ЦИТРИНА 11

Святo наближається!

=======

=======

======

======

1

2

АФIШАaf

ishal

viv.

net

3

25грудня

28грудня

26грудня

Вистава «Таїна буття» (16+)25 грудня, 18:00, Театр для дітей та юнацтва (вул. Гнатюка, 11)

Тривалість – 2 год.До дня народження Івана Франка. Лірична драма на 2 дії, що присвя-чена життю та творчості видатного українського письменника.Вистава в повній мірі розкриває усю складність взаємин між чоловіком та жінкою не лише через призму геніальності Франка, перед нами Франко – чоловік і митець, уся багатогранність почуттів, емоцій, рішень, поразок та перемог. У чому ж незбагненність людсь-ких стосунків? У чому полягає таїна буття? Можливо, відповіді на ці запитання ви отримаєте після перегляду вистави.

Краща соціальна реклама26 грудня 2014, 21:00, Анти-кафе «CoMMuna» (вул. Галицька, 1)

Вартість: 40 грн.Під кінець року I LIKE підготували показ Кращої Соціальної Реклами.Тривалість показу 1.5 год.Кількість місць обмежена.Квитки можна придбати в адміністрації закладу СoMMuna.

Майстерня різдвяної листівки28 грудня 2014, з 11.00 до 17.00, вул. Устияновича, 10/1

Музеї Леопольда Левицького запрошує виготовити графічні листівки на справжньому друкарському пресі.Наближаються новорічно-різдвяні свята, і саме зараз час готувати подарунки та підписувати вітальні листівки рідним та друзям. Якщо ви хочете приємно здивувати їх, не полінуйтеся та створіть святко-ву поштівку своїми руками. Такий подарунок завжди буде безцінним для близьких, адже зберігатиме тепло ваших рук і щирість та любов вашого серця.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

АФIША АФIША Четвер. 25 грудня

4

4січня

30грудня

7-8січня

Новорічні вечорниці30 грудня,19:00,Львівська обласна філармонія(вул.Чайковського, 7)Вартість: 40 - 80 грн.Новорічні вечорниці - яскраве та самобутнє явище. Феєрія новорічної казки захопить і полонить своєю вишуканістю, креативністю та коловоротом позитивних емоцій, які нам, українцям, зараз так необхідні. Долучитися до дійства може кожен - завітавши із святко-вим настроєм у Львівську філармонію.

Фестиваль «Спалах Різдвяної звізди»7-8 сiчня, 14:00 - 17:00, Музей народної архітектури і побуту

«Шевченківський гай»Традиційне вертепне дійство на Різдво у Львові.7 січня на відвідувачів чекають колядування творчих колективів міста, виступи вертепів, представлення українських Різдвяних звізд, зимові ігри, конкурси, та для всіх любителів снігу – гірка для катан-ня на санчатах та ковзанка, українські забави та традиційні народні танці, смачні пампухи та теплий чай від господаря та господині. 8 січня відбуватиметься святкова хода звіздарів, колядників, учасників вертепного дійства вулицями старого міста.

Різдвяний павук. Відкритий майстерклас4 сiчня, 19:00, Fredra.61 (вул. Олександра Фредра, 6)

Український різдвяний павук - традиційна українська різдвяна декорація, що стоїть на межі забуття, яку ми прагнемо відновити і на-дати їй нового життя. На жаль, цю красу зустріти сьогодні в Україні не так просто, а якщо й так, то побачити процес її виконання і почерп-нути такого досвіду можна лише у виняткових випадках. Сьогодні в тихий недільний передріздвяний вечір ми запрошуємо тебе долучи-тись до відродження української традиції разом з нами, і створивши своїми руками принести її у свій дім.Ініціатор і куратор майстер-класу, знавець та надзвичайно таланови-та майстриня - Лілія Лучишин. Для виготовлення різдвяних павуків з собою мати: солому, або коктейльні трубочки без згину; голку(циганську); нитку.

ФЕШН IЗ МАЙ ПРОФЕШН

5

Mel

issa

Zhab

otyn

ska

ФЕШН IЗ МАЙ ПРОФЕШН П’ятниця. 26 грудня

6

КНИГА НА ТИЖДЕНЬВа

лент

ина

Рущ

ак

7

Дзвiнка Матiяш, Ко-стянтин Москалець, Софiя Андрухович, Гали-на Вдовиченко, Марiанна Кiяновська, Мар’яна Сав-ка, Андрiй Бондар, Сергiй Жадан, Iрена Карпа, Хри-стя Венгринюк, Оксана Луцишина, Лариса Денисенко, Андрiй Курков потішили читачів своїми свят-ковими і чаруючими розповідями.«13 різдвяних історій» – шоста зи-мова книга «Видавництва Старо-го Лева», але на цей раз вона для дорослої аудиторії. Кожен текст осо-

бливий та індивідуальний, просякнутий гармонією, загадками, надіями та вірою. Повністю або частково автобіографічні історії змусять повірити в різдвяні дива та усміхнутися і зрозуміти, що життя таки чудове.Гортаючи сторінки книги, ти поринаєш у світ добра, який іскриться, наче сніг під яскравим сонцем. Деякі історії па-лахкотять наче вогник від свічки, деякі кидаються іскрами від багаття, інші го-рять повноцінним вогнищем, але кожна здатна подарувати своє тепло.Нехай ця книга, як Вифлиємська зоря, допоможе подолати темряву ночі, стане провідником до щастя та затишку!

