ЧЕТВЕР, 1�ЛИСТОПАДА�2012�РОКУ ЦІНА ДОГОВІРНА №200 (4844)

4 8 2 0 1 0 3 0 8 0 0 3 9

USD 799.3000     EUR 1036.0527      RUB 2.5354     /    AU 136960.06      AG 2556.16      PT 123731.64       PD 47478.42

ГАЗЕТА ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИЗАСНОВАНА В 1990 РОЦІ www.ukurier.gov.ua

КУРСИ�ВАЛЮТ/БАНКІВСЬКІ�МЕТАЛИ��встановлені�Національним�банком�України з�31�жовтня�2012�рокуза 100 доларів США за 100 євро за 10 рублів за 10 тройських унцій

СПЕЦІАЛ

ЬНИЙ

ВИПУСК

Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник про здобутки у реформуванні освітньої галузі України 2В одному з найкращих столичних дитсадків «Дивограй» «дитину виховують особистістю, граючи» 3Директор департаменту вищої освіти МОНмолодьспорту Юрій Коровайченко про підсумки вступної кампанії-2012 5Директор Державної художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка Олена Авраменко: «Такої академічноїхудожньої освіти, як у нас, ніде немає» 7

Голова Державної інспекції навчальних закладів України Михайло Гончаренко: «Педагогічні працівники не мають права безпосередньо збирати кошти» 8Навчання в Болгарії дає змогу молодим українським фахівцям бути конкурентними на світовому ринку праці 10Чому законодавчі зусилля щодо імплементації рекомендацій Болонського процесу досізалишаються малоефективними. 11Які проблеми потребують дослідження і розв’язання в галузі професійної освіти 12

У нОМЕРІ:

Фот

о В

олод

имир

а З

АЇК

И

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єрСПЕЦ

іальний

виПУСк2

З ПЕРШИХ ВУСТ

Водній статті неможливо охо-пити всі аспекти реформу-

вання освітньої галузі України.Проте спробую якнайширшерозповісти про наші спільні здо-бутки. Отже…

Дошкілля як фундамент усієї освіти

Передусім хочеться наголоси-ти, що наші дошкільнята — цемайбутнє країни. Забезпеченняякісною освітою наймолодшихчленів нашого суспільства дляМОНмолодьспорту — головнезавдання, так би мовити, інвести-ція в добробут нашої країни.

З моменту проголошення«хрестового походу» за дитячи-ми садками понад два роки томумережа дошкільних навчаль-них закладів збільшилась з2010 року на 1095. Чи є ще ре-зерви? Залишилося 813 дитя-чих садків, які здають в оренду.За рішенням уряду їх треба по-вернути дітям.

Великим досягнення є те, щозавершується забезпеченняобов’язкової дошкільної освітидітей старшого дошкільного віку.Охоплення 5-річних становить99,9%, а у 19 регіонах воно досяг-ло 100%.

Щодо змісту дошкільної освітизазначу, ще в 2011-му прийнятоДержавну цільову програму роз-витку дошкільної освіти до 2017року. Цього року затвердженоновий державний стандарт —Базовий компонент дошкільноїосвіти, який не оновлювався по-над 10 років. У його інваріантнійта варіативній складових сфор-мовано перші сходинки наступ-ності й перспективності між до-шкільною і початковою ланкамиосвіти. Варіативна частина скла-дена з урахуванням інтересів ді-тей і батьків. Це і хореографія, йком п’ю тер на грамота, й іноземнамова. Інваріантну частину викла-дають у першій половині дня, во-на обов’язкова для виконання, аваріативна — у другій половинідня.

Окрім того, з 1 вересня діє про-грама «Впевнений старт», якамістить конкретні рекомендаціїяк для роботи педагогів у на-вчальному закладі, так і для на-вчання дітей удома. У цій програ-мі нам вдалося втілити ціліснебачення процесу формуванняособистості дитини.

Проводячи реформи у змістідошкільної освіти, не забуваємой про тих, хто втілює їх у життя,— вихователів у дитячих сад-ках. Зрозуміло, що всі проблемивідразу не розв’язати, але дещовже зроблено. Насамперед поса-довий оклад вихователя збіль-шено на 500 гривень, він стано-вить 1653 грн. Звичайно, це не-велика сума, але з урахуваннямпідвищення розміру посадовихокладів та надбавок з 1 вересня2012 року ця сума становить2490 гривень.

Школа з новимипідручникамиі автобусами

Розпочато справжнє реформу-вання змісту загальної середньоїосвіти. Затверджено Державнийстандарт початкової загальноїосвіти, згідно з яким з 1 класу ви-вчатимуть іноземну мову, з 2 —«Сходинки до інформатики». Наоснові стандарту розроблено на-вчальні програми для початковоїшколи. Підготовлено підручникинового покоління — і за формою,і за змістом, — які до 1 вересня

2012 року отримали всі першок-ласники. Надруковано та достав-лено 63 назви підручників за-гальним накладом приблизно 4,5млн примірників.

Утім, ми не зупинилися лишена реформуванні та забезпеченніпочаткової школи. Із 2013/2014навчального року буде запровад-жено новий Державний стандартбазової і повної загальної серед-ньої освіти. Одним із нововведеньстане вивчення школярами з 5класу другої іноземної мови. Пе-редбачено і викладання окремихпредметів іноземною мовою устарших класах.

Помітною новацією стало ство-рення освітніх округів. У2011/2012 навчальному році вкраїні функціонували приблизно2000 освітніх округів, до складуяких увійшли понад 8 тисяч на-вчальних закладів, де здобува-ють освіту понад мільйон учнів.

Особливу увагу держава при-діляє освіті в сільській місцевості.Так, діє урядова програма«Шкільний автобус», яка даєзмогу забезпечити підвезення ді-тей та вчителів. З 2003 по 2011рік доставлено 1091 автобус в усіобласті, при цьому в 2008–2009роках програму припинено. На-томість уже в 2010 році за дору-ченням Президента України Вік-тора Януковича програму від-новлено. Лише за цей рік достав-лено до областей майже 1000 ав-тобусів.

Справжнім проривом для Ук-раїни стало впровадження інк-

люзивної освіти. Наша країнаприєдналася в цьому до європей-ських країн. Відтепер діти, якімають певні фізичні та психічнівади, отримали можливість на-вчатися з однолітками у звичай-них загальноосвітніх навчальнихзакладах. Це допоможе їм швид-ше соціалізуватися в суспільстві.Щоправда, навчальні закладиповинні бути пристосовані длянавчання таких дітей. Тому длязабезпечення інклюзивного на-вчання введено посаду асистентавчителя.

Окрім того, розроблено програ-му розвитку дітей з особливимипотребами дошкільного віку длявсіх нозологій. Також розробля-ється нова редакція Державногостандарту початкової загальноїосвіти для дітей з особливими ос-вітніми потребами.

Звичайно, уряд піклується іпро підвищення рівня престиж-ності педагогічної праці. Щорокукілька разів збільшується заро-бітна плата для вчителів. На кі-нець 2012-го вона становитимемайже 3 тис. грн, а до кінця на-ступного — наблизиться до 3,5

тис. Безумовно, хотілося б біль-шого підвищення, але ми повинніспиратися на реальний стан еко-номіки країни. Наступного року упроект бюджету також закладе-но значне підвищення заробітноїплати для освітян.

Нині в системі освіти функціо-нують 1,5 тис. позашкільних на-вчальних закладів державної такомунальної форми власності та630 дитячо-юнацьких спортив-них шкіл. Позашкільною освітоюохоплено понад 1 млн 544 тис. ді-тей. Для них працюють приблиз-но 82 тис. гуртків та творчихоб'єднань різних напрямів.

Слід зазначити, що торік на ви-конання Державної програми роз-витку позашкільної освіти до 2014року відкрито або відновлено ді-яльність 24 позашкільних закла-дів, створено 84 філії позашкіль-них закладів, у школах запрацю-вали майже 5 тис. нових гуртків.

Профтехосвітамодернізуєтьсявідповідно до вимогроботодавців

Сучасному вітчизняному ви-робництву потрібен саме висо-кокваліфікований робітник, якийволодіє кількома професіями.

Тому в 2012 році вперше дляпрофесійно-технічних навчаль-них закладів сформовано дер-жзамовлення на підготовку ро-бітників високого рівня кваліфі-кації з технологічно складних і

наукоємних професій та спеці-альностей з отриманням освіт-ньо-кваліфікаційного рівня мо-лодшого спеціаліста — всього на4600 осіб. Загальні обсяги дер-жавного замовлення — майже194 тисячі осіб. Триває реалізаціяДержавної цільової програмирозвитку професійно-технічноїосвіти на 2011—2015 роки.

Нині працює 991 навчальнийзаклад ПТО, за партами — 400тисяч осіб. Про престижність пра-ці в таких закладах свідчить і те,що в нас майже немає вакансіймайстрів виробничого навчання.

Для профтехосвіти надзвичай-но важливі системна робота з уп-ровадження Національної рамкикваліфікацій, зміна підходів дорозроблення державних стан-дартів ПТО. Чинний Національ-ний класифікатор України вклю-чає приблизно 6 тисяч робітни-чих професій. Підготовка робіт-ників здійснюється за 520 профе-сійними напрямами. Для 260 про-фесій затверджено державністандарти професійно-технічноїосвіти, у тому числі у 2012 роціМіністерство спільно з Федераці-єю роботодавців України затвер-дило 60 нових стандартів з акту-альних на ринку праці професій.

Створення освітніх округів, на-вчально-науково-виробничихкомплексів, входження ПТНЗ доструктури ВНЗ як відокремлено-го підрозділу позитивно впливаєна обидві освітні мережі. Об’єд-нання частин цих мереж забез-печує наступність, ступеневістьосвіти. Це означає, що кращі ви-пускники зможуть продовжува-ти навчання у вишах. Нині 46ПТНЗ є їхніми структурнимипідрозділами.

Вища освіта —стратегічнийнапрям розвиткукраїни

За останні два роки у вищійшколі відбулося чимало подій:формування Національної рамкикваліфікацій, зміни у структурідержзамовлення, організація на-вчання і стажування за кордономза державні кошти, продовженняоптимізації мережі ВНЗ, удоско-налення проведення вступноїкампанії тощо.

Протягом останніх двох роківвступні кампанії у нас проходятьна високому рівні — організовані,прозорі й демократичні. Врахо-вуючи результати вступу 2012року, міністерство уже підготу-вало удосконалену версію Умовприйому у 2013 році.

Цього року за рішенням урядуістотно збільшено обсяг прийомуза державним замовленням по-рівняно з 2011-м на такі напрямипідготовки, як електроніка, енер-гетика та енергетичне машино-будування, радіотехніка, радіо-електронні апарати, зв’язок, ме-

талургія та матеріалознавство,машинобудування та металооб-робка, хімічні технології та інже-нерія, авіаційна та ракетно-кос-мічна техніка, транспорт і транс-портна інфраструктура.

Хоч для більшості громадянтермін Національна рамка квалі-фікацій ні про що не говорить,для вищої освіти — це дуже важ-ливий документ. Не в останнючергу рамка потрібна для вве-дення європейських стандартів іпринципів забезпечення освіти.Мета її впровадження — спри-яння міжнародному визнаннюотриманих в Україні кваліфіка-цій. Нині науковці розробилипроекти і здійснюють заходи що-до експериментального впровад-ження новітніх стандартів задеякими напрямами.

Оптимізація вищих навчаль-них закладів — одне із завдань,яке стоїть перед міністерством.Відомо, що в Україні перенаси-чення ВНЗ. Тому для приведеннямережі вищих навчальних за-кладів до європейських норм,усунення дублювання підготовкифахівців за окремими напряма-ми та спеціальностями впродовж2010—2012 років утворено 9 ре-гіональних університетськихцентрів на базі 22 вищих на-вчальних закладів.

Найефективнішим проектомстало створення Криворізькогодержавного університету, доякого увійшли два університети,два НДІ та два структурних під-розділи інших ВНЗ.

Окремо хотів би розповісти прозапровадження навчання сту-дентів і аспірантів, а також ста-жування наукових і науково-пе-дагогічних працівників у провід-них країнах. Ця урядова програ-ма реалізується з 2011 року заособистої ініціативи Прем'єр-мі-ністра Миколи Азарова. Упершеторік на неї виділено понад 35млн грн, а у 2012 році на це пе-редбачено 40 млн грн.

Ще хотів би зупинитися на на-вчанні іноземних студентів в Ук-раїні. Яскравим свідченням зрос-тання авторитету українськихвишів є стійка тенденція щодозбільшення контингенту інозем-ців, які нині здобувають вищу ос-віту в Україні із 137 країн. Їхнякількість зросла до понад 56 ти-сяч у 2012/2013 навчальному ро-ці. Приємно, що Україна входитьдо 10 держав — лідерів у галузіміжнародної освіти.

Уряд реалізує заходи щодо со-ціальної підтримки учасників на-вчального процесу у вищій шко-лі, зокрема здійснює поступовікроки щодо підвищення оплатипраці працівників. Протягом ро-ку таке підвищення плануєтьсяздійснити 6 разів. Студенти по-чали отримувати академічні сти-пендії, збільшені порівняно з2008 роком на 37,7%. Стипендіїдля відмінників зросли майже на34%, а соціальні — на 51,7%.

Міністр освіти і науки, молоді та спорту

Дмитро ТАБАЧНИК

Навчання формує особистістьЗДОБУТКИ. Позитивні результати реформування — інвестиції в майбутнє країни

Плани на 2012/2013 навчальний рік

Повернення будівель дошкільних навчальних закладів, що були пере-профільовані.

Забезпечення переходу 5-х класів на навчання за новим Державнимстандартом базової та повної загальної середньої освіти та підготовка додруку відповідних підручників.

Здобуття дитиною якісної освіти залежить від кваліфікації вчителя, тожїї підвищення здійснюватиметься й надалі. Ще торік ми подолали ком п’ю тер -ну неграмотність учителів. Нині активно готуватимемо їх до викладання пред-метів у 2-х та 5-х класах. Особливий акцент — на «Сходинках до інформати-ки», іноземній мові.

Завершення реалізації програми «Шкільний автобус». Подальше удосконалення професійно-технічної освіти, модернізація ме-

режі вищих навчальних закладів та реалізація нових підходів до формуваннядержавного замовлення на підготовку фахівців тощо.

Кількість дітей у дошкільнихнавчальних закладах, тис. осіб

За даними МОНмолодьспорту

Інф

огра

фік

а «У

К»

2009

1213,9

2010

1272,7

2011

1333,4

2012

1385,2

www.ukurier.gov.ua1 листопада 2012 року, четвер, № 200СПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК

3

Тетяна МОІСЕЄВА,Володимир ЗАЇКА

(фото),«Урядовий�кур’єр»�

Чому ми так хвилюємо-ся, вперше ведучи

доньку чи сина до дитсад-ка? Бо переймаємося, якмалеча, що досі була в за-тишному колі «мама-та-то-дідусь-бабуся», почу-ватиметься в новому ко-лективі, як призвичаїтьсядо нього, яким чином дит-садок вплине на її здо-ров’я й формування осо-бистості. Водночас, як на-голошує в одній зі своїхкнижок український педі-атр Євген Комаровський,«щаслива дитина — не та,що вміє читати, писати іграти на скрипці. Щасли-ва — це передовсім здоро-ва дитина».

Найважливіше —режим дня

Нині головним завдан-ням дошкільної освіти про-фільне міністерство визна-чило формування здоровоїособистості дитини. Тому вдитсадках впроваджуютькілька інноваційних оздо-ровчих технологій: фітбол-гімнастику, пальчиковівправи, художню, дихаль-ну, звукову та імунну гім-настики, гідроаеробіку,психогімнастику (вправи,ігри, етюди, пантоміми) то-що.

Акцент на вихованняздорової дитини зробленой у одному з найкращихстоличних дитсадків —«Дивограї», що відкривсяторік неподалік метро«Академмістечко». (Назвудля нього, до речі, було об-рано невипадково: «Дивог-рай» розшифровується якдевіз цього навчального за-кладу: «Дитину виховуємоособистістю, граючи»).

«Найважливішим аспек-том є режим дня. Тому ра-нок нашої малечі почина-ється з гімнастики. Занят-тя з фізкультури ми про-водимо щодня, як на вули-ці під час прогулянки, так ів спортивній залі», — гово-рить завідувачка «Дивог-раю» Ганна Паливода. Всадку впровадили чималоінновацій: зокрема, засто-совують елементи йоги, щопокращують емоційнийстан дитини, сприяютьрозслабленню м’язів,гнучкості й формуваннюправильної постави. Бага-то вправ спрямовано напрофілактику поширеноїнині серед дітлахів плос-

костопості. Всі заняття у«Дивограї» проводять підмузику: звучить як класи-ка, так і відомі «мультяш-ні» пісеньки. Оскільки гру-пи в цьому садочку (як,власне, й у інших) великі— приблизно по 30 дітла-хів у кожній, для занятьвихователі ділять їх на не-великі підгрупи.

«У нас працює молода йкреативна інструктор зфізкультури Вікторія Да-нілович-Корочкіна, — ка-же завідувачка «Дивог-раю». — Іноді вона навіть ізнами практикує майстер-класи. Цікаво, що Вікторіяне лише проводить занят-тя під різний музичнийсупровід (для йоги в неї од-на музика, для ігор — ін-ша), а ще й щотижня змі-нює його».

Знайти таких завзятихвихователів, враховуючиневідповідність наванта-ження і розміру зарплатнів дитсадках, певна річ,

важко. «Вам це вдається?»— питаю в завідувачки.

«Шукаємо, розміщуємовакансії в Інтернеті, — від-повідає вона. — Обов’язко-во проводимо стажуванняфахівців перед тим, як во-ни починають працювати.Людина повинна відчутисебе й зрозуміти, чи отри-мує задоволення від роботиз дітьми».

Вихованцям «Дивограю»пощастило: тут є й басейн,де діти плавають двічі натиждень (загалом в Украї-ні нараховують 2224 дитя-чих садки з басейнами).Передовсім інструкторвчить малечу не боятисяводи, триматися на повер-хні і плавати.

Крім того, в українськихдитсадках нині впровад-жують такі оздоровчі тех-нології, як фітотерапію

(чаї, коктейлі, фітомі-шечки); ароматерапію;вітамінотерапію (вітамі-нізація страв). За свід-ченням педагогів-практи-ків, досить ефективне за-стосування терапевтич-них засобів на кшталтарттерапії, піскової тера-пії, казкотерапії, ігрової,музичної, сміхотерапії то-що.

Що впливає на успішністьнавчання?

Цього року Міністерствоосвіти і науки, молоді таспорту ухвалило нову ре-дакцію державного стан-дарту дошкільної освіти —Базовий компонент. Це до-кумент, в якому зафіксова-но вимоги до рівня розви-неності, вихованості й на-вченості шести- або семи-річної дитини перед всту-пом до школи.

