НАРОДНА ВОЛЯNARODNA VOLYA 8ymbol of our Rights

and Liberties

РІК LXXXVII. 4 .42 СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 6 ЛИСТОПАДА 1997 P. ЦІНА 50 ЦЕНТІВ - PRICE 50 CENTS SCRANTON, NOVEMBER 6, 1997, YEAR LXXXVII. No. 42

УРЯД США НАДАЄ ДОПОМОГУ НАЦІОНАЛЬНОМУ БАНКОВІ УКРАЇНИ

ІНІЦІЯТОР ВІДРОДЖЕННЯ ГАЛИЧИНИ

Київ (ДІНАУ). -- Ди- ректор Агентства з Між­народного Розвитку США в Україні Грегорі Гюґер передав голові правління Н аціонального Банку України В. Ющенкові чек на суму 400,000 долярів.

Кошти, надані АМР, будуть підтримувати ро­боту центрального елект­ронного депозитарію цін­них паперів.

Згідно із законом Ук­раїни "Про електронний обіг цінних паперів та сис­тему національного депо­зитарію”. на Національний Банк України покладена відповідальність за облік, розміщ ення, збер іган н я т а обслуговування д ер ­жавних цінних паперів.

Д ля виконання цих вимог необхідно розробити і запровадити цілісну та

ефективно діючу систему ц ен тр ал ізов ан ого ел ек ­тронного депозитарію цін­них паперів, який, крім функції зберігання цінних паперів, має здійснювати також їх розміщення, по­дальш е обслуговування угод, н адавати послуги щодо клірингу та розра­хунків, формування випи­сок про операції з цінними паперами та інших р о з­рахункових докум ентів , побудову ан ал іти ч н и х викладок щодо ринку цін­них паперів тощо.

Починаючи з 1992 ро­ку, АМР надало понад 1 мільярд долярів технічної та гуманітарної допомоги на п ідтр и м ку д ем ок р а­ти чної, економ ічної т а соціяльної перебудови в Україні.

УКРАЇНІ - МІЖНАРОДНА КРЕДИТНА ОЦІНКА

Київ (ДІНАУ). - 28 жовтня японська агенція "Ніппон Інвестор Сервіс" дала Україні оцінку ВВ+. Для України як країни з економікою, що розвива­ється, цей показник є виз­начним досягненням.

Вперше в Історії Украї­на отримала міжнародну кредитну оцінку, завдяки якій стає реальним зал у­чення дешевших кредит­них ресурсів в економіку країни. Ця оцінка, з точки зору ур яду, в ідп овідає категорії ризику України як країни з перехідною економікою і навіть , порівняно з багатьма ін­шими країнами з пере­хідн ої економікою, на од­ну позицію вищий.

Головною метою отри­мання оцінки є випуск на європейському т а яп он ­ському ринках ук р а їн ­ських зовнішніх облігацій. В цьому році з упевненістю можна говорити про пер­шу емісію українських об­лігацій зовнішньої позики на японському ринку. Мо­ва може йти про об’єм від 250 до 500 мільйонів д о ­лярів, залежно від потреб дер ж ав н ого б ю д ж ету в зовнішньому фінансуванні.

За рахунок зовнішніх облігацій плянують фінан­сувати дефіцит д ер ж а в ­ного бю дж ету. Це дасть м ож ли вість вивільнити кошти українських банків для кредитування україн­ської економіки.

Е ВРО П ЕЙ С ЬК А КОМІСІЯ ТА УК РА ЇН А ПІДПИСАЛИ М ЕМ ОРАНДУМ Щ ОДО

П РО ЄК ТУ ТРАСЕСАКиїв (ДІНАУ). - Мемо­

рандум про взаєм ор озу­міння стосовно реалізації проектів TRACECA — між­держ авної програми ТАСІС в Україні, підписа­ла в Брюсселі Европей- ська Комісія.

TRACECA -- т р а н с ­портний коридор Европа- Кавказ-Азія --ц е програ­ма Европейського Союзу, який фінансує технічну до­помогу д л я розв и тк у транспортного коридору по осі Захід-Схід з Европи через Чорне море, Кавказ т а К аспійське море до Центральної Азії.

Програма м. ін. має за мету розвиток транспорт­ної мережі у п'яти цент- ральноазіятських респуб­ліках та трьох кавказьких республ іках країн СНД. Загальн ою метою , що ставлять перед собою різ­ні проекти -- з ’єдн анн я транспортних маршрутів восьми країн з євро­пейськими транспортними мережами.

ПРЕЗИДЕНТ КАЗАХСТАНУ НАГОРОДИВ РЕДАКТОРА ГАЗЕТИ

“УКРАЇНСЬКІ НОВИНИ”

о. Маркіян Шашкевич6 X I1 8 1 1 -6 XI 1997 р.

Сьогодні минає 186 років від дня народження Великого Сина України о. М аркіяна Ш ашкевича - ініціятора л іте ­ратурного і національного відродження в Галичині. Разом з членами "Руської Трійці" він видав з датою 1837 року першии у Галичині збірник українською мовою п. н. "Русалка Дністрова".

УСПІШНА ВІЗИТА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В ГРУЗІЇ

Із завершенням будів­ництва залізниці в Китаї, яка з ’єднає Ош, Киргизія, з китайськими транспорт­ними коридорами та ки­тайським и ти хоок еан ­ськими портами, з'явить­ся ал ь тер н ати в а д о п о ­м іж н ого транспортного м осту д л я країн Ц ен т­ральної Азії.

Ці проекти є першими проектами дл я України, які фінансуються Европей- ським Союзом в рамках програми TRACECA. Зав­дяки реалізації проектів покращиться існуючий за ­лізничний поромний зв'я­зок м іж портам и Іллі- чівськ /У країна/ та Поті /Г рузія/. Наприклад, про­екти спрямовані на модер­нізацію теперішніх м ож ­л ивостей за л ізн и ч н о го поромного терміналу та побудування нових д л я порту Іллічівськ, а також на розробку та п обуду­вання нових залізничних поромних споруд в г р у ­зинському порті Поті.

Тбілісі (ДІНАУ). - Гру­з ія і У країна будую ть дійсно рівноправні, добро­сусідські, навіть якоюсь мірою унікальні відносини, -- заявив 28 ж овтня на пресконференції за підсум­ками вершинних україн­сько-грузинських перего­ворів П р ези ден т Г рузії Едуард Шеварднадзе. Уні­кальність цих зв ’язків, за його словами, закладена у великому рамковому дого­ворі між двома країнами, основні положення якого ’’виконуються чесно, як і н ал еж и ть справж нім партнерам".

Наші країни, сказав Е. Шеварднадзе, від взятого курсу на становлення не­залеж них держ ав ніколи не відмовляться. Він по­відомив, що серед широ­кого кола обговорюваних під час зу ст р іч і з Пре­зи д ен том України Л ео­нідом Кучмою питань, на першому місці були проб­леми, пов'язані з розвит­ком транспортної інфра­структури, особливо реа­л іза ц ія суперпроєкту "ТРАСЕ А", покликаного стати мостом між Азією і Европою. Дано відповідні вказівк и щодо приско­рення в ідк р и ття з а л із ­ничної поромної переправи

Іллічі вськ-Поті.Е. Шеварднадзе висо­

ко оцінив тісне співробіт­ництво двох країн на між­народній арені. Він назвав офіційну візиту Президен­та України до Грузії "по­дією історичною", яка під­била підсумки зробленому і поставила завдання на майбутнє.

Ми, відзначив Леонід Кучма, приїхали до Грузії з бажанням розширювати сп івр обітн и ц тво в усіх сферах. Україна "кровно зацікавлена в тому, щоб каспійська нафта прий­шла через Грузію, Поті в Одесу". Це не виключає ін­ших альтернативних нап­рямків надходження наф­ти, зауважив Л.Кучма.

Леонід Кучма підкрес­лив важливість розвитку транспортного коридору, із задоволенням в ід зн а­чивши, що лише цього ро­ку відкрилося додатково сім авіяліній між містами Грузії та України, з а л із ­ничний маршрут Тбілісі- Київ. Усе це, на дум ку Президента України, спри­ятиме піднесенню еконо­міки двох країн. Цій меті п ідпор ядковано б а га т о п ідпи сан и х у стол и ц і Грузії двосторонніх доку­ментів.

цівників медичних установ, се­ред яких є 127 лікарів, буде звільнено з праці у наслідок скорочення штату в медичних закладах Керчі.

Загалом місцева влада плянує скоротити понад 700 штатних одиниць, що дозво­лить заощадити річний фонд

А л м ати (ДІНАУ). -- П р ези ден т К а за х ст а н у Нурсултан Н азарбаєв 25 жовтня у своїй резиденції вручив президентську пре­мію миру та духовної зл а ­годи 1997 року.

Високу нагороду зд о ­були три лавреати, а між ними — головний редактор газети "Українські Нови­ни", голова Українського Культурного Центру А л­мати, член Комісії з Прав Людини при П резиденті республіки, доктор філо­логічних наук Олександер Гаркавець.

Олександер Гаркавець

— активний учасник Ради Асамблеї Народів К азах­стану, широко відомий як вчений, п убл іци ст, гр о ­мадський діяч, який опуб­лікував понад сто науко­вих статтей і тринадцять книг, в основному з тюр­кології і співпраці наро­дів.

Президентську премію присуджено за багаторіч­ний вк л ад у зм іц н ен н я міжнаціональної злагоди, друж би, за твори, спов­нені поваги до багатона­ціональної культури та історії Казахстану.

О СВЯЧ ЕН Н Я У К РА ЇН С ЬКО Ї П РА ВО С Л А ВН О Ї Ц Е Р К В И В М А РА М О РО С ЬКО М У М ІС П СІГЕТ

Бухарест (ДІНАУ). -- Збудована в період 1803- 1804 років, С ігетськ а українська ц ен тр ал ьн а православна церква з хра­мом Воздвиження Чесного Хреста, що відноситься до м ісцевого в ікаріяту у к ­раїнських православних церков у Румунії, онови­лася після капітального ремонту.

Крім мурів та дзвонів, у церкві все нове, сказав протоієрей 1 радник віка­ріяту о. Микола Лаврюк. Чудовий розпис здійсни­ла група львівських х у ­дож ників під керівницт­вом професора К остянти­

на Марковича.За гроші громади УАПЦ

з Лондону виконано ікони для нового іконостасу. На освячен ні церкви був при сутн ій А рхиєпископ А нтоній з Н ью-Йорку,-- голова Консисторії УПЦ в Сполучених Ш татах Аме­рики, який уперш е в ід ­відав українську громаду в Румунії.

У Бухаресті владика Антоній мав зустрічі з ру­мунським Патріярхом Тео- ктистом, представниками Посольства України в Ру­мунії 1 української громади в румунській столиці.

Н А РІВ Е Н С Ь К ІЙ А Е С ВС ТА Н О ВЛ ЕН О ВІДЕО СИ СТЕМ У КОНТРОЛЮ МАГАТЕ

Рівне (ДІНАУ). — Пос- виробництва ел ек т р о-тійний контроль за тран­спортуванням, прийомом, завантаженням ядерного палива, вийманням в ід ­працьованого і відправкою його на утилізацію спос­т ер іга є на Р івненській АЕС в ідеоси стем а, яку встановило тут МАГАТЕ. Доступ до неї мають лише працівники Міжнародного Агентства, які через пев­ний проміж ок часу в ід ­кривають камери І вий­мають касети, після чого відтворюють світлину. Це здійснюється, у зв ’язку з тим, що західньоукраїн- ський атом овий об'єкт взято під Гарантію М іж­народного Агентства, яке за р у ч а єт ь ся перед с в і­товим співтовариством не допускати т у т викорис­тання ядерного матеріялу з іншою м етою , як д л я

ен ер гії. П одібні пильні "очі" МАГАТЕ д ію т ь на всіх АЕС у країнах, які не мають ядерної зброї.

Ще одна з форм н а г ­л я д у -- п р и сут н ість ін ­спекторів А гентства під час рем онту р еак тор ів . Нещодавно вони прослід­кували за в а н т а ж е н н я активної зони тр ет ь о го ен ер ґобл ьок а , зв ір и л и ід ен т и ч н іст ь зад ек л я - рованих св іж их касет, а так ож і тих, що продов­жуватимуть перебувати в експлуатації.

В ід п о в ід н іст ь прий­нятим стандартам пред­став ни к и МАГАТЕ з а с ­відчують пльомбами, які встановлюються у різних м ісц я х , п ов 'я зан и х із переміщ енням я дерн ого палива.

Х В О РИ Х БАГАТО, А ЛІКАРІВ ЗВІЛЬНЯЮ ТЬКерч. - Майже 400 пра- оплати праці на 970,000 гри­

вень.Працівники медичних ус­

танов, які залиш аться, зму­шені будуть нести втричі

У К РА ЇН С ЬК А ГРО М А Д А Б Ш ҐГЕМ ТО Н У В ІД ЗН А Ч И Т Ь ІС ТО РИ Ч Н І РІЧ Н И Ц І

Бінггемтон, Н.Й. (Г. К.). - опери Олександра Грабова,

більше навантаження. Коли ж врахувати, що й до скорочення штатів у поліклініках вели­чезні черги, то після звільнень будуть ще більші.

- В суботу, 15-го листопада, українська громада Бінг- гемтону та околиці відзна­чить 50-ліття акції "Вісла" та 55-ліття створення УПА.

Святочна програма від­будеться о год. 5-ій по полудні в залі церкви Пресвятого Серця в Джансон Ситі. У мистецькій програмі візьмуть участь солістка Львівської

П етро Б окало з монтажем пр озір ок — Слава У П А — поклін жертвам акції "Вісла", кон ф еран сьє В олодим ир Курило та жіночий ансамбль "Тополя" під керівництвом Галини Курило.

Ініціятивний К ом ітет запрош ує до участи всю ук­раїнську громаду.

СТОР 2 НАРОДНА ВОЛЯ, СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 6 ЛИСТОПАДА 1997 Р ЧИСЛО 42

НАРОДНА ВОЛЯNARODNA VOLYA

(USPS 371-120)Ukrainian/English weekly published every Thursday by the Ukrainian Fra­

ternal Association, except 2 weeks in July and 1 week in November.Entered as secondary class mail matter October 23. 1942, at the Post Office

of Scranton, PA, under the Act of March 3, 1879. Acceptance for mailing at special rate of postage provided under the provisions of section 532P.L. and R.

ПЕРЕДПЛАТАДля членів УБС:В США і в Канаді річно $15 00Піврічно.............................. $ 7.50

Для нечленів УБС:В США і в Канаді річно $20.00Піврічно.............................. $10.00В інших країнах річно... $26.00Піврічно.............................. $13.00Ціна одного примірника 50 центів.

SUBSCRIPTIONSFor UFA members:In USA and Canada per year $15.00 Per six months .......... $ 7.50

For non-members:In USA and Canada per year $20.00Per six months.................... $10.00In other countries per year.. $26.00Per six months.................... $13.00Price per single copy.......... $ .50

NARODNA VOLYA / UKRAINIAN HERALDP.O. Box 350, 440 Wyoming Avenue

Scranton, PA 18501*0350 Phone: (717) 342-8897 Fax: (717) 347-5649

PERIODICALS POSTAGE РАЮ A T SCRANTON. PA.