КНИГА НА ТИЖДЕНЬ Субота. 27 грудня

8

13 рі здвяних і сто рі й

Юлі

я Дрі

бко ЛЬВІВСЬКІ ПОСИДЕНЬКИ

9

Щороку на зимові свята у Львів приїжджає найбільша кількість туристів за всі сезони. Новорічна ялинка, різдвяна шопка, щоденні колядки і ще й ярма-рок. Все це не може залишитись без ува-ги туриста і навіть самого львів’янина. З-поміж усіх розваг найцікавішим тури-стам видається ярмарок, де можна прид-бати оригінальні речі, поїсти і попити гарячого глінтвейну. Так виникає нагода добряче на тому заробити.Ні для кого не секрет, що купувати що-

небудь у свята – дорого, а, тим паче, у центрі міста. Зимовий ярмарок не є ви-нятком. Львів’яни скаржаться, мовляв, раніше ще можна було придбати собі дизайнерську річ, наприклад, сережки чи футболку, а цього року, мало того, що ціни високі, то ще й у кожній другій будці одні і ті ж товари. Пройшовшись вздовж розкладених яток, я зауважила, що справді, нічого оригінально не було. Можливо, тим, хто у Львові вперше чи вперше на зимовому ярмарку, він видаватиметься винятково

Традиційний стометровий кооператив

Неділя. 28 грудняЛЬВІВСЬКІ ПОСИДЕНЬКИ

10

красивим і не схожим ні на що. Але для тих, хто вже побував на цьому ринково-продовольчому зборі, всі речі знайомі і навіть простакуваті. Яблука в глазурі, посипані горішками, футболки з гербом України, в’язані шкарпетки і рукавиці, біжутерія і наїдки (смажена-пересмажена картопля зі салом, пляцки, «арсенівські» пампухи і гарячий глінтвейн). Кожного року одне і теж. Їй-богу, як на культурну столицю Україні, можна було ярмарок зробити більш цікавий. Туристи святковим настроєм ярмарівських працівників задоволені і товарами теж, але зізнаються, що виста-чило б і 5 будок, бо всюди і так однакові товари, а так хоча б стометрівку не займа-ли б непотребом. «Краще б зробили місце

для посиденьок після колядок і гальби пива» - каже поляк українського поход-ження Бартек. Іноземець нарікає і на те, що сувеніри годі купити: «Те, що ку-пляв минулого року дружині, прийдеться те саме купляти і цього. Ну що ж, теплі в’язані шкарпетки їй не завадять».Інші відвідувачі стараються не помічати цього масового кооперативу, а просто на-солоджуються атмосферою свята. Так рад-жу зробити і я вам. Сувеніри сувенірами, а свята в такому місті варто відгуляти.Отже, залишається чекати, що на наступ-ний рік різдвяні ініціативи будуть більш радикальними і оригінальними, а цей рік – пробачимо. Все-таки не до «гульбану» якось, коли таке в країні...

Улян

а Ко

риць

каАРТпоходеньки

11

«Ми усі разом заколядуєм і Україну нову збудуєм!»

Різдво без Вертепу та святкової коляди все одно, що борщ без сметани – їсти можна, але немає потрібного післяприсмаку і ароматного задоволення. Саме такий згорток пісенної насолоди й гомін дітвори та молоді зустрічають у кожній хаті українського поселення.З давніх-давен вже нікого не здивуєш костюмом царя Ірода чи дивакуватого та наглого «жида». Адже всі зна-ють, що таке Вертеп. Вертеп – вуличний пересувний ляльковий театр, в яко-му участь можуть брати як діти, так і дорослі. Основ-ною ідеєю українського Вертепу вважають відтворення сцени народження та переховування Ісуса Христа. У традиційних українських селах можна зустріти та почу-

ти ангела, пастухів, жида, козака та козачку, трьох царів, Ірода, смерть, чор-та, циганку, козу. Але для кожного регіону Вертеп може по-різному напо-внюватися. Тому все за-лежить від конкретної віддаленості відносно ну-льового меридіана.Щодо «католицьких» Вертепів, то тут є дещо інші відмінності. Теа-тральна сцена народжен-ня Спасителя проводиться здебільшого в костелах, де вже можуть бути і якісь певні декорації, і музич-ний супровід, і органна музика. У такому Вертепі набір акторів дещо інший: там присутні лише біблійні постаті (Марія, Йосип, ма-ленький Ісус, пастухи, ан-гели, царі та прості діти, схожі до українських ко-лядниць). Зазвичай такі постановки проводяться у дусі «західного Різдва», дещо іншого, ніж у нас. Спираючись саме на такий приклад біблійних поста-тей, по всьому світі ство-рюються так звані «шоп-ки», що також називають

Понедiлок. 29 грудняАРТпоходеньки

12

Вертепом або вертепною скринею. Саме така «штуч-на конструкція» має на меті відобразити історію вифлеємської стайні, де відбулося чудо Різдва Хри-стового. Шопки можуть мати як малі, так і великі форми. Як і в «католиць-кому» Вертепі персонажі є такими ж самими, проте тут вже з’являються звірі, оскільки дія відбувається в тваринній стайні. Такі шопки є дуже популяр-ними серед європейців та американців, тому що різдвяні конструкції при-ваблюють туристів та завжди передають настрій та дух Різдва.Якщо ж повернутись до