Часом батьки та педагогивважають вміння читати йрахувати основними «ма-ячками» готовності дитинидо школи. Втім, досліджен-ня свідчать: це мало впли-ває на успішність навчан-ня. Натомість головну рольвідіграє психічна готов-ність дитини до школи.Майбутні першокласники,окрім бажання вчитися,повинні вміти впродовжтривалого часу зосереджу-вати увагу, аналізувати йзапам’ятовувати матеріал.

Увага до психоемоційно-го стану дитини має бутиодним із ключових аспектів

дошкільного (як, власне, іподальшого) виховання.Зокрема, в «Дивограї», абизрозуміти настрій дитини,педагоги використовуютьтак звані «дошки настрою»,на яких малеча позначає,чи в доброму вона сьогоднігуморі. Враховуючи це, ви-хователь будує свою по-дальшу роботу з дітьми.

Крім того, з вихованця-ми дитсадка працює фа-ховий психолог: прово-дить розвивальні заняттяз групами, а в разі потре-би — індивідуально з ти-ми, хто потребує психоло-гічної корекції. «Серед ос-новних проблем, з якимидоводиться мати справу,— складна адаптація ди-тини до дитсадка, гіперак-тивність (в кожній групі є1–2 такі дитини), гіперпік-лування батьків», — пояс-нює психолог Ганна Сурі-кова.

В садочку навіть є окре-ме спеціальне приміщен-

ня — «сенсорна кімната»,перебування в якій, засловами фахівця, покра-щує емоційний стан мале-чі, зменшує агресивність,нервове збудження і три-вожність, активує мозко-ву діяльність, прискорюєвідновлення після хвороб.Такого ефекту досягаютьзавдяки спеціальним сти-муляторам, здатнимвпливати на органи зору,слуху, нюху, тактильні івестибулярні рецептори.В кімнаті таких — понадпівтора десятка. Зграйкадітлахів, що забігла тудиразом із кореспондентом«УК», відразу оточила за-ворожливе видовище —«бульбашкову колону»,що одночасно стиха віб-рує. І для релаксації, ідля активних ігор вико-ристовують «сухий ба-сейн», що дає можливість

відчути своє тіло і ство-рює м’який масажнийефект. Ходіння сенсор-ною доріжкою кориснедля розвитку тактильногосприйняття, координації іпрофілактики плоскосто-пості. А от світильник«НЛО» нагадує салют,сприяючи покращеннюнастрою. «Світлотерапіядопомагає в періоди се-зонної депресії, коли ор-ганізму бракує сонця, акольоротерапія викорис-товується для впливу нанастрій і загальний станлюдини», — розповідаєГанна Сурікова.

Батькита вихователіпрацюють разом

Оскільки позаторік булоухвалено Закон України«Про внесення змін до за-конодавчих актів з питаньзагальної середньої та до-шкільної освіти щодо орга-нізації навчально-виховно-го процесу» (в документійдеться про наданняобов’язкової дошкільноїосвіти всім дітям, які до-сягли 5-річного віку), нині,за даними профільного мі-ністерства, цю проблемурозв’язують кількомашляхами. Приміром, череззапровадження різнихформ охоплення дітей до-шкільною освітою (зокре-ма, організовано групи по-вного або короткотривало-го перебування в дитячихсадках і групи підготовкидо школи при школах і по-зашкільних навчальнихзакладах).

Також з цією метою бу-ло розроблено й програмурозвитку дітей старшогодошкільного віку «Впев-нений старт», що з 1 ве-ресня 2012 року впровад-жується в усіх дитячихсадочках, які мають групидля п’ятирічних дітлахів.Основний акцент у «Впев-неному старті» зробленона тісній співпраці дит-садка й родини для підго-товки дитини до школи,налаштуванні батьків івихователів на особистіс-ний розвиток дітей. Окре-мо наголошено на ігрово-му компоненті, що є про-відним у розвитку до-шкільнят.

Насамкінець згадаємопро ще один перспектив-ний напрямок дошкільноїосвіти — допологову, абопренатальну, педагогіку.Нині, за інформацієюМОНмолодьспорту, підіб-рано найкращі методикипедагогічної і психологіч-ної роботи з вагітнимижінками, рекомендаціїпсихологів і фізіологів. Ак-тивним розвитком цьогонапрямку опікується Асо-ціація свідомого батьків-ства, яка, до речі, вже най-ближчим часом проведе в20 містах України свійчетвертий Всеукраїн-ський фестиваль свідомогобатьківства.

Тут дітлахи позначають, чи в доброму вони гуморі

ОФІЦІЙНО

Мережа дошкільних навчальних закладів нараховує 16 ти-сяч 321 дитсадок різних типів і форм власності.

Кількість дітей, які здобувають тут освіту, досягла 1 млн 385тис.

Це становить 81,5% загальної кількості дітей віком від 3 до6 років.

Всіма формами дошкільної освіти охоплено 84,4% дітей.Водночас дошкільною освітою охоплено 99,9% дітей старшогодошкільного віку.

ДОШКІЛЛЯ

Дихальна гімнастика плюс «дошки настрою»Дихальна гімнастика плюс «дошки настрою»СТРАТЕГІЯ. Дитсадок має виховувати здорових і психічно готових до школи учнів

Спершу треба навчитималечу не боятися води

Ранок починається з гімнастики

Навчання кожної людини має бути максимально наближеним до її інтересів

Фот

о з

сайт

у lif

eisp

hoto

.ru

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єрСПЕЦ

ІАЛЬНИЙ

ВИПУСК4

НАУКА

Проблема змін в українськійосвіті постійно перебуває в

полі зору громадської думки.Водночас українське суспільствочітко не усвідомлює, що, як і чо-му слід змінювати в освіті. Зу-мовлено це часто нерозуміннямсутності сучасних цивілізацій-них змін, нових вимог, що поста-ють перед людством, нездатніс-тю пов’язати розвиток освіти зконтекстом підготовки людинидо життя у ХХI столітті.

Формуватиінноваційну людину

По-перше, людство вступило вновий тип цивілізації — іннова-ційний. Його характерна риса —постійна змінюваність знань,технологій, інформації, обставин,стилю життя тощо. І відбуваєть-ся це значно швидше, ніж під-ростають нові покоління. Тож по-стає завдання по-новому визна-чити мету і функції освіти. Крімтворчого засвоєння базовихзнань, нині, як ніколи раніше, ак-туалізуються два завдання: ви-робити в дітей і молоді здатність,бажання й уміння навчатисявпродовж життя, а також засто-совувати знання як основу прак-тичної діяльності. За цих умовформується знаннєва, інновацій-на людина, для якої знання,творчість — фундамент життя.Саме такі люди і будуть визнача-ти майбутнє нашого суспільства.

По-друге, сучасна цивілізаціясуттєво розширила комунікатив-не середовище, в якому живе і дієлюдина. Щоб за цих обставин бутиефективною в діяльності, вона маєбути самодостатньою, здатноюсвідомо діяти в «хащах» комуніка-цій. Отже, в освіті треба змінитисам спосіб включення особистостів навчальний процес. Суб’єктно-об’єктні відносини між тим, хтонавчає, і тим, хто навчається, ма-ють змінити суб’єктно-суб’єктні,де обидва учасники навчальногопроцесу активні, рівноправні увзаємодії і взаємно шановані йвідповідальні. Відтак авторитарнурепресивну педагогіку треба замі-нити демократичною педагогікоютолерантності і співпраці і в школі,і в університеті.

По-третє, розвиток людстванабув глобального характеру, щоробить конкурентоспроможноюлише людину, здатну жити йдіяти в глобальному просторі,тобто глобалістську людину. В їїформуванні багато складових:від світоглядної підготовки, щоадекватно відображає світ і місцев ньому України, до наданняможливості працювати, спілку-ватися і взаємодіяти в такомувсеосяжному просторі, тобто до-статньої мовної підготовки. В ос-віті України слід здійснити своє-рідний мовний прорив: випус-кник школи повинен вільно воло-діти державною українською,рідною (російською чи іншою) і

обов’язково — англійською мо-вою як світовою. Вивчення ан-глійської мови має стати обов’яз-ковим для всіх школярів.

По-четверте, нові часи вима-гають коригування системи цін-ностей.

Є цінності і традиції в суспіль-стві, які віджили, гальмуютьсуспільний та індивідуальнийрозвиток і повинні залишитися вминулому. І є такі, універсальні,що не підвладні часу, незважаю-чи на серйозні зміни в сучаснійцивілізації. Серед них почуттягуманізму, моральної відпові-дальності, патріотизму, націо-нальної єдності. Здавалося б,глобалізація повинна послабитизначущість національного. Алеглобалізація — не тільки збли-ження народів, держав, еконо-мік, а й загострення конкуренціїміж ними в різних сферах, роз-ширення поля конкуренції, на-буття нею планетарного харак-теру. За таких умов лише згур-товані нації-держави зможутьмаксимально усвідомити свій на-ціональний інтерес і відстояти,захистити його в процесі спів-праці (конкуренції) з іншимидержавами. Освіта, як жодна ін-ша сфера, покликана і має всіможливості для об’єднання нації.

По-п’яте, сучасний світ не ли-ше поставив нові завдання, а йстворив для освіти нові можли-вості. Передусім це сучасні ін-формаційні технології, які забез-печують як мінімум три функції:комп’ютерну грамотність, індиві-дуалізацію та інтенсифікацію ос-вітнього процесу, а також новийтип навчальної діяльності —дистанційна освіта.

По-шосте, висунення як про-відної ідеї сучасної освіти дити-ноцентризму, який передбачаємаксимальне наближення на-вчання кожної людини до її по-треб, інтересів, індивідуальності.Такий підхід дасть змогу дитиніпізнати й розвинути себе на ос-нові власних здібностей і, ставшидорослою, максимально реалізу-ватися, що є неодмінною умовоюособистого щастя і динамічного йстійкого суспільного прогресу.

Окрім причин об’єктивного ха-рактеру, зумовлених загально-цивілізаційними процесами, є йінші обставини, що спонукаютьдо глибокого реформування осві-ти. Серед них — політико-ідеоло-гічна заангажованість і певна ізо-ляція від європейської і світовоїосвіти попередньої освітньої сис-теми в Радянському Союзі; внут-рішні процеси в Україні як країніз перехідним характером еконо-міки, політики, соціальної і ду-ховної сфер; непослідовність ісуперечливість змін в освітнійсфері вже за часів незалежноїУкраїни; недостатня підтримкадержавою і суспільством освіти йосвітян, що не давало змоги вчас-но та в належному обсязі прово-дити назрілі перетворення.

Загальна середня освіта. Потрібні зміни взмісті навчання — його осучаснення, розвантаження віддругорядного матеріалу, досягнення більшої фундамен-тальності й водночас практичної спрямованості, введен-ня в контекст змісту європейської освіти. Рух у цьому на-прямі вже розпочато: за активної участі вчених НАПН Ук-раїни Міністерство освіти і науки, молоді та спорту підго-тувало Державний стандарт початкової освіти й нові дер-жавні стандарти базової і повної загальної середньої ос-віти, які затвердив уряд.

Треба перейти до реальної профільної старшої школи,яка тільки і зможе забезпечити наближення навчання ди-тини до її здібностей і життєвих інтересів, що є умовоюмаксимальної самореалізації особистості. Вихід один —навчання в старшій школі (10–11 класи) слід забезпечитив спеціалізованих навчальних закладах — ліцеях, колед-жах, технікумах.

Учні після закінчення базової середньої освіти (9 кла-сів), залежно від сукупності життєво важливих для них

причин, мають отримати можливість обирати один із,припустимо, чотирьох основних профілів навчання: фізи-ко-математичний, природничо-науковий, гуманітарний,технологічний. До них слід додати ще два можливі, алеменш поширені — художньо-мистецький і фізкультурно-спортивний.

Навчатися за першими трьома профілями учень мо-же у відповідному профільному ліцеї або в єдиному лі-цеї з усіх трьох профілів, де створено відповідні умови,є викладачі-фахівці, сформована належна навчальнаатмосфера і, головне, діють відповідні навчальні планиі програми, що передбачають поглиблене вивченняпрофільних предметів. Такі ліцеї можна було б створи-ти на базі окремих середніх шкіл. Технологічний про-філь полягає в навчанні у професійних ліцеях (профе-сійно-технічних училищах), технікумах і коледжах. Ху-дожньо-мистецький і фізкультурно-спортивний профілізабезпечили б відповідні спеціалізовані навчальні за-клади.

Професійна середня освіта. На базі ниніш-ньої професійно-технічної освіти, а також вищих навчаль-них закладів I і II рівнів акредитації слід створити, порядіз загальною середньою освітою, окрему освітню ланку— професійну середню освіту, яка б виконувала двоєди-не завдання: забезпечувала технологічний профіль на-вчання для випускників 9-го класу і, таким чином, готу-вала з цієї та інших категорій учнів кваліфікованих робіт-ників і молодших спеціалістів. Для цього слід вивести тех-нікуми, училища й коледжі (принаймні ті, що не готуютьбакалаврів) із ланки вищої освіти, де вони опинилися аб-солютно безпідставно (відсутність наукових досліджень,професорів і доцентів, шкільні методи навчання тощо) іввести їх у нову освітню ланку.

Слід укрупнити професійно-технічні училища, а там, дедоцільно, об’єднати їх із технікумами. В Україні нині біль-шість професійно-технічних навчальних закладів налічує300–400 учнів. У районі таких навчальних закладів часто

кілька, а ще й існують один-два технікуми. Кожен із цих за-кладів зазвичай вузькопрофільний. Як наслідок, неефек-тивно використовують кошти, відбувається перенасиченняробітників і молодших спеціалістів певних кваліфікацій вокремих районах, низький рівень фахової підготовки кад-рів, більшість із них не працюють за фахом тощо.

Подібна практика суперечить сучасній професійній ос-віті за кордоном. Наприклад, у Фінляндії, Шотландії у про-фесійному закладі налічується в середньому приблизно10 тисяч учнів, підготовку проводять за різними фахами:від медсестри до майстра з ремонту автомобілів. У такихзакладах гнучко реагують на потреби ринку, тут легшестворити відповідну навчально-матеріальну базу, налаго-дити зв’язок із роботодавцями, задовольнити актуальнийосвітній попит. Такі заклади можуть надавати різноманітніосвітні послуги: від 2–3-річного навчання (вітчизняні мо-лодші спеціалісти і кваліфіковані робітники) до кількаден-них курсів та індивідуальних консультацій фахівців.

Вища освіта. Передусім потрібно вилучити з їїскладу вищі навчальні заклади I і II рівнів акредитації, які,опинившись у невластивій їм сфері освіти, втратили мож-ливості для успішного функціонування: вони не можутьстати повноцінними вищими навчальними закладами іводночас втрачають первинну сутність.

Зміни слід здійснити і щодо вищих навчальних закладівIII і IV рівнів акредитації. Відпадає потреба поділу їх на дварівні акредитації. Їхній статус слід визначати правом го-тувати бакалаврів і магістрів, кандидатів і докторів наук.I, безумовно, оптимізації потребує сама мережа вищихнавчальних закладів. Щоправда, частіше йдеться про те,що в нас багато вищих навчальних закладів і в цьому,мовляв, біда. Однак слід змінити акценти. Проблема в то-му, що в країні мало потужних сучасних університетів, які

б були конкурентоспроможними в глобальному освітньо-му просторі. Насамперед це стосується регіонів: потрібностворити на базі наявних навчальних закладів потужні ре-гіональні університети з розвинутою наукою, сучасниминауково-педагогічними школами і відповідною навчаль-но-матеріальною базою. Приклад такого укрупнення у2011 р. продемонстровано в Кривому Розі, в якому про-живає 800 тис. осіб, де об’єднано чотири вищих навчаль-них заклади і два науково-дослідних інститути в один Кри-ворізький національний університет.

За умови чіткої організації, відповідальності й систе-матичного контролю за кілька років цілком можнарозв’язати поставлені завдання щодо реформування ук-раїнської освіти, її повноцінного включення в європей-ський і світовий освітні простори.

Василь КPEМЕНЬ, президент Національної академії педагогічних наук

Чому і що потрібно змінюватив українській освіті?НА ЧАСІ. Слід виробити в молоді здатність навчатися впродовж життя і застосовувати знанняяк основу практичної діяльності

Які системні перетворення назріли

ВСТУПНА КАМПАНІЯwww.ukurier.gov.ua1 листопада 2012 року, четвер, № 200

СПЕцІАЛЬНиЙ

виПУСК

5

Вступна кампанія — пора, на-пружена для всіх учасників

цього процесу: абітурієнтів та їх-ніх батьків, які з першого дняштурмують приймальні комісіївишів та відповідні державніструктури. Про її підсумки, пла-ни щодо розв’язання проблем,які проявилися під час вступу-2012, «УК» розповів директор де-партаменту вищої освіти Мініс-терства освіти і науки, молоді таспорту Юрій КОРОВАЙЧЕНКО.

Юрію Миколайовичу, насам-перед поговорімо про нововве-дення, якими зустріла абітурієн-тів цьогорічна вступна кампанія.— Головних було два. Перше —підвищення прохідного балу дляпрофільних предметів під часвступу на бакалавра з 124 до 140.Поясню, чому це було зроблено.Хоч дві системи — рейтингову йшкільну — порівнювати не мож-на, але, умовно кажучи, 124 бали— це ніби три з великим мінусом.Уявляєте, якби ми брали до ви-шів із двійками.

Але ж ніхто й не брав. Абіту-рієнти з такою кількістю балівлише мали право на вступ, якоговони нині, по суті, позбавлені.— 140 балів — це, умовно кажу-чи, три з плюсом. Водночас із не-профільного предмета в абітурі-єнта могло бути й 124 бали. Однеслово, кінцевої мети досягнуто:нововведення істотно підвищилоякість знань цьогорічних абітурі-єнтів. Уточню, що підвищенняпрохідного бала стосувалося ли-ше тих, хто вступав на бакалав-ра, а вимоги щодо вступників доколеджів та технікумів залиши-лися старими. Сьогодні є пропо-зиція підняти прохідний бар’єрдо 150 балів, проте ми не вбачає-мо в цьому потреби, адже коженвиш має право підвищувати йогосамостійно. Приміром, цього рокув Київському національному уні-верситеті ім. Тараса Шевченкапрохідний бал із профільнихпредметів становив 170.

У такому разі наскільки до-цільною була ініціатива щодопідвищення бала, якщо виші са-мі можуть це робити? — Річ у тому, що існує певна пі-раміда, верхівку якої займаютьпровідні виші — НТУУ «КПІ»,КНУ ім. Тараса Шевченка, НУ«Львівська політехніка» тощо.Але є ще регіональні ВНЗ, котрізабезпечують потребу в фахів-цях місцевого рівня. Зрозуміло,

вони також зацікавлені, щоб уних було якнайбільше студентів.Проте ймовірно, що до них мо-жуть не прийти абітурієнти, кот-рі мають 140 балів. Тому торік цівиші із задоволенням браливступників із 124 балами.

