8 zabolot. 8 klaas svit-dz.ucoz.ua
DESCRIPTION
8 zabolot. 8 klaas Svit-Dz.Ucoz.UaTRANSCRIPT
до підручника О. В. Заболотного, В. В. Заболотного
26*
Svit-Dz.Ucoz.Ua
ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОПЕРЕДНІХ КЛАСАХ
§ 1. Словосполучення і речення
II. Мистецтво лаврських іконописців і будівельників, особливості стародавніх і оновлених Петром Могилою та Іваном Мазепою київських храмів із їхніми унікальними мозаїками, фресками, декором стали джерелом творчої наснаги генія. (Однорідні підмети, означення, додатки).III. Архітектор — спеціаліст зі спорудження, планування будівель, зодчий. Шедевр — виключне за своїми якостями витвір мистецтва, літератури тощо.Храм — будівля для богослужіння, церква.
§ 2. Пряма мова, діалог 7. II. 1. «Я піду посплю, а о другій годині ночі зміню тебе», — мовив надвечір Митько (Я. Стельмах). 2. Ходить мій сум по землі, по-журавлиному плаче: «Де ж ви, веселики, де ж?! Чом не вернулись додому?» (Д. Іванов). 3. «Які надумав відкривать моря?» — питаю у малого капітана (О. Квітневий). 4. Хитнулась квітка. Бджілка сполошилась. І хтось спокійно проказав: «Звершилось!» (І.Жиленко). 5. Я вертівся, дід спитав: «Ти прийшов ловити ґав?» (Грицько Бойко). 6. Тут почув я голос брата: «Щось ти носом став клювати!» (Грицько Бойко).9. II. Звертання: Андрію! Петренко. Вставні слова: може, по-твоєму.
5. III. Не задумуючись — дієприслівник;Будь-який — займенник; і Найменший — прикметник; Незапам’ятні — прикметник; Прибережними — прикметник;Щоб — сполучник.Svit-Dz.Ucoz.Ua
Однорідні присудки: ускочив, гукнув. Дієприслівниковий зворот: перекриваючи шум трамвая.III. Розповідне речення: Сашкові було весело, такий настрій, коли все здається смішним.Питальні речення: Чого це ти? Хіба сам не знаєш? Що таке, по-твоєму, щедрість?Спонукальні речення: Дай, Петренко, гривню. Сідаймо!Окличне речення: Трамвай іде! Неокличні речення: Хлопці промовчали. Розмова не виходила.
16. Твори Франка — Франкові твори, мамина ласка — ласка мами, сестрин зошит — зошит сестри, бабусина пісня — пісня бабусі, посмішка дідуся — дідусева посмішка, солом’яна стріха — стріха із соломи, лимонний пиріг — пиріг із лимоном, дерев’яний паркан — паркан із дерева, вода із джерела — джерельна вода, день осені — осінній день, сад улітку — літній сад, людина без турбот — безтурботна людина.17. Захищати країну — захищена країна;Мріяти про щастя — мрія про щастя; Доглядати хворого — догляд за хворим;Виконати доручення — виконане доручення;Розповідати про подорож — розповідь про подорож;Будувати місто будівництво міста.18. Вітер свіжий (іменне) — злякались вітру (дієслівне);Радісний день (іменне) — ішов радісний (дієслівне);Учитися добре (дієслівне) — треба
учитися ( прислівникове );Мрія заповітна (іменне) — здійсним мрію (дієслівне);Щастя справжнє (іменне) — шукав щастя (дієслівне);Канікули зимові ( іменне) — провів канікули (дієслівне);Виконане завдання (іменне) — виконав завдання (дієслівне);Поїхав праворуч (дієслівне) — тільки праворуч ( прислівникове);Працює краще (дієслівне) — краще борщ (іменне).20. Дякувати сусідові (Д.в.), пробачити однокласникові (Д.в.), опанувати знаннями (O.e.), екзамен з історіі (P.e.), звернутися за адресою (O.e.), йти по гриби (З.в.), сумувати за ріднею (O.e.), турбуватися про батьків (З.в.), обурюватися через героїчний вчинок (З.в.), пропустити через хворобу (З.в.), ходити вулицями (O.e.).21.І. 1) У пахучій
хмарі
Дощовоїглиці
Стоїть у хмарі
2) Сонний гриб
Грибу куфайці
У смарагдовій куфайці
Напивсядощу
Підріс за день
3) Малі озерця
Блискаютьнезлісно
Svit-Dz.Ucoz.Ua
Колишегроми
Громивтомлені
4) Співає басами
Басамизахриплими
Ведестежечку
Веде за повід
Стежечкухуду
22. Молоді господарі, господарі землі, зростила нас, зростила по-материнськи, піднесла до сонця, піднесла на крилі, заронила жар, жар любові, заронила у серце.23. а) (Дія і предмет): читав книгу, писав переказ, носити воду, гасити пожежу, збирати гриби;б) (Д ілі час): прийшов завчасно, встала вранці, затрималась допізна;в) (Дія і місце): гуляв у лісі, заліз на гору, купався у морі, снідав удома;г) (Предмет і ознака): хмара темна, сонце яскраве, біль пекучий, дідусь старенький;ґ) (Предмет і дія): справу закінчено, завдання виконано.
§ 4. Речення26. Щоб певний набір слів був реченням, він повинен висловлювати закінчену думку, яка мусить бути інтонаційно оформлена, а слова мають бути пов’язані між собою граматично і за змістом.27. ФламінгоУ зоопарку цього, на жаль, не побачиш. То справді захоплююче видовище, коли злітає табунець рожевих фламінго. Але в зоопарку можна спостерігати характерний танок птахів.Ходять фламінго басейном, кумедно дрібочучи ногами. У такий спосіб вони на волі здіймають мул і виловлюють молюсків, рачків, збирають водорості.Мулу в цементованому штучному озері немає, а їжа є в годівницях. Та навіть добре попоївши, сновигають птахи басейном, перебираючи ногами, «добувають» харчі.Ці птахи завжди в купі. І їдять, і купаються, і чепуряться, і відпочивають всі разом. На голос одного тієї ж миті відгукується інший. На воді зросли — водою їх приязні не розіллєш (За Ю. Коваленком).