POSTMASTER Send all address changes to the above address.

Народна ВоляМикола Дупляк

Редактор

Nicholas Duplak Editor

Ukrainian HeraldСергій Ковальчук

Гол. Секретар і Адміністратор Serge Kowalchuk Jr. Supreme Secretary

General Administrator

HOME OFFICE ADDRESS Ukrainian Fraternal Association

P.O. Box 350. 440 Wyoming Avenue Scranton. PA 18501-0350

Phone: (717) 342-0937 Fax: (717)347-5649

RESORT ADDRESS UFA Resort and Youth Center

Verkhovyna P.O. Box 210. Glen Spey, NY 12737

Phone: (914)856-1323Camps, Weddings, Youth Festive/,Conventions

ВЕРШИННА АМЕРИКАНСЬКО- КИТАЙСЬКА ЗУСТРІЧ

Минулого тижня відбулася у Білому Домі дуже реклямо- вана в засобах масової інформації державна візита президента Китайської Народної Республіки Джіянґ Земіна. Це ж бо пер­ша візита в Америці провідника Китаю від 1979 року, коли то­дішній президент Денґ Сяопінґ відвідав Президента США Дж. Картера.

Різні люди з різних причин покладають великі надії державні візити керівників могутніх держав св^тув Для одних вони створюють нагоду до користи з можливостей економічних або політичних домовлень, а для інших - нагоду до критики та можливість висловити гостеві свій жаль, який на той час більш охоче розголошує вільна преса і телевізія. Для господаря і гос­тя є нагода створити кращі умови співпраці, виявити спільні зацікавлення і різниці, а коли можливо, то й позбутися непоро­зумінь.

Подібно як Президент Р. Реґен пробував покращати від­носини Америки з СРСР, В. Клінтон доклав зусиль, щоб по­кращати відносини з комуністичним Китаєм. Візита однак вия­вила, що важко встановляти надійні відносини з Китаєм, всу­переч тому, що Президент Клінтон у своєму ставленні до Ки­таю залюбки підкреслював потребу співпраці, a-не відчуження. Візиту лідера Китаю супроводжували демонстранти, щоб нага­дати йому про геноцид Китаю у Тибеті та знущання над насе­ленням цієї гірської країни та його релігією.

Крім того, противники прокитайської політики адмініст­рації Президента США підготовили у Вашінґтоні одну з най­більших демонстрацій проти керівника чужої держави від ба­гатьох років. Перед Білим Домом проти лідера червоного Ки­таю демонстрували противники добрих відносин з цією краї­ною з оглядуна її поневолення Тибету та непошанування люд­ських прав, ставлення до абортів, релігії, продажу зброї против­никам Америки тощо.

Слід підкреслити, що уряд Китаю в останніх роках лібе­ралізував свою економічну політику і добився значних успіхів у рості економіки, але дальше зберігає свої тоталітарні порядки. Демонстранти критикували також Президента Клінтона за те, що всупереч нецивілізованим порядкам у Китаї, він відновив для цієї країни статус "найбільш привілейованої держави". У нарадах з китайським гостем, Президент Клінтон таки захищав людські права, але промощував торгівлю з Китаєм.

Всупереч розходженням у справі непошанування людських прав у Китаї, вершинна зустріч принесла важливі економічно двосторонні договори та нові можливості для американських компаній. Як заявив Президент США, Китай підписав договір вартістю трьох мільярдів долярів на закупівлю 50 наймо- дерніших літаків "Боїнг". Це ж бо найбільша продаж Китаєві американських літаків в історії. Позатим, американські ком­панії допоможуть Китаєві у розвитку ядерних електростанцій.

Президент Китаю у заміну обіцяв, що припинить свою ядерну співпрацю з Іраном, бо це в інтересі США. Китай обіцяв також приєднатись до міжнародного договору про інформацію, який підписали вже 42 держави. Як видно, ці дві найсильніші країни світу знайшли взаємовигідне порозуміння, що дозволяє їм співіснувати та взаємно себе збагачувати. П резидент К и­таю захищав однак масакру на площі Тіянанмен в 1989 році і не залишив надій на толеранцію бажаючих політичних реформ і людських прав, а всупереч сподіванням американців, не звіль­нив з тюрми жодного зі знаних дисидентів.

Відносини між двома країнами тепер напевно покращають, хоч дисиденти сидітимуть довше по тюрмах. Ми ж бо дуже прагматичні. Між столицями обох країн буде відкрита т.зв. "га­ряча лінія", хоч Джіянґ Земін не відмовився від насильного приєднання до материка капіталістичного Тайвану.

Михайло Шпонтак

У Сенаті США відбува­ється велика дискусія про фі­нансування проекту прийняття нових членів до оборонного союзу НАТО. Що справа його поширення на схід для Аме­рики й Европи багатозначна, свідчить спільна стаття п.з. "Правдива місія НАТО" ав­торства В. Крістофера -- ко­лишнього державного секре­таря і В. Пері - колишнього секретаря оборони США ("Н ью -Й орк Тайме" 21-го жовтня).

Автори згадую ть, що Джордж М аршал закликав Америку причинитись до бу­дови нової Европи "об'єднаної в мирі, свободі і добробуті". Наступні покоління продовжу­вали підтримку візії Маршала і забов'язали США до най­тісніших стосунків зі старими та новими демократіями Ев­ропи. Найважливішим вислі- дом такого зобов'язання було заснування НАТО. Це правда, продовжують автори, що аль­янс досягнув своєї первісної мілітарної мети, відігнавши можливу атаку з боку В ар­шавського Пакту. Але ж це не була одинока роля НАТО.

У контексті наміченого завдання і візії ген. Маршала — демократії Европи забов'язані працювати спільно зі США. Америка мусить продовжу­вати керівну ролю під час по­ширення демократичної Евро­пи, тому було б фатальною помилкою, коли б Сенат го­лосував проти збільш ення НАТО. Прийняття нових чле­нів не є одиноким і не най­важливішим, предметом деба­тів щодо майбутнього альянсу, бо важливішою є справа його цілеспрямованости.

НАТО повинно пристосу­вати свою мілітарну стратегію до сьогоднішніх реалій. Тепер нема небезпеки для альянсу

УКРАЇНА ПІДТРИМУЄ НАТОвід потенційного агресора, але є загроза для колективних інтересів НАТО поза терито­ріями його членів. Зміна нас- тавлення й акцентування від оборони територій членів НАТО, на оборону спільних інтересів поза територіями альянсу, є стратегічним імпе­ративом.

Міжнародні сили під ко­мандою альянсу здійснюють у Боснії договір з Дейтону, а збройні сили коаліції "Дезерт сторм" також були вишколені в оборонній структурі НАТО.

Такі коаліції, продовжу­ють автори, включатимуть не конче всіх членів НАТО, а в загальному до складу коаліцій входитимуть і не члени з "Партнерства заради миру", вишколені в програмі альянсу, збройні сили колишнього Вар­шавського Пакту тощо. У вій­ні в Перській затоці та в Бос­нії, коаліції включали не тіль­ки членів НАТО, тому змен­шиться різниця між повним членством і партнерством у формуванні майбутніх коалі­цій альянсу.

Що НАТО, питають ав­тори, повинно робити з, і в справі росіян. Основополож­ний акт НАТО-Росія був за­думаний для політичної спів­праці і формування продук­тивних стосунків між ними. Служба російських сил "плече об плече" зі збройними сила­ми НАТО в Боснії може стати моделем для постійної спів­праці і формування євразій­ської безпеки. Альянс повинен залишитись відкритим для ба­жаючих держав "Партнерства заради миру".

Альянс мусить також, на­голошують автори, присвяти­ти час, увагу і ресурси в його стосунках з Україною, тепер офіційно пов'язаною хартією НАТО - Україна, яка продов­

ж у є м іц н у п ід т р и м к у р е г іо ­нальної м іл іта р н о ї сп івпр а ц і м іж членами Партнерства.

А який погляд проф. Збігнєва Бжезінського на ці справи? У своїй статті п.з. "Геостратегія для Евразії"(Foreign Affairs, Septem ber- October, 1997), 3. Бжезінський пише, що Америка стала гльо- бальною надпотугою, від якої очікують суцільної і вичерпної стратегії щодо Евразії. На за­хідній перефирії Евразії основ­ними грачами залишаються Франція і Німеччина, а основ­ною метою США повинно бу­ти поширення заавансованої позиції європейської демокра­тії. Китай, правдоподібно, стає віссю обертання і США не ма­тимуть євразійської стратегії без плекання китайсько-аме­риканського порозуміння.

П равдоподібно, статус Америки, як одинокої світової надпотуги, не буде оспорю­ваний протягом наступного покоління. Жодна держава не може дорівнювати США в ца­рині мілітарної сили, економії, технології та культури. Аль­тернативою до ам ерикан­ського лідерства стала б тіль­ки анархія і хаос. Президент Клінтон правильно оцінює, що США стали "необхідною нацією" світу, державою, без якої тепер не можна б обій­тися.

Ґльобальне керівництво Америки буде випробовува­тись напруженням, непокірли­вістю та періодичними кон­фліктами. В Европі подекуди може подертий радіоналізм- шовінізм, а поширена незайня­тість, напр. у Франції чи Н і­меччині, може спричинити ксенофобію з нахилом до по­літичного екстремізму. Аспі­рації об'єднаної Европи мож­на досягти тільки з допомо­гою Америки.

Майбутність Росії є менш певна, а проспект для п пози­тивної еволюції -- убогіший, тому Америка змушена фор­мувати політичний контекст, що буде підхожий для асимі­ляції Росії в більшу арматуру європейської співпраці, з рів­ночасним сприянням утвер­дженню незалежних сусідів Росії. Одначе, життєздатність, скажім України чи Узбекіс- тану, лишається непевною, особливо, якщо Америка не сповнить свого обов'язку під­тримки їх заходів для націо­нально-державної косолідації,- твердить доброзичливий ав­тор. Для досягнення мети, НАТО і Европейська Спіль­нота повинні поширюватись дальше на Схід. На черзі краї­ни Балтики, Румунія, Болгарія повинні бути вклю чені до НАТО і Европейської Спіль­ноти між 2002-2005 pp., а Україна в 2005-10 роках, під умовою здійснення внутрішніх реформ.

Довготермінова роля Ро­сії в Евразії залежатиме у ве­ликій мірі від її самовизначен­ня. Пріоритетом РФ повинно стати усучаснення, а не марне зусилля, щоб відзискати ста­тус надпотуги.

Росії буде легше позбу­тись імперського минулого, твердить автор, якщо ново- повсталі незалежні держави стануть більш життєздатні і стабільні. Політична й еконо­мічна підтримка відновлених незалежних держав мусить бути невід'ємною частиною ширшої стратегії для інтегра­ції Росії в трансконтинен­тальну систему співпраці. Ук­раїна -- критично важлива складова частина такої політи­ки. Важлива також підтримка таких держав, як А зербай­джан і Узбекістан.

Маріян Коць

Ще у 1996 році на зборах Асоціяції Дослідників Голоду- ґеноциду 1932-33 pp. внесено пропозицію звернутись до Уряду України, щоб проголо­сити День Скорботи в пам'ять 12 мільйонів жертв голодомо­рів 1921-1947 років. На міжна­родній конференції в Націо­нальній Академії Наук, дня 27- го травня 1997 року, ще раз висловлено рішуче звернення до Уряду, щоб день 28-го лю­того призначити Днем Скор­боти, із затримкою всякого транспортного руху, дзвонами церков і однохвилинним мов­чанням. Це якраз пора, коли найбільше вмирали із голоду селяни України.

В сучасній Україні й поза її межами відчувається ділови­тість певних кіл, які ради прис-

ДЕНЬ СКОРБОТИпання світової уваги до голо­доморів в Україні, роблять усі старання, щоб підмінити День С корботи всім іншим, аби тільки не існувала пам'ять ук­раїнства й світової історії про найбільший злочин виморення голодом отих мільйонів хлібо­робів та господарів україн­ської землі.

Такою акцією треба вва­жати Конгрес Української Ін­телігенції, який закликає вша­нувати, 7-го листопада о 2-ій годині по полудні, жертви ко­муністичного тоталітаризму.

Нація житиме тоді, коли її провід, інтелектуали, аж до простолюддя, усвідомлять жа­хіття голодоморів, зуміють внести їх в аннали світової іс­торії, щоб там усі народи та всі релігії вшановували, навіть

у їхніх ритуалах, пам 'ять жертв голодоморів в Україні. Цього має добиватись від Уря­ду України його провідна вер­ства, а вже Уряд матиме обо­в'язок перед світовою історі­єю внести і закріпити цей жах запрограмованої ліквідації на­ції й виявити винуватців і пля- нувальників. Інакше ми не гід­ні бути нацією самобутности, а житимем чи животітимем як підневільники. Тільки так тре­ба назвати наміри т.зв. Кон­гресу Української Інтеліген­ції... Хіба може інтелігентна верства так діяти?

Хто сьогодні не знає про голокост і загибель мільйонів жидів? Чи не ввійшов цей історичний морд у підручники шкіл? Чи не говорять про ньо­го, нав'язуючи до будь-яких

швайцарських банкових акцій, усі засоби масової інформації світу? А хто, коли й де гово­рить про голодомори, в яких загинуло принайменше вдвічі, або й більше українських се­лян, справді найшляхетнішої гілки не тільки української на­ції, але й світової? Яким пра­вом маємо ми, чи не за під- шептами властьімущих, стоя­ти із закритим ротом? Чому нам не дозволено шанувати себе, нашу страдницьку істо­рію? Як довго ще маємо стоя­ти на колінах перед катами? Де наш хребет? Чому безхре- бетники володію ть нами й уважають себе політичними діячами? Доволі! Схаменіться!

Тетяна Ларіна

На д р у г о м у К он гр есі У к р а їн ц ів Р осії, я к и й 25 ж ов тн я заверш ив у Москві свою роботу, прийнято р і­ш ення про створення в Ро­сійській Ф едерації ук раїн ­сь к о ї н а ц іо н а л ь н о -к у л ь ­турної автономії.

Це тільки перші кроки на ш ляху пошуку п ідходів д о ви р іш ен н я к а р к о л о м ­них проблем, що існую ть у н ац іо н а л ь н и х м ен ш и н ах , за я в и в в ек ск л ю зи в н ом у ін терв’ю голова О б'єднан­ня У країнців Росії /О У Р /

УКРАЇНЦІ РОСІЇ РІШИЛИ СТВОРИТИ ВЛАСНУ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНУ АВТОНОМІЮ

М ан си й ськ ом у о к р у з і. їх я к н ай ш в и дш е об 'єдн ан н я н е о б х ід н е , н а д у м к у Р у-

О л ек сан дер Р уден к о-Д ес- няк.

