченко, Е дуард К лем п арсь ­кий, Р ом ан Л епський , Євген Рогачов і Віталій Чабаненко .

П е р е м о ж ц і та призери н агород ж ен і кубками, м едалям и та диплом ам и о б л с п ортуп рав л ін н я . К ом ан д ам -п ризерам вручено ф утб ольн і м ячі.

24-25 квітня 2003 року в сп ор т зал і Д Ю К Ф П міста Г уляйполя відбула­ся ф ін ал ьн а частина першості област і з волейболу се р ед чоловічих к о ­манд. З а звання чемпіона бор о л и ся шість кращ их команд, а саме: Гу- л яйп ільського , К уйбиш евського , М ихайлівського , О ріх івського , П р и ­м о р сь к о го і Я ким івського районів.

Н а урочистом у відкритті зм агань учасників тепло вітали заступник голови о б л а с н о ї ради спортивного тов ари ства "Колос" В. М. Ведясов, го ­ловний суддя зм агань - суддя нац іонально ї к атего р ії Е. Ю. Д орош ен к о , голова Гуляйп ільсько ї рай о н н о ї д е р ж а в н о ї адмін істрації І. О. Б ірю ков, танцю вальний колектив денс-сінг-ш оу "Еталон" (керівник Л. Сабіашвілі), сол іст О. М алю ка.

К ом анд и т а к о ж отри м али запаш ні гуляйпільські к орова ї , а потім суд­дя п окликав гравців на волейбольний м айданчик , де почалася б е з к о м ­пром існа боротьба .

П ерш ий т у р показав , що за перемогу будуть б о р о т и ся команди П р и ­м орського , Я ким івського і Гуляйпільського районів.

22 л ю т о г о 2003 р о к у кер ів н и к та головн и й т р е н е р в ійськово - патр іоти ч н ого клубу "П атр іот" О. В. Іщ енко повідомляв:

- Д ням и у Д н іп р о п е тр о вс ьк у пройш ов І Всеукраїнський ф естиваль нац іональних бойових м истецтв України . На це видовищне свято спорту прибули пом ірятися силами 15 обласних шкіл нац іональних бойових ми­ст ец тв , с е р е д як и х б у л а і к о м а н д а в ій с ь к о в о -п а т р іо т и ч н о го клубу "П атр іот" з Гуляйполя .

Н аш а ком анда виступила досить вдало, вихованці клубу пр о д е м о нс т­рували високу виучку і вміння, незлам ний бойовий дух.

З в а н н я чемпіона у ваговій к атего р ії д о 65 кілограмів виб оров учень 10-Б класу З О Ш № 1 Сергій П о н о м а р ен к о ; срібними при зерам и стали, завою вавш и почесні другі місця у зм аган н я х Віталій М ан суров (учень8 групи С П Т У № 28) та Д м и тр о Вілінський; "бронзу" вибороли три вихо­ванці клубу: Віталій М едведєв (учень 9-Д класу З О Ш № 1), М аксим Ш а- мрай (учень 10 групи С П Т У № 28) та М и к ола П о н о м а р ен к о , який зм агав ­ся у д о росл ій категорії.

Вдало виступили у зм аганнях й інші члени клубу "П атр іот" : О лексій О нучко (учень 7-Б класу), М икола Гром (учень 8-Б класу), Руслан М іщ енко (учень 11-А класу), О л ек са н д р Д о м аш ен к о (учень 9-А класу) - всі з НВК № 4, Андрій Гура (учень 9 класу З О Ш № 2), Сергій О тр іш к о та Сергій Д ід енко увійшли д о п 'ят ірки к ращ их у сво їх вагових та вікових к а ­тегоріях . Слід ск а зати , що вж е вдруге представник Гуляйпілля став чемпіоном У країни з цього виду спорту .

М инуло досить неб агато часу від дня засн уван н я у нашому місті в ійськово-патр іотичного клубу "П атр іот" . Але к о ж н о го разу , коли його вихованці зд обуваю ть перемоги на р ізном ан ітних к он курсах , ф е с т и в а ­лях та зм аган н ях , ми ще і ще р аз перекон уєм ося в том у , що клуб активно й усп іш н о р о зв и в а є т ь с я . І м о ж н а вп е вн ен о с к а з а т и , щ о д о ц ього найбільших зусиль д ок лав О. Іщ енко, який є засн овн и к ом і керівником клубу. Н арод и вся О л ек са н д р в січні 1975 року в м. Гуляйполі. У 1993-у був призваний до нац іонально ї Гвардії У країни виконувати свій гр о м а­дянський о б о в 'я зо к . П р о х о д и в сл у ж б у в ел ітном у підрозділі сп ец іаль н о­го п ри значення '"С корп іон" у м. Львові, де отрим ав рівень інструк тора ч а­стини спец іального призначення . П о закінченні сл у ж б и повернувся до рідного міста і р озп оч ав роботу з м олод дю у ВП К "Патріот" .

На рахунку клубу б агато перемог, які юнаки та дівчата зд обули з ве­ликою гордістю і радістю. У 2001 році, досягнувш и певного рівня та о в о ­лодівши бойовим мистецтвом, ком анда клубу подала за яв к у на участь уV М іж н ар о д н о м у турнірі з нац іональних бойових мистецтв, де вихова­нець клубу "П атр іот" О лексій О н учк о (1990 р. н.) зд обув б р о н зо в у м е­даль. Н а початку 2002 року "П атр іот" дебю тував на турн ір і з у к р а їн с ь к о ­го нац іонального рукопаш у в м еж а х Д н іп р о п е тр о в с ьк о го регіону.

- У квітні 2002 року на м іж об ласном у турнірі з нац іонального р у к о ­пашу, присвяченому Д ню н ар о д ж е н н я Т. Г. Ш евченка, вихованці в и б о р о ­ли II та I I I місця, - говорить О. Іщ енко. - М и пиш аєм ось ще й тим, щ о у 2002 році на VI М іж н ар о д н о м у ф естивал і та відкритій перш ості У країни3 нац іонального рукопаш у, який проходив у м. З а п о р іж ж і , вихованець клубу Д м и тр о Звіл інський (1983 р. н.) вперш е в істор ії Гуляйпільщини ви­б оров зо л о ту медаль. Віталій М ан суров (1985 р. н.) удосто ївся ср ібн о ї

м едалі, Р услан М іщ енко (1985 р. н.) - б р о н з о в о ї медалі, а вихованцям Віталію М едведєву (1988 р. н.) і Сергію О тр іш ку (1983 р. н.) присвоєно зн а н н я кращ их бійців У к ра їн и з нац іонального рукопаш у. Наприкінці 2002 ро к у на м іж о б л ас но м у турн ір і з ук р а їн с ьк о го нац іонального р у к о ­паш у, при свячен ом у Д н ю н а р о д ж е н н я H. І. М ахн а , ком анда клубу '"П атр іот" завою вала всі призові місця, а чем піоном област і став Руслан М іщ енко. С во їм и д осягн ен н ям и хлопці зд обули звання к р ащ о ї команди област і.

І ось на початку 2003 ро к у у м. Д н іп роп етровськ у на 1 В сеук ра їн сько ­му ф естивал і нац іональних бойових м истецтв України Сергій П он ом а- ренко виборю є зо л о т у медаль, який сам е цим досягненням увійшов в істор ію р ід н ого краю . Віталій М а н с у р о в т а Д м и т р о Звіл ін ськи йII місце, Віталій М сдведєв, М акси м Ш ам рай та М икола І Іо н о м а р е н к о -I I I місце, а О лексій О н учк о , М икола Гром, О лек сан др Д ом аш енко , Р ус­лан М іщ енко, Андрій Гура, Сергій О тр іш к о та Сергій Д іденко увійшли до п 'ят ірки кращ их бійців У країни , к о ж е н у сво їх вагових категоріях .

З а в д я к и зуси ллям та сумлінній праці головного тренера О лександра І щ ен к а ВПК " П а т р іо т " д о с я г н у в р івня в и щ о ї м а й с т е р н о с т і і Гу- ляйпільський край мав в ж е двох призерів У країни Д м итра Зв іл інського та Сергія П о н ом арен к а .

А ле спортивні д осягн ен н я - це лиш е частина діяльності клубу. А дж е, за весь час свого існування "П атр іот" підготуя*" - о н а д сто призовників, які виконували і виконую ть свій гром адянський о б о в 'я зо к в ел ітних час­тинах спец іального п ри зн ачен н я та аером об ільних частинах і які при­м н о ж у ю ть славу рідного краю...

ВП К "П атр іот" у ж е тривалий час отри м ує спонсорську доп ом огу і п ідтримку від генерального д и р е к то р а ТО В "Еталон" О. І. Д удки , який схвалю є роботу клубу і р озд іляє погляди і прагнення м олоді до по­вноцінного і гарм онійного розвитку .

19 вересня 2003 року провідний спеціаліст відділу з питань ф ізи чн о ї культури і спорту рай д ер ж ад м ін іст р ац ії С. А. Гебель розповідав:

- Сьогодні прихильники ф із и ч н о ї культури і спорту всіх поколінь відзначаю ть свій перший ювілей - 10-у річницю заснування Д н я ф ізи ч н о ї культури і спорту. Це - св ято спортсм енів , які прагнуть д о найвищих ви­сот та успішно їх здобуваю ть; і просто громадян, для яких заняття ф ізку л ь т у р о ю та спортом є ск л ад о во ю зм істовного дозв ілля , зд орового сп о с о б у ж и т тя . З маси ам атор ів спорту виходять визнані його м айстри , а найвищі досягнення і ті, хто їх виборов, сприяю ть прим н ож ен н ю лав ш а­нувальників спорту.

Г у л яй п іл ь щ и н а с л а в и т ь с я св о їм и ф із к у л ь т у р н и м и т р а д и ц ія м и . І

ємно визнати , що наші спортсм ени гідно представляю ть край на бага- ПР х сгюртивних арен ах регіону. О сь чому сам е сьогодні я хочу в ідзна­чити кращ их з кращ их, тих, чиї душі горять високим спортивним азар то м та нестрим ною енергією до перемог.

В ра й о н і ба гато ф ізк у л ьт у р н и х колективів , де працю ю ть люди, котрі равді з а к о х а н і у свою справу , знаю чи, що працею зміцню ю ть і зд о р о в 'я

н а ш о г о народу. С еред кращ их - колективи ф ізк у л ьт у р и ТО В "Надія" / д и р е к т о р Н. А. Б иковська , інструк тор по спорту В. С. Б иковський) , ТОВ ■•Україна" (М. Г. Т и м оф ієв , В. В. Лось), ТО В "Н овий Заповіт" (Ю. І. Р о м а ­нець, В. В. Вал), П С П "М ир" (О. Г. Чуб, І. І. М алик), Т О В "Долинка" (В. І- ДуДк а> Гайдабура), ТО В "А гро-К онтинент" (Д. Д. С ахно,О. В- Петров).

Ц ьогорік збірні команди гуляйгіільців успішно виступили на двох о б ­ласних "К озац ьки х іграх", де посіли у зм аган н ях з волейболу - І місце, з ф утболу і шахів - I II , а в за гальн ом у зал іку зд об ули срібло.

Святкували перемогу наші зем ляк и й на обласн ій м іж галузев ій с п а р ­такіаді п р о ф сп ілок , де вибороли І місце у зм аганні з м ін і-ф утболу .

Вже стали традиційним и успішні виступи гуляйпільських ш колярів в обласній спартак іад і серед сільських районів. Ч ем піонам и област і з б а с ­кетболу стали сам е наші юнаки та дівчата (тренери С. Гебель, Т . Ко- либіна, В. К ириченко, Л. Рябко).

Цікаво й захоплююче пройшла і районна спартакіада серед школярів. У загальн ок ом ан дн ом у зал іку перем огу зд о б у л и юні сп о ртсм ен и НВК № 4 (д иректор Л. А. Галкіна, вчителі ф ізку л ьт у р и Ю. Т . Б рацило , Г. О. Шапошник), на другому місці - ЗОНІ № 1 (О. П. Власенко, О. В. Яко- венко), на третьому - Успенівської ЗОНІ (А. Д. П рядк о , Ю. С. Биковський).

В обласній спартак іад і працівників д е р ж у с та н о в третій рік поспіль - лідер один і найгрізніш ий суперник - гуляйпільці.

Великою п оп улярн істю у нас, як і в Україні, кори стується ф утб ол . Звання чемпіона району розігрую ть 9 д о р о с л и х та 9 ю нацьких команд.

Завдяки ф інансов ій підкримці керівника Т О В "Роза вітрів" С. А. Лу- ценка, ком анда вж е шість років входить в тр ійку л ідерів обласн и х з м а ­гань з ф у тб о л у . Н а сьогодн і проведено 12 ігор і ком анда , набравш и30 очок, посідає перше місце.

Щ и р о ї п о д я к и з а с л у г о в у ю т ь п р ац ів н и к и Д Ю К Ф П (д и р е к т о рН. О. Данілова), які д о к л ад аю ть чим ало зусиль для виховання п ід роста­ючого покоління, відкриваючи неабиякі спортивні таланти . За високі д о ­сягнення у розви тку спорту трен ера клубу В. А. К ириченка н а г о р о д ж е н о грамотою управління освіти і науки облд ерж ад м ін істрац ії .

І така приємна новина. Н а підтримку об д ар о в ан и х і перспективних спортсменів у районі виплачено дві стипендії - Д м и тру Л итвиненку та

О л ек сан д ру Гацку. З великою надією і сподіванням чекаєм о на повернен­ня в район наш их студентів, які навчаю ться у спортивних вузах за ра ­йонною п р о гр ам о ю підготовки кадрів.

П ом ітну д о п о м о г у в о р га н із а ц і ї сп о р т и в н о -м а с о в о ї роботи в районі надаю ть наші спонсори : О . І. Ф іліпченко, М. В. П етр ил я к , О. О . Данілов,О. Ф. Н ов іков , В. І. Б ортн ік . О сь і недавно приватний підприємецьA. І. Ячало виділив 2,5 тис. грн. на придбання ф а р б и для рем онту с п о р т ­ком плексу Д Ю К Ф П .

17-19 ж о в т н я 2003 ро к у в м. З а п о р іж ж і відбувся заклю чний етап І І І - ї о б л а с н о ї сп ар так іад и д е р ж с л у ж б о в ц ів - зм агання з м ін і-ф утболу . В них взяло участь 20 команд.

П е р е д заклю ч н им ту р о м гуляйпільці очолю вали загальноком андну турн ірну таб л и ц ю і те о р ети ч н о їх могли обійти лиш е мелітопольці. Т а їх команда виступила невдало і у сво їй підгрупі посіла лише останнє місце.

Наші зе м л я к и , перемігши ком анду К уйбиш евського та Вільнянського районів, у сво їй підгрупі посіли перше місце. У півфіналі гуляйпільці по­ступилися лиш е бердян ц ям , а в б оротьб і за третє місце виграли у приа- зовців.

Виборовш и перші м ісця з волейболу та тури зм у та треті місця з міні- ф у тб о л у , наст ільного тен ісу та шахів, наша ком анда впевнено лідирувала в з а га л ьн о к о м а н д н о м у зал іку і стала п ерем ож ц ем І І І - Ї о б л а сн о ї сп а р ­такіади се р ед д е р ж с л у ж б о в ц ів . Д р у ге місце посіли бердянці, тр е тє - при- азовці.

В ході ц ь огор іч н о ї сп а р та к іа д и найактивніш у участь взяли і успішно виступили, захищ аю чи честь району І. О. Б ірю ков , П. П. Наум енко,B. І. Гринь, В. М. Ш ингур, С. А. Гебель, Г. О. Д ан ілов , П. М. Цап, С. В. Гай­дар , А. М. Б о н д а р ен к о , М. А. М акарен к о , Т. А. М арас іна , А. І. Васільєв.C. А. Ц алк о , Р. М. Кушик, В. О. Д овгаль , В. І. П авелько , В. П. Н аум енко,О. М. Д рев ец ьки й , А. Т. С авченко , В. В. Нечет.

М ін і-ф утбольна ком анда висловлю є щиру вдячність д и р е к то р у д о ­п о м іж н о ї ш коли - ін терн ату С. А. С т о л яр ен к у за сп он сорську допомогу.

У пору "б аб иного л іта" 2003 ро к у осінь щ едро то р к н у л ас я довкілля своєю р ізн о б ар в н о ю пал ітрою ф а р б . А для туристів - то вж е знак - лаш ­туватися на свій традиційний тури стськ и й зліт.

І він відбувся. Ц ьогорічний зл іт р ізнився тим, що вперше проходив без а к сак ала ту р и зм у на Гуляйпіллі, як називали п р и стр ас н о го лю бителя м андрівок і перш ого ак ти в н ого ор ган ізато р а туристичного руху В. Д. Ку- то рн и ц ь кого . Все осв ітянське ж и т тя зим овим и і літніми канікулами Віктор Д м итрович зі сво їм и вихованцям и м андрував звабливим и ту р и с­тичними стеж к а м и . І де вони т ільки не побували: обход и ли Україну,

М о л д а в і ю , побували на Кубані та в багатьох м ісцях колиш нього Сою зу, д і с т а л и с я навіть п івденної частини Східного С иб іру - чар івного о зе р а

Б а й к а л —- Віктор Д м итрович захоп и в ту р и зм о м не одне п окоління ш коляр ів і

заодно й нас, його колег. Т ак им невгамовним р ом антиком він лиш ився в нашій пам 'яті, - згад ує ветеран о св ітян с ьк о ї ниви Іван Іванович Б орт . - д згадайм о , я к о ю бой ов ою була гуляйпільська д р у ж и н а турист ів під керівництвом В. Д . К уторн и ц ьк ого на б агатьох п р ести ж н и х зм аган н ях різного рівня в п р о д о в ж б агатьох років. Вона ставала чемпіоном і п р и зе ­ром не один раз . А стільки м аєм о спортивних троф е їв ! І в них вагома ча­стка м айстровитого , з б ійцівським х ар ак тер о м кап ітана К уторницького . Тому не випадково нинішній ту р зл іт ми вирішили присвятити світлій пам'яті н езаб утнього Віктора Д м итровича.

Зліт проходив на ок олиц і с. К ом сом ольськ ого . В ньому взяли участь шість команд, пом ірятися силами вийшли і юні туристи . У програм і - змагання з техніки п іш охідного тури зм у та конкурси : в 'я зання вузлів, у к ­ладання рю кзака , р о зп алю в ан н я вогнища, х у д о ж н ь о ї самодіяльності.

І ось головний суддя зм агань І. І. Б о р т відкриває зм агання . Х вилиною мовчання спортсм ени вшанували пам 'ять В. Д. К уторницького .

А потім розп оч али ся зм аган н я - і всіх за х о п и л а стихія суперництва .Серед ком ан д вчителів з техніки п іш охідного ту р и зм у кращ ий час по­

казала д р у ж и н а ветеранів, яка виступала поза к он курсом (10 хв. 58 сек.). Наступні місця посіли команди вчителів шкіл К о м сом ольськ ого та М и р ­ного.

А зартна боротьб а розгор ілася на туристичній трасі се р ед юних учас­ників, які після тр и в а л о ї перерви знову вклю чилися у б о ротьб у , дякую чи ентузіазму ветерана тури зм у А натол ія Івановича Васильєва.

Перш е місце з техніки п іш охідного ту р и зм у посіла перша команда К ом сом ольськ о ї ЗО Н І (трен ер А. І. Васильєв) з часом 11 хв. 03 сек., д р у ­ге - команда М и р н е н сь к о ї ЗО Н І (О. М. Головач, В. Ю. П овхан ) - 11 хв. 58 сек., тр е тє - друга ком анда К о м со м о л ьс ьк о ї ЗО Н І - 12 хв. 10 сек.

К онкурси показали , що юним ще в а ж к о зм агатися з бувалими ту р и с­тами, але і вони проявили неабияку волю і наполегливість до перемоги.

В командном у зал іку серед учителів перше місце посіла ком анда К ом ­сомольської ЗО Н І (ди ректор В. І. П ри х о д ь ко ) - 4,5 бала, д руге - М и р ­ненської ЗО Н І (О. М. Головач) - 5,5.

С еред юних туристів б о р о т ьб а була ще більш б е зк ом п ром існою і в р е ­зультаті перше місце посіла друга команда К о м со м о л ьс ьк о ї ЗО Н І (5,5 6а- л а ). Друге - М и р н е н сь к о ї ЗО Н І (6) і т ільки тр е тє - перша ком анда К ом со- Модьськоі ЗО Н І, яка була л ід ером у зм аган н я х з техніки пішохідного туризму.

А увечері б іля вогнища лунали туристськ і пісні, лилися спогади... Вечір сп о к ій н о п ереходив у ніч, та зр іл а надія, що ту р и зм на Гу- ляйпільщ ині буде ж и т и і в ідродить св о ї добрі традиції .

П р о спортивні зд о б у тк и і тр а д и ц ії 9 вересня 2006 року розпов ідав го ­л о в н и й сп е ц іа л іс т відділу у с п р а в а х м олод і та с п о р т у р а й д е р ж - адм ін істрац ії С. А Гебель:

- Сьогодні спортивні тр а д и ц і ї району захищ аю ть колективи ф із и ч н о ї культури , які об 'єднан і в районну орган ізац ію Ф С Т "Колос". І сам е в них працю ю ть лю ди, котрі розум ію ть , що їхніми зусиллям и поповню ю ться ряди зд о р о в и х духом і т ілом , зверш ую ться нові рекорди , серед к ращ их - колектив ф із к у л ь т у р и Т О В "Н адія" ( інструктор по сп орту В. Б иковський , д и р е к то р Н. Б иковська) , Т О В "А гро-К онтинент" (О. П етров , В. Щ е р б и ­на), З А Т "А гронива" (Р. З а їч е н к о , М. Н овохатько) , І ІС П "М ир" (Ф. Н а- млинський, О. Чуб), Т О В "А вангард" (П. П о л як о в , В. Савченко), ТОВ "П олтавк а" (В. Л ось , Г. Ф едько).

Т рад и ц ій н о успішними стали виступи гуляйпільських ш колярів в о б ­ласній спартакіаді се р ед с ільських районів. Вже вкотре зо л о ти й п є д е с - тал зм агань з б а ск ет б о л у н ал е ж и ть саме нашим юнакам і д івчатам (тр е ­нери С. Гебель, Т . К олибіна, В. К ириченко, Л. Рябко).

У зм аган н я х з м ін і-ф утб олу першість вибороли вихованці ДЮСІІ1 (тренер В. К ириченко), з л егк оатлети чн ого кросу (тренер О. І. С оя ) - т а ­к о ж І місце.

За підсумками спартак іади ш коляр ів "Хто ти, майбутній ол ім пієць?” гуляй п ільц і посіли II з а г а л ь н о к о м а н д н е місце. Зі с п а р т а к іа д и З а ­п о р ізь к о ї област і се р ед міст і с ільських районів 2005 року повернулися з к убком за I I I місце.

Н ад зви ч ай н о цікаво, з великою спортивною інтригою для учасників і вболівальників пройш ла і рай он н а спартак іада серед школярів. У з а г а л ь ­нок ом ан дн ом у зал іку перемогу зд обули юні спортсм ени ЗОНІ № 1 (ди­р ек тор А. Є. К атк ова , вчитель ф ізк у л ьт у р и О. В. Яковенко), на другом у місці вихованці к олег іум у "Л ідер" (Л. А. Галкіна, Ю. Т. Б р ац и л о , Г. О. Ш апош ник), на тр е ть о м у - сп ец іал ізован о ї ЗОІІІ (В. Ф. Кириченко, А. О. М аслієнко).

Н ад зви ч ай н а подія - чем піонат світу з ф у тб о л у , в яком у гідно висту­пила і зб ірна У країни , не залиш ив ба й д у ж и м ж о д н о го гуляйпільця, який зах о п лю єт ьс я цим видом спорту . А ми у свою чергу, п ідтримуючи ф у тб о л вищ ого рівня, провод и м о районні зм агання , в яких бере участь сім д о р о с ­лих та сім ю нацьких ф у тб о л ь н и х команд.

Р адую ть своїм и успіхами, відмінною підготовкою вихованці в ійсько­во-п атр іоти ч н ого клубу "П атр іот" (керівник О. Іщенко), котрі є б а га то ­

разовими п ер е м о ж ц ям и й при зерам и перш ості У країни та м іж н ар о д н и х турнірів з ук р а їн с ьк о го нац іонального рукопаш у.

У цьому році дитячо-ю н ац ьк а сп орти вн а ш кола відзначає ювілей -20 років від дня заснування. Звич айно ж , дата невелика, але нашій школі, яку очолю є талан ови ти й керівник - Н ат ал ія О лександрівна Д ан ілова , к о ­тра вкладає всю свою душу, серц е та прагнення досягти якнайвищ их р е­зультат ів у справі виховання дітей, є чим похвалитися . Слова подяки з а ­слуговую ть працівники Д Ю С Ш , які в ідкриваю ть неабиякі спортивні т а ­ланти у наших дітей - В. К ириченко , Т. К олибіна, А. Р ябко , О. С оя , С. С е ­верин, В. Мінкін, А. Л ук 'янець , М. М ак а р ен к о , Л. Б алан , С. С іріньок.

За цей коротки й період існування ш коли чим ало вихованців зд о б у в а ­ли вагомі перемоги на стад іонах У країни та за ї ї м еж ам и. Я скравим при­кладом цього є нещ одавня участь Д м и тр а Л итвиненка у складі зб ір н о ї України, у першості світу з м ін і-ф утб олу се р ед студентів, що проходив у Польщі, де він став б ронзовим призером.

В усі часи сп о р т сприяв вихованню міцних, сильних ф ізи ч н о і духовно членів суспільства. Н ехай ж е і нині він гартує п ідростаю че покоління , д о ­дає всім сили і здоров 'я .

* * *

Д ля за о х о ч е н н я людей до спорту в культурн о-сп орти вн ом у комплексі "Сучасник" (спортивний зал Д Ю К Ф П ) щ о р о к у п ровод яться турн іри на приз р ай о н н о ї газети "Голос Гуляйпілля" , пам 'яті відомих спортсм енів - земляків Л. С. З іненка і В. В. Д ер е в 'я н к а з волейболу серед чоловічих ко ­манд, шаховий турн ір пам 'яті вчителя І. А. С киби , турзл іт В. Д . К утор - ницького.

23 грудня 2006 року в спортзал і Д Ю К Ф П відбувся черговий турн ір з волейболу серед чоловічих команд, присвячений пам 'яті Л еоніда С ем е­новича Зіненка.

Ч отири команди по коловій системі визначали п ерем ож ц я та призерів турніру.

З а р е з у л ь т а т а м и ігор п е р е м о ж ц е м зм а г а н ь стали во л е й б о л іс ти ВАТ Т у л я й п іл ьс ьк е" , які у вирішальній грі виграли у команди Р ЕМ у з р а ­хунком 2:1. Волейболісти Р ЕМ у на другом у місці, на третьом у - м олода та перспективна ком анда "А С К О М -Л іл ія" . Ч етверте місце посіли с п о р т ­смени З А Т "Агронива". Д о речі, вони другий турн ір поспіль виграють у команди ВАТ "Гуляйпільське", яка стає п ерем ож ц ем змагань.

К о м ан д а-п ер е м о ж ец ь та ком ан ди -п ри зери н агород ж ен і кубкам и та Дипломами.

Т о го ж дня у приміщенні КС К "Сучасник" відбувся шаховий турнір , присвячений пам 'яті І. А. Скиби. 14 лю бителів цієї гри, що брали участь у турн ір і, п родем онстрували все своє вміння та навики гри у шахи. За ре ­зультатам и зустр іч ей перем ож цем ш ахового ту р н ір у став М. С. З а в о р о - тинський, на д р у го м у місці - С. В. З а в о роти н ськ и й , третє місце посів Л. С. Говіна.

Волейбольна команда держустанов - переможець змагань на приз районної газети "Голос Г уля й п ілля" , 2005 рік

П е р е м о ж ец ь зм агань та п ризери нагород ж ен і диплом ам и та призами, які надав приватний підприємець С. Тю тю нник.

28 січня 2007 року трид цять ш остий р аз роз ігр а н о приз р ай о н н о ї га­зети "Голос Гуляйпілля" з волейболу серед чоловіків. У розіграші взяли участь команди "А С К О М -А ілія" , П С П "Мир", району електричних ме­реж , ЗА Т "А гронива".

На урочистом у відкритті зм агань заступник голови р ай о н н о ї д е р ж а в ­но ї адм ін істрац ії П .П .Н а у м е н к о та ред ак тор р ай о н н о ї газети "Голос Гу­ляйпілля" І. К. Куш ніренко тепло привітали учасників та вболівальниківзі святом, нагадали , що приз розігрується з 1971 року. 36-й р а з бере участь у цих зм аган н ях спортивний дов гож и тель М икола Якуш онок, який виступає т е п ер за ком анду району електри чн и х м ер еж . А на закінчення виступаю чі, як завж д и , п об а ж а л и волейбол істам перемоги.

Головний суд дя зм агань головний спеціаліст відділу у справах молоді та спорту р ай д ер ж ад м ін іст р ац ії С. А. Гебель оголоси в п оряд ок прове­дення турн іру . П ерш им и його розп оч али команди РЕМ і З А Т "А грон и ­ва." Вперта б о р о т ь б а на волейбольном у майданчику зак інчилася з рахун-

ком 2:1. Вона засвідчила , щ о на цьому турнірі легких перемог не буде. Це довела і зустріч ком ан д "А С К О М -А іл ія" - РЕМ , коли більш досвідчені у турн ірних батал іях волейболісти району електричних м ер еж програли молодій команді з рахунком 0:2. Із шести ігор це була лиш е одна, яка з а ­верш илася у двох партіях, всі інші зак інчувалися з рахунком 2:1.

Інтрига турн іру за к р у ти л а ся так , що лиш е в останньом у поєдинку визначався перем ож ец ь і то за умови: якщ о ком анда "А С К О М -А ілія" ви­грає у З А Т "Агронива", вона ст ає п ерем ож цем , якщ о ні - то їй "світить" лише четверте місце. Але д о честі гравців Сергія Я рм ака (капітан), Сергія Б улгака , Ю рія С ереди , А ндрія Лю біна, О лек са н д р а Ш евченка, Ігоря ГІівнюка вони і спортивне, і психологічне наван таж ен н я витримали і д о ­билися перемоги з рахунком 2:1.

На друге місце вийшла ком анда І ІС П "Мир", на третє - РЕМ у і на чет­верте - З А Т "Агронива".

П. П. Н аум ен к о та І. К. Куш ніренко вручили п ер ем о ж ц ям турніру - команді "А С К О М -А іл ія" перехідний приз, грам оту і грош ову премію, призерам - кубки, грам оти і пам 'ятні подарунки.

З лю того 2007 ро к у відбувся обласний турн ір з волейболу на кубок Водолія , в я к о м у в зя л и у ч а ст ь чоловіч і к о м а н д и Г у л яй п іл ь сь ко го , Вільнянського, П р и м о р с ьк о го , О р іх івського районів та Ш евченківського району м. З а п о р іж ж я .

Цей турнір вшосте з ібрав на гуляйпільській землі любителів волейболу. Саме в цей день голова Ш евченківської райдерж адм ін істрац ії м. З а ­пор іж ж я І .О .Б ірю ков відзначав свій 55-річний ювілей. Тому всіх присутніх- зі спортивним святом, а ювіляра - з днем народж ення вітали голова ра­йонної ради Є. Г. К оровка , за сту п н и к голови р ай д ер ж ад м ін істр ац ії П. П. Науменко, колишні колеги, друзі. Н а що Ігор Олексійович відповів: "Так склалася доля , що я приїхав на цей турнір з командою запоріжців , але дав собі слово, що, н езал еж н о від того, де я буду працювати, турнір проводитиметься в Гуляйполі за ваш ої підтримки...".

А підтримали цей турнір і виступили спонсорам и Гуляйпільська рай- Л ерж адм ін істрац ія ( го л о в а О . І. Д у д к а ) , Ш евченк івська р а й д е р ж - адм ін істрац ія (І. О . Б ірю ков) та ТО В "А гр о -К о н ти н е н т" (д и р е к то р В- Б. Щ ербина). Н а урочистій церем он ії в ідкриття капітанам команд на вишитих руш никах дівчата вручили к орова ї . "І хай п ер е м о ж е най- сильніший!" - линуло залом.

А для того , щ об визначився найсильніший, кож н ій команді довелося виити на поєдинок із суперн и ком чотири рази . П ри цьому оріхівці не ви­

грали ж о д н о г о разу . Н а одну п рограну гру менше мали вільнянці. А ось к о м а н д а П р и м о р с ь к о г о р ай он у п о ст у п и л ася лиш е волейбол істам із

м. З а п о р іж ж я і то з рахунком 1:2.К ом анда наш ого району о б іграла волейболістів Вільнянського та

О ріх івського районів із рахунком 2:0, програвш и з таким ж е рахунком прим орцям. І однією з останніх вийшла на двобій із волейболістам и Ш е в ­ченківського району , які у своєму активі мали лише виграшні ігри.

Т р еб а ск а зати , що ніхто не чекав видовищ ного заверш ення турніру. А том у, коли з ійш лися досвідчені з а п о р іж ц і і м олоді хлопці наш ого р а й о ­ну, вболівальники, вж е визначивши п ом іж соб ою лідера, почали р о з х о ­дитися . Т а перем ож ні вигуки прим усили усіх повернутися назад.

З а л гримів, кричав, свистів. Н ап р у га була неймовірна, б о у перших двох партіях суперники поступалися один одн ом у лише 1-2 очками. І т ільки тр етя партія визначила п ерем ож ц я: з рахунком 2:1 виграли з а ­пор іж ці. Вони і стали волод арям и кубка Водолія. На другом у місці во­лейбол істи П р и м о р с ьк о го району , на третьом у - Гуляйпільського.

О р га н іза то р и зм агань за п р о вад и л и спеціальні призи кращим волей­болістам . У нашій команді кращ им за хи сн и к ом визнано Ю. Б иковського . Він о тр и м ав спеціальний приз та П о ч е сн у грамоту.

Н А С Е Л Е Н Н Я І Б Ю Д Ж Е Т

А дміністративними органам и у місті є районна і міська ради. В Гуляй- полі розташ ован і районна д е р ж а в н а адм ін істрац ія з усіма управліннями і відділами, редакц ія рай о н н о ї газети "Голос Гуляйпілля" , КП Районна д р у к арн я" , санеп ідстанція , управл іння П енс ійного ф о н д у та інші районні п ідприємства , установи і о рган ізац ії , оф іси приватних фірм.

Д онедавна міськраді п ідпорядковувались , крім Гуляйполя населені пункти: Затиш ш я, Веселе, Зелений Гай, М арф опіль , селище Залізничне (> 2007 році селище мало свій окремий адміністративний і юридичний статус).

П лощ а поселення міста і прилеглих населених пунктів у 70-х роках м инулого стол іття ск лад ала 2042 гектари, а вся тери тор ія міськради

бли зьк о 2500 гектарів.З а даними перепису 1959 року населення м іськради стан ови ло 17,2 т и ­

сячі чоловік, у 1962-у - 17220 (7467 м уж чин і 9753 ж інок), з них за

національністю:

І ^ Ц ІПГ/ІЦІ'ІМІ І ЙІЯУІукраїнці 15734 6752 8982РО С ІЯ Н И 1233 583 650білоруси 49 25 24молдавани 5 3 2татари 10 7 3євреї 101 41 60болгари 33 21 12греки 7 3 4н і м ц і ...... _ . _ 7 2 5П О Л Я К И .................. . . 4 3 1чехи ____ 1 1албанц і 1 1ІНШІ нац іональності З “- . 26 9 .

У 1964 році населення було за оперативним и даним и 20200 чоловік, сімей - 5,5 тисячі. В сам ом у центрі міста на 1 січня 1964 року п р о ж и в ал о 16,6 тисячі осіб. У пром исловості , на будівництві і в установах Г уляй п о­ля працю вало б л и зь к о 6500 робітників і служ бовців , а в сільському гос­подарстві - понад 3 тисячі.

В 1967 році б ю д ж е т міста по д оход ах складав 597 тисяч карбованців , по видатках - 633, 3 тисячі, а через десять років - відповідно 618,7 тисячі і 640,3 тисячі.

На 1 січня 1978 року у Гуляйполі п р о ж и в ал о 17095 осіб.П лідно працю вала міська Рада народних депутатів, д о складу я к о ї в

1980 році входило 75 депутатів, у т. ч. 42 робітників і 9 колгоспників . П ри раді діяло сім постійних комісій.

Б ю дж ет м ісько ї ради на 1980 рік затвердили у сумі 6631 тисяча к ар б о ­ванців, із них на ж и тло во -к о м у н ал ьн е господарство виділяли 308,9 тисячі карбованців, на н ародну освіту - 311,4 тисячі, о х о р о н у зд о р о в 'я - 30,6 ти ­сячі, культуру - 1,3 тисячі. Із обласного бю дж ету асигновано 48,2 тисячі карбованців.

За даними В сеукраїнського перепису населення 2001 року в Гуляй- польському районі п р о ж и в ал о 34290 осіб, з них - чоловіків - 15741 і ж і н о к - 18549. У сам ом у Гуляйполі м іське населення склад ало 18022 о с о ­би (8241 чоловік і 9781 жінка).

16 січня 2007 року сесія м ісько ї ради затверди ла загальний о б с я г д о ­ходів б ю д ж ету міста у сумі 3729,3 тисячі гривень, а видатків - у сумі 3729,3 тисячі.

Серед захи щ ен и х статей видатків загального ф о н д у м іського б ю д ж е ­т у на 2007 рік були: о п лата праці бю д ж етних установ, нарахування на зарплату , придбання м едикаментів та п ерев 'язувальних матеріалів, за-

езпечення продук там и харчування, оплата ком унальних послуг та енер- Г°носі ів , тр а н с ф е р ти населенню.

2 0 0 - Р І Ч Ч Я М І С Т А

5, 6 і 7 ж о в т н я 1985 року місто Гуляйполе в ідзначало своє 200-річчя. Голова м іськвиконком у В. М. П іхота розповідав:

- С ьогодні Гуляйполе - місто пром ислових підприємств і в и сокороз- винутого с ільського господарства . На його те р и то р і ї - до с л ід но -е кс п е­ри м ентальний з а в о д с ільгоспм аш ин , за во д и л а к о ф а р б о в и х виробів, будівельних матеріалів , побутових товарів , взуттєва і харчосм акова ф а б ­рики, шість будівельних орган ізац ій , два автотранспортн і п ідприємства, районні о б 'є д н а н н я по в и р о б н и ч о -т е х н іч н о м у з а б е з п е ч е н н ю і а г ­рохім ічном у о б с л у г о в у в а н н ю с іл ь с ь к о го г о с п о д а р с т в а , р а й п о б у т - комбінат, м іж го сп о д ар с ьк и й комбінат ком унальних підприємств, ш и ро­ка м ереж а м агазин ів , заклад ів гром адського харчування.

З к о ж н и м роком місто зр о с т а є і красивішає. В стад ії заверш ення - з а ­будова нового ж и т л о в о г о м ікрорай он у по вулиці Цвітній, культурно- спортивного комплексу . Т р и ва є с п о р у д ж е н н я приміщення районного вузла зв 'я зк у , їд ал ь н і-заго то вч о ї з м агазином "К улінарія" й каф етерієм .

На н ай б л и ж ч у перспективу передбачене будівництво 8 ж и тл о ви х б у ­динків (понад 400 квартир), двох дитячих комбінатів , нового приміщення СНІ № 3, зага л ьн о м ісь к о ї котельні, п ідприємства хімічного чищення одягу, вод оп ровод у д о в ж и н о ю 14 кілометрів.

М іст о Гуляйполе Підтинає своє 200-річчя, 1985 рік

Гуляйполе має 3 приміські колгоспи й м іж го сп о д ар ськ е підприємство по виробництву продуктів птахівництва. К олгосп імені Карла М аркса спеціалізується на виробництві яловичини, колгосп "Заповіт Леніна" - на виробництві свинини. У 1984 році грош овий п ри б у т о к с іл ьго сп п ід ­приємств Гуляйполя склав 14,2 м ільйона карбованців , чистий - 4, 3 м іль­йона карбованців .

Із року в рік п ідвищ ується д о б р о б у т і культурний рівень гуляйпільців.

У місті діють районна л ікарня , поліклініка, санепідстанція . Вісім з а га л ь ­ноосвітніх шкіл щ одня зустр іч аю ть більше 2,5 тисячі учнів, а найменших мешканців міста - дітей - 9 дош кільних закладів.

Т ільки м агазини м іськторгу продаю ть щ о р о к у на к о ж н о г о ж и т ел я т о ­варів більше як на 900 карбованців .

У місті д іють два Будинки культури, чотири клуби, к ін отеатр "К ос­мос" на 440 місць, Б удинок піонерів, м узична ш кола , бібл іотека. Інтен­сивно розвивається спорт.

Г у л я й п о л е - м істо б а г а т ь о х п ам 'ятн и к ів і п ам 'я тн и х місць. Та найбільше славиться наше місто людьми - трудівниками.

