osvitatk.com.uaosvitatk.com.ua/wp-content/uploads/2018/08/ОСВІТА-12-45-на-друк.pdf ·...

Шановні освітяни!

Сердечно вітаю вас з Днем знань та початком ново-го навчального року! Цей день хвилюючий і незабутній святковою атмосферою, барвами останніх квітів, свіжіс-тю оновлених аудиторій.

Ми живемо у період змін.Україна має віднайти свій власний та особистий шлях

розвитку, зайняти гідне місце на міжнародний арені. Саме на плечах молодої інтелектуальної, креативної еліти лежить завдання торувати цей шлях разом з дер-жавою.

Наразі розроблено проект Закону України «Про фа-хову передвищу освіту», прийняття якого очікуємо най-

ближчим часом. Цей закон визначить основні правові, економічні та організаційні засади функціонування системи фахової передвищої освіти, яка буде готувати кон-курентоспроможних спеціалістів для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, і, звичайно, головна роль у підготовці молоді до життя у нових умовах нале-жатиме педагогові.

Щира вдячність усім педагогам за благородну, подвижницьку працю та українську державницьку позицію. Ми маємо зробити все, щоб вона цінувалася належним чи-ном, а престиж викладача, освітяна, вчителя неухильно зростав та приносив мо-ральне та фінансове задоволення.

Нехай же новий навчальний рік порадує усіх нас успіхами і здобутками, розкриє перед студентською молоддю нові можливості пізнання себе і світу, педагогам при-несе задоволення від поціновування їхньої праці, упевненість в освіченості й щасли-вій долі своїх вихованців.

Від усієї душі всім, хто в цей день переступає поріг навчальних закладів, зичу міц-ного здоров’я, миру, справжніх успіхів у нелегкій освітянській справі, власного благо-получчя й процвітання рідної Вітчизни.

З повагою Олександр Марченко, народний депутат України,

Голова Ради громадської організації "Всеукраїнська Асоціація працівників

вищих навчальних закладівI – II рівнів акредитації"

З Д н е м з н а н ь!

Видається щоквартально

1,2(45)’2018

освітаТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ

О с в і т н і т е х н о л о г і ї

Ніна Лихогод"Педагогічний оскар – 2018" 4Олександр МельникДіагностика ефективності навчального заняття 9Марина СкрипникПідвищення кваліфікації для нової Української школи: нотатки до створення дорожньої карти модернізації 14

Євдокія Лисенко Досвід розвитку критичного мислення студентів 22

Людмила ІвановаОновлення змісту освіти шляхом впровадження новітніх методик 25 Олена Мартиненко Вплив педагогічної креативності викладача на духовно-креативний розвиток студентів 27

На обкладинці: Кремень Василь Григорович, президент Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, голова конкурсної комісії конкурсу "ПЕДАГОГІЧНИЙ ОСКАР – 2018!"

А к т у а л ь н о

О с в і т н і й п р о ц е сОльга ГонтаФормування управлінських якостей у студентів економічних спеціальностей 30Надія ГовдишЛекція з природничо-наукових дисциплін у медичному коледжі – проблеми і пропозиції 33Світлана РубановаУдосконалення методики проведення лекційних занять фінансових дисциплін як один із видів інтерактивного навчання 36Ольга БіланКомунікативний підхід до вивчення курсу "Українська мова (за професійним спрямуванням)" 40Ліліана ПахолокФормування позитивної мотивації студентів-медиківпри вивченні іноземної мови 44

Наталія Шимчук, Людмила Мелещук Підвищення ефективності і якості практичних занять у коледжі з використанням нетрадиційних методів 46 Валентина Заславна, Любов Лісіцина Формування професійних компетенцій студентів при вивченні фахових дисциплін 48 Лариса Довгорук

Використання автентичних матеріалів для навчання іноземних мов 51 Степанія Полюга Розвиток пізнавального інтересу студентів на уроках хімії 55

Оксана Мир’янФормування комунікативної компетенції у студентів на заняттях з основ психології та міжособового спілкування 59

Ф о р м у є м о к о м п е т е н т н о с т і

Н е т р а д и ц і й н і ф о р м и н а в ч а н н я Ольга Хоменко

Методичні засади впровадження основних напрямів національно-патріотичного виховання на заняттях з української літератури 61 Юлія Грубська

Нетрадиційні форми навчання – це крок у майбутнє 64

Засновники:

Науково-методичний центр “Агроосвіта”

Асоціація працівників вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації

Асоціація працівників аграрнихнавчальних закладів України"Украгроосвіта"

Спілка голів обласних Рад директорів вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації

Редакційна колегія:

Тетяна Іщенко – головаСтаніслав НіколаєнкоОлександр МарченкоМикола Хоменко Людмила Котоловець Анатолій ПохресникОлег ДомінськийСвітлана Жуковська

Редакція:Світлана Жуковська – головний редакторНіна Цибенко – літературний редакторМарія Пісарєва – коректор

Видання зареєстровано в Державному комітеті телебачення і радіомовлення України. Свідоцтво КВ №11064 від 28.02.2006 року

Верстка та дизайн

Оксана ПотієнкоМаксим Цендревич

Адреса редакції:

м. Київ, вул. Смілянська, 11

Тел.-факс: (04577) 41-8-01e-mail: [email protected]

Видавництво НМЦ “Агроосвіта”Свідоцтво ДК №131003151, м. Київвул. Смілянська, 11 Тел.-факс: (04577) 41-8-01

Замовити журнал можна на сайтах:www.osvitatk.com.uawww.nmcbook.com.ua

Наклад 500

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЖУРНАЛ

Аліса Улинець, Зореслава Маргітич Особливості використання інтернет-технологій в освітньому процесі 67 Світлана Гапон, Наталія Ликова Квест як один з методів інтерактивної технології в освіті 72

С а м о с т і й н а р о б о т а т а п р а к т и ч н а п і д г о т о в к а Леся Беляєва, Наталія Мещерякова Роль та місце самостійної роботи в процесі підготовки молодших медичних спеціалістів 75 Олена Стичинська Особливості організації самостійної роботи студентів при вивченні філософії 80 Олена Деркач

Запровадження ефективних технологій формування практичних професійних умінь під час навчальних практик 83

Світлана Самчинська, Олена Гончаренко Практична підготовка студентів як невід’ємна складова процесу підготовки висококваліфікованих фахівців 86 Руслан Ющук, Світлана Ющук День туризму в коледжі 89 Тетяна Турбай Гурткова робота як одна з форм науково-дослідницької роботи студентів 92

І н ф о р м а ц і й н о - к о м у н і к а ц і й н і т е х н о л о г і ї

В и х о в у є м о о с о б и с т і с т ь Ірина Лепеха, Ірина Степанова Виховання вирішує долю людини 94

Ю в і л е й Леся Беляєва, Тетяна Трофимішина Професійна спрямованість навчального процесу як один з пріоритетних напрямків у підготовці молодших медичних фахівців 97

Е к о л о г і ч н е в и х о в а н н я Тетяна Дзямко Екологічне виховання студентів у технікумах та коледжах 101 Світлана Пономаренко Екологічний квест як інтерактивний захід, що проводиться в рамках тижня циклової комісії 106

П р о ф о р і є н т а ц і й н а р о б о т а Марія Гордецька, Олена Тайлакова Креативні ідеї профорієнтаційної роботи 108

Д о с в і д Надія Єрохіна, Валентина Матвієнко Формування соціальної компетентності студентів через організацію роботи студентської соціальної служби 112

С о ц і а л ь н о - п с и х о л о г і ч н а а д а п т а ц і я Світлана Левічева Проблема соціально-психологічної адаптації студентів першого курсу 118 Маріанна Михайлишин, Ірина Тернова Типи поведінки людей в конфліктних ситуаціях 121

Ф і з и ч н е в и х о в а н н я Володимир Кононенко З досвіду роботи викладача фізичного виховання 124

В и х о в н и й з а х і д Марія Осип Чоловік! Що ховає в собі це слово? 126

4

АК

ТУА

ЛЬ

НО

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 1,2 (45)’2018

Для виявлення та підтрим-ки творчої діяльності педаго-гів, залучення широкого кола освітян до створення, вивчен-ня та поширення сучасних інноваційних освітніх техно-логій та педагогічних практик у поточному навчальному році в НМЦ «Агроосвіта» був проведений конкурс профе-сійної майстерності педаго-гічних працівників технікумів та коледжів «Педагогічний ОСКАР–2018». Конкурс про-ходив у два етапи: відбірко-вий – у навчальному закладі та заключний – у НМЦ «Агро-освіта». На заключний етап конкурсу представлено 215 творчих робіт за 10 номінаці-ями із 85 закладів вищої осві-ти.

5 квітня відбулося урочис-те вручення нагород пере-можцям конкурсу «Педагогіч-ний ОСКАР–2018» за участю Василя Григоровича Креме-ня, президента Національної академії педагогічних наук України, доктора філософ-ських наук, голови конкурсної комісії, Ірини Мирославівни Констанкевич, народного де-путата України, голови підко-мітету з питань позашкільної, професійної (професійно-тех-нічної), фахової передвищої освіти та освіти дорослих Ко-мітету Верховної Ради Укра-їни з питань науки і освіти, Олени Іванівни Козієвської,

заступника завідувача секре-таріату Комітету з питань на-уки і освіти Верховної Ради України, членів конкурсної комісії.

У вітальному слові Василь Кремень відзначив, що такі професійні конкурси сприя-ють саморозвитку та удоско-наленню педагогів і зауважив, що конкурс обов’язково має бути і надалі тільки у тісному партнерстві й під патронатом НАПН. Ірина Констанкевич та-кож привітала нагороджених та всіх учасників заходу. Оле-на Козієвська зачитала приві-тання від Першого заступни-ка Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександра Співа-ковського: «У час економічної кризи, гострих зовнішніх і вну-трішніх викликів, які поста-ли перед Україною, зростає роль освіти, педагога, закла-дів освіти, спроможних підго-тувати висококваліфікованих фахівців, пристосованих до роботи в умовах швидких змін і високої конкуренції, здатних проявляти ініціативу та брати на себе відповідальність, роз-будовувати на інноваційних засадах Україну ХХІ століття. Проведення конкурсу про-фесійної майстерності педа-

гогічних працівників набуває особливої актуальності. Адже це не лише демонстрація власних досягнень, визнання цінності індивідуальної педа-гогічної праці, а й можливість взаємного збагачення та об-міну думками, новаціями».

Довідково (за матеріала-ми конкурсу «Педагогічний ОСКАР–2018»)

У номінації «Інновати-ка в організації практичного навчання студентів» пред-ставлено 56 творчих робіт. Серед них переважна біль-шість – робочі зошити для лабораторних та практичних занять, методичні рекомен-дації з виконання курсових (дипломних) робіт, практику-ми, комплекси методичного забезпечення різних видів практик. У номінації «Педаго-гічний досвід та інноваційна діяльність викладача» пред-ставлено 31 роботу. Творчі роботи номінації включали опис досвіду використання методу проектів під час ви-вчення дисциплін, викорис-тання ігрових технологій, роз-виток критичного мислення, формування професійних компетентностей засобами інтерактивного навчання, ін-тегрованих занять, занять

«ÏЕÄАÃОÃІЧÍÈÉ ОСКАÐ - 2018»

Ніна Лихогод,завідувач лабораторії педагогічних інноваційНауково-методичний центр «Агроосвіта»

Ó Íàóêîâî-ìåòîäè÷íîìó öåíòð³ "Àãðîîñâ³òà" â³äáóëîñÿ óðî÷èñòå âðó÷åííÿ íàãîðîä ïåðåìîæöÿì êîíêóðñó «Ïåäàãîã³÷íèé ÎÑÊÀÐ–2018» çà ó÷àñòþ Âàñèëÿ Ãðè-ãîðîâè÷à Êðåìåíÿ, ïðåçèäåíòà Íàö³îíàëüíî¿ àêà-äåì³¿ ïåäàãîã³÷íèõ íàóê Óêðà¿íè, äîêòîðà ô³ëîñîô-ñüêèõ íàóê, ãîëîâè êîíêóðñíî¿ êîì³ñ³¿.


АК

ТУА

ЛЬ

НО

Педагогічний ОСКАР – визнання професіоналів

ВІТАЄМО З ПЕРЕМОГОЮ! Номінація: Сучасний навчально-методичний комплекс з дисципліни

Богдан Ірина Миколаївна – викладач Харківського державного професійно-педагогічного коледжу ім. В.І. Вернадського

УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)Навчально-методичний комплекс з дис-ципліни

Номінація: Сучасний навчальний посібник (підручник)

Калініченко Людмила Єгорівна, Калініченко Олександр Павлович, Опімах Ольга Григорівна – викладачі Маловисто-ропського коледжу ім. П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИНавчальний посібник

Номінація: Електронний навчальний посібник (підручник), ресурс

Продан Наталія Степанівна, Кобилянський Віталій Франко-вич – викладачі Борщівського агротехнічного коледжу

БУДІВЕЛЬНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВОЕлектронний навчальний посібник

Номінація: Освітній веб-сайт викладача

Гурський Степан Петрович, Загоруйко Ольга Валеріївна – викладачі Технолого-економічного коледжу Білоцерківського на-ціонального аграрного університету

ОСВІТНІЙ ВЕБ-САЙТ ВИКЛАДАЧА ІСТОРІЇhttp://gurskihistory.at.ua

Номінація: Сучасні засоби унаочнення

Даценко Володимир Васильович – викладач Каховського державного агротехнічного коледжу

БОТАНІКА. МІКРОМЕГАСПОРОГЕНЕЗ. ЗАПИ-ЛЕННЯ, ЗАПЛІДНЕННЯ Відеолекція

Номінація: Інноватика в організації практичного навчання студентів, курсового (дипломного) проектування

Слободнюк Руслан Євгенійович – викладач ДНЗ “Дніпровський тех-нолого-економічний коледж”

ХІМІЯ Розрахункові задачі. Зошит-практикум. Відеопрактикум

Номінація: Інноватика в організації позааудиторної (гурткової) роботи з навчальної дисципліни

Матковська Ірина Дмитрівна – викладач ВСП “Рівненський коледж НУБіП України”

ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА: ПРОСТО-РОВА ОСНОВА УТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬ-НОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯІнтерактивний правовий проект

Бахомент Світлана Павлівна, Оксенчук Тетяна Володи-мирівна – викладачі Луцького педагогічного коледжу

ЗБІРНИК СЦЕНАРІЇВ ВИХОВНИХ ЗА-ХОДІВ ВИКЛАДАЧІВ КОЛЕДЖУ

5

6 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 1,2 (45)’2018

АК

ТУА

ЛЬ

НО

на виробництві. У номінації «Електронний навчальний посібник (підручник), ресурс» змагались 17 творчих робіт. Електронний ресурс пови-нен мати модульну структуру і максимально враховувати можливість застосування су-часних ІК-технологій. Під час створення таких ресурсів у гіпертекстовому середови-щі використовувалось різне програмне забезпечення. Більшість їх подано у вигляді електронних НМК з дисциплін. Окрім традиційних складових, вони доповнені мультимедій-ними презентаціями, аудіо-супроводом, відеофайлами, контролюючими тестовими програмами, посиланням на інтернет-сторінки, електрон-ні бібліотеки, корисні сайти тощо. У номінації «Сучасний навчальний посібник (підруч-ник)» (28 робіт) представлено друковані підручники. В ході оцінювання рекомендовано під час їх створення застосо-вувати більше прийомів візуа-лізації навчального матеріалу в поєднанні з теоретичним ви-кладом, а також завдань, що спонукають до самостійної

діяльності студентів, творчо-го застосування отриманих знань: опорні конспекти, схе-ми, завдання контролю знань, тлумачні словники, глосарій тощо. Персональний сайт викладача є інноваційним ін-струментом педагогічної ді-яльності та інтегрує педагога в єдиний освітній простір. На конкурс в цій номінації пред-ставлено 12 творчих робіт. Створені сайти за допомо-гою таких оболонок: Jimbo, Webnode, UCOZ, Wordpress. сервісів Google. Сайти мають певну структуру, контент, ди-намічні. Використання сайтів у освітній діяльності підсилює мотивацію до вивчення дис-циплін, стимулює пізнавальну активність студентів, реалізо-вує принцип індивідуалізації навчання, підвищує ефектив-ність і результативність на-вчання. У номінації «Сучасний НМК з дисципліни» (10 робіт) методичні розробки проведе-них занять, форм контролю, організації самостійної робо-ти студентів тощо. Серед ро-біт номінації «Сучасні засоби унаочнення» (18 робіт) пере-важна більшість – мультиме-

дійні презентації, створені у Microsoft Office Power Point, атласи, плакати, таблиці. Се-ред визначених переможців ті, які поєднують різні види унаочнення. «Інноватика в організації виховної робо-ти» (14 робіт) представлена збірками сценаріїв, методич-ними розробками виховних заходів, досвідом проектної діяльності за різними напря-мами виховання. «Інновацій-на діяльність методичного (педагогічного) кабінету та предметних (циклових) комі- сій» – 10 творчих робіт, се-ред яких організація та про-ведення тижнів циклових комісій, робота педагогічних майстерень, досвід роботи над педагогічною пробле-мою. «Інноватика в організа-ції позааудиторної (гурткової) роботи з навчальної дисци-пліни» представлена 19 твор-чими роботами. Досвід про-ведення квестів, тренінгів, методичні рекомендації функ-ціонування з проведення еко-логічних, спортивно-масових заходів, конкурсів, студент-ських конференцій.

Номінація: Педагогічний досвід та інноваційна діяльність виклада

Дронь Вікторія Василівна – викладач Прилуцького агро-технічного коледжу

УПРОВАДЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАН-НЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧАЗ досвіду роботи викладача природ-ничих дисциплін

Номінація: Інноваційна діяльність методичного (педагогічного) кабінету та предметних (циклових) комісій

Булейко Ольга Іванівна, Мала Юлія Валеріївна – мето-дисти Вінницького коледжу будівництва і архітектури Київ-ського національного університету будівництва і архітекту-ри

ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

7освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 1,2 (45)’2018

АК

ТУА

ЛЬ

НО

Своїми враженнями про конкурс поділились його переможці

Наталія Продан, Віталій Кобилянський,викладачі Борщівського агротехнічного коледжу

Вже не одне десятиліття Науково-методичний центр «Агроосвіта» проводить конкурси на-вчально-методичних робіт, у яких ми з колегами постійно беремо участь і де наші роботи нео-дноразово займали призові місця і, сподіваюсь, заслужено були відзначені дипломами. Чесно кажучи, участь у конкурсі завжди мотивує акумулювати свій педагогічний досвід, співпрацю-вати у творчій атмосфері з молодими колегами, обов’язково прогнозувати успіх, проявляти не-абиякий хист, інтуїцію, уяву та фантазію. Щоразу – це унікальний шанс самовираження, пошук індивідуального творчого стилю, новий досвід і нові сподівання.

Кожна перемога у роботі педагога – це особлива життєва сторінка, неабиякий стимул мо-дифікувати досвід, ставати ще креативнішим, бути успішним та завжди готовим до творчого виконання своїх професійних обов’язків.

Перемога – це надзвичайний емоційний підйом, неабиякий мажор, що окрилює. Бо ж на-справді успішному і дієвому наставнику важливо перебувати в такому душевному стані, щоб і вихованці, і колеги могли б почерпнути з твого джерела багато емоційного досвіду, натхнення, оптимізму. Важливо також, щоб робота успішного педагога мотивувала молодь до високого професіоналізму, якісної фахової підготовки.

До слова, цьогорічне нагородження дипломом переможця конкурсу професійної майстер-ності було для нас дійсно неочікуваним, я б сказала навіть «сюрпризом». Дуже приємно врази-ло, що «Педагогічний ОСКАР–2018» урочисто вручали видатний український діяч, президент Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, голова конкурс-ної комісії Василь Григорович Кремень та народний депутат України, голова підкомітету з пи-тань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та освіти дорослих Комітету Верховної Ради України Ірини Мирославівни Констанкевич.

Безумовно, делегація Борщівського агротехнічного коледжу, яка була присутня на цьому феєричному дійстві, почувала неабияке піднесення і гордість за свій навчальний заклад, бо твій успіх – це успіх твоїх колег.

Ольга Булейко, Юлія Мала, методисти Вінницького коледжу будівництва і архітектури

Київського національного університету будівництва і архітектури

Участь у будь-якому конкурсі захоплює, розвиває здібності, а перемога взагалі стимулює до нових звершень у різних сферах діяльності. У наш час зовсім мало проектів, які дають змогу розкритися кожному викладачеві. Нам приємно було взяти участь у конкурсі «Педагогічний ОСКАР», організований Науково-методичним центром під егідою Національної академії педа-гогічних наук України та Міністерства освіти і науки України.

Участь у цьому проекті дала нам можливість покращити свій творчий потенціал, відкрити нові горизонти для розвитку вищої освіти як на організаційному, так і на індивідуальному рів-нях.

Перемога у конкурсі дає поштовх для подальших звершень, перемог, стимулює до самороз-витку та впевненості у власних силах. Ми вважаємо, що перемога у таких конкурсах є невели-кою, але досить суттєвою для кожного педагога та підтвердженням того, що потрібно постійно вдосконалювати свій професіоналізм, а душу вкладати у свою професію.

Людмила Калініченко, Олександр Калініченко, Ольга Опімах, викладачі Маловисторопського коледжу ім. П.С. Рибалка Сумського НАУ

Кожен конкурс має конкретну мету і завдання, до реалізації яких учасники підходять не-стандартно, творчо. Нам хотілося не тільки створити якісний освітянський продукт – підруч-ник, який забезпечить якісне оволодіння знаннями з генетики, а й гідно представити його для спільноти колег, яким він потрібен. Участь у конкурсі стимулює постійно йти в ногу з вимогами часу, переймати досвід і ділитися власними знахідками. Звісно, цікаво було дізнатися про


АК

ТУА

ЛЬ

НО

власний рівень компетентності. Приємно, що наша праця була високо оцінена. Для нас велика честь брати участь у такому престижному конкурсі. Хай наше досягнення надихає тих колег, які ще вагаються.

Але, безумовно, не слід зупинятися на досягнутому. Закінчення одного етапу роботи – це старт наступного. Отримавши чималий багаж знань і досвіду протягом багатьох років праці на освітянській ниві, важливо передати їх молодим спеціалістам, тим, хто прийде нам на зміну. Ще не вичерпано скарбницю методичних та наукових знахідок. Хочеться бути не тільки при-кладом, а й тим, хто поведе за собою. У світлі сучасних реформ та оновлення системи освіти ми маємо великі можливості для урізноманітнення форм і методів роботи. Важливо зорієнту-ватися, в якому напрямку рухатися. Саме участь у професійних конкурсах і дає можливість педагогам реалізувати свій потенціал, самоствердитися.

Тетяна Оксенчук, Світлана Бахомент,викладачі Луцького педагогічного коледжу

Викладачі, куратори груп Луцького педагогічного коледжу – це сучасні, компетентні, креа-тивні педагоги. Наше завдання сьогодні – підготовка молоді, здатної адаптуватись до непро-стих реалій сьогодення та творчо працювати в умовах Нової української школи.

Саме тому нового спрямування потребує позанавчальна діяльність.Спільними творчими зусиллями, злагодженою працею педагогічного та студентського ко-

лективу в коледжі створена оптимальна атмосфера для формування активних, національно свідомих громадян, як цього вимагає Концепція виховання студентської молоді. У нас нако-пичено величезний досвід організації різноманітних конкурсів, годин спілкування, тематичних виховних годин, масових свят і вечорів.

Саме таким досвідом організації дозвілля студентів ми вирішили поділитись з колегами, взявши участь у конкурсі професійної майстерності «Педагогічний ОСКАР – 2018» у номінації «Інноватика в організації виховної роботи». «Збірник сценаріїв виховних заходів викладачів Луцького педагогічного коледжу» містить 33 авторські розробки виховних заходів, які відрізня-ються тематичною різноманітністю та доступністю в практичній реалізації.

Перемога в конкурсі – своєрідне підтвердження того, що ми рухаємось в правильному на-прямку, готуючи молодь до життя в сучасному суспільстві.

Ми завжди працюємо для майбутнього, на перспективу. Щоб бути сучасним педагогом, іти в ногу з життям, необхідно розвивати в собі здатність до творчості та вміння мислити нестан-дартно. Сподіваємось, що наш збірник сценаріїв допоможе педагогам інших закладів освіти виявляти та активізувати творчі здібності студентів шляхом залучення до різноманітних видів позааудиторної діяльності.

Величезна вдячність організаторам конкурсу за ту атмосферу, яка панувала під час цере-монії нагородження переможців. Надзвичайно велика честь отримати нагороди з рук голови журі, Президента Національної академії педагогічних наук України Кременя В.Г. та члена журі, народного депутата України Ірини Мирославівни Констанкевич. Пам’ятні символи та диплом, вручені переможцям, – це унікальна можливість відчути, що твоя праця оцінена, а це спонукає до подальшого творчого росту та сприяє зростанню професійної майстерності.

Бажаємо усім переможцям і учасникам конкурсу творчої індивідуальності під час проведення занять, презентацій освітніх проектів і педагогічних ідей.

Нехай конкурс стане для вас джерелом оптимізму та віри у себе, творчого підне-сення і самореалізації, принесе користь Україні і кожному з вас. Успіхів, нових перемог і професійних висот!


АК

ТУА

ЛЬ

НО

Важливою складовою управлінської діяльності є забезпечення вимірювання виконання управлінських рі-шень, аналіз ефективності роботи та прогнозування роз-витку навчального закладу. Розроблення системи вну-трішнього моніторингу ефек-тивності навчального проце-су – одне із провідних за-вдань, що стоять перед навчальними закладами. Важливо дібрати надійні ін-струменти, які допоможуть уникнути суб’єктивізму в оцінці діяльності структур-них підрозділів, викладачів адміністрацією навчального закладу, сприятимуть аналі-зу власної роботи самим ви-кладачем, пошуку шляхів її удосконалення. Кількісний вимір якості – кваліметрія – набуває популярності в оцінці індивідуального розви-тку особистості майбутнього спеціаліста, функціонування структур закладу освіти, при-йнятті і реалізації управлін-ських рішень, ефективності роботи викладачів. Головною складовою роботи викладачів є організація педагогічного процесу, що знаходить свій вияв у навчальних заняттях. Саме навчальне заняття є тією «клітинкою» педагогіч-ного процесу, що забезпечує рух студента до оволодіння професійними компетентнос-

тями, його особистісне і про-фесійне становлення.

Метою статті є розроблен-ня підходів до об’єктивної оцінки ефективності навчаль-них занять різних типів. Вва-жаємо за доцільне розглянути алгоритм підготовки ефектив-ного навчального заняття та «лінійку» виміру його резуль-тативності.

Алгоритм підготовки та проведення ефективного на-вчального заняття.

1. Визначити місце занят-тя в системі занять із певної теми.

2. Сформулювати мету і прогнозовані результати за-няття:

- знання: знати, давати ви-значення, запам’ятати, повто-рити, перерахувати, назвати;

- розуміння: переоформ-лювати, обговорювати, опису-вати, пояснювати, пізнавати, рецензувати;

- застосування: (пере-кладати, інтерпретувати, ви-користовувати, оперувати, ілюструвати, зображати схе-матично);

- аналіз: обчислювати, співвідносити, вирішувати, критикувати, зіставляти;

- синтез: складати, проек-

тувати, формулювати, стано-вити, створювати, системати-зувати;

- оцінка: оцінювати, давати характеристику, перевіряти, підраховувати, складати рей-тинг, робити висновки.

3. Продумати критерії та показники досягнення мети і результатів заняття.

4. Дібрати прийоми моти-вації навчальної діяльності на занятті: зв'язок із життям студентів із майбутньою про-фесійною діяльністю.

5. Враховуючи можливос-ті та особливості студентів конкретної академічної гру-пи, сплануйте різнорівне-ві завдання і види роботи: за ступенем складності, за ступенем самостійності, за об’ємом, диференціацію до-машнього завдання.

6. Оголошуючи тему та прогнозовані результати за-няття, мотивуючи навчальну діяльність, доведіть до відо-ма студентів критерії та по-казники результативності заняття, обговоріть їх, заслу-хайте думку студентів.

7. Доберіть літературу для самостійної роботи студентів: лекції, підручники, посібники, періодику, словники; підго-

ÄІАÃÍОСÒÈКА ЕÔЕКÒÈВÍОСÒІ ÍАВЧАЛÜÍОÃО ÇАÍßÒÒßОлександр Мельник, директор Комунального вищого навчального закладу«Запорізький педагогічний коледж» Запорізької обласної ради

Áåç ìîæëèâîñò³ âèì³ðþâàííÿ íåìàº ðîçóì³ííÿ. Áåç ìîæëèâîñò³ ðîçóì³ííÿ íåìàº óïðàâë³ííÿ. Áåç ìîæëèâîñò³ óïðàâë³ííÿ íåìàº óäîñêîíàëåííÿ.

Äæåéìñ Õàðð³íãòîí

№ з/п

Зміст виміру В.р. С.р. Н.р. Примітка

1. Формулювання мети заняття

2. Визначення критеріїв та показників досягнення мети

3. Актуалізація опорних знань

4. Мотивація навчальної діяльності

5. Планування роботи на занятті

6. Відповідність змісту матеріалу програмі

7. Забезпечення активної суб’єктної позиції студентів на занятті

8. Використання диференційованих різнорівневих завдань

9. Повнота, чіткість, зрозумілість пояснення теоретич-них положень

10. Свідомий характер засвоєння нових знань (усвідом-лення та осмислення навчального матеріалу)

11. Керівництво пізнавальною діяльністю студентів

12. Поєднання фронтальної, групової, парної, колектив-ної роботи

13. Доречність використання засобів навчання (літера-тура, ІКТ)

14. Зв'язок теоретичного матеріалу із життям, практич-ною діяльністю

15. Структурування навчального матеріалу, підведення підсумків, узагальнення

16. Доцільний розподіл часу на занятті

17. Оцінювання роботи та навчальних досягнень сту-дентів

18. Психологічний комфорт на занятті

19. Рефлексія, підведення підсумків заняття

20. Домашнє завдання (зміст, об’єм, інструктаж)

Таблиця 1. Карта виміру ефективності навчального заняття

10

АК

ТУА

ЛЬ

НО


№ з/п


1. Формулювання мети лекції


3. Актуалізація опорних знань


5. Ознайомлення із планом лекції

6. Відповідність змісту лекції програмі

7. Повнота, чіткість, зрозумілість пояснення тео-ретичних положень

8. Структурованість навчального матеріалу

9. Використання нових підходів, досягнень науки із висвітлення змісту матеріалу

10. Аналіз, співставлення різних підходів до роз-гляду змісту матеріалу

11. Зв'язок змісту матеріалу із життям, майбут-ньою професійною діяльністю

12. Забезпечення свідомого характеру засвоєння теоретичних положень

13. Забезпечення активної суб’єктної позиції сту-дентів на лекції

14. Доречність використання засобів навчання (література, схеми-опори, ІКТ)

15. Керівництво веденням конспектів, складання тез, схем-опор

16. Доцільний розподіл часу на лекції

17. Оцінювання роботи та навчальних досягнень студентів


19. Рефлексія, підведення підсумків лекції


Таблиця 2. Карта виміру ефективності лекції

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 1,2 (45)’2018 11

АК

ТУА

ЛЬ

НО

туйте пам’ятки, алгоритми, поради; створіть за потреби мультимедійну презентацію, схеми-опори, порівняльні та-блиці. Забезпечте студентів програмами школи, ДНЗ, під-ручниками, посібниками. Для ілюстрації видів особливос-тей роботи в школі чи ДНЗ підготуйте відеозаписи уро-

ків, занять чи їх фрагменти.8. Продумайте, яку про-

блемну ситуацію варто ство-рити, які проблемні питання слід вирішити.

9. Максимально наближуй-те матеріал заняття до життя, потреб студентів, до майбут-ньої професійної діяльності.

10. Наперед визна-

чте, що варто обов’язково запам’ятати, знати, а із чим варто лише ознайомитись та знати, де знайти за потреби. Пам’ятайте, що пам'ять сту-дентів не безмежна.

11. Змістити акцент із об-ґрунтування важливості, зна-чимості, описовості змісту діяльності до пропонування

№ з/п


1. Формулювання мети заняття



4. Планування роботи на занятті

5. Чіткість постановки питань, проблем для обговорення

6. Керівництво пізнавальною діяльністю студентів

7. Забезпечення свідомого характеру засвоєння змісту матеріалу

8. Структурованість заняття, підведення підсумків роз-гляду питань викладачам

9. Забезпечення активної суб’єктної позиції студентів

10. Зв'язок теоретичного матеріалу з життям, практичною діяльністю

11. Доцільність розподілу часу заняття

12. Оцінювання роботи та навчальних досягнень студен-тів


14. Рефлексія, підведення підсумків заняття


Таблиця 3. Карта виміру ефективності семінарського заняття

12

АК

ТУА

ЛЬ

НО


алгоритму вирішити пробле-му та вправляння у їх вирі-шенні.

12. Теоретичні положення ілюструйте практичним пока-зом, відеофрагментами, ко-ментуванням досвіду роботи.

13. Разом зі студентами обговоріть план роботи на за-нятті, забезпечте можливість вибору для роботи студента за індивідуальним планом.

14. Передбачте фронталь-ну, індивідуальну, парну, гру-пову, колективну роботу.

15. Чітко структуруйте зміст навчального матеріалу, підводьте підсумки, узагаль-нюйте після вивчення певно-го питання.

16. Пам’ятайте, що засво-єння дій базується на теорії поетапного формування ро-зумових дій: виконання дії у зовнішній мові викладачем, викладання дії у зовнішній мові студентом, виконання дії у внутрішній мові та переве-дення дії у згорнуті процеси мислення (автоматизація).

17. Засвоєння навчаль-ного матеріалу передбачає роботу викладача щодо моти-вації (підготовки студентів), організації сприймання, усві-домлення та осмислення, за-стосування, узагальнення.

18. Забезпечте суб’єктну позицію студента у навчаль-ному процесі: студенти ана-лізують, систематизують, порівнюють, установлюють зв’язки, протиставляють, роз-різняють, диференціюють, виділяють частини, виводять, упорядковують, ставлять за-питання, визначають спів-відношення, відокремлюють, компонують, з’єднують, про-ектують, розробляють, при-

думують, конструюють, ство-рюють (принципи, правила), об’єднують в одне ціле, укруп-нюють, надають завершено-го вигляду, трансформують, модифікують, підправляють, приводять до робочого стану, перебудовують, перерозпо-діляють, переробляють, спо-руджують, використовують замість чогось, формулюють гіпотези, оцінюють, розціню-ють, аргументують, наводять докази, визначають, відда-ють перевагу, роблять вибір, приводять у відповідність, роблять висновки, переко-нують, приймають рішення, обстоюють, виправдовують, судять, приписують, стають арбітрами, передбачають, прогнозують, розподіляють місця, надають рекомендації, підкріплюють доказами, свід-чать на користь.

19. Пам’ятайте, що умо-вою ефективної роботи на за-нятті є попередня підготовча робота студентів (доаудитор-на самостійна робота).

20. У підсумку заняття проводьте рефлексію, звер-тайтесь до визначених на початку заняття критеріїв та показників результативності заняття.

21. Оцінюйте досягнення студентів об’єктивно, аргу-ментовано.

22. Створіть сприятливу психологічну атмосферу на занятті, орієнтуйтесь на спів-робітництво зі студентами.

23. Виробляйте у студентів звичку до постійної інтелек-туальної діяльності, сприяй-те цьому через вправляння у різних видах діяльності (сю-жетно-рольові ігри, тренінги, аналіз ситуацій, створення

моделей, «мозковий штурм»).24. Пам’ятайте про ситу-

ацію успіху, переможне на-вчання, віру у власні сили студента і викладача.

25. У педагогічному про-цесі немає шаблону, творіть самі та сприяйте виробленню індивідуального стилю педа-гогічної діяльності у студен-тів.

На основі запропонова-ного алгоритму підготовки та проведення навчально-го заняття пропонуємо кар-ту виміру ефективності на-вчальних занять різних типів. Високий рівень оцінювання критеріїв – 3 бали, середній – 2 бали, низький – 1бал (0 – за відсутності на занятті). Ефек-тивність навчального заняття: високий рівень – 51–60 бал, се- редній – 31–50 балів, низький – менше 30 балів.

Високий рівень оцінюван-ня критеріїв – 3 бали, серед-ній – 2 бали, низький – 1 бал (0 – за відсутності на занят-ті). Ефективність навчально-го заняття: високий рівень – 38–45 балів, середній – 23–37 балів, низький – менше 22 балів.

Висновки. Використання такого підходу до оцінки ефек-тивності навчального заняття сприятиме виявленню силь-них та проблемних зон у ро-боті викладача, пошуку шля-хів і засобів удосконалення ним власної системи робо-ти. Наступним кроком дослі-дження повинно стати вияв-лення вагомості показників та критеріїв оцінки ефективності навчального заняття, їх ран-жування.


АК

ТУА

ЛЬ

НО


АК

ТУА

ЛЬ

НО

Серед значущих при-чин актуалізації проблеми модернізації вітчизняної освіти звертаємо увагу на декілька: по-перше, еконо-мічні (відповідь на вимоги ринку праці у царині осві-ти, адже глобалізація, тоб-то інтенсивна інтеграція національних економік, інтен-сифікованих розвитком інформа-ційних технологій, динамікою постфордистських форм у сфері трудової діяльності, зу-мовлює зміни, які вважають основою виникнення нового типу економіки – «економіки знань»); по-друге, соціокуль-турні (конструювання соціо-культурних відносин у систе-мі «освіта – суб’єкт учіння» на основі врахування особис-тісних та культурологічних факторів); по-третє, наукові (врахування нового типу ра-ціональності для осмислення духовної та матеріальної ді-яльності, а також цінностей особистості); по-четверте, освітні (створення відкритої системи неперервного зрос-тання особистості упродовж життя та побудова життєвих пріоритетів на цьому шляху).

Залишаємо поза увагою ана-ліз модернізаційних актуаліте-тів Нової української школи (що ґрунтовно представлено в Кон-цепції Нової української школи). Зосередимося на ключовому понятті – модернізація як пере-

хід від традиційного аграрного суспільства до світського, ур-банізованого, індустріального; перехід від стабільного суспіль-ства до суспільства, яке безпе-рервно змінюється [10]. Підста-вою для обговорення поняття «модернізація» в окресленому аспекті є позиція ученого М. Михальченка, який наголошує, що «трансформація, зміна, роз-виток можуть бути орієнтовані на зміну реалій куди завгодно: уперед, назад, убік, по колу і т. д. Модернізація ж орієнтує суспільство і його структури, сфери на вдосконалювання, просування вперед, на роз-роблення й реалізацію нових цілей, завдань, пріоритетів, стратегій. Модернізація – це т в о рч о - п е р ет в о р ю в а л ь н а функція розвитку. Але спе-цифічна – як засіб оновлен-ня суспільств. Модернізація дійсно є незавершеним про-ектом і проектом, що ніколи не завершується в глобаль-ному вимірі. Суспільство, яке завершило модернізаційний проект, може вирушати на іс-торичний смітник» [9, с. 19]. Підкреслимо, що спосіб здій-снення модернізації – рефор-ма [14].

Модернізація освітньої ді-

яльності ХХI ст. передбачає розв’язання низки ключових проблем: забезпечення фор-мування інноваційної людини з інноваційним мисленням, інноваційною культурою, здатної до інноваційної ді-яльності; утвердження в осві-ті принципу дитиноцентриз-му; перехід до толерантної педагогіки; здійснення підго-товки громадянина України до життя в умовах глобаль-ного простору, формування свого роду глобалістської людини; виховання у грома-дян України сучасної систе-ми цінностей, що сприяли б максимальній самореалізації кожного з них, утвердженню національної єдності [11, с. 19].

У цій статті завдяки осно-вним ідеям методу дорож-нього картування зосеред-имо увагу на обґрунтуванні напрямів вагомих зрушень у процесі підвищення кваліфі-кації педагогічних працівни-ків (ПКПП) для продуктив-ного розв'язання проблеми модернізації загальної се-редньої освіти ХХI ст. з пози-ції суб’єктності. Досягнення мети зумовлює постановку та вирішення таких завдань:

ÏІÄВÈЩЕÍÍß КВАЛІÔІКАЦІ¯ ÏЕÄАÃОÃІВ ÄЛß ÍОВО¯ ÓКÐА¯ÍСÜКО¯ ØКОЛÈ: ÍОÒАÒ-КÈ ÄО СÒВОÐЕÍÍß ÄОÐОÆÍÜО¯ КАÐÒÈ ÌОÄЕÐÍІÇАЦІ¯ Марина Скрипник,кандидат педагогічних наук,доцент Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Університету менеджменту освіти НАПН України

Ìîäåðí³çàö³ÿ – öå òâîð÷î-ïåðåòâîðþâàëüíà ôóíêö³ÿ ðîçâèòêó.


АК

ТУА

ЛЬ

НО

розкрити особливості методу дорожнього картування (ТRM – Technologyroadmapping) та його можливостей для прогнозуван-ня розвитку освітніх систем; інтегрувати філософсько-соціо-логічні, психолого-педагогічні підходи до визначення понят-тя «суб’єктність»; визначити ключові тенденції модерніза-ції вітчизняної освіти ХХI ст. із позиції суб’єктності у секторі загальної середньої освіти; окреслити значущі проблеми й виклики ПКПП, які перешко-джають модернізації загаль-ної середньої освіти з позиції суб’єктності.

Дорожня карта вирішен-ня проблеми (метод дорож-нього картування (ТRM – Technologyroadmapping) – метод Форсайт (від англ. foresight – по-гляд у майбутнє, передбачен-ня). Уперше методи Форсайту почали використовувати вій-ськові в часи Другої світової війни. Протягом 1990-х років методологія Форсайту була вкрай популярною серед урядів західноєвропейських і східно-азійських країн з ме-тою визначення пріоритетів проблем науково-технічної та інноваційної політики. Потім Форсайт отримав розвиток в інших країнах ЄС, Латинській Америці. У Франції, Німеччи-ні, Великій Британії, Сканди-навських країнах і Нідерлан-дах Форсайт-дослідження проводяться на національно-му, регіональному, наднаціо-нальному рівнях та для окре-мих організацій. Форсайт нерідко називають одним із методів прогнозування. Мето-дологія Форсайт – це сукуп-ність інструментів, які дають можливість не угадувати про-блеми майбутнього, а стави-ти мету у вигляді бажаного очікуваного результату, ви-значати необхідні сьогоднішні стани. Це активний прогноз, який включає елементи впли-ву на майбутнє з урахуван-

ням ресурсів, які є і необхідні для розвитку [17; 18].

Форсайт – це: по-перше, процес систематичного ви-явлення нових пріоритетних напрямів інноваційного роз-витку та можливих техноло-гічних перспектив, які за умо-ви інвестування та організації систематичної роботи змо-жуть у довгостроковій пер-спективі істотно впливати на соціально-економічний роз-виток країни, регіону, галузі або корпорації;

по-друге, на відміну від традиційного прогнозуван-ня, до Форсайту залучають широке коло експертів (інко-ли – декілька тисяч) із різних сфер діяльності, практику-ють опитування певних груп населення (жителів регіону, молоді тощо), які зацікавле-ні у розв’язанні проблем, що обговорюються в рамках про-екту.

При цьому однією з голо-вних передумов успішного Форсайту є готовність сус-пільства (керівників держа-ви, місцевої влади, компаній, окремих фахівців, громад-ськості) спільно оцінити дов-гострокові перспективи роз-витку країни, напрацювати спільне бачення майбутніх можливостей і загроз, а прак-тичним завданням Форсай-ту є спонукати суб’єктів до спільних дій. Через це інколи висловлюється думка про те, що Форсайт не є суто науко-вою методологією, бо поєднує в собі дослідницькі й управ-лінські завдання, передбачає узгодження не лише поглядів експертів на проблему «яким буде майбутнє?», але й по-зицій керівників на проблему «що нам робити?». Організа-тори та учасники Форсайту підходять до майбутнього з розумінням, що воно є варіа-тивним, а варіанти залежать від прийнятих нами рішень, що майбутнє залежить від на-

ших думок і наших зусиль;по-третє, при проведенні

Форсайту використовуються різні методи (табл. 1) – окремо або в комбінації. Їх групують у технологічні (технологічні карти, аналіз частоти згаду-вань, картирування основних процесів), сценарні (мега-тренди, багатокритеріальний аналіз, сценарне планування, написання есе та інші), ана-літичні (Дельфі, SWOT-аналіз і/або аналіз інформаційних потоків, екстраполяція) та експертні методи (методи-ка фокус-груп або панелей експертів, мозковий штурм, огляд літератури, робота екс-пертних комісій). Проте цен-тром Форсайту залишається сценарне планування – побу-дова багатоваріантних сцена-ріїв подій з одночасною роз-робкою практичних заходів.

Дорожня карта вирі-шення проблеми (метод дорожнього картування (ТRM – Technologyroadmapping) будується за класичним ал-горитмом ТRM, розробленим наприкінці 1970-х рр. у США [18]. В Україні метод дорож-нього картування (ТRM – Technologyroadmapping) наразі недостатньо розповсюджений і, як наслідок, процес картування відрізняється високим ступе-нем творчості: не сформовано уніфіковані методичні підхо-ди та алгоритми формування дорожніх карт, жорстко не за-дані структура і форма дано-го документа.

Дорожня карта вирішення проблеми включає такі етапи:

Етап № 1. Підготовка до-слідження.

1.1. Визначення необхід-ності реалізації проекту – ідентифікація розв'язуваної за допомогою картування проблеми чи реалізованої за його допомогою можливості.

1.2. Формування списку стейкхолдерів та оцінка сту-пеня зацікавленості кожного


АК

ТУА

ЛЬ

НО

суб'єкта у формуванні дорож-ньої карти.

1.3. Визначення єдиного керівництва проектом.

1.4. Постановка цілей про-екту і оцінка часу, необхідно-го для його проведення.

1.5. Визначення джерел фінансування.

Етап № 2. Розробка до-рожньої карти.

2.1. Розробка плану захо-дів, спрямованих на реаліза-цію поставлених цілей в май-бутньому.

2.2. Визначення ключових виконавців та необхідного ре-сурсного забезпечення.

2.3. Умови нормативно-правової регламентації про-екту.

2.4. Визначення термінів реалізації для кожного кон-кретного заходу.

2.5. Управління ризиками реалізації проекту.

Етап № 3. Реалізація до-рожньої карти.

3.1. Експертиза та затвер-дження дорожньої карти.

3.2. Виконання плану ре-алізації дорожньої карти на основі оцінки ключових інди-каторів.

3.3. Контроль реалізації дорожньої карти.

Коли виникає необхідність у прогнозуванні напрямів піс-лядипломної педагогічної освіти (наприклад, за напря-мом інноваційного розвитку в контексті концептів Нової української школи), виникає не одна дилема. Доцільно за-стосовувати методи Форсай-ту, які згруповані в:

• технологічні (технологіч-ні карти, аналіз частоти зга-дувань, картування основних процесів);

• сценарні (мегатренди, багатокритеріальний аналіз, сценарне планування, напи-сання есе та інші);

• аналітичні (Дельфі,

Назва технології англійською мовою

Назва технології українською мовою

Backcasting Зворотне сценарування

Bibliometical analysis Бібліографічний аналіз

Brainstorming Мозкові штурми

Citizens Panels Суспільні панелі

Cross-Impact Analysis Аналіз взаємних впливів

Delphi Метод Дельфі

Environmental Scanning Сканування джерел

Essays Випробування

Expert Panels Експертні панелі

Futures Workshops Розробка майбутнього

Gaming Ігри

Key Technologies Виокремлення ключових технологій

Literature Review Огляд джерел

Megatrend Analysis Аналіз глобальних трен-дів

Modelling and simulation Моделювання і симуляції

Multi-criteria Analysis Мультикритеріальний аналіз

Scenarios Сценарування

Stakeholder Mapping Картування стейкхолдерів

SWOT Analysis SWOT-аналіз

Technology Roadmapping Картування технологій

Trend Extrapolation Екстраполяція трендів

Weak Signals Слабкі сигнали

Wild Cards Джокер

Таблиця 1

Найбільш використовувані технології Форсайту [17; 18]


АК

ТУА

ЛЬ

НО

SWOT-аналіз і/або аналіз ін-формаційних потоків, екстра-поляція);

• експертні (методика фокус-груп або панелей екс-пертів, мозковий штурм, огляд літератури, робота екс-пертних комісій).

Для методу дорож-нього картування (ТRM – Te c h n o l o g y r o a d m a p p i n g ) окреслимо основні позиції аналізу.

Поняття «суб’єкт», «суб’єкт пізнання», «суб’єктність» ак-тивно входять у предметне поле досліджень психоло-го-педагогічної науки ХХ ст., що пояснюється зміною орі-єнтирів освіти та ставлення до учасників освітнього про-цесу. Як зазначає дослідниця О. Галян у роботі «Суб’єктність особистості школяра у педагогічному дис-курсі ХХ століття: постанов-ка проблеми», «починаючи з 20-х років ХХ ст., у вітчизня-ній філософській, психоло-гічній та педагогічній науці як альтернатива безсуб’єктній парадигмі, де пізнання і ді-яльність пояснювалися без активної ролі людини, по-ступово обґрунтовується антропологічна парадигма, суб’єктний підхід, орієнтація на вільний, індивідуальний, творчий розвиток дитини, формування у неї активної життєвої позиції. Саме ці на-укові конструкти стали осно-вою формування уявлень про суб’єктність особистості у су-часному розумінні» [4, с. 23].

Питання становлення і роз-витку суб’єктності у сучасній вітчизняній і зарубіжній гума-нітарній науці розглядаються як в класичних, так і некла-сичних типах наукової раці-ональності, що пояснюється посилюючим впливом екзис-тенціальної і постмодерніст-ської філософії. Досліджен-

ня, які стали доступними тепер, проведені в напрямі екзистенціального підходу до сучасної психологічної антро-пології (М. Хайдеггер, Ж. П. Сартр, Л. Бінсвангер); у рус-лі Его-психології (А. Фрейд, О. Кернберг); у теорії об'єктних відносин (М. Кляйн, М. Балінт, Х. Кохут); у рус-лі структурно-аналітичної і постмодерністської пара-дигм (Ж. Лакан, Р. Самюелз, Ж. Дельоз, Ф. Гваттарі). Тра-дицію вітчизняної психології суб’єкта сформовано праця-ми В. Татенко, Т. Титаренко та ін.

Загалом аналіз соціально-філософської, психолого-пе-дагогічної літератури з про-блеми дозволив узагальнити стан наукового опрацювання проблематики становлення і розвитку суб’єктності у сучас-ній вітчизняній і зарубіжній науці, зокрема визначено, що в науці досягнуто таких ре-зультатів:

− схарактеризовано багато-значну категорію «суб’єктність» незалежно від професійної ді-яльності людини (Б. Ананьєв, О. Анісімов, О. Асмолов, А. Брушлинський, Є. Ісаєв, О. Осницький, С. Рубінштейн, В. Петровський, О. Сергієнко, В. Слободчиков, В. Татенко, А. Хоменко та ін.);

− висловлено ідею про різні аспекти формування суб’єктності в процесі фахо-вої підготовки (Н. Аристова, І. Бех, А. Бойко, С. Гришина, Т. Гущина, Н. Євдокимова, Е. Зеєр та ін.);

− сформульовано концеп-цію суб’єктності в контек-сті педагогічної акмеології (А. Деркач, І. Коновальчук, О. Королюк, Н. Кузьміна, О. Манолова, А. Маркова, С. Пальчевський та ін);

− досліджено різні аспекти суб’єкт-суб’єктної взаємодії в

контексті фахової підготовки майбутніх учителів (О. Аб-дулліна, В. Андрущенко, Є. Бондаревська, С. Вітвицька, Б. Гершунський, С. Гончарен-ко, О. Дубасенюк, М. Євтух, І. Зязюн, В. Кремень, І. Зимняя, Л. Мітіна, А. Маркова, С. Сав-ченко, О. Шмирко та ін.);

− обґрунтовано теоре-тико-методологічні засади суб’єктно-діяльнісного під-ходу (К. Абульханова-Слав-ська, В. Бодрова, Л. Рибалко, В. Сластьонін та ін.);

− з’ясовано проблему формування суб’єктності в процесі розвитку особистості (І. Бех, А. Деркач та Е. Сайко, Л. Березовська);

− описано об’єктивну по-требу формування андраго-гічної суб’єктності вчителя в системі післядипломної педа-гогічної освіти (С. Пілюгіна).

Попри значну кількість і доволі розлоге тематичне коло напрацювань із пробле-ми суб’єктності в науках про освіту залишається дискусій-ним питання наукового під-ґрунтя та методичного забез-печення педагогічних умов формування суб’єктності пе-дагога в процесі підвищення кваліфікації для реалізації ним освітніх трендів Нової української школи.

Понятійне тракту-вання понять «суб’єкт», «суб’єктність», «суб’єктність педагога» звертає увагу на-самперед на філософський контекст дослідження про-блем суб’єкта та суб’єктності, що пов’язано із ідеєю Р. Де-карта про «модус субстан-ції» – «тіло, що мислить», концепцією трансценден-тального суб’єкта І. Канта, теорією суб’єктивності Г. Ге-геля, науковими положення-ми Г. Фіхте щодо «справи-дії» (Thathandlung) як вольового акту самопокладання тощо.


АК

ТУА

ЛЬ

НО

Сучасна філософська дум-ка розглядає суб’єкт як носій діяльності, свідомості та піз-нання, суб’єктність – як соці-альну форму людської актив-ності, тобто наголошено на діяльнісно-перетворюваль-ному аспекті особистісного розвитку. Постнекласичний етап розвитку соціогумані-тарного знання зумовлює розгляд суб’єктності у вимірі множинності, ціннісної зумов-леності, відкритої подієвості існування. На думку С. Ше-хавцової, психологічний кон-текст поняття «суб’єктність» пов’язано із розумінням трьох аспектів категорії суб’єкт: ор-ганізацією життя та діяльнос-ті, способом вирішення про-тиріч та вдосконалення (А. Брушлинський); феноменом надситуативної активності як прояву суб’єктності, яка відображає якісну своєрід-ність людини як вільної, від-повідальної істоти, здатної до цілепокладання та розвитку (В. Петровський); визнанням суб’єктності як властивості особистості здійснювати вза-ємозумовлені зміни у світі, в інших людях, в людині (О. Волкова) [16].

З позиції педагогіки суб’єктність досліджено як: якісний стан особистості пе-дагога, що констатує най-вищий рівень професійного розвитку особистості педаго-га (С. Кашлєв); інтегровану якість, що містить компонен-ти різних структур організації особистості та ступенів пси-хічного розвитку (Ф. Маха-метзянова); особливу форму вияву й організації активного ставлення вчителя до себе як суб’єкта відносин з ото-ченням, ставлення до учнів як унікальних суб’єктів, до професійної діяльності як креативної й інноваційної (О. Мешко, Г. Мешко); цілісну

аксіологічну характеристику особистості, яка розкриваєть-ся в сукупності діяльностей та їхній продуктивності, са-моорганізації своєї поведін-ки, здатності зіставляти за-дум і реалізацію, актуальне і потенційне, в умінні перетво-рювати себе та навколишню дійсність (Т. Ольхова) та ін. [4; 5; 16].

Інтегруючи філософсько-соціологічні, психолого-педа-гогічні підходи [1; 2; 3; 4; 5; 7; 8; 12; 13; 16], визначаємо:

− суб'єкт (лат. Subjectus – лежить внизу, що знаходить-ся в основі) − людина як дже-рело пізнання і перетворення дійсності; носій активності, що осмислено здійснює змі-ни в світі, інших людях і в собі самому як іншому;

− основна характеристи-ка суб’єкта – свідомий но-сій суб’єктивної реальнос-ті та центр буття людини. В. Петровський визначає суб’єктність як властивість індивіда бути суб’єктом ак-тивності [12];

− концепт «суб’єктність» − якісна властивість учасників соціальної дії та взаємодії;

− суб’єктність індивіда проявляється у дії як осо-бливій активності, через яку актор відтворює себе і своє буття у світі;

− у педагогіці суб’єктність визначається як високий сту-пінь рефлексії учнів;

− суб’єктна позиція – ав-торство людини у власній життєдіяльності, виражене у втіленні в реальність само-стійно поставлених цілей і усвідомлених прагнень, спря-мованих на розвиток себе, інших, умов життя, самої ді-яльності;

− змістовні характеристики суб’єктності педагога будуть змінюватись залежно від но-сія дії;

− суб’єктність педагога: індивідуальна − визнача-ється індивідуальними ха-рактеристиками (активність, адаптивність, дієвість, само-мотивація, цілепокладання, стратегічність, самоусвідом-лення, рефлективність, аб-страктне мислення, відпові-дальність, раціональність); соціальна – масштабами соціуму (довіра, адаптацій-но-інноваційний потенціал, здатність консолідації для вирішення соціально-значу-щих інтересів, рівні розвитку людського потенціалу, якості життя, демократії, прогресу, гендерної рівності, інновацій, свободи);

− становлення суб‘єктності як рух етапами: потреба в самостійності дій («Я хочу сам»); самостійне володіння нормою дії («Я можу сам»); здатність ставити мету діяль-ності і регламентувати норму дії («Я дію сам»); усвідомлен-ня культурних і особистісних смислів власної діяльності («Я розумію, навіщо я дію»); творення нових реалій діяль-ності і способів дії («Я реа-лізую себе в діяльності для інших»).

Найголовнішим джерелом змін задля реалізації ідей Но-вої української школи є роз-виток суб’єктності педагогів, бо:

− по-перше – професій-на діяльність педагогів – це пізнання не лише науково-методичних систем, а піз-нання діалектики взаємодії суб’єктів освітнього процесу, протилежних за своїми інди-відуальними властивостями та соціальними характерис-тиками;

− по-друге – діалектика професійної діяльності пе-дагога не лише ґрунтується на знанні етапів становлення суб‘єктності («Я хочу сам»;


АК

ТУА

ЛЬ

НО

«Я можу сам»; «Я дію сам»; «Я розумію, навіщо я дію»; «Я реалізую себе в діяль-ності для інших»), а задає суб’єктний вектор для тво-рення нових реалій в освітній діяльності й способах профе-сійних дій;

− по-третє – розвиток суб’єктності педагога визна-чає головну домінанту змін Нової української школи: особистість – вибір – свобо-да. Цю концептуальну тріаду можна розглядати як маркер суб’єктності. Ситуація вибору в освітньому процесі створює умови для усвідомлення пе-дагогічними працівниками особистісної ідентичності, яку розуміємо: по-перше, як індивідуальність – свідоме відчуття власної унікальнос-ті й власного окремого існу-вання; по-друге, тотожність і цілісність – відчуття внутріш-ньої тотожності, безперерв-ності між тим, чим особис-тість була в минулому й чим обіцяє стати в майбутньому; по-третє, єдність і синтез – відчуття внутрішньої гармонії і єдності; по-четверте, соці-альна солідарність – відчут-тя внутрішньої солідарності з ідеалами суспільства й со-ціальної підгрупи, відчуття того, що власна ідентичність має сенс для професійної діяльності й що вона відпо-відає їх очікуванням і сприй-няттю [15].

Окреслення цілей модер-нізації з позиції суб’єктності у секторі загальної середньої освіти та оцінка часу, необ-хідного для її проведення:

− 1-2 роки – підвищення уваги до професійного роз-витку педагога: активізація досліджень та імплементація альтернативних моделей під-вищення кваліфікації задля якіснішого забезпечення про-фесійних потреб педагогів;

− 3-5 років – перегляд те-орії й практики освіти, адек-ватної новому світу (у такій філософії повинні сполуча-тися три основних підходи: (1) психологічна теорія люд-ської особистості, якій треба «давати освіту»; (2) соціаль-на теорія про суспільство, яке ми намагаємося створити або зберегти, як гідне вмістилище розповсюджуваних ідеалів культури; (3) світогляд або космологія, теорія про місце людини у всесвіті, де вона виступає як глядач і як актор. У системі освіти, призначеної для Нової Епохи, запропоно-вана модель східно-західної філософії займе своє на-лежне місце. Такими ми ба-чимо елементи теорії освіти: (а) Суб'єктивне Планування – теорія творчого саморозвитку індивідуума; (б) Об'єктивне Планування – теорія суспіль-ства, у якому люди могли б гідно жити);

− 5 і більше років – сприян-ня культурі інновацій (для сти-мулювання інновацій та адап-тації до постійно змінюваних економічних потреб суспіль-ства, ЗНЗ мають структурува-тися таким чином, щоб забез-печити свою гнучкість і в той же час утверджувати принцип дитиноцентризму).

Значущі проблеми й ви-клики ПКПП, які перешкоджа-ють модернізації загальної середньої освіти з позиції суб’єктності.

Проблеми і виклики, які розв’язуються (які ми розумі-ємо і знаємо як вирішувати):

а) персоналізація: за резуль-татами професійного розвитку педагогів як набуття ними про-фесіоналізму – системи прак-тично орієнтованих форм інте-лекту («real-world» intelligence): емоційного (Emotional Intelligence – EQ), культур-ного (Cultural Intelligence – CQ), практичного (Practical

Intelligence – PQ), соціального (Social Intelligence – SQ) – структуризація інтегративних програм ПК (інтегрування суміжних наукових напрямів, галузей, дисциплін) відповід-но до рівня розвитку здібнос-тей, пов’язаних із важливими професійно-особистісними сферами життєтворчості пе-дагога;

б) конкурентні рефлексив-ні моделі ПК: новітні реф-лексивні моделі ПК (онлайн-курси, експрес-курси тощо), вступаючи у напружену кон-курентну боротьбу з тради-ційними моделями ПК, зорі-єнтовано на персоналізацію ПК відповідно до розвитку у педагога системи практично орієнтованих форм інтелекту («real-world» intelligence).

Складні проблеми і ви-клики (які ми розуміємо, але їхнього вирішення ще не зна-ємо):

• комбінування формаль-ної і неформальної осві-ти дорослих (створення SMART-середовища (само-керованого, мотивованого, адаптованого, ресурсно зба-гаченого, технологічного), яке сприятиме розвитку сис-теми практично орієнтованих форм інтелекту («real-world» intelligence) шляхом мето-дів проблемного навчання (Problem Based Learning, PBL), розвитку креативності).

Небезпечні проблеми і ви-клики (які є складними не тільки у плані вирішення, а й навіть у частині свого форму-лювання):

а) балансування профе-сійного розвитку та професій-ного вигорання (запобігання ситуаціям, коли педагоги в процесі професійної діяль-ності та ПКПП реалізують діяльність на такому рівні напруги сил, коли переживан-ня повноти самореалізації


АК

ТУА

ЛЬ

НО

гаситься втомою і виснажен-ням);

б) підтримання релевант-ності підвищення кваліфікації (міра відповідності отримува-ного результату у процесі ПК бажаному суб’єктивному рів-ню педагога).

Вагомі зрушення у ПКПП для продуктивного розв'язання проблеми модер-нізації загальної середньої освіти з позиції суб’єктності.

Часовий горизонт для впровадження – 1 рік і менше:

а) створення діагностич-ного інструментарію визна-чення професійного розвитку педагогічних працівників для дослідження системи прак-тично орієнтованих форм ін-телекту педагогів;

б) розроблення варіатив-них програм відповідно до системи практично орієнто-ваних форм інтелекту педаго-гів, пов’язаних із важливими професійно-особистісними сферами їх життєтворчості.