ЗО. Словосполучення: Педагогічний університет, рідна школа, українська мова, самостійна держава, міцна дружба, пекти хліб.Прості речення: Я мрію після школи вступити до педагогічного універ-
Svit-Dz.Ucoz.Ua
32. 1. З великим пензлем у великих капцях фарбує гном оранжевий дашок (Л. Костенко). (Речення розповідне, неокличне.) 2. Ти від куща червоної калини свою пригаслу душу засвіти (М. Грищенко). (Речення розповідне, неокличне.) 3. З темного моря білявая хвилечка до прибережного каменя горнеться (Леся Українка). (Речення розповідне, неокличне.) 4. Вклоніться, люди, майстрові старому, володареві слова й ремесла! (П . Перебийніс). (Речення спонукальне, окличне.)5. Дороги нищимо, завалюєм стежки, хоча ніхто за нами не женеться (М. Бо- ровко). (Речення розповідне, неокличне.)
ситету. Школа навчила мене любити і шанувати рідну мову, озброїла мене необхідними знаннями. У школі я навчився цінувати справжню дружбу. Складні речення: Коли я стану вчителем, я буду вчити дітей поважати та берегти нашу державу, бо вони стануть тоді її надією, як зараз надія держави — ми. Дітей треба змалечку привчати шанувати хліб, тому що хліб — це основа життя.
6. Хай у маленьких очах відбивається світ од маленьких ромашок до стартів великих... (В. Симоненко). (Речення спонукальне, неокличне.) 7. Хіба є хто на Землі крилатіший за людину? (0. Гончар). (Речення питальне, неокличне.) Риторичне запитання — речення 7.33. Двори стоять у хуртовині айстр. (Розповідне, неокличне.)Яка рожева й синя хуртовина! (Розповідне, окличне.)Але чому я думаю про вас? (П итальне, неокличне.)Я Вас давно забути вже повинна. (Розповідне, неокличне.)Це так природно — відстані і час. (Розповідне, неокличне.)Я вже забула. (Розповідне, неокличне.) Не моя провина, —То музика нагадує про Вас,Та раптом ця осіння хуртовина. (Розповідне, неокличне.)Це так природно — музика і час,І Ваша скрізь присутність невловима. (Розповідне, неокличне.)Двори стоять у хуртовині айстр. (Розповідне, неокличне.)Яка сумна й красива хуртовина! (Розповідне, окличне.)
§ 5. Порядок слів у реченні. Логічний наголос
39.1. Хвилею ( іменник) зеленою (прикметник) здіймається (дієслово) навесні (прислівник) Батиєва (прикметник) гора (іменник) (М. Рильський). Непрямий порядок слів — Хвилею зеленою, здіймається гора. 2. Солов’їний тихий свист гуляє за долиною (А. Малишко). Прямий порядок слів. 3. Травень очі голубі розгубив у травах (В. Лучук). Непрямий
Svit-Dz.Ucoz.Ua
§ 7. Присудок
порядок слів — очі розгубив, очі голубі. 4. Оця реальна мить вже завтра буде спомином (Л. Костенко) Прямий порядок слів . 5. Розвішує кошлатий свій хітон у вікнах снігопад утомлений (Т. Ганенко- Житовоз). Непрямий порядок слів — розвішує снігопад, снігопад утомлений. 6. Усміхайся — і світ вертатиме тобі усмішку (І. Томан). Прямий порядок слів.
§ 6. ПІДМЕТSvit-Dz.Ucoz.Ua
58. А. 1. Хлопець кинувся допомагати бабусі. 2. Студент почав обдумувати відповідь. 3. Учень мусив виконати все літнє завдання до серпня. 4. Нам треба оволодівати знаннями, щоб наша країна жила краще.Б. 1. Українська молочна продукція вважається кращою за імпортну. 2. Свято буде веселим. 3. Вона йому доводиться сестрою. 4. Такий вчинок називається зрадництвом.
§ 8. Узгодження присудка з підметом
§ 9. Тире між підметом і присудком
Svit-Dz.Ucoz.Ua
72. 1. Україна — це наша любов, гордість і біль. 2. Українці — це щедрий, миролюбний, працьовитий народ. 3. Конституц ія— це головний закон кожної країни. 4. Щастя — це можливість плідно працювати задля своєї країни. 5. Синтаксис — це розділ науки про мову.
§ 10. Означення74. III. Узгоджені означення: росяну (прикметник) траву, легку (прикметник) хустину, пружну (прикметник) тятиву, у степовім (прикметник) краю, квітучу ( прикметник) вишню, тихий (прикметник) човен, вранішню (прикметник) волошку, мамину (прикметник) пісню, світлу ( прикметник) криницю,теплого (прикметник) сонця.
Svit-Dz.Ucoz.Ua
79. 1. Дитячий майданчик прикрашали кумедні фігурки з металу. 2. Мені сподобався вишуканий будиночок праворуч. 3. Дерев’яна дача, у три поверхи, була оздоблена різьбою. 4. З того часу, як я прочитала «Лісову пісню», мене не залишало одне нестримне бажання — прочитати усі твори Лесі Українки. 5. Сергійко подарував Оленці красивий зошит в клітинку. 6. Біля під’їзду на Олеся чекав високий чоловік середніх років.80. І. Бальна сукня — сукня для балу. Вулиці села — сільські вулиці. Бутербродне масло — масло для бутербродів. Захисний одяг — одяг для захисту. Подруга по школі — шкільна подруга. Братова книга — книга брата. Людська пам’ять — пам’ять людей. Робітник без досвіду — недосвідчений робітник. Оливкова олія — олія з оливок. Ваза з кришталю — кришталева ваза. Осінній день — день осені. Експонат музею — музейний експонат. Міська вулиця — вулиця міста. Вода з моря — морська вода. Яблуневий цвіт — цвіт яблуні. Сонячне проміння — проміння сонця. Автобус для школи — шкільний автобус. Ключ журавлів — журавлиний ключ.
§ 11. Прикладка як різновид означення
оо
Svit-Dz.Ucoz.Ua
87. 1. Побували біля озера Лебедине.2. Доїхали до станції метро «Хрещатик».3. Зустрілися на вулиці Луканівській.4. Місячне сяйво над річкою Роставицею. 5. У місті Білій Церкві відвідали дендропарк «Олександрія». 6. Проїжджали недалеко від міста Вінниці.7. За катером «Сміливий» летіли чайки.8. Друзі зустрілися у місті Одесі на вулиці Дерибасівській. 9. Вірші надруковано в журналі «Однокласник».88.