В роки п іслявоєнних п 'ятирічок за високі трудові досягнення тодішній голова колгоспу "Заповіт Л е н ін а” Г. К. К оровка , бригадир т р а к т о р н о ї бригади цього господарства І. И. М артиненко , перший се к р е та р райком у партії І. Ф. Тарасевич удостоєн і зван н я Героя С оц іал істично ї П рац і, ж и ­телі міста II. 3. С олодун та М. С. Б л а ж к о відзначені двома орденам и Леніна к ож ен . Л загалом за цей час кавалерам и н ай в и щ ої нагороди країни стали 28 гуляйпільців, орденом Ж о в т н е в о ї Револю ції відзначені11, орденом Т р у д о в о го Ч ервон ого П р ап о р а - 53. С еред них - к о лго с п н и ­ки, робітники, вчителі, партійні й радянськ і працівники.

І. II. М артиненко обирався делегатом XXI з ' їзд у К ом партії України й XXII з ' їзд у К П РС , голова правління колгоспу імені Карла М аркса М. Г. Бі- бік був делегатом X XIII з ' їзд у КГІРС, делегатами з ' їзд ів К ом парт ії Ук­раїни були м ехан ізатор колгоспу "Заповіт Леніна" Ю. Ф. Зелінський, керу­юча відділком колгоспу імені К арла М аркса Н. С. М акаренко , начальник цеху м іж господарського підприємства по птахівництву Р. II. Ш елех.

Б агато ж ител ів міста уславили себе ратними подвигами. З них 2684 билися з ворогам и країни на ф р о н т а х д р у г о ї св ітово ї війни. Груди 1849 з них прикрасили урядові нагороди . П овним кавалером ордена Слави став

Високих відзнак удостоєні й цілі колективи. Зокрем а, колгосп імені Карла М аркса на ознаменування 50- річчя утворення С Р С Р відзначений ювілейним П очесним зн а к о м ЦК К П Р С , П р е зи д і ї В ерховно ї Ради С Р С Р , Ради М іністрів С Р С Р і ВЦРІІС, а за підсумками роботи в 1975 році - перехідним Червоним прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦ РПС і ЦК ВЛКСМ. Госпо­дарству присвоєно звання "Колгосп високої культури тваринництва".

Ф. В. Зінзіков.

М іст о Гуляйполе відзначає своє 200-річчя, 1985 рік

Т р а д и ц і ї старш их поколінь п р и м н о ж у ю ть сьогоднішні трудівники. К олективи пром исловості д о с т р о к о в о виконали план восьми місяців. Тут о соб ливо відзначилися трудівники взу т тєво ї та х а р ч о см ак о в о ї ф а б р и к и , ек с пе р и м е н та ль н о го заводу сільгоспмашин.

Д о б р е потрудились працівники полів і ф ерм . Вони дали д ерж ав і м ай ­ж е 2800 тон н м 'яса, понад 3,6 тисячі тонн м олока , більше 13 мільйонів яєць, 5180 то н н хліба - в основном у зерн а ц інно ї й си л ь н о ї пшениці.

Н а труд ов ій вахті серед правоф лангових є варильник бітуму з ас ф а ль - то -б е то н н о г о за во д у О. А. Гура, робітник за во д у л а к о ф а р б о в и х виробівІ. О. Ведмідь, м ехан ізатор колгоспу імені К арла М аркса О. Т. К ірієнко, м уляр П М К -121 В. Г. Коропець, о п е р а т о р відгодівлі велико ї р о г а т о ї ху­доби з колгоспу Карла М аркса Г. І С ухан та десятки , сотні інших.

Йдучи д о свята , п 'ятирічку виконали хл ібороби колгоспу імені К арла М аркса , колективи ас ф а л ь то -б е то н н о го заводу м іж го сп о д ар с ьк о ї шля- хобуд івельно ї о рган ізац ії , к ом п лексн о ї бригади І. Н. К о рости льов а з м іж го с п о д а р с ь к о ї буд івельної орган ізац ії , три виробничі підрозділи ра­йонного о б 'єд н ан н я по виробничо-техн ічном у забезп еч ен н ю сільського господ арства , ол ійного цеху хар ч о см ак о во ї ф а б р и к и та багатьох інших, а т а к о ж понад 100 виробничників, у том у числі - 50 з ек спе р и м е н та ль н о ­го за во д у сільгоспмашин.

Вагомого успіху в боротьб і за успішну реал ізац ію завдань о д и н а д ц я ­т о ї п 'ятирічки добився колектив а в т о тр а н сп о р тн о го п ідприємства рай- о б 'єд н ан н я по виробничо-техн ічном у забезпеч енню с ільського го сп о ­дарства - д о с т р о к о в о здійснив завдання п'яти років.

О со б л и во відзначилася бригада водіїв вели кован таж н и х автомаш ин, яку очолю є В. П. Б оровик . П еревізш и 186,1 тисячі тонн н ар о д н о го сп о ­дарських вантаж ів , ї ї колектив із завд ан н ям п 'ятирічки справився на 117,7 процента.

Відмінно попрацювали та к о ж водії з бригад В. В. Педаша та А. І. Кравця.З д ій сн и л и о б с я г робіт , ви зн а ч е н и х на п 'я ти р іч к у , й труд івники

л ін ій н о -м о н т а ж н о ї дільниці.Д о я р к а Ксенія Денисівна К ури лен ко з колгоспу "Заповіт Леніна", на­

доївш и за чотири роки і вісім місяців 11680 кілограмів м олок а , д о с т р о к о ­во виконала о со б и ст е зо б о в 'я зан н я , взяте на о д и н ад ц я ту п 'ятирічку.

Т а к о го ж успіху досягли і ї ї колеги М арія О лександр івна П упко , О л ь ­га Василівна Ш рам ко , водій Василь Васильович Кравець, м ехан ізатори Іван Д м итрович З а с т р о ж н о в та О лек сан др Григорович Д ігтяр.

* * *

В 1985 році райпоб утком б інат надав населенню різні види послуг, с е ­ред яких такі нововведені, як навчання ручном у в 'язанню т р и к о та ж н и х виробів, виготовлення худож ніх комбінованих ф отозн ім к ів , д оставка д о ­

дому предметів прокату м алогаб ари тн и х речей та інше. Д о б р е з а р е к о ­мендували себе т а к о ж види послуг, необхідні для проведення т о р ж е с т в із приводу весілля, н а р о д ж е н н я дитини, проводів д о армії, ювілейних дат. Всього за 1984 рік к ож ен ж и т ел ь міста отрим ав послуг на 19 карбованців .

Великим ав тори тетом серед гуляйпільців користувалися швачка Раїса Павлівна ІІІишкіна, п ерукар Ніна Іванівна Ж ил інська , прачка К атерина Ф едорівна Є рм оленко , роб ітники х а р ч о см ак о в о ї ф а б р и к и Н еоніла О л е к ­сандрівна Л итвиненко, Віра Л ук 'ян івна Т ернова , Ганна Володимирівна К равченко, Валентина Іванівна М артиненко .

Д о б р а слава на ф аб ри ц і йшла й про колектив цеху по виробництву о л ії (майстер М. І. І Ірихідько). Він ще в лю том у 1985 року виконав план о д и н ад ц я то ї п 'ятирічки.

* * *

Б агато р ізних свят прош уміло над Г уляйполем за його 200-річнуісторію. Т а таких велелюдних і р ад існ и х , як в ідзн ачен ня 200- річчя м іста , навіть с т а р о ж и л и п ам 'я т а ю т ь м ало . І це цілком п р и р о д н о , бо підстав для р а ­дості б у л о багато.

Ю вілейні т о р ж ес тв а сп івпа­ли з відзначенням Д н я учителя й в ідбулися напередодні Д н я К о н ­с т и т у ц і ї С Р С Р , у р о зп а л і до п ід го т о в к и X X V II з ' ї з д у К о ­м уністичної п арт ії Р адянського С о ю з у . В аж ливим ст и м у л о м

стало т а к о ж те, що хл ібороби району 1985 року виростили найвищий у області у р о ж а й ранніх зерн ови х , тв аринники успішно зд ійснили плани трьох кварталів по виробництву й п р о д а ж у д е р ж а в і м 'яса та м олок а , д о ­строково з виробничою п рограм ою періоду справилася промисловість.

Та безп еречн о найістотніш ою підставою для радості стала упев­неність труд ящ их міста в завтраш ньом у дні.

Піднесений настрій гуляйпільців передався, п риродно , й трудящ им усього району, численним гостям, які прибули д о міста, щ об розділити радість з його ж ителям и . А поділена радість, як відомо, стає подвійною Радістю.

За традицією , к о ж н е т о р ж е с т в о в наш ому місті розпоч инається на йо-

Місто Гуляйполе відзначає своє 200-річчя, 198 5 рік

го центральній площі, що носить ім'я 50-річчя Великого Ж о в тн я . Т ак с т а ­лося й 5 ж о в тн я . О 16 годині сюди прийшли члени б ю р о райком у К ом ­п арт ії У к ра їн и та виконком ів р ай о н н о ї і м ісько ї Р ад народних депутатів, передовики виробництва , численні гості, в том у числі л ьотчи к -косм он ав т С Р С Р , Герой Р адян ського С ою зу Ю. М. Глазков , завідую чий відділом п ропаганди і аг ітац ії Зап о р ізь к о го обком у К ом п арт і ї У країни В. І. Воло­вик, за сту п н и к голови виконком у З а п о р із ь к о ї о б л а с н о ї Ради народних депутатів В. М. А нцупова, делегац ії сусідніх районів. Вони поставили до п ід н іж ж я пам 'ятника В. І. Леніну кошики з живими квітами.

Д ещ о раніш е такі кошики представники труд ових колективів віднесли до пам 'ятник ів іншим діячам п арт ії й держ ави . А перед цим почесні гості трохи попрацю вали — висалили ялинки в центральном у парку міста біля пам 'ятн и к а к ом сом ольцям 20-х років, дерева в інших скверах , зу с тр іл и ­ся з трудящ им и.

О 17-й годині в Б удинку культури колгоспу "Заповіт Леніна" р о зп о ч а ­ло ся урочисте зас ідання представників партійних, радянських і гро ­м адських орган ізац ій . Голова виконком у міської Ради народних де п у ­татів В. М. П іхота , котрий відкрив його, тепло привітав присутніх із ювілеєм і надав слово для доповіді перш ом у секретареві райком у К ом ­пар т і ї У країни М. С. Б єляєву .

У в аж н о вислухали пром овця присутні. Б о ж у доповіді йш лося про історію міста з часу його засн уван н я й до наших днів, н азивалися люди й колективи , котрі вписали в неї найяскравіш і стор інки , про перспективи. П ром ов ец ь підкреслив, що історія наш ого міста невіддільна від історії област і , республіки, країни.

З а доруч енням бю р о о бк ом у К ом п арт і ї У країни й вик онком у о б л а с ­но ї Р ади народ них депутатів присутніх на святі м іста й району тепло привітала В. М. А нцупова. Вона ж зачитала рішення про нагород ж ення Гуляй п оля П очесн ою грам отою обл в и ко н к о м у й під бурхливі оплески присутніх вручила відзнаку представникам міста. З в ітаннями виступали т а к о ж Ю. М. Глазков , почесний ж и тель міста, учасник визволення Гу­л я й п о л я А. А. К ов н ац ь ки й , к ер ів н и ки дел егац ій т р у д я щ и х О р д - ж о н ік ід зе всь ко го району міста З а п о р іж ж я , П ологівського й О ріхівсько- го районів наш ої області, П о к р о в сь к о г о - Д н іп роп етровськ о ї й Велико- новоселк івського Д о н ец ь к о ї област і. Т еп ло зустріли учасники засідання привітання піонерів. П отім було о голош ен о рішення про в ідзначення пе­редовиків зм агання.

З великим піднесенням присутні прийняли Вітальні листи Ц К К П РС , П р е зи д і ї В ерховно ї Ради С Р С Р , Раді Міністрів С Р С Р та Ц ентральном у Ком ітетові К ом п арт і ї У країни , П р е зи д і ї Верховно ї Р ади і Раді Міністрів республіки.

П отім відбувся великий концерт. У ньому взяли участь ам атори сцени району й м айстри м истецтв з М оскви, Д н іпропетровська .

В ж е зр а н к у 6 ж ов тн я гуляйпільці, гості міста рушили на стадіон "Сільмаш". Ж и в о м у потокові, зд авалося , не буде кінця, бо люди все п р и ­бували й прибували. О сь у ж е заповнен і всі місця на три б ун ах , к ож н а вільна місцина поза ф утб ольн и м полем.

Святкування р о зп о ч ал о ­ся ярм арком , оглядом т в о р ­чості н ар о д н и х умільців. А ле це були не рядові з а х о ­ди. О рган ізатори їх подбали й про те, щоб відвідувачі м а­ли м ож ливість не лише вга­мувати цікавість, але й р о з ­важ итися. І це їм вдалося.

З д авалося , все вж е огля- М іст п Гуляйполе відзначає своє 200-річчя, 1985 р ік H V T O , Щ О потр ібно — прид-

бано. А ле люди не за л и ш а ­ли стадіон. Всі чекали о сн ов н ого - початку те а т р а л ізо в а н о ї вистави.

...15-а година. Н ад стад іоном розн оси ться передзвін К ремлівських курантів. Ю наки вносять на поле прапори о зд облен н я . Кілька перелаш - тувань і вони утворю ю ть коридор , яким у напрямі цен трально ї триб уни крокую ть 40 сурмачів і 40 юних барабанщ иць . С урм и за к л и к аю ть всіх до уваги.

На полі діти утворю ю ть ц и ф р у "200". В цей час голова виконком у м іськради В. М. П іх о та оголош ує свято "Краю мій - гордість м оя" в ідкри­тим і за п р о ш у є внести прапор. Ч ервоне полотнищ е із з о б р а ж е н н я м С е р ­па і М олота через все поле прон осять передові трудівники району М. 1. Є рем енко , II. І. Семеню та, H. М. Удод, Є. А .Щ ербина, О. О. Д ан і- лов та інші. Вони п ідносять його до щогли і ось вж е п рапор повільно спливає вгору. Звучать Гімн Р адян ського С ою зу і Гімн У к р а їн с ь к о ї PCP.

Д о присутніх звертається перший се к р ета р райком у К о м п ар т і ї У к­раїни М. С. Бєляєв:

- Населені пункти, як і люди, - сказав , зо к р ем а , він, - м аю ть свою біографію . Є вона і в наш ого міста.

Безрад існим и були перші більш ніж 130 років ж и т тя Гуляйполя і й о ­го мешканців. Хоча навкруги л е ж а л и багаті землі, та слугували вони не тим, хто поливав їх сво їм потом , бо н але ж а ли поміщикам, колоністам , кУркулям. Т е ж і стосовно робітників. З а м ізерну платню вони в ней­мовірно т я ж к и х ум овах працю вали по 12-14 годин на добу.

Висотуючи з тр у д ящ и х всі сили, е к с п л у а та то р и зовс ім не дбали про р о зви то к осв іти , о х о р о н у зд о р о в 'я .

Гуляйпільці не м ирилися з гнобителям и. Н е один р аз піднімалися во­ни на б о р о т ь б у , але с п р а в ж н ь о г о визволення до б и л и ся тільки після п о ва ­л ен н я б у р ж у а з і ї й п ерем оги над вн у тр іш н ьо ю к о н т р р е в о л ю ц іє ю й зовн іш ньою інтервенцією.

Сьогодні Г уляйполе - місто з високорозвинутим и пром исловістю й с ільським госп од арством . Т у т ство р ен о всі умови для освіти, охорон и зд о р о в 'я , ро зви т ку культури труд ящ их , за доволен н я їхніх потреб. Виро­би з м ар к о ю гуляйпільських п ідприємств знаю ть у багатьох республіках С ою зу , а т а к о ж у П ольщ і, Б олгар ії , на Кубі, в ряді кра їн А ф рики . М ай ж е поспіль неписьм енне д о револю ції село, нинішнє Гуляйполе д ало країні вчених і в о є н а ч а л ь н и к ів , пи сьм ен н и к ів і а р т и ст ів , т р ь о х Геро їв С о ц іал істи ч н о ї П рац і, сотні сп равж н іх м айстрів св о є ї справи.

П ри сутн іх на стадіоні із святом привітав колишній перший се к р ета р райком у К о м п а р т і ї України Герой С оц іал істично ї П рац і І. Ф. Тарасевич .

П о ч и н а єтьс я те атр а л ізо в а н а вистава....На полі з 'явл яю тьс я вози , з а п р я ж е н і волами й кіньми з убогим д о ­

машнім ск а р б о м . Т о - перші поселенці. Вони ставлять примітивне ж и т л о , бо вирішили поселитися на цих зе м л я х н азавж д и . П оселенці сподівалися на волю, але зн ову потрап и ли в за леж н ість від багатіїв . Т ом у й сумних пісень співаю ть дівчата на вечорницях, том у й підтрим ую ть поселенці д е ­м онстрац ію робітників , схвально зустр ічаю ть звернення Н іловни - ге­роїні в ідом ого тв о р у М. Г орького "Мати".

С тор ін ку з а ст о р ін к о ю п ерегортаю ть історію міста учасники т е а т ­р а л ізо в а н о ї вистави.

О після був святковий ф е єр в ер к , масові гуляння у центральном у п ар ­ку міста.

7 ж о в т н я , в понеділок, в центральном у парку міста відбулися показові спортивні виступи.

* * *

З к о ж н и м рок ом росли зап и ти населення міста й покращ увався його до б р о б у т . Т ак , на 19 вересня 1987 року в Гуляйполі н араховувалося більше двох тисяч особ и сти х легкових автомобілів , понад 800 ван таж н и х м отоциклів , 2010 телеф онів .

* * *

15 вересня 1987 року голова виконком у м ісько ї Ради народ них д е п у ­татів В. М. П іхота писав у районній газеті "З оря комунізму":

- 44-й р аз м ирна щ едра осінь ступила на б л агодатн у гуляйпільську землю , вмиту ранковим и тум ан ам и , наповнену вересневим у р о ж а є м полів і садів. Я к завж д и , п очаток вересня - це нові зусилля працівників м іста і села , сп р я м о ва н і на в и к он ан н я планів і со ц іал істи ч н и х з о ­б о в 'я з а н ь , п ід го т о в к у д о с л а в н о г о 70-р іччя В е л и к о ї Ж о в т н е в о ї соц іал істи чн о ї революції.

С ьогодні ж ител і міста зайняті м ирною творчою працею. їхні ус­тремління - гідно зустріти з н а ­менну дату в ж итті р ад я н с ь к о ї країни , внести свою посильну ч а­стку в перебудову і прискорення .А ле т а к б у л о не з а в ж д и . Ще 44 роки том у на гуляйпільській землі лилася кров і д об лесна Ч е р ­вона А рм ія виганяла непрош ених ф аш истськ и х за й д з наш ої р ідної землі.

15 вересня 1943 року червоний п рапор визволення принесли ж и тел ям міста воїни 5 У д ар н о ї арм ії , які рухалися з Д о н б а су . Гуляйпільці н іколи не забуд уть чорних днів ф а ­ш истсько ї о к у п ац ії і вічно пам 'ятатим уть тих , хто приніс їм рад ість ви­зволення . Вони в глибокій шанобі схиляю ть голови перед славними воїнами (ж ивим и і тими, х то поліг у боях) гвардійських 34-ї ст р іл ец ь к о ї і 12-і к авалер ій ськ о ї див із і ї 5-ї у д а р н о ї армії, 125 м іном етного полку р е­зерву Головного ком андування, 6 - ї гвард ійсько ї ав іац ійно ї б о м б а р д у ­вальної дивізії , 140 о к р е м о ї т а н к о в о ї дивізії , 30-ї і 4 - ї гвард ійсько ї стр ілец ько ї дивізій , які в ідзначилися в б о я х з а визволення населених пунктів району. 130 рад янських воїнів 41 нац іональності віддали ж и ття , визволяючи місто. Вдячні гуляйпільці свято ш анують про них пам 'ять. П ро це нагадує величний м ем оріал , біля як о г о за в ж д и квіти і де з а в ж д и зупиняю ться гості міста, щ об віддати данину шани полеглим.

5 ж о в тн я 1941 року в Гуляйполе ввірвалися ф аш исти . І пітьма о к у ­паційної ночі тр и в ал а д о 15 вересня 1943 року. Ф аш истські зайди в с тан о ­вили в місті ж о р с т о к и й те рор , але він не зл ам ав волі до боротьб и . З пер­ших днів о к у п а ц і ї в Гуляйполі почала діяти ан т и ф аш и с тсь к а підпільна гРУпа. Н а ж аль , ф а ш истам вдалося ї ї л іквідувати.

М іст о Гуляйполе відзначає своє 200-річчя, 198 5 Ьік

Б е зп р и к л ад н у м уж ність , відданість Радянській владі, п р о д е м о н с тр у ­вали патр іоти робітники за в о д у промартілі "Червоний металіст Г. Г. Ш а- м рай , М. В. Ш ейко , М. І. С ам ойлов , Г. С. Б одня , А. М. Семеню та, П . Ф. У сатен к о , які ризикую чи ж и ттям , врятували від знищ ення і зб е р е г ­ли до при ходу частин Ч е р в о н о ї Армії б р о н з о в у ф ігуру В. І. Леніна.

Сьогодні ми сх и л яєм о голови перед всіма ветеранам и війни і праці, які кували визволення , працю вали на П ерем огу . Вдячні гуляйпільці п ідтри­мують тісні зв 'я зк и з во їнам и-ви зв оли телям и почесними гром адянам и міста - Г ероєм Р а д я н с ь к о ї С ою зу генералом В. С. А нтоновим , учасницею ш турм у Б ерл ін а Г. В. Н ікуліною , І. Г. С к о м о р о х о ви м , І. Н. Ш евченком, Г. І. Іваїценком. Н а свята П ерем оги і визволення району та міста п р и їж д ж а ю т ь ве тер а н и 12 гв ар д ій с ь к о ї к а в а л е р ій с ь к о ї див із і ї В. Я. С ір о б а б а , Г. П. Ришков, М. І. С тукалов , М. Я. Радченко, О. М. Ч о р - н о я р о в , 34 г в а р д ій с ь к о ї с т р іл е ц ь к о ї д ів із і ї - А. А. К ов н ац ь ки и , Є. Я. П Іульж ен ко , Д. II. К ози ряц ьк и й , Ю. Я. Р айгородецький , Ф. О. То- п орков , 140 о к р е м о ї т а н к о в о ї дивізії - М. Я. Кусайло та б агато інших. Ж и тел і м іста з а в ж д и раді сво їм почесним і дорогим гостям.

44 роки - для істор ії мить, для лю дини не та к і мало. М инулі роки не пройш ли м ар н о для м іста. Сьогодні Гуляйполе - м істо пром ислових п ідприємств і в и с о к о р о зв и н у то го с ільського господарства . Т ільки п р о ­м исловість щ орічно ви р о б л я є продукції більше ніж на 50 мільйонів к а р ­бованців . А це в 40 раз ів перевищ ує рівень 1940 року.

Н езв аж аю ч и на те, що Гуляйполе два роки том у відсвяткувало своє200-річчя, воно з року в рік росте , кра- сивішає. Н а його вулицях з 'являю ться нові будинки, поповню ється новими, будівлями м ік р о р а й о н . С п р а в ж н ь о ю о к р а с о ю міста став к уль турно-спортивний комплекс "С у­часник". Але краса і чистота міста з а ле ж и т ь від участі всіх і к о ж н о го , від вболівання за й ого сан ітарний стан.

Вітаючи зем ляк ів із славним 44-річчям визволення міста, хочеться ск а зати , що м о­л о д е покоління свято ш анує пам 'ять визво­лителів, гідно п ри м н о ж у є бойову і трудову славу старш их поколінь. С еред них - воіни- ін т е р н а ц іо н а л іс т и , які п одали д о п о м о гу д р у ж н ьо м у народові А ф ган істану , депутат рай о н н о ї Ради О л ек са н д р К расовський , д е ­путат м іської Ради Ігор А зар о в , ш о ф е р бу-М іст о Гуляйполе відзначає своє

200-річчя, 1985 рік

динк оуп равл ін н я А натолій Ч абан ен к о та інші. Сьогодні вони відмінно труд ять ся на ф р о н т і м ирного будівництва.

П р ек р ас н е сьогодення р ідного міста, прекрасн і своїм тр у д о м його жителі.

V,- * *

5 бе р езн я 2007 року пригадував голова м іськвиконкому з 1980 по 1994 рік Василь М икитович Піхота: "До 1964 року головами Гуляйпільської м іської ради були Д м и тро Іванович Гузій, Іван М ихайлович Ч ередничен­ко, М арія Петрівна Компанієць, М ихайло Іванович Васецький. З ж ов тн я 1972 року я працював заступником голови м ісько ї ради у М и хай ла Іван о ­

вича, а з 1980 року по 1994-й - головою , а потім - до 1997 року заступником .

У 80-і - 90-і роки приділялась велика увага р о з в и т к у со ц іа л ь н и х , к у л ь т у р н и х і м а ­тер іальних благ. В місті планово в и к о н у ва­лись роботи по сп о р у д ж е н н ю ж и тлови х , по­б у т о в и х і к у л ь т у р н и х прим іщ ень . С е р е д інших побудували 17 ж итлових будинків , Б у ­динок побуту , КС К "Сучасник", ч о т и р и п о ­в ерхове п р и м іщ ен н я р а й в у зл а з в 'я з к у , х ірургічний корпус.

За 1980-1991 роки на території міста висад­ж ено більше 100 сріблястих ялинок з Д онець­кого зеленгоспу, де працював генеральним д и ­ректором Г. II. Р адіо- і------------------------------------ 1

Голова м іськвиконкому НОВ. Добрий З В ' ЯЗ ОК 3

Д . І. Гузій ним дозволив зробитигенеральний проект реконструкції центрального майдану міста.

Велику допомогу у виготовленні цементних плит, крім Запоріжжя, надав Гуляйпільський за ­вод метало-бетонних виробів, де керівником був Анатолій Тимофійович Сушко.

В ті роки в місті висадж ували каш тани, клени, явори, горобину , липу, троян д и . Тоді міськви-

конком н е о д н о р а з о в о за підсумками зм аган н я Голова міськіиконкому олагоустрою займав призові місця у області. в. М. Піхот а

Н ео ц ін е н н у доп о м о гу голові м іськвиконкому подавав колектив к ом у­нального п ідприєм ства , який очолю вали досвідчені керівники: Семен П ан ти л е й м о н о в и ч К олом ієць , В іктор П авлович Л ю тий , М и к ола Ти- м оф ійович Б ілостоц ьк и й (всі вж е покійні).

Н а й б іл ь ш и й вн е со к у з а б у д о в у м іста внесли голови к олгосп ів М. Г. Б ібік (колгосп імені Карла М аркса) , Б. О. Горпинич (колгосп З а ­повіт Леніна"), О. А. Ж у р а вел ь , В. І. К оваленко (обидва з колгоспу імені Енгельса).

На т е р и т о р і ї м іста п рактично 90 процентів вулиць мали тверд е п о ­

криття .В той час велась велика робота по впорядкуванні вулиць, заміні т а б ­

личок і ном ер ів на будинках . К ож н и й рік п р оход и ло зм агання з а звання "К ращ ий двір" та "К ращ а вулиця". Велику роботу проводили вуличні комітети , головам и яких були І. І. Б одня , А. Т. Анікіна, О. І. Рубан, К. Я. Ч еред н и чен ко , Л. П. Н еб р ат та б агато інших.

Б а га т о зр о б и л и по бл а го у стр о ю наш ого міста члени бригади ш ляхо­виків, яку очолю вав досвідчений керівник - буд івельник Віктор О л е к с а н ­дрович Войцехівський".

Ю В ІЛ Е Й Р А Й О Н У

28- 30 б е р езн я 2003 року гуляйпільці д р у ж н о ю родиною в присутності численних гостей, щ о прибули на св ято з різних куточків V кра їни та країн б л и ж н ь о го з а р у б іж ж я , відзначили 80-річчя утворення району.

О ф іц ій н а церемонія н аго р о д ж е н н я перем ож ців та лауреат ів р ай о н н о ­го к он курсу "Людина року-2002" та вручення регіональних наго р о д по­чалися 28 б е р е з н я о 14-й годині у великому залі КСК "Сучасник".

Д о присутн іх зем ляк ів та гостей звернувся голова рай о н н о ї д е р ж а в ­но ї ад м ін істрац ії І. О. Б ірю ков. Він, зок рем а , сказав : Я хотів би від імені р ай о н н о ї адм ін істрац ії , р ай о н н о ї ради, всіх виконавчих і п р ед ставниць­ких орган ів р ай он у п озд о р о ви ти всіх присутніх із святом і по б а ж а ти успіхів, зд о р о в 'я і наснаги.

В цьому зал і з іб рали ся люди різних поколінь, але всіх нас о б 'єд н у є о д ­не: всі, хто сьогодн і присутні тут , робили і роб л я ть все, щ об Гу- ляйпільський край розкві-тав , щ об слава про нього ішла не тільки по У к­раїні, а й д а л е к о поза ї ї м еж ам и. Т о й період, про який сьогодні г о во р и ­мо, сол ідний період і нам є про що говорити, є що анал ізувати . Я думаю, що більш детальн іш е про все це с к а ж у за втр а на урочистом у засіданні і відзначу кращ их представників , які внесли вагомий вклад у розбудову наш ого району.

Г у л яй п іл ь щ и н а з а в ж д и бу л а ф л а г м а н о м у З а ­порізькій област і в соц іаль ­н о -е к о н о м іч н о м у р о зв и т к у т е р и т о р ій . І сь о г о д н і це п ід твердж ує статистика , не з а л е ж н о від того , що ми ж и ­вемо у складні часи і нелег­ко вирішувати всі питання. А ле, мабуть, така наша доля з вами, д о л я бути з а в ж д и

перш им и , бути перш и м и с е р е д к р ащ и х т о м у , що ж и в е м о на Гу- ляйпільщині, на цій історичній землі, у цій вольниці, й іншого нам з вами не дано. Б агат о районів в област і були створені і п о -р ізн ом у відзначають ці дати , і нам реком ендували д іж д ати с я сторіччя і ш и роко відзначити цю подію. А ле ба гато хто д о ц ієї дати не зміг би дійти, і тих людей, котрі з р о ­били все, щоб сьогодні ми з вами святкували і мали такі п о к азн и к и , миб втратили . Я щ иро вдячний труд ови м колективам , гром адським о р ­ганізаціям , ветеранам за те, що були підтримані наші ініціативи, рішен­ня, і сьогодні ми м аєм о п рек расн у , ун ікальну книгу-щ оденник з істори ч­ними надбанням и. М и м аєм о д о б р у н ар о б ку і вж е працю є велика р е ­дакційна колегія по створенню іс то р и ч н о ї 12-главої книги по повній історії Гуляйпільського краю і вона вийде д о дня визволення району . Ми м аєм о наші регіональні нагород и вперше за 80 років, які будуть вруч ати­ся на цій сцені. С ьогодні ж , завдяки цьому ювілею, через значний пром іж ок часу перерви д о району прийш ло 30 дер ж а вн и х нагород , 24 о б ­ласних. Гадаю, що і ті результати конкурсів , які ми провели напередодні свята, говорять про те, що ми нед арем но провод им о його. Т ільки 14 пісень написано за три місяці про Гуляйпільщину.

На заверш ен н я я хотів би ще р аз привітати і п озд оровити всіх вас, а у вашій особі всі трудові колективи з цим великим святом і п о б а ж а ти успіхів, щ астя , миру, б лагополуч чя і наснаги на священній ниві р о з б у д о ­ви наш ого краю. А теп ер д о зв о л ь т е мені перейти д о п р иєм но ї і п очесно ї місії, вручити кращ им представникам регіону і зем лякам , які з а р а з не прож иваю ть на нашій тер и то р ії , регіональні нагороди.

Р о зп о р я д ж е н н я голови р ай д ер ж ад м ін іст р ац ії "П ро н аго р о д ж е н н я регіональними нагородами" зачитав заступник голови райдерж адміністра­ції П. П. Науменко.

Регіональні нагороди ("П очесний гром адянин Гуляйпільського р а й о ­ну", медалі та іменний годинник "За заслуги перед Гуляйпільським краєм") н аго р о д ж е н и м вручив І. О. Б ірюков.

Від імені н аго р о д ж е н и х слово мала ветеран праці A. І. Явон.Вона, зо к р ем а , сказала : "Я хочу н и зь к о схилити голову перед п ам 'ят ­

тю тих лю дей, які тв ори ли історію району і яких немає серед нас. В кло­нитись всім гуляйпільцям за їх розум , кмітливість, працьовиті руки. Д ля подальш ого поступу вперед з історії треба брати вогонь, а не попіл. О с о б л и в о хочеться привітати т а к о ж м олодь - м айбуття Гуляйпільського к раю , п одякувати І. О. Б ірю кову і його однод ум цям за турб оту про вете­ранів, п іклування про м олодь і п о б а ж а ти всім нам щастя і добра" .

Д ал і в ідбулася церемонія н аго р о д ж е н н я перем ож ців та лауреатів к о н курсу "Людина року-2002", який проходив у 10 номінаціях.

У перш ом у конкурсі "Гордість Гуляйпільського краю " за вагомий вне­сок в економ ічне , громадське, наукове і культурне ж и т тя району л а у р е а ­тами стали вчителька англ ій ськ о ї мови Ч ервоненського НВК І. В. Артю х, поетеса, член Н ац іо н а л ьн о ї спілки письменників України Лю бов Геньба, студентка 3-го курсу Х арк івськ о ї ак а д ем ії культури Валентина Луговен- ко. П е р е м о ж н и ц е ю н азван о Ірину Вікторівну Артюх.

В конкурсі "К ращ е с ільськ огосп одарське п ідприємство року" л а у р е а ­тами ви зн ан о П С П "М ир" (д иректор О. Г. Чуб), 1 0 В "Батьківщина (ди­р е к т о р В. В. С а в о в с ьк и й ) , ВА Т " П т а х о ф а б р и к а "З ар іч н а" ( го л о в а правління М. А. Ц ьопкало) , Т О В "У країна" (д иректор М. Г. Тим оф ієв) , З А Т "А гронива" (голова правління М. М. Н овохатько) , ТО В "П ерем ога" (д и р е к то р Л. В. Горпинич), Т О В "А гроф ірм а "Зелений Гай" (д иректор О. І. Д удка ). П е р е м о ж е ц ь конкурсу - колектив З А Т "Агронива".

В конкурсі "М іський, районний керівник" лауреати - начальник райво Л. Є. К ір іє н к о , з а с т у п н и к голови а п а р а т у р а й д е р ж а д м ін іс т р а ц і ї Є. М. Ш к а б ар н я , Н овом и кола ївськ и й сільський голова Г. І. Х оріш ко. У цій ном інац ії перем ож н и ц ею є А. Є. Кірієнко.

В н ом інац ії "К ращ е п ідприємство" претендентами на перемогу висту­п али Д П "М аш и н о б у д івн и й з а в о д " ВАТ "М о т о р Січ" (д и р е к т о рО. А. Д о л ж е н к о ) , П В К ІІ "ЕТЛ" (ди ректор А. М. Бодня), З А Т "Х арчос­м акова ф а б р и к а " (голова правління E. І. Ж ованик). Т у т перемогу зд обув ДГІ "М аш инобудівний завод".

У номінації "Торгове підприємство року" лауреатами були К Т ІІ "Госп- товари" (ди ректор Т . К. Ж а б о л е н к о ) , м агазин "Л іл ія-ІП " (приватний п ідприємець Ю. А. Ж уравель ) , Т О В "Горицвіт" (д иректор Т. М. Ж а б о ­ленко). П е р е м о ж е ц ь - м агазин "Л іл ія-ІП " .

У ном інац ії "П ідприєм ець року" претендентам и на перемогу виступа­ли приватні підприємці М. В. М аляревич , Ю. О. П опов, керівник С Ф ІІ "Л аванда" В. І. К озяри н . П е р е м о ж ц е м став В. І. К озярин .

У ном інації "М едичний працівник року" лауреатам и визнано зав ід ую ­чого ф л ю о р о гр а ф іч н и м відділенням О. Р. М анька, зав ідую чого с т о м а т о ­логічним відділенням Р. М. Куш ика, завідую чу клін іко-д іагностичною л а ­бо р а то р ією Ц Р Л В. М. П атреєву . П ерем іг Р. М. Кушик.

Л ауреатам и у ном інац ії "П едагог року" стали заступ н и к д и р е к то р а з навчально-виховно ї роботи М и рненського НВК С. І. За їч е н к о , заступник д и рек тора НВК № 4 Т. М. Т р ет як , завідую ча методичним кабінетом р ай ­во Н. Г. К оростильова . П е р е м о ж е ц ь - Н. Г. К оростильова .

В номінації "За р о зви то к культури та створення духовних цінностей" л ауреати - провідний спеціаліст райво, керівник л іте р ат у р н о го клубу "П рол ісок" Н. В. Квітка, д и р е к то р Д о л и н сь ко го С Б К Т. В. Губар, н а р о д ­на м айстриня з м. Гуляйполя Л. І. Р ябко . П ер е м о ж ц ем визнано Т . В. Гу­бар.

Л ауреатам и у ном інац ії "Ю не о бд арув ан н я року" н азван о учня 5-го класу д и т я ч о ї школи мистецтв Сергія Вороніна, ученицю 9-Б класу ЗОНІ № 1 А нну Гуру, ученицю 11 класу ЗО Н І № 1 О лену М уху. П е р е м о ж е ц ь - Сергій Воронін.

Н а г о р о д и л а у р е а т а м та п е р е м о ж ц я м вручали го л о в а р а й д е р ж ­адм ін істрац ії І. О. Б ірю ков , його заступ н и к и О. О. К ір ієнко , П . П. Н а ­ум енко, О. О. Р ізник, голова р ай о н н о ї ради Є. Г. К оровка , його за с т у п ­ник Л. Ф. Б огуш ко , начальник, райво А. Є. К ірієнко, начальник р ай о н н о ­го відділу культури В. М. Ш ингур.

П ерем ож ц ів та лауреат ів конкурсу "Людина року-2002" вітали п р о ­фесійні артисти з міст З а п о р іж ж я і Луганська.

* * Ус

"Є днаймося, бо ми гуляйпільці!" - таким був лейтм отив зас ід ання клу­бу "Гуляйпільське зем ляцтво" , що п р оход и ло 28 березня 2003 року в КСК "Сучасник". Д о гостинних господарів клубу завітали поваж ні гості - керівники району на чолі з головою р ай д ер ж ад м ін істр ац ії І. О. Б ірю ко- вим та головою р ай о н н о ї ради Є. Г. К оровкою , зем ляки : д и р е к т о р З а ­порізьких міських електричних м ереж , деп утат о б л а сн о ї ради І. В. Б о д ­ня; д о к то р ф ілологічних наук, п р о ф е с о р Д н іп р о п е тр о вс ьк о го нац іональ­ного університету В. О. Горпинич; головний ред ак то р рад іоп рограм З а ­порізької о б л а сн о ї сту д і ї рад іом овлення Н. П. Д еркач ; ветеран праці Б- Г. К ам інський ; з а с л у ж е н и й л ік а р У к р а їн и , х ір у р г -к о с м е т о л о гО- О. М о с е й к о ; з а с л у ж е н и й п р ац івн и к к у ль ту р и , д и р и г е н т рес-

21 Зам.СМ2 321

публ ікан ського о р к ес тр у з м. Т и р а с п о л я П ри дн істровськ о ї республіки Г. О. М осейко ; се к р ета р Н ац іо н а л ьн о ї спілки письменників УкраїниО. О. М ихайлю та; р ек тор М акіївського ек он о м іко -гу м а н іта р н о го інсти­ту ту В. А. Т о в с ти к , член Н а ц іо н а л ь н о ї спілки х у д о ж н и к ів УкраїниО. М. Я куш енко ; гуляйпільці, які ж и в уть у місті і районі. Всіх їх немає зм оги назвати.

H. В. Квітка та Л. В. Клим енко, як і подобає привітним господиням, се рд ечн о зустрічали гостей, які стали членами клубу "Гуляйпільське з е м ­ляцтво".

За давнім народ ним звичаєм господар і вітали гостей хл ібом-сіллю , а далі слово мовив голова рай о н н о ї д е р ж а в н о ї адм ін істрац ії І. О. Б ірюков.

Ігор О лексійович, вітаючи зем ляк ів із 80-річчям утворення району, відзначив, що знам енним під час свята є заснування д ан ого клубу. І т р е ­ба, щ об зем ляк и - вихідці з Гуляйпільського краю частіше зустрічалися на рідній землі, гордилися своїм краєм , який утрим ує першість в області по соц іальн о-екон ом ічн и х п ок азниках . І по-іншому бути не м ож е, бо ми за р а ж е н і н арк оти к ом бути в усьом у першими. Гуляйпільців знаю ть і в Європі.

I. О. Б ірю ков п о б а ж а в зем ляк ам наснаги і творчості на благо нашего краю.

В етерану праці М. А. Явону Ігор О лексійович вручив П очесну гр ам о ­ту за р о зб у д о в у району.

Д алі Н атал ія Василівна звернулася до "ж ивої" істор ії регіону, голосу, який звучав не один рік у 70-80 роки м инулого століття . Т ак розм ова р о з ­почалася про рад іож урн ал іста Василя А нтоновича З а к а р л ю к у і пере­йшла на л ітератора Івана К ириловича Куш ніренка та к раєзнавця В оло­д им ира Ілліча Ж ил ін ськ ого , які випустили у світ д вотом ник ун ікально ї книги "Л іте р ату р а Гуляйпільщ ини" ("Н а пругких вітрах ). А яку унікальну ф о н о те к у з ібрав ентуз іаст св о є ї справи Василь М ануїлович Кутя! А скільки д об ри х слів м о ж н а с к а зати про народний хор "Вольни­ця" р а й о н н о го Б удинку культури, незмінним керівником як ого на про ­тяз і 20 років є Богдан Йосипович Б урбура .

