Художня культура другої половини ХХ

ст.

Безпосередній зв’язок художньої творчості з глобальними проблемами світової політики, визначними для людства подіями. Протистояння творчої меншості (інтелігенції) невідповідним її світогляду "масовим" доктринам - мілітаризму, фашизму, тоталітаризму, дегуманізації життя, практиці "брудного" маніпулювання масовою свідомістю та ін. Ідеологізація мистецтва: дійсність інтерпретується з позицій певних політичних ідей (ліберальних, консервативних, марксистських, радикальних, фашистських, соціал-демократичних, феміністичних).

Від фр realisme, від лат REALiS - Речовий) - у мистецтві в широкому сенсі правдиве, об'єктивне, всебічне відображення дійсності специфічними засобами, притаманними видам художньої творчості.

Напрямок фігуративного мистецтва, який протистояв абстрактному мистецтву

Реалізм

Соцреалізм

Мистецтво соцреалізму перетворилось в рупор, що прославляв соціалістичну ідею, комуністичну партію та її вождів. Тому більшість витворів мистецтва тоталітарних країн - особливо в галузях живопису, музики, кіно, літератури та журналістики - має невелику художню цінність для світової культури. Аналогічна ситуація в демократичних країнах з розвиненою масовою культурою, де більшість митців орієнтується на смаки масового споживача. Проте, дійсно обдаровані митці довели, що шедеври людської культури стоять понад будь-якої ідеології

Соцреалізм Поняття соцреалізму пов'язували

насамперед з творчістю письменників М.Горького, В. В. Маяковського, М. О. Шолохова, з театрами К. С. Станіславського і В. Е. Мейєрхольда, кінематографічними роботами С. М. Ейзенштейна, В. І. Пудовкіна, О. П. Довженко, музикою С. С. Прокоф'єва (головним чином радянський період творчості) та Д. Д. Шостаковича (з другої половини 1930-х років), живопис Б. В. Йогансона, А. А. Дейнеки, Б. И. Пророкова, П. Д. Корина, Р. Гуттузо, скульптура С. Т. Коненкова, В. И. Мухіної, драматургія Б. Брехта, В. В. Вишневського.

«Соціалістичний реалізм стверджує буття як діяння, як творчість, мета якого - безперервний розвиток найцінніших індивідуальних здібностей людини заради перемоги його над силами природи, заради його здоров'я й довголіття, заради великого щастя жити на землі

«Правдиве» зображення дійсності «в її революційному розвитку» означає, що література і мистецтво мусять бути хвалебною ілюстрацією політики КПРС, видавати бажане за дійсне.

«лакування дійсності» і «теорія безконфліктності», тобто зображення дійсності в рожевих фарбах.

Потреба маскувати фальш у змісті витворила специфічні мистецькі особливості, притаманні всій літературі і мистецтву соціалістичного реалізму. У літературі — перевантаження зайвою інформацією і статичними описами у штучних словесних прикрасах з перевагою епітетів і порівнянь (типові з цього погляду і твори кращих прозаїків — О. Гончара, П. Загребельного й ін.), при одночасному збідненні літературної мови до обсягу газетної лексики, штучний пафос, іноді з ухилом у сентиментальність (романи М. Стельмаха, дидактизм і моралізаторство.

переслідування за несполучність з канонами соціалістичного реалізму і, всупереч статутним твердженням про свободу вибору стилів, під виглядом «формалізму», «абстракціонізму», «модернізму» було заборонено все нове в творчості як несполучне з методою соціалістичного реалізму.

Особливості соціалістичного реалізму

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВОсоціальний реалізм, абстракціонізм,сюрреалізм,КонцептуалізмМінімалізмнеоекспресіонізм

соціальний реалізм

неореалізм (країни Західної Європи)

соціалістичний реалізм

сприймання життя як драми, в якій герой шукає, але не знаходить розв’язання проблем, цікавість до простої людини.