традиційного українського Різдва, то окрім Вертепу у се-лах також протягом свят ходять колядники різного віку, де у своїх колядках та віршах вони бажають у кожній домівці щастя, спокою та миру. І, до речі, про мир. У час січневих «трьох празників» не будьте скупими і черствими та подякуйте подумки за святковим столом кожному воїну, який зараз колядує не в теплому будинку, а в кращому випадку, в компанії га-рячого чаю і макової булки, замість куті. Подякуйте своїй родині за те, що ви знову разом, що ще одне різдзвяне чудо ви змогли зустріти спокійно та благополучно. Под-якуйте і собі за те, що не зламалися, що рік, який про-майнув від останнього святого вечора, загартував у вас ще більше сили та мужності, ще більше відвертості та «революційності». І наступного Різдва обов’язково зберіться дружньою компанією на «Нова радість стала..» ;)

МУЗАproduction ...

13

Ви можете бути різними,І навіть протилежними:Він — айзбергами грізними,А ти — палкими пожежами...

Повір, це не проблема,Із цим можна змиритися,Якщо ти готова гаснути,А він готовий топитися...

Та все ж перед прем`єроюНе забудьте, звірте сценарії,Бо в когось — звичайне сіно,А в когось — колекційні гербарії.

Якщо за все платити долі…Яка ціна? Я заплачу.Якщо про щастя не говорять,То я про тебе промовчу.

Бо ти — як альфа і омега.Не просто грецький алфавіт.Ти — все. Моя небесна сфера.Ти мій Надир і мій Зеніт.

ВIвторок. 30 грудня

МУЗАproduction ...

14

Нехай нас розділяють океани,Широти в нас з тобою зовсім різні.Нехай у тебе дощ, в мене — тумани,Хай в тебе весни ранні, в мене — пізні.

Нехай ти у під`їзді на сходинці,А я сиджу в квартирі на паркеті.Ми точно разом, а не поодинці,Ми, як раніше, — на одній планеті.

Ярина Сидорович

Юлі

я Дрі

бко СВІЖЕ М’ЯСКО

15

«Rockoko» підкорював столицю безпосередністю

Львівський гурт Рококо дебютував у Києві з новою програмою - новими учасниками колективу. Емоціями від концерту поділились і зі мною.У Львові гурт Рококо вже досить відомий. Хлопців вже не раз чули на львівських сценах, але у Києві вони ще не виступали. Приїхавши з виступу, музиканти кажуть, що це був найкращий концерт за весь час існування гурту. Хороше налаштування апаратури, чудова акустика, гаряча публіка – що ще потрібно музи-канту? Новий учасник Іван зізнається, що дівчата навіть просили, аби зазнимкуватись з гуртом. Це, безперечно, для досить таки молодого гурту успіх.Рококо існує не-мало-небагато вже два з по-ловиною роки. Львівські хлопці

Середа. 31 грудняСВІЖЕ М’ЯСКО

16

ще в 2013 році поставили собі за мету підкорити львів’ян своїми цікавими каверами на відомі рокові хіти. До сьогодні у них вже є більше ста аранжувань на різні пісні. За такий короткий період існування гурту вони мають своїх прихильників і свою сцену.Рік тому «Рококо» запросили виступати у Лівому Березі. Ті погодилися. Там регулярно виступають і до сих пір, але вирішили розширити масштаби своєї популяризації гурту і поїхали з новою програмою у столицю. Нова програма – це видозмінений склад гурту. Тепер, замість трьох віолончелістів, гратиме лише два – Володимир Котляров та Ігор Процик. Антон Яслинський, який ко-лись грав на перкусії, тепер грає на барабанах. І новий учасник гурту, ще один спільник «струнних» - бас-гітарист Іван Андрейко. Відповідно і звучання музики було зовсім інше, і його подача за рахунок басу була набагато сильнішою.

17

Юлі

я Дрі

бко СВІЖЕ М’ЯСКО

Хлопці з радістю нахвалюють Івана. Мовляв, це наш молодий талант. «Впо-рався з усіма нотами і вивчив їх за 3 дні до концерту, що для музиканта є дуже складно. Та й працювати з ним дуже лег-ко», - зізнається віолончеліст Володи-мир Котляров.З іншим учасником, Антоном, хлопці дозволяють собі пожартувати, бо пра-цюють з ним ще з весни. Кажуть, що ба-рабанщик кусається, тому садять його за такою собі ширмою. А насправді, садять так Антона, аби його удари не приглушу-вали звук струнних. Михайло Романишин (скрипаль) жаліється лише на одне – в них немає сво-го звукорежисера, бо як би там не було, інструмент краще звучатиме, подача зву-ку буде набагато сильнішою, відповідно і виконання музики буде професійніше. Звукорежисер – це невід’ємна ланка між музикантами і слухачами.Взагалі, «золотий склад» гурту (так вони себе самі називають) – Михайло, Воло-димир та Ігор – хлопці з почуттям гумо-ру. На кожне питання практично завжди відповідають жартами. Тому на питан-ня, чим дивували Київ, не задумуючись відповідають: «Безпосередністю!»А Володимир доповнює: «Київ диву-