Високим про ф е с іо н а л ізм о м у робот і відзначаю ться вихідці з краю брати М осейки - за сл у ж е н и й л ік ар У країни О лек сан др О лексійович і з а ­сл у ж ен и й працівник культури М олдови Григорій Олексійович, які т е п ­ло говорили про рідну Гуляйпільщину, котра відкрила світ у велику м едицину та м узику.

Учнем м ісько ї СІІІ № 2 був і д о к т о р технічних наук, завідую чий к а ф е ­др о ю Д н іп р о п е тр о в с ь к о го х ім іко -техн олог ічн ого інституту А натолій Григорович С таровойт . Усім їм було про щ о згадати .

На зас іданні клубу виступали начальник районного відділу освіти Л. Є. К ір ієнко , голова р ай о н н о ї ради Є. Г. К оровка , ветеран праці Л. І. Явон, І. В. Б одня , який подарував І. О. Б ірю кову картину "Фрегат", В. М. Куті - музичний центр , а всім присутнім ж інкам - квіти. С лово м а­ли Б. Г. Камінський, О. М. Якуш енко, О. О. М ихайлю та, В. А Т овстик та В. О. Горпинич. К о ж ен розповів про себе, про свою часточку внеску у розбудову р ідного Гуляйпільського краю.

Зас ід ан н я клубу проходило у м узичном у супроводі квартету "Дебют" з школи мистецтв, співаків Світлани Кір ілової, Володимира К об зєя та інших.

П ерш е зас ід ання клубу "Гуляйпільське зем ляцтво" пройш ло на висо­кому орган ізац ійном у й ем оційном у рівні і надовго за п ам 'ят аєть ся йо­го учасникам . І є надія, що світле березн еве ювілейне св ято залиш иться приємним спогадом у буднях земляків.

29 б ерезн я у великом у залі КСК "Сучасник" відбулося урочисте з ібрання з нагоди 80-річчя утворення району та вручення держ авн и х н а ­город. Відкрив його голова р ай о н н о ї ради Є. Г. Коровка .

З д о п о в ід д ю виступив голова р а й о н н о ї д е р ж а в н о ї ад м ін іст р ац іїІ. О. Б ірюков. Він розповів про історію створен н я району, зупинився на визначних віхах його розвитку , по ім енно згадав всіх причетних д о ге­роїчних і труд ових зверш ень регіону. (В основу доповіді покладено тези статті Ігоря О лексійовича , н а д р у к о в ан о ї в газеті за 28 бе р езн я під з а го ­ловком "Гуляйпільський край: 80 зв и т я ж н и х літ"). Н е перелічуючи всьо­го с к а зан о го у статті, нагадаємо: ми по праву гордим ося тим, що Гу- ляйпільщина є ф лагм ан о м с ільськогосподарського виробництва в З а ­порізькій області.

Сільське господ арство за й м а є провідне місце в розви тку н ар о д н о ­господарського комплексу району. С ьогодні після р еф орм уван н я тут працює 25 сільгосппідприємств, 50 ф е р м е р сь к и х господарств і один с ільськогосподарський кооператив. Т ільки в 2002 році рослинницько ї продукції вирощ ено на 80 млн. грн. Успішно розвивається тваринництво та птахівництво. П р о тя го м останніх трьох років усі господ арства р ен т а ­бельні.

Район м ає надійний кадровий потенціал.Одними з пр іоритетних напрямків діяльності н арод н ого господарства

району є буд івництво і ж и тло во -к о м у н ал ьн е господарство . Інтенсивно ведеться газиф ікац ія ж и т л о во го ф о н д у міста.

Р обота по розвитку м алого та середнього б ізнесу т а к о ж н алеж и ть до першочергових завдань.

В районі своєчасно і в повному обсяз і виплачую ться пенсії. З повним н а в а н т а ж е н н я м п р ац ю є о св ітя н с ь к а м е р е ж а , де т р у д я т ь с я ви соко -

квал іф ікован і педагоги. В районі діють медичні та культурні заклади . Д баю ть у район і і про духовний р о зви то к населення, ф ізичне за га р т у в а н ­ня молоді.

Р айонна д е р ж а в н а адм іністрація робила , робить і буде робити все для зр о с тан н я соц іал ьн о -е ко н о м іч н о го розви тку району.

Від імені гуляйпільців І. О. Б ірю ков подякував голові о б л а с н о ї д е р ­ж а в н о ї ад м ін істрац ії Є. Г. К арташ ову за постійну увагу і доп ом огу у вирішенні ак туальн и х проблем Гуляйпільського краю, за сп ри ян н я у підготовці проведення святк уван ня 80- ї річниці утворення району та н а ­го р о д ж ен н я к ращ их його представників високими д е р ж авн и м и н а г о р о ­дами.

Вручення д е р ж а в н и х н аго р о д на святі зд ійснив голова З а п о р ізь к о ї о б л а с н о ї д е р ж а в н о ї адм ін істрац ії Є. Г. К арташов. П ер ед цим він, з о к р е ­ма, сказав: "Дорогі трудівники Гуляйпільського району, до зво л ьт е с е р ­дечно привітати вас і всіх присутніх у цьому залі з 80-річчям такого , я б сказав , о ри г ін альн ого по-своєм у свята в рам ках З ап о р ізь к о го регіону і всієї У країни .

80 років - це історично невеликий п ро м іж о к часу. І коли його в ідзна­чають, то б е зп еречн о , гортаю ть стор інки від створення цього краю і з а ­вершують сьогодніш нім днем, згад ую ть тих людей, які тв орили історію, в ідстоювали інтереси краю , які робили його п о -сп рав ж н ь ом у героїчним, п о -сп р ав ж н ь о м у трудовим , п о -сп рав ж н ь ом у чудовим, оск ільки слава про Гуляйпільський район зн ан а і за м еж ам и наш ої сл а вн о ї України .

Сьогодні ми по-особ ли вом у в ідзначаєм о Гуляйпільський район. І я ск а ж у з яких причин. П ост ійно протягом останніх тр ь о х -ч о ти р ь о х років ваш район за й м а є перш і-другі-треті місця, а по багатьох позиціях тільки перші. Це я б еру лише трудові досягнення . Люди вміють дум ати , вміють орган ізовувати , отрим увати найвищі в р о ж а ї , люди вміють створю вати високу духовну культуру , п ідтрим увати отой чудовий трудовий п о ­тенціал та ідеї, які за к л ал и с я людьми старш их поколінь, нашими д о р о г и ­ми ветеранам и війни і праці, котрі присутні в залі і котрі багато зробили , щоб ск ласти славу Гуляйпільськом у краю. І д у ж е приємно, що їх т р а ­диції сьогодні продовж ую ться .

Ж о д ен рай он област і та к не зай м ається кадрам и, як зай м ається Гу­ляйпільський . 51 говорю про те, що, приїхавши до П р ези д ен та України Леоніда Д ан и лови ч а , щоб н агород ити достойних , він запитав : чому так багато? А я сказав : хочу пок азати , що гам, де п о -сп рав ж н ь ом у за й м а ю ть ­ся кадрам и, там , де виховують кадри, там є сп равж н я перемога. Скільки тут навчається м олоді у вузах з а бю д ж етн і кошти, яка при в 'язан а д о цієї землі і буде розви в ати нові те х н о л о г і ї і створю вати в ц ілому потенціал

для онуків , для м айбутнього в цілому. Я дум аю , щ о така до б р а традиц ія п родовж иться .

І те, щ о ви зуміли зберегти кадри, я п р ек расн о розум ію , том у люди не розб іглися і не пішли в інші якісь п ідрозділи, вони вірять сво їм керівни­кам. Гуляйпільський район за й м а є середню лінію по те р и то р і ї нашого славного З а п о р ізь к о г о краю, зумів створити оптим альний варіант. Ось чому Ми б уд ем о вс іляко п ідтримувати цю лінію, будем о показувати най ­кращий досвід , починаючи від висвітлення району в цілому і закінчуючи тими великими традиціями , які н арод ж ую ться тут.

Н іде нем ає та к о г о високого поетичного класу, т а к о ї поетично ї ш ко­ли, яка є в Гуляйпільськом у районі. Я хотів би сьогодні сердечно п о д я к у ­вати Г. І. Л ю том у, який у свій час створив цю школу. Я недавно, мабуть, м ісяця півтора тому, був присутній на занятт і , де було 40 дітей, які б е ­руть участь у к он курсах на кращ ий вірш, на кращ у пісню про Гу- ляйпілля. 14 написаних пісень говорять про великий інтерес д о цього району, про великий творчий поетичний потенціал . Нам потрібні люди, які розум ію ть спец и ф ік у д ан ого регіону, п іднімають його творчий по­тенціал. Т а к треба працю вати сьогодні. Т ом у з великою вдячністю звер ­таюся до вас, трудівники Гуляйпільського краю , від усього б а гато т и сяч ­ного колективу З ап о р ізь к о го краю.

М ене просив о со б и сто привітати вас П рези д ен т У країни , по б а ж а ти вам щ астя, удачі, гарного н астрою і щоб вам за в ж д и до б р е працю валося , щастя б у л о на роботі і вдома.

Хочу виконати приємну місію - вручити д ер ж авн і нагороди і першу нагороду від наш ого творчого потенціалу голові рай д ерж ад м ін істрац ії портрет Н естора Махна".

Є. Г. К арташ ов вручив орден "За заслуги" III ступеня голові райради Є. Г. Коровці, д и р е к то р у П С П "Мир" О. Г. Чубу, орден княгині ОльгиIII ступеня оп ер а то р у м аш инного до їння ТО В "П олтавка" А. І. Северин, медаль "За працю і звитягу" м ехан ізатору З А Т "Агронива" C. С. Омесю.

Б уло вручено нагороди Кабінету Міністрів, о б л а сн о ї ради та об л а сн о ї д е р ж а в н о ї адм ін істрац ії кращ им представникам Гуляйпільського краю.

П о т ім с л о в о мав п р е з и д е н т о б л а с н о г о С о ю з у п р о м и сл о в ц ів і підприємців П. М. Ванат, який після виступу вручив Зо л о ти й З н а к від Ук­раїнського С ою зу пром исловців і п ідприємців І. О. Б ірю кову, Золот і М е­далі М іж н а р о д н о ї К а д р о в о ї А кадем ії - І. О. Б ірю кову, А. В. Горпини- ЧУ> М. Г. Т и м оф ієву , О. І. Дудці, О. Г. Чубу.

Н ачальник об л асн о го управління М іністерства внутрішніх справ у З а ­порізькій област і О. А. П етрен к о , вітаючи гуляйпільців зі святом , вручив І* О. Б ір ю к о в у П о ч е с н у гр ам о ту і п о д а р у в а в р а й о н н о м у відділу

внутрішніх справ ключі віл новенького автом обіля , а для ж інок Гуляйпо- ля - квіти. Так і ж ключі, а ще й сучасне електрокард іолог іч н е о б л а д н а н ­ня о тр и м ал а центральна районна л ік арн я від начальника об л асн о го у п ­равління о х о р о н и зд о р о в 'я 3. В. Лаш кул.

Головний сан ітарний л ікар област і А. І. Севальєв подарував райсан- еп ідем станц ії ком п 'ю тер , а І. О. Б ірю кову висловив п одяку за співпрацю.

Н а у р очи стом у зібранні виступив голова В елико-Н овоселк івсько ї р ай д ер ж ад м ін іст р ац ії Д о н ец ь ко ї област і В. П. Ш иря . П отім І. О. Б ірю ков вручив групі зем ляк ів регіональні нагороди , а т а к о ж п ер е м о ж ц ям т в о р ­чих конкурсів , присвячених 80-річчю утворення району.

У конкурс і на кращ у л ітературну р оботу перше місце у ж анрі " П о ­ез ія" ви б орола учениця ЗО Ш № 1 О лена М уха, друге місце - студентка З а п о р ізь к о го д е р ж а в н о г о ун іверситету К атерина Сіріньок, тр е тє місце - учениця К о м со м о л ьс ьк о ї ЗО Ш Вікторія Б абарикіна; у ж анрі "П роза" п еремогу зд обув учень З О Ш № 1 А ртем Клим енко, друге місце посів учень З О Ш № 1 Станіслав М а рти н ен к о , третє - учениця М алинівсько- го НВК Ю лія Крилова.

Д и п лом ам и та грошовими преміями н агород ж ен і перем ож ці у ж анрі "А вторська пісня про Гуляйпільський край": за перше місце ком п ози тор і виконавець пісні Анатолій С ердю к, ав т о р слів член Н ац іо н а л ьн о ї спілки ж урн ал іст ів У країни Л ариса Верьовка, за друге місце колектив н а р о д н о ­го са м од іяльн ого хору "Вольниця" Р Б К (керівник Б. Й. Бурбура), за третє місце учениця З О Ш № 1 О лена М уха.

Д и п л о м о м та грош овою премією н а г о р о д ж е н о і п ер е м о ж ц я р ай о н н о ­го к он курсу ф о т о р о б іт "Мій рідний край, моя зем ля" В. С К обзєя .

Д о п р и су т н іх зв е р н у л а с я д и р е к т о р м ісь к о ї С З О ІІ І , з а с л у ж е н и й працівник освіти У країни В. Ф. К ириченко. Вона подякувала керівництву к ра їн и , област і і району за високу оц інку ї ї праці і всього вчительства району.

О після відбувся великий святковий концерт, п ідготовлений кращими колективам и і учасникам и х у д о ж н ь о ї самод іяльності району.

і’г * *

ЗО бе р езн я 2003 року на центральном у майдані м іста яблуку не було де впасти. С к л ад ал о с я враж ення, щ о туди зійш лися всі городяни, аби взяти участь у мітингу "Району - 80".

С ам е 80 років том у , у березневі дні, за постан овою В сеукраїнського Ц ен тр а л ьн о го В иконавчого К ом ітету був утворений наш район. За роки, що передували цій знаменній даті, район перетворився в один з найбільш р озвинених ад м ін істративно-територ іальних одиниць області.

- Сьогодні ми з гордістю го р таєм о стор інки істор ії Гуляйпільщини, згад уєм о тих, хто своєю чесною працею будував і п р им нож ував б а г а т с т ­во наш ої д ерж ави , - ск азав , відкриваючи мітинг, голова р ай о н н о ї ради Є. Г. Коровка .

Т о го дня на свято до гуляйпільців зав італи голова о б л а сн о ї д е р ж а в н о ї адм іністрації Є. Г. К арташ ов , заступ н и к голови о блд ерж ад м ін істрац іїВ. В. Ф ощ енко , президент З а п о р ізь к о г о о б ласн ого С ою зу пром исловців і п ідприємців "П отенціал" П. М. Ванат, начальник управління внутрішніх справ у З апор ізьк ій област і С. Л. П ет р ен к о , голови районних дер ж а вн и х адміністрацій і районних рад, керівники обласних орган ізац ій і установ, земляки з Росії , М олдови та інших регіонів наш ої де р ж а в и , представни­ки ЗМ І.

П ерш им перед присутніми виступив голова рай д ерж ад м ін істрац іїІ. О. Бірюков.

- Щ иро вітаю запрош ених земляків з нагоди 80-річчя утворення райо­ну. Д ля всіх нас цей ювілей - продовж ення самовідданої праці, героїки трудових буднів. П риєм но , що на наше свято прибули гості із сусідніх дер ­жав.

Д е р ж а в а без історії , не м о ж е існувати, як і к ож ен регіон наш ої країни. Славну історію має Гуляйпільська зем ля . Щ е в дореволю ційні часи наше місто було відоме в Україні, як вироб ник с ільськогосп одарського рем а­ненту, а Гуляйпільський я р м ар о к за своїм значенням був другим після С орочинського , п 'ятикупольна церква - кращ ою на півдні України.

Ім'я наш ого видатного зе м ляк а , гром адськ ого і політичного діяча Н е­стора М ахна, керівника повстанського руху часів гром ад ян ськ о ї війни вписано в л ітопис У країни XX століття .

Б агате історичне минуле наш ого краю , культурне багатство , п о т у ж ­ний економ ічний потенціал , краса Гуляйпільщини - серйозн і підстави для того , щ об ми по праву могли всім цим пишатися.

Історич ним и були трудові д о с я гн ен н я гуляйпільців у довоєнний період. У 1936 році наш а М Т С с т а л а п е р е м о ж ц е м В с ес о ю зн о го соціалістичного зм агання . У 1940-му - ряд передових колгоспів були учасниками В сесою зної с ільс ьк о го с п о д а р сь к о ї виставки.

Б агато гуляйпільців прославили себе ратними подвигами на ф р о н т а х Другої св ітової війни. 1849 із них о д е р ж а л и урядові нагороди . У невимов­но важ ких умовах довелося працю вати і в ідродж увати господарство після війни. Але вж е в 1950 році як у пром исловості, т ак і в сільському господарстві було до с ягн у то д о в о єн н о го рівня. За видатні трудові з д о ­бутки 5 гуляйпільців були удостоєн і зван н я Героя С оц іал істично ї Праці.

В роки п іслявоєнних п 'ятирічок понад тисячу наших земляк ів н аго р о ­

дж ен і вищими орденам и держ ави . С ьогодніш нє св ято о б 'єд н у є представ­ників р ізних поколінь, нагадує про вічні цінності, актуальн і для будь- як о го часу. Гадаю, що гуляйпільці, м о ї ровесники і м олод е покоління у бо р гу перед тими, хто зводив місто і рай он , забезпечував процвітання та р о зв и т о к краю , в ідродж ував н ац іонально-культурн і т р а д и ц ії району.

Н аш а історія та сьогодення яс к р а в о свідчать про те, як б агато ми м о­ж е м о зр о б и ти разом , які грандіозні п роекти під силу нам здійснювати.

Р ай о н сьогодні, як і впрод овж всієї історії, гідно за й м а є провідні м ісця в област і. Ми пиш аємося тим, що він є ф л аг м ан о м сільгоспвироб- ництва. П од ією н ад зви ч ай н о ї ваги ст ал а газиф ікац ія району. Не м ож на не згад ати про д о сягн ен н я на осв ітянськ ій ниві.

У перспективі у нас масштабні і по хорош ом у амбіційні плани. Історія довела , що гуляйпільці вміють, об 'єднавш и зуси лля , добиватися постав­л е н о ї мети.

Д я к у ю усім зем ляк ам за чесну, сум лінну працю, за вірність доблесним тради ц іям краю. Особливі слова подяки - П рези д ен т у У країни , уряду, облд ер ж ад м ін істр а ц ії , губернатору за доп о м о гу у підготовці святкових за х о д ів та в ідзначення кращ их трудівників регіону. Б а ж а ю всім здоров 'я , миру, злагод и , благополуччя і вагомих досягнень у розб удов і рідного краю.

О після , зі словам и найщиріших і найпалкіш их вітань від свого імені та від П р е зи д е н т а У країни А. Д. Кучми д о гуляйпільців звернувся голова о б л д ер ж ад м ін істр а ц ії Є. Г. К арташ ов . Євген Григорович п о б аж ав усім удачі, щ астя , миру, процвітання та вагомих економ ічних здобутків .

Д ал і слово мали голова рай о н н о ї о р г ан ізац ії ветеранів П . І. Д оля та вчителька Ч о р в о н е н с ь к о ї ЗОНІ І. В.Артюх.

П ісля цього мітинг заверш ився, але св ято для го родян і гостей міста про д о в ж у вал о сь . Б аж аю ч і мали зм огу переглянути к о н ц ер т перемож ців та лауреат ів р ай он н ого огляду к он курсу "С лаветний Гуляйпільський край", взяти участь у масових гуляннях , к онкурсах , виставках народних умільців, концерті м олод и х виконавців та ін. Одним словом , свято вдало­ся на славу.

К Р А Є З Н А В Ч И Й М У З Е Й

Гуляйпільський районний к раєзнавчий музей, створений рішенням р ай о н н о ї ради депутатів трудящ их від 11 грудня 1960 року і знаходиться в приміщенні, яке є пам 'ятником арх ітектури . Воно було сп ор у д ж е н е в 1901 році як будинок бан к у "Т овариства в заєм н ого кредиту". В 1920-і р о ­ки в ньому діяло "Єврейське к олон ізац ійне товариство" , а пізніше -

поліклініка. В роки В елико ї В ітчизняно ї війни під час окуп ац ії тут з д о з ­волу німецького ком андування правила с л у ж б у православна церква . З1945 ро к у - рай о н н и й Б у д и н о к к у льтури , п ісля я к о г о го сп о д ар е м приміщення у 1967 році став к раєзнавчий музей.

С поч атку для м узею виділили дві невеликі к імнати. Ін іц іативна група з пред ставник ів м ісь к о ї гр о м а д с ь к о ст і (колиш ні вчителі, іс т о р и к и - краєзнавці) , які зай м али ся пош уками перш их експонатів музею.

П ерш им завідуючим за к л ад о м став вчитель-пенсіонер Р уден к о Ю рій Іванович. Йому активно допом агали інші ентузіасти : К у зьм ен к о М икола О м елянович , Ж и л інський В олодимир Ілліч, Кущ Ф едір Іванович, Литви- ненко Володимир Трохим ович , Л итвиненко Д м и тр о Артемович , Ш евчен­ко Н адія Степанівна, Воскобойнікова Н адія Степанівна, О лек с ієн к о Уля- на Іванівна, Верж болович П а р а ск а Йосипівна.

З а доруч енням Гуляйпільського райком у КПУ справами м олод огом узею ак ти в н о о п ік у валася Явон Л ю б ов Іванівна. Вели­чезну доп ом огу за к л а д у в п о ­ш уках е к с п о н а т ів н ад али школярі та молодь м іста, які зб агат и ли ф о н д и не одним десятком цікавих речей.

Р езультати не з а б а р и л и ­ся . Г у л яй п іл ь сь ки й м узей швидко зд обув ш анування у м ісцевих ж и т е л ів і гостей міста.

П о стан о во ю М іністерства культури У к р а їн сь ко ї PC P від 26 січня 1968 року Гуляйпільськом у р а ­йонном у краєзнавчом у м узею було п рисвоєне найм енування "Н ародний музей". За цікаву, корисну і сам ов іддану роботу за к л а д н ео д н о р азо в о н а ­городж ував ся грам отам и та диплом ам и органів влади, проф сп ілкових колективів.

У твердж ення та становлення м узею п р о д о в ж и л о ся при інших його керівниках: Глазуновій М ар ії М иколаївні , Горді Валентині Тихонівні, ІІІишкіній О лександр і М акарівні, К ол існик Н ад ії О мелянівні, К олосовсь - кому В олодимиру М ихайловичу, Д ідовець Н ат ал і ї Іванівні.

В 1987 році було прийняте рішення про зміну статусу м узею - його було поставлено на де р ж а вн и й облік. Величезна кількість нових е к с п о ­натів вимагала розш и рен н я м узею. Т о м у йому було повністю передано (після добудови та реконструкц і ї) прим іщ ення колиш нього будинку культури.

Колектив краєзнавчого музею, 2007 рік

В реставрац і ї будинку величезну доп ом огу надали всі трудові к о ле к ­тиви, у станови , о р ган ізац ії , навчальні заклад и району. Н овий м узей став сп р а вж н ьо ю о к р а с о ю міста.

І з а р а з м узей , що зн аход и ть ся на батьківщині видатного політичного, гром адськ ого і в ійськового діяча У країни Н ес то р а Івановича М ахна, привертає увагу б агатьох відвідувачів та любителів історії. Лише по о д ­ному переліку країн , гості з яких залиш или св о ї вр а ж е н н я про за к л а д у "Книзі відгуків", м о ж н а вивчати св ітову географ ію : К анада, Австралія , Японія, Ф р ан ц ія , Н імеччина, Н ідерланд и , Бельгія , Греція, Росія , К а з а х ­стан та інші.

9 грудня 2000 року розпов ідала д и р е к то р м узею Н атал ія Дідовець:- С тарови н н и х будівель в нашому місті лиш илось не так і б агато і в о д ­

ному з них "п р о п и с а в с я ” наш музей. А за сн ован о його було 11 грудня 1960 року за р іш енням р ай о н н о ї ради народних депутатів. Н еобхідність в ньому визр івала давно. А д ж е наш край надзвичайно багатий своїм істо ­ричним минулим. О см ислення цього м инулого , його збер ігання і п р о п а­ганда й були основним и н апрям кам и роботи новоствореного закладу . Історія його засн уван н я і становлення була довгою і трудною . Н е м ож у не згад ати тих перш их ф унд атор ів . А д ж е за п очатков увалася б іограф ія цього за к л ад у бук вальн о на одном у ентузіазм і . Н а добров ільних засадах взялися тоді з а нову і таку потрібну справу перший д и р е к то р Ю. І. Р у ­денко , Н. С. Ш евченко , Ф. І. Кущ, У. І. О лек сенко , М. О. К узьм енко , В. І. Ж ил інський , П. 3 . С олодун , П . П . С ам ой лен ко , В. Г. Яковенко... П ізніше їх справу п р о д о в ж и л и М. М. Глазунова , В. Т . Горда, О. М. ИІишкіна, Н. О. К ол існик та В. М. Колосовський...

Вже в перші роки існування м узею розго л о с про Гуляйпільський краєзнавчий сягнув м еж не тільки району, а й област і. Й о го м асова р о б о ­та , популярність були д о с то й н о оцінені громадськістю . М узей в ідзначе­ний П очесн ою грам отою М іністерства культури У Р С Р та республ ікансь ­кого комітету п р о ф сп ілки , Д и п лом ом со ю зн ого міністерства. І найго­ловніш е - з 1968 року за постан овою колег ії М іністерства культури - Гу­ляйпільський к раєзнавчий носить почесне звання "народний ’...

В середині 80-х постало питання про нове приміщення для музею. Районним керівництвом було вирішено доб удувати і реконструю вати старе приміщ ення Б удинку культури для подальш ої передачі його для потреб музею.

Ця буд ова ш видко стала справді народною . Б о свою частку праці вне­сли колективи м ай ж е всіх п ідприємств і господарств . Ж ител і міста з ве­ликим б а ж а н н я м приходили сюди попрацю вати на суботниках .

Велику м етодичну і практичну доп ом огу нам надали науковці о б л а с ­ного к раєзн авчого м узею.

- Щ о сьогодні являє со б о ю краєзнавчий?- Н азв у такі ц и ф р и , п р о д о в ж у є H. І. Д ідовець. - П очинався наш м у ­

зей з двох крихітних к імнаток площ ею 36 квадратних метрів, а сьогодні під експози ц іям и м аєм о 728 квадратних метрів. М узейний ф о н д ск лад ає12 тисяч експонатів о сн ов н ого ф о н д у та 5 тисяч до п о м іж н о го , які р о з ­повідають про минуле краю , історію за п о р о зь к о г о к озацтва , про гр о м а ­дянську війну, про становлення влади робітників і селян , про к о л е к ­тивізацію та м у ж н ю бор о тьб у гуляйпільців з ворогам и в період В елико ї В ітчизняної війни...

11 грудня 2000 ро к у н арод н ом у к р аєзн авчом у м узею виповнилось 40 років.

З нагоди ц ієї дати в приміщенні за кл ад у відбулося з ібрання гр о м а д с ь ­кості міста.

К олектив к раєзн авчого привітав заступник голови райд ерж ад м ін іст - рації О. О. Р ізник і п о б а ж а в йому пл ід но ї праці.

На том у зібранні виступив науковий працівник м узею С. В. Серьогін . Він ск азав , що коли йшла доб удова у 80-х та рек онструкц ія к о ли ш н ь о ­го будинку культури під приміщення м узею туди зн ачн у частку праці та натхнення внесли голова колгоспу імені Карла М аркса М. Г. Бібік, н а ­чальник відділу к ап ітального будівництва І. М. Чучко, се к р ета р р а й к о ­му партії Л. І. Явон... М абуть , не було в районі та к о го труд ового к о л е к ­тиву, який би не працю вав на зведенні музею.

В роботі за кл ад у існує д у ж е ба гато проблем. Н е вистачає коштів на заверш ення о ф о р м л е н н я експозицій . М о ж н а було б зам овити воскові ф ігури H. І. М ахн а і членів ш табу п о в с т а н с ь к о ї арм ії . М о ж н а б "відкрити" і "аф ганську" тему... М о ж н а б, але...

- В ці ювілейні дні, - к аж е H. І. Д ідовець, - сп он сорську доп о м о гу нам подали райд ерж ад м ін істрац ія , відділ культури та ф ін ан сове управління, відділення казначейства , міська рада, редакція газети, ВАТ " П т а х о ф а б ­рика Зарічна" , З А Т "Агронива", ТО В "А гро-К онтинент" , ТО В "Д олин­ка , р ай сп ож и в товари ств о , ГОВ "Еталон", І ІП "Діло", представництво З А Т З а п о р ізь ки й територ іальний паливний концерн", ТО В "П р е о б р а - ж ен ське , приватні підприємці О. Д ан ілов , А. Б ер е ж ец ь к а та Н. Рибалко .

аш відомий з е м л я к р ек то р М а к іївсь к о го ек о н о м ік о -г у м а н іт а р н о го нституту В. А. Т овсти к подарував електронний ф о т о а п а р а т . Зворуш ливі

слова вітання надійшли від багатьох земляків і серед них - від членів авторського к олективу книги "Н е сто р і Галина" А. Верьовки і Н. Д убе- н*ок з Києва.

Незабутніми спогадами ділилася колишня завідуюча музеєм М. М. Гла- нова про те, як збирала експонати та вела листування з відомими зем ляка­

ми льотчиком-орденоносцем М. Ф. Ісаєнком, письменником А. Юхвідом - автором комедії "Весілля в Малинівці", генералом В. Антоновим.

М у зей н е з іб ран н я не тільки ш анобливо збер ігається . Воно і р о з ­повідає, і п оказує , і вчить. П р о це говорили, вітаючи колектив м узею , т а ­к о ж краєзнавець В. І. Ж ил інський , вчителька-пенсіонерка А. ГІ. Сам ой- л ен к о , ред ак то р газети "Голос Гуляйпілля" І. К. К уш ніренко, завідуючий відділом культури В. М. Ш ингур, пенсіонер В. І. Яланський, начальник ф ін а н со в о го управління О. В. М ігуля, начальник відділення д е р ж а в н о го к азначейства А. М. Савченко.. .

Наталія Іванівна Дідовець 16 років віддала роботі в м узеї (працювала м етодистом по м узеях і пам 'ятниках, старшим науковим працівником, з 1991 по 2003 рік - директор). На зміну їй директором стала з 2003 року член Н ац іонально ї спілки письменників України Любов Григорівна Геньба.

Б агат о років віддав роботі в м у з е ї науковий працівник Сергій В олод и ­м ирович Серьогін , знавець істор ії пер іоду г ром ад ян ськ о ї війни 1918-1921 років. С ум лінністю в ідзначаю ться Л ю дмила Василівна Р еф аль , Т етяна М и к о л а їв на Горобець, Л ю дмила Іванівна Семеню та, Світлана В олоди­мирівна М ірзоєва .

П О Д А Т К О В А С Л У Ж Б А

2 липня 1990 року почала своє існування Гуляйпільська д е р ж а в н а п о ­д атк ова інспекція. П очи н али ї ї історію працівники, яких було переведе­но з ф ін а н со в о го відділу. О чолив інспекцію 30-річний ф інан си ст Іван Ів а ­нович М іщ ен ко , який д о ц ь о го п рац ю в ав за с т у п н и к о м н ачальника райфінвідділу.

П ерш им и податк івцям и у районі стали , крім І. І. Мііценка, О лек сан др П ар ф е н т ій о в и ч Звіл інський. Й о го прийняли на посаду заступ н и к а н а ­чальника - начальника відділу о п одатк уван ня громадян, на якій він п р а ­цював д о 1997 року (до виходу на пенсію).

В алентина Іванівна П а д а л к о в районній податковій інспекції пройшла труд овий шлях від р яд ового до головного інспектора, де і працю є у відділі оп о д а тк у ва н ня ф ізичних осіб. У цьому ж відділі аналогічний шлях пройш ли і головні інспектори Ірина Володимирівна Б єляєва та Інна Во­лодим ирівна Ф етисова.

3 10 вересня 1990 року і д о теп ер у податковій інспекції Людмила Іванівна Ш еленко.

С е р ед тих, хто має великий досвід роботи, користується авторитетом у колективі податківців головний інспектор Лю бов О лексіївна К рат та

начальник відділу о п одатк уван ня ю ридичних осіб Н ат ал ія А ндріївна С ливка , завідувач се к то р у м а с о в о -р о з 'я с н ю в а л ь н о ї роботи та звернень гром адян Сергій Якович Сліпченко, за ступ н и к начальника - начальник відділу о п одатк уван ня ф ізичних осіб Сергій Васильович М а р ти н ен к о та інші.

У ж овтн і 1997 року податкову інспекцію очолила Л ю дм ила Сергіївна Гришаєва. З цього часу і д о травня 2005 року Іван Іванович М іщ енко пе­ребував на посаді заступника начальника - начальника відділу о п о д а т к у ­вання ф ізичних осіб.

29 ж о в т н я 2003 ро к у н ач ал ь н и к р а й о н н о ї п о д а т к о в о ї ін с п ек ц і ї Л. С. Гриш аєва р о з п о в ід а л а , щ о в р ай он і с п л а ч у ю т ь п одатк и 300 підприємств і орган ізац ій та 969 підприємців.

К олектив подат ківців району, 03.12.1999 рік

Ветерани районної податкової інспекції, 02.07.1990 р.

К ращ и м и п л атн и кам и п о ­датк ів у 2003-у році були:

Д і ї "Гуляйпільський м аш и ­нобудівний завод" (О. А. Д о л - ж е н ко ) , Т О В "А гроф ірм а З е -

т ш — лений Гай" (О. I. Д удка), ТО ВШ ж .'■ "Перемога'' (Л. В. Горпинич),

Ядро колект иву податківців, 2007 р. ГуляЙПІЛЬСЬКИЙ механІЧ-о д -г - а НИ11 за в °Л (А. М. Семеню та),ж І А грарний дім" (В. С. Романець), З А Т "А грош ляхсервіс" (C. І. М а- лю ка) , Т О В "Б ат ьк ів щ и н а " (В. М. С а в о в с ь к и й ) , Т О В " А в а н г а р д ­ів . В. Савченко), п ідприємці - Ю. О. П оп ов , І. І. Ш убак , В. І. Ц іпіньо,

Н. М. Т а р а с е н к о , Н. І. Н естер ен ко , С. П. С еменю та, О. В. Рула та багато

інших. _ . „г29 ж о в т н я 2003 року А. С. Гриш аєва писала у районній газеті 1 олос

Гуляйпілля":- Т ворч і зуси лля і чесна праця податківців забезпеч ую ть сьогодні не

лише еф ек ти в н у діяльність наш ої сл у ж б и , а й подальші успішні п ер етво ­рення в соц іальн о-екон ом ічн ом у розви тку країни .

К р о к з а к р о к о м н ас т у п а т и на т ін ьо ву е к о н о м ік у , д о м а га т и с я ст о в ід с о т к о в о ї сплати податків , зд обувати ділові партнерськ і стосунки з платникам и - ось наші найголовніш і завдан н я , виконання яких і надалі забе зп еч у ват и м е суспільне визнання праці податківців.

Н ап еред одн і свята хотілось би відзначити сумлінну роботу всього ко ­лективу інспекції, а саме: управління о п одатк уван ня та докум ентальних перевірок ю ридичних осіб , п рогн озуван н я та анал ізу податкових над хо­д ж е н ь , я к е о ч о л ю є з а с т у п н и к н ач а л ь н и к а , н ач ал ь н и к уп рав л ін н яС. М. З ін е н к о ; відділів д о к у м е н т а л ь н и х п ер е в ір о к ю ридичних осіб (О. А. Аитвиненко); оп одаткуван ня , прогнозування та анал ізу п о д а тк о ­вих н ад х о д ж ен ь (Н. А. Сливка); б у хгалтерськ ого обліку , к ад рово ї, о р ­ган із ац ій н о -р о зп о р я д ч о ї та го сп о д ар с ьк о ї роботи (Т. В. Бровко); с т я і - нення п о д а тк о во го боргу та р оботи з виявлення і р о зп о р я д ж е н н я б е зг о ­спод арн и м м айном (Т. О. Гринь); оп о д а тк у ва н ня та докум ентальних пе­рев ірок ф ізи чн и х осіб (І. І. М іщенко); обліку та звітності (Н. І. К о рости - льова); ав то м а ти за ц і ї процесів оп о д а тк у ва н ня (І. А. Богданова).

З травня 2005 року районну податкову інспекцію зн ову очолив Іван Іванович М іщенко. У липні того ж року йому присвоєно спеціальне зв а н ­ня - радник п о д а тк о в о ї с л у ж б и 1-го рангу. Завдяки глибоким знанням св оє ї справи , вмілому керівництву районна п одаткова інспекція вва­ж а єть ся одн ією із стаб ільних в област і , колектив м о ж е вирішувати будь- які поставлені завдання . В цьому перекон ує і те, щ о із 35 працівників 18 м аю ть с т а ж по д атк о во ї с л у ж б и 10 і більше років.

Ц Е Н Т Р З А Й Н Я Т О С Т І

У відповідності з р ішенням З а п о р із ь к о ї о б л а сн о ї ради народних деп у ­татів від 22 січня 1991 року № 20 "П р о створення д е р ж а в н о ї сл у ж б и з а й ­нятості в област і" і з м етою створення умов для реалізації права гром а­дян на працю , а т а к о ж забезпечення соц іального захисту ти м часово не­пр ац е зд атн о го населення 21 л ю того 1991 року (рішення № 40) виконком р ай о н н о ї ради вирішив на базі д ію чо ї с л у ж б и працевлаш тування с твори

ти д е р ж а в н у с л у ж б у зайнятост і , на як у н ак л ас ти вирішення питань з а й ­нятості населення на те р и то р і ї району.

Д и р е к т о р о м центру за й н ято с т і працю вала д о виходу на пенсію Л а р и ­са М и к о л а їв на Зачепило. Н а зм іну їй прийш ов М икола А ндрійович Ц ьопкало . П ісля нього д и р е к то р о м стала Н ат а л ія А натол іївна Т роян .

В Е Т Е Р И Н А Р Н А М Е Д И Ц И Н А

Д е р ж а в н а с л у ж б а ве тер и н а р н о ї м едицини Гуляйпільського району створена 22 грудня 1875 року (другою на те р и то р і ї тепер іш ньо ї З а ­пор ізько ї області). Т о го дня земські зб о р и вирішили зап р о си ти на д о п о ­могу зем ськ ом у ветеринарном у л ікарю С. І. Ш ведову помічника з о п л а ­тою 300 карбованців і місцем п р о ж и в ан н я в селі Гуляйполі. Ним став П. В. Корнійчук, як о г о через 7 років перевели в м. О лександр івськ помічником зем ськ о го ветл ікаря П. А. М акаревського .

У 1882 році О лександр івський повіт був розд ілений на три дільниці. Завідую чим друго ї дільниці, яка обслуговувала і тери тор ію н аш ого т е ­періш нього р ай он у було призначено ветл ікаря Й оси п а Львовича Б р ж е - зи н ськ ого (1850 р. н.) з місцем п ро ж и в ан н я в с. Кінські Р о зд о р и П о - лог івського району. З 1888 року він став ж и т и в селі Гуляйполі.

1 серпня 1904 року в Гуляйполі у н айм аном у приміщенні відкрили першу ам б улатор ію , на у трим ання я к о ї асигнували 600 карбованців , а в 1909 році на квартирі ветл ікаря Й. Л. Б р ж е зи н с ь к о го створили перший бактеріологічний кабінет, в я к ом у п роводилась м ікроскоп ія збудників і біологічні методи д іагностики сибірки , сапу коней та інших за р а зн и х хвороб.

В 1909 році на купленом у дворищі за 7000 карбованців площ ею в три чверті десятини розп оч али будівництво зе м с ь к о ї ветер и н а р н о ї дільниці, на яке д о д ат к о в о асигнували 500 карбованців .

І з а р а з м ай ж е 100 років це приміщ ення слугує за своїм призначенням . Т ут б е ззм ін н о розм іщ ується районна л ік ар н я , а останнім часом і у п ­равління ветеринарно ї медицини. В цьому сенсі воно унікальне. Аналогів йому нем ає в області.

В 1909 році в Гуляйпільській дільниці вж е прац ю вало 4 спеціалісти - ветлікар Й. А. Б р ж е зи н сь к и й (завідуючий) і три ф ельдш ери - М. М. П р о ­ник, М. ф . Є рем ен ко та В. І. О сьмінов (с. М алинівка).

З 1912 по 1916 рік Успенівську дільницю очолю вав М икола П авлович П ід 'яков (1883 р. н.).

Зі створенням у 1921 році повітового зем ель н ого відділу, в я к о м у до

с е р ед и н и 1922 ро к у був в е т е р и н а р н и й підвідділ , й о го о ч о л ю в ав Й. А. Б рж е зи н сь к и й . Змінив його на цій посаді Андрій Васильович Д о б - риловський (1876 р. н.), який після л ікв ідац ії земвідділу д о 1924 ро к у п р а ­цював зав ідую чим Гуляйпільською ветлікарнею.

Т и м ч ас о во з 1924 по 1926 рік л ік арн ю очолю вав М а к а р М акарович П р о ц и к , як о го змінив ветл ікар Н. В. К аш калов (1900 р. н.).