Пишуться через дефіс
Пишутьсяокремо
Ворон-птах Риба карась
Вітер-пустун Товаришдиректор
Нарцис-квітка Квітка ромашкаДуб-дерево Ріка ДніпроДніпро-ріка Журнал «Київ»
Полтава-місто ЛьотчикОнищенко
ІІоет-початківець Трава звіробійОнищенко-
льотчикПтаходуд
Льон-довгунець Мати КатеринаНароди-брати Батько чабан
Сніжинки-пушинки
РікаРоставиця
Деревій-траваОдуд-птах
Зима-лихоманкаКатерина-мати
Твір-описЖук-короїдРута-м’ята
89. І. 1. Я жив колись в готелі «Україна» (Р. Т р етя к о в ). 2. Он край шляху стоїть обгоріла вербиця-вдовиця (Н. Кащук). 3. Слізьми-водою розлилось колишнєє святеє диво! (Т. Шевченко).4. Не сон-трава на могилі вночі процвітає, то дівчина заручена калину сажає (Т. Шевченко). 5. Кошлатий вітер-го- лодранець в полях розхристує туман (Л. Костенко). 6 . А угорі про таїнства природи задумався мислитель-чорногуз (Л. Костенко). 7. Пахне мамою сорочка- вишиванка, цвітом яблуні, пшеничним колоском (Н. Багм ут). 8. Будуть вік стояти біля броду посивілі верби-ма-
тері (В. Симоненко). 9. Десна-красна тече у даль, несе кудись мою печаль (А. Лемпіцький) .II.
Н. готель«Україна» сорочка-вишиванка
Р. готелю«Україна» сорочки-вишиванки
д. готелю«Україна» сорочці-вишиванці
Зн. готель«Україна» сорочку-вишиванку
Ор. готелем«Україна» сорочкою-вишиванкою
М. у готелі «Україна» у сорочці-вишиванці
§ 11. Додаток
II. 2. Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене. 4. Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними додаткамиі обставинами.
Svit-Dz.Ucoz.Ua
101.1. Обставини способу дії: підіймається поступово, бігли весело, пролітають стрілою, ішов з обережністю, сплять спокійно, говорить голосно. Обставини місця: зазеленіло навкруги, їхав дорогою, натомлені в дорозі, ішов усе далі й далі, виднілося далеко, ішов попереду.Обставини часу: тривало сто літ, хвилювався завжди, працювали до вечора, прокинувся вдосвіта, приїхав на кілька хвилин, не було давно, чекали з дня на день, читав будь-коли.
II. Речення з обставинами мети:1. Уранці діти зібралися на шкільному подвір’ї порадитись. 2. Батько заско чив додому пообідати.Речення з обставинами причини:1. Від горя мати змарніла і посивіла.2. Я згарячу наговорив йому багато неприємних слів.
§ 12. Обставина
Svit-Dz.Ucoz.Ua
113. Білий як сніг, білий як полотно, білий як молоко, чорний як ніч, чорний як смола, полохливий як заєць, хитра як лисиця, лити як з відра, боявся як вогню, надувся як миша на крупу, жити як у Бога в пазусі, жити як сир у маслі, чистий як скло, чистий як сльоза, пустий як виметений, звиватися як в’юн, крутиться як дзиґа, злющий як звір, набриднути як гірка редька, крутитись як муха в окропі, червоний як мак.
Svit-Dz.Ucoz.Ua
137. 1. Краю рідний, цвіти, як Малиш- ковий гай, і шуми яворинням розлогим (О. Довгоп'ят). Речення односкладне, означено-особове. 2. Посадили над козаком явір та калину (Т. Шевченко). Речення односкладне, неозначено-особове.3. Не дай мені напитися журби й душі замерзнуть від морозу (О. Довгоп ’ягп). Речення односкладне, означено-особове.4. І спішимо. Речення односкладне,
§ 17. Означено-особові, неозначено-особові,
узагальнено-особові речення
Svit-Dz.Ucoz.Ua
означено-особове. І не встигаєм світ вихопити з-під меча (М. Бровко). Речення односкладне, означено-особове. 5. Стояв би тут і слухав дотемна невгавний вітру спів... (В . М исик). Двоскладне речення з пропущеним підметом. 6. А вві сні бачив сонце, і поле безмежне, і стежки без краю в достиглих хлібах (Ю. Збанацький). Двоскладне речення з пропущеним підметом.138. 1. Завтра буду далі й далі від цих полів (А. Малишко). 2. Люблю Дніпро — велику ріку мого народу (О. Довженко). 3. Тому захоплюємося, як піснею і музикою, словом майстра (І. Вихованець).139.1. Лікарські рослини люди заготовляють у липні. 2. Навесні на клумбах учні висадили квіти. 3. Вчителі викликали батьків до ніколи. 4. У краєзнавчому музеї екскурсоводи завжди радо зустрічають відвідувачів. 5. Метеорологи повідомили у пресі про наближення буревію. 6. Чергові вивезуть комбайнерам обід у поле. 7. У нашому селі старожили журавлів називають веселиками.140. Працювати в полі. Відчувати нещирість. Відлітати у вирій. Означено-особові: Люблю працювати в полі. Завжди відчуваю нещирість. Неозначено-особові: Поспішайте працювати в полі. Відчувайте нещирість і не відкривайте душу абикому.
(Нар. творчість). 5. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (Нар. творчість ).144. З, 4, 6, 7, 1, 5, 2, 8 — Петроній. *145. 1 — означено-особове, 2 — неозначено-особове, 3 — узагальнено-особове.