вали собою. Гурт «Рококо» настільки професійний, що нам не треба нічим ди-вувати. Ми просто виходимо на сцену, а слухачі відразу починають дивуватися.»Дозволю собі припустити, що з їхньою «безпосередністю», столична публіка ще довго згадуватиме їх. Бо що на сцені, що в житті, «золотий склад» гурту любить скалозубити.Звісно, це не заважає їм бути професіоналами у музиці. Навпаки, така харизма сприяє налагодженню стосунків зі слухачами. Напевно, тому у Львові ча-сто гоцають на їхніх концертах під рит-ми року. Бо ж переважно хлопці роблять аранжування на відомі рок-хіти, тому то й «Rock-oko». Хоча кажуть, що викону-ють багато хітів, які зовсім не є роком. Окрім того, хлопці обіцяють найближ-чим часом запрезентувати свої нові тво-ри, які написали самі. У Львові із новою програмою «Рококо» ще не виступали. Відразу посягнули на найвищу гору в Україні – на столицю. Про презентацію нового складу у Львові ані пари з вуст. Зате діляться плана-ми про поїздку у Хмельницьк. Будемо сподіватися, що найближчим часом і Львів почує музикантів.

18

Середа. 31 грудняСВІЖЕ М’ЯСКО

Photo: Melissa Zhabotynska

Photo: Elena Umrihina

КУЛIНАРНI ФОРМУЛИВа

лент

ина

Рущ

ак

19

КУЛIНАРНI ФОРМУЛИ Четвер. 1 сiчня

20

21

АНАЛIЗУЙ!Ю

лія Д

рібк

о АНАЛIЗУЙ!

Вже третій рік поспіль ціни на ялинки практичо не змінилися, а якщо навтіь змінилися, то відносно скачка валюти - це мізер. Виходить, що дерево не підпадає під цінову політику держави. Але які ялинки продають і чому вони такі дешеві?«У Львові перед Новим роком годиться купити ялинку!» - так думає більшість. При чому навіть попри те, що вже декілька років на вітчизняному ринку мож-на купити чудову штучну ялинку, багато хто рветься купувати справжню. Мов-ляв, запах ялинки, атмосфера трохи інша. Так, попит на товар провокує більшу пропозицію, але ціни одні і ті ж.Перед Новим роком, 25 грудня, потрапила на Привокзальну, де побачила

Ялинкові диллери

22

АНАЛIЗУЙ! П’ятниця. 2 сiчнязбіговисько людей, які та-щили за собою ялинки. Якби я це зазнимкувала, то це було б схоже на ша-баш з мертв’яками, в ролі яких були самі ялинки, а відьмами - бабулі по метр двадцять у висоту і в довжи-ну. Ялинки ніби виростали з асфальту. Було страшно біля цього йти. Дерева помирали стоячи.Для цікавості запитала за ціну ялинки, яка була ростом така ж, як і бабуля, і вид-но стомленими були вони обидвоє. - Скільки ваше дерево? - пи-таю я.- 100 грн., доцю!Ялинки я, звісно, не взяла, але бабуля ще пару кроків за мною з тією дохлою ялинкою йшла і кричала: «Віддам за 50!».Зрештою, стільки коштує дерево, яке росло 15 років і яке допомагало нам дихати.Йшла далі і натрапила на цілий фургон хвойних – від маленького і до великого. Питаю скільки коштує ота велика (близько 2-х м), каже продавець - 250 грн. Та-ких зелених красунь там було десяток. Привезли їх з Дрогобича.Відразу і питаю чому такі ялинки дешеві, а один із продавців мені:- Дитино, а ти б купила, якби були дорожчі?Пам’ятаю минулого року теж питалася за ціну, була така ж. Тому дивно, якщо ж ринок валюти настільки змінився, змінилася і ситуацію в країні, економіка, а дерево, як сировина і такий собі святковий додаток в ціні не змінився. За що ж

АНАЛIЗУЙ!Ю

лія Д

рібк

о

23

живуть ті продавці?Ще одним важливим моментом була і правова сторона продажу. Оскільки декілька років тому почав діяти закон стосовно заборони продажу НЕмаркова-них ялинок. До слова: маркування - це підтвердження того, що ялинку виру-бали у спеціально місці - розсадник чи плантація (ДСТУ 6076:2009 розділ 1). Крім того громадянин повинен подати документи в спеціальний орган і виписа-ли лісовий квиток відповідно до ст. 69, 72 Лісового кодексу. Таким чином можна врегулювати масове вирубування лісів у Карпатах. Але не то було. Пройшовши через все збіговисько ялинкових дилерів, лише з десяток їх мало маркування. А отже, всі інші вирубувались деінде в лісі. Виникає ще один нюанс. Віднедавна по-чали робити складені ялинки. На вигляд вони так, як то на картинках - пишні і гарні. Зроблені вони із гілок ялинки. Себ-то не рубають все дерево, а лише гілочку. Гілочку до гілочки - ось і зелена на Но-вий рік. Ціни на такі ялинки, зрозуміла річ, вищі. Це не просто піти і зрубати, це зробити. Така метрова красуня коштува-тиме від 200 до 300 грн. Двометрова - від 300 до 500. Більшу ціну я не зустрічала.Виходить, що складена ялинка вдвічі до-рожча за зрубану. Але, якщо добре поду-мати, купляти ціле дерево, яке красувати-