Часовий горизонт для впровадження – 2–3 роки:

а) освітня аналітика – за-стосування в ПКПП аналіти-ки, спрямованої на збір та систематизацію курсів (елек-

тивних, он-лайн тощо) для створення інформаційного ресурсу для вибору кращих суб'єктивних практик та роз-ширення можливості для ак-тивізації освітнього процесу шляхом конкурентоздатності;

б) адаптивне рефлексив-не навчання – спеціалізоване забезпечення, яке адаптуєть-ся до рефлексивних потреб педагогів у процесі ПКПП із урахуванням психічної актив-ності, саморегуляції актив-ності, самокерування.

Часовий горизонт для впровадження 4–5 років:

а ) м е й к е р с п е й с и (Makerspace) – креативні про-стори-майстерні, поєднання лабораторії і майстерні, міс-ця для суб’єктів освітньо-го процесу (втілення ідей; проведення експериментів; вивчення, застосування на практиці та вдосконалення нових навичок; створення та розповсюдження кращих освітніх практик; місця для цікавого спілкування, продук-тивного проведення часу);

б) афективні технології на-вчання дорослих (апелюють до ідеї технологій, спрямова-них на моделювання спектру

людських емоцій). Отже, чи йдеться про те,

що проблематика суб’єктності в освіті змінить підвищення кваліфікації педагогів? Мова йде про набагато більше: про те, як модернізація освіти у концептах Нової української школи потребує істотного ін-телектуального опрацюван-ня й інвестицій у підготовку і перепідготовку педагогів, які мають подолати в освіті завчену безпорадність (фе-номен, відкритий американ-ським психологом Мартіном Селігманом в 1967 р.), коли індивід не робить спроб по-ліпшити свій стан (не нама-гається уникнути негативних стимулів або отримати пози-тивні); є пасивним, відмовля-ється від дії, не бажає зміню-вати небажане середовище або уникати його, навіть коли з’являється така можливість. Нарешті варто вітчизняним організаторам підвищення кваліфікації педагогів замис-литися над співвідношен-ням андрагогічних принципів та їх присутністю у реаліях освітнього процесу, де має бути почуття свободи, віри суб’єктів у потенціали змін.

Список використаних джерел1. Абульханова-Славская К.А. О субъекте педагогической деятельности / К.А. Абульхано-

ва-Славская. – M.: Наука, 1973. – 287 c. 2. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Б.Г. Ананьев. – СПб : Питер, 2002. – 288 с. 3. Брушлинский А.В. Зона ближайшего развития и проблема субъекта деятельности /

А.В. Брушлинский // Психологический журнал. – 1994. – Т. 15. – №3. – С. 17–27. 4. Галян О. І. Суб’єктність особистості школяра у педагогічному дискурсі ХХ століття:

постановка проблеми ⁄ О.І.Галян. ⁄⁄ Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(22), Issue: 45, 2015 www.seanewdim.com – Режим доступу: seanewdim.com/.../halyan_o._agency_of_the_individual_stu..

5. Галян О.І. Суб’єктність особистості школяра як інтердисциплінарна наукова проблема / О.І. Галян // Неперервна професійна освіта : теорія і практика // Науково-методичний журнал. – 2015. – № 1–2 (42–43). – С. 58–63.

6. Ґордон Драйден, Джаннетг Вос. Революція в навчанні / Перекл. з акта. М. Олійник. – Львів: Літопис, 2005. – 542 с.

7. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1977. – 304 с.

8. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б. Ф. Ломов. – М: Наука, 1984. – 409 с.


АК

ТУА

ЛЬ

НО

9. Михальченко М. Політична реальність в Україні: трансформація, модернізація, революція? / М. Михальченко // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – К., 2005. – Вип. 7. – С. 18–27.

10. Модернізація і розвиток, Теорії модернізації, Теорія конвергенції – Режим доступу: pidruchniki.com/12560607/sotsiologiya/modernizatsiya_rozvitok

11. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / Нац. акад. пед. наук України; [редкол.: В. Г. Кремень (голова), В. І. Луговий (заст. голови), А. М. Гуржій (заст. голови), О. Я. Савченко (заст. голови)] ;за заг. ред. В. Г. Кременя. – Київ : Педагогічна думка, 2016. – 448 с. – Бібліогр.: с. 21.– (До 25-річчя незалежності України).

12. Петровский В. А. Идея свободной причинности в психологии личности / В. А. Петров-ский // Психология личности / Под. ред. В. А. Петровского. – СПб: Питер, 2003. – С. 436–448.

13. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении: [монография] / В. А. Татенко. – К. : Видавничий центр ”Просвіта”,1996. – 404 с.

14. Тименко М. М. Термінологічне поле з проблеми трансформаційних процесів в освіті у пра-цях вітчизняних та зарубіжних науковців ⁄ М. М. Тименко ⁄⁄ Педагогіка і психологія. – 2017. – № 3 (96). – С. 38 – 44.

15. Турецька Х. І. До проблеми діагностичних критеріїв особистісної ідентичності / Х.І. Турецька // Філософія, соціологія, психологія : зб. наук. праць. – Івано-Франківськ : ВДВ ЦІТ Прикарпат. нац. ун.-ту ім. В. Стефаника, 2008. – Вип.13. – Ч.2. – С. 258–266.

16. Шехавцова С. О. Теоретичні і методичні засади формування суб’єктності майбутніх учителів у процесі фахової підготовки ⁄ С. О. Шехавцова: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук: 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Старобільськ – 2017. – 47 с.

17. Foresight 2020 [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.kansasregents.org/foresight_2020

18. Tryggvi Thayer. Foresight and educational planning: Engaging stakeholders to construct preferred future [Electronic resource] / Thayler Tryqqvi. – Mode of access: http://www.education4site.org/blog/2012/foresight-and-educational-planningengaging- stakeholder-to-construct-preffered-futures

ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ

Професійно-педагогічне спілкування постає багатовимірним поліфункціональним про-цесом, у якому здійснюється ретрансляція культурно-історичного досвіду людства, соціальних норм, відбувається iнформацiйно-смисловий обмiн образами, ідеями, емоціями, переживання-ми, ціннісно-світоглядними орієнтирами, прищеплюється любов до, історії, культури народу (ко-мунікативний аспект); уможливлюється пізнання і розуміння внутрішнього світу, намірів, уявлень, потреб учасників спілкування і досягнення взаєморозуміння, урегулювання стосунків, координу-вання позиції, поведінки, учинків, гармонізація відносин з мікро- та макросвітом, інтеграція в со-ціокультурне середовище (перцептивний або соціально-перцептивний аспект); зреалізовується узгодження внутрішніх і зовнішніх суперечностей у позиціях комунікативних співпартнерів, між-особистісна взаємодія суб’єктів на засадах співробітництва і співтворчості з метою створення індивідуального і колективного освітнього продукту (інтерактивний або конотативний аспект).

Про актуальне в методичній діяльності : думки й поради експертів: мультимедійний науково-методичний комплекс: авторський колектив /

за наук. ред. проф. Т.М. Сорочан. – К.: 2017. – 728 с.

Сучасна освіта характери-зується змінами, що суттєво впливають на якість підго-товки майбутніх випускників. Успішні роботодавці вимага-ють універсальних спеціаліс-тів, які б володіли не тільки професійними знаннями, а й мали високий рівень освітніх компетентностей: ціннісно-смислової, загальнокультур-ної, навчально-пізнавальної, інформаційної, комунікатив-ної соціально-трудової та компетентності особистісного самовдосконалення [2].

Пошук шляхів вдосконален-ня професійної компетентнос-ті студентів-випускників зали-шається ключовим питанням для педагогів Золотоніського коледжу ветеринарної ме-дицини Білоцерківського на-ціонального аграрного уні-верситету. Особливе місце у навчанні та вихованні студен-тів належить розвитку осо-бистих моральних якостей майбутніх спеціалістів, таких як відповідальність, високий інтелект, креативність, висока мобільність та адаптація, не-стандартність мислення тощо.

На даний час актуальним для викладачів коледжу за-лишається розвиток критич-ного мислення майбутніх ве-теринарних спеціалістів, які будуть конкурентоспроможни-ми фахівцями на ринку праці.

Ключовою компетенцією для майбутніх спеціалістів

ветеринарної галузі, яку вони повинні опанувати у навчаль-ному закладі, є високий про-фесіоналізм та формування фахового мислення [1].

Поряд із традиційним на-вчанням, розвиток критичного мислення студентів-випускни-ків – це дивовижний інстру-мент, який дозволяє підходити до розв'язування різноманіт-них проблем (як особистісних, так і професійних), ухвалюва-ти доцільні, продумані, успіш-ні рішення майбутніх фахівців.

Методика розвитку критич-ного мислення – організація навчального процесу згідно з положеннями теорії роз-витку критичного мислення (С.О. Терно):

1) цілі навчання формулю-ються шляхом створення про-блемних ситуацій;

2) використовується засіб навчання (дидактичні матері-али), що ознайомлюють учнів з принципами, стратегіями та процедурами критичного мис-лення;

3) зміст навчання подаєть-ся у вигляді проблемних за-дач;

4) використовуються про-блемні методи навчання, що

створюють ситуації вибору;5) проводяться інтерактив-

ні заняття, що передбачають діалог у процесі розв’язування проблемних задач;

6) застосовується ме-тод контролю, який забез-печує письмове викладення розв’язків із подальшою реф-лексією;

7) викладання здійснюєть-ся у демократичному стилі, який надає учням право на помилку та моделює ситуації виправлення помилок [3].

Ефективне навчання сту-дентів не може відбуватися без завдань, вирішення яких вимагає мислення високого рівня – порівняння, аналізу, синтезу, оцінки.

Перед викладачами коле-джу стоїть завдання сформу-вати саме таке фахове мис-лення студентів-випускників, підготувати їх до успішного проходження виробничої тех-нологічної та переддипломної практик, до подальшого пра-цевлаштування.

Методична робота коледжу побудова на постійному по-шуку оптимальних форм і ме-тодів навчання, які б сприяли високому рівню професійних

ÄОСВІÄ ÐОÇВÈÒКÓ КÐÈÒÈЧÍОÃО ÌÈСЛЕÍÍß СÒÓÄЕÍÒІВ

Євдокія Лисенко,директор Золотоніського коледжу ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ

Ïîøóê øëÿõ³â âäîñêîíàëåííÿ ïðîôåñ³éíî¿ êîìïå-òåíòíîñò³ ñòóäåíò³â-âèïóñêíèê³â çàëèøàºòüñÿ êëþ÷î-âèì ïèòàííÿì äëÿ ïåäàãîã³â.

22

АК

ТУА

ЛЬ

НО


знань майбутніх спеціалістів. Основні методичні прийоми з розвитку критичного мислен-ня – це проблемні задачі, ін-терактивні форми роботи (ро-бота в парах, групах, групова робота тощо).

Поряд із традиційними ме-тодами навчання застосову-ються сучасні освітні методи-ки, що забезпечують знання законодавства України про ве-теринарну медицину, будову, топографію органів тварин і фізіологічні процеси, що в них відбуваються; патологоанато-мічні зміни в організмі твари-ни; правила патологоанато-мічного розтину трупів тварин і птиці; лікарські засоби та способи їх застосування, ре-цептуру; основи розведення і годівлі сільськогосподарських тварин, зоогігієнічні норми їх утримання; основи мікробіо-логії; правила технологічного, мікробіологічного контролю і промислової санітарії; етіо-логію, патогенез, діагностику, лікування, профілактику за-разних і незаразних хвороб; основи хірургії, акушерства і гінекології сільськогосподар-ських тварин; технологію пе-реробки сировини тваринного походження та їх ветеринар-но-санітарну експертизу; ор-ганізацію ветеринарної спра-ви.

Засоби розвитку критич-ного мислення забезпечують такі вміння студентів-випус-кників: аналізувати епізо-отичну ситуацію; володіти методами клінічного дослі-дження; володіти технікою проведення хірургічних опе-рацій; надавати акушерсько-гінекологічну допомогу; ко-ристуючись відповідними інструкціями і настановами, проводити: діагностичні до-слідження, профілактичні щеплення, профілактичні об-робки, профілактичні дегель-мінтизації; організовувати і проводити профілактичні та лікувальні заходи; проводи-

ти ветеринарно-санітарний контроль на підприємствах переробної галузі; оформляти облікову і звітну ветеринарну документацію.

Студентська звітна конфе-ренція у коледжі є традицій-ною формою роботи, у ході якої студенти доповідають про свої досягнення в період проходження практики, про новітні технології утримання і годівлі тварин, досягнення на-уки та сучасні проблеми в га-лузі ветеринарної медицини.

Використання сучасних га-джетів у ході виконання прак-тичних завдань на виробни-цтві дає змогу студентам на звітному етапі сформувати глибокі висновки щодо ви-робничих задач і ситуацій, які вони презентують за допомо-гою мультимедійних засобів під час звітної студентської конференції.

Результати звітної студент-ської конференції за підсумка-ми виробничої технологічної практики у Золотоніському ко-леджі ветеринарної медицини Білоцерківського національ-ного аграрного університету доводять високий потенціал та рівень підготовки випускни-ків коледжу.

Студенти вміють знаходити рішення у будь-яких професій-них ситуаціях у ході виробни-чої технологічної практики, яку проходять в установах і закла-дах державної ветеринарної медицини, базових господар-ствах, сільськогосподарських підприємствах, фахівці яких спроможні забезпечити ква-ліфіковане керівництво прак-тикою. На конференцію за-прошуються представники Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту спожива-чів. Студенти-випускники під час захисту звітів характери-зують структуру ветеринарної служби в місцях проходження практики, основні напрями ро-боти. Детально розповідають

про безпосередню участь у прийомі хворих тварин, поста-новці діагнозу, надання ліку-вальної допомоги, проведенні планових діагностичних, про-філактичних і оздоровчих за-ходів.

Майбутні спеціалісти на-бувають професійних компе-тентностей у провідних гос-подарствах Черкащини та Київщини: СТОВ «Агрофірма «Маяк», с. Піщане Золото-ніського району, ПСП «Плеш-кані», с. Плешкані Золотонісь-кого району, ТДВ «Русь», с. Гельмязів Золотоніського ра-йону, СТОВ «Прогрес», с. Бо-гуславець, Золотоніського ра-йону, СТОВ «Придніпровський край», м. Золотоноша, ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», м. Золотоноша, ДП «Агрофірма «Іскра», с. Бро-варки, Золотоніського району, СТОВ «ППЗ «Коробівський», с. Кедина Гора Золотонісько-го району, ФОП Троян О.В., м. Золотоноша, ПрАТ ПЗ ДГ «ЗОЛОТОНІСЬКЕ», м. Золо-тоноша, ФОП Гринь В.І., м. Золотоноша, Клініка ветери-нарної медицини «Айболить» м. Золотоноша, ветеринарна аптека Романченко В.С., м. Золотоноша, Золотоніська міжрайонна державна лабо-раторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, м. Золотоноша, СТОВ «Агроко» с. Мельники Чорнобаївського району, ПОА «Україна», с. Велика Кара-туль Переяслав-Хмельниць-кого району Київської області, СПП «РВД-Агро», с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, навчаль-но-виробнича клініка (ферма) Золотоніського коледжу вете-ринарної медицини Білоцер-ківського НАУ тощо. Під час конференції студенти демон-струють такі логічні операції: аналіз, синтез, узагальнення та порівняння, припущення.

Контроль результатів прак-


АК

ТУА

ЛЬ

НО

тики здійснюється різнома-нітними способами під час проведення індивідуальних консультацій, перевірки що-денників практики. Забезпе-чення зворотного зв’язку між викладачем та студентом сприяє формуванню навичок та професійної компетенції. Співпраця та партнерські сто-сунки, спільні рішення у вико-нанні проблемних завдань – основні принципи організації навчання у коледжі, де осно-вна роль належить висококва-

ліфікованим викладачам Ли-сенко Є. В., Жалу І. І.,Гончар О. І., Сутулій В. М., Мотро-нюк Н. І., Горпинченко Н. Ф., Дем’яненку В. І., Демяненко Т. М., Кудрі О. І., Павловій О. О., Грицаченку Є. Г., Личковській І. В.

Методика розвитку критич-ного мислення у практичному навчанні дає змогу сформува-ти у студентів основні компе-тенції, коли студенти не про-сто володіють знаннями, а й професійно їх застосовують,

приймають правильні рішен-ня у складних ситуаціях, де-монструють свій емоційний інтелект. В майбутньому вони зможуть продовжити ступене-ве навчання за освітнім на-прямом в Білоцерківському національному аграрному уні-верситеті та інших закладах вищої освіти.

Методика розвитку критич-ного мислення студентів за-безпечить їм у майбутньому гідне працевлаштування.

Список використаних джерел1. https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+CTFT101+2017_T3/about2. http://osvita.ua/school/method/2340/3. https://uk.wikipedia.org/wiki4. Терно С.О. Теорія розвитку критичного мислення – сучасна методологічна основа істо-

ричної освіти / С.О. Терно // Особистість в єдиномуосвітньому просторі: збірник наукових тез. / наук. редактори В. В. Пашков, В. В. Савін, А. І. Павленко. – Запоріжжя : ТОВ "Фінвей", 2012. – С. 92–94. – Режим доступу: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html

24

АК

ТУА

ЛЬ

НО


НАУКОВЦІ ПИШУТЬ

Кваліметрія – це наука, яка створена не штучно, а за вимогою практики. Це наукова галузь, що вивчає мето-дологію й проблематику комплексних кількісних оцінок якостей будь-яких об’єктів, предметів чи процесів. Вона є складовою квалітології – науки про якість. Кінцевою метою кваліметрії є розроблення і вдосконалення мето-дик, за допомогою яких може бути виражена на практиці якість конкретного оцінюваного об’єкта одним числом, що характеризує ступінь задоволення певним об’єктом громадської чи особистої потреби.

Нижче наводяться визначення терміна «кваліме-трія», які зустрічаються в різних наукових джерелах:

кваліметрія − галузь науки, що вивчає і реалізує ме-тоди кількісної оцінки якості;

кваліметрія − наукова область, що об’єднує методи кількісної оцінки якості різних об’єктів;

кваліметрія − це вчення (наука) про вимірювання кількісної оцінки якості будь-яких предметів і процесів, тобто об'єктів реального (матеріального) світу;

кваліметрія − наука про способи виміру і кількісної оцінки якості продукції та послуг;

кваліметрія − наукова дисципліна, що вивчає мето-дологію і проблематику комплексного кількісного оці-нювання якості об’єктів будь-якої природи.

Кваліметрія в управлінні : гуманістичний контекст : навч. посіб. / Г. А. Дмитренко, О. Л. Ануфрієва, Т. І. Бурлаєнко, В. В. Медвідь

(за заг. ред. Г. А. Дмитренка) − К. : Видавництво «Аграрна освіта», 2016. − 335 с.

Грецький історик Плу-тарх так описував Клеопатру: "Красота Клеопатри була не тією, що зветься незрівнян-ною й вражає з першого по-гляду, зате поводження її відрізнялося надзвичайною чарівністю,... переконливістю промов,... а мова була, наче багатострунний інструмент, що легко настроювався на будь-який лад і на будь-яку мову". Отже, мовна етика є однією із найважливіших складових ефективного діло-вого спілкування. Вона допо-магає уникнути конфронтації, протистояння.

Спочатку необхідно визна-читися – що таке взагалі вер-бальні методи спілкування.

Дуже коротко. Вербаль-на комунікація для людини є основним і універсальним способом спілкування, який виражається засобами мови. Розрізняють наступні види мовної діяльності: розмова; слухання; читання; письмо.

Індивідуальне та фрон-тальне опитування – одні із найпоширеніших і найсклад-ніших методів контролю. Вони мають свої недоліки і свої пе-реваги:

• до основних недоліків від-носимо незадіяність всього колективу студентів у роботі;

• до переваг – сприяють умінню вести діалог, чітко від-повідати на поставлені питан-ня.

Письмові опитування до-зволяють визначити якість отриманих знань всіх студен-тів і сприяють розвитку ло-гічного мислення, привчають до точності формулювань у відповідях. Проведення тес-тування надає змогу оціни-ти зрізовий рівень знань за короткий час у значної кіль-кості студентів. Практичні за-вдання: «Побудувати графік», «Вирішити задачу», або «Зна-йти рішення виробничої ситу-ації» спрямовані на виявлен-ня рівня сформованості вмінь і навичок самостійного підхо-ду до вирішення завдання та надають науково-професійної ваги заняттю.

Опиратися тільки на сухі вербальні методи у своїй ро-боті мені як викладачу спе-ціальних дисциплін дуже складно, я не відчуваю вза-єморозуміння із студента-ми. Викладач, як психолог, в першу чергу повинен створи-ти необхідні для сприйняття його самого відповідні умо-ви: повільно, врівноважено затвердити мотивацію семі-нарського заняття. Надалі, збільшуючи темп мовлення, виявити рівень знань різними

способами від менш актив-них (індивідуальні відповіді, тестування) до більш актив-них (фронтальні опитування, бесіди, бригадна робота). На піку активності може бути технічний диктант. Це золота середина, приблизно 50 хви-лин заняття. Надалі до кінця заняття пропоную отриману кінетичну енергію перетвори-ти під пресом свого авторите-ту на потенціальну: провести науково-практичну роботу із студентами.

Як ви зрозуміли, у такому темпі проведення заняття не можливо не скористатися змі-нами тембру голосу, жестами, мімікою, різними сигналами і звуками. Усі ці способи спіл-кування за аналогією назива-ють первинною мовою, а спіл-кування, обмін інформацією без допомоги слів – це не-вербальна комунікація.

Контролюйте свій голос, він має лунати по-діловому впевнено, але водночас при-язно. Голос – невід’ємна складова харизми особистос-ті, важливий інструмент про-фесійної діяльності.

По закінченню заняття маємо виснаженого, але за-

ОÍОВЛЕÍÍß ÇÌІСÒÓ ОСВІÒÈ ØЛßХОÌ ВÏÐОВАÄÆЕÍÍß ÍОВІÒÍІХ ÌЕÒОÄÈК

Людмила Іванова,викладач-методист,Криворізького технічного коледжу НМетАУ

Âåðáàëüíà êîìóí³êàö³ÿ äëÿ ëþäèíè º îñíîâíèì ³ óí³âåðñàëüíèì ñïîñîáîì ñï³ëêóâàííÿ, ÿêèé âèðàæà-ºòüñÿ çàñîáàìè ìîâè.


ОС

ВІТ

НІ

ТЕ

ХН

ОЛ

ОГІ

Ї

доволеного своєю роботою викладача та опитаних, за-доволених своєю оцінкою студентів, а головне – вони зацікавлені і заохочені до по-дальшого спілкування.

Висновок: використання у своїй роботі як вербальних, так і невербальних методів – це надає заняттю емоційного забарвлення.

Наведу приклад застосу-вання їх у своїй роботі ви-кладача-методиста вищої ка-тегорії. Заняття педагогічної майстерності було проведено у групі 4 курсу ОМП 13 1/9 з дисциплін «Технічне обслуго-вування, ремонт і монтаж ма-шин та агрегатів металургій-них підприємств» (за розділом «Монтаж машин і агрегатів»), викладач-методист Іванова Л.В. та «Лабораторний прак-тикум» («АРМ»), викладач Суворова О.В. Вид бінарного заняття – семінар-колоквіум. Присутні: викладачі техніку-му, запрошені провідні викла-дачі і голови циклових комі-сій спеціальності 5.05050205 «Обслуговування та ремонт обладнання металургійних підприємств» технікумів об-ласті, голова обласного мето-дичного об’єднання механіків Ірина Михайлівна Дмитрієва та начальника Дніпровської філії ІІТЗО Алла Вікторівна Гончарова. Мета проведення заходу – доведення до загалу методів, що застосовуються при виявленні якості отрима-них знань із наданням при-кладів.

В складних умовах рин-кових відносин кваліфікація майбутніх техніків-механіків має дуже велику цінність. За-пропонований викладачами досвід – проведення пере-вірки отриманих при вивченні

дисциплін «Технічне обслуго-вування, ремонт і монтаж» та «Лабораторний практикум» теоретичних знань та прак-тичних вмінь різними метода-ми:

• усне опитування; • науково-практичний ме-

тод – вирішення виробничої ситуації – забезпечує форму-вання інтелектуальних нави-чок і вмінь планування, аналі-зу й узагальнень, опанування компетентностей професійної діяльності. У процесі орга-нізації та проведення науко-во-практичної роботи необ-хідно акцентувати увагу на змістовності та відповідності технологіям сучасного вироб-ництва;

• інтерактивний метод: тестування кожного студента займає 10 хвилин і включає 10 питань. Тести створені у електронно-освітніх ресурсах програми iSpring Suite.

Зараз неможливо уявити сучасне заняття без наочнос-ті. Застосування комп’ютерних технологій допомагає: скороти-ти час, оптимізувати навчаль-ний захід за рахунок структуру-вання, запобігти відставанню у вивченні матеріалу студента-ми, що пропустили заняття, забезпечити різноманітність джерел додаткового матері-алу, надати можливості для контролю й корекції навчаль-ного процесу. Особливістю цієї програми є дистанційні курси, відеолекції, тренаже-ри, тести, опитування, інтер-активності в одній програмі. Основні структурні частини, які найбільш застосовуються на початковому етапі робо-ти з цією програмою – тести (iSpring QuizMaker), які до-зволяють спрощувати або ускладнювати умови тесту-

вання; • індуктивний метод.У індуктивному методі

Френсіса Бекона необхідними етапами є збирання фактів, їх систематизація. Наука займа-ється зіставленням давно від-критих речей, а не пошуком шляхів до нових відкриттів: кінцева мета науки – винахо-ди та відкриття, задоволення потреб і покращення життя, а не людська користь. Успіх науки залежить від досвіду, але він без певного мето- ду – лише блукання у темряві. Бекон висунув ідею складан-ня трьох таблиць досліджен-ня – таблиці присутності, від-сутності і проміжних ступенів. Збирається різний матеріал з заданої теми, потім видаля-ється посередній матеріал, а той, що залишився, – систе-матизується. Виконання ре-фератів має на меті вдоско-налити метод узагальнення перед виконанням курсового та дипломного проектування.

По закінченню заняття при-сутніми було відмічено: висо-ку якість підготовки студентів за фахом, застосування різ-них методів перевірки знань, застосування програмного за-безпечення (тести створені у електронно-освітніх ресурсах програми iSpring Suite).

Такі методики можуть за-стосовуватися у підготовці спеціалістів у вищих навчаль-них закладах різних рівнів акредитації для оптимізації роботи з творчо обдарованою молоддю та наступним залу-ченням її до виконання науко-во-пошукових робіт та участі в регіональних конкурсах, міжнародних науково-прак-тичних конференціях.

26

ОС

ВІТ

НІ

ТЕ

ХН

ОЛ

ОГІ

Ї


У своїй педагогічній діяль-ності я часто використовую ці слова видатного філософа німецької класичної філосо-фії 19 ст. як метод педаго-гічного впливу на розвиток креативних та професійних здібностей студентів. Для цього, я вважаю, дуже ко-рисною є інтегрована фор-ма навчання. Студент, який хоче мати високий інтелек-туальний та професійний рівень розвитку своєї діяль-ності, повинен навчитися критично мислити і аналізу-вати, вислуховувати і спря-мовувати свою діяльність на досягнення конкретних результатів. Саме предме-ти соціально-гуманітарного циклу формують гуманіс-тичний погляд на майбутню професію медиків, розвива-ють філософське мислення. Саме на основі інтегрованих практичних занять з історії медицини та філософії для творчого розвитку студентів можна використовувати про-блемні завдання пошуково-творчого характеру, різного виду проектні технології. Ві-домий лікар Авіценна у свій час створив філософську ме-дичну енциклопедію, яку на-звав «Книга зцілення». Про філософію в медицині бага-то говорили Платон і Сократ.

Гіппократ писав, що «знання філософії є сестрою меди-цини і живе з нею під одним дахом. Все, що знаходиться у мудрості, є і в медицині, а саме совісність, скромність, повага, судження, знання того, що необхідне і корис-не для життя». Проблема здоров'я цікавила людей з давніх часів, а мудрість філо-софії приводила до прийнят-тя рішень його укріплювати. Так, наприклад, вивчаючи тему «Взаємозв’язок філосо-фії та медицини», звертаюсь до студентів та використовую метод роботи «малими група-ми», пропонуючи проблемні завдання пошуково-творчого характеру. Для їх виконання активізую знання не тільки з філософії та історії меди-цини, а також з психології, педіатрії, анатомії. В цих за-вданнях немає конкретних алгоритмів.

На першому етапі став-лю проблемні питання: Що таке хвороба? Чому людина хворіє? Проблема здоров’я і хвороби у філософії та меди-цині.

Так, перша група отримує таке завдання: Як пояснюють цю проблему ці дві науки?

Друга група отримує за-вдання: Яка людина, на ваш погляд, вважається здоро-вою? Розгляньте її з точки зору функціонально-біологіч-ного підходу.

Третя група розглядає проблему здоров’я і хвороби з точки зору соціально-біо-логічного підходу. (Хворий – завжди ізольований елемент, який вимагає від здорових людей догляду та співчуття, на що здорова людина не завжди спроможна, адже в неї нечутливість до болю та страждань є нормою.

Четверта група має таке завдання: Американський психолог та психотерапевт Ролло Мей увів поняття «творча хвороба», яким по-значається позитивний до-свід хвороби і страждання для творчого розвитку лю-дини. Розгляньте хворобу з точки зору гуманістичної пси-хології та філософського ви-міру, зробіть висновки.

П’ята група: Відкриття ен-докринних залоз дало змо-гу сформулювати висновок: психіка керує тілом. Роз-гляньте хворобу з точки зору психоматичної медицини.

Шоста група: Експерти.

ВÏЛÈВ ÏЕÄАÃОÃІЧÍО¯ КÐЕАÒÈВÍОСÒІ ВÈКЛАÄАЧА ÍА ÄÓХОВÍО-КÐЕАÒÈВÍÈÉ ÐОÇВÈÒОК СÒÓÄЕÍÒІВОлена Мартиненко,викладач Павлоградського медичного коледжу

²ñòèííèé ô³ëîñîô – öå ë³êàð, àëå òàêèé, ùî íå äî-çâîëÿº ñâî¿ì ïàö³ºíòàì çäîãàäàòèñÿ, ùî â³í ¿õ ë³êàð, â³í ïðè öüîìó îáñëóãîâóº ¿õ ó â³äïîâ³äíîñò³ äî ¿õíüî¿ ïðèðîäè, òîáòî ë³êóº ¿õ, âèõîäÿ÷è ç íèõ ñàìèõ ³ ÷åðåç íèõ ñàìèõ.

Ëþäâ³ã Ôåéåðáàõ


ОС

ВІТ

НІ

ТЕ

ХН

ОЛ

ОГІ

Ї

Ви – чарівники-лікувальни-ки. Проблема дуже серйозна й вимагає змін в усіх галузях медичного знання: від діа-гностики до медичної етики. Пропоную внести свої зміни до вирішення проблеми і зро-бити висновки. Студенти на-водять філософські афориз-ми, опираючись на загальні знання з історії медицини, підводять до розуміння ви-словлювання Гіппократа «Лі-кар, який пізнав філософію, прирівнюється до бога».

Викладач, який не зупиня-ється тільки на фактичному матеріалі, а й дає завдання творчо-пошукового характе-ру, використовуючи інтегро-вані заняття, розвиває по-требу в цілеспрямованому самовдосконаленні, допо-магає відкрити у своїх вихо-ванців творчий потенціал. В останні роки поняття “про-ект” активно впроваджується в освітній процес. Проекти історичного напряму надзви-чайно важливі для інтеграції сучасної молоді в суспіль-ство. Історичні проекти не лише можуть виконати за-вдання виховання соціальної активності молодих людей, а й наблизити покоління бать-ків і дітей одне до одного. Окрім того, історія, що ви-вчається досі, залишається в більшості випадків історією великих груп людей, держав, окремих діячів, політичною, економічною, але не історією соціальною, культурною, іс-торією повсякденності, місце в якій може знайти будь-яка людина.

Останнім часом уявлення про суть проектування, сфе-ру його застосування істотно змінилися. З’явилося понят-тя “проектна педагогіка”, що дає змогу виокремити три типи проектів:

- соціальний, який від-

повідає сучасним умовам ви-ховання та вимогам суспіль-ства;

- психолого-педагогіч-ний, що розробляється для навчально-виховного закла-ду або групи і відображає основні напрями діяльності педагога і вихованців у їхній взаємодії;

- особистісний, що є власне проектом розвитку особистості й характеризує уявлення педагога й самого вихованця про його близьке і віддалене майбутнє.

Під час роботи над про-ектом юнаки і дівчата набу-вають досвіду розв’язання реальних проблем життя. Проектний підхід використо-вується для освоєння “незна-ного”, застосовуючи знане. Студентам передаються пев-ні схеми діяльності й робочі поняття, але при цьому пе-дагог не претендує на відтво-рення логіки предмета. Втім головне, що завдяки методу проектів за допомогою різно-планових заходів і застосу-вання сучасних комунікацій та культурно-освітніх захо-дів відроджується історична пам’ять.

Метод проектів – педаго-гічна технологія, зорієнтова-на не на інтеграцію фактич-них знань, а на застосування їх і набуття нових (часто са-моосвітою).

Дослідницький проект може бути за змістом моно-предметним (виконується на матеріалі одного пред-мета) або міжпредметним (інтегрується суміжна тема-тика декількох предметів). Так, наприклад, проведячи майстер-клас з дисциплін «Філософія» та «Фармаколо-гія» використовую інтегрова-ну форму проекту.

Розглядаємо розвиток фі-лософської думки та фарма-

кології за етапами історично-го розвитку.

Відповідно кожна група обирає собі історичний етап розвитку. Даю індивідуальні завдання, наприклад, «Осо-бливості вітчизняної філосо-фії», «Філософська думка в Україні». Підводжу до осно-вної лінії проекту, в центрі якої – людина, любов до неї, повага до життя людини і ро-зуміння світу. Творчі проекти студентів можуть бути у ви-гляді відеороликів, презен-тацій, оформлення стендів тощо. Головним є морально-етичний напрямок, який був започаткований митрополи-том Іларіоном ще в Київській Русі. При цьому обов’язково використовую першоджере-ла, такі як: «Слово про за-кон і благодать» – саме в цьому творі розглядаються проблеми сенсу людсько-го життя; «Повчання дітям» В.Мономаха, де осмислю-ється духовний світ людини і де він закликає дітей твори-ти добро; «Молєніє Данила Заточника» – гімн Розуму і Мудрості… І так по всіх ета-пах першоджерела мають не тільки інформаційне, а й ве-лике виховне значення.

Проект може бути підсум-ковим, коли за результатами його виконання оцінюється засвоєння певного навчаль-ного матеріалу, і поточним, коли на самоосвіту і практич-ну діяльність виноситься із навчального курсу лише час-тина змісту навчання.

Запропоновані проекти можуть бути індивідуальни-ми, індивідуально-групови-ми. Вони корисні з точки зору виховання поваги до минуло-го, до людей, чиї імена не за-вжди знайдені у підручниках. Такі проекти можна плану-вати як частину тематичного оцінювання, але обов’язково

28

ОС

ВІТ

НІ

ТЕ

ХН

ОЛ

ОГІ

Ї


на добровільній основі. Вар-то теми обговорювати, тому що це створить додаткову мотивацію у студентів для спільної діяльності. Важливо, щоб брали участь батьки.

Найскладнішим у впрова-дженні дослідницьких проек-тів є організація підготовчого етапу. Складаючи план на на-вчальний рік, потрібно визна-чити провідну тему чи кілька тем, які будуть винесені “на проектування”. Але виклада-чеві треба мати на увазі, що проект не має перетворити-ся на реферат, який просто запозичується із інтернету. Чіткість організації проек-тування визначається кон-кретністю постановки мети, визначенням запланованих результатів. Дуже ефективне використання невеликих ме-тодичних рекомендацій чи ін-струкцій, де вказується необ-хідна й допоміжна література для самоосвіти, вимоги до якості проекту та його орга-нізації.

Необхідно організувати роботу так, щоб студенти на-вчались.

Особливу увагу хочу звер-нути на використання проек-тних технологій під час ви-кладання таких дисциплін, як історія, соціологія. Про-ектна діяльність передбачає роботу в колективі. Великий інформаційний обсяг зму-шує студентів об’єднуватися у групи. Така ситуація спри-яє мисленню, формує осо-бистість, оскільки працюючи у команді, юнаки і дівчата вчаться взаємодіяти один з одним, вирішувати можливі конфлікти, набувати навичок етичного спілкування, брати відповідальність за вибір рі-шення, аналізувати резуль-тати діяльності, формувати

духовність.Досвід свідчить, що най-

складніше – самостійно роз-поділяти обов’язки. Слід дотримуватися принципу “кожний робить те, що зможе зробити краще за інших”. У роботі з інформаційною час-тиною проекту буває важко зорієнтуватися. Тому раджу розпочати навчання студен-тів з пошуку і відбору необ-хідних відомостей.

Вивчення та осмислення фактів стимулює розумову ді-яльність молодих людей, ро-бить їх співучасниками подій і фактів, забезпечує активну життєву позицію.

Об’єктами соціального проекту можуть бути різні періоди історії, споруди та культурні пам’ятні місця. Го-ловною метою такого проек-ту є формування і розвиток свідомої особистості з грома-дянською позицією, готовою до конкретного вибору свого місця і життя своєї країни.

Так, наприклад, в нашому місті був розроблений проект “Партизанськими стежками ”.

Роботу над цим проектом висвітлювали засоби масової інформації. Студенти нашо-го медичного коледжу також взяли в ньому участь. Були представлені роботи: відео-фільм «Павлоград до війни і під час окупації» (студентки Олени Гвініашвілі), презен-тація «Велика Вітчизняна ві-йна моєї сім’ї» (Коваленко І.); група студентів зробила ві-деоролик «Козацько-маврин-ський майдан».

Цей проект унікальний, тому що спрямований на створення зв’язків між на-вчальними закладами міста. Участь в цьому проекті дала молоді змогу завдяки крає-знавчому пошукові збагатити

свій світогляд, знання й розу-міння історії краю і держави.

Цікавими є індивідуальні проекти “Повсякденне жит-тя на тлі історичної епохи”. Їх мета – залучити студентів до активного вивчення історії повсякденності на прикладі власної сім’ї та сприяти пози-тивному ставленню до історії, родини як органічної складо-вої історії країни.

Очікувані результати:- зв’язок “малої історії

сім’ї” та загальної історії кра-їни;

- толерантне ставлення до різноманітності смаків.

Не менш цікавим є проект “Історія в назвах”, основною метою якого є можливість за-лучити до вивчення місцевої історії та культурних надбань рідного міста, селища. Ре-зультатом дослідження стала поява довідників, “Наше на-селення в назвах до 1991 р. і після” та «Походження назв вулиць». У ході створення та-ких проектів ведуться диску-сії, обговорення про суспільні цінності, історичну пам’ять та її суспільно-культурне зна-чення. А найголовнішим є те, що в процесі створення таких проектів відроджується істо-рична пам’ять.

Будь-яка робота повинна бути мотивованою, тільки тоді вона приносить задоволення. Бо коли ми шукаємо, ми спо-внюємось творчою енергією і отримуємо позитивні емоції, а значить – здійснюємо свої наміри.

Закінчити я хочу словами видатного педагога сучаснос-ті В.О. Сухомлинського: «За-вдання педагога не в тому, щоб донести істину, а навчи-ти, як знаходити її».


ОС

ВІТ

НІ

ТЕ

ХН

ОЛ

ОГІ

Ї

Коледж сьогодні має го-тувати студента не лише як носія знань, а як конкурен-тоспроможну особистість, що здатна використовувати здобуті знання для успішної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя.

Мова йде про формування підприємницької компетент-ності та управлінських якос-тей студентів, які у подаль-шому житті підвищать їхню конкурентоспроможність на ринку праці.

У коледжі, відповідно до навчального плану підготовки фахівців економічних спеці-альностей, для формування управлінських якостей перед-бачена дисципліна «Підпри-ємницька діяльність», яка ви-кладається на ІІ та ІІІ курсах.

Дисципліна направлена на формування системи знань і практичних навичок оволо-діння основами теорії малого підприємництва, формуван-ня відповідного економічного мислення для ефективної ро-боти у сфері бізнесу.

Для закріплення лекцій-ного матеріалу та отримання інформації зі слів спеціаліс-тів, які безпосередньо за-ймаються реєстрацією під-приємницької діяльності, на практичних заняттях дисци-пліни проводяться навчальні екскурсії до Центру надан-ня адміністративних послуг

міста Вознесенська на теми: «Технологія створення влас-ної справи», «Розробка уста-новчих документів юридичної та фізичної особи підпри-ємця», «Реєстрація юридич-ної особи та фізичної осо-би – підприємця». На таких заняттях студенти мають змогу переглянути зразки офіційних документів засну-вання власної справи.

Підготовка майбутніх фа-хівців у сфері економіки і під-приємництва в коледжі пе-

редбачає не лише оволодіння теоретичними знаннями дис-ципліни «Підприємницька ді-яльність», а й формування аналітичного мислення, роз-виток професійних якостей фахівця, накопичення досві-ду практичної виробничої ді-яльності зі спеціальності.

Для проведення навчаль-ної практики було розробле-но робочий зошит, який брав участь у конкурсі «Педагогіч-ні інновації» ДУ «НМЦ «Агро-освіта».

ÔОÐÌÓВАÍÍß ÓÏÐАВЛІÍСÜКÈХ ßКОСÒЕÉ Ó СÒÓÄЕÍÒІВ ЕКОÍО-ÌІЧÍÈХ СÏЕЦІАЛÜÍОСÒЕÉ

Ольга Гонта, викладач Вознесенського коледжуМиколаївського НАУ

Â³ðòå â ñåáå! Â³ðòå â ñâî¿ çä³áíîñò³!Áåç ñêðîìíî¿, àëå ðîçóìíî¿ âïåâíåíîñò³ ó ñâî¿õ ñèëàõ âè íå çìîæåòå áóòè óñï³øíèì ÷è ùàñëèâèì. Íîðìàí Â³íñåíò Ï³ë

30

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


Матеріал робочого зошита для проведення навчальної практики з дисципліни «Під-приємницька діяльність» для студентів економічних спе-ціальностей містить перелік завдань та методичні вказів-ки щодо їх виконання. Робо-чий зошит призначений для студентів денної форми на-вчання. Його використання у навчальному процесі допо-може сформувати у майбут-нього спеціаліста практичні навички індивідуальної ро-боти. Прикладом навчальної практики, що рекомендуєть-ся для використання у про-грамі підготовки економістів вищих навчальних закладів, є навчальна практика з дис-ципліни «Підприємницька ді-яльність», а саме – складан-ня бізнес-плану.

Навчальна практика має організаційну форму навчан-ня – бригадну, що стимулює студентів до спільної на-вчальної діяльності, обгово-рення, пошуку інформації.

Мета практики – закріпити і поглибити теоретичні знання, одержані під час вивчення дисципліни «Підприємницька діяльність».

Завдання практики – на-буття вмінь та навичок підго-товки і написання бізнес-пла-ну.

Бізнес-план – це письмо-вий документ, в якому ви-кладено сутність підприєм-ницької ідеї, шляхи і засоби її реалізації та охарактеризова-но ринкові, виробничі, органі-заційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.

Робочий зошит містить перелік завдань відповідно до структури бізнес-плану та методичні вказівки щодо їх виконання:

1. Ознайомлення із за-вданнями практики – студен-ти мають можливість згада-

ти теоретичний матеріал на тему «Планування підприєм-ницької діяльності», структу-ру та розділи бізнес-плану; формують «команди» з 4-ох осіб; визначають ідею, мету та цілі бізнес-плану; оформ-люють титульний лист бізнес-плану відповідно до вимог, а також розроблюють логотип та слоган майбутньої бізнес-ідеї.

2. Галузь підприємства і його продукції – у цьому роз-ділі надається інформація про продукцію, яка буде отри-мана за результатами реалі-зації бізнес-плану. Оптималь-ним буде надання у додатку до бізнес-плану фотографій, малюнків, креслень, макетів, ескізів, схем, натурального зразку та інших форм відо-браження, що надають пред-метне уявлення про продук-цію.

3. Маркетинг і збут про-дукції – розділ бізнес-плану, головна мета якого полягає у поясненні собі та зацікавле-ним особам, як саме фірма має намір впливати на свій цільовий ринок і реагувати на ситуацію, яка там склалася, щоб забезпечити збут сво-єї продукції. Маркетинг-план має пояснити стратегію ви-ходу фірми на свій цільовий ринок та його завоювання.

4. Виробничий план. Го-ловне завдання виробничого плану як розділу бізнес-пла-ну фірми виробничого спря-мування полягає в тому, щоб переконати зацікавлених фізичних та юридичних осіб (потенційних інвесторів), що фірма: реально спроможна організувати відповідне ви-робництво; здатна продукува-ти необхідну кількість товарів належної якості; має можли-вість придбати необхідні для цього ресурси.

В складі виробничого пла-ну є такі блоки (підрозділи):

• основні виробничі опера-ції;

• машини та устаткування; • сировина, матеріали й

комплектуючі вироби; • виробничі та невиробни-

чі приміщення; • вплив зовнішніх факто-

рів.5. Організаційний план

передбачає визначення по-треби в персоналі з розпо-ділом по категоріях праців-ників, кваліфікації (досвіду), необхідної чисельності, вар-тості та джерелах покриття потреб в персоналі.

6. Фінансовий план – цей розділ передбачає розраху-нок грошових надходжень та витрат, графік досягнення беззбитковості та основних фінансових показників, які характеризують ефективність бізнес-плану.

7. Оцінка ризику і про-грама управління ним перед-бачає виявлення критичних ситуацій, що можуть негатив-но вплинути на бізнес та зна-ходження шляхів подолання ризиків.

8. Резюме є фактично скороченою версією плану, своєрідним «повідомленням про наміри». Хоча виконав-че резюме наводиться на са-мому початку бізнес-плану, складати його слід після за-кінчення роботи. Лише після того, як план повністю проду-маний та написаний, можна в короткій формі викласти його зміст.

Резюме – це короткий огляд ділової пропозиції, її ключових важливих аспектів, здатної привернути увагу ін-вестора та спонукати його до подальшого ознайомлення з бізнес-планом. Це стисла версія бізнес-плану.

Основна мета цього роз-ділу бізнес-плану – предста-вити у максимально вигідній формі найважливішу інфор-


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

мацію для потенційних парт-нерів і для осіб, на фінансову підтримку яких розраховує підприємець.

Кожен розділ бізнес-пла-ну – це і є окреме практичне завдання, яке містить мету завдання, методичні вказівки до його виконання.

Після завершення практи-ки студент повинен вміти:

- робити загальну ха-рактеристику підприємства та аналіз основних показни-ків господарської діяльності;

- проводити аналіз рин-ку продукції;

- складати виробничий план;

- проводити організацій-ний план;

- складати фінансовий план;

- аналізувати ризики;- складати резюме. З першого дня навчальної

практики студенти відчувають взаємозв`язок з іншими ви-вченими навальними дисци-

плінами. Так, розпочинаючи з пошуку та аналізу інформа-ції обраної діяльності, згаду-ють дисципліну «Ринкові до-слідження». А при розробці титульного листа, який має містити слоган і логотип своєї діяльності, та при складанні розділу «Маркетинг та збут продукції» наводиться інфор-мація про стратегію рекламу-вання продукту або послуги, витрати на маркетинг, ціноут-ворення, що тісно пов`язано з дисциплінами «Реклама та стимулювання збуту» та «Ці-ноутворення». При розробці розділу «Виробничий план» наводяться розрахунки по-треби в матеріалах і сировині на виробництво продукції, ви-трати на їх закупівлю, аналіз постачальників, витрати на обслуговування і планові ре-монти устаткування, бачимо тісний зв`язок з дисципліною «Економіка підприємства». При складанні розділу «Фі-нансовий план», де система-

тизуються та узагальнюють-ся усі розрахунки прибутків та витрат діяльності, відразу згадуємо дисципліни «Фінан-си», «Фінанси підприємств». І так майже всі вивчені дисци-пліни можна пов`язати з кож-ним розділом бізнес-плану.

В останній день навчаль-ної практики проводиться презентація та захист біз-нес-планів, різноманітних за тематикою і сферами ді-яльності. На захист практики запрошується адміністрація коледжу, яка виступає в ролі уявних майбутніх інвесторів, щоб надати більш реалістич-ного вигляду даної презента-ції бізнес-планів.

Випускники коледжу нео-дноразово після завершення навчання впроваджували біз-нес-ідеї в життя на основі по-передніх бізнес-планів, скла-дених на навчальній практиці в коледжі. Чим ми дуже пиша-ємося!

32

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


ПЕДАГОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Арт-терапія – це динамічна система взаємодії між учасником (дитиною, дорослим), про-дуктом його образотворчої творчої діяльності і арт-терапевтом (психо-логом, педагогом) в арт-терапевтичному просторі.

Вигорання – це відповідь на хронічний емоційний стрес, що включає три компоненти: емоцій-не і фізичне виснаження; зниження продуктивності праці; деперсо-налізацію або дегуманізацію міжособових стосунків.

Внутрішній світ людини (або суб’єктивна реальність) – це весь той внутрішній зміст психо-логічної діяльності, який характерний тільки для даної конкретної людини.

Гігієна навчально-виховної роботи – система науково обґрунтованих правил організації на-вчально-виховного процесу з урахуванням необхідних санітарних вимог.

Гра – одна з психічних реальностей, що характеризується вільною діяльністю і протистоїть серйозному.

Катарсис (піднесення, очищення,оздоровлення). У сучасній психології (зокрема, в психоана-лізі, психодрамі, тілесно орієнтованій терапії) катарсис розуміють як індивідуальний або групо-вий процес вивільнення психічної енергії, емоційної розрядки, що сприяє зменшенню або зняттю тривоги, конфлікту, фрустрації за допомогою їх вербалізації або тілесної експресії, що ведуть до лікувального ефекту і кращого розуміння себе.

Клімат соціально-психологічний – загальна соціально-психологічна характеристика стану малої групи, особливості сформованих у ній міжособистісних стосунків.

Крок за кроком сходинками здоров’язбереження. Путівник-порадник: навч.-метод. посіб. /

Снісаренко О. С., Іщенко Т.Д., Жуковська С.А., Мельничук І.П. – Київ: НМЦ "Агроосвіта", 2018. – 424 с.

Ця тема є актуальною та своєчасною, і мотивує проа-налізувати гострі проблеми в навчальному процесі медич-ного коледжу. Ефективність лекційної роботи викладача визначається низкою чин-ників, насамперед активніс-тю пізнавальної діяльності студентів, а також певним рівнем їх знань та вмінь, за-доволеністю студентів про-цесом навчання, а виклада-ча – досягнутим результатом, організаційними аспектами розроблення та викладання лекційного матеріалу тощо. Виникнення пізнавальної ак-тивності студентів залежить, з одного боку, від рівня їхньо-го розвитку та попереднього досвіду, базових знань і за-цікавленості, а з іншого – від способів подання лектором навчального матеріалу.

Досвід роботи у медично-му коледжі показує, що у про-цесі підвищення пізнавальної активності студентів визна-чальну роль відіграє вдалий вибір педагогом методу по-дання навчальної інформа-ції. Не менш важливим є ви-користання лектором різних інноваційних технологій, що забезпечує відповідну пози-тивну комунікацію в процесі викладання дисципліни. Вод-ночас, використання анало-гічних прийомів та методів виявляється недостатнім для підвищення ефективності

процесу пізнання у студентів медичного коледжу, що зу-мовлено певними особливос-тями. По-перше, певну роль відіграють умови вивчення предметів: значний обсяг лек-ційного матеріалу поєднуєть-ся з обмеженим часом на його викладання та засвоєння. По-друге, має суттєве значення і брак “ідеального” підручника (навчального посібника), який би задовольняв вимоги різних категорій студентів, повною мірою відображав навчаль-ну програму, містив сучасний дидактичний матеріал, був науковим, простим і зрозумі-лим у мовному оформленні (понятійно-категоріальному контексті), мав чітку, зручну структуру. По-третє, викла-дання базових дисциплін у медичному коледжі визна-чається ще й специфікою ау-диторії, яка не завжди готова до отримання та засвоєння інформації за таких умов. Ця неготовність обумовлена пе-редусім віковим фактором (у коледжі навчаються студенти 15–17 років, в університеті –17–19 років). Далеко не ко-жен студент у цьому віці має повністю сформоване вміння

вчитися самостійно. Такі юні студенти на лекції не завжди здатні виокремити головні тези з почутого. Має значен-ня і відсутність попереднього досвіду конспектування, яко-му не вчать ні в школі, ні при вступі до вишу. Велику роль тут відіграють і фактори ін-дивідуально-психологічного порядку для юних студентів-медиків: коли неусвідомлення ризиків відсутності ґрунтов-них знань з фундаментальних дисциплін у разі виникнення небезпечних ситуацій, що за-грожують здоров’ю та життю пацієнта, поєднується із при-таманною цьому віку абсо-лютною впевненістю у при-хильності долі.

Дидактична робота викла-дача у коледжі не може бути ефективною без урахуван-ня низки вікових особливос-тей. Саме специфіка потреб і можливостей, індивідуально-психологічних особливостей юних студентів-медиків, їх власний незначний попере-дній досвід мають бути визна-чальними в організації лекто-ром пізнавальної діяльності студентів коледжу. Потреба у пізнанні не виникає сама по

ЛЕКЦІß Ç ÏÐÈÐОÄÍÈЧО-ÍАÓКО-ВÈХ ÄÈСЦÈÏЛІÍ Ó ÌЕÄÈЧÍОÌÓ КОЛЕÄÆІ – ÏÐОБЛЕÌÈ І ÏÐОÏОÇÈЦІ¯Надія Говдиш,викладач ВНКЗ ЛОР «Самбірський медичний коледж»

Íå ìåíø âàæëèâèì ÷èííèêîì ó ï³äâèùåíí³ åôåê-òèâíîñò³ íàâ÷àííÿ, êð³ì ïðîôåñ³éíèõ, º ùå é îñîáèñò³ ÿêîñò³ âèêëàäà÷à, ÿê³ íà 75–80 % âèçíà÷àþòü óñï³ø-í³ñòü íàâ÷àííÿ.


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

собі. Діяльність лектора має зводитись до створення опти-мальних для цього процесу умов, які б спонукали студен-тів до активної роботи, про-буджували у них інтерес до предмета, сприяли успішній реалізації навчальних цілей, викликали у них радість піз-нання. Безумовно, першочер-говим завданням для лектора з такою вимогливою аудиторі-єю має бути організація пози-тивної зворотної вербальної та невербальної комунікації, відповідної етичної та моти-ваційної атмосфери у про-цесі викладання дисципліни. Найбільш ефективним у вирі-шенні педагогічних завдань є демократичний стиль, у фор-муванні якого ключову роль відіграють індивідуальні якос-ті викладача. Виробити такий стиль може людина, яка має високий рівень професійної самосвідомості, здатна до постійного аналізу своєї по-ведінки та адекватної само-оцінки. Отже, не менш важ-ливим чинником у підвищенні ефективності навчання, крім професійних, є ще й особисті якості викладача, які на 75–80 % визначають успішність навчання. Викладач повинен: уміти знаходити своєрідний підхід до кожного студента, вболівати за його успішність; не змінюючи сталі переконан-ня студента, вміти зацікавити своїм предметом, підтримати в ньому пізнавальний інтерес; бути знавцем своєї справи, людиною науки, творчою осо-бистістю; вміти навчити ду-мати, аналізувати, самостій-но робити висновки; зуміти повести за собою, спонукати до дії; не зупинятися на до-сягнутому, вчитися у старших колег і прислухатися до думок молоді; жити у форматі вимог сучасного світу; створювати позитивний настрій, пробу-джувати симпатію.

Навчальна діяльність сту-дентів на лекції з фундамен-

тальних дисциплін, зазвичай, передбачає формування чіт-ких логічних уявлень, адек-ватне сприймання та розумін-ня наукового матеріалу, його запам’ятовування, конспекту-вання ключових моментів, ви-рішення проблемних завдань та ін. Порушення хоча б однієї складової пізнавального про-цесу у студентів призводить до зниження їх пізнавальної активності, до неефективної лекційної діяльності викла-дача та зникнення задоволе-ності своєю діяльністю в обох сторін. У зв’язку з цим не менш важливим завданням викладача коледжу має бути заповнення тих проміжних ланок, які б наблизили сту-дентів будь-якого віку, різного розумового розвитку, досвіду, пізнавальної та практичної самостійності, з різними пси-хічними та індивідуальними особливостями оброблен-ня інформації до змістового сприйняття, розуміння та за-своєння лекційного матеріа-лу.

Подолання низки перешкод можливе шляхом викорис-тання варіативної технології проведення лекції, що перед-бачає різноманітність видів робіт і форм організації сту-дентів, визначених лектором разом зі слухачами. Так, сьо-годні лекція, яка максимально задовольняє пізнавальні по-треби юних студентів-медиків та враховує існування у них різних типів репрезентативної системи, має одночасно по-даватися у декількох формах. Поєднання процесу прослухо-вування мовлення викладача (метод аудіювання), за на-явності у слухача текстового варіанта лекції на папері (та в електронній формі), з широ-ким використанням наочнос-ті та практичною діяльністю студентів, як показує досвід, значною мірою збільшує їхню пізнавальну активність.

Серед окресленого чи

не найбільшої уваги потре-бує створення викладачем текстового варіанта лекції, що дає можливість виріши-ти одночасно декілька на-явних проблем, насамперед, пов’язану з браком у студен-тів досвіду конспектування. Не менш важливе значення мають і значний обсяг на-вчальної інформації, що не відповідає часу, відведеному на традиційне викладання дисципліни, а також відсут-ність підручника, адаптовано-го під особливості зазначеної вище аудиторії. Тільки ви-кладач, ретельно дослідивши комунікативний портрет своєї аудиторії, може створити від-повідну саме їй модель вер-бального тексту, здатну подо-лати всі об’єктивні перешкоди до ефективної пізнавальної діяльності студентів, стати їм опорою. Слід бути свідомим того, що початкова модель конспекту лекції потребувати-ме безперервної перебудови, оновлення, уточнення та до-повнення матеріалу, що зако-номірно диктується поступом у науці, змінами програмних вимог, особливостями май-бутньої аудиторії, її побажан-нями.

За реалізації такого виду вербальної комунікації дуже важливими є вибір лектором способу представлення ін-формації та спосіб її викла-дення, формування структури та словникового складу тек-сту, які мають визначатися ви-хідними пізнавальними нави-чками, знаннями студентів та відповідати віковим особли-востям їх психічного розвитку. Цей підхід дає можливість якнайкраще втілити головний задум викладача, спрямова-ний на реалізацію основного змісту матеріалу дисциплі-ни будь-якої складності як-найширшому колу. Водночас через власноруч створений вербальний текст викладач отримує можливість пере-

34

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


бувати в постійному тісному діалозі зі студентами навіть поза аудиторією, продовжую-чи безпосередньо управляти, направляти, впливати на їхню навчальну діяльність, науко-вий світогляд, етично-есте-тичну культуру, дистанційно їх стимулювати та надихати. Виділений час, який раніше витрачався на малокорисний запис тексту під диктовку, до-зволяє лектору одночасно зі слуховим задіювати інші ка-нали сприйняття інформації, зокрема зоровий, тактильний, руховий. З огляду на те, що органи зору “пропускають” у мозок майже у п’ять разів більше інформації, ніж орга-ни слуху, і майже в 13 більше порівняно з органами дотику, неможливо переоцінити роль наочності у навчанні, особли-во під час пояснення нового матеріалу, коли у студентів немає чітких і правильних уявлень про об’єкти і явища, що вивчаються.

Значно активізує пізна-вальний процес залучен-ня студентів до різних видів практичної діяльності такий важливий при освоєнні фун-даментальних медичних дис-циплін методу навчання, як демонстрація. Це запобігає появі відриву в процесі на-вчального пізнання діяльності зорового аналізатора студен-тів від рухового, надає на-очності динамічності, сприяє ефективнішому вирішенню навчальних завдань, забез-

печує перехід студентів від спостерігачів за педагогічним процесом до безпосередніх учасників. Текстові варіанти лекції потребують наявності ілюстрацій, малюнків, схем, які б слугували зовнішньою опорою та стимулом розумо-вих дій студентів. Наочність, реалізована комп’ютерними засобами, має низку пере-ваг, проте навчальні фільми доцільно переглядати лише для закріплення, повторення, розширення та поглиблення знань з теми після її вивчення за допомогою інших методів.

Як показує практика, вміле комбінування під час лекції різних методів та засобів на-очності зі словом викладача і практичною діяльністю сту-дентів дає можливість більш ефективно адаптувати на-вчальний матеріал під осо-бливості різної аудиторії. За-вдяки такому підходу, коли одні методи та засоби допо-внюють інші, можна більш активно, порівняно з тради-ційним методом проведення лекції, організовувати пізна-вальну діяльність студентів, викликати у них пізнавальний інтерес, що стимулюватиме увагу, мислення, пам’ять і сприятиме вияву самостій-ності у вирішенні розумових чи практичних завдань. Різно-манітність зовнішніх впливів зменшує психічну напругу, за-побігає перевтомі, при цьому сама лекція набуває позитив-ного емоційного забарвлення,

що також підвищує ефектив-ність навчання. Сьогодні пе-дагог – це не стільки той, хто вчить, скільки той, хто розуміє і відчуває, як студент вчить-ся. Отже, діяльність лектора має бути частково спрямова-на і на самого себе. Для ви-рішення дидактичних завдань сьогодні замало науково-тео-ретичних і методичних знань. Лектор повинен всебічно зна-ти себе, володіти глибокими знаннями із психології, зокре-ма соціальної, бути уважним до своєї аудиторії, до всього, що відбувається довкола. Він має навчитися здійснювати тонку педагогічну діагностику особистості студентів, аналі-зувати якості, думки, відчут-тя, дії як студентів, так і свої власні. Лише за допомогою поточного систематичного аналізу можна виявляти різні перепони на шляху до якісної, ефективної діяльності викла-дача і студентів та здійснюва-ти влучний підбір форм, мето-дів і засобів для їх усунення. Варто зазначити, що стиму-лювання пізнавальної актив-ності студентів досягається мультифакторним та мульти-канальним впливом, спектр якого має визначатись як осо-бливостями власноруч ство-реного лектором соціально-психологічного портрету його аудиторії, так і здатністю са-мого лектора вміло адаптува-ти під неї навчальний процес.

Список використаних джерел1. Точиліна Т.М. Підвищення ефективності лекцій при вивченні фізики у вищому технічному

навчальному закладі / Т.М. Точиліна // Науковий вісник Ужгородського національного університе-ту. – 2013. – Вип. 26. – С. 212– 215.

2. Якимець Н.С. Соціально-психологічний портрет сучасного викладача, або “Хто він такий?” / Н.С. Якимець // Зб. наук. пр. Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Вища освіта в медсестринстві : проблеми і перспективи” (10 –11 листопада, 2011 р., м. Житомир) : тези доп. – Житомир, 2011. – С. 259 – 260.

