РІВНЕНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА КОРЕКЦІЙНОЇ ОСВІТИ

ГУМАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН

ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНІВ

У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Матеріали роботи обласного науково-творчогоколективу педагогів початкових класів

з проблеми гуманізації освіти

(ІІ частина)

РІВНЕ – 2010

Гуманізація взаємовідношень вчителя та учнів у початковій школі.

Методичний посібник для вчителів

(матеріали роботи обласного науково-творчого колективу

педагогів початкових класів з проблеми гуманізації освіти, ІІ частина)

(укладач Тищенко Л.Р.)

Рекомендовано до друку науково-методичною радою

Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

(протокол № 4 від 23 грудня 2010 року)

Рецензенти: Савчук Людмила Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент,

завідувачка кафедри корекційної освіти.

Капітула Ірина Василівна, вчитель вищої категорії ЗОШ № 18, м. Рівне

Методичний посібник містить матеріали роботи обласного науково-творчого колективу: цілі

та завдання колективу, орієнтовний план роботи, теоретичні та практичні матеріали засідань

підготовлені членами обласного науково-творчого колективу, розробки уроків, позакласних

заходів (частина ІІ).

Посібник адресований вчителям, практичним психологам, керівникам і методистам, які

здійснюють підготовку педагогів для впровадження ідеї гуманної педагогіки в практику роботи

початкової школи.

2

ВСТУП

Розвиток демократичного суспільства вимагає розв’язання проблем щодо виховання особистості, яка здатна не тільки створювати матеріальні блага, а й бути носієм культури, духовності, гуманізму. Сучасна школа має стати середовищем, де відбувається становлення духовно зрілої, вільної особистості, спроможної захищати загальнолюдські цінності, творити цілісний гуманний світ. В основі навчально-виховного процесу має бути особистісно-зорієнтований, гуманістичний принцип навчання, виховання та міжособистісних стосунків педагогів і учнів. Педагогічна діяльність вчителя спрямована, в першу чергу, на дитину, формування та розвиток у стосунках між вчителем та учнями гуманістичних засад: любові до людини, глибокої повага до людської гідності, позитивного сприйняття індивідуальних особливостей іншої людини, визнання її прав і свобод, бажання співчувати та допомагати іншим. Гуманістичні взаємовідносини у школі мають прийти на зміну авторитарним, маніпулятивним.

Незважаючи на впровадження у навчально-виховний процес сучасної школи ідей демократизації, гуманітаризації та гуманізації, система роботи вчителів не забезпечує результативності цього процесу, а лише обмежується окремими непов’язаними між собою заходами та засобами.

Результати психологічного дослідження свідчать, що рівень сформованості гуманних стосунків в учнів початкових класів низький, незважаючи на вік, сприятливий для формування особистісних взаємостосунків, пізнавальних потреб, моральної свідомості, позитивних якостей особистості. Вчителі не завжди відмовляються від авторитарного стилю спілкування та співпраці з дітьми, не вміють вивчати, аналізувати і тактовно спрямовувати стосунки дітей на засадах взаємоповаги, дружби, розуміння. Багато педагогів мають недостатню уяву про гуманізм як основу людських стосунків, не знають педагогічні умови формування гуманних взаємовідносин вчителя та учнів. Це призводить до деформування моральних якостей школярів, у яких відсутній гуманний досвід людських взаємовідносин.

Актуальність цієї проблеми та недостатня сформованість гуманізації взаємин учасників навчально-виховного процесу у 1-4 класах зумовила вибір теми для роботи обласного науково-творчого колективу педагогів області: „Гуманізація взаємовідносин вчителя та учнів у початковій школі“. Науково-творчий колектив був створений при Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти має на меті допомогти педагогам початкової школи впроваджувати ідеї гуманної педагогіки в практику роботи, здійснювати організацію навчально-виховного процесу, формувати взаємовідносини вчителя та учнів на засадах гуманізму.

До складу науково-творчого колективу ввійшли не байдужі педагоги Рівненської області, які прагнуть удосконалити свою педагогічну майстерність для впровадження ідей гуманної педагогіки.

У методичний посібник зібрано матеріали роботи обласного науково-творчого колективу за 2009-2010 роки (частина ІІ). У посібник увійшли теоретичні та практичні доробки підготовлені членами науково творчого колективу, розробки уроків, позакласних заходів тощо.

Методичний посібник адресований вчителям, практичним психологам, керівникам і методистам, які здійснюють підготовку педагогів для впровадження ідеї гуманної педагогіки в практику роботи початкової школи.

3

ОСНОВНІ ЦІЛІ НАУКОВО-ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ

1. Вивчення та впровадження в життя ідею гуманізації освіти. Християнське вчення - основа гуманного підходу. Посилення уваги до дитини - основа гуманізації сучасної освіти.

2. Збагачення педагогічної свідомості творчими доробками педагогів-класиків, напрацювання педагогічних прийомів та методів втілення гуманної педагогіки у практику педагогічної діяльності.

3. Забезпечення максимально сприятливих умов для розвитку особистості кожної дитини, урахування їх особистих цілей і запитів. Виховання в учнів ставлення до людини як найвищої цінності.

4. Спрямування навчально-вихованого процесу на формування в учнів високої духовності, почуття власної гідності, морально-емоційної культури взаємовідносин.

5. Формування відносин співробітництва між всіма учасниками педагогічного процесу.6. Створення матеріально-технічних умов для функціонування педагогічного процесу, що

виховує гуманну особистість - щиру, людяну, доброзичливу, милосердну, із розвинутим почуттям власної гідності, поваги гідності іншої людини.

РЕЗУЛЬТАТ РОБОТИ НАУКОВО-ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ

- методичні рекомендації з досвіду роботи науково-творчого колективу з теорії гуманної педагогіки в області;

- підготовка педагогів, які впроваджуватимуть ідеї гуманної педагогіки та здійснюватимуть навчання вчителів у районах.

4

МАТЕРІАЛИ РОБОТИ ЗАСІДАНЬ НАУКОВО ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ

(ЧАСТИНА ІІ)

ЗАСІДАННЯ 5

ТЕМА. ГУМАННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УЧАСНИКІВ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

СПІВРОБІТНИЦТВО ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ НА ЗАСАДАХ ГУМАНІЗМУ

Співробітництво має бути добровільним. Від серця до серця – такий закон співробітництва.

Педагогічний процес – це співробітництво педагога з дитиною, коли вчитель допомагає учневі у подоланні труднощів, пояснює, показує, нагадує, натякає, підводить, радить, запобігає, співпереживає, заохочує, стимулює, мотивує, надихає, виявляє любов, повагу, заохочувальну вимогливість, сприяє задоволенню потреби дорослішання, вільного вибору, приносить учневі радість спілкування, закріплює його авторитет серед ровесників, близьких людей.

Гуманний педагогічний процес та ідея співробітництва вимагають психологічного обґрунтування, психологічного пояснення того, що такий процес, спрямований на розкриття особистості дитини в атмосфері гуманності і свободи, реальний, а не є утопією, міфом. Є три тенденції в дитині, кожна з яких може пояснити, чому дитина хоче, щоб її виховували і навчали, і які умови вона для цього висуває. Це розвиток, дорослішання і свобода.

На яке запитання повинна відповісти нам психологія, обґрунтовуючи педагогіку співробітництва?

Найголовніше запитання полягає в тому: чи закладено в дитині від природи прагнення виховуватися, вчитися і пізнавати дійсність? Йдеться саме про природжене прагнення, про споконвічне хотіння, яке згодом може перерости в усвідомлене хотіння, в усвідомлено-вольове прагнення вдосконалюватися.

Певна річ, дитина має природжені можливості, задатки стати людиною і пізнавати світ. Не було б їх, закладених природою, педагогічний процес був би неможливим.

Природжені можливості начебто є пасивними, потенційними задатками, і якщо середовище або педагогічний процес випадково або цілеспрямовано зачеплять їх, то можна змусити їх розвиватися.

Виходячи з цієї точки зору, можна твердити, що в дитині споконвіку існує природна лінь. Але цього не може бути, адже природа сама є активною і діяльною. А дитина – частина природи.

Якщо ж дитина від природи несе в собі прагнення стати людиною, тобто їх самій хочеться, щоб її виховували і навчали, то тоді необхідно шукати відповідь на інше запитання: як нам піти назустріч дитині? Потрібно виходити не з закону приневолювання, а із закону не примусового, добровільного ствердження дитини.

Кожна дитина приходить у земне життя із уже вкладеним характером. Можна облагородити й підняти сутність людини, але не можна змінити її. Розпізнання незмінної сутності дитини стане ключем до виявлення її особистості.

Справжнє співробітництво з’являється не завдяки простій згоді здійснювати колективно якийсь проект; воно з’являється разом з радістю, з почуттям сумісності, з бажанням бути разом, трудитися разом, без будь-яких думок про нагороду та покарання.

Основи співробітництва – це радість спільного буття, спільної праці, спільного життя. Прагнення до співробітництва з людьми є природженою рисою дитини, воно закладене в її рушійних силах, в індивідуальній спрямованості, у суті призначення в житті. Через це взаємини

5

співробітництва вчителя з дітьми мають стати природною якістю гуманного освітнього процесу. Учитель закріплює добрі взаємини між дітьми шляхом виховання в них співробітництва. Учитель і діти бережуть цінність співробітництва як у спілкуванні між собою, так і в розкритті просторових уявлень; кожен береже її у світі свого духовного життя. Взаємини співробітництва розвиваються в дитині як якість її особистості.

Здійснення співробітництва в освітньому процесі залежить від особистісних якостей учителя. Учитель сам спрямований до співробітництва з людьми у своєму повсякденному житті, пробуджує дух співробітництва в кожній дитині, вкорінює цей дух у багатогранному житті дітей.

Гуманна позиція педагога повинна полягати в тому, щоб прийняти дитину такою, якою вона вже є, з таким життям, яким вона вже живе, і включаючи в зміст своїх спілкувань з нею її життя в усіх його проявах, педагог повинен цікавитися цим життям, стати його співучасником. Це повинно проходити не тільки у вільний від роботи час і не між іншим, а в першу чергу на уроках.

Якщо в класі організовано спільне життя, захоплююче і радісне, і якщо діти з великим бажанням залучаються до нього, віддаються йому всім серцем, то це аж ніяк не означає, що призупиняється в кожному з них їхнє життя. Спільне життя, спільна мета, спільна радість, спільне горе потрібно для того, щоб відкрити кожному істинне джерело для збагачення, одухотворення власного, особистого життя.

«Посміхайтеся власному Я! Посміхайтеся кожному! Посміхайтеся дітям! Посміхайтеся тому, хто послав!» - говорить Ш.Амонашвілі. Однак нехай не посміхається той, хто не хоче посміхатися, хто ображений на життя, у кого характер такий – без посмішки, для кого посмішка – неприродна гримаса на обличчі.

Однак, люди, які не вміють посміхатися не повинні обирати собі професію педагога, адже педагог, позбавлений посмішки, може тільки нашкодити своїм вихованцям. У посмішці міць і мудрість вчителя. Посмішка дарує дитині могутній імпульс життя. І дитині потрібно посміхатися усмішкою, що потрібна саме їй і саме зараз: «Учителю мій, посміхнися мені зараз, доки я росту і маю потребу в посмішках твоїх. І посміхнуся я тобі, коли стану дорослим, і ти матимеш потребу в посмішках моїх».

Коли зустрічаєте дітей, скажіть: «Ми чекали на вас!»Виявляйте живу цікавість до життя дитини, до її радостей, прикростей, прагнень, успіхів,

невдач, до її особистісних переживань; за необхідності сприяйте, допомагайте, виражайте співрадість, співчуття.

Говоріть дітям про могутність піднесеного устремління.Умійте викликати співпрацю не тільки у вчинках, а й у думках.Спілкуйтеся з дитиною, як з дорослим, від якого чекають взаємної довіри, поваги, розуміння.Любіть сміятися разом з дітьми, веселіться, грайтеся, пустуйте разом з ними.Своє обурення поведінкою дитини виявляйте ноткою натяку на те, що ви від неї цього не

очікували, що у вас про неї більш висока думка.Дивуйтеся, захоплюйтеся, радійте, коли та чи інша дитина робить гідний вчинок, виявляє

кмітливість, мислить зосереджено.Робіть урок акумулятором життя дітей, цінуйте, любіть, приймайте й проводжайте кожний

урок.Помічайте й радійте, коли дитина досягає успіху.Виявляйте своє оптимістичне ставлення до можливостей дитини, особливо коли вона

переживає невдачу.Розвивайте в собі великий дар терпіння. Творче терпіння творить міць, і з кожною годиною

напружується дійсність.Прагніть до оволодіння витонченим виконанням педагогічних процесів.Хіба ці рекомендації не охоплюють повної гармонії гуманно-особистісного спілкування

вчителя з дітьми, і хоча вони часом схожі на описання прийомів, проте вони можуть посприяти вчителеві в його спробах робити перші кроки до гуманізації свого педагогічного процесу.

Педагогічна наука – найдавніша з давніх – має дивну особливість: її не можна просто засвоїти, її потрібно пережити, її потрібно відкрити в самому собі, щоб осягнути суть майстерності педагогічної справи.

Співробітництво вчителя й учня, їхня співдружність і співтворчість значною мірою 6

забезпечують створення „ситуації успіху” сприятливих умов для розкриття творчих можливостей дітей, ведуть до істотної гуманізації освіти.

Відомий психолог Л.Виготський зазначав, що в співробітництві дитина виявляється сильнішого і розумнішого, ніж у самостійній роботі, вона піднімається вище за рівнем інтелектуальних труднощів, розв’язаних нею.

Реалізація ідеї співробітництва у педагогічному процесі нерозривно пов’язана з урахуванням того, що виховні впливи діють на дитину опосередково, що покладено в основу одного із основних принципів педагогічної психології, глибинне забезпечення якого знаходиться в працях В.Сухомлинського. Особливостями розвитку молодшого школяра в умовах співпраці та співтворчості вчителя і учня є: доброзичлива творча взаємодія вчителя та учня, діалог двох рівних партнерів, відсутність страху, розкутість, радість спілкування, право на власну думку, допомога в саморозвитку, підтримка.

Найповнішим результатом навчання є виховання сумлінного, творчого ставлення учня до праці, його позиція на уроці, бажання та прагнення бути кращим, тобто позитивні зміни в самій особистості дитини.

Важливим завданням є: забезпечення психолого-педагогічних умов для розвитку творчих можливостей учнів; розробка системи завдань для розвитку творчих можливостей; визначення оптимальних психолого-педагогічних умов організації співпраці на уроках; підвищення рівня обізнаності вчителів щодо методики організації співпраці; використання новітніх технологій, що розкривають психолого-педагогічні основи педагогіки співробітництва. Для якісного оновлення уроку у центр уваги потрібно виносити організацію навчальної діяльності учнів залежно від змісту і готовності дітей, адже учні можуть засвоїти те, до чого вони готові, а ця готовність є проявом їхнього загального розвитку, що передбачає, крім навчання,й інші зовнішні й внутрішні умови.

Щоб опанувати на творчому рівні нові методики, класовод повинен утверджувати гуманні взаємовідносини в класі; активно використовувати різні форми співробітництва з учнями на уроках.

Дуже важливо, щоб засвоєні знання переходити в гнучкі уміння, раціональні способи, щоб навчальний результат уроку поєднувався з розвитком пізнавальних здібностей учнів, їхнім умінням вчитися. Для того, щоб учень міг плідно вчитися й розвиватися як особистість, він повинен мати певні можливості. Від народження спадково людина отримує лише задатки можливостей, необхідних їй для діяльності, спілкування, життя. Самі можливості формуються шляхом опанування дитиною досвіду попередніх поколінь під час спілкування з дорослими у процесі навчання й виховання.

Можливості школяра включають: знання, уміння і навички; інтуїцію та евристичні нахили. Знання – це таке відображення в мисленні людини об’єктивного світу, що дозволяє їй передбачати майбутнє. Вони дозволяють правильно виконувати ті чи інші дії, прогнозувати результати дій. Навички – це автоматизоване виконання найпростіших дій, які людині доводиться виконувати багаторазово.

Уміння – це не будь-які індивідуальні здібності, а тільки ті, які сприяють успішному здійсненню певної мети.

Без точного знання, наскільки дитині подобаєтесь ви і той предмет, який викладається, чи розуміє вона те, що відбувається на уроці, чи цікаві їй ті чи інші фази уроку, ваші способи і форми роботи з учнями – досить складно домогтися успіху. Важливо багато знати про дитину, що перебуває на межі „предметного ризику” наскільки занедбано нею матеріал, які психологічні прийоми й форми педагогічної підтримки можна використовувати в роботі з нею. Вчитель повинен вивчити особистість кожного учня з використанням таких методів, які б охопили всі складові його структури.

Педагог повинен знати методику, що досліджує психічні процеси: пам’ять, увагу, мислення, розумову працездатність; методику, що діагностує особистісні показники розвитку: мотивацію та ціннісну орієнтацію, самооцінку, тривожність, темперамент; методику, що діагностує соціальну ситуацію розвитку: стосунки в сім’ї, рейтинг учня в колективі однокласників, комунікативні здібності.

Готовність до організації співпраці на уроках має велике значення. Компоненти цієї готовності взаємопов’язані. Чим вищий рівень інтелектуального розвитку дітей, обізнаності

7

вчителя в теорії і практиці співпраці, чим адекватніша самооцінка обох осіб, чим продуктивніша праця на уроці, чим впевненіші в своїх силах обидва партнери, тим більше виникає можливостей для організації співпраці.

В особистісно-орієнтованому освітньому процесі головною діючою одиницею є діалогічна цілісність: особистість учня – особистість педагога. Окрім того, сам учень як індивід не є центром освітнього процесу. Таким центром є його особистість: особистість у минулому – особистість тепер – особистість у майбутньому. Особистість у минулому – це насамперед суб'єктивний досвід діяльності й моральних переживань учня. Особистість тепер – це особистість учня як суб'єкта діяльності і відносин, з певною системою особистісних цінностей. Особистість у майбутньому – це той "Я – ідеал", якого бажає сама особистість і соціум, зміст життєвих розумінь, планів, цілей і цінностей особистості.До цілей особистісно-орієнтованої освіти входить створення умов для розвитку моральної особистості, для формування моральних стосунків у системі суспільство – держава – природа. Особистісно-орієнтоване навчання і виховання забезпечує раціоналізацію можливостей кожного учня.

У цій площині вирішуються такі проблеми:- створення "суб'єктно-суб'єктних" відносин між учителем та учнем; - запровадження педагогіки співпраці, співдружності, діалогу; - створення умов для самостійної роботи учнів із вивчення навчального матеріалу;- створення умов для роботи з дітьми різного рівня розумових здібностей та індивідуальних

ритмів розвитку.Для гармонійного розвитку особистості і суспільства необхідна соціокультурна адекватність

ціннісних систем і постійна трансформація цінностей, котра врівноважує вічне протиріччя між тим, що потрібно суспільству, і тим, що необхідно індивіду. Там, де немає такої гармонії, або, щонайменше, балансу, – наступає розрив. Його можна уникнути, якщо врахувати психологічні фактори, що впливають на прийняття ціннісних систем.

Необхідно розглядати людину як складну систему, що саморозвивається, не нав'язувати особистості шляхи її розвитку, а створювати якомога більше умов і можливостей для її саморозвитку в межах соціокультурних норм і гуманістичних моральних цінностей. Особистісний компонент особистісно-діяльнісного підходу передбачає, що в центрі навчання знаходиться учень як особистість (його мотиви, цілі, неповторний психологічний склад). Виходячи з інтересів учня, рівня його знань і умінь, учитель визначає завдання занять та формує, спрямовує і коректує весь освітній процес розвитку його особистості. Відповідно мета кожного уроку, заняття при реалізації особистісно-діяльнісного підходу формується з позиції кожного конкретного учня і всього класу. Іншими словами, учень в кінці уроку, заняття повинен відповісти собі: чого він сьогодні навчився, чого не знав або не міг зробити ще вчора. Така постановка питання стосовно до навчання означає, що всі методичні рішення (підбір навчального матеріалу, використання прийомів, способів, методів, засобів тощо) проходить через призму особистості учня: його потреб, мотивів, здібностей, активності, інтелекту та інших індивідуально-психологічних та функціональних особливостей.

Отже, врахування цих особливостей здійснюється через зміст і форму навчальних завдань, через характер спілкування з учнем. Спрямовані до учня завдання, зауваження, запитання в умовах особистісно-діяльнісного підходу повинні стимулювати їх пізнавальну активність.

Визначаючи діяльнісний компонент в особистісно-діяльнісному підході до навчання, треба підкреслити, що обидва його компоненти нерозривно зв'язані, оскільки особистість виступає суб'єктом діяльності.

Енергетичним джерелом діяльності, її передумовою є потреба. Однією з основних характеристик діяльності є її предметність. За предметом діяльності

розрізняють і називають її види, наприклад, педагогічна, спортивна тощо. Діяльність педагога спрямована на передачу соціокультурного досвіду, організацію засвоєння

учнями навчального матеріалу. Діяльність учнів спрямована на засвоєння цього досвіду та навчального матеріалу. Суттєвою характеристикою діяльності є її мотивованість, яка визначає початковий момент

діяльності. Якщо предмет діяльності — це те, на що вона спрямована, то мотив — це те, задля чого відбувається ця діяльність.

8

Саме навчання, педагогічне спілкування в умовах особистісно-діяльнісного підходу повинно реалізуватись за схемою С; С1, С2 … де С, — це учитель, людина, що викликає інтерес до предмета, до себе як партнера, це інформативна для учнів, змістовна особистість, цікавий співрозмовник; С1, С2 … — це учень, спілкування з яким розпочинається учителем як співробітництво у вирішенні навчальних завдань при його організуючій, координуючій, стимулюючій ролі.

Одночасно для вирішення навчальних завдань треба організувати навчальне співробітництво і самих учнів, сформувати колективний суб'єкт. Іншими словами, в навчальному процесі повинна працювати схема С+С1С2+С4+… внаслідок чого має утворитись єдиний взаємодіючий колективний, сукупний суб'єкт (Сс).

Співробітництво — це гуманістична ідея спільної розвиваючої діяльності учнів і вчителів, яка базується на взаєморозумінні, проникненні в духовний світ один одного, колективному аналізі ходу і результатів цієї діяльності.

В основі стратегії співробітництва лежить ідея стимулювання і спрямування педагогом пізнавальних інтересів учнів.

Значення цієї форми організації навчання настільки велике, що весь педагогічний процес сьогодні розглядається як "педагогіка співробітництва".

З психологічної точки зору співробітництво як спільна діяльність, як організаційна система активності суб'єктів, що взаємодіють, характеризується:

• просторовою і часовою співприсутністю; • єдністю мети і завдань; • відповідними організацією і управлінням навчальною діяльністю; • відповідним розподілом функцій, дій і операцій; • наявністю міжособистісних стосунків. Навчальне співробітництво у навчально-виховному процесі можна представити у вигляді

розгорнутої сітки взаємодій по таких чотирьох лініях: • учитель — учень — учні; • учень — учень в парах, трійках, малих групах; • загальногрупова взаємодія учнів класу; • учитель — учительський колектив. Динаміку становлення спільної діяльності вчителя й учнів психологи з певною умовністю

поділяють на три фази і шість форм, які переходять одна в іншу. Перша фаза — "прилучення до діяльності" — включає три форми: • розподіл дій між учителем і учнями; • імітуючі дії учнів; • наслідувальні дії учнів. Друга фаза — "погодження діяльності учнів з учителем" — включає наступні три форми

спільної діяльності: • саморегулюючі дії учнів; • самоорганізовуючі дії; • спонукаючі дії учнів. Третя фаза передбачає партнерство в удосконаленні оволодінням діяльністю. Можна вважати, що чим старший учень, тим швидше буде пройдений шлях становлення по-

справжньому спільної діяльності. Але починати цей процес необхідно з початкових класів. Використана література:

Амонашвілі Ш.О. «Школа життя», Видавничий дім Ш.Амонашвілі, М.,2000р. Амонашвілі Ш.О. «Как живете, дети?» М., Просвещение, 1986. Киричок В.А. «Гуманне ставлення до дитини», Академія педагогічних наук України, Київ,

2004р. Мороз Л. «Створення позитивного настрою учнів на уроках», «Початкова освіта» №1,2008р. Коваль Л. «Технологія взаємодії вчителя й учнів на різних етапах уроку», «Початкова

школа» №7, 10, 2006р.Т олмакова І. «Особливості організації навчального співробітництва у 1 класі», «Початкова

школа» №12, 2003р.9

Підготувала Панчук В.Я., Здолбунівський район

ПОБУДОВА ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ НА ОСНОВІ ГУМАНІЗМУ

Про освіту говорять, що вона формує образ людини. Освіченість дає нам немов друге народження, освітлює наш життєвий шлях. Правомірно, що суспільство все більше зосереджує увагу на виховному потенціалі освіти, який є своєрідною імунною системою, що протистоїть асоціальним явищам, деградації моралі і культури. Криза цінностей, дефіцит духовності зумовлює напружений пошук шляхів гуманізації життя, осмислення цінностей сучасного часу і майбутнього. Процеси глобалізації, швидка зміна технології робить виклик усім без винятку державам, посилює роль особистості.

Перед змістом освіти побудованим на основі гуманізму ставляться дві обов`язкові умови: перша – зміст освіти повинен увібрати в себе усі вихідні дані базових освітніх ( навчальних) планів та програм; тобто Дитина, котра закінчила школу, повинна володіти всіма тими знаннями, уміннями і навичками, котрі мають бути наявні у дітей початкових класів загальноосвітніх шкіл; друга – зміст освіти в школі повинен бути розширений, поглиблений, доповнений тими знаннями і видами діяльності, організований у тих формах синкретності, інтеграції, чи диференціації, котрі відповідають основним положенням гуманно – особистісної педагогіки. Виходячи з цього, Дитина, що завершила курс початкової освіти в даній школі, повинна знайти значно вищий рівень у духовно – моральних та пізнавальних сферах.

У гарантованому досягненні цілей і завдань школи на основі гуманізму особлива роль відводиться своєчасному або навіть передчасному вирощуванню й розвитку в дітях до початкового робочого рівня деяких найважливіших глобальних умінь і здібностей. З їхньою допомогою Дитина зможе розгорнути різнобічну діяльність (пізнавальну, моральну, суспільну, трудову, творчу і т. д.), виявити індивідуальні задатки й ствердити свою особистісну спрямованість. Вони залучають Дитину до вищих форм культурного життя, виведуть її на ширші простори особистісної активності, поглиблять і розширять мотиваційні джерела діяльностей. Ті ж самі глобальні вміння та здібності допоможуть їй проводити успішну пізнавальну діяльність на наступних ступенях освіти і займатися самовдосконаленням.

Такими глобальними вміннями і здібностями, такими психічними силами є:Пізнавальне читання, писемно-мовна діяльність, лінгвістичне чуття, математична уява,

духовне життя, осягнення прекрасного, планування діяльності, сміливість і витривалість, спілкування, мовна і пізнавальна діяльність іноземною мовою, та ін.

Ці сили, здібності розвиваються і вирощуються на певному змістовому матеріалі. Однак замість того, щоби передусім ставити мету засвоєння знань, у процесі якого беруть участь ці провідні сили, постає завдання вирощування і розвитку цих сил за допомогою особливо організованих знань.

Цей принцип кладеться в основу розробки змісту конкретних програм з того чи іншого освітнього курсу.

На наступних ступенях освіти ситуація зміниться, знання набудуть провідної ролі, а їх успішному засвоєнню сприятимуть глобальні вміння та здібності, розвиток яких буде супідрядним їм явищем.

В освітньому плані школи змінені назви освітніх курсів. У їхніх формулюваннях розкриваються:

1) особистісна і життєва значимість цієї системи знань, здібності чи якості характеру;2) необхідність побудови освітніх програм з урахуванням принципу діяльності;3) виняткова важливість дбайливого ставлення до кожної одиниці запланованого часу;4) відповідальність за якість результату. Зміст освітніх курсів являє собою своєрідну форму синкретного поєднання певних знань і

відповідних видів діяльності, тож не можна говорити про них як про навчальні дисципліни (навчальні предмети) у звичайному значенні цього поняття. Тому вводяться поняття Освітній курс.

У формулюванні основних освітніх курсів уводиться також поняття Урок.Цим підкреслюється, що уроки залишаються як найважливіші сходинки духовного,

10

морального та пізнавального сходження дітей. Поняття Урок є базовим для гуманно – особистісної педагогіки. Його зміст нам

відкривається через пошук його первісного значення. Якщо прийняти, що слово це складається з двох доданків – у + рок, то отримаємо наступне розшифрування. « У» в даному випадку б уде еквівалентним санскритського УРА, що означає Світло. А РОК слід розуміти як Долю котра складається, зароджується саме тепер. Таким чином, первісна семантика слова УРОК містить у собі наступний значеннєвий зміст: Світло Долі, Життя Долі, Первісний Божественний початок Долі; Доля, що зароджується( складається, сходить) через Світло, через Логос(Слово), через Життя, через Любов . Поняття Світло містить у собі також значення синтезу духовності та знань.

Це визначення семантичної основи поняття Урок підводить до висновку, що в школі на основі гуманізму УРОК є найважливішою, провідною формою процесу творення долі дітей; у ньому акумулюється життя Дитини, життя дітей, і збагачується вона Світлом духовності та знань.

У даній школі урок не є основною формою організації процесу навчання, як це прийнято в традиційній педагогіці, - Урок є акумулятором життя дітей, він є саме життя дітей.

Виділити хочеться цикл уроків:1. Уроки пізнавального читання.2. Уроки писемно-мовленнєвої діяльності.3. Уроки рідної мови.4. Уроки математичних уявлень.5. Уроки духовного життя.6. Уроки осягнення краси.7. Уроки планування і діяльності.8. Уроки про природу.9. Уроки про світ наук.10. Уроки спілкування.11. Уроки іноземної мови.12. Уроки гри в шахи.13. Уроки сміливості й витривалості.14. Уроки комп’ютерної грамотності.