Представники: основоположник Ренато Гуттузо, Андре Фужерон, графік Пол Хоггарт

митець зображав не те, що бачив, а те, що треба було бачити відповідно до генеральної лінії партії.

Представники: живописці Налбандян, Лопухов, Яблонська, Жилінський.

Соціалістичний реалізм Аркадій Налбандян

Й.В.Сталін Піони

Аркадій Налбандян

Тетяна Яблонська

Поштова марка 1967 року: картина «Хліб», 1949 р.

Тетяна Яблонська

"У парку". 1950.

"Життя продовжується". 1971.

Неореалізм Ренато Гуттузо

Ван Гог в борделі Бугі-вугі

Андре Фужерон

Атлантична цивілізація, 1953 Центр Помпіду, Париж

Андре Фужерон

Жінка і її здобич, 1976, Галерея Кейссона, Сент-Етьен

Гіперреалізм

живопис, який відтворює реальні сцени життя та імітує риси фотографії.

Гіперреалізм

Ральф Гоінгз. Обід Ральфа. 1982

Слово «гіперреалізм» було придумано в 1973 як французький синонім слова «фотореалізм». «Гіперреалізм» став назвою великого каталогу та виставки в Брюсселі в тому ж 1973 році.

Гнолі (Gnoli), Герхард Ріхтер, Клафек (Klapheck) і Делкол (Delcol). Майже тридцять років потому термін почали використовувати для визначення творчості нової групи художників.

Сучасний гіперреалізм грунтується на естетичних принципах фотореалізму, але на відміну від останнього, не прагне буквально копіювати повсякденну реальність. Об'єкти і сцени деталізовані, щоб створити ілюзію реальності, але це не сюрреалізм, так як зображене цілком могло статися.

Герхард Ріхтер

Жінка з дитиною

Двоє

Ліннеа Стрід

Галина Севастьянова

Мартін Лінч-Сміт

КонцептуалізмКонцептуалісти ставлять своїм завданням перехід мистецтва від виконання художніх творів до вільних від матеріального втілення «художніх ідей» (т. з. концептів — загальних уявлень).Протест проти комерційності мистецтва Творчість осмислюється концептуалістами як статично зафіксований процес залучення глядача в «гру ідей». Це оформляється у вигляді графіків, діаграм, схем, цифр, формул, написів тощо.

Останній єврейський погром, Об'єкт з акції Фонду Мазоха, Галерея Гельмана, Москва 1994

Концептуалізм Джозеф Кошут Кейт Арнатт Віктор Берджин Крейг МартінКредо концептуалістів -

мистецтво не повинно мати нічого спільного з конкретними об'єктами, фізична оболонка творів має бути зруйновна, оскільки головним є "сила ідеї, а не матеріалу"

Джозеф Кошут

Концептуалізм

мета мистецтва - у передачі ідеї. Концептуальні об'єкти можуть існувати у вигляді фраз, текстів, схем, графіків, креслень, фотографій, аудіо-та відео-матеріалів. Об'єктом мистецтва може стати будь-який предмет, явище, процес, оскільки концептуальне мистецтво являє собою чистий художній жест

Класичним зразком концептуалізму стала його композиція " Один і три стільці "(1965), що включає стілець, його фотографію та опис предмета зі словника.

Концептуалізм

Роберт РаушенбергRiding Bikes, Берлін, 1998

Концептуальне мистецтво репрезентує себе в таких формах, як відео-арт, інсталяція та перформанс.

Відео-арт (англ. video art)

використовує для висловлення художньої ідеї можливості відеотехніки, комп'ютерного та телевізійного зображення. Засновником відео-арта вважається Нам Чжун Пайк, інші представники: К Сон'єт, К. Рінке, Б. Науман та інші. На відміну від телебачення, що апелює до масового глядача, відео-арт застосовує телевізійну техніку у хеппенінгах. Воно виникло як заперечення засилля масової культури, уособленням чого стало телебачення. Відео-арт можна не лише, але і діяти в ньому.