Але нас ця ситуація не влаш-товує. Нині в Україні працює 841навчальний заклад. Це забагато:якщо брати до уваги європейськупрактику, то в багатьох країнахна 1 млн населення припадаєодин виш. Скажімо, в Іспанії, щомає стільки ж населення, як і Ук-раїна, налічується 50 ВНЗ.

Друге нововведення: вступнакампанія відбувалася в повно-масштабному супроводі Єдиноїелектронної бази з питань освіти,за допомогою якої вступникимогли подати заяву на вступ і велектронному вигляді.

Загалом цього року на програмумолодшого спеціаліста в цій сис-темі було зареєстровано майже316 тис. заяв, на програму бака-лавра — майже 1млн. 320 тис. за-яв, на програму спеціаліста —майже 276 тис. заяв, на програмумагістра майже 127 тис. заяв. Доелектронної бази було підключено1078 вищих навчальних закладів.

Традиційно найбільше заявабітурієнти подали до Київсько-го національного університетуімені Тараса Шевченка (45 467),Національного технічного уні-верситету України «Київськийполітехнічний інститут» (41 071),Львівського національного уні-верситету імені Івана Франка(40 751), Національного авіацій-ного університету (35 283) таНаціонального університету«Львівська політехніка» (32 887).

Електронна база зняла з насбезліч проблем. Дані кожноговступника, котрий подавав доку-менти, одночасно вносили до неї.Як відомо, цього року можна бу-ло подати заяви до 5 вишів ізтрьох напрямків. Якщо хтось на-магався подати до шостого, елек-

тронна база цю заяву автоматич-но скасовувала.

За даними, оприлюдненимипід час кампанії громадськимиспостерігачами, впродовж пер-ших двох тижнів на роботу цієїбази було чимало нарікань. Зок-рема йшлося про те, що вона як-раз не контролювала кількістьподаних заяв. Чому виникла та-ка ситуація? — Річ в особливостях нашої мен-тальності. Ми чомусь вважаємо,що коли примчимо до вишу о 6-йранку, то будемо серед перших,кого зарахують. Тому 2 липня бу-ло подано стільки заяв, що техні-ка просто не витримала: на такукількість ніхто не розраховував.Хоч ми передбачали, що напругабуде, тож кількість серверів булорозраховано із запасом.

Наступного року ситуація,вочевидь, повториться, й абіту-рієнти так само побіжать пода-вати заяви в перші дні. Чи готовіви до такого розвитку подій? — По-перше, вже модернізованоті програмні продукти, які вико-ристовувалися. Ми готуємосяприйняти принаймні вп’ятеробільше заяв. По-друге, операто-ри вишів, які обслуговувалиелектронну базу, не були готовідо роботи. Перед вступною кам-панією ми провели регіональнінаради в Києві, Харкові, Донець-ку, Львові та Одесі, на яких

роз’яснювали особливості цього-річної кампанії відповідальнимсекретарям приймальних комі-сій, провели навчання операто-рів. Це було на початку весни. Зачас, що лишився до початкувступної кампанії, частина лю-дей просто звільнилася з цих по-сад. На жаль, ми не змогли пере-конати керівників багатьох за-

кладів, що ігнорувати електрон-ну базу не можна. Отож кількістьїхніх помилок була величезна.Нині це врахували, тому в кож-ному навчальному закладі ви-значать відповідальну особу зчисла викладачів, яка знатимехоча б основи програмування. Їмна допомогу виділять по одному-двох технічних працівників.

Юрію Миколайовичу, абіту-рієнти скаржилися, що цьогороку творчі конкурси збігалисяодин з одним у часі, через щовступники фізично не могли по-трапити на них до різних вишів.Як розв’язати цю проблему?— Таке зауваження було, і ниніми думаємо на його розв’язан-ням. Нещодавно висунули нагромадське обговорення новіУмови прийому до вишів, протецю позицію поки що залишилинезмінною. Можливо, ВНЗ за-пропонують іншу схему.

Чи не забуваємо ми в такомуразі про одного із ключових грав-ців вступного процесу — абітурі-єнта, який за цих умов просто неможе використати своє правовступу до трьох вишів?— Правильно. Тому ми послухає-мо, що нам запропонують на-вчальні заклади. Це питання пе-ребуває на контролі, так само, які проблема медичних довідок: чипотрібні вони, коли абітурієнтиплатять за них гроші? Ще одне

питання стосується трьох хвильзарахування: чи треба подаватиоригінали документів на першійхвилі, а чи дати вступникові мож-ливість почекати третьої хвилі?Чи треба дозволяти вишу чинититак, як робили цього року окреміВНЗ: після оголошення першоїхвилі абітурієнт подавав оригіна-ли документів на контрактне міс-це, і його відразу зараховували.Але тут він побачив, що в іншомувиші може потрапити на держза-мовлення. Проте оскільки в пер-шому виші вже був наказ про за-рахування, починалася процеду-ра відрахування. А час минав. То-му чекаємо розумних пропозиційвід ВНЗ. Але загалом вони протисхеми «п’ять плюс три».

Чому?— По-перше, тому, що це пере-вантажує роботу приймальноїкомісії, а по друге — тому, що нанавчання часто потрапляє про-фесійно не зорієнтований абіту-рієнт, який не дуже розбірливийу виборі майбутньої професії.

Але це їхня робота...

— Так, але кожен хоче цю роботумінімізувати. Проте не думаю,що ми на це підемо, тим паче, щоце певним чином обмежує правовибору абітурієнта принаймнімісця навчання. Думаю, що схема«п’ять плюс три» залишиться.Але і залишається проблемапрофесійної орієнтації абітурієн-тів, оскільки вони інколи одно-часно подають заяви до вишів наагронома, юриста, медика тощо.Уявляєте собі лікаря, якому од-наково, чи розмахувати міліцей-ським кийком, чи працюватискальпелем?

Тут є й інший бік проблеми:нерідко вступники подають намаксимально дозволену кіль-кість спеціальностей, щоб по-трапити на бюджетне місце. Ад-же для тих здібних абітурієнтів,котрі не мають грошей на опла-ту навчання, це єдина можли-вість здобути вищу освіту. — Абсолютно з вами згоден. Як-що ви йдете лікуватися до ліка-ря, якому було однаково, де вчи-тися, аби на держзамовленні,цілком зрозуміло, яким фахівцемвін буде.

Друга проблема — те, що ніхтоне відстежує, як змінюється піс-ля вступу ситуація з тими, хтовчиться на держзамовленні.Умовно кажучи, є група з 25 лю-дей, з них 10 — на держзамов-ленні. Якщо порівняти рейтинго-ві списки на вступі й після закін-чення першого курсу — все можедокорінно змінитися: студент,котрий під час вступу був пер-шим у рейтингу, опиняється ос-таннім, і навпаки. Тому слід пе-реходити до персоніфікованоїсистеми держзамовлення, якетреба вигравати за конкурсомхоча б раз на 2 роки. Концепціяформування держзамовлення наконкурсній основі вже є.

Тетяна МОІСЕЄВА, «Урядовий кур’єр»

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

ДоСЬЄ «УК»

Юрій КОРОВАЙЧЕНКО. Народився 1950 року. За освітою інженер-меха-нік. Працює у вищій освіті понад 30 років. Пройшов шлях від наукового спів-робітника до проректора з навчальної роботи технічного університету. Авторпонад 100 наукових праць і патентів на винаходи, має в доробку навчальніпосібники і монографії. В Міністерстві освіти і науки молоді та спорту працюєз 2003 року. З 2012 р. — директор департаменту вищої освіти МОНМС. За-служений працівник освіти України.

Директор департаменту вищоїосвіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту

Юрій КОРОВАЙЧЕНКО

«Держзамовлення треба вигравати за конкурсом»

Напрями підготовки, за якими у 2012 р. суттєво збільшено обсяг прийому, % до 2011 р.

33

14,5

25 28

46

32

Електроніка Енергетиката енергетичне

машинобудування

Радіотехніка,радіоелектронні

апарати та зв’язок

Металургія таматеріалознавство

Машинобудуваннята металообробка

Хімічнітехнології

та інженерія

43,5

Авіаційна таракетно-космічна

техніка

Транспорті транспортна

інфраструктура

За даними Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту

Інф

огра

фік

а «У

К»

Крім цього, на виконання доручення уряду було збільшено обсяги державного замовлення за напрямами:

У 2012 році було збільшено обсяг прийому за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра за кошти державного бюджетуза напрямами підготовки для ІТ-галузі у порівнянні з 2011 роком всього на 2609 місць (23,4%).

Інформатика Системний аналіз Комп’ютерні науки Програмна інженерія

2011 рік 2012 рік

10671 13280

64

Автоматизовані та комп’ютерно-інтегровані технології Безпека інформаційних і комунікаційних систем Системи технічного захисту інформації Управління інформаційною безпекою

Комп’ютерна інженерія Системна інженерія Мікро- та наноелектроніка Телекомунікації

Мовою цифр

Цього року конкурс серед абітурієнтів, які мали понад 140 балів за резуль-татами ЗНО й подавали документи для вступу на повний курс навчання наденній формі бакалаврату, становив:

у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка — майже14 осіб на місце;

у Національниому авіаційному університеті — 17 осіб;у Львівському національному університеті імені Івана Франка — 13,5 осіб;у Національний університет «Львівська політехніка» — 12 осіб. у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний

інститут» — 9 осіб на місце.

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єр

СЕРЕДНЯ ШКОЛАСПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК6

Шкільна освіта, охо-рона здоров’я і

футбол — це, мабуть, тринайулюбленіші теми дляобговорення в нашомусуспільстві. На жаль, най-частіше ці теми обговорю-ють із негативними оцін-ками. Кожен, хто навчав-ся у школі, вважає себекомпетентним оцінюватистан загальної середньоїосвіти, іноді забуваючи,що за роки після отриман-ня ним атестата багатозмінилося.

Старі принципиперестаютьпрацювати

Насамперед зазначу, що2011 рік був революцій-ним щодо змісту освіти.Змінилися всі державністандарти: початкової, ба-зової та повної загальноїсередньої освіти. Стількистандартів, програм і клю-чових положень за такийтермін не приймав до цьо-го жоден склад міністер-ства.

Впроваджувати стан-дарти почали поступово. З1 вересня цього рокустартував новий держ-стандарт початкової шко-ли. Цій події передувалабез перебільшення над-складна і напружена пра-ця. За кілька останніх ро-ків ми створили переду-мови для справжнього да-леко не косметичного ре-формування освітньої га-лузі — модернізації їїзмісту.

Світ змінюється, невпин-но зростає кількість набу-тої людством інформації, йстарі принципи освіти пе-рестають працювати.Знаннєцентричні підходи восвіті перетворилися накомпетентнісний підхід,від мети надати дітямзнання ми переходимо доіншої: навчити дитину от-римувати, оперувати і яквищий щабель — створю-вати нові знання.

Поза сумнівом, ці змінимали торкнутися не лишестандартів, а й навчаль-них програм, планів, під-ручників. За кожним ізцих документів — чис-ленні дискусії, громадськізахисти, з’їзди вчителів.Обговорення проходилине лише в Києві, а й у всіхрегіонах країни. Мета од-на: забезпечити нашимдітям якісно нову україн-ську освіту — доступну,сучасну, конкурентоспро-можну.

Авторські колективи от-римували сотні побажань,значну частину яких буловраховано. Ми ставили пе-ред розробниками низкузавдань: максималь-но розвантажитизміст навчальнихпрограм, по-збавити йо-го надмір-ної деталі-зації, заклас-ти в основу здоров’яз-берігаючітехнології і,звичайно,компетен-тнісний під-хід — у ді-тей потрібноформуватинавички, а непросто давати гото-ві знання.

Підручникисталицікавими

До речі, авторські ко-лективи підтримали на-шу пропозицію щодовідмови від оцінюваннянавчальних досягнень уч-нів початкової школи з фі-зичної культури, основздоров’я та мистецькихкурсів. Завдання цих пред-метів — розвивати дитину,а не травмувати її психікупоганими оцінками, якщоякусь вправу чи творчезавдання не вдасться вико-нати з першого разу.

Окрім змін у підходах донавчання, змінилися йпредмети, що їх вивчати-муть учні початкової шко-ли. Ми повернули дітямприродознавство, що по-вністю відповідає курсу напідвищення якості природ-ничо-математичної освіти,проголошеного урядомкраїни. Рішучим крокомстало впровадження в но-вому стандарті інформа-ційно-комунікаційних тех-нологій, визначення необ-хідності навчити кожнудитину, починаючи з 2 кла-су, освоювати та викорис-товувати їх у практичнійдіяльності і так формуватиінформаційну культуруучнів. Поза сумнівом, цедасть змогу вивести нашукраїну з останніх місць увикористанні ІКТ у світовілідери.

Ще однією вимогою су-часності стало підвищеннярівня знань іноземних мов,вивчення яких усі школярірозпочинають із 1 класу.

Нові підручники створю-вали так, щоб дитині було

цікаво навчати-ся. Пройшов

конкурсний відбір на-вчальної літератури. Фа-хівці, науковці Національ-ної академії педагогічнихнаук, вчителі-практики пі-дібрали кращі рукописи.Ще одним досягненнямстало те, що всі підручникидля першого класу впершеза багато років своєчаснопотрапили до шкіл.

Зрозуміло, що роботатривала не лише над мето-дичним забезпеченням. Достарту стандарту новоїукраїнської школи буловажливо підготувати вчи-телів. Протягом останньо-го року відбулися спільнінаради, конференції, семі-нари з представникамипіслядипломної педагогіч-ної освіти, що відповіда-ють за початкову школу.Підсумком спільної роботиМОНмолодьспорту з ін-ститутами післядипломноїпедагогічної освіти сталоте, що всі вчителі, які цьо-

го року взяли перші класи,пройшли підготовку: ос-воїли нові програми, під-ручники.

Тобто підготовка до цьогостарту була системною. У

серпні цього року міністер-ство перевірило готовністьшкіл до впровадження но-вого держстандарту почат-кової школи під час прове-дення акції «Новій школі— нові стандарти», до якоїбуло залучено приблизно20 тисяч працівників осві-ти. Головний висновок ак-ції: початкова школа гото-ва впроваджувати новістандарти. Такий самийвисновок було зроблено іна підсумковій колегіїМОНмолодьспорту.

Нині, коли майже два мі-сяці минули після стартунового держстандарту по-чаткової школи, цей висно-вок можна підтвердити:зміст стандарту успішновпроваджується у школах,припинилися дискусії що-до доцільності запровад-ження іноземної мови, ін-форматики з першого кла-су, складності окремих темз математики чи природоз-

навства. Хоч, безперечно,для докладнішого аналізупотрібен більший відтинокчасу.

П’ятикласникививчатимуть

інформатикуЩодо основної

школи. Зміни в її змістірозпочнуться з 1 вересня2013 року. Нові програми,типові навчальні планирозміщено на сайті мініс-терства. Їх затвердженню

також передувало широкегромадське обговорення,навіть уперше проведено

два з’їзди вчителів — ін-форматики та математики.У центрі уваги делегатів

з’їздів — нові програми. МОНмолодьспорту

розпочало проведеннянарад із методичними

службами всіх областейщодо переходу школи на

нові держстандарти,організації роботивчителів. Наступно-го року інститути

післядипломної ос-віти готувати-муть і вчителів

початкових класів за но-вим держстандартом, івчителів основної школи.Адже і в 5–9 класах чека-ють на нововведення: ін-форматику вивчатимуть із5 класу (нині вивчають з 9),також із 5 класу розпоч-неться обов’язкове вивчен-ня другої іноземної мови,вивчення природознавстваобмежується 5 класом, з 6розпочнеться вивченнябіології та географії, із 7 —фізики та хімії.

Впровадження новихпрограм базової школи —це не лише новий зміст, а йнові підходи, методики,орієнтація на компетен-тнісний підхід, викорис-тання здоров’язберігаючихтехнологій. Уже завершу-ється конкурс підручниківдля 5-х класів, незабаромрозпочнеться їх друк.

Серед пріоритетних на-прямів на наступний рік —підготовка до впроваджен-ня стандарту старшої шко-ли. Здається, що 2018 рік,

коли вона має стартувати,далеко. У новий стандартзакладено багато револю-ційного, основне — можли-вість 50% навчального часувизначати самому закладу.Лише такий підхід дастьзмогу по-справжньому пе-рейти на профільне на-вчання.

Таку практику ми запро-понували вперше. Потріб-но тепер забезпечити реа-лізацію цього принципу:розробити навчальні пла-ни, велику кількість на-вчальних програм, зокремай профільних предметів,курсів за вибором, провес-ти навчальні семінари дляадміністрації закладів ізстворення робочих на-вчальних планів та багатоіншого.

Може скластися вра-ження, що свою роль у за-безпеченні виходу загаль-ної середньої освіти наякісно новий сучасний рі-вень ми вбачаємо виключ-но в розробленні норматив-них і навчально-методич-них документів. Звичайно,це не так.

Чудово розуміючи станматеріальної бази шкіл, мі-ністерство розробило низ-ку державних цільовихпрограм: поліпшення якос-ті шкільної природничо-математичної освіти, впро-вадження у навчальнийпроцес інформаційно-ко-мунікаційних технологій«Сто відсотків», продовже-но реалізацію програми«Шкільний автобус».

Ці програми вже впро-ваджуються другий рік. Донайголовніших досягненьможемо зарахувати забез-печення наших шкіл май-же тисячею шкільних ав-тобусів, постачання на-вчальних комп’ютернихкласів до шкіл і мобільнихкомп’ютерних класів до ін-тернатних закладів торік і23 тисячі комп’ютерів цьо-го року, подолання ком -п’ютерної безграмотностівчителів тощо. Звичайно,хочеться зробити більше.Але навіть ці дії свідчатьпро системний підхід у за-безпеченні розвитку нашоїсередньої освіти.

Майбутнє — за профільним навчаннямНОВАЦІЇ. Нині змінилися всі державні стандарти — початкової, базової та повної загальної середньої освіти

Олег ЄРЕСЬКО, директор департаментузагальної середньої та дошкільноїосвіти МОНмолодьспорту

Усі знання — мої!

І як ті реактиви поведуться?

Що то за першокласник без комп’ютера?