З. Максимюк С.П. Педагогіка : навч. посіб. / С.П. Максимюк. – Київ, 2009. – 670 с.4. Лупенко-Ковтун С. Технології співпраці у підготовці майбутнього вчителя / С. Лупенко-Ков-

тун // Проблеми підготовки сучасного вчителя : зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. – 2010. – Вип. 1. – С. 71 – 77.


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

36

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


Успіх у соціально-еконо-мічному розвитку країни на сучасному етапі значною мі-рою визначається рівнем професійної підготовки фа-хівців, раціональним розмі-щенням кадрового потенціалу і його кваліфікацією, безпосе-редньою участю науковців у виробництві. Високий рівень професійної освіти є важли-вим чинником стимулювання економічного розвитку і забез-печення конкурентоздатнос-ті економіки в міжнародному масштабі, конвертованості ди-плома фахівця.

Забезпеченню якості про-фесійних знань, умінь і на-вичок сприяє широке впро-вадження методів активізації навчання, методика застосу-вання яких базується на тісно-му поєднанні форм, методів та організації навчання.

Вимоги реформуваня осві-ти вимагать творчого пошуку викладачів у застосуванні та вдосконаленні установленої методики вивчення фінансо-вих дисциплін.

Характерною особливістю лекції як методу навчання є те, що в ній систематично, по-слідовно, логічно, чітко викла-дається великий за об'ємом навчальний матеріал, зміст наукових проблем. Аналіз до-свіду викладання видатних учених-педагогів засвідчує, що добре прочитана лекція не тільки містить цінний науковий

матеріал, а і вчить науково мислити. Думки, погляди, пе-реконання викладача нерід-ко стають думками і переко-наннями студентів, а манера лектора подавати матеріал, доводити, аргументувати, уза-гальнювати, підводити підсум-ки – зразком для студента і використовується в його май-бутній професійній діяльності.

Саме лекція є швидким засобом передачі значного об'єму навчальної інформації

великій аудиторії. Вона може стисло і логічно подавати на-вчальний матеріал впродовж короткого часу, пояснювати складні терміни, розкривати механізми вирішення про-блем, аналізувати і показува-ти зв'язок між різними кате-горіями, концепціями. Лекція значно полегшує підготовку студентів до семінарських за-нять, оскільки в конспекті є вже добре оброблений викла-дачем матеріал.

ÓÄОСКОÍАЛЕÍÍß ÌЕÒОÄÈКÈ ÏÐОВЕÄЕÍÍß ЛЕКЦІÉÍÈХ ÇАÍßÒÜ ÔІÍАÍСОВÈХ ÄÈСЦÈÏЛІÍ ßК ОÄÈÍ ІÇ ВÈÄІВ ІÍÒЕÐАКÒÈВÍОÃО ÍАВЧАÍÍßСвітлана Рубанова, викладач Машинобудівного коледжу Донбаської державної машинобудівної академії

Ùîá áóòè õîðîøèì âèêëàäà÷åì,Ïîòð³áíî ëþáèòè òå, ùî âèêëàäàºø,² ëþáèòè òèõ, êîìó âèêëàäàºø.

Î.Â. Êëþ÷åâñüêèé


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

Залежно від дидактичних завдань і логіки навчального матеріалу поширені ввідні, на-становчі, поточні та оглядові лекції. За характером викладу і діяльності студентів лекція може бути інформаційною, по-яснювальною, лекцією-бесі-дою тощо.

Лекційна форма проведен-ня занять доцільна при:

- вивченні нового матеріа-лу, мало пов'язаного з раніше вивченим;

- розгляді складного для самостійного вивчення мате-ріалу;

- подачі інформації велики-ми блоками, в плані реалізації теорії укрупнення дидактич-них одиниць в навчанні;

- виконанні певного виду завдань з однієї або декількох тем, розділів тощо;

- застосуванні вивченого матеріалу при вирішенні прак-тичних завдань.

Структура лекції визнача-ється вибором теми і мети за-няття. Іншими словами, лекція будується на поєднанні етапів заняття: організації, постанов-ки цілей і актуалізації знань, повідомленні знань виклада-чем і засвоєнні їх студентами, визначенні домашнього за-вдання.

Лекція неодмінно має бути інтерактивною, тобто

із зворотним зв'язком. Вона дає можливість викладачеві враховувати стан аудиторії, управляти розумовою діяль-ністю студентів, диктує темп заняття. Дуже важливо, щоб лекція розвивала творчі зді-бності. Тому завжди актуаль-не питання про її проблемний зміст. Мета створення про-блемної ситуації – викликати пізнавальний інтерес, показа-ти студентам необхідність на-буття нових знань.

Правильна постановка про-блеми відразу ж приковує їх увагу. Вони намагаються ви-рішити поставлене проблемне питання, звертаючись до рані-ше вивченого матеріалу, але незабаром переконуються, що цих знань недостатньо. Пере-конавши в цьому слухачів, ви-кладач, використовуючи різні методичні прийоми, форми і засоби навчання, викладає новий матеріал.

Під час викладання фінан-сових дисциплін на практи-ці застосовуються такі типи лекцій: вступна, настановча, інформаційна, оглядова, лек-ція з елементами бесіди, про-блемна, заключна.

Лекція – головний спосіб оперативної передачі сту-дентам найновішої інформа-ції. Це логічне, послідовне викладення матеріалу, яке

характери¬зується судження-ми, висновками, підсумком. Для лекцій характерна наяв-ність найсучасніших наукових відомостей.

Ні один підручник, ні один методичний посібник не всти-гає відобразити найновіші ві-домості про досягнення науки і кращого досвіду так, як це може лекція. Ніщо не може так вплинути на думки і почуття студентів, як глибоко розкри-тий матеріал лекції, поданий через живе слово викладача.

Крім того, особистість ви-кладача, його власні погляди на факти і події, методологіч-на та ідейна позиція не можуть бути виражені ніякими іншими методами, крім ґрунтовної лекції. Якщо талановитому чи мудрому, досвідченому викла-дачеві вдається "примусити себе слухати, піймати непоси-дющу птицю – юнацьку увагу", то в цьому випадку вплив ви-кладача виходить до межі на-вчання. Тоді лекція стає мето-дом виховання студентів.

Тематика курсу лекцій ви-значається викладачем у ро-бочій навчальній програмі. Основою для цього є освіт-ньо-професійна програма з дисципліни.

Орієнтовний логічний план лекції може мати такий ви-гляд:

I. Оголошення теми. Фор-мулювання теми і мети лекції. Ознайомлення з переліком питань, за якими буде ви-кладатись навчальний мате-ріал теми. Сюди обов'язково включаються питання, які сту-денти, згідно з навчальним планом, повинні опрацювати самостійно, з коротким ко-ментарем роботи над ними та повідомленням про форму контролю за їх вивченням.

Характеристика літератури з теми лекції. Коротка вступ-на характеристика проблеми в контексті науки і життя. Роз-криття стану питання. Певний зв'язок з попереднім і наступ-

Структура заняття – лекції

38

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


ним навчальним матеріалом. Актуалізація опорних знань.

II. Виклад матеріалу. Роз-криття змісту лекції. Вста-новлення, аналіз, науковий розгляд подій, фактів, їх те-оретичне обґрунтування, ло-гічне переконливе доведення. Співставлення поглядів, різ-них точок зору, встановлення своєї позиції. Формування і формулювання окремих ви-сновків. Встановлення зв'язків з практикою життя, майбут-ньою професією.

III. Загальні висновки. Під-сумок з усього викладеного. Постановка завдань. Мето-дичні поради. Відповіді на за-питання студентів.

Розглянутий логічний план лекції відповідає природі на-вчального процесу, що є про-цесом пізнання. Шлях піз-нання в лекції – від фактів, їх аналізу до узагальнень, висновків, а потім до практи-ки, зв'язку з життям, виробни-цтвом, до самостійної роботи.

Підготовка лекції – творчий процес, який включає багато важливих компонентів. Логіч-но і практично підготовка до лекції має два аспекти: визна-чення змісту, підбір і організа-ція матеріалу та вибір форм і методів роботи, мовне та ілю-стративне оформлення лек-ції. Тому, готуючись до лекції, необхідно:

1. Чітко визначити дидак-тичну (навчальну) і виховну мету для конкретної аудиторії.

2. Опрацювати науково-популярну, періодичну, спе-ціальну літературу. Вибрати ґрунтовну переконливу інфор-мацію, професійно необхідну, цікаву з пізнавальної точки зору.

3. Збагатити лекцію влас-ними спостереженнями з жит-тя, досвідом.

4. Не слід переобтяжувати її фактами, поняттями. "Во-гонь, завалений дровами, − гасне".

5. Визначити головні пи-

тання лекції і визначити час на їх аналіз.

6. Уникати невиправданого використання термінів, незро-зумілих слів.

7. Завчасно продумати ви-користання наочності та ТЗН.

Необхідно знати, що за 20 хв, якою б цікавою не була лекція, студенти стомлюють-ся і послаблюється їх увага, потрібно дати їм відпочинок, переключити увагу на інше.

"Даже блестящая речь на-доедает" (К. Ломброзо).

Без контакту з аудиторією не може бути вдалої лекції. Він встановлюється через знання психології студентської маси, через довіру, погляд "очі в очі", мудрість і вихованість ви-кладача, відповідність слова і діла, компетентність, життєву цінність повідомлюваного.

Не менш важливе значення мають форма викладу, мова та стилістика лекції. Лекція не повинна читатись, а виклада-тись, переказуватись. Кращі лектори говорять, а не чита-ють. У лектора повинні бути відпрацьовані техніка мови, інтонація, дикція, темпоритм, жести, міміка.

Викладач повинен домага-тись того, щоб студенти уваж-но слухали лекцію, прагнули зрозуміти її зміст і коротко за-писували основні твердження і положення. Проте викладач не повинен їх диктувати. Хай він подасть різнобічний аналіз факту – студенти встигнуть за цей час записати суть по-ложення. Правильне конспек-тування не лише фіксує зміст лекції, але й активізує пізна-вальну сторону мислення і увагу студентів. Конспекту-вання – один із засобів розви-тку пізнавальних здібностей студентів.

Вони повинні піти з лекції не стомленими, а відчувати задоволення від співпраці з викладачем. Що ж стосується класифікації нетрадиційних видів лекцій, то є всі підста-

ви говорити про наближення їх до комплексу інноваційних освітніх технологій, про пошу-ки дещо інших підходів до пе-редачі навчального матеріалу.

До категорії нетрадиційних відносять такі:

Міні-лекція. Може проводи-тись викладачем на початку будь-якого виду аудиторних занять (семінарського, прак-тичного або лабораторного) протягом десяти хвилин по одному з питань теми, що ви-вчається.

Багатоцільова лекція осно-вана на комплексній взаємодії окремих елементів: подача матеріалу, його закріплення, застосування, повторення і контроль.

Проблемна лекція – це апробація багатоваріантних підходів до рішення пред-ставленої проблеми. Вона активізує особистий пошук студентів, пошукову та до-слідну діяльність. На перших етапах у групах з високим рів-нем пізнавальної діяльності викладач може побудувати лекцію таким чином, що сам ставить проблему і на очах у групи демонструє можливі шляхи її вирішення. У подаль-шому можна переходити до частково-пошукових методів, а саме: лектор створює про-блемну ситуацію і спонукає студентів до пошуку рішення. Саме так організовується та-кий вид проблемної лекції, як лекція-брейнстормінг ("моз-кова атака"). Використовуючи те, що на лекціях, як правило, є декілька груп, створюються команди, які за певний час по-винні надати свій варіант ви-рішення проблеми. Викладач слідкує не тільки за правиль-ністю відповіді, але й за аргу-ментацією, а в разі необхід-ності – сам дає розгорнутий коментар, який фіксується у зошитах.

Піком проблемного на-вчання стає використання ев-ристичних методів, тобто ви-


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

кладач, готуючись до лекції, підбирає й компонує навчаль-ний матеріал таким чином, щоб студенти самостійно ви-окремили з нього проблему і на семінарському занятті про-демонстрували власні варіан-ти її вирішення.

Лекція із заздалегідь за-планованими помилками. На підготовчому етапі у тексті лекції закладається певна кількість помилок змістовного, фактологічного, методичного характеру. На початку лекції викладач попереджає аудито-рію, що в даному тексті є пев-на кількість помилок. Під час лекції або при підготовці до семінару студенти знаходять ці помилки, кваліфікують їх, надають правильні відповіді. Така лекція виконує стимулю-ючу, контрольну та діагнос-тичну функції.

Лекція-конференція. Про-водиться за схемою наукових конференцій. Складається із заздалегідь поставленої про-блеми і системи доповідей (до 10 хвилин) по кожному питан-ню, що висвітлює проблему. При цьому виступ готується як логічно закінчений текст, який є результатом самостійної ро-боти студента. Функція викла-дача полягає у керуванні під-готовкою таких доповідей до лекції. Під час лекції викладач може дещо узагальнити мате-ріал, допомогти "лектору-по-чатківцю" з числа студентів, якщо йому не зовсім вдається відповісти на питання аудито-рії. Такий вид лекцій, з одно-го боку, значно підвищує роль самопідготовки, з іншого – до-зволяє виявляти резерви на-уково-педагогічних кадрів.

Лекція-прес-конференція – на початку заняття студенти ма-ють задавати лектору питання у письмовій формі, які лектор протягом декількох хвилин аналізує і дає змістовні від-

повіді, які повинні бути сфор-мовані у зв’язний текст. Знову ж таки, за достатньо високого рівня підготовленості аудито-рії висвітлення питань може відбуватися за участю най-сильніших студентів, які за-ймають місце поруч з викла-дачем.

Лекція-бесіда. Окрім пи-тань студентів, вона допускає викладення ними своєї точки зору з того чи іншого питан-ня. На такій зустрічі лектор і сам повинен ставити питання студентам, щоб почути їх ви-словлювання, викладення їх позиції. Так утворюється під-ґрунтя для обміну думками, для бесіди. Методична спе-цифіка лекції-бесіди полягає в тому, що лектор виступає і в ролі інформатора, і в ролі співрозмовника, що вміло на-правляє хід діалогу зустрічни-ми питаннями.

Лекція-бесіда може пере-творитись в лекцію-диспут і, так би мовити, природним шляхом, і в результаті запла-нованих дій лектора. Одна з функцій лектора – короткий виступ на початку зустрічі, але потім йде не просто роз-мова – діалог зі студентами, а полемічна бесіда. Функції лектора передбачають таку постановку питань, яка веде до зіткнення думок і, відпо-відно, до пошуку аргумен-тів, до поглибленого аналізу проблем, що розглядаються. В цьому випадку методична майстерність лектора вклю-чає не лише вміння читати лекцію-монолог, відповідати на питання, вести бесіду, але й навички організації спору і вмілого керування ним. Тему дискусії потрібно обирати і розробляти попередньо. Але однієї потенційної дискусій-ності недостатньо. Тема по-винна надавати можливість учасникам дискусії прийти до

кінцевого результату, до істи-ни.

Робота над впроваджен-ням інноваційних технологій в навчальний процес не має меж. Зумовлено це змінами в суспільстві, технологіях, роз-витком інтелектуальних мож-ливостей людини.

В подальшій розробці цієї теми я маю працювати над наступними проблемами:

- структурування навчаль-ного матеріалу та виділення окремих дидактичних блоків з метою їх вивчення, закріплен-ня та практичної апробації на основі використання інтерак-тивних методів навчання;

- постановка і вирішення важливих загальнодидактич-них, педагогічних і методич-них задач, що мають на меті розширити загальноосвітній світогляд студентів, прищеп-нути їм прагнення оволоді-ти знаннями, що виходять за коло знань, які рекомендовані державним стандартом ви-щої школи. Одним із шляхів рішення цих задач є інтегра-ція навчальних дисциплін в процесі навчання. Міжгалузе-ва інтеграція дає можливість систематизувати і узагальню-вати знання студентів у суміж-них дисциплінах. Досліджен-ня показують, що підвищення освітнього рівня навчання за допомогою міжгалузевої ін-теграції підсилює виховні функції навчання. Основною метою інтеграції дисциплін є вміння використовувати на практиці отримані знання в систематизації і поглибленні знань і обміні цими знаннями в процесі навчання і підготов-ці до майбутньої професійної діяльності.

Розробка визначених ас-пектів сприятиме подальшому зростанню ефективності про-фесійної підготовки майбутніх фахівців.

40

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


На сучасному етапі ринко-вої трансформації аграрного сектора вітчизняної економі-ки особливо нагальною є сус-пільна потреба у фахівцях, які здатні співпрацювати та налагоджувати ділові стосун-ки з партнерами, брати на себе роль лідера та вести за собою інших для досягнення спільної мети, долати комуні-кативні бар’єри. Саме висо-кий рівень володіння вміння-ми професійного спілкування значною мірою забезпечує до-сягнення успіху в професійній діяльності фахівців. Уміння спілкуватися мовою професії сприяє швидкому засвоєнню спеціальних дисциплін, під-вищує ефективність праці, допомагає орієнтуватися в професійній діяльності. Тоб-то професійне спілкування є невід’ємною складовою спо-чатку освітньої, а потім про-фесійної діяльності, успіху та іміджу майбутніх фахівців аграрної сфери, а також за-собом реалізації здобутих ними спеціальних знань, умінь і навичок та вдосконален-ня професійної майстерності в конкретних господарських ситуаціях. Для формування менталітету, ділового іміджу сучасного українського інтелі-гента, ділової людини важливу роль відведено правилам мов-леннєвого етикету та їхнього використання у професійній діяльності, правилам ведення

телефонних розмов, що, без-умовно, впливає на авторитет ділової людини та співвідне-сення її з відповідною держа-вою, сприйняття такої людини.

Мистецтву професійно-го спілкування з підлеглими, колегами та керівниками по-трібно цілеспрямовано навча-тися. Разом із цим практика роботи аграрних закладів ви-щої освіти потребує наявності нових підручників, навчальних посібників, методичних реко-мендацій, що певною мірою сприяють формуванню вмінь професійного спілкування сту-дентів – майбутніх фахівців аграрної галузі. Звідси стає очевидним, що підготовка майбутніх фахівців-аграріїв до професійного спілкування є актуальною проблемою су-часної психолого-педагогічної науки та практики.

Система сучасної освіти орієнтує викладачів на розви-ток мислення та мовлення сту-дентів, розкриття найкращих індивідуальних якостей, до наполегливої праці над удо-сконаленням свого інтелекту-ального потенціалу.

Реалізувати такі завдання покликані усі державні та ко-мерційні заклади вищої освіти

різних рівнів акредитації. Важливим показником ін-

телекту людини є його мов-лення, за допомогою якого індивід щоденно співіснує з довкіллям, осягає його, сприй-має, виявляє позитивні чи не-гативні реакції. Думка про те, що активне мовлення людини розвивається і має знаходити-ся в динаміці протягом усього життя, є слушною. Це націлює викладачів-мовників у закла-дах вищої освіти на пошук та впровадження нових методів, форм, прийомів, видів роботи на заняттях.

Теорія та практика свід-чить про існування щонаймен-ше двох підходів до вивчення мови: системно-структурно-го та комунікативного (або як його ще називають – кому-нікативно-функціонального). Відповідно до системно-струк-турного підходу, мову, слідом за Ф. де Соссюром, вивчають «у самій собі і для себе», тобто цей підхід трактував мову як чіт-ко організовану систему навіть не символів, а знаків, до того ж завдання зводиться до необхід-ності вивчення формального за-собу вираження змісту, тобто до встановлення межових мовних одиниць, категорій та зв’язків

КОÌÓÍІКАÒÈВÍÈÉ ÏІÄХІÄ ÄО ВÈВЧЕÍÍß КÓÐСÓ «ÓКÐА¯ÍСÜКА ÌОВА (ÇА ÏÐОÔЕСІÉÍÈÌ СÏÐßÌÓВАÍÍßÌ)»

Ольга Білан, викладач ВП НУБіП України «Немішаївський агротехнічний коледж»

Âèñîêèé ð³âåíü âîëîä³ííÿ âì³ííÿìè ïðîôåñ³é-íîãî ñï³ëêóâàííÿ çíà÷íîþ ì³ðîþ çàáåçïå÷óº äî-ñÿãíåííÿ óñï³õó â ïðîôåñ³éí³é ä³ÿëüíîñò³ ôàõ³âö³â.


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

між ними. Отже, в межах сис-темно-структурного підходу мову вивчають як певну ієрар-хізовану систему одиниць, ка-тегорій та рівнів. Сутність ко-мунікативного підходу полягає в тому, що мова вивчається в контексті самовираження осо-бистості й організації міжосо-бистісного людського спілку-вання, тобто як основний засіб вербального спілкування.

Системно-структурний під-хід до вивчення мови існував до 60-х років XX ст., однак піз-ніше від нього поступово від-ходили вбік розуміння мови як динамічної структури, за озна-ченням Гумбольдта, енерге-тейної системи, зорієнтованої на дух, душу людини, її типо-логію: мови як мовлення та мови як системи комунікації, тобто тепер вона розгляда-ється як антропоорієнтована. Це образно пояснив Бернард Шоу: «Є 50 способів сказати «так», 150 способів сказати «ні», і тільки один спосіб їх написати». Як результат, нині в США та Західній Європі до-мінує комунікативний підхід до вивчання мови, проте у ві-тчизняній освіті, всупереч сві-товим тенденціям, переважає системно-структурний підхід.

Правда, останнім часом у вітчизняній науці про мову відбувся певний злам, зокре-ма спостерігається посилення інтересу вчених до комуніка-тивної лінгвістики. Як ствер-джує професор Ф. С. Бацевич, комунікативна лінгвістика до-сліджує процеси та загальні закони спілкування людей за допомогою «живої» природної мови, а також з урахуванням усіх наявних складових кому-нікації в процесі комунікатив-ної взаємодії особистостей.

Варто зазначити, що в аграрних закладах вищої осві-ти традиційним є лінгвістичний підхід до вивчення мови. Він у більшості своїй має на меті роботу над удосконаленням орфографічної та пунктуацій-

ної вправності студентів. Те, що писемне мовлення студен-тів є недосконалим і потребує системної роботи, не викликає заперечень. Однак не меншою проблемою є низький рівень усного мовлення студентства, оскільки усне мовлення є пер-винним, спонтанним і частіше використовується упродовж життя певного індивіда.

Закономірно виникає пи-тання: які ж причини такої ситуації? Чітко й однозначно сформулювати причини такого стану речей досить складно. Проте результати пошуку від-повіді на поставлене питання дозволяють стверджувати, що ці причини є глибинними й своїм корінням сягають часів Радянського Союзу, де доміну-вав системно-структурний під-хід, у межах якого, в окремих ВНЗ якщо й навчали студентів спілкуватися, то тільки з ініці-ативи викладачів-ентузіастів на рівні спецкурсів. Винятком була тільки сфера юриспру-денції.

Стосовно того, що в аграр-них ВНЗ навчання мови зорієн-товане на текст, а не на живе спілкування, можна стверджу-вати, що вирішення цієї про-блеми криється передусім у лінгвістичній підготовці май-бутніх викладачів. Абсолютно погоджуємося з точкою зору професора Ф. С. Бацевича, який вважає, що на філоло-гічних факультетах, «образно кажучи, вивчаємо розкладе-ний на деталі годинниковий механізм, а як він працює, не знаємо», тобто вітчизняна лінгвістика залишається «як»-лінгвістикою, водночас про-відна західна наука вже давно є «чому»-лінгвістикою. Під-готовлені в такий спосіб май-бутні викладачі, як правило, в своїй професійній діяльності реалізують той самий сис-темно-структурний підхід до навчання мови у вищій шко-лі, як і в середній. До речі, в середній школі лінгвістична

освіта тривалий час зводила-ся до реалізації принципу: на-вчити учнів правильно читати та писати, водночас в аме-риканських школах учні, по-чинаючи з молодших класів, слухають курси «Як правиль-но спілкуватися з батьками», «Як правильно спілкуватися з дорослими», «Як потрібно спілкуватися з друзями» тощо. Правда, з переходом вітчизня-ної школи на 12-річний термін навчання ситуація докорінно змінилася, як результат було розроблено нову програму з української мови, де основною метою навчання рідної мови визначено формування націо-нально свідомої, духовно ба-гатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доціль-но користуватися засобами мови, тобто забезпечує на-лежний рівень комунікативної компетентності.

Можна стверджувати, що в основу навчання мови, дій-сно, покладено комунікатив-но-функціональний підхід, який передбачає пріоритет-ний розвиток умінь і навичок мовленнєвої діяльності. Так, починаючи з 5-го класу, зміст програмового матеріалу в кожному класі розпочинаєть-ся мовленнєвою змістовою лінією, а у випускному класі навчання мови практично по-вністю відбувається в руслі риторики з метою формування в учнів загального уявлення про риторику як науку, вдоско-налення вмінь будувати кому-нікативно доцільне, змістовне, виразне висловлювання, яке має бездоганне мовне оформ-лення, виховання потреби по-стійного вдосконалення своєї мовленнєвої діяльності. Таке ставлення є абсолютно ви-правданим з огляду на те, що кожна особистість освоює риторику за суттю протягом усього життя, бо немає межі вдосконалення нашого мов-лення. Безумовно, реалізація

42

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


комунікативного підходу до навчання мови у школі є пози-тивним моментом у контексті формування системи комуні-кативних умінь майбутніх сту-дентів, а відтак і поліпшення підготовки до професійного спілкування майбутніх фахів-ців аграрної сфери. Разом з тим слід ураховувати те, що у вітчизняній системі риторич-ної освіти має місце значний розрив між потребами на-вчальних програм та реаліями підготовки викладачів. Адже, як стверджує професор Л. О. Савенкова, педагогічна рито-рика нині перебуває на етапі становлення, тому необхідні для її розробки конкретні до-слідження лише починають-ся. Дослідження свідчать, що у вітчизняних закладах вищої освіти риторика, якщо й ви-кладається, то тільки на рівні окремих спецкурсів, і лише в окремих існує її системне ви-кладання.

Отже, є всі підстави ствер-джувати про доцільність упровадження у вищу шко-лу систематичної риторичної підготовки майбутніх викла-дачів, починаючи з першого курсу навчання. Потім, підго-тувавши фахівців, доцільно запровадити курс практичної риторики в середній школі, кінцевою метою якого мають бути сформовані елементар-ні комунікативні вміння учнів, щоб, закінчивши школу, потен-ційні студенти могли вільно й грамотно спілкуватися на за-гальні теми в будь-якій комуні-кативній ситуації.

Сучасна лінгводидактика вищої школи переглядає свої теоретичні позиції. Важливим завданням навчання україн-ської мови у закладах вищої освіти є поєднання реалізації лінгвістичного, комунікатив-но-діяльнісного та культуро-логічного принципів навчання, що передбачає стимулювання до розвитку усного зв’язного мовлення студентів, сприяє

формуванню вмінь вільно й імпровізовано здійснювати мовленнєві акти, досконало спілкуватися в усній та пись-мовій формах, доцільно ви-користовувати ресурси рідної мови. Навчання мови буде ре-зультативним та ефективним, якщо під час кожного заняття максимально проводитиметь-ся робота над поєднанням у процесі занять усіх трьох за-значених принципів.

Практична реалізація за-значених заходів логічно під-водить нас до висновку про доцільність перегляду підхо-дів до вивчення курсу «Укра-їнська мова (за професійним спрямуванням)» у контексті підготовки майбутніх фахівців аграрних закладів вищої осві-ти до професійного спілкуван-ня.

Слід наголосити, що на необхідності зміни підходів до навчання зазначеної дис-ципліни вказували багато ві-домих учених. Так, зокрема, професор Я. В. Януш неодно-разово наголошувала на тому, що під час викладання україн-ської мови студенти вчаться складати ділові папери (писа-ти доручення, протоколи, роз-писки, заяви тощо), не маючи при цьому з української мови належного рівня знань. До того ж, чи всі студенти готу-ються бути секретарями, щоб складати ділові документи?

Л. В. Барановська дійшла висновку про необхідність удо-сконалення як загальномовної підготовки студентів, так і роз-ширення видів навчальної ді-яльності з ґрунтовного засво-єння мови професії з тим, щоб навчити майбутніх фахівців професійно спілкуватися.

Мовленнєва діяльність є складником будь-якої фахо-вої діяльності. Розрізняють чотири види мовленнєвої ді-яльності: слухання, говоріння, читання, письмо. У переданні інформації беруть участь го-воріння, письмо, а в сприйнят-

ті тексту – слухання і читання. Залежно від професійної ді-яльності фахівець у неодна-ковій мірі займається різними видами мовленнєвої діяльнос-ті.

Дослідниками встановле-но, що найчастіше фахівці у професійному мовленні будь-якого фаху реалізують слухан-ня. На нього припадає 45% ро-бочого часу, на читання – 16%, на писання – 9%, на говоріння – 30% .

Не менш важливе значен-ня у професійній діяльності посідають такі види мовлен-нєвої діяльності як говоріння, письмо і читання. Тому, на наш погляд, навчання професійно-го мовлення має ґрунтуватися на засобах і способах форму-вання думки не в окремих, а в усіх видах мовленнєвої діяль-ності.

Метою курсу «Українська мова (за професійним спряму-ванням)» є формування на-ціонально-мовної особистос-ті, ознайомлення студентів з нормами сучасної української мови в професійному спілку-ванні, з основними вимогами до складання та оформлення професійних документів, на-вчити їх професійного мовлен-ня, збагатити словник терміно-логічною, фаховою лексикою; підвищити загальномовний рівень майбутніх фахівців, формувати практичні навички ділового усного і писемного спілкування в колективі, розви-вати комунікативні здібності, мовну грамотність, комуніка-тивну компетентність студен-тів, що забезпечить професій-не спілкування на належному мовному рівні. Стрижневими компонентами професійно- комунікативної діяльності є мовленнєва компетенція і ком-петентність, тому акцент пере-носиться з традиційної наста-нови – засвоєння відомостей про літературні норми усіх рів-нів мовної ієрархії – на фор-мування навичок професійної


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

комунікації, студіювання осо-бливостей фахової мови, на розвиток культури мови май-бутніх фахівців.

За навчальним планом ви-вчення обов’язкової гумані-тарної дисципліни передбаче-но протягом другого (на основі повної загальної середньої освіти); третього (на основі базової загальної середньої освіти). Дисципліна покликана не лише узагальнити й систе-матизувати знання з україн-ської мови, набуті студентами в школі, а й сформувати ко-мунікативно компетентну осо-бистість, обізнану з культурою усного і писемного професій-ного спілкування, яка вміє в повному обсязі використо-вувати набуті знання, уміння і навички для оптимальної мовної поведінки в професій-ній сфері. Зрозуміло, що в ти-повій програмі подано, перш за все, спільні для всіх сфер професійного спілкування ре-комендації, тобто визначена загальна спрямованість курсу та обов’язковий обсяг знань і вмінь, якими повинні оволо-діти студенти, тому під час розробки робочих програм ви-кладач, визначаючи теоретич-ний та практичний матеріал, має обов’язково враховувати спеціальність майбутніх фа-хівців, орієнтуватися на реалі-зацію комунікативного підходу до вивчення цього курсу, що, безумовно, є позитивним мо-ментом у контексті підготовки майбутніх фахівців-аграріїв

до професійного спілкування. Тому вважаємо, що саме в межах цієї дисципліни є мож-ливість підготовки студентів до професійного спілкуван-ня шляхом запровадженням в освітній процес спеціальної тренінгової програми, що за-безпечує оволодіння вміннями вербального та невербаль-ного спілкування, соціальної перцепції, самопрезентації, взаємодії з іншими людьми.

У контексті сказаного слід наголосити на тому, що впро-вадити в освітнй процес аграр-них закладів вищої освіти окрему гуманітарну навчальну дисципліну з тим, щоб забез-печити підготовку майбутніх фахівців до професійного спіл-кування, в сучасних реаліях практично неможливо, бо під час вирішення проблеми ско-рочення певних дисциплін (чи їх повного усунення з навчаль-них планів) часто перемагає прагматичний підхід, за якого гуманітарні дисципліни розгля-даються як другорядні порів-няно з професійними, тому їх скорочують у першу чергу. Це ще раз підтверджує актуаль-ність дисципліни «Українська мова (за професійним спряму-ванням)» та доцільність реалі-зації комунікативного підходу під час її вивчення в аграрних закладах вищої освіти в аспек-ті підготовки майбутніх фахів-ців – аграріїв до професійного спілкування.

Вважаємо, що під час роз-робки робочої навчальної

програми з цієї дисципліни з метою формування вмінь про-фесійного спілкування сту-дентів слід відвести більшу кількість годин для практичної підготовки (зокрема, прове-дення тренінгів) за рахунок скорочення кількості відпо-відних годин, відведених для розгляду комплексу питань, пов’язаних з діловими папе-рами. Такий підхід є виправ-даним з огляду на те, що: по-перше, програмою середньої школи передбачено вивчення ділових паперів, зокрема ав-тобіографії, заяви, доручення та розписки, тому, щоб не ду-блювати шкільної програми, їх можна винести на само-стійне опрацювання; по-друге, на самостійне опрацювання в позааудиторний час мож-на також винести складання простих ділових документів, оформлення яких є можливим з допомогою опрацювання до-відкових видань і не викликає труднощів.

Можна стверджувати, що нині саме реалізація комуні-кативного підходу до вивчен-ня курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» може забезпечити належну підготовку майбутніх фахів-ців аграрних закладів вищої освіти до професійного спіл-кування. Для цього необхідно розробити педагогічну техно-логію, яка забезпечуватиме оволодіння студентами систе-мою професійно-комунікатив-них умінь.

Список використаних джерел1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник / Ф. С. Бацевич. – К. : ВЦ

«Академія», 2004. – 344с2. Костриця Н.Професійне мовлення та форми його вираження // Українська мова і література

в школі. – 2012. – № 43. Савенкова Л. О. Педагогічна риторика: навч. посіб. / Л. О. Савенкова. – К. : КНЕУ, 2009. –

298 с.4. Симоненко Т. Реалізація у ВНЗ основних принципів навчання мови // Українська мова і літе-

ратура в школі. – 2009. – № 8.

44

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


Вивчення англійської мови – це важкий і тривалий процес, що вимагає терпіння, значної кон-центрації та твердої впевненос-ті в успішності його завершення. Знання мови сприяє розвитку розумового потенціалу, розши-ренню світогляду, професійно-му зростанню. Для того, щоб досягти серйозних результатів у навчанні, будь-яка людина має потребу в мотивації.

У педагогіці мотивація вважається найбільш безпе-речним і вивченим чинником успішності навчання в цілому і вивчення іноземної мови зо-крема. Вона є пусковим меха-нізмом будь-якої діяльності: чи то праця, чи спілкування, чи пізнання. Виділяють кілька типів мотивації навчання. По-перше, існує «негативна» мо-тивація, під якою розуміють спонуку студента, спричине-ну усвідомленням певних не-зручностей і неприємностей, які можуть виникнути, якщо він не буде навчатися (дорі-кання з боку батьків, викла-дачів та однокурсників). По-дібна мотивація навряд чи приведе до успішних резуль-татів. По-друге, «позитивна» мотивація. Ця мотивація ви-ступає у двох формах. В одно-му випадку вона визначаєть-ся вагомими для особистості соціальними прагненнями, у зв’язку з чим навчання роз-глядається як шлях до здій-

снення свого призначення у житті. Подібна настанова в навчанні дає студентові на-снагу для подолання трудно-щів, для виявлення терпіння і старанності. Це найбільш цінна мотивація. Інша фор-ма мотивації визначається вузькоособистими мотивами студента: схвалення людей з його оточення, шлях до влас-ного благополуччя.

Мотивація – найскладніша частина у вивченні іноземної мови. Створити позитивну мотивацію – завдання вели-чезне і нескінченне.

Для вивчення англійської мови студенту потрібна саме позитивна мотивація – тобто бажання займатися, потреба у цьому, інтерес. Без неї усі зусилля викладачів будуть приречені на невдачу; сту-дент або не вчитиметься, або вчитиметься лише для того, щоб отримати хороший бал, і в цьому випадку знання бу-дуть поверхневі й швидко за-буватимуться. Щоб сприяти сильній позитивній мотивації, слід звернути увагу на вікові характеристики, динаміку змі-ни інтересів та індивідуаль-ні особливості студентів, що мають безпосередній вплив

на стратегію їх поведінки на заняттях англійської мови. Крім того, необхідно врахува-ти і дію негативних факторів, що формують ставлення сту-дентів до дисципліни та стри-мують їх активність.

Спілкуючись із студента-ми, стає цілком зрозумілим те, що англійська мова корис-тується великою популярніс-тю, але більш важливими для себе вони вважають медичні дисципліни, тобто ті дисци-пліни, які пов’язані з їх май-бутньою професією. Іншими словами, чим більш важли-вою вважають вони для себе ту чи іншу навчальну цисци-пліну, тим вища їх готовність докласти зусилля для її ви-вчення.

Зниження рівня активності студентів на заняттях англій-ської мови пов’язане з не-впевненістю студента, його низькою самооцінкою. Деякі студенти вважають свої мов-ні навички недосконалими та віддають більшу перевагу мовчанню, ніж відповіді з по-милками та втраті поваги се-ред однолітків.

Висока мотивація студен-тів при оволодінні англій-ською мовою зумовлюється

ÔОÐÌÓВАÍÍß ÏОÇÈÒÈВÍО¯ ÌОÒÈВАЦІ¯ СÒÓÄЕÍÒІВ-ÌЕÄÈКІВ ÏÐÈ ВÈВЧЕÍÍІ ІÍОÇЕÌÍО¯ ÌОВÈЛіліана Пахолок, викладач вищого навчального комунального закладу Львівської обласної ради «Бориславський медичний коледж»

Ìîòèâàö³ÿ – íàéñêëàäí³øà ÷àñòèíà ó âèâ÷åíí³ ³íîçåìíî¿ ìîâè. Ñòâîðèòè ïîçèòèâíó ìîòèâàö³þ – çàâäàííÿ âåëè÷åçíå ³ íåñê³í÷åííå.


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

змістом, характером та орга-нізацією процесу навчання, а також умовами, в яких він проходить. Тобто, задля фор-мування високої мотивації вивчення англійської мови, викладач повинен створити сприятливу навчальну ат-мосферу на заняттях та під-тримувати доброзичливі між-особистісні стосунки як між членами навчального колек-тиву, так і між самим колекти-вом з одного боку та собою з іншого. Індивідуальний підхід до кожного студента допомо-же вміло здійснювати «пси-хологічне балансування» між необхідною похвалою слаб-кому студенту та поміркова-ним критичним зауваженням сильному студенту. Атмос-фера довіри й вимогливості, доброзичливої ділової прак-тики, високого ступеня вза-ємодопомоги й відповідаль-ності буде сприяти не тільки стимуляції підвищення рівня мотивації, а й підтриманню її на стабільно високому рів-ні. Така атмосфера багато в чому визначається рівнем ко-мунікативної культури викла-дача.

Викладач також повинен творчо підходити до викладу матеріалу, домашніх завдань та самостійної роботи. Такі завдання, як пошук інформа-ції, дослідження, аналіз ін-формації, презентації, ділові ігри будуть для студентів ко-риснішими та цікавішими, ніж традиційний для багатьох пе-реклад та читання текстів.

Що можна зробити для під-вищення мотивації вивчення англійської мови?

1) Підібрати аутентичні тексти, враховуючи специфі-ку майбутньої професійної

діяльності студентів із по-дальшим їх обговоренням та виконанням вправ. Їх можна знайти як в іноземних медич-них журналах чи посібниках, так і в інтернеті.

2) Запропонувати сту-дентам найсучаснішу профе-сійно орієнтовну інформацію для аудіювання. Щоб переві-рити розуміння почутого, по-дається різноманітний спектр вправ.

3) Використовувати ді-лові ігри під час занять, оскільки вони є стимулюю-чим фактором для підвищен-ня мотивації. Адже саме цей вид діяльності дозволяє сту-дентам вчитися розмовляти англійською мовою, набли-жаючись до реальних умов. Деяким студентам ігрові си-туації дозволяють подолати сором’язливість та розкрити-ся у спілкуванні. Ігрові ситуа-ції можна використовувати як для вивчення нових лексич-них одиниць та граматики, так і для розвитку монологічного та діалогічного мовлення сту-дентів. Під час проведення гри завданням педагога є ко-ригування помилок та спря-мування діяльності студентів за необхідністю.

4) Використовувати різ-ні тести, кросворди на ме-дичну тематику, які допо-магають систематизувати та поглиблювати знання не тільки з англійської мови, а й сприяють розвитку твор-чих здібностей студентів. Це завдання гарантує не тільки інтерес до навчання, але й високу ефективність, так як навіть студенти з низькою самооцінкою виконують їх із задоволенням, оскільки ця галузь знань є відомою для

них.5) Для вивчення грамати-

ки теоретичний матеріал пре-зентувати у найбільш зручній формі у вигляді таблиць (до-даток 4). Практичний мате-ріал подавати граматичними завданнями: вправи на ви-правлення помилок, вправи з пропусками (чи то вставити пропущені речення, чи сло-ва), вправи на вживання часів та інші, які сприяють розвитку вмінь та навичок грамотного письма та усного мовлення, необхідних для вивчення ан-глійської мови.

6) Застосовувати про-ектні роботи із застосуван-ням комп’ютерних техноло-гій на заняттях англійської мови. Студенти різного рівня мовленнєвого розвитку мо-жуть зробити свій власний проект – великий чи малень-кий, простий чи складний – і зможуть пишатися ним. Про-ектна робота має загально-освітню цінність: вона сприяє розвитку у студентів ініціати-ви, незалежності, самодис-ципліни, співпраці з іншими студентами і корисних до-слідницьких навичок. Вона є одним із ефективних засобів розвитку пізнавальної діяль-ності, індивідуальних і твор-чих здібностей студентів, їх мотиваційної сфери, умінь, уподобань, інтелекту.

На завершення хочу ска-зати, що не існує єдиного ре-цепту підвищення мотивації для всіх студентів всіх рівнів і професій. Але не зважати на цю проблему також не можна, оскільки невмотивований сту-дент ніколи не зможе вивчити нецікаву дисципліну.

46

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


В Україні відбувається ста-новлення нової системи вищої освіти, яка спрямована на здій-снення істотних змін в педаго-гічних технологіях, які відповіда-ють вимогам сьогодення.

Вектор освіти в коледжі, спря-мовуючись у площину цінностей особистісного розвитку, варіа-тивності і відкритості коледжу, зумовлює принципову необхід-ність переосмислення всіх чин-ників, від яких залежить якість освітнього процесу, змісту, мето-дів, форм навчання і виховання, системи контролю та оцінюван-ня його учасників. Орієнтація коледжу на гуманізацію проце-су освіти і різнобічний розвиток особистості студента передба-чає, необхідність гармонійного поєднання власне навчальної діяльності, в рамках якої фор-муються базові знання, уміння і навички, з діяльністю творчою, пов'язаною з розвитком індиві-дуальних задатків студентів, їх пізнавальної активності, відчу-вати прекрасне, вірити в добро і тому подібне. Активне введен-ня в традиційний навчальний процес різноманітних нетради-ційних розвивальних занять, спрямованих на розвиток осо-бистісно-мотиваційної та аналі-тико-синтетичної сфер студента, пам'яті, уваги, просторової уяви і низки інших важливих психічних функцій, є, в зв'язку з цим, од-ним із найважливіших завдань педагогічного колективу.

Нетрадиційна форма навчан-ня – це імпровізоване навчальне заняття, що має нестандартну

структуру. За формою проведення мож-

на виокремити такі групи іннова-ційних навчальних занять;

1. Заняття у формі змагань та ігор: конкурс, турнір, естафе-та, дуель, КВК, ділова гра, крос-ворд, вікторина.

2. Заняття, побудовані на формах, жанрах і методах робо-ти, відомих у суспільній практи-ці: дослідження, винахід, аналіз першоджерел, коментар, мозко-вий штурм, інтерв'ю, репортаж, рецензія, проект.

3. Заняття на основі нетра-диційної організації навчального матеріалу: урок мудрості, від-вертості, заняття на тему "Ду-блер починає діяти", "Критичне мислення".

4. Заняття, що нагадують пу-блічні форми спілкування: прес-конференція, виставка, аукціон, бенефіс, мітинг, регламентована дискусія, панорама, телепере-дача, телеміст, рапорт, діалог, "жива газета", усний журнал.

5. Заняття-фантазії: заняття-казка, заняття-сюрприз, заняття "Подарунок" та ін.

6. Заняття на основі імітації діяльності установ і організацій: суд, судовий діалог, симпозіум, слідство, трибунал, цирк, па-

тентне бюро, вчена рада, редак-ційна рада.

Зазначені типи занять да-ють змогу формувати систему занять, що утворюють цілісну технологію навчання, на під-ставі якої педагог планує, роз-робляє й проводить конкретні навчальні заняття. Такі заняття повинен вміти проводити кожен викладач. Водночас варто вра-ховувати, що на подібних занят-тях зазвичай немає серйозної пізнавальної праці студентів, їх результативність невисока. Тому переважання таких видів роботи в загальній структурі навчання небажане, викладачеві необхід-но визначити місце нетрадицій-них практичних занять у своїй роботі.

У педагогічному процесі зна-чного розвитку набула ідея між-предметної інтеграції. Сучас-на спрямованість освіти тісно пов'язана з комп'ютеризацією та інформатизацією. Тому бага-то занять потребують інтеграції з інформатикою. Для студентів коледжу, наприклад, доцільно провести інтегроване підсум-кове заняття з історії України на тему «Друга світова війна (1939 – 1945). Велика Вітчизня-на війна (1941–1945 рр.)».

ÏІÄВÈЩЕÍÍß ЕÔЕКÒÈВ-ÍОСÒІ І ßКОСÒІ ÏÐАКÒÈЧ-ÍÈХ ÇАÍßÒÜ Ó КОЛЕÄÆІ Ç ВÈКОÐÈСÒАÍÍßÌ ÍЕÒÐАÄÈЦІÉÍÈХ ÌЕÒОÄІВ

Наталія Шимчук, Людмила Мелещук,викладач Ковельського промислово-економічного коледжу Луцького НТУ

... Âèïðîáóâàòè äåñÿòü ìåòîä³â ³ îáðàòè ñâ³é, ïåðå-äèâèòèñÿ äåñÿòü ï³äðó÷íèê³â ³ íå äîòðèìóâàòèñÿ æîä-íîãî íåóõèëüíî – îñü ºäèíèé ìîæëèâèé øëÿõ âèêëà-äàííÿ…

Ì.Î. Ðåáðèêîâà


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

Використовуючи графічний пакет Photoshop, можна про-вести гру «Юний реставра-тор». Студентам подаються фрагменти плакатів (фото) в поганому стані, які були ска-новані. Їхнє завдання рес-таврувати, надати їм вигляд, близький до оригіналів та встановити, що за подія зо-бражена на фото.

Використовуючи електро-нні таблиці Excel, студенти можуть побудувати діаграми, розглядаючи співвідношення сил напередодні війни.

ЗавданняПобудувати дві діаграми:1. Діаграма – співвідношення

кількості техніки (танки, літаки, гар-мати)

2. Діаграма – співвідношення чи-сельності солдат

Вимоги до діаграм: 1. Тип – гістограма 2. СРСР – червоний колір стовп-

ця, Німеччина – чорний3. Початок відліку – число 0Можна організувати роботу з кар-

тами на ПК. Назвати основні бойові операції Великої Вітчизняної війни.

Очікуваний результат:• Битва за Москву;• Сталінградська битва;• Курська битва;• Берлінська операція і т.д.Використовуючи програму для

тестування, перевірити рівень за-своєних знань з даної теми.

ЗАСТОСОВУЮЧИ НЕТРА-ДИЦІЙНІ МЕТОДИ, ПОТРІБ-НО ПАМ’ЯТАТИ:

• на сучасному етапі роботи в осно-ву педагогічної практики слід покласти творчий підхід;

• новації мислення мають бути пе-дагогічно впровадженими та відповіда-ти основним вимогам навчання й вихо-вання;

• на занятті необхідно досягти по-єднання ігрової та навчальної форм ді-яльності;

• нетрадиційні заняття дають змогу урізноманітнювати форми і методи ро-боти на занятті, позбавлятися шабло-

нів, виховують цілісну, творчу особистість;

• використання нетра-диційних форм навчан-ня сприяє формуванню пізнавальних інтересів студентів, їхніх життєвих компетенцій;

• уміле поєднання традиційних і не-традиційних форм роботи забезпечує високу ефективність нестандартних за-нять, бажання студентів навчитися.

Отже, нетрадиційне навчання – це такий динамічний процес, що забез-печує включення емоційних сфер пси-хіки студента, активне функціонування його інтелектуальних і вольових сфер, сприяє формуванню стійкого інтересу до предмета, що спонукає до самоос-віти і формування активної, творчої, гармонійно розвиненої особистості. Дослідження показали, що інноваційні процеси – важливий шлях подолання формалізму в навчанні. Особливістю навчально-пізнавальної діяльності за умов застосування нетрадиційних форм навчання є такий тип оволодіння зна-ннями, коли створюються умови вклю-чення студентів не просто в діяльність, а в діяльність творчу, зумовлену:

- видом навчальної діяльності (спо-стереження і практична дія переважа-

ють над слуханням або супроводжують його);

- логікою пізнавального процесу (ін-дукція переважає над дедукцією);

- психологією пізнавального проце-су (аналіз через синтез, асоціативний і евристичний механізми, зв'язок інтуїтив-ного і логічного);

- джерелом знання (опора на образ, на наглядність).

Узагальнюючи сказане, можна стверджувати: нетрадиційні форми на-вчання можуть і повинні зробити свій внесок в організацію процесу навчан-ня та його вдосконалення. Такий тип освітнього процесу пов'язаний із твор-чим пошуком на підставі досвіду, що є і його відповідним збагаченням. Виникає проблема готовності викладача до ви-користання нововведень в навчальному процесі не тільки в значенні здатності усвідомити нове дидактичне завдання, проаналізувати можливості нових видів навчально-пізнавальної діяльності, але передусім в значенні наявності у нього відповідного особистісного досвіду, ши-роти розуміння проблеми інноваційної діяльності і осмислення власної готов-ності взяти участь у цьому процесі.

Для кожного викладача дуже важли-во оволодіти сукупністю прийомів та засо-бів, за допомогою яких у студентів у про-цесі навчання розвивають комунікативні вміння, виховується воля, виробляється зосередженість, виникає бажання вчити-ся, долати труднощі. Для вирішення та-ких завдань найбільш ефективними мо-жуть стати нетрадиційні форми і методи навчання, які базуються на використанні відповідної методологічної системи.

Завдання викладача – виховувати творчу особистість, залучати студентів до таких нетрадиційних видів навчальної діяльності, в яких би мали проявлятись їх творчі здібності. Кожне практичне заняття має бути творчим актом, у якому і педа-гог, і студент з однаковим задоволенням пориваються на пошуки нового.

Список використаних джерел1. Різні види нетрадиційних уроків. Дидактика : навчальний посібник / І. В. Малафіїк. – К. : Кондор,

2009.2. Нетрадиційні уроки. – [Електронний ресурс] : режим доступу до статті : konserq. ucoz. Ua3. Волкова Н.П. Педагогіка : посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К. : Академія, 2002.4. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка : теорія та історія. – К., 2010.5. Педагогіка вищої школи : навчальний посібник / Кузьмінський А.І. – К. : Знання, 2009.6. Фіцула М.М. Педагогіка : навчальний посібник. – Вид. 2-ге, випр., доп. – К. : Академвидав, 2007.7. Шарко В.Д. Сучасний урок : технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів. – К. : СПД

Богданова А.М., 2007.

48

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


Потреба економіки в мо-більних, освічених спеціаліс-тах завжди була й залишаєть-ся актуальною. Виникнення нових видів діяльності, ново-го змісту праці, впроваджен-ня інформаційних технологій в усі сфери виробництва обу-мовлюють потребу внесення адекватних змін у цілі, зміст та організацію системи про-фесійної освіти.

У зв’язку з приєднанням України до Болонського про-цесу та компетентнісним під-ходом в освіті великої уваги сьогодні потребує формуван-ня професійних компетенцій студента.

На відміну від знань, які є систематизацією результатів пізнавальної діяльності лю-дини та існують у формі по-нять та уявлень, компетенції визначаються і виявляють-ся тільки в діях. Професійну компетенцію дії сьогодні, без-перечно, вважають першо-черговою задачею професій-ної освіти.

Професійні компетенції – це готовність і здатність ціле-спрямовано діяти відповідно до вимог права, методично організовано і самостійно вирішувати завдання і про-блеми, а також самостійно оцінювати результати власної діяльності [2].

Тому однією із важливих складових у формуванні про-

фесійних компетенцій сту-дентів при вивченні фахових дисциплін є самостійна робо-та. За правильної постановки завдань саме вона дозволить удосконалити та реалізувати здобуті знання та набути про-фесійні компетенції.

На сьогодні здобути інфор-мацію дуже легко, і сучасна людина повинна не просто мати високий рівень знань, але, насамперед, уміти ана-лізувати здобуту інформа-цію, застосовувати отримані знання на практиці.

Самостійна робота сту-дентів – це спланована пізна-вальна, організаційно й мето-дично направлена діяльність, яка здійснюється без прямої допомоги викладача, на до-сягнення результату.

Самостійна робота сприяє розвитку творчих здібностей та активізації розумової ді-яльності, формуванню по-треби безперервного само-стійного поповнення знань, розвитку морально-вольових якостей [3].

У сучасному житті Укра-їни, зважаючи на зміни, що відбуваються в освіті, вислів

нобелевського лауреата Ел-віна Тоффлера набуває осо-бливої актуальності: «Школа завтрашнього дня повинна давати не тільки інформацію, але і способи роботи з нею. Студенти повинні вчитися від-кидати старі ідеї, знати коли і як їх замінювати. Коротше кажучи, вони повинні научи-тися вчитися, відучуватися та переучуватися... » [1].

Тому перед викладачем сьогодні стоїть завдання пра-вильної організації самостій-ної роботи студентів. За да-ними ЮНЕСКО, самостійно опрацьований матеріал та ін-дивідуально виконані завдан-ня дозволяють засвоїти не менше 90 % інформації.

Для того, щоб отрима-ти результат від самостійної роботи студентів, з боку ви-кладачів фахової підготовки повинен здійснюватись комп-лексний та системний підхід.

Практично з кожної дис-ципліни фахової підготовки викладачами розроблені зо-шити самостійної роботи, які містять завдання, направле-ні на систематизацію та по-глиблення знань, їх аналіз.

ÔОÐÌÓВАÍÍß ÏÐОÔЕСІÉ-ÍÈХ КОÌÏЕÒЕÍЦІÉ СÒÓÄЕÍÒІВ ÏÐÈ ВÈВЧЕÍ-ÍІ ÔАХОВÈХ ÄÈСЦÈÏЛІÍ

Валентина Заславна, Любов Лісіцина, викладачі Смілянського коледжу харчових технологій

Íåãðàìîòíîþ ëþäèíîþ çàâòðàøíüîãî äíÿ áóäå íå òîé, õòî íå âì³º ÷èòàòè, à òîé, õòî íå íàâ÷èâñÿ â÷è-òèñÿ.

Åëâ³í Òîôôëåð, "Ôóòóðîøîê"


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

Така форма роботи дозволяє навчити студентів самостій-но працювати з літературою, систематизувати й узагаль-нювати вивчений матеріал, формувати навички щоденної самостійної роботи.

Крім того, у коледжі багато уваги приділено саме гуртко-вій роботі, що дозволяє роз-крити потенціал студентів, навчити творчо сприймати на-вчальний матеріал й осмис-лювати його.

Наприклад, з 2015 року діє гурток «Молодий конди-тер» під керівництвом В.О. Заславної. Завданням гуртка є поглиблення знань з дисци-пліни професійної підготовки "Технологія кондитерських виробів".

Протягом року студенти-технологи третього курсу кож-ного тижня на заняттях гуртка більш детально вивчають ви-готовлення певного кондитер-ського виробу, розраховують робочу рецептуру та виготов-ляють за нею кондитерський виріб.

Успішним підсумком ро-боти гуртка є відкритий майстер-клас з виготовлення кондитерського виробу. Його проводить керівник гуртка у співпраці зі студентами чет-вертого курсу, які вже змогли удосконалити свої вміння та навички на виробництві під час виробничої практики. Пе-ред початком практики сту-денти отримують індивіду-альні завдання, що також є однією із форм самостійної роботи.

Така робота гуртка дозво-ляє зацікавити студентів, ви-ховати в них любов до своєї професії, а також проявити свою творчість та креатив-ність.

Крім того, у рамках тижня комісії щороку по завершен-ню навчальної практики За-славна В. О. проводить кон-

курс фахової майстерності "Великий пекарський турнір" серед студентів технологів хлібопекарської та кондитер-ської галузей.

Конкурс складається з те-оретичного туру, що містить тестові завдання з фахових дисциплін та практичного туру, який охоплює практичні завдання: розрахунок вироб-ничої рецептури виробу, при-готування виробу відповідно до тематики конкурсу та його презентація, проведення тех-нохімічного контролю якості сировини чи напівфабрика-тів. У конкурсі беруть участь команди студентів третього курсу. Кожна команда склада-ється з двох осіб.

Основним завданням кон-курсу фахової майстерності є:

- стимулювання творчо-го самовдосконалення;

- виявлення та розви-ток обдарованих талановитих студентів;

- формування творчого покоління молодих спеціаліс-тів-практиків хлібопекарсько-го та кондитерського вироб-ництв;

- популяризація серед молоді спеціальності, підго-товка випускників до реаліза-ції професійних компетенцій на виробництві;

- здобуття досвіду команд-ної роботи та взаємодії;

- підвищення інтересу до поглибленого вивчення студентами фахових дисци-плін;

- виявлення, поширення і впровадження у навчальний процес сучасних прийомів і методів навчання;

- підвищення рівня знань, умінь та навичок сту-дентів з дисциплін професій-ного циклу спеціальності.

Участь студентів у різно-го виду заняттях та заходах самостійної, гурткової та ін-дивідуальної роботи зале-

жить не тільки від людського фактору, а й від матеріальної бази, потрібної для їхнього проведення, інформаційного забезпечення студентів фахо-вих дисциплін. Лабораторний комплекс спеціальності коле-джу дає повну можливість не тільки поглиблювати знання та розвивати інтерес до на-вчання, а й займатися науко-во-дослідною роботою.

Харчове виробництво – це вінець діяльності фахівців ба-гатьох професій, але особли-ве місце займає дослідник, який вивчає процес створен-ня нового харчового продукту в лабораторії. Він досліджує численні хімічні реакції, що проходять на різних етапах отримання готового продукту, якісний та кількісний склад вихідної сировини, проміжних і кінцевих продуктів; визначає оптимальні значення режим-них параметрів. Усі ці складо-ві є сутністю науково-дослід-ної роботи.

В умовах спеціалізованих ла-бораторій коледжу з 2014 року діє гурток «Дослідник» під ке-рівництвом Лісіциної Л. І., осно-вною діяльністю якого є науко-во-дослідна робота. Учасниками гуртка є студенти четвертого курсу спеціальності «Виробни-цтво хліба, кондитерських, ма-каронних виробів і харчоконцен-тратів».

Виконання дослідницьких робіт передбачає підвищення якості підготовки спеціалістів, здатних, у свою чергу, після закінчення навчання само-стійно вирішувати серйозні наукові завдання, володіти передовими ідеями теорії і практики управління техно-логічним процесом на під-приємстві в умовах ринкової економіки. Тому саме у на-вчальному закладі важливо прищепити студентам інтерес до наукових досліджень, при-вчити їх уже на цьому етапі аналізувати та самостійно

50

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


приймати рішення.Проведення наукових до-

сліджень при вивченні фахо-вих дисциплін не лише змі-нює їхній зміст і значення, а й підказує нові форми та ме-тоди проведення навчального процесу. Результати науково-дослідної роботи мають відо-браження в лекціях і практич-них заняттях.

Тему досліджень студенти обирають під час проходжен-ня виробничої практики, що буде їхнім індивідуальним завданням. Тематика дослід-ницьких робіт тісно пов’язана з потребами конкретного під-приємства.

Серед виконаних дослі-джень заслуговують уваги такі теми, як:

- дослідження впливу мо-лочної сироватки на якість хліба «Боржавський»;

- дослідження ефективнос-ті застосування поліпшувача «Мажемікс оранжевий» для хліба «Підмосковний»;

- дослідження мікрофлори сировини, її впливу на якість хліба «Гречаний», викорис-тання різних добавок з метою покращення якості виробу;

- дослідження впливу со-лодового борошна на якість хліба «Європейський»;

- дослідження впливу гре-чаного борошна з поліпшува-чем на якість хліба «Селян-ський».

Діяльність гуртка сприяє оволодінню спеціальністю,

розширенню теоретичного круго¬зору і наукової еруди-ції майбутнього спеціаліста, ознайомленню зі станом роз-роблення наукових проблем у галузі, формуванню здібнос-тей застосовувати теоретичні знання в практичній діяльнос-ті тощо.

У межах декади комісії за-звичай проводять науково-теоретичну конференцію, на якій студенти представляють результати своїх досліджень. Крім того, на конференції роз-глядають сучасні досягнення науки і техніки у відповідних галузях харчової промисло-вості. На конференцію запро-шують провідних спеціалістів підприємств, що є базовими для проходження навчальних та виробничих практик.

При виконанні курсових проектів із фахових дисци-плін студенти використову-ють елементи наукових до-сліджень у формі наукового пошуку, готують огляд літера-тури і на основі власних до-сліджень розробляють про-позиції, що містять елементи новизни з теми роботи, уза-гальнюють передовий прак-тичний досвід.

Проблеми наукового по-шуку, що відображені у курсо-вих проектах студентів, зна-ходять своє продовження у дипломних проектах.

Студент, який займається науковою роботою, відпові-дає лише за себе: тільки від

нього самого залежить вибір теми досліджень і терміни виконання роботи. Цінність дослідної роботи полягає у розвитку таких важливих для майбутнього фахівця якос-тей, як творче мислення, від-повідальність і уміння відсто-ювати власний погляд.

Вищевказані форми робо-ти зі студентами в першу чер-гу допомагають формувати базові професійні компетен-ції – мотиваційну, когнітивно-творчу та комунікативну, які є ключовими складовими су-часного фахівця.

Підтвердженням комплек-сної та ґрунтовної підготовки студентів-технологів є щоріч-на участь наших студентів у конкурсі «Кращий технік-тех-нолог хлібопекарського та кондитерського виробництв» серед студентів коледжів і технікумів спеціальності «Ви-робництво хліба, кондитер-ських, макаронних виробів і харчоконцентратів», що про-ходить на базі Національного університету харчових техно-логій, де неодноразово було відзначено високий рівень теоретичної та практичної підготовки технологів нашого коледжу.

Найкращою оцінкою робо-ти з формування професій-них компетенцій студентів є схвальні відгуки від робото-давців та попит на випускни-ків коледжу.

Список використаних джерел1. Тоффлер Э. Шок будущего. – М. : АСТ, 2001. – 560 с.2. Ковальчук В. В. Сутнісно-змістовна характеристика категорії "Професійна компетент-

ність” як показника рівня фахової підготовки студентів [Електронний ресурс] / В. В. Ковальчук // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. – 2007. – № 18–19. – С. 84–88. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pipo_2007_18-19_11.