АНАЛIЗУЙ! П’ятниця. 2 сiчня

24

меться всього лише два-три тижні дома, нерозумно. Певно, пора мудрішати. На дворі 21 сторіччя, а ми досі не розуміємо, що дерева – наші легені, а тим паче хвойні. Вбиваючи їх, ми вбиваємо себе. То краще заплатити трохи більшу ціну, аніж забирати в себе кисень. До того ж, 350 грн. за середню ялинку, то не така вже й велика ціна, якщо враховувати скільки ми витрачаємо грошей на свята: олів’є, ковбаса і щось файного ви-пити. Від так, такий новорічний додаток (як ялинка) невигідний нікому. Купляючи собі зелену красуню до-дому, ми прирікаємо себе залиши-тися без лісу, тому і без кисню. До того ж, таке задоволення не без-коштовне. Та й дилерський бізнес не надто вигідний. Якщо на 300 грн. колись можна було чогось та й накупити, то сьогодні одна ковбаса на стільки заважить. Як на мене, то було би цілком до-статньо придбати собі штучну ялинку один раз і мати на кілька років. Накупити прикрас, створи-ти новорічну атмосферу, нехай без запаху хвойних, зате 300 грн. в кишені і здорові легені.

Ната

Лей

цюсь

КIНОПОГЛЯД

25

Кожної зими, як тільки випаде сніг, коли настає вечір, коли какао ще гаряче, а поп-корн готовий, твій зимовий кіноплейлист одразу ж поповнюється новими фільмами, які просто зобов’язаний переглянути в хо-лодну пору року! Але в ньому завжди є місце для класики новорічно-різдвяного жанру – всі частини «ГП», «Різдвяна історія» і, зви-чайно ж, «Сам удома» (список можна про-довжувати і продовжувати).Кількість переглядів серії фільмів під на-звою «Сам удома» неможливо порахувати на пальцях, але серед усіх частин максимально «задивленою» є саме перша. Ти можеш ду-мати, що знаєш ледь не напам’ять фрази з фільму, як і сюжет, але є речі, які залишили-ся за кадром або у кадрі були непомітними.

21 факт про «Сам удома»1.Основна частина зйомок припала не на зимовий, а весняний період, стартувавши на День Валентина і завершившися 15 травня. 2.Періодично Джо Пеші (бандит Гаррі) за-бував, що вони знімають сімейне кіно і в пориві імпровізації вигукував нецензурну лайку у вигляді слова «Fuck» і його похідних. Тоді режисер Кріс Коламбус порадив йому вимовляти слово «Fridge». Це дуже добре можна розчути в сцені, де бандити намага-ються проникнути в будинок з кухні, а Кевін стріляє з рушниці в Гаррі нижче пояса.

3.Під час зйомок траплялися досить критичні ситуації. У сцені, де Гаррі кусає Кевіна за палець (коли вони зловили його в будинку Мерфі), Джо Пеші по-справжньому вкусив Маколея Калкіна. В того на пальці навіть залишився шрам. Відімстив. :D4.Коли Кевін кладе на обличчя Марва па-вука, Деніел Стерн тільки розкривав рота, а його крик був записаний окремо, тому що павук виявився з полохливих і весь час на-магався втекти.5.Кевін, риючись у скрині Базза, знаходить портрет «подружки» брата. Насправді на фото знятий хлопчик, загримований під дівчинку, тому що Кріс Коламбус (режисер) вирішив занадто жорстоким висміювати ось так подібних дівчаток.6.Фільм, який Кевін переглядає на відеомагнітофоні, не існує в природі. Цей фрагмент був спеціально відзнятий для фільму. Він має назву «Янголи з брудними душами», що є відсиланням до старовин-ного фільму «Янголи з брудними лицями» (1938) з дуже схожою тематикою.7.Серед покупок Кевіна в магазині мож-на побачити очищувач для білизни «Tide». Після цього Кевін йде додому і по дорозі па-кети рвуться від тяжкості. Серед продуктів, що випали, не видно ніякого «Tide». Ох ця реклама, завжди з нею проблеми.8.Спецефект із «Злою піччю» був створений

Сам удома.Ляпи

всього двома хлопцями за допомогою зви-чайних ліхтариків і рибальської волосіні.9.Кевін, який біжить з церкви додому, змінює в дорозі брюки на джинси та назад. Ось такий малий модник)10.Про болюче 1: Паяльна лампа підпалює голову Гаррі та потрапляє одночасно на двері, але пізніше там жодного сліду не залишається. Бо двері – то не голова!11.Про болюче 2 : Праска, що звалилася на Марва, вдаряє його мало не по маківці, але слід від неї видно на всьому обличчі нижче місця удару.Бо ж це голова! :D12.І взагалі, незважаючи на наявність у фільмі сцен «насильства», які Кевін підстроював грабіжникам, актори, що ви-конують їх роль, не надто страждали. Всім, напевно, стане набагато легше, бо ялинкові іграшки, на які наступив Марвін, зроблені з льодяників, а на голі ноги актор одягав гумові накладки.13.Основна зав’язка фільму побудована на тому, що вночі від пориву вітру гілка дере-ва обламується і падає на проведену до бу-динку лінію електромережі, внаслідок чого в домі вимикається електрика, а разом з нею і телефонний зв’язок, який тоді вже не залежав від електролічильника. Малень-кий ляп для знавців того часу.14.Кевін читає журнал Playboy, де Міс Ли-пень - Еріка Майа Еленіак, яка знялася в «Рятувальники Малібу». Несподіваний по-ворот)15.Коли Кевін у фіналі набирає 9-1-1, йому на тому кінці відповідають «Pacific Bell»