§ 18. Безособові речення148. а) весело було; тепло; б) було видно; в) заморосило; г) не одурити;149. а ) Повідомлення про стан людини: 1. Тієї ж миті потемніло (безособове дієслово) в очах (С. Музиченко). 2. 1 справді гарно було (прислівник із допоміжним дієсловом) на ниві (Л. Костенко). 3. Весело (прислівник) й шумливо (прислівник) на вигоні за шахтарською слобідкою (С. Черкасенко). 4. Не співалось (безособове дієслово) тієї весни Настусі веснянок (Ю. Збанацький).б) Повідомлення про стан природи: 1. Пахло (особове дієслово в безособовому значенні) в повітрі терпкими бруньками (Р. Іванченко). 2. Опівдні зробилося зовсім тепло (прислівник із допоміжним дієсловом) (Гр. Тютюнник).в) Відсутність кого- або чого-небудь: 1. Нема на світі України, немає другого Дніпра (Т. Шевченко).г) Бажання, можливість, неможливість: 1. Не можна затуляти (інфініти в із присудковим словом) сучасним життям життя тисячоліть (М. Семен- ко). 2. А слова дружнього за гроші не купити (інфінітив) (М. Рильський).150. Тип мовлення: розповідь.Стиль мовлення: художній.151. 1. Дітям дозволили купатися в басейні. — Дітям дозволено купатися в басейні. 2. Ловити рибу в Дніпрі біля Києва заборонили. — Ловити рибу в Дніпрі біля Києва заборонено. 3. У виступі згадали про переможців конкурсу. — У виступі було згадано про переможців конкурсу. 4. Дихали повільно, на повні груди. — Дихалось (повільно, на повні груди.
142. 1. Не кайся рано встати, а кайся довго спати (Нар. творчість). 2. Не нагнувшись, гриба не знайдеш (Нар. твор ч ість). 3. Перемагай труднощі розумом, а небезпеку досвідом (Нар. творчість). 4. Розуму за гроші не купиш
Svit-Dz.Ucoz.Ua
153. 1. Сонце залило галявину. — Сонцем залило галявину. 2. На подвір’ї запахла скошена трава. — На подвір’ї запахло скошеною травою. 3. Від річки війнула прохолода. — Від річки війнуло прохолодою. 4. Безперервні осінні дощі розмили дорогу. — Безперервними осінніми дощами розмило дорогу. 5. Я хочу дочекатися ранку. — Мені хочеться дочекатися ранку.6. Настала рання весна. — Завесніло.7. Стан хворого погіршав. — Хворому погіршало. 8. Перші кроки робляться важко. — Перші кроки важко зробити. 9. Археологи знайшли залишки давнього поселення. — Археологами знайдено залишки давнього поселення.
§ 19. Називні реченняSvit-Dz.Ucoz.Ua
— На тихі води, на ясні зорі, — пересміявшись і споважнівши, урочисто каже дід (М. Стельмах).
173. Н еповні речення: 1. Н адворі (прислівник) ясна холодна ніч (Ірина Вільде). 2. Вже де-не-де (прислівник) й димок із димаря (JI. К остен ко).3. Незабаром вже і в дорогу (О. Квітневий).4. (Несподівано, раптом у чорну тишу щось впало.) Живе, веселе, безтурботне (М. Коцюбинський). 5. Згадав черешню білу-білу й подвір’я в пишнім спориші (О. Квітневий).Повні речення: 1. Всяке діло починай з голови (Нар. творчість). 2. Несподівано, раптом у чорну ти-шу щось впало. 3. Над пам’яттю простягнуто мости (В. Коротич).175. II. Складними є речення: 1. На видноколі — сиві тополі, вітер у полі колише ковиль (С. Фоменко). 2. Андрій додому поспішав, а сонце — у зеніт (О. Підсуха). 3. Око бачить далеко, а розум — ще далі (Нар. творчість). 4. Дерева розправляють сонні віти, над ними угорі — пташиний спів (С. Жуковський). 5. Без тебе світ не був би світом, зима — зимою, літо — літом (Р. Братунь).Прислів’я: 1. Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки ллють. 2. Не маєш друга — шукай, а знайшов — не втра-
179. 1. Найдорожча пісня — недоспівана, а найліпша — та (пісня), що не знайду (ГІ. Осадчук). 2. Спрямуй думок своїх потік в подій нестримний плин, щоб день прожить, неначе вік, а вік — мов день один (прожити) (М. Сингаївський). 3. За селом розлогі поля, синіє ліс, летять птахами хмаринки і хмаринками птахи (У. Самчук). 4. Сіяло сонце, в небесах ані хмариночки, та тихо, та любо, як у раї (Т. Шевченко). 5. По той бік Дніпра жовтіють піски, далі луки (видніюпгься), а ще далі в синьому мороці плавають обриси лісів (О. Гончар).
§ 21. Узагальнення вивченногоз теми «Односкладні речення.
Неповні речення»
Svit-Dz.Ucoz.Ua
§ 22. Однорідні члени речення194. З її працелюбством (непош.) та господарськими здібностями (пош.); вилилася в чарівні вишивки ( пош.) та розписи (непош.). затишок білої хати ( пош.)...; на вбрання дівоче ( непош.) чи парубоче (непош.)у жіноче (непош.)чи чоловіче (непош.); все: сорочки (непош.), очіпки (непош .), хустки (непош.), фартухи (непош.); поруч із нашими розкішними ланами (пош.) та вражаючою піснею ( пош.); вишивку виспіваю (непош.), доспіваю (непош.); аналіз, сріблястих переливів... (пош.), дзвінких звучань... ( пош.), барвистої соковитості (пош.); червоними (непош.) й білими ( непош.), червоними ( непош.) й синіми (непош.), червоними (непош.) й чорними ( непош.) нитками; найбагатше (непош.) і найрізноманітніше (непош.) розкрилося; у вишивці (непош.), гаптуванні (непош.), розписах (непош.) висвітлила; розписах писанок (непош.) і домашніх речей (пош.).
199. 1. Працювали вранці, в обід та ввечері. Дієслівне.2. Зима не лише сніжна, а й холодна. Іменне.3. Співав як про дружбу, так і про кохання. Дієслівне.4. Говорив тихо, але зрозуміло. Дієслівне.