3. Гончаренко С.У. Дидактична концепція змісту освіти // Сучасні технології та інноваційні методики в підготовці фахівців. – К., 2002. – С. 22–30


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

Проблема невідповідності змісту навчання у вищому на-вчальному закладі рівню реаль-ного використання мовленнє-вих одиниць в ході природного спілкування завжди мала пер-шочергове значення в навчанні іноземних мов. Вчені вказують на певні проблеми, що вини-кають в даному навчальному процесі: невідповідність мови, що вивчають, реально існую-чій мовленнєвій ситуації; труд-нощі створення відповідного предметного та психологічного клімату; труднощі моделюван-ня реальних ситуацій; великі складнощі щодо застосування технічних засобів навчання [1].

Однією з успішних спроб наближення навчального про-цесу до реального життя є так зване "культуроспрямоване оволодіння іноземними мова-ми" (Л.П.Смєлякова), яке впро-ваджується шляхом викорис-тання автентичного пісенного матеріалу. Доцільність цієї ме-тодики обґрунтовується тим, що "...в теперішній час відбір навчальних матеріалів найчас-тіше відбувається не за раху-нок лінгвістичних матеріалів, а на основі комунікативного, осо-бистісно орієнтованого підходу, який дозволяє використовувати цінні в культурному відношенні автентичні матеріали для на-вчання іноземних мов " [2].

Використання багатьох ком-понентів культури в навчаль-ному процесі дозволяє створи-

ти якісно нову атмосферу, яка максимально наближується до реальної. Існує цілий арсенал засобів, які можна використову-вати залежно від особливостей конкретної аудиторії, цілей на-вчання і рівня підготовленості студентів, а також бажання і можливостей викладача.

Мета статті – обґрунтувати необхідність застосування ав-тентичних матеріалів для на-вчання іноземних мов; розкри-ти основні характеристики та окреслити переваги і недоліки автентичних матеріалів під час навчання іноземних мов.

Одна з характерних ознак ефективного навчання іно-земних мов в наш час – впро-вадження та застосування викладачем інноваційних та раціональних засобів навчан-ня, які дозволяють створити на заняттях справжнє іноземне се-редовище.

Один із способів підвищення ефективності занять – це залу-чення додаткових матеріалів, насамперед автентичних. Ав-тентичність навчальних мате-ріалів дуже часто виступає як одна із найважливіших вимог організації освітнього процесу на заняттях з іноземних мов, адже синоніми до «автентич-

ний» мають позитивну забарв-леність: природний, реальний.

Автентичні матеріали – це матеріали, взяті з оригінальних джерел, які характеризуються природністю лексичного напо-внення та граматичних форм, ілюструють випадки автентич-ного слововживання, і які, хоча і не призначені спеціально для навчальних цілей, можуть бути використані під час навчання іноземних мов. Розглянемо де-які автентичні матеріали.

Твори художньої літера-тури – дуже корисне джере-ло автентичних матеріалів у вигляді прози, віршів, драми. Існує проблема презентації та-ких матеріалів з аудиторії, тому рекомендується працювати з ними в супроводі відеофільмів (наприклад, Бі-Бі-Сі кожного тижня транслює радіо- та те-левізійні передачі, присвяче-ні класичній літературі). Слід мати на увазі, що відомі видав-ництва Масmillan, Heinemann та ін. видають комплекти творів класиків у скороченому вигляді, з додатком аудіо- та відеокасет, які записані відомими актора-ми радіо та телебачення. Такі матеріали посилюють емоцій-ний та загальнорозвивальний ефект на слухачів і створюють

ВÈКОÐÈСÒАÍÍß АВÒЕÍÒÈЧÍÈХ ÌАÒЕÐІАЛІВ ÄЛß ÍАВЧАÍÍß ІÍОÇЕÌÍÈХ ÌОВ

Лариса Довгорук, викладач Новгород-Сіверського медичного училища

Îäí³ºþ ç óñï³øíèõ ñïðîá íàáëèæåííÿ íàâ÷àëüíî-ãî ïðîöåñó äî ðåàëüíîãî æèòòÿ º òàê çâàíå "êóëüòó-ðîñïðÿìîâàíå îâîëîä³ííÿ ³íîçåìíèìè ìîâàìè".

52

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


необхідне культурне оточення, якого бракує в аудиторії.

Автентична пресаСтуденти дуже цікавлять-

ся такими матеріалами, і цим потрібно користуватися для підвищення ефективності на-вчання і його раціоналізації. Останнім часом з'являються журнали універсальної тема-тики, які містять різноманітний матеріал (інтерв'ю з відомими особами, пісні, уривки з радіо-передач тощо) з додатком ауді-окасет.

РадіоЦе найдешевший, найдо-

ступніший засіб, за допомогою якого можна отримати автен-тичний мовленнєвий матеріал будь-якого змісту, будь-якою мовою, в який завгодно час. Своєю дешевизною і легкістю роботи радіо може конкурувати навіть з магнітофоном. Єдиною вадою радіомовлення є постій-не коливання гучності та якості звуку, що може створювати пев-ні проблеми при прослухову-ванні, але це суто технічна про-блема, яка при бажанні може бути вирішена спеціалістами.

Крім того, це може бути на-віть корисним явищем, бо для ефективного навчання аудію-вання необхідно прослухову-вати різноманітні звукові тек-сти, які будуть відрізнятися не тільки тематично, але і якістю звучання – наявність різних пе-решкод стимулює мовленнєві навички учнів. Обсяг цієї публі-кації дозволяє назвати деякі з найбільш відомих радіостанцій та їх передачі:

Бі-Бі-Сі (Лондон):- цілодобове мовлен-

ня англійською мовою World Service (останні новини, спорт, музика, драма, наука, бізнес тощо);

- спеціальні радіоуроки англійської мови 9 разів на день для початківців, для середньо-го та вищого рівня навчання.

Однією з найцікавіших пе-редач цього типу є Pop Words (розмова про популярні пісні з

музичним супроводом та літе-ратурним текстом), різноманіт-ні навчальні та освітні програ-ми циклу Learning Zone, серед яких є передачі, присвячені різним галузям науки і техніки, мовознавства, літератури, охо-рони здоров'я, праці, бізнесу.

Голос Америки (Вашинг-тон):

- цілодобове мовлення, а та-кож спеціальні навчальні про-грами: Programme in Special English, Talk to America тощо. В передачах українською мовою можна слухати уроки англій-ської мови 3 – 4 рази на тиж-день.

Deutsche Welle (Кельн):- цілодобове мовлення (но-

вини, спорт, музика, драма, економіка, наука тощо);

- спеціальний курс німецької мови "Deutsch - warum nicht?" в 4-х частинах для початкового та середнього ступенів навчан-ня;

- курс ділової німецької мови "Marktplatz" для середнього та вищого ступенів навчання.

World Radio Network (Лон-дон):

- всесвітня мережа супутни-кового радіомовлення англій-ською мовою, що містить про-грами більшості радіостанцій світу. Прийом таких передач вимагає коштів на придбання спеціального обладнання, але досягається студійна якість зву-чання.

Застосовуючи радіо, викла-дач може записувати потрібні фрагменти на аудіокасети і за-стосовувати їх багаторазово, а також прослуховувати радіопе-редачі безпосередньо в ауди-торії.

Телебачення / відеосистемиБагато викладачів користу-

ються цими засобами, особли-во відеосистемами. Українське телебачення давно транслює уроки іноземних мов, які мож-на записувати на відеокасети. За наявності супутникових сис-тем можливості значно розши-рюються за рахунок прийому

прямих трансляцій багатьох те-левізійних станцій планети. Те-левізійне та відеообладнання вимагає значно більших коштів, ніж попередньо названі засо-би, але їх можливості набагато ширші, бо вони забезпечують найбільш інтегровану демон-страцію акту мовлення з ура-хуваням позамовних факторів. Слід пам'ятати, що відеоінфор-мація сприймається інакше, ніж слухова, тому потрібно дуже коректно користуватися нею і не перевантажувати студентів.

Вибір телепрограм дуже ве-ликий, наприклад, Британське телебачення має спеціальний канал BBC Learning Zone, який діє в межах першої програ-ми всесвітньої служби і пра-цює щодня в ранкові години. На ньому передаються уроки мистецтв, бізнесу, суспільних наук, освітні та спеціальні про-грами з профорієнтації та ви-бору навчальних закладів і спеціальностей для підготовки до складання вступних та по-точних іспитів. Багато ефірного простору займають передачі Відкритого Університету, ре-портажі зі шкіл, програми підви-щення кваліфікації викладачів, передачі з нових технологій на-вчання, методики викладання тощо, є також велика кількість навчальних програм з орієнта-цією на бізнес та професійне навчання. Слід зауважити, що ці передачі офіційно дозволено записувати на побутові відео-системи, але тільки за умов їх використання винятково для цілей навчання і неможливості комерційного використання за-писаних матеріалів.

Комп'ютери та електрон-ний обмін даними

Комп'ютери набувають все більшого поширення як засіб навчання, особливо при корис-туванні електронними базами даних за допомогою інтернету та обміну різною інформацією за допомогою електронної по-шти. В сучасній літературі вони вважаються найбільш прогре-


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

сивним та ефективним засо-бом навчання [3]. Такі системи складають значну конкуренцію звичайним "паперовим" техно-логіям, тому що не вимагають застосування великої кількості друкованих матеріалів, звичай-ної дошки тощо. Матеріали та види комунікацій, які доступні в інтернеті:

• доступ до відомих бібліо-тек, університетів, шкіл та отри-мання будь-якої інформації від них;

• доступ до телеконферен-цій найрізноманітнішої темати-ки, участь у дискусіях тощо;

• обмін листами, факсами, телефонними розмовами;

• доступ до будь-якої орга-нізації, установи або приватної особи, які мають електронну адресу;

• інтерактивні курси інозем-них мов у мережі;

На ринку існує великий вибір комп'ютерних засобів навчання у вигляді компакт-дисків, якими дуже зручно користуватися і які надають якісно нові можливості навчання у вигляді програмних засобів, та інтерактивне на-вчання. Як приклад можна на-вести такі комп’ютерні засоби:

1. Ігровий курс Triple Play English має наступні навчальні рівні:

• для студентів, які не мають попередньої підготовки; при цьому з допомогою комп'ютера можна швидко засвоїти лексич-ний та граматичний матеріал у вигляді малюнків, фотографій тощо;

• для середнього рівня під-готовки;

• для вищого рівня, який розвиває набуті на попередніх стадіях навички та вміння в діа-логічному мовленні.

Всі дії студентів супроводжу-ються оцінками і стимулами, є можливість індивідуального ви-бору режиму навчання, на кож-ному етапі можна прослухову-вати мовлення студентів, також робити записи їх мовлення для порівняння з еталоном [4].

2. Інтерактивний курс аме-риканського варіанта англій-ської мови для дорослих, English Platinum, який має на-ступні розділи:

• Dialogue (навчання діало-гічного мовлення за допомо-гою комп'ютера);

• Grammar (граматичний довідник з системою вправ);

• Phonetics (навчання арти-куляції та аудіювання з можли-вістю запису мовлення студен-тів і порівняння з еталоном);

• Texts (тексти з різних га-лузей знань та наук, з комен-тарями, поясненнями та впра-вами);

• Vocabulary (інтерактив-ний словник на 15 000 слів та вправи до них).

Існує багато подібних засо-бів, які можна застосовувати як в аудиторії, так і для інди-відуальних занять. Поряд з величезними можливостями цих засобів існують і деякі про-блеми, які ускладнюють корис-тування ними для навчальних цілей:

• необхідність використан-ня спеціального обладнання, а також наявність певного до-свіду роботи з комп'ютерними системами;

• необхідність постійного контролю за діяльністю сту-дентів, а також ретельного ви-вчення характеру інформації, яка надходить з ніким не конт-рольованого Web-простору. Ця проблема відсутня при засто-суванні радіопередач і в біль-шості випадків – при застосу-ванні телебачення.

Наведена класифікація автентичних матеріалів не претендує на повноту, її слід розглядати як орієнтир для викладача при виборі необхід-них матеріалів. Саме викла-дач проводить відбір та оцінку того чи іншого засобу, а також комбінування засобів для най-ефективнішого досягнення ці-лей і навчання. При застосу-ванні автентичних матеріалів виникають певні проблеми, які

викладач повинен враховува-ти і вирішувати:

1. Пошук та отримання ма-теріалів

Насамперед виникає про-блема пошуку джерела тієї чи іншої інформації, що у значній мірі залежить від загального рівня інформаційної культури викладача, його обізнаності в усіх можливих видах ресурсів. При цьому виникає також про-блема коштів: адже за інфор-мацію та обладнання необхідно платити, тож викладач має об-рати найбільш ефективний та економічний варіант.

2. Оцінка придатності ма-теріалу та його адаптація

На цій стадії викладач оці-нює лексико-граматичний та стилістичний рівень матеріа-лу, реалії та їх відповідність навчальному процесу, а та-кож проведення додаткових роз'яснень і тренування сту-дентів. Автентичний матеріал, особливо неформального ха-рактеру та емоційно забарвле-ний, створює проблему сленга та ненормативної лексики, яку вчитель теж повинен вирішити заздалегідь.

3. Вибір форми застосу-вання матеріалів

При цьому викладач може виходити або з наявних тех-нічних засобів, або планувати придбання необхідних додат-кових засобів та устаткування. Потрібно зробити вибір, які за-соби використовувати (текст, радіо, магнітофон, телевізор, комп'ютер), в чіткій послідов-ності, кількості, а також вибрати форму презентації матеріалу.

4. Інтеграція автентичних ресурсів з методики навчан-ня

Можна вносити автентичні матеріали в існуючу методику або розробляти специфічну під конкретні ресурси. Оскільки при застосуванні автентичних мате-ріалів найбільше проблем ви-никає у процесі їх сприймання,

54

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


більший акцент слід робити на особливостях цієї форми діяль-ності. Знання викладачем тео-ретичних і практичних аспектів, а також труднощів сприймання мовлення на слух [5], допоможе йому зробити правильний вибір методичних засобів і прийомів. Корисним буде також досвід Н. В. Єлухіної, яка використовує ефективні вправи для вдоско-

налення пам'яті, внутрішнього мовлення [6].

ВисновкиСлід пам'ятати, що засто-

сування автентичних матеріа- лів – це не самоціль, тому вирі-шальний успіх залежить від про-фесійної майстерності виклада-ча. Проблема створення живих ситуацій набуває нового змісту в умовах автентичного оточен-

ня. Адже викладачу не потріб-но штучно створювати ситуації, тим більше що неприродність ситуації не завжди позитивно сприймається студентами у зв'язку з браком спонукальних мотивів діяльності, і замість замкнених, штучних ситуацій можна скористатися можливіс-тю встановлення інтерактивних електронних комунікацій.

Список використаних джерел1. Voronka, Zirka. Active Methods of Teaching English// Іноземні мови. – 1995. – №2. – С 3 – 5.2. Пелишенко А.С. Использование аутентичного песенного материала в обучении иностран-

ному языку// Іноземні мови. – 1995. – № 5 – 4. – С 55 – 61.3. Trim, John. Council of Europe Workshops 1990-1996// Language Teaching. -1996. – October –

P.226 – 230.4. Нилов О., Моисеенко С. Английский без репетитора// Компьютерное обозрение. – 1997. –

№ 27. – С. 55 – 685. Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А., Олійник Т.І. та інші. Сучасні технології навчання іншомовного

спілкування/ Бібліотечка журналу «Іноземні мови». – Вип.1(3). – К. : Ленвіт, 1997. – 96 с.6. Елухина Н.В. Обучение слушанию иноязычной речи // Иностранные языки в школе. – 1996. –

№ 5. – С 20 – 22.

ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ

ЗВЕРТАННЯ.УТВОРЕННЯ ЗВЕРТАННЯ*

дві загальні назви пан професор; товариш фінансист Кл. в. + Кл. в. (Н. в.)пане професоре/пане професор; товаришу фінансисте/това-ришу фінансист

форма звертання у словах, від яких неможливо утворити Кл. в. або їх форма зберігається з Кл. в. іншого словапосол суддя

додати слова «пане», «пані»

пане посол пане суддя

загальна назва + прізвищедобродій Трофімчук

Кл. в. + Н. в.добродію Трофімчук

загальна назва + ім’ядруг Григорій

Кл. в. + Кл. в.друже Григорію

ім’я + по батьковіТамара Андріївна

Кл. в. + Кл. в.Тамаро Андріївно

Думаємо, пишемо, спілкуємося українською : навч. метод. посібн. / [уклад. Сєрова І. О., Талюта Л. М., Моргун І. О.] ;

– Київ : Агроосвіта, 2018. – 108 с.


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

Основні напрями освітньої діяльності в нашій країні визна-чені в Національній доктрині розвитку освіти, а потім конкре-тизувались і в концепції 12-річ-ної середньої загальноосвітньої школи, яка проголошує освіту ХХІ століття освітою для люди-ни. Основою її є здатність мис-лити, розглядати інформацію, використовувати знання і вміння для творчого розв'язування різ-них проблем.

Головне завдання сучас-ної системи освіти – створення умов для якісної освіти. Для на-вчання важливі всі рівні пізнання і всі види методик і технологій. Сучасна концепція викладання потребує двостороннього кон-такту викладач – студент. Фор-ми і методи, які викладач може використовувати на занятті, повинні бути різноманітними і сприяти стимулюванню творчих здібностей студентів, а також давати викладачу можливість індивідуально перевірити знан-ня і здібності студентів.

Хімія – це наука, яка потрібна кожній людині. Завдання хіміч-ної освіти полягає у формуванні в студентів засобами навчаль-ного предмета знань про речо-вини, необхідні для соціалізації та творчої самореалізації осо-бистості; створення уявлення про природничо-наукову карти-ну світу, інтелектуального роз-витку; вироблення екологічного стилю мислення і поведінки. Нині хімічні знання перестають

бути самоціллю процесу навчан-ня хімії, але стають засобами набуття студентами компетент-ності, залучення до культури та загальнолюдських цінностей, розвитку особистості. Викладач має не тільки володіти своїм предметом, а й уміти орієнтува-тися у відповідній галузі знань, формувати в студентів навички самоосвіти. Німецький вчений Дістервег вважав вчителя тією особистістю, завдяки якій "...людство рухається вперед". На його переконання, вчитель по-винен уміти процес учіння пере-творити на процес захоплення, бо "...мистецтво навчання поля-гає не в учінні повідомляти, а в учінні спонукати, будити, викли-кати бажання оволодівати знан-нями... "

Творчі пошуки викладача хі-мії полягають в тому, щоб фор-мувати в студентів уявлення про природничо-наукову карти-ну світу, привчати до система-тичної праці, пошуку, навчати спостерігати за навколишнім світом, замислюватись над його внутрішньою суттю, причинами, що породжують зміни в ньому, аналізувати умови, які визна-чають його розвиток. Заняття хімії має забезпечувати засво-єння студентами основ хімічних знань на рівні досягнень науки,

прищеплювати вміння самостій-но поповнювати свої знання та розвивати особисті пізнаваль-ні здібності. Викладач повинен формувати в студентів переко-нання, що здобуті знання потре-бують постійного вдосконален-ня, поглиблення й поповнення, привчити їх систематично сте-жити за новинами науки й тех-ніки, навчити критично мислити, аналізувати, узагальнювати і творчо застосовувати знання у нестандартних ситуаціях. У но-вій професійній ролі викладач повинен органічно поєднувати навчальний і виховний процес та цілісно бачити студента, за-безпечувати його системний розвиток, навчити бачити світ та вміти розв'язувати його пробле-ми. Це єдина діяльність викла-дача щодо формування особис-тості. Кожен викладач виховує власним прикладом, навіть не-залежно від свого бажання, де-коли більш ефективно, ніж роз-повідаючи про те, яким повинен бути студент. Саме тому викла-дач повинен не тільки доско-нало знати свій предмет, але й уміти вільно орієнтуватись у від-повідній галузі знань, вміло здій-снювати міжпредметні зв'язки в рамках суміжних дисциплін та активно формувати в студентів навички самоосвіти. Викладач

ÐОÇВÈÒОК ÏІÇÍАВАЛÜÍОÃО ІÍÒЕÐЕСÓ СÒÓÄЕÍÒІВÍА ÓÐОКАХ ХІÌІ¯

Степанія Полюга, викладач-методист ВП НУБіП «Мукачівський аграрний коледж»

Îñîáèñò³ñíî îð³ºíòîâàíèé ï³äõ³ä ó íàâ÷àíí³ ïîºäíóº âèõîâàííÿ òà îñâ³òó â ºäèíèé ïðîöåñ äîïîìîãè, ï³äòðèì-êè, ñîö³àëüíî-ïñèõîëîã³÷íîãî çàõèñòó, ðîçâèòêó, ï³äãî-òîâêè äî æèòòºòâîð÷îñò³.

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


повинен вміти передавати свої знання і трансформувати їх в досвід та навички студента.

Спираючись на величезний досвід минулого, на спеціальні дослідження і практику сучасно-го досвіду, можна говорити про умови, дотримання яких сприяє формуванню, розвитку і зміц-ненню пізнавального інтересу:

1. Максимальна опора на активну розумову діяльність. Головним ґрунтом для розви-тку пізнавальних сил і можли-востей, як і для розвитку досто-вірно пізнавального інтересу, є ситуації рішення пізнавальних задач, ситуації активного пошу-ку, припущень, роздуму, розумо-вої напруги, суперечності думок, зіткнень різних позицій, в яких необхідно розібратися самому, ухвалити рішення, встати на певну точку зору.

2. Друга умова, що забезпе-чує формування пізнавальних інтересів полягає в тому, щоб вести навчальний процес на оптимальному рівні розвитку студентів.

3. Емоційна атмосфера на-вчання, позитивний емоційний тонус навчального процесу – це третя важлива умова.

Ця умова зв’язує весь комп-лекс функцій навчання – освіт-ньої, розвивальної, яка виховує і має безпосередній і опосеред-кований вплив на інтерес.

4. З нього витікає і четверта важлива умова, що забезпечує благотворний вплив на інтерес і на особу в цілому, – сприятливе спілкування в навчальному про-цесі [3].

Саме завдяки відносинам, які складаються в навчаль-ному процесі і в спілкуванні, і може бути створена сприят-лива атмосфера навчання, формування пізнавальних ін-тересів і особи студента. Ство-рення сприятливої емоційної атмосфери пізнавальної ді-яльності – найважливіша умо-ва формування пізнавального інтересу і розвитку особи сту-дента в навчальному процесі. Ця умова зв’язує весь комплекс

функцій навчання – освітньої, розвивальної, яка виховує і має безпосередній і опосередкова-ний вплив на інтерес.

Пошуки шляхів оптимізації пізнавального навчання ведуть-ся з різних теоретичних позицій. Не дивлячись на різноманітність підходів до рішення цієї про-блеми, мета цих пошуків єди-на. Вона пов’язана з розробкою шляхів активізації пізнавальних можливостей студентів. Реалі-зувати ці положення в сучасних умовах викладачу допомагає застосування на заняттях но-вітніх педагогічних технологій. Досвід роботи свідчить про те, що найбільш ефективними за результатами є інтерактивне, проблемне, проектне та особис-тісно орієнтоване навчання. Та-кож важливу роль у підвищенні інтересу до предмету відіграють навчальні ігри та хімічний експе-римент.

Інтерактивне навчання – це навчання, побудоване на осно-ві спілкування та взаємодії, що реалізується і в технологіях, і в методах, і в організаційних формах. Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують доступність та ефективність освіти, підготовку молодого по-коління до життєдіяльності в інформатизованому суспільстві. Упровадження в освіті інфор-маційних технологій підвищує загальний рівень навчального процесу, підсилює мотивацію навчання і пізнавальну актив-ність студентів, постійно підтри-мує викладачів у стані творчого пошуку дидактичних новацій на основі інформаційних тех-нологій [8]. Викладач повинен завжди й у всьому спонукати студентів до роботи думки й до самостійного мислення.

Нестандартні заняття на-лежать до визначних засобів навчання і виховання студен-тів. Цінність їх полягає в тому, що освітня, розвивальна та ви-ховна функції діють в тісному взаємозв'язку. Нестандартне за-

няття навчає, організовує, роз-виває студентів, розширює їх пізнавальні можливості, виховує особистість. Ці заняття сприя-ють розвиткові логічного мис-лення й аналітичних здібностей студентів, стимулюють і підви-щують їхній інтерес до навчан-ня, розвивають уміння прийма-ти правильні рішення в різних ситуаціях. Особливо потрібні нестандартні заняття у нинішніх умовах, коли суспільству потріб-ні освічені молоді люди, здатні розібратись в будь-якій ситуації, проаналізувати економічні і по-літичні процеси. Нестандартний урок – це величезне світле вікно, через яке у духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколиш-ній світ. У такій роботі важливо, що студенти не просто знахо-дять матеріал, готують рефера-ти, повідомлення, а й навчають-ся поводити себе відповідно до обраної ролі, ставити проблему, розкривати її суть, дискутувати, відстоювати власну точку зору. Студенти мають змогу висло-вити свої думки, відстояти свою позицію на заняттях таких типів, як урок-конференція, урок-подо-рож, урок-семінар.

Як показує практика, вивчен-ня матеріалу з використанням нестандартних занять сприяє зміцненню умінь і навичок, а кін-цевий результат – міцні знання.

Одним із найважливіших за-собів, що сприяють виконанню цього завдання, є проблемне навчання. Суть проблемного навчання полягає у створенні перед студентами проблемних ситуацій у процесі спільної ді-яльності студента і викладача. Таке навчання здійснюється за загальною схемою: викладач створює проблемну ситуацію, студенти аналізують її, усві-домлюючи невідоме для себе, і шукають способи вирішення проблеми. Викладач допома-гає студентам, організовуючи їхню роботу й надаючи необ-хідну для вирішення проблеми інформацію. Це перший рівень проблемності. Другий рівень

56


ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС

проблемності відрізняється від першого тим, що викладач ра-зом зі студентами аналізує си-туацію і підводить останніх до проблеми, а студенти вже са-мостійно формулюють задачу та розв'язують її. Третій рівень полягає в тому, що студентам повідомляється проблемна си-туація, а її аналіз, виявлення проблеми, формування задач і вибір оптимального способу розв'язання вони здійснюють самостійно. При проблемному навчанні діяльність викладача полягає в тому, що він доводить у необхідних випадках пояснен-ня змісту найбільш складних понять, систематично створює проблемні ситуації, повідомляє студентам факти й організує (проблемні ситуації) їх навчаль-но-пізнавальну діяльність так, що на основі аналізу фактів студенти самостійно роблять висновки й узагальнення, фор-мують за допомогою викладача визначені поняття, закони. У ре-зультаті в студента виробляють-ся навички розумових операцій і дій, навички переносу знань, розвивається увага, воля, твор-ча уява.

Проблемне навчання – це навчально-пізнавальна діяль-ність студентів по засвоєнню знань і способів діяльності шля-хом сприйняття пояснення ви-кладача в умовах проблемної ситуації, самостійного аналізу проблемних ситуацій, форму-лювання проблем і їх рішень шляхом висування пропозицій, гіпотез, їхнє обґрунтування і до-кази, перевірка правильності рі-шення.

Проблемна ситуація – це ін-телектуальне утруднення лю-дини, що виникає у випадку, коли вона не знає, як поясни-ти виникле явище, факт, про-цес дійсності, не може досягти мети відомим йому способом. Це спонукає людину шукати новий спосіб пояснення чи дії. Проблемна ситуація – законо-мірність продуктивної, творчої пізнавальної діяльності. Вона обумовлює початок мислення

в процесі постановки і рішення проблем. Психологічною на-укою визначена послідовність етапів продуктивної пізнаваль-ної діяльності людини в умовах проблемної ситуації:

Проблемна ситуація > про-блема > пошук способів її рі-шення > рішення проблеми.

Проблемне навчання забез-печує активізацію пізнавальної діяльності студентів, вчить са-мостійно мислити, розвиває ін-терес до предмета, поглиблює знання, розширює науковий кру-гозір й часто виводить на новий рівень розуміння раніше вивче-них питань [1].

Пізнавальна активність по-лягає в тому, що студент, аналі-зуючи, порівнюючи, синтезуючи, узагальнюючи та конкретизуючи фактичний матеріал, сам шукає та одержує нову інформацію. Розумовий пошук – складний процес, він, як правило, почи-нається з проблемної ситуації, проблеми. Постійна постанов-ка перед дитиною проблемних ситуацій приводить до того, що вона не губиться перед про-блемами, а прагне їх вирішити, тим самим ми маємо справу з творчою особистістю, завжди здатною до пошуку. Тим самим, ввійшовши в життя, дитина буде більш захищена від стресів.

В сучасних умовах дедалі більшої популярності в процесі навчання набуває проектна тех-нологія, як одна з педагогічних технологій, що спрямовує освіт-ній процес на виявлення й задо-волення студентами особистих пізнавальних запитів та інтер-есів шляхом планування, реалі-зації й презентації їх проектних задумів (завдань) [7].

Проектне навчання – це са-мостійна діяльність студентів на основі особистого вибору, яка забезпечує вирішення пізна-вальних і практичних завдань, це засіб організації навчальної діяльності, але, крім того, це й засіб для формування певних якостей особистості студента.

Студентське проектування орієнтоване не на інтеграцію

конкретних знань, а на їх здо-буття, опанування студентами різних видів діяльності в соціо-культурному середовищі.

Особистісно орієнтоване навчання за своєю суттю є ди-ференційованим підходом до студентів на основі посильних вимог з урахуванням їхніх ін-тересів, рівня інтелектуального розвитку, підготовки, здібностей і задатків.

Особистісно орієнтоване навчання – це таке навчання, у центрі якого – особистість ди-тини, її самобутність, самоцін-ність. Суб'єктивний досвід кож-ного спочатку розкривається, а потім узгоджується із змістом освіти.

Основними завданнями осві-ти в умовах особистісно орієн-тованого навчання є:

– різнобічний розвиток інди-відуальності дитини, виявлення її задатків і здібностей, форму-вання ціннісних орієнтацій, за-доволення інтересів;

– формування бажання і вміння вчитися, вироблення вмінь практичного і творчого за-стосування здобутих знань;

– становлення в студентів ці-лісного світогляду, формування компетентностей на основі за-своєння системи знань про при-роду, людину, виробництво, ово-лодіння засобами пізнавальної діяльності.

Особистісно орієнтований підхід у навчанні поєднує вихо-вання та освіту в єдиний процес допомоги, підтримки, соціаль-но-психологічного захисту, роз-витку, підготовки до життєтвор-чості.

Загальна мета особистісно орієнтованого навчання конкре-тизується викладачем на занят-ті. Для її реалізації використову-ють проблемні творчі завдання; обговорення наприкінці заняття не лише того, що “ми дізнали-ся”, а й того, що сподобалося (не сподобалося) і чому; що хо-тілося б виконати ще раз, а що зробити по-іншому; оцінювання відповіді студента й аналіз того, як він міркував, який спосіб ви-

57

58

ОС

ВІТ

НІЙ

ПР

ОЦ

ЕС


користовував, чому помилився [5].

Провідну роль серед актив-них методів навчання відіграють ігри. Залежно від мети заняття впроваджуємо тренувальні, сю-жетно-рольові та пізнавально-контролюючі ігри.

Гра є змаганням у швидкості мислення й кмітливості. Саме вона дає кожному шанс прояви-ти себе, відтворити навколишнє життя, пізнати світ. Використан-ня ігрових форм проведення занять уже досить давно ввій-шло в повсякденну практику викладачів. Фактично термін іс-нування цього методу навчання співпадає з терміном існування людства. Адже, певною мірою, усе наше життя – це гра. За-хопившись грою, діти навіть не помічають, що навчаються [9]. Студенти полюбляють за-няття у формі гри. Чому саме? Тому що процес гри сповнений несподіванок, а результат – та-ємниця. Студенти працюють, переживають, найбільш актив-ною є емоційна сфера. Якщо за-вдання підібрано цікаво, студен-ти можуть забути про все інше і активно працювати. Тож, якщо такі заняття приносять користь, їх слід проводити.

Можна проводити заняття, використовуючи елементи гри.

Під час гри упродовж де-кількох хвилин група учасників повинна відповісти на макси-мальну кількість запитань. Ігри можна проводити як упродовж усього заняття, так і на певному його етапі.

Дуже ефективно проходять ігри «Вірю – не вірю» або «Так – ні» на початку заняття для контролю домашнього завдан-ня.

Висока результативність гри й під час мотивації заняття. На цьому етапі проводяться роз-минки, розв'язуються логічні за-дачі, використовуються асоціа-тивні ігри: «Дешифрувальник», «Картинна галерея», «Асоціа-ції» (завдання: підібрати асо-ціації до певних слів). Такі ігри допомагають орієнтуватися в

життєвих ситуаціях, розвивають творчі здібності. Ефективною формою роботи є розв'язування кросвордів, головоломок, ло-гічних вправ. Сприяють по-зитивному емоційному й інте-лектуальному налаштуванню використання творів мистецтва, висловів, поетичних рядків, ці-кавої маловідомої інформації, приказок, віршів, загадок. Ефек-тивність цього етапу заняття забезпечують міні-ігри, міні-тре-нінги, цікаві досліди, проблемні запитання [9].

Для активізації опорних знань використовуємо динаміч-ні, ігрові, інтерактивні форми: «Мікрофон», де студенти ви-словлюють свої думки. Студент, який виконує роль репортера, проходить по аудиторії з іграш-ковим мікрофоном і ставить пи-тання із заздалегідь підготовле-ного списку; «Мозкова атака», що дає можливість висловити думки всім учасникам навчаль-ного процесу.

Динамізують навчальний процес інтелектуальні естафе-ти, експрес-опитування з ви-користанням готових бланків, тестові завдання, графічні та термінологічні диктанти.

На етапі сприйняття та за-своєння навчального матеріалу ефективним є використання ін-терактивних вправ, елементів проблемного навчання, техно-логії розвитку критичного мис-лення: вправи «Навчаючи – вчу-ся», робота в малих групах, у парах, читання з позначками, складання опорних схем. Етап рефлексії сприяє виробленню в студентів навичок самоаналі-зу і є підсумком спільної діяль-ності всіх учасників освітнього процесу. Тут доцільно застосу-вати вправи «Мікрофон», «Не-закінчені речення», роботу із сигнальними картками, розгаду-вання метаграм, логогрифів, го-ловоломок, хімічних лабіринтів.

Шкільний хімічний експери-мент розкриває інтерес студен-тів до вивчення хімії і формує їх науковий світогляд. Дослід (екс-перимент) – один із засобів, ме-

тодів демонстрування та вико-нання лабораторно-практичних робіт. Вивчення хімії неможливе без використання цього спеці-ального засобу навчання, який класифікується як наочно-прак-тичний.

Навчальний експеримент в хімії – це не тільки метод піз-нання, а й одночасно метод на-вчання, розвитку і виховання студентів, який застосовується для досягнення різної мети: по-вторення пройденого матеріалу, формування нових понять з хі-мії, прищеплення і закріплення знань і вмінь, перевірки їх за-своєння студентами. Крім того, навчальний експеримент орга-нізовують для розвитку логічно-го і діалектичного мислення сту-дентів, їх інтересу, виховання ініціативи, творчої самостійнос-ті, акуратності, навичок роботи в колективі тощо.

Як показує практика, засто-сування активних та інтерактив-них технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтер-есів студентів. На заняттях, де використовуються ці технології, студенти почувають себе впев-нено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є актив-ними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важ-ливість здобутих знань. Завдан-ня навчання – не планувати за-гальну, єдину й обов'язкову для всіх лінію психічного розвитку, а допомагати кожному студенту з урахуванням наявного в нього досвіду проявляти свої індивіду-альні, пізнавальні здібності, роз-виватися як особистості. Будь-яке навчання за своєю суттю є створенням умов для розвитку особистості, для розвитку піз-навальних здібностей. Викла-дач має кожне заняття будувати так, щоб у студентів постійно був стійкий інтерес, навчальна активність і бажання творити і пізнавати.


ФО

РМ

УЄ

МО

К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НО

СТ

І

На сьогоднішній день є ак-туальним питання про форму-вання культури професійного спілкування медичної сестри з пацієнтом, і чи взагалі потрібно мати певні вміння для того, щоб знаходити спільну мову з ним та його близькими. Для цього існує комунікативна компетент-ність, про яку ви уже мабуть не раз чули та маєте свою думку стосовно цього. Поняття кому-нікативної компетентності як невід’ємної складової профе-сійної компетенції ввійшло у на-уковий обіг на початку 70-х років ХІХ ст. завдяки американському лінгвісту Д. Хаймсу. Отже, да-вайте з’ясуємо, наскільки кому-нікативна компетентність є важ-ливою в діяльності медичного працівника.

Комунікативна компетент-ність – це здатність мобілізувати різноманітні знання мови (мовну компетенцію), ситуації, правила норм спілкування у різних кон-текстах чи ситуаціях. Насампе-ред, вона передбачає володіння не лише знаннями, а й уміння-ми, навичками побудови стра-тегічної програми комунікації, дотримання її і контролю за нею у процесі спілкування; орієнтації на співрозмовника, передбачен-ня його реакції; вибору мовних і паравербальних засобів комуні-кації і їхнього декодування; по-долання комунікативних пере-шкод, усунення комунікативних шумів, виходу із комунікативно-го центру.

Комунікативна компетент-ність стала одним із основних показників якості підготовки мо-

лодших спеціалістів в будь-якій сфері діяльності. Професія ме-дичної сестри відноситься до такого виду діяльності, де ви-сока комунікативна компетент-ність є невід`ємною частиною професії, як спеціальні навички і вміння. Як працівники систе-ми «людина-людина» медичні працівники постійно включені і в етап спілкування. Важливим аспектом взаємовідносин «ме-дичний працівник–пацієнт» є те, що сучасний пацієнт хоче бра-ти участь у процесі прийняття рішень відносно його здоров’я і життя. Помилки в професійному спілкуванні ‒ найчастіша при-чина деонтологічних порушень, конфліктних ситуацій, незадо-волення і скарг хворих та їх ро-дичів.

Руденський Є.В. розглядає комунікативну компетентність як систему внутрішніх ресур-сів, необхідних для побудови ефективної комунікації у визна-ченому колі ситуацій особистіс-ної взаємодії. Компетентність у спілкуванні складається зі зді-бностей:

– визначати соціально-пси-хологічний прогноз комунікатив-ної ситуації, у якій відбувається спілкування;

– психологічно програмува-ти процес спілкування, спираю-

чись на своєрідність комуніка-тивної ситуації;

– здійснювати соціально-психологічне керування проце-сами спілкування в комунікатив-ній ситуації.

Таким чином, зауважу, що комунікативна компетентність розглядається як система вну-трішніх ресурсів, необхідних для побудови ефективної кому-нікативної дії у визначеному колі ситуацій міжособистісної вза-ємодії. На основі цього висновку визначаються чотири джерела комунікації: життєвий досвід, загальна ерудиція, мистецтво і спеціальні методи навчання. Звичайно, провідним є досвід міжособистісного спілкування, оскільки він враховує норми і цінності конкретного серед-овища і, водночас, базується на індивідуальних особливостях і психологічних подіях особисто-го життя. Ці якості проявляють-ся лише у комунікативній вза-ємодії.

На заняттях з основ загаль-ної психології та міжособового спілкування я намагаюся фор-мувати та розвивати комуніка-тивну компетентність у студен-тів, яка удосконалюється потім як саморозвиток, самовдоско-налення на основі власних дій, а діагностується компетентність

ÔОÐÌÓВАÍÍß КОÌÓÍІКАÒÈВ-ÍО¯ КОÌÏЕÒЕÍÒÍОСÒІ Ó СÒÓÄЕÍÒІВ ÍА ÇАÍßÒÒßХ Ç ОСÍОВ ÏСÈХОЛОÃІ¯ ÒА ÌІÆОСОБОВОÃО СÏІЛКÓВАÍÍß

Оксана Мир’ян,викладач Кіровоградського медичного коледжу ім. Є.Й. Мухіна

Íàóêà ñêëàäàºòüñÿ ç ôàêò³â, ÿê áóäèíîê ³ç êàìåí³â, àëå íàá³ð ôàêò³â – ùå íå íàóêà, òàê ñàìî, ÿê êóïà êàì³ííÿ – ùå íå áóäèíîê.

Àíð³ Ïóàíêàðå

60

ФО

РМ

УЄ

МО

К

ОМ

ПЕ

ТЕ

НТ

НО

СТ

І


завдяки самоаналізу та рівню самооцінки. Тому комунікатив-ну компетентність можна роз-глядати як складну інтегративну якість особистості, яка опосе-редковує професійно-педаго-гічну діяльність, спрямовану на налагодження, підтримку і роз-виток ефективного спілкування з пацієнтом та іншими учасника-ми соціального процесу.

Медична практика показує, що комунітативна непідготов-леність часто призводить до різних ускладнень в лікувально-профілактичній діяльності. Кри-тикуючи медичних працівників, пацієнти рідше звертають ува-гу на їх професійні обов’язки, а частіше скаржаться на неадек-ватність спілкування.

Аналіз наукових літератур-них джерел свідчить, що дослід-ники поглиблено розглядали різ-ні аспекти підготовки майбутніх медичних сестер (І. Мельничук, С. Поплавська та інші). Учені об-ґрунтували шляхи формування комунікативної компетентності майбутніх медичних сестер, тим самим зазначили, що цей про-цес проходитиме успішно, якщо враховувати її специфіку та ак-тивізувати комунікативно значу-щі цінності майбутніх медичних сестер, до яких належать: толе-рантність, стресостійкість, про-фесійна емпатія, милосердя. Потрібно зазначити, що діяль-ність медичної сестри базується на певних вимогах, а саме: на індивідуальних психологічних особливостях та професійних якостях і, особливо, на рівнях комунікативної компетентності. Також, на думку вчених, комуні-кативну компетентність необхід-но формувати впродовж всього періоду навчання.

На теоретичному рівні важ-ливо спрямувати студентів на засвоєння знань з усіх аспектів комунікативної компетентнос-ті. Практичний етап спрямова-ний на оволодіння студентами умінь та навичок і формується в процесі виконання завдань, зо-крема і спілкування з усіма ка-тегоріями пацієнтів, та є вкрай

необхідними під час виконання медсестринських маніпуляцій.

У період навчальної діяль-ності студентам слід нагадати загальні принципи особливос-тей вербального спілкування медичного працівника. А саме, висловлюватися зрозумілою мовою, не зловживати медични-ми термінами, підбирати необ-хідну гнучкість та тембр голосу за ситуацією; давати чіткі, зро-зумілі, однозначні інструкції та рекомендації, проявляти у не-обхідних ситуаціях вміння спів-чувати, терпимо ставитися до чужих поглядів. Всі призначення необхідно виконувати з м’якою настирливістю, впевнено, без тіні переляку і розгубленості в очах, якими б не були обстави-ни. Якщо захворювання тяжке, то необхідно переконати пацієн-та в тому, що він перебуває під надійним захистом та пильною увагою.

Хворі стежать за словами і мімікою, тому всі службові роз-мови повинні проходити поза палатою. Для хворого є стре-сом, коли він бачить перешіпту-вання медичного персоналу за-мість того, щоб говорити з ним самим. Невербальна складова спілкування (міміка, жести, по-ложення тіла) між людьми віді-грає важливу роль. Медичній сестрі вона допомагає під час виконання призначених маніпу-ляцій, визначення налаштова-ності пацієнта до себе та свого захворювання, обстежень, ліку-вання та медичного обслуговув-ння в цілому.

Важливим елементом тех-ніки спілкування є міжособис-тісний простір – відстань, яка відділяє співрозмовників. Чим більше співрозмовники зацікав-лені в один одному, тим менша відстань між ними виникає в процесі комунікації. Однак існує межа допустимої відстані між співрозмовниками, порушува-ти яку вважається неетичним. Ці нюанси взаємовідносин ме-дичних працівників та пацієнтів відображаються у алгоритмах практичних навичок.

Наприклад, коли медичній сестрі потрібно отримати згоду пацієнта на виконання маніпу-ляції, вона повинна: привітати-ся з пацієнтом, доброзичливо і з усмішкою відрекомендувати-ся, роз’яснити пацієнту суть і хід маніпуляції та необхідність її виконання, поцікавитися чи правильно пацієнт зрозумів характер маніпуляції. Коли ме-дична сестра переконалася, що зворотний зв’язок встановлено, потрібно поцікавитися, яка була реакція на введення даного за-собу, якщо препарат вводив-ся раніше, уточнити як пацієнт себе почуває, проаналізувати його емоційний стан: різкість рухів, зміну міміки і періодично перепитувати чи не змінився стан пацієнта. Після психоло-гічної підготовки переходимо до самого алгоритму виконан-ня маніпуляції: «Вимийте руки 2 рази під проточною водою з милом, висушіть, одягніть мас-ку, обробіть руки спиртом. Підго-туйте весь стерильний матеріал та інструментарій. Наберіть в шприц ліки ти розчинник з ам-пул та флакону. Одягніть голку, перевірте прохідність голки, поршнем витискаючи повітря з шприца. Запропонуйте пацієн-ту сісти або, за необхідністю, лягти. Під час введення препа-рату обов’язково спостерігайте за станом пацієнта, після вико-нання маніпуляції ще раз запи-тайте його чи не відбулося змін, якщо скарг немає, то відпустіть пацієнта, проведіть до палати. Продезінфікуйте використане обладнання».

Отже, враховуючи вищеви-кладене, можна зробити ви-сновки, що визначаючи зміст професійної підготовки діяль-ності медичної сестри, слід формувати комунікативну ком-петентність в рамках гармоні-зації різнорівневих напрямів індивідуальності, оскільки ко-мунікативна компетентність є невід’ємною складовою профе-сійної компетентності, визнача-ючи при цьому успіх конкурен-тоспроможності.


НЕ

ТРА

ДИ

ЦІЙ

НІ

ФО

РМ

И Н

АВ

ЧА

НН

Я

Відповідно до Концепції на-ціонально-патріотичного вихо-вання дітей та молоді сьогодні найбільш актуальною є пробле-ма прищеплення майбутньому поколінню почуття патріотизму, національної гідності та свідо-мості, утвердження цінностей історичної пам’яті, побудова на її засадах світоглядної системи молоді [1].

Тому першочерговим за-вданням викладачів української мови та літератури є прище-плення почуття любові до рід-ної землі, готовності примно-жувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – жертвувати собою, відстоюю-чи її свободу і незалежність.

Лише працюючи таким чи-ном, ми можемо виховати гро-мадянина-патріота, бо, як за-

значав Сухомлинський, слово є могутнім виховним засобом, яке здатне звеличити людину в її власних очах, утвердити її патріотичну свідомість і грома-дянську гідність, на все життя відкрити в її серці невичерпні й вічні джерела любові до своїх предків [5].

Українська література є мо-гутнім засобом у формуванні світогляду юних громадян на-шої держави, бо вона – дже-рело національної духовності, генетичної пам’яті народу. У художній літературі відобра-жено традиції і звичаї нашого народу, моральні цінності, мен-тальність, національну само-бутність.

ÌЕÒОÄÈЧÍІ ÇАСАÄÈ ВÏÐОВА-ÄÆЕÍÍß ОСÍОВÍÈХ ÍАÏÐßÌІВ ÍАЦІОÍАЛÜÍО-ÏАÒÐІОÒÈЧÍОÃО ВÈХОВАÍÍß ÍА ÇАÍßÒÒßХ Ç ÓКÐА¯ÍСÜКО¯ ЛІÒЕÐАÒÓÐÈОльга Хоменко,викладач Машинобудівного коледжу Донбаської державної машинобудівної академії

Øìàòîê çåìë³, òè çâåøñÿ Óêðà¿íîþ. Òè áóâ äî íàñ. Òè áóäåø ï³ñëÿ íàñ.

Ë³íà Êîñòåíêî

62

НЕ

ТРА

ДИ

ЦІЙ

НІ

ФО

РМ

И Н

АВ

ЧА

НН

Я


Вбачаючи своє першочер-гове завдання, як викладача української мови та літерату-ри, у формуванні національної свідомості студентів, будую свої заняття на основі пробле-матичного вивчення художніх текстів, проведення паралелі між історією і сучасністю.

Наведу декілька фрагмен-тів занять.

Національно-патріотичне виховання на заняттях літера-тури здійснюю на основі про-блемного вивчення художніх текстів, де є активна чи пасив-на позиція героїв у ставленні до проблем національного від-родження.

Під час проведення занять використовую як традиційні, так й інноваційні методи на-вчання, надаючи перевагу ме-тодам критичного мислення, що дає можливість формувати у студентів загальнолюдські та мовленнєві компетенції.

Перед вивченням твору Івана Нечуя-Левицького «Кай-дашева сім’я» використовую такий метод, як історичний екскурс, аналізуючи еконо-мічну, політичну та соціальну ситуації в Україні в 60-х ро-ках ХІХ століття. Це дає змо-гу відтворити реальну картину життя українського селянства та суворі реалії боротьби за спадщину [6]. Потім ставлю за-вдання провести порівняльний аналіз першого та другого ва-ріантів початку твору [2].

Студенти роблять висновок про замовчування історичної правди та славного козацького минулого царським урядом та «всевидячим» оком тодішньої цензури.

Характеризуючи персонажа повісті, використовую скла-дання «анкети обзору», що до-помагає відтворити менталітет українського селянства та осо-бливості національної ідентич-ності героїв.

Багатий матеріал для при-щеплення студентам наці-ональної гідності та патрі-

отичної свідомості дає нам кіноповість Олександра До-вженка «Україна в огні» [4].

Під час ознайомлення з цим твором використовую на-ступні методи критичного мис-лення:

«Намистинки»

Розкриваючи проблематику твору, студенти ніби нанизу-ють разок намиста, тому що лише в сукупності ми отриму-ємо повну картину подій Дру-гої світової війни, ролі окремої людини в ній, її позитивного чи негативного впливу на прибли-ження перемоги.

Метод-прес1.Ставлю проблему перед

студентами («Мир – необхідна умова людського існування»)

2.Я вважаю, що…(студенти наводять власні судження)

3.Тому що…(переконую ау-диторію)

4.Наприклад…(конкретні факти)

5.Отже…(роблять висно-вки)

Метод проектівНавчальна група поділяєть-

ся на підгрупи і створює свої власні проекти, наприклад такі, як:

1. Україна в пожежі Другої світової війни

2. Луганщина і Донеччина сьогодні

За допомогою порівняльного аналізу та співставлення фак-

тів і подій вказуємо на спільне й відмінне цих подій, а голо-вних героїв твору порівнюємо із сучасними патріотами, які захищають нашу Донеччину і Луганщину від агресора і готові заради Вітчизни віддати життя.

Флеш боун (кістяк риби) Студентам пропонується

дати визначення патріотизму.За допомогою характеристи-

ки та аналізу поведінки героїв твору студенти самостійно ви-значають, що ж таке «патріо-тизм».

Знайомлячись із пригод-ницьким романом Івана Ба-гряного «Тигролови», я про-поную такі види робіт.

Складання ментальних карт персонажів. Студенти діляться на 3 підгрупи і ха-рактеризують основних пер-сонажів: Григорія, Наталку та майора Медвина, роблячи ви-сновок, що умови становлення особистості у всіх героїв різні, але Наталка й Григорій Мно-гогрішний не втратили своєї ідентичності українців, а Мед-вин – представник партійної еліти, який нехтує своїми на-ціональними традиціями та іс-торією.

Наступним завданням є укладання таблиці «Спостере-ження-дослідження»

Проблеми, актуальні в час напи-сання

Проблеми, актуальні в наш час


НЕ

ТРА

ДИ

ЦІЙ

НІ

ФО

РМ

И Н

АВ

ЧА

НН

Я

Заповнюючи таблицю, сту-денти переконуються, що біль-шість проблем, які розкриває автор у творі, є актуальними і зараз.

І, як підсумок аналізу тво-ру, – написання асоціативного диктанту, під час якого відтво-рюється реальний портрет-ха-рактеристика героя.

Також у своїй практиці я використовую такі форми ро-

боти, як кола Вена, складання схем.

Патріотична тематика та-кож добре просліджується під час вивчення життєвого шляху письменників і поетів. Знайом-лячись з біографією і нелегкою долею, пропоную такі форми і методи педагогічної діяльності

1. Інформаційне гроно – ви-брати з тексту ключові слова з біографії.

2. Заочна екскурсія (прово-диться за допомогою презен-тацій, пов’язаних з біографією митця).

3. Компоративний аналіз – порівняння біографій, історич-ного періоду та особливостей світогляду поетів.

4. Прийоми індивідуально-го читання поезій.

5. Уявне інтерв’ю з митцем.6. Пошук альтернатив із

використанням неповних ре-чень.

Взагалі, всі твори, визна-чені навчальною програмою, мають патріотичний зміст і по-кликані виховувати високосві-домих громадян нашої держа-ви. Щоб вони посіли провідне місце у формуванні патріо-тичних почуттів у студентів, викладачам-філологам необ-хідно користуватися всім роз-маїттям традиційних та інно-ваційних методів і прийомів.

Лише таким чином ми змо-жемо через мистецтво слова пробудити національну сві-домість і виховати справжніх патріотів.

Список використаних джерел1. Додаток до наказу МОН України від 16.06.2015 №641. Концепція національно-патріотич-

ного виховання дітей та молоді.2. Корницька Г.Г. Українська література. 10 клас : плани-конспекти уроків. – Харків : Ранок,

2002. – 288 с.3. Назаренко Л. Система уроків з вивчення творчості Довженка / Українська література в

загальноосвітній школі. – №1.– 20154. Паращич В.В. Українська література. 11 клас. Рівень стандарту, академічний рівень. Пла-

ни-конспекти. – Харків. : Ранок, 2011. – 368 с. – (Новий майстер-клас).5. Сухомлинський В.О. Слово вчителя в моральному вихованні // Вибрані твори. – В 5 т. –

Т.5. – Статті. – К. : Рад. шк., 1977. – С. 321 – 330.6. Шавловський І.І. Вивчення творчості І.С. Нечуй-Левицького в школі. – К. : Радянська

школа, 1969. – 150 с. 7. https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious.../64938

64

НЕ

ТРА

ДИ

ЦІЙ

НІ

ФО

РМ

И Н

АВ

ЧА

НН

Я


Сучасна освіта має змі-нити установки та моделі по-ведінки людей шляхом пере-дачі їм нових знань, розвитку вмінь, набуття корисних на-вичок та цінних установок [8, с.73]. Освіта – постійне вдо-сконалення та оновлення, пошук нового та цікавого; ви-користання сучасних техноло-гій, без яких ми вже не уявля-ємо собі життя; прагнення до більшого, і кращого, до того, що дасть найвищі результати.

В наш час вже відбулися серйозні зміни у навчальних програмах, широкого за-стосування набули програ-ми з поглибленим вивченням окремих предметів, провід-ним стає профільне навчан-ня у школах, коледжах, про-фесійних училищах. Але у будь-якому випадку основною фігурою залишається учень, студент. Тому необхідно, в першу чергу, враховувати його думку, як він оцінює той чи інший навчальний процес, які труднощі виникають у ро-боті, співпраці з однолітками, вчителем, викладачем, май-стром, що може підвищити рівень сприйняття та пізна-вальної діяльності учня, сту-дента з його ж точки зору [3, с. 5].

Темп сучасного розвитку суспільства ставить перед системою освіти принципово нове завдання: сформувати

особистість, яка ефективно реагує на постійне понов-лення знань [4, с. 45], може за будь-яких умов знайти за-стосування набутим умінням та навичкам у практичному та реальному житті.

Українська література пле-кає любов до мови і духовно-го світогляду свого народу, у конкретно-образній формі до-носить до читача інформацію про своєрідність наших тра-дицій і культури [3, с. 123].

Нудьга на уроці – один із найнеприємніших недолі-ків вчительської праці, який важко усунути. Ця проблема стосується не тільки учнів, студентів, а і самих учителів та викладачів, а від цього зни-жується ефективність будь-якого найрозумнішого і най-кориснішого уроку, заняття. Постійно підвищувати інтерес до заняття – завдання кожно-го педагога. Напевно, учитель має свої маленькі секрети і винаходи, як побороти нудьгу на уроці. Щоб оволодіти знан-нями, недостатньо тільки від-творити матеріал підручника. Розвиток винахідливості та творчих здібностей студен-тів багаторазово підвищує ефективність самого заняття,

створює умови для розкриття особистості студента [2, с. 9 – 11]. Нетрадиційними форма-ми заняття можуть бути: ро-льові ігри, ділова гра, круглий стіл або конференція, прес-конференція, заняття відкри-тих думок, заняття-змагання, заняття-вікторина, заняття-суд, аукціон знань, заняття-диспут, заняття-турнір, за-няття-еврика, міжпредметне інтегроване заняття, занят-тя-конкурс, заняття-вистава, огляд знань, заняття-залік, заняття-мандрівка, занят-тя-змагання, заняття-діалог, заняття-брифінг, актуальне інтерв’ю, рольова ділова гра. Вивчаючи поезію В.Сосюри, студенти практично усвідом-люють, як образи сонця, зір, верб над ставками, україн-ської пісні і думи, морів пше-ниці і солов’їної мови народу будять асоціації, уяву, глибокі почуття, що об’єднуються в образі України, любов до якої так чудово виражає духовний світ поета.

Проникаючи в узагальню-ючий смисл, яким сповне-ні навиті побутові образи В.Симоненка, як жорна, піч, порожні очі … збагачуються розумінням людини та її долі,

ÍЕÒÐАÄÈЦІÉÍІ ÔОÐÌÈ ÍАВЧАÍÍß – ЦЕ КÐОК Ó ÌАÉБÓÒÍЄ

Юлія Грубська, викладач ДВНЗ «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права»

Òåìï ñó÷àñíîãî ðîçâèòêó ñóñï³ëüñòâà ñòàâèòü ïåðåä ñèñòåìîþ îñâ³òè ïðèíöèïîâî íîâå çàâäàííÿ: ñôîðìó-âàòè îñîáèñò³ñòü, ÿêà åôåêòèâíî ðåàãóº íà ïîñò³éíå ïîíîâëåííÿ çíàíü.


НЕ

ТРА

ДИ

ЦІЙ

НІ

ФО

РМ

И Н

АВ

ЧА

НН

Я

зростає їх здатність у зви-чайному, буденному бачити відображення сутнісних сил людського буття, а відтак, під-німаються на нову сходинку у своєму духовно-емоційному розвитку, в умінні бачити у простому, розуміти і душев-но відповідати на грона болю Василя Стуса, на вічний по-клик української та світової поезії до добра і правди.

Сухомлинський писав, що саме від педагога залежить, чим саме стане серце дити- ни – «ніжною квіткою чи за-сушеною корою». Він наго-лошував, що робота вчителя – це творчість, а не буденне заштовхування знань у дітей. Для кожного педагога дуже важливо, щоб діти, дивля-чись на нього, перш за все сприймали його як людину, яка здатна співпрацювати [9, с. 4].

Творчій співпраці вчителя, викладача і учня та студента сприяють інтерактивні мето-ди навчання, які захоплюють учнів, студентів, пробуджують у них інтерес, навчають само-стійної думки [ 9, с.56 – 63].

Урок, проведений нестан-дартно, стимулює творчість учителя і його вихованців, створює сприятливі умови для співробітництва учнів один з одним і з педагогом. До таких занять слід готува-тись особливо ретельно, а тому нетрадиційні уроки про-водяться не так вже й часто.

Нетрадиційні форми за-нять допомагають адаптува-ти матеріал до вікових осо-бливостей учнів чи студентів, застосовувати отримані ними знання в житті, розвивають інтелект, ерудицію, розши-рюють кругозір. Сьогодні навчальні заклади повинні формувати людей з новим типом мислення, ініціатив-них, творчих особистостей, сміливих у прийнятті рішень, компетентних. Отже, необхід-

ні зміни, зокрема й в методи-ці шкільної історичної осві-ти. Життя саме підказує нові форми проведення занять, потрібно тільки їх побачити й осмислити. Будь-який вчитель літератури застосовує хоча б зрідка у своїй діяльності не-традиційні форми навчання. Це пов’язано зі становлен-ням нового стилю педагогіч-ного мислення вчителя, що орієнтується на ефективне вирішення освітньо-виховних завдань в умовах скромної кількості предметних годин на посилення самостійної твор-чо-пошукової діяльності вихо-ванців [5, с. 44].

Структура нових типів уро-ків також відмінна від тради-ційних. Використання нестан-дартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів студентів – вони безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізна-вальна діяльність студентів переважно має колективний характер, що створює переду-мови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цін-ностями, порівняння й узго-дження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на занятті. Ефективність нестан-дартних уроків забезпечуєть-ся за умови володіння вчите-лем методикою їх проведення та умілого використання таких занять у певній системі в по-єднанні з традиційними фор-мами роботи [2. с. 332 – 335].

Застосування нетради-ційних форм занять, зокре-ма заняття-гри, заняття-екс-курсії – це потужний стимул у навчанні, це різноманітна і сильна мотивація. За допо-могою таких уроків набагато активніше і швидше відбува-ється збудження пізнавально-го інтересу, тому що людині за своєю природою подоба-

ється грати, іншою причиною є те, що мотивів у грі наба-гато більше, ніж у звичайної навчальної діяльності [10, с. 112].

На нетрадиційних заняттях активізуються психічні про-цеси учнів, студентів: увага, запам’ятовування, інтерес, сприйняття, мислення. За до-помогою нетрадиційних уроків можна вирішити проблему ди-ференціації навчання, органі-зації самостійної пізнавальної діяльності студентів. Зрозумі-ло, ні в якому разі не можна відмовлятися від традиційно-го уроку як основної форми навчання і виховання дітей. Але доповнити заняття не-стандартними, оригінальни-ми прийомами необхідно для активізації розумової діяль-ності студентів. Це не заміна старих уроків, а їх перебудо-ва, внесення пожвавлення, різноманітності, що підвищує інтерес, сприяючи вдоскона-ленню навчального процесу. На таких заняттях студенти захоплені, їх працездатність підвищується, результатив-ність уроку зростає. Але тре-ба зауважити, що у виборі не-стандартних уроків потрібна міра. Студенти звикають до незвичайних способів роботи, втрачають інтерес, успішність помітно знижується. Місце не-традиційних уроків в загаль-ній системі має визначатися самим викладачем залежно від конкретної ситуації, змісту матеріалу та індивідуальних особливостей самого вчителя [6, с. 89].

І на останок варто згадати вислів відомої австрійської письменниці М. Ебнер-Ешен-бах: «Сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості ви-хованця» [11].

66

НЕ

ТРА

ДИ

ЦІЙ

НІ

ФО

РМ

И Н

АВ

ЧА

НН

Я


Список використаних джерел1. Наукові основи методики літератури : навчально-методичний посібник / За ред. Н. Й.