У 1928 році кер івництво л ік арн ею прийняв М. М. П р о ц и к , який п р о ­йшов труд ови й шлях від ветф ельдш ера (з 1907 року) до головного ветл ікаря району (1928-1950). Й о го труд овий с т а ж становив м а й ж е 50 років (1907-1956).

Саме в той період р о зп о ч а л а ­ся б оротьб а за л іквідацію таких за р азн и х хвороб , як сиб ірка , сап коней, чума велико ї р о гато ї ху­доб и і свиней, бруц и льоз , ту б е р ­кульоз , л еп тосп іроз , беш иха, х о ­л ер а птиці та інших особ ли во не­б е зп е ч н и х з о о н о з ів . Д л я IX ліквідації не вистачало к вал іф і­кованих кадрів, в основном у це

Колектив ветеринарної служби району, були практики. Але, незваж аю чи 1999 р ік з ветеранами праці на ЦЄ, б І Л Ь Ш І С Т Ь Хвороб б у л о

лікв ідовано і з к о ж н и м роком еп ізоотич на ситуац ія в районі п о к р ащ у в а­

лась.Т ак , вж е в 1936 році район був о зд о р о в л ен и й від сапу коней. В той же

час у зв 'я зк у з колектив ізац ією і створенням на початку 30-х років к о л ­госпів з 'яв и л и ся невідомі за х во р ю ва н н я тварин (стах іоб отр іотокси к оз , інфекційний менінгіт коней та інші хвороби , які призводили д о м асової загибелі коней). їх влада тр актувала , як справа рук "ворогів народу". Від того реж и м у п о ст р аж д а ли ні в чому не винні ветеринарні працівники, яких згодом було реабілітовано.

П о закінченню в 1936 році Х арк івського зо о в е те р и н ар н о го інституту і по ж ов тен ь 1956 року районну в е тслуж б у продовж ував очолю вати М а ­кар М аксим ович П роц и к . Н а нього припав най тяж ч и й період ст ан о в л е н ­ня, відбудови ветер и н а р н о ї с л у ж б и та ї ї численні реорган ізац і ї .

Так , в 1940 році створю ється єдина зо о в е те р и н ар н а м ер еж а , куди вх о ­дили зоове те р и н ар н і дільниці і пункти. Ш тат зоодільниці склад ався із зав ідую чого (л ікар а б о зоотехн ік ) , один ф ельдш ер , один зоотехн ік , сан ітар і конюх.

На 1 січня 1941 року в районі працю вали: 1 ветлікар, 7 ф ельдш ерів із

серед ньою осв ітою та 17 - із к урсовою п ідготовкою , 24 ветсан ітара з ш е­сти - та три м ісячн ою п ідготовкою і 24 б е з спеціальності.

Тоді на один ве тза к л а д в районі п р и п ад ало 14 господарств і 10 тисяч голів тварин (по област і відповідно 8 і 7).

В 1949 році при р ай о н н ій ветл ікарн і створи ли Ц е н тр а л ьн у з о о - ветдільницю (ЦЗВД), де зав ідую чим був Василь Євментійович Снєгуров.

З 1953 року дільнична м е р е ж а п ідпорядковувалась м аш и н н о -т р ак то р ­ним станціям, де працю вали у штаті старш ий ветл ікар і головний з о о ­технік. С тарш ий ветл ікар од н о ч ас н о завідував ветдільницею, що з н а х о ­дилася в зоні д іяльності М ТС.

Т а к , в Г у л яй п іл ь сь к ій М Т С ст ар ш и м ве тл ік ар е м був Василь Євментійович С нєгуров , у Н овозлатоп ільськ ій - Іван П рокоп ов и ч Оче- редько, в Успенівській - Ц езар П етрович Данилевич, який 1964 року пе­рейшов працю вати д и р е к то р о м К уйбиш евсько ї рай в етл аб о р ато р ії , а з г о ­дом став головним ветл ікарем цього району.

Н езв аж аю ч и на постійні реорганізації ' , на селі зр о с тал а чисельність тварин, зм іцню валась м атер іальна б а за служ би , що позитивно п о зн а ч и ­лось на еп ізооти ч н ом у стані району.

В 1958 році були ліквідовані МТС. Замість них створили районну сільгоспінспекцію, де була передбачена посада головного ветеринарного л ікаря району.

В 1962 році створю єть ся те р и тор іальн е колгосп н о-радгосп н е ви р о б ­ниче управління, яке о бслуговувало два райони, внаслідок чого Гу- ляйпільський район відійшов до П ологівського . Гуляйпільська райл ікар-

ня ти м часово стала дільничною лікарнею .Б езпосередн ім учасником і о р г а н із а т о ­

ром с л у ж б и в 1956-1965 р ок ах був голов­ний ветл ікар р ай он у В олодимир М и х а й ло ­вич Кош овий, який потім став керуючим о б ласн ою к о н то р о ю "Заготхудобовідгодів - ля" , а з 1970 і до виходу на пенсію очолю вав З а п о р із ь к е о б л а с н е о б 'є д н а н н я м 'я с н о ї пром исловості.

З а час його кер івництва ветеринарн і спеціалісти району зро б и ли неоціненний внесок у стаб іл ізац ію еп ізо о ти ч н о ї си ту ­ації, що зн ачн о п означилось на розвитку т в ар и н н и ц ьк о ї галузі.

В цей час було взя то курс на п р о м и сл о ­ве ведення тваринництва . В районі створи-

ветеринарноїслуж би ЛИ СПЄЦГОСП ПО вироб ництву Я ЛОВИЧ ИНИ

(колгосп імені К арла М аркса) , свинини (колгосп Заповіт Леніна ), по ви­робництву м олок а , вирощ уванню м 'яса індюшатини (п тах о ф а б р и к а Гу- ляйпільська") .

В січні 1964 року в ідбулася наступна реорган ізац ія ветери н арн о ї л а н ­ки, зг ідно я к о ї м іж районн і в е тб ак ла б о р а то р ії перетворені в районні, а райветл ікарн і — в стан ц ії по боротьб і з хворобам и тварин.

В цьому ж році т а к о ж створю ється повністю сам остійна м 'ясом олоч - на харч ова ко н тр о л ьн а станція на ринку, яку в 1985 перейменували в л а ­б о р а т о р ію в е тер и н а р н о -с ан ітар н о ї експертизи .

Зав ідую чим и л аб о р ат о р ією у свій час працювали: О. Я. Б ази лю к (1948- 1955), А. М. К ош ова (1955-1965), П . А. Губенко (1965-1974), Т. І. Б ази - левська (1974-1977), О. І. М алервейн (1977-1997), Т. В. Уріна (1997-2000), В. Ф. Б о р у ц ьк а (з 2000 року). М айж е 40 років незмінним л аб о р а н т о м п р а ­цювала Л ю дмила П етр івна Трусова.

Ш т а т ст ан ц ії по б оротьб і з хворобам и тварин із д е зза го н о м сягав 18 чоловік. П ізніш е, з ростом м атер іально-техн ічного забезп еч ен н я загін в ід о к р е м и л и в с а м о с т ій н у г о с п р о з р а х у н к о в у о д и н и ц ю (н ач ал ьн и к В. О. Рибалко) . Він як один з передових і д ієздатних загонів област і брав участь у л ікв ідац ії наслідків зем летрусу у Вірменії (1989 р., м. Спітак). В 1996 загін р о зф о р м у в а л и , а техніку передали райветлікарні.

З 1965 по 1967 рік районну ветслуж бу очолю вав Вілен Володимирович Каплун, як о го змінив Ф едір Іванович Гуменюк (1926 р. н.). П ід час його кер івництва (1967-1986) п родов ж увалось р еф орм уван н я сл у ж б и і п о ­дальш ий р о зви то к та зм іцнення ї ї м атер іально-техн ічно ї бази.

Головний ветл ікар району одноч асно був начальником станції і го л о ­вним д е р ж а в н и м інспектором .

Крім того , для о п ерати вн ого керівництва і координац і ї діяльності о р ­ганізацій , п ідприємств і громадян щ одо проф ілактики та л іквідації м асо ­вих за х в о р ю в а н ь аб о отруєнь тварин в районі створилась надзвичайна п р оти еп ізооти ч н а комісія , яка діє і д о цього часу.

В 1971 році на базі 11 дільниць і пунктів створили 5 дільничних л ік а ­рень, які д іють і з а р а з . З а цей час було зб удован о 2 нових та р е к о н с т р у ­й овано стар і приміщ ення решти дільниць. Н а зміну кінській силі (1977 рік) прийш ла м еханічна тяга. З початку це були м отоцикли , а потім спе- цавтом обіл і на шасі У АЗ. Д ер ж ав н а ветслуж ба стала повністю м е х а н ізо ­

вана.З к о ж н и м роком зр о с т а л о поголів 'я тварин. В 1986 році воно досягло

м аксим ум у і в господ арствах налічувалось: 64,7 тисячі голів великої р о ­гато ї худоби, в том у числі 18,6 тисячі корів, 62,9 тисячі свиней, 43 тисячі овець та біля мільйона голів птиці. Це поголів 'я обслуговували 23 лікарів

і 66 ф ельдш ерів , із них відповідно 13 і 11 працю вали в д е р ж с л у ж б і . Т ехн ічне оснащ ення всієї ветслуж би ск л ад ал о 20 автом обіл ів , у тому числі 13 в д е р ж м е р е ж і , що заб е зп еч у вал о своєчасну д іагностику хвороб та л іквідацію інфекцій.

З в ідновленням району л а б о р а т о р н у справу орган ізував перший д и ­р ек тор І. Б. Загуз ін (1966-1968). П отім його починання п р одов ж и ли Л. П. Гетьман та Т. В. П р о ко п е н ко .

З 1970 року і по цей час д іагностичну с л у ж б у очолю є О льга М и к о ­лаївна М артиновська (1942 р. н.), зусиллям и я к о ї створен а сучасна м а ­тер іально-техн ічна б аза . В 1990 році уведений у дію типовий дв о п о в е р х о ­вий діагностичний комплекс. Л а б о р а то р ія атестована та ак р е д и то в ан а і за б е зп еч у є бактеріологічний , токсикологічний , серологічний та р ад іо л о ­гічний к он троль . Т у т працю є з г у р то в а н и й квал іф іков ан и й колектив л ікар ів і лаборант ів , що забезпеч ую ть стаб ільність високих показник ів на протяз і багатьох років.

З 1986 року районну ветеринарну с л у ж б у очолю є Віктор П етрович Рубель , який продов ж и в роботу по стаб іл ізац ії е п ізо о ти ч н о ї ситуації , зм іцненню м атер іальн о-техн іч н о ї б а зи служ би .

В 1992 році станція перейм еновується у л ікарню ветер и н а р н о ї м ед и­цини, якій п ідпорядковую ться всі д ільничні л ікарні та районна л а б о р а ­торія.

1 грудня 2002 року створено районне управління в е т ер и н а р н о ї м ед и­цини, я к ом у б е зп о с ер ед н ьо п ідпорядкован і райл ікарня і районна л а б о р а ­торія.

Н ачальником управл іння призн ачен о В. П . Р убля, начальником р ай ­ветлікарні, головним ветлікарем р ай он у стає О лег Ю рійович Б рацило , а з серпня 2004 року - Сергій А натолійович Бут.

Сьогоднішній благополучний еп ізоотич ний стан району був би не­м ож ливий без н а п р у ж е н о ї праці не тільки сучасних спеціалістів, але й фахівців попередніх років.

Д о них н алеж ать ветфельдш ер Успенівської дільниці Т ар а с В олодим и­рович Цись, ф ельдш ер В оздвиж івсько ї дільниці Семен Трохим ович Ж у ­ковський, завідуючий колишнім Х валибогівським ветпунктом Василь Гна- тович Ганзуленко. Всі вони розпочинали трудову діяльність у 30-40 роках минулого століття і пропрацю вали на одн ом у місці більше 30-и років, м а ­ли беззаперечний ав тори тет серед власників тварин, як і Л ю бов Семенівна Ш аровська, яка 40 років трудилася в райветл ікарн і (з 1950 року).

В 70-х роках їх зм інило нове покоління спеціалістів не менш відданих справі. Ц е л ікарі р ай о н н о ї л а б о р а т о р і ї - О. М. М арти н овськ а , С. А. М ар- тиненко , Г. М. Гороб ець та О. І. М алервейн , л а б о р а н т и відділів -

3. С. О н и щ ен к о і В. М. М азур , л ік а р -б а к т ер іо л о г О. М. Д р ю к , л аб о р ан т Г. В. К о стен ко , завідуючі дільничними л ікарням и В. М. М а тросов (М а ­линівка), Г. І. Є вм ененко (Н овозлатоп ільська) .

Більше 30-и років віддав улю бленій п р о ф е с і ї Іван Степанович М арти - новський, який працю вав всі ці роки заступ н и к ом начальника р а й ­ветлікарні, а т а к о ж завідую чий Успенівською дільничною ветл ікарнею М. М. Ш о с та к та завідую чий ап тек о ю райлікарні Н. М. Рула.

П О П Р А Ц І - Й Н А Г О Ю Д И

Ч есною , сам ов ідданою працею на полях і ф е р м а х , у цехах заводів і ф а б р и к , у шкільних класах , в установах і орган ізац іях гуляйпільці д о в е ­ли, що заслуговую ть на найвищі урядові нагороди. Т ак високого звання Героя С о ц іал істи ч н о ї Праці удостоєні:

К оров ка Григорій Кіндратович - голова колгоспу "Заповіт Леніна", 1971 р.

М а р ти н ен к о Іван П ол ікарпович - бригадир т р а к т о р н о ї бригади к ол ­госпу "Заповіт Леніна", 1958 р.

Т арасевич Іван Ф едорович - перший сек ретар Гуляйпільського р а й ­кому К о м п ар т і ї У країни , 1958 р.

О Р Д Е Н А Л Е Н ІН А :

А бакум ов Георгій М ихайлович - голова райвиконком у . Лютий 1958 р.Б атр а к Василь Гордійович - коваль заводу побутових товарів . Т р а ­

вень 1971 р.Б л а ж к о М икола С тепанович - бри гади р т р а к т о р н о ї бригади к о лго с ­

пу "Заповіт Л е н ін а ' . Червень 1966 р.Б л а ж к о М икола С тепанович - м еханік відділку колгоспу "Заповіт

Леніна". Т равен ь 1971 р.Б одня Іван М иколайович - т р а к т о р и с т колгоспу "Заповіт Леніна".

Ч ервень 1966 р.Б у лк о М икола М аксимович - бригадир колгоспу імені Карла М аркса .

Т равень 1966 р.Верба М ихайло А нтонович - вчитель СІП № 3 м. Гуляйполя . Липень

1971 р.Вербицький Аврам М ихайлович - бригадир р ільничо ї бригади к о л го ­

спу "Кімовець" (село Д о р о ж н я н к а ) . Лю тий 1958 р.

На урочистому відкритті районної Дош ки пошани, 2007 рік

В ерм ен чук Ганна Г ри гор івн а - го л о вн и й з о о т е х н ік уп р ав л ін н я с ільського госп од арства райвиконком у. Т равень 1971 р.

З а с т р о ж н и й Іван Д м итрович - т р а к т о р и с т колгоспу "Заповіт Леніна". Травень 1971 р.

Зіл інський Ю рій Ф ранцович - т р а к т о р и с т колгоспу "Заповіт Леніна". Грудень 1973 р.

З ін ч е н к о М и к о л а С в и р и д о в и ч - к о м б а й н е р к о л г о с п у "З ап о в іт Леніна". 1967 р.

Канівець О льга Іванівна - свинарка колгоспу імені С таліна м. Гуляй­поля. Лю тий 1958 р.

К ір ієнко О л ек са н д р Т им оф ійович - к ом б ай н ер колгоспу імені К арла М аркса . 1971 р.

К о л іс н и ч е н к о Г р и го р ій В асильович - г олова к о лго с п у "З ап о в іт Леніна". Лю тий 1958 р.

К олом оєць Іван Є встаф ійович - перший сек ретар р ай к ом у К ом парт ії України. Б ерезень 1966 р.

К оровка Григорій Кіндратович - голова колгоспу "Заповіт Леніна". Б ерезень 1966 р.

К орости льов Ф едір Григорович - т р а к т о р и с т колгоспу імені Карла Маркса. Грудень 1973 р.

Лютий Василь Васильович - голова колгоспу імені Енгельса. Лютий 1958 р.

М а к а р ен к о Н іла С авеліївна - керуюча відділом колгоспу імені Карла Маркса. Вересень 1973 р.

М а р ти н ен к о Іван П ол ікарпович - бригадир т р а к т о р н о ї бригади к о л ­госпу "Заповіт Леніна" . Ч ервень 1966 р.

Колектив полікл ін іки п ісля занесення на районну Дош ку пошани, 2007 рік

М ищ енко Лідія П илипівна - д о я р к а колгоспу імені К арла М аркса. Л ю тий 1975 р.

М олю к а Іван П авлович - лан к ови й колгоспу імені Карла М аркса. Ч ервень 1966 р.

М ощ енко М и хай ло Д м итрович - чабан колгоспу імені Карла М аркса. Б ерезень 1966 р.

М уравей М икола Єгорович - голова колгоспу "Кімовець". Лютий 1958 р.О никій Іван Л аврент ійович - старш ий поштовий агент контори з в ’я з ­

ку. 1953 р.П у р и к Т а м а р а Якимівна - до я р к а колгоспу імені Карла М аркса . Б е р е ­

зень 1966 р.Рогач А ндрій О лексійович - т р а к т о р и с т колгоспу імені К арла М а р к ­

са. Т равен ь 1971 р.С еменов Іван Савич - т р а к т о р и с т колгоспу імені К арла М аркса. Гру­

день 1973 р.С илка Ірина Іванівна - пташниця колгоспу "Кімовець". Лю тий 1958 р.С олод ун П авло З а х ар о ви ч - д и р е к то р Гуляйп ільсько ї М ТС. Лютий

1958 р.С о л о д у н П ав л о З а х а р о в и ч - нач альн и к ви р о б н и ч о го управління

с ільського господарства . Т равень 1966 р.Т им ош енко О л ек са н д р Григорович - зварник м іж колгоспбуду. 1976 р.Ч айковський Іван М и тр о ф ан о в и ч - бригадир колгоспу імені К арла

М аркса . Грудень 1977 р.

ІПушура Василь Є горович - бригадир колгоспу імені Карла М аркса . Ч ервень 1966 р.

О Р Д Е Н А Ж О В Т Н Е В О Ї Р Е В О Л Ю Ц ІЇ:

Волох М икола Н и к и ф о р о в и ч - бригадир колгоспу імені Енгельса. Грудень 1973 р.

З а с т р о ж н и й М и т р о ф а н Д м итрович - керуючий відділом колгоспу "Заповіт Леніна". Т равень 1971 р.

К ір ієн ко О л ек са н д р Т им оф ійович - к ом б айнер колгоспу імені Карла М аркса . Б ерезень 1975 р.

К олом оєць Іван Є встаф ійович - перший се к р ета р райком у К ом парт ії України . Грудень 1973 р.

М а р ти н ен к о Іван П ол ікарп ови ч - м еханік відділку колгоспу "Заповіт Леніна". Т равень 1971 р.

С олод ун П ав л о З а х ар о ви ч - начальник управління с ільського го с п о ­д арства , за ступ н и к голови райвиконком у . Грудень 1973 р.

Т и м ош ен ко О л ек са н д р Григорович - газозв арн и к відділу головного механіка м іж к о л го с п н о го буд іве л ьн о -м о н т аж н о го управління. Травень 1971 р.

Ускач Х аритон Б орисович - голова колгоспу імені К арла М аркса . Т равень 1971 р.

Ю рчен ко О л ек са н д р Андрійович - наладчик технологічного о б л а д ­нання взу т тєво ї ф а б р и к и № 25. Т равень 1971 р.

О Р Д Е Н А Т РУ Д О В О Г О ЧЕ Р В О Н О ГО П Р А П О Р А :

Б єля єв М икола Савелійович - перший сек ретар райком у К ом парт ії України. Грудень 1977 р.

Бібік М икола Григорович - голова колгоспу імені К арла М аркса . Гру ­день 1973 р.

Білай Ра їса Д м итр івна - м айстер к овбасного цеху рай с п о ж и в то в а р и - ства. Вересень 1975 р.

Білай П авло Григорович - бр и га д и р колгоспу "Заповіт Леніна". Гру­день 1973 р.

Білий Іван Володимирович - голова райвиконкому. Т равен ь 1966 р.Білий Іван В олодимирович - колишній голова райвиконком у . Т равень

Б у д к о Іван М ихайлович - керую чий відділком колгоспу "Заповіт Леніна" . Б ер езен ь 1975 р.

Васецький В олодимир Кирилович - т о к а р заводу сільгоспмашин. Т р а ­вень 1971 р.

Василевський В олодимир О лексійович - чабан колгоспу імені К арла М аркса . Вересень 1973 р.

Вовк Віктор Васильович - керуючий відділком колгоспу імені Е нгель­са. Б ер е зен ь 1975 р.

В олох М икола Н и ки ф оров и ч - бригадир колгоспу імені Енгельса. Т равен ь 1971 р.

Горпинич Б о р и с О нуф р ійович - за ступ н и к голови колгоспу"Заповіт Леніна" . Т равень 1971 р.

Гура Я гор Трохим ович - овоч івник колгоспу імені К арла М аркса. Квітень 1966 р.

Д ан ч ен к о О л ек са н д р Лукич - е л е к т р о м о н те р райвузла зв 'язк у . Л ю ­тий 1974 р.

Д ем ч е н к о О лексій А ндрійович - се к р ета р райком у К ом парт ії У к­раїни. Б ер езен ь 1958 р.

Д е р е в 'я н к о М арія М иронівна - вирубниця деталей взуття взуттєво ї ф а б р и к и № 25. Т равень 1971 р.

Д и к ун К атерина М ихайлівна - сви н арк а п ідсобного господарства к ом бінату гром адського харчування. 1981 р.

З а с т р о ж н и й М и тр о ф а н Д м итрович - бригадир колгоспу "Заповіт Леніна". Червень 1966 р.

Зел інський Юрій Ф ранцович - т р а к т о р и с т колгоспу "Заповіт Леніна". Т равень 1971 р.

Іщ ен к о Ілля Д м итрович - к ом б айнер колгоспу "Заповіт Леніна". Гру­день 1973 р.

К аретн и к П ет р о Якович - начальник м ехзагону колгоспу імені К арла М аркса . Грудень 1977 р.

Каргіенко М икола Іванович - головний агроном колгоспу імені К арла М аркса . Січень 1977 р.

Качан О лексій Лукич - т р а к т о р и с т колгоспу "Заповіт Леніна". Ч е р ­вень 1966 р.

К и ри ч ен к о В олодимир Ілліч - к ом б айнер колгоспу імені Енгельса. Грудень 1977 р.

К и ри лен ко П авло П авлович - голова колгоспу "Червоний прапор". Б ер е зен ь 1958 р.

К о з л о в а К а те р и н а А в т о н о м ів н а - пташ ниця к о л г о с п у "З ап ов іт Леніна" . Б ер е зен ь 1958 р.

К орости льов Ф едір Григорович - т р а к т о р и с т колгоспу імені Карла М аркса . Т равень 1971 р.

К о с ар е н ко Ольга Семенівна - д о я р к а колгоспу імені Енгельса. Вере­сень 1973 р.

К р и в о р у ч к о Ілл я П авл о в и ч - вод ій а в т о к о л о н и о б л а в т о т р е с т у . Квітень 1966 р.

К уж ель П авло О лександрович - т р а к т о р и с т колгоспу імені К арла М аркса. Грудень 1973 р.

Кущ М икола О лексійович - т р а к т о р и с т колгоспу імені К арла М аркса. Б ерезень 1975 р.

Л огвиненко Ольга Іванівна - ланкова колгоспу "Заповіт Леніна". Т р а ­вень 1966 р.

Луїцик П авло Євдокимович - се к р е та р партком у колгоспу імені К а р ­ла М аркса. Січень 1977р.

Лютий М икола О лексійович - бри гади р колгоспу імені К арла М а р к ­са. Т равень 1971 р.

М а з а н к о Н а т а л ія Д м и т р ів н а - к о л го с п н и ц я к о л г о с п у "З ап ов іт Леніна". Т равень 1971 р.

М а зур С. В. - учитель СІП № 1. Липень 1971 р.Н а за р е н к о Н адія Степан івна - д о я р к а колгоспу "Заповіт Леніна". Б е­

резень 1966 р.О н опрієнко Валентина Ф едорівна - д о я р к а колгоспу імені К арла

М аркса. Вересень 1973 р.П авелько П авло К арпович - бригадир р ільничої бригади колгоспу

імені Карла М аркса. Т р ав ен ь 1971 р.П ан а се н к о Григорій С идорович - розкр ійник в зу т тєв о ї ф абрики .

Т равень 1974 р.П ан а се н к о П ет р о П авлович - т р а к т о р и с т колгоспу імені Енгельса.

Б ерезень 1975 р.П ередерій М икола М иколайович - ком байнер колгоспу імені К арла

М аркса. Грудень 1973 р.П р о к о п е н к о К атерина Василівна - лан к ова колгоспу імені К арла

Маркса. Червень 1966 р.П р о к о п е н к о Ф едір Д м итрович - завідую чий ф е р м о ю колгоспу імені

Карла М аркса. Квітень 1976 р.П сьол А натолій Андрійович - бригадир колгоспу імені Карла М а р к ­

са. Грудень 1977 р.Радом ський Іван Григорович - т р а к т о р и с т колгоспу імені К арла

Маркса. Грудень 1977 р.Рябцев Іван Степанович - голова р ай он н ого комітету н арод н ого к о н ­

тролю. Грудень 1973 р.

С ем енов Іван Савич — ланковий колгоспу імені К арла М аркса . Ч е р ­вень 1966 р.

С ір іньок Л ю б о в Якимівна - д о я р к а колгоспу імені К арла М аркса . Ве­ресень 1973 р.

С олод ун П а в л о За х ар о ви ч - за ступ н и к голови райвиконком у , нач аль­ник управл іння с ільського господарства . Т равен ь 1971 р.

С о л о д о в н и к О л ек с ій Г р и го р о ви ч - н агр ів ал ьн и к м ета л у за в о д у сільгоспмаш ин. Б ер е зен ь 1974 р.

Т ерновий Василь М иколайович - тр а к т о р и ст колгоспу імені Енгельса. Квітень 1976 р.

Т ітов М икола Сергійович - се к р е та р райком у К ом п арт і ї України. Лютий 1948 р.

Т р о я н Ганна П етр івна - ап ар ат н и ц я заводу л а к о ф а р б о в и х виробів. Т равень 1971 р.

Т у р Ілля Ф едорович - м ехан ізат о р колгоспу імені Енгельса. Вересень 1986 р.

Тю ков Семен Іванович - голова колгоспу імені Сталіна. Березень 1958 р.Ускач Х аритон Б орисович - голова колгоспу імені К арла М аркса .

Т равен ь 1966 р.Ф айруш ин Ш ай х у л а Валішович - старш ий м айстер за во д у сільгоспм а­

шин. Т равен ь 1971 р.Ч а й к о всь ки й Іван М и тр о ф ан о в и ч - бригадир колгоспу імені Карла

М аркса . Ч ервень 1966 р.Ч айковський Іван М и тр о ф ан о ви ч - бригадир колгоспу імені К арла

М аркса . Грудень 1973 р.Ч уприна Л еон ід Іванович - начальник м ехзагону колгоспу "Заповіт

Леніна". Грудень 1977 р.

О Р Д Е Н А "З Н А К П О Ш А Н И":

А ндр ієнко Галина Сергіївна - м айстер в зу ттєво ї ф а б ри к и . Травень

1971 р.Б еспалов А н атол ій М ик олайович - машиніст грейдера.Б єн усова Р а їса П авлівна - зав ідую ча ф е р м о ю колгоспу імені К арла

М аркса . Б ер езен ь 1982 р.Бібік М и к ола Григорович - зо о те х н ік колгоспу імені Енгельса. Б е р е ­

зень 1958 р.Б іленко К атери н а Григорівна - те л еф о н іс тк а райвузла зв 'я зк у . Б е р е ­

зень 1976 р.

Б іленко О лексій М ихайлович - помічник бригадира колгоспу імені К арла М аркса . Т равень 1966 р.

Б охан Василь М иколайович - т р а к т о р и с т колгоспу імені К арла М а р к ­са. Грудень 1973 р.

Б р а ж к о Б о р и с Семенович - голова виконком у р ай о н н о ї ради д еп у ­татів трудящ их. Грудень 1977 р.

Б р ац и л о В алентина Єгорівна - завідую ча відділенням Гуляйпільської ц е н т р ал ь н о ї р ай о н н о ї л ікарні. С ерпень 1986 р.

Волкова К атерина О мелянівна - ланкова колгоспу імені Енгельса. Б е­резень 1958 р.

Галаш Галина П ан а с ів н а - за в ід у ю ч а р а й о н н о ю д е р ж а в н о ю насінницькою інспекцією. Червень 1966 р.

Г рицаєнко М икола С тепанович - другий се к р ета р райком у К ом п арт і ї У країни . Квітень 1976 р.

Гуменюк Ф едір Іванович - начальник р ай о н н о ї станц ії по б оротьб і з хвороб ам и сільгосптварин. Т равень 1971 р.

Д ем чен к о М икола Васильович - м айстер к о о п ер ат и в н о -д е р ж ав н о го об 'єд н ан н я по будівництву. Вересень 1986 р.

Д ер е в 'ян к о Василь П анасович - т р а к т о р и ст колгоспу імені Карла М аркса . Грудень 1973 р.

Д е р е в 'я н к о М икола Андрійович - завідую чий гараж ем колгоспу імені Карла М аркса . Вересень 1986 р.

Д ер е в 'ян к о П е т р о Іванович - т р а к т о р и с т колгоспу "Заповіт Леніна". Червень 1966 р.

Д ерк ач В олодимир А врам ович - закр ійник райпобутком бінату . Л ю ­тий 1974 р.

З а с т р о ж н и й М и тр о ф а н Д м итрович - керуючий відділком колгоспу "Заповіт Леніна". Грудень 1977 р.

Звіл інський Іван П ар ф е н т ій о в и ч - т р а к т о р и с т колгоспу "Заповіт Леніна". Грудень 1973 р.

Зем ельк о Ганна Іванівна - колгоспниця колгоспу імені Енгельса. Т р а ­вень 1971 р.

Зінченко А нтон Гнатович - ланковий колгоспу "Заповіт Леніна". Т р а - вень1966 р.

З у б ен к о М икола М ихайлович - другий сек ретар райком у К ом парт ії України . Т равень 1971 р.

Іващ енко Д м и тр о Л ук 'янович - тр а к т о р и ст колгоспу імені Енгельса. Червень 1966 р.

К арм азін М икола Іванович - т р а к т о р и с т колгоспу імені Карла М а р к ­са. Квітень 1979 р.

К арп ен к о М икола Іванович - головний агроном колгоспу імені КарлаМ аркса . Травень1966 р.

К арп ен к о М икола Іванович - головний агроном колгоспу імені КарлаМ аркса . Грудень 1973 р. и

К ачан М и к ола Андрійович - к ом байнер колгоспу "Заповіт Леніна".

Б ерезень 1975 р.Кива О лексій Андрійович - т р а к т о р и с т колгоспу імені К арла М аркса.

Грудень 1973 р.К и р ієн ко М арія Давидівна - телятниця колгоспу імені Енгельса. Б е ­

резень 1958 р.К ири льчен ко Василь Д м итрович - чабан колгоспу імені Енгельса.

Т равень 1971 р.К лим енко М арія А ндріївна - д о я р к а колгоспу імені Енгельса. Вере­

сень 1973 р.К олесник Н ад ія О м елянівна - се к р ета р виконком у райради депутатів

трудящ их. Грудень 1973 р.К олосовський В олодимир М ихайлович - завідую чий відділом р а й к о ­

му К ом п арт і ї України . Грудень 1973 р.К он о п л е н к о Т етян а П етр івна - завідуюча станцією по птахівництву

та інкубації. Т равен ь 1971 р.Копил Вячеслав Григорович - завідую чий відділом райлікарні. Гру­

день 1966 р.К орон ец ь В олодим ир Григорович - бригадир мулярів п ересувно ї м е­

х ан ізо ва н о ї колони № 2 тресту "Запор іж сільбуд": Серпень 1966 р.К о рости льов а Т етян а Захар івна - колгоспниця колгоспу Заповіт

Леніна". Т р ав ен ь 1971 р.К рутьк о П е т р о М иколайович - т р а к т о р и с т колгоспу імені Енгельса.

Б ерезень 1975 р.Кураш Василь Іванович - т р а к т о р и с т колгоспу імені Карла М аркса.

Б ерезень 1975 р.К уценко О лексій С тепанович - старш ий інж енер по праці заводу

сільгоспмашин.Кущ Й оси п О лексійович - т р а к т о р и с т колгоспу "Заповіт Леніна".

Червень 1966 р.Л об ода Галина Василівна - д о я р к а колгоспу імені Енгельса. Вересень

1973 р.Л о зо в а Н атал ія Григорівна — д о я р ка колгоспу Заповіт Леніна . Вере­

сень 1973 р.Л ущ ик П авл о Є вдокимович - се к р ета р райком у К ом парт ії України.

Б ер езен ь 1966 р.

Л ущ ик П авло Євдокимович - се к р ета р п артком у колгоспу імені К а р ­ла М аркса . Грудень 1973 р.

Л ю тий Василь Васильович - бригадир колгоспу імені К арла М аркса . Т равен ь 1966 р.

Лю тий М икола П антелейм онович - бригадир р ільничої бригади к о л ­госпу імені Карла М аркса. Б ерезень 1958 р.

Л ю тий М икола П антелейм онович - бр и га д и р колгоспу імені Карла М аркса. Червень 1966 р.

М а ка р ен к о Василь О стапович - завідую чий тв аринницькою ф е р м о ю колгоспу імені Карла М аркса . Б ер е зен ь 1966 р.

М а ка р е н к о Ніла Савеліївна - лан к ова колгоспу імені Карла М аркса . Червень 1966 р.

М и к олаєн к о Сергій Васильович - ш о ф е р колгоспу імені К арла М а р к ­са. Грудень 1973 р.

М инак М арія М ихайлівна - бри гади р колгоспу імені Карла М аркса. Грудень 1973 р.

М іщ енко Лідія П илипівна - д о я р к а колгоспу "Спартак". Б ерезень 1958 р.

М олю ка М арія Карпівна - пташ ниця колгоспу імені Карла М аркса . Вересень 1973 р.

М осей к о О лексій Григорович - агроном колгоспу імені К арла М а р к ­са. Т равень 1971 р.

М уравей М икола Єгорович - д и р е к то р за во д у побутових товарів . Л ю ­тий 1974 р.

Н еч ет Василь Г ри горови ч — б р и г а д и р ковал ів м іж к о л г о с п н о ї буд івельно ї орган ізац ії . Червень 1966 р.

О нищ енко Надія М ихайлівна - д о я р к а колгоспу імені Енгельса. Б е р е ­зень 1958 р.

О птовець Ф адей Сергійович - голова райвиконком у . Лю тий 1948 р.П авелько Лідія М иколаївна - ф о р м у вал ь н и ц я заводу сільгоспмашин.

Травень 1971 р.П ан ч ен ко Валентина П етрівна - продавець універмагу р ай с п о ж и в то -

вариства. Б ерезень 1976 р.П лясов иц я О лек сан дра Романівна - колгоспниця колгоспу імені Е н­

гельса. Грудень 1973 р.

П р и х о д ь ко М икола П етрович - т р а к т о р и с т колгоспу імені Карла М аркса. Грудень 1977 р.

П о тапен к о Валерій М иколайович - головний інж енер управління сільського господарства райвиконкому. Грудень 1973 р.

П охила Іван Григорович - ст о л яр м іж колгоспбуд у . Лю тий 1974 р.

П у з а н В олодимир Ф едорови ч - керую чий відділом колгоспу іменіК арла М аркса . Б ер е зен ь 1975 р.

Р ибка Іван М ихайлович - завідую чий відгодівельним пунктом к олго ­спу "Заповіт Леніна". Б ер езен ь 1966 р.

Рогач О л ек са н д р Д ан и лови ч - за ступ н и к голови колгоспу імені Е н ­гельса. Т р ав ен ь 1971 р.

С ахац ьки й М икола Ф еокти стов и ч - заступник голови райвиконком у .

Б ер езен ь 1958 р.С егеда Віктор П ан а со ви ч - за ступ н и к голови райвиконком у. Травень

1966 р.Сень Ю рій М иронович - т р а к т о р и с т колгоспу імені Енгельса. Грудень

1973 р.Сиваш Ганна М ихайлівна - тваринниця імені Карла М аркса . Б ерезень

1981 р.С л іс ар е н к о М икола Григорович - старш ий виконавець робіт ПМ К-2.

С ерпень 1966 р.С терли к Галина О лек сандр івна - колгоспниця колгоспу імені Енгель­

са. Т равень 1971 р.С ур Василь Іванович - водій ав то тр а н сп о р тн о го п ідприємства . Ж о в ­

тень 1966 р.С у х ар К остянтин Іванович - пресувальник заводу сільгоспмашин.

Квітень 1981 р.Т а р а с е н к о М икола Якович - завідую чий районним відділом народної

освіти. Липень 1971 р.Т ерти ш н а Лідія Я горівна - д о я р к а колгоспу імені Карла М аркса . Б е ­

резень 1966 р.Т о в с то н о г Василь О н уф р ій ови ч - головний зоотехн ік колгоспу "З а ­

повіт Леніна". Травень1971 р.Т о м ч у к М и хай ло Д м итрович - т р а к т о р и ст колгоспу імені Карла

М аркса . Грудень 1973 р.Ускач Х аритон Б орисович — голова колгоспу С п ар так . Березень

1958 р.Ф іліпченко Ніна Григорівна - ін ж ен е р взуттєво ї ф а б р и к и . Лютий

1974 Р-Х арч енко Д ан и л о Родіонович - тр а к т о р и ст колгоспу імені Карла

М аркса . Т равень 1971 р.Х охотва О лексій О л ек са н д р о в и ч - голова р а й о н н о го п лан ов ого

відділу. Б ерезень 1958 р.Х рап ай О лексій М икитович - чабан колгоспу "С партак". Б ерезень

1958 р.

Х рустальов М икола Іванович - голова райвиконком у . Грудень 1973 р.Ч а й к а Т етян а М икитівна - старший продавець м агазину зм іш торгу.Ч а ял о С о ф ія П авлівна - т ел ятн и ц я колгоспу імені Енгельса. Т равень

1971 р.Чучко Василь Васильович - завідую чий твари н н и ц ьк ою ф е р м о ю к ол ­

госпу імені Карла М аркса . Т равень 1975 р.Чучко Галина М и к ола ївна - б ібл іотекар СШ № 1 . Вересень 1966 р.Ш ам рай Іван Васильович - чабан колгоспу "Спартак". Б ерезень 1958 р.Ш ам рай Л ю бов Кузьмівна - лан к ова колгоспу імені К арла М аркса .

Т равень 1966 р.Ш ам рай М арія Ю химівна - св ерд лярка за во д у сільгоспмашин. Т р а ­

вень 1971 р.Ш аровський Віктор Васильович - головний дер ж а вн и й інспектор по

закупівлі та якості с ільгосппродукції . Грудень 1973 р.Ш аровський Іван Якович - розк р ій н и к взуття взуттєво ї ф а б р и к и . Б е­

резень 1981 р.Ш евченко Василь С тепанович - т р а к т о р и с т колгоспу імені Карла

М аркса . Б ерезень 1975 р.ІІІемека Ніна М и троф ан ів на - пташниця колгоспу імені К арла М а р к ­

са. Б ерезень 1966 р.Ш ийка М икола Васильович - т р а к т о р и с т колгоспу імені Карла М а р к ­

са. Грудень 1977 р.Ш рам ко Ольга М и к ола ївна - старш ий м айстер в зу ттєво ї ф а б ри к и .ІІІтепа О лексій Савич - головний агрон ом колгоспу імені Енгельса.

Т равень 1971 р.Явон Л ю бов Іванівна - сек ретар райком у К ом п арт і ї України . Вере­

сень 1973 р.

О Р Д Е Н А Т Р У Д О В О Ї СЛ АВ И II С ТУ П Е Н Я :

К о с ар е н ко Віктор Іванович - бригадир колгоспу імені Енгельса. Січень 1977 р.

Р я б к о Д м и тр о Іванович - т р а к т о р и с т колгоспу імені К арла М аркса . Вересень 1986 р.

Ш ило Раїса Т рохим івна - д о я р к а колгоспу імені Енгельса. Березень 1981 р.

О Р Д Е Н А Т Р У Д О В О Ї СЛ АВ И НІ С ТУ П Е Н Я :

Г орпинич М и хай ло Т ар а со ви ч — е л е к т р о м о н те р райвузла зв язку. Квітень 1981 р.

Г у р а В іктор Я кович - водій а в т о м о б іл я р а й о н н о г о о б 'є д н а н н я "Сільгоспхімія". Вересень 1986 р.

З а б о р о в с ь к а Н атал ія Іванівна - р озк р ій н и ц я в зу т тєв о ї ф а б ри к и . Квітень 1975 р.

І гн а те н к о Катерина Василівна - ф резер у ва л ьн и ц я взу т тєво ї ф абрики . Б ер е зен ь 1981 р.