З а його словами, най­головніш ою з них є проб­лем а, пов’я за н а з тим , аби україн ськ а гр о м а д а в Ро­с ії, я к а н а л іч у є м а й ж е 5 мільйонів, набула ю ридич­н ого с т а т у с у . Т ак а м о ж ­л и вість тепер існує. А дж е подібні автономні утворен­н я в ж е з а р е є с т р о в а н і у дея к и х регіонах Росії. Ска­ж ім о , в П е н з і, н а К а м ­чатц і. Йде процес реєстра­ц ії в М оск в і, в Х а н т и -

д е н к о -Д е с н я к а , п ерш з а в се ч е р е з т е , щ о ф е д е ­ральна в л ада не м ає зм о ­г и с п ів п р а ц ю в а т и з в е ­л и к о ю к іл ь к іс т ю н а ц іо ­нальних організацій , а мо­ж е м а т и с п р а в у з о р г а ­н ізац ією , я к а б ск он ц ен т­р ув ал а всі проблем и п ев ­ної національної меншини, у д а н о м у в и п а д к у -- у к ­раїнської.

З а час, що минув від

п е р ш о г о к о ґ р е с у , я к и й в ід б у в с я у ж о в т н і 1 9 9 3 року, зроблено чимало, по­в ід о м и в О л е к с а н д е р Р у- денко-Д есняк. Насамперед, це п ідписаний 25 червня м и н ул ого року П р ези д ен ­т о м Р о с ії Б . Є л ь ц ін о м з а к о н п р о н а ц іо н а л ь н о - к у л ь т у р н у автон ом ію , д о я кого стосовно об’єднанн я національних м енш ин в н е­сено дв і с т а т т і -- про дер ­ж а в н і за с о б и м асов о ї Ін­ф о р м а ц ії т а с т в о р е н н я

(Закінчення на crop. 3-ім )

ЧИСЛО 42 НАРОДНА ВОЛЯ, СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 6 ЛИСТОПАДА 1997 Р СТОР. З

НА "ВЕРХОВИШ" ВІДБУЛАСЯ ЗУСТРІЧ ЗАКАРПАТЦІВ

Людмила ГайдарСРІБНИЙ ЮВІЛЕЙ ПАРАФІЇ УАІІЦ СВВ. ПЕТРА І ПАВЛА В ҐЛЕН СПЕЇ

Церква свв. Петра і Павла в Ґлен Спеї, Н.Й.

NARODNA VOLYA PRESS FUND APRIL - OCTOBER, 1997

Paul Konowal Chicago, IL(in memory of Michael Melnyk) $50.00

Andrij Jarisz Br 244 20.00William Nahirniak Belleville, WI 20.00Michael Kindrachuk Glen Spey, NY 15.00Androik Tyszkewicz Custer, WI 15.00Semen Arsienko Mesa, AZ 10.00Michael Babij St. Leonard, QU 10.00Walter Balaban Sparrowbush, NY 10.00Roman Kaniuka Union, NJ 10.00Walter Kicak Parsippany, NJ 10.00Sophia Pankiw Antioch, CA 10.00Maksym Petruczok Eden, NY 10.00Maria & Petro Podolak Br 155 10.00Justina Holowackyj Fort Lauderdale, FL 5.00John Iwankiw Teaneck, NJ 5.00Oliver Kovach Stratford, CT 5.00Lydia & Alexander Nowosad Daytona Beach, FL 5.00John Swyrychenko Huntington, CT 5.00Dareen Guzylak Br 228 3.49

FORUM PRESS FUND JA N - OCT, 1997Julia Stashak Canada $25.00Fedir Hajovy Florida 5.00Angela Honchar Pennsylvania 3.00Betty Karpenko Canada 3.00B. Chemerynsky Canada 2.00

УКРАЇНЦІ РО СІЇ- (Закінчення зі стор. 2-ої)

У днях 4-5 жовтня 1997 p., на оселі "Верховина” в Глен Спеї, відбулася успішна зем­ляцька зустріч закарпатців, скликана Комісією Зв'язку й Інформації закарпатських ук­раїнців у діяспорі (КОЗІ). Це вже сьома з черги подібна зус­тріч, що її відбувають щороку вихідці із Закарпаття в США. Цій зустрічі передували по­дібні земляцькі з'їзди-сходини на Закарпатті та в Києві вліт­ку цього року.

Між ними була пов'яза­ність, бо скликувалися вони тими ж людьми і менш-більш ті самі питання ставилися на денному порядку. Сучасна до­ля та актуальні потреби ук­раїнського Закарпаття і діяс- порних громад, що ведуть своє коріння з нього, турбують усіх закарпатців. Для їх розв'язан­ня створилася в 1990 р. К о­місія Зв'язку, яка цікавиться справами Закарпаття та нама­гається впливати на них.

На річну зустріч прибуло з різних закутків Америки бі­ля 20-ти осіб. Стільки ж пере­дало вітання і виправдало свою відсутність через вік, здоров'я чи прямо через від­даль від місця зустрічі.

В суботу, 4-го жовтня, ді­ловою зустріччю провадив проф. Іван Фізер, а секрета­рював д-р Осип Данко. Звіту­вали голова КО ЗІ проф. Ва­силь Маркусь, інж. Михайло Копинець, як адміністратор "Інформаційного Листка" та інж. Василь Лелик про допо­могу Пластові на Закарпатті.-

В. Маркусь поінформував про краянські зустрічі в Ук­раїні та про висунені там про­позиції щодо дальших спіль­них заходів і плянів. Чимало часу зайняли питання будови церков на Закарпатті.

Марія Химинець повідо­мила, що виданий в Україні наклад книги д-ра Ю. Химинця п.н. "Тернистий шлях до Ук­раїни" продається на користь побудови греко-католицької церкви в м. Перечин. Плас­това організація існує тільки в Ужгороді та Рахові, вона не пош ирена на інші міста і великі села на Закарп атт і. Політично національно-демо­кратичний табір поділений на дві групи. З цього користає центристська течія, місцева "партія влади" та екстремісти.

Дещо притупилася справа політичного русинства (роз­кол в товаристві "подкарпат- ських русинов"), проте підні­маються антиукраїнські голо­си в середовищі національних меншостей. Послабилася в ос­танньому часі міжконфесійна боротьба, а з'явилося кілька осередків Української Право­славної Церкви Київського Патріярхату.

На зустрічі рішено під­тримати акцію побудови па­м'ятника Т. Шевченкові в Уж­городі, публікацію книги "За­карпаття під угорською оку­пацією 1938-1944", скликання в 1988 році конгресу закар­патських українців в У ж го­роді, а в 1999 р. - шостої між­народної коференції карпато- знавства. П ереобрано і до­повнено склад Комісії Зв'язку,

якій доручено далі публіку­вати квартальник "Інформа­ційний Листок" та скликати нову зустріч у діяспорі в 2000 році, коли слід буде вирішити питання про дальшу долю КОЗІ (в десяту річницю її іс­нування).

У неділю, 5 ж овтня, в обох українських церквах -- греко-католицькій і право­славній — правились Служби Божі зі згадкою про померлих членів КОЗІ за останні роки.

Після цього відбувся свят­ковий обід на оселі "Верхо­вина", а окрему програму при­свячено сотій річниці наро­дження визначного сина З а ­карпаття, -- поета і громад­ського діяча, Василя Ґренджі- Донського. Обід, на якому бу­ло понад 50 учасників, спів- спонзорувало Об'єднання Ук­раїнців Ґлен Спею, в імені якого зустріч відкрив і при­вітав присутніх його голова Богдан Кандюк. Зі словами привіту виступили Іван Олек- син -- голова У країнського Братського Союзу, Дарія Сте- паняк від Українського Конг­ресового Комітету Америки та д-р Володимир Баранов- ський - від Української Аме­риканської Координаційної Ради. Священики обох україн­ських церков, православної та греко-католицької - о. митрат Нестор та о. Петро провели молитви та були в президії зіб­рання.

Проф. І. Фізер виголосив головну доповідь про поета- ювиія]Ьа7 у якій ттідїфеслгив націотворчу ролю В. Ґренджі- Д онського на Закарп атт і. Дочка поета, Зірка Ґренджа- Донська Данилюк, зворушли­во розповіла про святкування сотої річниці Батька на З а ­карпатті та на Словаччині, у яких вона брала участь вес­ною цього року.

П роф. В.Маркусь, який провадив програмою, нагадав про 55-ту річницю угорських військових процесів в Мука- чеві в каштелі Ковнера, де в 1942 році суджено патріотичну закарпатську молодь за діяль­ність в ОУН. Крім них, висту­пили з мистецькими точками - - деклямаціями і співом О к­сана Лиховид та Василина Ко­пинець. Пані Оксана прибула недавно з З акарп аття та включилася в мистецьке жит­тя діяспори. Вона живе в Нью- Йорку. Ціла програма цієї зус­трічі була на належному рівні та залишила приємне вражен­ня в учасників. Невелика, але добірна публіка прийняла вис­тупи з задоволенням, а меш- каці Ґлен Спею були горді, що їх село було чи не єдиним в Америці, де відмічено ці юві­леї з новітньої історії Закар­паття.

Закарпатці ж, учасники цієї земляцької зустрічі, не жа­ліли труду і коштів, що при­були з далеких місцевостей, бо крім приємної атмосфери в Глен Спеї, мали ще вдово­лення та насолоду в жовтневу пору їхати мальовничими око­лицями Нью-Йорку, Пенсіль­ванії та Нової Англії.

КОЗІ

У неділю, 19 жовтня, на­ша парафія відзначала свій 25- літній ювілей. Свято звеличав Архиєпископ Антоній. Перед церквою Владику привітали квітами діти Володя, Андрій і Марійка -- внуки наших пара­фіян Піддубних, а традиційним хлібом і сіллю, привітали го­лова Парафіяльної Ради А. Фі- лімончук і голова Сестрицтва Л.Гайдар.

У церкві Владику Анто- нія зустрів і привітав насто­ятель нашої парафії митро- форний протоєрей о. Нестор Коваль. Урочисту Архиєрей- ську Службу Бож у очолив Владика, а збагатив її хор, яким керував наш гість - ди­ригент з Ірвінґтону Д. Олій­ник. Після Служби Божої, всі як один, перейшли на прек­расну "В ерховину", де від­бувся святочний обід.

Заля була переповнена по береги і серце раділо, що ми всі разом зійшлися, щоб роз­ділити таку щасливу подію. Владика Антоній благословив страви і побажав усім доброго здоров'я та успіхів у нашому розвитку. А.Філімончук поп­росив присутніх однохвилин- ним мовчанням вш анувати тих, що відійшли від нас у вічність. Наш отець Нестор підняв тост за здоров'я і доб­робут усіх присутніх. Він по­дякував Владиці за те, що від­відав нас і звеличав наш юві­лей.

Голова У БС ою зу Іван Олексин привітав нашу пара­фію з ювілеєм і підкреслив, що ми побороли багато труд­нощів, але втрималися. Поба­жав дальших успіхів і р о з­витку. Диригент Д. Олійник у свою чергу запевнив, що спільно і при добрій волі мож­на побороти всі труднощі і далі розвиватися.

Отець прот. Сергій Неп- ріль, з церкви св. Тройці в Ір- вінгтоні, коротко згадав про заснування нашої церкви. Сво­го часу ірвінгтонська парафія подарувала нам іконостас і деяку церковну утварь.

З привітами виступили також голова Православного Сестрицтва Н. Мірчук, пред­ставник УККА І. Буртик, муж довір'я від сусідньої україн­ської католицької церкви св. Володимира д-р Є. Грабарчук, член муніципальної ради Ґлен Спею Петро Мельник, голова Кредитівки в Нью-Йорку Б. Кекіш, Є. Скоцинець - скарб­ник Консисторії УПЦ і його

дружина та голова Об'єднання Українців Ґлен Спею Богдан Кандюк. Всі сердечно вітали нас, бажали успіхів, єдности.

Б. Кандюк звернув особ­ливу увагу церковним достой­никам, щоб подбали про релі­гійне виховання нашої молоді, бо молодь - це майбутнє на­шої Церкви, це будучність на­шого народу.

Наспіло багато привітів і пож ертв від наших бувших парафіян і людей доброї волі. Всі вони були духовно з нами, а ми з ними.

Дуже побожний теплий привіт надійшов- від- пись­менника Василя Барки, який не міг бути з нами з огляду на важку недугу. Свій привіт В. Барка закінчив такими слова­ми: "Колись праведник сказав, що сама молитва "Отче наш", вимовлена разом з іншими, важливіша ніж сто поклонів на самоті".

Не маю можливости пе­рерахувати всіх поіменно, але ми безмежно вдячні всім, хто словом чи ділом допоміг нам будувати наш храм.

Євген Татарин, привітав­ши присутніх, підкреслив зна­чення збереження оселі "Вер­ховина" для українців, закли­кав купувати паї в корпорації "Верховина".

Прекрасна художня прог­рама прикрасила наше вели­чаве свято. Виступав тут попу­лярний квартет (Т. Лихолай, Р. Ґавур, А. Плескун, Є. Мар- тинець) під керівництвом Т. Лихолай, при музичному суп­роводі на бандурі В.Мазяра. З деклямаціями виступали О. Линник і А. Пищимука, а з байкою Глібова Редько. На за­кінчення виступив відомий скрипаль Ігор Шабловський з в'язанкою українських мело­дій при супроводі на піяно С. Д ідоренко. Всіх виконавців присутні нагородили рясними оплесками.

Дуже смачний обід зва­рила наша господиня Юстина Попович. Він і довершив над­звичайно успішне приємне свято. Слід відмітити, що уп­равитель оселі "Верховина" Ярославур Ґавур і його спів­працівники завжди дбають, щоб перебування гостей на оселі було приємним. Це був ювілей не тільки нашої пара­фії, але цілої наш ої оселі з двома прекрасними церквами, де процвітає згода і любов. Дай Боже, щоб так було зав­жди!

к онсультативної ради з питань національно-куль­турної автономії по всіх вертикалях російської ви­конавчої влади. Таку кон­с у л ь та т и в н у р аду вж е створено при уряді Росії. Й очолює заступник голови уряду Рамазан Абдулати- пов. З допомогою цієї ради ми виріш уватим емо пи­тання освіти, інформації та інші актуальні пробле­ми.

Але, на ж аль, зовсім по-інш ом у в и гл я д а ю ть справи щодо проблем, по­в'язаних із засобами масо­вої інформації. Н авіть у Москві, де проживає пів- мільйона українців, немає жодної україномовної г а ­зети. За власний кошт ми в и дали д е с я т ь номерів

Християнська нива в Ук­раїні вимагає самопожертви та енергії від охочих і щирих працівників. Такі здібні і тала­новиті люди відгукнулися на заклик самого Бога, щоб ви­конувати Божу справу і слу­жити своєму народові чудодій­ною мелодією християнської пісні і щоб зробити поступ у проповідуванні добірного зерна правди і добра.

Гурт "Надія" - це чудова співуча група молодих хрис­тиян, які скрізь в Україні вис­тупають зі співом і музикою на різних урочистостях, на фестивалях християнської піс­ні та музики, у церквах та ба-

газети "Український Ви­бір", але довго вона не зможе існувати. Я, наго­лосив Руденко-Д есняк, поїхав навіть до Києва з а підтримкою, обійшов з десяток кабінетів і ні з чим повернувся. Така ж участь і зі створеною ми­нулого року українською телевізійною програмою.