(Тихоокеанський дзвінок), який в Чикаго ніколи не був доступний. А в фільмі – до-ступний.16.Маколей Калкін сам насправді намалю-вав карту дому із розташованими у ньому пастками.17.У сцені коли Кевін заходить в готель «Плаза» і запитує у перехожого - «Де тут хол?», йому відповідає знаменитий амери-канський бізнесмен - Дональд Трамп, який був на той момент власником того самого готелю.18.Коли герой Маколея Калкіна приходить до церкви, там звучить відома українська пісня Щедрик англійською мовою, відома на заході як Carol of the Bells - «колядка дзвонів», найпопулярніша різдвяна пісня у Північній Америці.19.Офіційна емблема фільму, де Кевін притискає руки до обличчя, була заснована на картині Едварда Мунка «Крик».20.Спочатку на роль бандита Гаррі запро-шували Джоні Ловітца та Роберта Де Ніро, та вони відмовилися. А хто ж знав, що стрічка стане такою популярною?)21.У фільмі «Догма» муза Серендіпіті (Салма Хайєк) стверджує, що «19 з 20 найкасовіших фільмів століття - моя робо-та. Двадцятий був про хлопчика. Він зали-шився один вдома, увірвалися грабіжники, він їх здолав. Але це не мій проект. Хтось продав душу дияволу, щоб заробити на цьому лайні гроші».

Субота. 3 сiчняКIНОПОГЛЯД

26

Улян

а Ко

риць

каФАЙНА ЗАБАВА

27

ФАЙНА ЗАБАВА

Саме у різдзвяні свята, як відомо кожному палко-му прихильнику новорічних мультфільмів та казок, тра-пляються дива. І, звичайно, Санта-Клаус або Святий Ми-колай (але не Дід Мороз - пора відвикати від нав’язаних «рашкою» героїв), захо-дять через димар або вікно і непомітно дарують людям те, що вони забажали. Так, хоро-ша історія для дітей. Але всі давно розуміють, що не лише подарунки можуть принести радість.Саме в зимовий період вар-то кожному поділитися одне з одним чимось щирим. Ко-мусь підійде ще одна книга у його книжкову бібліотеку, комусь новий чохол для iPhone у його «айфонську» колекцію, а комусь потрібна лише присутність, звичай-на посмішка та моральне підтвердження того, що ти потрібний цьому світові і цій

країні. Саме такою психологічною підтримкою, і не тільки, за-ймаються різні благодійні організації, які напередодні свят відвідують дитячі лікарні, будинки сімейного типу, інтернати, і, в окремих ви-падках, будинки престарілих. Люди, що працюють в цих угрупуваннях часто роблять свою роботу на благодійних засадах не один рік. Лево-ву частку таких доброчинців складає студентство. Адже молодь, як ніхто, знає та най-ближче відчуває дитяче серце, адже самі нещодавно були та-кими ж щирими та наївними дітками. Проте тепер, завдяки їхній харизмі, можливо, новим зв’язкам, зібраним внескам та гуманітарній допомозі, вони, як ті добрі ельфи, здійснюють свою різдвяну місію.Хорошою тенденцією стала також різдвяна благодійність на допомогу в зону АТО. Сотні шкіл та університетів країни

Тепла для всіх

Недiля. 4 сiчня

28

ФАЙНА ЗАБАВАактивно зорганізувались та протягом деякого часу до-ставляли нашим воїнам по-дарунки. Це могли бути як «хенд-мейдові» новорічні листівки з побажання-ми «Перемоги!», так і солодощі та найнеобхідніші речі побутового вжитку на війні. Тішить, що молодь розуміє вартість людської підтримки та елементар-ний вияв поваги.А благодійність не завершується. Попереду нас чекає нелегкий 2015 рік, з новими випробуван-нями, проте з новими сила-ми та ідеями. Варто лише пам’ятати, що творити до-бро ніколи не пізно. ;)

КОРИСНІ ПОРАДИМ

аріч

ка К

равч

енко

29

Успіх у дії!