Іл ієн ко Григорій Ю химович - тр а к т о р и ст колгоспу імені Енгельса. Б ер е зен ь 1975 р.

Ііценко Василь М ихайлович — водій автом обіля колгоспу Заповіт Леніна". Грудень 1977 р.

К а р ет н и к П ет р о А нтонович - к ом б айнер колгоспу імені К арла М а р к ­са. С ічень 1977 р.

К о с а р е н к о Віктор Іванович - бригадир колгоспу імені Енгельса. Б е р е ­зень 1975 р.

К о с а р е н к о Іван М ихайлович - т р а к т о р и ст колгоспу "Заповіт Леніна". Грудень 1977 р.

К рупа Іван Іванович - завідую чий гараж ем колгоспу імені Карла М аркса . Б ерезень1975 р.

М о р о з Іван Васильович - к ом б айнер колгоспу "З апов іт Леніна". Січень 1977 р.

Р я б к о Д м и тр о Іванович - тр а к т о р и ст колгоспу імені К арла М аркса. Б ерезень 1981 р.

С а м о в о л Василь Іванович - бри гади р м іж к о л го с п н о го будівельно- м о н т а ж н о го управління. Квітень 1975 р.

С а м о й л о в а Н адія Іванівна - працівник взуттєво ї ф а б р и к и . 1976 р. С и д о р е н к о Лю бов А нтонівна - тваринниця к олгоспу імені К арла

М аркса . Б ер езен ь 1982 р.С т р о ц ьк а Ніна Карпівна - апаратниця за во д у л а к о ф а р б о в и х виробів.

1975 р.С у х а р К остянтин Іванович - пресувальник за во д у сільгоспмашин.

1975 р.Т и х е н к о П е т р о П етрович - машиніст автогрей д ера м іж колгосп н ого

ш ляхобуд івельного управління. 1975 р.Ф е ти со в М икола Васильович - т р а к т о р и с т к олгоспу імені Карла

М аркса . Грудень 1977 р.Х арч енко П ав л о Д анилович - водій автом обіля колгоспу імені Карла

М аркса . Грудень 1977 р.

Ч айковський М икола М иколайович - т р а к т о р и ст колгоспу імені К а р ­ла М аркса . Грудень 1977 р.

Ч уч ко Л ю бов Іванівна - ск о т а р к а к олгоспу імені Карла М аркса. Квітень 1976 р.

ІПило Раїса Т рохим івна - д о я р к а колгоспу імені Енгельса. Квітень1976 р.

Ш к а б ар н я М и к ола М ихайлович - т р а к т о р и с т колгоспу імені К арла М аркса . Грудень 1977 р.

П р а ц ів н и к и Г у л яй п іл ь сь к о ї М Т С (пізніше р а й о н н о го о б 'єд н ан н я "С ільгосптехніка") нагород ж ен і орденами:

Т Р У Д О В О Г О Ч Е Р В О Н О ГО П Р А П О Р А :

Галушка П е т р о М и тр о ф ан о в и ч - т р а к т о р и с т райоб 'єдн ан н я "Сіль­госптехніка" . Грудень 1973 р.

Горб ен к о Іван Іванович - ву л к ан ізато р райоб 'єдн ан н я "Сільгосп­хімія". Т равень 1971 р.

Д ім бровський Іван Й осипович - к ом байнер М Т С . Червень 1952 р.К и р и ч ен к о М и к ола О м ел ян о ви ч - бр и га д и р т р а к т о р н о ї бригади

М ТС. Б ер езен ь 1958 р.С т а р о к о ж е н к о Григорій Григорович - ком байнер М ТС. Б ерезень

1958 р.Ч аусовський Ш м уль ПІлемович - головний зо о те х н ік М ТС. Б ерезень

1958 р.

"З Н А К П О Ш А Н И ":

К оханю к П илип Савич - водій р ай о б 'єд н ан н я "С ільгосптехніка". Квітень 1966 р.

М іщ енко Василь К ирилович - водій райоб 'єдн ан н я "Сільгоспхімія". Травень 1966 р.

О хр ім ен к о Валерій Ф едорович - керую чий райоб 'єднанням "Сіль­госптехніка". Грудень 1973 р.

П е й р и к Б о р и с М у с ій ови ч - го л о вн и й ін ж е н е р р а й о б 'є д н а н н я С ільгосптехніка" . Т р ав ен ь 1966 р.

П л о тк а Іван А нтонович - т р а к т о р и ст райоб 'єдн ан н я "С ільгосптех­ніка". Грудень 1977 р.

С ір іньок М и к ола Васильович - т р а к т о р и с т р ай о б 'єд н ан н я "Сіль­госптехніка" . Т р ав ен ь 1966 р.

С тасик Сергій Іванович - бригадир т р а к т о р н о ї бригади М Т С . Б е р е ­

зень 1958 р.

Т Р У Д О В О Ї СЛ А В И III СТУ П ЕН Я :

Ч орн и й А ндрій А ндрійович - бригадир райоб 'єдн ан н я "С ільгосптех­

ніка". Б ер е зен ь 1975 р.

* * *

У 2002 році голову р ай о н н о ї д е р ж а в н о ї адм іністрації Б ірю кова Ігоря О лексійовича н аг о р о д ж е н о орденом "За заслуги II I ступеня. Т ак о ї н а­городи за вагомі дос ягн ен н я у проф ес ій н ій д іяльності, багатор ічну сумлінну п рацю удосто ївся голова Гуляйпільської районної ради К о р о н ­ка Євген Григорович та д и р е к то р приватного с ільськогосподарського підприємства "М ир" Чуб О л ек са н д р Григорович , а у 2005 році - д и рек тор Т О В "Батьківщ ина" С авовський Віктор М иколайович .

В О Н И - Г У Л Я Й П І Л Ь Ц І

М істо Гуляйполе є батьківщ иною багатьох видатних земляків , які своїм мирним та ратним тр у д о м прославили його у світі. Т ут народився у 1882 році і виріс із селян сь кого хлопця в у к ра їн ськ ого п р о гр ес и в н о ю письменника, те атр а л ьн о го діяча у СІНА й тал ан о ви то го актора Єлисей А ндрійович К а р п ен к а (псевдонім и - У к р а їн сь ки й , Олег А зовський , Є. А. А йра, С теповий гість, Ш аш ура О лек сан дра , Андрій Л ю тня та ін.). В 1905-1910 р о к ах він є активним учасником револю ційного руху в Гуляй- полі. У 1909 році, рятую чись від переслідування царського уряду , ем ігру­вав у А м ерику. У 1917 році повернувся в Гуляйполе , гостро критикувавH. І. М ахна за його анарх істськ і погляди і, боячись розправи , знову емігрував д о А м ерики , де в 1933 році помер.

Одним з визначних творів Є. А. К арпенка , у яком у відтворено ж иття селян наш ого краю, є д р а м а-п о ем а в прозі "Зем ля .

У 1892 році у Гуляйполі народ ився і виріс український письменник М и х а й л о С е м е н о ви ч Т а р д о в ( а в т о р р о м а н у -т р и л о г і і Ф р о н т ). Гу-

ляйпільці ш аную ть пам ять свого зем ляка. Вулиця, де народ ився і виріс письменник, названа його ім’ям.

Д о В еликої В ітчизняно ї війни 1941-1945 років у Гуляйпільській р а ­йонній газеті "Сталінським ш ляхом " працю вали майбутні українськ і по­ет і письменник Василь А ндрійович Л існяк і М и хай ло Д енисович Гайда-

бура (загинув 1942 році, за х и щ а ю ­чи від ворога м. Севастополь).

В Гуляйполі 5 травня 1909 року н а р о д и в с я в ідом ий у к р а їн с ь к и й письм ен н и к і д р а м а т у р г Л е о н ід А р о н о ви ч Ю хвід , а в т о р п ’єси "Весілля в Малинівці".

В тод іш ньом у селі Гуляйполі 26 ж о в т н я 1888 ро к у в б ідній с е ­лянській родині народ ився Н есто р Іванович М а х н о , кер ів н и к Р е в о ­

лю ційно ї п о встан сько ї ар м і ї У країни (махновців), який 25 липня 1934 р о ­ку пом ер в ем іграц ії в П ари ж і.

Поет, кандидат філологічних наук, доцент Київського д е рж авн ого університету імені Т. Г. Шевченка Олексій Іванович Карпенка (псевдонім - Олекса Гайчур), внук Єлисея Андрійовича К арпенка т е ж народився у місті Гуляйполі в 1930 році.

Гордістю Г уляп ільсько ї землі є видатний к ін о о п ер а то р , л а у р е а т Д е р ­ж авно ї премії імені Т. Г. Ш евченка, з а сл у ж е н и й діяч м истецтв України , лауреат Д е р ж а в н и х премій С Р С Р і Росії , член -к оресп он ден т А ка д е м і ї мистецтв України , при зер багатьох М іж н ар о д н и х к іноф естивал ів Вілен О лександрович К алю та, який народ ився 22 ж о в тн я 1930 року в місті Гу­ляйполі З а п о р із ь к о ї області.

Гуляйполе є м алою батьківщ иною відомого вченого- історика , попу­л я р н о ї у к р а їн с ь к о ї письменниці, лауреата Д е р ж а в н о ї прем ії імені

Т. Г. Ш евченка Раїси Петрівни Іванченко, яка н арод и лася 30 л и с т о п а ­да 1934 року в місті Гуляйполі в с ім ’ї служ бовців . Д о к т о р історичних н а ­ук, п р о ф е с о р К иївського д е р ж а в н о го ун іверситету імені Т. Г. Ш евченка, член Спілки письменників України є автором історичних ром анів про

иівську Русь - "Гнів П еруна" (1982), "Золоті стрем ена" (1984), "Зрада, або як стати володарем ", "О трута для княгині". В 1996 році ця тетралог ія про Київську Русь була гідно поцінована: Р а їса П етр івна Іванченко у д о ­сто їлася Д е р ж а в н о ї прем ії імені Т. Г. Шевченка.

У місті Гуляйполі 1937 року народ ився відомий укра їн ськ и й поет, ав ­т о р пісні "На долині туман", член Спілки письменників У країни Василь Іванович Д іденко .

В. В. Іванов (29.01.1940-7.10.2004)

Рідним зм алеч к у Гуляйполе є і член у-кореспонденту Т р ан с п о р тн о ї А кадем ії У країни , л ау реату Д е р ж а в н о ї премії У країни Віктору Іллічу К рату , як і поетес і та ж у р н а л істу , л а у р е ату М іж н а р о д н о ї премії імені

В. Винниченка, одном у з авторів книги "Н е сто р і Галина. Р о зп о в ід а ­ють ф о т о к а р т к и " Л арисі Степанівні Верьовці.

22 серп н я 1937 року в місті Гуляйполі народився п резидент .Ф ед ерац ії шахів У к ра їн и , з а сл у ж е н и й діяч ф ізк у л ьт у р и і спорту , д о к т о р е к о ­номічних наук , п р о ф е со р , академ ік У к раїнсько ї А кадемії наук н ац іо ­нального прогресу Іван Сергійович Бик.

Г уляйполе є коли скою долі для членів Н ац іо н а л ь н о ї Спілки письм ен­ників У країни Григорія Івановича Л ю того , Любові Григорівни Геньби, з а с л у ж е н о г о працівника культури України , ж у р н а л іст а Д м итра А ртем о- вича Л и тви н ен к а , з а сл у ж е н и х л ікар ів М иколи Івановича К остенка та О лек са н д р а О лексійовича М усійка , з а с л у ж е н о го трен ера У країни О л е к ­сан дра А ндрійовича Т качен ка , з а с л у ж е н о г о агрон ом а України М икола Івановича К а р п ен к а , з а с л у ж е н о г о працівника с ільського господарства У країни Василя Івановича М арти н ен к а , з а с л у ж е н о г о м айстра спорту , п 'я ти р а зо в о го чемпіона С Р С Р з легкої атлетики Л ю дмили Павлівни Ве­се л к о в о ї - С ем еню ти , ген е р ал -м а й о р а Валентина Семеновича Ш елипова і адм ірала ф л о т у С Р С Р , ком андую ч ого Балтійським ф л о т о м Віталія П а в ­ловича Іванова.

Гуляйпільська зем ля п одарувала світові кавалера трьох орденів С л а ­ви Ф е д о р а Васильовича З інз ікова , випестила трьох Героїв С оц іал істич­н о ї П рац і Івана Ф едорови ча Т ар асеви ча , Івана П ол ікарповича М а р т и ­ненка та Григорія К індратовича Коровку .

Імена лю дей , які своєю працею прославляю ть Гуляйпільський край, м о ж н а називати ще і ще, бо зем ля наша не скупиться на синів і дочок , які пр и м н о ж у ю ть ї ї славну історію.

Г О С Т І М І С Т А

Вільнолюбивий край , захован и й на п о р у б іж ж і Д и к о го степу манив до себе ф о л ь к л о р и ст ів , істориків, зб ирач ів переказів та легенд.

Н ев и п а д к о в о в О лександр івськом у повіті, і на Гуляйпіллі зо к р ем а , працю вав у другій половині де в 'ятн а д ц ят о го стол іття видатний у к ­раїнський п о е т -ф о л ь к л о р и с т і е т н о г р а ф Іван Іванович М а н ж у р а (1851- 1893 рр.). Він записував у нашім к р а ї легенди, к азк и , перекази , при ­повідки , п р и к а з к и , при сл ів 'я . З іб р а н і тв о р и на т е р и т о р і ї О л е к - сандр івського повіту видані у к ількох зб ірниках.

Був збирач ф о л ь к л о р у і на Гуляйпіллі. Збер ігся його лист д о п р о ф е ­с о р а О лек сан дра О лек сан дрови ч а П отебн і (22.11.1835 - 11.12.1891) (ук­раїнський і російський ф ілолог , ч л ен -к о р есп о н д ен т П е т е р б у р з ь к о ї А к а ­дем ії наук з 1875 р. - Авт.) у Харків від 3 ж о в тн я 1880 року із зв о р о т н о ю адресою : Гуляй-П оле , О лек сандр івського повіту К а те р и н о сл ав сь к о ї гу ­б ерн ії П ет р у О лексійовичу Синьогубу. П р о ч и т аєм о його: "М илостивий Государ , Г-нь П р о ф ессоръ !

У меня имеется сб о р н и к ук раинск их песен (больше ты сячи ном еров), за п и сан н ы х мною в губерниях Х арьковск ой и Е к атер и н о сл ав ск о й . Когда сущ ествовал Ю го-Зап ад н ы й отдел им. Рус. Г еограф . О бщ ества я его о т о ­слал туда, но по закры ти и о тд ела - я не знаю , где он делся; я не верил слухам - будто вывезен за границу, поэтом у , считая о знош ении м оем с о тд елом копии новые, имею честь пред лож и ть Х арьковск ом у ф и л о л о г и ­ческом у общ еству на издание о н о м оего сб о р н и ка в целом составе , или по частях.

Х арактери сти ку м оего сб орника Вы м о ж ет е найти во 2-м том е сп и с­ков отдела .

К ром е того у меня есть м ного с к а зо к , поверий, пословиц и т. п. не во ­шедших "В народны е предания Д рагом ан ова" .

В истинном почтении И мею честь быть

Ив. М ан ж ура" .П р о перебування 1.1. М ан ж ури у жовтні 1880 року в

Гуляй-Полі йдеться в книзі Володимира Зарем би "Іван М а н ж у р а " (видавництво "М олод ь" , К., 1972). Н а сторінці 68 читаємо: "З М ереф и подався на Гуляй-Поле. Скільки сіл пройш ов з Х аркова до О лександрівська - ж о д н е так йому не сп од обалося , як це тихе степове".

"З ібраний ф о л ь к л о р Іван М а н ж у р а надсилав до часопису "К иевская старина", суп ров одж ую чи к ож ен твір детальним и ком ентарям и. Н а його стор інках все частіше з 'являю ться думи, пісні, колядки , щедрівки з прим іткою "Записав Іван М ан ж ура" . У вчених і л ітературних колах Х а р ­кова і Києва за ц ік а в и л и ся нев ідомим зб и р ач ем духовних н ар о д н и х скарбів" (с. 70).

Ч е р е з кілька років після І. І. М а н ж у р и побував у Гуляй-П олі учений- історик Д м и тр о Іванович Я ворницький (Єварницький), який у 1883-1888 р ок ах зб и р ав м атер іал про за п о р о зь к и х к озак ів (у 1888 роках вийшли перша і друга частини книги " З а п о р о ж ь е в о ст атк а х старины и пред ан и ­ях н арода" в С .-П етерб урзі) .

Яким ж е побачив Г у л яй -П о ле м олодий вчений? Щ о б відповісти на це

Іван Манжура

питання , в ідкриємо главу восьму д р у г о ї частини з г а д а н о ї книги, і на сторінці 409 прочитаєм о: "...Оставив криницу и миновав несколько хуто ­ров, д еревень и колоний , мы д об рали сь д о местечка Г у ляй -П оле , и здесь я д о л ж е н был переменить лошадей, чтобы ехать дальше, в глубь А лек са н ­д р о в ск о го уезда.

Гуляй-ГІоле стоит на возвышенном песчаном месте, при р. Ганчуле (треба - Гайчур - Авт.), имеет две церкви, еврейскую синагогу , почтовую к он то р у , н есколь ко лавок и подвалов. С ловом , это м ноголю дное, и даж е, м о ж н о ск а зать , д о с та то ч н о культурное м естечко с преобладаю щ им , о д ­нако , еврейским населением. И з всех со о р у ж е н и й зам ечательн о в Гуляй- П о л е е в р ей с к о е кладбищ е, обнесенное прекрасной о гр ад о ю вокруг и на­полн ен н ое хорош им и пам ятникам и в середине. На мой вопрос , почему м естеч ко н осит название Г уляй-П оле , мне ответили, что в то время, как вся "округа" , т. е. близь л еж ащ и е к сл о б о д е м еста, уж е давно были за н я ­ты п ом ещ икам и, это сам ое место или поле, что под слоб одой , долго л е­ж а л о пусты рем и потом у прозвалось "Г уляй-П олем ".

- А о т чего ж е это поле долго л е ж а л о пустырем?- А від того більш, що тут були великі трави та комиші, а м іж ни­

ми ж и л и зл о д і ї та розб ійники , - отвечал мне крестьянин Евдоким Косяк.- І великі трави тут були?- Т ак і трави та б у р ’яни, що з них і не вилізиш було".На п очатку дв ад ц ято го століття у селі Гуляйполі п обувало чимало

лю дей, які п ізніше стали помітними діячами Р а д я н с ь к о ї влади. Т ак , з осені 1912 року і до ареш ту на заводі К ернера в Гуляйполі працював слю ­сарем Влас Якович Ч уб ар (1891-1939), пізніше Голова Р ади Н ародних К ом ісарів УРСР.

Ч астим и гостями у період гр о м а д ян с ьк о ї війни у Гуляйполі були ко ­м ан д ири червоних військ. У березні 1918 року Н. І. М а х н о зап роси в до себе у гості А. Н. Беленкевича , який назвав Гуляйполе м аленьким черво­ним П етроградом .

У квітні 1919 року в Г уляй-П оле при їхав відомий ан арх іст П е т р о А р ­шинов, з яким Н ес то р М ахно сидів разом у м осковській в 'язниці, на по­саду р е д ак то р а газет "П уть к свободе" і "П овстанець" і був по р яд з Н е­с т о р о м Івановичем до відходу його в Румунію у серпні 1921 року. Крім посади ред актора , він отрим ав ще пост зав ідую чого "ку л ьт у р н о -п р о с ве ­тительн ой частью" повстанськ о ї армії.

В 1919 році в Г уляй-ІІол і побували ком андир див із і ї Ч е р в о н о ї Армії П. Ю. Д и б е н ко , до склад у я к о ї входила тр е т я Задн іпровська бригада під к ом андуванням комбрига Н. І. М ахна, командую чий У країнським ф р о н ­том В. О. А нтонов-О всієнко . 29 квітня 1919 року ком андую чого на

с т а н ц і ї Г у л яй -П о ле зустр іч ав сам комбриг. П ер ед цим він послав йому з а п р о ш е н н я : "На вашу телеграм м у № 7 7 5 сообщ аю , что зн аю вас как че­с т н о г о независим ого револю ционера . Я уполном очен от имени повстан- ческо-револю ционны х войск 3-й За д н е п р о вск о й бригады и всех револю ­ц и о н н ы х о рганизаций Г уляйпольского района, гордо держ авш и х знамя в о с с т а н и я , просить вас приехать к нам, чтобы посм отреть на наш м алень­кий св обод н о-револю ц и он н ы й Гуляйполе - "П етроград " , прибы в на с т а н ц и ю Гуляйполе , где будем ж д ат ь с лош адьми".

П обачивш и, що м ахновські полки були погано забезпечен і зб р о єю і боєприпасами, В. О. А н тон ов-О вс ієн ко писав: "Все в о о р у ж ен и е и об м у н ­дирование доб ы ть с боя". П ізніше добавив: "О рганы Н ар к о м п р о д а не удовлетворяли и одной сотой потребности арм ии полубосой , пол у го ло д ­ной. А рмия ж ила на п о д н о ж н о м корму".

8 травня 1919 року в Гуляйполе п ри їхала солідна комісія на чолі з над­звичайним уповн оваж ен и м Ради О б о р о н и А. Б. Каменевим. Й ого су п р о ­воджували Г. П 'я так о в , К. Є. Ворош илов і В. М аж лаук .

Лев Борисович Каменев направлявся до Н естора Івановича М ахна не тільки з перевіркою стану арм ійських частин, а п р ок он тролю вати , як ви­конується п р о д р о з в е р с т к а , як просув аю ться продовольчі в а н таж і в Росію.

Високу делегацію су п р о в о д ж у вав дивізіон броньовиків . Д елегац ія з а ­лишила по їзд з броньовикам и в О лександр івську , по їхала в Гуляйполе. М ахно зустрів високу делегацію , як і н алеж и ть господареві, але в ньому заговорив бунтівник. І в той час, коли делегац ія об ідала , в їдальню вбіг м ахновець і крикнув:

- Батьку! Біляки!- Хлопці! Н а коней! - ском андував М ахно.Він і члени його ш табу вибігли, сіли на коней і подалися в степ. В оро­

шилову і М еж лаук у довелося чекати М ахна цілу добу. Н ас ту п н о го дня махновці повернулися з полоненим и оф іцерам и .

Ворошилов ще р аз був у Гуляй-П олі у 1919 році. Ц ього разу він вру­чив орден Ч ервоного П р а п о р а за ном ером чотири Н . І. М ахну. П ід час вручення Климент Є ф рем ович сказав: "За доруч енням Реввійськради Дозвольте вам вручити, Н есторе Івановичу, орден Ч е р во н о го П р а п о р а за оборону П івденного ф р о н т у і в зяття М аріуполя!"

Н есто р Іванович взяв орден і сказав : "Я воюю не за ордени, а за пере­могу революції, так як я селянин і з а р а з наша м ета очистити , зберегти пе­ремогу від білогвардійців".

У 1919 році, напередодні д р у г о ї річниці В еликої Ж о в т н е в о ї революції, в ул яй -П о л е п р и їж д ж а в Григорій Іванович П етровський (пізніше голо­

ва В сеукраїнського Ц ен тр а л ьн о го В иконавчого К ом ітету — Авт.) по пи ­танню зм іцнення револю ційно ї влади і б ільш овицької орган ізац ії . Тоді на площі Ж е р т в револю ції відбувся багатолю дний мітинг, присвячений другій річниці Ж о в т н е в о ї соц іал істи чн о ї революції, на я ком у виступив з палкою п р о м о в о ю Г. І П етровський .

22 ж о в т н я 1920 року в Гуляйполе у гості д о "батька" М ахна прибув член реввійськради П івд енного ф р о н т у Бела Кун. П р о це розповів у інтерв’ю газеті "И звестия" 29 ж о в тн я 1920 року Лев Б орисович Каменєв.

Визначним в іс то р і ї м іста є те, що у відбудові водокачки за л ізн и ч н о ї станц ії Г у л я й -П о л е у 1921 році брав участь, ще ком сом ольцем , видатний радянський письм енник М и к ола О лексійович О стровський , ав тор м ай ­бутніх ром анів "Як гартувалася сталь" і "Н а р о д ж ен і бурею"; що д елега­том VI з ' ї з д у к ом сом олу У країни і V II з ' ї з д у к ом сом олу К ра їни Р ад був 1-й се к р ета р Г уляйпільського райком у ком сом олу Д м и тр о Бугаєвський; що ж и тель Г у л яй -П о ля селянин Т р о х и м К індратович Ісаєнко , який у 1924-1925 р ок ах працю вав головою Гуляйпільського райвиконком у , був обраний членом ВУЦВиКу.

Та п о ве р н ем о ся до М и к оли О стровського . Д ля п ідтвердж ення вище с к а зан о го зве р н ем о ся д о статт і В. Ільченка "Тут працював М икола О с т ­ровський", як а була оп убл ікован а у П ологівській районній газеті Р а ­дянське село" 20 червня 1964 року та 2 червня того року "М ісцями М и к о ­ли О ст р о всь к о го " В. Ж и л ін ськ ого .

О т ж е , читаєм о: "В аж ким для лю дей р ад я н с ь к о ї країни був 1921-й рік. Всі сили н ар о д у н ап равляли сь на відбудову зр у й н о в а н о го під час війни народ ного господарства .

В серпні на К атери н ославщ и н у прибув спеціальний рем онтний поїзд , с ф о р м о в а н и й робітникам и Київських зал ізничних м айстерень. В бригаді по їзда було 150 чоловік, в основном у - молодь. М о лод іж н и м (ко м со ­мольським) о р г ан ізато р о м призначили м айбутнього письменника М и к о ­лу О стровського . П о їз д до гл и б о к о ї осені рухався від станц ії до станції, де рем он тув али ся пристанційні будівлі, колії тощо.

"П ройш ов їх шлях від С инельник ова д о Поліг . Т у т , в колиш ньому царстві бандита М ахна - на к о ж н о м у кроці сліди руїн і знищ ення. В Гу- ляйполі (точніше - на станц ії Гуляйполе - Авт.) ти ж ден ь в ідбудовували кам 'яне прим іщ ення водокачки , наш ивали залізн і латки на розвернуті динамітом боки вод ян о ї цистерни , - таку згад ку читаєм о в книзі "Як гар ­тувалася сталь".

Д о речі, про перебування в Гуляйполі (на станції Гуляйполе - Авт.) М и­коли О стровського свідчила й меморіальна дош ка, яка була на будівлі во­докачки до війни. П ід час тим часово ї окупац ії міста ф аш исти зірвали п .

В 1926 році вж е визначним радянським партійним і д е р ж а в н и м діячем у Гуляйполі при їздив Влас Якович Ч убар . Він зн ай ом и вся з питаннями рад ян ськ ого будівництва.

В 1928 році у наш ом у місті побував Всесоюзний с т ар о с та - Голова В сесою зного В иконавчого К ом ітету М ихайло Іванович Калінін.

Н авесні 1932 року значну о р ган ізаторськ у р оботу в к олгоспах Гуляй- поля провела виїздна редакція газети "П равда", яка випускала б а г ато т и ­р а ж н у газету "П равда" на больш евистском севе".

П о ч а т о к 1933-го року був знаменним "для гуляйпільців лю тим голо­дом и спаленням " Гуляйпільської м а ш и н н о -т р ак то р н о ї майстерні на зал ізничній станції . З приводу цього сюди приїздив К. Є. Ворошилов, який з Б ер д ян сь ка направлявся в М оскву. Він вжив заходів щ одо швид­ко ї відбудови майстерні.

Восени 1933 року в к олгоспах Гуляйполя був В. М. М олотов , якого цікавило п итання виконання плану хл ібозаготівл і. Він викривав н е­доліки, давав поради, як їх побороти (і це в 1933-й голодний рік!).

У довоєнний час у місті Гуляйполі побували два секретар і письм енни­ка О лексія Т о л сто го . Вони бесідували з гуляйпільцями (колиш німи м ах ­новцями), зб и р ал и м атер іал для написання О лексієм Т о л сти м роману "Ходіння по муках".

В 1938 році разом з А. А. Ю хвідом д о наших земляків при їзд ив у к ­раїнський радянський письменник Ю рій Яновський, який з ібрав м а ­тер іал для нової книги про події гр о м а д ян с ьк о ї війни у наш ому краї.

24 червня 1946. року Голова Ради Міністрів У Р С Р і се к р е та р ЦК КП(б)У М и к и та Сергійович Х рущ ов відвідав колгоспи Хвалибогівської, Варварівської, Д о р о ж н я н с ь к о ї с ільрад та Гуляйпільської м іськради і о з ­найомився із станом посівів.

У період ж н и в 1947 ро к у Гуляйпільський район відвідав перший сек ­ретар З а п о р ізь к о г о о б к ом у К ом п арт і ї У країни Л еон ід Ілліч Б реж н єв .

У 1954 році д о в ідбудованого Гуляйполя прибули високі гості із Києва. П р о цю подію 10 вересня районна газета "Сталінським шляхом" писала так: "8 вересня в наш район прибули для т в о р ч о ї зустріч і з т р у д я ­щими району відомі українськ і радянськ і поети: л ау р е ат С т ал ін сько ї премії В олодимир С осю ра і Яків Г ородськой . В цей ж е день поети зустр ілися з робітникам и взу т тєво ї ф а б ри к и , працівниками пр о м и сл о во ї артілі "Ч ервоний металіст" та влаштували цікавий л ітературний вечір у районном у Б удинку культури...

П оети В. Сосю ра і Я. Городськой прочитали св о ї вірші. Трудящ і р ай о ­ну Щиро вітали поетів, сердечно дякували їм за п ри їзд і п о б а ж а л и поетам нових творчих успіхів на благо радянського народу.

У чора В. С о с ю р а і Я. Г ородськой провели зустріч з педагогічними та учн івськ и м и к о л е к т и в а м и Г у л я й -П іл ь с ь к о г о пед училищ а та Гуляй- П іл ь с ь к о ї се р ед н ьо ї школи".

А т а к рай он н а газета ін ф орм увала читачів 12 вересня 1954 року у сво їй "Л ітературн ій сторінці": "...8 і 9 вересня в Гуляй-П олі перебували ук ра їн ськ і поети - л а у р е а т С т ал ін ськ о ї премії В олодимир Сосю ра і Яків Город ськой , яких к ом андирувала д о нас Спілка рад янських письм ен­ників У країни з творчим и звітам и перед трудящ им и у зв 'я зк у з м ай ­бутніми II Всесою зним та III У країнським з 'їзд ам и письменників.

П ісля зустр ічей з трудящ им и району В. Сосю ра і Я. Городськой ли ш и ­ли в р ед ак ц ії наш ої газети для опубл ікування статтю і дек ілька їхніх н о ­вих віршів, які друкуємо.. ."

С т атт ю написав Яків Городськой. Н ази в алася вона "З авж ди з н а р о ­дом ", були у ній і так і рядки: "Л ау р е ат С тал інськ о ї премії український поет В олодимир С о с ю р а і ав тор цих рядків на протяз і двох місяців ви­ст у п а л и п ер е д тр у д я щ и м и н айб ільш их міст, рай он ів і п ід приєм ств Д н іп р о п е т р о в с ь к о ї і З а п о р із ь к о ї областей . З якою увагою слухаю ть т р у ­дящі розпов ідь про стан і завдання н аш о ї літератури! Ми з ібрали багато читацьких дум ок , відгуків, п обаж ань. Все це д о п о м о ж е у нашій дальшій роботі.

З теплим почуттям будем о ми згадувати і наші зустріч і з трудящ ими Гуляй-П ільського району. П арт ійний актив, колгоспники і робітники, інтелігенція , студенти і ш колярі району виявили таку сердечну за ц ік а в ­леність питанням и р а д я н с ьк о ї л ітератури , що всі ми зн о в і знов п е р е к о ­нались: рад янська л ітература за в ж д и з народом , вона - його надійне з н а ­ряддя у будівництві комунізму.

П алкий вам привіт і сердечне спасибі, дорогі друзі! Д о нових успіхів н ар о д н о г о господарства! Д о нових висот р а д я н с ь к о ї соц іал істи чн о ї культури!"

А цей вірш В олодимир Сосю ра написав у вересні 1954 року, коли зав ітав до редакц ії р ай о н н о ї газети "Сталінським шляхом".

П Р И В ІТВ своїх піснях, зелен е Г уляй-П оле ,П алк ий привіт я з Києва приніс Т во їм синам, що т в о р ять все навколо У боротьб і за мир і комунізм.Як чорний сон, криваві дні навали,К оли в полях гримів гарматний шал...Зн о в сад шумить, і вилитий з металу

362

Зійшов Ілліч з вогню на п 'єдестал.Н а нім ворож і кулі, в дні негоди,Л иш или слід, але його рука Все так ж е путь п о к а зу є народу,Туди, де даль м айб утнього дзвінка.Д о ком унізм у сяю ть верховини,Куди ми йдем за парт ією всі,Д е нас чекаю ть ранки у росі,І де встають, як пісня солов 'їна .Н ехай цвіте Вітчизна зоречола ,І вільний труд зд ійма риш товань ліс!Тобі привіт, зелене Гуляй П оле,Я в пісні щирій з Києва приніс.

У Літературній сторінці" бачимо і бай к у "О корок" Я кова Городського:

Волк в д е б р я х ведал рестораном ,К нему М едведь н агрянул - ревизор ."Эге, да ты, брат , вор, - М едведь ему ск азал в упор. - Я Льву ск а ж у об деле страш ном ,Бегу сейчас ж е в львиный бор".Волк отвечал: Ты судишь очень строго .У нас, конечно, нед остатк и есть,Н о подож ди немного.Ты в бор пойдешь - дал ек ая дорога ,Туда ведь килом етров шесть.П еред до р о го й п олагается присесть".П рисели . С тол не шаткий и не узкий,Н о д а ж е он лом и лся и трещ ал П од грузом, выпивки, закуски ,А Волк вещал:

О ш ибки в нашем деле есть, п ож алуй ,Н о где их нет?

П оп робуй , вот севрю га, вот паштет,Вот сочность отбивны х котлет.Ты не едал таких , мой свет.Еще по малой!"

Ещ е... Ещ е... С неделю пили, ели В своем кругу.Д ни , как п о л о ж е н о , летели."Ты забегай , брат" . "Забегу".М едведь все п р о б о в ал - балы к, рагу.Вкушал и зра зы , и теф тели ,К он ьяк на следую щ ей пил неделе И у ж о деле - Ни гу-гу!П о т о м еще М едведю на домБы л прислан о к о р о к . П отомМ едведь с похвальным выступил док лад омП р е д Львом,П о т о м все уп ок ои ли сь кругом И Волк представлен был к наградам.

* ■>'( *

П о р о й встречается т а к о й м едвеж ий норов И у лю дей - отдельны х ревизоров:Он и ск азал бы, кто и где крадет,Д а о к о р о к о м з а н я т рот.

Колишні працівники редакц ії райгазети Ф. I. Кущ та Д. А. Л итвинен­ко стверд ж ували , що в наших к р аях бував відомий ук раїнський письм ен­ник О лесь Т ерентійович Гончар ( інкогніто), коли працю вав над ром аном

"П ерекоп".Н а початку б ерезн я 1962 року в Гуляйполе при їзд ила відома у к ­

р а їнська рад янська письменниця Ванда Василевська. П р о це 27 лю тої о розпов ідала районна газета "До комунізму" у передовій статті "А гітува­ти за кандидатів у депутати":

- П ідготовка д о виборів у Верховну Раду С Р С Р вступила в один з в ідповідальних періодів - період аг ітац ії за кандидатів у депутати.

О к р у ж н а виборча комісія П о л о г івсь ко го виборчого окр у гу № 493 з а ­реєструвала к андидатом у депутати Ради С ою зу В ерховно ї Ради С Р С РВасилевську Ванду Львівну.

С ьогодні в нашій газеті надрукован і б іо гр а ф ії Ванди Львівни Васи- л ев сь к о ї і М иколи Степановича Б уйного . С ам е за них, к ращ их із кращих представників народу , виборці наш ого народу мають віддати 18 березня св о ї голоси.

Ванда Василівна! Це одна з тих , хто в тяж к і роки н ім ецької окупац ії районів нашої к р а їн и б о р о в ся з а їх визволення. Будучи з перш ого дня Великої В ітчизняної війни членом В сеслов 'янського К омітету, Ванда Львівна б агато і невтом но працю вала над зм іцненням д р у ж б и сл о в 'ян с ь ­ких народів. У післявоєнні роки вона виявляє велику активність в б о ­ротьбі за мир м іж народам и. З 1948 року тов. Василевська В. Л. є членом Всесвітньої Р ади Миру.

Як письменниця Ванда Львівна Василевська нем ало приклала св о є ї праці, щ об в ідобразити в худож н ій л ітератур і ж и т тя труд ового народу, його бор о тьб у з ек спл у а та то р ам и і поневолю вачам и. Є л ітературн и й твір "Радуга" і однойм енний к інофільм , в яких з величезною силою п о к азан о ст р а ж д а н н я рад ян ськ ого н арод у в часи ф а ш и с т с ь к о ї окуп ац ії районів наш ої країни , велика м уж ність рад янських людей, їх палка лю бов до своє ї Вітчизни. А втором "Радуги" є Ванда Василевська.

Вся ж и т тєв а діяльність Ванди Львівни В асилевсько ї свідчить про ї ї глибоку відданість труд овом у народу . Вона дос то й н а того , щ об 18 б е р е з ­ня виборці віддали за н е ї св о ї голоси.

У березн і 1966 року на "Вечері поезії" гуляйпільці зустр ічалися з п о ­етами З а п о р іж ж я та Києва П етром Ребром , Іваном Каш пуровим , С ем е­ном Гордієвим і Д м и тр о м Л уценком . 17 бе р езн я про цю зустр іч розповіла районна газета "З оря комунізму". Відкрив вечір голова об л асн о го л іте р а ­турного о б 'єд н ан н я П. Ребро. П о е т прочитав т а к о ж гумореску "Д итят­ко", б а й к у -ж а р т "Б ю р о к р ат і см ерть" та інші з н ово ї книги "П итання ре­бром".

Змістовним був виступ ук р а їн с ьк о го поета п існяра Д м итра Луценка. Він, зо к р ем а , розповів про свою р оботу над піснею "Не шуми, к али н он ь ­ко з к іноф ільму "За всяку ціну", яку так лю блять співати в нашій країні. П лідною є тв орча д р у ж б а поета з відомими к о м п о зи то р ам и Ігорем Ш а- мо та О лек сан дром Білашом. Це ї ї плодами є популярні пісні "Києве мій", "Пісня серця", "С олдати" / 'О с ін н я пісня" та інші. Нині Д м и тр о Л уценко заверш ив роботу над новою книгою "Н езак інчена соната" , з я к о ї він п р о ­читав присутнім вірші "М адонна", "С олов 'ї , "К оралове намисто" та гумо­реску "Я захмелів".

З читанням власних поезій "М ать", "Калинка", "Ж елты е гвоздики", Гармонь" та інших виступив Іван Кашпуров.

На трибуні — Семен М усійович Гордієв. Й ого ім'я до б р е відоме чита­чам. С во ї твори він почав друкувати ще в 1932 році. А втор познайом ив присутніх з віршем "Ленін у 1921 році". П ричитав він т а к о ж твори з н о ­вої книги "Светлый край".

20 травня 1966 року після р оботи трудящ і Гуляйполя з ібралися до

клубу "М еталіст" на зустріч з М. 3. Володовою , яку о к р у ж н а виборча комісія по виборах до Верховної Ради С Р С Р зареєст р у вал а кандидатом у д еп утати Р ади С ою зу по ГІологівському виборчом у округу № 473.

М арія Захар івна В олодова, лан к ова по вирощ уванню кукурудзи в с ільгоспартіл і "У країна" К уйбиш евського району , н арод и лася в 1928 році, д е п у т а т Верховно ї Р ади С Р С Р ш о стого скликання, член бю ро РК КПУ. Б у ла делегатом XXI з ' ї зд у К о м п ар т і ї У країни і XXII з ' ї з д у К П РС .

За останні п 'ять років к ож ен гек­т а р землі в 3-й ланці дав по 52 центнери зерн а кукурудзи .

ЗО ж о в т н я 1966 ро к у а к ­тивісти спортивних колективів, трудящ і міста зустр ілися в клубі "М еталіст" з найсильніш ою л ю ­д и н о ю п л ан ети , з а п о р ізь к и м в а ж к о а т л е т о м Л еон ідом Івано-

А. І. Ж аботинський у г о с т ч у „ л М . щ і С ' вичем Ж аботи н ськ и м .ЗО. X . 1966 р. З словам и привітання до гос­

тя зверн ули ся перший се к р ета р райком у партії І. Є. Коломієць , голова р ай с о ю зсп о р т у А. Ш р а м ко та п іонерка Іра Мельник.

Н е о д н о р а зо в и й чемпіон світу та Європи розповів про своє спортивне ж и т т я , про п ідготовку і виступи наших штангістів на олімпійських та св ітових пом остах . О собливий інтерес в учасників зустрічі викликав о с ­танній чем піонат світу та Європи в Берліні. А. І. Ж а б о ти н ськ и й розповів, як сам ов ідд ано бор о л и ся наші штангісти за перемогу, й зо к р ем а , про свій тр іу м ф а л ьн и й виступ.