Фот

о на

дані

МО

Нм

олод

ьспо

рту

ПЛЕКАЄМО ТАЛАНТИwww.ukurier.gov.ua1 листопада 2012 року, четвер, № 200

СПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК

7

Олена Іванівна Авраменко —десятий директор Державної

художньої середньої школи іменіТ. Г. Шевченка і перша жінка-ке-рівник у ній. У її кабінеті живе іс-торія школи і позитивна енерге-тика від скульптур, кераміки, ма-люнків. На одній із картин (ви-пускній роботі учня) зображеношкільну творчу майстерню і вчи-теля директора, який і нині плід-но працює тут, — Бориса Олек-сандровича Литовченка.

За всієї поваги до європей-ських стандартів освіти ОленаАвраменко радить розпочинатиїї в Україні. Такої академічноїхудожньої освіти, як у нас, ніденемає, каже вона. У СРСР анало-гічні школи були лише в Москвій Ленінграді. Про те, як поваж-ний заклад з усталеними творчи-ми традиціями продукує і сприй-має новаторські освітні ідеї, ди-ректор розповіла «УК».

Олено Іванівно, чи торкнуло-ся вашого закладу реформуван-ня освіти? — Реформування загальної се-редньої освіти нас стосуєтьсяобов’язково, хоч і не завжди йдена користь. Учні в нашій школінавчалися на рік більше, ніж узвичайній. Оскільки старшоклас-ники визначаються з майбут-ньою творчою професією, збіль-шується кількість годин з фахо-вих мистецьких дисциплін, від-повідно програми загальноосвіт-нього й фахового циклів булорозподілено на три роки. У зв’яз-ку із поверненням до 11-річноготерміну навчання цього року, на-приклад, маємо подвійний ви-пуск — 11 і 12 класів.

Першому реформуваннюшколи, коли загальноосвітні за-клади перейшли на 12-річне на-вчання, дуже зраділи. Але тепердоведеться відмовитися від по-дарованого року й ущільнитифахові програми. Або виходитиз пропозицією про внесення до-повнення до Закону «Про за-гальну середню освіту» для шес-ти спеціалізованих мистецькихшкіл-інтернатів, що належатьдо сфери управління Міністер-ства культури України (4 му-зичних — у Києві, Львові, Одесій Харкові, художньої школи-ін-тернату в Опішному Полтав-ської області, де навчають гон-чарства, й нашої).

Щоправда, питання щодо необ-хідності 12-річного навчання дляспеціалізованих мистецькихшкіл-інтернатів дискусійне: по-ловина керівників таких шкіл ба-чить у цьому сенс, а інші — про-ти, посилаючись на те, що нинідіти дорослішають швидше іважко їх у такому віці втримати

за шкільною партою. Та я — за12-річку, оскільки неможливозаочно навчити малювати. У цьо-му навчальному році початковашкола, а з 2013-го — основна істарша починають поетапневпровадження нових державнихстандартів освіти, за якими з 2класу вводять другу іноземнумову. Цікаво, що дві іноземні мо-ви (німецьку і англійську) ми вве-

ли давно з власної ініціативи, бовважали, що дітям потрібно їхзнати і нести українську культу-ру в світ.

Наскільки задовольняє васстан фінансування школи, учніякої, крім обов’язкових напрям-ків, мають відвідувати музеї,виставки тощо?— Через упровадження новихпрограм виникає потреба в новихпідручниках, тому питання фі-нансування для нас загострюєть-ся. Ми не отримуємо цілеспрямо-вано підручники від МОНмо-лодьспорту, бо належимо до сфе-ри управління Міністерствакультури. На жаль, дефіциткоштів відчуваємо постійно. Ста-більно надходить фінансуванняна так звані захищені статті: за-робітну плату, харчування учнів,які живуть в інтернаті. А ось накапремонт коштів зовсім немає,часто їх не вистачає на оплатутеплопостачання тощо.

Які регіони країни багаті наюні таланти?— Це традиційно Київська, Запо-різька, Чернігівська, Житомир-ська, Полтавська, Луганська об-ласті, всі західні. Останнім часомдуже багато дітей із Донецької йДніпропетровської областей,Криму. Оскільки школа з часу за-

снування була з українською мо-вою навчання, то діти з Криму незавжди прагнули до нас їхати.Але після того, як українську мо-ву стали викладати у всіх шко-лах, до нас активно приїжджа-ють із південних регіонів і вступнідиктанти пишуть часто краще,ніж західняки. Вчителі рекомен-дують нам кращих учнів худож-ніх шкіл. Наприклад, багато ма-леньких малярів приїжджають ізХерсона, де є художній ліцей.

Яку дату художня школа вва-жає днем свого народження? — Ми знайшли у нашому цен-тральному архіві повідомленнявід 12 серпня 1937 року про пер-ший конкурсний відбір 120 дітей,яке підтверджує, що школа налі-чує 75 років. Із 1917-го в Києві іс-нувала Українська академіямистецтв, для якої потрібно булоготувати абітурієнтів. Спочаткушкола існувала при ній, а потім

переїхала у спеціально збудова-ну для неї відомим архітекторомЙосипом Каракісом будівлю, щона вулиці Володимирській, 2.Звідти виїхала 1944 року, а тамрозташували Національний істо-ричний музей. Старожили роз-повідають, що в повоєнні рокикожен учень у холодну пору мавприносити із собою два… поліна,щоб обігріти шкільне приміщен-ня.

Коли я навчалася в школі,майстерні були в Художньомуінституті, а загальноосвітні класи— на вул. Герцена, 2 (тепер цеприміщення університету куль-тури). У 1968 році ми переїхали внинішнє приміщення в Сирець-кому Гаю. Тут побудували спе-ціалізований мистецький ком-

плекс Мінкультури: це музичнашкола-інтернат, хореографічнеучилище й наша художня школаз інтернатом. Легше стало прово-дити навчання. Два наших по-верхи займають загальноосвітнікласи, а два — творчі майстерні.

Чи достатнім вважаєте рівеньвикладання уроків малювання узагальноосвітніх школах?— Так. Учителеві важливо своє-часно розгледіти дітей, які непросто відбувають уроки малю-вання. Таких потрібно направля-ти у позашкільні навчальні за-клади художнього спрямування.До нас вступають юні художникизі шкіл та ліцеїв різних напрямів.

Яке з чотирьох відділеньшколи найпопулярніше і заяким принципом обираєте май-бутніх учнів?— Найпопулярніше живописневідділення, яке дає академічнупідготовку на більшість факуль-тетів Національної академії обра-зотворчого мистецтва і архітек-тури. Друге за кількістю архітек-турне, яке укомплектовуєтьсянаполовину з наших вихованців.

Як ви стали директором рід-ної школи?— Спочатку відбулося моє ста-новлення як викладача вишу, апотім шкільного вчителя. Післядесяти років роботи в академії ме-ні запропонували місце директорау альма-матер, і я погодилася.

Особливо важко було спочатку,оскільки довелося вивчати бух-галтерію, юриспруденцію. Спер-шу приголомшувало те, що ушколі всі голосно розмовляють.Але це шкільна специфіка: дитя-чий гамір змушує всіх говорититрохи голосніше. Дуже великоїрізниці у спілкуванні з вихован-цями не відчула, оскільки для ме-не найцікавіше працювати з діть-ми від 15 до 18 років — вони без-посередні, відкриті, щирі. Школа— мій рідний дім, моя сім’я, в цихстінах виросли і дві мої доньки.

Маєте добру традицію: най-здібніші випускники поверта-ються сюди як викладачі фахо-вих дисциплін, є в школі й сі-мейні династії.

— У нас працюють 48 виклада-чів-художників, з яких лише 5 незакінчували нашу школу. Майс-трів підбираємо прискіпливо, то-му що можна бути талановитимхудожником, але не вміти пере-дати свої знання. Серед творчихдинастій викладачів школи —родини художників Гончаренків,Бондаренків, Кравченків, Тіто-вих. Дехто повертається до аль-ма-матер через 3–5 років, дехто— через 10–15.

Чи змінюється з роками по-ртрет вашого учня?— Раніше виходити за межі ме-тодик соцреалізму було непри-пустимо, а нині учні вільні у ви-борі й подачі тем. Ми були само-стійнішими, а нині батьки опіку-ються нащадками до 12 класу.Але, мабуть, це данина часу, бобез найближчих людей дитиніважко пробитися. Наприклад по-їздки: якщо на початку 90-х ро-ків минулого століття ми вивози-ли вихованців у Крим на пленерза держкошти, то нині це може-мо зробити тільки завдяки бать-кам. Портрет нашого учня збері-гає риси яскравого погляду на-тхненних очей, сповнених праг-нення пізнати красу навколиш-нього світу і відтворити її як-найяскравіше у своїх творчихроботах.

На сайті вашої установи ко-лишні випускники пишуть проособливу творчу атмосферу за-кладу. Як вам це вдається?— Творчою її роблять наші тала-новиті вихованці. Кожен учень —це особистість, він незвичайний,природа наділила його іскоркою,з якої за сприяння повинно роз-горітися полум’я таланту. Нацьому ґрунтується вся система ушколі. Тому ми навіть замінилизагальношкільну форму на робо-чий одяг, зручніший для нашогонавчального процесу. Тож замольбертом, біля скульптурногостанка та гончарного круга учніпочуваються комфортно. Нашапарадна форма — це рідна ви-шиванка.

Робочий день учня складаєть-ся з дисциплін фахового та за-гальноосвітнього циклів. У пер-шій половині дня, доки яскравийдень, вихованці малюють, потімідуть звичайні уроки. У старшихкласах один день може бути фа-ховим, а інший — із загальноос-вітніх предметів. Наші вихован-ці — це наша гордість. Наприк-лад, на святі 1 Вересня я з радіс-тю вручила двом нашим учени-цям дипломи найвищого рівняпольського міжнародного моло-діжного творчого конкурсу, а доцього двом іншим ученицямпривезла дипломи від Україн-ського інституту модерного мис-тецтва в Чикаго. За кордономдивуються, що наші школярі такпрофесійно малюють. Їхні робо-ти на виставках в Україні та заїї межами отримують схвальнівідгуки, що надихає колективтворчо працювати і не зупиня-тися на досягнутому.

Вікторія КОВАЛЬОВА,«Урядовий кур’єр»

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

ДОСЬЄ «УК»

Олена АВРАМЕНКО. Народилася 1950 року в Києві. Закінчила архітек-турний факультет Київського художнього інституту (нині Національна акаде-мія образотворчого мистецтва і архітектури), викладала на кафедрі теорії,історії архітектури та синтезу мистецтв. Нині працює там на посаді доцента.З 1987 р. — директор Державної художньої середньої школи імені Т. Г. Шев-ченка. Заслужений діяч мистецтв України.

«Такої академічної художньої освіти, як у нас, ніде немає»

Директор Державної художньоїсередньої школи

імені Т. Г. Шевченка Олена АВРАМЕНКО

ДОВІДКА «УК»

Державну художню середню школу імені Т. Г. Шевченка створено 1937 ро-ку. Це єдиний державний заклад такого профілю в Україні. Тут навчається443 учні та працюють 68 викладачів. У школі чотири відділення: живопису,скульптури, архітектури, декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка).

За кордоном дивуються, як професійно малюють вихованці художньої школи

Учні прагнуть пізнати красу навколишнього світу та відтворити її у творчих роботах

Фот

о на

дані

МО

Нм

олод

ьспо

рту

Останнім часом рідко яка розмо-ва в родинах, де є діти шкіль-

ного віку, обходиться без обгово-рення питання питань: яку суму вчерговий раз доведеться викластина потреби класу або внести як до-бровільну пожертву у фонд школи.Те, що тема ця наболіла, засвідчи-ла й пряма редакційна телефонналінія, гостем якої був голова Дер-жавної інспекції навчальних за-кладів України Михайло Гонча-ренко. Хоч повноваження цієї ор-ганізації поширюються на багатосфер освітньої галузі, значна час-тина запитань наших читачів сто-сувалася саме цієї проблематики.

Катерина Никифорівна, м. Черкаси:

— Михайле Федоровичу, чиможе бути ліцей або школа за-сновником благодійного фонду?

— Відповідно до Закону Украї-ни «Про благодійництво та благо-дійні організації», органи держав-ної влади, державні комунальніпідприємства, установи, якими, доречі, є і державний ліцей, проякий ви говорите, не можуть бутизасновником благодійної організа-ції. Також засновником благодій-ної організації не дозволяєтьсястати будь-яким іншим організа-ціям, що фінансуються з бюджету.Водночас заснувати благодійнийфонд можуть громадяни України,інших країн, особи без громадян-ства, які досягли 18 років, і юри-дичні особи, що не фінансуються здержавного бюджету.

Іван Іванович, м. Київ:

— Мій онук навчається в однійіз шкіл Оболонського району, декошти на розвиток школи збираєкласний керівник. Наскільки за-конно брати вчителям готівку вдітей?

— Це типова проблема. До насбатьки дуже часто звертаютьсящодо цього. Педагогічні працівни-ки не мають права безпосередньозбирати кошти. Це грубе пору-шення ст. 56 Закону України «Проосвіту». У постанові Кабінету Мі-ністрів № 1222 від 4 серпня 2000року зазначається, що благодійнівнески можуть надходити до бла-годійного фонду школи на раху-нок «Суми за дорученням» черезбанківську установу.

— Тобто можна відмовляти пе-дагогічним працівникам у здачікоштів, я так розумію?

— Знаєте, це запитання двоз-начне: з одного боку, вони не ма-ють права збирати ці кошти, але з

іншого, один із обов’язків батьків-ського комітету і батьків — турбо-та про поліпшення матеріально-технічного забезпечення школи.Якщо є відповідне рішення бать-ківського комітету про збір благо-дійних внесків і вони мають мож-ливість сплатити їх в установле-ному законом порядку на безго-тівковий рахунок благодійногофонду, що відкривають у банків-ських установах, то цю платуможна здійснювати.

Марина,Львівська область:

— Ми, батьки, здаємо гроші напотреби класу. За них міняли вік-на, робили косметичний ремонттощо. Сума виходить чимала. Алекерівництво школи нам постійнопропонує здавати гроші ще й уфонд школи. Скажіть, будь лас-ка, наскільки це правомірно і хтоперевіряє діяльність цього фондуі чи перевіряють його взагалі?

— Те, що в межах школи вам ре-комендують здавати кошти самедо благодійного фонду, а не збира-ють готівкою, — це плюс керівниц-тву школи. А контролем за діяль-ністю благодійних організацій зай-маються відповідні органи вико-навчої влади — щодо правильнос-ті зарахування та перерахуваннякоштів; податкова інспекція —щодо правильності напрямків ви-користання цих коштів з бокушколи. Коли фонд перераховува-тиме кошти вашій школі, переві-рити правильність їх використан-ня може допомогти також місцевеуправління освіти і наша Держав-на інспекція навчальних закладів.

— Але коли ми щось робимо всвоєму класі, то бачимо резуль-тат. Власне, ми практично на вседаємо гроші, навіть на прибиран-ня. А що саме робить шкільнийфонд, нам узагалі не зрозуміло.Тому в мене виникло таке запи-тання. То вам можна написати?

— Якщо ви здійснюєте перераху-вання до цього фонду відповідно дост. 22 Закону України «Про благо-дійництво та благодійні організа-ції», то благодійник, який передаєсвої кошти й інші матеріальні цін-ності до благодійних організацій,повинен одержувати за першоювимогою звіт про напрямки їх вико-ристання. Бо благодійна допомогаможе здійснюватися як у виглядікоштів, так і за рахунок наданнятих чи тих товарів чи послуг. Мож-ливо, у вашому класі своїми силамиможна якусь роботу зробити. Якщозвіт вам на вашу вимогу не було на-дано, то я раджу вам звернутися

письмово до керівництва фонду,куди перераховують ці кошти, а як-що ні, то звертайтеся до органів уп-равління освіти, а у крайньому разі— до правоохоронних органів. Бовідмова у наданні такого звіту — цепорушення порядку діяльності бла-годійних організацій і фондів.

Андрій,м. Київ:

— Скажіть, будь ласка, а якщоблагодійні кошти батьків, зібраніна розвиток матеріальної базишколи, хтось використає не запризначенням, яка відповідаль-ність за це буде?

— Відповідно до Закону Украї-ни «Про благодійництво та благо-дійні організації», кошти повиннівикористовувати тільки за тиминапрямками, які визначено в ста-тутних документах благодійноїорганізації. Якщо кошти викорис-товували не за вказаними на-прямками, а, скажімо, керівникнавчального закладу чи хтось ізкерівництва привласнив ці кош-ти, то це порушення кримінально-го законодавства. Наприклад, єстаття 368 Кримінального кодек-су, якою встановлено криміналь-ну відповідальність за незаконнезбагачення. Якщо порушують по-рядок утримання благодійнихкоштів і привласнюють зазначенікошти керівники державних чикомунальних навчальних закла-дів, то про ці випадки треба ін-формувати, відповідно, органиуправління освіти і правоохоронніоргани.

Вікторія РУДЕНКО, м. Красний Луч:

— Чи варто домагатися праваскасувати або хоча б зменшити«добровільні» внески у фондшколи, якщо більшість батьків ізкласу вважає, що за це наші дітиобов’язково потраплять під реп-ресії. Чи можна направити скаргудо міського відділу освіти на умо-вах анонімності?

— Якщо на умовах анонімності,то скаргу не будуть розглядати.Але нехай батьки не бояться звер-татися з такими фактами і до уп-равління освіти, і до нашої інспек-ції: їх ніхто примусити сплачува-ти благодійні внески не може. Вод-ночас батьки теж мають бути за-цікавлені поліпшувати матеріаль-но-технічну базу навчальних за-кладів, якщо в них є така можли-вість. Це ж вкладання коштів усвоїх дітей. Зрозуміло, коли вбатьків немає такої можливості, ана них чинять тиск, то про такіфакти треба інформувати обо -в’яз ково й органи управління ос-вітою, і правоохоронні органи.

Оксана,м. Київ:

— Моя дитина наступного рокуйде до першого класу. Нам сказа-ли, що потрібно внести «добро-вільну пожертву». Чи такий вне-сок обов’язковий? Як встановлю-ють таку суму? І чи мають правомою дитину не взяти до школи,якщо я відмовлюся платити?

— Благодійний внесок можназдійснити тільки на добровільнійоснові. Тим паче, якщо ви прожи-ваєте в тому районі, до якого нале-жить навчальний заклад, то вам уприйомі дитини до першого класувідмовити не мають права. Навітьколи ви хочете відвідувати спеціа-лізовану школу, єдиною умовоюможе стати співбесіда з дитиноюза вашої присутності для визна-чення її здатності засвоювати тойнавчальний матеріал, який тутподають. Але, повторюся, не бра-ти дитину до школи через неспла-ту благодійного внеску ця школане має права.

Наталія, м. Харків:

— У нашій школі в позауроч-ний час учитель інформатикипроводить для дітей класнікомп’ютерні курси. Я хочу, щобмій син їх відвідував. Наскількизаконні ці курси і чи маю я правоне сплачувати за них, оскількищомісячно вношу кошти в благо-дійний фонд школи?