Включенням у назву освітніх курсів поняття Урок підкреслюється також функціональна спрямованість знань та вмінь, котрі засвоюються на уроках.

Не буде перебільшенням сказати, що справжній освітній процес, що будується на засадах гуманно – особистісного підходу, є в першу чергу процес облагородження душі і серця Дитини, збагачення її духовного світу і мотиваційного забезпечення життя у ньому. У душі і серці Дитини повинні бути закріплені: світлі образи, думки і мрії – почуття прекрасного, прагнення до самопізнання і саморозвитку; розуміння безмежності; відповідальність за свої думки; спрямованість до блага; мужність і безстрашність; служіння планетарній і космічній еволюції; почуття турботи і жалю, радості й захоплення; усвідомлення життя, смерті й безсмертя…

Знаходячись серед світлих і піднесених образів, маючи таке багатство, душа починає жити й трудитися, створює свій світ, творить і притягає нові образи. В цьому духовному світі вищі знання будуть одухотворені, помножені й повернуті людям у вигляді результатів пізнавальної праці, творчості, спілкування, творення моральних і культурних цінностей, у вигляді плодів фізичної праці, у вигляді любові до ближнього, до Батьківщини, у вигляді відданості й мужності.

У школі побудованій на основі гуманізму Дитині створюються умови для народження в ній особистості, насіння якої були закладені в ній споконвічно.

Крім нормативних державних стандартів, діти опановують глибокі й широкі знання й такі психологічні якості, котрі стимулюють подальшу пізнавальну діяльність та спрямованість до нових знань.

Серед очікуваних результатів варто сумарно полічити глобальні здібності, особистісні якості, які є надбанням школи, вважаються її освітніми стандартами:

- здатність до пізнавального читання;- здатність до писемно-мовленнєвої діяльності;

11

- лінгвістичне чуття і здатність до мовних узагальнень;- здатність до математичної уяви;- розвинуте духовне життя;- здатність до осягнення краси і прагнення творити прекрасне;- здатність будувати плани і проводити діяльність за ними;- сміливість, спритність, витривалість;- моральна позиція і розвинуте вміння спілкуватися;- здатність до спілкування за допомогою іноземної мови;- інтерес до гри в шахи як умова прагнення до саморозвитку різних умінь.Зрозуміло, в усе це будуть привнесені розвинуті індивідуальні можливості й обдаровання,

буде позначатися спосіб життя в родині і сімейне виховання. Останнє може підсилити прагнення дитини до подальшого облагородження своєї особистостості. Рівень освіченості дітей, що закінчили школу на основі гуманізму, забезпечить їм повну можливість успішно продовжити навчання на другому ступені загальноосвітньої школи.

Гуманно – особистісна педагогіка заснована на класичній формулі:«Дитина не тільки готується до життя, але вже живе…» Звідси й принцип який є стержнем

освітнього процесу школи на основі гуманізму: розвивати й виховувати в дитині життя за допомогою самого життя.

Література:

1. Амонашвілі Ш. Школа життя. – Хмельницький. – 2002.2. Гісь О. Планета міркувань. Посібник з розвитку мислення. – К. – Національний підручник.

2006.3. Подласый И. Перестраеваем урок // Відкрита педагогічна школа. - № 4-5. 2007. 4. Хрестоматія з етики . //Дивосвіт дитинства. 5. Початкова школа № 10. 2003

Підготувала: Величко Валентина Олександрівна, вчителька початкових класів

Гощанської районної державної гімназії

12

ЗАСІДАННЯ 6

ТЕМА. ОСОБИСТІСНО-ЗОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ – ОСНОВА ГУМАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

ДУХОВНЕ ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОСОБИСТІСНО ЗОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ

Це освітня технологія, головною метою якої є взаємний та плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності в спілкуванні й партнерства в спільній діяльності.

Основне завдання - надання допомоги учневі у визначенні свого ставлення до самого себе, інших людей, навколишнього світу, своєї професійної діяльності.

Головним завданням особистісно зорієнтованої технології є навчати дитини вчитися, підготувати учня до безперервного навчання. Тому мають змінитися функції учня і функції учителя. Перший повинен буде разом із засвоєнням відповідних знань розвивати в собі здатність, навички, вміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим методом пізнання. Другий же відповідно - допомогти першому навчитися вчитись.

Принципи особистісно зорієнтованого навчання:1. Основний принцип особистісно зорієнтованого навчання - визнання, усвідомлення

індивідуальності учня, його самоцінності, неповторності як людини, його розвитку не як колективного суб'єкта, але насамперед як індивіда з неповторним суб'єктним досвідом, сукупністю психічних, культурологічних рис. Особистісно зорієнтоване навчання повинно забезпечити розвиток та саморозвиток особистості, виходячи з виявлення її індивідуальних особливостей як суб'єкта пізнання та предметної діяльності.

2. Важливий принцип диференціації, може бути двох видів:предметна диференціація (розподіл учнів на різнорівні групи, враховуючи принцип

природовідповідності); духовна диференціація з урахуванням особистісних відмінностей, пов'язаних із традиціями

сім'ї, моральності.3. Освітній процес особистісно зорієнтованого навчання надає кожному учню, спираючись

на його здібності, інтереси, ціннісні орієнтації і суб'єктивний досвід, можливості реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці. Зміст освіти, її засоби і методи підбираються та організуються так, щоб учень міг виявити вибірковість предметного матеріалу.

4. Принцип варіативності - базовий, будує навчання на широкій різноманітності змісту та форм навчального процесу, вибір якого здійснює вчитель, враховуючи мету розвитку кожної окремої дитини.

5. Принцип проектування навчального предмету (ідея - навчальний процес - своєрідна проекція науки).

6. Принцип гуманізації змісту знань.7. Принцип системності знань.8. Принцип інтегрованості знань.9. Принцип узгодження наукових та навчальних знань.

10. Принцип забезпечення пізнання та психічного розвитку тощо.Модель особистісно зорієнтованого навчання:- учень - основний суб'єкт процесу навчання; - мета навчання - розвиток індивідуальних здібностей учня; - створення умов, що забезпечують реалізацію поставленої мети шляхом виявлення та

структурування суб'єктивного досвіду учня, його спрямованого розвитку; - зміст освіти має включати не тільки наукові знання, але й засоби та методи їх засвоєння,

пізнання; - розробка спеціальних форм взаємодії учасників навчального процесу: учень - учитель -

13

батьки; - особливі процедури спостереження за характером та напрямком розвитку учня; - забезпечення сприятливих умов формування індивідуальності дитини, зміна сталих

типових у нашій культурі уявлень про норми психічного розвитку дитини (порівняння не по горизонталі (з іншими), а по вертикалі (із собою).

Основні вимоги до розробки дидактичного забезпечення особистісно зорієнтованого процесу:

- навчальний матеріал повинен виявляти зміст суб'єктивного досвіду учня, враховувати досвід його попереднього навчання;

- виклад знань у підручнику (учителем) мусить бути спрямований не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного матеріалу, але й на перетворення особистого досвіду кожного учня;

- активне стимулювання до самоцінної освітньої діяльності має забезпечувати учневі можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями;

- навчальний матеріал повинен бути організований таким чином, щоб учень мав можливість вибору при виконанні завдань, вирішенні задач;

- необхідно стимулювати учнів до самостійного вибору й використання найбільш значущих для них способів опрацювання навчального матеріалу;

- необхідно забезпечувати контроль й оцінку не тільки результату, але й, головним чином, процесу навчання, тобто тих трансформацій, що здійснює учень, засвоюючи новий матеріал.

Навчальне середовище особистісно зорієнтованої технології :- використання навчального матеріалу різного змісту, виду та форми; - надання учню свободи вибору засобів виконання навчального завдання (для зняття

емоційного напруження, побоювання помилки); - використання нетрадиційних форм групових та індивідуальних занять з метою активізації

діяльності; - створення умов для творчості в самостійній та колективній діяльності; - постійний аналіз та оцінка з боку вчителя індивідуальних способів навчальної роботи, що

надає учневі можливість розповісти, як він організував свою роботу, яким методом користувався, що сподобалося, вдалося тощо;

- розробка та використання індивідуальних програм, що моделюють пошукове, дослідницьке мислення;

- організація занять у малих групах на основі діалогу, імітаційно-рольових ігор, тренінгів, навчального спілкування, мозкового штурму, круглих столів, інсценування драматичних уривків, дискусій, творчих індивідуальних проектів й навчально-ознайомча практика.

Порівняння традиційної та особистісно орієнтованої технології навчання

Традиційне навчання Особистісно орієнтоване навчанняМета Передача знань, умінь та

навичок, зорієнтована на вивчення предметів.

Розвиток особистості, її здібностей. Зорієнтована на потреби, особистісний досвід

та рівень розвитку учнів. Знання виступають не самоціллю, а засобом для розвитку Позиція учня Об'єкт професійно-педагогічного

впливуСуб'єкт навчально-пізнавальної професійної взаємодії

14

Позиція педагога Монологічна, авторитарна, прагнення до демократизації.Вчитель - носій інформації, контролер діяльності учнів.

Діалог, демократизація, психолого-педагогічне забез-печення розвитку учня.Вчитель - організатор особистої діяльності учнів, помічник, партнер.

Стосункипедагог — учень

Прямий або непрямий вплив Співпраця, співтворчість

Діяльність учня Відтворення Пошуково-дослідницька, самодослідницька

Результат навчання

Розрахований на середнього учня.

Варіативний, в залежності від рівня індивідуального

розвитку і освітніх потреб кожного.

Засоби, прийоми, методи

фронтальність, групова робота; середній темп засвоєння учнями; стабільна тривалість навчального процесу. пояснювально-ілюстративний метод.

орієнтація на унікальність кожного учня; діяльнісні методи навчання (проблемно- пошукові, дослідницькі). діалог, моделювання, рефлексія.

Кінцевийрезультат

Система знань, умінь і навичокучня

Готовність випускника школи до особистісно-професійного саморозвитку.

Підготувала Л.Тищенко, доцент кафедри корекційної освіти

ЗБЕРЕЖЕМО ДУХОВНЕ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ

Ти на землі – людина, і хочеш того чи ні –Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні.

В. Симоненко.

«Людина є таємницею. Я вивчаю цю таємницю, щоб стати людиною». Ці слова належать великомученику совісті Ф. Достоєвському, і стосуються вони тієї сфери буття, котру ми іменуємо внутрішнім світом людини.

Загадок психічного стану людини залишається багато і в наш час. Саме вони породжують тривожні запитання: «Які ж ми, люди?», «Де наша совість?» Тому розкриття засад формування духовності особистості є однією з найважливіших проблем сучасної психолого – педагогічної науки.

Формування уявлень і знань учнів про духовність з урахуванням загальнолюдських цінностей необхідно починати в молодшому шкільному віці.

Мета духовного виховання – формування особистості, яка глибоко розуміє твори мистецтва, має високорозвинені естетичні смаки, відчуває красу навколишнього світу і прагне до творчого перетворення дійсності за законами прекрасного.

Отже, формування ставлення до світу передбачає насамперед збудження позитивних почуттів у дитини, які поступово трансформуються у властивості особистості. «Жодна людина не

15

приходить у світ готовою, в остаточно викристалізованій подобі. У своєму житті – хоч би яке воно було – вона потім безперервно розвивається, безперервно формує власну особистість» (В.Г. Белінський).

Кожна людина має своїх два людських – «я». Перше «я» - це зовнішність, вигляд, а друге – це те, що людина являє собою всередині – її душа, духовний світ та духовне здоров’я.

Недарма в народі говорять: «Людину зустрічають по одежі, а випроводжають по уму». Що ж таке духовне здоров’я? Це насамперед стосунки з навколишнім світом, як дитина ставиться до тваринки ідо пташки, до квітки і до своїх ровесників, до ніжного метелика і до всіх людей. І чи є у серці любов, що допомагає жити, чи, може, поселилося зло? А може його з’їдає чорна заздрість та інші гріхи, що їх людина повинна позбутись у своєму житті і очистити свою душу?

Маленька першокласниця сказала мені: «Я так люблю усіх людей! Мені хочеться їх обняти і до всіх усміхатися!» При цих словах її оченята заіскрились, як дві зірочки, випромінюючи тепло і світло. Це чудово. Адже у маленькому сердечку живуть любов і доброта. Це не просто її слова, так вона відчуває, так мислить, тому й до всіх усміхається щиро й привітно, кожному хоче допомогти і сказати добре слово.

Це великий дар, мати у своєму серці щедрість, доброту та любов. Більшості дітей притаманні ці прекрасні почуття: вони люблять своїх батьків, родичів, свою вчительку, однокласників…Діти щирі й щедрі, у них чисті помисли, вони намагаються допомогти, порадити, сказати щире слово один одному.

Та, нажаль, не про всіх так можна сказати, бо трапляються й зовсім протилежні випадки, коли у дитячому серці почуття з якоїсь причини зникли, а натомість поселилося зло, ненависть, заздрість, скупість, жорстокість. Це обділені діти, бо вони не знають що таке щастя, любов, щирість, щедрість, і яку радість у житті приносять ці почуття. Цим дітям можна лише поспівчувати. Негативні почуття погано впливають на здоров’я. Недаремно в народі кажуть: «Заздрість здоров’я їсть». Заздрісна людина постійно страждає від того, що хтось має більше, краще, хтось розумніший і більше знає, хтось веселий і життєрадісний. Вона похмура зла; недарма в народі кажуть «Беруть завидки на чужі пожитки», «Заздрий від чужого щастя сохне». Ця людина й злиться від того, що заздрісна і зажерлива, що всього їй мало, все їй не так. Все в житті людини залежить від неї самої, ніщо не приходить саме по собі, до всього треба докласти зусиль, розуму, наполегливості. Один працює і одержує від цього задоволення, виробляє в собі добрі звички, бореться з лінощами і байдужістю, не заздрить людям, не тримає в серці зла на них, а всіх любить і кожному готовий допомогти, а інший нічого того не робить, а все хоче мати, от і злиться. Народна мудрість каже: «Злості повні кості», або «Сердите не буває сите».

Коли людина життєрадісна, працьовита, старанна, весела, добра, то вона і здорова, бо у неї менше негативних емоцій, вона на світ дивиться з оптимізмом і в кожній миті життя бачить радість і щастя. Ось це і є духовне здоров’я, до якого треба прагнути кожному. Та дуже страшно коли дитина зла, жорстока, тоді вона робить негарні вчинки, і серце її аж ніяк не наповниться добротою, а лише ненавистю та зловтіхою. Від чого ж буде вона здорова?

Кажуть, що людина може мати сім гріхів, що за них вона наказується смертю – це заздрощі, ненажерливість, жадібність, розпуста, гордощі, лінощі, злість. Ці гріхи посилаються на людину, щоб вона вчилася виживати у цьому світі, щоб вона їх поборола в собі і стала доброю, мудрою і здоровою не лише фізично, а й духовно, бо кожна людина з такими негативними рисами може впоратися, коли цього захоче. Кожна людина приходить у світ для добра.

Саме так ми повинні давати дітям поняття духовного здоров’я людини, та виховувати пізнавальні інтереси. Формування у дітей молодшого шкільного віку загальнолюдських духовних цінностей та орієнтирів особистості, моральної культури, - доброта, любов до ближніх, повага до навколишніх – це характерно в період активного розвитку мислення. Тому потрібно з перших років навчання максимально використовувати можливості навчальних предметів для збагачення емоційно – чуттєвого досвіду дітей.

Крім цього формувати , поглиблювати, розвивати та накопичувати досвід моральної поведінки можна на годинах спілкування та позаурочний час. При цьому використовувати різні форми роботи, а саме: анкетування («Як ти себе оцінюєш?»), читання та обговорення творів українських письменників з етичного виховання, відкриття «Школи добрих вчинків», читання дитячої Біблії, вивчення та обговорення прислів’їв; створення «Дерева доброти», проведення ігор

16

«Продовж за мною», «Люстерко», «Хороший я чи не дуже?», «На помилках вчаться» та інші. В наш час дуже потрібно і треба вчити дітей – це духовності.

Виховання поваги до духовних цінностей, духовної культури нашого суспільства будувати на почутті святості. Тоді дитина буде перейматися цим почуттям та високими духовними цінностями. А це має бути основою щоденної практичної роботи вчителя з дітьми.

Година спілкування

Тема: Душа і здоров’яМета: Cистематизувати знання дітей про почуття, емоції та про їх вплив на здоров’я людини;

навчити розрізняти поняття «душа», «почуття», «емоції», розвивати вміння чітко і змістовно викладати свої думки, давати психологічну характеристику героям; виховувати любов до довкілля; розвивати добрі почуття та позитивні емоції.

Обладнання: замок, сонячне зайченя, вислів.Сьогодні ми вирушимо у внутрішній світ людини і відкриємо деякі його таємниці. А

допоможе нам у цьому сонячне зайченя на ім’я «Я».Ось зайченя стоїть біля воріт замку Душі. До речі, що ви знаєте про душу?- Коли душа плаче (болить, радіє)?Ну що ж, тепер Я може увійти до замку. Але не встиг Я переступити поріг, як з темної

частини душі хтось мовив:- «Ласкаво просимо в гості до Володаря хвороб! Не бійтеся, хоч ми і служки Володаря

хвороб, але й твої давні приятелі. Всіх нас ти добре знаєш. Мене звуть Брехнею. Пригадай, скільки разів я виручала тебе, коли ти казав мамі що болить голова, аби не йти до школи. Або коли провину за розбиту вазу звалив на цуценя. Більшість дітей зі мною дружить.»

Діти, пригадайте, чи вам зустрічалася брехня? (називають випадки)- А як ви почували себе, коли виявлялася правда?Адже недарма народна мудрість говорить: «Краще гірка правда, ніж солодка брехня».Але що там з нашим зайченям? Воно зовсім перелякане, адже від нього ні на крок не

відходить Злість і Страх..- «Ти наш! Ми - всі темні сторони душі.»- «Рятуйте!» – скрикнув Я, відчуваючи, як у нього нестерпно болить голова і щось пече у

грудях, а серце так і хоче вирватися геть.Діти, як же нам врятувати Я? Що допоможе перемогти злі сили? Які почуття? (називають

добрі почуття)Ось Я опинився на світлій стороні душі. Тут його зустріла Радість. А коли ви відчували

радість? Як ви гадаєте, якого вона кольору? Намалюйте. (діти малюють в кольорі малюнки радості)

Виставка малюнківОтже, радість може бути різнокольоровою, як веселка.Радість промовила до зайченяти:- «Заходь, будь ласка до, до Володаря здоров’я ! Адже ми – добрі почуття, маємо здатність

лікувати організм.»Як ви вважаєте, які люди хворіють найчастіше: злі, нервові, брехливі чи доброзичливі, щирі

спокійні?- «Але не забувай, - втрутився у розмову Розум, - що навіть радість, коли вона надто

бурхлива, може зашкодити твоєму здоров’ю.»Який приклад із життя ви могли б навести?Так, діти, треба намагатися стримувати бурхливі емоції, а особливо негативні.А тепер Я час повертатися додому. Але для цього слід пройти цими дверима.

17

Душа

Розум

ФізкультхвилинкаДобро твориться просто - ні за так ( руки вперед, вгору, в сторони)Так, як цвіте і опадає мак, (піднятись на носочки і присісти)Як в’ється хмарка, (нахили в сторони)І сміється пташка, (імітація польоту пташки)Як трудиться мурашка – горопашка. (імітація трудових дій)- Щоб відчинити передні двері «почуття та емоції», необхідно визначити, які почуття

виникли у героїв оповідання В. Сухомлинського «Чому?».1. Читання оповідання про себе.2. Визначення почуттів героїв.3. Що б ви порадили головним героям твору?4. Як би ви зустріли свого товариша?Ось і відчинені перші двері. А об відчинити другу браму, необхідно визначити, що ж може

допомогти підняти настрій і покращити наш стан, пригнітити погані почуття.Спроби: (записуємо на дошці)- погуляти;- послухати улюблену музику;- зайнятися улюбленою справою;- розповісти про свої почуття близькій людині;- подивитися на все з жартом;- подумати, а чи варто взагалі засмучуватися;- намалювати.Діти, а як ви піднімаєте настрій собі, близьким людям? (наводять приклади)

Гра «Що я?»Один з учнів виходить з класу, а вчитель називає почуття (сум, радість, злість), діти

зображають емоції, які виникають при цьому почутті. Учень, який виходив, має здогадатися, яке почуття загадали.

Ось ми відчиняємо останні двері:(Читання таблиці, запам’ятовування.)

Пам’ятай!1. Дбай про чистоту своєї душі.2. Від почуттів та емоцій залежить щастя.3. Розум допоможе тобі керувати емоціями та почуттями.Отож, діти, давайте підведемо підсумок нашому спілкуванню.- Які почуття та емоції мають переважати в людині?Дорогі діти. Тримайте свою душу завжди відкритою для добра, щастя і любові. І тоді ви

відчуєте, яке прекрасне життя.

Твори добро та будь завжди привітна,Дитино! Ти приходиш для добра.Любов у серденьку хай сонцем квітне,Збагнути це тобі уже пора,Бо ти ростеш і мудрість п’єш з криничкиСвого народу. Це ти не забудь.Старайся виробляти добрі звички.

18

Почуття та емоції

Ніколи заздрісним і жадібним не будь.Розпусту, злість не допускай до себе,І ненажерливість жени від себе геть,А гордощі і лінь – це не для тебе,Любов’ю серденько наповни вщерть!

Підготувала: вчителька Малівської ЗОШ І – ІІІ ст. Демидівського району Ковальчук Алла Георгіївна

ДУХОВНЕ ЗДОРОВЯЯК НАЙБІЛЬША ЖИТТЄВА ЦІННІСТЬ ОСОБИСТОСТІ

ВступПроблема духовності, як ніяка інша турбує сьогодні кожну родину, кожну людину. Адже

саме духовність є серцевиною особистості. Виховується і формується вона з народження дитини, спочатку у сім’ї , потім у соціальному та педагогічному довкіллі .

Це формування духовності розпочинається не на голому місці, а з розуміння батьками і суспільством значення духовності в житті людини і, особливо, духовних потреб дитини.

Сьогодні перед вчителями відкриваються можливості не лише збагачувати свій досвід, по цьому питанню, спілкуючись з провідними педагогами сучасності, не лише черпати з «Чаші Педагогічної Мудрості», а й самим її доповнювати власними результатами , доробками , думками. Вчитель повинен стати провідником між минулим і сучасністю, містком, по якому найвища духовність людства може дійти до сердець дітей, щоб оселитися там і змінити наше суспільство, зробити його чистішим, добрішим, довершенішим .

Що ж допоможе це зробити? Лише з духовного джерела може розпочатись це довершене перетворення. На згадку приходять слова: «Все починається з маленького». Все повинне розпочинатися з дитини. Хоча духовний світ дитини повною мірою залежить від релігійного виховання її батьків, тільки вчитель може підтримати, доповнити або змінити думки, переконання, які зароджуються в дитячій душі, на краще. Отже, саме на вчителеві лежить тепер відповідальність за формування, хоча і на початковій стадії більш ідеального суспільства. «А беручи на себе відповідальність за виховання сотень, а за своє довге учительське життя – тисяч дітей, він не має права не знати сутності вчень, на яких засновано моральний добробут світу. Не має права не використовувати усього цього духовного багатства в ім’я виховання не лише людини розумної, а й людини моральної».(Д.Д.Зуєв).

Тому думка вчителя має стати незалежною, «розкріпаченою». Вчитель повинен сам вирішувати проблему так, як підказує йому його педагогічна совість та власний досвід, щоб проникати у душі дітей, облагороднюючи їх.

Ми повинні допомогти відкопати джерела духовності: прагнення стати людиною, реалізувати потребу дитини у пізнавальній діяльності, активному прагненні сприймати і створювати красу, відчувати єдність себе та Всесвіту, вчити розрізняти добро і зло, духовне і бездуховне, виявляти бажання та вміння створювати і послідовно втілювати власну програму духовного саморозвитку особистості, формувати духовний тип поведінки та духовні вчинки, що виявляються у позитивно-емоційному ставленні до життя та внутрішнього світу іншої людини, зіставляти християнські чесноти з загальними, моральними людськими цінностями, виховувати людяність, доброту і порядність.

Донедавна я думала, що мої вихованці ще не можуть мати «мудрих» думок, бо: по-перше, сприймала їх як маленьких дітей, по-друге – майже більшість учнів класу із не благодійних сімей.

Я не повірила сама собі, що могла так помилятися. Таких «філософських» думок від третьокласників я не сподівалась почути. З досвіду роботи:

Урок читання1. Опрацювання оповідання В.Сухомлинського «На кладці».Дитячі думки вголос:- Чому ж Бог, коли він так любить людей, не береже нас від горя?- Чому людина так глибоко переживає горе?

19

- Якби людина так глибоко не відчувала б горя, вона не змогла б повною мірою відчути, що ж таке насправді радість.

2. Опрацювання біблійної легенди «Каїн і Авель».У класі є хлопчик, який був переконаний, що Бог не причетний до виникнення Землі, людей і

життя на ній. Як поєднати науку і релігію?Після обговорення легенди, доходимо висновку, що Бог – це все, що оточує нас. Бог який

всюдисущий – це природа, яка оточує нас скрізь. Таку думку учень прийняв із задоволенням .3. Опрацювання українських народних казок. Шукаючи заховану в казках мудрість, діти роблять відкриття: виявляється, що у кожній

казці між рядками (що можна побачити тільки розумом), записані права дітей з міжнародної «Конвенції ООН».

Як підвести учнів до відшукання таких мудростей?Перед опрацюванням теми приношу у клас горіхи і роздаю дітям. Вони з задоволенням

добувають зернятко – ядро, заховане за твердою шкаралупою кожне своїм способом. Не всім це вдається. Декому доводиться допомагати. Учні збуджені! Їм смакує.

Асоціюємо горіх з казкою, де за твердою шкаралупою є найцінніше – зернятко, мудрість, яку не кожен зможе відшукати. Дехто помітить її одразу, а комусь потрібна допомога.

Діти у ролі першовідкривачів! Вони приносять у клас свої казки, сперечаються, доводять свою думку і записують все у «Зошит мудрості», який ведуть із другого класу. Пропоную

Урок з основ здоров’я Тема: Делікатність- Як відповісти на неделікатне запитання ?- Фразою: «Це не твоя справа». Пропоную кожному учневі повторити цю фразу в голос. Потім запитую, якими були їхні

відчуття, коли вони говорили ці слова. Відчуття були неприємними, декому навіть хотілося викрикнути ці слова, декому навіть

захотілося навіть зробити крок назад.- Але ж недарма наша мова збагачена прекрасними словами. Серед них є і чарівні.

Пригадайте «чарівні слова».Серед названих слів виберіть слово, яке б підійшло до нашої фрази:

СпасибіДобранічДякую…..Пробач…..

Це не твоя справа

Діти знову по черзі повторюють фразу, але вже з «чарівним» словом ПРОБАЧ.Запитую про їхні відчуття – приємні хоча і довелося відмовити.Діти змогли з допомогою одного-єдиного слова «вгамувати» прояви зла у собі.

Я і Україна. ПриродознавствоВивчаючи тему «Тварини», кожен учень писав дипломну роботу про якогось одного

представника тваринного світу. У цій роботі не лише відомості про тварину ,її будову, особливості пристосування, ланцюжок харчування,…, а й твір-міркування «Якби тварина вміла б розмовляти, що б вона сказала людям».

Діти працювали з енциклопедіями, довідниками з таким натхненням , що навіть перерви проходили у дискусіях, а після уроків вони не хотіли розходитись по домівках. Учні не лише розпочали наукову роботу, а й залишили у своїй душі великі правила духовності: «Не кривдь навіть найменшої комашинки». « У світі все пов’язане між собою».

Духовність це не тільки загальнолюдські чесноти і цінності, це прилучення до національної 20

культури, це і розуміння глибини душі іншої людини.Віра – робить нас людьми.Любов – допомагає вижити в цьому світі.Надія – допомагає пережити горе.Насамперед, на уроках ми повинні давати дітям загальнолюдські цінності, які повинні

визначити норму і якість життя. Те, що виникає у дитячій душі під впливом цих цінностей, можна назвати духовністю. Саме це дає можливість стати особливим – стати особистістю.

Година спілкуванняТема: Усе життя проходить через серцеЕлементи бесіди:- Чи може людина побачити всю себе у дзеркалі?- Ні, людина побачить лише своє тіло, а душі не побачить.- Як побачити душу?- Заглянути у своє серце.- Як побачити , що є у серці?- Дивитись у серце треба із закритими очима. Заглядати у себе. * * * - Якої величини бувають людські серця? - Величиною із кулак і ось такі(дитина малює руками у повітрі величезне серце). - Як може таке велике серце поміститись у людині?

Якимович Інна Богданівна вчитель початкових класівМалівської ЗОШ І-ІІІ ст. Демидівського р-ну

ЗАСІДАННЯ 7

ТЕМА. ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Проблема мотивації навчання – одна з найважливіших і найгостріших проблем сучасної школи. Одному учневі цікаво на уроці, іншому нудно, один хоче вчитися, а інший пасивний. Чому так відбувається? Для відповіді на це запитання слід розглянути основні механізми мотивації. Адже відомо, що в основі будь-якої діяльності лежить мотив.