З а п о р ізь к и й б огати р штовхнув штангу вагою в 218 кілограмів, встан о ­вивши новий світовий рекорд , який на 0,5 к ілограма перевищ ив його ж св ітовий р ек о р д 1964 року на О лімпійських іграх в Токіо . Т ак , він з а в о ­ював 8 медалей і звання чемпіона світу і Європи.

Н а закінчення зустріч і тр ен ер Л. Ж а б о т и н с ь к о г о т. М олдавський вр у ­чив перш ом у се к р ета р ю РК К П У країни І. Є. К олом ойцю зо л о ту пам ят- ну медаль У к р а їн сь к о ї Ради сою зу спортивних товариств та організацій , як ою т. К олом ой ц я н а г о р о д ж е н о за активну доп ом огу у розвитку м асо ­во ї ф ізк у л ьт у р и і спорту.

22 - 23 тр а вн я 1969 року, в останні дні поетичної декади , яка тривала в З ап о р ізь к ій області, в нашому районі, побували запор ізьк і л ітератори В олодимир О м ельченко, В олодимир Ч у б ен к о , В олодимир Ю дін, М икола Л иходід . Вони зустр ілися з колгоспникам и артілей "Заповіт Леніна" та імені Ілліча, з роб ітникам и радгоспу "Ч ервоний", заводу будівельних м а­теріалів.

З великою повагою й інтересом слухали трудящ і всіх ч оти рьох пись­менників, але найбільш е враж ен н я залиш или такі твори М. X. Лиходіда , як "Літаки над м атерям и" і "М атерин сон".

Д р у ж н и м и оплескам и н агород ж ували гуляйпільці к о ж е н вірш, п рочи­таний письм енникам и-гум ористам и В. Г. Ю діним і В. А. Чубенком .

З а два дні з письменниками зустр ілося бли зько тисячі чоловік. Всюди трудящ і гаряче дякували митцям за ці зустрічі, запрош ували п р и їж д ж а ­ти частіше. П исьм енники в свою чергу дякували колгоспникам і роб ітни­кам за гостинний прийом. Вони поділилися з трудящ им и своїм и т в о р ч и ­ми планами.

18 вересня 1969 року гостями гуляйпільців була за сл у ж е н а академічна хорова капела "Трембіта".

25 вересня 1969 року запор ізьк ий поет М икола Л иход ід написав у Гу- ляйполі октави , де є такі слова:

З д о р о ве будь, Гуляйполе зелене!Щ о на розкриллі степових вітрів!Щ е молоді ак а ц і ї і клени,Ще юноверхі щогли яворів.. .

У серпні 1970 ро к у радянський артист , співак і поет В. С. Висоцький із своїм товариш ем спец іально зд ійснили п о д о р о ж із М акіївки , де В олоди­мир Висоцький виступав із концертами, у Гуляйполе, щ об о зн ай ом и ти ся із ж и ттям Н. І. М ахна. "Ц е було йом у необхідно, - писав 25 січня 1998 р о ­ку в газеті "Голос Гуляйполя" В. О. Яковлєв із Д о н е ц ь к о ї област і (сели­ще С таробеш еве) , - для т в о р ч о ї праці. Н а кордоні Д о н е ц ь к о ї і З а ­по р ізь к о ї о бластей автом обіль В. С. Висоцького за зн ав аварії , ніхто, на щ астя не п о с т р а ж д а в . Ця подія п ри м уси ла п о в е р н у т и с я н а з а д до М акіївки. Там поет і а к т о р відвідав одну з шахт і виступив з концертом . П оки рем онтувався автом обіль , керівництво шахти д о п о м о г л о В. Ви- соцьк ом у зд ійснити свій задум , надавши д и р е к то р сь к у "Волгу" для поїздки в Гуляйполе . Возив його водій А. А. Гріпас. З розповіді водія Ви­соцький був там недовго. У виконкомі рай о н н о ї Ради поету дали адреси старож илів . Водій бачив, як він вів бесіду із ст ар о ю ж ін кою , з групою стариків.

На зво р о т н о м у шляху д о М акіївки Висоцький розпов ідав йому про св о ї вр а ж е н н я від по їздки , про події гр о м а д ян с ьк о ї війни, про справи батька М ахна. Є відомості, що Володимир Семенович мав задум п остави­ти фільм і виконати в ньому роль Н. І. М ахна.

12 вересня 1971 року місто Гуляйполе відвідав єврейський радянський письменник Н оте (Н атан) М ихайлович Л ур 'є , який народ ився 15 січня 1906 року в колиш ньому селі Розкіш ном у, що було р о зташ ован е на т е р и ­

т о р і ї П р и ю т н е н с ь к о ї с ільськ о ї Ради , в с ім 'ї б ідного ремісника. П е р е б у в а ­ючи в місті с в о є ї юності, письменник подарував народ ном у м узею ром ан "Степ кличе" з ав то гр аф о м : "Д орогим моїм зем ляк ам - гуляйпільцям .Н. А у р ’є, Г уляйполе , 12.IX .71 р.".

Н а п очатку 1972 ро к у м у зи козн авец ь і к о м п о зи т о р Л. К ауф м ан з Києва побував у наш ом у районі. Він зустр івся з колективом м ісько ї м у­зи ч н о ї ш коли, де розпов ів про творчий шлях тал ан о ви то го м итця, н аш о ­го зе м л я к а ро д о м з села Тем ирівки ук р а їн с ьк о го к о м п о зи т о р а Івана Ів а ­новича Р ачи н ськ ого (13.02.1861 р. - 1921 р.), влаштував прослуховування м агн іто ф о н н и х записів його творів у виконанні київських митців.

Гуляйп ільськом у к раєзн авчом у м узею передані ф о т о к о п і ї і портрет к о м п о зи т о р а , о б к л ад и н ки збірників романсів, поеми А. К ара "П ро при ­роду речей", п ерш ої стор інки листа д о поета М. М. М інського від 15 груд ­ня 1893 року і ди п лом а про закінчення університету.

28 червня 1973 року, працюючи завідуючим відділом об л асн о го Б у ­динку н а р о д н о ї творчост і , за п о р ізьк и й поет О л ек са н д р Ш остак прибув до наш ого міста як один з ор ган ізато р ів о б л а сн о ї пересув н о ї виставки творів сам од іяльн и х х уд ож н и к ів і народ них умільців, яка працю вала в р ай о н н о м у Б удинку культури. К ористую чись нагодою , він зап роп он ував районній газеті два вірші "Ф о то к ар тк а війни" і "Усе як було, б о вродилась у мене..."

На п очатку серпня в Гуляйпільськом у районі побував запор ізьк ий письм енник П е т р о С им оненко , як ого тепло зустрічали хл ібороби к о л го ­спу "У країна" .

12 вересня 1973 року на Гуляйпіллі перебували л іте р ато р и П е т р о С и ­м оненко , О лег С ем ко і М ихайло Балабанов .

11 грудня 1979 року обласна газета "К ом сом олець З а п о р іж ж я " в ін ф о р м ац і ї "Л ітературні зустріч і на Гуляйпіллі" повідомляла: "М инуло ї суб оти група за п о р ізь к и х письменників за участю членів обласного л ітоб 'єд н ан н я ви їздила в Гуляйпільський район на орган ізований тут Д ень л ітератури .

Ц ього дня перед труд івникам и та учнівською м олоддю району висту­пили: на п та х о ф аб р и ц і "Гуяйпільська" П е т р о Ребро , Степан Рев 'якін , М а р к о Ш евельов, ар ти стк а т е атр у імені Щ орса Т ет ян а Неіцерет; у селі Любимівці (колгосп імені Калініна) - Б ори с Б езд ольний , М икола Ли- ходід, Геннадій Літневський; у колгоспі "Заповіт Л еніна" - П ет р о С и м о ­ненко, Вікторія С и р о в атк о , А натолій Куртін; у м іському п р о ф т е х у ч и ­лищі - П авл о О м ел ян ен к о , В олодимир Губенко, Іван Левченко.

Л ітер а ту р н и й вечір за участю цієї групи письменників відбувся у П о л ­тавськом у Б удинку культури. П рисутн і тепло сприйняли виступи пи сь ­

менників, прочитані на вечері твори , зо к р ем а , й присвячені сучасним т р у ­д а р я м Гуляйпілля. Господарі села П о л тав ки (колгосп імені Свердлова) щ и ро подякували л іте р ато р ам за зм істовні виступи перед місцевими м е­хан ізат о р ам и , твари н н и к ам и та ш колярам и . Ц ю вдячність засвідчили і піднесений гостям традиційний хл іборобський коровай і квіти від юних полтавців.

15 бе р езн я 1982 року у приміщенні Б удинку культури колгоспу " З а ­повіт Леніна" представники труд ових колективів Гуляйпільського і П о - л о г ів с ь к о го рай он ів зу с т р іч а л и с я з д е п у т а т о м В е р х о вн о ї Р ади У к ­р а їн сь к о ї PCP, засту п н и к о м Голови Ради М іністрів У Р С Р П авлом С ем е­новичем Єсипенком.

А 22 квітня того ж, 1982, року се к р ета р З а п о р ізь к о г о обком у К о м ­парт ії У країни В. Г. Д о м ч ен к о в урочистій обстановц і вручив голові правління ордена Леніна колгоспу імені Леніна В. В. Ш а ровськ ом у пе­рехідний Ч ервоний п р ап ор ЦК К П Р С , Ради М іністрів С Р С Р та перехідні Червоні прапори З а п о р ізь к о г о о б к о м у партії, о б л в и ко н к о м у , о б л п р о ф - ради та о б к о м у к ом сом олу , яких господ арство у д о с то єн о за підсумками роботи 1981 року.

Н а сорок ар ічч я П ерем оги у Великій Вітчиз­няній війні 1941-1945 рок ів д о Г у л яй п о л я при їздив Герой Р адя н ського С ою зу , генерал- м ай о р у відставці, колиш ній ком андир 301-ї Д о н е ц ь к о ї с т р іл е ц ь к о ї о р д е н а С у в о р о ва III ступеня дивізії , почесний гром адянин нашого міста В о лод и м и р С ем енович А нтонов , який взяв участь у святкових заходах .

1985 рік був знаменним для гуляйпільців ви­борам и до В ерховної Р ади У к р а їн сь к о ї PCP, 40-річчям П ерем оги над н ім ецько-ф аш истсь- кими за га р б н и к ам и і 200-річчям засн уван н я міста Гуляйполя.

8 січня виборці населених пунктів, що вх о ­дять до О ріх івського ви б орчого округу № 280, з іб р ал и с я в Б удинку культури колгоспу " З а ­повіт Леніна", щ об зустр іти ся з кандидатом у

Депутати В ерховно ї Ради У к р а їн сь к о ї PC P генерал-лейтенантом , членом В ійськової ради, начальником П ол іти ч н ого управління П івд енно ї групи військ А. І. М акуніним , який народ ився в 1931 році в с ім 'ї служ бов ця . П ісля зак інчення арти лер ій ськ ого училища сл у ж и в на р ізних п осадах у військах Л ен ін град ського й У ральського військових округів . З 1980 по

Генерал-майор у відставці Герой Радянського Союзу

В. С. Ант онов

серпень 1984 працю вав у апарат і Г оловного П ол іти ч н ого управління Р а ­д я н с ь к о ї А р м і ї і В ій ськово -М орськ ого Ф лоту , а потім очолив П олітичне управління П ів д ен н о ї групи військ. Член К П Р С з 1964 року , закінчив істо р и ч н и й ф а к у л ь т е т Л е н ін г р а д с ь к о го д е р ж а в н о г о у н ів е р си т ету й В ійськово-П олітичну академ ію імені В. І. Леніна.

У травні 1985 року в районі п обу­вала група п и сь м ен н и к ів з К иєва , Д н іп роп етровськ а і К іровограда . П ро це так написала р ай газета 25 травня: "У мите недавн ім до щ е м , укв ітчане перш ою зеленню квітів і трав п р и ­йш ло л ітер ату р н е св ято "П оетичний травень-85" на гуляйпільську землю. У часниками його стали письменникиО. Г1. Р оготченко , Н. І. О кол ітенк о

(обоє з Києва) , критик Г. Д. Клочек (м. К іровоград), поети С. Р. Б урлаков (м. Д н іп роп етровськ ) та наш зе м л як Г. І. Лютий. П редставник ів у к ­р а їн сь к о ї р а д я н с ь к о ї л ітератури гуляйпільці зустр іли тепло . У райкомі парт ії в ідбулася зустр іч л ітератор ів з членами бю р о райком у п арт ії та рай ви кон к ом у , де перший се к р ета р р ай к ом у п арт ії М. С. Б єля єв о з н а й о ­мив їх з економ ічним та соц іальним розвитком району , відповів на з а п и ­тання , оп ісля , розд іливш ись на дві групи, гості в ідправилися на зустрічі із труд івникам и колгоспів імені Калініна та Ілліча, ш колярам и .

В об ідню пору в червоном у кутку п ольового стану м ехан ізован ого з а ­гону № 1 колгоспу імені Калініна з іб р ал и с я хл ібороби , щ об зу стр іти ся з письм енникам и О. П. Р оготченком , к ритиком Г. Д . К лочеком , поетом Г. І. Л ю тим, членом р ай он н ого л іте р ату р н о го о б ’єднання І. К. Кушнірен- ком. Гості розповіли , яке значення м ає ху д о ж н я л ітература в ж итті л ю ­дини, про геро їв сво їх книг, прочитали деяк і твори.

З хл ібом -с іллю любимівці зустр іли д о роги х гостей біля Б удинку куль ­тури. А потім в ідбулася щира р о зм о ва про л ітературу , звучали розповіді, вірші, новели письменників.

П исьм енниця Н. І. О ко л ітен к о та поет С. Р. Б у р ла к о в побували на м о ­лочном у комплексі колгоспу імені Ілліча, в Н о во м и ко л а ївсь к о м у Б у д и н ­ку культури , де їх рад о вітали до я р к и , учнівська молодь.

П отім м арш рути письменників пересіклися в П олтавц і. У середній школі вони о зн а й о м и л и ся з експон атам и музею. Е кскурсію по ньому провела Н. О. Глущенко. Гості залиш или св о ї враж ен н я в книзі П очесних гостей.

За к л ю ч н а зустр іч учасник ів "П о е ти ч н о го травня-85" в ідбулася в

В. С. А нт оноб серед гуляйп ільц і б

приміщ енні с іл ьс ьк о го Б у д и н к у к у льтури . П е р е д учнями с е р е д н ь о ї с ільсько ї та сер ед н ьо ї ш коли-інтернату виступили О. П. Роготченко , Г. Д- Клочек, Н. І. О кол ітенко , Г. І. Лютий. їх те п л о вітала і п о б а ж а л а н о ­вих тв орчи х успіхів на л іт е р а т у р н ій ниві с е к р е т а р р ай к о м у п ар т і ї Л. І- Явон. За цікаву зустріч письм енникам подякував ди рек тор серед н ьо ї школи В. Ф. М аж аєв .

Учні о б о х шкіл подарували гостям концерт.25 тр а вн я 1985 року гуляйпільці зустр іч алися із льотчицею - п о л к о в ­

ником М. А. П опович, а в ж овтн і - з л ьотчи к ом -к осм он автом Героєм Р а ­дянського С ою зу полковником Ю. М. Глазковим. П ро ці події районна газета "З о р я комунізму" писала:

"5 ж о в тн я в Б удинку культури колгоспу "Заповіт Леніна" з нагоди 200-річчя Г у л я й п о л я в ід б у л о с я у р о ч и с те за с ід а н н я п ред ставн и к ів партійних, радянських та гром адських орган ізац ій . У ньому взяли участь завідуючий відділом пропаганди і аг ітац ії о бк ом у К ом парт ії У країни В. І. Воловик, за ступ н и к голови виконком у о б л а с н о ї Ради народних д е ­путатів В. М. А нцупова, л ьо т ч и к -к о см о н ав т С Р С Р Герой Р адянського С ою зу Ю. М. Глазков , почесні ж ител і міста.

Н а урочистом у засіданні виступили Ю. М. Глазков , почесний ж и тель міста, учасник визволення Г уляйполя А вгуст А нтонович Ковнацький з м. Д онецька .

Тоді ж , у день святкування 200-річчя міста Гуляйполя був у нас арти ст З а п о р ізь к о г о о б л а с н о г о м у з и ч н о -д р а м а т и ч н о го т е а т р у імені ІЦорсаA. Ф. Т рощ ан овськ и й , який у т е атр а л ізо в а н о м у дійстві виконав рольB. І. Леніна.

13 вересня 1986 року Гуляйполе п рийм ало таких гостей.- Сьогодні у нас в гостях , - лине з гучномовців , - почесні ж ител і міста

во їни-визволителі Іван Георгійович С к о м о р о х о в та Август А нтонович Ковнацький, а т а к о ж ветерани-визволител і Валентина Андріївна Ков- нацька, Клавдія Д м итрівна С ухіна, П е т р о С тепанович Сухін, М икола Іва­нович С тукалов .

А любителі ф у тб о л у зустр ілися з іншими гостями свята - ветеранам и ф у тб о л ь н о ї команди "Динамо" із столиці республіки.

Зустріч , яка проходила в рай он н ом у Б удинку піонерів відкрив за с т у п ­ник голови виконком у м ісько ї Ради народ них депутатів В. І. Крупій. Привітавши присутніх із св ятом 43 -о ї річниці визволення, Віктор Ів ан о ­вич надав слово керівнику команди ветеранів за с л у ж е н о м у м айстру спорту Й о ж е ф у Сабо.

- Ш ановні гуляйпільці, - с к а за в гість. - Д о зв о л ь те від імені команди ветеранів привітати вас з великим св ятом - 43-ю річницею визволення від н ім ецько-ф аш истських загарбників .

Й о ж е ф Й о ж е ф о в и ч познайом ив присутніх із склад ом команди, яка прибула в Гуляйполе.

На численні зап и тан н я зем ляк ів відповідали за сл у ж е н і майстри с п о р ­ту В олодимир Т рош кін і Віктор М атв ієнко , м айстри сп о р т у м іж н а р о д н о ­го класу Віталій Х мельницький і П е т р о С л о б о д ян , м айстер спорту В оло­д им ир Є рохін та Й о ж е ф Сабо.

... П ід аплод и см ен ти присутніх на ф у тб о л ьн е поле виходять гості: м айстер сп о р т у м іж н а р о д н о го класу Валерій С амохін (воротар), майстер сп о р т у М и к ола Б огданов , з а сл у ж е н и й м айстер спорту Віктор М атвієнко (капітан), м айстри спорту м іж н а р о д н о го класу С тан іслав Кочубинський і Сергій К узнєцов , з а сл у ж е н и й м айстер спорту В олодимир Трош кін , м айстри сп о р т у м іж н а р о д н о го класу О лексан др Б ой к о , П ет р о С л о б о ­дян, А натол ій ІІІепель, О лек сан др Д ам ін , Віталій Х мельницький. Д о нихіз привітанням и звертається голова виконком у р ай о н н о ї Ради народних депутатів М. С. Г рицаєнко , б а ж а є успіхів на ф у тб о л ьн о м у полі і вручає хліб-сіль. Від імені команди господ арям д я ку є за таки й прийом керівник Й. Й. С або . Він повідом ляє, що половину за р о б л ен и х грош ей буде п ер е­рахов ан о у Р адян ськи й ф о н д миру. Д а р у є для м іського м узею ф у т б о л ь ­ний м 'яч з а в то гр аф а м и киян і вимпел.

Ц ерем онію вш анування гостей закінчено . Звучить свисток судді р е с ­п уб л ікансько ї к атего р ії Володимира Ф едорен ка . М атч почався. С п о ч ат ­ку наші зем ляк и ак ти в н о кинулися вперед в атаку , але поступово м ай ­стерність гостей дала про себе знати . І по голу в к о ж н о м у таймі забив О л ек са н д р Б ойко.

У вересневі дні 1987 року Гуляйполе зустр іч ало хл ібом-сіллю вете­ранів війни, почесних гостей-визволител ів Героя Р ад я н сь к о го С ою зу С пиридона Ю хим овича Б ілого, Івана Георгійовича С к о м о р о х о ва , М и к о ­лу Івановича С ту кал о ва , Василя М ихайловича Галушку, Августа А н т о ­новича та Валентину А ндріївну Ковнацьких.

У ж овтн і т о го ро к у через д в а д ­цять літ до р ід н о ї перш ої середньо ї школи зав італа Л ю дмила Павлівна Веселкова (Семенюта).

З нагоди 45 -р іччя ви зволен н я району у вересневі дні 1988 року в Гуляйполі зустр іли ся визволителі- ф р о н то в и к и Герой Р адя н ського С о ­ю зу г е н е р а л - м а й о р у відставці В. С. А нтонов, Герой Р адянського С о ю зу С. Ю. Білий, Г. В. Нікуліна,

О. О. Яковлєв, Г. П. Ришков, І. Г. С к ом орохов .

Генерал-майор у відст авці Власюк — почесний гість гуляйпільц ів

В ті дні, 15 вересня 1988 року ж у р н а л іст р ай о н н о ї газети В. А. З а к а р ­лю ка взяв інтерв 'ю у Героя Р а д я н с ь к о г о С о ю зу , ген е р а л -м а й о р а у відставці В олодимир Семеновича А н тон ова , який, з о к р е м а , сказав:

- О станній р а з я відвідав місто Г уляйполе у 1978 році. І до цього було помітно, щ о місто д у ж е зм інилося . Т рудящ і зал ікували рани , заподіяні н ім ецько -ф аш истським и за гарбн и кам и . О соб ли во зм інив свій вигляд центр міста. Вулиці стали ширшими, вкриті асф а ль то м , навели к о см ети ­ку будинкам , прибрали стар е приміщ ення ф а б р и к и і збудували п р е к р а с ­ний корпус, впорядкували центральну площу.

П риєм н істю в р а ж а є о зе ле н ен н я міста. З н ачн о підросли за ці десять років дерева, що, б е зум овн о , надає окрасу . Та й лю ди зм інилися , стали охайніш е о д я гати сь , привітніші і ж иттєрад існ іш і.

Тоді ж В. С. А нтонов зустрівся із ж ителям и Любимівки, а полковник запасу Ю. А. Є рм олаєв , Г. В. Н ікуліна і В. М. П ленник - з приютненцями.

У вересневі дні 1988 року р ай газета розповіла про визволителів міста: О лексія Івановича О вчинникова (його ім’я увічнене в назві одн іє ї з ву­лиць райцентру) та М иколу Івановича С тукалова .

Група во їн ів - визволит елів серед гуляйпільців

Н аступ н ого ро к у на святкування чер го во ї річниці визволення Гуляй- поля від н ім ецько-ф аш истських загарбн и к ів прибули гості: І. Г. С к о м о ­рохов, М. І. С тукалов , Л. П. та Ю. Я. Р айгородецьк і, О. Й. Рибінський,А. А. та В. В. Ковнацькі, Ю. А. Є р м о л аєв і А. Г. С ап о ж н и к о в .

А на початку 1989 року в л ю том у зустр ічався з гуляйпільцям и у КСК "Сучасник" кан д ид ат в народні депутати , кандидат у члени П ол ітб ю ро , се к р ета р ЦК К о м п ар т і ї У країни С. І. Гуренко.

5 грудня 1989 року обласна газета " З а п о р із ь к а п р ав д а " н ад р у к у в ал а розш и рен у інф орм ацію "Звучали м у­зика і вірші...", яка повідомляла, що у нашій області побувала відома р а ­дянська поетеса Римма К азакова й к о м п о зи т о р Б о р и с Ємельянов. Вони виїздили з творчим звітом до ж и ­телів Гуляйполя, які були особ ливо задоволен і виступами Римми Каза-

кової, котра читала нові, ще ніде не публіковані і написані буквально за годину д о початку зустрічі, вірші, присвячені Гуляйполю. Бурхливими оплескам и зустр іли глядачі заклю чні строф и :

И ж е л а я лучшей доли,Что б там не бы л о вчера.Гуляйполе, Гуляйполе

Будь, и у ж навечно, что ли - П олем счастья и добра!

У 1990 році гуляйпільські виборці н ео д н о р азо во зустрічалися з к ан д и ­датами у народні депутати У країни се к ретарем обком у партії О. К. Во- р о б й о в и м і д и р е к т о р о м С о ф і їв с ь к о ї с е р е д н ь о ї ш коли Н о в о м и к о - ла ївського району В. І. С ем ерен к ом , а потім із деп утатом О лександром К остянтиновичем Воробйовим.

Т о г о року на травневі свята п ри їзд или ветерани-визволител і І. Г. С к о ­м орохов , А. А. Ковнацький, Ю. С. П узан ов , І. Ф. Л яхович, а у кінці груд­ня у розм ові про проф есію вчителя д ілилися дум кам и тодішній ректор Б ер д ян сь ко го пед інституту Ю. М. Л и зо гу б та доцент, кандидат ф іл о ­логічних наук наш зем ляк М ихайло Григорович Сердю к.

23 л и сто п ад а 1991 року в Гуляйполі побував один з кандидатів у П р е ­зиденти У країни колишній пол ітв’язень Р адя н ського С ою зу Левко Гри­горович Л ук 'яненк о .

27 січня 1993 року в КСК "Сучасник" в ідбулася творча зустріч з в ідо­мим к ін оак тором М ихайлом П уговкіним. Н а зустріч з улюбленим а р т и с ­том прийшли сотні гуляйгіільців. І не пош кодували за надто дорогі квит­ки. Зустріч була відвертою, щ ирою і цікавою.

П рисутн і в залі переглянули к іноф рагм ен ти за участю М ихайла П у- говкіна, зо к р е м а "Весілля в М алинівці" та інші. Щ о р а зу , коли на сцену виходив арти ст , його зустр ічали тривалим и оплесками.

М ихайло Іванович б агато розпов ідав про свою ак то р с ьк у діяльність у кіно, о со б и ст е ж и ття , відповів на численні зап и тан н я . Н а закінчення П у-

Воїни-вилСюлитслі м. Гулпнноля

говкін висловив своє за доволен н я від т е п л о ї зустріч і з гуляйпільцями, п о б а ж а в їм у цей скрутний час щ астя , д о б р а і благополуччя .

М а й ж е двогодинне сп ілкування з народним арти стом принесло при ­сутнім у залі за доволен н я і насолоду. Як к аж уть , відпочили від душі.

- Д я к у єм о з а те, що при їхали до нас, М ихайле Івановичу, - говорили гуляйпільці.

- Д авн о в Гуляйполі не було та к о го концерту , - 2 л ю того 1993 року п и са л а р а й о н н а г азе та "Г о л о с Г у ляй п ілля" . - В а ж к о с к а з а т и , що найбільше полонило глядача - ви соко п р о ф е с ій н е виконання пісень л а у ­реатом М іж н ар о д н о го та Всеукраїнських конкурсів А натол ієм С е р д ю ­ком чи те, що половина пісень його реп е р ту а р у була на слова наш ого зе м л як а поета Григорія Л ю того .

27 л ю того 1993 року, перебуваю чи на Гуляйпіллі, д е п у та т Верховної Ради У країни від наш ого виборчого окр у гу О л ек са н д р К остянтинович Воробйов зустр івся з прац івниками рай д ер ж ад м ін іст р ац ії , рай он н и х сл у ж б , трудівникам и свиновідгод івельного комплексу колгоспу "Заповіт Леніна". Зустріч виборців зі сво їм о б ран ц ем пройш ла в теплій, д р у ж н ій обстановці.

(П ісля по їзд ки до гуляйпільців надійшов У к аз П р ези д ен та У країни про призначення О. К. В оробйова Н ад звич айним і П о в н о в а ж н и м П о сл о м України в Республіці Болгарія) .

14 липня 1993 року в районі побували представник П р ези д ен т а У к­раїни в За п ор ізь к ій област і Ю. Г. Б о ч к ар ь о в та за сту п н и к Глави о б л а с н о ї дер ж а д м ін іс тр а ц ії О. В. Скрипник. Вони ц ікавилися ходом гази ф ік а ц і ї у птахорадгосп і "Гуляйпільський" і колгоспах "Заповіт Леніна' ' та імені Леніна, оглянули поля цих господарств , де р озп оч и н аю ться жнивні р о ­боти.

На творчий вечір Григорія Л ю того 20 листопада у КС К "Сучасник" прийш ло ба гато шанувальників його поетично ї творчост і , а т а к о ж гості із З а п о р іж ж я співак і к о м п о зи т о р А натол ій С ердю к, к о м п о зи т о р Н а- талія Б оєва , наш зе м л як відомий к ом п о зи т о р і б ард О л ек са н д р С тари- ковський, о д н ок ласн и к Г. Л ю того .

14 л ю того 1994 року у районі перебував кандидат у народні депутати України , за р еєст р о в ан и й по П ологівськом у виборчом у округу № 1 9 3 , В олодимир Іванович Б руй . Він зустр ічався з трудовим и колективам и р е ­м о н т н о -т р а н с п о р т н о го п ідприєм ства , за в о д у л а к о ф а р б о в и х виробів, райлікарні, райвідділу внутрішніх справ, сирзаводу.

15 л ю того 1994 року вперше у наш район зав ітав кандидат у народні Депутати У країни А натолій Васильович Єрмак. Він провів зустріч із т р у ­довими колективам и райлікарн і та м аш инобуд івного заводу.

24 л ю то го у СШ № 4 і СІП № 1 побував кандидат у народні депутати У країни д и р е к т о р н еповно ї се р ед н ь о ї ш коли № 6 м. П ологи Валерій М и ­хайлович Сл ісаренко .

24 л ю того перебував у районі й кан д ид ат у народні депутати України за ступ н и к д и р е к то р а з навчально ї роботи П ологівського ІІТУ № 1 3 Євген С ид о р о ви ч Т аран . Він зустр івся з виборцям и Гуляйпільського С П Т У № 2 8 .

20-25 л ю то го 1994 року колектив З а п о р ізь к о г о ук р а їн с ьк о го м узич­н о -д рам ати чн ого театру із виставою В. Канівця "Знаки зод іаку , або шлюб за оголош енням " побував у трудівників колгоспів імені Ілліча, "Авангард", імені Калініна, "Заповіт Леніна", імені Енгельса. Цю ко- м ед ію -анекдот поставив народний арти ст У країни О лесандр Король, ху- д о ж н и к -п о с та н о в н и к Валентин С лонов, х у д о ж н и к по костюмах Олена П ан к ова , б ал етм ей стр Ю рій Критевич, ас и стен т реж и сера Іван Смолій - з а сл у ж е н и й арти ст України.

У виставі грали: Х аритину - народна ар ти стк а У країни Т етяна М ірош ­ниченко, Г ертруду - ар тистка Галина О лексиш ина, Ліду - О ксана Смолій, Ірусю - Ю лія П астерн ак , Ковіньку - з а сл у ж е н и й атри ст України Іван Смолій, Ф едю - арти ст В олодимир Рогач. А дм ін істратор вистави - а р ­тист М икола Горб.

27 л ю то го вистава пройш ла у КС К "Сучасник".13 тр а вн я 1994 року в Гуляйполі побував голова У к ра їн сько ї рес­

п уб л ікансько ї п арт ії М и хай ло Горинь. Р а зо м з ним були голова С е к р е ­тар іату УРГІ Т ам ар а П ро сян и к , т. в. о б о в 'я зк и голови об л а сн о ї о р ­ган ізац ії У Р П О л ек са н д р П оп ов , завідую чий відділом о б лд ерж ад м ін іст ­рації В. І. М елащ енко . Вони мали зустр іч - розм ову з представником П р ези д ен та У країни в районі І. О. Б ірюковим.

23 б е р е з н я 1994 року в КСК "Сучасник" віч-на-віч з виборцями-гу- ляйп ільцям и зустр ілися кандидати в народні депутати України В. Ф. Б ор- дульов, А. В. Є рм ак , О. О. М ихайлю та, В. О. П етрен к о , В. М. С лісаренко , Є. С. Т ар а н , М. А. Ц ьопкало .

Н а п о ч а т к у ж о в т н я 1994 ро к у ф е р м е р ш а з Г у л яй п о л я Л ю бов Д м итр івна С м олянська зустр іч ала гостей - доброзичливих , щирих, з привітними обличчям и ж інок і сол ідним и титулам и у сф ер і гром адсько ї діяльності - П р ези д ен т а бю ро ф ерм ер ів ш тату Невада Б арб ару Курші і сп івробітницю В сеам ериканського бю ро ф ерм ер ів , д и рек тора ж іночо ї програм и і с ільс ьк о го с п о д а р сь к о ї освіти зі ш тату Іллінойс К ерол Дейвіс.

15 червня 1995 року ав тор к ниж ки "Н е сто р М ахно: легенди і ре ­альність", відомий історик В. М. В олковинський (помер у червні 2006 р.) залиш ив т а к и й запис: "К раєзнавч ом у м узею Г у л яй -І Іо л я з п обаж анням и

\усп іш но пропагувати історію Вашого славного краю і його героїв , серед яких найпочесніш е місце посідає легенд арний "Б атько М ахно".

12 серпня 1995 року районна газета "Голос Гуляйпілля" розпов іла про "Гостя із Японії". Якими вітрами за н есло незвичайного гостя із д а л е к о ї країни?

"Днями п ро їзд ом із З а п о р іж ж я на Д он ец ьк , - писала газета , - за п р о ­позицією З а п о р із ь к о ї о б л а с н о ї о р ган ізац ії "П росвіта" місто Гуляйполе відвідав пол ітолог-укра їн іст , п р о ф е с о р Т о к ій сь ко го ун іверситету К азуо Н ак а ї . Й о го зустрічали і суп р о в о д ж у вал и , розпов ідали про історію з а ­снування міста се к р ета р Гуляйп ільсько ї о р г ан ізац і ї "П росвіта" Василь К оростильов , двою рідний онук Н естора М ахна Віктор Я ланський , р е ф е ­рент н арод н ого депутата України , власний кореспон д ен т газети "И н д у с­тр и альн ое З а п о р о ж ь е " Валерій Білий.

Гість із Японії побував біля будинку с т а р о го управл іння заводу сільгоспмашин, де працю вав Н есто р М ахно, на місці, де св ого часу він жив, оглянув поховання його братів на ц ентральном у кладовищі, відвідав хату Віктора Я ланського (колиш нє ж и т л о Н. І. М ахна), с ф о т о г р а ф у в а в історичні будівлі Гуляйполя.

С п ілкувати ся із К а з у о Н а к а ї було н е в а ж к о , бо він волод іє у к ­р а їнською мовою".

16 вересня 1995 року на урочистостях з нагоди 52-о ї річниці ви зв олен ­ня міста Гуляйполя від н імецько - ф а ш истськ и х загарбник ів був і почес­ний г ість-славнозвісний народний л ік ар С Р С Р і з а сл у ж е н и й л ік ар У к­раїни академ ік М икола Андрійович К асян з П олтавщ ини.

М. А. К асян від імені труд ящ их П олтав щ ин и щ иро привітав гу- ляйпільців зі святом і п о б а ж а в зд о р о в 'я , щ астя , до б р а і благополуччя . М икола Андрійович вручив гуляйпільцям символічний д ар хл іборобів К об и ляц ьк ого району - запаш ну паляницю , як він сказав , без солі - д а ­руйте, наша ж и т тя і так надто солоне. "Але не втрачайте віри в кращі ч а­си - буде У кра їна і щасливою , і за м о ж н о ю . Т о ж хай д р у ж б а , співпраця єднає і звеличує нас", - заверш ив він свій виступ.

16 л и сто п ад а 1995 року в районном у краєзнавчом у м у зе ї в ідбулася презентація книги П ет р а А рш инова "И стори я м ахн овского движ ения". На презен тац ії були присутні представники за п о р ізь к о го видавництва "Дике поле" В. М. К ириченко та О. М. Л азутін . Книгою П. А рш инова во­ни відкривають публікацію робіт з іс тор ії та т е о р і ї визвольних рухів.

Зав італи на презентац ію т а к о ж м олодий історик із З а п о р іж ж я "МИГ" Ю. Гулий.

~ М и сподіваємося на зустріч з вами в наступном у році, - сказалиІ- Г. С к ом орохов і І. М. Стукалов. - І разом в ідзначимо визволення Гуляй-

поля від н ім ец ь ко -ф аш и стськ и х окупантів . М и щ иро д я к у єм о усім гут л яйп ільцям за увагу д о нас, ветеранів війни. Н изький уклін вам.

26 червня 1997 року в церем он і ї перепоховання відом ого у к р а їн с ь к о ­го поета - з е м л я к а Василя Д іденка взяв участь київський поет П е т р о За- сенко .

В кінці т р а в н я 1998 року в нашому місті перебував відомий гром адсь ­кий і політичний діяч Л евко Григорович Л у к 'ян ен к о . Ц е була друга зустр іч з гуляйпільцям и. П ер ш а в ідбулася восени 1991 року, коли він б а ­ло ту вався на п о ст П р ези д ен т а України.

З а плечима ц ієї н еп ерес ічно ї особ истост і велике і нелегке ж иття . . . У1959 році, недавній випускник ю ридичного ф аку л ь тету М осковського д е р ж у н ів ер с и те ту Л евко Л у к 'ян ен к о (у р о д ж ен ец ь Чернігівщини) б е р ет ь ­ся за ст во р ен н я У к р а їн сь к о ї р о б ітн и чо-селян сь к о ї спілки, теорети ч н о о б ґр у н т о в у є с в о ї погляди в програм них док ум ен тах . Т о був п очаток й о ­го б о р о т ьб и за н езал еж н ість У країни . Але система та ко го свавілля не прощ ає. У 1961 році органи К Д Б заареш товую ть А. Л ук 'ян ен к а і як з р а д ­ника Батьк івщ ини за су д ж у ю ть д о страти (пізніше Верховний С уд замінив вищу міру 15-річним ув 'язненням).

З а плечима Л евка Г ригоровича - 27 років табор ів , кер івництво п ер ­шою ал ь те р н ати в н о ю д о К П Р С партією в У країн і - УРІТ (У країнська Р е ­сп уб л іканська партія), ав торство А кту про д е р ж а в н у н езалеж н ість У к­раїни в 1991 році, праця першим послом У країни в Канаді, депутатська діяльність у Верховній Раді. Д овге і складне ж и т т я . Л іта вж е повернули на восьмий д е ся то к , та Л евк о Григорович не в ідходить від пол ітич но ї р о ­боти. С вою книгу мемуарів назвав "Не дам загинуть Україні".

Л. Г. Л у к 'я н е н к о у д а р центральній районній та с ільським шкільним б ібл іотекам підніс низку книг з у к р а їн о зн авства , мови, голодом ору , п росв ітницько ї , х у д о ж н ь о ї і п ол ітич но ї л ітератури .

Ниніш ній п ри їзд до Г уляйполя почесного голови У РП Л. Г. Л у к 'я н е н ­ка був п ов 'язан и й з ро б о т о ю о б л а с н о ї п ар т ій н о ї кон ф ерен ц ії , яка п р о х о ­дила в наш ом у місті.

28 липня 1998 року в районі перебував народний деп утат УкраїниА. В. Є рм ак . В м алому залі К С К він зустр івся з меш канцям и райцентру . Це була перш а зустріч н ар о д н о го обран ц я після парлам ентських виборів.

С е р ед проблем атичних регіональних питань, над виріш енням яких п рацю є н арод ний депутат , - заверш ення будівництва газом агістралі Оріхів - П о л о ги - Гуляйполе . А ще відзначення 110-ої річниці від дня н а ­р о д ж ен н я Н. І. М ахна та інші.

Т о г о ж дня народний деп утат У країни А. В. Є рм ак зустр івся з к о л е к ­тивом ВА Т "Гуляйпільське А ТП-12338", з керівництвом району і міста, провів прийом громадян.

1 вересня 1998 року на в ідкриття н ово ї сп ец іа л ізо ван о ї з а га л ь н о ­осв ітньо ї ш коли прибули почесні гості - голова З а п о р із ь к о ї о б л д е р ж ­ад м ін істрац ії В. О . К уратч ен к о , його за сту п н и к и - В. В. С ватьєва ,В. І. Б руй , начальник о б л а сн о го управл іння освіти О . Г. В ерозубов , н а ­чальник уп р ав л ін н я к ап іт ал ьн о го буд івництва о б л д е р ж а д м ін іс т р а ц і їВ. II. Ш вець, начальник об л а гр о б у д у і його заступ н и к Г. В. Т р о ц е н к о і В.0 . С отник , народний де п у та т У країни А. В. Єрм ак , президент М іж н а р о д ­ного осв ітянського ф о н д у імені Я рослава М у д р о го В. В. Стрілько.

1998 року до наш ого міста зав ітав дев 'ян остоп 'яти р іч н и й Євген П е т ­рович О рлов р азо м з к ін о р еж и се р о м В. Савельєвим, як ого не покидала надія - створити правдивий ф ільм про ва таж к а селянського руху на півдні У країни - Н ес то р а Івановича М ахна. Євгену П етровичу д у ж е хот ілося побувати в рідних м ісцях, які полишив більше сем идесяти років тому... А д ж е він - безпосеред н ій учасник тих хвилюючих і б урем них подій св о є ї м олодості.

Є. II. О рлов - у р о д ж ен е ц ь наших місць. І у гром адянську воював у цих місцях. Н е р аз зустр ічався з Н. І. М ахном , слухав його виступи.

- Я ще хочу побувати і на відзначенні 110-ї річниці від дня н а р о д ж е н ­ня Н. І. М ахна, - говорив Євген Петрович.

Свого часу він зустр ічався з П авлом Д и б ен ко м і О лек са н д р о ю К олон- тай , Вячеславом М олотовим і Н ес то р о м М ахном та його бойовим и с о ­ратниками.

