Звіт про оздоровлення 2015

1

Костопільський район

Табір відпочинку

з денним перебуванням дітей

«Джерельце»

Пеньківської загальноосвітньої

школи І-ІІ ступенів

Працював з 02.06.2015 по 20.06.2015

Керівник табору : Мельничук Людмила Василівна

2

Зміст

1. Вступ.

2. Концепція діяльності табору відпочинку з денним перебуванням дітей


3. Оздоровчо-виховний процес

3.1. Організація режиму дня.

3.2. Планування діяльності

4. Організація виховної роботи

5. Висновки.

6. Додатки

7. Список використаних джерел для підготовки матеріалів.

3

Вступ Завершується навчальний рік. Попереду літо, тривалі канікули, відпочинок. Кожна родина нама-

гається зробити відпочинок своєї дитини якомога цікавішим, корисним, оздоровчим. У школах розпочинається робота пришкільних таборів відпочинку з денним перебуванням дітей

. Ці літні табори влаштовують у кожному закладі . Перед педагогічним колективом постає завдання організувати роботу з дітьми так, щоб вона сприяла справжньому оздоровленню кожної дитини, задоволенню її потреб у різних сферах життя. Одним із найважливіших напрямів є насамперед виховна робота на пришкільному майданчику, організація змістовного відпочинку дітей. Над вирішенням цього питання працює організаційна рада школи: адміністрація, класні керівники. Вони складають загальний план роботи, призначають відповідальних, формують загони, пишуть плани.

І ось він настає — перший день. Як зробити так, щоб за організаційною метушнею не втратити зацікавленості дітей, як об'єднати всіх в єдиний дружний колектив і разом зробити життя в таборі веселим, яскравим, різноманітним? Відповіддю на ці запитання може стати особистісна позитивна мотивація вихователів, прагнення до активної творчості поруч із дітьми, чуйне, уважне ставлення до дитини, бажання зробити кожен день радісним та кольоровим.

Для дітей розпочинається цікаве літнє життя, в якому відбувається спілкування на іншому рівні. Дитина вчиться чогось нового, продовжує розкривати свої здібності, таланти, стає активнішою, ніж під час занять у школі, вільнішою та самостійнішою. Дитина знаходить нових друзів.

Загін — це передусім новий колектив. У ньому закладаються певні стосунки між дітьми, обов'я-зково з'являються нові лідери. Зростає участь кожного у справах, потяг до особистої першості. Ди-тина прагне того, щоб її помітили, відзначили, особливо, коли цього їй не вистачало протягом навча-льного року в класі. Деякі діти, навпаки, хочуть бути вільними у виборі занять. Тому головним за-вданням табору є організація цікавих справ для задоволення потреб кожного.

4

Концепція діяльності табору відпочинку з денним перебуванням дітей «Джерельце»

Успішна діяльність дитячих оздоровчих закладів можлива лише за умови визначення мети, в якій проектується кінцевий результат роботи.

Отже, метою діяльності табору відпочинку з денним перебуванням дітей «Джерельце» Пеньківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів є реалізація права кожної дитини на повноцінний відпочинок, оздоровлення, забезпечення змістовного дозвілля, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб, сприяння фізичному, творчому, духовному та інтелектуальному розвиткові дітей. І реалізується вона через такі завдання, як:

- долучення дітей до соціального досвіду, створення у таборі відносин співпраці та співтворчості;

- розвиток творчого потенціалу дитини, залучення її до колективної та індивідуальної діяльності;

- методична і практична допомога вихователям та керівникам гуртків щодо організації та проведення заходів.

Досягнення мети пов'язане з реалізацією пріоритетних завдань канікулярного часу: збереження здоров'я, повноцінного відпочинку, різнобічного розвитку, різноманітного дозвілля.

Одним із головних завдань табору відпочинку з денним перебуванням дітей «Джерельце» є збе-реження здоров'я та оздоровлення кожної дитини. Це передбачає створення необхідних умов для фізичного, психічного, соціального та морального здоров'я, які є взаємопов'язаними компонентами структури здоров'я людини.

Перед початком зміни працівники табору ознайомлюються та підписуються під відповідними наказами, отримують посадові обов’язки, інструкції з техніки безпеки, проходять відповідні інструктажі.

В перший день роботи табору з вихованцями проводиться вступний інструктаж з безпеки життєдіяльності, ознайомлення з правилами поведінки у таборі, під час екскурсій, прогулянок на природі. Перед кожним виходом за межі табору для вихователів проводяться цільові інструктажі, що фіксується у відповідних журналах. Відповідно до плану роботи та з метою попередження нещасних випадків з дітьми під час табірної зміни були проведені бесіди:

- Правила користування електроприладами; - Правила протипожежної безпеки; - Правила безпеки на водоймах; - Правила безпечної їзди на велосипеді; - Правила захисту від комах, кліщів, комарів; - Сонце: наш друг та ворог; - Обережно! Отруйні гриби!; - Обережно! Не всі ягоди корисні;

конкурси, вікторини, ігри: - Аукціон знань з надання першої медичної допомоги; - Конкурс знавців правил дорожнього руху, правил пожежної безпеки; - Гра з правил дорожнього руху «Випробування на дорозі»; - Конкурс «Щоб не трапилось біди, правил безпеки дотримуйся завжди»;

Наступним важливим завданням діяльності табору відпочинку з денним перебуванням дітей «Джерельце» є повноцінний відпочинок дітей. Він може бути активним і пасивним, знімати втому, напругу та сприяти відновленню «форм» працездатності.

Повноцінний відпочинок дітей у таборі передбачає перерву в заняттях, роботі, зміну видів діяльності, зміну подій.

Різнобічний розвиток дітей у таборі спрямований на формування їхнього інтелекту та емоційної сфери. Розвиток передбачає послідовні внутрішні й зовнішні зміни в дитині, залучення її до со-ціальних зв'язків.

5

Одним із важливих завдань табору відпочинку з денним перебуванням дітей «Джерельце» є забезпечення різноманітного дозвілля дітей. Дозвілля — це вільний час дитини, в процесі якого вона займається різноманітною діяльністю за своїм вибором.

На основі визначеної мети і завдань табору відпочинку з денним перебуванням дітей «Джерельце» можна сформулювати основні критерії до його функціонування : структура зайнятості дітей (протягом зміни і протягом кожного дня), її різноманітність; рівень і характер взаємин у дитячому і дорослому середовищі та між ними; реальна дитяча самодіяльність (що дитина може запропонувати і реалізувати); творчий продукт дітей, їхні особисті культурні досягнення (альбоми про життя закладу, вироби,

грамоти, призи, сертифікати досягнень, нові знання та вміння, приміром, нові пісні, ігри, туристичний досвід тощо);

Серед основних принципів діяльності в таборі відпочинку з денним перебуванням дітей «Джерельце» основними є: гуманізація, гуманітаризація, демократизація, індивідуалізація й диференціація.

Гуманізація передбачає організацію взаємин «діти — діти», «діти — дорослі» з орієнтацією на загальнолюдські цінності, створення необхідних умов для перебування в закладі дітей різних вікових категорій, формування в них гуманної особистості.

Гуманітаризація означає формування в дітей цілісного сприйняття світу, культури. Демократизація реалізує розвиток різноманітних форм співпраці всіх учасників діяльності на

основі самовизначення видів діяльності. Індивідуалізація і диференціація передбачає залучення дітей до оздоровчо-виховного процесу з

урахуванням їхніх індивідуальних та психофізіологічних особливостей. Ці принципи відображені в законах табору :

Закони дитячого життя в таборі 1. Не сумувати, друзів - звеселяти. 2. Гігієна, спорт і труд завжди поруч ідуть. 3. Повітря, сонце і травиця в лузі - ось найкращі наші друзі! 4. Тут немає тат і мам, прибери усе ти сам. 5. Старших себе поважай, малюків не ображай. 6. Люби і знай свій рідний край. 7. Більше сам ти дізнавайся й іншим все розповідай. 8. Покажи, що вмієш сам, а не знаєш, то вивчай.

Реалізація принципів діяльності забезпечує побудову цілісної системи та досягнення основної мети.

6

ОЗДОРОВЧО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС Важливого значення в діяльності дитячих оздоровчих закладів набуває оздоровчо-виховний про-

цес. Оздоровчо-виховний процес у дитячих оздоровчих закладах — це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту відповідно до сучасних вимог та досягнення певного результату.

Оздоровчо-виховний процес має два головні аспекти: оздоровлення й виховання як системна цілеспрямована діяльність працівників закладу, що передбачає поліпшення здоров'я дітей і фор-мування їхніх особистісних якостей; оздоровлення й виховання як діяльність дітей.

Цей процес в таборі відпочинку з денним перебуванням дітей «Джерельце» організовано з ура-хуванням кадрового потенціалу, матеріально-технічної й програмно-методичної бази, сучасних інформаційних технологій.

Організація режиму дня

Однією з важливих умов, що забезпечує успішне розв'язання завдань оздоровчо-виховної роботи в дитячих оздоровчих закладах, є правильна організація режиму дня.

Педагогічно правильна організація режиму дня передбачає раціональний поділ протягом доби видів діяльності дітей. Режим має забезпечувати посильне розумове і фізичне навантаження, правильний вибір годин приймання їжі впродовж дня, догляд за чистотою тіла та систематичне заняття фізкультурою.

Режим дня — це найважливіший атрибут життя закладу. Не випадково на найвиднішому місці вивішено барвисто оформлений стенд «Режим дня» (Додаток 1)

Режим дня дисциплінує дітей, привчає їх до певного розпорядку життя, праці й відпочинку, до чіткого і точного виконання трудових завдань, дотримання певних норм поведінки у взаєминах з ви-хователями, друзями, сприяє виробленню звички регулярно займатися роботою тощо. Навіть у стислий термін можна виховати корисні звички. Взагалі, режим може виробити в дітей правильний темпоритм життя, що сприяє нормальному розвитку молодого організму.

Неправильна організація режиму дня або його порушення призводять до зниження працездатності учнів, їх передчасного стомлювання, звички до безладного життя, недисциплінованості, неохайності. Це може стати й чинником, що травмує психіку дитини, якщо порядок чергування різних видів діяльності та відпочинку дітей буде неправильним, а режим — формальною догмою.

Раціональна організація діяльності дітей в таборі , з доцільним чергуванням та зміною видів діяльності, є неодмінною умовою побудови правильного режиму дня. Режим дня в таборі відпочинку з денним перебуванням дітей «Джерельце» організовується так, щоб кожний режимний момент був регламентований відповідно до вікових особливостей дітей, не викликав надмірної втоми, сприяв підтриманню працездатності на належному рівні. В цьому велике значення має раціональне чергування різних видів діяльності з оздоровленням дітей, зміна роботи й відпочинку.

Планування діяльності

Успішне розв'язання завдань оздоровчо-виховного процесу значною мірою залежить від пра-вильного планування. Планування роботи — це складання комплексу конкретних взаємопов'язаних дій усіх складових діяльності дитячих оздоровчих закладів для практичної реалізації мети та завдань програми діяльності на конкретний період.

План роботи табору відпочинку з денним перебуванням дітей «Джерельце» разом з програмами, правилами, інструкціями, методиками регламентують процес перебування дітей у закладі . Він відображає особливості організації наступних пріоритетних завдань літнього відпочинку: оздоровлення, відпочинку, розвитку, дозвілля. (Додаток 2)

Організація виховної роботи

7

Ось уже кілька років поспіль «Джерельце» гостинно відчиняє двері у казкову табірну країну, де щоліта відпочивають наші діти. Свою роботу ми намагаємося організовувати так, щоб школярам було цікаво, щоб вони навчилися чогось нового, розкрили свої здібності, таланти, гарно відпочили.

Основним документом нашого табору є Статут дитячого табору відпочинку з денним перебуванням «Джерельце» Пеньківської ЗОШ І-ІІ ступенів .

Разом із дітьми, враховуючи їхні пропозиції , ми створили емблему свого табору. (Додаток 3) Створюють діти і загонові емблеми . Наш табір «Джерельце » працювала під девізом: «Літо – це

сонце! Сонце – це діти! Діти – це дружба! Дружба – це клас!». Створити міцний колектив однодумців, захоплених однією метою, нам допомогли самі діти.