Svit-Dz.Ucoz.Ua
5. Рішення моє або твоє. Іменне.6. Не знав ні мови, ні літератури. Дієслівне.7. Було хоч тісно, зате весело. Дієслвне. 200. І. 1. Стихнуть кроки, та не стихне серце (В. Вознюк). 2. Шалені мрії мої летять за обрій Землі і будять в серці твоїм гарячі хвилі (С. Фоменко).3. Моя рука ніколи і нікому ні кривди, ні біди не принесе! (Д. ІІавличко).4. І соловейко на калині то затихав, то щебетав ( Т. Шевченко). 5. Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне (І. Ф ранко). 6. Чи то садок видніє, чи город, чи поле? (Панас Мирний). 7. Працюй плечима, а не очима (Нар. творчість).II. У реченнях 1, 5,
§ 23. Однорідні й неоднорідні означення
210. Словосполичення з однорідними означеннями: Зніяковілий, розгублений хлоп; вічний, непереборний страх; очищена, безпечна вода; холодна, сира погода; згаслі, безсилі вогні; жовті, червоні троянди.Словосполучення з неоднорідними значеннями: Знаний молодий поет; великий бузковий кущ; грізна громадянська війна; довгий літній день; збиткова виробнича діяльність; чиста морська вода; старший науковий співробітник; витоптана молода трава.Яка важка робота — нічого не робити.212. 1. Між будинками гуляв холодний поривчастий вітер. 2. Між будинками гуляв лагідний, теплий вітер. 3. Дерева скинули старе різнобарвне листя.4. Дерева скинули жовте, чевоне листя.5. Гучний писклявий голос розбудив тишу. 6. Ніжний, лагідний голос розбудив тишу. 7. Школярі вибігли на сонячне заасфальтоване подвір’я. 8. Школярі вибігли на сонячне, світле подвір’я.9. У лісі росли червоні кислі ягоди.10. У лісі росли червоні, рожеві ягоди.
Svit-Dz.Ucoz.Ua
220. І. Не так тії вороги, як добрії люди — і окрадуть жалкуючи, плачучи, осудять (Т. Шевченко). 2. Хата хоч старенька, але чепурна, біла — видно, біля неї ходили хазяйські руки (Панас Мирний). 3. Митець думає не тільки розумом, а й серцем (О. Довженко). 4. І хоч болить, та не черствіє серце (О. Квітневий).Речення з кількома рядами однорідних членів: 2 і 7.
222. І. 1. Ранок теж був тихий і безвітряний і обіцяв сонячний жаркий день (Гр. Тютюнник). 2. Барвінком і рутою, і рястом квітчає весна землю (О. Костенко). 3. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в зеленому гаї... (Т. Шевченко).II. 1. Народ наш вистояв у тих битвах і живе, і гонить з другого кореня нове пагіння... (І. Цюпа). 2. Досвідчена вчителька і словом, і увагою пригріла хлопчика (І. Цюпа). 3. Службовими є три частини мови, а саме: прийменники, сполучники, частки.225. При березі тихім вода пробігала, про літо купальне у діток питала.1. Спасибі Вам, мамо, за Ваше тепло і довгі недоспані ночі.226. Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила. Я придивляюсь до їхнього маяння, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки, наче крила. І радість, і смуток, і срібний передзвін огортають мене своїм снуванням.Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться увесь світ: і збагачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що ніколи не полетять, і полатані веселим зеленим мохом стріхи, і блакитнава діброва під селом, і туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу.
§24. Розділові знаки при однорідних членах речення
Svit-Dz.Ucoz.Ua
І цей увесь світ тріпоче-міниться в моїх очах і віддаляє та й віддаляє лебедів (М. Стельмах).227. 1. Все тут радує зір: рівні стрункі берізки, не понівечені любителями березового соку, гінкі бурштинові сосни, що, мов корабельні щогли, сурмлять у сизу небовінь (А. Камінчук). Речення просте. 2. Він подумав не зовсім так, але відчув, що його думка останнім часом мовби кудись посувається, набирає інших обмірів, і обмірює вже не тільки тонни збіжжя і гектари посівів, а й ще щось (Ю. М ушкетик). Речення складне. 3. Село гойдалося поміж ніччю і днем: то поринало в чорну імлу, то підводилося з неї, підбадьорювало себе скрипом журавлів, цоканням сокир, неголосними перемовками (Ю. Мушкети к). Речення просте. 4. Рвучкий вітер бушував над лісом, і дерева то гули грізно і тривожно, то шуміли тихо і приємно (М. Коцюбинський).
§ 25. Уживання однорідних членів речення
229. 1. Підприємство запрошує на роботу бухгалтерів, водіїв. 2. Цього року ми посіяли на дачі кріп, петрушку, огірки, редьку, і посадили виноград.3. А втотранспортне підприємство займається перевезенням пасажирів.4. На зустріч із письменником прийшли як його шанувальники, так і ті, хто не був знайомий з його творчістю.5. У шкільний буфет сьогодні завезли напої та кулінарні вироби. 6. Усі прагнули перемоги українських спортсменів і вірили в неї. 7. З дитинства він любив спорт і демонстрував неабиякі здібності.8. Батькам забороняється лишати вдома без нагляду маленьких дітей, а дітям забороняється гратися сірниками.9. На святі вітали людей фізичної праці та науковців. 10. У ліквідації пожежі брали участь п’ятеро пожежників на трьох машинах. 11. Сім’я з чотирьох осіб шукає тимчасове житло.230. 1. Не тільки клен має міцну деревину з красивим малюнком, а й горобина.2. Різьбярі з усіх порід дерева найбільше люблять липу за те, що її деревина м’яка і в роботі легка. 3. Цієї весни
§ 26. Узагальнення вивченного з теми «Однорідні члени речення»
234. 1. Доброчинство вимірюється не величиною, а доброю волею (Сенека). 2. Наближення зими у всьому серце чує: і в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках (В. Сосюра). 3. Чорна непроглядна
Svit-Dz.Ucoz.Ua
§ 27. Звертання 239. Ой летіть, вітри буйні (іменник + прикметник), зашуміть калиновим гіллям край вікна, розбудіть матір шелестом поривним. І повідайте, вітри (іменник), про найменшого сина Миколу, що його не обіймала матір, не виряджала на війну, й що йому наказу не давала материнського. Розкажіть ви, буйні вітри (іменник + прикметник)у що живий син Микола, живий-здоровісінький. Тільки сивина рясно вкрила скроні, як паморозь осіння...Не забув тебе, мати (іменник), молодий син...Мовчи, серце (іменник)\ Стань твердим, як кремінь! Ні однієї сльози з очей, бо сльоза зір соколиний затуманить...— Де ви, сини мої (іменник -І- займенник)? Чи діждуся вас? Чи побачуся з вами?Б ’ється калинове гілля, стукає, наче повідати хоче про добру вість, що її принесли швидкі вітри... (А. Шиян).
темнота стояла кругом (Панас Мирний). 4. У них є все: пшениця, хутро, вовна і риба, й мед, і добрі води рік (Л. Костенко). 5. Я полем ішов і зеленим узліссям, і лугом (Л. Первомайський). 6. Ниви то котились поволі в долину, то підіймались на високі горби (М. Коцюбинський).
Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними членами речення котились, підіймались, присудки, виражені дієсловами, сполучниковий зв'язок, відноситься до слова ниви.
Svit-Dz.Ucoz.Ua
двоскладне, поширене, повне, ускладнене звертаннями журавлина пісне, кетяги калини.247. 1. Добридень, квітне, повелитель квіту. Заходь в мій сад, — він жде тебе завжди (М. Боровко). 2. Здрастуй, пташечко маленька, звідкіля ти, звідкіля? (П. Усенко). 3. Понеси мене на крилах, радосте моя, де на пагорбах і схилах сонця течія (В. Симоненко).4. Скажи, брате, кобзареві: хай собі співає! Бо кобзаря на Вкраїні народ поважає (О. Корсун). 5. Молодієш, Києве, хоч старий літами (Д. Луценко). 6. Нехай живе поезія, мій друже! (М. Рильський).7. Не шуми ти, луже, і не гасніть, далі! (В. Сосюра). 8. Ти припав, мій сину, до лиця мудрої кринички польової (П. Перебийніс).248. Зеленійте, доли і лужечки, і, орли, здіймайтесь ув імлі, розливайтесь, круті бережечки, по вкраїнській молодій землі (А. Малишко).249. Речення з поширеними звертаннями:2. Зашуми весною, зелен луже, теплий вітре, шелести в гіллі! (А. Малишко).4. О краю мій, в ті грізні зими завжди з тобою ми були (В. Сосюра). 5. Мій отчий незабутній доме, зі мною скрізь твоє тепло (Р. Б ратун ь). 6. Добрий ранок, шляхи променисті і веселі пісні тракториста (М. Стельмах). 9. Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць (Л. Костенко).Речення з непоширеними звертаннями: 1. Слався од краю до краю, Вітчизно, квітни садами, піснями лунай (М. Рильський). 3. За руку беру тебе, слово, як юнку, як рідну дитину на руки беру (П. Воронько). 7. Командире, хай поблиз Дніпра відпочине воїна душа! (М. Стельмах).251. 1. Ні сіло ні впало: «Дай, мамо, сало!». 2. Хапай, Петре, поки тепле.3. Скачи, Данило, хоч тобі не мило.4. Не трать, куме, сили, спускайся на дно. 5. Заплач, Матвійку, дам копійку.6. Хоч нічого не виходить, а ти, Марку, грай. 7. Грай, грай, глечику, а підеш без вушка. 8. Ой піч, моя піч! Коли я на тобі, а ти на коні, славний був би козак з мене.
246. 1. Прощай, синє море, моє безкрає, просторе (Леся Українка). 2. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє! (Леся Українка). 3. Прощай, мій зошите! Спасибі тобі, друже, що ти думок моїх не відцуравсь (В. Симоненко). 4. Тобі, кохана, й пролісків не треба. Вони цвітуть під віями у тебе (К.Дрок). 5. Краю мій, колиско пісні й танцю! На колись згорьованій землі вже гуцули, бойки, наддніпрянці — свого щастя вдатні ковалі (С. Пушик).6. Донеччино моя, ти, батьківщино, тобі любов моя і всі мої чуття (В. Сосюра).7. Орачу мій, господарю великий, гостило в тебе сонце за столом... (М. Стельмах).
Svit-Dz.Ucoz.Ua
258. 1. Того, можливо (невпевненість), не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М, Рильський). 2. Мені, правда (сумнів), не хотілося говорити про Чепура на педраді, але іншого виходу, справді (упевненість), не було (Ю. Збанацький). 3 .1 я виходжу в гомін трав і припадаю до сліда, бо, значить (упевненість), хтось мене чекав, а, може (невпевненість), й зараз вигляда (А. Малишко). 4. За східним звичаєм (джерело повідомл.), гості не сміють відмовлятися від дарунків, бо то була б господарям образа (Леся Українка). Здавалося (невпевненість), загримів десь на небі грім (С. Васильченко).
Речення розповідне, неокличне, просте, односкладне, безособове, поширене, повне, ускладнене вставними словами.260. 1. Гори, здавалося, стояли тут, поруч (О. Гончар). 2. Перебування в Києві, уяви собі, багато дало мені для п’єси (О. Довженко). 3. Чим більше темніло, тим вітер, здавалося, дужчав (М. Коцюбинський).4. На щастя, її запросила до себе на село наша старша тітка (Леся Українка).
5. Звикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить (П . Мирний).6. Відступати нам, по-перше, пізно, і, по-друге, немає підстав (В. Собко).7. Кажуть, люди жили табунами, спали покотом у млі печер... (Б. Симоненко).8. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш (Л. Костенко).261. II. Українець, що здивував світ У когорті відомих українців чільне місце, безперечно, посідає Микола Сядрис- тий, роботи якого об’їхали весь світ. Майстра, здебільшого, цікавлять природні матеріали: метали, мінерали, насіння трав і дерев. За словами умільця, будь-яка насінина, по-перше, є дуже гарною від природи, по-друге, довговічною.З половини макової зернини, як це не дивно, маестро примудрився зробити чудове гніздечко для трьох золотих пташенят, а зі шматочка вишневої кісточки — портрет-барельєф Соломії Крушельницької.Деякі його твори такі дрібні, що мо жуть загубитися серед порошинок. На приклад, найменший у світі годинник уявіть собі, зі ста тридцяти деталей А золотий сервіз на цукровій піщині навіть не можна покласти на хустинку, бо кавничок і бокальчики проваляться крізь волокна тканини (За О. Лань).
§29. Вставлені конструкції
§ 28. Вставні слова (словосполучення, речення)
254. Вставні конструкції не є членами речення тому, що вони не відповідають на питання, граматично не пов’язані з членами речення.255. Стиль — публіцистичний.Тип — розповідь.Вставні слова: сподіваюся — впевненість, далебі — невпевненість, скажі-мо — джерело повідомлення, однак — вказує на зв’язок думок, на жаль — незадоволення, жаль.256. 1. Може (B.c.), я міг би вам допомогти? — довірливо запитав незнайомий (О. Гончар). 4. Минаю, було (B.c.), долини, й гори, і моря гучного непевнії простори (Леся Українка).