Тому звер таю ся до своїх земляків і, перш з а все, до представників за­собів масової інформації, ск азав О. Руденко-Дес­няк, не треба нас ж ал і­ти , як це в ідбувається час в ід ч асу в у к р а їн ­ській пресі. Краще нехай почне працювати програ­ма підтримки діяспори, яка існує в Україні.

гатолюдних місцях.Ансамбль створили 8 ро­

ків тому молоді і талановиті співаки і музиканти. За той час він набув великої шани та довір'я між нашим народом, який закоханий у пісню. У різ­них куточках неньки України наш народ залюбки зустрічає своїх бажаних гостей, які дару­ють людям не лише свою ми­лозвучну пісню, але й свою теплоту і пісеньку душі. Дійс­но цей дуже шанований всіма співучий гурт "Надія" є на­дією і сподіванням на краще м айбутнє наш ого народу і християнства.

Гурт "надія" пропонує всім бажаючим гарну касету зі свого першого альбому, а та­кож дуже просить придбати ці касети для себе і своїх близь­ких. Гурт запевняє усіх шану­вальників пісні, що всі при­бутки з продажу касет будуть використані на будівництво церковної споруди - дому мо­литви на Тернопільщині, а та­кож на поширення християн­ської пісні в Україні.

Просимо Вас придбати пер­ший альбом касети "Надія", а чеки або пош тові перекази (7.50 дол. з пересилкою) при­силати на таку адресу:

Mr. Vasily Pototsky 15 Kenmont Dr. Camillus, NY 13031

ГУРТ "НАДІЯ"

СТОР. 4 НАРОДНА ВОЛЯ, СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 6 ЛИСТОПАДА 1997 Р ЧИСЛО 42

Зенон Чайківський35 РОКІВ ЧОЛОВІЧОГО ХОРУ "ПРОМЕТЕЙ" У ФІЛЯДЕЛЬФІЇ

Микола Чорний-ДосінчукБОЙКІВСЬКА КАПЕЛЯ БАНДУРИСТОК

Роксоляна Зорівчак

Щоб хорова одиниця за­держала високий мистецький рівень впродовж десятиліть, потрібно постійної, наполег­ливої праці хористів, дириген­та і акомпаньятора. Потрібні також відповідний добір хоро­вих творів та їх мистецьке ви­конання, бо все це під обстрі­лом публіки і музичних крити-

BS

Іван Задорожний — перший мистецький керівник

і диригент “Прометея” (1962-1966).

ків. Всі ці та інші вимоги ро­зуміли голови і управи чоло­вічого хору "Прометей" і ро­били все м ож ливе, щоб хор служив українській громаді у Філядельфії та ніс рідну пісню у світ. І справді, коли відкри­лися шляхи у світ, то автобуси, поїзди, літаки несли промете- ївців до різних міст США, К а­нади, Европи та до місця наро­дження рідної пісні - до вим­ріяної України.

. v Восени 1962 року, декіль­ка любиуелів співу^ "при під­тримці досвідчених співаків- хористів (17) організувало чо­ловічий хор. Запрошено Івана Задорожного - відомого музи- кол ога і ди ри ген та з Н ью - Й орку на м и стец ького к е ­рівника, а Лідія Бульба стала ак ом п ан ью вати . В так ом у складі, бо кращого не можна було собі навіть уявити, вже в скорому часі "Прометей" під­готовив програму, з якою міг успішно виступати на різних імпрезах у Філядельфії, а че­рез деякий час із самостійними концертами в українських осе­редках в Честер, на "Союзів- ці", на "Верховині" та в інших місцевостях, часто при співу­часті оперової співачки Мар- ти Кокольської-Мусійчук.

Після самостійного концер­ту в Н ью -Й орку, знаний му­зичний критик Теодор Терен- Юськів писав у "Свободі" з 21- го травня 1965 p.: "В цілому - це був повний успіх! Мені осо­бисто приємно, що мої поба­жання успіхів цьому хорові в такому короткому часі здій­снилися. Хор "Прометей" ви­сунувся цим концертом без­апеляц ійно на перш е місце між усіма нашими аматорсько- мужеськими хорами в ЗД А ". В тому часі, разом з хором не- раз виступали й запрошені ар- тисти-сп іваки -- Іван Само- кішин і Анатоль Радванський, хоч в особовому складі хору було доволі багато солістів, наприклад : Іван П авл іч к а , Богдан Сас, Богдан Сілець- кий, Омелян Татунчак, Зенон Чорнобіль - тенори, Володи­мир Карпинич, Ігор Кушнір - баритони, Євген Білинський - бас.

Т яж ка недуга, а відтак невблаганна смерть І. Зад о ­рожного, вкрила жалобою ук­раїнську громаду в Америці і Канаді. Його ла/ідну вдачу та майстерність любили хористи і любила публіка.

Все ж таки, хор не припи­няв своєї діяльности. На про­хання управи, з Трентону при­їздив В олодим ир Т р етяк , а згодом Роман С теп ан як з Нью-Йорку - досвідчені дири­генти , так що проби хору і концерти відбувалися за виз­наченим пляном. Не раз дово­дилось, завжди ж артівливій піяністці Л.Бульбі переводити проби: повторяти чи вивчати нові пісні. В 1969 році, управа домовилася з молодим дири­гентом Михайлом Длябогою, щоб той поселився у Ф іля­дельфії. З того часу почина­ється новий розділ в історії чоловічого хору "Прометей".

Ще в 1965 році, після кон­церту у В ілм інґтоні, ам ери ­канський музичний крити к Отто Деком у місцевому жур­налі писав: "Шкода, що багато подібних культурних одиниць зникає. Здається, не більше як двом співакам було менше со­рока літ. Коли вони відійдуть, така група пропаде".

"Може молодий диригент і не знав про ту доволі тр а ­гічну заввагу, але відчув, що хор потребує "свіжої крови". Своїм молодецьким запалом він зумів заохотити старших пластунів, сумівців, студентів от просто - співати! Спочатку незручно було молодикам си­діти біля "сороклітніх і стар­ших", вдивлятися у ноти і не­сміливо підспівувати. Тим ча­сом йшла завзята і н аполег­лива праця, а коли вперш е виступив відмолоджений хор, фі ля дельфійська публіка'се’о-т ... . і н / , У. « / / i l lдечно вітала’свого м олодого; П ром етея" та/СШ іерґійного і J симпатичного диригента.

На запрош ення у к р а їн ­ських організацій , а не раз і американських, як також з власними концертами, "П ро­метей" успішно виступав у ба­гатьох містах Америки й К а­нади. Оплески, квіти, подяки все більше і більше заохочу­вали "прометеївців" до біль­шого зусилля. Не можна по­минути акомпаньяторок, які своєю майстерністю підсилю­вали і збагачували хоровий спів. Відома у Філядельфії ди- ригентка жіночих ансамблів, Ірина Чума, була також по­мічною у вивченні нових пі­сень, як також молоденькі пія- ністки - Галя Мазурок-Рей та часово О лен к а К узем ськ а- Карпинич, Христя Остапович і Дося Сигіда-Кріслата.

Затісно зробилося "Про- метеєві" в Америці. Він гля­нув на Европу. Хотілось і там заспівати. Завдяки бандурис- тові-співакові В.Луціву, який організував концерти в Англії, а ф ілядельфійській громаді і п ідприєм цям за ф ін ансову доп ом огу , в 1980 році хор вирушив у перше своє турне по європейському континенті. Під час концертів в А нглії, Франції, Голляндії та Н імеч­чині для української та чужи­нецької публіки, слухачі скрізь вітали хор "Прометей" із за ­хопленням та щедро нагоро­джували його рясними оплес­ками. М ісцева преса високо оц іню вала м истецьке ви ко ­нання хором українських та західньоевропейських компо­зиторів. Акомпаньяторка Іри­на Пелех-Зварич виступала як солістка, виконуючи ф орте- піянові твори М. Лисенка, Ко- сенка, Ревуцького і Ш опена. Музичні критики похвально висловлювалися про її гру, а слухачі нагороджували моло-

(Закінчення на стор. 6-ій)

РУБРИКА МОВИ

Автор допису з Бойківською Капелею Бандуристок перед будинком Калуської Дитячої Музичної Школи ч. 1У вересні вся молодь по­

вернулась до школи, тож була добра нагода зустрітися з ка- луською Бойківською К ап е­лею Бандуристок. Виявилось, що вона досить чисельна. На зустріч зі мною прийшло по­над 40 осіб.

Нас зустріла керівник ка­пелі Галина М икуляк. Тому що на дворі була чудова осінь, ми всі вийшли перед будинок, щоб на пам'ятку зфотографу- ватися. Я не міг налюбуватися виглядом дівчаток у бойків­ських шапочках. Всі були ве­селі, усміхнені, готові до ПОПИ­

ТУ-Ансамбль бандуристок у

Калуші був заснований двад­цять п'ять років тому старан­ням Осипи Тауцької. К ер ів ­ники ансамблю мінялися. Піс­ля О сипи п ер еб р ал а групу Орися К онстанкевич, також досвідчена бандуристка.

Ч ер ез остан н і п 'я т н а д ­цять років ансамбль працю є під керівництвом професійної бандуристки Галини Микуляк.Вона всеціло віддалась бан ­дурі. Галина ріш ила популя­ризувати українську народну пісню. Дуже скоро капеля по­чала користуватися великою популярністю не тільки в са­мому Калуші, але й далеко по­за ним. Кожного року капеля досягає нових висот виконав­ської майстерности.

А нсам бль м ає великий репертуар: народні, повстан­

ські, стр іл ец ьк і, істори чн і, лемківські, бойківські пісні та інструментальні твори Лисен­ка, Баха, Б етовен а й інших. Добре виконання пісень при­несло ансамблеві великий ус­піх на обласних пописах, то й і не диво, що капелю багато ра­зів нагороджували почесними грамотами.

У 1991 році капеля їздила з концертами по Черкащині, пописувалась у Каневі, а в Ме- м оріяльном у М узеї Т. Ш ев­ченка була перша, яка вико­нала ще не затверджений тоді на держ авном у рівні гимн "Ще не вмерла Україна". На Черкащині бандуристки вико­нували патріотичні пісні, що будили до свідомости народ. У 1992 році капеля брала участь у міжнародному святі Зак ар ­паття і здобула там найвищу нагороду.

Р ік 1995-ий був так о ж дуж е п рацьовити й . К апеля стала лавреатом фестивалю, присвяченого 180-ій річниці Т. Шевченка.

Н а зак ін ч ен н я я п одя­кував виконавцям за концерт і оповідав їм про розвиток коб­зарства в цілому світі, зокрема про організування ансамблів і капель українських бандурис­тів у Бразилії і Аргентині. Піс­ля того було дуже багато за­питів, на які я відповідав. Тяж­ко було розставатись з такими чарівними молодими калусь- кими бандуристками.

В. ЧОРНОВІЛ: “МИ ВИХОДИМ О Н А ФІНІШНУ ПРЯМУ У П О ВН ІЙ БО Й О ВІЙ ГОТОВНОСТІ”

Київ (ДІНАУ). - 29-го жовтня всеукраїнські збо­ри Народного Руху Укра­їни затвердили передви­борчий список партії. Його очолив обраний на черго­вий терм ін л ідер НРУ В'ячеслав Чорновіл.

До першої п ’ятірки увійшли: відомий еконо­міст Володимир Черняк, м іністер закордонних справ України Геннадій Удовенко, Іван Драч, м і­ністер Юрій Костенко. У першій д еся т ц і Руху -- Мустафа Джамілев, голо­ва кримсько-татарського Меджлісу, народні деп у­тати Олександер Лаври- нович, Іван Заєць. В пе­редвиборчих списках пар­тії -- також Ніна Матвієн- ко.

Як зауважив на прес- конференції по завершенні з'їзду В'ячеслав Чорновіл, 855 голосів делегатів, від­даних за списки, свідчать про абсолю тну єдн ість партії та її готовність до боротьби на наступних

виборах. Своїм за в д а н н я м Н а р о д н и й Р ух , д о я к о г о п о вер н у л о ся ч и м а л о в ід о ­м и х п о л і т и ч н и х д і я ч і в , д ія ч ів н ауки т а к у л ьту р и , в и зн а ч и в с тв о р и т и н ай п о­т у ж н іш у ф р ак ц ію у п а р - ляменті. Ми н ац іл ен і т іл ь ­к и н а п е р е м о г у , з а я в и в він.

3 " ї з д п р и й н я в з в е р ­н ен н я до п о л іти ч н и х п а р ­т ій ц е н т р и с т с ь к о г о с п р я ­м у в а н н я щ од о е т и к и п е ­р е д в и б о р ч о ї б о р о ть б и . В. Ч о р н о в іл н е в и к л ю ч а є м о ж л и в о с т и д о м о в и т и с я з ним и про єди ного к а н д и ­д а т а в т и х м аж о р и тар н и х о к р у гах , д е вин икн е "ліва" з а г р о з а . В у х в а л і сьом и х всеукраїн ськи х зборів НРУ з а з н а ч е н о п ро о п о з и ц ій ­н іс т ь п а р т ії до л ів о ї б іль- ш о с т и парлям енту т а "н е­п о с л ід о в н о ї д і я л ь н о с т и " П р е з и д е н т а т а п р е м 'с р - м ін істра .

Н а п р и к ін ц і л ю т о г о -- н а п о ч а т к у б е р е з н я м ає в ід б у т и с я п о з а ч е р г о в и й п ар т ій н и й з 'ї з д НРУ.

Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!

Тридцять сьомий текстМова для мене - це справді одна з найбільших таємниць. Є

мов би доповненням мого життя, якщо не самим життям. Ви­дається мені безмежною у своїх інтонаційних та синонімічних можливостях. Можна передати нею найрізноманітніші відтінки,змальовувати найтонші образи.

В.Шевчук

ПРО МОВУ "УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ІНФ ОРМ АЦІЙНОГО

АГЕНТСТВА"Тернистий шлях української мови до її державного статусу

в сучасній Україні забов'язує усіх носіїв мови, зокрема праців­ників пера, плекати кожне слово, кожний вислів, оберігати норми, що їх виробила собі українська мова. Яке ж видання повинно слугувати зразком, зокрема для української преси поза межами України?

На мою гадку, таку роль деякою мірою повинно викону­вати Українське національне інформаційне агентство "Україна: хроніка подій".

Гортаючи окремі випуски Укрінформу, переконуємося, що загалом автори повідомлень уважно ставляться до свого мов­лення і, при бажанні, у них можна багато дечого навчитися. Од­наче, заради користі справи, я зупинюся на сумнівних моментах.

Перше, що дуже прикро вражає, - це надзвичайно велика кількість пасивних конструкцій, ужитих супроти норм україн­ської мови. Для неї характерні активні конструкції та безосо­бові дієслівні форми на -но, -то, пор.: "Після короткого обго­ворення законопроект був прийнятий у першому читанні" (Ук­рінформ за 27.09. 97), а слід би: "Після короткого обговорення було прийнято законопроект у першому читанні" або ж: "Піс­ля короткого обговорення прийняли законопроект у першому читанні".