Гру недарма називають королевою дитинства, адже без неї дітям жити невесело і нецікаво. Тому при плануванні роботи ми це враховуємо і включаємо більше ігрових моментів, щоб викликати в учнів прагнення фантазувати, відкривати для себе новий світ, щось незвичайне і прекрасне. Гра до-помагає дитині піднесено сприймати світ, шукати в собі нові здібності, мобілізує віру в свої мож-ливості, сприяє пошуковій активності та життєвій самостійності.

Життя в таборі насичене різноманітними подіями .(Додаток 4) Висновки

Дні проведені в таборі дали можливість кожній дитині крокувати чарівними шляхами творчості, пізнавати себе і всесвіт, вірити в свою неповторність і необхідність, творити добро, пробуджувати кращі почуття в собі та в людях, стверджувати свою позитивну гуманістичну позицію , підтвердили прагнення учнів жити в колективі, працювати для себе і для всіх.

Крім того, під час перебування в таборі дитина відчуває кращі гуманістичні риси друзів- співробітників, користується своїми правами, виконує певні обов'язки, стає суверенною, самостій-ною особистістю, здатною приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях. Вона вчиться виконувати різні ролі в суспільстві.

8

Додаток 1

Режим дня 9.00

Не лінуйтесь, по порядку

Нумо дружно на зарядку!

9.15

Всім загонам — наш привіт!

На лінійку йти нам слід.

Час дізнатися дитині,

Що чекає всіх нас нині.

9.30 – 12.00

Кличе всіх цікавий час

Показати вищий клас —

Конкурси, змагання, гра,

Все зустрінь ти на «ура»!

12.00.-12.45.

Нас врятує всіх від бід

Гарний настрій та обід

Руки в тебе вже чистенькі ?

На обід іди швиденько .

13.00-14.45

Підготовка до участі у святах, концертах, конкурсах.

14.45. – 15.00.

Що ми встигли, а що ні,

Як співались нам пісні,

Хай це визначить лінійка :

Кому «гарно», кому – «двійка».

9

Додаток 2

План роботи пришкільного табору з денним перебуванням дітей

«Джерельце» Вівторок 02.06.

День «Здрастуй, табір! » . Девіз дня «Я, ти, він, вона – разом дружна сім’я» Назва заходу

1.Відкриття пришкільного табору. Святкова лінійка 2.Загонові вогники знайомства: - ознайомлення з режимом дня в таборі; - розучування пісень та речівок; - оформлення загонових куточків - інструктаж з БЖД. 3. «Ромашка наших бажань» - планування загонових справ. 4. Конкурс малюнків на асфальті 5. Святкова лінійка до Дня захисту дітей «Хай щастю дитини не буде кінця». 6. Спортивні змагання «Хай сонцю і квітам всміхаються діти».

Середа 03.06 День друзів

Девіз дня «Райдуга місток зробила - Сонце з хмарою здружила.

Хай з них приклад беруть діти. Треба дітям всім дружити».

Назва заходу 1.Бесіда:«Щоб не марно в світі жити, вчіться діточки дружити». Бесіда «Який у мене характер». 2.Конкурс прислів'їв «Аукціон народної мудрості» . 3. Година спілкування «Дружба. Яка вона?» 4. Волонтерський рух. Акція «Допоможи солдату» 5. Маштабний пікнік з друзями.

Четвер 04.06.

День українознавства Девіз дня «З Україною в серці»

Назва заходу

1.Заочна екскурсія «Я люблю свою хату поліську» 2. Брейн-ринг «Сім чудес Рівненщини» 3. Майстер-клас «Виготовлення ляльки-мотанки» 4.Ігри на свіжому повітрі, спортивні естафети

П’ятниця 05.06. День творчості

Девіз дня «Вмію сам – навчу тебе» Назва заходу

1. Творчий проект «Символи України» 2. Вікторина «Україна моя Україна» 3. Конкур інсценованої української пісні 4. Творча майстерня «Цей цікавий квілінг» 5. Спортивні ігри та розваги на свіжому повітрі

10

Понеділок 08.06. День «Спорт єднає серця»

Девіз дня «Нам сміливим і сильним і спритним зі спортом завжди в ногу йти!» Назва заходу

1.Бесіда « Правила поведінки на спортивному майданчику». Бесіда «Тепловий і сонячний удар. Правила надання першої допомоги». 2. Оформлення плакатів «Спорт, ура!». 3. Змагання «Веселі старти». 4. Чемпіонат табору з настільного тенісу. 5. Творча робота. Виготовлення спортивного інвентарю своїми руками

Вівторок 09.06. День природи

Девіз дня «Природа й людина - єдине ціле, їх неможливо ділить» Назва заходу

1.Туристична подорож до ставка в с.Яблунка Збирання лікарських рослин Виставка вінків з польових квітів Конкурс рибалок

2. Природоохоронна гра «Давайте з природою дружити» 3. Спортивні ігри та розваги на свіжому повітрі

Середа 10.06

День казки. Девіз дня «Немає дитинства без казки» Назва заходу

1.Вікторина за народними казками. 2. Інсценізація казки. 3. Виховний захід «Коса – дівоча краса» 4. Пергляд казкових мультфільмів 5. Екскурсія до лісу «Діалоги про природу». 6. Спортивні ігри та розваги на свіжому повітрі

Чевер 11.06 День праці

Девіз дня «По роботі пізнати майстра в турботі» Назва заходу

1.Загальнотабірна толока «Чистий двір» 2. Виховний захід “А щоб краща була в мене хата...” 3. Операції: «Подаруй нове життя книзі», «Подаруй нове життя меблям» 4. Декоративне оформлення квітників. 5. Спортивні ігри та розваги на свіжому повітрі

П’ятниця 12.06

День юних талантів Девіз дня Девіз дня « Ми зможемо навіть найменший талант перетворити в геніальність!»

Назва заходу 1.Конкур юних талантів «Хто що вміє» 2. Гра-конкурс «Краоке» 3. Година спілкування «Як досягти успіху» 4. Творча майстерня «Вчимося бісероплетінню» 5. Спортивні ігри та розваги на свіжому повітрі

11

Понеділок 15.06 День гумору. Девіз дня «Краще луснути від сміху, ніж померти від нудьги»

Назва заходу 1. Пошуково-пізнавальний захід «Таємниця імені твого» 2. Виготовлення плакатів «Такий веселий світ навколо нас» 3. Екскурсії «До таємниць природи», (збирання природнього матеріалу, створення

композицій, захист жартівливими віршами, піснями). 4. Спортивні ігри та розваги на свіжому повітрі

Вівторок 16.06

День сім’ї. Девіз дня «Людина без коріння – що рослина без насіння» Назва заходу

1. Захист міні-проектів «Моя сім’я», «Звичаї і традиції нашої родини» 2. Фольклорний конкурс «Заспівай мені, мамо, колискову» 3. Виставка «Фото нашої родини» 4. Розважально-пізнавальна гра «Домашні посиденьки». 5. Творча майстерня «Аплікація-витинанка» 6. Спортивні ігри та розваги на свіжому повітрі

Середа 17.06

День здоров’я Девіз дня «В здоровому тілі – здоровий дух»

Назва заходу 1.Реклама здорового способу життя „Я обираю здоров’я, а ти?” 2. Екскурсія на природу. Збір лікарських рослин. 3. Профілактичні бесіди про правила поведінки у лісі, парку. Бесіда про лікарські та отруйні рослини нашого регіону. 4. Флешмоб «Ми за здоровий спосіб життя» 5. Салон Афродіти «Краса врятує світ» 6. Тренінгові заняття „Твоє життя – твій вибір”. 7. Спортивні ігри та розваги на свіжому повітрі Четвер 18.06

День пам'яті Девіз дня «Їх подвиг безсмертний!»

Назва заходу 1.Інформаційна година про початок війни у 1941році. Вшанування пам’яті загиблих героїв. Покладання квітів до пам’ятника. 2. Профілактична бесіда: про правила поведінки з незнайомими людьми. 3.Флешмоб «Голуб миру» 4.Усний журнал «Моя Україна героями славна». 5. Зустріч з учасником АТО на сході України 6. Спортивні ігри та розваги на свіжому повітрі

П'ятниця 20.06. День сюрпризів

Девіз дня «Прощаємось, але не забуваємо» Назва заходу

1.Святкова лінійка закриття табірної зміни. Нагородження самих активних. 2. Показ мод «Літній настрій» 3.Святковий концерт.Співи вивчених пісень. Побажання друзям. 4.Випуск стінгазети «Мої враження про табір». 5.Профілактичні бесіди: «Поведінка під час літніх канікул», «Якщо ти сам вдома». «Безпечний відпочинок у лісі, біля водоймищ».

12

Окремо на кожен день розроблялася путівка дня, ось деякі з них.

Путівка дня

День «Здрастуй, табір! » Девіз дня «Я, ти, він, вона – разом дружна сім’я»

№ з.п

Час проведення

Назва заходу Відповідальний

1 9.00-9.15 Музична ранкова зарядка Вожаті 2 9.15-9.30 Ранкова лінійка,оголошення справ на день. Керівник табору 3 9.30-10.30 Загонові вогники знайомства:

- ознайомлення з режимом дня в таборі; - розучування пісень та бечівок; - оформлення загонових куточків

- інструктаж з БЖД. «Ромашка наших бажань» - планування

загонових справ.

Вожаті

4 10.30-11.30 Конкурс малюнків на асфальті Вожаті 5 11.30-12.00 Обід Вожаті 6 12.00-13.00 Святкова лінійка до Дня захисту дітей. Вожаті 7 13.00-14.20 Спортивні змагання «Хай сонцю і квітам

всміхаються діти». Вожаті

8 14.20-14.40 Прибирання загонових кімнат Вожаті 9 14.40-15.00 Підсумкова лінійка. Оголошення планів на

наступний день Керівник табору

День друзів

Девіз дня «Райдуга місток зробила - Сонце з хмарою здружила.

Хай з них приклад беруть діти. Треба дітям всім дружити».

№ з.п Час

проведення Назва заходу Відповідальний

1 9.00-9.15 Музична ранкова зарядка Вожаті 2 9.15-9.30 Ранкова лінійка,оголошення справ на день. Керівник табору 3 9.30-10.30 Бесіда:«Щоб не марно в світі жити, вчіться

діточки дружити». Бесіда «Який у мене характер». Конкурс прислів'їв «Аукціон народної мудрості»

Вожаті

4 10.30-11.30 Волонтерський рух. Акція «Допоможи солдату» Вожаті

6 11.30-12.30 Година спілкування «Дружба. Яка вона?»

Вожаті

12.30-14.00 Маштабний пікнік з друзями. Вожаті 7 Протягом дня Спортивні ігри та розваги на свіжому повітрі Вожаті



13

День українознавства Девіз дня «З Україною в серці»

№ з.п



1 9.00-9.15 Музична ранкова зарядка Вожаті 2 9.15-9.30 Ранкова лінійка,оголошення справ на день. Керівник табору 3 9.30-10.30 Брейн-ринг «Сім чудес Рівненщини»

Вожаті

4 10.30-11.30 Заочна екскурсія «Я люблю свою хату поліську». Робота в краєзнавчій світлиці.

Вожаті

5 11.30-12.00 Обід Вожаті 6 12.00-14.00 Майстер-клас «Виготовлення ляльки-мотанки»

Вожаті

7 Протягом дня

Спортивні ігри та розваги на свіжому повітрі Вожаті



День творчості Девіз дня «Вмію сам – навчу тебе»

№ з.п



1 9.00-9.15 Музична ранкова зарядка Вожаті 2 9.15-9.30 Ранкова лінійка,оголошення справ на день. Керівник табору 3 9.30-10.30 Підготовка і проведення вікторини «Україна

моя Україна», конкурс інсценованої української пісні

Вожаті

4 10.30-11.30 Створення колажу «Школа майбутнього» Вожаті 5 11.30-12.00 Обід Вожаті 6 12.00-14.00 Творча майстерня «Цей цікавий квілінг»

Підготовка проекту «Символи України»

Вожаті





14

День «Спорт єднає серця»

Девіз дня «Нам сміливим, і сильним, і спритним зі спортом завжди в ногу йти!»