Понедiлок. 5 сiчня

30

КОРИСНІ ПОРАДИНе помиляється той, хто нічого не ро-бить.До цієї народної мудрості повинен се-рйозно поставитися той, хто боїться прий-мати рішення. Страх невдачі - найбільший фактор, що обмежує потенціал людини. Чому ми боїмося невдач? Тому що саме слово «невдача» пов’язане з негативом.Але хіба невдачі погані? Я маю на увазі, якщо б їх не було, то як би ми вчилися? Як би ми просувалися вперед, якби ніхто з нас не робив помилок? Хіба ми всі ро-бимо все з першого разу? Хіба ми не вчи-мося на минулих невдачах і помилках всього людства? Хіба не тому, що хтось до нас або ми самі робили помилки раніше, тепер ми знаємо, як їх уникнути, щоб не повторювати знову і знову?Ми зазнаємо провал хоча б один раз у житті, а деколи і набагато більше. Через страх помилитися ми не вживаємо дій, щоб досягти своїх бажань і цілей. І це гірше, ніж намагатися і помилятися. Ми зменшуємо свої власні шанси на успіх. Через це відчуття страху ми даємо своїм бажанням максимум половину шансу. Якщо ти намагаєшся щось зробити, а всередині тебе захоплює страх, ти вже даєш собі тільки половину шансу, а твій розум забирає іншу половину. Якщо по-боювання сильніші, ніж твоє переконан-ня, з рештою все одно острах бере гору. Як ти можеш очікувати успіху від своїх старань, якщо на виході негативний ре-зультат?Якщо у тебе щось не виходить, не потрібно

здаватися. Потрібно зрозуміти, що вийш-ло не так, і не повторювати цю помилку при наступній нагоді.В основному, ми боїмося робити помилки через думки оточуючих, чи не так?Світ повний людей, які впевнені, що нічого взагалі не вийде. Їм важко зрозуміти, що в світі повно можливостей. Вони боять-ся невідомості, вважаючи за краще за-лишатися в своїх коконах і передбачати провал будь-якого починання, а не успіх. Вони нав’язують іншим свої страхи. І ко-жен раз, відправляючись в дорогу, ти зустрінеш когось із їх. Вони розкажуть, чому тебе чекає невдача. Вони приведуть безліч прикладів, але вони не пам’ятають жодного успіху.Ні на кого не звертай уваги. Якщо ти впев-нений у своїй меті – дій! Якщо ти віриш у себе – вперед! Навіть якщо ти зазнаєш невдачі - воно того варто. Тобі потрібен досвід. Ти повинен сам пройти через труднощі. Щоб уникнути їх наступного разу . Як то кажуть «Забудь провал, але не урок». Урок можна витягти з усього, вар-то лише трохи замислитись. Існує ризик ніколи не помилятися. Якщо всі твої починання вдаються з першої спроби, ти можеш стати самовдоволеним і втратити навички. Ти не зможеш вино-сити з цього уроки. І якщо раптом буде якийсь промах, у тебе не буде навичок, щоб встати і піти далі.Ніколи не бійся, що скажуть оточуючі, це лише їх думки. Не бійся помилок і невдач - вони підносить нам гарні уроки.

Зима, Новий рік відсвяткували і поїхали в гори, на лижі. За таким сценарієм взим-ку відпочиває багато молоді. «А чим я гірша»,-подумала собі і теж подалася в засніжені Карпати. Ця історія здебільшого для тих, хто хоче освоїти лижі, але в міру різних обставин, цього ще не зробив.Обирати з-поміж безлічі гір і варіантів гірськолижних курортів можна було до наступної зими, але так склалося, що поїхали ми в Хустівський район, а саме в село Шаяни. Місцевість гарна, уся флора прихована під товстим шаром снігу, гори високі – одним словом, все, як має бути. Їхали машиною, зупинилися в санаторії, нічого цікавого. Всі прозаїчні моменти я пропускаю. Одразу перейдемо до голов-ного – до лиж. Хоча я не одразу до того перейшла. Поки ми заїхали на ту гору

круту, крем’яную, я думала, що вмру два рази. Перший раз з життям прощала-ся, коли їхали кілометровим вузесень-ким серпантином. Ліворуч від нас була скеля, а праворуч – прірва. Як виявило-ся, рух двосторонній, а по факту місця на цій дорозі хіба для велосипеда виста-чить. Вдруге я відчула, що старуха з косою плескає мене по плечі, коли подивилася вниз і зрозуміла, що з цієї гори я маю па-дати вниз. Саме падати. Інакше свою пер-шу спробу я не уявляла.Як не важко зрозуміти, якщо в дитинстві не навчилася кататися на лижах, то не великий з мене поціновувач екстрималь-ного відпочинку. Наважувалася я довго. Перепитувала не один раз: «бути чи не бути». Для мене це було рівноцінне «жити чи не жити». В кінцевому результаті по-вагалася ще з хвилину і вирішила «бути»!

МАНДРИВа

лент

ина

Рущ

ак

31

Лижна лихоманка

Вiвторок. 6 сiчня

32

МАНДРИ

33

МАНДРИВа

лент

ина

Рущ

ак

(Що у моїй версії означало «не жити».) Пішла в прокат, підібрали мені все за розміром, кольором, додаткови-ми побажаннями. Будь-яка забаганка за ваші гроші. До речі, там ще в оренду пропонувалися санчата. Ох, як мені хотілося поміняти незнайомі, лякаючі лижі на знайомі з дитинства і такі до болю рідні санчата. Але не поміняла. Так от, взулася, лижі в руки і пішла. Поповзла скоріше. У цих чоботах незручно і незвично рухатися, плюс маємо до-даткове навантаження у вигляді важких лиж і палок, які висять та заважають.Коли перші етапи пройдено, коли виходиш на фінішну