Інший приклад: "Ним (законом. - Р.З.) вводяться норми, які діють у перехідний період" (Укрінформ за 27.09.97) замість:"Закон вводить норми, що діють у перехідний період". А ось ще один приклад аж ніяк не української конструкції: "Молодь України"... інформує про вручення Президентом України ор­дена "За заслуги" відомому американському політичному дія­чеві Генрі Кіссінджеру", замість: "Молодь України"... інформує про те, що Президент України вручив орден "За заслуги" відо­мому американському політичному діячеві Генрі Кіссінджеру".

Інша дошкульна помилка - це аналітичні форми ступе- нюваНіїя"ії^кмЄ?Ййкігі акФЗДй'бТ-'Йаббільш впливо­вим и") замість синтетичних ("активніш е"; "найвпливовіши-~ ми"), властивих нашому мововжитку.

Інколи замість закличної форми вживаються форми май­бутнього часу або ж чужа українській мові аналітична кон­струкція "давайте" майбутній час дієслова, пор.,: Схилимо го­лови перед їх подвигом, не зганьбимо зневагою..." (Укрінформ від 8.05.97), хоча контекст вимагає: Схилімо голови перед їхнім подвигом, не зганьбімо зневагою...". Або ж: "Давайте ж об'єд­наємо зусилля" (У крінф орм від 8.05.97), хоча правильно:" Об'єднавчо ж зусилля".

Часто автори вживають дієслово "мати" в розумінні "по­винен", "слід", "забов'язаний", що має в такому значенні надто розмовну інтонацію і "не звучить" у політичному тексті, як ось: "Документи, схвалювані П арлам ентською асамблеєю Ради Європи, мають краще враховувати ситуацію у кожній країні Спільноти" (Укрінформ від 26.09.97). Пор.: "Документи, що їх схвалює Парламентська асамблея, повинні (зобов'язані) краще враховувати...".

Укрінформ не зловживає іноземними словами, одначе де­які ( дарма, що вони набули вже значного поширення) ви­даються болісно дошкульними, зокрема "саміт" — "... може сприяти саміт СНД" (Укрінформ від 26.09.97). Чи не краще звучало б "... може сприяти нарада керівників ( нарада на вершинному рівні; вершинна нарада) СНД"?. На декілька складів довше, але ж зате зрозуміло і милозвучно. Адже ж не­доречно будь-яке слово живцем переносити з англійської мови до нашої, бо тоді - як наслідок лінивої думки ~ виникають по­кручі.

Щодо лексичних огріхів, доречно звернути увагу на рясний вжиток, так би мовити, не-слова "заклю чний" ("заклю чний документ", "заключна доповідь"). Такого слова немає в ук­раїнській мові. Відповідниками російського слова "заключи- тельньїй" є українські "прикінцевий", "кінцевий", "завер­шальний", "остаточний" (залежно від співвідносного іменника), прим.: "завершальна доповідь", "завершальний документ","завершальне (прикінцеве) слово доповідача".

Ось ще декілька дошкульних промахів:"зберігається висока соціальна напруженість" замість "три­ває (продовжується) висока соціальна напруга (напруження)*\"у цьому зв'язку" замість "у зв'язку з цим";"виключний випадок" замість "винятковий випадок";"включити мікрофон" замість "увімкнути мікрофон";"вступити в силу" замість "набрати чинності".

Усім, хто хоче виправити своє мовлення, раджу часто звер­татися до "Н ового російсько-українського словника-довід- ника", що за редакцією проф. С. Я. Єрмоленко вийшов друком у київському видавництві "Довіра" 1996 р. Цим словником запо­чатковано "Бібліотеку державного службовця" в Україні. Ви­дання має універсальний довідковий характер. У ньому подано переклад найуживаніших слів та словосполучень, що здій­снюється сучасною літературною мовою, придатною для всіх сфер спілкування. Додатки до словника (їх шість) охоплюють найрізноманітніші власні назви.

В. Снмоненко Урбаиа, 13 жовтня 1997 р.

ЧИСЛО 42 НАРОДНА ВОЛЯ. СКРЕНТОН. ПА. ЧЕТВЕР, 6 ЛИСТОПАДА 1997 Р СТОР 5

Надія Коваль

СЕРГІЙ ПАРАДЖАНОВ І УКРАЇНА

Всесвітньої слави кіноре­жисер Сергій Параджанов не був українцем, але він жив і працював на Україні 20 років. Любив Україну. Був одруже­ний з українкою. Навіть хотів бути похований тут.

Іенієм свого таланту він, як ніхто, пізнав і зрозумів ук­раїнську душу, характер наро­ду, знав його клясичну літе­ратуру, мистецтво, історію. Створив фільм, який просла­вив Україну на весь світ, бо увійшов в золотий фонд світо­вого кіномистецтва. Несгерпо боляче, що влада не дала йому здійснити постановки фільмів "Київські фрески" (з історії давньої і новітньої України) та "Інтермеццо" (за Коцюбин­ським). Немає сумніву -- вони напевне зайняли б місця рядом з "Тінями забутих предків".

Нещодавно київська газе­та "Українське Слово" поміс­тила інформацію про відзна­чення в США 30-ліття з дня виходу книги В.Чорновола "Лихо з розуму", присвячену дисидентам 60-их - 70-их ро­ків. Параджанова не називали дисидентом, але він по праву належить до тих, хто не приз­навав влади, чинив їй опір, при­таманним тільки йому спосо­бом, за що був засуджений не­праведним судом на довгі роки ув'язнення. Все те ж лихо з ро­зуму...

Сьогодні Параджанов по­вертається до України. Не так , вже давно вийшла, нова книга "Сергій Параджанов: Злет. Трагедія. Вічність". Укладачі поданих в книзі документів, листів з тюрми, спогадів - Р. Корогодський та С. Щербатюк (до речі, дружина Параджа­нова).

Минулого року в Києві створено фонд Параджанова, мета якого - створення му­

зею, стипендії та міжнародної премії імени Параджанова.

Про Параджанова заго­ворили засоби масової інфор­мації. Наприклад: - сильне, зворушливе, талановите слово про нього прозвучало в ефірі приватної (підкреслюємо це) радіостанції ЮТАР в авторстві і виконанні радіожурналістки Оксани Корсун. І тут же спо­гади про Параджанова артист­ки Лариси Кадочникової - ви­конавиці ролі Марічки в "Ті­нях забутих предків".

Нам здається доречним передати дослівний текст цієї 10-хвилинної передачі, щоб чи­тачі мали уявлення (на такому невеликому прикладі) як зміс­товно, на нашу думку, працює одна із форм незалежної ма­сової інформації.

Передачу записали на плівку з живого ефіру при­хильники високопрофесійних, емоційних оглядів "Культурні події столиці", що їх підгото­вила Оксани Корсун.

Отож, ефірне слово про Сергія Параджанова радіо­станції ЮТАР(Київ):

Світову славу Сергієві Параджанову приніс фільм "Тіні забутих предків". Ні один фільм у світі не удостоєний такої кількости нагород, як цей фільм. Першу премію він отримав ще 1965 р. на між­народному кінофестивалі в Аргентині. (Звичайно режисе­ра не пустили за кордон от­римати її). 25 років після смер- ти режисера, фільм отримав свою останню нагороду -- Державну премію ім. Т. Г. Шевченка.

Справа, звичайно, не в нагородах. Це був цілковито новий погляд на мистецтво кі- на. Фільм, як відомо, був зня­тий за однойменною повістю Михайла Коцюбинського. За-

Останній приїзд до Києва на прем’єру фільму “Ашик-Керіб? Зліва: Сергій Параджанов, Микола Мащенко,Лариса

Кадочннкова, Ірина Молостовачарований красою Карпат, він якісь неймовірні балахони,написав свою історію україн­ських Ромео і Джульєти - притчу про Івана і Марічку, які хотіли бути разом, не див­лячись на кровну ворожнечу своїх родин. Івана зіграв диво­вижний актор Іван Мико- лайчук, який пізніше створив, як режисер, свій шедевр - фільм "Вавілон XXм, а Ма- річку грала інша народна ар­тистка України Лариса Кадоч- никова.

Фільм "Тіні забутих пред­ків" дав поштовх розвиткові поетичного кіна в Україні, стилю якого не мала кіне­матографія інших республік СРСР. Параджанов вперше звернув увагу на колір в кі­нематографії. Колір у нього стає поетичною алегорією. У фіналі Іван сприймає все, що діється, через вогняний колір крови, а в фіналі зображено червоних коней з червоними гривами, що розвіваються на вітрі. Кіно Параджанова най­ближче до мистецтва живо­пису, тому що в його основі ле­жать візуально-чуттєві еле­менти.

Параджанов був оригі­нальним у всьому. Одягався в

шарфи і берети. Навіть зро­бити фотознімку він не міг, як всі, а обов'язково на тлі квітів, у чорному береті. Лицедійство, гра, маскарада - були його стихією. Наприклад, у Парижі замість традиційного букету квітів, він купив величезного розміру фіялку в горщику й урочисто вручив його приго­ломшеній Лілі Брік. У цьому був увесь Параджанов. Він сприймав світ через красу і умів наділяти красою усе, до чого він торкався - чи то свят­ковий стіл, чи просто випад­кова річ. У його квартирі, а жив він у Києві на пощі Пере­моги, можна було натрапити на заржавлені лицарські лати, п'ятипудовий бронзовий дзвін, або турецький килим ручного виготовлення з XVI століття.

Про цю квартиру ходили легенди. По-перше, двері її ніколи не були закриті на за­мок у прямому розумінні цьо­го слова. В його домі бували всі: метр кінорежисури Сергій Герасимов, Андрій Тарков- ський, Сергій Бондарчук, Мая Плісецька і нікому невідомі студенти. Коли відомого аме­риканського письменника

Джана Апдайка запитали, що б він хотів побачити в Києві, той відповів: "Собори і дім Параджанова". Це був дім, де йшла мова про речі, від яких в'янули електронні вуха спец- служб. І, безумовно, немало замаскованих агентів КДБ побувало в домі Параджанова.

Параджанов був кісткою у владолюбців, тому що корис­тувався все більшим і більшим авторитетом. Він був одним з небагатьох, хто відмовлявся жити згідно з законами сус­пільства, яке придушувало свободу людини.

Параджанов був незалеж­ним і внутрішньо вільним. Влади він не боявся і навіть жартував з нею. Одного разу він послав до Москви телег­раму такого змісту: "Москва. Кремль. Політбюро. Для но­вого фільму необхідна Сиван- ська форель. В озері її не знайдено. Останні дві форелі на столі у першого секретаря Коченяна. Прошу розпоря­дження забрати їх звідтіля для фільмування". І підпис: "Пара­джанов".

Він завжди і скрізь був сам собою. Всім своїм існу­ванням заперечуючи систему, він не пристосовувався, не ус­міхався підлесливо, не шаркав ніжкою перед владою. Він був вільним. І цього йому не могли простити.

У 1973 р. Параджанова за­арештували. Після шестимі­сячного запроторення в Лу- к'янівській тюрмі (Київ), за­судили на п'ять років суворого режиму. Згідно зі статтею 122 кримінального кодексу , його засудили за гомосексуалізм. Це був гучни^Д рграшний для Параджанова.процес, але зла­мати його не змогли.

Уже з зони Параджанов писав своїм друзям: "Багатий і щасливий, принижений і обра­жений, я все одно відчуваю се­бе вільним". Неможливо уя­вити собі трагедії людини, яка не закривала на замок дверей власної квартири і раптом

опинилася за десятьма кова­ними замками тюрми.

Існує думка, що Параджа­нов був директивним зеком, заарештованим з наказу са­мого верху, і ніколи не повинен був вернутись на волю. Але міжнародний резонанс був ве­личезним. Був створений ко­мітет на захист Параджанова, головою якого став Фредеріко Феліні. Навіть під час поїздки Косигіна і Щербицького на Кубу, там стояли люди з пля- катами: "Свободу Параджа­нову".

Друзі Параджанова вго­ворювали знаменитого фран­цузького письменника Луї Арагона приїхати до Москви і отримати з рук Брежнєва орден Дружби Народів. Роз­мова Брежнєва і Луї Арагона вирішила долю Параджанова. Його випустили рік перед за­кінченням терміну. До речі, в1991 році український парля- мент першим з усіх бувших союзних республік прийняв за­кон, згідно з яким гомосек­суалізм не переслідується за­коном, як кримінальний зло­чин.

Після звільнення П ара­джанов приїхав додому, на Ук­раїну, але всі двері були для нього зачинені. Як художника, його не прийняли. Йому пок­лонявся весь світ, але не Кі­ностудія ім. Довженка.

Параджанов їде до Грузи, де створює два фільми ("Ко­лір гранату" й "Ашик Керіб"), які стали шедеврами світового кіна. Як сказав Андрій Тар- ковський "У Параджанова ди­вовижний дар: на екрані май­же нічого не відбувається, а глядачі все одно занурюються у споглядання красоти. Його мистецтво поза часом, а тому вічне".

Сергій Параджанов по­мер 6 років тому. До цього часу не віриться, що його немає.Так вийшло, що в Україні він пе­реніс багато болів. Тут він пе­режив своє вознесіння і свою

(Закінчення на стор. 6-ій)

Володимир Ж ила

"РІДНА МОВО МОЯ"Світлана Кузьменко, "В олош ка у житніх полях”. За

редакцією Леоніда Череватенка, світлина Бориса Грибінського. "Спалах" ЛТД, Київ, 1997.136 стор.

"Волошка у житніх полях", - перша збірка Світлани Кузьменко, що з'явилася у Києві. У ній поетеса розгортає перед читачем велике тематичне багатство з особистого досвіду, з життя в цілому, з природи, торкається питань генетики, щастя, безсмертя тощо.

У кожному вірші домінує у неї ясність думки й своєрідність форми, що знаходить свій вияв у яскравому точному слові.

Збірка розпочинається віршем-зверненням до України:

Моя Україна - в легендах.Моя Україна - в казках.Моя Україна - легенда,Волошка у житніх полях.

Бачу Її такоюКрізь душі своєї вікно.Бачу Її, якої,Люди кажуть, немає давно.

Україна для Світлани Кузьменко - це легенда, тому вона оповита казковістю, поетичним вимислом, що характеризується високою мистецькою досконалістю, ліризмом. Вона бачить Україну "крізь душі своєї вікно, при чому таку, "якої, люди кажуть, немає давно".

У вірші панує прагнення до посилення емоційної наснажености та глибокої здатности сприймати, чи, вірніше, реагувати на щось значне. Загалом у вірші - простота форми, непідробна щирість і точність висловлення.

Не менше промовистим у збірці є вірш:

Рідна мово моя, -Найдорожчий мій друже!Кожне слово твоє, кожний звук - це мої

самоцвіти,Що промінять мені; найсвятіші співають пісніІ полонять мене, як життя, як любов, як любов і

як діти.