№ з.п



1 9.00-9.15 Музична ранкова зарядка Вожаті 2 9.15-9.30 Ранкова лінійка,оголошення справ на день. Керівник табору 3 9.30-10.30 Бесіда « Правила поведінки на спортивному

майданчику». Бесіда «Тепловий і сонячний удар. Правила надання першої допомоги».

Вожаті

4 10.30-11.30 Оформлення плакатів «Спорт, ура!». Чемпіонат табору з настільного тенісу.

Вожаті

5 11.30-12.00 Обід Вожаті 6 12.00-14.00 Змагання «Веселі старти».

Творча робота. Виготовлення спортивного інвентарю своїми руками

Вожаті





День праці Девіз дня «По роботі пізнати майстра в турботі»

№ з.п



1 9.00-9.15 Музична ранкова зарядка Вожаті 2 9.15-9.30 Ранкова лінійка,оголошення справ на день. Керівник табору 3 9.30-10.30 Загальнотабірна толока «Чистий двір»

Операції: «Подаруй нове життя книзі», «Подаруй нове життя меблям»

Вожаті

4 10.30-11.30 Виховний захід “А щоб краща була в мене хата...”

Вожаті

5 11.30-12.00 Обід Вожаті 6 12.00-14.00 Декоративне оформлення квітників.

Вожаті





15

Додаток 3

Наша емблема :

17

Додаток 4

Цікаві сторінки життя в таборі


18

Конкурс емблем загонів

На конкурс були представлені такі емблеми загонів:

19

Кожен загін представив свій девіз і речівку

Загін «Промінці»

Наш девіз:

"Гори, сонечко, ясно,

Відпочинемо прекрасно!

Один, два - не лінуйся,

Три, чотири - загартуйся!"

Речівка :

-1,2, 3,4 в ногу,

- Невгамовним дай дорогу!

- Хто іде?

- Ми йдемо!

- Весело ми живемо!

- Сумувати ніколи!

- Бо ідуть канікули!

Загін «Friendship»

No one step back

No one word images

Only forward

And only all together

20

Святкова лінійка до Дня захисту дітей «Хай щастю дитини не буде кінця»

1-й ведучий. Захист дитинства у цілому світі Це — місія честі, любові, добра. Заради майбутнього треба нам жити. Прекрасне і вічне нехай не вмера. 2-й ведучий Всміхається сонце привітно й ласкаво, Цей день на планеті хай щастям сія. Час радісно лине, змістовно й цікаво, Добробутом повниться кожна сім'я. 1-й ведучий. Хай війни стихають від сміху дитини, Душа очищається, серце співа, А розум підносить крізь будні людину, Порядність всю Землю нехай обійма. 2-й ведучий. Міжнародний день захисту дітей було проголошено в 1949 році. Захист дітей — необхідна і наполеглива праця. Щоденно на планеті помирає 80 тисяч дітей з голоду, 40 тисяч — від дифіциту ліків і медичної допомоги, а в Україні щорічно збільшується кількість дітей, що постраждали від Чорнобильської аварії. Ясніє в щасті лиш планета кольорова, Хай грім і бурі не торкаються її, Дитячий гомін дзвінко ллється знову й знову, І щиро манять обрії ясні. Спів радісний під небом лине, Летить в блакить парад пісень, Нехай же стане днем дитини У всьому світі кожен день. Пісня «ДИТИНСТВО ЩАСЛИВЕ» Слова В, В. Федорової Ранком сонечко всміхнеться І промінчиком торкнеться До дитячого обличчя І до струн душі. І загають струни дзвоном, Відгукнуться камертоном, Мов в політ з собою кличуть Небайдужих всіх. Приспів: Дитинство щасливе в пісні злетом лине, Вітер легкокрилий несе в майбуття, Розкрива обійми рідна Україна, І живуть надії в дитячих серцях. А якщо раптова хмарка Кине тінь, накличе сварку,

21

Ми їй щастя побажаєм, Хай собі пливе. Нам у дружбі треба жити, Ми — кмітливі, щирі діти, Про свою державу дбаєм, Хай добро живе. Приспів. Сміх росинками спадає І струмочком виграває, І несуть його усюди Веселі пташки. Негаразди зразу бліднуть, Як усмішки щирі квітнуть, І хай кожен дім в нас буде Радісний такий. 1-й ведучий. Що треба для щастя й усмішки дитини? —Щоб сонце ласкаве нас гріло щодня. —Оселя затишна й чуйна родина, —Мамина пісня щоб завжди жила. —Щоб зорі вночі у вікно зазирали, —Сади буйним цвітом цвіли навесні, —Пташки від зорі до зорі щебетали, —Бажання збувались великі й малі. —Щоб небо не плакало з горя важкого, —Земля не здригалась від туги й жалю. —Бажаємо щастя простого й земного, —В добрі хочу бачить країну свою. 2-й ведучий. Під мирним небом можна в щасті жити, Сади ростити, мріяти й творити, Нехай війни не знають діти, І неляка тривожна мить. 1-й ведучий. А тепер нас стадіон чекає Спортивний дух — це головне в житті, Хто з спортом дружить, той не затухає, Вогонь натхнення не згасить і в майбутті. Спортивні змагання (підсумки спортивних змагань та конкурсу малюнків). Україна мила, ми живем у мирі, Затишно і гарно на рідній землі, У дітей щасливих виростають крила, Мрії в вирій кличуть великі й малі. Пісня «СВІТАНКИ ТВОЇ, УКРАЇНО» сл. В. Я. Федорової, муз. А.І. Чернишової Я під сонцем багатства не знаю,

22

Що затьмарило б душу мою, Лиш земля моя бачиться раєм, Я на ній повним зростом стою. Тут задумливий спів перепілки Розсипа діаманти роси, Солов'їних переспівів стільки, Що злітає душа від краси. Приспів: Хай світанки твої, Україно, Сонце сяйвом мережить своїм, Щира пісня земна в простір лине, І всміхається щастям нам дім. Кожну квітку я хочу відчути І стеблинку всім серцем своїм, Щоб в житті найдорожче збагнути І зробити затишним наш дім. Щоб під сонцем моя Україна Величавим розмаєм цвіла, Й працьовита велика родина У добрі і достатку жила. 1-й ведучий. Хай струни святково бринять знову й знову, І радість не гасне у юних серцях, Промінчиком сонце торкне веселково І щастю дитини не буде кінця. 1. Коли у небі сонечко сміється, А в полі, лузі квіти розцвітають, Тоді нас всіх із цим прекрасним святом- З днем захисту дітей завжди вітають. 2. Нам зичать щастя, вквітчаної долі І неба чистого, і промінців грайливих, І снів спокійних, успіхів в навчанні, І щирих усмішок, і днів щасливих. 3. Ми вдячні вам і за тепло, і ласку Та за турботу й гарні побажання. Від себе скажемо: - нам все потрібно, Але найбільше - неньки піклування. 4. Щоб поруч була любляча матуся І щоб в очах іскриночки горіли, Щоб ми, сини і доньки в Мирі жили І Щоб нічим ніколи не хворіли. 5.ІЦоб всі присутні на дитячім святі У радості зростали та у мирі. І щоб дорослі нами піклувались, А ми були здорові і щасливі.

23

6. Нехай все збудеться і неодмінно Нехай веселка різнобарвна грає. Хай дітвора у мирі лиш зростає, А Україна наша процвітає! 7. Хай небо буде чистим, без хмаринок. Хай сонечко лоскоче до безтями! Нехай здоровими зростають діти І хай щасливі будуть наші мами!

24

Фоторепортаж першого дня

26

03 червня в таборі «Джерельце» пройшов пікнік друзів.

27

Година спілкування Дружба. Яка вона? Мета: підвищити рівень знань учнів про особливості дружніх стосунків, підвести до усвідомлення необхідності шанобливих стосунків; надати інформацію про те, якою вона повинна бути; формувати навички конструктивного спілкування.

Обладнання: плакат «Дружба. Яка вона?», повітряні кульки, пісні про дружбу і кохання.

Вікова категорія: середні класи.

1. Дружба – безкорисні взаємовідносини, засновані на довір'ї, щирості, взаємних симпатіях, на загальних інтересах, захопленнях. Обов'язковими ознаками дружби є взаємне поважливе ставлення до думки друга, довір'я і терпіння. Людей, пов'язаних між собою дружбою, називають друзями. Друг ніколи не відвернеться в тяжкі хвилини, завжди зрозуміє і підтримає. Друг ніколи не стане слухати інших, що б ті не говорили. Хто як не друг скаже правду про свого товариша? Тільки друг може говорити про його помилки, товариш у свою чергу ніколи на це не буде ображатися. Справжня дружба об'єднує тільки тих людей, які здатні вибачити й зрозуміти недоліки інших. Дружба − невід'ємна частинка життя кожної людини. Як сказав Бенджамін Франклін: «Брат може не бути другом, але друг − завжди брат». Товаришування, дружба – це взаємини між людьми, які народжуються, міцніють на основі спільного навчання, інтересів, уподобань. Товаришувати можна з багатьма ровесниками, а дружити – лише з одним чи кількома. Друзів пов'язує велика повага, принциповість у взаєминах, симпатія. Взаємодопомога, чуйність, ввічливість – неодмінні ознаки дружнього класу. Неприпустимі у класі образливі прізвиська, непристойні жарти щодо дружби хлопців та дівчат, грубість у взаєминах, неповага до дівчат. Дружбу, товаришування можна зруйнувати грубими, недоречними жартами. Тому будьте уважними та замислюйтеся над своїми вчинками. Про дружбу та друга - з ним є про що помовчати. - друзі – це ті люди, які все про тебе знають і все одно люблять! - друзі не дивляться одне одному в очі, вони дивляться в одному напрямку. - бути другом – це означає підставити плече тому, хто втратив надію, і дарувати йому любов. - суперечності бувають і в дружбі, заснованій на перевазі: обидві ж бо сторони вимагають більшого, а коли це відбувається, дружба розривається. 2. Вправа «Знайдіть одне одного» Мета: створити атмосферу довіри та невимушеності. Учасники вільно розхиляються по кімнаті. Одержують завдання: «Знайдіть одне одного ті, в кого одинаків колір очей», «… ті, в кого день народження влітку», «… ті, в кого ім'я складається з однакової кількості букв», «… ті, хто живе на одній вулиці». 3. Вправа «закони дружби» Учасники об'єднуються у дві групи. Завдання. Скласти закони дружби. 4. Правила дружби. − Дружба – це правда і чесність кожного. − Поважай тих, з ким дружиш. − Чого вимагаю від друга, того насамперед вимагаю від себе. − Ніколи нікого не обманюй, не ображай. − Ні до кого не чіпляйся, грай чесно, не дражнися. − Будь терплячим, не засмучуйся через невдачу. − Ти не кращий, але й не гірший за інших! − Якщо вмієш добре грати, то навчи іншого. − Успіху можна досягти тільки разом, у колективі. Намагайся говорити: «Нумо дружити», «Нумо грати!». 5. Читання вірша. Що це значить – не дружити

28

Що це значить − не дружити, Жити так – одинаком? Не дружити – це ходити Не дверима, а вікном. Це без друга, без подружки На перерві у кутку Розправлятись самотужки З апельсином нашвидку. Це дивитись, наче в книжку, Набік з видом кам'яним, А насправді тишком-нишком Роздавати штурхани. В школі вчитись й не дружити − Це, повірте, все одно, Що, заплющившись, сидіти І дивитись у вікно. 6. Тест «Чи гарний ти друг» Оберіть одну з відповідей: 1. Ви знаєте багато цікавих історій про одного зі своїх приятелів. Що ви зробите: а) розповісте їх іншим людям; б) розповісте, не назвавши імен; в) залишити історію при собі? 2. Ваш друг часто бере щось у вас, але ніколи не повертає взяту річ. Зараз він хотів би взяти досить дорогу відеокамеру. Що ви будете робити: а) скажете, що зараз камери у вас немає; б) дасте її; в) відмовите, пояснивши причину? 3. Друг випадково розбив ваш годинник. Ваші дії: а) відмовитися від нового годинника, але влаштуєте маленьку сварку; б) вимагатимете гроші; в) скажете, що і без того збиралися купити новий. 4. Ваш друг підтримує стосунки з людиною, яку ви не любите. У такому випадку: а) скажете другові, що він повинен вибирати між двома; б) припините стосунки з другом; в) нічого не скажете й будете продовжувати дружні стосунки. 5. Відчуваєте, що у вашого друга незабаром будуть великі неприємності. Тоді ви: а) порвете стосунки з ним, щоб не постраждати самому; б) продовжите дружбу; в) відверто поговорите з ним. 6. Вважаєте, що справжній друг повинен: а) ділитися з вами всім; б) залишати свої думки й проблеми при собі; в) говорити тільки те, що хоче. 7. Вам відомо, що другові потрібні гроші, і у вас їх досить, щоб йому їх дати. Ви говорите: а) «Переб'єшся! Мені вони й самому потрібні»; б) «Візьми їх, доставиш мені задоволення»; в) «Згадай, скільки разів ти мені допомагав. Моя послуга ніщо в порівнянні з цим». 8. Що ви зробите, якщо вам потрібно позичити гроші в друга: а) натякнете з далеку; б) поросите в борг; в) нічого йому не скажете. 9. Ваш друг купив одяг, що, як вам здається, йому не пасує, тоді ви: а) скажете, що він виглядає смішно; б) скажете, що ця річ не для нього, і поясните, чому;