Волошиної. – К. : Ленвіт, 2002. – 344 с.2. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване навчання : наук.-метод, посіб. / І. Д. Бех. – К. : ІЗМН,

1998. – 204 с.3. Бугайко Т. Ф. Тенденції розвитку методики літератури на сучасному етапі / Т. Ф. Бугайко,

Ф. Ф. Бугайко // Українська мова і література в школі.4. Волкова Н.П. Педагогіка : посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К. : Ака-

демія, 2002. – С. 324 – 351.5. Волошина Н. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення літератури / Н. Волошина. –

К. : Радянська школа, 1985. – 104 с.6. Інноваційні технології навчання від А до Я / В. Волканова. – К. : Шкільний світ, 2011. –

96 с.7. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання : навчальний

посібник. – Харків, 2002. – С. 335 – 343.8. Максимюк С.П. Курс лекцій з педагогіки. – Рівне, 2002.9. Філософія серця, або гуманізм Василя Сухомлинського Дзеркало тижня. – № 39 (363),

6 – 12 жовтня 2001.10. Фіцула М.М. Педагогіка : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закла-

дів / Фіцула М.М. – К. : Академія, 2001. – 528 с.11. Шарко В.Д. Сучасний урок : технологічний аспект : посібник для вчителів і студентів. –

К.: СПД Богданова A.M., 2007. – 220 с.12. Эбнер-Эшенбах, Мария фон – [електронний ресурс]. Режим доступу: http://ru.wikipedia.

org /wiki

ПРИХОВАНИЙ СТРЕС

(ТЕСТ)

Часто навіть незначні повсякденні неприємності істотно впливають на нерви. На перший погляд здається, що вони не залишають сліду в психіці, однак їхнє регулярне повторення призводить до серйозних ускладнень. Нижче наведені 10 звичайних ситуацій, коли може виникнути нервова на-пруга. Позначте, які з них Вас найбільше хвилюють, нервують, дратують.

1. Ви хочете зателефонувати, але потрібний номер постійно зайнятий.2. Коли Ви самі ведете машину, а хтось безупинно надає Вам поради (якщо Ви не водите машину,

уявіть будь-яку іншу ситуацію, коли Ви щось робите, а непрошений порадник постійно повчає Вас).3. Коли Ви зауважуєте, що хтось спостерігає за Вами.4. Якщо Ви з кимсь розмовляєте, а хтось інший постійно втручається у Вашу бесіду.5. Коли хто-небудь перериває перебіг Ваших думок.6. Якщо хтось без причини підвищує голос.7. Вас дратує, якщо бачите комбінацію кольорів, які, на Вашу думку, не сполучаються один з од-

ним.8. Коли Ви вітаєтеся з ким-небуть за руку й не відчуваєте ні найменшої реакції у відповідь.9. Розмова з людиною, що все знає краще за Вас.10. Якщо Ви читаєте в метро, трамваї, тролейбусі книгу, газету, а людина, що сидить поруч, за-

глядає в неї.Якщо Ви позначили більше 5-ти ситуацій, це означає, що повсякденні неприємності впливають

на Ваші нерви. Ви не вмієте проігнорувати ті. хоча й неприємні, але неминучі дріб'язки, якими супроводжується наше життя, «застряєте» на них, витрачаючи набагато більше сил, енергії й пе-реживань, ніж вони того варті. Це нагадує стрілянину з гармати по горобцях, від чого насамперед страждає Ваше здоров'я. Необхідно формувати в себе толерантність до «життєвих дрібниць», здатність регулювати свій стан.

Крок за кроком сходинками здоров’язбереження. Путівник-порадник : навч.-метод. посіб. /

[О. С. Снісаренко, Т. Д. Іщенко, С. А. Жуковська та ін.]. – Київ: Агроосвіта, 2018. – 424 с.


ІНФ

ОР

МА

ЦІЙ

НО

-КО

МУ

НІК

АЦ

ІЙН

І Т

ЕХ

НО

ЛО

ГІЇ

Сьогодні все більше на-вчальних закладів підключаєть-ся до інтернету у рамках різних державних програм. Саме та-ким чином навчальний заклад задовольняє свою потребу за-лучення до відкритого інформа-ційного простору за допомогою інтернету, з іншого боку він шу-кає можливості для реалізації освітніх цілей і завдань. Осно-вне ж завдання сучасної вищої школи – це розвиток особис-тості, що вчиться, зміни і пере-творення її якостей, створення умов для того, щоб студент став повноцінним громадянином сві-тового інформаційного співтова-риства.

Які ж інновації можуть бути реалізовані в навчальному закладі за допомогою інтер-нет-технологій? Розглянемо основну складову навчального процесу – заняття. Виділимо кілька моментів для визначен-ня цілей і завдань, заради яких вони використовуються сьогодні на сучасному занятті.

Звичайно це відбувається на заняттях інформатики – сту-денти вчаться працювати з електронною поштою, користу-ватися пошукачами й знаходи-ти інформацію в інтернеті для своїх рефератів, відповідей на питання викладача, інших за-вдань. Таким чином, студенти здобувають основні вміння ко-ристувача інтернету, освоюють частину телекомунікацій для своїх потреб.

За допомогою інтернет-тех-нологій викладач прагне зро-бити своє заняття (лекцію чи практичне) незвичайним, за-хоплюючим. На занятті демон-струються малюнки з інтерне-ту, програються мультимедійні файли, що показують вивер-ження вулканів, сонячні за-темнення та ін. Все більш по-пулярними стають відеолекції. За рахунок інтернет-техноло-гій збільшується використання наочності на заняттях, але в основному це реалізація цілей викладача, що освоїв дані тех-нології.

Сучасні викладачі, що одни-ми з перших освоїли ресурси інтернету, пропонують студен-там на своїх заняттях вирішу-вати освітні завдання, які став-ляться в численних мережних проектах – дослідницьких, по-шукових та ін. Звичайно такі проекти ініціюються в рамках проектної форми роботи.

У цей час багато закладів переходять на новий щабель використання інтернет-техно-логій, вводячи в свої навчаль-ні плани елементи дистанцій-ного навчання для вирішення поставлених освітніх завдань.

ОСОБЛÈВОСÒІ ВÈКОÐÈС-ÒАÍÍß ІÍÒЕÐÍЕÒ-ÒЕХÍОЛОÃІÉ В ОСВІÒÍÜОÌÓ ÏÐОЦЕСІ

Аліса Улинець,Зореслава Маргітич,викладачі-методисти ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж»

Âåá-êâåñò – îäèí ç ïîïóëÿðíèõ ³ ñó÷àñíèõ âèä³â ³í-òåðíåò-òåõíîëîã³é, ùî ñïðèÿº ìàêñèìàëüí³é ³íòåãðàö³¿ ³íòåðíåòó íà ð³çíèõ ð³âíÿõ îñâ³òíüîãî ïðîöåñó.

68

ІНФ

ОР

МА

ЦІЙ

НО

-КО

МУ

НІК

АЦ

ІЙН

І Т

ЕХ

НО

ЛО

ГІЇ


Кожен викладач знає за-соби навчання, які можливо використовувати в процесі традиційно організованого навчального процесу. У ході проектування заняття важли-во оптимально зробити вибір засобів навчання, які проекту-ються з урахуванням загаль-них законів дидактики, рівня підготовленості студента до сприйняття навчальної інфор-мації й специфіки навчальної дисципліни.

Інтернет до засобів на-вчання не належить, однак дає можливість використо-вувати інформаційно-освітнє середовище, необхідне для вирішення дидактичних за-вдань заняття, спрямованих, насамперед, на збільшення часу спілкування викладачів і студентів під час заняття. Ін-тернет-технології дають мож-ливість викладачу перейти від традиційної розповіді на занятті до обговорення про-блем у ході дискусій, організа-ції продуктивної самостійної роботи студентів, залучення додаткових ресурсів на етапі досягнення поставленої мети.

Оволодіння інформацією, способами її отримання, об-робки і використання за допо-могою сучасних комп'ютерних засобів – необхідна умова успішного входження людини в інформаційне суспільство. Оскільки в різних сферах ді-яльності відчувається неста-ча фахівців, здатних само-стійно і в команді вирішувати виникаючі проблеми, робити це за допомогою інтернету. Саме тому навчання у ЗВО І–ІІ рівнів акредитації має за-безпечити формування умінь організовувати власну інфор-маційну діяльність і плану-вати її результати. Крім того, робота студентів у такому варіанті проектної діяльності, як веб-квест, урізноманітнить освітній процес, зробить його живим і цікавим. Веб-квест є одним з популярних і сучас-

них видів освітніх інтернет-технологій.

Веб-квест (webquest) у пе-дагогіці – це проблемне за-вдання з елементами рольо-вої гри, для виконання якого використовуються інфор-маційні ресурси інтернету. Уперше ця модель проектної діяльності була представле-на викладачем університету Сан-Дієго (США) Берні До-джем і Томом Марчем у 1995 році. Викладачі всього світу використовують цю техноло-гію як один із способів успіш-ного використання інтернету на заняттях.

Технологія веб-квесту, ви-користовуючи інформаційні ресурси інтернету і інтегрую-чи їх у освітній процес, має значне функціональне наван-таження:

• використання ІКТ для вирішення професійних за-вдань (зокрема для пошу-ку необхідної інформації, оформлення результатів ро-боти у вигляді комп'ютерних презентацій, веб-сайтів, баз даних тощо);

• самонавчання і самоорга-нізація;

• робота в команді (пла-нування, розподіл функцій, взаємодопомога, взаємо-контроль), тобто навички ко-мандного рішення проблем;

• уміння знаходити декіль-ка способів розв’язання про-блемної ситуації, визначати найбільш раціональний варі-ант, обґрунтовувати свій ви-бір;

• навички публічних висту-пів.

При використанні веб-квесту у навчанні підвищу-ється мотивація студентів до вивчення дисципліни з одно-го боку, і до використання комп'ютерних технологій у на-вчальній діяльності – з іншо-го. Веб-квест – це не простий пошук інформації в мережі, адже студенти, працюючи над завданням, збирають,

узагальнюють інформацію, роблять висновки. Крім того, учасники веб-квесту вчать-ся використовувати інфор-маційний простір інтернету для розширення сфери своєї творчої діяльності.

Веб-квест – це сайт в ін-тернеті, з яким працюють сту-денти, виконуючи те або інше навчальне завдання. Роз-робляються такі веб-квести для максимальної інтеграції інтернету в різні навчальні дисципліни на різних рівнях навчання в освітньому проце-сі. Вони можуть охоплювати окрему проблему, тему, мо-жуть бути і міждисциплінар-ними. Тематика веб-квестів може бути найрізноманітні-шою, проблемні завдання можуть відрізнятися рівнем складності. В основі веб-квесту лежить індивідуальна або групова робота студентів (з розподілом ролей) за ви-рішенням заданої проблеми з використанням інтернет-ре-сурсів, підготовлених викла-дачем. Результати виконання веб-квесту, залежно від мате-ріалу, що вивчається, можуть бути представлені у вигляді усного виступу, комп'ютерної презентації, буклетів, публі-кації робіт студентів у вигляді веб-сторінок і веб-сайтів (ло-кально або в інтернеті).

Основна перевага вико-ристання веб-квестів на за-няттях – це те, що крім вдо-сконалення умінь і навичок роботи в інтернеті, пошуку потрібної інформації, студен-ти вдосконалюють також і на-вички роботи з певним про-грамним забезпеченням (MS PowerPoint, MS Publisher, MS Excel тощо), готуючи звіт.

Розрізняють два типи веб-квестів: для короткочасної та тривалої роботи. Мета корот-кочасного веб-квесту – погли-блення знань і їх інтеграція, розрахований він на один-три заняття. Довготривалий веб-квест спрямований на погли-


ІНФ

ОР

МА

ЦІЙ

НО

-КО

МУ

НІК

АЦ

ІЙН

І Т

ЕХ

НО

ЛО

ГІЇ

блення і перетворення знань студентів та розрахований на тривалий термін (можливо, на семестр або навчальний рік).

Розробник веб-квесту Бер-ні Додж визначив наступні види завдань для веб-квестів:

• переказ – демонстра-ція розуміння теми на основі подання матеріалів з різних джерел в новому форматі: створення презентації, плака-та, оповідання;

• планування та проекту-вання – розробка плану або проекту на основі заданих умов;

• самопізнання – будь-які аспекти дослідження особис-тості;

• компіляція – трансфор-мація формату інформації, отриманої з різних джерел: створення книги кулінарних рецептів, віртуальної вистав-ки, капсули часу, капсули культури;

• творче завдання – твор-ча робота у певному жанрі: створення п'єси, віршів, пі-сень, відеороликів;

• аналітична задача – по-шук і систематизація інфор-мації;

• детектив, головоломка, таємнича історія – висновки на основі суперечливих фак-тів;

• досягнення консенсусу – вироблення рішення з гострої проблеми;

• оцінка – обґрунтування певної точки зору;

• журналістське розсліду-вання – об'єктивний виклад інформації (розподіл думок і фактів);

• переконання – схиляння на свій бік опонентів або ней-трально налаштованих осіб;

• наукові дослідження – вивчення різних явищ, від-криттів, фактів на основі уні-кальних онлайн-джерел.

Веб-квести найкраще підходять для роботи в мі-ні-групах, однак існують і веб-квести, призначені для

роботи окремих студентів. Важливою умовою успішної роботи в проектній техноло-гії квест-уроку є наявність комп'ютерного обладнання з підключенням інтернет-по-слуги. Іншою умовою є на-явність ПК в студентів, що дозволяє в домашніх умовах продовжувати працювати з навчальними матеріалами.

Будь-який веб-квест пови-нен включати в себе наступні структурні компоненти:

• вступ, де чітко описані го-ловні ролі учасників або сце-нарій квесту, попередній план роботи, огляд усього квесту;

• центральне завдання, яке зрозуміле, цікаве і здій-сниме. Чітко визначено під-сумковий результат само-стійної роботи (наприклад, задана серія питань, на які потрібно знайти відповіді, прописана проблема, яку по-трібно вирішити, визначена позиція, яка повинна бути за-хищена, і зазначена інша ді-яльність, яка спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи із зі-браної інформації);

• список інформаційних ресурсів (в електронному ви-гляді – на компакт-дисках, відео-та аудіоносіях, у папе-ровому вигляді, посилання на ресурси в інтернеті, адреси веб-сайтів з теми), необхід-них для виконання завдання. Цей список повинен бути ано-тований;

• опис процедури роботи, яку необхідно виконати кож-ному учаснику квесту під час самостійного виконання за-вдання (етапи);

• опис критеріїв та параме-трів оцінки веб-квесту. Крите-рії оцінки залежать від типу навчальних завдань, які вирі-шуються у веб-квесті;

• керівництво до дій (як організувати і представити зі-брану інформацію), яке може бути представлене у вигляді напрямних питань, які орга-

нізовують навчальну роботу (наприклад, пов'язаних з ви-значенням часових рамок, загальною концепцією, ре-комендаціями по викорис-танню електронних джерел, виставленням "заготовок" веб-сторінок тощо);

• висновок, де підсумову-ється досвід, який буде отри-маний учасниками під час самостійної роботи над веб-квестом. Іноді корисно вклю-чити на закінчення риторичні запитання, що стимулюють активність учнів продовжити свої досліди в подальшому.

Етапи роботи над веб-квестом.

Початковий етап (команд-ний). На цьому етапі студен-ти знайомляться з основними поняттями з обраної теми, ма-теріалами аналогічних проек-тів. Розподіляються ролі в ко-манді: по 1– 4 людини на одну роль. Всі члени команди ма-ють допомагати один одному і вчити роботі з комп'ютерними програмами.

Рольовий етап. Це етап індивідуальної роботи в ко-манді на загальний результат. Учасники одночасно, відпо-відно до обраних ролей, ви-конують завдання. В процесі роботи над веб-квестом від-бувається взаємне навчання членів команди умінь роботи з комп'ютерними програма-ми та інтернетом. Команда спільно підводить підсумки виконання кожного завдан-ня, учасники обмінюються матеріалами для досягнення спільної мети.

Завдання. Цей етап, по-перше, включає в себе пошук інформації з конкретної теми та розробку структури зві-ту (у вигляді веб-сайту, веб-сторінки, презентації, буклету тощо). По-друге, це створен-ня матеріалів та доопрацю-вання матеріалів для звіту.

Заключний етап. Коман-да працює спільно, під ке-рівництвом викладача, від-

70

ІНФ

ОР

МА

ЦІЙ

НО

-КО

МУ

НІК

АЦ

ІЙН

І Т

ЕХ

НО

ЛО

ГІЇ


чуває свою відповідальність за результати дослідження. За результатами досліджен-ня проблеми формулюються висновки та пропозиції. Про-водиться конкурс виконаних робіт, де оцінюються розумін-ня завдання, достовірність використовуваної інформації, її ставлення до заданої теми, критичний аналіз, логічність, структурованість інформації, визначеність позицій, підходи до вирішення проблеми, інди-відуальність, професіоналізм подання. В оцінці результатів беруть участь як викладач, так і студенти шляхом обго-ворення або інтерактивного голосування. Досвід показує, що найсуворішими суддями робіт є самі студенти. Важ-ливо на заключному етапі, коли робиться публічне пред-ставлення виконаних робіт, організувати конструктивне обговорення. Відкрите оціню-вання власної роботи і роботи колег дозволяє вчитися бути коректними у висловлюванні зауважень, визначати най-цікавіші знахідки у викона-них завданнях, формулювати власні критерії оцінювання.

Ключовим розділом будь-якого веб-квесту є детальна шкала критеріїв оцінки, спи-раючись на яку учасники про-екту оцінюють самих себе, товаришів по команді. Цими ж

критеріями користується і ви-кладач. Веб-квест є комплек-сним завданням, тому оцінка його виконання повинна ґрун-туватися на декількох крите-ріях, орієнтованих на тип про-блемного завдання і форму представлення результату.

Окремо можна вивести критерії щодо оформлення роботи (звіту), а саме: якщо матеріал оформлений у ви-гляді буклету – критерій оцін-ки до 20 балів, презентації – критерій оцінки до 40 балів, веб-сторінки – критерій оцінки до 65 балів. Оцінюється: гра-мотність оформлення, дизайн (поєднання фону, шрифтів і так далі), навігація (можли-вість орієнтуватися в матері-алі), наявність ефектів (ані-мація, мультимедіа), об'єм.

Реальне розміщення веб-квестів у мережі дозволяє значно підвищити мотивацію студентів на досягнення най-кращих навчальних результа-тів.

Приклад веб-квесту з ма-тематики розміщено в ін-тернеті на сайті http://rozum.ucoz.ua/. У веб-квесті брали участь учні 9–11 класів ЗОШ та студенти І–ІІ курсів ЗВО І–ІІ рівнів акредитації, які мали бажання перевірити свої зна-ння з математики та удоско-налити навички роботи з ін-формаційно- комунікаційними

технологіями.Мета веб-квесту: • узагальнення і система-

тизація знань учнів та студен-тів з математики;

• підвищити навички ро-боти учнів та студентів з су-часними інформаційно-ко-мунікаційними технологіями, інтернетом тощо;

• підвищити знання всіх учасників про безпечний ін-тернет;

• сприяти розвитку ІТ-компетентності (ай-ті компе-тентності) учасників освітньо-го процесу;

• розвивати навички та вміння аналізувати, система-тизувати знайдену інформа-цію та робити висновки;

• залучити до участі у веб-квесті студентів коледжу та учнів ЗОШ міста та області.

Веб-квест «Математика – наука молодих» складається з трьох турів.

При проходженні І туру учасникам веб-квесту, вико-ристовуючи інтернет-ресурси, необхідно було знайти від-повіді на 20 запитань. Кожна правильна відповідь оціню-ється в 1 бал. Учасники, які отримали не менше 15 балів проходять до другого туру.

Шукаючи відповіді на запи-тання першого туру, учасники мали можливість розширити свої знання про науковий і життєвий шлях відомих ма-тематиків. Разом з тим кожен учасник повинен був показа-ти своє вміння завантажити з сервера та заповнити бланк відповідей та відіслати на електронну адресу чи сто-рінку організатора ВК. Спис-ки учасників та переможців І туру було розміщено на сайті http://rozum.ucoz.ua/ та сайті http://makinfo.org.ua/ – офіцій-ний сайт ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний ко-ледж».

Учасникам веб-квесту, які пройшли до ІІ туру, було за-пропоновано підготувати


ІНФ

ОР

МА

ЦІЙ

НО

-КО

МУ

НІК

АЦ

ІЙН

І Т

ЕХ

НО

ЛО

ГІЇ

проекти на вибрану тему. Організаторами розроблено рекомендації до виконання проекту, в яких чітко виділе-но етапи створення проекту та напрями роботи над ним (роподіл ролей). Проекти учасників мають відповідати вимогам до їх оформлення та критеріям оцінювання, які наведено в правилах другого туру.

У другому турі учасники мали можливість показати не лише вміння знаходити інфор-мацію в інтернет-просторі, а й узагальнювати її, виділяти го-ловне та чітко формулювати основні математичні поняття. Показуючи свої математич-ні знання, учасники проекту удосконалювали свої вміння та навички працювати з про-грамним забезпеченням.

ІІІ тур веб-квесту – фінал.Проводиться конкурс ви-

конаних робіт, де оцінюються розуміння завдання, досто-вірність використовуваної ін-формації, її відповідність за-даній темі, критичний аналіз, логічність, структурованість інформації, визначеність по-зицій, підходи до вирішення проблеми, індивідуальність, професіоналізм подання.

Публічне представлення ви-конаних робіт проведено в рамках тижня відділення загальноосвітньої підготов-ки. Комісією, до складу якої ввійшли директор коледжу, викладачі математики та ін-форматики, оцінено проекти фіналістів та визначено при-зерів і переможців. Перемож-ці та призери веб-квесту були нагороджені дипломами та подарунками.

Застосування інтернет-технологій забезпечує інтен-сифікацію й ефективність освітнього процесу на занятті на основі поставлених викла-дачем завдань, серед яких пріоритетними є:

• активізація пізнавальної діяльності суб'єктів навчання за рахунок оптимально піді-браних інтернет-технологій для певних етапів навчаль-ного процесу й виявлення стимулів активізації при вико-ристанні різних інтернет-тех-нологій;

• поглиблення міждисци-плінарних зв'язків і диферен-ціація навчання в ході освіт-нього процесу;

• залучення студентів у проектування освітнього маршруту під час навчання і

після закінчення навчального закладу.

Для конкурентоздатно-го фахівця будь-якої області необхідно вміти швидко орі-єнтуватися в інформаційному просторі, максимально вико-ристовуючи весь арсенал про-понованої медіапродукції за допомогою телекомунікацій-них мереж, інтернету, відео, преси тощо. Крім суто прак-тичних навичок володіння різними медіа (комп'ютерною технікою, інтернетом, сучас-ною відео-, аудіоапаратурою та ін.), необхідність яких вже ні в кого не викликає сум-ніву, значно актуалізується значимість аналізу й синтезу просторово-тимчасової ре-альності, здатності «читати», інтерпретувати й оцінювати медіатексти, викладені в яко-му-небудь вигляді або жанрі медіа, здійснювати їхнє деко-дування, критично осмислю-вати медійні повідомлення. Реалізації завдань, які стоять перед сучасним викладачем у підготовці майбутніх фахівців, сприяє застосування інтер-нет-технологій в навчальному процесі.

ДО ВАШИХ ПОСЛУГ УНІКАЛЬНИЙ КОНТЕН У ВІЛЬНОМУ ДОСТУПІ

72

ІНФ

ОР

МА

ЦІЙ

НО

-КО

МУ

НІК

АЦ

ІЙН

І Т

ЕХ

НО

ЛО

ГІЇ


Одним із найважливіших напрямків удосконалення на-вчання студентів є пошуки впровадження в освітній про-цес інтерактивних технологій. Інтерактивні методики на-вчання базуються на підході, центрованому на студенті, що дає можливість актуалізувати знання, досвід всіх учасників навчання, обмінятися ним. Цей підхід робить навчання активним, що полегшує за-своєння матеріалу, робить цей процес усвідомленим, а відтак більш ефективним. У процесі екологічного навчан-ня і виховання зростає заці-кавлення до екологічних про-блем довкілля, розвиваються дослідницькі вміння, форму-ються наукові знання, пере-конання і система екологіч-них цінностей, які визначать екологічну позицію, поведінку та екологічну культуру лю-дини. Тому для проведення комплексного системного на-вчання, основою якого є за-стосування набутих теоре-тичних знань, умінь і навичок на практиці, чільне місце має відводитися інтерактивним технологіям навчання.

Існує багато різноманітних форм та методів інтерактив-ного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань студентами, розвиток їх розу-мової діяльності, виявлення вмінь та навичок критичного

осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацю-вання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшій самоосвіті і само-реалізації, що, в свою чергу, дає нам можливість вплива-ти на розвиток найсильніших якостей людини: інтелекту, мотивації, емоцій, діяльних культур. Однією з головних вимог успішного засвоєння студентом навчального ма-теріалу є те, що студенту повинно бути цікавим те, що він досліджує, вивчає. І тому ефективним інтерактивним засобом екологічного вихо-вання, що сприяє підвищен-ню рівня екологічної культури студентів, є дидактична гра.

Серед ігор, що застосо-вують на заняттях з еколо-гії, переважають стандартні екологічні кросворди, квести, чайнворди, вікторини тощо.

Студенти залучаються до гри, метою якої є підвищення рів-ня їх знань, ціннісних орієнта-цій, мотиваційної сфери, що направлена на покращення екологічної культури приро-доохоронної діяльності, що є вирішальним у виборі гри.

Тому після вивчення роз-ділу навчальної програми «Прикладні аспекти еколо-гії» доцільно застосувати ме-тод інтерактивного навчання «квест». Студенти вже мають теоретичні знання про при-родне середовище, екосис-теми, природокористування, джерела забруднення навко-лишнього середовища, еколо-го-економічні проблеми вико-ристання природних ресурсів, і саме у квест-грі зможуть систематизувати свої знання, засвоїти більше інформації, вирішуючи нестандартні за-вдання.

Квест (від англійського

КВЕСÒ ßК ОÄÈÍ Ç ÌЕÒОÄІВ ІÍÒЕÐАКÒÈВ-ÍО¯ ÒЕХÍОЛОÃІ¯ В ОСВІÒІ

Світлана Гапон, заступник директора з навчальної роботиНаталія Ликова, завідувач кабінету навчально-методичногоКоледжу інформаційних технологій та землевпорядкування Національного авіаційного університету

Êâåñò – öå âèä ³íòåðàêòèâíîãî íàâ÷àííÿ òà âè-õîâàííÿ ç åëåìåíòàìè òðàäèö³éíîãî âèäó íàâ÷àííÿ (ïðîáëåìíîãî), ó ÿêîìó âèêîðèñòîâóþòüñÿ ìåòîäè ñòè-ìóëþâàííÿ çàñîáàìè ðîëüîâî¿ ãðè.


ІНФ

ОР

МА

ЦІЙ

НО

-КО

МУ

НІК

АЦ

ІЙН

І Т

ЕХ

НО

ЛО

ГІЇ

guest – "пошук"), різновид ак-тивних інтелектуально-логіч-них ігор, синонім активного відпочинку. Це ігрова форма групового виконання завдань, яка має тривалу історію розви-тку, багато можливих варіантів використання і чимало пози-тивних моментів.

Квест дозволяє розвива-ти активне пізнання як на за-няттях, так і у позааудиторній діяльності, сприяє розвитку мислення, допомагає долати проблеми та труднощі, а саме: вирішувати, розплутувати, думати, уміти застосовувати свої знання на практиці у не-стандартних ситуаціях, тобто актуалізувати знання; вчить мислити логічно, розвиває ін-терактивні здібності, стиму-лює інтерес студентів, забез-печує активне долучення всіх учасників, згуртовує колектив студентів.

Упровадження квесту в на-вчальний процес дозволяє:

• активізувати розумову ді-яльність шляхом створення спеціальних умов для вико-нання завдань, які потребують достатньої свідомості студен-тів, здатності до подолання спеціально створених пе-решкод;

• формувати стійкий інте-рес студентів до ви-вчення навчального мате-ріалу;

• активізувати сприй-няття матеріалу засобами наочності (реальних пред-метів, макетів, моделей, зображень кінофрагмен-тів, фотографій, малюнків, умовних графічних знаків, символіки);

• поєднати новітні та традиційні дидактичні засоби навчання;

• розвинути універсальні форми розумової діяльності.

Під час планування квесту з екології важливим є підготов-чий етап, що включає в себе: формування команд учасни-ків, ознайомлення учасників з

правилами гри, вибір відповід-ної символіки, стимулювання пошукової роботи, формуван-ня мотивації гри. Важливим є вибір місця проведення квес-ту, а також використання різ-них ігрових завдань під час проходження кожного з етапів.

Методика використання за-вдань-конкурсів під час про-ведення екологічного квесту до розділу «Прикладні аспекти екології».

Для проведення екологіч-ного квесту можна запропону-вати такі завдання-конкурси:

Завдання 1 «Дешифруваль-ник»

Це завдання пропонується студентам як стартове. Воно сприяє розвитку абстрактно-логічного мислення, розвиває швидкість реакції, уважність. Кожна команда отримує за-шифроване екологічне по-слання – вислів видатної лю-дини про природу. Завдання для команд – розшифрувати вислів, скориставшись табли-цею-дешифратором. Напри-клад, «Фмшкю фзлйцй дзєио гафктзпєагйцй, фзн ежажйпк. Шкжб Ґаґмжйф».

Таблиця-дешифратор

Відповідь: «Немає нічого більш винахідливого, ніж при-рода. Марк Цицерон»

Завдання 2 «Чи знаєте Ви, хто це?».

Студентам пропонуються фото тварин та рослин, що занесені до Червоної книги України, та окремо назви ви-

дів цих тварин та рослин, у назвах виділені певні літери. Якщо команда правильно роз-містила назви видів під фото, то з виділених літер можна прочитати ім’я та прізвище вченого, який запропонував ідею створення Червоної кни-ги.

Не можна обійти увагою те, про що говорять всі еколо-ги сві

ту – глобальні екологічні проблеми людства (глобаль-не потепління, забруднення вод Світового океану, кислотні дощі, озонові діри, сміттєзва-лища, смог). Для закріплення цієї теми студентам пропону-ється, як один з етапів квесту, гра «Кубики», завданням якої є правильно скласти всі грані кубиків, та назвати ту еколо-гічну проблему людства, яка зображена на малюнку.

Перевірити, як студенти запам’ятали екологічні тер-міни можна, запропонувавши гру «Розшифруйте термін».

Наприклад, розшифруйте термін: «система регулярних довготривалих спостережень у просторі і часі, яка дає ін-формацію про стан навко-

лишнього середовища»(Екологічний моніторинг)Звичайно ж, проводячи

квест в коледжі, не можна обі-йти увагою і те, про що ми го-воримо дуже часто – чистота довкілля. Тому доцільно за-вершальним етапом у квест-грі провести прибирання те-

а и є л к а с я ш м

б к ж р л ч т х щ т

в у з і м е у ґ ю є

г в и ь н ж ф н я ф

ґ ц і з о ш х щ ь ї

д б ї й п д ц г

е п й о р с ч ю

74

ІНФ

ОР

МА

ЦІЙ

НО

-КО

МУ

НІК

АЦ

ІЙН

І Т

ЕХ

НО

ЛО

ГІЇ


риторії коледжу. Адже кожен з нас повинен вносити свій посильний вклад в охорону та збереження навколишнього середовища.

Зі свого досвіду проведен-ня екологічного квесту в коле-джі можемо сказати, що такий вид інтерактивної технології, як квест, дозволяє студентам краще пізнати один одного в умовах необхідності прийняття швидких рішень; виявляє потен-ційних лідерів, інтелектуалів, студентів-логістів, які вміють прораховувати на декілька ходів вперед; розвиває логічне мис-лення, інтуїцію, вміння швидко знаходити вихід із складної ситуації; дозволяє студентам краще закріпити вивчений ма-теріал, а ігрові етапи дозволя-ють спільно пережити емоцій-

ні сплески, що психологічно зближує студентів, виклика-ють масу позитивних емоцій, сприяють розвитку комуніка-бельності, розвивають еруди-цію і виявляють спритність.

Таким чином, дослідження ефективності використання квесту для закріплення знань з екології дозволили визна-чити переваги інтерактивно-го навчання, які полягають у: зацікавленому ставленні сту-дентів до нестандартної орга-нізації освітнього процесу, ак-тивізації мислення та творчої діяльності, покращенні показ-ників запам’ятовування на-вчальної інформації, форму-ванні мотиваційної готовності до створення власних освітніх продуктів, формуванні уміння

бачити проблему, формулю-вати її, знаходити шляхи її вирішення, розвитку навичок особистісної рефлексії.

Виходячи з усього сказа-ного вище, можна зробити висновок, що впроваджен-ня інтерактивних технологій вносить у звичну систему ви-вчення екології привабливу для студентів новизну, а най-головніше – досягнення освіт-ніх стандартів відбувається більш інтенсивно і цілісно. Ін-терактивність, оригінальність і оперативність цих технологій робить їх популярними і серед студентів, і серед викладачів, а в кінцевому результаті їх систематичне впровадження підвищує ефективність на-вчального процесу.

ПРО АКТУАЛЬНЕ В МЕТОДИЧНІЙ

ДІЯЛЬНОСТІ: ДУМКИ Й ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ

У мультимедійному науково-методичному комплексі складні питання методичної діяльнос-ті автори-експерти (викладачі, аспіранти, методисти – слухачі курсів підвищення кваліфікації) аналітично викладають у форматі специфічного виду наукової роботи – експертизи. Полілогіч-на науково-методична взаємодія «запитання – відповідь або відповіді – аргумент – пропози- ція – перспектива на майбутнє» дозволяє розширити проблемно-тематичний і комунікативно-прагматичний діапазон професійної комунікації, з урахуванням різних поглядів, підходів і по-зицій розглянути актуальні для науково-методичної діяльності проблеми, що потребують на-укового й суспільного переосмислення, переоцінки, суспільної легітимації. Комплекс створений за допомогою сучасного програмного забезпечення для розробки електронних освітніх ресурсів і представлений у форматі електронного посібника, який має гіперактивну структуру, за допо-могою якої можна швидко перейти у відповідний розділ та віднайти потрібну інформацію з ко-льоровими графічними зображеннями (рисунками, схемами, таблицями тощо), гіперактивними посиланнями на рекомендовані джерела та інші корисні посилання на інтернет.

Про актуальне в методичній діяльності: думки й поради експертів: мультимедійний науково-методичний

комплекс: авторський колектив / за наук. ред. проф. Т.М. Сорочан. – К. : 2017.

Для отримання більш детальної інформації пишіть на електронну адресу: osvitatk @ukr.net


СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА

Які сучасні проблеми під-готовки медичних фахівців? В яких умовах вони будуть пра-цювати? В умовах глобальної інтеграції всього життя, зокре-ма і освіти.

Які характерні риси цієї інтеграції?

1. Науково-інформаційний вибух: високий темп накопи-чення нових наукових знань; за 4 роки відбувається подво-єння наукових знань.

2. Значне збільшення об-сягів навчальних програм, нові дисципліни, міждисциплінарна інтеграція.

3. Зростає не тільки обсяг, але і складність навчальних програм, а термін підготовки залишається сталим.

До чого це призводить?1. Темпи навчання зроста-

ють.2. Збільшується обсяг само-

стійної роботи (30% – в Украї-ні, за кордоном – 45–60%).

3. Інформаційне переванта-ження студентів.

4. Психоінформаційний і психоемоційний стрес.

Вчитися стало дуже важко. Виникла глобальна пробле-

ма: зберегти здоров'я дитини; підготувати нового фахівця; зробити його конкурентоспро-можним в наш час.

ЮНЕСКО розроблено мо-дель фахівця XXI століття.

Фахівець повинен:1. Уміти вчитися.2. Вміти мислити, діяти,

приймати рішення в нових ускладнених професійних умо-вах.

3. Уміти відбутися, саморе-алізуватися.

4. Вміти співдіяти, досяга-ти взаєморозуміння з іншими людьми.

5. Мати систему професій-них знань.

Сучасні досягнення науки та широке розповсюдження наукових технологій в медици-ні та освіті змінили умови тру-дового процесу та дуже високо піднесли планку вимог до ви-пускників вищих медичних на-вчальних закладів.

У сучасних умовах молод-ший медичний спеціаліст по-винен не лише володіти те-оретичним матеріалом, а й вміти організувати процес самостійного засвоєння ново-го матеріалу з різних джерел та галузей сучасної науки. Він

ÐОЛÜ ÒА ÌІСЦЕ САÌОСÒІÉÍО¯ ÐОБОÒÈ В ÏÐОЦЕСІ ÏІÄÃОÒОВКÈ ÌОЛОÄØÈХ ÌЕÄÈЧÍÈХ СÏЕЦІАЛІСÒІВ

Леся Беляєва, завідувач навчально-методичного кабінету, Наталія Мещерякова, голова випускової циклової комісії Чернігівського базового медичного коледжу Чернігівської обласної ради

... ðîçâèòîê òà îñâ³òà æîäí³é ëþäèí³ íå ìîæóòü áóòè íàäàí³ àáî ïîâ³äîìëåí³. Êîæíèé, õòî áàæàº äî íèõ ïðèëó÷èòèñÿ, ïîâèíåí äîñÿãòè öüîãî âëàñíîþ ä³-ÿëüí³ñòþ, âëàñíèìè çóñèëëÿìè, âëàñíèì íàïðóæåííÿì. Ççîâí³ â³í ìîæå îòðèìàòè ò³ëüêè çáóäæåííÿ... Òîìó ñàìîä³ÿëüí³ñòü – çàñ³á é îäíî÷àñíî ðåçóëüòàò îñâ³òè.

À. Ä³ñòåðâåã

76

СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА


повинен володіти широким спектром клінічного мислен-ня, навичками об’єктивної оцінки ситуації, вмінням вико-ристовувати та втілювати до-сягнення науки, медицини в практичну охорону здоров’я. Цей процес означає свідо-ме та послідовне оволодіння теоретичним матеріалом та практичними навичками, що неможливо без розвитку ін-телектуальних можливостей студентів, що розвиваються на основі оброблених та ви-вчених джерел інформації, отриманих в процесі навчан-ня знань, використання інно-ваційних технологій.

Процес навчання – це спільна праця студентів та викладачів, а також самостій-на робота і тих, і інших, спря-мована на загальний резуль-тат – досягнення знань, умінь та навичок.

Будь-яка освітня концепція реалізується у певних умовах з використанням сучасних методів і технологій навчан-ня. Серед них значна роль належить технологіям само-стійної роботи.

Навчання – один із най-тяжчих видів праці, оскільки ця праця, як ніяка інша, по-требує великої концентрації волі, розумових і фізичних зусиль. Навчання лише тоді результативне, коли той, хто вчиться, хоче мати знання, які опанує.

Озброїти студентів на все життя знаннями в стінах на-вчального закладу неможли-во. Тому перед нами стоїть першочергове завдання – на-вчити студентів вчитися, са-мостійно добувати знання, сформувати у них навички самостійної роботи. Необхід-но переходити поступово від „передачі" студентам інфор-мації в готовому вигляді до управління їх самостійною навчально-пізнавальною ді-

яльністю. Але тут виника-ють нові труднощі – не ко-жен студент уміє самостійно вчитися і часто не розуміє, чому його не можуть навчити, чому він повинен робити це сам? З боку частини студен-тів спостерігається байдуже, негативне ставлення до на-вчального процесу і до поза-аудиторної роботи зокрема, що обертається втратою за-цікавленості в навчанні. Під-ґрунтям цього є рівень під-готовки абітурієнтів, втрата пріоритетності навчання у ЗВО І–ІІ рівнів акредитації, різке падіння престижу різних професій, зміна переважаю-чих духовних життєвих цін-ностей у минулому на матері-альні – у теперішній час.

Тому треба змінити саму позицію студента в процесі навчання: із пасивного спо-глядача перетворити його в творчого добувача знань. Та-ким студентам слід пояснити, що якщо його будуть всьому вчити і він не буде вчитися сам, то процес його ж освіти може затягнутися на десятки років. Світ давно вже вчиться, а ми часто ще продовжуємо навчати. Переконати студен-та в тому, що його самоосві- та – це основний шлях до успіху, досягнення його мети, нарешті, до самостворення людини як професіонала, що це потрібно йому, а не викла-дачу, що лише він сам здат-ний іти вперед, а викладач буде іти поряд, допомагати, підтримувати.

На шляху самоосвіти сту-дента часто стоять психоло-гічні перешкоди. Зокрема для багатьох студентів створю-ється інформаційний стрес:

• треба опрацювати ве-ликий обсяг матеріалу, зроби-ти свої висновки;

• матеріал дуже складний, нецікавий;

• крім того, має місце дефі-

цит часу. Щоб виконати всі само-

стійні роботи, готуватися до всіх занять і задовольнити об'єктивні життєві потреби, студент має щодобово лягати спати пізніше і раніше встава-ти, що нереально і заперечу-ється гігієнічними нормами. Ось чому самостійна робота не завжди виконується якщо та у відведені для неї термі-ни.

В ході досліджень вста-новлена нерівномірність на-вантаження студентів само-стійною роботою протягом семестру, наявність накла-дання часу її виконання тощо.

Отже, паралельно з тим, щоб вміло організувати само-стійну роботу студентів, ми маємо вміло потурбуватись про те, щоб попередити ви-никнення небажаної реакції на перевантаження.

Позааудиторна самостійна робота студентів завжди була не простою педагогічною про-блемою. Дві складових ви-значають її кінцеву ефектив-ність:

• цілеспрямована організа-ційна діяльність викладаць-кого колективу,

• ступінь реалізації сту-дентами рекомендованої на-вчальною програмою само-стійної роботи.

Працюючи протягом 5-ти років над методичною про-блемою „Організація, ме-тодичне забезпечення і контроль позааудиторної самостійної роботи сту-дентів", викладачі відміти-ли тенденцію зниження у більшості студентів базових знань, невміння їх працювати з літературою: виділяти голо-вне, складати план, конспект, тези, робити висновки тощо, що є основою самоосвіти. Тому, з метою організації по-зааудиторної самостійної ро-боти, ми розробили рекомен-


СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА

дації до написання конспекту, реферату, складання тез, плану, рекомендації для під-готовки тексту бесіди з сані-тарно-освітньої тематики для роботи серед населення, ме-тодичні вказівки з оформлен-ня навчально-дослідницьких робіт, електронні матеріали тощо. Ці матеріали включені до комплексів методичного забезпечення і знаходяться у бібліотеці коледжу і в кабіне-тах.

Мета самостійної роботи студентів:

- розвиток творчих зді-бностей та активізація розу-мової діяльності студентів;

- формування в студентів потреби безперервного само-стійного поповнення знань;

- розвиток морально-во-льових зусиль.

Організація самостійної роботи студентів

Можна виділити основні компоненти організації само-освіти студентів:

1. Головне – мотивування студента, тобто глибоке пе-реконання його в необхіднос-ті самоосвіти.

2. Чітке планування само-стійної роботи: визначення теми, мети та методів її до-сягнення.

3. Методичне забезпечен-ня самостійної роботи сту-дентів (підручники, методич-ні рекомендації, електронні посібники, структуро-логічні схеми тощо).

4. Систематичний конт-роль виконання роботи кож-ним студентом.

5. Високий рівень роботи викладачів з організації са-мостійної освіти студентів (консультації, індивідуальна робота, доброзичливе став-лення до кожного студента).

В нашому медичному ко-леджі планування самостій-ної роботи проводиться у ви-гляді таблиці.

Самостійна робота реалі-зується:

1. На лекціях, практичних та семінарських заняттях, під час виробничих та передди-пломних практик.

2. На консультаціях з на-вчальних питань, в ході твор-чих контактів, при ліквідації заборгованостей, при вико-нанні індивідуальних завдань і т.д.

3. У бібліотеці, вдома, в гуртожитку, при виконанні сту-дентом навчальних та твор-чих завдань.

Межі між видами робо-ти достатньо розмиті, а самі види самостійної роботи пе-ретинаються.

Заходи, спямовані на підви-щення результативності само-стійної роботи студентів :

1. Постійне оновлення мате-ріалів для виконання самостій-ної роботи.

2. Контроль за підготовкою студентів.

3. Засідання викладачів ко-леджу з питань підвищення ефективності самостійної робо-

ти студентів.4. Загальні вимоги до вико-

нання самостійної роботи.5. Засідання циклових ко-

місій для постійного ознайом-лення з новою інформацією та новими законодавчими актами.

6. Спільні засідання ЦК та спеціалістів лікувально-профі-лактичних установ з метою вдо-сконалення практичних навичок студентів.

7. Забезпечення студентів науковою літературою та ре-комендаціями щодо виконання СР.

8.Створення бази матеріалів на електронних носіях.

9. Проведення консультацій та пробне тестування студентів.

10. Проведення детально-го аналізу результатів само-підготовки студентів.

Питанням підвищення ефективності самопідготовки приділяється увага на:

• засіданнях педагогічної ради;

• засіданнях методичної ради;

• засіданнях циклових ко-

Тема Кільк. годин

Кваліфі-каційні вимоги

Форма контролю

Форма вико-нання

Література,електронні джерела

78

СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА


місій;• оперативних нарадах у

директора;• університеті психолого-

педагогічних знань;• засіданнях школи профе-

сійної майстерності;• засіданнях школи моло-

дих викладачів.Тематика самостійної ро-

боти та графіки її виконання знаходяться в методичному куточку в кожному кабінеті. Викладачі циклових комісій постійно працюють над ство-ренням навчальних посібни-ків для самопідготовки сту-дентів.

Методичне забезпечення самостійної роботи студентів

З метою допомоги студен-там у самостійному оволо-дінні знаннями навчальної дисципліни викладач готує методичні рекомендації, основними складовими яких є:

- тема;- мета: перелік знань та

вмінь, які повинні набути сту-денти після опрацювання теми;

- література: основна і до-даткова;

- конкретне завдання сту-денту з кожного внесеного пи-тання з методичними порада-ми щодо їх виконання;

- перелік контрольних пи-тань для самоперевірки.

Види завдань для само-стійної роботи з кожної дис-ципліни різноманітні:

- робота з відповідними підручниками, посібниками, електронними посібниками;

- самостійне вивчення окремих тем або питань із розробкою конспекту;

- написання доповідей, ре-фератів, повідомлень тощо;

- підготовка мультимедій-них проектів;

- науково-дослідницька ро-бота студентів;

- виконання підготовчої ро-

боти до практичних занять;- виготовлення наочності

тощо.Використання електронних

посібників:- забезпечує самоконтроль

підготовки до практичного за-няття, диференційованого за-ліку;

- при підготовці відроблянь пропущеного теоретичного заняття студент забезпечу-ється мультимедійним мате-ріалом лекції, опорним кон-спектом, відеоматеріалами;

- при підготовці відроблянь пропущеного практичного за-няття студентом використову-ються:

а) інструкція до проведен-ня практичного заняття;

б) алгоритми виконання практичних навичок;

в) відеофільм проведення процедур;

г) завдання для самокон-тролю.

Матеріали електронно-го посібника є суттєвим під-ґрунтям і значно економлять час студентів при підготовці самостійної позааудиторної роботи.

Враховуючи значний обсяг знань, яким повинен оволоді-ти майбутній фахівець за до-сить обмежений час навчання, викладачі готують методичні посібники для самопідготов-ки студентів до практичних занять. Вони передбачають активний, творчий принцип засвоєння матеріалу та ма-ють забезпечити успішність навчання і оптимізацію сис-теми оцінювання самостійної роботи студентів.

Вони містять завдання різ-них рівнів складності, що до-зволяє здійснювати диферен-ційований та індивідуальний підхід до навчання. Більшість завдань поєднують у собі як інформативно-теоретичний, так й практично-прикладний аспекти, що сприяє накопи-

ченню професійної інформа-ції, потребує розумових і во-льових зусиль, концентрації уваги, критичності мислення, формує клінічне мислення, збагачує мовний арсенал ме-дичною термінологією.

Самостійні завдання вико-нуються у робочому зошиті, на картках, у вигляді крес-лень, графіків, схем, кросвор-дів, мультимедійних проектів тощо.

Кращі роботи як зразки за-лишаються в кабінетах, екс-понуються на виставці сту-дентських робіт.

Контрольні заходи вклю-чають поточний і підсумковий контроль знань студентів. По-точний контроль проводиться під час лекцій, семінарських, практичних і лабораторних занять у формі:

- усної співбесіди, - письмового фронтально-

го опитування;- перевірки домашніх за-

вдань (розв'язування задач, виконання вправ, заповнення чи створення структурно-ло-гічних схем);

- перевірки умінь на прак-тичних заняттях;

- виконання тестів, розв'я-зування ситуаційних задач тощо,

- участі у конференціях та семінарах,

- під час конкурсів, прямих замірів.

Результати поточного контролю з самостійної робо-ти фіксуються в журналі об-ліку навчальних занять групи на окремій сторінці за відпо-відну тему.

Навчальний матеріал дис-ципліни, передбачений робо-чим планом для засвоєння студентами в процесі само-стійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовується на занятті.

Несистематичний контр-


СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА

оль самостійної роботи з боку викладача створює психоло-гічні умови для невиконання студентами завдань, фор-мального ставлення.

Таким чином, самостійну роботу треба ретельно плану-вати методично і продумувати організаційно. Її складовими є навчально-методичний пакет для студента з опанування конкретною дисципліною:

- робоча навчальна про-грама з чітким визначенням змісту та об'єму позааудитор-ної навчальної роботи;

- конспекти-схеми, лекції або їх тези, електронні посіб-ники, мультимедійні компакт-диски тощо;

- методичні рекомендації щодо вивчення окремих тем чи напрацювання практичних навичок;

- перелік питань, що ви-носиться до семінарських за-нять;

- добірка контрольних за-дач, питань і тестів для само-перевірки;

- перелік тем рефератів;- перелік літературних дже-

рел;- вимоги оцінювання знань

та умінь з дисципліни. Висновки.1. Самостійна робота сту-

дентів відіграє значну роль в процесі підготовки молодших медичних спеціалістів.

2. Самостійна робота сту-дентів забезпечує повноцінне засвоєння програмного мате-ріалу, одержання додаткової наукової інформації, сприяє самоосвіті, що лежить в осно-ві підготовки майбутніх фахів-ців.

3. Вона розвиває творчі можливості та активізує розу-мову діяльність.

4. Самостійна робота фор-мує потребу безперервно-го самостійного поповнення знань.

5. Вона сприяє розвитку морально-вольових якостей.

6. Самостійну роботу слід ретельним чином планувати методично та продумувати організаційно, лише в такому випадку можливо отримати очікуваний результат.

7. Перспективним на-прямком вдосконалення по-зааудиторної роботи студен-тів є впровадження нових освітніх технологій, зокрема електронних підручників і по-сібників, використання інтер-нет-джерел, мультимедійних компакт-дисків.

Список використаних джерел1. Бойко Н. І. Організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів в умо-

вах застосування інформаційно-комунікаційних технологій : Дис... канд. наук: 13.00.04 – 2008.2. Г.І. Мішанич. Медична та фармацевтична освіта в умовах Болонського процесу // Вну-

трішня медицина, 2009.3. Є.Нейко, Л.Глушко та інші. Форми організації самостійної роботи студентів. – Освіта.– №

1, 2005.4. Будункова І. Формування клінічного мислення у студентів медичних училищ // Освіта.

Технікуми, коледжі. – № 1(39), 2016.5. Методичне забезпечення самостійної роботи // Організація навчально-виховного проце-

су.– №2, 2004.6. Файфура В.В. та інші. Позааудиторна робота студентів у сучасних умовах// Медична

освіта. – № 1, 2004.7. Черних В.П. та інші. Навчально-методичне забезпечення самостійної роботи студентів //

Медична освіта.– № 2, 2003.8. Шкатула Г.Д. Методичні рекомендації щодо організації позааудиторної роботи // Органі-

зація навчально-виховного процесу. – Випуск 17, 2011.

80

СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА


Гуманізація освіти – це перехід навчальних закладів до особистості студента, до його гідності, довіра до ньо-го, прийняття його особистої мети, запитів, інтересів та проблем; це створення мак-симально сприятливих умов для розкриття його здібнос-тей, для його самовизначен-ня. У формуванні особистості важливе місце займають сус-пільні та гуманітарні науки. Саме гуманітарне знання дає можливість змінити вузько-профільне мислення, виховує духовно багату особистість, яка орієнтована на людські цінності та має високу мо-ральну культуру. Перед сус-пільними науками, особливо перед філософією, ставиться завдання надати розуміння діалектично-матеріалістичній методології, природничо-на-уковому та соціальному піз-нанню; формувати творче мислення студентів, виробля-ти у них свого роду імунітет до безконфліктного сприй-няття дійсності. Діалектика вчить аналізу об’єктивно іс-нуючих протиріч в житті будь-якого суспільства. Необхідно зв’язати вивчення основ фі-лософії з проблемами реаль-ного соціального життя. Мо-лодь формується сьогодні в школах, коледжах, універси-тетах. Які моральні, духовні цінності засвоює вона, з яки-

ми професійними навичками вступить у велике життя – від цього залежить гуманізація освіти в навчальних закла-дах. Якщо людина є мірою всіх речей, то культура – міра олюдненості світу. Потрібно створення нормальних умов для роботи із студентською аудиторією, індивідуалізація цієї роботи, визначення на на-уковій основі співвідношення аудиторної та позааудиторної її форм, вирішення багатьох інших питань, що визначають мікроклімат і покращують ко-ефіцієнт корисної дії в роботі і викладача, і студента.

Не менш важливою в цьо-му плані є самостійна робота як найпродуктивніший етап не тільки отримання знань, але і формування переконань студентів – майбутніх молод-ших спеціалістів. Належно організована самостійна ро-бота має вирішальне значен-ня для глибокого та творчого засвоєння курсу філософії. В той же час серед студентів спостерігається невміння ор-ганізувати самостійну роботу. Головна причина, що зава-жає успішному навчанню, на

мій погляд, – це відсутність навичок самостійної роботи. У цьому випадку самостійна робота повинна передбачати:

-прагнення та свідому ак-тивність в пошуках найбільш раціональних та ефективних способів і форм навчання;

- систематичність і послі-довність в роботі;

- забезпечення раціональ-ної організації умов для са-мостійної роботи.

Розумним буде плануван-ня самостійної роботи з фі-лософії, якщо поділити її за ступенем складності та важ-ливості матеріалу. Самостій-на робота охоплює вивчення (читання, аналіз, конспекту-вання) літератури та посіб-ників в процесі підготовки до семінарів, екзаменів, напи-сання рефератів і доповідей до семінарських занять та науково-практичних конфе-ренцій.

Формування пізнавально-го інтересу у студентів і ви-роблення у них навичок са-мостійної роботи, потреби в самоосвіті – важливе за-вдання підготовки молодшого спеціаліста. Серед активних

ОСОБЛÈВОСÒІ ОÐÃАÍІÇАЦІ¯ САÌОСÒІÉÍО¯ ÐОБОÒÈ СÒÓÄЕÍÒІВ ÏÐÈ ВÈВЧЕÍÍІ ÔІЛОСОÔІ¯

Олена Стичинська,викладач суспільних дисциплін ДВНЗ «КТЕК» НТУ

Ñàìå ãóìàí³òàðíå çíàííÿ äàº ìîæëèâ³ñòü çì³-íèòè âóçüêîïðîô³ëüíå ìèñëåííÿ, âèõîâóº äóõî-âíî áàãàòó îñîáèñò³ñòü, ÿêà îð³ºíòîâàíà íà ëþä-ñüê³ ö³ííîñò³ òà ìàº âèñîêó ìîðàëüíó êóëüòóðó.


СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА

методів навчання важливе місце займає:

- спільний пошук наукових істин з боку викладача і сту-дента;

- виділення на лекції з кожної теми протиріч і спроба знайти шляхи їх вирішення.

Ці методи активізують увагу та мислення студента, створюють атмосферу твор-чості.

Ще більший ефект дає лекція, де викладач в процесі викладення навчального ма-теріалу формулює проблемні завдання студентам для са-мостійної їх підготовки до се-мінару. Звичайно, більшість завдань заздалегідь готують-ся самим викладачем в про-цесі його самостійної роботи, але, при всій цінності лекцій в процесі навчання, виховання, нової інформації і можливос-ті зворотного зв’язку, основні знання студенту дає його са-мостійна робота.

Важливе значення в роз-витку творчої активності студентів має постановка завдань студентам на само-стійний науковий пошук шля-хів застосування теоретичних висновків, аналізу практики сучасного розвитку, що до-сягається через підготовку та проведення таких форм семі-нарів:

-семінар-диспут;- семінар із застосуванням

елементів ділової гри;- семінар- прес-конферен-

ція.Ці семінари допомагають

вирішити завдання, навчити студента думати і говорити, що думаєш; говорити відвер-то, без хвилювання сказати “не так”, аргументовувати і відстоювати свою точку зору. Але неможливо досягнути цього без ретельної самопід-готовки студентів. Тому важ-лива роль надається планам семінарських занять, мето-

дичним вказівкам до них та проведенню викладачем гру-пових та індивідуальних кон-сультацій, особливо з тем, які виносяться на самостійне ви-вчення, що розвиває потре-бу у студентів в поповненні знань, самостійному пізнанні.

Таким чином, якісна само-стійна підготовка до кожного семінарського заняття повин-на передбачати суворе вико-нання наступних вимог:

- вивчення плану семі-нарського заняття (основні питання заняття, підготовка відповіді на кожне основне питання заняття, вивчення методичних вказівок, читання основної і додаткової літера-тури);

- вивчення конспекту лек-цій з даної теми;

- вивчення і конспектуван-ня робіт класиків філософії.

Однією із складних про-блем для студентів у процесі організації самостійної робо-ти є конспектування першо-джерел. При веденні конспек-ту першоджерел необхідно виконувати наступні вимоги:

- конспект першоджерел є робочим зошитом, в який в стислому вигляді заното-вуються основні положен-ня роботи (студент повинен керуватися правилом “в не-великому сказати багато”, бо великі конспекти частіше всього є результатом поспіху, невмінням виділити головне, суттєве);

- він повинен доповнюва-тись в процесі семінарського заняття тими визначеннями, цитатами, схемами, таблиця-ми та іншими матеріалами, які використовує викладач в процесі семінарського занят-тя;

- цінність конспекту зрос-тає, коли в ньому присутні і власні думки студента.

Важливою формою само-стійної роботи є написання

рефератів з філософії, на-писання доповідей до науко-во-практичних конференцій. Написання рефератів сту-дентами дозволяє виявити рівень їх самостійності при висвітленні певних філософ-ських проблем, вміння аргу-ментовано розкривати розу-міння зв’язку цих проблем з актуальними питаннями су-часності.

Всі форми самостійної роботи студентів взаємо-пов’язані, доповнюють одна одну, що забезпечує творче засвоєння філософії, тим са-мим допомагають виробляти теоретичне мислення, на-вички та вміння самостійно підходити до вирішення фі-лософських проблем. Само-стійна робота студентів за-ймає центральне місце серед різних форм навчального процесу. Ідеалом самостій-ного вивчення філософії в коледжі, де ця дисципліна не є профільною, буде робота хоча б по одній годині кожен день.

В системі стимулювання самостійної роботи студентів нашого коледжу з філософії головне те, що від екзамену в сесію звільняються ті студен-ти, які мають відмінні оцінки з усіх тем дисципліни, брали активну участь в семінарах, відкритих заходах, міських конкурсах. Іншими словами, студенти повинні постійно працювати протягом семе-стру. Досвід звільнення від екзамену в період сесії під-твердив велику зацікавле-ність в цьому самих студен-тів. Вони позитивно оцінюють цю практику.

Важливим моментом є контроль за самостійною ро-ботою студентів. Оцінюючи самостійну роботу, викладач отримує інформацію про не-використані резерви навчаль-ного процесу. З метою акти-

82

СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА


візації самостійної роботи, корисно проводити заняття за системою “колективного ви-кладача”, роль якого виконує аудиторія. В деяких випадках корисна самостійна обробка лекційного матеріалу. Ауди-торії роздається текст лекцій з усіма додатковими навчаль-ними матеріалами і перелі-ком рекомендованої літера-тури, а заняття проводяться у формі тематичних дискусій. Та ж мета досягається і при застосуванні інших активних форм проведення занять – ді-лові ігри, наукові студентські конференції, диспути за ко-лективною темою тощо.

Сучасне суспільство не-можливе без використання комп’ютерних технологій в усіх сферах діяльності лю-дини. Не залишається осто-ронь і підготовка студентів з філософії. При цьому вико-ристовуються різні програми, які враховують індивідуальні можливості студентів, що на-лаштовує їх на самостійний пошук (навіть презентації з дисципліни, які студенти ро-

блять на комп’ютері і потім захищають на занятті, спо-нукають до творчого підходу і самостійного пошуку нова-цій).

Самостійна робота при вдалому виборі форм про-ведення занять дозволяє викликати інтерес до дис-ципліни, активізувати на-вчально-пізнавальну діяль-ність, творчу уяву і засвоєння знань. Успіх в організації са-мостійної роботи залежить не тільки від студентів, а і від рівня методичної роботи на-вчального закладу. Особлива увага приділяється методич-ним розробкам і рекоменда-ціям, методичним посібникам та електронним підручникам. Потрібно зазначити, що са-мостійна робота студентів, як органічна частина навчально-го процесу, не обмежується стінами навчального закла-ду, вона є необхідною базою подальшого систематичного підвищення кваліфікації.

Підсумовуючи вищеска-зане, можна стверджувати, що організація самостійної

роботи студентів з філосо-фії під контролем виклада-ча здійснюється на трьох взаємопов’язаних рівнях:

- до першого рівня можна віднести самостійну роботу студентів під час лекцій, се-мінарських занять, де якість роботи залежить від викла-дача, його педагогічної май-стерності, змісту лекцій, се-мінарів;

- до другого рівня самостій-ної роботи можна віднести ту її частину, яка проводиться поза навчанням і якій пере-дують консультації, вивчення додаткової літератури, напи-сання рефератів тощо;

- на третьому рівні здій-снюється контроль виконан-ня завдань студентами за рахунок контрольних робіт, семінарів, екзаменів.

Це все мобілізує творчий потенціал студентів, дозво-ляє краще виявити їх пере-конання, глибину засвоєння самостійно вивченого мате-ріалу з філософії, вміння за-стосовувати його на практиці.

ПРОФЕСІЙНІ ПАРАЛЕЛІ

Три в одному

Марк Твен виходив із лекційної зали, де тільки що виступив із блискучою промовою. Його приятель поцікавився: «Що ти скажеш сам про свою промову, ти задоволений?»

Марк Твен відповів: «Якою промовою? Їх було багато: одна – підготовлена, інша – та, з якою я виступив, третя – та, з якою б хотів виступити. Ти про яку з трьох запитуєш?»

Мораль: Ми завжди готуємось до одного, робимо інше, а потім шкодуємо, що не зробили третього… Сторонній спостерігач або ваш співрозмовник має розшифрувати комунікативні задуми й ролі, щоб обрати адекватну лінію поведінки. Якщо врахувати, що люди самі іноді не усвідомлюють, чого вони хочуть або приховують це, завдання ще більше ускладнюється.

Про актуальне в методичній діяльності : думки й поради експертів: мультимедійний науково-методичний комплекс: авторський колектив /

за наук. ред. проф. Т.М. Сорочан. – К.: 2017. – 728 с.


СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА

У системі практичної підго-товки студентів особливе місце відведено навчальним прак-тикам, які з дидактичної точки зору мають на меті поглиби-ти теоретичні знання, набуті в процесі навчання, удосконали-ти первинні практичні вміння та навички та одержати робіт-ничу професію. Сьогодні підго-товка фахівців до повноцінної професійної самореалізації в сучасних умовах розвитку під-приємств галузі з успішними бізнес-процесами, новітніми технологіями та високою ін-форматизацією вимагає нових підходів до практичної підготов-ки. Мета навчальної практики зводиться до одного – виро-бити професійну грамотність з максимальним охопленням сфери майбутньої виробничої діяльності випускника.