— Якщо йдеться про додатковіосвітні послуги — заняття в гур-тках, на курсах, факультативи з

комп’ютерної підготовки, які ви-ходять за обсяги навчальних пла-нів, — то оплата таких послуг за-конна. Про це йдеться в постановіКабміну № 796 від 27 серпня 2010року, де також наводять перелікплатних послуг, які можуть нада-вати навчальні заклади. Водночасблагодійну допомогу не можутьзараховувати до платних послуг:це абсолютно різні речі, тому щоблагодійна допомога — це добро-вільна пожертва батьків для по-ліпшення матеріально-технічногозабезпечення школи, вирішенняякихось нагальних питань, а плат-ні послуги — це надпрограмні за-няття, які здійснюють з дітьми забажанням батьків. Тобто благодій-ною допомогою перекривати за-конних платних послуг не можна.

Ніна Федорівна ГАЛЬЧЕНКО,м. Полтава:

— Михайле Федоровичу, колидержава нарешті приведе у від-повідність кількість навчальнихзакладів з їх матеріальним і фі-нансовим забезпеченням, щобпитання збору коштів на потребикласів узагалі не виникало? Тому

що всім добре відомо, звідки вухаростуть. Більшість звичайнихбюджетних шкіл ледь животі-ють, а вчителі змушені робитиремонти в класах, забезпечуватиучнів реактивами на уроках хімії,якось заохочувати старанніших зних до навчання. Хіба педагог му-сить робити це власним коштом?Крім того, ви чудово знаєте, які восвітян зарплати, а влада лишеобіцяє їх підвищити.

— Держава зацікавлена в опти-мізації мережі загальноосвітніх

навчальних закладів. Однак рі-шення щодо закриття, скажімо,школи, де навчається менш як де-сятеро дітей, які могли б здобува-ти набагато якіснішу освіту у ве-ликій школі в умовах реальноїстимулюючої конкуренції середсвоїх однолітків у сусідньому на-селеному пункті, ухвалюють тіль-ки місцеві громади. І дуже частотакого дозволу вони не дають, на-віть коли села компактно розта-шовані і діти можуть добиратисятуди без підвезення шкільним ав-тобусом. А про те, що вони позбав-ляють дітей права на рівний до-ступ до якісної, наголошую —якісної, освіти, ніхто з них не ду-має. А ми зобов’язані турбуватисяпро реалізацію вказаних прав на-ших маленьких громадян.

Людмила Павлівна СУШЕНКО, Дніпропетровська область, |се-лище Зоря:

— У нас склалася критична си-туація: дітей із кількох сіл не під-возять до школи, мотивуючи цевідсутністю бензину. Допомо-жіть, будь ласка.

— Вам із цього приводу требазвернутися спочатку до районногоуправління освіти, селищної чисільської ради. Якщо вони не до-поможуть, тоді звертайтеся або вобласне управління освіти, або пи-шіть цю інформацію до нашої ін-спекції. Тоді ми вживатимемо за-ходів, щоб стимулювати і вашімісцеві органи самоврядування, іуправління освіти для оператив-ного розв’язання цього питання.

Олександра,м. Хмельницький:

— Планую віддати свою донькунаступного року до першого класугімназії, але поспілкувавшись ізбатьками, дізналася, що туди тре-ба складати іспит і робити благо-дійний внесок. Скажіть, будь лас-ка, чи може державний або кому-нальний заклад набирати на та-ких умовах на навчання дітей?

— Відповідно до закону, гімназіяє загальноосвітнім навчальним за-кладом II–III ступенів з поглибле-ним вивченням окремих дисциплінпевного профілю, тобто там маютьнавчатися діти з п’ятого по одинад-цятий клас. Тож першого класу вгімназії бути не може. Початковашкола може бути при гімназії, доякої конкурсний відбір учнів непроводиться. Але щоб ви розуміли,це навчання не в гімназії, бо пер-ших класів у гімназії не може бути.А підставою для зарахування чине зарахування благодійні внескине можуть бути. Хоч, зрозуміло,якщо існує рішення батьківськогокомітету, а у вас є можливість на-дати матеріальну допомогу школі,щоб створити дитині кращі умовидля навчання, то у ваших інте -ресах робити такі внески. Але ви-ключно на добровільній основі й занаявності можливостей і бажання.

Михайле Федоровичу, з яки-ми ще запитаннями звертаютьсядо інспекції громадяни?— Що більше ми інформуємо гро-мадськість про нашу діяльність че-рез засоби масової інформації, то

більше до нас звертаються із запи-таннями, проханнями, скаргами.Скажімо, за яких умов дитина мо-же поїхати навчатися за кордон,хоч це питання не нашої компетен-ції. Або розглядаємо скарги з при-воду того, що в когось із викладачівменше педагогічне навантаження,а оплата праці однакова. Буваютьтрудові конфлікти, багато звер-нень щодо вищих навчальних за-кладів: правомірність зарахуванняна навчання на контракт чи бюд-жет, переведення з контракту набюджет, колізії щодо відрахуванняі поновлення студентів тощо.

Нерідко родини, які маютьзмогу обирати для своїх дітей на-вчальний заклад, не можуть ви-значитися. Чи існують у нас рей-тингові дослідження шкіл?— Питання рейтингів дуже важли-ве, зокрема і для загальноосвітніх

навчальних закладів. Із цього при-воду є відповідне рішення КабінетуМіністрів від 15 серпня і наказ Мі-ністерства освіти і науки, молоді таспорту від 27 вересня ц. р. Створеноспеціальні робочі групи за напрям-ками, які нині доопрацьовують кри-терії оцінювання діяльності вищихта загальноосвітніх навчальних за-кладів. Ця робота має завершитисядо травня наступного року і пройтивідповідне громадське обговорення.Щоправда, апробація цих критеріївчастково вже проводиться в 10 об-ластях. Зокрема оцінюються мате-ріально-технічний стан навчальнихзакладів, кадрове забезпечення, на-вчальні та наукові досягнення ви-кладачів, студентів чи учнів тощо.

Тетяна,м. Черкаси:

— Моя донька, учениця 5 кла-су, обідає у школі, за обіди ясплачую. Вже п’ять років як ви-ховую її без батька. Скажіть,будь ласка, чи має право моядонька на пільгове безплатнехарчування у шкільній їдальні?Якщо так, то які для цього по-трібні документи?

— Так, відповідно до постановиКабінету Міністрів від 19.06.2002року №856 «Про організацію хар-чування окремих категорій учніву загальноосвітніх навчальних за-кладах» із внесеними змінами(урядові постанови від 04.06.2003р. №850 і від 19.06.2002 №856), ді-ти-сироти, діти, позбавлені бать-ківського піклування, та діти із сі-мей, які отримують допомогу від-повідно до статті 19 Закону Украї-ни «Про державну допомогу мало-забезпеченим сім'ям», у повномуобсязі забезпечуються безкош-товним одноразовим гарячим хар-чуванням. Для того, щоб отриматибезплатне харчування, вам по-трібно подати заяву на ім’я дирек-тора школи та довідку від органівсоціального захисту населення.

Марія ВЛАСЕНКО,Дніпропетровська область:

— Уже другий рік поспіль ми,батьки другокласників, допома-гаємо матеріально нашому класу.Розумію, що поліпшую умови на-вчання саме для своєї дитини, алехотілося б знати, чи можна залу-чати кошти не тільки батьків, а,наприклад, підприємців-спонсо-рів. Поясніть, як це зробити.

— Відповідно до пункту 100 По-ложення про загальноосвітній на-вчальний заклад, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів від27 серпня 2010 р. №778, у загаль-ноосвітньому навчальному закладіза рішенням загальних зборів(конференції) можуть створювати-ся і діяти піклувальна рада табатьківський комітет, одним із зав-дань яких є зміцнення матеріаль-но-технічної і навчально-методич-ної бази, залучення додатковихджерел фінансування закладу, по-ліпшення умов для організації на-вчально-виховного процесу. Такожвідповідно до ч. 8. п. 4.1. розділу 4примірного положення про бать-ківські комітети (ради) загальноос-вітніх навчальних закладів, за-твердженого наказом Міністерстваосвіти і науки №440 від 02.06.2004року, комітети мають право ство-рювати благодійні фонди відповід-но до чинного законодавства.

Саме благодійні фонди маютьправо організовувати збиранняпожертвувань і внесків від фізич-них та юридичних осіб, іноземнихдержав та міжнародних організа-цій; визначати обсяги благодійноїдопомоги. Порядок залучення, об-ліку та використання благодійнихвнесків до благодійного фонду ви-значаються у статуті благодійноїорганізації.

Сергій КОЗАЧЕНКО, Закарпатська область:

— Чи можуть працівники удержавних і комунальних до-шкільних навчальних закладахпримусово вимагати від батьківдітей оплату за їхнє перебуванняв цих закладах або за поліпшенняумов навчання дітей?

— Відповідно до пункту п'ятогостатті 35 Закону України «Про до-шкільну освіту», батьки або особи,які їх замінюють, вносять плату захарчування дітей у державномута комунальному дошкільному на-вчальному закладі у розмірі, що неперевищує 50% (у міській місце-вості) та 30% (у сільській) від вар-тості харчування на день. Відсплати за харчування дитинизвільняються батьки або особи, щоїх замінюють, у сім'ях, в яких су-купний дохід на кожного члена запопередній квартал з урахуван-ням індексу зростання цін не пере-вищував прожиткового мінімуму.

Згідно з пунктом 2.7 Порядкувстановлення плати для батьків заперебування дітей у державних ікомунальних дошкільних та ін-

тернатних навчальних закладах,затвердженого наказом Міністер-ства освіти і науки від 21.11.2002року №667, плата за харчуваннядітей у дошкільних навчальнихзакладах вноситься щомісяця, непізніше 10 числа поточного міся-ця, за який вноситься плата, добанківських установ (їх філій). Ке-рівники дошкільних навчальнихзакладів несуть відповідальністьза своєчасне надходження бать-ківської плати. У разі невнесенняплати в установлені строки ці су-ми стягуються в порядку, визна-ченому чинним законодавством.

Оплата за надання додатковихосвітніх послуг, обумовлених по-становою Кабінету Міністрів від27.08.2010 року №796 «Про за-твердження переліку платних по-слуг, які можуть надаватися на-вчальним закладам іншими уста-новами і закладами системи осві-ти, що належать до державної ікомунальної форми власності»,здійснюється батьками відповіднодо законодавства в разі їхньої зго-ди на отримання таких послуг.

Михайло СИРОТЕНКО,м. Тернопіль:

— Шановний Михайле Федо-ровичу! Гадаю, нині у школі малоуваги приділяють фізичномурозвитку дітей, що впливає на їх-нє здоров’я. У мене двоє синів, і вних не завжди є можливість від-відувати спортивний зал післязанять у школі. Як можна зміни-ти таку ситуацію?

— Питання здоров’я школярівнадзвичайно актуальне. Нині, згід-но з новими стандартами освіти, зпершого до одинадцятого класузбільшено кількість уроків фізич-ного виховання до трьох годин натиждень. Один день, один урок —обов’язково на повітрі: прогулянка,невеличка розминка. У початковійшколі — дві фізкультпаузи, дві-три хвилини просто порухатися.

Розпорядженням Кабінету Мі-ністрів від 31 серпня 2011 року

№828-р схвалено Концепцію За-гальнодержавної цільової соці-альної програми розвитку фізич-ної культури і спорту на 2012—2016 роки, що створить умови длярозв’язання завдань подальшогополіпшення занять фізичноюкультурою і спортом відповідно досучасних потреб економічного ісоціального розвитку країни. Най-важливішими з них є споруджен-ня нових спортивних залів, май-данчиків, басейнів.

Олена,м. Кагарлик:

— На батьківських зборах мивирішили здати по 300 гривень наремонт школи. Ці кошти плану-ють використати на придбанняматеріалів та на оплату праці ро-бітників. Але я з чоловіком можутакож пофарбувати підлогу чипереклеїти в класі шпалери. Ска-жіть, будь ласка, чи маємо миправо не здавати гроші в благодій-ний фонд школи, натомість вико-нати певну роботу у своєму класі?

— Відповідно до Закону України«Про благодійництво та благодійніорганізації», благодійництво — цедобровільна безкорислива пожер-тва фізичних та юридичних осіб унаданні матеріальної, фінансової,організаційної та іншої благодійноїдопомоги. Тобто благодійні внески

можуть надаватися як у грошовійформі, так і у вигляді товарів, робіт,послуг. Тому вибір форми благодій-ної допомоги залежить від вашогобажання та можливостей. Ніхто немає права встановлювати вам фор-му, розміри благодійної допомоги.Це справа добровільна. Водночасякщо ви надали школі допомогу увигляді певних робіт чи послуг, ад-міністрація навчального закладумає їх обліковувати відповідно допостанови Кабінету Міністрів від 17серпня 1998 р. №1295 «Про затвер-дження Порядку розподілу товарів,отриманих як благодійна допомога,та контролю за цільовим розподіломблагодійної допомоги у вигляді на-даних послуг або виконаних робіт».

— Хто має право перевірити ро-боту благодійного фонду школи?Чи може зробити це Державна ін-спекція навчальних закладів?

— Благодійний фонд повиненбути створений і діяти правомір-но, тобто як благодійна недержав-на організація, що здійснює благо-дійну діяльність в інтересах сус-пільства або окремих громадянзгідно із Законом України «Проблагодійництво та благодійні орга-нізації». Згідно зі статтею 22 цьогозакону, контроль за діяльністюблагодійних організацій, зокремаі порядком використання нимимайна та коштів, призначених дляблагодійної допомоги, здійснюютьоргани виконавчої влади відповід-но до їхньої компетенції.

Благодійники, які передали своємайно, кошти та інші матеріальніцінності до благодійної організації,мають право одержувати на їхнювимогу звіт про використання за-значеного майна, коштів та цін-ностей. А якщо майно, кошти таінші матеріальні цінності переда-но за цільовим призначенням, звітпро їхнє використання благодійнаорганізація подає благодійниковіобов’язково.

Державна інспекція навчальнихзакладів здійснює контроль за ді-яльністю навчальних закладів та

інших суб’єктів господарювання,що надають освітні послуги. Кон-троль за діяльністю недержавнихорганізацій, які займаються бла-годійною діяльністю, до повнова-жень інспекції не належить. Вод-ночас ДІНЗ України має право пе-ревірити діяльність навчальногозакладу щодо залучення додатко-вих джерел фінансування та ра-ціонального їх використання, до-тримання навчальним закладом(державної та комунальної формвласності) вимог Порядку отри-мання благодійних (добровільних)внесків і пожертв від юридичнихта фізичних осіб, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів від4 серпня 2000 р. №1222 (із зміна-ми), а також питання стосовно зві-тування керівника про викорис-тання благодійної допомоги.

«Пряму лінію» підготувала і провела

Наталя БОРОДЮК, «Урядовий кур’єр»

УК

УК

Якщо йдеться про додаткові освітні послуги —заняття в гуртках, на курсах, факультативиз комп’ютерної підготовки, які виходять за обсягинавчальних планів, — то оплата таких послуг законна.

www.ukurier.gov.uawww.ukurier.gov.ua УРЯДОВИЙ КУР’ЄР, 1 листопада 2012 року, четвер, № 200

ПРЯМА ЛІНІЯ «УК»СПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК8СПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК

9

Голова Державної інспекціїнавчальних закладів України

Михайло ГОНЧАРЕНКО

З питань органiзацiї та проведення«прямих  лiнiй»  i  «круглих  столiв»«Урядового кур’єра» звертатись докерiвника прес-центру Анни ШИКА-НОВОЇ  за  електронною  адресою:imrich@ukcc.com.ua.

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

ДОСЬЄ «УК»

Михайло ГОНЧАРЕНКО. Народився 1975 року в смт Стеблів Черкаської об-ласті. Закінчив Державну академію легкої промисловості та Міжгалузевий ін-ститут підвищення кваліфікації кадрів при НТУ «Харківський політехнічний ін-ститут». Кандидат економічних наук. Працював директором департаменту на-укової діяльності та ліцензування МОНмолодьспорту. Із серпня 2011 року очо-лює Державну інспекцію навчальних закладів України.

«Педагогічні працівники не мають права безпосередньо збирати кошти»

Фот

о О

лекс

андр

а Л

ЕП

ЕТ

УХ

И

А після фотографування створимо батьківський комітет

Видавництво «Право» пропонує:Кримінальний процесуальний кодекс України.Науково-практичний коментар (у 2-х томах)За заг. ред.: Президента НАПрН України, ректора Національ-ного університету «Юридична академія України імені Ярос-лава Мудрого» В. Я. Тація; Генерального прокурора України В. П. Пшонки; Радника Президента України — Керівника Го-ловного управління з питань судоустрою Адміністрації Пре-зидента України А. В. Портнова. До авторського колективу Науково-практичного коментаря ввійшли декілька десятків провідних українських науковців та державних діячів.

Видання можна замовити: Тел./факс: (057) 716-45-53,

716-45-63, м.т. (050) 409-08-69

sales@pravo-izdat.com.uawww.pravo-izdat.com.ua

РЕКЛАМА

Останнім часом рідко яка розмо-ва в родинах, де є діти шкіль-

ного віку, обходиться без обгово-рення питання питань: яку суму вчерговий раз доведеться викластина потреби класу або внести як до-бровільну пожертву у фонд школи.Те, що тема ця наболіла, засвідчи-ла й пряма редакційна телефонналінія, гостем якої був голова Дер-жавної інспекції навчальних за-кладів України Михайло Гонча-ренко. Хоч повноваження цієї ор-ганізації поширюються на багатосфер освітньої галузі, значна час-тина запитань наших читачів сто-сувалася саме цієї проблематики.

Катерина Никифорівна, м. Черкаси:

— Михайле Федоровичу, чиможе бути ліцей або школа за-сновником благодійного фонду?

— Відповідно до Закону Украї-ни «Про благодійництво та благо-дійні організації», органи держав-ної влади, державні комунальніпідприємства, установи, якими, доречі, є і державний ліцей, проякий ви говорите, не можуть бутизасновником благодійної організа-ції. Також засновником благодій-ної організації не дозволяєтьсястати будь-яким іншим організа-ціям, що фінансуються з бюджету.Водночас заснувати благодійнийфонд можуть громадяни України,інших країн, особи без громадян-ства, які досягли 18 років, і юри-дичні особи, що не фінансуються здержавного бюджету.

Іван Іванович, м. Київ:

— Мій онук навчається в однійіз шкіл Оболонського району, декошти на розвиток школи збираєкласний керівник. Наскільки за-конно брати вчителям готівку вдітей?