29

в) нічого не скажете. 10. Ви вважаєте, що ваш друг: а) менш розумний, ніж ви; б) більш розумний, ніж ви; в) ви обидва на одному інтелектуальному рівні. Підрахунки балів

Відповідь а б в

Бали 1 2 3

Результати: ♦ 21-30 балів:ви справжній друг. ♦ 15-20 балів:у вас є друзі, але, як більшість з нас, ви іноді не виказуєте в стосунках належного розуміння. Коли не знаєте, як реагувати, спробуйте поставити себе на місце іншої людини. ♦ 10-14 балів:ви схильні більш звертати увагу на себе, ніж на інших. Ця ваша риса – бар’єр перед справжньою дружбою. Щоб стати гарним другом, потрібно виявляти більше інтересу до інших людей. 7. Не раз ви, напевно, читали в молодіжних газетах і журналах схвильовані листи: «Не можу знайти друзів», «Чому я самотній?», «Чому друзі сваряться?». Питань багато. Хотілося би знайти відповіді. Дружба – дуже тендітна річ, наче скло. Вона випробовується не тільки в горі, а й повсякденними дрібницями. Навіть між кращими друзями іноді виникають сварки. Буває так, що дружиш із кимсь, а потім раптово щось руйнується, розбивається – і від взаємної прихильності залишаються лише уламки. Звичайно, можна знову помиритися, перепросити. А якщо образа занадто велика? Ти чекаєш, коли твій друг перший підійде до тебе, щоб вибачитися, а він не підходить. Його гордість не дозволяє йому цього. От так починає здаватися, що підходити одне до одного безглуздо, та й занадто пізно. Пізно? Ні, вибачитися ніколи не пізно. Саме через те, що ми боїмося зробити перший крок, усе ускладнюється і дружбу вже не склеїти. Лев Миколайович Толстой вважав, що «коли сваряться, обоє винуваті», так що рішуче підходь миритися. А краще взагалі не сваритися. Як ви вважаєте, чому виникають труднощі між найкращими друзями? Варіанти учнівських відповідей: − ваш найкращий друг поводиться неоднаково з вами наодинці і в присутності інших людей; − ваш найкращий друг іноді, не подумавши, допускає грубі зауваження; − чіпляється до вас або своїми вчинками ображає ваші почуття; − ваш найкращий друг ображається, коли ви дружите з кимсь ще; − ваш друг не зберігає ваших секретів. Ви маєте рацію, між друзями існує безліч причин для сварок. Іноді ми схильні формувати власне судження про будь-яку подію або людину, не вникаючи в суть речей. Виникає бажання засудити іншого, якщо його думка чи захоплення не збігаються з нашим, ми починаємо радити або нав'язувати друзям власну думку. З цього приводу чудово сказав Д. Карнегі: «Особливо я віддаю перевагу суниці з вершками, але знайшов, що з якоїсь дивної причини риба віддає перевагу хробакам. Тому, коли я йду на риболовлю, то не думаю про те, чого сам хочу. Я насаджую на гачок, як принаду не те, що люблю я. А черв'ячків і сушених коників…» 8.Так от, якщо хочеш зберегти дружбу, пам'ятай, що твоя думка назавжди залишається твоєю, а твій друг завжди буде думати по-своєму. І цей факт слід приймати як даність. Будеш намагатися нав'язувати іншому свою правду і не помітиш, як зруйнуються ваші дружні взаємини. На закінчення послухайте притчу про цвяхи. Жив собі хлопчик із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок цвяхів і звелів по одному забивати їх у паркан щоразу, коли хлопчик втрачає терпець і з кимось свариться. У перший день він забив 37 цвяхів. Згодом навчився контролювати себе, і кількість цвяхів щодня

30

зменшувалася. Хлопчик зрозумів, що легше опанувати свої емоції, ніж забивати цвяхи. Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав йому про це. тоді батько звелів синові витягати з паркана по одному цвяху в ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться. Минав час, і згодом син зміг похвалитися батькові, що у паркані не залишилося жодного цвяха. Батько відповів: «ти добре поводишсь, але подивися, скільки дірок залишилося… Паркан уде ніколи не буде таким, як колись». Якщо ви з кимось сваритеся й говорите щось неприємне, то залишаєте після себе такі ж рани, як ці дірки від цвяхів. І рани залишаються, не зважаючи на те, скільки разів ви потім перепросите. Словесні рани завдають такого ж болю, як і фізичні. Не залишайте на своєму шляху дірок! Не забивайте цвяхів ворожнечі, нерозуміння, жорстокості в душі людей! Будьте толерантними! Ніколи не забувайте про те, що у дружби «багато крил, а закон у неї один – вірність» А. Макаренко

31

День українознавства запам’ятався екскурсією в краєнавчу світлицю

32

Майстер клас з виготовлення ляльки-мотанки .

34

Цікаво пройшов день творчості .

Учні підготували проект «Символи України» в творчій майстерні «Цей цікавий квілінг»

36

День «Спорт єднає серця» пройшов під девізом «Нам сміливим і сильним і спритним зі спортом завжди в ногу йти!»

Бесіда «Тепловий і сонячний удар. Правила надання першої допомоги».

37

Оформлення плакатів «Спорт, ура!».

39

Змагання «Веселі старти».

40

Творча робота. Виготовлення спортивного приладдя своїми руками

41

Конкурсна програма

«Ми – маленькі спортсмени» Вед: В нашім залі знову свято Чути музику і сміх На спортивне свято нині Запросили вас усіх. Вед: Обіцяєм, що не буде

Ніхто нині сумувати Всіх я прошу разом з нами Участь в конкурсах узяти. Вед: Визначати переможців

Буде в нас журі поважне, Воно буде, знаєм точно, Об'єктивне і уважне.

Вед: А якщо хтось і програє, Що ж на те воно і гра Дуже вже розговорилась Починать давно пора. Розпочинаються змагання - ігри та естафети, вікторини, конкурси. Звучить весела мелодія. Команди розходяться по місцях старту. Гра-естафета "Баскетболісти". Кожен гравець команди веде м'яч до баскетбольного щита і кидає в нього. Зловивши, передає м'яч наступному гравцеві, який повинен зробити те саме, що й попередній. Команда яка виконає завдання швидше, отримує 100 балів, та що пізніше, - 50. Спортивна вікторина. 1. Скільки гравців у футбольній команді? (11). 2. Скільки гравців у волейбольній команді? (6). 3. Скільки гравців у баскетбольній команді? (5). 4. Які ви знаєте фізичні якості? 5. Скільки білих фігур у шахах? 6. Який м'яч важчий: футбольний чи волейбольний? 7. Як часто проводяться Олімпійські ігри? За кожну правильну відповідь команді нараховується 10 балів. Естафета "Подорож по горах". Дистанція для пробігання ділиться на три рівні частини. Гравець першу частину стрибає на лівій нозі, другу - на правій, третю - на двох. Назад повертається бігом. Команда -переможець, яка швидше закінчила естафету, отримує 100 балів, інша - 50. Конкурс на координацію. Двоє дітей сідають на стільці, їм зав'язують очі. Встають із стільця, повертаються направо і роблять два кроки, далі наліво і роблять два кроки і так ще двічі, утворюючи квадрат та

42

повертаючись назад до стільця. Перемагає той учень який найближче підійде до стільця. За перемогу нараховується 100 балів, іншому 50. Конкурс капітанів на краще прислів'я про здоров'я. 1. Бережи одяг поки новий, а здоров'я, поки молодий. 2. Здоров'я усьому голова. 3. Шкіра дзеркало здоров'я. 4. Без здоров'я немає щастя. 5. Як про здоров'я дбаєш, таке і маєш. 6. Наше здоров'я в наших руках. За кожне прислів'я нараховується по 10 балів. Естафета "Передача м'яча над головою". Команди шикуються в колони. Першим гравцям даються м'ячі. За командою м'яч передається над головою гравцеві, що стоїть за спиною. Коли м'яч дійде до останнього учасника той перебігає на початок строю і передає м'яч назад. Естафета продовжується доти, доки направляючий не повернеться на своє місце. Перемагає та команда, направляючий якої швидше займе своє місце. За перемогу команді нараховується 100 балів, за друге місце - 50. Конкурс експрес малюнків на спортивну тематику. Потрібно на листку паперу простим олівцем на 3 хвилини створити малюнок на спортивну тематику. Перемагає та команда, у якої малюків більше чи вони кращі. За перемогу нараховується по 10 балів за кожний малюнок. Скільки не співали й грали, а кінчати час. Кращі побажання ви прийміть від нас: І в вас, і в нас хай все буде гаразд, Щоб ви і ми здорові були. Прощавайте, люди, низький вам уклін, Щастя і здоров'я зичимо вам всім. Підводяться підсумки, нагороджуються переможці.

43

Туристична подорож

44

Природоохоронна гра «Давайте з природою дружити»

45

Вінок з польових квітів найкращий.

46

День казки

Інсценізація казки «Ріпка» загоном «Промінчики»

47

Інсценізація казки «Три поросятки» загоном «Friendship»

48

День праці Виховний захід «Довга коса-дівоча краса»

МЕТА: Виховувати естетичні та етичні норми поведінки, прищеплювати почуття прекрасного, відроджувати традиції рідного краю. Вчитель. Народжується чудо з чудес, маленьке, любе, миле дитятко. Безмежно закохано вдивляється мама в найрідніші риси. Тремтячими пальцями ніжно пробує на дотик шовкове волоссячко. Біляве і темне, русяве і руденьке, з часом воно зовсім може змінити колір. Ніжне і лагідне, мов пух, стане густим і пишним, товстою косою спадатиме на спину. Буде мама мити його травами, розчісувати, вплітати бантики і просити щастя-долі своїй доні. Щаслива мати, у якої діти. Вони для неї, як для бджілки квіти. У мами вистачить тепла для всіх, Своєю ласкою вона зігріє їх. А дівчинка для мами — це найбільша радість! І, навіть, дехто виявляє заздрість, Бо хоче теж розчісувать волосся, М'яке та ніжне, як золоте колосся. Росте дівчатко коло мами, Вона обігріває теплими дарами: І ласкою, і ніжністю, і добротою, І усмішкою щирою й простою. Ознаки безтурботного життя дівчаток — вільне, розпущене волосся, прикрашене віночком. 1-а дівчинка. Свято починається — і ми усі в порядку, Рівнесенько так стали, неначе на зарядку. Я бачу в залі рідні лиця, Поводжусь вільно, як у хаті киця. Вчитель. А зараз кожна дівчинка коротенько розкаже щось цікаве про себе і про свою зачіску. Послухаємо їх. 1-а дівчинка. За часів Київської Русі дівчата носили розпущене волосся, розділене посередині. Ця традиція протягом століття зберігалася в побуті українських дівчат. 2-а дівчинка. Діти, як правило, народжуються з коротким волоссячком. А якщо дівчинка народжувалася з довгим волоссям, то казали, що в майбутньому її чекає життя в багатстві та розкоші. 3-я дівчинка. З моменту першого купелю починалася турбота батьків про коси дівчинки. Стригти дитя не дозволялося до річного віку. Отож на першу річницю запрошують гостей і роблять пострижини Коли дівчинці виповнювався рік, влаштовували так званий «обряд 4-а дівчинка. Здійснював його хрещений батько. Перед тим, як виконати цей ритуал, він мав виголосити примовку-побажання: щоб у дівчинки зростало густе волосся, щоб руса коса лягла до пояса. 6-а дівчинка. В усіх родинах існував непорушний звичай — уставши, дівчинка мусила насамперед «навести лад», тобто розчесати волосся й заплести косу. Здавна вважалося найбільшим нехлюйством братися за будь-яку роботу чи сідати за стіл із розпущеним волоссям. 7-а дівчинка. Заплітали дівчинці кіску і перший раз також у визначений звичаєм час. Як правило, це робили тоді, коли їй виповнювалося 5 років. Святково заплітала коси хрещена мати, коли дівчинка йшла до першого причастя. Коси заплітали віночком, вплітали у них святкові білі стрічки, а зверху чіпляли віночок з білих квітів. 8-а дівчинка. Про ошатну дівчину говорили: «Яка коса, така й краса», «Подивись на косу, а подумай про господиню». Для дівчат було золотим правилом заготовляти на зиму пахучі квіти, якими разом із кольоровими стрічками прикрашали волосся. Кожна дівчина намагалася зробити свій убір кращим, неповторним. (Дівчата співають разом). Благословіть, батьку, мати, Косу заплітати.