Мотив – це прагнення людини щось зробити. Потреби, мотиви, цілі – основні складові

21

мотиваційної сфери людини. Мотивація – це співвідношення цілей, що стоять перед людиною, які вона прагне досягти, і внутрішньої активності особи, тобто її бажань, потреб, можливостей. Будь-яка діяльність, у тому числі і навчальна, направлена на досягнення мети. Мета – це уявлення про майбутній результат, про те, що повинно бути одержане. Залежно від оцінки своїх можливостей, прагнень, минулого досвіду і соціальних чинників учень визначає для себе той рівень досягнення мети, який для нього буде задовільним. Наприклад, готуючись до контрольної роботи, один учень розраховує написати її на відмінно, а інший буде щасливий, якщо одержить посередню оцінку.

Перед учителем постає багато проблем, серед них зокрема такі, які формують у дітей правильне ставлення до навчальної діяльності, до шкільних оцінок, учнівських обов’язків, і головне, як пробудити в учнів бажання вчитися, прагнення набувати знання, уміння, навички, як виховувати та розвивати повноцінні мотиви учіння.

Розрізняють зовнішню (соціальну) та внутрішню (пізнавальну) мотивацію. Мотиви, які безпосередньо не пов’язані з діяльністю, але впливають на її успішність, є зовнішніми. До них можна віднести:

- позитивне ставлення дитини до школи; - довіра до вчителя;- прагнення бути дорослим;- мати шкільні речі;- бажання бути в центрі уваги;- бажання порадувати батьків;- бажання отримати гарну оцінку;- допитливість;- уникнення покарань.Зовнішня мотивація менш продуктивна і як правило короткочасна, ситуативна.Внутрішня мотивація – це внутрішньо – особова зацікавленість в діяльності – самомотивація.

Внутрішні мотиви спрямовують діяльність дитини на особистий розвиток в процесі навчання, на формування пізнавального інтересу та способів пізнавальної діяльності, на оволодіння загальними способами дій, розуміння необхідності навчання для особистого життя. Внутрішньо пізнавальні мотиви найбільш характерні для формування стійких пізнавальних інтересів і потреб, забезпечення ефективного навчального процесу.

У процесі навчання школярів важливо не тільки сформувати інтерес, але і зберегти його на всіх етапах навчальної діяльності. В психології розрізняють епізодичний та постійний інтереси. Перші виникають та зберігаються лише в процесі конкретної діяльності. Після її припинення, вони згасають. Постійні інтереси не залежать від конкретних умов. Вони характеризуються тим, що спонукають до дії навіть тоді, коли умови для цього невідповідні. Саме постійний інтерес грає основну роль у підтримці і розвитку пізнавальної активності, формуванні стійкої мотивації, стимулює розвиток таких важливих якостей особистості як цілеспрямованість, працелюбність, наполегливість.

Ще в дошкільному віці у дітей формуються особистісні потреби та бажання, які вливають на формування інтересу до навчальної діяльності. Зупинимося на основних потребах особистості в цьому віці, які повинен знати та враховувати учитель початкових класів.

1. Потреба у самовираженні та самореалізації себе як особистості. Прагнення бути учнем, набувати знання, проявити себе – все це відіграє значну роль у формуванні позитивного ставлення до навчальної діяльності, є джерелом соціальних мотивів учіння. Зміцнення та збереження цієї потреби – одне з основних завдань вчителя.

2. Потреба у нових враженнях, захопливе сприйняття світу, під час якого пробуджується дитяча цікавість, допитливість, разом з тим розвивається спостережливість, здатність до аналізу, потреба у нових знаннях.

3. Потреба у співучасті, співпраці, де кожний хоче бути учасником якоїсь справи, брати активну участь у роботі (груповій, парній, колективній), внаслідок чого розвивається відповідальність перед собою та перед іншими, формуються норми співпраці.

4. Потреба у спілкуванні, під час якого розвивається впевненість у собі особливо, коли думки дітей цінують. Вчителю необхідно вчити учнів чітко висловлювати свою думку, аргументувати відповідь, слухати інших, формувати відношення до думки іншого, давати їй

22

оцінку.5. Потреба в індивідуальності, адже кожний має право на неповторність, особливість. Часто в

учнів виникає бажання виконати завдання самостійно, навчити інших. Першокласники, прийшовши до школи сподіваються на успіх, вірять у себе, у свої сили.

6. Потреба у безпеці, дитина має позбутися почуття страху, який, як відомо, пригнічує прагнення до навчання. Сила, примус, авторитарний стиль вчителя не сприяють задоволенню потреби у безпеці, створенні сприятливої комфортної атмосфери в класі.

7. Потреба у дружбі та любові, у неформальних стосунках, розвиток почуття колективізму, прагнення бути корисними, розділяти з іншими успіхи та невдачі.

З вступом дитини до школи докорінно змінюється її об’єктивне становище у суспільстві та конкретні взаємовідносини з навколишнім середовищем. Головною діяльністю стає навчання, яке ставить перед учнем нові складні умови, пов’язані з виконанням нових обов’язків. Водночас відбуваються зміни загальної спрямованості особистості дитини, а отже й значення основних мотивів діяльності.

У 6-річних дітей з’являється мотив відвідування школи. Учнів приваблюють шкільна форма, зошити, підручники, шкільне обладнання, клас. Пізніше змінюється зміст і характер мотивів, починає розвиватися інтерес до розумової діяльності. Для багатьох дітей навчання перетворюється на засіб пізнання дійсності. Виникають інтелектуальні почуття: радість від успіху в пізнанні нового, задоволення від розумового напруження тощо, які при вмілому керівництві і відповідних методах навчання стають стійкими внутрішніми мотивами навчання.

Але, як показує педагогічна практика, більше половини учнів середніх класів втрачають інтерес до знань. Причиною цьому є недостатньо сформовані навчальні мотиви у початкових класах. Педагоги поспішають дати знання будь-яким чином, не зважаючи на потреби та інтереси учнів, забуваючи відоме прислів’я: «Можна привести коня до річки, але примусити його пити не можна». Звичайно набагато легше давати готові знання, поняття, висновки, визначення, ніж спонукати учнів до самостійності, керувати їх особистою діяльністю. На думку Д.Б.Ельконіна, навчання, яке зводиться до передачи знань від учителя до учня, не даючи дитині діяти самій є неефективним. Бо пізнавальний інтерес може формуватися лише в процесі діяльності. Від того як організована і якими засобами здійснюється навчальна діяльність учнів, залежить не тільки обсяг і якість знань, умінь і навичок, але і розвиток внутрішніх мотивів навчання школярів.

Зупинимось на методах, прийомах та засобах формування стійких пізнавальних мотивів молодших школярів.

1. Створення ситуації успіху. На уроці нерідко складається така ситуація, коли учень досягає особливого успіху – вдало

відповідає на важке запитання, висловлює цікаву думку, виконує непросте запитання чи знаходить нестандартне рішення. Такий момент є короткочасним, проте він має велике значення для формування внутрішньо-пізнавальної мотивації. Учителю слід навчитися керувати процесом формування позитивного ставлення до навчання. «Ситуація успіху» має бути створена не лише для школярів, які добре встигають, а й для слабших учнів, яких іноді вчитель забуває похвалити навіть за правильну відповідь.

Для того, щоб виникла «ситуація успіху» слід дотримуватися певних умов:- опора на знання або життєвий досвід дитини; - доступний, цікавий зміст навчального матеріалу;- спокійна ділова атмосфера на уроці, захоплення класу роботою.Наприклад: тема уроку: «Ознайомлення із складеними задачами на дві дії». Ця тема є досить

важкою, особливо для слабших учнів. Тому на такому уроці варто створити «ситуацію успіху». На початку уроку вчителю слід похвалити учнів за попередні досягнення, вселити віру у свої сили і запропонувати розв’язати досить «важку» задачу. Насправді, запропонована задача є простою, проте зміст, або місце, де відбувається подія в задачі для учнів є новим (раніше вони таких задач не розв’язували). Розбираючи задачу, учні переконуються, що вона є для них легкою і розв’язують її. Похваливши дітей за успішній розв’язок задачі вчитель пропонує надзвичайно «легку» задачу, адже зміст такої задачі для дітей знайомий (Наприклад: «Петрик з Миколкою пішли в ліс по гриби. Петрик знайшов 6 грибочків, а Миколка – 4. Діти склали гриби в одну корзину. Вдома мама 2 грибочки викинула, а з решти зварила супчик. Скільки грибів пішло на суп?) Як правило частина

23

дітей у класі відразу здогадується, якою буде відповідь. З допомогою вчителя решта учнів досягають успіху і знаходять правильний розв’язок задачі на дві дії.

Ситуація успіху дає дітям відчуття впевненості у собі, радості відкриття нового, віри у свої сили, формує високу пізнавальну мотивацію, дозволяє сформувати у дітей позитивне ставлення до навчання.

2. Створення протиріччя, розведення понять «знаю» - «не знаю».Протиріччя – це невід’ємна частина пізнання. Найчастіше зустрічаються протиріччя між

особистим досвідом школяра та науковими знаннями. (Наприклад: залізо зазвичай тоне, а величезний корабель виготовлений зі сталі пливе).

Використовуючи протиріччя, вчитель спеціально створює ситуацію несподіванки, викликає в учнів стан «дефіциту знань», особистого бажання дізнатися, пробуджує інтерес.

До основних протиріч, які є рушійною силою навчального процесу належить:- протиріччя між рівнем засвоєних знань та новими знаннями;- протиріччя між знаннями та уміннями їх використовувати;- протиріччя між складним пізнавальним завданням та недостатніми способами його

розв’язання;- протиріччя між постійно зростаючими потребами та можливостями їх задоволення.Протиріччя створюються на основі введення дітей у ситуацію виконання наступного

завдання, яке є звичним за формою, однак по суті потребує нових знань та умінь, які ще не сформовані у дитини. Поставлена задача має бути посильною, інакше учні втратять мотивацію.

Наприклад: тема уроку: «Правопис префіксів з-,с-». На початку уроку вчитель пропонує учням словниковий диктант, у якому є слова з префіксами роз-, без- (правопис яких, учні вчили на попередньому уроці) та слова з префіксами з-, с-. Керуючись правилом про правопис префіксів роз-, без- (в українській мові немає префіксів рос-, бес-), учні припускають, що всі нові слова також пишуться з префіксом з-. Перевіривши за словником правопис слів з префіксом з-, с-, у школярів виникає протиріччя між новими знаннями та відомим способом перевірки, що не діє. З’являється потреба у нових знаннях, пошуку нового способу перевірки.

Використовуючи метод протиріччя, вчителю необхідно підвести учнів до розуміння необхідності знати нове, слід ставити перед ними такі запитання та завдання, які спонукають дітей думати, шукати відповідь, давати пояснення. Поставлене завдання учні приймають, якщо у них виникає потреба його розв’язати, з’являється «дефіцит знань» і бажання його подолати.

3. Підбір додаткових завдань.Зміст навчального матеріалу, завдання в підручнику не завжди сприяють формуванню стійкої

пізнавальної мотивації. Слід пропонувати учням завдання, які направленні не лише на розуміння засвоєних знань, але і на розвиток мислення, інтелектуальних навчальних умінь, застосування їх в широкій практиці.

Досвідчений педагог завжди оживить урок цікавою життєвою ситуацією, що вплине не лише на інтелектуальну, але і на емоційну сферу сприйняття. Наприклад, для кращого розуміння мір довжини, можна нагадати дітям мультфільм за казкою Г.Остера «38 папуг». Велике значення надається використанню прозових та поетичних творів, жанрів фольклору (казки, байки, прислів’я, приказки, скоромовки), іграм, ігровим ситуаціям, нетрадиційним формам проведення уроку, навчальним екскурсіям, наочності, емоційній насиченості навчального матеріалу. Найцікавішою формою стимулювання розумової активності є загадка, що сприяє розвитку пізнавальних здібностей учнів, будить уяву, стимулює пошук.

Надзвичайно цікавим прийомом створення пізнавальної активності є підбір завдань з «пастками». Адже учні дуже люблять виправляти «чужі» помилки. Завдання з «пастками» насамперед розвиває дитячу увагу, вчить дітей навичкам контролю, розвиває пізнавальний інтерес. Наприклад, учням можна запропонувати завдання: «Діти записали приклади для додавання у стовпчик. Хто з них записав правильно? Хто потрапив у пастку?

Оксана 327 Андрій 1256 Ігор 734 + + +

54 18 52 Навчи учнів правильно записувати доданки у «стовпчик». Варто також пропонувати дітям перевірити виконані завдання (учнями сусіднього класу,

24

казковими героями…), які не обов’язково мають «пастки». Наприклад: «Ірина, Сашко і Володя накреслили по відрізку. Діти засперечалися, у кого відрізок найдовший. Допоможи їм. Навчи правильно прикладати лінійку». Перевіряючи такі завдання, школярі оволодівають не тількі навичками контролю та оцінки, але і формують самоконтроль та самооцінку.

Завдання з «пастками», завдання для перевірки викликають в учнів потребу у контролі, бажання знайти помилку, вчитися її виправляти. Такі завдання мають велике значення не тільки для формування особистої навчальної діяльності молодших школярів, але і для розвитку навчальної мотивації учнів.

Зробити роботу привабливою допоможуть і помилки учнів, точніше, відношення до них учителя. Можна за допомогою помилки стимулювати роботу учнів: «Прекрасна помилка!», «Невипадкова помилка!», «Спасибі, твоя думка не зовсім правильна, але спонукає до роздумів». Необхідно діяти так, щоб помилка здавалася легко поправною, щоб те, до чого ми підводимо учнів, здавалося їм не важким. «Спасибі вам, ви мені сьогодні допомогли», - дякує після уроку своїм шестирічкам Ш.Амонашвілі.

4. Мотиви власного росту, самовдосконалення.Немає людей, стверджують психологи, згідних все своє життя ходити в невдахах, нормальній

людині властиве прагнення поліпшувати своє положення, результати своєї діяльності. Це потреба в успіхах, в досягненнях, яка характеризується прагненням перевершити раніше досягнутий рівень виконання, зробити щось кращим. Це прагнення потрібно заохочувати і активізувати. Важливо, щоб учні самі визначили, що вони досягли на даний момент і які почуття у них викликає цей рівень, чи задоволені вони собою, чи хочуть досягнути більшого.

Будь-який школяр чудово розуміє, що займається недостатньо і міг би поліпшити свою успішність. Що ж йому не вистачає? Однієї свідомості мало, потрібен поштовх. Стимули, які рекомендується знаходити і застосовувати вчителю, спираються на тонкі, делікатні «підштовхування» і виключають відкритий тиск, грубе силування. «Як красиво ти сьогодні написав. Майже всі букви рівні, без помилок. Якщо будеш старанним, то завтра твоє письмо буде бездоганним» - відмітить уважний вчитель. Долаючи труднощі, учень отримує задоволення, він радий і гордий з того, що справа зроблена. Це приводить його в активний стан, повний енергії та бажання діяти.

5. Емоційні мотиви, мотиви заохочень.У формуванні емоційних мотивів надзвичайно великою є роль вчителя. Адже саме вчитель

створює комфортну атмосферу навчання, проявляє такі риси як захоплення, здивування успіхами школярів, заохочує, вселяє віру у власні сили. Учням має бути цікаво на уроці. Вони сподіваються на успіх, вірять і хочуть щоб у них все вийшло. Тому слова, жести, погляди схвалення потрібно адресувати не тільки кращим учням, але і всім тим, хто виявляє старанність в навчальній роботі.

Почуття впевненості, задоволення собою надає і похвала вчителя. Похвала – не такий простий стимул, як здається на перший погляд. Для досягнення успіху варто дотримуватись певних умов:

- похвала повинна виникати спонтанно, її не варто планувати, чи призначати, як по розкладу;- хваліть справу, а не особистість в цілому;- похвала повинна бути конкретною, точно адресованою з допомогою теплих слів, а не

втиснута у безликі трафарети;- хвалити треба так, щоб у похвалу вірилось. Мова міміки та жесту дуже важлива. Якщо вчитель говорить, що йому сподобався твір, але

вигляд при цьому має похмурий чи насуплений, то учень швидше всього не повірить його словам. Варто розглянути також і роль особистості вчителя у формуванні позитивних мотивів

школярів початкових класів. Учитель в школі є джерелом тієї сили, яка призводить до руху весь навчально-виховний процес, вдихає в нього життя. Для молодшого школяра вчитель – це «плодотворний промінь сонця для молодої душі, який нічим замінити не можна» (К.Д.Ушинський). Які ж риси особистості вчителя чинять найсильніший вплив на виховання в учнів бажання вчитися як комплексу повноцінних мотивів до набуття знань?

Справжній вчитель має насамперед досконало володіти знаннями тих предметів, яких навчає, любити дітей, знати їх вікові особливості, враховувати їх у своїй роботі, вчити так, щоб пробуджувати в учнів прагнення до знань. Школярі, котрих запитували, що їм подобається в

25

улюблених вчителях, відзначали такі риси, як чуйність, сердечність, уважність до запитів та інтересів дітей. Поведінка вчителя, його моральне обличчя – все це важливі фактори виховання позитивного мотиву навчання.

Формування повноцінних мотивів навчальної діяльності багато в чому залежать від взаємин між учителем та учнем, які регулюються педагогічним тактом вчителя. Необережно кинуті вчителем слова, репліки, окрики («ледар», «нероба», «ти ні на що не здатний»…) пригнічують дитину, підривають віру в свої сили, боляче ранять її душу.

Нетактовність вчителя часто пов’язана з його незадовільним психічним станом (злість, роздратування, нервозність…). В таких випадках слід подумати насамперед про дітей, про той негативний вплив, який може здійснити така поведінка вчителя, та раз і назавжди навчитися керувати собою, мімікою, жестами, рухами, для того, що не гальмувати прагнення учнів до знань, їх розумову діяльність.

Справжній вчитель кожним своїм словом і дією має переконувати дітей у своїй щирості, доброзичливості і справедливості. Тільки за цієї умови можна виховати позитивні мотиви до навчання, як до відповідальної, цікавої та радісної праці.

Розглянемо основні прийоми діяльності вчителя, що сприяють формуванню мотивації в цілому та створюють сприятливу психологічну атмосферу, що підтримує пізнавальну активність учнів:

- включення учнів в колективні форми діяльності;- залучення школярів до контрольно-оцінної діяльності, формування адекватної самооцінки;- співробітництво учня та вчителя, спільна навчальна діяльність;- заохочення пізнавальної активності й учнів, створення творчої атмосфери;- цікавість викладу навчального матеріалу (незвичайна форма подання матеріалу, емоційність

мови вчителя, пізнавальні ігри, цікаві приклади, пізнавальні суперечності тощо); Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, пробудити в їх серцях почуття гордості,

власної гідності – найважливіші умови формування позитивної мотивації до навчання молодших школярів.

Л і т е р а т у р а1. Амонашвили Ш.А. В школу – с шести лет. – М., 1986.2. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создать? – М., 1991.3. Дусавицкий А.К. Формула успеха. – М., 1989.4. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возросте. – М., 1993.5. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. – М. 1990.6. Онишків З.М. Стимулювання навчальної діяльності молодших школярів // Початкова

школа. – 1996. - № 4.7. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К., 1999.8. Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника. – М., 1974.

Підготувала Л.Тищенко, доцент кафедри корекційної освіти

РОЛЬ, ЗНАЧЕННЯ І МІСЦЕ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ 1-4 КЛАСІВ

Головна мета школи на сучасному етапі – створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися упродовж життя. Тому завданнями у початковій школі має бути підготовка дітей до систематичного та цілеспрямованого навчання у старших вікових періодах, формування позитивної мотивації навчання, забезпечення морально-духовної зрілості особистості.

Зосередимо нашу увагу на системі мотивів та мотивації навчальної діяльності молодшого школяра.

26

Найбільш цінною є пізнавальна мотивація. Вона зумовлена бажанням учитися, інтелектуальною ініціативою дитини. Учитель має так організувати навчальний процес, щоб зацікавити дітей, викликати бажання вчитися. Навчальний матеріал повинен стимулювати мислення учнів, поставлене завдання- підштовхнути до пошуків шляхів його розв’язання . Надмірно спрощені завдання є нецікавими для учнів, а це призводить до втрати мотивації засвоєння навчального матеріалу. Дитина має радіти тому, що вона щось дізналася. Тільки тоді можна сказати, що в неї розвивається мотивація, адекватна структурі особистості.

Мотивація досягнення успіху - це бажання якісно і правильно виконати завдання, отримати потрібний результат. Вона орієнтує дитину на якість і результативність навчальних дій (незалежно від оцінки), сприяє формуванню саморегуляції. При формуванні такого виду мотивації у пригоді стає створення учителем ситуації успіху, похвала, заохочення до діяльності.

Мотивація престижу найбільш характерна для дітей із завищеною самооцінкою і схильністю до лідерства. Вона спонукає школяра навчатися краще за однокласників, виділитися серед них, бути першим. Але постійне суперництво з однолітками, зверхнє ставлення до них заважають формуванню здорових стосунків дитини з колективом.

Мотивація уникнення невдачі, як правило, виявляється в учнів , які не встигають у навчанні. Діти намагаються у будь-який спосіб уникнути негативної оцінки і тих наслідків. Які вона за собою тягне. Ця мотивація надає навчальній діяльності негативного емоційного забарвлення, викликає у дитини почуття страху і тривоги. Щоб запобігти формуванню такої мотивації. Необхідно підтримувати дітей в їхніх найменших успіхах, хвалити за виконання проміжних дій. А не оцінювати тільки кінцевий результат.

Саме мотивація навчання спонукає дитину до певної діяльності з метою розширення й поглиблення знань, і є основним засобом підвищення успішності навчання. Перебудова позиції вчителя в забезпеченні мотиваційного компонента уроку передбачає таку організацію навчання, щоб для всіх дітей були передумови виховання позитивних рис характеру, бажання і вміння навчатися.

Для розвитку мотивації навчання потрібні середовище, що стимулює, і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів. Тому загальні умови педагогічного стимулювання на уроках слід поєднувати із застосуванням широкого діапазону методичних прийомів, які « прямо працюють» на мотиваційний компонент уроку.

До мотиваційного компоненту уроку потрібно підбирати цікавий матеріал, який стимулює емоції та почуття учнів, використовуючи рольові, сюжетні, дидактичні ігри. Гра у навчальному процесі створює мотивацію, збуджує інтерес, розвиває комунікативні навички. Перевага гри ще в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для дитини.

Навчальні завдання уроку слід добирати з елементами новизни та непередбачуваності, що сприятиме формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання, стежити за тим, щоб завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали рівень оптимальної складності, сприяли виявленню майстерності та компетентності школяра, регулювати рівень складності завдань, щоразу підвищуючи його, надавати дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому її свободу, наповнювати зміст навчання цікавим, особистісно значущим матеріалом, намагатись підтримувати позитивні емоції, стимулювати інтелектуальні почуття молодших школярів.

Досвід переконує, що емоційні переживання в учнів викликає все нове, яскраве, цікаве, насичене живими образами. Той навчальний матеріал, який віднайшов емоційний відгук в учнів, викликав у них інтелектуальні почуття, запам’ятовується краще і міцніше.

Для формування повноцінної мотивації, яка в свою чергу є засобом підвищення якості знань учнів, використовується робота творчими групами. Учні працюють на уроці як справжні дослідники, науковці. Мотивація навчальної діяльності проводиться у вигляді розумової розминки, ситуації вільного вибору, створення проблемної ситуації. Вирішальним фактором у розвитку мотивації є використання активних методів навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, надання можливості розвитку власної індивідуальності, самореалізації, залучення учнів до виконання конструктивних, перетворюючих, фантазійних, творчих завдань засобами слова, образу, моделі, практичної дії. Це метод тестування, групової роботи, дидактичної гри, метод евристичної та мотиваційної бесіди.

27

Виділяють наступні умови формування в учнів повноцінної мотивації: - Використання на уроці особистісно орієнтованого цікавого матеріалу. - Підтримка прагнення до саморозвитку і самовдосконалення. - Формування допитливості та пізнавального інтересу. - Збагачення мислення інтелектуальними почуттями. - Стимулювання появи емоційного задоволення від процесу навчання. - Формування адекватної оцінки власних можливостей. - Використання різних способів педагогічної підтримки. - Виховання почуття обов’язку, відповідального ставлення до навчальної роботи. - Установлення по-справжньому гуманних стосунків з учнями, повага до особистості

дитини. - Задоволення потреби у спілкуванні з учителем і однокласниками під час навчання. Всім нам добре відома теза про те, що робота вчителя на уроці без мотивації учнів та без їх

особистих підстав рівнозначна роботі в порожньому класі. Отже, кожний вчитель повинен провести мотиваційний етап уроку так, щоб створити ситуацію успіху для кожного учня. Перед учителем постає завдання сформувати в учневі настанову на успішне виконання завдання, відчути себе «творцем обставин», подолати труднощі, які можуть виникнути в процесі роботи. Інакше кажучи, вчитель повинен сформувати мотив досягнення.

Учитель може запропонувати різні варіанти мотивів досягнення:- прагнення самостійно розв’язати цікаві задачі, - спробувати завоювати авторитет в очах своїх друзів, - розглядати свою діяльність з точки зору її корисності для інших людей, - встановити нові контакти під час виконання завдання. Отже, на етапі мотивації навчальної діяльності вчитель, спираючись на емоційну пам'ять

учнів, організовує певні ситуації з метою активізувати чи нейтралізувати емоції для наступної діяльності. На цьому етапі створення ситуації успіху більшою мірою визначається психологічними аспектами. Тут доречним буде використання в роботі таких психолого-педагогічних прийомів, як:

1. Ефект Розенталя, або «ефект навіювання» - «Ти це зможеш…», «Тобі це вдасться…» тощо.

2. Прийом «Емоційне прогладжування» - констатація будь-якого, навіть незначного факту успіху, прищеплювання дитині віри в себе, відкритість учителя для довіри і співчуття.

3. Прийом «Анонсування» - репетиція майбутньої дії, яка створює психологічний настрій на успіх перед класом.

4. Прийом «Шикуйсь!» містить у собі такий алгоритм:- психологічна атака,- емоційне блокування,- вибір головного напрямку,- вибір рівних можливостей,- несподіване порівняння,- стабілізація.На практиці цей прийом полягає в тому, щоб учителем блокувалося припущення на невдачу

в одній галузі діяльності учня, відволікалася його увага від чергового неуспіху, вчитель повинен знайти ту галузь діяльності. У якій дитина може реалізувати себе набагато краще, тим самим забезпечити їй успіх.

Слід зазначити, що мотивація навчання має багато сторін, що змінюються і вступають у нові відносини одна з одною(суспільні ідеали, зміст навчання для школяра, його мотиви, мета, емоції, інтереси..).Тому становлення мотивації – це не просте збільшення позитивного чи негативного ставлення до навчання, а й ускладнення структури мотиваційної сфери та спонукань, що входять до неї, встановлення нових, більш зрілих. Іноді суперечливих відносин між ними. Ці окремі сторони мотиваційної сфери мають стати об’єктом керування вчителя.

Підготувала Ковпак Оксана Леонідівна,

вчителька початкових класів 28

Немовицької ЗОШ І-ІІІ ст. Сарненського району

Притча

Сидить Старий на узбіччі дороги і бачить, йде Чоловік, а за ним ледве встигає маленький Хлопчик. Старий зупинив Чоловік і запитав його: «Я бачу, у тебе є учень?» «Так» - з жалем сказала Чоловік. «Тобі довірили на виховання учня, - продовжив Старий, - так поверни його крилатим». «Але як це можливо?» - здивувався Чоловік, проте Старий більше нічого не відповів.

Пройшли роки… Сидить Старий на узбіччі і бачить, летить Хлопчик, а за ним ледве встигає його Вчитель. «Бачиш, - звернувся він до Старого, - я виконав твоє повчання. Подивися, які крила виросли у мого учня». Але Старий не подивився на Хлопчика, що подорослішав. Він звернувся до Вчителя: «А я дивлюся на тебе і милуюся тими маленькими крильцями, які виросли у тебе за спиною»…

ЗАСІДАННЯ 8

ТЕМА. ГУМАНІСТИЧНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СПІВРОБІТНИЦТВА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ГРУПОВА РОБОТА – ГУМАНІСТИЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИЙ КЛАСІВ

Початкові класи є найважливішим періодом активного засвоєння учнями норм групової роботи і свідомого використання школярами групової взаємодії для успішного вирішення навчальних задач. Зрозуміло, що засвоєння учнями навчальних дій відбувається поступово. Робота у групі буде успішною для кожного учня і класу в цілому, якщо з першого класу вчитель цілеспрямовано і послідовно буде готувати учнів до спільної навчальної діяльності. При цьому колективне обговорення, групова та парна робота є не просто формами навчального співробітництва, а своєрідними «сходинками», які приводять учнів до засвоєння навчальної дії як індивідуальної.

Надзвичайно важливим є розвиток уміння будувати спільну діяльність учнів у формі групової роботи. Результатом цього процесу є формування в учнів здатності організовувати групову роботу (планування дій, розподіл ролей, дотримування норм співпраці, доводити свої судження і т.п.), а також самостійно ініціювати спільну діяльність. Якщо на першому етапі ініціатива попрацювати в групі чи парі належить вчителю, то на другому етапі (2-3 клас) ініціатива поступово переходить до дітей. У 3-4 класах розуміння мети діяльності, планування, контроль та оцінка у більшій мірі передаються самим молодшим школярам.

В літературі розглядається два підходи до поділу груп: гетерогенний (з неоднаковим рівнем знань, різними здібностями та вмінням працювати, тобто як сильних, так і слабших школярів) та гомогенний (з однаковим рівнем розвитку та здібностей, частіше сильніших учнів).

На практиці частіше групи бувають різнорівневі, тобто об’єднують учнів із різним рівнем

29

розвитку, здібностей чи знань, де відбувається інтенсивний обмін думками, стимулюється творче мислення. В таких групах учні ніби потрібні один одному: слабшому учневі сильніший допомагає зрозуміти навчальне завдання і шукати шляхи його розв’язання, а у сильного учня є потреба поділитися з кимсь своїми ідеями, думками.