Є. П. О р л о в воював з басм ачам и, відкривав для республіки м ісц езн а­х о д ж ен н я к орисних копалин , у бл о к ад н о м у Ленінград і (а він і понині ж и ­ве в цьому історичном у місті у квартирі на вулиці Я рослава Гашека) був н а ч ал ь н и к о м п ід р и в н о ї с л у ж б и по з н е ш к о д ж е н н ю ф а ш и с т с ь к и х ав іабомб, керую чим Л енвибухтрестом .

В ж о в тн і 1998 ро к у гостем міста Г у л я й п о л я , к р а є з н а в ц я В. І. Ж и л ін с ь к о г о і р е д а к т о р а р а й о н н о ї г азе ти "Г о л о с Гуляйгіілля"1. К. Куш ніренка був один з авторів книги "Н е сто р М ахно: правда и л е ­генды" (м. Д он ец ьк , 1996 р.) Т а р а с А нтонович Беспечний. Опісля він при ­слав свою книгу з ав то гр аф о м : "Ш ановном у р ед ак то р у газети "Голос Гу- ляйпілля" на д о б р у пам 'ять в день 110-ї річниці з дня н арод ж ен н яН. I. М ахна. м. Д онецьк . 26.X .1998 р. Беспечний".

В дні в ідзначення 110-ї річниці від дня н ар о д ж е н н я Н. І. М ахна (та й раніше) наше місто відвідував Віталій Іванович Воловик, д о к т о р ф іл о ­соф ськи х наук, за п о р ізьк и й л ітератор , автор романів "Следы" (м. З а ­п о р іж ж я , 1996 р.), "П ороги" (1997 р.), "Вера" (1998 р.), які склали т р и ­логію. В ній розп ов ідається про події в Н и ж н ь о м у П ридн іпров 'ї , п очина­ючи з перш ого двадцятир іччя XX стол іття , а т а к о ж події, що передували

фаш истськ ій агресії , геро їзм за п о р іж ц ів у роки воєнного лихол іття та п іслявоєнного в ідродж ен н я Н и ж н ь о го П ридн іпров 'я . С еред персон аж ів т р и л о г і ї Н естор М а хн о , Л ьова З адов , М ар ій ка і П ет р о З а д о р о ж н і , К а т е ­рина Ш мідт, М икита П р у д к о св и ст та інші, які потрапляю ть у складні, с у ­перечливі, драматичні обставини , які і склад аю ть Ж и ття .

11 листопада 1998 року в Гуляйполі побував А ртур Л япунов - син відом ого в нашому к р а ї револю ційного діяча , ор ган ізато р а а н а р х о -к о - м уністичної о р ган ізац і ї "С ою з б ідних хліборобів", ідейного натхненникаН. І. Махна Вольдемара Генріховича А нтоні, який відомий в Латинській А мериці як Григорій А ндрійович Ляпунов.. .

14-15 листопада 1998 ро к у на в ідзначення 110-ї річниці від дня н а р о д ­ж е н н я Н. І. М ахна п ри їзд или на його батьківщ ину поети О лек сан др Д р о - баха , Л ариса Верьовка з Києва, М и к ола Б ілокопитов , Григорій Лютий, співак і к ом п ози тор А натол ій С ердю к із З а п о р іж ж я .

Знам енна подія в ідбулася на вулиці Трудов ій , що в місті Гуляйполі. Сю ди з ібралися гром адяни , гості, які прибули на святкування 110-х р о ­ковин від дня н а р о д ж е н н я Н. І. М ахна, керівники райд ерж ад м ін істрац ії , р ай о н н о ї і м іської рад, молодь.

...Там, у полі, де ж а й в о р и дзвінко,Д е гуляйпілець - вітер гуля,Н ар о д и л а його у к р а їн к а .Із єди н ого раю-села..."

- летять у довкілля слова ведучої. І ось у це віщування вплітається го­л о с к обзаря . Т р и в о ж н о -ге р о їч н а його дум а про славного сина - борця за д о л ю України...

З великою увагою присутні слухали проникливе слово н арод н ого д е ­путата України Григорія О м елянович а О мельченка. Він, зо крем а , сказав:

- Т ак трапилося , що в День н езал еж н о ст і Ф ранції , - 14 липня цього року , я з Анатолієм Є рм аком , вашим зе м л як о м , а м оїм найближ чим д р у ­гом і побратимом, були в П ар и ж і, відвідали м огилу Н естора М ахна і по­клали квіти. І що мене найбільш е вразило : у Ф ранц ії більше знаю ть про Н ес то р а Махна, ан іж у нас, на Україні. У Ф р а н ц ії створено док у м ен та л ь ­ний фільм - правдива історія про цю легенд арну людину. І навіть цей ф ільм в Україні не показую ть.

Відвідавши могили Н ес то р а М ахна та інших великих лю дей з України і Росії , ще раз усв ідомлю єш , як ою була трагічна історія, що їх поховали не в рідній землі, а д а л е к о з а кордоном . Я звертаю ся до м аленьких гу- ляйпільців: будьте гідними нащ адкам и свого великого прадіда Н естора М ахна, який любив рідний край, рідну землю , ук раїнський народ.

Гуляйпільці тепло зустр іли виступ сина сп од ви ж н и ка Н. І. М ахна

к он тррозв ідн и к а п о встан ськ о ї арм ії Л. М. З адова - Вадима Львовича З ін ь к о в с ь к о г о , у ч а с н и к а В е л и к о ї В іт ч и з н я н о ї війни, п о л к о в н и к а у відставці.

15 листопада 1998 ро к у любителі х у д о ж н ь о го слова отр и м ал и велике е с т е т и ч н е з а д о в о л е н н я від с п іл к у в а н н я з ч л ен ам и л іт е р а т у р н о г о об 'єд н ан н я письменників Гуляйпільщини, які презен тув али свою г р о ­мадську організацію . В гості до них зав італи голова р ай о н н о ї ради Є. Г. К оровка , голова р ай д ер ж ад м ін істр ац ії І. О. Б ірю ков , його за с т у п н и ­ки О. Г. Т ар а н ен к о , П. П . Н аум енко , Л. Ф. П р и х о д ь ко , народні депутати У країни А. В. Є рм ак , Г. О. Омельченко, син зн ам ен и того Льови Задова , соратн и к а Н. І. М ахна - Вадим Львович З іньковський та інші почесні гості свята , присвяченого 110-річчю від дня н а р о д ж е н н я Н е с т о р а Ів ан о ­вича.

Н а святі гаряче слово, сповнене емоцій про поета-земляка Василя Діден- ка сказав поет з Києва, член Спілки письменників України О. І. Дробаха.

Н а початку л ю того 1999 року в Гуляйполі успішно пройш ла п е р с о ­нальна худож ня виставка члена Спілки худож ників У країни О лексія М и ­хайловича Якуш енка, присвячена 60-річчю митця. Це звіт відом ого х у ­д о ж н и к а за со р о к років св о є ї т в о р ч о ї праці перед гуляйпільцями.

П ісля заверш ення виставки в присутності гром адськост і О. М. Яку- ш енко одну з кращ их роб іт "Н а колгоспній ф ерм і" передав у д а р рідному місту. Ї ї з вдячністю прийняли працівники р ай он н ого к р а єзн а в ч о го м у­зею, де вона експонуватим еться .

17 квітня 1999 ро к у відбулося в ідкриття Х реста-сим вола , п р и св ячен о­го 110-й річниці від дня н ар о д ж е н н я Н. І. М ахна.

О 10-й годині науковий працівник к раєзн авчого м у зею С. В. Серьогін відкрив ту т мітинг з нагоди встановлення пам’ятного зн ака , який ви к о н а­ли черкащ ани М и хай ло Т е л іж ен к о та Анатолій А лексеев , а доставив й о ­го сюди у дні святк уван ня 110-ї річниці від дня н ар о д ж е н н я Н. І. М ахна народний кобзар У країни Василь Нечепа, на кошти к о тр о го ви го то в ле­ний Хрест.

П ід оплески присутніх заступник голови В сеу к р а їн сь ко ї асоц іац ії "Афганці Ч о рн об и ля" О. Г. Р ябека відкриває знак , на я к ом у читаємо: "Б атько Н есто р М ахно".

Н а мітингу виступили з пром овам и міський голова О. М. Ж и г а л к о , н а ­ро д н и й д е п у т а т У к р а їн и А. В. Є р м а к , р ад н и к г о л о ви Ф е д е р а ц і ї пр о ф сп іл о к України , д о к то р ф іл о с о ф сь к и х наук, п р о ф е с о р наш зе м л як з Києва М. П. Зим а, О. Г. Рябека .

Всі вони наголош ували , що цей пам 'ятний знак є сим волом стійкості, м уж ност і України і б а ж а л и їй вистояти і щ ороку міцніти й багатш ати.

Д л я зм іц н е н н я м а т е р іа л ь н о -т е х н іч н о ї б а зи к р а є з н а в ч о г о м у зеюА. В. Є р м ак та О. Г. Р яб ека вручили відеодвійку (телев ізор і відеомагніто- ф о н ) , щ об було чим дем онструвати в ідеофільм "Ш алений Н естор", що й о го з р о б и л и м ел ітоп оль ц і . Т а к о ж вінницькі п и сь м ен н и ки Вадим Вітковський і В 'ячеслав П опик передали для м узею к н и ж к у "Зрадлива ф о р т у н а Л ьови Задова" , а "афганці" подарували к н и ж к у "Час вибрав нас", як у п ідготували пологівці М. Г1. М алиш та О. В. Чудновський. А А. В. Є р м ак передав м узею коп ії докум ентів , що стосую ться репресі ї Льови Задова .

6-7 тр а вн я 1999 року на святі "П оети чн ого травня" в нашому районі перебували зап ор ізьк і л ітератори : Т ет я н а Н ещ ерет, М икола Б ілокопи- тов , П илип Ю р и к , Володимир С олод овн и к ов , О лек сан др Абліцов, О л е к ­сан др Ш о с та к , Л ариса Коваль. О чолю вав групу голова З а п о р із ь к о ї о р ­ган ізац ії Н ац іо н а л ь н о ї Спілки письменників України Григорій Лютий.

6 тр а вн я гості відвідали редакцію газети "Голос Гуляйпілля", де мали зустр іч з колективом , сходили до д и р е к то р а приватного підприємства "Діло" В. Г. С и зо не н к а , зроб или екскурс ію у КСК "Сучасник", пройш ли­ся по місту, а потім зустр ілися з лю бителям и красного письма, перед якими у к у ль турн о-сп орти вн ом у комплексі читали твори , розповідали про свою творчість.

Григорій Лю тий нагадав присутнім у залі, що в Гуляйполі з 29 ж овтня 1971 року п рацю є л ітературне об 'єднання "К алинова сопілка", яким керує член Спілки письменників України поетеса Лю бов Геньба. Й ого членами є м олоді л ітератори - Вікторія З аб ава , Галина Доннік , О ксана Кушнірен- ко і з досвідом - Н атал ія Квітка, Іван Кушніренко, А натолій Горпинич та інші. Б агат о роблять для л ітератури д и рек тор рай о н н о ї друкарні М. М. А заров , краєзнавець В. І. Ж илінський , х у дож н и к О. М. Рябко.

Н а святі л ітератури виступили і члени об 'єд нання - поети Лю бов Геньба, Віктор К уторницький, А натол ій Горпинич. Пісні, написані на слова місцевих поетів, звучали у виконанні Світлани К и р и л о в о їт а Т е т я ­ни Б ек ірово ї.

7 тр а вн я "П оетичний травень-99" відбув разом із запор ізьким и та місцевими л іте р ат о р ам и А. Геньбою, Н. Квіткою, І. Куш ніренком, В. Ку- то рницьким , В. Забавою , Г. Д оннік , А. Горпиничем у загальноосвітн і ш коли сіл В оздвиж івки , К о м сом ольськ ого , П олтавки , М алинівки та м ісько ї спец іал ізовано ї .

Н а п ам 'ять про відвідини редакц ії гості подарували з ав то гр аф а м и с в о ї поетичні книж ки.

12 липня 1999 року д о редакц ії р а й о н н о ї газети "Голос Гуляйпілля" зав італи гості з міста М акіївки Д о н е ц ь к о ї області, а саме: наш зем ляк ,

р ек тор М акіївського ек он о м іко -гу м а н іта р н о го інституту, д о к т о р ф іл о ­со ф і ї , академ ік А ка д е м ії Економ ічних Н ау к У країни Василь А нтонович Т овсти к і головний ред ак то р газети "М акеевский рабочий" , член Спілки письменників У країни М икола Веніамінович Хапланов. Ц ікаве зн а й о м с т ­во зак інч илося обм іном книг між редакторам и .

11 вересня 1999 року районна газета "Голос Гуляйпілля" писала: "Н е ­щ одавно в Гуляйполі побував відомий сц ен ари ст із Ф р а н ц ії Ж а н П 'єр . Це його другий візит, перш ого разу він відвідав Гуляйпільщину в 1992 році. Тоді ф р а н ц у зьк и й митець разом із своєю колегою О лен ою Ш ателен п р а ­цював над ф ільмом "Б атько М ахно". Б агато зем ляк ів стали б е зп о с е ­редніми учасникам и зй о м о к цієї ш и р о к о п л а н о в о ї стрічки.

Нинішній п р и їзд Ж а н а ГІ'єра на батьківщ ину Н ес то р а т е ж пов 'язанийз ім 'ям героя гр о м а д ян с ьк о ї війни. М итець з Ф р а н ц ії разом з у к р а їн ­ським р еж и сером Володим иром С авельєвим пишуть сценарій нового 3- сер ійного фільму про М ахна.

У поїздц і по У країн і ф р а н ц у зь к о г о гостя су п р о в о д ж у є доцент к а ф е д ­ри ф ілолог іч ного ф а к у л ь тет у З а п о р ізь к о г о д е р ж ун іверси тету І. В. Л а с ­ко, він ж е виступає у ролі перекладача .

З а р у б іж н и й гість та особ и , що його су п р о в о д ж у ю ть , маю ть нам ір п о ­бувати в Д н іпропетровськ у , М елітополі, Токм ац і , відвідати ряд м узе їв З а п о р іж ж я .

28 вересня у великом у залі КСК "Сучасник" з виборцям и зустр івся н а ­родний деп утат У країни А. В. Єрмак.

А натол ій Васильович обн а р о д у в ав новину, що вирішилася квартирна проблем а працівника райвідділу внутрішніх справ, "аф ганця" і "ч орн о­бильця" О лек сан дра Григоровича Ж о в н ір а . П р и д б ати ж и т л о м айору міліції д опом огли сп онсори - М іж н ар о д н и й осв ітянський ф о н д імені Я рослава М уд рого (очолю є з а с л у ж е н а вчителька У країни В. В. Стрілько) та В сеукраїнська асоц іац ія "Афганці Ч о р н о б и л я" (О. Тимченко). З ібрані кошти з добровільних пож ертвувань .

В. В. С тр ілько не вперше при їздить д о наш ого міста. І цього разу не з порож н ім и руками: привезла для шкіл району ба гато підручників, м е т о ­дичної л ітератури . За щ о осв ітяни д я кую ть Валентині Василівні за таку увагу д о гуляйпільців.

Р озповідаю чи про гостей наш ого краю , не м о ж н а обійти увагою і тоді кандидата ф ілологічний наук, д о ц ен та З ап о р ізь к о г о д е р ж а в н о г о пед а­гогічного інституту (тепер - д о к т о р а ф ілолог ічних наук , п р о ф е со р а З а ­пор ізького держ ун іверситету), вченого м овозн авц я , поета , перекладача , зб ирача н а р о д н о ї творчост і Віктора А нтоновича Ч абаненка . В 70-х-80-х роках він часто бував у ш колах району і міста Гуляйполя, куди приїздив

і як керівник педагог ічно ї практики студентів-ф ілологів , і як керівник студентських ф о л ь к л о р н о -д іа л ек то л о г іч н и х експедицій. Й о го чесного, принципового , лю дян ого зн ає багато хто з гуляйпільців, у том у числі і один з автор ів д а н о ї книги - Іван Кушніренко.

Віктор А нтонович народ ився у простій селянській родині в 1937 році, яка, як писали його колеги д о к то р ф ілологічний наук, п р о ф е с о р Д н іп р о ­петровськ ого університету , голова Конгресу у к р а їн с ь к о ї інтелігенції Д н іп р о п е т р о в с ь к о ї област і А н атол ій П оповський та кандидат ф іл о ­логічних наук , доцент З а п о р ізь к о г о університету, голова З а п ор ізького о б л а сн о го о б 'є д н а н н я В сеу к р а їн сь к о го Т овари ств а " П р о с в іт а ” імені Т. Г. Ш евченка Т а р а с Ш евченко (альм анах "Х ортиця", 1998-й рік, № 6, стор. 98-100), н езваж аю ч и на всі випробування історією та реж им ам и, зб ерегла найдавніш у пам 'ять про своє генетичне коріння , він (тобтоВ. А. Ч а б а н ен к о ) усім своїм єством був покликаний п о -к о за ц ьк о м у з а х и ­щати духовні витоки ук р а їн с ьк о го народу , будити від летарг ічного сну людей з низькою нац іональною те м п е р ату р о ю і комплексом м енш овар­тості та неповноцінності: не має він ні страху раб а , ні холопсько ї уп осл ід ж ен ост і д еяк и х сво їх "землячків", які, н езваж аю ч и на тимчасові екологічні негаразд и , "за шмат гнило ї ковбаси" здатні віддати виборену, ви стр аж д ан у п околінням и незалеж ність. . .

7 ж о в тн я 1999 року газета "Л ітературна У країна" повідомила, що л іте р ат у р о зн ав ц я , поета Віктора Ч а б а н ен к а (З а п о р іж ж я ) п ри й н ято до Н ац іо н а л ь н о ї Спілки письменників України!

6 тр а вн я 1999 року в районі побував голова З а п о р із ь к о ї адміністрації Євген Григорович К арташ ов . Ц е перша п о їздка Євгена Григоровича на Гуляйпілля в ролі губернатора області.

Р азо м з ним були радник П р е зи д е н т а У країни О. В. Мегдєєв, з а с т у п ­ник голови о б л д ер ж ад м ін істр а ц ії В. І. Бруй, представники преси і т е л е ­бачення.

19 л и стоп ад а 1999 року в ред ак ц ії рай о н н о ї газети "Голос Гуляйпілля" побував поет із Д н іп роп етровськ а , ав тор перш ої поети чн о ї зб ірки Борис Ковтоню к. Д о зб ірки увійшла інтимна лірика. К о р о т к о про автора: пра­цює ф о т о к о р е с п о н д е н т о м ти ж н ев и к а "П ри д н еп ровская м агистраль" .

Б ори с К ов тон ю к прибув у м. Гуляйполе до В. І. Я ланського , яком у з а ­лишив к н и ж к у з ав то гр аф о м : "В іктору Івановичу на зн а к вдячності у підготовці книги "Легенди Д іб р івського лісу" - зе м л як із П окровщ ини".

10 грудня 1999 року в Гуляйполе прибув з м. Д онецька Т а р а с Д е н и с о ­вич Б еспечний, ав тор к н и ж к и "Н е сто р М ахно: правда и легенды". Він зустр івся з р ед ак то р о м р ай о н н о ї газети "Голос Гуляйпілля" І. К. Кушні- ренком та к р аєзн авц ем В. І. Ж илінським . Гість розповів про р оботу над

п 'єсою про Н. І. М ахна, попросив поради щ одо ї ї х у д о ж н ьо го в д о с к о н а ­лення, б о донецькі театри не хочуть брати до св о їх репертуарів .

П ісля відвідин В. І. Ж и л ін с ьк о го Т. Д. Б еспечний взяв у ред акц ії л е ­генди, записан і Ж илінським про "Г уляйпільського батька".

Д ва дні, 17 і 18 червня 2000 року Гуляйполе прийм ало гостей - п о ­сланців м а й ж е з усіх районів У країни - учасників н а у к о в о -п р ак ти ч н о ї к о н ф е р е н ц і ї та у ст ан о в ч о г о з ' ї з д у В с е у к р а їн с ь к о ї г р о м а д с ь к о ї о р ­ганізації "Т овариство Н естора М ахна "Г уляй-П оле" .

Засн ували то в ари ство - народний деп утат У країни А натолій Єрм ак , президент б лагод ійного ф о н д у "Н уклеус" М икола Бут, се к р ета р Спілки ж урнал іст ів У країни , письменник О л ек са н д р М ихайлю та.

Головна мета Т овариства - сприяння вивченню, об 'єктивній оцінці та п о п у л я р и з а ц і ї д ія л ьн о с т і Н е с т о р а М а х н а в іс то р и ч н и х по д іях XX століття , для надання їй нал е ж н о го місця в істор ії народу У країни з метою побудови гром адськ ого дем о кр а ти ч н о го суспільства, а т а к о ж - п оп уляризац ія і зб агач ен н я гром адськ о-п ол іти чн и х , історичних т р а ­дицій, ку ль ту р н о ї і поб у то во ї спадщ ини, історичних та краєзнавчих пам 'яток , екологічних і соціальних досягн ен ь Гуляйпільського краю , усіх визначних його діячів.

Т о ва р и ств о є правон аступ н и ком гр о м а д с ько ї о р г ан ізац і ї "Т овариство Н естора М ахна "Г уляй-П оле" з м ісцевим статусом в м. Києві, за с н о в а н о ­го Установчими зб о р ам и 29 вересня 1998 року.

17 червня в Гуляйполі в ідбулася н ау к ово -п рак ти ч н а к о н ф ерен ц ія "Феномен Н ес то р а М ахна. Вирішення м іж нац іональних відносин. М и н у­ле і сучасність".

Відкрив і вів кон ф ерен ц ію О. О. М ихайлю та. П е р е д учасникам и зібрання з допов ідями, повідом ленням и виступили д о к то р історичних наук, п р о ф е с о р Ф. Г. Т урченко , д о к т о р ф іл о с о ф с ь к и х наук, п р о ф е с о р М. П. Зи м а , академ ік Ю . О. Ш илов, кандидат економ ічних наук П. С. П етр ен к о , краєзнавець М. М. ІІІитіков, працівник З а п о р із ь к о ї о б ­ласної п р о к у р ату р и Л. І. Курилаш , кандидат історичних наук В. М. М о ­роко.

П еред присутніми виступили т а к о ж А. В. Є рм ак , автори книги "Н е ­стор і Галина" Л а р и са Верьовка і В іктор Я ланський та д и р е к то р видав­ництва "Дике поле" О лек сан др Л азутін .

П о закінченні к о н ф ер е н ц ії перед ї ї учасникам и і гостями виступив з к онцертом к о бзар -л ірн и к , з а сл у ж е н и й арти ст У країни Василь Нечепа.

18 червня 2000 року в місті Гуляйполі (культурно-спортивний к о м ­плекс "Сучасник") відбувся установчий з ' ї з д В сеук ра їн сько ї гром адсько ї о р ган ізац і ї "Т овари ство Н ес то р а М ахна "Г уляй-П оле" . Вів його голова О ргком ітету А. В. Єрмак.

На з ' їзд і виступив делегат , генеральний д и р е к то р ВАТ "М отор Січ" Герой У країни В. О. Б огуслаєв.

В обговоренні основних по л о ж е н ь П р о гр а м и діяльності Т овариства взяли участь М. П. З и м а та ч л ен -к о р есп о н д ен т А Н У країни С. М. Ш ав- ловський.

На з ' їзд і головою Т овариства одн оголосн о обран о А натол ія Васильо­вича Є рм ака , першим його заступником - О лександра О лександровича Михайлюту.

П о заверш енн і роботи з ' ї з д у делегати і гості зд ійснили п о їзд ку в Д ібрівський ліс д о славн озв існ ого "Дуба смерті", де почули чим ало ц іка­вого від м ісцевого к р аєзн авц я О. А. Лапка.

»V * V?

Н а ш аховом у олімпі У країни з 'яви л ася ще одна точ ка - Гуляйполе.1 серпня 2000 року тут за п о ч а т к о в а н о перший за ліком шаховий турнір пам 'яті в о ж д я селян сь кого руху в роки гр о м а д ян с ьк о ї війни Н естора Ів а ­новича М ахна. Він проходив за участю найвидатніших ш ахових "асів".

О сь одне ім 'я - В олодимир Савон. М іж н арод н и й гросм ейстер .В КСК "Сучасник" відбулося урочисте в ідкриття ш ахового м еморіалу.

С еред гостей - народний деп утат У країни , голова В сеукраїнсько ї г р о ­м а д с ь к о ї о р г а н із а ц і ї " Т о в а р и с т в о Н е с т о р а М ахн а "Г у л я й -П о л е " А. В. Є рм ак , п резидент Ф ед е р ац ії шахів У країни І. С. Бик, п резидент З а ­п о р ізь к о ї о б л а с н о ї ш ах о в о ї ф е д е р ац ії , головний суддя зм агань С. І. Ме- ж ебицький .

2 серпня фінішував дводенний перший шаховий м ем оріал Н естора Махна. З а шахівниці з прицілом на перемогу сіли: патріарх ш ах о в о ї еліти колиш нього С ою зу і У країни В олодимир Андрійович С авон (м. Харків); гросм ейстер У країни , м іж н а р о д н и й м айстер , ф інал іст чем піонату світу з шахів (1999 р., Л ас-В егас, СІП А) О лек сан др Зуб арєв (м. Харків, студентIV курсу Х арк івськ о ї ю ридич но ї академ ії імені Я рослава М удрого , його тренер - В. Савон); м іж н ар о д н и й м айстер , чемпіон У країни 2000 року Во­лодим ир Роговський (м. З а п о р іж ж я ) ; м іж н ародн и й м айстер , екс-чемпіон З а п о р із ь к о ї област і М и к ола Кущ (на урочистом у відкритті цих зм агань

президент Ф е д е р ац і ї шахів У країни І. С. Бик йом у вручив Д и п л о м Ф ІДГ про п рисвоєння зван н я "М іж н ародн и й м айстер з шахів" і нагрудний знак); екс-чем піон З а п о р із ь к о ї області, м айстер спорту Сергій Клим енко і найм олодш ий учасник зм агань м айстер спорту 17-річний О л ек са н д р З у ­бов (м. М иколаїв).

Заверш ення ігор п роком ентував президент Ф едерац ії шахів України , наш зем ляк , д о к т о р економ ічних наук, п р о ф е с о р Іван Степанович Бик: "Сподіваюсь, ш аховий м ем оріал імені Н естора М ахна стане традиційним , а в м айбутньом у - й м іж народним ".

* * *

21 л ю того 2001 року в нашому районі побував голова З а п о р із ь к о ї о б ­л ас н о ї д е р ж а в н о ї адм ін істрац ії О. Ю. К учеренко. С поч атку він відвідав в ідродж ений к ом б ікорм овий завод , новостворю ваний на базі Р П "Агро- техсервіс" технічний центр, о зн а й о м и вс я з к ультурно-спортивним ком ­плексом "С учасник", а потім взяв участь у ви їзн ом у ро зш и р ен о м у засіданні о б л а с н о ї ради з питань р еф о р м у ва н н я а гр о п р о м и сл о в о го к о м ­плексу та на нараді рай о н н о го активу.

26 л ю того народний деп утат У країни А. В. Є рм ак зустр івся з к о л е к т и ­вом п р о ф техучи ли щ а № 28.

11 квітня 2001 року у голови р ай д ер ж ад м ін істр ац ії І. О. Б ірю кова в ідбулася зу с т р іч з к е р ів н и к а м и к и їв с ь к о го п ід п р и єм с тва "А д ора" К. Г. К ейданським і Р. В. К орн ієнком та генеральним д и р е к то р о м ТО В "Еталон" О . Г. Д удкою . М ету зустріч і було о к р е с л е н о так: підбити підсумки співпраці на перш ому етапі і накреслити план дій на б лиж чу перспективу, виробити і внести п р о п о зи ц ії від наш ого району обласн ій делегації, яка візьме участь у травн і у В сеукраїнській нараді пред став­ників серед нього і м алого бізнесу.

* * *

1 і 2 серпня 2001 року у ф о є КС К "Сучасник" м. Гуляйполя проходив2-й шаховий турн ір пам 'яті Н ес то р а М ахна. Тоді д о гуляйпільців прибу­ли: президент Ф е д е р ац ії шахів У країни Іван С тепанович Бик, народний депутат У країни А. В. Єрм ак , він ж е в іце-президент Ф едерац ії шахів, чле­ни ол ім п ій сько ї зб ір н о ї команди У країни: м іж народн і гросм ейстри Н а- талія Ж у к о в а - екс-чем п іонка Європи, срібний п ри зер кубка світу,

срібний п р и зе р чем піонату світу 2000 року з м. Х ерсона; Ганна З а д он сь- ка - чем піонка У країни , ф ін ал істка чем піонату світу 2001 року з м. М а р іуп оля , Інна Г апоненко - ф ін ал істка чем піонату 2001 року з м. Х е р ­сона.

Д о ск л ад у чолов ічо ї зб ір н о ї команди З а п о р ізь к о ї област і входили: О л е к с а н д р З у б а р є в - г р о см ей с тер У к ра їн и , м іж н а р о д н и й м айстер , ф ін ал іст чем п іонату світу 1999 року , В олодимир Роговський - м іж н а р о д ­ний гросм ейстер , екс-чем піон У країни 2000 року, М икола Кущ - м іж н а ­родний м айстер , перем ож ець 1-го м ем оріального турн іру Н естора М ах- на. В команді був: м іж н а р о д н и й м айстер Сергій Клименко.

Головний суд дя турн іру - м іж н ародн и й м айстер ІК Ч Ф , голова о б л а с ­н о ї ш ах о в о ї ф е д е р а ц і ї С. І. М еж ебицький .

С еред учасників зм агань перебував і десятирічний ш коляр з О ріхова П ав л о Н а за р е н к о , м іж н ар о д н и й м айстер О лег Б удников, кандидати у м айстри сп о р т у О лег Б урляй , О лексій Р о ж к о , п ерш орозря д н и к и М и х а й ­л о Г Іарф енчук і Ю рій Ш аляпін.

Увечері т о г о дня відбувся к о н ц ер т для учасників зм агань та жителів міста за участю н арод н ого к о б за р я У країни з а с л у ж е н о го арти ста У к­раїни Василя Нечепи.

2 серпня м іж н ар о д н и й м айстер Вартан К аграм ан ян ц провів сеанс о д ­н о ч а сн о ї гри на чоти рн ад ц яти ш ахових дош ках. Наш зем ляк Валентин П о п р у га з Успенівки зіграв з ним унічию.

* * *

5 грудня 2001 року гуляйпільці ш анобливо вітали ветерана В еликої В ітчизняно ї війни Івана Георгійовича С к о м о р о х о ва , який у далекі верес­неві дні 1943 ро к у зі своїм вогневим взводом у складі 5 гвардійського Д о н сь к о го к авалер ійського корп усу визволяв від ф аш истів наш край. А привід для зустріч і був вагомий. У райдрукарні вийшла у світ книга " П а м 'ята є серце" , написана І. Г. С к ом орохови м . П резе н та ц ія ї ї в ідбу­л ася в КС К "Сучасник". Н а зустр іч прибули гості з м. О ріхова - о д н о ­полчанин п о б р а ти м Івана Георгійовича - Василь М ихайлович Галушка, заступ н и к голови райради та р е д а к то р газети "Трудова слава" Анатолій Іванович Ш куро .

Н ап е р ед о д н і 2002 року в КС К "Сучасник" (м. Гуляйполе) відбулася зустріч н ар о д н о го депутата У країни А натол ія Васильовича Є рм ака із ж и т ел ям и м іста, який привітав їх з новорічними святами, розповів про ситуацію , щ о ск л ал а ся у Верховній Раді перед виборам и, про своє б ачен ­ня виходу д е р ж а в и з кризи. Відповів на численні усні та письмові з а п и ­тання присутніх.

9 лю того 2002 року великий зал КС К "Сучасник" не міг вмістити всіх бажаю чих, хто прийш ов сюди на благодійний к о н ц ер т "З лю бов 'ю д о У к ­раїни. За єдину У країну" за участю за с л у ж е н и х артист ів У країни , л а у р е ­атів У к раїнського ф о н д у культури, М іж н ар о д н и х конкурсів і ф ести в ал ів .

М а й с т р и м и с т е ц т в в ід ра з у п о л о н и л и с е р ц я гуляйп ільц ів .Перш им и свої до р о б к и дарували співачка Л ю б ов М елицька та к в ар т ет

"Водограй".Своїх зем ляк ів тепло вітав голова о б л а с н о ї о р г ан ізац і ї Н а ц іо н а л ь н о ї

спілки письменників України Григорій Лютий. Він прочитав нові п о ез і ї , у яких оспівував рідний край, де "слова пісень у садах ростуть.. .", п о б а ж а в краянам нових звершень.

Зачарував своїм голосом О л ек са н д р Кириченко.Потішив присутніх відомий на З а п о р іж ж і гуморист, кош овий "В есе­

лої Січі", поет П е т р о Ребро. Й о го мін іатю ри були тепло сприйняті г л я д а ­чами.

Щ ирими був і виступ голови З а п о р із ь к о ї о б л сп ож и всп ілки , к а н д и д а ­та в народні депутати України , висунутого по виборчом у окруз і № 84, О лександра М иколайовича ГІеклушенка.

П ер ед гуляйпільцям и виступили т а к о ж артисти Ірина Г аврилова , О лександр Б езсалий , Л ю бов Ж и т о м и р с ь к а та інші.

13 лю того 2002 року район відвідав глова о б л сп ож и всп ілк и , сп івголо - ва о б л а сн о ї о р ган ізац ії П а р т і ї регіонів, кан д ид ат в народні д еп утати У к ­раїни О лек сан др М иколайович П еклуш енко . Він провів зустріч у т р у д о ­вих колективах цеху е л е к т р о зв 'я зк у , рай о н н о го відділу п ош тового з в ' я з ­ку, Ощадбанку У країни , зустр івся з податк івцям и р ай он у і взяв у часть у засіданні колег ії райдерж адм ін істрац ії .

1 березня О. М. П ек луш енк о мав зустріч і з колективам и З А Т "А гр о - шляхсервіс", м еш канцям и П о л тав сь к о ї , Н о в о м и к о л а їв сь к о ї , Т ем и р ів с ь - кої, У спенівської і Р івнопільської сільських рад. П е р е д 8 б е р езн ем м ав зустріч з колективом П Т У № 38.

7 б ерезн я О. М. П ек луш ен к о зустр ічався з виборцям и ВА Т "Гу- ляйпільський за в о д "Сільмаш", Р П В А Т "А гротехсервіс" та П М К № 6, обласно ї до п о м іж н о ї ш коли-інтернату .

В кінці травня 2002 року останн ій а к о р д свята "П оетичний т р а в е н ь - 2002" п р о й ш о в на м алій батьк івщ и н і г о л о ви о б л а с н о ї о р г а н і з а ц і ї Н ац іональної спілки письменників У країни поета Григорія Л ю того . Г о с ­тей вітали жителі селищ а Залізн и чн ого , вихованці там теш нього н а в ч а л ь ­но-виховного комплексу та гуляйпільці у м алом у зал і КС К "Сучасник". А до них зав італи , крім Григорія Л ю того , поети Вікторія С и р о в атк о , Л а р и ­са Коваль та М икола Б ілокопитов .

В серед у , 17 липня, народний деп утат У країни О. М. П ек луш ен к о п о ­бував у район і і провів прийом з особ и сти х питань ж ител ів м іста, Верх- н ь о т е р с я н с ь к о ї та В оздвиж івсько ї сільрад.

У 2002 році на зустріч із виборцям и зав італа до Г уляйполя л ідер П р о ­гресивно ї С о ц іал істи чн о ї п арт ії У країни Н ат ал я М ихайлівна Вітренко.

21 ж о в т н я 2002 ро к у голова р ай д ер ж ад м ін істр ац ії І. О. Б ірю ков зустр івся з п ерем ож ц ем програм и "У кра їн ськ о -ам ери кан ська премія", вчителем іс то р ії м істечка П асадена (Л о с -Л н ж е л о с , СІІІА) м істером Д ж о ­шуа Т о р н ек о м .

А м ери кан ськи й гість передав листа мера міста П асад ен а голові Гу- л я й п іл ь сь к о ї р ай д ер ж ад м ін істр ац ії із найкращ им и п о б а ж а н н я м и і п р о ­позиц ією на обопільну співпрацю. Він т а к о ж вручив І. О. Бірю кову нац іональний п р ап ор СІНА і зн ачок із зо б р а ж е н н я м міста П асадена .

А м е р и к а н с ь к о м у вч ителю було в р у ч ен о книги "В о сп о м и н ан и я"Н. І. М ахна і "Третій ш лях" С. В. Се- рьогіна . Голова р а й д е р ж а д м ін іс т ­р ац ії розповів про історію рідного краю , леген д арн ого Н ес то р а Махна, я к и й один із перш их у колишній Р о с ій с ьк ій ім п ер ії с т в о р и в ради, дбав про р о зви то к м ісцевого с а м о ­врядування , вирішував земельні пи­тання на користь селян.

Зустр іч зак інчилася ф о т о г р а ф у ­ванням на пам 'ять.

О б о в 'я зк и п ерекладача ви к он у­вала вчитель Ч е р в о н е н с ь к о ї ЗОНІ Ірина Вікторівна А ртю х, яка до ц ьо ­го перебувала два місяці у штаті М о н т а н а (СІІІА) як п е р е м о ж е ц ь програм и У країнсько-ам ериканськ і прем ії за досягнення у викладанні.

4 , П овернувш ись із ст аж у ван н я , ІринаД окт ор ф ілологічних н а \к , професор г ' ' 1

Дніпропетровського національного Вікт ор івн а в к л ю ч и л а с я в нову про -університету В. О. Горпинич і редактор Граму , Я К З П е р е д б а ч а є Р О З В И Т О К

районної галети "Голос Гуляйпілля” партнерства в освіті. Т еп е р вона ма-І .К .К у ш ш р е н к о , 29.03.2003 р. ^ & зт ]л ^ ^ в і д п о в і д а л ь н і с т ь

щ одо ст а ж у в а н н я ам ери к анськ ого вчителя у Червоненській школі, де він мав провести один місяць.

11 квітня у роботі ш осто ї сесії р ай о н н о ї ради взяв участь голова З а ­п о р ізь ко ї обласн о ї ради В. П. Березовський та заступник начальника о б ­л асного управління праці та соціального захисту населення Т. П. Аазебна.

26 травня 2003 року народний деп утат У країни О. М. П еклуш енко по­бував у районі і провів прийом виборців у Ком сом ольськ ій сільській раді.

5 вересня 2003 року у Гуляйполі побувала м олод іж н а делегац ія із м. Х аркова , яка проводила автопроб іг "Харківська м олод іж на ін іціати­ва". Гостями були: голова Спілки, заступ н и к начальника управління з пи­тань внутріш ньої політики Х арк івськ о ї об л д ер ж ад м ін істр ац ії І. О. П о л і­щук, голова комітету у справах с ім 'ї та молоді Х арк івсько ї м іськрадиО. І. П арщ иков , голова м о ло д іж н о го парлам енту міста Х аркова В. В. Н е ­стер е н ко та рок-група "П апа Карло".

* * *

У п о н ед іл о к , 26 кв ітня 2004 р о к у , н а р о д н и й д е п у т а т У к р а їн и0 . М. П еклуш енко (виборчий о к р у г № 84) у великом у залі КС К "С учас­ник" зустр івся з виборцями.

Влітку 2004 року п ро їзд ом через Гуляйполе був л ідер С оціал істично ї п арт ії України О л ек са н д р О лександрович М о р о з , який зупинявся біля к олгоспного ринку і мав розм ову із ж и телям и міста.

11 серпня 2004 року в місті з р обоч ою п о їзд к о ю перебувала заступник М іністра праці та соц іальн о ї політики, голова Ф онду соц іального с т р а ­хування з ти м часов о ї втрати працезд атн ост і О лена Горяча, начальник головного управління П енс ійного ф о н д у в З а п ор ізь к ій област і А натолій К азач ук з групою керівників і спеціалістів міністерства і в ідповідних відомств.

М ета по їзд ки - п ідбиття підсумків експерим енту , який проводився у Гудяйпільському районі на базі управління П енс ійного ф он д у У країни та інших соціальних фондів , по к о о р д и н ац і ї їх дій та підвищення е ф е к ­тивності роботи. О лена Василівна взяла участь в семінарі-нараді в уп­равлінні П енс ійного ф он д у , зу с тр іл ас я з головою рай д ерж ад м ін істрац ії1. О. Б ірю ковим та головою р ай о н н о ї ради Є. Г. К оров кою , з якими о б г о ­ворила шляхи р еал ізац і ї соц іальних програм та координац ію дій з при ­йняттям рішень щ одо подальш ого підвищення пенсій та соціальних ви­плат гром адянам України.

116-у дню народж ення славетного батька-отамана був присвячений Все­український фестиваль української духовності "Гуляйполе" ім. Н. І. М ахна, а в його рам ках - В сеукраїнський турн ір з нац іонального рукопаш у "Спас".