Svit-Dz.Ucoz.Ua
265. 1. Прийде, може, Денис (хоч би він зостався живий) та й розкаже вдома про Романа (О. Гончар). 2. Це не тому, що він не надіявся на своїх хлопців, він знав їх давно і вірив їм, як самому собі (О. Гончар). 3. Він ще довго не міг заспокоїтися, нарешті вирішив іти шукати Корнійчука з Василевською — вони в цей час теж були в Харкові. 4. Стара княгиня Варвара Олексіївна — їй було тоді вже 65 років — майже зовсім осліплаі рідко з ’являлася в салоні (П. Жур). 5. Опукою згори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня (Є. Гребінка). 6 . До речі, наш мовник дав мені й чисто українське ім’я «Олесь» (доти я звався просто Сашком) (О. Гончар).266. 1. У затінках попід гінкою ліщиною — там рибалки щоосені вудлища ріжуть — прозоро-зелені шпикачки конвалій, кропива з-під торішнього листя пнеться. 2. Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки польві (вони рано зацвітають і швидко гаснуть), зате літо смагляве вже виглядає із-за кучугур. 3. Макар Семенович, так звали діда, був у піднесеному настрої. 4. Вутанька (вона працювала в риболовецькій бригаді) цієї ночі була біля моря, і про те, що скоїлося, нічого не знала. 5. Свято садіння столітнього дерева, так називають учні дуб, у школі стало традицією.
§ ЗО. Повторення вивченогоз теми «Речення зі звертаннями,
вставними словами (словосполученнями, реченнями)»
273. Тест1 — А: Привіт тобі, зеленокудра Скви- ро, поет сивоголовий посила (М. Рильський).2 — Г: Не сумуй, вербо моя похила, що багряним листям одшуміла осені пора (Д. Луценко).3 — Г: До речі, без сумніву, на мій погляд.4 — В: Звичайно, дорога нам теж не килимами була встелена (О. Гончар).5 — В: Може, в нього серце болить за своєю дитиною (М. Коцюбинський).6 — Б: Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі... (Т. Шевченко).
§31. Поняття про відокремлення. Відокремлені означення
275. Стиль 1-го тек сту — художній, 2-го — науковий.
Svit-Dz.Ucoz.Ua
280. 1. Сонце, велике й тепле, зійшло над лісом, сумним і холодним. 2. їй подобалося працювати в саду, затишному й тінистому. 3. Сьогодні він, впевнений у собі, зробив по-своєму. 4. Місто оповіла темінь, тиха, непроглядна. 5. Літак зробив останнє коло і пішов на посадку, м’яку, довгождану.281. 3. Сам лагідний і сумирний, він давно не міг зрозуміти, від чого все те лихе (С. Черкасенко). 4. Наснились сині проліски мені, і я, щаслива, плакала вві сні (І. Христенко). 1. Все місто спить, суворе й мовчазне (Л. Костенко). 5. Оточена зеленим шумовинням, в кущах розлогих дикої тернини стоїть похила хата лісникова (А Малишко). 2. Ген килим, витканий із птиць, летить над морем (Л. Костенко). 6. Стоїть старе гетьманське місто Глухів, позбавлене і слави, і краси.З, 4, 1, 5, 2, 6, — Острог.
і суворого, спокійного і лагідного. На його картині «Дев’ятий вал» зображено ранок після бурі. Перші промені сонця освітлюють море, розбурхане стихією. Холодна вода, прозора і водночас темна, світиться зсередини. Величезна хвиля, пронизана яскравим сонячним світлом, ось-ось звалиться на людей. Вони зляка но чіпляються за уламок щогли. Моро кипить, стихія невблаганна... І все ж картина викликає впевненість у тому, що люди, налякані, але не скорені, вийдуть переможцями зі смертельної боротьби зі стихією.284. 1. Розшумілася вітрами під вікном моя сосна, що посаджена дідами... — Розшумілася вітрами під вікном моя сосна, посаджена дідами. 2. Будь мені, як королева з казки, що заснула серед срібних рож. — Будь мені, як королева з казки, заснула серед срібних рож. 3. У печі, розмальованій по комині густою синькою, топилося. — У печі, що була розмальована по комині густою синькою, топилося. 4. Надію, ніжністю зігріту, в пучечки зв’язую малі... — Надію, яка зігріта ніжністю, в пучечки зв ’язую малі...
283. III. Феодосія. Із вікон невеликого будинку видно широкі простори моря. Тут народився і жив Іван Айвазовський — відомий у світі художник, який зображав морські пейзажі. Митець намагався передати мінливі, тимчасові стани природи виключно по пам’яті, нічого не вигадуючи. Айвазовський був справжнім співцем моря, синього, бурхливого
§32. Відокремлені прикладки 288. II. Серед (прийменник) пам’яток (іменник) архітектури (іменник) Подолу (іменник) привертає (дієслово)
Svit-Dz.Ucoz.Ua
увагу (іменник) будинок (іменник) Києво-Могилянської ( прикметник) академії (іменник) — взірець (іменник) українського (прикм етник) бароко (іменник) XVIII (числівник) століття (іменник) (Д. Степовик).292. 1. Україна, наша держава, у 2012 році прийматиме чемпіонат Європи з футболу. 2. Вона, відома правдолюбна, завжди говорить тільки правду. 3. Слони, найбільші сухопутні тварини світу, є національним символом королівства Таїланд. 4. З сивої давнини Дніпро, головна водна артерія України, котить свої хвилі, єднаючи минуле з сучасним. 5. Тихими вечорами люблю дивитися на зорі — очі неба.293. 4. Усе своє свідоме життя Іван Сірко провів на війні і, як справжній патріот, присвятив його боротьбі з ворогами своєї вітчизни (І. Шаповал). 7. Усе, як цвіт, осипалось безслідно, і час його давно позамітав... (І. Гнатю к).
295. 1. Фонетика, або вчення про звуки мови, — невід ’ємна частина філології. 2. Ягуарів, чи американських тигрів, завезли у наш зоопарк. 3. На островах, тобто частині суші, оточеній водою, розташована Японія. 4. Вальдшнепи, чи лісові кулики, водяться в лісах України. 5. Міфологією, або фантастичним уявленням про світ, багато хто захоплюється з дитинства.