При плануванні групової роботи вчитель має пам’ятати про місце та мету групової роботи на уроці. Необхідність об’єднання дітей у групи для виконання завдання виникає у таких випадках:

- завдання не може бути виконано індивідуально;- спільне обговорення значно пришвидшує процес пошуку вирішення;- завдання потребує розподілу етапів (операцій) виконання між членами групи. При проведенні групової роботи слід пам’ятати, що постійне спілкування одних і тих же

учасників може набриднути, діти люблять новизну, різноманітність, тому членів групи треба час від часу змінювати.

Отже, основними ознаками групової роботи є:- поділ класу на групи для досягнення конкретного навчального результату;- склад групи не може бути постійним протягом тривалого часу – він змінюється залежно

від змісту й характеру навчальних завдань, які необхідно виконувати;- кожна група розв’язує певну проблему, визначену завданням;- завдання в групі виконується таким чином, щоб можна було врахувати й оцінити

індивідуальний внесок кожного члена групи та групи в цілому.Кількість дітей у групі залежить від загальної кількості учнів у класі, характеру та обсягу

знань, що опрацьовуються. Оптимальною вважають групу з 3-6 осіб, тому що за меншої кількості учням важко різнобічно розглянути проблему, а за більшої – складно врахувати, яке саме роботу виконав кожний учень.

Об’єднання в групи може здійснюватися вчителем (здебільшого на добровільній основі) або самими учнями за власним вибором.

Під час проведення групової роботи слід дотримуватися плану дій. Він може бути, зокрема, таким:

1. Постановка проблеми.2. Утворення груп, розподіл ролей (при потребі).3. Груповий діалог.4. Представлення результатів обговорення.5. Міжгруповий діалог.6. Підведення підсумків. Для успішної роботи групи вчителю необхідно дотримуватися певних правил організації

учнів:1) завдання, яке виконує група, має обмежуватися у часі (цей час встановлює вчитель, при

потребі можна додати кілька хвилин);2) перед початком роботи групи слід чітко формулювати завдання і з’ясувати, чи розуміють

його діти;3) на кінець роботи групи всі учасники мають знати результат і бути готовими відповідати;4) від імені групи доповідати має один учень, його обирають самі діти, або вчитель;5) після закінчення групової роботи, обговорюємо з дітьми не лише результат, але і спосіб

виконання. Для цього можна поставити відповідні запитання:- Чому одна група швидше виконала завдання, а інша – повільніше?- Хто заважав?- Чому заважав?- Чи зручно працювати разом?- Чому група не встигла виконати завдання?- Як йшла роботи в групі? - Чи всі діти брали участь у роботі групи?- Як ви розуміли один одного?- Від чого залежить хороша робота у групі?- Як почували себе під час роботи у групі?

30

- Чи задоволені ви своєю роботою у групі?- Що ви наступного разу зробили б по-іншому?- Кому необхідна допомога?6) у груповій роботі формуємо навички спілкування (правильно, чітко висловлюватися),

уміння слухати. Вчитель демонструє зразок слухання (дивиться на доповідача, підтримує його, при потребі заохочує: «Я почекаю, не поспішай», «Я тебе правильно зрозуміла: ти хотів сказати…» тощо).

7) у процесі спільної діяльності виникає необхідність запроваджувати для дітей зовнішні регулятори уваги, наприклад, жести (підняті руки учнів – сигнал закінчення роботи групи), знаки («погоджуюсь», «не погоджуюсь»), сигнальні картки і т.п. Адже, коли одночасно працюють пари, групи та й під час фронтальної роботи, щоб запобігти зайвому шуму, дітям пропонується домовитися без слів. Для цього слід використовувати різноманітні засоби зворотного зв’язку не лише з метою дотримання тиші у класі, а для того, щоб учні змогли сигналізувати про своє рішення чи ставлення до відповіді інших.

8) всі правила поведінки, співпраці, спілкування у групі не подають дітям у готовому вигляді, вони з’являються у результаті спільної діяльності школярів у вигляді алгоритмів, пам’яток, моделей і т.п.

Застосування групової роботи як основного способу організації спільної діяльності учнів є засобом комфортного почуття їх на уроці. Не всі учні з різних причин можуть публічно виступати і висловлювати свою думку перед класом та вчителем, а в групі такі діти можуть займати активно позицію і не боятися висловлювати свої аргументи. У такій ситуації школярі почувають себе впевнено, що є надзвичайно важливо, особливо на початковому етапі навчання. Завдання вчителя – закріпити цю впевненість дитини у собі.

Крім того, у групі працюють всі діти, незалежно від здібностей, тому що відповідальність за успішну роботу групи покладена на всіх. Група лише тоді готова доповідати про виконану роботу, коли кожен з її учасників впорався із завданням.

У житті надзвичайно важливим є вміння відстоювати свою позицію. Чим краще ми навчимо дитину говорити зв’язано і розумно, тим краще ми підготуємо її до життя. Якщо дитина досягає успіху у спільній діяльності, то в неї з’являється мотивація для досягнення позитивних результатів у навчанні.

Педагоги та психологи вважають, що використання колективних і групових форм організації діяльності учнів при розв’язанні навчально-пізнавальних завдань – це один із найважливіших шляхів формування позитивних мотивів навчання. Взаємодопомога, приємне співробітництво створюють сприятливу атмосферу в класі, яка має великий позитивний вплив на розвиток інтересу до знань, продуктивність процесу пізнання.

Процес побудови міжособистісних стосунків у спілкуванні дітей сприяє розвитку самосвідомості особистості школяра – спочатку щодо реальної оцінки успішності у навчанні, а згодом і моральних якостей. У спілкуванні стають важливими не просто певні риси, що слугують для виконання тієї чи іншої роботи, а особистість дитини в цілому, її моральне обличчя – ідеал, що постає усвідомленим мотивом життєдіяльності. У молодшому шкільному віці формується особистісний потенціал, що забезпечує природний перехід до наступних вікових етапів. В учнів складається чітке уявлення про життєвий шлях, чим забезпечується, зокрема, усвідомлений вибір професії. Протягом усіх років навчання колектив класу лишається основною референтною групою для ровесників, а, отже, й виховним середовищем.

Проте, вчителю слід пам’ятати, що робота з дітьми базується не тільки на словесних формах навчання, а на основі діяльності у процесі навчально-виховної роботи. Лише в діяльності формується особистість дитини.

Отже, до переваг групової роботи як основної форми організації навчальної діяльності в системі розвивального навчання можна віднести:

1. У груповій роботі в учнів зникає почуття страху, дитина не боїться помилитися, не зрозуміти, не встигнути, адже з нею поруч друзі, які прийдуть на допомогу;

2. У спільній діяльності забезпечується дитяча потреба у спілкуванні, самореалізації, визнанні;

3. У групі формуються норми співпраці, діти вчаться висловлюватися, слухати один одного, 31

дискутувати, працювати спільно над завданням;4. Спільна діяльність вчить школярів відповідати не лише за себе, а й за інших, створюється

атмосфера однієї команди, співучасті, співпереживання;5. У груповій роботі формуються навички самоконтролю та самооцінки, діти перевіряють

правильність виконаного завдання ще до презентації його перед класом, вчителем;6. І найголовніше, у групі діти не наслідують вчителя, а вчаться мислити та працювати

самостійно.

Підготувала Л.Тищенко, доцент кафедри корекційної освітиФОРМИ, МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ ОРГАНІЗАЦІЇ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

«Гуманно – особистісна педагогіка заснована на класичній формулі: Дитина не тільки готується до життя, але вже живе… Звідси й принцип, який є стрижнем освітнього процесу: розвивати й виховувати в дитині життя за допомогою самого життя.» (Ш. Амонашвілі)

Гуманістичні цінності освіти зумовлюють зміну авторитарно - дисциплінарної моделі навчання на особистісно – орієнтовану. Домінуючою метою освіти стає виховання особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем. Тому наше завдання сьогодні – не тільки дати дітям суму знань, але й навчити спілкуватися, вирішувати проблеми, знаходити вихід з нестандартної ситуації, іншими словами – навчити найвищого із мистецтв – мистецтва жити.

Ще Ян Амос Коменський, віддаючи перевагу класно – урочній системі, не відкладав ідей самонавчання та взаємонавчання, що лежать в основі індивідуальних та групових форм роботи. Академік Ю.Бачинський зазначав, що одним із основних принципів дидактики є принцип оптимального поєднання класних, групових та індивідуальних форм навчання.

Отже, навчання для дитини має бути приємним, активним і максимально індивідуальним. Сучасна початкова школа шукає гнучкі форми організації навчання. Урок не може лишатися незмінним і шляхи його удосконалення дуже різноманітні. Використовуючи різні організаційні форми навчання, вчитель має враховувати вік учнів, обсяг розумового навантаження, об’єктивні можливості змісту предмета для зміни видів діяльності, готовність дітей до певних видів роботи.

Гуманізація взаємин «учитель – учень», задоволення потреб дітей у спілкуванні та співпраці визначає певну систему поєднання індивідуальних, групових та фронтальних видів роботи. Адже саме через групові форми роботи у дітей формується позитивна мотивація до навчального співробітництва.

Групова робота, робота в парі – форми навчання учнів, різновид сумісної діяльності, яка характеризується спільними для її суб’єктів цілями, планами, прийняттям рішень, презентацією проектів.

Найістотнішими ознаками групової навчальної діяльності учнів є:- спільність цілей, що передбачена всіма структурними елементами діяльності суб’єктів;- підпорядкованість конкретних цілей кожного члена групи загальній меті та їх взаємодія;- зацікавленість всіх учасників групової роботи у спільному результаті, що сприяє

співробітництву та взаємодопомозі;- ефективне спілкування між членами групи;- залучення потенціалу кожного учасника до спільної праці.Утворюючи групи, я прагну щоб вони були максимально різними. У них разом працюють і

хлопчики, і дівчатка, учні з різним рівнем розвитку, типом темпераменту та стилем навчання. При цьому використовую різні прийоми поділу дітей на групи:

- за інтересами;- за допомогою лічилки;- за рахунком на 1-й – 4-й;- за умовними позначками;- за геометричними фігурами:- за цифрами на картках тощо.

32

Для активізації дітей під час навчання на початку навчального року разом з учнями склали правила роботи в групі і завжди концентрую на них увагу учнів під час групової роботи. Кожна дитина, працюючи в групі, враховує що їй необхідно:

- опрацювати розділ, спрямований на оволодіння певними уміннями та навичками;- самостійно перевірити свої вміння;- узгодити свої дії з групою і прийти до єдиного рішення;- презентувати проект.Підсумком групової роботи є презентація своєї ідеї чи рішення. Я разом з дітьми визначаю, як

буде проводитись презентація. Наприклад:1. Презентувати спільний проект може лідер групи.2. Презентувати свою роботу може кожен член групи по черзі.3. Дотримуватись відведеного часу.4. Бути ввічливим і стриманим.Така робота сприяє тому що:- учні сміливо висловлюють свої думки, припущення та результати досліджень;- вчаться користуватися енциклопедичною літературою, робити узагальнення, аналізувати;- робити вибір і відповідати за нього;- спільно розв’язувати завдання;- розподіляти ролі, набувати комунікативних навичок;- надавати підтримку один одному.Та організовувати роботу в групах можна розпочинати лише після оволодіння учнями вміння

спільної роботи в парах. При цьому основну увагу приділяю засвоєнню прийомів взаємодії учнів. Наприклад, на уроці математики в 3 класі викликаю двох учнів за їхнім бажанням і пропоную розв’язати стандартну задачу за такою інструкцією:

а) прочитайте задачу;б) розкажіть її один одному, один розказує умову, другий – запитання;в) проаналізуйте умову задачі (запитання від даних відношень)г) розв’яжіть задачу;д) покажіть розв’язок у вигляді граф – схем.Навчаючи танцювати в парі, використовую гру, «Я – вчитель». Деяким учням доручаю

скласти диктант для товариша, задачі на місцевому матеріалі, вікторину для узагальнюючого уроку позакласного читання, розповіді про тварин, рослин, тощо.

При організації роботи в парах часто використовую гру «Футбол», суть якої в тому, що один учень ставить запитання («забиває м’яч»), а його партнер відповідає, («відбиває м’яч або пускає його у ворота»).

На уроках пропоную учням обмінятися зошитами, перевірити і виправити помилки в роботах один одного. На уроці читання один учень тихо переказує своєму партнеру зміст оповідання. Той продовжує розповідь. У результаті учні обмінюються інформацією.

Коли учні засвоїли прийоми та правила колективної співпраці, тоді вони готові працювати у складі малої групи. Залучення молодших школярів до спільної діяльності в малих групах буде ефективним, якщо його організовувати поступово і систематично. Це виховуватиме розуміння групової роботи як повноцінної та активної форми організації навчання, привчатиме до спілкування і співпраці з партнерами. Ефективність особистісно-орієнтованого навчання визначається не обсягом знань, загально-пізнавальних умінь та навичок, яких набула дитина в процесі їх здобуття. Діяльність учителя при цьому оцінюється тим, наскільки вміло він зумів вплести в канву навчального процесу ідеї і пропозиції учнів, використати інтереси дітей на користь їхнього власного розвитку. Важливо створити комфортну для кожної дитини атмосферу для того, щоб навчальна діяльність перестала бути джерелом негативної психічної напруги і дійсно перетворилася на натхненний процес.

Я переконана, що використання парних та групових форм роботи дає можливість учням випробовувати різні способи життєдіяльності, набувати досвіду спілкування в різних ситуаціях, вчить їх доводити твердження, відстоювати думку, працювати в команді та сприяє досягненню мети.

Ефективність групових та індивідуальних форм роботи розкриваю на прикладі уроку 33

української мови в 3 класі.

Урок української мови

Тема: Правопис префіксів роз-, без-.Мета: Ознайомити учнів з літературною вимовою та написанням префіксів роз-, без-;

закріплювати вміння розрізняти префікси та прийменники, правильно їх писати; розвивати орфографічну пильність, увагу до усного і друкованого слова; виховувати почуття доброти, любові до природи та рідного краю.

Обладнання: Слова для асоціативного куща; сніжинки; хмаринки – етапи уроку; зразки каліграфічної хвилинки; малюнок сніговичка; конверт із завданням; картки зі словами; мікрофон.

1.Організація класуВ народі кажуть «Хороший гість – радість в дім» Завітали гості. Привітаймось і пошлімо їм свої щирі посмішки.Мені хотілося б запропонувати путівником нашого уроку ці чудові слова: «Хто поважає рідну

мову – вживає всі її слова безпомилково». Погоджуєтесь зі мною?- Хто ж може вживати ці слова безпомилково?- А ви хотіли б вживати ці слова безпомилково? Ото ж давайте будем вчитись!

2.Мотивація навчальної діяльності.- Для початку пропоную відгадати загадку:Чудо – сани прилетіли,Скакуни в тих санях білі.В санях тих сидить цариця –Білоока, білолиця.Рукавом махає,Сріблом все вкриває.(Зима)За відліком часу нині пора року – зима, але в природі вона ще забарилась. Хотіли б ви щоб

вона до нас поспішила? Отож давайте пришвидшимо її прихід. Сьогоднішній урок давайте проведемо в зимовому настрої.

а) Технологія «Робота в групах»Щоб нам всім було на уроці цікавіше і щоб ми виконали більше завдань, давайте

об’єднаємось у групи.(Діти об’єднуються в групи)- Ця група буде: біла сніжинка, блакитна сніжинка, фіолетова, синя сніжинки.б) Технологія «Асоціативний кущ»Відгадали загадку, відгадкою якої буде слово Зима.А що ви уявляєте коли чуєте це слово? Які асоціації у вас виникають? (Складаємо павутинку

зі слів названих дітьми). Молодці, можна придумати ще багато слів. Можливо, ці слова ми сьогодні ще зустрінемо на уроці.

3.Проектування роботи на уроці.Ви, мабуть, помітили, що наша дошка вкрита хмаринками. Із посиленням температури

повітря ось-ось вони надсилатимуть на землю зірочки-сніжинки. А сьогодні кожна з них принесла певний вид роботи на уроці. А саме:

(Відкриваю першу хмаринку)

4.Етап організації виконання плану діяльності.1.КаліграфинкаУ кожного з вас на парті лежать зразки каліграфічного написання нашого слова – відгадки. А

що тут цікавого є у його написанні? Яка цікавинка. Яка орфограма? Як перевірити?Виконайте в свої зошити написання цього слова, букв, з’єднань, які на зразках.

34

2.Повторялочка«Мозковий штурм»(Даю швидко запитання кожній групі, а учні швидко відповідають)Яка частина мови називається префіксом?Що таке прийменник?Як розрізняєте префікси і прийменники?Як пишуться префікси із словами?Як пишуться прийменники зі словами?Де у слові стоїть префікс?Яку роль виконує префікс у словах?Яка роль прийменника?Молодці!Які ви красиві, бо красиво мислите!3.Зустрічалочка.До нас на урок хтось завітав. Як ви гадаєте, хто це? (Вивішую незакінчений малюнок

сніговика).

Роздивився Безокий

Розсміявся Безносий

Розвеселився Безрукий

Розщедрився Безногий

Дуже подібний, але чогось йому не вистачає. Чого?Якщо у нього всього цього нема, то який він? (записую біля сніговита у стовпчик слова із

префіксом без-)Чи шкода вам сніговика? Давайте ми йому допоможемо і вилікуємо його.(Діти допомагають прикріплювати чого не вистачає)От ми і вилікували нашого сніговика. Що з ним тепер сталося? Він, напевне, роздивився нас,

розсміявся, розвеселився, розщедрився на усмішки нам.Як багато він приніс нам слів. Давайте прочитаємо їх.3.Читання слівЯкщо ви були уважні, то помітили, що якась частинка слова повторюється у першому

стовпчику і у другому. Яка?Що це за частинка?Добре, давайте перевіримо себе. Коли доберемо спільнокореневі слова, і ця частинка буде

зникати, то ви сказали правильно.(Усно добирають)Сьогодні на уроці ми маємо вивчити, як правильно писати префікси роз-, без-. А оскільки ви

бачите такі слова на дошці, то який висновок зробимо? Запам’ятайте: у префіксах роз-, без- завжди пишеться буква «з».

А тепер прочитайте про це у підручнику на с.104.4.ВідпочивалочкаВиконання пісні «Морозець» з рухами.5.Складалочкаа) Я знаю, що ви любите різні ігри, тож пограємо у «Складалочку». Я кажу слово, а ви

називаєте слово з префіксами роз-, без-.Роз-: малювати, писати, чесати, їхати, бити, мити;Без-: ніс, око, мова, хмара, шум, вода.Молодці!б) Кожна сніжинка у групу принесла завдання. В конверті є окремі слова. Із них потрібно

скласти речення і записати їх у зошити.35

(Кожна група доповідає)6.ЦікавинкаРобота з підручникомДуже цікаві перетворення відбуваються зі словами. От і зараз ми за цим поспостерігаємо. Для

цього я пропоную вам виконати:Група «Блакитна сніжинка» - впр. 256.Група «Біла сніжинка» - впр. 257.Група «Фіолетова сніжинка» - впр. 258.Група «Синя сніжинка» - впр. 256Виконайте цю вправу, а речення кожна група повинна скласти лише одне. (Перевіряю

фронтально)7.ЗавершалочкаРобота на картках.Вам потрібно погрупувати спільнокореневі слова у відповідні стовпчики.(Один учень розбирає ці слова за будовою біля дошки). Щоб краще запам’ятати, як пишуться префікси роз-, без-, прочитайте слова на картках.5. Рефлексія.Діти, що ви вивчили сьогодні на уроці?Чи сподобався вам урок?Якими ви були на уроці? Гра «Мікрофон»Д/з: виконати вправу 260. За бажанням скласти казку про сніговика.Дякую вам за співпрацю на уроці. Гадаю ми пришвидшили прихід зими в природі.Освітній процес у школі повинен нести гуманно-особистісну спрямованість. Приймати

дитину в цілому такою, якою вона є, і творити в ній розвинуту, вільну й освічену людину. Урок у школі має стати провідною формою життя дітей і одиницею безупинного освітнього процесу, а також акумулятором життя Дитини. Він має перетворитися у взаємоспрямований конкретний процес спілкування, співробітництва. А співробітницькі взаємини вчителя з дітьми повинні стати природною якістю гуманного освітнього процесу.

Підготувала вчителька Малівської ЗОШ І – ІІІ ст. Демидівського району Ковальчук Алла Георгіївна

ЗАСІДАННЯ 9

ТЕМА. ФОРМУВАННЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА САМООЦІНКИУЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

САМОКОНТРОЛЬ ТА САМООЦІНКА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Підраховано, що в одному середньостатистичному навчальному році учень оцінюється 200 разів. Звідси, за дванадцять років навчання він отримує біля двох з половиною тисяч оцінок. Це настільки висока частота оцінювання, з якою ми вже не зустрічаємось в дорослому житті ні в якій професії.

Вже звідси ясно, наскільки важливо не помилитись в оцінці, адже оцінка перетворюється в 36

самооцінку учня, в його уявлення про самого себе, про те, яким школярем і навіть - якою людиною він стане.

Одне з найважливіших завдань школи – навчити дитину і підітка правильній самооцінці. Тому однією з вимог до уроку завжди була вимога аналізу відповідей учнів. Однак на сучасному уроці аналізи оцінки учнів , базуються на критеріях оцінки.

Психологи стверджують, що дитина (взагалі людина) в страху і напруженні навчається гірше. Згадаймо, як в дитинстві ми боялись контрольних. Згадаймо, як вдивляючись в витягнутий секунду назад екзаменаційний білет з жахом думаєш: не пам`ятаю, нічого не пам`ятаю. А тоді сідаєш із злополучним білетом в руках за парту, страх проходить, і згадуєш потрібне і часто разом і зайве.

Висновок: якщо дитина не буде відчувати страху перед тим, що на його голову будуть насипані погані оцінки, тоді навчатись він буде легше, вільніше і ефективніше.

І взагалі, поставити дитині поточну оцінку – це оцінити його швидкість просування в порівнянні з деякою середньою, ідеальною, заложеною в програмі. Тобто оцінка вимагає однакової швидкості ріху дітей в предметі, але ми знаємо, що бути такого не може. А якщо рухаються всі в ногу, то вже точно ні до чого доброго це не приведе. А той хто не крокує в ногу, пізніше може виявитись Ейнштейном.

Шкільна оцінка – це лише зовнішній показник успіхів чи невдач дитини в навчанні. Показник безумовно дуже важливий, але вимагає того, щоб його адекватно сприймали. Молодшому школяреві буває важко зрозуміти залежність оцінки від того, скільки праці вкладено у виконання завдання. Тому оцінка в житті дитини нерідко стає ідолом: до одних цей «ідол» добрий і поблажливий , до інших – жорстокий і безжальний. «Оцінка – це гвинтівка, націлена в лоб учня», - говорив Д. Ельконін.

Залежність від зовнішньої оцінки понижується тоді, коли в людини формується внутрішня оціночна інстанція – самооцінка – «ти сам свій найвищий суд». Школа може і повинна допомогти своїм вихованцям стати самостійними людьми, що можуть самостійно оцінити себе та інших. Виховання здорової самооцінки школярів – одне із центральних, але до цього часу не названих, завдань школи, яка має на меті сформувати в дітей уміння вчитися.

Томас Едісон був надзвичайним винахідником в історії Америки. Коли він пішов у школу в Порт-Гуроні, штат Мічиган, учитель скаржився, що в нього «уповільнене сприйняття» і з ним важко справлятися. У результаті мати Едісона залишила сина вдома і вчила його сама. Юний Едісон захопився наукою. У віці 10 років він уже створив свою першу хімічну лабораторію. Невичерпна енергія Едісона і його хист ( який за його власними словами, « на 1 відсоток складався натхнення і на 99відсотків – із поту») з часом дозволили йому зробити більше 1300 винаходів.

Перед тим, як Томас Едісон винайшов лампочку розжарювання, він провів більше 2000 експериментів, щоб вона запрацювала. Молодий репортер запитав дослідника, що він відчуває переживши стільки невдалих спроб. Едісон відповів: «У мене не було жодного провалу. Я винайшов лампочку. Просто це був процес довжиною у 2000 кроків».

Чи так само важливо навчити дитину самостійно оцінити свої навчальні досягнення, як і навчити її швидко читати, правильно рахувати, грамотно писати ?

«Дитина , яка не вміє оцінювати свої можливості, постійно потребує керівництва, контролю і оцінки вчителя. З дії самооцінки, із здатності розуміти: «це я вже умію і знаю», «це я ще зовсім не знаю, треба дізнатись», «цього я ще зовсім не знаю, потрібно ще розібратись» починається навчальна самостійність молодшого школяра, перехід від чисто виконавської поведінки старанного учня до людини, яка самовдосконалюється, вміє навчатися і вчиться все життя» (Г. Цукерман)

Що повинно бути первинним : самооцінка дитини чи оцінка вчителя?«Кожен, хто буде виконувати справу, побачить, що перш за все він повинен пізнати, що він

таке і на що здібний». ( М. Монтень)Ретроспективна самооцінка – це оцінка вже виконаної роботи. Перший крок – дитина оцінює

свою роботу після того, як учитель її перевірив, виправив помилки. Отримавши свою роботу, перевірену вчителем, але без оцінки, дитина вивчає вчительські виправлення і сама оцінює себе за шкалами, які обирає вчитель. Другий крок – дитина оцінює свою роботу одразу після виконання, до перевірки роботи вчителя. Така самооцінка, перш за все, стимулює учня до самоконтролю. Учитель перевіряє роботи, ставить оцінки. Коли він повертає дітям їх контрольні роботи, спочатку називає дітей, чиї самооцінки співпали з учительською оцінкою. «Ці учні вже вміють робити

37

надзвичайно важку, але важливу справу – вони вміють оцінити себе самі!»Прогностична самооцінка є натуральним кроком у формуванні здібності молодших школярів

оцінювати себе. Перед роботою діти виставляють собі оцінку, наскільки вони вміють і впевнені у виконанні роботи. Зміст такої самооцінки: необхідно вчитися розраховувати свої сили. Оцінюючи свої сили перед роботою, діти ставлять перед собою мету, яку мають досягнути, напружуючи всі свої сили. Тільки так будуть збагачуватись знання і вміння дітей.

Прийоми самоконтролю:а) СамоопитуванняУчитель може провести його за декількома методиками.- На дошці записуються запитання та пропонується учням дати відповіді на них «про себе» .

Вчитель вивішує правильні відповіді, просить учнів порівняти власні відповіді з тими, що запропоновані як еталон. Порівнявши відповіді, учні самі собі виставляють оцінку.

- Учитель може само опитування як таке не проводити взагалі, а просто попросити учнів підняти руку, хто вважає, що його підготовку до уроку можна оцінити на 10 – 12 балів; 7 – 9 балів; 6 – 4 бали ; 1 – 3 бали.

- Учні дають відповіді на запитання, запропоновані вчителем, письмово. Потім проектуються правильні відповіді і учні на полях біля кожної своєї відповіді ставлять «+» або «-». Підраховуючи кількість плюсів , отримують оцінку. Виправляння помилок у зошиті не допускається.

б) Своя система оцінювання.Учитель пропонує учням оцінити свої досягнення не загальноприйнятими оцінками, а за

своєю шкалою:ДД – дуже добре;Д – добре;ЗК – знає, але не каже;КЗ – каже , але не знає;ГНК- гірше нема куди.в) Релейна контрольна робота.Проводиться за текстами раніше розв`язаних задач.г) Нульова контрольна робота (О. Луппов)Цей вид контрольної роботи має на меті визначення знань і вмінь, якими багатий життєвий

досвід учнів з теми, до вивчення якої вони приступають. Вона може проводитися як на кожному уроці та виявляти зміст навчальних досягнень із конкретної теми уроку, так і перед вивченням усього розділу та включати запитання з усього розділу. Проводити її можна як у класі, так і в домашніх умовах. У кожному випадку методика має свої плюси і мінуси. Результати нульової контрольної роботи вчитель може застосувати для створення умов для рефлексивної оцінки учнями своєї пізнавальної діяльності.

Підготувала: Учитель початкових класів Гощанської районної державної гімназії Величко В. О.

Урок читання

Тема. Даруємо людям красу. В. Сухомлинський «Сергійкова квітка».Мета: активізувати знання дітей про життям і творчістю Василя Сухомлинського;

вдосконалювати навички виразного, усвідомленого читання; вміння визначати головну думку твору; розвивати вміння аналізувати, висловлювати власні міркування, робити висновки; оцінювати поведінку і вчинки дійових осіб; виховувати бажання нести радість і красу людям.

Обладнання: Портрет В. Сухомлинського, кросворд для роботи в парах, завдання до гри «Шифрувальник».

Хід урокуI. Організація класу.

38

1. Продзвенів уже дзвінок, починаємо урок.Він незвичний і цікавий, Гостей до нас завітало чимало. Поверніться, будь ласка, до

гостей, Усміхніться й привітайтесь: «Добрий день!»2. Для того, щоб урок пройшов гарно, потрібно, щоб м и працювали спільно,

допомагаючи один одному. Ви готові до такої роботи?Сядьте зручно, закрийте оченята, подумки промовте: «Я готовий до співпраці. У мене

сьогодні вийде все якнайкраще. Я досягну успіху».II. АОЗ. Повідомлення теми уроку.1. Яку тему вивчаємо на уроках читання? Що об'єднує всі твори цієї теми?Твори яких жанрів прочитали? З творчістю яких авторів познайомились?2. Розгадування кросворда.

1. Кого описав Іван Драч у вірші: «На ньому светрик чорно-золотий, у нього груди ніжні, щирозлоті.»?