49

Косу заплітати, У стрічки вбирати. Щоб виросли довгі, Густі та красиві. І раніш своїх годочків Не стали би сиві. Вчитель. Молодці, дівчатка! Ми дуже багато дізналися про дівочу косу. Довга коса — то завжди модно. Тільки треба дбати про її красу. Ще здавна за головний убір дівчини правив луб'яний, березовий чи металевий обручик, шерстяний шнурочок чи плетений з прядива джгутик, барвиста стрічка. Доповнювали головний убір живими чи штучними квітами. Тепер вибір прикрас ще більший. У наших дівчаток найрізноманітніші заколки, зажими, бантики, резиночки. Наступний конкурс «Зроби зачіску своїй ляльці». Дівчатка принесли своїх улюблених ляльок, в яких теж довге волосся, їм потрібно буде зробити зачіски. Для цього дівчатка взяли і резиночки, і бантики, і заколочки. Доки дівчатка роблять зачіски лялькам, хлопчик нам розповість чудовий віршик про його мрію. Вчитель. Щоб волосся було здоровим і красивим, скористайтеся порадами, які розкажуть наші дівчатка. 1-а дівчинка. Довге волосся миють рідше, ніж коротке — раз на 10 днів помірно теплою перевареною водою. 2-а дівчинка. Для миття тонкого і сухого волосся замість мила використовують яєчний жовток. 3-я дівчинка. Дуже корисно полоскати волосся відваром із суміші сухих трав: м'яти, ромашки, шавлії, любистку, звіроб4-а дівчинка. Східні жінки перед тим, як мити волосся, втирали в голову кисле молоко, а на Русі — кислий квас. 5-а дівчинка. Якщо коротке волосся — розчісують від коренів до кінців, довге — навпаки, починають з кінців пасма, і поступово, не смикаючи, піднімаються до коренів. 6-а дівчинка. Гребінці раз на тиждень обов'язково миють із милом. 7-а дівчинка. Щоб волосся надмірно не випадало, візьміть рівні частини шишок хмелю, волошки, кореня лопуха, любистку, деревію, софори японської, залийте окропом на 2 години, а потім втирайте густий відвар у корені волосся. 8-а дівчинка. Росту волосся сприяє настій кореня лопуха, який втирають у шкіру. 9-а дівчинка. Відвар з кропиви має мінеральні солі, дубильні речовини, глюкозу, органічні кислоти, вітаміни, а тому також зміцнює корені волосся. Вчитель. Спасибі, дівчатка! Ми дізналися багато цікавого про те, як правильно доглядати за волоссям. Наступний конкурс «Панночка-краса». Провести його старші учні. Вам потрібно заплести одну чи дві косички і вплести в них стрічки. А журі визначить: Панночку-красу — русу косу— довгу косу— пишну косу— гарну косу— біляву косу— чорняву косу. Вчитель. Щоденні ж, традиційні зачіски по всій Україні були найрізноманітнішими. Як правило, малих дівчаток заплітали в чотири коси, а старших — у дві. У святкові дні волосся заплітали в одну чи дві коси, що вільно спадали на плечі із вплетеними святковими стрічками. Чим дорослішою ставала дівчина, тим ретельніше вона доглядала своє волосся. Кожна дівчина хотіла мати гарне волосся і пишну косу. Люди вірили, що підрізати волосся слід у певне визначений час, а саме на «молодик», особливо у травні, «щоб коса була повна». Підстригати

50

косу мав хтось із родичів чоловічої статі. Ні в якому разі не можна було підрізати волосся собі самій. Для дівчат лівобережжя у святкові дні було типовим заплітання волосся в одну косу, яка вільно звисала за спину, а в буденні — у дві, що закладалися вінком. На Правобережжі і у свято, і в будень дівчата заплітали волосся здебільшого у дві коси, які в свято вільно спадали на спину, а в будень закріплювалися навколо голови. На Полтавщині дівчата інколи заплітали волосся в одну велику і кілька маленьких кіс. Подільські дівчата заплітали волосся у багато попліток і закладали на голові у вінок, на Волині — у чотири поплітки (батіжок), на Житомирщині — у дві коси, кожна з яких плелась у чотири-шість, навіть вісім попліток. Звичай прикрашати голову квітами (квітчатися) був дуже поширений. Заплітаючи волосся у дві коси, дівчата обвивали їх навколо голови та та закріплювали за ними квіти, що створювало враження одягнутого на голову вінка. Пісня. Хрещена мати косу заплітає, У серці й навкруги така краса! І ластівки кружляють в небокраї Підхоплюючи пісню в небеса. Приспів: А я прикрашу коси стрічками І різнобарв'ям квітів польових, Щоб милі очі рідної мами Із радістю дивилися на них. Зберу з любистку я ранкові роси Звернуся до замріяних степів: Із щедрістю даруйте моїм косам, Чарівність сонцем пещених шовків. Приспів. Вчитель. А ще наші дівчатка знають багато прислів'їв та приказок. Послухаємо їх. Дівоча краса — як майова роса. 3 краси не пити роси. Врода — дівоча шкода. Коса — дівоча краса. Дівчина з косою, як трава з росою. Нема коси — нема краси. Дівка без коси — що кінь без гриви. Де дівка з косою, там хлопці юрбою. Подивись на косу а подумай про господиню. Не вари борщу, поки не заплетеш косу. Косу збережеш, щастя знайдеш. Вчитель. Зараз хлопчики розкажуть вірш Михайла Юхименка «Коси». Як я скучив за вами, коси, Чом вас, коси, ніхто не носить? Ще ж від полюса і до полюса Вас в віках прославляли віками, Русі коси до самого пояса, Коси, викладені вінками. Ще ж досі народ мій носить Спогад лоскітний і щемливий. Коси, коси, чом вас зараз Ніхто не носить? Чи дівчатам немає часу, А чи вже заплітати ліньки? Ви ж одвіку були окрасою

51

Скільки суму в житті розважили, Скільки болю вам завдавали! Вас на золото щедро важили, Як невільними продавали. Шанували вас чорними, сивими, Розпинали вас на охресті, Недарма ж ви служили символом І незайманості, і честі. Коси, коси, чом вас зараз Ніхто не носить? Що б там з косами не зробили, Але давня луна доносить: Тільки тим, що себе ганьбили, Відтинали безжально коси. Я не знаю, є, може, й правильні Наші люди, що звичай стерли. Та якби піднялися предки, Чи від сорому б не померли? Як я скучив за вами, коси, Чом вас, коси, ніхто не носить? (Дівчатка виконують хоровод «Подоляночка»). Вчитель. А ще у святкові дні дівчата прикрашали коси віночками з живих або сухих квітів, особливо коли водили хороводи веснянок, гаївок або купальські танки. Український віночок — не просто краса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є така сила, що болі знімає, волосся береже. (Хлопчики беруть у руки намальовані квіти і стрічки і, розповідаючи, «вплітають» до коси дівчинки). 1-й хлопчик. Я хочу вплести до віночка деревій. Він посідає в ньому найпочесніше місце. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, яку називають деревцем. Хоч би де проросла ця рослина, вона завжди цвіте. Тому люди вплели її до віночка як символ нескореності. 2-й хлопчик. А я вплету до віночка ромашку. За вінком вона наймолодша у вінку і дає людям не тільки здоров'я, а й доброту та ніжність. 3-й хлопчик. Поряд з ромашкою вплету гроно калини — символ краси та дівочої вроди, символ України. 4-й хлопчик. А я вплету до віночка барвінок. Це дивна квітка. Вона зберігає свій синій колір навіть під снігом. Цілий рік люди шанують барвінок, вважають його символом життя. 5-й хлопчик. Я вплету до віночка любисток і васильок. За народним повір'ям, колись вони були птахами, які вчили людей любити одне одного, бути щирими в розмовах. Коли ж померли, то проросли двома пахучими рослинками — любистком і васильком. Люди люблять їх не лише за пахощі, а й за лікарські властивості. У віночку це символ людської відданості, вміння бути корисним. 6-й хлопчик. А я вплету чорнобривець. У давнину майстри-шевці шили красиві жіночі чобітки з яскраво-червоними халявками й чорними голівками. І називали їх чорнобривцями. У віночку — це символ вроди. 7-й хлопчик. Я вплету безсмертник, бо він дарує нам здоров'я. Через те і славлять цю квітку в піснях. У віночку — це символ довголіття. 8-й хлопчик. Я вплету цвіт вишні та яблуні — символ материнської любові. 9-й хлопчик. Я вплету до віночка ружу. В народі кажуть, що колись Ружа була дуже вродливою дівчиною. Як і сестри її — Мальва й Півонія, лікувала людей від сердечних хвороб. Це символ віри, надії й любові. 10-й хлопчик. Вплету до віночка волошку. Волошка — символ кохання. 11-й хлопчик. Я вплету до віночка незабудку — символ хорошої пам'яті. 12-й хлопчик. Я вплету мак. Він дає дитині сон. А ще кажуть: мак — символ крові невинно вбитої людини. Тим-то мак вплітають у вінки ті, в кого хтось із рідних загинув на війні.

52

Вчитель. Крім квітів, у вінок вплітають стрічки. Стрічки оберігають волосся від поганих очей. Вимірювалися вони довжиною дівочої коси, щоб сховати її. 1-й хлопчик. Першою у віночок я зав'яжу світлокоричневу стрічку — символ землі-годувальниці. 2-й хлопчик. Поряд з коричневою зав'яжу жовту стрічку — символ Сонця. 3-й хлопчик. За ними я зав'яжу світло-зелену — символ краси і молодості. 4-й хлопчик. А я пов'яжу блакитну і синю — символи неба й води. 5-й хлопчик. Далі я зав'яжу жовтогарячу стрічку — символ хліба. 6-й хлопчик. Я — фіолетову — символ людської мудрості. 7-й хлопчик. А я — малинову — символ душевності. 8-й хлопчик. Я зав'яжу рожеву — символ достатку. А також білу — символ пам'яті про померлих. Вчитель. Віночки — обов'язковий атрибут майже всіх свят. Відомо безліч пісень і танців, ов'язаних із плетінням віночків. А ми зараз пограємо у гру «Віночок». 1-й ведучий. Отже, ми довідались, якого значення надавали українці дівочій косі. З довгою дівочою косою пов’язані етичні норми, глибокий підтекст народної моралі-про дівочу честь і цнотливість, котрі були взірцем шляхетності. 2-й ведучий. Любі дівчатка! Ростіть і шануйте коси- свою дівочу красу. Ой не ріж косу, бо хорошая, Не погань красу, дуже прошу я.

54

День праці

Загальнотабірна толока «Чистий двір»

55

Виховний захід “А щоб краща була в мене хата...” “А щоб краща була в мене хата...” (З історії української хати).