Інсталяція Перформанс

(від англ. installation - установка, монтаж) -формування просторових композицій з побутових предметів, промислових матеріалів. Головна мета інсталяції - створення художньо-смислового простору, що дозволяє актуалізувати смисли та почуття, недоступні у буденності; глядач стає активним учасником, а не спостерігачем.

- вистава, виступ, спектакль) - напрямок сучасного мистецтва, в основі якого уявлення про творчість як спосіб життя. В перформансі твором вважаються самі дії митця, за якими спостерігають глядачі у режимі реального часу. Суттєва відмінність перформансу від театру полягає у тому, що у театрі актори представляють персонажів, а у перформансі творці дій не представляють нікого, окрім самих себе. Піонерами перформансу вважають югославську художницю Марину Абрамович та німецького художника Йозефа Бойса, найбільш масштабною акцією якого була "7000 дубів" (1982 р.), під час якої поступово розбиралися базальтові блоки і висаджувались дерева.

Хеппенінг (від англ. to happen - відбуватися, траплятися

Граффітізм (від італ. graffiti - зображення, малюнки чи написи на стінах чи інших поверхнях)

театралізована акція за участю самого митця і глядача, що долає межу між ними. На відміну від перформансу, він не має чіткого сценарію, самим автором цілком не контролюються і ґрунтується на імпровізаціях, включає випадковості. Засновник цього напрямку - Джон Кейдж, котрий здійснив перший хеппенінг у 1952 році; основні представники - Дж. Дайн, К.Ольденбург

течія в американському живопису, що характеризується переносом прийомів та образів граффіті в станковий живопис і графіку. Відмінні риси граффітизму - фантазія і яскрава самобутність у сполученні з елементами міської субкультури та мистецтвом етнічних груп. Представники граффі-тізму: Креш (Джон Матос), Дейз (Кріс Еліс), Футура 2000 (Лео-нар Макгар) та інші.

Мінімалізм

напрямок у ряді мистецтв, що виходить з мінімальної трансформації використовуваних у процесі творчості матеріалів, простоти й однаковості форм, монохромності, творчого самообмеження художника.

- художня течія, що виходить з необхідності мінімізувати трансформацію матеріалів у творчому процесі, орієнтується на антидекоративність і відмову від зображувальності. Мистецтво мінімал-арту відзначається простотою та одноманітністю. Мінімалісти використовують прості геометричні форми, очищені від усякого символізму, смислового навантаження, промислові матеріали, нейтральні кольори. Мета творчості мінімалістів - вираження первинних об'єктивних структур світобудови. Продукт творчості не повинен мати навіть мінімальної художньої цінності, в ньому не повинно бути ніякої суб'єктивності, особливо чуттєвості; тому мінімалістське мистецтво ще характеризують як "холодне мистецтво". Представники мінімал-арту: Карл Андре, Ден Флавін, Роберт Моріс та інші.Мінімалізм

ІнтеграціяПочинається інтеграція різноманітних національних та етнічних культур у світову: змінились територіальні кордони мистецтва - якщо в першій половині ХХ ст. поняття "світова культура" було синонімом поняття "європейська культура", то у другій половині ХХ ст. пріоритетним стає американський стиль. Людство починає засвоювати мистецтво інших континентів.

Інтеграція Мистецькі твори побудовані як

система натяків, алюзій, ремінісценцій (інтертекст). Щодо структурних взаємозв'язків - це гіпертекст - нелінійний текст, влаштований таким чином, що він перетворюється в систему, ієрархію текстів, одночасно являючи собою єдність і множину текстів. Найпростіший приклад гіпертексту: енциклопедія або словник, в якому кожна стаття має посилання на інші статті цього ж словника. Гіпертекст - властивість, на якій побудована всесвітня павутина Інтернет.