— Це типова проблема. До насбатьки дуже часто звертаютьсящодо цього. Педагогічні працівни-ки не мають права безпосередньозбирати кошти. Це грубе пору-шення ст. 56 Закону України «Проосвіту». У постанові Кабінету Мі-ністрів № 1222 від 4 серпня 2000року зазначається, що благодійнівнески можуть надходити до бла-годійного фонду школи на раху-нок «Суми за дорученням» черезбанківську установу.

— Тобто можна відмовляти пе-дагогічним працівникам у здачікоштів, я так розумію?

— Знаєте, це запитання двоз-начне: з одного боку, вони не ма-ють права збирати ці кошти, але з

іншого, один із обов’язків батьків-ського комітету і батьків — турбо-та про поліпшення матеріально-технічного забезпечення школи.Якщо є відповідне рішення бать-ківського комітету про збір благо-дійних внесків і вони мають мож-ливість сплатити їх в установле-ному законом порядку на безго-тівковий рахунок благодійногофонду, що відкривають у банків-ських установах, то цю платуможна здійснювати.

Марина,Львівська область:

— Ми, батьки, здаємо гроші напотреби класу. За них міняли вік-на, робили косметичний ремонттощо. Сума виходить чимала. Алекерівництво школи нам постійнопропонує здавати гроші ще й уфонд школи. Скажіть, будь лас-ка, наскільки це правомірно і хтоперевіряє діяльність цього фондуі чи перевіряють його взагалі?

— Те, що в межах школи вам ре-комендують здавати кошти самедо благодійного фонду, а не збира-ють готівкою, — це плюс керівниц-тву школи. А контролем за діяль-ністю благодійних організацій зай-маються відповідні органи вико-навчої влади — щодо правильнос-ті зарахування та перерахуваннякоштів; податкова інспекція —щодо правильності напрямків ви-користання цих коштів з бокушколи. Коли фонд перераховува-тиме кошти вашій школі, переві-рити правильність їх використан-ня може допомогти також місцевеуправління освіти і наша Держав-на інспекція навчальних закладів.

— Але коли ми щось робимо всвоєму класі, то бачимо резуль-тат. Власне, ми практично на вседаємо гроші, навіть на прибиран-ня. А що саме робить шкільнийфонд, нам узагалі не зрозуміло.Тому в мене виникло таке запи-тання. То вам можна написати?

— Якщо ви здійснюєте перераху-вання до цього фонду відповідно дост. 22 Закону України «Про благо-дійництво та благодійні організа-ції», то благодійник, який передаєсвої кошти й інші матеріальні цін-ності до благодійних організацій,повинен одержувати за першоювимогою звіт про напрямки їх вико-ристання. Бо благодійна допомогаможе здійснюватися як у виглядікоштів, так і за рахунок наданнятих чи тих товарів чи послуг. Мож-ливо, у вашому класі своїми силамиможна якусь роботу зробити. Якщозвіт вам на вашу вимогу не було на-дано, то я раджу вам звернутися

письмово до керівництва фонду,куди перераховують ці кошти, а як-що ні, то звертайтеся до органів уп-равління освіти, а у крайньому разі— до правоохоронних органів. Бовідмова у наданні такого звіту — цепорушення порядку діяльності бла-годійних організацій і фондів.

Андрій,м. Київ:

— Скажіть, будь ласка, а якщоблагодійні кошти батьків, зібраніна розвиток матеріальної базишколи, хтось використає не запризначенням, яка відповідаль-ність за це буде?

— Відповідно до Закону Украї-ни «Про благодійництво та благо-дійні організації», кошти повиннівикористовувати тільки за тиминапрямками, які визначено в ста-тутних документах благодійноїорганізації. Якщо кошти викорис-товували не за вказаними на-прямками, а, скажімо, керівникнавчального закладу чи хтось ізкерівництва привласнив ці кош-ти, то це порушення кримінально-го законодавства. Наприклад, єстаття 368 Кримінального кодек-су, якою встановлено криміналь-ну відповідальність за незаконнезбагачення. Якщо порушують по-рядок утримання благодійнихкоштів і привласнюють зазначенікошти керівники державних чикомунальних навчальних закла-дів, то про ці випадки треба ін-формувати, відповідно, органиуправління освіти і правоохоронніоргани.

Вікторія РУДЕНКО, м. Красний Луч:

— Чи варто домагатися праваскасувати або хоча б зменшити«добровільні» внески у фондшколи, якщо більшість батьків ізкласу вважає, що за це наші дітиобов’язково потраплять під реп-ресії. Чи можна направити скаргудо міського відділу освіти на умо-вах анонімності?

— Якщо на умовах анонімності,то скаргу не будуть розглядати.Але нехай батьки не бояться звер-татися з такими фактами і до уп-равління освіти, і до нашої інспек-ції: їх ніхто примусити сплачува-ти благодійні внески не може. Вод-ночас батьки теж мають бути за-цікавлені поліпшувати матеріаль-но-технічну базу навчальних за-кладів, якщо в них є така можли-вість. Це ж вкладання коштів усвоїх дітей. Зрозуміло, коли вбатьків немає такої можливості, ана них чинять тиск, то про такіфакти треба інформувати обо -в’яз ково й органи управління ос-вітою, і правоохоронні органи.

Оксана,м. Київ:

— Моя дитина наступного рокуйде до першого класу. Нам сказа-ли, що потрібно внести «добро-вільну пожертву». Чи такий вне-сок обов’язковий? Як встановлю-ють таку суму? І чи мають правомою дитину не взяти до школи,якщо я відмовлюся платити?

— Благодійний внесок можназдійснити тільки на добровільнійоснові. Тим паче, якщо ви прожи-ваєте в тому районі, до якого нале-жить навчальний заклад, то вам уприйомі дитини до першого класувідмовити не мають права. Навітьколи ви хочете відвідувати спеціа-лізовану школу, єдиною умовоюможе стати співбесіда з дитиноюза вашої присутності для визна-чення її здатності засвоювати тойнавчальний матеріал, який тутподають. Але, повторюся, не бра-ти дитину до школи через неспла-ту благодійного внеску ця школане має права.

Наталія, м. Харків:

— У нашій школі в позауроч-ний час учитель інформатикипроводить для дітей класнікомп’ютерні курси. Я хочу, щобмій син їх відвідував. Наскількизаконні ці курси і чи маю я правоне сплачувати за них, оскількищомісячно вношу кошти в благо-дійний фонд школи?

— Якщо йдеться про додатковіосвітні послуги — заняття в гур-тках, на курсах, факультативи з

комп’ютерної підготовки, які ви-ходять за обсяги навчальних пла-нів, — то оплата таких послуг за-конна. Про це йдеться в постановіКабміну № 796 від 27 серпня 2010року, де також наводять перелікплатних послуг, які можуть нада-вати навчальні заклади. Водночасблагодійну допомогу не можутьзараховувати до платних послуг:це абсолютно різні речі, тому щоблагодійна допомога — це добро-вільна пожертва батьків для по-ліпшення матеріально-технічногозабезпечення школи, вирішенняякихось нагальних питань, а плат-ні послуги — це надпрограмні за-няття, які здійснюють з дітьми забажанням батьків. Тобто благодій-ною допомогою перекривати за-конних платних послуг не можна.

Ніна Федорівна ГАЛЬЧЕНКО,м. Полтава:

— Михайле Федоровичу, колидержава нарешті приведе у від-повідність кількість навчальнихзакладів з їх матеріальним і фі-нансовим забезпеченням, щобпитання збору коштів на потребикласів узагалі не виникало? Тому

що всім добре відомо, звідки вухаростуть. Більшість звичайнихбюджетних шкіл ледь животі-ють, а вчителі змушені робитиремонти в класах, забезпечуватиучнів реактивами на уроках хімії,якось заохочувати старанніших зних до навчання. Хіба педагог му-сить робити це власним коштом?Крім того, ви чудово знаєте, які восвітян зарплати, а влада лишеобіцяє їх підвищити.

— Держава зацікавлена в опти-мізації мережі загальноосвітніх

навчальних закладів. Однак рі-шення щодо закриття, скажімо,школи, де навчається менш як де-сятеро дітей, які могли б здобува-ти набагато якіснішу освіту у ве-ликій школі в умовах реальноїстимулюючої конкуренції середсвоїх однолітків у сусідньому на-селеному пункті, ухвалюють тіль-ки місцеві громади. І дуже частотакого дозволу вони не дають, на-віть коли села компактно розта-шовані і діти можуть добиратисятуди без підвезення шкільним ав-тобусом. А про те, що вони позбав-ляють дітей права на рівний до-ступ до якісної, наголошую —якісної, освіти, ніхто з них не ду-має. А ми зобов’язані турбуватисяпро реалізацію вказаних прав на-ших маленьких громадян.

Людмила Павлівна СУШЕНКО, Дніпропетровська область, |се-лище Зоря:

— У нас склалася критична си-туація: дітей із кількох сіл не під-возять до школи, мотивуючи цевідсутністю бензину. Допомо-жіть, будь ласка.

— Вам із цього приводу требазвернутися спочатку до районногоуправління освіти, селищної чисільської ради. Якщо вони не до-поможуть, тоді звертайтеся або вобласне управління освіти, або пи-шіть цю інформацію до нашої ін-спекції. Тоді ми вживатимемо за-ходів, щоб стимулювати і вашімісцеві органи самоврядування, іуправління освіти для оператив-ного розв’язання цього питання.

Олександра,м. Хмельницький:

— Планую віддати свою донькунаступного року до першого класугімназії, але поспілкувавшись ізбатьками, дізналася, що туди тре-ба складати іспит і робити благо-дійний внесок. Скажіть, будь лас-ка, чи може державний або кому-нальний заклад набирати на та-ких умовах на навчання дітей?

— Відповідно до закону, гімназіяє загальноосвітнім навчальним за-кладом II–III ступенів з поглибле-ним вивченням окремих дисциплінпевного профілю, тобто там маютьнавчатися діти з п’ятого по одинад-цятий клас. Тож першого класу вгімназії бути не може. Початковашкола може бути при гімназії, доякої конкурсний відбір учнів непроводиться. Але щоб ви розуміли,це навчання не в гімназії, бо пер-ших класів у гімназії не може бути.А підставою для зарахування чине зарахування благодійні внескине можуть бути. Хоч, зрозуміло,якщо існує рішення батьківськогокомітету, а у вас є можливість на-дати матеріальну допомогу школі,щоб створити дитині кращі умовидля навчання, то у ваших інте -ресах робити такі внески. Але ви-ключно на добровільній основі й занаявності можливостей і бажання.

Михайле Федоровичу, з яки-ми ще запитаннями звертаютьсядо інспекції громадяни?— Що більше ми інформуємо гро-мадськість про нашу діяльність че-рез засоби масової інформації, то

більше до нас звертаються із запи-таннями, проханнями, скаргами.Скажімо, за яких умов дитина мо-же поїхати навчатися за кордон,хоч це питання не нашої компетен-ції. Або розглядаємо скарги з при-воду того, що в когось із викладачівменше педагогічне навантаження,а оплата праці однакова. Буваютьтрудові конфлікти, багато звер-нень щодо вищих навчальних за-кладів: правомірність зарахуванняна навчання на контракт чи бюд-жет, переведення з контракту набюджет, колізії щодо відрахуванняі поновлення студентів тощо.

Нерідко родини, які маютьзмогу обирати для своїх дітей на-вчальний заклад, не можуть ви-значитися. Чи існують у нас рей-тингові дослідження шкіл?— Питання рейтингів дуже важли-ве, зокрема і для загальноосвітніх

навчальних закладів. Із цього при-воду є відповідне рішення КабінетуМіністрів від 15 серпня і наказ Мі-ністерства освіти і науки, молоді таспорту від 27 вересня ц. р. Створеноспеціальні робочі групи за напрям-ками, які нині доопрацьовують кри-терії оцінювання діяльності вищихта загальноосвітніх навчальних за-кладів. Ця робота має завершитисядо травня наступного року і пройтивідповідне громадське обговорення.Щоправда, апробація цих критеріївчастково вже проводиться в 10 об-ластях. Зокрема оцінюються мате-ріально-технічний стан навчальнихзакладів, кадрове забезпечення, на-вчальні та наукові досягнення ви-кладачів, студентів чи учнів тощо.

Тетяна,м. Черкаси:

— Моя донька, учениця 5 кла-су, обідає у школі, за обіди ясплачую. Вже п’ять років як ви-ховую її без батька. Скажіть,будь ласка, чи має право моядонька на пільгове безплатнехарчування у шкільній їдальні?Якщо так, то які для цього по-трібні документи?

— Так, відповідно до постановиКабінету Міністрів від 19.06.2002року №856 «Про організацію хар-чування окремих категорій учніву загальноосвітніх навчальних за-кладах» із внесеними змінами(урядові постанови від 04.06.2003р. №850 і від 19.06.2002 №856), ді-ти-сироти, діти, позбавлені бать-ківського піклування, та діти із сі-мей, які отримують допомогу від-повідно до статті 19 Закону Украї-ни «Про державну допомогу мало-забезпеченим сім'ям», у повномуобсязі забезпечуються безкош-товним одноразовим гарячим хар-чуванням. Для того, щоб отриматибезплатне харчування, вам по-трібно подати заяву на ім’я дирек-тора школи та довідку від органівсоціального захисту населення.

Марія ВЛАСЕНКО,Дніпропетровська область:

— Уже другий рік поспіль ми,батьки другокласників, допома-гаємо матеріально нашому класу.Розумію, що поліпшую умови на-вчання саме для своєї дитини, алехотілося б знати, чи можна залу-чати кошти не тільки батьків, а,наприклад, підприємців-спонсо-рів. Поясніть, як це зробити.

— Відповідно до пункту 100 По-ложення про загальноосвітній на-вчальний заклад, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів від27 серпня 2010 р. №778, у загаль-ноосвітньому навчальному закладіза рішенням загальних зборів(конференції) можуть створювати-ся і діяти піклувальна рада табатьківський комітет, одним із зав-дань яких є зміцнення матеріаль-но-технічної і навчально-методич-ної бази, залучення додатковихджерел фінансування закладу, по-ліпшення умов для організації на-вчально-виховного процесу. Такожвідповідно до ч. 8. п. 4.1. розділу 4примірного положення про бать-ківські комітети (ради) загальноос-вітніх навчальних закладів, за-твердженого наказом Міністерстваосвіти і науки №440 від 02.06.2004року, комітети мають право ство-рювати благодійні фонди відповід-но до чинного законодавства.

Саме благодійні фонди маютьправо організовувати збиранняпожертвувань і внесків від фізич-них та юридичних осіб, іноземнихдержав та міжнародних організа-цій; визначати обсяги благодійноїдопомоги. Порядок залучення, об-ліку та використання благодійнихвнесків до благодійного фонду ви-значаються у статуті благодійноїорганізації.

Сергій КОЗАЧЕНКО, Закарпатська область:

— Чи можуть працівники удержавних і комунальних до-шкільних навчальних закладахпримусово вимагати від батьківдітей оплату за їхнє перебуванняв цих закладах або за поліпшенняумов навчання дітей?

— Відповідно до пункту п'ятогостатті 35 Закону України «Про до-шкільну освіту», батьки або особи,які їх замінюють, вносять плату захарчування дітей у державномута комунальному дошкільному на-вчальному закладі у розмірі, що неперевищує 50% (у міській місце-вості) та 30% (у сільській) від вар-тості харчування на день. Відсплати за харчування дитинизвільняються батьки або особи, щоїх замінюють, у сім'ях, в яких су-купний дохід на кожного члена запопередній квартал з урахуван-ням індексу зростання цін не пере-вищував прожиткового мінімуму.

Згідно з пунктом 2.7 Порядкувстановлення плати для батьків заперебування дітей у державних ікомунальних дошкільних та ін-

тернатних навчальних закладах,затвердженого наказом Міністер-ства освіти і науки від 21.11.2002року №667, плата за харчуваннядітей у дошкільних навчальнихзакладах вноситься щомісяця, непізніше 10 числа поточного міся-ця, за який вноситься плата, добанківських установ (їх філій). Ке-рівники дошкільних навчальнихзакладів несуть відповідальністьза своєчасне надходження бать-ківської плати. У разі невнесенняплати в установлені строки ці су-ми стягуються в порядку, визна-ченому чинним законодавством.

Оплата за надання додатковихосвітніх послуг, обумовлених по-становою Кабінету Міністрів від27.08.2010 року №796 «Про за-твердження переліку платних по-слуг, які можуть надаватися на-вчальним закладам іншими уста-новами і закладами системи осві-ти, що належать до державної ікомунальної форми власності»,здійснюється батьками відповіднодо законодавства в разі їхньої зго-ди на отримання таких послуг.

Михайло СИРОТЕНКО,м. Тернопіль:

— Шановний Михайле Федо-ровичу! Гадаю, нині у школі малоуваги приділяють фізичномурозвитку дітей, що впливає на їх-нє здоров’я. У мене двоє синів, і вних не завжди є можливість від-відувати спортивний зал післязанять у школі. Як можна зміни-ти таку ситуацію?

— Питання здоров’я школярівнадзвичайно актуальне. Нині, згід-но з новими стандартами освіти, зпершого до одинадцятого класузбільшено кількість уроків фізич-ного виховання до трьох годин натиждень. Один день, один урок —обов’язково на повітрі: прогулянка,невеличка розминка. У початковійшколі — дві фізкультпаузи, дві-три хвилини просто порухатися.

Розпорядженням Кабінету Мі-ністрів від 31 серпня 2011 року

№828-р схвалено Концепцію За-гальнодержавної цільової соці-альної програми розвитку фізич-ної культури і спорту на 2012—2016 роки, що створить умови длярозв’язання завдань подальшогополіпшення занять фізичноюкультурою і спортом відповідно досучасних потреб економічного ісоціального розвитку країни. Най-важливішими з них є споруджен-ня нових спортивних залів, май-данчиків, басейнів.

Олена,м. Кагарлик:

— На батьківських зборах мивирішили здати по 300 гривень наремонт школи. Ці кошти плану-ють використати на придбанняматеріалів та на оплату праці ро-бітників. Але я з чоловіком можутакож пофарбувати підлогу чипереклеїти в класі шпалери. Ска-жіть, будь ласка, чи маємо миправо не здавати гроші в благодій-ний фонд школи, натомість вико-нати певну роботу у своєму класі?

— Відповідно до Закону України«Про благодійництво та благодійніорганізації», благодійництво — цедобровільна безкорислива пожер-тва фізичних та юридичних осіб унаданні матеріальної, фінансової,організаційної та іншої благодійноїдопомоги. Тобто благодійні внески

можуть надаватися як у грошовійформі, так і у вигляді товарів, робіт,послуг. Тому вибір форми благодій-ної допомоги залежить від вашогобажання та можливостей. Ніхто немає права встановлювати вам фор-му, розміри благодійної допомоги.Це справа добровільна. Водночасякщо ви надали школі допомогу увигляді певних робіт чи послуг, ад-міністрація навчального закладумає їх обліковувати відповідно допостанови Кабінету Міністрів від 17серпня 1998 р. №1295 «Про затвер-дження Порядку розподілу товарів,отриманих як благодійна допомога,та контролю за цільовим розподіломблагодійної допомоги у вигляді на-даних послуг або виконаних робіт».