Мета: Розкрити давню історію та символіку людського житла як сімейного вогнища. Обладнання: Ілюстрації картин з інтер’єрами та елементами хати, фотографі, записи пісень про

хату. Хід уроку

Вчитель: Діти уважно послухайте пісню і скажіть, якій темі буде присвячено наш сьогоднішній урок.

(Звучить пісня “Рідна хата”) Так, сьогодні розмова піде про українську хату. Мета уроку – розкрити давню історію та

символіку людського житла. Девізом уроку будуть слова Василя Симоненка. “За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата”. Адже де би ми не були,

ніколи не забуваємо про рідну домівку і завжди повертаємось до неї. Пташки повертаються з вирію, в’ють собі гніздечка, звірі риють нори, а людина будує домівку

– в’є своє родинне гніздо. У народі кажуть, що чоловік за життя повинне збудувати дім, посадити дерево, виростити дитину.

Дім збудувати не великий, не багатий, але свій. В українській пісні співається. Збудуй хати, збудуй хату з лободи, Збудуй хату з лободи, з лободи, з лободи, А в чужую не веди, не веди. А ось як співали дівчата своїм нареченим: Чужа хата, чужа хата – не своя, Чужа хата не своя, не своя, не своя, Як свекруха лихая, лихая. У цьому є частина правди – тільки у власній оселі почуваєшся повноправним господарем. Ось

чому. Створюючи нову сім’ю, молоде подружжя дбає про власну оселю. Рідна домівка – це колиска нашого наод

Учень: - А чому хату називають колискою? Хата й справді є колискою. Адже в хаті твориться доля: в ній народжуються, живуть і вмирають, щоб поступитися місцем прийдешнім поколінням. З хати пішли в світ такі велетні, як Тарас Шевченко. Григорій Сковорода, Леся Українка. Рідна домівка для них – незгасна обитель роду людського.

Вчитель: Сьогодні багато з нас живуть в просторих, світлих квартирах, але в давнину всі люди будували самі собі хату.

На будівництво йшло багато часу, більше року. І була хата не цегляною, а деревною чи глиняною. Спочатку треба було навозити з лісу дерева. Потім усі рідні. Близькі, сусіди допомагали будувати житло.

- А що знаєте ви, діти про породи дерев, які придатні для будівництва житла? - Які секрети треба знати щоб, дерево було пригідним для роботи? Учень: - Найкращі для будівництва хати дерева, які росли повільно, рівно і високо, їхні шари

були дрібними і тому уклались дуже густо. Таке дерево тверде, як залізо. Важливе значення мала також і пора року, в якій зрубували дерева. Найкращою порою для

рубання вважалися три зимові місяці – грудень. Січень, лютий, бо в цей час воно найтвердіше, найміцніше.

Зовсім не рубали дерев на будову в літні місяці, оскільки в цей час по дереву кружляють соки, які роблять його крихким. Не вживали для будівництва житла дерева, які виростали на місці, де колись стояла церква, бо міг хтось померти з родини.

Після того, як на всіх деревах були обрубані гілки, газда збирав толоку для зведення свого дому.

56

Досвідчені газди пізнавали по звукові, чи дерево здорове, чи порожняве. Коли при ударі сокирою “дзвенить”, значить воно здорове, а коли, глухо гуде”, то воно псується.

Вчитель: - Діти, хто з вас знає прикмети про хату? Учениця: - Н е свисти у хаті, бо когось висвещиш. - Коли закладаєш фундамент на хату, то треба класти на покуті або н 4 кути гроші (щоб

велися завжди) вовну (щоб було тепло), жито (для довголіття). - Не можна починати будуватися у високосний рік, бо хата спустіє. Учень: - Коли входять перший раз у нову хату, то беруть із собою хліб, скатерку, рушник... За

охоронців хати вважають ластівку або лелеку... - На межі, на роздоріжжі, на могилі, на току не можна ставити хати, бо буде зле життя в хаті. Учениця: - Не можна ставити хату на таких місцях, де колись стався якийсь злочин, де

закопане щось нечисте, бо буде страшно в хаті житися. - На столі не можна залишати ніж, сірники, ключі, бо за образяться домашні божества. - Як сниться піч – печаль буде. Учень: А ще є такі прикмети, пов’язані з хатою: - Не можна через поріг щось давати, бо посваритесь. - Не можна викидати сміття після заходу сонця, бо будуть злидні. - Якщо підмітати до порога, то все добро вийде з хати. - Місце для хати вибирають проти сонця, а також там, де худоба лягає, або де мурашки

сиплять мурашковину. Вчитель: - Коли хата вже була побудована, що відбувалося далі? Учень: - Входини були завершальним етапом будівництва хати. Найперше пускали кота, або якусь іншу живу істоту. Далі священик окроплював святою

водою всі кутки хати. Першими заходили господар з іконою та господиня з хлібом, їхні діти. Якщо поряд стояла стара хата, то, переходячи в нову, господар кликав із собою домівника.

Після того обряду господар пригощав будівельників, сусідів. Гості заходили до хати і, знявши чоловічі шапки, вітали родину і бажали їм і дому:

“Здрастуйте вашій хаті, щоб ваша хата була багата, щоб на столі була закуска і жарена гуска”. Вчитель: - Як в наші часи почали називати входини? (новосілля). Вчитель: У хаті кожна деталь, навіть найменша, виконувала важливу роль. Ще на зорі своєї цивілізації, коли в людей було міфологічне ставлення до сприймання світу,

він уявлявся їм в трьох світах. Перший – небо, де живуть святі божества. Другий – земля з її світом і з самою людиною. Третій – під землею. Там древні предки поселили всі хвороби, лихо, смерть. -А яким частинам світу умовно відповідає власне житло, стріха, підвальна частина? (відповіді

учнів). Учениця: Поріг, як і двері, був межею між зовнішнім світом і внутрішнім (хатним). Це

символ рідного дому. Під порогом хоронили родичів, там жили предки, отже, він був межею між підземним світом і світом живої людини.

Порогові віддаються шану йдучи до вінця, вирушаючи в останню путь. Учень: Також межею між світами було й вікно. Через вікно людина підтримувала зв’язок з

небесним світом, з богами, сонцем. Через вікно в дім можуть проникати не тільки добрі духи, а й нечисті сили, особливо вночі. Для охорони від злих сил вікно оточували магічним орнаментом. Це були “очі” хати.

Учениця: Ось яка є цікава легенда про появу вікна. Люди не вміли будувати хат аж до потопу. Після того, як сім’я Ноя почала множитися. Він

побудував спочатку курінь, а пізніше й хату. Це сподобалося всім людям. І вони почали собі будувати хати, одна тільки біда: не було вікон, і там було дуже темно.

Одного разу жінка, вхопивши решето, бігала по подвір’ю й хотіла спіймати промінь сонця для освітлення хати.

Раптом з’явився ангел і прорубав сокирою в стіні отвір. Жінка плаче: “Як же я тепер тут зігріюся?”

57

Ангел її втішив і порадив взяти дерев’яну раму. Натягнути на неї свинячий міхур і затулити ним отвір взимку. З того часу почали будувати хати з вікнами.

І тому в народі кажуть, що вікно до господи заглядають ангели. Учень: Не випадково вікно асоціюється з поняттям “око”. В російській мові “оконце”, у

вірменській “аки”. І звичайно, воно часто згадується у піснях, прислів’ях та обрядах. Як сонечко стане з-за гір виходить, Як сонечко стане в віконце святить. Учениця: Будучи опорою перекриття хати, вважався надійним захисником від усього злого.

Це був символ міцності сім’ї. На сволоці робили часто орнаменти, написи, позначки, хрести, які були своєрідними оберегами. На ньому записували важливі дати з життя родини, на ньому зберігали гроші, цінні папери, пахучі сухі трави.

Учень: Долівка (підлога) завжди була з червоної глини. Якщо в хаті була дівчина, то її ззовні прикрашали малюнками квітів, якщо ж ні, то звичайним

орнаментом. Учениця: У кожній хаті були меблі, піч що і становило інтер’єр хати. Учень: Гордістю кожної оселі була піч. Майстрував її найкращий пічник на селі. Піч – друга

мати: і обігріє, нагодує, й осушить. А ще піч важлива тому, що хліб пече. Піч і комин обожнювались як захисники вогню. Вогонь був священний. Вірили, що через піч і комин здійснюється безпосередній зв’язок з небесним світом. Чорти, відьми влітали і вилітали з хати лише через комин на кочерзі, лопаті. Піч була священна. Її боялись, їй поклонялись, при ній не сварились. Сказав би, так піч хаті. Піч стояла ліворуч.

Учень: Близько печі стояли різної форми горщики, горнята, в яких варили їжу. Збоку – діжа для вимішування тіста. Біля печі – лопата для саджання хліба в піч.

У нижній частині печі містилося підпіччя куди клали рогачі, кочергу, віник та інше. Закривали під заслінкою.

Учениця: Навпроти печі оздоблювали парадний кут, який називали покуть. Це було місце для образів. Прикрашали його вишиваними рушниками, цілющим зіллям і квітами. Тут садили найпочесніших гостей, сиділи наречені.

Домашній посуд (дерев’яні ложки і миски, полумиски, кухлі, ножі) зберігався на спеціальних полицях або в миснику, що містився збоку від дверей і над ними. Тут же була і хлібна полиця.

На покуті ставили стіл – символ єдності родини, застелений скатертиною. На нього клали хліб, який накривали рушником. Біля столу розміщувалась довга дерев’яна лава, яку свята прикрашали домотканими ряднами. Стіл першим заносять до хати. На нього гріх сідати, класти шапку. Обід чи бенкет за одним столом об’єднував людей, встановлював добрі стосунки.

Учениця: Хліва від столу, здебільшого у кутку біля стіни, стояла скриня, де зберігався одяг, рушники, стрічки. Вона переходила покоління в покоління. Здавна існував звичай: дівчина, перш ніж вийти заміж має розжитися на скриню наготувати рушників для сватів, сорочок, блуз. По цьому судили й оцінювали рід, здібності нареченої. Дівчина, яка не спромоглася наготувати приданого, вважалася ледащицею, а тому матері бабусі привчали дітей до праці. В неї класи все, що було найцінніше в хаті. Прискринок був прибитий до стіни (маленька коробочка). В ньому лежали дбайливо загорнуті пакуночки, традиційні жіночі речі – коралі, брошки і т.д.

Скриню виробляли з липи, тополі, берези. Дівчина залишаючи батьківський Бім вивозила свою скриню до хати чоловіка, де

користувалась нею все життя. Щоб полотно й одяг у скрині не псувався, в прискринок клали вузлик тютюну (від молі).

Учень: Уздовж тильної стіни хати будували дерев’яний настил у рівень з пічною лежанкою, це був піл. Удень він використовувався для хатних робіт, а вночі на ньому родина спала. На свята піл застеляли килимами.

На стіні над спальним помостом часто прилаштовували жердки або вішалки для одягу. У багатьох оселях до сволока підвішувалась колиска. Майже в кожній оселі був ткацький верстат, який стояв біля вікна.

Учениця: Дуже цікавим був інтер’єр гуцульської хати.

58

Стіни в середині рівно обтесані, але не білені. Житло складається з двох протилежних покоїв, у яких є завжди підлога. В одному з тих покоїв (як правило на лівому боці) мешкає сам гуцул зі своєю сім’ю, а праву половину хати тримає незаселеною для гостей.

Крім начиння для приготування їжі, ліжників, на жердці і пари, образів на стіні. Печі, у спільні гуцули більше нічого не тримають. У вітальні є образи, кахлева піч. На стіні, просто на дереві, висить зброя (топірець, пістолети). У всіх хатах є залізні клямки. Вікна малі, інколи загратовані.

Усередині дому є дуже широке ліжко, посередині стіл, а довкола стін-широкі лави. До спальні прилягає комора. Там складають святкове вбрання. Перед вікнами є досить високий ганок, аби оберегти хату від снігових заметів.

Гуцули люблять своє помешкання класти на пагорбах. При виборі місця на хату враховується, що господар мав неподалік свого житла достатньо води. Тому й усі їхні оселі розташовані під стрімкими ріками або потоками.

Вчитель: - Рідна хата! Оспівана вона в піснях, прославлена у віршах, майстерно описана у творах видатних людей.