Паризький культурний центр імені Жоржа Помпіду

одночасно і музей, і творча лабораторія, де образотворче мистецтво поєднується з музикою, кіно, бібліотекою та аудіовізуальними дослідами. Проект будівлі, запропонований двома архітекторами Р. Роджером та Р. Піано, відповідав концепції простору, присвяченого промисловому та архітектурному дизайну: прозоре чудовисько в центрі Парижу, п'ять скляних поверхів та металічних балок, де комунікації представлені на загальний огляд, а вентиляційні труби пофарбовані так, що кожний різновид має свій колір.

Урбанізація культурної сфери

Виникають величезні інтенсивність і динамізм суспільного життя, внаслідок чого мало не кожне десятиріччя має своє "обличчя", в тому числі і в художній культурі.

ІнформаційністьІнформаційний бум доходить до кожної людини незалежно від її місця проживання (звичайно, це в країнах з добре розвиненими телекомунікаційними мережами). Оперативність передавання інформації (нині завдяки Інтернету) і майже безмежні технологічні можливості засобів масової інформації - газет, журналів, радіо, кінематографу, телебачення об'єднує людей. Інформації так багато, що вона починає втрачати свою цінність. З'являється все більше людей, чия професія - класифікація та інтерпретація інформації.

Масова культуракультура стає предметом бізнесу та неабияким чинником в політичному житті суспільства. Відбувся поділ між масовою культурою та елітарною. Найбільш розвинутою масова культура є в найбільш демократично розвинутому суспільстві - в США. Важливо і протилежне - в країнах тоталітарного соціалізму масова культура також присутня, проте стандартизується і подається з одного центрального партійного органу, який здійснює управління державою.

свідома розрахованість на середнього масового споживача і активне формування образу, іміджу цього споживача.

універсалізація виховання дітей, втілення в їхню свідомість стандартизованих норм особистісної культури - зовнішності, поведінки, формування ціннісних установок через дитячу літературу, кіно, відеоігри, іграшки, мультфільми.

засоби масової інформації, які щоденно доводять до відома та "роз'яснюють" людині події, інтерпретують їх відповідно до потреб "замовника".

активна, настирлива реклама, що стимулює споживання товарів та послуг;

створення та "розкручення" "зірок" - ідеалів для певної соціально-вікової групи, якими захоплюються фанати. Зірки виконують функцію популяризації - все, що робить зірка швидко стає відомим і активно обговорюється. Багато видів спорту, напрямів мистецтва стали загально популярними - тобто комерційно вигідними, завдяки наявності в них однієї або кількох яскравих особистостей. Для шахмат - це Гаррі Каспаров, чоловічий балет - Рудольф Нурієв, поп-арт - Енді Уорхол.

Характеристиками сучасної масової культури є:

розвинена індустрія дозвілля, "бульварна" та "жовта" преса, що висвітлює побут "зірок" та вищих класів, недосяжний, але бажаний для широкого загалу; пригодницька, фантастична література, комікси, комерційні жанри кіно, рок- і поп-музика.

значний вплив моди на суспільне життя. Творці моди: модельєри, конструктори, архітектори, композитори, поети, спортсмени, кіноактори, співаки, письменники. Мода обслуговує прагнення мас бути схожими на тих, кого вони вважають ідеалом або еталоном.

шоу-бізнес: мистецтво має давати прибуток.

Характеристики сучасної масової культури:

Контркультура Всплеск течії контркультури в

50-х рр. в СРСР ознаменований появою "стиляг", для яких характерний стиль в одязі і в поведінці, протилежний господарюючому - жити "як всі", аскетична ідеологія, сірий одяг, непомітна, сором’язлива поведінка. Стиляги одягались в приголомшливі костюми в клітину, не менш яскраві сорочки, краватки з неймовірними пальмами, мавпами, танцювали бугі-вугі, начісували величезні чуби, слухали "не нашу" музику. Це сприймалось як виклик радянській культурі, тому зі стилягами безжально боролись.