— Хто має право перевірити ро-боту благодійного фонду школи?Чи може зробити це Державна ін-спекція навчальних закладів?

— Благодійний фонд повиненбути створений і діяти правомір-но, тобто як благодійна недержав-на організація, що здійснює благо-дійну діяльність в інтересах сус-пільства або окремих громадянзгідно із Законом України «Проблагодійництво та благодійні орга-нізації». Згідно зі статтею 22 цьогозакону, контроль за діяльністюблагодійних організацій, зокремаі порядком використання нимимайна та коштів, призначених дляблагодійної допомоги, здійснюютьоргани виконавчої влади відповід-но до їхньої компетенції.

Благодійники, які передали своємайно, кошти та інші матеріальніцінності до благодійної організації,мають право одержувати на їхнювимогу звіт про використання за-значеного майна, коштів та цін-ностей. А якщо майно, кошти таінші матеріальні цінності переда-но за цільовим призначенням, звітпро їхнє використання благодійнаорганізація подає благодійниковіобов’язково.

Державна інспекція навчальнихзакладів здійснює контроль за ді-яльністю навчальних закладів та

інших суб’єктів господарювання,що надають освітні послуги. Кон-троль за діяльністю недержавнихорганізацій, які займаються бла-годійною діяльністю, до повнова-жень інспекції не належить. Вод-ночас ДІНЗ України має право пе-ревірити діяльність навчальногозакладу щодо залучення додатко-вих джерел фінансування та ра-ціонального їх використання, до-тримання навчальним закладом(державної та комунальної формвласності) вимог Порядку отри-мання благодійних (добровільних)внесків і пожертв від юридичнихта фізичних осіб, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів від4 серпня 2000 р. №1222 (із зміна-ми), а також питання стосовно зві-тування керівника про викорис-тання благодійної допомоги.

«Пряму лінію» підготувала і провела

Наталя БОРОДЮК, «Урядовий кур’єр»

УК

УК

Якщо йдеться про додаткові освітні послуги —заняття в гуртках, на курсах, факультативиз комп’ютерної підготовки, які виходять за обсягинавчальних планів, — то оплата таких послуг законна.

www.ukurier.gov.uawww.ukurier.gov.ua УРЯДОВИЙ КУР’ЄР, 1 листопада 2012 року, четвер, № 200

ПРЯМА ЛІНІЯ «УК»СПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК8СПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК

9

Голова Державної інспекціїнавчальних закладів України

Михайло ГОНЧАРЕНКО

З питань органiзацiї та проведення«прямих  лiнiй»  i  «круглих  столiв»«Урядового кур’єра» звертатись докерiвника прес-центру Анни ШИКА-НОВОЇ  за  електронною  адресою:imrich@ukcc.com.ua.

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

ДОСЬЄ «УК»

Михайло ГОНЧАРЕНКО. Народився 1975 року в смт Стеблів Черкаської об-ласті. Закінчив Державну академію легкої промисловості та Міжгалузевий ін-ститут підвищення кваліфікації кадрів при НТУ «Харківський політехнічний ін-ститут». Кандидат економічних наук. Працював директором департаменту на-укової діяльності та ліцензування МОНмолодьспорту. Із серпня 2011 року очо-лює Державну інспекцію навчальних закладів України.

«Педагогічні працівники не мають права безпосередньо збирати кошти»

Фот

о О

лекс

андр

а Л

ЕП

ЕТ

УХ

И

А після фотографування створимо батьківський комітет

Видавництво «Право» пропонує:Кримінальний процесуальний кодекс України.Науково-практичний коментар (у 2-х томах)За заг. ред.: Президента НАПрН України, ректора Національ-ного університету «Юридична академія України імені Ярос-лава Мудрого» В. Я. Тація; Генерального прокурора України В. П. Пшонки; Радника Президента України — Керівника Го-ловного управління з питань судоустрою Адміністрації Пре-зидента України А. В. Портнова. До авторського колективу Науково-практичного коментаря ввійшли декілька десятків провідних українських науковців та державних діячів.

Видання можна замовити: Тел./факс: (057) 716-45-53,

716-45-63, м.т. (050) 409-08-69

sales@pravo-izdat.com.uawww.pravo-izdat.com.ua

РЕКЛАМА

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єрСПЕЦ

ІАЛЬНИЙ

ВИПУСК10

Освіта за кОрдОнОм

Наталя БОРОДЮК,«Урядовий кур’єр»

Від сивої давнини вільнепереміщення в освіт-

ньому просторі вченого лю-ду — студентів та їхніх ви-кладачів — було справоюзвичною. Цей рух на шляхудо прогресу не могли пере-крити державні кордони.До речі, вже в наш час ос-вітній чинник відіграв не-абияку роль у їх стиранні.Досить згадати, що концеп-ція західноєвропейської ін-теграції передбачала ши-року інтернаціоналізаціювищої освіти: тамтешністуденти мали змогу про-тягом певного часу навча-тися у вишах інших країндля поглиблення і вдоско-налення своїх знань. Ук-раїна постійно декларуєбажання інтегруватися усвітове співтовариство. Цейпроцес не набере помітнихзрушень без участі фахів-ців нової формації — різно-бічно освічених, вільних усвоїх поглядах, добре обіз-наних із законами життяцивілізованого світу.

Тим часом зважитися нанавчання за кордоном длямолодих українців надзви-чайно складно. Передусімтакий крок у самостійнежиття фактично повністюунеможливлює батьків-ську опіку, натомість додаєнизку проблем, які, власне,починаються з пошуку ви-щого навчального закладу.Цей процес забирає чи ненайбільше часу, адже за-звичай майбутні абітурієн-ти не оминають своєю ува-гою таких освітніх євро-пейських грандів, як старіуніверситети Британії, Ні-меччини, Франції. І це не-безпідставно: авторитет їх-ній непохитний. Але, будь-мо відвертими, і коштує віннедешево. Далеко не кожнанавіть більш-менш замож-на українська родина можевикласти 20 або 30 тисячєвро на рік тільки як опла-

ту за навчання. Тим часомнині дедалі помітнішої рей-тингової ваги набуває низ-ка нових вишів, які вже за-воювали прихильність спо-живачів освітнього ринкузавдяки співпраці з носія-ми традицій. Навчання вних має значні переваги —програми, узгоджені з пар-тнерами, гарантують якіснізнання, а помірні ціни від-чиняють двері у світ обра-них талановитій молоді зобмеженими фінансовимиможливостями.

Не в останню чергу й че-рез це вже 40 молодих укра-

їнців, які мріють стати ус-пішними менеджерами, об-рали для навчання Interna-tional University College(Міжнародний університет-ський коледж) у Болгарії.Нині це одна з найпрестиж-ніших бізнес-шкіл у СхіднійЄвропі, де здобувають знан-ня студенти з 20 країн.Більш того: за магістерськи-ми програмами МВА цей

навчальний заклад увійшовдо десятки кращих у Цен-тральній і Східній Європі.

Коледж веде свою істо-рію від 1992 року, алесправжнє визнання одер-жав після гармонізації ба-калаврських програм за на-прямками «Міжнароднийбізнес і менеджмент», «Ме-неджмент готельного бізне-су», «Бізнес і інформаційнісистеми» з одним з найбіль-ших університетів Вели-кобританії Cardiff Metro-politan University і видачіподвійних дипломів — бри-танського і болгарського.

Не секрет, що британськаосвіта традиційно вважа-ється однією з кращих у сві-ті. Плюсом є також її еконо-мічність. У болгарськомуколеджі, як і в Британії,здобути ступінь бакалавра імагістра можна всього за 3 і1 рік відповідно, тоді як в ін-ших країнах — за 4 і 2. Од-нак не слід забувати, щобританська програма ко-

ротша за термінами ви-ключно за рахунок своєї ін-тенсивності й насиченості.Тож тут здобувають освітучимало європейців, зокремай англійців, які через своїстатки не можуть зробитице на батьківщині. Навіщоплатити більше, розмірко-вують вони, коли можна от-римати вагомий для світудиплом і навіть з рук при-нца Чарльза, який є почес-ним ректором Cardiff Met-ropolitan University.

Ясна річ, автоматом, якзалік, його ніхто не видасть.Свою репутацію, набуту

роками, англійці свято обе-рігають, тому ретельноконтролюють дотриманняакадемічних стандартів.Тож у болгарському колед-жі застосовують такі саміметоди навчання, студентимають такий самий доступдо інформаційних ресурсів,складають однакові іспитиі одержують однаково ви-сокий рівень знань.

Один університет — два дипломиВИБІР. Навчання в Болгарії дає змогу молодим українським фахівцям бути конкурентними на світовому ринку праці

Ольга ЛЕВОЧКІНА, студентка третього

курсу (МВА):— Можливо, одразу після закінчення школи

в інших країнах складно адаптуватися, алетільки не в Болгарії: близькість культури і мовидає змогу не витрачати на це часу. До того жмісцеві жителі такі доброзичливі, а надто в міс-ті Добрич, де розташований наш коледж.

Мені дуже імпонує форма навчання тут —щомісяця опановуємо по два головних предме-ти в такій послідовності: начитка лекцій, вико-нання курсових і екзамен. Такого поняття, яксесія, коли всі предмети змішуються, не існує.Спілкуюся зі своїми однокласниками, які на-вчаються вдома: те, що вони вивчили за двароки, і я — рахунок не на їхню користь. Лекціїна нашому відділенні читають викладачі з Ве-ликобританії, які мають по 20 років практики.Тому кожне їхнє слово підкріплене реальнимиприкладами, а це найголовніше.

Сама ідея бізнес-освіти — не тільки вчитисяв аудиторії, а й одночасно досвіду набувати.Практики в нас набагато більше, ніж теоретич-них занять. Найголовніша — літня, яка триваємінімум 10 тижнів і зараховується лише тоді, ко-ли її оплачує роботодавець: студенти навіть мо-жуть заробити собі на оплату навчання. Щоп-равда, її сенс не тільки в тому, щоб якісно ви-

конувати свою роботу. Скажімо, після першогокурсу я працювала в інформаційному бюро най-кращого готелю на Золотих Пісках, а потім пи-сала аналітичний звіт, у якому проаналізуваласильні й слабкі сторони діяльності готелю, про-понувала варіанти її поліпшення тощо. У своючергу роботодавці оцінюють нашу роботу. Не-рідко від них надходять пропозиції щодо на-ступного працевлаштування практикантів.

Мабуть, моїм українським одноліткам це не-звично, але тут усі ми плануємо своє майбутнє.Скажімо, я хочу закінчити магістратуру. Дяку-вати коледжу, в мене є можливість зробити цепісля бакалаврату, оскільки маємо щорічну оп-лачувану практику. Бо в Європі два роки передцим треба попрацювати. Після цього хочу на-бути досвіду в одній з міжнародних компаній.А вже наступні варіанти не розкриватиму.Знаю одне: з дипломом, який котирується у сві-ті, без роботи не залишуся.

Наталія КОРНІЛОВА, керівник офіційногопредставництваInternationalUniversity College в Україні: 

— Чому ми почали співпрацювати з болгар-ським вишем? Бо наші випускники шкіл, які се-рйозно навчалися, вивчили англійську мову,тобто мають бажання і надалі здобувати знан-ня, а не диплом — повинні мати вибір. Викла-

даю на кафедрі управління туризмом, тому мо-жу порівняти наші програми. На жаль, у нас во-ни застарілі, не мають практичного застосуван-ня, не відповідають розвитку економіки. Такіконче потрібні нині предмети, як стратегічнийменеджмент, антикризові заходи, аналітика біз-несу, і близько не вивчаються на бакалавраті.Та й звідки вони візьмуться, коли більшість на-ших викладачів не володіють англійською (а всіпершоджерела виходять саме цією мовою), по-гано знають комп’ютер. Тому навіть за бажаннявони не мають доступу до цієї літератури. Нашіуніверситети також не можуть запрошувати іно-земних фахівців через фінансові проблеми, тай хто їх слухатиме, адже в масі своїй студентитеж недостатньо знають англійську.

Водночас у болгарському коледжі дужесильний саме викладацький склад, усі фахівцімають планові стажування, беруть участь уконференціях. Я була свідком кількох переві-рок із Британії, коли приїжджала спеціальнакомісія і робила своєрідні заміри знань студен-тів. Контролери були на лекціях, давали кон-трольні: перевіряли дуже багато показників —кілька десятків пунктів, усе в письмовому ви-гляді. До того ж, велику кількість екзаменів ікурсових робіт перевіряють і оцінюють у бри-танському університеті.

Чому це важливо? Бо передусім українціїдуть по британський диплом, по практику —мовну і професійну, для того, щоб мати змогулегально працевлаштуватися за кордоном або

на кращі робочі місця в Україні, бо перед свої-ми однолітками вони мають неабияку фору —володіння п’ятьма мовами плюс професійність.

Лариса ГАВРИК,мама студентів,м. Городище:

— Обоє моїх синів навчаються в цьому ко-леджі. Мишко за спеціальністю «Туризм і ме-неджмент готельного бізнесу» вже на третьомукурсі, молодший Сашко — першокурсник цьо-го самого відділення. Рішення вчити синів закордоном прийшло не спонтанно. Керую турис-тичною фірмою і не один рік поспіль переко-нуюся, що ті знання, які дають у наших вишахза цим напрямком, далекі від практики. Тим ча-сом уже нині мені цікаво професійно спілкува-тися зі старшим сином, спостерігати за його ус-піхами, за вмінням приймати самостійні рішен-ня. Радію, коли він ділиться зі мною планами намайбутнє — вони конкретні й виважені. На всеце передовсім впливає стиль навчання в ко-леджі. Для нашої родини важливо і те, що вар-тість навчання тут значно нижча, ніж в такихсамих вишах Заходу, як, до речі, і витрати напроживання та харчування. І ще. Болгарія без-печна і дуже доброзичлива країна. Мої хлопцінавчаються тут одразу після школи — я спокій-на за них.

Тодор РАДЄВ, ректор International University College:

— Ми починали як болгарсько-голландський проект, атепер маємо партнерів по всьому світу, бо гармонізувалинаші програми з багатьма іноземними університетами, девикладання ведеться англійською мовою.

Скажімо, якщо наш студент на останньому році навчанняпоїде у відповідний виш у Франції чи Голландії, Норвегії чиАвстрії, то він також отримає два дипломи. Але чи не най-популярніші такі програми з британськими університетами— їх обирає майже 90% студентів. Адже в будь-який мо-мент вони можуть поїхати на навчання в Cardiff Metropolitan

University або Бірмінгем-ський університет, щобздобути ступінь бакалав-ра і магістра. Крім цього, внас існують інтенсивні се-местрові програми обмінуз вишами Португалії, Іспа-нії, Фінляндії.

Загалом на таку спів-працю ми орієнтувалисявід початку. Чому? БоБолгарія маленька країнаі їй складно переконатиіноземців опановувати на-вчання болгарською мо-вою. А англійська, як відо-мо, відкриває всі кордони.Нам такі програми до сна-ги, бо маємо змогу розви-ватися, брати все кращевід освіти країн-партнерів.Тож чимало болгар, якімогли б виїхати за кордон,тепер навчаються в нас.

Оскільки всі предмети вколеджі викладають ви-ключно англійською мо-вою, студенти повиннізнати її досконало. Мож-ливо, для когось це про-звучить дивно, але наші

абітурієнти можуть навіть не витрачатися на складання ТO-EFL чи IELTS: у рівні його знань ми можемо пересвідчитисяскайпом — папірець не головне. До того ж, коледж пропо-нує літні курси під керівництвом викладачів — носіїв мовиабо підготовчі — семестрові чи річні.

Не кривитиму душею: навчатися в нас складно. Зазви-чай у першокурсників 20% відрахувань. Ми вважаємо, щонечесно брати гроші, коли студент не в змозі засвоїтизнання, які потрібні для отримання двох дипломів. Зате їхняуспішність усіляко заохочується, передусім матеріально.Лише 5% студентів не отримують стипендії, а кращі можутьне думати про підробіток.

ПРЯМА МОВА

ВЛАСНА ДУМКА

У Болгарії здобувають освіту студенти з усього світу

Фот

о з

сайт

у w

ww

.vum

k.eu

ВИЩА ШКОЛАwww.ukurier.gov.ua1 листопада 2012 року, четвер, № 200

СПЕЦІАЛЬНИЙ

ВИПУСК

11

Як відомо, формування націо-нальної системи вищої осві-

ти розпочалося після проголо-шення незалежності України.Однак організаційне оформлен-ня процесу створення Європей-ського простору вищої освіти йнаукових досліджень, який час-то визначається терміном «Бо-лонський процес», відбулося че-рез десятиліття. 2002 рокутрансформаційні зрушення вгалузі закріпили законодавчо:ухвалено Закон «Про вищу осві-ту». Цей документ урахував по-зитивні наслідки модернізаціївищої школи, але не дав інстру-ментів її подальшого розвитку вконтексті Болонського процесу.Тривалий чотирирічний періодрозробки, обговорення й ухва-лення законопроекту призвів досуттєвого впливу парламент-ських політичних компромісівна його зміст, що зумовиловнутрішню суперечливість, збе-реження чималої кількості ру-диментарних освітніх норм і,врешті… застарілість закону змоменту прийняття.

Тим часом динамізм розвиткуЄС на початку 2000-х років зу-мовив швидке просування ос-вітніх реформ, які продемон-стрували свою привабливістьдля країн Центральної і СхідноїЄвропи. Приєднанню Українидо Болонського процесу в 2005році передувало проведенняшироких освітніх експеримен-тів, які мали напрацювати моде-лі гармонізації національного ієвропейського освітніх просто-рів.

На жаль, консенсусу щодошляхів подальшої модернізаціїсистеми вищої освіти знайденоне було. На середніх і нижчихщаблях університетської ієрар-хії не досягнуто адекватного ро-зуміння можливостей і перспек-тив європейського векторатрансформацій. У свідомостібільшості університетського ме-неджменту домінували застарі-лі стереотипи, що в багатьох ви-падках зумовило суто формаль-ний підхід до європейських ос-вітніх новацій.

Ця стаття підготовлена на ос-нові результатів моніторингово-го дослідження «Входження на-ціональної системи вищої освітив Європейський простір вищоїосвіти та наукового досліджен-ня», проведеного в 2011–2012роках експертами Міжнародно-го фонду досліджень освітньоїполітики за підтримки Міжна-родного фонду «Відродження».