Учень: - Німецький географ, мандруючи по Україні, приємно вражений красою сіл, помешканнями, де проживають люди. Він писав про українців; Живуть у чисто вдержаних хатах, що до тебе всміхаються. Вони не вдовольняються тим, що кожної неділі миють їх, як це роблять голландці, але ще кожних дві неділі їх білять. Тому їх хати виглядають білі, неначе свіжовибілене полотно.

Учениця: Т.Г.Шевченко відзначав, що біла хата – найвизначніша прикмета українського села: “Хати біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках

У піджмурки в яру гуляють... (“Сон”) Вчитель: - Діти, пригадайте твори художньої літератури, в яких описується традиційне

житло. Учениця: - В.Бобляк “Іванчик” (роман). Січкариха з болем сприймає повідомлення сина про переїзд до нової хати: “Вона таки

сплакнула сухими сльозами, як прощалася з належаним місцем. Гай-гай! На цих увігнутих досередини давно не мазаних стінах, мокрих восени і білих від інею зимою, бабі була знайома кожна вапняна грудочка. На печі вона вродила Олену і Іванка, тут вмерли тато. На сволоку, що роздягає стелю на дві половини, чоловік її, Антін Січкар, видряпав цвяхом, а потім чорно висмалив розпеченим шворнем день. Число і рік їх весілля. Ці знаки, ці гіркі й солодкі сліди її життя стали для баби рідними, як діти.

Учень: - О.Довженко писав: “Біла, з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом архітектурна праматір пристановища людського. Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, без стуку в двері, без “можна”, без “увійдіть” житло просте, як добре слово, й законне, немовби створили його не людські руки, а сама природа, немовби зросло воно, як плід серед зелені і квітів”.

Учень: - А.Малишко: Та де б не ходив я в далекій дорозі, В чужій чи у ріднім краю, Я згадую вогник у тихій тривозі, І рідну хатину свою. Бо дивляться вдалеч засмучені очі, Хоч тінь там моя промайне, Бо святиться вогник темнії ночі, Мов кличе додому мене!

Вчитель: - Український народ – талановитий, співучий. Свою рідну домівку, власну оселю він оспівав у піснях.

Є ось пісенька Лисички з пери “Коза-Дереза”, яку написав відомий український композитор М.Лисенко:

А сьогодні у неділю треба відпочити, Свою хатку гарнесеньку треба прикрасити – 2 р.

59

- А щоб краща, а щоб краща Була в мене хатка, Треба піти у гайочок – 2 р. Квіточок нарвати Також є безліч народних пісень. В яких згадується хата.

“Чия то хатина” -Чия то хатина стоять над водою, Чия то дівчина ходить самотою.

“Коло мої хати зацвіли блавати” - Коло мої хати зацвіли блавати, Хтіла мене мати восени віддати.

“Садок вишневий коло хати” сл. Т.Г.Шевченка - Садок вишневий коло хати Хрущі над вишнями гудуть. Плугаторі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть.. А ось яку чудову пісню співає Павло Двірський: -Смерекова хата – батьківський поріг, Смерекова хата на крутій горі, Як прийду до неї. Коліном припаду 2 р. Грудочку землі своєї до вуст прикладу. На домашнє завдання вам було задано знайти пісні, легенд, перекази, прислів’я, загадки про

хату. Давайте послухаємо учнів, які вивчили пісню про хату. - Б.Лепкий. “Любіть свою хату”

І к. Любіть свою хату бідну, не багату, Тут ви бігали домами дрібними ногами 2 р.

ІІ к. Тут ви підростали, Божий світ пізнали Звідси вас вели за руки в школу на науку. 2 р.

ІІІ к. Тут ваша утіха, радість і потіха, Гей, нема-то, нема в світі, як батьківська стріха. 2р.

Вчитель: - Будиночки колись були хоч і невеликими, але теплими і чепурними, завжди вінами до сонця. Навколо хати – призьба, в теплі сонячні дні на ній, можна було відпочивати або щось робити, присушувати одяг. Обсаджувати хату мальвами, м’ятою, півниками, нагідками, квасолею. Всі дуже любили свою домівку. Хату тримали в чистоті й порядку, а допомагали в цьому діти.

На камені малювали півнів, різні квіти, а якщо з дітей хтось умів гарно малювати, то старався сам виконати цю роботу. Всі знали, що хата без малюнків – н хата, а пустка. Дбали, щоб у домі був красивий посуд. Глечики, куманці, миски були дуже яскравими (вчитель демонструє).

Гордістю кожної оселі був рушник, вишитий бабусею, мамою або сестрою (вчитель демонструє). Рушники висіли на стінах, вікнах, образах. В багатьох сім’ях рушники стали сімейною реліквією.

Діти пояснюють значення слова “реліквія”. Учень: Це річ, яку особливо шанують і зберігають як пам’ять про минуле. ЇЇ передають із покоління в покоління. Вчитель: Чи є сімені реліквії у ваших сім’ях? Розкажіть про них (фотографії, образи,

сорочки). Вчитель: Багато реліквій були оберегами хати. Слово “оберіг” утворилося від “берегти”. Це

річ, яка оберігає. Богиню добра Берегиню, часто вирізали над дверима чи вінами, вишивали на рушниках, одязі,

випалювали з глини і носили на грудях.

60

Вона захищала оселю, всю родину, а надто маленьких дітей від хвороб, лиха, звіра, смерті. Її уявляли в образі жінки із піднятими руками.

- А про які хатні обереги, можливо, чули ви від своїх бабусь, чи дідусів? Учень: Крім того, що часто був реліквією вживався ще як оберіг. Він висів над вікнами і

дверима. Знаки сонця, вишиті на рушникові, мали оберігати від злих духів, хвороб, нещасть. Учениця: Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним. Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралася родина. Тут, біля родинного вогнища, вчили поважати свій рід, людей. бути добрими, чуйними до

ближніх своїх. Учень: Ще одним оберегом у хаті завжди був хліб. Як символ сонця він мав завжди бути на

столі. З хлібом обов’язково заходили в нову хату. Вчитель: Які ще є традиції, пов’язані х хлібом? (відповіді учнів). Вчитель: Також вважається оберегом, вона приносить щастя в родину, тому її прибивали на

порозі. Охоронцями хати вважали ластівку і лелеку. Вони приносили щастя і добробут в той дім, в якому оселилися.

Найголовнішою богинею була жінка – мати. Її називали богиня-мати. Вона була хранителькою родинного вогнища, домашнього затишку.

Вчитель: - А що ви знаєте про хатних духів, які могли оберігати хату і робити зло в ній? Учень: Божество друге після Берегині. У домовика перетворювався шанований член родини,

який помирав, але далі опікав родину, турбувався про її добробут, домашніх тварин. Він міг і жорстоко покарати, особливо тих, хто ставиться з неповагою до могил своїх предків. Домовики сидять на горищі, іноді на печі, ому треба варити їсти в двох горнятках борщ і кашу і виставляти на горище. Домовик повинен першим зайти в нову хату. Дружиною домівника була кікімора.

Вчитель: Хата не тільки житло, а й священне місце. В її інтер’єрі, в організації внутрішнього простору відбиваються богаточисленні українські народні традиції, символи, життєві правила, звичаї та обряди. Вони відбиваються в ряді прилів’їв та приказок:

Учениця: - Постав хату з лоботи, а в чужую не веди. - Люд добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати. - Що хата має, тим і приймає. - Чим хата багата, тим і рада. - Своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха. Учень. – Де будь, там будь, а свою хату не забудь. - Де хата не метена, там дівка не плетена. - Рушник на кілочку – хата у віночку. - Хата господинею красна. - У своїй хаті, й кути помагають. - Не носи сміття під чужу хату. Вчитель: Ми здійснили невеличку подорож у давню, українську хату і побачили. Чи вона

багата, які речі домашнього вжитку вона зберігала. Пам’ятаймо про них, адже вони характеризують побут нашого народу.

- Які речі домашнього вжитку були в традиційній українській родині? Які з них залишилися і понині, а про які лиш тільки довідуємось із розповідей старших людей?

Вчитель: Ви вдома, учні, мали розпитати бабусь і дідусів, якого була їхня домівка. (розповідь дітей)

Вчитель: Підберіть слова – синоніми до слова хата (оселя, господа, домівка, помешкання, отчий дім, будинок, світлиця).

Вчитель: А зараз якщо правильно розв’яжете кросворд, то отримаєте назву науки, яка вивчає явища народного побуту і культури.

1. Стоїть у куточку, підв’язане поясочком, хто його рушить, танцювати мусить (віник). 2. Без серця вродилась, людям пригодилась, дам пити – п’є, попрошу – віддає (бочка). 3. В кожній хаті я буваю, проходові заважаю (поріг). 4. Чорна труба веде з двора і дивиться в небо (комин). 5. Дзинь-дзились, дзинь-дзилинь, усіх зранку будить він (будильник). 6. Без рук, без ніг, кланяється в кожен бік (колиска).

61

7. Маленьке, горбате, весь дім стереже (замок). 8. Поле скляне, межі дерев’яні (вікно). 9. Що це за дорога? Вгору іде похило, що не крок, то ярок (драбина). 10. Горить стовп, а диму немає (свічка). 11. Чотири брати під одним капелюхом (стіл). 12. В лісі рубне, вдома загне, на ярмарку торгує, з жінками жартую (сито). 13. По сінях то сяк, то так, а в хат ніяк (двері). 14. Спереду горб, ззаду горб, шиї нема, а замість голови дірка (горщик).

В І Н И К

Б О Ч К А П О Р І Г К О М И Н Б У Д И Л Ь Н И К К О Л И С К А З А М О К В І К Н О Д Р А Б И Н А С В І Ч К А С Т І Л С И Т О Д В Е Р І Г О Р Щ И К Вчитель: На завершення давайте проспіваємо пісню, в якій оспівується рідна хата.

“Душі криниця” 1) Висиха душі криниця,

І життя не було. Якщо раз чи два на місяць Не поїду у село. Приспів: Як побачу рідну хату, Завеснію, наче цвіт. Здраствуй мамо, здраствуй тато, І мого дитинства цвіт.

63

Операція «Подаруй нове життя меблям»

64

Операція

«Подаруй нове життя книзі»

65

Декоративне оформлення квітників.

66

День юних талантів Конкур юних талантів

67

Творча майстерня «Вчимося бісероплетінню»

В Виготовлення оберега у вигляді ангелочка

для воїнів АТО

68

День сім’ї

Виставка «Фото нашої родини» Фольклорний конкурс «Заспівай мені, мамо, колискову»

69

Захист міні-проектів «Моя сім’я» і «Звичаї і традиції нашої родини»

70

День здоров’я Реклама здорового способу життя „Я обираю здоров’я, а ти?”

71

День пам’яті Вшанування пам’яті загиблих героїв. Покладання квітів до пам’ятника.

72

Зустріч з учасником АТО на сході України Гаращуком В.І.

73

Усний журнал «Моя Україна героями славна»

Мета: розширити і поглибити поняття мужності, розвивати в учнів прагнення бути свідомим громадянином, патріотом України; спонукати учнів до усвідомлення ними необхідності бути корисними своїй державі, захищати Батьківщину; формувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до Батьківщини

Обладнання: вислови про патріотизм; фонограми пісень: Державний Гімн України, «Пливе кача по Тисині…», О.Соломчак «Гіркий полин», мультимедійна презентація, відеофільм «Герої не вмирають. Небесна сотня.»

Хід уроку

І. Розминка

Вчитель. Сьогодні у нас незвичайний урок: урок мужності. Ви – старшокласники, чуєте і бачите щодня, що відбувається у нашій країні. Тому повинні зрозуміти: від настрою народу залежить успіх Української армії в зоні АТО. Я хочу розпочати урок прекрасним віршем

Народе мій, пишаюся тобою: Моя душа – частинка твого «Я». Є нація! Хай знають всі у світі: Ми є! Народ піднявся із колін! І переможно сонце правди світить, Співаєм гордо наш Державний Гімн. Звучить Державний Гімн України Учень. Вищий прояв краси людини виражається в турботі про процвітання своєї Батьківщини,

у готовності в будь-яку хвилину встати на її захист. Любити Батьківщину - значить пишатися її досягненнями, бути корисним для свого народу, боротися з тим, що заважає нам жити. «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий» писала Леся Українка. Від того, якими інтересами живе людина, як бере участь у рішенні, нехай навіть маленьких, але суспільно корисних завдань, залежить готовність до подвигу. А подвиг неможливо здійснити без любові до рідної землі.