По чужинних краях Я з тобою була повсякчас.Моя радість і сум, моя пісня і слабість і сила...Ти для мене одна, джерело животворче -- Рятівник у безсиллі.

У вірші поетеса дорожить рідною мовою понад усе. Рідна мова для неї найдорожчий і найближчий друг. А кожне слово її, кожен звук - це її самоцвіти, що полонять її, "як життя, як любов і як діти". Рідна мова тут важлива естетична категорія, що є мірою досконалости й довершености явищ життя. Вона викликає естетичні почуття радости, задоволення та хвилювання.

Поетеса захоплювалася і користувалася рідною мовою на чужині й то "повсякчас”. Мова була для неї рятівником "у без­силлі" та ідеалом - найвищою метою, до якої вона пристрасно прямувала, бо мова її "радість і сум, це її пісня і слабість і сила..."

Прекрасне визначення рідної мови та її значення для людини. Адже без рідної мови не можна по-справжньому іс­нувати в своєму суспільстві. Людина стає тоді пристосованцем, а вірніше людиною з "дрібною душею".

Цей вірш треба було б обов'язково надрукувати кіль- камільйонним тиражем і розповсюдити в східній і південній Україні. Може це привернуло б увагу людей до розуміння значення рідної мови. І може вони стали б її вживати.

Гаряче змальовує Світлана Кузьменко і українську золоту столицю:

"Києве, найкращий з городів!" - Отакий ти і в моїй уяві.Падав ти, підводивсь і терпів На шляху до величі і слави.

Йдуть до тебе тисячі доріг.Йдуть, і йшли, і йтимуть знову й знову.Не одне в житті ти переміг,Перейшов крізь тисячі умовин.

Мрію, що, коли в тобі знайдусь,Будеш квітням... Скрізь щасливі лиця...За усе тобі я поклонюсь,Українська золота столице.

Київ для Світлани Кузьменко - це одне з найкращих міст

України. В історії "на шляху до величі і слави" його нищили наші недруги, а він мов фенікс із попелу, воскресав і набирався слави й краси та переходив "крізь тисячі умовин". Усе це поетеса зараховує до подвигів і мріє побувати в Києві, щоб поклонитись йому, коли він буде "квітним".

У вірші є чимало історичного кольориту, в ньому від­чувається життя і то з чітким розумінням перспектив розвитку. Тут багатство чудових слів, які гармонійно зливаються. їх уз­годженість і пропорційність роблять вірш струнким і чітким. Арістотель вважав гармонію однією з основних ознак прек­расного. До таких творів, без сумніву, можна зарахувати і "Києве, найкращий з городів!"

Чудово звучить також вірш "Про генетику"

З України, із землі козацької,Де моя історія стара,Надіслала до землі канадської Фотографії двоюрідна сестра.

Розглядаю... Незнайомі лиця Твердять про історію мою:У прабабиному ясному обличчі Риси мого сина впізнаю.

Подібне я сам гірко пережив, відвідуючи рідних в Україні в1992 році, при зустрічі з ними. Це, в той час, коли поетеса мала розв'язати дилему на підставі фотографії. Проте Світлана Кузьменко розв'язала її і то по-мистецьки чудовим віршем, що має в собі ідею, добру форму, а найосновніше - звучить блис­куче.

Особливо припав мені до вподоби вірш "Про красу". Він не великий формою, але оригінальний щодо свого розв'язання, складений майстерно, з витонченістю.

Не шукай краси Лиш в сяйві діямантів.І не тільки пишно Вбраної шукай.

В погляді іскристім,В серці пломенистім,У простім, буденнім - Ти її впізнай.

(Закінчення на стор. 6-ій)

СТОР 6 НАРОДНА ВОЛЯ, СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 6 ЛИСТОПАДА 1997 Р ЧИСЛО 42

РІДНА МОВО...(Закінчення зі стор. 5-ої)

У вірші чимало естетичних якостей, які дають насолоду для нашого слуху і ума. Вірш насправді вдумливий, а тут же пройнятий дотепністю.

Відзначимо ще вірш "Поет", який звучить дуже особливо і водночас потужно та наскрізь відповідально. Світлана Кузь- менко пише:

Писати можна скільки хочеш:Паперу досить, теми є.Та слово істинне й пророче Господь Поетам лиш дає.

Дитя відвічне і довічне.Весь Божий світ - його намет.Чуття, співець, зоря, провісник —Такий насправді є Поет.

Поет - це той, хто поетично сприймає дійсність і поетично ставиться до навколишнього світу. Він, як пише Світлана Кузь- менко - це відвічне і довічне дитя, якому належить весь Божий світ. Він - чуття, співець, зоря, провісник, а слово його істинне і пророче, бо воно походить від Бога. Дуже вдумливе визначення ролі поета і його завдань.

Віршеві "Поет" властиве глибоке розкриття завдань пое­та, психологізм, ліризм, емоційність і навіть патетичність мови.

У збірку Світлана Кузьменко включила також цілу низку перекладів з англійської мови, з творчости канадських і аме­риканських поетів.

Перекладацька праця Світлани Кузьменко має уже значне культурно-мистецьке значення. Про неї писали літературні критики як про культурного і плідного перекладача для дітей. Вона перекладає наскрізь творчо, з глибоким розумінням оригіналу. її образні картини переконливі і свіжі; вони чітко віддзеркалюють світосприймання канадських і американських поетів.

У Світлани Кузьменко добре лінгвістичне і літературо­знавче знання та сильне перекладацьке хотіння - сприймати англійські першотвори, відчувати їх мистецьку форму та сво~ бідно відтворювати рідною мовою.

Напр., переклад з творчости Емілі Дікінсон:

Якщо я зможу зупинити розбиття одного серця,Я не проживу даремно.Якщо я зможу облегшити скорботу одного ЖИТНІ,Чи остудити один біль,Чи допомогти одній запамороченій вільшанці Знову потрапити в її гніздо,Я проживу недаремно.

У перекладі немає замітних перенесень мовного багатства з однієї стилістичної сфери в іншу, зі шкодою для естетики ці- лости. У ньому потужно звучить живе українське слово.

Світлана Кузьменко увела в українську культурну скарб­ницю добрий десяток, а то й більше перекладів віршів та ціка­вих оповідань.

Збірка "Волошка у житніх полях" Світлани Кузьменко появилася культурно, без друкарських огріхів. Книжка над­рукована на гарному книжковому папері, в мистецько-оформ- лених обкладинках роботи В.Перевальського.

Підсумовуючи, хочу сказати, що збірка "Волошка у житніх полях" Світлани Кузьменко - це книжка непідробної щирости, глибоких почуттів і точних висловлень. Вона збагачує нас жит­тєвим досвідом буття на чужині та розкриває внутрішній світ людини, -- яка не з власної волі опинилася поза рідним сере­довищем, - світ драматичних переживань і нездоланої віри в кращу долю.

Збірку "Волошка в житніх полях" прочитає з зацікав­ленням кожний, хто дорожить українською поезією.

СЕРГІЙ ПАРАДЖЕНОВ...(Закінчення зі стор.5 -ої)

Голготу. Одному українсько- змінити на більш простіші в

35 РОКІВ ЧОЛОВІЧОГО ХОРУ-(Закінчення

ду піяністку оплесками та кві­тами.

Після чотирьох років, "Прометей" вдруге виїхав в турне по Европі.

Несподівано щаслива віст­ка задзвеніла з Києва на весь світ: — Україна вільна, неза­лежна держава! Це для "Про- метея" радість і мрія - поїхати на рідну землю з піснею, яку повезли зі собою співаки різ­них хорів, плекали і зберегли її на чужині. Від мрії до діла -- рішено і знов при наполег­ливій праці, хор був готовий в найщасливіше турне. Під ке­рівництвом Андрія Бриттана - - скрипаля і диригента та при співпраці І.Пелех-Зварич, а також концертової піяністки Лесі Рудий-Пенкальської, під­готовано новий репертуар. Управа знову зустрілася з ве­ликими витратами, але самі хористи вирішили покрити кошти подорожі і 16-го серпня 1995 року відлетіла до У к­раїни.

Не легко описати всі зустрічі з рідними, знайомлен­ня з чужими а так близькими серцю земляками. Концерти в Івано-Франківську, Чернівцях,

му журналістові незадовго до смерти він сказав: "Київ роз­п’яв мене, а Україні я відомщу, - а подумавши трошки, додав: любов'ю".

То хай простить його втомлена душа, душа худож­ника і пророка, вигнанця і м істиф ікатора, генія XX століття - Сергія Параджано- ва*.

Коли вже цей матеріял був підготовлений для пересилки, стало відомо, що "Огляди культурних подій Києва" саме в такому дусі і стилі, як вам це представлено, началь-ство радіостанції потребувало

інтелектуально-художньому пляні. На жаль, на розчару­вання того кола слухачів, які не перевелись в Україні і які цінували саме таку форму по­дачі, прислуховувались до ав­торських оцінок.

Зрозуміло, як і у вас, ко­мерційний канал бореться за масового слухача. Хочеться однак вірити, що ще повер­неться змістовне слово, яке, здавалось би, треба берегти, що інтелектуальна культура, яка несе і знання, і виховання, не поступиться всемогутній масовій культурі. Цим і жи­вемо.

У ПАРЛЯМЕНТІ ГРУЗІЇ НЕМА КОМУНІСТІВ

Т б іл іс і (Д ІН А У ). - П е ­р е б у в а ю ч и в Г р у зії з о ф і­ційною В І З И Т О К ) , П р е з и ­д е н т К учм а з у с т р і в с я т а ­к о ж з г о л о в о ю п арлям енту Г р у з і ї З у р а б о м Ж в а н і я . П ід ч а с р о з м о в и в ін в и с л о в и в м . і н . у п е в н е ­ність , щ о у к р а їн с ь к и й н а ­р од в и б е р е д о п а р л я м е н т у г ід н и х п р е д с т а в н и к ів , я к і " п о в е д у т ь к р а їн у н е н а з а д , а в п е р е д , ш л я х о м н е з а - л е ж н о с т и і п р огресу".

"У сп іх і п р о гр ес У к р а ї­н и м и р о з г л я д а є м о я к з а ­п о р у к у н а ш о ї в л а с н о ї н е ­з а л е ж н о с т і ! " , — с к а з а в З у - р а б Ж в а н ія . М и в в а ж а є м о ,

п р о д о в ж у в а в в ін , щ о "У к ­р а ї н а , я к н о в а д е р ж а в а , с т в о р и л а н о в и й к л і м а т і а т м о с ф е р у в регіон і".

3 . Ж в а н ія о з н а й о м и в в и с о к о го г о с т я з д е я к и м и о с о б л и в о с т я м и р о б о т и г р у з и н с ь к о г о п а р л я м ен т у , в ід з н а ч и в ш и , з о к р е м а , щ о в н ь о м у н е м а є ж о д н о г о к о м у н іс т а ( І ) . М іж п а р л я - ментом і П р е з и д е н т о м Г р у ­з і ї в ід с у т н і с е р й о з н і р о з ­б і ж н о с т і . Г о л о в а п а р л а ­м е н т у в и с л о в и в в д я ч н іс т ь У к р а їн і з а п о с т ій н у п і д ­т р и м к у щ о д о а б х а з ь к о г о п и т а н н я т а ін ш и х п р о б ­л е м .

УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА КРЕДИПВКА

ЗАПРОШУЄ на вечір актуальних фінансовій питань

- Як уміло виповняти податкові формулярі?How to reduce your taxes?

- Як уміло вирішити справу доброго забезпечення? Reduce your insurance cost.

- Як зберегти гроші від непередбачених втрат? Secure your hard earned money from erosion.

Доповідач: ЄВГЕН ТАТАРИН(Certified Financial Planner)

В суботу, 8-го листопада 1997 p. о год. 4-ій по полудні

в залі церкви-пам'ятника св.Андрія Савт Бавнд Брук, Н.Дж.

Після презентації - ПЕРЕКУСКА Вхід БЕЗПЛАТНИЙ -- членам і гостям раді

У зв'язку з обмеженим числом місць, просимо зголошуватись - тел. (908)469-9085

зі стор. 4-ої)Тернополі, Львові, Трускавці і Дрогобичі - це великий енту- зіязм, сльози радости, оплес­ки, квіти. Все ж таки треба відмітити спільний виступ "П рометея" разом з львів­ським чоловічим хором "Го­мін" в Театрі Опери та Балету ім. І.Франка у Львові, в кон­церті присвяченому четвертій річниці незалежносте Украї­ни. Хором диригував А. Брит- тан при фортепіяновому суп­роводі Оксани Фесюк зі Льво­ва. Повернувшись з турне, прометеївцям залишився на спомин чарівний сон з чарівної України.

Під цю пору, вже другий рік хором диригує Нестор Ку- зишин. Закінчивши у Львові Музичний Інститут, він спе- ціялізувався у хоровім мис­тецтві, а згодом переїхав до США.

Вітаючи хор "Прометей" з 35-літтям, годиться щиро побажати всім його членам багато наснаги і витривалосте, а хорові дальших успіхів у плеканні української пісні по­за межами України та спів­праці з хорами на рідній Бать­ківщині. Щасти Вам Боже!

We Need to Know !!

Are you Interested ?

Proposal:Ukrainian-Am erican Senior Citizen's Deluxe Housing & Recreation Center

5 .For information call:

1 -8 0 0 -4 2 2 -8 3 7 5ituated on

(Beautiful (falling Meado-ws, High Up Overlooking the <Delaware River, in the Midst of an <Esta6lished V^rainian Community in the Heart of the (Picturesque Cats (Ції Moun­tains of New ‘Yor£ State. (Reminiscent of the Carpathian Mountains of Ukraine...We caCC it:

W e w o u l d O tte r :Modern & Affordable One or Two Bedroom Rental Apartments=> l l/2 Baths

Private Balcony => Living Room/Dining Room => Full Kitchen

Walk-in Closets Heat, Central Air, Water &Sewer Included

Recreational Facilities=> Full Size Swimming Pool => Sauna and Jacuzzi => Exercise & Weight Room => Movie Theater => Game, Card & Billiards Area => Community Area

Library & Reading Area => Arts & Crafts Workshops

8 Acre Lake=> Groomed Walking & Jogging Paths => Fishing & Boating

Scheduled Activities & Trips=> Festivals & Other Functions

Casinos => Shopping

Scheduled Entertainment Other Facilities on Premises=> Coffee Shop => Cafe Restaurant => Banquet & Dining Hall

w/Full Kitchen Facilities => Hair & Beauty Salon => Laundry Facilities => Individual Vegetable Garden Plots => Handicapped Access

2 Elevators => 24 Hour Security => Ample Parking

Other=> 2 Ukrainian Churches

Within Walking Distance • Catholic & Orthodox

=> Dry Cleaning Pick-up A Maid Service Available

л л * * ч At mTh£ Highlands For Мого Information Ftoomo Bond To:

Ukrainian Highlander Communications Marketing Group 401 Speedwell Ave., Suite 132 Morris Plains, NJ 07950

Y E S, I would be interested in living in this type of Ukrainian development.