2. Хто грався з сонячним променем у творі М. Сингаївського «Осіння гра»?3. Що замикає осінь у вірші Ліни Костенко?4. Хто допоміг зробити хлопчикам відкриття у оповіданні Олега Буценя?5. Як звали дівчинку в оповіданні Олеся Донченка «Лісовою стежкою»?6. Про якого птаха розповів Дмитро Білоус?7. Який птах застудився у вірші Ліни Костенко?3. Прочитайте ключове слово кросворда. Дарунок .Як ви вважаєте, над якою темою ми будемо працювати сього дні на уроці. (Роздуми

дітей).III. Розкриття теми.1. Що таке дарунок? (Роздуми дітей).Пояснення слова «дарунок» з тлумачного словника. Що в дарунку найцінніше? 2. А що в дарунку головне, нам підкаже текст, який ми прочи таємо у завданні

«Шифрувальник»: Звийач щось даварути, напевно, найшипореніший седер сіху звиївча на лемзі.

тоХ і олки бивзро реп ший дапонокру? кЯ ец стасяло? Ми чогоні орп це єн ємозна. леА за рит чері жомна порутичися: сьхто даввід мусько щось цінне, почивба на чіоблич вдячнітьс і робивз личвеезне відтякрит: що давати, можливо, навіть радісніше, ніж брати. еЦ в порадунку ловнего.

(Звичай щось дарувати, напевно, найпоширеніший серед усіх звичаїв на землі. Хто і коли зробив перший подарунок? Як це сталося? Ми нічого про це не знаємо. Але за три речі можна поручитися: хтось віддав комусь щось цінне, побачив на обличчі вдячність і зробив величезне відкриття: що давати, можливо, навіть радісніше, ніж брати. Це в подарунку головне.)

3. Дарунки бувають дуже різноманітні. Прочитайте притчу про один з таких незвичних дарунків.

Місяць у подарунокХлопець жив простим життям у маленькій кімнаті біля підніжжя гори. Одного вечора,

коли парубка не було вдома, в хату забрався злодій і розчаровано побачив, о тут нема чого брати. В цей час юнак, повернувшись, побачив у себе непроханого гостя.

«Ти пройшов довгий шлях, щоб відвідати мене, - сказав він грабіжникові, - і ти не повинен повернутись ні з чим. Будь ласка, візьми в подарунок мій одяг».

Злодій був ошелешений. Він взяв одяг і тихенько пішов. Юнак сидів роздягнений, милувався місяцем, який світив у вікно.

«Бідний грабіжник, - замислено промовив парубок. - Мені б так хотілося подарувати йому 39

цей місяць».- Чому у юнака виникло бажання зробити такий незвичний дарунок? 4. Дізнатися, хто з нас правильно зумів зрозуміти значення дивного дарунку, нам

допоможе людина, яка подарувала людству свою безмежну доброту, велику мудрість, щиру любов і своє золоте серце.

- Чи впізнали ви, хто зображений на портреті? (В.О.Сухомлинський)- Які асоціації у вас викликає образ цієї людини? (Створення асоціативного куща:

школа, вчитель, директор, оповідання, дружба, розум, мудрість, казки, доброта...)Давайте пригадаємо, які твори В. Сухомлинського ми читали. («Сьома дочка»,

«Горбатенька дівчинка», «Про що думала Марійка», «Я хочу сказати своє слово», «Як Наталя у Лисички хитринки купувала» та багато інших).

5. Робота над оповіданням «Сергійкова квітка».- Як ви вважаєте, про що це оповідання?- Самостійне читання оповідання. Порівняння змісту твору з дитячим передбаченням.Перевірка усвідомлення прочитаного.- Скільки хлопчиків-героїв у творі? Їх імена?- Про що розмовляли хлопчики?- Що їм подарували?- Чи всі подарунки однаково сподобались хлопчикам?Вибіркове читання: Опис подарунку Петрика. Опис ліхтаря. Опис соловейка.- Як хлопці оцінили ці дарунки? Опис квітки.- Як ви думаєте, яке було перше враження хлопчиків від побаченого?- Чи прийняли хлопці дарунок Сергійка? - Зачитайте, що їм не сподобалось у його дарунку? Чим відрізнявся дарунок Сергійка

від подарунків хлопчиків?- Що саме хотів подарувати Сергійко, даруючи квітку?- Чому діти не зуміли прийняти дар Сергійка?- Домалюйте образ Сергійка. Який він?- Щоб порадили Сергійкові?- Що побажаєте його товаришам?- Хто з героїв, про кого ми читали у цьому розділі зрозумів би і прийняв дарунок

хлопчика? Чому?- Яка головна думка оповідання?- А чи сподобався дарунок Сергійка вам, які почуття у вас викликав? Пофантазуйте.- Що б ви подарували Сергійкові, Улянці, і всім нам, щоб розкрити красу? - А чи тільки в природі можна відшукати красу?ІV. Підсумок уроку.- А навіщо людям дарувати красу?- Повернемося до притчі «Місяць у подарунок». Що хотів подарувати юнак, даруючи

місяць? Чому у хлопця виникло таке бажання?- Прочитайте вислови. Який з них найповніше виражає основну думку уроку.- Краса врятує світ.- Щоб бути щасливим вчіться бачити красу і даруйте її іншим. - Краса є те саме добро, і та ж сама істина...Самооцінка. Оцініть свою робота на сходинках успіху. Чим більше ви задоволені тим на

вищу сходинку намалюйте квіточку.- Д/З. Читати і переказувати оповідання. Завдання за вибором:- Уявіть, що з хлопчиками була Улянка. Пофантазуйте, куди б вона запросила дітей і

щоб їм подарувала.- Пофантазуйте: до нас у клас завітали герої оповідання. Про що б ви їх хотіли

запитати?- От і закінчується наш урок, але не закінчується дорога добра і краси. Пам'ятайте

слова В.О.Сухомлинського: «Людина стала Людиною лише тому, що відчула красу».

40

Підготувала Венгерець О.Ю., вчитель початкових класів Острозької ЗОШ І-ІІ ст. №1

Золоті зернятка мудрості(урок мудрості)

Тема: Золоті зернята мудрості. Інтегрований урок позакласного читання та «Християнська етика в українській культурі»

Мета: вводити дітей у світ духовних цінностей і традицій українського народу, сприяти формуванню моральних переконань і понять добра і зла, совісті і культури, розвивати мислення, сприяти вихованню любові до людей та природи.

Обладнання: фотографії дітей, сигнальні картки, книги, портрет, тексти Ш.О. Амонашвілі, ілюстративний матеріал, надруковані слова.

Хід урокуІ. Організація класуПривітання довкіллю.Доброго ранку ліси і поля!Доброго ранку планета Земля!Доброго ранку всім людям бажаємо!З радістю в школу до знань поспішаємо.ІІ. Актуалізація опорних знань.– Ми розпочали урок з привітання довкіллю і людям. А які ще вітання ви знаєте?– Добрий день! Добрий вечір!– А чи так вітатися, бажати один одному доброго дня є лише традиція українців? (Відповіді

дітей)– Виявляється, це так важливо для усіх людей планети побажати один одному доброго дня.

Скаже дитина вранці доброго дня мамі і мама приголубить дитину. Привітається з сусідами – усміхнуться у відповідь сусіди. А з другом радісно привітаєшся словом – Привіт! – і ще більше заприятелюєш. Золоті слова привітання – чарівні слова, бо це слова від яких все змінюється на краще. А чи хотіли б ви знати, збирати такі слова від яких у світі, у житті все змінюватиметься на краще? Ці слова можна порівняти із золотими зернятами мудрості.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Тому і тема нашого уроку звучить «Золоті зернята мудрості».Ви так ласкаво погодились збирати ці слова, а куди ж ми їх будимо збирати? – У зошит, на дошці, у словники.– А ще краще скласти їх у серці, душі. А коли так, то я порівняю ваші сердечка із прозорою

чашею, де на дні будуть складатися протягом уроку ці золоті зернятка. І ось перше завдання змінить все на краще. Складіть розсипане прислів’я:

Хто трудність той знаходить шукає мудрість.VІ. Подача нового матеріалу .Ці чарівні слова – від яких все змінюється на краще дуже важливі в житті людини. І тому

важливо не пропустити їх від народження дитинки.Ми розпочнемо їх збирати з часу нашого народження. Ось які ми були маленькі, чарівні

(Показ дитячих фотографій). І коли ми народились всі нас любили, люляли нас, на руках носили і співали нам колискових. А навіщо?

– Щоб були ласкавими.– Чи важливе слово колискова? Запишемо його.

41

– Коли ми підросли нам розповідали казки, легенди, перекази. Для чого?– Бо в них добро перемагає зло і на вони вчать бути добрими і мудрими. Запишемо і його.

Чи важливе слово казка? – Бог подарував людині чудові подарунки, те чим ми відрізняємось від інших живих істот, від

живої природи. Які саме?Совість, Ангела Охоронця, Мову.Со-вість. Чути вість від Бога. А хто не чує її, той без … (ми уже досліджували слово совість)– Різні доріжки ведуть у світ. І кожний обирає свою. Українці люблять порівнювати долю –

шлях кожної людини з рушником. Вишивають їх, заквітчують, щоб і життя людини було таке ж чисте і гарне, як на рушникові.

І ми обираємо, кожен із нас, обирає свою доріжку в житті. І привела вона нас до школи, щоб ми отримували освіту. Давайте поміркуємо над словом освіта. Від якого слова воно пішло? Від слова світло. Отже, ми прийшли у школу освітлюватись, ставати світлими.

А що каже народна мудрість про освіту? Робота в парах - скласти розсипані прислів’я.– Вчення світ, а не вчення тьма.– Чого не навчись Іванко, того не знатиме Іван.– Здобудеш освіту – побачиш більше світу.– Око бачить далеко, а розум ще далі.Ось як наші предки шанували освіту, розум, мудрість.Міркуючи про наші доріжки, ми їх малювали, розмальовували. І переконались, що у кожного

вона вийшла неповторна. (показ малюнків «Дорога до Добра»).І назвали ми свої доріжки дорогою добра. Бо дуже хочемо навчитися мудрості, бути світлими.

І зрозуміли, щоб іти дорогою добра потрібно знати правила руху по цій дорозі. Які правила ми уже знаємо?

– Люби свою землю, шануй батьків. – Твори добро де тільки можеш.– Стався до інших так, як би ти хотів, щоб ставились до тебе.– Ось скільки мудрості ми зібрали!Але на цій стежинці нас підстерігають і злі сили, які намагаються звести нас з дороги. У них

теж є свої закони. Як ви думаєте які? Будемо класти їх до нашої чаші?– Добрі і злі сили змагаються за серце людини. Коли перемагає темний ангел, то серце темніє,

а коли світлий, то серце освітлюється, стає золотим.Проаналізуємо ліхтариками, долоньками, які слова вам хотілося зберегти у своєму серці, щоб

впевнено йти дорогою добра.Милосердя, ніжність, життєрадісність, ненависть, заздрість, лінь, непослух, гнів,

гордість, сором.Дискусія з приводу слів гордість, сором.Залишились у серці добрі слова. А чи бачите ви їх у серці свого товариша по парті? Можливо

щось інше хороше бачите. Намалюйте сонечко і на промінцях напишіть хороші риси свого товариша.

Самостійна робота.

Зачитування робіт. Яких ще слів не вистачає? Вибач і пробач! – Ось стільки золота зібралося! Ось скільки світла засвітилося, краси з’явилось.– А коли так багато світлих людей збирається вони наче світяться розумом, добротою,

любов’ю. Бо світяться … Тоді чи можуть вони утворити сонце? (Відповіді дітей)

42

Оля

Юра

Катя

– А Шалва Амонашвілі – мудрий вчитель, стверджує, що можуть люди утворити Сонце Культури.

– Важливе слово культура.– А що ж означає це слово?Читання в ролях тексту:Два ангели - один молодий, а другий старший дивились з Сьомого Неба на Землю і

спостерігали за життям людей. Старший ангел був вчителем для молодшого.– Навіщо Бог створив людину? - спитав молодий ангел у свого вчителя.– Щоб він думав - відповів наставник.– А навіщо людині думати?– Щоб творив він Культуру.– А що є Культура?– Вона є дорога до Бога.– А навіщо людині дорога до Бога?– Щоб ставати кращим і теж стати ангелом Молодий ангел був допитливим.– Покажи мені Культуру!Вчитель показав йому одне із великих міст на Землі.– Дивись, це столиця країни. Там є музеї, театри, виставки, концертні зали. Все що в них

відбувається називається Мистецтвом.– Мистецтво, – повторив молодий ангел, щоб запам'ятати.– Бачиш, мчать автомобілі, потяги, летять літаки і космічні ракети. Люди винайшли

телевізори, комп'ютери. Все це робить Наука.– Наука, Мистецтво, – повторив молодий ангел.– А ось приміщення, в які входять і виходять діти. Тут вони отримують Освіту.– Освіта, Наука, Мистецтво...– А ось ці красиві будівлі з золотавими куполами є Храми. В них люди моляться Богу. Це є

Релігія.– Релігія, Освіта, Наука, Мистецтво. Все це Культура?– Так. Це Культура. Це і є шлях до Бога, – відповів вчитель.Він пишався досягненнями людей і хотів розповісти ще про багато чого. Але, раптом, над

містом з'явились літаки та ракети. І величезне місто вибухнуло і запалало. Полум'я досягло аж Сьомого неба.

Молодий ангел жахнувся. Навіщо людина підірвала свою Культуру? І ангел-вчитель заплакав: «Людина знову зійшла з Дороги».

– Які почуття викликала у вас ця історія?– Сумно. Чому ж людина сходить з дороги добра, дороги культури? І в мирний час Культури

руйнує телевізор, коли … , реклама, коли … , дорослі … , діти, коли ….– Як же нам таким мудрим і світлим дітям, які можуть змінити все на краще бути? Що

робити? Як зберегти Землю, Життя, Культуру. (Відповіді дітей).– А тепер зберімо всі наші золоті зернята. Ось скільки мудрості!V. Підсумок уроку.Закрийте долоньками очі. Покладіть голівки, закрийте очі. Ми говорили про чашу душі,

золоті зернятка мудрості збирали. А коли зернятка підливали, плекати, то з них проросте щось дуже красиве. Відкрийте очі, подивіться на цей рушник. Йому 80 років. Ось чаша. Ось квіти. І побажання бабусі, щоб душа кожного розквітла красою. Хай збудеться! (Вчитель дістає з чаші золоті зернята і роздає дітям)

А наші тексти, малюнки, принесіть додому, прочитайте їх мамі і тату, бабусі. Поміркуйте над ними. Обговоріть їх. Помрійте про Сьоме небо. І прочитайте текст:

Хлопчик одного разу мріяв перед сном.– Ось скоро стану дорослим, і що я зроблю для людей? – подумав він, – Подарую всім

жителям Землі щось прекрасне, чого ніколи не було і не буде.І почав він уявляти, мріяти, яку красу він подарує людям:– Побудую величезний храм.

43

Але одразу передумав:– Храмів чудових дуже багато. Подумав ще:– Придумаю чудову Пісню! Але знову передумав:– Пісень теж багато. Краще зроблю великий Пам'ятник. – Але і цю думку відкинув, бо

пам'ятників у світі багато. І він засумував. Так і заснув зі смутком. І побачив сон. Прийшов до нього мудрець:– Ти хочеш подарувати людям щось прекрасне? – запитав він.– Дуже хочу! Але все прекрасне зробили до мене – зітхнув хлопчик.– Так – сказав мудрець – але в усій красі світу не вистачає тільки одного чуда, Творцем якого

можеш стати ти.– Бо Храм – є ти, зроби себе красивим і благородним. Пісня є твоя душа, висвітлюй її. А

пам’ятник є твої добрі справи.І отримає світ, планета Земля і весь Всесвіт Красу, яку ще не бачив і не знав ніхто.

Козак Ж.В. учитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, «старший вчитель»Костопільського навчально-виховного об’єднання

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 – дитячий садок»

З досвіду роботи проведення уроків читання

Найважливіше у навчанні дитини є вміння свідомо, правильно, виразно та швидко читати. Важко вчитися дитині, яка не вміє добре читати, вона переживає неабиякі труднощі під час роботи на уроці, виконанні домашніх завдань, їй не цікаво вчитися, вона не встигає за однокласниками. Читання нерозривно пов’язане з письмом, також з іншими навчальними предметами. Найчастіше, якщо учень добре читає, він грамотно пише, краще розвинений, вміє логічно мислити, висловити власну думку, має більший словниковий запас.

Читання не стане потребою для дитини, як цікава гра або ігри з однолітками, якщо не докласти спеціальних зусиль. Не варто зупинятися і працювати тільки за текстами підручника, навіть використовуючи різні види читання.

Треба викликати інтерес до читання способом спонукання самої Дитини працювати творчо, логічно і головне – самостійно. Тим важливіше використовувати розвивальні завдання з читання у класі з різним рівнем читацької підготовленості. Саме на уроках читання і використовую такі розвивальні завдання.

1. Прочитай прислів’я і приказки переставляючи склади в словах. Нема гото мукра, щоб пикути мума. Хто тьбака – тірма вазнежає, той брадо не знає. Тидина чепла, а темарі лябоче. У роїдоб темарі, брідо й тиді. Бовлю темарі і на ставі дні гріє. Кевся тяди темарі леми. Капташ дієра сніве, а тяди – темарі.2. Прочитай слова якнайшвидше, в кожному слові за другим разом (швидко читай тільки

першу букву): Тінь, афіша, кінь, атака, воля, життя, ера, вправа, добро, атака, чобіт, асфальт, село,

обруч, батон, аптека, чоловік, антена.3. Прочитай слова якнайшвидше,в кожному слові за другим разом (швидко читай тільки

другу букву). Агроном, море, алея, сонце, один, ананас, сім, айва,океан,муха, арка, ацетон, вісім, азарт,

44

середа, крик, сни, золото, знак, мама, удар, сум, сміх, сцена, місяць.4. Склади із слів прислів’я.Кішці слово Тепле і приємне.не словом кишеню За в лізе.кажи а знаєш не Знаєш мовчи.що день Ласкаве весняний слово.5. Склади прислів’я, ідучи за цифрами10 дивиться 8в 5а 1скільки 6він 2вовка 4годуй 7все 9ліс 3не.6його 2такий 4чорт 3страшний 1не 7малюють 5як.6. Встанови межі слів у реченні,прочитай. 1. Заходитьсонечко. 2. Річечкатечеміжзеленимиберегами. 3. Кучерявівербикупаютьуводівіти. 4. Цвітутьчервонімакиімальви. 5. Зеленіютьвисоковерхіберізки. 6. Аколомаленькоїхаткичепуритьсявишневедеревце. 7 .Скрізьтихоітепло:інанебі,іназемлі,інаводі. 8. Востанніхпроменяхсонечкагріютьсянагородігарбузиізеленіогірочки. 9. Щетрохиінанебізійдепершазірочка.Вечір.7. В словах замість рисок уявляй собі букву ,,А,, і читай. 1 раз читай повільно, 2

–«стрибочком», 3 - швидко. М-м- б-б- б-нк- б-н-н м-вп- б-з-р Ф-рб- х-л-т хм-р- ч-б-н ч-шк- ч-йник К-н-рк- л-в-нд- ч-йк- п-пк- з-д-ч- з-в-рк- -кв-л-нг -н-н-с з-пр-вк- ш-хт-р б-кл-ж-н8. В словах замість першої риски уявляй собі букву ,,е,, ,а замість другої – букву ,,а,, і читай. Т-м- сп-к- в-н- тв-рд- р-дьк- в-рб- сц-н- п-н-л з-бр- м-т-л в-сн- ст.-жк- т--тр м-д-ль ф-рм- кр-йд- м-ж- с-стр- г-кт-р р-бр- Д-сн-

Урок читання

Тема. Все починається з мами. А .Костецький «Все починається з мами»Мета. Уточнити й розширити уявлення учнів про сім’ю, родину, розкрити зміст слова

«мама», удосконалювати навички виразного читання, збагачувати активний словниковий запас учнів, виховувати любов і повагу до матері красою художнього слова.

Обладнання. Тлумачні словники, малюнки, кольоровий папір, клей, пензлики, кольорові олівці.

Хід урокуДоброго дня, діти!Заплющіть всі оченята, мовчки побажайте собі і своїм рідним доброго здоров’я, гарного

настрою. Сьогодні я хочу вам дарувати подарунки-слова, незвичні подарунки, правда?1. Розгадування кросворда. Ким для вас є ці люди, дізнаєтесь, відгадавши кросворд. Закінчіть речення. Ці слова впишемо

в клітинки.1.Донька моєї мами-то моя…2.Найбільше в нашій хаті свято, коли приходить з роботи…3.Своїх онуків розуму навчає старенький…4.Найбільше пестять та голублять своїх дітей…5.Батькам на потіху росте здоровий, розумний їхній…6.Твою матусю донечкою кличе твоя…А тепер прочитайте слово у виділених клітинках зверху вниз. (Родина) Шепніть це слово мені

45

на вушко. Перевіримо за тлумачним словником це слово. Доберіть до нього близькі за значенням. Я щиро дарую вам ці слова, використовуйте їх у своєму мовленні.

2. Вправа на розширення кута зору. МА МА ТІ ТКА ТА ТКО БА БЦЯ СУ СІД ДІ ДУСЬ БРА ТИК ДЯ ДЬКО СЕС ТРА ТО ВАРИША ще я сьогодні хочу подарувати вам слово найдорожче, найрідніше, найласкавіше,

найдобріше на весь світ одне – єдине. А що це за слово відгадайте загадку Знаю я слово – у цілому світі Краще й тепліше від сонця і квітів. Слово це пестить, голубить і гріє, В душу дитячу вселяє надії. Помандрувало від роду й до роду І освятило людину й природу.(Мама)А хто для вас мама?Так, це мама - найдорожча, найласкавіша, найдобріша, яка на весь світ одна-єдина і вибрати її

не можна, як Батьківщину.Скільки б тобі не було років - 5 чи 50 - завжди потрібна мама, її ласка, її погляд. І що більша

твоя любов до мами, то радісніше життя. У своїх радощах і тривогах, зустрічах і розлуках ми звертаємося до своєї порадниці.Сльозою вмитися чи посміхнутися - все разом з нею. Вся дорога життя - до мами. Материнська ласка гріє нас до старості. Діти, а ви допомагаєте своїм мамам, як саме?

Фізкультхвилинка Дружно вправними рукамиДопоможемо ми мамі.Посуд гарно перемиєм,Витрем насухо, складем,І при цьому не поб’єм.Пил зітремо й підметем-Скрізь порядок наведем.

3. Читання анаграм.Ще в колисці немовляслово «мама» вимовля.Найдорожче в світі словотак звучить у рідній мові…А як саме, пригадаєте, прочитавши анаграми.а м м у с я с е н ь к а м а м у т и а м н я м у м а с е ч м а м у к а н я е н

А ще як ви називаєте свою маму?Наші мами нас дуже люблять і ця любов передається в словах, якими вони називають дітей.А як називають вас мами? В цьому допоможуть вам кольорові малюнки. (Діти відшукають на

парті малюнки, підбирають слова і малюнок вивішують на дошку).

4. Поетична хвилинкаДавайте послухаєм вірші про маму, які ви приготували на сьогодні.

5. Опрацювання вірша А. Костецького «Все починається з мами».Діти, як ви розумієте слова «все починається з мами»? (відповіді дітей). З кого починається

кожна сім’я? (з мами). а) виразне читання вірша учителем;

46

б) повторне читання учнями (мовчки).У яких словах виражено головну думку вірша?Прочитайте вірш і читаючи передайте голосом впевненість у тому, що людина може багато

чого зробити завдяки мамі.6. Робота над прислів’ями (в парах):В українській мові є багато прислів’їв про маму.На дошці закодовано прислів’я, розкодуйте його (розкодування за допомогою алфавіту) 22 7, 15 24 20 11 29, 16 11 29 7, 17 1 17 11 18 12. (Все купиш, лише мами - ні.)Як ви розумієте це прислів’я?На партах у вас є листки, на яких із слів-анаграм попробуйте скласти прислів’я.1. Пташка дієра сніве,а тяди - темарі.2. Всяке тяди темарі леми.3. Любов темарі і на ставідні гріє.4. Мати дугою рейді,як мляве дейлю.5. Нема гото мукра,щоб пикути мума.6. Утидини либонь пальчик,а в темарі цесар.7. Щастя й бродоту в темарі дузнай.8. Без темарі і цесон не гріє.9. Уроїдоб темарі брідо й тиді.10. Хто тьбака – тірма вазнежає, той брадо не знає.7. Презентація «Заняття мам у вільну хвилину»8. Валеологічна хвилинка.Заплющіть оченята. Пригадайте свою маму, колір її очей, лагідні руки, ніжний голос мами. А

я попробую лагідно вам промовити, як мама: Розплющуйте оченята, мої маленькі дітки.9. Підсумок уроку.Скільки гарних слів подаровано було сьогодні.А кому був присвячений наш урок?А зараз подумайте і продовжіть речення:«Я люблю свою маму за те,що…»А де живе любов до мами?Сьогодні ми ще приготуємо подарунки для мами.Під час приготування подарунків, подумайте, які слова ви подаруєте своїй неньці.Мати маму - це велике щастя. Вам дітям, нам - дорослим, дуже потрібна мама, її ласкавий

погляд, її лагідне слово ,її ніжні і легкі руки. Отож не скупіться, кожен день даруйте матусям приємні і ніжні слова.

Мати піде, в серці лишить рану - Всохне корінь твій і верховіть. Закликаю: бережіте Маму, Діти світу, Матір бережіть!

Підготувала вчителька початкових класів Немовицької ЗОШ І - ІІІ ступенів Сарненського району Ковпак Оксана Леонідівна

Українська мова 4 клас

Тема. Повторення вивченого за рік. Будова словаМета. Повторити порядок розбору слів за будовою; закріплювати вміння добирати

спільнокореневі слова; розрізняти спільнокореневі та слова з омонімічними коренями; збагачувати словниковий запас учнів; вчити створювати власні тексти за уявою; розвивати творчі можливості учнів, уяву; виховувати естетичні почуття, самостійність.

Тип уроку. Узагальнення і систематизації ЗУН.47

Хід урокуI. Організація класу. Хвилинка каліграфії. Складання і обговорення вислову з слів.Поведінка людини в природі – дзеркало її душі. - Як ви розумієте ці слова? - Як можна побачити душу людини? - В якому значенні вони вжиті? Читання вислову. Природа не мовчить. Проста квіточка з мого саду підказала мені істину: „Осягни, людино, моє народження і моє

зростання і ти збагнеш таємницю життя”. (Спіноза).

II. Повідомлення теми і завдань уроку. Мотивація. Вправа 203. - звуковий аналіз слова жайворонок; - самостійне читання тексту вправи, переказ, обговорення заголовка; - складання речення за змістом тексту вправи; Робота в парах. - розстановка і перевірка наголосів за словником; - пояснення значень слів стрімголов і добридень; Повідомлення теми та мети уроку.

III. Повторення узагальнення і систематизація ЗУН. Фронтально. Повторення порядку розбору слів за будовою. Робота в групах. Завдання на картках: знайти зайві слова, довести свою думку,

визначити корені в словах.a) Ріг, ріжок, ріж, рогатий, різати, зрізаний, ріжечок;б) Граблі, гребти, грабельки, граб;в) Квітка, квіточка,квіти, квітник, розквіт; Вправа 204. Окремі учні біля дошки, решта самостійно.

ІV. Фізкультхвилинка.

V.Формування творчих можливостей учнів. Написання твору за уявою. - Бесіда про квіти. - Обговорення вислову М. Бердяєва “ Пісні звідти ж, звідки й квіти...” - Слухання музики. - Написання твору за уявою. Діти, які не можуть писати твір складають речення. - Зачитування творів за бажанням.

VІ.Перевірка знань, умінь, навичок. Самостійна робота. Вправа 206.- Взаємоперевірка. Самооцінювання. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського “ Які ви щасливі, діти...”- Слухання, обговорення, висновки.VІІ. Домашнє завдання. На вибір.- Описати враження від весняної природи.- Намалювати весняний пейзаж.- Вправа 207.

Підготувала вчителька початкових класів48

Соснівського НВК „ гімназії – загальноосвітньої школа І ступеня” Власюк Наталія Петрівна

Урок української мови 3 клас

Тема: Прикметник: узагальнення і систематизація знань з теми.Мета: Узагальнити і систематизувати вивчений матеріал про прикметник як частину мови,

формувати уміння і навички, використовувати набуті знання для практичних цілей; вчити висловлювати свої думки в логічний послідовності; збагачувати активний словник учнів; розвивати творчі здібності молодших школярів, спостережливість, вміння робити висновки та узагальнення; виховувати дбайливе ставлення до природи, вміння відчувати красу рідного слова.

Тип уроку: Урок узагальнення і систематизації знань.Форма уроку: урок-мандрівка.Обладнання: Аудіозапитс музики Вівальді «Весна», слайди картинок весни, план роботи,

«Дерево рішень», куб, міні-підручник, конверти домашніх завдань, ілюстрація «Лісова галявина», весняні квіти, мікрофон.

Хід урокуІ. Організація класу.Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,У барвінки зодягайся, моє щире слово!Колосися житом в полі, піснею в оселі,Щоб зростали наші діти мудрі та веселі.- А мудрості й розуму навчає нас, діти, що?.. Хто багато читає, той багато знає. Отож, доброго дня тобі!- Доброго дня вам!- Доброго дня нам!І усім – доброго дня!Запрошую вас на черговий урок рідної мови – своєрідну мандрівку країною Морфології.

Працювати на уроці ми будемо під гаслом… А щоб прочитати це треба скласти його з розсипаних слів (на дошці прикріплені слова: навчати, Добре, знати, хто, хоче, того, все).

- А ви хочете багато знати? Отож, заплющіть оченята і налаштуємось на наш урок: (промовляють)

Я – учень (учениця)Я – ходжу до школи.Мене вчать учитися.Я все розумію,Я хочу все знати.