Хіппі В 60-ті рр. США охопив рух хіпі, що

проголошував революцію моральних і матеріальних цінностей:

замість культу грошей і матеріального достатку - культ простоти;

замість принципу "будь як усі" прийшла висока оцінка здатності бути несхожим на інших, жити, як живеться, не обертаючись на оточення;

замість культу тверезості й раціональності - суцільна наркоманія;

жахлива, з погляду батьків, музика; довге волосся у чоловіків, незмінні протерті

джинси, обув робочого та солдатського зразку, загальноприйнятними стали брюки на дівчатах, розпущене жіноче волосся - святкова зачіска, шокуючи міні-спідниці;

у відповідь на заклик офіційної Америки зупинити комуністичне нашестя у В’єтнамі, хіпі відповіли лозунгом: "Займайтеся коханням, а не війною".

Контркультура Бізнес зустрів

контркультуру як черговий сплеск у розвитку запиту і відреагував випуском відповідних товарів: книг Маркса, футболок з портретами Че Гевари, вже протертими джинсами. За лічені роки контркультура стала комерціалізованою, її елементи інтегровані в загальну культуру: президент, банкір в джинсах стали нормальним явищем.

Загальна комп’ютеризація і

технократія культуриУ музиці з'явилась модель художньої творчості, відмінна від традиційної. Мова йде про звичну тепер тиражовану звукокопію - платівку. Платівка з записом рок- або поп-музики не відтворює первісного оригіналу, як при репродукуванні творів традиційного мистецтва. А сама є "оригіналом", бо музика в ній не може бути виконана у житті, адже вона - результат численних записів, накладів, мікшування.

Технократія мистецтва Піонерами у цій сфері

були легендарні "The Beatles", які після запису такого інноваційного альбому 1966 р. припинили гастролі та концерти через те, що не могли відтворити свою музику поза межами студії.

Після 1945 р. в інформаційному просторі США стався справжній бум. Газети відійшли на задній план, а інформаційний ринок авторитетно зайняло телебачення. Згідно рейтинговим даним 1996 року, кожного вечора 65% дорослого населення США дивились телевізійні новини, а з газет отримували виключно оперативну інформацію. У середині 90-х рр. новий інформаційний бум - глобалізація всесвітньої інтерактивної павутини, якою інформація поширюється значно швидше і дешевше за будь-який інший засіб зв'язку

Розвиток кінематографу та телебачення

Поява багатомірної віртуальної реальності

Наркотик молоді 90-х: відеоігри, в яких людина переживає справжні емоції, при цьому ніяк не діючи у реальному світі.

АРХІТЕКТУРАмісто майбутнього не має нічого спільного зі сформованими переважно в Середньовіччя європейськими містамиАльдо РоссіМаріо БоттХанс Холляйн

Урбаністична і дезурбаністичнатеорія будівництва

Ле Корбюзьє проголошує місто

комбінацією хмарочосів в сполученні з вільними просторами зелених насаджень і складною сіткою транспортних артерій

Е. Хоуард будівництво невеличких

міст-садів з вільним плануванням, громадським парком в центрі міста і розміщеними у зелені адміністративними будівлями і будівлями культурного призначення, з житловими будинками індивідуального плану, з не призначеним для забудівлі колом сільськогосподарських територій навкруги міста-сада.

Функціоналізм, поєднання новітніх матеріалів, хай-тек

Музей пластичних мистецтв,Роберт МайерСША, Джорджия

Виключення орнаментальності і зайвих елементів

Центр зв’язкуКанада, Торонто

Образність і гармонія з середовищем

П’яцца ІталіяЧарльз Мур, 1975-1980США, Новий Орлеан

Музей цивілізаціїКанада, Монреаль

Елітарна "неокласична" музика (І. Стравинський, Д.Шостакович);

Електронна музика (А. Шнітке, Вангеліс); Джаз; Рок-музика Зародження та розвиток мюзіклу Кіномистецтво кінця ХХ ст. Видатні кінорежисери А.Тарковський, С.Параджанов,

Ф.Фелліні Кінофестивалі та кінопремії Література кінця ХХ ст.

Теми для практичного заняття