У Могилів-Подільському тех-нолого-економічному коледжі Вінницького НАУ здійснюєть-ся підготовка молодших спе-ціалістів за спеціальностями «Харчові технології» (освітня програма «Зберігання і пере-робка зерна», «Виробництво харчової продукції»), «Облік і оподаткування», «Підпри-ємництво, торгівля та біржо-ва діяльність». Навчальними планами передбачено таку кількість годин на навчальну практику із загального обсягу часу:

Отже, з технологічних спе-ціальностей на навчальну практику відведено половину часу, а з економічних – 2/3 від загального обсягу, що зумов-лює диференційовані підходи до її організації.

Ефективність навчальної практики визначається, в пер-шу чергу, чітким визначенням функціональності кожного кон-кретного виду практики в за-гальній структурі формування професійних умінь. Досягнен-ня цієї мети безпосередньо реалізується змістом та ха-рактером робіт, які виконують

ÇАÏÐОВАÄÆЕÍÍß ЕÔЕКÒÈВÍÈХ ÒЕХÍОЛОÃІÉ ÔОÐÌÓВАÍÍß ÏÐАКÒÈЧÍÈХ ÏÐОÔЕСІÉÍÈХ ÓÌІÍÜ ÏІÄ ЧАС ÍАВЧАЛÜÍÈХ ÏÐАКÒÈКОлена Деркач, завідувач навчально-виробничої практикиМогилів-Подільського технолого-економічного коледжу Вінницького національного аграрного університету

Åôåêòèâí³ñòü íàâ÷àëüíî¿ ïðàêòèêè âèçíà÷àºòüñÿ, â ïåðøó ÷åðãó, ÷³òêèì âèçíà÷åííÿì ôóíêö³îíàëüíîñò³ êîæíîãî êîíêðåòíîãî âèäó ïðàêòèêè â çàãàëüí³é ñòðóê-òóð³ ôîðìóâàííÿ ïðîôåñ³éíèõ óì³íü.

Спеціальність Загальний обсяг годин

Практика,всьогогод/%

У т.ч. навчальна практика,

год / %

Зберігання і переробка зерна

5400 864/16 378/47

Виробництво харчової продукції

5400 1026/19 540/53

Бухгалтерський облік 4320 702/16 594/85

Комерційна діяльність 4320 648/15 540/83

84

СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА


студенти на практиці. З цього аспекту викладачі фахових ци-клових комісій цілеспрямовано працюють щодо оновлення та удосконалення змісту програм практики на основі співпраці з роботодавцями, урахуванням їхніх вимог до практичної під-готовленості фахівців.

З метою посилення прак-тичної спрямованості під-готовки фахівців у коледжі створено навчально-виробни-чий підрозділ, який сьогодні ефективно функціонує на базі таких об’єктів: навчальна ла-бораторія-кухня, навчальний ресторан, навчальна бухгал-терія, навчальний магазин та зернова лабораторія. Саме на цих об’єктах організовують навчальні практики, характер яких максимально імітує май-бутню роботу за фахом.

Організаційна структура за-няття навчальної практики – класична: вступний, поточний та кінцевий інструктажі. А ось методологія проведення цих етапів характеризується пев-ним напрацьованим досвідом, який виробив кожний керівник практики і спрямований на до-сягнення ефективних резуль-татів діяльності.

Зі спеціальності «Облік і оподаткування» найтрива-лішою і визначальною є на-вчальна практика з фінан-

сового обліку, під час якої реалізуються імітаційні техно-логії професійної діяльності. Виконуючи наскрізне індивіду-альне завдання, яке містить первинні документи базового підприємства, відтворюється робота бухгалтера з різних ді-лянок обліку у повному обсязі.

Удосконалюють студенти практичні навички в умовах автоматизованого робочого місця бухгалтера в логічному взаємозв’язку під час навчаль-ної практики з інформацій-них систем і технологій об-ліку. Працюючи із програмою 1С: Підприємство, студенти організовують власну інфор-маційну базу, здійснюють ав-томатизований облік різних ді-лянок бухгалтерської роботи, формують звітність. Зміст за-вдань практики є наскрізним і повністю охоплює ведення об-ліку від первинних документів до складання бухгалтерського балансу та фінансової, подат-кової і статистичної звітності, що повною мірою забезпечує вироблення навичок роботи бухгалтера.

Під час проходження прак-тики з податкової системи майбутні фахівці виконують інтегровані тренінгові вправи, адаптовані до професійної діяльності під керівництвом викладача-тренера на осно-

ві спеціально підготовлених інструктивно-методичних ма-теріалів згідно із сучасними вимогами вищої освіти. Тра-диційними є заняття та зустрі-чі з провідними фахівцями Могилів-Подільського відді-лення ПАТ КБ Приватбанку, Управлінням державного каз-начейства, податковою ін-спекцією.

Аналіз економічної діяль-ності підприємств проводить-ся із організацією роботи в групах, який дозволяє залуча-ти до обговорення проблем, що виникли як результат ана-лізу виробничо-фінансової ді-яльності підприємства галузі; шукати згоди в суперечливих ситуаціях; обмінюватися дум-ками, порівнювати протилежні позиції та знаходити правиль-не рішення. Елементи новиз-ни запроваджують керівники навчальної практики з інфор-матики та комп’ютерної тех-ніки. Студентам пропонують розробити власний бізнес-план, розрахувати та проана-лізувати основні показники діяльності фірми, створити рекламні матеріали, розроби-ти презентацію власної спра-ви. Підсумком практики є захист-конкурс створених біз-нес-проектів. Практикується також підготовка мультиме-дійних презентацій «Моя про-фесія», яка теж демонструє рівень навчальних досягнень з практики. Отже, з навчаль-них практик цієї спеціальності створено умови імітаційного середовища інтегрованого робочого місця бухгалтера, яке ґрунтується на реаліза-ції широкої міждисциплінар-ної інтеграції, інформаційних технологій, нормативно-за-конодавчої бази та реальних фактичних матеріалів підпри-ємств галузі, що забезпечує формування достатнього рів-ня практичних умінь. Форма організації навчальної практи-


СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА

ки для одержання робітничої професії зі спеціальності «Ви-робництво харчової продук-ції» набула дієвого характеру і добре прижилася в стінах нашого навчального закладу. Реальна багатогранна прак-тична діяльність студентів на робочих місцях кухаря у ви-робничому процесі та сфері обслуговування формує ви-соку професійну грамотність та впевненість у роботі. Сту-денти сміливо долучають-ся до підготовки кенді-бару, столів-фуршетів до ділової зустрічі, майстер-класів, де демонструються новинки ху-дожнього оформлення страв з елементами карвінгу тощо. Перший набутий практичний досвід роботи у коледжі став гарним стартом для студентів ІІІ курсу, які під час технологіч-ної практики працюють на ро-бочих місцях і ми отримуємо схвальні відгуки про відпові-дальне та старанне ставлен-ня, високу якість роботи.

Навчальна практика зі спе-ціальності «Зберігання і пере-робка зерна» є комплексною з основних спецдисциплін. Окрім занять на виробництві, запроваджують проектні тех-нології, якими передбачено розробку декількох варіантів

організації виробничого про-цесу за певним напрямком з його техніко-технологічним обґрунтуванням, що дозволяє системно сформувати техніч-ну та технологічну грамотність у майбутніх техніків-техноло-гів. Найефективнішою техно-логією практичного навчання є тренінгові технології. Фор-мування умінь відбувається в процесі моделювання про-фесійної діяльності лаборан-та з визначення якості зерна та продуктів його переробки, розглядаються завдання ви-робничого характеру, засто-совуються елементи ділових ігор. Програма-тренінг – це модель роботи лаборанта, дозволяє навчити правильно користуватися приладами, правильно встановити відпо-відний показник якості, роби-ти висновок за результатами аналізу, перевірити відповід-ність отриманих результатів вимогам стандарту.

Важливим компонентом візуального супроводу занят-тя з практики є застосування інформаційних технологій на-вчання. Це переважно тема-тичні мультимедійні презента-ції, відеофільми, відеоролики, комп’ютерна техніка. З кожно-го виду практики розроблено

робочі зошити у вигляді посіб-ника-практикуму, що суттєво підвищує рівень організації занять.

Специфіка практичної під-готовки вимагає використан-ня такого методу контролю практичних навичок і вмінь, який дозволяє визначити, що студент вміє робити, на від-міну від того, як він розпо-відає про те, що вміє. Отже, дієвим методом контролю та оцінювання роботи студента є комплексне оцінювання, яке враховує всі етапи роботи сту-дента, його особисту участь і активність. Проте для пере-вірки вміння застосовувати набуті знання широко вико-ристовують усний захист вико-наної роботи (співбесіда з ке-рівником практики), письмове опитування у формі вирішен-ня інтегрованих виробничих ситуацій за індивідуальними варіантами, коментування послідовності виконання за-вдання, тестовий контроль.

Етап самостійної поза-аудиторної роботи з біль-шості практик спрямований на формування умінь само-стійно опрацьовувати норма-тивно-законодавчі матеріали, а саме: закони, положення, кодекси, стандарти, правила, інструкції, збірник рецептур тощо та готувати реферати, презентації, доповіді. Такий вид діяльності органічно по-єднується і доповнює прак-тичну підготовку.

Також для процесу особис-тісного професійного само-творення під час практики не-обхідно сформувати комплекс чітких цілей, які мають бути прийняті студентом як тривалі стратегічні орієнтири, створи-ти загальні уявлення про свою майбутню професію, а також стійкі переконання щодо ролі практики для успішної профе-сійної реалізації.

86

СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА


Підготовка сучасного фа-хівця не можлива без розви-тку творчих здібностей, ово-лодіння студентами навичок наукової і практичної діяль-ності, їх уміння самостійно вирішувати поставлені за-вдання, виховання в них праг-нення до постійної і система-тичної самоосвіти. У зв’язку з цим особливого значення на-буває проблема формування у нинішніх студентів стійкого наукового інтересу до знань, розвитку таких здібностей, які б забезпечували їм піс-ля закінчення навчального закладу можливість творчо-го професійного зростання, конкурентоспроможність на ринку праці, адаптацію до конкретних умов і соціальну мобільність.

Отже, важлива роль в освітньому процесі відво-диться практичній підготовці студентів, початковим ета-пом якої є практичні заняття з дисциплін, особливо фахо-вих, під час проведення яких студенти під керівництвом викладача більш поглиблено опановують теоретичний ма-теріал дисципліни, вчаться самостійно мислити, аналі-зувати отримані результати й вирішувати конкретні завдан-ня.

Завдання для практичних занять розробляються на основі даних, максимально

наближених до потреб виробництва і діяльності підприємств різних сфер діяльності. Якщо у діяль-ності підприємств відбу-ваються зміни, особливо нормативного характеру, то у завдання практич-них занять вносяться відповідні корективи.

Основним норматив-ним документом коле-джу, який визначає по-рядок проведення всіх видів практик, відповід-ність їх галузевим стан-дартам вищої освіти України (ГСВОУ) та зокрема вимогам освітньо-кваліфіка-ційної характеристики, є на-скрізна програма практики.

Відповідно до навчаль-ного плану спеціальності 5.03060101 «Організація ви-робництва» (073 «Менедж-мент»), передбачено такі види практик:

- навчальна;- технологічна;- виробнича.Викладачами випускної

методичної комісії розробле-на наскрізна програма прак-

тики спеціальності, відповід-но до якої забезпечується єдиний комплексний підхід до організації практичної підго-товки студентів, системність і безперервність навчання.

Основним завданням на-вчальної практики є закрі-плення і поглиблення тео-ретичних знань, одержаних студентами під час вивчення дисциплін; набуття необхід-них навичок зі спеціальності, підготовка до самостійного проходження технологічної і виробничої практик.

ÏÐАКÒÈЧÍА ÏІÄÃО-ÒОВКА СÒÓÄЕÍÒІВ ßК ÍЕВІÄ’ЄÌÍА СКЛАÄОВА ÏÐОЦЕСÓ ÏІÄÃОÒОВКÈ ВÈСОКОКВАЛІÔІКОВАÍÈХ ÔАХІВЦІВ

Світлана Самчинська, голова випускної методичної комісії, Олена Гончаренко, завідувач відділення Ковельського промислово-економічного коледжу Луцького НТУ

Îñîáëèâîãî çíà÷åííÿ íàáóâàº ïðîáëåìà ôîðìó-âàííÿ ó íèí³øí³õ ñòóäåíò³â ñò³éêîãî íàóêîâîãî ³í-òåðåñó äî çíàíü, ðîçâèòêó òàêèõ çä³áíîñòåé, ÿê³ á çàáåçïå÷óâàëè ¿ì ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ íàâ÷àëüíîãî çà-êëàäó ìîæëèâ³ñòü òâîð÷îãî ïðîôåñ³éíîãî çðîñòàííÿ.


СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА

Навчальні практики з ді-ловодства, організації вироб-ництва, комп'ютерної техніки та маркетингу проводяться в навчальних аудиторіях відпо-відно до розкладу занять.

Так як ділова сфера є однією з основних життєво необхідних галузей діяль-ності людей, то на заняттях з навчальної практики з ді-ловодства студенти вчаться працювати з різноманітними документами, які супрово-джують діяльність будь-якої організації, набувають нави-чок сучасного діловодства, формують уміння зі складан-ня основних видів ділової до-кументації, а саме: вчаться оформляти особові листи, картки, трудові книжки, про-токоли зборів і витяги з них, журнали реєстрації вхідної і вихідної документації, її об-робки, зберігання та подаль-шого використання.

На заняттях з навчаль-ної практики з організації виробництва студенти зна-йомляться з виробничою й організаційною структура-ми підприємства, функці-ями його служб і відділів, здійснюють всі необхідні розрахунки для організації виробничого підрозділу про-мислового підприємства, розраховують основні техні-ко-економічні показники його діяльності. Під час захисту звітів з навчальної практики студенти аналізують отри-мані результати, пропонують конкретні заходи для лікві-дації негативних виробничих ситуацій. Навчальна практи-ка з організації виробництва є також базою для виконання курсової роботи.

Навчальна практика з комп'ютерної техніки прово-диться в комп’ютерних кабі-нетах коледжу.

Метою практики є оволо-діння основами програму-вання в середовищі Microsoft Office з використанням СУБД

Microsoft Access під час вирі-шення практичних завдань з формування та обробки баз даних, створення бази знань, формування вмінь і навичок для подальшого вирішення навчальних та професійних завдань.

Під час навчальної практи-ки з маркетингу майбутні ме-неджери вчаться виконувати роль фахівців з маркетингу в розвитку ринку товарів і по-слуг, підвищенні конкуренто-спроможності підприємства. Для цього складаються плани маркетингових відділів, анке-ти для опитування покупців, будуються графіки життєвого циклу товару та графіки ре-кламних кампаній.

Навчальна практика з технології виробництва про-водиться в навчальних май-стернях коледжу. Керівника-ми є майстри виробничого навчання.

Для проходження навчаль-ної практики з технології ви-робництва в майстернях ко-леджу створені всі необхідні умови: встановлені метало-різальні верстати токарної, фрезерної, шліфувальної, свердлильної групи, розро-блені заходи з техніки безпе-ки і охорони праці, обладнані місця для теоретичної підго-товки до проходження прак-тики.

Вагоме значення для прак-тичної підготовки фахівців-менеджерів має технологічна практика з менеджменту та комп’ютерної техніки і вироб-нича практика.

Основними базами прохо-дження практик є підрозділи (цехи, служби, відділення) базового підприємства ТОВ ВО «Ковельсільмаш». Вони найбільш підходять для ви-конання програми практики, але можуть бути й інші під-приємства, організації з різ-ними сферами діяльності та формами власності, які від-повідають вимогам практики.

Завдання технологічної практики з менеджменту та комп’ютерної техніки полягає у формуванні професійних навичок студентів, закріплен-ні, розширенні і систематиза-ції знань, одержаних під час вивчення фахових дисциплін на основі ознайомлення з виробничою діяльністю кон-кретного підприємства, на-буття практичного досвіду.

Під час проходження тех-нологічної практики студенти виконують індивідуальні за-вдання, зміст яких пов'язаний з вивченням окремих питань щодо діяльності даного під-приємства, а також розвива-ють професійне мислення, формують уміння організа-торської діяльності в трудо-вому колективі, набувають навичок адміністративного управління та контролю ви-робничої діяльності підпри-ємства.

Безпосереднє керівництво практикою на підприємстві здійснюють провідні спеціа-лісти або керівники підпри-ємств, підрозділів від бази практики, які забезпечують студентів робочими місця-ми, необхідними документа-ми і матеріалами, здійсню-ють безпосередній контроль за дотриманням студентами трудової дисципліни, нада-ють всебічну допомогу у ви-конанні програми практики, а також оцінюють рівень про-фесійної компетентності ме-неджера.

Завершальним етапом практичної підготовки май-бутніх фахівців є виробнича практика, яка проводиться після закінчення всього те-оретичного курсу навчання і складання студентами всіх екзаменів, заліків, виконання курсових робіт, які передба-чені навчальним планом, і є останньою ланкою підготовки спеціалістів перед їх кваліфі-каційними випробуваннями.

Під час виробничої прак-

88

СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА


тики студенти виконують індивідуальні завдання, зміст яких визначається ха-рактером роботи, а також обов’язки дублерів на поса-дах, які визначені кваліфіка-

ційною характеристикою.Базами виробничої прак-

тики можуть бути ті ж під-приємства, на яких студен-ти проходили технологічну практику з менеджменту та

комп’ютерної техніки, що дасть їм можливість більш повно виявити себе як фахів-ця, здатного виконувати кон-кретні завдання і вирішувати виробничі питання діяльності даного підприємства.

Отже, практична підго-товка студентів у коледжі є важливою складовою освіт-нього процесу. Викладачі випускної комісії, керівники всіх видів практик забезпе-чують соціально-особистісні, інструментальні та профе-сійні компетенції молодшо-го спеціаліста з організації виробництва, відповідно до освітньо-кваліфікаційної ха-рактеристики.

Список використаних джерел1. Галузевий стандарт вищої освіти України (ГСВОУ) спеціальності 5.03060101 «Організація

виробництва». Київ, 2014.2. Навчальний план підготовки молодшого спеціаліста з галузі знань 0306 «Менеджмент і

адміністрування» (07 «Управління та адміністрування») спеціальності 5.03060101 «Організація виробництва» (073 «Менеджмент»), 2015.

3. Наскрізна програма практики для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації із спеціальності 5.03060101 «Організація виробництва» /уклад. С.С. Самчинська, С.Ф. Бабарика. – Ковель : КПЕК Луцького НТУ, 2014. – 46 с.

4. Діденко А.Н. Сучасне діловодство : навч. посібник. – К. : Либідь, 2006. – 384 с.5. Гончаров С.М., Кушнір Н.Б. Практикум з маркетингу : навч. посіб.– К. : Центр учбової літе-

ратури, 2012. 6. Липчук В.В. та ін. Маркетинг : основи теорії та практики : навч. посібник. – Львів : Новий

світ. – 2000; Магнолія плюс. – 2003.7. Скібіцька Л.І. Діловодство : навчальний посібник.– К. : Центр навчальної літератури,

2006. – 224 с.

ПРОСТО ЦИТАТА

Сьогодні прискорені темпи соціального розвитку багато змінюють у культурі і життєді-яльності людей. Низка базових цінностей техногенної цивілізації проблематизуються, ви-никають точки зростання нових цінностей, відкриваються нові перспективи діалогу культур. Їх потрібно відстежувати, виявляти і продивлятися, наскільки вони життєздатні, які наслідки можуть викликати.

Аналіз передбачає з’ясування нових смислів світоглядних універсалій, які можуть фор-муватися в науці, в технологіях, мистецтві, моралі, політичній і правовій свідомості. Такий аналіз і є метою філософії. І сьогодні це вже не виключно абстрактні заняття, а практична потреба визначити можливі стратегії розвитку цивілізації.

В.Стьопін

Філософія людиноцентризму в освітньому просторі / В.Г. Кремень. – 2-е вид.– К. : Т-во "Знання" України, 2010.– 520 с.


СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА

Всесвітній день туризму в Україні відзначається щоріч-но.

Свято було започаткова-но Генеральною асамблеєю Всесвітньої туристичної орга-нізації 27 вересня 1979 року в місті Торремолінос (Іспанія). Це головна Міжнародна між-урядова організація у сфері подорожей і туризму, а також виконавчий орган ООН щодо активізації та розвитку туриз-му, розробки та впровадження світової туристичної політики. Україна на підтримку ініціати-ви Державного комітету Укра-їни з туризму та згідно з Ука-зом Президента України «Про День туризму» від 21 вересня 1998 року № 1047/98 у жовтні 1997 року стала дійсним чле-ном Всесвітньої туристичної організації.

День туризму – це свято кожного, хто хоч раз наважу-вався лишити стіни своєї до-мівки, відчув себе мандрів-ником, вибрався з щоденної метушні на узбережжя річки, в ліс на лоно природи, у чудові місцини, якими так славиться наша Волинь.

У цей день фахівці з фі-зичної культури та виховання Ковельського промислово-економічного коледжу Луць-кого НТУ привертають увагу до проблем взаємозв’язку між людиною та природою, необ-хідності пізнання світу у безпо-

середньому неформальному спілкуванні, через краєзнав-ство, вивчення історії, гео-графії, у подорожах тощо, до-цільності занять туризмом як найкращого способу оздоров-лення, боротьби та профілак-тики алкоголізму, наркоманії, правопорушень серед молоді, зміцнення сімейних та това-риських стосунків.

У нашому навчальному за-кладі існує незмінна щорічна традиція святкувати День ту-ризму. Свято передбачає про-ведення змагань зі спортив-ного туризму серед студентів коледжу.

Мета змагань:- пропаганда та популяри-

зація цього виду спорту се-ред студентської молоді як потужного засобу зміцнення здоров’я і виховання патріо-тизму, формування уявлень про здоровий способ життя;

- підвищення туристської майстерності учасників зма-гань та безпеки проведення туристських спортивних похо-дів;

- визначення рівня техніч-ної та тактичної підготовки учасників змагань;

- зміцнення дружніх стосун-

ків у студентському осередку коледжу;

- визначення найсильніших команд серед студентів на-вчальних груп.

До святкування Всесвіт-нього дня туризму активно до-лучається студентський осе-редок та колектив викладачів коледжу. На святі присутні студенти всіх навчальних груп, представники батьківського комітету, керівники груп, адмі-ністрація коледжу та інші не-байдужі особи.

Змагання розпочинаються урочистим відкриттям. Тради-ційно піднімається Державний прапор, адміністрація коледжу вітає усіх присутніх. До місця, де проводяться змагання, ви-рушають організованою ко-лоною, що сприяє робочому ритму та дисциплінує всіх учасників. А далі, у місці дис-локації, – переклик команд гаслами і ціла низка конкурсів, які команди долають один за одним.

Для участі у змаганнях і конкурсах кожна студентська команда має групове та осо-бисте спорядження. Групо-ве: обладнання для вогнища, дрова, харчі для приготування

ÄЕÍÜ ÒÓÐÈÇÌÓ В КОЛЕÄÆІ

Руслан Ющук,керівник фізичного виховання Світлана Ющук, викладач Ковельського промислово-економічного коледжу Луцького НТУ

²íîä³ îäèí äåíü, ïðîâåäåíèé â ³íøèõ ì³ñöÿõ, äàº á³ëüøå, í³æ äåñÿòü ðîê³â æèòòÿ âäîìà.

À. Ôðàíñ

90

СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА


туристської страви, медичну аптечку; особисте: вода, по-суд, спортивний одяг, речі осо-бистої гігієни, а головне – по-зитивний настрій, товариський дух, почуття гумору та бажан-ня перемогти.

Особлива увага зверта-ється на дотримання безпеки (передбачивши в разі потреби засоби страховки, обмеження руху учасників на небезпеч-них ділянках тощо). Інженер з охорони праці проводить усі необхідні інструктажі з техніки безпеки.

У 2017 році програма зма-гань до святкування Всесвіт-нього дня туризму складала-ся з спортивної та конкурсної складових.

Спортивна програма зма-гань:

- туристична естафета, що містить наступні етапи: пере-шкода «перелаз», тести з ту-ристських навичок, подолання перешкоди «павутина», по-долання перешкоди (рову) з використанням мотузки спо-собом «маятник», переправа «паралельні мотузки», стриб-ки «купинами», подолання заболочення по «жердинах». Склад команди – 6 осіб від на-вчальної групи.

Інструкція щодо прохо-дження етапів: дистанції об-ладнуються місцями старту, фінішу, етапами з відповідним облаштуванням і суддівською страховкою, коридорами руху з відповідною розміткою.

Подолання перешкоди «па-вутина». На висоті до 50 см від землі натягнуті мотузки «павутиною», учаснику по-трібно подолати свій етап, не торкаючись мотузок.

Стрибки по купинах. Подо-лання 8 – 10 купин, розташо-ваних на відстані 1–1,5 м одна від одної з обов’язковою змі-ною ноги. Дозволяється від-новлення статичної рівноваги на кожній купині.

Долання рову з викорис-танням мотузки «маятником».

Контрольними лініями позна-чають початок і кінець етапу. Учасник, схопившись за мо-тузку, має подолати певну від-стань, не торкаючись ногами землі.

Переправа «Паралельні мотузки». Технічно найсклад-ніший етап. Він демонструє силу і спритність. Довжи-на етапу – 10 – 20 м. Точки старту і фінішу знаходяться на відстані 1 – 2 м від землі. Переправа здійснюється на одному карабіні з використан-ням «грудної обв’язки». Учас-ник стає на нижню мотузку, закріпивши карабін за верхню, долає переправу приставними кроками.

Перешкода «перелаз». Дистанція обладнана шістьма перешкодами, учаснику необ-хідно подолати перешкоди, не торкаючись їх.

Подолання заболочення по жердинах. Подолання 3–4 жердин. Після закінчення ета-пу жердину необхідно перене-сти за контрольну лінію.

Тести з туристських нави-чок:

Варіант 11. Що таке туризм?а) екскурсія та мандрівка;

б) спортивний вид; в) одна із форм людського дозвілля.

2. Як по-гуцульски назива-ється вогнище?

а) багаття; б) ватра; в) світ-лиця.

3. Де використовують аль-пеншток?

а) при турпоходах у горах; б) при приготуванні їжі; в) при установці палатки.

4. Що таке туристський бі-вуак?

а) місце ночівлі; б) турис-тична палатка; в) казанок.

5. Що потрібно робити при укусі змії?

а) припалити місце уку-су та промити марганцівкою; б) накласти джгут вище місця укусу та відправити до лікаря; в) видавити з рани отруту та відправити до лікаря.

Варіант 21. На якій віддалі від дере-

ва можна розпалювати вогни-ще?

а) на поляні подалі від де-рева; б) на відстані 1,5 м від стовбура дерев; в) 2 – 3 м від стовбурів дерев.

2. Що таке катамаран?а) велосипед; б) човен;

в) тип туристичних лиж.3. Слово «шалаш» означає:а) назву рюкзака; б) назву

вузла; в) назву вогнища.4. Що означає слово «кара-

бін»?а) зброю; б) назву турис-

тичного човна; в) назву турис-тичного спорядження.

5. Що таке масштаб?а) напис на географічних

картах; б) зменшення зобра-ження поверхні землі на карті; в) топографічний знак.

За порушення правил по-долання етапів естафети пе-редбачена система штрафів. Штрафом на етапах вважають: заступ за контрольну лінію, втрату спорядження, падіння, одну помилку при відповіді на запитання тесту (штрафні 10 секунд), неспортивну поведін-ку студента на етапі (штрафні 30 секунд).

Переможцем стає коман-да, яка подолала естафету за найменший час;

- встановлення намету на час, склад команди від на-вчальної групи у змаганнях з розгортання намету – 4 особи.

Інструкція щодо встанов-лення намету: витягнувши із чохла та розгорнувши намет, знайти низ намету і розтягнути його на землі; вбити кілочки в петлі по краях, поставити аль-пеншток й напнути головні на-тяжки. Слід пам’ятати: кутові відтяжки треба забивати так, щоб канати були продовжен-ням діагоналей прямокутників скатів даху. Після того, як буде забито всі кілочки, необхідно відрегулювати довжину відтя-жок, щоб на полотнищах даху не було складок.


СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА

Крім того, необхідно слід-кувати, щоб сила натягування канатів не розірвала тканини палатки (перекіс, обвисання сті-нок і скатів – штраф 10 секунд). За командою судді учасники встановлюють намет. Завер-шенням встановлення намету вважається час, коли вся ко-манда вишикується перед на-метом, руки вільні. За однако-вого часу пріоритет віддається команді, яка встановила намет без штрафу.

Переможцем є команда, яка показала найменший час.

Конкурсна програма зма-гань: приготування туристських страв. Приготування турист-ської страви – кожна команда готує за власним рецептом. Кількість учасників необмеже-на. Кращою в конкурсній про-грамі вважається команда, яка проявить уміння та творчість, оригінальність під час приготу-вання страви.

Найбільший інтерес, спор-тивний азарт та цікавість у студентів туристичних змагань викликала туристична еста-фета. Маршрут естафети був розміщений на компактній об-меженій ділянці, яка добре про-глядалась і була зручною для глядачів.

Перед початком естафети, після установчої наради суд-дів та секретарів, де визначили обов’язки відповідальних за ко-жен етап, умови проходження, спосіб оцінювання дій учасни-

ків (за часом подолання, отри-маними та штрафними балами тощо), систему штрафів за по-рушення, форми протоколів, було проведено демонстра-ційно-показове проходження етапів естафети для капітанів команд та усіх учасників. Про-те підвищена складність та зна-чні труднощі під час подолання етапів естафети не дозволила багатьом командам потрапити у кращу п’ятірку учасників.

Змагання щодо розгортання намету були наступним етапом спортивних змагань.

Встановити намет необхід-но було швидко та якісно, за чим стежили судді – викладачі фізичного виховання. Саме час визначав переможців даного конкурсу і надавав суму балів до загального заліку.

До завершального конкур-су «Приготування туристської страви» студенти готували-ся заздалегідь. Команди про-

демонстрували свої таланти, фантазію, командний дух та бадьорий настрій. Рекордсме-нами у запальному конкурсі щодо приготування туристської їжі були усі.

Змагання завершилися. Пе-реможців кожного етапу було нагороджено грамотами та подарунками, але ще довго представники команд не хоті-ли розходитися: обмінювалися думками, спілкувалися, ділили-ся враженнями, смакували ку-ліш та насолоджувались грою на гітарі.

Отже, проведення та участь у таких змаганнях студентської молоді і викладачів дозволяють набути нових незабутніх пози-тивних вражень та практичного життєвого досвіду, адже спри-яють згуртуванню колективу, пропагують здоровий спосіб життя, прищеплюють почуття людяності, відповідальності та впевненості у собі.

Список використаних джерел1. Серба Т.Б. Спортивний туризм. – Тернопіль-Харків : Видавництво «Ранок», 2010. – 128 с.2. Правила техніки безпеки при проведенні туристсько-спортивних масових заходів.3. Правила змагань зі спортивного туризму. – 2008.4. Настанови щодо проведення змагань з пішохідного туризму та пішохідних туристських похо-

дів. Затверджені рішенням Федерації спортивного туризму України 25 квітня 2009 року (Протокол № 4/2009).

92

СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА


Актуальним напрямком су-часної освіти є організація і про-ведення науково-дослідницької роботи студентів. Сучасний фахівець повинен не тільки во-лодіти певною сумою спеціаль-них знань, а й уміти самостійно підвищувати свій фаховий рі-вень, працювати творчо, з іні-ціативою, знати проблеми своєї галузі та активно долучатись до їх вирішення.

Одним із головних напря-мів формування якісного рівня освіти, який задовольняє по-треби майбутніх спеціалістів в інтелектуальному і професій-ному розвитку, є залучення сту-дентів до наукової роботи. Важ-ливо не тільки дати студентам у короткий термін максимум інформації, скільки навчити самостійно орієнтуватись у по-токах інформації та ефективно її використовувати. А це стає можливим тільки через набуття досвіду творчої та наукової ро-боти в процесі навчання.

Основне завдання вищих навчальних закладів на сучас-ному етапі – підготувати сту-дентів до активної професійної життєдіяльності, до здатності самостійно організуватися в життєвих проблемних ситуа-ціях і знаходити засоби їх ви-рішування. Саме тому в освіт-ньому процесі так зростає роль науково-дослідницької роботи під керівництвом викладача. А головне, що науково-дослід-ницька робота дозволяє їм на-

бути досвіт дослідницької ро-боти в пізнавальній діяльності, об’єднує їх інтелектуальні зді-бності, розвиває дослідницькі уміння, творчий потенціал і на цій основі формує активну, ком-петентну, творчу особистість.

Медичний коледж готує працівників середньої ланки, які безпосередньо, виконуючи призначення лікаря, а в окре-мих випадках і свої власні, ви-рішують проблему збереження чи відновлення здоров’я. І від їхнього вміння зорієнтуватись в конкретних ситуаціях, спро-можності порівняти, узагаль-нити, зробити потрібні висно-вки залежить успіх лікування, а значить – здоров’я людини. Не можна не враховувати і те, що деякі випускники коледжу про-довжують навчання і, можливо,

стануть на шлях наукової робо-ти. У будь-якому випадку досвід науково-дослідницької роботи, здобутий за час навчання в ко-леджі, дозволить перетворити здобуті знання на інструмент творчого освоєння медичної (чи будь-якої іншої) науки і найваж-ливішої її галузі – життя.

Пізнавальна діяльність сту-дентів на лекціях, практичних заняттях потребує додаткової роботи. Мета самостійної робо-ти як форми організації пізна-вальної діяльності, розширення знань студентів, залучення їх до регулярної навчальної робо-ти, формування вмінь самокон-тролю, виховання самостійнос-ті, активності, почуття обов’язку та відповідальності. Не варто упродовж тривалого часу про-понувати однотипні завдання,

ÃÓÐÒКОВА ÐОБОÒА ßК ОÄÍА Ç ÔОÐÌ ÍАÓКОВО-ÄОСЛІÄ-ÍÈЦÜКО¯ ÐОБОÒÈ СÒÓÄЕÍÒІВ

Тетяна Турбай,викладач Кіровоградського медичного коледжу ім. Є.Й. Мухіна

Äî çíàíü âåäóòü òðè øëÿõè:Ì³ðêóâàííÿ – öå øëÿõ áëàãîðîäñòâà;Íàñë³äóâàííÿ – â³í íàéëåãøèé; Äîñâ³äó – â³í íàéâàæ÷èé.

Êîíôóö³é


СА

МО

СТ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

ТА

ПРА

КТ

ИЧ

НА

ПІД

ГОТ

ОВ

КА

тому що студенти втрачають ці-кавість до них. Завдання пови-нні містити елементи новизни, передбачати нові варіанти їх виконання. Це може бути робо-та з підручником, рішення ситу-аційних задач, письмові роботи, читання статей в науково-попу-лярних виданнях, спостережен-ня за пацієнтом, проведення статистичних досліджень. Са-мостійна робота – специфічний вид індивідуальної та групової пізнавальної діяльності студен-тів, яка проводиться як на за-нятті, так і після занять.

Науково-дослідницька ді-яльність студентів – явище складне. Треба враховувати ві-кові особливості та можливості студентів, їх загальноосвітню підготовку, рівень підготовки самого викладача.

Щоб успішно керувати на-уковою роботою студентів, ви-кладачеві необхідно чітко знати об’єкт і методи дослідження, тому стратегічним напрямом є передбачення таких умов, за-собів, форм змісту діяльності, які є найбільш сприятливими та оптимальними для розвитку і удосконалення дослідницької роботи.

Гурткова робота є найбільш масовою формою науково-до-слідницької творчості студен-тів.

Гурткова форма роботи зі студентами є найпоширенішою формою позааудиторної робо-ти. Тематика гурткових занять

має бути підпорядкована на-вчальному матеріалу, відпо-відати запитам студентів. На заняттях гуртка студенти удо-сконалюють свої заняття, умін-ня і навички, переконуються в практичному значенні дисци-плін в майбутній спеціальнос-ті, отримують додаткову інфор-мацію, з користю проводять свій вільний час. Гурток готує студентів до самопізнання, са-моутвердження і самовиражен-ня. Як правило, гурток об’єднує однодумців, бажаючих закріпи-ти і поповнити свої знання, бра-ти участь у колективних видах діяльності.

Заняття гуртка не регламен-товані навчальною програмою. У зв’язку з цим відкриваються необмежені можливості для до-слідницької діяльності виклада-ча і студента, удосконалення їх майстерності, що дозволяють одержати міцні, ґрунтовні, повні знання з клінічної дисципліни. У процесі підготовки і проведення занять викладач може переві-рити правильність своїх при-пущень, ефективність форм, методів і прийомів, практичну і виховну значимість підготовле-них матеріалів.

Гурткова форма за своїм змістом і структурою ближча до заняття, ніж решта видів позааудиторної роботи з дис-ципліни, але не дублює його, найчастіше виконує роль про-міжної ланки між заняттями і різними формами позааудитор-

ної роботи. Підсумком науково-дослід-

ницької роботи з дисципліни «Медична та соціальна реа-білітація» став позааудитор-ний захід – відкрите засідання гуртка «Імпульс» на тему «Ре-абілітація неврологічних па-цієнтів», де студентами було більш детально та поглиблено розглянуто питання захворю-вань нервової системи, серед яких найпоширенішими є по-рушення мозкового кровообігу, неврологічні прояви остеохон-дрозу хребта, травми головного і спинного мозку. В нашій країні щорічно реєструють 100–120 тис. інсультів, 30–40% пацієн-тів вмирають протягом місяця, 20–40% – стають залежни-ми від людей, які їх оточують, і менше 20% – повертаються до активного життя.

Надзвичайно важливу роль у проведенні реабілітаційних заходів виконує медична се-стра. В її обов’язки, окрім ви-конання призначень лікаря і догляду за хворими, входить забезпечення загальних ліку-вальних і психотерапевтичних режимів, допомога в установ-ленні контактів між хворими у відділенні, транспортування пацієнтів до процедурного ка-бінету, активізація хворих у межах лікувальних режимів, навчання переходу з положен-ня лежачи в положення сидячи, стоячи, тренування, ходьба, на-дання допомоги в проведенні занять ЛФК, навчання навичок самообслуговування, роботи з тренажерами, здійснення психотерапевтичного впливу на хворих.

Таким чином, гурткова робота є складовою части-ною дослідницької роботи і її впровадження в навчальний процес виправдане і дає від-чутний ефект у питаннях під-готовки спеціалістів сучасного рівня та повинно розглядатися як важливий елемент техноло-гії активного навчання.

94

ВИ

ХО

ВУ

ЄМ

О О

СО

БИ

СТ

ІСТ

Ь


Зміни в суспільній свідо-мості, ставленні людства до освітньої сфери викликали появу нової, спрямованої на особистість та гуманістично орієнтовану парадигму осві-ти, в основі якої є підтримка особистості в її саморозвитку, пильна увага її професійної ді-яльності.

Навчально-виховний про-цес у ЗВО спрямований на дорослу людину. Тому його основним завданням є ство-рення умов для саморозвитку, самовираження і самореалі-зації особистості. Виховання студента розглядається не як окремі і випадкові педагогічні впливи, а як цілісна система педагогічного супроводу його життєдіяльності. Воно реалізу-ється як в аудиторній (вихову-юче навчання), так і у позаау-диторній (створення умов для раціональної самоорганізації студентської діяльності, куль-тури, праці та дозвілля) роботі.

Сьогодні спостерігається швидке зростання активності молоді в соціальних мережах, які стають однією з головних прикмет часу. У педагогічній науці цей феномен широко об-говорюється і вивчається, йде активний пошук шляхів вико-ристання соціальних мереж для потреб освіти та розвитку молоді. Дослідники вважають, що використання цифрових технологій є основою для ре-алізації можливостей персона-

лізації освіти і простором для співпраці. Соціальні мережі швидко набирають популяр-ності в Україні та світі завдя-ки стрімкій інтернетизації сус-пільства. З кожним днем все більше і більше користувачів інтернету реєструються і почи-нають свою активну діяльність у нових соціальних мережах, які міцно увійшли до списку найвідвідуваніших українськи-ми користувачами сайтів. Все це пов’язано із розвитком ін-формаційно-комунікаційних технологій. Сучасні інтернет-сервіси забезпечують користу-вачів усіма можливими інстру-ментами для спілкування одне з одним – відео, чати, зобра-ження, музика, блоги, форуми тощо.

Якщо не зловживати вико-ристанням соціальних мереж, то вони надають в основному позитивний вплив. Соціальні мережі на сьогоднішній день є одним з найпопулярніших сервісів, що утримують увагу більшої частини інтернет-ау-диторії. Вони є універсальним засобом комунікації. Соціаль-ні мережі сприяють розвитку електронного навчання і осві-ти в цілому, пропонуючи нові технічні та методичні засоби. Студенти з усього світу мо-жуть підписатися на онлайн- уроки абсолютно безкоштовно і проходити курс навчання в зручному для себе темпі. Крім лекцій, можуть підтримувати зв’язок з викладачем або бра-ти участь у дискусіях. Дійсно,

ВÈХОВАÍÍß ВÈÐІØÓЄ ÄОЛÞ ЛÞÄÈÍÈ

Ірина Лепеха, Ірина Степанова, методисти кабінету соціально-гуманітарної та виховної роботи НМЦ «Агроосвіта»

Ùî äîñêîíàë³øå âèõîâàííÿ, òî ùàñëèâ³ø³ íàðîäè.Î. Ãåðöåí


ВИ

ХО

ВУ

ЄМ

О О

СО

БИ

СТ

ІСТ

Ь

за останні п’ять років дуже змінилися способи і форми комунікації людей в інтернеті, адже сайтам вдалося техніч-но реалізувати те, чого потре-бує сучасна людина, а саме, загальнодоступні соціальні ін-струменти та засоби взаємодії для побудови свого особисто-го навчального або робочого простору. У зв’язку з вивчен-ням можливостей використан-ня соціальних мереж в освіті, на заході стає актуальною те-орія соціального навчання, яка полягає у припущенні, що сту-денти вчаться найбільш ефек-тивно, коли вони взаємодіють з іншими в рамках якоїсь теми або предмета. Молодь, яка на-вчається в групах хоча б раз на тиждень, виявляється кра-ще підготовленою, ніж ті, які займаються самостійно.

Про це все у своєму виступі говорила співробітник лабора-торії психодіагностики та нау-ково-психологічної інформації Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України Світла-на Бойко. Також під час семі-нару були розглянуті питання основних підходів до роботи зі студентами з особливими потребами (Лідія Манилова – провідний науковий співробіт-ник лабораторії психодіагнос-тики та науково-психологічної інформації Інституту психо-логії імені Г.С.Костюка НАПН України, кандидат психологіч-них наук).

Технічний прогрес, швидкий темп життя, постійна гонитва за матеріальними благами, не-відповідність бажаного і реаль-ного, проблеми з близькими і рідними людьми – все це при-зводить до травм, які мають різноманітну природу. Почина-ючи з дитинства і до самої ста-рості людина піддається різно-манітним негативним впливам, під час яких спрацьовують різ-номанітні захисти, щоб збе-регти цілісність психіки. Як це зробити? Свої поради дала

Людмила Царенко – старший науковий співробітник лабо-раторії психодіагностики та науково-психологічної інфор-мації Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

Традиційно на подібних заходах присутні педагоги-практики. Про особливості спілкування, форми першого враження та бар’єри, які вини-кають під час роботи в команді говорили представники Тех-нолого-економічного коледжу Білоцерківського НАУ Надія Єрохіна, заступник директора з виховної роботи та практич-ний психолог Сніжана Грице-нюк.

На сучасному етапі розви-тку суспільства основна увага акцентується не тільки на під-вищенні професійних якостей студентської молоді, але й на їх особистісному зростанні, збагаченні життєвого досвіду духовними цінностями, фор-муванні світоглядних орієн-тирів та найкращих людських якостей: совісті, порядності, інтелігентності, працелюбнос-ті.

Суттєве місце у вирішенні цих завдань належить доціль-но та вміло організованій по-зааудиторній виховній роботі у вищих навчальних закладах. Саме вона сприяє формуван-ню особистості майбутнього фахівця, як громадянина-па-тріота, небайдужого до долі української держави, економі-ки, освіти та культури. Значна роль у ефективній організацій-но-виховній роботі у ЗВО на-лежить, безумовно, куратору.

Так, 15 березня п.р. відбув-ся ще один захід – майстер-клас “Шляхи удосконалення компетентнісно зорієнтованої системи роботи куратора гру-пи” за участю кураторів аграр-них технікумів і коледжів. Сво-їм досвідом роботи ділилися куратори: Валентина Котеля з Чернятинського коледжу ВНАУ, Ірина Максимова та Лі-

лія Галущак з Могилів-Поділь-ського технолого-економічного коледжу Вінницького НАУ та Вікторія Дронь з Прилуцького агротехнічного коледжу.

В.О. Котеля у своєму висту-пі акцентувала увагу, що саме від куратора, від його організа-торських та особистих якостей залежить вектор професійного та особистісного становлення майбутніх фахівців. Ідеальний образ взірцевого куратора ви-щої школи бере свій початок в уявленнях сучасної філософії про наставника життя, який характеризується як яскрава, самобутня, творча, не позбав-лена харизматичності особис-тість, здатна відчути проблеми і суперечності життя і пропус-тити через свою індивідуаль-ність, через своє життя осо-бистість, яка передає життєві цінності і зразки професійної поведінки.

Традиційно основними за-вданнями кураторів вважають згуртування колективу сту-дентської групи, допомогу сту-дентам адаптуватися до умов навчання у вищій школі, а та-кож до умов майбутньої про-фесійної діяльності, залучен-ня студентів до громадського життя закладу вищої освіти. У сучасній педагогіці і психоло-гії починає переважати підхід до виховання як до створення умов для саморозвитку осо-бистості майбутнього фахівця, професіонала, високоосвіче-ної і культурної людини.

Про адаптацію першокурс-ників говорили куратори Мо-гилів-Подільського коледжу ВНАУ Ірина Максимова та Лі-лія Галущак. З чого почати? Як зробити, щоб студенти стали дружним колективом? Як на-вчити їх добру, справедливос-ті, честі? Як навчитися бути "класним куратором" в усіх значеннях цього слова? Як правильно організувати робо-ту куратора із студентами? І знову: з чого почати?

96

ВИ

ХО

ВУ

ЄМ

О О

СО

БИ

СТ

ІСТ

Ь


Оволодіння навичками на-вчання і перше ознайомлення з професією – найважливіші чинники в процесі адапта-ції. Якщо студент самостійно, тільки за власним бажанням, визначився у виборі профе-сії, усвідомив її значення для свого майбутнього життя, то навчання у коледжі буде ціле-спрямованим і продуктивним. Але кількість таких студентів за останні роки складає лише 11% (результати досліджень коледжу). Більшість абітурієн-тів (78%) вступають до коле-джу випадково або за пора-дою. Крім того, якщо навчання на першому курсі відбуваєть-ся за традиційною методикою лише 9% з таких студентів за-доволені випадковим вибором майбутнього фаху. Застосу-вання інноваційних технологій навчання з професійною спря-мованістю викладання фунда-ментальних дисциплін в коле-джі підвищує цей відсоток до 38% в кінці першого курсу.

Оперативна обробка ре-зультатів і своєчасна корекція ходу навчального процесу сти-мулюють мотивацію студентів до успішної роботи в аудиторії і, що суттєво, в позаудиторній самостійній роботі.

Основною метою створен-ня умов адаптації є визнання самооцінки особистості кожної людини, її права на розвиток і прояв індивідуальності. Ви-явлення труднощів, які вини-кають перед студентами на першому курсі у навчальному закладі, і визначення шляхів їх подолання дозволить під-вищити активність студентів у набутті якісних знань, вмінь та навичок, що сприятиме уник-ненню відрахування студентів на першому курсі.

Крім того, з метою приско-рення адаптації першокурс-ників до навчання у коледжі, необхідно всім учасникам освітнього процесу, з перших

днів навчання, надавати допо-могу студентам, спрямовану на подолання труднощів, що виникають в усіх аспектах їх-ньої адаптації. Індивідуальний підхід до кожного – це осно-вний принцип роботи виклада-чів та кураторів, які працюють з ними.

Адаптаційний період три-ває не більше трьох тижнів. За цей період керівник повинен допомогти студентам адапту-ватись.

Кожен куратор групи, за пе-ріод адаптації повинен добре знати:

• кожного студента своєї групи, його успішність, пове-дінку, стан здоров'я, здібності, інтереси, культуру мови;

• характер;• взаємини із колективом,

викладачами, один із одним;• особливості темперамен-

ту;• активність (участь у по-

зааудиторних заходах, захо-плення спортом, самодіяльніс-тю);

• умови проживання.Вікторія Дронь говорила

про соціальні мережі в роботі куратора як засіб комунікації зі студентами та батьками. Соці-альні мережі, будучи потужним фактором розвитку суспіль-ства, чинять істотний вплив на стиль мислення, на особли-вості світосприйняття. Пізна-вальний компонент діяльності людини в інтернеті дає мож-ливість пошуку та засвоєння підлітками інформації, яка розміщена на веб-сайтах, ме-тою його є розширення, погли-блення, уточнення власного уявлення про світ, реальну та віртуальну дійсність.

У нашому житті соціальні мережі виконують одну з про-відних функцій: вони є засо-бом інформації, освітнього й культурного збагачення. Як засіб культурної та освітньої інформації, соціальні мережі

безмежно розширили наш світ у просторі та часі.

Цікавими були і практичні заняття, а саме тренінг на згур-тованість групи, який провела Людмила Омельченко, канди-дат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи та психології гуманітарно-пе-дагогічного факультету НУБіП України. Надзвичайно важли-ве питання згуртованості в на-вчальному колективі, адже від рівня розвитку студентського колективу, ступеня його згур-тованості залежить ефектив-ність навчання всієї групи, а також психологічний комфорт кожного її члена.

Студентський колектив – офіційне об’єднання молоді задля навчання в освітньому закладі. Така спільнота має власні завдання, що безпо-середньо збігаються із за-вданнями кожного її члена. Ступінь згуртованості є по-казником психологічного клі-мату студентського колективу, який відображає ступінь за-доволеності студентами наяв-них міжособистісних стосун-ків. Самі учасники семінару під час практичного завдання мали змогу відчути згуртуван-ня групи і побудувати ефек-тивну командну взаємодію. Тренінг сприяє розвитку кому-нікативної компетенції студен-тів, формуванню командного духу шляхом згуртування гру-пи, розвитку відповідальності та внеску кожного учасника у вирішенні спільних завдань, усвідомленню себе частиною команди.

Хорошим куратором стати нелегко. Проте ним може ста-ти кожний викладач, який за наявності високих моральних якостей наполегливо працює над собою, сумлінно, любовно ставиться до дорученої спра-ви.


ЮВ

ІЛЕ

Й

Чернігівський базовий ме-дичний коледж Чернігівської обласної ради бере свій по-чаток з фельдшерської шко-ли, яка була відкрита 8 трав-ня 1868 року в місті Чернігові за клопотанням Чернігівської земської управи.

У травні 2018 року коледжу виповниться 150 років.

За 150-річну історію існу-вання навчальний заклад нео-дноразово змінював свою на-зву:

• 1868 – 1919 рр. – Чернігів-ська земська фельдшерська школа;

• 1919 - 1920 рр. – Черні-гівська радянська фельдшер-ська школа;

• 1920 – 1922 рр. – Черні-гівська школа лікпомів;

• 1922 – 1927 рр. – Чер-нігівські медкурси – медична школа;

• 1927 – 1929 рр. – Черні-гівська медична профшкола;

• 1930 – 1935 рр. – Черні-гівській медичний технікум;

• 1935 –1941 рр. – Чернігів-ська фельдшерсько-акушер-ська школа;

• 1942 – 1943 рр. – Чернігів-ська медична школа (під час окупації);

• 1943 – 1952 рр.– Чернігів-ська фельдшерсько-акушер-ська школа;

• 1952 – 2001 рр. – Черні-гівське медичне училище;

• 2001 – 2005 рр. – Чер-нігівське базове медичне учи-

лище;• з 22.12.2005 р. – Чернігів-

ський базовий медичний ко-ледж.

Сьогодні Чернігівський ба-зовий медичний коледж – ви-щий навчальний заклад І рів-ня акредитації, який здійснює фахову підготовку за такими спеціальностями: «Стомато-логія» (спеціалізація «Стома-тологія ортопедична»), «Мед-сестринство» (спеціалізація «Сестринська справа»), «Лі-кувальна справа» та «Акушер-ська справа».

Колектив коледжу, очолю-ваний директором Самойлен-ком М.М., заслуженим пра-цівником охорони здоров’я, лікарем-стоматологом вищої категорії, відмінником осві-ти України, почесним профе-сором Української медичної стоматологічної академії, на-полегливо працює над реа-лізацією реформ у медичній освіті України, готує високо-кваліфікованих спеціалістів. Щороку зі стін коледжу ви-ходять ті, хто, вдягнувши білі халати, стає на почесну варту

охорони найдорожчого, що є в людини, – здоров'я.

За період існування на-вчального закладу з його стін вийшло понад 20 тисяч ме-дичних працівників. Сьогодні в коледжі здобувають освіту 719 студентів. У своїй структу-рі коледж має три відділення і готує фельдшерів, медичних сестер, акушерок та зубних техніків.

Найважливішим фактором усіх досягнень та здобутків нашого навчального закладу є творчий педагогічний колек-тив, який має високий науко-во-методичний потенціал і в епоху новітніх освітніх техно-логій успішно втілює іннова-ційні методи навчання в життя. Кваліфікований навчальний процес у коледжі забезпечує 71 досвідчений штатний фахі-вець, серед яких 33 викладачі вищої категорії, 12 викладачів I категорії, 11 викладачів ІІ ка-тегорії, 15 викладачів-мето-дистів. За минулі два роки ви-кладацький склад поповнився новими кадрами, які з ентузі-азмом займаються і навчаль-

ÏÐОÔЕСІÉÍА СÏÐßÌО-ВАÍІСÒÜ ÍАВЧАЛÜÍОÃО ÏÐОЦЕСÓ ßК ОÄÈÍ Ç ÏÐІОÐÈÒЕÒÍÈХ ÍАÏÐßÌКІВ Ó ÏІÄÃО-ÒОВЦІ ÌОЛОÄØÈХ ÌЕÄÈЧÍÈХ ÔАХІВЦІВ

Леся Беляєва, завідувач навчально-методичного кабінету Тетяна Трофимішина, методист Чернігівського базового медичного коледжу

150-ð³÷íèé þâ³ëåé ×åðí³ã³âñüêèé áàçîâèé ìåäè÷íèé êîëåäæ çóñòð³÷àº â ðîçêâ³ò³ òâîð÷èõ ñèë ³ åíåðã³¿, ñì³-ëèâî ³ âïåâíåíî äèâëÿ÷èñü â ìàéáóòíº, ïîñò³éíî ïîë³ï-øóþ÷è ï³äãîòîâêó ìîëîäøèõ ìåäè÷íèõ ôàõ³âö³â.

98

ЮВ

ІЛЕ

Й


ною, і науковою, і виховною роботою.

Освітній процес у коле-джі спрямований на впрова-дження новітніх педагогічних технологій, активних форм і методів навчання, принципів гуманізації та демократизації, розвиток педагогічних іннова-цій, підготовку всебічно розви-неної особистості медичного спеціаліста І рівня акредита-ції.

Помітна позитивна дина-міка в зміцненні матеріально-технічної бази коледжу. Нині коледж має 4 навчальні кор-пуси, 16 аудиторій, 7 лабора-торій, 42 кабінети, частина яких розташована в базових лікувально-профілактичних закладах міста, що дозволяє на високому рівні проводити лекції, семінарські та прак-тичні заняття. Навчальні при-міщення щодня набувають естетичної привабливості. Триває реконструкція, переоб-ладнання й модернізація кабі-нетів, лабораторій. Кабінети поповнюються потрібними для навчального процесу фанто-мами, муляжами, приладами, реактивами, закуповується комп’ютерна техніка. В коле-джі є бібліотека, яка налічує понад 56000 примірників, чи-тальна зала на 40 місць, спор-тивний та тренажерний зали, гуртожиток на 200 місць.

Уже третій рік поспіль пе-дагогічний колектив коледжу працює над вирішенням єди-ної науково-методичної про-блеми – «Упровадження ін-новаційних методів навчання в практику роботи коледжу». Чому ми обрали саме цю про-блему? Впровадження іннова-ційних технологій, серед яких чільне місце займають інфор-маційні технології, проектна робота, інтерактивні форми і методи навчання є одними з найважливіших факторів роз-витку освіти. Ці технології да-ють можливість зробити про-

цес навчання більш гнучким, активним, а навчання набуває характеру дослідження. При використанні інноваційних тех-нологій в навчальному проце-сі значно покращується рівень сприйняття, запам’ятовування навчального матеріалу, його відтворення стає більш ефек-тивним, що спонукає до твор-чого мислення.

Готуючи медичних праців-ників, педагогічний колектив Чернігівського базового ме-дичного коледжу докладає максимум зусиль, щоб наші випускники були здатними до творчого мислення, готови-ми відгукнутися на людський біль, щоб вони своєю працею робили гідний внесок у розбу-дову України. Викладачі нашо-го коледжу спрямовують свої зусилля на розробку сучасної методології освіти, не втра-чаючи при цьому міцного на-ціонального ґрунту, що спри-яє виробленню професійних знань і умінь майбутніх фахів-ців.

Велика увага в коледжі приділяється професійній спрямованості освітнього про-цесу. Основою професійної освіти є практична підготов-ка, яка включає навчальну, виробничу та переддипломну практику. Відповідні знання та практичні вміння формуються у студентів на заняттях у кабі-нетах доклінічної практики та на клінічних базах під керівни-цтвом викладачів і медичного персоналу лікувально-профі-лактичних закладів.

Зусилля адміністрації ко-леджу спрямовані на те, щоб забезпечити чітку організацію всіх видів практичного навчан-ня, створити студентам умови для самостійного навчання, практичного тренінгу, профе-сійної самореалізації особис-тості. Для цього в коледжі підготовлені методичні реко-мендації до практичних занять з усіх дисциплін, створена

уніфікована документація ви-робничої та переддипломної практик, зразки її заповнення, інструкції до виконання прак-тичних навичок, алгоритми на-дання невідкладної допомоги. Всі методичні матеріали до практичних занять, виробни-чої й переддипломної практик наявні для користування сту-дентів у бібліотеці коледжу.

Якість підготовки фахівців залежить в певній мірі від ви-кладача. Викладачі – це най-важливіший навчальний ре-сурс, доступний для більшості студентів. Важливо, щоб ви-кладачі прекрасно знали і розуміли свій предмет; мали необхідні вміння і досвід для того, щоб ефективно переда-вати студентам свої знання та вміння.

У коледжі приділяється ве-лика увага росту професійної майстерності викладачів, під-вищенню рівня їх кваліфікації. З цією метою для викладачів проводяться семінари з пи-тань удосконалення методики проведення практичного на-вчання, працює школа викла-дачів-початківців, школа педа-гогічної майстерності. Питання практичної підготовки розгля-даються як на засіданнях шко-ли педагогічної майстерності, школи викладача-початківця, так і на семінарах викладачів клінічних дисциплін, де ви-вчається нормативна доку-ментація та методичне забез-печення практичних занять, інноваційні форми і методи їх проведення, узгоджуються алгоритми виконання практич-них навичок.

З врахуванням нових до-сягнень медичної науки і практики, викладачі постійно поповнюють комплекси ме-тодичного забезпечення дис-циплін. На кожному теоретич-ному чи практичному занятті звертається увага на значи-мість даної теми в майбутній професійній діяльності медич-


ЮВ

ІЛЕ

Й

ної сестри, фельдшера, аку-шерки, зубного техніка, під-креслюється її актуальність і соціальна значимість.

Метою практичних занять є оволодіння сучасними ме-тодами і формами організації праці майбутнього медичного працівника, формування про-фесійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих умо-вах, виховання потреби по-повнювати свої знання для їх творчого застосування в прак-тичній діяльності. У коледжі розроблені інструкції з техніки виконання різних процедур і маніпуляцій, що дозволяє в доклінічних умовах, з певною достовірністю імітувати ре-альні умови виконання цієї ро-боти в лікарні.

Великі можливості для вдо-сконалення практичної під-готовки та організації творчої роботи студентів з'явилися в результаті створення стажу-вального та маніпуляційного кабінетів, комп'ютерних кла-сів, використання аудіо- і ві-деотеки та мультимедійного обладнання. Всі кабінети та лабораторії коледжу забез-печені сучасним устаткуван-ням, інструментарієм, пред-метами догляду, технічними засобами навчання (мульти-медійні пристрої, аудіо- , ві-део- та комп'ютерна техніка, електронні підручники).

У коледжі розроблена сис-тема проведення прямих за-мірів практичних навичок з клінічних дисциплін перед проходженням студентами виробничої і переддипломної практик. Студенти забезпечу-ються переліком практичних навичок та вмінь з клінічних дисциплін, основ медсестрин-ства та загального догляду за хворими. Прямі заміри прово-дяться в кабінетах доклінічної практики. Студент отримує

допуск до виробничої чи пе-реддипломної практики тільки після перевірки вміння вико-нувати ін'єкції і маніпуляції в доклінічних умовах на фанто-мах.

З метою покращення якос-ті професійної підготовки мо-лодших медичних спеціалістів за навчальним закладом за-кріплені кращі лікувально-про-філактичні та санітарно-епі-деміологічні заклади області. Серед них Чернігівська облас-на лікарня, обласна дитяча лікарня, обласний онкологіч-ний диспансер, Чернігівський міський пологовий будинок, Чернігівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, об-ласна та міська стоматоло-гічні поліклініки, Чернігівська ЦРЛ. Всі вони мають належну матеріально-технічну базу і укомплектовані висококвалі-фікованими спеціалістами. З головними лікарями цих за-кладів укладені угоди про співпрацю між навчальним за-кладом та базою практики про спільну підготовку медичних кадрів. Стан практичного на-вчання перебуває під постій-ним контролем, вивчається і аналізується. Відповідно до цього розробляються заходи щодо його покращення.

У коледжі налагоджена чіт-ка система контролю за прохо-дженням виробничої і перед-дипломної практик. Відповідно до затверджених графіків під час проходження практики ме-тодичні керівники працюють зі студентами на базах лікуваль-них закладів, проводять семі-нарські заняття, науково-прак-тичні конференції, здійснюють контроль знань та умінь.

Заключним етапом, який відображає весь об'єм теоре-тичних знань і підтвердження якості оволодіння практич-ними навиками, є захист пе-реддипломної практики. За

підсумками переддипломних практик проводяться підсум-кові наради з питань ефектив-ності засвоєння практичних навиків. Така система прак-тичного навчання і контролю дає можливість виявити, чи знання і вміння студентів від-повідають кваліфікаційним характеристикам випускників і забезпечує належний рівень практичної підготовки студен-тів і готовність до самостійної роботи в медичних закладах.