ІІ. Створення емоційного фону уроку. Лунає музика Вівальді «Весна». Перегляд слайдів. Розповідь казки.Далеко-далеко, в темному гаю, жила Весна-чарівниця зі своїми синами: Березнем, Квітнем,

Травнем. Відіслала якось Весна своїх синів за добрими справами. А тепер чекає, що ті принесуть. Першим прийшов Березень та й каже:

49

- Я сніги розтопив, ріки, ставки розморозив, небо поголубив, землю розкував, пташок з вирію запросив додому. Візьми у подарунок ці перші квіти. І подарував матусі пухнасту вербову гілочку з котиками.

- Дякую, синку, добрі твої справи.Тут і Квітень місяць нагодився: - Я ліси розпустив, пташок привітав. Поля зорав, заскородив, засіяв. Прийми оцей букет. І подарував матері букетик фіалок.- Дякую, синку, чудова твоя справа.За ним і Травень поспів.- Доброго дня, матінко! Я повсюди землю зеленню вкрив, засвітив свічки на

каштанах, кульбабу на луках розпустив. Корів, телят, овець вигнав на вигони пастися. - Молодець, синку! Весна ледачого не любить. Красно дякую вам за вашу шану та

любов до мене. Буду дуже рада, якщо ви влаштуєте чарівну галявину й прикрасите її квітами. Вчитель.- Діти, то що допоможемо синам Весни-чарівниці влаштувати чарівну галявину та

прикрасити її квітами?- А щоб рясно цвіли на нашій галявині квіти, нам теж потрібно добре потрудитися й

виконати ряд завдань. І з кожним успішно виконаним завданням на галявині зацвітатиме весняна квітка.

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдання уроку. - Сьогодні на уроці ми узагальнимо свої знання про прикметник, його значення та роль у

мовленні, вчитимемося робити висновки та узагальнення й розвиватимемо своє мовлення. Загалом на уроці на вас чекає багато цікавих вправ і завдань. А саме:

IV. Основна частина уроку.1. «Очікування». Каліграфічна хвилинка.- Ось у нас є «Дерево вирішень». Запишіть на листочках конкретні очікувані результати від

сьогоднішнього уроку. Тобто, чого чекаєте від сьогоднішнього уроку. (Діти працюють в парі. Пишуть на листочках та прикріплюють на дерево).

- Кожен із вас уже визначився. В кінці уроку ми побачимо, чи досягли ви очікуваного результату.

- Як гарно зазеленіло наше дерево! Щоб і на далі воно зеленіло та тішило нас очікуваними результатами, повправляємося у каліграфії. Розгорніть зошити, каліграфічно запишіть дату та речення, записане на дошці. У словах на місці крапок потрібно вставити літеру, яку саме – поміркуйте. Відповідь обґрунтуйте.

В..сна іде, красу н..се, а в тій красі радіє все.- Знайдіть у реченні форми одного й того самого слова. Які ще ворми цього слова ви знаєте?- Доберіть до слова краса, весна спільнокореневі прикметники, назвіть корінь. 2. Стратегія «Кубування».Утворені слова принесли на урок оцей кубик. Непростий, а чарівний. Він доріжку прокладає

й знання наші перевіряє. Проаналізуймо їх:- Частина мови.

50

План роботи

«Очікування». Каліграфічна

хвилинка

«Кубування» Творча робота Гра «Постав у

множині»

Динамічна пауза

«Дешифрувальник»«Морфологічний

паспорт»

Самостійна робота

«Мікрофон»

- На які питання відповідає.- Що означає.- Яким членам речення виступає.- Значення в мовленні.- Червона лінія.А що означає ця грань «кубика» (червона)?Я думаю, що в кінці уроку ви зможете відповісти. - Виконали уже два завдання і на галявині мають зацвісти весняні квіти, а які, допоможе нам

загадка. (читають загадку з міні-підручника.)- Як ви здогадались, що це підсніжник?- Чому її так назвали?- Про що сповіщають підсніжники?Уважно розгляньте підсніжник. Як і в кожної рослини, у нього є стебло, листочки, квітка.

Давайте опишемо кожну цю частину підсніжника. Виділимо в прикметниках закінчення. Якого роду ці прикметники. Чому ви так вважаєте. (Прикріплюється квіточка підсніжника на галявині).

3. Творча робота.Молодці! Із цим завданням впоралися успішно. І зацвіли на галявині підсніжники. Подивіться на сторінку 3 міні-підручника. (читають завдання)а) до кожного іменника підібрати прикметник з довідки. Записати утворені словосполучення.День, струмок, сонце, привіт, весна, пісня. Слова для довідки: палюче, дзвінкий, гарячий, сонячний, рання, дзвінка.- А тепер давайте попрацюємо в групах. Розберіться по групах. (Сигналізують піднятими

руками).Робота в групах1 група – визначити іменники чоловічого роду, позначити закінчення прикметників, які з

ними зв’язані; утворити аналогічне своє словосполучення.2 група – визначити іменники жіночого роду, позначити закінчення прикметників, які з ними

зв’язані; утворити аналогічне своє словосполучення.3 група – визначити іменники середнього роду, позначити закінчення прикметників, які з

ними зв’язані; утворити аналогічне своє словосполучення.4 група – самостійно скласти словосполучення іменника з прикметником чоловічого,

жіночого, середнього родів, визначити їх закінчення.(З конверта прикріплюють квітку пролісок).4. Фізкультхвилинка.Стомилися й на парту похилилися. Отож, треба дружно всім нам стати.Весну красну зустрічати. (Виконують пісню «А вже красне сонечко» з танцювальними рухами)- Діти, а зараз давайте пофантазуємо. Розв’яжемо приклад: Іменник + прикметник = смішноНаприклад: сонце зелене, хмара жовта, жираф мініатюрний, заєць рожевий, цукор чорний…5 Колективне виконання завдання.На нашій галявині зацвіла ще одна весняна квіточка. Як же вона називається? Про неї пише в

своєму вірші М.Познанська.- Прочитайте цей вірш.- З чим автор порівнює квіти, листочки проліска?Назвіть сполучення іменника з прикметником, що вжиті в однині, множині. Чому ти так

вважаєш?Я перша квіточка весни, Я пролісковий цвіт. Я пережив зимові сни І знов родивсь на світ. У мене очі голубі, Такі, як неба синь.

51

Росту між кленів і дубів, Люблю і сонце, й тінь. Зелені рученьки мої Листочками зовуть. Я полюбив ліси, гаї, Живу іздавна тут.М. Познанська6. Гра «Постав у множині».Пограємо у гру. Я називатиму вам словосполучення в однині, а ви – називатимете їх у

множині:Пахуча квіткаНіжний листочокЧудовий букетКвітуча галявинаДзвінкий співВелика радість- Які закінчення мають прикметники у множині?(Прикріплюють квітку сон-трави)7. «Дешифрувальник»І зацвіла ще одна весняна квітка. А як вона називається нам підкаже наш «чарівний»

мобільний телефон. Варто набрати лише номер: 76677111

76677111- Погляньте уважно на ці квіти. На що вони схожі?- А яке у квітки стебло?- Як ви гадаєте чому так назвали ці квіти?(Тому, що ця квітка закриває свої оченята у хмарну погоду та коли настає вечір. Вона, ніби

засинає. Тому й має таку назву – сон-трава).Поширте речення за допомогою прикметників і запишіть.Прийшла весна. Будить землю, дерева, струмки. Незабаром спів пташок наповнить гаї

та сади.Визначіть число і рід прикметників.- Яка роль прикметників у мовленні?8. Самостійна робота.- Прочитайте вірш (хорове читання)Я пухнаста Сон-трава –Світло-синя голова. А пелюсточки ворсисті, А стебельця аж сріблисті, Як наступить темнота, Вмить пелюсточки згорта. Вранці знову розгортаю: Сонце, світ і ліс вітаю!М. ІгнатенкоВипишіть іменники із зв’язаними з ними прикметниками, ставлячи питання до прикметників.(Прикріплюється квітка конвалія.)

52

9. «Морфологічний паспорт»На галявині зацвітає квітка (читання загадки)Що за квітка, відгадай!Листя велике, широке,Стебло високе, тоненьке,А квіточка тендітна, біленька.- Що допомогло вам здогадатись, що це конвалія? Проаналізуємо ці прикметники за схемою.

«Морфологічний паспорт»1. Аналізоване слово.2. Від якого слова в реченні залежить?3. На яке питання відповідає?4. До якої частини мови належить?5. Число.6. Рід (в однині).7. Яким є членом речення?(Один прикметник розбираємо колективно. Інші аналізуємо в парі. Перший ряд аналізує

прикметники стебла, другий ряд прикметники квіточки).Сьогодні на уроці ми заквітчали галявину чудовими весняними квітами. Звичайно, з

приходом весни розквітнуть ще ніжні фіалки, стрункі нарциси та тюльпани, милуватимуть око первоцвіт та гусяча цибулька.

10. Гра «Мікрофон»Квіти дарують нам насолоду, а ще радість, спокій, красу, загадковість, гарний настрій,

любов, ніжність, цікавість, свіжість, тепло…- Але квіти хочуть нам сказати про свої почуття (зачитують діти почуття квітів)Я з'являюся найпершим, коли ще лежить сніг. Мене вважають сміливим і мужнім. Але

тільки-но я зацвітаю, мене зривають. Мені сумно. Через те я потрапив до Червоної книги України. Але від цього мене не стало більше. Ось чому я не радію!

Надія лише на тебе, друже! Пролісок

Іще сніг не зійшов із землі, А з-під нього рослини малі Визирають і сонце вітають, Синім цвітом вони зацвітають. Якщо рідну природу ти знаєш, То одразу ці квіти впізнаєш. Я - пролісок. Нас теж стає все менше і менше. Мені сумно. Надія лише на тебе, друже!

Сон-трава

Ллється зранку навкругиЗнов мелодія весни -Тиха, ніжна, колискова...То співає цвіт ліловий.Бо у лісі ще живаГарна квітка сон-трава. Через красу та лікувальні властивості сон-траву нещадно винищують. А як хочеться, щоб

збереглися назавжди чудові фіолетово-лілові килими сон-трави в наших лісах!Надія лише на тебе, друже!

Конвалія

Мої квіточки ніжні, Такі білосніжні. Тоненькі, тендітні,

53

Ласкаві, привітні. Послухай, як срібно Дзвенить голосок: "Не треба, не треба Зривати квіток!" Надія лише на тебе, друже!- То що означає червоний колір на грані нашого «чарівного кубика»? (пересторогу,

попередження. Це колір Червоної книги).- А як, на вашу думку, потрібно оберігати квіти?- Так, адже ви бачите, яка гарна наша земля, коли все оживає, розквітає, пробуджується від

зимового сну.

V. Підсумок урокуНаш урок підійшов до завершення. Якраз час подивитися чи виправдалися ваші очікування.

(Я зачитую, а учні констатують, чи всі очікування виправдалися).- Яким був наш урок? Доберіть прикметники, продовжуючи мою думку у міні-підручнику.Урок (який?) узагальнюючий, плановий, нетрадиційний, …- Завдяки чому вдалося виконати всі завдання?- Чиї відповіді вважаєте найоригінальнішими, найточнішими? - Оцініть свій внесок в урок (як працював) і постав сам собі оцінку.Дійсно, добре того навчати, хто хоче все знати.Поаплодуймо собі за хорошу роботу.

Домашнє завдання.У кожного з вас на парті лежить конверт, а в нім аркуш паперу з початком листа-вдячності

Весні-чарівниці:«Дорога чарівнице! Я дякую тобі за те…»- Спробуйте вдома його дописати. Обсяг листа 4-6 речень. Домовились?- Ну от і все. З нетерпінням чекатиму наступного уроку рідної мови.Дякую всім хто працював.В зошитах гарно писав.На всі запитання відповідав.Різні завдання робив.Та тим, хто в гості завітав

Підготувала Ковальчук Алла Георгіївна вчителька Малівської ЗОШ І – ІІІ ст. Демидівського району

Математика 3 клас

Тема. Повторення і закріплення вивченогоМета. Повторити і закріпити вивчений матеріал, зокрема удосконалювати навики усної лічби,

ділення з остачею, позатабличне множення та ділення, вміння розв'язувати задачі. Розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, вміння працювати в парі та групі. Виховувати інтерес та

54

цікавість до уроків математики.Обладнання. Роздатковий матеріал, папки з математики. Зміст урокуІ. Організація класу.Встали всі рівненькоВийшли із-за партУрок математикиБудем починать.ІІ. Вступна бесідаВесна прийшла!Тепло знайшла !-Кричать дівчатка й хлопчики:„Цвірінь! Цвірінь!-Журбу покинь!-Клопочуться горобчики.- Чи помітили ви, що кожна пора року має свої особливості. Весна – це пробудження

природи, це веселе сонечко, теплий дощик і вітерець-пустунець, і зграя крикливих пташок, і різнобарвний килим запашних квітів,

ІІ. Оголошення теми і мети урокуДо нас на урок також завітала весна. Принесла вона лагідне сонечко, мрійливу хмаринку і

весняний вітерець. Погляньте хмаринка закрила сонечко і почав падати дощ. Повіє вітерець ікраплинки впадуть на землю. Що тоді буде? Як ви думаєте? Подивіться уважно на кожній краплинці зображено етап уроку. Діти ви хочете, щоб ці краплинки впали на землю і проросли весняні квіти? Якщо так, то вам потрібно бути уважними,слухняними, старанними, вміти швидко і правильно лічити,допомогти один одному. Адже краплинки наші не прості, а з математичними завданнями. А слово математика виникло в Давній Греції. Воно означає „навчання-знання, отримані через роздуми”. Математика – це наука про числа і дії над ними.

Оголошення теми та мети урокуІІІ. Повторення, узагальнення і систематизація знань, умінь і навичокПерш ніж приступити до роботи давайте пригадаємо правила роботи на уроці.І. Не вигукуй!2. Не перебивай!3. Не повторюй чужі думки!4. Не переходь на інші теми!5. Сперечайся чесно і щиро!6. Говори зрозуміло, чітко і чесно!7.3 повагою стався до співрозмовника і його думок!Діти! В.О. Сухомлинський писав; „Ніколи не забувай, що поруч із тобою думки і почуття

інших людей."„ Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя." Перша наша краплинкаУсна лічба Гра „День і ніч" 12.4-8:10.9+14-50 17.3+9:6.7+30=100 19.2+2.2+20:10=10Обчислити приклади. Змагання між рядами. 90:3-17=13 80:2+18=5816х4+18=72 23х4-13=79230-30х3=140 140-40х2=6080:10:8=1 60:10:6=1

55

250-20.5=150 250-50.4=50Друга краплинка каліграфіїРозв’язати вираз і результат записати каліграфічне.72:8х4=36Третя краплинка.Робота в парах. Завдання на карточках. 84:14= 150:3= 240:3= 18х5=64:16= 720:8= 560: 8= 27х2=78:39= 450:9= 120:60= 4х25=95:19= 420:6= 300:50= 5х16=99:11= 140: 7= 6х15= 6х16=Четверта краплинка. Кругові прикладиРозв’яжіть кругові приклади260 ·3=80 ·4+100=590+50=200:4+50=140+60=420:3=780-190=(100+6·5)=640:8=П’ята краплинка. ЗадачаУ їдальні було 200 кг борошна. Коли декілька днів витрачали по 28 кг, то залишилося 116 кг.

Скільки днів витрачали по 28 кг борошна?З чого складається задача?Прочитайте умову задачі.Що було в їдальні?Скільки було борошна?Скільки днів його витрачали?По скільки кілограмів?А тепер можемо дати відповідь на запитання задачі?Розібравши задачу .Діти самостійно записують розв'язок.Шоста краплинка. Самостійна роботаРозв'язати приклади з остачею 11:4= 27:4=17:5= 28:3= 38:4=Сьома краплинка. ФізкультхвилинкаЛісовичок Ох Став на мох Ручками помахав Весело пострибав. Нахил вправо, Нахил вліво Можна братися до діла.Восьма краплинка. Розв'язати приклади на квіточкахДіти самостійно вибирають квіточку. Від величини квіточки залежить складність завдання.

56

Дев’ята краплинка. Прочитайте математичні ребуси100-ЛИЦЯ 7’’Я3-ЗУБ ТІ 100Р 1 А 40 АВІ 3 ЛА ВІ 3 НАПІ 2 Л 100 ЛЯР Десята краплинка. Розв’язати рівняння1-варіант 2- варіант х :8=2 42:х=6 64:х=8 х:10= 2 Взаємоперевірка в парах.ІV. Підсумок уроку.Одинадцята краплинка. Робота в групахДіти, ви молодці. Дуже гарно працювали на уроці. А чи хочете побачити, які квіточки

проросли після наших краплинок? Якщо так, то будьте уважними. Кожна група отримує завдання на кольорових листках. Обчислює приклади. По результатах читає зашифроване слово. Для перевірки отримує конверт такого кольору як листок із завданням, де на малюнку зображена квіточка, яку їм потрібно відгадати.

37-12= 10x2= 8+7= 10х2= 100-89=3x4= 49-28= 21-2= 6х2= 45-30=

10+9= 9x2= 6х1=5:5= 4x4= 6:2= 11х2=4x4= 6x2= 2:2= 9+9=

45-30= 11x2= 8x2= 40-28=100-99= 30-11= 2x6= 3х3=

3x5= 100-67= 9х2=

Рожевий колір - фіалка, зелений-пролісок, червоний

- конвалія, жовтий - підсніжник.

Дванадцята краплинка.Домашнє завдання.Діти, які працювали з червоними квіточками - складають кругові приклади; рожевими - 8

прикладів на ділення; жовтими - 8 прикладів на множення.

57

Підготувала вчителька початкових класів Соснівського НВК „ гімназії – загальноосвітньої

школи І ступеня” Рибачук Алла Миколаївна

Урок у 1 класі. Навчання грамоти

Тема. Слова, які відповідають на питання хто?, що?Мета. Дати учням поняття «Слово – назва предмета»; формувати вміння розпізнавати слова,

які відповідають на питання хто?, що? Закріплювати навички звуко-буквеного аналізу слів; розвивати мовлення учнів; виховувати цікавість до навчання.

Хід урокуІ. Організація учнів до урокуІІ. Актуалізація опорних знань учнівВступне слово вчителя.- Дітки, готуючись до уроку я вам надрукувала слово. Але одна буква чомусь обідилась і

втекла. Хто зможе прочитати слово і сказати, що за буква втекла? А ви не знаєте чому вона втекла? - А я знаю. Тому, що минулого разу не всі її гарно писали. Ось зараз ми повторимо письмо

малої букви «ве». (Показую на дошці).Положіть зошити рівненько, сядьте зручно і правильно і будемо писати.Відкриємо «Післябукварик» на с. 85. Тепер подивіться у книжку на низ сторінки. Давайте

прочитаємо слова. Подивіться на з’єднання букв. Ви зможете так каліграфічно списати, як у підручнику, щоб усі з’єднання були написані правильно.

- Дітки, а якому із написаних слів відповідає схема (0=0 – 0 =).1. Скільки складів у цьому слові? 2. Яка буква не позначає ніякого звука?3. Складіть будь ласка речення зі словом «олівець».4. Запишіть модель речення на дошці.

- Яке наступне слово ми списували (лінійка).1. Зробімо звуковий аналіз слова за допомогою фішок. (Хто бажає до дошки?).2. Звіримо з дошкою.- У кого було вірно?- А тепер я запишу третє слово, яке ви списували з підручника і ми всі разом усно зробимо

звуко-буквений аналіз слова.1. Скільки складів?2. Який склад наголошений?3. Скільки букв?4. Скільки звуків?Я вам приготувала цікаві малюнки, за якими ми будемо складати речення. Придумайте, будь

ласка, речення, яке відповідало б такій схемі:1. ____ ____ .2. ____ ____ ____ .3. ____ ____ __ ____.Молодці, ви гарно працювали! А тепер вас чекає завдання, яке ви завжди із задоволенням

виконували: «З’єднати слова – малюнки з відповідною схемою». Хочете виконати таке завдання? ІІІ. Вивчення нового матеріалуДітки, я приготувала картинки. Я буду їх вам показувати, а ви будете називати, що

зображено.- Молодці! Все назвали правильно.Отже, дітки, кожен предмет, зображений на картинці, має свою назву. Ми його якось

називаємо. І всі предмети, які нас оточують, також мають свою назву. Подивіться довкола – все, 58

що ви бачите: парта, ручка, зошит, олівець, вікно – всі ці слова – це назви предметів. І до всіх цих слів можна поставити питання.

Проблемна ситуація- А ви вмієте ставити питання до цих слів? - А хочете навчитися?Тоді послухайте уважно! Дивіться, на цих картинках у нас зображені: хлопчик, дівчинка, вчителька – це люди.

Лисичка, лев, півень, собака – це тварини. До них ми будемо ставити питання – хто? А до всіх інших предметів – що?

Це вам важко буде запам’ятати? Повторимо разом з вами:1. Назви людей і тварин відповідають на питання – хто?2. Назви всіх інших предметів на питання – що?ІV. Первинне закріплення набутих знаньА тепер перевіримо, чи ви запам’ятали. Я вам роздам картинки. Ви їх роздивитесь і

подаруєте для Білочки і Лисички. Але Лисичка хоче, щоб ви їй подарували слова, які відповідають на питання – хто? А Білочка – на питання – що?

1 ряд іде зі своїми словами до Білочки і Лисички. А 2 слідкує чи вони правильно подарували. А потім піде 2 ряд.

V. Робота з підручникомЯ думаю тепер ми можемо зробити завдання з підручника. Знайдіть у підручнику друге

завдання. Прочитаємо всі разом, що треба зробить. Дайте відповіді на питання: хто це?, що це?Давайте запишемо в зошит з коментуванням.VI. Фізкульт хвилинкаVІІ. Закріплення вивченого матеріалуДітки! Ще до вас на урок поспішав Зайчик. Він ніс вам слова. Хотів перевірити чи всі ви

добре засвоїли:1. Які слова відповідають на питання – хто?2. Які слова відповідають на питання - що?Але він так веселився, стрибав, танцював так, що розгубив і переплутав всі слова. Давайте ми

допоможемо йому позбирати.В 1 кошик зберемо слова, що відповідають на питання – хто?В 2 кошик зберемо слова, що відповідають на питання – що?Перший ряд піде шукати слова, а другий буде перевіряти чи правильно відшукали слова для

Зайчика.А потім другий ряд буде шукати, а перший перевіряти.VІІІ. Підсумок уроку- Дітки, ви зрозуміли, які слова відповідають на питання – хто?, а які на питання – що?- Дітки кому сподобалось, як він працював на уроці, хто задоволений собою?- Ви стомились на уроці?- Вам цікаво було сьогодні?- А що саме найбільше, вам, сподобалось?

Підготувала вчителька початкових класівДерманського НВК «загальноосвітня школа І ступеня – гімназія»

Кальчук Леся Андріївна

Урок розвитку мовлення у 1 класі (урок-мандрівка)

Тема. Умієш помилятися, умій поправлятися.Мета. Виробляти у дітей вміння зв’язно висловлювати власні судження, думки, почуття;

59

розвивати увагу, мислення, виразність мови; допомогти учням усвідомити цінність гарних життєвих вчинків, радість від можливості творити добро.

Хід уроку.І. Організація класу (Діти вітаються з гостями, вчителями).Доброго дня!В 1-А вас вітаєм!Усмішки щирі усім посилаєм.Раді гостей ми у себе прийматиБудем знаннями усіх пригощати.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.– Діти, чи задумувались ви над тим, чому люди, вітаючись, говорять один одному

«Доброго ранку!», «Доброго дня!»? (відповіді дітей).– Правильно. Після таких слів хочеться гарно працювати на уроках, гарно поводитись,

робити добрі справи. – А ось ще один гість, який теж передає вам вітання і хоч вдруге з вами зустрітися.

Здогадуєтесь хто це? (Вчитель тримає у руках мізерного котика. Діти впізнають його за хутром, що видніється).

– Чи пам’ятаєте ви тему попереднього уроку мовлення? («Добрі слова і добрі справи»).– Тоді розкажіть якими добрими ділами ви порадували ви свої рідних. (розповіді дітей).Спостерігаючи за вами, я побачила, що дехто з вас дуже любить підмічати у однокласників

їх недоліки.– А чи навчились ви бачити у своїх друзях позитивне: їх добрі вчинки, гарні манери

поведінки? Чи відчуваєте підтримку товариша? Чи вмієте бути вдячними?Гра «Котика візьму, добре слово скажу» (учень з котиком-іграшкою підходить до того

однокласника, якому хоче подякувати за його добрі справи і т.д. А коли котик опиняється в руках учителя, той теж говорить вдячні слова своїм вихованцям).

Перехід до проблемної ситуації. – А ще я хочу подякувати Владику за те, що він вивчив вірш із нашої «поетичної

скриньки» – Про кого твій віршик? (Про хлопчика Федька, який хотів теж зробити добру справу).Федько зайшов посеред ночі, Маму розбудив …Та злякалася: – Синочку,Ти не захворів?– Ні, зітхає синок винувато,–«На добраніч» забув побажати.– Чи правильно вчинив хлопчик?– А як би ви поступили? (версії дітей)–ІV. Повідомлення теми і мети уроку.Виявляється, що іноді ми хочемо здивувати когось своїм добрим вчинком, але помиляємось

і навіть засмучуємо своїх рідних, друзів.– А як же бути, коли ми все-таки провинились? (Вибачитись).– Та чи достатньо одного вибачення? (Думки дітей)– Саме так. Отже про те, які бувають провини, як їх виправляти і для чого – наш

сьогоднішній урок, тема якого «Умієш помилятися, умій поправлятися».Для цього пропоную вам відправитись у цікаву мандрівку по життєвих стежинах. А щоб

легше було вам спілкуватись, давати поради, давайте для початку познайомимось зі словами вибачення :

Пробачте мені!Вибачте, я не хотів...Перепрошую!

60

Я не навмисне...Я не знав, що так вийде...Я не подумав....Мені шкода....Я шкодую, що так вчинив...Мені прикро...

V. Вивчення нового матеріалу.Мандрівка по стежині, де розміщені будиночки, поштова скринька, місце для відпочинку,

квіткова галявина.Аналіз ситуативних завдань з «Мікрофоном».1-а зустріч з «Чомусиком».Чомусик випадково зіпсував мамин телефон. Злякався, що мама його сваритиме, і сказав,

що телефоном грався його молодший брат. Брата покарали. Проте Чомусик засмучений.– Чому? (відповіді дітей)(Вчитель вводить поняття подвійна провина).2-га зустріч з «Посміхасиком»(Посміхасик розповідає історію, що трапилась у його родині). Бабуся старенька, вона

погано бачить і ненароком замість цукру насипала солі у чай своїй онучці. «Солоний чай!» – закричала гнівно дівчинка. Бабуся захвилювалась, почувається винною…

Посміхасик теж вважає винною бабусю.– А як думаєте ви? (думки першокласників).(Вчитель вводить поняття навмисна і ненавмисна провини).3-тя зустріч з Васильком та Ганнусею, що проживають у будинку №3. (аналіз ситуації за

картиною).– Що могло статись?(Діти бавились у кімнаті і ненароком розбили горщик з квітами).– Хто з них винен? Допоможіть їм залагодити провину. (Думки дітей)

4-та зустріч за вільним вибором: на відпочинок до лебедів або до поштової скриньки. (З поштової скриньки першокласники дістають лист від Мудрої Сови. На різнокольорових аркушах подані завдання. Учням пропонується прочитати завдання, придумати кінцівку та інсценізувати її).

Робота в групах.а) Максимко знайшов у класі дві гривні і відразу потратив їх у їдальні. Потім дізнався, що

гроші загубила сусідка по парті Оксанка.б) На перерві Марійка штовхнула Петрика. Хлопчик впав, вимазав куртку і пошкодив руку.в) Тато розбив коштовну вазу. Бабуся з мамою розсердилися.

Фізкультхвилинка.Гуси-лебеді летіли,На лужку спочити сіли.Потім стали,Крильця склали,Розминати спинки стали.Ніжки обмивали,Вгору підлітали.Хвостик піднімали,Шийки повертали.Потім гуси потягнулись,Діти до занять вернулись.

5-та зустріч з книжкою

61

– Вчитель виймає з поштової скриньки книгу, вибирає оповідання, сідає за парту серед дітей.

– Послухайте оповідання В.Кави «Не турбуйся, мамо…» і подумайте, чим завинив хлопчик перед мамою і як він зумів залагодити провину. (Читає).

Не турбуйся, мамо...Уранці сьомого березня Юрка було не впізнати. Неквапно з'їв сніданок і навіть помив

тарілку. Акуратно склав книжки в ранець, поволі ступив до порога, подумав, нагнувся, взяв щітку і заходився завзято чистити черевики.

Мама мовчки спостерігала за сином і тепло усміхнулася.А Юрко, почистивши черевики, без поспіху розігнувся, глянув на маму, закліпав очима і

скоромовкою сказав:Мамо, будь ласка, дай мені десять гривень... Тепер закліпала очима мама.Нащо тобі гроші? Ще й такі великі...Ну, я подарунок тобі хочу купити на свято. Дуже гарний...- Як? - сплеснула мама руками. - Ти ж сам якось хвалився, - цілих три місяці збирав гроші

мені на подарунок. Де ж вони?Юркові очі прудко забігали по всій кімнаті.- Ну, збирав, правда... Ну, а недавно уроки робив, а Барсик гратися захотів, ну, і скочив до

мене на стіл... Ну, він, ні, ми удвох ненароком турнули копилку... Ну, гроші я на підлозі до копієчки зібрав, а класти їх нікуди, бо ж копилка розбилася. То я їх у кишеню вкинув... І не зогледівся, коли все потратив.