Законодавчі зусиллязалишаютьсямалоефективними

Приєднання України до Бо-лонського процесу зумовилошвидке запровадження низкисистемних і структурних змін у

вищій освіті. Ключовим інстру-ментом запровадження іннова-цій у країнах Європи стало ух-валення нового законодавствапро вищу освіту. Це знайшлопевне відображення у форму-ванні національної освітньої по-літики в Україні. Однак лише вжовтні 2009 року у вишах булоофіційно запроваджено Євро-пейську кредитно-трансфернусистему (ЄКТС) і її ключові до-кументи, пізніше були схваленіметодичні рекомендації, які да-вали змогу подолати супереч-ності в нормативно-правовомурегулюванні освітнього процесу.Важливими кроками реформу-вання системи стали наданнясамостійності вишам у розробцінавчальних планів, ухваленняпрограми організації підготовкимагістрів і бакалаврів, затвер-дження Примірного положенняпро міжгалузеву індивідуалізо-вану гуманітарну освіту.

Очікування реформ у галузівищої освіти оформилося у ви-гляді соціального замовленнясуспільства і знайшло відобра-ження у Програмі економічнихреформ Президента УкраїниВіктора Януковича на 2010–2014 роки «Заможне суспіль-ство, конкурентоспроможнаекономіка, ефективна держава».

Окремої уваги заслуговує іс-торія створення нової редакціїЗакону України «Про вищу ос-віту». Вона розпочалася в люто-му 2008 року, коли Міністерствоосвіти і науки ініціювало роз-робку цього документа. Поприформальне схвалення Кабіне-том Міністрів у вересні 2009 ро-ку, законопроект так і не буловнесено на розгляд ВерховноїРади. Тривале доопрацюваннявпродовж 2010–2011 років при-вело до появи нової міністер-ської версії законопроекту, якабула неоднозначно сприйнятаакадемічною спільнотою і пред-ставниками широкої громад-ськості. Заслуговує на увагу па-ралельне внесення альтерна-тивного законопроекту відпредставника Президента Ук-раїни у Верховній Раді ЮріяМірошниченка, який багатьмаспостерігачами оцінювався якзначно прогресивніший і відпо-відний до завдань реформуван-ня вищої освіти. Парламент-ською опозицією в свою чергубуло внесено законопроект,який містив чимало цікавих ідейта новацій, які сприяли б вико-нанню зобов’язань країни врамках Болонського процесу.

Широке неприйняття офіцій-ного законопроекту дало мож-ливість Прем’єр-міністру Мико-лі Азарову зробити спробу уз-годження позицій всіх зацікав-лених сторін через створенняспеціальної робочої групи з до-опрацювання документа. Робочагрупа на чолі з ректором Націо-нального технічного університе-

ту «КПІ» Михайлом Згуров-ським опрацювала урядовий таальтернативні проекти, а такожтисячі пропозицій академічноїспільноти, громадських та сту-дентських організацій. Резуль-татом їх роботи став суттєвооновлений законопроект, якийреалізує громадсько-держав-ний принцип управління у ви-щій освіті, забезпечує реаліза-цію міжнародних зобов’язаньУкраїни, розширює автономіюнавчальних закладів, акцентуєна досягненні належної якостіосвіти та обмежує адміністра-тивні функції міністерства. По-ки що він не розглянутий Кабі-нетом Міністрів.

Таким чином, законодавчі зу-силля щодо імплементації реко-мендацій Болонського процесудосі залишаються малоефек-тивними. З одного боку, відбувсяформальний акт входження Ук-раїни до Європейського просто-ру вищої освіти та наукових до-сліджень, розвиваються міжна-родні освітні проекти та номі-нально запроваджено ЄКТС. Здругого — в Україні не введенотрициклову систему освітніхступенів, ЄКТС не лягла в осно-ву організації навчального про-цесу та розробки стандартів ви-щої освіти, а компетентніснийпідхід не став базовою засадоютехнології навчання та оцінкийого результатів, університет-ська автономія залишається небільш ніж популярним лозун-гом, схеми міжнародної та на-ціональної мобільності студен-тів і викладачів не отримали на-лежної державної підтримки.

Комплексної системиякості вищої освітине створено

Проблема якості освіти та їїадекватності вимогам часу і сус-пільного розвитку на початкуХХІ століття стала централь-ною у світовому освітньому дис-курсі. Особлива увага пробле-мам забезпечення якості освіти— характерна риса Болонськогопроцесу. Виявом вагомості цієїтеми є розробка стандартів і ре-комендацій щодо забезпеченняякості в Європейському просто-рі вищої освіти, які діють з 2006року і є унікальним міжнарод-ним документом, що спрямовуєосвітню політику країн конти-ненту.

Комплексної системи забез-печення якості вищої освіти вУкраїні не створено. Її тимчасо-вим замінником виступаютьсистеми ліцензування та акре-дитації, інспектування вищихнавчальних закладів ззовні таректорський контроль всереди-ні інституцій. На жаль, названікомпоненти як самостійно, так ісукупно не забезпечують сис-темного впливу на всі процесиорганізації навчальної діяль-ності та її змісту, не створюютьефекту постійного поліпшенняякості освіти.

Національних стандартіввнутрішнього забезпеченняякості вищої освіти в Українідосі не існує. У вишах застосо-вують різноманітні моделі моні-торингу, аудиту й управлінняякістю, проте усталеної системивони не формують. Кращий віт-

чизняний зразок програмногодокумента з внутрішнього за-безпечення якості освіти —Програма заходів із забезпечен-ня якості освіти у Київськомунаціональному університеті іме-ні Тараса Шевченка, затвер-джена в листопаді 2011 року.Цей документ може бути вико-ристаний як прототип для роз-робки подібних програм біль-шістю українських університе-тів.

Функції зовнішніх стандартівзабезпечення якості освітиформально виконує комплексрізноманітних нормативно-пра-вових актів. Сукупність цих до-кументів, однак, не створює ці-лісної, адекватної і відповідноїєвропейським рекомендаціямсистеми забезпечення якостіосвіти.

Проблеми якості вищої освітизначною мірою зумовлені роз-ривом між сферами праці й ос-віти. Роботодавці вважають ви-щі навчальні заклади занадтоконсервативними та громіздки-ми для швидкого реагування назміни в умовах та технологіяхпраці. Університети розрахову-ють на додаткове фінансуваннявід співпраці з роботодавцями,які, в свою чергу, вважаютьсплату податків виконаннямсвоїх обов’язків з фінансуванняосвіти або розраховують з цьогона податкові преференції, які непередбачені законодавством.Прикладом нового погляду насоціальну відповідальність біз-несу перед освітою є проекткомпанії СКМ з розробки про-фесійних та освітніх стандартів

на компетентнісній основі. Йогоподальша реалізація може ство-рити сучасну ефективну модельорганізації співпраці універси-тетів та бізнесу.

В Україні панує ілюзія, щосфера освіти може реформува-тися зсередини, спираючись насвій високий інтелектуальнийпотенціал з обмеженою зовніш-ньою ресурсною підтримкою.Практика спростувала цю на-дію: розробка стандартів вищоїосвіти передбачала створеннязасобів діагностики для вимірудосягнення результатів освіти(learning outcomes), які з біль-шості спеціальностей так і небули створені з 1998 року. Прицьому підтримана урядом про-грама впровадження зовніш-нього незалежного оцінювання(з 2007 року) справедливо вва-жається одним із найбільш вда-лих прикладів здійснення ре-форм.

Належна система забезпечен-ня якості передбачає створеннярозвинених інструментів моти-вації до неї навчальних закла-дів, викладачів та студентів. Зодного боку, найбільш зацікав-леною стороною в отриманні ви-сокоякісної освіти є студент-ство. Сприйняття студентів якоб’єкта впливу, а не самостійно-го учасника освітнього процесу,позбавляє освітню систему шан-сів на успіх. З іншого боку, по-вернення наукового досліджен-ня в освітнє поле повинно статинадійним підґрунтям забезпе-чення якості вищої освіти як ос-новного засобу технологічногопрогресу України.

Чи потрібен нам Європейський освітній простір?ВІДВЕРТО. Законодавчі зусилля щодо імплементації рекомендацій Болонського процесудосі залишаються малоефективними

Тарас ФІНІКОВ, президент Міжнародного фонду дослідженьосвітньої політики

Насамкінець. Процес реформуванняосвітньої сфери України далеко не завер-шений, а зусилля органів державноївлади та активність освітньої громад-ськості є, очевидно, недостатньоефективними. Можна констатува-ти певні досягнення на більшос-ті напрямів модернізації укра-їнської вищої школи, але ба-жаний результат залиша-ється не досягнутим внас-лідок браку послідовнос-ті, логічності, цілеспря-мованості та узгод-женості зусиль.

Роль безумовногопріоритету в старан-нях держави маєзайняти гарантуван-ня якості вищої осві-ти, імплементація вУкраїні політики,процедур та інстру-ментів її зовнішньо-го та внутрішньогозабезпечення, усві-домлення важли-вості цього виміруяк чинника оцінкизрілості нашого суспіль-ства.

Віссю у побудові су-часної філософії вищоїосвіти має стати ство-рення рівноправного пар-тнерства між університета-ми і студентами, побудова на-вчальної діяльності як процесу спільного формування компетенцій, заохо-чення студентів до участі в управлінні навчальними закладами та забезпе-ченні якості освіти.

Якісна трансформація національної системи вищої освіти в таку, де ці за-сади домінуватимуть, може бути досягнута лише за умови створення атмос-фери взаємної довіри та співпраці між державою, бізнесом, освітою і сус-пільством.

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єрСПЕЦ

ІАЛЬНИЙ

ВИПУСК12

ПРОФТЕХОСВІТА

Не один рік на всіх рівнях го-ворять про необхідність мо-

дернізації професійної освіти.Часто все зводиться до примі-тивного намагання закрити абоперепрофілювати той чи той на-вчальний заклад. Життя свід-чить: цього не досить. Що і яктреба робити, що вдалося, а якіпроблеми потребують дослід-ження і розв’язання в цій галу-зі? На ці запитання «УК» відпо-відає директор Інституту про-фесійно-технічної освіти Націо-нальної академії педагогічнихнаук Валентина РАДКЕВИЧ.

Валентино Олександрівно,яким шляхом пропонують на-уковці реформувати профосвіту?— Підхід до розв’язання пробле-ми багатогранний. Життя вима-гає освіти, яка не просто озброю-ватиме майбутніх робітниківзнаннями і практичними навич-ками, а готуватиме до діяльностіз максимальною особистісною йекономічною користю. Щоб статиконкурентоспроможним не лишена внутрішньому, а й на міжна-родному ринку праці, робітник,образно кажучи, має бути ішвець, і жнець, і на дуді гравець.А це вимагає його готовності на-вчатися все життя.

Тим часом роботодавці нарі-кають на неготовність випус-кників багатьох ПТНЗ до прак-тичної роботи. — Саме тому ми й прагнемо роз-робляти навчальні програми ікритерії оцінки випускників ра-зом із роботодавцями.

На жаль, матеріально-тех-нічна база ПТНЗ відстала відпотреб сьогодення. Як тут бути?— Вихід один: замовники кадрівмають брати активну участь воснащенні ПТНЗ, надавати місцядля проходження практики уч-нями.

Яких навичок вимагаютьнайчастіше на виробництві?— Результати опитування робо-тодавців свідчать, що найзатре-буванішими трудовими навичка-ми є володіння суміжними профе-сіями (60%), знання основ еконо-міки (48%), знання основ менед-жменту (42%), володіннякомп’ютером (26%). Останнім ча-сом вітчизняні й закордонні під-приємства, бізнес-компанії дедалібільше потребують універсаль-них робітників. У зв’язку з цимважливою теоретичною основоюрозвитку професійно-технічноїосвіти за сучасних умов є концеп-ція гнучкого працівника, метаякої — підготовка робітників не зоднієї, а з двох, трьох спеціаль-ностей із наступним постійнимпідвищенням кваліфікації впро-довж усієї трудової діяльності.

Фахівці обговорюють запро-поновану вами схему дистанцій-ного навчання. У чому її суть?— У цьому напрямі працюємо ра-зом з компанією «УкрБуд». Дис-танційне професійне навчання ро-бітничих професій тривалий часвикликало певні сумніви і через тене набуло масового характеру.Однак поширення мережі Інтер-нет, підвищення загального рівнянавичок роботи з комп’ютерноютехнікою сигналізують про на-лежні умови для розвитку цьогометоду навчання. Крім того, про-фесійне навчання на відстані є за-собом подолання суперечностейміж необхідністю підвищенняякості підготовки кваліфікованихробітників і можливостями йогоздійснення. У цьому контекстіважливе значення має стратегіядержавної кадрової політики на2012–2020 роки, в якій передбаче-но реформування системи підви-щення кваліфікації та перепідго-товки кадрів на основі модерніза-ції форм і методів навчання з ура-хуванням специфіки галузі.

З розвитком ринку працізростає попит на підготовку ро-бітників з інтегрованих профе-сій. Що робиться для цього?— У Національному класифіка-торі налічується понад 8 тисячмонопрофесій і видів робіт. Їхукрупнення пропонуємо здійс-нювати шляхом об’єднання ви-дів робіт, організаційно й техно-логічно пов’язаних між собою,які можуть виконувати робіт-ники відповідної кваліфікації.Практика довела, що підготовкаробітників з нових, а також ін-тегрованих (укрупнених) про-фесій, зокрема таких, як «опе-ратор телекомунікаційних по-слуг», «монтажник будівель-ний», «деревообробник буді-вельний», «майстер ресторан-ного обслуговування» та інших,порівняно з монопрофесіями,економічно й педагогічно рента-бельніша.

Крім того, оволодіння цимипрофесіями дає змогу отриматиширокий спектр кваліфікацій,професійних компетентностей і,як наслідок, зростає підвищен-ня рівня професійної мобільнос-ті та адаптації персоналу під-приємств до нових умов діяль-ності. Адже кожна інтегрованапрофесія включає можливостікількох монопрофесій. Наприк-лад, до професії «опоряджу-вальник будівельний» входятьтакі професії, як «маляр»,

«штукатур», «плиточник-лицю-вальник», «монтажник гіпсокар-тонних конструкцій». Проте під-готовка робітників з нових, ін-тегрованих (укрупнених) про-фесій має таку ваду, як бракгнучких освітніх стандартів, щоне відповідає принципам впро-вадження Національної рамкикваліфікацій (НРК) — інстру-менту, який визначатиме й уз-годжуватиме рівні кваліфіка-цій, зокрема робітників підпри-ємств.

Водночас НРК дає змогу за-проваджувати європейські стан-дарти якості освіти з урахуван-ням вимог ринку праці до компе-тентностей робітників; забезпе-чувати гармонізацію норм зако-нодавства у сфері освіти і соці-ально-трудових відносин; сприя-ти національному й міжнародно-му визнанню кваліфікацій, набу-тих в Україні. Це дуже важливов умовах глобалізації економіч-ної діяльності, зокрема розвитку

економіки провідних країн світуна основі «аутсорсингу» (вико-нання окремих технологічнихоперацій по всьому світу).

Ваш інститут разом з депар-таментом профтехосвіти Мініс-терства освіти і науки, молоді таспорту розробляє нове поколін-ня державних стандартів робіт-ничих професій на основі мо-дульно-компетентнісного підхо-ду. Навіщо?— Модульно-компетентніснийпідхід дає змогу оптимально по-єднувати теоретичну і практич-ну складові професійного на-вчання на основі інтеграції їхзмісту. При цьому забезпечуєть-ся переосмислення місця й ролітеоретичних знань у процесі ово-лодіння компетентностями, їхупорядкування та систематиза-ції, що, зрештою, сприятиме під-вищенню мотивації до професій-ного навчання.

На таких підходах було ство-рено та презентовано на засідан-ні Міжвідомчої робочої групи зпитань розробки і впровадженнядержавних стандартів професій-но-технічної освіти відповідніметодичні рекомендації. Це далозмогу розпочати роботу над про-ектом освітнього стандарту зпрофесії «підручний сталевараконверторного виробництва»,який нині проходить апробацію уПТНЗ і на виробництві. До числарозробників стандарту увійшлинауковці, роботодавці, освітяни. Відмінним у методиці створенняДСПТО було застосування роз-роблених роботодавцями профе-сійних стандартів-документів,які в межах видів трудової діяль-ності визначають трудові фун-кції, кваліфікацію робітників від-повідно до НРК і галузевих ра-мок кваліфікацій, а також умовипраці, особистісні якості, вимогидо професійної освіти і навчання,можливі місця роботи.

Модульний принцип побудовинавчальних планів і програм даєзмогу формувати у кваліфікова-них робітників інтегральну ком-петентність із певної сфери про-фесійної діяльності на основі ово-лодіння змістом базового блоку інавчальних модулів. ДСПТО но-вого покоління дає змогу опану-вати навчальні модулі згідно зособистісними потребами у про-фесійному розвитку й, відповід-но, отримати сертифікат і вийтина ринок праці. Змінюються під-ходи і до оцінювання навчальнихрезультатів. Тепер вони визна-чатимуться тільки двома пара-метрами: «знає — не знає», «вміє— не вміє».

Безумовно, здійснення профе-сійної підготовки кваліфікованихробітників на основі новітніхДСПТО потребує насампередмодернізації навчальної та мате-ріально-технічної бази ПТНЗ,яка фактично зношена і застарі-ла на 90%. Також зростають ви-моги до педагогів професійно-технічних навчальних закладів.

Микола ПЕТРУШЕНКО,«Урядовий кур’єр»

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

Валентина РАДКЕВИЧ, директор Інституту

професійно-технічної освіти

ДОСЬЄ «УК»

Валентина РАДКЕВИЧ. Закінчила Тернопільський державний педінсти-тут. Трудову діяльність розпочинала майстром виробничого навчання Хмель-ницького технічного училища № 6. Працювала директором професійно-тех-нічного навчального закладу. З 1997 р. займається науковою роботою. До-ктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти. Автор понад300 наукових праць. Інститут професійно-технічної освіти Національної ака-демії педагогічних наук України очолює з 2008 року.

«Підприємства дедалі більше потребуютьуніверсальних робітників»

Фот

о О

лекс

андр

а Л

ЕП

ЕТ

УХ

И

Робітник має бути і швець, і жнець, і на дуді гравець

Державні стандарти професійно-технічної освіти за галузевим спрямуванням 2006-2012 рр.

За даними МОНмолодьспорту

Інф

огра

фік

а «У

К»

Комунальнегосподарство

Зв’язок

МНСДобувна

промисловість

Транспорт

Будівництво

Промисловість

Громадськехарчуваннята торгівля

Сільськегосподарствота переробна

галузь

спорту

Добувнапромисловістьпромисловість

Будівництво

78

Загалом205

31

23

1722

4710

13

Спеціальний випуск підготували Наталя БОРОДЮК, Володимир СОБОЛЕВСЬКИЙ, «Урядовий кур’єр»