Під час проходження ви-робничої та переддипломної практик значна увага приді-ляється самостійній роботі студентів, в ході якої студенти вдосконалюють практичні на-вички виконання маніпуляцій, готують тематичні реферати, бюлетені на медичні теми, оформляють стенди, повторю-ють чинні накази, обробляють статистичні дані захворюва-ності, готують матеріали до науково-практичних конфе-ренцій. За ходом практики здійснюється систематичний контроль адміністрацією на-вчального закладу, методич-ними керівниками, загальними та безпосередніми керівника-ми практики, про що свідчать їх звіти та підписи в щоденниках студентів. Після проходження виробничої практики студенти складають на робочому міс-ці та в кабінетах доклінічної практики диференційований залік по оволодінню практич-ними навичками та вміннями в присутності методичних керів-ників, адміністрації коледжу та головних медсестер ЛПЗ.

У коледжі також приділя-ється значна увага формуван-ню позитивного ставлення до обраної професії, вдоскона-ленню підготовки медичних фахівців. У навчальному за-кладі проводяться місячники клінічних дисциплін серед сту-дентів усіх спеціальностей та конкурси «Кращий за фахом»

100

ЮВ

ІЛЕ

Й


серед студентів 2-го та 3-го курсів спеціалізації «Стома-тологія ортопедична» та сту-дентів 4-го курсу спеціалізації «Сестринська справа». Про-тягом місячників відбуваються зустрічі з фахівцями лікуваль-но-профілактичних закладів, конференції, круглі столи, кон-курси професійної майстер-ності, семінари, кінолекторії, екскурсії. Цікаво пройшли конференції «Актуальні пи-тання ендокринології у дітей», «Вікові зміни шкіри», «СНІД», «Новітні діагностичні техноло-гії в акушерстві», «Відкриті та закриті механічні ушкодження черевної порожнини», «Асеп-тика та антисептика», круглі столи «Препарати для ліку-вання та профілактики віру-су грипу», «Сучасні питання дитячих інфекцій», конкурси «Моделювання рятувальних заходів у надзвичайних ситу-аціях», «Краща в десмургії», кінолекторії «Ранній початок статевого життя», «Методики визначення груп крові», «Су-часні підходи до хірургічної обробки рук», конкурс на кра-щій переклад англійських ві-ршів, математичний конкурс «Поле чудес», турнір з хімії, вікторини «Свята та традиції Великої Британії», «Хочу все знати», екскурсії до музею М.Коцюбинського, до вистав-кового залу Спілки художників України.

Студенти Чернігівського базового медичного коледжу також неодноразово брали участь та займали призові місця у Всеукраїнському кон-курсі професійної майстер-ності «Ескулап». Так, у 2002 році Тимошенко Руслана по-сіла ІІ місце, у 2009 р. Носе-нок Наталія – ІV місце, у 2010 р. Кубрак Юлія – ІІ місце, а у 2012 р. Обитоцька Тетяна – І місце.

Студентами коледжу під час практичних занять та про-

ходження виробничої і перед-дипломної практик проводять-ся бесіди-лекції з батьками і дітьми підліткового віку щодо здорового способу життя і профілактики дитячих захво-рювань (проблеми гельмінто-зу, туберкульозу, сколіозу).

Усі випускники, які закінчи-ли навчальний заклад, працю-ють на посадах, що відповіда-ють кваліфікаційним вимогам. У коледж постійно надходять відгуки з лікувальних уста-нов про роботу випускників, де відзначають швидку адап-тацію в колективі, достатній рівень теоретичної та прак-тичної підготовки, добре воло-діння необхідними практични-ми професійними навичками. Випускники коледжу в ліку-вальних установах є настав-никами для студентів під час проходження виробничої і пе-реддипломної практик. Випус-кників коледжу запрошують в навчальний заклад на виховні години, традиційні зустрічі з випускниками, бесіди за кру-глим столом, науково-теоре-тичні конференції, конкурси «Кращий за фахом».

Свідченням належної якос-ті підготовки фахівців у коле-джі є результати ліцензійного іспиту Крок М. Так, у 2017 році середній результат виконання тестів студентами спеціалі-зації «Лікувальна справа» – 87,9 %, а національний показ-ник – 86,18%. Середній резуль-тат виконання тестів студента-ми спеціалізації «Акушерська справа» становить 88,9 %, що перевищує середній показник по Україні (80,8%). Середній результат виконання тестів студентами спеціалізації «Се-стринська справа» становить 88,3 %, що вище національно-го показника (86,2%).

Заключним етапом, який відображає весь об’єм теоре-тичних знань і підтвердження якості оволодіння практич-

ними навиками, є комплек-сний кваліфікаційний іспит зі спеціальності. У звітах ДКК відзначається належний про-фесійний рівень підготовки випускників нашого коледжу та їх готовність до практичної діяльності.

Отже, така система прак-тичного навчання і контролю дає можливість виявити, чи знання і вміння студентів від-повідають кваліфікаційним характеристикам випускників і забезпечує належний рівень практичної підготовки студен-тів і готовність до самостійної роботи в медичних закладах.

Добре організована прак-тична підготовка дає можли-вість студенту не тільки ово-лодіти конкретними уміннями і навичками, поєднати теорію з практикою, а головне – від-чути себе фахівцем.

У коледжі приділяється значна увага виховній роботі. Налагоджена чітка система студентського самоврядуван-ня, діє студентський профком. Робота гуртків з клінічних, при-родничо-наукових, гуманітар-них та соціально-економічних дисциплін сприяє поглиблен-ню знань студентів, дозволяє залучати їх до науково-по-шукової діяльності. У коледжі також чимало уваги приділя-ється формуванню здорово-го способу життя, працюють спортивні секції з волейболу, настільного тенісу, загальної фізичної підготовки. Величез-на робота проводиться в на-вчальному закладі з питань національно-патріотичного виховання. Свій 150-річний ювілей Чернігівський базовий медичний коледж зустрічає в розквіті творчих сил і енергії, сміливо і впевнено дивлячись в майбутнє, постійно поліпшу-ючи підготовку молодших ме-дичних фахівців.


ЕК

ОЛ

ОГІ

ЧН

Е В

ИХ

ОВ

АН

НЯ

На сучасному етапі еколо-гічна ситуація у світі та регіонах нашої країни значно погірши-лась, особливо загострилася проблема екологічного вихован-ня. Відомо, що виховання – про-цес складний, довготривалий, неперервний. Тому помилково вважати, що процес вихован-ня людини завершується із за-кінченням загальноосвітньої школи, адже людина зазнає ви-ховних впливів протягом усього життя.

З року в рік екологічний ком-понент набуває все більшого значення. В першу чергу це зу-мовлено тим, що природні ре-сурси, їх відтворюваність мають скінченні величини, а тиск від діяльності людини на природу зростає і став практично не-контрольованим, майже непро-гнозованим. Суспільству сьогод-ні потрібні виховані, грамотні та культурні в екологічному відно-шенні люди. Саме тому так важ-ливо розпочати екологічне ви-ховання з раннього дитинства. В. О. Сухомлинський вибудував чітку педагогічну систему долу-чення молоді до пізнання, збе-реження і збагачення природи. Він наголошував, що людина була й завжди залишається ди-тям природи. Великий педагог вважав, що активно впливати на природу, але при цьому за-лишатися сином її, бути вінцем її творіння і водночас волода-рем її сил, по-синівськи береж-ливо ставитись до неї – ось яку позицію нам треба виховувати у студентів у процесі їх взаємодії

з природою [1, с. 395].Екологічне виховання – це

сукупність культурних, соціаль-них і виховних заходів, що впли-вають на відчуття, свідомість і погляди людей та спрямовані на підвищення рівня екологічних знань і культури у студентів із метою подолання у них спожи-вацького ставлення до природи, розвитку почуття дбайливого ставлення до неї та усвідомлен-ня суспільством небезпеки гло-бальної екологічної катастрофи, що наближається [2, с. 169]. Одним із базових моральних завдань, що стоять перед ви-хователями й викладачами, є виховання любові дитини до Ві-тчизни і, як результат, розвиток бережливого ставлення до рід-ної природи.

Сучасна молодь вступає в життя в епоху не тільки бурхли-вого розвитку науки й техніки, а й негативних наслідків науко-во-технічної революції та демо-графічного вибуху. Дедалі біль-ше забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери, на-копичення величезних об’ємів відходів людської діяльності за одночасного виснаження майже всіх видів природних ресурсів призвели до розвитку екологіч-ної кризи. Екологічні проблеми належать до найболючіших і глобальних проблем сучасності. Природа жорстоко карає люди-

ну за споживацьке ставлення до себе, забруднення довкілля, нерозумний егоїзм. Людству по-трібні нова філософія життя, ви-сока екологічна культура і свідо-мість.

У XXI ст. дуже актуальною є тема екологічного виховання молоді. Адже значення еколо-гічного виховання і освіти та формування високоморального ставлення до природного на-вколишнього середовища осо-бливо зростає сьогодні, коли матеріалізовані сили знань вже зрівнялися, а у багатьох випад-ках перебільшують сили при-роди. Необхідно, щоб інтелек-туальний потенціал людини, її моральні якості розвивались в унісон із технічною могутністю. Відповідаючи на питання щодо винних у сучасних соціально-екологічних кризах, слід на-звати, перш за все, правлячий олігархічний клас, який приймає рішення та експлуатує всі інші верстви населення через гро-шове насильство та інші його форми, агресивно-споживацьку ідеологію, яка цим класом впро-ваджується й підтримується ін-шими верствами суспільства, низький духовний та моральний рівень населення, що не до-зволяє протистояти пануючій ідеології. Як наслідок цього у суспільстві поширюється еколо-гічна несвідомість, не розробле-

ЕКОЛОÃІЧÍЕ ВÈХОВАÍÍß СÒÓÄЕÍÒІВ Ó ÒЕХÍІКÓÌАХ ÒА КОЛЕÄÆАХ

Тетяна Дзямко,викладач ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж»

Ìè æèâåìî ñåðåä ïðèðîäè... Ìè ïîñò³éíî ä³ºìî íà íå¿, ïðîòå íå âëàäí³ íàä íåþ.

É. Ãåòå

102

ЕК

ОЛ

ОГІ

ЧН

Е В

ИХ

ОВ

АН

НЯ


ні екологічні теорії, екологічний рух слабкий. Екологічна компо-нента в освіті повинна тільки по-яснювати ті чи інші особливості взаємодії певних наук із навко-лишнім середовищем.

Основною метою екологіч-ного виховання є формування екологічної свідомості й культу-ри особистості, усвідомлення себе часткою природи, гармоні-зація відносин у системі «люди-на–суспільство–природа», фор-мування навичок, екологічного мислення, що ґрунтуються на ставленні до природи як універ-сальної, унікальної цінності.

Необхідне формування осо-бистої відповідальності за стан природного середовища, що ви-никає тільки за умов зростання моральності людини, що буде також включати й ненасиль-ницьку боротьбу з агресивно-споживацькою ідеологією та відмови від співробітництва з олігархічним класом. Екологіч-на компонентна в освіті може за допомогою різноманітних за-собів формувати такі глобальні риси особистої свідомості, за допомогою яких людина буде в змозі дійти наступних висновків та зробити їх власним взірцем поведінки:

- щоб урятувати світ, необ-хідно перейти від агресивно-споживацької цивілізації до її альтернативного типу, де визна-чальною рисою буде розкриття глибинних потенцій буття люди-ни замість нарощування потреб;

- самообмеження потреб на-сильства, яке повинно ґрунтува-тись не на змушенні, а на віль-ному волевиявленні індивідів;

- формування цивілізованих структур особистості та способу життя [3,с. 7].

Основними завданнями еко-логічного виховання є:

– накопичення екологічних знань та їх усвідомлення;

– прищеплення любові до природи, бажання берегти та примножувати її;

– формування навичок і вмінь діяльності в природі.

Екологічним виховання – це не лише озброєння студентів

новими екологічними знання-ми, а й формування екологічно компетентної особистості, тобто такої, яка здатна, реалізуючи здобуті знання, сформовані цін-ностями й досвідом, приймати виважені екологічно доцільні рі-шення в життєвих ситуаціях.

Досвід засвідчує, що існу-ють два підходи до розгортання змісту екологічного виховання та освіти: перший – мультидис-циплінарний (екологізація існу-ючих навчальних предметів від-повідно до специфіки їх змісту), другий – внутрішньодисциплі-нарний (введення до навчаль-ного плану спеціального пред-мета екологічного змісту).

При першому підході виді-ляється екологічний компонент у більшості навчальних дисци-плін, при другому – вводиться спеціальний предмет екологіч-ного змісту на завершальному етапі вузівської освіти, що за-безпечує можливість інтегру-вати різні аспекти екологічних знань і реалізувати комплексне розкриття проблем екології. За-вдання й принципові положен-ня екологічного виховання на-цілено на різнобічну підготовку студентської молоді, яка зможе вирішувати екологічні пробле-ми на основі наукових знань процесів розвитку біосфери, здорового глузду та набутого досвіду, керуючись національ-ними гуманістичними ідеями і традиціями господарювання. Один із найважливіших факто-рів підвищення ефективності екологічного виховання є актив-не впровадження нових форм та методів навчання, загальної комп’ютеризації навчальних ігор, різних видів моделювання екологічних процесів чи ситу-ацій, проведення екскурсій на екологічні об’єкти, практичних, лабораторних робіт, спрямуван-ня діяльності таких організацій, як «Зелений світ» та інших орга-нізацій «зелених» тощо.

Екологічне виховання – пе-дагогічна діяльність, спрямова-на на формування у студентів екологічної культури.

Екологічна культура перед-

бачає наявність глибоких знань про навколишнє середовище, екологічний стиль мислення, що зумовлює відповідальне ставлення до природи та сво-го здоров'я; уміння і досвід ви-рішення екологічних проблем; безпосередню участь у при-родоохоронній роботі, а також здатність прогнозувати можли-ві негативні віддалені наслідки природоперетворювальної ді-яльності людини.

Наявність екологічної куль-тури допомагає майбутньому фахівцю усвідомити власний виховний потенціал, як майбут-нього спеціаліста, який має во-лодіти методикою еколого-ви-ховної роботи на виробництві.

Важливим компонентом еко-логічної вихованості є екологіч-на свідомість особистості, тобто сукупність знань, уявлень люди-ни про її взаємозв'язки, взаємо-залежності, взаємодію зі світом природи. На цій основі фор-мується відповідне позитивне ставлення до природи, а також усвідомлення людиною себе як її частини.

Екологічна відповідаль-ність формується як результат пануючих у суспільстві вимог, норм, законів, відповідно до яких людина має співвідноси-ти свої вчинки. Ці вимоги пере-важно історично обумовлені, а їх засвоєння є основою осо-бистих переконань, мотивації поведінки; тобто ця поведінка одночасно регулюється і сус-пільством, і самою особистіс-тю – її внутрішнім обов’язком, свідомістю. Таким чином, еко-логічна свідомість, екологічне мислення і екологічно орієнто-вана діяльність студенства є со-ціально взаємопов’язаними та взаємозалежними і відобража-ють результативність системи екологічної освіти і виховання, головними завданнями якої є:

– освітні – формування сис-теми знань про екологічні про-блеми сучасності та шляхи їх вирішення;

– виховні – формування ціннісних орієнтацій, мотивів, потреб і звичок екологічно до-


ЕК

ОЛ

ОГІ

ЧН

Е В

ИХ

ОВ

АН

НЯ

цільної поведінки й діяльності у довкіллі;

– розвивальні – розвиток системи інтелектуальних та практичних умінь по вивченню, оцінці стану і поліпшенню на-вколишнього середовища своєї місцевості; розвиток прагнення до активної діяльності з охоро-ни навколишнього середовища.

Стрижневими елементами формування екологічної свідо-мості є:

- знання (засвоєння осно-вних наукових понять про при-роду, екологічні проблеми);

- усвідомлення (формування свідомої позиції щодо довкілля);

- ставлення (розуміння при-роди як унікальної цінності і джерела матеріальних і духо-вних сил людини);

- навички (здатність практич-ного освоєння довкілля і його охорони);

- діяльність (участь у розв'язанні екологічних про-блем).

Екологічну свідомість можна успішно формувати на осно-ві ідеальної динамічної моде-лі майбутнього типу відносин суспільства і природи, окремої людини і природи, базованої на понятті "ноосфера". Внутрішній світ кожної людини пов'язаний з ноосферою і впливає на неї. Ви-ховання екології внутрішнього світу людини сприятливо впли-ватиме на ноосферні процеси.

Професійна освіта в галузі екологізації підготовки майбут-ніх фахівців має своїм завдан-ням формування у студентів основ біосферного світогляду спеціаліста XXI ст., тобто розу-міння необхідності збереження генетичного фонду планети й турботи про долю наступних по-колінь, а також розуміння еколо-гічних проблем (локальних і гло-бальних) як пріоритету в системі міжнародного співробітництва.

Ефективне екологічне вихо-вання студентської молоді пе-редбачає:

- різноплановість екологічної освіти, охоплення всіх її рівнів, забезпечення потреби держави в екологічно грамотних кадрах

з урахуванням потреб усіх регі-онів;

- використання усієї різно-манітності форм і методів еко-логічного навчання, врахування специфіки навчальних матеріа-лів відповідно до особливостей і потреб вищих навчальних за-кладів і регіонів;

- тісний взаємозв'язок еколо-гічної тематики навчання з жит-тєво важливими інтересами (по-требами) студентів, населення;

- ознайомлення студентів із новітніми результатами еколо-гічних досліджень у прикладних галузях.

Важливою якістю екологічно вихованої особистості є сфор-мованість у неї екологічної від-повідальності, тобто усвідом-лення необхідності брати на себе конкретні зобов'язання для гармонізації її зв'язків із навколишнім середовищем та здатність прогнозувати наслідки власної діяльності.

Система екологічного вихо-вання передбачає врахування таких аспектів (Н. Волкова):

- національного та регіо-нального підходів до вибору на-вчального матеріалу екологіч-ного спрямування;

- гуманістичної спрямова-ності і зростаючої ролі еколо-гічних чинників у розв'язанні глобальних проблем людства (раціонального використання природних ресурсів, забезпе-чення населення екологічно чистими продуктами харчуван-ня, захисту середовища від за-бруднення промисловими та по-бутовими відходами);

- збереження духовного і фі-зичного здоров'я людини;

- об'єктивності у розкритті основних екологічних законів та понять, що дають підстави вва-жати екологію наукою, яка роз-вивається і спрямована на вирі-шення проблем довкілля;

- зв'язку між набутими еко-логічними знаннями і життям, розкриття їх цінності не лише у виробництві, а й у повсякденно-му житті людини.

У процесі екологічного ви-ховання необхідно намагатися,

щоб для кожної молодої людини законом стали етичні правила поводження на Землі, виголо-шені німецьким філософом та екологом Е. Калленбахом:

- люби й шануй Землю, яка благословляє життя й управляє ним;

- вважай кожен твій день на Землі священним і святкуй змі-ну пір року;

- не вважай себе вищим за інші живі істоти і не поводься так, щоб вони зникали;

- не занапащай і не забруд-нюй багатств Землі зброєю ві-йни;

- не женися за прибутками від багатств Землі, а намагайся відновлювати її виснажені сили;

- не приховуй від себе й від інших наслідки твоєї діяльності на Землі;

- не обкрадай майбутні поко-ління, виснажуючи й забрудню-ючи Землю.

Екологічна освіта як ціліс-не культурологічне явище, що охоплює процеси навчання, ви-ховання, розвитку особистості, має спрямовуватися на форму-вання екологічної культури як складової системи національно-го та громадянського виховання всіх верств населення України.

Практична реалізація за-вдань і мети екологічної освіти у вищих навчальних закладах ґрунтується на:

- засадах взаємозв'язку те-оретичних знань із практичною діяльністю студентів у цій сфері;

- включенні екологічних ас-пектів у структуру предметних, спеціальних узагальнюючих тем;

- поєднанні аудиторних за-нять із безпосереднім спілкуван-ням з природою; використанні проблемних методів навчання;

- поєднанні аудиторної і по-зааудиторної природоохоронної роботи.

Екологічне виховання у на-шому навчальному закладі здій-снюється за двома напрямами: на аудиторних заняттях та у позааудиторний час. Я переко-нана, що тільки використання в єдності і взаємозв’язку двох

104

ЕК

ОЛ

ОГІ

ЧН

Е В

ИХ

ОВ

АН

НЯ


сторін освітнього процесу до-зволяє повною мірою здійсню-вати вплив на інтелектуальну, емоційну і вольову сферу осо-бистості студентів. Це забезпе-чує гармонійне формування всіх компонентів екологічної культу-ри: інтересу до природи, знань про природу, моральних та ес-тетичних почуттів щодо неї, по-зитивної діяльності тощо.

На заняттях екологічного гуртка, що проводиться в коле-джі один раз на тиждень, засто-совуються клубні форми робо-ти, де студенти об’єднуються в групи за інтересами. Одна група займається вивченням пробле-ми забруднення водних ресур-сів, друга група – забруднен-ням атмосфери, третя – вивчає вплив транспорту на природні екосистеми. Студенти само-стійно розподіляють між собою обов’язки та фронт роботи, що необхідно виконати. На допомо-гу студентам були організовані зустрічі з фахівцями-екологами, демонстрації кінофільмів і віде-ороликів на відповідну темати-ку, обговорення журнальних та газетних статей; розв'язування спеціальних завдань і обгово-рення життєвих ситуацій.

Викладачі природничих дис-циплін коледжу здійснюють ро-боту з екологічного виховання студентів, використовуючи різ-номанітні форми і засоби, які спрямовані на вирішення пев-ного кола задач:

- виявлення екологічних про-блем, формування у студентів установки на їхнє рішення;

- виховання емоційно-цінніс-ного ставлення до природи;

- сприяння виробленню соці-альної активності і формування необхідних звичок надання до-помоги природі;

- виховання гуманного став-лення до людей і природи;

- створення умов для актив-ного залучення студентів до природоохоронної освіти одно-літків і дорослих.

Дуже важливим для розумін-ня специфіки екологічного ви-ховання є теза про те, що воно не повинно виступати лише

системою заборон на ті чи інші дії. Крім закликів, що природу слід любити і берегти, необхід-но вчитися грамотному і профе-сійно-комплексному природоко-ристуванню.

Екологічна освіта повинна бути націлена на формування нової культури взаємовідносин з природою – культури, що поєд-нує право користування природ-ними благами і відповідальність за стан навколишнього природ-нього середовища, засновану на розумінні цінності природи [4,с. 32].

Екологічна освіта та вихо-вання – актуальна соціально-економічна та психолого-педа-гогічна проблема, змістом якої є формування розуміння сучас-них екологічних проблем, вихо-вання відповідальності за стан довкілля, оволодіння навичка-ми етичної поведінки в природі. Такої мети можна досягти лише спільними зусиллями громад-ських організацій та державних установ.

До змісту екологічної осві-ти відносять загальну еколо-гію, екологію людини, екологію адаптацій, екологію ноосфери.

Екологічна культура осо-бистості складається з трьох взаємопов'язаних складових: екологічних знань, екологічних переконань, екологічної діяль-ності. Це визначає форми і ме-тоди діяльності, спрямовані на накопичення екологічних знань, формування екологічних пере-конань та необхідних умінь в умовах ігрової й трудової діяль-ності.

Перша складова – накопи-чення екологічних знань – пе-редбачає:

- дослідження студентами досвіду природоохоронної ро-боти (анкети, інтерв'ю, бесіди, випуск екологічних газет);

- оволодіння знаннями про екологічну обстановку в Україні (бесіди, екскурсії, відео- та те-лефільми);

- ознайомлення з традиціями культури, природокористування українського народу;

- оволодіння знаннями про

охорону рослин та тварин рід-ного міста чи району (екопро-гулянки, участь у роботі гуртків, фітодизайн, екопоходи);

- зустрічі з ученими – еколо-гами, діячами літератури, мис-тецтва, екологічні вечори.

Друга складова – становлен-ня екологічних переконань. Че-рез диспути, обговорення, дис-кусії, конференції, утвердження власної позиції, за допомогою конкретних справ, пов'язаних з екологією, формується пере-конання в тому, що до природи треба ставитися відповідально, берегти все живе; розв’язувати екологічні проблеми можна тільки спільними зусиллями, на основі знань законів природи.

Третя складова – екологічна діяльність – включає: природо-охоронну діяльність; екологічну розвідку області; ігрові форми діяльності: конкурси і турніри на зразок КВК; науково-фантастич-ні проекти з охорони навколиш-нього середовища.

Практика свідчить, що еко-логічне навчання та виховання на заняттях щодо забезпечення становлення у студентів береж-ливого ставлення до природи має продовжуватись і в позана-вчальний час.

Неформальне навчання і освіта, в тому числі програми підвищення поінформованості громадськості, мають бути на-цілені на забезпечення кращого розуміння зв'язків між соціаль-но-економічними і екологічни-ми проблемами на місцевому і глобальному рівнях, включаючи тимчасову перспективу. Спіль-ноти, сім’я, засоби масової ін-формації та НУО є важливими суб’єктами діяльності, спрямо-ваної на підвищення поінфор-мованості громадськості [5, с. 88].

Екологічне виховання – це організований і цілеспрямова-ний процес формування сис-теми наукових знань про при-роду і суспільство, поглядів і переконань, що забезпечують становлення відповідального ставлення молоді до природи, реальним показником якого є


ЕК

ОЛ

ОГІ

ЧН

Е В

ИХ

ОВ

АН

НЯ

практичні дії учнів та студентів по відношенню до природного середовища, що відповідають нормам людської моральності. Екологічна освіта є сукупністю екологічних знань, екологічного мислення, екологічного світо-гляду, екологічної етики, еколо-гічної культури. Однією з форм екологічної освіти студентів є створення статутів юних еколо-гів, які, як правило, очолюють викладачі кафедр екології ви-щих навчальних закладів. Це сприяло вивченню молодим по-колінням об'єктів і явищ у самій природі, отриманню навичок щодо визначення видів рослин і тварин, з'ясовуванню на прак-тиці шляхів впливу людини на довкілля, видів природокорис-тування, а головне – розширило кругозір молоді щодо сучасних нагальних природоохоронних проблем і шляхів їх вирішення [6, с.7]

Екологічне виховання у виші дає змогу сформувати у сту-дентів любов до природи, рід-ної землі, повагу до прадавніх традицій і звичаїв свого народу; забезпечує гармонійний розви-ток особистості, готовність до екологічної діяльності та відпо-відальності за екологічно не-безпечні дії, допомагає випра-цювати негативне ставлення до проявів екологічного беззакон-ня – марнотратства та безгос-подарності, розширює кругозір особистості, загальну культуру та сприяє гармонізації відносин з довкіллям на засадах еко-логічної моралі та екологічної

культури.Дуже важливо, щоб студен-

ти сумлінно оволодівали еко-логічними знаннями, не тільки накопичували їх, а й прагнули використовувати на практиці, виступали перед громадськістю з лекціями, бесідами, організову-вали дискусії, диспути тощо. Ця сторона екологічного виховання студентів є найважливішою, за-вершує їх навчання і виховання у виші. Обов’язок громадських організацій ЗВО, кафедр, дека-натів, ректорату – подбати про створення відповідних умов для студентів. Навчальний заклад має досить широкі можливості для екологічного виховання сту-дентів на високому професійно-му рівні. Переважна більшість спеціалістів у галузі екології та екологічного виховання працю-ють у вишах. Однак, незважа-ючи на такі значні можливості, екологічне виховання студентів все ще знаходиться не на тому рівні, щоб повністю забезпечити потреби суспільства, країни ква-ліфікованими фахівцями-еколо-гами і талановитими пропаган-дистами екологічного способу життя та діяльності. До того ж екологічна підготовка студентів помітно відстає від її професій-ної. В ній все ще відсутня чіт-кість, системність, координація зусиль всіх зацікавлених сторін і верств суспільства та соціаль-них інституцій.

Отже, можна зробити висно-вок, що необхідність посилення впливу на духовну сферу осо-бистості, формування етичного

компоненту екологічної культу-ри є необхідною умовою еко-логічного виховання молоді. Ми добре знаємо, що екологічна ситуація в світі досить складна і потребує вжиття негайних за-ходів. Однак для можливостей реалізацій таких мір необхідно усвідомлення як студентською молоддю, так і всім суспіль-ством глибини і важливості еко-логічних проблем, що назріли. Необхідно якісно змінити при-роду суспільства, необхідна нова цивілізація з іншим світо-уявленням, для якої сукупність екологічних імперативів буде настільки ж органічно наявна, як і прагнення до збереження жит-тя людини. Але для цього необ-хідно виховати таку цивілізацію. Сформувати певну екологічну культуру, в основу якої поклас-ти принципи гуманної мудрості. Тільки тоді екологічна культура стане принципом орієнтації цін-ностей суспільства і студент-ської молоді на захист природи, людини, суспільства, духовної сфери суспільства. Саме для цього необхідно розробляти і застосовувати якісно нові під-ходи в екологічній педагогіці і програми екологічної освіти, по-чинаючи зі шкіл і продовжуючи у закладах, вищої освіти спрямо-вані на формування екологічно-го світогляду. Адже подолання екологічної кризи, яка склалась за останні роки, залежить від морального вдосконалення лю-дини, її культури і відносин із природою та іншими людьми.

Список використаних джерел1. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський. – К. : Радянська школа,

1984. – 280 c.2. Юрченко Л.І. Екологічні аспекти морального-етичного виховання / Л.І.Юрченко // Концеп-

туальні засади модернізації системи освіти в Україні : прогр.та мат. Всеукр. наук.-практ. конф. Харків, 2002. – С. 169.

3. Некос А. Н. Екологічна освіта та виховання: географічні та педагогічні основи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. географ. наук : спец. 11.00.04 «Геоморфологія та палео-географія» / А. Н. Некос. – Харків, – 1994. – С. 3, 6, 9, 11.

4. Курняк Л.Д. Екологічна культура : поняття і реальність // Вища освіта України. – 2006. – №3. – С. 32 – 37.

5. Морозова Л. Виховання екологічної культури особистості /Л.Морозова// Вища освіта України. – 2001. – №2. – С. 88 – 92.

6. Пустовіт Г.П. Філософсько-культорологічний аспект у екологічній освіті. // Шлях освіти. – 2002. – № 3. – С.7–11.

106

ЕК

ОЛ

ОГІ

ЧН

Е В

ИХ

ОВ

АН

НЯ


Одна з вимог освітнього процесу полягає в тому, що предмет навчання має бути для студента цікавим. Тому в своєму педагогічному арсе-налі педагог весь час повинен знаходити щось нове, аби за-охотити до пошуків потрібної інформації, читання спеці-альної літератури, якісного опрацювання нової теми. На допомогу можуть прийти такі форми роботи, які використо-вують у музейній чи театраль-ній педагогіці, гуртковій робо-ті, психологічних тренінгах. Серед таких форм – мало ви-користовуваний у вищій шко-лі, проте такий популярний серед молоді, квест.

Квест (від англійського guest – «пошук»), різновид активних інтелектуально-ло-гічних ігор, синонім активно-го відпочинку. Сьогодні квест вважають головним конку-рентом комп’ютерних ігор у боротьбі за час молоді. Це ігрова форма групового вико-нання завдань, яка має три-валу історію розвитку, багато можливих варіантів викорис-тання і чимало позитивних моментів. Мета гри — «роз-шифрувати» певне місце на обумовленій території (скажі-мо, на вулицях міста, певній території чи в музейній залі), виконати на цьому місці певні дії або/та одержати підказку (інструкцію, код) до виконан-ня наступного завдання. Це

захоплива, драйвова гра, яка передбачає застосування як фізичних (гравці постійно в русі), так і розумових зусиль, знань, кмітливості, артистич-ності, вияву командного духу.

Отже, основна мета квес-ту – швидке і якісне виконан-ня певних завдань з метою досягнення кінцевої цілі, у ре-зультаті чого гравець або ко-манда отримує приз.

Квести можна умовно по-ділити на:

• віртуальні ігри, • спортивно-туристичні зма-

гання, • костюмовані історичні ре-

конструкції,• інтелектуальні ігри. Усі квести об’єднують такі

спільні риси: група людей ви-конує різноманітні завдання, шукаючи підказки, інструкції, користуючись спеціальною картою-маршрутом або відпо-відною схемою. Слід відзна-чити, що завдання здебільшо-го несподівані та непрості.

Хотілося б звернути увагу саме на квести, як інтелек-туальні змагання студентів. Привабливість такого квесту в тому, що, як будь-який ігровий компонент, такий вид робо-ти має певні переваги. Отже,

гра:• залучає до активної піз-

навальної діяльністі кожного студента окремо і всіх разом, тим самим оптимізуючи пев-ний етап освітнього процесу;

• реалізує навчання через самостійну діяльність студен-та, що має характер особли-вого виду практики, у процесі якої засвоюється значно біль-ше інформації;

• забезпечує вільну діяль-ність, що дає можливість ви-бору, самовираження і само-розвитку для її учасників;

• приводить до певного ре-зультату, чим стимулює сту-дента до досягнення мети (пе-ремоги) та до усвідомлення шляху досягнення бажаного;

• урівнює команди або окремих студентів на початку (немає поганих і гарних, а є тільки гравці); результат зале-жить від самого гравця, рівня його підготовленості, здібнос-тей, витримки, умінь і харак-теру;

• забезпечує трансфор-мацію безосібного процесу навчання у дії особистісного значення;

• уможливлює змагаль-ність – невід'ємну частину гри – привабливу для гравців;

ЕКОЛОÃІЧÍÈÉ КВЕСÒ ßК ІÍÒЕÐАКÒÈВÍÈÉ ÇАХІÄ, ЩО ÏÐОВОÄÈÒÜСß В ÐАÌКАХ ÒÈÆÍß ЦÈКЛОВО¯ КОÌІСІ¯Світлана Пономаренко, викладач Комерційного технікуму Дніпровського державного технічного університету

Îäíèì ç îñíîâíèõ çàâäàíü ñó÷àñíî¿ îñâ³òè º ôîðìó-âàííÿ åêîëîã³÷íîãî ñïîñîáó ìèñëåííÿ. Â ïåð³îä ðèí-êîâèõ òðàíñôîðìàö³é îñîáëèâî àêòóàëüí³ ïðîáëåìè ñòàëîãî åêîíîì³êî-åêîëîã³÷íîãî ðîçâèòêó äëÿ áàãà-òüîõ òåðèòîð³é, äå ãîñòðî ïîñòàþòü íàãàëüí³ ïðîáëåìè îõîðîíè ïðèðîäíèõ ðåñóðñ³â ³ ñèñòåì.


ЕК

ОЛ

ОГІ

ЧН

Е В

ИХ

ОВ

АН

НЯ

адже задоволення, одержане від гри, створює комфортний стан і підсилює бажання ви-вчати предмет.

За змістом квести можуть стосуватися певного навчаль-ного предмета, тобто бути іс-торичними, літературними, математичними, природни-чо-технічними, мистецькими тощо.

Готуючи запитання, слід орієнтуватися на вікові осо-бливості та можливості учас-ників. Студентам слід завчас-но повідомити тему гри, аби вони встигли підготуватися. Якщо для цього є умови, на-віть тематичне оцінювання з навчального предмета можна провести у формі квесту.

Цільова група: студенти. Термін проведення – від 90 до 180 хв. Можна проводити цю ігрову форму для навчання та проведення виховних заходів як в аудиторії, так і на тери-торії вищого навчального за-кладу.

«Стежками України». Та-кий варіант екологічного квес-ту може бути проведений в рамках тижнів циклових комі-сій, на виховних заходах.

Маршрутний лист для ко-манд:

1. Тест-контроль для тео-ретиків (включені питання з дисципліни «Основи еколо-

гії»).2. Йдемо на пікнік. Втіха

людям чи горе природі? 3. Вгадай того, хто поки ще

поряд! (за фрагментом ма-люнка визначити тварину чи птаха).

4. Хто найвищий? (впоряд-кувати за висотою вершини Чорногорського хребта).

5. Найекономічніший?! (ви-значити витрати енергії для різних типів транспорту).

6. Українські рослини-обе-реги (вибрати призначення рослин-оберегів).

7. Готуємось до екологіч-ної (запропонувати натураль-ні барвники).

8. П’ять хвилин філософії (закінчити думку античного автора власним висловлю-ванням).

9. Екологічний калейдос-коп (розв’язати екологічні си-туації, пояснити відповіді).

- учасники – 8–10 студен-тів у команді;

- чітке виконання завдань згідно з маршрутним листом;

- виконання завдань на кожному етапі оцінюється за 5-бальною системою;

- визначається за загаль-ною сумою балів, кількістю та змістовністю відповідей на за-питання, чіткістю та організо-ваністю дій під час виконання ігрових завдань.

Тижні циклових комісій ма-ють забезпечити виконання наступних завдань:

• Забезпечити належні умови для виявлення та роз-витку творчої активності і за-цікавленості студентів, спри-яти формуванню їх наукового світогляду.

• Вдосконалювати науко-во-методичний рівень та рі-вень педагогічної майстер-ності викладачів, збагачувати педагогічний досвід навчаль-ного закладу.

• Поглибити знання з про-фільних навчальних дисци-плін та підвищити інтерес до інших дисциплін, передбаче-них навчальним планом від-повідної спеціальності.

Одним з основних завдань сучасної освіти є формуван-ня екологічної компетентнос-ті. В період ринкових транс-формацій особливо актуальні проблеми сталого економі-ко-екологічного розвитку для багатьох територій, де гостро постають нагальні проблеми охорони природних ресурсів і систем.

Тому, використовуючи ін-терактивні методи навчання, викладач може значно підви-щити інтерес студентів та їх прагнення до більш детально-го вивчення екологічного ста-ну на Україні.

Список використаних джерел1. Webquest.org [Електронний ресурс]. http://www.webquest.org.2. Багузіна О. І. Веб-квест технологія як дидактичний засіб формування іншомовної кому-

нікативної компетентності [Електронний ресурс] http://www.dissercat.com.3.Сисоєва С. Педагогічні технології визначення, структура, проблеми впровадження

[Електронний ресурс] http://www.archive.nbuv.gov.ua.

108

ПР

ОФ

ОР

ІЄН

ТАЦ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА


Стаття пропонує Вам озна-йомитись з новим підходом до організації профорієнтаційної роботи: проведення незвичай-ного «дня відкритих дверей», цікавих агітаційних виїздів до шкіл, використання інтернет-технологій у форматі «вірусно-го маркетингу» для ще більшо-го залучення абітурієнтів.

Вже третій рік поспіль ко-лектив однодумців у «стилі органік» проводить яскраві заходи як на рівні коледжу, так і на рівні шкіл та ліцеїв різних районів Херсонської області.

«Тиждень екологічного спо-живача» (ТЕС) є часткою всес-вітньої компанії «Global Green Action Week», ініційованої Шведським агентством охоро-ни природи, який проводиться одночасно у Швеції, Велико-британії, Македонії, Індії, Ар-гентині, Перу – загалом у 25-ти країнах світу.

Колектив викладачів та сту-дентів ВСП «Новокаховський коледж Таврійського держав-ного агротехнологічного уні-верситету» приєднався до цієї ініціативи небайдужих людей.

Зроблений крок дозволив не лише збагатити скарбницю знань у сфері органічного ви-робництва, а й виявити новий підхід в організації профорієн-таційної роботи.

Співпраця Новокаховськоїї громадської екологічної ор-ганізації «МАМА – 86 – Нова Каховка» та ВСП «Новокахов-

ський коледж ТДАТУ» дала плідний результат, допомогла вирішити низку завдань:

- підвищити загальну поін-формованість споживачів про переваги органічних продуктів у порівнянні із тими, що були вирощені чи виготовлені тра-диційними методами;

- навчити споживачів відріз-няти справжню органічну про-дукцію, орієнтуватись у марку-ванні;

- підвищити рівень обізна-ності осіб з перевагами пере-ходу на органічний спосіб зем-леробства;

- привернути увагу абітурі-єнтів до соціальних проектів коледжу, тим самим реалізу-вати обрану стратегію позиці-ювання навчального закладу у суспільстві.

У вересні 2015 року у рам-ках цього проекту, на базі на-вчально-практичного центру, було проведено установчий семінар на тему «Органічні продукти, їх маркування та особливості. Органічне земле-робство і його переваги».

У роботі семінару брали участь студенти коледжу різ-них спеціальностей та учні старших класів, мешканці Бе-риславського, Каховського,

Іванівського, Горностаївсько-го, Нижньосірогозького райо-нів, Новокаховської міської ради. Доповідачем з питань органічного харчування була вчитель біології ЗОШ № 3 міста Нова Каховка Ірина Кучеренко Володимирівна, особливості органічного землеробства роз-крив Сергій Краснобородько, керівник гуртка малої акаде-мії наук в Екологічному ліцеї м. Нова Каховка. Проведений захід дозволив розповсюдити інформацію та змінити погля-ди молоді не лише на органіч-не землеробство та органічне харчування, а й створити пози-тивний імідж навчального за-кладу, показати його користь для суспільства.

Того ж року студенти спе-ціальності «Правознавство» провели для учнів шкіл, ВНЗ, ПТУ м. Нова Каховка інфор-маційну сесію на тему «Істо-рична довідка та законодавча база щодо розвитку органічно-го землеробства та харчуван-ня». У той же час у вітальні коледжу проходив круглий стіл «Живи органічно». Незвичай-ний захід зібрав керівництво міста Нова Каховка, кандида-тів в мери, представників полі-тичних партій і, звісно ж, шко-

КÐЕАÒÈВÍІ ІÄЕ¯ ÏÐОÔОÐІЄÍÒАЦІÉÍО¯ ÐОБОÒÈ

Марія Гордецька, завідувач навчально-практичного центруОлена Тайлакова,викладач-методист ВСП «Новокаховський коледж Таврійського ДАТУ»

Êîëåêòèâ îäíîäóìö³â ó «ñòèë³ îðãàí³ê» ïðîâî-äèòü ÿñêðàâ³ çàõîäè ÿê íà ð³âí³ êîëåäæó, òàê ³ íà ð³âí³ øê³ë òà ë³öå¿â ð³çíèõ ðàéîí³â Õåðñîíñüêî¿ îá-ëàñò³.


ПР

ОФ

ОР

ІЄН

ТАЦ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

лярів та студентів інших ВНЗ. Представники спеціальностей «Економіка підприємства» та «Організація виробництва» за-здалегідь провели опитування мешканців міста на тему «Ор-ганічне харчування», презен-тували гостям зустрічі аналіз проведеної роботи. Також у рамках «екологічного тижня» студенти провели велику робо-ту – моніторинг наявності ор-ганічної продукції у торговель-них мережах Херсонщини. Результати були використані при створенні карти сертифі-кованої органічної продукції, що виробляється в області.

Неймовірним та просто не-забутнім заходом в історії аг-роколеджу став День відкри-тих дверей, де можна було відвідати виставку органічної продукції та ознайомитися з особливостями органічного землеробства.

Гостями виставки стали школярі та вчителі Херсона, Нової Каховки, Таврійська, Чаплинки та інших населених пунктів Херсонської області.

Експозиція виставки скла-далась з малюнків та плакатів під гаслом «Жити органічно»; наукових робіт студентів коле-джу, рекламних відеороликів та презентацій для проведен-ня пропаганди серед насе-лення. На виставці було пред-ставлено технологію збирання мотиля для годівлі цінних сор-тів риби; особливості впрова-дження сидератів в сівозмінах.

Гості мали можливість взя-ти участь у наступних май-стер-класах:

- технологія виготовлен-ня органічного майонезу «від грунту до столу».

- аналіз овочів та води на наявність нітратів.

Студенти запропонували присутнім гостям авторські бу-клети маркування органічної продукції, зразки сертифікова-ної продукції, інформацію про підприємства Херсонщини, які випускають органіку, а також

надавали інформацію з зеле-ного туризму. Працювала і сту-дентська юридична консуль-тація, яка давала можливість отримати юридичні відповіді з органічного виробництва. Експозицію виставки допо-внювали Державне підприєм-ство Дослідне господарство «Новокаховське», Міжнародне товариство любителів птахів-ництва, ЧП Ботов, член малої академії наук Краснобородько С.Є., представники компанії ТМ «Oriflame», компанії ТМ «Amway-forever».

Слід зауважити, що при-сутня молодь отримала багато яскравих вражень та гарних «селфі», виявила неабиякий інтерес до тем, що розгляда-лися, і до навчального закладу зокрема.

Восени 2016 року на-вчально-практичний центр та студенти коледжу разом з головою Новокаховської еко-логічної громадської організа-цій «МАМА – 86» Таїсією Ко-зак провели виїзну агітаційну акцію Тиждень екологічного споживання».

Цей профорієнтаційний за-хід проводився у трьох школах міста Нова Каховка, двох шко-лах міста Таврійськ, а також серед учнів сільських шкіл: с. Корсунка, смт Дніпряни, с. Чорнянка, смт Любимівка, с. Одрадокам’янка та с. Тягинка. Акція зібрала не лише школя-рів, а також їх батьків, мешкан-ців селищ.

Мета акції – інформацій-но-просвітницька. До широких верств населення було доне-сено відомості про органічне споживання, про те, що у кож-ного є вибір: в магазинах мож-на купувати традиційну їжу, а можна, навпаки, органічну, яка не містить ніякої хімії.

Студенти спеціальності «Право» Юлія Галюк та Анна Вельбой надали історичну до-відку та ознайомили слухачів з основними положеннями за-конодавчих актів стосовно ор-

ганічної продукції в світі та в Україні.

Студентка спеціальнос-ті «Землевпорядкування» Ві-кторія Безуса на дослідним шляхом продемонструвала, як можна перевірити продукти на наявність нітратів та розповіла про їх дію на організм людини.

Студент спеціальності «Аг-роінженерія» Валентин Ка-навка запропонував цікаву розповідь про доцільність розведення каліфорнійських черв’яків на присадибних ді-лянках та у фермерстві як альтернативу отримання біо-гумусу.

Студентка відділення «Зем-левпорядкування» Яна Андрі-єць розповіла присутнім про сучасні мінеральні та органічні добрива. Усі виступи супрово-джувалися тематичними пре-зентаціями та відео.

Слід також відмітити, що студенти коледжу не забули і про гумор та розваги. Присут-ні глядачі надовго запам’ятали команду коледжу «Заводний Апельсин», яка приготувала та показала цікаві коротенькі інс-ценізації зі студентського жит-тя. Студентка спеціальності «Право» Дар’я Воробйова за-душевно та красиво виконала українські пісні.

Наприкінці кожного виїзного заходу Олена Спічак, викла-дач коледжу та ведуча програ-ми, робила наголос на тому, що Україна володіє багатющи-ми чорноземами і унікальними кліматичними умовами для ви-робництва екологічно чистої продукції, але тільки третина сільськогосподарських угідь придатна для виробництва такої продукції. «За європей-ськими стандартами, поля, де вирощуватиметься сировина для органічної продукції, ма-ють бути розташовані на еко-логічно чистих територіях, на відстані не менше кілометра від доріг та залізничних колій і далеко від оброблених хі-мікатами угідь. Уже сьогодні

110

ПР

ОФ

ОР

ІЄН

ТАЦ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА


українець не проти користува-тися екологічною косметикою, ходити в одязі з натуральних тканин і, найголовніше, насо-лоджуватися органічною їжею, яка безперечно подовжить тривалість нашого життя», – зауважила ведуча.

Для того, щоб реалізува-ти ці мрії, потрібні відповідні знання та навички, тому Оле-на Михайлівна запрошувала учнів після закінчення школи вступати на навчання до Но-вокаховського агротехнологіч-ного коледжу, а також коротко прорекламувала спеціальнос-ті навчального закладу. Під час її виступу йшла фотопре-зентація про коледж, студенти розповсюджували агітаційний матеріал. Проведена виїзна акція – вагомий внесок у про-форієнтаційну роботу серед молоді регіону.

У рамках Тижня екологіч-ного споживача – 2017 за під-тримки Шведського товари-ства охорони природи у стінах ВСП «Новокаховський коледж ТДАТУ» пройшла інформацій-но-просвітницька кампанія, що мала на меті популяризувати органічний рух в регіоні, при-вернути увагу до навчального закладу, продемонструвати фахові здібності майбутніх ви-пускників.

Чи всі ми знаємо, які про-дукти можна вважати органіч-ними і повністю безпечними? Чи впевнені ми в тому, що го-туємо їжу з дійсно корисних продуктів? За якими критері-ями розпізнавати справжню органіку на полицях магазину? Скільки вона має коштувати? Яку органічну продукцію хотіли б бачити на своєму столі?

Саме з такими питаннями студенти ІІІ курсу спеціаль-ності «Менеджмент» під ке-рівництвом викладача Олени Тайлакової, звернулися до мешканців регіону. Опитуван-ня проводилось за допомогою онлайн-сервісу.

Респондентами стали чо-

ловіки та жінки різних вікових категорій, що проживають у містах та селах Херсонської області. Обсяг вибірки склав 400 осіб. Анкети розповсюджу-вались за методикою «вірусно-го маркетингу».

Крім кількісної техноло-гії дослідження, студенти використали також якісний метод – провели глибинні інтерв'ю з новокаховчанами.

Результати опитування на-ступні: лише 27% людей вва-жають, що органічна продукція повинна мати відповідне мар-кування та обов’язково серти-фікат.

Більше 32% респондентів переконані, що органічна про-дукція – це продукція без ГМО, 22% опитаних гадають, що це продукція з власного городу. І майже 14% респондентів пе-реконані, що органічні продук-ти – це продукти, які мають у своїй назві префікс «еко» та «біо».

47% респондентів вважа-ють, що у торговельних мере-жах регіону сертифіковані ор-ганічні продукти представлені погано, їх важко знайти на по-лицях магазинів.

76% опитаних жителів регі-ону хотіли б купувати органіч-ні продукти, але сьогодні для більшості українців ціни на органіку не співпадають з до-ходами їх родин.

На жаль, результати дослі-дження свідчать про те, що пересічні споживачі не до кін-ця розуміють що таке насправ-ді органічна продукція, яке її маркування, через що вони просто притягують виробників-шахраїв на внутрішній ринок.

Опитування дало змогу продемонструвати фахові зді-бності майбутніх випускників, привернути увагу абітурієнтів до соціальних проектів коле-джу, тим самим реалізувати обрану стратегію позиціюван-ня навчального закладу у сус-пільстві.

Важливе значення у про-

форієнтаційній роботі мав роз-роблений колективом викла-дачів та студентів навчальний фільм, у якому висвітлено ре-зультати проведеної просвіт-ницької роботи.

27 вересня на базі на-вчально-практичного центру був проведений семінар для студентів Новокаховського аг-ротехнічного коледжу на тра-диційну вже тему «Живи ор-ганічно». У рамках семінару експерти-викладачі озвучили цікаву та корисну інформацію.

Викладач Світлана Спіль-ник представила альтернатив-ні джерела теплової енергії стосовно землеробства, під-креслила доцільність виро-щування на території України злакової трави міскантус-гі-гантелла, а також дерева пав-ловнії. Ці культури не мають ні шкідників, ні хвороб. Крім того, сприяють поліпшенню гумусного слою грунту. Вони є джерелом теплової енергії, їх використовують для виробни-цтва різноманітної органічної продукції. Особливість міскан-тусу в тому, що він не накопи-чує в собі радіонукліди, а на-впаки, витягує їх із землі.

Викладач Олексій Баланов-ський розповів слухачам семі-нару про технологічні заходи поліпшення родючості грунту без застосування агрохімії. Підкреслив значення в орга-нічному виробництві сівозмін, парів, сидератів, органічних добрив. Всі ці елементи вже використовують сільськогос-подарські виробники, які ма-ють сертифіковане органічне виробництво.

Викладач Марія Гордець-ка в доповіді «Молодь виби-рає органічне» розповіла про те, як вживання органічної їжі вплине на здоров’я людини у майбутньому. Марія Леонідів-на охарактеризувала особли-вості сертифікації, маркування органічної продукції у світі та в Україні. Наголосила на зна-ченні органіки для людства,


ПР

ОФ

ОР

ІЄН

ТАЦ

ІЙН

А Р

ОБ

ОТА

екології планети та економіки держави.

Викладач Олена Тайлакова висвітлила перспективність та вигідність вирощування орга-нічної продукції відповідно да стратегії «3+5 АПК». Розпо-віла, що в Україні станом на 20.08.2017 року зареєстрова-но 485 виробників органіки. За даними офіційної статистики, у 2017 році під сертифікова-ним органічним виробництвом зайнято 421,5 тис. га сільсько-господарських угідь та ще 550 тис. га земель – під сертифіко-ваними дикоросами (травами, ягодами і грибами) [1].

Викладач озвучила обсяги споживання органічної про-дукції на внутрішньому ринку, продемонструвала показники експорту.

Камєнєва Олена, студентка

ІІІ курсу спеціальності «Ме-неджмент», представила за-гальні результати проведеного опитування.

Викладач Ольга Галаган розкрила зв'язок людини і при-роди. За допомогою студентів в ігровій формі відтворила мо-дель екосистеми: вода, повітря, ґрунт, тварини, рослини. Акцен-тувала увагу на тому, як впли-вають побутові відходи на стан навколишнього середовища. Ольга Леонідівна представила загальну статистику наслідків використання пластикових, поліетиленових пакетів, пре-зентувала розроблену студен-тами інфокарту «Куди здати відходи».

В кінці семінару викладач Галаган О.Л. та модератор за-ходу Гордецька М. Л. разом з учасниками пройшли на май-

данчик коледжу з метою прове-дення дослідження «Розкла-дання різних видів сміттєвих та паперових пакетів». Вони заклали експериментальні зразки в ґрунт. Дослід буде тривати 5 років.

Таїсія Козак, голова Ново-каховської громадської еколо-гічної організації «МАМА – 86» подякувала студентам та ви-кладачам коледжу за плідну співпрацю, проведену інфор-маційну роботу.

Ми ж на власному досвіді переконались у ефективності нових профорієнтаційних під-ходів, впевнені, що й надалі будемо продовжувати брати участь у регіональних та все-українських соціальних про-ектах.

Список використаних джерел1. Офіційний сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України http://www.

minagro.gov.ua/uk/news 2. Навчальний відеофільм «Тиждень екологічного споживача – 2017» https://youtu.be/

OuFXpeyEKcM

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

1. Виявляється, чиста питна вода містить невелику кількість радію та інших радіоактивних елементів. Випиваючи три склянки води в день протягом року ви піддаєте себе впливу 0045 мілібер. 2. Допускається, що електростанції випромінюють невелику кількість радіації. Насправді, люди, що живуть в 50 милях від ядерних енергетичних установок, піддають себе впливу близько 0,1 мілібер щодня. Так як вугілля також містить залишки радіоактивних речовин, люди, що жи-вуть поруч з вугільними електростанціями, піддаються впливу 0,16 мілібер. 3. Неважливо де ви живете, на вас впливають низькі рівні радіації з навколишнього середови-ща, включаючи повітря, грунт, воду, космічну радіацію, яка бомбардує Землю з космосу. 4. У містах, що знаходяться на рівні або поблизу рівня моря, ви піддаєтеся впливу 0,8 мілібер на день. На височинах космічне випромінювання більш інтенсивне, так як менше атмосферного шару захищає вас, і ви перебуваєте під впливом приблизно 0,9 мілібер. 5. Хочете – вірте, хочете – ні, але людське тіло випромінює радіацію. Це відбувається через те, що організм переробляє калій, а калій, який міститься в бананах та інших продуктах, містить радіоактивні та нерадіоактивні атоми. 6. Типовий рентген грудної клітини передає близько 10 мілібер, тоді як рентген стегна може передати у вісім разів більше радіації. Це відбувається тому, що кістки більші і вимагають біль-ше радіації, щоб отримати якісні знімки. 7. Найбільш радіоактивний фрукт банан. У бананах міститься багато ізотопів калію. Правда, стільки скільки цих фруктів, потрібно, щоб заробити променеву хворобу, ні одній людині не з’їсти і за десять життів.

112

ДО

СВ

ІД


Особливості становлення молодої людини, соціокультурні тенденції в сучасному молодіж-ному середовищі, трансфор-мація системи цінностей сту-дентської молоді, зміна мотивів і знань, аспекти соціалізації в інформаційному світі зумовлю-ють формування в студентів со-ціальної компетентності.

Соціальна компетентність – здатність особистості продуктив-но співпрацювати з партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі та функції в колективі.

12 років тому з ініціативи Центру соціальної служби моло-ді Білоцерківської міської ради з метою надання соціальних послуг студентській молоді на виконання наказу Міністерства України у справах сім’ї, дітей та молоді від 26.11.04 року №762 була створена студентська со-ціальна служба Технолого-еко-номічного коледжу БНАУ.

Студентська соціальна служ-ба – це спеціалізоване форму-вання, що реалізує державну молодіжну політику й надає безкоштовні соціальні послуги та допомогу студентській мо-лоді. Діяльність студентської соціальної служби при коледжі здійснюється за погодженням із керівництвом закладу.

Мета діяльності студентської соціальної служби:

• допомога у вирішенні соціальних проблем та реалі-зація програми соціальної під-тримки;

• надання комплексу со-ціальних послуг студентам;

• створення сприятливих умов для самореалізації та са-мовдосконалення студентів.

Принципи діяльності сту-дентської соціальної служби:

• багатофункціональність – вжиття комплексу різнобічних заходів щодо охорони і захисту прав особистості студента і пе-дагога

• об’єктивність – врахування якомога більшої кількості фак-торів існування і розвитку колек-тиву навчальної групи чи окре-мої особистості

• комунікативність – органі-зація системи взаємозв’язку з адміністрацією коледжу, педаго-гами для отримання різнобічної інформації про життя коледжан-ського колективу

• інтеграція – отримана ін-формація має акумулюватися в замкнену систему, що забезпе-чує повне збереження таємниці та анонімність респондентів

• оперативність – швидке ви-рішення соціальних проблем і

протиріч у студентському колек-тиві, конкретної особистості

• автономність – соціальна служба має бути незалежною від адміністрації навчального закладу

• репрезентативність – пред-ставництво у всіх соціальних групах студентів і врахування їхніх інтересів.

Одним з пріоритетних на-прямків роботи студентської соціальної служби коледжу є підтримка соціального станов-лення молоді.

Організація діяльності сту-дентської соціальної служби за-безпечує вирішення наступних питань:

• адаптація до студентського життя;

• забезпечення молоді не-обхідною просвітницькою ін-формацією стосовно безпечної поведінки та освітніми консуль-таціями з питань профілактики негативних явищ;

• створення умов для само-реалізації молоді;

• надання консультацій сту-

ÔОÐÌÓВАÍÍß СОЦІАЛÜ-ÍО¯ КОÌÏЕÒЕÍÒÍОСÒІ СÒÓÄЕÍÒІВ ЧЕÐЕÇ ОÐÃАÍІÇАЦІÞ ÐОБОÒÈ СÒÓÄЕÍÒСÜКО¯ СОЦІАЛÜ-ÍО¯ СЛÓÆБÈ

Надія Єрохіна,заступник директора з виховної роботи, Валентина Матвієнко, викладач-методистТехнолого-економічного коледжу Білоцерківського НАУ

² âñå-òàêè, ³äåÿ ëþäèíîöåíòðèçìó ïîâèííà áóòè ïðîâ³äíîþ â íèí³øíüîìó ñóñï³ëüñòâ³…

Âàñèëü Êðåìåíü


ДО

СВ

ІД

дентським сім’ям та допомога їм у вирішенні соціальних про-блем;

• супровід студентів із кате-горії сиріт, інвалідів та ін.

Проблеми, які вирішує сту-дентська соціальна служба:

• надання інформаційних со-ціальних послуг студентам ко-леджу;

• здійснення соціального су-проводу студентів, які належать до соціально незахищених кате-горій населення;

• виготовлення, видання та розповсюдження інформацій-но–рекламної друкованої про-дукції;

• здійснення моніторингу соціальних проблем в студент-ському середовищі;

• допомога у соціальній адаптації студентам, які прожи-вають в гуртожитках;

• сприяння соціальній адап-тації першокурсників.

Студентська соціальна служ-ба виступає партнером для студентського самоврядуван-ня. Насамперед бачиться до-цільним акцентувати увагу на вивченні переліку студентських проблем та в подальшому орга-нізувати роботу студентської со-ціальної служби відповідно до запиту студентської молоді Тех-нолого-економічного коледжу.

Студентська соціальна служ-ба коледжу реалізує свою діяль-ність за такими напрямками:

• профілактика негативних явищ у студентському серед-овищі та пропаганда здорового способу життя;

• соціальна адаптація пер-шокурсників до умов навчання у ВНЗ (подолання соціально-пси-хологічних ускладнень різного характеру);

• формування та розвиток волонтерського руху в коледжі, що дає змогу студентам навча-тися навичкам соціальної робо-ти;

• культурно-дозвіллєвий на-прямок діяльності соціальної служби як засіб соціально-пси-хологічного впливу на студент-

ську молодь (проведення те-матичних клубів-кафе, вечорів самодіяльності, відвідування музеїв, театрів, виставок тощо);

• проведення соціального моніторингу і соціальних дослі-джень у середовищі коледжу (бесіди, інтерв´ю, анкетування тощо).

Завданнями студентської соці-альної служби коледжу є:

• реалізація державних про-грам у сфері соціальної роботи зі студентською молоддю з ме-тою поліпшення соціальної під-тримки вирішення соціальних проблем

• підготовка волонтерів, під-вищення рівня самосвідомості молоді, оперативного вирішен-ня соціальних запитів.

Закони студентської соціаль-ної служби – це:

• добровільний вибір, визна-чений особистими поглядами на позицію;

• активна участь студента в житті коледжу, міста;

• сприяння покращенню якості рівня життя, особистого розвитку та духу товариськості і взаємодопомоги;

• сприяння реалізації осно-вних людських потреб заради справедливості та миру;

• самореалізація в суспіль-ній діяльності.

У своїй роботі соціальна сту-дентська служба використовує такі форми роботи:

• анкетування • створення інформаційних

матеріалів • зустрічі, бесіди • семінари • квести та інтерактивні за-

няття • відеолекторії • тренінгові заняття

Студентська соціальна служба коледжу здійснює такі функції:

• реалізує проекти, заходи соціального становлення та со-ціальної підтримки студентської молоді;

• розробляє пропозиції щодо удосконалення діяльнос-ті служби, зокрема її організа-ційно-правового, науково-ме-тодичного, інформаційного, матеріально-технічного та фі-нансового забезпечення;

• співпрацює в межах на-даних повноважень з місце-

День тижня Зміст роботи Час

Понеділок Методичний день (робота з громадськими, благодійни-ми організаціями, соціаль-ними службами регіону)

15:30-17:00

Вівторок Робота в гуртожитках 15:30-17:00

Середа Засідання студентської со-ціальної служби

14:30-15:30

Четвер Робота в гуртожитках 16:30-18:00

П’ятниця Розробка анкет, інструкцій, інформаційних листівок.Оформлення документації

15:00-16:30

Графік роботистудентської соціальної служби

114

ДО

СВ

ІД


вими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприєм-ствами, установами та органі-заціями незалежно від форм їх власності, громадськими організаціями, фізичними особами у вирішенні питань соціального становлення та соціальної підтримки студент-ської молоді;

• проводить соціологічні дослідження з метою визна-чення молодіжних соціальних проблем для використання їх у практиці соціальної роботи;

• надає інформаційні по-слуги;

• готує статистичні, ін-формаційні матеріали щодо розв´язання актуальних со-ціальних проблем у студент-ському середовищі;

• залучає до роботи во-лонтерів.