ІІ. Актуалізація

Міні-диспут.

- Яких людей ви вважаєте героями? - Ваше розуміння героїчного вчинку? - Чи можна чесне виконання свого обов’язку вважати подвигом? - Чи обов'язково подвиг пов'язаний з ризиком для життя? - Що значить «бути мужнім»? - Подвиг – це спалах відваги, випадковість чи результат всього життя? Робота в парах

Скласти сенкани до слів: «Україна», «Подвиг», «Патріот»

ІІІ. Усвідомлення змісту

Учениця. Все починається з малого… З маленького, але такого важливого – з любові. Любові до матері, малої батьківщини, традицій, історії і Батьківщини.

74

Учень. Ми – українці! І повинні цим пишатись. У нас багата держава, і багата не тільки матеріально, але й духовно. Ми співучі, щедрі, розумні, віддані, рішучі …

Учениця. Будь-яка країна розсиплеться на попіл, якщо її громадян не об’єднує прихильність до землі, на якій вони живуть.

Учень. Листопад 2013…Київ… Майдан Незалежності…Тут зібралася велика кількість людей із усіх куточків України: молодь, студентство, які приїхали підтримати європейський курс України та захистити євроінтеграційні прагнення українського народу та сприяння підписання Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Учениця. У ніч з 29 на 30 листопада бійці «Беркуту» побили протестуючих. Люди готові до опору будь-якому «Беркуту». Подіям Євромайдану присвятила вірш Галина Тимощук із Луцька «Подіям 30 листопада».

Виходять два учні і читають вірш

1-й учень: Білий голуб у небо піднявся

Й підхопив синьо – жовті стрічки.

Цвіт надії на площі зібрався –

Майоріли навкруг прапори.

Хай живе наша ненька Вкраїна! Велич й славу співаєм тобі! Нехай дихає вільно людина На своїй українській землі! Наче грім серед ясного неба Чорні ворони з гнізд налетіли. Крики..Зойки: «Не бийте, не треба… Слова вільного ми лиш хотіли». 2-й учень: Тіло терпло, а душі горіли. Убивали братів і сестер. Вільну долю кати мордували. А за що? Як жити тепер? Серед площі упав голуб білий І втопився в гарячій крові: «Україну спаси, Боже милий», - Відеофільм «Герої не вмирають. Небесна сотня.» Учениця. Ця трагічна ніч своїм кривавим помахом об’єднала роздвоєний, але такий

рідний народ. У серці кожної людини проснулась пісня солов’я, немов ті ангели скривавлені, ми віддамо свої життя: за мир і волю України, за долю матері – землі…

Учень. Українців залишила байдужість. Кожен громадянин слідкував за подіями, які розгорталися на Майдані. Люди їхали до Києва, поспішали на допомогу своїм побратимам: везли продукти харчування, теплий одяг, ліки. Яка міцна дружба, яке розуміння об’єднувало людей!

Учениця. Та вдарив грім. Невже брат на брата підніме руку? Та піднялася «братня рука», і пролилася кров.

Учень. Російські сепаратисти зазіхають на територіальну цілісність України, сіють ворожнечу між людьми. І ніхто не міг подумати, що Росія порушить кордони суверенної України. Братній народ розв’яже неоголошену війну. АТО розпочалась на Сході України, у Слов’янську, 13 квітня 2014 року.

75

Крим, Донбас… Протистояння в Луганській і Донецькій областях переросло в повномасштабну війну з тисячами жертв і руйнуванням економіки країни.

Учениця. Українці вступили у нерівні бої. На сході вирішується доля України. Нелегко воїнам утримувати позиції, але віра в перемогу живе у кожного з них.

Учень. Все більше і більше добровольців прибувало у добровольчі батальйони, бо розуміли, що не маємо права дискутувати про те, кому йти воювати. Це обов’язок кожного громадянина. Дружба і взаємодопомога, любов до України і її народу керувала діями воїнів. Переяславець Олег Дога, який загинув за Україну в зоні АТО, говорив рідним такі слова: «Хто, як не я, захистить вас та мою донечку від агресора». Так можуть говорити тільки справжні герої.

Вірш Світлани Александрової Учениця: Я дивлюсь на світлини бійців, Щирі посмішки, втомлені очі, Сиві скроні та безліч рубців… А мій розум сприйняти не хоче: Це не сон, не синдром маячні, Ця війна не в далекій країні, Не в Іраку чи десь там в Чечні, А в вишневій моїй Україні. Саме зараз її вояки Схід країни від зла захищають, Б’ються на смерть мої земляки, Кров’ю землю святу поливають. Щоб країна ввійшла в майбуття Вільна, сильна, без чвар та війни. Віддають саме цінне – життя, України найкращі сини!

Учень. Я хочу розповісти про Віталія Гаращука, нашого земляка, який воює на Донеччині.

Віталій Іванович пішов до армії у 35 років, під час мобілізації 26 серпня 2014 року. Він не міг стояти осторонь, коли в Україні йде війна. Їхня частина була розташована в м. Запоріжжя, Віталій - солдат 37 мотопіхотного батальйону , з жовтня перебував в зоні АТО, місті Новобахмутівка біля Авдіївки. Він пережив обстріли «Градами», мінометами. Ось його спогади: «Одного дня на нас звалився такий залп снарядів, що ми, аби залишитися в живих, не висовувалися з окопів аж чотири години. Сепаратисти спершу винищували нашу техніку , а потім – людей. Страшно було…»

Учениця. Я хочу звернути увагу на розповідь Віталія Івановича про один із боїв: « … Терористи обстрілювали нас із «Граду», один залп якого – це 40 снарядів, що накривають майже 16 гектарів.

Найбільше запам’ятався обстріл 5 грудня. Я тоді згадав усі молитви, які знав і не знав якби мені тоді запропонували записати їх усі, то вийшла б така товста книга».

Так як він командир мінометної групи,у перервах між боями допомагав своїм товаришам опановувати зброю. Віталій згадує, що спочатку було дуже страшно, але потім страх минув, залишилася настороженість. «Коли повертаєшся із бою, говориш собі: «Ти живий!» І в перші дні після бою усі дрібнички життя здаються набагато яскравішими, ніж до бою. Більше отримуєш насолоди від звичайної їжі, музики, купання, милування природою».

76

Віталій Гаращук пробув у зоні бойових дій на сході України з 20 жовтня по 29 грудня. Прибув у відпустку додому 30 грудня. 13 січня він знову повернувся на службу у свою частину, а згодом у зону АТО, бо не міг залишити своїх друзів.

Після ротації наш земляк із своїми товаришами зайняли першу лінію оборони у с.Талакіївка біля Гнутово, де перебуває і зараз.

Вільне письмо

Вчитель. А зараз ми напишемо листи для Віталія Івановича, подякуємо за те, що не шкодуючи свого життя захищає нас із вами і відстоює право України бути гордою державою. Попросимо Господа і Пресвяту Богородицю захистити його, нас і нашу єдину Україну. Нехай повертається додому живим із перемогою!

Учень. Повертайтесь живими скоріше,

України найкращі сини.

Для народу нема важливіше,

За життя без страшної війни.

Повертайтесь живими, благаю!

Уцілійте в запеклих боях.

Хай ніколи не зроситься кров'ю,

Жито в наших родючих полях.

Повертайтесь живими до діток,

Хай Господь їх молитви почує.

Від обстрілу російських зеніток,

Всіх до одного хлопців врятує.

Повертайтесь живими додому,

Обніміть кожен матір й дружину.

Не допустить Пречиста хай грому,

Від війни, на мою Україну.

Повертайтесь живими солдати,

Хай скінчиться проклята війна.

Україна для кожного мати,

Хай ніколи не плаче вона!

Учениця. Українські військові, добровольці – люди різного віку і фаху – стали на захист рідного краю, віддаючи свої життя, проливаючи кров. Скільки їх полягло – невідомо. Але подвиг їх вічно живий.

Вірш «Без імен» автор Вікторія Невідомська

77

Нам невідомі всіх їх імена, Хто їх чекає,хто за ними плаче, Де їхній дім, як їм болить війна, Яке в них серце – щире чи терпляче. Як страшно їм. Коли усе горить, Коли руїни смерть перед очима, І як в бою важлива кожна мить, Які в них білі крила за плечима. Нам невідомі мрії й здобуття, Всі їхні рани, всі слова прощання, Вони – солдати, що кладуть життя, Заради нас і мирного світання. І без імен помолимось за них, За трошки вдачі світлої, простої, В час зрад страшних і втрат таких гірких, І без імен вони для нас герої.

Пісня «Гіркий полин» + презентація. Ведучий: Невідомі солдати… Вони чиїсь сини…І який нестерпний біль горить у

материнському серці, коли гинуть її діти, але вони віддали свої життя за єдину Україну, за її народ, за наше майбутнє.

- Сину, сину, дитино єдина, Чому звісточки мамі не шлеш? Чому голосу, рідна дитино, Ти матусі своїй не подаєш? Як же важко чекати, синочку, Як же серденько в мене болить… Воно чує нещастя, мій сину… Як тебе від біди захистить? Якби мала я крила, синочку, Полетіла б пташиною в вись, Щоб від «Граду» й розривів снарядів Всіх дітей на землі затулить. - Ти прости мені, рідна матусю, Витри гірку пекучу сльозу. Ще не раз я у снах повернуся – Ти ж поставиш для мене свічу.

Я прийду, обніму тебе ніжно І спитаю: «Як, мамо, живеш?» - Плачу зрання і ввечері пізно І прошу, щоб ти, сину, воскрес - Знаю, мамо, стаєш на коліна, Ломиш руки й несеш тяжкий хрест. Ти прости мені, рідна, безцінна, Я ж молюся за всіх вас з небес. На могилі посаджені квіти, Різнобарв’ям щораз зацвітуть… Це мої ненароджені діти Прошепочуть тобі: «Не забудь». Витри сльози, не плач найдорожча. Знай , що жити я дуже хотів. Та секунда – страшна і пророча: Снайпер віку мені вкоротив.

78

То ж прости, що сумненьку хустину На голівку тобі пов’язав. За народ і свою Україну, За свободу життя я віддав. Я прошу хвилиною мовчання вшанувати пам’ять героїв Небесної Сотні і героїв війни на

Донбасі.

Хвилина мовчання

Горить свічка, звучить пісня «Пливе кача по Тисині…»

ІІІ. Заключна частина.

1. Вправа «Мікрофон». Учитель: Наші воїни – герої справді люблять Україну. Пропоную вам теж задуматися над

цим і продовжити речення: - Я люблю Україну, бо… - Я – українець, а це значить, що…. Виступи учнів

Учень. Ми пишаємося своєю країною, молимося за щасливе майбутнє . Учениця. Не забувайте, що ви – діти землі, яка зветься Україна. Любіть свою

Батьківщину, вона у нас єдина! Учень. На світі багато чудових країн, Мені наймиліша, найкраща країна, Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн, Безсмертна моя Україна. Учениця. Ти з давніх віків непокірна була І волю свою боронила невпинно. Нарешті збулося – її здобула Звитяжна моя Україна. Учень. На землях твоїх неозорих степів Живе працьовита і чесна родина, Хвилюється колосом стиглих хлібів Моя золота Україна. Учениця. В садах і дібровах в вечірні часи Чарує нас пісня дзвінка солов’їна, І чути співочі дівчат голоси, – Пісенна моя Україна. Учень. Тепер ще не легко живеться тобі, Є в тому, мабуть, особлива причина. Та все подолає в тяжкій боротьбі Незламна моя Україна. Учениця. Квітуй, мов калина, над плесами вод, Будь в дружбі і праці міцна та єдина. Хай буде щасливим твій вільний народ, Прекрасна моя Україно! Учень. Слава Україні! Всі. Героям слава!

79

День сюрпризів Девіз дня «Прощаємось, але не забуваємо»

Випуск стінгазети «Мої враження про табір».

Звіт про оздоровлення 2015

Education