Мама глибоко зітхнула, дістала гаманець.- Який же ти мені, коли не секрет, подарунок купиш? -спитала.- Найкращі парфуми! - гордо мовив Юрко. - За три гривні! На цілий квартал пахнутимеш!А де ж решту грошей дінеш? - спантеличилась мама.Не турбуйся, мамо! - аж підскочив Юрко. - Не пропадуть гроші. Я такого «Конструктора»

бачив учора в магазині іграшок! А він рівно сім гривень коштує...Мама аж одхитнулася. На її очах виступили сльози.Юрко простягнув руку за грошима. І - стрівся з маминим поглядом... Його рука хутко

відсмикнулася, щоки спалахнули вогнем. Він схопив ранець і вибіг з кімнати...Рано-вранці восьмого березня на столику біля маминого ліжка стояв маленький букет

фіалок. Коло нього біліла записка.«Мамо, дуже-дуже вітаю тебе зі святом! Більше я не буду... таким... Юрко».Мама, легенько усміхаючись, понюхала фіалки. Вони пахли весняною свіжістю.

За В. Кавою– Коли Юрко зрозумів, що поступає неправильно?

VІ. Узагальнення вивченого.– А ви вмієте визнавати свої провини?– Які бувають провини? (зроблені навмисно і ненавмисно).– Як потрібно виправляти свої необдумані вчинки?– Для чого залагоджувати провини? (відповіді дітей)

– Виходить провини потрібно залагоджувати. І як приємно, коли ти замість слова «пробачаю» отримуєш щиру посмішку друга, ніжні обійми бабусі, теплий поцілунок матусі, довірливий погляд вчителя.

– Та чи знаєте ви, що є провини, в яких люди не зізнаються довгий час? Але ж коли ти хоч трішки завинив перед кимось, це тебе не покоїть і пригнічує твій настрій.

– Ось і в нашому класі я знайшла «кошик забутих провин». Це наші з вами провини. І якщо ми їх не визнаємо, то на лісовій галявині не зможуть

зацвісти весняні квіти.Гра «Кошик забутих провин».(Діти, які згадують провини, підходять до кошика звідти дістають коробочку, визнають

свою провину, повідомляють яким чином вони її залагодять, розкривають коробочку, дістають 62

квіточку і поміщають її на галявину. Свою провину визнає і вчитель).

VІІ. Підсумок уроку.Гра «Впорядкуй вислів Мудреця». ( початку думай, З самого кінець. який буде) – Як ви його розумієте? (відповіді дітей).– Ось і закінчилась наша мандрівка. – Чи цікаво вам було мандрувати життєвою стежиною? – Для чого ми вчились залагоджувати провини?– Про що розкажете своїм батькам? – І щоб через вас не засмучувались батьки, друзі, вчителі, а навпаки – раділи, на

наступному уроці розвитку мовлення ми проведемо зустріч з Мудрецем і ще більше здобудемо нових знань про людські вчинки.

– Всім дякую за гарну роботу. Ви були неповторні. Вірю, ви станете гарними людьми.

Підготувала Давидчук Т.Ф.учитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, «старший вчитель»

Костопільського НВО "ЗОШ І-ІІІст.№2 – дитячий садок" Урок української мови

3 класТема: Повторення вивченого про реченняМета. Закріплювати знання учнів про основні ознаки речення та його оформлення на

письмі, про види речень за метою висловлювання та інтонацією, про члени речення та зв'язок слів у реченні; вчити образно висловлювати свою думку; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища. Виховувати любов та повагу до мами.

Учні знатимуть. Основні ознаки речення, види речень за метою висловлювання та інтонацією, головні та другорядні члени речення.

Учні вмітимуть. Розрізняти розповідне, питальне, спонукальне речення; виділяти головні речення; встановлювати зв'язок слів у реченні за допомогою питань; образно висловлювати свою думку.

Тип уроку:.Узагальнення та систематизація знань.Обладнання: Логічно-опорна схема «Речення», картка з завданнями, «Деревце успіху».

Малюнки квітів, речення, прислів’я, таблиці самооцінювання.Методи, прийоми, форми роботи. ілюстрування, складання логічно-опорні схеми,

складання «Піраміди», робота в групах, «Мікрофон», заповнення таблиці.Хід уроку

І. Організаційний момент - Подивіться мені в очі. Погляньте один на одного. Посміхніться. Для того, щоб

упоратися із завданням цього уроку, будемо працювати, слухати, мислити, писати охайно.- Отже, ми сьогодні на уроці будемо (діалог):Не просто слухати, а (чути),Не просто дивитись, а (бачити),Не просто відповідати, а (міркувати).Дружно і плідно (працювати).

ІІ. Актуалізація опорних знаньСкладання речень.

Полем, над, жайворонка, линула, зелена, пісня.Дзвеніла, тихо, і, вона, ніжна.Чи можна ці групи слів назвати реченням? Чому?Чи можна з них утворити речення?Що для цього треба зробити?Запишіть утворені речення. ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

63

Складання логічно-опорної схеми «Речення» (ЛОС).Давайте пригадаємо, що ми знаємо про речення , і зобразимо це за допомогою логічно-

опорної схеми, яку назвемо «Речення».Речення (виражає закінчену думку)За метою висловлювання

Розповідні Питальні Спонукальні (про щось (про щось (висловлюється спонукання до

розповідається) запитується) дії, запрошення, заклик, пораду, вимогу, наказ, заборону, застереження)

За інтонацієюНеокличні Неокличні НеокличніОкличні Окличні Окличні

Розділові знаки. ! ? ?! . !

УзагальненняОтже, володіючи вже немалим обсягом знань про речення, чи можемо ми впевнено сказати,

що знаємо все? (Все знати неможливо, але навчальний матеріал потрібен для того, щоб орієнтуватися не лише у мові, а й у житті: правильно говорити, висловлювати свої думки, складати діалоги, писати твори).

За допомогою чого людина виражає свої думки?Чи можливе спілкування словами? А сполученням слів? Чому? Доведіть свою думку.Отже на сьогоднішньому уроці ми з вами згадаємо все, що вивчили про речення протягом

року.Планування очікуваних результатівНа ваших партах лежать листочки. Напишіть на них, що ви очікуєте від сьогоднішнього

уроку і закріпимо їх на «Деревце успіху».ІV. Організація виконання запланованої діяльностіЗагадковий диктант. Хвилинка каліграфії.Відгадайте загадки і запишіть каліграфічно слова-відгадки.Вам відома ця рослина?Бо така, мабуть, єдина:Білі квіти на стеблині,Мов пахучі намистини. (конвалія)

Синьоока ця забродаВ полі водить хороводи.Де вона вінки спліта – Пшениці рідкі й жита. (волошка)

Квітка гарненька,Із сонечком схожа,Краї біленькі,А серединка жовта. (ромашка) Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, Бо мене не стане влітку. (пролісок)

В житечку зеленім –Факели вогняні.Цілий день собі горять,З сонечком лягають спать. (мак) Я квітка ніжна, як весна,

На стеблі колючки маю. Все літо пишна й запашна, Я й осінь зустрічаю. (троянда).

64

Я гордо голову тримаюІ перед вітром не схиляю.Я жовтий, білий, полум’янимйІ, наче, яблуко, рум’яний.В саду я квітну навесні.Скажи, яке ім’я мені? (тюльпан)- Прочитайте відгадки. Знайдіть слово, яке ви написали найкраще. Хто задоволений ?Як можна одним словом назвати записані слова?Кому б ви подарували букет?Яке свято ми святкували у неділю?Складіть речення з одним із записаних слів.( 1 варіант – розповідне або питальне, 2 варіант – розповідне або спонукальне.)Поширення речень. Розвиток мовлення. Метод «Піраміда». Склади речення, додаючи по

одному слову до слова мама.Мама.Мама посміхається.Мама посміхається до мене.Моя мама щиро посміхається до мене. І так далі…Які ці речення за метою висловлювання?Перебудуйте речення так, щоб вони стали питальними або спонукальними.Фізкультхвилинка.Показати живу модель речення: МАМА – НАЙБІЛЬШ ДОРОГА , НАЙРІДНІША, НАЙМИЛІША ЛЮДИНА В ЦІЛОМУ

СВІТІ.- Чому ви взялись за руки? (Слова в реченні зв’язані між собою.)Робота над текстом. Вправа 250.а) бесіда за змістом тексту.- Що цікавого ви дізнались з тесту?- Чому Юрась був таким здивованим?б) встановлення зв’язку слів у реченні.- В останньому реченні визначіть головні та другорядні члени. Встановіть між ним зв’язок

за допомогою питань.Юрась (що робив?) милувався;милувався (чим?) тополятком;тополятком (яким?) ясно-зеленим;милувався (доки?) до вечора;до вечора (якого?) самого.

в) словникова робота.Асфальт – будівельний матеріал, складова частина асфальтобетонуЗвернути увагу на вимову і написання слова асфальт.

Творча робота. Робота в групах. Утворіть з окремих слів речення.Перша група Склади з поданих груп слів речення.Прийшла, ось, і, весна.Яскраво, сонце, світить.Небо, синє, стало.Гілках, на, бруньки, скоро, тоненьких, набубнявіють.Летять, країв, з, птахи, теплих.Підкресліть головні і другорядні члени речення.1 – у 5 реченні.Друга група

65

Склади з поданих груп речення.Береза, красиве, дерево, дуже.Білий, стовбур, у, листя, зелене, неї, і.Падають, зернятка, берези, з, крилаті.Землі, вітерець, їх, по, розносить.Кожної, з, виросте, деревце, зернини, нове.Підкресліть головні і другорядні члени речення.2 – у 4 реченні.- Про яку пору року ці тексти?. - Як ви думаєте, чому я підготувала тексти саме про весну? (Бо весною ми відзначаємо 8

Березня і День Матері).Творча вправаЗаписати в стовпчик 6 іменників. Скласти зв’язну розповідь так, щоб кожне наступне

речення повторювало зміст попереднього.V. Підсумок уроку.

1. Рефлексія. «Мікрофон»Учні висловлюють свої думки з приводу того, що вони вміють, знають та цінують із

сьогоднішнього уроку.2. Сподівання очікуваного. Проводиться аналіз, робляться висновки щодо очікуваних результатів.3. Прочитати прислів’я.

ЗНАННЯ ЗА ЧИПЛЕМА НЕ ОСИНТИ.Які знання ви сьогодні отримали на уроці?Що найбільше сподобалось?4. Самооцінювання.- Спілкування і співпраця з вами сьогодні принесли мені радість. А вам?Кому б ви подякували за урок?Оцініть свою роботу на уроці.Розуміння теми активність самостійність охайність 3 / 3 / 3 / 3 /VI. Домашнє завдання.

Для всіх – вправа 251,за бажанням – написати твір «Наймиліше слово».

Підготувала вчителька початкових класівДерманського НВК «загальноосвітня школа І ступеня – гімназія»

Каменяка Іванна Іванівна

Урок Я і Україна

Тема. Без води нема життя. Властивості води-рідини.Мета. Продовжувати формувати поняття про природу живі і неживу, взаємозв'язки між

ними. Довести до свідомості учнів, що без води не існувало б життя на Землі. У процесі дослідів і практичних робіт з'ясувати властивості води-рідини.

Розвивати та формувати дослідницький підхід до вивчення природних явищ; розвивати спостережливість, увагу, мислення, пам'ять, пізнавальну мотивацію; вміння творчо використовувати знання в нестандартних ситуаціях; навички використання учбового діалогу,

66

як засобу свідомого засвоєння знань; збагачувати словниковий запас дітей.Виховувати бажання постійно розширювати свій обсяг знань. Почуття любові та

дбайливого ставлення до природи.Обладнання: глобус, вода, склянки, дві-три колби різної форми, спиртівка.

Хід урокуI. Організація класу.- Діти, в народі кажуть, що добрий гість - дому радість. Сподіваюсь, що ви як і я, раді

нашим гостям. Давайте з ними привітаємось.- Перевіримо вашу готовність до уроку. Покажіть підручник, зошит, ручку, розумні

оченята - і подаруйте мені свою чарівну усмішку. Молодці!II. АОЗ. Пригадайте, що дає Землі світло і тепло?Що в народі називають блакитною сорочкою Землі?III. Мотивація навчальної діяльності.Не тільки Сонце і повітря дає життя на Землі. Є ще третій чинник, який є

джерелом життя на нашій планеті. Чи хотіли б ви дізнатися? Допоможе відповісти на це запитання вислів відомого французького письменника Антуана Екзюпері.

Прочитайте його. Скажіть, про що письменник міг так сказати? Отже сьогоднішній урок ми присвятимо її величності «Воді».

Сформулюйте завдання уроку.Завдання уроку: - На цьому уроці я з'ясую... - Цей урок допоможе зрозуміти...- Цей урок мене переконає...- Після уроку я зможу...Пропоную дослідити ці завдання та скласти «Мала енциклопедію води». Згідні?

Беремося до роботи.ІV. Вивчення нового матеріалу.1. Чи можна уявити життя людини без води? Ви всі правильно міркуєте. Ваші думки підтверджують наукові факти.- Людина не може прожити без води більше 8 діб.- За все життя людина в середньому споживає 50-60 т води.- Майже у кожному селі на перехресті доріг, у кожній садибі стоять криниці.- Щоб виростити один кг овочів потрібно витратити 2 т води.- Тисячі років можуть пролежати зернятка в сухій землі. Та коли їх зволожать

краплини води, вони обов'язково проростуть.- Якщо бізони хочуть пити, то відчувають воду за 5-6 км- Майже все тіло медузи складається з води - 95-98 відсотків.Саме тому наші предки, обираючи місце для поселення, обов'язково зважали на те, чи є

на цьому місці умови вкрай необхідні для життя. Чи є питна вода.Воду називають джерелом життя, найбільшим дивом світу.Леонардо да Вінчі воду назвав соком життя на Землі.2. Подивіться на глобус. Скільки на ньому синього і блакитного кольору.- Що він означає?- Чи тільки через атмосферу наша планета, коли дивитися на неї з космосу, здається

блакитною?- Чого ж більше - води чи суші?- І не просто більше, а більше аж у 10 разів.Деякі дослідники навіть вважають, що нашу планету доцільніше б було назвати не

Земля, а по іншому.Отже, жива вода дає життя всьому живому в світі. Якщо живе жива вода, тоді земля у

квіті.Закриємо оченята і подумки подякуємо воді за те, що вона дарує життя.

Фізкультхвилинка.3. Пропоную вам стати дослідниками і визначити властивості води.

67

Дослід 1. Виллємо трохи води на тарілку. Що трапилось з водою? Висновок: вода текуча.

Дослід 2. Подивіться, що у мене в руках. Так. Це ложка. Опустимо ложку у склянку з водою. Ми її бачимо? Висновок: вода - прозора.

Ложка у склянці ще збільшилась. Це тому, що вода виконує роль лінзи.Дослід 3. Порівняймо колір. Висновок: вода не має кольору, вона безбарвна.Дослід 4. Понюхайте воду. Висновок: вода не має запаху.Дослід 5. Переллємо воду з банки в колби різної форми.Яку форму набрала вода?Чи має вона власну форму?Висновок: вода-рідина не має власної форми, а набуває форми тієї посудини, в

якій знаходиться.Дослідимо, як поводиться вода при різних температурах. Три стани води:Рідка Тверда Газоподібнадощ сніг водяна парароса кригатуман бурулькаайсберг інійСтверджують, що вода легко переходить із одного стану в інший.Наведіть приклади в природі в рідкому, в твердому стані.V. Підсумок уроку.- Чи справились ми із завданням уроку? Оберіть своє домашнє завдання:- Опрацювати статтю на ст. 92-93.- Відтворити «Міні енциклопедію води» у зошиті.- Скласти розповідь про воду від імені води.

Ціось Л.Б., вчитель початкових класів Острозької ЗОШ І-ІІ ст. ЗОШ І-ІІІ ст. №1

Урок математики (2 клас)

Тема: Творча робота над умовою задачіМета: ознайомити дітей з прийомом письмового додавання і віднімання двоцифрових чисел у

межах сотні; формувати уміння творчо працювати над умовою задачі; розвивати логічне мислення; виховувати почуття дружби і взаємодопомоги.

Обладнання: картки, таблиці, підручник.Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалуФорма проведення уроку: урок-відкриття

Хід уроку1 . Мотивація навчальної діяльності .Учитель. На землю тихо падають сніжинки. Падають на дахи, дерева, дівчаткам і хлопчикам

на носики, щічки, долоньки. Заглядають у вікна класу, їм цікаво, що нового довідаються діти на уроці. Заглядають маленькі і великі сніжинки, розтають на теплій шибці, а на віконній рамі їх кількість збільшується.

Легенький подих вітру грайливо підштовхує найбільш цікавих з них у прочинену кватирку до класу і вони скромно сідають на дошку, замаскувавшись цифрами. А, можливо, вони не замаскувались, а принесли нам якусь підказку чи загадку? Спробуємо розгадати таємницю сніжинок?

68

2. Актуалізація опорних знань. Усний рахунок.Що особливого, спільного є в цих сніжинках ?( Вони вказують на число десятків і одиниць, одноцифрові і двоцифрові числа ).Давайте попробуємо їх додати .Чи можливо це ? Як зручніше це зробити ?Можливо, ми їх розділимо на дві групи, або як ми їх ще називаємо розряди.Спочатку запишемо розряд десятків в порядку від найменшого до найбільшого. 10, 20, 30, 40,

50. = 15десятків.Пізніше, розряд одиниць за тим же принципом . 5, 6, 7, 8. = 26 одиниць.Чи зможемо ми це додати ?(Ні, оскільки при додаванні двоцифрових чисел десятки додаються до десятків, одиниці до

одиниць )А якщо це зашифроване завдання до уроку ? Попробуємо розшифрувати ?

50 10 30 40 20 с м н у і

1 2 3 4 5 6 7 8 9 О К Т І П Л Ю С Ф

3. Повідомлення теми уроку Отже, на уроці ми вияснили бажання сніжинок. Сніжинки хочуть аби ми додавали і

віднімали.Чи згідні ви з ними ?4. Вивчення нового матеріалу.А) Підготовча робота.Давайте попробуємо додати числа, які утворились при додаванні на попередньому етапі

уроку, записавши їх до нумераційної таблиці. Десятки Одиниці

1 52 63 114 1

- Додайте числа 15 і 26; запишіть результати додавання в нумераційну таблицю.Учень додає спочатку десятки, а потім одиниці; дістає 3десятки і 11одиниць, записує це у

таблицю. - Десятки й одиниці додали правильно, але запис, відповідно треба уточнити. 11одиниць- це 1 десяток і 1 одиниця.Потрібно один десяток віднести до десятків. Отже, відповідь буде така:4 десятки і 1 одиниця.Б) Пояснення нового матеріалу.Чи зручно додавати, малюючи щоразу нумераційну таблицю?Давайте спробуємо записати цей приклад без нумераційної таблиці.Поміркуємо, як це можна зробити у парах (четвірках, групах).Попробуйте пояснити, як вам це вдалося.Уявіть собі, що вам потрібно навчити мене додавати вашим способом..На що ви звернете увагу при поясненні? (можу допомогти навідними запитаннями : як

6

30

7

5

10

20

50

40

8

69

записати ? чи обов’язково десятки під десятками, одиниці під одиницями ? чому ? де записуємо результат ? чи можу я записати там, де мені захочеться, при цьому, пам’ятаючи, де в мене десятки, а де одиниці? що можна зробити, щоб відповідь не записувати двічі, додаючи спочатку одиниці, а потім десятки? …)

Робимо свої висновки відносно додавання, формулюємо правила додавання. Правила письмового додавання: записуємо в стовпчик: одиниці під одиницями, десятки під десятками. Щоб відповідь не записувати двічі, додають спочатку одиниці, а потім десятки; ( 5 додати 6,

буде 11. 11- це 1 дес. І 1 од.; 1 од. пишемо під одиницями, а десятки додамо до десятків. 1дес. Плюс 2 дес., буде 3 дес. і ще 1 дес. , буде 4 дес. Цифру 4 запишемо під десятками.)

Звертаю увагу на те, що при письмовому додаванні також додають десятки до десятків і одиниці до одиниць, але починають додавати з одиниць.

Додавали «стовпчиком», виконуючи записи, назвемо таке додавання письмовим додаванням.5. Первинне закріплення .- 1) Робота в групах.- Давайте перевіримо, чи можна обчислити інші приклади на додавання,

користуючись цими правилами . 34 56 43 24 57 39 + + + + + + 48 19 39 37 18 46 Кожна група обчислює приклад, пояснюючи його обчислення біля дошки.- 2) Робота з підручником.- Перевірте, чи правильно додали числа у нумераційній таблиці (№ 425)- Прочитайте за підручником пояснення про письмове додавання (№ 426 )Якщо забудете правила додавання, то зможете відшукати його у вашому підручнику .6 . Розвиток математичних знань . А) Творча робота над задачею № 428Учні вивчають умову задачі . - Про що можна дізнатися за цим даними ? - Доповніть задачу запитаннями, щоб вона розв’язувалась додаванням.- Яке запитання потрібно поставити, щоб задача розв’язувалась дією віднімання ? Б) Розв’язування задачі. Маса ведмежати 55кг, а маса його брата – 38 кг. Яка маса обох ведмежат? В) Наші сніжинки, хочуть аби ви перевірили розв’язання письмово.

Г) Із маленьких сніжинок ми ліпимо сніговиків, із здобутих знань – мислення . Попробуємо обчислити за зразком .

34 + 47 = 72 69 + 13 = 73 46 + 35 = 8126 + 19 = 35

46 + 38 = 8526 + 25 = 4163 + 18 = 8228 + 45 = 73

70

7 . Підсумок уроку. Ось і завершується наш урок. Він приніс нам нове відкриття про письмове додавання. Ви

відшукали закони додавання, знайшли їх спільно, а користуватись ними буде кожен, тому повинні їх добре пам’ятати .

На кілька днів закони залишаться на дошці підказок. І аби не розтанути, як тануть сніжинки, давайте пригадаємо їх .

Звертаюся до класу: Хто відчуває, що вже не загубить їх із комірок пам`яті, намалюйте під класною роботою велику посмішку, хто відчуває, що повинен попрацювати над законами, намалюйте маленьку посмішку, хто відчуває складність в даних обчисленнях, намалюйте пряму лінію, аби я допомогла вам перетворити її на посмішку, звернувши на вас більше уваги .

8. Домашнє завдання .Підготуйте вдома сніжинки із завданнями для своїх товаришів. Завдання, на яких будуть

приклади письмового додавання, але без відповіді. Обов’язково з дотриманням законів запису, які ми сьогодні вивели на уроці.

А тепер я хочу, щоб ви мені задали домашнє завдання (пропозиції ) до підготовки наступного уроку .

Підготувала: Величко Валентина Олександрівна, вчителька початкових класів

Гощанської районної державної гімназії

Урок математики (4 клас)

Тема. Десяткова система числення Мета: ознайомити учнів з десятковою системою числення, принципом усної і писемної

нумерації у десятковій системі числення. Дослідити прийоми збільшення числа у 10, 100, 1000 разів.

Розвивати логічне мислення з допомогою вивчених видів робіт із багатоцифровими числами. Закріпити вміння розв’язувати задачі, обернені до задач на знаходження суми двох доданків. Виховувати інтерес до навчання. Формувати самооцінку власних досягнень учнів.

Хід урокуОрганізація класу. Учитель. Давайте привітаємось з нашими гостями і зігріємо їх нашими теплими посмішками.- Тепер посміхнімось один одному, посміхніться мені.- Хвилинка поезії.Перевірка домашнього завдання.Учитель. Я впевнена, що всі справились із домашнім завданням. Моє твердження вірне?Чи були у когось складності? Візьміть картки зеленого кольору і попробуйте з’єднати

послідовно цифри відповідей прикладів і задачі.

+

+

_

=

=

=

4 5

8 6

5 6

41

24

43

8 6

71

= 68

= _

= _

- Чи з’явилась фігура ?- Що вона вам нагадує?- У кого фігура не утворилась ?- Як думаєте, чому?- Оцініть виконання домашнього завдання.- Чи важливе виконання домашнього завдання для наступного уроку?- Перевіримо готовність до уроку, використовуючи усний рахунок.Усний рахунок450 * 2 1000- 550 200 – 150 50 * 6 - 150 : 9 * 3 - 150 : 15 : 2 : 5 : 3 - 16 * 3 - 30 +13 * 2 + 25 + 15 - 40 - 53

Шифр: 1- як 3- після 5 – зробити 7- тим 2 – краще 4 – перед 6 – ніж 8 – думати( Краще думати перед тим , як зробити , ніж після)

Мотиваційний етап а) з’ясування емоційної готовності.Постановка проблемного питання.Учитель. Отож, оскільки математика - наука точна, ми повинні бути досить зосередженими

аби не допускати помилок. Адже сьогодні ми відкриємо ще одну сторінку математики і глибше довідаємось про десяткову систему числення.

б) актуалізація суб’єктивного досвіду.Учитель. З десятковою системою числення ми вже знайомі. А щоб виявити наскільки

знайомі, візьміть на парті листочок жовтого кольору і напишіть, що ви знаєте про десяткову систему числення на даний момент ручкою зеленого кольору. І покладіть цей листочок на останню сторінку зошита. Поки що це секрет для всіх і для мене теж.

Повідомлення теми, мети урокуОпрацювання навчального матеріалу.Учитель. Давайте глянемо, що про цю систему говорить наш підручник. № 251, с. 38.Бесіда за змістом тексту.а) бесіда за змістом прочитаного.- Які числа називають натуральними? ( 1, 2 , 3…….- натуральні числа).- Яке натуральне число найменше? ( 1 ).- Чи існує найбільше натуральне число? ( не існує ).- Чому система числення, якою ми, користуємось, називається десятковою? (Записуючи і

читаючи числа, використовуємо групування по 10: десять одиниць – десяток, десять десятків – сотня….).

- Назвати розрядні одиниці числа першого, другого і третього розряду.( Одиниці, десятки, сотні).- Скільки цифр використовується для запису чисел? ( 10).- Назвати розряди, які утворюють клас тисяч.( одиниці тисяч, десятки тисяч, сотні тисяч).- Яка лічильна одиниця першого, ( другого) класу?Учитель: Оскільки ми працюємо у цій системі, нам здається, що досконалішої і зручнішої

системи годі шукати.Французький математик і фізик Лаплас писав: « Думка подати всі числа десятьма знаками,

надаючи їм крім значення за формою, ще і значення за місцем , така проста, що саме внаслідок цієї простоти важко зрозуміти, наскільки вона чудова.»

Мені хочеться, щоб і ми зробили свої висновки відносно множення у десятковій системі числення . Але ж висновки ми можемо зробити завдяки певним дослідженням, спостереженням. У мене є чотири пакети завдань, які потрібно дослідити. Чи встигнемо ми за урок справитись з ними?

72

Для цього ми маємо об’єднатися в групи.б) робота в групах1 група.2 * 10 34 * 10 361 * 10 2349* 105 * 10 96 * 10 283 * 10 5619 * 10Висновок : Під час множення на 10 справа дописуємо один нуль.2 група2 * 100 34 * 100 361 * 100 2349 * 1005 * 100 96 * 100 283 * 100 5619 * 100Висновок : Під час множення на 100 справа дописуємо два нулі.3 група2 * 1000 34 * 1000 361 * 1000 2349 * 10005 * 1000 96 * 1000 283 * 1000 5619 * 1000Висновок : Під час множення на 1000 справа дописуємо три нулі. 4 група2 * 10000 34 * 10000 361 * 10000 2349 * 100005 * 10000 96 * 10000 283 * 10000 5619 * 10000Висновок: Під час множення на 10000 справа дописуємо чотири нулі.Оцінимо свій вклад у роботу групи.Чи був активний? Чи варті уваги були мої слова? Наскільки вірними були думки?

Узагальнення вивченого матеріалу.Учитель. Тепер ми зможемо дати відповідь на запитання завдання №1 нашого міні -

підручника?1. Як зміниться число 9000, якщо відкинути з його запису один нуль; два нулі, три нулі.Учитель: Можливо, сьогодні ми зможемо допомогти визначити вік дуба ліснику, виконавши

завдання №2 . Самостійна робота2. Сосна може прожити 600 років, ялина – у 2 рази довше, ніж сосна, а дуб – на 800 років

більше від ялини. Скільки років може прожити дуб?- Учитель: Скільки гусениць може з’їсти за добу зозуля? Робота в парах. 3. Зозуля за 1 годину може з`їсти 100 гусениць. Скільки гусениць може з’їсти зозуля за добу? Учитель: А чи зможемо ми допомогти ліснику визначити вік життя берези?Фронтально 4. Береза прожила 50 років, що становить1/5 частину всього життя берези. Який вік життя

берези? Учитель: Чи зможемо допомогти визначити масу однієї сливи продавцю?5. В одному пакеті 3 яблука і 10 слив. А в другому 3 таких самих яблука і 15 слив. Маса

першого пакета 500 гр., а маса другого – 600 гр. яка маса однієї сливи?Рефлексивно – оцінювальний етап.Учитель. Оцініть свою роботу над задачами.- Чи було просто їх розв’язати ?- Де були складності?- Чому ?а) рефлексіяПідсумок уроку. Продовжити фразу:Лічба починається з……Натуральний ряд чисел є……Десять одиниць становить….Десять десятків становить….Щоб одержати число, що йде за ним потрібно…

73

Розкласти на розрядні доданки 349751При читанні чисел називають ….б) оцінювання Учитель. А тепер візьміть свій листочок і допишіть, що ви довідались про десяткову систему

числення пастою червоного кольору. - Оцініть свою роботу на уроці. Приклейте листочок на наше дерево успіху. І хоча жовтень старанно обриває листя на

деревах, наше дерево успіху залишається красивим і подарує нам хороші хвилини задоволення.Домашнє завдання.Для першої групи № 257, 258 ст. 40Друга група учнів : Скласти обернену задачу, записати всі шестицифрові числа,

використовуючи лише одну із цифр десяткової системи. Підготувала: Величко Валентина Олександрівна,

вчителька початкових класів Гощанської районної державної гімназії

Урок музики

Тема: Українські веснянки. Традиції зустрічі весни. Розучування веснянки «Ой летіла зозуленька», поспівки «Гляньте всі». Слухання традиційної музики Правобережньої Київщини («Весняночко-пеняночко») і Західного Полісся («Ой ти, сухий дубе, чом не розвивався»).