1 BEDROOM □ 2 BEDROOM □

State Zip

No. 42 Ukrainian Herald, (Supplement to Narodna Volya) Scranton, PA. NOVEMBER, 6 1997 PAGE 7.

1997 NARBUT PRIZE WINNER ANNOUNCEDU k ra in ia n P h ila te l ic

R esources is p leased to an ­nounce that the winner of the1997 Narbut Prize, for best Uk­rainian stamp design of 1996, is Serhiy S. Byelyayev for the stamp triptych "Kyiv University Astronomical Observatory".

These beautiful stamps were originally supposed to be released in 1995, the true 150th anniversary of the university observatory, but were delayed and not issued until January of 19%. The first stamp displays a celestial global and a copy of Copernicus' famous De Lateri housed at the observatory, one of only three copies still in exis­tence. The second shows the moon as seen through the obser­vatory's telescope, while the last stamp depicts the observatory building itself.

This marks Byelyayev's second stamp entry into the win­ners circle, and the second win­ning entry with links to the uni­versity. The first won in 1995 for his two designs (one a stamp, the other a souvenir sheet) hon­oring the 160th anniversary of the founding of Kyiv University.

lngert Kuzych, the Prize Initiator and donator of the mo­netary gift that accompanies the award, has expressed his appre­ciation at the growing response to the Prize since its inception five years ago. "I'm delighted at this year's response," he said, "there was an increase of over 50 percent in the number of bal­lots received compared to 1996."

The observatory trip ­tych received 22 percent of all votes cast, well above the run-

ner-up designs for "Flora of Ukraine" (1 2 percent of votes), historical Ukrainian Churches (1 percent), and Antonov Aviation (10 percent). In all, 18 of the 24 different stamp designs on the ballot received some votes.

Mr. Kuzych comments that, "One of the reasons for es­tablishing the Narbut Prize was to create and sustain a high ar­tistic standard for U krainian stamp designs. I believe this aim is being met. The attractiveness of stam p issues has been improving yearly." He goes on to say that, "Ukraine Post has already released a number of strik ing designs this year, promising to make next year's competition equally spirited."

Below are the N arbut Prize winners for the past five years. 1997 m arks the third stra igh t year th a t a "se V ' of stamps has won.

1993 Larysa 1. Koren "150th A nniversary of the B irth of Mykola V. Lysenko (1842-1912), The Founder of Ukrainian Clas­sical Music" Oleh V. Snarsky "N ational Flag and T riden t Emblem of Ukraine"

1994 Yuriy H. Lohvyn"75th Anniversary of Ukraine's First Postage Stamps"

1995 Serhiy S. Byelyayev “ 160th A nniversary of Kyiv University” stamp and souvenir sheet

1996 Yuriy H. Lohvyn "Hetmans of Ukraine" series

1997 Serhiy S. Byelyaye "150th Anniversary of the Kyiv University Astronom ical O b­servatory" triptych,,

By Stephen M. Wichar Sr.

A GOLDEN YEAR FOR UKRAINIAN AMERICAN VETERANS

UKRAINE TO PURCHASE TW pItalEflXft? AIRPLANES FROM GEORGIA

KYIV - U k ra in e Is to purchase two SU-25 m ilitary a i r p l a n e s fro m G e o rg ia , a c c o rd in g to U k r a in e ’s Defense M inister O leksander K uzm uk. T he a irp lanes are to be purchased according to an agreem ent reached d u r ­in g th e recen tly conc luded offic ia l v is it to G eorg ia by U k ra in e 's P re s id e n t K u c h ­m a.

M r. K u z m u k w a s a m em ber of the delegation led to G e o rg ia b y P re s id e n t K u c h m a . T h e U k r a in ia n defense m in is te r held ta lk s w ith h is G eorg ian c o u n te r­p art V ardiko Nadibaidze. He fu rth e r disclosed to Jou rna l­is t s o n O c to b e r 3 0 t h a t Georgian is to participate in the launch ing of a U krain ian la n d - to - a i r m is s ile In th e Crim ea. Georgian specialists are to undergo special tra in ­ing in U kraine for th is p u r­pose, he added.

Mr. K uzm uk expressed satisfaction with the level of c o o p e ra t io n b e tw e e n th e U k r a in ia n a n d G e o rg ia n defense m in is tr ie s . He d is ­closed th a t senior officials of th e tw o c o u n tr ie s ’ d e fen se m in is tr ie s will ho ld a jo in t m eeting in Tbilisi on 1998 to a p p ra is e th e ir c o o p e ra tio n th is year and approve p lans fo r c o o p e ra tio n in 1998. A ccording to Mr. K uzm uk , cooperation between the two m inistries in 1998 is expected to in c lu d e jo in t m il i ta ry train ing , Georgia's participa­tion in NATO's P artn e rsh ip for Peace P rogram , an d the tr a in in g of G eorg ian p a r a ­troopers in Ukraine.

M r. K u z m u k a lso d is ­closed th a t the active phase of th e id ea of c rea tio n of a U k ra in ia n -G e o rg ia n p eace­keeping ba tta lion will begin in 1998.

UKRAINE WINS BB+ RATINGKYIV, Oct. 28 (Reuters) -

Ukraine, which plans to issue $250-$500 million in Samurai bonds this year, has won a BB+ rating from Nippon Investor Service rating agency, Deputy Prim e M inister S. Tyhypko's office said.

"Today the Japanese rating agency 'N ippon Investo r Service' gave Ukraine a BB+ rating," said the statement from the office of Tyhypko, in charge of reforms in the former Soviet republic.

"This year we can speak with certainty of a first issue of Ukrainian foreign debt on the

Japanese m arket," the s ta te ­ment said. "We can talk of a vol­ume of between $250 million and $500 million, depending on budget needs and external fi­nancing."

Ukraine is in talks with the International Monetary Fund to receive a delayed second tran­che of a stand-by deal to tide the country over while it qualifies for a postponed long-term loan.

Tyhypko's office said the rating was good for U kraine. "For Ukraine, a country with a developing economy, this indi­cator is a big achievement," it said.

The 50th Anniversary of the Ukrainian American Veterans who served in W orld War II, Korea, Viet Nam, and D esert Storm, held at the Ukrainian National Association's popular R esort C enter Soyuzivka on September 26-28, proved to be milestone and should be docu­mented among the best in UAV history. The Golden Event was, indeed, a spectacular. The Con­vention Com mittee under the leadership of Steven Szewczuk, used all resources to make this veteran's gathering memorable and exciting. John Flis Jr., Soyuzivka's General Manager, must also be credited for his extraordinary hospitality.

Room reservations were sold out weeks ago. More than sixty delegates, representing five hundred veterans across Ame­rica, assembled for d e lib era­tions. They came from New York, New Jersey, Pennsylva­nia, Connecticut, Massachusetts, Ohio, Florida, and Michigan. Along with the foregoing, the Ukrainian American M ilitary Association, a unit composed of officers and noncommissioned officers on active duty, met at Soyuzivka for the first time as an affiliate of UAV.

Michigan led the delegate roster with eleven representa­tives. In addition to assigned delegates from UAV Post 101, the Michigan State Department with Stephen Wichar as com­mander , sponsored and orga­nized a chartered bus for the convention. As a result, Michi-

"*gan*made up one-third оПїїІ Soyuzivka population. Incorpo­rated into this contingent was the Song Ensem ble Z olo ti Dzvony.

On Friday morning after registration, UAV officials rai­sed their their military standards and N ational C om m ander Dmytro Bodnarczuk called the Convention to order. Although most of the morning session was devoted to reports by retiring officers, delegates voiced their concerns about veteran prob­lems, encouraged a greater com­mitment to servicing the Ame­rican veteran o rien ted p ro ­grams, building a greater schol­arship program, revitalizing the process of the National Charter, and so on. To better foster a growth in membership became a key issue after veterans admit­ted a shrinking and serious dec­line in membership. After rou­tine matters (minutes, creden­tials, reports, etc.) were com­pleted, delegates were assigned to the following com m ittees: Adopt a Hospital Program, Au­diting, C onstitu tion and By- Laws, Credentials, Finance and Budget, Future Conventions, Membership, Nominations, Pub­licity/Public Relations, Raffle, Research and Documentation, Resolutions, R ituals/Service, Scholarship Fund, Ways and Means/New Product Develop­ment, and Welfare. Corn. Bod­narczuk then suspended the afternoon general assembly so that contnittees could meet in conference and prepare reports f o r the following business day.

On Friday evening, a tradi­tional Hospitality Nite was held for all delegates and guests . After an ext ravagant steak din­ner, the remainder of the eve­

ning was in the capable hands of the versatile Song Ens emble Z oloti Dzvony from W arren, Michigan, Olga Dubrivny-So- lovey conducting. A ttired in Ukrainian costumes, the sixteen

singers dazzled the audience with their electrifying renditions of "narodni pisni no twith- standing American and Ukrai­nian military favorites. It was a smashing performance and the veterans went wild with appreci­ation. A fter Hospitality Nite ended, the audience was invited to continue an "evening glow"

UAV Michigan State Cjmmander Stephen Wichar gives his annual report

at the Halych Building, compli- MI) Alberta Cieply; Treasurerments of the Golden Bells. The evening belonged to the singers.

On Saturday morning, the Convention Committee Chair­men began presenting their find­ings and recom m endations. Midway through the morning meeting, the U krainian A m e­rican Military Association pre­sented a slate of speakers in a seminar-like session. Beginning with Lt. Col O ryshkevych, Commander, the speakers effec­tively described their roles in varied aspects of their organiza­tion. The mission was common

1 - кЗЯ р*tion in tha t a united pufpose must be established to apprise any m ilitary departm ent that U krainians have capable and com petent personnel who are both fluent and knowledgeable in respect to translations and in te rp re ta tio n s of U krain ianm atte rs"...... "and that biasedRussians and other ethnics are no longer necessary."

The N om inations C om ­mittee presented a list of candi­dates for the 1997-1999 adminis­trative tenure of office. The fol­lowing personnel was nam ed and elected: National Comman- der(K ing 's Park, NY) Steven Szewczuk; V ice-Com m an- der(Highland Park, NJ) Mathew Koziak; Finance Officer(Parma, Ohio) Wasyl Liscynesky; Judge Advocate(Buffalo, NY) Miros- laus Malaniak; Publications and Public Relations Officer (Clin­ton Township, MI) Stephen M. W ichar Sr.; W elfare Offi- cer(Parma, Ohio) Bohdan Sa- mokyszyn;Quartermaster(Gross e Pointe Woods, MI) Roman Didycky; Chaplain(Warren,MI) M yroslaw Pryjm a; H isto- rian(N ew City, NY) Wasyl Luchkiw; Scholarship Officer (Seven Hills, O hio) M ichael Demchuk; Immediate National C om m ander (A lbuquerque, NO) Dmytro Bodnarczuk. Con­current with UAV conferences, the National Ladies Auxiliary conducted their own business sessions.Their Nominating Co- nynittee named and elected the following ladies to the Auxilary Executive Board: P residen t (Warren, MI) Irene Pryjma; Sr. Vice-president (M onroe, NY) Ann Bezkorowajny; Jr. Vice- p residen t Passaic, NJ) Olga Wengryn; Secretary (W arren,

(Philadelphia, PA) Amelia Be- rezowskv; judge Advocate (St. Charles, MO) Olga Pope; Chap­lain (Farmington, CT) Pauline Pender; Historian (Warren, MI) Jeanne Elnick; Service O ffi- cer(S pring V alley, NJ) Kay Brega; W elfare O fficer(N ew York, NY) Natalie Chuma and Liaison Officerr (West P a l m Beach, Fla) Helen Drabyk.

The 50th Golden Birthday Banquet was a sellout and all of Soyuzivka participated. A pre­sentation of colors was executed by a detail of so ld iers from Headquarters Service Battery of ф е First BattqJ^a, 156th Field A rtille ry , New Y ork A rm y National Guard, under the com­mand of 1st Sgt Joseph C. Patti. A fter posting the colors, the Zoloti Dzvony Song Ensemble sang the Star Spangled Banner and Stche Ne Vmerla Ukraina. An armed gun detail saluted the ceremonies with a volley of six cannon fire, stationed alongside the banquet hall. Taps were sounded.

Harold Bochonko, one of UAV's most distinguished offi­cers and Vicechairman of the Convention Committee, opened the banquet cerem onies with statements of welcome and then introduced the M aster of C e­remonies Stephen Wichar, UAV M ichigan S tate Com m ander. Mr. Wichar welcomed the dele­gates, members of the dais, and guests. He said, "today's 50th observance was a fitting occa­sion upon which to reflect the precepts which veterans em ­braced and upheld justice, liber­ty, democracy, and the promo­tion of peace among free na­tions." The em cee called on PNC Eugene Sagasz to act as Officer of the Day, who turn called on PNC Roman Rakow- sky to be his A ide-de-C am p. This detail discharged the In­s ta lla tion R ituals for newly- elected officers. PNC retiring Corn. Dmytro Bodnarczuk was called to put a closure on the in­stallation services. Steven Szew­czuk, com m ander elect, and Irene Pryjma, Auxiliary presi- dent-elect, were called to make acceptance statements.

The U krain ian Em bassy Military Attache was represent­ed by Military Advisers to the Mission of Ukraine, United Na­tions. Colonel Vasyl Sydorenko

and Lt. Colonel B. Vachno. Both were invited to address the audience. The next two items on the program agenda became an embarrassing blank. The first item was the guest speaker, the H onorab le V ictor A. Kry- zhanivsky, Consul G eneral of Ukraine. Emcee W ichar was unable to explain the absence to an anxious audience. As this scenario pro tracted , veterans becam e annoyed and d isap ­pointed to learn that the con­sulate hierarchy could not ingra­tiate themselves with members of the U nited S tates A rm ed Forces and active military per­sonnel. Was it a matter of prior­itizing the day's agenda .... or simply a snub? The next part of the program dealt with the key­note speaker. Presumably, if Mr. Kryzhanivsky had attended, Ukraine's Foreign Minister He- nnadii Udovenko, recently elec­ted as president of the52nd Ge­neral Assembly in the United Nations, would have become the companion speaker. Since nei­ther chose to attend the veter­an 's ann iversary , program ad justm en ts had to be m ade quickly. Rev. Oleksa Chouter was called to render an Invo- cational Prayer. D inner was served.

Vincent Dunn, Chairman of the Economic Development and Prom otion Com m ittee in the Ulster County Legislature was called to the podium for a Proclamation presentation. Mr. Dunn was followed by Cong­ressm an G ilm an, R epublican from New York, 20th Congres­sional District, made a resound­ing speech about veterans, their rights, and their ininersive role in the American Ukrainian Co­mmunity. During other in tro­ductions and acknow ledge­ments, Emcee Wichar called on PNC Harry Polche and Natalie Chuma to the main table for a plaque presentation honoring the late Ladies Auxiliary presi­dent Rosalie Polche. Irene Pryj­ma, the newly elected Auxiliary president, made the p resen ta­tion . An an nouncem en t was made recognizing W alter Be- rezowsky, Walter Senyshyn, and Ted Zeniuk of Post 4, Joseph Lesawyer of Post 7, and Jules Zaharchuk of Post 2. All four gentlemen were present at the first UAV Banquet held in Phi­ladelphia fifty years ago.