І 304. 1. Усі поїхали на екскурсію, крім ] ме^іе. 2. Я люблю всі квіти, особливо
Svit-Dz.Ucoz.Ua
§ 34. Відокремлені обставини312. Пропливаючи повітряними «коридорами», прислухавшись, на відміну від інших комах, іноді видаючи при цьому звуки, зближуючись, ніби видавлюючи наявне між ними повітря, повільно вигинаючи крила.313. Зрозумівши — зрозумівши все, зрозумівши все вчора.Малюючи — малюючи картину, малюючи картину олією.Поспішаючи — поспішаючи на вокзал, поспішаючи на вокзал до друга. Відійшовши — відійшовши від парапету, відійшовши від парапету швидко. Облітаючи — облітаючи з дерев, повільно облітаючи з дерев.315. 1. Вранці, прок и нущпис ь, ми побігли до озера вмитись (Я. Стельмах). 2. Життєву путь свою нерівно і юїтаючись верстав я (М. Рильський). 3. Остап стояв вагаючись (М. Коцюбинський). 4. Кінь', відпочивши, бадьоро вистукував копитами по лункій дорозі (Петро ГІанч). 5. Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають (Т. Шевченко). 6. Над висотою ракети
317. 1. Коли ми додивились цікавий фільм, настав вечір. 2. Зал уважно слухав виступаючого на концерті виконавця. 5. Коли ми вийшли з машини, несподівано пішов дощ. 6. Коли ми під’їжджали до лісу, несподівано вискочив вовк.318. 1. Провівши нас, батько взявся до роботи. 2. Марійка, поговоривши по телефону, поклала трубку. 3. Вони зозуміли один одного, не промовивши жодного слова. 4. Я не братиму участі в дискусії, не знаючи проблеми. 5. Женя ‘ здивується, побачивши нас.319. 1. Незважаючи на пізню годину, вона продовжувала роботу. 2. Починаючи з квітня, ми передплачуємо журнал «Дніпро». 3. Ми, згідно з рішенням керівництва, переїхали в інший офіс. 4. Всім, відповідно до наказу, зробили щеплення. 5. Іванко, всупереч бажанню, залишився вдома.
Svit-Dz.Ucoz.Ua
§35. Відокремлені уточнюючі члени речення
33 0 .1. 2. Тут двоє матерів, твояд^Вожа. Хай нас на шлюб вони благословлять (Л. Костенко). 3. На тім боці затоки, ДІД^амим.городом, юрмилося на льоду багато люду (77. Загребельний). 4. Живуть там, довкола маминоїX батькової хати, вітри і птахи, і сонце, і земля твоя, і твій рід, і твої перші кроки (О. Сизоненко).II. Багато — мало, перші — останні, малому — великому, старому.332. 1. На тому краю села, десь за річкою, паслися корови. 2. Дуже рано, до схід сонця, ми пішли рибалити. 3. Усі йшли стежкою підтюпцем, один за одним.4. Раптом, несподівано, з ’явився лелека.5. Звірі в зоопарку, зокрема ведмеді, переїхали в нові великі приміщення.333. І. Усі члени родини, навіть діти, завмерли біля екранів телевізора.2. Письменники, головним чином поети, відвідали вечір, присвячений творчості Василя Стуса. 3. Школярі, у тому числі
одинадцятикласники, взяли участь у святкуванні ювілею школи. 4. Я люблю пригодницьку літературу, зокрема твори Ф. Купера.
§ 36. Узагальнення вивченного з теми «Речення з відокремленими
членами»338. 1. Після зборів велика група учнів, галаслива й радісна, вийшла на вулицю.2. Там, за горами, давно вже сяє сонце.3. Сашко, усміхаючись, дивився на хлопців. 4. Великий пароплав, освітлений вогнями, підходив до пристані.
і Речення розповідне, неокличне, просте, І двоскладне, поширене, повне, усклад- І нене відокр. обстав. 3. Гетьман підняв І безсонням обпалені очі (Л. Костенко). 1 4. А море надійшло півколом, запінене І і голосне (М. Доленго). 5. Трава росте ■ під стопами у нас, підступно-тихо ви- I крадає проствр і, непомітно взеленивши | час, підносить вгору свої пера гострі... І (II. Мовчан). 6 . Світлою порошею курить | Чумацький Шлях — шлях твоїх пращурів... І (О. Гончар). 7. Забувши сміх і примовки, ] і жарти, ми слухали, схилившися на ! парти (А. Малишко).
Svit-Dz.Ucoz.Ua
352. ВербаЧому саме верба одне з найшановані-ших дерев в Україні? А ось чому.Діти матері-природи1 обожнювали кожну травинку4, птахів4, звірину. Особливо радісним після суворої зими- холоднечі1 було пробудження природи. А яке дерево розквітало першим? Саме верба. Пухнасті2, як курчатка2, котики з блискучо-білявим чи золотавим усміхом випромінювали тепло4, ласку4, запах весни. Подекуди ще лежав сніг3, було холодно, а верба цвіла. Отже5, думали люди3, вона сильніша за грізне божество Зими.На честь цього дерева молодь влаштовувала спеціальне свято. Вибравши з- поміж себе найудатливішу дівчину2, подруги прихорошували її котиками та розпуклими вербовими галузками2, наспівуючи веснянку. Узявшись за руки2, водили хороводи...Криниці, священні для українців місця, копали біля верби. У народі відоме
Svit-Dz.Ucoz.Ua
356. 1. Назавжди залишаюся отут, в низовині незвітрених щ е квітів (С. Осика). 2. Від Троянівки до Вовчої долини сім кілометрів (Гр. Тютюнник).3. Рідна земле, дай мені снаги скрізь, у всьому буть самим собою (В. Тарасенко). 4. Благословенні будьте, гори, і ти, ріко мутная (77. Тичина). 5. Здаєтьсяж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла (Л. Костенко).б. Стоїть смерічка на горі у сонці, наче в янтарі (Д. Павличко). 7. Дерева хитались і, від страху наїживши голі віти, ніби силувалися втекти (В. Винниченко).8. Літа як стрілки не переведеш, життя як гирю часу не підтягнеш (Т. Севернюк).9. З літами, що там не кажіть, стаєш куди мудрішим (О. Підсуха). 10. Твої руки лагідні, як сон, ніжно опускаються на плечі (А. Луговський).
прислів’я: де срібліє вербиця, там здорова криниця.Саме це дерево слугувало для виготовлення домашнього начиння, як от: ложок, корит, кошиків і навіть човнів- довбанок. Колиски для немовлят теж робили з верби.Тож і не дивно, що верба така шанована в нас.Svit-Dz.Ucoz.Ua