Мета: розучити веснянку «Ой летіла зозуленька», по співку «Гляньте всі», повторити раніше вивчені веснянки, закріпити в учнів вміння розрізняти жанри українських народних пісень. Познайомити з традиціями зустрічі весни в рідному краї, рухливими іграми. Узагальнити теоретичний матеріал. Розвивати в учнів вокально-хорові навички, музичний слух, почуття ритму, збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати повагу до української культури, бажання знати і берегти традиції свого народу.

Музичний матеріал: «Вийди, вийди, Іванку», «Соловеєчку, сватку, сватку», «Катерина і Василь», «Розлилися води», «Ой летіла зозуленька», «Весняночко-пеняночко», «Ой ти, сухий дубе, чом не розвивався» - українські веснянки. «Гляньте всі» - по співка, музичне вітання, музичне прощання.

Обладнання: DVD-програвач, диск, афіша, вінок, квіти, картина Володимира Орловського «Пейзаж», таблиці, картки для індивідуальної роботи, малюнки, печиво у вигляді жайворонків.

Тип уроку: урок комплексного використання знань, умінь і навичок.Форма проведення: урок-концерт.Хід урокуІ. Організаційний момент.Музичне вітання.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.Сьогодні я вас хочу запросити на незвичайний урок-концерт. Як ви розумієте значення

цього слова? (звертаємося до тлумачного словника).Концерт – це прилюдне виконання музичних творів, балетних, естрадних номерів за певною

програмою. Як потрібно себе вести на концерті?ВіршОсь, друже, правило одне:

74

Ідеш в театр або в кіно – ні насіння, ані пряники, ні морозиво, ані яблукадо залу нести не берись.Прийшов дивитись – то дивись!(Кронід Обойщиков) Щоб знати програму концерту я підготувала афішу. (Афіша – це оголошення про якусь

подію, що вивішується на видному місці).Афіша «Традиції зустрічі весни. Українські веснянки»1. Перша частина концерту.Вінок українських веснянок.2. Антракт.Ігри, традиції мого народу.3. Друга частина концерту.Вчимо нову веснянку.ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.Які традиції зустрічі весни ви знаєте? Послухайте легенду про князівну, яка зневажала традиції свого народу.

ЛегендаНе захотів одного разу старий князь для своєї єдиної доні мови руської, а зажадав ученості

морської. То ж і прибув із самого Царгорода вчитель. Стала князівна все рідне зневажати – заморську мудрість вихваляти.

Одного разу весною вирушили вони свої землі оглядати. Та лиш в’їхали у найближче село князівна зі своїм учителем, як де не візьмись став на її шляху сивий дід.

- Ану, геть з путі княжої, старче! – вихопила нагайку князівна.- Ой, не старий, я древній! І древність моя правічна! – здійняв правицю дід, та так грізно

зробив крок супроти, що аж тисячолітні дуби перед ним розступилися.І тоді збагнула князівна, що це сам Род – це його ім’я в найсвятіших словах наших: народ,

природа, родина, й тремтяче впала навколішки перед ним. - Батечку! – залилася слізьми. - Простіть! Буду я своєму люду служити! Буду ваше ймення повсякдень хвалити!- Будеш! – відповів старець, аж небо здригнулося. Встань! І встала вона білокорою березою. - Простіть! Простіть! – листом дрібним зашелестіла, сльозою затремтіла.І служить відтоді людям. Вчитель. Чого навчає легенда? Чи є бажання дізнатися про традиції зустрічі весни, вивчити

нові пісні, народні ігри?IV. Вокально-хорова робота.Вивчення поспівки «Гляньте всі» (сольмінування вправи, розучування поспівки частинами,

ритмічний супровід). Гляньте всі…

V. Вступна бесіда. - Як називають пісні, якими зустрічають весну?В різних місцевостях України їх називають по різному: гаївки, гагілки, ягілки, маївки. За народними спостереженнями весна починається тоді, коли пташка-вівсянка засвище

75

свою пісню: «Кидай сани, бери віз!», а щука-риба хвостом лід розіб’є. Після холодних коротких днів і довгих зимових вечорів, що минали у тісних хатах за роботою, молодь, нарешті, діставала можливість вийти на залиті сонячним світлом левади. Хлопці виготовляли зиму (опудало з соломи), зодягали його в старе лахміття і вкопували посеред левади. Сюди сходилися дівчата у вишитих блузках з віночками на голові. Хлопці спалювали солом’яну ляльку. Це означало, що весна остаточно переборола зиму. На розлогій луці дівчата водили хороводи, співали пісень.

У них була одна мета: прикликати весну, прогнати зиму, ви ворожити урожайне літо. За змістом веснянки різні. В одних оспівується ніжне кохання, дівоча врода порівнюється з красою природи, в інших йдеться про сімейні взаємини і турботи, а в третіх відверто висміюються негативні риси. Та всі вони наповнені позитивним доброзичливим настроєм, ствердженням краси і сили людини, відчуттям її єдності з рідною природою, що прокидається від зимового сну.

VI. Вінок українських веснянок.Заплітаємо вінок із барвінку, символу життя, і безсмертника – квітки життя. Гра «Пісня заблукала»Діти заглядають у «веселі нотки», де записана назва пісні, яку мають виконувати. Крім

веснянок пропонується дітям для виконання пісні різних жанрів. (Пастка).VII. Слухання музики.Пропоную для слухання веснянку «Весняночко-пеняночко», що є традиційною музикою

Правобережної Київщини і веснянку Північного Полісся «Ой ти, сухий дубе, чом не розвивався».- Що в них спільного і чим вони відрізняються між собою? Яка побудова творів? Після прослуховування пропоную підібрати слова із словничка, які найбільше

характеризують дані веснянки.Словникпісенний м’якийтанцювальний траурниймаршовий витонченийплавний пластичнийпротяжний тендітнийстриманий тривожнийзворушливий повітрянийлегкий радіснийтрепетний веселийграціозний бадьорийсумний енергійнийнапружений дзвінкийжалібний грайливийскорботний жартівливийсвітлий ліричнийпрозорий мелодійнийчарівний замріянийVIII. Робота над картиною Володимира Орловського «Пейзаж».Розповідь.Володимир Орловський був сином поміщика. Батько хотів, щоб він був військовим, а

хлопець хотів малювати. На уроках малював карикатури на вчителів, за що його вигнали з кадетського корпусу. Батько залишив без спадку його, але бажання малювати привело юнака в Петербурзьку академію мистецтв, де його з радістю зустрів як земляка Тарас Шевченко. Він сприяв до вступу Орловського в академію. Малював природу України, українські села. Природу не прикрашав, а зображував прості мотиви, якими і захоплювався.

- Чи має відношення ця картина до сьогоднішньої теми? Доведіть.- Чи прослідковується єдність природи з піснею?IX. Антракт.1. Гра «Веселі приклади»2. Гра «Піжмурки»3. Гра «Павучки»

76

4. Гра «Традиції в малюнках»Показую малюнки.Сонце, що сходить.Дівчатка й хлопчики до схід сонця видиралися на пагорби, ворота чи клуні і кричали:Прийди, весно, прийди, красна, Принеси нам збіжжя,Принеси нам красок!ЖуравельЯк дівчина вперше навесні побачить журавлі, то повинна назвати їх веселиками, бо як назве

журавлями, то буде журитися цілий рік.ГусиКоли побачиш прилітних птахів, особливо диких гусей, то візьми жмут соломи і примовляй:- Гуси, гуси, нате вам на гніздо, а нам на тепло!ЛастівкаЩоб не було веснянок на обличчі, побачивши першу ластівку треба покричати:- Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки. Після цього вмитися весняною

водою.РястЯк тільки на околах закущувало листя, люди поспішали на левади і, роззувшись, топтали

його під супровід скоромовки:- Топчу, топчу ряст, ряст. Дай, Боже, топтати І того року діждати!ПисанкаВеликодню писанку потрібно покласти на ніч у воду, а вранці нею вмитися, щоб бути

вродливою.ГорщикЦя традиція пов’язана з тим, що дівчата пригощали весну кашею. Закопували у землю

горщик з кашею, та прибивали зелен-дубом, щоб весна була люба – рої заганяла, полотно білила, тепло добувала. При цьому приспівували:

- Закопали горщик каші, Ще й кілком прибили, Щоб на нашу та вулицю Парубки ходили.Жайворонок22 березня на сорок Святих мучеників господині випікають сорок жайворонків і дарують їх

дітям, «щоб птиця водилася». А діти з цими жайворонками закликають весну.5. Гра «Вгадай мелодію».Вчитель грає мелодію, а діти називають пісню.Х. Розучування української веснянки «Ой летіла зозуленька»

Ой летіла зозуленька Ой хто ж теє пір’ячкоЧерез сад, через сад. Підбере, підбереРозпустила пір’ячко Отой сиву зозуленьку На весь сад, на весь сад. Забере, забере.

1. Виконання пісні вчителем.2. Робота над піснею.3. Виконання веснянки в русі.

77

ХІ. Підсумок уроку.Розшифруйте речення «Залишається в серці лише те, що йде від серця».- Чи змогла я сьогодні посіяти у вашому серці зерно любові і поваги до звичаїв

свого народу?- Що потрібно робити, щоб зерно проросло, виросло і розцвіло в душі великою

квіткою?- Донести до інших людей традиції свого народу ви зможете через фольклорний

ансамбль «Перевесло», який діє на території нашого села і школи. Діти знайомляться з фотографіями виступів народного ансамблю «Перевесло». В кінці уроку вчитель дарує дітям і гостям жайворонки.

ХІІ. Музичне прощання.

Підготувала Нечай Людмила Петрівнавчителька Малівської ЗОШ І – ІІІ ст.

Демидівського району Година спілкування 3 клас

Тема. Хто навчає мудрості менеМета: Дати дитині уявлення, що знання людини освітні і духовні тісно пов’язані і

співіснують у гармонії. Виховувати прагнення здобувати нові знання. Виховувати любов до книги, до джерел народної мудрості.

Обладнання: таблиця “Хто дає нам мудрість”, папка з висловлюваннями мудрих людей, прислів’я про навчання, “Щоденник розвитку особистості школяра”, схеми, кольорові олівці, картки для малювання медалей, “Дерево мудрості”, плоди, квіти.

На сьогднішній виховній годині ми з вами будемо говорити про навчання, про знання, про те, чи необхідні вони, чи людина може прожити без них.

Насамперед, проведеш невеличкий тест. Відкрийте ст. 42. Знайдіть у запитаннях 3-тє завдання. Простим олівцем підкресліть відповіді. Хто хоче прочитати відповіді?

Отже, ви ходите до школи, щоб здобути нові знання.Ви здобуваєте знання, стаєте мудрими. То хто ж дає нові знання? Школа. Мудрість дає нам

школа.2-ге запитання (відповіді дітей).3-тє запитання – Вам подобається? Мені теж воно не подобається.Я пропоную замінити це запитання. Ви згодні?Який предмет ви б хотіли ввести у шкільну програму? Які уроки?Я пропоную Уроки мудрості.— Чи подобається вам відшукувати мудрість? Де, у чому ми її шукаємо?— Ви любите казки?— Яка найулюбленіша ваша казка?— Як ви думаєте, хто написав найбільше казок, який автор? (народ).Висновок: Мудрість – дає нам народ.— Я тут накреслила схему, яку потрібно заповнити.

78

Мудрість

— Чого навчають у школі?

Школа:

- розуму- математиці- правилам- читанню- грамоті- працювати з комп’ютером Ви здобуваєте знання

О с в і т уСвітСвітло

Є вислів – “Світла голова” – що означає?Ці знання ми зберігаємо в ГОЛОВІ— Але ще ми визначили, що і народ вчить нас мудрості через казки, прислів’я, приказки,

пісні, легенди.Н А Р О Д – чого вчать нас казки, прислів’я:- дружбі,- чесноті,- доброті,- милосердю,- любові,- скромності,- природності.— Якщо освіту, знання ми зберігаємо у голові, то мудрість, яку дає нам народ (виходить схема)

Отже, є два великі учителі: народ і школа.Запитання для мудреців:— Хто ж з них важливіший?Давайте зробимо так:1) Спробуємо відкинути освіту.- Ви можите собі уявити світ, де не вміють читати і писати, розмовляти, не знають що таке

телефон, телевізор?Отже, нам необхідна, без неї неможна. Вона дуже важлива для людей, для розвитку

суспільства, для розвитку науки.2) Спробуємо відкинути духовні знаннячесностічуйностілюбовідобротиГрубими і бездушними.Отже, і духовні знання нам дуже необхідні, важливі для людей.

79

Народ (духовні знання) Школа (освіта)

Мудрість

Людина насамперед повинна залишатися людиною: з почуттями, емоціями з серцем.Послухайте, діти, легенду про серце.Бесіда вчителя:Через 10 р. мудрець запитував людей:— Маєш серце?Люди не розуміли запитання, сердились, і навіть відганяли від себе його.— Що він хотів сказати людям цими словами? (відповідь дітей)— Хочеш дізнатись, що хотів сказати мудрець?— Лише б ви не забули, що у вас є серце.Серце – не лише орган, який забезпечує життєдіяльність нашого організму. Це і духовний

орган, який нагадує людині, що вона людина.— Нагадує чим? Стуком.Положіть руку на своє серце, згадайте, що воно у вас є. Згадайте, загляньте, що є там у

вашому серці.— А тепер скажіть: якби всі люди на землі пам’ятали, що у них є серце, яким би став світ?

(без сварок, без воєн, скрізь посмішки, квіти, радість)— А якби забули, що у них є серце? (Я бачу, як суворішають ваші обличчя,

наморщуються лобки, думки стають важкими і сірими).Не будемо навіть думати про це.Проженемо оці сірі моторошні думки.Вони схожі на хмари. Що розганяє хмари?— станьте сонечками, поділіться своїм теплом.Ми дійшли висновку: що без освіти чи без духовних знань людина ніколи не стане мудрою.

А мудрість – це краса думки.Навіть природа нам це підтверджує:Мозок людини теж розділений на 2 половиниЛІВУ ПІВКУЛЮ ПРАВУ ПІВКУЛЮВідповідає за освітні знання Відповідає за духовні знанняЯк ви думаєте, якщо забрати у людини з голови одну півкулю мозку, що станеться.Людина помре— Це фізична смерть, або не буде ні рухатись, ні говорити.Так, як півкулі головного мозку пов’язані між собою, так і духовне знання і освіта

невідривні одне від одного.Одна дуже вчена, мудра людина Патріарх Московський і Всієї Русі Алексій ІІ порівняв

школу із сходинками. Любов- у ній 30 сходинок

А найвища сходинка – це любов.Любов яка живе у серці людини.Навіть у релігії школа пов’язана із духовністю людини.

Школа дає нам розум. Розум веде до світла, світло – це сонце, а сонце дає нам тепло. Тепло зберігаємо у серці. Духовні знання серця дарують нам мудрість. А мудрість – це розум.

Що у нас виходить?ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК

Все пов’язане між собою.Спробуйте викинути звідси хоча б одне слово. Все розірветься.

80

Хто в першій чвертині життяЗнання не здобув.Ів ІІ чвертині життядобра не здобув,а в ІІІ чвертині життя Хто чесним не був,той скаже в четвертій: “Бодай я на світі й не

був”.Почергово замалюватиЖиття прожив даремно.

Дивлячись на цю схему, хто мені може сказати, яка людина є дійсно мудрою.Мудра людина зберігає свої знання у серці, завжди пам’ятаї, що у неї є СЕРЦЕ.

Підготувала Якимович І.Б., вчитель початкових класівМалівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Година спілкуванняГодина спілкування

Тема. Краса врятує світТема. Краса врятує світМета. Розширити знання учнів про людину як частину природи; вчити помічати красу

навколо себе; розвивати естетичні смаки, почуття прекрасного, вміти спостерігати, аналізувати й узагальнювати; виховувати любов до природи, бажання її охороняти.

Обладнання: картинка «Пори року», карта м. Сарни, виставка дитячих робіт.Хід заняття

І . Організаційний момент. Вітання. Доброго ранку! Доброго дня! Всім ми бажаєм щастя й добра! ІІ. Головна частина.1. Бесіда: - Діти! Ви, певно вже звернули увагу на дошку і прочитали тему нашого заняття.- Як вона звучить?- Краса врятує світ. - Як ви розумієте значення слова краса?Краса - це все гарне, прекрасне, привабливе.Народна мудрість «Не краса красить, а розум».- Де ми можемо бачити красу? (У природі)- Що таке природа?- Яка є природа? Що належить до живої природи.2. Людина - частина живої природи.- Чи всі ми можемо бачити і відчувати красу?- Які органи чуття нам у цьому допомагають. (Органи чуттів: очі, вуха, ніс, шкіра)

81

Мудрість

Народ (духовні знання) Школа (освіта)

Кожна людина відчуває красу по своєму. Поети передають свої почуття словами, художники пензлем, композитори музикою.

3. Робота за картиною «Пори року». Художник за допомогою чарівного пензлика показав красу осені.

- Яка ж вона, осінь? 4. Опис осені поетами.(Діти читають вірші) 5. Пісня «Наступила осінь». Наступила осінь Промайнуло літо, На полях і в гаї Стало сумовито Птахи відлетіли Стали дні коротші Сонечка не видно, Темні, темні ночі- Які почуття викликала у вас ця пісня? 6. Розповідь вчителя. Діти! Ми з вами живемо у дивовижному царстві природа. Це справжня казка, яку треба

читати серцем. Придивіться до неї, прислухайтесь до її звуків і перед вами відкривається чарівний світ, який робить людину доброю, надихає її любов»ю. Краса - це велика сила. Вона є всюди, тільки потрібно навчитись бачити її. А для цього треба бути спостережливим, допитливим цікавим.

Краса у небі голубому, Де білі плавають хмарки. Краса у сонці золотому, У полі та біля ріки. Краса у кетягах калини Що червоніють край вікна! Краса і в тому є, дитино. Що в світі ти така одна! Поглянь на синє - синє небо На листя, квітку і росу Уважно глянь навколо себе І вчися бачити красу.- Як приємно відпочивати на лоні природи! Природа - це краса і сила.- Діти! А де ви любите відпочивати з батьками?7. Фізкультхвилинка «Вітерець».8. Робота в парах. Поділіться думками «За що я люблю природу».- Хто хоче поділитися своїми думками вголос. 9. Робота над оповіданням В.О. Сухомлинського «Соромно перед соловейком» - Оля і Ліда… - «Соромно перед соловейком» - тихо відповіла Ліда. - Чому дівчинці стало соромно? - А чи вам було коли соромно за свої вчинки? - Як ви ставитесь до птахів? - Які птахи відлітають у теплі краї?10. Птахи - наші друзі. Вони дуже добре відчувають ставлення людини до них.11. Легенда «Журавлі - веселики»12. Фізкультхвилинка. Журавлики прилетіли На лужок тихенько сіли Крилоньками помахали Дзьобиками поклювали

82

Лапками потупотіли Всі знялися й полетіли

13. - Чи завжди людина відплачує добром природі?14. Легенда про чорного лелеку.15. «Червона книга України» - Які рослини і тварини занесені до Червоної книги України? 16.Вірш «Учись любити». Учись любити все навколо себе Траву і квіти, кущик деревце Жучка і пташку і блакитне небо. І синьооке чисте джерельце. Усе прийшло на білий світ, щоб жити Щоб дарувати радість і красу. Учися дивуватись і любити! Чистеньку, мов перлиночка, росу. Поглянь на світ - це дивовижна казка А квіти - це, мабуть, душа землі У кожній з них струмить любов і ласка Вони, неначе діточки малі. Яка земля! Чарівна, пречудова! Вона нам мати, а ми дітоньки малі Людина в світ прийшла, щоб жити Добро творити на землі. ІІІ. Підсумок заняттяГра в групах «Це повинен знати кожен» - записати правила поведінки в природі. Врятує світ краса – Завжди так говорили. Тепер врятує - світ лиш доброта Бо однієї вже краси замало Бо стільки всюди зла - людина вже не та. То ж люди на землі Спішіть добро творити. Щоб нам не згинути у морі зла. Щоб кожен міг, серед краси прожити У царстві справедливості й добра Пісня «Деревце роду» Щоб квітла Україна із сонцем, вітерцем, Кожнісінька родина плекає деревце. Приспів: Той вишеньку, той яблуньку, той дуб, а той горіх Для того, щоб прикрасити свій батьківський поріг. У донечки, у сина, калинонька росте. Матуся Україна всім дякує за те, За вишеньку, за яблуньку, за сосну, за дубок. І за такий пахучий віночок з гілочок. ІV Домашнє завдання. Екскурсія по місту. Прогулянка з батьками. Дослідження «Лелечине гніздо».

Підготувала Оверчук Любов Іванівна, спеціалізована школа розвитку з поглибленим вивченням іноземної мови

І ступеня №5 м. Сарни

83

Година спілкування

Тема. Веселка душі Мета : допомогти учням зрозуміти, що знання людства треба використовувати якнайповніше

для служіння і допомоги іншим людям; продовжувати активізувати пізнавальну діяльність учнів; розвивати їхні емоції, вміння дітей аналізувати та робити правильні висновки; сприяти духовному вихованню учнів на основі спілкування ; формувати в учнів бажання пізнавати оточуючий нас світ; пробуджувати в них почуття милосердя.

Обладнання : картки із завданнями, хрестоматія з етики « Дивосвіт дитинства», ілюстрації веселки в природі.

Зміст проведення 1. Організація класу. Хвилина милування (ілюстрація веселки).Учитель. Кожен з нас, напевно, спостерігав дуже красиву різнокольорову дугу на небосхилі,

яка з’являлася після грози, коли сонце освітлює своїм промінням пелену дощу. Напевно, немає людини, яка б не зачарувалась семибарвним перевеслом у небі. Веселка - вражаюче небесне явище, її поява разом з першими весняними дощами є знаменням відродження природи, приходу літа, благодатного союзу землі та неба, а розкішні кольори, якими сяє веселка, в уявленні пращурів були дорогоцінним убором, у який одягається небесне божество. Веселка символізує перетворення, небесну славу, трон бога Неба, зустріч Неба із Землею, міст або границю між світами. У багатьох культурах вона була знаком нескінченного милосердя Бога і його любові до людей.

2. Вступна бесіда і повідомлення теми бесіди.Поряд з ілюстрацією веселки на дошці записано тему .

Діти розшифровують тему заняття, нашіптуючи на вухо свої версії відгадки. Хай світ свої великі справи вершить, Та не збагнувши мудрості краси, Веселку бачу кожен раз як вперше, Так як щоразу бачу світ роси. ( В. Величко).Дослідити веселку як природне явище, пояснити причини її утворення зуміли фізики, і ми

про це довідались, збираючи повідомлення.Ми відшукали і дослідили прикмети, які стосувалися веселки . Але людина також частинка природи, і якщо веселка живе в природі, значить, живе вона і в

людині. Згідні ви зі мною, чи ні, я не знаю, але звертаюсь до вас як до мудреців, аби дослідити це явище, де в людині може жити веселка ?

Чи є бажаючі висловити свої думки відносно даного питання ?Діти продовжують речення: Я думаю що веселка живе в людськ….. Чому?Висновок. Веселка живе в душі людини, там має жити все найкраще.

3. Робота над творами . Постановка проблемних питань.

Е

Е

С

Л

КА

В

І

Ш

У

Д

84

Чи бачили ви колись веселку в людині, чи над людиною ?Наше завдання сьогодні відкрити, що ж то за веселка душі ?Як її побачити у людині ? Що зробити для того, аби вона стала помітною ?Як проявляються її кольори? Як її світло стає помітним ?Де, як не у книгах, ми можемо шукати відповіді на поставлені запитання . А) Учитель читає вірш Д. Павличка «Яблуко».

Евристична бесіда.- Що можна сказати про вчинки хлопчика?- Чи усвідомив хлопчик свою провину ?- Чи можна назвати хлопчика жорстоким, байдужим, злим ?- Охарактеризуйте душевний стан хлопчика.- Чи можна сказати, що хлопчик був совісним ?- Чи були подібні ситуації у вашому житті ?Б) Вірш А. Бортняка «Зламана гілка»Бесіда. Аналогічні запитання. В) Оповідання В. Сухомлинського «Білка і добра людина»( Діти читають самостійно з розчитки)- Якою була людина, що йшла лісом ? - Чому автор її називає доброю людиною ?- Яким би ви назвали вчинок людини?Г) Оповідання В . Сухомлинського «Перший день» (Самостійне читання твору з розчитки).Бесіда : - Чому Петрик не пішов до школи ?- Як почувався хлопчик від того, що не піде до школи ?- Хто прийшов провідати хлопчика ?- Яку рису відмітили б ви у вчительки ? Д) Оповідання В . Сухомлинського «У кого радість, а в кого горе» Бесіда :- Куди збирались діти ?- Чому плакала Галя ?- Як вирішили ситуацію діти ?- Чи можемо ми сказати, що діти були співчутливі , мудрі ?Е) Оповідання В. Сухомлинського «Невиховані і виховані» - Де відбуваються події ? - Що робить щодня бабуся Марія ? - Які склянки у їдальні ? - Чому бабуся Марія називає невихованими першокласників ? - Чому помічає вихованість другокласників ? - Яку рису схвалює бабуся ? Є ) Оповідання В. Сухомлинського «Горбатенька». - Де відбуваються події ? - Хто головний герой твору ? - Чого боявся директор ведучи дівчинку ? - Чи виправдались його надії ? - Який тест пройшли діти ? 4. Підсумок години спілкування . Учитель. Година збігла швидко. Та давайте спробуємо сплести «павутинку слів», які були

ключовими в опрацьованих творах.(Совість, добро, уважність, співчутливість, мудрість, вихованість, людяність,

милосердя) записують на кольорових листках прикріплених на дошці.Чому ви не вплели у павутинку зло, жорстокість, байдужість ? Веселка, як природне явище, має сім кольорів. Та веселка душі має більше кольорів, тобто

більш барвиста і яскрава. Її кольори – це світло гарних людських якостей, які відсвічують їхніми вчинками, і їх є

85

більше, ніж ми дослідили, я так думаю.Так що наші дослідження не завершені, ми продовжимо їх самостійно і доплітатимемо все

життя до розпочатого сьогодні плетіння павутинки.5. Домашнє завдання . Попробуйте самі відкрити нові, світлі людські якості і поділіться своїми відкриттями у класі.

Підготувала: Величко Валентина Олександрівна, вчителька початкових класів

Гощанської районної державної гімназії

Зміст

1. Вступ………………………………………………………………………………………………… 32. Основці цілі науково-творчого колективу…………………………………………………………4 3. Результат роботи науково творчого колективу……………………………………………………44. Засідання 5. Тема. Гуманне співробітництво учасників навчально-виховного процесу…….…65. Співробітництво вчителя та учні на засадах гуманізму……………………………………..….. .6 6. Побудова педагогічного процесу на основі гуманізму…………………………. ………………107. Засідання 6. Тема. Особистісно зорієнтоване навчання – основа гуманізації навчально-виховного процесу. Духовне здоров’я дитини ..……………………………………………………..138. Основні принципи особистісно-зорієнтованого навчання ……………………………………...139. Збережемо духовне здоров’я дітей……………………………………………………………….. 1510. Година спілкування: «Душа і здоров’я»…………………………………………………………..1711. Духовне здоров’я – як найбільша духовна цінність особистості …………………………….…1912. Засідання 7. Формування навчально-пізнавалдьної мотивації молодших школярів…………..2113. Мотивація навчальної діяльності молодших школярів………………………………………….2114. Роль, значення і місце навчальної мотивації учнів 1-4 класів…………………………………..2615. Засідання 8. Тема. Гуманістичні форми організації співробітництва молодших школярів…..2916. Групова робота – гуманістична форма навчання учнів початкових класів…………………….2917. Форми, методи та прийоми організації навчально-виховного процесу ……………………… 3218. Урок української мови Тема: Правопис префіксів роз-, без-……………………………………3419. Засідання 9. Тема. Формування самоконтролю та самооцінки учнів початкової школи……...3720. Самоконтроль та самооцінка молодших школярів………………………………………………3721. Урок читання «Даруємо людям красу»…………………………………………………………..3922. Золоті зернятка мудрості (урок мудрості)………………………………………………………..4123. З досвіду роботи проведення уроків читання……………………………………………………4424. Урок читання «Все починається з мами»…………………………………………………………4525. Українська мова 4 клас «Повторення вивченого за рік. Будова слова»………………………..4826. Урок української мови 3 клас «Прикметник: узагальнення і систематизація знань з теми»….4927. Математика 3 клас «Повторення і закріплення вивченого»…………………………………….5528. Урок у 1 класі. Навчання грамоти «Слова, які відповідають на питання хто?, що?»………...5829. Розвиток мовлення у 1 класі «Умієш помилятися, умій поправлятися»……………………….6030. Урок української мови 3 клас «Тема: Повторення вивченого про речення»………………….63

86

31. Урок Я і Україна «Без води нема життя. Властивості води-рідини»……..………………… 6732. Урок математики 2 клас «Творча робота над умовою задачі»………………………………….6833. Урок математики 4 клас. Десяткова система числення………………………………………….7134. Урок музики «Українські веснянки. Традиції зустрічі весни»……………………….................7435. Година спілкування «Хто навчає мудрості мене»……………………………………………….7836. Година спілкування «Краса врятує світ»…………………………………………………………81Година спілкування «Краса врятує світ»…………………………………………………………8137. Година спілкування «Веселка душі»……………………………………………………..….........84

87