Lt. Co I. Oryshkevych, re­tiring com m ander of the U k­rainian American Military Asso­ciation, was invited to speak on behalf of his organization. He thanked the UAV 50th C on­vention for officially adopting the UAMA as a member affili­ate of UAV. Major Roman Go- lash, the new commander elect of UAMA, claimed that the new merger "could only bring posi­tive and productive results in common future endeavors." The last speaker on the rostrum was UAV Scholarship Officer Mi­chael Demchuk. In his remarks, Mr. Demchuk also announced the names of scholarship win­ners for the 1997 academic year.

S. W ichar expressed his thanks to all participants and adjourned the banquet p ro ­ceedings. He also invited the guests to stay for the Comman­ders Ball. Dance music was pro­vided by the popular orchestra from Ukraine "Lviviany."

The Ukrainian Fraternal Association

UKRAINIAN HERALDScranton, PA 18503-1290. Phone: (717) 342-8897 Fax: (717) 347-5649. NOVEMBER, 6 1997 (Supplement to Narodna Volya) No. 42

PUSTOVOITENKO ACCUSED RUSSIA OF WAGING TRADE WAR AGAINST

UKRAINE

PRESIDENT L. KUCHMA VISITS GEORGIA

By Rostislav Khotin ___UKRAINE TO SELL TELECOMS SYSTEM

KIEV, Oct. 26 (Reuters) - U krainian Prime M inister Valery Pustovoitenko said Kyiv expects Russia to grant it a 780,000-tone annual sugar ex­port quota but warned Ukraine might retaliate to what he called a "quiet" trade war waged by Moscow.

After an unannounced tour of beet fields around Kyiv, Pustovoitenko said U kraine's harvest was going well despite the first heavy snows of the autumn which fell on Sunday, October 26.

'T he latest news is that Ukraine would get a quota on the Russian m arket at about 780,000 tones of sugar," Pus­tovoitenko told Reuters. " I t is not what we need but it would be enough in the first instance." He accused Russia of waging a trade war against Ukraine.

"The trade war is not open but rather goes on underground, slowly and quietly. It isn’t bene­ficial. We also could do the sa­me," Pustovoitenko said, repea­ting earlier warnings from Kyiv about possible unspecified duties on Russian im ports to Ukraine.

Ukraine, the biggest sugar producer in eastern Europe, is the biggest exporter of sugar to Russia, where total annual con­sumption stands at 4.5-5.0 mil­lion tones.

Russia, keen to protect its refining industry, introduced a 25 percent duty in May, accusing Kyiv of dumping. Moscow also subjects U krain ian sugar im ports to 20 percent value- added tax.

Russian P resident Boris Yeltsin has promised to remove levies, which have been one of a

number of sources of friction between the two most populous former Soviet states. But talks have yet to be concluded.

Pustovoitenko called on the 12 ex-Soviet republics grou­ped in the Commonwealth of Independent States (CIS) to cooperate.

"T h ere must be a single area in terms of taxation be­cause everyone wants to defend their domestic producers and imposes an additional taxes," he said. "W e're losing a lot of mo­ney."

If Russia does award Kyiv a 780,000-tone sugar quota, it would appear to be a compro­mise. Pustovoitenko's deputy, Serhiy Tyhypko, said recently Kyiv wanted a 1.0-1.6-million tone quota while Moscow was insisting on just 600,000 tones annually.

Last year, Russia imported 1.44 million tones of white sugar and 1.70 million tones of raw. About 84 percent of Russia's white sugar imports came from Ukraine.

Ukraine is forecast to pro­duce 3.26 million tones of refined sugar this year, steady on 1996, from a beet crop of 27 million tones, up from 24 million last year.

Pustovoitenko said Sun­day's snow, while a concern, should not affect the completion of the beet harvest.

T'm satisfied with the way the beet harvest is going," he said, adding that the most advanced areas were Kyiv and the southern Odessa region, where beets were lifted from 87 percent of fields, despite a very wet September and October.

UKRAINE TO DEVELOP GOLD RESERVES

KYIV, Oct. 27 (Reuters) - Ukraine has called for the resig­nation of the head of Ukrzoloto state gold company for failing to attract foreign investments, a government spokesman said.

Mykola Taranchenko said the work of Ukrzoloto, set up to develop the form er Soviet republic's gold reserves, had been described as "very poor." "The activity of Ukrzoloto in term s of attracting foreign investments was recognized as very poor and unacceptable," Taranchenko said. "The govern­ment asked U krzoloto head Serhiy Chukmasov to leave his post."

First Deputy Prime Mini­ster Anatoly Holubchenko had been told to name a replace­ment "in the near future."

Last year Kyiv announced its "Gold of Ukraine" program

PRESIDENT KUCHMA CANCELED INTRODUCTION OF MOSCOW TIME IN CRIMEA

KYIV, Oct. 28 (Reuters) - U krainian P resident Leonid Kuchma left today for the Transcaucasian republic of Georgia on a two-day visit to boost economic ties and discuss possible oil deliveries to his for­mer Soviet state.

"This visit aims to set up further conditions for economic cooperation," Volodymyr Oh- ryzko, Kuchm a's top foreign policy adviser, told reporters. "Economic topics will dominate the talks."

Ukraine, keen to reduce its dependency on Russia for ener­gy supplies, sees Georgia as a strategic partner.

Ohryzko said Kuchma and Georgian P resident Eduard Shevardnadze would discuss a Euro-Asian transport corridor designed to bring Azeri oil from Caspian oilfields across Georgia to Ukraine.

The first million tones of oil are due to be delivered this year by ferry from G eorgia's Black Sea port of Poti to Uk­raine's port of Illichevsk near Odesa - avoiding Russia alto­gether.

Kyiv and Tbilisi are skepti­cal of Russia's policy of closer in teg ration betw een form er Soviet countries in the Commonwealth of Independent States.

Kyiv has said it was ready to send peacekeeping troops to Georgia's breakaway region of A bkhazia, but only with the approval of the United Nations or that of the Organization for Security and C ooperation in Europe.

Russian troops have been keeping the two sides apart in Abkhazia since the conflict died down four years ago.

UKRAINE TO PURCHASE TWO MILITARY AIRPLANES FROM GEORGIA

to develop gold deposits by 2001. Gold production in 1997 is expected to total 900 kilos, and Ukraine hopes to produce 12-15 tones of gold annually in three to four years.

Ukraine is exploring three gold deposits in the Trans- C arpath ian region near the Hungarian border. Four mines are under construction.

Four deposits have also been discovered in the eastern region of Dnipropetrovsk, two in central Kirovohrad and one in the southern region of Odessa. Officials say $600 to $800 mil­lion in investment are needed to develop the reserves.

A government resolution in August set exports of raw, semi-complete and powdered gold, including gold covered with galvanized platinum, at 90 kilograms.

KYIV - U k ra in e is to purchase two SU-25 m ilitary a i rp la n e s fro m G eo rg ia , a c c o rd in g to U k ra in e 's Defense M inister O leksander K uzm uk. The a irp lanes are to be purchased according to a n agreem ent reached d u r ­ing th e recen tly conc luded official v is it to G eo rg ia by U k ra in e ’s P re s id en t K u c h ­ma.

M r. K u z m u k w a s a m em ber of the delegation led to G e o rg ia b y P re s id e n t K u c h m a . T h e U k ra in ia n defense m in is te r held ta lk s w ith h is G eorgian co u n te r­p art Vardiko Nadibaidze. He fu rther disclosed to jo u rn a l­is ts on O c to b e r 30 t h a t Georgian is to participate in the launching of a U krainian la n d - to -a i r m is s ile in th e Crimea. Georgian specialists are to undergo special tra in ­ing in U kraine for th is p u r­pose, he added.

Mr. K uzm uk expressed satisfaction with the level of c o o p e ra tio n b e tw e e n th e U k r a in ia n a n d G e o rg ia n defense m in is trie s . He d is ­closed th a t senior officials of th e two c o u n tr ie s ' d efen se m in is tr ie s will hold a jo in t meeting in Tbilisi on 1998 to a p p ra is e th e ir co o p e ra tio n th is year and approve p lans fo r c o o p e ra tio n in 1998. A ccording to Mr. K uzm uk, cooperation between the two m inistries in 1998 is expected to in c lu d e Jo in t m il i ta ry training, Georgia's participa­tion in NATO's P artnersh ip for Peace Program , an d the tra in in g of G eorgian p a r a ­troopers in Ukraine.

Mr. K u zm u k also d is ­closed th a t the active phase of the idea of c rea tion of a U k ra in ian -G eo rg ian peace­keeping battalion will begin in 1998.

RETAIL PETROL PRICES RISE IN UKRAINE

KYIV, Oct. 28 (Reuters) - European levels of $1 a litre.

KYIV (D IN A U ) - U k­raine's President Leonid Kuch­ma signed a decree on Saturday, O ctober 25, canceling the October 15 Crimean Supreme Soviet decree that introduced

Moscow time on the territory of the Crimea.

In his decree, Mr. Kuchma said the Crim ean Supreme Soviet decree violated the Ukrainian Constitution.

Retail petrol prices in Ukraine, once among the cheapest in Europe, have risen around 40 percent in the last few days because of a new import tax.

Petrol prices have risen to 0.88-0.95 hryvnias a litre from 0.62-0.70 a week ago. Some petrol stations in Kyiv were sell­ing "super" petrol for 1.10-1.20 hryvnias a litre . A tonne of petrol im ported from Russia now costs $250-260 compared to $150-$160 a week ago.

Local media blamed the price rise on a new import tax of 20 ECU ($22.46) per tonne imposed earlier this year which importers have to pay as soon as the petrol crosses the border.

It has to be paid when the petrol is received, not when it has been sold, as before. Petrol retailers have raised prices to take account of the new tax.

The daily Kievskiye Vedom osti said tha t prices would eventually rise to

'T h e consequences for Ukraine's citizens will be disas­trous," it said. Average monthly salaries are about $90 in U k­raine and are often delayed for months.

Some officials have said the new duties could push distribu­tors towards buying petrol from U kra ine 's six oil refineries ra th e r than im porting from Russia.

Ukraine's refineries have been working below capacity for several years due to low crude oil supplies from Russia.

They processed 9.69 mil­lion tonnes (258,000 barrels per day) of oil in the first nine months of 1997 from 10.04 mil­lion (268,000 bpd) in the same year-ago period.

Petrol output fell sharply to 1.035 million tonnes in January- September this year from 2.134 million tonnes in the first nine months of 1996.

KYIV, Oct. 17 (Reuters) - The forthcoming privatization of Ukraine's telecommunications industry will probably be a con­tentious affair lacking in trans­parency and openness for bid­ders, analysts said.

The governm ent is still divided on when to start the sell- off of the sector, which analysts describe as a potential gold mine for the struggling economy. But Prime Minister Valeriy Pusto­voitenko said Ukraine planned to set the ball rolling from Ja­nuary 1,1998.

He said that judging by the experience of neighboring sta­tes, Ukraine could raise "over $2.5 billion" from the sale of its telecoms system. Russia raised $1.9 billion from the July sale of a quarter of its telecom holding company Svyazinvest.

State-owned UkrTeleKom is U kraine 's telecom holding company which dominates the sector. It operates U kraine 's local, inter-city and internation­al te lephone com m unication networks. The company consists of 35 mainly regional firms and 738 local branches - often serv­ing small towns and even vil­lages.

UkrTeleKom's other assets include a controlling stake in U krainian Mobile Com muni­cation, the leading mobile tele­phone network operator, where Deutsche Telecom AG , Tele Danmark AS and Koninklijke PTT N ederland NV (D utch PTT) also have a shares.

UkrTeleKom also has 51 percent of shares in UTEL tele­phone company, where AT&T of the U.S. , Dutch PTT and Deutsche Telekom also have stakes. Analysts and parliamen­tarians were skeptical about the conditions of the future tender for UkrTeleKom's shares.

"T he telecoms m arket is not transparent. The authorities are continuing the Soviet tradi­tion of secrecy, referring to the fact that some frequencies were or still are used by the military," reform ist deputy Serhiy Teryokhin told Reuters.

"Unlike many other emer­ging markets, Ukraine will not bring in international indepen­dent experts, and that is why the telecoms privatization here will be more in the Russian mold," Teryokhin said, referring to the controversial Svyazinvest sale.

Bagrat Bunyatyan, head of the Broker Ukrainy brokerage in Kyiv, agreed the sale could be

less than transparent. "The par­allels with Russia will be clear," he said.

Russian businessmen who placed losing bids in the $1,875 billion sale of the Svyazinvest telecoms in July unleashed a storm of criticism of the win­ners, using media they owned to sully the sale. The uproar was seen as sour grapes by the losers.

The winning consortium included R ussia 's pow erful U nexim bank, U.S. financier George Soros, Deutsche Mor­gan Grenfell and Morgan Stan­ley Asset Management.

Ukraine's telecoms sector was dealt a major setback in A pril when U.S. technology group Motorola Inc. pulled out of a large project with a GSM standard, having promised to invest half a billion dollars. Mo­torola cited "constantly chang­ing conditions of licensing in Ukraine" but pledged to contin­ue to work in the former Soviet country.

Serhiy Tyhypko, deputy prim e m inister in charge of reforms, said the launch of the UkrTeleKom sale would be no earlier than in one year's time.

"W hy is there such a rush?" asked Teryokhin, offer­ing two possible answers of his own - the wish to launch the sale before the election and doubts about the government's strength, after Pustovoitenko only just squeezed into office in July.

Experts differ over the in­vestments required to revive the sector. Ukraine has an average of 18 telephones per 100 people, compared with over 50 in Wes­tern Europe.

Halyna U dovychenko, a top adviser to the head of the State Communication Commit­tee, said the sector would re ­quire up to $10 billion in invest­ments. She said Ukraine's tele­coms were aging - only 15 per­cent of automatic telephone sta­tions used modern technology.

"T he significant share of investments should come in cash due to the lack of local produc­tion facilities of telecoms equip­ment," Udovychenko said. "A lot must be simply imported.” But Fyodor Grechaninov, ana­lyst at Alfa Capital in Kyiv, said Ukraine's telecoms sector would need up to $20 billion in invest­ment. "D o not forget that some equipm ent dates back to the 1960s or even 1950s," he said.

DEFENSE MINISTER COL GEN. O. KUZMUK PRESENTED NEW PERIODICAL

"NAUKAIOBORONA"KYIV (D IN A U ) -- On ^on-aligned status enhances the

Monday, October 27, Ukrainian D efense M inister Col. Gen. O leksander Kuzmuk held a press conference in Kyiv by way of p resenting the "N auka і O borona" ("Science & D e­fense") journal meant for both Ukrainian and foreign military readers.

Speaking at the press con­ference, the Minister stressed that the nation 's neutral and

role the military are called to play in its defense, as well as the role of military science, which must assume a national dimen­sion instead of following foreign paradigms.

The q uarte rly jo u rn a l's coordinating council is headed by F irst D eputy D efense Minister and Chief of General Staff Col. G en. O leksander Zatynaiko.