пряму, коли ніби весь страх має бути по-заду,…він аж ніяк не позаду. Стоїть такий біля тебе, вчепився і шепоче: «не роби цього». А ти береш і робиш йому на зло.Раджу заздалегідь прогуглити сайти з відео-уроками або озброїтися більш-менш професійним лижником. Сам-на-сам долати лижну стихію не варто. У боротьбі з нею у делитантів жодних шансів. Так і знайдуть ваше невміле тіло в найближчому сугробі. Коли зрозумієш принцип, коли хтось покаже, як воно треба робити, тоді пробуй. Для початку, все роби повільно, по-тихеньку, а не так, як я, бо спиняти твоє стрімке тіло будуть усі, кому не пощастить з’їхати з твоєї до-роги. Навчитися кататися – це не про-блема, проблема – навчитися тормози-ти.Пару феєричних падінь, недолугі на-магання підвестися і я вже думаю під якою назвою шукати відео зі мною на ютубі. Ще мушу сказати, що не повто-рюйте моїх помилок і вдягайтеся зручно.

Джинси в мене, звичайно, класні, але у них не те, що на шпагат сісти не можна, а й ноги на ширині плечей поставити про-блематично. Тому, перш за все, зручність і практичність. Джинси заради такого рвати не обов’язково.Наступним, з чим я боролася, був підйомник. Це була жорстока і крива-ва боротьба. Кривава настільки, що я зламала два нігтя. Тому, дівчата, рад-жу пазурі підпиляти під корінь від гріха подалі, бо потім буде образливіше.Такими були мої спроби у перший день підкорити лижі. Наскільки сумлінно на-магалася довести всім і собі, що я зможу, на наступний ранок нагадали м’язи. Тіло боліло, але це пережити можна.Отже, встати на лижі за день можна! Якщо я вже змогла, то будь-хто зможе. Про майстерність мова тут не йде. Її тре-ба відпрацьовувати і відпрацьовувати, а поки достатнього того, що я нікого не вбила і сама ціла та цілком здорова(нігті не рахуються). ;-)

34

Вiвторок. 6 сiчняМАНДРИ

Мар

ічка

Кра

вчен

коЗАГУГЛИ

35

Багато хто думає, що твіттер - це лише звичайна соцмережа і там немає нічого цікавого і незвичного, окрім новин і спілкування. Але український твіттер - це дещо більше, ніж частина мережі. УкрТві - це велика родина, де є свої звички, традиції і закони. Але про все по порядку. Почати, мабуть, треба з людей, адже твіттер - це люди.Кожен користувач – це пташка (адже з англ. twitter - цвірінькати, щебетати), у якої є своє ім’я (нік), які часто бувають чудернацькі і кумедні. Разом вони утворюють велику сім’ю де, як і у багатьох родинах, є свої звичаї. От, наприклад, кожен день у твіттері особливий і має свою назву: - Понеділок - #sexy_moday. Гадаю, тут не треба ніяких пояснень. - У вівторок прокидається літературна частина твіспільноти, можна прочитати багато віршів, як відомих авторів, так і авторські твори. Шукай за хештегом #літ_вівторок. - Середа в нас мудра (#мудра_середа), у цей день активізуються всі філософи. Після мудрої середи в нас #четвер_правди. Саме в цей день можна побачити найбільше одкровень і історій з життя. - П’ятниця славна своїми порадами, тому хештег дня #пниця_порадниця (#ff_ua). В цей день твіттеряни радять найцікавіших пташок. Ну і на останок #мрійлива_субота і #натхненна_неділя. Ви не знаєте що почитати, подивитися чи просто потрібна порада? Швидко вводіть в пошук #раджу! Тут можа знайти все, від книжок до музики, від смачних рецептів до якихось корисних, життєвих порад. Мабуть, однією з найкращих традицій є #твішось. Твішось - це реальні зустрічі твіттерян. Тут пташки знайомляться, разом відпочивають, весело проводять час і, напевно, найцінніше та найголовніше - ОБІЙМАЮТЬСЯ! Адже теплі і щири обійми, то велике щастя. Уявляєте, як вас обіймають по декілька улюбле-них пташок одночасно?! Це ж рай! Але укртві славний не тільки твішось. Тут вас завж-ди підтримають, допоможуть і заспокоять, а деколи, коли дуже треба, ще й насварять;) Саме тут можна знайти багато друзів, познайомитись з цікавими людьми і просто непо-гано провести час, бо #твіттер_то_є_любов. І якщо ви один раз сюди потрапили, то, повірте, – це надовго.

#твіттер_то_є_любов

36

ЗАГУГЛИ Середа. 7 сiчня#тві_питання

Головний редактор: Рущак ВалентинаЛітературний редактор: Савченко ЖаннаЖурналісти: Лейцюсь Наталія, Дрібко Юлія, Рущак Валентина, Корицька Уляна, Крав-ченко Марічка,Фотографи: Оля Йоффе, Elena Umrihina, Iryna Yaminska, M&M Photography, Goodzyk prd.

Адреса: м. Львівe-mail: cytryna_ua@ukr.netPhone: +380631669635issuu.com/cytryna_ua vk.com/cytryna_ua

Відповідальність за достовірність фактів не-суть автори.

8-го сiчня «ЦИТРИНА»

розпочне Новий 2015 рік разом із тобою.