У рочистості з нагоди св ята відбулися у зал і Д Ю К Ф П . С еред гостей - голова В сеукраїнського гром адського об 'єд н ан н я "Т овариство Н. М ахна "Г уляй -П оле" , прези дент В сеук ра їн сько ї ф е д е р а ц і ї тради ц ій н ого к о ­за ц ь к о го б о й ов ого м истецтва "Спас" О. А. П р и т у л а , голова Всеук­ра їн сь ко ї асоціації "А фганці Ч о р н о б и л я" О. Г. Р ябека , прези дент З а ­по р ізь ко ї ф едерац ії "Спас" А. В. Ш евейко , голова о б л а с н о ї спілки вете­ранів А ф ган істану О. В. Н ам єтченко , голова ради стар ійш ин Всеук­ра їн сь ко ї ф е д е р а ц і ї "Спас" А. П. Б о н д арен к о , гетьман зви ч аєв о ї громади У к ра їн ського козац тва Є. Д. П етрен к о , керівник рег іон альн о ї школи бо й о в о го м истецтва "С пас-ш турм" Г. М. П оляков , в іце-президент З а ­п о р ізь к о ї ф е д е р а ц і ї "Спас", головний суддя зм агань К. А. Р и ж о в , віце- пр ези д е нт В сеук ра їн сько ї ф е д е р а ц і ї "Спас" О. К орнієнко .

V.* •>'% *

Н а п очатку липня 2005 року м. Гуляйполе , а т а к о ж села Темирівку, В оздвиж івку та Успенівку відвідала зн ім альна група телек ан а лу "1 + 1", очолю ван а телеведучим К остян ти н ом Грубичем. Вона готувала р о з ­повідь про те, як у Гуляйполі ш аную ть народні звичаї. Н а березі річки Гайчур вела зйом ки свята Івана К упала за ак ти в н о ї участі н арод н ого х о ­ру "Вольниця" рай о н н о го Б удинку культури.

11-13 листопада 2005 року Гуляйполе зустр ічало учасників чергового В сеук ра їн ського ф е сти в ал ю "Г уляй-П оле" імені Н естора М ахна, присвя­ченого 117-й річниці від дня н а р о д ж е н н я Н естора Івановича М ахна та 5-й річниці з дня засн уван н я В сеукра їн сько ї гр о м а д с ьк о ї орган ізац ії "Т овариство Н естора М ахна "Г уляй-П оле" .

11 л и стоп ад а гостей прийм ала міська загальноосв ітня ш кола № 1, де відбувся "круглий стіл" на тему: "Н естор М ахно. Від м инулого до сь о го ­дення". В обговоренні питань "Н естор М ахно - б атько у к ра їн ськ ого с а ­м о вр яд у ван н я" , "М ета й д іяльн ість У к р а їн сь к о ї П о в с т а н с ь к о ї р ев о ­лю ційно ї армії (махновців)", "Д ж ерела м іфів і легенд н ав ко л о постаті Н е с т о р а М ахна", "С екрет впливу Н ес то р а М ахна на народні маси", "Л ітературн а спадщ ина Н ес то р а М ахна", "Уроки історії н арод н ого руху

під п роводом Н естора М ахна, їхн я актуальн ість для сьогодення" взяли участь вчені із Києва, З а п о р іж ж я , М оскви , Д н іп роп етровськ а , Б ер д ян сь ­ка, ж урн ал істи , л ітературозн авц і . Ц ікавим и були виступи академ іка Ю рія Ш и лов а , д о к т о р а істори чн и х наук Ф е д о р а Т у р ч е н к а , голови правління ВГО "Т овариства Н естора М ахна "Г уляй-П оле" , президента ВГО "В сеукра їнсько ї ф е д е р а ц і ї "Спас" О лек са н д р а П ри тули та ін.

Вела "круглий стіл" київська т е л еж у р н а л іст ка Ірина Олійник.12-13 листопада у спортзал і д и тяч о -ю н ац ь к о го клубу ф із и ч н о ї підго­

товки відбувся Всеукраїнський турн ір з У к р а їн сь ко го нац іонального р у ­копаш у "Спас", присвячений 117-й річниці з дня н ар о д ж е н н я Н естора М ахна. Честь Гуляйполя в ідстоювали вихованці в ійськ ово-патр іотич но­го клубу "П атр іот" (керівник О л ек са н д р Іщенко).

У св ятковом у концерті взяли участь к о б за р Е дуард Д рач , гурт Вер­теп", учасник війни в А ф ган істан і ав тор м узики думи "Н естор М ахно" (слова М иколи Г рабовського) В 'ячеслав К укоба , к о б за р , з а сл у ж е н и й а р ­ти ст У країни Василь Литвин із д р уж и н ою .

* * *

4 березня 2006 року великий зал КС К "Сучасник" не міг вмістити всіх б а ж а ю ч и х побачити і почути улю блених героїв із к іноф ільму Леоніда Б икова "В бой идут одни старики". А т о г о вечора д о гуляйпільців за в іта ­ли О лек сан др Н ем ченко, Алім Ф едоринський , Вілорій П ащ енко .

"С тарики" вж е сиві, але з тим ж е вогником у очах, що і трид цять років тому. Алім Ф едоринський у фільмі грав роль найдосвідченішого льо т ч и ­ка - А ляб 'єва . К оли вийшов на сцену, то ж інки у перш их рядах почали перешіптуватись: "А він м ай ж е не зм інився, таки й ж е красивий . І це тільки перше враж ення . Баян іст д р у го ї сп івучої ескадриль ї починає співати і зал завм ирає . К о ж н а пісня, к о ж е н вірш мають свою паралель з сучасним - це і служ іння Вітчизні, і сп р а в ж н я д р у ж б а , і лю дська гідність.

А потім один за одним на сцену виходять О лек сан др Н ем ченко і Вілорій П ащ енко . Вілорій у ф ільмі був лейтенантом Воробйовим , який починав співати пісню "Вечерний звон". Н а екрані - кадри із к інофільму.

В той вечір звучали і нові пісні Вілорія П ащ енка , і ст ар а улю блена гл я ­дачів "Смуглянка" та інші. А ктори об іцяли при їхати ще в Гуляйполе , з н я ­ти ф ільм "В бой снова идут одни "старики" про реальне ж и ття , акторів після ф ільму і привезти його пок азати . П ісля концерту д о гостей не п р о ­битися: одні просять а в то г р а ф н апам 'ять , інші - нам агаю ться п оговори ­ти про політику, але б а й д у ж и х не було.

Н ап е р ед о д н і виборів до В ерховн о ї Р ади У країни , 21 б е р езн я 2006 р о ­ку, у гостя х у гуляйпільців були народн і депутати У країни К атери н а Ва­щук та В алентина Д о вж ен к о .

Голова політичного об 'єд н ан н я "Ж інки за м айбутнє" Валентина Д о ­в ж е н к о виступала перед п р ед ставникам и П о лог івсь кого , Н о вом и ко- л а їв сь к о го та Гуляйпільського районів р азо м із з а с л у ж е н о ю артисткою У країни Т ет я н о ю Н єдельською . К о н ц е р т пройш ов з великим успіхом.

28 квітня 2006 року до ред ак ц ії р ай о н н о ї газети "Голос Гуляйпілля" зав ітав з Києва член-кореспондент Т р а н с п о р т н о ї А кадем ії У країни , л а у ­р еа т Д е р ж а в н о ї прем ії У країни 1994 року , родом гуляйпілець Віктор Ілліч К р а т із б р а т о м Василем. У ро зм о в і з р е д а к т о р о м газетиІ. К. К уш ніренком мова ішла в о сн ов н ом у про визначних людей Гу­л яй п ілля та їх долю.

21 липня 2006 року свою давню мрію - відвідати славне місто Гуляйпо- ле зд ійснив відомий український письменник, л а у р е а т Д е р ж а в н о ї премії імені Т. Г. Ш евченка Ю рій М ушкетик.

У книзі відгуків і п о б а ж а н ь к раєзн а вч о го м узею він залиш ив такий з а ­пис: "Т ут пахне історією. Гіркою, але правдивою. Х орош ий музей , д б а й ­л и во підібрані експозиції.

А сам М ахно. М огутній чоловік, але як казали колись: "Чим бочка по­вна? Чим налита?"

З а 7 років у тюрмі у нього н алилося ан ар х о -к о м у н ізм у і ж и в и л о його.Д о б р а музеєві і його співробітникам".П од ія , яка сколихнула гуляйпільців, не залиш ила н ікого до н е ї ба й д у ­

ж и м , стал ас я 24 - 25 серпня 2006 року. В той день м истецьке об 'єднання " С ^ а п п я Б ар и к ад а" вирішило в рези ден ц і ї Н ес то р а М ахна Гуляй-П олі відзначити Д ень Н еза л еж н о ст і з М ахн ом м узично-л ітературним анде- граундовим ф естивалем (керівником "О стан н ьо ї барикади" є відомий пол ітолог , один із лідерів "револю ції на граніті" у 1990 році О лесь Доній). У своїй статті "День Н еза л еж н о ст і з М ахном" у районній газеті "Голос Г уляйпілля" з а 9 серпня він писав:

- У м аксим альній д е м о к р а ти зац і ї відзначення головного свята к раїни - Д н я н езалеж н ост і - зац ікавлен і "и стар, и млад", ад ж е це - го­л овне свято країни , свято всіх українців .

Сам е мету у тв ерд ж ен н я м аксим ально д е м ократи чн ого і справді н а ­родного відзначення Д ня Н еза л еж н о ст і - д е р ж а в н о го свята, що ідейно о б 'єд н у є всіх укра їн ськ и х громадян, п оставило собі мистецьке о б 'єд н ан ­ня "О стання Б ар и кад а" (м. Київ). П ри цьому ідея н арод н ого свята і в ідзначення Д н я незалеж ност і п ередбачається сам е в Гуляйполі, яке, по­при, зд ав а л о ся би, свою теперіш ню непримітність, насправді є одним із

найвідоміш их (у всесвітніх м асш табах) історичних об 'єктів У країни - центром повстанського руху під п р о во д о м леген д арн ого повстанського ва т а ж к а Н ес то р а М ахна (М ахновщ ини).

Н а ж а л ь , н езваж аю ч и на складну і геро їчну історію , У кра їна має не та к в ж е й б агато н ац іональних геро їв св ітового масш табу. І рево- лю ціонер-ідеал іст , борец ь за волю Н е с т о р М а х н о є одним із таки х лідерів , а д ж е його ім'я та назва "Г уляйполе" є д о б р е відомими брендам и не тільки в Україні, але й в усьому світі.

Т о м у й виникла ідея проведення д ійсно н ар о д н о го свята - "Дня Н е з а ­л еж н о ст і з М ахном", п ок ли к ан н ого стати зн а ч н о ю подією в мистецькій сф ер і . Ця м истецька акц ія за п лан ован а як всеукраїнський м узи чн о-л іте ­ратурний ф естиваль , який із наступного року м ає набути м іж н а р о д н о го статусу . Ф естиваль у Гуляйполі вж е в цьому році зб ер е найпопулярніш их у к р а їн с ьк и х м узикантів та провідних у кр а їн с ьк и х літераторів . Відтак, п р о в е д е н н я ф е с т и в а л ю с п р и я т и м е п о п у л я р із а ц і ї к р ащ и х зр а з к ів нац іонального мистецтва , яке, н езваж аю ч и на значний час, що минув з м оменту зд о б у тт я У кра їн ою н е з ал еж н о ст і , й досі п отребує всебічної п ідтрим ки. Досі сучасне ук ра їн с ьк е м истецтво в нашій країні значн ою м ірою зо с е р е д ж у в а л о с ь в Західній У країн і й у столиці, том у проведення щ орічного ф ести в алю в Гуляйполі стане вагомим к р о к о м у просуванні у к р а їн с ь к о ї нац іонально ї культури на Схід і П івдень, для сприяння к о н ­сол ідац і ї та розвитков і ук р а їн с ьк о го народ у , в ідродж ен н я його істори ч­н о ї св ідомості, традиц ій і культури.

В ході п ідготовки ф ести в алю виявилося , що величезна кількість л ю ­дей в Україні і за к ор д о н о м пам 'ятаю ть , ш анують і п оваж аю ть волелюбні т р а д и ц ії Н ес то р а М ахна і готові взяти у ньому участь чи надати посиль­ну допом огу .

Кращі музичні гурти б а ж а ю ть п ри їхати в Гуляйполе на Д ен ь Н е з а ­л еж н о ст і , а популярний укра їн ськ и й м у зи к а н т О л ек са н д р Власюк (гурт "Вій"), відомий як "лірник Саш ко", навіть скасував своє турне по СЦ1А, за п ла н о в а н е на Д ень Н е за л е ж н о с т і У країни . Н а сьогодніш ній день вж е виявили б а ж а н н я п ри їхати на ф ести в аль такі м узичні гурти, як "Вертеп" (м. Д н іпропетровськ), "Mad Heads" (м. Київ), "М ертвий півень" (м. Львів), "П е р ка ла б а " (м. Івано-Ф ранківськ) , "От Вінта" (м. Рівне), "П ерлини ст е ­пу" (м. Київ), "Гуцул Каліпсо" (м. Чернівці), "П @ п@ К арло" (м. Харків), "Вій" (м. Київ), "Русачі" (м. Б єл г о р о д -Д н іс т р о в с ь к и й ) , "Вася C l u b ” (м. Київ), "Т р а н сф о р м ер " (м. П о л тав а ) , "О йра" (м. Харків), "А рахно- ф о б ія" (м. П олтава) . Крім того , д о нас приїдуть провідні українськ і б а р ­ди Е д у а р д Д рач і А натол ій Сухий та б а г ато найвідоміших письменників,

се р ед яких Сергій Ж а д а н , Лесь П одерв 'янський , Світлана П о вал я єв а , А ндрій К о к отю ха , Іван Д рач та б а гато -б агато інших.

Крім того , на наш ому ф естивал і в Гуляйполі відбудеться п резентац ія12-серійного ф ільм у "9 ж итт ів Н ес то р а М ахна". О крім вел и ко ї і насиче­н о ї к о н ц ер тн о ї програм и, з а п ла н о в а н о проведення к ар н ав ал ь н о -р о зв а - ж а л ьн и х акцій та конкурс ів , таких , як "М ахновські читання", "П о е ти ч ­ний бод і-арт" , "Гонки на тачанках" , "Том атний лідер нації", "Х ата-чи- тальня л ірника Саш ка", "Бардівська ватра".

С пец іально з М оскви прибуде відомий політичний ек с пе р т Андрій О к а р а , щ об прочитати баж а ю ч и м лекцію з політології . З О деси приїде відомий укра їн ськ и й історик Віктор С авченко для п р езен та ц ії св о є ї кни­ги "М ахно".

Т о б т о , ф ести в аль "День Н еза л еж н о ст і з М ахном" - це дем ократичне , яс кр а ве і сучасне св ято для народу , де к ож ен баж аю чий з м о ж е прийти і аб со л ю т н о б е зк о ш то в н о послухати відомі мистецькі колективи, цікавих лю дей , посп ілкуватись з ними б е зп о с ер ед н ьо та цікаво і весело відсвят­кувати Д ень Н еза л еж н о ст і .

П р о вед ен н я ф е сти в ал ю зд ійсню ється за підтримки М іністерства м о ­лоді та спорту , М ін істерства внутрішніх справ та М іністерства культури. С ам е завдя ки підтримці і доп ом озі цих м іністерств та численних с п о н ­сорів , зо к р ем а т о р го в о го дом у "Таргет" з 'явилася реальна м ож ливість провести цей ф ести в аль - забезпеч ити п р о їзд та харчування учасників, побудувати нам етове м істечко тощ о. Д о речі, до участі у Ф естивалі з а ­прош ено п оказовий духовий о р к е с т р МВС.

Ідея ф е сти в ал ю о тр и м ал а всебічну підтримку м ісцевої влади м. Гу- л яй п о л я . Всі розум ію ть , що для Гуляйполя великий щ орічний всеук­раїнський (а в перспективі - м іж народний) ф естиваль - м о ж е стати д о ­датк ови м пош товхом для подальш ого економ ічного та культурного р о з ­витку.

Х отілося , щ об за гостями - д іячами культури і мистецтва на Гуляйпо- л е звернули увагу й інвестори, а д ж е місто потребує дод аткових інвес­тицій.

Д орогі гуляйпільці, оргком ітет , учасники та гості ф е сти в ал ю спод іва­ю ться на Вашу притам анну у к р а їн ськ ом у м енталітету гостинність і з а ­прош ую ть Вас взяти участь у ф естивал і "День Н еза л еж н о ст і з М ахном". П риходьте , не пож алкуєте!

І що ж, чи не п о ж а л к у в ал и гуляйпільці, побувавши на чуж ом у, п р и ­везеном у святі?

Д ум ки , як і вр а ж е н н я від побаченого , розд ілилися на два д іам ет р ал ь ­но п ротилеж ні погляди. Більшість гуляйпільців обурю валася нецензур-

щині і ненормативній мові, що впала на них зі сцени, як грім се р ед я с н о ­го неба, і тим зіпсувала задум ан е дійство. Т о м у опісля ф е сти в ал ю у пресі розго р іл ас я дискусія щ одо побаченого і п очутого у Гуляйполі 24-25 серпня . А втор статті "Ш абаш анархистов у Гуляйполе", за ховав ш ись за псевдонім Кузьма Гуляйпільський (газета "Наш е время плюс" за 5 ж о в т ­ня) дописався д о того, що у фестивалі побачив "руку" Ц РУ СШ А.

Т а попри це на гуляйпільському стадіоні виступали відомі у к ра їн ськ і письменики Ю р к о П окальчук , Сергій Ж а д а н , Григорій Л ю тий , С в ітлана П о вал я єв а , О лесь Уляненко.

П ід час ф естивалю відбулася презентація книги канд ид ата історичних наук, одесита Віктора Савченка "Махно". В ній розповідь про ж и т т я М ахна - від народж ення до смерті. Ц ю ін ф орм ац ію ав тор зб и р а в у архівах М оскви і П ариж а.

- Т а к о го матеріалу, - заявив автор у Гуляйполі, - то ч н о знаю , нем ає ні в ж од н ій іншій книзі. Істор ією махновщини я зай м аю сь більше д в а д ц я ­ти років.

У рам ках андеграундового ф естивалю в м. Гуляйполі в ідбулася п р е ­зентац ія 12-серійного ф ільм у "9 життів Н ес то р а М ахна", сценар ій як о г о написали відомі Ігор Б олгарин та Віктор См ирнов. К оли сь вони с т в о р и ­ли пригодницький сценарій культової стрічки "А д 'ю тант його п р е в о с х о ­дительства".

Р еж и сер -п остан овн и к ф ільму - відомий київський к ін о р еж и се р М и ­кола К аптан , який створив народний сер іал "Я д якую тобі за все". М у з и ­ку д о сер іалу написали колишні музиканти львівського гурту "Б р ати Га- дюкіни", а нині ком позитори та автори багатьох сандтрек ів Ігор М ельни- чук та П авло Крохмальов.

У серіалі всі історичні ф акти та події викладені достовірно, його ж а н р - історична драма.

Зй о м ки тривали п'ять місяців (з липня по грудень 2005 року) і велися у б агатьох містах України - К ам 'янц і-П одільськом у , Білій Церкві, Г а й во ­роні, Качанівці, на Південній залізниці.

Н а головну роль р еж и сер запросив П авл а Д ер е в 'я н к а - відом ого м о с ­ковського актора з українським корінням.

М атір Н естора М ахна зіграла народна ар ти стк а У країни Ада М и к о ­лаївна Роговцева , його товариш а Ф еодосія Щ уся - а к т о р Д ан и л о Бєлих , д р у ж и н у Галину Кузьменко - Ганна Єлю, пана Д ан и л е в сь к о го - К ирило П летньов , в інших ролях задіяні ж менш відомі актори .

Звідки ж прибули гості на ф естиваль у Гуляйполе? Вони були з Києва, Львова , М оскви, Одеси, Івано-Ф ранківська , Т ер н о п о л я , З а п о р іж ж я (ди ­рек тор видавництва "Дике поле" О лександр Л азут ін із колективом ), Б е р ­д я н с ь к а (р е к т о р д е р ж а в н о г о п ед аго г іч н о го у н ів е р с и т е т у В асиль К р и ж к о ) та ін.

Влітку 2006 року при їздив на свою малу батьківщ ину - село Вар- варівка - із з а їзд о м у редакц ію р ай о н н о ї газети "Голос Гуляйпілля" д о к ­т о р ф ілолог іч них наук, п р о ф е с о р Д н іп р о п е тр о вс ьк о го нац іонального університету , відомий м овознавець В олодим ир Горпинич.

12 вересня 2006 ро к у в м. Гуляйполі і районі побував голова З а ­п о р із ь к о ї о б л а с н о ї ради О лек сан др Степанович Н еф ьодов . Він відвідав м іську загальн оосв ітн ю ш колу № 4, реорган ізован у в колегіум "Лідер", д о ч ір н є п ід п р и єм с т в о ВА Т " М о т о р Січ" м аш и н о б у д івн и й за в о д , к раєзн авчи й музей, Т О В "А гро-К онтинент" і З А Т "Агронива".

12 вересня 2006 року д о Г уляйпільського краєзнавчого м узею за с т у п ­ник головн ого р ед ак то р а ж у р н а л у "Архіви У країни" Л ю дмила Васько над іслала к н и ж к у відомого історика Валерія М иколайовича Волковинсь- кого , який пом ер у червні того ж року , "Н естор М ахно: легенди і р е ­альність" , видану в Києві у 1994 році, з таким ав тограф ом : "К р аєзн а вч о ­му м узею Г у л яй -П о ля з п об а ж а н н ям и успіш но пропагувати історію Ва­ш ого славн ого краю і його героїв , серед яких найпочесніше місце посідає леген д арн и й "Б атько М ахно". А в то гр а ф поставлено 15 червня 1995 року.

15 вересня 2006 року на 63-ю річницю визволення міста Г уляйполя від н ім ецько -ф аш истських загарбник ів прибув ветеран війни, во їн -визволи- тель з м. О р іхова Василь М ихайлович Галушко, який у вересневі дні 1943 року приніс гуляйпільцям визволення. С е р ед гостей міста був і ред ак то р О р іх ів ськ о ї р ай о н н о ї газети "Т рудова слава" А натолій Іванович Ш куро. А до полтавців у ті дні зав ітав почесний гром адянин села П о л тав ки Гу­л яй п ільського району, во їн -визволитель , ав тор три лог і ї "На очной став- ке с прошльїм" Іван Георгійович С к ом орохов .

19 вересня 2006 року спец іально із зап рош ен н ям взяти участь у відкритті погруддя відомому педагогу, творцю земських шкіл у другій половині 19-го стол іття в наш ому к раї , зем ляк у із с. Тем ирівки М иколі О лек сан дрови ч у К о р ф у приїздив у м. Гуляйполе д о ред ак тора рай о н н о ї газети "Голос Гуляйпілля" і сп івавтора книги "Н апівзабуті імена" Івана К ириловича Куш ніренка р ек тор Б ер д ян сь ко го д е р ж а в н о го педагог ічно­го ун іверситету , кандидат педагогічних наук, п р о ф е с о р Василь Васильо­вич К р и ж к о .

26 вересня Гуляйполе відвідав за ступ н и к голови З а п о р ізь к о ї д е р ж а в ­н о ї ад м ін іст р ац ії Валерій П ан а со ви ч Б уц ан ов , який на урочистом у ад м ін іст р ати в н о -го сп о д ар с ьк о м у активі представив голову р а й д е р ж - адм ін істрац ії О лек са н д р а Івановича Д удку. Н а цьому зібранні були го л о ­ви К уйбиш евсько ї р ай о н н о ї ради Ю. В. Савчук та Н о воселк івсь ко ї р а ­йо н н о ї ради Д о н е ц ь к о ї област і В. П . Ш ира , генеральний д и рек тор ТО В "А дора" з Києва К ирило Георгійович Кейданський.

13 ж о в т н я 2006 ро к у д о м. Г уляйполя зав італа внучка колиш нього власника п о ст о ял о го д в о р у пана Л ош аков а з м. Ф іла д е л ьф і ї (СШ А). М е­та по їздки : з іб рати м атер іал для книги про свою родину. Вона сп очатку побувала в оф іс і Т О В "Діло СК", мала р о зм о ву з його працівницями і д у ­ж е раділа, що зб ер е гл о с я дідівське приміщ ення.

Гостя розпов ідала , що ї ї сусідом у Ф іла д е л ьф і ї є онук купця Ш р е д е ­ра, який трим ав у Гуляйполі млин і, коли д ізн алася , щ о він і досі сто їть і працю є, охоче ф о т о г р а ф у в а л а його.

О нучка пана Л ош аков а відвідала к раєзнавчий музей , а потім н ап р а ви ­л ася в З а п о р іж ж я в обласн и й де р ж а вн и й архів. О б іцяла н аступ н о ї весни ще при їхати в Гуляйполе. За свідченнями сп іврозм овниці гості з Ф іл а ­д е л ь ф і ї юриста Т О В "Діло CK" С. В. Т о ц ь к о ї гості було десь років за 50, н арод и лася вона в м. З а п о р іж ж і , але мати, яка пом ерла не так давно (бу ­ло їй за 80 років), б о я л а с я не то що п ри їхати в Гуляйполе за радянських часів, а навіть згадувати про свою м алу батьківщину.

У лю том у 2007 ро к у в гостях у ред ак ц ії р а й о н н о ї газети "Голос Гу­ляйпілля" побував кандидат педагогічних наук, член А кадем і ї Економ іки України , радник р ек то р а М акіївського екон о м іко -гу м а н іта р н о го інсти­туту Василь А нтонович Т овстик , зе м л як із села Варварівки.

У березн і 2007 ро к у у Гуляйполі побував д о к т о р ф ілологічних наук, п р о ф е с о р Д н іп р о п е тр о вс ьк о го нац іонального ун іверситету зе м л як із с е ­ла Варварівки В олодимир О лек сан дрови ч Горпинич. Він мав розм ови з головою рай д ер ж ад м ін іст р ац ії О. І. Д у д к о ю та р ед ак то р о м р ай о н н о ї га­зети "Голос Гуляйпілля" І. К. К уш ніренком.

Ветерани В еликої Віт чизняної війни

Вшанування ветеранів В еликої Віт чизняної війни

Вшанування загиблих у Великій В іт чизняній війні

Вшанування ветеранів В еликої В іт чизняної війни

Вшанування ветеранів Великої Віт чизняної війни

Ветерани В еликої Віт чизняної війни

З Д У М К О Ю П Ю З А В Т Р А

О т і перегорнули ми останню сто р ін к у істор ії славнозв існого міста Гуляйполя , щ о сто їть на п о р у б іж ж і трьох областей : За п о р ізь к о ї , Д н іп р о ­п етр о всь к о ї і Д он ец ь ко ї . Ж и в у ть у ньому прекрасн і люди, патріоти с в о ­го в ільнолю бивого м ахновського краю , які сво їм и рукам и тв орять доб ро на землі.

Яка ж перспектива чекає гуляйпільців у найближ чі роки? П р о це р о з ­повідає міський голова О лексій Григорович Неміч:

- С п оч атку трохи історії. В 1976 році генеральним планом розвитку міста, складеним Харківським ф іл іа л о м У к р а їн сь ко го д е р ж а в н о го інсти ­туту п роек тув ан н я міст "Гіпроград", передб ач алось дальш е будівництво у Гуляйполі м ікрорайон ів з багато п о в ер х о ви м и ж итловим и будинками, де будую ть с в о ї школи, дитсадки , ясла , м агазини , сквери , спортивні м а й ­данчики. Т ак и х районів проек тув алось вісім. Ж и т ло в а площа, збудована за рахун ок д е р ж а в и , сягала б 100 тисяч к вад ратних метрів. На вулиці Ш евченка планувалося створен н я м айд ану і в центрі його розбити сквер. Н ав к о л о нього передбачалось будівництво красив ого П ал а ц у культури, к інотеатру , готелю , універмагу. Н ам іч алася розч истка річки Гайчур, яку перетнуть два зал ізобетонн і м ости . П л ан у в а л о ся , що за 20 років населен­ня міста зр о с т е д о 29 тисяч чоловік.

І що ж м аєм о сьогодні у 2007 році?

Виступає міський голова О. Г. Неміч

Частину генерального плану забуд ови міста Гуляйполя виконано. У 80-х на п очатку 90-х років м инулого стол іття у Гуляйполі з 'яви лося два красивих м ікрорайони - по вулицях Цвітній і С партаківській , п обуд ова­но школу, дитсадки , прекрасний сп о р ти вн о -ку л ь ту р н и й комплекс "Су-

ч а сн и к " , к ін о т е а т р , у н іве р м аг , Б у д и н о к п о б у т у , ч о т и р и п о в е р х о в е п р и м іщ ен н я р а й в у зл а з в 'я з к у , п 'я т и п о в е р х о в и й х ірург іч ний к о р п у с райлікарн і тощ о. З 70-80-і роки м инулого стол іття Гуляйполе п ер е тво р и ­лось в ін д устр іальн о-аграрн е місто. Але важ к и м и і складним и виявилися 90-і роки , п очаток тр е ть о го тисячол іття . З р ізких причин припинили своє існування за в о д л а к о ф а р б о в и х виробів, взуттєва ф а б р и к а , ВАТ Гу- ляйпільський за в о д "Сільмаш".

У місті з 'яви ли ся приватні п ідприємства , каф е , магазини.Т а , не зва ж а ю ч и на всі труд нощ і і негаразди , за останні роки у місті

д о б удов ан о кілька б а гато п о в ер х о ви х будинків, тр и в ає гази ф ікац ія ву­лиць. Значна сума грошей виділяється на рем онт і д о гл яд доріг. П о с т у п о ­во н арощ ує обсяги виробництва продукц ії Д І Ї "М аш инобудівний завод" ВАТ "М о то р Січ", ш укає ринки збуту .

В лю том у 2007 року Д е р ж а в н а комісія прийняла в експлуатац ію цех по переробці міді. Вирішується питання щ одо м о н таж у у місті л інії по пе­реробці пластм асових пляшок.

П лан и у нас реальні. Т о м у дивимось ми у м айбутнє з оптим ізм ом .

Д о д а т о к № 1

Г О Л О В А М И М І С Ь К О Ї Р А Д И Б У Л И :

05.1929 р. - Савченко01.1930 р. - Кардан10.1930 р. - Д о м аш ен к о 1932 р. - Булава03.1935 р. - Семенченко03.1936 р.-08.1938 р. - П ерч ати й Іван Х ресанович (застрелився)1936 р.-08.1937 р. - С ергієнко М и к ола П антелейм онович (ростріляли)1937 р.-1938 р. - Ч айка Григорій Семенович12.1938 р. - в. о. Кліщ уков А. Є.10.1939 р . - Чуб01.1940 р.-09.1941 р. - Гузій Д м и т р о Іванович1943 р. - Яланський1944 р. - Б ілий А.1946 р . - 1961 р. - Гузій Д м и тр о Іванович 03.1961 р . - 1963 р. - Ком панієць М арія П етрівна 1963 р .-08 .1964 р. - Ч еред ниченко Іван М ихайлович .09. 1964 р.-Об. 1977 р. - Васецький М и хай ло Іванович1977 р.-1980 р. - К рупка М ихайло Якович 03.1980 р.-02. 1990 р. - П іхота Василь М икитович 03.1990 р.-1994 р. - Т ар а н е н к о О л е к с а н д р Григорович 06.1994 р.-03.1997 р. - Р ябцев Валерій Іванович03.1997 р.-03.1998 р. - в. о. Б о р о ви к О л ек са н д р Ф едорович03.1998 р.-05.2004 р. - Ж и г а л к о О л ек са н д р М иколайович 2004 р. - в. о. М алю ка Сергій Івановичз 03. 2006 р. - Неміч О лексій Григорович

С П И С О К В И К О Р И С Т А Н О Ї Л І Т Е Р А Т У Р И :

1. Історія України , т. 1, 1958 р., с. 392.2. Д О Д А . М атери алы для и ст о р и ко -стати сти ч еско го описания Е кате - р и н ославской епархии. Ц ерквы и приходы прош едш его X V III века. Вип. II вид. 1880 р.3. З переказів стар о ж и л ів міста Гуляйполя Гавриленка Семена Іван о ­вича, 1877 р. н., Куща Івана Т р о хи м ов и ча , 1881 р. н. та інших.4. Історична довідка Гуляйполя . Гуляйпільський народний музей.5. Д О Д А . С писок населенны х мест Р оссийской империи. Г еограф и ч е­ск о-статистический словарь Р оссийской империи. В. П. С еменов- Тянь-ІІІанский , т. 1. И зд . 1863 г., с. 176.6. Д О Д А . Россия . П о л н о е г еограф ич еское со б р ан и е нашего О те ч ес т­ва под ред. В. П. С ем е н о ва -Т ян ь -Ш ан с к о го , т. 14. Н о в о р о сс и я и Крым, гл. IX, изд. 1910 года.7. Д О Д А . И з п роток ола заседан и я А л ек сан д р о вско го уезд н о го зе м ­ского соб ран и я чрезвы чайной сессии. 30. 05. 1901 г.8. З газети "Сталінським ш ляхом " (Гуляйполе), 17 листопада 1947 і розповідей с т а р о ж и л а міста Д аш к а Ю. Г.9. "П равда" , № 30 (234) і № 32 (236) 1913 р.10. Газета "Б ільшовик Гуляйпільщини", № 21 за грудень 1930 р.11. Гуляйпільський народний музей . Із спогадів стар о ж и л ів І. С. Ва- сецького , І. Т. Кущ а, В. І. К остяновського .12. Із спогадів Ф едора Івановича Куща.13. Газета "З апор ізька правда" від 2 червня 1964 р.14. Гуляйпільський народний музей. Із спогадів к ом сом олки 1925- 1929 років Віри Бугаєвсько ї, ф о то д о к у м ен ти .15. І з спогадів роб ітника м аш и н н о -т р а к то р н о ї майстерні М. І. М е д я ­ника і колиш нього голови колгоспу "Ш ирокі лани" С. Т . Ц иганка.16. Р айгазета "Сталінським шляхом" за 25 вересня 1936 року.17. Газета "Сталінським шляхом" від 26 червня 1941 р.18. Газета "З апор ізька правда" від 8 бе р езн я 1964 р.19. П ар т ар х ів З ап о р ізь к о г о О К КПУ, ф . 102, д. 30, п. 1-6.20. Газета "Сталінським ш ляхом", від 14 серпня 1947 року.21. Д. И. Эварницький. Вольности з а п о р о ж с к и х казаков . С П б, 1898, с. 249.22. Т . Кольяк. Ком уніст Влас Ч уб ар , К., 1963, с. 1823. З а п о р ізь ки й об л д ер ж ар х ів , ф . 56, оп. 1., сд. II , п. 159.24. В. С. Э кспедиция Л. Б. К аменева в 1919 г. г. "П р о л ет ар с к а я ре­волю ция", 1925, № 6, с. 134.25. Г азета "Сталінським ш ляхом " ( Гуляйполе), 12 л ю того 1954 р.

26. И с т о р и я городов и сел У к раи н ской СС Р. З а п о р о ж с к а я область. К., 1981. с. 290-300.27. Іван К уш ніренко , В олодимир Ж илінський . Л ітер а ту р а Гу- ляйпільщ ини (Н а пругких вітрах), Д. "П ороги", 2003 р., ч. 2-а.28. З а п о р ізь к и й архів. Н а р о д н а війна 1941-1945. А нтиф аш истський рух оп о р у на т е р и т о р і ї З а п о р із ь к о ї област і. З а п о р іж ж я . 2005.29. Іван К уш ніренко , В олодимир Ж илінський . Гуляйпільський "Сільмаш". Г уляйполе , 2002.30. Іван К уш ніренко , В олодимир Ж илінський . Гуляйпільськом у З А Т "А грош ляхсервісу" 45". З а п о р іж ж я . - Д н іпровський м еталург. 2004.31. Іван Куш ніренко , В олодимир Ж илінський . П реса Гуляйпільщини. Ч астина перша. З а п о р іж ж я . - Д ніпровський м еталург. 2005.32. Іван К уш ніренко , В олодимир Ж илінський . П реса Гуляйпільщини. Ч астина друга . З а п о р іж ж я . - Д н іпровський металург. 2006.33. Іван К уш ніренко , В олодимир Ж илінський . Гуляйпільщ ина у Ве­ликій Вітчизняній війні 1941-1945 років. З а п о р іж ж я . - Д ніпровський м еталург. 2006.34. О соб и сти й архів к р аєзн авц я Володимира Ж илінського .35. С татистич ний дов ідник . Ч асти н а II . З а даними В сеукраїнського перепису населення 2001 року. З а п о р іж ж я . 2003.

З М І С Т

Л ю бов Геньба. Н а Бочанській горі ......................................................................4Василь Д ід енко . Д о б р и й день, Гуляй-П оле! ................................................... 5М істо на крилах Г а й ч у р а ...........................................................................................6Хай буде Г у ляй -П оле ..................................................................................................7П ром ислов ість ............................................................................................................... 13Револю ційна боротьба ............................................................................................... 16Т ю рм а ..................................................................................................................................21П о м і щ и к и ...........................................................................................................................21Виставки ............................................................................................................................. 22В роки п ерш ої с в і т о в о ї ............................................................................................... 24М а х н о г р а д .........................................................................................................................25Т руднощ і 20-х років двад цятого с т о л і т т я ........................................................39І село, і м і с т о ....................................................................................................................42П ід п р и є м с т в а ....................................................................................................................45К о л г о с п и ............................................................................................................................. 68Голод 1932-1933 р о к і в ..................................................................................................72М а ш ин н о-тракторн а с т а н ц ія ................................................................................... 75П о ж е р т в и ...........................................................................................................................73Політичні р е п р е с і ї ........................................................................................................ 84Хроніка передвоєнних р о к і в ....................................................................................95Гуляйпільці і війна 1941-1945 р о к і в ......................................................................101Репрес ії та арешти 1941-1949 р о к і в ......................................................................118У роки відбудови ...........................................................................................................122Колгосп імені Карла М а р к с а ................................................................................... 125Колгосп "Заповіт Л е н ін а " ...........................................................................................128Колгосп імені Е н г е л ь с а ............................................................................................... 131П ромисловість ............................................................................................................... 134Ц е р к в а ..................................................................................................................................139Освіта ..................................................................................................................................165П е д т е х н ік у м ...................................................................................................................... 174Учительський інститут ............................................................................................... 178П е д у ч и л и щ е ...................................................................................................................... 179Освіта ( п р о д о в ж е н н я ) ................................................................................................. 186Д и т с а д к и ............................................................................................................................. 203М е д и ц и н а ...........................................................................................................................209С луж ба пош тового зв 'я зк у ......................................................................................222Е л е к т р о з в ' я з о к ............................................................................................................... 225"Говорить Гуляйполе!" ............................................................................................... 231

Б і б л іо т е к а ........................................................................................................................... 232Т е а т р .....................................................................................................................................240К ультура і м и стец тво ..................................................................................................242К ін о м и с т е ц т в о ..................................................................................................................268М ахновські г азе ти ........................................................................................................ 271Газета "И зв ест и я " ........................................................................................................ 271Газета "П рови н ц и альн ы й в е с т н и к " ..................................................................... 272Газета "Більш овик Гуляйпільщини" ................................................................... 272П ерш а б а г а т о т и р а ж н а г а з е т а ................................................................................. 275"Сталінським ш ляхом" ............................................................................................... 276Газета "До комунізму" ...............................................................................................281Газета "З оря комунізму" .......................................................................................... 281Газета "Голос Г у л я й п іл л я " ........................................................................................ 283Районна д р у к а р н я ........................................................................................................ 285О щ ад каса ........................................................................................................................... 286Ф о т о гр а ф ія .......................................................................................................................287С портивна і о б о р о н н о -м ас о в а р о б о т а ...............................................................287Д и тяч о-ю н ац ьк а спортивна ш кола ..................................................................... 294Н аселення і б ю д ж е т ....................................................................................................306200-річчя міста ............................................................................................................... 308Ю вілей р ай о н у ............................................................................................................... 318К раєзнавчий м узей ...................................................................................................... 328П одатк ова с л у ж б а ........................................................................................................ 332Ц ентр з а й н я т о с т і ...........................................................................................................334Ветеринарна м е д и ц и н а ............................................................................................... 335П о праці - й н а г о р о д и ................................................................................................. 340Вони - г у л я й п іл ь ц і ...........................................................................................................354Гості міста .........................................................................................................................356З дум кою про з а в т р а ....................................................................................................402Д од аток № 1 ....................................................................................................................404С писок ви к о р и ст ан о ї л і т е р а т у р и .......................................................................... 405

Іст орико-документ альне видання

ІВАН К И Р И Л О В И Ч К У Ш Н ІР Е Н К О В О Л О Д И М И Р ІЛ Л ІЧ Ж И Л ЇН С Ь К И Й

Гуляй-Полест орінки іст ор ії м іст а Запорізької області

Комп'ютерний набір О. Нестеренко, Н. Морозова Верстка В. Ш иряєва К оректор О. І. Горпинич Ф ото з архіву і В. М. Лютого

Зла но до набору 10.06.2007 р.П ідписано до друку 15.08.2007 р. Ф орм ат 60х84/і»

П апір оф сетний. Гарнитура МувІС. Д рук офсетний. Умови, друк. арк. 25,625.

Т ираж 200 прим. Зам. № 1382.

Віддруковано у Комунальному підприємстві “Запорізька міська друкарня

“Д ніпровський м еталург”.69057, м. З ап о р іж ж я, вул. А нтенна, 4,

тел. 34-13-30.

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до держ авного реєстру видавців, виготівників

і розповсю дж увачів видавничої продукції Серія ДК № 1909 від 18.08.2004 р.