«Ми повинні допомагати, адже нездатність приймати страждання іншої людини, як власні – це наша головна про-блема» (девіз волонтерського загону студентської соціаль-ної служби коледжу).

Волонтерство – це неоплa-чувaнa, добровільнa сус-пільно корисна діяльність нa блaго інших, що здійснюється окремими людьми чи органі-заціями.

Форми волонтерстваКонтрольовані – домінують

в організаціях громадського, приватного та державного секторів і є більш організова-ними та врегульованими.

Неконтрольовані – спон-танна допомога друзям, зна-йомим, сусідам, наприклад, догляд за дітьми, кур’єрська допомога чи надання облад-нання, допомога в ліквідації наслідків стихійних лих.

У своїй роботі соціальна студентська служба співпра-цює з міським центром со-ціальних служб для сім’ї, ді-тей та молоді та Товариством Червоного Хреста України. Спільно проводяться наступ-

ні заходи: • акції до Всесвітньо-

го Дня солідарності з ВІЛ-позитивними людьми, Дня бо-ротьби з туберкульозом, Дня боротьби з тютюнопалінням, Дня боротьби з наркозалеж-ністю тощо;

• постійнодіюча благодій-на акція “Добро починається з тебе” на підтримку онко- хворих дітей, спеціалізовано-го обласного будинку дитини, військового госпіталя тощо;

• участь у спільних міських акціях;

• участь у спільній акції до Дня боротьби із залежностя-ми «Ти не ти, коли вживаєш!»;

• участь волонтерів сту-дентської соціальної служби у тренінгу Товариства Червоно-го Хреста України з надання першої домедичної допомоги;

• участь у міських заходах до Дня волонтера;

• проведення акції «Пода-руй дитині радість» в облас-ному будинку дитини до Дня святого Миколая «Подаруй дитині радість» та Дня захис-ту дітей.

Соціальний педагог коле-джу є наставником соціальної студентської служби і спря-мовує роботу відповідно до посадових обов’язків, до яких входить здійснення соціаль-ного захисту дітей пільгових категорій в навчальному за-кладі.

Соціальний захист, як пер-шочергове завдання в роботі соціального педагога, перед-бачає здійснення контролю за умовами життя та виховання дітей-сиріт та дітей, позбав-лених батьківського піклуван-ня, а також захисту прав та ін-тересів дітей, які потребують допомоги держави. В закладі за багато років існування со-ціальної студентської служби та соціального педагога роз-роблена певна система робо-ти.

Кожний куратор на початку вересня формує базу даних

студентів групи – так званий «соціальний паспорт групи», у якому зазначає категорії підлітків, що потребують мак-симальної уваги, зокрема:

• список студентів сиріт; • список дітей-напівсиріт; • список студентів з бага-

тодітних сімей; • список студентів-інвалі-

дів; • список студентів з мало-

забезпечених сімей; • список студентів, батьки

яких брали або беруть участь в ООС, та визнані учасника-ми бойових дій;

• список студентів, батьки яких загинули в ООС, під час бойових дій чи збройних кон-фліктів, масових акцій грома-дянського протесту;

• список студентів, батьки яких постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та мають інва-лідність І чи ІІ категорії.

За даними соціальних пас-портів груп соціальним педа-гогом складається соціальний паспорт закладу та ведеться облік студентів пільгових ка-тегорій. Тобто формуються окремі списки за визначеними формами про підлітків та їхні сім’ї, які підлягають соціаль-ному захисту. У своїй роботі соціальний педагог керується чинним законодавством. Для цього створена нормативна база щодо забезпечення інди-відуальної роботи в закладі за різними напрямками, що регламентує діяльність кож-ного учасника освітнього про-цесу.

У своїй діяльності соці-альний педагог керується посадовими обов’язками, які спрямовані на виявлення та соціальний супровід сімей, які потрапили в складні жит-тєві обставини (СЖО).

У наказі Державної соці-альної служби для сім’ї, дітей та молоді «Про затвердження порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних жит-


ДО

СВ

ІД

тєвих обставинах», чітко ви-значено, хто є об’єктами соці-альної роботи. Сім’ї з дітьми, які опинилися у складних жит-тєвих обставинах і не в змозі подолати їх самостійно:

• інвалідність батьків або дітей;

• вимушена міграція; • наркотична або алко-

гольна залежність одного з членів сім’ї;

• перебування одного з членів у місцях позбавлення волі;

• ВІЛ-інфекція; • насильство у сім’ї; • безпритульність; • сирітство; • зневажливе ставлення і

негативні стосунки в сім’ї; • безробіття одного з чле-

нів сім’ї (якщо він зареєстро-ваний в державній службі зайнятості як такий, що по-требує працевлаштування);

• ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та ді-тей, позбавлених батьківсько-го піклування;

• неповнолітні одинокі ма-тері (батьки), яким потрібна підтримка;

• сім’ї, члени яких перебу-вали чи перебувають на дер-жавному утриманні.

В процесі практичної робо-ти з СЖО, відповідно до за-конодавчої бази, соціальний педагог повинен грамотно володіти визначеною термі-нологією:

• менеджмент у соціальній роботі з сім'ями, дітьми та мо-лоддю – управління системою соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, спрямо-ване на реалізацію її завдань та пошук оптимальних шляхів їх вирішення; оцінка потреб – процес збору, узагальнення та аналізу соціальними пра-цівниками інформації щодо стану та життєвих обставин об'єкта соціальних послуг з метою визначення видів та обсягів послуг, їх впливу на

процес подолання складних життєвих обставин;

• соціальна робота з сім'ями, дітьми та молоддю – діяльність уповноважених ор-ганів, підприємств, організа-цій та установ, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю, а також фахівців з соціальної роботи та волонтерів, яка спрямо-вана на соціальну підтримку сімей, дітей та молоді, забез-печення їхніх прав і свобод, поліпшення якості життєді-яльності, задоволення інтер-есів та потреб;

• соціальне інспектування – система заходів, спрямованих на виявлення, здійснення аналі-зу, нагляду за умовами життєді-яльності сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних жит-тєвих обставинах, моральним, фізичним і психічним станом ді-тей та молоді, визначення їх по-треб, контроль за дотриманням державних стандартів і норма-тивів у сфері соціальної роботи;

• соціальне обслугову-вання сімей, дітей та мо-лоді – система соціальних заходів, спрямованих на сприяння, підтримку і надан-ня послуг сім'ям, дітям та мо-лоді з метою подолання або пом'якшення життєвих труд-нощів, підтримку соціального статусу та повноцінної життє-діяльності;

• соціальна профілакти-ка – вид соціальної роботи, спрямованої на запобігання складним життєвим обстави-нам сімей, дітей та молоді, аморальній, протиправній по-ведінці в сім'ях, серед дітей та молоді, виявлення будь-якого негативного впливу на життя і здоров'я дітей та молоді і за-побігання такому впливу та поширенню соціально небез-печних хвороб серед дітей та молоді;

• соціальна реабіліта-ція – вид соціальної роботи, спрямованої на відновлення

основних соціальних функцій, психологічного, фізичного, морального здоров'я, соці-ального статусу сімей, дітей та молоді;

• соціальний супровід – вид соціальної роботи, спря-мованої на здійснення со-ціальних опіки, допомоги та патронажу соціально незахи-щених категорій дітей та мо-лоді з метою подолання жит-тєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу.

Робота соціального пе-дагога передбачає тісний зв'язок із сім’єю, що дозво-ляє більше познайомитися з родиною, зрозуміти її стиль життя, устрій, традиції, духо-вні цінності. Дуже важливим компонентом даної роботи є дотримання Етичного кодексу соціального педагога, в якому визначено Положення, які є для фахівців принциповими орієнтирами з питань профе-сійної діяльності, виконання службових обов’язків, органі-зації взаємодії з клієнтами.

У документі визначено шляхи вирішення моральних проблем та прийняття най-більш адекватного професій-ного рішення в етичних пи-таннях.

В основу Етичного кодек-су спеціалістів із соціальної роботи України покладені вітчизняні та міжнародні етич-ні принципи й стандарти соці-альної роботи, що визначені на загальних зборах Міжнародної Федерації соціальних пра-цівників (IFSW) у м. Коломбо (Шрі-Ланка) 6–8 липня 1994 р.

Соціальний педагог ко-леджу, плануючи роботу із сім’ями студентів, враховує такі напрямки:

1. Підліток у сім’ї:• родина як виховний та со-

ціальний інститут;• зміст сімейного виховання

і виховні завдання батьків;• визначальні фактори

116

ДО

СВ

ІД


формування особистості під-літка;

• вплив освітнього та куль-турного рівня батьків на вихо-вання підлітка;

• мікроклімат сім'ї, умови для розвитку та виховання підлітка;

• охорона здоров'я та фі-зичний розвиток підлітка;

• режим дня, психічний розвиток підлітка;

• індивідуальні особливос-ті підлітка та їх урахування.

2. Спілкування батьків із дітьми:

• роль спілкування у вста-новленні довірливих стосун-ків між батьками та дітьми; педагогічний такт у спілку-ванні;

• урахування вікових та ін-дивідуальних особливостей, інтересів, потреб підлітків, зміст і форми спілкування.

3. Спільна діяльність бать-ків і дітей:

• роль діяльності в розви-тку й вихованні підлітка;

• сімейні обов'язки та до-ручення;

• спільна суспільно корис-на діяльність;

• зміст і види спільної ді-яльності батьків та дітей – інтелектуальна, трудова, па-тріотична, природоохоронна, естетична, спортивна, мило-сердна;

• оцінка результатів діяль-ності підлітка, її стимулюван-ня;

• педагогічний такт у спіль-ній діяльності з дітьми.

Враховуючи пріоритетність інтересів клієнтів (у даному випадку клієнтами виступа-ють сім’я та підліток), соці-альний педагог спрямовує свої зусилля на вивчення сі-мей студентів, які потребують посиленої уваги педагогічно-го колективу та допомоги.

Методи вивчення сім’ї:1. Спостереження. 2. Бесіда.

3. Тестування.4. Анкетування.5. Діагностика6. Ділові ігри. ПРИБЛИЗНА ПРОГРАМА

ВИВЧЕННЯ СІМ'Ї1. Склад сім'ї:• повна/неповна;• віковий склад;• професії членів сім'ї;• освітній, культурний рі-

вень членів сім'ї;• громадянське обличчя

членів сім'ї;• моральне обличчя членів

сім'ї.2. Виховна діяльність сім'ї:• виховні позиції батьків;• участь членів сім'ї у ви-

хованні підлітків.3. Регулярна діяльність

сім'ї, соціальний контроль у сім'ї:

• поведінка підлітка в сім'ї;• поведінка поза сім'єю;• методи та прийоми регу-

лювання поведінки підлітка у сім'ї;

• моральне, громадянське обличчя членів родини на підприємстві, у побуті, у сус-пільній діяльності.

4. Матеріально-побутова діяльність у сім’ї:

• матеріальна забезпече-ність;

• житлові умови;• ступінь зайнятості членів

сім’ї матеріально-побутовою діяльністю;

• задоволеність матеріаль-но-побутових потреб підлітка.

5. Дозвілля сім’ї та підліт-ка:

• дозвілля членів сім’ї;• час, використовуваний

на дозвілля членами сім’ї;• форми проведення до-

звілля;• ставлення підлітка до

спільного сімейного дозвілля;• культурний рівень бать-

ків.6. Стосунки у сім’ї:• стосунки між старшими

членами родини;

• стосунки між батьками та дітьми;

• стосунки між дітьми;• причини конфліктів у

сім’ї;• особливості протікання

конфліктів, їх періодичність, інтенсивність, тривалість, способи вирішення;

• вплив стосунків у сім’ї на самопочуття, поведінку під-літка у навчальному закладі, його успішність.

7. Взаємодія сім’ї та коле-джу:

• відвідування батьками батьківських зборів;

• через кого у сім’ї підтри-мується зв’язок з коледжем;

• допомога батьків коле-джу.

8. Загальна оцінка ситуа-ції розвитку важкого підлітка в сім’ї.

Враховуючи те, що вихо-вання в сім’ї є першоосновою у вихованні дитини в розвитку особистості та керуючись ст. 59 Закону України «Про осві-ту», яка покладає на батьків відповідальність за здоров’я і психічний стан дітей, ство-рення умов для їх природних здібностей, педагогічний ко-лектив коледжу намагається враховувати виховні можли-вості сімей: виховну актив-ність батьків і рівень їхньої педагогічної культури, гро-мадську спрямованість сім’ї, психологію родинних стосун-ків.

З метою об’єднання вихов-них зусиль в коледжі створе-на батьківська рада.

Як результат спільних зу-силь всіх суб’єктів виховного процесу в умовах створення продуктивного, безпечного навчально-виховного середо-вища сформовано оптималь-ну систему для реалізації соціальних компетенцій під-літків.


ДО

СВ

ІД

Список використаних джерел

1. Закон України «Про освіту» (від 05.09.2017 р.);2. Указ президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період

до 2021 року» 3. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (від 26.11.2015 р.);4. Закон України «Про охорону дитинства» (від 26.04.2001 р.);5. Закон України «Про позашкільну освіту» (від 22.06.2000 р.);6. Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (від

05.02.1993);7. Конвенція про права дитини (20 листопада 1989 року);8. Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України м. Коломбо (Шрі-Ланка) 6 – 8

липня 1994 р.9. Дорожня карта освітньої реформи (2015 – 2025);10. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях : навч. посіб. / Ольга Володи-

мирівна Безпалько – К. : Центр навч. л-ри, 2003. – 134 с.11. Вербець В. Формування та реалізація духовно-творчого потенціалу // Соціальна психо-

логія. – 2004. – № 3 (5). - C. 150 – 162. .12. Гавриленко M. O. Формування соціальної активності студентського самоврядування в

контексті Болонського процесу / М. О. Гавриленко // Київський національний yніверситет імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 94 – 96. – С. 36 – 40.

13. Кияшко Л., Левицька М. Соціально-психологічні детермінанти протестного потенціалу молоді // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави. – К.: Міленіум, 2008. – Вип. 7. – С. 221 – 227.

14. Максимовська Н. О. Розвиток соціальної активності студентської молоді в процесі анімаційної діяльності / Н. О. Максимовська // Соціальна педагогіка : теорія та практика. – 2012. – № 4. – С. 31 – 38.

15. Рудікова В. В. Формування соціальної активності студентів-першокурсників в умовах ви-щих навчальних закладів / В. В. Рудікова // Педагогічний пошук. – 2010. – Вип. 3. – С. 37 – 42.

16. Чайковський М. Є. Формування соціальної активності студентів з особливими потреба-ми в умовах інклюзивного освітнього простору. / М. Є. Чайковський // Збірник наукових праць № 60. Серія: Педагогічні та психологічні науки / Національна академія Державної прикордон-ної служби України імені Б.Хмельницького; [гол. ред. Потапчук Є. М.].– Хмельницький : Видав-ництво НАДПСУ, 2011. – С. 114 – 120.

17. Качалова Т. Г. Концептуальні основи проблеми формування соціальної активності студентів (дидактичний аспект) / Т. Г. Качалова // Педагогіка вищої та середньої школи. – 2012. – № 34. – С. 48 – 55.

18. Максимовська Н. О. Розвиток соціальної активності студентської молоді в процесі анімаційної діяльності / Н. О. Максимовська // Соціальна педагогіка : теорія та практика. – 2012. – № 4. – С. 31–38.

19. «Нові тенденції і явища у молодіжному середовищі в Україні : цивілізаційний, культуро-логічний, інформаційні виміри». Методологічний семінар від 16 листопада 2017 року.

Інтернет-ресурси:1. http://mon.gov.ua/2. http://www.msp.gov.ua/3. http://naps.gov.ua/4. https://imzo.gov.ua/5. https://goo.gl/HbnUJ6. Освітній портал – UROK-UA.com7. http://osvita.ua/publishing/urok/33738/8. https://goo.gl/

118

СО

ЦІА

ЛЬ

НО

-ПС

ИХ

ОЛ

ОГІ

ЧН

А А

ДА

ПТА

ЦІЯ


Освіта є пріоритетною в соці-ально-економічному, духовному і культурному розвитку України. Метою освіти, як сказано в За-коні України "Про освіту", є за-гальний розвиток людини як особистості та найвищої цін-ності суспільства, розвиток її таланту, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формуван-ня людей, здатних до творчого громадського вибору, примно-ження на цій підставі інтелекту-ального, творчого, культурного потенціалу народу".

Одним з основних завдань освіти є виховання особи, яка здатна адаптуватися до по-стійних змін умов, має необхід-ний рівень знань і сповідує на-ціональні та загальнолюдські цінності. У зв'язку з цим, орга-нізація навчального процесу ви-магає обліку максимальної кіль-кості чинників, які впливають на результат – високу якість підго-товки фахівців.

Проблема адаптації першо-курсників широко обговорюєть-ся в системі вищої освіти. Від успішності цього процесу за-лежить подальша професійна кар’єра і особистий розвиток майбутнього спеціаліста.

Адаптація – такий специ-фічний період в житті людини, коли відбувається значна зміна як фізичного, так і соціального середовища її життєдіяльності, активне пристосування до умов життя, включення в новий вид діяльності.

Аналіз наукових психолого-педагогічних досліджень цієї проблеми дає змогу виділити поняття:

• професійна адаптація у ВНЗ – процес прилучення осо-бистості до професії, який ви-ражається в надбанні знань, умінь, навичок, необхідних для майбутньої професії. Пристосу-вання до структури вищої шко-ли, загального змісту та окре-мих компонентів навчального процесу;

• дидактична адаптація – пристосування студентів до но-вої для них системи навчання;

• с о ц і а л ь н о - п с и х о л о -гічна – пристосування до групи, взаємовідносин у ній, виро-блення особистого стилю пове-дінки.

Розрізняють три форми адаптації студентів-першокурс-ників до навчання у ВНЗ:

• формальна, яка торкаєть-ся пізнавально-інформаційного пристосування до нового ото-чення, структури вищої шко-ли, змісту навчання, традицій, обов’язків.

• соціально-психологічна (суспільна) адаптація відобра-жає процес внутрішньої інтегра-ції (об’єднання) групи студентів-першокурсників та інтеграцію цієї групи зі студентським ото-

ченням в цілому, прийняття норм і цінностей нового соці-ального середовища, форм со-ціальної взаємодії, які в ньому склалися, формальних і нефор-мальних зв’язків, а також форм навчальної діяльності.

• дидактична форма адап-тації торкається проблеми під-готовки до нових форм і методів навчальної роботи і відображає інтелектуальні можливості сту-дентів-першокурсників.

Період адаптації в навчаль-ному закладі не завжди є безбо-лісним, але як початкова стадія соціально-професійної орієн-тації має надзвичайно важливе значення. Це досить складний і багатогранний процес в житті кожного студента.

Проблема адаптації актуаль-на і відносно нашого Машинобу-дівного коледжу, який має 80-річ-ну славну історію. Адміністрація коледжу намагається знайти спільну мову з кожним абітурі-єнтом та його батьками ще під час вступних випробувань, бо в умовах сьогодення фактично відсутній конкурс і навіть існує загроза недобору. Труднощі, з якими зустрічається студент у першому семестрі навчання, – різнобічні: саморегулювання по-ведінки і діяльності, які пов’язані з організацією розумової праці,

ÏÐОБЛЕÌА СОЦІАЛÜÍО-ÏСÈХО-ЛОÃІЧÍО¯ АÄАÏÒАЦІ¯ СÒÓÄЕÍ-ÒІВ ÏЕÐØОÃО КÓÐСÓ

Світлана Левічева, завiдувач вiддiлення Машинобудiвного коледжу Донбаськоi державноi машиннобудiвної академії

Ó êîæí³é ëþäèí³ º ñîíöå…Ò³ëüêè íå òðåáà éîãî ãàñèòè Ñîêðàò


СО

ЦІА

ЛЬ

НО

-ПС

ИХ

ОЛ

ОГІ

ЧН

А А

ДА

ПТА

ЦІЯ

необхідністю засвоєння нових знань тощо. Щоб не втрачати студентів нового прийому че-рез неуспішність, невміння до-тримуватись норм поведінки та розпорядку дня, постійно виникають питання: «З чого по-чати? Як знайти індивідуальний підхід до кожного студента?». Завідувачі відділень відвідують окремі заняття в групах з метою контролю і надання необхідної допомоги, працюють зі студен-тами та батьками під час індиві-дуальних зустрічей, якщо в них виникає потреба. Викладачі та куратори груп роботу почина-ють із детального знайомства, виявлення труднощів шляхом співбесід, тестування, анкету-вання (анкета додається), тим самим допомагаючи студентам влитися в освітній процес, з самого початку ознайомивши з його організацією, вимогами, правилами внутрішнього розпо-рядку. З перших днів навчання куратору групи важливо вста-новити психологічний контакт зі своїми студентами, що є за-порукою для формування у них стійкого позитивного ставлення до вищої школи і поваги до ви-кладача. Педагогічний колектив намагається будувати роботу так, щоб організувати для пер-шокурсників всебічну кваліфіко-вану допомогу, навчити їх вчи-тись, прищепити зацікавленість до навчання та до тієї професії, яку вони обрали.

Основні завдання педагогіч-ного колективу під час адаптації:

- допомогти студентам ново-го прийому правильно оцінити свої сили, виробити бажання за-стосовувати їх з максимальною віддачею, прищеплювати любов до обраної професії;

- допомагати студентам нового прийому піднятись на більш високий рівень освіче-ності і загальної культури, про-фесійної кваліфікації та громад-ської активності;

- формувати в молоді по-чуття гордості за свою країну, навчальний заклад, засвоювати досвід старших поколінь та зба-

гачувати його власними звер-шеннями.

Такий комплексний підхід до-помагає зберегти контингент і легше та швидше пройти період адаптації.

Перехід від шкільної системи навчання з систематичним що-денним контролем навчального процесу до самостійної роботи з періодичним контролем знань викликає труднощі у студентів І курсу відносно адаптації в нових умовах. Студенти, що поступи-ли на базі 9-ти класів, засвою-ють програму середньої школи 10-го і 11-го класів за шкільною програмою, але набагато інтен-сивніше і у більш стислі терміни. Багаторічні спостереження за навчальним процесом свідчать про те, що осмислене і глибоке засвоєння навчального матеріа-лу відбувається в перші 35 – 40 хвилин, а після – увага студента слабшає і якість засвоєння на-вчального матеріалу вже зале-жить від здібностей і майстер-ності викладача.

У зв'язку з цим викладачам можна порекомендувати вико-ристовувати на заняттях іннова-ційні форми і методи викладання навчального матеріалу, інтерак-тивні засоби навчання шляхом впровадження ІТ-технологій. Це зацікавить студентів, зробить навчальний процес більш до-ступним і зрозумілим. Урізнома-нітнити форми і методи роботи можна за допомогою викорис-тання наочності і роздаткового матеріалу, мультимедійних пре-зентацій, електронних підручни-ків, що полегшують сприйняття навчального матеріалу студен-тами; індивідуальних завдань і карток, які допоможуть виклада-чеві визначити здібності, знання і уміння кожного студента окре-мо; тестових завдань.

Однією з форм активного навчання, якій відводиться на сучасному етапі становлення вищої освіти одне з основних місць, є самостійна робота. Саме вона сприяє розвитку на-уково-пізнавальних здібностей студентів, творчого мислення,

є однією з найважливіших скла-дових, що формують фахівця сучасного рівня. Самостійно на-буті знання є більш оперативни-ми, розвивають інтелектуальні риси, увагу, спостереження, уміння аналізувати. Для того, щоб студенти успішно впора-лися з поставленим завданням, треба підбирати найбільш легкі і доступні теми навчальної про-грами, а також теми, з яких у них уже сформувалися базові зна-ння, використовувати традицій-ні та інноваційні форми і методи навчання.

У більшості студентів від-сутні уміння конспектування. З цих причин лекція перетворю-ється на технічний диктант, при цьому скорочується кількість засвоєного матеріалу і, як наслі-док, зростає об'єм самостійної роботи. У зв'язку з цим перед викладачами, що працюють на І курсі, стоїть завдання навчити студентів конспектувати осно-вний об'єм навчального мате-ріалу з метою подальшого його закріплення в домашніх умовах.

Слід зазначити і низький се-редній шкільний бал окремих студентів, або просто недостат-ній рівень знань, отриманих у школі, тому їх треба вчити пра-цювати з книгою, аналізувати ін-формацію, чітко висловлювати свої думки, систематично вико-нувати домашнє завдання. Тоб-то першокурсник зустрічається з іншими, порівняно зі школою, методами навчання, з більшим обсягом самостійних робіт, з від-сутністю постійного контролю за виконанням завдання.

З метою виявлення „білих плям” в знаннях студентів за шкільний курс в коледжі про-водяться директорські контр-ольні роботи з української мови й математики, у зв'язку з чим викладачами цих дисциплін на-мічені шляхи їх усунення за ра-хунок проведення індивідуаль-них занять і консультацій. Саме на цьому етапі навчання такі студенти вимагають особливої уваги, тому класним керівни-кам рекомендується спільно з

120

СО

ЦІА

ЛЬ

НО

-ПС

ИХ

ОЛ

ОГІ

ЧН

А А

ДА

ПТА

ЦІЯ


викладачами-предметниками допомогти студентській молоді розібратися в графіках консуль-тацій, оскільки у школі вони не були знайомі з такою формою роботи. Це один з визначальних моментів, який далі позначати-меться на успішності окремих студентів і групи в цілому.

Ефективність виправлення недоліків студента визначаєть-ся високою педагогічною май-стерністю викладача, його умін-ням творчо володіти технікою індивідуального педагогічного впливу. Вона залежить від таких якостей педагога, як чуйність, уважність, тактовність, щирість, терпіння, добродушність і гли-бока віра в кожного студента. Проникнення у світ почуттів і переживань студента, уміння встановити з ним позитивний, взаємно доброзичливий, психо-логічний, духовний контакти до-помагають педагогові знаходити правильні шляхи, відповідні ме-тоди впливу, підвищити ефек-тивність спільної праці і знизити витрати психофізіологічних зу-силь. Особливо важливо знайти правильний тон у спілкуванні з кожним студентом, завоювати його довіру, оскільки кожна ди-тина тонко відчуває відношення до нього викладача.

Крім того, на 1-му, 2-му і 3-му курсах ЗВО І – ІІ рівнів акреди-тації навчаються неповнолітні студенти, які вимагають до себе м'якого і гуманного підходу. Це необхідно для найбільш швид-кої їх адаптації в нових умовах навчання. При цьому слід уни-кати "теплично-дитячого" став-лення до студентів, мотивуючи це їх неповноліттям. Навпаки, викладач повинен спілкувати-ся з ними як з дорослими, тим

самим виховуючи почуття від-повідальності. В цьому випадку у студента підвищується само-оцінка, на підставі якої форму-ється особистість і завдяки якій він може усунути свої недоліки і стати повноцінним членом сус-пільства.

Щорічно, з метою пошуку талановитої молоді, оновлен-ня та омолодження колективу художньої самодіяльності – студентського активу – у кінці жовтня проводимо серед сту-дентів нового прийому конкурс «Дебют», де студентське попо-внення представляє обрані спе-ціальності, демонструючи свої вокальні, музичні, хореогра-фічні, поетичні та гумористичні здібності. Репетиції, звичайно, зближують ще малознайому мо-лодь, розкривають їх художньо-естетичні смаки та сприяють адаптації в новому колективі.

Процес адаптації – це спра-ва не одного дня і не одного студента, і залежить він від осо-бистих якостей студентів ново-го прийому, типу їх характеру, темпераменту, самооцінки. Вва-жаю, що лише комплексна на-вчально-виховна робота всього педагогічного колективу допо-може швидше і легше адапту-ватись студентам в умовах на-вчального закладу.

Анкета1. Чому Ви поступили до на-

шого коледжу?1) Щоб стати кваліфікованим

спеціалістом.2) За порадою батьків.3) Тут навчаються мої друзі.4) Щоб отримати спеціаль-

ність2. Чи подобається Вам на-

вчатись у коледжі?1) Так.

2) Ні.3. Що не подобається вам у

коледжі? __________________4. Чи снідаєте Ви зранку

до початку занять?1) Так.2) Ні.3) Не завжди.О котрій годині Ви встає-

те______та лягаєте відпочива-ти_______________________?

5. Чи знаєте адміні-страцію коледжу? Вкажіть. __________________________

6. Скільки часу витрачаєте на підготовку домашніх завдань

7. У чому відчуває-те труднощі в навчан-ні?______________________

8. Що заважає готу-вати домашнє завдан-ня?_______________________

9. Як часто Ви користує-тесь бібліотекою?

10. Як Ви оцінюєте рівень своїх базових знань?

1) Високий.2) Середній.3) Низький.4) Незадовільний.________11. Кого б Ви хотіли бачити

старостою групи?____________12. Якщо Ви проживаєте у гур-

тожитку, з якими труднощами зу-стрічаєтесь? Якої допомоги по-требуєте?___________________

13. Ваші відносини з ку-ратором групи. Чи став він Вам добрим порадни-ком?______________________

14. Які дисципліни вам по-добаються – не подобаються? Аргументуйте свою відповідь?

__________________________________________________

15. Чим займаєтесь у віль-ний час?___________________

Список використаних джерел1. Лукашевич Н.П., Солодков В.Т. Социология образования / Н.П. Лукашевич, В.Т. Солод-

ков. – К., 1997.– 240 с.2. Милославова И.А. Адаптация как социально-психологическое явление // Социальная

философия. – Л., 1973. – 30 с.3. Виховна робота в технікумах, коледжах. Випуск 3. – 2005. – С.129 – 138.4. На допомогу куратору студентської групи / Упорядн. Мороз Л.В. – К.: Науково-методич-

ний центр вищої освіти, 2003. – 346 с.


СО

ЦІА

ЛЬ

НО

-ПС

ИХ

ОЛ

ОГІ

ЧН

А А

ДА

ПТА

ЦІЯ

Зростання напруженості у сучасному суспільстві обумов-лює збільшення різноманітних конфліктів та необхідність їх всебічного вивчення з метою нівелювання негативних на-слідків та якнайповнішого ви-користання закладених у них позитивних можливостей для розвитку особистості. Знання стилів поведінки в конфліктах дозволяє не лише допомогти особистості одержати знання про ефективні способи вирі-шення конфліктів, але і на-дає їй інформацію про основні психологічні особливості, які зумовлюють виникнення між-особистісних конфліктів, про можливості саморегуляції у складних життєвих ситуаці-ях, здійснює цілеспрямований вплив на особистість з метою гармонізації її психічного та соціального життя.

Проблема конфліктів за-вжди приваблювала дослідни-ків і розроблялася представ-никами різних психологічних напрямків як у зарубіжній, так і у вітчизняній психології. Зокре-ма у зарубіжній психології вона представлена роботами пред-ставників різних підходів: пси-хоаналітичного (З. Фрейд, К.-Г. Юнг та А. Адлер); соціотроп-ного (У. Мак-Дауголл, С. Сіге-ле); етологічного (К. Лоренц, Н. Тінберген); теорії групової динаміки (К. Левін, Д. Креч); фрустраційно-агресивного

(Д. Доллард, Н. Міллер); пове-дінкового (А. Басс, А. Бандура); соціометричного (Дж. Морено, Г. Гурвіч); інтеракціоністського (Т. Шибутані, Д. Шпігель). За-вдяки цим роботам у психо-логічній науці було започатко-вано систематичне вивчення конфлікту як самостійного со-ціально-психологічного фено-мену. У середині ХХ століття перед дослідниками постала проблема не лише розробки теоретичних підходів до різ-номанітних конфліктів, а і ви-значення шляхів та способів їх попередження і подолання. Це обумовило появу таких на-прямків дослідження, як моти-ваційний (М. Дойч, С. Шикман), теорії організаційних систем (Р. Блейк, К. Томас) та теорії і практики переговорного про-цесу (Р. Фішер, Д. Прюітт).

В Україні проблему кон-фліктів успішно розробляють А.І. Бузнік, А.М. Гірник, Н.М. Дорошенко, О.В. Кришевич,

В.Г. Ласькова, Г.В. Ложкін, В.М. Кушнірюк, І.Б. Омелаєн-ко, М.І. Пірен, Н.І. Пов’якель, В.М. Радчук, О.Л. Світличний.

Зростає інтерес науковців до виявлення особливостей поведінки людини, яку мож-на віднести до конфліктних особистостей. Узагальнення результатів досліджень пси-хологів та педагогів, спосте-реження та життєвий досвід свідчать, що до даних якостей та особливостей можуть бути віднесені такі:

• прагнення за будь-що до-мінувати, бути першим. Там, де це є можливим й немож-ливим, сказати своє останнє слово;

• зайва принциповість;• зайва прямолінійність у

висловлюваннях та міркуван-нях;

• критика, особливо необ-ґрунтована або недостатньо аргументована;

• поганий настрій, якщо він

ÒÈÏÈ ÏОВЕÄІÍКÈ ЛÞÄЕÉ В КОÍÔЛІКÒÍÈХ СÈÒÓАЦІßХ

Маріанна Михайлишин, завідувач відділення обслуговування комп’ютерних систем та мереж і електрифікації сільського господарства Ірина Тернова, завідувач відділення економіки та прикладної екології ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний коледж»

Çíàííÿ ñòèë³â ïîâåä³íêè â êîíôë³êòàõ äîçâîëÿº ðîçðîáèòè êîìïëåêñ ìåòîä³â, ñïðÿìîâàíèõ íà ¿õ ïðî-ô³ëàêòèêó òà ôîðìóâàííÿ íàâè÷îê óñï³øíîãî âèð³-øåííÿ

122

СО

ЦІА

ЛЬ

НО

-ПС

ИХ

ОЛ

ОГІ

ЧН

А А

ДА

ПТА

ЦІЯ


до того ж періодично повторю-ється;

• консерватизм мислення, поглядів, переконань, неба-жання перебороти застарілі традиції у житті колективу, що стали гальмом у його розви-тку;

• прагнення сказати правду в очі. Іноді безцеремонне втру-чання в особисте життя;

• несправедлива оцінка вчинків та дій інших, прини-ження ролі та значущості іншої людини;

• неадекватна оцінка своїх можливостей та здібностей, особливо їх переоцінка;

• певний набір емоційних якостей особистості: тривож-ність, агресивність, упертість, дратівливість.

Що ж до адекватності сприйняття конфлікту, то ма-ється на увазі досить точна, не викривлена особистою упе-редженістю оцінка як власних дій, намірів, позицій, так і вчин-ків, намірів, позицій опонентів. При цьому слід зазначити, що психологічно дуже важко уникнути впливу негативної установки щодо протилежної сторони, яка виражається в упередженості оцінок опонен-тів. На думку Е. Мелібруди, це може призвести до так званого самопідтверджуючого припу-щення: гадаючи, що ваш парт-нер налаштований винятково вороже, починаєш захищатися від нього, переходячи у на-ступ. Відчуваючи це, партнер переживає ворожість до вас, і ваше попереднє припущення, хоча воно й було неправиль-ним, негайно підтверджується. З цього випливає, що учасники конфлікту мають якнайдовше не поспішати у своїх оцінках інших людей, особливо якщо йдеться про опонентів.

Якщо уважно придивитися до поведінки різних людей у конфліктних ситуаціях, можна помітити типовість цієї пове-дінки.

Проведені за кордоном до-

слідження свідчать, що всіх працівників за схильністю до конфліктів можна поділити на такі три групи:

1) стійкі до конфліктів;2) ті, хто утримуються від

конфліктів;3) конфліктні.Чисельність останньої гру-

пи складає близько 6 – 7 % усього персоналу. На думку ан-глійського дослідника Роберта Брамсона, щоб забезпечити у підрозділі сприятливий психо-логічний клімат, потрібно до-кладати головних зусиль лише до десятої частини персоналу – важких суб'єктів. Інші 9/10 самі прагнуть до упорядкованості. Серед "важких" Брамсон виді-ляє п'ять типів порушників спо-кою. Коротко охарактеризуємо їх:

1. Агресивні. Поділяються на три підтипи: "танки", "снай-пери" та "підривники". "Танки" абсолютно впевнені в тому, що їх поради є найкомпетентніши-ми. Єдине, чого вони не лю-блять, – агресивних реакцій з боку тих, з ким вони спілкують-ся. Щоб досягти в суперечці з "танками" яких-небудь успі-хів, треба дати їм можливість "випустити пару" і тоді вони нерідко стають навіть ручни-ми. "Снайпери" стріляють у людей різними гостротами і тим самим вносять розлад у колективні дії персоналу. Най-ефективніший прийом впливу на них – вимагати докладного пояснення, що він розуміє під тією чи іншою своєю гостро-тою. Але при цьому "снайпер" не повинний втрачати свого обличчя, інакше він "вибухає" чи затаюється "з каменем за пазухою". "Підривники" – типи, які нападають на опонентів з лайкою, при цьому так артис-тично виходять із себе, що в оточуючих створюється вра-ження, ніби-то їх сильно об-разили. Їм потрібно дати ви-плеснути із себе емоції, що нагромадилися.

2. Скаржники. Ці типи так

барвисто описують свої "лиха", що в слухача нерідко скла-дається думка на їх користь. Найкраще, що можна зробити у таких випадках, це перефра-зувати скарги своїми словами, давши зрозуміти, що їхнє пе-реживання помічено.

3. Нерішучі. Люди поді-бного типу роблять так багато спробних кроків перед тим як що-небудь зробити, що викли-кають роздратування у оточу-ючих. Нерішучі тримаються осторонь тих, хто на них тис-не. Нав'язані їм розпоряджен-ня вони виконують без ентузі-азму.

4. Безвідповідальні. Якоюсь мірою це є тривожні особис-тості, проте тривоги породжу-ють у них не бажання уникнен-ня конфлікту, а агресію. Якщо вони відчують у ставленні до себе теплоту, поводження їх саме собою увійде в певні межі.

5. Усезнайки. Вони, по суті, є цінними працівниками, але поводяться так зухвало, що викликають у оточуючих по-чуття неповноцінності. Варто пам'ятати, що вони рідко пого-джуються на те, щоб визнати свої помилки.

Е. А. Уткін у роботі "Кон-фликтология. Теория и прак-тика" характеризує такі типи поведінки людей:

1. "Практик". Для нього характерним гаслом є таке: "Найліпший захист – напад". Для "практика" характерною є невгамовна потреба пере-творення зовнішнього світу, зокрема – позицій оточуючих, що іноді призводить до різно-манітних зіткнень. Через "ді-євість" своїх спонукань, мо-тивів, потреб він схильний недооцінювати наслідки кон-фліктів, менш сприйнятливий до дрібних недомовок. "Ді-євість" практичного типу також збільшує тривалість конфлік-ту. Цей тип особистості ком-пенсує складності відносин орієнтацією або на тривалість,


СО

ЦІА

ЛЬ

НО

-ПС

ИХ

ОЛ

ОГІ

ЧН

А А

ДА

ПТА

ЦІЯ

або на пошук інших контактів."Практик" чутливий до не-

справедливих висловлювань з приводу своєї працездатнос-ті, пунктуальності, успішності діяльності. Гострота реакції на особисту оцінку може по-слаблятися, якщо така люди-на вдоволена досягненням практичних, інтелектуальних, афективно-комунікативних ці-лей. Чутливість зростає, якщо на шляху задоволення осо-бистісно значущих потреб та цілей є перешкоди.

Вступаючи навіть у ко-роткотривалий контакт, два "практики" будуть відчувати міжособистісну напруженість. Конфлікт є практично немину-чим.

2. "Співрозмовник". Його гасло таке: "Краще поганий мир, ніж хороша війна". У кон-флікт вступає рідко, тому що його орієнтованість на спілку-вання, комунікативні здібності вчасно знімають напруженість. Цей тип особистості відкритий для прийняття позицій "супер-ника", не прагне змінити його думку та поведінку. "Співроз-мовник" уміє так вийти з цієї неприємної ситуації, щоби менше торкатися глибинних почуттів особистості. Він чут-ливіший до змін настрою парт-нера та вчасно намагається зняти непорозуміння, напру-женість у відносинах.

"Співрозмовник" не здат-ний на тривале протистояння. У конфліктних ситуаціях йому, як правило, припадає роль арбітра. Не випадково неофі-ційними емоційно-сповідними лідерами в колективі стають саме ці особистості. Правда, і вони мають уразливі місця й

надзвичайно чутливі до оцінки їхніх емоційно-комунікативних здібностей.

3. "Мислитель". Гасло: "Не-хай думає, що він переміг". Він вибудовує у думці складну систему доказів власної пра-воти й неправоти свого опо-нента. І тільки зміна життєвих обставин чи третій співучас-ник – арбітр – можуть вивести конфліктуючі сторони з глухо-го кута. Заглибленість у себе, повільність мислителя сприяє затяжному стану напруженості відносин. "Мислитель" найобе-режніший у діях, він ретельні-ше, ніж інші типи людей, обмір-ковує логіку своєї поведінки, хоча і менш чутливий у відно-синах, ніж "співрозмовник". На виробництві, у широкому колі спілкування є дистанційним у відносинах, тому йому склад-ніше потрапити в конфліктну ситуацію. Проте він вразливі-ший у близьких відносинах.

Взаємовідносини двох чи більше "мислителів" є специ-фічними через їхню орієнтова-ність на себе та погану керо-ваність ззовні (співпрацюють малоефективно, тому що між-особистісна дистанція взаєм-на, внаслідок чого вони діють самостійніше). Специфіка кон-флікту "мислителів" у тому, що для них є надзвичайно важли-вим інтенсивне спілкування, яке дозволяє ліпше усвідоми-ти причину, обставини, пози-цію сторін.

Різні типи людей по-різному чутливі до протиріч та конфлік-тів, що зачіпають різні сфери особистості. Так, "мислителі" гостріше за все сприймають протиріччя у сфері духовних цінностей, ідейного споріднен-

ня. Для "практика" важливою є єдність практичних результа-тів, цілей спільної діяльності. Якщо у сфері цілей та засобів діяльності, впливів та керуван-ня виникає протиріччя, вони дуже швидко вступають у кон-флікт.

Відхід як варіант результату конфлікту найбільш притаман-ний "мислителю", який не за-вжди відразу готовий до вирі-шення складної ситуації. Йому необхідний час для обмірку-вання причин і способів вирі-шення конфліктного завдання. Такий тип вирішення викорис-товує і "практик", додаючи при цьому елемент взаємності об-винувачення. Але взагалі для "практика" притаманнішою є активність позиції, тому вона найчастіше обирається у між-особистісних протиріччях.

Тактика відходу нерідко ви-являється у "співрозмовника", що пояснюється основною його властивістю під гаслом "співпраця за будь-яких обста-вин". "Співрозмовник" краще за інших розуміє ситуацію вза-ємодії. Він також є піддатливі-шим у відносинах та спілкуван-ні, віддає перевагу відходу від конфлікту, конфронтації, і тим більш – від примушування.

Прийом згладжування кон-флікту найчастіше викорис-товує "співрозмовник", тому що він віддає перевагу будь-якому, навіть поганому, нестій-кому миру перед "хорошою війною". Звичайно, це не озна-чає, що він не може використо-вувати прийом примушування задля збереження взаємовід-носин, але робить це, щоби усунути, а не збільшити проти-річчя.

Список використаних джерел

1. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / Анатолій Іванович Кузьмінський. – К. : Знання, 2005. – 486 с.

2. Пірен. Конфліктологія : підручник. – К. : МАУП, 2003. – 360 с.3. Цюрупа. Основи конфліктології та теорії переговорів : навчальний посібник. – К.: Кондор.

2004.– 172 с.

124

ФІЗ

ИЧ

НЕ

ВИ

ХО

ВА

НН

Я


Виховання освіченої, фі-зично та соціально здорової, творчої особистості є найакту-альнішим завданням сьогод-нішнього дня. Тому я, як ви-кладач фізичного виховання, розумію важливість завдання навчати студентів викорис-товувати резервні сили свого організму, тобто жити в сус-пільстві здоровою людиною, налагоджувати стосунки, спіл-куватися з людьми, передба-чати наслідки своєї поведінки та вміти приймати своєчасні рішення. Саме в Концепції на-ціональної системи фізично-го виховання зазначено «По-трібно поставити справу так, щоб кожна людина змолоду турбувалася про своє фізичне вдосконалення, маючи знання про гігієну і медичну допомогу, вела здоровий спосіб життя». І чим раніше ми почнемо цю роботу з молоддю, тим більше зможемо досягти.

Лубенський фінансово-еко-номічний коледж, що на Пол-тавщині, живе насиченим і ці-кавим життям. Творче обличчя коледжу – це здорові і вихова-ні студенти. Адже без фізично-го здоров’я неможливе резуль-тативне навчання, духовний та інтелектуальний ріст молодого покоління. Тому фундамен-том, на якому будується весь педагогічний процес, є фізич-не виховання студентів, фор-мування культури здоров’я та здорового способу життя.

Фізкультурно-оздоровча

робота в коледжі ведеться як під час занять, так і в позана-вчальний час. У своїй роботі викладача фізичного вихо-вання вважаю головним допо-могти студентам усвідомити, що систематичні заняття фіз-культурою і спортом сприяють розвитку основних фізичних якостей, вихованню волі, смі-ливості, наполегливості, пози-тивно впливають на зміцнення здоров’я, як наслідок, підвищу-ють розумову працездатність.

В арсеналі у нас є рухли-ві ігри, естафети, спортивна гімнастика з елементами на-вчального матеріалу різних дисціплін. На заняттях дають-ся знання з історії розвитку різних видів спорту, спортив-них досягнень у світі, Україні, області, місті, районі.

Не менш захоплюючими є командні спортивні ігри: бас-кетбол, волейбол, завдяки яким виховуються важливі ко-лективістські якості, витримка, дисциплінованість. Та найулю-бленіший і найпопулярніший вид спорту в коледжі – це, без-перечно, футбол. Хоча еле-менти цієї цікавої і захоплю-ючої гри не вивчаємо під час навчальних занять, але біль-ше уваги приділяємо в позана-вчальний час. Я відповідаю за

організацію роботи спортив-ного гуртка з футболу. Завжди радію, коли до гуртка влива-ються не байдужі до спорту першокурсники. Юнаки воче-видь віддають перевагу цьому масовому і найпоширенішому виду спорту, а тому мають в більшості випадків хороші і добрі навички гри в футбол. Щочетверга після навчальних занять проводиться гурткова робота, а саме: вивчення тех-нічної, тактичної та інтеграль-ної підготовки. Проводимо товаристські зустрічі з міні-футболу зі студентами Лубен-ського лісотехнічного коледжу, медичного училища, ДЮСШ. Тренувальні заняття проводи-мо на спортивному майданчи-ку коледжу і по можливості на футбольному полі зі штучним покриттям Лубенської ЗОШ №1. Дуже часто обговорюємо переглянуті по телебаченню трансляції футбольних мат-чів, цікаві спортивні замітки з періодичної преси. Щорічно організовую поїздку студентів-гуртківців на великі футбольні матчі до м. Києва. Поверта-ються вони з Києва до Лубен з неперевершеними враження-ми від побаченого і почутого.

Це є стимулом до старан-ності в навчальній діяльності,

Ç ÄОСВІÄÓ ÐОБОÒÈ ВÈКЛАÄАЧА ÔІÇÈЧÍОÃО ВÈХОВАÍÍß

Володимир Кононенко, викладач Лубенського фінансово-економічного коледжу Полтавської державної академії

Äîâãå æèòòÿ ìîæëèâå ëèøå çà óìîâè àêòèâíîãî ðóõîâîãî ðåæèìó. Ëþäèíà, ÿêà çàéìàºòüñÿ ñïîðòîì ñâ³äîìî, ã³äíà íàñë³äóâàííÿ.


ФІЗ

ИЧ

НЕ

ВИ

ХО

ВА

НН

Я

прагненні до фізичної доскона-лості.

Традиційно стало організо-вувати і проводити щорічно у вересні – жовтні зі студентами коледжу турнір з міні-футболу. Підводимо підсумки і визна-чаємо переможців, кращу ко-манду, кращого бомбардира та кращого воротаря.

Команда гравців з міні-фут-болу, яка захищає честь ко-леджу на спортивних змаган- нях, – це єдине ціле. Гравці ко-манди – небайдужі, вдумливі хлопці. Це колектив однодум-ців, які завжди борються за пе-ремогу до останнього. Брали участь у відкритому чемпіонаті м. Лубни з міні-футболу, зма-ганнях на кубок міста з міні-футболу.

Почесне ІІ місце з міні-фут-болу зайняла команда коле-джу у змаганнях на Кубок Ан-дрія Біби (2015). Цей турнір проходив у Лубенському лісо-технічному коледжі в присут-ності уславленого футболіста минулих років.

Кожного року проводиться Всеукраїнський турнір з мі-ні-футболу на кубок «Юність Посулля». Наша команда що-річно бере участь в ньому (ІІІ місце, 2014 р.).

У першості Полтавської об-ласті з міні-футболу в залік спартакіади студентської мо-лоді ВНЗ І – ІІ рівнів акреди-тації футболісти Лубенського

фінансово-економічного коле-джу зайняли ІІІ місце в 2013 році та І місце серед аграрних навчальних закладів.

Ці невеликі здобутки і пере-моги надихають юнаків, є сти-мулом для подальших трену-вань і самовдосконалення.

Сьогодні ми дедалі часті-ше повертаємося до наших витоків: рідної мови, народної гри, традицій українського на-роду. Кроком назустріч цьому відродженню є проведення спортивно-патріотичного свя-та «Козацькі забави» серед студентської молоді Лубен. Студенти коледжу – активні учасники цього свята, сильні, спритні, з великим бажання перемагати посіли ІІ місце у 2015, 2016 рр.

Традиційними стали в Лу-бенському фінансово-еконо-мічному коледжі чемпіонат з настільного тенісу, волейболу,

шашок, змагання з армспорту та туристичні походи.

Заняття з фізичного ви-ховання, участь у масових фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах сприяють формуванню у студентів звич-ки займатися фізичними впра-вами самостійно і система-тично. З досвіду роботи знаю, якщо студенти отримують за-доволення від занять спортом, то у них формується позитив-не ставлення до фізичної куль-тури на все життя.

Для покращення фізично-оздоровчої роботи зі студент-ською молоддю, ми, викладачі фізичного виховання, спільно з адміністрацією коледжу та членами педагогічного колек-тиву підтримуємо і відзнача-

ємо активістів спортивного життя словами вдячності, по-дяками, спортивними грамо-тами та дипломами, а також шукаємо резерви покращення матеріально-технічної бази для занять фізкультурою й спортом.

Доведено, що довге життя можливе лише за умови ак-тивного рухового режиму. Лю-дина, яка займається спортом свідомо, гідна наслідування.

Студенти нашого коледжу в переважній більшості оби-рають здоровий спосіб життя. Витривалі, здорові, спритні – вони люди майбутнього.

126

ВИ

ХО

ВН

ИЙ

ЗА

ХІД


Прибраний зал. На столі фото чоловіків у різні вікові періоди.

Викладач. Доброго дня, студенти та гості. Сьогодні ми з вами зібралися на черго-ву годину спілкування, тільки тема наша не дуже звична…

Всі ми звикли, що на на-шій українській землі завжди звеличували жінку. Її оспіву-вали в піснях, присвячували вірші, писали поеми. Її красу змальовували художники… І в час гендерної рівності, я хочу поговорити з вами про чоло-віка… Чому? Тому що вони поруч з нами у нашому житті постійно. Ми зустрічаємось з ними щодня на заняттях, тому що вони навчаються у нашій групі, вони ваші викладачі. Зрештою, вони дуже вміло ке-рують, нашим коледжем. Вони живуть поруч у гуртожитку, чекають нас дома, а найголо-вніше, що коли ви закінчите навчання і підете працювати в початкову школу, то вашим завданням буде не тільки на-вчити дітей писати і читати, а і виплекати їхні дитячі душі, зокрема закласти фундамент для того, щоб з маленького хлопчика-бешкетника виріс справжній чоловік. А чоловік, насправді, досить багатогран-не слово. От про ці грані про-поную вам поговорити. Ну а чому наша година спілкуван-ня проходить в такій святковій формі, ви зараз дізнаєтесь..

Ведуча 1 Сьогодні ми зі-бралися напередодні свята. Якого? Всесвітнього дня чо-ловіків. Чи знали Ви, що від-значають і таке свято? Ні? Тоді запам’ятайте, 19 листо-пада – Міжнародний день чо-ловіків. І це не жарт.

Всі ми звикли, що 8 берез-ня святкуємо Міжнародний жіночий день, але ніколи не замислювались над аналогіч-ним святом для чоловіків. Ви можете сказати: «Як це? Ми ж святкуємо День захисника Вітчизни. Ні, то інше. Там чо-ловіків поділяють на майбут-ніх і нинішніх захисників, а в цьому святі всі будуть рівні. На початку 90-х років мину-лого століття американський, професор Томас Оастер про-водив заходи святкування дня чоловіків. Підтримки було мало і у 1995 році Оастер від-мовився від ідеї святкувати надалі цей день.

Ведуча 2 І ось у такій краї-ні, як Тринідад і Тобаго, у 1999 році вперше офіційно було відсвятковано Міжнародний день чоловіків. Засновником вважається Джером Тілук-сінгх, який запропонував дату 19 листопада, тому що в цей день народився його бать-ко, якого Джером вважає взі-рцем справжнього чоловіка. Тепер кожного року у близько 60 країн світу святкують цей день. До них належать США, Великобританія, Канада, Да-

нія, Норвегія, Франція, Італія, Ірландія, Австралія, Індія, Ки-тай, Ямайка, Румунія, ЮАР, Танзанія, Зімбабве, Сейшель-ські острови, Пакистан, Куба, Казахстан, Угорщина, Сінга-пур, Мальта та інші. З кожним роком програма відзначання цього свята поширюється. Проводяться семінари, ра-діо- та телепередачі, мирні демонстрації.

Студентка 1 "Чоловік – це доросла людина чоловічої статі, однієї з двох статей роду людей", – таку відповідь дає нам Вікіпедія. "Одружена особа стосовно до своєї дру-жини", – так пише Академіч-ний тлумачний словник

То хто ж він, Чоловік? Який він? Що малює ваша уява, коли ви чуєте це слово, В яко-му ритмі б’ється ваше серце, коли ви чуєте ці сім літер? Які образи з’вляються у свідо-мості?

Студентка 2 Для когось – це маленький хлопчик з вели-кими розумними оченятами і пустотливим поглядом. Бать-ківська радість, надія і споді-вання. СИН.

Студентка 3Маленький сину, Виростай скоріш,Будуй мостиІ зводь величні храми,Люби весь світ,Та пам’ятай завжди –Ти найдорожчий Для своєї мами!

ЧОЛОВІК! ЩО ХОВАЄ В СОБІ ЦЕ СЛОВО?

Марія Осип,викладач Луцького педагогічного коледжу


ВИ

ХО

ВН

ИЙ

ЗА

ХІД

Маленький сину, Виростеш колись,Подай хлібину,Кому є потреба.І де б не був ти –Пам’ятай завжди:Нікого в світіКривдити не треба!Маленький сину, Піднімайсь скорішІ в тебе є ще За спиною крила.Тобі під силуОбійняти світ,Бо ти – Людина,Чуєш? Ти – Людина!Маленький сину,Виростай, мужній,Ходи по світуВласними стежками.Та де б не був ти На усій землі –Ти найдорожчийДля своєї мами!Студентки виконують пісню

про сина.Студентка 4 Маленький

хлопчик росте, набирається сили, мужніє, перетворюю-чись на красеня-юнака, в сер-ці якого починає горіти вогонь нестримного і світлого почут-тя... Кохання. І хтось потоне в його очах, знайде підтрим-ку і захист в сильних обіймах і стане цей юнак для когось всесвітом.

Студентка 5 А ти лише тримай мене за

рукуІ ніколи не відпускай.Коли поруч з тобою стою я,Життя моє схоже на рай.А ти лише дивись мені в

очі,В них вся правда моя і лю-

бов,Коли поглядами зустрічає-

мось,Не потребуємо зайвих роз-

мов.А ти лиш відкрий своє сер-

цеІ любов мою щиру прийми,Дай надію, що будеш чека-

ти,

Та щосили мене обійми.А ти лише тримай мене за

рукуІ ніколи не відпускай,І здолавши всі перешкоди,Ми побудуємо рай.Студенти виконують вальс

під пісню "Кохана, сонце і небо"…

Студентка 6 Є ще один чу-довий прояв чоловіка. Такий знайомий нам з дитинства, такий рідний кожному з нас і такий необхідний…Батько… Споконвіку в сім’ї батько вва-жався господарем. Він піклу-ється про родину, годує та за-хищає її. Він навчає нас жити за законами любові і правди, не дає нам збитися з життєво-го шляху.

"Що робить батько, те й його дитятко", "Годуй батька на печі, бо й сам будеш там", "Як син до батька ставиться, таких синів матиме", – так го-ворить народна мудрість.

Студентка 7 Дедьо, бать-ко, тато, татко, татусь! Чому "татусь"? Легенда розповідає так: “Давно колись до молодої матері навідувалась лісова царівна Леля, бо полюбився їй синочок на ім‘я Тато. Гар-ненький хлопчик привітно по-сміхався до лісової красуні і та подарувала йому пісеньку "Татонько, татонько". Виріс хлопчина у статного парубка. З‘явилися у нього свої діти, їх Леля навчила кликати свого батька “тато", "татусь", "таточ-ко”. Чи справді було так чи ні, але всі українські діти з дав-ніх-давен кличуть батька тат-ком, таточком, татусем.

Тату, татусю, таточку... Скільки ніжності й теплоти

в цих словах. А чи завжди ми знаходимо час, щоб сказати татусеві, як ми його любимо?

Студентка 8Хто научить жити свято,Батьківщину берегти?Ну, звичайно, – любий

тато, –

Скаже кожний, я і ти.Хто мене щодня голубить,Зігріває, як вогонь?Ну, звичайно, тато знову –З ним не матимеш журби.Хто навчить любити працю,Боже славити ім’я,Зустрічати сонце вранціНіжним співом солов’я?Тато! Тато! Звісно, тато! –Ляже думка на чоло.Чи було б сьогодні свято,Якби тата не було.Студенти виконують пісню

Наталії Май «Коли заплаче серце батька».

Студентка 9 Є у нашому житті люди для нас дуже до-рогі, ми їх дуже любимо. На-род говорить: поки діда – поки й хліба. Справжнім господа-рем, главою у кожній родині є дідусь, який перетворився із суворого, вимогливого татуся у доброго, ніжного, поблажли-вого дідуся.

Студентка 10Мій сивий, лагідний дідусь,

я до землі тобі вклонюсь,За теплоту твою і ласку, за

мудре слово, гарну казку.Ти вчив нас, як на світі

жити, як один одного любити,І твій розумний заповіт я

пам’ятатиму повік.Мій рідний, рідненький,

ріднесенький, з тобою радію й сміюсь.

Мій сивий, сивенький, си-весенький, найкращий у світі дідусь.

Дідусю, дідусю, тобою гор-джуся, за тебе я Бога молю.

Дідусю, дідусю, тобі при-знаюся, як сонце, тебе я лю-блю.

Як виросту швидко, швиде-сенько, то небо тобі прихилю,

Бо ти мій дідусь дороге-сенький, в тобі я себе впізнаю.

Студенти виконують пісню Анни Мороз «Пісня про діду-ся»

Студентка 11 Сильне пле-че, мужні руки, опора, за- хист – це ще один прояв чолові-

128

ВИ

ХО

ВН

ИЙ

ЗА

ХІД


чого єства – Захисник. В кон-тексті сьогодення, коли війна прийшла на нашу землю, ця риса актуальна, як ніколи.

Студентка 12 Народна му-дрість стверджує, що земля може нагодувати людину сво-їм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому, це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її блага-ми і дарами. Виконуючи цей почесний обов'язок, чолові-ки ідуть берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її цілісності.

Студентка 13 Ми вимов-ляємо "Солдат", і серце в кожного з нас починає битися по-іншому. У когось з сумом і відчуттям безповоротної втра-ти, бо так і не дочекалися його повернення. Так, ворожа куля обірвала молоді життя Воло-димира Прокопчука та Артема Карабана, випускників нашого коледжу. У когось – з нестерп-ним болем, бо бачив його рани, а в когось з радістю, бо повернувся. Наш випускник Володимир Гринюк не тільки повернувся, а й у свої 28 став наймолодшим Героєм Украї-ни. Але нікого це слово не за-лишає байдужим.

Студентка 14 (сидячи за столом і пишучи лист)

Привіт, солдате! Ти мене не знаєш,

Я просто дівчина, живу собі як всі.

В моєму місті тихо, не стрі-ляють,

Але війна торкнулася душі,Чому пишу тобі? Бо серце

просить,Бо я так звикла, у віршах

думки.

В моїй країні сльози, біль і розпач

І так нестримно пишуться листи.

Ти зараз там, на Сході, за-хищаєш

Свою країну на передовій,Там дуже страшно, пострі-

ли лунають,Та ти ідеш вперед, вперед

у бій.Ти борешся за волю Укра-

їни,За незалежність, за її жит-

тя,І за майбутнє кожної люди-

ни,А серед тих людей також і

я.Ти тільки повернись, бла-

гаю, чуєш,Ти не лети високо в небеса,Бо тут, на цій землі тебе че-

каютьБатьки, дружина, діти…

вся сім’я.І вся країна молиться за

тебе,Щоб швидше повернувся

ти живим,І я також щодня молюся

небу,Аби в моїй країні настав

мир…Я сподіваюсь, ці рядки по-

чуєш,А може, прочитаєш у листі,Я дякую Тобі, що захищаєш Мою країну, дякую тобі Студентки виконують пісню

Катерини Бужинської «Солдат України»

Студентка 15 Споконвіку наша земля славилася видат-ними чоловіками, мудрими та рішучими, такими, як Володи-мир Великий, який провів ма-сове хрещення Русі у 988 та розпочав карбування власних

монет – срібників та златників.Ярослав Мудрий, успі-

хи зовнішньої політики якого ґрунтувалися не на застосу-ванні збройних сил, а на ди-пломатичній діяльності. Саме за його правління місто Київ перетворилося в одне з най-більших і найгарніших міст у середньовічній Європі. У Киє-ві Ярослав в 1037 р. спорудив митрополичий Софійський со-бор, що зберігся й донині.

Студентка 16 Сильними та войовничими, такими як Бог-дан Хмельницький, Іван Ви-говський, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Іван Мазе-па, Іван Скоропадський, Пи-лип Орлик, Павло Полуботок, слава про яких гриміла світа-ми, яких боялись і поважали, яких ненавиділи і звертались за допомогою.

Викладач. І сьогодні до нас на свято завітали гості, нащадки козацького роду, які відроджують історію коза-цтва. Це представники школи козацьких бойових мистецтв «Герць» з Луцька.

Студентка 16 І поки на на-шій землі ростуть такі мудрі, розумні, статні, сильні, ха-ризматичні, творчі, цілеспря-мовані та відважні чоловіки, нащадки славного козацького роду, доти будуть у нас справ-жні сини, найкращі батьки, від-дані кохані, найдобріші дідусі та справжні захисники. І поки є на нашій українській землі справжній чоловік, допоки є, і завжди буде, наша рідна, кві-туча незалежна Україна.

Студентки виконують піс-ню Ірини Зіньковської «Нехай квітує Україна».

osvitatk.com.uaosvitatk.com.ua/wp-content/uploads/2018/08/ОСВІТА-12-45-на-друк.pdf ·...

Documents